СТВОРЕННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ЗАДАЧІ.

Полоневич Денис, ІПЗ-19-1(2)

Позначимо через x1 обсяг випуску деталей №1, x2 – деталей №2. За нашою

умовою (обидва цехи працюють одну зміну) цільова функція залишається
незмінною – максимум випуску продукції, тобто:

x1 + x2 → max (1)
1
Приймемо всю тривалість однієї зміни за 1. Тоді 600 x1 - це частка зміни,
1
протягом якої у механічному цеху будуть вироблятися x1 деталей №1, а 1200
x2 - це частка зміни, протягом якої у механічному цеху будуть вироблятися x2
деталей №2. Тоді обмеження на загальний обсяг робочого часу механічного
цеху виглядатиме так:
1 1
x + x ≤ 1 (2)
600 1 1200 2

Аналогічне обмеження збудуємо і для термічного цеху:

1 1
x1 + x ≤ 1 (3)
1200 800 2

Обмеження (2 і 3) та цільова функція (1) становлять шукану математичну

модель для заданого варіанта задачі.

Висновок:

Задано наступне завдання лінійного програмування:

F(x1, x2) = x1 + x2 → max

{
1 1
x 1+ x 2 ≤1
600 1200
1 1
x 1+ x2≤1
1200 800
x1 , x2 ≥ 0
РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ ЛП

Оскільки у нашій задачі присутні умови-обмеження виду «≤» - було обрано

метод симплекс-таблиць.

Задано наступне завдання лінійного програмування:

F(x1, x2) = x1 + x2 → max

{
1 1
x 1+ x 2 ≤1
600 1200
1 1
x 1+ x2≤1
1200 800
x1 , x2 ≥ 0

Нерівності обертаються в рівності шляхом введення вільних змінних – х 3, х4

відповідно:
1 1
x1 + x + x3 = 1
600 1200 2

1 1
x1 + x + x4 = 1
1200 800 2

Матриця коефіцієнтів A = a(ij) цієї системи рівнянь має вигляд:

A=

1 1
1 0
600 1200
1 1
0 1
1200 800

Отримується початковий допустимий базисний розв'язок задачі, який

задовольняє всім умовам-обмеженням:
x1 = 0, x2 = 0, x3 = 1, x4 = 1
Складається вихідна симплекс-таблиця:
 Базис B x1 x2 x3 x4

1 1
x3 1 1 0
600 1200
1 1
x4 1 0 1
1200 800

F(X0) 0 -1 -1 0 0

Переходимо до основного алгоритму симплекс-метода.

Ітерація №0.
1. Перевірка критерію оптимальності.
Поточний опорний план неоптимальний, тому що в індексному рядку є
негативні коефіцієнти.
2. Визначення нової базової змінної.
Як ведучий виберемо стовпець, відповідний змінній x 2, оскільки це
максимальний коефіцієнт по модулю.
3. Визначення нової вільної змінної.
Обчислимо значення Di за рядками як окреме від розподілу: bi / ai2
і з них виберемо найменше:
min (1: 1 / 1200, 1: 1 / 800) = 800
Отже, другий рядок є провідним.
Роздільний елемент дорівнює¿) і знаходиться на перетині провідного стовпця
та провідного рядка.
Базис B x1 x2 x3 x4 min
x3 1 1 1 1 0 1200
600 1200
x4 1 1 1 0 1 800
1200 8 00
F(X1) 0 -1 -1 0 0
4. Перерахунок симплекс-таблиці.
 Формуємо наступну частину симплексної таблиці. Замість змінної x4 у план
№1 увійде змінна x2. Рядок, що відповідає змінній x2 у плані №1, отриманий в
результаті розподілу всіх елементів рядка x4 плану №0 на роздільний
1
елемент РЕ = 8 00 . На місці роздільного елемента отримуємо 1. В інших

клітинах стовпця x2 записуємо нулі. Таким чином, у новому плані №1

заповнені рядок x2 та стовпець x2. Решта елементів нового плану №1,
включаючи елементи індексного рядка, визначаються за правилом
прямокутника. Для цього вибираємо зі старого плану чотири числа, які
розташовані у вершинах прямокутника і завжди включають роздільний
елемент (РЕ).
НЕ = СЕ - (А * В) / РЕ
1
СЕ - елемент старого плану, РЕ – роздільний елемент ( 8 00 .), А і В - елементи

старого плану, що утворюють прямокутник з елементами СЕ і РЕ.

