МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Рада директорів закладів фахової передвищої освіти

Херсонської області
Херсонський політехнічний коледж
Одеського національного політехнічного університету
(базовий заклад фахової передвищої освіти
Херсонської області)

МЕТОДИЧНІ НАСТАНОВИ (ВКАЗІВКИ)

ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
З ДИСЦИПЛІНИ
«ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНЕ ПРОГРАМУВАННЯ»
ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення»
галузі знань 12 «Інформаційні технології»

Рекомендовано до друку методичною радою

Херсонського політехнічного коледжу
Одеського національного політехнічного університету
Протокол № __ від ________.2019 р.

Рекомендовано до друку Вченою радою

Одеського національного політехнічного університету
Протокол № __ від ________2019 р.

м. Херсон
 2

Методичні настанови (вказівки) щодо виконання курсового проекту з

дисципліни «Об’єктно-орієнтоване програмування» для здобувачів вищої
освіти спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» , галузі
знань 12 «Інформаційні технології» /Уклад.: Багмет Т.Є. – Херсон: ХПТК
ОНПУ, 2019. – 48 с.
Виробничо-практичне видання
МЕТОДИЧНІ НАСТАНОВИ (ВКАЗІВКИ)
ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ З
ДИСЦИПЛІНИ «ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНЕ
ПРОГРАМУВАННЯ»
ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення»
галузі знань 12 «Інформаційні технології»

Укладач: Багмет Тетяна Євгенівна, викладач спецдисциплін,

спеціаліст І категорії

Рецензент Арбузова Юлія Вікторівна, викладач спецдисциплін,

спеціаліст вищої категорії, викладач-методист

Коректор Куцак Тетяна Олександрівна, викладач гуманітарних

дисциплін, спеціаліст вищої категорії, викладач-
методист

За редакцією укладачів
Надруковано з оригінал-макета замовника

Підп. до друку _________. Формат 600 х 840 М 1/16.

Папір офсетний. Ум. друк. арк. 1,98. Гарнітура Times.
Спосіб друку – ризографія. Тираж 4 прим. Зам. № 178
Лабораторія організаційно-видавничої діяльності ХПТК ОНПУ
73000, м. Херсон, вул. Небесної Сотні, 23, тел. (0552) 22-55-38
 3

ЗМІСТ
с.
Вступ 4
1 Мета і задачі курсового проекту 5
2 Загальні відомості до виконання та захисту курсового
проекту 6
3 Рекомендації до організації роботи під час виконання
курсового проекту 9
4 Вимоги до обсягу, структури і змісту пояснювальної записки 11
5 Правила оформлення пояснювальної записки 21
6 Перелік приблизних тем курсових проектів 31
7 Індивідуальний графік виконання та оцінювання курсового
проекту 32
8 Вимоги щодо дотримання академічної доброчесності
здобувачами освіти 33
9 Підготовка доповіді на захист курсового проекту 36
10 Захист курсового проекту 38
11 Перелік джерел посилання 39
Додаток А Основні міждержавні стандарти, що
використовуються при виконанні курсових проектів 41
Додаток Б Приклад оформлення аркуша затвердження
пояснювальної записки 43
Додаток В Приклад оформлення листа завдання на курсовий
проект 44
Додаток Г Приклад оформлення змісту пояснювальної записки 46
Додаток Д Висновок про рівень оригінальності дипломного
(курсового) проекту (роботи) 47
 4

ВСТУП

Методичні настанови призначені здобувачам освіти за

спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення» , які
виконують курсовий проект. В методичних настановах містяться всі
необхідні положення для ефективного поетапного виконання
курсового проекту та оформлення пояснювальної записки. Основна
увага приділяється опису не тільки об’єктно-орієнтованому
програмуванню, а і належному оформленню технічної документації.
У вказівках докладно розглядаються всі аспекти та етапи курсового
проекту.
Методичні настанови містять наступні організаційні положення
щодо: тематики курсових проектів, порядку затвердження тем,
завдань; порядку виконання курсового проекту, правила
оформлення пояснювальної записки, вимоги до її обсягу та
структури, дотримання вимог щодо академічної доброчесності та
інше.
Змістовне наповнення методичних вказівок відповідає вимогам
стандартів вищої освіти України, щодо підготовки фахівця зі
спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення».
 5

1 МЕТА І ЗАДАЧІ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий проект – вид самостійної навчально-наукової роботи

з елементами дослідження, що виконується здобувачами освіти
вищих або середніх спеціальних навчальних закладів протягом
семестру з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань,
одержаних за час навчання, та їх застосування до комплексного
вирішення конкретного фахового завдання.
Метою написання курсового проекту є поглиблення знань
здобувачів освіти з актуальних проблем окремої галузі науки;
систематизація отриманих теоретичних знань із певної навчальної
дисципліни; розвиток умінь самостійного критичного опрацювання
наукових джерел; формування дослідницьких умінь здобувачів
освіти; стимулювання здобувачів освіти до самостійного наукового
пошуку; розвиток уміння аналізувати передовий досвід та
узагальнювати власні спостереження; формування вміння
практичної реалізації результатів дослідження проблеми в
самостійно виконаних розробках.
Курсовий проект повинен відповідати темі, яка затверджується
наказом по коледжу. За якість виконання й оформлення, а також за
представлення роботи до захисту у встановлений термін відповідає
здобувач освіти.
Керівник курсового проекту допомагає здобувачу освіти у
розв’язанні складних завдань, які виникають у процесі дослідження,
проводить систематичний контроль за ходом виконання роботи.
Керівник курсового проекту не повинен обмежувати творчу
ініціативу здобувача освіти або нав’язувати йому в обов’язковому
порядку власні рішення. Здобувач освіти повинен бути ініціативним
виконавцем, який критично ставиться до вказівок керівника,
самостійно вирішує всі питання стосовно курсового проекту.
Загальні вимоги до курсового проекту:
 чіткість побудови;
 логічна послідовність викладу матеріалу, переконлива
аргументація;
 точність викладу, яка виключає можливість суб’єктивного і
неоднозначного тлумачення, конкретність викладу результатів
 6

роботи, доведення висновків і обґрунтованість рекомендацій.

 7

2 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ДО ВИКОНАННЯ ТА

ЗАХИСТУ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Здобувачу освіти надається право обрати тему курсового

проекту, визначену цикловою комісією, що випускає, або
запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності дослідження.
Перелік тем курсових проектів оголошується щороку перед
початком курсового проектування. Тематика курсових проектів
затверджується протоколом засідання циклової комісії.
Назва теми проекту повинна бути короткою, відбивати
основний зміст, мету проекту і вказана у всіх документах без змін (у
наказі директора, у завданні на курсову проект, на аркуші
затвердження та титульних аркушах курсового проекту,
пояснювальній записці до курсового проекту).
Здобувачам освіти надається право вибору теми курсового
проекту. Здобувач освіти може запропонувати для курсового
проекту свою тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її
дослідження. Рекомендується, щоб тема проекту враховувала
актуальні та перспективні потреби країни, регіону, підприємства,
закладу.
Перед початком курсового проектування за пропозиціями
циклової комісії дирекція коледжу готує проект наказу про
затвердження тем, керівників курсових робіт.
У перший день курсового проектування здобувачу освіти
видається завдання на курсовий проект, яке складає та підписує
керівник, голова ЦК і затверджує завідувач відділення. У завданні
вказується термін закінчення проекту здобувача освіти над роботою
та дату видачі завдання на курсовий проект. Здобувач освіти
підписує завдання та разом із курсовою роботою подає до комісії.
Під час підготовки завдання на курсовий проект керівнику
доцільно враховувати здібності і побажання здобувача освіти.
Водночас завдання повинно забезпечувати досягнення мети
курсового проектування, забезпечувати максимальне використання
здобувачем освіти комплексу знань і навичок з дисципліни.
У завданні вказується:
- тема за наказом;
 8

- термін закінчення проекту здобувача освіти над роботою;

