ЛУКАНЕЦЬ І. - САБО-ЧІК Д.

LUKÁNECZ І. - SZABÓ-CSIK D.

ПРАКТИЧНИЙ КУРС УГОРСЬКОЇ МОВИ

ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ

GYAKORLATI MAGYAR NYELVKÖNYV KEZDŐKNEK

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПАСИВУ
(АВТОРСЬКИЙ МЕТОД)

ЧАСТИНА І

ХУСТ - 2016
 ЗМІСТ

Передмова........................................................................................... 4
Алфавіт................................................................................................. 8
Голосні та приголосні. Артикль.........................................................9
Що це? Яке?......................................................................................... 11
Хто це?.................................................................................................. 23
Професії, людські якості.................................................................... 25
Особисті займенники......................................................................... 35
Використання та відмінювання дієслова «є».................................37
Суфікс множини - k. Хто? Що? (в множині).....................................38
Звідки? Де? Куди?...............................................................................41
Відмінки напрямку руху.................................................................... 42
Присвійні суфікси (одна власність).................................................. 53
Присвійні суфікси (багато власності) .............................................. 57
Кого? Що? Ознака знахідного відмінка суфікс - t .......................... 61
Дієвідмінювання. Відмінювання дієслів «йти» та «прийти»....... 65
Безоб'єктне та об'єктне відмінювання дієслів...............................66
Дієслова з основою на -s, -z, -s z ........................................................67
«Ікові» дієслова...................................................................................68
Що робить..?........................................................................................ 69
Вулиця.................................................................................................. 85
Двір........................................................................................................95
Вітальня................................................................................................ 103
Кухня......................................................................................................115
Спальня................................................................................................ 123
Ванна.....................................................................................................129
Туалет....................................................................................................133
Магазин................................................................................................ 137
Тематичний словник...........................................................................143
 TARTALOMJEGYZÉK
Bevezetés.............................................................................................. 4
Az ábécé................................................................................................ 8
A magán- és a mássalhangzók. A névelők..........................................9
Mi ez? Milyen?......................................................................................11
Ki ez?..................................................................................................... 23
Foglalkozások, emberi tulajdonságok................................................. 25
Személyes névmások........................................................................... 35
A „van" létige használata és ragozása................................................ 37
A - k többesjel. Kik? Mik?..................................................................... 38
Honnan? Hol? Hová?........................................................................... 41
Az irányhármasság............................................................................... 42
Birtokos személyragok (egy birtok esetén)........................................53
Birtokos személyragok (több birtok esetén)......................................57
Kit? Mit? A - t tárgyrag......................................................................... 61
Igeragozás. A „megy" és „jön" ige ragozása.......................................65
Alanyi és tárgyas ragozás..................................................................... 66
-S, -z, -sz végű igék ragozása................................................................67
Ikes igé k................................................................................................ 68
Mit csinál..?...........................................................................................69
Az utca................................................................................................... 85
Az udvar................................................................................................ 95
A nappali................................................................................................ 103
A konyha................................................................................................ 115
A hálószoba............................................................................................ 123
A fürdőszoba.......................................................................................... 129
Mosdó (W C).......................................................................................... 133
Üzlet/bolt.............................................................................................. 137
Tematikus szótár...................................................................................143
 ВСТУП

В запропонованому посібнику (розробленого у двох

частинах) використовується принципово новий спосіб
самостійного вивчення іноземної мови. Цей авторський метод
отримав назву «актуалізація пасиву».

Суть методу в наступному. При запам'ятовуванні

«заучуванні», «зазубрюванні» іноземних слів, слова у пам'яті
залишаються пасивним багажем. Пласт пасивного багажу слів
при вивченні мови необхідно переводити в активну фазу
використання, залучати до мовних процесів. Інакше кажучи, -
актуалізувати.

Найкращий і найпростіший спосіб актуалізації -

перманентний (непереривний) переклад з рідної мови на
іноземну. І навпаки. З іноземної на рідну мову. Саме по цій
причині був вибраний незвичний формат книги. На одній сторінці
угорська мова, на зворотній сторінці ідентичний український
текст. Цей формат викладення матеріалу дозволяє не тільки
ефективніше запам'ятовувати угорські слова і вирази, а і
регулярно займатися самоконтролем власних знань. Метод
«актуалізація пасиву» оптимізує навчальний процес. Суттєво
покращує результативність у засвоєнні угорських слів і їх
комбінацій. В розділах «практикум» із вже раніше заучених слів
складаються нові за змістом речення, які необхідно перекладати
спочатку з української на угорську, а потім з угорської на
українську мову.

Крім кропіткої роботи над «актуалізацією пасиву», автори

рекомендують прискіпливо опрацювати таблиці. Таблиці
оформлені таким чином, щоб в сконцентрованому вигляді
подати максимум лінгвістичної інформації - правил, умов та
винятків словоутворення в угорській мові.

На основі базового словарного запасу, який для спрощення

матеріалу, авторами штучно обмежувався, вибудовувалися нові

4
речення. Ці речення не виходять за межі певних смислових
рамок. Тому інколи сконструйовані мовні вирази виглядають не
зовсім коректно, і не звучать стилістично бездоганно.

Для починаючих вивчати угорську мову особливе

випробовування представляє собою самостійне оволодіння
навичками читання. Засвоєння правильної вимови слів і речень
угорської мови без сторонньої допомоги безпосередньо носіїв
мови є достатньо сумнівним заняттям. Враховуючи те, що книга
в першу чергу орієнтована на Карпатський регіон, переконливо
рекомендуємо звертатись за допомогою до знайомих, які
володіють угорською мовою.

Передбачаючи використання посібника угорськомовними

користувачами, таблиці, правила і пояснення дублюються
угорською мовою.

Потрібно мати на увазі, що перша частина посібника є

своєрідним експериментом, випробовуванням інноваційного
методу. Автори у своїй подальшій роботі над проектом будуть
покладатися не тільки на результати оцінювання новітнього
методу професіоналами - філологами, але і на думку
користувачів даного посібника.

Автори будуть вдячні за відгуки, критичні зауваження і

поради від читачів, та всіх тих, хто цікавиться вивченням
угорської мови.

Автори щиро вдячні фонду імені Габора Бетлена за

підтримки якого побачила світ перша частина посібника.
 BEVEZETÉS

Az alábbi nyelvkönyvben (két részből áll) az idegen nyelv önálló

elsajátításának egy teljesen új módszerét használjuk. Ez a módszer „a
passzív szókincs aktualizálása" elnevezést kapta.

A módszer lényege a következő: az idegen szavak memorizálása,

tanulása, „bemagolása" során az újonnan elsajátított szavak a passzív
szókincs részét képezik a memóriában. Szükség van arra, hogy az
idegen nyelv tanulása során a passzív szókincs szavait „átvezessük" az
aktív szókincsünkbe, felhasználjuk őket a különböző nyelvi
folyamatokban. Vagyis - aktualizáljuk.

Az aktualizálás legjobb és legegyszerűbb módszere az állandó,

folyamatos fordítás anyanyelvűnkről az idegen nyelvre, és fordítva -
az idegen nyelvről anyanyelvűnkre. Éppen ezért választottunk
szokatlan formátumot könyvünk számára. Egyik oldalon a magyar
nyelvű szövegek, mondatok találhatók, a másik oldalon pedig
ugyanaz a szöveg, mondat ukrán nyelven. Ez a formátumú szöveg
lehetővé teszi egyrészt a magyar szavak és kifejezések hatékony
elsajátítását, másrészt az elsajátított tudás rendszeres
önellenőrzését. A passzív szókincs aktualizásálásának módszere
optimálissá teszi a tanulási folyamatot. Jelentősen javítja a magyar
szavak, kombinációk elsajátításának eredményességét. A gyakorlati
részekben a már korábban elsajátított szavakat tartalmukat tekintve
új mondatokba helyezzük, amelyeket először ukrán nyelvről kell
magyarra fordítani, majd magyar nyelvről ukránra.

Figyelmükbe ajánljuk a passzív szókincs aktualizálásának részletes

feldolgozását, ezenkívül javasoljuk a táblázatok aprólékos
tanulmányozását is. A táblázatokat úgy állítottuk össze, hogy azok
koncentrált formában tartalmazzák a magyar nyelvet illető
legfontosabb grammatikai szabályokat.

A mondatok felépítésének alapját az alapszókincs szavai adják,

amelyet természetesen a tananyag leegyszerűsítésének érdekében a
szerzők mesterségesen korlátoztak. Ezek a mondatok bizonyos
értelmi kereteket nem lépnek túl. Ezért néha a felépített nyelvi
kifejezések stilisztikai szempontból nem tűnnek egészen helyesnek és
hangzásuk sem tökéletes.

A magyar nyelv tanulásának kezdetén különleges kihívást jelenthet

az olvasás, a betűk kiejtésének önálló elsajátítása. A magyar nyelv
hangjainak, szavainak helyes kiejtése egy magyar anyanyelvű
segítsége nélkül nem biztos, hogy sikerülhet. Ha figyelembe vesszük
azt, hogy jelen nyelvkönyv célközönsége elsősorban Kárpátalja
magyarul tanulni vágyó lakossága, határozottan ajánljuk, hogy kérjék
magyar anyanyelvű, magyarul tudó ismerőseik segítségét.

A táblázatok, a szabályok és magyarázatok magyar nyelven is

megtalálhatók, hiszen magyarul tudó személyek, magyar
anyanyelvűek is előreláthatóan használják majd a könyvet.

Felhívjük figyelmüket arra, hogy a nyelvkönyv első részének

megírása egy sajátos kísérleten, egy innovatív módszeren alapszik.

A szerzők további munkájuk során alapul veszik a filológusok,

szakemberek értékelését, véleményét, már ami a sajátos módszert
illeti, ugyanakkor kíváncsian várják a könyv használóinak véleményét
is.

A szerzők várják az olvasók és mindazok véleményét, bírálatát és

javaslatát, akiket érdekel a magyar nyelvtanulása.

Köszönjük a Bethlen Gábor Alapkezelő Zrt. támogatását, a

könyvünk első része nekik köszönhetően jelenhetett meg.
 AZ ÁBÉCÉ/АЛФАВІТ
Nyom tatott N yom tatott
K iejtés Ki e j t é s
betű betű

A a ba ll анг. М m [м ] укр.

Á a [а] у к р Nn [н ] у к р

Bb [ б] укр. Ny ny [ н ь ] укр.

Cc [ ц ] укр. О о [ o ] укр.

Cs cs [ ч ] укр. Óó co ld анг.

Dd [ д ] укр. Ö ö bír d анг.

Dz dz [д з ] укр. Öő -

Dzs dzs [д ж ] укр. Pp [ п ] укр.

Ee [ e ] укр. Rr [p ] у к р .

Éé d ay анг. Ss [ш ] укр.

Ff [ф] укр. Sz sz [ с ] укр.

Gg [ ґ ] укр. Tt [т ] укр.

Gygy [дь] укр. Tyty [т ь ] укр.

Hh [ г ] укр. Uu [у ] у к р

Ii [ і ] укр. Úú ru le анг.
Íí
see анг. Üü -

Jj [ й ] укр. Űű -

Kk [к] укр. Vv [в ] укр.

L l [л] укр. Zz [з] укр.

Lyly [й ] укр. Zs zs [ж ] укр.

 A magán- és a mássalhangzók.
A névelők

Magánhangzók: a, á, e, é, i, í, o, ó, ö, ő, u, ú, ü, ű.
Mély magánhangzók: Magas magánhangzók:

ASZTAL, ÁGY, ORVOS, ÓRA, UBORKA, ÚT

ESERNYŐ, ÉTEL, ISKOLA, ÍRÓSZER, ÖT, ŐR, ÜVEG, ŰRHAJÓ

Mássalhangzók:
b, c, cs, d, dz, dzs, f, g, gy, h, j, k, I, ly, m, n, ny, p, r, s, sz, t, ty, v, z, zs.

BUSZ, CERUZA, CSILLAG, DAL, EDZŐ, LÁNDZSA, FIÚ, GOMBA, GYEREK, HAJÓ,
KUTYA, LEVEL, JÉG, LYUK (az egyetlen magyar szó, mely ly-jel kezdődik, illetve ennek toldalékos
alakjai), MADÁR, NAP, NYÚL, PAPRIKA, RÓKA, SAPKA, SZEKRÉNY, TOLL, TYÚK,

VÍZ, ZÁSZLÓ, ZSÁK

Névelők: a, az (határozott), egy (határozatlan).

De: ez, az - mutatónévmás!!! Egy-szám név is lehet!!!

Egy gyerek - a gyerek

Egy ő r - az őr

Egy fiú - a fiú

Egy asztal - az asztal

Egy szekrény - a szekrény

Egy iskola - az iskola

9
 Голосні та приголосні.
Артикль.
Голосні: a, á, е, é, і, í, о, ó, ö, ő, u, ú, ü, ű.
Голосні заднього ряду: Голосні переднього ряду:

стіл, ліжко, лікар, годинник (урок), огірок, дорога

парасолька, їжа, школа, канцтовари, п'ять, охоронець, скло
(пляшка), космічний корабель.

Приголосні:
Ь, с, cs, d, dz, dzs, f, g, gy, h, j, k, I, ly, m, n, ny, p, r, s, sz, t, ty, v, z, zs.

автобус, олівець, зірка, пісня, тренер, спис, хлопець, гриб, дитина,

корабель, собака, лист, лід, дірка (єдине угорське слово, що починається з Іу), птах,
сонце (день), заєць, перець, лисиця, шапка, шафа, ручка (пір'я), куриця,
вода, прапор, мішок.

Артикль - допоміжне слово, що дозволяє точніше визначити

іменник. Розрізняють невизначений і визначений артикль.

Egy - невизначений артикль, а також це числівник "один, одна,

одне". Невизначений артикль ставиться перед іменником, коли
воно вперше вживається в розмові.

А - визначений артикль, який вживається, якщо предмет вже

згадувався. Перед словами, що починаються на голосний, він стає
Az:

Ez, az - вказівні займенники "це", "то"!

