СТАРОПОЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ ПРИКЛАДНИХ НАУК В КЕЛЬЦЯХ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ НАУК

Напрям: Економіка
Спеціальність: Готельна справа і туризм

ТИМУР ФЕДОТОВ

№ студентського квитка: 14586

РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Дипломний проєкт, підготовлений під керівництвом

к.е.н Ю.М. Корецького

КЕЛЬЦЕ 2022
STAROPOLSKA AKADEMIA NAUK STOSOWANYCH W KIELCACH
INSTYTUT NAUK EKONOMICZNYCH

Kierunek: Ekonomia
Specjalność: Hotelarstwo i turystyka

TYMUR FEDOTOV
Nr albumu: 14586

OPRACOWANIE KONCEPCJI ROZWOJU TURYSTYKI W

OBWODZIE KIROWOHRADZKIM

Projekt dyplomowy opracowany pod kierunkiem

dr. Yurii Koretskyi

KIELCE 2022

2
 ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………. 6

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ…………….. 7

1.1 Теоретичні основи розвитку туризму як економічної складової регіону… 7
1.2 Теоретичні засади формування і розвитку рекреаційних ресурсів й
інфраструктурного забезпечення туризму …………………………………….. 9

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В

КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ……………………………………….….….. 13
2.1 Характеристика рекреаційних ресурсів регіону …………………………… 13
2.2 Аналіз засобів розміщення в Кіровоградській області ……………………. 23
2.3. Аналіз діяльності туристичного підприємства «Країна У»………………. 28

РОЗДІЛ ІІІ. КОНЦЕПТУАЛЬНІ СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ

РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА КІРОВОГРАДЩИНІ………………………….. 34
3.1.Стратегічні напрями розвитку туризму Кіровоградщини…………………. 34
3.2. Цифровізація туризму – концептуальний напрямок………………………. 37
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ…………………………………………… 40
БІБЛІОГРАФІЯ………………………………………………….………………. 42
СПИСОК ТАБЛИЦЬ……………………………………….…………………… 44
СПИСОК РИСУНКІВ……………………………….………………………….. 44
ДОДАТКИ………………………………………………………………………… 45

3
 АНОТАЦІЯ
Дипломний проєкт бакалавра на тему «Розробка концепції розвитку туризму в
Кіровоградській області (на матеріалах підприємства “Країна У”).
Актуальність теми роботи обґрунтовано у вступі, сформульовано мету
дослідження - дослідження та оцінка туристичної сфери регіону та виявлення
перспектив для подальшого розвитку.
Обєкт дослідження - процеси формування і розвитку багатоаспектних видів
туризму в Кіровоградській області; предмет дослідження - сукупність теоретичних,
методичних та практичних засад розвитку туризму, його інфраструктури та наявних
рекреаційних можливостей регіону.
У дипломному проєкті використано методи дослідження: соціологічні
дослідження; економіко-статистичні методи; комплексний аналіз.
У розділі І «Теоретичні основи розвитку туризму» досліджено теоретичні основи
розвитку туризму як економічної складової регіону, визначено засади формування і
розвитку рекреаційних ресурсів й інфраструктурного забезпечення туризму.
У розділі ІІ «Аналіз та тенденції розвитку туризму в Кіровоградській області»
охарактеризовано рекреаційні ресурсів регіону, проаналізовано засоби розміщення в
Кіровоградській області, охарактеризована діяльності туристичного підприємства
“Країна У”. Кіровоградська область має в достатній кількості природний, культурний,
історичний потенціал для розвитку туристичної сфери. Визначено пріоритетними для
регіону такі види туризму: культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий,
фестивальний, сільський «зелений».
Підприємство «Країна У» займатиметься турагентською діяльністю. Основний
вид турпослуг - це продаж пакетних турів, що надаються провідними туроператорами.
Фірма почала розробляти туристичні маршрути по області і планує їх активну продаж.
У розділі ІІІ «Концептуальні стратегічні напрями розвитку туризму на
Кіровоградщині» визначено концептуальні напрями розвитку туризму
Кіровоградської області. Визначено, що стратегічні напрямки туризму в регіоні -
розвиток культурно-пізнавального та екологічного (зеленого) туризму.
Концептуальною основою розвитку туризму у області зазначено реалізацію проєкту
«Туристичні магніти України».

