Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут геодезії

Кафедра вищої геодезії та астрономії

Лабораторна робота № 10
На тему:
«Опрацювання спостережень GPS/GNSS спеціальними пакетами програм»

Виконала:
ст.гр. ГД-23
Колосова С.І
Прийняв:
Цюпак І.М

Львів 2022
 Вихідні дані:
№ варіанту Дата спостережень Перелік пунктів

3 03.05.2022 P225,S300,P241,P213

Дані ГНСС-вимірювань із сайту SOPAC:

 I. Загальні відомості

Leica Geo Office – універсальне програмне

забезпечення для обробки результатів вимірювань,
виконаних геодезичним обладнанням фірми Leica
Geosystems.
Leica Geo Office забезпечує високу точність і надійність
обробки, має інструменти для аналізу результатів
вимірювань та результатів обробки, і дозволяє виконувати
оцінку якості отриманих в результаті обробки існуютючих
результатів.
Посібник містить опис процесів обробки результатів
вимірювань, виконаних супутниковими геодезичними
приймачами.
Обсяг опцій, включених в інсталяцію програмного
забезпечення на комп'ютері, можна подивитися в головному
меню:
Help→ About→ Purchased Options . У вікні буде показаний серійний номер продукту, а також
перелік можливих опцій:

Доступні на цій інсталяції ПЗ налаштування позначені «галочками».

Для обробки результатів супутникових вимірювань знадобиться наступний мінімальний набір опцій:
- Rinex Import (імпорт файлів обмінного формату Rinex);
- GNSS procesing (обробка GPS вимірів);
- Adjustment (урівнювання);
- Datum and Map (системи координат та проекції);
Обробка результатів ГНСС-вимірювань включає етапи:
- Створення проекту;
- імпорт «сирих» (RAW) даних у проект;
- Перегляд та редагування «сирих» даних у проекті;
- обробка базових ліній (обчислення векторів) та аналіз результатів обробки;
- зрівняння мереж у системі координат WGS-84;
- обчислення параметрів трансформації координат з WGS84 у локальні системи координат (СК-42 або СК-95,
СК-63, місцеві системи координат-МСК);
- перетворення координат точок із СК WGS-84 до СК-42 або СК-95, СК-63, МСК з використанням
обчислених параметрів трансформації.
- Створення каталогу координат визначених точок в локальній системі.
 У закладці General у верхньому рядку Project Name (ім'я проекту) задайте ім'я проекту .
У наступному рядку Location (місце розташування ) можна залишити за замовчуванням і якщо
надходити таким чином щоразу, всі проекти (папки з файлами) будуть зберігатися в одній директорії
(наприклад за замовчуванням Projects). Можна зберігати кожен проект у окремої директорії, для цього
слід використовувати "кнопку з точками", розташовану праворуч у рядку Location . За допомогою її
розгорнути дерево директорій, клацнути мишкою (правою кнопкою) по потрібній директорії і,
використовуючи опцію New Folder (нова папка) , створити нову папку, куди в свою чергу буде
поміщена папка з проектом.
Місце зберігання проекту в будь-який момент може бути уточнено: клацніть по потрібному проекту
правою кнопкою миші і в контекстному меню виберіть опцію Properties (властивості), у
рядку Location побачите повний шлях до папки з проектом.
Далі в розділі Limits for Automatic Coordinate Averaging ( межі автоматичного усереднення
координат) можна задати максимально допустимі розбіжності між значеннями планового та висотного
положення точки, отримані з різних варіантів обчислення. За замовчуванням максимальна розбіжність
між плановими
координатами (Max. Distance between different solutions (Position)) та максимальна розбіжність по висоті
(Max. Distance between different solutions (Height)), отримані з різних варіантів обчислення (рішення) слід
для більшості практичних робіт залишити те, що пропонується у ПЗ замовчуванням - 0.075м. Ця
величина буде використана в ПЗ для того, щоб видавати в процесі обробки попереджувальні
повідомлення, якщо координати або висота, отримані для однієї і тієї ж точки різних варіантів рішення,
буде її перевищувати. У цьому випадку ПЗ самостійно виключає рішення, які, за її системою оцінок, є
грубими, і вони не використовуються для обчислення середніх ( Average ) координат точок.
У рядку Time Zone (часовий пояс) можна встановити часовий пояс місця спостереження від меридіана
Грінвіча. Наш регіон (Новосибірська область) знаходиться в часовому поясі, що віддаляється від
часового поясу Грінвіча за довготою 6 годин, тому в даному вікні рекомендується встановлювати цифру
6.
Закладка Coordinates.

У першому рядку Coordinate System (система координат) цієї закладки встановлюється система
координат, в якій буде здійснюватись обчислення координат пунктів. У сандартному варіанті обробки
ГНСС-вимірювань рекомендується за умовчанням міжнародну геодезичну систему координат World
 У закладці General у верхньому рядку Project Name (ім'я проекту) задайте ім'я проекту .
У наступному рядку Location (місце розташування ) можна залишити за замовчуванням і якщо
надходити таким чином щоразу, всі проекти (папки з файлами) будуть зберігатися в одній директорії
(наприклад за замовчуванням Projects). Можна зберігати кожен проект у окремої директорії, для цього
слід використовувати "кнопку з точками", розташовану праворуч у рядку Location . За допомогою її
розгорнути дерево директорій, клацнути мишкою (правою кнопкою) по потрібній директорії і,
використовуючи опцію New Folder (нова папка) , створити нову папку, куди в свою чергу буде
поміщена папка з проектом.
Місце зберігання проекту в будь-який момент може бути уточнено: клацніть по потрібному проекту
правою кнопкою миші і в контекстному меню виберіть опцію Properties (властивості), у
рядку Location побачите повний шлях до папки з проектом.
Далі в розділі Limits for Automatic Coordinate Averaging ( межі автоматичного усереднення
координат) можна задати максимально допустимі розбіжності між значеннями планового та висотного
положення точки, отримані з різних варіантів обчислення. За замовчуванням максимальна розбіжність
між плановими
координатами (Max. Distance between different solutions (Position)) та максимальна розбіжність по висоті
(Max. Distance between different solutions (Height)), отримані з різних варіантів обчислення (рішення) слід
для більшості практичних робіт залишити те, що пропонується у ПЗ замовчуванням - 0.075м. Ця
величина буде використана в ПЗ для того, щоб видавати в процесі обробки попереджувальні
повідомлення, якщо координати або висота, отримані для однієї і тієї ж точки різних варіантів рішення,
буде її перевищувати. У цьому випадку ПЗ самостійно виключає рішення, які, за її системою оцінок, є
грубими, і вони не використовуються для обчислення середніх ( Average ) координат точок.
У рядку Time Zone (часовий пояс) можна встановити часовий пояс місця спостереження від меридіана
Грінвіча. Наш регіон (Новосибірська область) знаходиться в часовому поясі, що віддаляється від
часового поясу Грінвіча за довготою 6 годин, тому в даному вікні рекомендується встановлювати цифру
6.
Закладка Coordinates.

У першому рядку Coordinate System (система координат) цієї закладки встановлюється система
координат, в якій буде здійснюватись обчислення координат пунктів. У сандартному варіанті обробки
ГНСС-вимірювань рекомендується за умовчанням міжнародну геодезичну систему координат World
 Geodetic System - WGS-84. Кнопка View дозволяє переглядати властивості різних систем координат,
змінити їх властивості, створювати нову систему координат. Нижче міститься інформація про обрану
систему координат.
Рядок Compute modified grid coordinates (обчислення модифікованих плоских координат), у разі
активації, дозволяє в наступних рядках встановлювати:
Average combined factor – масштаб (коефіцієнт збільшення чи зменшення координат); Northing shift –
усунення на північ Easting shift – усунення на схід
Цю опцію можна використовувати для обчислення координат точок в будь-якій плоскій системі
координат з одночасною їх модифікацією. У сандартному варіанті обробки ГНСС-вимірювань
рекомендується цю опцію не активувати.
Огляд закладок, які у сандартному варіані обробки ГНСС-вимірювань не використовуються:
Закладка Dictionary - в огляді містяться загальні відомості про проект («керівник» проекту, користувачі-
клієнти, адреси користувачів, про аркуш карти на яку потрапляє проект, та ін.);
Закладка Background image – міститься інформація про картографічну підкладку проекту. Якщо такі
підкладки створені та завантажені в програму, можна вказати в списку потрібну;
Закладка Codelist Template використовується для застосування системи кодування інформації, що
вводиться в процесі зйомки місцевості.
Після вибору всіх необхідних установок натисніть ОК внизу вікна, після чого у правому вікні робочого
поля з'явиться рядок із назвою новоствореного проекту.
IV. Імпорт вимірювальної інформації у проект

Для введення в проект вимірювальної інформації, а також інформації про координати вихідних пунктів
використовується процедура імпорту.
Процедура зіпсування сирих ДПС_даних:
1. Import → Raw Data

У нижньому рядку Files of type (типи файлів) слід задати тип ГНСС-приймача Leica, якщо
імпортуються вимірювання приймачами цієї фірми (рідні для ПЗ LGO) або Rinex files (якщо потрібно
обробляти вимірювання, виконані інструментами інших фірм виробників ГНСС-приймачів, конвертовані
в обмінний формат Rinex). Опція Include subfolders вмикається. Якщо потрібно шукати та імпортувати
дані, що знаходяться як у зазначеній, так і у вкладених папках.
2. Вказати шлях до директорії, де лежать шукані файли вимірювань та запустити процедуру
імпорту, натиснувши кнопку Import.
З'явиться вікно Assign data to project … ( привласнити дані проекту…)
 У першій закладці General з'явиться вікно списку проектів. Перш ніж виконати безпосередньо імпорт
сирих даних у потрібний проект, перегляньте установки на 2-х інших закладках.
Закладка установок ( Setting) дозволяє:
А) встановити інтервал вимірювань, який буде використано для обробки. Для цього в рядку Observation
rate у колонці Setting вибрати потрібний інтервал . Це робиться в тому випадку, якщо польові
вимірювання були виконані з більшою частотою (наприклад, через 1 секунду), а в обробку прийнято
приймати вимірювання з меншою частотою (наприклад, через 15 сек.)
Б) включити опцію об'єднання (склеювання) інтервалів спостережень Merge intervals для однієї і тієї ж
станції, зроблені в різний час. У стандартному режимі обробки слід залишати цю опцію вимкненою
В) Опцію Connect Intervals to mixed tracks залишити включений
Г) Переважне визначення (опис) антен (опція Prefered antenna definitions) \ ставити за замовчуванням
Leica (Leica default).

