Науково-педагогічний проєкт «Інтелект України»

Довідник
Я пізнаю світ
Українська мова
Математика
1 клас

Зошит з друкованою основою

Харків
2021
УДК 373.3: [37.016:003-028.31+511:502/504](03)
Д58
«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»
(лист ДНУ «ІМЗО» Міністерства освіти і науки України від 26.06.2018 № 22.1/12-Г-432)
Укладачі:
І. В. Гавриш, В. І. Пімонова, Н. Ф. Андрєєва,
С. А. Олійник, С. С. Гога

Д58  Довідник. Я пізнаю світ. Українська мова. Математика. 1 клас :

зошит з друкованою основою / уклад. : І. В. Гавриш, В. І. Пімонова,
Н. Ф. Андрєєва та ін. — Харків  : СТЕМ ОСВІТА, 2021. — 64 с.
 ISBN 978-966-449-203-1
УДК 373.3: [37.016:003-028.31+511:502/504](03)

Довідник
Я пізнаю світ
Українська мова
Математика
1 клас
Зошит з друкованою основою

Коректори М. М. Єршова, А. А. Омельченко

Комп’ютерне макетування М. О. Трубаєва

Підп. до друку 21.06.2021. Формат 60×90/8.

Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 8.
Наклад 28 000 прим. Зам. № 375.
Видавництво ТОВ «СТЕМ ОСВІТА»,
61103, м. Харків, вул. Дерев’янка, буд. 7-А.
Тел.: (057)757-09-40. Е-mail: stem0661390471@gmail.com
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 7097 від 13.07.2020.

Адреса для листування: 61037, м. Харків, а/с 11912, ТОВ «СТЕМ ОСВІТА».
Віддруковано з готових форм у друкарні ПП «Модем»,
вул. Восьмого березня, 31, м. Харків, 61052. Тел.: (057) 758-15-80.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ХК № 91 від 25.12.2003.

© Т
 ОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ISBN 978-966-449-203-1 «НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ», 2021
 Українська мова: барви рідного слова
Правила Мудрої Сови

1. Правильно сиди.
2. Правильно клади зошит.
3. Правильно тримай ручку.

Так правильно сидіти: спина пряма,

лікті лежать на парті, ноги стоять на підлозі
або на підставці.

15–20 см

30–35°

Так має лежати зошит: нижній лівий кут сторінки

розташований навпроти середини грудей.

Так правильно тримати ручку.

4 Українська мова: барви рідного слова

Каліграфія

Каліграфічне письмо — це письмо правильне

й  охайне.
Щоб писати красиво, слід писати однакові за
висотою букви. Для цього в зошиті накреслені
горизонтальні лінії.
Нахил букв має бути таким, як у похилих ліній
зошита.

верхня рядкова лінія

робочий
рядок ////////////////////////
нижня рядкова лінія

середина робочого рядка

нижня третина робочого рядка

верхня третина робочого рядка

середина робочого рядка

широкий
рядок

верхня третина широкого рядка

 Українська мова: барви рідного слова 5

З’єднання букв

Щоб писати каліграфічно, потрібно не тільки красиво

писати окремі літери, а й правильно з’єднувати їх між
собою.
З’єднання бувають трьох видів: верхнє, середнє та
нижнє.

Верхнє Середнє Нижнє

з’єднання. з’єднання. з’єднання.

Верхнє з’єднання застосовують до букв, що

починаються від верхньої рядкової: в, и, і, ї, й, к,
н, п, р, т, у, ц, ш, щ.
Виконуючи верхнє з’єднання, з’єднувальну лінію
ведемо до верхньої рядкової лінії.

Середнє з’єднання застосовують до букв, що

починаються з овала (а, б, д, о, ф) або лівого
півовала (с, є).
Виконуючи середнє з’єднання, з’єднувальну лінію
ведемо до середини робочого рядка.
6 Українська мова: барви рідного слова

Верхнє та середнє з’єднання бувають двох видів:

у  вигляді лінії, проведеної навскіс угору, та у  вигляді
прогнутої лінії.
Верхнє з’єднання

Лінія навскіс до
Прогнута лінія.
верхньої рядкової.

Середнє з’єднання

Лінія навскіс до
Прогнута лінія.
середини робочого.

Застосовуємо прогнуту лінію для з’єднання малих

букв в, о, ь, ю з буквами, що починаються з  овала,
півовала або від верхньої рядкової. Букви о, ю пишемо
закритими, а букви в, ь — відкритими.
Прогнуту лінію пишемо на клітинку (крім з’єднання
з   буквою г) від верхньої третини робочого рядка.

Нижнє з’єднання застосовують до букв, що

починаються від нижньої третини робочого рядка:
ґ, е, л, м, я.
Виконуючи нижнє з’єднання, з’єднувальну лінію
ведемо до нижньої третини робочого рядка.
 Українська мова: барви рідного слова 7

Якщо великі літери закінчуємо писати не на середині

робочого рядка, то з’єднувальну лінію починаємо
від  нижньої рядкової.

З’єднувальну лінію від малої букви ґ починаємо

від  нижньої рядкової.

Одиниці мови. Звуки

Мова — це засіб людського спілкування.
Існує багато мов: українська, англійська, російська,
німецька та інші. Українська мова — це мова
українського народу.

До одиниць мови належать звуки, слова, сполучення

слів, речення, текст.

Звуки є найменшими одиницями мови. З них

утворюються слова. Звуки ми вимовляємо й чуємо.
На письмі їх позначаємо буквами.
8 Українська мова: барви рідного слова

Букви ми пишемо й бачимо. Звуки  — вимовляємо

й   чуємо. Для позначення звука пишемо букву
у  квадратних дужках: [а], [п], [н].

В українській мові розрізняють голосні й приголосні

звуки.

Голосні звуки утворюються за допомогою голосу

й  вимовляються без перешкод: а-а-а, о-о-о, у-у-у, е-е-е,
и-и-и, і-і-і.
У звуковій моделі голосні звуки умовно позначають
кружечком: • .
В українській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у],
[е], [и], [і]. На письмі їх позначають десятьма буквами:
а, я, о, у, ю, е, є, и, і, ї.

Приголосні звуки за вимовою можуть бути твердими

або м’якими. Тверді приголосні у  звуковій моделі слова
позначають так: – , а  м’які так: = .

Букви а, о, у, е, и завжди позначають один голосний

звук — відповідно [а], [о], [у], [е], [и] — і твердість
попереднього приголосного. Наприклад: у с т а н о в а.
• – – • – • – •

Буква і завжди позначає один голосний звук [і]

та м’якість поперед­нього приголосного.
Наприклад: л і н і й к а.
= • = • = – •
 Українська мова: барви рідного слова 9

Буква ї завжди позначає два звуки [йі], які у звуковій

моделі слова позначають так: = • .
Наприклад: ї ж а, к р а ї н а.
= • – • – – • = • – •

Букви я, ю, є позначають один або два звуки. Зокрема

на початку слова та після букв на позначення голосних
звуків букви я, ю, є передають два звуки: я — [йа],
ю  — [йу], є  — [йе]. Наприклад: є н о т , Ю л і я.
=•–•– =•=•=•

Букви я, ю, є позначають один звук — відповідно

[а], [у], [е], якщо вказують на м’якість попереднього
приголосного звука.
Наприклад: л и с и ц я.
– • – • = •

Звук [й] завжди м’який. Наприклад: й о г у р т.

= • – • – –

Буква щ завжди позначає два приголосних звуки [шч].