- дані до курсового проекту;
- зміст пояснювальної записки;
- перелік графічного матеріалу (за необхідністю);
- перелік рекомендованих джерел;
- дата видачі завдання.
В індивідуальному плані наводяться основні етапи проекту над
курсовою роботою та строки їх виконання.
Приклад оформлення листа завдання та індивідуального плану
виконання курсового проекту наведено у Додатках.
До моменту затвердження тематики наказом по коледжу,
керівник проекту, за узгодженням із завідувачем відділення, має
право змінити або доповнити вимоги до завдання на курсовий
проект, якщо при цьому поліпшиться якість проекту.
У виняткових випадках, із подання директора коледжу, можуть
бути внесені зміни до наказу про затвердження тем і керівників
курсових робіт.
Курсова робота виконується здобувачем освіти самостійно
при консультуванні його керівником у відповідності з графіком.
Кожен здобувач освіти повинен відвідувати консультації згідно з
графіком, при відсутності здобувача освіти на двох або більше
консультаціях керівник подає доповідну записку завідувачу
відділення.
Протягом курсового проектування керівник оцінює якість
виконання етапів курсового проекту у балах рейтингової системи,
проставляє їх у відповідних графах індивідуального плану.
Попередній захист курсового проекту відбувається в
установлений термін. Мета попереднього захисту – визначення
рівня готовності здобувача освіти до захисту курсового проекту. На
попередній захист здобувач освіти надає результати дослідження,
пояснювальну записку (не переплетену).
Після перевірки готовності пояснювальної записки керівник
повертає курсовий проект (пояснювальну записку) для
ознайомлення із зауваженнями та вказівками щодо виправлення
помилок.
 9

Виправлена пояснювальна записка із підписами здобувача

освіти та керівника проекту подається до нормоконтролю, який
здійснюється за відповідним графіком у два етапи:
- на першому етапі — проводиться перевірка текстової
документації із розстановкою олівцем позначок щодо порушень
вимог державного стандарту і повертаються здобувачу освіти для
усунення порушень;
- на другому етапі — здійснюється перевірка виправлених
помилок, допущених здобувачем освіти у пояснювальній записці,
оцінювання виконання курсового проекту на відповідність вимог
стандартів, усунення позначок керівника курсового проекту. При
наявності невиправлених порушень керівник проставляє
позначки червоною пастою і підписує документ.
Максимальний бал, який здобувач освіти може отримати за
сумарним рейтингом, складає 60 балів. Такий бал, за бажанням
здобувача освіти, може бути зарахованим як оцінка знань без
захисту проекту. Сума балів від 36 до 60 є допуском до захисту.
До захисту курсового проекту здобувач освіти готує доповідь
(обсягом до 10 хвилин), в якій чітко формулює постановку задачі
курсового проекту, пояснює послідовність її виконання. Доповідає
про результати проекту, вказує на можливості реального
використання курсового проекту.
Захист курсового проекту здійснюється у присутності комісії у
складі двох-трьох кваліфікованих викладачів за участю керівника
курсового проекту.
При оцінюванні результатів захисту курсового проекту здобувач
освіти може отримати максимально 40 балів, при цьому
враховується :
- використання технологій проектування;
- грамотність написання та оформлення пояснювальної
записки відповідно до вимог чинних стандартів;
- ступінь використання довідкової та технічної літератури;
- вміння грамотно захищати розроблену роботу.
Здобувач освіти, який при захисті курсового проекту отримав
незадовільну оцінку, допускається, як виняток, до повторного
 10

захисту у новий термін, але після позитивного рішення циклової

комісії та дозволу завідувача відділення.
Здобувачам освіти, які не захищали курсовий проект з поважної
причини, яка документально підтверджена, завідувачем відділення
може бути подовжено строк виконання та захисту.

3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ПІД ЧАС

ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Робота під час виконання курсового проекту – творчий процес,

який ґрунтується на індивідуальних знаннях і досвіді й не може
бути чітко регламентованим. Тому у цьому розділі подаються
окремі рекомендації.
Розробка детального календарного графіку виконання
курсового проекту забезпечує:
 ефективність і цілеспрямованість курсового проекту;
 повний підбір першоджерел інформації;
 можливість паралельної роботи над різними розділами
курсового проекту;
 виявлення складних питань, вирішенню яких потрібно
приділити першочергову увагу;
 можливість цілеспрямованого і логічно виправданого
розподілу обсягу матеріалу у розділах курсового проекту;
 можливість дотримання логічної послідовності під час
викладку матеріалів у розділах курсового проекту;
 можливість раціонального планування всієї курсового
проекту;
 повноту відповідності матеріалів проекту завданню на
курсовий проект.
Модель майбутнього дослідження, яка формується у здобувача
освіти на основі попереднього опрацювання матеріалів у процесі
складання детального календарного графіка, істотно зменшує
нервове і психологічне навантаження під час роботи.
У пояснювальній записці необхідно вживати однакову
термінологію відповідно до нормативних документів зі
стандартизації. Вона не повинна бути перевантажена за рахунок
 11

малоінформативного оглядового матеріалу, для скорочення обсягу

якого рекомендується робити посилання на використані джерела
інформації і менше їх цитувати. При перекладі з іноземної на
українську мову невідомих термінів доцільно використовувати
відповідні технічні словники.
Якщо у проекті використовуються загальноприйняті
(загальновідомі) методи, їх детально описувати не потрібно. У
пояснювальній записці потрібно навести посилання на відповідні
джерела інформації або на опис методу у додатку.
За наявності у проекті однотипних розрахунків їх результати
доцільно наводити у таблиці.
Не рекомендується подавати у записці доведення формул,
наведених у технічній літературі та інших джерелах. У цих
випадках формули надаються із посиланням на джерела інформації.
Однак від здобувача освіти вимагається повне розуміння їх суті,
допущень і обмежень, пов’язаних з їх доведенням і використанням.
Не допускається дослівне переписування у пояснювальну
записку матеріалів з будь-яких джерел. При необхідності
дозволяється коротка викладка використаного матеріалу і
посилання на джерела інформації.

4 ВИМОГИ ДО ОБСЯГУ, СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ

ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Рекомендований обсяг пояснювальної записки повинен

складати 30-35 сторінок друкованого тексту (комп’ютерний набір
тексту здійснюється з полуторним інтервалом). Формат аркуша –
А4. В дану кількість сторінок не включають сторінки, на яких
розміщені додатки.
Пояснювальна записка повинна у короткій і чіткій формі
розкривати творчий задум курсового проекту, включати методи
дослідження, використані методи розрахунку і самі розрахунки,
описи проведених експериментів, їх аналіз і висновки і, за
необхідністю, супроводжуватись ілюстраціями, графіками,
діаграмами, схемами тощо.
Склад пояснювальної записки визначається завданням на
 12

курсову проекту і його направленням. Рекомендується такий склад

пояснювальної записки:
- аркуш затвердження;
- завдання на курсову;
- титульний аркуш;
- зміст;
Зміст пояснювальної записки курсового проекту :
1 Вступ
2 Постановка задачі
2.1 Характеристика предметної області
2.2 Вимоги до програми
2.3 Структура вхідних даних
2.4 Структура вихідних даних
3 Комп’ютерна система
3.1 Технічні характеристики комп’ютера та зовнішніх
пристроїв
3.2 Вибір програмних засобів та операційної системи
4 Об’єктно-орієнтоване проектування
4.1 Інтерфейс програми
4.2 Алгоритм рішення задачі
5 Програмування та тестування
5.1 Розробка програми
5.2 Етапи відладки
5.3 Типи помилок
Висновки
Перелік джерел посилання

Додаток А м Схема алгоритму програми

Додаток Б Лістинг програми
Додаток В Роздрук результатів роботи програми

Пояснювальна записка розробляється державною мовою.

Аркуш затвердження пояснювальної записки готової курсового
проекту підписується здобувачем освіти, керівником курсового
проекту
Завдання на курсовий проект повинно включати назву теми,
 13

дані до курсового проекту, перелік питань, які потрібно розробити,

обсяг графічної частини проекту.
У змісті послідовно перелічують заголовки розділів,
підрозділів, пунктів, список використаних джерел, додатки та інші
частини курсового проекту і вказують номери сторінок, з яких вони
починаються. Зміст включає всі заголовки, наявні у пояснювальній
записці. Зміст оформлюється згідно з встановленим зразком (див.
додаток Г).
У розділі «Вступ» вміщено огляд змісту пояснювальної
записки, який розташовується як окремий розділ.
Вступ повинен містити загальну характеристику курсового
проекту, оцінку сучасного стану розв'язуваної науково-технічної
проблеми, її актуальність.
У вступі зазначається практичне використання моделі системи,
що буде розроблятися, характеристика об’єкту проектування, мета
проекту. Слід стисло проаналізувати стан проблеми на сучасному
етапі, задачі, питання, які розглядаються у проекті. У вступі
доцільно обґрунтувати необхідність виконання проекту, вказати
область можливого використання розробленої системи, надати
загальну характеристику проекту, що буде виконуватися.
Орієнтований обсяг 1-2 с.
Наприклад:
Останнім часом спостерігається стрімкий розвиток
інформаційних технологій і впровадження їх в багатьох сферах
життєдіяльності людини. Неможливість керувати технічними і
економічними процесами, що все більш ускладнюються, зумовила в
першу чергу впровадження у сферу промисловості, бізнесу,
комерції інформаційних систем, які повинні виконувати збір,
управління, корегування та розповсюдження інформації всередині
організації. Дані є цінним ресурсом і можуть забезпечувати як
повсякденні потреби організації, так і підтримку ухвалення
стратегічних рішень. У зв’язку з інтенсивним розвитком мережі
Інтернет й переходом до електронного бізнесу та торгівлі, виникає
необхідність у якісних, швидких, надійних та функціональних
програмних рішеннях для умов, що складаються. При чому дані
рішення повинні забезпечувати як належний рівень прозорості
 14