Egy - числівник один!
 Mi ez? Milyen?
1. Mi ez?
2. Mi az?
3. Ez toll.
4. Ez a toll fekete.
5. Ez a toll fehér.
6. Az a toll fekete.
7. Az a toll fehér.
8. Milyen ez a toll?
9. Milyen az a toll?
10. Ez könyv.
11. Az a könyv nagy.
12. Az a könyv kicsi.
13. Ez a könyv kicsi.
14. Ez a könyv nagy.
15. Milyen ez a könyv?
16. Ez a könyv nagy és piros.
17. Milyen az a könyv?
18. Az a könyv kicsi és fekete.
 Що це? Яке?
1. Що це?
2. Що то?
3. Це ручка.
4. Ця ручка чорна.
5. Ця ручка біла.
6. Та ручка чорна.
7. Та ручка біла.
8. Яка це ручка?
9. Яка то ручка?
10. Це книга.
11. Та книга велика.
12. Та книга мала.
13. Ця книга мала.
14. Ця книга велика.
15. Яка це книга?
16. Ця книга велика і червона.
17. Яка то книга?
18. Та книга мала і чорна.
19. Ez füzet.
20. Az füzet.
21. Ez a füzet zöld.
22. Az a füzet kék.
23. Milyen ez a füzet?
24. Ez a füzet vastag.
25. Milyen az a füzet?
26. Az a füzet vékony.
27. Milyen ez a füzet?
28. Ez a füzet vastag és zöld.
29. Milyen az a füzet?
30. Az a füzet vékony és kék.
31. Ez ceruza.
32. Az ceruza.
33. Ez a ceruza rövid.
34. Az a ceruza hosszú.
35. Milyen ez a ceruza?
36. Ez a ceruza rövid és vékony.
37. Milyen az a ceruza?
19. Це зошит.
20. То зошит.
21. Цей зошит зелений.
22. Той зошит синій.
23. Який це зошит?
24. Цей зошит товстий.
25. Який то зошит?
26. Той зошит тонкий.
27. Який це зошит?
28. Цей зошит товстий і зелений.
29. Який то зошит?
30. Той зошит тонкий і синій.
31. Це олівець.
32. То олівець.
33. Цей олівець короткий.
34. Той олівець довгий.
35. Який це олівець?
36. Цей олівець короткий і тонкий.
37. Який то олівець?
38. Az a ceruza hosszú és vastag.
39. Ez asztal.
40. Ez az asztal széles.
41. Az az asztal keskeny.
42. Az szék.
43. Ez a szék magas.
44. Az a szék alacsony.
45. Ez autó.
46. Ez az autó kicsi és fehér.
47. Ez az autó kicsi, fehér és kényelmes.
48. Az busz.
49. Az a busz nagy és sárga.
50. Az a busz nagy, sárga és kényelmetlen.
51. Az ablak.
52. Az az ablak nagy és tiszta.
53. Ez az ablak kicsi es koszos.
54. Ez ajtó.
55. Ez az ajtó magas és koszos.
56. Az az ajtó alacsony és kényelmetlen.
38. Той олівець довгий і товстий.
39. Це стіл.
40. Цей стіл широкий.
41. Той стіл вузький.
42. То стілець.
43. Цей стілець високий.
44. Той стілець низький.
45. Це машина.
46. Ця машина маленька і біла.
47. Ця машина маленька, біла та зручна.
48. То автобус.
49. Той автобус великий і жовтий.
50. Той автобус великий, жовтий і незручний.
51. То вікно.
52. То вікно чисте і велике.
53. Це вікно мале і брудне.
54. Це двері.
55. Ці двері високі і брудні.
56. Ті двері низькі і незручні.
57. Ez fal.
58. Ez a fal erős.
59. Az a fal gyenge.
60. Milyen ez a fal?
61. Ez a fal régi és gyenge.
62. Milyen az a fal?
63. Az a fal új és erős.
64. Ez padló.
65. Az a padló koszos és egyenes.
66. Ez a padló tiszta és kényelmes.
67. Ez szoba.
68. Az a szoba tágas és jó.
69. Ez a szoba kicsi és rossz.
70. Ez ágy.
71. Az az ágy szép és hideg.
72. Az az ágy erős es meleg.
73. Ez szekrény.
74. Ez a szekrény erős és keskeny.
75. Az a szekrény széles és koszos.
57. Це стіна.
58. Це міцна стіна.
59. То слабка стіна.
60. Яка ця стіна?
61. Ця стіна стара і слабка.
62. Яка та стіна?
63. Та стіна нова і міцна.
64. Це підлога.
65. Та підлога брудна і рівна.
66. Ця підлога чиста і зручна.
67. Це кімната.
68. Та кімната простора і хороша.
69. Ця кімната маленька і погана.
70. Це ліжко.
71. Те ліжко гарне і холодне.
72. Те ліжко сильне і тепле.
73. Це шафа.
74. Ця шафа сильна і вузька.
75. Та шафа широка і брудна.
76. Ez ház.
77. Ez nagy ház.
78. Az kicsi ház.
79. Ez a ház többszintes. (több - більше, szint - рівень; букв.: багаторівневий)
80. Az a ház földszintes. (föld - земля, szint - рівень; букв.: по рівню із землею)
81. Ez számítógép. (számítás - розрахунок, gép - машина; букв.: машина, що
розраховує)

82. Ez a számítógép modern.

83. Ez mobiltelefon.
84. Az okostelefon. (okos - розумний; букв.: розумний телефон)
85. Ez tablet/táblagép.
86. Ez konyha.
87. Ez a konyha tágas és tiszta.
88. Ez víz.
89. Ez a víz forró.
90. Az a víz hideg.
91. Ez kenyér.
92. Ez a kenyér friss.
76. Це будинок.
77. Цей будинок великий.
78. Той будинок маленький.
79. Цей будинок багатоповерховий.

80. Той будинок одноповерховий.

81. Це комп'ютер.

82. Цей комп'ютер сучасний.

83. Це мобільний телефон.
84. То смартфон.
85. Це планшет.
86. Це кухня.
87. Ця кухня простора і чиста.
88. Це вода.
89. Ця вода гаряча.
90. Та вода холодна.
91. Це хліб.
92. Цей хліб свіжий.
93. Az a kenyér száraz.
94. Ez hús.
95. Az a hús olcsó.
96. Ez a hús drága.
97. Ez a hús friss és drága.
98. Ez tej.
99. Ez a tej finom.
100. Az a tej olcsó és savanyú.
101. Ez vaj.
102. Az a vaj keserű és puha.
103. Ez a vaj friss és kemény.
104. Ez tejföl.
105. Ez a tejföl híg és drága.
106. Az a tejföl sűrű és olcsó.
107. Ez sütemény.
108. Az a sütemény nagy és édes.
109. Ez a sütemény finom és kicsi.
110. Az sajt.
111. Ez a sajt kemény és savanyú.
93. Той хліб черствий (сухий).
94. Це м'ясо.
95. То м'ясо дешеве.
96. Це м'ясо дороге.
97. Це м'ясо свіже і дороге.
98. Це молоко.
99. Це молоко смачне.
100. Те молоко дешеве і кисле.
101. Це масло.
102. То масло гірке і м'яке.
103. Це масло свіже і тверде.
104. Це сметана.
105. Ця сметана рідка і дорога.
106. Та сметана густа і дешева.
107. Це тістечко.
108. Те тістечко велике і солодке.
109. Це тістечко смачне і мале.
110. То сир.
111. Цей сир твердий і кислий.
 Ki ez?
1. Ez ember.
2. Az férfi.
3. Ez a férfi magas.
4. Az nő.
5. Az a nő alacsony.
6. Ez a férfi magas és fiatal.
7. Az a nő idős és alacsony.
8. Ez a férfi magas, fiatal és erős.
9. Az a nő idős, alacsony és vidám.
10. Ez fiú.
11. Ez a fiú szimpatikus és vidám/ jókedvű.
12. Ez a fiú szimpatikus,vidám/jókedvű és bátor.
13. Az lány.
14. Az a lány szép és kedves.
15. Az a lány szép, kedves és szégyenlős.
16. Ez gyerek.
17. Ez a gyerek nagy és erős.
18. Az a gyerek kicsi és gyenge.
 Хто це?
1. Це людина
2. То чоловік.
3. Цей чоловік високий.
4. То жінка.
5. Та жінка низька.
6. Цей чоловік високий та молодий.
7. Та жінка літня та низька.
8. Цей чоловік високий, молодий та сильний.
9. Та жінка літня, низька та весела.
10. Це хлопець.
11. Цей хлопець симпатичний та веселий.
12. Цей хлопець симпатичний, веселий та
хоробрий.
13. То дівчина.
14. Та дівчина гарна та мила.
15. Та дівчина гарна, мила та сором'язлива.
16. Це дитина.
17. Ця дитина велика і сильна.
18. Та дитина маленька і слабка.
 Foglalkozások, emberi tulajdonságok.
1. Ez tanár.
2. Milyen ez a tanár?
3. Ez szigorú és bölcs tanár.
4. Az diák.
5. Az szomorú és buta diák.
6. Az orvos.
7. Milyen az az orvos?
8. Az hozzáértő és érzékeny orvos.
9. Ez beteg.
10. Ez lusta és durva beteg.
11. Ez mérnök.
12. Ez okos és erős mérnök.
13. Az mester.
14. Az buta és gyenge mester.
15. Ez rendőr.
16. Ez igazságos és jóindulatú rendőr.
17. Az bűnöző.
 Професії, людські якості.
1. Це вчитель.
2. Який це вчитель?
3. Це строгий і мудрий вчитель.
4. То учень.
5. То сумний і нерозумний учень.
6. То лікар.
7. Який то лікар?
8. То компетентний і чуйний лікар.
9. Це хворий.
10. Це лінивий і грубий хворий.
11. Це інженер.
12. Це розумний і сильний інженер.
13. То майстер.
14. То нерозумний і слабкий майстер.
15. Це поліцейський.
16. Це справедливий і доброзичливий
поліцейський.
17. То злочинець.
18. Az veszélyes és szemtelen bűnöző.
19. Az főnök.
20. Az gyanús és mérges főnök.
21. Az beosztott.
22. Az dolgos és szorgalmas beosztott.
23. Ez eladó.
24. Ez szomorú és bőkezű eladó.
25. Az vásárló.
26. Az mohó és vidám vásárló.
27. Az fodrász.
28. Az megbízható és ügyes fodrász.
29. Ez közgazdász.
30. Ez komoly és önálló közgazdász.
31. Az jogász.
32. Az kitartó és határozott jogász.
33. Ez építőmunkás.
34. Ez leleményes építőmunkás.
18. То небезпечний і нахабний злочинець.
19. То начальник.
20. То підозрілий і злий начальник.
21. То підлеглий.
22. То працьовитий і старанний підлеглий.
23. Це продавець.
24. Це сумний і щедрий продавець.
25. То покупець.
26. То жадібний і веселий покупець
27. То перукар.
28. То надійний і спритний перукар.
29. Це економіст.
30. Це серйозний і самостійний економіст.
31. То юрист.
32. То наполегливий і рішучий юрист.
33. Це будівельник.
34. Це винахідливий будівельник.
35. Az könyvelő.
36. Az rendes és tapasztalt könyvelő.
37. Ez nővér.
38. Ez figyelmes és őszinte nővér.
39. Ez szakács.
40. Ez türelmes és gondoskodó szakács.
41. Az felszolgáló/pincér.
42. Az udvarias és szerény felszolgáló/pincér.
43. Ez ügyfél.
44. Ez büszke és ravasz ügyfél.
45. Ez nevelő.
46. Ez kiegyensúlyozott és szigorú
nevelő.
47. Ez katona.
48. Ez bátor és békeszerető katona.
35. То бухгалтер.
36. То порядний і досвідчений бухгалтер.
37. Це медсестра.
38. Це уважна і щира медсестра.
39. Це кухар.
40. Це терплячий і дбайливий кухар.
41. То офіціант.
42. То ввічливий і скромний офіціант.
43. Це клієнт.
44. Це гордий і хитрий клієнт.
45. Це вихователь.
46. Це врівноважений і строгий вихователь.
47. Це військовий.
48. Це хоробрий і миролюбний військовий.
 Gyakorlat
A passzív szókincs „aktualizálása" abban nyilvánul meg, hogy a már megtanult
szavakat újra említjük, használjuk az anyanyelvről magyarra való fordítás során, és
fordítva.

Ahhoz, hogy a gyakorlat valóban hatásos legyen, szándékosan ajánljuk a

nehezebb tematikájú szavak használatát.

1. Ez leleményes és határozott könyvelő.

2. Az okos és szerény szakács.

3. Ez büszke és rendes katona.

4. Az buta és ravasz bűnöző.

5. Ez dolgos és megbízható mester.

6. Ez kiegyensúlyozott és békeszerető beteg.

7. Az szigorú és figyelmes tanár.

8. Ez bölcs és szigorú mérnök.

9. Az udvarias és kitartó nevelő.

10. Ez mérges és durva eladó.

11. Az komoly és őszinte orvos.

12. Ez önálló és hozzáértő vezető.

13. Ez érzékeny és szorgalmas nővér.

14. Az veszélyes és gyenge fodrász.

15. Ez lusta és buta beosztott.

16. Az okos és jóindulatú diák.

 Практикум
«Актуалізація пасиву» полягає у згадуванні заучених слів і їх використання при
перекладі з рідної мови на іноземну, і навпаки.

Для відчуття ефективності практикуму навмисне запропонована складна

тематика слів.

1. Це винахідливий і рішучий бухгалтер.

2. То розумний і скромний кухар.
3. Це гордий і порядний військовий.
4. То нерозумний і хитрий злочинець.
5. Це працьовитий і надійний майстер.
6. Це врівноважений і миролюбивий хворий.
7. То вимогливий і уважний вчитель.
8. Це мудрий і строгий інженер.
9. То ввічливий і наполегливий вихователь.
10. Це злий і грубий продавець.
11. То серйозний і щирий лікар.
12. Це самостійний і компетентний начальник.
13. Це чуйна і старанна медсестра.
14. То небезпечний і слабкий перукар.
15. Це лінивий і нерозумний підлеглий.
16. То розумний і доброзичливий учень.
17. Ez igazságos és szigorú közgazdász.