Наприклад: щ у к а — [шчука].
– – • – •

Сполучення букв дж, дз у деяких словах позначають

один приголосний звук. Наприклад: джем, дзвін.
Ці звуки записують так: [д(ж], [д(з].
10 Українська мова: барви рідного слова

Апостроф не позначає жодного звука. Апостроф

уживають для позначення роздільної вимови твердого
приголосного звука та м’якого [й].
Приголосний, після якого стоїть апостроф, завжди
твердий. Букви й, ю, є, ї після апострофа позначають
по два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі]. Наприклад:
п ’ ю т ь, с і м ’ є ю, с о л о в ’ ї, п’ я т ь.
– = • = = • – = • = • – • – • – = • – = • =

Буква ь (знак м’якшення) не передає жодного

звука. Вона завжди позначає м’якість попереднього
приголосного. Наприклад:
с і ль, к і нь, м о л о дь, б л и зь к о.
= • = = • = – • – • = – – • = – •

Подовжену вимову приголосних звуків на письмі

позначають подвоєнням букв. У   звуковій моделі ї ї
позначають двома крапками: : .
Наприклад: з н а нн я , А лл а.
– – • =: • • –: •

Одиниці мови. Слово

Синоніми — це слова, однакові або близькі за

значенням.

Антоніми — це слова, протилежні за значенням.

 Українська мова: барви рідного слова 11

Одиниці мови. Речення

Речення — це одне або декілька слів, що виражають

закінчену думку. Перше слово в реченні завжди
пишемо з великої літери. У кінці речення ставимо
розділовий знак: крапку, знак питання або знак оклику.
Наприклад: Здобудеш освіту — побачиш більше світу.

За інтонацією речення бувають окличними та

неокличними.
Окличні речення — це речення, у яких висловлюють
сильні почуття: радість, здивування, захоплення.
У кінці окличних речень ставимо знак оклику.
Наприклад: Шануй та поважай матір і батька!
Неокличні речення вимовляємо зі спокійною
інтонацією. Наприклад:
Даринка мамі помагає, дуже добре замітає.

За метою висловлювання речення бувають

розповідні, питальні й спонукальні.

Розповідне речення — це речення, у якому про

когось або про щось розповідають.
У кінці розповідного неокличного речення ставимо
крапку. Наприклад:
Небо затягло темними хмарами.
У кінці розповідного окличного речення ставимо
знак оклику. Наприклад:
Я так злякався рокотання грому!
12 Українська мова: барви рідного слова

Питальне речення — це речення, у якому про

когось або про щось запитують. Питальні речення,
як правило, містять питальні слова: хто, що, чи, хіба,
чий, як, який. У кінці питального речення ставимо знак
питання. Наприклад:
Де твій рідний край?

Спонукальне речення — це речення, у якому

виражають спонукання до дії, заклик або наказ.
У кінці спонукального неокличного речення ставимо
крапку. Наприклад:
Поруч, донечко, сідай, матусі книжку почитай.
У кінці спонукального окличного речення ставимо
знак оклику. Наприклад:
Мужай, прекрасна наша мово,
серед прекрасних братніх мов!

Одиниці мови. Текст

Текст — це зв’язне висловлювання, що складається

з речень, об’єднаних між собою змістом.

 вок — це назва
За голо тексту.
Заголовок пишемо з великої літери посередині
рядка. Після нього крапку не ставимо. Але знак оклику
чи знак питання ставимо обов’язково.
 Українська мова: барви рідного слова 13

Склад

Слова поділяють на склади.

Склад — це частина слова, яку вимовляють одним
поштовхом видихуваного повітря. Поділ слів на склади
позначаємо вертикальними рисками.
Наприклад: за|гад|ка, зо|зу|ля, на|зад.

У слові стільки складів, скільки голосних звуків.

Якщо в словах немає збігу приголосних, то поділ
на склади відбувається після голосного звука: зо|зу|ля.
Якщо в словах є збіг приголосних звуків, то
поділ на склади відбувається, як правило, між цими
приголосними: пар|та.

Склад називають відкритим, якщо він закінчується

на голосний звук. Наприклад: до|ро|га.
Склад називають закритим, якщо він закінчується
на приголосний звук. Наприклад: трам|вай.

У слові один зі складів вимовляють з більшою

силою голосу. Цей склад і голосний звук, який до
нього входить, називають наголошеними. На письмі
наголос позначають штрихом. Наприклад: на голос.
14 Українська мова: барви рідного слова

Алгоритм виконання фонетичного розбору

Щоб зробити фонетичний розбір слова, необхідно:
• визначити, скільки в слові складів, які з них відкриті,
а які — закриті, який склад наголошений (наприклад,
у слові юшка два скла ди: юш- — закритий, -ка —
відкритий; перший склад  — наголошений);
• дати характеристику голосним звукам: указати,
наголошений звук чи ненаголошений і якою
буквою позначений ([у]  — наголошений, позначений
буквою ю; [а] — ненаголошений, позначений буквою а).

Правопис

Щоб грамотно писати, необхідно пошепки диктувати

слово по складах, чітко вимовляючи всі звуки в  складі
та протягуючи голосний звук, поки не запишеш його:
шко-о-о | ла-а-а.

Апостроф ставлять після букв б, п, в, м, ф, р

перед буквами я, ю, є, ї, що позначають по два звуки
([йа], [йу], [йе], [йі]), а також в  імені Лук’ян та похідних
від нього словах: м’яч, солов’ї, Лук’янівка, Лук’яненко.
У словах буря, буряк, рясно, рябий, повітря, свято, цвях,
духмяний, медвяний, різдвяний, крюк, Рєпін апострофа
немає, тому що букви я, ю, є позначають один звук
і  м’якість попереднього приголосного.
 Українська мова: барви рідного слова 15

Буква ь (знак м’якшення) не передає жодного звука,

а позначає м’якість по­переднього приголосного.
Знак м’якшення пишуть у кінці слова та складу лише
після букв д, т, з, с, ц, л, н: молодь, мить, колодязь, рись,
хлібець, журавель, день, дядь|ко, близь|ко, вось|мий.
(Підказка: Де ти з’їси ці лини.)
Знак м’якшення під час переносу від попередньої
букви не відривають: скрин -/ ька.

М’якість приголосного перед [о] позначаємо

знаком м’якшення: бадьорий, дзьоб, льодовий, льотчик,
намальований, польовий, працьовитий, сльози, сьогодні,
сьомий, трьох.

З великої літери пишемо:

• перше слово в реченні;
• прізвища, імена й по батькові;
• клички тварин;
• назви частин світу, країн, областей, населених
пунктів, вулиць;
• назви водойм (океанів, морів, озер, річок тощо).

Правила переносу слів

1. С
 лова з попереднього рядка в наступний переносять
складами: ба-буся, бабу-ся.
2. Одну букву не залишають у рядку й не переносять:
Ярин-ка, тради-ція (не можна: Я-ринка, традиці-я).
3. Односкладові слова не переносять: грім.
4. Знак м’якшення (ь) й апостроф від попередньої
букви не відривають: скринь-ка, пам’-ять.
5. Буквосполучення ьо не розривають: польо-вий
(не можна: поль-овий).
16

Українська мова: чарівний світ літератури

Про казку

Казка — це народний або літературний твір про

вигадані, часто фантастичні події.

Народна казка — результат колективної творчості.

Автором народної казки є  народ.

Персона жі казки — це її герої (дійові особи).

Казки про тварин — це казки, у яких головними

персонажами є тварини.

Чарівні казки — це казки, у яких розповідається

про чарівників і чарівні речі.

 ві казки розповідають про життя людей.

Побуто

Літературні казки — казки, написані письменниками.

Їх ще називають а вторськими.

Сюжет казки — це послідовність подій у творі.

 вок казки — це її назва.

За голо

Основна думка — те головне, що хотів висловити

автор у творі.
 Українська мова: чарівний світ літератури 17

Вірш, пісня, рима, прислів’я

Вірш — короткий поетичний твір, поділений на

рядки, що римуються.

Пісня — це вірш, покладений на музику. Є пісні

народні й літературні.

Рима — співзвучне закінчення слів у віршованих

рядках.

Прислів’я — це короткий влучний народний вислів

повчального характеру, часто римований.

