МIНIСТЕРСТВО ВИЩОЇ ОСВIТИ УКРАЇНИ

НАЦIОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7
3 з курсу: Числові методи

Тема: «Розв’язання нелінійних рівнянь»

Бригада - 12
Варіант 9

Виконав:
Гудзій А.С.,

Групи: ТА-11, ТЕФ

Перевірили:
Ларіна К. Ю.,
Жученко Л.К.

Київ 2021
 Теоретичні відомості

Далеко не кожна математична задача має обумовлений існуючими математичним

формалізмом аналітичне рішення. Безліч практично важливих задач не можуть бути формалізовані
настільки, щоб вирішуватися аналітично, в кращому випадку вони можуть вирішуватися тільки
чисельними методами.
Багато математичних задач зводяться до розв’язання в загальному вигляді нелінійних
рівнянь

,
яке виконується також переважно чисельними методами.
Процедура розв’язування починається з вибору початкової точки x0, яка істотно впливає на
ефективність усієї процедури розв’язування і навіть на можливість одержання розв’язку і
обчислення відхилення рівняння .

Якщо , то за певним алгоритмом формується послідовність уточнень xn.

Чисельний розв’язок рівняння проводиться зазвичай у два етапи:

I етап – відділення коренів, тобто визначення відрізку [a,b], який містить точно один корінь.
Відрізок [a,b] називають інтервалом ізоляції кореня;
II етап – уточнення коренів тим або іншим чисельним методом.

Метод бісекції (дихотомії, половинного поділу).

Алгоритм методу оснований на багатократному ділені навпіл і звужуванні досліджуваного
відрізка [a; b], який отримали в результаті попереднього дослідження функції (відокремлення
коренів), і на послідовному обчисленні значень функції у ряді точок. Якщо на 0-й ітерації методу
позначити [a0; b0] = [a; b], то на k-й (k = 0, 1, 2, …) ітерації методу буде поточний відрізок [ak; bk].
Алгоритм методу наступний:

1) на відрізку [ak; bk] вибираємо точку , яка розділяє його на два рівних відрізки:
лівий відрізок [ak; xk] і правий відрізок [xk; bk];

2) перевіряємо чи . Якщо так, то x* = xk – точний корінь початкового рівняння, тоді

закінчуємо обчислення. Якщо ні, то переходимо до наступного кроку;

3) обчислюємо і перевіряємо умову належності кореня рівняння лівому або правому

відрізку: якщо , то обираємо лівий відрізок і , інакше –

обираємо правий відрізок і ;

2
4) перевіряємо умову закінчення ітерацій . Якщо умова виконується, то приймаємо за

значення кореня і закінчуємо обчислення, якщо ні, то переходимо до п.1.

Метод простих ітерацій.

Метод простої ітерації полягає в тому, що рівняння попередньо приводиться до

канонічного вигляду:

,
і ітерації виконуються за правилом

Ітераційний процес закінчується у разі виконання умови: .

Умова збіжності методу ітерацій:

Метод Ньютона (метод дотичних).

В методі Ньютона передбачено при визначенні чергового наближення xk+1 враховується як

значення самого відхилення , так і швидкість його зміни , а чергове наближення

визначається за формулою:

Початкове значення x0 може збігатися з тим із кінців інтервалу ізоляції кореня [a, b], для
якого виконується умова:

Ітераційний процес закінчується у разі виконання умови: .

Метод хорд.
В методі хорд (або метод помилкової точки) передбачено вибір початкових значень для

ітерації xk і xk-1 з умови . При цьому кількість ітерацій зменшується за рахунок

розподілу інтервалу ізоляції кореня не навпіл, а у відношенні . Чергове наближення

визначається за формулою:

3
де С – нерухома точка.

За значення C береться той з кінців інтервалу локалізації [a, b], для якого .
Інший кінець відрізка приймається за початкове наближення x0.

Ітераційний процес закінчується у разі виконання умови: .

Завдання
Знайти всі корені рівняння, що лежать на зазначеному відрізку з відносною похибкою 0,0001
за допомогою методів (парні варіанти – методи 1, 3, 4, непарні варіанти – методи 1, 2, 4):
1) бісекції;
2) ітерацій;
3) Ньютона (дотичних);
4) У Excel використати «Подбор параметра».

Варіант 9.

