350 1212 PB

№ 89 | December, 2021.
THE ISSUE CONTAINS:
Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference
GLOBAL APPROACH TO
SCIENTIFIC RESEARCH
SALVADOR, BRAZIL
4-5.12.2021
SALVADOR
2021
UDC 001.1
S 40 Scientific Collection «InterConf», (89): with the Proceedings of the 2nd International
Scientific and Practical Conference «Global Approach to Scientific Research» (December
4-5, 2021). Salvador, Brazil: Ramalhete, 2021. 550 p.
ISBN 978-65-5034-353-8
EDITOR COORDINATOR
Anna Svoboda Mariia Granko
Doctoral student Coordination Director in Ukraine
University of Economics, Czech Republic Scientific Publishing Center InterConf
annasvobodaprague@yahoo.com info@interconf.top
EDITORIAL BOARD
Temur Narbaev (PhD) Dmytro Marchenko (PhD in Engineering)
Tashkent Pediatric Medical Institute, Mykolayiv National Agrarian University
Republic of Uzbekistan; (MNAU), Ukraine;
temur1972@inbox.ru
Rakhmonov Aziz Bositovich (PhD in Pedagogy)
Nataliia Mykhalitska (PhD in Public Administration) Uzbek State University of World Languages,
Lviv State University of Internal Affairs, Ukraine Republic of Uzbekistan;
Dan Goltsman (Doctoral student) Mariana Veresklia (PhD in Pedagogy)
Riga Stradiņš University, Republic of Latvia; Lviv State University of Internal Affairs, Ukraine
Katherine Richard (DSc in Law), Dr. Albena Yaneva (DSc. in Sociology and Antropology),
Hasselt University, Kingdom of Belgium Manchester School of Architecture, UK;
katherine.richard@protonmail.com;
Vera Gorak (PhD in Economics)
Richard Brouillet (LL.B.), Karlovarská Krajská Nemocnice, Czech Republic
University of Ottawa, Canada; veragorak.assist@gmail.com;
Stanyslav Novak (DSc in Engineering) Polina Vuitsik (PhD in Economics)
University of Warsaw, Poland Jagiellonian University, Poland
novaks657@gmail.com; p.vuitsik.prof@gmail.com;
Kanako Tanaka (PhD in Engineering), Elise Bant (LL.D.),
Japan Science and Technology Agency, Japan; The University of Sydney, Australia;
Mark Alexandr Wagner (DSc. in Psychology) George McGrown (PhD in Finance)
University of Vienna, Austria University of Florida, USA
mw6002832@gmail.com; mcgrown.geor@gmail.com;
Alexander Schieler (PhD in Sociology), Vagif Sultanly (DSc in Philology)
Transilvania University of Brasov, Romania Baku State University, Republic of Azerbaijan
Svitlana Lykholat (PhD in Economics), Kamilə Əliağa qızı Əliyeva (DSc in Biology)
Lviv Polytechnic National University, Ukraine Baku State University, Republic of Azerbaijan
If you have any questions or concerns, please contact a coordinator Mariia Granko.
The recommended styles of citation:

1. Surname N. (2021). Title of article or abstract. Scientific Collection «InterConf», (89): with the Proceedings of the 2nd International
Scientific and Practical Conference «Global Approach to Scientific Research» (December 4-5, 2021). Salvador, Brazil; pp. 21-27. Available at:
https://interconf.top/...
2. Surname N. (2021). Title of article or abstract. InterConf, (89), 21-27. Retrieved from https://interconf.top/...
This issue of Scientific Collection «InterConf» contains the International Scientific and Practical Conference. The
conference provides an interdisciplinary forum for researchers, practitioners and scholars to present and discuss the
most recent innovations and developments in modern science. The aim of conference is to enable academics,
researchers, practitioners and college students to publish their research findings, ideas, developments, and innovations.
©2021 Ramalhete
©2021 Authors of the abstracts
©2021 Scientific Publishing Center «InterConf»
contact e-mail: info@interconf.top webpage: www.interconf.top

SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 89
TABLE OF CONTENTS
BUSINESS ECONOMICS
Бриль І.В. АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ КОНЦЕПЦІЙ ІНВЕСТУВАННЯ 8
Буртняк І.В. ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ
15
Рогач О.Д.
Гафорзода Д. ОПРЕДЕЛЕНИЕ И СУЩНОСТЬ КОНСАЛТИНГОВЫХ БИЗНЕС-
Каландаров Б. УСЛУГ 19
Хасанова П.
REGIONAL ECONOMY
Бустонзода Р. ПУТИ УЛУЧШЕНИЯ ФИНАНСОВОГО КОНТРОЛЯ В
Каримов О. ТАДЖИКИСТАНЕ
Абдурахимов Ф. 23
Якубзода Ф.
Худойдодзода С.
Гафорзода Д. ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ЭКОНОМИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ РЕГУЛИ-
Тилабойзода А. РОВАНИЯ ВНЕШНЕЙ ТОРГОВЛИ
30
Шокиров Н.И.
Алиев Д.
Шакаралиеа З.А. ПОВЫШЕНИЕ ЭКСПОРТНОГО ПОТЕНЦИАЛА НЕНЕФТЯНОГО
СЕКТОРА И ЕГО РОЛЬ В РАЗВИТИИ ЭКОНОМИКИ 35
АЗЕРБАЙДЖАНА
INTERNATIONAL ECONOMICS AND INTERNATIONAL RELATIONS

Мандзій А.-М.І. РЕЛІГІЙНИЙ ФАКТОР У СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ 47
Пархомчук О.С. КОНВЕРСІЯ ЯК ОБ’ЄКТ МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНОГО
51
Коппель О.А. ДОСЛІДЖЕННЯ
MANAGEMENT
Petryk N. MANAGEMENT IN A PRIVATE MEDICAL CENTER DURING
62
Petryk M. THE COVID 19 PANDEMIC
Бадина А.Т. МОЗГ ЛИДЕРА С ПОЗИЦИИ ЭКСПЕРТА В ОБЛАСТИ
65
РАЗВИТИЯ ПЕРСОНАЛА
Гетьман О.О. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ДИЗАЙН У ГАЛУЗІ УПРАВЛІННЯ
Жиліна А.А. БАГАТОКВАРТИРНИМИ БУДИНКАМИ 69
Міщенко Б.В.
FINANCE AND CREDIT

Abdullaev A.Y. IMPROVEMENT OF METHODS TO ENSURE THE ECONOMIC
75
Abdullaevа G.A. SECURITY OF COMMERCIAL BANKS
Abdullaeva G.A. FINANCIAL INSTRUMENTS FOR ENSURING THE ECONOMIC
87
Abdullaev A.Y. SECURITY OF COMMERCIAL BANKS
Султанбеков А.С. УПРАВЛЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННЫМ ДОЛГОМ В РЕСПУБЛИКЕ
КАЗАХСТАН, НОВЫЕ РЕАЛИИ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛЬНОЙ 96
НЕСТАБИЛЬНОСТИ
ACCOUNTING AND AUDITING

Шаповалова А.П. ЗВІТНІСТЬ З ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ
103
Кузьменко О.П.
PEDAGOGY AND EDUCATION

Akimbekova Sh.A. THE FORMATION OF STUDENTS TOLERANCE ON THE BASIS
Akimbek G.A. OF PERSON-ORIENTED TECHNOLOGY 109
Arystanbekova B.A.
3
GLOBAL APPROACH TO SCIENTIFIC RESEARCH
Babîră E. DEVELOPMENT OF WRITING IN GERMANIC LANGUAGES

118
Usatîi L.
Bashirova G.I. DEVELOPMENT OF THE OPTIMAL MODEL OF PEDAGOGICAL
125
COOPERATION OF TEACHERS AND STUDENTS
Bayramova F.R. SOCIAL DEVELOPMENT OF PRESCHOOL CHILDREN IN
130
VARIOUS ACTIVITY PROCESSES
Beisenbaeva B.A. ON THE USE OF INTERNET RESOURCES IN ONLINE TEACHING
136
Aitbaev A.B. FOREIGN LANGUAGES
Бурибаев Э.А. АНАЛИЗ МУЗЫКАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В РЕСПУБЛИКЕ
146
КАЗАХСТАН
Дудіна О.В. ПРОФЕСІЙНА КВАЛІФІКАЦІЯ ФАХІВЦІВ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ
150
Стрельченко Л.В. ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Жамбылкызы М. РАЗВИТИЕ НАВЫКОВ КРИТИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ НА
Тумарбекова Ш.Н. ОСНОВЕ ТЕХНОЛОГИЙ ДИЗАЙН-МЫШЛЕНИЯ НА УРОКЕ 152
ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА
Кадирбаева Р.И. ОТКРЫТЫЕ ЗАДАЧИ ШКОЛЬНОЙ ГЕОМЕТРИИ КАК
Амирбекулы А. ИСТОЧНИКИ ФОРМИРОВАНИЯ КОМПЕТЕНТНОСТИ 160
Оспанов Е.Б. ПРАВДОПОДОБНОГО РАССУЖДЕНИЯ
Самойлова І.В. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ФОНЕМАТИЧНОГО СПРИЙМАННЯ
Ніконова В.І. У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ 168
МОВЛЕННЯ
PHILOSOPHY AND COGNITION

Сафарова С.Д. ПАТРИОТИЗМ В ДУХОВНОЙ ЖИЗНИ СОВРЕМЕННОГО
172
ТАДЖИКИСТАНА
RELIGIOUS STUDIES
Gaybullaev S.S. WORKS WRITTEN ON THE BASIS OF “USUL AL-BAZDAVI” 180
POLITICAL SCIENCE AND PUBLIC ADMINISTRATION

Ніколіна І.І. ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВОГО УРЯДУВАННЯ У
186
Кузінська В.А. ФІНЛЯНДІЇ ТА ЙОГО ВАЖЛИВІСТЬ ДЛЯ УКРАЇНИ
PSYCHOLOGY AND PSYCHIATRY

Римша С.В. ДІАГНОСТИКА ТРИВОГИ У ПАЦІЄНТІВ З ДЕМЕНЦІЄЮ
Король В.А. 194
Римша О.В.
Яцук Н.В. СУЇЦИДАЛЬНА ПОВЕДІНКА ПІДЛІТКІВ ЯК НАСЛІДОК
Говоруха О.С. ДОМАШНЬОГО НАСИЛЛЯ .РОЛЬ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ У
203
ПРОФІЛАКТИЦІ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД
ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
PHILOLOGY AND LINGUISTICS

Huseynova E.A. CHARACTERISTIC PROPERTIES OF ANAPHORA AND CATAPHORA 213
Ибрагимова Р.А. НЕКОТОРЫЕ ПРАКТИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО
Усманова М.Э. РАБОТЕ С ГЛАГОЛЬНЫМИ ФОРМАМИ СТРАДАТЕЛЬНОГО 219
ЗАЛОГА В АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ
Легейда А.В. КЛЮЧОВИЙ МЕХАНІЗМ ПЕРЕХОДУ ДО СТАДІЇ
Ярхо Т.О. ВРІВНОВАЖЕНОГО БІЛІНГВІЗМУ В АНГЛОМОВНОМУ 223
Ємельянова Т.В. НАВЧАННІ МАТЕМАТИКИ ЗДОБУВАЧІВ УНІВЕРСИТЕТІВ
Щербина М.А. ІДІОСТИЛЬ У ПЕРЕКЛАДІ: ДО ПОСТАНОВКИ ПИТАННЯ 227
LITERARY STUDIES
Копчак І.В. ЛУНА ПОСТРІЛІВ ЖУЛЬЄНА СОРЕЛЯ. (ІСТОРІЯ
234
СТВОРЕННЯ РОМАНУ Ф.СТЕНДАЛЯ «ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ»)
4
LAW AND INTERNATIONAL LAW

Calineac O.V. COMPETENȚELE LEGALE SPECIALE ALE INSTITUȚIILOR
242
POȘTALE INTERNAȚIONALE DIN REPUBLICA MOLDOVA
Guyvan P.D. TO THE THEORETICAL JUSTIFICATION OF THE CONCEPT OF
TIME LIMITATION OF SUBJECTIVE CIVIL LAW. NEW 248
CONCEPTUAL VISIONS
Popa V. CONSIDERATII PRIVIND SUPRAVEGHEREA TEHNICA
258
PREVĂZUTA IN CODUL DE PROCEDURĂ PENALĂ AL ROMÂNIEI
Басай А.О. ЮРИДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ
КОРПОРАЦІЙ ТА ЇХ РОЛЬ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ 263
ПРАВІ
Нікітіна- ВІКТИМНІСТЬ ЯК КРИМІНАЛІСТИЧНА ОЗНАКА ПОТЕРПІЛОЇ
Дудікова Г.Ю. ДИТИНИ У ЗЛОЧИНАХ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА 266
СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ
Роговська С.С. ВПЛИВ ПРОЦЕСУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА МІЖНАРОДНЕ ПРАВО 270
BIOLOGY AND BIOTECHNOLOGY

Huseynova L.S. FREQUENCIES OF THE PAH GENE MUTATIONS IN THE
DIFFERENT REGIONS OF AZERBAIJAN REPUBLIC 273
Haqverdiyeva R.R.
Karpenko A.D. ANALYSIS OF THE POSSIBILITY OF APPLYING MODERN
Krynitskaya M.V. METHODS OF BUSINESS ANALYSIS FOR R&D PROJECTS IN 279
BIOINFORMATICS
MEDICINE AND PHARMACY

Baklunov V. VAGINAL DYSBIOSIS: BACTERIAL VAGINOSIS
Myasoed Y.
Zherzhova T. 285
Solomenko M.
Derkach A. HEALTHY LIFESTYLE - PREVENTION OF CARDIOVASCULAR
Stepura V. PATHOLOGY!
Boyko O.
Kravchenko M. 288
Pisarevska I.
Shevchenko I.
Pavlova V.
Nykytenko O.P. THE IMPORTANCE OF DETERMINING THE FUNCTIONAL
Kravchenko Y.R. RENAL RESERVE IN NEPHROLOGICAL PRACTICE
Zagranichnaya E.O. 292
Stoieva T.V.
Gozhenko A.I.
Zubi B.T. VARIATIONAL MORPHOLOGY OF THE INFERIOR VENA CAVA
Hacina T. 296
AND ITS CLINICAL IMPORTANCE
Деточкина В.Р. РЕТИКУЛЯРНЫЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ СЛИЗИСТОЙ РТА.
Жиналыс Т. ЭРОЗИВНО-ЯЗВЕННАЯ ФОРМА, ОСОБЕННОСТИ КЛИНИКО- 306
ЛАБОРАТОРНОЙ ДИАГНОСТИКИ
Ражабов Х.С. ПРОГНОЗ ТЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ
Ливерко И.В. БОЛЕЗНИ ЛЕГКИХ С СИНДРОМОМ ОБСТРУКТИВНОГО 313
АПНОЭ-ГИПОПНОЭ СНА
Сугурбаев А.А. ПРИНЦИПЫ РЕАБИЛИТАЦИЯ ДЕТЕЙ С ВРОЖДЕННОЙ
Адилбеков Д.Е. 323
РАСЩЕЛИНОЙ ВЕРХНЕЙ ГУБЫ И НЕБА. ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ
Чубар І.В. ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ТА ЗМІСТУ ЕРГОТЕРАПІЇ, ЯК
Крупа В.В. МЕТОДУ ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ 329
Матвійчук В.М.
Шабанбаева Ж.А. ЧАСТОТА ВСТРЕЧАЕМОСТИ БОЛЬНЫХ С ВРОЖДЕННЫМИ
Шакимжанова З.М. ПОРОКАМИ ЛИЦА И ЧЕЛЮСТЕЙ В «НАЦИОНАЛЬНОМ
336
НАУЧНОМ МЕДИЦИНСКОМ ЦЕНТРЕ МАТЕРИНСТВА И
ДЕТСТВА» ПО Г. НУР-СУЛТАН
5
Шупер В.О. ГІПЕРТОНІЧНИЙ КРИЗ ЯК УСКЛАДНЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ

340
Цап М.М. ГІПЕРТЕНЗІЇ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
ZOOLOGY AND VETERINARY MEDICINE

Гоголь А.О. ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ
344
Щербатюк Н.В. МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ
NATURE MANAGEMENT, RESOURCE SAVING AND ECOLOGY

Nurmatov S.S. CURRENT SITUATION THERAPEUTIC MUD OF TAJIKISTAN 349
Притула Н.М. ПРАВОВІ АСПЕКТИ МОНІТОРИНГУ РІВНЯ ЗАБРУДНЕННЯ
352
Слабишева М.Є. ДОВКІЛЛЯ
ENERGETICS
Akimbek G.A. EXPERIMENTAL SETUP FOR THE STUDY OF THE RELATIVE
Aliyarov B.K. ABRASIVENESS OF BULK SOLIDS 357
Akimbekova Sh.A.
Melnikov V. PROBLEMS OF TECHNOLOGICAL MODERNIZATION OF THE
Isenov Y. POWER SUPPLY SYSTEM OF RESIDENTIAL AND COMMERCIAL
Kibartas V. BUILDINGS 366
Kibartene Y.
Zigangirova Y.
Забулонов Ю.Л. ПЛАЗМОХИМИЧЕСКАЯ ОЧИСТКА ТЕХНОГЕННО
Кадошников В.М. ЗАГРЯЗНЕННЫХ ВОД, СОДЕРЖАЩИХ РАДИОНУКЛИДЫ
375
Мельниченко Т.И.
Пугач А.В.
AGROTECHNOLOGIES AND AGRICULTURAL INDUSTRY

Krovikova A.N. FERTILIZATION RATE AS THE MAIN INDICATOR OF COW
385
FERTILITY
Mkrtchyan G.V. REPRODUCTIVE QUALITIES OF BLACK-AND-MOTHER BREED
388
COWS WITH DIFFERENT PICKUP OPTIONS
Sagyndykova A.S. ADAPTATION OF FOREIGN STUDENTS TO THE HIGER
392
Kaikenov D.B. EDUCATION ESTABLISHMENTS
Давиденко Г.А. ВПЛИВ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР НА ДИНАМІКУ ВОЛОГОСТІ
Слівкін М.О. ҐРУНТУ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
400
Колодій В.М.
Тригубенко А.А.
GENERAL ENGINEERING AND MECHANICS

Угриновський А.В. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ
403
Мороз Л.Б. ВИНЕСЕННЯ РІДИНИ ШВИДКІСНИМ ПОТОКОМ ГАЗУ
RADIO ENGINEERING, ELECTRONICS AND ELECTRICAL ENGINEERING

Chezhimbaeva K.S. INTERNET OF THINGS (IOT) DATA STUDY THE PARAMETERS
408
Batyrova M.Z. OF THE STRUCTURE OF SENSORS CONNECTED TO A SMART HOME
Каdylbekkyzy E. ГЕОМЕТРИЯ ПАРАБОЛИЧЕСКОЙ АНТЕННЫ
423
Grebennikov V.
Галат О.Б. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОГЛИНАННЯ СВІТЛА БАГАТОПЕРЕХІДНИМИ
428
Кутєпов Д.О. ТАНДЕМНИМИ СОНЯЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ
Қадылбекқызы Э. ИССЛЕДОВАНИЕ И ОПТИМИЗАЦИЯ РАБОТЫ МАЛОМОЩНОЙ
434
Болатбек А.Б. БЕСПРОВОДНОЙ СЕТИ
Қадылбекқызы Э. ТЕХНОЛОГИЯ FIBERTRAX - КАК РЕШЕНИЕ ЦИФРОВОГО
444
Дәукешов М.С. НЕРАВЕНСТВА
Қадылбекқызы Э. ВЫСОКОЧАСТОТНЫЙ 5G В ОБЛАСТИ ИНТЕРНЕТА ВЕЩЕЙ
452
Қалиасқарова А.Д.
6
Қадылбекқызы Э. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИЯ IOT ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ

Мешитбай Н.М. РАБОТ ПО ПОСТАВКАМ, УПРАВЛЕНИЯ СКЛАДСКИМИ И 465
ЛОГИСТИЧЕСКИМИ ПРОЦЕССАМИ
Туманбаева К.Х. ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ ОБЛАКОВ IОT
480
Сағызбай А.Р.
Тұманбаева К.Х. АНАЛИЗ СОВРЕМЕННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ СИСТЕМЫ «УМНЫЙ
487
Мұратбекова З.Н. ДОМ»
Тұманбаева К.Х. БЕСІНШІ БУЫНДАҒЫ МОБИЛЬДІ ЖЕЛІСІНІҢ ҚЫЗМЕТ
491
Тлеугажинова Ә.А. КӨРСЕТУ САПАСЫ
Хизирова М.А. СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ МЕТОДОВ ПОВЫШЕНИЯ
496
Басбай Қ.С. ПРОПУСКНОЙ СПОСОБНОСТИ БАЗОВЫХ СТАНЦИЙ СЕТИ LTE
Хизирова М.А. УПРАВЛЕНИЕ ПОЛЯМИ ELASTICSEARCH ПРИ ПОИСКЕ
Жансай Қ.Қ. 499
Қойшыбай Т.Е.
Хизирова М.А. ПОТОКОВАЯ ПЕРЕДАЧА ИЗМЕНЕНИЙ ДАННЫХ ИЗ БАЗЫ
Қойшыбай Т.Е. ДАННЫХ В ELASTICSEARCH 504
Жансай Қ.Қ.
Чежимбаева К.С. ДАТЧИКИ ВЫСОКОЙ ПЛОТНОСТИ LORA ДЛЯ ИНТЕРНЕТА
515
Хайруллина А.Н. ВЕЩЕЙ
MODELING AND NANOTECHNOLOGY

Atamuratov R.K. RP (RAPID PROTOTYPE) TECHNOLOGY
Narzulloyev A.S. 522
Musoxonov A.M.
INFORMATION AND WEB TECHNOLOGIES

Лещинская Э.М. АНАЛИЗ АРХИТЕКТУРНЫХ РЕШЕНИЙ СЕТЕЙ ЦЕНТРОВ
525
Жармуханбетов А.К. ОБРАБОТКИ ДАННЫХ IT-КОМПАНИЙ
Рубан І.В. МОДЕЛЬ САМОВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ КІБЕРФІЗИЧНОЇ
530
Левцун Д.К. СИСТЕМИ
ARCHITECTURE, CONSTRUCTION AND DESIGN

Кіш Р.О. СВІТОВИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ
532
ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ
Сільник Р.Р. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ ЗАХІДНОЇ
536
УКРАЇНИ ПІД ВПЛИВОМ УРБАНІЗОВАНИХ ПРОСТОРІВ
PHYSICAL EDUCATION AND SPORTS

Антіпова Ж.І. ПІДХОДИ В ДОСЛІДЖЕННІ ПРОБЛЕМ ЗБЕРЕЖЕННЯ І
Воробйова О.М. ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТСКОЇ МОЛОДІ ЗАКЛАДІВ 541
ВИЩОЇ ОСВІТИ
Лойко О.М. БОКС ЯК ОДНА З СКЛАДОВИХ ЧАСТИНА СПОРТИВНО
Логінов Д.О. МАСОВОЇ РОБОТИ КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ 545
Ліщинський О.В. НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
7
BUSINESS ECONOMICS
Бриль Ірина Василівна

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник,
відділ проблем економіки підприємств,
Інститут економіки промисловості НАН України, Україна
АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ КОНЦЕПЦІЙ

ІНВЕСТУВАННЯ
Анотація. В роботі наведено результати проведеного аналізу досліджень сучасних теорій

та концепцій інвестицій з позиції історичного розвитку економічної думки. Доведена
різноплановість та багатогранність змістовності й сутності розглянутих інвестиційних
концепцій та теорій з урахуванням сучасних вимог і викликів економіки промисловості.
Ключові слова: економіка підприємств, інвестиційна привабливість,
конкурентоспроможність, концепції та теорії інвестицій.
Дослідження сучасної економіки підтверджують, що у суспільстві

багатогранно відбувається розвиток інвестиційної привабливості
промисловості та підприємств. Інвестиційною привабливістю на ринку можна
вважати здатність підприємств протягом тривалого часу стійко витримувати
конкуренцію у своїй частці ринку, підтримку виробничої модернізації, постіне
удосконалення діяльності та забезпечення її продуктивності й прибутковості.
В економіці відомо достатню кількість концепцій та теорій інвестування.
Розглянемо основні з них, що наведено нижче.
Концепцію пріоритету економічних інтересів власників вперше висунув
американський економіст Герберт Саймон в рамках розробленої їм теорії
ухвалення рішень в комерційних організаціях, відому як “теорія обмеженої
раціональності”. Автор використовував класичне і неокласичне уявлення про
фірму, як організацію, що націлено на максимізацію корисності і прибутку,
він сформулював альтернативну цільову концепцію її економічної поведінки,
що полягає в необхідності пріоритетного задоволення інтересів власників. Ця
8
теоретична концепція була підтримана представниками інвестиційної науки і

поступово трансформувалася в інвестиційному менеджменті в його головну
мету – максимізацію добробуту власників підприємства. У прикладному
своєму значенні вона формулюється як “максимізація ринкової вартості
підприємства”. У 1978 р. Г. Саймону була присуджена Нобелівська премія з
економіки [1-6].
Родоначальником сучасної портфельної теорії є Гарі Марковіц, що виклав
основні принципи у 1952 р. в роботі “Вибір портфеля”. У основі цієї
найважливішої теоретичної концепції інвестиційного менеджменту лежать
методологічні принципи статистичного аналізу і оптимізації співвідношення
рівня ризиків і прибутковості ризикових інструментів фінансового
інвестування при формуванні інвестиційного портфеля за критерієм
максимізації добробуту власників. В розробку цієї теорії істотний вклад
внесли також Дж. Тобін і У. Шарп. Автори дослідники даної теорії є
лауреатами Нобелівської премії по економіці [7-8].
Концепція вартості капіталу. Первинні теоретичні розробки з даної
концепції були здійснені ще в 1938 році американським економістом
Дж. Уїльямсом і викладені в роботі “Теорія інвестиційної вартості” [9]. Проте
в найбільш системному вигляді в ув’язці з головною метою фінансового
менеджменту ця концепція отримала віддзеркалення в 1958 р. в роботі відомих
американських дослідників Фр. Модільяні і М. Міллера [10] “Вартість
капіталу, корпоративні фінанси і теорія інвестицій”. Сутність цієї концепції
полягає в тому, що витрати підприємства по залученню і обслуговуванню
капіталу (фінансових ресурсів) істотно різняться в розрізі окремих джерел. У
зв’язку з цим при виборі альтернативних джерел фінансування інвестицій
кількісна оцінка вартості капіталу, що залучається, грає вирішальну роль.
Мінімізація середньовзваженої вартості капіталу за інших рівних умов
забезпечує максимізацію добробуту власника.
Основні теоретичні положення концепції вартості грошей в часі [TVM]
були сформульовані в 1930 році Ірвіном Фішером в роботі “Теорія відсотка: як
визначити реальний дохід в процесі інвестиційних рішень”. Пізніше – в 1958
9
році повніший механізм цієї концепції був розглянутий Джоном

Хиршлейфером в роботі “Теорії оптимального інвестиційного рішення”. Суть
цієї концепції полягає в тому, що справжня вартість грошей завжди вище за їх
майбутню вартість у зв’язку з альтернативою можливого їх інвестування, а
також впливом чинників інфляції і ризиків. TVM іноді називають теперішньою
вартістю зі знижкою [11]. З врахуванням цієї концепції розроблено різні моделі
дисконтування грошових потоків [Discounted Cash Flow, DCF], які широко
використовуються в практиці інвестиційного менеджменту.
Концепція взаємозв’язку рівня ризиків і прибутковості. Теоретичні
основи цієї концепції вперше були сформульовані в 1921 році Френком
Найтом, засновником школи Чикаго з економічної теорії – в книзі “Ризик,
невизначеність і прибуток”. Потім ця концепція отримала подальший
розвиток в роботах багаточисельних дослідників (дослідження форм цього
взаємозв’язку і їх кількісних пропорцій не припиняються до теперішнього
часу). Суть цієї концепції полягає в тому, що між рівнем очікуваного доходу і
рівнем супутньої йому ризикованості існує прямо пропорційна залежність. На
базі цієї концепції побудовані множинні моделі оцінки фінансових активів
(фінансових інструментів інвестування) і методика інвестиційного аналізу в
системі портфельної теорії.
Моделі оцінки акцій і облігацій на основі їх прибутковості. Прості моделі
оцінки таких фінансових інструментів інвестування як акції і облігації на
основі даних про їх прибутковість (дивідендах, відсотках) були вперше
систематизовані Джоном Уїльямсом ще в 1938 році в його роботі “Теорія
інвестиційної вартості”. Потім у зв’язку з появою нових різновидів цих
фінансових інструментів система моделей цього вигляду була доповнена
Майроном Гордоном [12] в роботі “Інвестування, фінансування і оцінка
вартості корпорації”, опублікованої в 1962 р. і Скоттом Бауманом в роботі
“Інвестиційний дохід і справжня вартість”, опублікованої в 1969 р. У основі
всіх моделей оцінки цього вигляду лежить дисконтована вартість очікуваної
прибутковості фінансових інструментів інвестування.
Своєю появою модель оцінки фінансових активів з врахуванням
10
систематичних ризиків САРМ зобов’язана американському дослідникові

Уїльяму Шарпу [13-17], що опублікував її в 1964 році в роботі “Ціни
фінансових активів”. Її основу складає визначення необхідного рівня
прибутковості окремих фінансових інструментів інвестування з врахуванням
рівня їх систематичної риски. На основі цієї моделі формується “графік лінії
прибутковості ланцюгових паперів”, що визначає залежність між рівнем
систематичної риски фінансових інструментів інвестування і рівнем
необхідної прибутковості. Пізніше ця модель була вдосконалена Джоном
Lintner в I965 року, Яном Моссиним та іншими дослідниками.
Модель оцінки опціонів [Option Pricing Models] вперше була
запропонована американськими економістами Фішером Блеком [Fisher Black]
та Майроном Скоулзом [Myron Scholes] в 1973 році в роботі “Ціноутворення
корпоративних зобов’язань. Модель відображає теоретичну концепцію
авторів про умови ціноутворення такого роду фінансових активів. У пошуках
підходів до реальних умов їх звернення були розроблені альтернативні моделі,
зокрема, модель Роберта Мертона [Robert Meilon] в роботі “Теорія
раціонального ціноутворення опціонів” [The Theory of Rational Option Pricing],
опублікованою в 1973 році; модепь Джона Кокса [John Сохнув] і Стефена
Росса [Stephen Ross] в роботі “Ціноутворення опціонів в альтернативному
стохастичному процесі”, опублікованою в 1979 році, та інші.
Гіпотеза ефективності ринку була висунута в 1970 році американським
економістом Юджіном Фама [18] [Eugene Fama] в роботі “Ефективні ринки
капітала, огляд теоретичних і практичних досліджень”. Дана гіпотеза
відображає залежність цінової ефективності фондового ринку від рівня
інформаційного забезпечення його учасників. Відповідно до цієї гіпотези
процес формування ціни передбачає, що очікувана прибутковість коштовних
паперів є випадковою величиною, що відображає відповідний рівень
інформованості (“пул інформації”) учасників ринку. Залежно від умов
інформаційного забезпечення учасників слід розрізняти слабку, середню і
сильну цінову ефективність фондового ринку. Ця гіпотеза дала імпульс
багаточисельним дослідженням в області прогнозування підвищеної
11
прибутковості окремих видів коштовних паперів, пов’язаної з їх недооцінкою

ринком.
Авторами концепції асиметричної інформації [Asyrnelrical Information
Conception] є американські економісти Стюарт Майоре [Stewart Myers] і
Ніколас Майажлаф [Nicolas Majhil], що опублікували її в 1984 р. в роботі
“Корпоративне фінансування і інвестиційні рішення в умовах, коли фірми
володіють інформацією, якої не мають в своєму розпорядженні інвестори”
[Corporate Financing and Investment Decision When Firms Have Information That
Investors Do Not Have]. Сутність цієї концепції полягає в тому, що потенційні
інвестори – можливі покупці коштовних паперів компанії мають в своєму
розпорядженні про її діяльність менший об’єм інформації, чим її менеджери.
Тому в ті періоди, коли вартість коштовних паперів компанії “Переоцінена
ринком”, менеджери ініціюють додаткову емісію цих коштовних паперів,
внаслідок чого їх прогнозована прибутковість штучно завищується. В
результаті асиметричної інформації інвестори несуть згодом певні фінансові
втрати. Механізм асиметричної інформації по різному виявляється при емісії
акцій і облігацій.
Арбітражна теорія ціноутворення [Arbitrage Pricing Theory, APT], що
була розроблена американським професором Стефаном Россом [Stephen Ross]
в 1976 році, викладена в його роботі “Арбітражна теорія ціноутворення
фінансових активів”. Дана теорія альтернативна теоретичним посилкам
В. Шарпа, що розробив раніше розглянуту Модель оцінки фінансових активів.
Основу теорії складає положення про те, що на конкурентних інвестиційних
ринках “арбітраж” (спекулятивні операції, засновані на різниці ринкових цін
на окремих ринках) забезпечує вирівнювання реальних ринкових цін окремих
фінансових інструментів інвестування відповідно до рівня їх риски і
прибутковості. Іншими словами, механізм арбітражу забезпечує відновлення
цінової рівноваги на різних фондових ринках. Авторами арбітражної теорії
ціноутворення були запропоновані ряд моделей оцінки реальної
прибутковості фінансових активів з врахуванням впливу окремих чинників.
Пізніше (у 1984р.) на основі конкретизації цих чинників дані моделі оцінки
12
були уточнені Річардом Роллом [Richard Roll) і Стефеном Россом [Stephen

Ross] в роботі “Використання теорії арбітражного ціноутворення при
стратегічному плануванні інвестиційного портфеля”.
Сучасні концепції інвестиційної діяльності можна об’єднати за такими
напрямами: концепція пріоритету економічних інтересів власників;
портфельна теорія; концепція вартості капіталу; концепція вартості грошей;
модель оцінки акцій і облігацій на основі їх прибутковості; модель оцінки
опціонів; концепції асиметричної інформації; концепція взаємозв’язку рівня
ризиків і прибутковості; арбітражна теорія ціноутворення.
В роботі визначено, в наш час багато теоретичних питань щодо формування
моделей інвестиційної поведінки залишаються малорозробленими.
Встановлено, розвиток підприємства та економіки в цілому неможливий без
підтримки інвестиційної політики. Забезпечення оптимізації діяльності суб’єкта
господарювання потребує прийняття рішень щодо інвестування фінансових
ресурсів на удосконалення і підтримку сировинної та оновлення матеріально-
технічної бази, розширення власної діяльності та партнерських стосунків, а
також задля отримання прибутку за рахунок інвестування в цінні папери.
Стабільне вкладення капіталу в розвиток створює передумови для підвищення
технічного рівня виробництва, збільшення виробничих можливостей, отримання
додаткового доходу та зростання конкурентоспроможності підприємства на
ринку, підвищення його капіталізації та доданої вартості, а і особливо актуальної
останнім часом інтелектуалізації.
Перспективами подальших досліджень мають стати визначення змісту і
напрямів проблемних питань інвестиційної політики державного регулювання
діяльності промислових підприємств в конкретних макроекономічних умовах,
розробка концепції обгрунтування механізму взаємодії економічних законів
щодо підвищення інвестиційної активності промислових підприємств.
Список джерел:
1. Simon H. A. A Formal Theory of the Employment Relation. / H. A. Simon // Econometrica,
July 1951, v.19, p.293–305.
13
2. Simon H. A. A Behavioral Model of Rational Choice. / H. A. Simon // Quarterely Journal of

Economics, February 1955, v.69, p.99–118.
3. Simon H. A. Dynamic Programming Under Uncertainty with a Quadratic Criterion Function.
/ H. A. Simon // Econometrica, January 1956, v.24, p.74–81.
4. Simon H. A. Administrative Behavior. A Study of Decision-Making Process in
Administrative Organizations. / H. A. Simon // 3d ed. New York: Free Press; London: Collier,
Macmillan, 1976.
5. Simon H. A. From Substantive to Procedural Rationality. / H. A. Simon // In: J. L. Spiro (ed.).
Method and Appraisal in Economics. Cambrige (MA): Cambridge University Press, 1976.
6. Simon H. A. and Kadane J.B. Optimal Problem-Solving Search: All-or-None Solutions.
/ H. A. Simon, J. B. Kadane // Artificial Intelligence, Fall 1975, v.6, p.235–48.
7. Мarkowitz H. M. Portfolio Selection. / H. M. Markowitz // The Journal of Finance. – 1952. –
Vol. 7. – No. 1. – Р. 77-91. – Електронний ресурс. – Режим доступу:
https://www.math.ust.hk/~maykwok/courses/ma362/07F/markowitz_ JF.pdf
8. Markowitz H. M. Foundations of Portfolio Theory. / H. M. Markowitz // Journal of Finance.
– 1991. – Vol. 46. – Issue 2. – P. 469-77. – Електронний ресурс. – Режим доступу:
http://www.e-m-h.org/Mark91.pdf
9. Williams J. Theory of Investment Value. / J. Williams // Cambridge, Mass: Harvard
University Press. 1938.
10. Модильяни Ф., Миллер М. Сколько стоит фирма? / Ф. Модильяни, М. Миллер – пер. с
англ. М.: Дело. 2001.
11. Часова вартість грошей. Фінансова енциклопедія. – Електронний ресурс. – Режим
доступу: https://ua.nesrakonk.ru/timevalueofmoney/
12. Gordon M. J. Dividends, Earnings and Stock Prices. / M. J. Gordon // Review of Economics
and Statistics. 1959.
13. Уїльям Шарп. Статья «A Simplified Model for Portfolio Analysis». / Ш. Уїльям –
Management Science, січень1963 р.
14. Уїльям Шарп. Статья «Capital Asset Prices – A Theory of Market Equilibrium Under
Conditions of Risk». / Ш. Уїльям – Journal of Finance, сентябрь 1964 г.
15. Уїльям Шарп. Книга «Portfolio Theory and Capital Markets». / Ш. Уїльям, – 1970 р.
16. Уїльям Шарп. Учебник «Инвестиции». / Ш. Уїльям, – 1999 р.
17. Уїльям Шарп. Книга «Investors and Markets: Portfolio Choices, Asset Prices and
Investment Advice». / Ш. Уїльям, – 2007 р.
18. Fama E. F. Efficient Capital Markets: A Review of Theory and Empirical Work. / E. F. Fama
// Journal of Finance. 1970.
14
Буртняк Іван Володимирович

Доктор економічних наук, доцент, професор кафедри економічної кібернетики
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна
Рогач Олександр Дмитрович

студент ІІ курсу другого (магістерського) освітнього рівня спеціальності
051 Економіка (Економічна кібернетика),
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна
ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ
Одним з головних умов управління конкурентоспроможністю компанії є

розробка методів її аналізу і вимірювання, що в свою чергу дозволить
управляти її рівнем і проводити порівняльний аналіз конкурентоспроможності
суб'єктів ринку. Поряд з теоретичними дослідженнями сутності конкуренції
та конкурентоспроможності в економічній літературі давно обговорюється
практична оцінка конкурентоспроможності.
Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану страхової
компанії є бухгалтерський баланс. Він має настільки велике значення, що
аналіз фінансового стану ще називають аналізом балансу.
Вертикальний аналіз передбачає розрахунок відносних показників.
Вертикальний аналіз – це вираження статті (показника) через процентне
співвідношення до відповідної базової статті (по базовому показнику).
Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу
приймають за 100% і кожну статтю фінансової звітності представляють у
вигляді процентної частки від прийнятого базового значення. Метою
вертикального аналізу є розрахунок питомої частки окремих статей у
загальній сумі валюти балансу і оцінка її змін. Вертикальний аналіз балансу
дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також
проаналізувати динаміку цієї структури. За допомогою вертикального аналізу
виявляють основні тенденції та зміни в діяльності підприємства. За
допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські
15
порівняння [1]. Проведемо оцінку конкурентноспроможності страхової

компанії «Провідна» за допомогою вертикального та горизонтального аналізу.
Таблиця 1
Вертикальний аналіз компанії «Провідна» за 2020 рік
Частка у % до Частка у % до
Актив Код рядка суми балансу на суми балансу на
початок року кінець року
I. Необоротні активи
інші фінансові інвестиції 1035 21,24 11,46
Усього за розділом I 1095 30,71 23,19
II. Оборотні активи
Гроші та їх еквіваленти 1165 47,86 51,84
Частка перестраховика у страхових 1180 0,31 0,09
резервах, у тому числі в:
Усього за розділом II 1195 69,29 76,81
III. Необоротні активи, утримувані
для продажу, та групи вибуття
Баланс 1300 100,00 100,00
Пасив
I. Власний капітал
Усього за розділом I 1495 58,07 42,62
II. Довгострокові зобов'язання і
забезпечення
Усього за розділом II 1595 36,58 49,62
IІІ. Поточні зобов'язання і
Усього за розділом IІІ 1695 5,34 7,75
ІV. Зобов'язання, пов'язані з
необоротними активами,
Баланс 1900 100,00 100,00
Горизонтальний аналіз полягає у порівнянні кожної статті балансу з

попереднім звітним періодом, розрахунку змін абсолютних і відносних
величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень. Метою
горизонтального аналізу є виявлення абсолютних i відносних змін величини
різних статей балансу, його розділів за певний період i критична оцінка
виявлених змін. Він допомагає виявити відхилення, що потребують
подальшого вивчення. При горизонтальному аналізі обчислюють абсолютні та
відносні зміни показників. Зіставлення дає змогу визначити загальний
напрямок руху балансу. Для того, щоб зробити однозначні висновки про
16
причини зміни даної пропорції в структурі активів, проводиться аналіз

розділів і окремих статей активу балансу [2].
У табл. 2 представлені розрахунки для проведення горизонтального
аналізу протягом 2019-2020 років.
Таблиця 2
Горизонтальний аналіз компанії «Провідна» за 2019-2020 роки
2019 2020
Відносне Відносне
Код Абсолютне Абсолютне
Актив відхилення, відхилення,
рядка відхилення відхилення
% %
I.Необоротні активи
інші фінансові 1035 -36135 82,51 -94802 44,38
інвестиції
Усього за розділом I 1095 -28893 89,5 -93361 62,11
II. Оборотні активи
Гроші та їх еквіваленти 1165 -105140 78,51 -41887 89,09
Частка перестраховика 1180 -5009 33,21 -1879 24,57
у страхових резервах
Усього за розділом II 1195 -123934 81,77 -49032 91,18
III.Необоротні активи,
утримувані для
продажу, та групи
вибуття
Баланс 1300 -152827 84 -142393 82,25
Пасив
I. Власний капітал
Усього за розділом I 1495 46601 111,11 -184651 60,37
II.Довгострокові
зобов'язання і
Усього за розділом II 1595 19163 106,98 33966 111,57
IІІ.Поточні
зобов'язання і
Усього за розділом IІІ 1695 -218591 16,4 8292 119,34
ІV. Зобов'язання,
пов'язані з
необоротними
активами,
Баланс 1900 -152827 84 -142393 82,25
Протягом досліджуваного періоду від’ємним було абсолютне відхилення,

так як величина балансу на початок періоду була більше ніж на кінець. Це
говорить про нестабільний фінансовий стан компанії. У активі балансу
спостерігається спад необоротних активів, це говорить про те, що відсутня
інвестиційна спрямованість вкладень компанії, орієнтованих на модернізацію
17
та придбання нових обладнань та розширення приміщення філіалів. Щодо

оборотних активів, то протягом всього періоду немає жодного спаду. Це
позитивна тенденція говорить про те, що компанія збільшує свою ліквідність.
У пасиві спостерігається нестабільність власного капіталу, так як
скорочувався нерозподілений прибуток. Поточні зобов’язання спадали
протягом усього періоду, це говорить про те, що компанія погашала
зобов’язання, проте у 2019 та 2020 роках були відзначені значні суми поточної
кредиторської заборгованості за страховою діяльністю. Протягом
досліджуваного періоду прибуток не зменшувався, що говорить про те, що
компанія має показник ефективності надання послуг вище середнього рівня.
Проведені горизонтальний та вертикальний аналіз дозволяють
комплексно оцінити рівень конкурентоспроможності, враховуючи фінансові
показники, маркетингову політику компанії на основі аналізу його діяльності,
швидко та просто виявити основні недоліки та переваги, дати загальну оцінку
положення компанії та її конкурентів [3]. Поняття «оцінка» завжди це
порівняння об’єкта з певним стандартом, нормативом або з іншим об’єктом.
Вивчення конкурентів і умов конкуренції в галузі потрібно підприємству в
першу чергу для того, щоб визначити, в чому його переваги і недоліки перед
конкурентами, і зробити висновки для розробки компанією власної успішної
конкурентної стратегії і підтримки конкурентної переваги.
1. Аналітичний огляд за 2021 р. Страховий ринок [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.credit-rating.ua
2. Буртняк І.В. Моделювання стратегічного управління фінансовою діяльністю
підприємства / І. В. Буртняк // Моделювання регіональної економіки: зб. наук. праць –
Івано-Франківськ : Плай, 2014. – № 1. – С. 23–30.
3. Буртняк І.В. Моделювання фінансової стратегії поведінки компаній/ І. В. Буртняк //
Вісник Черкаського університету: серія Економічні науки - Випуск № 37 (330) – 2014.
– С. 15-21.
18
Гафорзода Джонона
кандидат экономических наук, заведующая кафедрой «Экономики и управления»
Таджикского государственного педагогического университета им. С.Айни,
Республика Таджикистан
Каландаров Билол
бакалавр 4-го курса, факультета «Экономики и управления образованием»
Хасанова Парвина
бакалавр 4-го курса, факультета «Экономики»
Российско-таджикского славянского университета, Республика Таджикистан
ОПРЕДЕЛЕНИЕ И СУЩНОСТЬ КОНСАЛТИНГОВЫХ

БИЗНЕС-УСЛУГ
Аннотация. Предпринимательство - это самостоятельная, активная и творческая

деятельность граждан, направленная на получение прибыли. Предприниматели
занимаются определенными видами деятельности, результатом которых являются
инновации, т. е. производством товаров и услуг, а также оказанием услуг. Шумпетер Дж.
Подчеркивается, что человек имеет право стать предпринимателем, который активно
занимается предпринимательской деятельностью, и созданная им «работа» будет
продолжаться еще долго. Таким образом, очень мало предпринимателей, у которых
остались только «старые рабочие места». Потому что предпринимательство - это
инновационная деятельность, основанная на поиске творчества.
Ключевые слова: Предпринимательство, концепция, консалтинг, консультация,
инновация, деятельность, деятельность, рабочие места, производство.
Предпринимательство - это самостоятельная, активная и творческая

деятельность граждан, направленная на получение прибыли.
Предприниматели занимаются определенными видами деятельности,
результатом которых являются инновации, т. е. производством товаров и
услуг, а также оказанием услуг.
19
Шумпетер Дж. Подчеркивается, что человек имеет право стать

предпринимателем, который активно занимается предпринимательской
деятельностью, и созданная им «работа» будет продолжаться еще долго.
Таким образом, очень мало предпринимателей, у которых остались только
«старые рабочие места». Потому что предпринимательство - это
инновационная деятельность, основанная на поиске творчества.
Концепция консалтинга известна во всем мире как консалтинг.
«Consulting» на английском языке, «Consulting» на немецком языке и снова на
латинском «consultatio», что означает консультация.
Консалтинг - это совместная деятельность консультанта с клиентом с
целью решения определенных задач и внесения желаемых изменений в
компанию.
Консультационные услуги - это все виды помощи, предоставляемые
внешними консультантами для решения проблем, стоящих перед компанией.
Консультантом называется специалист, который занимается
консалтингом и участвует в решении вопросов управления бизнесом.
Управленческий консалтинг - это процесс, с помощью которого
специалист представляет знания, навыки и опыт в системе клиента.
Поэтому в соответствии с требованиями данной системы к
консультационным бизнес-услугам перед высококвалифицированными
специалистами стоит новая задача. Все это является одним из важнейших
вызовов для общества, и существует особая потребность в подготовке
высококвалифицированных специалистов в этой области. Поэтому в условиях
рыночной экономики специалисты-консультанты работают самостоятельно, а
их услуги платные. Следует отметить, что виды консалтинговых услуг
включают в себя следующие и должны развиваться в стране в будущем:
– Общее руководство;
– Администрация;
– Финансовый менеджмент;
– Маркетинг;
– Производство;
20
– Информационные технологии;
– Специальные услуги.
Многие отечественные консалтинговые фирмы, особенно в области
управления и развития, часто сталкиваются с трудностями в развитии и
поддержании своей позиции на рынке. Ситуация в экономике сложная и часто
меняется. Способы организации работы, управления и развития, которые
были хорошо отработаны в начале рыночных реформ, больше не актуальны.
Поэтому при реализации изменений на рынке возникает необходимость
изменить всю деятельность организации на высоком уровне. Понятно, что в
случае ухудшения условий труда на предприятии только в одной сфере его
деятельности может оказать негативное влияние на весь бизнес.
Консалтинговые компании, как правило, стараются взглянуть на
проблемы с новой точки зрения. Даже в этом случае можно выявить
множество случаев. Прежде всего, консультант пытается наладить стабильные
отношения в организации и торговле. Все состояние рынка, запросы клиентов
находятся под контролем консультанта. Главное - помогать ему в работе, а не
создавать проблемы. Консультант предлагает решения. Только после того, как
можно будет увидеть ряд событий на рынке, можно подготовить план
будущего развития.
Консалтинговые компании, как правило, стараются учитывать трудности,
возникающие при выполнении работы. Даже в этом случае можно выявить
множество случаев. Прежде всего, консультант пытается наладить стабильные
отношения в организации и торговле. Все состояние рынка, запросы клиентов
находятся под контролем консультанта. Важно помогать ему в работе, а не
создавать проблемы. Консультант предлагает решения. Только после
появления на рынке ряда разработок предприятия можно составлять план
развития.
Консультант (предприниматель) должен учитывать улучшение
предприятия, как внутреннее, так и внешнее, особенности организационной и
организационной деятельности. В настоящее время в Таджикистане
существует ряд консалтинговых компаний с очень высоким уровнем
21
профессионализма. Необходим высокий уровень развития услуг

управленческого консалтинга для экономического рынка. Услуги
консультантов по менеджменту - продукт, предназначенный для
использования в управлении предприятием.
В настоящее время в Таджикистане существует потребность в
консультационных услугах, как отечественных, так и иностранных
предпринимателей. Они полностью понимали необходимость и преимущества
профессионального консультирования. С другой стороны, советы экспертов
важны для обеспечения конкретных преимуществ. Помимо консалтинга, а
также внешнего финансового аудита, бухгалтерские и информационные
услуги, обучение, юридические, проектные и инвестиционные консультации,
инвестиции и консалтинг. Обычно очень сложно определить, где можно дать
совет по управлению и где предоставить услуги по обучению.
С другой стороны, консалтинг - это искусство. Как известно, участникам
рынка преподносится искусство коммерциализации знаний и навыков,
эффективных способов ведения бизнеса. Без диалога люди, участвующие в
консультации, должны обладать всеми этими функциями, иначе они останутся
без клиента. Одна из важнейших характеристик предпринимательской
экономической деятельности - это способность быть независимыми во всех
аспектах производства и обслуживания. Это не только природа
предпринимательства, но и фактор радикального изменения положения
человека в обществе.
Список источников:
1. A.И. Ткaлич - «Кoнсaлтнгoвый сервис», учебнoе пoсoбие, ИНФРA, Мoсквa – 2011 г.
2. Aбдусaмaдoв Г., Юсупoв С., Рaзвитие предпринимaтельствa зaрубежoм, Xуљaнд-1999
3. Axмедoв И.Ќ., Тaњлили мoлиявї, Душaнбе-2011.
4. Бoймaтoв A., Ќoдирoв A., «Aсoсњoи сoњибкoрї вa мaркетинг» Xуљaнд-2002.
5. Гoнчaрoв М.И., Лемзякoв Г.A., "Кoнсaлтинг в aнтикризиснoм упрaвлении" (Теoрия и
прaктикa), Мoсквa, "Экoнoмикa" 2005 г.
6. Гoнчaрук В.A. "Мaркетингoвoе кoнсультирoвaние", Мoсквa, "Делo", 2000 с.
22
Бустонзода Рахшанда
Каримов Ормон
Абдурахимов Фахриддин
Якубзода Файзигул
Худойдодзода Саидмавджуд
ПУТИ УЛУЧШЕНИЯ ФИНАНСОВОГО КОНТРОЛЯ

В ТАДЖИКИСТАНЕ
Аннотация. В сегодняшних условиях Республика Таджикистан также ввела в сферу

производственных отношений, сущностью которых являются рыночные отношения.
Финансы как составная часть экономических отношений не могут выходить за рамки
рыночных отношений. Финансы и факторы, определяющие взаимосвязь между
организацией и использованием денежных средств специального назначения, неизбежно
приобретают характеристики и законы рыночной экономики, развиваются и
расширяются в соответствии с их потребностями и механизмами. Финансовый рынок
23
является одним из важнейших компонентов современной рыночной экономики, его

«кровеносная система» обеспечивает избыточный капитал путем поиска наиболее
эффективного использования между секторами, местностями и экономическими
субъектами.
Ключевые слова: предприятия, национальная экономика, эффективность, лизинг, доход,
реализация, финансирование, субсидии, акционерные общества.
В последние годы в экономической литературе стал использоваться

термин «финансовый рынок». Хотя некоторые вопросы рыночной экономики
рассматриваются относительно широко, вопрос финансового рынка, который
является одним из его компонентов, не получил должного внимания. В связи
с этим экономисты решили максимально подробно изложить свои взгляды на
концепцию и провести углубленное исследование. Прежде чем говорить о
масштабах финансового рынка, мы должны сначала углубиться в концепцию
финансов, а затем вернуться к основам. Финансы - это совокупность
экономических отношений, которые возникают в связи с формированием и
использованием целевых фондов для распределения и перераспределения
чистого общественного продукта и национального дохода. Отношения,
охватывающие понятие финансов, являются частью производственных
отношений любого общества. В сегодняшних условиях Республика
Таджикистан также ввела в сферу производственных отношений, сущностью
которых являются рыночные отношения. Финансы как составная часть
экономических отношений не могут выходить за рамки рыночных отношений.
Финансы и факторы, определяющие взаимосвязь между организацией и
использованием денежных средств специального назначения, неизбежно
приобретают характеристики и законы рыночной экономики, развиваются и
расширяются в соответствии с их потребностями и механизмами. Финансовый
рынок является одним из важнейших компонентов современной рыночной
экономики, его «кровеносная система» обеспечивает избыточный капитал
путем поиска наиболее эффективного использования между секторами,
местностями и экономическими субъектами. Другая причина рыночного
характера финансов заключается в том, что они сами по себе являются
24
ключевым элементом рыночной инфраструктуры (финансы, страхование,

банки, налогообложение, социальное страхование, фондовые биржи, финансы
предприятий и секторов экономики) и основаны на приложении. рыночных
законов и механизмов. Организация, распределение и использование
денежных средств хозяйствующих субъектов независимо от формы
собственности осуществляются в соответствии с законами рынка и
пропорционально сложившимся финансовым отношениям имеют рыночный
характер. На основе законов рыночная экономика и, в свою очередь,
адаптировать финансы к рыночным условиям. Экономический суверенитет
Таджикистана означает, что он ведет свою экономическую деятельность в
соответствии с законами рыночной экономики и получает финансирование,
адаптированное к рыночным условиям. Финансовый рынок - это рынок,
который распределяет средства. Участники экономико-посреднических
отношений. Через этот рынок свободные финансовые ресурсы
аккумулируются и направляются субъектам, которые их используют более
эффективно. Обычно именно на финансовом рынке средства для развития
реального сектора экономики Особую роль играет развивающаяся рыночная
экономика. т и предприятия смогут расширить спектр своих источников
финансирования без ограничения бюджетных средств, самофинансирования и
банковского кредитования. Международный опыт показывает, что в конце
ХХ века, в частности, фондовый рынок стал основным источником
инвестиционных ресурсов в развивающихся странах. Рынок ценных бумаг
предоставляет вклады для инвестиций и в определенной степени способствует
устойчивому экономическому росту и повышению благосостояния населения.
Регулирование - важная часть финансового рынка, и этот процесс работает в
разных странах мира, как правило, в рамках двух разных моделей. Первый,
Приоритетное регулирование государственных органов и лишь
небольшая часть полномочий по наблюдению, контролю и установлению
правил сделок делегированы ассоциациям профессиональных участников
рынка - саморегулируемым организациям (ШОС) (например, во Франции).
Во-вторых, предоставить больше полномочий саморегулируемым
25
организациям. При этом за государством сохраняются контрольные функции

и возможность влиять на процесс саморегулирования (UK) в любое время. В
большинстве стран между этими двумя точками зрения существует
определенная степень централизации и жесткого регулирования. В этом
случае структура государственных регуляторов рынка зависит от выбранной
страной модели рынка (банковская, небанковская), уровня централизации
управления в стране (в федеративных странах часть полномочий передается
регионам, т.к. например, в США). Общая тенденция мировой практики
регулирования финансовых рынков - создание независимой службы или
комиссии по ценным бумагам. Из более чем 30 стран с развитым рынком более
50% имеют независимые органы по ценным бумагам, примерно в 15% рынок
регулируется Министерством финансов, а в 15% существует совместное
управление. В некоторых странах рыночной банковской модели (Германия,
Австрия, Бельгия) основная ответственность за развитие фондового рынка
лежит на центральном банке и органах банковского надзора. За исключением
Швейцарии, где нет центрального государственного органа, регулирующего
рынок ценных бумаг (эта задача возложена на регионы). Принимая во
внимание особенность деятельности на фондовом рынке, регулирующий
орган берет на себя задачу по организации отношений на рынке. В
большинстве случаев это означает строгую систему, которая позволяет
организациям или частным лицам работать на фондовом рынке. Этим органом
является Комиссия по ценным бумагам и биржам США. Согласно
действующему порядку, он отвечает за регистрацию публикаций,
лицензирование участников рынка, деятельность специальных реестров
акционеров, брокерскую деятельность, дилерство, клиринг и организацию
торговли ценными бумагами. Комиссия также ограничивает профессионализм
работы на организованном фондовом рынке как исключительную форму
деятельности и возможность участия таких организаций, как коммерческие
банки, промышленные предприятия и торговля, только через брокерские
фирмы. Помимо центральных органов власти в Соединенных Штатах,
саморегулируемые организации (такие как все фондовые биржи,
26
Национальная ассоциация дилеров - NASD, Национальная фьючерсная

ассоциация - NFA и т. Д.) Играют важную роль в регулировании фондового
рынка. Это профессиональные участники рынка, соблюдающие правила
профессионального сотрудничества, правила и практики рынка. Их решение
не является обязательным, но может значительно ограничить участие на
рынке и даже освободить профессионального участника, существование
которого является обязательным требованием Комиссии по ценным бумагам.
Деятельность саморегулируемых организаций в Великобритании
подвергается критике за нанесение ущерба интересам инвесторов, и в то же
время работа на фондовом рынке в этой стране во многом регулируется
государством. Следует отметить, что помимо профессиональных участников
фондового рынка существует большое количество институциональных
инвесторов, которые обладают значительными финансовыми ресурсами и
имеют возможность выйти на рынок и определить его статус. Эти участники
могут включать банки, негосударственные пенсионные фонды и страховые
компании. В Германии коммерческие банки традиционно являются
основными, работающими на финансовых рынках. Они оказывают
значительное влияние на функционирование фондового рынка, и сами могут
предоставлять брокерские услуги, в зависимости от своего положения,
используя как брокера, так и инвестора. Однако следует отметить, что
этические нарушения банками регистрируются в Германии реже, чем в США
и Великобритании. В мире не существует идеальной модели ввода в действие
и регулирования финансового рынка. В лучшем случае «золотая середина»
находится между высокоцентрализованным управлением и совместным
регулированием профессиональных организаций. Каждой стране необходимо
принимать во внимание уровень развития рынка и его инфраструктуры, его
тенденции, менталитет участников (например, ценность репутации
участника), доверие регулирующих органов и объем капитала, которым
торгуют на этом рынке. рынок. В настоящее время ни одна существующая
модель организации и регулирования финансового рынка не подходит для
Республики Таджикистан. Органами регулирования рынка государственных
27
ценных бумаг являются только Министерство финансов, Национальный банк

и Государственный комитет по инвестициям и управлению государственным
имуществом. Негосударственное регулирование не осуществляется
саморегулируемыми организациями, потому что они не действуют. Если
говорить о текущем состоянии рынка ценных бумаг в Республике
Таджикистан, то он еще не сформирован. Привлечение инвестиций в
реальный сектор было относительно слабым. Сфера деятельности участников
рынка по получению дохода
1. Послание Президента Республики Таджикистан Эмомали Рахмона Маджлиси Оли
Республики Таджикистан от 20 января 2016 года.
2. Налоговый кодекс Республики Таджикистан от 17 сентября 2012 г.;
3. Закон Республики Таджикистан «Об акционерных обществах» 1992 г.;
4. Закон Республики Таджикистан «О социальной защите инвалидов в Республике
Таджикистан» 1992 г.;
5. Закон Республики Таджикистан «Об охране труда в Республике Таджикистан» 1992 г.;
6. Закон Республики Таджикистан «О земельной реформе» 1992 г.;
7. Закон Республики Таджикистан «О пенсионном обеспечении граждан Республики
Таджикистан» 1993 г .;
8. Трудовой кодекс Республики Таджикистан 1997 г.;
9. Гражданский кодекс Республики Таджикистан, 1999 г.;
10. Удержание налогов при организации общественного питания. Москва-2002;
11. Фазлиддин Шомуродов - Налог на предприятия и граждан. Душанбе 2005;
12. Газета «Пошлины и налоги». Издание Налогового комитета при Правительстве
Республики Таджикистан;
13. Инструкция о порядке исчисления и взимания таможенных пошлин от 25 февраля 2010 г.
14. Комилов С., Давлатзод У. Экономика предприятия. Душанбе: Собириён, 2012.
15. Иванов Г.Г. Экономика торгового предприятия - учебник «Московская Академия»
2010 г.
16. Экономический анализ: Учебник / Гинзбург А. И .: Питер, 2005. - с. 176
17. Налоговые системы зарубежных стран: Учебник / Ляпина Т.М. -Тюмень: Тюменский
государственный университет, 2005. - С.300.
18. Исломов Т.С. Становление и развитие национальной налоговой системы
Таджикистана, / Т.С. Исламов // Экономика Таджикистана. - 2005. - № 3. - С. 103 - 115.
28
19. Умаров Д.М. Вопросы совершенствования платного водопользования в сельском

хозяйстве Республики Таджикистан / Д.М. Умаров // Экономика Таджикистана. - 2006
- .№ 3. - С. 152 - 159.
20. Умаров Х. Экономический рост и решение проблемы безработицы / Умаров Х.
Экономика Таджикистана. - 2006. - № 4, - С. 126-131.
21. Рахманова М. Налоговая система Таджикистана: срочно нужны реформы! /
М.Рахманова // Азия-Плюс.2009. 19 августа. - П.4.
22. Статистический ежегодник РТ - 2015. Государственный комитет по статистике РТ,
Душанбе, 2015. - С.461.
29
Гафорзода Джонона
кандидат экономических наук, заведующая кафедрой «Экономики и управления»
Тилабойзода Акмал
Шокиров Назрулло Исуфхонович

соискатель 2 - го курса кафедры «Экономики и управления»
Алиев Джумабек
магистр 2 - го курса, факультета «Экономики и управления образованием»
ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ЭКОНОМИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ

РЕГУЛИРОВАНИЯ ВНЕШНЕЙ ТОРГОВЛИ
Аннотация. К экономическим методам государственного регулирования внешней торговли

относится таможенное регулирование, которое применяется во всех странах. Таможенное
регулирование состоит из таможенных пошлин, используемых для налогообложения
экспортируемых и импортируемых товаров. Таможенные пошлины выполняют три
основные функции: Фискальная (налогообложение), оборонная и балансировочную.
Ключевые слова: Экономический метод, регулирование, внешняя торговля, таможенное
регулирование, таможенная пошлина, налогообложения, экспорт, импорт,
государственный бюджет.
К экономическим методам государственного регулирования внешней

торговли относится таможенное регулирование, которое применяется во всех
30
странах. Таможенное регулирование состоит из таможенных пошлин,

используемых для налогообложения экспортируемых и импортируемых
товаров. Таможенные пошлины выполняют три основные функции:
Фискальный (налогообложение), который относится к таможенным
пошлинам, взимаемым как с экспорта, так и с импорта. Эти таможенные
пошлины - одно из средств обогащения государственного бюджета.
Оборона, которая входит в ввозные таможенные пошлины, потому что
через них государство защищает местных производителей от иностранных
конкурентов.
Равновесие, облагаемое экспортными таможенными пошлинами,
ограничивает экспорт товаров, цены на которые ниже мировых. При
взыскании таможенные пошлины подразделяются на следующие формы:
– адвалорные - взимается в процентах от таможенной стоимости товара
(например, 20% от таможенной стоимости).
– специальные - такие таможенные пошлины взимаются за единицу
ввозимых товаров (например, 100 сомони за 1 тонну продукции).
– смешанные - такие таможенные пошлины включают оба вида
таможенных пошлин.
Следует отметить, что оба вида таможенных пошлин широко
используются в Таджикистане. В зависимости от объекта взимания
таможенные пошлины подразделяются на экспортные, импортные и
транзитные.
Ввозные таможенные пошлины взимаются с ввоза импортных товаров,
что является основным условием для дальнейшей реализации иностранной
продукции на внутреннем рынке. Этот вид таможенной пошлины является
основной формой поддержки отечественных производителей и широко
применяется во всех странах.
Экспортные таможенные пошлины взимаются с вывоза отечественной
продукции при ее вывозе из страны. Эти виды пошлин редко используются в
развитых странах и в основном используются в развивающихся странах,
основной задачей которых является обогащение государственного бюджета. В
31
случае низких мировых цен на ввозные таможенные пошлины, импортные

пошлины взимаются с ввозимых товаров. В Республике Таджикистан
экспортные таможенные пошлины также взимаются с продажи хлопкового
волокна и алюминия в виде налога с продаж.
Помимо импортных и экспортных пошлин, существуют транзитные
пошлины на товары, которые проходят через страну. Эти виды обязанностей
также используются редко.
Таможенные пошлины также различаются по характеру взыскания,
которые эксперты делят на три группы:
– сезонные - таможенные пошлины, используемые для немедленного
регулирования внешнего шума. В основном используется для регулирования
внешней торговли сельскохозяйственной продукцией;
– антидемпинговые - форма таможенных пошлин, взимаемых при ввозе
иностранной продукции по ценам ниже первоначальной. Такие пошлины
взимаются, если импорт иностранной продукции наносит ущерб
отечественным производителям или препятствует увеличению внутреннего
производства такой продукции;
– компенсатор - эти таможенные пошлины взимаются с иностранной
продукции в виде субсидий при использовании бюджетных средств на ее
производство. Обычно эти пошлины взимаются, с одной стороны, и
направлены на предотвращение недобросовестной конкуренции со стороны
иностранных компаний. Эти виды пошлин в основном используются
правительствами развитых стран, и их основная цель - поддержка
отечественных производителей.
Согласно источнику, таможенные пошлины делятся на следующие виды:
– автономный - таможенные пошлины, взимаемые правительством
любой страны в одностороннем порядке. Решение о введении таможенных
тарифов принимает Государственный парламент, а их ставки устанавливаются
соответствующими министерствами.
– договорные - таможенные пошлины, взимаемые на основании
многосторонних договоров. Таджикистан также участвует в таких
32
соглашениях. В том числе и Договор о ЕврАзЭС.

– Льготный - таможенные пошлины, применяемые во внешней торговле
с менее развитыми странами. Основная цель этих тарифов - стимулировать
экспорт менее развитых стран. В Таджикистане импорт из некоторых
наименее развитых стран Африки вообще не облагается налогами.
Как правило, таможенные пошлины делятся на следующие виды:
– постоянные - таможенные пошлины, ставки которых принимаются и не
меняются в зависимости от рыночных условий. Этот опыт используется в
большинстве стран мира.
– взаимозаменяемые - таможенные пошлины, ставки которых меняются в
зависимости от рыночных условий по решению Правительства.
По способу взимания таможенных пошлин делятся на:
– номинальная - таможенные пошлины, отраженные в таможенном
режиме.
– реальные - таможенные пошлины, взимаемые с частей и компонентов
ввозимых товаров.
Таким образом, существуют экономические методы регулирования
внешней торговли в Республике Таджикистан, в том числе таможенное
регулирование. Таможенные пошлины направлены на обогащение
государственного бюджета, поддержку отечественных производителей и
развитие экспорта. В Республике Таджикистан таможенное регулирование
широко используется во внешней торговле, а также способствует увеличению
доходов бюджета. Таджикистан также участвует в региональных таможенных
соглашениях, целью которых является стимулирование региональной
торговли.
1. Бункина М.К., Семенов А.М. Макроэкономика (основы экономической политики):
Учебник. М.: Изд. «ДИС» 1997 г.
2. Войтов А.Г. Экономика. Общий курс (Фундаментальная теория экономики): Учебник.-
3-е перераб. изд. – М.: Информационно- внедренческий центр. «Маркетинг». 1999 г.
33
3. Государственное регулирование рыночной экономики: Учебник для вузов. – М.:

ЗАО Изд. «Экономика» 2001 г.
4. Государственное регулирование экономики. Учеб. пос. для вузов.- под ред. проф.
Т.Г. Морозовой. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.
5. История экономических учений: Современный этап. Учебник./под общ. ред.
А.Г. Худокормова. – М.: ИНФРА-М., 1998.
6. Курс экономики: Учебник. - 3-е изд. Под ред. Б.А. Райзберга. – М.: ИНФРА – М,
2000 г.
7. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная экономика. Теория и политика: Учебник
для вузов/Пер. с англ. М.: Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997 г.
34
Шакаралиеа Зибейда Ариф гызы

кандидат экономических наук, доцент
Азербайджанский Государственный Экономический Университет (UNEC)
Азербайджанская Республика
ПОВЫШЕНИЕ ЭКСПОРТНОГО ПОТЕНЦИАЛА НЕНЕФТЯНОГО

СЕКТОРА И ЕГО РОЛЬ В РАЗВИТИИ ЭКОНОМИКИ
АЗЕРБАЙДЖАНА
Аннотация. Данная статья посвящена исследованию диверсификации экономики и

экспорта в Азербайджане. В статье отмечается что, в результате осуществляемой за
последние годы государственной политики, Азербайджанская экономика частично
диверсифицировалась и был обеспечен быстрый рост ненефтянного сектора. Особо
подчеркивается что, диверсифицированная экономика не зависит от какого-либо товара
или сектора и формируется благодаря нескольким секторам. В конце отмечается, что
диверсификация экономики имеет важное значение с точки зрения длительного
развития.
Ключевые слова: ненефтяной сектор, диверсификация экономики, диверсификация
экспорта, экономическая стабильность, финансовые ресурсы.
«Введение»
За последние 10 лет ведущую роль в Азербайджане играет стремительное
экономическое развитие ненефтяного сектора.
Согласно статистическим данным и макроэкономическим показателям за
10 месяцев 2021 года ВВП в Азербайджане составил 71 млд. 589 млн манатов.
Рост ВВП Азербайджана за январь-октябрь составил 4,9%, ненефтяной сектор
вырос на 5,9%. ВВП на душу насиления с января по октябрь составил 7148
манат. (14)
Таким образом Азербайджан для достижения долгосрочного и
устойчивого экономического развития успешно использует свои богатые
нефтегазовые месторождения. Роль ненефтяного сектор продолжает развивать
человеческий капитал, и путем использования нефтегазовых доходов, в
будущем удастся создать независимую от этих доходов, сильную
конкурентоспособную экономику.
35
Стратегия развития общенационального лидера Гейдара Алиева, линия

внутренней и внешней политики, являются основой поддержания
общественно-политической стабильности существующего экономического
развития и всестороннего прогресса в независимом Азербайджане. Благодаря
успешному продолжению этого курса, заложившего основы всемирно
известного политика и государственного деятеля, Азербайджан достиг
сегодняшнего роста и развития.
Прочность основ молодого государства и эффективность реализованной
стратегии стали возможными благодаря лидерским качествам, интеллекту,
политической воле и дальновидности Президента Ильхама Алиева. Последние
18 лет президентства Ильхама Алиева вошли в историю Азербайджана как
период всестороннего и стремительного развития. Как отметил Президент,
сегодня Азербайджан находится на пути стремительного и всестороннего
развития: «Сегодня наше независимое государство переживает наиболее
успешный период. За многовековую историю Азербайджан никогда не был
сильнее. Реформы, проводимые сегодня в Азербайджане, обеспечивают
будущее развитие нашего народа».
Таким образом, реформы сформировали фундаментальную основу для
долгосрочного развития Азербайджана. Необходимо подчеркнуть важность
реформ, проводимых в нашей стране на основе политической воли Президента
Ильхама Алиева. В объем этих реформ входят такие важные направления, как
оптимизация бизнес-среды в стране, укрепление банковского и финансового
сектора, упрощение таможенных импортно-экспортных операций,
обеспечение прозрачности во всех сферах.
В рамках реформ, реализуемых в связи с переходом к пост-нефтяной
экономике, основное внимание уделяется повышению привлекательности
инвестиционного климата в стране. Понятно, что без сильных
инвестиционных гарантий невозможно реализовать новые проекты в том или
ином направлении. За последние 18 лет из различных источников в экономику
Азербайджана было инвестировано около 260 миллиардов долларов.
Президент Ильхам Алиев подписал несколько указов о стимулировании
инвестиций в Азербайджан. Соответствующим указом Президента от 18
36
января 2016 года «О дополнительных мерах по стимулированию инвестиций»

утверждены «Правила выдачи документов о поощрении инвестиций».
В соответствии с новым поколением экономических реформ был запущен
эффективный механизм стимулирования экспорта. Согласно
соответствующему указу президента Ильхама Алиева, в 2016-2020 годах
планируется выплачивать экспортные льготы лицам, занимающимся
экспортом ненефтяных продуктов на территории Азербайджанской
Республики в рамках установленных правил. За короткий период с момента
его внедрения предприниматели проявили большой интерес к механизму
стимулирования. В результате объемы экспорта продукции азербайджанского
происхождения на внешние рынки значительно увеличились. По последним
статистическим данным, доля экспорта во внешнеторговом обороте страны
достигла 61 процента, а экспортный импорт превышает 4,7 миллиарда
долларов. При этом расширяется география экспорта нашей продукции,
вывозимой на внешние рынки под брендом «Сделано в Азербайджане».
Согласно соответствующему указу, подписанному Президентом
Ильхамом Алиевым в декабре 2016 года, утвержденные стратегические
дорожные карты для национальной экономики и ключевых секторов
экономики устанавливают цели развития на ближайшую, среднесрочную и
долгосрочную перспективу. В целом комплексные реформы, направленные на
применение передового мирового опыта, современных экономических
методов, новые инициативы, успешный переход к либеральным
преобразованиям открыли новые перспективы постнефтяного периода как
благодатной почвы для развития нашей национальной экономики. Таким
образом, увеличение доли ненефтяного сектора в ВВП до 80 процентов
является большим достижением в нашей стране.
Последние 18 лет наша страна полностью сосредоточилась на
диверсификации экономики. В Азербайджане, который в последние годы
характеризовался сильной внутренней стабильностью, большие доходы от
нефти целенаправленно направлялись в приоритетные области, имеющие
стратегическое значение для национальных интересов, включая реализацию
новых программ в ненефтяной экономике. Таким образом, под руководством
37
Президента Ильхама Алиева наша страна выбрала такую успешную модель

экономического развития, где нефтяной фактор не играет решающей,
доминирующей роли, а, наоборот, центр тяжести постепенно смещается в
сторону ненефтяного. сектор. Благодаря проводимой целенаправленной
политике доля ненефтяного сектора в ВВП страны увеличилась до 80
процентов, что является большим достижением.
В качестве важной отрасли ненефтяного сектора в Азербайджане
развитие предпринимательства поддерживается как политически, так и
финансово. С 2004 года большому количеству предприятий страны выдано
кредитов на сумму около 2 миллиардов манатов. Благодаря постоянной
государственной поддержке доля частного сектора в занятости и налоговых
поступлениях в стране превысила 70 процентов.
Социально-экономические достижения Азербайджана за последние 10
лет под руководством президента Ильхама Алиева заложили важную основу
для формирования на следующем этапе экономической модели, устойчивой к
различным социально-экономическим потрясениям. Таким образом,
системные реформы, проводимые для обеспечения экономического прогресса
в нашей стране, являются одним из ключевых факторов улучшения
инвестиционной и деловой среды. В последнее время были предприняты
важные шаги по улучшению инвестиционного климата в Азербайджане,
реализованы важные законодательные инициативы. Как либерализация
налоговой и таможенной политики, так и меры, принятые для защиты
инвестиций, стимулировали инвестиции в страну.
Как логическое следствие, за прошедший период в национальную
экономику было привлечено более 250 миллиардов долларов. Около
половины из них - иностранные инвестиции. Еще один примечательный
момент: более 130 миллиардов долларов было направлено в ненефтяной
сектор. На фоне кризиса на рынке нефти в прошлом году это было
осуществлено. Таким образом, падение цен на нефть, пусть и краткосрочное,
еще раз подтвердило отсутствие альтернативы переходу к ненефтяной
экономике.
Повышение инвестиционной привлекательности экономики республики
38
осуществляется в рамках комплексных мер. Это включает в себя укрепление

деловой среды, создание конкурентной среды и применение других элементов
свободной экономической модели. Реформы в этом направлении обеспечили
стране достойное место в различных международных рейтингах. Таким
образом, согласно достоверному отчету Doing Business, сегодня Азербайджан
входит в десятку самых реформаторских стран мира. За последние 10 лет наша
страна поднялась с 58 позиции в Индексе экономической свободы, и заняла
38-е место из 178 стран. В Глобальном индексе конкурентоспособности мы
занимаем 58-е место из 141 страны. Все это еще раз показывает, что
прошедшие годы были успешными для экономики Азербайджана.
В результате успешной социально-экономической политики в
республике, наша страна также определила свои долгосрочные направления
развития. Распоряжением президента Ильхама Алиева утвержден документ
«Азербайджан 2030: национальные приоритеты социально-экономического
развития». Таким образом, за последние 18 лет экономика страны выросла
более чем в три раза на основе динамичного развития, была создана сильная
социально-экономическая инфраструктура, а уровень бедности значительно
снизился в контексте положительного демографического роста.
Существующие финансовые возможности достигли исторического
максимума, и страна входит в группу стран с доходом выше среднего.
В следующем десятилетии мы увидим реализацию национальных
приоритетов, таких как стабильно растущая конкурентоспособная экономика,
динамичное, инклюзивное и социально справедливое общество,
конкурентоспособный человеческий капитал и пространство для современных
инноваций, большое возвращение на освобожденные территории, чистая
окружающая среда и страна «зеленого роста».
В республике проводится комплексная и последовательная работа по
диверсификации экономики, стимулированию производства и экспорта
конкурентоспособных ненефтяных продуктов и удовлетворению внутреннего
спроса за счет местного производства. С этой точки зрения снижение
зависимости экономики от нефти и устойчивое развитие ненефтяного сектора
являются одними из основных целей экономической политики.
39
В 2020 году общий экспорт Азербайджана составил 13,7 миллиарда

долларов США, а в ненефтяном секторе - 1,9 миллиарда долларов
США. Экспорт в ненефтяном секторе снизился на 102 миллиона долларов по
сравнению с 2019 годом. Это связано с глобальной пандемией. В 2020 году
ненефтяных товаров на сумму 691 миллион долларов было экспортировано в
Россию, 377,8 миллиона долларов в Турцию, 224,8 миллиона долларов в
Швейцарию, 127,6 миллиона долларов в Грузию и 44,5 миллиона долларов в
Китай. В списке ненефтяных экспортных товаров в течение года золото (205,6
миллиона долларов) было на первом месте, на втором месте томаты (201,4
миллиона долларов) и на третьем - хлопковые семена (131,9 миллиона
долларов).
В целом, в 2020 году экспорт овощей и фруктов составил 607,7 млн
долларов, экспорт хлопкового волокна - 133,2 млн долларов, экспорт
алюминия и алюминиевых изделий - 113,4 млн долларов, экспорт химической
продукции - 85,2 млн долларов, черный Экспорт металлов. и изделий из
металла на 52,4 млн долларов, хлопчатобумажной пряжи - 19 млн долларов,
алкогольных и безалкогольных напитков - 12 млн долларов, сахара - 26,9 млн
долларов, растительных и животных жиров и масел - 24,7 млн долларов,
экспорт чая составил 9,5 долларов. миллион.
За последние 10 лет экономика Азербайджана выросла в три раза,
ненефтяной ВВП в 2,4 раза, доходы бюджета в 14 раз и стратегические
валютные резервы в 13 раз. Обеспечение гибкости экономической политики в
стране, параллельные институциональные реформы со структурными
изменениями, управление программой на основе конкретных целей и
источников финансирования еще раз подтверждают это. Мы можем показать
тот факт, что в 2003-2017 гг. Был выпущен 201 программный документ, в том
числе 12 Концепций, 12 Национальных стратегий, 12 Стратегических
дорожных карт, 94 Государственные программы, 10 Национальных планов
действий, 23 Плана действий, 21 План действий, 17 Национальных планов и
другие. программные документы приняты.
Наблюдаемые тенденции устойчивого роста в ненефтяном секторе, объем
валютных резервов страны и относительный уровень внешнего долга,
40
реализация транспортных и энергетических проектов создают прочную

основу для национальной и экономической безопасности.
Вопрос модернизации и совершенствования структуры промышленности
в нашей стране является важной частью экономической политики,
определяемой Президентом Ильхамом Алиевым. С этой целью была
утверждена «Государственная программа развития промышленности
Азербайджанской Республики на 2015-2020 годы», а 2014 год объявлен
«Годом промышленности». В связи с развитием промышленности в нашей
стране планируется создание индустриальных парков и микрорайонов,
осуществить структурные изменения. Так что за последнее время в этой сфере
проделана большая работа. В целях развития химической промышленности в
2011 году было принято решение о создании Сумгаитского химического
промышленного парка.
Применение новых моделей в промышленности, передовых механизмов,
таких как индустриальные парки и микрорайоны, агропарки, создают условия
для создания предприятий, работающих с современными технологиями,
расширяя производство экспортно-ориентированной продукции. В настоящее
время в Азербайджане действуют 5 индустриальных парков - Сумгайытский
химический, Балаханский, Мингячевирский, Гарадагский и Пираллахинский
индустриальные парки.
Проекты, которые будут реализованы в Масаллинском индустриальном
районе, созданном в 2016 году, в основном охватывают области мебели,
строительных материалов, пластмассовых изделий, продуктов питания,
производства ковров и переработки сельскохозяйственной продукции. В 2017
году открылся Нефтчалинский промышленный район. В промышленном
районе в качестве резидентов зарегистрированы 9 предприятий
автомобильной промышленности, производства кормов для рыбы, изделий из
пластмассы, оросительных труб, переработки и консервирования рыбы. В
2017 году в Гаджигабульском и Сабирабадском промышленных районах
появятся поставки шерсти, хлопкоочистка, производство древесины,
пластмассы и строительных материалов, предприятия по переработке
сельскохозяйственной продукции и логистический центр.
41
Для резидентов индустриальных парков действуют налоговые и

таможенные льготы. Таким образом, резиденты индустриальных парков
освобождаются от уплаты налога на имущество, землю, подоходного налога
или прибыли на 7 лет с даты регистрации, НДС и таможенных пошлин на
импорт машин, технологического оборудования и оборудования, ввозимого
для производственных целей. Кроме того, в индустриальных парках за счет
государственных средств создается современная инфраструктура, поощряется
инвестирование предпринимателей.
К 2019 году индустриальные парки произвели продукции на 1,5
миллиарда манатов. Около 300 миллионов манатов этой продукции было
экспортировано в зарубежные страны. Примечательно, что резидент
Балаханского индустриального парка начал экспортировать мебельную
продукцию в США. Кроме этого в регионах были созданы 4 промышленных
района, обеспеченных государством всей необходимой инфраструктурой для
предпринимателей, зарегистрировано 38 участников. В 2018 году 21 из них
были активными. Участники двух действующих промышленных округов
произвели в первом полугодии 2018 года более 41 миллиона манатов, в том
числе продукции на 14,5 миллиона манатов. Также следует отметить, что
В наше время защита экономических интересов в обеспечении
экономического развития Азербайджана и успешной интеграции страны в
мировую экономическую систему требует увеличения экспортного потенциала
ненефтяного сектора страны. Существует ряд факторов, повышающих
значение внешнеэкономических связей и внешней торговли в развитии
национальной экономики. Это следующие факторы: национальная экономика
быстрее пересекает границы мира через внешнюю торговлю и входит в каналы
интеграции; внешнеэкономические связи формируют многоплановые
отношения между государствами, способствуют определению эффективных
моделей международного сотрудничества; внешнеэкономическая деятельность
приносит новые технологии, современное оборудование, передовые методы
управления в сферы производства, экономики и управления страны; рост и
расширение внешнеэкономических связей ускоряет привлечение иностранных
инвестиций в различные отрасли национальной экономики и приход
42
иностранных инвесторов в эти отрасли; расширение сети конкурентоспособных

фирм во внешнеторговой деятельности повышает активность национальной
экономики, укрепляет конкурентную среду; рост внешней торговли создает
реальные возможности для реализации задач, стоящих перед стратегической
экономической политикой страны, обеспечивает импорт валютных ресурсов и
увеличение валютных резервов; увеличение ассортимента экспортно-
ориентированных товаров стимулирует рост уровня внутреннего
потребительского рынка; поднимает имидж страны на международной арене, на
мировых товарных рынках; Повышенный экспортный потенциал способствует
формированию невосприимчивости различных секторов национальной
экономики к последствиям финансово-экономических проблем в мировой
экономике; Увеличение экспортного потенциала позволяет значительно
диверсифицировать национальную экономику.
Проблема экспортного потенциала ненефтяного сектора давно
обсуждается как основная тема обсуждения в странах мира, имеющих сильные
и ведущие экономики, в основном в нефтегазовой отрасли. Опыт таких стран
показывает, что наряду с нефтегазовой отраслью стратегии развития других
секторов экономики несовместимы друг с другом. Примеры: Норвегия,
Кувейт, Саудовская Аравия, Иран, Россия, Казахстан, Туркменистан, США,
Нигерия и другие. В каждой из этих стран, наряду с экспортом нефтегазовых
ресурсов, разнообразием экспортного потенциала продукции других секторов
экономики, нет аналогов в этом направлении.
С учетом этих факторов, помимо процессов, основанных на реализации
нефтяной стратегии в Азербайджане, приоритетами являются «оптимальная
экспортная концепция», «эффективные экспортные модели», «эффективная
экспортная модель» и так далее.
Для развития ненефтяного сектора из Азербайджана на международные
рынки экспортируются продукты питания и легкие, химические продукты,
продукты ИКТ, металлургическая продукция, строительные материалы,
машины, машины и механизмы. Следует отметить, что, несмотря на успешные
реформы в этой сфере, основу экспорта Азербайджана составляют нефть и
нефтепродукты, сырая нефть. Это связано с тем, что Азербайджан получает
43
очень небольшой доход, в основном от экспорта сырья и переработки нефти.

В настоящее время участие частного сектора в экспортных операциях
ниже, чем участие государственного сектора. Расширение участия малого и
среднего бизнеса во внешней торговле имеет большое значение как с точки
зрения экспорта, так и импорта. Таким образом, ежегодное увеличение
экспорта товаров и услуг в ненефтяном секторе положительно сказалось на
уровне диверсификации сектора. Пока доля нефтяного сектора в структуре
экономики, экспорта и доходов госбюджета остается высокой.
В целях объективного анализа и оценки экспортного потенциала
ненефтяного сектора Азербайджана в современное время, динамики
внешнеторгового оборота, доли ненефтяного сектора во внешней торговле,
помимо структуры ненефтяного сектора. экспорт, отдельный должен быть
увеличен. Чтобы сделать азербайджанскую экономику более
конкурентоспособной и ускорить ее интеграцию в мировую экономику, важно
расширять внешнеэкономические связи в направлении ненефтяного экспорта.
23% ненефтяного ВВП в Азербайджане идет на платежи в бюджет, что
можно считать удовлетворительным по сравнению со средним мировым
показателем. Таким образом, доля общих налогов и других платежей в
прибыли в Азербайджане обычно составляет 40,7%. Это различие возникает
по двум причинам. Во-первых, аграрному сектору дается ряд преимуществ, с
другой стороны, большой потенциал для легализации. Мы можем показать тот
факт, что в отчете Всемирного банка «Уплата налогов» Азербайджан занимает
40-е место по наиболее благоприятному налоговому режиму среди 190
стран. Страна продолжает проводить политику улучшения как налогового, так
и таможенного администрирования, оптимизации налогового бремени и
дальнейшего повышения финансовой дисциплины.
Также следует отметить, что в условиях пандемии COVID-19 роль
государства в экономике возросла, и, как следствие, экономический рост
восстановился. В этом году мы будем экспортировать 210-220 долларов на
душу населения. Вместо этого ввозится около 1000 долларов на
человека. Страна работает над сокращением этого разрыва. Таким образом, с
2025 года нефтяной сектор будет сокращаться. Следовательно, необходимо
44
сбалансировать ненефтяной дефицит торгового баланса.

Сейчас для Азербайджана очень важно более успешная и стабильная
интеграция в мировую экономику, диверсифицировать структуру своего
внешнеторгового оборота, чтобы быть признанным брендом в мире.
Диверсификация внешней торговли также важна для перехода страны от одной
стадии экономического развития к другой, то есть из страны-экспортера
товаров в промышленно развитую страну. Очень важно определить пути
развития отдельных секторов ненефтяного сектора и увеличения
использования экспортного потенциала. Для этого в стране создаются
технопарки, агропарки, индустриальные кластеры, а также индустриальные
зоны.
В этой связи перед Азербайджаном стоит задача сохранить темпы
развития и стать устойчивой страной с высокими доходами. С этой целью,
чтобы укрепить ненефтяную экономику и повысить ее
конкурентоспособность, Азербайджан должен больше сосредоточиться на
внешних рынках и укрепить свою способность в полной мере и эффективно
использовать это увеличение доходов.
Одна из важнейших задач Азербайджанской Республики на ближайшие
годы - построение конкурентоспособной ненефтяной экономики. Для этого
необходимо обеспечить эффективное макроэкономическое управление,
улучшить бизнес-среду, чтобы ненефтяной сектор мог расти более высокими
темпами, а уровень роста ненефтяного экспорта должен стать одним из
основных критериев.
«Вывод»
Сегодня азербайджанская экономика вступает в новый этап развития. По
ряду объективных причин факторы, обеспечившие высокие темпы роста в
прошлом уже не способны выполнять те же функции в будущем. Для
сохранения устойчивых темпов развития необходимо задействовать новые
факторы роста, которые приведут к трансформации социально-экономической
модели, отвечающий потребностям современной мировой экономики.
Большая половина ВВП формируется ненефтяным сектором и в ближайшее
время зависимость от нефти исчезнет совсем.
45
Одним из основных факторов послуживших вышеуказанным изменениям

стало устойчивое развитие ненефтяного сектора. Очередным результатом
стратегии, направленной на диверсификацию экономики, развитие
ненефтяного сектора является тот факт, что в рейтинге стран-участниц
Азербайджан занимает ведущее место СНГ.
1. Указ Президента Азербайджанской Республики Ильхам Алиев от 6 декабря «Об
утверждении стратегических дорожных карт по национальной экономике и основным
секторам экономики» Б.2016, 7 декабря.
2. Распоряжение Президента Азербайджана Ильхама Алиева от 18 января 2016 года «О
дополнительных мерах по стимулированию экспорта ненефтяной продукции» Б. 2016,
19 января.
3. Алиев Ш.Т. Проблемы диверсификации экспортного потенциала Азербайджана в
современных условиях . Б., 2016
4. Мустафаева Н.М. Формирование макроэкономических пропорций в
трансформируемой экономике Баку, Сада, 2005, 276 с.
5. Гулиев М.Е. Актуальные вопросы диверсифицированной политики и устойчивости
экономики Азербайджана. Б.,2011
6. Джабиев Р.М. Вопросы повышения экспортного потенциала ненефтяных отраслей
экономики Азербайджана в инновационной сфере. Б., 2018
7. Ширай В.И. Мировая экономика и международные отношения. М., Дашков и К. 2003,
528с.
8. Ганбаров Ф.А. Внешнеэкономические связи и проблемы экономического развития. Б.,
2021, 167с.
9. Статистический показатель Азербайджана. Б.,2019
10. Андирианов А.С. Диверсификация экономических отношений хозяйствующих
субъектов в конкретной среде: дис., кандидат экономических наук, Казань,2006, 225с.
46
INTERNATIONAL ECONOMICS
AND INTERNATIONAL RELATIONS
Мандзій Анна-Марія Іванівна

студентка I курсу
Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна
РЕЛІГІЙНИЙ ФАКТОР У СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ

ВІДНОСИНАХ
Взаємозв’язок політики та релігії існував завжди, оскільки їхню

взаємодію та вплив один на одного можна простежити протягом усієї історії
людства. Важливе значення в цьому відіграли три світові релігії:
християнство, буддизм та іслам. Важливою проблемою зараз є пошук способів
встановлення міжрелігійного та міжконфесійного діалогу, оскільки це також
впливає на зовнішню політику держав та на відносини на міжнародній арені.
Укладення Вестфальського мирного договору в 1648 році після
завершення Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.) відіграло важливу роль у
розвитку відносин між державою та релігією, оскільки релігію фактично було
відокремлено від політики країни та дипломатії, а також було встановлено
принцип державного інтересу, відповідно до якого правителі країн почали
орієнтуватися виключно на інтереси своєї держави. Більше того, багато
представників Просвітництва XVIII – поч. ХІХ ст. вважали, що на більшість
релігій чекає швидкий занепад та навіть зникнення. А ще у ХХ ст. Пітер Бергер
вперше використав такий термін як «секуляризація», тобто втрата релігією її
впливу на суспільне життя та відокремлення від нього. Ним він намагався дати
характеристику тогочасній ролі релігії в суспільстві,
Але незважаючи на прогнози про занепад релігій, у другій половині
ХХ ст. відбулося своєрідне релігійне піднесення, прикладом якого є ІІ
Ватиканський Собор (1962-1965), на якому обговорювали важливість прав та
свобод людини та обов’язок влади дотримувати та захищати їх. Також
47
важливими є події, які дослідники назвали «наступом ісламу», зокрема це

створення міжнародної терористичної сунітської організації «Аль-Каїда»,
Іранська революція 1978-1979 рр., створення Хезболли.
Початок ХХІ ст. вказує на те, що релігійний чинник не лише не втратив
свого значення в міжнародних відносинах, а лише посилився, про що свідчать
події 11 вересня 2001 р. в США, терористичні акти у Франції та Бельгії,
спалення Коранів на американській базі у Баґрамі та багато інших. Більше
того, очевидним є те, що мусульманський фактор також сильно впливає на
сучасну систему міжнародних відносин. Зокрема, одним із прикладів
релігійного націоналізму є ісламський фундаменталізм, який має виражений
антизахідний, антиамериканський характер, а вживають цей термін зазвичай
щодо радикальних течій в ісламі. Прикладом є ІДІЛ, який з 2014 р. називають
Ісламською державою, що не лише дестабілізувала Східний регіон, а й
вплинула міжнародну ситуацію у всьому світі. Недарма боротьбу проти цього
утворення проводять різні міжнародні організації, такі як ЄС, НАТО, ООН та
інші.
Що ж до ролі християнства в сучасних міжнародних відносинах, то зараз
Святий Престол є членом Постійної спостережної комісії ООН, бере участь у
врегулюванні багатьох міжнародних конфліктів, підтримує та розбудовує
зв’язки із більш, ніж 170 країнами світу, тобто не лише з державами, де
більшість населення сповідує християнство, а й з тими, де панують інші
релігії. З цього випливає, що роль християнства на міжнародній арені також
значно зросла, адже Ватикан шукає нові шляхи встановлення діалогу з
різними державами світу, налагоджує двосторонню співпрацю, поводиться
толерантно у відносинах з нехристиянськими державами. До того ж церковні
діячі впливають на погляди мирян щодо їхнього ставлення до державно-
церковних відносин. Усе це свідчить про те, що християнство продовжує
відігравати важливу роль у відносинах між державами та народами.
Не можна не загадати також про вплив релігії на законодавство різних
держав. Наприклад, у Франції державним службовцям заборонено носити
релігійні символи, учням – демонструвати свою релігійну приналежність, а
48
також з’являтися із повністю закритим обличчям у громадських місцях. Схожі

заборони практикує й Німеччина, де вчителям також заборонено носити
релігійний одяг та відкрито демонструвати релігійну символіку.
Одним із важливих явищ сучасності є глобалізація. Релігії та культури
змішуються, переплітаються, набувають нових рис. Важливою тенденцією
можна вважати те, що внаслідок міграційних процесів можна помітити
швидке зростання кількості мусульман за межами мусульманських держав, а
це також є вагомим чинником, що впливає на стан сучасної системи
міжнародних відносин. Яскравим прикладом є те, що «Арабська весна» та
війна у Сирії спричинили масові міграції мусульман до Західної Європи,
кількість яких там збільшилася майже до 4 % від загальної кількості населення
континенту. Проте зараз у Європі спостерігається піднесення
націоналістичних настроїв, що й стало причиною ксенофобії, а також
антимігрантських, зокрема, й антиісламських, рухів. Можна підсумувати, що
в цій ситуації саме релігія стала головною причиною непорозуміння, що й на
додачу сильно вплинуло на міжнародну ситуацію.
На основі наведеної інформації можна зробити висновок про те, що
останнім часом, попри прогнози, релігійний чинник відіграє все більшу роль
у відносинах між державами на міжнародній арені. Релігію можна вважати
навіть одним із ключових чинників, що впливає на зовнішню політику деяких
держав, а також на рішення, які приймаються в економічній, політичній,
соціальній та інших сферах життя країн. Міжнародні релігійні організації
використовують нові засоби, аби брати якомога активнішу участь у
міждержавних відносинах, намагаються долучити до свого руху все більше
людей. Деякі з них застосовують методи мирного встановлення двосторонніх
дипломатичних зв’язків, розвивають толерантну політику, є відкритими для
змін, проте інші надають перевагу терористичним актам, відмовляючись йти
на компроміс. Все це здійснює великий вплив на сучасну систему
міжнародних відносин, тому релігійний фактор є, безумовно, важливим,
отож обов’язково потрібно зважати на нього у процесі ведення зовнішньої
політики.
49
1. Стратюк В.І. Релігія як фактор впливу на сучасні міжнародні відносини. «Молодий
вчений». Політичні науки. Листопад, 2016. № 11 (38). С. 152-156. [УДК 29:327.55(3)]
Вилучено з: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2016/11/35.pdf
2. Палінчак М.М., Кучарчик Рудольф, Стеблак Д.М. Релігійний фактор у міжнародних
відносинах. Регіональні студії. Розділ 2. Політична культура та ідеологія. 2019. № 18.
С. 62-66. DOI: [https://doi.org/10.32782/2663-6170/2019.18.10] Вилучено з:
http://regionalstudies.uzhnu.uz.ua/archive/18/12.pdf
50
Пархомчук Олена Станіславівна

Доктор політичних наук, професор, професор кафедри міжнародних відносин
та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Україна
Коппель Олена Арнольдівна

Доктор історичних наук, професор, професор кафедри міжнародних відносин
та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Україна
КОНВЕРСІЯ ЯК ОБ’ЄКТ МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ
Анотація. Незавершеність формування сучасної міжнародної системи за паралельної

появи позамілітарних загроз самому існуванню людства на тлі швидких і водночас
гігантських зрушень у науково-технічному прогресі актуалізують цілісне дослідження
конверсії як суспільного феномена. Актуальність теми викликана суттєвими змінами у
системі поглядів на проблему конверсії. Автори беруть до уваги наявність різних історико-
політичних версій і оцінок конверсії, котру в світовій політичній думці переважно
розглядають як мирну і оборонну, економічну і комплексну. Така варіативність
уможливлює цілісність положень і висновків, а також актуалізує їх з огляду на те, що той
чи інший конверсійний пріоритет узалежнювався від сутнісних характеристик і ознак
міжнародних систем. Враховується і елемент зв'язку між еволюцією останніх і
особливостями конверсії. З погляду забезпечення актуальності окреслена парадигма
дозволяє по-новому оцінити український варіант конверсії після розпаду СРСР. Проблема
конверсії, яка розглядалася раніше головним чином у її військово-економічному вимірі, в наш
час значно більшою мірою визначається широким набором різнопланових і діалектично
суперечливих чинників внутрішньо- та зовнішньополітичного, економічного, соціального,
гуманітарного й екологічного порядку, без урахування яких неможлива оптимізація цього
процесу. Крах Ялтинсько-Потсдамської системи, розпад СРСР і очевидна розмитість
самого чинника постбіполярності при визначенні сучасної системи міжнародних відносин
також обумовлюють нагальність розробки нових підходів до здійснення конверсії.
Ключові слова: конверсія, реконверсія, демілітаризація, мілітаризація.
Поняття ”конверсії” з термінологічної точки зору пройшло кілька стадій

розвитку. Як науковий термін «конверсія» (як, до речі, і „реконверсія”) вперше
51
використовується в США, Великій Британії і Франції після Першої світової

війни . Він починає більш активно вживатись в США та країнах Заходу по
завершенню Другої світової війни. До того часу в політології і політекономії
вживався переважно термін „реконверсія” у тому сенсі, як нині вживається
поняття «економічна конверсія», тобто: широка стратегія переведення
мілітаризованої національної економіки на мирні рейки. Він знайшов широке
використання в документах, передусім, США періоду двох світових воєн.
Справжнє співвідношення між такими поняттями, як реконверсія та
конверсія у такому розумінні було вдало показано американським фахівцем в
галузі воєнної конверсії Л.Дж.Дюмасом. Зокрема, за його аргументацією, в міру
втягування США у воєнні дії багато з фірм, які доти займались звичайним
цивільним бізнесом, почали переходити на виробництво воєнної техніки та
зброї. Однак весь персонал цих підприємств звик працювати на комерційні
ринки. І хоча обладнання фірм підлягало суттєвим модифікаціям, вони все ж
були розроблені та пристосовані для цивільного використання. По закінченню
війни вони повернулись до свого довоєнного бізнесу – «реконверсувались».
Для них військове виробництво було лише тимчасовим відхиленням від
цивільного виробництва. Конверсія ж як така передбачає перехід від початково
воєнного виробництва на цивільне, що, слушними міркуваннями Л.Дж.Дюмас,
ускладнює ситуацію в промисловості. Він пояснює це тим, що воєнне
виробництво не має навичок роботи на комерційному ринку та відповідного
маркетингу. При конверсії представники воєнних компаній вперше виходять на
цивільний ринок, що може викликати проблеми зі збутом [1, P. 6.].
В середині 40-х років ХХ ст. і у радянській науковій думці з'явився свій
варіант терміну «реконверсія». Характерно, що вживався він ідентично
поняттю „конверсія”. Такий підхід зберігся фактично до 90-х рр. ХХ ст. В
другому томі Великого енциклопедичного словника (видання початку
дев'яностих років ХХ ст.) зміст цього терміна визначався так: «Реконверсія»
(від ре і лат. conversio – перетворення), „переведення економіки країни після
закінчення війни на виробництво цивільної продукції». Це певною мірою
збігається з визначенням конверсії. Однак у даному випадку мова йде не
52
тільки про військові підприємства, а про економіку в цілому, тобто

повернення до випуску цивільної продукції різних підприємств і галузей
виробництва, що під час війни змушені були постачати збройні сили всім
необхідним для ведення бойових дій. Адже використання „ре” у російській
мові нерідко зв'язане зі змінами типу повернення в колишній стан: реанімація,
реконструкція, ремілітаризація і т.п. В Українській Дипломатичній
енциклопедії О.С.Пархомчук дано визначення терміну „реконверсія” як
повернення раніше мирної промисловості, лабораторій, інститутів, людських
та інших ресурсів, що використовувались у цивільному секторі до війни і були
переведені під час війни на воєнний лад, знову в цивільний сектор, з
виробництва воєнної на виробництво цивільної продукції після завершення
війни [2, Т.2, - С.403].
Все це, на нашу думку, врешті, й зумовило появу додаткових термінів
стосовно самої суті конверсії .
В західній історіографії термін „конверсія” активно використовували на
початку 60-х років ХХ ст. прихильники примусового планування
випереджаючих заходів з переведення оборонних підприємств на цивільні
рейки (С.Мелман, В.Леонтьев, Т.Вайс, Дж.Макговерн). Такому підходові
характерна асоційованість з проблемою роззброєння .
З кінця 80-х років ХХ ст., коли з багатьох причин відбулося значне
економічне послаблення СРСР, входження в науковий обіг поняття «конверсія
військового виробництва» активізувалося, під чим мався на увазі процес
переведення підприємств оборонних галузей на випуск цивільної продукції.
Можна було зустріти вживання терміна стосовно до деяких соціальних
проблем – наприклад, «конверсія політичних технологій». Що стосується
європейських економістів, у них термін конверсія в різних тлумаченнях
зустрічається в цілому ряді видань.
Американський економіст C.Мелман акцентує увагу на тому, що
«конверсія – це перехід від військового до цивільного господарства, який
включає планування і здійснення змін організаційного, технічного,
професійного, економічного характеру, необхідних для переорієнтації
53
оборонної промисловості, лабораторій, навчальних інститутів, військових баз

та інших об'єктів з військового на цивільне використання» [3,С.5].
Офіційні американські джерела визначали конверсію як «політичний,
економічний і технічний процес забезпечення впорядкованого переводу
ресурсів, що зараз використовуються на воєнні цілі, на альтернативні цивільні
потреби». Цей термін було використано в декількох американських
законопроектах. В 1990 році конгресом США було прийнято перший
федеральний закон про економічне регулювання, диверсифікованість,
конверсію і стабілізацію.
Відносно новий науковий напрямок у підходах до дослідження проблеми
конверсії започаткований авторами книги „Конверсія в США – 1991”
Дж. Марлін і Б.Лалл. У науковому плані Дж. Марлін і Б.Лалл ведуть діалог із
Мелманом і його прихильниками, що, на їхню думку, відстоюють звужене
поняття конверсії - «примусове, що направляється самими працівниками
переустаткування військового підприємства на випуск цивільної продукції»
[4, P.80]. Дж.Марлін і Б.Лалл бачать у такому підході усього лише
проблематику перебудови зайнятості й інфраструктури, а не більш широкі
питання економічного і соціально-політичного розвитку суспільства.
Пропонуючи своє, розширене тлумачення поняття конверсії, вони
розглядають конверсію, - і на наш погляд, цілком правомірно, - як об'єктивний
процес економічного і загального розвитку суспільства, з яким воно
зіштовхується протягом усієї своєї історії. Конверсія існує настільки довго,
скільки пам'ятає себе цивілізація, впливаючи на природний прогрес останньої
як у промислово розвинутих країнах, так і в найбільш відсталих, по закінченні
«гарячих» і «холодних воєн» або зовсім без них, у країнах-переможницях у
збройному конфлікті й у країнах, що програли чергове силове протиборство.
Конверсія не обходить стороною держави, що ухиляються від участі в
міжнародних домовленостях про скорочення і контроль над озброєннями і уже
вступили на цей шлях.
В радянській міжнародно-політичній науці термін „конверсія” починає
широко використовуватися лише з 1987 р., після виступу М.С.Горбачова з
54
трибуни ООН (7 грудня), де він заявив про конверсію як про перехід від
економіки озброєнь до економіки роззброєнь. В цей час це пролунало, як
важливий чинник бажання СРСР припинити „холодну війну”. В листопаді
1991 р. було підписано спільну радянсько-американську декларацію з
конверсії військового виробництва.
Отже, на межі 80-90-х рр. ХХ ст. „конверсію” почали розглядати як
важливу складову демократизації економіки та суспільства. В очах світового
співтовариства конверсія розглядалась як свідчення миролюбних принципів
зовнішньополітичного курсу держав. В цій якості конверсія починає постійно
фігурувати в документах найбільш впливових міжнародних організацій,
зокрема, ООН, міжнародних конференцій, починаючи з спеціальної
Міжнародної конференції по взаємозв’язку між роззброєнням та розвитком
під егідою ООН в серпні-вересні 1987 р.
В дослідженнях українських та російських авторів спостерігались різні
погляди на зміст і обсяг проблеми конверсії. У цих працях міститься низка
рекомендацій щодо шляхів здійснення політики у сфері конверсії, широко
представлені різні підходи до самого поняття «конверсія», до його висвітлення
як соціально-історичної категорії.
Практично всі вчені, котрі вивчають конверсію, пропонують своє
визначення конверсії відповідно до предметних меж досліджуваних ними наук
і наукових напрямків. Наприклад, російський дослідник К.Гончар, даючи
визначення поняття, підкреслює, що «конверсія є послідовне переведення
ресурсів, виробничих потужностей і людей з військової у цивільну сферу» [5,
С.97]. Подібне розуміння конверсії є найбільш характерним як для російських,
так і західних дослідників.
У дослідженнях А.Кірєєва у визначенні змісту поняття конверсії робиться
акцент на те, що це – впорядкований перехід під час реального роззброювання
військового виробництва та іншої військової діяльності на мирні рейки,
процес відповідної зміни пропорцій розподілу фінансових, людських,
матеріальних, інтелектуальних ресурсів між цивільним і військовим
секторами [6, С.99]. А.Ізюмов характеризує аналізоване поняття так:
55
«Конверсія в широкому сенсі містить у собі не тільки демілітаризацію

військової економіки, але також професійну перепідготовку особового складу
армій, що скорочується, і перепрофілювання бойової техніки з метою
цивільного використання» [7,С.86], тобто визначає, що поняття конверсії
виходить за межі демілітаризації. Більш вузьке, не деталізоване визначення
поняття конверсії дає В.Потапов, зазначаючи, що під реальною конверсією
військового виробництва доцільно мати на увазі переключення підприємств
військової промисловості на цивільне виробництво [8, С.9]. Однак таке
розуміння конверсії, на нашу думку, сильно звужене, не враховує її
міжнародно-політичної складової.
Звужене тлумачення „конверсії” породило цілу низку визначень в
радянській, а потім в пострадянській науковій літературі, які знаходились суто
в військово-економічній площині, не беручи в розрахунок такі важливі
аспекти конверсії, як соціальні, екологічні, гуманітарні, політичні та
міжнародно-політичні (на рівні міжнародних систем, на міждержавному рівні,
на рівні окремих держав).
Порівняльний підхід дозволяє нам стверджувати, що наведені визначення
поняття «конверсія» є більш вдалими і такими, котрі, на наш погляд, більш-
менш повно відображають сутність, зміст і спрямованість конверсії, її
актуальність і специфіку. В той же час на сучасному етапі зміст цього поняття
має бути значно розширеним. Адже конверсія являє собою і складне системне
явище, в якому поєднуються економічні, внутрішньо – та зовнішньополітичні,
військові та інші аспекти .
Зрозуміла необхідність застосування системного підходу до аналізу
конверсії з врахуванням „конверсії умів” та екологічного аспекту (самі
терміни „екологічна конверсія” та „конверсія умів” вперше у вітчизняному
суспільствознавстві ми запровадили ще в 1992 р.).
Це зумовлює нагальну потребу істотного коригування політичного
мислення, вимагає якісно нового розуміння конверсії як складного системного
явища, важливої складової глобалізації сучасного світу.
В розробці проекту Закону України щодо конверсії оборонної
56
промисловості, де брала участь О.С.Пархомчук в якості наукового експерта,

пропонувалося наступне визначення конверсії: під „конверсією оборонної
промисловості (далі конверсія)” розуміється часткова або повна
переорієнтація у встановленому в Законі порядку виробничих потужностей,
науково-технічного потенціалу, трудових і матеріально-технічних ресурсів
оборонних та пов’язаних з ними підприємств, об’єднань та організацій з
військових на цивільні потреби [9, C.31].
Авторські доповнення можуть бути окреслені у таких категоріях: (a)
конверсія - це використання всієї сукупності ресурсів воєнної сфери в
цивільному секторі; (б) конверсія - це зниження військових витрат при
одночасному збільшенні цивільних, переміщення робочої сили, обладнання та
інших ресурсів, що використовувалися у військових цілях, до альтернативних;
(в) на рівні окремих держав конверсія включає планування і здійснення змін
організаційного, технічного, професійного, економічного характеру,
необхідних для переорієнтації оборонної промисловості, лабораторій,
навчальних інститутів, військових баз і інших об'єктів з військового на
цивільне використання; (г) необхідність врахування її міжнародно-політичної
складової.
З першої половини 90-х років ХХ ст. зміст терміну конверсія значно
розширюється, що свідчить про еволюцію самого явища. Так, в країнах СНД
в торгівлі зброєю стали використовувати термін – експортний варіант
конверсії. Конверсією тут часом називають, наприклад, переустаткування
бронетранспортера або танка для використання в цивільних цілях.
Побутує примітивна думка про те, що досить дати команду й ВПК почне
випускати замовлену цивільну продукцію в запропонованій йому кількості в
заданий термін. При цьому можливості «оборонки» істотно перебільшуються.
Інший крайній погляд на проблему: «відпустити» у ринок визначене число
оборонних підприємств, і нехай вони самостійно вирішують усі проблеми,
зв'язані з перебудовою виробництва.
Часто в зміст поняття конверсії невиправдано включають
диверсифікацію, тобто налагодження випуску цивільної продукції паралельно
57
з військовою.
Практичне здійснення конверсії передбачає подолання різного роду
перепон, в тому числі психологічних. Звідси можна зробити висновок, що
конверсія неможлива без кардинальної перебудови мислення, тобто
«конверсії умів”, без цього її цілі не будуть досягнуті. Адже факт, що такі
озброєння вже існують – це реальність. Навіть якщо зброю знищити, вміння її
виробляти залишиться. „Конверсія умів” - це складова конверсії.
В якості ще однієї складової автори розглядають „екологічну конверсію”.
Тут потрібні специфічні пояснення. Сьогодні не слід доводити, що прогрес по
одній групі параметрів (ефективність у виконанні цільових функцій), як
правило, супроводжується регресом - нагромадженням згубних побічних
ефектів для екології, здоров'я людей, соціальних відносин і спілкування,
культурних традицій і т.д.
Ще одна важлива, на нашу думку, складова - це „конверсія воєнної науки”
і „конверсія новітніх технологій”. Її виокремлення набуває поширення з
середини 80-х рр. ХХ ст.. Ця проблема стала предметом обговорення на
слуханнях конгресу США в березні, травні, січні 1994 р. та в серпні 2001 р..
На тлі вказаних розходжень і розмаїття підходів цілком природним
виглядає прагнення вчених і практиків, пов'язаних з вирішенням проблеми
конверсії, до налагодження міжнародного співробітництва з метою обміну
накопиченим досвідом.
Посилення уваги до проблеми конверсії було викликане чинниками як
внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Особливості розвитку
міждержавних відносин, характер і рівень розвитку НТП, особливо в найбільш
високотехнологічних галузях і виробництвах, пов'язаних з випуском
військової продукції, обумовили актуальність вивчення конверсії як
суспільного феномена. В першу чергу потрібно осмислити комплексний
характер соціальних аспектів конверсії і шляхи її практичної реалізації, вплив
міжнародних відносин та світової політики на процес конверсії.
Представлені нами розходження вже на категоріально-понятійному рівні
потребують концептуального узагальнення.
58
У першу чергу, різні точки зору відносно сутності конверсії високою

мірою залежать від специфіки підходу до об’єкту дослідження в залежності
від того, яку науку представляє той чи інший дослідник. Термін „конверсія”
використовується науковим апаратом багатьох наук, в тому числі і в
міжнародно-політичній науці. Наявність багатьох визначень поняття
„конверсія” свідчить про залежність змісту поняття від контексту його
використання, а також про відсутність консенсусу відносно його визначення
та неоднозначності його розуміння різними науковими школами та
дослідниками.
Можна виокремити декілька інших спонук для дослідження конверсії та
уявлень про це поняття. Перша бере свої витоки у потребі вивчення її суто
економічних аспектів. Друга стала породженням триваючого акцентування на
військово-політичній проблематиці, коли конверсія майже механічно
розглядається у вузькому розумінні суто як процес переходу військової
економіки на мирні рейки, як одна з складових частин здійснення
демілітаризації.
Аналіз конверсії в контексті системної еволюції міжнародних відносин
викликає необхідність виокремлення її з кола інших подібних, сумісних або
контраверсійних процесів, зокрема, мілітаризації, демілітаризації та
роззброєння.
Вважаємо, що починаючи з ХХ ст., демілітаризація виступала в якості
спонуки конверсії. З огляду на зростаючу впродовж ХХ ст. взаємозалежність
держав та їх прагнення до регіональної, континентальної а у перспективі і
міжконтинентальної інтеграції, конверсія поступово починає втрачати чіткий і
прямий зв’язок з традиційним мілітаризмом і набуває ознак окремішності,
тобто незалежності від рівня мілітаризації. Цим викликані прояви різних видів
конверсії, а також новітніх спонук її здійснення, до яких, приміром, відносимо
вступ нових держав до таких інтеграційних та безпекових формувань, як ЄС чи
НАТО.
Автори не заперечують діалектичного зв’язку між конверсією і
демілітаризацією.
59
Для етапу зародження нової міжнародної системи в повоєнних умовах у

новітню історичну епоху завжди характерними тенденціями є паралельність і
взаємозумовленість демілітаризації та конверсії при домінуванні першої. У
міру розвитку новітніх міжнародних систем з різних причин зростала їхня
мілітаризація. Відбуваючись на визначених етапах розвитку міжнародної
системи, вона завжди була кризовою, призводила до системних війн,
внаслідок яких і відбувалися заміни міжнародних і внутрішньополітичних
систем іншими. Поки що людство не винайшло такої системи, яка була б
реально здатна усунути мілітаризм.
Загалом же зміст терміну постійно розширюється. З'являються
дослідження, які претендують на комплексний аналіз проблеми з врахуванням
всіх її складових. Конверсія починає розглядатись як процес, який відбувається
у багатьох вимірах і який здійснює вплив на всі сфери життя суспільства .
Авторами запропоновано цілісний підхід до вивчення проблеми
конверсії, з врахуванням її міжнародно-політичних аспектів та міждержавної
взаємозалежності. Як вже зазначалося , термін «конверсія» походить від
латинського „сопversio”, що означає зміну, перетворення. Саме таке
розуміння терміну дозволяє від проблеми конверсії військово-промислового
комплексу згодом перейти до конверсії як потреби глобальних змін в усіх
сферах життя, а також у масовій свідомості в напрямі конструктивних
перетворень. За такого підходу відбувається оптимальне врахування
специфіки спеціальності, в рамках якої здійснюється дане дослідження. Ми
розглядаємо проблематику оборонної, економічної, мирно та інших видів
конверсії як політичну в рамках існуючої нині системи міжнародних відносин.
Застосування принципу історизму вивело нас на потребу врахування
еволюційного аспекту конверсії і в межах певних циклів світової політики.
1. Dumas L. Economic Conversion: The Critical Link // Bulletin of Peace Proposals. - 1988. -
Vol. 19, № 1. - P. 5 -8.
2. О мерах государственной поддержки конверсии и структурной перестройки
60
промышленности: Постановление Совета Министров Респ. Беларусь от 8 февр. 1994 г.

