Україна у міжвоєнний період

УСРР (з 1937 р. – УРСР)

Березень 1921 р. – 10 з’їзд РКП(б) – курс на НЕП

скасування продрозкладки, введення продподатку,
ТОЗи (товариство обробки землі), артілі, комуни,
оренда землі/підприємств, наймана праця, введення
приватної власності, підприємства у трести/концесії
Допомога під
час голоду 21-23 (об’єднання держпідприємств певних галузей),
госпрозрахунок, скасування зрівнялівки, загальної
трудової повинності, вільна торгівля, введення
податків, червонець.
1921-1923 рр. –
Голод: підрив продрозкладкою, посуха, експорт
хліба до Росії, «голодуючі Поволжжя», дозвіл
міжнародним організаціям допомагати «АРА»
(американська адміністрація допомоги), 1.5-2 млн.
1919-1925 рр. – Входження УСРР до складу СРСР
Проект Й. Сталіна «Автономізації» Проект В.Леніна, Х.Раковського
«Союз республік»
Етапи:
1). черв 1919-груд 1920 рр. – військово-політичний
союз України, Росії, Білорусії, Литви, Латвії.
2). груд 1920-груд. 1922 рр. – «договірна
федерація» (союзний робітничо-селянський
договір), об’єднання наркоматів (воєнний,
економіки, зовнішній, фінанси, праці, сполучення,
пошти, телеграфу).
3). груд. 1922-трав 1925 рр. - утворення СРСР, 30
грудня 1922 р. - проголошення створення СРСР;
січ 1924 р. – ІІ Всесоюзний з’їзд рад затвердив
конституцію, трав. 1925 р. – 9 Всеукраїнський
з’їзд рад вніс зміни до конституції 1919 р. щодо
вступу до СРСР.
4). Кримська АСРР (1921/45) Молдавська АСРР
(1924/40)
кв. 1923 – поч. 1930-х рр. – 12 з’їзд РКП(б) – курс на коренізацію (українізацію)
Мета: посилення радянської влади в республіці, під-
готовка національних кадрів; запровадження україн-
ської мови, видання газет; вивчення нац. історії.
Микола Хвильовий (Сині Оександр Шумський Влас Чубар (голова
етюди, Геть від Москви, (нарком освіти 1924-27 ) Раднаркому 1923-1934)
Дайош Європу!

Микола Скрипник
(нарком освіти 1927-33)
 Наслідки: створення «нової пролетарської
інтелігенції», реорганізація «Просвіти» в будинки-
читальні, кампанія з ліквідації не писемності,
робітфаки, профтехзаклади за походженням,
заснування партійних шкіл, активізація
антирелігійної боротьби (УАПЦ 1921-1930 рр., В.
О. Довженко Липківський); створення ВУАН, літературно-художні
об’єднання, «Гарт», «Плуг» (1921-32), «Авангард»,
М. Хвильовий ВАПЛІТЕ (1925/26), Драй-Хмара, Зеров, Куліш,
Сосюра, Хвильовий, Бажан, Панч, Яновський,
Вороний, Олесь, Маланюк, Підмогильний,
неокласики: Рильський, Вишня; 45 театрів,
«Березіль», Л. Курбас, Кричевський, М. Бойчук,
Л. Курбас
Довженко, київська кіностудія 1928, «Звенигора»,
«Арсенал», Вірьовка, Ревуцький.
М. Бойчук
Розстріляне відродження

†
1929-1938 рр. – радянська модернізація (націоналізація, індустрі-
алізація, колективізація, репресії, «культурна ре-
волюція»- боротьба неписемність)
Сталінська модернізація (форсована індустріалізація,
суцільна колективізація)
Внутрішньопартійна боротьба в СРСР
(1924-1929 рр.)
Сталін, Зінов’єв, Каменєв Троцький;
Сталін, Бухарін, Риков  Троцький,
Зінов’єв, Каменєв;
Сталін  Бухарін, Риков, Томський

1929 рік (рік великого перлому)– остаточна перемога Й.Сталіна

«Поплічники» Сталіна в Україні

Лазар Каганович (пер. В’ячеслав Молотов (пер.
секретар ЦК КП(б)У секретар ЦК КП(б)У 1920-1921;
1925-1928) очолював надзвичайну комісію з
насильницької колективізації,
ініціатор голоду 32-33)
Павло Постишев,
Станіслав Косіор (пер. член ЦК ВКП(б)
секретар ЦК КП(б)У
1928-1938; ініціатор
голоду 32-33)
1928-1938 рр. – індустріалізація, колективізація, командно-
адміністративна система в управлінні

