Посилання на канал -

https://t.me/medschools

Тема 9. Сечокам’яна хвороба.

Фактори ризику каменеутворення.
 Сечокам'яна хвороба поліетіологічна.
 Вона виникає внаслідок уроджених аномалій, генетичних,
кліматичних умов, дефіциту вітамінів та мікроелементів,
гормональних порушень, запальних процесів тощо.
 Основна частина випадків СКХ належить безперечно до
мультифакторіальної патології, тобто хвороб зі спадковою
схильністю.
 Що стосується моногенної природи успадковування, то
вона є основою невеликої кількості спадкових синдромів,
що супроводжуються уролітіазом:
o хвороба Дента,
o синдром Барттера,
o синдром Леша-Нихана,
o первинна гіпероксалурія,
o цистинурія тощо.
 В основі рецидивування сечових каменів лежать два
головних фактори ризику:
o Недостатність протеолізу сечі, що призводить до
формування білкової матриці ниркового каменя;
o Оптимальний для кристалізації сечових солей
діапазон pH у пересиченому сольовому розчині, що
зумовлює преципітацію камнеутворюючих солей та
формування кристалічної (мінеральної) частини
каменя.
 Клінічна картина та діагностика каменів нирки.
o Основними симптомами СКХ є:
 біль (залежить від величини, форми,
розташування й ступеня рухливості каменя),
 гематурія,
 дизурія,
 відходження кристалів сечових солей або
конкрементів.
  на висоті приступу ниркової кольки в 50 %
пацієнтів буває нудота і блювання.
 при виникненні пієлонефриту може з'явитися
лихоманка.
 Діагностика:
o ретельний збір анамнезу
 наявність СКХ,
 рецидивуючі ІСШ,
 сімейний анамнез СКХ,
 наявність єдиної або трансплантованої нирки,
 патологічні переломи,
 кишкові захворювання,
 остеопороз,
 подагра
o фізикальний метод обстеження (болючість при
постукуванні по поперековій ділянці);
o УЗД,
o нативна комп'ютерна томографія.
o рентгенологічне дослідження.
 Розмочинають з оглядової урографії.
 На знімку виявляють тіні конкрементів, за
винятком рентгеннегативних каменів (із сечової
кислоти-урати, цистинові і білкові камені)
 Остаточно встановлюють діагноз після введення
рентгеноконстрастної речовини (екскреторна
урографія).

Ускладнення каменів нирки.

 Пієлонефроз
 Гідронефроз
 Піонефроз
 Нефрогенна артеріальна гіпертензія
 Ниркова недостатність
 Паранефрит
 Методи лікування каменів нирки.
 Фармакологічне
o знеболення шляхом призначення препаратів різними
шляхами введення одночасно з дротаверином або
іншими спазмолітиками
 диклофенак натрію;
 індометацин;
 морфіну гідрохлорид + атропіну сульфат;
 метамізол;
 трамадол,
 кетролак
o слід починати із нестероїдних протизапальних
препаратів
o при персистенції болю перейти на альтернативні
препарати (трамадол).
 Оперативне
o спочатку проводять бактеріологічне дослідження сечі
(при підозрі інфекційного процесу призначають
антибіотикотерапію)
o для активного видалення каменів застосовують:
 ЕУХЛ,
 ендоскопічні (черезшкірна нефролітотріпсія
(ЧШН/1),
 контактна уретеролітотріпсія (КУЛТ)) та
оперативні втручання.