№ 62 // Собр. Постановлений Правительства Респ. Беларусь. - 1994. - № 4. - С. 77-80.
3. Мелман С. Экономическая альтернатива гонке вооружений // США: экономика,
политика, идеология. - 1987.- № 4.- С. 78-87.
4. Marlin J.T., Lall B.G. «US Conversion -1991» CEP, Westview Press, 1991, USA - 230 p.
5. Гончар К. Это трудное дело - экономика разоружения // Коммунист. - № 9. - 1990. -
С. 96-103.
6. Киреев А.П. Конверсия в советском измерении // Международная жизнь. - 1990.- № 4.-
С. 97-106.
7. Изюмов А. Другая сторона разоружения // Международная жизнь. - 1988. -№ 4. -
С. 86-94.
8. Потапов В.В. Милитаризация или конверсия (анализ буржуазных концепций).- М.:
Наука, 1990.- 112 с.
9. Проблемы американистики. Вып. 7: Милитаризм в США: Сборник/ под ред.
Е.Ф. Языкова. - М.: Издательство МГУ, 1989.- 320 с.
61
MANAGEMENT
Petryk Nataliia
MD, PhD, medical director
Ultrasound Pro medical Centre, Kiev, Ukrai Ukraine,
Mykhailo Petryk
MD, director
Ultrasound Pro medical Centre, Ukraine
MANAGEMENT IN A PRIVATE MEDICAL CENTER

DURING THE COVID 19 PANDEMIC
The Covid-19 pandemic has created many pressing challenges for healthcare
providers, including inadequate capacity, shortages of supplies, the need for
redevelopment of care, and financial losses. Complexity science views healthcare
providers as complex adaptive systems that operate in highly complex and
unpredictable environments. The perspective suggests that much of organizational
life is incomprehensible, uncertain, or unexpected and cannot be standardized and
controlled [1]. We look at six cases of an effective management response to the
Covid-19 pandemic. In keeping with the principles of the science of complexity,
effective hospitals and health systems' responses to the pandemic emphasize
communication, collaboration, and innovation, all of which are carried out promptly
and are well aware of cutting-edge pieces of evidence. The emergence of fresh
leaders, coupled with the humility of existing leaders, has fuelled timely innovation
in response to new challenges [2]. Understanding the science of complexity can help
healthcare organizations increase their agility, resilience, and learning ability to
better cope with unexpected events in the future.
Recommended actions to address the identified problems were formulated as
expanding the production of diagnostic kits using public-private partnership models
and industrial production reforms [3]. The Expanded COVID-19 Testing Center will
62
help identify new cases. Financial constraints require a long-term sustainable

alternative to avoid wage cuts and unemployment. Treatment regimens, diagnostic
protocols, waste management guidelines should be developed, and leading national
agencies should be consulted for technical support, research, and development [4].
The SARS-CoV-2 pandemic has tested the resilience of healthcare systems
around the world. The outcome of a pandemic is influenced by the health
management choices made during the disaster, which are highly dependent on the
underlying health system - as evidenced by the fact that regional pandemic
experiences have varied significantly. In the aftermath of a pandemic, a thorough
analysis of health systems, organizational weaknesses, and structural pitfalls is
needed to develop integrative and sustainable models of care [5]. Different and
multiple factors merge and interact with each other in the context of a disaster,
complicating the crisis. We have specifically focused on primary health care and
hospital organization challenges, a collaboration between primary health care and
specialist care, and access to health services while leaving additional factors such as
other public health services (e.g., primary prevention, health literacy). etc.),
knowledge of the community, and the characteristics of the population and cultural
behavior aside. Indeed, urgent management analysis is complex and requires an
interdisciplinary approach. Concerning COVID-19, we are still in the disaster
analysis phase, where further and deeper analyzes are needed as they constitute an
essential basis for decision-making [6]. Overall, the pandemic has shown that
specialized medicine alone cannot cope with the epidemic. Still, somewhat flexible
and collaborative hospitals, working in constant collaboration with primary care, are
more effective in protecting patients from the virus spreading and managing. Indeed,
disaster management in the context of a health crisis depends on both the primary
health care sector and hospital management and collaboration between the two
organizations and other health service stakeholders [7]. Thus, to cope with large-
scale health emergencies and develop sustainable health models, it remains essential
to develop sustainable health models without compromising the safety of patients
and healthcare workers by 1) strengthening primary health care. Sector in terms of
human and technical resources to detect and isolate cases at an early stage and avoid
63
overcrowded ERs while protecting patients and healthcare workers; 2) re-

introduction of physically separated independent units with a specialized workforce
to prevent the spread of multidrug-resistant viruses and pathogens; 3) better
coordination of decentralized and fragmented NHA between regions; 4) support and
oversee collaboration between different levels of health care providers and between
the public and private health sectors to avoid gaps in health care; 5) prioritization of
investments in public and primary health care services.
References:
1. Plagg B, Piccoliori G, Oschmann J, Engl A, Eisendle K. Primary Health Care and Hospital
Management During COVID-19: Lessons from Lombardy. Risk Manag Healthc Policy.
2021;14:3987-3992 https://doi.org/10.2147/RMHP.S315880
2. World Health Organization (WHO) . (2018). Delivering quality health services: A global
imperative for universal health coverage. Author. https://extranet.who.int/sph/docs/file/1654
Google Scholar
3. Chakrabarti, S., Mukhopadhyay, I. (2019). Waiting time: The expectations and preferences of
patients in a paediatric OPD. Journal of Health Management, 21(3), 427–
442. https://doi.org/10.1177/0972063419868586 Google Scholar
4. Bajpai, V. (2014). The challenges confronting public hospitals in India, their origins, and
possible solutions. Advances in Public Health, 2014. https://doi.org/10.1155/2014/898502
Google Scholar
5. Plagg B, Oschmann J, Engl A, Piccoliori G, Conca A, Eisendle K. We’re in this together:
intergenerational health policies as an emerging public health necessity. Front Human Dyn.
2020;2:9. doi:10.3389/fhumd.2020.566705
6. Mauro M, Maresso A, Guglielmo A. Health decentralization at a dead-end: towards new
recovery plans for Italian hospitals. Health Policy. 2017;121(6):582–587.
doi:10.1016/j.healthpol.2017.04.003
7. World Health Organization. Available from: https://www.euro.who.int/__data/
assets/pdf_file/0009/389844/Designed-report-2.pdf. Accessed May 21, 2021.
64
Бадина Асель Тимуровна

Master of Business Administration (Strategic management),
Магистр юридических наук,
Начальник отдела по развитию обучения и кадрового резерва
ТОО «Корпорация Казахмыс», Республика Казахстан
МОЗГ ЛИДЕРА С ПОЗИЦИИ ЭКСПЕРТА В

ОБЛАСТИ РАЗВИТИЯ ПЕРСОНАЛА
Феномен лидерства является одним из самых дискутабельных и

значимых вопросов в сфере организационной эффективности, бизнеса и
повседневной жизни в целом. На сегодняшний день существует множество
теорий лидерства, рассматривающий явление под различными углами зрения.
Среди них, теория целевого поведения М.Г. Эванса, мотивационная теория
Р.Л. Хау и Б.Т. Басе, теория Ф.Фидлера и другие.
Также, в рамках заданного контекста очень важно определиться с
пониманием термина «Лидерство».
На мой взгляд, наиболее точно отражающими суть явления можно
считать следующие определения:
– «Лидерство – это способность оказывать влияние как на отдельную
личность, так и на группу, направляя усилия всех на достижение целей
организации».
– «Лидерство - естественный социально-психологический процесс в
группе, построенный на влиянии личного авторитета человека на поведение
членов группы». [1]
Лучшие бизнес-школы мира предлагают широкий перечень курсов
лидерства и трансформации личности, обещая перевернуть жизнь
среднестатистического человека на 360°. Но всё ли так просто на самом деле,
как может показаться на первый взгляд? В этой связи особое значение
приобретает ряд вопросов:
– Является ли лидерство врожденным даром или всего лишь навыком,
развиваемым опытным путем, который можно бесконечно совершенствовать?
65
– Всегда ли лидерство резонансно, протекает со знаком «плюс» и

гармонично уживается в любой отдельно взятой личности без исключения?
Или все-таки может носить диссонирующий характер?
Для того, чтобы получить ясный взгляд на приведенные вопросы,
необходимо понимать истоки зарождения самого процесса. На самом деле,
разгадка феномена находится на уровне физиологии человека и сводится к
тому, как функционально устроен мозг лидера в отличие от
среднестатистического человека.
Начнем с того, что стремление лидировать, как и стремление подчиняться
– это некие «заводские настройки или настройки по умолчанию» нашего
мозга, и, плюс-минус, заложены в нём в равных долях. Далее, следует
понимать, что явление лидерства – это выраженный синергетический эффект
взаимодействия компетенций личности. При этом под компетенцией
понимаются способности успешного решения профессиональных задач
определенного класса. [2]
Например, можно предположить, что истинному лидеру обязательно
присуща эмпатия, коммуникативность, адаптабельность и потребность в
реализации изменений. В этом случае наши способности, условно
выраженные в той или иной компетенции находят своё логическое объяснение
в структуре головного мозга.
Так, за ярко выраженные способности к эмпатии отвечают активные
зеркальные нейроны, в частности, височная область головного мозга. Чем
больше миндалина, тем проще устанавливать социальные контакты,
поддерживать и гармоничные взаимоотношения. Развитая поясная извилина
отвечает за регуляцию потребностей в появлении новизны, а также
соответствие наших ожиданий реальности. К слову, известно, что высокая
активность поясной извилины в наибольшей степени присуща людям с
сангвинистическим складом темперамента.
Эти закономерности были установлены эмпирическим путем и
подтверждаются медицинскими исследованиями головного мозга, такими как
ЭЭГ (электроэнцефалография) и МРТ (магнитно-резонансная томография).
66
Но любая способность не возникает сама по себе, а складывается из

определенных предпосылок, называемых задатками. Это врожденные,
устойчивые психофизиологические особенности человека, оказывающие
существенное влияние на развитие его способностей. [3] Отсюда вытекает
объяснение дифференцированной выраженности лидерских способностей.
При рассмотрении устройства лидера, безусловно, важен баланс.
Огромная роль в части баланса отводится гормональному фону с выработкой
гормонов стресса - адреналина и кортизола. А также медиаторному балансу,
обеспечивающемуся дофамином, гормоном «внутреннего подкрепления,
удовлетворения» и серотонином, гормоном крепкого сна и хорошего
настроения.
Среди примеров можно встретить немало известных личностей,
претендовавших на роль лидера, однако внесших смуту и хаос в течение
мировой истории. В таких случаях стремление к лидерству существенно
превалирует над стремлением к подчинению, подпитывается агрессией и
переходит в разряд неподконтрольных процессов. Подобная жажда
безоговорочного влияния вполне могла быть спровоцирована дисбалансом на
нейрофизиологическом уровне. Таким образом, можно прийти к заключению,
что лидерство должно быть «осторожным». Оно нередко носит диссонансный
характер, а невозможность самоконтроля может привести к деструктивным
последствиям, затрагивающим интересы других людей.
В целом, резюмируя свои впечатления от рассматриваемого
тематического блока, я пришла к следующим умозаключениям:
– Лидерство – условно приобретенный процесс, во многом зависящий от
врожденных данных (особенности строения мозга). Развивать лидерские
качества можно лишь поверхностно, путем усвоения определенных
алгоритмов действий и их воспроизведения опытным путем.
– Лидерство может быть как резонансным, так и диссонансным, что
обусловлено гормональным и медиаторным балансом. А также, вероятно, и
психосоматическими состояниями, фобиями и нереализованными амбициями.
– Прежде чем обучаться чему-либо, необходимо вникнуть в этиологию
67
происхождения вопроса. Аналогично на примере лидерства. Я бы

рекомендовала всем субъектам, интересующимся лидерством, в первую
очередь изучить вопрос на уровне физиологии. Думается, что подобный
подход способен нивелировать принятие ошибочных решений во многих
сферах.
1. Источник 1. Столяренко Л.Д. Психология «Теория лидерства и типология лидеров»,
2013. // studme.org URL:https://studme.org/129910105660/psihologiya/liderstvo_
teorii_liderstva_tipologiya_liderov (дата обращения 15.11.2021 г.)
2. Источник 2. Википедия URL:https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%
D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%8F
(дата обращения 15.11.2021 г.)
3. Источник 3. Википедия URL:https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%
D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8 (дата обращения 15.11.2021 г.)
68
Гетьман Ольга Олександрівна

кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту та публічного адміністрування
Харківський національний університет будівництва та архітектури, Україна
Жиліна Анастасія Андріївна

студентка
Міщенко Богдан Вячеславович

студент
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ДИЗАЙН У ГАЛУЗІ УПРАВЛІННЯ

БАГАТОКВАРТИРНИМИ БУДИНКАМИ
Анотація. Для сталого розвитку житлового комплексу України необхідне розроблення

нових підходів до управління багатоквартирними будинками, де сьогодні не діють
програми реновації. В статті представлено вирішення наукового завдання, яке полягало у
визначенні напрямів інтеграції інтересів підприємств-управителів, об’єднань
співвласників багатоквартирних будинків та місцевих органів самоврядування з метою
вдосконалення методичних та практичних підходів щодо управління багатоквартирними
будинками в контексті організаційного дизайну.
Ключові слова: організаційний дизайн, багатоквартирні будинки, чинне законодавство,
підприємство-управитель, житлові послуги.
На теперішній час існує необхідність у вдосконаленні методичних та

практичних підходів щодо побудови каркасу підприємств, що надають
житлові послуги, а саме, управління багатоквартирними будинками, особливо
в населених пунктах, де на сьогодні не діють програми реновації, шляхом
взаємодії підприємств-управителів, об’єднань співвласників
багатоквартирних будинків, місцевих органів самоврядування з метою
підтримання та покращення стану житлового фонду країни, який на
теперішній час знаходиться в край незадовільному стані.
Слід зауважити, що у разі здійснення фактичної діяльності у галузі
69
управління багатоквартирними будинками, підприємствам – управителям та

мешканцям будинків необхідно користуватися нормами чинного
законодавства, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги»;
Законом України «Про особливості здійснення права власності у
багатоквартирному будинку»; Бюджетним кодексом України та іншими
чинними нормативними актами [1-6].
Відповідно до вказаних норм та правил, на теперішній час вже не
застосовується законодавцем термін «балансоутримувач». Це означає, що
загальний стан багатоквартирних будинків, їх придатність для
функціонування та проживання повинні забезпечуватися саме власниками
квартир (за аналогією з приватним сектором житла).
Крім того, слід зауважити, що підприємства-управителі мають права
надавати вказані вище послуги у разі прийняття відповідного рішення з боку
співвласників будинку (оформленого протоколом загальних зборів відповідно
до вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у
багатоквартирному будинку») або у разі призначення на конкурсних засадах
виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований
багатоквартирний будинок. При цьому, саме зазначені підприємства мають
можливість надавати якісні послуги, враховуючи наявність відповідної
матеріальної бази, кваліфікованого персоналу та забезпеченість сучасними
програмними продуктами, розрахованими на надання житлових послуг.
Особливу увагу слід звернути на те, що підтримка держави розрахована
лише на створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та
надання цим об’єднанням можливостей отримувати кошти на будівництво та
реконструкцію об’єктів соціальної інфраструктури відповідно до рішень
місцевих рад [6].
Отже, співпраця між підприємствами-управителями, об’єднаннями
співвласників багатоквартирних будинків та місцевими органами
самоврядування у разі прийняття відповідного рішення – єдиний шлях, який
може запобігти руйнуванню багатоквартирних будинків, при цьому поєднати
інтереси мешканців будинків та суб’єктів господарювання.
70
В цьому контексті пропонується до використання комплексний підхід до

побудови підприємства, що поєднує у власній структурі можливості
підприємств-управителів та об’єднань співвласників багатоквартирних
будинків. Основні етапи підходу надані нижче.
– визначення конфігураційного статусу існуючої структури на підставі
аналізу домінуючого положення частини структури, домінуючого
координаційного механізму, типу децентралізації [7] ;
– розрахунок параметрів організаційного дизайну планованої
структурної конфігурації (підприємницької адхократії) , враховуючи
визначені для цієї організації фактори середньої складності та високої
динамічності зовнішнього середовища (табл.1);
– реалізація загальної трансформації у відмінну від початкової
конфігурації організаційну структуру з використання функціонального
конфлікту між структурними частинами підприємства як каталізатора
трансформаційного процесу [8,9];
– визначення ступеня досягнення організацією поставлених цілей [10];
– у подальшому здійснюється визначення необхідності корегуючих
заходів в контексті управління змінами на новому витку розвитку організації
[11], враховуючи необхідність якісного управління персоналом нового
підприємства, поєднання функціональних та ринкових принципів групування
організаційних одиниць (в єдиній структурі), змін інших ключових параметрів
дизайну конфігурації в залежності від рівня впливу зовнішнього середовища,
у тому числі – законодавчих та політичних змін (рис. 1).
Таблиця 1
Основні параметри дизайну конфігурації організаційної
структури – підприємницька адхократія
Ключові Основні Розмір
Принцип Тип
частини координаційні організаційних
групування децентралізації
організації механізми одиниць
Стратегічний Взаємне Обмежена
апекс, узгодження та Ринковий та Дрібні вертикальна та
допоміжний прямий функціональний горизонтальна
персонал контроль децентралізація
71
Продовження таблиці 1
Спеціалізація Індоктринація Система
Інструменти
робочих та Формалізація планування
взаємодії
завдань навчання й контролю
Значна Планування та
Селективна Увага
формалізація в значний Матричні схеми
горизонтальна навчанню та
операційному контроль за
спеціалізація індоктринації
ядрі виконанням
Директор
Головний економіст Головний бухгалтер Відділ взаємодії з ОСББ
Провідний
Call-центр ОСББ № 1
бухгалтер
Економічний відділ Технічний відділ ОСББ № 2
Автотранспортний
ОСББ № N
ІТ-відділ відділ
Рис. 1. Конфігурація організаційної структури – підприємницька

адхократія
Висновок. В даній статті надано розв’язання наукового завдання, яке

полягало у визначенні напрямів взаємодії підприємств-управителів, об’єднань
співвласників багатоквартирних будинків та місцевих органів самоврядування
з метою вдосконалення методичних та практичних підходів щодо управління
багатоквартирними будинками в контексті організаційного дизайну.
72
Розроблений комплексний підхід можливо застосовувати незалежно від

того, де розташовані підприємства-управителі та безпосередньо
багатоквартирні будинки. Також слід врахувати, що наданий підхід є основою
для здійснення конфігураційних перетворень в організаціях, що
функціонують у складному та динамічному зовнішньому середовищі.
1. Про житлово-комунальні послуги : Закон України від 09.11.2017 р. № 2189-VIII. Дата
оновлення: 02.04.2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text.
2. Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку : Закон
України від 14.05.2015 р. № 417-VIII. Дата оновлення: 10.06.2015 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text.
3. Про затвердження Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем
теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води : наказ
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України від 15.08.2018 р. № 219. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/z1074-18#Text.
4. Про затвердження Переліку видів робіт, які входять до технічного обслуговування
внутрішньобудинкових систем електропостачання в житлових будинках: наказ
міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 09.01.2019 р. № 6.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0090-19#Text.
5. Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком
та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком :
Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. № 712. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-п#Text.
6. Бюджетний кодекс України : Закон України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. Дата
оновлення: 01.01.2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text.
7. Минцберг Г. Структура в кулаке: создание эффективной организации. Санкт-
Петербург: Питер, 2015. 512 с.
8. Андреева Т. Е., Гетьман О. А. Использование функционального конфликта между
заинтересованными группами в качестве катализатора процесса изменения
организационной структуры предприятия. Socio-economic problems of management :
collective monograph / науч. ред. Drobyazko S. I. Melbourne, 2015. С. 107-122.
9. Андреева Т. Е., Гетьман О. А. Идентификация дифференциальных гибридных
конфигураций организационных структур предприятий. Perspectives of research and
73
development : collection of scientific articles / науч. ред. Drobyazko S. I. Dublin, 2017.

С. 104-109.
10. Адізес І. К. Управління змінами / перекл. з англ. Т. Семигіної. Київ: BookChef, 2018.
299 с.
11. Андрєєва Т. Є., Гетьман О. О., Терещенко Д. А. Совершенствование методических
основ управления организационными изменениями. Сучасний стан наукових
досліджень та технологій в промисловості. 2019. № 3 (9). С. 12-21.
74
FINANCE AND CREDIT
Abdullaev Altinbek Yangibayevich

Jizakh Polytechnic Institute, Republic of Uzbekistan
Abdullaevа Guzal Altinbekovna

Jizakh Polytechnic Institute, Republic of Uzbekistan
IMPROVEMENT OF METHODS TO ENSURE THE ECONOMIC

SECURITY OF COMMERCIAL BANKS
The formation of a banking sector resistant to various shocks is one of the most
urgent directions of development of the economy of Uzbekistan. Currently, the
economy of Uzbekistan has a certain financial stabilization. At the same time, there
are problems that have not been properly resolved. They concern primarily the
banking system. Some of them are so acute that they pose a threat to the security of
the entire economy, not just commercial banks. Destructive factors are catalysts of
economic threats. Low rates of structural transformations in the economy, raw
materials orientation of export industries, their close relationship with foreign
economic conditions, unstable development of the international trade market, the
influence of political forces, negatively affect the structure of the domestic banking
market focused on export industries.
The weakness of the resource base, the economic insolvency of clients, the lack
of the required volume of long-term deposits, and undercapitalization have become
a serious obstacle to the safe development of commercial banks. Destructive, crisis-
forming processes continuing in the banking sector are aggravated by the low level
of development of banking competition, the underdevelopment of the financial
market, lagging behind international standards, and insufficient development of
modern banking technologies.
The rates of financial stabilization differ in different segments of territorial
reproduction processes, which leads to imbalances in the regional development of
75
commercial banks. Opaque ownership structure; poor asset quality; insufficient

qualification level of banking specialists; poor quality of management, including
weak efficiency of risk management systems; do not smooth out the arising internal
contradictions.
The domestic system of banking supervision does not give a sufficiently
objective assessment of the real financial condition of banks, the quality of internal
control is not up to the mark, there is no rating for the quality of corporate
governance, and there is no rating for financial security. These negative processes
lead to a weakening of the regulation of financial relations in the banking sector.
Today, an important direction for the successful development of the banking
sector has become the implementation of international banking standards, which
include the recommendations of the Basel Committee on Banking Supervision and
the Financial Action Task Force on Money Laundering. The main purpose of
applying these standards for commercial banks in Uzbekistan is to maintain their
financial stability and economic security both in the domestic and foreign markets.
The global pandemic has highlighted the need to modernize methods of
ensuring the economic security of commercial banks. Due to the insufficient
efficiency of existing methods, as well as their fragmentation and fragmentation
during the global pandemic, the financial stability of the banking system has
significantly deteriorated, and the excessively aggressive credit policy pursued by
commercial banks contributed to the formation of an additional group of factors of
financial instability of banks in Uzbekistan. It is obvious that for effective
functioning in the market, as well as for maintaining economic security, new
methods of ensuring the economic security of banks are needed. In modern realities,
a system of methods for ensuring the economic security of commercial banks is
needed, capable of detecting signs of threats at the initial stage and making timely
decisions to minimize their manifestation and reduce the likelihood of negative
consequences.
The main results of the study of the comprehensive provision of economic
security of a commercial bank are as follows:
1. The specific features of banking supervision as the most important factor
76
in ensuring the economic security of the bank have been determined, according to
which it should include both mandatory quantitative requirements and a qualitative
analysis based on risk-oriented principles and motivated judgment.
The role of the state in maintaining the economic security of banks is
extremely large, but it should not be limited to the preservation of all banks as
such, but is intended to create favorable conditions for the development of those
banks that work most efficiently in terms of achieving objectively necessary
performance indicators.
Commercial banks can and should be deprived of their licenses if they conduct
an ineffective policy, do not have high-quality risk management and personnel
incentive systems. When the market is cleared of non-viable credit institutions, the
economic security of the remaining banks will increase significantly due to the fact
that the most powerful and efficient banking institutions will remain in the banking
sector.
Excessive oversight of the regulator to maintain the economic security of the
bank, as well as the lack of individual supervisory requirements, stimulate banks to
formally fulfill them, which results in both ineffective work of banks on the
preparation and "adjustment" of numerous reporting forms, and insufficient
awareness of the regulator about the real state of affairs in banking. sector.
Banking supervision should combine both mandatory quantitative
requirements and qualitative analysis based on risk-based principles and reasoned
judgment. Specific measures of the regulator's influence on commercial banks
should be applied only in the event of an undeniable violation of banking legislation.
At the same time, the additional qualitative information obtained can be used in the
further supervisory process as a basis for developing a system of indicators, on the
basis of which it is possible to identify problems of economic security of banks at
the earliest possible stage of their occurrence.
Thus, the requirements of the Central Bank of the Republic of Uzbekistan are
necessary to maintain the basic level of economic security of a commercial bank,
and banks can develop more individual and detailed approaches on their own. In the
future, these developments on a voluntary basis may be subject to assessment by the
77
mega-regulator and are allowed for permanent use in the bank that developed these
approaches.
Banking supervision will traditionally be based on regulatory requirements to
ensure that banks comply with minimum norms and standards for maintaining
economic security. At the same time, the specific parameters of supervisory
requirements should be determined on the basis of a reasoned judgment, in other
words, they can be differentiated depending on the specifics of specific commercial
banks. It is advisable to use stress testing as the main tool for the supervisory
assessment of commercial banks - at the same time, its methodology can be both
mandatory and recommended (for example, recommendations for banks to develop
methods more adapted to their own specifics, as well as to use advanced foreign
experience and their own developments in the field of risk management). It is
important that in the process of evaluating their own methodologies, the supervisor
guarantees their confidentiality, as banks have a vested interest in having their
developments used in their own interests.
The next element of banking supervision, directly arising from the
implementation of the stress testing mechanism, is to restrict banks from accepting
an excessive level of risks that threaten the systemic stability of the banking sector.
This circumstance presupposes the introduction of a system of special control over
similar and interrelated risks in most commercial banks. In case of detecting the
accumulation of these risks, the mega-regulator must immediately take measures to
reduce (minimize) them.
The third direction of improving banking supervision over ensuring the
economic security of a commercial bank is the development of a system of high-
quality standards for organizing financial monitoring in a bank. The motivation of
supervision should be expressed not in strict (and not entirely justified) control over
the fulfillment of the deadlines for submitting the necessary information about the
client, but in checking the availability of a high-quality system for analyzing the
client base, which is necessary both for the purpose of a system for combating the
legalization (laundering) of proceeds from crime, and financing of terrorism, and in
order to maintain the market efficiency of the bank.
78
Banking supervision advisory standards should cover those aspects that, due to
limited capacity, cannot be implemented by commercial banks. First of all, this
concerns recommendations on the introduction of foreign methodologies, taking
into account the specifics of Uzbekistan, the development of advanced stress testing
mechanisms, the organization of financial monitoring, and effective management
motivation.
2. It has been proved that stimulation of bank personnel is necessary not so
much to achieve specific quantitative indicators (growth of profits, sales, etc.), but
to avoid the bank's exposure to risks, a differentiated system of incentives for bank
personnel has been developed and an approach of deferred remuneration to top
management has been proposed.
The world community is coming to realize that the coincidence of the goals of
the bank and its management is a fundamental condition for the economic security
of the bank. A top manager is not motivated to work effectively if he knows that in
any situation he will receive a guaranteed high remuneration. In this regard, it
became necessary to link the amount of remuneration to top management with the
results of their influence on the bank's risk profile.
Since this initiative was supported by the mega-regulator - the Central Bank of
the Republic of Uzbekistan, commercial banks should now develop their own
incentive mechanisms for employees, especially those in managerial positions.
The article proposes the use of a differentiated system of incentives for
personnel, and in relation to top management - deferred remuneration in the form of
a loan, which can be compensated if, after a certain period of time, the activity of
this top manager does not negatively affect the bank's activities
The main development priorities of the bank are determined by the Board of
Directors (Management Board) of the bank. These priorities should be based on the
conclusions of the marketing department, strategic planning units, and the internal
control service. Among others, such important aspects as the state (prospects) of the
economy and the banking services market, changes in customer preferences and
technologies for providing banking products, the degree of implementation of the
Basel Committee standards should be taken into account. The system of incentives
79
for bank personnel should directly depend on the risk profile that the bank assumes,
since it is necessary to take into account not only profit, but also risks. Large bonuses
should not be paid if the bank receives a significant amount of profit with a high
level of accepted risk, since such a practice will stimulate the owners of the bank to
instruct the top management at any cost to increase the expected profit of the bank,
which may negatively affect the level of its economic security.
The proposed mechanism for stimulating the top management of the bank in
the form of loans, which can be repaid in the future with bonus payments, seems to
be more motivating than simply deferring payments for a certain period of time. This
mechanism allows the top management to independently assess what additional
remuneration they will be able to count on in order to choose the optimal amount of
the "bonus loan" based on these calculations.
Since middle managers carry out orders from top management, it seems fairer
to pay them remuneration depending on the performance of tasks set by top
management, and not on the financial results of their activities.
To reduce the risk of lack of initiative at the lower level, it is necessary to
involve them in the discussion of the strategic goals of the bank, to reward the most
distinguished specialists. Such participation, in addition to direct assistance to the
top management of the bank, is an additional effective form of incentives for
middle managers and client managers, since their importance for the bank
increases.
4. In order to exclude the involvement of the bank in the processes of money
laundering, a phased optimization of the system for combating the legalization
(laundering) of proceeds from crime and the financing of terrorism in the bank is
proposed, including a point-weight assessment of the risks associated with money
laundering and the financing of terrorism, based on calculation of the total indicator
for rating the internal divisions of the bank.
The increasing complexity of legalization schemes, in which an increasing set
of operations is used, requires careful analysis aimed at identifying such schemes,
including analysis associated with automated modeling of possible situations. To
this end, it is necessary to standardize the stages of creating an effective system for
80
combating the legalization (laundering) of proceeds from crime and the financing of
terrorism.
Stage 1.1 is practically implemented in the banks of Uzbekistan: algorithms
have been introduced into the software modules of most banks that automatically
identify suspicious transactions that have signs of unusual transactions that are
subject to mandatory control. At the same time, it is rather difficult to take into
account all combinations that are subject to mandatory control, and therefore, at this
stage, a reasoned judgment of the responsible employee or persons authorized by
him is also required.
Stage 1.2 seems to be no less significant, since the criteria for suspicious
transactions are not unambiguously formulated, therefore only collecting
information will help to identify their most typical criteria in a given bank. Based
on the findings, it will be possible, among other things, to analyze how attractive the
bank's product policy is for conducting transactions suspicious from the point of
view of the bank's economic security. Thus, at stage 1.3, the main interrelationships
between various banking products are identified, which can potentially be used to
carry out operations "questionable" from the standpoint of the bank's economic
security.
Next, the second stage is implemented, at which all client information and data
received by the bank both directly from the client and in the course of bank analysis
or verification are combined. At this stage, the information obtained in the process
of marketing analysis, as well as the data of the bank's security service, are
integrated. As a result of this integration, a full-fledged database should be formed
in the bank, interconnected and constantly automatically updated.
The proposed methodology for optimizing the system for combating the
legalization (laundering) of proceeds from crime and the financing of terrorism will
make it possible to organize the planning of the bank's exposure to the risk of money
laundering. The difficulty lies, firstly, in regulating personnel access to information
constituting both banking and commercial secrets of the bank, and secondly, in
various data formats, which will require the development of standards and criteria
for their unification. At the same time, modern information technologies make it
81
possible to regulate various rights and possibilities of access, and data unification
will make it possible to identify inaccuracies and missing information.
At the third stage, the most important event will be carried out - planning the
possible (acceptable) level of the bank's exposure to the risk of money laundering.
In particular, such planning is carried out during the implementation of each banking
product on the basis of modeling and professional judgment to determine the degree
of possibility of carrying out suspicious transactions through it. Thus, even at the
stage of product development, it can be modified in such a way as not to expose the
bank to an excessively high level of legalization risk.
When forming a client policy, it is also necessary to simulate its prospects in
the aspect of combating the legalization (laundering) of proceeds from crime and
the financing of terrorism, so as not to focus on those client segments that mostly
carry out dubious transactions.
3. According to the legislation, the Central Bank of the Republic of Uzbekistan
controls stage 1.1: it is the mega-regulator who must make sure that the system for
combating the legalization (laundering) of proceeds from crime and the financing of
terrorism functions properly in the bank. The remaining stages reveal specific
mechanisms for achieving this goal, which may be different. Therefore, the Central
Bank can monitor the process of optimizing the system for combating the
legalization (laundering) of proceeds from crime and the financing of terrorism,
however, it is advisable to assess its quality based on the final results, that is, at
stage 3.3.
4. It was revealed that stress testing is the most expedient mechanism for
predicting the assessment of the effectiveness of measures taken to improve the
economic security of a bank and it has been established that it should be carried out
both at the macro level (stress tests mandatory for all commercial banks) and at the
level of each commercial bank (stress tests carried out on a voluntary basis)
(Abdullaev Altinbek, 2019).
Obviously, it is important not only to develop methods to improve the
economic security of the bank, but also to assess their effectiveness. The most
modern method of such an assessment is stress testing, which allows simulating
82
possible scenarios in the event of a significant deterioration in factors affecting the

bank's activities.
The study identifies the main stages of stress testing a bank's exposure to threats
to its economic security.
The main stages of stress testing:
1. Documenting the stress testing procedures, updating them regularly and
monitoring the management.
2. Conducting stress tests for all types of risks and the most important specific
business processes of the bank.
3. Stress tests should include more than one negative scenario, including the
most conservative one.
4. Scenarios of stress - testing should be based on the most realistic and to the
extent necessary conservative indicators of changes in macroeconomic and financial
indicators.
5. In the process of testing, it is necessary to identify those negative situations
that can threaten the economic security of the bank to the maximum extent.
6. Bringing the obtained results to the attention of the management.
7. The bank needs to define clear indicators, upon the appearance of which the
plan to restore economic security will automatically take effect.
8. Creation of a permanent monitoring system for these indicators, allowing to
quickly identify their occurrence.
Despite all the advantages, stress testing can be organized mainly by large
banks that have both sufficient financial resources for its implementation and more
extensive statistical material.
In order to maintain the stability of the banking system, it seems appropriate to
define uniform requirements for mandatory stress testing for various categories of
banks, especially for systemically important ones. It is advisable for each bank to be
given the right to develop and implement its own stress testing mechanisms, based
both on international practice and the methodology recommended by the Central
Bank of the Republic of Uzbekistan, and on its own developments, taking into
account the specifics of the banking business to the maximum extent.
83
5. A system has been developed to ensure the economic security of banks,

focused not only on profitability, but, first of all, on the quality of banking activities,
including: determination of priority measures to ensure the economic security of the
entire banking sector; integration of intrabank methods of improving the quality of
banking activities into the general scheme of ensuring the economic stability of the
banking sector; embedding quality standards into banking supervision tools.
The central link of the system of methods for managing the economic security
of a bank should be the quality standards of banking activities, developed by
commercial banks independently. It is advisable to define banking associations as
coordinators of the system proposed in the article (in particular, the Association of
Russian Banks, in which this work is already underway).
The study identifies specific directions for improving the quality of banking
activities by objects and subjects in their interaction with the system for ensuring the
economic security of the bank. As a result of the analysis, it was concluded that a
comprehensive system of methods for ensuring the economic security of a bank
should be based on the main directions of introducing standardization of the quality
of the bank's activities, and not its profitability.
The main methods of comprehensively ensuring the economic security of the
bank based on the implementation of the system for standardizing the quality of
banking activities developed in the study are the following
– development of quality standards, which is initiated by the regulator, that is,
the Central Bank of the Republic of Uzbekistan, but their implementation takes place
on an exclusively voluntary basis in order to avoid unnecessary formalism;
– stress testing, which, on the one hand, should be mandatory for banks
counting on government support during the crisis (systemically important banks),
conducted as part of the monitoring by the Central Bank of the Republic of
Uzbekistan of the situation in the banking market, and on the other hand, voluntary
for other banks .Stress testing should be used as an additional method to increase the
objectivity of assessing the level of economic security of a commercial bank.;
– banking supervision, the central link of which is the motivation of judgments
and risk-orientation;
84
– implementation of a system of financial monitoring of clients both for the

purpose of countering the legalization (laundering) of proceeds from crime and the
financing of terrorism, and for the purpose of marketing analysis and planning;
– effective risk management based on the latest foreign methods adapted to the
conditions of Uzbekistan and the specifics of a particular bank;
– personnel management in relation to risk management.
Specific quality standards must be kept confidential and considered a trade
secret of a commercial bank. Otherwise, banks will not be interested in informing
the supervisor of their standardization activities. Quality standards should not erase
the competitive framework between banks, but, on the contrary, should intensify
competition between banks both in services and customers, as well as in
technologies used and business planning.
The methodological approach to ensuring the economic security of a
commercial bank has been substantiated, which consists in the formation of criteria
for its effectiveness, the basic elements of this system have been identified: a) an
assessment of the qualitative and quantitative parameters of economic security
adequate to the accepted risks; b) a system of personnel motivation for achieving
these parameters; c) a differentiated approach to the creation of an economic security
management system, depending on the quality indicators of the bank's activities and
the results of stress testing.
It has been proved that stimulation of bank personnel is necessary not so much
to achieve specific quantitative indicators (growth in profits, sales, etc.), but to avoid
the bank's exposure to risks, a differentiated system of incentives for bank personnel
has been developed and an approach of deferred remuneration to top management
has been proposed.
In order to exclude the involvement of the bank in the processes of money
laundering, a phased optimization of the system for combating the legalization
(laundering) of proceeds from crime and the financing of terrorism in the bank is
proposed, including a point-weight assessment of the risks associated with money
laundering and financing of terrorism, based on the calculation of the total indicator
for rating the internal divisions of the bank.
85
It was revealed that stress testing is the most expedient mechanism for
predicting the assessment of the effectiveness of measures taken to improve the
economic security of a bank and it has been established that it should be carried out
both at the macro level (stress tests mandatory for all credit institutions) and at the
level of each a commercial bank (voluntary stress tests).
A system has been developed to ensure the economic security of banks, focused
not only on profitability, but, first of all, on the quality of banking activities,
including: determination of priority measures to ensure the economic security of the
entire banking sector; integration of intrabank methods of improving the quality of
banking activities into the general scheme of ensuring the economic stability of the
banking sector; embedding quality standards into banking supervision tools.
86
Abdullaeva Guzal Altinbekovna

Jizzakh Polytechnic Institute, Republic of Uzbekistan
Abdullaev Altinbek Yangibayevich

Jizzakh Polytechnic Institute, Republic of Uzbekistan
FINANCIAL INSTRUMENTS FOR ENSURING THE ECONOMIC

SECURITY OF COMMERCIAL BANKS
Globalization and integration of world economic relations increase the

importance of international cooperation and the development of foreign economic
relations for the economies of various countries, as a result of which each country
strives to occupy a certain place in the world and get the corresponding effects from
cooperation. The global pandemic revealed the dependence of the economy of
various countries on changes in the overall situation on the world market, which
determined the need to strengthen the security of the economic system of a single
country, its economic entities entering the world market. The period of the global
pandemic was marked for the banking sector of the Uzbek economy by massive
difficulties for banks to conduct banking operations due to non-compliance with
laws by commercial banks. The massive nature of difficulties indicates the systemic
nature of problems in the banking sector of the economy. All this requires updating
the issues of economic security of commercial banks in accordance with the new
realities.
The current banking policy of the Central Bank of the Republic of Uzbekistan
has led to a decrease in the stability of commercial banks and has shown low
efficiency of the instruments used to ensure economic security. Objectives of the
banking policy of the banks of Uzbekistan require an in-depth study of the
theoretical aspects of the economic security of commercial banks in order to form
an effective system of their security.
This leads to the development and implementation of new financial instruments
to ensure the economic security of commercial banks, allowing them to quickly
respond to emerging threats, preventing or minimizing their negative impact on the
87
activities of commercial banks. In connection with the above, the primary task facing
top management is to ensure the financial stability of commercial banks ' operations
by improving their economic security. Thus, the relevance of the research topic is
confirmed by the need for a theoretical and methodological justification of an
effective system of economic security of the banking system, based on the
improvement of financial instruments for its provision in a volatile external
environment.
The main results of the study of comprehensive economic security of
commercial banks are as follows::
1. A conceptual model of economic security of commercial banks ' activities is
developed and its main elements are defined. Taking into account that there is no
single position of scientists on the formation of a conceptual model of economic
security of commercial banks, the study attempts to theoretically substantiate and
build such a model.
The purpose of developing a conceptual model is to generate sufficient
economic potential of commercial banks from internal sources, which can
subsequently positively affect the level of self-financing of banks, thereby
contributing to increasing the economic independence of commercial banks from
external international financial donors in terms of attracting investment and
international loans.
The analysis of the state of ensuring economic security in the banking sector
showed its inefficiency and the fragmented nature of the security measures taken.
The conclusion is made about the need for comprehensive economic security
based on the application of the Concept of Economic Security of banking activities.
The content and structure of the conceptual model of economic security of
commercial banks is presented below. The difference between the proposed
conceptual model of economic security of commercial banks is that it is based on
internal control over the objects of criminal encroachments in the system of ensuring
the economic security of commercial banks.
The main elements of the presented conceptual model of economic security of
a commercial bank's activities include: 1) state strategy and state policy, the
88
implementation of which measures are based on a theoretical, methodological and

legislative basis; 2) principles of security; 3) security activities; 4) indicators of
economic security of commercial banks. All elements have causal relationships.
Thus, the concept of economic security of commercial banks is a set of
information flows formed in the course of their work, aimed at performing the
functions of sustainable development, contributing to increasing competitiveness in
the business world, meeting the standards of economic security for bank risk
management.
2. The complexity, variability and variety of methods used for criminal attacks
on the security of commercial banks ' activities are revealed.
The ways and methods of criminal encroachments are diverse, interdependent
and adapt in response to the variability of the internal and external environment of
banking activities and the methods used to regulate it.
A special object of attacks is information resources that include information
with restricted access, information that is a commercial secret, other confidential
information presented in the form of documents and arrays, regardless of the form
and type of presentation, and the latest banking technologies.
The security departments of commercial banks should carry out both their
normal activities and in a crisis situation. According to law enforcement agencies,
the existence of threats in the banking sector from criminal elements requires the
development of counteractions by the security units of commercial banks. Often, the
involvement of law enforcement agencies in a crisis situation is the only way to repel
threats from the activities of criminal elements, so it is necessary to develop
mechanisms for interaction with law enforcement agencies.
The creation of unified databases on the types and methods of committing
crimes and offenses in the banking sector, and access to these databases by heads
of commercial banks 'security departments will make it possible to activate banks'
actions to repel threats. The effectiveness of the economic security of a commercial
bank is determined by its willingness to prevent the manifestation of negative
factors of the external and internal environment. The independence of a
commercial bank and prevention of its transition to a critical risk zone can be
89
ensured when determining the most important strategic directions for ensuring
business security, developing a concept for its economic security, building a clear
logical scheme and an algorithm for timely detection and elimination of possible
hazards and threats.
3. Updated tools for ensuring the economic security of commercial banks
(information system, risk management). A significant issue for the economic
security of a commercial bank is the elimination of external and internal threats.
When solving this problem, the following should be considered: continuous
provision of necessary information and financial resources; safety of property;
safety of commercial bank personnel; formation of protection tools; ensuring
repayment of loans; maintaining liquidity; minimizing risks; maximizing profits.
Timely elimination of threats in the activities of a commercial bank is possible
through the formation of a modern and effective integrated information system
supported by information resources of internal control, strategic, financial,
managerial and tax accounting. The main tasks of such a system are to create an
information base for effective management of the bank, provide interested users
with reliable and reliable information on the results of activities, determine the level
of economic security of a commercial bank; reflect and systematize indicators
indicating threats to economic security; take necessary measures to protect and
counteract depressive development. Despite the regulation of the financial sector by
standards, regulations, resolutions and other documentation that contain
requirements for information security of a commercial bank, a unified methodology
for ensuring information security has not been developed.
One of the key and complex issues in ensuring the continuous functioning of
financial sector organizations is the construction of an integrated information
security system and management of such a system.
In this study, it is determined that the economic security system of a
commercial bank should be aimed at its sustainable development, so the following
scheme of the mechanism for protecting a commercial bank from the impact of
various threats on its activities in order to ensure sustainable development is
proposed.
90
The first stage of functioning of the mechanism for protecting a commercial

bank from various threats is to determine the impact of internal and external
environmental factors on ensuring its economic security. An effective threat
management system should be based on an analysis and objective assessment of
external and internal factors, using the information necessary to maintain such a
system, which helps to minimize the impact of threats. External and internal
environmental factors are interdependent and can change their characteristics and
impact on the economic condition of a commercial bank.
Tools for determining threats to economic security contribute to the
development of measures (a set of measures)by the management of a commercial
bank to reduce their level. The proposed classification of comprehensive measures
to reduce the level of threats to economic security is aimed at reducing the level of
losses incurred as a result of the bank's activities, or which it may receive in the near
future.
Proposed measures to reduce the level of threats to the economic security of a
commercial bank by internal business processes:
a. taking into account only justified threats;
b. development of measures to protect confidential information and personal
data;
c. implementation of the end-to-end internal control system;
d. active use of international experience and banking practices, advanced
methods of preventing threats to economic security;
e. continuous monitoring of the bank's economic security level by the
independent economic security service;
commercial bank in finance:
a. development and implementation of effective measures to ensure the
financial security of a commercial bank;
b. monitoring the formation of reserves and capital of a commercial bank;
commercial bank by clients:
91
a. provision of loans to legal entities and individuals that ensure the safety of a
commercial bank's own capital;
b. introduction of a mechanism for countering and protecting against fraud in
the implementation of collateral operations, when using plastic cards, etc.;
c. ensuring repayment of overdue loans through modern techniques
(psychological techniques, neuro-linguistic programming, image-based methods of
influence used when working with debtors - forming a negative image of the debtor
company in a legal way, - mediation of features of pre-trial conflict resolution, etc.);
commercial bank by personnel:
a. continuous improvement of the professional level of employees of the
economic security service, their isolation and independence from the bank's
management;
b. ensuring personnel security: creation of a system of personal responsibility
of commercial bank employees; clear division of powers between the economic
security, personnel and legal services; development of principles and rules of
personnel work aimed at ensuring the security of a commercial bank, etc.;
c. development of a code of ethics for the top management of a commercial
bank;
d. making managerial decisions aimed at the adequacy of the commercial
bank's capital to existing or possible threats;
e. development of regulations for conducting internal inspections when facts
of illegal actions are detected by employees of a commercial bank.
All these measures are aimed at preserving the equity capital of a commercial
bank.
In the proposed comprehensive threat management model of the banking
environment, we can expand the "Choice of threat management methods" block by
specifying the following methods: accepting a part of threats that are adequate to the
bank's capital; avoiding threats; hedging threats; limiting threats through operations
(regulation-limiting, limiting existing and expected losses, forming a reserve to
cover losses, diversification).
92
Ensuring the economic security of banks' activities is associated with

overcoming the criminalization of relations in the banking sector and countering the
laundering of proceeds from crime and the financing of terrorism, which is hindered
by the formation of a commercial bank's internal control system relevant to ensuring
economic security.
When implementing the internal control system in a commercial bank's
activities, the main and most complex block (compliance control) includes the
selection of criteria for identifying signs of suspicious transactions that are
characteristic of money laundering. For this purpose, at the stage of identifying and
studying suspicious banking operations, you should pay attention to their detection.
Improving the directions of ensuring economic security, it is necessary to
develop methods of internal control, according to a reliable assessment, of the
security of banking activities, and the tool that can be used in the following areas:
allows you to identify areas of work of a commercial bank that require
increased attention, determine the effectiveness of measures taken to ensure its
security. The internal control system should be aimed at end-to-end control, which
makes it possible to exclude the adoption of uncontrolled decisions during banking
and business operations, and management expenses. Based on the results of the
analysis of all economic and legal aspects of risky operations, only justified threats
should be taken into account. It is necessary to monitor the formation of reserves by
internal control units and the economic security service, which allows a commercial
bank to form a reasonable safe amount of reserves.
The main goal of internal control in ensuring the economic security of banking
activities is to achieve a stable and effective functioning of a commercial bank,
which is achieved by solving the following tasks: formation and maintenance of high
technical and technological potential, achievement of sufficient financial stability
and independence of a commercial bank; countering technical penetration for
criminal purposes; timely and complete civil and criminal protection of all types of
banking activities, protection of the legal rights and interests of the bank and its
subsidiaries. protection of bank employees from violent attacks, creating conditions
for their safe work; protection of the information environment of commercial banks
93
and information constituting bank secrecy; safety of material assets; monitoring the
effectiveness of the security system and its technical equipment. Operational
management of the internal control process includes regularly receiving information
about the security situation in a particular commercial bank, about the appearance
of threats, as well as identifying their possible impact on banking activities.
The system of these measures will ensure sustainable economic security of
banking activities. Therefore, in addition to financial regulators of banking security,
it is necessary to analyze the bank's control environment. In the dissertation research,
it is proposed to analyze the control environment in the following areas: internal
control standards; mechanisms for implementing internal control; other factors.
Management's internal control policy is important for the operations of
commercial banks, as it is part of their control environment, and the management of
a commercial bank often has a legally stipulated responsibility both to the owners
(shareholders) and depositors (depositors) who have provided their assets for
management.
Motivating and orienting staff to achieve the bank's strategic goals involves
commercial banks with operations of a higher level of threats than the one that the
management of a commercial bank is able to control. The authority to perform many
transactions and operations is transferred to a lower level of the hierarchical
management structure of the commercial bank, whose managers carry out
transactions and issue loans, conduct highly speculative operations and falsification
in order to hide from the management of the commercial bank the risks behind these
operations. Therefore, the internal control system In a risk-based system for ensuring
economic security, control should be organized at three levels (individual (bank
employee level), micro-level (bank division level), and macro-level). To ensure the
economic security of a commercial bank, the internal control service should be given
additional functional rights and responsibilities: approval of the terms of a specific
transaction if the possible amount of losses from its implementation exceeds 3% of
the commercial bank's capital; suspension of transactions and operations by an
employee or structural divisions in case they violate the established risk values.
The use of the above-mentioned financial indicators made it possible to form a
94
reasoned judgment about: the presence of signs of deliberate bankruptcy; the

presence of signs of other crimes; the presence of grounds for bringing responsible
persons to subsidized and other civil liability
CONCLUSION
The study develops a conceptual model of the system for ensuring economic
security of commercial banks ' activities, the main elements of which are: the
formation of an effective internal control system to prevent deliberate bankruptcy,
the selection and evaluation of relevant indicators, their thresholds, methods and
tools for effectively countering and neutralizing threats.
The complexity, variability and variety of methods used for criminal attacks on
the security of commercial banks are revealed, in particular, withdrawal of assets
abroad, theft of assets by issuing unsecured and deliberately non-repayable loans,
securities fraud, deliberate overestimation of the value of collateral, registration of
deposits of individuals without entering information about them in the integrated
database, providing false reporting in the Central Bank of the Republic of
Uzbekistan.
Tools for ensuring economic security of commercial banks are updated and
tested (compliance control, algorithm for conducting analytical procedures to
identify signs of fictitious (deliberate) bankruptcy, use of risk management to reduce
losses, optimization of information flows).
95
Султанбеков Алмаз Султанбекович

магистрант
Академии государственного управления при Президенте Республики Казахстан,
Республика Казахстан
УПРАВЛЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННЫМ ДОЛГОМ В РЕСПУБЛИКЕ

КАЗАХСТАН, НОВЫЕ РЕАЛИИ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛЬНОЙ
НЕСТАБИЛЬНОСТИ
Аннотация. Целью научной статьи является оценка состояния государственного долга в

Республике Казахстан. На основании анализа был выявлен стремительный роста
компонентов государственного долга, которые характеризуют этот процесс. Анализ
показал, что госдолг в текущее время находится в безопасных параметрах. Но важно
обеспечить эффективность управления госдолгом в целях социально-экономической
стабильности страны в плановом периоде. В рамках рекомендаций по решению
выявленных проблем особое внимание уделяется актуализации долговых инструментов,
учитывая новые реалии международного фондового рынка.
Ключевые слова: государственный долг, устойчивость долга, коронавирусная пандемия,
долговая политика, бюджетные риски.
Введение.
Вопросы управления государственным финансами всегда имели
приоритетный характер для стран мирового сообщества. Экономический рост
суверенного государства всегда требует значительных инвестиций, которые в
свою очередь приходят посредством фискальных инструментов или же
инструментов заимствования. В то же время чрезмерное заимствование может
привести к увеличению долговых обязательств, которые в свою очередь
вызывают нагрузку на бюджет страны [1].
В странах с развивающейся экономикой актуальность данной темы
вызывает особый интерес. В условиях постоянной угрозы и роста глобальной
нестабильности выбор наиболее дешевых методов и инструментов
заимствования в мировой практике является достаточно актуальным.
На данном этапе развития Республики Казахстан в экономике
96
государства присутствует определенный уровень государственного долга.

Показатель государственного долга к ВВП находится на безопасном уровне,
но динамика роста выглядит неудовлетворительной. Принимая во внимание,
что использование эффективных механизмов управления государственным
долгом, в дальнейшем позволят сэкономить колоссальные денежные средства
на обслуживание государственного долга и перенаправить этот капитал на
финансирование необходимых проектов для повышения уровня жизни
населения. В этой связи, в целях недопущения шоковых для экономики
ситуаций инициатором, которых могут выступить нестабильные рынки
капитала, а также выполнения социально-экономических обязательств, взятых
на себя государством, вопросы снижения уровня государственного долга
вызывают особый интерес.
В данной научной статье будет дана оценка состояния государственного
долга в Республике Казахстан, а также эффективность используемых
инструментов заимствования в современном этапе развития страны.
Динамика роста государственного долга в пятилетнем периоде.
На период 1 января 2021 года совокупный государственный долг
Республики Казахстан составляет 20.642.523.005 тыс. тенге (49.065.920 тыс.
долларов США), т.е. 29,4% к ВВП. Согласно Рис.1 в пятилетний период
госдолг Республики Казахстан показал тенденцию роста с 22,1 % к ВВП на
01.01.2016г. до 24,9% к ВВП на 01.01.2019г.
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ДОЛГ К ВВП
(в млрд. тг., в % к ВВП)

29,4%
18 000 24,3% 24,8% 24,9% 24,0% 30%
22,1%
15 000
12 000 23,9% 20%
21,2
9 000 18,9% 18,7% 18,9% 18,…
20 600
13 504
11 437
15 387
16 487
%
9 022
6 000 10%
3 000
0 0%
01.01.2016 01.01.2017 01.01.2018 01.01.2019 01.01.2020 01.01.2021
Госдолг, млрд. тенге Госдолг к ВВП, % Правительственный долг к ВВП, %
Рис. 1. Государственный долг к ВВП с 2016 по 2021гг. [2]
97
На 01.01.2020г. госдолг снизился на 0,9%, т.е. до 24% к ВВП, но к

01.01.2021г. госдолг заметно вырос до 29,4% к ВВП [2]. Можно полагать, что
причиной стремительного роста госдолга в отчетный период, послужил,
кризис, вызванный пандемией Covid-19, что в дальнейшем, повлияло на
нестабильность рынков капитала.
В нынешних реалиях особую угрозу повышению уровня госдолга
демонстрируют валютные инструменты заимствования. Рассматривая
валютную структуру внешнего долга Правительства, наблюдается
преобладающая часть валютных займов в структуре портфеля, выраженных в
долларах США и Евро.
Учитывая вышеизложенное можно предположить появление рисков
долговой устойчивости. Роста уровня государственного долга. Риск
ликвидности. Отсутствие достаточной ликвидности, ввиду массового оттока
пенсионных активов. Как известно основным инвестором в покупке
государственных ценные бумаг выступает ЕНПФ. Валютный риск.
Увеличение доли внешнего долга приведет к увеличению валютного риска.
Долговая нагрузка. С ростом уровня госдолга будут расти и расходы на его
обслуживание, что в свою очередь увеличивает риск неисполнения
государством социальных обязательств перед населением страны [3].
Более того по итогам 2020 года расходы на погашение и обслуживание
госдолга составили 1.440 млрд. тенге.
В свою очередь валютные и другие риски также повлияли на
обслуживание и погашение госдолга. Присутствие определенных факторов,
таких как: повышение ставки Libor, освоение заемных средств заемщиками,
рост курса иностранной валюты на протяжении года, ввиду разного графика
погашения, а также различной динамики роста валюты, которые входят в
корзину госдолга страны [2].
Актуальность используемых инструментов государственного
заимствования в Бюджетном кодексе РК.
В статье 206 Бюджетного кодекса Республики Казахстан (далее - Кодекс)
прописано, что привлечение займов от имени Правительства Республики
98
Казахстан (далее – Правительство РК) осуществляется центральным

уполномоченным органом по исполнению бюджета на основании решения
Правительства РК по каждому отдельному договору займа или виду
государственных эмиссионных ценах бумаг (далее – ценные бумаги) [4].
На основании этого можно предположить, что основными
инструментами привлечения заемных средств Правительство РК
осуществляет путем выпуска ценных бумаг и внешним заимствованием.
Действующие инструменты государственного заимствования являются
актуальными, ввиду того, что они являются универсальными и при
необходимости могут включать в себя новые инструменты заимствования в
зависимости от рыночной конъюнктуры.
В этой связи, действующие механизмы государственного заимствования
являются уникальными в текущие для экономики ситуации, а также
позволяют мобильно реагировать с учетом возникающих ситуаций на рынке
капиталов.
В целях транспарентности используемых механизмов, необходимо четко
упорядочить бюджетные процедур касающиеся государственного
заимствования, посредством актуализации используемых инструментов.
В новой редакции необходимо конкретизировать, что источниками
заимствования, являются государственные эмиссионные ценные бумаги и
внешнее заимствование [5].
Возможность внедрения исламских ценных бумаг, как
альтернативного инструмента внешнего заимствования.
Исламские ценные бумаги в странах ближнего востока выступают
альтернативным инструментов заимствования. Правительство Республики
Казахстан в лице Министерства финансов планировало осуществить
дебютный выпуск государственных исламских ценных бумаг, но по
определенным причинам выпуск не состоялся. Необходимо отметить, что
рынок исламского фондирования характеризуется твердой валютой (доллары
США), а также ограниченным кругом инвесторов, что в свою очередь
уменьшает доступные объемы заимствования. Ввиду того, что национальная
99
валюта тенге демонстрирует высокую волатильность по отношению к

иностранным валютам, несостоявшийся выпуск оказал бы дополнительную
нагрузку на расходную часть республиканского бюджета [6].
В настоящее время в целях развития внутреннего фондового рынка
Правительство Республики Казахстан совместно с Национальным банком
Республики Казахстан ведет активную работу по построению без рисковой
кривой доходности путем выпуска государственных ценных бумаг на
внутреннем рынке. В этой связи финансирование дефицита республиканского
бюджета осуществляется преимущественно за счет средств внутреннего
рынка. Данная мера позволяет уменьшить долю внешнего долга в портфеле
правительственных займов, а также обеспечивает внутренних инвесторов
высоколиквидными и надежными инструментами [7].
Дебютный выпуск суверенных еврооблигаций на Российском
фондовом рынке.
В августе 2020 года Правительство Республики Казахстан (далее –
Правительство РК) в лице Министерства финансов Республики
Казахстан (далее – Министерство) осуществило выпуск государственных
ценных бумаг (далее – ГЦБ) в российских рублях на российском фондовом
рынке на сумму 40 млрд. рублей, что эквивалентно 222 млрд. тенге.
Кроме того, основным преимуществом выпуска ГЦБ на российском
фондовом рынке является высоко коррелирующая валюта между российским
рублем и казахстанским тенге, что позволяет минимизировать валютные
риски, низкая ключевая ставка в Российской Федерации, которая дает
возможность привлекать дешевые заемные средства, а также обслуживать их
минимизируя нагрузку на республиканский бюджет.
Учитывая, что кредитный рейтинг между двумя странами находится на
одном уровне, а также присутствующие тесные экономики между странами
вызвали интерес со стороны российских инвесторов, а также позволили им
инвестировать в Казахстанские ГЦБ с минимальными рисками.
Стоит отметить, что ключевая ставка в Российской Федерации на момент
выпуска ГЦБ находилась на уровне 4.25 базисных пунктов, в тоже время
100
базовая ставка Национального банка РК была 9 базисных пунктов.

Учитывая, что Правительство РК в лице Министерства предложило
небольшую разницу, т.е. спред, средства, выпущенные на территории
Российской Федерации, являются выгодными для Правительства РК, так как
стоимость их обслуживания является ниже, чем внутренние ГЦБ,
выпускаемые на казахстанском фондовом рынке [2].
На основании вышеизложенного, в целях эффективного внешнего
заимствования, для финансирования дефицита бюджета, предлагается
рассмотреть российский фондовый рынок, как основной market place для
размещения ГЦБ до улучшения макроэкономической ситуации.
Заключение.
С новой волной кризиса, начатой в 2020 году, вызванной
распространением пандемии COVID-19 и падением цен на нефть,
устойчивость долга находится под угрозой. Значительные потребности в
заимствованиях заставят правительство искать дополнительное
финансирование, поскольку внешние ресурсы характеризуются в основном
дорогим обслуживанием и валютными рисками. Это в конечном итоге
приведет к росту платежей по обслуживанию долга, которые постепенно
вытеснят социальные и другие статьи расходов.
В этой связи Правительству Республики Казахстан необходимо
актуализировать действующие механизмы заимствования и привлекать
средства для финансирования дефицита бюджета за счет внутренних
источников.
Для финансирования этих дефицитов Правительство Республики
Казахстан поставило задачу привлечь 3,2 трлн тенге в 2021 году. Для
выполнения социальных обязательств, взятых на себя Правительство.
Более того, методология бюджетных правил должна также включать
политику активного управления консолидированным государственным
долгом с использованием различных финансовых инструментов, в том числе
с применением мягких валют (российских рублей), которые сильно
коррелируют с казахстанским тенге. В то же время, изучив альтернативные
101
инструменты внешнего заимствования, как государственные исламские

ценные бумаги можно подчеркнуть, что условия их привлечения являются
дорогостоящим и несут в себе определенные риски, в том числе валютные.
Таким образом, в условиях нынешней рыночной конъюнктуры
государство должно быть ориентировано на дешевые инструменты
заимствования, структура, которых не имеет рыночного или валютного риска.
1. Белов, В.А. Государственное регулирование рынка ценных бумаг. /Учеб. Пособие. – М:
Высш.шк. – 2005 – 192 с.
2. Официальный сайт Министерства финансов Республики Казахстан, – URL:
http://www.minfin.gov.kz. Дата обращения: 01.08.2021
3. Шайханова, Н. «Финансы»: Учебное пособие. – Астана: Фолиант,2013 – 217 с.
4. Бюджетный кодекс Республики Казахстан от 4 декабря 2008 года № 95-IV //
Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики
Казахстан «Әділет». – URL: https://adilet.zan.kz/rus/docs/K080000095_ Дата обращения:
05.08.2021
5. Афанасьев М. П., Кривогов И. В. Модернизация государственных финансов. 2-е изд.,
издательский дом ГУ ВШЭ – 2007. – 304 с.
6. Дадалко, С., Масюк, Т. Ценны бумаги сукук: концепт и тенденции развития рынка. /
Научн. журнал. Банковский вестник – Липень – 2012. – 265с.
7. Официальный сайт Национального банка Республики Казахстан, – URL:
http://www.nationalbank.kz ._ Дата обращения: 02.08.2021
102
ACCOUNTING AND AUDITING
Шаповалова Алла Павлівна

кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри обліку та оподаткування
Київський національний торговельно-економічний університет, Україна
Кузьменко Олена Петрівна

старший викладач кафедри обліку та оподаткування
Київський національний торговельно-економічний університет, Україна
ЗВІТНІСТЬ З ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ
Усі суб’єкти господарювання-платники податку на прибуток, що у

звітному періоді (звітному році) здійснювали контрольовані операції, визнані
такими згідно вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зобов’язані
подавати Звіт про контрольовані операції до органів Державної податкової
служби України.
Динаміка обсягу та кількості задекларованих звітів по контрольованих
операціях за 2013-2019 рр. представлена у табл. 1.
Таблиця 1
Динаміка декларування контрольованих операцій в Україні
за період з 2013 по 2019 рік
Показники 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Кількість звітів про 2,5 1,9 2,9 2,7 2,1 2,32 2,3
здійснені контрольовані
операції (тис. звітів)
Сума контрольованих 1 153 3 575 1 581 2 470 1 564 2 413 2 553
операцій (млрд. грн.)
*складено на підставі [2]
За даними податкової служби України операції з товарами та операції з

банківськими послугами традиційно за цей період займають відповідно 50
103
відсотків та 33 відсотки за обсягами контрольованих операцій. Операції з

фінансових послуг та послуг становлять 7 відсотків та 6 відсотків відповідно. [2]
Форму Звіту про контрольовані операції, яка використовувалась протягом
семи періодів ії складання (починаючи з 2013 р.) та порядок її заповнення було
затверджено наказом Міністерства Фінансів України «Про затвердження
форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» № 8 від
18 січня 2016 року. Проте, починаючи з 2020 р. платники податків подають Звіт
про контрольовані операції за новою формою, затвердженою наказом
Міністерства фінансів України від 31.12.2020 р. № 841. [3] Наказ № 841
виданий з метою приведення у відповідність до Закону України «Про внесення
змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування
податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому
законодавстві» від 16.01.2020 р. року № 466-ІХ [4]. В свою чергу, зміни до
податкового законодавства були внесені з метою імплементації норм,
передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й
виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS).
В Звіті про контрольовані операції наводиться повна інформація про
платника податку, розкриваються загальні відомості про контрольовані
операції з різними контрагентами, здійснені протягом звітного року. У
додатку наводяться дані про особу, яка є стороною контрольованої операції,
та деталізовані відомості про контрольовану операцію. У інформації до
додатка наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків із
відповідним контрагентом. Кількість додатків до Звіту відповідає кількості
контрагентів – сторін контрольованих операцій. [2]
Звіт про контрольовані операції подається контролюючому органу
засобами електронного зв’язку в електронній формі до 1 жовтня року, який
настає за звітним і використовується для проведення податкового контролю за
трансфертним ціноутворенням.
У результаті проведення податкового контролю Звіту контролюючим
органом, платникові податків може бути направлений письмовий запит про
подання інформації для визначення відповідності умов контрольованої
104
операції принципу «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ та/або для

визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ (п. 73.3 ст. 73
ПКУ).
Також згідно з пп. 39.4.4 ПКУ на запит центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків подають
документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих
операцій, зазначених у запиті.
ТЦУ - документація являє собою сукупність документів або єдиний
документ, що складений у довільній формі й містить інформацію, вимоги до
якої викладені в пп. 39.4.6 ПКУ.
Зокрема, у документації розкриваються дані про особу (осіб), яка є
стороною контрольованої операції, та про пов’язаних осіб платника податків
(у звітному періоді, в якому здійснювалася контрольована операція, та на
момент подання документації), здійснюється загальний опис діяльності групи
компаній, в т.ч. і опис політики трансфертного ціноутворення, організаційної
структури платника податків; опис діяльності та стратегії ділової активності,
що провадиться платником податків, опис контрольованої операції, опис
товарів (робіт, послуг), відомості про фактично проведені розрахунки у
контрольованій операції, наводиться економічний та порівняльний аналіз
обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності
умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" тощо. Додаються
копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, первинних
документів, якими оформлюється контрольована операція тощо.
Отже, інформація про контрольовані операції в ТЦУ-документації
формується в обсягах і змісті, визначених для кожного відповідного звітного
періоду. Головне при складанні – дотримання вимог податкового
законодавства щодо змісту інформації про контрольовані операції в ТЦУ-
документації.
З 01.01.2021 року для платника податку на прибуток, який входить до
міжнародної групи компаній, передбачено складання трирівневої звітності, до
складу якої входять:
105
– документація з трансфертного ціноутворення (Local file),

– глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-
файл),
– звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (Country-by-Country
reporting) .
Порядок подання трирівневої звітності з трансфертного ціноутворення
наведено у табл.2.
Таблиця 2
Порядок подання трирівневої звітності з трансфертного ціноутворення
Трирівнева
звітність з
Хто подає Терміни і спосіб подання
трансфертного
ціноутворення
І. Документація з Платники податку на прибуток, у Звіт про контрольовані
трансфертного яких річний дохід від будь-якої операції в електронній формі
ціноутворення діяльності склав понад 150 млн грн і подається до 1 жовтня року,
обсяг господарських операцій з наступного за звітним.
контрагентами, що відповідають ТЦУ - документація подається
критеріям, визначеним в ст. 39 ПКУ протягом 30 календарних днів
більше 10 млн грн. з дня отримання запиту до
Постійне представництво контролюючого органу,
нерезидента в Україні, якщо обсяг зазначеного у запиті*: в
господарських операцій між ним і паперовому вигляді або в
нерезидентом, визначений за електронній формі.
правилами бухгалтерського обліку, Повідомлення про участь у
перевищує 10 мільйонів гривень (за міжнародній групі компаній**
вирахуванням непрямих податків) за подається до контролюючого
відповідний податковий (звітний) органу разом зі Звітом про
рік. контрольовані операції.
*Термін подання запиту не встановлено.
** Відповідно до поточної редакції п.п. 39.4.2 ПКУ, а також до п.3 розділу 1 наказу МФУ
від 31.12.2020 року № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання
Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» повідомлення про участь у
міжнародній групі компаній (далі – МГК) зобов’язані подавати платники податків, які у
звітному році здійснювали контрольовані операції.
ІІ. Глобальна Платники податку на прибуток, що Глобальна документація з
документація з входить до складу міжнародної трансфертного ціноутворення
трансфертного групи компаній, якщо сукупний (майстер-файл) має бути
ціноутворення консолідований дохід міжнародної надана платником податків до
(майстер-файл) групи компаній за фінансовий рік, центрального органу
що передує звітному року, виконавчої влади, що реалізує
розрахований згідно зі стандартами державну податкову політику,
бухгалтерського обліку, які протягом 90 календарних днів
застосовує материнська компанія з дня отримання запиту**: в
міжнародної групи компаній, паперовому вигляді або в
106
дорівнює або перевищує еквівалент електронній формі.
50 мільйонів євро.
** Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не
раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення
фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий
платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою
компаній фінансовий рік - не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести
місяців після закінчення звітного року. Тобто, зокрема запити про надання майстер-файлу
за 2020 рік контролюючі органи надсилатимуть відповідним платникам податків вже
починаючи з 1 січня 2022 року.
Запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-
файла) платнику податків не направляється, якщо така документація вже надана
відповідно до пп. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ центральному органу виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику, будь-яким іншим платником податків, що входить
до складу тієї самої МГК.
ІІІ. Звіт у розрізі Платник податків - резидент Звіт в розрізі країн
країн України, який належить до міжнародної групи компаній*
міжнародної міжнародної групи компаній (МГК), складається за фінансовий рік,
групи компаній у разі, якщо сукупний встановлений материнською
консолідований дохід міжнародної компанією (МК) МГК (може не
групи компаній, в яку входить збігатися з
платник податків, за фінансовий рік, календарним/звітним роком),
що передує звітному року, та подається протягом 12
розрахований згідно зі стандартами місяців після закінчення такого
бухгалтерського обліку, які фінансового року або у разі
застосовує материнська компанія відсутності відомостей про
міжнародної групи (а у разі встановлений МК МГК
відсутності інформації - відповідно фінансовий рік – протягом 12
до міжнародних стандартів місяців після закінчення
бухгалтерського обліку), перевищує календарного року. Подається
еквівалент 750 мільйонів євро та за до контролюючого органу в
наявності однієї із таких обставин: електронній формі.
• платник податків є материнською
компанією МГК; Повідомлення про участь у
• материнська компанія МГК міжнародній групі компаній
уповноважує платника податків – подається до контролюючого
резидента України на подання органу до 1 жовтня року,
даного звіту; наступного за звітним.
• відповідно до вимог
законодавства місцезнаходження
материнської компанії МГК подання
звіту від такої МГК не вимагається;
• між Україною та відповідною
іноземною юрисдикцією
розташування материнської
компанії МГК або іншого учасника
цієї групи, уповноваженого
материнською компанією такої
групи на подання звіту у розрізі
країн, підписаний міжнародний
договір, що передбачає можливість
здійснення обміну податковою
107
інформацією, але не набув чинності
порядок обміну звітами у розрізі країн
або наявні факти систематичного
невиконання такого порядку.
Центральний орган виконавчої влади,
що реалізує державну податкову
політику, оприлюднює перелік таких
іноземних юрисдикцій на своєму
офіційному веб-порталі не пізніше
ніж за 60 календарних днів до
граничного строку подання звіту про
контрольовані операції за відповідний
звітний рік
* Форму та порядок заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній
затверджено Наказом Міністерства Фінансів України від 14.12.2020 № 764.
Вперше звіт за країнами міжнародної групи компаній подаватимуть за фінансовий рік,
що закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, коли Україна приєднається до
Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін міждержавними звітами.
Процес складання ТЦУ-звітності по контрольованим операціям є досить

складним, потребує належної професійної підготовки осіб, які за
функціональними обов’язками причетні до складання такої звітності на
підприємстві. До складання звітності можна залучити аудиторські або
аутсорсингові компанії. В обох випадках важливо готувати документацію з
самого початку здійснення контрольованих операцій, враховуючи чинні
вимоги податкового законодавства щодо змісту ТЦУ-звітів та документації.
1. Податковий кодекс України від 07.11.2020 № 2755–XVII. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
2. Подано понад 2,3 тис. звітів про контрольовані операції // Державна податкова служба
України. 2020. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/440847.html
3. Про внесення змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції:
Наказ Міністерства фінансів України №8 від 18 січня 2016 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0302-21
4. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення
адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у
податковому законодавстві: Закон України в ред. від 01.01.2021 № 466-IX. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
108
PEDAGOGY AND EDUCATION
Akimbekova Shyryn A.
Ph.D, postdoc
Abai Kazakh National Pedagogical University, Republic of Kazakhstan
Akimbek Gulmira A.
3rd year Ph.D student
G. Daukeyev NAO "AUES", Republic of Kazakhstan
Arystanbekova Bagdat A.
Senior lecturer
THE FORMATION OF STUDENTS TOLERANCE ON THE BASIS

OF PERSON-ORIENTED TECHNOLOGY
Abstract: The paper deals with the problems of forming tolerance through education of value
attitude to people, development of humanistic world outlook of young generation based on person-
oriented technology. The article deals with the questions of the relationship between teachers and
students in joint educational and extracurricular activities, which affects the manifestation of
value human relationships in specific life situations. The authors suggest pedagogically expedient
ways, forms and methods of forming these qualities. The authors suggest pedagogically expedient
ways and forms of shaping these qualities.
Keywords: tolerance, value attitude towards a human being, humanistic world outlook and
education, humanistic values, dialogue, interactive methods, techniques of social interaction
(sensitive training), game modelling, learner-centered technology.
INTRODUCTION
The world community as a source of social order requires education of the
younger generation in the spirit of humanism, respect for dignity of the other person,
preparation for independent decision of any questions of life activity, mastering of
each student the competence necessary in a particular sphere, ability to extract
109
additional resources for joint constructive activity from the fact of dissimilarity,
rather than occasions for conflicts. Dialogue, group experience, knowledge and skill
development, and the interactive nature of interaction are needed today more than
ever before. The educational system is designed to prepare the individual for
effective functioning and interaction in society, and to develop strategies to
reconcile the tasks of upbringing and self-realisation with the needs of society and
the state. Education must therefore promote ethical education, teach social
interaction and prepare every young person for constructive communication. At the
heart of this process should be the principles of humanism, tolerance, and human
values.Tolerance is most often seen in terms of national, ethnic, political relations
between people, less often in the pedagogical process, in interpersonal relations and
as applied to the professional sphere of activity. This is not entirely justified, as the
result of interpersonal and business interaction at the micro-social level largely
determines the state of relations in society as a whole.
Currently, international and domestic documents on tolerance give a special role
to upbringing and education in the development and implementation of a set of
effective measures in terms of tolerance development. The Declaration of Principles
on Tolerance, the Declaration and Programme of Action on a Culture of Peace, the
Targeted Programme and other documents call for "immediate and effective measures
in the fields of teaching, education, culture and information...". However, there is
virtually no description of specific mechanisms for the development of tolerance in
the pedagogical literature. In the context of modern trends in world development, the
widespread dissemination of humanistic worldview, and the moral renewal of
spiritual culture, the traditional, customary forms, methods and the very content of
moral education of young people in the Russian pedagogy are questioned to a
sufficient extent. This is evidenced by studies of scholars and practitioners concerning
the problems of formation of spiritual values, moral development of the individual
(I. Bekh, A. Boiko, E. Vishnevsky, M. Kazakina, N. Nikandrov, J. Omelchenko,
L. Popov, V. Skiba, F. Stefanyuk, A. Sushchenko, S. Tishchenko, N. Trofimova).
Pedagogical science of the early twenty-first century is characterized by search,
substantiation and implementation of new humanistic foundations for building an
110
educational environment, where the formation of value relationships will determine

the success of the spiritual, intellectual and physical development of the individual,
and provide effective conditions for his socialization and training for independent life,
meaningful educational work with students. The analysis of theoretical literature on
the problems of education of value attitude to the person, formation of tolerance
shows that the pedagogical aspect lags far behind the philosophical consideration of
the problem, psychological, sociological, political science aspects of the study. We
have to admit that these problems still receive insufficient attention at all levels of
educational activities, including everyday pedagogical practice. The individual
attempts in this direction are usually reduced to the proclamation of slogans and, at
best, local educational concepts or all kinds of organisational and managerial
measures, which reduce the complex problem to a set of haphazard measures [1].
Pedagogy and educational psychology have so far attempted to define the
essence of person-centered learning. According to I. S. Yakimanskaya, the
recognition of the teacher as the main actor of the completely educational process is
person-centered pedagogy. She believes it is necessary to distinguish between the
following notions in order to build a model of student-centered education. Multilevel
approach - focusing on different levels of complexity of the programme material
available to a student. Differentiated approach - allocation of groups of students
based on external (more precisely, mixed) differentiation: by knowledge, abilities,
type of educational institution. Individual approach - distribution of students into
homogeneous groups: academic achievements, abilities, social (professional)
orientation. Subject-personal approach - attitude to each student as uniqueness,
dissimilarity, uniqueness. In implementing this approach, firstly, the work should be
systemic, covering all levels of education. Secondly, a special educational
environment in the form of curriculum, organization of conditions for manifestation
of individual selectivity of each student, its sustainability, without which it is
impossible to talk about cognitive style. Thirdly, we need a specially trained teacher
who understands and shares the goals and values of person-centered education.
Person-oriented education is understood as a type of educational process in which
the personality of a student and a teacher act as its subjects; the purpose of education
111
is to develop the child's personality, its individuality and uniqueness; the learning
process takes into account students' value orientations and belief structure, which
form the basis of their "inner world model"; the processes of learning and teaching
are mutually coordinated, taking into account cognitive mechanisms, features of
thinking and behavioral strategies of students. It is important to note that almost all
current educational technologies are externally oriented in relation to students'
personal experience [2]. A person-centered approach to learning is inconceivable
without identifying each student's subjective experience, i.e. their abilities and skills
in learning activities. Nevertheless, children are different. As we know, they are all
different and each one's experience is highly individual and has very different
features. Student-centered pedagogy should identify the student's subjective
experience and allow them to choose the ways and forms of learning and the nature
of their responses. It is not only the results that are assessed, but also the process of
achieving them.
PURPOSE
The given situation defines the necessity of close attention to the ideas of
humanistic education and its implementation in the educational process. The study
of this problem has revealed some contradictions between: society's need for
graduates with a tolerant culture, capable of tolerant interaction, and insufficient
level of its development; the need for educational work in this direction and the lack
of necessary methods, technologies contributing to the development of the studied
qualities; the need for teachers with a tolerant culture and effective technologies that
promote the development of humane personality, and the lack of educators, who are
able to develop a tolerant personality.
METHOD
Thus, the main problem of the research lies in the necessity of its study and
analysis in the process of higher education, identification and implementation of
pedagogical conditions for the development of tolerance, value attitude towards a
person in students. We are convinced that the development of the above-mentioned
qualities will occur more effectively if the following is implemented in the process
of education:
112
a) a set of pedagogical conditions: value-oriented orientation of the educational

process is created; dialogical interaction of a teacher and a student taking into
account dialogical competence of an educator is implemented; pedagogical and
methodical possibilities of all disciplines "Human studies" with application of game
modeling and methods of social interaction are used;
b) the identified set of pedagogical conditions will be implemented within the
framework of pedagogical technology, as a technological condition a special course
"Human - the highest value" will be developed and implemented, the learning
potential of which - organizational forms and methods of work - will promote the
development of tolerance and value attitude towards a person through cooperation
of students in various types of socially useful activities [2,69].
The leading methodological guidelines in our study were:
– axiological approach, which determines the orientation of personal activity
towards comprehension, recognition, actualization and creation of values (I. Bekh,
E. Bondarevskaya, B. Gershunsky, V. Slastenin, etc.);
– person-activity approach, which allows us to consider the personality as a
subject of activity, which itself, being formed in activity and in communication with
other people, determines the nature of this activity and communication
(L. Vygotsky, I. Zimnya, A. Leontiev, A. Markova, S. Rubinstein, etc.). The essence
of tolerance development at the initial stages of serious educational work lies in the
characteristics of the period under consideration, when the person undergoes the
process of socio-psychological adaptation (the establishment of balance in value
orientations, attitudes, expectations in the process of joint activity, as well as in
problem situations) [3]. Psychological and social changes determine the focus on
the search of adaptation ways in the conditions of higher education institution
through tolerance development. The process of tolerance development for the
secondary students is provided by the implementation of a set of pedagogical
conditions:
– value-oriented orientation of the educational process, focusing on the
actualization of values as world outlook reference points in students' consciousness;
– Dialogical interaction between teachers and students to develop tolerance as
113
a system quality, improve its learning, influence the motivational sphere of students'
cognitive activity, activate the processes of self-realization and reflection (as applied
to the future professional activity, dialogical interaction is a way of interpersonal
and corporate communication.
– Dialogical competence of a teacher as an ability to realize the humanistic
possibilities of dialogue in his professional activity, behavior and communication,
corresponding to the value orientations of the interlocutor [4];
– the use of health-saving technologies that reduce the level of fatigue and other
undesirable manifestations in the process of work, optimizing the activities of the
teacher and the student and maintaining their tolerant state;
– use of methodological and pedagogical possibilities of human studies
disciplines, special courses with the use of game modelling and social interaction
techniques [6, p. 29]. Integration of pedagogical conditions of students' tolerance
development is carried out within the framework of pedagogical technology, aimed
at obtaining practical skills, necessary in contacts in interpersonal communication
for understanding of personal diversity. The criteria of tolerance development are:
behavioural, communicative, and mental. Behavioral reflects the measure of
person's acceptance in situations where the other does not meet the requirements and
expectations, characterizes tolerant behavior; communicative implies
communicative competence (verbal and non-verbal), which is implemented in the
framework of accepted norms and rules; mental characterizes the deep processes of
personality, activity in decision-making, ability to reflection, self-monitoring,
reflects the value orientations of personality; it shows itself in the adequate choice
of ways of activity in one or another way. Manifestations of all three criteria can be
considered as tolerant culture: culture of tolerant thinking, tolerant behavior and
communication.
RESULT
Our understanding is based on the above-mentioned complementary aspects.
The multidimensional approach to the consideration of this phenomenon is initiated
by the complexity of its consideration as an integrative, multicomponent and
multidimensional problem. Based on the analysis of the literature and existing
114
approaches to understanding the essence of the phenomenon under study, we have

defined that tolerance should be understood as a quality of a personality, which is a
component of its humanistic outlook and, accordingly, orientation and is determined
by a value attitude towards a person. Tolerance is based on empathy, which leads to
an understanding of the goals of the opposing party's interaction, motivations and
viewpoints. Disagreement with the reasoning, views, way of behaviour of the
partner does not lead to a conflict, but provides for the existence of their opinion,
while maintaining inner peace, self-respect and freedom. What is important is that
tolerance does not involve condescension, indulgence, concession, nor does it
involve rejection of criticism, but is manifested in an active search for common
ground and the possibility of choice. The decisive principle at the heart of the
development of an appreciative attitude towards human beings and the education of
tolerance is the principle of dialogue.
Dialogue is seen as a specific form of social interaction, based on equality and
freedom of the parties involved, aimed at clarification, rapprochement and mutual
enrichment of positions. The deep understanding of dialogue - "impartiality"
(M. Bakhtin), "listening/hearing" (A. Harash), "dominance on the interlocutor"
(A. Ukhtomsky), "other-dominance" (Yu. Senko), "creative act generated by
spiritual individuality" (W. Humboldt) - is of particular importance[5].
Dialogue has a social nature; it realizes the fundamental human need for
communication, interaction, cooperation, and co-creation. The structure of dialogic
interaction is dominated by the emotional and cognitive components, which can be
characterized through a high level of empathy, the absence of stereotypes in the
perception of others, through flexibility of thinking, the ability to see one's
individuality and to adequately assess one's personality. Therefore, dialogic
interaction can be considered as a methodological basis for a humanistic worldview.
Based on axiological and personality-activity approaches it was suggested that the
set of conditions necessary for students' tolerance development should include
specific methods and techniques used in educational activities and meeting the
principles of the above-mentioned approaches. Based on the thesis that the need for
communication and contact with others is the leading one at the student age, it can
115
be assumed that the prerequisite.

Dialogue interaction in the process of education is designed to develop
tolerance as a systemic quality, improve its mastery, influence the motivational
sphere of students' cognitive and moral activity, activate the processes of self-
realization and reflection, actualizing the tendency to plan their activities as a
creative process. The idea of dialogue, taken as the basis, provides subjective
position of students in the educational process, actualizes their communication
skills, respectful attitude to people, their judgments and manifestations, tolerance
and tactfulness in interaction with others, develops critical thinking, reflection and
self-reflection. Consequently, the level of development of student's tolerance
directly depends on the level of development of dialogical skills.
CONCLUSION
The important characteristic of humanistic orientation of person-centered
education and upbringing concerning its content, methods, types and ways of
pedagogical interaction is its psychotherapeutic basis, which is understood as
development of principally new, mentally comfortable, situationally adequate, safe
for the person and society ways of mutual understanding between people in
professional activity and personal life. The very methodological aspect, the
mechanism of educational and upbringing activity, the organizational forms of
classes help in teaching cooperation, expressing one's positions, points of view,
conducting a dialogue, empathic listening [1]. The inclusion of social interaction
techniques (sensitivity training) by the teacher contributes to the development of
students' values of interaction and culture, partnership skills, ability to carry out
cooperation based on rational socio-psychological solutions [3]. The main purpose
of social interaction techniques, apart from its learning potential, is that its task is to
build the interpersonal component of interaction with other people by developing
the student's psychodynamic properties and social skills.
Game modelling implements the most important strategic and methodological
principles of social interaction [5]. Its application for the development of student's
tolerance lies in the fact that this method is aimed at obtaining psychocorrective
effect (A.P. Panfilova) through intensive interpersonal communication and
116
participation in joint activities. Game modeling can have a powerful diagnostic,

predictive and corrective potential in terms of socio-psychological training of
students, acquisition of meaningful socio-psychological experience, analysis of both
their own behaviour and that of others [4]. Integration of pedagogical conditions of
tolerance development on the basis of education of value attitude towards a person
is carried out within the framework of pedagogical technology and general
methodology of the considered quality development. The conceptual idea of the
basis of the technology consists in the development of students' tolerance as a
quality, value, principle, vital social position, which is manifested in the ability to
organize and reflect their activities in the logic of constructive interaction, pluralism
and attitudes contributing to effective interpersonal interaction. The conclusions
obtained as a result of theoretical analysis allowed us to create methodological and
technological support for the development of tolerance as one of the most important
humanistic qualities of students, the main condition for the emergence of which is a
value attitude towards a person [7; 8].
References:
1. Kovyneva, M.V. Methodology of Active Learning and Education (Modern Approach to Civic
Education and Upbringing). - Rostov-on-Don: Phoenix, 2005. – p.320
2. Meshcheryakov B., Meshcheryakova I. Introduction to Human Studies. - Moscow: Publishing
house of the Russian State Humanitarian University, 1994. – p.320
3. Petrovskaya L.A. Competence in Communication: Social and Psychological Training. -
Moscow: Publishing house of Moscow State University, 1990. – p.216
4. Pometun O. Interactive Methods and Teaching Systems. - K.: School World, 2007. – p.112
5. Potashnik M. Avalanche from the mountains, or on the way to tolerant consciousness // Public
Education. - 2001. - № 6, с. 45-49.6. Sozanenko G.S. Педагогічні технології. – К.: Шк. світ,
2009. –p. 128
6. Stolyarenko O.V. Виховання гуманності учнів підліткового віку: Навчально-методич.
посібник. –Київ: Віпол, 2003. – p.158
7. Stolyarenko O.V. Реалізація принципу гуманізму в діяльності класного керівника:
Навчально-метод. посібник. – К.: Віпол, 2000. – p.116
117
Babîră Eugenia
Ph.D in Philology, associate professor
State Pedagogical University “I. Creangă”, Republic of Moldova
Usatîi Larisa
Ph.D in Pedagogy, university lecturer;
State Pedagogical University “I. Creangă”, Republic of Moldova
DEVELOPMENT OF WRITING IN GERMANIC LANGUAGES
Abstract. The article touches upon an important activity connected with the development of writing
in Germanic languages. The introduction of the written form was not an easy thing, as the
Germanic languages had to pass through three different alphabets until it came to the most widely
use alphabet at present – the Latin one.
Keywords: alphabet, runes, Latin, Gothic, Germanic tribes, inscriptions, Futhark.
Language is a means of communication, writing is the expression of thoughts,

ideas, feelings etc. Writing is a complex process of rendering a phonetic structure
into a printed graphics. Writing is an integrating productive activity. Written works
are of great significance as they present authentic information for the readers, they
can be used by many generations. Writing influences communication. To write it is
necessary to have an alphabet.
An alphabet is a standard set of letters that represent the phonemes (basic
significant sounds) of any spoken language; it is used to write.
Germanic tribes used three alphabets for their written records: the Runic
Alphabet; the Gothic Alphabet; the Latin Alphabet.
The Runic alphabet is the oldest of these alphabets for the Germanic tribes. It
was created in the II-III centuries AD and was applied until the Late Middle Ages.
This alphabet is a common Germanic script, it was used by all Germanic tribes: East
Germanic, North Germanic, as well as West Germanic tribes. It is a specifically
Germanic alphabet, not to be found in languages of other groups. [1].
The letters of the alphabet are unusual form for those who are accustomed to
European alphabet. The order of letters is also unusual from the point of view of
118
European alphabets (F, U, Þ, A, R, K) and form. They (the runes) were made of
straight lines. Traditionally, the rune characters were mostly carved into stones,
wood but can be also found in bones, metal, coins, medals, jewellery, walls of caves,
swords, knives or on other similar hard surfaces. Of course, it was impossible for
one to use an ink or pen and draw the symbols on parchment.
The runic inscriptions usually included:
1. Inscriptions on walls, large rocks and buildings;
2. Grave stone monuments (names of who carved the runes, who was buried);
3. Religious or magic inscriptions: prayers, curses, amulets;
4. Trade inscriptions: stock exchange, excuses for not having paid on time,
trade name;
5. Political inscriptions: the scripts of the law, secret messages;
6. Personal letters: love letters, greetings, invitations, proposals.
There are numerous runic alphabets to be distinguished, of which only three
are of significant importance:
1. ELDER FUTHARK: 150 AD – 800 AD (Common or Teutonic)
2. ANGLO-SAXON FUTHARK: 400 AD – 1100 AD (Anglian)
3. YOUNGER FUTHARK: 800 AD – 1100 AD (Nordic or Scandinavian).
The first letters of the first six letter (runes) made up the so-called futhark:
Fehu, Uruz, Thurisaz, Anzus, Raidipo, Kaunaz. The rune meant something secret,
mysterious, magic.
ELDER FUTHARK: this version of the runic alphabet is thought to be the
119
oldest one, used by the Germanic people from Scandinavia and other parts of the
Europe. This was the first fully-formed runic alphabet. It contained 24 runic
characters. It was formed by the 5th century.
ANGLO-SAXON FUTHARK: the Anglo-Saxon Futhark emerged from the
first one, Elder Futhark, at about 400 AD, with the Anglo-Saxon invasion.
Gradually, it developed into 33 runic characters, and it was thought to be the only
runic alphabet of the English origin [2].
YOUNGER FUTHARK: it is believed that the Younger Futhark gradually
diverged from the Elder Futhark at the beginning of the Viking Age, 800 AD. It
comprised only 16 runic characters, and it replaced the original alphabet in
Scandinavia.
The science of runology, a branch of Germanic linguistics deals with the study
of runic alphabets. There are several theories as to the origins of the runic alphabet.
Scholars believe that the real origins date back from the Greek or Latin alphabets
from the period of the 6th century BC to the 5th century AD. They think that the
futhark was developed by the Goths, a Germanic people, from the Etruscan alphabet
of the northern Italy and therefore also influenced by the Latin alphabet. There are
two inscriptions from the 2nd century BC in Etruscan script with the singular form
of the runes.
The Goths were one of the most important "barbarian" tribes responsible for
the downfall of the Roman Empire and the politics of early Medieval Europe. By
the 4th century CE (Common Era), the Goths were becoming Christianized. At this
time, the Goths wrote their language using their version of the Runic alphabet, but
it was deemed to be a pagan invention. Instead, Bishop Wulfila (or Ulfilas), a Greek
missionary responsible for the conversion of the Goths to Christianity, took the
Greek alphabet, added letters from Latin and Runic alphabets, and created a new
alphabet to write the Gothic language for the purpose of translating the Bible [3].
The earliest known inscriptions in the Latin alphabet date from the 6th century
BC. The Romans used just 23 letters – not 26! – to write Latin; that's after they added
the Greek letters Y, X and Z to the alphabet they inherited from the Etruscans. There
were no lowercase letters.
120
The Latin alphabet was originally adapted from the Etruscan alphabet to write
Latin. Since then, it has had many different forms, and been adapted to write many
other languages.
Latin alphabet spread, along with Latin language, from the Italian Peninsula to
the lands surrounding the Mediterranean Sea with the expansion of the Roman
Empire. The eastern half of the Empire, including Greece, Turkey, the Levant, and
Egypt, continued to use Greek as a lingua franca, but Latin was widely spoken in
the western half, and as the western Romance languages evolved out of Latin, they
continued to use and adapt the Latin alphabet.
Latin was originally written either from right to left, left to right, or alternating
between those two directions.
The modern Latin alphabet is used to write hundreds of different languages.
Each language uses a slightly different set of letters, and they are pronounced in
various ways. Some languages use the standard 26 letters, some use fewer, and
others use more.
Fig. 1. The Gothic Alphabet
Note that there are two letters that don't stand for any sounds. This is because
they were originally adopted from Greek only for their numeric value. The Classical
Greek alphabet doubled as a number system, and each letter had a number associated
121
with it. The Gothic alphabet continued this tradition, and so in the case of Gothic,
the first row of letters has numeric values of 1 to 9, the second row from 10 to 90,
and the third row from 100 to 900.
The Goths spoke a Germanic language, unique not only in that it is the earliest
documented Germanic language, but also in that it is the only language in a
completely separate branch of the Germanic family unrelated to any other surviving
Germanic languages.
In most of Europe, the Gothic alphabet and language slowly faded into
obscurity by the 9th century CE. The Gothic language survived in the Crimea but it
too became extinct around the 17th century CE.
The Gothic alphabet had 27 letters, 20 of which were derived from Greek script,
5 were slightly modified from Latin a 2 either borrowed from runic script or invented
independently by Ulfilas, an Arian bishop in the 4th century AD. The writing system
generally corresponded to Latin or Greek scripts [4].
Ulfilas translated the Bible into Gothic using this alphabet. Although his
original translation has not survived, several documents of the 5th and 6th centuries
reproduce fragments of his work. The most important of these is the Codex
Argentens, which is written in gold and silver letters on purple-red parchment. Of
the original 336 folios, 188 have been preserved. These written materials in Gothic
not only preserve the Gothic alphabet but are also the only record of the Gothic
language, which is now extinct.
The Latin Alphabet spread among Germanic tribes alongside their conversion
into Christianity. The Roman Catholic Church banned religious services in other
languages, therefore in countries, where Christianity penetrated directly from Rome,
122
religious services were conducted in the Latin language. At churches and

monasteries, special schools were founded were the language of instruction was
Latin. The very first Germanic words written in the Latin script were place names
and proper names. The first written records in the Latin script appear from VII-IX
centuries in the West Germanic languages, while the North Germanic language start
using Latin for their writings from XII-XIII centuries as a result of later
Christianization of Scandinavian countries [5].
The Latin alphabet was created in the VIII-VII centuries BC on the basis of
Western Greek and Etruscan alphabets. The first written records reveal that initially
the Latin alphabet was used unaltered by Germanic tribes, later the Latin alphabet
was adjusted to the needs of sound systems of different Germanic languages and
new letters appeared to render specifically Germanic sounds foreign for the Latin
language. Some letters were introduced from the Runic script. One of the ancient
varieties of the alphabet is scriptura capitalis – capital letters. From scriptura
capitalis in the III-IV centuries appeared the so-called scriptura uncialis, the origin
of several small letters of the alphabet. The variety of the Latin alphabet scriptura
minusculis, from which small letters of the Latin alphabet originated, was used by
the Germanic tribes.
The classical Latin alphabet consisted of 23 letters, 21 of which were derived
from the Etruscan alphabet [6].
The Latin alphabet is the basis of all Western languages, such as Italian, French,
Spanish, Dutch. The German language changed from a Gothic script to a Latin script
around 1900, with minor variations. Many of the languages that use the Latin
alphabet use diacritical marks to modify pronunciation or accents. The Latin
alphabet has the added advantage of being the native alphabet for several of the most
widely used languages: English, Spanish, French, Romanian, Italian, German all use
the Latin alphabet.
The modern Latin alphabet is used to write hundreds of different languages.
Each language uses a slightly different set of letters, and they are pronounced in
various ways. Some languages use the standard 26 letters, some use fewer and others
use more.
123
Fig. 2. Old Latin Alphabet
The Anglo –Saxons did not have a very good alphabet, although they wrote a
little with Germanic letters called runes. When they got to know the Latin alphabet
they found it so much better than runes that they learned to write in it. First, of
course, they wrote Latin, then they tried to use the same alphabet, to write their own
language, Old English. But sometimes it was not so easy [7].
In England people often say that if Gods gave the art of writing to men, the
devil probably gave the English people their terrible, illogical orthography.
Bibliography:
1. Page R.I An Introduction to English Runes. London: Methuen, 1973.
2. Albu R. Using English(es).Introduction to the study of Present/day English Varieties and
terminological Glossary , 3edition, Iași: Demiurg, 2015.
3. Wald L., Sluşanschi D., Întroducere în studiul limbii şi culturii indo-europene, Bucureşti,
1987.
4. Арсеньева, С.П. Балашова, В.П. Берков, Л.Н. Соловьёва, Введение в германскую
филологию Москва, 2000.
5. Быкова Ю.В., Ушакова О.И. Введение в германскую филологию. Учебное пособие,
Воронеж: Издательство ВГУ, 1990. М.Г.
6. Janson T. Speak. A short history of languages. Oxford: Oxford University Press, 2002.
7. Harbert Wayne, The Germanic Languages, Cambridge University Press, 2007
124
Bashirova G.I.
Bashirova Gulshan Ismayil, - Doctor of Philosophy in Philology,
Associate Professor of the Humanitarian and Social Sciences Department of the
Azerbaijan Higher Military School named after Heydar Aliyev, Republic of Azerbaijan
DEVELOPMENT OF THE OPTIMAL MODEL OF PEDAGOGICAL

COOPERATION OF TEACHERS AND STUDENTS
Abstract. Pedagogical cooperation is the main term for a high-level mastery of teaching materials.
Pedagogical cooperation should be aimed at achieving mutual understanding between students
and teachers with common goals and interests, mutual respect based on democratic principles.
Only a pedagogue-analyst, a forecaster who is able to take into account the various factors and
conditions of the joint creative activity and who is able to create one model and use his creative
resources and potential of students in practice, can model the perspective of communication with
cadets more productively. Pedagogical cooperation consists of three stages: “Raising the issue of
cooperation”, “Involvement in activity”, “Coordinated educational activity”. During each stage
works that lead to effective pedagogical cooperation between the teacher and the trainee should
be done. Mutual understanding, mutual assistance and interaction arising in the process of
pedagogical cooperation penetrate the main areas of activity of teachers and students in the
teaching process of a special purpose higher education institution. These areas occur to be
training, education, methodological and research work
Keywords: Pedagogical cooperation, communication, modelling, pedagogical technique,
optimization, socio-psychological condition, non-verbal, coordinated educational activity
The analysis of practice has shown that along with the transfer of a certain
amount of information to students, teachers with an effective style of pedagogical
communication form their professional and moral position, transfer their own
experience at the level of specific techniques, and prevent the appearance of a
number of errors and inaccuracies in the activities of a future specialist. Pedagogical
cooperation is a special type of pedagogical communication. Pedagogical interaction
is a category that characterizes pedagogical communication and professional
orientation, personal-emotional background and the direct content of the teacher's
pedagogical activity. Pedagogical cooperation is aimed at achieving mutual
125
understanding between students and teachers with common goals and interests,
mutual respect based on democratic principles. The way to achieve this goal
involves the interaction, mutual understanding and mutual assistance of all
participants in the learning process.
The methodological and scientific-theoretical foundations of domestic military
pedagogy and its application in modern conditions of the development of military
education, the level of competence of officers in working with personnel, the
provisions of modern psychological and pedagogical science on personal and social
conditioning: involvement, coordinated educational, personal and social activities,
the optimal model of pedagogical interaction between teachers and employees of
special universities. Pedagogical collaboration in three main stages: "Raising the
issue of collaboration", "Interaction", "Coordinated learning activities" should lead
to work leading to effective pedagogical collaboration between teacher and student.
Optimization of pedagogical cooperation between teacher and student is achieved
through closely related individual psychological factors and socio-psychological
conditions. It is necessary to create conditions first, and then to introduce factors.
The main parameters of the effectiveness of communication are the teacher's
knowledge and skills in using clear and accepted communication techniques.
Mutual understanding, mutual assistance and interaction arising in the process
of pedagogical cooperation penetrate the main areas of activity of teachers and
students in the teaching process of the higher education institution. These areas are
training, education, methodological and research work.
The initial (preparatory) stage is called "cooperation goal setting" and goes
through two directions. The first direction includes the activity of the teacher aimed
at forming the conditions of pedagogical cooperation with students. The second
direction includes the teacher's personal preparation for effective pedagogical
cooperation with students. Creating a working pedagogical environment is one of
the important conditions of the initial direction.
In the teaching process of higher education institutions, a number of socio-
psychological conditions (communication, mutual understanding, and mutual
relations) arise in the "teacher-student" chain.
126
Comprehensible communication techniques are a set of directed

communication rules and certain reaction tricks allowing the partner to understand
himself and his problems and establish a psychological connection, to study his
personal characteristics, to know his attitude to the problems under discussion, and
so on. Focusing on a comprehensible reaction means wanting to react to the partner's
emotional state and expressions without consciously assessing them and
understanding them as oneself. The comprehensible reaction is not to agree with
what the partner feels and says, but the wish to understand his position. The type of
assessment of a partner's understanding creates protective reactions and complicates
sincerity.
In order to convince the student of his own strength, to strengthen his will to
overcome difficulties, the teacher can use the method of "advancing trust", which
consists of special and individual tasks. A number of rules have been developed to
create an atmosphere of trust: to accept the student's enhanced sense of "growth"
and his dignity; to show pedagogical optimism; to be careful in assessing its
educational opportunities; tolerance and honesty in dealing with students; to respect
national and ethnic traditions.
There are three main types of relationships between students and teachers:
-continuous positive - teachers belonging to this group are distinguished by
pedagogical orientation of activity, breadth of knowledge, erudition, ability to
present the subject, flexibility of thinking, informal communication with students;
– Passive positive - is manifested in an inaccurate emotional-positive direction
in communication with students; teachers are aware of students' actions and help
them;
– Negative - teachers have a tendency to give advice, relations with students
deteriorate, pedagogical communication is disrupted, and there is a basis for
controversy.
In the second stage of pedagogical cooperation - "involvement in the teaching
process’’, the teacher focuses on establishing direct contact with students. One of
the main pedagogical terms is the organization of joint activities based on the
principles of pedagogical cooperation (activity of participants, their creative
127
position, partnership and feedback).

Pedagogical activity is directly related to communication. Communication is
the field of emergence, functioning, full understanding, comprehensive embodiment
and improvement of different and sometimes contradictory values. The concept of
value expresses the importance of any event, process, idea, quality, property, norm,
and principle for the subject. Communication values are the areas that determine the
formal and substantive characteristics of the communication process. Interpersonal
relationships in pedagogical collaboration depend on how well the teacher has the
technique of communicating with the audience. The above-mentioned issues also
determine successes and failures of his professional activity.
All means, forms, norms, methods, rules of communication must express
absolute and unequivocal respect for the dignity of the communication partner in
general. The principle of the "presumption of generosity" against a partner he does
not know (regardless of his anthropological characteristics) must be observed. The
essence of this principle is that it is necessary to accept each communication partner
as a noble person from the beginning and treat him accordingly, as well as to build
a "communication technique" taking into account this principle. This should be
especially expressed in courtesy, attention, trust, generosity, equality and justice.
It always requires maximum compassion, sincerity, compassion, care,
attention, willingness to help and a desire to build mutual understanding, even in
"technical" details (depending on the situation, of course).
In moral communication, a person should always feel the desire to understand
and trust his partner, but he still has no right to "enter into the heart without
permission", to accuse or to justify. Moreover, it is not acceptable to show obvious
indifference to the partner, to reject him, to show unwillingness to understand.
Humanistic, moral communication (i.e., communication aimed at high moral
norms and values) is characterized by a voluntary focus on respect, trust, equality
and justice for the right to the inviolability of the person and dignity as the most
perfect level of communication.
Moral communication requires openness between partners; this means that
during communication, each partner must be sure that what is in front of him is
128
reliable. Without it, there is no trust or sincerity in communication.

