Історія України

Робота учениці 8-А класу

Неіжко Анастасії

Руїна-громадянська війна, що розгорілася в Україні в другій половині 50-х–у першій половині 60-х
років XVII ст. Між новою старшинською верхівкою і збіднілим козацтвом, селянством і
міщанством.

Причини Руїни
1. Внутрішня політика І. Виговського. Він вважав, що народні маси вже відіграли свою роль і
на далі розраховував лише на підтримку козацької старшини та шляхти‐ “нових панів”.
2. Втручання у внутрішні справи України імперських сусідів.
 3. Відсутність загальнонаціонального лідера та бородьба за гетьманську владу між різними
політичними силами.

Загострення суперечок в середовищі української державної еліти з питань зовнішньої та

внутрішньої політики.

Наслідки Руїни:
-Загостренням суперечностей у Гетьманщині відразу ж скористалася Москва. Царський
уряд
Почав широко втручатися у внутрішні справи України, позбавляючи її незалежності.
-Конотопська битва поклала край розбрату в Україні.
-Відчуваючи втрату підтримки, І.Виговський 11.09.1659р. скликав генеральну Раду під
Германівкою на Київщині, на якій козаки:
a) Відмовилися визнати Гадяцький договір;
b) Виступили проти підданства польському королю;
c) Висловили недовіру І.Виговському.

Відповіді на запитання:
А.
із запорожцями не ворогувати,
поводитись чемно, лагідно переконувати,
що жодних причин для конфлікту нема, а
гнів, якщо він виникає, слід звертати не
на росіян, — вони ж бо свої, одної віри, а
втямити, хто їм приятель, а хто
неприятель.

Б. «Нерозумно чинеш, що з нами починаєш сваритися.

Зброя не допоможе в полі, коли в домі не буде злагоди.
Хоч ти від царскої величності достоєнством пожалуваний,
але честь свою отримав від Війська Запорозького;
Військо не знає що таке боярин, знає тільки гетьмана...
Пам’ятай давню філософську притчу, що щастя на
швидкому колесі дуже хутко обертається;
Умій, вельможносте твоя, щастя цінувати...»
В. Прихильність і довіру Зарорізьких козаків.
Г. На ворожнечу між козаками, незгоди та внутрішню розрізненність.
Д. І. Брюховецький зображав себе оборонцем інтересів козацької,
міщанської та селянської бідноти. Засуджував прагнення старшин до
збагатчення. Уразі його обрання гетьманом обіцяв ліквідувати старшинський
гніт, поліпшити становище рядового козацтва й селян, відновити обмежені
козацькими старшинами права міських громад. Але, ставши гетьманом
Брюховецький погодився на умови Переяславського договору 1659р. Ним
було укладено новий договір відомий як «Московські статті». Вони лише
посилювали залежність України. Внаслідок цього почало наростати обурення
народу владою московських воєвод та Брюховецького, який допустив їх в
Україну.Коли Брюховецький усвідомив помилковість своєї політики щодо
Московського гноблення козаки збунтувалися проти гетьмана й убили його.