Закладка GPS дозволяє переглянути до імпорту в проект всі точки, що підлягають імпорту, і відповідні
їм дані (час спостереження, тип використаного ГНСС-сенсора (навігаційні координати, тощо)) і
виключити непотрібні точки з процедури імпорту.
 Вкажіть потрібний проект, куди будуть імпортовані дані, натиснувши кнопку Assign . Процес передачі
буде відображатися у вигляді шкали, що наростає, і після завершення процесу натисніть кнопку Close.
Щоб завантажити всі необхідні вимірювання в проект, повторіть процедуру імпорту потрібну кількість
разів. Опція імпорту дозволяє також імпортувати координати вихідних пунктів у форматі ASCII, а також
точні ефемериди, які повинні бути збережені в одній з директорій комп'ютера.

V. Опис вікна Project…

Весь процес обробки інформації відбувається у цьому вікні. У нижньому рядку вікна розміщені
закладки запуску субпроцесів, що беруть участь у всій процедурі обробки ГНСС-вимірювань, короткий
опис яких дано нижче:
- Закладка View/Edit – призначена для відображення у графічному вигляді схеми оброблюваної
геодезичної мережі та містить у контекстному меню інструменти налаштування, що викликаються
натисканням правої кнопки мишки ;
- Закладка GPS-Proc – призначена для обчислення базових ліній та також містить у контектному меню
додаткові інструменти, що викликаються натисканням правої кнопки мишки;
- Закладка TPS-Proc – для обробки вимірювань виконаних тахеометром;
- Закладка LevelProc – для обробки вимірювань виконаних цифровим нівеліром;
- Закладка Adjustment – для вирівнювання супутникових та звичайних геодезичних мереж;
- Закладка Points – для відображення детальної інформації про точки, польові геодезичні виміри про які
імпортовані в проект, або які створені вручну в проекті.
- Закладка Surfaces дозволяє будувати поверхні по масивах точок, що мають координати та висоти
- Закладка Antennas – для перегляду характеристик антен, що використовуються в проекті та створення
завдання нових;
- Закладка Results – для показу та аналізу результатів обробки геодезичних вимірів;
- Закладка Codelist – робота із системою кодифікації, які використовуються у процесі вимірювань.

VI. Аналіз та редагування інформації, введеної в проект

1. Аналіз завантаження інформації
Спочатку проводиться аналіз повноти завантаження в проект. Для цього відкрити закладку View/Edit,
де за схемою мережі перевірити наявність усіх точок, на яких виконані вимірювання, які необхідно
обробити в ПЗ LGO.
Якщо виміри на точках виконувались повторно, кількома сеансами "сесіями", потрібно перевірити, чи
вони завантажені в проект. Це зручніше зробити в закладці GPSProc . У лівому полі цієї закладки
показані всі точки, на яких виконані вимірювання, а в правому ці ж сеанси в графічному вигляді у вигляді
смужок, довжина яких пропорційна тривалості інтервалу спостережень.
У закладці View/Edit також необхідно перевірити усі спостереження на кожній точці. Для цього
необхідно мати відомості про те, які і коли виміри виконувались у мережі, тобто необхідно від
підрозділу, який виконував виміри отримати журнали вимірів. Наявність всіх необхідних інтервалів
вимірювань на точці можна за допомогою контекстного меню, що спливає після, яке викликається
натисканням правою кнопкою миші на потрібній точці у схемі. У контексному меню вибрати опцію Edit
Intervals (редагування інтервалів), з'явиться вікно Interval Properties і за активної
кнопки Antenna буде видно повну інформацію про спостереження на точці.
 Можливо наведені вище роз'яснення не зовсім зрозумілі (для конвертованої інформації) для тих, хто не
має досвіду обробки супутникових вимірювань, тоді робіть наступним чином (одним із варіантів):
- перед конвертацією вимірювальної інформації виконаної приймачами інших фірм у формат Rinex
перевірте, щоб у інформації скрізь були вказані висоти до
фазового центру;
- або , висоти скрізь можна вказати до бази , але тоді типу антени Unknown виправити нульові значення
висот до фазового центру з їхньої істинні для використаного типу антени. Це робиться таким чином: в
огляді Antennas , у правій частині вікна, клацніть мишкою правою проти рядка, яку хочете змінити,
з'явиться контексне меню, вибрати в ньому опцію Modify , і потрібний вам рядок стане доступним для
редагування. Внесіть зміни, клацніть лівою кнопкою в будь-якому місці поля, з'явиться попередження:
Antenna being modified is in use. All baseline which have already been computed using this antenna shall be
deleted from the database» в
перекладі означає « антена, що Модифікується, знаходиться у використанні. Всі базові лінії, які вже були
обчислені з цією антеною, будуть видалені з бази даних». Отже модифікувати антену треба до
обчислення базових ліній, або (якщо обчислення базових ліній вже зроблено) після модифікації антени
повторити обчислення базових ліній. Пам'ятайте, що модифікований тип антен в огляді
Antennas працюватиме лише в даному проекті;
- і в третьому варіанті, у кожного сеансу вимірів виправляти (якщо потрібно) висоту антени
використовуючи вже знайомий інструментарій.