"Communication technique" implies a tolerant attitude towards the "strange"
features of the "opposite", even if these features contradict a person's tastes,
principles and imaginations. This is especially true of harsh judgments, sharp
negative assessments, and so on. May manifest itself in running away. Therefore, it
is good to pay attention to those qualities of character, those actions and those
features of communication that are sympathetic.
It is necessary to address the partner by name, both within the label and in
unregulated communication; even if you don't like him and he isn't there at the
moment, you should call him by his first name, if necessary, and not by the personal
pronoun "he". Remembering a person's name is, to a certain extent, an expression of
real respect for him. Therefore, you should remember the names of your people as
your own.
Criticism should be timely and in the right amount as a medicine. The perfect
"communication technique" also implies a culture of criticism. Criticism in the
presence of a third party is undesirable, and in some cases unacceptable. Thoughts
and opinions should be expressed with a minimum of certainty (preferably clear in
content) and care should be taken not to express “general affirmation" and "general
denial “opinions and opinions that are not based on any individual event or action.
129
Bayramova Fidan Ramis

Teacher of the Department of Preschool Education Pedagogy
Azerbaijan State Pedagogical University, Republic of Azerbaijan
SOCIAL DEVELOPMENT OF PRESCHOOL CHILDREN

IN VARIOUS ACTIVITY PROCESSES
During the process of social development, the child learns the values, traditions
and culture of the society in which he lives. While playing, playing, interacting with
adults and peers, he learns to live with other people, to take into account their
interests, socially accepted norms and rules of behavior, that is, to become socially
competent.
What affects the social development of a young citizen? Undoubtedly, the roots
of this process lie first and foremost in the family. After all, it is the family that
transmits knowledge, values, attitudes and traditions from generation to generation.
The atmosphere in the family, the warm relationship between the child and the
parents, the style of upbringing adopted within the family and determined by the
norms and rules passed by the parents to their children - all this has a great impact
on the social development of the baby in the family. However, if a child goes to
kindergarten, he or she spends most of the day there, and educators and other
kindergarten staff are involved in the process of socialization.
"The tutor of the group is a very important person for the child. The child trusts
him, believes that he undoubtedly has a reputation, all the possible positive qualities
- beauty, kindness, wisdom. This is not surprising, because a child's life in
kindergarten depends entirely on the Basic Adult. In the eyes of the child, he
determines the time to play or walk, take pictures or run, or even sit quietly and
listen. The educator organizes various interesting games, dances, classes,
performances, reads books, tells tales and stories. He resolves conflicts between
children, sets rules, he knows everything and can always help, praise, and sometimes
pay attention and even reprimand.
Because the educator is so important in a child's life, the primary responsibility
130
for shaping his or her personality, thinking, and behavior rests with the educator.
In addition, by choosing the right tactics of interaction with the child and
methods of controlling his behavior, the educator can significantly restore the
unfavorable influence of the family.
One of the main conditions of a child's social development is the development
of society, the establishment of relations, the formation of friendly relations with
peers.
Communication is a process of interaction between people. Today we will talk
about pedagogical communication. Pedagogical communication is a system of
interaction of a teacher with children in order to understand children, to influence
them educationally, to organize pedagogically appropriate interactions, to create a
favorable microclimate in the group for the mental development of the child.
"Experimental studies conducted under the direction of MI Lisina have shown
that during the first seven years of life, several forms of communication between
children and adults emerge successively and replace each other."
First of all, there is a direct emotional connection with the adults closest to the
child. At the heart of this communication is the child's need for attention and
kindness from others. The baby's communication with adults takes place outside of
any other activity and is the leading activity of the child at this age. The main means
of communication are facial expressions.
From 6 months to 2 years of age, a form of situational-business communication
develops between children and adults. The main feature of this form of
communication is the practical interaction of child and adult. In addition to attention
and kindness, the child also begins to need the cooperation of an adult (calling the
child for help, engaging in joint work, etc.). This helps the child to recognize objects
and learn how to deal with them.
The form of out-of-situational cognitive communication lasts from the age of
three to five. Symptoms of the third form of communication may be the child's
questions about objects and the various interactions between them. The most
important means of communication at this stage is speech, because only speech
opens up opportunities to go beyond the boundaries of a particular situation. During
131
this type of communication, the child discusses objects and events in the world with
adults. It could be a request to read a book, various questions, what they read, saw,
talked about their fantasies. The main motive for this type of communication is the
child's desire to communicate with adults in order to obtain new information or
discuss the possible causes of various events in the world around them.
There is a form of personal communication outside the situation between the
ages of 6 and 7. This form helps children to understand the social world of people.
This type of communication exists independently and reflects communicative
activity. Leading motives are personal motives. In this form of communication, the
subject of discussion is the person. At the heart of this form of communication is the
child's need for emotional support, his desire for mutual understanding and sharing
of feelings.
Communication at each stage requires a certain level of knowledge and skills,
ie competence. In the eyes of a small person, adults have a high level of competence
and are an example for him. The child naturally accepts the adult's norms of behavior
and style of interaction, and builds his own style of communication in a similar way.
The child's peers play a big role in this process. Therefore, the educator must know
how to build the communication process, be able to create a positive atmosphere
that characterizes the general conditions in the child's team. The general conditions
in the children's team are determined by:
1. the relationship between the educator and the children;
2. Relationships between children.
When children feel free to preserve their individuality, but at the same time respect
the right of others to preserve their individuality, favorable conditions are created in the
group. The educator has a strong influence on the microclimate in the group. It is he
who creates an atmosphere of freedom and sincerity in the group, taking an equal
position with children. Of course, when we say equality, we are not talking about
complete equality. The organization of space is important for equal communication.
In particular, the teacher should use the "eyes at the same level" position when
interacting with the child. This position excludes the dominance of the educator. In
addition, when organizing classes and conversations with children, it is necessary to
132
sit or stand in such a way that all partners can see each other's eyes (the optimal
option is a circle).
To create a positive microclimate in the group, children need to be sincerely
interested in their feelings, moods and thoughts as an individual. We should not be
indifferent to the attitude of children to us, and in turn, we should treat them with
respect, so that children feel loved and wanted.
When communicating with children, a tutor is not just a person who is able to
communicate. Competence in communication is a sign of a teacher's
professionalism. How can a child's social development be helped?
First, you need to support their various game forms. After all, “play is the
leading form of activity in preschool age, and communication is a part and condition
of it. At this age, a relatively stable inner world is obtained, which for the first time
allows the child to be called a personality. Although this personality is not fully
developed, it is able to develop and improve in the future.
It is during play that the development of the child, all his mental processes,
emotional sphere, social skills and habits take place. The difference between play
and other activities is that the game is not focused on the result, but on the process
itself, and during the game the child enjoys the process itself. The game process is
quite attractive for children. We often see preschoolers playing the same game for a
long time, repeating it over and over again, and it happens the next day, week,
month, and even year.
Plot-role games in the lives of preschool children allow you to create a visual-
active world that goes far beyond the boundaries of the child's personal life. This
type of activity affects the work and life of adults, the relationships between them,
the traditions in their lives, bright events, and so on. animates.
According to DB Elkoni, "the game is social in its content, nature and origin."
The sociality of plot-role games stems from the sociality of motives and structure.
Since the preschool child is not able to participate in the production process of
adults, he revives this activity in the form of games. The child can build houses
independently, treat people, drive cars and so on. he wants and thanks to the game
he achieves them.
133
The child joins the social world and becomes a participant in it, creating the
conditions in his imagination, reviving the interaction between adults using toys and
substitutes. It is during play that children learn to resolve conflicts, find their position
in communication with their peers, support their peers, express positive and negative
opinions, and face the same attitude, that is, during play, children develop adequate
ways of interaction.
The game does not educate children only with its plot. When a game is created,
there is a real interaction between the children in relation to its course: the children
discuss the content of the game, their roles, choose the game material, and so on.
and thus they take into account the interests of others, participate in the common
work, and so on. they learn. Relationships during play lead to the development of
moral motives of behavior in children, the emergence of "internal ethics".
If our children are able to play, that is, if they know what to play, how to play,
if they have different game materials, play activities will really be a means of
socialization. Our task is to give them a play space and game attributes, as well as
to teach them to play, to encourage them to play together with kind words and
smiles, to involve passive children in joint play. Game rules, roles, plot lines, etc.
Children's society, which is rapidly transferred, plays an important role in the
organization of the game. However, if children are not able to play, accept the role,
develop the plot, the teacher should think about himself. The game is the result of
the whole educational process, the face of the educator, an indicator of his work and
professionalism.
Classes, games, activities, social conversations, acquaintance with literature,
art, music, discussion of interpersonal conflicts, support of children's morally
positive actions, mutual assistance, cooperation, control of the child's behavior
without degrading the child's social causes development.
The child's mastery of ethical norms and requirements, the formation of a
humane attitude towards nature and the people around him - indicates the social
development of the child, which covers all his life in kindergarten. Therefore, the
educator must not forget that this process is long, complex and multifaceted: the
development of intellect, feelings, moral foundations in the personality is solved in
134
a complex way and requires the educator to approach not only mastery, but also
personal feelings and attitudes. An educator who speaks in a bad or indifferent way
about kindness, beauty, and mutual help will not be able to arouse those feelings in
children and form the necessary attitude. This is our responsibility to the child.
An educator is neither an ideal machine, nor a judge, nor a magician, but no
one can do this better than an educator.
References:
1. “Preschool pedagogy”, S.Aliyeva
2. “Topical issues of humanistic pedagogy”, S.Aliyeva, M.İlyasov, A.Bakhshaliyev,
F.Rustamov, N.Huseynov.
3. “Moral education of preschool children”, Z.Veliyeva.
4. “Pedagogy”, A.Agayev.
135
Beisenbaeva Bakyt Aitzhanovna

master of pedagogical sciences., senior teacher
E.A. Buketov Karaganda University, Republic of Kazakhstan
Aitbaev Adil Berikuly

2nd year magistracy student
E.A. Buketov Karaganda University, Republic of Kazakhstan
ON THE USE OF INTERNET RESOURCES IN

ONLINE TEACHING FOREIGN LANGUAGES
Abstract. This article is devoted to the use of Internet resources in teaching foreign languages.
The author considers the main resources and programs that allow organizing online foreign
languages classes with students. The article also compares various opportunities and forms of
distance learning in higher education institutions, examines educational resources, platforms,
analyzes modern e-learning technologies, their strengths and weaknesses.
Keywords: multimedia and information technology, distance education, video conferences,
encourage, social networks, internet resources.
Introduction. Information and communication technologies have influenced

the teaching of languages in higher education institutions. The advent of the Internet
and the widespread use of technology in our lives create new opportunities for
language learning. The use of Internet technologies and distance learning opens up
new opportunities for continuous training of specialists and retraining of specialists,
obtaining a second education and more accessible training. The possibilities of
social networks are now also actively used in the educational process. For example,
Instagram has a live broadcast function, during which you can conduct lectures for
students. One of the absolute advantages is an unlimited number of listeners and the
ability to embed a visual component (photos and videos) in this live broadcast. In
recent years with the development of media and computer technology, educators
have begun to make use of interactive multi-media technologies to improve their
teaching including language learning. This is particularly true in our republic,
136
Kazakhstan. Majority of the published research on the effectiveness of media and

technology in language instruction is encouraging. Among other benefits, new
technologies present opportunities to accomplish various instructional goals (e.g.,
integrated language skills, critical thinking, and cooperative skills).
Aim. The practice of incorporating multimedia and computer technology into
language instruction opens up a new horizon for teachers of English language to
improve the overall quality of language instruction. Use of interactive multimedia
technologies in communicative teaching foreign language considerably raises
quality of giving material of a lesson and efficiency of mastering of this material by
pupils. As practice shows, use and introduction of modern technologies, the
multimedia equipment enriches the maintenance of educational process, raises
motivation of students to learn English language and at the same time close
cooperation between teacher and pupils is achieved.
Materials аnd methods. According to I.V. Robert, distance learning is
understood as a pedagogical activity in which interaction is organized between the
teacher and the student, or the student, and between them, and an interactive source
of information resource that reflects all the integral components of the educational
process. Training is carried out in the context of the realization of the possibilities
of information and communication technologies (effective training in methods,
organizational management, training and control) [1,323]. The analysis of articles
on the problem of distance learning has shown that a number of authors understand
distance learning as learning at a distance, that is, in a situation where the student is
distant from the training distance. A.V. Zubov notes: "Distance learning is a new
form of organization of the educational process, combining traditional and new
information technologies of training, based on the principle of independent
knowledge acquisition, which mainly involves the telecommunications principle of
delivering the main educational material to the student and interactive interaction
between students and teachers both directly in the learning process and when
evaluating the knowledge and skills they have acquired in the learning
process».[2,125] In this regard, A. A. Andreev emphasizes that the peculiarity of
distance education is not that the presentation and exchange of educational
137
information is carried out exclusively with the help of new information technologies.
According to methodologists who studied application of multimedia in
language teaching: Multimedia is the integration of more than one medium into
some form of communication or experience delivered via a computer. Most often,
multimedia refers to a computer-assisted technology that integrates media such as
text, sound, graphics, animation, video, imaging, and spatial modelling into a
computer system. According to our research, the situation in Kazakhstan can be said
that development is at an average stage, but a lot is being done in this direction. For
example, the installation of digital educational technologies in educational
institutions is being done successfully. The introduction of digital technologies in
the educational process, the connection of resources and the use of opportunities
provided by the Internet environment will allow actively involving all its
participants in the educational process, increasing the motivation of training and,
accordingly, the quality of education. Kazakhstan researcher, who studies the
problem of teaching foreign languages S.S. Kunanbayeva believes: “In the end of
the 20th century, finding a rational method to meet the social requirements for the
quality of language acquisition demonstrates the progressive development of foreign
language teaching methods based on today’s socio-historical context “. [3,18] In the
works of D.M. Dzhussubaliyeva, N.U. Nurgaliyev studies are conducted on
effective ways of organizing distance learning, as the highest level of
informatization of education. The ways of introducing pedagogical and
informational activities on the basis of digital educational resources are presented in
the works of a number of Kazakhstan scientists. F.K. Atabayeva believes that
modern Internet and Digital technologies are designed to make the educational
interaction between a teacher and a student convenient. In Kazakhstan’s educational
institutions the use of DER is not only expedient, but also inevitable. The
introduction of digital technologies in the educational process, the connection of
resources and the use of opportunities provided by the Internet environment will
allow actively involving all its participants in the educational process, increasing the
motivation of training and, accordingly, the quality of education. One of the main
characteristics of the educational material in the distance learning process, according
138
to D. M. Dzhusubalieva, is flexibility. It allows the teacher to adapt the course of the

educational process to the individual characteristics of the student, i.e. to be
adaptive. The flexibility of the material is also necessary for the activity of the
trainees. Educational material shows the property of flexibility if it is well
structured, organized and developed.[4,24]
G.K. Nurgaliyeva identified ways to solve the development problems of
distance education in Kazakhstan as an integral part of the State program for the
digitalization of education. This is the basis for the development of online learning,
the transition to the widespread use of social networks in professional education of
the university. An analysis was made of the state and prospects of development of
modern Kazakhstan’s education in the aspect of the use of digital educational
resources, the scientific and methodical foundations of the use of digital educational
resources were studied, which lead to an increase in the quality of the educational
process, make it both more intense and closer to the individual characteristics of the
student.
Kazakhstani researchers Zh. Karaev and E. Balafanov define distance learning
as a new type of education characterized by the polyfunctionality of educational
services, the specificity of teaching methods, and a high degree of activation of
subjects of the educational process. N.T. Danaev, D.Zh. Ahmed-Zaki,
M.E. Mansurova believe that “the implementation of distance education in the
educational process necessitates the need to develop new methodologies for the
design of training courses that would provide a target level of service quality, on the
one hand, and a target level of production profitability, on the other” [5,7]
Results and discussion. The study was conducted using methods of
generalization of the material studied within the framework of the set goal and
objectives on the use of Internet resources in distance foreign language teaching.
Having studied the problem of interactive technologies application in foreign
language teaching, one may point out that linguistic community with the potential
of ICT in mind is actively developing ways of enhancing effectiveness of teaching
foreign language to non-linguistic students. In my own teaching activities for several
years I have been using distance learning technologies using the "Moodle" system.
139
The "Moodle" system was chosen to work because it has a number of advantages:
1. students show interest in the subject; 2. consolidate the educational material;
3. improve their knowledge of the English language. Currently, the virtual learning
environment based on Moodle is widely used in the higher education system.
Moodle is a web platform that refers to free software environments with open access
to code. Thanks to the open source code, this system can be easily adapted to the
goals of a particular educational project. With the help of this resource, you can
create a full-fledged course, including lectures, tasks for practice, tests with different
types of tasks, and much more.
According to Tseryulnik A. Yu. Zoom is a leader among all other programs.
Zoom is a service for video conferences, online meetings and distance learning. With
the help of it, it is possible to conduct large interactive events with the broadcast of
video, sound and screens. Zoom is configured to manage large audiences using
registration, organizer controls, surveys, questions and answers, hand-up voting,
chat, video recordings of the event being held, etc. [6,46] Among the advantages of
Zoom Tseryulnik A. Yu points out the ability for each group of students to set up a
conference with a separate ID. Also, the teacher-organizer of the conference has the
opportunity to turn on the "Waiting Room". This means that when connecting to the
conference, the student does not immediately get into the virtual environment room,
but only after the teacher's confirmation. During the lesson, the teacher can send the
student to the "Waiting Room" and then return him to the shared virtual room. This
feature will be useful, for example, in the case of any game tasks in the classroom,
when the student does not have to be present in the virtual classroom at a certain
time. The teacher-organizer of the conference has the ability to turn off and turn on
all microphones, as well as turn off the video and request the inclusion of video from
all students, which is also a useful option that allows you to optimally organize the
work process and control it. One of the most important advantages of Zoom for
distance learning is the advanced screen demonstration capabilities. This option
allows you to clearly explain any material. In Zoom, you can include a
demonstration of the entire screen, as well as only a single application (for example,
a presentation). You can only share audio, not including a screen demonstration.
140
You can pause the screen demonstration. In the settings, you can allow all
participants to share the screen or enable restrictions so that only the organizer can
do this. During the demonstration of their screen, as well as the screens of students,
the teacher-organizer of the conference can use the comment function in Zoom. This
means that you can write, draw on top of the screen demo. In other words, the basis
of a virtual whiteboard can be any demonstrated application All the services
mentioned above, of course, are of great importance in distance learning. However,
the best results can be achieved by direct contact with students. This is possible when
using video conferencing programs, as the teacher can work with a group of students
and at the same time hear and see them. A unique feature in Zoom is session rooms.
To understand the essence of this function, you can draw an analogy. During a
traditional face-to-face practical lesson, the task may be to divide students into
groups and give them a task to prepare for a situation. This task can be organized
using session rooms in Zoom, and students do not need to disconnect. Students can
be divided into groups and distributed in separate virtual rooms – session halls,
where they will communicate only with each other, the rest of them will neither see
nor hear. The number of rooms is determined by the teacher-organizer. Participants
can be assigned automatically or manually. [7,93] The teacher-organizer has the
opportunity to enter all rooms and observe the work of students. You can also move
participants from room to room. In the settings, you can additionally specify the time
students are in the virtual room, and the teacher can also send a message that will
automatically appear in all rooms. It is also possible to call the teacher to a specific
room if students have questions during the task. It should be noted that the possibility
of session halls can also be used in the process of exams.
There are many reasons why online programs have become a popular form of
distance learning in higher education today. The online environment offers
unprecedented opportunities for people who would otherwise have limited access to
education, as well as a new paradigm for educators in which dynamic courses of the
highest quality can be developed. Here is a list of some of the major benefits of
online programs. Let’s analyze some useful sides or advantages of remote education.
Strengths of online learning: 1) saves time and energy: we save up a lot of time
141
and energy on commuting. We can stay in one area and pursue a course that is
available in other area. Or we might be based out of a remote village or town which
does not have enough option for higher studies. Distance learning courses eliminate
these obstacles. 2) one of the biggest advantages of distance learning is that you can
study at a peace that is comfortable for you. The main advantage of asynchronous
online learning is that it allows students to participate in high quality learning
situations when distance and schedule make on-ground learning difficult-to-
impossible. Students can participate in classes from anywhere in the world, provided
they have a computer and Internet connection. In addition, the online format allows
physically challenged students (and teachers) more freedom to participate in class.
Participants access the Virtual Classroom through their computers instead of having
to “go to class” physically.
3) high training results. Studies by American scientists show that the results of
distance learning are not inferior or even superior to traditional forms of education.
Distance learning students study most of the learning material on their own. This
improves the memorization and understanding of topics learned. And the ability to
immediately apply the knowledge in practice at work helps to consolidate it. In
addition, the use of the latest
4) offers mobility. Communication with teachers/tutors is carried out in
different ways, both online and offline. Consulting with a tutor by email is
sometimes more effective and faster than scheduling a face-to-face meeting in
person or by correspondence.
5) availability of training materials. Access to all necessary literature is
available to students after registration on the university website or they receive
educational materials by mail.
6) distance education is cheaper. The student does not have to pay for travel,
accommodation, and in the case of foreign universities, they do not need to spend
money on a visa or foreign passport. It is convenient for the teacher. Teachers and
tutors who teach remotely can pay attention to more students and work while on
maternity leave, for example.
7) individual approach. In traditional teaching, it is quite difficult for the
142
teacher to give the necessary amount of attention to all students in the group and to
adjust to the work pace of each. The use of distance technologies is suitable for
organizing an individual approach.[7]
Disadvantages: The lack of direct contact between students and the teacher is
one of the main drawbacks. The absence of people around significantly reduces the
effectiveness of the learning process. It is difficult to create a creative atmosphere in
a group of students if classes are held in front of computer monitors. Another
problem of distance learning is the need for a personal computer and Internet access.
You need to constantly have access to sources of information, and this requires
technical training. One of the main problems of online learning is still the
authentication of users when checking knowledge. Since the best technological
solutions have not yet been proposed, most distance learning programs still have a
face-to-face examination session. It is impossible to know who is on the other side
of the screen. In some cases, this is a problem and requires special measures,
admissions and tutors ' skills. Part of this problem is solved by installing video
cameras on the training and program side. The need for a number of individual
psychological conditions. Distance learning requires strict self-discipline, which
directly depends on the independence and awareness of the student. Students tend
to feel a lack of practice. There is no constant control over students, which is a
powerful incentive for a person. It is required to have strong motivation to study
online. Almost all training material is mastered by the students themselves. This
requires developed willpower, responsibility, and self-control. Not everyone is able
to maintain the right pace of learning without control. Distance education is not
suitable for the development of communication skills, confidence, or teamwork
skills. In distance learning, students' personal contact with each other and with
teachers is minimal, if any. Lack of practical knowledge is also a problem. It is
difficult to teach specialties that involve a large number of practical exercises
remotely. Even the most modern simulators will not replace future physicians or
teachers of "live" practice. So far, the most effective way to see if a student has
passed exams or credits honestly and independently is through video surveillance,
which is not always possible. That's why students have to come to the final exam in
143
person to visit the university or its branches.

In my work with economic students I use the following sites:
https://learnenglishkids.britishcouncil.org/vocabulary; www.eslvideo.com,
http://engblog.ru/, kahoot.com, https://learningapps.org/, https://busy
teacher.org/
While working on the platform zoom.us I usually use demonstation screen and
show the students of economic specialties video films from the site”
www.eslvideo.com. For instance: While studying the theme «World tourism»
students were shown the video «Top 10 things to see in California», The beauty of
Hawaii». In using video, the learner can concentrate on the language in detail and
interpret what has been said, repeat it, predict the reply and so on. The learner can
also concentrate in detail on visual clues to meaning such as facial expression, dress,
gesture, posture and on details of the environment. Even without hearing the
language spoken clues to meaning can be picked up from the vision alone. Using
visual clues to meaning in order to enhance learning is an important part of video
methodology. We often use at our English classes kahoot.com platform. Kahoot! is
a game-based learning and trivia platform. Teachers can create multiple choice
games related to class content that students can play as a class by entering the game
code on their app or device. Kahoot! offers a multitude of other forms of games
related to class content that can make learning fun. Students like and enjoy the
games using kahoot.it.
Conclusion. In conclusion, it should be said that digital technologies do not
stand still, developing every day. And, despite the difficult epidemiological situation
in the world, a lot of resources and programs allow not only to support, but also to
increase the degree of productivity in the educational process, make it interesting for
students, motivate them to active cognitive activity, which, of course, gives them
the opportunity to get a quality education. To sum up, we have defined the
convenience and the importance of distance learning. Using multimedia
technologies in the learning process can make the lessons very interesting,
productive and effective. In one word, it is a powerful tool for foreign language
teachers. In Buketov Karaganda University various platforms are used to implement
144
DET, each of which has a number of undoubted advantages. Working on the Zoom
platform allowed us to see positive results in the development of the subject
"English" by students and increase motivation to study this subject in general. It is
important to acknowledge that students are already interested and engaged in using
technology, this creates many amazing opportunities for students and teachers to
benefit from integrating some forms of technology in the classroom and to make
teaching and learning more effective.
References:
1. Robert I. V. The implementation of online training courses in the university’s information and
educational environment // Advances in Social Science, Education and Humanities Research,
Vol.374. P.323
2. Зубов А. В. Информационные технологии в лингвистике / А. В. Зубов, И. И. Зубова
//Учебное пособие. Пособие для студентов лингвистических факультетов высших
учебных заведений, Издательский центр "Академия». -2005.- С. 208.
3. Torekeyev B.A., Shadkam Z. The use of digital educational resources as a means of increasing
motivation to learn a foreign language / Torekeyev B.A., Shadkam Z // Bulletin. Al-Farabi
Kazakh National University. Series of Pedagogical Sciences. № 4(61). P. 113- 125
4. Кусаинов А. К. Технология и методика дистанционного обучения в Республике
Казахстан/А. К. Кусаинов, А. А. Шарипбай // Профессиональное образование в России
и за рубежом. Кемерово. № 2(34). С. 23-28
5. Danaev, N.T., Ahmed-Zaki, D.J., Mansurova, M.E., Pyrkova, A.Yu. E-learning in the field of
IT education/ Danaev, N.T., Ahmed-Zaki, D.J., Mansurova, M.E., Pyrkova, A.Yu. //
Educational and methodical manual. Almaty: Evero. -P.6-10.
6. Hemei J. Teaching with Video in an English Class/. Hemei J. // Journal of English Teaching
Forum. -2015.- Issue 35(2). - P. 45-47.
7. Церюльник А. Ю. Использование дистанционного формата обучения студентов в
образовательном процессе / А. Ю. Церюльник // Международный научный журнал. -
Педагогические науки. -2020. - № 6 (96).- С. 92-95]
145
Бурибаев Эльмар Аскарович

магистрант
Академии государственного управления при Президенте Республики Казахстан,
АНАЛИЗ МУЗЫКАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ

В РЕСПУБЛИКЕ КАЗАХСТАН
Аннотация. Культура – основная составляющая часть имиджа страны. Государство, в

лице правительства, должно уделять усердное внимание для развития отечественной
культуры. Воспитание патриотического подрастающего поколения, самоутверждение
духовности населения и развитие творческой деятельности – должно являться одним из
главных задач политики, проводимой государством. Музыкальное образование – важная
часть духовного и эстетического развития личности. Однако проблема заключается в
том, что устаревшие методы обучения не могут передать весь комплекс музыковедческих
знаний. В данной статье рассматривается текущая ситуация высшего музыкального
образования в Республике Казахстан, какие важные составляющие факторы
музыкального образования игнорируются в политике страны, и даны рекомендации для
дальнейшего развития с учетом международного опыта.
Ключевые слова: высшее музыкальное образование, государственная политика.
Исторически сложившаяся и получившая интенсивное развитие за годы

независимости инфраструктура отрасли музыкального образования в
Республике Казахстан служит базовой платформой для дальнейшего развития
казахстанской культуры. Динамика и характер изменений, которые
произошли за последние десятилетия в нашей стране и мире, требуют
пересмотра подходов и методов поддержки и развития высшего музыкального
образования. Как и было отмечено в Послании Главы государства
К.К. Токаева от 1 сентября 2021 года «Единство народа и системные реформы
– прочная основа процветания страны» перед казахстанским образованием и
наукой стоит масштабная, неотложная задача – не просто поспевать за новыми
веяниями, а быть на шаг впереди, генерировать тренды [1]. Более того,
развитие высшего музыкального образования в Казахстане является важной
146
составляющей развития человеческого капитала [2]. В данной статье будет

рассмотрена текущая ситуация высшего музыкального образования в
Республике Казахстан, какие важные составляющие факторы музыкального
образования игнорируются в политике страны, и даны рекомендации для
дальнейшего развития с учетом международного опыта.
Подготовка кадров в сфере музыкального образования осуществляется
Министерством культуры и спорта Республики Казахстан (далее –
Министерство). В ведении Министерства находятся 3 узкопрофильных
национальных высших учебных заведения: Казахская национальная академия
искусства имени Т. Жургенова, Казахская национальная консерватория им.
Курмангазы, Казахский национальный университет искусств. Общее
количество студентов в ВУЗах искусств составляет – 5245 человек, из них по
государственному образовательному заказу обучается – 3973 человек, 1272 –
на платной основе. (Бакалавриат – 4855, магистратура – 335, докторантура –
55) [3].
Присоединение Казахстана к Болонскому процессу определило
обновление высшего образования с более широким доступом к европейскому
образованию, дальнейшее повышение качества образования, повышение
мобильности студентов и преподавателей, содействие интеграции в
Европейское пространство высшего образования [4]. Кроме того, система
высшего музыкального образования Казахстана в основном основывается на
советской системе музыкального образования и в настоящее время имеются
пробелы на пути модернизации музыкального образования в соответствии с
Болонским процессом и международным опытом. Такие как недостаточное
финансирование программ «академической мобильности», двудипломного
образования или недостаточный уровень языковой подготовки казахстанских
преподавателей и обучающихся.
Высшее музыкальное образование в Европе многогранно из-за большого
разнообразия правовых рамок, истории и практики консерваторий. Однако
после Болонской декларации в 1999 году традиционные консерватории
Европы постепенно трансформируются в научно-исследовательские
147
учреждения, что означает сочетание продвинутой подготовки исполнителей с

художественными исследованиями. Кроме того, в Швеции продолжается
гармонизация европейской образовательной системы с целью облегчения
мобильности студентов и процедур оценки, что также повышает прозрачность
системы образования [5].
Более того, развитие научно-исследовательского направления
способствует самореализации будущего учителя музыки в организованной
исследовательской деятельности, которая в предыдущие годы была редкостью
и проводилась по воле студентов. Написание эссе, научных публикаций,
методических отчетов и мастер-классов – атрибут современной
академической школы, требующий больших усилий от учителя музыки и
становящийся одной из возникающих задач инновационной образовательной
политики [4].
В данной статье рассмотрев текущую ситуацию системы высшего
музыкального образования, рекомендуется приглашение международных
специалистов в области музыкального и художественного образования для
качественного перспективного обоюдного видения их развития, на что
требуется соответствующая языковая подготовка казахстанских
преподавателей.
Кроме того, в настоящее время система музыкального образования
невозможна без инновационных технологий. При этом отсутствуют
профессионально ориентированные исследования по подготовке будущих
учителей музыки к применению профессиональных и инновационных
технологий. Это свидетельствует о том, что казахский педагог не знает
современного инновационного и образовательного пространства, связанного
с использованием образовательных инноваций, особенно на этапе их
применения на уроках музыки.
Эпоха глобализации способствовала трансформации многих институтов,
включая высшее музыкальное образования, как важнейшего фактора
ускорения социальной, экономической и политической модернизации,
обеспечивающего движение к постиндустриальному обществу через
148
партнерство и диалог. В данной статье была рассмотрена текущая ситуация

высшего музыкального образования в Республике Казахстан и даны
рекомендации по повышению уровня языковой подготовки студентов для
программам академической мобильности, введение инновационных
технологий в учебный процесс.
1. Токаев, К.К. (2021). Послание Главы государства Касым-Жомарта Токаева народу
Казахстана https://www.akorda.kz/ru/poslanie-glavy-gosudarstva-kasym-zhomarta-
tokaeva-narodu-kazahstana-183048 Дата обращения: 21 ноября 2021 года.
2. Мукашева, А. Б. (2016). История и тенденции развития высшего музыкального
образования в казахстане. Вестник КазНУ. Серия педагогическая, 34(3).
3. Официальный сайт Министерства культуры и спорта РК. https://www.gov.kz/memleket/
entities/mcs?lang=ru Дата обращения: 20 ноября 2021 года.
4. Khussainova, G., Akparova, G., Chsherbotayeva, N., & Akhmerov, B. (2018). Professional
innovation policy in the system of higher music education in the Republic of Kazakhstan.
European Online Journal of Natural and Social Sciences, 7(1), pp-202.
5. Johansson, K., & Georgii-Hemming, E. (2021). Processes of academisation in higher music
education: The case of Sweden. British Journal of Music Education, 38(2), 173-186.
149
Дудіна Оксана Валеріївна

кандидат педагогічних наук, викладач кафедри мовних та гуманітарних № 2
Донецький національний медичний університет, України
Стрельченко Лариса Василівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови
Донецький національний медичний університет, України
ПРОФЕСІЙНА КВАЛІФІКАЦІЯ ФАХІВЦІВ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ

ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Анотація. У статті визначено значення професійної кваліфікації фахівців медичної галузі

та ефективності їхньої діяльності. Обґрунтовано, що професійна кваліфікація фахівця
медичної галузі це його освітньо-кваліфікаційний рівень, медична підготовка за
спеціальністю, підвищення кваліфікації та практична діяльність
Ключові слова: професійна кваліфікація лікаря, ефективність, медична підготовка,
професійні характеристики лікаря.
В умовах пандемії Covid-19, актуальним постає питання професійної

кваліфікації фахівців медичної галузі та ефективності їхньої діяльності.
Міністерство охорони здоров’я України затвердило та впровадило в дію наказ
від 29 березня 2002 року № 117 «Довідник кваліфікаційних характеристик
професій, який розроблено з урахуванням змін державних стандартів щодо
класифікації професій та чинної номенклатури посад медичних працівників
системи Міністерства охорони здоров'я України [1]. Довідник передбачає
завдання та обов'язки, відповідні знання та кваліфікаційні вимоги кожного
професіоналу в галузі медицини та стоматології.
Підготовка і практика лікарів завжди була відзначена необхідністю чітко
слідувати визначених критеріїв щодо системності роботи, документації та
оцінки результатів своєї практики. Це передбачує забезпечення якості та
ефективності лікарської діяльності, що включає в себе підвищення якості
(quality improvement) та управління якості (quality management). Забезпечення
якості шляхом оцінки та коригування ефективності в медичній практиці є
150
етичним обов’язком для кожного лікаря в професійній діяльності.

Професійна кваліфікація фахівця медичної галузі це його освітньо-
кваліфікаційний рівень, медична підготовка за спеціальністю, підвищення
кваліфікації та практична діяльність. Саме завдяки професійній кваліфікації
медичного працівника відбувається раціональний розподіл праці та чітке
використання персоналу згідно з їх професійної компетентності.
Першим етапом професійної кваліфікації є п’ятирічна додипломна
медична освіта в медичному закладі вищої освіти. Наступним етапом є
дворічна базова програма, яка подається через національний процес подачі
заявок, який переважно проходить онлайн. Завершальним етапом є базова
спеціальність або прохідне навчання, коли лікарі спеціалізуються в таких
напрямах як педіатрія, невідкладна медицина або нейрохірургія. Це займає від
трьох до восьми років залежно від спеціальності, і лікарям видається
сертифікат про завершення навчання, якщо вони задовольнили вимоги оцінки.
1. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. Охорона
здоров’я. Наказ МОН від 29.03.2002 URL: https://ips.ligazakon.net/ document/MOZ5907
151
Жамбылкызы Марина
PhD кандидат филологических наук
Казахский Национальный Педагогический Университет имени Абая,
Тумарбекова Ш. Н.
Магистрант 2 курса
Казахский Национальный Педагогический Университет имени Абая,
РАЗВИТИЕ НАВЫКОВ КРИТИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ НА ОСНОВЕ

ТЕХНОЛОГИЙ ДИЗАЙН-МЫШЛЕНИЯ НА УРОКЕ
ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА
Аннотация. В статье рассматривается один из важнейших навыков XXI века, который

планируется развивать у современных детей, - проблема критического мышления. Целью
статьи является определение эффективности одного из лучших подходов к формированию
навыков критического мышления у обучающихся иностранному языку - технологии
“Дизайн-мышления”. Педагогический опыт показывает, что многие дети обладают
скрытым потенциалом одаренности, и при наличии необходимых условий для развития и
поддержки они могут проявить себя в той или иной области. В школьном возрасте есть
все основания для развития критического мышления: дети чувствуют потребность в
новизне, открыты новому опыту, выявляют проблемы и находят различные пути их
решения, обладают широким восприятием и богатым воображением, легко меняют идеи,
суть мышления, им интересно и активно участвовать в их деятельности. Это можно
наблюдать во время урока, давая ученикам различные творческие задания. Такие методы
являются одним из наиболее эффективных способов развития у студентов навыков
критического мышления и воспитания конкурентоспособного гражданина.
Ключевые слова: критическое мышление, навыки, дети изучающие иностранный язык,
дизайн-мышление, креативность.
XXI век стал свидетелем значительных изменений во всех сферах жизни,

в том числе и в образовании. Школьники XXI века должны развивать навыки,
отличающиеся от тех, которыми овладевает молодежь прошлого века. Школы
152
и университеты XXI века должны подготовить студентов к другой социальной

жизни, другому экономическому миру и рабочему месту, которое
востребовано и основано на навыках. Это век цифровой грамотности,
технологического прогресса, мультикультурных обществ, мобильности
людей, глобальных коммуникаций, социальных сетей, инноваций, творчества
и инклюзивности. Другими словами, студенты XXI века должны развивать
необходимые конкурентоспособные навыки. Самый важный из них - навыки
критического мышления. Цель статьи – определить эффективность
технологии “Дизайн - мышление” - одного из лучших подходов к
формированию навыков критического мышления у изучающих иностранный
язык.
Появление понятия "критическое мышление" впервые появилось в
научной и литературной сфере в середине ХХ века. В 1941 году ученый
Эдвард М. Гласер отметил, что критическое мышление - это поиск
доказательств для поддержки веры и аргументации (или компромисса). В 1956
году группа педагогов под руководством педагога - психолога Бенджамина
Блума вышла за рамки привычного механического обучения в образовании и
совместно создала систему мышления, способствующую развитию мышления
"высшего порядка". Созданная ими таксономия названа в честь Блума.
"Таксономия Блума" - это набор навыков, с помощью которых учителя могут
помочь своим ученикам получить эффективное образование.
Критическое мышление не является новаторской концепцией или
практикой. Многие учителя могут быть удивлены, узнав, что критическое
мышление можно было наблюдать много веков назад. Критическое мышление
может показаться трудным для определения, но если мы сможем полностью
раскрыть и понять смысл, мы откроем перед собой много возможностей.
Прежде всего, мы должны понять, что критическое мышление - это качество,
которое формируется на протяжении всей жизни.
"Критическое мышление - это самоуправляемое,
самодисциплинированное мышление, которое стремится мыслить
справедливо на высоком качественном уровне. Критически мыслящие люди
153
стремятся жить рационально, разумно, эмпатично.[1] Это требует

тщательного и целенаправленного развития конкретных навыков обработки
информации, убеждений, суждений, решения проблем. Раймонд С. Никерсон
дает нам полный список способностей и взглядов, которые характеризуют
критически мыслящего человека. Этот человек:
– регулирует мысли и формулирует их кратко и последовательно;
– приостанавливает решение при отсутствии достаточных доказательств
в поддержку принятого решения;
– может предвидеть возможные последствия альтернативных действий;
– способен к самообразованию и проявляет к нему постоянный интерес;
– может применять методы решения проблем в других областях, кроме
тех, в которых обучался. [2]
Зачем вводить и развивать критическое мышление при обучении
иностранному языку?
Критическое мышление связано с качественным мышлением и, если они
достаточно развиты, предлагает учащимся умелый способ взаимодействия с
другими, получения новых знаний и формирования идей, ценностей и
взглядов. Язык играет решающую роль во всех этих областях. При обучении
и изучении иностранного языка уровень языка может потребовать больше
размышлений о том, как говорить на иностранном языке. Потому что язык
определяется культурно. То есть, чем культура отличается, тем и язык
отличается. Традиции и менталитет находят отражение в языке, его лексике,
грамматической системе, модальности и другом. При попытке найти какие-
либо сходства и различия в том, как одно познание интерпретируется словами
в другом языке, практика критического мышления благоприятно и культурно
обогащает процесс обучения даже на начальном этапе.
До сих пор мы сосредоточились на изучении некоторых теоретических
аспектов критического мышления, но любому учителю английского языка
может быть трудно найти способ использовать и создавать уроки, которые
предлагают критическое мышление в жизни и на практике. Как правило,
существуют различные контексты и характеристики, которые могут повлиять
154
на уровень внедрения и совершенствования критического мышления ученика,

но мы согласны с тем, что первые шаги - это планирование, эксперимент и
рефлексия.
Современный высокотехнологичный и глобально конкурентоспособный
мир требует от человека развития и применения различных навыков. [3] Один
из таких навыков называется “дизайнерское мышление”. Дизайн-мышление
может оказать положительное влияние на образование XXI века по всем
предметам, поскольку оно включает в себя творческое мышление для решения
проблем. То есть в академической среде студенты обязаны учиться
критически, мыслить логически, а также решать сложные задачи [4]. Таким
образом, чтобы помочь студентам добиться успеха в этом взаимосвязанном
цифровом мире, в котором мы живем, преподаватели должны поддерживать
развитие и совершенствование навыков XXI века (таких как дизайнерское
мышление, системное мышление и навыки командной работы), которые
повышают навыки студентов для решения проблем и готовят их к карьере и
высшему образованию.
Дизайнерское мышление в основном означает, как видят дизайнеры и как
они думают. В этом итеративном и интерактивном процессе дизайнеры
сначала видят, что содержится в некоторых представлениях концепций / идей
для решения проблем, определяют отношения между идеями для решения
проблемы и приходят к выводу.
Характеристики дизайн-мыслителя
Хотя не совсем ясно природа дизайнерского мышления и что один
человек является дизайнер - мыслителем, а другой - нет, был определен ряд
характеристик, которые могут быть полезны для понимания того, как
дизайнер думает и как он относится к проблемам. Эти характеристики
помогают понять природу дизайнерского мышления. Вместе с этими
характеристиками определяются и несколько процессов. Некоторые
характеристики конструктора приведены в книге Оуэна (2007). (Таблица 1)
Использование дизайнерского мышления на уроках английского языка
является одним из лучших способов обучения навыкам в XXI веке, поскольку
155
студенты должны решать задачи путем поиска и сортировки информации, что,

в свою очередь, помогает им овладеть языковыми навыками, поскольку весь
процесс должен проводиться на английском языке. Решая эти проблемы,
студенты понимают основные принципы, такие как командная работа и
честность, продолжают использовать свой опыт, создавать идеи, основанные
на конкретной информации или опыте, узнайте, как обеспечить обратную
связь.В своей книге "творческая уверенность" Дэвид Келли утверждает, что
дизайнерское мышление основано на естественной (и развитой) способности
человека не только быть интуитивным, находить закономерности и
эмоционально привлекательным, но и изобретать функциональные идеи,
поэтому дизайнерское мышление может быть эффективным инструментом
развития творчества.и способность мыслить нестандартно у студентов
среднего и высшего уровня.
Таблица 1
Некоторые характеристики конструктора-мыслителя (Оуэн, 2007)
Ориентированная забота Дизайнеры должны постоянно думать о том, как всё, что
о человеке и делается, отвечает потребностям человека. Они также
окружающей среде должны рассматривать экологические интересы на том же
уровне, что и интересы людей.
Изобразительная Дизайнеры работают визуально (образ идей).

способность
Склонность к Дизайнеры должны учитывать общую картину проблемы,
многофункциональности рассматривая различные/несколько решений проблемы и
обращая внимание на ее специфику.
Системный вид Дизайнеры должны систематически рассматривать проблемы

и находить системные решения, которые охватывают
различные процедуры и концепции, чтобы создать единое
решение.
Умение использовать Дизайнеры должны уметь словесно интерпретировать свои
язык как инструмент творческие процессы, придумывать там, где нет деталей, и
находить невидимые невооруженным глазом отношения (т. е.
интерпретация должна сопровождаться творческим
процессом).
Предрасположенность к Дизайнеры должны развивать межличностные навыки,
групповой работе которые позволяют им общаться по различным предметам и
работать с другими людьми.
156
Продолжение таблицы 1
Исключение Дизайнеры ищут конкурирующие альтернативы, прежде чем
необходимости выбора перейти к выбору или решению. Они пытаются найти
способы придумать новые конфигурации. Этот процесс
приводит к решению, которое избегает принятия решений и
объединяет его.
Процесс дизайн проектирования - это пошаговая процедура, которую кто-

то делает для создания эффективного проекта. В отличие от линейных
процессов с простым началом, серединой и концом, процесс дизайн
проектирования всегда цикличен. Например, дизайнеры могут начать с
первого этапа и перейти к следующему, но может потребоваться вернуться к
первому этапу, прежде чем переходить к третьему этапу, и, наконец, создать
прототип на четвертом этапе.
Специалисты Стэнфордского университета в штате Калифорния, США,
разбивают процесс "Дизайн-мышления" на пять этапов:
1. Эмпатия
2. Оценка проблемы
3. Идеи
4. Прототип
5. Тест
1. Эмпатия
На первом этапе, называемом эмпатией, необходимо определить
конкретные задачи и проблемы, установить четкие цели для решения этих
выявленных проблем. Этот процесс осуществляется не действиями одного или
нескольких человек, а действиями большого коллектива. Ведь закономерно,
что у большинства людей возникают различные идеи и новшества. Каждый
индивид, активно участвующий в процессе, высказывает идеи и проблемы,
которые у него возникли.
2. Оценка проблемы
Второй этап "Дизайн-мышления" - оценка (фокус). На этом этапе
участники определяют конкретные концепции проекта. Особенность периода
заключается в том, что эти дизайнеры собирают и обобщают информацию,
157
которую они услышали, увидели в предыдущем периоде. Собранная

информация анализируется между коллективами и выбирается наиболее
важная. На этом этапе участники (могут быть и учащиеся) делают данный
проект объектом дальнейшего исследования, делая взаимные выводы по
выбранной информации, этот этап отличается коллективной работой по
реализации идей.
3. Идеи
Следующий этап будет направлен на реализацию выбранной идеи. Для
того чтобы работа была успешной на данном этапе, самое ценное из
информации, накопленной за предыдущий период, заключается в накоплении
самого необходимого. Этот этап характеризуется настоящими творческими
работами, на этом этапе проводится работа по реализации идеи. В этот период
при работе с учащимися у учащихся есть возможность развить навыки
критического мышления, такие как мозговой штурм, мышление, работа с видео.
Здесь важно отметить, что в этот период учащиеся пробуждают творческие,
технические, лидерские способности и способствуют дальнейшему развитию.
4. Прототип
Следующий четвертый этап в "Дизайн-мышлении" - создание
прототипов. На этом этапе создаются макеты и модели, ориентированные на
окончательное результативное решение поставленной задачи. На этапе
прототипа сценарий ролевой игры должен быть полностью готов, и теперь
учащиеся должны выполнить этот сценарий. То есть этот этап является этапом
подготовки к полной реализации инновационных идей, прошедших
предыдущие этапы.
5. Тест
Макет или модель, реализованные на этапе прототипа (сценарий сцены,
могут быть различные открытия в технических, гуманитарных науках), будут
проверены специальной командой исследователей на последнем пятом этапе
тестирования или проверены потребителями в реальной жизни. После
подведения итогов тестирования группа исследователей редактирует макет
или научную новизну и выносит решения.
158
Используя эти пять этапов в области знаний, основной принцип

программы дизайн - мышления заключается в том, чтобы помочь учащимся
связать полученные знания с жизнью, повысить способность к подлинному
творчеству и открытию различных научных открытий.
Заключение
Ожидается, что указанные результаты послужат эмпирической основой,
способствующей лучшему пониманию процессов обучения и преподавания
лексики иностранного языка. Результаты будут представлены и опубликованы
на защите, планируется организация послевузовских курсов и сессий
повышения квалификации для достижения академической и практической
аудитории. Кроме того, ожидается, что результаты исследования обогатят
практику преподавания и внесут вклад в подготовку наших студентов в
качестве будущих учителей. Кроме того, эти материалы могут предоставить
полезную информацию для улучшения дизайна материалов.
Список литературы:
1. Л. Эльдер. и Р. Пол. Краткое руководство по человеческому сознанию, основа для
критического мышления, CA, 2007, 3-е изд.
2. Раймонд С. Никерсон. Об улучшении мышления через окѕпу (том 15).
3. Шют и Беккер, 2010.
4. Ротерхэм и Уиллингэм, 2009.
159
Кадирбаева Роза Изтлеуовна

доктор педагогических наук, доцент, доцент кафедры математики
Южно-Казахстанский государственный педагогический университет,
Амирбекулы Алданазар
кандидат педагогических наук, доцент, доцент кафедры математики
Южно-Казахстанский государственный педагогический университет,
Оспанов Еркин Бакытович

докторант II курса
Кокшетауский государственный университет им. Ш. Уалиханова,
ОТКРЫТЫЕ ЗАДАЧИ ШКОЛЬНОЙ ГЕОМЕТРИИ КАК

ИСТОЧНИКИ ФОРМИРОВАНИЯ КОМПЕТЕНТНОСТИ
ПРАВДОПОДОБНОГО РАССУЖДЕНИЯ
Аннотация. В работе приведены выводы Дж. Пойи и Д. Уолтона о правдоподобных

суждениях и основные характеристики правдоподобного рассуждения. Рассмотрены
несколько примеров, свидетельствующих о том, что открытые задачи школьной
геометрии (задачи на доказательство) являются источником формирования у учащихся
компетенций правдоподобного рассуждения, к которым даны соответствующие вопросы
правдоподобного мышления.
Ключевые слова: правдоподобность, характеристики правдоподобного рассуждения,
школьная геометрия, открытие задачи.
Термин "правдоподобность" означает сходство, подобие с истиной.

Правдоподобное рассуждение это метод получения новых выводов из данных
известных предпосылок, метод, отличный от классического Аристотелевского
метода аргументации, в котором дедуктивное умозаключение полностью
переносит истинность посылок на заключение, и его результат оказывается
достоверно истинным.
160
Джордж Пойя в своей двухтомной книге под названием “Математика и

правдоподобные рассуждения” представляет правдоподобные рассуждения
как способ генерировать новые математические предположения. По его
мнению, «математическое доказательство является доказательным
рассуждением, а индуктивные доводы физика, косвенные улики юриста,
документальное доводы историка и статистические доводы экономиста
относятся к правдоподобным рассуждениям» [1]. Автор также утверждает, что
различие между этими двумя типами рассуждений велико и многообразно, т.е.
доказательное рассуждение надежно, неоспаримо и окончательно, а
правдоподобное рассуждение рискованно, спорно и условно.
В предисловии к первому тому книги Дж. Пойя призывает всех
заинтересованных изучающих математику: «Конечно, будем учиться
доказывать, но будем также учиться догадываться» [1, с. 14]. С этой целью
автор намерен научить студентов искусству угадывать новые результаты в
математике, для чего он использует такие понятия, как индукция и аналогия,
как возможные источники для правдоподобных рассуждений.
Дж. Пойя свою книгу начинает с обсуждения индукции, а не
математической индукции, как способа угадывать новые результаты. Он
показывает, как случайные наблюдения нескольких результатов вида 4 = 2 +
2, 6 = 3 + 3, 8 = 3 + 5, 10 = 3 + 7 и т. д. могут побудить острый ум
сформулировать гипотезу, что каждое четное число больше 4 может быть
представлено как сумма двух нечетных простых чисел. Это хорошо
известный гипотеза Гольдбаха. Первая задача в первой главе – угадать
правило, согласно которому выбираются следующие члены следующей
последовательности: 11, 31, 41, 61, 71, 101, 131,.... Эти и последующие задания
даются для объяснения сущности принципа процесса индукции:
предположительное общее утверждение становится более правдоподобным,
если оно подтверждается для нового частного случая.
Таким образом, посылки правдоподобного рассуждения лишь с той или
иной степенью вероятности подтверждают заключение. Эта степень
подтверждения не остается постоянной, а изменяется по мере установления
161
новых фактов, подтверждающих или даже опровергающих заключение, что и

показывает тесную связь правдоподобных рассуждений с гипотезами,
предсказания которых имеют также вероятностный характер.
Несмотря на вероятностный характер своих заключений правдоподобные
рассуждения по своей структуре, направленности движения мысли, области
применения значительно отличаются друг от друга.
В общем случае, существует одиннадцать характеристик
правдоподобного рассуждения, определенных Д. Уолтоном и другими,
которые можно обобщить следующим образом [2]:
1. Правдоподобное рассуждение исходит из более правдоподобных
предпосылок к выводу, который был менее правдоподобным до того, как на
него был приведен правдоподобный аргумент.
2. Что-то кажется правдоподобным, когда у рассуждаемых есть примеры
в их собственном сознании.
3. Правдоподобные рассуждения основаны на общеизвестных фактах.
4. Правдоподобные рассуждения можно опровергнуть.
5. Правдоподобные рассуждения основаны на том, как обычно обстоят
дела в знакомых ситуациях.
6. Правдоподобные рассуждения могут быть использованы для
заполнения неявных предпосылок в неполных аргументах.
7. Правдоподобные рассуждения обычно основаны на видимостях
восприятия.
8. Стабильность – важная характеристика правдоподобных рассуждений.
9. Правдоподобные рассуждения могут быть проверены и, таким
образом, подтверждены или опровергнуты.
10. Исследование правдоподобных рассуждений в диалоге - это способ их
проверки.
11. Правдоподобное рассуждение допускает наличие степеней путем
проверки, но не такого рода, как стандартные значения вероятности и
байесовские правила, используемые в вероятности Паскаля.
Приведеннные выше характеристики правдоподобного рассуждения явно
162
показывают, что источником формирования компетентности

правдоподобного рассуждения является решение задач обобщенного
характера, то есть задачи на доказательство. Это следует из того, что во
первых, все теоремы математики, до ее доказательства являются гипотезами;
во вторых, в процессе их доказательства учитель и учащиеся нередко
сталкиваются с ситуациями, в которых трудно представить все исходные
данные и ожидаемый результат.
Приведем несколько примеров из учебника по геометрии [3],
показывающих правдоподобности призыва Пойя.
Пример 1: Доказать теорему синусов – стороны треугольника пропо-
рациональна синусам противолежащих углов, то есть
𝑎 𝑏 𝑐
= = .
𝑠𝑖𝑛𝛼 𝑠𝑖𝑛𝛽 sin 𝛾
Решение задачи. Пусть дан произвольный треугольник ABC (рис. 1.).
Рис. 1. Произвольный треугольник ABC
Из вершины C на сторону АВ проведем высоту h, тогда:

ℎ
𝑠𝑖𝑛𝛼 = , то есть h = 𝑏 ∙ 𝑠𝑖𝑛𝛼 (1)
𝑏
А из треугольника ВСD:
ℎ
𝑠𝑖𝑛𝛽 = , то есть h = 𝑎 ∙ 𝑠𝑖𝑛𝛽 (2)
𝑎
Из равенснтв (1) и (2) получим: 𝑏 ∙ 𝑠𝑖𝑛𝛼 = 𝑎 ∙ 𝑠𝑖𝑛𝛽 . Деленим обеих

частей последнего равенства на 𝑠𝑖𝑛𝛼 ∙ 𝑠𝑖𝑛𝛽, и сокращая полученных дробей,
имеем
𝑎 𝑏
= . (3)
sin 𝛼 sin 𝛽
Теперь, опустив перпендикуляр на сторону АС и рассуждая аналогично
163
как в первом случае, получим:

𝑏 𝑐
= . (4)
sin 𝛽 sin 𝛾
Равенства (3) и (4) и дает доказательства теоремы.

То есть считается, что приведенное при доказательстве рассуждения
являются достоверными. Так ли это?
Действительно, относительно приведенного доказательства теоремы
возникает два вопроса.
1. Откуда было известно до доказательства, что приведенное
умозаключение “стороны треугольника пропорциональны синусам
противолежащих углов” есть теорема?
2. Откуда появился перпендикуляр СD?
Ответов на эти вопросы из логики доказательства найти невозможно. А
без них приведенного доказательства нельзя считать достоверным. Оно лишь
правдоподобно.
Аналогичным образом можно показать, что рассуждения приводимые
при доказательстве теоремы косинусов так же являются правдоподобными.
Пример 2: Сумма внутренних углов выпуклого n-угольника равно
(n-2) ∙π.
Решение задачи. Пусть дано: –
выпуклый n-угольник (рис. 2.).
Рис. 2. Выпуклый n-угольник
Соединяя вершину А1 со всеми остальными вершинами многоугольика

получим 𝑛 − 2 треугольника. Сумма всех углов этих треугольников равна
сумме углов многоугольника. А сумма углов каждого из треугольников равна
180º.
164
Следовательно, сумма углов многоугольника

∠А1 +∠А2 + ∠А3 + ⋯ + ∠ А𝑛−1 + ∠А𝑛 =180º ∙ (n-2).
Что и требовалось доказать.
Как видно из доказательства теоремы, в ней важную роль играет
утверждение “А сумма углов каждого из треугольников равна 180º ”, которое
следует из доказательства теоремы о сумме углов треугольника.
Теорема: Сумма углов треугольника равна 180º.
Пусть дан ∆АВС (рис. 3.).
Рис. 3. Произвольный треугольник ABC
Доказать: ∠А+∠В+∠С=180º.
Доказательство: Через точку В проведем прямую BF, параллельную
прямой AC: BF∥AC (рис. 4.).
Рис. 4. Треугольник ABC, в котором проведена прямая BF
∠ACB и ∠FBC, как внутренние накрест лежащие при BF∥AC и секущей

BC углы, равны между собой.
∠ABF=∠ABC+∠FBC.
Сумма ∠ABF+∠CAB =180º (как внутренние односторонние при BF∥AC и
секущей AB).
Теорема доказана.
165
Но откуда известно, что развернутый угол равен 180º?

Без ответа на этот вопрос рассуждения доказательств теорем о сумме
выпуклого многоугольника и треугольника не являются достоверными, а
значить являются правдоподобными. А заключения лишь вероятны в той или
иной степени.
При изучении школьной геометрии вопросы, аналогичные приведенным
выше, можно задавать на каждом шагу.
Например, в геометрии изучаются многоугльники. А где одноугольник, а
двуугольник?
Почему плоскость как часть пространства имеет меру нуль, а если
рассматривать ее без привязки к плоскости, она бесконечномерна? Тот же
вопрос можно ставить и относительно прямой.
В геометрии единица и бесконечность совпадают?
Таким образом, можно также рассмотреть следующие примеры, которые
требуют правдоподобного рассуждения:
1. Покажите, что формула Сипмсона МФ = h/6*(МВО+4*МСС+МНО),
где МФ – мера (объем, плоскость) фигуры, МВО и МНО – меры верхнего и
нижнего основани соответственно, МСС - мера среднего сечения фигуры,
представляет обобщенного способа вычисления мер геометрических фигур.
2. Дан периметр. Покажите, что с этим периметром наименьшую
площадь имеет треугольник, а наибольший – круг.
3. Обычно укладывание дорог микрорайона оказывается не оптимальным.
Как надо поступать строителям, чтобы оно стало оптимальным?
Приведенные примеры и наличие безответных вопросов в обучении
геометрии показывают, что открытие задачи школьной геометрии и являются
источниками формирования компетентности правдоподобного рассуждения
учащихся.
1. Пойя Джордж., Поля Георгий (1975). Математика и правдоподобные рассуждения. М.,
Наука, 1975, - 464 с.
166
2. Уолтон Д, Тиндейл К. В., Гордон Т. Ф. (2014). «Применение новейших методов

аргументации к некоторым древним примерам правдоподобных рассуждений» (PDF).
Аргументация. 28 (1): 85–119. Дои:10.1007/ s10503-013-9306-у. Архивировано из
оригинал (PDF) 21 февраля 2015 г.. Получено 21 февраля 2015.
3. Шыныбеков А.Н. Геометрия: Учебник для 9 класса общеобразовательной школы
/ А.Н. Шыныбеков, Д.А. Шыныбеков, Р.Н. Жумабаев.- Алматы: Атамұра, 2019.- 176 с.
167
Самойлова Ірина Володимирівна

кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри корекційної освіти та спеціальної психології
Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради, Україна
Ніконова Вікторія Ігоревна

магістрантка 2 курсу
Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради, Україна
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ФОНЕМАТИЧНОГО СПРИЙМАННЯ

У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ
НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
На сучасній та практичній логопедії профілактика порушень усного та

писемного мовлення приділяє увагу у підготовці дітей дошкільного віку до
подальшого шкільного навчання. Наявність фонематичних помилок вказує на
недостатність сформованості фонематичного слуху та фонематичного
сприйняття дітей з порушеннями мовлення.
Проблема формування фонематичного сприймання у дітей з загальним
недорозвиненням мовлення є однією з найважливіших проблем у сучасній
логопедії. Велика кількість досліджень вказує на те, що недорозвинення
фонематичної сторони мовлення призводить до порушень звуковимови, що
має вплив на порушення лексико-граматичній стороні мовлення дітей
дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
У дітей поряд з порушенням всіх компонентів мовлення, зазвичай,
виявляється не сформованість фонематичного слуху і фонематичного
сприймання. Аналіз наукових досліджень вчених, а саме: Р. Каше,
С. Шаховської, Р. Нікашиної, Т. Ткаченко, показав, що його розвиток є
одним з важливих завдань корекційного впливу. Розвиваючи фонематичне
сприймання у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення,
168
здійснюється позитивний вплив на становлення всієї фонетичної бази

мовлення дитини, що в свою чергу сприяє формуванню правильної складової
структури слова [2].
Під час логопедичної роботи з розвитку фонематичного сприймання
необхідно проводити комплексну систему корекційніх заходів. Вона полягає
в тісній взаємодії логопеда, вихователя дошкільної групи, психолога,
інструктора з фізичної культури та музичного працівника, лікарів та батьків.
Зміст роботи по подоланню даного недорозвитку в своїх працях описували
такі практики, як Г. Голубєва, О. Бот, Л. Дмітрієва, Р. Лалаєва, Є. Соботович.
Всю систему корекційної роботи з розвитку здібностей диференціювати
фонеми можна умовно поділити на шість етапів:
I етап – впізнавання немовних звуків;
II етап – розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових
звуків, словосполучень і фраз;
III етап – розрізнення слів, близьких за звуковим складом;
IVетап – диференціація складів;
V етап – диференціація фонем;
VI етап – розвиток навичок елементарного звукового аналізу [4].
Всі етапи мають різну тривалість. Перший та другий етапи можна
проводити тільки лише на логопедичних заняттях або у другій частині дня
разом з вихователем логопедичної групи. Наступні ж етапи необхідно
проводити стільки, скільки це потрібно дитині для повного сприймання
інформації, для розвитку навичок, який вміщує в собі певний етап.
Перший етап включає роботу по впізнаванні та розрізненні немовних
звуків. На цьому етапі формується в дітей здатність впізнавати та
диференціювати немовні звуки через спеціально підібрану систему ігор та
ігрових вправ. В результаті даної роботи також необхідно паралельно
проводити роботу на розвиток слухової уваги та слухової пам’яті, що
в подальшому сприяє розвитку вміння диференціювати звуки мовлення.
На перших заняттях логопед пропонує дитині прислухатись і назвати
звуки, які вона почула в оточуючому середовищі. Це може бути шелест листя
169
під ногами, спів пташок, гудок автобуса чи автомобіля, розмова дорослих,

сміх дітей тощо. Згодом рекомендується проводити такі ігри, як «Знайди
заховану іграшку», «Що звучало», «Впізнай за звуком» [2].
Основне завдання другого етапу є розрізнення висоти, сили, тембру
голосу використовуючи матеріал однакових звуків, словосполучень та фраз.
При виконанні завдань цього етапу можна використовувати такі ігри, які
слугують виконанню меті, а саме «Відгадай, хто сказав», «Мама і дитинча».
Завданням третього етапу є навчання дошкільників із загальним
недорозвитком мовлення розрізняти слова, близькі за звуковим складом. Для
виконання даного завдання пропонується ряд ігор: «Що переплутав хлопчик»,
«Схожі слова», «Придумай слово» [1].
Провідним завданням четвертого етапу є навчання диференціювати
склади. На даному етапі дітей вчать розрізняти склади, які відрізняються
кількома чи одним звуком за акустично далекими чи близькими ознаками
(ознакою). Широко застосовується прийом промовляння серії складів з
різними приголосними чи голосними звуками, а також складів різної
структури: відкритих, закритих, без збігу та зі збігом приголосних.
На наступному етапі необхідно проводити роботу спрямовану на
формування диференціації звуків. Логопедичний вплив на даному етапі
здійснюється відповідно до уточненням мовного й слухового образу
диференційованих звуків. Під час формування диференціації пропонуються
голосні й приголосні звуки в складах та словах. В процесі закріплення знань
та умінь цього етапу доцільно використовувати ігри та ігрові вправи для
закріплення набутих навичок дітьми [4].
На заключному етапі відбувається формування в дошкільників із ЗНМ
фонематичного аналізу та синтезу. Система логопедичної роботи на даному
етапі враховує послідовність становлення різних форм звукового аналізу та
синтезу: усне виділення звука (положення звука в слові, характер звука,
кількість звуків у звуковому складі), звуковий аналіз з опорою на матеріал
(графічні схеми слова, звукові лінійки, фішки), звуковий аналіз без опори на
вимову та допоміжні засоби [3].
170
Таким чином, до моменту вступу в школу діти, які пройшли корекційне

навчання, будуть вміти розрізняти всі фонеми, свідомо контролювати
звучання власного й оточуючого мовлення, послідовно виділяти звуки в складі
слова, самостійно визначати його звукові елементи. Діти дошкільного віку
навчаться розподіляти увагу між різними звуковими елементами, утримувати
в пам’яті порядок звуків та їх позицію в слові, що є вирішальним фактором у
попередженні порушень письма та читання. Отже, цілеспрямована система
заходів з розвитку фонематичного сприймання з дітьми дошкільного віку із
загальним недорозвитком мовлення та надана їм корекційна допомога дадуть
можливість скорегувати мовну функцію в дошкільників та своєчасно
попередять неуспішність учнів загальноосвітніх закладів.
1. Голубева Г. Г. Коррекция нарушений фонетической стороны речи у дошкольников .
СПб.:РГПУ им. Герцена. Союз, 2000.
2. Кравцова М. К. Формирование фонематического восприятия у детей с общим
недоразвитием речи. Молодой ученый. 2016.
3. Соботович Є. Ф. Порушення мовного розвитку в дітей та шляхи їх корекції. Київ: ІСДО,
1995.
4. Ткаченко Т. А. Фонематическое восприятие. Формирование и развитие Москва:
Книголюб, 2008.
171
PHILOSOPHY AND COGNITION
Сафарова Сайлинисо Додиевна

кандидат философских наук, доцент общеуниверситетской кафедры философии
Таджикского Национального Университета, Республика Таджикистан
ПАТРИОТИЗМ В ДУХОВНОЙ ЖИЗНИ СОВРЕМЕННОГО

ТАДЖИКИСТАНА
Аннотация. Статья, рассматривает патриотизм в духовной жизни современного

Таджикистана, которая всегда остается актуальным. Анализируя две ключевые
проблемы: генезиса и источники возникновения патриотизма и его важности, развитие
процессов формирование национального определения, таких как единство и солидарность.
Каждое явления на самом деле имеет положительные, так и отрицательные аспекты.
Автор подробно раскрывает отрицательные побочные явление, в частности патриотизм
может привести к нежелательному явлению, как национализм, ведущему развитию
космополитизма, и одновременно подробно описывает каждый перечисленный феномен.
Следующей вопрос, рассматривается автором таджикский патриотизм и их
отличительные особенности от европейского. Тем не менее, высокий уровень духа и любви
к патриотизму в годы Великой Отечественной войны. Патриотический дух заключается
в том, что, когда страна находится в опасности единственным фактором защиты,
является моральное чувство. Таким образом, распад Советского Союза и процесс
развития Независимости Таджикистана, с некоторыми его ключевыми приоритетами.
Следует отметить, что данная проблема является актуальной в наши дни, и решение во
многом определяет успех развития нашей страны в будущем.
Ключевые слова: патриотизм, духовность, лидер нации, Государственная
Независимость, Республика Таджикистан, Великая Отечественная война, гражданская
война, Советский Союз, перестройка.
Патриотизм как духовная ценность представляет собой одну из самых

востребованных тем исследования духовной жизни современного
таджикского общества. О необходимости научного исследования этого
вопроса говорят уже такие события и особенности современной духовной
172
ситуации в Таджикистане, которые наглядно демонстрируют значительное

повышение патриотического духа в разных социальных слоях и группах
населения страны. Важной проблемой научного исследования остается
проблема изучения мотивов и причин такой тенденции духовного развития в
обществе, а также количественные и качественные степени влияния
патриотизма на духовно-нравственные начала общественной жизни и
порядка. Не менее важным остается вопрос изучения генезиса патриотизма
как духовного явления среди молодого и подрастающего поколения
Таджикистана, состава вооруженных сил Таджикистана, работников
различных отраслей экономики, образования, здравоохранения, культуры,
социальных сфер и населения в целом.
Актуальность данного вопроса определяется тем, что патриотизм как
духовная ценность играет важнейшую роль в обеспечении национального
единства и укреплении социально-экономических основ государственного
суверенитета. В настоящее время в условиях глобализации и усиления
миграционных процессов понимание своей принадлежности к национальной
культуре, осознание своей национальной и культурной идентичности является
обязательным залогом сохранения единства и культурной самобытности
каждого цивилизованного народа и нации. С другой стороны, патриотизм как
духовная ценность, при определенных условиях может легко перерасти в
нацизм – (идеологию или политику национального превосходства и
противопоставления своей нации другим), в шовинизм (идеологию,
проповедующую национальную и расовую исключительность и
разжигающую национальную вражду и ненависть) или в космополитизм -
идеологию так называемого «мирового гражданства», ставившую интересы
человечества выше интересов отдельной нации. Поэтому, при разработке
государственных программ по патриотическому воспитанию граждан
необходимо ориентироваться на формирование истинного и умеренного
патриотизма, принимать превентивные меры для предотвращения
деформированных типов и крайностей патриотизма и их негативных
последствий.
173
В отличие от европейского патриотизма, отождествляющего

государственность и духовность, таджикский патриотизм также как
российский/советский патриотизм отождествляет Родину (родство) и
духовность. Дух нации – это дух Родины, единства рода и личности. Величие
патриотического духа всех советских народов особенно проявлялось в годы
ВОВ, затем в годы восстановления экономики и бурного экономического
развития Советского Союза. В летопись истории СССР золотыми буквами
вписаны немеркнущие подвиги советского воинства, которыми гордятся все
нынешние независимые государства – члены СНГ. Свидетельством
безграничного патриотизма советских людей являются сотни великие заводы
и предприятия, гидроэлектростанции и другие экономические сооружения,
построенные в советские годы во всех союзных республиках, а также во
многие страны близкого и дальнего зарубежья с участием представителей всех
советских народов.
Анализируя патриотизм в духовной жизни современного Таджикистана,
прежде всего следует кратко описывать основные фазы сложного процесса
образования суверенного национального государства в Таджикистане.
Приобретение Государственной независимости является величайшим
достижением в новейшей истории Таджикистана. 24 августа 1990 года в
самый разгар политических противостояний на 2-ом заседании Верховного
совета республики (12–го созыва) была принята Декларация Независимости
Республики Таджикистан. [3, с.2].
Независимость, провозглашенная в соответствии с этим историческим
документом, была «суверенитетом в пределах юрисдикции СССР», т.к.
Республика Таджикистан на своей территории самостоятельно решала все
политические, экономические, социально-культурные проблемы, за
исключением добровольно отнесенных к юрисдикции Союза Советских
Социалистических Республик. Начало 90-х годов ХХ века было
непредвиденной вехой исторического развития для бывшего СССР и его
союзных республик. В действительности, исторические явления и события
менялись с такой быстротой, что даже первые лица многих республик не
174
вникали в смысл происходящих процессов. Августовские события 1991 года

свидетельствовали о начале конца этой великой державы. Теперь республики,
поверив в возможность получения политической независимости на этом витке
истории, стали бороться за подлинный суверенитет и самостоятельность. В
связи с тем, что эти политические преобразования и процессы могли охватить
и Таджикистан, возникла острая необходимость внесения изменений и
дополнений в Декларацию 90-го года. Этот момент в Заявлении Верховного
Совета Республики Таджикистан «О государственной независимости
Республики Таджикистан», принятой на внеочередной сессии Верховного
Совета Республики Таджикистан (12-го созыва) от 9 сентября 1991 года, был
освещен так: «Принимая во внимание революционные преобразования в
СССР, уважая стремление входивших в его состав суверенных республик о
восстановлении взаимоотношений… в соответствии с Декларацией о
независимости Республики Таджикистан, провозглашенной 24 августа 1990
года, Верховный Совет объявляет Государственную независимость
Республики Таджикистан»[5,с.2].Принятое заявление послужило основанием
для принятия специального решения Верховного Совета Республики
Таджикистан «О провозглашении Государственной независимости
Республики Таджикистан» и одобрения его текста. [7,с.1].Принятие в
обязательном порядке этих двух исторических документов требовало
усовершенствования Декларации Независимости Республики Таджикистан. С
учетом возникшей необходимости Верховный Совет Республики
Таджикистан принял отдельное постановление «О внесении изменений и
дополнений в Декларацию Независимости Республики Таджикистан». [6, с.1].
В этот исторический день – 9 сентября 1991 года изменения и дополнения
были занесены в Конституцию Республики Таджикистан, в результате,
признание независимости Таджикистана стало конституционной нормой и с
юридической точки зрения данная норма имеет необратимый характер. Как
показали рассмотрение и анализ официальных юридических актов, идея
независимости, находясь в течение одного года в процессе серьезного
совершенствования, наконец, достигла уровня признания подлинного
175
суверенитета республики, определяющим критерием развития нашего

нынешнего свободного и полноправного общества. Таким образом, в сентябре
1991 года с распадом Советского Союза на карте Центральной Азии появилось
новое государство – независимая демократическая республика Таджикистан,
провозглашающая идеалы мира, добра, гуманизма и справедливости,
открытое для диалога со всеми странами и народами.
Однако, для окончательного становления и укрепления государственного
суверенитета Таджикистана требовалось преодоление ряда проблем,
возникших на пути к национальной и государственной независимости. Ниже
проводим краткий социально-философский анализ этих проблем.
Многие исследователи феномена патриотизма утверждают, что данное,
по сути, позитивное и прогрессирующее явление при определенных условиях
может подвергаться деформациям и искажениям, способным спровоцировать
социальные кризисы и конфликты. К социальным факторам, порождающим
социальные конфликты и катаклизмы, относится, например, неожиданная
революционная смена политического курса государства, государственный
переворот или смена политической власти, и другие события. В течение
происхождения таких событий обществу охватывает глубокий духовный
кризис, растут количественные показатели преступности и правонарушений,
происходит обесценение ранее общепринятых ценностей и норм. Такую
ситуацию Э. Дюркгейм называет «аномией» и считает её важнейшим
фактором распространения преступности, коррупции, наркомании, суицида,
других видов отклоняющегося поведения. [4, с.15]. Следуя этому меткому
указанию великого философа и социолога, можно определить подобный
кризисный период в новейшей истории Таджикистана, в течение которого
происходили очаги и факторы, наиболее негативно воздействовавшие на
последующий рост социальной девиации в первые годы Независимости и
подталкивающие народ в разрушительный огонь гражданской,
братоубийственной войны.
На наш взгляд, анализ этой проблемы способствует формированию более
четкого понимания о патриотизме и его общественно-политическом значении.
176
Итак, социально-политические предпосылки политического и духовного

кризиса, охватившего Таджикистан в первые годы независимости и ставшей
причиной гражданской войны, формировались ещё в годы перестройки.
Многие зарубежные исследователи отмечают, что Таджикистан до периода
перестройки (1985-1991 гг.) являлась самой спокойной союзной республикой
изменения в политическом руководстве республики происходили, в основном,
тихо и гладко. Однако, в годы перестройки республика стала зоной
распространения социального коллапса. Особенно 1990 и 1991 в памяти
жителей столицы сохранились, как годы конфликтов на улицах и
политической борьбы за дверями Верховного Совета Таджикистана. В 1992
году политическая борьба переросла в гражданскую войну, которая длилась
более пяти лет и унесла жизни десятков тысяч таджикских граждан, не говоря
уже о его разрушительных экономических последствиях.
Исследователи до сих пор затрудняются четко объяснить причины
политического кризиса и гражданской войны в Таджикистане. Некоторые
западные исследователи видят эту причину в росте национального
самосознания таджиков, особенно у таджикской интеллигенции. Как они
отмечают, с начала 1990-х годов «национализм» стала движущей силой и
одной из важных теоретических основ для изменений в последние годы в
СССР, а затем почти во всех бывших союзных республиках, в том числе в
Таджикистане. [8, с.633].
В качестве ещё одной причин дестабилизации социально-политической
жизни в Таджикистане в первые годы независимости, западные исследователи
указывают на разрушение в 1990 году и без того хрупкого баланса экономики
Таджикистана, сокращение рабочих мест в производственных предприятиях,
заодно, массовой безработице, в результате которого экономические и
материальные условия жизни абсолютной части населения Таджикистана
резко ухудшились. [1, с.150].
Таким образом, упразднение Советского Союза, с одной стороны,
способствовало приобретению Таджикистаном и всем бывшим союзным
республикам государственного суверенитета, но заодно с этим, все они
177
механически приняли на себя вышеупомянутые проблемы перестроечного

периода. В последующем, эти проблемы из-за социальной аномии,
продлившейся в Таджикистане несколько лет, ещё больше усугублялись и
проявились в следующем:
– застой национальной экономики, безработица, упадок жизненного
состояния населения;
– политическое противостояние, приведшее к гражданской войне, и её
негативным последствиям;
– кризис системы образования, здравоохранения, социальной занятости и
защиты населения;
– рост преступности и правонарушений;
– формирование в обществе психологии страха, неуверенности в
завтрашнем дне, пессимизма, отчаяния и выживания, неспособность
государства к защите своих граждан, породившая антипатию к силовым
структурам и т.п.
Все эти факторы в совокупности наложили огромный отпечаток в
общественных отношениях, взаимоотношениях людей между собой,
деградации нравственных устоев общества, стали в совокупности
катализатором причин гражданской войны. Анализируя процессы,
происходившие в бывшие союзные республики после развала СССР, многие
западные авторы справедливо отмечают что все социальные волнения,
которые часто сопровождаются растущей неудовлетворенности и даже
открытого восстания, взрываются не в результате увеличения политических
свобод, но в результате разочарованных экономических или социальных
ожиданий. [2, с.610].
Таким образом, в первые годы независимости и до окончания
гражданской войны, общество Таджикистана сталкивалось с массой проблем
и трудностей, возникших на пути развития. К счастью, под мудрым
руководством Лидера нации, Основателя национального единства,
Президента Республики Таджикистана Эмомали Рахмона, народ
Таджикистана смог преодолеть все эти трудности и вступить на путь
178
устойчивого общественно-экономического развития. Безусловно, Важнейшим

духовным источником, откуда народ Таджикистана под предводительством
Своего мудрого Президента приобретал силу для преодоления препятствий и
построения счастливой жизни, являлась патриотизм.
1. Барнетт Р. Р.Робина и Дж. Снайдера. Русская гегемония на периферии: причина и
последствии гражданской войны в Таджикистане// Постсоветский политический
порядок: конфликт и государственное строительство. Лондон, 1998. С. 119-150.
2. Davies, James Chowning. 1974. “The J-Curve and Power Struggle Theories of Collective
Violence.” American Sociological Review 39 (4): 607–610.
3. Декларация о суверенитете Таджикской Советской Социалистической Республики
(По состоянию на 09.09.1991 г.). С.2
4. Дюркгейм Э. Норма и патология // Рубеж. 1991. № 2. С. 15.
5. Заявление о Государственной независимости Республики Таджикистан от 9 сентября
1991 года, № 392.С.2.
6. Постановление Верховного Совета Республики Таджикистан от 9 сентября 1991 года,
№ 391 «О внесении изменений и дополнений в декларацию о суверенитете Таджикской
Советской Социалистической Республики». С.1
7. Постановление Верховного Совета Республики Таджикистан от 9 сентября 1991 года,
№ 392 «О провозглашении государственной независимости Республики
Таджикистан». С.1.
8. Я. Бреммер, Т. Рей. Постсоветские национальности: прошлое, настоящее, будущее.
Кембридж, 1997. С. 602-633;
9. Чалмаев В. Философия патриотизма. Молодая гвардия.1967. № 10.120 с.
10. Карамзин Н.М. О любви к отечеству и народной гордости // Соч. Т.3 СПб.1848. 477 с.
11. Сафарова С.Д. Сущность и проявления патриотизма в современных условиях. Вестник
Таджикского национального университета. Душанбе, «Сино», № 2/6 (175) , 2015,
С 245-252.
12. Сафарова С.Д. Формирования патриотизма как ценности у студентов вузов
/ С.Д. Сафарова. - Общество и мысли (сборник статей), - Душанбе.С.52-58.
179
RELIGIOUS STUDIES
Gaybullaev Saidahmadkhan Samatkhanovich

Doctoral student of International Islamic Academy of Uzbekistan,
Republic of Uzbekistan
WORKS WRITTEN ON THE BASIS OF “USUL AL-BAZDAVI”
Abstract. In order to better understand the essence of the holy religion of Islam and to understand
the great work done by our scholars in the past, it is important to study the science of fiqh (Islamic
jurisprudence) and its branch studying its laws, evidences the Usul al-fiqh (basics of fiqh) where
it requires knowledge and perseverance.
Keywords: Islam, al-fiqh, scholar, Hanafi, law
Today, as in all areas of science, there is a need for extensive research on the
Usul al-fiqh. According to sources, “Fakhrul Islam” - Ali ibn Muhammad Abul
Hasan Pazdavi (1009-1089), a scholar who left an indelible mark on Islamic
jurisprudence with his authoritative works, was a teacher of Movarounnahr scholars
and a long-time judge of the country. The work of the faqih (Islamic jurist) “Kanzul
vusul ila ma’rifati-l-usul”, known as “Usul al-Bazdavi”, has a special significance
as one of the main sources in the field of usul al-fiqh. Kotib Chalabi (d. 1068/1658)
says in his famous Kashf uz-zunun: Usul al-Bazdavi is an important source of
valuable information, and the faqihs seem to have competed in writing
commentaries on it. The historian Qazi Ibn Khaldun (1332-1406) also wrote in his
famous Muqaddima that there were many works of Usul al-fiqh in the Hanafi
direction, the book of Abu Zayd Dabbusi is the most useful and comprehensive of
the first works, and the work of Sayful Islam Pazdavi is in such status of the next
books.”
Fahrul-Islam Pazdavi’s work was well received by Hanafi scholars because it
introduced the Hanafi method into the system of al-fiqh and was more concise than
al-Usul by his contemporary colleague Sarakhsi (1009-1090). Dr. Said Bekdosh,
who made the modern edition of Usul al-Bazdavi in 2016, says that Shamsul-aimma
180
Sarakhsi used the style of Pazdavi’s book al-Usul and made extensive use of his data
in writing al-Usul, and tried to give a few examples to prove his point. In fact, Usul
al-Bazdavi has been widely used in works on the theory of Muslim law. This is due
to the fact that the book was used to write works in the style of commentary, hoshia,
takhrij and summary, or quoting from its data.
As mentioned by Kotib Chalabi, famous commentaries on Usul al-Bazdavi
have been written by major Hanafi jurists. Including:
– Commentary by Hamiduddin Ali ibn Muhammad Romishi Bukhari
(d. 667/1268) entitled “Fawaidu Bazdavi”. This work is important as the first
commentary written in Usul al-Bazdavi. The manuscript copy of the work copied
by the calligrapher Muhammad ibn Abu Nuaym in 693/1294 is the closest to the
author's time. It is kept in the Dor al-Kutub library in Cairo under the number № 179.
The modern, critical text of the work, prepared by Dr. Omir Ahmad Nadavi on the
basis of existing manuscripts, was published in 2010 by the Lebanese printing house
Dorul Kutub Ilmiyya.
– Commentary on al-Kafi by Husamiddin Husayn ibn Ali ibn Hajjaj Signaqi
(d. 714/1314). The author states at the end of the work that he completed it in
704/1304. Al-Kafi was published by Dr. Muhammad Sayyid Muhammadqanit in
2001 at Maktaba ar-Rushd Publishing House in Riyadh. At the beginning of this
edition there are many manuscripts of the work available in the world book funds
and a lot of important information about the scientific activity of the author
Husomiddin Signoki.
– The commentary of Abdulaziz ibn Ahmad ibn Muhammad Alouddin
Bukhari (d. 730/1330) entitled “Kashfu-l-asror an Usuli Fakhri-l-Islam Bazdavi” is
the main and most famous commentary of “Usul al-Bazdavi”. That is why the work
is popular among scientists, there are still several editions. The first edition was
printed in 1307/1889 at the Sahafiyya Osmaniyya printing house in Istanbul, and
later in 1974 by Abdullah Mahmud Muhammad in Beirut at the Doru-l-Kutub
Ilmiyya printing house.
– Commentary by Akmaluddin Muhammad ibn Muhammad Babarti Misri
(d. 786/1398) entitled “At-Taqrir li usuli Bazdavi”. Although the work has not been
181
published so far, it has been the subject to a number of research. At Umm al-Qura
University in Mecca, about a dozen studies have been conducted on al-Taqrir li Usul
Bazdavi. They also provide detailed information about the manuscripts of the work
kept in world funds.
– The commentary of Jalaliddin ibn Shamsuddin Khorezmi Karloni
(d. 740/1340) entitled “al-Shafi” is also noteworthy. The reason is that Jalaliddin
Karloni was a student of other commentators, Abdulaziz Bukhari and Husamiddin
Sighnaqi, and made extensive use of their commentaries in writing al-Shafi.
Although this work has not been published yet, it was studied at the level of a
doctoral dissertation by Abdulmajid Hassan Saig at Riyadh Islamic University.
– The commentary of Amir Kotib Umar Itqani Atrozi (685 / 1286-751 / 1351)
entitled “al-Shamil” is another commentary written in Usul al-Bazdavi. Ash-Shamil
(comprehensive) is a large-scale work worthy of its name. The manuscript copy
itself consists of eleven volumes. It has not yet been published, but much of the work
has been researched and published in book form at Riyadh Muhammad ibn Saud
University.
– The commentary of Qivamiddin Muhammad Koki Misri (d. 749/1349)
entitled Bunyanul Vusul has not been published so far. Three of his manuscripts are
kept in Cairo's Dar al-Kutub Misriya library with material numbers № 2025, 2030,
1780. It should be noted that the scholar Qivomiddin Koki taught students from
“Usul al-Bazdavi” in the Mordin community and wrote this work, summarizing the
comments and details he gave during the lesson. The scholar also served as a Mufti
in Cairo.
– The commentary of Abul Baqa Muhammad ibn Ahmad ibn Ziya Makki
(d. 854/1450) is still used in manuscript form.
– The manuscript of the commentary of Wajihuddin Umar ibn Abdulmuhsin
Arzanjani (lived around 871/1467) entitled Sharhu Usul al-Bazdavi consists of two
volumes and has not yet been published.
– It is noteworthy that the commentary of Sheikh Abul Makarim Ahmad ibn
Hasan Jarbardi Shafi'i (d. 746/1346) entitled “Sharhu Usul al-Bazdavi” was written
by a representative of another madhab. Jorbardi was a famous jurist of the Shafi'i
182
madhab and was the chairman of the scholars of Tabriz in his time.
There are also some incomplete commentaries of the source. Including:
– The commentary of Alouddin Ali ibn Muhammad Hiravi Musannafik
(d. 775/1376) entitled “al-Tahrir” is one of those incomplete commentaries. The
scholar was famous with the title “Musannafik” in the fiqh of Hanafi madhab and
he was born in Herat and died in 1376, Qustantinia (modern Istanbul).
– As his master commentator Akmaliddin Bobarti, Shamsiddin Muhammad
ibn Hamza Fanori Rumi (751/1352-834/1431) began writing a commentary on
“Usul al-Bazdavi” at the end of his life, but unfortunately, he was not able to
complete his work since he got blind.
– The commentary of Mulla Hisrav Muhammad ibn Faromuz Hanafi
(d. 885/1479) was not finished, as well. However, there is a complete work of this
author with the name “Mirqotul vusul fi ilmil usul”. The scholar passed away in
1479, Qustantinia (modern Istanbul).
– Mahmud ibn Muhammad Junfuri Foruqi Hindi (d. 1062/1652) also wrote a
commentary to the work. But the author was not able to finish his work.
The commentaries mentioned above are of great importance in studying “Usul
al-Bazdavi”. Because of Pazdavi's high level of savvy, the meaning can be
understood only after interpreting some of the phrases in the work. These comments
are also of particular importance in the field as a source basis. In addition, while
reviewing the manuscripts of Usul al-Bazdavi, some unfamiliar comments and
commentaries were encountered around the text. By studying them independently,
one can find new interpretations of the work that are still unknown to us.
Mukhtasar (short) works written as an abbreviated form of Usul al-
Bazdavi:
– A short risolah by Husamuddin Muhammad ibn Muhammad ibn 'Umar
Ahsikati (d. 644/1246) entitled al-Muntahab al-Husami. In the work, the information
in Usul al-Bazdavi is given in a short and concise form. Husamuddin Akhsikati’s al-
Muntahab is also a very authoritative source, with many commentaries. The
manuscript of the work, which is kept in the library of the Malik Saud University in
Riyadh under the number № 3797, dates back to the 13th century and is the closest
183
to the author’s time. In the end title of it, it is said that the copy was completed on
the 10th of the month of Rabi'ul Awwal, 690/1291. The work has been published
several times and it consists of 74 pages.
– A short risolah by Abul Barakat Abdullah ibn Ahmad ibn Nasafi
(d. 710/1310) entitled Manor al-Anwar. Abul Barakat Nasafi summarized the
information in Usul al-Bazdavi and compiled it into a risolah entitled Manorul-
anwar. It has about fifty commentaries because it is short and meaningful.
3 manuscripts of the work are kept in the manuscript fund of the Institute of Oriental
Studies of the Academy of Sciences of the Republic of Uzbekistan. Of these, the one
with the inventory number 245243/1 was copied in 762/1361 and has a volume of
25 pages. This risolah has been published several times so far.
Abulfido Zaynuddin Qasim ibn Qutlubuga’s (d. 1474) work, Takhrij ahadisi
Usul al-Bazdavi, is dedicated to the interpretation of the hadiths and narrations in
Usul al-Bazdavi. It contains the hadiths from Usul al-Bazdavi, the narrations of the
Companions and the Tabi'een, and the reports of the imams of the madhabs. The full
text of these narrations, their places and sources mentioned in the works on hadith
science are given. The lithograph of “Takhrij”, along with Usul al-Bazdavi, was first
published in Pakistan in 1909. Later, in 1995, it was studied by Dr. Muhammad
Hussain Taji as part of his doctoral dissertation and a modern edition was made at
the Sheikh Zayed Center for Islamic Studies in Karachi, Pakistan.
The works based on Usul al-Bazdavi are not limited to the abovementioned
ones. It should be noted that the activities on the reproduction of manuscripts of the
work, the creation of new works on its basis has continued at all times, and its
prestige and influence in the field of science is great.
Until now, the work has been a program guide to the science of “Usul al-fiqh”.
It is taught as a textbook on this subject in educational institutions. In particular, the
famous historian Abdulaziz Bukhari (d. 730/1330) said that he read the entire Usul
al-Bazdavi in the presence of his teacher Fakhruddin Muhammad Moymargi
(d. 751/1351) while studying at the Madrasatul Abbasiyya in Sarakhs.
In short, the book “Usul al-Bazdavi”, which deals with the basic principles of
jurisprudence, from Islamic law to the principles of morality, and the sources based
184
on it, were created in the territory of Movarounnahr, and it certainly is appropriate

for our people’s worldview and way of life. By studying them on the basis of modern
requirements, we have the opportunity to fill certain gaps in our social life and solve
problems in a positive way. Also, the rich scientific heritage of our scholars, such as
Pazdavi, Abdulaziz Bukhari, Romish Bukhari, Akhsikati, is poorly studied, and one
of the urgent tasks facing scientists is to present them to the public in a dignified
manner.
References:
1. Abdulkarim Sam'ani. al-Ansob. – Cairo: Maktabatu Ibn Taymiya, 1980. –V. 2. – P. 54.
2. Haji Khalifa. Kashfuz zunun an asamil kutub val funun. - Bayrut. Dor kutub al-ilmiya, 1992.
- V. 1. - P. 54.
3. Ibn Khaldun. al-Muqaddima. - Cairo: Maktabatu Ibn Taymiya, 1980. - P. 428.
4. Fakhrul Islam Pazdavi. Usul al-Bazdavi / Dr. Said Bekdosh edition. - Madina: Dorus siroj,
2016. - P. 21.
5. Muhammad Solih. Sharhu Jomiu-s-sagir research, from the chapter on zakat to the chapter of
hajj: master's dissertation. - Mecca: Ummul Quro University, 2010. - P. 106.
6. Hamiduddin Romishiy. Favoidu-l-Bazdavi / Dr. Omir Ahmad Nadavi edition - Lebanon:
Doru-l-kutub ilmiyya, 2010. V. 1. - P. 8.
7. Hisomiddin Signokiy. Al-Kafi Sharhu-l-Bazdavi / Fakhruddin Muhammadsayyid
Muhammadqanit edition. - ar-Riyadh. Maktaba Rushd, 2001. - p. 2545.
8. Abdulaziz Bukhari. Kashful asror. Bayrut. Dor kutub al-ilmiyya, 1997. - V. 1. - P. 19.
9. Halaf ibn Muhammad al-Muhammad. Tahqiqi Taqrir li Usul Bazdavi. – Mecca, “Ummul
Quro” university, 1997. – P. 42.
10. Ahmad ibn Muhammad Nosir Abbos Avdiy. Tahqiq al-Muntahab al-Husomi. – P. 72.
11. Maqsudov D. The role of Abul Barakot Nasafi in the science of tafsir: Autoabstract of the
dissertation of the Candidate of historical sciences. – Edition: TIU, 2008. – P. 18.
12. Muhammad Husayni Toji. Муҳаммад Ҳусайн Тожи. Scientific heritage of Ibn Qutlubugo
and “Takhrij ahadisi Usul Bazdavi” research, PhD diss. – Karachi: Shayhk Zaid Center for
Islamic studies, 2004. – P. 115.
185
POLITICAL SCIENCE AND PUBLIC ADMINISTRATION
Ніколіна Ірина Іванівна

кандидат наук з державного управління, доцент,
доцент кафедри менеджменту та адміністрування
Вінницький торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного університету, Україна
Кузінська Валерія Андріївна

студентка III курсу
Вінницький торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного університету, Україна
ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВОГО УРЯДУВАННЯ

У ФІНЛЯНДІЇ ТА ЙОГО ВАЖЛИВІСТЬ ДЛЯ УКРАЇНИ
Анотація: Стаття присвячена дослідженню досвіду впровадження цифрового урядування

у Фінляндії. В роботі узагальнено та продемонстровано основні досягнення електронного
та цифрового урядування у Фінляндії, висвітлено значення досвіду Фінляндії для України.
Доведено, що цифрове урядування та е-урядування не є тотожними поняттями, а
впровадження першого потребує цілеспрямованої політики.
Ключові слова: цифрова трансформація, цифрове урядування, цифровий розвиток,
електронне урядування, індекс, оцінка, рейтинг, індекс розвитку електронного урядування,
індекс цифрового урядування.
Цифрове урядування - це не лише можливість наблизити владу до

громадян, зробивши її прозорою, відкритою та доступною, налагодити якісну
взаємодію між державною та суспільством, а й ефективно надавати публічні
послуги та вирішувати складні проблеми з допомогою сучасних цифрових
інструментів та технологій, що неодноразово доведено міжнародною
практикою. Саме тому дослідження успішного зарубіжного досвіду
впровадження цифрового урядування є актуальним для України, де дане
явище досі є малодослідженим, проте суспільство якої знаходиться в умовах
186
цифрової трансформації і потребує якісних змін, особливо в діяльності органів

державної влади та місцевого самоврядування. Належне використання такого
досвіду допоможе подолати цифровий розрив у публічному площині взаємодії
та дасть суттєвий поштовх до розвитку всіх сфер суспільного життя.
Цивілізаційний вектор розвитку України обумовлює її інтерес до
європейських практик впровадження цифрового урядування. Одним із таких
взірців, вартих уваги, є досвід Фінляндії, країни-члена Європейського Союзу,
світового лідера за рівнем розвитку електронного урядування, про що свідчить
відповідний авторитетний Індекс (рисунок 1).
Рис. 1. Індекс розвитку електронного урядування окремих країн світу та

Фінляндії за 2020 рік [1]
Цифрове урядування є якісним перевтіленням електронного, а не однією

з його стадій, як вважає автор, тому без дослідження електронного урядування
не обійтись.
Фінляндія - країна з континентально-європейською моделлю
електронного урядування, що вважається найбільш збалансованою завдяки
врахуванню мультикультурності. Для неї характерними є жорстке
законодавче регулювання інформаційних правовідносин, вільний доступ до
інформації, насамперед урядової, яку можна отримувати в режимі реального
часу, тощо. Як і для інших членів ЄС, для Фінляндії рекомендації недержавних
інститутів, як-от Європейського парламенту чи Європейської комісії, є
обов’язковими до виконання.
Як зазначає Організація економічного співробітництва та розвитку, з
1990-х років Фінляндія є лідером у використанні інформаційно-
187
комунікаційних технологій для розвитку своєї економіки та реформування

публічного управління та адміністрування, зокрема у сфері надання публічних
послуг.
Обраний даною державою підхід базувався на обміні даними, відкритому
уряді, захисті конфіденційності, прогресивних послугах і спільному баченні
інформаційного суспільства зі збереженням фундаментальних цінностей
фінського суспільства [2]. З самого початку фінська влада активно сприяла
перетворенням у сфері е-урядування. Фінляндія - перша країна у світі, що
прийняла Закон про електронні послуги, а саме «Закон про електронні послуги
у сфері державного управління» (2001 р.). У 2002 році було розроблено портал
Suomi.fi (www.suomi.fi) як єдину точку доступу до публічної інформації та
державних послуг з метою надання послуг всім громадянам незалежно від
їхнього місця проживання. З цього порталу, який являє собою головний
урядовий портал, можна перейти на веб-сторінки міністерств, всі урядові
організації й муніципалітети тощо.
Завдяки проактивній політиці щодо використання інформаційно-
комунікаційних технологій (далі - ІКТ) ще 15-20 років тому у Фінляндії було
здійснено ряд заходів, як-от оцифрування державних послуг, електронне
регулювання адміністративного менеджменту, а також надано чимало нових
можливостей, які на той час ще не були доступними у загальносвітовому
масштабі: скріплення рішення електронним підписом як фізичними чи
юридичними особами, так і органами влади, здійснення запиту і пошук
інформації в режимі онлайн з допомогою інформаційних мереж, а з
допомогою мобільних пристроїв, наприклад, здійснення покупок або
отримання різних послуг та ін. Як стверджує у своїй дисертації В.І.Дмитренко,
«наприкінці 2015 року була забезпечена технічна можливість для електронної
участі в прийнятті управлінських рішень на державному та регіональному
рівні через відповідний портал Міністерства юстиції (до цього з 2013
здійснювалася експериментальна апробація проекту)» [3]. «Останнім же
часом розроблено і нові сервіси, що забезпечують безпосередню участь
громадян в управлінні публічними справами з використанням ІКТ. Доступ до
188
цих сервісів забезпечується через портал demokratia.fi, що має виразний

слоган: «зміни, в яких береш участь»» [4]. На ньому на цей час представлено
7 сервісів: Otakantaa.fi (обговорення), Lausuntopalvelu.fi (звернення та запити
щодо публічних послуг), Кansalaisaloite.fi (ініціативи громадян),
Kuntalaisaloite.fi (місцеві ініціативи), Nuortenideat.fi (ідеї, висловлені
молоддю), Vaalit.fi (вибори), Puoluerekisteri.fi (реєстрація партій та збір заяв
про підтримку). Останній було запущено 1 січня 2021 року.
Цифрова революція змінила звичні традиційні способи мислення та
діяльності в усіх сферах життя і продовжує їх трансформувати. Сфера
публічного управління та адміністрування не є винятком. Перетворення,
спричинені революцією і, як наслідок, новими потребами, цілком органічно
зумовили появу нової концепції, ширшої в порівнянні з е-урядуванням -
цифрового урядування. На жаль, наразі чітко розмежувати обидва явища
складно, що добре помітно принаймні в існуванні абсолютно різних підходів
до їхнього трактування, як і те, коли закінчується одне та розпочинається інше.
Це питання, яке потребує подальшого дослідження. Однак, можна однозначно
стверджувати, що цифрове урядування функціонує на основі здобутків і
напрацювань е-урядування.
У 2019 для Європейської комісії були підготовлені Digital Government
Factsheets, інформаційні бюлетні, що містять огляд стану цифрового
урядування в країнах ЄС, зокрема для Фінляндії. Беручи до уваги інформацію
в згаданій роботі [5], щонайменше 2018 рік, який є досліджуваним в ній
основним періодом, можна вважати роком, коли Фінляндія зробила свідомий
вибір на користь цифрового урядування. Серед важливих кроків було
прийнято кілька вагомих законів, що стосуються даної сфери, та розбудовано
цифрову інфраструктуру. Так, наприклад, з 1 січня 2020 року запрацювала
Digital and Population Data Services Agency, Агенція з питань обслуговування
цифрових і демографічних даних, також відома під назвою the Finnish Digital
Agency. Вона утворилася внаслідок об’єднання the Population Register Centre,
the Local Register Offices та the Steering and Development Unit for the Local
Register Offices і сприяє цифровізації суспільства, забезпечує доступність
189
даних та надає послуги, що стосуються подій у житті громадян. Звернувши

увагу на Індикатори цифрового урядування у Digital Government Factsheets
2019 та показники Фінляндії, стає очевидним цінність досвіду цієї країни: її
результати значно перевищують середні серед країн-членів ЄС, крім того, ця
позитивна тенденція зберігається (рис.2)
Рис. 2. Показники Фінляндїі згідно з індикаторами цифрового

урядування з 2009 по 2018 роки у порівнянні з середніми показниками
країн-членів ЄС: відсоток осіб у Фінляндії, які використовують інтернет
для а) взаємодії з органами влади, б) отримання інформації від органів
влади, в) завантаження офіційних форм, г) надсилання заповнених форм
до органів влади [5]
Наслідки цифрового урядування у цій країні вже помітні - згідно із

результатами дослідження “Global Corruption Barometer” корупція в органах
публічної влади Фінляндїі вже протягом тривалого часу не існує як явище -
1% станом на 2021 рік [6]. У Фінляндії відсутні спеціальні антикорупційні
190
закони та спеціальні антикорупційні органи. “Замість цього, діють запобіжні

антикорупційні норми, виписані в низці правових актів про державну службу
та фінансування політичних партій” [7]. Саме цей аспект, на додачу, є
надзвичайно важливим для України.
Попри успіх Фінляндії відповідно до Індексу розвитку електронного
урядування за 2020 рік, й за останні роки зокрема, її результат згідно з Digital
Government Index, Індексом цифрового урядування, за 2019 не такий втішний
- всього 0,36 з 1 (рис.3). Як довела І.І.Ніколіна, оцінювання цифрового
врядування має вагоме значення, адже воно “підвищить надійність процесу
розробки та прийняття рішень в управлінні складними багаторівневими
соціально-економічними системами, забезпечуючи можливість оцінки різних
стратегій цифрової трансформації” [8].
Рис. 3. Індекс цифрового урядування за 2019 рік [9]
191
Звичайно, згадані індекси розраховуються за різною методологією та

серед різної кількості досліджуваних країн, про що варто пам’ятати. Однак, це
знову ж таки, як і відмінність у результатах Фінляндії, свідчить про те, що
електронне урядування не є прямопропорційним цифровому. Таким чином,
аби перейти від е-урядування до цифрового, потрібно більше, ніж просто
“спадок” першого, а тісна взаємодія держави з громадськістю та бізнесом,
чітко визначена стратегія, впровадження послідовних цифрових реформ,
політична воля, ефективне державне управління та ін.
Отже, міжнародна практика, зокрема цінний для України приклад
Фінляндії, служить доказом того, що впровадження цифрового урядування на
всіх рівнях взаємодії є не лише загальносвітовою тенденцією, а й стало
потребою часу, адже тепер, в умовах пандемії, уряд будь-якої держави як
ніколи змушений швидко реагувати на виклики сьогодення. Нові часи
вимагають нових рішень. Досвід Фінляндії доводить, що цифрове урядування
варте витрачених ресурсів та зусиль.
1. The Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, 2020.
United Nations E-Government Surveys 2020 Digital Government in the Decade of Action for
Sustainable Development. [online] New York: the United Nations. Режим доступу:
<https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2020-Survey/
2020%20UN%20E-Government%20Survey%20(Full%20Report).pdf> [Дата звернення 5
листопада 2021]
2. Organisation for Economic Co-operation and Development, 2003. OECD e-Government
Studies: Finland. [online] Paris: OECD Publications Service. Режим доступу:
<https://www.oecd.org/innovation/digital-government/oecde-governmentstudiesfinland.htm>
[Дата звернення 5 листопада 2021]
3. Дмитренко В.І., 2018. Механізми впровадження електронного урядування на місцевому
рівні. Кандидат наук з державного управління. Інститут підготовки кадрів державної
служби зайнятості України. Режим доступу: <https://ipk.edu.ua/wp-
content/uploads/2019/05/Dysertatsiia-Dmytrenka.pdf> [Дата звернення 6 листопада 2021]
4. Пігарєв Ю.Б., Куспляк І.С., Дрешпак В.М., 2017. Частина 5: Інструменти електронного
урядування та електронної демократії у запобіганні корупції в органах публічної влади.
192
В: Семенченко А.І., Дрешпак В.М., ред. Електронне урядування та електронна

демократія: навч. посіб.: у 15 ч. Київ. с.22. Режим доступу: <https://onat.edu.ua/wp-
content/uploads/2018/05/Part_005_Feb_2018.pdf> [Дата звернення 8 листопада 2021]
5. Wavestone for the European Commission, 2019. Digital Government Factsheet 2019: Finland
[online] the Joinup. Режим доступу: <https://joinup.ec.europa.eu/sites/default/files/inline-
files/Digital_Government_Factsheets_Finland_2019.pdf> [Дата звернення 9 листопада
2021]
6. Transparency International, 2021. Global Corruption Barometer – European Union 2021.
[online] Transparency International. Режим доступу: <https://www.transparency.org/en/
gcb/eu/european-union-2021/results/fin> [Дата звернення 10 листопада 2021]
7. Тінькoв A. Л. Ocoбливocті прoтидії пoлітичній кoрупції в крaїнaх ЄC. Режим доступу:
<http://academy.gov.ua/ej/ej14/txts/Tinkov.pdf> [Дата звернення 10 листопада 2021]
8. Nikolina I.І., Hulivata І.О., Husak L.Р., Radzihovska L.М., Nikolina I.І., 2020. Assessment of
digitalization of public management and administration at the level of territorial communities.
Naukovyi visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, [online] № 5, Рр.150-156. Режим
доступу: <http://nvngu.in.ua/index.php/en/archive/on-the-issues/1850-2020/contens-5-
2020/5522-assessment-of-digitalization-of-public-management-and-administration-at-the-
level-of-territorial-communities> [Дата звернення 11 листопада 2021]
9. Organisation for Economic Co-operation and Development, 2020. OECD Digital
Government Index (DGI): 2019. [online] Режим доступу: <https://www.oecd.org/gov/
digital-government/digital-government-index-2019-highlights.pdf> [Дата звернення 11
листопада 2021]
193
PSYCHOLOGY AND PSYCHIATRY
Римша Софія Віталіївна

доктор медичних наук, професор,
зав. кафедри психіатрії, наркології та психотерапії з курсом ПО
Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Україна
Король Вікторія Анатоліївна

аспірантка кафедри психіатрії, наркології та психотерапії з курсом ПО
Римша Олена Вікторівна

кандидат медичних наук, доцент кафедри мікробіології
ДІАГНОСТИКА ТРИВОГИ У ПАЦІЄНТІВ З ДЕМЕНЦІЄЮ
Анотація. Метою цієї статті є вивчити особливості діагностики тривоги при деменціях
та інших вікових когнітивних порушеннях на базі медичної літератури та власних клінічних
спостережень. Вона вказує на труднощі в диференціації тривоги та проявів когнітивних
порушень, що спостерігаються на ранніх стадіях деменції. Ми робимо огляд наявних
діагностичних критеріїв та діагностичних методів. Дослідження проводилось на базі
декількох відділень ВОПНЛ ім. М. І. Ющенка. Були обстежені пацієнти обох статей у віці
60 років та старше з деменціями та порушеннями когнітивних функцій різного ступеню.
Використовувались Mini Mental State Examination (MMSE), NPI, Behave-AD, та RAID.
Отримані дані вказують на переважання симптомів тривоги серед опитуваних, що може
набувати різних форм та маскувати когнітивні порушення, депресію та ажитацію, як і
були безпосередньою реакцією на усвідомлення їх виникнення та прогресування. Як відомо,
саме афективні симптоми у формі тривоги, посилюють ризик прогресування когнітивного
порушення на ранніх стадіях його виникнення. Наявні ж психологічні опитувальники для
дослідження тривоги у пацієнтів з когнітивними порушеннями є досить неспецифічними і
дозволяють лише кількісно оцінити наявність тривоги та певних її аспектів , а отже
потребують подальшого вивчення. Діагностика тривоги у даної групи пацієнтів значима для
адекватного лікування зазначених розладів в ініціальному періоді хвороби.
Ключові слова: тривога, деменція, діагностика.
194
За останні роки все більше дослідників приділяють увагу проблемам

діагностики та лікування психіатричних та поведінкових симптомів деменції
[1]. Проте, дослідження симптому тривоги при деменції донедавна отримало
мало уваги, хоч, як відомо, саме афективні симптоми у формі тривоги
посилюють ризик прогресування когнітивного порушення на ранніх стадіях
його виникнення [4,7], та наявність тривоги є більш поширеною серед людей
з деменцію, ніж в загальній популяції. Це пов’язано зі зниженням якості
життя, проблемною поведінкою, обмеженнями в денній активності,
диссомнією. Тривога при деменції пов’язана також зі страхом стати тягарем
для близьких людей та опікунів, та усвідомленням свого стану. [6] Вона є
суб’єктивною скаргою, яку важко об’єктивно оцінити та відрізнити від інших
симптомів, таких як ажитація чи депресія, особливо при наявності серйозних
когнітивних порушень і коли мусимо послуговуватись також інформацією,
отриманою від родичів, опікунів, та медичного персоналу, що може додавати
суб’єктивну оцінку та спотворювати наявну клінічну симптоматику.
Дане дослідження фокусується на трьох основних темах, кожна з яких
відповідає на актуальне питання, що виникає при діагностиці пацієнтів з
деменцією. Почнемо власне з того, як визначати тривогу при деменції. Далі
ми порівняємо інструменти для діагностики деменції та визначимо найбільш
практичні та доцільні з них та розглянемо клінічні характеристики тривоги
при деменції. Таким чином ми можемо побачити наявні обмеження при
діагностиці тривоги при деменції та дамо рекомендації стосовно діагностики
тривоги при деменції. Дослідження проводилось на базі трьох відділень
ВОПНЛ ім. М. І. Ющенка. Були обстежені 97 пацієнтів обох статей у віці 60
років та старше з деменціями та порушеннями когнітивних функцій різного
ступеню. Використовувались Mini Mental State Examination (MMSE), NPI,
Behave-AD, та RAID.
Визначення тривоги при деменції
При визначенні тривоги при деменції мусимо зважати на її клінічні
прояви та критерії діагностики, як і на те, як відрізнити її від депресії, ажитації
та інших симптомів деменції, якими вона маскується. Спершу розглянемо
195
виділення тривоги від загальної симптоматики деменції.

Складність полягає в тому, що деякі характерні прояви тривоги, такі як
збудження, швидка втомлюваність та важкість концентрації є також
характерними для деменції, і навіть можуть бути присутніми при деменції без
тривоги [2]. Інша складність полягає в тому, що пацієнтам досить складно
артикулювати тривогу, особливо при наявності когнітивних порушень
.Складно сказати напевно чи симптоми тривоги можна вважати викликаними
деменцією, а чи вони виступають окремими проявами тривожного розладу [3].
Щоб відповісти на це питання, можемо послуговуватись критеріям DSM-V, що
пропонує певні вказівки стосовно того, чи симптоми можна вважати проявом
незалежного психологічного захворювання, а чи прямими психологічними
наслідками основного захворювання. У випадку тривоги та деменції деякі
фактори вказують на те, що така пряма обумовленість є ймовірною. Варто
зазначити, що дегенерація нейронів, що відповідає за когнітивне зниження, що
спостерігається при деменції, може також вражати лімбічні структури,
пов’язані з регуляцією емоцій. Тривога є більш поширеною серед осіб з
деменцією, ніж в загальній популяції та поширеність тривоги залежить від типу
деменції. [2] І нарешті, як зазначено, деякі симптоми тривоги є невіддільними
від характерних проявів деменції. І, однак, питання стосовно того, чи виникла
тривога в кожного окремого пацієнта внаслідок розвитку деменції, а чи
окремим паралельним процесом за лишається відкритим. Деякі методи
дослідження концентруються саме на проявах тривоги, характерних для
деменції, уникаючи таким чином, ті , що можуть бути радше проявами інших
тривожних розладів. В той же час вони включають симптоми, які зазвичай не
визначають в загальній популяції, проте вони є характерними саме для осіб з
тривогою при деменції (наприклад, страх залишитись наодинці, синдром Ґодо).
Наступне питання, що постає при діагностиці афективних симптомів у хворих
з деменцією полягає в тому чи варто вважати тривогу окремою клінічною
одиницею, а чи радше частиною ширшого синдрому.
Методи діагностики тривоги при деменції
В загальній популяції найпоширенішим джерелом інформації для
196
виявлення наявності тривоги чи тривожного розладу в пацієнта є сам пацієнт.

При деменції такий підхід не завжди може бути доцільним, так як такі
пацієнти мають труднощі в артикуляції та запам’ятовуванні своїх
симптомів.[6] Для уникнення вищезгаданих труднощів деякі методики
покладаються лише на інформацію, отриману від опікунів. Такий підхід може
бути виправданим при переважанні поведінкових симптомів. Тривога ж є
досить особистісним симптомом, про який опікуни можуть навіть не
здогадуватись, особливо коли стосунки між пацієнтом та опікуном є
напруженими, що є поширеним явищем враховуючи складність взаємодії з
пацієнтами з деменцією. В такому разі стає складно відрізнити тривогу від
власне проявів деменції (таких як зацикленість на дрібницях). Тому
концентруватись виключно на даних, отриманих від опікуна може бути
доцільним лише у випадку, коли когнітивні здібності пацієнта є занадто
зниженими для підтримання продуктивної комунікації, що позбавляє
дослідника важливого джерела інформації.
Інший підхід полягає в зібранні інформації з різних джерел, включаючи
опікуна, пацієнта, медичний персонал та попередню історію хвороби. Такий
підхід застосовується при роботі з Rating Anxiety in Dementia scale, яку ми ще
будемо згадувати нижче. Це дає змогу мати ширший погляд на тривогу при
деменції. Однак, в такому разі складність полягає в тому , кого саме вважати
найбільш точним джерелом при неоднозначних аспектах : пацієнта, опікуна
чи медичний персонал?
В цьому дослідженні ми використовували лише опитувальники, які
визначають тривогу, а саме: два найбільш поширені нейропсихіатричні
опитувальники, що використовуються при деменції – NPI та BAHAVE-AD, які
мають підшкали для визначення тривоги, опитувальник RAID, що
фокусується лише на тривозі та MMSE для оцінки ступеню когнітивного
порушення. Поведінковий опитувальник BEHAVE-AD складається з 7 частин,
кожна з яких спрямована на інтерв’ю з опікуном. Частина, присвячена тривозі
включає: тривогу стосовно майбутніх подій, інші тривоги, страх бути
залишеним наодинці, та інші фобії. Однак, замість змоги дослідити специфічні
197
прояви тривоги (наприклад, спітніння), BEHAVE-AD спонукає опікуна

висловлювати широкі судження про наявність тривоги або страхів. Рівень
тривоги оцінюється додаванням балів, отриманих про оцінці кожного з
чотирьох показників. Максимальний бал в такому разі виходить 12.
NPI складається з 12 частин. Оцінюються симптоми за останні 30 днів,
так, як і BEHAVE-AD, NPI базується на інтерв’ю з опікуном. В кожній частині
NPI починається зі скринінгового питання, що супроводжується 7 чи 8
прицільними питаннями. У випадку тривоги такими питаннями є:
занепокоєння з приводу запланованих подій; тремтіння, неможливість
розслабитись чи надмірне напруження; утруднення дихання чи задуха;
дискомфорт в животі чи посилене серцебиття; уникання певних місць чи
ситуацій; занепокоєння в ситуації, коли залишений наодинці без опікуна; та
інші ознаки тривоги. Опікун повинен вказати частоту (1-4) та вираженість
(1-3) симптомів тривоги, так як і свій суб’єктивний дистрес (0-5). Частота та
вираженість множаться для отримання загальної оцінки показника.
Шкала RAID. була окремо розроблена для оцінки тривоги та
занепокоєння при деменції. Вона включає 20 одиниць, кожна з яких
оцінюється балами від 0 до 3, враховуючи опцію коли неможливо оцінити.
Деякі питання спрямовані на стурбованість (фізичним здоров’ям, фінансами,
сімейними проблемами), тоді як інші включають порушення сну,
дратівливість, та певні соматичні прояви (серцебиття, сухість у роті,
задишка). Останні два питання, які не включені для загального підсумку,
спрямовані на фобії та панічні атаки. Інформація стосовно симптомів
пацієнта за останні два тижні збирається зі всіх доступних ресурсів,
включаючи пацієнта, опікуна, клінічні спостереження та медичну
документацію. На кожен пункт лікар визначає окремий бал, покладаючись на
доступну інформацію. Загальний показник отримується шляхом додавання
всіх балів з перших 18ти пунктів.
Отже, при діагностиці тривоги при деменції ми прийшли до наступних
висновків.
По-перше, враховуючи те, що неможливо напевно визначити чи є тривога
198
окремим симптомом, а чи проявом ширшого синдрому (ажитації чи депресії)

в пацієнтів з деменцією вона має бути оцінена окремо.
По-друге, методики повинні фокусуватись на симптомах тривоги, які є з
меншою вірогідністю виступають власне симптомами деменції. А саме,
труднощі з концентрацією не вказують чи є в людини з деменцією тривога
чи ні.
По-третє, методики мають враховувати інформацію, зібрану з усіх
доступних джерел, враховуючи, як мінімум, самого пацієнта чи опікуна.
При оцінюванні NPI, BEHAVE-AD та RAID відповідають вказаним
критеріям. По-перше, всі інструменти претендують на прицільне дослідження
тривоги (чи хоча б, як NPI та BEHAVE-AD включають окрему підшкалу для
тривоги), отже вони відповідають першому критерію. Другий критерій
наполягає на тому, що потрібно уникнути включення в опитувальники
симптомів тривоги, які збігаються з симптомами деменції. Кожна з методик
має на це свій підхід. BEHAVE-AD просить опікуна вказати наявність і
вираженість тривоги і страхів без дослідження специфічних симптомів. Хоча
ця стратегія, здається, дозволяє уникнути певних неоднозначностей, вона
перекладає відповідальність за визначення тривоги та розрізнення симптомів
тривоги та симптомів деменції на доглядача. На противагу цьому, RAID
використовує описовий підхід і оцінює конкретні симптоми, такі як
занепокоєння з приводу майбутніх подій, дратівливість або прискорене
серцебиття. Деякі з цих симптомів, однак, можуть збігатися з іншими
медичними або психіатричними захворюваннями. NPI приймає проміжний
підхід, оцінюючи тривоги і страхи, а також специфічні соматичні симптоми
(наприклад, метелики в шлунку). Наш третій критерій рекомендує
використовувати кілька джерел інформації. Тільки RAID відповідає цьому
критерію, в той час як NPI і BEHAVE-AD покладаються тільки на звіт
доглядача.
Клінічні характеристики тривоги при деменції
При діагностиці тривоги при деменції ми намагались дати відповідь на
наступні запитання. По-перше, для яких саме осіб з деменцією є характерними
199
прояви тривоги. Щоб відповісти на це питання ми опрацювали медичні

публікації та власні спостереження під час дослідження. Ми звернули увагу на
роль демографічних характеристик, підтипу та ступеню деменції, та
присутності чи відсутності рефлексії. По-друге, яким є вплив тривоги на якість
життя та функціонування? І, нарешті, якими є фактори середовища та соціуму
, що сприяють виникненню тривоги при деменції?
Відповідаючи на перше питання, варто зазначити, що, не зважаючи на
переважання тривоги серед жінок без деменції, статеві розбіжності не
впливають на ймовірність виникнення проявів тривоги в пацієнтів з
деменцією.[5] Жодного зв’язку не прослідковується також між віком пацієнта
з деменцією та вираженістю тривоги. [5] Наявність освіти теж схоже ніяк не
впливає на наявність та вираженість тривоги.[5] Є дані, що поширеність та
вираженість тривоги в дементних пацієнтів може суттєво відрізнятись в різних
етнічних групах: тривога є більш поширеною у латиноамериканців та азіатів з
деменцією, ніж афроамериканці та кавказців з деменцією.[5] Наразі бракує
даних про вираженість проявів тривоги серед слов’ян та українців зокрема,
порівняно з іншими етнічними групами, хоча таке дослідження було б також
актуальним і цінним. Якщо говорити про вплив типу деменції та тривогу, то
ми виявили, що тривога більш притаманна серед осіб з судинною деменцією,
ніж хворобою Альцгеймера. Вищий, ніж при хворобі Альцгеймера рівень
тривоги спостерігався також при фронто-темпоральній деменції та деменції
при хворобі Паркінсона. В осіб з термінальною фазою деменції,
спостерігалось зниження тривоги, порівняно з початковими стадіями, де вона
залишалась відносно стабільною. Усвідомлення наявності когнітивних
порушень викликало підвищення тривоги у всіх досліджених типах
деменції.[4] З суб’єктивних скарг пацієнтів ми бачимо, що наявність деменції
також знижує якість життя пацієнтів, порушує функціонування, фізичне
здоров’я та обмежує активність. Дементні пацієнти часто позбавлені цікавої
активності вдень, спілкування, мають психологічний дистрес та проблеми з
пам’яттю та комунікацією. Це все також може бути причинами виникнення
тривоги. Залежність від опікуна може значно підвищувати рівень тривоги.
200
Висновок
Отже, діагностуючи хворих з деменцією можуть поставати наступні
питання. Як визначити тривогу, коли вона маскується за проявами деменції,
як відрізнити тривогу від ажитації та депресії і чи є взагалі тривога окремим
симптомом, а чи частиною складнішого синдрому. Серед причин виникнення
тривоги пацієнти називають такі фактори навколишнього середовища, як
надмірний шум, відсутність приватності, втручання в розпорядок дня. Нами
встановлений зв'язок між усвідомленням наявності когнітивного дефіциту та
зростанням тривоги при деменції. По-перше, саме усвідомлення
когнітивного дефіциту може спричинювати тривогу. По-друге, усвідомлення
когнітивного дефіциту та тривога можуть призводити до зниження
комунікації.[4,7] Опікуни та лікарі ж в основному покладаються на
висловлені судження та оцінки вираженості симптомів тривоги [8]. В такому
разі, маємо звертати увагу на неспецифічні прояви тривоги (занепокоєння,
соматичні прояви). Подальші дослідження потрібні для знайдення способу
більш специфічної діагностики тривоги при деменції та її визначення. Огляд
наявних методик діагностики тривоги при деменції вказує на їх
неспецифічність та обмеженість. Наразі ми рекомендуємо до запровадження
методику, яку в ході нашого дослідження визнаємо найбільш
спеціалізованою з наявних, а саме опитувальник RAID, для більш прицільної
діагностики тривоги при деменції.
1. Cloak N, Al Khalili Y. Behavioral And Psychological Symptoms In Dementia. 2020 Dec 17.
In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021 Jan–. PMID:
31855379.
2. Chen C, Hu Z, Jiang Z, Zhou F. Prevalence of anxiety in patients with mild cognitive
impairment: A systematic review and meta-analysis. J Affect Disord. 2018 Aug 15;236:211-
221. doi: 10.1016/j.jad.2018.04.110. Epub 2018 Apr 26. PMID: 29747139..
3. Goodarzi Z, Samii L, Azeem F, Sekhon R, Crites S, Pringsheim T, Smith EE, Ismail Z,
Holroyd-Leduc J. Detection of anxiety symptoms in persons with dementia: A systematic
review. Alzheimers Dement (Amst). 2019 Apr 22;11:340-347. doi:
10.1016/j.dadm.2019.02.005. PMID: 31049391; PMCID: PMC6479642.
201
4. Desai R, Whitfield T, Said G, John A, Saunders R, Marchant NL, Stott J, Charlesworth G.

