Professional Documents
Culture Documents
11
11
11
ДІАЛЕКТОЛОГІЧНІ
СТУДІЇ. 11
Світлій пам’яті
Наталі Хобзей
Львів 2018
ББК Ш 105я43+Ш 141-5я43
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:
ВІДПОВІДАЛЬНІ РЕДАКТОРИ:
доктор філологічних наук, професор ПYZ[\ Г]^_`ab\
кандидат філологічних наук НYcY[de Х\fg`h
РЕЦЕНЗЕНТИ:
доктор філологічних наук, професор І]^aY К\zYa
кандидат філологічних наук, професор Т`ceaY Т^s`ab\
© Інститут українознавства
ім. І. Крип’якевича НАН України
© Обкладинка — М. Москаль
ЗMNOP ● RSTUVTU
4
Юрій Осінчук. Історія неопублікованої частини
словника за редакцією Євгена Тимченка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .249
History of an Unpublished Part
of the Dictionary Edited by Ye. Tymchenko
Ірина Романина. Лексико-семантичний простір діалектних текстів із
Наддністрянщини: номінація духовної культури . . . . . . . . . . . . . . . . .263
Lexical-Semantic Space of Dialectal Texts from the Naddnistryanya:
Nomination of the Spiritual Culture
Тетяна Ястремська. «Епідигматичний діалектний словник»:
ідея, концепція, засади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .273
«Еpidigmatic Dialect Dictionary»:
Idea, Conception, Strategies
М¢P[^N¢Xb ● MgUVheg¤f
5
Леся Хомчак. Атлас українських надсянських говірок Януша А. Ріґера як
пам’ятник втраченим говіркам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 356
Януш А. Ріґер. Атлас українських надсянських говірок, спрацюваний на
підставі польових записів Стефана Грабця: у 2 т. – Варшава, 2017.
Ірина Черевко. Дієслівна перехідність в українській мові пам’яток
XVI–XVII ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 362
Заневич О. Українська мова XVI–XVII ст.: дієслово. Семантика, перехідність,
об’єкт: монографія. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН
України, 2015 (Серія «Історія мови»). – 308 с.
6
Єлизавета Барань
Берегово – Ніредьгаза
ПWÀ¢Pab Áa^¢§\OÂaW-Á¥W^OÂaW¥W P¢
Á¥W^OÂaW-Áa^¢§\OÂaW¥W OXW`\ba¢^OP`¢
_____________________________________________________________
e
1
Автори передмови стверджують, що символ Ѳ (orosz) варто сприймати як ‘С’ –
слов’янізм [Довгович 1835: 7].
52
Початки українсько-угорського та угорсько-українського словникарства
53
Єлизавета Барань
54
Початки українсько-угорського та угорсько-українського словникарства
55
Єлизавета Барань
56
Початки українсько-угорського та угорсько-українського словникарства
57
Єлизавета Барань
58
Початки українсько-угорського та угорсько-українського словникарства
mód felett, nagyon – чрезвычайно, очень, весьма, барзъ, дуже – über die
Massen, sehr, ausserordentlich, ungemein; славослóвити (-слóвїє, словлєнїє) –
dicsőíteni, dicsérni, énekben magasztalni – хвалити, прославляти, въ пѣснехъ
величати – preisen, verherrlichen, lobsingen, Lobgesänge singen.
З огляду на тип словника, сакральну лексику представлено чи не най-
повніше. Зокрема зі словом Бог подано 36 складних слів, кожне – як окрема
словникова стаття (серед них – і похідні, що належать до різних частин мови):
Богобóрецъ, Богобóрный, Богобóрствовати (-бóрство, -бóрствованїє),
Богобоѧзненъ, -ненный (-зненнѡ, -зненность), Боговѣнчанный (-чаннѡ),
Богоглагóливый (-гóлникъ), Богоúзбранный (-браннѡ), Боголѣпный (-
лѣпнѡ), Богоначáлїє, Богонóсецъ (-нóсный), Богопровúдецъ, Богослóвіе,
Богочестúвый (-чéстїє), Богочтéцъ, Богоѧвлéнїє та ін.
Для більшості реєстрових слів запропоновано кілька синонімів,
до прикладу: бhдá – нужда, смутокъ, трудъ, печаль, бѣдствіе, боль,
скорбь, грусть, трауръ, жалоба; вéрвь, вéрвїє – ремень, кнутъ, бичъ,
плетъ (для битія), связка, порвазъ, веревка, мотузъ, штрангъ, лента,
пантлика, шнуръ; вертогрáдарь – огородникъ, садовникъ, загородникъ,
кертисъ; врáчъ (-чевáнїе) – лѣкарь, докторъ, медикъ; крóткїй, крóтокъ –
тихій, ласкавый, пріятный, милый, милостивый, добротливый, благій,
добрый, пониженный, потульный, спокойный; молвá – нападеніе, на-
ступленіе, крикъ, лярма, непокой, звукъ, шумъ, толпленіе, згромажденіе,
заторъ, схожденіе, соѣздъ, чернь, толпа (много народа), множество;
поборúти, поборáти, побóрствовати – перевитязити, побѣдити, поко-
рити, преодолѣти, перемочи, облягнути (войскомъ), воевати, завоевати,
заодолѣти, присилѣти, примусити.
У словникових статтях чимало українських літературних та діалектних
слів. За підрахунками Я. Галаса, таких лексем понад 400 [Галас 2001: 11],
а саме: вотѱé – даремно (38), даръ – дарунокъ (50), дїдрахма – податны
гроши (54), дрáконтъ, дрáкѡнтъ – шаркань (57), дѣтище – хлопецъ (60),
кладбúѱе – цинтиръ, цвынтарь (104), крүшúти – розломити, ламати
(112), лáѧти – брехати (якъ собака, песъ) (114), лѣпо (ẽсть) – треба (119),
мүрїѵ – чорнаго цвѣта (фарбы) человѣкъ (131), навлекáти, навлéчи –
притягнути, причинити (134), наказáти, -зывáти – карати (136), помáлѣ –
доразъ (184), пóльза – корысть (184), преблáгїй – найлѣпшій (198), пребóлѣ –
дуже (198), преимүѱїй – особливый (205), премéдлити – чекати, поче-
кати (207), рыж ́ ъ – червленый (250), слыш ́ ати – чути, дочутися, послу-
хати, выслухати (267), шерсть – вовна, фарба, колоръ (у звѣрей) (378),
ѱедролюбúвый – щирый (379), ӕзвcти – поранити, образити (383), ӕзѧ –
хорота (383), ӕкѡ – якъ, жебы, бо, абы, якбы (383). Український префікс
най- слугує для творення найвищої форми порівняння прикметників:
найлѣпшій, найлучшій, найсчастливѣйшій, найфайнѣйшій та ін.
59
Єлизавета Барань
60
Початки українсько-угорського та угорсько-українського словникарства
61
Єлизавета Барань
62
Початки українсько-угорського та угорсько-українського словникарства
ЛNP[^¢PÁ^¢ N YZ[^[X¢
63
Єлизавета Барань
ScÇÇghj
64