Кросворд, ребус, ілюстрація

 рд — це гра-завдання. Потрібно вписати

Кросво
літери в усі порожні клітинки, утворюючи слова так,
щоб на перехресті літери збігалися.

 гадка, у якій слова для розгадування

Ребус — це за
наведено як комбінацію малюнків з літерами, цифрами,
іншими знаками.

Ілюстра ція — зображення, що пояснює або відтворює

зміст тексту; малюнок.
 18
КАЗКА

Народний або літературний твір про вигадані, часто фантастичні події

БУДОВА КАЗКИ

Зачин Основна частина Кінцівка

Жили собі… І пішов… З того часу…

Були собі… І вирушив… І стали вони жити-поживати…

ВИДИ КАЗОК

Про тварин Чарівні казки Побутові казки

головними персонажами головна ознака — чари, розповідають
є тварини чарівні речі, чарівні персонажі про життя людей
Українська мова: чарівний світ літератури

«Рукавичка» «Курочка Ряба»

«Котик і півник» «Летючий корабель» «Кривенька качечка»
«Колосок» «Сірко»
 19

Математика
Лічба предметів. Цифри і числа

Математика — це наука, зокрема, про числа та

геометричні фігури.

Арифметика — це наука про числа.

Цифра — це знак, яким позначають число на письмі.

Зразки написання цифр

Рахувати (лічити) предмети можна по-різному.

Ми будемо рахувати зліва направо та зверху вниз.
20 Математика

Нумерація чисел
Система числення — це правила позначення чисел
на письмі.
Десяткова система числення — це система, у якій
числа позначають десятьма арабськими цифрами:
0; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9.

Натуральні числа — числа, які використовують під

час лічби.

Натуральні числа, записані однією цифрою,

є одноцифровими, двома цифрами — двоцифровими.
Наприклад, 2; 4; 7; 9 — одноцифрові числа; 10 —
двоцифрове число.

Розряд — це позиція (місце) цифри в записі числа.

Розряди відраховують справа наліво.
Перший розряд — це розряд одиниць.
Другий розряд — це розряд десятків.
14
цифра розряду десятків цифра розряду одиниць
(другий розряд) (перший розряд)

Двоцифрові числа — 11
це числа, записані за цифра цифра
допомогою двох цифр. розряду розряду
Перша цифра праворуч десятків одиниць
є цифрою розряду одиниць, друга — цифрою розряду
десятків.

Кругле число — це число, що закінчується на нуль.

Наприклад: 20; 50; 90; 100.
 Математика 21

На зви чисел першої сотні від 1 до 100

Назви чисел першого десятка
1 — один 6 — шість
2 — два 7 — сім
3 — три 8 — вісім
4 — чотири 9 — дев’ять
5 — п’ять 10 — десять
Назви чисел другого десятка
11 — одинадцять 16 — шістнадцять
12 — дванадцять 17 — сімнадцять
13 — тринадцять 18 — вісімнадцять
14 — чотирнадцять 19 — дев’ятнадцять
15 — п’ятнадцять 20 — двадцять
Назви чисел третього десятка
21 — двадцять один 26 — двадцять шість
22 — двадцять два 27 — двадцять сім
23 — двадцять три 28 — двадцять вісім
24 — двадцять чотири 29 — двадцять дев’ять
25 — двадцять п’ять 30 — тридцять
Назви чисел четвертого десятка
31 — тридцять один 36 — тридцять шість
32 — тридцять два 37 — тридцять сім
33 — тридцять три 38 — тридцять вісім
34 — тридцять чотири 39 — тридцять дев’ять
35 — тридцять п’ять 40 — сорок
Назви чисел п’ятого десятка
41 — сорок один 46 — сорок шість
42 — сорок два 47 — сорок сім
43 — сорок три 48 — сорок вісім
44 — сорок чотири 49 — сорок дев’ять
45 — сорок п’ять 50 — п’ятдесят
22 Математика

Назви чисел шостого десятка

51 — п’ятдесят один 56 — п’ятдесят шість
52 — п’ятдесят два 57 — п’ятдесят сім
53 — п’ятдесят три 58 — п’ятдесят вісім
54 — п’ятдесят чотири 59 — п’ятдесят дев’ять
55 — п’ятдесят п’ять 60 — шістдесят

Назви чисел сьомого десятка

61 — шістдесят один 66 — шістдесят шість
62 — шістдесят два 67 — шістдесят сім
63 — шістдесят три 68 — шістдесят вісім
64 — шістдесят чотири 69 — шістдесят дев’ять
65 — шістдесят п’ять 70 — сімдесят

Назви чисел восьмого десятка

71 — сімдесят один 76 — сімдесят шість
72 — сімдесят два 77 — сімдесят сім
73 — сімдесят три 78 — сімдесят вісім
74 — сімдесят чотири 79 — сімдесят дев’ять
75 — сімдесят п’ять 80 — вісімдесят

Назви чисел дев’ятого десятка

81 — вісімдесят один 86 — вісімдесят шість
82 — вісімдесят два 87 — вісімдесят сім
83 — вісімдесят три 88 — вісімдесят вісім
84 — вісімдесят чотири 89 — вісімдесят дев’ять
85 — вісімдесят п’ять 90 — дев’яносто

Назви чисел десятого десятка

91 — дев’яносто один 96 — дев’яносто шість
92 — дев’яносто два 97 — дев’яносто сім
93 — дев’яносто три 98 — дев’яносто вісім
94 — дев’яносто чотири 99 — дев’яносто дев’ять
95 — дев’яносто п’ять 100 — сто
 Математика 23


Порядкова лічба предметів
 ва лічба — це лічба предметів у певному
Порядко
напрямку. Під час порядкової лічби потрібно вказати
її напрямок (зліва направо або справа наліво) і
пронумерувати предмети по порядку, тобто визначити
їх порядковий номер.

Перший Другий Третій Четвертий П’ятий

Назви чисел від 11 до 20

під час порядкової лічби
Будиночок чисел
Одинадцятий
Дванадцятий
Тринадцятий
Чотирнадцятий
П’ятнадцятий
Шістнадцятий
Сімнадцятий
Вісімнадцятий
Дев’ятнадцятий
Двадцятий
24 Математика

Попереднє й наступне чи
 сла. «Сусіди» числа

Попереднє число стоїть перед наведеним числом.

Наступне число стоїть після наведеного числа.
           1       2       3
Попереднє   Наведене   Наступне

«Сусіди» числа — це попереднє й наступне для

нього числа.
Наприклад, «сусіди» числа 52 — числа 51 і 53.

Щоб знайти наступне число для наведеного числа,

потрібно до нього додати 1.

Щоб знайти попереднє число для наведеного числа,

потрібно від нього відняти 1.

Розташування чисел
у порядку зростання/спадання

Числа можна розташувати в порядку зростання

або спадання.

Числа розташовані в порядку спадання, якщо кожне

наступне число менше за попереднє.
Наприклад: 10; 8; 4; 1.

Числа розташовані в порядку зростання, якщо

кожне наступне число більше від попереднього.
Наприклад: 2; 5; 8; 10.
 Математика 25

Порівняння натуральних чисел.

Знаки порівняння
Порівняти два числа означає визначити, яке з них
більше, а яке — менше.

Знаки порівняння
> — знак «більше»
< — знак «менше»
= — знак «дорівнює»

2 < 3 3 > 2
Число «два» менше Число «три» більше
за число «три». від числа «два».

Число «три» дорівнює числу «три».

3 = 3
26 Математика
Арифметичні дії. Додавання чисел. Склад числа
Коли приїжджають автомобілі, прибігають собаки,
прилітають птахи, то їх кількість збільшується. Мовою
математики це називають дією додавання і позначають
знаком «+» (плюс).

прибігли стало
один
собака
три собаки чотири собаки
1 + 3 = 4
До одного додати три дорівнює чотирьом.

Доданки — це числа, які додають.