18. Az erős és ügyes szakács.

19. Ez türelmes és vidám ügyfél.

20. Ez szomorú és bőkezű felszolgáló.

21. Az tapasztalt és gondoskodó építőmunkás.

22. Ez mohó és ravasz jogász.

17. Це справедливий і вимогливий економіст.
18. То сильний і спритний кухар.
19. Це терплячий і веселий клієнт.
20. Це сумний і щедрий офіціант.
21. То досвідчений і дбайливий будівельник.
22. Це жадібний і хитрий юрист.
 Személyes névmások/ Особисті займенники
Egyes szám/Однина

1. sze m é ly / n e p u ia о со б а : Én - я

2. sze m é ly / д р у г а о со б а : Те - ти

3. sze m é ly / т р е т ь я о со б а : Ő - він, вона, воно

Ön - Ви

Többes szám/Множина

1 . sze m é ly / n e p u ia о со б а : Мі - ми

2 . sze m é ly / д р у г а о со б а : Ті - ви

3 . sze m é ly / т р е т ь я о со б а : Ők - вони
Önök - Ви
 A „van" létige használata és ragozása.

Én vagyok Mi vagyunk
Te DIÁK vagy Ti DIÁKOK vagytok
Ő (Ön) - Ők (Önök) -

Én Eszter vagyok. Én nő vagyok. Én tanár Mi Eszter és Mária vagyunk. Mi nők vagyunk.

vagyok. Mi tanárok vagyunk.

Te Eszter vagy. Te nő vagy. Te tanár vagy.
Ő Eszter. Ő nő. Ő tanár.
Én Gábor vagyok. Én férfi vagyok. Én tanár
vagyok.
Te Gábor vagy. Te férfi vagy. Te tanár
vagy.
Ő Gábor. Ő férfi. Ő tanár.
Ti Eszter és Mária vagytok. Ti nők vagytok. Ti
tanárok vagytok.
Ők Eszter és Mária. Ők nők. Ők tanárok.
Mi Gábor és László vagyunk. Én férfiak
vagyunk. Mi tanárok vagyunk.
Ti Gábor és László vagytok. Ti férfiak vagytok.
Ti tanárok vagytok.
Ők Gábor és László. Ők férfiak. Ők tanárok.

• Nagy János vagyok.

□ Kovács Péter vagyok. Nagyon örülök.

• Ön újságíró?

□ Igen, újságíró vagyok. És ön?

• Én tanár vagyok.
 Використання та відмінювання дієслова «є»

Хто? Що?

Я є Ми є
Ти СТУДЕНТ є Ви СТУДЕНТИ є
Він/Вона/Ви - Ви -

Я (є) Естер. Я (є) жінка. Я (є) вчитель. Ми (є) Естер та Марія. Ми (є)
жінки. Ми (є) вчителі.

Ти (є) Естер. Ти (є) жінка. Ти (є) вчитель. Ви (є) Естер та Марія. Ви (є) жінки.
Ви (є) вчителі.

Вона (є) Естер. Вона (є) жінка. Вона (є) вчитель. Ви (є) Естер та Марія. Ви (є) жінки.
Ви (є) вчителі.

Я (є) Ґабор. Я (є) чоловік. Я (є) вчитель. Ми (є) Ґабор та Ласло. Ми (є)
чоловіки. Ми (є) вчителі.

Ти (є) Ґабор. Ти (є) чоловік. Ти (є) вчитель. Ви (є) Ґабор та Ласло. Ви (є)
чоловіки. Ви (є) вчителі.

Він (є) Ґабор. Він (є) чоловік. Він (є) вчитель. Ви (є) Ґабор та Ласло. Ви (є)
чоловіки. Ви (є) вчителі.

•Я Нодь Янош.

□ Я Ковач Пиитер. Дуже приємно.

• Ви журналіст?

□Так, я є журналістом. А Ви?

•Я (є) вчитель.
 А -к többesjel. Kik? Mik?
Суфікс множини -к. Хто? Що? (в множині)

Magánhangzóra végződő szavak Mássalhangzóra végződő szavak esetén

esetén Якщ о слово закінчуєт ься приголосним
Якщ о слово закінчуєт ься Mély hangrendű Magas hangrendű szavak: a é→e egyszótagú Egyes szavakban
голосним звуком szavak: a kötőhang -а kötőhang - e vagy -ö szavaknál kiesik egy
vagy -о magánhangzó
Слова з голосним Слова з голосним Односкладові Д еякі слова
заднього ряду: переднього ряду: слова вт рачают ь
з'єднувальний з'єднувальний голосний - е голосний
голосний - а або - о або- ö
Például: a →á, e→é P l: asztal+k-asztalok, P l: етber+k-emberek, P l: tél+k-telek: P l: bokor+k-
ajtó+k-ajtók, Pl.: fa+k-fákt ablak+k- ablakok, szekrény+k-szekrénvek, hét+k-hetek. bokrok,
fiú+k-fiúk, szoba+k-szobák, toll+k-tollak, m érnök+k-m érnökök, tér+k-terek, terem +k-term ek,
nő+k-nők lecke+k-leckék. fal+k-falak rendőr-hk-rendőrök fél+k-felek szobor+k-szobrok
körte+k-körték

Наприклад: Hanp.: Hanp. :стіл-столи, Hanp.:людина-люди, Hanp.: Hanp.:

двері, дерево-дерева, вікно-вікна, шафа-шафи, зима- зими, Кущ - кущі,
хлопець- кімната- ручка-ручки, інж енер-інженери, тиж день - тижні, Зал - зали,
хлопці, кімнати, ст іна-ст іни поліцейський - площа - площі, скульпт ур -
ж інка-ж інки завдання, поліцейські ст орона -сторони скульпт ури
груш а-груш і
 Ezek kékek falak*- Ezek kék falak, de: Ezek a falak kékek.
*Не правильний варіант. Якщо перед іменником стоїть прикметник,
суфікс - k додається виключно до іменника, прикметник залишається в
однині. Якщо прикметник стоїть після іменника - суфікс - k додається і до
іменника, і до прикметника.

-Ezek házak?
-Igen, ezek házak. Ezek nagy házak. Ezek a házak nagyok.
-Nem , ezek lakások. Ezek kis lakások. Ezek a lakások kicsik.

-Azok az autók újak?

-Igen, azok új autók. Nem, azok az autók nem újak.
-Nem , azok nem új autók, hanem régiek.

-Ezek szekrények?
-Igen, ezek szekrények. Ezek nagy szekrények.
-Nem , ezek polcok. Ezek keskeny polcok.

-O k újságírók?
-Igen, ők újságírók.
-Nem, ők nem újságírók, hanem mérnökök.

-Ezek a lányok magyarok?

-Igen, ezek a lányok magyarok.
-Nem, ezek a lányok nem magyarok, hanem angolok.

-Azok a fiúk diákok?

-Igen, azok a fiúk diákok.
-Nem, azok a fiúk nem diákok, hanem tanárok.

-Ezek a lányok vidámak?

-Igen, ezek a lányok vidámak. Ezek vidám lányok.
-Nem, ezek a lányok szomorúak. Ezek szomorú lányok.
 В подальшому для кращої орієнтації в текстах чорним шрифтом
виділяються слова. Таким чином зручніше ідентифікувати значення слів.

-Ц е будинки?
-Так, це будинки. Це великі будинки. Ці будинки великі.
-Ні, це квартири. Це маленькі квартири. Ці квартири
маленькі.

-Т і машини нові?
-Так, то нові машини. Ні, ті машини не нові.
-Ні, то не нові машини, а старі.

-Ц е шафи?
-Так, це шафи. Це великі шафи.
-Ні, це полиці. Це вузькі полиці.

-Вони журналісти?
-Так, вони журналісти.
-Н і, вони не журналісти, а інженери.

-Ц і дівчата угорки?
-Так, ці дівчата угорки.
-Ні, ці дівчата не угорки, а англійки.

-Ті хлопці студенти?

-Так, ті хлопці студенти.
-Ні, ті хлопці не студенти, а вчителі.

-Ці дівчата веселі?

-Так, ці дівчата веселі. Це веселі дівчата.
-Ні, ці дівчата сумні. Це сумні дівчата.
 Honnan? Hol? Hová?
Звідки? Де? Куди?
Fontos!
A magyar nyelvben ragozáskor az illeszkedés szabályát
alkalmazzuk, vagyis magas hangrendű szavakhoz magas
hangrendű toldalékot adunk (pl.: szekrényben), mély
hangrendű szavak esetén a toldalék is mély hangrendű (pl.:
ablakban), vegyes hangrendű szavak esetén a toldalék
általában mély hangrendű (pl.: Afrikában). Ha a szó
összetett, a toldalék hangrendjét a második összetétel
határozza meg (pl.: Buda+pest-en).
A mély magánhangzók: A magas magánhangzók:

Важливо!
В угорській мові при додавання суфіксів існує правило
гармонії голосних, тобто до слів, в яких є голосні
переднього ряду, додаємо суфікс також з голосним
переднього ряду (напр.: szekrényben), до слів, в яких є
голосні заднього ряду, додаємо суфікс з голосним
заднього ряду (напр.: ablakban), до слів, в яких є і
голосні переднього, і голосні заднього ряду, додається
суфікс з голосним заднього ряду (напр.: Afrikában). Якщо
слово складене, суфікс залежить від останнього складу
(напр.: Buda+pest-en)
Голосні заднього ряду: Голосні переднього ряду:

41
 Az irány hármasság/ Відмінки напрямку руху.
1. Épületek, kontinensek, az országok, városok többsége, tárgyak
esetén (Будівлі, континенти, більшість країн та міст, предмети)
Honnan? Hol? Де? Hová? Куди?
(Звідки?) -bán, -ben -b a, -be
-ból, -bői
(з, із, зі) (у, в) (до, у, в)
Épületek:
Будівлі:
k ö n y v tá rb ó l, k ö n y v tá rb a n , k ö n y v tá rb a ,
é tte re m b ő l, é tte re m b e n , é tte re m b e ,
u szo d á b ó l, u szo d á b a n , u szo d á b a ,
isk o lá b ó l isk o lá b a n isk o lá b a
(із б іб л іо т еки , (у б іб л іо т ец і, (у б іб л іо т еку,
із р е ст о р а н у , у р е ст о р а н і, у р е ст о р а н ,
із б а се й н у, у б а се й н і, у б а се й н ,
з і ш кол и) у ш ко л і) у ш ко л у)
Kontinensek, az országok, városok többsége:
Континенти, більшість країн та міст:
Afrikából, A frik á b a n , A frik á b a ,
Kijeviből, Kije v b e n , K ije v b e ,
U k ra jn á b ó l U k ra jn á b a n , U k ra jn á b a
(із А ф р и к и , K iv é te le k : (в А ф р и ку,
із К и єва , M a g y a ro rszá g o n у Київ,
із У кр а їн и ) B u d a p e ste n в У к р а їн у)
U n g váro n
M u n k á c so n
(в А ф р и ц і,
у К и є в і,
в У к р а їн і
Винят ки:
У го р щ и н а ,
Будапеш т ,
У ж го р о д ,
М укачево,
 Та більшість
угорських міст)
Tárgyak:
Предмети:
táskából, táskában, táskába,
szekrényből, szekrényben szekrénybe
(із сумки, (у сумці, (у сумку,
із шафи) у шафі) у шафу)

2. Nyílt terek, események, felületek, intézmények, egyes országok,

városok esetén
(Відкриті площі, події, поверхні, установи, деякі країни, міста.)

Honnan? Hol? Де? Hová? Куди?

(Звідки?) -n, -on,-en,-ön -га, -ге
-ról, -ről
(з, із) (на, у) (на/у, до)
Nyílt terek:
(Відкриті площі)
piacról, piacon, piacra,
futballpályáról. futballpályán, futballpálvára,
repülőtérről, repülőtéren repülőtérre,
(зі ринку, (на ринку, (на ринок,
із футбольного на футбольному на футбольне
поля, полі, поле,
з аеропорту) у аеропорту) у аеропорт)

Események:
(Події)
koncertről, koncerten, koncertre,
kiállításról, kiállításon, kiállításra,
előadásról előadáson előadásra
(із концерту, (на концерті, (на концерт,
 із ви ст а вки , н а в и ст а в ц і, н а ви ст а в к у,
із л е к ц ії) н а л е к ц ії) н а л е к ц ію )

Felületek:
(Поверхні)
a szta lró l, a sz ta lo n , a szta lra ,
s zé k r ő l s zé k e n szé k re
(зі ст о л у, (на ст о л і, (на ст іл,
з і ст іл ь ц я ) н а ст іл ь ц і) н а ст іл е ц ь )

Intézmények:
(Установи)
re n d ő rsé g rő l, re n d ő rsé g e n , re n d ő rsé g re ,
p o stá ró l, p o s tá n, p o stá ra ,
m u n k a h e ly rő l m u n k a h e ly e n m u n k a h e ly re
(із поліції, (у поліції, (у п о ліц ію ,
з пош т и , у п о ш т і, до пош т и,
із м ісц я р о б о т и ) н а м ісц і р о б о т и ) д о м ісц я р о б о т и )

Egyes országok, városok:

(Деякі країни, міста)
B u d a p e strő l, B u d a p e ste n , B u d a p e stre ,
S zo ln o k ró l, S zo ln o k o n , S zo ln o k ra ,
N y íre g y h á zá ró l N y íre g y h á zá n N y íre g y h á zá ra
(з Б у д а п е ш т а (у Б у д а п е ш т і (у Б у д а п е ш т
...) ...) ...)
Fontos!
Ha a szó -a vagy -е magánhangzóra végződik,
toldalékoláskor a szóvégi magánhangzó meghosszabbodik,
vagyis a→á (pl.: posta - postán) és e→é-vé válik (pl.:béke -
békében).
Важливо!
Якщо слово закінчується на голосні -а або -е, при
додавання суфіксів ця голосна подовжується, тобто:
a→á e→é.

44
 3. Személyek, egyes tárgyak esetén.
(Особи, деякі предмети)

Honnan? Hol? (Де?) Hová?