взаємодії учасників, так і необхідний ступінь безпечності

інформації. Для того, щоб отримати такі рішення, перш за все
необхідно правильно спроектувати програмне забезпечення.
Методологія проектування інформаційних систем описує процес
створення і супроводу систем у вигляді життєвого циклу
інформаційної системи, представляючи його як деяку послідовність
стадій і процесів, що на них виконуються. Для кожного етапу
визначаються склад і послідовність виконуваних робіт, отримані
результати, методи і засоби, необхідні для виконання робіт, ролі та
відповідальність учасників тощо. Таке формальне описання
життєвого циклу інформаційної системи дозволяє спланувати та
організувати процес колективної розробки й забезпечити
управління цим процесом. Метою даної курсового проекту є
проектування та розробка моделі програмного забезпечення за
методологією RUP для автоматизації обліку продажів магазином
книг комп’ютерної тематики. Досягнення мети проекту
здійснюється шляхом вирішення таких задач: виділення предметної
області управління, яка підлягає автоматизації; моделювання
виділеної предметної області з визначенням етапів, підетапів,
процесів і функцій; аналіз інтерфейсу та функціональності готового
програмного забезпечення, призначеного для автоматизації
виділених процесів; опрацювання специфікацій вимог до
програмного забезпечення, що розробляється; розроблення
програмного забезпечення для автоматизації вирішення комплексу
задач. Під час розробки програмного забезпечення були
використані такі технології: StarUml та Microsoft Visio. [1]
Програмний продукт може бути використаний в організаціях, які
займаються роздрібною торгівлею комп’ютерних книг для
автоматизації продажу та формування облікової звітності.

У розділі «1 Вступ» надається початок викладу змісту

пояснювальної записки. Заголовком повинно бути слово «1 Вступ»,
написане окремим рядком.
Вступ повинен містить загальну характеристику курсового
проекту
Призначення вступу - оцінка сучасного стану розв'язуваної
 15

науково-технічної проблеми, її актуальність.

Вступ розташовують як окремий розділ.
В даному розділі повинно бути чітко викладено наступне:
 оцінка сучасного стану розв'язуваної науково-технічної
проблеми;
 мета і задачі курсового проекту;
 необхідність розробки проблеми і галузь застосування;
 обґрунтування актуальності даного проекту з
формулюванням ступеню її новизни,
 обмеження розробки і методів рішення,
 можуть наводитися дані аналізу передових досягнень
вітчизняної й закордонної науки, техніки, виробництва
й досліджуваної області.

Приклад
Оцінка сучасного стану розв'язуваної науково-технічної
проблеми.
Прикладне програмне забезпечення, що розроблюється, є місце
користувача-фахівця тієї або іншої професії, обладнане засобами,
необхідними для автоматизації виконання їм визначених функцій.
Такими засобами, як правило, є персональний комп’ютер, що
доповнюється по мірі необхідності іншими допоміжними
електронними пристроями а саме: дисковими накопичувачами,
друкуючими пристроями, оптичними пристроями, що читають, або
зчитування штрихового коду, пристроями графіки, засобами
сполучення іншим прикладним програмним забезпеченням і з
локальними обчислювальними мережами і т.д.
Найбільше поширення в світі набуло програмне забезпечення
на базі професійних комп’ютерів з архітектурою IBM PC.
Прикладне програмне забезпечення в основному орієнтоване на
користувача, що не має спеціальної підготовки по використанню
обчислювальної техніки. Основним призначенням прикладного
забезпечення можна вважати децентралізовану обробку інформації
на робочих місцях, використання відповідних "своїх" баз даних при
одночасній можливості входження в локальні мережі прикладне
 16

програмне забезпечення та комп’ютери, а іноді і в глобальні

обчислювальні мережі, що включають могутні комп’ютери.
В даний час на багатьох підприємствах реалізується концепція
розподілених систем управління народним господарством. У них
передбачається локальна, достатньо повна і значною мірою
закінчена обробка інформації на різних рівнях ієрархії. У цих
системах організовується передача від низу до верху тільки тій
частині інформації, у якій є потреба на верхніх рівнях. При цьому
значна частина результатів обробки інформації і початкові дані
повинні зберігатися у локальних банках даних.
Для реалізації ідеї розподіленого управління було потрібно
створення для кожного рівня управління і кожної наочної області
автоматизованих систем на базі професійних персональних
комп'ютерів. Наприклад, у сфері економіки на такому можна
здійснювати планування, моделювання, оптимізацію процесів,
ухвалення рішень в різних інформаційних системах і для різних
поєднань завдань. Для кожного об'єкту управління необхідно
передбачати програмне забезпечення, відповідне його значенню.
Проте принципи створення будь-якого прикладного програмного
забезпечення повинні бути загальними:
- системність.
- гнучкість.
- стійкість.
- ефективність.

Обмеження розробки і методи рішення

Під час роботи над курсовим проектом були розроблені функції
і процедури для перевірки і обробки дати і рядків. Вони винесені в
окремий модуль і можуть бути застосовані при рішенні нових задач.
Також були закодовані алгоритми для специфічної роботи з
періодами часу при роботі з місяцями, кварталами і т.п.
При реалізації самої бази даних основною трудністю
проектування та нормалізація таблиць бази даних. По скільки було
потрібне створення програми що створює мінімальне навантаження
на мережу, то це вимагало достатньо відповідального підходу.
З'ясувалася необхідність створити ряд процедур, що зберігаються,
 17

щоб програма мінімально навантажувала мережу і відповідала

технології клієнт-сервер.

Необхідно вказати де і ким буде використовуватися дана

програма і які перспективи її удосконалення.

У розділі «2 Постановка задачі» необхідно описати наступні

підрозділи
Підрозділ 2.1 «Характеристика предметної області».
У даному підрозділі необхідно навести характеристику
предметної області та об’єкта автоматизації (ГОСТ). Призначення
комплексу задач - повинно бути викладено експлуатаційне та
функціональне призначення програмного виробу.
Експлуатаційне призначення - це мета використання
майбутнього програмного виробу.
Функціональне призначення - це засоби досягнення поставленої
мети.
Загальний опис задачі повинен містити:
- призначення розроблювального програмного забезпечення;
- перелік задач, які будуть вирішуватися в результаті
використання розробленого програмного забезпечення;
- структуру розроблювального програмного забезпечення та
призначення його частин;
- опис функціонування програмного продукту та його
частин;
- обмеження розробки, тобто які процеси не будуть
автоматизовані;
- умови при яких припиняється рішення комплексу задач
автоматизованим способом ;
- розподіл дій між персоналом та технічними засобами при
різних рішеннях комплексу задач;
- визначається клас задачі та специфічні особливості
реалізації цього класу на комп’ютері.
Клас задачі може бути наступним:
- задача лінійного програмування;
- інформаційна система;
 18

- система масового обслуговування;

- автоматизована система управління;
- автоматизоване робоче місце;
- експертні системи та системи підтримки прийняття
рішень.

Підрозділ 2.2. «Вимоги до програми» повинен містити

перелік основних вимог, реалізація яких дасть змогу розв’язати
поставлену задачу. Вимоги мають бути викладені повно, чітко, в
термінах, зрозумілих проектувальнику. Не дозволяється
використання формулювань, що мають неоднозначний зміст. У разі
необхідності в текстову частину можуть бути включені приклади та
схеми.
Необхідно вказати яке лінгвістичне забезпечення (сукупність
мовних засобів) буде використано для розробки прикладного
програмного забезпечення.