Сума — це результат додавання.
2 + 1 = 3
Перший Другий Сума
доданок доданок

Склад числа — це всі можливі чи

 сла, сума яких
дорівнює цьому числу.
10
9 9 1
8 8 1 8 2
7 7 1 7 2 7 3
6 6 1 6 2 6 3 6 4
5 5 1 5 2 5 3 5 4 5 5
4 4 1 4 2 4 3 4 4 4 5 4 6
3 3 1 3 2 3 3 3 4 3 5 3 6 3 7
2 2 1 2 2 2 3 2 4 2 5 2 6 2 7 2 8
1 1 1 2 1 3 1 4 1 5 1 6 1 7 1 8 1 9
 Математика 27

Арифметичні дії. Віднімання чисел

Коли їдуть геть автомобілі, злітають птахи, виходять

люди, то їх кількість зменшується. Мовою математики
це називають дією віднімання і позначають знаком
«–» (мінус).

вибігло залишилося
одне
левеня
троє двоє
левенят левенят
3 – 1 = 2
Від трьох відняти один дорівнює двом.

Зменшуване — число, від якого віднімають.

Від’ємник — число, яке віднімають.
Різниця — число, яке отримують у результаті
віднімання.
3 – 1 = 2
Зменшуване Від’ємник Різниця

Дія віднімання є оберненою до дії додавання,

оскільки з кожного прикладу на додавання можна
скласти приклади на віднімання і навпаки.
6–1=5 1+5=6 6–5=1
28 Математика

Таблиці додавання та віднімання в межах 10

Таблиці додавання та віднімання числа 1
1 + 1 = 2 2 – 1 = 1
2 + 1 = 3 3 – 1 = 2
3 + 1 = 4 4 – 1 = 3
4 + 1 = 5 5 – 1 = 4
5 + 1 = 6 6 – 1 = 5
6 + 1 = 7 7 – 1 = 6
7 + 1 = 8 8 – 1 = 7
8 + 1 = 9 9 – 1 = 8
9 + 1 = 10 10 – 1 = 9
Таблиці додавання та віднімання числа 2
1 + 2 = 3 3 – 2 = 1
2 + 2 = 4 4 – 2 = 2
3 + 2 = 5 5 – 2 = 3
4 + 2 = 6 6 – 2 = 4
5 + 2 = 7 7 – 2 = 5
6 + 2 = 8 8 – 2 = 6
7 + 2 = 9 9 – 2 = 7
8 + 2 = 10 10 – 2 = 8
Таблиці додавання та віднімання числа 3
1 + 3 = 4 4 – 3 = 1
2 + 3 = 5 5 – 3 = 2
3 + 3 = 6 6 – 3 = 3
4 + 3 = 7 7 – 3 = 4
5 + 3 = 8 8 – 3 = 5
6 + 3 = 9 9 – 3 = 6
7 + 3 = 10 10 – 3 = 7
 Математика 29

Таблиці додавання та віднімання числа 4

1 + 4 = 5 5 – 4 = 1
2 + 4 = 6 6 – 4 = 2
3 + 4 = 7 7 – 4 = 3
4 + 4 = 8 8 – 4 = 4
5 + 4 = 9 9 – 4 = 5
6 + 4 = 10 10 – 4 = 6
Таблиці додавання та віднімання числа 5
1 + 5 = 6 6 – 5 = 1
2 + 5 = 7 7 – 5 = 2
3 + 5 = 8 8 – 5 = 3
4 + 5 = 9 9 – 5 = 4
5 + 5 = 10 10 – 5 = 5
Таблиці додавання та віднімання числа 6
1 + 6 = 7 7 – 6 = 1
2 + 6 = 8 8 – 6 = 2
3 + 6 = 9 9 – 6 = 3
4 + 6 = 10 10 – 6 = 4
Таблиці додавання та віднімання числа 7
1 + 7 = 8 8 – 7 = 1
2 + 7 = 9 9 – 7 = 2
3 + 7 = 10 10 – 7 = 3
Таблиці додавання та віднімання числа 8

1 + 8 = 9 9 – 8 = 1
2 + 8 = 10 10 – 8 = 2
Таблиці додавання та віднімання числа 9

1 + 9 = 10 10 – 9 = 1
30 Математика

Збільшення/зменшення числа
на кілька одиниць

Щоб збільшити число на кілька одиниць, потрібно

до нього додати цю кількість одиниць.
Наприклад, 2 збільш на 7.
Розв’язання: 2 + 7 = 9.

Щоб зменшити число на кілька одиниць, потрібно

від нього відняти цю кількість одиниць.
Наприклад: 8 зменш на 2.
Розв’язання: 8 – 2 = 6.

Додавання/віднімання двоцифрового
й одноцифрового чисел

Щоб знайти суму двоцифрового й одноцифрового

чисел, потрібно до одиниць двоцифрового числа
додати одноцифрове число.
Наприклад: 10 + 2 = 12 .

Щоб знайти різницю двоцифрового й одноцифро-

вого чисел, потрібно від одиниць двоцифрового числа
відняти одноцифрове число.
Наприклад: 12 – 2 = 10 .
 Математика 31

Додавання/віднімання двоцифрових чисел

без переходу через десяток
Щоб додати двоцифрові числа без переходу через
десяток, потрібно до одиниць першого доданка
додати одиниці другого доданка, до десятків першого
доданка — десятки другого доданка.
2+3
Наприклад: 25 + 32 = 57.
5+2

Щоб відняти двоцифрові числа без переходу через

десяток, потрібно від одиниць зменшуваного відняти
одиниці від’ємника, від десятків зменшуваного —
десятки від’ємника.
8–5
Наприклад: 85 – 54 = 31.
5–4

Знаходження невідомого доданка,

від’ємника, зменшуваного
Щоб знайти невідомий Щоб знайти невідомий
доданок, потрібно від від’ємник, потрібно від
суми відняти відомий зменшуваного відняти
доданок. різницю.
х + 5 = 10 4 + х = 10 8–х=5
х = 10 – 5 х = 10 – 4 х=8–5
х=5 х=6 х=3
Щоб знайти невідоме зменшуване, потрібно до
різниці додати від’ємник.
х–8=5
х=5+8
х = 13
32 Математика

Таблиці додавання та віднімання

одноцифрових чисел з переходом через десяток

2 + 9 = 11 11 – 9 = 2
3 + 9 = 12 12 – 9 = 3
4 + 9 = 13 13 – 9 = 4
5 + 9 = 14 14 – 9 = 5
6 + 9 = 15 15 – 9 = 6
7 + 9 = 16 16 – 9 = 7
8 + 9 = 17 17 – 9 = 8
9 + 9 = 18 18 – 9 = 9

3 + 8 = 11 11 – 8 = 3
4 + 8 = 12 12 – 8 = 4
5 + 8 = 13 13 – 8 = 5
6 + 8 = 14 14 – 8 = 6
7 + 8 = 15 15 – 8 = 7
8 + 8 = 16 16 – 8 = 8
9 + 8 = 17 17 – 8 = 9

4 + 7 = 11 11 – 7 = 4
5 + 7 = 12 12 – 7 = 5
6 + 7 = 13 13 – 7 = 6
7 + 7 = 14 14 – 7 = 7
8 + 7 = 15 15 – 7 = 8
9 + 7 = 16 16 – 7 = 9
 Математика 33

5 + 6 = 11 11 – 6 = 5
6 + 6 = 12 12 – 6 = 6
7 + 6 = 13 13 – 6 = 7
8 + 6 = 14 14 – 6 = 8
9 + 6 = 15 15 – 6 = 9

6 + 5 = 11 11 – 5 = 6
7 + 5 = 12 12 – 5 = 7
8 + 5 = 13 13 – 5 = 8
9 + 5 = 14 14 – 5 = 9

7 + 4 = 11 11 – 4 = 7
8 + 4 = 12 12 – 4 = 8
9 + 4 = 13 13 – 4 = 9

8 + 3 = 11 11 – 3 = 8
9 + 3 = 12 12 – 3 = 9

9 + 2 = 11 11 – 2 = 9
34 Математика

Алгоритм додавання одноцифрових чисел

з переходом через десяток
Якщо в результаті додавання одноцифрових чисел
ми отримуємо двоцифрове число, то цю дію називаємо
додаванням з переходом через десяток.
Наприклад: 9 + 5 = 14.
Щоб до 9 додати 5, по­трібно виконати кілька дій,
розклавши другий доданок на дві частини.