4
 STRESZCZENIE

Projekt dyplomowy bakałarza na temat: Opracowanie koncepcji rozwoju turystyki w

obwodzie kirowohradzkim (na materiałach przedsiębiorstwa „Kraina U”).
We wstępie uzasadniono aktualność tematu pracy, sformułowano cel badania – badanie
i ocena sfery turystycznej regionu oraz identyfikacja perspektyw dalszego rozwoju.
Obiekt badań - procesy powstawania i rozwoju wieloaspektowych rodzajów turystyki
w obwodzie kirowogradzkim; przedmiot badań – zbiór teoretycznych, metodycznych i
praktycznych zasad rozwoju turystyki, jej infrastruktury oraz istniejących możliwości
rekreacyjnych w regionie.
W niniejszej pracy dyplomowej zastosowano metody badawcze: badania socjologiczne;
metody ekonomiczne i statystyczne; analiza kompleksowa.
W rozdziale I „Teoretyczne podstawy rozwoju turystyki” badano teoretyczne
podstawy rozwoju turystyki jako komponentu gospodarczego regionu, identyfikowano
zasady tworzenia i rozwoju zasobów rekreacyjnych i infrastruktury dla turystyki.
W rozdziale II „Analiza i trendy rozwoju turystyki w obwodzie kirowohradzkim”
opisane są zasoby rekreacyjne regionu, analizowane są możliwości zakwaterowania w
obwodzie kirowohradzkim, opisano działalność przedsiębiorstwa turystycznego „Kraina
U”. Obwód kirowohradzki posiada wystarczającą ilość naturalnego, kulturowego,
historycznego potencjału dla rozwoju turystyki. Za priorytety regionu uznano następujące
rodzaje turystyki: kulturowo-poznawcza, leczniczo-zdrowotna, festiwalowa, wiejska
„zielona”.
W rozdziale III „Koncepcyjne strategiczne kierunki rozwoju turystyki w obwodzie
kirowohradzkim” określono koncepcyjne kierunki rozwoju turystyki w obwodzie
kirowohradzkim. Ustalono, że strategicznymi kierunkami turystyki w regionie jest rozwój
turystyki kulturowej, poznawczej i ekologicznej (zielonej). Podstawą koncepcyjną rozwoju
turystyki w regionie jest realizacja projektu „Turystyczne magnesy Ukrainy”.

5
 ВСТУП

Сучасний стан розвитку економіки в Україні характеризується формуванням

ефективної національної економіки та регіональних сегментів економіки. У створенні
соціально орієнтованої економічної моделі належить і розвиток туристичної галузі,
тому що вона характеризується високою прибутковістю та швидким терміном
окупності. У зв'язку з цим необхідно оцінити існуючий туристично-рекреаційний
потенціал країни та її регіонів для розробки нових ефективних методів розвитку та їх
реалізація.
Об’єктом дослідження є процеси формування і розвитку багатоаспектних видів
туризму в регіоні.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних
засад розвитку туризму, його інфраструктури та наявних рекреаційних можливостей
регіону.
Мета роботи полягає в дослідженні та оцінці туристичної сфери регіону та
виявлення перспектив для подальшого розвитку.
Для досягнення мети сформульовано наступні завдання:
- дослідити теоретичні основи туризму як економічної складової регіону;
- вивчити засади формування і розвитку рекреаційних ресурсів й
інфраструктурного забезпечення туризму;
- проаналізувати розвиток туризму у Кіровоградській області;
- сформулювати концептуальні напрямки розвитку туризму у Кіровоградській
області.
Основні методи дослідження, які були використанні в роботі для більшого
розкриття суті проблематики туристичної діяльності регіону: соціологічні
дослідження; економіко-статистичні методи; комплексний аналіз.
Робота виконана на основі фактичних матеріалів і результатів досліджень, що
стосуються проблем розвитку туризму в Кіровоградській області.
Інформаційною базою роботи є Закони Верховної Ради України, постанови
Кабінету Міністрів України, сайти райдержадміністрацій області, наукові статті та
посібники, електронні джерела та соціальні мережі.

6
 РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

1.1 Теоретичні основи розвитку туризму як економічної

складової регіону

Туризм, на сьогоднішній час, став однією з найбільш перспективних галузей, що

стрімко розвивається в нашій країні. В Україні є всі фактори для подальшого розвитку
цієї сфери: багаті природні та історико-культурні ресурси, чудове географічне
розташування, наявність різноманітного рельєфу та водного забезпечення, тощо.
Теоретико-методологічні аспекти розвитку туристичної галузі були описані
багатьма вітчизняними науковцями, у тому числі Г.В. Балабановою, I.I. Винниченком,
Л.В Воротіною, О.П. Корольчук, Т.І. Ткаченко, Л.М Шульгіною та іншими. Однак,
враховуючи мінливість зовнішнього середовища, можна сказати, що все ще важливо
вивчити сучасну ситуацію в туристичній галузі України та перспективи її подальшого
розвитку.
Сучасний розвиток вітчизняного туризму характеризується його організаційною
структурою, напрямком розвитку та станом якісних та кількісних характеристик. З
одного боку, поточна туристична галузь України розглядається як кризова, пов’язана
з різким зменшенням обсягу туристичних послуг, що раніше реалізовувались,
скороченням матеріальної бази в туристичній галузі та серйозним дисбалансом між
попитом населення на туристичні послуги. З іншого боку, темпи будівництва
туристичних об’єктів, що відповідають найвищим стандартам у світі, дуже високі,
значно зросла кількість українців, що виїжджають за кордон, і кількість туристичних
організацій по всій Україні.
В Україні існує багато туристичних компаній, що мають за мету відправляти
туристів на відпочинок за кордон, а не в межах країни. Тому кількість людей, що
виїжджають з різною метою за межі держави, більша ніж тих хто відвідує - це
негативно позначається на економічній ситуації України.
Основними перешкодами для іноземних туристів, які відвідують нашу країну є 1:

1
О. А. Мельниченко, В. О. Шведун, Особливості розвитку індустрії туризму в Україні: монографія,
Вид-во НУЦЗУ, Харків, 2017, с. 49.

