1

Лекція №3
ДЗЕРКАЛА
1. Плоске дзеркало. Побудова зображень у плоскому дзеркалі.
2. Сферичне дзеркало. Угнуті та опуклі сферичні дзеркала. Прожектор.
3. Побудова зображень у сферичних дзеркалах. Формула сферичного
дзеркала.

1. Плоске дзеркало. Побудова зображень у плоскому дзеркалі.

Плоску поверхню, яка дзеркально відбиває світло, називають плоским
дзеркалом.
Для побудови зображення світної точки S у плоскому дзеркалі вибирають
два світлові промені: перший світловий промінь перпендикулярно до поверхні
дзеркала, другий – під кутом до поверхні дзеркала.
Промінь 1 після відбивання від
поверхні буде рухатися перпенди-
кулярно до поверхні у зворотному
напрямку, оскільки кут падіння (0°)
дорівнює куту відбивання (0°).
Промінь 2' – це відбитий від
поверхні дзеркала промінь 2.

Промені 2' і 1' не перетинаються, а перетинаються їх продовження. А

тому зображення світної точки є уявним. Уявне зображення на екрані отримати
не можна. Поняття «світна точка»: зображення можна побудувати тільки тоді,
коли точка освітлена.
З побудови випливає, що точка і її уявне зображення розміщені на
однакових відстанях від поверхні дзеркала (SO=S'O).
 2

Побудова зображення предмета у плоскому дзеркалі.

Побудова зображення предмета АВ
зводиться до побудови зображень світних точок А
і В.

Зображення A'B' – уявне, рівне за розмірами предмету АВ, предмет і його

зображення лежать симетрично відносно поверхні дзеркала (на рівній відстані
від площини дзеркала). Зображення у плоскому дзеркалі неконгруентне (те, що
знаходиться справа сприймається як те, що знаходиться зліва і навпаки).
За відсутності плоского дзеркала світловий
промінь, згідно закону прямолінійного поширення
світла, поширювався б прямолінійно.

Напрямок руху світлового променя за допомогою плоского дзеркала

змінюється на кут φ: (1)
При повороті дзеркала на кут α напрямок
світлового променя змінюється на подвоєний
кут α:
(2),
де знак «+» відповідає повороту дзеркала проти
годинникової стрілки, знак «-» відповідає
повороту дзеркала за годинниковою стрілкою.
 3

2. Сферичне дзеркало. Угнуті та опуклі сферичні дзеркала.

Прожектор.
Дзеркальну поверхню кульового сегменту
називають сферичним дзеркалом.
Залежно від того, яка поверхня відбиває світло,
розрізняють вгнуті та опуклі сферичні дзеркала.

О – центр сферичного дзеркала (оптичний центр),

Р – полюс сферичного дзеркала (середина дзеркала),
ON – одна з оптичних осей дзеркала,
ОР – головна оптична вісь дзеркала.

Всі прямі, які проходять через

оптичний центр дзеркала, називають
оптичними осями. Оптичну вісь, яка
проходить через полюс дзеркала, називають
головною оптичною віссю.
Світлові промені, паралельні до
оптичної осі, називають параксіальними
(приосьовими).
Параксіальні промені, паралельні до
головної оптичної осі, після відбивання від
поверхні дзеркала, перетинаються у
головному фокусі дзеркала F.
 4

Параксіальні промені, паралельні до побічної оптичної осі, після

відбивання від поверхні дзеркала, перетинаються у побічному фокусі дзеркала
F'.
Між фокусною відстанню дзеркала (відстанню між головним фокусом
дзеркала і полюсом) та радіусом сферичного дзеркала існує співвідношення:

(1),
де F – фокусна відстань дзеркала, [F]=1 м;
R – радіус сферичного дзеркала, [R]=1 м.
Для концентрації світлового потоку використовують дзеркала
параболічної форми – прожектори.
Якщо у головному фокусі дзеркала F
розмістити точкове джерело світла S, то
згідно із законом оборотності світлових
променів (при відбиванні і заломленні
світло проходить однаковий шлях в обох
протилежних один до одного напрямках),
світлові промені, які виходять з головного
фокуса дзеркала, будуть паралельними до
головної оптичної осі. Для того, щоб кут розходження світлових променів був
невеликим, необхідно, щоб джерело світла наближалося до точкового.
У автомобільних фарах, які працюють за принципом прожектора,
перемикання освітлення з «ближнього» на «дальнє» відбувається шляхом
вмикання різних ниток розжарення лампи, які по-різному розміщені відносно
головного фокуса дзеркала.

3. Побудова зображень у сферичних дзеркалах. Формула сферичного

дзеркала.
Для побудови зображень у сферичних дзеркалах використовують чотири
прості промені.
 5

1. Світловий промінь, який проходить через оптичний центр дзеркала,

після відбивання буде рухатись вздовж оптичної осі, оскільки кут падіння (0°)
дорівнює куту відбивання (0°).

Для опуклого дзеркала проходить продовження світлового променя.

2. Світловий промінь, який падає на поверхню дзеркала паралельно до

головної оптичної осі, після відбивання проходить через головний фокус
дзеркала (згідно означення).

У опуклого дзеркала головний фокус уявний, оскільки перетинаються

продовження променів.
 6

3. Світловий промінь, який проходить через головний фокус дзеркала,

після відбивання від поверхні дзеркала проходить паралельно до головної
оптичної осі дзеркала (згідно закону оборотності світлових променів).

Для опуклого дзеркала проходить продовження променя.

4. Світловий промінь, який падає у полюс дзеркала, відіб’ється

симетрично відносно головної оптичної осі.
 7

Предмет АВ
знаходиться між
головним фокусом F і
полюсом Р.
Зображення A'B'
уявне, пряме,
збільшене.

Предмет АВ
знаходиться між
головним фокусом F та
оптичним центром О.
Зображення A'B'
дійсне, обернене,
збільшене.

Предмет АВ
знаходиться за
подвійним головним
фокусом 2F.
Зображення A'B'
дійсне, обернене,
зменшене.
 8

Предмет АВ знаходиться у
головному фокусі F.
Зображення A'B' на безмежності.

Предмет АВ знаходиться у
оптичному центрі О.
Зображення A'B' дійсне, обернене,
рівне, знаходиться у оптичному центрі
дзеркала.

Предмет АВ у будь-якій точці.

Зображення A'B' завжди уявне,
пряме, зменшене.
 9

Загальна формула сферичного дзеркала:

(1),

де ( ), якщо предмет дійсний,

( ), якщо предмет уявний (проміжне зображення в оптичній

системі),
( ), якщо зображення предмета дійсне,

( ), якщо зображення предмета уявне,

( ), якщо дзеркало угнуте,

( ), якщо дзеркало опукле.

Лінійне збільшення сферичного дзеркала:

(2),

де f – відстань від зображення до дзеркала,

d – відстань від предмета до дзеркала.