1 Н
 арисуй під другим до- 2 З
 апиши в першому квадра-
данком два ква­дратики. тику число, яке допов­нює
перший доданок до десяти.
9+5=
9+5=

3 З
 апиши в другому 4 Д
 одай усно до числа 9
квадратику таке чис­ло, першу й другу частини
яке в сумі із числом числа 5:
у першому квадратику 9 + 1 + 4 = 10 + 4 = 14.
дає другий доданок. Запиши отриманий ре­
зультат: 14.
9+5=
9 + 5 = 14

(1 + 4 = 5)
 Математика 35

Алгоритм відні­мання одноцифрових чисел

з переходом через десяток
Якщо під час віднімання одноцифрового числа від
двоцифрового кількість одиниць у зменшува­ному менша,
ніж у від’ємнику, то дію називаємо відні­манням з
переходом через десяток.
Наприклад: 14 – 5 = 9.
Зменшуване Від’ємник Різниця
Щоб від 14 відняти 5, потрібно виконати кілька дій,
розклавши від’ємник (у на­шому випадку число 5) на дві
частини.

1 Н
 арисуй під від’ємником 2 З
 апиши в першому квадра-
два ква­дратики. тику одноцифрове чиcло,
14 – 5 = яке слід відняти від змен­
шуваного, щоб отримати
десять.
14 – 5 =

3 З
 апиши в другому 4 У
 сно відніми від числа 14
квадратику таке число, першу й другу частини
яке в сумі із числом числа 5:
y   пер­шому квадратику 14 – 4 – 1 = 10 – 1 = 9.
дає від’ємник. Запиши отриманий ре­
зультат: 9.
14 – 5 =
14 – 5 = 9
(4 + 1 = 5)
36 Математика

Нуль. Властивості нуля

У математиці відсутність будь-яких предметів

позначають числом «нуль».
На письмі число нуль позначають цифрою 0.
1.  Якщо один з доданків дорівнює 0, то сума
дорівнює іншому доданку:
a + 0 = а; 0 + а = а.
2.  Якщо від’ємник дорівнює 0, то різниця дорівнює
зменшуваному:
a – 0 = а.
3.  Будь-яке натуральне число більше від 0:
а > 0,
де а — натуральне число.

Переставний закон додавання

Від перестановки доданків сума не змінюється:

a + b = b + a;
2 + 4 = 4 + 2.

Учимося розв’язувати прості задачі

Щоб правильно розв’язати задачу, потрібно:

1) визначити, що відомо й що необхідно знайти;
2) з
 аписати коротку умову задачі за допомогою
спеціальних позначок;
3) розв’язати задачу й записати розв’язання;
4) написати повну відповідь на запитання задачі.
 Математика 37

Задача містить:
1) умову;
2) запитання.
Запитання має відповідати умові задачі та містити
слово «скільки».
У розв’язанні назви предметів, про які йдеться
в задачі, пишуть у дужках скорочено, а у відповіді —
повністю.

Стисло записуючи умову задачі на знаходження

суми, слово «скільки» позначаємо знаком питання:
? , слово «всього» позначаємо фігурною дужкою: .
Слова скорочуємо до першого голосного звука,
що стоїть після приголосного: ябл. — яблук; фр. —
фруктів.
Наприклад, запис ? ябл. читаємо так: «Скільки
всього яблук?»

Задачі на знаходження суми

Задачі із запитанням «Скільки всього?» є задачами

на знаходження суми.
Їх розв’язують за допомогою дії додавання.
Умову до цих задач записуємо так:

С. — 4 к. С. — сині; ч. — червоні;
? к.
Ч. — 6 к. к. — кульки.
38 Математика

Задачі на знаходження остачі (різниці)

Задачі із запитанням «Скільки залишилося?»

є задачами на знаходження остачі (різниці). Їх
розв’язують за допомогою дії віднімання.
Умову до цих задач записуємо так:
Б. — було;
Б. — 10 к.
п. — подарували;
П. — 4 к.
з. — залишилося;
З. — ? к.
к. — ку льки.

Задачі на збільшення числа на кілька одиниць

Задачі, у яких потрібно знайти число, що на

кілька одиниць більше від наведеного, є задачами
на збільшення числа на кілька одиниць.
Умову до цих задач записуємо так:
Ял. — ялинки;
Ял. — 4 д.
кл. — клени;
Кл. — ? д., на 3 д. >
д. — дерева.

Задачі на зменшення числа на кілька одиниць

Задачі, у яких потрібно знайти число, що на кілька

одиниць менше за наведене, є задачами на зменшення
числа на кілька одиниць.
Умову до цих задач записуємо так:
Авт. — автомобілі;
Авт. — 8 н. п. — поїзди;
П. — ? н., на 5 н. < н. — наклейки.
 Математика 39

Задачі на різницеве порівняння

Задачі із запитанням «На скільки біль­ше?» або
«На скільки менше?» є задачами на різницеве
порівняння.
Умову до цих задач записуємо так:
Б. — білочка;
Б. — 17 г. їж. — їжачок;
на ? г. > (або <)
Їж. — 4 г. г. — горіхи.

Задачі на знаходження невідомого зменшуваного

Задачі, у яких потрібно знайти, скільки було до
того, як частину віддали, подарували, витратили
тощо й частина залишилася, є задачами
на знаходження невідомого зменшуваного.
Умову до цих задач записуємо так:
Б. — ? ц.
Б. — було; в. — віддали;
В. — 2 ц.
з. — залишилося; ц. — цукерки.
З. — 5 ц.

Логічні відношення

Слово «тільки» означає лише, виключно, нічого

більше.
Наприклад:
У магазині продається тільки спортивний одяг. Познач,
що можна купити в цьому магазині:
А  олівці; Б  шапку; В  телефон.

Слова «стільки ж» означають таку саму кількість.

Наприклад:
У Тетянки було 5 яблук. В Оленки — стільки ж, скільки
й у Тетянки. Скільки всього яблук було в дівчаток?
А  5; Б  10; В  8.
40 Математика
Приклади розв’язування задач
Задачі на знаходження суми
Задачі, у яких потрібно відповісти на запитання
«Скільки всього?», є задачами на знаходження
суми.
Задача. У Хвалька було 4 сині
й   3   червоні кульки. Скільки всього
кульок було у Хвалька?
Міркуємо так. Щоб дати відповідь на запитання
«Скільки всього?», необхідно знайти суму
предметів (людей, тварин тощо). Отже, якщо до
4 ми додамо 3, то дізнаємося, скільки всього
кульок було у Хвалька.
Розв’язання: 4 + 3 = 7 (к.).
Відповідь: 7 кульок було у Хвалька.