7
 1. Труднощі з оформленням візи (для окремих державах);
2. Відсутність електронної інформації про країну та курорти, готелі, транспортні
та туристичні компанії (сайти, буклети, реклама, тощо);
3. Незнання нашими громадянами іноземної мови для елементарного
спілкування з іноземним туристом.
Вище зазначені проблеми безпосередньо стосуються тільки іноземних туристів, а
в нашій країні існують ще й основні проблеми розвитку туризму, такі як:
 відсутність державного фінансування туристичних об'єктів;
 неефективне та необґрунтоване використання природних ресурсів;
 відсутність чіткої стратегії розвитку туризму та регулювання;
 недосконала інфраструктура та система транспортного обслуговування
туристів;
 відсутність державного регулювання туризму в областях;
 невідповідність державним стандартам більшості готельної бази країни;
 неякісний рівень надання послуг з обслуговування туристів.
Ці проблеми неможливо вирішити без підтримки держави. Тому на цьому етапі
пріоритетними завданнями органів державної влади в галузі туризму є створення
ефективних умов для роботи туристичних підприємств, установ та організацій, які в
свою чергу вимагають:
1. Сформулювати та впровадити прогресивні методи та стандарти туристичних
послуг;
2. Розвивати малі та середні підприємства у сфері туризму;
3. Підвищувати ефективність використання розважальних ресурсів та культурної
спадщини;
4. Зміцнювати матеріально-технічний фундамент туризму;
5. Розвивати туристичну інфраструктуру;
6. Покращити інформаційну та рекламну підтримку туристичної галузі;
7. Проводити ефективну інноваційну діяльність;
8. Покращувати кадровий склад у туристичній галузі;
9. Розширювати міжнародну співпрацю в туристичній галузі;
10. Підвищувати національний імідж на міжнародному рівні.

8
 1.2 Теоретичні засади формування і розвитку рекреаційних
ресурсів й інфраструктурного забезпечення туризму

На основі аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених слід

зазначити, що туристичні ресурси є основною складовою для розвитку рекреаційно-
туристичного потенціалу. Але для повноти визначення потенціалу та його
довгострокової активації далеко не достатньо. Його основні компоненти повинні
доповнити елементи інфраструктури, а саме підприємства що надають різноманітні
послуги для туристів, в тому числі й рекреаційно-туристичні.
В даний час існує три основних методи характеристики інфраструктури у сфері
туризму: теоретико-економічний, структурний та функціональний. На даний момент
не існує консенсусу щодо типу інфраструктури. Завдяки різним методам типізації
інфраструктури, можемо класифікувати за наступними ознаками: за сферами
виробництва, за територіальним рівнем, за середовищами простору, за ступенем
інвестиційної привабливості, за етапом функціонування та поліфункціональністю
(табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація інфраструктури рекреаційно-туристичної сфери

№ Класифікаційна ознака
1. За сферами виробництва
2. За територіальним рівнем
3. За середовищами простору
4. За ступенем інвестиційної
привабливості
5. За етапом функціонування
6. За поліфункціональністю
Джерело: Власна розробка
Зміст ознаки
рекреаційно-виробнича; рекреаційно-
соціальна
глобальний; національний; регіональний
сухопутна; водна; повітряна; космічна
пріоритетних видів економічної
діяльності, комплексів, територій;
інфраструктура нерозвинених районів і
територій; неосвоєна інфраструктура
будівництво нових інфраструктурних
об'єктів; реконструкція та ремонт
інфраструктурних об'єктів; експлуатація
інфраструктури
явна інфраструктура; неявна
інфраструктура

Інфраструктура туризму залежить від споживання. Туристичне споживання в

свою чергу складається з сукупності витрат відпочиваючих, загалом вони включають:

9
комплексні тури (пакетні тури); послуги розміщення; харчування; послуги
транспорту, екскурсійне обслуговування; послуги перекладача; послуги тур
оператора або турагента; рекреаційні, культурні, розважальні, спортивні заходи;
придбання сувенірної продукції; страхування; інші.
Туристична інфраструктура виконує допоміжні функції та взаємодію суб'єктів
рекреаційно-туристичної сфери , забезпечує нагляд за матеріальними, фінансовими та
інформаційними потоками. Саме вона поєднала весь той специфічний комплекс
людських потреб, що задовольняються туризмом і спонукає велику кількість людей
до подорожі2.
Під час подорожі людина задовольняє свої різноманітні потреби: розваги та
емоційно-чуттєві, пізнавальні та потребу самореалізації. Треба зазначити, що потреби
одного туриста треба розглядати в контексті суспільних. Адже подорожуючі є
найбільш динамічною частиною населення, тому й мають найрозвинутіші і
найсучасніші суспільні потреби. І найголовніше, туристична діяльність не лише
задовольняє потреба а й розвиває їх, вдосконалює для туриста.
Держава має безпосередній вплив на інфраструктуру рекреаційно-туристичної
сфери через управлінські органи законодавчої та виконавчої влади. Це щороку
призводить до катастрофічного спаду показників майже для всіх видів відпочинку та
туризму загалом.
Тому, враховуючи невикористаний потенціал інфраструктури рекреаційно-
туристичної сфери повинен стати рушійною силою та основою для розробки
концепцій та програм розвитку туризму в регіоні, що дасть поштовх не тільки для
розвиту туристичної інфраструктури та рекреації, а й стане передумовою для
поступового інтегрування у світове господарство.
Проведене теоретичне дослідження дозволяє визначити, що найбільш
прийнятною моделлю розвитку туризму для України - є європейська модель, яка
використовується європейськими сусідами - Польщею та країнами Балтії. Кожна
запропонована модель базується на державних субсидіях.
Враховуючи той факт, що основною проблемою сучасного європейського
простору є загострення фінансово-економічних проблем ЄС, туризм
використовується як механізм стимулювання національного розвитку та покращення
добробуту людей.