Наприклад - якщо розроблювальне прикладне програмне

забезпечення являє собою розробку Web-застосувань то перелік
задач може бути наступним:
 розробити базу даних, в якій зберігатиметься
інформація про товари, що продаються.
 позначити групи користувачів інформаційною
системою.
 надати працівникам можливість для електронного
обговорення поточних питань, зокрема видалено,
використовуючи мережу Інтернет або видалений
доступ до мережі фірми.
 створити Web-сайт про роботу фірми з наданням
інформації про матеріали, що є на складі, і можливістю
оформлення замовлення на постачання товару з
автоматичною генерацією рахунку на оплату.
Перелік задач може бути наступним:
 інформаційно-довідкове обслуговування кінцевих
користувачів;
 19

 розвинений діалог між користувачем і комп’ютером

при розв’язуванні поставлених задач й у процесі
прийняття управлінських рішень;
 формування і ведення локальних баз даних і
використання інформації спільної бази даних;
 надання різних сервісних послуг користувачу на його
робочому місці.

Підрозділ 2.3 «Структура вхідних даних» повинен мати таблицю

3.1, в якій наведена структура даних:

Приклад
Таблиця 3.1 Структура вхідних даних
Ідентифікатор Тип Діапазон значень Пояснення

Rik_nar int 1900…2100 Рік народження

Також необхідно обґрунтувати вибір змінних та зазначити

вимоги до даних (набор значень, коментарі, порядок введення та
виведення і т.д.) та як вони програмно вирішуються.

Підрозділ 2.4 «Структура вихідних даних» повинен мати

таблицю, в якій наведена структура даних:
Приклад

Таблиця 3.2 Структура вихідних даних

Ідентифікатор Тип Діапазон значень Пояснення

Змінна умови
Reciving boolean True, false
одержання файлу
 20

Розділ 3 «Комп’ютерна система» повинен складатися з двох

частин.

У підрозділі 3.1 «Технічні характеристики комп’ютера та

зовнішніх пристроїв» необхідно перелічити всі технічні
характеристики комп'ютера, на якому розроблявся курсовий
проект: тип комп'ютеру, об'єм оперативної пам'яті, швидкодію,
тип монітору, тип принтеру. Також розділ повинен містити
перелік характеристик технічних засобів, на яких розроблена
студентом програма може функціонувати без втрати своїх
можливостей
Підрозділ 3.2 «Вибір програмних засобів та операційної
системи» повинен містити обгрунтування вибору мови
програмування, її версії, необхідно вказати, які саме вимоги,
визначені при постановці задачі, обґрунтувати вибір саме цієї
мови програмування. Вказати всі переваги обраної мови та її
недоліки. Перелічити характеристики мови. Необхідно внавести
перелік програмного забезпечення для встановлення.
На початку даного розділу також слід дати визначення
поняття «Програмне забезпечення» і привести його структуру.
Обґрунтування проектних рішень з програмного
забезпечення полягає у формуванні вимог до системного
(загального) і спеціальному прикладного програмного
забезпечення й у виборі на основі цих вимог відповідних
компонентів програмного забезпечення.
При обґрунтуванні вибору доцільно:
- обґрунтувати вибір операційної системи, вказати фактори,
що впливають на вибір конкретного класу і його версії;
- обґрунтувати вибір СКБД.
При обґрунтуванні необхідно враховувати вибрану
технологію проектування, сформулювати вимоги, яким повинні
задовольняти програмні засоби (наприклад, до більшості
прикладного програмного забезпечення можна висунути вимоги
надійності, ефективності, зрозумілості користувачу, захисту
інформації, модифікованості, мобільності, масштабованості,
 21

мінімізації витрат на супровід і підтримку і т.д), вибрати методи і

програмні засоби розробки.
Вибір засобів розробки необхідно аргументувати,
порівнюючи їх з аналогічними засобами, що існують на ринку.
План обґрунтування доцільно зробити наступним:
- виділити перелік необхідних елементів програмного
забезпечення;
- для кожного з елементів виділити безліч критеріїв, найбільш
важливих при здійсненні його вибору;
- здійснити порівняння можливих альтернатив і зробити
обґрунтований вибір;
- або показати те, що елементів, описаних раніше при описі
програмно-технічної архітектури підприємства буде досить.

Розділ 4 «Об’єктно-орієнтоване проектування» складається з

двох підрозділів.

У підрозділі 4.1 «Інтерфейс програми» необхідно навести

основні вимоги до інтефейсу програми.
Інтерфейс користувача є своєрідним комунікаційним
каналом, по якому здійснюється взаємодія користувача і
комп'ютера.
Кращий, призначений для користувача інтерфейс - це
такий інтерфейс, якому користувач не повинен приділяти
багато уваги, майже не помічати його. Такий інтерфейс
називають прозорим - користувач ніби дивиться крізь нього на
свою роботу.
Щоб створити ефективний інтерфейс, що робив би роботу
з програмою приємною, треба розуміти, які завдання будуть
вирішувати користувачі за допомогою програми і які вимоги до
інтерфейсу можуть виникнути у користувачів.
У загальних принципах проектування інтерфейсу
виділяють такі основних положення:
- програма повинна допомагати виконати завдання, а не
ставати завданням для користувача;
 22

- при роботі з програмою користувач не повинен відчувати

себе необізнаним.
Перший принцип - це вже згадувана вище прозорість
інтерфейсу. Інтерфейс повинен бути легким для освоєння і не
створювати перед користувачем перешкоду, яку він повинен
буде подолати, щоб приступити до роботи.
Щоб дотриматися другого із загальних принципів
побудови інтерфейсів і не давати користувачеві приводу
відчути себе необізнаним, не треба давати розроблюємій
програмі занадто великі повноваження і право вказувати
користувачеві, що саме йому робити, наприклад виведення
інформаційних повідомлень в ситуаціях, коли цього не
потрібно.

У підрозділі 4.2 «Алгоритм рішення задачі» необхідно

згідно до розділу «Постановка задачі» описати алгоритм
рішення. Розробка й обґрунтування алгоритмів розв'язання
поставленої задачі містять побудову алгоритму, що реалізує
обраний метод розв'язання задачі, обґрунтування його структури,
що відображає основні операції процесу обробки даних на
комп’ютері, схемне зображення алгоритму і його опис. Крім того,
здійснюється оцінка алгоритму і визначення його якісних
показників, порівняння з існуючими алгоритмами. Схемне
зображення алгоритмів і програм виконується відповідно до
ГОСТ 19.701-90.
Опис алгоритму варто виконувати в короткій формі з
указівкою призначення кожного елемента або групи елементів
блоків.
У випадку застосування об’єктно-орієнтованого підходу в
якості структурної схеми може фігурувати ієрархія класів (об’єктів).

Приклад:
procedure TForm1.ToolButton1Click(Sender: TObject); - Вивід
форми для розрахунку загальної вартості витрат;
або
 23

Головна програма Program виконує ..., викликає ...

Процедура Ргос1 виконує ..., викликає ...

Розділ 5 «Програмування та тестування» повинен складатися з

трьох частин.

У підрозділі 5.1 «Розробка програми» необхідно вказати всі

етапи розробки програми. Якщо для рішення поставленої задачі
необхідно використовувати базу даних то при створенні програми
в першу чергу визначається структура бази даних, що включає в
себе визначення ієрархії, зв’язків, індексів, назва полів та їх
оптимальні розміри. Далі розробляються функції і підпрограми,
що відповідають за введення та контроль даних, узгоджуються з
вхідними документами. Зовнішнє розташування полів має
максимально відповідати структурі вхідних даних і побажанням
користувача або замовника. При обробці даних необхідно
звернути увагу на неприпустимість зависання програми у разі
будь-яких неправильних дій користувача Всі помилкові дії
повинні супроводжуватися повідомленнями, зрозумілими
користувачеві, а їх відповідь повинна оброблятися усередині
програми. При розробці вихідних форм, тобто звітів раціонально
буде використання генератора звітів з подальшим підключенням їх
до проекту. Далі створюється проектний файл, що включає в себе
основну програму, підпрограми, процедурний файл, а також при
необхідності установчий файл, який визначає шляхи файлів,
тимчасові директорії, додаткові установки. Після складання
(побудови) проекту створюється ЕХЕ-файл, готовий до старту
програми. При необхідності створюється ВАТ-файл, який
використовує не тільки виклик ехе-файлу, а й деякі установки та
шляхи а також параметри, пов’язані з конкретним користувачем,
особливо якщо поставлена задача повинна бути впроваджена в
мережевому режимі.
В підрозділі 5.2 «Етапи відладки» описуються такі етапи
відладки програми як покрокове виконання та трасування
програми, пошук синтаксичних та семантичних помилок, також
 24

повинен бути описаний контрольний приклад та алгоритм роботи

контрольного прикладу.
Опис контрольного прикладу повинен включати опис:
- тестових даних, які необхідні для перевірки
працездатності основних функцій реалізованого проекту (дані для
заповнення довідників, дані для заповнення файлів оперативної
інформації). Наведені тестові дані повинні бути введені у
відповідні поля форм і показані в додатку (екранні форми з
тестовими даними);
- процесу обробки тестових даних (різні повідомлення та
інші елементи діалогу, який виникає в процесі обробки). Даний
опис також відображується у додатку;
- результатів обробки тестових даних (розраховані
показники, сформовані відомості, звіти і т.п.). Результати так само
повинні бути відображені у відповідному додатку.