Affective symptoms and risk of progression to mild cognitive impairment or dementia in
subjective cognitive decline: A systematic review and meta-analysis. Ageing Res Rev. 2021
Nov;71:101419. doi: 10.1016/j.arr.2021.101419. Epub 2021 Aug 11. PMID: 34390850.
5. Hwang Y, Massimo L, Hodgson N. Modifiable factors associated with anxiety in persons with
dementia: An integrative review. Geriatr Nurs. 2020 Nov-Dec;41(6):852-862.
doi: 10.1016/j.gerinurse.2020.06.003. Epub 2020 Jun 19. PMID: 32571585.
6. Goyal AR, Engedal K, Eriksen S. Clinicians' experiences of anxiety in patients with dementia.
Dementia (London). 2019 Jan;18(1):80-93. doi: 10.1177/1471301216659770. Epub 2016
Jul 14. PMID: 27416951.
7. Li XX, Li Z. The impact of anxiety on the progression of mild cognitive impairment to
dementia in Chinese and English data bases: a systematic review and meta-analysis. Int
J Geriatr Psychiatry. 2018 Jan;33(1):131-140. doi: 10.1002/gps.4694. Epub 2017 Feb 27.
PMID: 28240415.
8. Santabárbara J, Lopez-Anton R, de la Cámara C, Lobo E, Gracia-García P, Villagrasa B,
Bueno-Notivol J, Marcos G, Lobo A. Clinically significant anxiety as a risk factor for
dementia in the elderly community. Acta Psychiatr Scand. 2019 Jan;139(1):6-14.
doi: 10.1111/acps.12966. Epub 2018 Oct 10. PMID: 30306539.
202
Яцук Наталія Василівна

кандидат наук з державного управління, доцент кафедри туризму
та готельного господарства, начальник відділу соціально-виховної роботи
Економіко-правничий фаховий коледж Запорізького національного університету, Україна
Говоруха Ольга Сергіївна

студентка К 231/2-19, ІІІ курс
Економіко-правничий фаховий коледж Запорізького національного університету, Україна
СУЇЦИДАЛЬНА ПОВЕДІНКА ПІДЛІТКІВ ЯК НАСЛІДОК

ДОМАШНЬОГО НАСИЛЛЯ .РОЛЬ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ
У ПРОФІЛАКТИЦІ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД
ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
Анотація. Актуальність. Більшу частину свого життя ми проводимо в закладах освіти

та у родині, саме там в нас формуються життєві цінності, модель поведінки, та
принципи . В родині нам закладають ці основні цінності ,а вже у школі та інших навчальних
закладах ми вчимося їх застосовувати. Проте постає одне важливе питання чому ці два
агенти соціалізації не вчать нас як правильно виражати свої почуття, у родині нам
кажуть що ми завжди можемо поділитися своїми проблемами із близькими, а якщо родина
і є місцем тих самих проблем. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я
(ВООЗ), щороку у світі скоюють близько 800 тисяч самогубств. Що стосовно України то
лише протягом перших трьох місяців 2021 року відбулося 101 самогубство або їхні спроби
серед дітей. За весь минулий рік у країні зафіксували 123 таких випадки. Причини цьому
можуть бути різні ,але більш поширеними були домашнє насильство , знецінення проблем
з боку батьків ,чи ігнорування прохань про допомогу. Цей відсоток можна було б зменшити
якщо провести зі здобувачами освіти провести роботу та розповісти їм як саме вони
можуть проявляти свої почуття та справлятися з внутрішніми переживаннями не
завдаючи при цьому собі шкоди.
Ключові слова: насилля, домашнє насильство, сім’я, спроби самогубства, особистість,
соціалізація, процес ретравматизації.
Основний виклад. Статтею 126-1 Кримінального кодексу України

домашнє насильство визначене, як умисне систематичне вчинення фізичного,
203
психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього

подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних
або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних
страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності
або погіршення якості життя потерпілої особи. За визначенням ВООЗ,
насильство – це навмисне застосування фізичної сили або влади, дійсне або у
вигляді загрози, спрямоване проти себе, проти іншої особи, групи осіб або
громади, результатом якого є тілесні ушкодження, смерть, психологічна
травма, відхилення в розвитку або різного роду збиток, або висока вірогідність
настання перелічених наслідків. Не зважаючи на види домашнього насилля їх
буде об’єднувати той факт що в будь-якому разі воно буде мати наслідки для
психіки та фізичного здоров’я.
Що стосовно інших досліджень про суїцидальну поведінку як один з
наслідків домашнього насилля то це питання досліджувалося такими
видатними вченими соціологами та психологами, зокрема вітчизняними:
Е.Дюркгуйма, А. Амбрумової, Т. Вашека, О. Лісової, В. Мушинського,
В.Рибалки, Ф. Василюка, І. Кона, І. Кравченко, Т. Титаренко, Н. Хазратової,
Г. Шихіта інших.
Аналізуючи їх наукові доробки можна зробити висновок про те, що
домашнє насильство-це діяльність або бездіяльність фізичного, сексуального,
психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в
межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім
подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали)
однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи
у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка
вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а
також погрози вчинення таких діянь, у будь-якому разі будуть мати наслідки
.Наслідки насилля будуть різні починаючи від: замкненість; страх
спілкування; низької самооцінки; зневіри у собі; депресії; відчаю ці наслідки
можуть бути як і окремо так і у комплексі проте вони можуть загострюватися
відповідно до причин які відбуваються з особистістю. Серед підлітків загост
204
рення вже існуючих психотравм у найгіршому випадку може проявлятися у

вигляді суїцидальної поведінки.
Американські психологи, зокрема, А. Бергман, підкреслюють, що суїцид–
це винятково людський акт, який трапляється в усіх культурах. Внутрішні й
зовнішні форми суїцідальної поведінки підпорядковані закономірностям
будови людської предметної діяльності [1]. Загалом виділяють чотири акти
суїцидальної поведінки, а саме: істині самогубства, спроби й тенденції,
демонстративно-шантажна суїцидальна поведінка, самоушкодження, нещасні
випадки.Їх мета та трактування цих актів представлені у таблиці 1.
Таблиця 1
Акти суїцидальної поведінки
№
Назва акту Мета
з/п
1. Істині самогубства, спроби й Позбавлення себе життя
тенденції
2. Демонстративно-шантажна Не позбавлення себе життя, а
суїцидальна поведінка демонстрація цього наміру
3. Самоушкодження Пошкодження того чи іншого органу
4. Нещасні випадки Небезпечні для життя дії, що спрямовані
іншими цілями
Розглянувши форми суїцидальної поведінки ми можемо перейти до

розгляду видів самогубств (Таблиця 2).
Таблиця 2
Види самогубств
Види самогубств
1. Неусвідомлене самогубство
2. Самогубство як ризикована гра і ризикована легковажність
3. Психопатологічне й агресивно-невропатичне самогубство:
- маніакальне самогубство осіб, охоплених галюцинаціями
або мареннями;
-самогубство меланхоліків у стані глибокого смутку, скорботи,
гіпертрофованих докорів совісті, суму, журби;
- самогубство охоплених нав'язливими ідеями;
- автоматичне чи імпульсивне самогубство.
4. Самогубство психічно нормальної людини з такими видами суїцидальної
поведінки:
- демонстративно-шантажувальна форма суїцидальної поведінки:
205
завершені і незавершені самовбивчі дії;
поведінка суїцидентів із: тривалим і сталим прагненням до смерті; коротким, але
рецидивним ставленням, що час від часу повторюється; миттєвим, імпульсивним,
рецидивним ставленням до смерті;
непрямий, напівнавмисний, напівпереднавмисний суїциди, суїцидальний
еквівалент, незавершений суїцид, парасуїцид;
можливий суїцид, суїцидна гра, провокація агресії на себе;
- форми суїцидальної поведінки:
внутрішні форми: суїцидальні думки, уявлення, емоційні переживання,
задуми, наміри;
зовнішні форми: суїцидальні спроби і завершені суїциди;
- егоїстичний суїцид, що виникає через руйнування соціальних зв'язків
особистості із суспільством;
- альтруїстичний суїцид, який відбувається у формі самопожертви задля
захисту інтересів групи (японські пілоти-камікадзе, релігійні фанатики тощо);
- аномічний суїцид, який виникає внаслідок виснаження;
- суїцид, спровокований засобами масової інформації;
-суїцид, спричинений депресією
Види суїдидальної поведінки можуть бути різними ,але майже всі вони є
наслідком певної травмуючої психіки події, що відбулася один раз, або
відбувалася на протязі певного часу загострюючи психічну травму яка є
наслідком спостерігання за цією подією чи будучи її учасником .Загалом існує
безліч причин суїцидальної поведінки зокрема такі як:
– переживання образи, самотності, відчуженості, неможливість бути
зрозумілим;
– реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання,
ревнощі;
– переживання, пов’язані зі смертю одного з батьків, розлученням
батьків;
– почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою;
– страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням;
– страх перед покаранням;
– любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність;
– почуття помсти, погроз, шантажу;
– бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття;
– співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів. [3].
Про з них всіх я пропоную виділити ті, що стосуються родини (Рис. 1).
206
Переживання самотності та
відчуженості, відчуття
нерозуміння з боку оточуючих
Бажання привернути до себе

увагу, викликати жаль,
співчуття
Страх перед покаранням

ПРИЧИНИ
Реальна або уявна втрата

батьківської любові
Переживання, пов’язані зі
смертю одного з батьків або
розлученням батьків
Почуття провини, сорому,

образи, незадоволеність собою
Рис 1. Причини появи суїцидальної поведінки,

що стосуються відносин у родині
Проаналізувавши науково-педагогічну літературу, ми дійшли

висновку,що суїцидальна поведінка є дещо ширшим поняттям за суїцид.
Суїцидальна поведінка включає в себе не лише усвідомлене позбавлення себе
життя, а й суїцидальні замахи, спроби і прояви [2]. Підлітки, які вчиняють
суїцид, зазвичай страждають від сильного душевного болю і перебувають у
стані стресу, а також відчувають неможливість впоратися зі своїми
проблемами. Але як можна покращити цю ситуацію якщо причина такої
поведінки лежить у стосунках що відбуваються у родині? Слід пам’ятати про
те, агентами первинної соціалізації виступає не тільки школа ай освітні
заклади, тому завдяки ним можна покращити цю ситуацію. Якщо під час
навчання провести тренінг на якому можна запропонувати здобувачам освіти
інші способи вираження емоцій то випадків самогубств через проблеми у
207
родині буде набагато менше. Чому саме на перший план ми ставимо

вираження емоцій, а не звернення по допомогу ,а тому що кожен хто вперше
чи чергово став свідком насилля перебуває у стані шоку, а потім і у процесі
ретравматизації підчас якого мозок переміщується у ту ж саму подію що стала
причиною шоку і тому наступає так званий стан ефекту коли гору беруть
емоції і людина на певний час втрачає контроль.
Саме для того, що б з’ясувати як саме здобувачам освіти краще надати
знання з цієї теми було проведено соціальне опитування за допомогою Googlе-
сервісу, на опитування було отримано відповіді 110 осіб, віком від 12 до 25
років. В опитуванні були включені наступні питання:
Рис. 2.Чи бувають у вас думки про те що вам часто

не щастить у житті
Рис. 3. Чи є у вас стійка думка про те, що всім

було б краще жити без вас
208
Рис. 4. Ви колись завдавали собі фізичного болю

(дряпали, били, кусали себе)
Рис. 5. Чи були ви жертвою будь-якого виду насильства -

психологічного, економічного , фізичного, сексуального
Рис. 6. Чи бувало в вас таке ,що ви завдавали собі фізичного болю після
суперечок у родині
209
Рис. 7. Чи можете ви бути відвертими зі своїми батьками
Рис. 8. Якщо ви засмучені ,або вас щось турбує

чи можете ви сказати про це батьками
Отже, наше дослідження показало те що більша кількість підлітків не знає

безпечних способів вираження почуттів та майже кожен другий мав спроби
самогубства ,або думки про нього. Окрім цього ми виявили і те що ті хто мав
думки про самогубство, або займався селхармом саме через те що не знаходив
підтримки в родині, або частіше за все його принижували та знецінювали його
проблеми, також під час особистої розмови з декількома учасниками
опитування було з’ясовано той факт що спроби суїциду в них з’являлись в
наслідок фізичного насилля з боку одного з батьків який мав наркотичну чи
алкогольну залежність, або психічні розлади пов’язані з фізичними травмами.
Проаналізувавши отримані відповіді ,згадивши особливості підліткового
210
віку, та ще раз переглянувши всі можливі форми подання інформації з цієї

теми і вирішила, що найефективнішою буде тренінг.
Тема:
Цілі тренінгу:
1. Попередити суїцидальну поведінку.
2. Навчити учасників справлятися зі своїми.
3. Відновлення життєвих цінностей.
4. Допомогти встановити життєві цілі.
Таблиця 3
Блоки тренінгу
№
Назва Завдання кожного з блоків Очікуваний результат
з/п
1. Невинність жертви Пояснити жертві що вона Учасники приймають себе та
не винна у тому ,що той факт, що вони не винні у
відбувається у родині. проблемах своїх батьків .
2. Проявлення емоції Поясни те що будь-яке Учасники розуміють що емоції є
не є слабкістю проявлення емоцій є нормою та не вважають це
нормою і учасники мають слабкістю і чимось поганим
на це повне право .
3. Способи Пояснити та навчити як Учасники отримають навіть
проявлення емоції можна виражати свої знання як можна виражати
та переживань почуття та переживання за емоції не шкодячи собі .
допомогою хобі
захоплень.
4. Пошук життєвих Допомогти учасникам Учасники знають які ресурси та
цінностей знайти (відновити ) дії їм можуть допомогти
життєві цінності які побудувати своє майбутнє.
допоможуть у подальшому
продовжувати боротьбу за
свою свободу та
сформувати цілі на
майбутнє
5. Кроки до мети Допомоги сформувати Учасники знають що саме їм
план наступних кроків до потрібно робити , аби
покращення свого життя припинити насилля ,або що
та досягнення мети. робити що б воно в
майбутньому не мало наслідків .
Бажаний результат: Отримати підлітків які знають про те, що емоції є

нормою проявляють емоції та почуття безпечними способами, мають цінності
та знають як незважаючи на незгоди досягти цілей.
Отже, виділивши актуальність цієї проблеми та розглянувши її з різних
211
сторін, в ході дослідження було проаналізовано сучасний стан питання щодо

суїцидальної поведінки як наслідку домашнього насилля. Проаналізувавши
інформацію стосовно того як підлітки справляються зі своїми емоціями після
сварок з батьками, ми прийшлі до висновку про те що в кожному закладі
освіти слід провести тренінг для того що б навчити здобувачів освіти
справлятися з емоціями та стресом не шкодячи своєму здоров’ю. Маючи певні
інструменти поліпшення емоційного стана можна значно зменшити удар по
психіці життєвих труднощів.
1. Психологія суїциду: Навчальний посібник / За ред. В. П. Москальця. – Київ - Івано-
Франківськ: Плай, 2002. – 249 с.
2. http://supportme.org.ua/depression-anxiety-and-mental-health/teenage-suicide
3. https://vcolnuft.volyn.ua/suyitsyd-psyhologichnyj-aspekt-prychyny-suyitsydalnoyi-
povedinky-sered-molodi-ta-yak-dopomogty-dytyni-v-kryzovij-sytuatsiyi/
4. https://knife.media/child-trauma/
5. https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeuu2dQVvUWgbVYFdvlp09WXsQYSVMEr
3e_inogQ4BqmjBKwA/viewform
212
PHILOLOGY AND LINGUISTICS
Huseynova Elmira Abdulla

Language coordinator and Head teacher of the Foreign Languages Faculty
Nakhchivan University of Azerbaijan, Republic of Azerbaijan
CHARACTERISTIC PROPERTIES OF ANAPHORA AND CATAPHORA
Abstract. In linguistics, endophore is a term that refers to something mentioned in the discourse.
It is divided into two parts: anaphora and cataphora. Anaphora is sometimes described as a
phenomenon in which the formation of an expression depends on the formation of another, or the
formation of an expression is ensured by the formation of another one in the same or another
sentence. Cataphora shows an expression that is in harmony with the next entity in the sentence.
Keywords: anaphora, cataphora, endophore, English, pronoun, referent, reference
Anaphora comes from the Greek word “ana” which means “back, up, against”.
It is also available in many words such as analogy and anatomyc. Cataphora is
derived from the word “cata” and means “down”. The word cata is used in words
like cataract and catalog, etc. Thus, anaphora looks backwards (upwards) for the
entity it refers to, and a cataphora looks downwards (forwards).
The term “anaphora” is most commonly used in theoretical linguistics to refer
to any phenomenon in which two nominal expressions are given the same reference
value. For example, we can cite the expressions “Ilham Aliyev” and “President of
Azerbaijan”. But we must also note that these expressions are not anaphoric in
relation to each other because none of the nominal sentences depends on other noun
phrases. Let’s complete our sentence:
Ilham Aliyev is the President of Azerbaijan.
Here, Ilham Aliyev and the President of Azerbaijan make the same reference
point.
Anaphora has a number of characteristics: contextual dependence on the
interpretation of anaphora, type of antecedent, location of antecedent, type of
connection between anaphora and antecedent, structural limitations on the
213
connection between anaphora and antecedent, meaning of anaphora, etc.

Anaphora is not semantic, but rather refers within a sentence. In a language this
second type of reference is called co-reference because here one word refers to the
same entity in another expression. Let’s show an example of it: “You said you would
come”. Both of the pronouns You have a co-reference in this sentence.
There are two types of co-reference: endophora and exophore. An endophora
is a word that belongs to an entity mentioned anywhere within the sentence. The
endophora is divided into two parts: anaphora and cataphora. Anaphora is the core
of a expression which is used previously. Provides information needed to understand
a previously used expression.
E.g. “A well-dressed woman was singing; she had a cute accent”.
The pronoun she used in this sentence refers to the phrase a well-dressed
woman and is regarded as an anaphora.
The cataphora on the other hand, is a word refers to another entity that follows
it. The following expression provides the information needed to interpret the
previous one.
E.g. “If you need something to eat, there’s fruit in the fridge”.
The pronoun Something used in this sentence is a reference point for the word
fruit after itself.
Anaphora: Watch the moon. It is full.
Cataphora: It is hiding behind the clouds quickly, the moon.
The word that takes on the meaning of the next word or phrase is called a
cataphora. The next word or phrase is called a referent or head.
Some linguists use an anaphora as a general term. To differentiate them they
use the terms “forward anaphora” and “backward anaphora”. The term “forward
anaphora” used in this case means cataphora.
Broadly anaphora is an expression that hints at a word mentioned before it.
Let’s pay attention to the pronouns in the following sentences. They are anaphors:
– The Sevil did her best for her exam.
– The Emin looked at himself in the mirror.
In both sentences, the pronouns her and himself refer to the performer of the
214
sentence which is the subject. In the first sentence it is Sevil and in the second one
Emin. Anaphors have restrictions on reference points, and the restrictions are mostly
related to the location they are used.
Anaphora and cataphora have a specific difference. The difference between
them is that anaphora is used at the beginning of expressions, or sentences but
cataphora is used as a pronoun or other linguistic unit before a noun phrase.
Sometimes it is used for achieving rhetorical impact.
– Emil congratulated his birthday.
– Emil congratulated Ali’s birthday.
Thus, in the first sentence, Emil and his can hint at the same referent. But this
is not possible in the second sentence. Although in both of the sentences the one
who congratulates a birthday is Emil. The difference is that the person
congratulating somebody’s birthday in the first sentence may be the same with the
person whose birthday is congratulated, but this is not possible in the second
sentence.
Thus, we learned that the anaphora hints at something that has been noted
before in the sentence. Then what happens when it implies something that has not
yet been noted or told? It is the opposite of it, that is, the cataphora.
– Her family was criticizing Leila for everything .
So the first thing to notice here is that the pronoun comes first. This is what
distinguishes anaphora from cataphora. That is why cataphoras are sometimes called
“forward anaphora” because of the direction of the use of the mention in the sentence
or speech.
The second thing to note here is that the following two sentences have different
properties:
– He did everything for Ali’s career.
– As she forgot the deadline, Leila failed the exam.
In each of these sentences, the pronouns are used at the beginning of the
sentence. But in the first sentence the pronoun He and Ali do not mean the same
point of reference, but in the second sentence she and Leyla’s point of reference
may be the same. So there is no relationship between the pronoun and the noun in
215
the first sentence, but there is in the second sentence. This shows that the use of the
pronoun in the beginning of the sentence is not enough to be called an anaphora or
a cataphora alone. Therefore, in such sentences, we must look at whether the words
are related to something else in the sentence because the options for reference points
are limited depending on the circumstances.
You can see examples concerning the cataphoras in the following sentences:
– Why do you like her, the jealous woman?
– A few days before she died, my mother gave me her necklace.
– If he lived today, Mahammad Amin Rasulzade would surely pen ignorance
of the people in the 21st century.
– This, I already understand, was a miracle–travelling to my dream country.
– It must have been really tough, trying hard without family support.
– Too scared to tell it before they reveal, the secret involves too many people.
– I want to say this to the world community: Karabakh is Azerbaijan.
Anaphoric reference: When we speak and write, we must state who or what
we are talking about in most parts. In this case, we give an initial presentation of
something and use different expressions to maintain the reference point. The
anaphoric reference is the next reference to the references already submitted. In this
case, the initial expression is called antecedent, the second or subsequent expression
is called anaphora. In the anaphoric reference, the antecedent is noted before the
anaphora.
Cataphoric reference. A cataphoric reference is less common than an
anaphoric reference because it is used only when speakers or writers have a specific
purpose. Let’s look at an example:
I want to say this to the world community: Karabakh is Azerbaijan.
Since this pronoun is used at the beginning, it is not possible to understand
what it means until the full noun phrase is mentioned in the next sentence. This begs
the question. Why is a cataphora used? When using a cataphora, the speaker or writer
has a specific purpose. One of these purposes is to emphasize the point he is making.
It disturbs me quite when people traveling other countries they face different
approach due to the color of their skin.
216
If we look at this sentence, we see that the writer uses the pronoun It to
emphasize his point in the rest of the sentence. Another goal is to get the attention
of the audience or readers. Cataphoras are mostly used at the beginning of stories.
Undoubtedly, the texts consist of many anaphors and cataphoras.
There are also linguists who have given valuable insights into anaphora and
cataphora. Let’s take a brief look at their opinions.
Yule says that the anaphoric reference or anaphora is the next reference for the
said entity [2, p. 22]. In his book, Levinson notes that the use of anaphora refers to
some terms referring to the same entity (or object ) [3, p. 100]. Laura says the
anaphora is endophoric [4, p.50].
From the above considerations, it can be concluded that anaphora is the
repetition of an entity by the speaker, a reference to that entity again.
In a cataphoric reference, we have to wait to know the expressions that hint at
any pronoun used in the sentence or a text. Brown and Yule stated that the cataphoric
reference is to look ahead in the text to determine the meaning of the used pronoun
[5, 2]. Yule himself states that the cataphoric reference is a reference not previously
stated in the sentence [2]. However, the pronoun used in the sentence hints at the
referents in the next sentence or sentences. In addition, the reader or listener should
take a closer look at the text to identify the elements that define a cataphoric
reference. That is, a cataphoric reference is any reference in the sentence or text that
indicates the information to be given later.
In general, what is the significance of the anaphora (forward and backward
anaphora)? Anaphora is an important notion for several reasons: first, anaphora shows
how discourse is formed and sustained; second, anaphora connects different syntactic
elements at the sentence level; third, anaphora makes it difficult to develop a natural
language in computational linguistics because reference point is difficult to identify;
fourth, anaphora shows in part how a language is comprehended and processed. And
this is related to areas of linguistics that are interested in cognitive psychology.
Reference:
1. Chomsky N. (1982). Some concepts and consequences of the theory of government and
binding. Cambridge, MA: MIT Press
217
2. Yule, G., (1996). Pragmatics. Oxford: Oxford University Press.

3. Levinson, S. C., (1995). Three levels of meaning. In Palmer, F. (ed.), Grammar and meaning.
Essays in honour of Sir John Lyons. Cambridge: Cambridge University Press, 90-115.
4. Michaelis, L. A., 2004. “Type shifting in construction grammar: An integrated approach to
aspectual coercion”. Cognitive Linguistics 15:1–67
5. Brown K., Text analysis and stylistics: Discourse anaphora in Encyclopedia of Language and
Linguistics. 2nd edn., Oxford: Elsevier, pp. 631-638.
218
Ибрагимова Раъно Абдушукуровна

доцент кафедры перевода и грамматики
английского языка, факультета иностранных языков,
ХГУ имени академика Бободжона Гафурова, Республика Таджикистан
Усманова Малохат Эхсоновна

доцент кафедры перевода и грамматики
английского языка, факультета иностранных языков,
ХГУ имени академика Бободжона Гафурова, Республика Таджикистан
НЕКОТОРЫЕ ПРАКТИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ

ПО РАБОТЕ С ГЛАГОЛЬНЫМИ ФОРМАМИ СТРАДАТЕЛЬНОГО
ЗАЛОГА В АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ
Аннотация. В данной статье рассматриваются некоторые рекомендации по работе с

глагольными формами страдательного залога в английском языке. В статье в качестве
основного материала для анализа действительного и страдательного залога в английском
языке используются примеры из художественной литературы. В статье описывается
механизм обучения некоторых особенностей данной грамматической единицы в
английском языке.
Ключевые слова: обучение, действительный залог, страдательный залог, глагольная
форма, семантика форм глагола, трансформация, субъект действия, объект действия.
Проблема обучению такому грамматическому явлению английского

языка как страдательный залог относится к числу наиболее сложных и
трудных проблем методики преподавания и представляет собой определённые
затруднения.
Во многих научных работах, а так же учебниках английского языка
выделяются два вида залога:
1. Действительный залог (Active voice)
2. Страдательный залог (Passive Voice)
Действительный залог (Active Voice) – это категориальная форма залога,
которая указывает, что процесс, обозначенный глаголом исходит от предмета
219
обозначенного тем словом, с которым в грамматике соотнесена данная

глагольная форма. Например:
The sunlight was making the pink cliffs glow … (7, 87). – The fountains were
once more made to throw up their sparkling showers (8, 24).
“I want to know what it (the sea) says”(6, 56) – She understood what was said”
(6, 57).
Описание различий в семантике форм глагола в активном и пассивном
залоге английского языка важно отметить, что раскрытие значения данных
глагольных форм зависит от того, что находится в центре нашего внимания
субъект действия или объект. Следовательно, описание различия в значении
глагольных форм активного и пассивного залогов нуждается в уточнении.
Например:
«Spend the landlord», said the stranger. – Yes, rejoined the waiter. The
landlord was sent, and came (6, 28).
… he took a cottage at Hamstead, and there he finished the book. –The day
after it was finished he took the manuscript to a secluded spot on the top of the
Heath, and lay down on the grass to read it quietly through (7, 39).
Вышеприведенные примеры показывают, что в одном и том же контексте
имеется возможность употребления и активного и пассивного залога. Однако
примеры такого типа нельзя использовать с целью показания различий в
употреблении активного и пассивного залога [4, 12].
Глагол в предложении употребляется в страдательном залоге в
большинстве случаев тогда, когда по той или иной причине деятель в
контексте или ситуации не обозначается или не указывается. Отсутствие
необходимости указания на производителя действия является основной
чертой, отличающей употребление глагольных форм страдательного залога от
глагольных форм действительного залога [4, 18].
При использовании глагольных форм пассивного залога необходимо
уделять внимание на то, что глагольные формы активного и пассивного
залогов отличаются друг от друга не только по форме, но также по своему
значению и также употреблению, при котором важно не только объяснить,
220
в чем заключается различие, но и проанализировать те конкретные

контексты, в которых глагольные формы употребляются только в пассивном
или же только в активном залоге [2, 112].
I didn’t see Strickland for several days (9, 18).
В данном примере глагол-сказуемое данного предложения используется
в действительном залоге, так как в данной ситуации указание субъекта
действия является важным.
Aunt Juley sighed, "I do so wonder what Jolyon’s boy like. His father must be
so proud of him.”
“His father’s in Paris,” said Winifred. Aunt Hester’s shoulder was seen to
mount suddenly, as if to ward off her sister’s next remark, for Juley’s crumpled
cheeks had flushed (7, 42).
А в данном примере используется пассивный залог, так как в данной
ситуации нет необходимости в указании субъекта действия. А важным здесь
является то, что в этой ситуации является другое, т.е.
При употреблении глагольных форм страдательного залога, также важно
учитывать трансформацию одного и того же предложения из активного залога
в пассивный не всегда бывает допустимой. Им следует разъяснить, что такое,
например, предложение, как
Маrу made a report, нельзя трансформировать в предложение
A report was made by Mary.
Получившееся предложение было бы бессмысленным. Можно было бы
сказать The report was made by Mary, но в таком случае речь бы шла не о Мэри,
сделавшей доклад, а о том, что доклад был сделан и что он был сделан Мэри.
Таким образом, чаще всего пассивный залог используется в 3-х простых
временных формах, в пассивном залоге объект и субъект меняются местами.
Исключения составляют глаголы, которые обозначают состояние, а не
действие. Они в пассивном залоге не употребляются. Форма действительного
залога в английском языке имеет целый ряд значений – активное, медиальное,
возвратное, взаимное (возможно, этим список значений формы
действительного залога не исчерпывается, но данный вопрос требует
221
специального исследования). При этом очень важно иметь в виду, что речь
идет не о разных залогах, а о разных значениях одной и той же категориальной
формы действительного залога.
Указанные выше значения формы действительного залога выражены в
английском языке не морфологически, а синтаксически. Что же касается
общего значения самой формы действительного залога как таковой, то его
можно определить отрицательно, как непассивное значение: действие не
направлено на предмет извне. Показателем того, что форма действительного
залога имеет именно это значение, является невозможность употребления при
этой форме дополнения с предлогом by, обозначающего деятеля (субъект
действия) и характерного для пассивной конструкции. Это общее значение
действительного залога в английском языке – не направленность действия на
предмет извне – реализуется в контексте в виде частных значений активности,
медиальности, возвратности и др.
1. Byrne D. Teaching the Passive. – "English Language Teaching”, 1966, vol. XX, No. 2,
p. 128–129.
2. Gordon E. M., Krilova I.P. Tense and Voice in Modern English. М., 1971, p. 140
3. Hill Leslie A. Reconciling, Grading and Contextualization. – “English Teaching Forum",
1972, vol. X, No. 1, p. 9; Оvaiz a Sally.
4. Jespersen J. Essentials of English Grammar. London, F933, p. 121.
5. Teaching the Passive Voice to G.C.E. (Advanced Level) Students in Ceylon. – “English
Language Teaching". 1973. vol. XXV11, No. 2, p. 187-190.
6. Dickens, Ch. American Notes / Ch. Dickens. - M.: Foreign languages publishing house. - M.,
1950. - 256 p.
7. Galsworthy J. A modern comedy. -M., 1956.-387р.
8. Irving W., Hawthorne N., Рое E., Merville H. Американская романтическая повесть на
английском языке .- Moscow : Progress Publishers, 1978.- 241 р.
9. Maugham W.S. The moon and sixpence. /W.S. Maugham. -M., 1972. -180 p.
222
Легейда Аліна Вікторівна

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської філології
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна
Ярхо Тетяна Олександрівна

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри вищої математики
Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна
Ємельянова Тетяна Вікторівна

кандидат фізико-математичних наук, доцент, доцент кафедри вищої математики
Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна
КЛЮЧОВИЙ МЕХАНІЗМ ПЕРЕХОДУ ДО СТАДІЇ

ВРІВНОВАЖЕНОГО БІЛІНГВІЗМУ В АНГЛОМОВНОМУ НАВЧАННІ
МАТЕМАТИКИ ЗДОБУВАЧІВ УНІВЕРСИТЕТІВ
У сучасних світових процесах глобалізації англійська мова набуває

статусу офіційної мови спілкування. Відомо, що інтернаціоналізація сучасної
університетської освіти є відповіддю на процеси глобалізації. Отже, у
вирішенні провідними європейськими університетами комплексу проблем,
пов’язаних з інтернаціоналізацією освіти, визначається тенденція різкого
зростання пропозицій програм підготовки фахівців англійською мовою.
Активність у цьому напрямі спостерігається також і в системі
університетської освіти України [1].
У свою чергу, зростає інтерес здобувачів до англомовного навчання в
українських університетах. На думку здобувачів, володіння англійською
мовою професійного спрямування відкриває перспективу продовження
навчання або проходження стажування за кордоном, здатності бути
конкурентоспроможними на ринку праці.
Керуючись зазначеною мотивацією, здобувачі національних університетів
часто висловлюють бажання стосовно отримання повної або часткової освіти
англійською. В останньому випадку в перелік обраних здобувачами дисциплін,
як правило, входять математичні курси. Адже математичний апарат є
223
підґрунтям частини загальнонаукових дисциплін, усіх загальнотехнічних та

спеціальних курсів технічного напряму [2]. Крім того, рішучість у виборі
математичних дисциплін для англомовного навчання надають відомі
особливості математики, що значно спрощують її сприйняття здобувачами:
інтернаціональний характер символьного запису математичних виразів,
лаконічність та лексична обмеженість математичних висловлювань тощо.
Педагоги, що здійснюють математичну підготовку англійською,
зважають що, на їхню думку, здобувачі під час заняття мають виконувати
«подвійну» роботу. Це переклад у розумі навчального матеріалу на рідну
мову, здійснення необхідних міркувань, отримання результатів, нарешті –
продовження сприйняття матеріалу або спілкування з викладачем
англійською [3]. З метою позбавлення здобувачів від зазначеної «подвійної»
роботи вважаємо за доцільне впровадження в їхню англомовну математичну
підготовку дидактичних підходів, що формують здатності здійснення
розумових процесів англійською.
Звертаємо увагу, що у випадку обрання вітчизняними здобувачами
математики як окремої дисципліни для вивчення англійською, у зв’язку з
необхідністю користування математичним апаратом в україномовному
викладі загальнотехнічних і фахових дисциплін, виникає проблема
одночасного володіння здобувачами математичних дисциплін українською.
Отже, постає проблема білінгвального навчання математики здобувачів
вітчизняних університетів [2].
Нагадаємо, що білінгвізм означає здатність володіння двома мовами.
Існує множина трактувань дослідниками двомовності у лінгвістичному
аспекті. На основі аналізу цих трактувань у роботі [2] нами сформульовано
означення, згідно якого під двомовністю розуміємо почергове використання
двох мов без прояву інтерференції на будь-якому рівні їхніх структур.
Вважаємо, що проблема англомовного навчання математики вітчизняних
здобувачів університетів, з лінгвістичної точки зору, є частиною загальної
проблеми професійно орієнтованого навчання іноземної мови у немовному
університеті [4]. У межах білінгвального навчання іноземної мови у
224
немовному університеті йдеться про формування у здобувачів штучного

білінгвізму, що передбачає паритетне володіння кодом рідної лінгвокультури
і кодом, який є сформованим у штучно створеному освітньому середовищі.
Погоджуємося із виокремленням трьох стадій формування штучного
білінгвізму, представленого в [5]. Підкреслимо, що на перших двох стадіях
(субординативного та скоординованого білінгвізму) осмислення нової
інформації відбувається в концептуальному полі рідної мови. І тільки на
третьому етапі «врівноваженого білінгвізму» здобувач набуває здатності
осмислювати явища іноземних мов у їхньому рідному полі смислів, не
вдаючись до пояснень на рідній мові. Таким чином, стадія врівноваженого
білінгвізму є оптимальною для здійснення професійної діяльності іноземною
мовою.
На етапі врівноваженого білінгвізму головним є готовність здобувачів до
швидкого перемикання розумової діяльності з рідної мови на іноземну, і
навпаки, що дозволяє здобувачеві здійснювати міжмовну заміну. У дидактиці
та методиці англомовної математичної підготовки вітчизняних здобувачів
університетів ключовим механізмом переходу до стадії врівноваженого
білінгвізму вважаємо формування англомовного математичного мислення [4].
На нашу думку, процес формування англомовного математичного
мислення, що забезпечує здійснення здобувачами розумових операцій
англійською, повинен відбуватися на основі системного дидактичного
підґрунтя. Отже, для безпосереднього сприйняття здобувачами англомовного
математичного викладу пропонуємо підготовку англійською, за кожним
розділом і темою, узагальнених еталонів означень, властивостей, формулювань
теорем і тверджень, їхніх доведень, а також узагальнених схем розв’язання
практичних задач. Методика розробки та зразки зазначених еталонів можуть
бути результатами подальших науково-педагогічних досліджень.
1. Нічуговська Л. І. Модель білінгвістичного навчання математики іноземних студентів
на підготовчому відділенні в контексті інтернаціоналізації університетської освіти
225
/ Л. І. Нічуговська // Вісник Черкаського університету. - 2015. - № 17(350). - С.127-133.

2. Легейда А. В. Концептуальна основа білінгвіального навчання математики вітчизняних
здобувачів університетів / А. В. Легейда, Т. О. Ярхо, Т. В. Ємельянова // Scientific
Collection «InterConf», (67): with the Proceedings of the 4th International Scientific and
Practical Conference «Theory and Practice of Science: Key Aspects» (July 19-20, 2021).
Rome, Italy: Dana, 2021. р.187-192.
3. Легейда А. В. Комунікативний підхід в англомовній математичній підготовці
вітчизняних здобувачів університетів/ А. В. Легейда, Т. О. Ярхо, Т. В. Ємельянова //
Scientific Collection «InterConf», (60): with the Proceedings of the 1st International Scientific
and Practical Conference «Scientific Trends and Trends in The Context of Globalization»
(June 7-8, 2021). Umeå, Sweden: Mondial, 2021. р.197-202 .
4. Легейда А. В. Формування англомовного математичного мислення / А. В. Легейда,
Т. О. Ярхо, Т. В. Ємельянова, Г. С. Бобрицька // Scientific Collection «InterConf», (87):
with the Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference «Concepts
for the development of society’s scientific potential» (November 21-22, 2021). Prague, Czech
Republic: Author-publishers miscellaneous, 2021. р. 164-170.
5. Цветкова Т. К. Актуальные проблемы лингводидактики: определение целей и задач
обучения иностранному языку / Т. К. Цветкова // Вестник МГИМО Университета. –
2013. – Выпуск 4(31). – С. 328 – 332.
226
Щербина Марина Анатоліївна

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу
Дніпровського державного технічного університету, Україна
ІДІОСТИЛЬ У ПЕРЕКЛАДІ: ДО ПОСТАНОВКИ ПИТАННЯ
Анотація. Основною метою художнього перекладу можна вважати збереження

ідіостилю автора оригінального тексту, адже у процесі творчості кожний письменник
створює свій особистий мовний універсум, який відображує його філософію, загальну
культуру, світобачення, рівень освіти тощо. У статті подано різні погляди науковців на
вживання термінів, що використовують у вивченні ідіостилю письменника, який є
системою змістовних та формальних лінгвістичних характеристик, властивих творчості
певного автора.
Ключові слова: ідіостиль, авторський стиль, переклад, термінологія
Сучасні умови, в яких існує наука перекладознавства, вносять свої

поправки у процес її розвитку, вимагають нові закони для подальшого її
еволюціонування. Як і будь-яка актуальна наука, наука про перекладознавство
не стоїть на місці, постійно змінюючись і вдосконалюючись, виявляючи нові
царини, які стають предметом розвідок вчених та дослідників. Однією з таких
активно обговорюваних у колі теоретиків і практиків перекладу є тема ролі
ідіостилю перекладача у процесі перекладу. Питання про вплив особистості
перекладача на процес і кінцевий результат перекладу став підніматися
нещодавно: лише кілька десятиліть тому вважалося, що такий фактор дійсно
не має значення при перекладі – досить виключно перекладацької
компетентності. Однак останнім часом стали з'являтися наукові праці,
присвячені цій темі і доводять, що індивідуальність перекладача має
неабиякий вплив на переклад, обумовлюючи появу ряду характерних
особливостей у роботах перекладача.
Ідіостиль, як фактор, що впливає на процес і результат перекладу, звертає
на себе все більше уваги з боку науковців, в тому числі як у лінгвістів, так і
психологів, оскільки існує на стику цих двох наук. Саме з точки зору
перекладознавства, з урахуванням психологічних тонкощів і нюансів ми б
227
хотіли розглянути дану тему, вносячи дрібку свого вкладу в розвиток науки
про перекладознавство.
Основними компонентами індивідуального стилю письменника є
композиція твору, тема, художній зміст, відповідні стилістичні засоби, часо-
просторове забарвлення, багатство мови автора, а також стилетворчі фактори,
серед яких важливе місце відводиться світосприйманню автора. Також на
становлення індивідуального стилю письменника впливає епоха, суспільно-
історичні умови, ідеї тощо [1]. Корінь «ідіо» в перекладі з грецького означає
«свій, власний, приватний, своєрідний», тому можна стверджувати, що
терміни «індивідуальний стиль», «авторський стиль» і «ідіостиль» –
синонімічні. Розглянемо кілька визначень ідіостилю нижче.
Існує декілька різних визначень для терміну «ідіостиль», що варіюються
від найбільш повних, що охоплюють всі сфери його вживання, до
найпростіших і лаконічних. Науковець С. Єрмоленко стверджує, що
індивідуальний стиль базується «на зв’язку мови і мислення, на формуванні
мовної картини світу, в якій поєднано загальне й індивідуальне, загальне й
одиничне» [2, с. 305]. Поряд із терміном «індивідуальний стиль» можна
натрапити на термін «ідіостиль», що «відображає індивідуальне світобачення
і світосприйняття письменника через окремі специфічні мовні засоби чи
оригінальне авторське використання їх» [3, с. 164]. Український лінгвіст
Х. Дідух стверджує, що термін «ідіостиль» вживається в широкому
(загальному) та вузькому значенні. В «загальному розумінні ідіостиль – це
сукупність глибинних механізмів створення текстового простору певним
автором, які відрізняють його від інших. У більш вузькому значенні ідіостиль
пов’язаний із системою мовностилістичних засобів, характерних для творчої
манери певної мовної особистості автора» [4].
Дослідниця Л. Ставицька у статті «Про термін ідіолект» каже, що
«ідіостиль – індивідуальний стиль, сукупність основних стильових
особливостей, які характеризують твори того чи іншого автора у певний
період або всю його творчість» [5, с. 11]. Науковець Т. Левандовський називає
ідіостилем манеру мовлення окремого носія мови в певний період, а також
228
сукупність соціальних, територіальних, професійних і психо-фізіологічних

мовних особливостей індивіда, які проступають на фонетичному, лексичному
і лексико-стилістичному рівнях [6, с. 56].
Враховуючи всі вищенаведені дефініції ідіостилю, ми спираємося на
визначення, яке запропонував відомий філолог В. Григор’єв: «ідіостиль, або
ідіолект, – це система мовних засобів індивідуума, яка формується на основі
засвоєння ним мови і розвивається в процесі його життєдіяльності» [7, с. 4].
Озираючись у минуле, можна сказати, що поняття ідіостилю практично
завжди присутнє в галузі літератури, є невід'ємною її частиною, так як
ідіостиль, збираючи літературну спадщину автора, завжди був у центрі уваги
професійних критиків і простих читачів. Однак в області перекладознавства
поняття ідіостилю з'явилося порівняно недавно – до цього часу вважалося, що
сама компетентність перекладача полягає в тому, щоб перекласти текст на всіх
щаблях еквівалентності, і що прояв характерних особистісних особливостей
перекладача в процесі перекладу тексту може розцінюватися виключно як
відхилення від норми і непрофесіоналізм.
Як демонструють різні дослідження в області психології і
психолінгвістики, дане явище має місце в контексті будь-якої ситуації, так як
риси характеру індивідуума так чи інакше позначаються на кожному акті його
дії: особливо це стосується процесу перекладу; роботи, що вимагає від
перекладача творчих проявів і переживань, через які перекладач, як
індивідуальність, переносить частинку свого внутрішнього становить в текст.
Це може відбиватися в словах і фразах, що повторюються, особливій лексиці,
на користь якої робить вибір перекладач при наявності інших варіантів
перекладу, невагомих деталях, які в цілому складають особистісний портрет
людини.
Як зауважував М.В. Гоголь, перекладач дійсно має наслідувати «прозоре
скло», але повністю виключити людський фактор неможливо – перекладач
може тільки, аналізуючи особливості свого ідіостилю, не створювати
перешкод між читачем і автором первинного тексту в особі власної персони.
Головна вимога, яка пред'являється перекладачеві, полягає в тому, щоб текст
229
максимально відповідав тим правилам перекладу, які розробили авторитетні

теоретики і практики перекладу.
Так як же визначити ідіостиль в лінгвістичному і лінгвоперекладацькому
сенсі, як він себе репрезентує на практиці – для перекладача і для дослідника
перекладів? Його можна виявити тільки при аналізі творів на всіх мовних
рівнях . Спробуємо виділити ознаки ідіостилю на кожному мовному рівні.
1. На фонологічному рівні – створення і / або посилення виразності
образів за допомогою звуків. Це може виражатися в авторському використанні
великої кількості подібних звуків (наприклад, шиплячих), в алітерації або
асонансами, в співзвуччі, повторах звукових поєднань або навіть римах.
2. На морфемному рівні – використання певного набору афіксів і
словотворчих моделей. Сюди можна віднести авторські неологізми. Іноді
автор точно створює власний мову, змішавши коріння іноземної мови з
закінченнями рідної.
3. На лексичному рівні - перевагу одних лексичних одиниць іншим. Це
може бути лексика певного регістра (розмовна або, навпаки, книжкова),
застарілі слова, сленг і т.і. Також автор може часто використовувати слова з
одного семантичного поля, таким чином привертаючи увагу читача до якогось
поняття або об'єкту.
4. На синтаксичному рівні – авторське порушення лексичної
сполучуваності (наприклад, спотворення ідіоми, прислів'я або стійкого
словосполучення). Що стосується самих речень, то сюди відноситься
використання великої кількості підрядних речень або однорідних членів,
улюблених типів підрядних речень, синтаксичних структур і конструкцій,
нестандартна довжина речень, авторська пунктуація.
Якщо мати на увазі, що єдиною метою перекладу є збереження
індивідуального стилю автора оригіналу, стає зрозумілим, наскільки
складними є окремі стилістичні труднощі перекладу. Серед цієї значної тріади
ідіостилю в перекладознавстві (індивідуальний стиль автора – індивідуальний
стиль перекладача як митця – індивідуальний стиль перекладача як
перекладача), останні два компоненти будуть найважливішими, оскільки
230
перший створює загальні проблеми та виступає об’єктивним фактором,

незалежним від перекладача, тому він повинен залишатися в перекладі. Інша
справа – два втілення в одній особі перекладача: ці фактори носять
суб’єктивно-об’єктивний характер: вони є суб’єктивними, оскільки, за
логічною сутністю перекладу як переробки оригіналу на іноземну мову, вони
не повинні бути в перекладі, а об’єктивними вони є, оскільки не можуть не
впливати на переоформлення і не залишати свій видимий відбиток на
перекладі. Таким чином, категорія «індивідуальний стиль перекладача» є не
тільки неминучою, але й необхідною частиною перекладу [8, c. 351]. Під
індивідуальним стилем перекладача можна розуміти систему змістовних та
формальних характеристик перекладеного тексту, що втілюють смаки, а також
філологічні та професійні нахили перекладача [8, c. 353].
На думку В. Коптілова, «кожен переклад – це поле боротьби між
об’єктивним відображенням оригінального тексту та суб’єктивним
тлумаченням його перекладачем» [9, с. 137]. Але ми можемо говорити про
природне нашаровування індивідуальних стилів автора і перекладача,
оскільки процес перекладу є пізнавальним і відбувається у свідомості, тому
перекладач може бути лише дзеркалом, яке чітко відображає інформацію. а
також семантичні характеристики її викладу [10, c. 37].
Перед початком роботи над перекладом необхідно дослідити ідіостиль
автора, щоб зберегти його в перекладі. Індивідуальний стиль перекладача не
повинен «перекривати» індивідуальний стиль автора на жодному з рівнів:
1) лексичному (перекладач зберігає метафори, образи, реєстр
словникового запасу, що використовується автором);
2) синтаксичному (типові синтаксичні структури зберігаються (іменні,
безособові, складні тощо);
3) фонетичному (алітерації, асонанси тощо типові для автора переважно
в поетичних творах) [10, c. 39].
Підводячи підсумки, ми можемо сказати, що ідіостиль – це феномен,
існування якого на даний момент визнають багато вчених в області
перекладознавства, лінгвістики та психолінгвістики; його активно вивчають і
231
досліджують з метою оптимізувати процес перекладу, а також скласти більш

чітке уявлення про структуру перекладацького процесу взагалі.
Ідіостиль є складною проблемою художнього перекладу. Дуже важливо в
тексті перекладу відчути, дізнатися про ідіостиль того автора, який насправді
створив оригінальний текст, побачити особливості його стилю, проникнути в
його душу, дізнатися про його картину світу, створену за допомогою тексту.
Не менш важливо, щоб ідіостиль оригінального тексту в перекладі постав у
всьому багатстві та різноманітті.
Ідіостиль не рахується перекладацької помилкою або відхиленням;
переклад так само повинен передавати напрямок, заданий автором тексту;
ідіостиль, який визначається когнітивної домінантою перекладача, це скоріше
«родзинка», яка може розповісти більше про особистість і характер самого
перекладача. Дана тема представляє великий інтерес для теоретиків і
практиків перекладу, лінгвістів і всіх фахівців, що займаються вивченням
психолінгвістичних факторів в перекладі: ця тема дуже важлива для повного
розуміння факторів, що впливають на процес перекладу, і з цієї причини вона
вимагає подальшого вивчення.
1. Теребус Р. До проблеми ідіостилю: термінологічний аспект [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://typolohia.at.ua/index/do_problemi_idiostilju_terminologichnij_
aspekt/0-183
2. Єрмоленко С. Українська мова : короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів /
С. Єрмоленко, С. Бибик, О. Тодор ; за ред. С. Єрмоленко. – К. : Либідь, 2001. – 224 с.
3. Мацько Л. Стилістика української мови / Л. Мацько, О. Сидоренко, О. Мацько. – К :
Вища школа, 2003. – 462 с.
4. Дідух Х. Ідіостиль як відображення авторської картини світу / Х. Дідух // Філологічні
науки. Риторика і стилістика. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/
www.rusnauka.com/15_NNM_2012/Philologia/2_111114.doc.htm
5. Ставицька Л. Про термін ідіолект / Л. Ставицька // Українська мова. – 2009. – № 4. –
С. 3–15.
6. Lewandowski T. Linguistisches Wörterbuch / Theodor Lewandowski. – Heidelberg;
Wiesbaden: Quelle Meyer, 1994. – 584 S.
232
7. Григорьев В. П. Грамматика идиостиля / Виктор Петрович Григорьев. – М.: Наука,

1983. – 222 с.
8. Кияк Т. Теорія і практика перекладу / Т. Кияк, А. Науменко, О. Огуй. – Вінниця : Нова
книга, 2006. – 592 с.
9. Коптілов В. В. Актуальні питання українського художнього перекладу / В. В. Коптілов.
– К. : Дніпро, 1971. – 132 с.
10. Данік Л. В. Адекватність відтворення ідіостилю: кореляція стилів перекладача і автора
при перекладі фразеологічного рівня тексту / Л. В.Данік, К. В. Година-Арюпіна //
Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя].
Філологічні науки. - 2015. - Кн. 2. - С. 35- 40.
233
LITERARY STUDIES
Копчак Ірина Василівна

викладач-методист
Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтв, Україна
ЛУНА ПОСТРІЛІВ ЖУЛЬЄНА СОРЕЛЯ.

(ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ РОМАНУ Ф.СТЕНДАЛЯ
«ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ»)
Анотація. Ф.Стендаль приділяє особливу увагу історії створення роману «Червоне і

чорне». Доля Жульєна Сореля перегукується з долею і світоглядом автора, його поглядами
на історичні події Франції ХІХ ст. та вплив постаті Наполеона на суспільне життя
країни.
Ключові слова: Гувернер, честолюбство, епітафія, семінарист, гординя, денді, буржуа,
революція, епітафія.
Стендаль відкриває галерею великих французьких романістів - реалістів.

У його творах раніше, ніж у творчості інших письменників сформувались риси
нового стилю.
Він сміливо проклав шляхи в мистецтві та розпочав той процес вивчення
суспільства засобами літератури, який продовжували Бальзак, Флобер,
Л.Толстой та ін. Письменник зумів глибоко проникнути в суперечності
Франції 10 - 40 років ХІХ ст. і водночас зробити крок у майбутнє, створивши
новий тип психологічної прози, витонченої, виваженої й іронічної. Сучасники
не оцінили її, але нащадки від 80-х років минулого століття і донині віддають
їй належне.
Таким чином, випередивши свій час, Стендаль зв'язує ХІХ ст. зі XX ст. -
добою пильного інтересу до людських почуттів.
Світогляд письменника сформувався під впливом ідей Просвітництва, які
є своєрідним стрижнем його поглядів на життя та людину. Основоположною
для нього була дуже поширена у XVIII ст. ідея «природної доброти людини».
234
Прихильники таких ідей вважали, що суспільство псує людину, змушуючи її

дотримуватись суспільних умовностей. Тільки «благородні дикуни», тобто ті,
які живуть за законами природи, можуть бути взірцем моральності і
доброчесності. Стендаль, уважно вивчивши усіх філософів доби
Просвітництва, добре опанував цю ідею.
Зазначені принципи надають повної єдності суперечливим поглядам
письменника з різних приводів. Хоч які б думки він висловлював протягом
усього життя, ключовим для нього завжди залишались три поняття: свобода,
енергія, щастя.
Під свободою Стендаль розумів, насамперед, наявність умов, за яких
людина може необмежено розкривати власне «я». З цього погляду
нормальним буде такий порядок речей, чи ведучи мову про політику, такий
уряд, який не заважає, не стримує тієї життєвої енергії, котра робить нас не
схожими на інших. Безперечно, гармонія між зовнішнім світом, який нав'язує
індивідам правила поведінки та внутрішніми пориваннями людей і є щастя.
Звичайно, то тільки утопія, мрія, і письменник добре усвідомлював, що
так не буває. Але все - таки прагнув до того щастя і шукав його, хоча нічого,
крім розчарування, це не приносило.
Із цих позицій дуже легко пояснити негативне ставлення Стендаля до
Реставрації. Повернення після 1815 р. династії Бурбонів означало відродження
жорстокої системи станових забобонів, які, мов кайдани, сковували енергію
«природної людини».
У Стендаля складалось враження, що навколо нього лише слухняні раби,
«що життя схоже на єгипетську мумію, сповиту у якийсь покров, для усіх
однаково незмінний». Тоді ж він сказав, що найкращих членів французького
суспільства можна було побачити лише у в'язниці.
І, нарешті, треба сказати про «наполеонівське питання». Стендаль
повертався до постаті Наполеона все життя. Спочатку він вважав його генієм,
символом людської енергії, визволителем світу. Саме таким чином
письменник описує Наполеона в «Пармському монастирі». Коли Наполеон
став імператором, Стендаль почав звинувачувати його у зраді ідеалів свободи
235
задля влади. Упродовж Реставрації і у 70-х роках ставлення письменника до

Наполеона ще раз змінюється. Тепер він знову захоплюється цим великим
полководцем і політичним діячем, але швидше за принципом контрасту на тлі
нудної повсякденної реальності. Це людина, яка зуміла зрушити цілий світ,
має в очах письменника риси справжнього героя. Отже, реалізм Стендаля -
явище складне і оригінальне. Просвітницькі, романтичні теми і образи наявні
в його творах поруч із новаторськими відкриттями, які визначили шляхи
художньої літератури не тільки XIX, а й XX ст.
У романі "Червоне і чорне" Стендаль використав кримінальну справу, про
яку прочитав в газеті. До речі, «запозичення сюжетів» - характерна риса
творчої манери письменника: романи «Арманс», «Пармський монастир»
побудовані на «чужому» матеріалі. Причому цього слід шукати не в тому, що
романістові бракувало уяви, а в його прискіпливій цікавості до внутрішніх
стимулів людських вчинків, у прагненні розглядати їх у тісному зв'язку з
конкретно - історичним часом.
Кращі книги - це ті, які захоплюють читача, що відкрив їх на будь - якій
сторінці. Вони написані ніби на одному диханні, їх відрізняє яскрава
письменницька індивідуальність.
Роман "Червоне і чорне" - саме така книга, її задум виник у Стендаля в
одну з осінніх ночей 1829р. Письменник повертався з салону чарівної пані
Паста, знаменитої італійської співачки, дуже пригніченим: програвши в карти
40 франків, він не міг віддати борг. Легко уявити собі в якому відчаї був
Стендаль, людина горда і незалежна, якщо в ті часи не було нічого
принизливішого репутації бідняка.
Стендаль думає про те, що нічого не досяг до сорока шести років.
Виникає думка про самогубство, про епітафію на могилі. Він хоче, щоб на
мармуровій плиті у формі гральної карти було написано: «Арріго Бейль,
міланець. Жив, писав, любив».
В кінці позаминулого року газети сповіщали про його земляка Антуана
Берте, домашнього вчителя сім'ї провінційного дворянина, який закохався в
господиню, а тоді через почуття ревнощів спробував застрелити її, і, врешті -
236
решт був страчений 23 лютого 1828 р. Стендаль згадує цю історію, і йому

відкривається те, що раніше вислизало. Він починає передумувати все життя
Берте. Його власне життя відходить на другий план. А незабаром виникає і
назва нової книги "Жульєн".
Через декілька годин Стендаль сидить в кафе «Руан» і думає про першу
фразу роману. Але йому заважає відчуття, що він перебуває в колі ворогів.
Тоді він приймає рішення залишити Париж і розпочати роботу над романом.
Стендаль переїжджає в Марсель. Сюди колись перемістився цілий світ; тут він
пережив радість кохання до трагічної актриси Мелані Вільбер. В романі вона
з'являється під іменем пані де Реналь. Тоді йому було 22 роки.
Стендаль писав швидко і працював протягом 8 - 10 годин щоденно.
Жульєну Сорелю, чий голос він чув так само ясно і чітко, як свій власний,
цьому гувернеру з тонкими, майже жіночими рисами обличчя, Стендаль щиро
віддавав свій розум і досвід душі, свою ненависть до вельмож, своє уявлення
про честь та щастя. Разом з юним Жульєном сорокарічний письменник знову
жив в уявному світі прагнень та захоплень.
Стендаль зрадів, коли відчув, що художньо переосмислюючи реальний
факт життя , він зміг виразити те, що хотів: справжній герой провінційної
Франції - і в житті, і в літературі – це Жульєн Сорель, молода людина, готова
піти на важкі випробування, щоб прокласти собі дорогу у вищі кола
суспільства.
Честолюбство – воно у Жульєна непомірне. Кохання для нього – це засіб
самоствердження . «До зброї !» - закликає героя внутрішній голос.
Спочатку Жульєн Сорель вибирає кар'єру священика. Він впевнений, що
це звання відкриє йому дорогу до всього. Крім того, тепер священик в 40 років
отримує більше, ніж генерали Наполеона, його кумира, його духовного батька.
Але ставши гувернером, він дуже скоро зрозумів, що у Франції 1828 р. не
можна вибратися з низів без допомоги титулованої дами. Так юнак
закохується в пані де Реналь. Спочатку він ставиться до цієї вродливої жінки
з презирством але, побачивши, що подобається їй, вирішує закохати її в себе і
використати для просування вгору. Бажаний тріумф приходить несподівано:
237
коли під впливом свого темпераменту Жульєн забуває роль і починає палати
щирою пристрастю, жінка відповідає йому взаємністю. Поки що "природа"
бере верх над «цивілізацією». Проте юнак відкриває чимало «корисного» для
майбутніх перемог, зокрема навчається краще розуміти людей, що його
оточують. Жульєн одразу зміг побачити суспільство таким, яким воно було в
той час: «на перший план виступали надзвичайно заплутані інтриги», в яких
потім Жульєн почувався як риба у воді.
Далі герой потрапляє до Безансонської семінарії, і знову ми бачимо його
амбіції: він вважає, що серед цих обмежених і нерозвинених семінаристів
йому легко стати першим учнем. «У Наполеона я був би сержантом, а серед
цих майбутніх попів я буду старшим вікарієм», - каже Жульєн. Він не розуміє,
що бути надто розумним у їхніх очах - гріх гордині, і даремно він силується
бути таким, як вони. Все одно після багатьох місяців завзятої роботи над
собою він ще мав вигляд розумної людини.
Хто знає, можливо завдяки юному честолюбцю Стендаль і сам звільнився
від відчуття презирства до себе як до бідняка. Йому хотілось «виписатись,
перенести в книгу думки, які постійно тіснились в голові». Вони заважали
йому жити, примушували змінювати літературні псевдоніми, переїжджати з
міста в місто, приховувати свої почуття і наміри. Затамовуючи подих,
Стендаль вдивляється в душу героя. Йому було важливо точно передати
почуття, все побачити.
Фантазія Стендаля не пішла далі реальних подій, які трапилися в житті
його страченого земляка. Він залишив рукопис під заголовком "Жульєн" і
повернувся в Париж. Наближався 1830 р. Зими, як правило, він проводив в
Італії. Тому, коли напередодні різдвяних свят Стендаль з'явився у великій
квадратній залі пані де Трасі, більшість була здивована. Але і сам
письменник не зміг пояснити, чому він вирішив залишитись в Парижі. Так,
напевно, хотіла сама доля . Адже книги «Червоне і чорне» ще нема. Вона ще
не написана.
В паризьких салонах знову заговорили про Стендаля: «Бейль - це
оригінально, але не надовго»; «До пана Бейля треба звикнути...»
238
Стендаль зневажав салони з їхніми правилами хороших манер. Тут

процвітало марнославство: обов’язково треба бути багатим, мати успіх у
жінок, бажати задоволення і слави. Доля Наполеона нічого не навчила
французів. Салони – для них вище за все.
Одного разу, уразливий відношенням до нього як до чужака, Стендаль
почав рвати свої рукописи і помітив роман "Жульєн". Несподівано вся кімната
здалась йому, ніби охоплена полум'ям. Він не одразу зрозумів, що це був
відблиск ранку. Червона заграва і чорна стихія нагадали небосхили Італії. Ще
мить - і слово «Жульєн» набуло червоного відтінку, а слово «Сорель» -
чорного. Він вирішив назвати роман «Червоне і чорне». Як завжди, нова
думка, нова ідея повертали йому, здавалося б, уже назавжди втрачене
задоволення від життя і віру в його суть.
Стендаль повертається до початкової редакції роману, переробляє
рукопис, вставляє в нього нові сторінки.
Нова назва роману миттєво змінила завдання, які ставив перед собою
письменник. Вона вимагала від нього розробки ще однієї сюжетної лінії,
створення образу другої героїні (Матильди де Ла Моль, однієї з перших
красунь в Парижі).
В Париж Жульєн Сорель прибув восени 1829 р. Це був час, коли слова
Наполеона вже перестали бути дороговказом для тих, хто вибрав кар'єру
буржуа.
Тоді, в Мілані, Стендаль не міг подумати, що він перенесе події в залу
пана де Ла Моля і приведе сюди юного честолюбця, щоб той через деякий час
вийшов з цієї зали вже в масці процвітаючого денді, що володів мистецтвом
жити в колі людей, які добре знають, що вони можуть, чого хочуть і навіщо
прийшли в цей світ. «Жульєн - це енергія і воля, це повна влада над тілом,
своїми почуттями. Це розрахунок».
Письменник чудово розумів, що уявлення Сореля про щастя, успіхи в
житті - помилкові. Куди вони зможуть завести героя? Адже обман і облуда
знають лише один шлях - обману і облуди. А він веде до смерті.
З таким фіналом роману Стендаль не міг погодитися. Його улюблений
239
Жульєн має закінчити життя так, як закінчив його Антуан Берте? Це

неймовірно. Одна справа – смерть Берте, і зовсім інша – смерть його героя.
Збентежений цією обставиною, Стендаль вимушений призупинити
роботу над книгою. Але іншого, крім смерті Жульєна, закінчення роману
письменник не знаходив. Як завжди, у хвилини душевної кризи, він знову
вирішив змінити місце проживання. Стендаль поїхав до рідного Гренобля,
міста, де пройшло його дитинство. Передреволюційні події в Парижі, куди в
квітні повертається Стендаль, змусили його не зраджувати правду, не
зраджувати самого себе. Сорель повинен бути покараний за свій життєвий
вибір, за те, що будь - яку поразку в своєму житті розцінював як «втрату
власного обличчя». Це вже вершина світського марнославства.
Смерть Сорелю!
Коли Стендаль написав найкращі за напругою і динамізмом сторінки -
спроба вбивства пані де Реналь, - його ніщо вже не могло збити з толку. І щоби
закріпитись в своєму рішенні, він в епіграфі до нового розділу, ніби
попереджує читача: «Не думайте , я не виявляю малодушності: я відімстив за
себе. Я заслуговую на смерть, ось я, беріть мене. Моліться за мою душу».
В квітні 1830 р. Жюльєн Сорель був страчений. Роман закінчений.
Отже, Жульєн Сорель, з одного боку, - типовий сучасний француз, який
розучився бути самим собою, а з другого - людина з колосальною
внутрішньою енергією, для якої усілякі соціальні правила завжди будуть
надто вузькими. За таких умов душа Сореля, яка стала ареною боротьби між
«природою» і «цивілізацією», є одночасно і дзеркалом свого часу. На думку
Стендаля, такі постаті як його герой належать не тільки попередній добі
Просвітництва, а , швидше, майбутньому, бо своєю смертю рухають історію.
Стендаль зображує суспільство, для якого цінністю ставали гроші, і
зіткнення цих сил було неминучим, як і загибель героїв.
Навіть в самій назві роману наявне протистояння двох сил: червоне - це
не тільки нездійснені мрії Жульєна про вільні подвиги, славу, але й горда
полум'яна душа героя, вогонь його енергії, його благородна кров бідняка, яку
пролили багатії; чорне - це не тільки морок Реставрації, єзуїти, одяг Жульєна
240
- семінариста, це й лицемірство, яке юнак хотів зробити своєю другою

натурою.
Жульєн міг би добитися помилування, але він не хоче схилити своєї
голови перед нікчемним бароном Вально, головою суду присяжних. Так,
разом з талановитим плебеєм, що повірив Наполеону, будуть поховані і його
ілюзії. Жульєн Сорель не «житель» на цьому світі, в світі торговців і
«шарлатанів» - він ще надто для нього романтичний. Останні хвилі від бурі
Великої французької революції розбиваються до суспільства буржуа. Такий
зміст трагічного фіналу роману «Червоне і чорне " .
Стендаль виїхав в Трієст. Але і там, в Трієсті, він чув луну пострілів
Жульєна Сореля, пострілів, які символізують виклик долі, виклик натур
романтичних. Жульєн Сорель - це вщент розбита мрія про славу, яка
побудована за правилами правлячого суспільства, на лицемірстві та
наполеонівській гордині.
1. Пронкевич О. В. Зарубіжна література . К.: Пед. Преса .- 1997.
2. Прокаєв Ф . І . Зарубіжна література . К .: Вища школа - 1987.
3. Тураева С. В . Зарубежная литература . М. :Просвещ ., - 1984.
4. Венгеров А. М . Зарубіжна література (огляди і портрети . К.: Вища школа . - 1974 .
5. Стендаль Ф. Красное и черное . Симферополь,- 1994.
6. Рус . язык и литература в средних уч. заведениях // апрель 1989. - № 4.
241
LAW AND INTERNATIONAL LAW
Calineac Oleg Valeriu

Student anul III, Universitatea de Stat din Moldova
Școala Doctorală Științe Juridice, Republicа Moldova
COMPETENȚELE LEGALE SPECIALE ALE INSTITUȚIILOR

POȘTALE INTERNAȚIONALE DIN REPUBLICA MOLDOVA
Uniunea Poștală Universală este o organizaţie interguvemamentală şi o agenţie

specializată în componenţa Organizaţiei Naţiunilor Unite. Republica Moldova este
membru plenipotenţiar al Uniunii Poştale Universale din 16 noiembrie 1992.
Prin Hotărârea Parlamentului Republicii Moldova nr. 1159/1997, Republica
Moldova a aderat la Constituţia Uniunii Poștale Universale şi la celelalte Acte ale
Uniunii Poștale Universale.
În rezultatul aderării la acest organism internaţional Republica Moldova
beneficiază de toate serviciile oferite de Uniunea Poștală Universală: libertatea
tranzitului, posibilitatea de a conlucra în direct cu Administraţiile poştale din toate
ţările lumii în vederea schimbului de poştă şi efectuarea decontărilor respective,
organizarea şi exploatarea serviciilor internaţionale financiare (mandate poştale şi
electronice), efectuarea controlului internaţional privind termenele de circulaţie a
poştei, asistenţa tehnică oferită de Uniunea Poștală Universală privind promovarea
tehnologiilor noi poştale, oferirea burselor de participare la seminare, conferinţe şi
de perfecţionare a cadrelor[1].
Constituția Uniunii Poștale Universale la art. 22 face trimitere la actele
obligatorii aplicabile pe teritoriul țărilor membre ale Uniunii Poștale Universale.
Astfel, conform acesteia [2], sunt obligatorii: Convenția poștală universală,
Regulamentul poștei de scrisori și Regulamentul referitor la coletele poștale care
conțin regulile comune aplicabile serviciului poștal internațional precum și
dispozițiile referitoare la serviciile poștei de scrisori și colete poștale.
242
În procesul de prestare a serviciilor poștale, în Convenția Poștală Universală au

fost instituite câteva standarde care sunt obligatorii de implimentat de către țările
membre a Uniunii Poștale Universale. În acest sens, utilizatorii serviciilor poștale
universale trebuie să beneficieze de dreptul la un serviciu poștal universal de calitate,
furnizat în mod permanent în orice punct de pe teritoriul lor, la tarife accesibile. S-a
stabilit ca țările membre să reglementeze la nivel național dimensiunea serviciilor
poştale corespunzătoare, precum şi condiţiile de calitate şi tarife accesibile ţinând
seama în acelaşi timp de nevoile populaţiei şi de condiţiile lor naţionale. La fel, tările
membre și-au asumat obligația să vegheze respectarea standardelor stabilite de către
operatorii poștali.
La momentul respectiv nu există o legislaţie clară şi transparentă referitor la
statutul furnizorului de servicii poştale, modul de obținere a acestuia, modul de
interacțiune cu organele vamale cît și cu privire la competențele de care dispune.
În temeiul art. 25 al Legii comunicațiilor poștale nr.36, furnizor de serviciu
poştal universal se desemnează Întreprinderea de Stat „Poşta Moldovei”.
Concomitent, potrivit art.28 al Legii comunicațiilor poștale nr.36, dreptul de a
furniza servicii poştale având ca obiect trimiteri de corespondenţă interne şi
internaţionale a căror greutate este mai mică de 350 g este rezervat furnizorului de
serviciu poştal universal. Serviciile care fac obiectul unui asemenea drept rezervat
sînt denumite servicii poştale rezervate. Serviciile poştale altele decît cele rezervate
sînt servicii poştale deschise concurenţei.
Conform art.33 alin. (4) al Legii comunicațiilor poștale nr.36, furnizarea
serviciilor poştale având ca obiect trimiteri poştale internaţionale se realizează cu
respectarea obligaţiilor prevăzute de legislaţia vamală în vigoare.
Astfel, ÎS„Poșta Moldovei” a căpătat drepturi exclusive datorită calității
atribuite de furnizor poștal universal.
Prestarea serviciilor poștale deschise concurenței este permisă furnizorilor de
servicii poștale cu respectarea următoarelor cerințe prevăzute de legislația națională
a Republicii Moldova [3]:
1. furnizarea serviciilor poştale se realizează în condiţiile regimului de
autorizare generală prevăzut de Cap. IV „Regimul de autorizare generală” al Legii
243
comunicațiilor poștale nr. 36.

2. persoana fizică sau juridică înregistrată în calitate de întreprinzător în
Republica Moldova care intenţionează să furnizeze servicii poştale, înainte de a
începe activitatea, are obligaţia de a transmite autorităţii de reglementare o notificare
cu privire la această intenţie. Notificarea se va realiza în mod obligatoriu prin
completarea formularului-tip stabilit şi actualizat de autoritatea de reglementare.
3. pentru serviciile poştale şi serviciile de plăţi poştale sunt stabilite tarife care
sunt făcute publice și de la care nu se poate deroga.
4. furnizarea serviciilor poştale se efectuează în conformitate cu Legea
comunicațiilor poștale nr. 36 şi regulile privind prestarea serviciilor poştale,
elaborate de organul central de specialitate şi aprobate de Guvern.
Potrivit Legii comunicațiilor poștale nr. 36, furnizorii de servicii poștale au
obligația să pună la dispoziția utilizatorilor condițiile generale privind furnizarea
serviciilor poștale. Acestea vor conține cel puțin urmatoarele:
a) condițiile de acceptare a trimiterilor poștale;
b) condițiile de calitate pe care urmează să le întrunească serviciile poștale
prestate;
c) răspunderea furnizorului de servicii poștale;
d) un mecanism simplu, transparent și accesibil de soluționare a reclamațiilor
primite de la utilizatori, în special în ceea ce privește pierderea, furtul, deteriorarea,
parțiale ori totale, ale trimiterilor poștale, precum și nerespectarea condițiilor de
calitate a serviciilor.
La momentul acceptării unei trimiteri poștale în rețeaua poștală, între furnizorul
de servicii poștale și expeditor se consideră încheiat un contract individual în
condițiile generale, care pot fi negociate de către părți.
Furnizorii de servicii poștale trebuie să întreprindă măsuri pentru a asigura
respectarea confidenţialităţii corespondenţei, asigurarea securităţii reţelei poştale în
ceea ce priveşte transportul produselor periculoase, precum şi, în cazuri justificative,
protecţia datelor cu caracter personal, confidenţialitatea informaţiilor transmise sau
stocate, protecţia dreptului la viaţa privată, protecţia mediului şi respectarea
normelor de planificare a teritoriului.
244
Furnizorii de servicii poștale universale pot presta următoarele tipuri de servicii

poștale:
a) colectarea, sortarea, transportul şi distribuirea trimiterilor poștale interne şi
internaţionale cu o greutate de pînă la 2 kg;
b) colectarea, sortarea, transportul şi distribuirea coletelor poştale interne şi
internaţionale cu o greutate de pînă la 10 kg;
c) distribuirea coletelor poştale cu o greutate de pînă la 20 kg, expediate din
afara teritoriului Republicii Moldova către o adresă aflată pe teritoriul acesteia;
d) serviciul de trimitere recomandată internă sau internaţională;
e) serviciul de trimitere cu valoare declarată internă sau internaţională;
f) colectarea, sortarea, transportul și distribuirea cecogramelor interne și
internaționale cu o greutate de pînă la 7 kg.
Pentru a fi acceptate în reţeaua poştală a furnizorului de serviciu poştal
universal trimiterile poştale trebuie să îndeplinească următoarele condiţii de
ambalare[5]:
a) trebuie să fie închise de către expeditor într-un ambalaj intact (fără crăpături,
rupturi) care să corespundă greutăţii, formei şi naturii conţinutului, precum şi
modului şi duratei transportului şi să fie în forme uşor de mînuit;
b) ambalajul şi închiderea trimiterii poştale trebuie să protejeze conţinutul
acesteia în aşa fel încît acesta să nu poată fi deteriorat prin presiune sau prin
manipulări succesive şi să nu se amestece cu conţinutul altor trimiteri poştale, iar
accesul la conţinut să fie imposibil de realizat fără ca o acţiune de spoliere să fie
vizibilă;
c) agrafele metalice care servesc la închiderea trimiterilor nu trebuie să fie
tăioase şi nici să împiedice executarea serviciului poştal;
d) este interzis să se aplice pe trimiterile poştale alte etichete decît cele care se
raportează la serviciile poştale, cu excepţia celor aplicate pe ambalajul original al
bunului, sau să se aplice pe acestea mărci poştale şi etichete reutilizate;
e) trimiterile poştale trebuie să prezinte, pe ambalaj sau anvelopă, spaţii
suficiente pentru înscrierea menţiunilor de serviciu şi aplicarea etichetelor.
f) trimiterile de corespondenţă care conţin şi obiecte fără valoare comercială
245
(de exemplu: fotografii, mărţişoare, agrafe de prindere a documentelor etc.) trebuie

să fie ambalate astfel încît să nu împiedice operaţiunile de prelucrare.
În cazul în care nu vor fi respectate cerințele de ambalare, operatorul poștal
poate refuza introducerea în reţeaua poştală a trimiterii poștale universale.
Trimiterea poștală internațională împachetată conform cerințelor expuse mai
sus este prezentată operatorului poștal spre expediere.
Conform normelor tehnologice existente la poșta de expediere internațională,
funcționarii serviciului poștal al statului sunt obligați să verifice corectitudinea și
corespunderea datelor, a informațiilor incluse în lista obiectelor, valorilor, bunurilor
aflate la expediere în pachetul poștal prezentat oficiului poștal spre expedierea
poștală internațională [6]. La fel, urmează a fi verificate de funcționarii poștali datele
incluse în forma scrisă, de mână, în declarația vamală forma CN-22 și CN-23 asupra
conținutului trimiterilor poștale internaționale aflate în banderolele poștale, în
coletele poștale și pachetele poștale internaționale pe care le-a inclus persoana care
intenționează să expedieze prin trimiterile poștale internaționale mărfuri, obiecte,
bunuri, valori în afara teritoriului vamal al Republicii Moldova.
În concluzie, putem afirma că competența instituțiilor poștale internaționale
constă în primul rând în ghidarea expeditorilor privitor la conținutul admis în
trimiterile poștale internaționale, lista obiectelor interzise a fi incluse în trimiterile
poștale internaționale, modalitatea de împachetare, îndeplinirea corectă a declarației
vamale precum și alte aspecte ce necesită cunoștințe speciale pe care, de cele mai
dese ori, expeditorii nu le cunosc. În al doilea rând, toate procedeele necesare a fi
urmate pentru ca trimiterea poștală internațională să ajungă la destinatar.
Bibliografie
1. Proiectul Legi privind ratificarea Protocolului adițional la Convenţia poştală universală şi a
Protocolului final la Protocolul adițional la Convenția poștală universală.
2. Constituția Uniunii Poștale Universale adoptată la 10 iulie 1964 la Viena, modificată prin
Congresul de la Hamburg 1984, în vigoare pentru Republica Moldova din 16 noiembrie 1992.
3. Sîrbu E. Dabija L. Procedura actuală de vămuire a trimiterilor poştale internaţionale în
Republica Moldova.
4. Legea comunicaţiilor poştale nr. 36 din 17.03.2016. Monitorul Oficial al Republicii Moldova
246
nr.114-122/225 din 29.04.2016

5. Hotărârea Guvernului Republicii Moldova pentru aprobarea Regulilor privind prestarea
serviciilor poştale nr. 1457 din 30.12.2016, Monitorul Oficial al Republicii Moldova nr. 24-
29 art. 46 din 27.01.2017
6. MAIMESCU S., Drepturile și libertățile persoanelor la expedierea/primirea obiectelor,
valorilor, bunurilor, a mijloacelor bănești, trecute peste frontiera vamală prin trimiterile
poștale internaționale în condițiile societății informaționale contemporane. La
conferința „Statul, securitatea şi drepturile omului în condiţiile societăţii informaţionale",
Chişinău, Moldova, 13-14 decembrie 2018
247
Guyvan Petro Dmitrovich

Professor of Poltava Institute of Business,
k. jur. Sciences, Honored Lawyer of Ukraine
TO THE THEORETICAL JUSTIFICATION OF THE CONCEPT

OF TIME LIMITATION OF SUBJECTIVE CIVIL LAW.
NEW CONCEPTUAL VISIONS
Abstract. This article is devoted to the study of a topical scientific question about the duration of
subjective substantive civil law and the timing of its implementation. It is established that after the
expiration of the statute of limitations the substantive law cannot be enforced, but it, without
ceasing in content, acquires the so-called "natural" nature. But in such circumstances, the
question arises: how long will there be a security obligation that constitutes the content of such a
relationship? After all, the eternal existence of a long-standing obligation, which, moreover, can
not be enforced, does not contribute to legal certainty and the revival of business. Therefore, a
serious analysis of the theoretical positions of scientists who defended the theory of the termination
of the existence of substantive law with the loss of this right of its essential characteristics - the
possibility of forced implementation. At the same time, we departed from the essentially incorrect
thesis about the connection between the period of existence of the subjective substantive law and
the duration of the statute of limitations and meticulously assessed the conclusions about the
inexpediency of the eternal existence of the unsecured right. It is proved that the normative or
contractual prescription of the protection law, which has lost its coercive capacity, will
undoubtedly be in the interests of both the society as a whole and the believer himself. It is
concluded that at the legislative level it is necessary to define some other socially acceptable point
of reference, according to which the social interest in the existence of the most ancient subjective
right is completely lost. It is proposed to indicate such a period of five years after the expiration
of the statute of limitations for the relevant requirements. The fact that the maximum duration of
an old subjective right must be established, in our opinion, is obvious. This will contribute to both
the certainty of material turnover and the stabilization of the relationship itself.
Keywords: statute of limitations, term of existence of the right, assignment of the obligation.
In the context of the researched question the analysis of similar and different
characteristics of antiquity terms and time of existence of the subjective right is
actual. Historically, in civilization, it so happened that the concepts of statute of
limitations and the term of exercise of the right, if not identified, were recognized as
248
quite close. Consider the influence of antiquity on the existence of substantive civil
law as a criterion for distinguishing the relevant temporal characteristics. By and
large, even disagreeing with the thesis of full identification of the terms of regulatory
subjective right with the terms of its protection (statute of limitations), it should be
noted that the statute of limitations is also a term of exercise through active conduct
of the right holder. Therefore, those scholars who in the literature defend the concept
of assessing the statute of limitations solely as the time of existence of the legal
protection claim, can not help but see that in this sense the statute of limitations is
actually similar to the cut-off regulatory period, because in case of failure subjective
substantive right to protection, the latter is terminated. And although VV Luts points
out that the statute of limitations is not inherent in the existence of subjective law
[1, p. 57], it should be noted that the author is talking about a protected right. If we
talk about the substantive protection right, personified in the claim, then the time of
its existence is precisely covered by the statute of limitations. Thus, as we see, given
the nature of the impact on the limited substantive law in the case of implementation
or non-implementation of the required behavior during its course, the statute of
limitations and the cut-off period are quite similar.
But today the thesis that the expiration of the statute of limitations does not
entail the termination of the substantive legal relationship, as follows from the rule
of Part 1 of Art. 267 of the Civil Code of Ukraine. As for the possibility of further
termination of the legal obligation and the corresponding subjective right, which
constitute the content of the legal relationship, it is possible under the general rule
of Chapter 50 of the Civil Code, which lists the legal grounds for such a
consequence. Among them are not such as the expiration of the statute of limitations
or the absence of this debt among the assets of the creditor, which are accounted for
by him. In these situations, in fact, there may be preconditions for termination of the
obligation, such as an agreement between the parties or debt forgiveness. But the
very postulates formulated in the law are clearly not enough to achieve such a
consequence. Termination of the obligation by agreement of the parties must be
properly executed and must be confirmed, in particular, by concluding an act of
reconciliation of mutual debts agreed by the parties. Such a document should be
249
concluded according to the rules provided for the conclusion of contracts, ie signed
by authorized representatives of contractors.
Another legal basis for terminating the obligation is the forgiveness of the debt
by the creditor. However, the existing legal tools for adjusting the accounting and
tax accounting of economic entities also cannot be covered by its disposition. As a
general rule, termination of the obligation, including debt forgiveness, deprives the
creditor of the right not only to demand performance, but also to accept such
performance. And not only does the debtor have no obligation to perform, but he
has no legal basis to perform it at all, even voluntarily, because the obligation itself
has ceased. If, in such circumstances, the obligation had already been considered
terminated, its performance would be unfounded, as civil law does not provide for
the possibility of resumption of the terminated obligation. However, the
performance of obligations after the expiration of the statute of limitations and after
the write-off of such debt by the creditor takes place. The customs of business
turnover, which, by the way, should be applied under the Civil Code (although this
issue is currently problematic), in such a situation provide for the restoration of
assets (but not civil liability) and recalculation of tax liabilities of counterparties.
In view of the above, it remains to be recognized that in order to terminate the
obligation to forgive the debt, it is necessary to take quite clear actions that indicate
such termination, and can not be further interpreted differently by the parties. By
analogy with the provisions of Art. 601 of the CCU and in accordance with the
practice of application of this provision, the decision of the creditor to terminate the
obligation must be set out in a statement addressed to the other party. Moreover, this
approach must be general, because, although the relationship between individuals is
less documented, they have the same legal meaning, the situation regarding the
possibility of termination of debt forgiveness, in particular, with the expiration of the
statute of limitations applies to them. Therefore, it would be appropriate to amend the
norm of Art. 605 of the Civil Code of Ukraine and state it, for example, as follows:
“The creditor shall notify the debtor in writing of the termination of the obligation to
forgive the debt. The obligation shall be deemed terminated if the debtor does not
express his objections within a reasonable time after such notification".
250
The following considerations also confirm the thesis that under any
circumstances, the expiration of the statute of limitations does not affect the
existence of a protective substantive legal relationship. After all, after the expiration
of the statute of limitations, only the property of the claim to be enforced expires,
but this does not affect the existence of the claim itself. Substantive law is not
terminated, just as the claim itself is not terminated, although it can be satisfied only
voluntarily [2, p. 57], or other non-jurisdictional methods (for example, methods of
operational protection, which are implemented by the administrative entity itself
without recourse to the court, so the statute of limitations does not apply to them).
This once again confirms the erroneous position of those authors who consider the
existence of law impossible, because it can not be realized through state coercion.
Indeed, at first glance, it seems illogical to have a claim that is not provided by legal
protection. But, as we see, the violated substantive law after the expiration of the
statute of limitations does not remain completely unprotected, although the degree
of its protection is reduced.
However, the indispensable companion of this approach is the following
question: how long will there be a protective legal obligation, which is the content
of such a relationship, and the corresponding subjective law, which is the content of
the obligation? Will it be indefinite, or do some circumstances affect the validity of
the obligation? After all, despite the differences from previous theories in
determining which right (requirement) is exercised through the use of judicial
coercion, and much greater internal coherence, this position is actually reduced to
the above comments on the continued existence of subjective law, not secured by
coercion protection. Therefore, if we do not limit the term of this protection right,
then after the passage of time to ensure its enforcement, we must state the fact that
the property relationship has so-called in-kind obligations that have lost coercive
ability to implement (under Roman law such an obligation in contrast from the civil
deprived of claim protection).
We believe that these are the questions that civil scientists have tried to solve,
denying the existence of substantive law after the expiration of the statute of
limitations and arguing about the possibility of restoring the already terminated law
251
in certain circumstances. After all, it is quite difficult to explain the expediency of

indefinite civil relations. Indeed, a situation where subjective civil law continues to
be unenforced and enforcement is impossible only adds to legal uncertainty.
However, objectively, these attempts were doomed to failure because they were
based on an incorrect legal basis, because the research was conducted within the
wrong concept, according to which both regulatory law and claims are elements of
the same subjective substantive law. But now, the long-standing problem, even with
the latest civil developments, remains open and relevant. It is unfortunate that with
the cessation of conceptual attempts to justify the expiration of subjective
substantive law after the expiration of the statute of limitations, any doctrinal
research on the duration of long-standing protection rights of a person has ended.
Therefore, we must state the complete absence of relevant civilized developments.
Meanwhile, it should be noted that the question of the duration of the protective
subjective right (for example, a monetary obligation) is extremely important.
Unfortunately, the civil doctrine has not drawn serious conclusions that would be
the basis for proper legal regulation, so the problem remains. In practice, this results
in uncertainty of the period during which the authorized person may consider
himself a creditor and his counterparty a debtor. After all, the presence of the latter's
duty (even if deprived of compulsory security) for an indefinite period of time to
voluntarily fulfill a long-standing obligation does not contribute to stability and
certainty in civil relations. This applies not only to legal relations involving
individuals, but also legal entities. It would seem that in the latter case the share of
obsolete debt is regulated by tax law: after the expiration of the statute of limitations,
the debtor must include the amount of debt to his income, and the creditor has the
right to reduce them by this amount. However, as shown above, these actions do not
mean the termination of the right, and this is explicitly stated by law, without
denying the possibility of adjusting the transactions in the event of further voluntary
performance of the duty.
Thus, the automatic rejection of even those scientific developments that, at first
glance, seem unbalanced, is wrong: in every doctrine there is a rational grain that
should be separated from the Internet surrounding its quasi-legal constructions. From
252
this standpoint, the theoretical positions of scholars who defended the theory of the
termination of the existence of substantive law with the loss of this essential
characteristic of this right - the possibility of enforcement - deserve a more serious
analysis. Indeed, it is impossible to agree with the conclusions about the connection
between the period of existence of subjective substantive law (whether regulatory or
protective). But the very question of the inexpediency of the eternal existence of such
a right, of course, deserves attention. After all, if we agree that after the expiration of
the statute of limitations, subjective civil law continues to exist, then in the absence
of statutory grounds for termination of the obligation, it will exist indefinitely.
Of course, this situation does not add stability and balance to civil law relations,
and the current civil law does not regulate this issue. It should be noted that at one
time there were assumptions about the possibility of the existence of an independent
statute of limitations for subjective rights, not directly related to the duration of the
right to protection, which begins only from the moment of the offense. The law is
capable of dying a natural death - to remain homeless, to be forgotten. However, it
continues to be counted among the living, which creates uncertainty about the
strength of the fact that took its rightful place. Therefore, there must be a moment
that puts an end to such uncertainty, the statute of limitations, so to speak, erases the
right that has died [3, p. 14]. Yes, this theory has not been further developed. In view
of this issue, the efforts of civil scientists to theoretically justify the timeliness of
any subjective right deserve support. However, again, the linking of the period of
protection of the subjective right to protection to the duration of its ability to enforce
is clearly unsuccessful.
So, the problem of limiting the lifetime of natural protective relationships is
real. How can it be solved? Here the perception of this issue on the basis of a similar
comparison with the ancient civil law institution is strongly suggested. We will take
as a basis the indisputable thesis, according to which the main reason for the
introduction of any term is the satisfaction of a certain public interest, society needs
certainty and order, including in relations between participants in civil circulation
[4, p. 686-687]. The need to introduce a statute of limitations at one time was caused
by the fact that the existence of unlimited time to apply coercion to a debtor who has
253
not fulfilled his duty, just deprives society of such certainty, which in turn provokes
his protest [5 , c. 222]. The economic basis of the law corresponding to a public need
disappears [6, p. 28-29].
Of course, both the creditor and the debtor must know and be aware of the
moment when the relevant protective power - the claim - has expired. In order to
ensure the stability and certainty of material turnover, this issue is also in the public
interest. However, unfortunately, some regulations of the latest civil law, instead of
ensuring the unambiguity and transparency of specific temporal factors that
determine the limits of the existence of law, err on the contrary. What is worth a
short story Part 3 of Art. 267 of the Civil Code: the statute of limitations is applied
by the court only on the application of a party to the dispute. Apparently, by
introducing this rule, the legislator hoped that all questions about whether or not the
subjective right ceases after the expiration of the statute of limitations will disappear,
but it turned out the other way around. After all, if we adhere to the view of the
enforcement of the right of protection after the expiration of the statute of
limitations, we must agree that the validity of substantive law after the expiration of
the statute of limitations depends on the will of the debtor and can last forever. But
this is nonsense.
Security relations arise only in the case of violation of substantive law by the
obligated person and are an independent type of civil relationship aimed at
terminating the offense and eliminating its consequences. Such relations are
terminated after the protection of the violated right or after the expiration of the term
established for this purpose (if such terms are established). The duration of the
protection relationship has nothing to do with the expiration of the statute of
limitations. Thus, we can say that with the coincidence of the statute of limitations
is terminated not only the regulatory or protective substantive law, and the right to
sue in the substantive sense, which was part of the protective legal relationship that
arose in violation of substantive law. It is the protective obligation that continues to
exist, becoming irrevocable.
As you know, scientific and socially significant justification for the
introduction of a limited period of existence of the substantive right to sue (statute
254
of limitations) was carried out in order to simultaneously satisfy the interests of

society and the interests of a particular person [7, p. 406]. Of course, the introduction
and regulation of such a restriction, at first glance, gave the impression that this
institution serves only to protect the interests of the defendant, in its application all
the advantages on the part of an unscrupulous violator of another's right, and all
troubles on the side of a careless creditor or owner [8, p . 447]. But, despite these
obvious shortcomings, the statute of limitations was still introduced. And this was
done in order to achieve the social interest in the duration of the relevant protection
authority. Today, there are virtually no scholars and rulemakers who would deny the
expediency of introducing temporal restrictions to exercise the subjective right to
sue. This mechanism allows to achieve a certain stability of the mediated relations,
to eliminate uncertainty about the existence of the creditor's right, to provide a
motivating, stimulating, disciplining nature of material interactions. All these
circumstances, of course, are positive factors for achieving greater stability of
property turnover in society.
However, practically all the above-mentioned circumstances, which have
become decisive in the introduction of the statute of limitations, have an undeniable
impact on the certainty of the protective relationship, which has lost its coercive
protective property. Therefore, the normative or contractual provision of the
protection law, which has lost its coercive capacity, will undoubtedly be in the
interests of both society as a whole and the believer. After all, the fact that the latter
lost interest in the right due to him manifested itself in the failure to pursue the claim
during the statute of limitations, failure to apply the measures established by contract
or law to influence the violator, and so on. It is quite logical that the stability and
certainty of civil material turnover requires the establishment of certain criteria for
the termination of the natural protective subjective right and the definition of time
limits for its expiration.
In this case, the person who fulfilled the obligation after the expiration of the
statute of limitations has no right to demand the return of the enforceable, even if at
the time of execution did not know about the expiration of the statute of limitations.
It is clear that only the existing obligation can be fulfilled after the expiration of the
255
statute of limitations. The rule of law, which deprives the debtor of the right of
recourse (sometimes figuratively referred to in the literature as a "weak form" of
legal sanction), is a legal guarantee of protection of the creditor under a valid
obligation, although not secured by a claim. Thus, the long-standing protective legal
relationship continues to exist, it becomes impossible only to enforce the obligation,
which, in fact, is confirmed by the possibility of its voluntary fulfillment. Agree, the
terminated obligation cannot be fulfilled.
At the same time, it is hardly possible to support the thesis that the substantive
law after the coincidence of the statute of limitations generally loses the opportunity
to be protected by the implementation of the protection relationship. Indeed, judicial
protection of a subjective right outside the statute of limitations is not possible. But
going to court is not the only way to protect a violated right. We believe that civil
law today provides the creditor with ample opportunities to protect the infringed
right in addition to resolving the dispute. Accordingly, the statute of limitations does
not apply to such protection relations (appeals to other jurisdictions, self-defense of
the law, application of sanctions of an operational nature, etc.). The only important
thing is that at the time of such actions aimed at protecting the violated civil law, the
substantive protective law itself must exist. And the coincidence of the statute of
limitations on court claims under such a right, again, does not terminate the
subjective substantive law, giving it a so-called natural character.
Taking into account the research conducted in this chapter, we can draw some
generalizing conclusions. The long-standing debate in civil doctrine as to whether
or not substantive law itself is terminated with the expiration of the statute of
limitations is no longer so acute. The vast majority of scholars now believe that the
expiration of the statute of limitations does not affect the existence of regulatory
law, with which it is possible to agree. Therefore, we believe that it is necessary to
determine some other socially acceptable point of reference, according to which the
social interest in the existence of the most ancient subjective right is completely lost.
It is proposed to indicate such a period of five years after the expiration of the statute
of limitations for the relevant requirements. However, given the social purpose of
certain subjective rights, this period may be different or differentiated on certain
256
grounds. But the fact that the maximum duration of a long-standing subjective right
must be established, in our opinion, is obvious. This will contribute to both the
certainty of material turnover and the stabilization of the relationship itself [9,
p. 185].
References:
1. Luts V.V. Terms of protection of civil rights. Abstracts of lectures on a special course. Lviv:
LSU, 1993. 60 p.
2. Krasheninnikov E.A. To the doctrine of statute of limitations. Substantive legal and
procedural means of protection and defense of the rights and interests of economic entities.
Kalinin, 1987. Р. 56-57.
3. Borovikovsky A.L. Judge's report. Sankt-Pb., 1892. V.2. 260 p.
4. Riezler E. Staudingers Commentary on Burgerlichen Gesetzbuch. 7-8 Aulf. - Munich and
Berlin, 1912. Bd. 1. 760 p.
5. Shershenevich G.F. Textbook of Russian civil law. / 11th ed., First posthumous, prosm. and
ext. Moscow: Br. Bashmakovy, 1914. T. 1. 499 p.
6. Gurvich M.A. Deadlines in Soviet civil law. Moscow: ВЮЗИ, 1961. 80 p.
7. Enneccerus L., Kipp T., Wolf M. Course of German civil law: trans. with him. Novitsky I.B.
Moscow: Иностр. лит., 1950. T. 1. 483 p.
8. Engelman I.E. About the statute of limitations on Russian civil law. Historical and dogmatic
research. Moscow: Statut, 2003. 511 p.
9. Guyvan P.D. Theoretical questions of terms in private law: monograph. - Kharkiv: Pravo,
2014. 632 p.
257
Popa Vasile
Doctorand
Universitatea de Stat din Moldova
Școala Doctorală Științe Juridice, Politice și Sociologice
Republicа Moldova
CONSIDERATII PRIVIND SUPRAVEGHEREA TEHNICA PREVĂZUTA

IN CODUL DE PROCEDURĂ PENALĂ AL ROMÂNIEI
Supravegherea tehnică în cadrul procesului penal prin elementele sale, presupune interceptarea
comunicaţiilor sau a oricăror tipuri de comunicări de la distanţă, accesul la un sistem informatic,
supravegherea video, audio sau fotografierea, localizarea sau urmărirea prin mijloace tehnice şi
obţinerea datelor privind tranzacţiile financiare ale unei persoane. Utilizarea vreuneia dintre
metodele speciale de supraveghere sau cercetare ce constituie supraveghere tehnică, obligă
organul de urmărire penală să aibă în vedere îndeplinirea condiţiilor ce consacră atât principiile
proporţionalităţii şi subsidiarităţii, dar cele care impun existenţa începerii urmării penale şi a
cerinţei ca infracţiunea cercetată să facă parte dintre cele expres prevăzute de către legiuitor în
articolul 139 alin 2 Cod Procedură penală. Întotdeauna organele judiciare trebuie să mentina
echilibrul permanent ce trebuie să existe între realizarea instrucţiei penale şi respectarea
dreptului la viaţă intimă, familială, privată şi a secretului corespondenţei.
Cuvinte cheie: supraveghere tehnică; mandat de supraveghere tehnică; interceptarea
convorbirilor telefonice; supravegherea video, audio sau fotografierea; dreptul la viaţa intimă,
familială și privată.
Prin supravegherea tehnică se înţelege utilizarea metodelor speciale de

supraveghere sau cercetare, costând în interceptarea comunicaţiilor sau a oricărui tip
de comunicare de la distanţă, accesul la un sistem informatic, supravegherea video ,
audio ,sau fotografierea, localizarea sau urmărirea prin mijloace tehnice şi obţinerea
datelor privind tranzacţiile financiare ale unei persoane. Modalitatea în care
supravegherea tehnică a fost prevăzută în legile speciale, până la apariţia Noului Cod
de procedură penală,dar şi autorizarea activităţilor specifice culegerii de informaţii, în
domeniul securităţii naţionale au suferit modificari substantiale, masurile fiind incluse
complet in normele de procedura penala, marcandu-se astfel in buna parte o
uniformizare a legislatiei. În ceea ce priveşte dispoziţiile actualului Cod de procedură
258
penală in vigoare, in acesta sunt abordate condiţiile ce trebuiesc îndeplinite pentru

emiterea mandatului de supraveghere tehnică, utilizarea înregistrărilor efectuate de
părţi, raportul dintre avocat şi suspect, autorizarea unor măsuri de supraveghere
tehnică de către procuror , durata mandatului de supraveghere tehnică, punerea în
executare a mandatului de supraveghere tehnică, consemnarea activităţilor de
supraveghere tehnică, informarea persoanei supravegheate, conservarea materialelor
rezultate din supravegherea tehnică,utilizarea supravegherii tehnice de către
investigatorii sub acoperire sau cu identitate reală şi a colaboratorilor, utilizarea
supravegherii tehnice în procedura dării în urmărire.
O foarte mare importanţă la nivel european o are Curtea Europeană a
Drepturilor Omului care nu de puţine ori a judecat plângeri formulate de către
persoane fizice, cetăţeni români împotriva statului român cu privire la încălcările
drepturilor fundamentale prin utilizarea metodelor speciale de supraveghere sau
cercetare ce constituie supraveghere tehnică.
Noul cod de procedură penală a adus o reglementare unitară în ceea ce priveşte
utilizarea metodelor speciale de supraveghere sau cercetare, folosirea lor conducând
la realizarea probatoriului în cadrul procesului penal. Dincolo de aspectele de ordin
etic, care ne sugerează faptul că aceste tipuri de metode au un puternic impact asupra
vieţii personale ale suspecţilor şi inculpaţilor, şi nu numai, apar foarte multe semne
de întrebare cu privire la legitimitatea şi eficacitatea lor.
In opinia noastra precizăm oportuna folosirea supravegherii tehnice în
obţinerea probelor necesare în procesele penale, deoarece dezvoltarea tehnicii şi în
special a informaticii, face ca infractorii să fie aproape permanent cu un pas înaintea
tuturor, atunci când îşi planifică şi realizeaza acţiunile criminale. Apreciem că aceste
măsuri, în multe situaţii, sunt singurele care ne pot ajuta să obţinem probe, cu
ajutorul cărora să putem dovedi comiterea faptelor penale ori tragerea la răspundere
a făptuitorilor.
Problema care se pune este, cum au fost folosite aceste metode de la apariţia
Noului Cod de Procedură Penală, dacă utilizarea lor a fost legală, şi cum procedăm
în viitor, deoarece, aşa cum am mai precizat, aceste tehnici au un impact extrem de
important asupra vieţii intime a persoanelor.
259
Curtea Constituţionala a României a emis faimoasa Decizie nr.51/2016, prin

care admitea că, „în materia supravegherii tehnice pentru infracţiunile de drept
comun, singura autoritate îndrituită de lege să efectueze interceptări este organul
judiciar, iar Serviciul Român de Informaţii nu are această calitate”. În consecinţă
instituţiile abilitate să o efectueze sunt Parchetul sau Poliția Judiciară. Modificarea
legislativa adusa prin Ordonata de Urgenta a Guvernului nr. 6/2016 a determinat
structurile abilitate să pună în aplicare in mod practic, dar cu dificultati, constatand
că, punerea în practică a acestui act normativ este un lucru greu realizabil, datorită,
pe de o parte, a infrastructurii tehnice care era aproape în totalitate la Serviciul
Român deInformaţii, precum şi a lipsei de personal calificat.
Actul normativ stabilea, ca un număr de poliţişti judiciari, să îşi desfăşoare
activitatea în cadrul unităţilor de parchet de la DIICOT şi Parchetul General, pe
modelul DNA, deoarece, în timp, s-a constatat că acesta funcţionează eficient.
In cadrul activitatilor desfasurate au fost intampinate o serie de dificultati:
– pentru a realiza o interceptare trebuie aparatură omologată şi securizată, care
să fie introdusă la operatorii de date, de telefonie mobilă și fixă, și furnizorilor de
internet, pe baza unor protocoale semnate cu Ministerul Justiţiei şi Ministerul
Afacerilor Interne, lucru foarte greu de realizat întrun interval aşa de scurt. Această
aparatură trebuie să aibă și câteva caracteristici: în primul rând trebuie să respecte
standardele internaţionale elaborate de Institutul European de Standardizare în
Comunicaţii, apoi să fie omologată de Ministerul de Justiţie şi, în fine, softul pe care
îl va folosi trebuie criptat, iar cheia acestui soft va fi depozitată la parchet. De
asemenea, foarte important este faptul ca, interceptarea brută să fie realizată pe un
singur suport, iar de pe acesta să se realizeze transcriptul de către poliţia judiciară
folosind cheia de decriptare aflată la unitatea de parchet. Este extrem de important
ca interceptarile să fie realizate în acest fel, deoarece au fost multe cazuri în care
inculpaţii au contestat valabilitatea interceptărilor originale, lucru de înţeles
deoarece multe interceptări originale nu erau criptate (orice persoană care avea acces
la ele având cel puțin posibilitatea teoretică de a adăuga sau şterge informaţii).
– pentru a introduce tehnica de interceptare în cazul în care dorim să realizăm
înregistrarea convorbirilor în mediul ambiental, trebuie specialişti în spargerea
260
conspirată a încuietorilor(atunci când nu poate fi procurată dublura cheii de intrare

în imobil). Unele încuietori sunt extrem de sofisticate, şi doar specialişti de înaltă
calificare o pot realiza (ex. cele electronice).
– este nevoie de echipe de filaj şi investigaţii, care să monitorizeze suspectul,
pentru a identifica momentul operativ cel mai bun pentru a efectua pătrunderea şi
apoi introducerea aparaturii (audio sau video).
– este nevoie de un minim de informaţii despre persoana suspectului sau
inculpatului, a locuinţei acestuia, a vecinilor sau a persoanelor care ar putea să creeze
greutăți realizării acestei activitaţi judiciare, lucru pe care parchetul nu îl poate
realiza.
O altă problemă de ordin procedural, este aceea care se referă la informarea
persoanei supravegheate după terminarea efectivă a măsurii supravegherii. În acest
sens, Codul de procedură penală stipulează că,„procurorul informează în scris
persoana supravegheată tehnic, în cel mult zece zile după încetarea acesteia”.
Amânarea informării se face de către procuror, numai dacă aceasta ar pune în pericol
o altă anchetă aflată în desfăşurare, dacă s-ar pune în pericol victima, martorii sau
membrii familiilor acestora, ori dacă ar exista dificultăţi în supravegherea tehnică a
altor persoane aflate în respectiva cauză.
În practică, această comunicare poate lipsi, având în vedere dispoziţiile
articoluluin 145 alin. 5 din Codul actual de procedură penală, care prevede că
amânarea se poate dispune, cel mai târziu, până la terminarea urmăririi penale sau
până la clasarea cauzei. Cu alte cuvinte, dacă ne aflăm în situaţia în care
supravegherea tehnică este dispusă într-un dosar penal cu autor necunoscut şi nu
este identificat acesta, practic, raportat la normele procedural penale, informarea
persoanei supravegheate tehnic poate să se realizeze doar când se clasează dosarul,
deci atunci când intervine prescripția. Dar, dacă supravegherea tehnică este
autorizată într-un dosar penal având drept obiect cercetarea unei infracţiuni de omor,
imprescriptibilă, persoana supravegheată tehnic nu va fi informată decât dacă este
identificat autorul, la terminarea urmăririi penale.
In ceea ce priveşte utilizarea datelor rezultate din supravegherea tehnică în
alte cazuri, datele care apar în urma unei supravegheri efectuate asupra unui
261
inculpat, şi care reprezintă dovezi despre săvârşirea altor fapte infracţionale, altele
decât cele prevăzute în art. 139 alin. 2 din CPP, şi care au stat la baza obţinerii
mandatului de supraveghere, potrivit actualei reglementări, probele obţinute din
această activitate de supraveghere, sunt valabile pentru infracţiunile pentru care a
fost emis mandatul, dar şi pentru infracţiunile enumerate în mod limitativ de
articolul 139 alin. 2 din Codul de Procedură Penală. Cu toate acestea, dacă rezultă
probe obţinute din această supraveghere, care dovedesc săvârşirea altor infracțiuni
decât cele menţionate de către legiuitor în articolul 139 alin. 2 Cod Procedură
Penală, ele nu pot fi utilizate în cadrul procesului penal.
În consecinţă, reglementarea legală poate fi susceptibilă de a genera abuzuri în
activitatea practică. Fără standarde corespunzătoare de asigurare a nivelului de
securitate şi confidenţialitate care să poată fi controlate efectiv, legea poate fi
folosită antrenând contradicţii iremediabile în aplicarea practică.
Referinţe:
1. Convenţia pentru protecţia drepturilor omului şi libertăţilor fundamentale a fost elaborată de
către Consiliul Europei, intrată în vigoare la data de 03.09.1953.
2. Codul penal şi Codul de procedură penală, Editura Hamangiu, 2016.
3. Sandra Grădinaru, Supravegherea tehnică în Noul Cod de Procedură Penală, Editura
C.H.Beck, 2014.
4. Conf. univ. dr. Dan Lupaşcu, Noul Cod Penal şi Noul Cod de Procedură Penală, Editura
Universul Juridic, Bucureşti,2014.
5. Adrian Petre, Cătălin Grigoraş, Înregistrările audio şi audio-video, Editura C.H. Beck,
București, 2007.
6. Mihail Udroiu, Procedură Penală, Partea generală - Noul Cod de Procedură Penală,
Editura C.H. Beck, București,2014.
7. Ordonanţa de Urgenţă nr 6/11.03.2016 privind unele măsuri pentru punerea în executare a
mandatelor de supraveghere tehnică în procesul penal, publicată în Monitorul Oficial
nr 190/14.03 2016.
8. Decizia Curţii Constituţionale nr. 51/16 februarie 2016, referitoare la excepţia de
neconstituţionalitate a dispoziţiilor articolului 142 alin (1) din Codul de procedură penală
262
Басай Анастасія Олегівна

студентка IV курсу
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
ЮРИДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ

КОРПОРАЦІЙ ТА ЇХ РОЛЬ В МІЖНАРОДНОМУ
ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
На початку XXI століття відбувається суттєва трансформація ролі та місця

окремих суб'єктів світового господарства у сучасній системі міжнародних
правових та економічних відносин, з'являються нові специфічні особливості
їхнього функціонування в умовах глобалізації конкуренції. Транснаціональні
корпорації (далі за текстом – ТНК), як і раніше, залишаються ключовими
гравцями на основних світових товарних ринках та у сфері послуг, що
контролюють більшу частину міжнародної торгівлі. Разом з тим, як показала
сучасна світова фінансово-економічна криза, змінюється роль тих чи інших
транснаціональних компаній, на передові позиції виходять корпорації країн, що
розвиваються. У цих умовах не може не загострюватись конкуренція між
окремими ТНК під впливом глобалізації, а також боротьби за ресурси та нові
ринки.
Під визначенням ТНК розуміються підприємства (фінансово-промислові
об'єднання), яким належать чи контролюють комплекси виробництва чи
обслуговування, що є поза тієї країни, де ці корпорації базуються. Вони мають
велику мережу філій та відділень у різних країнах і займають провідне
становище у виробництві та реалізації того чи іншого товару. ТНК – це
«міжнародні фірми, що мають свої господарські підрозділи у двох або більше
країнах, управління якими здійснюється з одного або декількох центрів. В
основі такого управління – механізм прийняття рішень, який дає змогу
здійснювати узгоджену політику і загальну стратегію, розподіляючи ресурси,
технології та відповідальність для досягнення результату – отримання
прибутку» [1, с. 14].
263
Транснаціональна корпорація - це комплекс, який використовує у своїй

діяльності міжнародний підхід і передбачає формування транснаціонального
виробничого, торговельного та фінансового комплексу з єдиним центром
прийняття рішень у країні базування та з філіями в інших країнах.
Характерною рисою ТНК є поєднання централізованого керівництва з певним
ступенем самостійності юридичних і структурних підрозділів у різних
країнах, що входять до неї (філій, представництв).
За традиційним підходом до класифікації ТНК, виокремлюють наступні
групи: горизонтально інтегровані ТНК, вертикально інтегровані ТНК,
роздільні ТНК. Різниця полягає в керуванні підрозділами. Щодо
горизонтально інтегрованих, то вони здійснюють керівництво підрозділами,
розташованими в різних країнах, що виробляють однакові або подібні товари;
вертикально інтегровані, в свою чергу, керують підрозділами в певній країні,
які виробляють товари, що поставляються в їх підрозділи в інших країнах;
роздільні ТНК керують підрозділами, що розташовуються в різних країнах, які
вертикально або горизонтально не об'єднані.
Визначаючи роль ТНК в міжнародній економіці, І.В. Давидова зазначає,
що «вплив ТНК на світову економіку носить дуалістичний характер. З одного
боку, ТНК є наслідком (продуктом) міжнародних економічних відносин, що
динамічно розвиваються, а з іншого – самі виступають потужним механізмом
впливу на них, формуючи нові та видозмінюючи існуючі форми міжнародних
економічних відносин» [2, с. 3]. Як вказує О.В. Чернова, «на сучасному етапі
спостерігається постійне зростання ролі ТНК та масштабів
транснаціоналізації, що проявляється в їх участі у створенні світового
валового продукту, у підвищенні частки міжнародного руху капіталу, праці та
інших ресурсів, а також у сумах фінансових засобів, якими оперують ТНК та
які часто перевищують бюджети національних економік країн. Їх значимість
у світовій економіці підтверджується масштабністю зарубіжних операцій в
усіх галузях та сферах матеріального і нематеріального виробництва: на їх
частку припадає 80% торговельних операцій з обміну високими технологіями,
80% виробництва всієї продукції електроніки і хімії, 95% фармацевтики, 76%
264
продукції машинобудування» [3, с. 26].

