МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний університет технологій та дизайну

Кафедра менеджменту та публічного адміністрування

Методичні вказівки
з виробничої практики

галузь знань 07 Управління та адміністрування

спеціальність 073 «Менеджмент»
факультет економіки та бізнесу

Київ
2020рік
РОЗРОБЛЕНО: _Київський національний університет технологій та дизайну

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: Бугас В.В доцент кафедри менеджменту та публічного

адміністрування к.е.н.

Обговорено та рекомендовано на засіданні кафедри менеджменту та публічного

адміністрування
Протокол від “_20_” січня 2020року № 11

Завідувач кафедри
(підпис)
(ініціали та прізвище)
 ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................... 4
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ....................................... 6
2. ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ................................................................ 7
3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ
ЗАВДАНЬ............................................................................................................8
4. РЕКОМЕНДОВАНІ ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА........................................16
5. ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ................................................................ 16
6. ВИМОГИ ДО ЗВІТУ.......................................................................................... 17
7. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ............................................................................... 19
ДОДАТКИ.................................................................................................................21
 ВСТУП

Виробнича програма практики студентів складена відповідно до освітніх програм

підготовки студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 073
«Менеджмент» усіх форм навчання.
На практичну підготовку студентів згідно з робочим навчальним планом
відводиться 180 годин/ 6 кредитів ЕСТS. Термін – 4 семестр. Тривалість – 4 тижні.
Практична підготовка студентів є формою організації освітнього процесу і
невід‘ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців.
Організація, проведення і контроль практичної підготовки студентів Київського
національного університету технологій та дизайну проводиться відповідно до
«Положення про організацію та проведення практичної підготовки студентів КНУТД»,
яке розроблено з метою спланувати, регламентувати та впорядкувати діяльність
відповідальних осіб по підготовці і проведенню практики студентів.
Практична підготовка здійснюється шляхом проходження практики на підприємствах,
установах та організаціях згідно з укладеними договорами або у структурних підрозділах
Університету, що забезпечують практичну підготовку.
Практична підготовка здійснюється в умовах професійної діяльності під організаційно-
методичним керівництвом викладачів кафедри менеджменту та фахівця від бази практики.
Види та обсяги практик визначаються освітньою програмою підготовки фахівців
і відображаються у навчальних планах і графіках освітнього процесу.
Зміст і послідовність проведення практики визначається наскрізною програмою
практики. Відповідальність за організацію та проведення практики покладається на ректора
КНУТД. Навчально-методичне керівництво і контроль за виконанням програми практики
забезпечуює кафедра менеджменту та публічного адміністрування. Загальну організацію
практики та контроль за її проведенням здійснює керівник виробничої практики.
Заходи, пов‘язані з організацією практики, визначаються наказом ректора. Для
безпосереднього керівництва практикою наказом ректора призначається викладач - керівник
практики від кафедри, з числа досвідчених науково-педагогічних працівників, які викладають
фахові дисципліни.
Практична підготовка здобувачів вищої освіти є обов‘язковим компонентом освітньої
програми для здобуття певного ступеня вищої освіти і має на меті формування професійної
компетенції майбутніх фахівців, набуття професійних навичок та вмінь та забезпечення їх
розвитку та вдосконалення.
Одним із найважливіших критеріїв ефективності роботи вищого навчального закладу
щодо підготовки здобувачів вищої освіти є те, наскільки успішно випускники ВНЗ можуть
вирішувати найрізноманітніші завдання у практичній діяльності. Це, в свою чергу, залежить
від того, наскільки глибоко вони володіють знаннями у відповідних галузях науки, уміннями і
навичками застосування цих знань на практиці. Тому професійна підготовка
висококваліфікованих фахівців передбачає нерозривну єдність теоретичної і практичної
підготовки протягом всього періоду навчання у вищому навчальному закладі.
Вирішення завдання підготовки висококваліфікованих фахівців вимагає оволодіння
студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх
майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі
знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної
роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично
поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.
 У період практики особливо інтенсивно проходить процес формування професійних
умінь і навичок, оскільки він проводиться в умовах, що наближені до майбутньої діяльності, і,
фактично, є організацією самостійної практичної діяльності, спрямованої на вирішення
конкретних професійних завдань. Одним із основних принципів організації практики в
університеті є її систематичність, безперервність і зв’язок з вивченням навчальних дисциплін.
Практика студентів проводиться на базах практик, які забезпечують виконання програми для
відповідних рівнів вищої освіти. Базами проведення практики можуть бути сучасні
підприємства (організації, установи) різних галузей економіки, науки, освіти, охорони
здоров‘я, культури, торгівлі, сільського господарства, державного управління, а також
навчальні кабінети, навчально-практичні центри тощо, як в Україні так і за її межами, за умови
забезпечення ними виконання у повному обсязі робочих навчальних планів і програм практик.
Підприємства (організації, установи), які використовуються як бази практики, повинні
відповідати наступним вимогам:
– можливість забезпечення виконання студентом програми практики;
– наявність структур, що відповідають спеціальності (спеціалізації), за
якою здійснюється підготовка фахівців в КНУТД;
– наявність кваліфікованого керівництва практикою студентів;
– надання студентам права користування бібліотекою, лабораторіями, технічною
та іншою документацією, необхідною для виконання програми практики;
– можливість надання студентам на час практики робочих місць;
– відповідність вимогам щодо забезпечення безпеки студентів підчас
проходження практики;
Перспективи подальшого працевлаштування випускників КНУТД. З базами практики
Університет завчасно укладає договори на її проведення.
Розподіл студентів за об'єктами практики і призначення керівників здійснюється
кафедрою менеджменту, погоджується з деканом та навчальним відділом і оформлюється
наказом ректора. Після підписання наказу зміни в організаційних питаннях виробничої
практики не допускаються.
Студенти можуть самостійно, за погодженням із завідувачем відповідної випускової
кафедри, обирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для використання.
Для студентів-іноземців бази практики можуть бути розташовані як на території країн-
замовників на спеціалістів, так і в межах України. Студентам-іноземцям у встановленому
порядку видаються програма та індивідуальне завдання. Після закінчення практики вони
складають звіт в порядку, встановленому кафедрою. При проходженні практики в межах
України студенти-іноземці додержуються «Положення про організацію та проведення
практичної підготовки студентів КНУТД».
Студенти заочної форми навчання самостійно обирають для себе місце проходження
практики, яке повинно відповідати усім вимогам програми практики.
Студенти подають договір (у двох екземплярах) на проходження практики (завірені
підписом керівника бази практики і печаткою) відповідальному за організацію практики від
кафедри у період заліково-екзаменаційної сесії, що передує практиці, або за чотири тижні до її
проходження (згідно графіка освітнього процесу).
1. Мета і завдання виробничої практики

