Джордж Гордон Байрон, як усім добре відомо, був письменником, який

творив в рамках жанру романтизм. У зв’язку з цим немає нічого дивного, що

найбільш цікавим у творах авторства цього письменника були внутрішні
переживання головного героя, а зовсім не будь-які інші події, які з ним
відбувалися. За цієї причини для розуміння істинного змісту його поеми
“Мазепа”, як мені здається, найбільш раціонально досліджувати з позиції
вивчення образу головного героя цього твору – Івана Мазепи.

Поема Дж. Байрона — це ліро-епічна поема, монолог-сповідь Мазепи.

Автора цікавить плин почуттів, рух думок героя, політ його уяви

Гетьман зображений на початку й наприкінці твору людиною похилого віку,

йому 70 років. Сильний, сміливий, здатний зберегти самовладання у
найскладнішій ситуації. Він не може змінити хід історії, але завжди береже
свою честь і гідність, залишається людяним. Образ Мазепи досить
багатогранний. У поемі він змінюється зовнішньо під вагою прожитих років,
але зберігає головне: мужність, силу, тверезість розуму, шляхетність.

Риси «байронічного героя» у характері Мазепи. «Шляхетний злочинець»,

самотній, нескорений, волелюбний, бунтар зі страдницькою душею, в якій
відбиваються настрої «світової скорботи»; смілива вдача, могутня воля,
титанічна постать

Тема. зображення втечі Карла та гетьмана Мазепи з рештками армії, розбитої

Петром I під Полтавою.  Страждання самотнього і приреченого гетьмана
України.

 Ідея. оспівування мужності та витримки, самовладання у найтяжчих

випробуваннях, возвеличення незламності духу під ударами долі.