Основними чинниками конкурентного розвитку ТНК у сучасній світовій
економіці виступають: ієрархічна структура ТНК, «людський капітал»,
втілений у нематеріальних активах, та використання мережевих технологій,
що значно підвищує ефективність ведення бізнесу та дозволяє ТНК
реалізовувати функції, що визначають розвиток світового господарства
загалом: регулювання виробництва та розподілу продукції у світовому
масштабі; стимулювання глобалізації економіки. Транснаціональні
корпорації, що стали мережевими структурами, виступають домінуючими
суб'єктами єдиного глобального ринково-інформаційного простору та, з
одного боку, розвивають та розширюють цей простір, а з іншого –
максимально використовують його переваги за рахунок контролю над
споживачем інформаційних технологій з боку їхнього розробника. Також
чинниками є доступ до інформації про зміни на глобальному ринку, створення
єдиних міжнародних стандартів на глобальному інформаційному просторі та
їх впровадження у країнах базування. При цьому доступ до інформації та
комунікаційних мереж створює умови для формування на світовому ринку
нової еліти у формі ТНК.
1. Шкурат І.В. Транснаціональні корпорації у процесах глобалізації та їхній вплив на
національні уряди: організаційно-правовий механізм. Право та державне управління.
2020. № 1 (1). С. 13-17.
2. Давидова І.О., Величко К.Ю., Печенка О.І. Транснаціональні корпорації. Харків:
Видавництво «Форт», 2018. 175 с.
3. Чернова О. В., Пазиніч О.В. Транснаціональні корпорації в міжнародній економічній
системі. Інвестиції: практика та досвід. 2010. № 12. С. 24-26.
265
Нікітіна-Дудікова Ганна Юріївна,

кандидат юридичних наук, докторант кафедри криміналістики та судової медицини
Національна академія внутрішніх справ, Україна
ВІКТИМНІСТЬ ЯК КРИМІНАЛІСТИЧНА ОЗНАКА ПОТЕРПІЛОЇ

ДИТИНИ У ЗЛОЧИНАХ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ
ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ
У механізмі вчинення багатьох злочинів поведінка правопорушника

обумовлюється поведінкою жертви, будь-якими її якостями, рисами,
властивостями, так і характером стосунків злочинця з потерпілим, що виникли
до вчинення злочину або безпосередньо у процесі зіткнення інтересів цих
учасників кримінального конфлікту. Легковажна поведінка потерпілого може
«спровокувати» злочин.
Тому, збирання інформації про злочинця розпочинається саме з
дослідження особи та поведінки потерпілого [1, с. 46], застосовуючи
спеціально криміналістичний метод дослідження злочину та діяльності щодо
його розкриття – віктимологічний аналіз, який реалізується через призму
всебічного вивчення особи потерпілого, маючи своїм результатом
установлення відомостей віктимологічного характеру.
Віктимність, на думку В.І. Полубінського, є властивість особи, що
обумовлена її соціальними, психологічними чи біофізичними якостями (або
їхньою сукупністю), що сприяє, за певної життєвої ситуації, формуванню
умов, за яких виникає можливість заподіяння їй шкоди протиправними діями
[2, c. 33].
Розглядаючи віктимні ознаки потерпілої дитини від статевих злочинів, ми
погоджуємось з позицією О.М. Гуміна, який вважає, що діти володіють
підвищеною віктимною схильністю до вчинення щодо них сексуального
насильства, яка обумовлюється комплексом особистісних якостей, які умовно
можна поділити на три групи:
– психологічні – особистісна незрілість, підпорядкованість авторитету
266
дорослого, довірливість, нездатність повно, всебічно оцінити характер

передкримінальної ситуації, прогнозувати наслідки своїх дій, а також дій
інших осіб, що поєднується з цікавістю та жагою до пригод, невмінням
підлаштовуватися до нових умов, безпорадністю у складних ситуаціях,
необізнаністю у сфері статевих стосунків;
– соціальні – соціально-педагогічна занедбаність, відсутність належного
контролю з боку батьків та оточення дитини;
– біофізичні – рання або занадто рання сексуальність, фізична слабкість
дітей, пов’язана з неможливістю фізичного опору сексуальному злочинцю
[3, с. 200].
На підставі аналізу наукових підходів та матеріалів кримінальних
проваджень можна виділити такі форми віктимності у злочинах проти статевої
свободи та статевої недоторканості дітей:
1. Віктимогенна деформація особи як сукупність соціально-
психологічних властивостей особистості, пов’язаних із несприятливими
особливостями соціалізації останньої, її незадовільною соціальною
адаптацією [4, с. 78].
За результатами проведених нами досліджень, у 95,6% випадків у
потерпілих дітей поведінка характеризувалася нейтральністю, у 4,4% - мала
ознаки віктимності. Вказане пояснюється тим, що віктимогенна деформація у
дитини не сформована.
2. Професійна або «рольова» віктимність як об’єктивна за певних умов
характеристика соціальної ролі людини, незалежно від його особистісних
властивостей, яка підвищує небезпеку посягань лише через виконання цієї
ролі [4, с. 80].
Професійна віктимність має місце у випадках дитячої проституції чи
виробництва порнографічної продукції за участі дітей. За результатами
проведених нами досліджень, професійна віктимність зустрічалася у 0,1%
випадків. Вказане пояснюється тим, що окреслена категорія потерпілих у
більшості випадків не заявляють про вчинення щодо них статевих злочинів.
Тому, можна говорити про високу ступінь латентності злочинів проти статевої
267
свободи та статевої недоторканості дітей при наявності ознак професійної

віктимності.
3. Вікова віктимність як біофізична властивість особи. Йдеться про
підвищений ризик віктимізації осіб, які мають інвалідність, а також деяких
вікових груп населення, що вирізняються наявністю особистісних психічних
особливостей, прояви вікової специфіки, соціалізації та адаптації в певних
соціальних умовах [4, с. 81].
Жертвою сексуальної агресії може стати будь-хто, проте віктимність
дітей завжди підвищена. За результатами наших досліджень встановлено, що
вікова віктимність має місце у 96,5% випадків.
4. Віктимність-патологія – віктимність як наслідок патологічного стану
особи (психічна хвороба, дефіцитність аналізаторів зору і слуху, інші важкі
соматичні розлади) [4, c. 132].
За результатами наших досліджень зазначений вид віктимності
зустрічався у 0,3%, однак, у більшості випадків він поєднується з іншими
видами віктимності, наприклад, віковою.
Об’єктами уваги для вчинення злочинів проти статевої свободи та
статевої недоторканості можуть бути діти родичів, сусідів, друзів, знайомих,
але нерідкі випадкові знайомства, особливо з дітьми з неблагополучного
середовища, з відверто протестуючими дітьми. Зустрічаються випадки, в яких
підлітки самі активно шукають сексуальних контактів зі старшими за віком
особами з різних причин, серед яких можна виділити: ранній
психосексуальний розвиток; вже усвідомлену гомосексуальну спрямованість
свого статевого потягу; цікавість з бажанням урізноманітнити своє сексуальне
життя; отримання матеріальної вигоди; пошук старшого друга, покровителя,
емоційного контакту і душевного комфорту, яких часто не вистачає дітям
навіть в зовні благополучних сім’ях тощо.
Віктимна поведінка або слабо виражена віктимогенна деформація
притаманна дітям і пов’язана з недостатністю у них життєвого досвіду,
несформованою системою моральних цінностей, нездатністю розібратися в
життєвих ситуаціях і правильно оцінити їх. Поведінка дитини часто має
268
полімотивований характер, як-то: цікавість, ігрова мотивація,

самоствердження, корислива мотивація тощо.
І часто саме вибір поведінки дитини сприяє виникненню у злочинця
рішучості до вчинення щодо неї злочину. Дитина може не усвідомлювати чи
неправильно трактувати свою поведінку та ситуацію, яка склалася. Тому,
віктимність потерпілої дитини від злочинів проти статевої свободи та статевої
недоторканості є однією із ознак потерпілого та входить до його структури,
проте не може розглядатись у відриві від інших відомостей про особу жертви
злочину (загальних демографічних, соціально-психологічних даних,
особливостей поведінки, відомостей про соціальні зв’язки та матеріальне
становище, дані про виконувану роботу тощо).
1. Журавель В. А. Допрос потерпевшего при виктимном поведении / В. А. Журавель //
Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып. 26. – К. : Вища шк., 1983. – С. 46–51.
2. Полубинский В. И. Криминальная виктимология. Что это такое? М.: Знание, 1977.
3. Гумін О. М. Особливості кримінологічної характеристики особи у злочинах
насильницького характеру. Юридична Україна. 2009. No 11. С. 102–108.
4. Репецкая А. Л. Виновное поведение потерпевшего и принцип справедливости в
уголовной политике. М., 1992. 184 с.
269
Роговська Соломія Сергіївна

студентка I курсу
Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна
ВПЛИВ ПРОЦЕСУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА МІЖНАРОДНЕ ПРАВО
Сучасний світ все більше й більше підлаштовується до нового етапу

становлення світового ладу - глобалізації економічних, політичних зв'язків,
через науково-технічний прогрес та актуалізації концепції “global citizenship”
(світове громадянство), яка виникла безпосередньо в процесі глобалізації та
впливає на міжкультурні зв'язки та комунікації, що робить міжнародне
публічне й приватне право основними регуляторами міждержавних відносин,
що, зокрема, повинні реагувати на зміни характеру предмету регулювання.
Процес глобалізації здебільшого розглядався як позитивне явище
модернізації світового устрою, однак є певні нюанси, що не завжди
враховуються.
По-перше, міждержавні відносини в ідеалі мають бути врегульованими
міжнародно-правовими нормами, але на практиці часто такі відносини
залежать перш за все від застосування до них політичних норм, уникаючи
дотримання загальноприйнятих норм “jus cogens” міжнародного права.
Проблема врегулювання цих відносин полягає у рекомендаційному характері
норм міжнародного права, немає певного вищого світового уряду, що зміг би
примусом забезпечити виконання цих норм, тому міжнародне право
здебільшого спирається на відповідальність держав.
По-друге, юристи-міжнародники здебільшого спрямовують свою
діяльність на запобігання очевидних проблем регулювання міждержавних
відносин, що є загрозою для міжнародного миру, безпеки, до прикладу,
запобігання насильницьким засобам вирішення міжнародних спорів, таким як
війни, терористичні акти та сприяння забезпеченню прав людини під час
військових конфліктів, тобто, зокрема, захист цивільного населення в ході
військових дій, однак як показує практика предметом міжнародного права
буває не лише регулювання відносин міждержавного характеру за наявності
270
спорів між такими суб'єктами, а також відносини міждержавного характеру

щодо нових викликів, які зазнає світова спільнота, що не менш впливають на
міжнародну безпеку, наприклад, відносини між державами внаслідок
поширення вірусу COVID-19.
В процесі глобалізації постає проблема миттєвого поширення вірусних та
інфекційних хвороб на міжнародному рівні, що потребує чіткого правового
регулювання, тому пандемія COVID-19 стала черговим викликом для юристів-
міжнародників. Такому явищу сприяла передусім відкритість держав, їхніх
кордонів, свобода пересування та інтеграційні процеси. Як глобалізація
вплинула на поширення вірусу можемо спостерігати, порівнявши пандемію
COVID-19 та “іспанський грип”, що за різними даними забрав приблизно 50
млн життів, але потрібно врахувати той фактор, що науково-технічний
прогрес не досяг тоді такого рівня розвитку як зараз, але на той час було
обмежене пересування між державами, люди більше прив'язувались до місця
їх народження, що не скажеш про наш час.
Міжнародна спільнота не змогла відреагувати на загрозу пандемії
COVID-19 належним чином, оскільки не було вироблено відповідних
механізмів захисту прав людини. Тому держави почали боротись з пандемією,
використовуючи свій суверенітет і здобуваючи те, що «втрачено», а саме
функції закриття кордонів і обмеження свободи пересування, поселення,
суворий карантинний режим з обмеженням прав і свобод людини.
Як наслідок постають питання щодо забезпечення реалізації прав людини
в контексті пандемії короновірусної хвороби. Зокрема держави, що
приєднались до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
зобов'язані базувати свою діяльність на захисті прав осіб, що підпадають під
юрисдикцію цих держав.
Тобто діяльність держав має здійснюватися з дотриманням зобов'язань
щодо прав людини, які, поряд з правом на життя, мають фундаментальне
значення для кожного демократичного суспільства. Визнається абсолютна
заборона катувань і нелюдського або такого, що принижує гідність,
поводження чи покарання (ст. 3 Конвенції про захист прав людини і
271
основоположних свобод).
Ці проблеми є специфічними для персоналу різних в’язниць, включаючи
поліцейські в’язниці, виправні установи, центри утримання іммігрантів,
психіатричні лікарні, соціальні установи та різні новостворені карантинні
установи або райони.
Тому Європейський комітет з запобігання катуванню, нелюдського або
такого, що принижує гідність, поводження чи покарання, опублікував 20
березня 2020 року документ під назвою «Перелік принципів поводження з
особами, позбавленими волі в контексті пандемії коронавірусу (COVID-19)».
Цей документ став першим, прийнятим у європейській системі прав
людини у відповідь на кризу в галузі охорони здоров’я, спричинену пандемією
коронавірусу.
Визнаючи необхідність вживання радикальних заходів для боротьби з
COVID-19, захисні заходи ніколи не повинні призводити до нелюдського або
такого, що принижує гідність, поводження з особами, позбавленими волі.
Отже, можемо зробити висновок, що процес глобалізації змусив світове
співтовариство вдатись до певних заходів внаслідок швидкого поширення
вірусу COVID-19, де норми міжнародного права мають виступати засадою для
реалізації прав та свобод людини в умовах цієї пандемії.
1. Буткевич О. Пандемія коронавірусу – виклик міжнародному праву, міжнародній
спільноті, державам, народам (нарис окремих проблемних питань). Український
часопис міжнародного права. Теорія і практика міжнародного права. 2020. № 2.
С. 61-68. [УДК: 341.176] DOI: [https://doi.org/10.36952/uail.2020.2.61-68] Вилучено з:
http://jusintergentes.com.ua/images/2020/2/Butkevych.pdf
2. Гнатовський М. Права осіб, позбавлених свободи, у контексті пандемії коронавірусної
хвороби (COVID-19): діалог Європейського комітету із запобігання катуванням,
нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню із
державами-членами Ради Європи. Український часопис міжнародного права. Теорія і
практика міжнародного права. 2020. № 2. С. 74-76. [УДК: 341.176]
DOI: [https://doi.org/10.36952/uail.2020.2.74-76] Вилучено з: http://jusintergentes.com.ua/
images/2020/2/Gnatovskyy.pdf
272
BIOLOGY AND BIOTECHNOLOGY
Huseynova Lala Sameddin

Genetic Resources Institute,
Azerbaijan National Academy of Science, Republic of Azerbaijan
Department of Medical Biology and Genetics,

Azerbaijan Medical University, Republic of Azerbaijan
Haqverdiyeva Raya Rustam

Department of Cytology, Embryology and Histology,
Azerbaijan Medical University, Republic of Azerbaijan
FREQUENCIES OF THE PAH GENE MUTATIONS IN THE

DIFFERENT REGIONS OF AZERBAIJAN REPUBLIC
Abstract. The present study aimed to determine frequencies of mutations in the phenylalanine
hydroxylase gene (PAH) in 30 patients diagnosed with phenylketonuria, who presented to
Scientific Research Pediatric Institute of the Ministry of Health of Azerbaijan and hospitals of
different regions of Azerbaijan over the period from 2016 to 2020. The patients were tested for the
most common PAH mutations using the original real-time PCR-based technique for the
identification of nucleotide variants; additionally, next generation sequencing (NGS) was
performed on the unidentified genotypes. The data obtained in our study can also be used in the
development of genetic tests for phenylketonuria
Keywords: PAH gene, population, protein, primer, exon, screening
INTRODUCTION
Phenylketonuria (PKU) is an autosomal recessive inherited metabolic disease
in which phenylalanine hydroxylase deficiency results in phenylalanine metabolic
disorders. Phenylalanine hydroxylase (PAH) is an enzyme which is necessary to
metabolize the amino acid phenylalanine to the amino acid tyrosine. Phenylalanine
hydroxylase is a key enzyme in the phenylalanine metabolic pathway. If PKU is not
treated, phenylalanine can build up to harmful levels in the body, causing intellectual
disability and other serious health problems (Blau N. et.al.2010). It will cause severe
273
retardation of intellectual development due to the hyper-toxic effects of

hyperphenylalaninemia and intermediate metabolites in the central nervous system
(Bercovich D. et.al 2008; Blau N. et.al.2011; Erlandsen H. et.al.2003; Biglari A.
et.al.2015). The PAH gene is located on chromosome 12q22-q24.1 and contains 13
exons and 12 introns encoding a protein consisting of 452 amino acids.
Phenylketonuria is caused by a highvariety of mutations in the gene for
phenylalanine hydroxylase (PAH) enzyme. At present, more than 600 mutations
of PAH have been reported worldwide.
Materials and methods
We characterized phenylalanine hydroxylase (PAH) genotypes of
Azerbaijanian patients with phenylketonuria (PKU). PKU mutations in 30
Azerbaijanian patients from different regions were identified by denaturing gradient
gel electrophoresis and direct sequencing, followed by restriction fragment length
polymorphism analysis to find a large deletion involving exons 6, 7,8, 11 and 12
(figure ).
PKU diagnostics was carried out by means of IFA method. In identification of
PKU gene mutations, complex of molecular-genetic methods was used.
The resulting sequences were compared with the PAH NCBI reference
sequence (NG_008690.1) Two databanks were accessed: the PAH database
(http://www.pahdb.mcgill.ca) and HGMD (http://www. hgmd.cf.ac.uk/ac/
index.php) to check for mutations and polymorphisms in the PAH gene.
a)
274
b)
c)
d)
275
Figure 1. a-electropherogram of changes in the nucleotide sequence of the

heterozygous form of the mutation Ex6–96A> G (611A> G) found in exon 6 of the
PAH gene; b- electropherogram of changes in the nucleotide sequence of the
heterozygous form of the mutation R243Q (728G> A) found in exon 7 of the PAH
gene; c-electropherogram of changes in the nucleotide sequence of the heterozygous
form mutation of V399V (1197A> T) mutation found in exon 11 of PAH gene;d-
electropherogram of changes in the nucleotide sequence of the homozygous form
mutation of R413P (1238G> C) mutation found in exon 12 of PAH gene
Fig. 2. The analysis of PCR amplification of exons 6, 7, 8, 11 and 12 on 0,7%

agarose gel. M-Marker; A- exon 6 (283 bp); B- exon 7 (256 bp); C- exon 8
(194 bp); D- exon 11 (260 bp); E- exon 12 (232 bp)
Results
Exons 6, 7, 8, 11 and 12 of the PAH gene from 30 patients (between 8 months
to 25 years old) with PKU were identificated with DNA sequence. They were from
different parts of Azerbaijan. At present, more than 600 mutations of PAH have been
reported worldwide, mostly on exon 6th, 7th, 8th, 11th, and 12th exon. Among them,
the 18 mutations are the most common types of PAH mutations in Azerbaijan
population. The rate of consanguine marriage was 50%, and most of the parents
were cousins. A total of 18 different mutations (V245V, R261Q, Q232Q, V245V,
P281L, R241C, L385L, V399V, E280K, R261X, A434D, R176X, Ex6–96A > G,
R241C, R243Q, R252Q, Y356X, R413P) were characterized in Azerbaijanian
patients.
276
Fragments of exon 6 of 283bp, exon 7 of 256 bp, exon 8 of 194 bp, exon 11 of
260 bp and exon 12 of 232 bp were amplified (Figure 2).
We identified mutations in the PAH gene and to evaluate the genetic
heterogeneity of PKU disease in 30 Azerbaijanian patients who had been referred to
Lankaran, Masalli (Southern region of Azerbaijan), Qabala, Oguz, Zagatala,
Balakan (North-western region of Azerbaijan), Guba, Gusar, Khachmaz and Khudat
(Northern region of Azerbaijan) regions. From this experiment, 7 of 30 PKU patients
were found have the same mutation. Our analysis of the R261Q mutations was
nearly similar to that observed in Southern region of Azerbaijan. The R261Q
mutation in exon 7 with a relative frequency of 23,3 % is G → A substitution led to
conversation of arginine amino acid to glutamine amino acid at codon 782 of PAH.
Another major mutation in our study was R241C (10%), which is similar to the data
obtained in population of Northern region of Azerbaijan, R243Q (6,6%) and R252Q
(6,6%) which is similar to the data obtained in population Northern region of
Azerbaijan. Each other founding mutations (V245V, Q232Q, V245V, P281L,
L385L, V399V, E280K, R261X, A434D, R176X, Ex6-96A> G, R241C, R252Q)
frequency is 3,3%.
The R261Q mutation in exon 7 with a relative frequency of 23,3 % is G → A
substitution lead to conversation of arginine amino acid to glutamine amino acid at
codon 261 of PAH. The R241C mutation in exon 7 with a relative frequency of 10 %
is C → T substitution lead to conversation of arginine amino acid to histidine amino
acid at codon 241 of PAH.
References:
1. Blau N, van Spronsen FJ, Levy HL. Phenylketonuria. The Lancet. 2010 Oct
29;376(9750):1417-27.
2. Blau N, Hennermann JB, Langenbeck U, Lichter-Konecki U. Diagnosis, classification, and
genetics of phenylketonuria and tetrahydrobiopterin (BH4) deficiencies. Mol Genet Metab.
2011 Dec 31;104: S2-9.
3. Biglari A, Saffari F, Rashvand Z, Alizadeh S, Najafipour R, Sahmani M. Mutations of the
phenylalanine hydroxylase gene in Iranian patients with phenylketonuria. SpringerPlus. 2015
Dec 1;4(1):542.
277
4. Bercovich D, Elimelech A, Zlotogora J, Korem S, Yardeni T, Gal N, et al. Genotype–

phenotype correlations analysis of mutations in the phenylalanine hydroxylase (PAH) gene.
J Hum Genet. 2008 May 1;53(5):407-18.
5. Erlandsen H, Patch MG, Gamez A, Straub M, Stevens RC. Structural studies on phenylalanine
hydroxylase and implications toward understanding and treating phenylketonuria. Pediatrics.
2003 Dec;112(6 Pt 2):1557-65. Review. Citation on PubMedsseini-Mazinani SM, Khazaei-
Koohpar Z, Seifati SM, ShahsavanBehboodi B, Akbari MT,
278
Karpenko Anna Dmitrievna

Senior lecturer,
Faculty of Applied Mathematics and Computer Science,
Belarusian State University, Republic of Belarus
Krynitskaya Maria Vadimovna

3rd year student,
Faculty of Applied Mathematics and Computer Science,
Belarusian State University, Republic of Belarus
ANALYSIS OF THE POSSIBILITY OF APPLYING MODERN METHODS

OF BUSINESS ANALYSIS FOR R&D PROJECTS IN BIOINFORMATICS
Abstract. This study emerged from the understanding of the value of new innovations and
discoveries in the field of biotechnology through R&D projects in the global economy. We have
set the task of analyzing existing projects in the field of bioinformatics in Belarus through business
processes in order to build an effective business model for a research organization in the future.
Keywords: Business analysis, R&D, bioinformatics.
When dwelling on the topic of Research and Development (R&D) , the

Bioinformatics domain can not be left aside due to the list of specific reasons such
as primary objectives of this sphere. The uppermost goal of the field is discovering
the relationships between our genetic sequences and the various genetic actions,
including the causes of diseases [1]. Thereby bioinformatics is always up to
discovering new methods of managing vast amounts of biological data,
technological tools for analyzing such data and applying them to interpret the results
from the biological perspective [2]. Hence follows the statement that R&D activity
is a frequent occurrence in bioinformatics with its own obstacles, however. First of
all R&D projects are in high demand, requiring formidable investments. Secondly,
the success of such projects is fragile and flimsy, some of the projects are often left
incomplete with huge expenses wasted. In this paper we are going to analyze R&D
projects in bioinformatics by an example of the international project of National
279
Academy of Sciences of Belarus on computer modeling of potential drugs against

HIV-1. Using the tools of business analysis we are going to research some aspects
of the R&D projects in bioinformatics, which could be implemented particularly in
a more detailed way with a view to increasing the chances of successful completion
of the project. Summarizing, the milestone techniques will be emphasized, which
are ought to help R&D projects run better.
Primordial obstructructions of R&D projects - innate ambiguity and
uncertainty, which could lead to scope creep consequently. Accordingly, the primary
tasks assigned must be setting the relevant scope of the project and designating the
key performance indicators (KPI). You should also define out-of-scope features to
build and supplement the main scenario of your work. These scope and out-of-scope
aspects have to be explicit for the project team and stakeholder’s side
simultaneously, be set to satisfy the stakeholders’ needs and meet previously elicited
requirements. Before digging into the possible issues of National Academy of
Sciences of Belarus project and grasping how to cope with them, we aspire to
accentuate the goal of the executed research work. The aim is to conduct a virtual
screening of low molecular weight chemical compounds that mimic the
pharmacophore properties of anti-HIV antibody N6, assess their neutralizing
activity and identify molecules that are promising for the creation of new, effective
and safe antiviral drugs [3]. In general, this research work can be divided in 4
paramount business processes: survey, carried out by National Academy of Sciences
of Belarus and Fudan University on finding and analyzing appropriate chemical
compounds; processes between the customer from Belarusian party - Belarusian
Republican Foundation of Basic Research, and National Academy of Sciences;
processes between the customer from Chinese party - Chinese Republican
Foundation of Basic Research, and Fudan University; and finally business process
related to interaction of 2 customer parties - Belarusian Republican Foundation of
Basic Research and Chinese Republican Foundation of Basic Research respectively.
In this paper we will consider the business process, which refers to the research of
National Academy of Sciences and Fudan University, since its analysis will allow
us to elicit some business analysis techniques to be applied in R&D projects in
280
bioinformatics. This business process can be divided in 2 subprocesses. The first one
is the selection of basic structures, which are meant to inhibit the replication of the
virus, for the development of anti-HIV drugs; the second one fulfilled by Fudan
University is the comparative analysis of these basic structures in laboratory
conditions. With an eye to getting away with potential mishaps in the future the work
on defining main business processes is not limited only by eliciting them.
There are 2 inevitable things that should be done in order to increase the
chances of a successful project’s workflow. Foremost the model of business
processes ought to be developed, so that further objectives of the work would be
tailored according to the designated models. Moreover, modeling of business
processes is also an additional source of the derived project’s requirements. In your
business processes you should define primary inputs and outputs, secondary inputs
and outputs. This would give you the generalized scheme of the processes: what
inputs should be transformed into desired outputs and vice versa. We developed 2
general schemes of corresponding business processes: selection of basic structures
(figure 1) and their analysis (figure 2), performed by National Academy of Sciences
and Fudan University accordingly.
Fig. 1. General scheme of selection of basic structures
281
Fig. 2. General scheme of analysis of basic structures
Side arrows are responsible for inputs and outputs of the process, top arrow is
accountable for main management, bottom arrow is in charge of vital mechanisms
and techniques to be used for obtaining the result.
Secondly, by elaborating the main scenario we imply onward division of
primary business processes into subprocesses which also need to be modeled. These
subprocesses represent the objectives of the work plan. You can model them using
distinguishing inputs and outputs, however to understand the processes fully and to
evolve every step, it is strongly recommended to model business processing
elaborately by using different notations that are more suitable for your workflow.
When modeling, you should keep the KPI of your project in mind, making sure
models of business processes correspond to them. Key performance indicator
models (KPIMs) associate business processes with their important performance
metrics. KPIMs are drawn as flowcharts, swimlane diagrams, or activity diagrams
with key performance indicators (KPIs) overlaid on the related steps [3].
The work plan of the project, performed by the Belarusian party, is to be
analyzed precisely with revealing potential shortcomes. We will not dive into details
of the main project’s scenario of the foreign party, because, as it was mentioned
282
above, we have set the task of analyzing existing projects in the field of
bioinformatics in Belarus. The plan consists of the stages of the project, their
duration, which is approximately the same in the main flow’s boundaries.
Noteworthy, that research work’s scenario is usually distributed over 8 phases in
Belarus. Based on these facts, the following compelling arguments occur: it could
be unjustifiably risky to give the subprocesses the same period of execution and
divide the R&D project only into 8 stages in ambiguity and uncertainty conditions
of R&D. There can be many unpredictable details in your workflow, which triggers
the analysis of alternative flows as well with the aim to encompass potential
scenarios. Thus the number of stages and their duration should be tailored according
to any R&D project’s peculiarities. One of the features that should be maintained
during the project is flexibility: possibility to adjust to the changing environment of
R&D.
All things considered, we do believe that applying BA methods during the
R&D project life cycle could contribute a great value to the bringing chances of
successful results of the project to a new, higher level. Аnalyzing existing projects
in the field of bioinformatics in Belarus through business processes results in using
some business analysis techniques to make the R&D project show better efficiency.
Chiefly, these are business process analysis, that involves understanding the
processes as a basis for improving them; business process reengineering, which
comprises analyzing and redesigning business processes for greater effectiveness
[4]; business process modeling, that helps to build the main and alternative scenarios
and trace the KPI metrics. To conclude all of the above, we assume that business
analysis can help to develop new working models of R&D projects, improving the
quality of the results both in the field of bioinformatics and in general, contributing
to the economic growth of the country.
References:
1. Alyssa C Moore, Jonathan S Winkjer, Tsai-Tien Tseng, January 2016, ‘Bioinformatics
Resources for MicroRNA Discovery’, Biomarker Insights, Department of Molecular and
Cellular Biology, Kennesaw State University, Kennesaw, GA, USA. [1]
2. Nino F, 2013, ‘Bioinformatics, Computational’, Encyclopedia of Sciences and Religions. [2]
283
3. Alexander M Andrianov, Grigory I Nikolaev, Yuri V Kornoushenko, Wei Xu , Shibo Jiang

and Alexander V Tuzikov, 2019, ‘In Silico Identification of Novel Aromatic Compounds as
Potential HIV-1 Entry Inhibitors Mimicking Cellular Receptor CD4’, Viruses, Institute of
Bioorganic Chemistry, National Academy of Sciences of Belarus, 220141 Minsk, Belarus,
United Institute of Informatics Problems, National Academy of Sciences of Belarus, 220012
Minsk, Belarus, Key Laboratory of Medical Molecular Virology (MOE/NHC/CAMS),
School of Basic Medical Sciences, Fudan University, 131 Dong An Road, Fuxing Building,
Shanghai 200032, China. [3]
4. Karl Wiegers, Joy Beatty, 2013, ‘Software Requirements’, Microsoft Press A Division of
Microsoft Corporation One Microsoft Way Redmond, Washington 98052-6399. [4]
284
MEDICINE AND PHARMACY
Baklunov Vitaliy
Candidate of Medical Sciences,
Associate Professor of Obstetrics, Gynecology and Pediatrics
Dnieper Medical Institute of Traditional and Alternative Medicine, Ukraine
Myasoed Yuriy
Associate Professor of Obstetrics, Gynecology and Pediatric
Zherzhova Tatiana
Associate Professor of Obstetrics, Gynecology and Pediatrics
Solomenko Mykhailo
Assistant of the Department of Obstetrics, Gynecology and Pediatrics.
VAGINAL DYSBIOSIS: BACTERIAL VAGINOSIS
The vagina of a healthy woman of reproductive age contains both gram-

positive and gram-negative aerobic and facultative aerobic and obligate anaerobic
microorganisms. Lactobacilli prevail. Other representatives of normocenosis -
genital mycoplasmas and fungi of the genus Candida, do not disturb the normal
biocenosis in quantities, if they do not exceed the permissible values. The
composition of the vaginal microflora in bacterial vaginosis is very variable when
stained according to Gram, but in 65-70% of cases, gram-negative flora
predominates. Today, the authors offer a wide variety of treatment methods, but
today the question of treating bacterial vaginosis remains controversial. A great
difficulty in the treatment of bacterial vaginosis is the rather frequent occurrence of
285
relapses and the increasing antibiotic resistance to drugs often used in clinical
practice. The causative agents of bacterial vaginosis are a complex of microbes,
these are: Atopobium vaginae, Gardnerella vaginalis, Mobiluncus mulieris,
Peptoniphilus spp, Prevotella bivia. Gardnerella vaginalis creates conditions for the
life of other pathogenic microorganisms, and at the same time it itself better
manifests its virulent properties in the presence of commensals. Moreover,
Gardnerella vaginalis is highly variable in both gene composition and virulence
factors. To classify Gardnerella vaginalis, phenotypic tests for lipase and
galactosidase activity and for their ability to hydrolyze sodium hippurate were used,
which made it possible to distinguish 8 biotypes. Later, when constructing a
phylogenetic tree, 4 more groups of strains were isolated, which differ in the
structure and size of the genome and in the GC composition. Some authors believe
that it is necessary to consider each separate branch as a separate species. It is very
important in the ratio of Lactobacillus of different species in the woman's vagina.
Lactobacillus reduce the pH of the environment through the synthesis of lactic acid,
as well as hydrogen peroxide and bacteriocin. The predominance of Lactobacillus
crispatus is very beneficial as it synthesizes lactic acid and also ensures the stability
of the vaginal microbiota. The predominance of Lactobacillus iners is a sign of
dysbiosis, since it has a low ability to synthesize and cannot provide a transition to
the predominance of Lactobacillus crispatus. Bacterial vaginosis is often associated
with fungi of the genus Candida, as every second pregnant woman has Candida spp.
slightly higher than diagnostic. Associations of Candida spp. with Staphylococcus
aureus and Escherichia coli in titers exceeding 3 lg CFU / ml can be considered one
of the factors supporting the inflammatory process. Diagnostics of bacterial
vaginosis according to clinical recommendations of foreign authors is carried out
according to the criteria - Amsel and the scoring method - Nugent. According to the
clinical recommendations of foreign authors for the diagnosis of bacterial vaginosis,
the following can be used:
1. Nugent scoring method, Amsel criteria
2. Study of cultures - used only to study the organization and associations of
microorganisms in the vagina
286
3. The use of express test systems based on the characteristics of biochemical

processes.
Amsel criteria include:
1) The presence of liquid grayish leucorrhoea with a characteristic unpleasant
odor.
2) The acidity of the precipitates shifts to the alkaline side, pH> 4.5.
3) Positive amine test: when a 10% potassium hydroxide solution is added to
vaginal discharge, a characteristic "fishy smell" appears.
4) Microscopy of the discharge reveals key cells - superficial cells of the
stratified vaginal epithelium, on which small gram-negative bacteria adhere tightly
and in large quantities over the entire surface.
The Nugent scoring method is based: on the results of microscopy of a smear
stained according to Gram with an assessment of the ratio of various morphological
types. Today, this method is the "gold standard" in the diagnosis of bacterial
vaginosis. The analysis does not take into account morphological types, which are
not associated with bacterial vaginosis and the clinical interpretation of intermediate
states is somewhat difficult. To date, the test "Florocenosis-Bacterial vaginosis" is
the most accurate and convenient for widespread use. Bacterial vaginosis is a very
multifaceted and complex vaginal dysbiosis. Based on the presented facts, it should
be said that it is very difficult to find an effective and absolutely unambiguous
method of treatment. Many aspects concerning the pathogenesis, genetic
composition, as well as variability and antibiotic resistance of Gardnerella vaginalis
and other pathogens remain unclear. The frequency of vaginal dysbiosis, and among
them the frequency of bacterial vaginosis, tends to increase and requires additional
attention.
287
Derkach Alla
Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Department of
Internal Medicine with a course of professional disciplines
Stepura Valery
Boyko Olga
Kravchenko Marina
Pisarevska Iryna
Shevchenko Irina
Pavlova Viktoriia
Assistant of the Department of Internal Medicine with a course of professional disciplines
HEALTHY LIFESTYLE - PREVENTION OF

CARDIOVASCULAR PATHOLOGY!
288
The twenty-first century is characterized by the industrialization of the world

with serious violations of the ecological situation, a high increase in cardiovascular
diseases, as well as oncological diseases. It is also characterized by social instability,
which leads to psychological overload and a decrease in physical activity,
widespread smoking and drinking, which has an extremely negative effect on the
health of the nation and the health of each of us. Health in the modern world is our
greatest wealth and requires constant care. Today, virtually every aspect of our
"modern, normal, comfortable" industrialized life affects our immune system,
constantly stimulating it to overactive activity. The constant overactivity of the
immune system leads to an incessant release of molecules that cause inflammation.
Moreover, it has been proven that there is a close relationship between the
inflammatory process and risk factors such as:
1. Stress
2. Eating disorder
3. Physical inactivity
4. Environmental pollution.
So is the use of vegetable oils that contain trans fatty acids, those that arise
during hydrogenation with the addition of hydrogen ions, as well as simple sugars
such as fructose. Each sweetened beverage contains a very high fructose syrup.
Cholesterol, found in meat and egg dishes, increases the level of C-reactive protein,
which leads to chronic inflammation in the body. Among other things, for the health
of a modern person, it has become extremely important for his good nutrition, as
well as preventive, healing, detoxifying and geroprotective functions.
It is extremely important to note that in the industrialized modern world, the
substitution of milk fats for fats of non-dairy origin is very often carried out, which
in fact creates a potential threat of causing harm only to the health of citizens, but
also to life. Non-dairy fats on packaging can be found under the word -
"hydrogenated". "Hydrogenated" means that the vegetable fat has been treated with
hydrogen at high pressure and turned into saturated fat. In fact, this is the process by
which margarine is obtained from vegetable oil. Hydrogenated fats have two major
economic advantages over unsaturated fats:
289
1. They are cheaper

2. Are stored longer.
If there are a lot of these fats in the diet of a modern person, this only means
that the body "receives less" healthy fats, but hydrogenated fats, those that inhibit
the work of the brain, he receives in excess. Hydrogenated fats contain another type
of fat that is neither saturated nor unsaturated. The structure of trans fatty acids is a
back-to-front structure of molecules. To our arteries, trans fatty acids are like
saturated fats. Studies carried out in the field of nutritional science tell us that these
acids increase the level of cholesterol in the blood. Many problems arise when the
chemical structure of a product is deliberately changed. Studies have shown that
trans fatacids reduce the production of natural anti-inflammatory substances
prostaglandins - hormone-like substances that regulate many vital functions of the
body. As a result, pathological changes begin to develop in the body, which are
subsequently diagnosed as serious diseases:
1. Diseases of the circulatory system
2. Neoplasms
3. Diseases of the endocrine system.
Deficiency of polyunsaturated omega-3 fatty acids, one of the most common
deficiencies among the population, also leads to malnutrition. Polyunsaturated
omega-3 fatty acids are an irreplaceable food element. Firstly, they contribute to a
decrease in blood viscosity, and secondly, they contribute to the normalization of its
lipid composition - a natural antagonist of trans fatty acids and hydrogenated fats,
in addition, they reduce the risk of atherosclerosis and cardiovascular diseases. The
original omega-3 fatty acid - linolenic acid - is not produced in the body and must
be supplied to it with food, normally 1 g is sufficient for the body. The richest
sources of omega-3 fatty acids are seafood and fish. However, in order to get the
maximum benefit, they should be eaten salted or pickled and, if possible, raw. Also,
omega-3 fatty acids are also present in foods of plant origin: flaxseed, walnuts,
wheat germ, oat germ, beans, cereals, greens. Vitamin C is also not produced in the
human body. Vitamin C prevents the oxidation of cholesterol and its deposition on
the vascular walls, thus exerting an anti-atherosclerotic effect. Its sufficient content
290
increases the stability of other vitamins - A, E and group B compounds. Fruits and
vegetables contain significant amounts of vitamin C.
Recommendations. Preventing and reducing nutrition-related illnesses is about
reducing disease risk factors, including:
1. Reducing the use of trans fat and saturated fat in the diet
2. The use of polyunsaturated omega-3 fatty acids3
3. Eating 5-6 servings of fruits and vegetables a day, which are rich in
antioxidants and phytonutrients, vitamin C
4. Moderate physical activity.
291
Nykytenko Oksana Pavlovna

Candidate of Medical Sciences, Assistant, Department of Pediatrics № 2
Odessa National Medical University, Ukraine
Kravchenko Yelyzaveta Romanovna

4th year student
Zagranichnaya Elena Olegovna

6th year student
Stoieva Tatiana Viktorovna

Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Pediatrics № 2,
Gozhenko Anatoly Ivanovich

Doctor of Medical Sciences, Professor, Director of the
Research Institute of Transport Medicine, Ministry of Health of Ukraine, Ukraine
THE IMPORTANCE OF DETERMINING THE FUNCTIONAL

RENAL RESERVE IN NEPHROLOGICAL PRACTICE
Over the past decades, there has been an increase in the number of diseases of
the urinary system in the world. Kidney diseases often acquire a long, progressive
course with an outcome in chronic renal failure (CRF) [1, 2].
An important feature of nephrological diseases is their propensity for
progressive development. According to the latest data on the patterns of chronicity
of kidney damage, the end result of a number of renal and non-renal diseases is the
development of chronic kidney disease (CKD). The term "CKD" is known to have
been coined by the American Association of Nephrologists in 2002. The criteria for
determining CKD are: kidney damage lasting more than 3 months, which manifests
itself in the form of structural or functional disorders of the organ's activity, with or
292
without a decrease in the glomerular filtration rate (GFR) less than 60 ml per minute
per 1.73 m2 in the presence or absence of other signs damage [3].
Given the complex mechanism of GFR changes under physiological
conditions, especially in pathology, it becomes necessary to measure filtration in
active nephrons, as well as the total number of functioning nephrons. The only way
to solve such problems today is to determine the functional renal reserve (FRR).
It is important to note that the determination of GFR under conditions of
relative functional rest is not sufficient in diagnosis, indicating only its overall value
at the time of the study that is, about basal GFR, and does not always make it possible
to correlate this indicator with the total number (mass) of nephrons which is
especially important [4].
The answer to these questions can largely be provided by the FRR indicator,
which is defined as the difference between the maximum (stimulated) and basal
glomerular filtration rate [5]. Depending on the degree of increase in GFR in
response to stimuli, there is a preserved FRR, that is, the ability of the kidneys to
increase GFR by more than 10%, a decreased FRR – with an increase in GFR in
response to a stimulus by 5-10% and the absence of a filtration reserve - with an
increase in GFR less than 5%. In healthy individuals, the increase in GFR in
response to functional stimulation most often ranges from 10 to 100% or more,
which reflects the preservation of the FRR [6]. The absence of FRR indicates that
the level of GFR, in which the kidney operates, is extremely high, and this is
considered equivalent to the state of hyper filtration [7, 8].
It is also known that today kidney disease in children is one of the most
important problems and occupies one of the first places in the world [9, 10]. It was
found that when taking a saline solution of sodium chloride, the activation of the
functional renal reserve and mechanisms aimed at normalizing the water-salt
homeostasis occurs [8]. In this connection, the purpose of our study was to identify
the features of the functional renal reserve in children.
Materials and methods. Functional renal reserve was performed in 50 healthy
children before and after water-salt load. Water-salt load was carried out by oral
administration of 0.5% aqueous NaCl solution in an amount of 0.5% of body weight
293
in the morning on an empty stomach for 3-5 minutes. After loading for one hour, the
patient is in a sitting position. After an hour, the patient actively empties the bladder.
The total volume of urine excreted is measured and a sample is taken from it to
determine the concentration of creatinine. In urine and blood plasma, the
concentration of creatinine is determined by the conventional method with picric
acid. Subsequently, GFR was calculated based on the creatinine level in case of
induced saline diuresis.
Subsequently, the value of FRR was calculated as a percentage of the GFR data
obtained in daily diuresis, or according to GFR-EPI.
The response to water-salt load was assessed by the presence of urinary
syndrome, urine osmolarity, urine creatinine, sodium and potassium before and after
exercise.
Results. The age of the children was from 3 to 12 years old and averaged
5.45±0.67 years. When calculating GFR in children, it was within the age norm.
According to the results of the general analysis of urine, urinary syndrome was
detected in 16 people, which amounted to 32.0%. Moreover, he had the following
characteristics: proteinuria in 5 children (10.0%), leukocyturia – 8 people (16.0%),
erythrocyturia – 7 (14.0%), cylinduria – 9 (18.0%) children.
However, after the water-salt load, there was a decrease in the manifestations
of urinary syndrome in 11 children (68.75%). There was also a 30-40% decrease in
urine volume in 40 (80.0%) children, a 1.5-2-fold decrease in the Na level and a 2-
fold increase in the urine K level. The decrease in the concentration function of the
kidneys according to the urine osmolarity was as much as its increase after the water-
salt load, and was noted in 24 (48.0%) children.
It was also found that in 10 children (20.0%), after the water-salt load, they
could not urinate for several hours, and 3 children (6.0%) urinated earlier than the
set 60 minutes.
Conclusions. According to the data obtained, the inclusion of FRR was
observed in 68.75% of cases, as evidenced by a decrease in the manifestations of
urinary syndrome in children after exercise.
Determination of FRR makes it possible to diagnose the presence and nature
294
of kidney damage, damage or decrease in the number of nephrons, which

significantly increases the diagnostic capabilities for detecting renal diseases and
monitoring their development in children.
References:
1. Grabe M, Bartoletti R, Bjerklund Johansen TE, et al. EAUGuidelines on Urological Infections
2015. Available from: http://uroweb.org/guideline/urological-infections/type=archive.
Accessed: March, 2015.
2. Bonkat G, Pickard R, Bartoletti R, et al. EAU Guidelineson Urological Infections, 2017.
Available from: http://uroweb.org/guideline/urological-infections
3. Патофізіологічні та методологічні аспекти визначення функціонального ниркового
резерву в клінічній нефрології / Кравчук А.В., Никитенко О.П., Сірман В.М.,
Кузнєцова К.С., Романів Л.В., Гоженко А.І.// Почки.- № 1 (15).- 2016, С 22-27
4. Романів Л.В. Роль нирок у регуляції водно-сольового обміну / Л.В. Романів,
А.В. Хамініч // Вісник проблем біології і медицини. – 2008. – Вип. 3. – С. 8-14.
5. Amiel C. Renal functional reserve / C. Amiel, F. Blanchet, G. Friedlander, A. Nitenberg //
Nephrol. Dial. Transplant. – 1990. – Vol. 5. – P. 763-770.
6. Гоженко А.И. Методика определения почечного функционального резерва у человека
/ А.И. Гоженко, Н.И. Куксань, Е.А. Гоженко // Нефрология. – 2001. – Т. 5, № 4. –
С. 70-73.
7. Bosch J.P. Renal functional reserve in humans. Effect of protein intake on glomerular
filtration rate / J.P. Bosch, A. Saccaggi, A.W. Lauer // Am. J. Med. – 1983. – Vol. 75, № 6. –
P. 943-950.
8. Гоженко А.И. Типовые патогенетические механизмы формирования заболеваний
почек // Патологія. – 2008. – Т. 5, № 3. – С. 66.
9. Pukhova T.G., Spivak E.M., Leontyev I.A. Epidemiology of urinary tract diseases in children
living in a large industrial city. Ros Vestn Perinatol i Pediatr 2016; 61: 6: 89–91 (in Russ).
DOI: 10.21508/1027–4065–2016–61–6–89–91
10. Epidemiology of chronic kidney disease in children / 6. J. Harambat, K.J van Stralen,
J.J. Kim, E.J. Tizard // Pediatr. Nephrol. – 2012. – Vol. 27. – P.363–373.
295
Zubi Bashar Talal

Student of VIth year
State University of Medicine and Pharmacy “Nicolae Testemițanu”, Republic of Moldova
Hacina Tamara
PhD, professor, Chair of Human Anatomy Department
State University of Medicine and Pharmacy “Nicolae Testemițanu”, Republic of Moldova
VARIATIONAL MORPHOLOGY OF THE INFERIOR

VENA CAVA AND ITS CLINICAL IMPORTANCE
Abstract. The article presents an overview of the literature related to the morphological variability
of the inferior vena cava and its clinical importance.
Keywords: inferior vena cava, tributaries of the IVC, portal vein
The inferior vena cava (IVC) is the largest venous conduit of the human body.
The majority of its course is within the abdomen, but a small section lies within the
fibrous pericardium in the thorax. Although this structure is often overlooked both
clinically and radiographically, it can be involved in many different pathologic
processes.
The embryogenesis of the inferior vena cava involves development, regression,
anastomosis and replacement of three pairs of three venous channels: viteline,
umbilical and cardinal veins. The precursors to the IVC are never all present at the
same time, as new structures develop the course of veins changes. Inferior vena cava
is formed by different segments of embryonic veins (table 1).
Table 1
Derivatives of embryonic veins
Division of IVC Embryonic veins
Hepatic right vitelline vein.
Prerenal right subcardinal vein.
Renal right supracardinal anastomosis.
Postrenal right supracardinal vein
This complexity of embryogenesis of the IVC accounts for the great diversity
in its morpho-topographical variants. We distinguish variants of IVC formation,
296
variants of its tributaries and course.

There are no tributaries from the liver, gallbladder, spleen, pancreas and the
abdominal part of the gastrointestinal tract as these structures are first drained into
the portal venous system and venous return from these organs ultimately enters the
inferior vena cava via the hepatic veins (after processing by the liver).
Fig. 1. The picture showing the typical morphology of the IVC: red – parietal
tributaries; green – tributaries from paired organs; violete – terminal link of
the portal system that drains unpaired abdominal viscera. T. Hacina
Variants of the inferior vena cava formation

1) In some cases external and internal iliac veins fail to unite, and IVC is
formed by one common iliac vein from one side and separated EIV and IIV on
another side, e.g. the inferior vena cava may be formed by the left common iliac
vein and on the right side directly by the right external iliac vein and right internal
iliac vein.
2) There are many interiliac venous variations in IVC formation [1]:
a) Double IVC with no interiliac communication
297
b) Double IVC with interiliac vein from left CIV

c) Double IVC with interiliac vein from right CIV
d) Double IVC wiht interiliac vein from left IIV
e) Double IVC wiht interiliac vein from right IIV
f) Left IVC with normal interiliac communication
g) Absent IVC with no interiliac veins
Variants of the inferior vena cava tributaries
1) Variants of inferior phrenic veins (IPV) (table 2)
In the last decade, an increasing number of reports have arisen, with reference
to the endoscopic embolization of the esophageal and paraesophageal varices, as
well as venous drainage of hepatocellular carcinomas. The IPV is one of the major
sources of collateral venous drainage in portal hypertension and hepatic cancer.
Table 2
Variants of drainage of the IPV [2]
The right IPV drained into the
% The left IPV drained into the following: %
following:
– the inferior vena cava (IVC) 90 – the IVC inferior to the diaphragm, 37
inferior to the diaphragm, – the left suprarenal vein, in 25%, 25
– the right hepatic vein, 8 – the left renal vein in 15%, 15
– the IVC superior to the diaphragm 2 – the left hepatic vein in 14%, 14
– both the IVC and the left adrenal vein in 1% 1
The right IPV serves as one of the major extrahepatic draining veins for all
studied cases of hepatic cancer. These findings could have potential clinical
implications in the transcatheter embolization of esophageal and paraesophageal
varices, as well as in mobilizing the supradiaphragmatic segment of IVC [2].
2) Variability of adrenal veins (AV)
Anouk Scolten, 2013, found that variants occurred more often on the right side
than on the left side and patients with variant anatomy compared with those with
normal anatomy had larger tumors, more pheochromocytomas, and more estimated
blood loss [3].
298
Table 3
Variants of the adrenal veins
Variant %
– 1 main adrenal vein with additional small veins 11
– 2 adrenal veins 20
– more than 2 adrenal veins 14
– the adrenal veins drainage to the inferior vena cava and hepatic vein or into the 7
inferior phrenic vein
3) Variability of gonadal veins

a) The most common is duplication of GV,
b) Both gonadal veins draining into the left renal vein
c) In inferior vena cava duplication, the left gonadal vein drains into the left
inferior vena cava
d) Partially divided gonadal veins, with the gonadal arteries running through
e) Gonadal veins may receive a duodenal or suprarenal vein
f) Gonadal veins draining into common iliac veins
g) Right gonadal vein drains into the right renal vein
h) Arteriovenous communication between the left testicular artery and vein [4]
i) May be in the form of a plexus
k) Left testicular artery hooks the left lumbar vein [5]
l) Triple right testicular vein [6]
m) Origin of the testicular and inferior adrenal from a common trunk [7]
4) Renal vein anomalies
There are several variations in anatomy of renal veins. Some of these are
characteristic for the left renal vein. Yekappa Suma classified LRV anomalies into
four types [8]:
Type I – the ventral limb of the LRV is obliterated, but the dorsal retroaortic
limb persists and joins the IVC in the normal position.
Type 2 – results from the obliterated ventral preaortic limb of LRV and the
dorsal limb turns into a retroaortic LRV; the LRV lies at the level of L4 to l% and
joins the gonadal and ascending lumbar vains before joining the IVC.
Type 3 – the venous collar or circumaortic renal vein that results from the
299
persistence of subsupracardinal and intersupracardinal anastomoses and the dorsal

limb of the LRV.
Type 4 - the ventral limb of the LRV is obliterated, and the dorsal retroaortic
limb becomes the right LRV which courses obliquely downward to join left common
iliac vein.
Some non-classified anomalies can involve either kidney, thes are a) late
venous confluence and b) supernumerary renal veins c) doubling of renal vein.
Variants of the inferior vena cava route
1) Prerenal division variants:
a) Azygos continuation of the IVC - is a result of Failure of fusion of the
subcardinal and vitelline veins results in an interrupted IVC with azygos
continuation
b) Azygos and hemiazygos continuation of duplicated IVC. This anomaly
involves duplicated IVC with additional abnormal persistence of the bilateral
subcardinal–supracardinal anastomoses without fusion to the vitelline vein [9].
2) Renal division variants:
a) Circumaortic venous collar
b) Retroaortic left renal vein
3) Postrenal division variants:
a) Persistent right posterior cardinal vein (retrocaval or circumcaval ureter);
there may be three types of relashionship: low loop, high loop and transcaval ureter
b) Left-sided IVC is a result of the persistance of the left supracardinal vein
(transposition of IVC)
Doubling of IVC. The commonest arrangement in the duplication of inferior
vena cava is arrangement of the left renal vein crossing anterior to the inferior vena
cava to form normal right prerenal inferior vena cava. Morita et al., 2007, classified
IVC doubling (DIVC) into the following groups [10]:
Type I – normal iliac connection;
Type 2a – DIVC with no interiliac communication;
Type 2b - DIVC with interiliac communication from the left common iliac
vein;
300
Type 2c - DIVC with interiliac communication from the right common iliac vein;
Type 2d - DIVC with interiliac communication from the left internal iliac vein;
Type 2e - DIVC with interiliac communication from the right internal iliac vein.
d) Agenesis of the infrarenal IVC.
Sometimes, right and left IVC have multiple anastomoses between them.
Anatomically, the IVC courses through the liver posteriorly and drains into the
right atrium. Abdullah A. et al., 2010, described an extremely rare case of the
anterior intrahepatic course of the IVC [11].
Variants of the portal vein formation
Munguti J. distinguishes four types of portal vein (PV) formation [13]:
IA pattern formation: union of the superior mesenteric vein (SMV) and splenic
vein (SV); the inferior mesenteric vein (IMV) joins the slpenic vein.
IB pattern formation: union of the superior mesenteric vein and splenic vein;
the inferior mesenteric vein joins the superior mesenteric vein.
IC pattern formation: union of the superior mesenteric vein and splenic vein.
The inferior mesenteric vein joins the superior mesenteric vein, the left
gastroepiploic vein joins the SMV togther with the IMV.
II pattern of formation of the PV by triple confluence of the SMV, IMV and
SV.
Portal vein branching variations are described by Rajesh S [14]:
Type I – Portal vein branches into the right and left portal veins; the right portal
vein gives off the right anterior and right posterior portal veins.
Type II - Portal vein branches into the right anterior, right posterior and left
portal veins.
Type III – the right posterior portal vein begins from the portal vein, the
remaining trunk divides into the right anterior and left portal veins.
Type IV - Portal vein branches into the right and left portal veins; the right
posterior portal vein gives off the right anterior, VIst and VIIth segmental veins.
Type V - Portal vein branches into the right and left portal veins; the right
posterior portal vein gives off the right anterior portal vein, VIIth and VIst segmental
veins.
301
Combined type - Portal vein branches into the right posterior and left portal
veins, this in turn gives off the right anterior portal vein.
Variant anatomy of hepatic veins:
1 – right hepatic vein and a common trunk for the middle and left hepatic veins;
2 – right hepatic vein, middle hepatic vein and left hepatic vein drain
independently into the IVC;
3 – small right hepatic vein compensated by a large right inferior and accessory
veins or a well-develope middle hepatic vein;
4 – presence of the IVth segmental vein joining the left hepatic, middle hepatic
veins or the IVC;
5 – an umbilical vein and IV segmantal veins joined either left hepatic or the
middle hepatic veins [15];
6 – there may be an early bifurcation, early trifurcation or even multiple right
hepatic veins entering the IVC;
7 – presence of accessory right inferior hepatic vein and from the IInd and IIId
hepatic segments [14];
8 – the highly variable caudate lobe veins drain directly into the IVC.They may
become prominent in the setting of hepatic venous obstruction, as in Budd-Chiari
syndrome.
Clinical importance of the inferior vena cava variability
Compared to the arterial system the venous system is much more susceptible
to congenital malformations, many of which remain asymptomatic throughout a
patient's life.
Health problems attributed to the IVC are most often associated with it being
compressed (in case of an enlarged aorta (abdominal aortic aneurysm),
the gravid uterus (aortocaval compression syndrome) and abdominal malignancies,
such as renal cell carcinoma, ovarian cancer and colorectal cancer).
Blockage of the inferior vena cava is rare and is treated urgently as a life-
threatening condition. It is associated with deep vein thrombosis, IVC filters, liver
transplantation and surgical procedures such as the insertion of a catheter in
the femoral vein in the groin. Trauma to the vena cava is usually fatal as
302
unstoppable excessive blood loss occurs.

Vena cava filters can be placed into the inferior vena cava as a treatment to
prevent pulmonary embolism.
Anatomical variants of the inferior vena cava are important to know mainly for
surgical treatment. They are mainly represented by the duplication of inferior vena
cava, whereas left sided inferior vena cava is a rare variant. Imaging allows
diagnosis of the variants, as they are usually discovered incidentally.
Incidental findings of vascular anatomic variants on computed tomography
scans may cause confusion, misdiagnosis and lead to even more invasive
complementary exams. The knowledge of these variants is also important because
they can be associated with other anomalies such as heart diseases or polysplenia,
and symptoms like dysphagia or dyspnea.
Anomalies in the course and drainage of the IVC may complicate normal
functioning, correct diagnosis, and therapeutic interventions within the abdomen
[16].
The presence of a double inferior vena cava (DIVC) variant can lead to
misdiagnoses of paraaortic lymphadenopathy, saccular aortic aneurysms,
pyeloureteric dilations, loops of small bowel, and retroperitoneal cysts among
surgeons and radiologists [17].
Congenital anatomic abnormality of the inferior vena cava is an important risk
factor for the development of spontaneous proximal lower extremity deep vein
thrombosis in young adults.
Any surgical procedure involving the abdominal cavity requires attention to the
location, condition, and orientation of the inferior vena cava in relation to other
structures and organs. Anatomic variants of the IVC are not common, but awareness
of their presence and associated diseases/other common co-existing anomalies is
important. Unmitigated injury to the IVC, either iatrogenic or resultant of
trauma, results in rapid exsanguination. Anomalies of the IVC are recognized as a
possible risk factor for lower limb thrombosis, particularly in young adults. In some
cases, the inappropriate venous return increases the pressure, leading to blood stasis
in lower extremities and development of varices.
303
Patients with a rare anomaly - congenital absence of the IVC may remain
asymptomatic due to collateral venous drainage of the lower limbs through
anastomosed channels of the azygos and hemiazygos veins. It is often diagnosed
visually, as collateral vessels may become aneurysmal [16].
Anatomic variations from the norm require careful attention to detail and
understanding of their manifestations and potential complications during
procedures.
References:
1. Selvamurugan V.; Lucknow, Ut/IN. Iliac venous variations and duplicated superior vena cava
in cases of congenital anomalies of inferior vena cava. Congress European Society of
Radiology. 2020. Poster Number: C-02303.
2. Marios Loukas, Robert G. Louis Jr, Joel Hullett, et al. An anatomical classification of the
variations of the inferior phrenic vein. Surgical and Radiologic Anatomy volume 27, pages
566–574 (2005).
3. Anouk Scholten, Robin M. Cisco, et al. Variant adrenal venous anatomy in 546 laparoscopic
adrenalectomies. JAMA Surg. 2013 Apr;148(4):378-83.
4. https://www.hindawi.com/journals/crivam/2014/160824
5. Yogesh Diwan, R. Singal,. Bilateral Variations of the Testicular Vessels: Embryological
Background and Clinical Implications. Journal of Basic and Clinical Reproductive Sciences.
2013, 2(1):60.
6. Satheesha B.Nayak, SoumyaKodimajalu Vasudevab. Triple right testicular veins and their
variant termination and communications. Heliyon, Volume 6, Issue 9, September 2020.
7. Jyothsna P, KG Mohandas Rao et al. Multiple vascular anomalies involving testicular,
suprarenal arteries and lumbar veins. North Americal JMS. 2012 | Volum: 4 | Issue: 3 | Page:
154-156.
8. Yekappa Suma H., Kulkarni Roopa. Retro-aortic left renal vein - An anatomic variation
description and review of literature. IJAE Vo l. 116, n . 3: 14 4 -147, 2011.
9. David S. Shin, Claire K. Sandstrom, et al. The inferior vena cava: a pictorial review
of embryology, anatomy, pathology, and interventions. Abdominal Radiology (2019)
44:2511–2527.
10. Morita S., M. Higuchi, N. Saito, N. Mitsuhashi. Pelvic Venous Variations in Patients with
Congenital Inferior Vena Cava Anomalies: Classification with Computed Tomography. Acta
Radiologica Volume 48, 2007 - Issue 9.
304
11. Abdullah A, Williamson K, et al. Variant ventral intrahepatic course of inferior vena cava:
volume rendering and maximum intensity projection CT findings. The British Journal of
Radiology, 84 (2011), e135–e137.
12. https://journal.chestnet.org/article/S0012-3692(20)33994-5/fulltext
13. Munguti J, Sammy M, et al. Pattern and position of portal vein formation in a Kenyan
population. MOJ Anat Physiol. 2017;3(3):92–94.
14. Binit Sureka, Rajesh S., et al. Portal vein variations in 1000 patients Surgigal and radiological
Importance. The British journal of radiology 88(1055):20150326.
15. Chi-Hua Fang , Jin-Hua You, et al. Anatomical variations of hepatic veins: three-dimensional
computed tomography scans of 200 subjects. World J Surg. 2012 Jan;36(1):120-4.
16. Georgios Spentzouris, Anthony Zandian, Alper Cesmebasi, et al. The clinical anatomy of the
inferior vena cava: A review of common congenital anomalies and considerations for
clinicians. Clinical Anatomy, 2014. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/ca.22445
17. Julia C. McNeil, Kylen P. Whipp and H. Wayne Lamber. Unique variant of a double inferior
vena cava with interiliac communication: Review of clinical and surgical relevance. Int
J Anat Var (IJAV). 2016; 9: 35–38.
305
Деточкина Виолетта Робертовна

кандидат медицинских наук, доцент
кафедры терапевтической и хирургической стоматологии
НАО «Медицинский Университет Астана», Республика Казахстан
Жиналыс Толкын
ассистент кафедры терапевтической и хирургической стоматологии
РЕТИКУЛЯРНЫЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ СЛИЗИСТОЙ РТА.

ЭРОЗИВНО-ЯЗВЕННАЯ ФОРМА, ОСОБЕННОСТИ КЛИНИКО-
ЛАБОРАТОРНОЙ ДИАГНОСТИКИ
Аннотация. Выявленные изменения данные иммунного статуса и отклонения в

цитологической картине слизистой оболочки полости рта в зоне локализации элементов
поражения свидетельствует о выраженном иммунодефиците и нарушении в процессах
пролиферации и дифференцировки эпителиоцитов, что обусловливает длительное,
трудно поддающееся терапии состояние пациентов. Умение врача-стоматолога
интерпретировать данные лабораторных исследований значительно сокращают сроки
терапии таких пациентов.
Ключевые слова: лишай, слизистая полости рта, эрозия, язва, иммунология, цитология
В последние годы наблюдается значительный рост частоты поражений

слизистой оболочки полости рта при дерматозах. Диагностика их сопряжена с
некоторыми трудностями в связи с появлением стертых форм заболевания,
обусловленных длительностью лечения с применением различных, не всегда
обоснованных средств медикаментозной терапии.
Целью исследования явилось изучение особенной клинических
проявлений, включая лабораторную диагностику, эрозивно-язвенной формы
красного плоского лишая.
Под наблюдением находилось 40 пациентов в возрасте от 30 до 66 лет,
женщин 26 (65%), мужчин 14 (35%). Самый высокий процент заболеваемости
этой формой КПЛ приходился на возраст от 50 до 59 лет (15 больных; 37,5%).
306
Одинаково часто (10 пациентов; 25%) эта нозология наблюдалась в

возрастных интервалах 40-49 и 60 лет и более. Во всех возрастных группах
женщины страдали чаще, чем лица мужского пола. Следует отметить, что у 23
больных (57,5%) заболевание было диагностировано впервые.
Комплексное поликлиническое обследование наблюдаемых больных
позволило выявить сопутствующие соматические заболевания, которые в
большинстве случаев имели хроническое течение с мало выраженной
симптоматикой, в связи с чем пациенты не придавали им должного значения.
Анализ полученных данных показал, что наиболее частыми были заболевания
сердечно-сосудистой системы (77,5%). Патология желудочно-кишечного
тракта занимала второе место, составляя 32,5%. Болезни нервной системы
были констатированы в 17,5%, ЛОР-органов – в 15% наблюдений.
Заболевания дыхательной, эндокринной и мочеполовой систем были
выявлены с одинаковой частотой, составляя 5%. Всего было выявлено 63
соматических заболевания ( на 1 обследованного - 1,6). У каждого больного
был выявлен низкий уровень стоматологического здоровья.
Кроме выше указанных соматических и стоматологических заболеваний,
низкого уровня гигиены полости рта, следует указать и на частоту вредных
привычек (курение – 22 человека; 55%, увлечение алкоголем – 6 пациентов;
15%), профессиональных и бытовых факторов (стрессовые ситуации – 33
человека; 82,5%).
Все больные КПЛ отмечали, что в полости рта на слизистой оболочке
ретромолярного пространства и щек в области моляров до появления
болезненных эрозий определялись белесоватые с перламутровым оттенком
рисунки, которые напоминали узор листьев папоротника, сеточки паука или
кружев. Они располагались, как правило, симметрично, незначительно
возвышаясь над уровнем неизмененной бледно-розовой слизистой, не
причиняя особых беспокойств. С течением времени (от 3 месяцев до 5 лет)
зона поражения увеличивалась, в патологический процесс вовлекались и
переходная складка, передние отделы слизистой щек, губ, боковые
поверхности языка. На этих участках стали появляться болезненные эрозии.
307
Они вынуждали больных избирательно подходить к выбору пищи, которая

меньше причиняла боль, исключая лишнее травмирование, ограничивать
движения губ и языка.
Интенсивность боли была разной и зависела от распространенности зон
нарушения целостности слизистой и их глубины. Последние, в свою очередь,
находились в прямой связи с давностью заболевания и характера
травмирующих факторов местного и общего генеза. Выраженность болевого
симптома констатировалась как сильная (самостоятельная, вне связи с
воздействием раздражителей); умеренная (возникает в результате влияния
любого вида раздражителя) и слабая (отмечается болезненность только в
момент воздействия грубого раздражителя). Интенсивность боли согласно
степени ее выраженности в зависимости от давности заболевания
представлена на рисунке 3.20.
%
50
40
30
20
10
0
сильная умеренная слабая
до 3 мес 33,3 25 41,7
3-6 мес 43,8 31,2 25
6 мес и больше 50 33,3 16,7
Рис. 3.20. Интенсивность болевого симптома в зависимости

от давности заболевания
У 7 больных (17,5%) было выявлено поражение кожных покровов

сгибательных областей предплечий, лучезапястного сустава. Синюшно-
красные с восковидным блеском полигональные от 0,2 до 0,5см в диаметре
плоские слегка зудящие папулы иногда образовывали бляшки. Участков
эрозирования или изъязвления кожи не обнаружено.
308
В полости рта наиболее часто на слизистой щек и боковых поверхностях

языка были видны эрозии, реже – язвы с неправильными очертаниями,
покрытые фибринозным налетом, после снятия которого появлялось
кровотечение. У части больных (88,2%), как правило, со слабой
интенсивностью боли, были единичные, мелкие эрозии. В 78,3% наблюдений
при умеренном и сильном болевом симптоме эрозии были множественными,
обширными, захватывая почти все участки слизистой, в ряде случаев
сочетались с очагами изъязвления. Вокруг эрозий и язв на гиперемированном
и отечном основании располагались в виде кружевного рисунка типичные для
красного плоского лишая папулы. Больные, у которых эрозивно-язвенные
поражения появились впервые, отмечали, что эрозии сохраняются в течение
продолжительного времени, иногда в течение 2-3 месяцев. Другие пациенты,
которые страдают данным заболеванием более продолжительное время,
указывают на то, что проводимое лечение приводило к частичной или даже
полной эпителизации эрозий, однако эффект был непродолжительным: иногда
они рецидивировали вскоре после проведенного лечения. Появление рецидива
большинство больных связывали с ухудшением общего состояния или
перенесенной стрессовой ситуацией на работе или дома. На рисунке 1
представлена слизистая языка больного К., 34 лет.
Общее состояние больных страдало мало, однако у некоторых пациентов
с частым рецидивированием и низкой эффективностью проводимой терапии
развивались депрессивные состояния, плаксивость, легкая ранимость и
раздражительность. Некоторые из них страдали канцерофобией.
Представляло интерес изучение иммунного статуса у этих больных
(таблица 1). Как видно из таблицы, длительно протекающий воспалительный
процесс в слизистой оболочке приводит к нарушениям в иммуннограмме
больных. Так, выявлено несущественное снижение абсолютного количества
лейкоцитов и общей популяции лимфоцитов, тогда как относительное
содержание нейтрофилов несколько возросло, что, по всей вероятности,
обусловлено высокой бактериальной обсемененностью эрозированных
участков вследствие отсутствия надлежащего гигиенического ухода за
309
полостью рта.
Таблица 1
Иммунологические показатели больных КПЛ
Показатели Здоровые КПЛ Р
Лейкоциты х109 6,08±0,64 5,71±0,81
Нейтрофилы % 62,4±1,2 69,7±1,3
Лимфоциты % 27,3±1,8 23,4±1,6
СД3+ % 61,7±2,0 52,2±1,7 <0,01
СД4+ % 41,7±0,8 37,1±1,1 <0,01
СД8+ % 22,9±0,6 27,2±1,1 <0,01
СД4+/СД8+ 1,82±0,08 1,36±0,09 <0,01
СД20+ % 12,8±0,42 14,5±0,31 <0,01
Ig A мг/мл 1,83±0,04 1,61±0,03 <0,01
Ig M мг/мл 1,21±0,3 1,46±0,1
Ig G мг/мл 11,6±0,3 17,4±1,1 <0,01
Ig E мг/мл 0,82±0,05 0,76±0,09
Наблюдалось статистически значимое понижение популяции

Т-лимфоцитов (Р<0,01). Существенно возросла доля В-лимфоцитов (СД20+).
Произошли изменения и в содержании субпопуляций: существенно понизился
уровень СД4+ клеток, что соответственно привело к повышению СД8+ клеток
(Р<0,01) и снижению соотношения этих субпопуляций. Как известно, СД8+
клетки являются цитотоксическими лимфоцитами и выполняют важную роль
в элиминации из организма чужеродных клеток [1]. Возможно, выявленное
увеличение содержания СД8+ Т-лимфоцитов в периферической крови
больных отражает общую стимуляцию этой клеточной популяции и играет
важную роль в развитии патологии.
Изменения гуморального иммунитета характеризовались достоверным
снижением содержания Ig A и значимым повышением уровня Ig G (Р<0,01).
Отмечена тенденция к повышению уровня Ig M, тогда как количество Ig E
практически не отличалось от показателей у здоровых лиц. Снижение
содержания Ig A способствует снижению устойчивости слизистых к
инфекции, а поликлональная активация В-системы иммунитета, которая
проявилась повышением уровня Ig G и Ig M, является результатом
хронического воспалительного процесса (рисунок 2).
В цитограммах больных КПЛ существенно сократилась доля
310
эпителиальных клеток наряду с увеличением количества базальных клеток

(Р<0,01). Соотношение молодых эпителиальных клеток и эпителиоцитов в
стадии дифференцировки составило 0,45±0,06, что также свидетельствует об
активации процессов пролиферации со снижением интенсивности процесса
дифференцировки. Наблюдалось нарастание количества многоклеточных
эпителиальных комплексов с включением 10-12 клеток, что характерно для
разрыхления эпителиального пласта с ослаблением и разрывом межклеточных
контактов и активацией процессов десквамации (таблица 2).
Таблица 2
Цитограмма больных с эрозивно-язвенной формой красного плоского
лишая слизистой оболочки полости рта (до лечения)
Клетки Норма КПЛ
I тип – базальные клетки эпителия 2,1±0,3 6,6±0,48*
II тип – парабазальные клетки эпителия 94,8±7,3 24,3±1,2*
III тип – промежуточные клетки эпителия 797,7±21,4 64,7±2,4*
IV тип – поверхностные клетки эпителия 4,7±0,2 2,8±0,3
Дистрофически измененные клетки эпителия 1,6±0,1 10,3±1,4*
Сегментоядерные нейтрофилы 54,3±2,7 578,4±18,6
Мононуклеары 13,8±1,1 124,4±6,3*
Голоядерные моноциты - 36,6±1,3
Лимфоциты - 1,1±0,03
Эритроциты - 11,3±1,2
Фагирующие клетки 16,9±1,6 86,1±2,7*
Микробно контаминированные клетки эпителия 14,1±1,3 53,4±2,9*
ИРЭ 0,12±0,02 0,45±0,04*
Примечание: * Различие результатов по сравнению с нормой статистически достоверно
(Р<0,01).
Обращает на себя внимание факт увеличения количества дистрофически

измененных клеток «раздражения» (1,03±0,14; Р<0,01), напоминающих
эпителиоциты III типа, но отличающиеся выраженной базофилией, иногда
вакуолизацией цитоплазмы (рисунок 3). Последнее, вероятно, обусловлено
повреждающим действием патологического процесса, которое привело к
значительным патоморфологическим изменениям тканевых структур
слизистой оболочки.
Общая сумма эпителиальных клеток всех типов на 1000 клеток снижалась
за счет резкого, статистически значимого увеличения числа нейтрофилов и
311
мононуклеаров. Так, относительная доля сегментоядерных нейтрофилов

возросла более чем в 10 раз (57,8±1,9%).
Количество мононуклеаров достигло 12,4±0,63%. Появились
голоядерные моноциты (3,66±0,13%). Совокупность этих изменений в
цитограмме характеризует развитие в очаге поражения слизистой
воспалительно-деструктивных процессов с высоким уровнем альтеративного
компонента. Косвенным подтверждением этого положения является
существенное увеличение микробно-контаминированных и фагирующих
клеток (соответственно до 5,34±0,29% и 8,61±0,27%; Р<0,01). «Новыми»
клеточными элементами цитограмм у больных эрозивно-язвенной формой
КПЛ стали эритроциты, как следствие нарушения целостности слизистой, и
лимфоциты, миграция которых в очаг воспаления, возможно, обусловлена
иммунным ответом на патологический процесс.
Таким образом, выявленные изменения иммунного статуса и отклонения
в цитологической картине слизистой оболочки полости рта в зоне локализации
элементов поражения свидетельствуют о выраженном иммунодефиците и
нарушении в процессах пролиферации и дифференцировки эпителиоцитов,
что обусловливает длительное, трудно поддающееся терапии состояние
пациентов.
1. Рустамова С.С. Комплексное лечение красного плоского лишая слизистой оболочки
рта с использованием монохроматического красного излучения: дис. … канд. мед,
наук. – М., 2002. – 129 с.
2. Механизмы развития стоматологических заболеваний (под редакцией Чурилова Л.П.).
СПб, ЭЛБИ-СПб, 2006. -533с.
3. Зазулевская Л.Я., Деточкина В.Р. Красный плоский лишай слизистой полости рта. //
Казахстанский стоматологический журнал. -2006.-№ 2-с.49-50
312
Ражабов Хайрилло Садиллоевич

базовый докторант
Республиканского специализированного научно-практического центра
фтизиатрии и пульмонологии МЗ РУз, Республика Узбекистан
Ливерко Ирина Владимировна

доктор медицинских наук, заместитель директора по науке
Республиканского специализированного научно-практического центра
фтизиатрии и пульмонологии МЗ РУз, Республика Узбекистан
ПРОГНОЗ ТЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНИ

ЛЕГКИХ С СИНДРОМОМ ОБСТРУКТИВНОГО
АПНОЭ-ГИПОПНОЭ СНА
Аннотация. Цель исследования: оценить прогноз 4-х летней выживаемости больных

ХОБЛ с сопряженным синдромом обструктивного апноэ/гипопноэ сна. Материал и
методы. В исследование были включены 62 пациента с ХОБЛ в соответствии с
рекомендациями GOLD (2017), у которых методом полисомнографии (аппарат «SLEEP
SCRЕEN» («VIASIS», Германия) диагностирован СОАГС и использован метод
комплексного диагностического подхода клинико-функционального обследования, включая
исследования функции внешнего дыхания и 6-ти минутного шагового теста (6-МШТ) и
валидизированного опросника шкалы одышки Medical Research Council (MRC) и расчетом
индекса BODE. Результаты исследования. У пациентов ХОБЛ при наличии СОАГС
отмечается осложненное течение заболевания с утяжелением степени выраженности
интенсивности одышки, углублением функциональных обструктивных нарушений,
снижением толерантности к физической нагрузке. Течение заболевания сопровождалось
достоверно большим числом обострений, непосредственно требующих госпитализаций
как по основному заболеванию, так и сопутствующей патологии – у 77,4% больных ХОБЛ
с СОАГС по заболеваниям сердечно-сосудистой системы и у 95,2% - с ожирением. Оценка
интегрального индекса BODE у пациентов ХОБЛ с СОАГС показывает, что лишь 35,5%
имеют процент 4-х летней выживаемости более 57%. Отмечена достоверная
корреляционная связь между показателями индекса BODE и индексом апноэ-гипопноэ
(r=0,7), определяя прогностически процент 4-х летней выживаемости среди пациентов
СОАГС. Результатами 12 летнего наблюдения (2008-2020 гг) за больными ХОБЛ с СОАГС
установлен показатель смерти в 22,2%, преимущественно среди больных ХОБЛ с
тяжелой степенью СОАГС.
313
Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, синдром обструктивного

апноэ-гипопноэ сна, прогноз течения, индекс BODE, показатель 4-х летней
выживаемости.
Введение. Глобальная заболеваемость хронической обструктивной

болезнью легких (ХОБЛ) среди населения, в целом, оценивается в 10% среди
взрослых старше 40 лет [11] и у 13% пациентов определяется ранняя потеря
трудоспособности [2;4]. ХОБЛ входит в пятерку ведущих причин
летальности, являясь фатальным диагнозом для 5% мирового населения [12;5],
а среднее число пациентов, ежегодно умирающих от ХОБЛ, колеблется между
2,8-3 млн человек [11;14]. В группе пациентов 65 лет и старше летальность
достигает 28% [9].
Самым частым коморбидным состоянием для ХОБЛ являются сердечно-
сосудистые заболевания, встречающиеся у более, чем двух трети пациентов с
ХОБЛ [6;15], характеризуявысокую частоту коморбидности ХОБЛ и ИБС, где
ИБС отмечена у 48% больных ХОБЛ, а ХОБЛ до 62% среди больных с ИБС.
Летальность при их сочетании достигает 50% и более [10;1].
Синдром обструктивного апноэ/гипопноэ сна (СОАГС) как
мультидисциплинарная проблема клинической медицины остается без
должного внимания вклинической практики врачей пульмонологов и
кардиологов, формируя «армию больных» осложненного течения основного
заболевания. Распространенность СОАГС среди всего населения старше 30
лет составляет 5–7 %. Среди людей старше 60 лет частота СОАГС значительно
возрастает и составляет около 30 % у мужчин и около 20 % у женщин. У лиц
старше 65 лет частота возникновения этого синдрома может достигать 60 %
[7]. Распространенность этого синдрома среди лиц с ХОБЛ оценивают в 2 %,
а среди пациентов с СОАГС – в 10 % [10].Так называемый синдром перекреста
(overlapsyndrome) - сочетания ХОБЛ и СОАГС, по сути, представляет собой
состояние взаимного отягощения, значительно утяжеляет течение основного
страдания, усиливает гипоксемию, способствует развитию вторичного
эритроцитоза, легочной гипертензии и формированию хронического
314
легочного сердца с правожелудочковой недостаточностью [8; 10; 3]. Более

подвержены развитию синдрома перекреста пациенты с гиперкапнической
формой ХОБЛ (≪розовые пыхтящие≫) [8].
Синдром обструктивного апноэ/гипопноэ сна является потенциально
угрожающим для жизни состоянием. Механизм развития фатальных
осложненийсвязан со значительным негативным воздействием дыхательных
нарушений во время сна на состояние сердечно-сосудистой системы [7].
Развивающаяся гипоксемия в ночное время приводит к нарушению ритма
сердца, способствует развитию инфаркта миокарда при наличии
стенозирующего атеросклероза коронарных артерий, повышению
артериального давления и давления в легочной артерии [7].
Цель исследования: оценить прогноз 4-х летней выживаемости больных
ХОБЛ с сопряженным синдромом обструктивного апноэ/гипопноэ сна
(СОАГС).
Материал и методы: в исследование были включены 62 пациента с
ХОБЛ в соответствии с рекомендациями GOLD (2017), у которых методом
полисомнографии (аппарат «SLEEPSCRЕEN» («VIASIS», Германия)
диагностирован СОАГС. Средний возраст пациентов составил 54,5±3,9 года,
длительность болезни (по данным анамнеза) составляла 18,9±3,5 лет.
СОАГС легкой степени, с индексом апноэ-гипопноэ (ИАГ) 11,3±1,4,
диагностирован у 26 больных ХОБЛ, в том числе у 6 пациентов со средне-
тяжелой стадией заболевания при значениях показателей – объем
форсированного выдоха за 1 секунду (ОФВ1) 65,2±11,3%, ФЖЕЛ 85,2±13,3%
и тест Тиффно 66,4±2,7; у 15 пациентов ХОБЛ с тяжелой стадией заболевания
при показателях - ОФВ140,3±5,3%, ФЖЕЛ 65,2±10,2% и тест Тиффно 61,4±4,7;
у 5 больных с крайне-тяжелой стадией заболевания при - ОФВ1 26,3±3,3%,
ФЖЕЛ 45,2±8,2% и тест Тиффно 52,4±3,7%.
СОАГС умеренной степени, с индексом ИАГ 25,1±1,1, зафиксирован у 17
больных ХОБЛ, в том числе у 5 пациентов со средне-тяжелой стадией
заболевания при значениях показателей - ОФВ161,2±9,1%, ФЖЕЛ 80,2±11,1%
315
при показателях - ОФВ1 41,3±4,3%, ФЖЕЛ 62,2±8,2% и тест Тиффно 63,4±1,7;

у 5 больных с крайне-тяжелой стадией заболевания при - ОФВ127,3±1,3%,
Тяжелая степень СОАГС,с индексом ИАГ 38,1±2,1, диагностирована у 19
больных ХОБЛ, в том числе у 3 пациентов со средне-тяжелой стадией
заболевания при значениях показателей - ОФВ164,2±2,1%, ФЖЕЛ 80,2±7,1%
при показателях - ОФВ1 43,3±1,3%, ФЖЕЛ 64,2±3,2% и тест Тиффно 62,4±4,7;
у 6 больных с крайне-тяжелой стадией заболевания при - ОФВ125,3±1,3%,
Все больным проведены антропометрические измерения с определением
массы тела, роста и расчётом индекса массы тела (ИМТ); - инструментальные
исследования парамет-ров функции внешнего дыхания и оценкой кривой
«поток-объем» на портативном аппа-рате «МicroLab», исследования
толерантности к физической нагрузке с помощью 6-ти
минутного шагового теста (6 МШТ), который проведен в соответствии со
стандартным протоколом и рекомендациями P.L.Enright [14] и оценочные
тесты по валидизированным опросникам: для оценки степени одышки
использована одна их дискриминативных шкал одышки MRC (Medical
Research Council) и как инструмент по оценке исхода заболевания использован
индекс BODE (Сеlli et al.,2004), где сумма баллов определяет процент 4-х
летней выживаемости 0-2 балла -80%, 3-4 балла 67%, 5-6 баллов -57% и 7-10
баллов -18%.
Группу контроля составили 34 больных ХОБЛ сопоставимых по
возрасту, длительности заболевания и функциональным критериям
заболевания (GOLD,2017).
Статистическая обработка полученных данных проведена с
использованием непараметрических и параметрических критериев.
Накопление, корректировка, систематизация исходной информации и
визуализация полученных результатов осуществлялись в электронных
таблицах Microsoft Office Excel 2016. Статистический анализ проводился с
316
использованием программы STATISTICA 13.3 (разработчик - StatSoft.Inc). Все

значения в таблицах представлены в виде средней арифметической величины
вариационного ряда±ошибка средней величины (M±m). В качестве
статистической гипотезы использовались значения с уровнем р<0,05 и р<0,01
(с доверительной вероятностью 95,5% и 99%).
Результаты исследования: оценка клинико-функциональных данных,
включающих основные параметры - ИМТ, MRC, ОФВ1, 6-МШТ, индекс
BODE, предопределяющие прогностические исходы выживаемости больных
ХОБЛ, и факторов, определяющих неблагоприятный прогноз течения
заболевания представлены в таблице 1.
Таблица 1
Характеристика клинико-функционального статуса больных ХОБЛ
Параметры Когортные группы Р
ХОБЛ, n=34 ХОБЛ+СОАГС, n=62
ОФВ1, % от должного 57,6±3,6 35,6±3,1 <0,05
MRC,балл 1,9±0,3 3,6±0,5 <0,05
6 МШТ, м 309,6±12,6 168,9±20,2 <0,01
ИМТ, кг/м2 25,6±2,2 31,6±1,6 <0,05
Обострения заболевания в 1,6±0,4 2,6±0,2 <0,05
течение года, n
Госпитализация в течение 1,2±0,2 2,3±0,4 <0,05
года, n
Индекс BODE, балл 2,8±1,1 6,9±1,5 <0,05
Наличие патологии со стороны 34,7±3,1 69,9±1,6 <0,05
сердечно-сосудистой системы
Из представленной таблицы 1 видно, что у пациентов ХОБЛ при наличии

СОАГС отмечается осложненное течение заболевания с утяжелением степени
выраженности интенсивности одышки, углублением функциональных
обструктивных нарушений, снижением толерантности к физической нагрузке,
достоверно большим числом обострений и госпитализаций.
Анализ коморбидной сопутствующей патологии сердечно-сосудистой
системы (ишемическая болезнь сердца и гипертоническая болезнь) у
пациентов ХОБЛ с СОАГС с различной степенью его выраженности показал,
что при легкой степени СОАГС она имелась у 15 из 26 пациентов (57,7%), при
317
умеренной – у 14 из 17 пациентов (82,3%) и при тяжелой степени СОАГС

встречалась в 100% случаев (у 19 и 19 пациентов).
У больных ХОБЛ с легкой степенью СОАГС средний ИМТ равнялся
30,5±3,8 кг/м2 (нормальный вес зарегистрирован у 2 пациентов, ожирение I
степени – у 11, ожирение II степени – у 13). При ХОБЛ с умеренной степенью
СОАГС средний ИМТ составлял 33,4±4,1 кг/м2 (нормальный вес
зарегистрирован у 1, ожирение I степени – у 3, ожирениеII степени – у 12,
ожирение III степени – у 1 человека) и при тяжелой степени СОАГС средний
ИМТ равнялся 39,9±5,7 кг/м2, причемвсе пациенты страдали ожирением (II
степени – 14 пациентов и III степени – 5 человек).
Оценка интегрального индекса BODE у пациентов ХОБЛ с СОАГС
показывает, что лишь 35,5% имеют процент 4-х летней выживаемости более
57% (табл.2). Из представленной таблицы 2 видно, что 16,1% больных ХОБЛ,
с имеющейся СОАГС, имели 80%вероятность 4-х летней выживаемости и
33,9% больных - имели 18%вероятность 4-х летней выживаемости. У больных
группы контроля данные показатели были достоверно различны.
Таблица 2
Прогностическая частота 4-х летней выживаемости
у больных ХОБЛ
Индикатор индекса Когортные группы Р
BODE/процент 4-х ХОБЛ,n=34 ХОБЛ+СОАГС, n=62
летней выживаемости Абс (%) M±m Абс (%) M±m
Индекс 80% 4-х летней 18(52,9±8,6)* 1,6±0,6 10(16,1±4,7) 1,7±0,8 <0,01
выживаемости (0-2
балла)
Индекс 67% 4-х летней 12(35,2±8,2)* 3,2±0,3 12(19,3±5,0) 3,5±0,2 <0,05
балла)
Индекс 57% 4-х летней 4(11,8±5,5)* 5,2±0,6 19(30,6±5,8) 5,5±0,2 <0,05
баллов)
Индекс 18% 4-х летней - 8,6±0,8 21(33,9±6,0) 9,1±0,6 <0,01
баллов)
Детализируя значения индекса BODE у пациентов ХОБЛ с СОАГС с
318
различной степенью его выраженности отмечено, что при легкой степени

СОАГС 80% вероятность четырех летней выживаемости отмечена у 10 из 26
пациентов (38,5%), при умеренной и тяжелой степени СОАГС она не
встречалась. В тоже время при легкой степени СОАГС 18% вероятность
четырех летней выживаемости не отмечена, но при умеренной и тяжелой
степени СОАГС составляет 29,4 и 84,2%, соответственно (табл. 3).
Таблица 3
Прогностическая частота 4-х летней выживаемости
у больных ХОБЛ сопряженных с СОАГС
Индикатор индекса ХОБЛ и СОАГС, n=62 Р
BODE/процент 4-х Легкая, n=26 Умеренная, Тяжелая,n=19
летней выживаемости n=17
Индекс 80% 4-х летней 10(38,5±9,7) - - <0,01
балла)
Индекс 67% 4-х летней 9(34,6±9,5) 3(17,6±9,5) - <0,05
балла)
Индекс 57% 4-х летней 7(26,9±8,9) 9(52,9±12,5) 3(15,8±8,6) <0,05
баллов)
Индекс 18% 4-х летней - 5(29,4±11,4) 16(84,2±8,6) <0,01
баллов)
Эти данные отражают значимость СОАГС в прогностических оценках

качества течения заболевания ХОБЛ.
По результатам 12 летнего наблюдения (2008-2020 гг) за 45 больными
ХОБЛ с СОАГС отмечено, что умерло 10 пациентов ХОБЛ с СОАГС
различной степенью тяжести (22,2%), из которых 2 больных ХОБЛ с СОАГС
легкой степени (13,3%), 3 больных с умеренной степенью (20,0%) и 5 больных
тяжелой степени СОАГС (33,3%). Установлено, за период 2008-2011 гг умер
1 из 45 пациентов (2,2%), который был из когорты пациентов с тяжелой
степенью СОАГС (1 из 15 пациентов, 6,7%); за период 2012-2015 ггумерло 3
из 44 наблюдаемых пациентов (6,8%), из которых 1из15 пациентов когорты
ХОБЛ с СОАГС умеренной тяжести и 2 из 14 пациентов с тяжелой степенью
319
СОАГС; за период 2016-2019 гг умерло 6 из 39 наблюдаемых пациентов ХОБЛ

с различной степенью СОАГС (15,4%).
Заключение: проведенное исследование отразило особенности течения
ХОБЛ сопряженное СОАГС с различной степенью тяжести, которые
определялись более глубокими клинико-функциональными расстройствами и
характеризовались утяжелением степени интенсивности одышки, углублением
функциональных нарушений по обструктивному типу и снижением
толерантности к физической нагрузке. Течение заболевания сопровождалось
достоверно большим числом обострений, непосредственно требующих
госпитализаций как по основному заболеванию, так и сопутствующей
патологии - заболеваниям сердечно-сосудистой системы, отмечаемым у 77,4%
больных ХОБЛ с СОАГС. У 95,2% больных ХОБЛ с СОАГС диагностировано
ожирение. Отмечена достоверная прямая корреляция значений ИМТ с
тяжестью СОАГС (r=0,6). У больных ХОБЛ с СОАГС отмечена достоверная
корреляционная связь между показателями индекса BODE и индексом апноэ-
гипопноэ (r=0,7), определяя прогностически процент 4-х летней выживаемости
среди пациентов СОАГС. Результатами 12 летнего наблюдения (2008-2020 гг)
за больными ХОБЛ с СОАГС установлен показатель смерти в 22,2%,
преимущественно среди больных ХОБЛ с тяжелой степенью СОАГС.
Исходя из вышеизложенного, можно заключить, что СОАГС является
однимиз важных механизмов, утяжеляющих течение ХОБЛ, особенно у лиц с
повышенной массой тела и коморбидной патологией со стороны сердечно-
сосудистой системы, определяет низкий прогностический процент 4-х летней
выживаемости и требуетобязательных мер по реабилитации больных ХОБЛ и
коррекции респираторной поддержки с помощью СРАР-терапии,
направленной на повышения качества жизни больных ХОБЛ с СОАГС.
1. Беккер К.Н., Мишланов В.Ю., Каткова А.В., Кошурникова Е.П., Сыромятникова Л.И.
Распространенность сердечно-сосудистой патологии у больных с различными
фенотипами хронической обструктивной болезни легких // Вестник современной
320
клинической медицины. - 2019. -№ 12. -С.24-30.

2. Бузунов Р.В., Ерошина В.А., Легейда И.В. Храп и синдром обструктивного апноэ сна:
учебное пособие для врачей. М.,2007. URL: http://www.hrap.ru/files/070718.doc (дата
обращения 08.03.2013).
3. Калинкин А.Л. Остановка синусового узла в результате апноэ сна как вероятная
причина внезапной смерти во время сна // Функциональная диагностика. 2005. № 2.
С. 73–77.
4. Рожнова Е.А., Киняйкин М.Ф., Шаповал М.А., Суханова Г.И., Данилец А.В., Наумова
И.В., Хаирзаманова Т.А. Синдром ночного апноэ у пациентов с хронической
обструктивной болезнью легких// Тихоокеанский медицинский журнал, 2013.- № 3.-
с.22-24.
5. Чучалин А.Г., Цеймах И.Я., Момот А.П., Мамаев А.Н., Карбышев И.А., Строзенко
Л.А. Факторы тромбогенного риска у больных с обострением хронической
обструктивной болезни легких // Клиническая медицина. -2015. -№ 12. -С.18-23.
6. Agarwal S, Rokadia H, Senn T, Menon V. Burden of cardiovascular disease in chronic
obstructive pulmonary disease // Am J Prev Med. -2014. -Vol.47(2). -P.105-114.
7. Argyriou Е., Atmatzidou V., Bellou А. Economic and social burden of chronic obstructive
pulmonary disease // Ann Transl Med. -2016. -Vol.4(22). -P.1021.
8. Arnaud C., RabinG.B., DixmierA. etal. Comorbidities of COPD // Eur. Respir. Rev. -2013. -
Vol.22. -P.454–475;Информационный бюллетень N°310. 10 ведущих причин смерти
мире. [Электронный ресурс]. Июль 2013г. Режим доступа: http: //
www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/ru/]
9. de Lucas-Ramos P., Izquierdo-Alonso J.L., Rodriguez-Gonzalez Moro J.M., et al. Chronic
obstructive pulmonary disease as a cardiovascular risk factor. Results of a case-control study
(CONSISTE study) // Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. -2012. -Vol.7. -P.679–686; Soto-
Campos J.G., Vicente Plaza, Soriano J.B. et al. Causes of death in asthma, COPD and non-
respiratory hospitalized patients: a multicentric study // BMC Pulmonary Medicine. -2013. -
Vol.13. -P.73-82.
10. GOLD (Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease) [Internet]. Global strategy
for the diagnosis, management, and prevention of COPD. 2017 [cited 2018 May 29].
Available from: http: // goldcopd.org/download/326/
11. LaforestL., RocheN., DevouassouxG. Et al. Frequency of comorbidities in chronic obstructive
pulmonary disease, and impact on all-cause mortality: A population-based cohort study //
Respir Med. -2016. -Vol.117. -P.33-39.
12. Patel A.R.C., Donaldson G.C., Mackay A.J., Wedzicha J.A., Hurst .JR. The impact of
ischemic heart disease on symptoms, health status, and exacerbations in patients with COPD
321
// Chest. -2012. -Vol.141. -P.851–857.