2.1. Редагування пунктів

У вікні View/Edit можна виконувати такі операції над точками:
- Вносити в проект нові точки по координатах;
- активізувати чи де-активізувати точки у проекті;
- видаляти точки із проекту;
- Змінювати властивості точок.
Для виконання всіх вищезгаданих операцій над пунктом (точкою) проекту призначене контенсне меню,
яке з'являється, якщо клацнути правою кнопкою миші по точці. У меню представлені опції:
12
- New… - внесення до проекту нових точок за координатами;
- Activate – активізація точки у проекті;
- De-activate – деактивізація точки у проекті (тимчасове виключення точки із обробки);
- Delete – видалення точки із проекту;
- Re-Assign Interval… - переприсвоїти інтервал
- Edit Intervals… - редагування інтервалів
- Re-assign Triplets - переприсвоїти триплет (X, Y, Z)
- Properties – перегляд властивостей точки.
VII. Обробка (Processing) базових ліній
Поняття базова лінія має на увазі відрізок прямий у просторі, що з'єднує два виміряні пункти. Базова
лінія є вектором, тобто. відрізок прямий який має довжину та напрямок. Обробити базову лінію в
програмі обробки ГНСС-вимірювань означає обчислити відповідний вектор . Обчислити вектор означає
обчислити його довжину та напрямок.
Пояснення: для більш повного розуміння сутності технології супутникових визначень координат слід
мати на увазі такі моменти:
- базові лінії (їх довжини та напрями) не вимірюються супутниковими приймачами безпосередньо, а
обчислюються програмою постобробки за інформацією прийнятої приймачами від супутників;
- у процесі збору інформації від супутників внутрішня програма приймача постійно обчислює місце
розташування точки стояння в автономному режимі
кодовим сигналам, що обчислює в системі координат WGS-84 так звані навігаційні координати похибка
визначення яких у перший період прийому сигналів досягає десятків метрів і з часом зменшується (при
прийомі сигналів протягом доби похибка наближається до 1 метра).
Закладка GPS-Processing використовується для обробки ГНСС-вимірювань після того, як вся
вимірювальна інформація введена в проект, перевірена та відкоригована . У лівій частині вікна
представлені всі дані спостережень, імпортованих до проекту. Вміст лівої частини доступний для
перегляду та редагування деталей інформації від спостережених інтервалів (сеансів), для цього потрібно
Type повинен бути зазначений тип антени GGPillar, а у графі Height Reading відстань від центру пункту
до бази антени; у графі Measurement Type вказати Vertical;
- коли висота антени вимірювалася від основи вішки до бази (якщо в режимі "статика"
використовувалася віха): у графі Antenna Type повинен бути зазначений тип антени Pole; у графі Height
Reading відстань від основи віхи до бази антени; в графі
Measurement Type вказати Vertical;
- коли висота антени вимірюється від центру пункту до гака спеціально для цього штативів фірми Leica
Geosystems, що виготовляються: у графі Antenna Type повинен бути зазначений тип антени Tripod; у
графі Height Reading відстань від центру пункту до гака; у графі Measurement Type вказати Vertical.
Таким чином, особливістю способів встановлення антени на аксесуари Leica Geosystems і особливість їх
обліку в ПЗ LGO, вимагає найуважнішого розгляду та обліку способу встановлення антени, та методу
вимірювання висоти її установки: якщо висота антени вимірювалася від центру пункту (або точки) до
бази ( низу антени) можна вказувати будь-який із трьох типів антени (наприклад для типу антени AX
1202GG це - AX 1202GG, AX 1202GGPillar, AX 1202GGPole). Але якщо вимірювання висоти антени
виконано до спеціального гака на штативі виробництва Leica Geosystems, обов'язково слід вказувати тип
AX 1202GG Tripod, інакше висота пункту (точки) буде завищена на 0.36 м.
Редагування значення висот виконується у графах Height Reading та Measurement Type. . Правильність
значення висоти антени перевіряється за польовими журналами або за зведеною відомістю (переліком)
сеансів. Якщо такі відсутні, то слід перевірити хоча б наявність грубих помилок - наприклад на точках,
на пунктах ГГС, тим більше на пунктах місцевих мереж висота антени не може дорівнювати нулю. Вона
може ковбатися в межах від 1-2 метрів. На пунктах супутникових мереж із примусовим центруванням
висота антени коливається не більше 5 –20 див.
У графі Antenna Type зміни відбуваються так: розгорніть список антен у графі. У списку будуть
присутні всі типи антен, які використовувалися у вимірах завантажених у даний проект, при цьому не
дивуйтеся якщо у списку побачите тип, відмінний від вище описаних, це означає, що виконавець у полі
не дотримувався вище наведеної класифікації, а ввів свою. Якщо потрібний вам тип присутній у списку
вибираєте його та проблема вирішена. Але якщо такого типу немає, процедура ускладнюється. У цьому
випадку виберіть огляд Antennas («кнопка» внизу вікна проекту). Потім увійдіть до Tools у головному
меню та запустіть опцію Antenna Menagementз'явиться ще одне вікно. Сформуйте вікна так, щоб вони
помістилися на екрані монітора по сусідству і потім перетягніть мишею зі списку у вікні Antenna
Menagement потрібний вам тип антени у вікно Antennas (в ліву частину). Після цього поверніться у вікно
де редагували тип антени і побачите, що у списку у графі Antenna Type з'явився потрібний вам
тип. Встановіть його та завдання вирішено.
Редагування антен у разі імпортування в середовище LGO файлів у форматі Rinex: якщо антена в LGO
не прописана, навіть якщо у файлі поміщені висоти до фазового центру програма розуміє їх як висотні
відліки. Така ситуація не страшна оскільки програма значення АЛЕ і VO, і відстані до фазових центрів L1
і L2 приймає рівними нулю і в результаті висотний відлік прирівнюється до висоті до фазового
центру. Однак якщо у файлі у форматі Rinex поміщена висота до бази або до якоїсь іншої точки, то LGO
додавши до неї нульові значення параметрів прирівняє її до висоти до фазового центру, що, звичайно ж,
не вірно. У цьому випадку необхідно змінити тип неавторизованої антени Unknown (невідомий) на
інший, прописаний у програмі, параметри якої відповідають типу антени, використаної при
вимірюваннях. Або самим «прописати» у програмі використану при вимірах антену. Це можна зробити,
використовуючи процедуру Antennas, запустивши її з рядка розташованого внизу вікна проекту. Після
запуску процедури у правій частині вікна проекту з'явиться перелік типів антен використаних у вимірах,
включених у данийпроект. Якщо використані антени не авторизовані в LGO у списку, побачите тип
Unknown. Можете подивитися властивості даного типу, але не реальні, а такими, як їх сприймає
LGO. Для цього клацніть правою кнопкою миші за назвою антени та оберіть Properties. У вікні побачите ,
що всі параметри дорівнюють нулю. Можете створити потрібний тип антени, виправивши в цьому вікні
назву та параметри.
Однак майте на увазі, що цей тип буде працювати тільки в цьому проекті.Якщо хочете прописати
потрібний тип антени у програмі постійно - запустіть з головного меню програми Tools/Antenna
Management, натисніть на права. кнопок. миші в будь-якому місці вікна, виберіть New (новий) і в вікні,
що з'явиться, введіть ім'я (Name) антени та її параметри. Це бажано зробити до імпорту інформації в
проект, інакше після імпорту інформації доведеться у всіх сеансах виправляти тип Unknown на те, що ви
прописали в програмі.
 Можливо наведені вище роз'яснення не зовсім зрозумілі (для конвертованої інформації) для тих, хто не
має досвіду обробки супутникових вимірювань, тоді робіть наступним чином (одним із варіантів):
- перед конвертацією вимірювальної інформації виконаної приймачами інших фірм у формат Rinex
перевірте, щоб у інформації скрізь були вказані висоти до
фазового центру;
- або , висоти скрізь можна вказати до бази , але тоді типу антени Unknown виправити нульові значення
висот до фазового центру з їхньої істинні для використаного типу антени. Це робиться таким чином: в
огляді Antennas , у правій частині вікна, клацніть мишкою правою проти рядка, яку хочете змінити,
з'явиться контексне меню, вибрати в ньому опцію Modify , і потрібний вам рядок стане доступним для
редагування. Внесіть зміни, клацніть лівою кнопкою в будь-якому місці поля, з'явиться попередження:
Antenna being modified is in use. All baseline which have already been computed using this antenna shall be
deleted from the database» в
перекладі означає « антена, що Модифікується, знаходиться у використанні. Всі базові лінії, які вже були
обчислені з цією антеною, будуть видалені з бази даних». Отже модифікувати антену треба до
обчислення базових ліній, або (якщо обчислення базових ліній вже зроблено) після модифікації антени
повторити обчислення базових ліній. Пам'ятайте, що модифікований тип антен в огляді
Antennas працюватиме лише в даному проекті;
- і в третьому варіанті, у кожного сеансу вимірів виправляти (якщо потрібно) висоту антени
використовуючи вже знайомий інструментарій.