Особливу увагу слід звернути на цілісність контрольного

прикладу і правильність отриманих результатів обробки тестових
даних, а саме - отримані дані повинні бути перевірені на
правильність розрахунку за наведеними формулами.
Також необхідно надати перелік даних, на яких було
проведення тестування програми та результати тестування.

У підрозділі 5.3 «Типи помилок» описуються основні типи

помилок, які зустрічались на етапах програмування, тестування та
відладки програми. Окрім цього необхідно описати основні
помилки яких може припуститися користувач при роботі з
програмою.

Структурний елемент «Висновки» повинен включати у себе

оцінку результатів курсового проекту, у тому числі їх відповідність
вимогам завдання на курсове проектування.
У висновках наводиться коротка викладка показників,
отриманих при розробці проекту; вказуються напрями подальшої
роботи над проектом.
 25

У додатку «Додаток А. Схема алгоритму програми» містить

схему алгоритму програми, виконану відповідно до ГОСТ 19.701-
90.
У додатку «Додаток Б Лістинг програми» містить лістинг
програми.
У додатку «Додаток В Роздрук результатів роботи програми»
містить роздрук екранних форм програми, отриманих у результаті
виконання контрольного прикладу.

У висновках, що розташовані окремим структурним елементом,

тобто як «Висновки», здобувач освіти повинен навести стислий
перелік отриманих результатів, їх оцінку відповідно обраній темі,
коротку характеристику розробленої моделі системи, напрямок та
можливості вдосконалення даної роботи. У цьому структурному
елементі відображають також відповідність вимогам завдання на
курсовий проект.
У висновках наводиться стисла викладка показників, отриманих
при розробці задачі; вказуються напрями подальшої роботи.
У висновках здобувач освіти вказує, які завдання розв’язані ним
у процесі проектування та які навички та вміння були вдосконалені
(отримані) під час виконання курсового проекту.
Структурний елемент «Перелік джерел посилання» містить
перелік літератури та інші джерела, які використовувалась для
виконання курсового проекту.
 26

5 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Оформлення пояснювальної записки до курсового проекту

здійснюється відповідно до чинних стандартів ЄСПД; ЄСКД, а
також ДСТУ 3008-2015 ”Інформація та документація. Звіти у сфері
науки і техніки. Структура та правила оформлювання ” та інших
чинних стандартів.
Перелік посилань оформлюється відповідно до ДСТУ 8302:2015
«Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні
вимоги та правила складання»
Посилання на джерела в курсовому проеті повинні подаватися у
такий спосіб: у квадратних дужках вказується номер джерела за
списком та номери сторінок у ньому, на яких викладено відповідні
дані (думки тощо). Квадратові дужки проставляються
безпосередньо за текстом, якого стосується посилання. Наприклад:
«…деякі автори доводять, що ці витрати не виконують функцію
компенсації державі витрат на фінансування й утримання
спортивної споруди  [8, с.125-128]»; число  «8» в даному прикладі –
це номер, під яким  розміщено зазначену роботу у переліку джерел
посилань, а «с.125-128» - це номери сторінок, на яких викладено
відповідну позицію авторів.
У разі посилання на структурні елементи зазначають відповідно
номери розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, позицій переліків,
рисунків, формул, рівнянь, таблиць, додатків.
Посилаючись, потрібно використовувати такі вирази: «у розділі
4», «див. 2.1», «відповідно до 2.3.4.1», «(рисунок 1.3)», «відповідно
до таблиці 3.2», «згідно з формулою (3.1)», «у рівняннях (1.23)—
(1.25)», «(додаток Г)» тощо.
Дозволено в посиланні використовувати загальноприйняті та
застандартовані скорочення згідно з ДСТУ 3582, наприклад, «згідно
з рис. 10», «див. табл. 3.3» тощо.
Посилаючись на позицію переліку, треба зазначити номер
структурного елемента звіту та номер позиції переліку з круглою
дужкою, відокремлені комою. Якщо переліки мають кілька рівнів -
їх зазначають, наприклад: «відповідно до 2.3.4.1, б), 2)»
 27

Вимоги до оформлення
Для тексту, таблиць використовується:
- шрифт Times New Roman;
- розмір шрифту 14 пт;
- інтервал шрифту – «Звичайний», масштаб - 100%,
«Зміщення» – відсутнє;
- абзац – 12,5 мм (5 друкованих знаків);
- інтервал після та перед рядком дорівнює 0 пт;
- інтервал абзацу – «Полуторний»;
- береги : лівий – 25 мм., правий – 10 мм, верхній – 25 мм і
нижній – 20 мм.
Необхідно витримувати рівномірну щільність, контрастність і
чіткість зображення по всьому документові. Помилки, описки і
графічні неточності виправляти шляхом підчищення або
зафарбовування білою фарбою і нанесення на тому ж місці
потрібного тексту машинним способом або від руки. Виправлення
має бути чорного кольору.
Кожний розділ починається з нового аркуша.
У кінці аркуша допускається залишати вільне місце, якщо там
може розміститися до двох рядків, і наступний аркуш починається
новим розділом, підрозділом, пунктом, підпунктом, що має
заголовок.
На останньому аркуші розділу текст має займати не менше 10
рядків.
Не допускається розміщувати в кінці аркуша заголовок
підрозділу, пункту чи підпункту, якщо після цього текст займає до
двох рядків.
Підрозділ, пункт, підпункт не може закінчуватися рисунком,
таблицею, схемою, обов’язково після них має бути до двох рядків
тексту.
Забороняється застосовувати напівжирний шрифт. Курсивом
можуть оформлюватися елементи формули в тексті, для
однозначного трактування.
 28

Приклад
Формула С=А+В. В тексті йде роз’яснення, що таке А, В, і С,
тоді їх виділяють курсивом для наочності й розуміння відмінності
мови подання.
Оформлення назв, імен, власних імен
Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші імена власні
в документі подають мовою оригіналу. Допускається
транслітерувати власні імена та подавати назви організацій у
перекладі мовою записки з додаванням (при першому нагадуванні)
оригінальної назви.

Структурні елементи
Структурними елементами пояснювальної записки є «АРКУШ
ЗАТВЕРДЖЕННЯ», «ЛИСТ ЗАВДАННЯ», «ЗМІСТ», розділи:
«ВСТУП», «ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ НА РОЗРОБКУ СИСТЕМИ»,
«ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ»,
«ДОДАТКИ».

Оформлення заголовків
Текст пояснювальної записки має бути структурований на
розділи й підрозділи. Розділи й підрозділи повинні мати заголовки.
Пункти та підпункти можуть мати заголовки. Заголовки
структурних елементів і заголовки розділів слід розташовувати з
абзацного відступу й друкувати прописними великими літерами без
крапки наприкінці, не підкреслюючи.
Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів варто починати з
абзацного відступу й друкувати малими літерами, крім першої
великої, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Якщо заголовок
складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.
Переноси слів у заголовку розділу не допускаються.
Відстань між заголовком, приміткою, прикладом і
подальшим або попереднім текстом має бути не менше ніж два
міжрядкових інтервали.
Відстань між рядками заголовку (розділу, підрозділу, пункту,
підпункту) або між двома заголовками приймають таку як в
основному тексті.
 29

Дотримуються ідентичного оформлення заголовків пунктів і

підпунктів. Не допускається щоб пункт за номером 1.2.1 не мав
заголовку, а пункт за номером 1.2.2 – мав. Те ж стосується й
підпунктів.
Приклад
1 НАЗВА РОЗДІЛУ
1.1 Назва підрозділу
(рядок)
(рядок)
Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст
текст текст текст текст текст [1].
(рядок)
1.2 Назва підрозділу
(рядок)

Нумерація
Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
позначається арабськими цифрами.
Після номеру розділу, підрозділу, пункту, підпункту крапку не
ставлять.
Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового
номеру підрозділу, що розділяються крапкою.
Приклад
1.2 Назва другого підрозділу 1-го розділу

Номер пункту складається з номеру розділу, номеру підрозділу

і порядкового номеру пункту, що розділяються крапкою.
Приклад
1.2.1 Назва першого пункту другого підрозділу 1-го розділу

Нумерація рисунків, таблиць, формул має бути за розділами.