Задачі на знаходження остачі (різниці)

Задачі, у яких потрібно знайти, скільки предметів
залишилося після того, як певну їх кількість віддали
(подарували, загубили тощо), є задачами на знаходження
остачі (різниці).
Задача. У Нати було 7 намистинок. Вона подарувала
Софійці 3 намистинки. Скільки намистинок залишилось
у  Нати?
Міркуємо так. Щоб знайти, скільки
намистинок залишилося, необхідно від
кількості намистинок, що були спочатку,
відняти ту кількість, яку Ната подарувала
Софійці. Отже, якщо ми від 7 віднімемо 3,
то дізнаємося, скільки намистинок залиши-
лось у Нати.
Розв’язання: 7 – 3 = 4 (н.).
Відповідь: 4 намистинки залишилось у Нати.
 Математика 41

Задачі на збільшення числа на кілька одиниць

Задачі на знаходження суми розв’язують за допомогою
дії додавання. Ще один вид задач, які розв’язують
за допомогою дії додавання, — це задачі
на збільшення числа на кілька одиниць.
Задача. Першого дня лікар Айболить вилікував
5 мавпочок, а другого дня — на 4 мавпочки
більше. Скількох мавпочок вилікував лікар Айболить
другого дня?
Міркуємо так. Нам відомо, що лікар Айболить першого
дня вилікував 5 мавпочок, а другого дня — на 4 мавпочки
більше. Щоб збільшити число на кілька одиниць, потрібно
до нього додати цю кількість одиниць. До 5 додамо 4
й  отримаємо 9. Отже, 9 мавпочок вилікував лікар Айболить
другого дня.
Розв’язання: 5 + 4 = 9 (м.).
Відповідь: 9 мавпочок вилікував лікар Айболить другого
дня.

Задачі на зменшення числа на кілька одиниць

Задачі, у яких потрібно знайти число, що на кілька
одиниць менше за наведене, є задачами на зменшення
числа на кілька одиниць.
Задача. Садівник першого дня зібрав 7  ко-
шиків ягід, а другого — на 3 кошики менше.
Скільки кошиків ягід садівник зібрав другого
дня?
Міркуємо так. Нам відомо, що садівник пер-
шого дня зібрав 7 кошиків ягід, а другого дня —
на 3 менше. Щоб зменшити число на кілька
одиниць, необхідно від нього відняти цю кіль­кість одиниць.
Від 7 віднімемо 3 й отримаємо 4. Отже, 4 кошики ягід са-
дівник зібрав другого дня.
Розв’язання: 7 – 3 = 4 (к.).
Відповідь: 4 кошики ягід садівник зібрав другого дня.
42 Математика
Задачі на різницеве порівняння
Задачі із запитанням «На скільки більше?» або «На скільки
менше?» є за­дачами на різницеве порівняння.
Задача. У білочки було 11 горіхів, а в їжачка — 4 горіхи.
На скільки більше горіхів було в білочки, ніж у їжачка?
Міркуємо так. Щоб визначити, на
скільки одне число більше або мен­ше
за інше, потрібно від біль­шого числа
відняти менше. Отже, якщо ми від 11
віднімемо 4, то дізнаємо­ся, на скільки
більше горі­хів було в білочки, ніж
у їжачка.
Розв’язання: 11 – 4 = 7 (г.).
Відповідь: на 7 горіхів більше було в білочки, ніж
у  їжачка.

Задачі на знаходження невідомого зменшуваного

Ти вже знаєш, як розв’язують задачі на знаходження
невідомого зменшуваного. Пригадай:
    10    –    4    =   6
Зменшуване   Від’ємник   Різниця
Задача. З комори кота Леопольда
мишенята по­цупили 8 кавунів. Після
цього в коморі залишилося 9 кавунів.
Скільки кавунів було в коморі спочатку?
Міркуємо так. Нам не відомо, скіль-
ки кавунів було в  коморі спочатку. Ми
знаємо, що мишенята поцупили 8  ка-
вунів і залишили 9. Якщо до кавунів,
що залишилися (їх 9), ми додамо ті, які поцупили (їх 8), то
дізнаємося, скільки кавунів було в коморі спочатку. Отже,
до 9 додаємо 8, отримуємо 17.
Розв’язання: 9 + 8 = 17 (к.).
Відповідь: 17 кавунів було в коморі спочатку.
 Математика 43

Просторові відношення.
Геометричні фігури

Геометрія вивчає геометричні фігури та їх взаємне

розташування.

У лінії немає ні початку, ні кінця. D

Лінія є нескінченною. Лінії позначають С
однією маленькою або двома великими
латинськими буквами: а, b, CD тощо. а

Лінії поділяють на прямі та криві.

А В с
Пряма Крива

Промінь — це частина прямої,

обмежена з одного боку точкою. Ця точка В
є початком променя. Кінця в променя А
немає. Промінь позначають двома
великими латинськими буквами.
Читають так: промінь АВ.
44 Математика

Числовий промінь — це промінь, що має: 1) початок

відліку, який збігається з початком променя (точка О);
2) одиничний відрізок ( ).
0 1

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Алгоритм побудови числового променя

1. Н
 акресли за допомогою лінійки горизонтально промінь,
позначивши його початок точкою О.
2. П
 окажи за допомогою стрілочки ( ) те, що в променя
немає кінця.
3. П
 остав на промені риски через кожні дві клітинки,
відраховуючи від точки О.
4. П
 означ під кожною рисочкою, починаючи від 0, числа
в порядку зростання (0; 1; 2...).

Відрізок — це частина прямої, обмежена

двома точками — кінцями відрізка. Ці В
точки позначають великими латинськими А
буквами.
Читають так: відрізок АВ (або відрізок ВА).
 Математика 45

Кожен відрізок має певну довжину.

Довжина відрізка — це відстань між кінцями відрізка.

Відрізки однакової довжини є рівними.

Це записують так:
АВ = 2 см 6 мм; А 2 см 6 мм B
CD = 2 см 6 мм; C 2 см 6 мм D
AB = CD.

Щоб побудувати відрізок, потрібно:

1) поставити дві точки й позначити їх великими
ла­тинськими буквами;
2) за допомогою лінійки з’єднати ці точки.

Щоб побудувати відрізок заданої довжини, потрібно:

1) поставити точку, позначивши її великою латинською
літерою;
2) с умістити поділку лінійки, біля якої розмі­щене
число 0, з цією точкою;
3) д ругу точку поставити біля тієї поділки ліній­
ки, що дорівнює довжині відрізка, позначити ї ї.
За допомогою лінійки з’єднати точки.

А B

АB = 3 см 4 мм
46 Математика

K
кут
Трикутник — це геометрична сторона
вершина
фігура, що має три сторони, три c b
вершини й три кути.
N a L

B довжина C
Чотирикутник — це геометрична

ширина
фігура, що має чотири сторони, b
чотири вершини й чотири кути.
A a D

M P
кут
П’ятикутник — це геометрична
фігура, що має п’ять сторін, п’ять
K T
вершин і п’ять кутів.
сторона вершина
O

вершина
B C
сторона
Шестикутник — це геометрична
фігура, що має шість сторін, шість A D
вершин і шість кутів.
кут F E

Точка, пряма лінія, крива лінія, відрізок,

промінь, трикутник, чотирикутник, п’ятикутник,
шести­кутник — плоскі геометричні фігури.

Куб, куля, циліндр, конус — просторові (об’ємні)

геометричні фігури.

Куб Куля Циліндр Конус

 Математика 47

Величини

Величина — це властивість об’єкта, яку можна

виміряти. Виміряти величину означає порів­няти ї ї
з  відповідною одиницею вимірювання.

Довжину вимірюють за допомогою лінійки,

масу — за допомогою ваг, місткість — за допомогою
мірного посуду.

Довжина — величина об’єкта.

Основна одиниця вимірювання довжини — метр.
Його еталон зберігають у Міжнародному бюро мір
і ваг, що розташоване поблизу Парижа (Франція).
Лінійки та рулетки, якими вимірюють довжину,
виготовляють за цим еталоном.
У шкільній практиці найчастіше використовують
такі одиниці вимірювання довжини, як дециметр
і   сантиметр. Їх позначають двома буквами — дм
і  см (після скорочень дм і см крапок не ставлять).
Один сантиметр дорівнює приблизно двом клі­
тинкам у зошиті або товщині великого пальця руки.

1 см 1 дм = 10 см

1 дм

1 дм 1 м = 10 дм

1м
48 Математика

Довжину вимірюють лінійкою. На лінійці є

поділки — сантиметри. Поділка від 0 до 1 — це
1 см, від 0 до 2 — 2 см тощо.
1 см

Відстань між двома довгими сусідніми поділками

лінійки дорівнює 1 см (сантиметру), а  між короткими  —
1 мм (міліметру).