2.1. Редагування пунктів

У вікні View/Edit можна виконувати такі операції над точками:
- Вносити в проект нові точки по координатах;
- активізувати чи де-активізувати точки у проекті;
- видаляти точки із проекту;
- Змінювати властивості точок.
Для виконання всіх вищезгаданих операцій над пунктом (точкою) проекту призначене контенсне меню,
яке з'являється, якщо клацнути правою кнопкою миші по точці. У меню представлені опції:
12
- New… - внесення до проекту нових точок за координатами;
- Activate – активізація точки у проекті;
- De-activate – деактивізація точки у проекті (тимчасове виключення точки із обробки);
- Delete – видалення точки із проекту;
- Re-Assign Interval… - переприсвоїти інтервал
- Edit Intervals… - редагування інтервалів
- Re-assign Triplets - переприсвоїти триплет (X, Y, Z)
- Properties – перегляд властивостей точки.
VII. Обробка (Processing) базових ліній
Поняття базова лінія має на увазі відрізок прямий у просторі, що з'єднує два виміряні пункти. Базова
лінія є вектором, тобто. відрізок прямий який має довжину та напрямок. Обробити базову лінію в
програмі обробки ГНСС-вимірювань означає обчислити відповідний вектор . Обчислити вектор означає
обчислити його довжину та напрямок.
Пояснення: для більш повного розуміння сутності технології супутникових визначень координат слід
мати на увазі такі моменти:
- базові лінії (їх довжини та напрями) не вимірюються супутниковими приймачами безпосередньо, а
обчислюються програмою постобробки за інформацією прийнятої приймачами від супутників;
- у процесі збору інформації від супутників внутрішня програма приймача постійно обчислює місце
розташування точки стояння в автономному режимі
кодовим сигналам, що обчислює в системі координат WGS-84 так звані навігаційні координати похибка
визначення яких у перший період прийому сигналів досягає десятків метрів і з часом зменшується (при
прийомі сигналів протягом доби похибка наближається до 1 метра).
Закладка GPS-Processing використовується для обробки ГНСС-вимірювань після того, як вся
вимірювальна інформація введена в проект, перевірена та відкоригована . У лівій частині вікна
представлені всі дані спостережень, імпортованих до проекту. Вміст лівої частини доступний для
перегляду та редагування деталей інформації від спостережених інтервалів (сеансів), для цього потрібно
викликати контексне меню, клацнувши правою кнопкою по потрібному сеансу вимірювань. У цьому
контекстному меню найбільш значущі опції:
- Edit Point – редагування точки;
- Re-Assign – перепризначення інтервалу (призначення іншої точки);
- Modify – зміна точки
- Save As – зберегти як (збереження у ТХТ – файл)
- Properties - властивості інтервалу .
Вміст відповідних вікон та процедури редагування зрозумілі інтуїтивно.
Права частина вікна даної закладки показує інтервали у графічному вигляді у вигляді сірих смужок
навпроти кожної точки, довжина яких пропорційна часу спостереження на точці. Основне
призначення правої частини – дозволяє вибрати інтервали вимірювань для подальшої обробки. Крім
того, надає додаткові можливості - у контексному меню (викликати клацанням правою кнопкою за
потрібним графіком) зі списку всіх можливих опцій розглянемо найбільш значущі:
Satelite Windows дозволяє показати на екрані у графічному вигляді
супутники, що спостерігаються в даному сеансі. Виберіть, яку точку як Rover або Reference , викличте
контексне меню, клацнувши правою кнопкою за потрібним графіком і виберіть опцію Satelite
Windows. Відобразиться вікно з графіками супутників (а внизу графік сеансу спостережень на
точці). Літера G сномером означає супутник системи GPS з його номером, графіки супутників системи
ГЛОНАСС з літерою R. Можна прибрати частину графіка будь-якого супутника або повністю графік , і
таким чином виключити з подальшої обробки або частину інформації прийнятої з даного супутника у
вибраний проміжок часу, або всю інформацію, прийняту з супутника. Для цього клацніть правою
кнопкою
в полі (але не за графіком), в меню будуть дві основні опції:
- Window (Include) – вікно (ввімкнути) - Window (Exclude) – вікно (виключити)
Виберемо першу опцію. У стрілки курсору з'явиться ідентифікатор Window. Виберемо стрілкою якусь
точку на графіку потрібного супутника і не відпускаючи кнопки миші, потягнемо стрілку вздовж графіка
в потрібному напрямку. Позначивши якийсь інтервал на графіку, відпустимо кнопку миші. На графіці в
заданому інтервалі залишиться вікно (в даному випадку сіре), яке відображає інтервал спостережень
даного супутника, який буде включений до подальшої обробки (зрозуміло, що решта графіка не буде
включена). Вибравши другу опцію і зробивши те ж саме, виділимо інтервал який буде виключений з
обробки (а решта включена). Щоб скасувати вибір вікна (інтервалу) клацніть в полі правою кнопкою і в
меню виберіть опцію
Remove all windows ( видалити всі вікна).
Повернемося у вікно заклалки і звернемося знову до його правої частини . Клацніть правою кнопкою
у полі (не за графіком), викличемо контексне меню і розглянемо опцію Windowing. Розгорніть цю опцію
і побачите чотири підопції:
- Window (Include) – вікно (включаючи обробку);
- Window (Exclude) – вікно (Виключаючи з обробки);
- Activate all window ( Deactivate all window) – активувати всі вікна ( або
деактивувати, залежно від їх стану);
- Remove all window – видалити усі вікна.
Виберемо першу підопцію Window (Include), у курсора з'явиться індекс Window. Тепер можна вирізати
з будь-якого графіка (інтервалу спостережень), будь-які частини, які братимуть участь у подальшій
обробці. Для цього натисніть курсором (лівою кнопкою миші) в потрібній точці графіка і не відпускаючи
кнопку, потягніть курсор вздовж графіка в потрібному напрямку. Коли відпустіть кнопку миші, з'явиться
сіре вікно – частина інтервалу спостережень, яка буде включена в подальшу обробку. решта графіка буде
білою.
Якщо вибрати підопцію Window (Exclude) , то при виборі на графіку виділятиметься вікно, яке не
включатиметься в подальшу обробку.
Підопція Activate all window (Deactivate all window) дозволяє тимчасово активувати або
деактивувати вибрані вікна.
Підопція Remove all window дозволяє видаляти усі вибрані вікна.
Активувати і видаляти всі вікна можна також і з іншого контексного меню, якщо клацнути правою
кнопкою за будь-яким графіком і в меню скористатися опціями Activate Windows (активізувати вікна) і
Remove Windows (видалити вікна).
Принцип обробки ГНСС-вимірювань побудований на послідовному обчисленні базових ліній між двома
точками, одна з яких при цьому є вихідною (базовою, референцної - Reference), а друга визначається -
Rover. У ручному режимі обробки оператор сам призначає послідовність обчислення і сам призначає, яка
з 2-х точок у кожній парі точок є вихідною, а яка – визначається. При обробці в автоматичному режимі
обробка ведеться в автоматичному режимі і програма задає статус точки і послідовність обробки
автоматично.
До початку обробки мережі важливо розуміти, який пункт у мережі вибрати як вихідний
(опорний), від якого будуть обчислюватися всі інші. Такий пункт у мережі часто називається
ініціалізаційним. Завданням ініціалізаційного пункту мережі в системі координат WGS-84 задається
абсолютне положення мережі на земній кулі. І точність координат вихідного (ініціалізаційного) пункту є
важливою для якісної обробки ГНСС-вимірювань. Справа в тому, що кожен метр похибки в координатах
опорного пункту в WGS-84 може привнести похибку 1мм в лінію, що обчислюється, на кожні 10 км її
довжини і, наприклад, при похибки в координатах опорного пункту в 10 метрів (а навігаційні координати
можуть бути і грубіше) до лінії довжиною 20 км буде привнесена похибка близько 2 див. Коли
створюються високоточні супутникові мережі з довгими сторонами, таку похибку вже не можна
ігнорувати. Тому в суцільній високоточній супутниковій мережі з довгими сторонами мінімум для
одного пункту повинні бути визначені будь-яким способом координати WGS-84 з похибкою близько
1м. Це досягається прив'язкою цього пункту до вихідних пунктів з відомими точними координатами в
системі WGS-84. Або якщо в мережу включені пункти ГГС, координати хоча б одного пункту з
державної системи координат перераховуються в WGS-84 (досягається точність 0.7 – 1 метр). Це
досягається прив'язкою цього пункту до вихідних пунктів з відомими точними координатами в системі
WGS-84. Або якщо в мережу включені пункти ГГС, координати хоча б одного пункту з державної
системи координат перераховуються в WGS-84 (досягається точність 0.7 – 1 метр). Це досягається
прив'язкою цього пункту до вихідних пунктів з відомими точними координатами в системі WGS-84. Або
якщо в мережу включені пункти ГГС, координати хоча б одного пункту з державної системи координат
перераховуються в WGS-84 (досягається точність 0.7 – 1 метр).
Такий пункт при обробці і визначається початковим (ініціалізаційним) пунктом. Надалі, переходячи
від однієї базової лінії до іншої кординати ініціалізаційного пункту, передаються кожній знову
обчисленій точці.
Далі розглядається режим обробки у режимі Manual (ручний).
Клацніть правою кнопкою правому полі вікна огляду, з'явиться контексне меню. Розгорніть
опцію Processing Mode і виберіть підопцію Manual. Потім розгорніть опцію Select all as і в меню
виберіть підопцію Rover. Відразу всі графіки стануть зеленими (якщо за замовчуванням цей колір
встановлено в опції Graphical Settings). Потім знову увійдіть у контексне меню, розгорніть опцію Select
Mode, виберіть підопцію Reference. Курсор прийме індекс з такою самою назвою, вкажіть курсором
пункти (графіки) яким бажаєте надати статус Reference. Графіки приймуть червоний колір (якщо за
промовчанням цей колір встановлений у опції Graphical Settings). Можна й роверні пункти задати опцією
Select Mode, але описаний вище шлях коротший, оскільки більшість пунктів роверні.
Альтернатива : Вибір вимірювання для обробки можна зробити і з панелі інструментів. Виберіть на
панелі інструментів кнопку Select all ( ліворуч від “молоточка”) , всі графіки стануть зеленими
тобто. роверними. Потім на панелі інструментів виберіть кнопку Reference Tool ( молоточок з червоною
лінією) і виберіть пункти (графіки ) які ви хочете використовувати як Reference .
Режим Manual має одну явну перевагу перед режимом Automatic – він дозволяє обробляти мережу
частинами в будь-якій комбінації пунктів. Для цього використовуючи опцію
Select Mode треба вибрати потрібні пункти (графіки).
Далі при будь-якому режимі обробки запустіть опцію Processing Parameters. Відобразиться
вікно Configure GPS-processing Parameters. У самому низу вікна є невелика квадратна графа Show
advanced parameters (показ розширених властивостей). Якщо в цій графі не проставлена галочка, то
меню вікна містить лише дві кнопки:
- General
- Auto. Processing
При активній кнопці General у різних графах вікна можна задати параметри обробки :
- У графі Cut-off angle (кут відсічки, нерідко називають “кут піднесення”) можна встановити для
обробки кут відсічки (мінімальна висота супутників над горизонтом, при якій інформація прийнята з
супутників включається в обробку) відмінний від того, що був прийнятий при вимірах ( може бути
більше , ніж при вимірах , але встановлювати менше немає сенсу). Нерідко кут відсічення змінюють при
обробці з метою добитися кращих результатів обробки. Оптимальний кут відсічення в межах 10-
15 градусів. Однак за наявності перешкод (у лісі, у забудові) нерідко вдається досягти кращих результатів
при великих кутах відсічення. Для початку встановіть кут
відсічення дорівнює прийнятому при вимірах;
- у графі Ephemeris (ефемеріди) можна встановити тип ефемерид, які слід прийняти в
обробку. Розгорніть цю графу та побачите два типи ефемерид – Broadcost (бортові) та Precise
(точні). Під час польових спостережень із супутників приймаються бортові (передрахункові, прогнозні)
ефемериди, розраховані заздалегідь, на кілька діб уперед і передані на борт супутника. Точні ефемеріди
обчислюють за результатами безперервних набюдень супутників зі спеціальних станцій. Ці ефемеріди
відповідають близько до справжнього стану
супутників на орбіті у певний час. Точні ефемеріди публікуються (на сьогодні лише для навігаційної
системи GPS) у мережі Internet. Точне застосування точних ефемерид необхідно використовувати при
обчисленні базових ліній великої довжини (близько 1000 км і більше). При стандартних роботах та
звичайній обробці ГНСС-вимірювань використовувати бортові ефемеріди ( Broadcost);
- у графі Solution Type можна встановити тип рішення для обробки базових ліній –
Automatic, Phase, Code, Float. Встановивши Automatic і програма сама (автоматично)
визначить який тип рішення застосувати. На початковому етапі освоєння ПЗ LGO студентам
рекомендується використовувати цю опцію загальних налаштувань обробки ;
- у стовпці GNSS type можна задати тип навігаційної системи, що включається в обробку. Можна
задати один з трьох параметрів – Automatic( автоматично) – програма сама визначає спостереження
супутників яких навігаційних систем включити в обробку , GPS and GLONASS – прийняти в
обробку GPS та GLONASS, GPS only – прийняти в обробку тільки GPS . Задавши Automatic , програма
сама визначити, що прийняти в обробку. Якщо ж результати обробки вас влаштовувати не будуть (за
точністю) можна експериментувати і спробувати встановити по черзі один з параметрів. Для високих
північних широт і наявності великих перешкод (наприклад у лісі) встановіть GPS і GLONASS.
- у колонці Activ Satellite представлений повний перелік супутників обох навігаційних систем, від яких
приймалися сигнали в процесі польових спостережень. Прибравши галочку проти якогось супутника
виключимо його з обробки. Однак це слід робити тільки після аналізу результатів обробки і після
виявлення факту, що спостереження до даного супутника з будь-якої відбільної точки за будь-якими
критеріями вважаються недостатньо якісними. Тому на етапі завдання загальних установок обробки
супутники виключати не можна.
Закладка Auto. Processing. Установки у Auto. Processing застосовуються лише для режиму
обробки Automatic . Програма в режимі автоматичної обробки буде «розумно» призначати
референсні та роверні станції та обробляти всі можливі комбінації базових ліній, які узгоджуються з
наступними параметрами:
Min. time for common data (мінімальний час для загальних даних) – цей параметр встановлює
мінімальну тривалість одночасних спостережень на двох станціях, що прийматиметься для
обчислення базових ліній між станціями. За замовчуванням встановлюється 300 секунд, це означає,
що інтервали одночасних спостережень менше 5 хвилин в обробку не прийматимуться.
Max.baseline length (максимальна довжина базової лінії) – встановлює максимальну довжину
базової лінії, яку LGO прийматиме в обробку.
Processing Mode (режим обробки) – цей параметр включає два підпараметри ( All baselines, Independent
set). Якщо вибрати All baselines, то LGO оброблятиме всі можливі комбінації базових ліній, які
відповідають двом вище заданим параметрам. Якщо вибрати Independent set , то програма оброблятиме
лише набір незалежних базових ліній.
Поняття «незалежних » базових ліній має важливе значення в теорії та практиці обробки супутникових
вимірів. Пояснимо це поняття з прикладу. Нехай у трикутнику на всіх трьох пунктах одночасно (в
одному сеансі) виконано вимірювання супутниковими приймачами і таким чином у процесі обробки
обчислено всі три базові лінії. Будь-яка з трьох базових ліній може бути обчислена й іншим шляхом –
двома іншими , використовуючи формули з тригонометрії. Таким чином дві будь-які базові лінії можна
вважати незалежними, а третю залежною. Однак якщо одну з базових ліній у трикутнику визначити в
іншій , інтервал часу , що не перекривається , то всі три базові лінії будуть незалежними.
Таким чином набір складається з незалежних базових ліній, якщо жодну з них не можна обчислити
використовуючи іншу виміряну в даній сесії (сеансі), що входить в даний набір. Незалежні базові лінії у
наборі не утворюють замкнених фігур.
Проекція для кожної зони СК задається послідовним натисканням у відповідних закладках ПО LGO
клавіш Management → Coordinate Systems → Projections → TM цій папці контекстне меню і в ньому
вибрати New, після ввести дані проекції, натиснути Ок.

