Professional Documents
Culture Documents
05. Брадикардії і Брадиаритмії
05. Брадикардії і Брадиаритмії
05. Брадикардії і Брадиаритмії
Синусова брадикардія
Синусова брадикардія виникає при зниженому автоматизмі синусового
вузла. Вона зустрічається у здорових людей при впливах фізіологічних
екстракардіальних факторів (ваготония та ін.), а у хворих внаслідок патологічних
впливів на синусовий вузол.
На ЕКГ при синусовій брадикардії збільшується інтервал R-R, головним
чином за рахунок інтервалу Т-Р. Внаслідок цього число серцевих скорочень стає
менше 60 в 1 хв. Інтервал Р-Q нормальної тривалості, або може бути дещо більше,
ніж в нормі (до 0,21-0,22 сек). Інтервал Q-Т збільшується відповідно до
зменшення частоти ритму. Амплітуда і напрямок зубців суттєво не змінюються.
Синусова аритмія
Синусова аритмія представляє собою почергові періоди почастішання і
сповільнення серцевих скорочень внаслідок нерівномірного генерування
імпульсів збудження в самому синусовому вузлі. Розрізняють в основному два
види синусової аритмії: дихальну, або циклічну аритмію (при вдиху частота
серцевих скорочень поступово збільшується, а при видиху сповільнюється) і
синусова аритмія, не залежну від дихання (нециклічна синусова аритмія).
Остання може бути у двох варіантах: періодична синусова аритмія (поступове
прискорення і уповільнення серцевих скорочень незалежно від дихання) і
аперіодична (відсутня періодичність у прискоренні і уповільненні серцевої
діяльності).
Невеликі коливання частоти серцевих скорочень в залежності від фаз дихання
- фізіологічне явище. При дихальної аритмії ці коливання виражені різко.
Синусова аритмія часто поєднується з синусовою брадикардією.
Етіологія. Дихальна синусова аритмія зустрічається часто і спостерігається у здорових
людей різного віку з функціонально збереженим станом серця, найчастіше у підлітків в
пубертатному віці й у людей похилого віку при вегетативних порушеннях, супроводжуючих
несерцеві (лихоманка, інфекційні хвороби у період реконвалесценції, туберкульоз легенів,
емфізема, ожиріння, гіпертонія, плеврально-перикардіальні спайки, підвищення
внутрішньочерепного тиску) і значно рідше серцеві (ревмокардит, кардіосклероз, інфаркт
міокарда, набуті вади серця) захворювання, при деяких медикаментозних впливах (морфін,
наперстянка, ваготонічні засоби).
При таких органічних захворюваннях серця, як міокардит, ревмокардит, декомпенсація
серця, вроджені вади серця, дихальна аритмія зазвичай зникає. Проте це спостерігається не
завжди. Недихательна синусова аритмія може спостерігатися у здорових або відносно здорових
людей з вегетативною дистонією, після фізичних вправ, в період реконвалесценціі, але частіше
у хворих з органічними ураженнями серцевого м'яза: при інфаркті міокарда, міокардіосклерозі,
ревмокардиті, міокардіопатії, інтоксикації дигіталісними препаратами.
Патогенез. Дихальна аритмія пов'язана з рефлекторними змінами тонусу блукаючого і
симпатичного нервів під час вдиху і видиху. Нерівномірне виникнення імпульсів в синусовому
вузлі пов'язано з низкою рефлексів.
Рефлекс Бейнбріджа. Під час вдиху більший приплив крові до серця підвищує тиск на
барорецептори правого передсердя і порожнисті вени, що призводить до стимуляції
симпатичного нерва і прискорення серцевих скорочень. Видих супроводжується зворотним
ефектом (сповільненням серцевих скорочень).
Пресорний рефлекс. Під час вдиху збільшується ударний об'єм серця і тиск в аорті. Це
призводить до подразнення пресорних рецепторів в дузі аорти і каротидному синусі з
посиленням вагусного ефекту.
Рефлекс Герінга-Брейера. Розтягування легені під час вдиху подразнює закінчення
аферентних нервових волокон і викликає пригнічення блукаючого нерва з почастішанням
серцевих скорочень. Під час видиху відбувається стимуляція блукаючого нерва й уповільнення
серцевих скорочень.
Недихальна аритмія може бути також результатом коливань тонусу вегетативної нервової
системи, які не залежать від фаз дихання. У частині випадків відіграють роль органічні зміни в
ділянціі синусового вузла - гіпоксія, запалення, дегенерація, склероз.
Синоаурикулярна блокада
Причинами синоаурикулярной (СА) блокади можуть бути коронарний
атеросклероз правої коронарної артерії, запальні зміни в правому передсерді з
розвитком склеротичних змін, внаслідок міокардиту, обмінно-дістрофічних
порушень в передсердях, різних інтоксикацій і в першу чергу серцевими
глікозидами, β-адреноблокаторами, протиаритмічними препаратами хінідинових
ряду, отруєння фосфорорганічними речовинами.
Іноді при СА блокаді II ступеня випадає 2, 3 і більше серцевих циклів, пауза може
бути 3RR, 4RR. Такий стан можна назвати відмовою в роботі синусового вузла. У
цьому випадку з метою захисту гемодинаміки можуть реєструватися вислизають
імпульси з атріовентрикулярного вузла або шлуночків (рис. 10).
В. За ступенем блокади:
1. 1 ступінь блокади: уповільнення проведення з подовженням PQ більше
0,20 с. Без випадіння комплексів QRS.