2
Оцінка туристично-рекреаційного потенціалу регіону: монографія, за заг. ред. В. Г. Герасименко,
ОНЕУ, Одеса, 2016, с. 75.

10
 Соціально-економічний характер туризму пов’язаний із особливими принципами
прямої та зворотної трансформації. Економічний розвиток туристичної галузі сприяє
поповненню бюджетних надходжень, що, в свою чергу, покращує рівень життя людей
та якість. Іншими словами, кожен виток економічних факторів перетворюється на
соціальні, а соціальна основа перетворюється на економічні.
Уряди Європейського Союзу переважно заохочують будівництво нових
туристичних об'єктів, продаючи землю за низькими цінами та здаючи її в оренду на
тривалий час (до 99 років на Кіпрі), і можуть продовжувати здавати в оренду на той
же період. У деяких європейських країнах знижено комунальні збори, що стягуються
з туристичних організацій.
Ще цікавим фактором для розвитку туризму, що використовує Європа, стали
структурні фонди Європейського Союзу, що беруть безпосередню участь в
регулюванні. Серед великої кількості цих організацій виділяють такі:
1. Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР) був створений у 2000 році.
Його діяльність спрямована на посилення економічної та соціальної згуртованості ЄС
шляхом виправлення дисбалансу між його регіонами. ЄФРР зосереджує свої
інвестиції у кількох ключових пріоритетних сферах: розвиток інфраструктури;
підтримка всіх туристичних підприємств; інновації та дослідження; інформаційні
технології; захист навколишнього середовища; запобігання ризикам. Даний фонд
підтримує програми, спрямовані на досягнення розвитку, економічних змін,
конкурентоспроможності та територіального співробітництва по всьому
Європейському союзу3;
2. Фонд солідарності Європейського Союзу (EUSF) був створений для боротьби
з великими природними катастрофами та висловив свою солідарність з регіонами, що
постраждали внаслідок стихійних лих. Фонд був створений у відповідь на сильну
повінь у Центральній Європі влітку 2002 року. Допомога фонду використана у 80
стихійних лихах у 24 європейських країнах, таких як повені, лісові пожежі,
землетруси, шторми та посуха, вартістю понад 5 мільярдів євро 4;
3. Транс’європейська транспортна мережа, допомагає особливо пріоритетним
проєктам європейського значення, визначених самим Європейським Союзом. Фонд

3
The European Union: Еurореаn Rеgiопаl Dеvеlорmепt Fund., URL:
https://ec.europa.eu/regional_policy/en/funding/erdf.
4
The European Union: European Union Solidarity Fund., URL:
https://ec.europa.eu/regional_policy/index.cfm/en/funding/solidarity-fund.

11
підтримує інфраструктурні проєкти в рамках плану "Підключи Європу": - захист
навколишнього середовища, використання відновлюваної енергії, розвиток залізниці,
підтримки інтермодальних перевезень та посилення громадського транспорту5.
Україні потрібно вивчити досвід європейських країн у фінансуванні туристичної
галузі не лише з урахуванням його кількості, а й структури, механізму та
послідовності. Що стосується прямого бюджетного фінансування, досвіду інших
країн, то основними напрямами в Україні можуть бути: розвивати соціальний туризм
та зміцнювати державно-приватне партнерство у розвитку туристичної
інфраструктури.
Щоб підтримати бажання України інтегруватися до ЄС, експерти з розвитку
внутрішнього туризму повинні створити національну мережу українських
туристичних брендів (регіони, регіони, міста, об’єднані території, туристичні
напрямки), сприяти маркетингу регіональних туристичних брендів та сприяти
маркетинговій діяльності сільськогосподарських екскурсійних ферм. Крім того,
також запроваджується розробка концепції захисту та розвитку вузькоколійки як
важливої туристичної визначної пам'ятки, організація наметових містечок у районі,
облаштування місць для відпочинку туристів та встановлення вивісок, забезпечити
належний стан українських доріг загальнодержавного та регіонального значення для
туристичної інфраструктури.

