УДК 623.

462
«О перспективах створення авіаційних боєприпасів для
боротьби з верховими лісовими пожежами»
О.О. Бардін, к.г.н.
ІГТП «Геоїд», м. Чернігів

Annotation.
Substantiation of the prospects for the creation of aviation explosive devices for converting high-temperature fires
spreading along the tops of trees into ground-based low-temperature fires. The ultimate goal is to improve the effectiveness
of traditional fire suppression technologies.
Анотація.
Обґрунтування перспектив створення авіаційних вибухових пристроїв для перетворення
високотемпературних пожеж, що поширюються по верхівках дерев, в наземні низькотемпературні пожежі. Кінцева
мета - підвищити ефективність традиційних технологій пожежогасіння.

Постановка проблеми.
Пов’язане з антропогенної діяльністю глобальне потепління веде до глобальної посухи,
наслідком якої є масштабні лісові пожежі. Не секрет, що робота пожежних пов'язана з ризиком
для життя. Особливу небезпеку становить собою робота пожежних літаків які здійснюють скид
води з малих висот, оскільки інакше вода повністю випаровується не долетівши до землі.
Відомо, що робота авіаційних двигунів в умовах кисневого голодування і високої
турбулентності ненадійна, що нерідко веде до загибелі літаків і їх пілотів. Звідси виникає
питання – як прибрати людей із зони ризику і підвищити висоту польоту?
Інше питання – як дистанційне повалити дерева і перевезти верхову пожежу с
температурою горіння 900-1200°С, коли швидкість висхідних конвекційних потоків
розпеченого повітря досягає 25-30 м/с, у низову пожежу с температурою горіння 700-800°С.

Шляхи вирішення.
Частковим вирішенням зазначених питань є “Протипожежна бомба” (патент № 2073540
РФ), що була розроблена в російському науково-виробничому підприємстві “Базальт” у 1990
році [1]. Вона призначена для застосування з літаків і вертольотів, обладнаних системою
скидання бомб калібру до 500 кг, з висоти біля 1000 м, при швидкостях польоту до 600 км/ч. За
словами розробників, кожна бомба здатна локалізувати лісові пожежі і пригнічувати зони
вогневого шторму на площі до тисячі квадратних метрів [2].
Авіаційний засіб пожежогасіння (АСП-500) являє собою пластмасовий корпус з
вихровим генератором і хвостовим стабілізатором, який забезпечує стійкий рух по заданій
траєкторії. Довжина бомби - 3295 мм; діаметр - 500 мм; вага - 525 кг; внутрішній обсяг для
проти пожежної речовини – 400 л. Розпил рідини здійснює заряд вибухівки масою 5 кг.
“Протипожежна бомба” доставляє вологу безпосереднє на землю, що еквівалентно
приблизно 5,0 т води скинутих з літака. Один літак може доставити в зону пожежі приблизно
дванадцять таких бомб. При підриві АСП-500 ударна хвиля збиває з дерев полум'я, а вогнегасна
суміш прицільно накриває площу вогнища. Вигода застосування таких бомба очевидна.

Альтернативні напрямки.
Перспективних технічних засобів для боротьби з лісовими пожежами багато. Так, для
боротьби з вогнем, для розпилення вогнегасної суміші застосовують модернізовані армійські
вогнемети. Модернізовані аналоги армійських мінометів і мін застосовують для закидання в
зону вогню пластикових контейнерів із хмароутворюючою, вогнегасною сумішшю.
В Китаї, в провінції Шаньці, у квітні 2019 року військові розстріляли пожежу зі 122-мм
гаубиць, які стріляли артилерійськими снарядами начиненими вогнегасним порошком. Після
172 пострілів 200-метрова лінія вогню була знищена. В умовах України для вирішення

1
аналогічного питання можуть бути застосовані існуючи самохідні артилерійські установки
типу: 2С1 “Гвоздика”, 2С5 “Гіацинт-С”, тощо.
Оскільки вода є практично нестисливою рідиною, перспективні є гладкоствольні,
пневматичні гармати калібру 40-120 мм, які працюють від стисненого повітря 100-300 атм і
стріляють безпосередньо порціями води, що дозволяє уникнути наближення до лінії вогню.
Незамінними для боротьбі з вогнем є різноманітні протипожежні танки.
Важливим напрямком досліджень є присадки до води, які покращують вогнегасні
властивості. Найбільш відомий з них сульфазол, незамінний для боротьби з ґрунтовими,
особливо з торф'яними пожежами. Нажаль, на сей час піноутворювачі (білкові, фторпротеінові,
тощо) є коштовними і застосовуються переважно при пожежах на нафтобазах і підприємствах
нафтохімії. Тому розробка не дорогих піноутворювачів є перспективний напрям робіт. Це
також стосується розробки вогнегасних бінарних аерозолів.
Як повідомляє New Scientist, американська лісозаготівельна компанія Weyerhaeuser
розробила “водяні бомби” з ПВХ- ємностей діаметром 1,2 м і місткістю 900 кг води із
протипожежними реагентами [3]. Бомби оснащені парашутом і можуть скидатися з звичайних
військово-транспортних літаків. Доречи, С-130 Hercules може взяти на борт 16 таких бомб.
Бомби оснащені клапаном для вивільнення рідини на висоті близько 70 м.
Але зараз, немає доступних відомостей про те, що хтось розробляє та використовує
“протипожежні бомби” типу АСП-500, у яких при ударі об землю (або на висоті декілька
метрів) для розпорошення водної суспензії застосовувалась швидкодіюча вибухова речовина
(наприклад, A-IX-2, гексал). Тому, враховуючи реальну зміну кліматичних умов, і відсутність
дієздатних засобів боротьбі з верховими пожежами, є всі підстави повернутися до незаслужено
забитому винаходу АСП-500, на якісно новому еволюційному рівні.

