Інструменти та методи сучасної економічної дипломатії дуже різноманітні – від традиційних

ділових переговорів до прямого лобіювання національних інтересів на глобальному ринку.

Методи економічної дипломатії припускають також використання інструментів традиційної
дипломатії: ноти та заяви, консультації та дискусії, обмін думками, у тому числі в неофіційному
порядку, візити та зустрічі, участь у роботі міжнародних економічних організацій. У світі
практично сформувався механізм економічної дипломатії, що складається з усіх відомих
прийомів та методів, який використовується для досягнення домовленостей з іншими країнами
про взаємні поступки на двосторонній та багатосторонній основі.

Одним із специфічних аспектів економічної дипломатії є майстерність ведення переговорів з

метою запобігання або врегулювання конфліктів в економічних відносинах, пошуку
компромісів та взаємоприйнятних домовленостей, укладання договорів у тій чи іншій формі, що
передбачають розширення зовнішньоекономічного співробітництва на основі рівноправності та
взаємної вигоди. Проте, взаємної вигоди, як відомо, можна досягти переважно лише шляхом
взаємних поступок.

У сучасних умовах загальної глобальної конкуренції майже немає союзників.

Повномасштабна глобальна конкуренція спочатку передбачає т.зв. «Сутичку», в якій виграє
найсильніший. Вона реально погіршує відносини, практично виключає повноцінне
співробітництво.

Екон. дипломатія використовує різні методи вивчення відповідних явищ та процесів.

Зазвичай, вони розроблялися за іншими науках: політології, дипломатії, історії, соціології. У
принципі це можуть бути будь-які методи, що застосовуються наукою: системний,
порівняльний, історичний, нормативно-ціннісний, функціональний, до якого примикає
структурно-функціональний аналіз, інституційний та ін.

Методи аналізу ситуації. Аналіз ситуації передбачає використання суми методів

міждисциплінарного характеру, що застосовуються для накопичення та первинної
систематизації емпіричного матеріалу. На цей час відомо понад тисячу таких методик - від
найпростіших (наприклад, спостереження) до досить складних (наприклад, формування банку
даних, побудова багатовимірних шкал, побудова типологій.

Інституційний спосіб орієнтує вивчення діяльності інститутів економічної дипломатії, з

допомогою яких здійснюється зовнішня экон. та політична діяльність - функціонування
держави, організацій, об'єднань тощо. Цей метод на початок XX в. був провідним у політології,
знаходив широке застосування у соціології, геополітиці. Сучасна екон. дипломатія
використовує широкий набір методів реалізації своїх функцій і завдань - від традиційних
переговорних до системного лобіювання.

Експлікативні методи. Найбільш поширеними є такі методи, як контент-аналіз, івент-аналіз,

метод когнітивного картування та його численні різновиди.

Інші методи економічної дипломатії також аналогічні методам загальної дипломатії.

Таким чином, використання методів економічної дипломатії передбачає боротьбу не лише за

створення сприятливих умов співпраці на світовому ринку, а й проти спроб інших країн
поставити ці механізми на службу їхнім інтересам, не зважаючи на інтереси партнера.

Джерела:

https://knigi.studio/mirovaya-ekonomika/metodyi-ekonomicheskoy-diplomatii21-95530.html

http://viperson.ru/articles/sovremennaya-teoriya-ekonomicheskoy-diplomatii