При присвоєнні проекціям імені для зручності подальшої роботи слід дотримуватися деякого
правила (шаблону), як це показано на цьому малюнку, наприклад P_42_14 – означає проекція в СК-42, 6-
градусна координатна зона № 14. Аналогічно можна створити всі проекції для зон на території РФ зі
своїм осьовим меридіаном та своїм зміщенням по східній осі координат (абсцису).
В) І, зрештою, система координат в ПЗ LGO задається послідовним натисканням у відповідних
закладках ПЗ LGO клавіш Management → Coordinate Systems → Coordinate Systems→ викликати
натисканням правої кнопки миші на цій папці контекстне меню і в ньому вибрати New, після чого ввести
у відповідні рядки дані системи координат, як це показано на Рис.___. При присвоєнні проекціям імені
для зручності подальшої роботи слід дотримуватися деякого правила (шаблону), як це показано на цьому
малюнку, наприклад SK_42_14 – означає система координат СК-42, 6-градусна координатна зона № 14.
Аналогічно можна створити системи координат для всіх зон на території РФ. Слід зазначити, що дане
вікно поряд із введенням мінімально потрібних даних по системі координат (назва, еліпсоїд, проекція, що
використовуються в даній СК), надає додаткові можливості щодо введення в систему координат деяких
додаткових опцій (параметри трансформації, коли такі прикріплені до СК, що використовується в СК
геоїд, МСК, прикріплена до цієї СК). Опис даних опцій у цій редакції Посібника не
розглядаються. Натисніть кнопку OK.

Якщо координати вихідних пунктів визначені в СК непроекційної, тобто не прив'язаної до еліпсоїда і

деякої проекції, або СК вихідних пунктів невідома, можна задати СК як невідому ( None). Ввести у цей
проект координати вихідних пунктів. Зробити це можна двома шляхами: а) – вручну, кожен пункт
окремо; Б) шляхом іпорту каталогу вихідних пунктів формату ASCII.
При обох випадках введення вихідних пунктів (ІП) слід звернути увагу, щоб їхня назва у допоміжному
проекті, де будуть розміщені ІП, з абсолютною точністю співпадала з назвами відповідних пунктів у
 При цьому треба мати на увазі, що для довгих базових ліній (близько 80 км і вище) за досить тривалого
періоду спостережень (більше 1 години) не є критичним мати при L3 – рішенні плаваюче
рішення. Тобто. в цьому випадку плаваюче рішення не означає неточне і у разі хороших інших якісних
характеристик такі рішення можна приймати як остаточні.
У графі Fix ambiguties up to визначається максимальна довжина базової лінії для якої програма
повинна буде шукати дозвіл неоднозначності. За замовчуванням системне значення дорівнює 80
км. Понад це значення обчислюватимуться плаваючі рішення.
У графі Min. duration for flat solution (static) задається мінімальний час
спостережень для якого програма допускає плаваюче рішення (для статичних спостережень). Для
коротких інтервалів спостережень плаваюче рішення може бути не досить точним. За замовчуванням 300
сек. змушує програму перемикатися на «тільки кодове» рішення у разі коли неоднозначності неможливо
знайти дозволені для інтервалів спостережень коротше 300 сек.
У графі Sampling rate користувач може задати, скільки записаних даних використовувати в
обробці. Наприклад, у полі при спостереженні супутників інтервал запису інформації сотав 1 сек. У
процесі пост-обробки даних у камералці серед LGO користувач може побажати використовувати кожне
друге чи третє (і т.д.) спостереження. Можливе моделювання інтервалів запису для обробки: 0.5, 1, 2, 3,
4, 5, 6, 10, 12, 15, 20, 30 та 60 сек. При установці опції use all використовуватимуться всі записані
спостереження.
У графі Tropospheric model залиште за замовчуванням Hopfield , але прослідкуйте, щоб не було
встановлено No troposphere (немає тропосфери), оскільки це погіршить результати обробки.
У графі Ionospheric model залиште за замовчуванням Automatic , але не повинно бути No model.
Якщо установки в розглянутому вікні порушите в процесі експериментів, клацніть кнопку Defaults і
відновіть параметри за замовчуванням.
Закладка "Extended Output".
Установки в цьому вікні не впливають на результати обробки базових ліній. Фраза має переклад
"розширений висновок", це означає, що до стандартної інформації про результати обробки можна
обчислити та виїсти для огляду та збереження додаткової інформації. До такої інформації відносяться
значення геометричних факторів DOP, азимути спрямування та кути піднесення для кожного
супутника. А також зір квадратичних похибок положення точки або довжини базової лінії в розширеному
варіанті. Така інформація може бути корисною для ретельного аналізу результатів польових
спостережень, у випадках коли результати обробки за своєю якістю вас не влаштовують, і якщо ви маєте
інформацію про наявність та розташування перешкод на пунктах спостережень. спостережень від усіх
супутників) виключити з обробки неякісну інформацію та цим підвищити якість кінцевих результатів
обробки.
Тепер розглянемо кожну опцію окремо. DOP values , Azimuth/Elevation – якщо ця опція обрана
галочкою програма обчислюватиме значення DOP для кожного спостереження , а також азимут
напрямку та кут піднесення для кожного супутника в кожному спостереженні. Значення зазначених
величин потім можна буде переглянути у вікні загального огляду Results. Порядок перегляду такої
інформації буде описаний нижче при розгляді загального огляду Results.
Storage rate for DOPs/Athimuth/Elevation - у цій графі задається інтервал часу спостережень для
обчислення значень DOP, азимуту та кута піднесення для супутників. Можна встановити норматив
0.1, 0.2, 0.5, 1, 2, і т.д. секунд, незалежно від того, які нормативи були задані для обробки в
закладці Strategy. При виборі (за замовчуванням) 20% of date rate обчислюватимуться значення
кожного п'ятого спостереження.
Residuals - якщо ця опція обрана галочкою програма обчислюватиме середні квадратичні похибки для
кожної епохи, кожного супутника і кожного типу спостережень (кодового або фазового, L1, L2, L3 або
L4 ).
В закладці Extended Output при звичайній обробці залиште всі установки по
замовчуванням.
Після завершення налаштувань запускається процес обробки.
У контекстному меню (розглянутому раніше) вибрати опцію Process або на верхній панелі інструментів
активізувати кнопку Process (кнопка із “шестірнею”). Піде процес обчислення, що супроводжується
активним вікном, в якому відображаються поточні базові лінії, що обробляються, спосіб обробки, і
прогресуючий лінійний графік.
Після завершення процесу обробки програма автоматично переключиться у вікно загального
огляду Results-результати (якщо іншого не встановлено в головному меню : Tools/Options/ Default
Параметри).
У загальному розумінні на цьому процес обробки завершено . Це означає, що базові лінії обчислені,
граничні координати пунктів WGS-84 з похибкою у взаємному положенні рівної похибки з якою
обчислені базові лінії. Однак залишилися не вирішеними три завдання:
1. Оцінка якості та збереження результатів обробки у вигляді зручного для подальшого користування,
наприклад, додатка до технічного звіту.
2. Зрівняння - ліквідація нев'язок у замкнутих постатях обумовлених похибками в базових лініях та
вихідних даних.
3. Перетворення координат пунктів (точок) з WGS-84 в лоакльну систему координат.