Метою виробничою практики є закріплення та поглиблення теоретичних знань,

практичних навичок, отриманих під час навчання, шляхом вивчення умов діяльності
підприємств (організацій, установ), закріплення і розвитку навичок і вмінь інформаційно-
аналітичної, проектно-дослідницької, діагностичної, інноваційної та консалтингової
діяльності для вирішення прикладних проблем управління підприємницькими структурами,
удосконалення системи управління їх діяльністю в сучасних умовах господарювання; набуття
вміння адаптації теоретичних положень, методичного інструментарію передового досвіду
підприємництва до умов діяльності конкретного підприємства; закріплення практичних
навичок проведення економічного дослідження, формування його інформаційного, правового
та методичного забезпечення, виходячи із суті проблем, що вирішуються, та обмежень,
пов'язаних з діяльністю конкретного підприємства; впровадження розроблених рекомендацій
та пропозицій у практичну діяльність підприємства, а також збір фактичного матеріалу для
виконання курсових проектів (робіт) та дипломного проектування. Головними завданнями
виробничої практики є:
- ознайомлення з виробничою діяльністю суб’єктів підприємництва;
- здобуття навичок самостійної практичної діяльності з обраноїосвітньої
програми спеціальності;
- самостійне виконання завдань керівника практики з відповідних питань;
- отримання нових знань, умінь і навичок під час виконання
конкретних практичних завдань на штатних посадах;
- опанувати систему вмінь і набути навички щодо вирішення типових завдань
відповідно до посад, які може обіймати випускник вищого навчального закладу,
основним видом діяльності якого є управлінська діяльність;
- закріплення теоретичних знань, отриманих студентами під час вивчення
навчальних дисциплін «Управління змінами», «Управління проектами», «Бізнес-
аналітика», «Організаційне проектування», «Ділове та публічне адміністрування» та ін.
У результаті проходження практики студент повинен
знати:
- основні нормативні документи, що визначають діяльність
підприємства (установи);
- організацію і здійснення роботи з управління підприємством;
- організацію праці та її оплати;
- систему техніко-економічних показників роботи підприємства (установи), їх
взаємозв’язок і вплив на результати його діяльності;
- методи і прийоми роботи на підприємстві;
- організацію діловодства;
- порядок організації і нормування праці на підприємстві;
- організацію стратегічного розвитку на підприємстві;
- методи мотивації і стимулювання інноваційної діяльності;
- порядок визначення економічної ефективності інноваційних заходів з метою
розвитку підприємства;
- послідовність аналізу інформації щодо різних підсистем управління;
- склад та порядок подання звітності підприємства;
уміти:
- застосовувати на практиці нормативні акти з питань управління, економіки
та організації праці;
- виконувати посадові обов’язки з управлінської та економічної роботи на
всіх управлінських рівнях;
 - розраховувати показники роботи підприємства, оцінювати її економічну
ефективність;
- проводити оцінку і аналіз господарської діяльності підприємства;
- розробляти заходи з поліпшення роботи та організації праці, розраховувати
економічну ефективність запропонованих заходів;
- обчислювати показники продуктивності праці, знаходити фактори і резерви її
підвищення;
- розробляти та обґрунтовувати плани розвитку підприємства;
- економічно обґрунтовувати обрану на підприємстві систему оплати
праці, вносити пропозиції щодо її вдосконалення;
- складати та аналізувати статистичну звітність.
володіти:
- вмінням проводити комплексний аналіз діяльності організації з використанням
сучасних методик з позицій системного підходу;
- здатністю проводити наукові дослідження та впроваджувати їх результати у
практику діяльності підприємства;
- вмінням розробляти плани організаційних змін з урахуванням розроблених
стратегій організаційного та інноваційного розвитку, у тому числі з використанням
інструментарію реінжинірингу бізнес-процесів, реструктуризації та реорганізації;
- здатністю формувати пропозиції щодо створення сприятливих умов для
навчання та розвитку персоналу організації; заходів з оцінювання та стимулювання
персоналу тощо.

Зміст виробничої практики

Під час проходження практики студент повинен:

1. Ознайомитись із загальною характеристика підприємства:
– охарактеризувати статус підприємства (дату створення, юридичну адресу,
форму власності, належність до певної організаційно –правової форми, основні цілі та
обмеження діяльності);
– стисло описати історію створення і розвитку підприємства; форми власності та
господарювання, їх трансформування за умов розвитку ринкових відносин; форми
залучення інвестицій; визначити стадію життєвого циклу підприємства;
– ознайомитися зі статутом підприємства, проаналізувати його відповідність
чинному законодавству, проаналізувати дотримання державних вимог щодо реєстрації
та діяльності підприємства; ознайомитися з основними видами господарської діяльності
(переважаюча спеціалізація), охарактеризувати галузеву належність підприємства.
2. Охарактеризувати середовище функціонування підприємства:
– визначити характер ринку (міжнародний, національний, регіональний, міський,
районний тощо); зібравши відповідну інформацію, зробити висновок про обсяг ринку;
визначити тип ринку, на якому діє організація (монополістичний, олігополістичний
тощо);
– зібрати інформацію стосовно кількості фірм, які діють на тому ж ринку, що й
організація, що є базою практики, і які є її безпосередніми конкурентами. Оцінити
ступінь інтенсивності конкуренції, охарактеризувати складові конкурентного
середовища організації;
– дати загальну характеристику середовища функціонування підприємства.
З'ясувати місце підприємства у виробничо-господарському комплексі країни або
регіону, скласти схему його взаємозв'язків з іншими підприємствами, організаціями і
установами (зовнішнім середовищем):
- постачальниками матеріально-технічних ресурсів;
- покупцями продукції;
 - банками;
- державними органами;
- фондовою біржею, фінансовими посередниками та іншими
учасниками фондового ринку;
- науково-дослідними організаціями та ін.;
- оцінити стабільність зв'язків, облік і контроль виконання господарських
договорів, ступінь їх ефективності, вплив на діяльність підприємства та конфігурацію
органів управління.
3. Орієнтовно визначити авторитет підприємства як партнера
у підприємницькому середовищі.
4. Ознайомитися з зовнішньоекономічною діяльністю підприємства,
перспективами розширення зовнішньоекономічних зв'язків. За їх відсутності –
з перспективами виходу на зовнішній ринок.

3. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань

Завдання 1. Управління організаційною підсистемою підприємства

1.1. Загальна характеристика організаційної структури:

• дослідити організаційну структуру управління та побудувати органіграму
підприємства і дати пояснення до неї;
• проаналізувати положення про структурні підрозділи та визначити
функціональні обов'язки працівників, що закріплені у посадових інструкціях одного зі
структурних підрозділів;
• охарактеризувати конкретний структурний підрозділ (відділ управління тощо),
де студент безпосередньо проходить практику бажано підрозділ, який здійснює
діяльність з проблеми, що є предметом наукового дослідження;
• розробити пропозиції подальшого вдосконалення організаційної схеми
управління з урахуванням існуючих функціональних обов'язків, трудомісткістю їх
виконання, ступеня централізації інформації для підготовки та прийняття управлінських
рішень.
1.2. Порядок приймання одноосібних і колегіальних рішень; система
комунікацій
За результатами аналізу скласти схему комунікаційної мережі для обміну інформацією про
прийняття управлінських рішень щодо ключових аспектів управлінської діяльності на
підприємстві.
1.3. Проаналізувати інформаційну систему, що використовується
в організації (категорія, клас, вид, тип):
• дати характеристику основних елементів програмного продукту
та управлінських функцій, які автоматизує система;
• проаналізувати ресурси, технології, що вимагає інформаційна система;
• визначити ресурси глобальної мережі Інтернет для підтримки бізнес-процесів в
організації;
• проаналізувати безпеку й захист інформаційної системи, комп'ютерних мереж
організації;
• навести документи, які розробляються
(готуються) автоматизованою программою;
• проаналізувати ефективність використання можливостей АРМ фахівців
підприємства;
• проаналізувати оперативність опрацювання масивів інформації, зробити
висновки про раціональність витрат робочого часу при вирішенні управлінських
завдань.
 1.4. Організація праці апарату управління. Охорона праці, техніка безпеки,
енергоменеджмент:
• вивчити режим роботи керівника підприємства: час роботи, час прийому
відвідувачів, проведення нарад, роботи з документами;
• дослідити роботу секретаря керівника: обов'язки, права, режим роботи;
• розробити проекти підготовчих документів до таких заходів, як наради, збори,
інші види управлінської діяльності;
• вивчити прийоми ділового спілкування, вирішення конфліктних ситуацій у
трудовому колективі;
• взяти участь в обговоренні окремих питань щодо поліпшення
обслуговування покупців, підвищення ефективності роботи підприємства та ін.;
• проаналізувати основні документи, що регламентують охорону праці та техніку
безпеки на підприємстві;
• проаналізувати систему енергоменеджменту.

Завдання 2. Управління матеріально-технічною підсистемою

2.1. Проаналізувати стан та визначити основні напрями

розвитку матеріально-технічної бази підприємства:
• визначити склад необоротних активів підприємства, частку основних засобів у
їх складі, забезпеченість ними підприємства;
• проаналізувати динаміку основних засобів підприємства у звітному
періоді відповідно до їх структури залежно від:
а) характеру використання;
б) цільового призначення; в) участі у виробничо-технологічному процесі; г) джерел
формування.
• обчислити показники якісного стану і руху основних засобів підприємства у
звітному періоді (коефіцієнт придатності, коефіцієнт зносу, коефіцієнт оновлення,
коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту основних засобів);
• визначити показники ефективності використання основних засобів
підприємства у звітному періоді (фондовіддачу – у фактичних та порівняльних цінах),
фондомісткість, фондоозброєність праці; прибутковість основних засобів та часткові
показники, зробити висновки про основні тенденції змін показників, вплив на обсяг
операційної діяльності, зменшення рівня витрат, розмір прибутку підприємства.
• сформувати базу даних про склад матеріальних оборотних фондів,
проаналізувати їх склад та ефективність використання, виявити фактори, що визначають
динаміку цих показників.
2.2. Оцінити ефективність технології роботи з матеріальними ресурсами
(сировиною, готовою продукцією, товарами):
• оцінити порядок і методи приймання продукції (товарів, сировини) за кількістю
та якістю, порядок оформлення документів;
• охарактеризувати умови розміщення продукції (товарів) і забезпечення їх
збереження відповідно до нормативних вимог;
• надати пропозиції щодо підвищення ефективності роботи зприймання,
зберігання (товарів), надання послуг;
• охарактеризувати форми матеріальної відповідальності на підприємстві
та звітність підприємства;
• ознайомитись з оформленням товарних звітів і порядком їх подання, порядком
проведення інвентаризацій та оформленням інвентаризаційних описів товарно-
матеріальних цінностей;
▪ надати пропозиції щодо підвищення ефективності роботи з
матеріальними ресурсами підприємства.
Завдання 3. Управління виробничо-технологічною підсистемою (операційна, маркетингова,
комерційна, збутова діяльність)
 3.1. Проаналізувати рівень управління операційною діяльністю
підприємства та обґрунтувати пропозиції щодо напрямів удосконалення:
• проаналізувати динаміку показників, що характеризують обсяги реалізації товарів
(виконання робіт, надання послуг) операційної діяльності в цілому по підприємству і в розрізі
його структурних підрозділів (у фактичних і зіставних цінах);
• дослідити ритмічність роботи і сезонність реалізаціїтоварів/послуг,
визначити фактори, що її обумовлюють;
• проаналізувати й оцінити якість продукції (товарів, робіт, послуг) та її
конкурентоспроможність;
• надати оцінку системі управління якістю діяльності підприємства в цілому;
• дослідити процеси розподілу (перерозподілу) ресурсів підприємства для
забезпечення операційного циклу підприємства;
• проаналізувати стан товарно-матеріального забезпечення операційної
діяльності;
• визначити кількісну оцінку впливу факторів на розмір прибутку
від операційної діяльності підприємства;
• визначити динаміку структури чистого прибутку підприємства за
напрямами його розподілу у звітному періоді;
• визначити зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на
формування асортиментної політики підприємства, здійснити їх аналіз;
• встановити пріоритетні напрями товарної політики підприємства;
• встановити атрибути конкурентоспроможності продукції (товарів, робіт,
послуг) підприємства;
• на основі проведеного аналізу і виявлених факторів впливу, що визначають зміну
обсягів і структури операційної діяльності, обґрунтувати напрями її оптимізації на
підприємстві, розробити план-графік реалізації запропонованих заходів;
• розробити пропозиції щодо удосконалення операційної діяльностіз питань
управління товарно-матеріальним забезпеченням на підприємстві.
3.2. Оцінити ефективність цінової політики підприємства:
• визначити основні групи факторів пріоритетного впливу на
формування стратегічних цілей підприємства і його завдань у сфері
ціноутворення;
• проаналізувати методи ціноутворення на підприємстві та причини зміни рівня цін
• визначити обсяг і структуру витрат реалізації певних видів продукції(товарів,
робіт, послуг) для прийняття цінових рішень;
• розрахувати еластичність попиту споживачів на окремі види продукції (товарів,
робіт, послуг) підприємства залежно від зміни цін у досліджуваному періоді;
• розрахувати динаміку реалізації окремих груп товарів/послуг для
оцінки підходу ціноутворення підприємства (затратний чи ціннісний);
• оцінити умови беззбиткової діяльності підприємства при змінах цін на
продукцію (товари, роботи, послуги);
• визначити тип конкурентного ринку, в умовах якого функціонує підприємство;
• розробити пропозиції щодо стратегії ціноутворення підприємства,
скоординувати її з асортиментною політикою, організацією та стимулюванням продажу,
враховуючи конкурентну ситуацію на ринку.
3.3. Оцінити ефективність збутової політики підприємства та визначити
шляхи її підвищення:
• визначити конфігурацію каналів розповсюдження продукції підприємства
(прямі, непрямі, комбіновані), проаналізувати їх особливості та динамікуструктури;
 • проаналізувати типи конкуренції в каналах розповсюдження (горизонтальна,
міжтипова, вертикальна);
• оцінити критерії, що вплинули на вибір каналів розповсюдження: особливості
ринку, товарів, підприємства, рівень конкуренції;
• оцінити тип маркетингової системи розповсюдження підприємства (традиційна,
горизонтальна, багатоканальна, вертикальна), її переваги та недоліки, доцільність
застосування;
• визначити стратегію охоплення ринку, яку застосовує підприємство (інтенсивне,
вибіркове, ексклюзивне розповсюдження), охарактеризувати територіальний та цільовий
сегменти. Проаналізувати зв'язок і відповідність стратегії позиціювання підприємства та
його політики розповсюдження, описати тип і особливості позиціювання
досліджуваного підприємства.
3.4. Оцінити ефективність логістичних систем підприємства:
• охарактеризувати службу управління логістикою підприємства, її завдання та
функції на підприємстві;
• проаналізувати інформаційну логістичну систему підприємства: інформаційну
інфраструктуру, інформаційні потоки;
• описати механізм функціонування закупівельно-збутової логістики: її завдання,
функції, планування закупок, вибір постачальників/споживачів;
• охарактеризувати організацію матеріальних потоків підприємства у просторі та
у часі, значення обладнання для удосконалення виробничо-технологічних процесів;
• проаналізувати транспортні аспекти у логістичній системі підприємства:
управління системою доставки й розповсюджень продукції (маршрути автотранспорту,
плани перевезень тощо);
• оцінити функціонування логістичної системи підприємства, розробити комплекс
заходів для її удосконалення;
• сформувати пропозиції щодо комп'ютеризації операцій закупки сировини,
продукції, товарів, обліку попиту, обліку продажу, перевезення продукції (товарів) та ін.
3.5. Оцінити ефективність комунікаційної політики підприємства:
• вивчити практику організації діяльності комунікаційної служби підприємства,
її тип та структуру (за умови її наявності на підприємстві);
• проаналізувати динаміку структури комплексу маркетингових комунікацій на
підприємстві;
• описати використання реклами на підприємстві за такими напрямами:
класифікація видів реклами; характеристика каналів розповсюдження рекламних анонсів
(тираж, аудиторія, вартість рекламного простору, формат, періодичність виходу та
редакційний зміст видання або програми); особливості використання різних носіїв
реклами;
• оцінити напрями діяльності служби зв'язків з громадськістю, у т.ч.: при
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства та для створення, підтримки
його іміджу.
• охарактеризувати форми й методи стимулювання продажу продукції (товарів,
робіт, послуг) на підприємстві, спрямованих на споживачів, посередників та
продавців;
• оцінити заходи, спрямовані на удосконалення персонального продажупри
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства;
• описати метод розрахунку бюджету на комунікаційні потреби, оцінити
його доцільність на підприємстві;
• визначити кількісні та якісні характеристики основних адресатів комплексу
маркетингових комунікацій підприємства (враховуючи особливості продукції (товарів,
робіт, послуг, що реалізуються);
 • розробити програму комунікаційних заходів з урахуванням попередньо
проведеного аналізу та комунікаційної привабливості засобів масової інформації,
розробити власне рекламне звернення.
3.6. Оцінити ефективність маркетингових досліджень підприємства:
• оцінити практику організації маркетингових досліджень на підприємстві
(застосовувані методи, інструментарій, об'єкти дослідження, завдання, які були вирішені
за допомогою досліджень);
• проаналізувати систему маркетингової інформації, яка використовується
керівництвом підприємства при прийнятті рішень (джерела внутрішньої та зовнішньої
інформації, наявність банків даних);
• обґрунтувати вибір методу маркетингових досліджень, найбільш доцільного у
поставлених для реалізації завдань;
• визначити розмір, структуру та метод відбору вибіркової сукупності
для забезпечення репрезентативності даних;
• скласти графік дослідження із зазначенням місця та часу його проведення;
• підготувати інструментарій, необхідний для здійснення заплано ваних
досліджень (розробити анкети для обраного виду опитування, написати сценарій для
проведення фокус-групи тощо);
• оцінити фактичне сприйняття споживачами підприємства (чи його продукції,
товарів, робіт, послуг);
• розробити комплекс заходів, спрямованих на вирішення вищезазначених
проблем і підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Завдання 4. Проаналізувати управління соціально-психологічною підсистемою