Подаємо розрахунок кожного елемента у вигляді таблиці:
B x1 x2 x3 x4
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
1-(1* 1200 ): 800 -( * -( * 1-(0* 1200 ): 0-(1* 1200 ): 800
600 1200 1200 1200 800
1 1 1 1
): 800 ): 800
1200 800
1 1 1 1 1 1 1
1 :  800 :  :  0 :  800 1 :  800
1200 800 800 800
1 1 1 1 1 1 1
0-(1*-1): 800 -1-( 1200 *-1): 800 -1-( 800 *-1): 800 0-(0*-1): 800 0-(1*-1): 800

Отримуємо нову симплекс-таблицю:

Базис B x1 x2 x3 x4
 1 1 −2
x3 0 1
3 9 00 3
2
x2 800 1 0 800
3
−1
F(X1) 800 0 0 800
3

Ітерація №1.

1. Перевірка критерію оптимальності.

Поточний опорний план неоптимальний, тому що в індексному рядку є

негативні коефіцієнти.

2. Визначення нової базової змінної.

Як ведучий виберемо стовпець, відповідний змінної x1, оскільки це

максимальний коефіцієнт по модулю.

3. Визначення нової вільної змінної.

Обчислимо значення Di за рядками як окреме від розподілу: bi / ai1

і з них виберемо найменше:

min (1 / 3: 1 / 900, 800 : 2 / 3) = 300

Отже, перший рядок є провідним.

1
Роздільний елемент дорівнює ( 900 ) і знаходиться на перетині провідного

стовпця та провідного рядка.

Базис B x1 x2 x3 x4 min
 x3 1 1 0 1 −2 300
3 900 3
x2 800 2 1 0 800 1200
3
F(X2) 800 −1 0 0 800
3

4. Перерахунок симплекс-таблиці.

Формуємо наступну частину симплексної таблиці. Замість змінної x3 у план

№2 увійде змінна x1. Рядок, що відповідає змінній x1 у плані № 2, отримана в
результаті розподілу всіх елементів рядка x3 плану №1 на роздільний
1
елемент РЕ = 900 . На місці роздільного елемента отримуємо 1. В інших

клітинах стовпця x1 записуємо нулі. Таким чином, у новому плані №2

заповнені рядок x1 та стовпець x1. Решта елементів нового плану №2,
включаючи елементи індексного рядка, визначаються за правилом
прямокутника. Подаємо розрахунок кожного елемента у вигляді таблиці:

B x1 x2 x3 x4
1 1 1 1 1 1 -2 1
:  :  0 :  900 1 :  900 : 
3 900
3 900 900 900
1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 2 1
800-( 3 * 3 ): 900 -( * ): 1-(0* 3 ): 900 0-(1* 3 ): 900 800-(- 3 * 3 ): 900
3 900 3 900
1 1 1 −1 1 - 1 1 1 1 1 2 1 1
800-( 3 *- 3 ): 900 -( * ): 0-(0*- 3 ): 900 0-(1*- 3 ): 900 800-(- 3 *- 3 ): 900
3 900 3
1
900

Отримуємо нову симплекс-таблицю:

 Базис B x1 x2 x3 x4

x1 300 1 0 900 -600

x2 600 0 1 -600 1200

F(X2) 900 0 0 300 600

1. Перевірка критерію оптимальності.

Серед значень індексного рядка немає негативних. Тому ця таблиця визначає

оптимальний план задачі. Остаточний варіант симплекс-таблиці:

Базис B x1 x2 x3 x4

x1 300 1 0 900 -600

x2 600 0 1 -600 1200

F(X3) 900 0 0 300 600

Оптимальний план можна записати так:

x1 = 300, x2 = 600

F(x1, x2) = 1 * 300 + 1 * 600 = 900