Коралоподібні камені: класифікація, особливості клінічної

картини, діагностика, лікування.
 Коралоподібні камені - це камні, які займають хочаб одну
чашкову систему, утворюючи зліпок порожнистої системи
нирки (більшість скрадається зі струвіїта та фосфата
кальцію)
 Причина: підлужування сечі через вплив хронічної
інфекції (уреазоутворюючі мікроорганізми)
 Класифікація:
 o 1 ступінь: камінь майже повністю міститься в
нирковій мисці, але має відростки в сторону чашок;
o II ступінь: відростки каменя займають миску і великі
чашки;
o III ступінь: камінь повністю заповнює ниркову миску
і всі чашечки, утворюючи гілки на рівні малих
чашечок.

o
 Симптоми коралловидного нефролитиаза неспецифічні,
так само як і скарг, властивих тільки хворим цим
захворюванням.
 Діагностика: УЗД, екскреторна урографія (див вище)
 Лікування:
o Хворий коралоподібним нефролітіазом в 1 стадії
(якщо захворювання протікає без болю, загострень
пієлонефриту і порушення функції нирок) може
спостерігатися у уролога і отримувати консервативне
лікування.
o Антибактеріальні лікарські препарати призначають з
урахуванням бактеріологічного аналізу сечі.
o Широко використовують літолітіческая препарати,
дієту і діуретики.

Камені сечоводів: клінічна картина, діагностика, лікування.

 Симптоми:
o біль в відповідній поперековій ділянці (характерна
ниркова коліка),
o дизуричні розлади,
o гематурія, які залежать від стану і функції нирки,
повного чи часткового її блоку каменями
 o при приєднанні інфекції може виникнути клініка
гострого пієлонефриту чи його гнійних форм,
підвищення температури з ознобами, втрата апетиту
 Діагностика:
o зібр анамнезу,
o огляд, лабораторні методи ,
o УЗД,
o оглядова/видільна урографія,
o КТ,
o ЯМТ.
 Лікування:
o Фармакотерапія - проводять знеболення шляхом
призначення препаратів різними шляхами введення
 диклофенак натрію;
 індометацин;
 морфіну гідрохлорид + атропіну сульфат;
 метамізол;
 трамадол,
 кетролак одночасно з дротаверином або іншими
спазмолітиками
o Слід починати із нестероїдних протизапальних
препаратів, а при персистенції болю перейти на
альтернативні препарати (трамадол).

Клінічна картина, діагностика і лікування каменів сечового

міхура.
 Основні симптоми:
o біль (у стані спокою незначний, під час
сечовипускання, активному русі –посилюється, віддає
в промежину, головку члена),
o дизурія (більш виражена вдень, сечовипускання у
вимушеному положені, симптом перекривання
струменя сечі),
o гематурія.
 Діагностика:
 o використовують оглядову урографію (тінь каменя в
проекції сечового міхура),
o УЗД наповненого сечового міхура,
o контрастна цистографія (низхідна і висхідна) і
пневмоцистографія,
o цистоскопія.
o лабораторні методи дослідження (ЗАК, ЗАС, посів
сечі, сечовина і креатинін крові).
 Лікування:
o цистолітотрипіся (механічна і електрогідравлічна)
o цистолітотомія (в поєднанні з іншими операціями,
коли проведення цистолітотрипсії неможливе - при
стриктурі уретри).

Проведіть диференційну діагностику каменя сечового міхура

з циститом, пухлиною сечового міхура.
 Для диференційної діагностики каменя сечового міхура з
циститом і пухлиною застосовують – цистоскопія, біопсія.
Цистит Пухлина Камінь

Конкременти простати: етіологія, клінічна картина,

діагностика, лікування.
 Причини порушення пасажу секрету:
o гіперплазія простати або хронічний простатит
o після променевої терапії,
o ТУР простати та встановлення простатичного стена.
 o
 Клінічна картина:
o часто перебігає безсимптомно, основні симптоми –
ниючий біль у промежині, крижах;
o часте, болюче, деколи утруднене сечовипускання;
термінальна дизурія;
o дискомфорт у промежині під час еякуляції;
o гемоспермія.
 Діагностика:
o пальцеве ректальне обстеження простати
(пальпуються дрібні ущільнення);
o УЗД (ехопозитівні структури простати з акустичною
тінню);

o
o оглядова урографія (дрібні конкременти у проекції
простати).
 o
 Лікування:
o при безсимптомному перебігу лікування непотрібне,
можна видалити під час ТУР простати з приводу
гіперпазії або раку простати.
 Прогноз: сприятливий