НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Семінарське заняття
“Захист права власності. Загальні положення про
речові права на чуже майно”

Виконала студентка

2 курсу 4 групи

Лугова Дарина

Київ 2021
1. Дайте відповідь на питання:

1. Поняття та засоби захисту права власності

Захист права власності - це сукупність правових засобів, які застосовуються у

зв’язку з порушенням права власності і які спрямовані на відновлення та
захист майнових інтересів їх носіїв.

Захист права власності здійснюється в позовному порядку судом,

господарським судом, третейським судом, а у випадках, передбачених
законом, - товариським судом та іншими громадськими організаціями.
Перелік основних способів захисту цивільних прав (а право власності
відноситься до категорії цивільних прав) зазначається в ЦК України.
Судовий захист права власності здійснюється шляхом розгляду справ за
такими позовами:
1) про визнання права власності на майно;
2) про витребування майна з чужого незаконного володіння чи відшкодування
його вартості;
3) про поділ спільного майна або виділ з нього частки;
4) про визначення порядку володіння, користування та розпорядження
майном, що є спільною власністю;
5) про визнання недійсними правочинів про відчуження майна;
6) про визнання незаконними актів державних органів, органів місцевого
самоврядування про неправомірне втручання у здійснення власником
правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження майном;
7) про переведення прав та обов´язків покупця за договором купівлі-продажу,
укладеним учасником спільної часткової власності щодо своєї частки з
порушенням права іншого учасника даної спільної власності на переважне
право купівлі;
8) про передачу в приватну власність майна, яке за законом підлягає
відчуженню;
9) про визнання недійсними правочинів про відчуження квартир з
громадського житлового фонду з порушенням, наприклад, права наймача на
придбання цього приміщення у власність або переведення на нього прав та
обов´язків набувача за цим договором;
10) про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих особі
порушенням її права власника (включаючи і не одержані доходи);
11) про виключення майна з опису тощо.
 2. Віндикаційний позов як засіб захисту права власності

Віндикаційний позов є найважливішим цивільно-правовим засобом захисту

права власності. В юридичній літературі під віндикаційним позовом
традиційно розуміють вимогу неволодіючого власника до незаконного
володільця про витребування свого майна у натурі. Цей позов був відомий
ще римському цивільному праву (vindico - вимагати, actio геі vindicatio -
віндикаційний позов).

Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише

позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й
фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як
добросовісний, так і недобросовісний).

3. Негаторний позов як засіб захисту права власності

При негаторному позові, власник, який звертається за захистом, зберігає

майно у своєму володінні. Права та інтереси власника можуть бути порушені
і в тих випадках, коли майно не вибуває з його володіння, але треті особи
створюють перешкоди у користуванні чи розпорядженні майном. У таких
випадках власник може захистити своє право власності від порушень (не
пов'язаних із позбавленням права володіння) позовом, який у науці цивільного
права називається негаторним.

Формула негаторного позову має такий вигляд: власник має право вимагати
усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення і не були
пов'язані з позбавленням права володіння.

Тобто негаторний позов - це позов володіючого власника до будь-якої особи

про усунення перешкод, які вона створює у користуванні чи розпорядженні
майном.

4. Поняття та види речових прав на чуже майно

Речові права на чуже майно – права на речі, які полягають у можливості

обмеженого використання в своїх інтересах речей, що є власністю інших
осіб, без посередництва їх власників.
Відповідно до ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є:
1) право володіння;
2) право користування (сервітут);
3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських
потреб (емфітевзис);
4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Задача 1

Будівельна компанія «Будівельник» звернулася до районної державної

адміністрації з проханням надати земельну ділянку площею 15 га під
забудову на умовах суперфіцію на 50 років. У держадміністрації компанії
відмовили у надані земельної ділянки, натомість запропонували викупити цю
земельну ділянку на конкурсній основі.

Чи правомірна відмова райдержадміністрації? Проаналізуйте ситуацію.

Відповідь:

Я вважаю, що ніяких підства для відмови не було. Згідно із главою 34 ЦК

України, всі прохання були вказанні по закону, а саме суперфіцій на 50 років.
Тому, відмова райдержадміністрації була не доречна.

Задача 2.

Загальні збори садівничого товариства «Весна» прийняли рішення надати

земельну ділянку, що належала померлому члену цього товариства у
користування на умовах емфітевзису. Прокурор міста опротестував це
рішення.Проведіть правовий аналіз ситуації

Відповідь:

Товариство не має право розпоряджатися земельною ділянкою

померлого,якщо ця ділянка не перейшла їм у спадок. Прокурор міста зробив
правильний вирок відмовити у користуванні на умовах емфітевзиву.

Задача 3. Голова фермерського господарства «Мереживо» вирішив передати

земельну ділянку, що була ним приватизована для ведення фермерського
господарства у користування за договором емфітевзису з правом забудови.
Інші члени фермерського господарства не погодились з таким рішенням і
звернулися до суду з правом визнання такого договору недійсним. Вирішіть
справу.

Відповідь:

Якщо ця ділянква була преватизована головою фермерського господарства,

то він має повне право сам розпоряджатися нею і передавати за умови
емфітевзису без згоди інших членів фермерського госплодарства.