13. Tachkov K, Kamusheva M, Pencheva V, et al. Evaluation of the economic and social burden
of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) // BiotechnolBiotechnol Equip. -2017. -
Vol.31(4). -P. 855–861.
14. Weitzenblum E., Chaouat A. Sleep and chronic obstructive pulmonary disease // Sleep. Med.
Rev. 2004. Vol. 8. P. 281–294.
15. Wheaton A.G., Cunningham T.J., Ford E.S., Croft J.B. Employment and activity limitations
among adults with chronic obstructive pulmonary disease – United States // Morb Mortal
Wkly Rep. -2015. -Vol.64 (11). -P.290–295.
322
Сугурбаев Адиль Асылханович

Адилбеков Данияр Ерланович

ПРИНЦИПЫ РЕАБИЛИТАЦИЯ ДЕТЕЙ С ВРОЖДЕННОЙ

РАСЩЕЛИНОЙ ВЕРХНЕЙ ГУБЫ И НЕБА. ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ
Аннотация. В данной статье представлены взгляды исследователей на состояние

организации реабилитации детей с врожденными расщелинами верхней губы и неба. На
основе их анализа было выявлено несовершенство нынешней системе комплексной
реабилитации детей с данным видом патологии. Подводя итоги изучения, была выявлена
необходимость научно-целевой программы для разработки единой системы комплексной
реабилитации пациентов с врожденной расщелиной верхней губы и неба.
Ключевые слова: врожденная расщелина верхней губы и неба, научно-целевая программа,
комплексная реабилитация.
Врожденные расщелины верхней губы и/или неба являются одной из

самых актуальных проблем детской челюстно-лицевой хирургии и
стоматологии в целом. Актуальность проблемы обуславливается частотой
порока развития, сложностью и продолжительностью его лечения,
требующего участия в нем многих специалистов: ортодонта, челюстно-
лицевого хирурга, логопеда, отоларинголога, ортопеда и педиатра [3, 4, 5, 12].
Особенностью является и то обстоятельство, что участие каждого из этих
специалистов должно осуществляться в определенной последовательности,
обусловленной возрастным развитием ребенка, когда отсутствие или
недостаток помощи любого из них делает проблему нерешаемой.
Пациенты с врожденными расщелинами верхней губы, альвеолярного
отростка, неба встречаются во всех популяциях мира и занимают второе место
среди других врожденных аномалий развития человека [1, 2]. По данным
323
мировой статистики частота рождения детей с расщелиной губы и неба

составляет от 1: 1000 до 1:600 нормальных рождений [9].
В соответствии с действующим законодательством дети с данным
пороком развития признаны детьми-инвалидами. Проблема предотвращения
ранней детской инвалидности является актуальной медико-социальной
проблемой всего мирового сообщества. По данным Минздрава СССР число
новорожденных с расщелинами лица и неба составляла в 80-е годы около 5000
в год.
Врожденная полная расщелина в виде аномалии развития верхней губы,
верхней челюсти, и неба составляет до 30% от всех видов расщелин лица и
занимает первое место по распространенности среди других пороков развития
этой локализации [11] а также является важной медицинской проблемой,
актуальность которой определяется сложностью многофакторностью
патогенеза, усугублением аномалий зубов и челюстей с возрастом за счет
развития вторичных деформаций тканей и органов челюстно-лицевой
области, недостаточной эффективностью проводимых лечебно-
профилактических мероприятий [6,7]. По данным С.В. Беляковой,
Л.Е. Фроловой, А.Ф. Загировой с соавторами, опубликованным в 1996 году, в
Москве этот показатель за последние годы стабильно увеличивается, и в
течение 12 лет с 1979 до 1991 годы, стал выше в 1,9 раза. Другими авторами
отмечен рост числа врожденных аномалий, особенно резко выраженный после
аварии на Чернобыльской АЭС [8]. По данным ВОЗ тенденции уменьшения
рождения детей с данной патологией в ближайшие годы наблюдаться не
будет, что явится отражением накопления воздействий неблагоприятных
факторов внешней среды.
Врожденная полная расщелина верхней губы и неба обуславливает
тяжелый комплекс анатомических и функциональных нарушений
зубочелюстной системы у детей, который требует длительного многоэтапного
ортодонтического и хирургического лечения, а также постоянного
диспансерного наблюдения. Вместе с тем, по данным литературы, имеются
значительные противоречия между теоретическими данными, подходом к
324
лечению и накопленными клиническими наблюдениями по результатам

лечения, поэтому проблема медицинской реабилитации таких детей до
настоящего времени остается актуальной для клиники ортодонтии и
челюстно-лицевой хирургии [9, 10, 11]. Современные способы хейло- и
уранопластики позволяют нивелировать эстетический дефект на лице и
создать условия логопеду для улучшения речи ребенка. Однако, каким бы
совершенным не был метод хирургического лечения, с его помощью
невозможно полностью устранить анатомические и функциональные
нарушения в челюстно-лицевой области, вызываемые данным пороком
развития, т.к. без ортодонтического лечения деформации верхней челюсти и
других отделов лицевого отдела черепа усугубляются с ростом пациента [3, 4,
5]. Осознание комплексного подхода к лечению больных привело к созданию
в странах ближнего и дальнего зарубежья Центров лечения и диспансеризации
детей с врожденными аномалиями развития в челюстно-лицевой области, где
им должна оказываться комплексная специализированная медицинская
помощь. Деятельность таких Центров должна основываться на анализе и
совершенствовании работы врачей [6, 7], в том числе ортодонтов, так как до
сих пор не существует единых подходов и принципов организации
ортодонтической помощи. До настоящего времени, не было проведено
изучения особенностей формирования лицевого отдела черепа данной
категории больных в течение длительного периода роста с учетом возрастных
и половых различий, что позволило бы более детально выявить связи
факторов и условий, составляющих лечебный процесс. Современные
принципы и последовательность ортодонтического и хирургического лечения
у младенцев и в периоде прикуса молочных зубов у больных дошкольного
возраста принципиально разработаны и апробированы, однако слишком
медленное внедрение их результатов в клинику и повсеместно неполный охват
больных детей ранним ортодонтическим лечением, недостаток кадров и
квалифицированного подхода к проведению лечебно-профилактических
мероприятий обусловливают большое количество пациентов
неудовлетворенность многих пациентов эстетическими, морфологическими и
325
функциональными результатами проведенного лечения, что особенно резко

выявляется в старшем возрасте.
Актуальность изучения различных аспектов этой проблемы не
уменьшается, т.к. постоянно возрастают требования к эстетическим и
функциональным результатам лечения, которые определяют становление
личности больных, их профессиональную ориентацию, образовательный
уровень [1]. В настоящее время все большее значение приобретают вопросы
совершенствования ортодонтической помощи, повышения ее качества и
эффективности [8, 9]. У некоторых клиницистов складывается мнение о
безуспешности аппаратурного лечения и невозможности исправления
ортодонтическим путем формы и размеров зубоальвеолярной дуги верхней
челюсти у детей с расщелиной. Данное положение вынуждает пересмотреть
подходы к анализу этиопатогенеза аномалий в челюстно-лицевой области и
усугублению нарушений, изучать их с позиции целого организма, его
структурно-функционального статуса в зависимости от возраста пациента,
пола, вида нарушения, его выраженности, типа роста лицевого отдела черепа,
особенностей физического развития.Существуют противоречивые данные об
особенностях роста пациентов с врожденным пороком развития верхней
челюсти, губы и неба, о наличии половых различий при развитии лицевого
отдела черепа. Отсутствуют сведения о возрастном формировании (с 5 до 16
лет) костей черепа по трем направлениям (трансверзальном, сагиттальном и
вертикальном) у мальчиков и девочек, степени развития языка и
функциональных пространств лицевого отдела черепа, нарушении окклюзии
и развитии разновидностей зубоальвеолярных аномалий, отклонений в
развитии височно-нижнечелюстных суставов, функциональном состоянии
мышц челюстно-лицевой области и их взаимосвязей.
Требуется дальнейшее совершенствование методов клинической и
лабораторной дифференциальной диагностики и ортодонтического лечения
аномалий окклюзии и деформаций зубных рядов у детей и подростков с
данной патологией. Нет опыта по оптимизации истории болезни
ортодонтического пациента. Отсутствует единый подход и руководство к
326
ведению пациента ортодонтом с учетом тактики и определения

последовательности сроков проведения этого комплексного лечения на всех
этапах реабилитации детей и подростков. Нет анализа материально-
технического обеспечения и трудовых затрат при проведении
ортодонтических и ортопедических мероприятий по посещениям и за весь
период реабилитации. Этот раздел работы весьма актуален в связи с
необходимостью разработки вопросов финансирования исистемы экспертной
оценки при переходе здравоохранения на обязательное медицинское
страхование. Важными остаются вопросы разработки и внедрения
ортодонтических и ортопедических методов лечения, с учетом современных
достижений стоматологии, до и после хирургических костных и пластических
операций при ранней реабилитации детей и подростков.
Заключение.Учитывая изложенное, очевидна необходимость разработки
единой системы комплексной реабилитации пациентов с врожденной
расщелиной верхней губы и неба, которая будет преследовать цель, такую как,
достижение оптимального уровня медицинской реабилитации детей и
подростков в возрасте 5-16 лет с врожденной полной односторонней
расщелиной верхней губы, альвеолярного отростка, твердого и мягкого неба
на основе внедрения в комплексное лечение современных ортодонтических и
ортопедических мероприятий. Для достижения этих целей нами была подана
заявка на участие в проекте программно-целевого финансирования по
направлению «Совершенствование технологии охраны здоровья детей и
репродуктивного здоровья» на 2021-2023 гг. на тему «Разработка стандартов
диагностики, лечения и реабилитации врожденных деформаций костей
лицевого скелета (расщелина неба и/или верхней губы) у детей дошкольного
возраста».
1. Ананян С.Г, Белоусова Н.В., Кулиев Р.Х. Эндоскопическое исследование функции
небно-глоточного затвора у больных с врожденной расщелиной неба // Стоматология.-
1987.-№ 1.-С.
2. Ананян С.Г. Способ рентгенологической оценки размеров глотки у больных с пебно-
327
глоточной недостаточностью // Новые методы диагностики и результаты их внедрения

в стоматологии: Тр. ЦНИИС-1991.-С.174-176.
3. Бабов Е.Д. Хирургическо-ортодонтическое лечение сужения верхней челюсти у
больных с врожденнымипезаращепиями верхней губы и неба: Дисс. канд. мед.наук
(14.00.21) . - Одесса, 1992. - 123с.
4. Безруков В.М. Клиника, диагностика и лечение врожденных деформаций средней зоны
лицевого скелета: Автореф. Дисс. док.мед. наук (14.00.21). - М.,1981. - 30 с.
5. Безруков В.М., Сукачев В.А., Ипполитов В.П. Современные проблемы
реконструктивных операций при врожденных и приобретенных деформациях
6. Блохина СИ. Медико-социальная реабилитация больных с врожденными расщелинами
лица и неба в условиях специализированного центра //Автореф. Дисс. докт. мед.наук
(14.00.21; 14.00.33). - М.,1992. - 50 с.
7. Блохина СИ., Булатовская Б.Л. Медико-социальная реабилитация детей с врожденной
расщелиной лица и неба // Вопросы организации и экономики в стоматологии.
Материалы конференции. - Екатеринбург.-1994.-С27.
8. Вертай В.В. Материалы XIX науч. практ. конф. молодых ученых со специалистов
КГИУВ. Киев 1991; 108 -109.
9. Виссарионов В.А., Блохина СИ., Леонов А.Г., Карпова Е.И. Эффективность
современных медицинских технологий в ранней реабилитации детей с врожденной
расщелиной верхней губы и неба // Материалы научно-практической конференции,
посвященной ХХ-летию стоматологического факультета БГМУ.-Уфа.-1996.-С245.
10. Виссарионов В.А., Карпова Е.И. К вопросу о причинах образования
послеоперационных дефектов неба // "Семья-94" в системе реабилитационных центров:
тезисы межрегиональной конференции.-Екатеринбург:БОНУМ.-1994.-С.80-82.
11. Виссарионов В.А., Стестна СБ. Особенности носового дыхания и хирургической
тактики при деформациях носа после первичной операции по поводу односторонней
расщелины верхней губы// Стоматология. - 1987. - № 2. - с.49-50.
12. Гранчук Г.Н. Зубочелюстные аномалии у взрослых при врожденном несращении в
челюстпо-лицевой области, их диагностика и ортопедическое лечение//Дис канд.
мед.наук. М., 1987.
328
Чубар Іван Вікторович

кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургії
факультету післядипломної освіти
Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова, Україна
Крупа Валентина Володимирівна

кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри фізичної терапії,ерготерапії
Хмельницького інституту соціальних технологій університету «Україна», Україна
Матвійчук Вікторія Маноліївна

старший викладач кафедри фізичної терапії, ерготерапії
Хмельницького інституту соціальних технологій університету «Україна», Україна
ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ТА ЗМІСТУ ЕРГОТЕРАПІЇ,

ЯК МЕТОДУ ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ.
Анотація. У статті розкрито сутність і зміст ерготерапії,як методу відновного

лікування хворих,інвалідів,спортсменів після хвороб, травм. Ерготерапія являє собою
комплекс відновних реабілітаційних заходів у особи із порушенням психічних або фізичних
функцій організму, спрямованих на відновлення функцій повсякденної діяльності людини із
урахуванням наявних фізичних обмежень. Розкрито завдання ерготерапії,як відновного
методу лікування при різних рухових порушеннях.
Ключові слова: ерготерапія, хвороба, потреби,методи,засоби,праце терапія, функції.
Здоров'я - це одна з найбільших цінностей людини, це те, без чого вона

не може бути щасливою. Здоров'я можна оберігати, формувати, зміцнювати
лише шляхом цілеспрямованої і напруженої праці над собою, набуваючи
знань. Професія фахівця з фізичної терапії,ерготерапії в Україні є порівняно
новою галуззю професійної діяльності, що знаходиться на етапі становлення.
Останнім часом у медицині все більше стверджується реабілітаційний напрям,
стрижнем якого є етапне, відновне комплексне лікування захворювань і
ушкоджень.
329
Поняття «ерготерапія» або «occupational therapy» з'явилось ще у на

початку ХХ століття, а перша школа з підготовки фахівців у цій галузі
з'явилась у 1908 році в Чикаго, а в 1917 році у США вперше створено
Національне товариство з розвитку заняттєвої терапії (National Society for the
Promotion of Occupational Therapy – NSPOT). Перші принципи відновної
терапії, на засадах якої і сформувалась ерготерапія, сформульовані у 1919 році
в книзі Джорджа Дантона «Відновна терапія». Проте переважно ерготерапія
як окрема спеціальність сформувалась після другої світової війни, коли
суспільство зіткнулось із проблемою появи великої кількості молодих людей,
які стали інвалідами внаслідок бойових дій, та гострою необхідністю їх
реабілітації. Цих людей необхідно було заново навчити самообслуговуванню,
так і сприяти їх соціальній адаптації, адже у таких людей часто розпочиналася
депресія, що ускладнювало не лише можливість їх одужання, але й життя
рідних і близьких таких пацієнтів. У 1952 році створено Всесвітню
організацію ерготерапевтів (у 2016 році її членами були представники 92 країн
світу. У країнах Західної Європи, США та Канаді існує широка мережа центрів
та велика кількість фахівців з ерготерапії. В Україні ерготерапія, як окрема
спеціальність з'явилась на початку ХХІ століття, як окрема спеціальність
«фізична терапія та ерготерапія» в Україні зареєстрована з 2015 року, перша
магістерська програма для студентів за спеціальністю «ерготерапія» в Україні
запроваджено в Українському Католицькому Університеті,пізніше підготовка
фахівців з ерготерапії розпочалась у інших українських вищих навчальних
закладах, зокрема в Івано-Франківському національному медичному
університеті та Національному медичному університеті імені Богомольця МОЗ
України , а також рекомендовано залучити студентів за спеціальностями
«фізична реабілітація» та «фізична терапія, ерготерапія» до навчальної
практики у лікарнях України. Ерготерапія, також працетерапія , заняттєва
терапія – комплекс відновних реабілітаційних заходів у особи із порушенням
психічних або фізичних функцій організму, спрямованих на відновлення
функцій повсякденної діяльності людини із урахуванням наявних фізичних
обмежень. В англомовній літературі застосовується термін «occupational
330
therapy» («заняттєва терапія» або «лікування заняттям», від лат. occupatio –

«зайнятість». Сучасне поняття ерготерапії включає в себе комплекс заходів,
спрямованих як на лікування так і на відновлення хворим повсякденних
рухових функцій організму, так і на створення хороших комфортних умов
життя, адаптацію до середовища для людей з вадами , особливими потребами,
забезпечення можливості відновлення їх трудових навичок та забезпечення
соціальної адаптації пацієнтів з особливими потребами,як у побуті так і у
повсякденному житті.. У випадках інвалідності фізична терапія,ерготерапія
допомагає хворому розвинути навички самообслуговування, професійно
перекваліфікуватися, виробити постійні компенсації при незворотних змінах,
пристосуватися до життя у нових умовах, що створилися внаслідок вади,
хвороби або травми.
Ерготерапія застосовується як складова лікувального процесу у хворих із
обмеженими можливостями, і направлена на відновлення та підтримку
необхідних для повсякденного життя побутових навичок та дій, і сприяє не
тільки відновленню рухової активності, але й адаптації людини до
нормального життя, що допомагає їй досягти максимальної самостійності в
побуті та стати більш соціально адаптованою. У більшості країн світу
ерготерапію проводять спеціалісти – ерготерапевти. Завданням ерготерапевта
є не досягнення повного одужання хворих (хоч це й бажано), а вирішення тих
проблем, які хвилюють пацієнтів, заважають їх одужанню, їх повсякденній
активності та поверненню до нормального повноцінного життя, незважаючи
на ці обмеження, які накладає на них хвороба. Ерготерапія є
міждисциплінарною, та включає у себе знання із багатьох спеціальностей –
медицини, педагогіки, психології, соціальної педагогіки, біомеханіки та
фізичної терапії. Ерготерапевти переважно працюють у команді фахівців, які
займаються реабілітацією хворих, і до цієї команди входять лікарі, психологи,
фізичні терапевти, логопеди] та фахівці з інших спеціальностей. Ерготерапію
часто змішують із «трудовою терапією», хоча ці два поняття не є повністю
тотожними, а трудова терапія (англ. vocational rehabilitation) є лише одним із
варіантів ерготерапії, cпрямованим на відновлення професійних навичок
331
хворого, яка виконується на його робочому місці та повинна достойно

оплачуватися працедавцем. Також ерготерапевтів часто змішують із фізичними
терапевтами, хоча напрямок їх діяльності дещо відрізняється. В західному світі
фізичний терапевт працює над фізичними функціями загалом, а ерготерапевт -
над прикладними задачами: розвитком гігієнічних і побутових навичок;
підтримкою щоденної діяльності; інтеграцією в освітні заклади та адаптацією
до середовища; змістовним дозвіллям,спортом. Для ерготерапії також
характерний індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Ерготерапевт
спочатку після знайомства з пацієнтом проводить оцінку порушень
життєдіяльності людини, на основі якої він створює індивідуальну програму
реабілітації пацієнта. Ерготерапевти працюють у тісному контакті не лише із
пацієнтом та медперсоналом, але й з родичами та опікунами хворих, для
кращого забезпечення виконання індивідуальної програми оздоровлення
хворих. Індивідуальна програма реабілітації - комплекс оптимальних видів,
форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця
їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або
втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів
діяльності, визначених у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії;
Ерготерапевти можуть почати роботу вже у реанімаційному відділенні, де вони
займаються сенсорною стимуляцією, профілактикою сенсорної депривації,
переключенням пацієнта на доступну йому рухову активність, а також
навчають медичний персонал та родичів хворого особливостям догляду за
пацієнтом на даному етапі. Після переведення пацієнта до відділення ранньої
реабілітації,ерготерапевт займається відновленням самообслуговування
хворого та його іншої повсякденної діяльності або адаптацією пацієнта до
наявних порушень функції органів або систем організму. Перед випискою із
стаціонару ерготерапевт може також відтворити разом із хворим модель його
життя для того, щоб пацієнт краще зумів відпрацьовувати навички, які
необхідні будуть йому в повсякденному житті, а також надає поради, як краще
облаштувати житло хворого відповідно до його нових потреб. У подальшому,
вже в домашніх умовах, ерготерапевт надає консультації хворому щодо його
332
подальшої реабілітації та відновлення працездатності, а також, за необхідності,

виготовляє для пацієнта ортези або інші пристосувальні та технічні засоби. Він
може зробити необхідні вимірювання та проби для адаптації візка, ходунців,
паличок, сидінь, дати рекомендації щодо виготовлення і встановлення пандуса
чи підйомника, адаптації до автомобіля. Кінцевою метою ерготерапії є як
максимальне відновлення рухових та сенсорних функцій організму, так і
адаптація хворого до звичного здоровій людині життя і надання можливості
стати самостійним, соціально пристосованим і незалежним у побуті. Процедури
з ерготерапії повинні проводитись спеціалістами, що отримали спеціальну
освіту. Таких спеціалістів готують на факультетах фізичної терапії,ерготерапії.
У деяких лікувально-профілактичних закладах роботу з фізичної терапії
проводять інструктори (люди, що мають спеціальну вищу фізкультурну освіту
й вивчали курси патології, лікувальної фізкультури, анатомії, фізіології,
масажу, біомеханіки, біохімії, спортивної медицини – у програмі вищого
навчального закладу). Інколи до проведення процедур допускаються
працівники соціальної сфери (люди, що мають стаж занять спортом та
оздоровчою фізкультурою та беруть участь у спеціальних семінарах).
Головними спеціалістами довгий час були лікарі лікувальної фізкультури
(фахівці з медичною вищою освітою) та медичні сестри (персонал з середньою
спеціальною освітою) [3, с. 28]. Реабілітація походить від латинського терміна
«reabilitatio», що означає «відновлення». У медичній практиці реабілітація –
це комплекс медичних, педагогічних, психологічних та профілактичних
засобів, спрямованих на відновлення (або компенсацію) пошкоджених
функцій організму хворих та інвалідів, або їх працездатності.
Фізична терапія,ерготерапія це реабілітація хворих, інвалідів та
спортсменів, що отримали травми, або у яких погіршився стан здоров'я через
нераціональні заняття фізичною культурою та спортом. Фізична
терапія,ерготерапія є навчальною дисципліною, яка вивчається у спеціальних
середніх та вищих навчальних закладах, що готують фахівців для медичної
галузі і фізичної культури та спорту – викладачів, тренерів, педагогів-
організаторів, реабілітологів. Фізична терапія,ерготерапія – це наукова
333
дисципліна. В цьому напрямку працює багато фахівців, які проводять наукові

дослідження і потім застосовують їх у практичній діяльності. Вивчають зміни,
які відбуваються в організмі під впливом вправ, природних явищ, гігієнічних
факторів; структуру занять, ефективність оздоровчих програм, індивідуальні
особливості людей та ін. Дані, апробовані науковцями, допомагають на
практиці впевнено запроваджувати нові засоби, методи та організаційні форми
у фізичній реабілітації і досягти позитивних результатів [3, с. 7]. Метою
фізичної терапії,ерготерапії є психофізична, функціональна та соціальна
реабілітація хворих або спортсменів, що отримали травми, скорочення терміну
відновлення засобами неспецифічної терапії. Завдання фізичної реабілітації
полягають в тому, щоб:
– неспецифічними засобами запобігати ускладненням, що
супроводжують стани хворих (запалення легенів, пролежні та ін.);
підвищувати загальний тонус та настрій хворих; запобігати застійних явищ;
– сприяти відновленню серцево-судинної, нервової, дихальної систем,
опорно-рухового апарату, залоз внутрішньої секреції органів травлення;
– відновлювати функціональний стан усіх систем організму,
стимулювати відновлювати фізичний стан, психічний стан; відновлювати
фізичні якості: силу, рівновагу, швидкість, формувати компенсації;
спритність, гнучкість.
Постійне поповнення і відновлення знань є необхідною умовою високої
кваліфікації і компетентності кадрів у даній галузі. Система підготовки кадрів
повинна враховувати ті умови, в яких буде жити і працювати майбутній
фахівець. Зміни, що входять у наше життя, повинні бути сигналом і для
відповідної адаптації системи навчання і тренінгу людей.
Трансформації в освіті призвели до зміни її базової парадигми, а саме:
необхідності переходу від навчання знань, умінь, навичок до навчання
здатності навчатися і самовдосконалюватися. Чим раніше почати студента
навчати вчитися, тим успішніше він у майбутньому набуде необхідних
компетенцій у своїй професійній майстерності фізичного терапевта,
ерготерапевта.
334
1. Мурза В. П. Психолого-фізична реабілітація / В. П. Мурза. Підручник. – Київ: «Олан»,
2005. – 608 с.
2. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов. – М. : Сов. Энциклопедия, 1998.
– 900 с.
3. Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання / І. В. Родигіна – Х. :
Видавнича група “Основа”, 2005. – 96с.
4. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. – 2-е изд. – М. :
Сов. энциклопедия, 1992. – 1600 с.
5. Теорія і методика фізичного виховання : [підручник] : у 2 т. / за ред. Т. Ю. Круцевич. –
К. : Вид-во «Олімпійська література», 2018. – Т. 1. – 392 с.
335
Шабанбаева Жанар Айтмухамбетовна

кандидат медицинских наук, доцент
кафедры терапевтической и хирургической стоматологии
Шакимжанова Зергуль Макатовна

ЧАСТОТА ВСТРЕЧАЕМОСТИ БОЛЬНЫХ С ВРОЖДЕННЫМИ

ПОРОКАМИ ЛИЦА И ЧЕЛЮСТЕЙ В «НАЦИОНАЛЬНОМ
НАУЧНОМ МЕДИЦИНСКОМ ЦЕНТРЕ МАТЕРИНСТВА
И ДЕТСТВА» ПО Г. НУР-СУЛТАН
Врожденные пороки развития (ВПР) человека, являясь причинами

различных тяжелых заболеваний, ведущих к инвалидности и последующей
ранней смертности детского и взрослого населения, представляют собой
серьезную проблему, как с медицинской, так и социальной точек зрения.
Согласно, мировой статистике, частота рождения детей с расщелинами губы,
альвеолярных отростков и неба составляет, в среднем, 1-2 случая на 1000
новорожденных детей (Л.А. Жученко, 2003; Г.И. Лазюк, Л.П. Назаренко, 2008;
B. Brondel, V. Ringe, 2009). В различных регионах их популяционная частота
варьирует от 1:1000 до 1:700 в год. Причем, последние два десятилетия
характеризуются заметным ухудшением положения, что, по мнению ряда
исследователей, в первую очередь связано с ухудшением экологического
состояния окружающей среды, в целом (Ахтемійчук Ю. Т., 2008;
Барсуков А. Н., Шаповалова Е. Ю. и др. 2009)
Большинство исследователей, занимавшихся изучением данной
проблемы, вынуждены были констатировать, что, несмотря на
предпринимаемые усилия, направленные на лечение и реабилитацию этих
детей, число инвалидов к пубертатному возрасту, к сожалению, не
уменьшается (Sano M., Murakami H., 2008; Ефремов Г. И., 2009). В
336
исследованиях недостаточно освещается прогностическая значимость

факторов риска возникновения ВПР ЧЛО. Видимо, поэтому на сегодняшний
день в Казахстанском здравоохранении отсутствуют методы прогнозирования
ВПР на этапе планирования беременности, хотя возможность предупреждения
их формирования на этапе предгравидарной подготовки доказана ранее.
Целью исследования явилось: изучение частоты встречаемости ВПР
ЧЛО.
Материал и методы исследования: При проведении исследования
количество обратившихся детей за хирургической помощью в медицинский
центр «Материнства и детства» с 2008-2010 годы всего составило 3% детей,
из них девочек 3%; с 2010 по 2012г. количество детей составило 5%, из них
мальчиков-4% и девочек-1%. В 2012 по 2014г. общее число детей составило -
7% , из них мальчиков 4%, девочек 3%. С 2014-по 2016 годы всего детей было-
8%, из них мальчиков-3%, девочек-5%. С 2016 по 2018 годы процент детей
составил 16%, из них мальчиков-7%, девочек-9%; и с 2018 по 2020 годы общее
количество детей было 52%, где 27% -мальчики, и 25% – девочки.
За исследуемые годы общее количество мальчиков встречалось 49%,
девочек-51%.
Из них первичной обращаемостью -56%, вторичной -44%.
Сопутствующая патология встречалось у 10% больных от общего числа (91%).
Виды сопутствующих патологий среди обратившихся больных:
– Атрезия ануса с ректовестибулярным свищем. Состояние после
операции;
– Лакунарная ангина;
– Резидуальная энцефалопатия, гипертензионный синдром, синдром
двигательных нарушений, врожденный вывих бедра слева, функциональная
кардиопатия;
– Микроотия обеих ушных раковин, атрезия наружного слухового
прохода слева и справа;
– Открытый аортальный проток. Состояние после операции;
– Врожденная аномалия развития позвоночника. Бабочковидний
337
позвонок С7; Th1; Th2; Th3. Вывих тазобедренных суставов;

– Вирусный гепатит «В»;
– Врожденная недоразвития обеих кистей и обеих стоп;
– Пороки развитий черепа и лицевого скелета, врожденная черепно –
мозговая грыжа, состояние после иссечении;
– Вторичный дефект межпредсердной перегородки, перинатальное
гипоксическо - ишемическое поражение центральной нервной системы,
гипоспадия, венечная форма.
За исследуемые годы из общего числа обращаемости больных с ВПР ЧЛО
мы разделили по регионам проживания:
Акмолинская область-33 больных, Северо-Казахстанской области-6
детей, Западно-Казахстанской области–2 ребенка больных, в Карагандинской
области количество детей наблюдалось–19 детей, Павлодарской области–15
больных, Атырауской, Костанайской, Актюбинской, и Алматинской
областях–1% детей с ВПР ЧЛО. В Кызылординской области наблюдалось у
3% детей.
При проведении исследования, мы выявили, что среди рожденных
больных с ВПР ЧЛО, были рождены 30% от первой беременности, и 70%
больных от повторной беременности, что может привести к развитию
врожденным порокам.
Причинами возникновения врожденных пороков развития по данным
Г.И. Лазюка и др., 1991 схематично представлены в таблице:
А. Эндогенные причины:
1) Изменения наследственных структур (мутации)
2) Эндокринные заболевания.
3) «Перезревание» половых клеток.
4) Возраст родителей.
Б. Экзогенные причины:
1.Физические факторы:
а) радиационные;
б) механические.
338
2.Химические факторы:
а) лекарственные вещества;
б) химические вещества, применяемые в быту и промышленности;
в) гипоксия;
г) неполноценное питание.
3.Биологические факторы:
а) вирусы;
б) микоплазмы;
в) протозойная инфекция;
Заключение: Таким образом, по данным проведенного исследования, мы
видим, что частота рождения детей с расщелинами верхней губы и неба имеет
стабильную тенденцию к росту:
1. Частота развития больных детей с ВПР ЧЛО увеличивается с годами от
3% в 2008-2010 годы до 52% в 2018-2020 годы;
2. Частота сопутствующей патологией у больных детей с ВПР ЧЛО
составило 10% больных, что связано с воздействием экзогенных и эндогенных
факторов развития.
3. Выявлена частота ВПР ЧЛО в зависимости от рождения больных, что
позволяет провести более качественную профилактическую работу по
оказанию медицинской помощи и улучшению экологической обстановке
населению.
1. Негаметзянов Н.Г. и др. Сравнительная характеристика стоматологических
заболеваний у детей, проживающих в регионе ядерного полигона АЗГИР и г. Алматы
// Медициналық журналы. – 2005. – № 2.
2. Супиев Т.К. и др. Отдаленные результаты лечения детей с врожденной расщелиной
верхней губы и нёба //. – Душанбе, 2006. – С. 159–165.
339
Шупер В.О.
доцент кафедри, внутрішньої медицини, клінічної фармакології
та професійних хвороб, кандидат медичних наук
Буковинський державний медичний університет, Україна
Цап М.М.
студентка V курсу медичного факультету № 1
Буковинський державний медичний університет, Україна
ГІПЕРТОНІЧНИЙ КРИЗ ЯК УСКЛАДНЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ

ГІПЕРТЕНЗІЇ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Вступ. Артеріальна гіпертензія є глобальною проблемою системи

охорони здоров’я та одним із найбільш поширених захворювань серцево-
судинної системи. Дана патологія може бути причиною розвитку серцевої
недостатності, інсультів та хронічної хвороби нирок, призводячи до
інвалідизації населення або передчасної смерті. Одним з важких ускладнень
артеріальної гіпертензії є гіпертонічні кризи [1].
Мета роботи. В даній роботі ми розглянемо поняття гіпертонічних
кризів, особливості їхньої клінічної картини та основні принципи невідкладної
допомоги.
Викладення основного матеріалу. Гіпертонічний криз (ГК) – це раптове
значне підвищення артеріального тиску (АТ) від нормального або
підвищеного рівня АТ до індивідуально високих показників. ГК
супроводжується появою або посиленням розладів зі сторони органів-мішеней
або вегетативної нервової системи [1, 2].
Виникненню ГК сприяють як екзoгеннi (психoемoцiйнi перевaнтaження,
метеoрoлoгiчнi впливи, нaдлишкoве спoживaння кухoннoї сoлi i вoди, рaптoвa
вiдмiнa гiпoтензивних зaсoбiв, злoвживaння aлкoгoлем, курiння, нaдмiрне
фiзичне нaвaнтaження), тaк i ендoгеннi фaктoри (втoринний aльдoстерoнізм,
нaдмiрне утвoрення ренiну внaслiдoк зниження ниркoвoгo крoвoтoку, гoстрa
iшемiя серця i мoзку, рефлектoрний вплив з бoку внутрiшнiх oргaнiв, у жiнoк
340
нa тлi гoрмoнaльних рoзлaдiв в клiмaктеричнoму перioдi, пoрушення

урoдинaмiки у чoлoвiкiв, синдрoм aпнoе увi снi). Велику рoль вiдiгрaє
непрaвильнo пiдiбрaнa плaнoвa терaпiя AГ, невикoнaння хвoрими признaчень
лiкaря (62,5% пaцiєнтiв приймaють препaрaти нерегулярнo), вiдсутнiсть
нaступнoстi мiж стaцioнaрним i пoлiклiнiчним лiкувaнням [2].
Традиційно у класифікації ГК виділяли два типи – ускладнений та
неускладнений. При мінімальній суб'єктивній та об'єктивній симптоматиці
підвищення АТ (зазвичай вище 179/109 мм рт. ст., на думку інших авторів,
понад 200–220/120-130 мм рт. ст.) та відсутності уражень органів-мішеней
діагностують неускладнений ГК. При цьому рівень АТ не є єдиним критерієм
діагностики ускладненого гіпертонічного кризу. Клінічними проявами
ураження органів-мішеней можуть бути головний біль, погіршення зору, біль
за грудиною, задишка, неврологічні симптоми, запаморочення тощо.
В анамнезі осіб із гіпертонічним кризом часто наявні дані щодо недотримання
режиму приймання гіпотензивних засобів, зміни способу життя, використання
ліків, що підвищують АТ (нестероїдних протизапальних препаратів,
імуносупресорів, симпатоміметиків), вживання психоактивних речовин
тощо [3].
Однак з 2018 р., згідно з рекомендаціями Європейського товариства
кардіологів, поняття “неускладнений гіпертонічний криз” запропоновано
виключити з класифікації, оскільки підхід до його лікування не відрізняється
від підходу до лікування безсимптомної АГ та проводиться зазвичай
амбулаторно без парентерального введення препаратів. Зміна класифікації
обумовлена тим, що серцево-судинні ризики у пацієнтів з вираженим
підвищенням артеріального тиску без гострого ураження органів-мішеней
суттєво не відрізняються від ризику пацієнтів з безсимптомною
неконтрольованою АГ, а госпіталізація не покращує прогноз [4].
При ГК мoжливий рoзвитoк тaких клiнiчних синдрoмiв, як мoзкoвий
(енцефaлoпaтiя), кaрдiaльний (лiвoшлунoчкoвa недoстaтнiсть, стенoкaрдiя,
aритмiя), ниркoвий (прoтеїнурiя, aзoтемiя, гемaтурiя). Головними ознаками
ГК є головний біль, кардіалгія та задишка на фоні різкого підвищення АТ.
341
Для зниження АТ у пацієнтів з ГК рекомендовано застосування як

пероральних і сублінгвальних форм гіпотензивних препаратів, так інколи і
форм для внутрішньовенного введення, залежно від ступеня підвищення АТ і
клінічної картини. Застосовують препарати з відносно швидкою і короткою
дією [3].
Лікування неускладнених ГК необхідно починати негайно, швидкість
зниження АТ не повинна перевищувати 25% за перші 2 години, з наступним
досягненням цільового АТ протягом кількох годин, але не більше 24 годин від
початку терапії [4].
В Україні до препаратів вибору в аспекті купірування неускладненого ГК
відносять: інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ)
(каптоприл), блокатори кальцієвих каналів (ніфедипін), петльові діуретики
(фуросемід, торасемід), α-адреноміметик клонідин [1].
Ускладнений ГК – пряме показання до негайної госпіталізації пацієнта
до стаціонару з подальшим парентеральним введенням антигіпертензивних
препаратів. При цьому протипоказане різке зниження АТ через можливий
розвиток ішемії міокарда та некрозу. За наявності розшаровуючої аневризми
аорти швидкість зниження АТ висока (рекомендовано знизити рівень АТ
на 25% протягом 5–10 хв.), при порушеннях мозкового кровообігу – навпаки,
низька.
Для лікування ускладненого ГК застосовують урапідил, лабеталол,
нітрогліцерин, метопролол, есмолол. Показаний фуросемід в ізотонічному
розчині натрію хлориду. При частоті серцевих скорочень більше 80 ударів на
хвилину вводять верапаміл в ізотонічному розчині натрію хлориду. Основним
препаратом для купірування ускладненого ГК є урапідил. Він являється
периферичним α1-блокатором та центральним стимулятором 5РТ1А-
рецепторів. Ефект проявляється вже через 3-5 хв., а його тривалість становить
4-6 год. Особливості дії урапідилу: не змінює серцевий викид; не порушує
мозковий, нирковий та коронарний кровотік; не спричиняє рефлекторної
тахікардії; не підвищує внутрішньочерепний тиск [5, 6].
Отже, аналіз сучасної літератури дозволяє зробити висновок, що
342
гіпертонічний криз є важким ускладненням артеріальної гіпертензії. Загрозу

для життя становить саме ускладнений ГК, при якому порушуються функції
серцево-судинної системи, ЦНС, нирок, сітківки. При розвитку даного стану
хворі потребують негайної госпіталізації до стаціонару. Для невідкладної
допомоги при ускладненому ГК застосовують урапідил, лабеталол,
нітрогліцерин, есмолол, фуросемід, але перевагу надають саме урапідилу.
1. Козловська А. Сучасні підходи до лікування гіпертензивного кризу: в центрі уваги
урапідил // Здоров’я України. Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія,
Кардіохірургія». - 2021. - № 3 (76). – С. 37 – 46.
2. Хухліна О.С. Внутрішня медицина та професійні хвороби: діагностика та лікування:
Навчальний посібник. Вид. 4-те перероблене. - Чернівці: БДМУ, 2020. - 462 с.
3. Сучaснi пoгляди нa невiдклaдну дoпoмoгу при пaтoлoгiї oргaнiв серцевo-судиннoї
системи / В. М. Ждaн, Г. С. Хaйменoвa, Ю. O. Iщейкiнa, Г. В. Вoлченкo, O. I. Кaтеренчук
// Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Українська медична стоматологічна
академія. – 2020. – Т. 20, вип. 4 (72). – С. 204–208. DOI:10.31718/2077-1096.20.4.204.
4. Подольская, А. А. Гипертонический криз: дифференцированный подход к терапии /
А.А. Подольская, З.Ф. Ким, Л.Ю. Пальмова // Вестник современной клинической
медицины. - 2015. - Т. 8, прил. 1. - С.142-146.
5. Хороших Л.В. Гипертонические кризы: последние данные и обзор литературы //
Креативная кардиология. – 2020. - № 14 (1). – С. 58–70. DOI: 10.24022/1997-3187-2020-
14-1-58-70.
6. Невідкладні стани при серцево-судинних захворюваннях: алгоритми діагностики та
лікування / За редакцією члена-кор. НАМН України проф. О.М. Пархоменка. – 2018. –
112 с.
343
ZOOLOGY AND VETERINARY MEDICINE
Гоголь Артем Олегович

студент ІІ курсу магістратури спеціальності
«Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»
Подільський державний аграрно- технічний університет, Україна
Науковий керівник – Щербатюк Наталія Володимирівна

кандидат с.-г. наук, доцент,
Подільський державний аграрно- технічний університет, Україна
ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ

ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ
Анотація. Встановлено, що найвищу живу масу, а також молочну продуктивність мають

корови лінії Віс Бек Айдіала у порівнянні з іншими досліджуваними лініями.
Ключові слова: порода, лінія, заводський тип, продуктивність.
Сучасне ведення скотарства вимагає розведення тварин з високим

генетичним потенціалом, краще пристосованих до умов утримання і
експлуатації, стійких до захворювань та впливу несприятливих факторів
навколишнього середовища [3]. Тварини української чорно-рябої молочної
породи за продуктивними якостями переважають ровесниць інших порід, яких
розводять в Україні. У зв’язку з цим, українська чорно-ряба молочна худоба
витісняє інші молочні та молочно-м’ясні породи [1, 4].
Створення високопродуктивної української чорно-рябої молочної породи
сприяє прискоренню інтенсифікації галузі молочного скотарства в країні.
Тому дослідження, направлені на виявлення кращих ліній в межах одного
заводського типу української чорно-рябої молочної породи великої рогатої
худоби, проведені в конкретних природно-кліматичних та кормових умовах,
мають важливе теоретичне і практичне значення.
344
Матеріал і методика досліджень. Протягом двох років в умовах

агрофірми «Козацька долина» Дунаєвецького району Хмельницької області з
метою оцінки формування молочної продуктивності корів різних ліній
подільського заводського типу української чорно-рябої молочної худоби за
загально прийнятими у зоотехнії методиками [2, 5] проведено науково-
господарський дослід на чотирьох групи тварин, які сформували за
принципом аналогів (табл. 1).
Таблиця 1
Схема науково-господарського досліду
Кількість Породність
Група Стать Лактація Лінія
голів тварин
1 (контрольна) 14 Корови 2-3 Чистопородні Рефлекшн Северинга
2 (дослідна) 14 Корови 2-3 Чистопородні Айвін Хоу
3 (дослідна) 14 Корови 2-3 Чистопородні Віс Бек Айдіала
4 (дослідна) 14 Корови 2-3 Чистопородні Монтвік Чіфтейна
Утримання тварин у досліді було стійлово-пасовищним: взимку корови

утримувалися – на прив’язі, а влітку – на пасовищі. Годівля тварин
проводилася згідно існуючих норм і розрахована на максимальну їх
продуктивність. Режим годівлі, система догляду і утримання встановлені
єдині для всіх груп.
Результати досліджень. За другу лактацію дійні корови першої групи
мали живу масу 534,1 кг, другої – 543,9, третьої – 549,4, четвертої – 533,2 кг
(табл. 2). При цьому від тварин лінії Рефлекшн Северинга надоїли по 4333 кг
молока за лактацію, їх ровесниць лінії Монтвік Чіфтейна – на 1,4%, Айвін Хоу
– на 6,0% (р>0,95), Віс Бек Айдіала – на 6,5% (р>0,95) більше. Якщо перевести
ці надої у молоко базисної жирності, то перевага другої групи над контролем
складе 7,9%, третьої – 6,9, а четвертої – 1,7%.
За живою масою тварини лінії Віс Бек Айдіала достовірно переважали
корів першої контрольної та другої і четвертої дослідних груп. Це вказує на
позитивний взаємозв’язок між надоєм і живою масою у корів цієї лінії. За
вмісту жиру в молоці корови третьої групи дещо поступалися (3,69%) коровам
другої групи (3,75%) – різниця становила 0,06%. Не встановлено суттєвої
345
різниці за тривалістю сервіс-періоду між тваринами трьох дослідних (97,2-

97,4 днів) і контрольної груп (97,3 днів). Аналогічна тенденція спостерігалася
у відзначених груп і за тривалістю сухостійного періоду (63-69 днів).
Таблиця 2
Продуктивність корів за другу лактацію
Групи
І ІІ ІІІ ІV
Показник
Cv, Cv, Cv,
M±m Cv, % M±m M±m M±m
% % %
Жива маса, кг 534,1±5,16 3,48 543,9±5,23 3,47 549,4±5,60 3,67 533,2±4,33 2,93
*
Надій молока за
4333±90,08 7,50 4592±80,22* 6,30 4616±71,82* 5,61 4392±89,77 7,37
лактацію, кг
% жиру в молоці 3,67±0,09 9,22 3,75±0,10 9,80 3,69±0,06 6,33 3,69±0,09 8,37
Молочний жир, кг 159,3±5,70 12,90 171,8±4,52 9,48 170,3±3,46 7,32 162,0±5,33 11,87
Тривалість сервіс-
97,3±1,90 7,06 97,4±1,93 7,16 97,2±1,79 6,64 97,4±1,99 7,38
періоду, днів
Тривалість
сухостійного 69±2,03 10,65 63±4,39 25,05 67±2,68 14,50 68±3,53 18,70
Тривалість між
отельного 373±1,85 1,79 372±1,87 1,81 374±1,86 1,79 373±1,82 1,76
Тривалість
304±1,76 2,09 309±3,42 3,99 307±2,32 2,72 305±2,77 3,28
лактації, днів
Надій 4%-го
молока за 305 днів 4123±115,21 10,07 4414±83,45* 6,82 4401±71,93* 5,89 4187±108,49 9,34
лактації, кг
Надій молока
базисної 4686±167,60 12,90 5054±132,94 9,48 5009±101,72 7,32 4765±156,88 11,87
жирності, кг
Коефіцієнт
878±30,90 12,69 930±25,59 9,92 912±17,01 6,73 895±30,47 12,28
молочності
Індекс молочності 37,1±1,03 10,00 39,2±0,78 7,17 38,8±0,63 5,89 37,8±1,02 9,77
Коефіцієнт
відтворної 0,980±0,01 1,77 0,980±0,01 1,79 0,977±0,01 1,79 0,980±0,01 1,74
здатності
Індекс адаптації -0,05±0,01 -92,7 -0,04±0,01 -95,7 -0,05±0,01 -78,5 -0,05±0,01 -85,9
Лактація складається з двох періодів: власне лактація і сухостій. В сумі

вони відповідають між отельному періоду (МОП), який визначається сумою
тривалості сервіс-періоду та тільності. Лактаційна і відтворна функції корів
взаємозв’язані при різних рівнях продуктивності корів. Тривалість
міжотельного періоду в контрольної і дослідних групах коливалася в межах
372-374 дні. За тривалістю лактації, яка значною мірою відображає сезонну
специфіку лактаційної кривої стада, корови другої і третьої дослідних груп
346
переважали тварин контрольної і четвертої дослідної груп на 3-5 днів

відповідно.
За кількістю 4% молока за 305 днів лактації корови другої групи (4414 кг)
і третьої (4404 кг) переважали корів контрольної (4123 кг) та четвертої груп
(4187 кг) відповідно на 6-7%.
Кращими показниками надою молока базисної жирності
характеризуються корови лінії Айві Хоу, від яких за 305 днів лактації
отримано 5054 кг, а від корів контрольної групи на 368 кг (7% менше). За
коефіцієнтом молочності (відношення надоєного молока на 100 кг живої маси)
корови контрольної групи (878 кг) поступалися коровам дослідних груп – лінії
Айвін Хоу (930 кг), Віс Бек Айдіал (912 кг), Монтвік Чіфтейн (895 кг).
Враховуючи, що за тривалістю сервіс-періоду у корів трьох дослідних
груп суттєвих відмінностей не встановлено, коефіцієнт відтворної здатності
коливався в межах 0,97-0,98 (оптимальна величина від 1 до 0,95) при низькому
коефіцієнті мінливості 1,74-1,79.
Висновки та перспективи досліджень. Аналіз продуктивності корів
подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи
показав, що жива маса корів лінії Віс Бек Айдіала становила 594,4 кг±5,6 кг, а
корів ліній Рефлекшн Северинг, Айві Хоу, Монтвік Чіфтейн менша відповідно
на 15, 6, 16 кг. Вищу (4616 кг – 3,69% жиру) молочну продуктивність мали
чистокровні корови лінії Віс Бек Айдіал. Коефіцієнт відтворної здатності у
тварин контрольної і трьох дослідних груп становить 0,97-0,98 при нормі
1,0-0,95.
У подальшому планується виявити кращі лінії подільського заводського
типу за усіма господарсько біологічними характеристиками.
Список літератури:
1. Вербич І.В. Деякі закономірності формування бажаного типу при створенні української
чорно-рябої породи: Автореф. дис... канд. с.-г. наук. – Чубинське, 2005. – 29 с.
2. Викторов П.И., Менькин В.К. Методика и организация зоотехнических опытов. – М.:
Агропромиздат, 1991. – 112 с.
347
3. Гнатишин В., Кашуба Ю. Шляхи підвищення продуктивності скотарства //

Тваринництво України. – 1997. – № 1. – С. 26-27.
4. Єфіменко М.Я., Савчук О.В. Морфологічні і біохімічні показники крові бугайців
молочних порід різного походження // Зб. мат. другої міжвузівської наук.-практ. конф.
аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. –
Вінниця, 2002. – С. 148-149.
5. Овсянников А.И. Основы опытного дела в животноводстве. – М.: Колос, 1976. – 304 с.
348
NATURE MANAGEMENT,
RESOURCE SAVING AND ECOLOGY
Nurmatov Shodmon Shukronjonovich

Doctor PhD
Khujand state University named after academician B.Gafurov, Republic of Tajikistan
CURRENT SITUATION THERAPEUTIC MUD OF TAJIKISTAN
Abstract. The article seeks to examine the characteristics of Lake Oxukon therapeutic mud in
terms of size and thickness of the deposit. In the course of reviewing the article, the author
researched an important element of therapeutic mud, its liquid phase, mud solution or its
extraction, and made his conclusions substantiated by quoting material from various sources.
Keywords: mud solution, deposit, salt, peloid, treatment, colloid, substances, peat
Among the many wonderful natural healing factors that Tajikistan has at its
disposal, there are various springs with medicinal mud available on its territory. And
there are more than 10 of them on the territory of Tajikistan. Lake Oxukon is the
largest in terms of size and thickness of deposits of medicinal silt mud. All mud-
healing lakes are located mainly in the interior of the mainland in sandy, saline,
waterless, far from settlements in harsh climatic areas. Therefore, the therapeutic
mud of these lakes is of silt origin, with a high content of various salts and other
microelements.
The imported silt mud of the Oksukon and Tanapchi lakes is widely used. In
some medical institutions and sanatoriums of Tajikistan, these muds are used with
great success, but they have not been comprehensively studied. Many important
issues related to the delivery, storage of mud, and treatment methods remained
unclear. The author of this article, working in the field of balneology, in particular,
mud therapy, in the conditions of a polyclinic and a hospital, simultaneously carried
out scientific research work.
As a result of many years of experimental and clinical work, he was able to
study some aspects of the physicochemical and microbiological properties of the silt
349
mud of these lakes, as well as mud management in a resort, sanatorium, and also
outside the resort environment. Under experimental conditions (on laboratory
animals, pathogens, as well as on seeds of agricultural crops), some aspects of the
bactericidal and stimulating properties of the silt mud of the Oxukon and Tanapchi
lakes were studied.
A technique has been developed for effective mud therapy in a number of
patients with lesions of the support and movement organs, peripheral nervous
system, gastrointestinal tract, diseases of female pathology, urinary organs, pustular
skin diseases, etc. In recent years, mud therapy for purulent ear diseases has been
carried out with great success. throat, maxillary cavities of the jaw, with a number
of dental diseases, in particular, three chronic, difficult-to-treat gum disease -
periodontal disease. Silt mud of lakes Oxukon and Tanapchi is in appearance a
greasy homogeneous black, in places, in deep layers, gray, shiny mass without
noticeable granularity, rather sticky and plastic, bitter-salty in taste, with a weak
smell of hydrogen sulfide, with a specific gravity of 1 , 70 to 1.87.
In mud therapy practice, the degree of mud clogging is important, which is
determined by the percentage of various mechanical impurities: sand, salt crystals,
gypsum, pebbles, etc. Compared with Tanapchi silt mud, in Oksukon mud there is a
place of greater clogging with mechanical impurities.
Solid particles, which are called in the literature the skeleton or crystal skeleton
of mud, should not exceed 0.25 mm in size, and their total amount should not exceed
10 percent of the weight of wet mud. It is this composition that determines the
quality of the therapeutic mud. The fewer large particles and the more small ones,
the higher the healing properties of the mud. In the silt mud of these lakes, fine
particles predominate, therefore our mud springs are among the best categories.
The next important place in the therapeutic silt mud is given to the presence of
crushed particles in it with a diameter of tenths of a micron of colloidal substances.
The main place in it is occupied by iron sulfide. Thanks to this colloid, the
therapeutic mud has a black color, when applied to the skin, it easily adheres to the
body and is rather difficult to wash off, heated to 40-41 °. Healing mud is easily
tolerated by patients, retains heat and slowly releases it to the body. On the contrary,
350
while in the bathroom up to 38-40 degrees a person can with great difficulty endure
this temperature. An essential element of therapeutic mud is its liquid phase, mud
solution or mud extraction. In the sticky part of the healing mud, there are also
important trace elements, such as saturated with salts of potassium, calcium,
magnesium, bromine, sodium and other chemicals.
Healing mud is not a dead and lifeless mass. It is inhabited by many different
microorganisms. As a result of the vital activity of these microorganisms,
therapeutic mud is constantly enriched with new products. As a result, chemical
changes and movements occur, due to which the most complex compounds are
formed.
A number of Russian and foreign researchers (KS Lesnoy, AN Egorov, KG
Kivatov, Vogt and others) have found hormonal substances such as folliculin and
prolan in various saline and peat muds. Thus, scientists have found that hormone-
like substances in therapeutic mud are produced by plants and microorganisms. The
work of this huge chemical underwater laboratory does not stop for a minute, unless,
of course, the natural conditions necessary for the normal process of mud formation
are violated. Sanatoriums and medical institutions that are engaged in mud therapy
and related mud management should take into account the creation of appropriate
conditions for the delivery, storage of imported therapeutic mud in bunkers for
normal regeneration, on which the success of the treatment of patients depends.
References:
1. Healing Project. Vahob Madurmarov. Irfon Publishing House, Dushanbe, 1974
2. Lakes of Tajikistan. Hussein Abrorov
3. Website https://ru.wikipedia.org
4. Book: Dirt and water procedures, Arsenin SV
5. Geography of Tajikistan. 8th grade textbook
6. Nature and natural resources of Tajikistan. 10th grade textbook
351
Притула Наталія Михайлівна

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент,
доцент кафедри загальної та прикладної екології і зоології
Запорізький національний університет, Україна
Слабишева Марія Євгенівна

студентка 1 курсу магістратури
Запорізький національний університет, Україна
ПРАВОВІ АСПЕКТИ МОНІТОРИНГУ РІВНЯ

ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
Процеси здійснення реформ та європейської інтеграції вимагають від

Уряду України нових рішень, нових практичних кроків, спрямованих на
формування екологічно безпечного довкілля.
Функції і задачі спостережень та інформаційного забезпечення у
державній системі моніторингу довкілля виконують 8 суб`єктів системи
моніторингу: Мінприроди, Державна служба України з надзвичайних
ситуацій, Міністерство охорони здоров’я, Мінагрополітики, Мінрегіон,
Держводагентство, Держлісагентство, Держгеокадастр.
Проблема збереження водних ресурсів та якості атмосферного - одні з
найважливіших проблем для людства. Вода є джерелом життя на планеті і її
відсутність, чи забрудненість може викликати катастрофу, не менш важливою
ця проблема є і для України.
Частиною екологічного державного моніторингу довкілля є моніторинг
поверхневих вод та атмосферного повітря України, що являє собою систему
послідовних спостережень, збирання, оброблення даних про стан водних
об'єктів та повітря, прогнозування їх змін та розроблення науково
обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень, які можуть
позначитись на стані довкілля.
Для здійснення моніторингу атмосферного повітря, радіаційного стану та
поверхневих вод України розроблена низка заходів та показників, що
352
дозволяють всебічно проводити моніторинг та одержувати своєчасну

достовірну інформацію.
Антропогенне і техногенне навантаження на атмосферне повітря в Україні
у кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах світу.
Основними забруднювачами атмосферного повітря залишаються підприємства
добувної і переробної промисловості, постачання електроенергії, газу, пари та
кондиційованого повітря, викиди забруднюючих речовин яких 25 складають
понад 90 відсотків від загального обсягу викидів в атмосферне повітря в
Україні.
Для переконання в тому, що підприємства Запорізької області
додержуються державних стандартів якості атмосферного повітря, радіаційної
безпеки та води нами було проведено дослідження. Метою якого було:
розкрити процес реалізації регіональних цільових екологічних програм у
частині забезпечення безперервності екологічних спостережень та
узгодженості збору і використання інформації органами державної влади на
регіональному рівні, порівняння реальних значень забруднення повітря,
поверхневих вод та радіаційного стану м.Запоріжжя з ГДК.
Для більшої достовірності ми обробили та порівняли данні деяких років.
Основні підприємства міста Запоріжжя розташовані на промисловому
майданчику, який знаходиться в північно-східній частині міста. Таким чином,
забруднення атмосферного повітря над основними районами міста
відбувається при напрямках вітру від північно-західного через північ – до
східного. При південному напрямку вітру забруднюється Заводський район, у
якому, крім промислових підприємств, також мешкають люди. Південно-
західний та західний вітер сприяє виносу забрудненого повітря за місто. Вітер,
швидкість якого 0-4 м/с, забруднює місто незалежно від напрямку.
Багаторічний моніторинг якості атмосферного повітря свідчить про
стабільно високе його забруднення як на межі санітарно-захисних зон, так і в
житлових районах.
Середньосезонні концентрації шкідливих речовин за 2019 рік в цілому по
місту перевищували ГДК по двооксиду азоту – у 1,95 рази, по фенолу – у 2,0
353
рази, перевищення за іншими показниками не спостерігались. Середньосезонні

концентрації шкідливих речовин за 2020 рік в цілому по місту перевищували
ГДК по двооксиду азоту – у 1,41 рази, по фенолу – у 1,74 рази, перевищення за
іншими показниками не спостерігались. Середньосезонні концентрації
шкідливих речовин за 2021 рік в цілому по місту перевищували ГДК по
двооксиду азоту – у 1,65 рази, по фенолу – у 1,9 рази по пилу – у 1,05 рази,
перевищення за іншими показниками не спостерігались.
Аналіз динаміки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
свідчить про зменшення на 10,5 %обсягів викидів в атмосферне повітря від
стаціонарних джерел в 2020 році порівняно з 2019 роком.
Отже, з отриманих даних можемо зробити прогноз, що до 2030 року
повинна зменшитись кратність Двоокису азоту в атмосферному повітрі м.
Запоріжжя по відношенню до ГДК на 23%, викиди Двоокису сірки на 89%,
кількість Фенольних викидів може залишитися незмінною, кратність Окису
вуглецю и Пилу може зрости.
Результати аналізу довели, що, не дивлячись на інтергацію українського
законодавства до Європейських стандартів та перехід до вимог Директив та
Регламентів ЄС, що встановлюють загальні правила та стандарти, які повинні
бути відображені у внутрішньодержавному праві, все ще спостерігаються
значні відхілення від зазначених норм ГДК.
Зростання надходжень токсичних речовин у навколишнє середовище,
перш за все, впливає на здоров'я населення, погіршується якість продуктів
сільського господарства, відбувається вплив на клімат окремих регіонів і стан
озонового шару Землі, загибель флори і фауни. Оксиди вуглецю, сірки, азоту,
вуглеводні, з'єднання свинцю, пил, що поступають в атмосферу, впливають на
організм людини. Незадовільний екологічний стан та загрозливі демографічні
тенденції, зростання захворюваності та смертності серед населення вимагають
детально вивчення ситуації, аналізу, оцінки і прогнозу стану здоров’я
населення та середовища життєдіяльності людини, виявлення причинно-
наслідкових зв’язків між станом здоров’я населення та впливом на нього
факторів довкілля для розробки й впровадження профілактичних заходів щодо
354
покращення загального стану здоров’я населення.

За результатами багаторічних спостережень суттєвого погіршення якості
води малих річок не спостерігається, хоча їх загальний екологічний стан
викликає занепокоєння в результаті забруднення стічними водами, замулення
русел, зменшення водності через надмірну розораність і дуже низьку
залісненість і залуженість їх водозборів.
В ході роботи нами було розроблено прогноз динаміки основних
показників використання і відведення води, млн м3 на 2025 та 2030 роки.
Згідно з результатами розрахунку, водозабір з природних водних об’єктів до
2025 року зменшиться у 1,4 рази, а до 2030 у 1,6 рази. Споживання свіжої води
(включаючи морську) – до 2030 року зменшиться в 1,7 рази. Обсяг оборотної
та повторнопослідовно використаної води залишиться незмінним, чи зросте,
враховуючі темпи водокористування в галузі повторного використання води .
Нами було розраховано Середньосезонне Радіоактивне забруднення
атмосферного повітря Запорізької області 2019 – 2021 р Гамма-фон, мкР/год.
Виходячи з отриманих даних, можна зазначити, що рівень радіаційного
забруднення природного фонду за останні три роки залишився незмінним.
Середньомічячне значення коливається від 11 до 15 мкР/год, Відсоток 2021 р.
відносно середнього багаторічного зменшився на 8,2%, що свідчить про
покращення радіаційного фону. Це відбувається завдяки своєчасному
контролю за додержанням норм законодавства.
Найбільший максимальноразовий рівень Гамма-фону, мкР/год за останні
роки спостерігався о жовтні та січні 2020 року, та у липні 2021 року.
Рівень природного фонду впродовж останніх років залишається
незмінним, сезоннсть на даний фактор також не впливає.
Середньомісячні значення радіоактивного забруднення атмосферного
повітря Запорізької області за останні 2 роки пішли на спад, лише у липні 2021
року спостерігалося зростання. Також в літній сезон зростає максимально
разовий рівень радіоактивне забруднення атмосферного повітря Гамма-фон,
мкР/год, це пов’язано зі зростанням температури атмосферного повітря, та
випромінюванням сонячної енергії.
355
Отже, отримані результати доводять те, що, не дивлячись на інтергацію

українського законодавства до Європейських стандартів та перехід до вимог
Директив та Регламентів ЄС, що встановлюють загальні правила та стандарти,
які повинні бути відображені у внутрішньодержавному праві, все ще
спостерігаються значні відхілення від зазначених норм ГДК.
1. Водна стратегія України на період до 2025 року (наукові основи) / за науковою
редакцією М. І. Ромащенка, М. А. Хвесика, Ю. О. Михайлова. К., 2015. 46с.
2. Закон України "Про охорону навколишнього середовища"" Київ, ВВР № 41-1991 С.421
3. Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. N 391.
4. РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ про стан навколишнього природного середовища у
Запорізькій області у 2020 році - С. 23.
5. Заєць І. О. Екологічне законодавство України. Київ: Юрінком, 2016. 413 с.
356
ENERGETICS
Akimbek G. A.
the 3rd year Ph.D student in the specialty Thermal Power Engineering,
Almaty University of Energy and Communications named after G. Daukeev,
Republic of Kazakhstan
Aliyarov B. K.
Doctor of technical sciences, professor, Non-profit Joint-stock Company
Almaty University of Energy and Communications named after G. Daukeev,
Akimbekova Sh. A.
PhD,
EXPERIMENTAL SETUP FOR THE STUDY OF THE

RELATIVE ABRASIVENESS OF BULK SOLIDS
Abstract. The paper presents preliminary results of determining the coefficient of relative
abrasiveness of various bulk materials (Ekibastuz coal, Karazhyra, Shubarkol, Oikaragai and
volcanic stone). The installation, which allows determining abrasiveness of different materials
particles, with different sizes and shapes at different interaction rates, was created. In the created
setup for determining the abrasiveness of bulk solids, the possibility of changes in particle size in
the process of experimentation is excluded. In particular, the abrasive material is unloaded
completely after a certain period and it is checked whether the original particle size and facets of
the material under examination are maintained. Determining this, a kind of critical speed of
mutual movement of samples and wear material is also one of the parameters of the research. In
the proposed device, the abrasiveness of the bulk material in a non-ventilated mill is determined
by the intensity of abrasion of the abrasives at different temperatures. As in the case of coal
grinding capacity research, this device allows to determine the abrasiveness relative to the
substance declared as a reference one.
Keywords: abrasivity of bulk solids, coal, stone, abrasivity coefficient, abrasion, wear, pattern,
pattern, energy, material, speed, angle.
357
Introduction
The combustion of multi-heat coals is connected with an increased ash abrasion
on the heating surfaces. The currently applied protective measures are not very
effective yet. Ash collecting devices in front of the heating surfaces have low
coefficient of ash collecting, strongly condition the scheme and operation of the
boiler unit. One of the decisive measures against ash abatement is the burning of
coal with liquid slag removal. However, slag-tap furnaces have not received any
application until now. Ash abrasion of heating surfaces can be significantly reduced
also by timely realization of a number of constructive and regime measures on the
boiler unit. In order to consider them correctly and really in time in the power plant
design it is necessary to have the characteristics of the coals in terms of ash
abrasiveness. In the meantime, such data is still very scarce. Currently there are
abrasiveness coefficients, determined by the ash wear of natural heating surfaces,
only for a few coals. Very often, there is a need for data that would allow comparing
different coals in terms of ash abrasiveness.
Because of the great complexity of the ash, wear process and the influence of
many factors on it in experimental studies the development of the methodology was
usually based on reproducing in the laboratory the operating conditions of natural
heating surfaces or observation of ash wear of boiler tubes directly at operating
power stations.
In connection with this, the investigations of the relatively long process of ash
abrasion of pipes are usually of a long duration.
The coal from the wagons to the furnace, wears down many elements of the
plant's fuel handling system. The most frequent wear takes place in crushers and
mills, hopper walls, feeders, dumpers on conveyors, and others. [7].
Well-known researches are devoted to determination of abrasive wear rate of
coal particles milled in mills to the size of 100 microns and less or ash particles (of
the same or smaller size) generated at their combustion and usually moving in the
stream of air or flue gases. It should be noted that in these studies the abrasiveness of
the material was determined indirectly - through the intensity of erosive wear, without
directly determining the abrasiveness of the material itself. There were practically no
358
data on wear by particles with the size corresponding to crushing, interacting with a
surface of elements, in absence of the bearing air or other gaseous substance [16].
Experimental research methodology
A group of scientists (Malafeev N.Y., Karman V.N., Volkav P.M., Medentiev
P.V. and Syrkin S.N.)[1] believe that the wear is caused by solid ash particles impact.
They prove it by the fact that the worn surface has a lot of depressions and hillocks
with sharp vertex ridges and there are no longitudinal scratches.
N. V. Kuznetsov also holds this position. [18] The group of workers of VTI [19, 20]
as well as I. Lebedev. К. [21] consider the wear process as analogous to the cutting
process. V. H. Bratchikov [2] puts forward a hypothesis about essence of metal wear
by fly ash in which he states "in the abrasive flow of ash particles the phenomenon of
impact and phenomenon of shearing are inseparably combined. Therefore, in
explanation of wear it is necessary to consider interaction of all forces at impact of a
particle about neither surface, instead of giving preference to the normal nor tangential
components of impact forces, which values are caused by place of particle impact
along the pipe perimeter. Each of these components results in a deformation of the
pipe surface. The magnitude of the normal component affects the formation of the
thickness of the chip, while the tangential component affects the shear of a given
chip".
Olesevich K. В. [7] also believes that "wear of pipe surface with ash cannot be
regarded as a process of free cutting. In the first approximation, it can be considered
as a process of cutting scratching. This process requires quite a certain ratio of forces
pressing the element to the metal surface and moving it along this surface. In many
cases, the normal component of the forces acting on the ash particle is insufficient,
so that the tangential component of these forces can be effectively used to separate
the metal". The latter provision was not taken into account in conclusions of
I. K. Lebedev [5].
Kasheev V.N. [8] on the basis of the made experiments also comes to a
conclusion, that "the dominant mechanism of metal wear by the striking abrasive
particles at usual and raised temperatures is cutting - scratching, if the tangential
component of forces of striking the moving particles is high enough.
359
Ryabchenkov A. V. and Muravkin O. N [9] consider that "destruction of boiler

tubes by dusty flue gas flow should be classified not as an abrasive (mechanical) but
as a corrosion and abrasion process".
Finally, Selyugin V. С. [10] in his work concludes that wear at friction is
determined by thermonon emission, spark, and corona discharges occurring due to
potential difference.
From the above it is evident that so far, there is no unified view on the nature
of ash wear on heating surfaces and therefore there is no single, established
methodology for studying the process.
Some clarity in the essence of ash wear is brought by researches devoted to
studying the mechanism of abrasive jet wear /27, 59, 60/. Wellinger and co-workers
/ 27 /, having made experiments at different angles of attack, came to a conclusion
that the value of the angle at which maximum wear occurs in hard and soft metals
depends on the hardness of the latter. Thus, for steel St37 (hardness according to the
maximum wear of hard and soft metals depends on the hardness of the latter. Thus,
for steel St37 (Vickers hardness 125 kg/mm2), this angle corresponds to 30° and for
hardened steel St37 (Vickers hardness 840 kg/mm2) - ~90° that is, soft steel exhibits
greater resistance to wear at high angles of attack, and hard steel at small angles of
attack. In the authors' opinion, this is explained by the fact that two types of wear
take place during abrasive jet wear: impact and cutting, and mechanical properties
(in this case hardness) determine which type of wear prevails.
However, these works are not complete enough and until recently there is no
research needed to determine their abrasive wear, including the abrasiveness of coal
particles and other bulk solids.
The laboratory stand for research of relative abrasiveness of bulk solids and
including a way of definition of a degree of volatiles, output is created. In this article
we will speak only about the determination of the abrasiveness of bulk solids.
Description of the installation
In order to study and determine the abrasive properties of (crushed and/or
pulverized) coal, an installation very similar to an unventilated mill was developed,
the general view of which is shown in Figure 1.
360
Fig. 1. Experimental setup. Description of installation: 1 - outer cylinder made

of steel; 2 - hopper; 3 - abrasive from steel at different angles; 4 - inner
cylinder of steel; 5 - exhauster for extracting hot material when gases are
released; 6 - heat-resistant bearings; 7 - electric motor with reduction gear;
8 – heater; 9 - sieve 1 and sieve 2 for determining the fraction of the material;
10 - hatch for loading bulk materials; 11 - scales for weighing before and after
the experiment; 12 - meter – controller; 13- revolutions counter - tachometer
In the created installation for determining the abrasiveness of bulk solids, it is

impossible to change the size of the particles in the process of experimentation.
Particularly, the abrasive material is unloaded completely after a certain period and
it is checked whether the original particle size and grain size of the examined
material is preserved. Determination of this, a kind of critical speed of mutual
movement of samples and wear material is also one of the parameters of the
research.
The setup created makes it possible to carry out experiments with different
materials at different sizes, shapes and faces of the wear particles. Abrasiveness of
material is also determined indirectly by wear of specimens (through change of
weight of specimen before and after certain time of exposure (with constant
duration).
361
Experimental results. The calculation of bulk solids wear will probably be

determined by a formula similar to the one used for fly ash abrasion prediction:
ℎ·𝑔
Као = а
𝐸𝐶𝑤 −3 𝜏
Here, h - value of change of sample weight in the course of experiment (gr); E

- coefficient of particle impact on the sample (in this setup is excluded from
consideration); C - bulk solids concentration (may be replaced with the level of
filling of the setup with the test sample), kg/m3; w - relative velocity of particles and
sample, m/s; τ - time, h; F - a coefficient taking into account the shape of the sample;
R - a coefficient taking into account the shape of the particles' edges of the material
under study.
Determination of the components of this equation when changing the basic
parameters of the wear material particles, the shape of the velocity of mutual
interaction represents the subject of future research.
Table 1
Experimental data for bulk solids
the
particle M, kg M, kg
LT-1, rotation ϴ,
Bulk materials fraction, 0 Kao, (before the (after the T, s
m/s speeds, C
µm experience) experience)
r/min
100 0,79 300 15 0,0365 1 0,87 60
KARA
125 0,63 237 18 0,0359 1 0,987 60
ZHYRA.
200 0,7 263 13 0,0359 1 0,91 60
300 0,58 218 15 0,371 1 0,92 60
100 1,19 450 18 0,0368 1 0,89 60
SHUBARKOL
125 1,1 410 20 0,0353 1 0,83 60
200 1,3 480 22 0,0353 1 0,75 60
300 1,28 485 20 0,0372 1 0,92 60
100 1,32 500 19 0,0129 1 1 60
EKIBASTUZ 125 1,25 470 15 0,0123 1 1 60
200 1,27 480 16 0,0123 1 1 60
300 1,33 500 26 0,0332 1 1 60
VULCANIC. 100 3,8 1200 23 0,0119 1 1 60
STONE 125 3,2 1210 18 0,0113 1 1 60
200 3,5 1300 13 0,0117 1 1 60
300 3,45 1300 17 0,0116 1 1 60
Table 1 outlines the determination of the critical velocities of bulk solids at

which particle size change through grinding is excluded by the abrasion of the test
material by the samples
362
Conclusion. Based on the results of analysis of ash wear process and bulk
material abrasiveness from experimental studies, a method of determining the
abrasiveness of bulk materials and the critical rate of bulk materials has been
developed.
An installation that allows determining the abrasiveness of particles of different
materials, with different sizes and shapes at different rates of interaction is created.
Preliminary results of the influence of the interaction rate on the bulk solids abrasion
rate are given.
As a result, this unit gives results that are more reliable in the laboratory at
different temperatures, which have not been investigated so far, which allows us to
talk about the innovation of the device.
In the process of coal delivery to the furnace burner at thermal power plants,
the moving coal mass repeatedly interacts with surfaces of many equipment
elements (fuel discharger, bunker walls, fuel feeding augers and others). In order
to predict the timing of repair work on these elements, the intensity of abrasion
must be determined. This wear is defined by parameters of interaction: relative
speed of movement of coal mass, the sizes of moving particles, a degree of
abrasiveness of a moving coal mass and others. Until recently, these data were
determined based on statistical analysis of damage to these elements based on
many years of operation.
Results of research: relative value of abrasiveness of coal particles, influence
on intensity of abrasive wear of speed of movement, size of particles, angle of
interaction of coal mass with a surface of equipment elements , the form of wearing
surfaces will be used at specification of terms carrying out and at planning of
volumes of repair work at power stations.
The unit will be used in the future in the labs of the G. Daukeev Almaty
University of Energetics and Communication and other research institutes. The unit
will be useful in the educational process and in scientific research in the training of
master's and Ph.D. students on specialty "Thermal Power Engineering".
The technical result is the ability to work at high temperatures in experimental
research conditions, also creating a standard for the application of bulk materials.
363
References:
1. Vdovenko M.I., Bayakhunov A.Y., Chursina N.Y. Contamination and wear of heating
surfaces of steam generators. Alma-Ata, Nauka KazSSR, 1978.
2. Aliyarov B.K., Aliyrova M.B. Combustion of Kazakhstan coals at TPPs and large boilers:
experience and prospects. - Almaty, Nauka 2011. - 306 с.
3. Beron A.I., Solovyov V.D. Device for investigating abrasiveness of coal. - "Bulletin of
Inventions", 1970, No.12. Author's certificate #266687.
4. Method of determination of grindability of different coals. Thermal measurements. - GOST
15489.2-93 (ISO 5074-80).
5. Lignite, hard coal and anthracite. Method for determination of coefficient of ash abrasiveness.
GOST 21708-76. Moscow, Publishing house of standards, 1976.
6. Scieszka S. F. Simultaneous abrasion and edge fracture resistance estimation of hard materials
by the tribotesting method. ZEM, (2 (166) vol. 46, 2011)
7. Syrkin S.N. Ash chafe of economizer bundles. // Soviet boiler and turbine building.
8. Wellinger R. // Metallk. -1949, No. 40, pp. 361.
9. Sheldon G.L. Similarities and differences in the erosion behaviour of materials. Basic Eng.
(Trans. ASME Ser. D) -1970, 92.
10. Khrushchov M. M., Babichev M. A. Metal Research. USSR Academy of Sciences Publishing
House, Moscow, 1960.
11. R.K. Orumbayev, B.T. Bakhtiyar, D.R. Umyshev, M.B. Kumargazina, M.T. Otynchiyeva,
G.A. Akimbek. Experimental study of ash chafe of boiler heat exchange surfaces. // Energy
Volume 215, Part A, January 15, 2021, 119119.
12. https://doi.org/10.1016/j.energy.2020.119119
13. Concept of Development of the Fuel and Energy Complex of the Republic of Kazakhstan
until 2030. Approved by Decree of the Government of the Republic of Kazakhstan dated June
2020; 1 (1): 5-6. access, https ://politics. asiapacificenergy.org/node/369. [Accessed 9
September 2020].
14. Askarova AS, Bolegenova SA, Maximov VYu, Bekmuhamet A. Mathematical simulation of
pulverized coal in combustion chamber. Procedia Engineering 2012; 42: 1150-6.
https://doi.org/10.1016/j.proeng.2012.07.507.
15. Antonov Maksim, Veinthal Renno, Huttunen-Saarivirta Elina, Hussainova Irina, Vallikivi
Ahto, Lelis Martynas, Priss Jelena. Effect of oxidation on erosive chafe behaviour of boiler
steels. Tribol Int 2013; 68: 35-44.https: //doi.org/10.4028/KEM.604.16.
16. Akimbek G., Aliyarov B., Akimbekova Sh. The Development of the Method and
Determination of the Relative Abrasiveness of Bulk Substances. // E3S Web of Conferences
207, 0 (2020) PEPM'2020. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202020705003
364
17. Akimbek G.A., Aliyarov B.K. Method of determination of relative abrasiveness of bulk
solids. Proceedings of the I Jubilee Readings of F.K. Boyko devoted to the 100th anniversary
of F.K. Boyko. Volume 1 Pavlodar, 2020. - П. 182-187.
18. Anafin M.S. Comparative studies of ash wear of convective heating surfaces at downward
and upward movements of flue gases. Author's abstract. Alma-Ata - 1992.
19. Omarov K. About the possibility of reducing abrasive wear of boiler equipment by changing
the fractional composition of coal dust. KazPTI named after V.I. Lenin. Materials of
conference. Alma-Ata, 1970.
20. Bayakhunov A.Y., Zhunusov S.M., Pavlov A.S. Effect of Ekibastuzsky coal grinding fineness
on fly ash abrasiveness. Problems of Thermal Power Engineering and Applied
Thermophysics. Issue. 10. Alma-Ata, 1975.
21. Vdovenko M.I., Bayakhunov A.Y., Chursina N.Ya. Pollution and Wear of Steam Generator
Heating Surfaces. Alma-Ata, 1978, 215 p.
365
Melnikov Viktor
PhD, Professor,
Toraighyrov University, Republic of Kazakhstan
Isenov Yermek
MSc in Energy,
Kibartas Victor
PhD,
Kibartene Yulia
PhD,
Zigangirova Yelena
PhD,
Innovative University of Eurasia, Republic of Kazakhstan
PROBLEMS OF TECHNOLOGICAL MODERNIZATION

OF THE POWER SUPPLY SYSTEM OF RESIDENTIAL
AND COMMERCIAL BUILDINGS
Abstract. This work is aimed at the development of research that contributes to improving the
efficiency and creation of elements of the electric power industry of a new generation to create
modern systems of sustainable power supply of small and medium-sized businesses. This direction
is among the priority tasks of scientific and technological development not only of Kazakhstan,
but also technologically developed countries, supported by the appropriate legislative framework
of the Republic of Kazakhstan in terms of the development of a new generation of distributed
energy, construction and housing and communal services, to the greatest extent satisfying the
requirements of modern society.
Keywords: residential and commercial buildings, power supply, efficiency, smart grids, SST solid-
state transformer, AC/DC-DC/AC power conversion
366
The general concept and high-efficiency transformer equipment for prospective

solar power generation facilities in the power supply system of commercial and
residential buildings are considered.
The state of semiconductor transformer equipment for smart systems for
efficient and sustainable stand-alone power supply in commercial and residential
buildings. The continued development and commercial diffusion of solid-state
DC/DC converters makes a partial transition of electric power systems from the
current AC paradigm to a future DC scenario possible. In addition, the demand for
electricity in the indoor environment is expected to increase significantly, e.g. through
the progressive diffusion of electric cars, induction stoves and heat pumps.
Power electronic loads are now becoming increasingly common, along with the
integration of static generators using renewable energy sources (RES), paving the way
for the partial return of DC systems. The idea of converting existing AC power
systems to DC systems emerged decades ago, following the emergence of the smart
grid concept. Recent research on the subject has been investigating DC power in
distribution networks from a system design and architecture perspective, voltage
levels, protection, and integration of common AC devices. Different AC/DC
conversion strategies are considered in terms of voltage levels, technologies. and
topology, depending on the future evolution of electrical devices.
In this process, full electric homes are gradually emerging, in particular due to
the high level of integration between electrical components and the economic
advantages obtained by self-supplying loads with local RES (e.g. photovoltaic
installations). In addition, static converters are increasingly being used to connect
storage systems, electric vehicle chargers and appliances (induction stoves, home
entertainment devices, computers, etc.) that use an internal DC bus. Recent interest in
residential DC microgrids, in which distributed generation, managed loads, and
storage systems are controlled by control architectures for local distribution of the
energy produced, requires further research. Significant benefits such as high power
quality and loss reduction have been shown to be easily achieved with a DC-based
approach, even if safety issues require galvanic isolation between sensitive loads and
the main grid. In this context, the solid-state transformer (SST) can play an interesting
role. The purpose of the SST is to provide alternating step-up or step-down voltage
367
and automatic voltage regulation via a solid-state device and a high-frequency

transformer. Since the proliferation of semiconductor devices, SST has come to be
seen as a possible solution to replace the traditional transformer in applications such
as traction and smart grids.
The various SST architectures can basically be divided into: single-stage
(AC/AC); two-stage (AC/DC-DC/AC); and three-stage SST (AC/DC-DC/DC-
DC/AC).
Despite the higher cost, the three-stage configuration provides greater
controllability and two DC links, usually one in the high voltage (HV) and one in the
low voltage (LV) directions.
In applications where volume and weight are an issue, the bulky low-frequency
transformer plus back-to-back converter is replaced by a smaller and lighter SST,
thereby improving overall system efficiency. On the other hand, when it comes to
smart grids, the most desirable feature is the controllability and availability of the DC
link. Indeed, the SST can facilitate the integration of renewables and storage systems
in both DC and AC buses.
In recent years a new SST concept has been developed, the so-called smart SST
transformer, which connects a medium-voltage network to a low-voltage network,
replacing the conventional distribution transformer. In smart grid applications, the
size of the SST has a limited impact, while its advantages lie in the services it can
provide to both high-voltage and low-voltage networks, such as reactive power
compensation, islanding capabilities and power quality. Looking at possible future
developments in the residential sector, describes the conceptual design of a combined
multilevel AC/DC smart home architecture, with the novelty of using SST technology
in the home network domain.
The proposal is presented with the definition of the possible layout, components,
voltage levels and basic control circuits. Dynamic modeling of the feeder network is
performed using traditional and validated models of its main components (power
converters, photovoltaic installations) to demonstrate the main advantages of the
proposal in relation to existing connection schemes in terms of improved voltage
stability and power quality. This circuit is also capable of optimally integrating load,
generation and storage control to provide additional services in the distribution
368
network, such as voltage regulation and overload reduction, dynamic voltage sag and
harmonic distortion reduction, power factor correction, network stability support in
terms of active and reactive power modulation and phase current balancing to
compensate for voltage unbalance problems.
Residential building electrical schematics and topologies using DC/DC solid
state transformer modules. The following presents the proposed architecture
compared to the current AC paradigm. Residential electrical systems are expected to
evolve significantly in the near future due to recent technological advances and the
introduction of the smart home concept. New devices such as electric cooling and
heating (air conditioners and heat pumps), induction stoves for cooking, electric
vehicles, photovoltaic panels, energy storage systems and other modern devices are
expected to gradually spread into the existing electrical system. Without load
management and local resources, this evolution of appliances requires end users to
increase the rated power of their connections, as agreed under contract with the
distribution system operator (DSO).
Consequently, the maximum power exchanged with the grid can increase from
the current values (e.g. 3-6 kW in the Italian residential sector) to 15-20 kW or more
(taking into account the requirements for fast charging of an electric vehicle). In this
case, the real best practice is to establish a three-phase connection between the end
user and the 400V low-voltage grid, where there is usually a neutral wire. Compared
to a single-phase mains connection, this configuration reduces line currents and power
losses through more balanced power absorption. Maintaining the current home
network architecture, single-phase loads with a rated voltage of 230 V are distributed
over three phases, while three-phase appliances and local sources, such as heavy loads
and generators (PV generators and storage inverters), are connected to a dedicated bus
with a rated voltage of 400 V.
However, this approach does not take into account that most household
appliances run on internal DC voltage, such as televisions, computers, LEDs and
future organic LED lighting (OLED), photovoltaic generators, etc. Some other
devices (e.g., induction cooking systems and variable frequency drive devices such as
modern refrigerators, heat pumps, washing machines, etc.) must operate at a regulated
frequency to maximize their efficiency, which necessarily involves converting the
369
main grid industrial frequency, usually through an intermediate DC stage. An overall

increase in efficiency can be achieved by reducing the number of conversion stages
and considering the higher efficiency of DC/DC converters, compared to AC/DC
converters.
(а) (б)
Fig. 1. Electrical diagrams of a residential building with significant
penetration of electrical devices: (a) traditional network architecture based
on internal AC distribution; (b) conceptual representation of an innovative
AC/DC topology, with three available voltage levels according to safety
requirements and a partially galvanically isolated solid state transformer
(SST)
SST seems to be one of the most promising technologies for integrating the
above elements in a house with internal DC buses, given that AC appliances are
supposed to be gradually replaced by DC appliances. Thus, there are several busbars
with different characteristics (AC or DC current, voltage level) to supply loads with
specific requirements. In addition, there are other achievable benefits:
– quantitative reduction of AC/DC converters, replaced by more efficient
DC/DC converters;
– localization of losses on the cables connecting high-power devices and local
sources, due to the higher value of the voltage in the DC-low voltage link compared
to the AC mains voltage at the point of delivery;
– Reduced number of wires feeding high power loads;
– ELV bus, providing high safety standards for supplying low power loads and
370
for specific areas with high safety requirements (e.g. bathroom, nursery, etc.)
– control of the exchange of active and reactive power between the end-user
and the main grid, reducing the financial cost to the customer or potentially allowing
them to participate in the power market;
– optimized provision of auxiliary services on the network by controlling the
main AC/DC converter and local sources in an optimal way;
– no reactive energy flows in the home network;
– possible islanding of the residential grid intentionally disconnected from the
main grid (e.g., disconnecting the public grid in case of a malfunction or scheduled
maintenance).
AC/DC main converter and low voltage DC bus. The pre-design procedure for
the main converter must take into account both existing and expected high power
devices, considering that up to several tens of kW are required for fast charging of
electric vehicles. A more precise AC/DC main converter design procedure can focus
on limiting the size of the converter by optimally controlling local sources. This
reduces the cost of the device, allows the inverter to be used at a higher load, i.e.,
with higher efficiency, and localizes the rated connection power, i.e., reduces the
electricity bills.
The layout of local smart nano-, micro- or mini-grids for solar power generation
for residential and commercial applications. Several basic modes of operation of
local nano-, micro- or mini-grids can be distinguished, which are shown
schematically in the figures below.
Figure (A) shows daylight hours operation; in this case, the system is
unplugged and the generated electrical energy is used to power its own internal load
and provide charge to the energy storage unit. Figure (B) shows daylight hours
operation of the system with the storage cell fully charged; the energy generated is
used to support the entire internal electrical load and is also fed into the grid; the
load is only powered by the solar panels. Figures (C) and (D) show the operating
modes in the dark time of the day, when there is no solar generation. In this case we
can also distinguish two modes: the mode in figure (C) is characterized by the fact
that the energy stored in the storage system is used to maintain the internal electric
371
load, energy from the electric grid is not consumed; the mode in figure (D) is
characterized by the fact that at complete discharge of the storage system the
consumers are supplied with electric energy of the internal load exclusively from
the external electric grid.
(A) (B)
(C) (D)
Fig. 2. Diagrams of the main stages of the operating modes
of the grid-connected solar PV system
Three possible connection topologies of available inverters of solar PV electric

generation systems to control modes of operation via internal network or Internet,
as shown in Figure 3:
(А) (В)
(С)
Fig. 3. Basic topologies for wireless management using a router
372
connection of inverters with a router according to the "ring" scheme;

"series" or "trunk" connection of inverters with a router;
"star" or "radial" connection scheme.
Expected results and potential effect of the development and application of
RES-generator components for smart systems of efficient and sustainable
autonomous power supply of commercial and residential buildings. The effect will
also be quantified as follows:
Improved energy efficiency of elements of the power supply system of
residential and commercial buildings;
Reduction of electric power and energy losses in the power supply lines and
power supply substations of residential and commercial buildings;
Reducing the share of reactive component of the load in the system elements
of electricity supply of residential and commercial buildings;
Increase in the coefficient of performance;
Increase in the power factor;
Decrease in the cost of transmission, distribution and transformation of electric
energy;
Reduction of the cost of own needs in the transmission, distribution and
transformation of electric energy;
Increase of the transmission capacity of power transmission lines;
Optimization of loading of power transformers of the power supply system of
residential and commercial buildings;
Facilitation of operating modes of EPS elements;
Reduction of losses (voltage drops) in power transmission lines; reduction of
the probability of frequency instability.
Specific forecast figures of economic effect can be determined on the basis of
real parameters, structure and modes of power supply system of residential and
commercial buildings.
References:
1. Concept of Kazakhstan's Sustainable Energy Strategy of the Future until 2050
2. Falcones, S.; Mao, X.; Ayyanar, R. Topology comparison for solid state transformer
373
implementation. In Proceedings of the IEEE Power and Energy Society General Meeting,
Providence, RI, USA, 25–29 July 2010; Volume 25–29, pp. 1–8. Appl. Sci. 2019, 9, 3545 23
of 24
3. Wang, L.; Zhang, D.; Wang, Y.; Wu, B.; Athab, H.S. Power and voltage balance control of a
novel three-phase solid-state transformer using multilevel cascaded H-bridge inverters for
microgrid applications. IEEE Trans. Power Electron. 2016, 31, 3289–3301. [CrossRef]
4. Kumar, A.; Chatterjee, D. A survey on space vector pulse width modulation technique for a
two-level inverter. In Proceedings of the 2017 National Power Electronics Conference
(NPEC), Pune, India, 18–20 December 2017; pp. 78–83.
5. Hamad, A.A.; El-Saadany, E.F. Multi-agent supervisory control for optimal economic
dispatch in DC microgrids. Sustain. Cities Soc. 2016, 27, 129–136. [CrossRef]
6. Bignucolo, F.; Cerretti, A.; Coppo, M.; Savio, A.; Turri, R. Effects of Energy Storage Systems
Grid Code Requirements on Interface Protection Performances in Low Voltage Networks.
Energies 2017, 10, 387. [CrossRef]
7. Malan, W.L.; Vilathgamuwa, D.M.; Walker, M.; Hiller, G.R. A three port resonant solid state
transformer with minimized circulating reactive currents in the high frequency link. In
Proceedings of the 2016 IEEE 2nd Annual Southern Power Electronics Conference (SPEC),
Auckland, New Zealand, 5–8 December 2016; pp. 1–6. [CrossRef]
8. Rodrigues, W.A.; Santana, R.A.S.; Cota, A.P.L.; Oliveira, T.R.; Morais, L.M.F.; Cortizo, P.C.
Integration of solid state transformer with DC microgrid system. In Proceedings of the 2016
IEEE 2nd Annual Southern Power Electronics Conference (SPEC), Auckland, New Zealand,
5–8 October 2016; pp. 1–6. [CrossRef]
9. Chen, Q.; Liu, N.; Hu, C.; Wang, L.; Zhang, J. Autonomous Energy Management Strategy
for Solid-State Transformer to Integrate PV-Assisted EV Charging Station Participating in
Ancillary Service. IEEE Trans. Ind. Inform. 2017, 13, 258–269. [CrossRef]
374
Забулонов Юрий Леонидович

Член-корр. НАН Украины, доктор технических наук, профессор, директор
Государственное учреждение «Институт геохимии окружающей среды
Национальной академии наук Украины», Украина
Кадошников Вадим Михайлович

Научный сотрудник
Мельниченко Татьяна Ивановна

Кандидат биологических наук, старший научный сотрудник
Пугач Александр Владимирович

Аспирант
ПЛАЗМОХИМИЧЕСКАЯ ОЧИСТКА ТЕХНОГЕННО

ЗАГРЯЗНЕННЫХ ВОД, СОДЕРЖАЩИХ РАДИОНУКЛИДЫ
Аннотация. В работе рассматривается влияние плазмохимической обработки на

свойства техногенно загрязненных вод, содержащих органические вещества, ионы
щелочных, щелочноземельных и переходных металлов – имитанты радионуклидов,
характерных для трапных вод атомных электростанций Украины. Показано, что в
результате взаимодействия импульсного электрического разряда с очищаемой
жидкостью частично разрушаются органические вещества и образуются нано- и
микрочастицы, обладающие высоким сродством к переходным металлам (степень
извлечения > 98 %) и, в меньшей мере, к стронцию. Введение в водную дисперсию
смектитов позволяет извлечь цезий с эффективностью не менее 92 %.
Ключевые слова: плазмохимическая обработка, техногенно загрязненные воды,
радионуклиды, сорбция, оксиды железа, монтмориллонит.
375
В результате работы атомных электростанций (АЭС) и других предприятий

топливно-энергетического комплекса накоплен большой объем жидких
радиоактивных отходов, подлежащих компактированию и захоронению.
Доступными и широко применяемыми технологиями являются упаривание и
сорбция. Сущность сорбционных технологий заключается в извлечении
радионуклидов (цезия, стронция, кобальта, марганца, железа и др.) из жидких
радиоактивных отходов и фиксации их в твердой фазе (сорбентах). Все большее
применение находят неорганические сорбенты, у которых есть определенные
преимущества перед синтетическими органическими ионообменниками [1].
Неорганические сорбционные материалы имеют высокую химическую и
радиационную стойкость, проявляют селективность к радионуклидам в процессе
их сорбции из водных сред и могут быть использованы в технологиях
захоронения радиоактивных отходов (стеклование и цементирование).
Например, высокую селективность к цезию проявляют природные сорбционные
материалы на основе алюмосиликатов (цеолиты и смектиты). В качестве
сорбентов применяют алюмосиликаты структурного типа (1 : 2) – смектиты и
высокодисперсные гидрослюды (монтмориллонит, бейделлит, иллит, хлорит,
каркасные природные и синтетические цеолиты [2]. Эффективность
использования алюмосиликатов обусловлена высоким сродством смектитов к
ионам цезия и стронция [3]. Эффективными сорбентами ионов переходных
металлов являются оксиды и гидроксиды железа [4].
Значительно улучшить свойства применяемых железооксидных сорбентов
возможно при комплексном применении магнетита и бентонитовой глины [5].
Негативное влияние на процессы сорбции радионуклидов оказывают
органические вещества, содержащиеся в очищаемой жидкости. Перспективным
способом для удаления органических веществ является плазмохимическая
обработка [6].
Импульсный электрический разряд способствует образованию из молекул
воды активных частиц. При этом наиболее реакционноспособными продуктами
являются атомарный кислород и гидроксильный радикал. Они являются
мощными неселективными химическими окислителями, очень быстро
376
реагирующими с большинством органических соединений. Высоковольтный

разряд в воде генерирует ударную волну, сопровождающуюся
электрогидравлическим эффектом, который характеризуется высокой
мощностью и упругими колебаниями среды. Такой разряд оказывает мощное
комплексное влияние на жидкость и интенсифицирует в ней определенные
процессы.
Таким образом, основными действующими факторами плазмохимической
обработки загрязненных органическими веществами вод является сочетание
гидравлического удара, ультрафиолетового излучения, термического влияния
плазмы, окисления веществами с максимальным окислительным эффектом. В
результате плазмохимической обработки растворов, содержащих органические
вещества, происходит деструкция органических соединений и образование
суспензии частиц, которые могут обладать сорбционными свойствами.
Использование этого способа позволяет не только разрушать органическую
составляющую, но и снижать концентрацию тяжелых металлов в растворе за
счет сорбции их частицами твердой фазы образующейся дисперсии. В настоящее
время недостаточно информации о сорбционных свойствах твердой фазы
дисперсии, образующейся в результате плазмохимических процессов, по
отношению к щелочным и щелочноземельным металлам.
Цель работы – изучение процесса плазмохимической очистки техногенно
загрязненных вод.
Материалы и методы. Для исследования влияния импульсного разряда на
очищаемую жидкость нами разработан и применен плазмохимический реактор
– цилиндр из термостойкого диэлектрика (полистирола), в котором на
определенном расстоянии один от другого расположены электроды,
пространство между которыми заполнено гранулами металла (железа или меди)
и очищаемой жидкостью в объемном соотношении от (1 : 1) до (1 : 3) в
зависимости от состава очищаемой жидкости. В качестве модельного раствора
использовали имитант трапных вод АЭС, содержащий ионы цезия (12.7 мг/дм3),
стронция (11.9 мг/дм3), кобальта (4.5 мг/дм3), марганца (2.4 мг/дм3),
минеральные вещества (общее содержание 2.9 мг/дм3), органические вещества
377
(общее содержание 0.5 мг/дм3), рН = 9.1.

На электроды, выполненные из нержавеющей стали, подавались
электрические импульсы напряжением 530 В и частотой 1.65 Гц, ток 2.8 А.
Образовавшуюся суспензию использовали для дальнейших исследований.
Для оценки сорбционных свойств образовавшейся после
плазмохимической обработки твердой фазы дисперсии, после выдержки ее в
течение 12 часов, твердую и жидкую фазы разделяли фильтрованием через
фильтр «синяя лента». Содержание ионов металлов в фильтрате определяли
атомно-абсорбционным методом с использованием атомно-абсорбционного
спектрофотометра модели АА-8500 (Nippon Jarrell Ash Co Ltd, Japan).
Показатель химического потребления кислорода (ХПК) для
количественной оценки содержания органических веществ определяли по
бихроматной окисляемости [7].
Размер и форму твердых частиц оценивали методом сканирующей
электронной микроскопии (СЭМ) с использованием автоэмиссионного
сканирующего электронного микроскопа JSM-6700F (JEOL, Japan).
Для повышения извлекаемости ионов цезия при очистке имитанта трапных
вод использовали бентонитовую глину марки С4Т1К (производство
Константиновского завода утяжелителей, Украина) с содержанием
монтмориллонита не менее 65 %.
Результаты и их обсуждение. В результате прохождения электрического
импульса через имитант трапных вод АЭС в растворе образовывалась суспензия
частиц, которые со временем выпадали в осадок. Образование осадка
происходит неравномерно, что связано с полидисперсностью системы. При
использовании электродов из стали при прохождении электрического разряда
через очищаемую жидкость происходит образование соединений железа:
discharge
2 Fe + O2 → 2 FeO  (1)
4 FeO + O2 + 2 H 2O → 4 FeO(OH ) (2)
discharge
2 FeO (OH ) → Fe2O3  + H 2O
(3)
378
СЭМ-исследования образовавшейся дисперсии показали, что в

результате взаимодействия металла с электрическим импульсом образуются
частицы неправильной формы и сферической формы размером от 0,5 до 20
мкм и агломераты – рис. 1 (а-г). Форма частиц обусловлена
термодинамическими требованиями [8].
а б
в г
Рис. 1. СЭМ-изображения сухого остатка твердой фазы дисперсии,

образовавшейся после плазмохимической обработки, при применении
для загрузки железа
На СЭМ-изображении видно, что сферические частицы включаются в

агломераты. Вследствие того, что частицы сферической формы представлены
металлическим железом с высокой магнитной восприимчивостью, присутствие
таких частиц в водной дисперсии позволяет применять способ магнитной
сепарации для разделения твердой и жидкой фаз. Источником металлических
шариков служит не только материал межэлектродной загрузки, но и стальные
электроды, частично разрушающиеся в ходе эксперимента.
На рис. 1 (б, г) хорошо видны агрегаты, состоящие из диамагнитного
материала (оксиды или гидроксиды железа, ферриты), в котором
неравномерно распределены сферические частицы железа, обеспечивающие
высокие магнитные свойства таких агрегатов.
379
При высыхании дисперсии образуются пленки, характерные для

аморфных веществ (рис. 1-в), образованных из наночастиц оксидов и
гидроксидов железа. На краях трещин в пленке наблюдаются вкрапления
крупных сферических частиц железа от 5 до 20 мкм, а в толще пленки видны
частицы размером от 0,1 до 1 мкм.
Подобные результаты получены и при исследовании дисперсии,
полученной при применении металлической меди в качестве межэлектродной
загрузки плазмохимического реактора.
Результаты оценки влияния плазмохимической обработки на разрушение
органических веществ в имитанте трапных вод оценивали по показателю ХПК
(рис. 2).
Из полученных данных видно, что плазмохимическая обработка
позволяет уменьшить содержание органических веществ, что приводит к
снижению величины показателя ХПК приблизительно вдвое.
Анализ осветленного фильтрата водной дисперсии показал, что в
результате плазмохимической обработки с последующей выдержкой
частицами твердой фазы активно сорбируются ионы переходных металлов
(кобальта и марганца) и стронция, в отличие от цезия, степень извлечения
которого составляет не более 7 % (рис. 3).
180
160
Железо
140 Имитант без обработки 155
165
ХПК, мгО2/дм3
120
Железо Медь
100 Железо
117
117
80
Железо
60 Медь
86 Медь Медь
40
76 86
20
0 Железо
Имитант без М едь
обработки 60 с,
однократно 30 с, Загрузка
двукратно 30 с, плазмохимического
однократно реактора
Условия плазмохимической обработки
Рис. 2. ХПК фильтрата дисперсии после плазмохимической

обработки имитанта трапных вод
380
Mn
100.0 98.2
Степень извлечения, %
Co
90.0 99.1 Mn
Sr Co
80.0 99.2 С медью
96.8 99.4
70.0 С железом
Sr
60.0 91.8
50.0
40.0
30.0
20.0
Cs
10.0 7.4
0.0 Cs Mn
2.2
Co
С железом Sr
Элементы,
С медью Cs
Загрузка содержащиеся в
плазмохимического имитанте
реактора
Рис. 3. Степень извлечения имитантов радионуклидов после

плазмохимической обработки имитанта трапных вод
Высокая сорбционная способность частиц твердой фазы водной

дисперсии обусловлена присутствием в ней оксидов и гидроксидов железа,
что объясняется взаимодействием поверхности частиц оксидов железа с
ионами переходных металлов – возможно образование комплексных
соединений. Начальный этап комплексообразования характеризуется
образованием межмолекулярных водородных связей. При усилении
взаимодействия формируются связи Fe–H (ионного типа), Fe–O, O–H [4].
Повышение степени извлечения цезия из очищаемой жидкости может
быть достигнуто за счет применения монтмориллонита с повышенным
сродством к ионам цезия [3]. Введение бентонитовой глины (2 % мас.) в
дисперсию, образовавшуюся при плазмохимической обработке с
использованием железа или меди в качестве загрузки плазмохимического
реактора, приводит к повышению степени извлечения цезия из очищаемой
жидкости (рис. 4).
Полученные данные дают возможность разработать комплексный
плазмохимический способ очищения техногенно загрязненных вод,
содержащих органические вещества, радионуклиды и тяжелые металлы, суть
которого состоит в сочетании плазмохимической обработки очищаемой
381
жидкости с сорбцией переходных металлов на частицах образующейся в

плазмохимическом реакторе твердой фазы и сорбцией радионуклидов на
наночастицах смектитов (монтмориллонита).
Co Mn
Sr
99.6 99.4
94.2
100.0 Cs
91.9 Mn С медью,+
Степень извлечения, %
90.0 Co монтморил.
99.4
99.6
80.0 С железом,+
70.0 Cs Sr монтморил.
91.1 91.3
60.0
50.0
40.0
30.0
20.0
10.0
0.0 Mn
Co
С железом,+
Sr Элементы,
монтморил.
С медью,+ содержащиеся в
Cs
монтморил. имитанте
Вид загрузки
плазмохимического реактора
и последующая обработка
Рис. 4. Степень извлечения имитантов радионуклидов после

плазмохимической обработки с добавлением бентонитовой глины
Выводы:
1. С помощью разработанной плазмохимической установки проведены
экспериментальные исследования влияния низкотемпературной плазмы на
свойства имитанта трапных вод АЭС. Установлено, что в результате
происходит деструкция органических веществ, что обусловливает снижение
показателя ХПК, и образуется дисперсия, состав которой зависит от
межэлектродной загрузки (металлические железо или медь)
плазмохимического реактора.
2. Методом сканирующей электронной микроскопии установлено, что
твердая фаза дисперсии состоит из нано- и микрочастиц разной природы.
Ведущая роль принадлежит сферическим металлсодержащим частицам
размером от 0,1 до 100 мкм, образующимся за счет разрушения металла
загрузки и электродов. Кроме металлических железа или меди во всех
образцах присутствуют аморфные и кристаллические формы оксидов железа.
382
3. Установлено, что образующаяся дисперсия эффективно извлекает из

очищаемой жидкости (имитанта трапных вод АЭС) переходные металлы
(кобальт и марганец) и стронций, при этом извлекаемость цезия очень низкая.
Дополнительное введение смектитов (монтмориллонита) в образующуюся
при плазмохимической обработке водную дисперсию существенно повышает
степень извлечения цезия (до 92 %), не снижая степень извлечения
переходных металлов.
4. Полученные результаты позволяют разработать комплексный
плазмохимический способ очищения техногенно загрязненных вод,
содержащих органические вещества, радионуклиды и тяжелые металлы.
1. Мясоедова Г.В., Никашина В.А. Сорбционное концентрирование и разделение
радионуклидов с использованием комплексообразующих сорбентов. Ж. Рос. Хим.
об-ва им. Д.И. Менделеева. 2005. Т. 49, № 2. С. 72-75.
2. Милютин В.В., Гелис В.М., Леонов Н.Б. Исследование кинетики сорбции
радионуклидов цезия и стронция сорбентами различных классов. Радиохимия. 1998.
№ 5. С. 418-420.
3. Zabulonov Yu., Kadoshnikov V., Zadvernyuk H., Melnychenko T., Molochko V. Effect of
the surface hydration of clay minerals on the adsorption of cesium and strontium from dilute
solutions. Adsorption. 2021. V. 27. P. 41-48. https://doi.org/10.1007/s10450-020-00263-y.
4. Колида Ю.Я., Антонова А.С., Кропачева Т.Н., Корнев В.И. Магнитные оксиды железа
как сорбенты катионов тяжелых металлов. Вестник Удмуртского университета. 2014.
Вып. 4. С. 52-61.
5. Забулонов Ю.Л., Кадошніков В.М., Мельниченко Т.І., Шкапенко В.В., Литвиненко
Ю.В., Одукалець Л.А. Патент України на корисну модель № 144106; МПК (2020.01)
B01J 20/00, C02F 1/28 (2006.01), C02F 101/10 (2006.01). Спосіб одержання
магніточутливого бімінерального нанокомпозита для очищення техногенно
забруднених та радіоактивних вод; заявка № u 2019 10058; заявл. 30.09.2019; опубл.
10.09.2020, Бюл. № 17. URL : https://sis.ukrpatent.org/uk/search/detali/1451551/.
6. Забулонов Ю.Л., Буртняк В.М., Одукалець Л.А., Алєксєєва О.В., Петров С.В.
Плазмохімічна установка очищення трапних вод АЕС. Наука та інновації, 2018, т. 14,
№ 6. С. 93-101. https://doi.org/10.5772/61830.
7. ДСТУ 31859:2018 Вода. Визначення хімічного поглинання кисню (ГОСТ 31859-2012,
383
IDT; ISO 15705:2002, NEQ. Water quality – Determination of the chemical oxygen demand
index (ST-COD) – Small-scale sealed-tube method). ДП «Український науково-дослідний і
навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», 2018. URL :
http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=80093.
8. Сапрыкин А.А., Кузьмин В.И., Сергачев Д.В., Дудихин Д.В. Применение плазменной
обработки для сфероидизации металлических порошков. Актуальные проблемы в
машиностроении. 2017. Т.4, № 2. С. 16-20.
384
AGROTECHNOLOGIES AND AGRICULTURAL INDUSTRY
Krovikova Anna Nikolaevna

candidate of biological sciences, associate professor
Federal State Budgetary Educational Institution of Higher Education
«Moscow State Academy of Veterinary Medicine and Biotechnology - MBA named after K.I. Scriabin»,
Russian Federation
FERTILIZATION RATE AS THE MAIN INDICATOR

OF COW FERTILITY
Of the indicators of fertility of cows, the main criteria is fertilization - the

number of inseminations spent on fertilization - the insemination index. A high
insemination index indicates low fertility and a high coverage rate of cows.
In cows, the fertility rate decreases as milk production increases. The inverse
relationship between these two physiological processes can be explained by their
competition in the distribution of the body's energy. It follows from this that such
physiological processes as fertilization and milk productivity, in addition to a close
relationship with each other, also depend on the conditions of feeding the animals.
As follows from the research results of V.P. Degtyarev. et al. (2009), the
fertility of heifers and cows also depends on the season of the year. The results of
studies of the characteristics of the fertility of heifers and cows from the season of
the year showed that the lowest fertility of animals falls on the winter-stall period of
their keeping, and the highest - on the summer-pasture period of keeping. As already
noted, the high activity of the reproductive functions of heifers and cows is due to
adequate nutrition during the grazing period, solar radiation and exercise, as well as
the high content of phytohormones in the grazing grass.
In the studies of Masalov V.N. (2007) noted that the duration of the service
period is influenced by the fertility of cows. The highest fertility is observed at the
age of the third and fourth lactation, and the lowest at the age of the first and fifth
lactation (Yulmetyeva Yu. R., 2011).
385
Fertility of cows depends on the timing of insemination after calving. So, if in

the first month after calving, only 12% of cows came to hunt and only 21.2% of
them were fertilized, then by the second month after calving, 48% of cows came
into the hunt and 62.5% of them were fertilized, in the third month insemination of
cows after calving, these indicators decrease (Yulmetyeva Yu.R., 2011).
Reproductive dysfunctions in cows are one of the main problems in milk
production and the profitability of dairy farming. It is impossible to repair the herd
without reproduction of young stock. The problem of reproduction primarily
concerns breeding farms that breed Holsteinized animals that have reached milk
yield per lactation of 7000 kg of milk and more (Sudarev N.P., 2012).
The extended service period damages farms due to the increase in the cost of
milk during the extinction of lactation, which lasts until pregnancy. The reason for
prolonged lactation is late insemination. Each additional month of lactation leads to
intense functioning of metabolic processes due to high energy and plastic costs, it
can be assumed that the metabolic rate in pregnant cows with normal and extended
service periods will be different (Fedin A., 2011).
Low fertility of cows in the first month after calving on farms can be explained
by the abnormal course of the postpartum period due to violation of the conditions
of keeping, feeding and exploitation of animals, as well as by the fact that the
involution of the genitals in production conditions ends no earlier than 40-60 days
after calving. During this period, the energy consumption of the diet for lactation is
still not significant, while at two to three months of age, they increase sharply. The
creation of normal conditions for feeding and keeping animals during pregnancy and
after calving will ensure fruitful insemination of cows in the first month after
calving, which will increase the yield of offspring per 100 cows and increase milk
production (Masalov V.N., 2007; Yulmetyeva Yu.R. ., 2011).
References:
1. Degtyarov, V.P., Dependence of the reproductive abilities of heifers and cows on the timing
of insemination / Degtyarov V.P., Masalov V.N., Mikheeva E.A. // Bulletin Orel Gau. - 2009.
- No. 2. - S. 14-15.
386
2. Masalov, V. Piti to improve the reproductive function of cows and heifers / Masalov VN,
Yenin Yu. M., Sinitsin AN, Kozlov AS // Bulletin Orel Gau. - 2007. - No. 1. - S. 23-24.
3. Sudarev, N. P. Reproductive capacity of dairy cows and their economic assessment / Sudarev
N.P., Abylka-symov D.A., Ionova L.V. // Animal science. - 2012. - No. 7. - P.27-28.
4. Fedin, A.V. What is fraught with the lengthening of the service period / Fedin A. V. //
Livestock of Russia. - 2011. - No. 5. 42-43.
5. Yulmetyeva, Yu.R. Reproductive qualities of Kholmogory x Holstein cattle of different lines
and their conditioning factors: Dis ... cand. biol. Sciences: 06.02.07 / Yu. R. Yulmeteva;
FGOU VPO Kazan GAU. - Kazan 2011 - 144.
387
Mkrtchyan G. V.
Associate Professor of the Department of Genetics and Breeding named after V.F. Krasoty
Federal State Budgetary Educational Institution of Higher Education
«Moscow State Academy of Veterinary Medicine and Biotechnology - MBA named after K.I. Scriabin»,
Russian Federation
REPRODUCTIVE QUALITIES OF BLACK-AND-MOTHER BREED

COWS WITH DIFFERENT PICKUP OPTIONS
Abstract. Reproduction of cattle is one of the complex biological processes that determines the
growth of the livestock and the possibility of selecting its best part. For the correct organization
of breeding work, it is necessary to take into account the factors influencing the reproductive
function, which include the organization of artificial insemination, the number of normal calving,
the correct rearing of young stock, the duration of the interbody period, the fertilizing ability of
bulls, as well as the age of the first insemination. The selection of highly productive individuals
based on economically useful traits is possible only when they reach adulthood, but the current
state of animal husbandry requires new methods for early assessment of animals. That is why the
study of the productive qualities of cows at an earlier age is relevant.
In order to increase the genetic potential of black-and-white cattle in Russia, the world's best
genetic resources have been used for a long time. At present, a minimal part of those enormous
genetic resources, which are inherent in the initial potential variability of economically useful
traits of animals, are used.
Кeywords: milk yield, fat mass fraction, protein mass fraction, heritability, reproduction.
Method of work. The studies were carried out at the Povadino plant in the
Domodedovsky district of the Moscow region. The object of the study was animals
of different genotypes. From the number of cows left to repair their own herd, groups
were formed with the distribution of animals by the age of the first insemination.
The first group included heifers with the age of the first insemination from 13.0 to
16.9 months, the second 17.0 to 20.9, the third group had the age of the first
insemination 21.0 to 24.9 months, the fourth 25.0 - 30.9, and the fifth 31.0 and more.
The reproductive qualities of animals were studied within each group, taking into
account: live weight at birth, live weight at first insemination, age of first calving,
duration of pregnancy in first-calf heifers, duration of service and indifference
388
periods.
When studying the indicators of milk productivity of first-heifers with intraline
selection (Table 1), it was found that first-heifers with an age of first insemination
of 25.0 months or more had a higher milk yield for the first lactation. up to 30.9
months, 7424 kg of dairy products were obtained from them.
Table № 1
Influence of inline selection on milk productivity
Udoy, kg Mass fraction,%
For 305 days
Groups fat squirrel
lactation
age in month. n
Cv,
±Sx ±Sx Cv,% ±Sx Cv,%
%
13,0-16,9 612 6785±72 21,4 4,20±0,02 8,7 3,21±0,01 20,8
17,0-20,9 606 6714±71 21,2 4,15±0,02 7,9 3,21±0,01 21,2
21,0-24,9 92 6920±137 15,1 4,19±0,05 9,0 3,24±0,02 15,0
25,0-30,9 31 7424±543 19,4 4,05±0,11 7,3 3,22±0,05 20,6
31 и более 4 6490±266 7,1 4,40±0,10 10,3 3,22±0,07 10,5
When studying the indicators of milk productivity in first-calf heifers with

cross lines (interline selection) (Table 2), it was found that first-calf heifers of the
third group had a significantly lower content of mass fraction of fat in milk - 4.16%.
The largest mass fraction of fat was in the cows of the fifth group - 4.32%. It should
be noted that, in general, all first-calf heifers have a high content of fat mass fraction,
and in cows of the fifth group, both with intralinear selection of 4.40% and with
interlinear selection, these values are high (4.32%).
Table № 2
Influence of interline selection on milk productivity
Udoy, kg Mass fraction,%

Groups For 305 days
n lactation fat fat
age in month.1
±Sx Cv,% ±Sx Cv,% ±Sx Cv,%
13,0-16,9 1142 6768±41 19,4 4,18±0,01 8,1 3,21±0,01 5,2
17,0-20,9 1070 6750±43 19,8 4,18±0,01 8,5 3,21±0,01 5,6
21,0-24,9 132 6754±104 17,9 4,16±0,03⃰ 9,3 3,21±0,01 5,3
25,0-30,9 22 7054±364 20,6 4,23±0,08 7,6 3,23±0,04 4,7
31 и более 6 6620±270 18,9 4,32±0,10⃰ 5,2 3,29±0,10 3,5
389
In the fifth group, cows with the age of the first insemination with milk
productivity with intraline selection of 31 months and more were found to have a
high correlation (Fig. 1). A high relationship was found in first-calf heifers of the
fourth group and the fifth (from r = 0.5 to r = 0.7) between the mass fraction of fat
and the age of the first insemination r = 0.1.
The correlation between the age of the first insemination and milk yield per
lactation in cows of the fifth group turned out to be high r = -0.8 and had a negative
direction. In first group heifers with the age of the first insemination from 13.0 - 16.9
months, the relationship between milk yield and the age of the first insemination
was found to be low and the values of the coefficient and correlation were positive.
Rice. 1. Relationship between the age of first insemination and milk

production with intralinear selection
- The age of the first insemination is milk in 100 days of lactation

-The age of the first insemination is 305 days of lactation
- Age of first insemination - fat mass fraction
- Age of first insemination - amount of milk fat
-Age of first insemination - mass fraction of protein
- Age of first insemination - amount of milk protein
390
Studies have shown that the main role in choosing the timing of the first
insemination is played not by age, but by the live weight of heifers, which proves
the advisability of intensive rearing and early fertilization of heifers to increase the
adaptive, reproductive, economic and breeding potential of dairy cows. According
to the above data, we can say that both intra-line and inter-line selection have a
positive effect on the milk production of cows.
References:
1. Golubev A., Mukhtarov A. Milk productivity of cows with different selection options /
Golubev A., Mukhtarov A. // Dairy and beef cattle breeding.-№ 8. - S.26-27.
2. Kostomakhin, N.M. Influence of age and live weight during the first insemination on milk
productivity of cows / Kostomakhin N.M. // Chief zootechnician. - No. 9. - 2012 .-- S. 15-20.
3. Tadzhiev K, P. Milk productivity of Simmental-Holstein hybrids depending on live weight
and age of first insemination. / Tadzhiev K.P.// Dairy and beef cattle breeding.-№ 1.-2014.-
P.6-8
391
Sagyndykova Ardak Sanekeevna

Senior Lecturer at S.Seifullin Kazakh Agro-technical University,
Kaikenov Duman Basarbaevich

Senior Lecturer at S.Seifullin Kazakh Agro-technical University,
ADAPTATION OF FOREIGN STUDENTS TO THE HIGER

EDUCATION ESTABLISHMENTS
Abstract. Adaptation to living conditions in a foreign country contributes to the mechanism of

development of the system of higher professional education in our country and, as a result, to the
preservation and improvement of highly professional teaching staff. Positive adaptation to the
educational space at the university contributes to the adaptive behavior of a person as a whole.
Keywords: adaptation of foreign students, social atmosphere, academic adaptation, socio-cultural
difficulties.
The relevance of the topic under study is due to many factors. We live in an era
of global changes taking place both within the framework of an individual state and
in the world as a whole. The information society is changing the value system, the
image of an educated person and education in general. International migration
processes have made Kazakhstan a center for connecting many cultures and
confessions. Against the background of the ongoing changes in all spheres of life of
Kazakhstani society, the innovative development of the system of higher
professional education is gaining great importance. In this regard, a new model of
the university is emerging. Can we talk about the preservation of the classical model
of the university in modern conditions? How can we preserve that valuable thing
that made our education one of the best? How much is it possible to overcome the
difficulties associated with the adaptation of foreign students in Kazakhstani
universities?
There is a need to develop new approaches and improve the quality of
educational activities. Internationalization has become the primary focus for many
392
universities today. The definition adopted in the OECD studies indicates that the
internationalization of higher education at the national, sectoral and institutional
levels is generally understood as a process in which the goals, functions and
organization of educational services are given an international dimension. One of
the indicators of a university's success is the number of foreign students. According
to the State Programs, the share of foreign students studying in Kazakhstan should
grow from 2.3% in 2011 to 10% by 2002. The process of adaptation of foreign
students is largely complicated by the process of learning Kazakh as a foreign
language. Only a small proportion of Kazakhstani universities can provide education
for foreigners in English. For students from India, Pakistan and Afghanistan,
learning the Kazakh language is more difficult than for students from Europe.
The problematic of the article is connected with the actualization of the socio-
cultural problems of foreign students in the system of Kazakhstani higher education.
The purpose of the article is to reveal the problems of adaptation of foreign
students in Kazakhstani higher education.
Adaptation to living conditions in a foreign country contributes to the
mechanism of development of the system of higher professional education in our
country and, as a result, to the preservation and improvement of highly professional
teaching staff. Positive adaptation to the educational space at the university
contributes to the adaptive behavior of a person as a whole. The motivation of a
foreign student to any other adaptive process increases, for example, to the study of
culture and tradition, customs in the host country, to the established foundations. It
is necessary to understand how foreign students feel in a new socio-cultural
environment, and what measures can be taken to improve living and learning
conditions, as well as facilitate the adaptation process. In modern domestic
literature, it seems possible to find at least three factors of successful adaptation:
socio-cultural, socio-communicative, socio-everyday. This indicates a wide range of
problems associated with the adaptation of the subject. Even the difficult climatic
conditions of Kazakhstan, low winter temperatures are often the reason for the return
of students to their homeland. The problems in the formation of foreign students in
the new linguistic, sociocultural and educational space are the following:
393
– psychophysical (cause the reorganization of the individual, his "entry" into

the new educational process due to climate change and psychoemotional stress);
– educational and cognitive (associated with language difficulties, "language
barrier", overcoming distinctive features in the education system; encounter with
unusual, more complex requirements of the new university and the organization of
the educational process);
– sociocultural (associated with the development of a new socio-cultural
environment of the university; overcoming the communicative barrier in solving
language problems in the process of verbal communication within an interfaith
audience, group).
Difficulties directly related to the learning process (educational and cognitive)
can also be presented in the form of two factors that depend on the student and
depend on the teacher. In general, this is a binary process of subject-subject relations.
The teacher must be competent in the subject and have certain personal qualities. In
turn, for students, their individual ability to learn, the level of proficiency in the
Kazakh language, and the peculiarity of the national mentality are important.
We believe that one of the main conditions for the successful study of foreign
students in Russian universities is a quick and effective mastery of the Kazakh
language. "When faced with a foreign language, a student is faced with a different
sign system, different from the native language, semantic structural, different
articulatory structure and melody of speech and a different conceptual sphere." The
better the language is acquired, the more effective the adaptation is, and the
communication process becomes easier. "The adaptation of foreign students is the
formation of a stable system of attitudes towards all components of the pedagogical
system, which ensures adequate behavior and human skills."
Only positive dynamics in the communicative process of a foreign student will
help not only in the development of language skills, but also in the knowledge of
everyday, socio-cultural and other life of the student society.
Tomsk Polytechnic University has an already established school of language
training for foreign students. Since 2000, students from different countries come to
Nur-Sultan for the preparatory department, where they take a course of preparatory
394
Kazakh language for 9 months, followed by admission to various specialties at the

same university.
In November 2015-2016 academic year, a survey was conducted of students
from India, Pakistan and Afghanistan. The respondents were girls and young people
under the age of 25, consisting of 60 people. Students were asked to list the
difficulties associated with adaptation.
First of all, language problems were highlighted. This happens, as a rule, in
cases where the teacher does not take into account the communicative characteristics
of a foreign student who does not speak Russian well. The language barrier causes
great difficulties for foreign students at the initial stage, since arriving in
Kazakhstan, foreign students, as a rule, are not prepared to study in the Kazakh
language. Difficulties arise with the assimilation of educational material in the
language of the receiving party. Most of the surveyed foreign students highlight the
problems associated with the assimilation of technical disciplines that appear
already at the initial stage of learning a foreign language. The reasons for these
difficulties, students call not only poor knowledge of the Kazakh language, but also
low training in secondary school, as well as the fast pace of speech of teachers in the
classroom.
The composition of the groups plays an important role. Linguists have long
proven that teaching in small groups of 6-9 people gives higher learning outcomes,
attention is paid to each student. However, such a group may include students from
different countries, in the history of whose development there were not always
peaceful relations. But, according to the foreign students themselves, the
effectiveness of the educational process is higher in cases where the group is
international, as this stimulates the process of learning the Russian language. In turn,
the university seeks to involve representatives of different cultures not only in the
joint educational process, but also in leisure activities. Various national holidays,
international student conferences are organized.
Conflicts with teachers and misunderstandings cause imbalances in the
learning process. According to students, the most ideal "accelerator" of adaptation
is the creation of an atmosphere of "good home", where each student "would find
395
himself." Teachers often do not delve into the problems of students, they are
subjective about foreigners. Learning a foreign language often causes fear among
many students, saying something wrong, forgetting the right word, being worse than
others. The teacher's task is to help students correctly perceive their mistakes as a
normal process of mastering new things.
Relations in the group are also significant in the process of adaptation, namely,
the opportunity for foreign students to confidentially communicate with students -
native speakers, to count on their help. Favorable conditions for an effective learning
process and introduction of a foreigner into a new educational environment, a
person's socio-cultural space does not guarantee the absence of problems. One of the
problems for foreign students is the rather widespread reluctance of Kazakh students
to establish communication with them.
In view of the lack of self-preparedness and the foreigner's understanding of
the culture, mentality of the host country, manners of behavior, guided exclusively
by stereotypical ideas, possibly distorted information, difficulties arise in the
formation of not only the educational process within the educational space, but also
social adaptation.
Foreign students themselves note that in Kazakhstan the most difficult thing
was to get used to the weather and living conditions in a hostel, the need for
communication in a non-native (Kazakh) language.
Students also attributed to the difficulties a different way of life, the attitude of
people, the absence of close relatives and relatives, the specifics of nutrition. But in
comparison with studies in other regions, foreign students in Nur-Sultan feel calm
in the city. There are practically no mentions of cases related to the manifestation of
hostile attitudes from the local population.
Considering the features of the first stage of the adaptation period of foreigners,
it can be noted that students from the former CIS countries experience great
difficulties associated with the educational process. Representatives of Southeast
Asia are experiencing special problems; everyone knows that the Kazakh and
Eastern mentality has a significant difference. Students need to adapt to the study
regime, which is significantly different from the organization of study time in other
396
countries. This leads to inattention in the classroom, the appearance of a feeling of

fatigue and, as a result, to a decrease in academic performance.
Understanding the cultural connotations through which dialogue between
students and educators can be successful is essential. And, on the contrary, ignorance
of some facts of another culture can greatly complicate the work in the lesson. The
question of the attitude towards teachers among Chinese students is also somewhat
different, since in China it is believed that the teacher is always right, they never
argue with him. In a lesson in Russia, when performing tasks of a certain type, a
situation of discussion between the teacher and the student may arise, where the
student needs to express his opinion, which is different from the opinion of the
teacher.
It is not easy for students from the countries of the Muslim East to establish
their leisure time, while students from Europe practically do not experience such
difficulties. The results of sociocultural studies indicate a significant influence of
gender characteristics on the adaptive abilities of a student. Girls from Muslim
countries experience more problems in the adaptation process than men. At the same
time, among Europeans, attitudes towards different genders are not so acutely
perceived. “There is evidence that European women are quicker than men to adapt
to a lifestyle in a different socio-cultural setting. Perhaps this is due to the fact that
they are more actively interested in the peculiarities of the culture of the country in
which they study. "
Thus, we see that the majority of foreign students are faced with difficulties of
both a physiological nature and social and everyday life. The question of what the
students liked when they arrived in Kazakhstan gave a wide range of opinions. Most
of the students complained about unfavorable climatic conditions (prolonged frosts,
torrential rains, low temperatures, short daylight hours), the feeling of fatigue that
does not go away and the desire to go home as soon as possible. Some - on the
peculiarities of not only traditional Russian cuisine, but also the difficulty of
choosing a place to eat close to the national cuisine, and if it was possible to find it,
then the pricing policy did not suit. In this case, students were forced to cook at
home, but this, in turn, does not have a very good effect on their living conditions in
397
view of the specifics of cooking. Also, foreign students noted the problems
associated with medical care. Approximately 20% of the surveyed respondents
noted that they were sick a lot. Many of the students surveyed (about 40%) said
about the problems in the hostels, or rather, about the equipment with the necessary
household appliances. Access control is also a problem for foreigners.
Lack of the usual comfort prevents students from concentrating on their studies,
as well as insufficient knowledge of the mentality of the host country and norms of
behavior often leads to misunderstandings between foreign students and the local
population.
It is obvious that getting foreign students accustomed to the Russian
educational space is a long and difficult process.
It is also important to remember that the host country has an important task,
namely, to optimize the life and study of foreign students who need to go through a
difficult process of adaptation to new living conditions. The peculiarity of a foreign
student as an object of research is that, getting to a foreign country, he is forced to
master new cultural patterns for successful functioning as a member of the host
community. Old patterns and patterns of behavior are not always applicable in a new
environment, so it takes time and some effort to overcome barriers and integrate into
a new socio-cultural environment. "Adaptation of the personality, as a socio-
pedagogical process, is aimed at removing the traumatic influences of the external
environment and the inclusion of the individual in the changed social environment."
According to the researcher I.V. Shiryaeva, “the adaptation of foreign students
is the formation of a stable system of attitudes towards all components of the
pedagogical system, ensuring adequate behavior contributing to the achievement of
the goals of the pedagogical system.” This is also important for the development of
the Russian education system in the field of competition in the international
educational market, where effective adaptation of foreigners plays a very important
role.
Due to the presence of specific ethnic and psychological characteristics, foreign
students need to master new types of activities and forms of behavior, to overcome
various social, psychological, religious barriers, i.e. undergo sociocultural
398
adaptation. In this situation, the problem of intercultural interaction of foreign

students studying in Kazakhstani universities becomes urgent. The student is
immersed in a social and cultural environment that is unusual for him, in which he
has to look for new landmarks, get acquainted with norms and values alien to him,
as well as models of behavior.
The adaptation process is a complex process that forms the ability of a foreign
student to develop not only in the field of communicative communication, studying
the methods of learning a foreign language, but also to successfully interact in the
formation of new personality traits, the acquisition of new values, and understanding
the significance of the future profession. The importance of the problem of
adaptation of foreign students in Kazakhstani universities is determined by the tasks
of their further effective training as future specialists. Successful and quick
adaptation helps to quickly engage in the educational process and contributes to
improving the quality of student preparation at the university. It follows from this
that in order to increase the competitiveness of Kazakhstani universities in the field
of the international process of teaching foreign citizens, positive dynamics is needed
in the social adaptation of foreign students, both in the learning process, as in the
process of life.
References:
1. Sharabchiev Yu.T. The use of scientometric methods for monitoring the productivity of
scientific activity // Medical News. - 2013. - No. 6. - p. 13-19. URL:
mednovosti.by/journal.aspx?article=5561
2. The site of the Perfomance Ranking of Scientific Papers for World Universities (Taiwan),
URL: rankheeact. edu.tw/en-us/2010/Page/Indicators.
3. Vlasov V.V. The value of scientific publications in specialized journals // Preventive
medicine, p.44-47.
4. Concepts for the development of education in the Republic of Kazakhstan until 2015. -
Astana. - 2URL: sc0027.sandyktau.ak-moedu.kz/index.php?p=docs-view&d=2AEC180
BB08E3C74
399
Давиденко Геннадій Анатолійович

кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри агротехнологій та грунтознавства
Сумський національний аграрний університет, Україна
Слівкін Микола Олександрович

студент ІІІ курсу скороченого терміну навчання
Колодій Владислав Миколайович

студент ІІІ курсу
Тригубенко Альона Анатоліївна

студентка ІІ курсу скороченого терміну навчання
ВПЛИВ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР НА ДИНАМІКУ ВОЛОГОСТІ ҐРУНТУ

В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Суттєвим фактором для стабільного розвитку аграрного підприємства є

ефективність та якість проведення обробітку грунту. Достатньо важливо
правильно підібрати терміни виконання робіт в залежності від багатьох
факторів. Одним з найважливіших кроків до збільшення врожайності є
оптимальний вибір строків посіву культур в залежності від вологості ґрунту.
Досить важливим фактором перед посівом озимих культур є вибір
попередника, одним з кращих варіантів буде кукурудза, соняшник, соя, а для
ріпаку озимого - найкращим попередником є пшениця озима [1, 2].
У нашому випадку попередником була пшениця озима, тому задача була
дослідити процес втрати вологи ґрунту та вибір оптимальних строків сівби
ріпаку озимого після збирання аналогічного попередника (пшениці озимої).
Достатню увагу слід також приділити сорту або гібриду культури, так як,
розмаїття їх в наш час досить велике і особливості вирощування та агровимоги
для кожного сорту чи гібриду мають певні особливості [3].
400
Строки сівби також досить суттєво впливають на пошкодження культури

шкідниками. Водночас неприпустимо й затягувати сівбу, оскільки у слабо
розкущених з осені посівів знижується зимостійкість, а у весняний період вони
більшою мірою пошкоджуються шкідниками і хворобами [2, 4].
Сьогодні у Північному регіоні України, літні посухи майже постійне
явище, сіяти озимі культури слід раніше, для того, щоб рослини максимально
використовували літні та осінні опади. Якщо ж ми опираємося на
температурний режим, то найбільш сприятливим стане термін для сівби коли
середньодобова температура повітря буде в межах 14-17°С [1].
Метою даного дослідження є пошук оптимальних параметрів вологості
та строків для сівби після збирання озимих зернових культур в умовах
Лісостепу Сумської області. Основні завдання дослідження: динаміка зміни
вологості в шарах ґрунту: 1) 0-10 см; 2) 10-20 см; 3) 20-30 см після збирання
врожаю пшениці озимої; визначення головних факторів, які впливають на
вміст вологи в ґрунті; висновки та пропозиції щодо строків посіву та роботи
на полі після збирання озимих зернових культур.
Для проведення досліджень та отримання достовірних даних вологості
ґрунту нами використовувалися декілька типів вологомірів (MS-350A, МГ-44
та ZD-05). Всі прилади попередньо калібрувалися в лабораторних умовах. Але
слід зазначити, що найбільш точним способом визначення вологості ґрунту є
термостатно-ваговий метод, який проводиться шляхом зважування дослідних
зразків, взятих одразу з поля та після висушування за високої температури
105оС.
Вивчення впливу зернових культур на динаміку вологості ґрунту на
чорноземі типовому в умовах Лісостепу Сумської області дозволили зробити
наступні висновки: Середня добова втрата вологи ґрунту становила близько
1,4%. Основна кількість ґрунтової вологи в інтервалі ГПВ (гранична польова
вологоємність) - ВРК (вологість розривання капілярів) втрачається внаслідок
висхідного руху води по макро- та мікрошпаринам, кількість ґрунтової вологи
в інтервалі ВРК - ВВ (вологість в'янення рослин) втрачається через конвекцію
і дифузію парів. На деяких ділянках істотно зменшується вологість ґрунту в
401
верхньому 0-10 см шарі протягом 10-ти днів польових досліджень, близько 3%

щодоби. Інтенсивно збільшується коефіцієнт твердості ґрунту, близько 2
кг/см2 за добу. Важливим елементом для виробництва є швидкість та зручність
визначення вологості ґрунту, тому нами були обрані саме прилади, так як,
термостатно-ваговий метод не завжди є зручним, але обов’язковим є
визначення похибки кожного приладу.
При досить посушливих умовах початок проведення посіву озимих
культур рекомендовано проводити одразу після збирання врожаю при
вологості ґрунту - 17-22%. Одним з заходів зменшення втрат вологи є
створення на поверхні ґрунту пухкого шару, який запобігає капілярному
підніманню вологи з глибини і діє як мульча. Сам пухкий шар може підсихати
до вологості нижчої за ВВ, однак він істотно уповільнює нагрівання поверхні
та перериває капілярний потік вологи до горизонту випаровування, тому
рекомендується одразу після збирання врожаю вивозити солому з поля для
проведення розпушування верхнього шару ґрунту.
1. Кабанець В.М., Собко М.Г., Радченко О.В. Застосування способів основного обробітку
ґрунту в сівозмінах, Сад, 2015, 16.
2. Жатов О.Г., Каленська С.М., Мельник А.В., Троценко В.І., Жатова Г.О., Нагорний В.І.,
А.О. Бутенко, Т.І. Мельник. Технічні культури: навчальний посібник. Суми:
Університетська книга, 2013, 359.
3. Karpenko, O.Yu., Rozhko, V.M., Butenko, A.O., Samkova, O., Lychuk, A.I.,
Matviienko, I.S., Masyk, I.M., Sobran, I.V. & Kankash H.D. Influence of agricultural
systems and measures of basic tillage on the number of microorganisms in the soil under
winter wheat crops of the Right-bank forest-steppe of Ukraine. Ukrainian Journal of Ecology,
2020, 10(5), 76-80. doi: 10.15421/2020_209
4. Лісовий М.П. Шляхи підвищення реалізації біологічного потенціалу врожайності
сільськогосподарських культур. Вісник аграрної науки, 2003, № 9, 20-22.
402
GENERAL ENGINEERING AND MECHANICS
Угриновський Андрій Васильович

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри видобування нафти і газу,
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна
Мороз Леся Богданівна

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри видобування нафти і газу,
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИНЕСЕННЯ

РІДИНИ ШВИДКІСНИМ ПОТОКОМ ГАЗУ
Анотація. Однією з основних проблем при експлуатації газових свердловин, шлейфів та

газозбірних колекторів є наявність рідинних корків. На відміну від ліфтових труб
накопичення рідини в газопроводі має дещо інший характер, адже вона ніколи не
перекриває повністю перетин трубопроводу, а накопичується на його нижній частині
залежно від рельєфу місцевості, займаючи форму і об'єм частини труби. В результаті
експериментальних досліджень оцінено величину необхідної швидкості руху газу для
винесення рідини з пониженої ділянки газопроводу для кута нахилу висхідної ділянки до
горизонталі 5о
Ключові слова: потік, фільтрація, трубопровід
Актуальність роботи
Для забезпечення нормальної роботи газопроводів при наявності в газі
крапельної рідини необхідно проводити заходи, спрямовані на попередження
скупчення рідини або передбачаючі періодичне її видалення.
Попереджувальні заходи здійснюються шляхом:
– вибору оптимального режиму роботи промислового газопроводу, який
забезпечує необхідну швидкість руху газу;
– вибору траси прокладання газопроводу з найбільш рівним рельєфом;
– безперервне або періодичне подавання в газопровід спінюючих ПАР;
403
– встановлення розширювальних камер (або біля гирла свердловин, або у

найнижчих місцях траси газопроводу).
В роботі [1] описано, що механізм впливу рідинних скупчень на
пропускну здатність газопроводів практично не залежить від кількості рідини,
яка поступає в газопровід. Навіть при незначному вмісті рідини (2-3 см3/м3) в
газовому потоці, скупчення її можливе повною мірою відповідно до швидкості
руху газу, але цей процес буде розтягнутий в часі.
На сьогоднішній день для проведення очищення газопроводів від рідини
на практиці найбільш часто використовують продування газопроводу на
установку підготовки газу із лінією низького тиску або продування
газопроводу на факельний амбар.
Незважаючи на широкий вибір запропонованих механічних очисних
пристроїв, використання їх ускладнюється за рахунок монтажу вузлів їх
запуску і приймання, підтримання відповідного перепаду тиску на очисному
пристрої для забезпечення визначеної швидкості його переміщення в
порожнині газопроводу (6-30 км/год) і контролю проходження очисного
пристрою по газопроводу. Крім того, більшість із наведених механічних
очисних пристроїв не може ефективно використовуватись в трубопроводах
змінного діаметра, проходити звуження в порожнині трубопроводу або місця,
де встановлені давачі або інші прилади, зберігати достатньо високу
герметичність на протяжних ділянках траси, проходити без «заїдання» або
повного застрягання.
Дослідження процесу винесення рідини з понижених ділянок
газопроводу швидкісним потоком газу наведено в роботі [2]. Досліди
проводились на модельному газопроводі виготовленому із скляних трубок.
Під час проведення експериментів понижену ділянку газопроводу
заповнювали рідиною, послідовно перекриваючи поперечний переріз труби на
25, 50 та 75% (рис. 1). Після цього на вхід в установку подавали газ із
швидкістю руху потоку від 1 м/с до 21 м/с. При покроковій зміні витрати
робочого середовища фіксували температуру та відповідні значення тисків (на
початку і в кінці досліджуваної ділянки) аж до повного винесення рідини з
404
пониженої ділянки, що візуально спостерігали через скляну стінку

трубопроводу. Експеримент закінчували, коли із пониженої ділянки
виносилась вся рідина.
Рис. 1. Заповнення рідиною поперечного перерізу

в пониженій ділянці газопроводу на 75% (кут нахилу висхідної
ділянки до горизонтальної осі – 5о)
Зростання втрат тиску за постійної подачі газу на вхід газопроводу

свідчить про зменшення гідравлічної ефективності газопроводу. Тобто
збільшення втрат тиску за сталої швидкості руху газу вказує на наявність
додаткового гідравлічного опору, який зумовлений накопиченням рідини в
пониженій ділянці промислового газопроводу. Для аналізу цього процесу
побудовано графічну залежність загального перепаду тиску в газопроводі від
швидкості руху газу за різних величин ступеня заповнення пониженої ділянки
газопроводу рідиною для кута нахилу газопроводу до горизонтальної осі 5о
(рис. 2). Кожна точка цієї залежності відповідає тривалому пропусканню газу,
аж до повної стабілізації перепаду тиску по довжині газопроводу.
Як бачимо, максимальний перепад тиску спостерігається при 75%
заповненні пониженої ділянки газопроводу рідиною (ділянка АГ), при 50%
заповненні робота газопроводу характеризуватиметься мінімальним
підвищенням перепаду тиску лише на ділянці АБ. З подальшим збільшенням
швидкості руху газу втрати тиску спочатку зростають, сягаючи свого
максимуму, а потім зменшуються, що пояснюється поступовим винесенням
рідини із пониженої ділянки. Точка В є спільною для усіх чотирьох ліній і
відповідає фактичному перепаду тиску в рельєфному промисловому
405
газопроводі з кутом нахилу висхідної ділянки до горизонтальної осі 5о за

відсутності рідини в пониженій ділянці.
600
І ІІ ІІІ ІV
500 В
400
Перепад тиску, Па
Г
300
200
100
А 0
0 1 2 Б3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Швидкість руху повітря, м/с
Швидкість руху газу, м/с
1 – за відсутності рідини; 2 – ступінь заповнення рідиною – 25 %; 3 – ступінь

заповнення рідиною – 50 %; 4 – ступінь заповнення рідиною – 75 %
Рис. 2. Графічна залежність загального перепаду тиску в промисловому
газопроводі від швидкості руху газу за різного ступеня заповнення
пониженої ділянки газопроводу рідиною для кута нахилу висхідної
ділянки до горизонтальної осі 5о
З рис. 2 також видно, що для винесення усієї рідини з пониженої ділянки

необхідно забезпечити швидкість руху газу більш як 13,5 м/с. В реальних
умовах таку швидкість руху газу важко забезпечити, крім того швидкість не є
постійною вздовж газопроводу і на початку газопроводу вона є мінімальною,
а вкінці максимальною.
Висновок
Робота шлейфів та промислових колекторів газових свердловин у разі
низьких дебітів газу ускладнюється за рахунок скупчення рідини у понижених
ділянках траси. Цей процес викликає збільшення гідравлічного опору окремих
406
ділянок газопроводу, та в підсумку є причиною зменшення видобутку газу із

свердловин.
За результати проведених експериментальних досліджень можна оцінити
величину необхідної швидкості руху газу для винесення рідини з пониженої
ділянки газопроводу для кута нахилу висхідної ділянки до горизонталі 5о.
Подальші дослідження слід спрямувати на вивчення впливу часу на
процес винесення рідини з пониженої ділянки газопроводу.
1. Гужов А.И. Совместный сбор и транспорт нефти и газа / А.И. Гужов. – М.: Недра, 1973.
– 280 с.
2. Удосконалення технології інтенсифікації роботи низьконапірних газових і
газоконденсатних свердловин за наявності рідини в продукції [Текст]: дисертація канд.
техн. наук: 05.15.06 / Угриновський Андрій Васильович ; Івано-Франків. нац. техн.
ун-т нафти і газу. - Івано-Франківськ, 2014. - 184 с.
407
RADIO ENGINEERING, ELECTRONICS

AND ELECTRICAL ENGINEERING
Chezhimbaeva Katipa Slambaevna

Candidate of technical sciences, Professor of Telecommunications and Innovative Technologies,
Almaty University of Power Engineering and Communications named after Gumarbek Daukeev,
Batyrova Madina Zhalelovna

Master of technical and telecommunications
Almaty University of Power Engineering and Communications named after Gumarbek Daukeev,
INTERNET OF THINGS (IOT) DATA STUDY THE PARAMETERS OF

THE STRUCTURE OF SENSORS CONNECTED TO A SMART HOME
Abstract. The purpose of the article: modeling on the Arduino IDE platform by studying the
structures of sensors connected to a smart home. The article talks about smart sensors for smart
homes. Kazakhtelecom is also considering KT HOME application for Smart Home operation. The
purpose of this article is to show the sensors used and their characteristics on the platforms
Arduino IDE and Cisco packet tracer, as well as to study smart sensors connected to a smart
home. The article attempts to study the characteristics and structure of the motion sensor, sensor
humidity and temperature and MQ gas sensor. In addition to the main converters, intelligent
control sensors include analog-to-digital and digital-to-analog converters, microprocessors,
microcontrollers, storage devices, information input-output interfaces. The following calculations
were performed: – Research and analysis of existing solutions for the introduction of Internet of
Things for smart homes; – Research of sensors connected to the smart home on the Internet;
– Modeling the parameters of Internet of Things for a smart home; – Analysis and processing of
experimental results.
Keywords: sensors, interface, controller.
1 KT HOME application
To connect a smart home, you need to download or install KT HOME
applications, which means Kazakhtelecom at home. Kazakhtelecom offers 3 types
408
of sensors and 1 video surveillance. Traffic sensor, door closing sensor, smoke
sensor. A person who installs KT HOME applications can monitor and control all
sensors via a smartphone. This is a very convenient and safe program for parents
who can work all day and see their children. Parents can be quieter than their
children see and know. Below are pictures with the KT HOME application and their
application (Figure 1).
1.1 KT HOME application provided by Kazakhtelecom
– Send audio and video to your smartphone online;
– Remote control of room security;
– Online notifications of intrusion and fire;
– Local storage of videos on your smartphone in SD or HD format (Figure 2).
Fig. 1. KT Home application
Advantages of the service:

– savings;
– comfort;
– centralization;
– control;
– protection.
409
Fig. 2. The structure of the KT Home application
Sensors must be connected to the network to store and transmit the collected
data. This requires a wired Ethernet connection or a wireless connection to the
controller. The controllers are responsible for collecting data from the sensors and
provide a connection to the network or the Internet. Controllers can make immediate
decisions or send data to a more powerful computer for analysis. Such a powerful
computer is available on the same local network or Internet connection as the
controller (Figure 3).
The sensors often work with a device called an actuator. Actuators receive input
electrical signals and convert them into physical activity. For example, if the sensor
detects an excessively high temperature in the room, it sends its value to the
microcontroller. The microcontroller can send this data to the actuator that turns on
the air conditioner.
Many new devices, such as fitness accessories, implanted pacemakers, mine
air meters, and farm water meters, do not require a wireless connection. Because
many sensors operate "outdoors" and are powered by batteries or solar panels,
special attention must be paid to power consumption. Low power connection options
should be used to optimize and increase the availability of sensors (1).
410
Fig. 3. Block diagram of the controller
2 Connect IoT devices and monitor their operation

Where do we use different sensors, for example:
Home gateway - used for registration of smart devices;
Internet of Things server - smart devices registered on it used for management;
Central office server - mobile tower to the router used to connect;
Used for cell tower-connection;
Internet smartphone - smartphone is used to remotely access smart devices;
Ventilator - is used to ventilate the house;
Video surveillance is used to monitor the work of the house
Smart lighting is used to illuminate the house
Used to open smart doors and close doors remotely
Motion detector - used to detect motion
Air conditioner - used for cooling in the house
A sprayer for lawns is used in the garden
Old car - used for remote driving
Garage - Used to control a garage door
Solar panels are used to power the house
Battery - used to power the solar panel
A laptop connects to a home gateway to access smart devices
411
Coffee maker - used to control the coffee maker

Internet of Things Cloud (WAN) - used to transfer data collected by smart
devices from home to the Internet server for storage. Smart devices get their IP
address from home (Figure 4).
Fig. 4. Sensors connected to the smart home
3 MCU-PT controller
Components are physical objects that can be connected to a microcontroller
(MCU-PT) or a single-board computer (SBC-PT). They usually do not have a
network interface and rely on MCU-PT or SBC-PT to access the network. These are
simple devices that only interact through analog or digital slots (Figure 5).
Fig. 5. MCU-PT controller
412
Because they do not have an Ethernet interface, it is not possible to connect IoE
components directly to the home gateway. These small sensors or drives are
connected to the microcontroller board (MCU-PT). Connected to the MCU-PT
gateway, it sees only the microcontroller board, but not the Ie components. The
home gateway relies on the MCU-PT programmed remote control API to obtain
sensor status (2).
4 DHT11 (DHT22) humidity and temperature sensor
Humidity is an important parameter in everyday life, our well-being depends
on the humidity level. People who are dependent on the weather, as well as people
with hypertension, bronchial asthma, diseases of the cardiovascular system are
particularly sensitive to moisture. With high dryness of the air, even healthy people
experience discomfort, drowsiness, itchy skin and irritation. Often, dry air can cause
respiratory diseases, from ARVI and ARVI to even pneumonia (Figure 6).
Fig. 6. DHT22 humidity and temperature sensor module
To measure the humidity of the smart home air, connect the module of humidity
and temperature sensor dht22 (Fig. 4.1), unlike the most popular humidity sensor
DHT11, measures the entire range of relative humidity (0% .. 100%) and operates
at negative temperatures (from -40 - 125 ° c).
The module board has the main components: DHT22 temperature and relative
humidity sensor is white, the power indicator LED and the switch plug. Inside Dht22
there is a small board with components: a capacitive humidity sensor, a thermistor
with a negative characteristic and a microcontroller (3).
To increase the accuracy of the work, the manufacturer enters in the MK
memory a table for adjusting the dimensions of each copy. Module data is
413
transmitted digitally via a single-wire interface.

4.1 Connect the Dht22 sensor to the Arduino MEGA panel
A single-wire interface is used to connect the Dht22 humidity and temperature
sensor module to the Arduino MEGA panel. We get power from the Arduino board
to the sensor. It is recommended to use the MEGA Sensor Shield expansion panel
for a convenient connection to the Arduino Mega panel. The connection diagram is
shown in the figure (4).
There is a DHT library ready to read dht22 sensor data using Arduino. To install
it, copy the folder containing the library files to the Arduino IDE libraries directory.
We upload a sketch of the data from the DHT11 sensor to the Arduino Mega
panel and output to the Arduino serial port. Getting humidity data
get_data_humidity is done as a separate procedure. The content of the sketch is
shown in Listing 4.1.
We upload the sketch to the Arduino MEGA board, see the monitor serial port
and the output of the data from the humidity and temperature sensor dht22 (Figure 7).
Fig. 7. Connect the DHT22 sensor to the Arduino MEGA panel
5 MQ-2 gas sensor

One of the most important tasks in the safety of a smart home is to detect gas
leaks. For the Arduino to successfully solve such problems, it is necessary to connect
an MQ-2 gas sensor. The MQ-2 sensor detects the concentration of hydrocarbon
414
gases (propane, methane, n-butane), smoke (combustion resulting from measured

particles) and hydrogen into the environment (5). The sensor can be used to detect
gas leaks and smoke. The gas analyzer is equipped with a heating element required
for a chemical reaction. Therefore, the sensor will be hot during operation. To obtain
stable readings, the new sensor must be heated once every 24 hours (on). After that,
stabilization takes about a minute after switching on (Figure 8).
.
Fig. 8. Output of MQ-2 sensor data to the serial port monitor
Depending on the level of gas in the atmosphere, the internal resistance of the
sensor changes. MQ-2 has an analog output, so the voltage at this output varies in
proportion to the ambient gas level. There is a numerical output to determine at the
logical level. The sensor module has a built-in potentiometer that allows you to set
the sensitivity of this sensor depending on how accurately you want to record the
gas level.
Now about the units of measurement. In the territory of the former Union, the
indicators are measured as a percentage (%) or directly in volume by volume (mg /
m3). Abroad, it uses an indicator such as ppm (6).
The abbreviation ppm stands for part per million (one hour per million). For
example, 1 ppm = 0.0001%.
Sensor measuring range:
* propane: 200-5000 ppm;
* butane: 300-5000 ppm;
* methane: 500-20000 ppm;
* hydrogen: 300-5000 ppm.
415
Consider connecting the MQ-2 sensor to an Arduino Mega board and a

NodeMCU ESP8266 module.
5.1 Connect the MQ-2 sensor to the Arduino MEGA panel
To connect the MQ-2 sensor to the Arduino MEGA panel, we test it with an
analog input. We get power from the Arduino board to the sensor. The connection
diagram is shown in the figure (7).
We upload a sketch of the data from the MQ-2 sensor to the Arduino Mega
panel and output to the Arduino serial port. Detection procedures based on data from
analog input:
* get_data_ppppropan () - the amount of propane in ppm;
• get_data_ppmmethan () - propane content in ppm;
* get_data_ppmsmoke () - the amount of smoke.
We use the TroykaMQ library to retrieve data from MQ sensors.
We upload a sketch to the Arduino MEGA panel, open the monitor - serial port
and see the output of data on propane, methane and smoke
Consider another security-related sensor - smart home news. This is a HC-
SR501 presence sensor module based on the pyroelectric effect (Figure 9).
Fig. 9. Connection diagram of MQ-2 sensor to Arduino MEGA board
416
It consists of the PIR sensor itself (Pyroelectric (Passive) InfraRed sensor) and
the control circuit. Such sensors are often used in security systems and in everyday
life to detect movement.
The module has two variable resistors and a jumper for mode construction. The
SX potentiometer regulates the sensitivity of the device. Sensitivity affects the size
of the object being detected and the object detection distance.
The TX potentiometer regulates the operating time of t, if the date detects
motion, it emits a positive pulse of length t.
The jumper switches the sensor mode. In L mode, a separate pulse is generated
at each start of the sensor. When the sensor is activated in H mode, there will be a
HIGH signal at the output for a certain period of time. At the end of the period, the
output signal returns to its original state and the sensor waits for the next start-up (8).
6 HC-SR501 motion sensor
Consider connecting the HC-SR501 participation sensor module to the Arduino
MEGA panel and the NodeMCU ESP8266 module.
Consider another sensor for smart home security. This is the HC-SR501
presence sensor module based on the pyroelectric effect (Figure 10).
Fig. 10. HC-SR501 motion sensor module
It consists of the PIR sensor itself (pyroelectric (passive) infrared sensor) and
the control circuit. Such sensors are often used in security systems and in everyday
life to detect movement in the room (9).
The module has two variable resistors and a jumper for setting the mode. The
potentiometer Sx adjusts the sensitivity of the instrument. Sensitivity affects the size
of the object being detected and the object's detection distance.
417
The Tx potentiometer adjusts the response time T. If the sensor detects motion,
it produces a positive pulse of length T at the output.
The jumper switches the sensor mode. In L mode, a separate pulse appears at
the output to activate each sensor. When the sensor is activated in H mode, the output
gives a high T signal for a certain period of time. At the end of the period, the output
signal returns to its original state and the sensor waits for the next activation.
6.1 Connect the HC-SR501 attendance sensor module to the Arduino
MEGA panel
To calculate the activation of the HC-SR501 Sensor Module, we use external
interrupts at the 18 inputs of the Arduino MEGA panel. This is a break in int5. The
diagram shows the connection of the HC-SR501 input sensor module to the Arduino
MEGA panel. We upload to the Arduino Mega board a sketch of the test counter for
the HC-SR501 sensor and output to the Arduino serial port (Figure 11). The counter
is multiplied when moving from a level below 18 to a level - incCounterHCSR501
() is an external interrupt processing procedure. Every 2000 msec (INTER -
VAL_GET_DATA = 2000) we output the counter value to the last (10).
Fig. 11. Connection diagram of MQ-2 sensor to Arduino MEGA board
418
This research was done on the Cisco packet tracker and Arduino IDE platforms,
as well as modeling Internet of Things. The Internet is a new revolutionary and
advanced technology, so there is a need for a virtual practical tool. We chose the
Cisco packet tracer because it offers a simulation environment with the following
devices that look like real-life devices, and in the new version of the packet tracer
we can find many internet items to create a Cisco packet. Implementation is done
using the latest version of the tracker Cisco packages, as this version shows the
devices that many smart people use for a smart home. I also implemented the sensors
on the Arduino IDE platform (11).
Many other network devices are used to access, such as gateways, routers, cable
modems, Internet of Things and DNS servers, routers, switches, towers, Wan cloud
networks, central office and smartphones. Home gateways are used to connect
various smart devices and wireless distributes IP addresses for these smart devices
over the network. Internet of Things servers and smartphones play a very important
role in modeling, as they are devices of the Internet of Things through the Internet
that allow remote control. The Internet of Things server is used to register smart
devices. The smartphone is used to remotely access smart devices registered on the
Internet of Things server. , so you can do complex internet modeling.
References:
1. Petin В. And the creation of a smart home on the basis of Arduino. AM: DMK Press, 2018. -
180 p.
2. Petin В. A., Binyakovsky A. А. Practical encyclopedia Arduino. - M .: DMK Press, 2017. -
152 p.
3. Sefer KURNAZ, Mohanad Mohammed ABDULKAREM, Shada Adnan YASINEngineering
Faculty of Altynbas University (spring 2018) "INTRODUCTION OF CISCO
TRANSMISSIONERS".
4. Congressional Research Service (CRS) (Updated February 12, 2020) Internet of Things (Iot):
Introduction, available at: crsreports.congress.gov (Access: Access: 12.02.2020).
5. J. Freuden “Modern sensors. Handbook »M .: Technosphere, 2006 - 529 p. ISBN 5-94836-
050-4 5. Klaassen Klaas B. “The basics of measurements.
6. SENSORS AND SYSTEMS: METHODS, MEANS AND TECHNOLOGIES OF RESULTS
AND PROCESSING OF MEASUREMENT INFORMATION Penza, October 22-26, 2012
419
Penza Publishing House PSU 2012

7. Victor Kallagan, “Intellectual Environment”, Chapter 5 in “Intellectual Buildings”, published
by ICE Publishing, ISBN 978-0-7277-5734-0, August 2013.
8. Winchcomb, T., Massey, S. and Beastall, P., "A Review of Recent Achievements on the
Internet of Things," 1636 (1636), p. 1-143. 2017. Available at: https://www.ofcom.org.uk/__
data/assets/pdf_file/0031 / 98275 / Review-of-latest-events-in-the-Internet-of-Things.pdf.
9. International Union of Telecommunications Organizations of the United Nations - ITU,
"Internet of Things", ITU Strategy and Policy Department (SPU), Geneva, Switzerland,
November 2005.
10. Pitcher i Pravin Kumar, Murali Krishna M. Associate Professor of Electronics Technical
Communication Groups of Anura Institutions (April 2019) "Designing a smart home using
the Cisco Packet Tracer 7.2 simulator", International Journal of Research in Advent
Technology, T. 7 (Issue. 4).
11. G.L.P.Ashok, P.Salim Akram, M.Said Nilima, J.Naga sai kumar, A.Vamshi
(FEBRUARY2020) "Introduction of the Intellectual House with the Use of Package
Traverses", INTERNATIONAL JOURNAL OF NAUCHNYNHIKH issue 2).
А аpplication
Listing teams to the Arduino IDE platform
DHT11 (DHT22) humidity and temperature sensor
#define DHTPIN 22 // pin connection DATA
#define DHTTYPE DHT22 // sensor DHT 22
#define INTERVAL_GET_DATA 2000 // measurement interval, ms
// create an instance of an object DHT DHT dht (DHTPIN, DHTTYPE);
// variable for interval measure unsigned long millis_int1 = 0;
void setup () {
Serial.begin (9600); // start port post dht.begin (); // start DHT
}}
void loop () {
if (millis () - millis_int1> = INTERVAL_GET_DATA) {
// data acquisition c DHT11
int humidity = get_data_humidity ();
// output to the monitor of the serial port Serial.print ("humidity ="); Serial.println (humidity);
// start interval count millis_int1 = millis ();
}}
420
}}
int get_data_humidity () {
int h = dht.readHumidity (); return h;
B аpplication
MQ-2 gas sensor
// pin to which the sensor #define MQ2PIN A10 is connected
// create an object for work with the sensor MQ2 mq2 (MQ2PIN);
// variable for measure intervals unsigned long millis_int1 = 0;
float get_data_ppmsmoke () {
Serial.println (mq2.readRatio ());
// get the value
float value = mq2.readSmoke ();
return value;
void setup () {
// open the next port Serial.begin (9600);
// calibrate mq2.calibrate (); mq2.getRo ();
}}
void loop () {
// data acquisition c sensor mq2 float propan = get_data_ppmpropan ();
// derive the value of gas in ppm Serial.print ("propan ="); Serial.print (propane); Serial.println
("ppm");
float methan = get_data_ppmmethan ();
// derive the value of gas in ppm Serial.print ("methan ="); Serial.print (methane); Serial.println
("ppm");
float smoke = get_data_ppmsmoke ();
// extract the value of gas in ppm Serial.print ("smoke ="); Serial.print (smoke); Serial.println
("ppm");
}}
}}
// get data propane data from MQ2 sensor float get_data_ppmpropan () {
421

// get the value
float value = mq2.readLPG ();
return value;
}}
// get data methane content from MQ2 float sensor get_data_ppmmethan () {
// get the value
float value = mq2.readMethane ();
return value;
}}
// receiving data of smoke from MQ2 sensor
C аpplication
Connect the HC-SR501 participation sensor module to the Arduino MEGA panel
// pin to which the sensor #define HCSR501PIN 18 is connected
// output counter int counterHCSR501 = 0;
// variable for measure intervals unsigned long millis_int1 = 0;
void setup () {Serial.begin (9600);
attachInterrupt (5, incCounterHCSR501, RISING);
}}
void loop () {
// receiving data counter HC-SR501 int counter = get_data_counterHCSR501 ();
// derive the value of gas in ppm Serial.print ("counter ="); Serial.println (counter);
}}
}}
// receiving data counter HC-SR501 int get_data_counterHCSR501 () {
// return value of counter HC-SR501 return counterHCSR501;
}}
void incCounterHCSR501 () {
// increment counter counterHCSR501 = counterHCSR501 + 1;
422
Каdylbekkyzy Elvira
PhD., Associate Professor
Almaty University of Power Engineering & Telecommunications named after Gumarbek Daukeev,
Grebennikov Valeriy
master,
Almaty University of Power Engineering & Telecommunications named after Gumarbek
Daukeev, Republic of Kazakhstan
ГЕОМЕТРИЯ ПАРАБОЛИЧЕСКОЙ АНТЕННЫ
Аннотация. В статье рассмотрены два передаваемых луча из фокусной точки,

приходящих с двух разных углов антенны, описаны два вспомогательных параметра:
вертикальная высота отражателя (H) и максимальный угол между фокусной точкой и
краем тарелки (θ).
Ключевые слова: антенна, парабола, прямой луч, нулевой вектор.
Параболоиды, применяемые в спутниковых системах, являются

хорошими отражателями. Уравнение параболы с фокусным расстоянием F
можно записать в плоскости (x,z) в виде:
𝐷
𝑥 2 = 4𝐹 (𝐹 − 𝑧), |𝑥 | ≤ (1)
2
Основные параметры параболы показаны на рисунке 1.
Рис. 1. Иллюстрация параболы с определяющими параметрами
423
Парабола полностью описывается двумя параметрами: диаметром D и

фокусным расстоянием F [1]. Также определяется два вспомогательных
параметра: вертикальная высота отражателя (H) и максимальный угол между
фокусной точкой и краем тарелки (θ). Эти параметры связаны друг с другом
следующими уравнениями:
𝐹 1
= (2)
𝐷 4tan(𝜃0 /2)
𝐷2
𝐹= (3)
16𝐻
Для анализа отражателя будет использоваться приближение из

геометрической оптики [2]. Поскольку отражатель велик по отношению к
длине волны, это предположение является разумным. Проанализируем
структуру с помощью прямых лучей из фокусной точки, причем каждый луч
будет действовать как плоская волна. Рассмотрим два передаваемых луча из
фокусной точки, приходящих с двух разных углов, как показано на рисунке 2.
Предполагается, что отражатель является идеально проводящим, так что лучи
полностью отражаются.
Рис. 2. Два луча, выходящие из фокусной точки и отражающиеся от

параболического отражателя
Из рисунка 2 можно сделать два вывода. Первый заключается в том, что

оба луча в конечном итоге движутся в одном направлении (что можно
определить, поскольку углы падения и отражения относительно нормали
поверхности должны быть равны).
Второй вывод состоит в том, что длины путей ADE и ABC равны. Эти
факты могут быть доказаны для любого набора выбранных углов. Отсюда
следует, что:
424
– все лучи, исходящие из фокусной точки (источника или питающей

антенны), будут отражаться в одном и том же направлении.
– расстояние, которое каждый луч проходит от фокуса до отражателя, а
затем до фокусной плоскости, является постоянным.
В результате этих выводов следует, что распределение поля на фокусной
плоскости будет находиться в фазе и двигаться в одном и том же направлении.
Это приводит к появлению параболических антенн с высоконаправленной
диаграммой направленности излучения.
Вращая параболу вокруг оси z, получается параболоид, как показано на
рисунке 3.
Рис. 3. Вращение параболы вокруг оси
Для проектирования значение диаметра D должно быть увеличено, чтобы

увеличить коэффициент усиления антенны. В этом случае фокусное
расстояние F является единственным свободным параметром; типичные
значения обычно задаются как отношение F/D, которое обычно находится в
диапазоне от 0,3 до 1,0.
Поля, проходящие через апертуру параболического отражателя, отвечают
за излучение этой антенны. Максимально возможное усиление антенны может
быть выражено в терминах физической площади апертуры:
4𝜋 (𝜋𝐷)2
𝐺𝑚𝑎𝑥 = 2
𝐴= (4)
𝜆 𝜆2
Фактическое усиление выражается в параметре эффективной апертуры,

который связан с физической областью параметром эффективности (ε). Этот
425
коэффициент полезного действия часто составляет порядка 0,6-0,7 для хорошо

спроектированной антенны:
4𝜋 (𝜋𝐷)2
𝐺𝑚𝑎𝑥 = 𝜀 2
𝐴=𝜀 (5)
𝜆 𝜆2
Понимание этой эффективности также поможет понять компромиссы,

связанные с конструкцией параболического отражателя. Эффективность
антенны может быть записана как произведение ряда параметров:
𝜀 = 𝜀𝑟 𝜀𝐴𝑇 𝜀𝑆 𝜀𝑂 (6)
Эффективность излучения – это эффективность, которая имеет дело с
омическими потерями. Поскольку рупорные антенны часто используются в
качестве облучателей, и они имеют очень небольшие потери, и поскольку
параболический отражатель, как правило, металлический с очень высокой
проводимостью, эта эффективность обычно близка к 1 и ею можно
пренебречь.
Эффективность излучения апертуры является мерой того, насколько
однородно электронное поле по всей апертуре антенны. В общем случае
антенна будет иметь максимальный коэффициент усиления, если электронное
поле равномерно по амплитуде и фазе по всей апертуре (дальнее поле
примерно соответствует преобразованию Фурье полей апертуры). Однако
поля диафрагмы будут иметь тенденцию уменьшаться вдали от главной оси
отражателя, что приводит к снижению коэффициента усиления, и эта потеря
фиксируется в пределах этого параметра.
Эта эффективность может быть повышена за счет увеличения
отношения F/D, что также снижает перекрестную поляризацию излучаемых
полей. Однако, как и во всем в инженерном деле, существует компромисс:
увеличение соотношения F/D снижает эффективность побочных эффектов
[3].
Вторичная эффективность измеряет количество излучения от питающей
антенны, которое отражается отражателем. Из-за конечного размера
отражателя часть излучения от питающей антенны будет отклоняться от
главной оси под большим углом, таким образом, не отражаясь. Эту
426
эффективность можно повысить, переместив облучатель ближе к отражателю

или увеличив размер отражателя.
При изменении длительности нулевого вектора величина вибрации
крутящего момента частоты переключения будет изменяться шесть раз за
период.[4]
Погрешность поверхности - небольшие отклонения в форме отражателя
ухудшают производительность, особенно для высоких частот, которые имеют
небольшую длину волны и рассеиваются небольшими аномалиями
поверхности.
Перекрестная поляризация - потеря усиления из-за перекрестно
поляризованного (нежелательного) излучения
Блокировка диафрагмы - питающая антенна (и физическая структура,
которая ее поддерживает) блокирует часть излучения, которое будет
передаваться отражателем.
Неидеальный фазовый центр подачи - параболическая тарелка обладает
желательными свойствами по отношению к одной фокусной точке. Поскольку
питающая антенна не будет точечным источником, будут некоторые потери
из-за несовершенного фазового центра для рупорной антенны.
References:
1. Фролов, О. П. Зеркальные антенны для земных станций спутниковой связи
/ О.П. Фролов, В.П. Вальд. - М.: Горячая линия - Телеком, 2008. - 496 c.
2. Витриченко Э.А. Методы исследования астрономической оптики. -М: Наука. 1980.
3. Сомов, А.М. Спутниковые системы связи: Учебное пособие для вузов / А.М. Сомов,
С.Ф. Корнев. - М.: РиС, 2015. - 244 c.
4. Plotkin, J., Almuratova, N., Yerzhan, A., Petrushin, V. Parasitic effects of pwm-vsi control
leading to torque harmonics in ac drives. Energies, 2021, 14(6), 1713.
427
Галат Олександр Борисович

доцент, к.ф.-м.н., доцент кафедри мікроелектроніки, електронних приладів та пристроїв
Харківського національного університету радіоелектроніки, Україна
Кутєпов Денис Олександрович

студент VI курсу
Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна
ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОГЛИНАННЯ СВІТЛА БАГАТОПЕРЕХІДНИМИ

ТАНДЕМНИМИ СОНЯЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ
Анотація. Використання декількох послідовних шарів різних матеріалів, враховуючи різні

діапазони енергій забороненої зони, підвищує поглинання в багатоперехідних сонячних
перетворювачах. Одночасно, приріст ефективності за цього підхода має обмеження:
кожна межа розділу різних матеріалів вносить оптичні втрати, а кожен шар генерує
різний струм.
У цій роботі ми вивчаємо вплив матеріалів та геометрії на оптичні характеристики
(поглинальну здатність) тонкоплівкового гібридного тандемного сонячного елемента.
Завдання полягає у знаходженні оптимальної товщини кожного шару матеріалу з точки
зору максимальної ефективності поглинання випромінювання. Результати розрахунків
показують складну залежність поглинання структури від товщини кожного шару. Для
адекватної оцінки ефективності фотоперетворювача слід враховувати оптичні втрати
на відображення на кордонах між шарами, а також забезпечити узгодження шарів по
струму, що генерується.
Вступ.
Світовий ринок сонячної фотоенергетики (ФЕ) зростає з 2005 р. у
середньому на 40% на рік. Це набагато більше, ніж для будь-якої іншої галузі
промисловості [1].
Сучасні технології виробництва сонячних батарей добре
зарекомендували себе та забезпечують надійний продукт із гарантованим
виходом енергії протягом щонайменше 25–30 років. Надійність, зростаючий
попит на електроенергію в економікою, що розвивається, можливість зняття
навантаження при перевантаженнях мережі, а також зростання цін на
428
електроенергію, що генерується традиційними джерелами енергії, додають

привабливість у розвиток ринку сонячної ФЕ.
Звичайні сонячні елементи на базі одного напівпровідникового матеріалу
перетворять на електроенергію лише частину енергії сонячного
випромінювання. Більше того, напруга холостого ходу такого сонячного
елемента не може перевищувати ширини забороненої зони переходу, а у разі
використання гетеропереходу – ширини забороненої зони вузькозонного
напівпровідника. Зазначені ефекти викликають великі внутрішні втрати
енергії та їх ККД обмежується значенням 25%.
Структура каскадних сонячних елементів передбачає щонайменше двох
напівпровідникових елементів різних типів, у яких спеціально підібрані
значення ширини забороненої зони – при послідовному з'єднанні такі
елементи забезпечують високі значення напруги холостого ходу.
Застосування напівпровідникових матеріалів, які мають заборонені зони, що
суттєво відрізняються за шириною, дозволяє більш ефективно
використовувати сонячне випромінювання та знизити внутрішні втрати
енергії. Правильний вибір матеріалів для каскадних елементів є гарантією
досягнення високих ККД (понад 30%).
Серед напрямів сучасних досліджень на тему каскадних
фотоелектронних перетворювачів можна виділити такі: підвищення
спектральної чутливості окремого каскаду; розробка нових типів конструкцій
концентраторів сонячного світла; створення чотирьох та п'ятикаскадних
структур.
Оцінки ефективності багатоперехідних ФЕП.
Одним з найперспективніших типів сонячних елементів є багатокаскадні
структури, що використовують напівпровідникові сполуки А3В5, ККД яких
при освітленні заатмосферним сонячним спектром перевищує 30%. Структури
таких фотоелектричних перетворювачів (ФЕП) одержують методом МОС-
гідридної епітаксії, послідовно осаджуючи десятки різних верств на підкладку
Ge. Збільшення ефективності перетворення сонячного випромінювання на
електричну енергію безпосередньо пов'язане зі збільшенням кількості каскадів
429
сонячних елементів, що призводить до підвищення спектральної чутливості

ФЕП.
Розрахунки за методом Шоклі-Квайссера показують, що максимальна
теоретична ефективність каскадного ФЕП для неконцентрованого сонячного
випромінювання ККД чотирикаскадного ФЕП досягає 53%, трикаскадного -
49%, двокаскадного - 42%. Для ФЕП із нескінченно великим числом каскадів
максимальна ефективність досягає 68,2%
Для бінарних гетероструктур на основі сполук A3B5 характерними є
дискретні області спектральної чутливості в інфрачервоному діапазоні, а
також у таких гетероструктурах відсутня можливість підбору пари сполук, що
добре узгоджуються за параметрами кристалічної решітки..
У свою чергу, перехід до потрійних з'єднань на основі A3B5 дає
можливість розширити спектральний діапазон і завдяки можливості
керування шириною забороненої зони Eg зробити його безперервним.
Подальше збільшення числа компонентів до чотирьох дозволяє
збільшити кількість ступенів свободи K, що дає можливість перейти до
незалежного управління все більшим числом параметрів багатокомпонентної
системи.
Триперехідні фотоелектричні перетворювачі на основі
GaInP/GaAs/InGaAs або GaInP/GaInAs/Ge вже досягли рекордних коефіцієнтів
перетворення, що перевищують 40%. Недоліками каскадних
фотоперетворювачів є складність технологічного процесу та використання
дорогих матеріалів.
Крім трьохкаскадних гетерострктур зараз ведуться дослідження
можливостей чотирикаскадних структур. Як видно з малюнка 4,
чотирикаскадні ФЕП перевищують трикаскадні за рівнем ККД на 2.5% -3%.
Основна складність виготовлення епітаксійної структури ФЕП з
кількістю каскадів більше трьох полягає у підборі матеріалів з необхідними
оптичними параметрами та близькими значеннями постійної кристалічної
решітки. При виготовленні багатокаскадних СЕ може також застосовуватися
метод механічного стикування двох та більше окремих епітаксійних структур.
430
Однак стик є джерелом додаткових дислокацій. Крім того, даний метод

виготовлення багатокаскадних сонячних елементів є досить дорогим і дуже
трудомістким, оскільки передбачає проведення кількох процесів
епітаксійного зростання на різних підкладках, чим значно ускладнює
технологічний процес при виробництві такого типу ФЕП [2].
Поглинальна здатність багато перехідного ФЕП.
Розробка багатошарових структур фотоперетворювачів потребує великих
витрат і на етапі моделювання їх можна істотно зменшити. Підвищення
ефективності фотоперетворювачів залежить насамперед від їх поглинання і
коефіцієнта конверсії сонячної енергії в електричну. Поглинальна здатність
визначається залежністю коефіцієнта поглинання матеріалу від довжини хвилі
в діапазоні сонячного випромінювання. Розрахунки поглинальної здатності
сонячних елементів, виготовлених на основі різних матеріалів, ґрунтуються на
відомих спектральних розподілах коефіцієнтів поглинання матеріалів у
діапазоні основного потоку сонячного випромінювання [3].
Розрахунки поглинальної здатності сонячних елементів, виготовлених на
основі різних матеріалів [3,4], ґрунтуються на відомих спектральних
розподілах коефіцієнтів поглинання матеріалів у діапазоні основного потоку
сонячного випромінювання [5]. Досліджено експериментально структури
багатоперехідних сонячних фотоперетворювачів [6,7], які мають високу
ефективність (35…50%). Результати вимірювань конверсійної ефективності
найпоширеніших напівпровідникових матеріалів показують, що для кожного
є діапазони довжин хвиль з максимальною ефективністю [7]. Тому можна
підібрати послідовність шарів багатоперехідного фотоперетворювача.
Аналогічна структура 4-х перехідного елемента використовувалася для
апробації запропонованої методики.
Враховуючи викладене вище, була виконана обробка зазначених
залежностей, діапазон спектру, що нас цікавить, був розбитий на піддіапазони
розміром 10...50 нм (розмір диктується необхідною точністю розрахунків).
Для розрахунків поглинальної здатності використовувалося співвідношення
[3], яке стосовно чотириперехідної структури має вигляд:
431
 n1

  k k  ( )

FY    1 − e− A1 k dd1 100 e− A2 k dd2 100 e− A3 k dd3 100 e− A4 k dd4 100  

=
AA ( dd1  dd2 ) =  
k 0
 n1 


 ( k k)
FY   

 k =0 , (1)
де:
FYk – щільність потужності сонячного випромінювання АМ1.5 Global, усереднена по k-
му піддіапазону спектру;
λk – довжина хвилі, що відповідає середині k-го піддіапазону спектру;
Amk – коефіцієнт поглинання матеріалу m-го шару, усереднений по k-му піддіапазон
спектру;
ddm-товщина матеріалу m-го шару;
k – номер піддіапазону спектра;
n1 - кількість піддіапазонів спектру, на який розбитий основний діапазон
випромінювання;
1…4 – номер шару відповідного матеріалу у структурі фотоперетворювача.
У кожному піддіапазоні визначаємо середнє значення функцій FYk, Amk,

k. Ці масиви даних використовують у програмі для безпосередніх розрахунків.
Розрахунки поглинальної здатності представлені для чотириперехідної
структури фотоперетворювача Ge/InAs/GaAs/InP.
На рис. 1 наведено розрахунки поглинальної здатності структури при
зміні товщини шару 1 (Ge) від 1 до 1000000 нм. При товщині 1-50 нм матеріал
практично не впливає на поглинання всієї структури. У діапазоні 50-3000 нм
матеріал істотно впливає на поглинання фотоперетворювача. Подальше
збільшення товщини призводить до значного перевитрати матеріалу та не дає
адекватного приросту ефективності.
Як видно з наведених розрахунків залежності поглинання для
багатоперехідної структури при зміні товщини того чи іншого шару суттєво
відрізняються. Криві поглинання мають досить різкі злами. Це говорить про
складну залежність поглинання від геометричних параметрів.
Аналітичні оцінки поглинання випромінювання різними матеріалами
дають змогу вибрати товщину шарів у першому наближенні.
432
0.8
0.6
AA ( x dd2)
0.4
0.2
0
−9 −8 −7 −6 −5 −4 −3
110 110 110 110 110 110 110
x
Рис. 1. Поглощение структуры при изменении толщины слоя 1

(d2, d3, d4 =100нм)
Перелік джерел посилань:

1. Jeger-Waldau А. (2012) PV Status Report 2012. Luxembourg, Publications Office of the
European Union. 45.
2. Philipps S., Guter W., Welser E. et al. Present status in the development of III-V multijunction
solar cells. In: Next Generation of Photovoltaics, Luxembourg, Springer Verlag, 2012, pp. 1–22.
3. A. Sliusarenko, L. Sviderska,A. Galat Calculation Of The Absorption Capacity Of Multi-
Junction Solar Photoconverters// XII International Scientific Conference “Functional Basis of
Nanoelectronics” September, 2021, Kharkiv-Odesa, Ukraine. Collection of scientific works.
– P.98-100.
4. Галат А.Б. Расчет поглощательной способности солнечных фотопреобразователей
// 9-я Международная научная конференция «Функциональная база наноэлектроники».
Сб. науч. трудов. – Харьков: ХНУРЭ, 2017. – С.103–106.
5. Galat, A.B. Calculation of the absorbing capacity of a solar CuIn1−XGaXSe2 photovoltaic
converter//Telecommunications and Radio Engineering, Volume 77, Issue 1, 2018, Pages 61-67
6. http://www.astm.org/
7. В.М. Емельянов ¶, Н.А. Калюжный, С.А. Минтаиров, М.З. Шварц, В.М. Лантратов
Многопереходные солнечные элементы с брэгговскими отражателями на основе
структур GaInP/GaInAs/Ge //Физика и техника полупроводников, 2010, том 44, вып. 12.
– С. 1649-1654.
433
Қадылбекқызы Эльвира
Доктор PhD, заведующая кафедры Телекоммуникаций и инновационных технологии»
Алматинский университет энергетики и связи имени Гумарбека Даукеева,
Болатбек Асхат Бауыржанұлы

Магистрант, 2 курс
ИССЛЕДОВАНИЕ И ОПТИМИЗАЦИЯ РАБОТЫ

МАЛОМОЩНОЙ БЕСПРОВОДНОЙ СЕТИ
Аннотация. В работе рассматриваются беспроводные сети, для которых характерно

сверхнизкое энергопотребление и большое количество миниатюрных устройств,
обменивающихся относительно небольшим количеством информации по протоколу
ZigBee. Принципиальной отличительной особенностью беспроводных сенсорных сетей
является принцип ретрансляции данных по цепи. Это позволяет собирать информацию со
значительных объектов, превосходящих по своим размерам радиус связи одного элемента.
Элементы сенсорной сети являются автономными, содержат датчики для контроля
внешней среды, микрокомпьютер и маломощный радиоприемопередатчик.
Ключевые слова: сенсорные сети, беспроводные сети, Zigbee, IEEE 802.15.4
Для изучения протоколов передачи данных в компьютерных сетях

широко используется метод дискретно-событийного имитационного
моделирования, позволяющий представить процесс функционирования
системы как последовательность событий. Сегодня для решения задач
дискретно-событийного имитационного моделирования сетей связи
существует достаточно широкий спектр программных средств: от библиотек
функций для стандартных компиляторов до специализированных языков
программи
Однако имитационное моделирование не может учесть всех аспектов
реальной моделируемой системы. Всегда вводятся предположения,
434
позволяющие упростить и, как следствие, ускорить вычислительные расчёты.

Интуитивно понять, какие предположения не повлекут за собой расхождения
модели и реальной системы, сложно. Поэтому в данной работе для
верификации модели используется стендовое моделирование. Это
экспериментальное исследование небольшой реальной системы, позволяющее
учесть все аспекты взаимодействия её частей и влияние внешних факторов.[1]
Возможности использования сенсорных сетей простираются во многие
сферы деятельности. В качестве наиболее очевидных областей их применения
эксперты называют промышленный мониторинг, автоматизацию строений
(«умный дом»), логистику, здравоохранение, системы безопасности и
оборону.
Целью данной работы является построение и изучение алгоритмов,
управляющих работой беспроводной сети для достижения минимального
энергопотребления устройств.
Для изучения протоколов передачи данных широко используются метод
дискретно-событийного имитационного моделирования, позволяющий
представить процесс функционирования системы как последовательность
событий. Каждое событие происходит в определенный момент времени и
может изменять состояние системы
Научная новизна
В работе предложен новый подход к решению проблем
энергосбережения в сенсорных сетях (сети датчиков), позволяющем
одновременно сократить как энергопотребления сетевых устройств, так и
время доставки сообщений. Подход основан на модификации стека
протоколов ZigBee. Предлагаемые модификации стека основаны на
алгоритмах централизованного управления сетью, включающих: сбор
информации о топологии сети, динамическое изменение ролей устройств и
установку оптимального расписания. Централизованное управление в области
беспроводных сетей в настоящее время не пользуется большой
популярностью в силу высокой мобильности устройств и возникновения шума
в радиоканале, который приводит к изменениям графа связности сети. Однако
435
в нише сенсорных сетей, например для промышленного мониторинга, данные

обстоятельства не существенны. Как правило, датчики остаются
неподвижными, а радиоканал чаще всего не меняет свойств на протяжении
долгого времени. [2] Именно эти факторы позволили задействовать не
использовавшуюся ранее в беспроводных сетях возможность
централизованного управления.
2 Модель работы беспроводной сети на основе протокола ZigBee
В сущности, ZigBee – это не один протокол: спецификация ZigBee
регламентирует стек протоколов, в котором протоколы верхних уровней
используют сервисы, предоставляемые протоколами нижележащих уровней.
Спецификация IEEE 802.15.4 описывает два режима работы сети:
маячковый и без маяков. В режиме без маяков маршрутизаторы постоянно
прослушивают эфир, потому нельзя построить сеть со сверхнизким
энергопотреблением. [2]
В маячковом режиме все устройства с определённым периодом посылают
в эфир специальные кадры, называемые маяками. Интервал между маяками
(BI) включает в себя активный период, называемый суперфреймом, и
неактивный период (см. рис. 1).
Рис. 1. Принцип работы сети в маячковом режиме
436
3 Задача минимизации энергопотребления

Сформулируем исходные предположения о структуре и назначении сети:
1. Подключения к сети новых устройств и изменения ее конфигурации
происходят относительно редко.
2. На сеть не возлагается задача передачи сигнала между произвольными
узлами – достаточно иметь возможность передавать сигнал от узла к
координатору и обратно.
3. Объем информации, генерируемый сетью в единицу времени, не
превышает ее пропускной способности.
Ввиду этих предположений возникает возможность разделения устройств
по ролям, энергопотребление в которых сильно различается. Отказ от идеи
самоорганизации и централизация управления сетью приводит к отсутствию
необходимости в собственном суперфрейме на конечных устройствах. Это
снижает энергопотребление конечных устройств почти вдвое. [4]
Рис. 2. Зависимость отношений средних сил токов от BO

(I' – сила тока с учётом первой оптимизации,
I'' – с учётом обоих, I – без учёта оптимизаций)
Точное решение этой задачи для больших графов требует больших затрат
времени, что неприемлемо. Поэтому используется простой алгоритм на графе
(рис. 3), который позволяет найти не максимальное, а достаточно большое
количество наборов маршрутизаторов.
437
Рис. 3. Схема алгоритма распределения ролей
4 Измерение времени доставки сообщений

Целью эксперимента было измерение среднего и максимального времени
доставки сообщений, частот потери и дублирования пакетов. Сравнения
проводились по топологии «цепочка» при включённом и выключенном
алгоритме установки расписаний.
Запускалась сеть из 5–10 устройств. Строилась топология «цепочка».
Последнее устройст- во в цепи периодически генерировало сообщения. Оно
связывалось проводом с компьютером, к которому был подключён
координатор. При генерации сообщения узел также посылал сигнал по
проводу. Последовательно проводилось два испытания с использованием
одной и той же топологии: с оптимальным и случайным (спонтанным)
расписанием.
Было сделано шесть испытаний, в процессе каждого проделана серия
измерений времени. Исследовались сети с параметрами BO = 4 и BO = 5.
Схема эксперимента показана на рис. 5. Серым цветом выделены моменты
времени, в которые проводились замеры. Искомое время доставки сообщений
– t7 - t2. По результатам эксперимента построены гистограммы распределения
сообщений по временам их доставки. [4]
438
Рис. 4. Схема эксперимента и жизненный цикл сообщения
Рис. 5. Гистограммы распределения сообщений

по временам их доставки
Наличие двух границ на гистограммах указывает на равномерное

распределение времени ожидания t3 - t2 на конечном устройстве и
практически постоянное время доставки за одну волну t4 - t3.
Проделанные испытания позволяют сделать следующие выводы. При
включённом алгоритме установки расписаний происходит уменьшение
среднего времени доставки в 3.1 и 4.2 раза в испытаниях с BO = 4 и BO = 5
соответственно. Минимальное время доставки за одну волну в оптимальном
режиме не зависит от BO и составляет ~200 мс. Полученные
экспериментально данные для оптимального расписания хорошо согласуются
с теоретической оценкой. [5]
439
Рис. 6. Изменение заряда батарей лимитирующих устройств при

различных параметрах переключения топологий сети
Сделаны следующие выводы. Независимо от используемых параметров

сети и начального заряда все лимитирующие устройства разряжаются
одновременно ― алгоритм переключения топологий обеспечивает
оптимальное управление. При относительно редких переключениях заряды
лимитирующих устройств со временем выравниваются. Для исследуемой сети
определено, что при переключениях раз в час времени жизни сети снижается
на 60,5%, раз в день ― на 6%.
5 Сетевой симулятор ns-2
Ns-2 является объектно-ориентированной системой, ядро которой
реализовано на язы- ке С++. Язык скриптов OTcl используется в качестве
интерпретатора. Ns-2 поддерживает ком- пилируемую иерархию классов С++
и подобную иерархию классов интерпретатора OTcl. Су- ществует
однозначное соответствие между классом одной иерархии и таким же классом
другой. [6]
Использование двух языков программирования в ns-2 объясняется
следующими причинами. С одной стороны, для детального моделирования
протоколов необходимо использовать системный язык программирования,
обеспечивающий высокую скорость выполне- ния и способный
манипулировать достаточно большими объемами данных. С другой стороны,
440
для удобства пользователя и быстроты реализации различных сценариев

моделирования привле- кательнее использовать язык программирования
более высокого уровня.
Реализация предлагаемых в работе оптимизационных алгоритмов также
требует модификации протокола сетевого уровня. Все необходимые
изменения моделей, описанные в предыдущих разделах, были выполнены. [6]
Рис. 7.Оптим. дерево топологии Рис. 8. Спонтанное дерево топологии
6 Анализ результатов численных экспериментов

Был проведен ряд имитационных экспериментов по измерению времени
доставки сообщений, аналогичных натурным. Результаты представлены на
рис. 9 (в скобках указана относительная ошибка по сравнению с натурным
экспериментом)
Для данного эксперимента было отключено моделирование ошибок на
канальном уровне, чтобы все пакеты доставлялись за одну волну, так как при
анализе результатов натурного эксперимента учитывались только такие
пакеты. Этим вызвано отсутствие небольших «хвостов» гистограмм, которые
видны на рис. 6. По результатам проведенного сравнения можно сделать
вывод, что используемая модель обладает приемлемой точностью и дает
ошибку не более 5 % для определения средних величин доставки
сообщений.[7]
441
Рис. 9. Гистограммы распределения сообщений по временам их доставки
Из результатов следует, что применение обоих алгоритмов оптимизации

дает ускорение времени доставки почти в два раза в широком диапазоне
размеров сетей.
Заключение
Целью работы являлось построение и изучение алгоритмов,
управляющих работой беспроводной сети ZigBee -устройств для
минимизации энергопотребления и времени доставки сообщений.
Предложены алгоритмы, использующие особенности протокола канального
уровня и идеи о динамическом изменении сетевых ролей устройств совместно
с установкой расписания.
Предложено две оптимизации, теоретически позволяющие увеличить
временя жизни конечных устройств в 6–7 раз в зависимости от параметров
сети. Для проверки было выполнено экспериментальное измерение
энергопотребления. Показано, что теоретическая оценка завышена на 13 %.
Предложена схема динамического изменения ролей устройств, позволяющая
приблизить время жизни сети ко времени жизни конечных устройств. Найдено
теоретическое условие, обеспечивающее максимально возможное
приближение. Описан алгоритм распределения ролей, который обеспечивает
выполнение этого условия, и схема сетевого протокола, позволяющего его
реализовать. [8]
Проведены исследования алгоритма распределения ролей на квадратных
сетках. Показано, что алгоритм может давать 2–7 независимых наборов
442
маршрутизаторов, обеспечивающих связность топологии. Это позволяет, в

конечном счете, увеличить время жизни сети в 1.7–3.8 раза.
Для ускорения доставки сообщений предложен алгоритм распределения
слотов супер- фреймов. Были проведены экспериментальные и численные
измерения времени доставки сообщений. Результаты измерений хорошо
согласуются между собой. Численные расчеты проводились при помощи
сетевого симулятора ns-2, в котором нами была реализована модель нового
стека протоколов. Показано, что алгоритм уменьшает среднее время доставки
сообщений в 2– 4 раза в зависимости от размера топологии и особенностей её
построения.
1. Кучерявый Е. А. NS-2 как универсальное средство имитационного моделирования
сетей связи. Tampere University of Technology, Telecommunications Laboratory, Tampere,
Finland.
2. Парамонов А. И. Имитационное моделирование систем и сетей связи // ЛОНИИС, 2000.
3. Banks J., Carson J. S., Nelson B. L., Nicol D. M. Discrete-Event System Simulation, 5th
Edition, Pren- tice Hall, 2009.
4. Cuomo F., Luna S. D., Monaco U., Melodia T., Routing In ZigBee: Benefits from Exploiting
the IEEE 802.15.4 Association Tree. IEEE International Conference on Communications
2007, June 2007, pp. 3271–3276.
5. Fall K., Varadhan K. The ns Manual. 2008. IEEE TG 15.4. Part 15.4: Wireless Medium
Access Control (MAC) and Physical Layer (PHY) Specifications for Low-Rate Wireless
Personal Area Networks (LR-WPANs), IEEE standard for In- formation Technology.
IEEE-SA Standards Board, 2003.
6. Koubâa A., Alves M., Tovar E. A Comprehensive Simulation Study of Slotted CSMA/CA for
IEEE 802.15.4 Wireless Sensor Networks. Proceedings of the 6th IEEE International
Workshop on Factory Communication Systems (WFCS 2006), Torino (Italy), 2006.
7. Ramachandran I., Das A. K., Roy S. Analysis of the contention access period of
IEEE 802.15.4 MAC // ACM Transact. on Sensor Networks. – 2007. – Vol. 3, no 1.
8. Ousterhout J. Scripting: High-level programming for the 21st century. IEEE Computer,
March 1998, N31(3), pp. 23–30.
9. Zheng J., Lee M. A Comprehensive Performance Study of IEEE 802.15.4. IEEE Press, 2004.
ZigBee Specification. ZigBee Alliance Std., 2007.
443
Доктор PhD, заведующая кафедры Телекоммуникаций и инновационных технологии»
Дәукешов Мәди Серікұлы

Магистрант,2 курс
ТЕХНОЛОГИЯ FIBERTRAX - КАК РЕШЕНИЕ

ЦИФРОВОГО НЕРАВЕНСТВА
Аннотация. Оптическое волокно, как среда для передачи больших объемов информации
находит все более широкое применение в мире и в нашей стране в частности. Оптический
кабель имеет массу преимуществ перед медным. Волоконно-оптические линии связи
(ВОЛС) способны обеспечить скорость передачи данных до 1 терабайта в секунду. Они
активно вытесняют медные кабельные линии и являются самым перспективным
направлением развития проводной связи. Но цена прокладки оптического кабеля очень
высокая и требует больших затрат. Но при помощи технологии FiberTRAX при прокладке
оптических кабелей не нужно выполнять дорогостоящее рытье траншей или
подвешивать кабели на опоры линий электропередачи. Технология FiberTRAX предлагает
самый простой способ прокладки ВОЛС: приклеиванием кабелей к дорожному полотну.
Полимерная клеящая композиция затвердевает за четверть часа, то есть работы по
прокладке новой оптической линии выполняются супербыстро, а стоимость прокладки
одного километра окажется в разы дешевле.
Ключевые слова: технология FiberTRAX, ВОЛС, Traxyl
Сегодня, как никогда ранее, регионы стран СНГ нуждаются в связи, как
в количественном, так и в качественном плане. Руководители регионов в
первую очередь озабочены социальным аспектом этой проблемы, ведь связь -
это предмет первой необходимости. Связь влияет и на экономическое
развитие региона, его инвестиционную привлекательность. Вместе с тем
операторы электросвязи, тратящие массу сил и средств на поддержку
444
дряхлеющей телефонной сети, все же изыскивают средства на развитие своих

сетей, на оцифрование, внедрение оптоволоконных и беспроводных
технологий. В настоящее время ускорение технического прогресса
невозможно без совершенствования средств связи, систем сбора, передачи и
обработки информации. В вопросах развития сетей связи во всех странах
большое внимание уделяется развитию систем передачи и распределения
(коммутации) информации.
За последний период развития в области связи, наибольшее
распространение получили оптические кабели (ОК) и волоконно-оптические
системы передачи (ВОСП) которые по своим характеристикам намного
превосходят все традиционные кабели системы связи. Связь по волоконно-
оптическим кабелям, является одним из главных направлений научно-
технического прогресса. Оптические системы и кабели используются не
только для организации телефонной городской и междугородней связи, но и
для кабельного телевидения, видеотелефонирования, радиовещания,
вычислительной техники, технологической связи и т.д.
Применяя волоконно-оптическую связь, резко увеличивается объем
передаваемой информации по сравнению с такими широко
распространенными средствами, как спутниковая связь и радиорелейные
линии, это объясняется тем, что волоконно-оптические системы передачи
имеют более широкую полосу пропускания.
В США стоимость одной мили подземной прокладки оптоволоконного
кабеля составляет около $200 тыс., а на опорах линий электропередачи – до
$50 тыс. Понятно, что инвесторы готовы понести такие расходы только в тех
регионах, где их вложения быстро окупятся и начнут приносить прибыли, то
есть в малонаселенных местностях даже такой богатой страны как США
прокладка оптических коммуникаций откладывается на непредсказуемо
далекую перспективу.
И вот живущий в одном из таких районов штата Виргиния, обделенных
широкополосным доступом в Интернет, пожилой (но активный) пользователь
Сети «достал» своего сына жалобами на постоянно действующими на
445
стариковские нервы низкими скоростями загрузки сайтов. И сын задумался

над тем, как бы помочь отцу в его «интернет-беде». Он понимал, что нужно
найти какой-то способ удешевления прокладки оптических кабелей,
чем существующие сегодня. Отправной точкой его размышлений стал поиск
уже готовой инфраструктуры, «существующей везде», на которую можно
«наложить» кабельную инфраструктуру. Ответ был очевиден – такую
вездесущую инфраструктуру представляют собой автотрассы.
Вторую основополагающую идею новой технологии изобретателю
подарила его сестра-стоматолог, от которой он узнал об очень прочном
фотополимере, который используется для пломбирования зубов. Оставалось
только придумать, как на основе этого довольно дорогого материала получить
состав с приемлемой себестоимостью. И Дэниэл Тернер нашел этот
дополнительный компонент – им стал широко распространенный полимер
метилметакрилат, входящий, в частности, в состав красок для дорожной
разметки, обладающих высокой стойкостью к воздействиям солнечного
ультрафиолета и температурным перепадам. После чего клеевая композиция
и технология, использующая ее для приклеивания оптического кабеля к
дорожному покрытию, были запатентованы и переданы во владение
основанной в 2017 году компании TRAXyL, Inc., которая обосновалась в
небольшом городке Уоррентон штата Виргиния.
Рис. 1. Волокно монтированная в асфальт

при помощи технологии FiberTRAX
446
Теперь при прокладке оптических кабелей не нужно выполнять

дорогостоящее рытье траншей или подвешивать кабели на опоры линий
электропередачи (а где их нет, то и вынужденно ставить новые столбы).
Технология FiberTRAX предлагает самый простой способ прокладки ВОЛС:
приклеиванием кабелей к дорожному полотну. Полимерная клеящая
композиция затвердевает за четверть часа, то есть работы по прокладке новой
оптической линии выполняются супербыстро, а стоимость прокладки одной
мили (с учетом стоимости полимерной композиции и использования
специализированной техники), по предварительным расчетам не превысит
$25 тыс.
Traxyl заявляет о 10-летнем сроке службы продукта, который
значительно короче, чем срок службы траншейных опций. Но хотя FiberTRAX
не может быть постоянным решением, потенциально он может предложить
временный метод для повышения скорости широкополосной связи последней
мили.
Рис. 2. Проект выполненная на парковке кампуса школы
У Traxyl уже есть пять клиентов FiberTRAX, в том числе провайдер

интернет-услуг DC-Area ThinkBig Networks, средняя школа и три
муниципалитета.
Онлайн-публикация Government Technology рассказала о двух
муниципалитетах - городе Стиллуотер, штат Оклахома, и округе Фокиер, штат
Вирджиния. Представитель Stillwater сообщил, что город успешно проверил
447
волокно, запустив снегоочистители, мусоровозы и другие крупные

транспортные средства по линии.
Покрытия ММА уже используются на дорогах в качестве более
долговечной альтернативы окраске. Traxl утверждает, что усовершенствовал
MMA, используемый в FiberTRAX, для противостояния тяжелым грузам -
потенциально придавая новый смысл часто используемому
телекоммуникационному дескриптору «усиленный».
Рис. 3. Оптический кабель монтированный в асфальт на парковке

кампуса школы
Оптическое волокно можно укладывать со скоростью 1 миля в час. По

словам Картера, сравните это с протягиванием проводов через опоры или
прокладкой их в землю, что может занять час, чтобы пройти всего пару сотен
футов.
В TRAXyL считают, что новый метод под названием FiberTRAX более
всего подходит для "последней мили", то есть для прокладки оптоволокна от
центральной магистрали к зданиям. Поскольку полимерное покрытие
затвердевает примерно за 15 минут, работы выполняются быстрее, чем при
традиционных способах прокладки и не требуют длительного перекрытия
движения на территории.
По мнению Митчелла, сеть, построенная с помощью метода FiberTRAX,
может стать временным решением, когда требуется проложить коммуникации
448
максимально быстро и с минимальными затратами. В последующем эксперт

считает разумным перенести оптоволоконные линии под землю. Дэниэл
Тёрнер также видит технологию скорее дополнением, а не заменой
существующих методов строительства сетевой инфраструктуры.
Рис. 4. FiberTRAXtor
Стартап TRAXyL еще только в самом начале своего пути. По

информации Washington Business Journal, компания недавно получила грант
на сумму 225 тысяч долларов от Национального научного фонда США
(National Science Foundation) и планирует привлечь от инвесторов еще три
миллиона долларов на развитие своего бизнеса.
Средства предполагается вложить в разработку специальных машин,
которые будут прокладывать кабель по дорогам. В планах Тёрнера – сдавать в
аренду эту технику под названием FiberTRAXtor компаниям,
специализирующимся на строительстве ВОЛС. По оценкам TRAXyL, на
создание готового к коммерческому запуску продукта потребуется от 9
месяцев до 1 года.
Вывод
В настоящее время открылись широкие горизонты практического
применения оптического кабеля и оптоволоконных систем передачи в таких
отраслях народного хозяйства, как радиоэлектроника, информатика, связь,
вычислительная техника, космос, медицина, голография, машиностроение,
атомная энергетика и др.
449
Волоконная оптика развивается по многим направлениям и без нее

современное производство и жизнь не представляются возможными.
Однако не везде организована хорошая связь и высокоскоростной
интернет, что конечно же отрицательно влияет на все аспекты жизни. В
основном это отдаленные сельские местности, куда подводить кабель вязи
операторам связи просто не выгодно. Традиционные методы прокладки
кабеля очень дороги и трудоемки. Именно здесь технология FiberTrax
становится незаменимой. Я считаю, что развивая такие инновационные и
нетрадиционные технологии мы можем решить много разных проблем нашего
в общества где связь является только одной из них. И только благодаря
инновациям мы можем сделать уверенный шаг к светлому будущему.
1. Ivanov V.I., Gordienko V.N., Popov G.N., Asnin L.B., Repin V.N., Tveretsky M.S.,
Zaslavsky K.E., Isaev R.I. Digital and analog transmission systems. - M .: Radio and
communication, 1995.
2. Slepov N.N. Synchronous digital networks SDH. - M .: Eco - Trends, 1997.
3. Netes V.A. Basic principles of synchronous digital hierarchy. // Networks and communication
systems. - 1996. - No. 6.
4. Description of ITU-T standards.
5. Netes V.A. Construction of transport networks based on the Synchronous Digital Hierarchy.
// Networks and communication systems. - 1997. - No. 4.
6. Technical description of LUCENT TECHNOLOGIES equipment.
7. Management Manual No. S42022-L3021-H1 - * - 7619.
8. Butusov M.M., Vernik S.M., Galkin S.L., Gomzin V.N., Mashkovets B.M.,
Shchelkunov K.N. Fiber optic transmission systems. - M .: Radio and communication, 1992.
9. Kemelbekov B.Zh., Myshkin V.F., Khan V.A. Fiber optic cables. M., 1999
10. Lucen Technologies website.
11. Grodnev I.I. Fiber - optical communication lines: a textbook for higher educational
institutions. - M .: Radio and communication 1990
12. Ubaydullaev R.R. Fiber optic networks. - M .: Radio and communication 1998.
13. Andrushko L.M., Grodnev I.I., Panfilov I.P. Fiber optic communication lines. - M .: Radio
and communication, 1984.
14. Barskov A. G. SDH from sunrise to sunset. // Networks and communication systems. - 2000.
450
- No. 10. S. 84-87.

15. Kim L.T. Synchronous digital hierarchy // Electrosvyaz. - 1991. - No. 3.
16. Kim L.T. Linear tracts of synchronous digital hierarchy // Electrosvyaz. - 1991. - No. 3.
17. Roginsky. Degtyarev V.V., Koromyslichenko V.N., Shmytinsky V.V. Synchronous digital
hierarchy network in St. Petersburg // Electrosvyaz. - 1995.
18. Slepov N.N. Architecture and functional modules of SDH networks. // Networks and
communication systems. - 1996. - No. 1.
19. Enterprise standard. Educational works. General requirements for the design of educational
and methodological documentation. STP 768-01-07-97. - Almaty, 1995.
451
Доктор PhD, заведующая кафедры
Телекоммуникаций и инновационных технологии»
Қалиасқарова Аяулым Дәулетханқызы

ВЫСОКОЧАСТОТНЫЙ 5G В ОБЛАСТИ ИНТЕРНЕТА ВЕЩЕЙ
Аннотация. Интернет вещей (IoT) и 5G-это две технологии, которые являются очень
разрушительными. IoT имеет возможность подключать несколько устройств
одновременно и эффективно вычислять или управлять ими с помощью одного
устройства. В настоящее время IoT используется почти во всех основных секторах для
управления устройствами, даже не прикасаясь к ним. 5G играет определенную роль в
скорости Интернета. Более быстрый интернет всегда пригодится любому и в любое
время. В этой статье мы обсудим интеграцию высокочастотного 5G с IoT. В ходе
исследования было установлено, что, нынешнее цифровое общество будет продолжать
инвестировать в сетевые технологии 5G, необходимо соблюдать осторожность, чтобы
не развертывать сеть 5G на сверхвысоких частотах выше 20 ГГц из-за ее
неблагоприятных последствий для здоровья. Мы рассматриваем характеристики,
спектры, полоса пропускания. Кроме того, в статье обсуждаются будущие тенденции
исследований, связанные широкополосного 5G интегрированным IoT, также
рассматривается проектирование и моделирование 5G в 28 ГГц.
Ключевые слова: IoT, распределение частот 5G, 28 ГГц
Интернет вещей (IoT) - одна из формирующихся парадигм в современную

эпоху, которая привлекает многих исследователей благодаря своему
широкому применению. Из-за открытого характера доступности и
неоднородности устройств быстрое увеличение числа подключенных
устройств приводит к нескольким уязвимостям и угрозам в устройствах
452
интернета вещей. Следовательно, безопасность является одной из важных

проблем и основной проблемой, которую необходимо решить для
гарантированной передачи данных в среде интернета вещей.
Для реализации поставленных целей для новых требований к сетевым
технологиям 5G нынешнее цифровое общество двадцать первого века требует
радикальных изменений в сетевой архитектуре, включая основную сеть и сеть
радиодоступа (RAN) для достижения сквозного соединения и оптимизации
безопасности. Широкий широкополосный спектр определяет качественный
скачок в оптимизации производительности, уже гарантированный в новой
структуре сетевых технологий 5G. Развивающаяся широкополосная связь
спектр, как правило, находится в диапазоне 24-40 ГГц, с полосой пропускания
в 120 МГц (или выше) частоты.
Огромная пропускная способность обеспечивает сети сверхвысокой
пропускной способности (в 16-32 раза выше, чем в предыдущей сети 4G) с
задержкой до 1 мс. Первоначальное развертывание сетевых технологий 5G
предполагают автономное (NSA) в средних широких диапазонах, хотя подход
был нормализован для поддержки операторов для повторного использования
существующего пакета 4G Evolved.
По оценкам, сетевая технология 5G будет успешной в первую очередь
при использовании высоких широких полос, обеспечивающие огромное
расширение охвата, чрезвычайно хорошо работают как в маркетинговой, так
и в бизнес-экосистеме, позволяя создавать сквозные (e2e) системы 5G и
сетевое ядро 5G.
Миграция спектра и комбинации как для широких диапазонов, так и для
технологий (4G и 5G) являются основополагающими для планируемого
развития новой сетевой технологии 5G. Существует несколько возможностей
для инкапсуляции и комбинаций широких диапазонов плюс технологические
инновации для двойного подключения 4G и 5G для автономной сети 5G,
которые в настоящее время вступают в силу, поскольку подключается все
больше устройств, трафик продолжает расти, а рынок также продолжает
насыщаться.
453
2 Распределение частот 5G
Развитие корпоративных сетевых инфраструктур 5G потребовало
создания миллиардов подключенных устройств мониторинга
работоспособности с низкой скоростью передачи данных и низким
энергопотреблением, удаленных датчиков и клинических носимых устройств,
основанных на инфраструктуре магистральной сети 5G и корпоративной
структуре IOTs. В то время как сетевая технология 5G проектирует ключевую
инфраструктуру, которая заряжает энергией интеллектуальные устройства,
"умный город" и решает все от ядра до края, создавая защищенные, более
интеллектуальные потоки данных и обеспечивая большую персонализацию.
В рамках своих усилий по сдерживанию распространения глобальной
пандемии COVID-19 Китай использовал 5G-патрульных роботов,
разработанных Guangzhou Gosuncn Robot Co., Ltd, с использованием
технологии Advantech для мониторинга ношения масок и температуры тела в
общественных местах. В связи с вспышкой COVID-19 поставщики продуктов
и услуг для Интернета вещей (IOTs) в умных городах Guangzhou Gosuncn
Robot Co. обновили своего полицейского патрульного робота на базе 5G
новыми возможностями, чтобы помочь сотрудникам полиции на передовой в
проведении проверок по профилактике заболеваний. Ручное измерение
температуры тела подвергает персонал службы общественной безопасности
потенциальным рискам для здоровья в это последовательное время эти
сетевые роботы 5G были оснащены камерами высокого разрешения и
инфракрасными термометрами, способными сканировать температуру 10
человек одновременно в радиусе 5 м друг от друга.
На данный момент сверхвысокие частоты и минимальная задержка
являются функциями, необходимыми операторам для повышения новых
уровней возможностей и пропускной способности для улучшенной передачи
данных с широкой пропускной способностью мобильной связи, в частности,
для разгрузки переполненных сетей 4G. Тем не менее, существует большой
интерес к внедрению новой сетевой технологии 5G в новых средних
диапазонах (3,5 ГГц–6 ГГц) и преобладающих устаревших средних
454
диапазонах (1800 МГц–2600 МГц) в качестве средства обеспечения

общенационального покрытия сети 5G так быстро, как задумывалось.
Использование устаревшего спектра при перестановке новых диапазонов
позволяет операторам предоставлять несколько более крупных категорий
вариантов использования, более профессионально и с более высокой
производительностью, чем сумма отдельных частей. На 1 рисунке
представлены обычные предположения о доступном спектре во всех
изобретениях сети радиодоступа (RAN) с течением времени. Опция
доступности спектра для новой сетевой технологии 5G иногда варьировалась
в разных сегментах рынка, фокусируясь на том, существовала ли она ранее
или используется в настоящее время, в зависимости от времени и
последовательности авторизации.
Рис. 1. Распределение спектра с течением времени
Из 2 рисунка видно, что 5G в различных регионах глобального мира

доступно множество широких диапазонах. В 2019 году Всемирная
конференция радиосвязи отказалась от проверки на унификацию спектра, тем
не менее, существует широкий гармонизм и конвергенция в принятии средних
диапазонов, в частности 3,5 ГГц. Внедрение новой сетевой технологии 5G в
Европе и Азии, приведет к переходу на средние полосы, в то время как
455
операторы Соединенных Штатов Америки потенциально примут высокие

полосы для развертывания сети 5G и переработают некоторые выбранные
низкие полосы 4G.
Рис. 2. Распределение спектра 5G по странам /регионам
Допустимая полоса пропускания, как правило, находится в диапазоне 10

МГц и 30 МГц, что позволяет использовать спектр для широкого охвата через
базовые станции макросов. В стандартном случае широкополосного
использования мобильной сети 5G возможности и задержка очень похожи на
технологии сети 4G в едином диапазоне. Устаревший среднеполосный
спектр в настоящее время используется для подключения 2G, 3G и 4G. Новый
спектр средней полосы имеет спектр распределения 3,5 ГГц в новых более
высоких диапазонах спектра, что позволит добиться значительной ширины
полосы в диапазоне (50 МГц-100 МГц). Это позволит использовать высокую
производительность сети с более низкой задержкой в новых случаях
использования сети 5G, превосходя спектр с более высокой полосой в
широком и закрытом охвате. Широкополосный спектр отражает квантовый
скачок в работе, предусмотренный новой сетевой технологией 5G. Новые
полосы спектра характерно сохраняли доминирование в диапазоне 24 ГГц-40
ГГц с шириной полосы 100 МГц и более. Наличие огромной пропускной
456
способности позволит сетям сверхвысоких размеров (в 10 раз

превосходящим то, что доступно в настоящее время) с задержкой менее
1,5 мс. С другой стороны, существование более высоких частот происходило
с ухудшением покрытия при измерении в более низких диапазонах. Новые
сетевые сценарии будут включать услуги фиксированного беспроводного
доступа (FWA), эквивалентную оптоволокну, услуги подключения к
Интернету вещей (IoT) и аналитические приложения IoT для автомобильных
инноваций, производственной и транспортной логистики, управления
энергетикой и коммунальными услугами и предоставления электронных
медицинских услуг.
Начиная с ранних сетевых поколений стандартов сети радиодоступа
(RAN), которые первоначально были развернуты как автономные сети,
сетевое радио 5G (NR) планируется с начального этапа совместимо
взаимодействовать с существующими сетями 4G LTE. В то время как
инновации 5G подходят для обеспечения высокой степени устойчивости и
безупречности для потребителей, становится очень целесообразным также для
добросовестного планирования снизить риски для существующих услуг.
Ожидается, что для обеспечения плавного развертывания сетевой технологии
5G операторы и сообщества потребителей должны предусмотреть подходы к
развертыванию, механизмы и набор операционных динамик, которые
наилучшим образом используют существующие инвестиции и наилучшим
образом способствуют, революционизируют и поддерживают их
инвестиционный климат и бизнес-стратегии. Возможности для автоматизации
и разработки новой маркетинговой стратегии, корпоративных бизнес-моделей
и экосистемы бизнес-аналитики открываются сейчас, когда операторы готовят
текущие сети к развертыванию 5G. Технология беспроводной сети пятого
поколения (5G) будет согласована, гомогенизирована, стандартизирована и
окончательно регламентирована на всех платформах к концу 2020 года, в
рамках которой будут достигнуты существенные цели по повышению
пропускной способности, надежности и энергоэффективности, сокращению
задержек и значительному увеличению плотности соединений.
457
3 5G миллиметровые волны, зондирование канала 5G

Цель: достижение более высоких требований к скорости передачи
данных порядка 10 Гбит / с, спецификации опубликованы в выпуске 3GPP 15
и более поздних версиях. 5G имеет различные частотные диапазоны:
– менее 6 ГГц (оптимизирован для макросов 5G),
– 3-30 ГГц (небольшие ячейки 5G E)
– 30-100 ГГц (5G сверхплотный).
В связи с ростом большого числа абонентов мобильной передачи данных
возникает необходимость в увеличении пропускной способности. Дело в том,
что полоса пропускания ограничена в доступном частотном спектре
мобильной связи, который находится ниже миллиметрового диапазона волн.
Благодаря этому миллиметровый диапазон волн был исследован операторами
в качестве мобильного частотного спектра из-за его поддержки большей
полосы пропускания. Хотя потери на проникновение выше на этих частотах
миллиметровых волн, поскольку эти частоты не могут проникать сквозь стены
и некоторые объекты в зданиях. Кроме того, частоты миллиметровых волн
ослабляются из-за дождя. После тщательного учета всех этих факторов при
расчете бюджета радиочастотной связи, mm-волна может стать сильным
будущим для рынка широкополосной передачи мобильных данных.
Зондирование канала 5G. Функция зондирования канала: Цель
зондирования канала- понять различные характеристики радиочастотного
канала. Другими словами, зондирование канала относится к измерению или
оценке характеристик канала. Техника зондирования канала, используемая в
сети 5G, известна как зондирование канала 5G. Это поможет в разработке
модели канала. Это также помогает в алгоритмах оценки каналов и
выравнивания каналов, используемых в сложных беспроводных приемниках
в 4G и в стандартах, на основе 5G.
Измерения зондирования канала 5G. Для зондирования канала 5G
используются импульсная характеристика канала на различных частотах
миллиметровых волн, таких как 28 ГГц, 38 ГГц и 72 ГГц.
Мгновенные параметры: профиль задержки питания, потеря пути и
458
задержка пути, угол прибытия, угол отклонения, Доплеровский сдвиг частоты.

Статистические параметры: угловая скорость, угловой спектр мощности,
корреляционная матрица, коэффициент Рициана (К), Доплеровский спектр.
Недостаток распространения канала 5G. Одним из основных препятствий
при реализации радиодоступа на микроволновой частоте является
преодоление неблагоприятных характеристик распространения.
На распространение радиосигналов на этих частотах сильно влияют
атмосферное затухание, дождь, засорение (здания, люди, листва) и отражения.
4 Настройка измерений канала 5G
Проектирование и моделирование 5G 28 ГГц
Передатчик: в качестве зондирующего сигнала использовался
скользящий коррелятор последовательности псевдослучайных помех(PN),
который был модулирован на промежуточную частоту 5,4 ГГц (IF) и
преобразован в 28 ГГц после смешивания с локальным генератором (LO)
22,6 ГГц. Мощность передатчика составляла +30 дБм (типичное значение для
фемтоячеек меньшей мощности), подаваемая на управляемую рупорную
антенну шириной 10◦ шириной 24,5 дБи или рупорную антенну шириной 30◦
шириной 15 ДБ, которая механически поворачивалась В приемнике
использовались рупорные антенны того же типа, что и в передатчике. Для
достижения увеличенного динамического диапазона измерений при
увеличении расстояния покрытия используется система расширенного
спектра скользящего коррелятора. Общий измеренный динамический
диапазон составлял приблизительно 178 дБ между передатчиком и
приемником с использованием наиболее направленных рупорных антенн для
получения SNR 10 ДБ, порядка будущих небольших ячеек.
Было признано, что для преодоления проблем распространения для
систем 5G потребуется адаптивное формирование луча. В отличие от систем
"точка-точка", формирование луча необходимо будет адаптировать к
пользователям и окружающей среде, чтобы доставить полезную нагрузку
пользователю. В отрасли принято считать, что гибридные системы MIMO
будут использоваться в диапазонах микроволновых и низких миллиметровых
459
волн, в то время как в диапазонах V и E, где пропускная способность велика,

системы, скорее всего, будут использовать только формирование луча для
достижения требуемых целей пропускной способности.
Полностью интегрированная передняя часть ka-диапазона для
приемопередатчика 5G. Как показано на 3 рисунке встроенный передний
конец включает в себя трехступенчатый усилитель мощности,
трехступенчатый усилитель с низким уровнем шума и однополюсный
переключатель с двойным переключением.
Интеграция внешнего интерфейса является решающим шагом для
коммерциализации технологии миллиметровых волн для мобильной связи 5G.
Рис. 3. Приемопередатчик
Приложение 5G реализует решения MIMO или непосредственно

реализует фазированную антенную решетку. 28 ГГц является одним из
нескольких диапазонов-кандидатов для нового радиоинтерфейса 5G. Подход
к проектированию основан на интеграции различных типов моделирования
для прогнозирования поведения системы.
Этот подход предполагает
– Моделирование электромагнитного излучения (для пассивных
компонентов антенны e)
– Моделирование параметров S (для небольшого усилителя сигнала)
– Моделирование параметров X для усилителя высокой мощности
– Гармонический Баланс
– Совместное моделирование
460
На 4-8 рисунках показаны проектирование и моделирование 5G в 28ГГЦ

приемопередатчика фазированной антенной решетки. Приведено
моделирование электромагнитного излучения, для пассивных компонентов
антенны «е», примеры усилителя малого сигнала мм-волны, разработанный
триквинтовым процессом PHEMT, также приведены визуализации импульсов
для различных углов.
Рис. 4. Проектирование и моделирование 5G 28 ГГц приемопередатчик

фазированной антенной решетки
Рис. 5. Моделирование электромагнитного излучения

(для пассивных компонентов антенны e)
461
Рис. 6. Усилитель малого сигнала мм-волны

Разработанный триквинтовым процессом PHEMT
Характеристики усилителя мощности X-Параметров

Точно фиксирует все нелинейности
Защищает ваш IP-адрес
Гораздо более высокая скорость моделирования и анализа компромиссов
при проектировании и проверке иерархических систем.
Возможность точного моделирования тяги нагрузки
Рис. 7. Усилитель мощности
462
Рис. 8. Визуализация импульса для различных углов обзора
5 Вывод
В стремлении к более высоким скоростям передачи данных и более
низким задержкам, выходящим за рамки возможностей сети 4G, 5 поколение
беспроводной мобильной связи должно принять революционные способы
использования радиочастотного спектра. В дополнение к лучшим способам
использования уже выделенных полос частот с помощью
усовершенствованных схем модуляции и традиционного масштабирования
сети, оппортунистический доступ к недостаточно используемому спектру
через когнитивное радио еще больше увеличит пропускную способность
систем. Кроме того, различные методы разгрузки будут способствовать
‘неограниченный’ доступ к большим объемам мультимедийных данных в
любом месте и в любое время.
Программно-определяемая технология радиосвязи позволит
реконфигурируемым платформам для реализации парадигмы когнитивного
радио в базовых сотовых сетях и в трафике плавающих решений, в то время
как программно-определяемая сеть облегчит программируемую работу
основной сети. Эволюция в сторону 5G, описанная в этой статье, открывает
новые исследовательские проблемы. Хотя мы кратко рассмотрели ключевые
исследовательские проекты недавно запущенные в Европе, усилия по
разработке технологий 5G предпринимаются по всему миру. Также
463
потребуется дальнейшая стандартизация для сотрудничества и

взаимодействия между различными технологиями радиодоступа. С помощью
этой статьи мы намерены стимулировать поиск инновационных решений всех
этих проблем.
1. Agyapong, P., Iwamura, M., Staehle, D., Kiess, W., & Benjebbour, A. (2014). Design
considerations for a 5G network architecture. IEEE Communications Magazine, 52(11),
65–75. doi:10.1109/MCOM.2014. 6957145.
2. Aijaz, A., Aghvami, H., & Amani, M. (2013). A survey on mobile data offloading: Technical
and business perspectives. IEEE Wireless Communications, 20(2), 104–112.
3. Akyildiz, I. F., Gutierrez-Estevez, D. M., Balakrishnan, R., & Chavarria-Reyes, E. (2014).
LTE-advanced and the evolution to beyond 4G (B4G) systems. Physical Communication, 10,
31–60. doi:10. 1016/j.phycom.2013.11.009. http://www.sciencedirect.com/science/article/
pii/S187449071300086
4. Akyildiz, I. F., Lee, W. Y., Vuran, M. C., & Mohanty, S. (2006). NeXt generation/dynamic
spectrum access/cognitive radio wireless networks: A survey. Computer Networks, 50(13),
2127–2159.
5. Akyildiz, I. F., Melodia, T., & Chowdury, K. R. (2007). Wireless multimedia sensor networks:
A survey. IEEE Wireless Communications, 14(6), 32–39.
6. Badoi, C. I., Prasad, N., Croitoru, V., & Prasad, R. (2011). 5G based on cognitive radio.
Wireless Personal Communications, 57(3), 441–464.
7. Bellanger, M. Specification and design of a prototype filter for filter bank based multicarrier
transmission. In Proceedings of the IEEE international conferences acoustics, speech, and
signal processing (ICASSP), Salt Lake City, UT (pp. 2417–2420).
8. Bleicher, A. Millimeter waves may be the future of 5G phones. http://spectrum.ieee.
org/telecom/wireless/millimeter-waves-may-be-the-future-of-5g-phones.
9. Bolcskei, H., Duhamel, P., & Hleiss, R. Design of pulse shaping OFDM/OQAM systems for
high data-rate transmission over wireless channels. In Proceedings of the IEEE international
conference on communications (ICC), Vancouver, BC (pp. 559–564).
10. Cardoso, L. S., Kobayashi, M., Cavalcanti, F. R. P., & Debbah, M. Vandermonde-subspace
frequency division multiplexing for
464
Доктор PhD, заведующая кафедры
Телекоммуникаций и инновационных технологии»
Мешитбай Нурболат Маратұлы

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИЯ IOT ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ

РАБОТ ПО ПОСТАВКАМ, УПРАВЛЕНИЯ СКЛАДСКИМИ
И ЛОГИСТИЧЕСКИМИ ПРОЦЕССАМИ
Аннотация. Сложность, связанная с быстрым ростом взаимосвязанных различных

отраслей и отсутствием (полного) набора открытых стандартов, затрудняет
поддержание базовых процессов сотрудничества. В соответствии с этой задачей данная
статья призвана внести вклад в открытую архитектуру системы управления
логистическими и транспортными процессами. Модель открытой интегрированной
системы, как таковым является технология IoT, определяется как открытая
вычислительная ответственность от встроенных систем (на борту), а также
эталонная реализация хост-системы для проверки предлагаемых открытых интерфейсов.
Встроенная подсистема, может быть изначально подготовлена к обмену данными с
другими бортовыми устройствами и с IOT-системами в инфраструктуре, обычно
называемой центральной информационной системой или главным офисом. Во
взаимодействии с центральной системой предлагается принять открытые рамки для
сотрудничества, в которых встроенное подразделение, размещенное на любой среде
(суша/море) которая взаимодействует в ответ на набор реализованных возможностей.
Ключевые слова: IoT-системы, технология MSU, система mTIMS
Идея открытых систем становится все более актуальной, когда

потребность в новых услугах поддерживающие их процессах требует общей
интеграции различных систем. Открытой системой в рамках сложных
информационных IoT систем понимается как система в которой ее
465
подсистемы реализуют структуру ответственности или набор

вычислительных возможностей, где для каждой из этих подсистем существует
по меньшей мере две реализации, конкурирующие на рынке. В архитектурной
сервис-ориентированной структуре можно было бы считать, что каждая
подсистема реализует набор сервисов, интерфейс которых соответствует
открытой спецификации или даже норме, когда спецификация требуется
формальной стандартизацией [12].
Обобщение датчиков и исполнительных механизмов как
интеллектуальных систем с возрастающей степенью автономности,
адаптивности и возможностью постоянного подключения привело к
появлению ряда работ в области Интернета вещей (IoT) [1]. Как было
описанно в [1], “ Распространение этих устройств в коммуникативно-
исполнительной сети создает Интернет вещей (IoT),...”, что означает, что
растущее число сетевых устройства формируют растущую емкость и
распределенный интеллект в восприятии среды, где устройства всегда
подключены к любой системе принятия решений .Хотя ожидания высоки в
отношении широкого потенциального внедрения сети “вещей”, успех зависит
от создания “бизнес-эко-систем” в качестве множителя установленных
устройств, вносящих вклад в развитие концепций больших данных в
поддержку бизнес-процессов и процессов принятия решений.
Таким образом, эта статья призвана стать вкладом в открытую
архитектуру логистики и система управления транспортными процессами, как
модель открытых интегрированных систем, определяется вычислительная
ответственность, связанная со встроенной системой, а также эталонная
реализация хост-системы для проверки интерфейсов. Идея состоит в том, что
встроенная подсистема изначально может быть готова к сотрудничеству с
другими бортовыми устройствами и с системами в инфраструктуре, обычно
называемые центральной информационной системой или бэк-офисом.
Взаимодействие в рамках сотрудничества на равных (одноранговая) может
происходить через виртуальную точку подключения. В взаимодействие с
центральной системой предлагается принять открытую структуру для обмена
466
данными , когда встроенный блок размещен где-то на суше или на море, то-
есть на любой среде, которая получила название Mobile Services Unit (MSU).
MSU взаимодействует в реагирование на набор реализованных возможностей
во взаимодействии с инфраструктурой мониторинга, обеспечивающей ее
работоспособность и реакцию в случае сбоя (прогноз). Эти исследование
представляет результаты проекта SASPORT
Статья организована следующим образом – в 2-ом разделе содержится
обсуждение открытых интерфейсов для связи, в 3-ем описывается
предлагаемая архитектура подхода, а в 4-ом разделе представлены
заключительные замечания и выделены несколько направлений будущих
исследований.
2 Открытые интерфейсы для связи
Этот раздел посвящен созданию теоретической базы, с особым акцентом
на научно-техно-логической работы согласованы с научным сообществом и
промышленностью, в содействии решения основываются главным образом в
области электроники, телекоммуникаций и компьютерных и
информационных систем, в открытой архитектуры основу для коммуникации
между устройствами и узлами. На самом деле трио, люди, “вещи” и Интернет
могут быть подключены через устройства посредников, как показано на рис. 1.
Рис. 1. Смартфон как посредник между людьми, “вещами” и Интернетом
Хотя устройства, как правило, просты и специализированы либо по

количеству датчиков и исполнительных механизмов, либо по вычислительным
467
и коммуникационным ресурсам, тенденция с ростом конкурентоспособности

на аппаратном уровне заключается в реализации все более интеллектуальных и
автономных устройств или “вещей”.Однако весь этот потенциал требует
определения набора открытых спецификаций и даже определение новых
стандартов, чтобы устройства в рамках IoT могли участвовать в транспортных
процессах, логистике, подходах к поддержке принятия решений и др. В
качестве стратегий реагирования на возрастающую сложность сети
интеллектуальных устройств в работах [4] и [5] предлагается архитектуру
сетевого управления интеллектуальными «вещами» через мульти сервисную
архитектуру. Архитектура, представленная и обсуждаемая в [4] и [5], была в
рамках проекта под названием Платформа для систем управления транспортом
(P4TMS) с учетом перевозки грузов интермодальным способом. P4TMS
нацелен на управление транспортными процессами с участием нескольких
видов транспорта (автомобильный и железнодорожный). В модели
транспортного процесса включают действия и их взаимозависимости.
Деятельность включает одну или несколько услуг по заранее установленному
контракту, заключенному поставщиком услуг, реализующий открытый
интерфейс. Таким образом, в сервисно-ориентированной архитектуре все
являются сервисами, понимаемыми как вычислительные объекты, с которыми
другие сервисы могут устанавливать зависимости. Хотя одной из целей
платформы было гибкое (интеллектуальное) реагирование на транспортировку,
планирования и сопутствующей логистики, платформенный аспект наиболее
тесно связан с темами относящиеся к методологии управления сетью устройств,
которая предназначена для возможности быть адаптивным и умным. Таким
образом, предлагается компонент, как еще одна IT-система с ответственностью
за управление сетью устройств посредством реализации. Компонент,
называемый интеллектуальным транспортным блоком (iTU), услугами
управления технологической инфраструктурой (iTIMS) [4]. Этот компонент
отвечает за сеть устройств. Управление через понятие «суррогат» как механизм
посредника в управлении уникальные идентификаторы, применяемые к
управлению базой данных [6] и позже в устройствах абстракция с
468
ограниченными ресурсами, которые не могут управлять информацией о

состоянии или расширенные возможности [7].
В дополнение к стратегиям управления сетью устройств в поддержании
обновленных информация о глобальном состоянии, ключевым аспектом
является создание открытых интерфейсов для минимизации потребности в
адаптерах. В электронном обмене информацией между разнородными
системами распространенной практикой стала интеграция на основе
адаптеров.
Однако затраты и риски, связанные с разработкой интегрированных
систем, в частности, путем установления технологических зависимостей
(решений с привязкой к поставщику) предлагает разработку стратегий,
основанных на определении открытых интерфейсов.
В последние годы тенденция в области Интернета вещей включает в себя
разработку открытых архитектур, направленных на системную интеграцию в
организации и определение новых модели согласования возрастающей
сложности при обмене электронными сообщениями между организациями. В
последнем случае была проделана значительная работа. разработаны в
области коллаборативных сетей, выдающиеся работы, ведущие к структура
организационных сетей, в которых требуется, чтобы компании развивались к
рамкам подготовки к сотрудничеству посредством реализации того, что
известна как виртуальная среда разведения (VBE) [8] в поддержке создания
виртуальных организаций (ВО) [9]. Таким образом, была предложена
совместная платформа.
3 Предлагаемая архитектура подхода
Определение открытого интерфейса связи между устройствами и хостом
подхода, предложенного в этой статье, является возможностью для
прогнозирования некоторых из перечисленных выше проблем. Таким
образом, для определения открытого интерфейса рассматриваются
следующие рекомендации:
– Характеристика требований и их обобщение в формулировке структуры
подотчетности возможностей подразделения MSU:
469
– Функциональная модель;
– Модель данных; Правила оценки качества работы.
– Стратегия разделения подразделений MSU с помощью суррогатных
служб (MSU-S), которая является обязанностью каждого подразделения по
управлению развитием, заключается в следующем:
– Сервер координации набора суррогатов через сервер шлюза (MSU-G):
Отвечает за связь с сетью MSU.
– Стратегия реализации каждого MSU;
– Набор интерфейсов, которые будут доступны в виде открытых
спецификаций и могут развиваться в контексте процессов стандартизации.
В первом приближении будет рассмотрена общая архитектура
предлагаемого подхода в его основных компонентах, рис. 2. Это будет
считаться информационной системой, обычно называемой IT-системой, с
ответственностью за доступ к одному или нескольким cетям MSU.
Рис. 2. Общая системная архитектура предлагаемого подхода
Сеть MSU создается группой солидарных MSU с определенным

процессом или набором транспортных процессов. В контексте нынешнего
подхода цель сосредоточена на проверке интерфейса или интерфейсов,
предлагаемых в качестве открытой платформы. Эта проверка фокусируется на
ключевом компоненте управления сетью MSU, который сам по себе является
IT-система, установленная в контейнерах или других мобильных
(кочевых) ресурсах. Этот компонент, называемый Службами управления
470
технологической инфраструктурой MSU (mTIMS),отвечает за предоставление

услуг доступа к каждому из распределенных подразделений (удаленных) MSU
прозрачен для сбоев связи или периодов, когда устройства отключены (для
технического обслуживания или по другой причине). Элементы отвечают за
управление группами транспондеров, связанных с конкретными
транспортными процессами. Он использует сервисы, реализованные IoT-
системой times.
Таким образом, архитектура IOT-системы times (рис. 3) включает в себя
следующие основные модули:
1. Механизмы безопасности и аутентификации для доступа, как
пользователей, так и других IoT cистемы;
2. Мониторинг внедрения и модель сотрудничества с инфраструктурой
мониторинга для управления обслуживанием на основе открытых
спецификаций, таких как SNMP или JMX;
3. Менеджер удаленных подключений (MSU-G или MSU-шлюз), иногда
с несколькими номерами доступа (GSM/UMTS/LTE), отвечающий за
управление каналами связи (восходящая/нисходящая линия связи) с блоками
MSU, установленными в контейнерах или других мобильных ресурсах;
4. Набор наборов MSU (MSU-S), где объект aMSUS соответствует
суррогату физической единицы (MSU), образующей пару (тандем). Экземпляр
ASUS расширяет возможности MSU, включая возможность ответа на
услугудля получения местоположения, когда соединение с устройством
невозможно (пересечение зоны без Покрытие GSM).
Тип сопряжения между физическим устройством с уникальным
идентификатором (UID-MSU) и его идентификатором MSU-S-UID, который
связан с тем же уникальным идентификатором, делает доступным MSU с
расширенными возможностями, и это работает на вычислительной платформе
с потенциально неограниченными ресурсами (например, с использованием
облачных вычислений). Управление жизненным циклом блока MSU должно
гарантировать, что состояние суррогатного блока соответствует физическому
блоку, в частности, всегда действие выполняется ручным процессом. Если
471
устройство отключено навсегда (из-за постоянной неисправности), то

соответствующие MSU также должны быть устранены, сохранив для целей
исторической информации регистрацию “бойни” вместе с другой
информацией, относящейся к их рабочему состоянию.
Рис. 3. Архитектура компонента TIMS и его подключение к сети MSU
Для расширенного управления устройствами MSU в различных

контекстах приложений (разные IoT-системы от разных заинтересованных
сторон) вводится концепция групп MSU.
3.1 MSU-Суррогат (MSU-S) в качестве модуля абстракции
устройства MSU
Для каждого устройства (MSU), установленного на некоторых
мобильных ресурсах (контейнер, грузовик, вагон и т.д.), Существует
экземпляр модели, которая его представляет (суррогат), рис. 4. По сути, MSU-
S поддерживает обновленную информацию о MSU, его равном (суррогатном).
Такое обновление информации зависит от политики, принятой для связи с
MSU, которая ограничена потреблением энергии. Хотя предлагаемый подход
был разработан, имея в качестве ключевой задачи автономию подразделения
с помощью методов сбора урожая, управление энергией должно
осуществляться в рамках политики сокращения потребления с помощью
которого количество сообщений между MSU и системой times должно быть
сведено к минимуму.
472
Архитектура модуля MSU-S, которая виртуализирует устройство MSU,

состоит из следующих ключевых компонентов:
1. Последовательность состояний виртуализированного устройства MSU
(MAX_STATES_QUEUE,максимальное количество состояний, по одному для
каждого доступа к устройству MSU); Расширенный интерфейс, связанный с
интерфейсом устройства (MSU), т. е. интерфейс виртуального устройства
MSU-S, такой, что выполняемая вычислительная мощность позволяет
выполнять набор функций, которые трудно реализовать в соответствующем
устройстве;
2. Модуль оценки степени доверия атрибутам MSU, предоставляемым
его виртуальным представлением, когда значения не обновляются более
времени обновления MSU_Delta, определенного конфигурацией.
Рис. 4. Единичная (суррогатная) архитектура MSU-S
3.2 Открытые интерфейсы предлагаемого подхода

В модели SoaML на рис. 5 показаны основные открытые интерфейсы для
различных уровней сотрудничества. Предлагаемый подход рассматривает
набор интерфейсов, которые необходимо реализовать для доступа со стороны
IT-Systems, либо с помощью демонстрационного приложения текущего
подхода, либо с помощью других подходов. Открытые интерфейсы
следующие:
Интерфейс mTIMS:
Коммуникационные интерфейсы с системой mTIMS для получения
ссылки на конкретный MSU-S, а затем доступ через операции,
предоставляемые МГУ-Г
473
IMSU_S - интерфейс доступа к виртуальному представлению устройства

MSU;
IMSU_G - интерфейс, позволяющий получить после аутентификации
клиентского приложения конечную точку для MSU_S, которая дает доступ к
информации
соответствующий МГУ.
Интерфейс восходящей / нисходящей линии связи (MSU):
– Интерфейс доступа к MSU через его MSU-G (шлюз) в восходящем
канале операция;
– Обновление интерфейса атрибутов MSU через соответствующий MSU-
G (путь шлюза) в операции нисходящего канала.
Рис. 5. Модель архитектуры сервисов SoaML
Интерфейсы считаются минимальным набором функций. Цель

предлагаемого подхода - это определение универсального интерфейса даже
без учета особые требования, возникающие при оценке одного или нескольких
доменов приложений. Сообщения, которыми обмениваются службы
(производители и потребители), были описываются с помощью моделей
сообщений, напрямую конвертируемых в расширяемый язык разметки (XML)
и основанных на грамматике определения схемы (XSD). Предлагаемые
модели представляют собой первый подход к начальной версии открытого
474
спецификация для распределенных вычислений (связанных

интеллектуальных вещей). Ожидается, что будут предложены более полные и
надежные модели, поскольку валидация идентифицирует функции, которые
не были учтены, но важны для требуемой полноты критически важных
операционных решений.
3.3 Характеристики устройства
Разработанный автономный локатор является самодостаточным, со
встроенной перезаряжаемой “батареей”, представляющей собой
соответствующую блок-схему, изображенную на рисунке 5. Он интегрирует
технологии GPS и GSM/GPRS и другие датчики, такие как акселерометр,
температура и часы реального времени. Локатор, прототип которого показан
на рисунке 6, предназначен для рынка грузовых перевозок и в дальнейшем для
сбора энергии от вибраций и солнца, что является одним из инновационных
аспектов, который представляет собой сектор. Локатор будет интегрировать
технологию DSRC-MDR (радиотехнология, используемая в Via
Идентификаторы платы Verde), что позволяет устройству определять плату за
проезд во всех странах, использующих технологию радиочастотной
идентификации (5,8 ГГц) TC270 DSRC-MDR. Эта информация будет
актуальна для логистических операторов или логистических парков,
поскольку они позволяют точно отслеживать места прохождения грузов без
использования GPS или GSM сети. Это потенциальное сотрудничество с
участием концессионеров автомобильных дорог (в качестве еще одного
участника сотудничества) послужило стимулом для развития синергии с
платформой ECoNet [10].
Рис. 5. Архитектура MSU
475
Рис. 6. Блок разработан при проекте SASPORT
Тем не менее, в центре внимания проекта находится развитие системы

производства электроэнергии (“Сбор энергии”), который загрузит “батарею”,
продлевая срок службы устройства. Это предотвратит замену батареи после
нескольких месяцев использования (когда замена батареи невозможна, это
часто приводит к потере устройств). В дополнение к системе будет
разработана “центральная система” с географическими картами для
отображения устройств и всех данных, отправляемых удаленными
устройствами. Выбранная карта была картой OpenStreetMap, поскольку она
имеет всемирное покрытие и не требует текущих затрат. Что касается других
вариантов, например, возможного использования карт GoogleMaps, выбор
OpenStreetMap, помимо того, что он доступен в модели с открытым исходным
кодом (С открытым исходным кодом), позволяет работать в автономном
режиме.
Текущая “центральная/бэк-офисная система” представлена на рис.7 , где
показаны события начала/окончания и поездки, а также электронные платежи,
обнаруженные с помощью технологии DSRC-MDR. Разрабатываемая
установка имеет в качестве основных требований низкую стоимость и низкое
энергопотребление. Таким образом, выбранная компьютерная платформа
представляла собой микроконтроллер с достаточной вычислительной
мощностью для выполнения различных функций управления устройством, но
без возможности поддержки операционной системы. Для реализации
GSM/GPRS связи был выбран модуль BG2-W от Gemalto (бывший Siemens и
бывший Cinterion), так как это модуль с охватом по всему миру
476
(четырехдиапазонный), небольшими размерами, низкой стоимостью и низким

энергопотреблением. Доступность технологий GSM и GPRS означает, что
могут быть использованы следующие подходы к коммуникации: SMS - связь,
ограниченная 160 символами на мобильное устройство; Передача данных
через GPRS через Интернет. Из обоих типов коммуникаций должна быть
привилегированная передача данных из-за низкой стоимости и простоты
интеграции с центральными вычислительными платформами, которые
интегрируют карты с географической привязкой. Однако SMS-связь имеет
преимущества, заключающиеся в более низком потреблении из-за сокращения
времени связи. Связь GPRS имеет в качестве основной характеристики тот
факт, что счет выставляется по объему данных, а не по времени связи. С
другой стороны, сокращение передаваемых данных сводит к минимуму время
связи и, таким образом, увеличивает автономность устройства.
Рис. 7. Вид веб-интерфейса мониторинга
4 Вывод
Архитектура предлагаемого подхода основывается на его открытой
структуре на возможности разрешить нескольким поставщикам устройства
MSU. Для этого необходимо, чтобы сообщения восходящей и нисходящей
связи между устройством MSU и шлюзом IoT-системы (MSU-G) были
стандартизированы, особенно в точности семантики полей, составляющих
477
сообщение. Это способствовало бы участию в группе или группах

стандартизации, связанных с областью транспорта или логистики, с тем чтобы
продукт, который появится в результате этого проекта, мог получить
международную известность и доверие. Стандартизация интерфейсов на
системном уровне “бэк-офиса”, система mTIMS, предполагает измерение
продвижения отрасли с точки зрения IoT-систем. Фактически, разделение
между системой (инфраструктурной IoT-системой) и рассматриваемой здесь
предлагаемой системой, связанной с применением управления сетью устройств
MSU, направлено на вклад в системную структуру открытых IoT-систем. Мы
определяем систему открытых систем (SoS), где одна IoT-система, для которой
у каждой подсистемы есть конкурент на рынке. Это сложная задача,
заключающаяся в том, что сопоставление между требования и возможности
IoT-системы не сводятся ни к простой формулировке, ни к созданию замкнутой
системы стандартизации . В любом случае, предлагаемый подход призван стать
первоначальным вкладом в проверку модульной структуры, способствующей
открытому SoS в рамках разработки и управления операциями транспорта,
логистики и других связанных с ними процессов.
Интерфейс IMSU-TIMS, в котором мы можем рассматривать в качестве
более подходящего интерфейса интерфейс доступа IMSU-S к виртуальному
устройству MSU, установил бы стандарт платформа для менеджера сети
устройств MSU (возможно, от разных поставщиков). Предлагаемая
архитектура и интерфейсы оставляют ряд открытых вопросов для разработки
в специализированных проектах, связанных с перспективой устройств в их
физических и функциональных характеристиках или в перспективе
разработки интегрированных систем для управления транспортными
процессами. Такие SoS, будучи сложной распределенной системой, имеют
открытые проблемы и вопросы, на которые нет ответа.
1. Губби, Дж., Буйя, Р., Марусич, С., Паланисвами, М .: Интернет вещей (IoT): видение,
архитектурные элементы и будущие направления. Gener. Comput. Syst. 29 (7),
1645–1660 (2013)
478
2. Маттерн, Ф., Флокемайер, Ч .: От активного управления данными к системам на основе

событий. В: Mattern, F., Floerkemeier, C. (eds.) От Интернета компьютеров к Интернету
вещей . стр. 242–259. Спрингер, Берлин (2010)
3. Athreya, A.P., DeBruhl, B., Tague, P .: Разработка для самоконфигурации и
самоадаптации в Интернете вещей. В: 9-я Международная конференция по совместным
вычислениям: Сеть, приложения и совместная работа (Collaboratecom), стр. 585–592
(2013)
4. Диас, J.C.Q., Каладо, Дж.М.Ф., Осорио, А.Л., Моргадо, Л.Ф .: Интеллектуальная
транспортная система на основе RFID и мультиагентному подходу. В: Camarinha-
Matos, L.M., Picard, W. (eds.) Virtual Предприятия и совместные сети, стр. 533–540.
Спрингер, Бостон (2008)
5. Диас, J.C.Q., Calado, J.M.F., Osório, A.L., Morgado, L.F .: RFID вместе с мультиагентным
системы для контроля глобальных цепочек создания стоимости. Анна. Ред. Контроль
33 (2), 185–195 (2009).
6. Мейер, А., Лори, Р.А.: Суррогатная концепция инженерных баз данных. В: 9-й
Международная Конференция по очень большим базам данных, стр. 30–32, Сан-
Франциско, Калифорния, США (1983).
7. Уолдо, Дж .: Виртуальные организации, всеобъемлющие вычисления инфраструктура
для Инф. Syst. Передний. 4, 9–18 (2002)
8. Афсарманеш, Х., Камаринья-Матос, Л.М., Ермилова, Э .: Справочная база VBE.
В:Камаринья-Матос, Л.М., Афсарманеш, Х., Оллус, М. (ред.) Методы и инструменты
для совместных сетевых организации, стр. 35–68. Спрингер, США (2008)
9. Камаринья-Матос, Л.М., Афсарманеш, Х .: Основа для создания виртуальной
организации в средах для размножения. Анна. Ред. Контроль 31 (1), 119–135 (2007).
10. Кош, Т., Кулп, И., Бехлер, М., Страсбергер, М., Вейл, Б., Ласовски, Р .: Связь и
архитектура для кооперативных систем в европе. IEEE Commun. Mag. 47 (5), 116–125
(2009).
11. Льюис, Г., Моррис, Э., Симанта, С., Смит, Д .: Ориентация на услуги и системы IEEE
Softw. 28 (1), 58–63 (2011)
479
Туманбаева Кумысай Хасеновна

Кандидат технических наук, профессор
кафедры телекоммуникаций и инновационных технологий
Сағызбай Аяжан Русланқызы

Магистрант 2 курса
7М06201 Радиотехника, электроника и телекоммуникации
ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ ОБЛАКОВ IОT
Аннотация. Поскольку Интернет вещей (IoT) продолжает набирать обороты в

телекоммуникационных сетях, ожидается, что в ближайшем будущем будет подключено
и использовано очень большое количество устройств. Для надлежащего планирования и
измерения сети, а также внутренних облачных систем и результирующей сигнальной
нагрузки используются модели трафика. Эти модели предназначены для точного захвата
и краткого прогнозирования свойств IoT - трафика. Для достижения этой цели в прошлом
часто использовались аппроксимации Пуассоновского процесса, основанные на теореме
Пальма-Хинчина. Из-за масштаба (и разницы в масштабах в различных сетях интернета
вещей) моделируемых систем точность этого приближения имеет решающее значение,
поскольку на практике очень сложно точно измерить или смоделировать
крупномасштабные развертывания интернета Вещей. Основной целью данной работы
является понимание уровня точности модели аппроксимации Пуассона.
Ключевые слова: Интернет вещей, IoT, телекоммуникационные сети, модели трафика,
IoT – трафик, аппроксимация Пуассоновского процесса, теорема Пальма-Хинчина.
В этой статье мы рассмотрим более сложный вариант использования, в

котором рассматривается производительность облачного балансировщика
нагрузки IoT. Для этого нам нужно изучить нагрузку, так как нас интересует
время ожидания сообщений балансировщика нагрузки IoT. Нам нужно
выбрать коэффициент вариации (CoV) количества поступлений в течение
480
произвольного периода выборки T, поскольку количество поступлений за

интервал времени определяет нагрузку балансировщика нагрузки IoT и,
следовательно, время ожидания. Таблица рекомендаций говорит нам, что
только для больших систем с n>10 000 узлов подходит пуассоновское
приближение и CoV CN∗ числа вступлений близок к нулю. Однако при
изучении времени ожидания агрегированного трафика в сценариях с высокой
нагрузкой требуется еще большее количество узлов из-за небольшого
отклонения, поскольку нам нужно учитывать обработку сообщения. Система
ожидания чувствительна к общей загрузке системы и  CN * следовательно,

относительная ошибка для CoV должна быть скорректирована с учетом
загрузки системы в очереди. Мы постулируем, что чем выше нагрузка ρ, тем
меньше допустимое смещение  CN * для CN∗ (т.е. больше n), так что
относительная ошибка времени ожидания rW (  ) ниже порога rW (  ) W .