(Звідки?) -nál, -nél (Куди?)
-tói, -tői -hoz, -hez, -hoz
(від ) (У) (до )
Személyek:
(Особи)
o rv o stó l. o rv o sn á l, o rv o sh o z,
ta n á rtó l. ta n á rn á l, ta n á rh o z,
b a rá tn ő tő l. b a rá tn ő n é l. b a rá tn ő h ö z,
P é te rtő l P é te rn é l P é te rh e z
(від л іка р я , (у л іка р я , (д о ліка ря ,
від вч и т ел я , у вч и т ел я , д о вчи т ел я,
від п о д р уги , у п о д р узі, д о под р уги ,
від П е т р а ) у Пет ра) д о П ет р а )
Egyes tárgyak:
a u tó tó l a u tó n á l a u tó h o z
(від м а ш и н и ) (б іл я м а ш и н и ) (д о м а ш и н и )

Néhány határozószó
(Деякі прислівники)

Hol? - Д е ? Alatt - під

Itt - т ут Fölött - н а д
Ott - т ам Mellett - біля
Előtt - п е р е д Között - м іж
Fent - н а в е р х у Mögött - з а
Lent - в н и з у Körül - н а в к о л о

45
ПРАКТИЧНИЙ КУРС

УГОРСЬКОЇ МОВИ

ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ
Ez ablak. Az ablak alatt egy nagy fa van. Az ablak előtt függöny van.
Az ablak fölött függönytartó van. Az ablak mellett szekrény van.

Ez ajtó. Az ajtó mellett kék fal van. Az ajtó mögött szék van. Az ajtó
és az ablak között szekrény van. Az ajtón üveg van.

Ez asztal. Az asztal előtt ablak van. Az asztal mellett tévé van. Az

asztal körül székek vannak. Az asztal alatt szőnyeg van.

Ez ágy. Az ágyon párna van. Az ágy mellett szék van. Az ágy fölött
kép van. Az ágy előtt szőnyeg van.

Ez szekrény. A szekrényben sok ruha van. A szekrény előtt tükör

van. A szekrény mellett asztal van. A szekrény mögött por van. A
szekrény és az ágy között asztal van.

Ez iskola. Az iskolában sok gyerek van. Az iskola mellett étkezde

van. Az iskola előtt út van. Az iskola mögött tornaterem van. Az
iskolában sok osztály van. Az iskola és az étkezde között udvar van.

-H o l van a fa?
- A fa itt van.
- A fa a szálloda előtt van.
- A fa itt van a szálloda előtt.

- Hol van a ház?

- A ház ott van.
- A ház a folyó mellett van.
- A ház ott van a folyó mellett.

46
Це вікно. Під вікном велике дерево. Перед вікном штори. Над
вікном («шторотримач») карниз. Біля вікна шафа.*

Це двері. Біля дверей синя стіна. За дверима стілець. Між

дверима та вікном шафа. На двері скло.

Це стіл. Перед столом вікно. Біля стола телевізор (є). Навколо

стола стільці. Під столом килим.

Це ліжко. На ліжку подушка (є). Біля ліжка стілець (є). Над

ліжком картина (є). Перед ліжком килим (є)..

Це шафа. У шафі багато одягу (є). Перед шафою дзеркало (є).

Біля шафи стіл (е). За шафою порох (є). Між шафою та ліжком
стіл(є).

Це школа. У школі багато дітей (є). Біля школи їдальня (є).

Перед школою дорога (е). За школою спортзал (є). У школі
багато класів (е). Між школою та їдальнею двір (є).

-Д е (є) дерево?
-Дерево тут.
-Дерево перед готелем (є).
-Дерево тут (є) перед готелем.

- Де (fc) дім?
-Д ім там (є).
-Д ім біля річки (є).
-Д ім там (є) біля річки.

* Використаний дослівний переклад сторінки.

47
 Figyelje meg!

Ki? Mi? Hol?

Én vagyok Én vagyok
UKRAJNÁ-
Te DIÁK vagy Te vagy
— BÁN
Ő (Ön) Ő (Ön) van

Mi vagyunk Mi vagyunk
Ti vagytok Ті UK
RAJNÁ- vagytok
DIÁKOK — Ők BÁN vannak
Ők
(Önök) (Önök)
DE!

Vagyis: egyes vagy többes szám harmadik személy esetén

Ki? Mi? kérdés feltevésekor nincs jelen a van/vannak létige,
Hol? kérdés esetén azonban használjuk a létige egyes/
többes számát!

- Hol van a táska?

- A táska a szekrényben van.
- Hol van a telefon?
- A telefon az asztalon van.
- Hol van az orvos?
- Az orvos a kórházban van.
- Hol van a sofőr?
- A sofőr az autó előtt van.

Én Szabó János vagyok. Én tanár vagyok. Az iskolában vagyok.

Te Szabó János vagy. Te mérnök vagy. Te a gyárban vagy.
Ő Szabó János. Ő orvos. Ő a kórházban van.

48
 Зверніть увагу!

Хто? Що? Де?

Я є я є
В
Ти СТУДЕНТ є Ти є
— УКРАЇНІ
Він (Ви) Він (Ви) є

Ми є Ми є
Ви СТУДЕНТИ є Ви В УКРАЇНІ є
Ви Ви є
АЛЕ!

Тобто: третя особа однини або множини при запитаннях

Хто? Що? дієслово «van/vannak» не присутні, але при
запитанні Де? має бути присутнє дієслово «van»
(однина) або «vannak» (множина)!

- Де (є) сумка?
- Сумка у шафі (є).
- Де (є) телефон?
- Телефон на столі (є).
- Де (є) лікар?
- Лікар у лікарні (є).
- Де (є) шофер?
- Шофер перед машиною (є).

Я (є) Сабо Янош. Я (є) вчитель. Я (є) у школі.

Ти (є) Сабо Янош. Ти (є) інженер. Ти (є) на заводі.
Він (є) Сабо Янош.Він (є) лікар. Він (є) у лікарні.

49
Mi Szabó János és Kovács Péter vagyunk. Mi diákok vagyunk. Mi az
egyetemen vagyunk.
Mi Szabó János és Kovács Péter vagyunk. Mi magyarok vagyunk. Mi
Budapesten vagyunk.
Ők Szabó János és Kovács Péter. Ők menedzserek. Ők az üzletben
vannak.

- Szia! Te hol vagy?

- Szia! Én az egyetemen vagyok. És te?
- Én a mozi előtt vagyok. És Anna hol van?
- Anna a könyvtárban van.
- Hol van az a könyvtár?
- A könyvtár a városban van, az egyetem mellett.
- Jó, akkor az egyetem előtt találkozunk.
- Rendben. Viszlát!
- Viszlát!

- Hol van a pénztárca?

- A pénztárca a táskában van.
- És hol a táska?
- A táska a szekrényben van az ajtó mellett.
- Ott van a kulcs is?
- Nem, a kulcs a széken van.
- Melyik széken?
- Az ágy mellett van egy szék. Ott van a kulcs.

- Ti hol vagytok?
- Mi egy előadáson vagyunk. Nagyon érdekes ez az előadás. És ti?
- Mi még az iskolában vagyunk.
- És Péter hol van?
- Péter már otthon van.

Honnan? Hol? Hová?

Otthonról Otthon Haza
Ми (є) Сабо Янош та Ковач Петро. Ми (є) студенти. Ми (є) в
університеті.
Ми (є) Сабо Янош та Ковач Петро. Ми (є) угорці. Ми (є) в
Будапешті.
Вони (є) Сабо Янош та Ковач Петро. Вони (є) менеджери. Вони
(є) в магазині.

- Привіт! Ти де (є)?
- Привіт! Я (є) в університеті. А ти?
- Я (є) перед кінотеатром. А де (є) Анна?
- Анна в бібліотеці (є).
- Де е та бібліотека?
- Бібліотека в місті є, біля університету.
- Добре, тоді зустрінемось перед університетом.
- Гаразд. До зустрічі!
- До зустрічі!

- Де (є) гаманець?
- Гаманець у сумці (є).
- А де (є) сумка?
- Сумка у шафі (є), біля дверей.
- Там (є) також ключ?
- Ні, ключ на стільці (є ).
- На якому стільці?
- Біля ліжка є стілець. Там є ключ.

- Ви де (є)?
- Ми на лекції (є). Ця лекція дуже цікава. А ви?
- Ми ще у школі (є).
- А Петро де (є)?
- Петро вже дома (є).

Звідки? Де? Куди?

3 дому Дома Додому
 Személyes névmások alakjai
Форми особистих займенників

Egyes szám/Однина

Honnan? Hol? Hová?

Звідки? Де? Куди?
Én Tőlem/ Nálam/ Hozzám/
Я Від мене У мене До мене
Те Tőled/ Nálad/ Hozzád/
Ти Від тебе У тебе До тебе
Ön/ Öntől/ Önnél/ Önhöz/
Ви Від Вас У Вас До Вас
Ő/ Tőle/ Nála/ Hozzá/
Він/воно Від нього/неї У нього/неї До нього/неї

Többes szám/Множина

Honnan? Hol? Hová?

Звідки? Де? Куди?
Мі Tőlünk/ Nálunk/ Hozzánk/
Ми Від нас У нас До нас
Ті Tőletek/ Nálatok/ Hozzátok/
Ви Від вас У вас До вас
Önök/ Önöktől/ Önöknél/ Önökhöz/
Ви Від Вас У Вас До Вас
Ők/ Tőlük/ Náluk/ Hozzájuk/
Вони Від них У них До них
Birtokos személyragok (egy birtok esetén)
Присвійні суфікси (одна власність).

Én Ceruzám, Мі Ceruzánk,
Я toliam, Ми toliunk,
Моя/Мій könyvem, Наш/Наша könyvünk,
lakásom lakásunk
(Олівець, (Олівець,
ручка, ручка, книга
книга квартира)
квартира)
Те Ceruzád, Ті Ceruzátok,
Ти tollad, Ви toliatok,
Твоя/Твій könyved, Ваш/Ваша könyvetek,
Lakásod lakásotok
(Олівець, (Олівець,
ручка, ручка, книга,
книга, квартира)
квартира)
Ő Ceruzája, Ők Ceruzájuk,
Він/вона tolla, Вони/ tollúk,
Його/ії Könyve, їх könyvük,
lakása lakásuk
(Олівець, (Олівець,
ручка, ручка, книга,
книга, квартира)
квартира)
Ön Ceruzája, Önök Ceruzája,
Ви tolla, Ви tolla,
Ваш/Ваша Könyve, Ваш/Ваша könyve,
lakása lakása
(Олівець, (Олівець,
ручка, ручка, книга,
книга, квартира)
квартира)
Tö b b es szá m e se té n a z Ő k n é v m á s t e g y e s s zá m b a n h a szn á lju k, a - k
tö b b e sje le t e lh a g y ju k p l.: a z ő k kön yvük, a z ő k to llú k h e ly e tt a z ő
kön yvük, a z ő to llú k stb .

Зверніть увагу, що у множині займенник Ők (Вони) при

вживанні втрачає закінчення -к, і збігається за написанням з
займенником О (Він, Вона). Замість a z ő k kö n yvü k, a z ő k to llú k
- a z ő kön yvük, a z ő tollúk.

Birtokos névmások (egy birtok esetén)

Присвійні займенники (одна власність)

Én Enyém Мі Mienk
Я Моя/Мій Ми Наш/Наша

Те Tied Ті Tietek
Ти Твоя/Твій Ви Ваш/Ваша

Ő Övé Ők Övék
В ін / В о н а Його/її Вони їх

Ön Öné Önök Önöké

Ви Ваш/Ваша Ви Ваш/Ваша

54
ПРАКТИЧНИЙ КУРС

УГОРСЬКОЇ МОВИ

ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ
-V a n zöld, hosszú ceruzád?
- Igen. Van zöld, hosszú ceruzám.

-V a n fehér, vastag füzeted?

- Igen, van fehér, vastag füzetem.

-V a n vékony, kék könyved?

- Nem, nincs vékony, kék könyvem.

- Van fekete tollad?

- Igen, van fekete toliam.

- Van keskeny asztalod?

- Nem, nincs keskeny asztalom.

- Van széles asztalod?

- Igen, van széles asztalom.

-V a n autód?
- Igen, van autóm./ Nem, nincs autóm.

- Milyen autód van?

- Fehér, kényelmes autóm van.

-V a n házad?
- Igen, van házam./ Nem, nincs házam, lakásom van.

- Milyen házad van?

- Nagy, kétemeletes házam van./Kicsi, egyszobás lakásom van.
- У тебе є довгий, зелений олівець?
- Так. У мене є довгий, зелений олівець.

- У тебе є білий, товстий зошит?

- Так, у мене є білий, товстий зошит.

- У тебе є тонка, синя книга?

- Ні, у мене нема тонкої, синьої книги.

- У тебе є чорна ручка?

- Так, у мене є чорна ручка.

- У тебе є вузький стіл?

- Ні, у мене нема вузький стіл.

- У тебе є широкий стіл?

- Так, у мене є широкий стіл.

- У тебе є машина?
-Т а к , я маю машину./Ні, я не маю машину.

- Яку машину маєш?

- У мене біла, зручна машина.

- У тебе є будинок?
-Т а к , я маю будинок./ Ні, я не маю будинок, у мене квартира.

- Який будинок маєш?

- Я маю, великий, двоповерховий будинок ./У мене
маленька, однокімнатна квартира.
Birtokos személyragok(több birtok esetén)
Присвійні займенники (багато власності)
Én Ceruzáim, Мі Ceruzáink,
Я/Мої tolláim, Ми/ tollaink,
könyveim, Наші könyveink,
lakásaim lakásaink
(Олівці, (Олівці,
ручки, ручки,
книги, книги,
квартири) квартири)
Те Ceruzáid, Ті Ceruzáitok,
Ти/Твої tolláid, Ви/ tolláitok,
könyveid, Ваші könyveitek,
lakásaid lakásaitok
(Олівці, (Олівці,
ручки, ручки,
книги, книги,
квартири) квартири)
Ő Ceruzái, Ők Ceruzáik,
Він/Вона/ tollai, Вони/íx tolláik,
Його/Її könyvei, könyveik,
lakásai lakásaik
(Олівці, (Олівці,
ручки, ручки,
книги, книги,
квартири) квартири)
Ön Ceruzái, Önök Ceruzái,
Ви/Ваші tollai, Ви/Ваші tollai,
könyvei, könyvei,
lakásai lakásai
(Олівці, (Олівці,
ручки, ручки,
книги, книги,
квартири) квартири)
Töb b b irto k e se té n is a z Ő k n é v m á s t e g y e s szá m b a n h a szn á lju k p l.:
a z ő k kö n yveik, a z ő k to llá ik h e ly e tt a z ő kö n yveik, a z ő to llá ik stb.