1 мм 1 см

1 см = 10 мм

Одиниці вимірювання довжини

10
міліметр (мм)
10
сантиметр (см)
дециметр (дм) 10

метр (м)

1 м = 10 дм
1 дм = 10 см
1 см = 10 мм
 Математика 49

Щоб дізнатися, на скільки міліметрів 1 см більше,

ніж 1 мм (2 мм, …, 9 мм), потрібно:
1) 1 см перевести в міліметри:
1 см = 10 мм;
2) в
 ід 10 мм відняти 1 мм (2 мм, …, 9 мм):
10 мм – 1 мм = 9 мм.

Стародавні одиниці вимірювання довжини

Лікоть — відстань від ліктьового суглоба до

кінчика витягнутого середнього пальця руки;
фут — довжина ступні.
1 лікоть

1 фут

Грошові одиниці

Грошова одиниця України — гривня (скорочено — грн).

Гривня містить 100 копій ок (1 грн = 100 к.).
В обігу перебувають банкноти номінальною вар­
тістю 1; 2; 5; 10; 20; 50; 100; 200; 500 і 1000 гривень
та монети номіналом 1; 2; 5; 10 гривень; 10
і 50 копійок.
50 Математика

Латинський алфавіт

Друковані Рукописні Назви Друковані Рукописні Назви

букви букви букв букви букви букв

Аа Аа a Nn Nn ен

Вb Вb бе Оо Оо о

Сс Сс це Рр Рр пе

Dd Dd де Qq Qq ку

Ее Ее е Rr Rr ер

Ff Ff еф Ss Ss ес

Gg Gg ге (же) Tt Tt те

Hh Hh ха (аш) Uu Uu у

Ii Ii i Vv Vv ве

Jj Jj йот (жі) Ww Ww дубль-ве

Kk Kk ка Xx Xx ікс

Ll Ll ель Yy Yy ігрек

Mm Mm ем Zz Zz зет
 51

Я пізнаю світ
Власна назва людини. Родина. Родовід
Ім’я — це власна назва людини. Для кожної
людини воно має велике значення.
Будь увічливим, звертайся до друзів на ім’я. Ніколи
не давай прізвиськ!

По батькові утворюють від імені батька. До дорослої

людини завжди звертайся на ім’я та по батькові.

Прізвище — родове ім’я, тобто ім’я, спільне для

членів певної родини.

Прізвище, ім’я та по батькові пишуть з великої

літери.

Власне ім’я має велике значення для людини. Тому,

щоб зробити людині приємне, під час спілкування
потрібно звертатися до неї на ім’я.

Родина — це батьки та діти, близькі, рідні люди,

які живуть разом і турбуються одне про одного.

У дружній родині всі допомагають одне одному,

кожен цінує та поважає інших.

Родовід — це історія поколінь певного роду.

Вивчаючи історію роду, продовжуючи його

традиції, ти зміцнюєш коріння своєї родини.
52 Я пізнаю світ

Моя Батьківщина. Символи

Батьківщина — це країна, у якій ти народився /
народилася.
Твоя Батьківщина — Україна.

24 серпня 1991 року Україна стала незалежною.

Тому щороку 24 серпня український народ відзначає
День Незалежності України.

Державними символами країни є Гімн, Прапор

і Герб.

Державним Гімном України є пісня «Ще не вмерла

України і слава, і воля» композитора Михайла
Вербицького й поета Павла Чубинського.

Державний Прапор України має дві однакові за

розміром смуги.
Верхня смуга Державного Прапора синього кольору,
а нижня — жовтого.

Державний Герб — це головна емблема (символ)

країни. Державним Гербом України є тризуб. Тризуб
означає єдність трьох стихій: землі, повітря, води.
Він є найдавнішим українським оберегом.

У світі існує понад 7 тисяч мов. З них тільки

500 мов добре вивчені, а півтори тисячі вважають
такими, що зникають.

Українська мова — державна мова України,

а також рідна мова українців, які проживають
в інших державах.
 Я пізнаю світ 53

До складу України входять двадцять чотири

області, Автономна Республіка Крим, міста Київ
і Севастополь.
54 Я пізнаю світ

Світовий океан

Ми живемо на планеті Земля. Вона має кулясту

форму. Об’ємну модель Землі називають глобусом.

Безперервну водну оболонку Землі називають

Світовим океаном. Він розмежований материками
на чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський
і Північний Льодовитий.
1.  Найбільший і найглибший океан на Землі —
Тихий. Він розташований між п’ятьма материками:
Євразією, Австралією, Антарктидою, Північною
Америкою та Південною Америкою.
2.  Атлантичний океан є другим за розмірами. Він
розташований між п’ятьма материками: Євразією,
Африкою, Антарктидою, Північною Америкою та
Південною Америкою.
3.  Третім за розмірами є Індійський океан. Він
розташований між чотирма материками: Євразією,
Африкою, Антарктидою й Австралією.
4.  Північний Льодовитий океан, найменший і
наймілкіший океан на планеті, омиває береги двох
материків — Північної Америки та Євразії.

Рослинний світ океанів представлений переважно

водоростями. Серед тварин чимало акул та інших риб,
китів, дельфінів, тюленів, крабів тощо.

Море — це частина океану, відокремлена від нього

ділянками суходолу, островами або підняттями дна.
 Я пізнаю світ 55

Материки

Великі ділянки суходолу, що їх омивають моря

й океани, називають материками, або континентами.
На Землі існує шість материків.
1.  Євразія — найбільший материк світу. Його
поділяють на дві частини: Європу та Азію.
2.  Африка — другий за розмірами материк світу.
3.  Північна Америка — третій, а Південна
Америка — четвертий за розмірами материки планети
Земля. Разом вони складають одну частину світу —
Америку.
4.  Антарктида — п’ятий за розмірами й
найхолодніший материк Землі.
5.  Австралія — найменший материк на земній кулі.

Рослинний і тваринний світ материків дуже

різноманітний. Деякі види рослин і тварин можна
побачити тільки на певному материку.

ПІВНІЧНИЙ ЛЬОДОВИТИЙ ОКЕАН

ПІВНІЧНА
АМЕРИКА ЄВРАЗІЯ

АТЛАНТИЧНИЙ
ТИХИЙ
ОКЕАН АФРИКА ОКЕАН
ТИХИЙ
ПІВДЕННА ІНДІЙСЬКИЙ
ОКЕАН
АМЕРИКА ОКЕАН
АВСТРАЛІЯ

АНТАРКТИДА
56 Я пізнаю світ

Жива та нежива природа

Природа — це все, що існує у світі. Розрізняють

живу та неживу природу.

До живої природи належать усі організми.

До неживої природи належать Сонце й Земля,
Місяць, повітря, вода, ґрунт, каміння, гори, річки,
моря тощо.

У природі все взаємопов’язано.

Організми не можуть існувати без неживої природи.

Усе живе дихає, живиться, росте, розвивається,

дає потомство, реагує на дію подразників, виводить
з організму непотрібні речовини.

Жива природа

Нежива природа
 Я пізнаю світ 57

Групи живої природи

Розрізняють представників тварин, рослин і грибів.

Відомо про існування бактерій і вірусів.
Людина є представником тварин.

Бактерії — дрібні організми (мікроби), які можна

побачити тільки в мікроскоп.

Серед бактерій є корисні, а є шкідливі, які

спричинюють різні захворювання.

Віруси розмножуються тільки всередині інших

організмів.

Гриби ведуть прикріплений спосіб життя,

усмоктують воду з ґрунту й уживають готову «їжу».

Серед грибів розрізняють їстівні й отруйні.

До їстівних грибів належать опеньки, лисички,
маслюки, білі гриби, підберезники, підосичники тощо.
Отруйні гриби — бліда поганка, мухомор, несправжня
лисичка, несправжній опеньок та інші.
58 Я пізнаю світ

Рослини ведуть прикріплений спосіб життя, під

дією сонячного світла утворюють для себе «їжу»
з води й повітря, виробляють кисень і ростуть протягом
усього життя.