Рисунки, таблиці, формули розміщуються в тексті після першої їх
згадки або після посилання на них.
Сторінки записки нумеруються наскрізно арабськими
цифрами, охоплюючи додатки. Номер сторінки проставляють
праворуч у верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
 30

Титульний аркуш включають у загальну нумерацію. Номер

на титульному аркуші не ставлять. Титульний аркуш має номер 1,
лист завдання, що має зворотній бік – має номер 2 відповідно.

Переліки
За необхідністю можуть бути використані переліки. Перед
переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку
слід ставити знак «тире» (перший рівень деталізації).
У разі розвиненої та складної ієрархії переліків дозволено
користуватися можливостями текстових редакторів автоматичного
створення нумерації переліків (наприклад, цифра—літера—
тире).
Текст кожної позиції переліку треба починати з малої
літери з абзацного відступу відносно попереднього рівня
підпорядкованості.
Оформлення таблиць
Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому
вона згадується вперше, або на наступній сторінці по лівому краю
аркуша з абзацу. На таблицю мають бути посилання в тексті.
Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою
нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводять у
додатках. Номер таблиці складають із номера розділу та
порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Таблиця може
мати назву, яку розміщують над таблицею. Назва стовпців таблиці
розташовується по центру комірки таблиці. Якщо рядки або графи
таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на
частини, розміщуючи одну частину під іншою, або поруч, або
переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в
кожній частині таблиці повторюють її головку і «боковик» . При
розподілі таблиці на частини дозволяється її головку або боковик
заміняти відповідно номерами граф чи рядків . Слово «Таблиця
<номер>» вказують один раз з абзацного відступу над першою
частиною таблиці, над іншими частинами з абзацного відступу
пишуть: «Продовження таблиці <номер>» або «Кінець таблиці
<номер>».
 31

Заголовки колонок таблиці починають з великої літери, а

підзаголовки — з малої літери, якщо вони становлять одне речення
із заголовком.
Підзаголовки, які мають самостійне значення, подають з
великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не
ставлять. Переважна форма іменників у заголовках - однина.
Відстань між таблицею та основним текстом становить один
рядок,
Приклад
Текст текст текст текст текст текст текст.
(рядок)
Таблиця 2.1 – Назва таблиці
(рядок)
Ч.ч Заголовок графи Заголовок графи
1 Текст текст текст текст текст Текст текст текст
2 Текст текст текст текст текст Текст текст текст
(рядок)
Текст текст текст текст текст текст текст.
Якщо таблиця має розрив то це оформлюється так:
На 1-му аркуші

Таблиця 2.2 – Назва таблиці

Ч.ч Назва стовпця Назва стовпця

1 Текст текст текст текст текст текст Текст текст текст
2 Текст текст текст текст текст текст Текст текст текст
На 2-му аркуші

Продовження таблиці 2.2

Ч.ч Назва стовпця Назва стовпця

3 Текст текст текст текст текст Текст текст текст
4 Текст текст текст текст текст Текст текст текст
Або
На 1-му аркуші
 32

Таблиця 2.2 – Назва таблиці

Ч.ч Назва стовпця Назва стовпця

1 2 3
2 Текст текст текст текст текст Текст текст текст
3 Текст текст текст текст текст Текст текст текст

На 2-му аркуші
Продовження таблиці 2.2

Ч.ч 2 3
3 Текст текст текст текст текст Текст текст текст
4 Текст текст текст текст текст Текст текст текст

Оформлення рисунків
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми,
фотознімки) слід розташовувати в записці безпосередньо після
тексту, в якому вони згадуються, або на наступній сторінці. Якщо
ілюстрація після посилання на неї не вміщується на сторінці, її
розміщають на наступній сторінці, або у додатку, якщо вона
повністю займає один і більше аркушів формату А4.
На всі ілюстрації мають бути посилання в записці. Креслення,
рисунки, графіки, схеми, діаграми мають відповідати вимогам
стандартів ЄСКД й ЄСПД. Ілюстрації можуть мати назву, яку
розміщують під ілюстрацією по центру сторінки. Ілюстрація
позначається словом «Рисунок <номер> – Назва рисунку», що разом
із назвою ілюстрації розміщують після пояснень.
Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою
нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що
наводяться в додатках. Номер ілюстрації містить номер розділу та
порядковий номер ілюстрації, що розділені крапкою.
За необхідності під ілюстрацією розміщують роз'яснювальні
дані (підрисунковий текст).

Приклад
 33

Рисунок 3.1 – Форма завантаження даних для групи з бази

коледжу
У додатках до номера рисунка входить літера додатка.

Приклад
Рисунок А.1 – Головна робоча форма програми

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна

переносити її на інші сторінки, при цьому назву ілюстрації
розміщують на першій сторінці, пояснення на кожній сторінці, й
під ними вказують: «Рисунок __, аркуш __».
Відстань між ілюстрацією та основним текстом становить один
рядок. Якщо роз’яснення мають розповідний характер, то
посилання на рисунок пишіть так: на рисунку 2.2 зображений
прототип інтерфейсу системи.

Приклад

Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст
текст.
(рядок)

(рядок)
Рисунок 2.2 – Назва рисунка
(рядок)
Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст
текст текст.

Якщо йде роз’яснення та необхідне посилання на рисунок, то в

кінці абзацу або в реченні ставиться посилання на рисунок у
круглих дужках, наприклад ....(див. рисунок 2.2).
 34

У пояснювальній записці дотримуються ідентичного

оформлення назв рисунків (за повною або скороченою формою).
Особливо необхідно приділити увагу чіткості ілюстрації, щоб читач
без всякої напруги для очей зміг побачити окремі деталі. Особливо
це стосується подання схем БД, всіляких діаграм, що розроблені в
інших графічних редакторах і при вставці в текстовий редактор
втрачають чіткість зображення.

Оформлення формул та частин програмного коду

Формули й рівняння розміщуються безпосередньо після тексту
по центру сторінки. Відстань між основним текстом і формулою
становить один рядок. Номер формули ставиться на рівні формули у
круглих дужках в правому положенні відносно сторінки. Формули
набираються в редакторі формул. Формули які слідують одна за
одною і які не розділені текстом, розділяють комою. Зручніше
розміщувати формулу в наявну таблицю.

Приклад
Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст
текст текст
(рядок)
(3.
,
1)
де А – сектор 1;
В –сектор 2;
С - сектор 3.
(рядок)
Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст
текст текст

Частина програмного коду за необхідністю може бути наведена

в записці у вигляді тексту, якщо роз’яснення мають розповідний
характер, або у вигляді рисунку, якщо є роз’яснення програмного
механізму з посиланнями на частину коду.
 35

Приклад
Наведемо програмну реалізацію функції динамічного розподілу
пам’яті під двовимірний масив:
int **malloc2d(int r, int c){
int **t=new int *[r];
for(int i=0; i<r; i++)
t[i]=new int[c];
return t;}

Або
Покажемо програмну реалізацію цієї версії: Приклад наведено
на рисунку 4.3.

(рядок)
int gcd(int m, int n){
if(n==0)return m;
return gcd (n, m % n); }

Рисунок 4.3 – Рекурсивна версія алгоритму Евкліда

(рядок)
 36

6 ПЕРЕЛІК ПРИБЛИЗНИХ ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ

Проектування та розробка Web-сайта:

Інтернет-магазин комп’ютерних комплектуючих

Інтернет-магазин дитячого одягу
Інтернет-магазин парфумерії
Дошка безкоштовних оголошень
Новини загальноосвітньої школи №36 м. Херсон
Новини приватного медичного кабінету
Облік клієнтів перукарні
Облік товарів на оптовому складі
Облік товарів на складі магазину
Новини багатоквартирного житлового кооперативу
Облік клієнтів автосалону
Облік клієнтів автомайстерні
Облік замовлень у сервісному центрі комп’ютерної техніки
Приватна кондитерська майстерня «Солодощі на
замовлення»»
Пошук зниклих тварин у Херсонській області
Пошук житла у Херсонській області
 37

7 ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ГРАФІК ВИКОНАННЯ ТА

ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Індивідуальний план виконання курсового проекту (роботи) з

нормованою кількістю балів наведений у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Індивідуальний план виконання курсового

проекту (роботи)

Виконання етапів
проекту (робіт)
Найменування етапів курсового Оцінюван
проекту (роботи) Термін ня, бал
виконання Норма Факт
тивне ичне
Визначення теми, мети курсового
проекту
Дослідження предметної області 15
Технічне завдання на розробку 15
сайта
Передзахист курсового проекту 20
Оформлення документації до 10
курсового проекту
Захист курсового проекту 40