підприємства:
• охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення діяльностіз
управління персоналом;
• ознайомитися з кадровою політикою організації, основними принципами роботи
з персоналом, оперативними цілями щодо розвитку кадрового потенціалу;
• визначити структуру персоналу за різними ознаками: за категорією, статтю,
рівнем кваліфікації, освітою, стажем роботи на цьому підприємстві. Охарактеризувати
ступінь якісного розміщення персоналу згідно з кваліфікаційними вимогами до посад,
які обіймають працівники (за освітньо-кваліфікаційним рівнем);
• здійснити дослідження існуючої на підприємстві практики добору, відбору та
прийому персоналу. Проаналізувати зв'язки підприємства із зовнішніми джерелами
відбору персоналу, у т.ч. зі службами зайнятості.
• проаналізувати аспекти трудової адаптації робітників на підприємстві
(психологічний, соціально-психологічний, професійний, організаційний), а також
напрями адаптації (первинна та вторинна адаптація);
• визначити принципи та методи роботи з кадровим резервом, що застосовуються
на підприємстві; джерела резерву керівних кадрів на підприємстві; зміст роботи щодо
відбору кандидатів у резерв керівних кадрів;
• проаналізувати динаміку та структуру фонду оплати праці (основна заробітна
плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати).
Визначити форми і системи оплати праці на підприємстві, відповідність тарифних ставок
(штатних окладів) працівників їх кваліфікації, обґрунтованість диференціації тарифних
ставок (окладів);
• ознайомитися з планами розвитку трудового колективу, впровадженими у
діяльність установи (митного підрозділу), підприємства: розвиток ділової кар'єри,
систему навчання працівників, підвищення кваліфікації;
• зробити висновки щодо ефективності кадрової політики, яку реалізовано на
підприємстві, та надати пропозиції щодо її удосконалення;
 • оцінити ефективність процесу навчання та розвитку персоналу підприємства;
• обґрунтувати пропозиції щодо підвищення ефективності використання
людських ресурсів підприємства.