5
The European Union: Cohesion Fund., URL: https://ec.europa.eu/regional_policy/en/funding/cohesion-
fund.

12
 РОЗДІЛ ІІ
АНАЛІЗ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В
КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ

2.1. Характеристика рекреаційних ресурсів регіону

Кіровоградщина розташувалась в центральній частині України, між річками

Дніпром та Південним Бугом. За лісопокритою площею (6,9% території області)
область займає тільки 22–ге місце; рівень забезпеченості поверхневим і підземним
стоком прісних вод – один з найнижчих по країні (відповідно 19-те та 22 місце) (табл.
2.).
Більша частина території розташована в лісостеповій зоні, а на півдні Кіровограда
- степова зона. Загальна площа земель лісового фонду області становить 164,5 га, з
них 132,3 га - ліси. Площа лісових земель, відомих як державні лісогосподарські
підприємства, становить 119,27 га. Лісова рослинність в основному представлена
широколистими лісами. Найпоширенішими видами є: дуб, польовий клен, клен,
акація, тополя, каштан, ясен, липа, береза, чорна горобина, обліпиха, верба, черешня,
глід, ожина. Серед хвойних порід переважають сосна та ялина, а соснові та дубові ліси
поширені на соснових терасах річок Дніпро та Тясмин. На лісові масиви
Кіровоградщини негативно впливають: насадження, які зазнають рекреаційного
навантаження, численні пожежі, стрімка вирубка полезахисних смуг та самих лісів, а
також сміття, побутові та промислові відходи завдають значної шкоди.
Водні ресурси Кіровоградської області - це річки, водойми, ставки та підземні
води – це близько 438 річок. Також є водосховища та ставки, яких налічується по всій
області - 2270. Місцевих водних ресурсів у цій місцевості недостатньо.

13
 Таблиця 2. Рейтинг природного потенціалу регіонів України
Площа території Площа вкритих лісовою Поверхневий стік Підземний стік
Регіони рослинністю лісових ділянок
питома % лісів від Рейтинг
км2 вага, % Рейтинг га площі Рейтинг км3 Рейтинг км3
суходолу
Україна 603,6 100 9573,9 16,5 39,4 13
АРК 26 081 4,32 13 278,7 11,7 14 0,57 22 0,34 14
Вінницька 26 513 4,49 12 346,5 13,3 11 2,20 7 0,25 18
Волинська 20 144 3,34 20 624,6 31,7 5 1,58 10 0,60 9
Дніпропетровська 31 974 5,30 2 179,2 5,9 21 0,71 20 0,16 20
Донецька 26 517 4,39 11 184,1 7,1 20 1,01 16 0,24 19
Житомирська 29 832 4,94 5 1001,6 34,1 1 2,50 6 0,67 7
Закарпатська 12 777 2,12 24 656,7 52,2 4 6,39 1 1,53 2
Запорізька 27 180 4,50 9 101,0 4,0 24 0,48 24 0,15 21
Івано-Франківська 13 928 2,31 22 571,0 41,7 8 3,33 2 1,26 3
Київська 28 131 4,66 8 624,1 23,7 6 1,45 12 0,59 10
Кіровоградська 24 588 4,07 15 164,5 6,9 22 0,80 19 0,15 22
Луганська 26 684 4,42 10 292,4 11,1 13 1,21 15 0,25 17
Львівська 21 833 3,62 17 621,2 29,0 7 3,27 4 1,65 1
Миколаївська 24 598 4,08 14 98,2 4,2 25 0,52 23 0,06 24
Одеська 33 310 5,52 1 203,9 6,5 18 0,27 25 0,08 23
 Продовження таблиці 2
Полтавська 28 748 4,76 6 247,4 9,1 16 1,44 13 0,50 12
Рівненська 20 047 3,32 21 729,3 37,2 2 1,56 11 0,77 6
Сумська 23 834 3,95 16 425,0 18,1 9 1,79 8 0,66 8
Тернопільська 13 823 2,29 23 183,2 13,4 19 1,01 17 0,80 4
Харківська 31 415 5,20 4 378,3 12,3 10 1,28 14 0,38 13
Херсонська 28 461 4,71 7 116,3 4,8 23 0,11 26 0,04 25
Хмельницька 20 645 3,42 19 265,1 13,1 15 1,58 9 0,56 11
Черкаська 20 900 3,46 18 315,1 16,1 12 0,72 21 0,29 16
Чернівецька 8 097 1,34 25 236,7 29,9 17 0,93 18 0,30 15
Чернігівська 31 865 5,28 3 665,7 21,3 3 2,73 5 0,78 5
м. Київ 839 0,14 27 31,3 40,7 27 - - - -
м. Севастополь 864 0,14 26 32,8 38,4 26 - - - -
Джерело: Власна розробка