Керівник проекту на консультаціях перевіряє дотримання

графіку виконання курсового проекту і зазначає в ньому ступінь
готовності виконаної проекту.
Якщо здобувач освіти порушує графік без поважних причин, то
керівник має право знизити оцінку, яка обраховується відповідно
до «Положення про рейтингову систему оцінювання знань
студентів Херсонського політехнічного коледжу Одеського
національного політехнічного університету».
 38

8 ВИМОГИ ЩОДО ДОТРИМАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ

ДОБРОЧЕСНОСТІ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ

Згідно з Положенням про академічну доброчесність

Херсонського політехнічного коледжу ОНПУ (СУЯ – П – 5.51 –
2017) перевірці на академічний плагіат підлягають навчальні
роботи (курсові роботи (проекти), реферати тощо), кваліфікаційні
роботи здобувачів фахової передвищої освіти та вищої освіти усіх
ступенів.
Академічна доброчесність — це сукупність етичних
принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися
учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та
провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення
довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих)
досягнень.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти
передбачає:
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань
поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей,
тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право;
- надання достовірної інформації про результати власної
навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики
досліджень і джерела інформації.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
1. академічний плагіат – оприлюднення (частково або
повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими
особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або
відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів
мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; формою
академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без
посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих
текстів;
 39

2. фабрикація – фальсифікація результатів досліджень,

посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього
процесу;
3. обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно
власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації
освітньої процесу;
4. списування – використання без відповідного дозволу
зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів
навчання;
5. хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього
процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи
послуг матеріального або нематеріального характеру з метою
отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.
Перевірка на академічний плагіат здійснюється на етапі
представлення здобувачем освіти пояснювальної записки
дипломного (курсового) проекту (роботи) керівнику.
Для перевірки дипломного (курсового) проекту (роботи) на
плагіат здобувач освіти оформлює заяву на титульному листі
дипломного (курсового) проекту (роботи) наступного змісту:
«В дипломному (курсовому) проекті (роботі) використано
ідеї, результати і тексти інших авторів та є посилання на
відповідні джерела».
Після заяви здобувач освіти ставить свій підпис.
Перевірку дипломного проекту на академічну доброчесність
здійснює керівник дипломного проекту, або інша призначена
наказом по коледжу особа.
Роботи, що підлягають перевірці на плагіат, надаються
авторами в електронному вигляді у представлених форматах: *.doc,
*.docx, *.rtf.
У залежності від розділу пояснювальної записки курсового
роботи встановлюються відповідні показники оригінальності
текстів.
Перевірка курсових робіт здобувачів освіти на наявність
академічного плагіату проводиться з використанням програмно-
технічних засобів за допомогою однієї або декількох програм, які
знаходяться у відкритому доступі у мережі Інтернет та визнані
 40

науковою спільнотою (Advego Plagiatus, Etxt Antiplagiat, Anti-

Plagiarism тощо).
Під час прийняття остаточного рішення враховується специфіка
роботи, що перевіряється на наявність академічного плагіату
(галузь знань, спеціальність), вид роботи (дипломний проект
(робота), курсовий проект (робота)) та її унікальність.
Низький відсоток оригінальності робіт здобувачів освіти є
підставою щодо прийняття комісією рішення про недопущення до
захисту.

Критерії перевірки робіт на унікальність та виявлення

академічного плагіату

Головною ознакою присутності/відсутності академічного

плагіату в роботі є індекс унікальності (оригінальності) тексту, який
розраховується автоматично рекомендованим до використання
комп’ютерним програмним засобом і надається у формі
згенерованого відповідним програмним засобом звіту.
На підставі звіту особа, яка проводить перевірку на
академічний плагіат, готує «Висновок».
Для підготовки «Висновку» слід керуватись критеріями
представленими у Додатку Д.
«Висновок» («Висновки») розміщують у конверті дипломного
(курсового) проекту (роботи).
Здобувачі освіти, їх керівники та випускні кафедри (циклові
комісії) несуть відповідальність за своєчасну перевірку курсових
робіт на наявність академічного плагіату.
 41

9 ПІДГОТОВКА ДОПОВІДІ НА ЗАХИСТ КУРСОВОГО

ПРОЕКТУ

Для виступу на захисті курсового проекту, здобувачу освіти

надається до 15 хвилин, протягом яких необхідно доповісти тільки
істотне та принципово важливе з проекту.
У доповіді повинні бути розглянуті такі питання:
 тема проекту;
 поставлене завдання (що потрібно було зробити);
 порівняння з існуючими технічними рішеннями,
обґрунтування розробки;
 суть вирішення завдання (що зроблено);
 особливості та перевага прийнятих рішень (чому
зроблено так, а не інакше).
До захисту здобувач освіти повинен підготувати презентаційний
комп’ютерний ролик у вигляді графічних форматів (bmp, pcx, CDR
та інші), якщо це відзначено в завданні на курсовий проект. У ролик
повинні бути включені основні моменти курсового проекту,
наприклад:
а) мета й задачі курсового проекту;
б) опис методу, що використовується;
У ході доповіді здобувач освіти може використовувати
розроблений презентаційний ролик для наочної демонстрації
основних тез своєї промови.
Не рекомендується детально зупинятися на дрібних рішеннях,
не розглянувши вказані вище питання .
Не рекомендується детально зупинятися на описуванні
функціонування певної схеми.
Не рекомендується виходити за межі відведеного на доповідь
часу.
Рекомендації до структури та змісту доповіді із прикладами:
 Починати треба словами: «Шановні члени циклової комісії!»
Далі: «Вашій увазі надається курсова робота на тему». Проте, якщо
тема оголошена, треба одразу переходити до 3-го пункту.
 42

 Потім потрібно зупинитися на тому, чому дана тема

актуальна взагалі та для даного об’єкта програмування
(підприємства, підрозділу тощо) зокрема. Зазвичай можна починати
так: «На даний час дуже актуальна проблема» або «В умовах
науково-технічної революції» або «Сучасний стан економіки (ринку,
освіти і т.п.) вимагає».
 Існуючі проблеми та рішення (огляд).
 Рішення здобувача освіти з порушених проблем. Якщо це
автоматизована інформаційна система, то рішення можуть бути по
всіх видах забезпечення:
1) Математичне забезпечення (математичні методи, моделі,
формули);
2) Інформаційне (діаграми потоків даних, схема бази даних
тощо);
3) Програмне (загальна схема програмного забезпечення, блок-
схема якого-небудь алгоритму);
4) Лінгвістичне (схема інтерфейсу, екранні форми, графіки,
звіти і т.п.);
5) Технічне (вимоги до комплексу технічних засобів);
6) Організаційне (тут можна сказати де і як упроваджена
система).
 Особливості реалізації.
 Висновки з системи.
 Дякую за увагу.
 43

10 ЗАХИСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Захист курсового проекту відбувається перед екзаменаційною

комісією у такому порядку:
- сповіщається порядок захисту курсових робіт;
- оголошується прізвище здобувача освіти та тема
розроблюваної ним курсового проекту;
- оголошується прізвище здобувача освіти, який має
підготуватися до захисту;
- здобувач освіти чітко, коротко, технічно правильно і
грамотно доповідає про зміст виконаної проекту, доповнюючи
презентацію необхідними коментарями;
- члени комісії й присутні ставлять запитання за змістом
проекту або вивчених здобувачем освіти в коледжі дисциплін, що
стосуються теми проекту. Здобувач освіти відповідає на кожне
запитання чітко і по суті.
Після захисту всіх курсових робіт проводиться закрите
обговорення комісії, на якому визначаються оцінки з розглянутих
курсових робіт та підводяться підсумки поточного засідання. По
закінченню голосування проводиться відкрите оголошення
отриманих на цьому засіданні оцінок та прийнятих комісією рішень.
 44

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Абрамов В.О., Чегренець В.М., Основи баз даних та робота

