Тема 4

Питання 7. Історія створення державного гімну України.

Якщо подивитися на часи, коли вперше виник перший гімн, то він є особливою піснею,
музикою, яка була написана народом під час певних історичних подій. Гімн, як
відображення душі народу, його настрою. Зараз навіть є приклади, коли замість
офіційного гімну виконують неофіційний(у Британії, Австралія, Нова Зеландія)

Саме поняття «гімн» визначено як урочистого музичного твору, який є одним із символів
політичної нації або національної держави.

Гімни бувають національні або державні:

Національний гімн — урочистий музичний твір, один

із символів політичної нації або національної держави. В державах, де нація не є основою
державотворення, використовують державний гімн.

Бувають короткі та довгі гімни. Самий короткий – Японія (в основу покладений вірш в
стилі вака – автентична поезія на протиставлення китайському ванші зі співника віршів
від 1013 року). Мелодія гімну була написана в 1880 році Хаясі Хіроморі , на урочистостях
виконувалася з 1893 року, а офіційно була затверджена у 1999 році, більш ніж 100 років
потому. Враховуючи факт, що тоді були переважно монархічна форма правління, а у
деяких країнах і зараз вона збереглась, то частіше всього оспівувалися володарі(імператор
господар, кайзер, королева та ін.).

Найстарішим гімном є гімн Нідерландів(часів нідерландської революції) – 1572 р.

Британський гімн – «Боже, храни королеву» став основою для багатьох сучасних гімнів.
1745р. Є багато країн, у яких цей гімн застосовується і зараз. Хоч він є неофіційним, тобто
не був затверджений ані королівським указом, ані постановою Парламенту, однак він
використовується за традицією. Взагалі, надзвичайно цікава країна, з точки зору
закріплення норм. Конституція – неписана, не кодифікована, гімн - неофіційний

Як правило, це країни з колишніх Британських колоній(Австралія – королівський, Канада

– королівський, Нова Зеландія, та інші). Навіть Канада має свій державний гімн, але через
те, що колись ця територія була англійською колонією, то має 2 гімни(державний та
королівський)

Бувають також і збірні гімни, у країн, які за своєю географічною приналежністю

переймають схожі звички у інших країн. Наприклад гімн Німецької імперії (1871-1918рр).
Основа тексту була взята у Австрійської Імперії, а музика у англійського гімну (Боже,
храни Королеву)

А тепер щодо українського гімну.

В українській історії, гімн був написаний у 1862-1863 роках, а офіційно в історії вже
незалежної України був затверджений у 1992 році, а закон України про гімн, як
національний атрибут був затверджений у 2003 році.
Музика на вірш гімну написані були у різні роки. Історія створення українського гімну
починається 1862 року, коли український етнограф, фольклорист і поет Павло Чубинський
написав вірш «Ще не вмерла Україна».

Одразу після написання вірша його поклав на музику друг і однодумець П. Чубинського
М. Лисенко. Створена на його мелодію пісня набула певного поширення на
Наддніпрянщині і час від часу звучала до початку XX ст. Згодом музику до вірша П.
Чубинського створив і К. Стеценко. Проте остаточно пісня-гімн «Ще не вмерла Україна»
утвердилась у свідомості українського народу саме в співавторстві П.Чубинського і М.
Вербицького. На хвилі піднесення українського патріотичного і духовного життя на в 60-х
роках XIX ст. в одному із львівських журналів було надруковано вірш «Ще не вмерла
Україна».

Цей вірш сподобався М. Вербицькому своїм патріотичним змістом, легкістю форми, і він
поклав його на музику спочатку як солоспів у супроводі гітари. Згодом М. Вербицький
зробив із піснісолоспіву хорову композицію. На тлі інших пісень духовно-патріотичного
змісту «Ще не вмерла Україна» вирізняється широтою осмислення історичної долі народу,
передбаченням його духовного відродження. Як національний гімн пісня «Ще не вмерла
Україна» була визнана І. Франком, Лесею Українкою, українськими громадами за
кордоном. Особливо знаковим було авторство пісні, адже її створили наддніпрянець і
галичанин, що знаменувало соборність українських земель.