15
 Його гідрогеологічні умови не сприяють формуванню запасів підземних вод,
оскільки ця територія розташована в кристалічних горах України. Це є причиною
того, що близько 30% свердловин не мають води, а дебіт інших свердловин є низьким,
що дозволяє задовольнити лише потреби сільськогосподарського виробництва.
Підземні води Кіровоградської області є типовими і використовуються для
бальнеотерапії (Світловодський район), а подача великої кількості інших підземних
вод відхиляється від стандартів якості: підвищена загальна твердість, вміст сухої
речовини, заліза, марганцю, нітратів та аміачних сполук. Наявні водні ресурси не
можуть повністю задовольнити потреби населення та секторів економіки, оскільки
територія розподілена нерівномірно. Транзитний стік річок Південний Буг і Дніпро
рідко використовується в народному господарстві регіону, оскільки він знаходиться
далеко від промислового центру. Але водний дисбаланс регіонів було вирішено,
забираючи воду з Дніпра та подаючи її в маловодні райони.
У ґрунтовому покриві в цій місцевості переважає типовий середньо-гумусний
чорнозем і опідзолений, що становить близько 95%. Завдяки значному розвитку
сільського господарств (85,7 %) площа ріллі в регіоні досягла 74,4%. Тому через
надмірний обробіток землі, хімізацію та рекультивацію земель, сільськогосподарське
виробництво набуло значного впливу на стан земельних ресурсів в регіоні.
Результатом високого економічного розвитку землі є відсутність відповідних заходів
щодо захисту її відтворення як продуктивного ресурсу та важливої частини
навколишнього середовища. Це поступова деградація земель, що загрожує
екологічній безпеці району, а процес втрати гумусу також є постійним розвитком.
Завдяки географічному розташуванню Кіровоградська область має своєрідний та
різноманітний рослинний покрив та твариний світ. Три види рослин і 23 види тварин,
виявлених на території Кіровоградської області, занесені до Європейського червоного
списку, 29 видів рослин і 110 видів тварин – до червоної книги України, а 12
рослинних угрупувань – до «Зеленої книги» України.
Потенціал історико-культурної частини регіону - основа пізнавального туризму.
Він представлений різними типами історичних пам’яток та меморіалів, тобто
згрупованих об’єктів матеріальної та духовної культури. Кожна епоха має свою
спадщину, що знайшло своє відображення і в культурі даного регіону.
Загалом серед пам'яток культурної спадщини можна виділити наступні:
− пам'ятки археології;
 − культова і цивільна архітектура;
− пам'ятки ландшафтної архітектури;
− музеї, театри, виставкові зали, тощо;
− об'єкти етнографії, народні промисли і ремесла, центри декоративно-
прикладного мистецтва.
До пам’яток історії та культури належать: архітектура, пам’ятні місця, що
історично пов’язані з подіями в житті людей, соціальним розвитком та державним,
досягнення матеріальної та духовної творчості, наукова, художня чи інша культурна
цінність. До пам’яток архітектури відносять - укріплення, кладовища, кам'яні статуї,
наскальні зображення, стародавні поселення.
Кіровоградська область поєднала в собі всі вище перераховані пам’ятки, що дало
їй змогу найбільш глибоко розвинути культурно-пізнавальний туризм в регіоні.
До складу природно-заповідного фонду області входять 221 заповідників в тому
числі: 26 - загальнодержавні, 138 - місцевого значення (табл. 3).

Таблиця 3. Структура природно-заповідного фонду Кіровоградської області (на 2021 р.)

Категорії територій та об’єктів ПЗФ кількість, од. площа, га
Природні заповідники - -
Біосферні заповідники - -
Національні природні парки - -
Регіональні ландшафтні парки 2 77850,73
Заказники загальнодержавного значення 21 5728,00
Заказники місцевого значення 83 12765,00
Пам’ятки природи загальнодержавного значення 2 9,10
Пам’ятки природи місцевого значення 50 525,48
Заповідні урочища 55 3192,76
Ботанічні сади загальнодержавного значення - -
Ботанічні сади місцевого значення - -
Дендрологічні парки загальнодержавного значення 1 109,00
Дендрологічні парки місцевого значення - -
Зоологічні парки загальнодержавного значення - -
Зоологічні парки місцевого значення - -
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва 2 63,70
загальнодержавного значення
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого 5 104,47
значення
Разом 221 100348,24
Фактична площа ПЗФ 99408,24
Джерело: Власна розробка

Статус державних заповідників надано таким пам’яткам:

17
 - ландшафтному заказнику «Чорноліський» відомий Чорним лісом і сфагновим
болотом. Знаходиться на території двох районів - Знам’янського та
Олександрійського. Грабово-дубовий лісовий заповідник розташований на вододілі
річок Інгулець і Тясмин. Сфагнове болото знаходиться в глибині Чорного лісу. У
самому центрі болота знаходиться озеро Берестувате (рис.1);

Рис. 1. Лісове озеро у Чорному лісі

Джерело: Кіровоградщина туристична , URL: https://tourism.kr-
admin.gov.ua/index.php?q=Anons/30.10.19.html

 ботанічним заказникам «Граничний степ» та «Сатківський степ»;

 загально зоологічному заказнику «Полозова балка»;
 паркам-пам’яткам садово-паркового мистецтва «Онуфріївський парк», що
являє собою лісовий масив із рідкісних порід дерев і групи ставків (рис.2), «Хутір
Надія» (рис.3.);
 дендрологічному парку «Веселі Боковеньки», що розташований в
Долинському районі. Головна композиція – це річка Боковенька і балка Скотувата.
Тут було висаджено близько 250 різних видів і форм деревно-чагарникових порід на
площі 109,3 га, на даний час колекція дендропарку налічує близько 1000 видів. Крім
річки в парку є три озера, в яких можна купатися, і водоспад. Дендропарк є вельми
популярним серед туристів. Заповідник постійно розвивається і створює нові
туристичні маршрути парком, облаштовує умови для пікнікового відпочинку на березі
річки Боковенька, рибалки.

