Professional Documents
Culture Documents
лабРоб пайтон 0
лабРоб пайтон 0
Основи програмування
Вступ до лабораторних робіт
ЗНАЙОМСТВО З ПАЙТОН
Компілюємі та інтерпретуємі мови програмування
Компілюєма мова програмування — мова програмування, в якій вхідний
код програми перед виконанням повністю перетворюється в машинний код і
записується у файл з особливим заголовком і/або розширенням для
ідентифікації цього файлу як виконуваного операційною системою. Такий файл
називається виконуваним. Основою реалізації компільованої мови є
компілятор – спеціальна програма, яка на основі вхідного коду програми
створює машинний код цієї програми у окремому файлі.
Інтерпретована мова програмування — мова програмування, в якій
вхідний код програми не потребує попереднього перетворення повністю у
машинний код, а виконується рядок за рядком з допомогою спеціальної
програми – інтерпретатора.
Отже, основною відмінністю компільованих мов програмування від
інтерпретованих мов програмування, є перетворення всієї програми у форму
машинного коду, в той час як у інтерпретованих код виконується порядково
інтерпретатором.
Python
Python – інтерпретована мова програмування: вхідний код частинами
перетворюється у машинний в процесі виконання інтерпретатором.
Метою розробників Python був простий «читабельний» синтаксис. Читати
код на цій мові програмування досить легко, тому що в ньому мало допоміжних
елементів, а правила мови змушують програмістів робити відступи.
Python об'єктно-орієнтована мова програмування з великою кількістю
вбудованих класів, які реалізують складні структури даних. Наявність таких
класів значно спрощує написання програм для обробки різноманітних масивів
даних.
Дзен Пайона. Якщо інтерпретатору Пайтона дати команду import
this (імпортувати "сам об'єкт"), то виведеться так званий "Дзен Пайтона", який
ілюструє ідеологію і особливості даної мови.
Офіційна документація є першоджерелом вивчення будь-якої мови
програмування. Для Пайтона https://docs.python.org/3/
Python як калькулятор
Пайтон має інтерактивний режим, у якому можна писати команди і вони
будуть виконуватися порядково. Для цього необхідно відкрити інтерактивний
режим інтерпретатора, написати команду і натиснути Enter. Результат буде
виведено на екран.
Спробуйте написати
import this
та ознайомтеся з "Дзеном Пайтона". На екрані має бути виведено текст
аналогічно тому, як це представлено на рисунку 0.1.
Вступ до лабораторних робіт. Основи програмування
myHip=math.sqrt(a**2+b**2);
h=math.hypot(a,b);
print(myHip,h,sep=" ");
a2 + (b 2 − a + 5ab)2
2
(a 2 − b + 5ba)2 − 5
5a 5b
3 +2 − a −b
b + 2ab + 1 a + 2ba + 1
sin( a) sin( b)
4 −
a b
cos(b) + cos(a) +
b a
5
a 2 − b 2 + 3ab +
5 b 2 − a 2 + 3ba
(a − b )2 + b − a 3a 2
6 −
2ab (b − a) 2 + a − b
2a 2b
1+ −
7 2
sin (0.5b) + b−a 2
sin (0.5a) + a −b
ea + 4 a2 + b2 sin( 2b)
8 −1+
cos(0.5ab) eb + 4 b 2 + a 2
5 sin 2 (0.5a ) cos(2b) − e a
9
ln( ba) + 5 sin 2 (0.5b) cos(2a )
2a e b + ln( ba)
10 +
e a + ln( ab) 2b
Вступ до лабораторних робіт. Основи програмування
АЛГОРИТМІЗАЦІЯ ТА ПРОГРАМУВАННЯ
Поняття алгоритму та програми
Алгоритмом називають точне розпорядження, яке задається
обчислювальному процесу і являє собою кінцеву послідовність звичайних
елементарних дій, чітко визначає процес перетворення вхідних даних у
вихідний результат.
Кожен алгоритм має справу з даними – вхідними, проміжними і
вихідними.
Запис алгоритму на деякій мові програмування являє собою програму.
Властивості алгоритму
Скінченність. Алгоритм повинен закінчуватися за кінцеве число кроків.
Якщо будується нескінченний, який сходиться до шуканого рішення, то він
обривається на певному етапі і отримане значення приймається за наближене
рішення даної задачі. Точність наближення залежить від числа кроків.