Якщо більше власності, займенник Ők (Вони) при вживанні

втрачає закінчення -k і збігається за написанням з
займенником Ő (Він, Вона). Замість a z ő k kön yveik, a z ő k to llá ik
- a z ő kö n yveik, a z ő tolláik.

Birtokos névmások (több birtok esetén)

Присвійні займенники (багато власності)

Én Enyéim Мі Mieink
Я Мої Ми Наші
Те Tieid Ті Tieitek
Ти Твої Ви Ваші
Ő Övéi Ők Övéik
В ін / В о н а Його/її Вони їх

Ön Önéi Önök Önökéi

Ви Ваші Ви Ваші
Hol vannak a ceruzáink?
A ceruzáitok a fiókban vannak.

Hol vannak a kulcsaim?

A kulcsaid az asztalon vannak.

Hol vannak Anna virágai?

Anna virágai az erkélyen vannak.

Ezek a te tolláid vagy az enyéim?

Ezek a te tolláid.

Ezek a Péter könyvei vagy a Ádáméi?

Ezek a Péter könyvei.

A gyerekeim nálad vannak?

Igen, a gyerekeid az enyéimmel együtt itthon vannak.

Anna a barátainál ?
Nem, Anna a szüleinél van.

Hány órátok van ma?

Ma hét óránk van.

A diákok a folyosón vannak, ugye?

Nem, a diákok az osztályaikban vannak.
Де (є) наші олівці?
Ваші олівці у шухляді (є).

Де (є) мої ключі?

Твої ключі на столі (є).

Де (є) квіти Анни?

Квіти Анни на балконі (є).

Ці ручки твої чи мої?

Ці ручки твої.

Це книги Петра чи Адама?

Це книги Петра.

Мої діти у тебе?

Так, твої діти дома разом із моїми.

Анна у своїх друзів ?

Ні, Анна у своїх батьків (є).

Скільки уроків маєте сьогодні?

Сьогодні маємо сім уроків.

Студенти на коридорі, правда?

Ні, студенти у своїх класах.
-Jó napot kívánok! Mit parancsol?
-Jó napot kívánok! Egy kenyeret kérek. Adjon még egy csomag vajat,
egy kiló sajtot és egy liter tejet!
-Parancsoljon!
-Köszönöm szépen! Viszontlátásra!

-Anna, mit kérsz reggelire?

-E gy zsemlét kérek, egy kis vajat, lekvárt és teát.
-Szendvicset nem kérsz?
-Köszönöm, nem! Inkább egy almát.

-H ány ceruzát vegyek?

-Vegyél egy piros ceruzát, egy zöldet és egy feketét.
-Tollat ne vegyek?
-D e igen! Vegyél egy kék tollat.
-M ást ne vegyek?
-Talán még két vékony füzetet.

- Nem találom a fehér ingemet.

- Nem tudom, hol lehet.Nincs a szekrényben?
- De igen, itt van a fekete szoknya mellett.

-M it főzzek ebédre?
- Én fasírtot kérek.
- Én makarónit kérek hússal.
-A kko r ma együnk makarónit hússal, holnap együnk fasírtot.

-M it csinálsz?
-Sem m i érdekeset.
- Nincs kedved moziba menni?
- Mehetünk. Tíz perc múlva találkozunk a mozi előtt.
- Rendben van.
-Доброго дня бажаю! Що прикажете? (Чого бажаєте) *
-Доброго дня бажаю! Один хліб прошу. Дайте ще одну пачку
масла, один кілограм сиру і один літер молока!
- «Приказуйте»! (Прошу)
-Дякую гарно! До побачення!

-Анна, що просиш на сніданок?

-О д ну булочку прошу, трішки масла, повидло та чай.
-Бутерброд не просиш?
-Дякую , ні! Краще одне яблуко.

-Скільки олівців купити?

-Купи один червоний олівець, один зелений, і один чорний.
-Ручку не купити?
-Так! Купи одну синю ручку.
-Інш е не купувати?
-М абуть, ще два тонкі зошити.

- Не знаходжу мою білу сорочку.

- Не знаю, де може бути. У шафі нема?
- Так, тут є біля чорної спідниці.

- Що зварити на обід?
- Я прошу котлети.
- Я прошу макарони з м'ясом.
- Тоді сьогодні поїмо макарони з м'ясом, а завтра поїмо котлети.

- Що робиш?
- Нічого цікавого.
- Не маєш бажання піти у кіно?
- Можемо піти. Зустрінемось через десять хвилин біля кінотеатру-
- Гаразд.
* Використаний дослівний переклад сторінки.
 Kit? Mit? A - t tárgyrag
Кого? Що? Ознака знахідного відмінка суфікс - 1
Magánhangzóra végződő szavak esetén. Mássalhangzóra végződő szavak esetén.
Я кщ о слово за кін чуєт ься голосним Я кщ о слово за кін чуєт ься пр и го л осни м .
звуком .
На a szavak -1, -Іу, -\, -п, -пу, - На egyéb mássalhangzóra Többes szám esetén a - k Egyes szavakban
r, -s, -sz, -zbetűkkel végződik a szó, a szó többesjelhez kapcsoljuk kiesik egy
végződnek - nem kell hangrendjének megfelelő - a ,- e kötőhang magánhangzó.
kötőhang. kötőhangot használunk segítségével. Д е я к і слова
Якщ о слово закін ч уєт ься-l, Néha a - t tárgyrag -a , -e kötőhang У м н о ж и н і озн а ку вт рачаю т ь
-ly, -j, -n, -ny, -r, -s, -sz, - segítségével kapcsolódik. зн а хідн о го відм інка голосний.
гбуквам и - не Якщ о слово за кін чуєт ься інш им додаєм о до м н о ж и н н о ї
використ овуєм о приголосним , з'єд н ува л ьн у ф орм и за д опом огою - е
з'єд н ува л ьн у голосн у го л о сн у використ овуєм о згідно а б о -а .
га р м о н ії голосних. Ін о д і
з'єд н увальн а голосн а м ож е
бут и ~е або -а .
Pl: ajtó+t-ajtót, а -їс і, e -> é Pl: szekrény-szekrényt, Pl: b o lt - boltot, ablak - ablakot, Pl: torta - torták - tortákat, Pl: bokor+t-
jiú + t -fiú t Pl: fa +t-fá t, pulóver-pulóvert, üzlet - üzletet, zö ld ség - zöldséget, körte - körték - körtéket, bokrot.
n ő + t-n ő t szoba+t-szobát, villam os-villam ost, gyüm ölcs - gyüm ölcsöt, m a g a s­ tojás - tojások - tojásokat, terem +t-term et.
H anp.: д вер і lecke+t-leckét, N éhány kivétel: m agasat, kék- kéket. m érn ök - m érn ökö k - szo b o r+ t-szo b ro t
хлопець - kö rte+ t-kö rtét vaj -v a ja t,h e ly - helyet, m érnököket. H anp.:
хло п ц я a->ó, e->é m éz - m ézet, ken yér - Hanp.: м агазин, т орт - т о р т и - т орт ів, H anp.: кущ ,
ж ін ка - ж ін к у H anp.: дерево, kenyeret, m a d á r - m a d a ra t в ік н о - в ік н а , овоч,ф рукт , гр уш а - гр уш і,яй ц е - яйц я зал,
кім нат а- кім нат у, H anp.: ш аф а - високий, синій. -я є ц ь , скульпт ур а -
урок, ш афу, свет р, т рамвай, ін ж ен ер - ін ж ен ери - скульпт уру.
гр уш а - гр уш у Д е я к і в инят ки: м асло, інж енерів
м ісце, м ед, хліб, пт аха.
 A személyes névmások alakjai
Форми особистих займенників.

Egyes szám/Однина
Kit?/ К о г о ?
Én/ Я Engem /Мене
Te/Tu Téged /Тебе
Ön/ В и Önt/Вас
0 / В ін (В о н а ) Őt/Його/Її

Többes szám/Множина
K it? /K o zo ?
М і/М и Minket/Нас
Ті/Ви Titeket/Вас
Ö n ö k/B u Önöket/Вас
Ők/ В о н и Őket/Іх
 IGERAGOZÁS
(Дієвідмінювання)
Jelen idő, kijelentő mód
A m e g y és a jö n ige ragozása/
Відмінювання дієслів m e g y (й т и ) та jö n (п р и й т и )

Меду Jön
(menni) (jönni)
Én/Я Megyek/йду Jövök/приходжу
Те/Ти Mész (mégy)/ Jössz/приходиш
йдеш
0 / Ön Megy /йде Jön /приходить
Він, (йдете) (приходите)
вона/Ви
Мі/Ми Megyünk/йдемо Jövünk/приходимо
Ті/Ви Mentek/йдете Jöttök/приходите
Önök/Ők Mennek/йдуть Jönnek/приходять
Вони/Ви (йдете) (приходите)

- Hova mégy? - Куди йдеш?

- Egy jó kiállításra megyek. Te is - Я йду на хорошу виставку.
jössz? Ти також йдеш?
- Nem tudom. Kik jönnek még? - Не знаю. Хто ще йде.
-A n n a is jön. - Анна також йде.
- Rendben van, én is megyek. - Гаразд, я також йду.

- Mikor megyünk Budapestre? - Коли йдемо (їдемо) в

- Hétfőn megyünk. Будапешт?
- Йдемо (їдемо) у
понеділок.
- Hová mentek a hétvégén? - Куди йдете у кінці тижня?
- Utazni megyünk valahova. - Йдемо кудись у
подорож.

65
 Alanyi és tárgyas ragozás
Безоб'єктне та об'єктне відмінювання дієслів
Az igéknek kétféle ragozásuk van:
Існує 2 види дієвідмінювання:
Alanyi ragozás (általános ragozás)
Az az igeragozás, amikor az igéhez olyan ragot teszünk,
amely az alany számát és személyét fejezi ki.
(безоб'єктне відмінювання)
Закінчення дієслів вказує тільки на категорію числа та особу іменника

Én/Я -o k , -ек, -ö k Мі/Ми -u n k , -ü n k

Те/Ти -5Z Ti/Ви -t o k ,-te k ,-t ö k

Ő/Ön - Ők/Önök -n a k , - n e k
Він, вона/Ви Вони/Ви
Tárgyas ragozás (határozott ragozás)
A tárgyas igeragozásnál a ragok megjelölik az alany számát és
személyét,
de ezen kívül egy határozott tárgyra is utalnak.
(об'єктне відмінювання)
Закінчення дієслів вказує не лише на категорію числа та особу іменника,
але і на конкретний предмет.
Én/Я -о т , -е т , -о т Мі/Ми -ju k -, j ü k

Те/Ти -o d , -e d , -ö d Ті/Ви -jó to k ,-ite k

Ő/Ön -ja , - і Ők/Önök -jó k , -ik

Він, вона/Ви Вони/Ви
 -S, -z, -sz végű igék
Дієслова з основою на -s, -z, -sz
Egyes szám második személyben (Te) az igei személyrag az -sz. De az -s,
-z ,-sz végű igék esetében az egyes szám második személyű ige -ol, -el, -öl
ragot kap.
У другій особі однини (Ти) дієслова мають закінчення -sz.
А л е якщо основна форма дієслова сама закінчується на -s, -z, -sz, то у
другій особі однини (Ти) закінчення будуть -ol, -el, -öl.

-s, -z, -sz végű igék.

Дієслова з основою на -s, -z, -sz

Én olvasok nézek főzök

Я читаю дивлюсь готую

Те olvasol nézel főzöl

Ти читаєш дивишся готуєш

Ő/ Ön olvas néz főz

Він, вона/ читає/ дивиться/ готує/
Ви читаєте дивитесь готуєте

Мі olvasunk nézünk főzünk

Ми читаємо дивимось готуємо

Ті olvastok néztek főztök

Ви читаєте дивитесь готуєте

Ők/ Önök olvasnak néznek főznek

Вони/ читають/ дивляться/ готують/
Ви читаєте дивитесь готуєте
 Ikés igék
«Ікові» дієслова
A magyar nyelvben egy sajátos csoportot képeznek az úgynevezett ikes igék,
amelyeknek egyes szám harmadik személyben -ik végződésük van, ez a szótári
formájuk is. Igeragozáskor egyes szám első személyben -m végződést kapnak a
megszokott -k helyett.
Особливу групу угорських дієслів складають так звані "Ікові" дієслова, які в
3-ій особі однини мають закінчення -ik. У цьому випадку в словниках
дається саме їх Ікова форма. При відмінюванні в першій особі однини Ікові
дієслова мають закінчення на -т, а не на -к як звичайні дієслова: lakik,
dolgozik, utazik, érkezik stb.

Ikes igék.
1нові дієслова

Én lakom eszem iszom

Я ж иву їм п'ю

Te laksz eszel iszol

Ти ж ивеш їси п'єш

Ő /Ö n lakik eszik iszik

Він, вона/ ж иве/ їст ь/ п 'є/
Ви ж ивет е їст е п'єт е

Mi lakunk eszünk iszunk

Ми ж ивемо їмо п'єм о

Ті laktok esztek isztok

Ви ж ивет е їст е п'єт е

Ők/ Önök laknak esznek isznak

Вони/ ж ивут ь/ їдят ь/ п'ю т ь/
Ви ж ивет е їст е п'єт е

68
ПРАКТИЧНИЙ КУРС

УГОРСЬКОЇ МОВИ

ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ
 Mit csinál..?

Mit csinál a tanár? A tanár tanít.