Хід роботи.
Графічним методом відокремлюємо корені досліджуваного нелінійного рівняння. Для цього

у табличному процесорі Excel будуємо графіки функції .

З креслення встановлюємо інтервали [a; b] локалізації коренів рівняння:

[0; 0,1] і [2,7; 2,9].
Перевіряємо умову належності кореня рівняння даному відрізку: на кінцях відрізку [a; b]

функція f(x) повинна приймати значення різних знаків, тобто .

4
 Для першого інтервалу [0;0,1] маємо:

Отже, умова виконується і один корінь заданого нелінійного рівняння

належить інтервалу локалізації [0; 0,1].

Для другого інтервалу [2,7; 2,9] маємо:

Отже, умова виконується і другий корінь заданого нелінійного

рівняння належить інтервалу локалізації [2,7; 2,9].

Для уточнення значення коренів застосуємо два з ітераційних методів, теоретично
розглянутих вище.

Метод бісекції (половинного поділу).

Інтервал: [0;0,1].

0 ітерація: a0 = 0; b0 = 0,1. Обчислюємо:

I ітерація: a1 = 0,05; b1 = 0,1. Обчислюємо:

II ітерація: a2 = 0,05; b2 = 0,075. Обчислюємо:

5
6
 Подальші обчислення проводимо в таблиці Excel до досягнення заданої точності  = 0,0001.
В результаті отримаємо 11 ітерацій.

Оскільки умова закінчення ітераційного процесу виконується, то ітерації

припиняємо і в якості кореня приймаємо значення:

.
Інтервал: [2,7;2,9].
Аналогічно проводимо обчислення в таблиці Excel в даному інтервалі локалізації кореня до
досягнення заданої точності  = 0,0001. В результаті отримаємо 12 ітерацій.

7
 Оскільки умова закінчення ітераційного процесу виконується, то ітерації
припиняємо і в якості кореня приймаємо значення:

.
Збільшення кількості ітерацій на одну для другого інтервалу пояснюється тим, початковий
інтервал локалізації кореня рівняння був обраний більший, ніж у першому випадку.

Відповідь за методом бісекції: .

Метод ітерацій.
Запишемо задану функцію в інших виглядах.
Для інтервалу [0; 0,1]:

.
Обчислимо похідну:

Перевіримо умову збіжності методу: . Для цього побудуємо графік

похідної на інтервалі графічного відокремлення кореня [0; 0,1].

8
 Як видно з графіку, для інтервалу [0; 0,1] локалізації кореня умова збіжності виконується.
Виконаємо обчислення методом ітерацій в табличному процесорі Excel. Для інтервалу [0;
0,1] як початкове наближення приймаємо x0 = 0,05.

Результат отриманий за одну ітерацію, що свідчить про досить вдалий вибір функції g і

початкового наближення. Отже, .

Для інтервалу [2,7; 2,9]:

Задане вище перетворення для інтервалу [2,7; 2,9] не підходить, оскільки область
визначення функції arcsin [-1; 1]. Тому для цього інтервалу обираємо іншу ітераційну формулу, а
як початкове наближення приймаємо x0 = 2,8.

.
Обчислимо похідну:

Перевіримо умову збіжності методу: . Для цього побудуємо графік

похідної на інтервалі графічного відокремлення кореня [2,7; 2,9].

9
 Як видно з графіку, для інтервалу [2,7; 2,9] локалізації кореня умова збіжності виконується.
Виконаємо обчислення методом ітерацій в табличному процесорі Excel. Для заданого
інтервалу [2,7; 2,9] як початкове наближення приймаємо x0 = 2,8.

В цьому випадку для отримання результату знадобилося 12 ітерацій, що свідчить про досить

нешвидку збіжність методу. Отже, .

Відповідь за методом ітерацій: .

10
 Використання інструменту «Подбор параметра» табличного процесора Excel

Вводимо початкові наближення і обчислюємо для них значення функції:

Виділяємо комірку з формулою і виконуємо команду меню Данные  Анализ «что-если»

 подбор параметра

Заповнюємо вікно інструмента «Подбор параметра» і натискаємо ОК.

Аналогічно виконуємо для другого наближення.

11
Результат підбору параметру зображений нижче.

Відповідь за допомогою підбору параметру: .

12
 Висновок
Під час виконання лабораторної роботи ми навчалися використовувати різні
чисельні методи (у моєму варіанті бісекції, ітерацій та «Подбор параметра»).
.

13