За особливостями будови стебла рослини поділяють

на дерева, кущі й трави. Дерева мають одне тверде
стебло, від якого відходять гілки. У кущів є кілька
твердих стебел, а трави мають м’які соковиті стебла.

Тварини активно пересуваються й уживають

рослинну і тваринну їжу.

Людина — це істота, яка дихає, живиться,

росте, розвивається, дає потомство, реагує на
дію подразників і виводить з організму непотрібні
речовини.

Людина відрізняється від інших тварин

прямоходінням, мисленням, здатністю розмовляти,
виготовляти знаряддя праці, а також моральністю.

Розрізняють такі класи тварин: Комахи, Риби,

Земноводні, Плазуни, Птахи, Ссавці (Звірі) та інші.

Комахи мають шість ніжок.

 Я пізнаю світ 59

Риби — це водні тварини, що пересуваються

за допомогою плавців і мають тіло, укрите лускою.

Особливий орган чуття риби — бічна лінія,

завдяки якій риба відчуває коливання води.

Представники класу Земноводні частину життя

проводять на суходолі, а частину — у воді й мають
відповідні пристосування для такого способу життя.

Земноводні виводять потомство у воді. Одна

зі стадій їх розвитку — стадія пуголовка.

Плазуни — це тварини, які мають суху, практично

без залоз, шкіру, укриту роговими лусками, щитками
або пластинками.
Плазуни поширені на всіх континентах, крім
Антарктиди.
До класу Плазуни відносять ряд Лускаті, ряд
Крокодили і ряд Черепахи. До ряду Лускаті належать
ящірки та змії.

Крокодили — це плазуни, які ведуть напівводний

спосіб життя.
Яйця вони відкладають на суходолі.
60 Я пізнаю світ

Черепахи — це плазуни, які можуть жити як

у воді, так і на суходолі.
Вони відкладають яйця тільки на суходолі.

Птахи — це тварини, пристосовані до польоту.

Вони мають тіло, укрите пір’ям, та передні кінцівки,
що перетворилися на крила.

За характером сезонних переміщень птахи бувають

осілі, кочові та перелітні.

Ссавці, або Звірі, — це тварини, які вигодовують

своїх малят молоком.

До ряду Хижі належать ссавці, які живляться

переважно тваринною їжею. Вони мають добре
розвинені ікла.

Примати мають добре розвинений мозок, нігті,

дуже рухливі п’ятипалі верхні та нижні кінцівки.
Великий палець кінцівок у приматів протиставлений
решті пальців.

Мавпи ведуть переважно деревний спосіб життя.

Це всеїдні тварини, які здебільшого споживають
рослинну їжу.
 Я пізнаю світ 61

Чарівна формула уважності

«Я уважний / уважна, мені цікаво читати!»

«Я уважний / уважна, мені цікаво слухати!»

Правила організованих учнів

1.  Організовані учні — це учні, які все роблять

своєчасно: збирають портфель і готують одяг
звечора, ніколи не запізнюються на уроки.
2.  Для кожної речі має бути своє місце.
Підручники, ручки та зошити мають лежати на
своїх місцях! Що береш — клади на місце.

Поради успішним учням

1.  На уроці в жодному разі не відволікайся!

Намагайся зрозуміти й запам’ятати те, що пояснює
вчитель.
2.  Старанно виконуй усі завдання вчителя, охайно
пиши в зошиті.
3.  Не опускай рук — і все вдасться!
4.  Збирай портфель звечора, ніколи не запізнюйся
на уроки!
5.  Навчайся з радістю! 
62 Я пізнаю світ

Правила пішохода

1. Ходити слід тільки по тротуарах з правого боку.

2. Переходити вулицю потрібно тільки по
пішохідному (або підземному) переходу.
3. Переходити вулицю можна тільки на зелене
світло світлофора.
4. Червоний і жовтий сигнали світлофора
означають, що йти заборонено.
5. Якщо збираєшся переходити дорогу, подивися,
чи немає поруч машини.
6. Переходячи дорогу, спочатку дивися наліво;
дійшовши до середини, дивися направо й тільки
тоді продовжуй шлях.
7. Коли переходиш дорогу, міцно тримай маму
(або будь-якого іншого дорослого) за руку.
8. Не можна перебігати дорогу, особливо якщо
поблизу автомобіль.
9. Не можна обходити автобус, що стоїть на
зупинці,   — це небезпечно. Почекай, поки автобус
від’їде.
10. За містом іди узбіччям назустріч рухові машин.

Правила пожежної безпеки

Ялинка не має закривати вихід з кімнати.

Не розміщуйте ялинку поблизу опалювальних
приладів.
Установлюйте ялинку на стійкій підставці.
Електричні гірлянди мають бути справні та надійно
закріплені.
Не використовуйте папір, свічки, вату, легкозаймисті
іграшки для прикрашання ялинки.
 63

ЗМІСТ
Українська мова: барви рідного слова
Правила Мудрої Сови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Каліграфія  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
З’єднання букв  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Одиниці мови. Звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Одиниці мови. Слово . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Одиниці мови. Речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Одиниці мови. Текст  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
Склад  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Правопис  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

Українська мова: чарівний світ літератури

Про казку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
Вірш, пісня, рима, прислів’я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Кросворд, ребус, ілюстрація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Схема «Казка»  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

Математика
Математика. Лічба предметів. Цифри і числа . . . . . . . . . . . . . . 19
Зразки написання цифр  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Нумерація чисел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
Назви чисел першої сотні від 1 до 100 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Порядкова лічба предметів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Назви чисел від 11 до 20 під час порядкової лічби . . . . . . . . 23
Попереднє й наступне числа. «Сусіди» числа . . . . . . . . . . . . . . 24
Розташування чисел у порядку зростання/спадання . . . . . . . . . 24
Порівняння натуральних чисел. Знаки порівняння . . . . . . . . . . . 25
Арифметичні дії. Додавання чисел. Склад числа  . . . . . . . . . . . . . . 26
Арифметичні дії. Віднімання чисел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Таблиці додавання та віднімання в межах 10 . . . . . . . . . . . . . . 28
Збільшення/зменшення числа на кілька одиниць  . . . . . . . . . . . 30
Додавання/віднімання двоцифрового
й одноцифрового чисел  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Додавання/віднімання двоцифрових чисел без переходу
через десяток  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Знаходження невідомого доданка, від’ємника,
зменшуваного  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
 64 Зміст

Таблиці додавання та віднімання одноцифрових чисел

з переходом через десяток  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
Алгоритм додавання одноцифрових чисел
з переходом через десяток  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
Алгоритм віднімання одноцифрових чисел
з переходом через десяток. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Нуль. Властивості нуля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Переставний закон додавання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Учимося розв’язувати прості задачі  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Задачі на знаходження суми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Задачі на знаходження остачі (різниці) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Задачі на збільшення числа на кілька одиниць . . . . . . . . . . 38
Задачі на зменшення числа на кілька одиниць . . . . . . . . . . 38
Задачі на різницеве порівняння  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Задачі на знаходження невідомого зменшуваного . . . . . . . . 39
Логічні відношення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Приклади розв’язування задач . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
Просторові відношення. Геометричні фігури . . . . . . . . . . . . . . . . 43
Величини  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
Одиниці вимірювання довжини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
Стародавні одиниці вимірювання довжини . . . . . . . . . . . . . . . 49
Грошові одиниці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Латинський алфавіт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

Я пізнаю світ
Власна назва людини. Родина. Родовід  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Моя Батьківщина. Символи  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
Світовий океан  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Материки  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Жива та нежива природа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56
Групи живої природи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
Чарівна формула уважності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Правила організованих учнів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Поради успішним учням  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Правила пішохода . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
Правила пожежної безпеки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62