Зміст пропонуємо досліджень.

Звісно, що повторювати конструкцію морально застарілої АСП-500 немає сенсу.
Необхідна нова розробка, адаптована на існуючи засоби доставки. Можливо це м'які пластикові
контейнери з армуючою сіткою, які компактне складаються і наповнюються піно утворюючою
сумішшю на місті призначення. Міцність таких бомб можна забезпечити роздувом за рахунок
наповнення їх вуглекислим газом під тиском. Можливо виготовлення пластикових балонів в
зоні пожежі шляхом доставки відповідного обладнання та пластикової сировини.
Зрозуміло одне. Якщо, наприклад, українська авіаційна група здійснює міжнародну
допомогу в гасінні пожежі (Туреччина, Греція, Хорватія, тощо), усе обладнання (вибухова
речовина, детонатори, конструктивні елементи для збирання бомб) повинно бути компактне
упаковано. Розгортання пожежників передбачає, що на місті призначення потрібна тільки вода.
Таким повинний бути результат дослідно-конструкторських розробок.

Зміст подальших досліджень.

Не виключено, що в окремих випадках, таких як аварія, на АЕС “Фукусіма”, коли
вартість усунення небезпеки не має значення, доцільне застосування у протипожежних бомбах
замість звичайної, дуже коштовної на сей час так званої “сухої води” (Фторкетон ФК-5-1-12),
яка незамінна для гасіння пожеж на об’єктах високовольтного обладнання. Доречи “суха вода”
типу 3М Novek 1230 вже достатнє доступна для використання. Необхідні експерименти.
З точки зору автора перспективним є використання бомби типу АСП-500, з одночасним
метанням касет малорозмірних фугасних бомб в тонкостінної, можливо метало-пластикової
оболонці, які частково поглиблюється в ґрунт, а при підриві створює стрічки з малим радіусом
розльоту. Фугасний вибух за аналогією касетних боєприпасів необхідний щоб забезпечить
полосу викиду ґрунту, а також повалити дерева і перевести верхову пожежу в
низькотемпературну низову, з якою значно легше боротися. Необхідні випробування.
Є також дуже складний науковий напрям. Це створення об'ємно-детонуючих
боєприпасів (ОДБ) на основі аерозолів з рідких або твердих порошкоподібних вибухових
2
речовин [4]. В даному випадку, в першій фазі бомбардування бомбами типу у АСП-500
відбудеться здування вогню і розпорошення рідкої пінної фракції, яка покриває поверхню землі
і забезпечує тимчасову відсутність стовпів вогню. Наступною фазою бомбардування, з
чергового літального апарату, є нанесення удару спеціалізованими, об’ємне-детонуючи
бомбами, які дроблять палаючі лісоматеріали (зверх тиск до 30 кг/ см2) і з'їдають кисень в зоні
горіння. В результаті об’ємного вибуху “свічки” дерев будуть повалені, і пожежа з верхової
однозначно перейде в низову пожежу.
Теоретичні засади з використання літальних апаратів для створення об’ємне-детонуючи
сумішей при гасінні лісових пожеж розглянути у роботі [5]. Але відомості про хімічний склад
термобаричних сумішей для гасінні лісових пожеж у відкритих джерелах поки ще не знайдені.
Тому цей напрям може бути змістом відповідних досліджень.
Як відомо, на початковому етапі для бомб об'ємного вибуху застосовувалися: окис
етилену, окис пропілену, пропілнітрат, бутілнітріт, а також суміші різних видів пального
(наприклад, - легких бензинів і порошку алюміній-магнієвого сплаву). Найбільш відомі на сей
час є термобаричні суміші на основі гексагену, ізопил-нітрату, порошку алюмінію та магнію.
В даному контексті найбільш важливим (можливо нездійсненним варіантом) є створення
аерозолів які мало реагують на високу температуру і чутливі тільки на бризантний підрив.
Можливий варіант розпилення важких сумішей, що “хмарою” опускаються в зону пожежі.
Наприклад, це перфторбутан (C4F10) у суміші зі звичайним пропаном (C3H8), або варіант
формування і підриву піроформного заліза безпосередньо в хмарі. Необхідні лабораторні
дослідження.