У наш час як Державний Гімн України було затверджено слова першого куплету і
приспіву пісні П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» на музику М. Вербицького.
Рукописний текст і ноти цього твору зберігаються в Науковій бібліотеці імені В.
Стефаника НАН України.

Саме створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з

вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що
навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався цар
Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и
крв лије за своју слободу…»). Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався
в іншу кімнату, а через пів години вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла
Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив.

Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки «Jeszcze

Polska nie zgineła…», яка згодом стала польським гімном. «Марш Домбровського» на той
час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців
після написання вірша Чубинського, почалося січневе повстання). Зокрема, на мотив цієї
польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Словаки», що була
гімном Словаччини та Югославії.

Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у львівському журналі

«Мета» у номері 4 за 1863 рік. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не
пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, отець Михайло
(Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського
написав музику до нього. Вперше надрукований у 1863 році, з нотами — в 1865-му.

Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 у Перемишлі як завершальний

номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку. На платівку вперше записаний
у кельнському відділенні «Грамофону» в жовтні 1910 року у виконанні Модеста
Менцинського. У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних
гімнів УНР та ЗУНР.

Також, «Ще не вмерла Україна» Чубинського і Вербицького наряду з «Вічним

революціонером» Франка та Лисенка, у виконанні хору Стеценка, лунали під час
проголошення Акту Злуки.

1939 року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном Карпатської України.

Щодо ситуації у Радянські часи, то для багатьох відомо, що українські народи постійно
були у чомусь притиснені (Ще раніше був Валуєвський циркуляр, який забороняв книги
на українській мові та ін..). Так звісно було і за Радянських часів, бо ідеологія Москви у
той час нікуди не ділася, а навпаки посилилася, через спротив та незламність українського
народу, який не хотів підкорятися та віддавати свою культуру, мову та частинку своєї
душі.

Поширення цього вірша (гімну) серед українофільських гуртків, щойно об'єднаних у

Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року (1862) шеф
жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий
вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на
проживання в Архангельську губернію.

Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної республіки в
його складі, то варіант використання пісні «Ще не вмерла Україна» було відкинуто, щоб
не викликати сепаратистські настрої серед українців. Потрібен був текст, в якому б
стверджувалося, що Україна — держава, що входить до складу СРСР, що вона там «Між
рівними рівна, між вільними вільна» та обов'язково повинна була висвітлена комуністична
партія. Це завдання виконав Павло Тичина. Його варіант «Живи, Україно, прекрасна і
сильна», покладений на музику групою композиторів під керуванням Антона Лебединця,
став державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991 роки.

Гімн «Ще не вмерла Україна» було вперше публічно заспівано 24 вересня 1989 року на
головній сцені фестивалю «Червона рута». Почав виконувати Василь Жданкін і до нього
долучилися Віктор Морозов і Едуард Драч.

Також особливістю українського гімну можна назвати факт, що виконується не весь вірш,
а тільки 1 куплет та приспів. Також гімн України вже переведений багатьма мовами світу,
такими як (Російська, Англійська, Італійська та ін..)

Таким чином ми бачимо, що по-перше, український гімн, як і українське питання досить

гостро стояли понад 150 років. Будучи навіть під постійним приниженням, різними
геноцидами та заборонами українці змогли показати нашим сучасникам, що таке
справжня боротьба за культуру свого народу, своєї нації.

По-друге, щодо гімну. Хотілось би також додати, що Україна, за часів Пилипа Орлика
була першою у світі, хто заснував конституцію. 1710 рік затвердження «Орліковської» у
порівнянні з 1787 році США та 1791 рік – Річ Посполита. Але через певні причини, вона
не була офіційно затверджена. Тобто з точки зору нашого історичного розвитку, ми були
дещо різні, у порівнянні з монархіями Європи та царської Росії.