У 2014 в Україні відбулася низка жахливих подій, що змусили народ серйозно

переглянути місце своєї країни на міжнародну арені, взаємодію з іншими державами та

внутрішню політику. У спробі зрозуміти як і чому це сталося велися і ведуться дискусії
на різних рівнях. І внаслідок однієї з можливих причин було визнано неефективність
інформаційної політики держави. І з метою усунути цю слабкість та вміти протистояти
майбутнім загрозам експертами було створено документ, який об'єднує воєдино
основні принципи боротьби з існуючими та потенційними загрозами, у сфері
інформаційної безпеки. Цей документ був затверджений президентом України 25
лютого 2017 року і має назву “Доктрина інформаційної безпеки України” (Доктрина).
Документ розбито на сім статей, з яких кожна має своє смислове навантаження.
У першій статті коротко описується контекст, дано визначення поняття “Доктрина
інформаційної безпеки України”, указу правова основа та розшифровується ряд
термінів документа, що застосовуються в тексті. У другій статті відображено мету та
основні принципи, на яких базується Доктрина. у третій та четвертій статті
визначаються національні інтереси України у сфері інформаційної безпеки та актуальні
загрози цим інтересам відповідно. Найбільш об'ємними є п'ята та шоста статті. У п'ятій
зазначаються пріоритети державної політики в інформаційній сфері і вона має чотири
підпункти, які конкретизують галузі державної політики: 1) забезпечення
інформаційної безпеки; 2) забезпечення захисту та розвитку інформаційного простору
України, а також конституційного права громадян на інформацію; 3) відкритість та
прозорість держави перед громадянами; 4) формування позитивного міжнародного
іміджу України. П'ята стаття, на мою думку, є важливою з погляду реалізації положень
документа на практиці. У ній зазначаються механізми реалізації Доктрини. У ній
згадується органи, на які покладено відповідальність за реалізацію конкретних
положень Доктрини. У сьомій статті зазначається ключовий орган, відповідальний за
координацію суб'єктів задіяних у реалізації Доктрини - Рада національної безпеки та
оборони України.
Зважаючи на складність нинішньої ситуації для України у зовнішньополітичній
та внутрішньо політичній сферах, на мій погляд, Доктрина є адекватною відповіддю на
виклики сьогодення. У документі торкаються питання зовнішньої політики: протидія
пропаганди з боку РФ; створення сприятливого іміджу країни на міжнародній арені;
зміцнення зв'язків з діаспорами тощо. І велика увага приділяється внутрішній:
розвиток української культури у широкому розумінні, підтримка української мови,
розгортання сучасної комунікаційної технічної бази, цензура інформаційних матеріалів
пропагандистського штибу, інформування громадян достовірними даними.