Елементарність (зрозумілість). Кожен крок алгоритму повинен бути
простим, щоб пристрій, який виконує операції, міг виконати його однією дією.
Дискретність. Процес вирішення задачі представляється кінцевою
послідовністю окремих кроків, і кожен крок алгоритму виконується за кінцевий
(не обов'язково одиничний) час.
Детермінованість (визначеність). Кожен крок алгоритму повинен бути
однозначно визначеним і не повинен допускати довільного трактування. Після
кожного кроку або вказується, який крок робити далі, або дається команда
зупинки, після чого робота алгоритму вважається закінченою.
Результативність. Алгоритм має деяке число вхідних величин –
аргументів. Мета виконання алгоритму полягає в отриманні конкретного
результату, що має цілком визначене ставлення до вихідних даних. Алгоритм
повинен зупинятися після кінцевого числа кроків, що залежить від даних, із
зазначенням того, що вважати результатом. Якщо рішення не може бути
знайдено, то повинно бути вказано, що в цьому випадку вважати результатом.
Для однакових вхідних даних алгоритм завжди повинен видавати один і той же
результат, тобто алгоритм не може кожного разу видавати різні результати при
одних і тих же вхідних даних.
Масовість. Алгоритм рішення задачі розробляється в загальному вигляді,
тобто він повинен бути застосовний для деякого класу задач, що розрізняються
лише вхідними даними. При цьому вхідні дані можуть вибиратися з деякої
області, яка називається областю застосовності алгоритму.
Ефективність. Одну і ту ж задачу можна вирішити по-різному і
відповідно за різний час і з різними витратами пам'яті. Бажано, щоб алгоритм
складався з мінімального числа кроків і при цьому рішення задовольняло б
умові точності і вимагало мінімальних витрат інших ресурсів.
Вступ до лабораторних робіт. Основи програмування
Запис алгоритму. Поняття блок-схеми
Для запису алгоритмів використовують найрізноманітніші засоби. Вибір
засобу визначається типом виконуваного алгоритму. Виділяють
наступні основні способи запису алгоритмів:
− вербальний – алгоритм описується на людській мові;
− символьний – алгоритм описується за допомогою набору символів;
− графічний – алгоритм описується за допомогою набору графічних
зображень.
Загальноприйнятими способами запису алгоритму є графічна запис за
допомогою схем алгоритмів (блок-схем) і символьний запис з допомогою будь-
якого алгоритмічної мови.
Для опису алгоритму за допомогою схем зображують пов'язану
послідовність геометричних фігур, кожна з яких має на увазі виконання певної
дії алгоритму. Порядок виконання дій вказується стрілками.
Оператор break
Оператор break достроково перериває цикл, при цьому цикл закінчує
виконуватись і виконується наступна за циклічним оператором команда.
Чарівне слово else
Слово else, застосоване в циклі for або while, перевіряє, чи був
проведений вихід з циклу інструкцією break або ж цикл завершився звичайним
чином. Блок операторів всередині else виконається тільки в тому випадку, якщо
вихід з циклу стався без допомоги break. Приклад синтаксису:
for <змінна> in <ітеративний_об’єкт>:
... <набір_операторів_1>
... else:
... <набір_операторів_2>
У наведеному прикладі синтаксису набір_операторів_1 повинен
обов’язково містити оператор break!
while trace<=x2:
print("{:>5.3f}: {:.5f}".format(trace,trace**2))
trace=trace+step
Вступ до лабораторних робіт. Основи програмування
Індивідуальне завдання з обчислення значень функції
на діапазоні
Обчислити і вивести на екран у вигляді таблиці значення функції F на
інтервалі від до х2 з кроком Δх. Значення a, b, c, х1, х1, Δх задає користувач з
обов’язковою перевіркою правильності введених даних (таблиця 0.3).
Варіант Функція
1
7
Вступ до лабораторних робіт. Основи програмування
8
10
Контрольні запитання
1. Особливості мови програмування Пайтон.
2. Як відділяються блоки операторів у Пайтон?
3. Що таке змінна?
4. Які імена можна задавати змінним?
5. Операція присвоєння.
6. Як створити коментар?
7. Як ввести та вивести дані?
8. Форматування виведення даних за допомогою format.
9. Призначення sep та end.
10.Математичні оператори.
11. Умовні оператори Пайтон.
12.Оператори циклу у Пайтон.
13.Оператор continue.
14.Оператор break.