C N * (  ) =W (1 −  )
(1)
Основываясь на этом предположении в формуле (1), мы получаем
необходимое количество узлов в зависимости от загрузки системы
балансировщика нагрузки IoT и постулируем, что уравнение (2) приведет к
достаточно небольшому смещению между моделью организации очередей
аппроксимации пуассоновского процесса и агрегированным периодическим
трафиком IoT.
1
n(  ) 
 (1 −  ) 2
2
W (2)
В следующем разделе мы проанализируем производительность
балансировщика нагрузки и проверим предполагаемое количество требуемых
узлов на предмет небольшого смещения времени ожидания.
А. Пуассоновские аппроксимации модели массового обслуживания
Теперь мы рассмотрим конкретный случай облака IoT, где n узлов
периодически отправляют сообщения в экземпляр облака для обработки. Узлы
являются асинхронными, но имеют одинаковый период отправки T. Время
обработки S для обработки сообщений в балансировщике нагрузки считается
481
постоянным. Эта система моделируется как система массового обслуживания

nD/D/1 [1], [2]. Мы рассматриваем S = 1 единицы времени и выражаем
связанные со временем меры относительно S. Важнейшим показателем
производительности для определения параметров этого балансировщика
нагрузки является время ожидания. Мы моделируем автокорреляцию времени
ожидания, а также влияние дополнительных задержек передачи данных в сети,
которая моделируется как система nG/D/1. Вариант использования
демонстрирует пределы приближения процесса Пуассона, но также
показывает, что для анализа масштабируемости это очень хорошее
приближение.
Робертс и Виртамо анализируют вероятность состояния для очереди
nD/D/1 в [1], [3] на основе [4]. Они сравнивают систему с M/D/1 и
обнаруживают, что приближение Пуассона может привести к значительному
завышению требований к буферам, особенно в случае большой нагрузки.
Сводка приблизительных значений времени ожидания для высокой нагрузки
доступна, например, в [2]. Для приближения M/D/1, в котором поступления
n
= ,
генерируются пуассоновским процессом со скоростью, T Iversen и
Staalhagen обеспечивает эффективный расчет вероятностей состояния

системы M/D/1 [5], то есть количества заявок i в системе. Вероятности
состояний P(i) вычисляются рекурсивно на основе уравнения Фрая [6].
Нагрузка в системе  = S с постоянным временем обслуживания S. Мы

P(i,  ) = e −
можем определить P (i,  ) как i! . При сравнении состояния системы
nD/D/1 и M/D/1 при высокой нагрузке (ρ=0,95) приближение Пуассона
переоценивает требования к буферу при определении размеров
балансировщика нагрузки в соответствии с определенным порогом P(X>x).
Однако для достаточно низкой нагрузки (ρ=0,55) разница между nD/D/1 и
M/D/1 незначительна.
B. Среднее время ожидания и относительная погрешность
Для M/D/1 ожидаемое время ожидания составляет
482
−2
S S 
EWM / D /1  = = .
2(1 − S ) 2(1 −  ) (3)
Для nD/D/1 ожидаемое время ожидания выводится на основе результата
Eckberg [6], который зависит от В формулы Эрланга (M, a), количественно
определяющей вероятность блокировки в системе потерь M/GI/n/n. Для
вычисления В формулы Эрланга используется итерационный метод,
n
B(0, a ) = 1, B(n, a ) −1 = 1 + .
aB(n − 1, a )
(n − 1) S 
EWnD / D /1  =
n
2nB(n − 2, )
 (4)
n
lim B(n − 2, ) = 1 − S
n→ S (5)
На рисунке 1 показано соотношение среднего времени ожидания и
времени обслуживания S по оси ординат, а нагрузка на систему - по оси
абсцисс. Для большой нагрузки есть существенные отличия. Чем больше
количество узлов, тем ближе система nD/D/1 к M/D/1. При высокой нагрузке
(ρ=0,95) относительная погрешность
EWnD / D /1 
rW (  ) = 1 −
EWM / D /1 
(6)
ожидаемого времени ожидания меньше эпсилон для n>38900.
Интуитивно понятное объяснение различий между средним временем
ожидания M/D/1 и nD/D/1 - это ограниченность индивидуального времени
ожидания. В nD/D/1 индивидуальное время ожидания ограничено S(n - 1), что
происходит, если все n прибытия происходят одновременно. Рамамурти и
Сенгупта объясняют это периодом занятости [7]: «В очереди M/D/1 и время
ожидания, и период занятости не ограничены, поскольку использование
приближается к единице [т.е. тяжелый груз]. С другой стороны, в нашей
модели [nD/D/1] период занятости (и, следовательно, время ожидания) всегда
ограничен сверху единицей. По этой причине неудивительно, что результаты
M/D/1 завышают результаты нашей модели [nD/D/1]».
483
Рис. 1. Среднее время ожидания (нормированное на время

обслуживания S) для nD/D/1 и M/D/1 показывает значительные
различия для высокой нагрузки, например р = 0,95
Однако при исследовании масштабируемости балансировщика нагрузки

IoT мы наблюдаем, что приближение процесса Пуассона очень хорошо
подходит для системы nD/D/1. Особенно в ситуациях, когда нагрузка не очень
высока, трафик от нескольких сотен узлов датчиков уже позволяет
использовать простое приближение Пуассона, и различия незначительны. В
общем, базовая теория массового обслуживания дает нам мощный инструмент
для исследования масштабируемости, позволяющий легко получить точные
показатели производительности. Мы также будем использовать приближение
Пуассона в разделе VI для масштабирования облака IoT.
Обратите внимание, что числовые числа в таблице II рекомендаций очень
хорошо согласуются с нашими основными мыслями в разделе IV-F, где мы
придумали простое соотношение для оценки количества узлов, смотрим
уравнение (2). Для рассматриваемых системных нагрузок (ρ=0,15,0,55,0,95)
мы постулировали n=138; 494; 40,000 для €=0.1, что очень близко к
полученным численно точным числам (110; 486; 38 899).
C. Автокорреляция времени ожидания
Периодические системы, естественно, демонстрируют
детерминированное время прибытия и структуру состояния системы.
Автокорреляция времени ожидания при задержке n равна 1, т.е. wi = wi + kn для
k = 0,1,2, ....
484
На рисунке 2 сравнивается автокорреляция времени ожидания для nD/D/1

и M/D/1 с помощью численного моделирования. В системе M/D/1
автокорреляция сходится к нулю, а скорость сходимости зависит от нагрузки
системы ρ. Таким образом, характеристики автокорреляции nD/D/1 не могут
быть аппроксимированы пуассоновским процессом.
Рис. 2. Автокорреляция времени ожидания в nD/D/1 и M/D/1

для средней и высокой нагрузки
Хотя автокорреляция времени ожидания не имеет решающего значения

для анализа масштабируемости балансировщика нагрузки IoT, поскольку
агрегированная нагрузка имеет важное значение, график автокорреляции и
детерминированный шаблон показывают, что сообщения от одних и тех же
узлов датчиков будут испытывать одинаковое время ожидания.
Следовательно, такое приближение Пуассона может привести к другим
результатам, когда, например, учитывая своевременность данных датчиков.
D. Влияние времени передачи данных по сети (nGI/D/1)
Теперь мы уточняем модель облака nD/D/1 IoT, дополнительно учитывая
сдвиг в схеме прибытия, вызванный разным и изменяющимся временем
передачи (и распространения) от источников к экземплярам облака. Мы
предполагаем, что задержка является экспоненциально распределенной
1
m = .
случайной величиной δ∼Exp(µ) со средней задержкой  Таким образом,
любой пакет, отправленный в момент t, попадает в облако в момент t+∆t с

∆t∼δ. Следовательно, время между прибытиями I на узел не подчиняется
485
детерминированному распределению, вместо этого они представляют собой

свертку задержки передачи сети, I=(i+1)T+δ-(iT+δ)=T+δ−δ, с
1 𝜇(𝑡−𝑇)
𝑒 ,𝑡 ≤ 𝑇
2
F(t) = { 1 (7)
1 − 𝑒 −𝜇(𝑡−𝑇) , 𝑡 > 𝑇
2
Однако дополнительная сетевая задержка не влияет, когда n достаточно

велико, а среднее время ожидания в первую очередь зависит от количества
узлов. Следовательно, минимальное количество узлов n, позволяющее
удерживать ошибку ниже порогового значения, аналогично. Только в
(нереальном) случае, когда дополнительная сетевая задержка δ намного
больше, чем период T, агрегированный процесс приводит к процессу
Пуассона, поскольку период отправки T больше не имеет существенного
влияния. Подробные результаты можно найти в [8].
1. J. W. Roberts and J. T. Virtamo, “The superposition of periodic cell arrival streams in an
ATM multiplexer,” IEEE Transactions on Communications, vol. 39, no. 2, pp. 298–303,
1991.
2. M. Menth and S. Muehleck, “Packet waiting time for multiplexed periodic on/off streams in
the presence of overbooking,” International Journal of Communication Networks and
Distributed Systems, vol. 4, no. 2, pp. 207–229, 2010.
3. J. Roberts et al., “Broadband Network Teletraffic: Final Report of Action COST 242,” 1996.
4. A. Eckberg, “The single server queue with periodic arrival process and deterministic service
times,” IEEE Transactions on communications, vol. 27, no. 3, pp. 556–562, 1979.
5. V. B. Iversen and L. Staalhagen, “Waiting time distribution in M/D/1 queueing systems,”
Electronics Letters, vol. 35, no. 25, pp. 2184–2185, 1999.
6. A. Eckberg Jr and L. Green, “Response time analysis for pipelining jobs in a tree network of
processors,” in Applied Probability-Computer Science: The Interface Volume 1, Springer,
1982, pp. 387–416.
7. A. Eckberg Jr and L. Green, “Response time analysis for pipelining jobs in a tree network of
processors,” in Applied Probability-Computer Science: The Interface Volume 1, Springer,
1982, pp. 387–416.
8. T. Hoßfeld et al., “Traffic Modeling for Aggregated Periodic IoT Data,” in 21st International
Conference on Innovation in Clouds, Internet and Networks (ICIN 2018), Mar. 2018.
486
Тұманбаева Күмісай Хасенқызы

кандидат технических наук, профессор, профессор кафедры
телекоммуникаций и инновационных технологий
Мұратбекова Зеріп Нұрболқызы

магистрант II курса
АНАЛИЗ СОВРЕМЕННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ СИСТЕМЫ

«УМНЫЙ ДОМ»
Аннотация. Большинство беспроводных технологий домашней автоматизации в

Интернете вещей основаны на беспроводных технологиях ZigBee, Z-Wave, Wi-Fi и
Bluetooth. Хотя эти решения достаточно хороши, пользователи умных домов
сталкиваются с проблемами выбора наилучшей технологии. В этой статье сравнивается
производительность технологий ZigBee, Z-Wave, Wi-Fi и Bluetooth с точки зрения
пользователя. Энергопотребление, дальность действия, стоимость, простота
использования, масштабируемость и совместимость – вот шесть показателей,
разработанных в качестве рекомендаций для потенциальных пользователей, и,
следовательно, результаты этого исследования. Обладая этими знаниями, пользователи
могут сделать правильный выбор беспроводного технологического решения для
использования в своих системах домашней автоматизации.
Ключевые слова: интернет вещей, домашняя автоматизация, беспроводные технологии,
Zigbee, Z-Wave, Wi-Fi, Bluetooth.
Технологические тенденции в области подключения движутся в сторону

беспроводных решений. Домашняя автоматизация включает в себя соединение
различных бытовых приборов и управление ими с помощью разных устройств.
В беспроводной системе домашней автоматизации используются различные
типы технологий, такие как Zigbee, Z-Wave, Wi-Fi, Bluetooth. Причем каждая
технология имеет свои преимущества и недостатки. Когда дело доходит до
487
систем домашней автоматизации, ZigBee, Z-Wave, Wi-Fi и Bluetooth - это

современные технологии, которые мы используем для связи, в то время как
смартфоны и компьютеры (например, ноутбуки и планшеты) - это устройства,
которые мы используем для управления техникой самого умного дома.
Проблема состоит в том, чтобы выбрать правильную технологию. Например, в
то время как некоторые пользователи озадачены широким спектром
возможностей подключения, некоторые больше заинтересованы в недорогом
решении. В этом исследовании представлено сравнение беспроводных
технологий ZigBee, Z-Wave, Wi-Fi и Bluetooth с их различными
характеристиками. Кроме того, рекомендации основаны на ограничениях по
энергопотреблению, дальности действия, стоимости, простоте использования,
масштабируемости и функциональной совместимости.
Выбор сетевого протокола - это первый шаг в получении приложения для
домашней автоматизации. Популярные беспроводные технологии для систем
домашней автоматизации включают Zigbee, WiFi, Bluetooth и Z-Wave.
ZigBee имеет три радиодиапазона, которые работают на частотах 868
МГц, 915 МГц и 2,4 ГГц с низким энергопотреблением и дальностью действия
300 метров. Он может вместить до 6000 устройств, но его основным
достоинством является возможность взаимодействия с устройствами от
разных производителей и относительно низкая стоимость установки [3].
Z-Wave – это новая беспроводная технология домашней автоматизации,
которая использует очень низкое энергопотребление. Он поддерживает связь
на частоте 900 МГц и в диапазоне около 30 метров. Z-Wave в основном
используется для управления и мониторинга, и он не допускает никаких помех
от Wi-Fi или любой другой беспроводной технологии 2,4 ГГц [7].
Wi-Fi - еще одна беспроводная технология, которая используется для
подключения устройств домашней автоматизации на основе стандартов IEEE
802.11. Он работает в диапазонах 2,4 ГГц и 5 ГГц, доступных во всем мире.
В домашней автоматизации Wi-Fi в основном используется для
беспроводного мониторинга и управления бытовой техникой, такой как
розетки, двери, наблюдение и сигнализация [5].
488
Bluetooth - это беспроводная технология ближнего действия, основанная

на стандарте IEEE 802.15.1. Он представляет собой очень дешевое решение
для домашней автоматизации, в котором используются микрочипы
приемопередатчиков в каждом устройстве. Имея небольшой радиус действия
10 метров, Bluetooth требует низкого энергопотребления, а поскольку они уже
существуют во многих устройствах, Bluetooth очень легко доступен для
беспроводного управления [5].
Таблица 1
Сравнение беспроводных технологий
ZigBee Z-Wave Wi-Fi Bluetooth
Потребляемая 100мВт 1мВт высокая 10мВт
мощность
Дальность действия 100м 30м 1000м 10м
Стоимость низкая высокая средняя очень низкая
Масштабируемость 6000 >6000 32 20
Совсместимость Тот же Другой Устройства, Электронные
производитель производитель совместимые устройства,
с Wi-Fi совместимые
с Bluetooth
Заключение.
Выбор пользователем подходящей беспроводной технологии для
домашней автоматизации зависит от требований.
Z-Wave - лучший выбор, если главным требованием является
энергосбережение, или если пользователь заинтересован в использовании
различных устройств от разных производителей, даже коммерческих
устройств. Когда требованием является использование устройств одного
производителя с относительно низкой стоимостью и энергопотреблением, в
этом случае лучше всего подходит ZigBee. Если пользователю интересны
простота использования и радиус действия, тогда решение Wi-Fi является
наиболее подходящим. Однако, если проблема в цене, то лучшим решением
будет Bluetooth.
Концепция применения автоматизации в жилищном секторе очень
актуальна на сегодняшний день. Наша страна тоже идет в ногу с темпами
489
модернизации.
Реализованы разные подходы к автоматизации домов. Лучшая из них -
система домашней автоматизации с использованием концепции Интернета
Вещей (IоT). IоT обеспечивает возможность управления системой домашней
автоматизации из любой точки мира через Интернет. Это снижает
использование чрезмерных или ненужных человеческих усилий и улучшает
уровень жизни людей в нашем обществе.
1. NaturalAudio. Система интеллектуальной автоматизации умный дом. URL:
http://techsc.nethouse.ru/documents
2. Возможности системы «умный дом». URL: http://smarttone.ru/blog/cheap-smart- home/
3. Беспроводные сети стандарта ZigBee. URL: http://en-i.ru/product-catalog/energy-
source/Interface_converters/eni-406/
4. Протокол ZigBee: беспроводные технологии на службе «умного» дома.
URL:http://www.ferra.ru/ru/digihome/review/SmartHomeZigBee/#.VFOcG_msXuU
5. Обзор современных технологий беспроводной передачи данных в частотных
диапазонах ISM (Bluetooth, ZigBee, Wi-Fi) и 434/868 МГц. URL: http://www.wireless-
e.ru/articles/technologies/2011_4_6.php
6. Умный дом – описание. URL: http://www.topservice.od.ua/umniy-dom-opisanie.html
7. Умный дом на базе Z-Wave. URL: http://habrahabr.ru/post/160493/
8. “Types of Wireless Communication Technology Used in Home Automation.”
[Online].Available:https://electronicsforu.com/resources/learnelectronics/wireless-
technology-types-homeautomation. [Accessed: 17-Nov-2018].
9. “Which Home Automation Technology Is Best for You?” [Online]. Available:
https://www.lifewire.com/best-home-automationtechnology-817601. [Accessed: 17-Nov-
2018].
490
Тұманбаева Күмісай Хасенқызы

т.ғ.к., телекоммуникация және инновациялық
технологиялар кафедрасының профессоры,
Ғұмарбек Дәукеев атындағы Алматы энергетика және байланыс университеті,
Қазақстан Республикасы
Тлеугажинова Әдемі Айдынқызы

II курс магистранты
Ғұмарбек Дәукеев атындағы Алматы энергетика және байланыс университеті,
БЕСІНШІ БУЫНДАҒЫ МОБИЛЬДІ ЖЕЛІСІНІҢ

ҚЫЗМЕТ КӨРСЕТУ САПАСЫ
Аннотация. 5G желіcі өте төмен кідіріс, сенімді байланыс, деректерді берудің жоғары
жылдамдығы және пайдаланушылардың жоғары ұтқырлығы сияқты жоғары сапалы қызмет
көрсету (QoS) үшін әзірленуде. Бұл мақалада бесінші буын желісіндегі қызмет көрсету
сапасы қарастырылған. Ұялы байланыс желілерінде қызмет көрсету сапасын қамтамасыз
ету әдістері сипатталған.
Түйін сөздер: QoS, 5G, 4G LTE, EPS.
Ұялы байланыс желілерінде тасымалданатын трафиктің үнемі өсіп келе

жатқан көлемі, деректерді берудің жоғары жылдамдығын талап ететін жаңа
қосымшаларды құру 5G байланыс жаңа буынын әзірлеуді және тәжірибеге
енгізуді талап етеді [1-9]. Бесінші буын (5G) – қызмет көрсетудің тиімді
сапасын қамтамасыз етуге арналған сымсыз желілік технологиялар. Желі
қолданушылары көретін өнімділік ең алдымен қызмет көрсету сапасы (QoS)
элементтеріне байланысты болады. Осылайша, QoS-ты – деректерді беру
жылдамдығын, өткізу қабілеттілігін, беру кідірісін, дестелердің жоғалуын
және джиттерді басқару арқылы желі ресурстарын тиімді басқаруды
жақсартуға болады.
5G желісіндегі пайдаланушылар мобильді құрылғыларында бірнеше
түрлі қолданбаларды іске қоса алады. Сонымен қатар, әрбір қосымшаның
491
қызмет көрсету сапасына қойылатын өзіндік талаптары бар. Мысалы, тікелей

бейнені көру кідірістерді азайтуды және растаусыз жіберуді қажет етеді.
Интернеттен файлдарды жүктеп алу растауды тасымалдауды қажет етеді және
кешіктірулер соншалықты маңызды емес. Сондықтан қызмет көрсету сапасы
(QoS) тұжырымдамасы енгізілді.
Қызмет көрсету сапасы 5G желілерінде QoS ағындарына негізделген
құрылымды қолдайды. Пайдаланушы қандай қызмет түріне қандай
талаптармен сұрайтынына байланысты 5G желісі әрбір пайдаланушы
қызметіне автоматты түрде қажетті қызмет сапасы (QoS) бар 5QI (5G QoS
идентификаторы) тағайындайды және әрбір тағайындалған 5QI талаптарын
қанағаттандыру үшін 5G желісінің техникалық параметрлерін қайта құрады.
5G QoS моделі GBR (кепілдендірілген ағын жылдамдығы) және GBR емес
(кепілдендірілген ағын жылдамдығы жоқ) екеуін де қолдайды.
1-сурет 3GPP 38.300 сәйкес 5G желісінің QoS архитектурасын
көрсетеді [5]
1-сурет - 5G QoS архитектурасы
4G LTE жүйесінде QoS EPS тасымалдаушы қабатында қамтамасыз

етіледі. 5G жүйесінде қызмет көрсету сапасы QoS ағыны деңгейінде
қамтамасыз етіледі. 4G LTE EPS тасымалдаушыларын пайдаланады, олардың
әрқайсысына EPS арна-тасымалдаушы идентификаторы тағайындалған. 5G
492
QoS ағындарын пайдаланады, олардың әрқайсысы QoS ағынының

идентификаторы (QFI) арқылы анықталады. 5G сонымен қатар Reflective QoS
жаңа тұжырымдамасын ұсынады - (2-кесте)[6].
2-кесте
4G QoS және 5G QoS арасындағы айырмашылық
Параметрлер 5G 4G LTE
QoS QoS идентификаторы 5G-5QI Сапа класының көрсеткіші -
идентификаторы QCI
IP ағыны QoS ағыны EPS тасымалдаушы
Ағын/тасымалдаушы QoS ағынының идентификаторы EPS Bearer ID-EBI
идентификаторы - QFI
Рефлексиялық QoS Reflective QoS көрсеткіші - RQI -
QoS жоспарлау әдістері

QoS әдістері желінің өнімділігі мен сенімділігін арттыруға бағытталған;
бұл әдістер желінің кептелуі кезеңдерінде кешігуді, кідірістің вариациясын
және дестенің жоғалуын азайта алады, осылайша желіге қолданба трафигіне
қанағаттанарлық қызмет көрсету үшін қажетті жағдайлар жасайды. Priority
Queuing (PQ), First in First out (FIFO) және Weighted Fair Queuing (WFQ)
жоспарлаудың ең жиі қолданылатын әдістері болып табылады. Бұл мақалада
осы үш негізгі жоспарлау әдістері қарастырылады.
Кез келген желіде дестені жоспарлаудың ең оңай жолы - FIFO. Мұнда
бірінші десте кез келген басымдық, қорғау тіпті әділдік үшін кезектегі бірінші
кезекте белгілі бір уақыт аралығында беріледі (2-сурет) [11].
2-сурет: Бірінші келгенге бірінші қызмет көрсетіледі - FIFO әдісі
Приоритеттік кезегі маңызды трафиктің кез-келген нүктеде ең жылдам
493
өңдеуді қамтамасыз етеді. 3-суретте көрсетілгендей, ол маңызды трафикке

қатаң басымдық беру үшін жасалған. Басымдық кезегі әр түрлі трафик
ағындарына таңдамалы қызмет көрсету үшін дестенің көзіне/мақсатына,
түріне, белгісіне және т. б. сәйкес басымдықтарды анықтайды [11].
3-сурет. Приоритеттік кезек әдісі
WFQ 4-суретте көрсетілгендей, белгіленген салмаққа сәйкес шығыс

өткізу қабілеттілігінің әділ бөлінуін қамтамасыз етеді. Өлшенген әділ кезек –
бұл өткізу қабілеттілігін өлшенген бөлумен жабдықталған әділ кезек нұсқасы.
Десте кезектері арасында өткізу қабілеттілігін бөлу тек трафикті бөлуді ғана
емес, сонымен қатар десте кезектеріне тағайындалған салмақты да
қамтиды[11].
4-сурет. Өлшенген әділ кезекке қою әдісі
Қорытынды
5G желілерінің пайда болуы мобильді желілердегі, соның ішінде QoS
жүйесіндегі негізгі көрсеткіштерді айтарлықтай жақсартуға бағытталған.
494
Сондықтан 5G жоғары өнімділік пен тиімді қызмет көрсетуді қамтамасыз ету

үшін әртүрлі жоспарлау әдістерін пайдаланады. Бұл мақалада үш негізгі
жоспарлау әдісі қарастырылады: FIFO, PQ және WFQ. Олар желінің өнімділігі
мен сенімділігін арттыруға бағытталған; бұл әдістер желінің кептелуі
кезеңдерінде кешігуді, кідірістің вариациясын және пакеттің жоғалуын азайта
алады, осылайша желіге қолданба трафигіне қанағаттанарлық қызмет көрсету
үшін қажетті жағдайлар жасайды.
Әдебиеттер тізімі:
1. Лохвицкий М.С., Сорокин А.С., Шорин О.А. Мобильная связь: стандарты, структуры,
алгоритмы, планирование. М.: Горячая линия – Телеком, 2018. 264 с.
2. Бакулин М.Г., Крейнделин В.Б., Панкратов Д.Ю. Технологии в системах радиосвязи на
пути к 5G. М.: Горячая линия – Телеком, 2018. 280 с.
3. Сергиенко А.Б. Цифровая связь. Курс для магистрантов [электронный ресурс] URL:
http://sites.google.com/site/eltechdigicom.
4. Степутин А.Н., Николаев А.Д. Мобильная связь на пути к 6G. В 2 Т. Москва-Вологда:
Инфра-Инженерия, 2017. Том 1. 380 с. Том 2. 416 с.
5. Все о беспроводных технологиях связи [электронный ресурс]
https://2g3g4g5g.ru/quality-of-service-5g-5qi/
6. Paul Shepherd. Learn about QoS in 5G Networks https://www.linkedin.com/pulse/ learn-
qos-5g-networks-paul-shepherd
7. Технологии связи [электронный ресурс] URL: http://itechinfo.ru.
8. Аджемов А.С., Санников В.Г. Общая теория связи: Учебник для вузов. М.: Горячая
линия – Телеком, 2018. 624 с.
9. Сборник статей: технологии связи – архитектура сети 5G; сеть радиодоступа 5G;
коррекция ошибок в сетях 5G – https://itechinfo.ru/.
10. Системы связи 5G. [электронный ресурс] URL: http://exponenta.ru/5g.
11. Y. Miaji and S. Hassan, “Comparative simulation of scheduling mechanism in packet
switching network,” in Proceedings - 2nd International Conference on Network Applications,
Protocols and Services, NETAPPS 2010, 2010, pp. 141–147.
495
Хизирова Мухаббат Абдизаттаровна

доцент кафедры телекоммуникационных сетей и систем
Некоммерческое акционерное общество
Басбай Қабылжан Сапыұлы

магистрант 2 курса
Некоммерческое акционерное общество
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ МЕТОДОВ ПОВЫШЕНИЯ

ПРОПУСКНОЙ СПОСОБНОСТИ БАЗОВЫХ СТАНЦИЙ СЕТИ LTE
В настоящее время беспроводные сети передачи информации являются

одним из основных направлений развития инфокоммуникаций. LTE - стандарт
универсальных городских сетей, в которых беспроводной широкополосный
доступ используется очень широким спектром приложений – от традиционной
передачи речи до современных мультимедиа-приложений. Технология LTE
использует соответствующие протоколы взаимодействия узлов сети для
управления передачей пакетов по общему каналу связи. Наличие общего
канала связи, коллективно используемого абонентами (зачастую очень
большим их числом), является общей чертой современных и перспективных
беспроводных телекоммуникационных систем. Данная черта ставит проблемы
увеличения производительности, необходимость разработки алгоритмов,
обеспечивающих своевременную и надежную передачу информации, которые
повысят коэффициент использования полосы пропускания, сократят время
реагирования базовой станции на запросы абонентских станций, обеспечат
качество обслуживания (QoS) для различных видов трафика. Важными
проблемами в области обеспечения качества обслуживания являются
проблемы повышения пропускной способности базовых станций. Для
496
дальнейшего улучшения качества и эффективности передачи данных в сетях

LTE требуется разработка новых методов повышения пропускной
способности путем рационального использования ресурсов.
Для повышения пропускной способности базовых станций необходимо
решение ряда задач:
– совершенствование методов адаптивной модуляции в сетях LTE при
наличии помех с целью повышения пропускной способности базовых
станций;
– проведение натурных исследований параметров смежных радиоканалов
и определение их статистических характеристик;
– разработка математической модели смежных радиоканалов с учетом
статистической зависимости между ними;
– разработка и анализ методов текущей оценки измеряемых параметров в
статистически связанных радиоканалах;
– разработка методов сокращения времени обработки пакетов, при
диспетчеризации ресурсов планировщика кадров;
– разработка метода рационального распределения ресурсов при доступе в
сетях LTE с обеспечением сокращения времени реагирования базовых станций
на запросы абонентских станций и повышения вероятности соединения.
Одним из внешних факторов, влияющих на работу сети, является угроза
безопасности. Риски технологии LTE изменились, и теперь все они связаны с
протоколом IP. Если в 3G голосовой трафик и данные передаются по двум
разным сетям – по сети с коммутацией каналов и по сети передачи данных, то
в 4G сетях весь трафик проходит по единой архитектуре EPC по протоколу IP.
На линии вверх в правой соте сигнал пользователя 1 будет поступать в
приемные цепи правой базовой станции, и интерферировать с сигналом
пользователя 2 независимо от положения последнего в соте. Сигнал
пользователя 2 на линии вверх, благодаря регулировке мощности передатчика
1, будет излучаться с мощностью, минимально необходимой для обработки в
обслуживающей базовой станции, и не будет являться помехой для соседних
сот.
497
Таким образом, влияние внутрисистемных помех на характеристики

линий вверх и вниз системы LTE различно: - Излучения АС, находящихся на
границе двух сот, создают помехи для любого пользователя соседней соты,
работающего на той же частоте, независимо от его местоположения внутри
соты. Следовательно, даже малое количество пользователей на краю соты
может создавать помехи на линии вверх для всех пользователей соседней
соты. - Излучение БС сигналов для собственных пользователей создает
помехи только для тех пользователей соседней соты, которые находятся на
границе этих двух сот и работают на одних и тех же частотах. Таким образом,
помехи на линии вниз создаются только для малой части пользователей
соседней соты. Избежать помех можно, выделяя пользователям на границах
двух сот разные частотные блоки. Наиболее уязвимой для помех является
линия вверх, и к координации помех на линии вверх предъявляются более
серьезные требования. Для снижения эффекта внутрисистемных помех в LTE
применяются функции диспетчера частотных ресурсов (FSS - Frequency
Selective Scheduling) и контроля помех между сотами (ICIC - Inter Cell
Interference Control).
1. Гельгор А.Л. Технология LTE мобильной передачи данных: учеб. пособие
/ Гельгор А.Л., Попов Е.А./ – СПб.: Изд-во Политехн. ун-та, 2011. – 204 с.
2. Тихвинский В.О. Сети мобильной связи LTE: технологии и архитектура/
В.О. Тихвинский, С.В. Терентьев, А.Б. Юрчук/ ⎯ М.:Эко-Трендз, 2010. ⎯ 284 с.
3. Романов А. И. Телекоммуникационные сети и управление / А. И. Романов. – К.:
Изд.пол. центр «Киевский университет», 2003. – 247 с.
498
Хизирова Мухаббат Абдисаттаровна

к.ф-м.н., доцент
«Телекоммуникаций и инновационных технологии»
Жансай Қыдырәлі Қалманұлы

Қойшыбай Темірлан Ерланұлы

УПРАВЛЕНИЕ ПОЛЯМИ ELASTICSEARCH ПРИ ПОИСКЕ
Аннотация. При поиске использование параметра fields-параметра позволяет ограничить

поля, возвращаемые для каждого попадания. Это функция, обычно используемая для
оптимизации объема данных, передаваемых из Elasticsearch за одно обращение, путем
выбора только соответствующих полей. Хотя это может показаться простым (и это
так), влияние на производительность может быть огромным и пропорционально как
количеству возвращенных документов, так и размеру каждого документа.
Топология
Рассмотрим случай, когда каждый документ имеет средний размер 20 КБ.
При возврате 10 совпадений для каждого поискового запроса будет
возвращено в среднем 200 КБ данных. Умножьте это на 100 поисковых
запросов в секунду, и нам понадобится пропускная способность 20 МБ / с.
Если мы сможем уменьшить размер возвращаемых документов до 800 байт,
что является правдоподобным, просто вернув требуемые поля, каждый запрос
будет иметь размер примерно 8 КБ, а общая пропускная способность,
необходимая для 100 запросов / с, составит всего 800 КБ / с. Разумеется, для
499
разумного масштабирования важно, чтобы наборы результатов были как

можно меньшими.
По умолчанию _source-поле включено, и его содержимое анализируется
и возвращается при каждом поиске. Мы можем сэкономить драгоценное время
процессора на стороне сервера и дискового ввода-вывода, ограничив
возвращаемые поля, поскольку нам больше не нужно загружать и
анализировать весь источник документа. Простого указания времени
fieldsпоиска достаточно, чтобы вызвать такое поведение. Если нам
потребуется также вернуть источник документа в дополнение к полям, мы
можем использовать фильтрацию источника , которую мы вскоре рассмотрим.
Одна особенность, о fieldsкоторой малоизвестно, - это возможность
выбирать поля метаданных . Особо следует отметить его способность
выбирать _ttl-поле , которое фактически возвращает количество миллисекунд
до истечения срока действия документа, а не исходный срок жизни документа.
Действительно, очень удобная функция.
Вложенные поля и вложенные данные
Иногда недостаточно просто выбрать простые поля, поскольку нам
нужны дополнительные данные из вложенных полей, которые могут быть
динамическими. В этих случаях мы не можем использовать, fieldsпотому что
в конечном итоге мы получим следующий сбой:
{ ..., "_shards" : { "сбои" : [ { "index" : "index-name" , "shard" : 2 , "status" :
400 , "reason" : "ElasticsearchIllegalArgumentException [field
[field_with_nested_data] isn не листовое поле] " } ] }, ... }
Это исключение возникает, потому что fieldsони могут загружать данные
только с конечных узлов (т. Е. Узлов, у которых нет дочерних узлов). Чтобы
загрузить нелистовые узлы, мы должны использовать поле _source-поле в
поисковом запросе, которое включает функцию, называемую фильтрацией
источника , которую мы рассмотрим далее.
Фильтрация источников
Фильтрация источников позволяет нам контролировать, какие части
исходного документа JSON возвращаются при каждом обращении. Мы можем
500
включать или исключать части исходного документа на основе шаблонов,

соответствующих пути имени поля. Стоит иметь в виду, что это позволяет нам
сэкономить только на расходах на полосу пропускания между узлами,
участвующими в поиске, а также клиентом, а не ЦП или диском, как это было
при использовании fields. Это связано с тем, что при использовании исходной
фильтрации нам все равно необходимо загружать и анализировать весь
исходный документ для каждого возвращенного попадания, чтобы
сопоставить его с шаблонами включения и исключения. Но все же это важный
инструмент в нашей линейке инструментов оптимизации, с которым очень
легко начать работу.
До версии 1.0 это называлось частичными полями , которые устарели и
были заменены фильтрацией источников.
Не сохраненные поля
Возврат представления данных поля с помощью поля fielddata_fields-
довольно новое дополнение к Elasticsearch (добавлено в 1.0), которое можно
использовать для загрузки полей, которые даже не сохранены (то есть полей,
которые были store: falseустановлены в их сопоставлении ).
Важно отметить, что при возврате данных из fielddata условия для этого
поля загружаются в память и кэшируются. Это требует дополнительной
памяти в первый раз, но те же кеши используются при сортировке и
фасетировании в рассматриваемом поле. Другими словами, если вы уже
сортировки или огранка на поле, возвращая его за счет использования
fielddata_fieldsявляется очень дешевым, но думаю , что в два раза об
использовании его для получения данных из полей, которые в противном
случае обычно не используются.
Представление данных поля зависит от типа и отображения поля , в
которое входит анализатор . Например, логические значения возвращаются в
fielddata_fieldsвиде строк Tи F, и большинство строковых полей представляют
собой просто набор отсортированных терминов.
Поля скрипта
Использование полей сценария позволяет нам возвращать результат
501
оценки сценария для каждого попадания. Сценарий может выполнять

некоторые вычисления на основе одного или нескольких существующих
полей, включая поля метаданных, доступа и возврата частей исходного
документа или возвращать практически любое значение, которое
используется в качестве значения для поля.
Вот пример, который показывает, как мы можем увидеть оставшееся
время и дату истечения срока действия документов в нашем индексе,
предполагая, что мы используем документ ttls .
{ "fields" : [ "_ttl" ], "script_fields" : { "expires_at" : { "script" : "new Date
(doc._ttl.getValue ())" } } }
Использование полей сценария требует включения динамических
сценариев , и это имеет некоторые важные последствия для безопасности, о
которых вам нужно знать.
Вывод
Изучив наши варианты выбора только релевантных полей для возврата
по поисковым запросам, мы теперь лучше приспособлены для оптимизации
объема данных, передаваемых между нашим кластером Elasticsearch и
нашими поисковыми клиентами. Мы также увидели, как возвращать поля и
информацию, которые обычно не возвращаются поиском Elasticsearch, что
может нас по-прежнему интересовать.
архитектурные элементы и будущие направления. Gener. Comput. Syst. 29 (7), 1645–
1660 (2013)
3. Athreya, A.P., DeBruhl, B., Tague, P .: Разработка для самоконфигурации и самоадаптации
в Интернете вещей. В: 9-я Международная конференция по совместным вычислениям:
Сеть, приложения и совместная работа (Collaboratecom), стр. 585–592 (2013)
502
33 (2), 185–195 (2009).
(2009).
Softw. 28 (1), 58–63 (2011)
503
Хизирова Мухаббат Абдисаттаровна

к.ф-м.н., доцент
«Телекоммуникаций и инновационных технологии»
Қойшыбай Темірлан Ерланұлы

Жансай Қыдырәлі Қалманұлы

ПОТОКОВАЯ ПЕРЕДАЧА ИЗМЕНЕНИЙ ДАННЫХ

ИЗ БАЗЫ ДАННЫХ В ELASTICSEARCH
Аннотация. Возможность быстрого поиска, интегрированные данные в реальном

времени, в настоящее время необходимы, если мы хотим создать что-то вроде
электронного каталога или электронной коммерции. Мы не хотим, чтобы наши
пользователи злились из-за того, что они тратят много времени только на получение
информации с нашего портала. Мы также хотим, чтобы информация о продукте,
которую наша команда разработчиков вводила в различные приложения, была немедленно
готова для поиска нашими пользователями или клиентами.
Допустим, группа разработчиков продукта использует MySQL

в качестве основного источника данных. И мы будем использовать
ElasticSearch в качестве поисковой службы на нашем портале. Нам нужно,
чтобы каждое изменение в MySQL немедленно влияло на индекс ElasticSearch.
Как выполнить это требование?
В этой моей первой статье я продемонстрирую, как мы можем передать
наши изменения данных в MySQL в ElasticSearch с помощью Debezium, Kafka
504
и Confluent JDBC Sink Connector для достижения вышеуказанного требования

варианта использования
В этой статье блога мы будем следовать тому же подходу к потоковой
передаче данных на сервер Elasticsearch, чтобы использовать его
превосходные возможности для полнотекстового поиска по нашим данным.
Но чтобы сделать этот вопрос немного более интересным, мы будем
передавать данные как в базу данных PostgreSQL, так и в Elasticsearch,
поэтому мы оптимизируем доступ к данным через язык запросов SQL, а также
через полнотекстовый поиск.
Топология
Вот диаграмма, которая показывает, как данные проходят через нашу
распределенную систему. Во-первых, соединитель Debezium MySQL
непрерывно фиксирует изменения из базы данных MySQL и отправляет
изменения для каждой таблицы в отдельные темы Kafka. Затем коннектор
приемника Confluent JDBC непрерывно читает эти темы и записывает события
в базу данных PostgreSQL. И в то же время коннектор Confluent Elasticsearch
постоянно читает те же самые темы и записывает события в Elasticsearch.
Рис. 1. Последовательная диаграмма реализации
505
Мы собираемся развернуть эти компоненты в нескольких различных

процессах. В этом примере мы развернем все три соединителя в одном
экземпляре Kafka Connect, который будет писать и читать из Kafka от имени
всех соединителей (в производстве вам может потребоваться разделить
соединители для достижения лучшей производительности).
Рис. 2. Реализация в виде схемы
Конфигурация
Мы будем использовать этот файл Docker Compose для быстрого
развертывания демонстрации. Развертывание состоит из следующих образов
Docker:
– Apache ZooKeeper
– Апач Кафка
– Обогащается Кафка Connect / Debezium изображение с некоторыми
изменениями:
– Драйвер PostgreSQL JDBC помещен в каталог / kafka / libs
– Коннектор Confluent JDBC помещен в каталог / kafka / connect / kafka-
connect-jdbc.
– Предварительно заполненный MySQL, используемый в нашем
руководстве
– Пустой PostgreSQL
– Пустой Elasticsearch
506
Формат сообщений для коннектора источника Debezium и коннекторов

JDBC и Elasticsearch отличается, поскольку они разрабатываются отдельно и
каждый ориентирован на несколько разные цели. Debezium излучает более
сложную структуру событий, чтобы фиксировать всю доступную
информацию. В частности, события изменения содержат старое и новое
состояние измененной записи. Оба соединителя приемника, с другой стороны,
ожидают простого сообщения, которое просто представляет состояние записи,
которое будет записано.
Преобразование отдельного сообщения UnwrapFromEnvelope (SMT)
Debezium сворачивает сложную структуру события изменения в тот же
строковый формат, который ожидается двумя коннекторами-приемниками, и
эффективно действует как транслятор сообщений между двумя
вышеупомянутыми форматами.
Пример
Перейдем непосредственно к нашему примеру, так как именно там
изменения видны. Прежде всего нам нужно развернуть все компоненты:
export DEBEZIUM_VERSION=0.7
docker-compose up
Когда все компоненты будут запущены, мы собираемся зарегистрировать

запись коннектора Elasticsearch Sink в экземпляр Elasticsearch. Мы хотим
использовать один и тот же ключ (первичный идентификатор) в источнике и
в PostgreSQL, и в Elasticsearch:
curl -i -X POST -H "Accept:application/json" \

-H "Content-Type:application/json" http://localhost:8083/connectors/ \
-d @es-sink.json
Мы используем этот запрос на регистрацию:
{
{
"name": "elastic-sink",
507
"config": {
"connector.class":
"io.confluent.connect.elasticsearch.ElasticsearchSinkConnector",
"tasks.max": "1",
"topics": "customers",
"connection.url": "http://elastic:9200",
"transforms": "unwrap,key",
"transforms.unwrap.type": "io.debezium.transforms.UnwrapFromEnvelope",
(1)
"transforms.key.type":
"org.apache.kafka.connect.transforms.ExtractField$Key",(2)
"transforms.key.field": "id", (2)
"key.ignore": "false", (3)
"type.name": "customer" (4)
}
}
}
В запросе настраиваются следующие параметры:

1. извлечение только нового состояния строки из сообщения изменения
данных Debezium
2. при извлечении idполя из ключа structдля источника и обоих пунктов
назначения используется один и тот же ключ. Это сделано для устранения того
факта, что коннектор Elasticsearch поддерживает только числовые типы
и stringключи. Если мы не извлечем idсообщения, они будут отфильтрованы
коннектором из-за неизвестного типа ключа.
3. использовать ключ от события вместо создания синтетического
4. тип, под которым события будут регистрироваться в Elasticsearch
Далее мы собираемся зарегистрировать запись коннектора JDBC Sink в
базу данных PostgreSQL:
508
-d @jdbc-sink.json
Наконец, необходимо настроить исходный разъем:

-d @source.json
Проверим, синхронизированы ли базы данных и поисковый сервер. Все

строки customers таблицы должны быть найдены в исходной базе данных
(MySQL), а также в целевой базе данных (Postgres) и Elasticsearch:
docker-compose exec mysql bash -c 'mysql -u $MYSQL_USER -

p$MYSQL_PASSWORD inventory -e "select * from customers"'
+------+------------+-----------+-----------------------+| id | first_name | last_name
| email |
+------+------------+-----------+-----------------------+
| 1001 | Sally | Thomas | sally.thomas@acme.com || 1002 | George | Bailey |
gbailey@foobar.com |
| 1003 | Edward | Walker | ed@walker.com || 1004 | Anne | Kretchmar |
annek@noanswer.org |
+------+------------+-----------+-----------------------+
docker-compose exec postgres bash -c 'psql -U $POSTGRES_USER
$POSTGRES_DB -c "select * from customers"'
last_name | id | first_name | email
-----------+------+------------+-----------------------
Thomas | 1001 | Sally | sally.thomas@acme.com
Bailey | 1002 | George | gbailey@foobar.com
Walker | 1003 | Edward | ed@walker.com
Kretchmar | 1004 | Anne | annek@noanswer.org
curl 'http://localhost:9200/customers/_search?pretty'
{
"took" : 42,
509
"timed_out" : false,
"_shards" : {
"total" : 5,
"successful" : 5,
"failed" : 0
},
"hits" : {
"total" : 4,
"max_score" : 1.0,
"hits" : [
{
"_index" : "customers",
"_type" : "customer",
"_id" : "1001",
"_score" : 1.0,
"_source" : {
"id" : 1001,
"first_name" : "Sally",
"last_name" : "Thomas",
"email" : "sally.thomas@acme.com"
}
},
{
"_id" : "1004",
"_score" : 1.0,
"_source" : {
"id" : 1004,
"first_name" : "Anne",
"last_name" : "Kretchmar",
510
"email" : "annek@noanswer.org"
}
},
{
"_id" : "1002",
"_score" : 1.0,
"_source" : {
"id" : 1002,
"first_name" : "George",
"last_name" : "Bailey",
"email" : "gbailey@foobar.com"
}
},
{
"_id" : "1003",
"_score" : 1.0,
"_source" : {
"id" : 1003,
"first_name" : "Edward",
"last_name" : "Walker",
"email" : "ed@walker.com"
}
}
]
}
}
511
Пока соединители все еще работают, мы можем добавить новую строку в

базу данных MySQL, а затем проверить, была ли она реплицирована как в базу
данных PostgreSQL, так и в Elasticsearch:
docker-compose exec mysql bash -c 'mysql -u $MYSQL_USER -

p$MYSQL_PASSWORD inventory'
mysql> insert into customers values(default, 'John', 'Doe',
'john.doe@example.com');
Query OK, 1 row affected (0.02 sec)
docker-compose exec -postgres bash -c 'psql -U $POSTGRES_USER
$POSTGRES_DB -c "select * from customers"'
last_name | id | first_name | email
-----------+------+------------+-----------------------
...
Doe | 1005 | John | john.doe@example.com
(5 rows)
curl 'http://localhost:9200/customers/_search?pretty'
...
{
"_id" : "1005",
"_score" : 1.0,
"_source" : {
"id" : 1005,
"first_name" : "John",
"last_name" : "Doe",
"email" : "john.doe@example.com"
}
}
...
512
Вывод
Мы настроили сложный конвейер потоковых данных для синхронизации
базы данных MySQL с другой базой данных, а также с экземпляром
Elasticsearch. Нам удалось сохранить один и тот же идентификатор во всех
системах, что позволяет нам коррелировать записи по системе в целом.
Распространение изменений данных из первичной базы данных почти в
реальном времени в поисковую систему, такую как Elasticsearch, открывает
множество интересных вариантов использования. Помимо различных
приложений полнотекстового поиска, можно, например, также подумать о
создании информационных панелей и всевозможных визуализаций с
использованием Kibana , чтобы получить более полное представление о
данных.
Если вы хотите опробовать эту настройку самостоятельно, просто
клонируйте проект из нашего репозитория с примерами . Если вам нужна
помощь, у вас есть запросы на добавление функций или вы хотите поделиться
своим опытом работы с этим конвейером, сообщите нам об этом в
комментариях ниже.
архитектурные элементы и будущие направления. Gener. Comput. Syst. 29 (7), 1645–
1660 (2013)
3. Athreya, A.P., DeBruhl, B., Tague, P .: Разработка для самоконфигурации и
самоадаптации в Интернете вещей. В: 9-я Международная конференция по совместным
вычислениям: Сеть, приложения и совместная работа (Collaboratecom), стр. 585–592
(2013)
513
33 (2), 185–195 (2009).
(2009).
Softw. 28 (1), 58–63 (2011)
514
Чежимбаева Катипа Сламбаевна

кандидат технических наук, профессор
Некоммерческое акционерное общество «Алматинский университет энергетики
и связи имени Гумарбека Даукеева», Республика Казахстан
Хайруллина Айгерим Нурболаткызы

студент II курса
Некоммерческое акционерное общество «Алматинский университет энергетики
и связи имени Гумарбека Даукеева», Республика Казахстан
ДАТЧИКИ ВЫСОКОЙ ПЛОТНОСТИ LORA

ДЛЯ ИНТЕРНЕТА ВЕЩЕЙ
Аннотация. В этой работе уровень производительности технологии LoRa оценивается

путем проведения анализа масштабируемости. Таким образом, основной целью было
определить максимальное количество датчиков, которые могут быть интегрированы в
такую архитектуру, специфичную для концепции Интернета вещей. Кроме того, был
представлен ряд решений и возможных улучшений, которые могут эффективно
способствовать повышению уровня производительности. Основным вкладом этой
работы является анализ масштабируемости технологии LoRa. Было проанализировано
влияние полезной нагрузки пакета.
Ключевые слова: LoRaWAN, LoRa, датчики, масштабируемость.
Технология LoRa определяется тремя основными параметрами:

коэффициент распространения (SF), полоса пропускания (BW) и несущая
частота. Скорость передачи изменяется при использовании ортогональных
коэффициентов распространения, что является компромиссом между
расстоянием и мощностью излучения [1]. Таким образом, высокий уровень
производительности достигается в системе связи, в которой полоса частот
ограничена.
Увеличивая полосу пропускания модулированного сигнала, можно
компенсировать ухудшение, вызванное шумом в канале связи. Это основной
принцип спектрального распространения. В классических системах передачи,
515
включающих DSSS (Спектр распространения прямой последовательности),

сигнал, излучаемый передатчиком, претерпевает изменения в соответствии с
последовательностью кода [2].
В таблице ниже представлены основные характеристики технологии
LoRa (рис. 1).
Таблица 1
Основные характеристики технологии LoRa
Технология LoRa
Техника CSS (Chirp Spread Spectrum)
Модуляция Модуляция Chirp
125 кГц
Полоса пропускания канала (восходящая
250 кГц
линия связи)
500 кГц
Срок службы батареи может составлять
Низкое энергопотребление
десятилетия
Дальность действия Десятки километров
Скорость передачи данных 0,3-50 кбит/с
Чувствительность 137 дБм
Бюджет связи Выше 140 дБ
Диапазон ISM Суб-ГГЦ
Тип связи Двунаправленный
Мощность передачи 14 дБм
Топология сети Звезда
В этой работе представлена и проанализирована масштабируемость

технологии LoRa. По этим причинам среда моделирования LPWAN[3]
модифицирована и адаптирована. Симулятор с открытым исходным кодом
разработан в среде MATLAB, что позволяет интегрировать и разрабатывать
новые функциональные модели и механизмы.
В таблице ниже представлены полученные скорости передачи данных для
полосы пропускания канала 125 кГц и с использованием различных полезных
нагрузок для отправленных пакетов (табл. 2). Этот профиль конфигурации
был интегрирован в имитационную модель.
Основной целью было получить модель с высоким уровнем
производительности. Параметр частоты ошибок пакетов (PER) анализируется
для оценки уровня производительности. Параметр анализируется глобально
на уровне сценария и выражается в процентах, представляя соотношение
между количеством ошибочно принятых пакетов и общим количеством
516
отправленных пакетов.
Таблица 2
Полученные скорости передачи данных и время в эфире
Полезная
Скорость
нагрузка 10 30 50 70
(бит/с)
(байт)
SF=7 34.05 64.77 95.49 121.09 6835.93
SF=8 68.1 119.3 170.5 221.7 3906.25
SF=9 115.71 218.1 300 402.43 2197.26
SF=10 231.42 395.26 559 722.94 1220.70
SF=11 462.8 708.61 1036 1363 671.38
SF=12 925 1417 1908 2564.1 366.21
На этот параметр строго влияет количество столкновений, которые могут

произойти на канале связи. В большинстве случаев эти столкновения
происходят из-за большого количества датчиков. В случае связи LoRa два
сообщения, отправленные по одному и тому же каналу с разными
коэффициентами распространения, не будут мешать друг другу, но могут
возникнуть коллизии из-за явления эффекта захвата.
В экспериментальных сценариях каждый датчик LoRa отправляет
пакеты, используя различные конфигурации (например, коэффициенты
распространения). На параметр PER влияют любые коллизии, которые могут
возникнуть в канале связи. Таким образом, для коэффициента
распространения SF=7 мы имеем, как показано в таблице 2, скорость передачи
приблизительно 6,83 кбит/с; тем не менее, расстояние связи уменьшается по
сравнению с использованием более высокого коэффициента распространения.
В первом наборе смоделированных сценариев все датчики взаимодействуют с
использованием одного и того же коэффициента распространения, в то время
как другие параметры различаются.
На рисунке ниже показан параметр PER, когда интегрировано 10 000
датчиков (рис. 1). Используемый коэффициент распространения равен 7.
Параметр рабочего цикла составляет приблизительно 0,02 %, поскольку мы
считаем это значение реалистичным и подходящим для многих приложений
интернета вещей.
517
Рис. 1. Параметр частоты ошибок пакетов

для SF 7 с 10 000 датчиками
Для оценки уровня производительности с целью моделирования

сенсорной сети полезная нагрузка отправляемых пакетов варьируется от 10
байт до 30 байт, 50 байт и 70 байт. Для достижения приемлемого уровня
производительности рекомендуется, чтобы параметр PER не превышал 10 %,
что позволяет избежать повторной отправки пакетов.
Из полученных результатов мы можем видеть, что для 10 % PER, когда
используется полезная нагрузка в 70 байт, сеть объединяет 200 датчиков. Мы
можем интегрировать 50 датчиков для 50-байтовой полезной нагрузки и почти
1000 датчиков для 30-байтовой полезной нагрузки.
Если используется 10-байтовая полезная нагрузка, максимальное
количество датчиков, которые могут быть интегрированы в архитектуру LoRa,
составляет примерно 1500.
На рисунке ниже показан параметр PER, когда интегрировано 2000
датчиков и используется коэффициент распространения 12 (рис. 2).
518
Рис. 2. Параметр частоты ошибок пакетов

для SF 12 с 2000 датчиками
Полученные результаты показывают, что уровень PER намного выше,

даже если скорость передачи значительно снижена (как показано в таблице 2),
поскольку время в эфире намного выше; таким образом, пакет более
подвержен столкновениям. В то время как в первом случае у нас было 15 %
для 2000 датчиков, если использовалась 10-байтовая полезная нагрузка, в этом
случае мы получаем около 98 %.
Таким образом, экспериментальный сценарий, в котором самая низкая
скорость передачи составляет приблизительно 0,36 кбит/с, обеспечивает
самый высокий PER. Этими аспектами не следует пренебрегать при
реализации архитектуры датчиков LoRa.
В большинстве случаев настройки этих датчиков по умолчанию
предполагают использование коэффициента распространения 12, очевидно,
по причинам, связанным с дальностью связи; это приводит к переполнению
канала связи, увеличению числа столкновений и, следовательно, к резкому
снижению уровня производительности.
На рисунке ниже показан параметр PER, когда интегрировано 5000
519
датчиков и используется коэффициент распространения 7 (рис. 3). Этот

экспериментальный сценарий предполагает использование максимальной
скорости передачи (6,8 кбит/с) за счет расстояния передачи данных. Можно
заметить, что для ряда из 5000 датчиков, когда используется 10-байтовая
полезная нагрузка, мы получаем значение PER 30%, а когда полезная нагрузка
составляет 70 байт, PER составляет 80%. Очевидно, что при значении 100%,
связанном с параметром PER, пакет не принимается, а при значении 0% все
пакеты принимаются правильно.
Рис. 3. Параметр частоты ошибок пакетов для SF 7 с 5000 датчиками
Как и ожидалось в случае увеличения полезной нагрузки пакетов, время

в эфире также увеличивается; это увеличивает вероятность столкновений. Для
возможного повышения уровня производительности необходимо внедрить
механизм проверки канала связи.
Результаты подчеркивают важность правильного выбора коэффициента
распространения и рабочего цикла при первоначальном внедрении сенсорной
сети. Еще одним параметром, которым не следует пренебрегать и который
имеет решающее значение, является полезная нагрузка.
Чтобы получить хороший уровень производительности, количество узлов
LoRa, использующих высокий коэффициент распространения, должно быть
520
ограничено. Таким образом, крайне важно, чтобы узлы, использующие

высокие коэффициенты распространения, были минимальными. Когда узлы
используют высокий коэффициент распространения (например, 11 и 12),
канал связи будет занят, это означает, что пакеты подвержены столкновениям,
вызванным сопутствующими передачами. Использование различных
коэффициентов распространения влечет за собой ортогональную функцию,
которая позволяет интегрировать большое количество узлов.
Полученные экспериментальные результаты показывают, что
максимальное количество датчиков LoRa, которые могут обмениваться
данными по одному и тому же каналу, составляет 1500 в конфигурации с SF=7
и полезной нагрузкой 10 байт. Таким образом, для достижения высокого
уровня производительности необходимо как можно тщательнее планировать
сеть, и коэффициент распространения должен быть распределен в
зависимости от расстояния датчика режима шлюза. Кроме того, размер пакета
должен быть как можно меньше, чтобы вероятность столкновения пакетов
была как можно меньше.
1. “AN1200.22 LoRa™ Modulation Basics,” https://www.semtech.com/uploads/documents/
an1200.22.pdf.
2. K. Staniec and M. Kowal, “LoRa performance under variable interference and heavy-
multipath conditions,” Wireless Communications and Mobile Computing, vol. 2018, Article
ID 6931083, 9 pages, 2018.
3. “Lpwansimulation,” https://github.com/maartenweyn/lpwansimulation.
521
MODELING AND NANOTECHNOLOGY
Atamuratov Rasuljon Kadirjonovich

Senior Lecturer at the Department of Information Technology
Tashkent State Uzbek Language and Literature University, Republic of Uzbekistan
Narzulloyev Aslambek Shuhrat O‘g‘li

Student of the publishing work direction of the faculty of applied philology
Musoxonov Asliddinxon Muxiddinxonovich

Student of the publishing work direction of the faculty of applied philology
RP (RAPID PROTOTYPE) TECHNOLOGY
Abstract. This article discusses rapid prototyping technologies and 3D modeling methods.
Furthermore, the main purpose of this article is to more accurately describe the current relevance
of rapid prototyping technologies and the areas in which it is applied. Most importantly, this
article describes the working principles and methods of rapid prototyping.
Keywords: Rapid prototype, CAD, CAM, FDM, Strerolithography, 3D printer, 3D computer
modeling methods, SLS.
The development of a new type of product is a long and arduous process that
requires several stages of design and evaluation before mass production begins. 3D
computer modeling methods, which are being established all over the world, will
help to accelerate the passage of these stages. In addition, modern computer-aided
design systems (CAD - computer aided design) significantly reduce the time and
cost of developing and designing new products. However, for any complex product,
the problem of creating a single physical image, or even a separate part of it, remains
relevant. Currently, great advances are being made in the technology of layer
formation of 3D objects. Such technologies are called Rapid Prototype (RP)
technologies. Rapid prototyping (RP) is the creation of a physical sample of an
522
object from a CAD model using a 3D printer. RP technologies allow you to speed
up the production cycle, significantly reduce product costs, work on a project, or
make operational changes. Rapid prototyping began to evolve until the 1980s as a
technology that could quickly transform digital designs into real objects. Prior to
this technology, new product models were created by sculptors and artists. A new
era of prototyping began with the development of the first 3D printing process. In
1984, American Chuck Hull received a patent for stereolithography (SLA - Stereo
Lithography Apparatus) for rapid prototyping technology, i.e. the process of
combining photopolymers using ultraviolet light (1). There are currently several RP
technologies available:
– Stereolithography (SLA);
– Fused Deposition Modeling (FDM);
– Laser sintering of powdered materials (SLS - Selective Laser Sintering);
– Lamineted Object Manufacturing (LOM).
SLA (Stereo Lithography Apparatus). Stereolithography is a 3D printing
process that uses computer-controlled motion laser light, pre-programmed using
CAM / CAD software.
CAD - computer-aided design.
CAM - computer production.
SLA is a fast prototype that requires the production of very precise and delicate
details as well as special technology for project designs. It is used in the production
of demonstration parts to validate concept ideas and to conduct ergonomic tests.
Using an ultraviolet laser, the SLA transmits the shape of the model to the surface
of the light vessel in series with the sensitive resin. Liquid plastic only hardens where
the laser beam passes. A new layer of liquid, then flows over the solidified layer and
the new contour is described by a laser. The process is repeated until the construction
of the 3D model is complete.
In FDM (Fused Deposition Modeling) technology, a 3D object is created by
selectively attaching the molten material superimposed layers in a predetermined
path. The main materials used in FDM are thermoplastic polymers in the form of
filaments.
523
SLS (Selective Laser Sintering) are an additive manufacturing (AM) technology

for absorbing polymer powder particles into a robust structure based on a 3D model
using a high-power laser. In this technology, 3D models are created with a sintering
effective using laser light energy. Unlike SLA technology, laser beams are a source
of heat, not a source of light. The laser beams incident on the thin powder layer sinter
its particles and form a solid mass according to the geometry of the part.
LOM (Laminated Object Manufacturing) is an additive manufacturing
technology that uses layered material. The production of objects by lamination
involves the gradual bonding of paper, plastic or metal films. The contour is then
created by laser cutting.
In conclusion rapid prototyping can reduce the time between iterations and
allow engineers to discover inventive ways of solving any design engineering
problems. RP can be used at any stage of the product development cycle, but is most
effective early in the process so that risks can be mitigated early and designs can
evolve more efficiently. Prototyping helps make educated, informed decisions by
gathering data from the performance and reaction to the different prototypes.
References:
1. R.K. Atamuratov, The educational advantages of virtual reality technologies, International
scientific review of the problems and prospects of modern science and education, Problems
of science, 90-92 (2020).
2. Atamuratov, R. K. Historical fundamentals of creating a virtual-educational museum. The
Way of Science, № 6 (88), 2021. 77-78.
3. Atamuratov, R.K. (2020). The effectiveness of timeline interactive web service in delivering
lessons on “History of personal computers”. ISJ Theoretical & Applied Science, 12 (92),
109-111.
4. Atamuratov, R.K. The importance of the virtual museums in the educational process.
/ R.K. Atamuratov // European Journal of Research and Reflection in Educational Sciences.
– 2020. – Vol. 8 – No. 2 – Part II – P. 89–93.
5. Atamuratov R.K., G‘ayvullayeva P.J. 3D PANORAMA AND ITS TYPES. SCIENTIFIC
RESEARCH IN XXI CENTURY. OTTAWA, CANADA 11-12.11.2021, pp. 447-450.
6. https://www.hubs.com/knowledge-base/introduction-fdm-3d-printing/
7. https://www.livescience.com/38862-selective-laser-sintering.html
8. https://engineeringproductdesign.com/knowledge-base/rapid-prototyping-techniques/
524
INFORMATION AND WEB TECHNOLOGIES
Лещинская Элеонора Мироновна

Кандидат технических наук,
Некоммерческое акционерное общество «Алматинский университет энергетики и связи
имени Гумарбека Даукеева», Республика Казахстан
Жармуханбетов Асхат Кайратулы

Магистрант II курса
Некоммерческое акционерное общество «Алматинский университет энергетики и связи
имени Гумарбека Даукеева», Республика Казахстан
АНАЛИЗ АРХИТЕКТУРНЫХ РЕШЕНИЙ СЕТЕЙ ЦЕНТРОВ

ОБРАБОТКИ ДАННЫХ IT-КОМПАНИЙ
Основная проблема современных дата-центров - колоссальное

энергопотребление. Для минимизации энергопотребления необходимо
улучшать методы распределения ресурсов, обеспечивая при этом высокое
качество обслуживания. Перераспределение ресурсов в облачном дата-центре
происходит за счет живой миграции виртуальных машин, что дополнительно
загружает систему и прерывает мониторинг серверов. В настоящее время
существует большое количество работ, посвященных отдельным вопросам
оптимального распределения и управления ресурсами облачных дата-центров.
Однако в известных работах отсутствует полный цикл работ. В последние
годы деятельность операторов связи претерпела цифровую трансформацию,
при которой операторы связи должны предоставлять цифровые услуги в
центрах обработки данных. Облачные вычисления - одно из важнейших
направлений. Он основан на технологии виртуализации, которая позволяет
реализовать основные требования облачных сервисов, такие как
использование ресурсов по запросу и эластичность ресурсов, за счет
горизонтального и вертикального масштабирования приложений и
динамической миграции виртуальных машин (ВМ) [1]. Перераспределение
525
ресурсов в облачном центре обработки данных происходит путем миграции

виртуальных машин, что является дорогостоящей операцией, дополнительно
нагружающей сеть и серверы, что влияет на качество услуг и мониторинг
серверов. Поэтому для эффективного мониторинга и прогнозирования
состояния серверов необходимо оценить общее время миграции виртуальных
машин.
В зависимости от исходного состояния дата-центра методы выделения
ВМ делятся на два типа: начальное и динамическое размещение. Начальное
размещение происходит, когда группа виртуальных машин располагается в
центре обработки данных впервые или переносится из одного центра
обработки данных в другой. В большинстве работ, посвященных оптимизации
начального размещения, используется следующее утверждение: к сети
подключено M различных физических серверов, каждый из которых
характеризуется производительностью процессора (CPU) и объемом памяти
(RAM). . Также известны пропускная способность сети и нагрузка на каждый
сервер. Кроме того, указывается N виртуальных машин, характеристики
которых упорядочиваются пользователями. Требуется консолидировать
виртуальные машины на физических серверах, чтобы минимизировать
энергопотребление, неиспользуемые ресурсы, неравномерный отвод тепла и
нарушение SLAсоглашений. Для решения этой проблемы предлагаются
эвристические алгоритмы FFD и BFD, а также их модификации[2].
Центры обработки данных должны предоставлять достаточно ресурсов
для размещенных приложений. Условия эксплуатации могут
характеризоваться значительными изменениями нагрузки. В случаях, когда
эти изменения влияют на производительность приложений, система
управления ресурсами должна динамически перераспределять ресурсы путем
перераспределения виртуальных машин между физическими серверами без
потери доступности виртуальных машин. Для поставщиков облачных услуг
наиболее важными критериями являются энергопотребление сервера, затраты
на охлаждение и равномерное использование ресурсов. Динамическое
распределение ресурсов реализуется системой управления ресурсами и
526
основано на использовании миграции виртуальных машин в зависимости от

текущих условий работы системы. Система управления ресурсами должна
ответить на следующие вопросы: Когда нужно мигрировать виртуальные
машины, какие виртуальные машины выбрать для миграции, куда перенести
виртуальные машины?
Одним из наиболее важных преимуществ облачных вычислений является
эластичность ресурсов, то есть возможность добавлять ресурсы в приложение
и платить только за потребленные ресурсы. Для масштабирования ресурсов в
облачных вычислениях виртуальные машины, на которых выполняется одно
и то же приложение, объединяются в кластеры. Горизонтальное
масштабирование - это процесс добавления или удаления виртуальных машин
из кластера. Облачные провайдеры услуг SaaS и PaaS заключают с
пользователями соглашения об уровне обслуживания (SLA), в которых одним
из индикаторов является среднее время ответа на запрос или максимальное
время ответа для заданного процента запросов (рис. 1)
Рис. 1. Двухуровневая система управления ресурсами

облачного дата-центра
Локальные контроллеры анализируют состояние физических серверов, на

которых они расположены, и определяют возможные состояния недогрузки,
перегрузки и перегрева на основе прогноза для следующего окна наблюдения,
527
которое выполняется с использованием группового метода обработки данных

(GMDH)[3]. Если обнаружено одно из следующих условий, локальный
контроллер сообщает об этом глобальному контроллеру, который выбирает
целевой сервер, на который будет перенесена виртуальная машина.
В этой системе локальные контроллеры решают, какую виртуальную
машину и когда ее следует переместить. Пока глобальный контроллер отвечает
на вопрос, куда переместить ВМ. Для этого локальные контроллеры постоянно
анализируют данные системы мониторинга и в случае выхода параметров
рабочей модели за допустимый уровень информируют глобальный контроллер,
который активирует процесс миграции виртуальных машин.
Проверка показателей системы осуществляется последовательно, в
соответствии с важностью критериев (перегрев, перегрузка, недогрузка
хоста). Процесс мониторинга осуществляется непрерывно, даже во время
миграции виртуальной машины. Критерии приоритета могут быть изменены
системным администратором, но из-за их несогласованности этап проверки
должен оставаться последовательным .
В случае условия для миграции ВМ глобальный контроллер определяет
ВМ на проблемных хостах и запускает алгоритм поиска оптимального
целевого хоста. Выбор хоста назначения также является последовательным
этапом, на котором каждое приложение обрабатывается в порядке очереди.
После определения целевого хоста и запуска процесса миграции этот
физический сервер временно удаляется из списка доступных узлов до конца
миграции.
Процесс динамического размещения виртуальных машин включает в
себя мониторинг и прогноз состояния серверов. В качестве метода
прогнозирования предлагается использовать групповой метод обработки
данных (GMDH)
1. Сюй Дж., Фортес Дж. Размещение многоцелевых виртуальных машин в
виртуализированных средах центров обработки данных. Труды Зеленых вычислений и
528
коммуникаций (GreenCom), 2010 Международная конференция IEEE / ACM и

Международная конференция по кибернетическим, физическим и социальным
вычислениям (CPSCom), Ханчжоу, 18–20 декабря 2010 г.. IEEE, 2010.
2. Ворожцов А.С., Тутова Н.В., Тутов А.В. Оптимальное облако. размещение серверов в
дата-центрах. T-Comm. 2015. Т. 9. № 6.
3. Ли X., Гарраган П., Цзян X. и др. Целостная виртуальная машина Планирование в
облачных центрах обработки данных с целью минимизации общей энергии.
Транзакции IEEE в параллельных и распределенных системах. 2018. № 29
529
Рубан Ігор Вікторович

доктор технічних наук, професор, професор кафедри ЕОМ
Левцун Денис Костянтинович

МОДЕЛЬ САМОВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ КІБЕРФІЗИЧНОЇ СИСТЕМИ
Світ стикається з низкою проблем, які необхідно вирішити в найближчі

роки, таких як ефективне управління енергією, необхідність економічного
зростання, безпека та якість життя населення. Об'єднавши дві усталені області
– кіберфізичні системи (CSP) та самоусвідомлені обчислення (self awereness),
можна створити системи з сильно збільшеною, але керованою автономією, що
є основною вимогою для багатьох нових та майбутніх додатків та
технологій[1]. Самосвідомі кіберфізичні системи розташовані у фізичному
середовищі та обмежені у своїх ресурсах, вони розуміють свій стан та
навколишнє середовище і, ґрунтуючись на цьому розумінні, здатні приймати
рішення автономно під час виконання у самозрозумілій формі. Є п'ять
ключових проблем[2] для створення моделей кіберфізичних систем, що
самоусвідомлюють:
– Як побудувати чутливі до ресурсів і в той же час самосвідомі системи?
– Як визнати схильність та суб'єктивність?
– Якими є ефективні інфраструктури для реалізації процесів
самосвідомості?
– Як перевірити самосвідомі кіберфізичні системи і, зокрема, які гарантії
можна надати?
– Які нові процеси розробки будуть потрібні для створення самосвідомих
кіберфізичних систем?
Рішення всіх цих проблем вимагає від системи всебічної оцінки ситуації
та постійного самоаналізу власного стану для розумного балансу між різними
530
вимогами, обмеженнями, короткостроковими та довгостроковими цілями.

Модель CPS включає моделі фізичних процесів, а також моделі
програмного забезпечення, обчислювальних платформ і мереж[3]. Контур
зворотного зв'язку між фізичними процесами та обчисленнями включає
датчики, виконавчі механізми, фізичну динаміку, обчислення, планування
програмного забезпечення та мережі із затримками зв'язку. Моделі зазвичай
включають велику кількість різнорідних компонентів. Семантика композиції
стає центральною.
1. E. A. Lee. 2007. Computing Foundations and Practice for Cyber Physical Systems: A
Preliminary Report. Technical Report. Technical Report No. UCB/EECS-2007-72
2. Peter R. Lewis, Marco Platzner, Bernhard Rinner, Jim Torresen, and Xin Yao (Eds.). 2016.
Self-aware Computing Systems: An Engineering Approach. Springer
3. B. Selic, BThe pragmatics of model-driven development,[ IEEE Softw., vol. 20, no. 5,
pp. 19–25, Sep./Oct. 2003.
4. J. Sztipanovits and G. Karsai, BModel-integrated computing,[ IEEE Computer, vol. 34,
no. 4, pp. 110–111, Apr. 1997
531
ARCHITECTURE, CONSTRUCTION AND DESIGN
Кіш Ріхард Олександрович

Державний вищий навчальний заклад
«Ужгородський національний університет», Україна
СВІТОВИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ

ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ
Більшість міських мешканців навіть не замислюються про зміст поняття

«громадський простір», не знають, що це – елементи міської організації, які
нас оточують і контактують з нами: вулиці, внутрішні двори будинків, сквери,
парки, бульвари, набережні, площі.
Громадські простори є одними з основних «інструментів» розвитку міста.
Це невід’ємні елементи планувальної системи міста, які відіграють важливу
роль в його перетворенні з метою формування комфортного міського
середовища та єдиної системи просторів [1].
Громадські міські простори мають важливі функції і завдання.
Насамперед, вони є зовнішністю наших міст, вузлами зв’язків та транспорту,
осередками соціальних контактів і громадського діалогу, місцями,
особливості яких є визначальними для ідентичності мешканців. Громадські
простори є частиною сучасних демократичних міст, тому їх структура і
призначення постійно переосмислюються [2].
На сучасному етапі громадські простори формуються гнучкими й
відкритими до нових функцій, аби відповідати вимогам різних поколінь
користувачів, гармонійно поєднувати одночасно декілька функцій– наприклад,
функцію тихого місця для відпочинку, місця розташування роздрібної торгівлі,
закладів харчування, індивідуального та громадського транспорту.
Громадські простори стають головним критерієм вимог до якості
міського середовища. Тому, будучи важливими компонентами сучасного
532
міста, громадські простори повинні розвиватися і модернізуватися. Сучасні,

багатофункціональні громадські простори – це місце для нових культурних
інтересів, взаємодії різних верств населення, активного і пасивного
відпочинку та інвестиційних можливостей для майбутнього розвитку міста.
Ефективна, розвинена і єдина система громадських просторів, що включає
різні типи просторів і способів їх використання, зробить міста більш
доступними, комфортними і привабливими не тільки для мешканців, але й для
гостей міста.
Громадськими місцями у місті вважаються ті території чи ділянки, куди
кожен може вільно потрапити без додаткової оплати, адже громадський
характер простору визначає колективний спосіб його використання.
До головних функцій громадських (публічних) просторів належать (за
К. Мезенцевим, 2011) [3]:
– комунікаційна (місце для зустрічей, спілкування, самовираження,
проведення вуличних парадів, святкувань);
– відпочинкова (місце для прогулянок, розваг, проведення вуличних
вистав);
– політична (місце публічних зборів, дебатів, висловлення незгоди,
політичних протестів, соціальних рухів, з одного боку, та місцем проведення
владою демонстрацій, парадів, - з іншого);
– територіальна ідентифікація та самоідентифікація (місце формування і
підтвердження ідентичності, розвитку територіальних громад);
– торгівлі та обслуговування.
Благополучні громадські простори в місті привертають увагу людей, в
них вирує соціальне життя та відбувається культурний обмін. Основні
принципи формування привабливих громадських просторів міст можна
сформувати на прикладі системи публічних просторів м. Міннетонка, штат
Міннесота, США:
1. Доступність. Мається на увазі як візуальний, так і фізичний зв’язок – в
доступний міський простір легко потрапити і крізь нього легко пройти.
2. Різноманітність діяльності. Якісний громадський простір є
533
поліфункціональним і затребуваним всіма соціальними та віковими групами

протягом всього дня.
3. Комфорт та безпека. Комфортний міський простір включає в себе
спортивні тренажери, дитячі ігрові елементи, столи для ігор, гамаки, малі
архітектурні форми та зелені зони.
4. Гостинність місця. Атмосферу створюють хороший дизайн та увага до
деталей.
5. Точки притягання. Можна скористатись цікавою історією даного
району.
6. Соціалізація. Чим більше принципів якісного публічного простору
враховано при проектуванні, тим популярнішою стане територія серед
мешканців міста та гостей, тим більше людей повертатиметься сюди знову.
Досвід організації публічних просторів в містах на території США
показує, що існування комфортних публічних просторів для розвинених міст
світу сьогодні є нормою. Це стало можливо завдяки громадській діяльності
городян, які боролися за свій міський простір.
Вітчизняний досвід формування громадських просторів показує, що
останніми роками в Україні зросла роль міських громадських просторів, які
стали першочерговими об’єктами перепланування. Проте невизначеність
поняття «громадський простір» у законодавчій базі та відсутність
рекомендацій і норм в питанні розпланування громадського простору у
нормативній базі ускладнює роботу архітектора з такими об’єктами.
Проблемою модернізації фізично та морально застарілих громадських
просторів є відсутність містобудівного регулювання, яке б визначало ці
території, як окремі об’єкти.
При плануванні міських відкритих просторів необхідно враховувати
фактори, які впливають на вигляд міста і його сприйняття: - розвиток і
формування ідентичності; - збереження історичних будівель; - адаптація
соціальної і технічної інфраструктури; - підтримка, створення та розвиток
нових освітніх, рекреаційних і культурних функцій для жителів і гостей міста.
При формуванні середовища громадських просторів необхідно
534
забезпечувати доступність, відкритість, можливість оперувати середовищем,

трансформувати його під поточні запити міста. Громадські простори повинні
володіти всесезонністю, гнучкістю, забезпечувати комфорт і безпеку протягом
усього дня, тижня, року. Благоустрій міських територій обов’язково має
забезпечувати доступне середовище для маломобільних верств населення.
Отже, можна сказати, що громадські простори як структурні елементи
міста мають керуватися у своєму формуванні містобудівними директивами.
1. Соснова Н. С., 2016. Формування публічних просторів Львова 18–19 ст. Арнольд Рерінг
– мистецтво і природа в урбаністичному розвитку Львова. М-ли міжн. науково-
практичн. Симпозіуму. Львів : Растр-7. – 76 с.
2. Соснова Н. С., 2012 а. Соціально-економічні проблеми функціонування сіл в зоні
впливу великого міста. Розвиток країн в умовах глобалізації: технологічні, економічні,
соціальні та екологічні проблеми. М-ли міжн. науково-практичн. Конференції. Ч. 2.
С. 214–216. Тернопіль : Крок. – 269 с.
3. Мезенцев, К. В., Підгрушний, Г. П. та Мезенцева, Н. І., 2014. Регіональний розвиток в
Україні: Суспільно-просторова нерівність і поляризація: монографія. Київ : ДП «Прінт
Сервіс».
535
Сільник Руслан Романович

магістр
Львівський національний аграрний університет, Україна
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ ЗАХІДНОЇ

УКРАЇНИ ПІД ВПЛИВОМ УРБАНІЗОВАНИХ ПРОСТОРІВ
Анотація. У статті висвітлено сучасні методи забудови та розпланування сільських

поселень, які мають кілька напрямків, що залежать від ряду факторів. Водночас великі
міста – мають тенденцію до розширення територіального а також та соціального впливу
на довколишні території. В результаті розвитку міського розвитку відбувається низка
змін як у господарській діяльності так і в житлово-побутовому спектрі прилеглих до них
малих поселень. Для визначення потенційних напрямків розвитку сільських поселень, що
перебувають під впливом розвитку урбанізованих просторів доцільно встановити основні
закономірності та чинники впливу на сільські поселення, що перебувають під впливом
урбанізованих просторів. Мета і завдання представленого дослідження проаналізувати
особливості архітектурно-планувального розвитку сільських територій, висвітлити
чинники впливу на планувальну структуру сіл під впливом урбанізованих просторів.
Ключові слова: сільські поселення, планування та забудова, урбанізований простір, місто,
архітектурно-планувальні особливості, напрямки розвитку сільських поселень, вплив
урбанізованих просторів.
Розвиток архітектури та планування сільських поселень має низку

досліджень як в радянський період так і серед сучасних дослідників на
вітчизняному і закордонному просторі [1 - 10]. Просторовий підхід до
обґрунтування архітектурних рішень у плануванні сіл висвітлено у
дослідженні Габреля М.[2]. Особливостям розвитку сільських поселень у ХІХ
присвячені дослідження Гнесь Л.[3, 4], напрямкам розвитку розпланування
урбанізованих просторів було присвячено дослідження багатьох дослідників
[1, 2, 9, 10]. Проте, варто відзначити, що тенденції розвитку планувальних
структур сучасних сільських поселень на сьогодні ще мають багато
невисвітлених спектрів.
Враховуючи сучасний просторовий розвиток населених пунктів, варто
виділити два основні напрямки розпланування та забудови сіл. Перший це
536
напрямок при якому економіка поселень, в основному залежить від сільського

господарства, які розташовані на певних відстанях від великих урбанізованих
просторів. Другий стосується поселень, що розташовані поряд з великими
містами та в значній мірі пов’язані у своїй господарській діяльності та побуті
від сусідів – урбанізованих просторів.
Виконуючи аналіз будь-якого сільського поселення доцільно розглядати
його як сукупність географічної, історичної, соціально-культурної
психологічної та інших відмінностей. Загалом, в результаті можна встановити
кілька основних напрямків розвитку, а саме – архітектурно-планувальний,
культурно-побутовий та господарський. Всі напрямки є взаємопов’язані і
занепад одного з них веде до втрачання у інших. Якщо почати розглядати
населений пункт з боку господарської діяльності, то тут варто відзначити
складний шлях розвитку українського агропромислового комплексу. Ряд
політичних експериментів у радянський період згубно вплинули на стан
сільського господарства. Знищення цілого ряду сіл, переосмислення особистої
селянської господарки за рахунок організації великих колгоспних
господарств, перекоси зі спеціалізацією призвело до великих втрат та
руйнувань в цій галузі.
Сучасний підхід до розвитку сільського господарства відображається в
новому ставленні як до селян, так і до їх побуту і зайнятості. Зменшується
втручання держави в агропромисловий комплекс одночасно розширюється
можливість місцевих господарств з врахуванням кліматично-територільних,
соціальних, ментальних особливостей. В сою чергу такий підхід сприяє
розвитку та зміні і культурно-побутової бази сільських населених пунктів.
Одним з важливих аспектів є розташування сільського господарства у
містобудівній групі поселень. Сусідство з діючими активними комунікаціями,
містами, лісовими масивами чи курортно-заповідними зонами в різній мірі
впливає на принципи ведення господарства та життя місцевих мешканців.
Сільські поселення, що знаходятьсь в радіусі 30 кілометрів від великих
міст мають тенденцію до зміни виду господарської діяльності. В межах сіл та
поселень з’являються території що мають відпочинкове значення – санаторії,
537
готелі, рекреаційні чи туристичні комплекси. До прикладу відпочинкові

комплекси у Львівській області – смт. Івано-Франкове, смт. Брюховичі,
с.Давидів. Окреме місце займають садиби обладнані під агротуризм, що
досить розповсюджено в західній Україні. Такі комплекси створюють робочі
місця для місцевих мешканців та певним чином мають вплив на
розпланування всього поселення за рахунок набору туристичних осередків та
необхідної інфраструктури.
Забудова складськими чи виробничими будівлями на території сільських
рад також має певний вплив на діяльність населення, понукає до зменшення
площі сільськогосподарських угідь (с.Малехів, с.Муроване, с.Підбірці тощо).
Розвиток функціональних елементів села, що мають промисловий чи
відпочинковий характер сприяють до занепадання інших
сільськогосподарських функцій. Значне підвищення рівня освіти селян яке
супроводжується відповідними змінами умов праці часто призводить до
посилення міграційного процесу. Саме поняття «село», «сільський простір» є
категорією просторовою. Виділяються характерні ознаки цього простору:
специфічність, відкриті краєвиди, відносно низький рівень заселення, основна
перевага мешканців займається сільським господарством, традиційний і
близький до природного стиль життя, екстенсивне використання землі,
розріджена забудова. У міжнародній статистиці прийнято вважати сільською
місцевістю територію з щільністю населення 100 - 150 осіб на квадратний
кілометр [2]. Сучасне явище субурбанізації при якому припинилось зростання
населення в центрах міст і відбувається збільшення щільності мешканців у
приміських зонах та сусідніх поселеннях сприяє до поступового вливання сіл
у міський простір.
Створення нових житлових кварталів для забезпечення житлом
мешканців сусідніх міст має окреме значення у формуванні забудови
сільських поселень. Створюються житлові осередки спрямовані на мешканців,
що не ведуть сільський спосіб життя. Присадибні ділянки зазвичай невеликих
розмірів і мають декоративний характер. Досить часто створюються квартали
з блокованих будинків, що мають мінімальний прибудинковий простір та
538
щільних характер забудови. Плануються зазвичай на околицях населених

пунктів, інколи мають власну культурно-побутову інфраструктуру. Наявність
нових житлових кварталів у існуючих поселеннях впливає не лише на
розпланування самих ділянок, але й на структуру всього поселення за рахунок
створення додаткових функціональних зон на території всієї сільської ради.
Сільські поселення поступово набувають міського характеру.
Відкриваються нові містобудівні етапи, що сприяють до витіснення
аграрного сектору урбанізованим простором. Доречними в таких ситуаціях є
процеси при яких формуються нові території для землеробської діяльності вже
міських мешканців, консервації та реконструкції певних частин аграрного
простору. Під час активного процесу субурбанізації важливо зберегти цінні
ділянки для сільськогосподарського виробництва та встановити певні буферні
зони для оптимальної адаптації як аграрного так і урбанізованого середовища.
Сучасні напрямки впливу урбанізованих просторів на довколишні
поселення мають своєрідний характер, що міняє напрямок діяльності сілких
мешканців та особливості побуту, що відображається в забудові та
розплануванні. Доцільність прогнозування розвитку поселень дає можливість
врегулювання напрямків забудови та особливостей взаємозв’язку між різними
типами забудови та побуту. Відповідні архітектурно-планувальні заходи
дозволять в подальшому встановлювати чіткі напрямки як територіального
розвитку так і господарської діяльності для оптимального використання
природних ресурсів.
1. Вентурі Р. Уроки Лас-Вегаса. Забутий символізм / Р. Вентурі, Д. Скотт Браун,
С. Айзенур : Strelka Press 2015
2. Габрель М. М. Просторова організація містобудівних систем/ ГабрельМ. М. ; НАН
України, Ін-т регіональних досліджень . – Київ : А.С.С., 2004 . – 395 с.
3. Гнесь Л. Проблеми розпланування сельбищних територій сільських поселень у
сучасних ринкових умовах / Л.Б. Гнесь // Досвід та перспективи розвитку міст України
теорія і практика прийняття містобудівних рішень: наук.–техн. Зб–К.: Діпромісто. № 22
. – С. 222 – 232.
539
4. Гнесь Л. Природно-ландшафтні чинники у розплануванні українського села / Гнесь

Л.Б. Вісник Львівського національного аграрного університету: архітектура і
сільськогосподарське будівництво. – 2017. - № 18. – 127 - 131с.
5. Кассіна Н. Благоустрій сільських населених місць / Кассіна Н., Дабагян І., Соколов С.
– Київ: Будівельник, 1984.
6. Лоїк Г. Село українська архітектурна традиція/Г.Лоїк, Ю.Шульга//Архітектура: зб.
наук. праць. – 2003.№ 486. – Львів : Вид-во Нац ун-ту»Львівська політехніка». – С. 348
– 359.
7. Маханько Б.А. Архитектурно-планировочная структура общественных центров
сельских поселков/ Б.А.Маханько, С.Б. Моисеева, А.С.Плотникова – М., Стройиздат
1982.
8. Петришин Г. П. Мале місто у структурі організації розвитку сучасного міста
/ Г. П. Петришин // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – 2008.
– № 632 : Архітектура. – С. 1860–193. – Бібліографія: 8 назв.
9. Посацький Б.С. Основи урбаністики. Територіальне і просторове планування :
навчальний посібник / Б. С. Посацький; В.о. Нац. ун-т "Львівська політехніка".–
2-е вид.– Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2011.– 366 с.
10. Рыбчинський В. Городской конструктор. Идеи города / Рыбчинский В. Strelka Press
2015.
540
PHYSICAL EDUCATION AND SPORTS
Антіпова Жанна Ігорівна

старший викладач кафедри фізичного виховання,
Національний університет «Одеська юридична академія», Україна
Воробйова Олена Миколаївна

старший викладач кафедри фізичного виховання,
Національний університет «Одеська юридична академія», Україна
ПІДХОДИ В ДОСЛІДЖЕННІ ПРОБЛЕМ

ЗБЕРЕЖЕННЯ І ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТСКОЇ
МОЛОДІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Студентська молодь – одна із складових сучасного суспільства, її

динамічна структура, яка має адаптуватися до різноманітних факторів
довкілля. Саме ця молодь схильна до величезного ризику виникнення
відхилень у стані здоров'я через підвищені розумові та фізичні навантаження.
Багато студентів, приходячи до закладів вищої освіти, вже мають різні
проблеми у стані здоров'я: біль у спині, порушення психіки, фізичний
розвиток, перед непритомні стани тощо. Це говорить про те, на жаль, що
школа не досить добре готує випускників до дорослого життя.
Існує безліч трактувань поняття, що таке здоров'я людини. За
визначенням В.П. Казначєєва: «здоровий-процес збереження та розвитку
фізіологічних, біологічних і психічних функцій, оптимальної трудової та
соціальної активності, максимальної тривалості активного творчого життя»
[1.с.17].
На даний момент немає точної статистики про стан здоров'я молоді, але
дані про захворювання молодих людей та дівчат свідчать наступне:
збільшується тенденція хвороби дихальних шляхів через недостатньо активну
діяльність; зростає кількість захворювань органів травлення через
неправильне харчування.
541
Останніми роками побільшало токсикоманів і наркоманів, вживають різні

психотропні речовини; зросла кількість людей, які страждають на алкоголізм;
все частіше зустрічаються люди із захворюваннями серцево-судинної
системи. Тому проблема збереження та зміцнення здоров'я студентської
молоді на сьогоднішній день залишається найбільш важливою та актуальною.
Наголошується, що сьогодні зросла потреба у здорових фізично та морально,
психолгічно готових до виконання професійних обов'язків, молодих
спеціалістів.
Здоров'язбереження як соціальна проблема мало велике значення ще й у
Давній Греції. Так, Гіппократ у трактаті «Про здоровий спосіб життя»
розглядав здоров'я як стан повної гармонії, оскільки організм – це єдина,
цілісна, гармонійна система, що здатна до самореалізації. Здоров'я вивчалося
не лише через природу людини, але також через її спосіб життя, діяльність та
мислення.
У дослідженнях в якості пріоритетної вимоги поліпшення стану здоров'я
української нації висувається здоров'язбереження, що розглядається як
соціальний феномен, провідною умовою формування якого є контроль за
рівновагою та взаємодоповненням тілесного, розумового, психоемоційного
розвитку дитини, формування культури здорового способу життя у кожного
індивіда, сім'ї, суспільства.
Розробляючи концепцію гуманістичної освіти, І.А. Зязюн,
Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос підкреслюють, що настала потреба у
вихованні нового типу особистості – гуманістичної, здатної не лише до
споживання культурних цінностей, але й примноження їх. Втім, виховати таку
особистість є можливим лише за умов, якщо розглядати людину як ціль
суспільного розвитку, а не його засіб [2.375с.].
Спосіб життя та ціннісне ставлення здобувачів до громадського здоров'я
– важливі компоненти загальної та професійної культури майбутніх
спеціалістів юридичної, політичної та культурної еліти різних регіонів нашої
країни. Деформації у способі життя, у культурі та здоров'ї небезпечні для
фізичного, інтелектуального та морального потенціалу майбутньої
542
інтелігенції. Високе розумове та психоемоційне навантаження, низька рухова

активність, переробка різноманітної інформації в умовах дефіциту часу,
наявність екзаменаційного стресу негативно позначається на здоров'я
студентів, погіршуючи їх фізичну підготовленість та знижуючи
функціональні можливості організму. Однак, метою будь-якого закладу вищої
освіти є підготовка фізично розвинених фахівців, які здатні надовго зберегти
працездатність та активність.
Основна проблема у сфері реалізації профілактичних програм –
недостатня увага до емпіричної та теоретичної основи розробки
профілактичних програм та подальшої оцінки їх ефективності. Для оцінки
динаміки стану здоров'я студентів на етапах розробки та впровадження
програм охорони здоров'я необхідне впровадження автоматизованих
моніторингових систем, які враховують вихідні
дані стану здоров'я та використовують єдині принципи та методи
збирання та обробки отриманої інформації. Головними видами
здоров'язберігаючих технологій, що застосовуються для збереження та
зміцнення здоров'я молоді у закладах вищої освіти, є фізкультурно-спортивні
заходи, технології забезпечення безпеки життєдіяльності та просвітницько-
педагогічна діяльність.
Проведені дослідження показали необхідність модернізації сучасних
підходів до формування установок на збереження та зміцнення здоров'я
майбутніх спеціалістів. У цьому головна роль відводиться самовихованню,
реалізації індивідуальних потенціалів особистості процесі занять фізичної
культурою і спортом.
Здоров'я часто є додатковим життєвим ресурсом, засобом досягнення
інших, найважливіших цілей. Турбота про здоров'я стає складовою іміджу
процвітаючих, серйозних ділових людей, якісною характеристикою будь-
якого професіонала.
У процесі практичної реалізації здоров'язберігаючих технологій у
здобувачів вищої освіти виробляється власний спосіб життя: більшість стали
стежити за своїм харчуванням, контролювати фізичне навантаження в процесі
543
занять та вести щоденник свого здоров'я, що говорить про позитивні

установок до свого здоров'я.
Правильно організована фізкультурно-оздоровча робота може стати
основою раціональної організації рухового режиму студентської молоді,
сприяти нормальному фізкультурному розвитку та рухової підготовленості
здобувачів всіх факультетів, дозволить підвищити адаптивні здібності
організму, і в результаті стане засобом збереження та зміцнення здоров'я
студентів.
Таким чином, можна стверджувати, що в контексті всіх визначених нами
напрямів – нормативно-правовому, соціально-медичному, педагогічному –
наголошується на необхідності забезпечення здоров'язберігального дозвілля
студентів, оптимальність якого залежить від ефективності діяльності та
особистісних якостей педагогів, які мають бути носіями гуманістичних
ідеалів, цінностей життя. Тільки поєднуючи духовне та фізичне, набуваючи
культури та використовуючи технології здорового способу життя, можна
зберегти та зміцнити здоров'я студентської молоді.
Список літератури:
1. Казначеев В.П. Проблемы адаптации и хронические заболевания // Вестник АМН
СССР, 1975, No 10, с.17-28.
2. І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос. Педагогічна майстерність –Підручник,3-те
видав.переробл, - К.: Радянська школа, СПД Богданова А.М. 2008. – 375 с.
3. Антипова Ж.И., Воробьева Е.Н. Физкультурно-оздоровительные технологии в учебных
заведениях и их влияние на формирование личности студентов Матеріали конференцій
МЦНД, 2020, Т.4. с.66-68.
544
Лойко Орест Миронович

кандидат історичних наук, професор,
професор кафедри фізичного виховання спеціальної фізичної підготовки
Національна академія сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, Україна
Логінов Дмитро Олександрович

старший викладач кафедри фізичного виховання спеціальної фізичної підготовки
Ліщинський Олексій Васильович

старший викладач кафедри фізичного виховання спеціальної фізичної підготовки
БОКС ЯК ОДНА З СКЛАДОВИХ ЧАСТИНА СПОРТИВНО

МАСОВОЇ РОБОТИ КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Анотація. Однією з важливих складових організації фізичної підготовки у вищих

військових навчальних закладів, згідно Настанови з фізичної підготовки, є спортивно-
масова робота. Основною метою спортивно-масової роботи у вищому військовому
навчальному закладі є залучення максимальної кількості курсантів до активних занять
фізичною культурою. Бокс є цілком доступним видом спорту, тому що не передбачає будь-
яких обмежень щодо початкових можливостей тих, хто ним займається. Метою
дослідження є з’ясувати ставлення курсантів першого курсу до боксу на протязі 2019-
2021 років та встановити кількість бажаючих займатись зазначеним видом спорту під
час спортивно масової роботи у зазначений період. Встановлено що бокс є популярним
видом спорту серед курсантів вищих військових навчальних закладів.
Ключові слова: Бокс, курсант, фізична підготовка, спорт.
У процесі трансформації системи фізичного виховання Збройних силах

активно проводяться пошуки шляхів удосконалення змісту та форм фізичної
підготовки. Спортивно масова робота займає одне з основних місць фізичної
підготовки. Спортивно-масовій роботі за ступенем ефективності в цьому сенсі
належить місце одразу за навчальними заняттями – основної форми фізичної
545
підготовки. В процесі спортивно –масової роботи можуть успішно

здійснюватись розвиваюча, оздоровча, виховна і освітня функції фізичної
підготовки курсантів [8]. А найціннішим у спортивно – масової роботи є її
можливості щодо формування у курсантів ціннісного ставлення до власного
фізичного вдосконалення – основи їх фізичної активності. Це обумовлено тим,
що заняття спортом, в наслідок меншої зарегламентованості за навчальні
заняття, мають значно більше можливостей для вільного спілкування, яке
характеризується взаємодією людей як суб’єктів, при якому учасники
спілкування долучаються до цінностей іншого суб’єкта (носія цінностей),
вільно і емоційно приймають їх, вбирають в себе, роблячи їх своїми власними,
особистісними ціннісними орієнтирами, переконаннями. Що цілком
відповідає теорії формування цінностей [7].
Низка фахівців з метою удосконалення фізичних якостей курсантів
пропонували наповнити зміст спортивно масової роботи окремими видами , а
саме: К.Протенко, (2008,2018)- засовами гирьового спорту [6,7]), А.Андрес,
(2006) - військо-прикладними багатоборствами [1]), та боротьби Л.Балушка,
(2020)[2]. У проведених дослідженнях на наш погляд недостатню увагу
приділяється вихованню у військовослужбовців вміння долати та
контролювати страх і агресивність. Як показує практика американських
військових педагогів таким засобом що сприяє вихованню зазначених якостей
може бути бокс. Під час занять боксом створюються екстремальні ситуації які
по-своєму напруженні дорівнюються до бойових навантажень які
військовослужбовці отримують підчас бойової підготовки так і у процесі
бойових дій. Досліджень з використання боксу як засобу фізичного виховання
курсантів проводилось мала кількість.
Мета дослідження з’ясувати динаміку ставлення курсантів першого
курсу до боксу та встановити кількість бажаючих займатись зазначеним видом
спорту під час спортивно масової роботи.
Низка науковців К.Пронтенко (2018), С Романчук (2013) та інші
аргументовано доводять, що при організації та проведенні навчально-
тренувальних занять без врахування бажання курсантів до занять спортом,
546
вони є недостатньо ефективними і не досягають бажаного результату

(зменшується кількість курсантів, що виконують спортивні розряди, не
спостерігається підвищення рівня фізичної підготовленості, відсутня
мотивації до занять спортивно-масовою роботою[5,7,9]. Боксом може
займатися будь-яка людина, яка не має протипоказань щодо цього виду
спорту. Слід зауважити, що людей, не здатних до боксу, немає[3].. Серед
боксерів міжнародного рівня трапляються швидкі й відносно повільні, високі
та маленькі, м’язисті й субтильні. У боксі недолік одних фізичних якостей і
антропометричних параметрів може з успіхом компенсуватись іншими. Бокс
є цілком доступним видом спорту, тому що не передбачає будь-яких обмежень
щодо початкових можливостей тих, хто ним займається. Проте цей вид спорту
є ефективним засобом різнобічного фізичного розвитку й фізичної
підготовленості [4]
На протязі 2019- 2021 році з метою з’ясування ставлення курсантів до
боксу та встановити кількість курсантів що бажають займатись боксом нами
було проведено дослідження базі Національної академії сухопутних військ
імені Петра Сагайдачного. В дослідженні брали участь курсанти першого
курсу, які навчаються за різними військовими спеціальностями: підрозділи
механізованих військ, танкові підрозділи; підрозділи ракетних військ та
артилерії, інженерні підрозділи. Для проведення дослідження нами було
розроблено анкету.
У вищому військовому навчальному закладі курсанти займаються три
рази на тиждень спортивно масовою роботою. Під час спортивно-масової
роботи курсантам було запропоновано займатися боксом під керівництвом
тренерів-викладачів. Результати дослідження представлені на таблиці № 1
Проаналізувавши отримані результати що представлені у таблиці № 1
можна зазначити, що виявлена динаміка засвідчує що бокс на протязі
досліджуваного періоду є популярним серед курсантів зазначених військових
спеціальностей; встановлено що курсанти спеціальностей механізовані та
танкові підрозділи з достовірною різницею (p<0,01-0,001). мають більше
бажання займатись боксом ніж курсанти підрозділів ракетних військ та
547
артилерії, інженерні підрозділи.

Таблиця 1
Динаміка ставлення курсантів першого курсу до боксу
на протязі 2019-2021 років
Військові Роки дослідження. % курсантів що бажають займати боксом
спеціальності 2019 2020 2021
підрозділи 31 42 51
механізованих
військ
танкові підрозділи 29 33 49
підрозділи 22 28 32
ракетних військ та
артилерії
інженерні 17 24 28
підрозділи
За всі спеціальності 25 31 40
Дискусія: Позитивний вплив занять боксом на розвиток рухових і

психічних функцій, виховання моральних та вольових якостей дає змогу
розглядати бокс не тільки як вид спорту, але і як потужний засіб фізичного
виховання та психологічної підготовки. Виграшне становище боксу щодо
інших видів спорту полягає, по-перше, у комплексному розвитку рухових
якостей. Якщо в циклічних видах спорту головним може бути якась одна
фізична якість (наприклад, у бігуна-марафонця або у велосипедиста –
витривалість), то в боксерів усі фізичні якості повинні бути достатньо
розвиненими. По-друге, виховання рухових якостей у боксі взаємоповʼязане
та взаємозалежне. Наприклад, розвиток координаційних здібностей у цьому
виді спорту потрібно розглядати не тільки з погляду раціональності й
правильності рухів або дій загалом, але й швидкості виконання, для чого
потрібні відповідний імпульс, достатня сила мʼязового скорочення, тобто
певна потужність залученої в дію групи мʼязів. По-третє боксерські поєдинки
дають можливість перевірити психологічну готовнісь курсанів до
екстримальних дій з реальним суперником.
Висновоки: 1.Встановлено, що існує мала кількість досліджень щодо
використання боксу у вищому військовому навчальному закладі. Це дало
підстави виокремити науково-практичне завдання щодо удосконалення
548
спортивно-масової роботи шляхом введення до її структури та змісту засобів

боксу. 2. Виявлено що бокс є популярним видом спорту серед курсантів різних
військових спеціальностей особливо серед курсантів механізованих та
танкових підрозділів.
1. Андрес АС. Удосконалення фізичної підготовки багатоборців військовоспортивного
комплексу [дисертація]. Львів: ЛДІФК; 2006. 303 c.
2. Балушка ЛМ. Удлсконалення фізичної підготовки засобами спортивної боротьби учнів
ліцєїв з посиленною військово-фізичною підготовкою [дисертація]. Львів: ЛДІФК;
2020. 296 c.
3. Вихор В. Розвиток спеціальної витривалості у боксерів / В. Вихор // Олімпійський і
професійний спорт. ‒ 2012. ‒ № 3 (19). – С. 319‒323.
4. Гайдамак І.І. Бокс. Навчання і тренування / І.І. Гайдамак, В.М. Остьянов. – Київ:
Олімпійська література, 2001. – 236 с.
5. Лойко ОМ, Пилипчак ІВ, Логінов ДО. Застосування засобів кросфіту в програмі
фізичної підготовки курсантів ВВНЗ. В: Свистун ВІ, Петрачков ОВ, редактори. Сучасні
тенденції та перспективи розвитку ФП та спорту ЗСУ правоохоронних органів,
рятувальних та інших спеціальних служб на шляху євроатлантичної інтеграції України.
Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.; 14–15 лютого 2019 р. Київ: Нац. ун-т оборони
України ім. І. Черняховського; 2019, с. 318.
6. Пронтенко КВ. Теоретичні і методичні засади навчання гирьового спорту курсантів
військових закладів вищої освіти у процесі фізичного виховання[автореферат]. Київ;
2018. 44 с.
7. Пронтенко КВ. Удосконалення фізичної підготовленості курсантів операторських
спеціальностей засобами гирьового спорту на етапі первинного навчання[дисертація].
Львів: ЛДІФК; 2009. 303с.
8. Романчук С. В. Формування мотивації до занять фізичною підготовкою і спортом
курсантів технічних військових навчальних закладів : автореф. дис. … канд. наук з фіз.
виховання і спорту : [спец.] 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп
населення» / С. В. Романчук. – Львів, 2006. – 22 с.
9. Романчук С. В. Теоретико-методологічні засади фізичної підготовки курсантів
військових навчальних закладів Сухопутних військ Збройних сил України : дис. …
д-ра наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.01 / Романчук С. В. – Львів, 2013. – 540 с.
549
SCIENTIFIC EDITION
SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF»

№ 89 | December, 2021
The issue contains:
Proceedings of the 2nd International

Scientific and Practical Conference
GLOBAL APPROACH TO
SCIENTIFIC RESEARCH
SALVADOR, BRAZIL
4-5.12.2021
Published online: December 5, 2021

Printed: January 4, 2022. Circulation: 200 copies.
Contacts of the editorial office:
Scientific Publishing Center «InterConf»

E-mail: info@interconf.top
URL: https://www.interconf.top
550

350 1212 PB

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

350 1212 PB

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

350 1212 PB

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

№ 89 | December, 2021.

THE ISSUE CONTAINS:

Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference

The recommended styles of citation:

contact e-mail: info@interconf.top webpage: www.interconf.top

INTERNATIONAL ECONOMICS AND INTERNATIONAL RELATIONS

FINANCE AND CREDIT

ACCOUNTING AND AUDITING

PEDAGOGY AND EDUCATION

Babîră E. DEVELOPMENT OF WRITING IN GERMANIC LANGUAGES

PHILOSOPHY AND COGNITION

POLITICAL SCIENCE AND PUBLIC ADMINISTRATION

PSYCHOLOGY AND PSYCHIATRY

PHILOLOGY AND LINGUISTICS

LAW AND INTERNATIONAL LAW

BIOLOGY AND BIOTECHNOLOGY

MEDICINE AND PHARMACY

Шупер В.О. ГІПЕРТОНІЧНИЙ КРИЗ ЯК УСКЛАДНЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ

ZOOLOGY AND VETERINARY MEDICINE

NATURE MANAGEMENT, RESOURCE SAVING AND ECOLOGY

AGROTECHNOLOGIES AND AGRICULTURAL INDUSTRY

GENERAL ENGINEERING AND MECHANICS

RADIO ENGINEERING, ELECTRONICS AND ELECTRICAL ENGINEERING

Қадылбекқызы Э. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИЯ IOT ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ

MODELING AND NANOTECHNOLOGY

INFORMATION AND WEB TECHNOLOGIES

ARCHITECTURE, CONSTRUCTION AND DESIGN

PHYSICAL EDUCATION AND SPORTS

Бриль Ірина Василівна

АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ КОНЦЕПЦІЙ

Анотація. В роботі наведено результати проведеного аналізу досліджень сучасних теорій

Дослідження сучасної економіки підтверджують, що у суспільстві

теоретична концепція була підтримана представниками інвестиційної науки і

році повніший механізм цієї концепції був розглянутий Джоном

систематичних ризиків САРМ зобов’язана американському дослідникові

прибутковості окремих видів коштовних паперів, пов’язаної з їх недооцінкою

були уточнені Річардом Роллом [Richard Roll) і Стефеном Россом [Stephen

2. Simon H. A. A Behavioral Model of Rational Choice. / H. A. Simon // Quarterely Journal of

Буртняк Іван Володимирович

Рогач Олександр Дмитрович

ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ

Одним з головних умов управління конкурентоспроможністю компанії є

порівняння [1]. Проведемо оцінку конкурентноспроможності страхової

Горизонтальний аналіз полягає у порівнянні кожної статті балансу з

причини зміни даної пропорції в структурі активів, проводиться аналіз

Протягом досліджуваного періоду від’ємним було абсолютне відхилення,

та придбання нових обладнань та розширення приміщення філіалів. Щодо

ОПРЕДЕЛЕНИЕ И СУЩНОСТЬ КОНСАЛТИНГОВЫХ

Аннотация. Предпринимательство - это самостоятельная, активная и творческая

Предпринимательство - это самостоятельная, активная и творческая

Шумпетер Дж. Подчеркивается, что человек имеет право стать

профессионализма. Необходим высокий уровень развития услуг

ПУТИ УЛУЧШЕНИЯ ФИНАНСОВОГО КОНТРОЛЯ

Аннотация. В сегодняшних условиях Республика Таджикистан также ввела в сферу

является одним из важнейших компонентов современной рыночной экономики, его

В последние годы в экономической литературе стал использоваться

ключевым элементом рыночной инфраструктуры (финансы, страхование,

организациям. При этом за государством сохраняются контрольные функции