Mit tanít a tanár?

A tanár ilyen tantárgyakat tanít:

anya nyelvet,

idegen nyelvet,

történelmet.

Mit csinál a tanuló? A tanuló tanul.

Mit tanul a tanuló?

A tanuló a ilyen tantárgyakat tanul:

földrajzot,

természetrajzot,

matematikát.

Mivel foglalkozik az orvos? Az orvos gyógyít.

 Що робить..?

Що робить вчитель? Вчитель учить.

Що вчитель учить?

Вчитель вчить такі предмети:

рідну мову,

іноземну мову,

історію.

Що робить учень? Учень вчиться.

Що учень вчить?

Учень вчить такі предмети:

географію,

природознавство,

математику.

Чим займається лікар? Лікар лікує.

Milyen betegségeket gyógyít az orvos?

Az orvos ilyen betegségeket gyógyít: meghűlést,

magas vérnyomást, testi sérüléseket.

Mivel foglalkozik a beteg?

A beteg gyógyul.

Mit csinál az eladó? Az eladó árul.

Mit árul az eladó?

Különböző árukat, termékeket.

Mit csinál a vevő? A vevő vásárol.

Mit vásárol a vásárló?

Ruhát, élelmiszert, gyógyszert.

Пояснення. Vásárló та vevő, слова-синоніми. Дієслово «vásárolni» -
купувати, утворює іменник vásár - базар, а дієслово «venni» - брати,
утворює іменник vevő.
Які хвороби лікує лікар?

Лікар лікує такі хвороби: простуду,

високий кров'яний тиск, тілесні пошкодження.

Чим займається хворий?

Хворий лікується.

Що робить продавець? Продавець продає.

Що продає продавець?

Різноманітні товари, вироби.

Що робить покупець? Покупець купує.

Що купує покупець?

Одежу, продовольчі товари, ліки.

Mit csinál a rendőr? A rendőr rendet
őriz.

Milyen rendet?

A közrendet.

Mit csinál a bűnöző? A bűnöző bűncselekményt

követ el.

Milyen bűncselekményt?

A bűnöző lop.

A bűnöző rabol.

Mit csinál a jogász? A jogász a törvényt

elemzi.

Az ügyvéd véd.

A közjegyző okmányokat állít ki.

Що робить поліцейський? Поліцейський
охороняє порядок.

Який порядок?

Громадський порядок.

Що робить злочинець? Злочинець здійснює

злочини.

Які злочини?

Злочинець краде.

Злочинець грабує.

Що робить юрист? Юрист аналізує

закони.

Адвокат захищає.

Нотаріус оформляє докум ент и.

Mit csinál a szakács? A szakács főz.

A szakács húst süt. A szakács süteményt süt.

Mit csinál a mérnök?

A mérnök teljesíti a műszaki követelményeket.

A mérnök tervez.

A mérnök ellenőriz.

Mit csinál az építőmunkás? Az építőmunkás épít.

Mit épít az építőmunkás?

Az építőmunkás házat, gyárat, üzemet épít.

Пояснення: «építőmunkás» складається двох коренів: з «építeni» -
будувати, та «munkás» - робітник.

Mit csinál a katona? A katona a hazát szolgálja.

A katona harcol.

A katona legyőzi az ellenséget.

Що робить кухар? Кухар варить.

Кухар жарить м'ясо. Кухар пече тістечко.

Що робить інженер?

Інженер виконує технічні вимоги.

Інженер планує.

Інженер контролює.

Що робить будівельник? Будівельник будує.

Що будує будівельник?

Будівельник будує будинок, фабрику, завод.

Що робить військовий? Військовий служить

вітчизні.

Військовий воює.

Військовий перемагає ворогів.

 Gyakorlat

1. Az eladó ilyen árut árul: gyógyszert és ruhát.

2. A bűnöző okmányokat állít ki.

3. A tanuló anyanyelvet és történelmet tanul.

4. A mérnök gyárat vásárol.

5. A vásárló süteményt süt.

6. A katona az ellenséggel harcol.

7. Az ügyész a közrendet ellenőrzi.

8. A beteg rendőr meghűlést gyógyít.

9. A szakács húst és süteményt árul.

10. A mérnök védi a műszaki követelményeket.

11. A jogász törvényeket tanul.

12. Az építőmunkás eladja az üzemet.

13. A tanuló ilyen tantí-gyakat tanul: anya nyelvet

természetrajzot.

14. A katona testi sérüléseket gyógyít.

 Практикум

1. Продавець продає такі товари: ліки і одежу.

2. Злочинець оформляє документи.

3. Учень вивчає рідну мову і історію.

4. Інженер купує фабрику.

5. Покупець пече тістечка.

6. Військовий воює з ворогами.

7. Прокурор контролює громадський порядок.

8. Хворий поліцейський лікує простуду.

9. Кухар продає м'ясо і тістечка.

10. Інженер захищає технічні вимори.

11. Юрист вчить закони.

12. Будівельник продає завод.

13. Учень вивчає такі предмети: рідну мову і

природознавство.

14. Військовий лікує тілесні пошкодження.

15. Az orvos bűnözőt gyógyít.

16. A tanuló beteg.

17. A vásárló különböző árut, terméket vásárol.

18. A bíró házat épít.

19. Az eladó húst süt.

20. Az eladó élelmiszert árul.

21. A beteg gyógyszert, ruhát vásárol.

22. A tanár földrajzot és természetrajzot tanít.

23. A közjegyző házat lop.

24. A bíró a hazát szolgálja.

25. Az orvos legyőzi a betegséget.

26. Az ügyvéd bűntettet elemez.

27. A rendőr bűnözőt vádol.

28. A beteg mérnök magas vérnyomást gyógyít.

29. A bűnöző kirabolja az orvost.

15. Лікар лікує злочинця.

16. Учень хворий.

17. Покупець купує різноманітні товари, вироби.

18. Суддя будує будинок.

19. Продавець жарить м'ясо.

20. Продавець продає продукти.

21. Хворий купує ліки, одежу.

22. Вчитель вчить географію і природознавство.

23. Нотаріус краде будинок.

24. Суддя служить вітчизні.

25. Лікар перемагає хворобу.

26. Адвокат аналізує злочин.

27. Поліцейський обвинувачує злочинця.

28. Хворий інженер лікує високий кров'яний тиск.

29. Злочинець грабує лікаря.

30. A tanár a ilyen tantárgyakat tanít:

történelmet és földrajzot.

31. A vásárló ilyen terméket vásárol: húst és

süteményt.

32. A beteg tanuló gyógyul.

Néhány ige ragozása

CSINÁLNI

Én csinálok. Mi csinálunk.
Te csinálsz. Ti csináltok.
Ő/Ön csinál. Ők/Önök csinálnak.
VÁSÁROLNI

Én gyógyszert Mi gyógyszert
vásárolok. vásárolunk.

Te gyógyszert Ti gyógyszert
vásárolsz. vásároltok.

Ő gyógyszert vásárol. Ők/Önök gyógyszer

vásárolnak.
30. Вчитель вчить (викладає) такі предмети:

історію і географію.

31. Покупець купує такі продукти: м'ясо і тістечко.

32. Хворий учень лікується.

Відмінювання деяких дієслів

РОБИТИ

Я роблю. Ми робимо.
Ти робиш. Ви робите.
Він робить. Вони роблять.
КУПУВАТИ

Я купую ліки. Ми купуємо ліки.

Ти купуєш ліки. Ви купуєте ліки.
Він купує ліки. Вони купують ліки.
 ÁRULNI
Én ruhát árulok. Mi ruhát árulunk.

Te ruhát árulsz. Ti ruhát árultok.

Ő/Önök ruhát árul. Ők/Önök ruhát

árulnak.

ÉPÍTENI
Én házat építek. Mi házat építünk.

Te házat építesz. Ti házat építetek.

Ő/Ön házat épít. Ők/Önök házat építenek.

FŐZNI
Én húst főzök. Mi húst főzünk.

Te húst főzöl. Ti húst főztök.

Ő/Ön húst főz. Ők/Önök húst főznek.

TANULNI
Én nyelvet tanulok. Mi nyelvet tanulunk.

Te nyelvet tanulsz. Ti nyelvet tanultok.

Ő/Ön nyelvet tanul. Ők/Önök nyelvet

tanulnak.
 ПРОДАВАТИ
Я продаю одежу. Ми продаємо одежу.

Ти продаєш одежу. Ви продаєте одежу.

Він продає одежу. Вони продають одежу.

БУДУВАТИ
Я будую будинок. Ми будуємо будинок.

Ти будуєш будинок. Ви будуєте будинок.

Він будує будинок. Вони будують будинок.

ВАРИТИ
Я варю м'ясо. Ми варимо м'ясо.

Ти вариш м'ясо. Ви варите м'ясо.

Він варить м'ясо. Вони варять м'ясо.

ВЧИТИ
Я вчу мову. Ми вчимо мову.

Ти вчиш мову. Ви вчите мову.

Він вчить мову. Вони вивчають мову.

 Az utca Вулиця

1. Ez utca. 1. Це вулиця.
2. Az szép utca. 2. То красива вулиця.
3. Ez járda. 3. Це тротуар.
4. Az rossz járda. 4. То поганий тротуар.
5. Ez fa. 5. Це дерево.
6. Az vastag fa. 6. То товсте дерево.
7. Ez bokor. 7. Це кущ.
8. Ez vékony bokor. 8. Це тонкий кущ.
9. Az fű. 9. То трава.
10. Ez száraz fű. 10. Це суха трава.
11. Az föld. 11. То земля.
12. Ez nyirkos föld. 12. Це волога земля.
13. Az kő. 13. То камінь.
14. Ez kerek kő. 14. Це круглий камінь.
15. Ez virág. 15. Це квітка.
16. Ez szép virág. 16. Це гарна квітка.
17. Ez mező. 17. Це поле.
18. Az négyszögletű mező. 18. То квадратне поле.
19. Ez erdő. 19. Це ліс.
20. Az hatalmas erdő. 20. То величезний ліс.
21. Ez ég. 21. Це небо.
22. Az kék ég. 22. То синє небо.
23. Ez nap. 23. Це сонце.
24. Az halvány nap. 24. То тьмяне сонце.

Előre. Вперед.

Hátra. Назад.

Jobbra Вправо.

Balra. Вліво.
 A lát ige ragozása/Відмінювання дієслова бачити

Én látok. Mi látunk.

Te látsz. Ti láttok.

Ő/Ön lát. Ők/Önök látnak.

Gyakorlat

1. Az nagy és vékony fa.

2. Ez keskeny és rossz utca.
3. Az szép és széles járda.
4. Az hatalmas és szép virág.
5. Ez halvány és piros nap.
6. Az nyirkos és vékony fű.
7. Ez vastag és száraz bokor.
8. Az kicsi és négyszögletű kő.
9. Ez fekete és jó föld.
10. Ez kerek és zöld mező.
11. Az kicsi és rossz erdő.
12. Ez hatalmas, szép ég.
 Я бачу. Ми бачимо.

Ти бачиш. Ви бачите.

Він бачить. Вони бачать.

Практикум

1. То велике і тонке дерево.

2. Це вузька і погана вулиця.
3. То красивий, широкий тротуар.
4. То величезна і гарна квітка.
5. Це тьмяне, червоне сонце.
6. То волога і тонка трава.
7. Це товстий, сухий кущ.
8. То малий і квадратний камінь.
9. Це чорна і хороша земля.
10. Це кругле і зелене поле.
11. То маленький і поганий ліс.
12. Це величезне, красиве небо.
Én jobbra megyek. Mi balra megyünk.

Te balra Ti jobbra mentek.

mész/mégy.
Ők/Önök balra
Ő/Ön jobbra megy. mennek.

Én előre megyek. Mi hátra megyünk.

Te hátra Ti előre mentek.

mész/mégy.
Ők/Önök hátra
Ő/Ön előre megy. mennek.

Én keskeny és rossz járdán megyek.

Te szép, széles úton mégy/mész.

Ő/Ön száraz, zöld füvön megy.

Я іду вправо. Ми йдемо вліво.

Ти ідеш вліво. Ви йдете вправо.

Він іде вправо. Вони йдуть вліво.

Я іду вперед. Ми йдемо назад.

Ти ідеш назад. Ви йдете вперед.

Він іде вперед. Вони йдуть назад.

Я іду вузьким і поганим тротуаром.

Ти ідеш красивою, широкою вулицею.

Він ідете сухою, зеленою травою.

Mi nyirkos, jó földön megyünk.

Ti hatalmas, négyszögletű mezőn mentek.

Ők/Önök kicsi, sötét erdőben mennek.

Én piros, hatalmas napot látok.

Te szép, kék eget látsz.

Ő/Ön nyirkos, keskeny bokrot lát.

Mi kicsi, rossz virágot látunk.

Ti fekete, kerek követ láttok.

Ők/Önök fát, zöld füvet látnak.

Ми йдемо вологою, хорошою землею.

Ви йдете величезним, квадратним полем.

Вони йдуть малим і тьмяним лісом.

Я бачу яскраве, величезне сонце.

Ти бачиш красиве, синє небо.

Він бачить тонкий і вологий кущ.

Ми бачимо маленьку, погану квітку.

Ви бачите чорний, круглий камінь.

Вони бачать дерево і зелену траву.

 Az udvar Двір

1. Ez udvar. 1. Це двір.

2. Ez belső udvar. 2. Це внутрішній двір.

3. Az külső udvar. 3. То зовнішній двір.

4. Ez ház. 4. Це будинок.

5. Az földszintes ház. 5. То одноповерховий будинок.

6. Ez többszintes ház. 6. Це багатоповерховий будинок.

7. Ez lépcsőház. 7. Це під'їзд.

8. Az koszos lépcsőház. 8. То брудний під'їзд.

9. Ez tiszta lépcsőház. 9. Це чистий під'їзд.

10. Ez lépcső. 10. Це сходи.

11. Az kényelmes lépcső. 11. То зручні сходи.

12. Az kényelmetlen lépcső. 12. Це незручні сходи.

13. Az folyosó. 13. То коридор.

14. Ez sötét folyosó. 14. Це темний коридор.

15. Az világos folyosó. 15. То світлий коридор.
16. Ez erkély. 16. Це балкон.
17. Az hatalmas erkély. 17. То величезний балкон
18. Ez kicsi erkély. 18. Це малюсінький балкон

Igeragozás / Дієвідмінювання

Állni Стояти Mi állunk. Ми стоїмо.