Подолання існуючих обмежень.

Природно, що виникає маса питань з техніки безпеки застосування вибухових
протипожежних засобів, особливо у варіанті “килимового бомбардування” фугасними
мінібомбами. Однак бувають безвихідні ситуації, коли іншого виходу не буде. Достатне згадати
про застосування ядерних боєприпасів для гасіння палаючих нафтогазових свердловин. Це
робили, коли іншого виходу не було.
Найбільш важливим міркуванням є те, що якщо необхідне забезпечити евакуацію
пожежників, або цивільного населення з зони кільцевої пожежі, або ж забезпечити доступ
протипожежних танків в зону зберігання радіоактивних речовин, або до об'єктів критичної
інфраструктури, будь які методи і засоби хороші.
Підсумовуючи вищесказане можна сказати, що проблема дистанційній боротьби з
верховими пожежами шляхом нанесення бомбових ударів спеціалізованими вибуховими
пристроями багатогранна і дуже перспективна. Але є необхідність подолання психологічних
обмежень, коли для видобутку корисних копалин вибухівку використовувати можна, а у більш
складних умовах масштабної пожежі поки що не прийнято.
Необхідно ясне розуміння того, що в зоні нанесення бомбового удару нічого живого вже
немає (ні людей, ні тварин), і треба просто зупинити поширення вогню мінімізувавши витрати
від продовження пожару. Вибухівкою ми зносимо застарілі житлові будинки і промислові
споруди. Точно також ми зносимо лісову пожежу. Зараз, на даному етапі, є необхідність у
фінансуванні наукових досліджень для створення сучасного, українського аналога АСП-500. Це
безсумнівно підвищить ефективність використання українських авіазагонів як на Україні, так і
за кордоном, на контрактної основі.

Висновки і пропозиції
Мета доповіді це пошук однодумців з питань створення безпечних для застосування
вибухових пристроїв для дистанційного впливу на масштабні верхові лісові пожежі, з метою
підвищення ефективності традиційних протипожежних технологій.
Необхідне відзначити, що бізнес протипожежних технологій швидко розвівається, і
необхідні невідкладні наукові і виробничі зусилля для своєчасного заняття відповідної ніші у
3
міжнародних протипожежних послугах як авіаційними засобами доставки, так і
протипожежними бомбами українського виробництва.
Таким чином, доцільність проведення наукових досліджень у запропонованому
напрямку відповідає умовам, що об’єктивно склалися (глобальне потепління, літня спека і
посуха, масштабні пожежі у реліктових лісах). Додатковим фактором є наявність вагомого
наукового і інженерного базису створеного попередніми дослідниками, повна впевненість в
досягненні позитивного результату, а також досвід і науковий потенціал автора доповіді, як
відповідального виконавця проекту. Є тільки одне питання на яке немає відповіді – джерело
фінансування пропонуємо наукових досліджень.

Першоджерела:
1.  Пасенченко Я.М., Демків А.М., Савченко О.В. Інформаційно-патентна добірка стосовно протипожежних
пристроїв та обладнання, високотехнологічних, роботизованих систем для гасіння пожеж та проведення аварійно-
рятувальних робіт. – Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки. Київ - 2009, 59 с.
http://www.armtecbrasil.com/upload/clipping/17_inf_pat_dbr_003.pdf
2. Сергей Птички. Уникальная разработка для тушения пожаров осталась невостребованной.   ФГБУ. Интернет-
портал "Российской газеты", "Вооружение России". – ЭЛ № ФС 77 - 50379. – 29.08.2021 г.
https://rg.ru/2021/08/29/unikalnaia-razrabotka-dlia-tusheniia-pozharov-ostalas-nevostrebovannoj.html
3. Разработаны "водяные бомбы" для тушения лесных пожаров. АвиаПОРТ Источник: сайт «CNews»
Опубликовано: 17.09.2007, 18:48. https://www.aviaport.ru/digest/2007/09/17/128507.html
4. Боеприпасы объёмного взрыва. Материал из Википедии. https://ru.wikipedia.org/wiki
5. Мунтян В.К., Назаренко А.А., Говаленков С.В. Оценка использования летательных аппаратов для создания
объёмно-детонирующих смесей при тушении лесных пожаров. Пожежна безпека–2011: Матеріали Х Міжнародної
науково-практичної конференції, 17-18 листопада 2011р.–Харків: НУЦЗ України, 2011.–372 с.