1920 р. - план ГОЕЛРО (Державна комісія з

електрифікації; умова для індустріалізації) →1925 р.
- 14 з’їзд ВКП(б) – курс на індустріалізацію → гр.
1927 р. - 15 з’їзд ВКП(б) – курс на колективізацію
→ Листоп. 1929 р. пленум Політбюро ЦК ВКП(б) –
курс на суцільну колективізацію та форсовану
індустріалізацію →січ. 1930 - ЦК ВКП(б)
постанова Політбюро боротьба з куркульством →
бер. 1930 р. – стаття Сталіна «Запаморочення від
успіхів» → 1932 р. – постанова «Про охорону
соціалістичного майна» (закон про 5 колосків)
→ Директивна економіка ←

Мета індустріалізації: створення індустріальної

імпортозамінної системи.
Наслідки: переважання сектору «А» над сектором «В»;
«ножиці цін» (хлібозаготівельні кризи 1925 р., 27-28 рр., 28-
29 рр.), згортання НЕПу, державні позики, емісія грошей, ↑
виробництва горілки, праця в’язнів, стаханівський рух
(1935 р.), продаж за кордон культурних цінностей,
пограбування церков, запровадження карткової системи (до
1935), перша п’ятирічка 28/32(Запоріжсталь, Азовсталь,
Криворіжсталь, Дніпрогес (Дніпрельстан)Харківський
тракторний, металургійні заводи у Дніпродзержинську,
Макіївці), друга п’ятирічка 33/38 (Харківський турбінний,
Новокраматорський важкого машинобудування, азотний у
Горлівці), 600 підприємств введено в дію, жорстка трудова
дисципліна, плани-ліміти.

Мета колективізації: перетворення одноосібних

селянських господарств у колгоспи і радгоспи з метою
перекачування коштів на по треби індустріалізації;
ліквідація аграрного перенаселення.
Наслідки: 1928 р. створення першої машинно-тракторної
станції (МТС), боротьба з куркулями (одноосібники),
комбіди, діяльність Всеукраїнської надзвичайної комісії,
«чорні дошки», утвердження командної економіки,
колективізовано на 37 р. – 97% індивідуальних
господарств, голодомор 32-33, 3,5-8 млн. втрати,
загорожувальні загони, 1933 р. введення паспортів, 1937 р.
– заборона селянам залишати село, відчудження результатів
праці від виробника, запровадження відрядної оплати
праці, надлишок колгоспи залишали на селі, дозволялося
мати присадибні ділянки.
 Сталінський тоталітарний режим (монополія ВКП(б),
однопартійна система, унітарна держава, централізація
влади, культ вождя, формування номенклатури – новий
правлячий клас. знищення опозиції, створення каральних
органів (ДПУ, НКВС), «вороги народу», Головне
управління таборів ГУТаб (ГУЛАГ), «трійки», цап-
відбувайло – «стрілочники», особиста відданість,
комуністична ідеологія, цензура, русифікація, підкорення
особистості інтересам колективу, партійний контроль над
освітою, культурою, соцреалізм, створення спілок, атеїзм,
репресії, терор:

Розкуркулення, 1) 1928 р. - шахтинська справа (спеціалісти вугільної

депортації, промисловості Донбасу за «шкідництво» та саботаж.
шкідництво, 2) 1930 р. – Спілка визволення України СВУ(Єфремов, УЦР,
Ген секретаріат, автор Історії українського письменства,
діячі УНР
відновлення самостійної «буржуазної України»)
3) 1931р. – Український національний центр УНЦ
(Грушевський, Голубович і інші діячі УНР, «Нац.
ухильництво»)
4) боротьба з УАПЦ

Вбивство Кірова 1934, 1) самогубство Хвильового, Скрипника

боротьба з «націоналістичним 2) арешт та розстріл лірників та кобзарів
ухильництвом» (Харків, 1934)
3) Українська військова організація УВО

Доба «великого 1) Блок українських терористичних груп

(націоналістична група проф. Зерова)
терору»
2) репресії проти членів КП(б)У – Квірінг, Раковський,
(1936/38) Постишев
3) репресії проти військових – Якір, Дубовий, Федько,
Уборевич
4) репресії проти діячів культури (розстріляне
відродження)

Абсолютне утвердження сталінського тоталітарного режиму!!!

1937 р. – прийняття нової конституції, де було змінено назву з УСРР на

УРСР з декларативними широкими правами; Верховна Рада + Президія та
Раднарком (вищі органи влади).

Харків, Держпром, столиця УСРР 1919-1934 Київ, Хрещатик, столиця УСРР з 1934 р.
 Західноукраїнські землі у міжвоєнний період 20-30-ті рр.

