Шкала (вимірювальна шкала) - це знакова система, для якої задано

відображення (операція вимірювання), що ставить у відповідність реальних

об'єктів, ситуацій, подій або процесів той чи інший елемент (значення)
шкали.
Шкала використовується всюди, будь-який прилад, який щось вимірює має
шкалу значень або документ з шкалою із якою порівнюють отримані
результат. І не для всіх вимірюваннь підходить одна і таж шкала, тому були
створені різні типи шкал під різні завдання.
Типи шкал:
1) Шкала найменувань (номінальна, класифікаційна)
Використовується для вимірювання значень якісних ознак. Значним такої
ознаки є найменування класу еквівалентності, до якого належить даний
об'єкт. Прикладами значень якісних ознак є назви держав, кольору, марки
автомобілів і т. П. Такі ознаки задовольняють аксіомам тотожності:
Або А = В, або А ≠ В;
Якщо А = В, то В = А;
Якщо А = В і В = С, то А = С.
При великому числі класів використовують ієрархічні шкали найменувань.
Найбільш відомими прикладами таких шкал є шкали, які використовуються
для класифікації тварин і рослин.
З величинами, вимірюваними в шкалі найменувань, можна виконувати
тільки одну операцію - перевірку їх збігу або розбіжності. За результатами
такої перевірки можна додатково обчислювати частоти заповнення
(ймовірності) для різних класів, які можуть використовуватися для
застосування різних методів статистичного аналізу - критерію згоди, критерію
Крамера для перевірки гіпотези про зв'язок якісних ознак і ін.
2) Порядкова шкала (або рангові)
Включає відносини тотожності і порядку. Об'єкти в даній шкалі ранжовані.
Але не всі об'єкти можна підпорядкувати відношенню порядку. Наприклад,
не можна сказати, що більше коло або трикутник, але можна виділити в цих
об'єктах загальна властивість-площа, і таким чином стає легше встановити
порядкові відносини. Для даної шкали допустимо монотонне перетворення.
Така шкала груба, тому що не враховує різницю між об'єктами шкали.
Приклад такої шкали: бальні оцінки успішності (незадовільно, задовільно,
добре, відмінно), шкала Мооса.
Порядкові шкали, які використовуються для подання властивостей об'єктів,
які можуть приймати крайні, протилежні значення, називаються біполярними
шкалами. До таких властивостей відносяться, наприклад, такі, як
відповідність об'єкта деякого призначенням: від «повністю не відповідає», до
«повністю відповідає», і різні ступені часткового відповідності. При цьому
крайні значення шкали призначаються крайнім, протилежним значенням
властивостей, проміжні використовуються для подання різного ступеня
відповідності об'єкта призначенням.
3) Інтервальна шкала (вона ж Шкала різниць)
Тут відбувається порівняння з еталоном. Побудова такої шкали дозволяє
більшу частину властивостей існуючих числових систем приписувати числам,
отриманим на основі суб'єктивних оцінок. Наприклад, побудова шкали
інтервалів для реакцій. Для даної шкали допустимим є лінійне перетворення.
Це дозволяє надавати результати тестування до загальних шкалами і
здійснювати, таким чином порівняння показників. Приклад: шкала Цельсія.
Початок відліку довільно, одиниця виміру задана. Допустимі перетворення -
зрушення. Приклад: вимір часу.
4) Абсолютна шкала (вона ж Шкала співвідносин)
це интервальная шкала, в якій присутній додаткове властивість - природне і
однозначне присутність нульової точки. Приклад: число людей в аудиторії. У
шкалі відносин діє ставлення «о такій-то разів більше». Це єдина з чотирьох
шкал має абсолютний нуль. Нульова точка характеризує відсутність
вимірюваного якості. Дана шкала допускає перетворення подібності
(множення на константу). Визначення нульової точки - складне завдання для
психологічних досліджень, що накладає обмеження на використання цієї
шкали. За допомогою таких шкал можуть бути виміряні маса, довжина, сила,
вартість (ціна). Приклад: шкала Кельвіна (температур, відрахованих від
абсолютного нуля, з обраної за згодою фахівців одиницею виміру - Кельвін).
Висновок: шкали є незамінною частиною вимірювальних та інших приладів,
причому шкала співвідносин є найпоширенішою через свою універсальність.