в СУБД Access : навчальний посібник для спеціальності
«Інформатика». [Електроний ресурс] –К.: Київ. Ун-тім. Б.
Грінченка, 2013. –100 с.
URL:http://elibrary.kubg.edu.ua/
8381/1/V_Abramov_V_Chehrenets_BD_NP_2013_IS.pdf
2. Анісімов А.В., Кулябко П.П. Інформаційні системи та бази
даних: Навчальний посібник для студентів факультету
комп’ютерних наук та кібернетики. [Електроний ресурс] – Київ. –
2017. – 110 с. .
URL: http://www.cyb.univ.kiev.ua/library/ books/DBMS_gen2.pdf
3. Балик Н.Р., Мандзюк В.І. Бази даних MySQL: Навчальний
посібник. — Тернопіль: Навчальна книга – [Електроний ресурс]
Богдан, 2010— 160с.
URL: https://bohdan-books.com/upload/iblock/ebe/ebe73f-
f67804bc6dc1f6f464a3ca4469.pdf
4. Вейскас, Д. Ефективна праця з Microsoft Access 2003
[Текст]. – М.: Діалектика, 2005.
5. Вінтер, Р. Microsoft Access 2000: довідник [Текст]. – М.:
Діалектика, 2003.
6. Зарицька О.Л., Бази даних та інформаційні системи:
Методичний посібник. – [Електроний ресурс], Житомир: Вид-во
ЖДУ ім. І.Франка, 2009. –132с., ил.
URL: http://eprints.zu.edu.ua/ 3557/1/BD_Br.pdf
7. Ицик Бен-Ган, Диджан Сарка, Рон Талмейдж Microsoft SQL
Server 2012. Создание запросов. Учебный курс Microsoft (+CD),
Издательство Русская Редакция, 2014 г., 720 стр.
8. Карпова, Т.С. Базы данных: модели, разработка, реализация
– СПб.: Питер, 2001.–304 с.
9. Кравченко, Володимир Георгійович. Проектування
автоматизованих інформаційних систем: навч. посібник/ В. Г.
Кравченко ; М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. заклад
"Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана" – К. : КНЕУ, 2008. –
 45

360 с.
10. Марченко А.Н. Проектування інформаційних систем,
2016р. [Електроний ресурс], URL: https://elearning.sumdu.edu.ua
/free_content/lectured:de1c9452f2a161439391120eef364d-
d8ce4d8e5e/20160217112601/content-20160217112601.pdf
11. О. Томашевський, Г. Цегелик, М. Вітер, В. Дубук
Інформаційні технології та моделювання бізнес-процесів.
Видавництво ЦУЛ, 2012 р., 304 стр.
12. Об’єктно-орієнтоване програмування Частина 1. Основи
об’єктно-орієнтованого програмування на мові C#.: Навчальний
посібник. / Д.В.Настенко, А. Б. Нестерко. [Електроний ресурс] –
К.: НТУУ «КПІ», 2016.-76с. URL: http://ela.kpi.ua/bitstream/
123456789/16671/1/OOP_manual.pdf
13. Об’єктно-орієнтоване програмування. Лабораторний
практикум: навчальний посібник / Б.І. Бойко, Л.Л. Омельчук, Н.Г.
Русіна [Електроний ресурс]– К.: 2016. – 90 с. URL:
http://csc.knu.ua/media/filer_public/4a/35/4a3533cd-4ec7-45f3-85d2-
4edaafdf1b82/oop_2016.pdf
14. Об’єктно-орієнтоване програмування: [Підручник] / В.В.
Бублик. [Електроний ресурс]- К.: ІТ-книга, 2015. – 624 с.: іл. URL:
http://itknyga.com.ua/docs/OOP_final.pdf
15. Робота з базами даних MS ACCESS: методичний посібник,
Куклич Л. І., Плигань Л. М. [Електроний ресурс], – К: КВППУ,
2015-128с. URL:http://kvppu.com/word/ACS.pdf
16. Толстохатько В. А. Бази даних: проектування та
використання для обліку нерухомого майна: навч. Посібник/ В. А.
Толстохатько, О. Є. Поморцева, І. М. Патракеєв; Харк.нац.ун-т
міськ. Госп-ва ім. О. М. Бекетова. [Електроний ресурс]– Х. :
ХНУМГ, 2014. – 174 с. URL:http://eprints.kname.edu.ua/39624/1/ 5Н
%20 БД_Навч посібн.pdf.
17. Томас Коннолли, Каролин Бегг Базы данных:
проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика
3-е изд., -Издательство Вильямс, 2017 г., 1440 стр.
18. Шаховська Н.Б. Програмне та алгоритмічне забезпечення
сховищ та просторів даних. Видавництво Львівської політехніка,
2010р, 196 стр.
 46

ДОДАТОК А
Основні міждержавні стандарти, що використовуються при
виконанні курсових робіт

Таблиця А.1 – Основні міждержавні стандарти, що

використовуються при виконанні курсових робіт

Позначення Назва
ДСТУ 2226-93 Автоматизованi системи. Термiни та
визначення :– [Чинний від 1994-07-01]. – К. :
Держстандарт України, 1993. – 32 с. –
(Національний стандарт України) +
ДК 011-96 Класифікатор системи позначень одиниць
вимірювання та обліку
ДСТУ ISO/ Інформаційні технології. Словник термінів.
IEC 2382-17:2005 Частина 17. Бази даних. (ISO/IEC 2382-
17.1999,IDT)
Системи оброблення інформації.
Програмування. Терміни та визначення: –
ДСТУ 2873-94 [Чинний від 1996-01-01]. – К. : Держстандарт
України, 1995. – 36 с. – (Національний
стандарт України).
ДСТУ 2941-94 Системи оброблення інформації. Розроблення
систем. Терміни та визначення :– [Чинний від
1996-01-01]. – К. : Держстандарт України,
1995. – 20 с. – (Національний стандарт
ДСТУ ISO 80000- України).
Величини та одиниці. Частина 1.Загальні
1:2016 положення
ДСТУ ISO 80000- Величини та одиниці. Частина 1.Загальні
1:2016 положення
ДСТУ IЕС 80000- Величини та одиниці. Частина 13. Інформатика
13:2016 та інформаційні технології (IEC 80000-13:2008,
IDT)
ДСТУ 4302:2004 Інформаційні технології. Настанови щодо
документування (ISO/IEC 6592:2000, MOD) +
 47

Продовження таблиці А.1

ДСТУ 3329-96 Інформаційні технології. Система стандартів з

(ГОСТ 34.320-96) баз даних. Концепції та термінологія для
концептуальної схеми й інформаційної бази +
ДСТУ ISO/IEC Інженерія систем і програмних засобів. Процес
15939 :2008 вимірювання
РД 50-34.698-90 Методические указания. Информационная
технология. Комплекс стандартов и
руководящих документов на
автоматизированные системы.
Автоматизированные системы. Требования к
ГОСТ 19.104-78 ЕСПД. Основные надписи
ДСТУ ГОСТ «Система стандартів з інформації, бібліотечної
7.1:2006 та видавничої справи. Бібліографічний запис.
Бібліографічний опис. Загальні вимоги та
правила складання».
ДСТУ 3008:2015 Інформація та документація. Звіти у сфері
науки і техніки. Структура та правила
ДСТУ 8302:2015 оформлювання
«Інформація та документація. Бібліографічне
посилання. Загальні вимоги та правила
складання»
 48

ДОДАТОК Б
Приклад оформлення аркуша затвердження
пояснювальної записки
 49

ДОДАТОК В
Приклад оформлення листа завдання на курсовий проект
50
 51

ДОДАТОК Г
Приклад оформлення змісту пояснювальної записки
 52

ДОДАТОК Д
Висновок про рівень оригінальності дипломного
(курсового) проекту (роботи)
ВИСНОВОК
про рівень оригінальності
дипломного (курсового) проекту (роботи)

Автор(и): ___________________________________________________________________________
Прізвище, ім’я та по батькові

Тема: ______________________________________________________________________________
Обсяг дипломного (курсового) проекту (роботи): __________ сторінок.
Програмно-технічні засоби перевірки на оригінальність дипломного (курсового) проекту (роботи):
«Etxt Антиплангіат»

Результати перевірки на оригінальність дипломного (курсового) проекту (роботи)

Назва розділу Рівні унікальності

високий достатній недопустимий Примітка
норма факт. норма факт норма факт.
1 Вступ 70–100 % 31–69 % 0–30 %
Розділ 2 70–100 % 31–69 % 0–30 %
Постановка задачі

Розділ 3 60–100 % 21–59 % 0–20%

Комп’ютерна
система

4 Об’єктно- 60–100 % 21–59 % 0–20%

орієнтоване
проектування

5 Програмування 60–100 % 21–59 % 0–20%

та тестування

Висновки 80–100 % 31–79 % 0–30 %

Загальний висновок рекомендації керівника :Робота перевірена на наявність академічного плагіату.

Унікальність роботи відповідає нормативним показникам і допущена до захисту.

Керівник курсового роботи

(або особа, яка проводить перевірку) _____________ ПІБ.
(підпис)

________________
(дата перевірки)