Завдання 5. Управління фінансово-економічною підсистемою:

• проаналізувати результати і ефективність діяльності підприємства та скласти
прогноз розвитку фінансово-економічних показників:
• проаналізувати динаміку обсягу і структуру поточних витрат підприємства (на
основі бухгалтерської звітності за напрямами діяльності), а також їх рівень до
загального обсягу реалізації (надходження) в абсолютних і відносних показниках (%);
• вивчити й оцінити собівартість товарної та реалізованої продукції, виконання
завдання по зниженню собівартості продукції;
• проаналізувати прямі матеріальні затрати, прямі трудові затрати, непрямі
затрати у собівартості товарної продукції, а також затрати на 1 грн. товарноїпродукції;
• провести аналіз структури оборотних активів окремими видами активів
та оцінити зміни, що відбулися в них протягом звітного періоду;
• кількісно оцінити вплив факторів, що обумовлюють зміни в обсязі оборотних
активів підприємства (обсяг і склад операційної діяльності, склад операцій із закупівлі
товарів, швидкість обігу, структура активів тощо);
• оцінити обсяг і структуру джерел формування оборотних коштів та напрямів їх
використання у минулому періоді. Оцінити ритмічність і синхронність грошових потоків
підприємства, а також можливості виконання зобов'язань підприємства;
• провести діагностику ефективності управління оборотними активами
підприємства;
• проаналізувати обсяг і структуру власного капіталу підприємства, розглянути
кількість проведених додаткових емісій (для акціонерних товариств) або випадків
збільшення власного капіталу (для підприємств інших організаційно-правових форм
функціонування) та доцільність цих проектів;
• проаналізувати дивідендну політику підприємства на основі розрахованих
показників чистого прибутку на 1 акцію, коефіцієнта дивідендних виплат, частки фонду
виплати дивідендів у загальному обсязі чистого прибутку, частку сплачених дивідендів в
їх нарахованому обсязі (для акціонерних товариств) та частку підприємницького доходу
або доходу засновників (для підприємств інших організаційно-правових форм
функціонування);
• провести аналіз показників рентабельності підприємства та причин, що
зумовили зміну їх кількісної оцінки;
• розробити пропозиції щодо удосконалення роботи з питань управління власним
і позиковим капіталом на підприємстві;
• оцінюючи рівень організації облікової діяльності на підприємстві, зробити
висновки щодо організації обліку товарно-матеріальних, грошових і валютних коштів,
цінних паперів, розрахункових та кредитних операцій на основі первинних документів
(підібрати показники, які описують параметри об'єктів аналізу);
• зробити висновки стосовно ефективності організації бухгал терського обліку та
дати пропозиції щодо її удосконалення;
• розробити план-прогноз фінансового результату підприємства, виходячи з
потреби підприємства у фінансуванні необхідного соціального та виробничого розвитку,
створення спеціальних фінансових фондів за умовами самофінансування, а також
обов'язкових платежів, що здійснюються з прибутку підприємства, розрахувати розмір
необхідного прибутку на плановий період.
 Завдання 6. Проаналізувати і відобразити у звіті управління ЗЕД підприємства
Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення ЗЕД. Студенту слід
проаналізувати можливості виходу підприємства |на зовнішній ринок. У випадку, коли
підприємство діє на зовнішніх ринках, необхідно вивчити стратегію зовнішньоекономічної
діяльності, проаналізувати експортні можливості підприємства та його потреби. На основі
ринкових досліджень вивчити можливості потенційних закордонних партнерів,
проаналізувати ефективність зовнішньоекономічних зв'язків, розглянути практику укладання
угод із зарубіжними постачальниками та споживачами.
6.1. Загальна характеристика ЗЕД:
• визначити обсяг товарів, що експортуються (імпортуються), за вартістю
й кількістю, їх асортиментну структуру;
• охарактеризувати географічну структуру та динаміку експорту (імпорту);
• проаналізувати динаміку експорту (імпорту) у порівняльних цінах, з
урахуванням інфляції;
• з'ясувати основних конкурентів підприємства на зовнішньому та
внутрішньому ринках;
• визначити відповідність експорту (імпорту) товарів, термінів їх поставок, якості
та інших показників умовам контрактів;
• оцінити економічну ефективність зовнішньоекономічноїдіяльності
підприємства та надати пропозиції щодо її підвищення;
• оцінити ефективність укладених зовнішньоекономічних угод. Розробити
пропозиції щодо підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності
підприємства.
6.2. Провести аналіз експортно-імпортних операцій:
• дослідити динаміку експортно-імпортних операцій;
• проаналізувати динаміку експорту товарів та послуг за звітний рік порівняно з
попередніми роками. Дані про експорт за досліджені роки потрібно згрупувати за
країнами і за товарами в аналітичній таблиці;
• за товарними групами, які містять як кількісно, так і якісно спільномірні товари,
потрібно обчислити індекс кількісної структури;
• провести аналіз та розробити пропозиції щодо підвищення ефективності
операцій діючої системи регулювання бартерних угод та угод з давальницькою
сировиною;
• розробити пропозиції щодо удосконалення асортименту товарів за бартерними
угодами та угод з давальницькою сировиною, його аналіз, висновки, пропозиції;
• проаналізувати оподаткування бартерних угод та угод з давальницькою
сировиною, а також формування і розподіл доходів при здійсненні бартерних операцій
та угод з давальницькою сировиною.
6.3. Проаналізувати системи платежів, які здійснює підприємство врамках
зовнішньоекономічної діяльності:
• характеристика податків, митних платежів, санкцій, штрафів та ін.,
що застосовуються при перетинанні товарами митного кордону України;
• особливості нарахування та сплати платежів з акцизного збору і податку на
додану вартість при розмитненні вантажу;
• специфіка проведення розрахунків при розмитненні вантажів через митний
склад;
• порядок нарахування та сплати платежів при експорті товарів;
• порядок нарахування та сплати платежів при імпорті товарів;
• розроблення пропозицій щодо удосконалення порядку сплата податків і зборів
при митному оформленні вантажів.
 Завдання 7. Управління стратегічним розвитком організації та її
конкурентоспроможністю:
• охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за розробку стратегії;
• здійснити комплексний аналіз діяльності підприємства з використанням
сучасних методик з позиції системного підходу;
• визначити стратегічні позиції стратегічних зон господарюванні та
розробити рекомендації щодо їх розвитку в перспективі;
• розробити стратегічні заходи функціонування організації з метою
вибору оптимальної стратегії;
• обґрунтувати шляхи реалізації конкурентних переваг підприємства;
• розробити стратегічні альтернативи розвитку підприємства та
вибрати найбільш оптимальну з них;
• розробити стратегію конкурентної переваги підприємства та стратегічну
програму здійснення корпоративної стратегії.

Завдання 8. Управління інноваційною діяльністю:

• проаналізувати інноваційно-інвестиційну діяльність організації;
• охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення інноваційно
- інвестиційної діяльності;
• в результаті дослідження необхідно з'ясувати, чи здійснює підприємство
інвестиційну діяльність. Студенту необхідно розрахувати ефективність проектів і
розробити заходи щодо вдосконалення інвестиційної діяльності;
• проаналізувати структурні елементи нововведень у діяльності підприємства
за звітний період згідно з існуючою класифікацією;
• охарактеризувати кінцевий результат діяльності підприємства (випуск продукції
або надання послуг) на відповідність «інноваційна продукція» або «інноваційний
продукт» згідно із Законом України «Про інноваційну діяльність»;
• оцінити ефективність інноваційних проектів, які реалізувались на підприємстві;
• оцінити доцільність та можливість розробки інноваційноїстратегії
діяльності підприємства;
• оцінити доцільність здійснення реального інвестування на підприємстві;
• проаналізувати необхідність та доцільність проведенняфінансового
інвестування;
• оцінити ефективність інвестиційних проектів, що здійснюються на
підприємстві;
• розробити пропозиції щодо перспективи розвитку інноваційної
та напрямів інвестиційної діяльності підприємства.

Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності підприємства

Залежно від спеціалізації навчання, наукових інтересів та особистих бажань студент
повинен розробити конкретні та обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення окремого
напряму (напрямів) роботи підприємства або впровадження певного нововведення інновації).
Пропозиції можуть бути спрямовані як на удосконалення існуючих функціональних напрямів
діяльності підприємства (планово-економічна, управління персоналом, маркетингово-
комерційного фінансово-облікова діяльність тощо), так і передбачати принципові інновації
(впровадження нових продуктів, диверсифікації переспеціалізація діяльності, здійснення
реального чи фінансовою інвестування, вихід на зовнішні ринки та ін.).
Розробка пропозицій має ґрунтуватися на виявлених недолі організації роботи
підприємства, наявних резервах її удосконалення, вивченні вітчизняного й закордонного
досвіду провідних підприємств аналогічного та споріднених профілів діяльності.
 3. Рекомендовані літературні джерела

1. Закон України від 01.07.2015 №1556-VII «Про вищу освіту».

2. Наказ Міністерства освіти України N 93 від 08.04.93 «Про затвердження
«Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів
України».
3. Освітня програма «Управління інноваційною діяльністю» спеціальності 073
«Менеджмент».
4. Освітня програма «Управління розвитком» спеціальності 073 «Менеджмент».
5. Положення про організацію та проведення практичної підготовки
студентів КНУТД.
6. Вища освіта України і Болонський процес. Навчальний посібник. За ред. Кременя
В. Г. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2016. - 354с.
7. Грищенко І.М. Професійна освіта в системі економічних досліджень: моногр.
/ І.М. Грищенко. – К.: Грамота, 2014. - 384 с.

Інформаційні ресурси
1. Офіційний сайт Київського національного університету технологій та
дизайну http://www.knutd.com.ua.
2. Сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі
України: http://www.me.gov.ua.
3. Нормативні акти України // http://zakon.rada.gov.ua.

5. Форми і методи контролю

На місцях проходження практики регламент робочого дня студентів має відповідати

внутрішньому розпорядку, в установленому для персонала організації − бази практики, і є
обов‘язковим для студентів.
Робота практиканта з виконання програми практики контролюється керівниками
практики від бази практики та викладачами кафедри. Практикант повинен дотримуватися
режиму роботи та правил внутрішнього розпорядку на базі практики.
Формами контролю є: поточний контроль, підсумковий контроль, захист звіту з
практики. Поточний контроль за проходженням практики і веденням відповідної документації
здійснюється керівником практики від кафедри. Поточний контроль передбачає облік ходу
практики, що відображається кожним студентом в щоденнику та підтверджується керівниками
практики.
По закінченні практики керівник практики від бази практики виставляє в щоденник
студента загальну оцінку, яка характеризує обсяг знань і навичок отриманих студентом під
час проходження практики, сумлінність виконання програми практики.
Звільнення від практики за сімейними обставинами або іншими поважними причинами
на один або декілька робочих днів допускається виключно за заявою практиканта та з дозволу
керівника відповідної установи – бази практики і завідувача кафедри. Заява про відпустку
додається до щоденника практики.
Підсумковою формою контролю з усіх видів практик є залік.
Методами контролю є: усний (захист звіту з практики викладачу-керівнику), письмовий
(оформлення щоденника з практики та звіту з практики).
Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми
практики. Загальною формою звітності студента про практику є подання письмового звіту,
підписаного і оціненого безпосередньо керівником від бази практики. Звіт завіряється
печаткою бази практики на титульному аркуші.
 Письмовий звіт, відповідно оформлений, і щоденник практики, завірений підписом
керівника від бази практики та печаткою, разом з іншими документами (робочі записи,
характеристика, індивідуальне завдання, відгук тощо) подається на перевірку викладачу-
керівнику практики від кафедри не пізніше, ніж через два календарні дні після закінчення
практики.
Звіт має містити відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики
та індивідуального завдання, висновки і пропозиції студента тощо. Оформлюється звіт за
вимогами, які містяться у програмі практики.
Після перевірки поданого звіту викладачем - керівником практики від кафедри і його
позитивної оцінки, зафіксованої у щоденнику з практики, оцінка за практику виставляється в
заліково-екзаменаційну відомість, залікову книжку, індивідуальний план студента та
електронний журнал.
Оцінка студента за практику враховується стипендіальною комісією при визначенні
розміру стипендії разом з його оцінками за результатом підсумкового контролю.
Студенту, який не виконав програму практики, може бути надано право проходження
практики повторно при виконанні умов, визначених Університетом.
Студент, який отримав незадовільну оцінку по практиці повторно, відраховується з
Університету.
Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедр, а загальні підсумки
практики підводяться на вчених радах факультетів та Університету не менше одного разу
протягом навчального року.
Звіти та щоденники практики студентів зберігаються на кафедрах, як правило, до
завершення навчання в Університеті, але не менше ніж три роки.

6. Вимоги до звіту

Після закінчення практики студенти складають звіт, який містить:

• титульний аркуш (див. додатки);
• матеріали відповідно до змісту практики, що відображаються в трьох розділах
(Розділ 1. Загальна характеристика підприємства; Розділ 2. Комплексний аналіз
діяльності підприємства; Розділ 3. Аналіз за темою індивідуального завдання);
• загальні висновки і пропозиції;
• список літератури і матеріалів, якими користувався студент, виконуючи
програму практики, а також додатки.
Для узагальнення матеріалів, зібраних під час практики, і підготовки звіту студентам в
кінці практики надається 2-3 дні. Основою складання звіту має слугувати щоденник практики
студента. Обсяг звіту – 30-50 сторінок (без урахування додатків) відповідно для друкованого
тексту.
Зміст звіту відображає завдання згідно з програмою проходження практики. Основу
звіту складають матеріали, з якими студент ознайомився, та роботи, які він виконав
самостійно. Наводяться відповідні таблиці планово-економічних показників та аналітичних
розрахунків, схеми, графіки, заповнені форми документів первиного обліку та регістрів
бухгалтерського обліку, що використовуються у діяльності бази практики, а також робочі та
заключні документи проведення аудиту.
Висновки повинні містити стислий виклад зроблених оцінок та узагальнень по
кожному з питань програми практики, пропозиції студента щодо вдосконалення організації та
методології бухгалтерського обліку та проведення аудиту.
У звіті про проходження виробничої практики результати проведеної роботи
викладаються за такою структурою:
• загальна характеристика суті пропозиції (інновації, пропонується здійснити);
 • обґрунтування доцільності застосування пропозиції (нововведенні та очікувані
результати від її реалізації, в тому числі розрахунок економічного ефекту (за
можливості);
• стан готовності підприємства до введення пропозиції (інновації);
• план організаційно-економічних заходів, необхідних для впровадження такої
пропозиції.
Звіт з практики повинен бути набраним українською мовою в текстовому редакторі MS
WORD та роздрукований на папері формату А4 (210x297 мм) через 1,5 міжрядкових
інтервали.
Формули та рівняння повинні бути набрані в редакторі формул MS Equation. Рисунки
повинні бути виконані в графічному редакторі, що вбудований в MS WORD. При необхідності
рисунки можуть бути вставлені до тексту з зовнішніх файлів, виконаних будь-яким
редактором або з MS ЕхсеІ.
Параметри сторінки: орієнтація паперу книжкова (дозволяється використання
альбомної орієнтації паперу для таблиць, графіків та рисунків); верхнє, ліве та нижнє поля - 20
мм, праве
- 10 мм.
Текст набирається шрифтом Time New Roman, розмір - 14, в таблицях дозволяється
використовувати шрифт розміру - 12. Абзацний відступ 1,25 см, в тексті можливий перенос
слів (особливо це стосується тексту в таблицях). Складений студентом звіт повинен мати
наскрізну нумерацію сторінок. Аркуші звіту повинні бути зшиті.
Цифровий матеріал, як правило, повинен подаватися у вигляді таблиць. Кожна таблиця
повинна мати назву, яку розміщують безпосередньо над таблицею і друкують симетрично до
тексту. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис
«Таблиця» із зазначенням її номера. Назву і слово «Таблиця» починають з великої
літери. Назву не підкреслюють. Таблиці нумеруються арабськими цифрами. Таблиці
нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах підрозділу.
Наприклад: Таблиця 3.4 – це таблиця відноситься до підрозділу 3 та пункту 4. Заголовки граф і
рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки граф - з малої літери, якщо вони
складають одне речення із заголовком, і з великої літери, якщо вони мають самостійне
значення. В кінці заголовків і підзаголовків крапки не ставляться.Таблицю залежно від розміру
розміщують під текстом, у якому вперше на неї посилаються, або на наступній сторінці.
Допускається розміщувати таблиці вздовж довгого боку аркуша паперу. Якщо таблиця
переноситься на наступні сторінки, то в першій її частині проставляють номери граф; нижню
горизонтальну лінію не проводять; на наступних сторінках друкують "Продовження таблиці"
("Закінчення таблиці") та її номер, проставляють номери граф відповідно до першої частини
таблиці.
Схеми, графіки, діаграми та ін. розташовують після тексту, в якому про нього
згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблиці, що роз'яснюють графічний матеріал,
розміщують після графічного матеріалу.
Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до
загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок, розміри якого більше формату А4,
враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після посилання на них в
тексті або у додатках.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують арабськими цифрами наскрізно в
межах підрозділу і супроводжується підписом: Рис. 1.2. Схема документообігу на підприємстві
“Л”. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під
ілюстрацією. Всі рисунки повинні бути виконані в графічному редакторі, що вбудований в MS
WORD. При необхідності рисунки можуть бути вставлені до тексту з зовнішніх файлів,
виконаних будь- яким редактором, або з MS Excel.
 Формули нумеруються арабськими цифрами наскрізно в межах підрозділу. Посилання
у тексті на формули (їх порядкові номери) подають у дужках, наприклад: “… за допомогою
формули (1.2) розраховується норма річної амортизації”. Номери формул пишуть біля правого
краю сторінки навпроти відповідної формули в круглих дужках.
У формулі як символи фізичних одиниць слід використовувати
позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими
документами.
Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, наводяться під
формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Пояснення кожного символу слід
наводити з нового рядка в тій послідовності, в якій їх наведено у формулі.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної
формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в
один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–),
множення (×) і ділення (:). Посилання у тексті на формули (їх порядкові номери) подають у
дужках, наприклад: у формулі (3.1).
Матеріали, що доповнюють положення тексту звіту, можна розміщувати у додатках.
Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за
винятком літер Г, Є, З, І, Й, О, Ч. Кожний додаток слід починати з нової сторінки із
зазначенням зверху посередині слова "Додаток" і його номера.
Нижче з великої літери друкується заголовок матеріалу додатка. Після наведення у
тексті запозиченої із спеціальної літератури, відповідних інструкцій, стандартів,
нормативних актів, статистичних матеріалів тощо інформації (положення, таблиці, схеми,
графіки, висновки та ін.) обов'язково робиться посилання на порядковий номер джерела в
списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію, наприклад: [6,
с.11, 12], де 6 - порядковий номер джерела, 11, 12 – сторінки джерела.
Література наводиться у такій послідовності:
– Закони і законодавчі акти України;
– нормативні акти, інструкції та інші матеріали, видані Кабінетом Міністрів,
міністерствами та відомствами;
– спеціальна література (в алфавітному порядку за призвіщем авторів
монографій, брошур тощо або назвами праць). Кожне джерело наводиться із
зазначенням місця видання, назви видавництва, року видання.

7. Критерії оцінювання

У цілому якісно виконаний звіт з практики оцінюється за національною шкалою, оцінкою в

балах (маскимально 100 балами), оцінкою за шкалою ECTS відповідно до оцінки в балах (табл.
2).
Кількість балів знімається за порушення вимог:
1. Невідповідне оформлення (значне перевищення обсягу текстової
частини роботи – більше 5 сторінок; шрифт та інтервал не відповідає встановленим
нормам; відсутня або неправильна нумерація сторінок; неправильне оформлення
графічного матеріалу тощо) – 5-15 балів.
2. Несвоєчасне затвердження плану, несвоєчасна реєстрація звіту з практики,
несвоєчасне подання до захисту – 5 балів.
3. Вступ не відповідає стандарту– 5- 10 балів.
4. Відсутня логічна послідовність і науковий стиль викладення – 5-10 балів.
5. Виклад теоретичної частини не відповідає вимогам (відсутність глибини,
всебічності, повноти викладення, визначення дискутивних питань тощо) – 5-10
балів.
6. Відсутність табличного та ілюстративного матеріалу, його аналізу та
прив'язки до змісту тексту – 5- 20 балів.
 7. Відсутність визначених проблем у вивченні теми, шляхів їхвирішення,
відсутність власної точки зору та аргументації – 5-20 балів.
8. Невідповідність висновків вимогам (відсутність зв’язку з
результатами дослідження, підсумків з розглянутих питань) – 5 балів.
9. Неправильно оформлений список літератури – 5 балів.
Кількість балів за виконання звіту з практики визначається науковим керівником у процесі
перевірки. При захисті звіту з практики студентом кількість балів може бути змінено.
При незадовільній оцінці (до 59 балів) звіт з практики переробляється та
подається на повторне оцінювання.
Підсумкова оцінка виставляється комісією колегіально за наступними критеріями:
Оцінка "відмінно" - студент при написанні звіту виконав основні завдання практики та
індивідуальне завдання, зробив висновки з урахування причинно- наслідкових зв'язків
перебігу явищ (процесів), при цьому при захисті показав вміння аналізувати, порівнювати,
узагальнювати, абстрагувати і конкретизувати, класифікувати і систематизувати матеріали та
запропоновував ряд заходів щодо вдосконалення діяльності підприємства, до розробки яких
підійшов творчо.
Оцінка "добре" - студент при написанні звіту виконав основні завдання практики та
індивідуальне завдання, зробив висновки з урахуванням причинно-наслідкових зв'язків і
механізмів (алгоритмів) перебігу явищ (процесів), при цьому при захисті достатньо проявив
отримані вміння та навички щодо роботи з документацією та інформацією щодо результатів
роботи підприємства.
Оцінка "задовільно" – студент при написанні звіту виконав основні завдання практики
та індивідуальне завдання, але зроблені висновки без урахування причинно- наслідкових
зв'язків і механізмів (алгоритмів) перебігу явищ (процесів), при цьому при захисті не
достатньо проявив отримані вміння та навики щодо роботи з документацією та інформацією
щодо результатів роботи підприємства.