Польща Сх. Галичина, Зх. Волинь¸ За окремим договором

Холмщина, Підляшшя, Посяння, країн Антанти та Польщі
Лемківщина 1923 р.
Румунія Пн. Буковина, Хотинщина, Пд. За Сен-Жерменським
Бесарабія, Марморощина договором
Чехословаччина Закарпатська Україна За Сен-Жерменським
договором

Польща

1921-1923 рр. Конституційно закріплено права українців на освіту, мову

(Просвіта, газета «Діло»). Сх. Галичині надані автономні права. В
1923 р. – саморозпуск уряду ЗУНР
1923-1926 рр. Розділення Польщі на «А» та «Б». заборона вживання «України»
та «українців», Сх Галичина – на Малопольщу, переслідування
українських партій та діячів, квота вступу до Львівського
університету, роздача українських земель польським колоністам –
осадникам (300 тис.), емігрували – 150 тис. українців.
1926-1937 рр. Спроби пошуку порозуміння з українством. Створення
Пілсудський утраквістичних (двомовних) шкіл, призначення українців на
Юзеф високі державні посади на Волині.
В контексті політики санації запропоновано федеративно-
національну програму (укр.. мова в НЗ, припинення
переслідування православ’я, українцям дають кредити)
Проводилися акції пацифікації (умиротворення, втихомирення) –
масові репресії, каральні акції польської влади щодо укр.
населення в 1930 р., створення табору для політв’язнів у Березі-
Картузькій (1934 р.); розділення території на східні креси
1937-1939 рр. Жорстка антиукраїнська політика

Українські політичні партії на території Польщі:

1. Комуністична партія Західної України КПЗУ (1919);
2. Українська військова організація УВО (Прага, 1920, група старшин УГА) Є.
Коновалець; створення самостійної соборної України; саботаж, бойкот,
експропріація, індивідуальний терор, підтримка молоді, студенства.
3. Українське національно-демократичне об’єднання УНДО (1925) Д.
Левицький, Василь Мудрий; створення самостійної соборної України; захист
українських інтересів у парламенті, культурно-просвітницька діяльність,
«нормалізація» - компроміс з пол. владою 1935-38 рр..
4. Українська соціал-радикальна партія УСРП (1926) Л. Бачинський, С.
Макух; створення самостійної України; соціалістичні перетворення, аграрна
реформа, обмеження приватної власності, відділення церкви від держави.
5. Організація українських націоналістів ОУН (1929, вийшла з УВО); Відень;
Є Коновалець, С. Бандера, А. Мельник; створення самостійної соборної
 України; інтегральний націоналізм, повстання, терор, «перманентна
революція» - постійні акції проти Польщі (замахи на Федака, Пілсудського,
Майлова, Перацького → судовий процес 1935 р. у Польщі проти Бандери і 11
членів ОУН за вбивство міністра внутрішніх справ); «творче насильство
ініціативної меншості» (приклад Італії), значна к-ть осередків в Польщі та
Європі.

Євген Коновалець Степан Бандера – Андрій Мельник – Лідер

крайовий провідник ОУН ОУН з 1939 р.
(1933-1934)

З 1940 р.


Основні засади інтегрального націоналізму за Д. Донцовим:

 Нація – абсолютна цінність.
 Політичні партії, класи повинні поєднатися заради
Вищої мети.
 Вища мета – незалежність та самостійність держави.
 Мета виправдовує всі засоби.
 Майбутню державу повинен очолити вождь, керманич з
необмеженою владою.
 Соціально-економічні питання – другорядні; скоріш за
все держава буде аграрною, з розвинутою кооперацією і
капіталістичною промисловістю.
 Необхідно діяти, відкинувши будь-які політичні Д. Донцов
дискусії.

Румунія
Характерні особливості політики

Заселення Асиміляція Антирумунські Військовий Діяльність єдиної

румунськими українців, повстання: стан (1918- Української
колоністами румунізація Хотинське 1928) національна партії
Пн. Буковини (18- р. – 218 (1919), (В-С . Залозець-
шкіл; 26 р. - Татарбунарське кий-Сас);
жодної (процес 500, лояльність до
1924) влади
 Чехословаччина
1. Надання за Сен-Жерменським договором автономних прав.

2. Розгортання боротьби за автономні права (русофільство, русинство,

українофільство/народовство, мадярофільство/угорофіли, комуністи). Формування
розгалуженої мережі громадсько-політичниї організацій, діяльність «Просвіт»,
заснування українських шкіл, гімназій, театрів.

3. 24 вересня 1938 р. – «Мюнхенська змова» і розділ Чехословаччини. 11 жовтня

1938 р. - надання автономії Карпатській Україні (Підкарпатській Русі). Голова
уряду – А.Волошин. Карпатська Січ – армія. Зібрання сойму. УНО

4. 14 березня – початок окупації угорськими військами.

5. 15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України.

Президент, сойм, синьо жовтий прапор, «Ще не вмерла…», крайовий герб

6. 19 березня 1939 р. – значна частина була захоплена угорцями. У липні 1939 р. –

анексована.