Professional Documents
Culture Documents
коцюбинський
коцюбинський
Ось як пише про нього у спогадах один з викладачів: "Він завжди був
старанно вмитий, причесаний, в скромному, але чистому одязі: чоботи
завжди були вичищені. Видно було, що вдома йому віддавали особливу
увагу. Та й сам він турбувався про свою акуратність: в боковій кишені його
піджачка завжди був гребінець і дзеркальце, щоб кожний раз під час перерви
між лекціями можна було все привести до ладу; не залишався він також без
носової хусточки”.
"Вчитись у нього було легко й приємно. Але разом з тим був і строгий
порядок у заняттях. Починались вони о 9-ій годині ранку і тривали до 12-ої
години дня. А в спеціальному журналі виставлялись оцінки за знання", -
згадував Микола Мельников.
Я у нього питав, чого він так детально все розпитує, і він відповів: "Я дуже
люблю правду. Хочу писати оповідання з гуцульського життя і боюся
написати там неправду. Мені було б дуже прикро, аби люди казали, що я
брехав..."
7. 300 листів до музи. Останні 10 років життя його серце належало іншій
жінці -- юній Олександрі Аплаксиній, на час знайомства їй був 21 рік, на 16
років молодша за Коцюбинського. Відомо про понад 300 листів, якій
письменник написав своїй музі. Перший з них -- записка: "Не сердитесь на
меня. Я виноват только в том, что Вас люблю, горячо и искренне".
Згодом і далі він пише листи до коханої російською мовою - українську вона
знала погано. Першим українським твором, який прочитала Олександра, був
"Цвіт яблуні" Коцюбинського. Коли дружина довідується про стосунки,
спокійно просить не руйнувати сім'ю, письменник погоджується і
залишається.