VIII. Аналіз результатів опрацювання базових ліній. Збереження результатів

обробки
Після завершення процесу обробки програма автоматично перемикається у вікно загального
огляду Results. Відразу ж збережіть їх для подальшого використання, для чого викличте контексне меню,
клацнувши правою кнопкою у правій частині вікна огляду і запустіть першу зверху опцію Store . Перед
збереженням всі базові лінії у правому полі вікна мають бути вибрані (виділені синім кольором). Якщо
базові лінії не вибрані, у контексному меню виберіть опцію Select і в ній підопцію All (все). У процесі
збереження результатів обробки може з'явитися попередження (наприклад, перевищення при обробці
деяких обмежень), натисніть OK для продовження збереження.
Робоче вікно поділено на два поля (частини) – ліве та праве. У лівій частині розташована
директорія Results . Після завершення обробки базових ліній ця директорія буде показана
автоматично. Якщо відкрити папку Results ліворуч у вікні в ній з'являться вкладені папки зі значком у
вигляді антени, одна або більше, залежно від того, скільки разів запускалася процедура обробки базових
ліній у даному проекті і скільки разів результати обробки зберігалися.
Якщо відкрити папку зі значком антени, з'явиться дерево огляду з папок – Baselines
(базові лінії), Points (точки), Parameters (параметри), Report (звіт) . Виділивши будь-яку з них у правій
частині вікна, з'являться відомості про неї. Щоб переглянути інформацію про результати останнього
обчислення базових ліній, виберіть папку Baselines.Обсяг та вид інформації відповідатимуть останнім
параметрам даного поля. Налаштування виконується в такий спосіб. Клацнувши правою кнопкою миші у
верхньому рядку із заголовками правого поля , з'явиться меню. У меню вибрати опцію Columns
(колонки), з'явиться список колонок. Проставляючи чи видаляючи «галочки» у маленьких графах,
активуються ті чи інші колонки. Можна сформувати черговість розташування колонок – вибрати у
списку потрібну колонку, потім використовуючи команди, розташовані ліворуч, переміщувати колонки у
списку вгору (Move Up) або вниз (Move Down).
Рекомендується сформувати список наступного змісту та черговості розташування колонок:
1. Reference ID – ідентифікатор початку базової лінії, або точніше, точки прийнятої як опорну при
обчисленні базової лінії;
2. Rover ID – ідентифікатор точки прийнятої як переміщається (змінює своє положення) при обчисленні
базової лінії;
3. Duration – тривалість інтервалу часу , протягом якого прийнята від супутників інформація ,
використана обчислення цієї базової лінії (спрощено по суті “тривалість сеансу вимірів”). Тривалість
сеансу має відповідати вимогам технічного розпорядження про виконання робіт на об'єкті. Якщо
тривалість сеансу менша, ніж потрібна, цей факт відображається в пояснювальній записці за
результатами обробки.
4. Type- тип "вимірювання" базової лінії: статика (Static), кінематика (Kinematic). Тип вимірювання при
створенні геодезичних мереж будь-якого рівня, аж до знімального обґрунтування, повинен бути статика
(Static ).
5. Ambiguity Ststus – дозвіл неоднозначності при обчисленні базових ліній: неоднозначність дозволена
(yes), та не дозволена (none). Для всіх ліній має бути дозволено (yes). Якщо однозначність не дозволена,
лінію слід бракувати. Спробувати обробити її окремо, змінивши кут відсічення або почистивши
вимірювання.
6. Solution Type - тип рішення при обчисленні базової лінії: фазовий (Phase), кодовий (Code). Маєш ти
рішення фазовий (Phase), якщо ні, то лінія бракується. Спробувати обробити її окремо, змінивши кут
відсічення або почистивши вимірювання.
 7. Frecuency – частоти , виміри у яких були ухвалені у обробку (зрозуміло , що з одночастотних
приймачів буде лише одна частота L1). Для двох частотних приймачів, типу Leica 1200, базові лінії
довжиною понад 5 км. повинні бути вирішені на частотах L1 + L2, лінії довжиною менше 5 км можуть
бути вирішені лише на частоті L1.
Примітка: останнім часом з'явилися приймачі, що вимірюють, у тому числі, на частоті L5, проте LGO
версій 1-7 частоту L5 не сприймають.
21
8. GNSS Type - тип супутникової навігаційної системи, інформація від супутників якої використана для
обробки базових ліній. У технічному розпорядженні на виробництво обробки супутникових вимірювань
має бути зазначено які системи використовувати. Якщо при установці параметрів обчислення базових
ліній були вказані обидві системи , всі базові лінії обчислюються з використанням їх, але при обробці
окремих коротких базових ліній програма може ігнорувати одну з систем. Цей критерій не характеризує
якість результатів вимірювання та обробки, і береться до уваги, коли інші характеристики не
задовольняють вимогам . У такому випадку можна повторити обробку, відключивши будь-яку систему.
9. Slope Distence – похила довжина базової лінії.
10. PDOP (min) – так званий геометричний фактор, що характеризує схему розташування супутників на
небесній сфері в моє прийому сигналів від них. Зрозуміло, що від схеми розташування супутників
залежатиме якість зворотної засічки, яка вирішується за виміряними псевдодальностями в кожну епоху
вимірів. Геометричний фактор характеризується відповідним коефіцієнтом, що обчислюється програмою
для кожної епохи. Бажано, щоб такий коефіцієнт не перевищував 7. Оскільки супутники рухаються,
геометрія їх розташування постійно змінюється і для кожної епохи всередині сеансу вимірювань
коефіцієнт матиме різне значення, в тому числі можливо набагато більше 7. Приставка (min)у цій
характеристиці позначає мінімальне значення геометричного фактора у сеансі вимірювань. Якщо
мінімальне значення більше 7, до результатів вимірювань даної базової лінії слід ставитися недовірливо, і
в разі наявності хоча б однієї поганої якісної характеристики (наприклад, п.к.о.) виміру слід бракувати,
оскільки повторна обробка або “чистка” інформації сприятливого результату дати не може.
11. PDOP (max) – відображає максимальний коефіцієнт геометричного фактора протягом сеансу
вимірювання базової лінії. Якщо максимальний коефіцієнт набагато більше 7, слід уважно поставитися
до інших якісних характеристик. Якщо вони на межі допуску або вище допуску, то в результаті "чистки"
вимірювань (відключивши окремі супутники або вирізавши окремі періоди вимірювань) можна отримати
позитивний результат.
12. Posn.Qlty - характеристика точності положення пункту (точки) у плані. Повинна відповідати
вимогам технічного розпорядження про виконання робіт.
13. Hgt. Qlty – характеристика точності положення пункту (точки) за висотою. Повинна відповідати
вимогам технічного розпорядження про виконання робіт.
14. Posn+Hgt. Qlty - сумарна характеристика точності положення пункту (точки) у плані та за
висотою. Повинна відповідати вимогам технічного розпорядження на виробництво робіть (якщо така
вимога була обумовлена).
15. Ref.Ant.Hgt - висота антени на референцній (опорній) точці. Дозволяє ще раз проконтролювати
правильність вимірювання та запису висоти антени.
16. Rov.Ant. Hgt - висота антени на роверній ("переміщається") точці. Дозволяє ще раз проконтролювати
правильність вимірювання та запису висоти антени.
17. Stored Status – показує, складована інформація чи ні, Yes складована, No – ні.
Після аналізу результатів обробки базових ліній збережіть цей звіт – клацніть правому полі правою
кнопкою миші, в меню виберіть опцію Save as (зберегти як) і збережіть звіт.
Тепер виберіть у лівій частині вікна топ-вузол Points (точки ) та перегляньте звіт у правому полі
вікна. Зі всього обсягу інформації нас цікавить колонка Solution Type. У цій колонці всім пунктів (точок)
має побут отримано фазове рішення (Phase). Якщо для точки отримано рішення кодове (Code), а таке
може бути перш за все для точки, яка автоматично була обрана першою як референсна (опорна), слід
повторити обробку базових ліній, не змінюючи параметрів обробки.
Цей звіт не можна зберігати.
Вибравши ліву папку Parameters можна переглянути у формі зведення всі параметри при яких
виконувалася обробка базових ліній. Цей звіт не можна зберігати.
Вибравши в лівій частині вікна папку Report у правій частині з'явиться повний звіт про обробку базових
ліній. Це другий варіант збереження звітного обчислення базових ліній.
Звернемося ще раз до контексного меню, яке викликається клацанням правою кнопкою миші у
вільному просторі правої частини вікна.
були ідентичними). Список цих пунктів з'явиться у нижньому полі. Однак якщо імена ідентичних пунктів
у різних проектах були різними, Ви будете змушені виконати ручний підбір пар таким чином: у лівій
верхній частині поточного вікна зі списку виберіть (одним клацанням) потрібний пункт, потім у правій
частині двома клацаннями вкажіть ідентичний йому пункт з іншого проекту . Якщо підбір пари
відбувся в нижньому полі, з'явиться рядок, що відображає її підбір. І так само підберіть решту потрібних
пар пунктів. Внизу поточного вікна виберіть кнопку Results, і в вікні ,побачите середньоквадратичні
похибки визначення парметрів трансформації між двома СК: WGS-84 та локальною СК. Приблизно з
такими ж похибками буде виконуватися трансформування координат всіх пунктів мережі, залежно від їх
розташування. Натисніть кнопку Report внизу поточного вікна, щоб побачити повний звіт про
результати трансформації. У розділі Transformation details (деталі трансформування) у
стовпці Parameter вміщено взаємний зсув систем координат уздовж осей на схід ( dE ), на північ ( dN ),
взаємний розворот кординатних осей ( Rotate ) і масштабний коофіцієнт ( Scale). У
стовпці Valueвміщено чисельні значення перелічених параметрів, а стовпці rms порівн. кв. ош. їх
визначення. Звіт можна зберегти клацнувши правою кнопкою в полі звіту та обравши Save As, або одразу
вивести на друк обравши
Print.
Проаналізувавши результати визначення параметрів трансформації, потрібно вирішити, чи достатньої
точності вони визначені. У випадку, якщо с.к.о трансформування координат вихідних пунктів
виявляється у одиницях сантиметрів, можна обмежитися даним варіантом. Більш конкретно, припустима
п.к.о. визначення параметрів трансформування має бути або обумовлено в технічному розпорядженні, а
якщо обумовлено, то принаймні не повинно перевищувати п.к.о. визначення координат нових пунктів,
визначених у технічному розпорядженні.
Для збереження параметрів трансформування та закріплення їх за проектом перейдіть у Resalts , у
поточному полі клацніть правою кнопкою та виберіть з контексного меню опцію Store. У діалозі, що
з'явився, у графі name задайте ім'я обчисленим параметрам трансформування , під яким вони будуть
присутні в подальшому в програмі. Крім того позначте галочками дві графи:
- Automatically create new coordinate system (автоматично створити нову систему координат);
- Automatically attach to project A and close Datum/Map (автоматично прикріпити до проекту А
та закрити Datum/Map).
Після цього натисніть обре.
Подивіться тепер властивості проекту ( Properties) і в ньому систему координат і побачите що тепер
проект інший з координат. Цю нову систему координат ви зможете задати будь-якому вже створеному
проекту або новоствореному.
Зайдіть в закладку View/Edit вашого проекту, клацніть по будь-якому пункту мережі правою кнопкою,
виберіть в меню Properties і побачите, що в графі Coordinate Type стала доступною Local , поставте
проти неї точку і в нижній графі побачите координати пункту в потрібній системі координат.