Én állok. Я стою. Ti álltok. Ви стоїте.

Te állsz. Ти стоїш. Ők/Önök állnak. Вони стоять.

Ő/Ön áll. Він стоїть.

Ülni Сидіти Mi ülünk. Ми сидимо.

Én ülök. Я сиджу. Ti ültök. Ви сидите.

Te ülsz. Ти сидиш. Ők/Önök ülnek. Вони сидять.

O/On ül. Він сидить.

 Gyakorlat

1. Ez keskeny, sötét udvar.

2. Az kényelmetlen, koszos lépcsőház.

3. Ez külső, kényelmes erkély.

4. Ez tiszta, kényelmes lépcső.

5. Az kicsi, földszintes ház.

6. Ez új, tágas folyosó.

7. Az belső, kényelmetlen erkély.

8. Az széles, világos udvar.

9. Az régi, keskeny folyosó.

10. Ez hatalmas, többszintes ház.

Én keskeny, belső udvaron állok.

Te széles, világos lépcsőházban állsz.

Ő/Ön tiszta, kényelmes udvaron áll.

 Практикум

1. Це вузький і темний двір.

2. То незручний і брудний під’їзд.

3. Це зовнішній, зручний балкон.

4. Це чисті і зручні сходи.

5. То малюсінький, одноповерховий будинок.

6. Це новий і просторий коридор.

7. То внутрішній, незручний балкон.

8. То широкий і світлий двір.

9. То старий і вузький коридор.

10. Це величезний, багатоповерховий будинок.

Я стою у вузькому, внутрішньому дворі.

Ти стоїш у широкому і світлому під'їзді.

Він стоїть у чистому і зручному дворі.

Mi kicsi lépcsőn állunk.

Ti hatalmas erkélyen álltok.

Ők/Önök sötét, koszos folyosón állnak.

Én tiszta, világos erkélyen ülök.

Te földszintes, nagy házban ülsz.

Ő/Ön többszintes, sötét házban ül.

Mi belső, koszos udvaron ülünk.

Ti külső, kényelmetlen udvaron ültök.

Ők/Önök kicsi, kényelmes erkélyen ülnek.

Ми стоїмо на малюсіньких сходах.

Ви стоїте на величезному балконі.

Вони стоять у темному, брудному коридорі.

Я сиджу на чистому, світлому балконі.

Ти сидиш в одноповерховому, великому

будинку.

Він сидить у темному, багатоповерховому

будинку.

Ми сидимо у внутрішньому, брудному дворі.

Ви сидите у зовнішньому, незручному дворі.

Вони сидять на малюсінькому, зручному балконі.

 A nappali Вітальня

1. Ez fotel. 1. Це крісло.

2. Az rekamé. 2. То диван.

3. Ez televízió/tévé. 3. Це телевізор.

4. Ez televíziós műsor. 4. Це телевізійна передача.

5. Ez érdekes tévécsatorna. 5. Це цікавий телевізійний канал.

6. Bekapcsolni. 6. Включити.

7. Kikapcsolni. 7. Виключити.

8. Nézni. 8. Дивитися.

9. Hallgatni. 9. Слухати.

10. Pihenni. 10. Відпочивати.

11. Zene. 11. Музика.

12. Műsor. 12. Передача.

13. Csatorna. 13. Канал.

14. Vidám. 14. Веселий.

15. Unalmas. 15. Нудний.

Én pihened. Mi pihenünk.

Te pihensz. Ti pihentek.

Ő /Ön pihen. Ők /Önök pihennek.

Én nézek. Mi nézünk.

Te nézel. Ti néztek.

Ő/Ön néz. Ők /Önök néznek.

Én hallgatod. Mi hallgatunk.

Te hallgatsz. Ti hallgat tok.

Ő/Ön hallgat. Ők /Önök hallgatnak.

Én bekapcsolот. Mi bekapcsoljuk.

Te bekapcsolod. Ti bekapcsolj átok.

Ő/Ön bekapcsolja. Ők/Önök bekapcsolják

Я відпочиваю. Ми відпочиваємо.

Ти відпочиваєш. Ви відпочиваєте.

Він відпочиває. Вони відпочивають.

Я дивлюся. Ми дивимося.

Ти дивишся. Ви дивитеся.

Він дивиться. Вони дивляться.

Я слухаю. Ми слухаємо.

Ти слухаєш. Ви слухаєте.

Він слухає. Вони слухають.

Я включаю. Ми включаємо.

Ти включаєш. Ви включаєте.

Він включає. Вони включають.

Én kikapcsolom. Mi kikapcsol/ufr.

Te kikapcsolod. Ti kikapcsoljátok.

Ő/Ön kikapcsol/а. Ők/Önök kikapcsol/áfc

Gyakorlat

1. Az kényelmes és tágas nappali.

2. Ez sötét és kicsi nappali.

3. Ez kényelmetlen, keskeny fotel.

4. Az magas és széles fotel.

5. Ez kicsi, kényelmetlen és keskeny rekamé.

6. Ez modern és nagy tévé.

7. Ez érdekes televíziós műsor.

8. Az unalmas televíziós műsor.

Я виключаю. Ми виключаємо.

Ти виключаєш. Ви виключаєте.

Він виключає. Вони виключають.

Практикум

1. То зручна і простора вітальня.

2. Це темна і маленька вітальня.

3. Це незручне, вузьке крісло.

4. То високе і широке крісло.

5. Це маленький, незручний і вузький диван.

6. Це сучасний і великий телевізор.

7. Це цікава телевізійна передача.

8. То нудний телевізійний канал.

Én sötét nappaliban pihenek.

Te széles fotelben pihensz.

Ő/Ön nagy rekamén pihen.

Mi kényelmes nappaliban pihenünk.

Ti keskeny fotelben pihentek.

Ők/Önök tágas nappaliban pihennek.

Én kicsi, régi tévét nézek.

Te érdekes, modern csatornát nézel.

Ő/Ön érdekes zenecsatornát néz.

Mi unalmas televíziós műsort nézünk

Ti televíziós műsort néztek.

Ők/Önök érdekes csatornát néznek.

Я відпочиваю у темній вітальні.

Ти відпочиваєш у широкому кріслі.

Він відпочиває на великому дивані.

Ми відпочиваємо у зручній вітальні.

Ви відпочиваєте у вузькому кріслі.

Вони відпочивають у просторій вітальні.

Я дивлюся маленький, старий телевізор.

Ти дивишся цікавий, сучасний канал.

Він дивиться цікавий музичний канал.

Ми дивимося нудну телевізійну передачу.

Ви дивитеся телевізійну передачу.

Вони дивляться цікавий канал.

Én komoly, klasszikus zenét hallgatok.

Te modern könnyűzenét hallgatsz.

Ő/Ön unalmas zenét hallgat.

Mi komoly műsort hallgatunk.

Ti humoros műsort hallgattok.

Ők/Önök vidám, klasszikus zenét hallgatnak.

Én bekapcsolom a szomorú zenét.

Te bekapcsolod a nagy tévét.

Ő/Ön bekapcsolja az unalmas csatornát.

Mi bekapcsoljuk a tévéműsort.

Ti bekapcsoljátok a klasszikus zenét.

Ők/Önök bekapcsolják a zenés műsort.

Я слухаю серйозну, класичну музику.

Ти слухаєш сучасну, легку музику.

Він слухає нудну музику.

Ми слухаємо серйозну передачу.

Ви слухаєте гумористичну передачу.

Вони слухають веселу, класичну музику.

Я включаю сумну музику.

Ти включаєш великий телевізор.

Він включає нудний канал.

Ми включаємо телевізійну передачу.

Ви включаєте класичну, сумну музику.

Вони включають музичну передачу.

Én kikapcsolom a kicsi tévét.

Te kikapcsolod az unalmas zenét.

Ő/Ön kikapcsolja a humoros műsort.

Mi kikapcsoljuk a klasszikus zenét.

Ti kikapcsoljátok a vidám televízió csatornát.

Ők/Önök kikapcsolják a műsort és a csatornát.

113
Я виключаю маленький телевізор.

Ти виключаєш нудну музику.

Він виключає гумористичну передачу.

Ми виключаємо класичну музику.

Ви виключаєте веселий телевізійний канал.

Вони виключають передачу і канал.

 A konyha

1. Ez tányér.

2. Ez kanál.

3. Az csésze.

4. Ez pohár.

5. Az villa.

6. Ez fazék.

7. Az serpenyő.

8. Ez kés.

9. Én kést használok.

10. Ez a serpenyő üres.

11. Az a fazék teli.

12. Ez a kés éles.

13. Az a kés tompa.

 Кухня

1. Це тарілка.

2. Це ложка.

3. То чашка.

4. Це стакан.

5. То вилка.

6. Це каструля.

7. Це сковорідка.

8. Це ніж.

9. Я користуюся ножем. (Я використовую ніж)

10. Ця сковорідка пуста.

11. Та каструля повна.

12. Цей ніж гострий.

13. Той ніж тупий.

 VÁGNI

Én vágok. Mi vágunk.

Te vágsz. Ti vágtok.

Ő/Ön vág. Ők/Önök vágnak.

ÖNTENI

Én öntök. Mi öntünk.

Te öntesz. Ti öntötök.

Ő/Ön ö n t. Ők/Önök öntenek.

HASZNÁLNI

Én használok. Mi használunk.

Te használsz. Ti használtok.

Ő/Ön használ. Ők/Önök használnak

 Різати

Я ріжу. Ми ріжемо.

Ти ріжеш. Ви ріжете.

Він ріже. Вони ріжуть.

Наливати

Я наливаю. Ми наливаємо.

Ти наливаєш. Ви наливаєте.

Він наливає. Вони наливають.

Використовувати

Я використовую. Ми використовуємо.

Ти використовуєш. Ви використовуєте.

Він використовує. Вони використовують.

 Gyakorlat

Vágni

Én késsel vágok.

Te késsel vágsz.

Ő/Ön éles késsel vág.

Mi tompa késsel vágunk.

Ti éles és hosszú késsel vágtok.

Ők/Önök tompa és rövid késsel vágnak.

Önteni

Én forró vizet öntök a csészébe.

Te meleg tejet öntesz a pohárba.

Ő/Ön sűrű tejfölt önt a fazékba.

Mi forró teát öntünk a pohárba.

Ő tiszta vizet önt a serpenyőbe.

Ők/Önök hideg tejet öntenek a fazékba.

 Практикум

Різати

Я ріжу ножем.

Ти ріжеш ножем.

Він ріже гострим ножем.

Ми ріжемо тупим ножем.

Ви ріжете гострим і довгим ножем.

Вони ріжуть тупим і коротким ножем.

Наливати

Я наливаю у гарячу воду у чашку.

Ти наливаєш тепле молоко у стакан.

Він наливає густу сметану у каструлю.

Ми наливаємо гарячий чай у стакан.

Ви наливаєте чисту воду у сковорідку.

Вони наливають холодне молоко у каструлю.

120
Használni

Én éles kést használok.

Te tiszta kanalat használsz.

Ő/Ön kicsi serpenyőt használ.

Mi kényelmes fazekat használunk.

Ti tompa villát használtok.

Ők/Önök piszkos csészét használnak.

Використовувати

Я використовую гострий ніж.

Ти використовуєш чисту ложку.

Він використовує маленьку сковорідку.

Ми використовуємо зручну каструлю.

Ви використовуєте тупу вилку.

Вони використовують брудну чашку.

 A hálószoba

1. Az ágy.

2. Ez párna.

3. Az takaró.

4. Ez lepedő.

5. Aludni (alszik).

6. Zavarni.

ALUDNI (ALSZIK)-ikes ige

Én alszom. Mi alszunk.

Te alszol. Ti alszotok.

Ő/Ön alszik. Ők/Önök alszanak.

ZAVARNI

Én zavarok. Mi zavarunk.

Te zavarsz. Ti zavartok.

Ő/Ön zavar. Ők/Önök zavarnak.

123
 Спальня

1. То ліжко.

2. Це подушка.

3. То ковдра.

4. Це простирадло.

5. Спати (спить).

6. Заважати.

Спати

Я сплю. Ми спимо.

Ти спиш. Ви спите.

Він спить. Вони сплять.

Заважати

Я заважаю. Ми заважаємо.

Ти заважаєш. Ви заважаєте.

Він заважає. Вони заважають.

124
 Gyakorlat

Az tiszta, nagy, szép hálószoba.

Ez keskeny, kemény, kényelmetlen ágy.

Az színes, puha párna.

Ez meleg, nagy, színes takaró.

Az tiszta, színes lepedő.

Én hatalmas hálószobában alszom.

Te meleg, puha ágyban alszol.

Ő/Ön a nappaliban, egy rekamén alszik.

Mi színes takarón alszunk.

Ti kemény párnán alszotok.

Ők/Önök koszos lepedőn alszanak.

 Практикум

То чиста, велика, гарна спальня.

Це вузьке, тверде, незручне ліжко.

То кольорова, м'яка подушка.

Це тепла, величезна, кольорова ковдра.

То чисте, кольорове простирадло.

Я сплю у величезній спальні.

Ти спиш у теплому, м'якому ліжку.

Він спить у вітальні на дивані.

Ми спимо на кольоровій ковдрі.

Ви спите на твердій подушці.

Вони сплять на брудному простирадлі.

Én zavarok aludni.

Te zavarsz tévét nézni.

Ő/Ön zavar zenét hallgatni.

Mi zavarunk a nappaliban aludni.

Ti zavartok érdekes adást nézni.

Ők/Önök zavarnak gyerekzenét hallgatni.

Я заважаю спати.

Ти заважаєш дивитися телевізор.

Він заважає слухати музику.

Ми заважаємо спати у вітальні.

Ви заважаєте дивитися цікаву передачу.

Вони заважають слухати дитячу музику.