Таблиця 2. - Відповідність шкал оцінок якості засвоєння навчального матеріалу

Оцінка за Оцінка за
національною Оцінка в шкалою Пояснення
балах
шкалою ECTS
відмінно Відмінно
90-100 А (відмінне виконання лише з незначною кількістю
(зараховано) помилок)
Дуже добре
82-89 В (вище середнього рівня з кількома помилками)
добре
(зараховано) Добре
74-81 С (в загальному вірне виконання
з певною кількістю суттєвих помилок)
Задовільно
задовільно 64-73 D (непогано, але зі значною кількістю недоліків)
(зараховано) Достатньо
60-63 Е (виконання відповідає мінімальним критеріям)
Незадовільно
незадовільно 35-59 FX (з можливістю повторного складання)
(незараховано) Незадовільно
0-34 F (з обов’язковим повторним вивченням дисципліни)
 Додаток А
ДОГОВІР №
на проведення практики студентів закладів вищої
освіти

місто
« » 20 р.

Ми, що нижче підписалися, з однієї сторони Київський національний університет технологій та

дизайну (далі – заклад вищої освіти, КНУТД), в особі проректора з науково-педагогічної діяльності
(освітня діяльність) Моргулець Оксани Борисівни, що діє на підставі наказу КНУТД від 09.11.2020 р.№
386 о.с., і, з другої сторони,
(офіційна назва підприємства, установи, організації)

(далі – база практики), в особі ,

(посада, прізвище та ініціали уповноваженої особи)

що діє на підставі
(назва документу, що надає повноваження)

(в подальшому іменуються – Сторони) уклали між собою цей договір на проведення практики студентів:

1 База практики зобов’язується:

1.1 Прийняти студентів на практику відповідно до графіка освітнього процесу Київського
національного університету технологій та дизайну:

№ Код і назва спеціальності Кількість Строки практики

Курс Вид практики
з/п (назва освітньої програми) студентів початок закінчення
1

1.2 Призначити наказом кваліфікованих спеціалістів для безпосереднього керівництва практикою.

1.3 Створити належні умови для виконання студентами програм практики, не допускати їх до заняття
посад та виконання робіт, що не відповідають програмі практики та майбутній спеціальності.
1.4 Забезпечити студентам умови безпечної роботи на кожному робочому місці. Проводити
обов’язкові інструктажі з охорони праці: ввідний та на робочому місці. У разі потреби навчати студентів-
практикантів безпечних методів праці. Забезпечити спецодягом, запобіжними засобами, лікувально-
профілактичним обслуговуванням за нормами, встановленими для штатних працівників.
1.5 Надати студентам-практикантам можливість користуватись матеріально-технічною базою та
інформаційними ресурсами, необхідними для виконання програми практики.
1.6 Забезпечити облік виходу на роботу студентів-практикантів. Про всі порушення трудової
дисципліни, внутрішнього розпорядку та про інші порушення повідомляти заклад вищої освіти.
1.7 Після закінчення практики надати характеристику на кожного студента-практиканта, в котрій
відобразити виконання програми практики, якість підготовленого ним звіту тощо.
1.8 Додаткові умови: без взаємних фінансових розрахунків.
2 Заклад вищої освіти зобов’язується:
2.1 За два місяці до початку практики надати базі практики для погодження програму практики, а не
пізніше ніж за тиждень – список студентів, які направляються на практику.
2.2 Призначити керівниками практики кваліфікованих науково-педагогічних працівників.
2.3 Забезпечити додержання студентами трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку.
Брати участь у розслідуванні комісією бази практики нещасних випадків, якщо вони сталися з студентами під
час проходження практики.
 3 Відповідальність сторін за невиконання договору:
3.1 Сторони відповідають за невиконання покладених на них обов’язків щодо організації і
проведення практики згідно з законодавством про працю України.
3.2 Всі суперечки, що виникають між сторонами за цим договором, вирішуються у встановленому
порядку.
3.3 Договір набуває сили після його підписання сторонами і діє до кінця практики згідно з п.1.1.
3.4 Договір складений у двох автентичних примірниках: по одному – базі практики і закладу вищої
освіти.
4. Місцезнаходження сторін:

Заклад вищої освіти:

01011, м. Київ,
вул. Немировича-Данченка,2
тел. +38 044 256 29 73
електронна адреса: molchanova.t@knutd.com.ua
База практики:

Підписи та печатки:

Заклад вищої освіти: База практики:

(підпис) (ініціали та прізвище) (підпис) (ініціали та прізвище)

М.П. “ ” 20 року М.П. “ ” 20 року

 Додаток Б
Місце кутового штампа вищого
навчального закладу
КЕРІВНИКУ

НАПРАВЛЕННЯ НА ПРАКТИКУ
/є підставою для зарахування на практику/
Згідно з договором від « » 20року № ,
який укладено з

(повне найменування підприємства, організації, установи)

направляємо на практику студентів курсу, які навчаються за галуззю знань

(спеціальністю)

Назва практики

Строки практики з « » 20 року

по « » 20 року
Керівник практики від кафедри
(посада, прізвище, ім’я, по батькові)
ПРІЗВИЩА, ІМЕНА ТА ПО БАТЬКОВІ СТУДЕНТІВ

М.П. Керівник виробничої практики ВНЗ

(підпис) (ініціали та прізвище)
 Додаток В

студента факультету
курсу
групи

(ПІБ студента)

ЗАЯВА-ОБҐРУНТУВАННЯ

Прошу розглянути можливість щодо проходження мною практики

(вид практики)
у

(країна, місто, назва і адреса підприємства)

з по .

Мета практики:
.
Завдання:
.
Джерела фінансування: за рахунок приймаючої сторони та власних коштів, інші
.

(дата) (підпис)

ПОГОДЖЕНО:

Декан факультету/Директор інституту

(назва)

(підпис) (ініціали та прізвище)

Завідувач кафедри
(назва)

(підпис) (ініціали та прізвище)

 Додаток Г

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА
ДИЗАЙНУ
Кафедра менеджменту та публічного
адміністрування

ЗВІТ
про проходження виробничої практики
рівень вищої освіти: перший (бакалаврський) напрям: 073 «Менеджмент»
база практики:

Виконав(ла): ст. гр.

(прізвище, ім’я, по батькові повністю)

Керівник практики від кафедри:

(прізвище, ім’я, по батькові повністю)

КИЇВ 20