XI.Формування та видача каталогу координат у потрібній СК

Обробка результатів польових спостережень у результаті має завершитися видачею каталогу координат
пунктів чи точок у потрібній системі координат.
1. Формування каталогу координат
1-й спосіб
На панелі інструментів, у правій її частині, поміщені кнопки: WGS-84; Local – задають систему
координат. Наступні три кнопки: Cartesian (просторові X, Y, Z); Geodetic( геодезичні
B,L,H); Grid (плоскі прямокутні x, y) - задають тип координат. Задайте систему координат і тип
координат, у вікні з'явиться список координат. У першій колонці вміщено назви пунктів. У другій
колонці є клас (статус) пунктів. Якщо мережа зрівнювалася, клас повинен бути Control (для вихідних
пунктів) або Adjusted (для визначених пунктів). У наступній колонці вказано дату/час. У
колонці Easting вказані У, колонці Northingвказані Х, у колонці ElipHgt еліпсоїдальна (геодезична)
висота. У наступних трьох колонках стандарти приростів по осях координат і по висоті.
2-й спосіб
У закладці Points , у графі де розташовані заголовки колонок , клацніть правою кнопкою, з'явиться
меню контекс . Використовуючи опцію Columns виключіть з каталогу невугі колонки (наприклад
дату/час) , а використовуючи в цій опції кнопку Move Down (перевернути вниз) можна розташувати
колонки в потрібному порядку , наприклад поміняти місцями У і Х. У опції Coord. System задайте
систему координат, в опції Coord. Type Введіть тип координат. У опції Coord.Quality (якість
 координат) використовуючи підопцію Standart devations можна вивести в каталог стандарти
збільшення координат і висоти або відключити їх, підопцією Var-cvariencyelements виводяться до
каталогу елементи коваріаційних матриць, опцією Quality можна вивести до каталогу п.к.о. положення
пунктів у плані та за висотою.
2. Збереження каталогу координат
У робочому полі закладки Points клацніть правою кнопкою , викличте контексне меню . У меню
виберіть опцію Save As , в діалоговому вікні в графі File Name .
задайте ім'я файлу , графі Save as type встановіть Text (Tab delimited *. txt ) ,
графі include header встановіть галочку та вкажіть кнопку Save. Створений файл
відкрийте у будь-якому текстовому редакторі. У каталозі можна заголовки англійською замінити на
російські назви та зберегти зміни., після чого вивести на друк .

Висновок: На даній лабораторній роботі ми обрали дані ГНСС-вимірювань із сайту SOPAC, а також
більш детально ознайомились із Програмним Забезпечення Leica Geo Office (LGO).
- General Information (загальна інформація ) – містить інформацію про структуру мережі (число невідомих
точок, число твердих точок та ін.) Особливого інтересу ця інформація не представляє, не
затримуватимемося на її розгляді;
- Configuration defects (дефекти конфігурації ) – цей розділ з'являється, якщо виявлені дефкти в конфігурації
мережі. Тут виводиться звіт про невідомих , які не можуть бути дозволені – це можуть бути відокремлені
точки поза межами суцільної мережі.
- Check of input Data (перевірка введених даних ) – великий розділ про результати аналізу даних у
мережі. Розділ розбитий на кілька підрозділів. Розглянемо їх по черзі:
Observations (спостереження). Тут поміщені відомості про неодноразові спостереження однієї і тієї ж
точки, які мають деякі відмінності і тому можуть викликати сумнів. Якщо прогама визначить що існує
висока ймовірність суттєвих помилок у вимірах , то такі виміри позначені (знаком оклику в трикутнику)
в кінці рядка. Інші сумнівні спостереження залишені для аналізу користувачеві.
Observation and Approximate Coordinates (спостереження та приблизні координати). Програма обчислює
значення векторів базових ліній за незрівнянними координатами та порівнює їх із виміряними
значеннями. Значні різниці представлені у цьому підрозділі для аналізу користувачеві.
Possibly Identical Observations (можливі ідентичні спостереження). Тут вміщені спостереження, які
сумнівно ідентифікуються. Ви повинні перевірити чи справді це різні спостереження, можливо при
спостереженнях одні й ті самі точки отримали різні номери.
Possibly Coinciding Stations (можливий збіг станцій). Тут розміщуються станції, які мають відстані між
собою менше двох метрів. Такі станції сумнівно ідентифікуються, але не можуть бути представлені під
одним і тим самим номером (назвою). Часто це викликано тією ж причиною, що й у попередньому
підрозділі (одні й ті ж точки отримали різні номери). Однак у попередньому розділі аналіз виконувався
порівнянням векторів , а цьому підрозділі аналіз виконувався шляхом порівняння координат точок.
Виконання перед-аналізу необов'язково, а у найпростіших мережах і не має сенсу, тому виконувати його
чи ні повинен приймати рішення сам обробник мережі.
У середовищі LGO обробка супутникових мереж, включаючи вирівнювання, виконується тільки в
системі координат WGS-84. Перехід до інших систем координат виконується шляхом трансформування.
Перехід від світової геодезичної мережі WGS-84 до локальних систем координат необхідний у
зв'язку з тим, що більшість геодезичних робіт, а також створення топографічної та картографічної
продукції виконується саме в локальних системах координат: СК-95, СК-42, СК-63, місцеві системи
координат. І саме у цих системах координат потрібно обчислення координат визначених точок за
результатами вимірювань та обробки ГНСС-вимірювань.
Більшість локальних або місцевих систем координат (СК) мають характер проекційних СК, тобто
СК, побудованих за методом проектування з поверхні відносності (у більшості випадків це еліпсоїд
обертання) на деяку поверхню проекції (у багатьох, але не у всіх випадках це площина) за деяким
математичним законом (математичний закон картографічної проекції або ПРОЕКЦІЯ). У системі
координат та поверхня відносності , з якою проектуються, з її характеристиками та орієнтуванням у тілі
Землі, називаються системою вихідних дат (в англійському варіанті Datum ), поверхня проекції та
математичний закон проекції описуються в ПРОЕКЦІЇ ( Projection). У Російській Федерації державна
система координат (ГСК) ГСК-95 та ГСК-42, СК-63, а також більшість місцевих систем координат є
проекційними (багатозональними) СК. Тому до початку процесу трансформації координат, визначених в
результаті камеральної обробки ГНСС-вимірювань в ці локальні СК WGS-84 в ПЗ LGO потрібно
створити ці проекції і системи координат. При цьому потрібно діяти у послідовності:
А) задати використовуваний у проекціях локальних СК еліпсоїд (у РФ це референцеліпсод
Красовкого);
Б) створити проекцію кожної зони СК, у якому потрапляють виконані спостереження;
Г) створити систему координат (СК) з використанням вже створеного опису локального еліпсоїда та
проекцій.
А) Еліпсоід задається послідовним натисканням у відповідних закладках ПЗ
LGO клавіш Management → Coordinate Systems → Ellipsoids → викликати натисканням правої кнопки
миші контекстне меню і в ньому вибрати New, після чого ввести у відповідні рядки дані щодо еліпсоїду
Красовкого, як це показано на Рис.___. Натисніть кнопку ОК.
Проекція для кожної зони СК задається послідовним натисканням у відповідних закладках ПО LGO
клавіш Management → Coordinate Systems → Projections → TM цій папці контекстне меню і в ньому
вибрати New, після ввести дані проекції, натиснути Ок.

При присвоєнні проекціям імені для зручності подальшої роботи слід дотримуватися деякого
правила (шаблону), як це показано на цьому малюнку, наприклад P_42_14 – означає проекція в СК-42, 6-
градусна координатна зона № 14. Аналогічно можна створити всі проекції для зон на території РФ зі
своїм осьовим меридіаном та своїм зміщенням по східній осі координат (абсцису).
В) І, зрештою, система координат в ПЗ LGO задається послідовним натисканням у відповідних
закладках ПЗ LGO клавіш Management → Coordinate Systems → Coordinate Systems→ викликати
натисканням правої кнопки миші на цій папці контекстне меню і в ньому вибрати New, після чого ввести
у відповідні рядки дані системи координат, як це показано на Рис.___. При присвоєнні проекціям імені
для зручності подальшої роботи слід дотримуватися деякого правила (шаблону), як це показано на цьому
малюнку, наприклад SK_42_14 – означає система координат СК-42, 6-градусна координатна зона № 14.
Аналогічно можна створити системи координат для всіх зон на території РФ. Слід зазначити, що дане
вікно поряд із введенням мінімально потрібних даних по системі координат (назва, еліпсоїд, проекція, що
використовуються в даній СК), надає додаткові можливості щодо введення в систему координат деяких
додаткових опцій (параметри трансформації, коли такі прикріплені до СК, що використовується в СК
геоїд, МСК, прикріплена до цієї СК). Опис даних опцій у цій редакції Посібника не
розглядаються. Натисніть кнопку OK.