2. 2 ступінь блокади:
А. Мобіц 1: поступове збільшення PQ з випаданням окремих комплексів QRS.
Б. Мобіц 2: випадання окремих комплексів QRS без попереднього подовження PQ.
3. Повна А-В блокада. Повне припинення проведення з появою ектопічної
активності центрів 2-го і 3-го порядку: А-В вузол, ніжки пучка Гіса, волокна
Пуркіньє (рис. 30-35).
Рис. 30. Схематичне зображення рівнів А-В блокад (Г.Е.Ройтберг, А.В.Струтинскій, 2003р.)
Якщо А-В блокада супроводжується широким QRS більше 0,12 сек., то вона
дистального типу (2-х або 3-х пучкова, рис . 32,38).
Якщо менше 0,13 - це проксимальний тіп. Блок на рівні А-В вузла (36,37).
А-В блокада 2 ступеня ділиться на 2 підтипи. Мобіц 1 більш легкий ступінь А-В
блокади (рис.34.). Іноді спостерігається при вираженій ваготонії під час сну.
Мобіц 2 спостерігається при більш вираженому ураженні міокарда. Нерідко
переходить у повну блокаду.
Випадання кожного другого і 3-го QRS називається блокадою 2:1 або 3:1. При
такому типі блокади ЧСС може сповільнюватися до менш 30 на хвилину (рис. 37).
При повній АВ блокаді ЧСС залежить від рівня локалізації блокади. При
проксимальному типі ЧСС буває 40-50 на хвилину. При дистальному типі - менше
40 на хв.
Електрофізіологічне дослідження пучка Гіса дозволяє точно визначити рівень
блокади.
Рис. 40. ЕКГ при повній блокаді правої ніжки пучка Гіса
Блокада правої ніжки пучка Гіса і передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса
ЕКГ ознаки:
- комплекс QRS більше 0,12 сек., відхилення ЕОС вліво (-45-110о);
- в I, AVL відведеннях комплекс QRS приймає форму qRS, де R> S, з широким
зубцем S ;
- в II, III, AVF відведеннях з невеликим зубцем r і глибоким і широким зубцем S
(rS);
Рис. 46. Блокада правої ніжки пучка Гіса і передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса
Блокада правої ніжки пучка Гіса і задньої гілки лівої ніжки пучка Гіса
ЕКГ ознаки:
- комплекс QRS більше 0,12 сек., відхилення ЕОС вправо (+110о і більше);
- в I, AVL відведеннях невеликий зубець r' і широкий зубець S;
- в II, III, AVF відведеннях високий зубець qR;
- вV1, V3R широкий розщеплений зубець M-rSR, rsR, RSR, RsR.
Рис. 47. Блокада правої ніжки пучка Гіса і задньої гілки лівої ніжки пучка Гіса
Клінічне значення блокад передньої гілки пучка Гіса, задньої гілки пучка Гіса і
біфасцікулярної блокад без уширення QRS і АВ блокад невелика. Вони досить
часто зустрічаються серед осіб старше сорока років внаслідок вікових фіброзних
змін ендокарда.
Використана література:
1. Вебер В.Р., Гаевский Ю.Г., Шелехова Л.И. Аритмии. Алгоритмы диагностики и лечения.
Атлас ЭКГ // Великий Новгород. – 2008. – 328с.
2. http://lib4.net/t/69-tripotinnja-peredserd
3. Діагностика та лікування фібриляції передсердь. Рекомендації робочої групи по
порушенням серцевого ритму Асоціації кардіологів України // Київ. – 2011. – 160 с.
Режим доступу: http://strazhesko.org.ua/upload/2014/02/20/book_ukr_-10-2011-_preview.pdf
4. И.Н. Денисов, Б.Л. Мовшович Общая врачебная практика: внутренние болезни -
интернология. Практическое руководство - М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2001 - 496 с
http://www.booksmed.com/vnutrennie-bolezni/999-obshhaya-vrachebnaya-praktika-
vnutrennie-bolezni.html або http://medbib.in.ua/tahikardii-tahiaritmii.html
5. Зудбинов Ю. И. 3 92 Азбука ЭКГ. Изд. 3-е. Ростов-на-Дону: изд-во «Феникс», 2003. —
160с. http://www.scrkb.ru/images/Med_biblioteka/zydbinov_azbyka_ekg.pdf та
http://medbib.in.ua/trepetanie-jeludochkov-44425.html
6. Руководство по кардиологии/под ред. В.Н. Коваленко. — К.: МОРИОН, 2008. — 1424 с.
http://alt-lib.ru/wp-
content/uploads/2012/12/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%
BD%D0%BA%D0%BE-%D0%92.%D0%9D.-
%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D
0%B2%D0%BE-%D0%BF%D0%BE-
%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%
D0%B8%D0%B8-2008.pdf
7. КЛІНІКО-ЕКГ СИНДРОМИ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК За редакцією академіка Г.В.
Дзяка – Дніпропетровськ, «Пороги», 2008. – 204с. http://medzubr.ru/kl-n-ko-ekg-sindromi-
navchalnii-pos-bnik-za-redakts-yu-akadem-ka-gv-dzyaka.html
8. Михалюк Е.Л., Малахова С.Н. Современный взгляд на проблему синдрома ранней
реполяризации желудочков в спортивной кардиологии // Вісник Запорізького
національного університету No2(8),2012 – с. 168-174
http://web.znu.edu.ua/herald/issues/2012/FViS-2012-2/168-174.pdf