 A fürdőszoba

1. Az mosdókagyló.

2. Ez kád.

3. Az zuhanyzó.

4. Ez csap.

5. Az mosógép.

6. Ez törülköző.

7. Az polc.

8. Ez szappan.

9. Az fogkefe.

10. Ez fogkrém.

Fürödni (fürdik) - ikes ige

Én fürdőm. Mi fürdünk.

Te fürdesz. Ti fürdőtök.

Ő/Ön fürdik. Ők/Önök fürdenek.

 Ванна кімната

1. То умивальник.

2. Це ванна.

3. То душ.

4. Це краник.

5. То пральна машина.

6. Це полотен це.

7. То поличка.

8. Це мило.

9. То зубна щітка.

10. Це зубна паста.

Купатися

Я купаюся. Ми купаємося.

Ти купаєшся. Ви купаєтеся.

Він купається. Вони купаються.

130
Zuhanyozni (zuhanyzik) - ikes ige

Én zuhanyzóm. Mi zuhanyzunk.

Te zuhanyzói. Ti zuhanyoztok.

Ő/Ön zuhanyzik. Ők/Önök zuhanyoznak.

Прийняти душ

Я приймаю душ. Ми приймаємо душ.

Ти приймаєш душ. Ви приймаєте душ.

Він приймає душ. Вони приймають душ.

 M osdó (W C)

Ez női mosdó (WC).

Az férfi mosdó(WC).

Ez vécépapír.

Це vécékagyló.

Kuka.

Keresni.

Villany.

Arany.

Ezüst.

Keresni

Én keresek. Mi keresünk.

Te keresel. Ti kerestek.

Ő/Ön keres. Ők/Önök keresnek.

 Туалет

Це жіночий туалет.

То чоловічий туалет.

Це туалетний папір.

Це унітаз.

Відро для сміття.

Шукати.

Світло.

Золото.

Срібло.

Шукати

Я шукаю. Ми шукаємо.

Ти шукаєш. Ви шукаєте.

Він шукає. Вони шукають.

134
 Gyakorlat
Én a férfi mosdót keresem.

Te a női mosdót keresed.

Ő a férfi mosdót keresi.

Mi a női mosdót keressük.

Ti a férfi mosdót keresitek.

Ők a női mosdót keresik.

Ez olcsó vécépapír.

Ez drága vécépapír.

Az színes vécépapír.

Az szürke vécépapír.

Ez ezüst, szép vécékagyló.

Ez arany, kényelmes vécékagyló.

Az keramikus vécékagyló.

Ez nagy kuka.

Az kis kuka.
 Практикум
Я шукаю чоловічий туалет.

Ти шукаєш жіночий туалет.

Він шукає чоловічий туалет.

Ми шукаємо жіночий туалет.

Ви шукаєте чоловічий туалет.

Вони шукають жіночий туалет.

Це дешевий туалетний папір.

Це дорогий туалетний папір.

То кольоровий туалетний папір.

То сірий туалетний папір.

Це срібний красивий унітаз.

Це золотий і зручний унітаз

То керамічний унітаз.

Це велике відро для сміття.

То мале відро для сміття.

 Üzlet/bolt Магазин

1. Ez áru. 1. Це товар.

2. Ez pénz. 2. Це гроші.

3. Ez készpénz. 3. Це готівка (готові гроші).

4. Az bankkártya. 4. То банківська картка.

5. Ez pénztár. 5. Це каса.

6. Az visszajáró. 6. То здача.

7. Bejárat. 7. Вхід.

8. Kijárat. 8. Вихід.

9. Zárva. 9. Закрито.

10. Ebédszünet. 10. Перерва на обід.

11. Ez hús. 11. Це м'ясо.

12. Az hal. 12. То риба.
13. Ez bor. 13. Це вино.
14. Az sör. 14. То пиво.
15. Ez ásványvíz. 15. Це мінеральна вода.
16. Ez alma. 16. Це яблуко.

17. Ez körte. 17. Це груша.

18. Ez őszibarack. 18. Це персик.

19. Az sárgabarack. 19. То абрикос.

20. Ez narancs. 20. Це апельсин.

21. Az burgonya/krumpl 21. То картопля.

22. Ez hagyma. 22. Це цибуля.

23. Az paprika. 23. То перець.

24. Ez paradicsom. 24. Це помідор.

25. Ez sapka. 25. Це шапка.

26. Ez ing. 26. Це сорочка.

27. Ez nadrág. 27. Це штани.

28. Az póló. 28. То майка.

29. Az zokni. 29. То шкарпетки.

30. Ez cipő. 30. Це черевики.

31. Az derékszíj. 31. То ремінь.

32. Ez ruha. 32. Це плаття.
 Gyakorlat
Fizetni
Én készpénzzel fizetek.
Te bankkártyával fizetsz.
Ő/Ön friss, jó halért fizet.
Mi világos, meleg sörért fizetünk.
Ti kemény, zöld körtéért fizettek.
Ők/Önök keserű, puha hagymáért fizetnek.

Vásárolni/venni
Én hideg ásványvizet vásárol ok/ veszek.
Te meleg téli sapkát vásárolsz/vesze/.
Ő/Ön sötét, modern inget vásárol/vesz.
Mi kényelmes, sárga cipőt vásárolunk/veszünk.
Ti széles, erős derékszíját vásároltok/vesztek.
Ők/Önök piros, szép ruhát vásárolnok/vesznek.

141
 Практикум
Платити
Я плачу готівкою.
Ти платиш банківською карткою.
Він платить за свіжу, добру рибу.
Ми платимо за світле, тепле пиво.
Ви платите за тверду і зелену грушу.
Вони платять за гірку і м'яку цибулю.

Купувати
Я купую холодну мінеральну воду.
Ти купуєш дорогу, теплу шапку.
Він купує темну, сучасну сорочку.
Ми купуємо зручні, жовті черевики.
Ви купуєте широкий, міцний ремінь.
Вони купують червоне і красиве плаття.
TEMATIKUS SZÓTÁR - ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК

Köszönési formulák: Форми вітання:

Jó napot! Добрий день!

Jó napot kívánok! Бажаю доброго дня!

Jó estét! Добрий вечір!

Jó reggelt! Доброго ранку!

Jó éjszakát! Д об р ої ночі!

Szervusz! Привіт ! (тобі)

Szervusztok! Привіт! (групі людей на "ти”)

Szia! Sziasztok! Салют! (тобі) Салют! (групі людей на "ти")

Csókolom! Цілую!

Üdvözlöm! Вітаю!

Viszontlátásra! До побачення!

Viszlát! Пока!

Örvendek a szerencsének! Д уж е приємно!

Nagyon örülök! Д уж е приємно!

Udvariassági formulák: Ввічливі слова:

Köszönöm! Д якую !

Szívesen! Будь ласка!

Nincs mit! Немає за що!

Egészségére! На здоров'я!

Jó egészséget! Доброго здоров'я!

Jó étvágyat! Смачного!

Bocsánat! Пробачте!

Elnézést! Вибачте!

Nem történt semmi! Нічого страшного!

 A számok-Ц иф ри
Hány?/ Скільки? Hányadik/ Який? Hányas?/
Який?
lé g y 20 húsz -o-
2 kettő (két) 21 huszonegy... -a- -dik -o-
3 három 30 harminc -e- -a- -s
4 négy 40 negyven -ö- -e-
5 öt 50 ötven 1. első -ö-
6 hat 60 hatvan 2. második egyes
7 hét 70 hetven 3. harmadik kettes
8 nyolc 80 nyolcvan 4. negyedik hármas
9 kilenc 90 kilencven 5. ötödik négyes
10 tíz 100 száz 6. hatodik ötös
11 tizenegy... 1000 ezer 7. hetedik hatos
1 000 000 millió 8. nyolcadik hetes
1999 ezerkilencszázkilencvenkilenc 9. kilencedik nyolcas
2015 kétezer-tizenöt 10. tizedik kilences
2000-ig a számokat egybeírjuk, 2000 11. tizenegyedik tízes
után csak a kerek számokat írjuk egybe, a 12. tizenegyes
többiben kötőjellel határoljuk el az tizenkettedik...
összetételeket.
До 2000 цифри пишуться разом, після
2000 тільки круглі цифри пишемо
разом, в інших цифрах склади
розділяємо за допомогою дефіса.

Hány óra (van)? Котра година? Mikor? Hány órakor? Hánykor? - O

08:00 - nyolc óra (van) - reggel nyolc óra
- este nyolc óra
08:15 - negyed kilenc
08:30 -fé l kilenc
08:45 - három negyed kilenc
08:10 - nyolc óra tíz perc
08:50 - tíz perc múlva kilenc
09:00 - pontosan kilenc óra
потрій годині?
O 10:00 - Tízkor. Tíz órakor
O 10:15 - Negyed tizenegykor
O 10:30 - Fél tizenegykor
O 10:45 - Háromnegyed tizenegykor
O 12:00 - Tizenkettőkor. Tizenkét
órakor.
O 01:15 - Negyed kettőkor
O 06:30 - Fél hétkor
O 03:45 - Háromnegyed négykor
 A hét napjai Mikor? M ikor?
Дні тижня Коли? Коли?
Hétfő Hétfőn Reggel - ранок reggel
Kedd Kedden
Délelőtt - до обіду délelőtt
Szerda Szerdán
Dél - обід délben
Csütörtök Csütörtökön
Péntek Pénteken Délután - після обіду délután
Szom bat Szom baton Este - вечір este
Vasárnap Vasárnap Éjjel - ніч éjjel
(Понеділок у понеділок Éjfél - північ éjfélkor
Вівторок у вівторок Hét - тиждень a héten
Середа у середу
Hétvége - вихідні a hétvégén
Четвер у четвер
П'ятниця у п'ятниця
Субота у суботу Ünnepek/Свята
Неділя у неділю) Újév - Новий рік
Húsvét - Великдень
Hónapok Pünkösd -Трійця
Місяці Karácsony - Різдво
Nőnap - 8 березня
ja nu ár січень
február лю т ий Születésnap - день народження
március березень Névnap -іменини
április квітень
május травень
június червень
július липень
augusztus серпень
szeptem ber вересень
október жовтень
novem ber лист опад
decem ber грудень
 Foglalkozások - професії

Sofőr - ш о ф е р Nővér/ápoló - м е д се ст р а

Vállalkozó - п ід п р и є м е ц ь Tűzoltó - п о ж ежн и к

Asztalos - ст о л я р Gyógyszerész - ф а р м а ц ев т

Idegenvezető - е к ск ур со в о д Pék - п е ка р

Esztergályos - т о к а р Varrónő - ш ва чка

M enedzser - м е н е д ж е р Kereskedő - т о р го в е ц ь

Igazgató - д и р е к т о р Villanyszerelő - е л е кт р и к

Igazgató-helyettes - заст. директора Portás - ш в ей ц а р

Nyugdíjas - п е н сіо н е р Takarító - п р и б и р а л ь н и ц я

Szervező - о р га н іза т о р Titkár(nő) - се кр е т а р (ка )

Üzletkötő - б ізн е см е н Óvónő - в и хо в а т е л ь к а д и т са д ка

Zenész - м уз и к а н т Éjjeliőr - с т о р о ж

Fotós - ф о т о гр а ф Ügyvéd - а д во ка т

Táncos - т а н ц ю р и ст Fordító/tolmács - п ер ек л а д а ч

Festő - х у д о ж н и к Énekes - сп ів а к

Színész - а к т о р Szociális munkás - соц. п р а ц ів н и к

 A család - сім'я

Nagyszülők - б а б к а т а д ід Unokatestvér - д в о ю р ід н и й
Nagymama/mama/ б р а т а б о се ст р а

nagyi/nagyanya - б а б ка Nagybácsi - д я д ь к о
Nagypapa/papa/ Nagynéni - т іт к а
nagyapa - дід Férj - ч о л о в ік
Szülők - б а т ь к и Feleség - д р у ж и н а
Édesanya/anya/ Após - т е ст ь а б о св е к о р
mama/anyu - м а м а A n y ó s-т е щ а а б о св е к р у х а

Édesapa/apa/ Sógor - св о я к
papa/apu - б а т ько Sógornő - св о я ч к а
Testvér - б р а т а б о се ст р а Fiam - с и н
Nővér - ст а р ш а се ст р а Lányom - д о ч к а
Húg - м о л о д ш а се ст р а Unoka - в н у к а б о в н уч к а
Báty - ст а р ш и й б р а т Menyasszony-н а р е ч е н а
Öcs - м о л о д ш и й б р а т Vőlegény - ж е н и х
 Ételek és italok - продукти та напої

Liszt - б о р о ш н о Tészta - м а к а р о н н і ви ро б и

Olaj - о л ія Makaróni - м а к а р о н и

Ecet - оц ет Spagetti - с п а ге т т і

Só - сіл ь Rizs - р и с

Bors - чо р н и й п е р е ц ь Tea - ч а й

Cukor - ц у к о р Méz - м е д

Sárgarépa - м о р к в а Gyümölcslé - ф р у кт о в и й сік

Saláta - сал а т Kávé - ка ва

Fokhagyma - ч а сн и к Limonádé - л и м о н а д

Disznóhús - сви н и н а Margarin - м а р га р и н

Marhahús - г о в 'я д и н а Kefir - кеф ір

Csirke - кур ка Joghurt - й огурт

Leves - суп Virsli —со си ска

Kenyér - х л іб Sonka - ш ин ка

Kifli - р о г а л и к Kolbász - к о в б а с а

Keksz - п е ч и в о Tojás - я й ц е

F á n k - пончики Szőlő - в и н о гр а д

Csokoládé - ш о к о л а д Banán - б анан

Fagylalt - м о р о з и в о Cseresznye - чер еш н я

Desszert - д есер т M eggy - в и ш н я

Palacsinta - м л и н ц і Eper - я г о д а
ЛУКАНЕЦЬ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ
САБО-ЧІК ДІАНА КАРЛІВНА

ПРАКТИЧНИЙ КУРС УГОРСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ.

(Українською та угорською мовами)

Підготовлено до друку 01.11.2016 р.

Віддруковано з готового оригінал - макета

Формат А5 148x210 мм
Тираж 50 примірників.