5 вересня – Міжнародний день благодійності

У четвер, 5 вересня, в усьому світі відзначають Міжнародний день

благодійності. Його встановили резолюцією Генеральної Асамблеї ООН
2013 року. Таким чином ООН наголошує на важливості благодійництва
та волонтерської діяльності, а також привертає увагу до проблем людей,
пов’язаних із гуманітарними кризами.
Міжнародний день благодійництва збігається із Днем пам’яті Терези
Калькутської (встановлений Римо-католицькою церквою 19 жовтня 2003
року) – місіонерки Римо-католицької церкви, відомої своїм
подвижництвом у справах доброчинності, однієї із засновниць (1950) і
настоятельок Ордену милосердя, лауреатки Нобелівської премії миру
1979 року «за допомогу стражденному людству».
Благодійність єднає людей та сприяє створенню сталого суспільства. В
Україні сфера благодійності регулюється законом «Про благодійну
діяльність та благодійні організації», який визначає «загальні принципи
благодійної діяльності, забезпечує правове регулювання відносин у
суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності,
утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для
утворення і діяльності благодійних організацій».
Благодійники доповнюють діяльність державних структур у сфері
охорони здоров’я, освіти, сприяють розвитку культури і науки.
Національний музей історії України – інституція із давньою історією та
традиціями. Перші роки становлення музею були скрутними, сталих
коштів на утримання бракувало. Тому спочатку музейне зібрання
поповнювалося саме за рахунок доброчинних внесків і подарунків.
Завдяки благодійникам колекція музею швидко розширювалася: в 1909 р.
вона становила близько 30 тис. експонатів, а в 1914 р. досягла 50 тис.
Значну роль відігравали пожертви і подарунки приватних осіб.
Доброчинці дарували музеєві як окремі речі, так і цілі колекції. Від
Київського товариства старовини і мистецтв у 1904 р. надійшли збірки
слов’янської старовини родини Терещенків і Семена Могилевцева. Один
із засновників музею, Данило Щербаківський, передав багату колекцію
іконопису, а Варвара Ханенко – цінну етнографічну збірку. Почесний
член Академії мистецтв Богдан Ханенко заповів музею капітал у розмірі
100 тис. крб у цінних паперах, щоб заклад міг існувати на відсотки. При
формуванні бібліотечних фондів левову частку також становили
надходження від благодійників.
Традиції благодійництва продовжуються і нині. В українському
суспільності поступово зростає культура доброчинності. Чимало
проектів, спрямованих на підтримку історико-культурної спадщини
України, повністю або частково реалізовується за кошти небайдужих
людей. Національний музей історії України дякує всім благодійникам,
завдяки спільним зусиллям з якими змінюємо музей, робимо його
сучасним і цікавішим для відвідувачів. Пам’ятаймо, що благодійником
може стати кожен із нас, підтримуючи суспільно важливі проекти
гривнею або волонтерською допомогою.