Якщо координати вихідних пунктів визначені в СК непроекційної, тобто не прив'язаної до еліпсоїда і

деякої проекції, або СК вихідних пунктів невідома, можна задати СК як невідому ( None). Ввести у цей
проект координати вихідних пунктів. Зробити це можна двома шляхами: а) – вручну, кожен пункт
окремо; Б) шляхом іпорту каталогу вихідних пунктів формату ASCII.
При обох випадках введення вихідних пунктів (ІП) слід звернути увагу, щоб їхня назва у допоміжному
проекті, де будуть розміщені ІП, з абсолютною точністю співпадала з назвами відповідних пунктів у
проекті, де була обробка ГНСС-вимірювань. Для цього рекомендується назви вихідних пунктів при їх
найменуванні у допоміжному проекті отримувати шляхом копіювання та вставки назв із основного
проекту.
А) Введення вихідних пунктів вручну.
1. Розгорніть загальну закладку View/Edit новоствореного проекту . Клацніть правою кнопкою в полі
закладки і в меню в опції New виберіть підопцію Point. У діалоговому вікні , при активній
кнопці General задайте у графі Point Id номер або назву пункту , який включений у вашу мережу і має
тверді (каталожні) координати. Необов'язково, щоб ім'я було одне й теж у обох проектах.
2. У маленькій графі Activated встановіть галочку. У графі Point Class задайте (зі списку) Control. У
графі Point subclass задайте (зі списку) Easting, Northing, Height , а
якщо висоти невідомі встановіть Easting, Northing . У графі Coordinate Tape задайте (зі списку) Grid і
встановіть точку проти Local . Якщо задаватимете і висоти, то у графі Height Mode поставте крапку
проти Orthometric . Потім у графі Easting запишіть значення Y(без номера зони), у
графі Northing запишіть X , у гривні Height вкажіть нормальну висоту необов'язково точну . І все,
натисніть Застосувати . У робочому полі з'явиться пункт оформлений залитим трикутником, а діалогове
вікно уде готовим до введення нового пункту. Для визначення параметрів трансформації вихідних
пунктів має бути не менше трьох, розташованих рівномірно ближче до країв мережі. Коли задасте всі
пункти, закрийте діалогове вікно.
Б) Введення вихідних пунктів та імпортуванням.
1. Заготовити в будь-якому текстовому редакторі або в Excel-таблиці з подальшим експортом у
файл текстового формату каталог координат вихідних пунктів у потрібній локальній СК (СК-95, СК-42,
СК-63, МСК тощо) з 4 колонками (назва ІП, X (на північ), Y (на схід), Н (ортометрична висота) у м. з
поділом цілої та дробової частини крапкою);
2. Послідовним натисканням у відповідних закладках програм LGO клавіш Import
→ ASCII data → викликати вікно іспорту і з використанням вікна, що з'явилося (див. мал.
формат (*.txt), систему координат (Local), систему висот (ortometric), натиснути на Import, після чого
серія інтуїтивно зрозумілих вікон проведе Вас до завершення процесу іпорту ІП у допоміжний проект.

Після завершення імпорту ІП у допоміжний проект цей проект відкриється автоматично та ІП будуть
показані на карті (схемі) проекту. Після цього можна приступати безпосередньо до процесу визначення
параметрів трансформації між WGS-84 і локальної СК, в якій задані вихідні пункти.
Послідовним натисканням у відповідних закладках програм LGO клавіш Tools → Datum/Map, з'явиться
вікно розділене на нижнє та верхнє поле. У верхньому полі вибрати ваш проект у системі WGS-84 , а в
нижньому полі (але не навпаки) виберіть допоміжний проект з вихідними пунктами. Далі, натисніть
кнопку Match , розташовану внизу поточного вікна. Поточне вікно стане розділеним на три поля – два
вгорі та одне внизу. У нижньому полі клацніть правою кнопкою, і в меню виберіть Configuration.Це
меню дозволяє вибирати методи, використовуючи які можна визначити парметри трансформації між
WGS-84 та локальною СК. Ці методи залежать від того, якою СК задані локальні ІП. Для стандартного
випадку, коли обробка ГНСС-вимірювань виконувалася в СК WGS-84, а локальна СК є проеційною СК
(тобто ІП задані в деякій СК, що описується своїм датумом (еліпсоїдом) і проекцією) у діалоговому вікні
в графі Transformation type вибрати Stepwise . Для випадку, коли СК ІП є непроекційною або
невідомою, використовуйте метод визначення параметрів трагформації
методу Onestep . Встановіть режим Height mode в Orthometric і підтвердіть ОК . Знову клацніть правою
кнопкою в нижньому полі і в меню виберіть Auto Matchдля автоматичного підбору ідентичних пунктів в
обох проектах (саме для цього було важливо, щоб назви пунктів в основному та допоміжному проектах
були ідентичними). Список цих пунктів з'явиться у нижньому полі. Однак якщо імена ідентичних пунктів
у різних проектах були різними, Ви будете змушені виконати ручний підбір пар таким чином: у лівій
верхній частині поточного вікна зі списку виберіть (одним клацанням) потрібний пункт, потім у правій
частині двома клацаннями вкажіть ідентичний йому пункт з іншого проекту . Якщо підбір пари
відбувся в нижньому полі, з'явиться рядок, що відображає її підбір. І так само підберіть решту потрібних
пар пунктів. Внизу поточного вікна виберіть кнопку Results, і в вікні ,побачите середньоквадратичні
похибки визначення парметрів трансформації між двома СК: WGS-84 та локальною СК. Приблизно з
такими ж похибками буде виконуватися трансформування координат всіх пунктів мережі, залежно від їх
розташування. Натисніть кнопку Report внизу поточного вікна, щоб побачити повний звіт про
результати трансформації. У розділі Transformation details (деталі трансформування) у
стовпці Parameter вміщено взаємний зсув систем координат уздовж осей на схід ( dE ), на північ ( dN ),
взаємний розворот кординатних осей ( Rotate ) і масштабний коофіцієнт ( Scale). У
стовпці Valueвміщено чисельні значення перелічених параметрів, а стовпці rms порівн. кв. ош. їх
визначення. Звіт можна зберегти клацнувши правою кнопкою в полі звіту та обравши Save As, або одразу
вивести на друк обравши
Print.
Проаналізувавши результати визначення параметрів трансформації, потрібно вирішити, чи достатньої
точності вони визначені. У випадку, якщо с.к.о трансформування координат вихідних пунктів
виявляється у одиницях сантиметрів, можна обмежитися даним варіантом. Більш конкретно, припустима
п.к.о. визначення параметрів трансформування має бути або обумовлено в технічному розпорядженні, а
якщо обумовлено, то принаймні не повинно перевищувати п.к.о. визначення координат нових пунктів,
визначених у технічному розпорядженні.
Для збереження параметрів трансформування та закріплення їх за проектом перейдіть у Resalts , у
поточному полі клацніть правою кнопкою та виберіть з контексного меню опцію Store. У діалозі, що
з'явився, у графі name задайте ім'я обчисленим параметрам трансформування , під яким вони будуть
присутні в подальшому в програмі. Крім того позначте галочками дві графи:
- Automatically create new coordinate system (автоматично створити нову систему координат);
- Automatically attach to project A and close Datum/Map (автоматично прикріпити до проекту А
та закрити Datum/Map).
Після цього натисніть обре.
Подивіться тепер властивості проекту ( Properties) і в ньому систему координат і побачите що тепер
проект інший з координат. Цю нову систему координат ви зможете задати будь-якому вже створеному
проекту або новоствореному.
Зайдіть в закладку View/Edit вашого проекту, клацніть по будь-якому пункту мережі правою кнопкою,
виберіть в меню Properties і побачите, що в графі Coordinate Type стала доступною Local , поставте
проти неї точку і в нижній графі побачите координати пункту в потрібній системі координат.

XI.Формування та видача каталогу координат у потрібній СК

Обробка результатів польових спостережень у результаті має завершитися видачею каталогу координат
пунктів чи точок у потрібній системі координат.
1. Формування каталогу координат
1-й спосіб
На панелі інструментів, у правій її частині, поміщені кнопки: WGS-84; Local – задають систему
координат. Наступні три кнопки: Cartesian (просторові X, Y, Z); Geodetic( геодезичні
B,L,H); Grid (плоскі прямокутні x, y) - задають тип координат. Задайте систему координат і тип
координат, у вікні з'явиться список координат. У першій колонці вміщено назви пунктів. У другій
колонці є клас (статус) пунктів. Якщо мережа зрівнювалася, клас повинен бути Control (для вихідних
пунктів) або Adjusted (для визначених пунктів). У наступній колонці вказано дату/час. У
колонці Easting вказані У, колонці Northingвказані Х, у колонці ElipHgt еліпсоїдальна (геодезична)
висота. У наступних трьох колонках стандарти приростів по осях координат і по висоті.
2-й спосіб
У закладці Points , у графі де розташовані заголовки колонок , клацніть правою кнопкою, з'явиться
меню контекс . Використовуючи опцію Columns виключіть з каталогу невугі колонки (наприклад
дату/час) , а використовуючи в цій опції кнопку Move Down (перевернути вниз) можна розташувати
колонки в потрібному порядку , наприклад поміняти місцями У і Х. У опції Coord. System задайте
систему координат, в опції Coord. Type Введіть тип координат. У опції Coord.Quality (якість
 координат) використовуючи підопцію Standart devations можна вивести в каталог стандарти
збільшення координат і висоти або відключити їх, підопцією Var-cvariencyelements виводяться до
каталогу елементи коваріаційних матриць, опцією Quality можна вивести до каталогу п.к.о. положення
пунктів у плані та за висотою.
2. Збереження каталогу координат
У робочому полі закладки Points клацніть правою кнопкою , викличте контексне меню . У меню
виберіть опцію Save As , в діалоговому вікні в графі File Name .
задайте ім'я файлу , графі Save as type встановіть Text (Tab delimited *. txt ) ,
графі include header встановіть галочку та вкажіть кнопку Save. Створений файл
відкрийте у будь-якому текстовому редакторі. У каталозі можна заголовки англійською замінити на
російські назви та зберегти зміни., після чого вивести на друк .

Висновок: На даній лабораторній роботі ми обрали дані ГНСС-вимірювань із сайту SOPAC, а також
більш детально ознайомились із Програмним Забезпечення Leica Geo Office (LGO).