18
 Рис. 2. Онуфріївський парк
Джерело: Кіровоградщина туристична , URL : https://tourism.kr-
admin.gov.ua/index.php?q=Anons/30.10.19.html

Рис. 3. Заповідник-музей «Хутір Надія»

Джерело: Кіровоградщина туристична , URL : https://tourism.kr-
admin.gov.ua/index.php?q=Anons/30.10.19.html

На обліку і під охороною держави на території Кіровоградської області

знаходиться 5631 (з них 24 – національного значення) пам’яток та щойно виявлених
об’єктів культурної спадщини, зокрема: 2167 – історичних; 2574 – археологічних; 857
– пам’яток містобудування та архітектури; 29 – монументального мистецтва; 4 –
садово-паркового мистецтва та заповідники. Шість населених пунктів області
включені до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878: міста Кіровоград,
Бобринець, Новомиргород, Новоукраїнка, Олександрія та смт. Нова Прага
Олександрійського району.

19
 Серед найпопулярніших туристичних об’єктів Кіровоградщини можна виділити
наступні:
1. Фортеця Святої Єлисавети. Складається з безлічі валів, бастіонів, сторожових
веж і цілої системи ровів, на території розташоване кладовище. Фортеця була
учасницею багатьох легендарних подій в історії України, і в світовій історії. На даний
час роззброєна і є музеєм під відкритим небом. Фортеця Святої Єлисавети приймає
сотні туристів з України і всього світу протягом року;
2. Геометричний центр України (бувший географічний), смт. Добровеличківка.
Пам'ятний знак, який відкрили в місці, де сходяться українські паралелі і меридіани.
Утім, в результаті нових обрахунків Добровеличківка поступилася статусом своєму
сусідові – місту Шполі на Черкащині. Пам'ятний знак на Кіровоградщині залишився
стояти на місці і приваблює, хоч і не багато, але чимало туристів зробити пам’ятне
фото коло історичної пам’ятки селища (рис.4);

Рис.4. Геометричний центр України, смт. Добровеличківка

Джерело: Кіровоградщина туристична , URL : https://tourism.kr-
admin.gov.ua/index.php?q=Anons/30.10.19.html

3. Урочище Каскади. розташоване у долині правої притоки р. Плетений Ташлик

– р. Буки, на території Маловисківського району Кіровоградської області недалеко від
с. Злинка. Це місце має статус геологічної природної пам’ятки місцевого значення.
Приваблює туристів своїми, нетиповими для цієї місцевості, водоспадами та
мальовничою природою навколо них.
4. Музей-заповідник Карпенка-Карого (Тобілевича) «Хутір Надія». Одна з
найвизначніших пам’яток історико-культурної спадщини України, який щорічно
відвідує велика кількість туристів з усієї України та іноземних (рис 5).

20
 Рис. 5. Музей «Хутір Надія»
Джерело: Кіровоградщина туристична , URL : https://tourism.kr-
admin.gov.ua/index.php?q=Anons/30.10.19.html

В області також нараховано 18 храмів, серед яких – 1 синагога в м.

Кропивницький («Головна синагога»); 4 собори – Кафедральний собор Різдва
Пресвятої Богородиці (м. Кропивницький), Благовіщенський собор (м.
Кропивницький), Преображенський собор (м. Кропивницький) та Вознесенський
собор (м. Бобринець); 1 монастир Богоявленський у с. Диківка Знам’янського району;
11 церков – Грецька церква (м. Кропивницький), Покровська церква (м.
Кропивницький), Церква Анастасії Узорішитильниці і Феодора Пергійського (м.
Олександрія), Миколаївська та Хрестовоздвиженська церкви (Олександрівський
район), та інші; 1 костел Святого духа у Кропивницькому.
Кіровоградщина приваблює і діячів культури та мистецтва, що бажають відвідати
6 особливих пам’яток цього напряму:
1. Обласний Академічний музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького
– це перший професійний театр в Україні. Ще культурну пам’ятку міста називають
Театром корифеїв, адже з ним пов’язані такі відомі всій Україні імена, як Марія
Заньковецька, Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Микола Лисенко та інші
(рис. 6);

21
 Рис. 6. Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім.
М.Л.Кропивницького
Джерело: Кіровоградщина туристична , URL : https://tourism.kr-
admin.gov.ua/index.php?q=Anons/30.10.19.html

2. Кіровоградський академічний обласний театр ляльок;

3. Аматорський студентський театр «Резонанс» створений на базі
Центральноукраїнському державному педагогічному університеті ім. В.Винниченка;
4. Кіровоградська обласна філармонія;
5. Галерея «Єлисавєтград»;
6. Олександрійський театр в м. Олександрія Кіровоградського району.
Закон України «Про охорону культурної спадщини» хоч і не має визначення
пам'ятки природи, однак у цьому законі є такий термін як об'єкт культурної спадщини,
що може бути природним, природно-антропогенним або об'єктом створеним
людиною. Серед таких об’єктів дві пам’ятки розташувались і на Кіровоградщині.
Перлина природно-заповідного фонду та найпопулярніше місце відвідування
городян та гостей міста - парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого
значення міський Дендропарк (колишній парк «50 років Жовтня»). Також дуже
популярним став дендрологічний парк із грайливою назвою «Веселі Боковеньки» на
берегах річки Боковенька Долинського району.
Вже тривалий період часу Кіровоградщина позиціонується як край з традиціями
фестивального туризму, що постійно розвиваються. Серед популярних свят найбільш
яскраві – Центрально-український музейно-туристичний фестиваль (м.
Кропивницький), туристичний фестиваль "Світле місто" (м. Світловодськ),
Всеукраїнське свято театрального мистецтва "Вересневі самоцвіти" (с. Миколаївка

22
Кіровоградського району – м. Кропивницький), фестиваль української народної
творчості "Степограй" (с. Карбівка Добровеличківського району), етнофестиваль
"Дика груша" (Кіровоградський район), етнографічне свято "Компаніївські гостини",
гастрономічний фестиваль "Свято сала – всім на славу" (с. Протопопівка
Олександрійський район), фестиваль народної творчості "Folk Долинська" (м.
Долинська) та інші. Організатори даних заходів активно співпрацюють з
туристичними підприємствами, що забезпечують участь різних категорій туристів.
Враховуючи вищезазначене, можна впевнено стверджувати, що в регіоні є всі
передумови для створення потужного туристично-дозвіллєвого комплексу, який
зможе конкурувати на внутрішньому ринку туристичних послуг.

2.2. Аналіз засобів розміщення в Кіровоградській області

Готельне господарство Кіровоградщини є недостатньо розвинутим. У 2020 році

послуги розміщення на території області надавали 52 заклади тимчасового
розміщення (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) з них: готелі – 50, мотелі –
1 та 1 пансіонат.
З урахуванням природного та культурного потенціалу області і вже сформованим
туристичним прогресом, та враховуючи міжнародний досвід, одним із основних
напрямків розвитку туризму на Кіровоградщині став – сільський «зелений» туризм. У
регіоні усі передумови для розвитку сільських розваг, які із розвитком цього напряму,
покращать стан сільської місцевості: збільшать кількість робочих місць,
облаштування та догляд за природними та культурними пам’ятками, покращення
економічної ситуації, тощо.
Сільське населення Кіровоградської області має потенціал отримувати реальний
дохід у сільському туризмі від таких видів діяльності, як:
1. Створення та облаштування туристичних маршрутів;
2. Обладнання й експлуатація стоянок для туристів;
3. Транспортне обслуговування туристів;
4. Прокат туристичного спорядження;
5. Послуги розміщення туристів;
6. Кулінарні послуги;
7. Проведення культурних програм;
8. Виробництво та реалізація туристам екологічно чистих продуктів;

23
 Не менш важливою є матеріально-технічна база, що включає готелі, будинки та
бази відпочинку, санаторії, садиби, тощо 6. В області зареєстровано 28 санаторно-
курортних та оздоровчих закладів, 37 одиниць колективних засобів розміщення,
наявна достатня кількість (4 одиниці) зареєстрованих дитячих закладів оздоровлення
та відпочинку, що працюють влітку7. Також 40 гостинних садиб у Бобринецькому,
Вільшанському, Гайворонському, Голованівському, Добровеличківському,
Долинському, Знам’янському, Компаніївському, Новгородківському,
Новоархангельському, Новоукраїнському, Олександрівському, Олександрійському,
Онуфріївському, Петрівському, Ульяновському районах та у містах Знам’янці та
Олександрії (табл. 4).

Таблиця. 4. Об’єкти зеленого туризму у Кіровоградській області

Назва, місце Основні види послуг
розташування
Туристичний Сільський відпочинок, міні зоопарк, катання на човні та
комплекс Козацька катамаранах, будиночки для відпочинку, ресторан, музей –
Долина, с. Карбівка реконструкція старовинної української хати, дитячий
майданчик, тераса з мангалами
Готельно- Екзотичні страусині м’ясо та яйця в ресторані, міні зоопарк з
ресторанний страусами, номера для відпочинку, ресторан
комплекс «Бегемот»,
м. Кропивницький
Еко-садиба Будиночки для відпочинку, сироварня, козяча ферма, пасіка,
«ПриЛісне», черв'ячна міні-ферма, еко-город, навчання ремеслам, музей
с. Цвітне народного побуту, баня, альтанки для відпочинку
Садиба «На гачок», Сільський відпочинок, спорт, катання на човні, риболовля,
с. будинки для ночівлі, мангал, катання на коні
Нововолодимирівка
Садиба «У Будиночки для ночівлі, різноманітні екскурсійні програми,
Мікуліча», риболовля, майстер-клас по виготовленню виробів з бісеру,
с. Синюха оберегів, тощо
Зелена садиба Кафетерій, пляж для купання, міні зоопарк з павичами, лісова
«Ділієва», просіка, спортивний майданчик, кемпінг зона, мангали
м.Олександрія
Джерело: Власна розробка

Першочерговою метою відпочинку, у такому виді розміщення, є красива і

доглянута природа. Тому як сільська громада так і органи державного самоврядування

6
О. В. Колотуха, Ресурсно – туристський потенціал Кіровоградської області, РВЦ КДПУ, Кіровоград,
2002, с. 12.
7
Дані Головного управління статистики в Кіровоградській бласті, URL:
http://www.kr.ukrstat.gov.ua/?r=stat-info.

24
повинні слідкувати за дотриманням порядку своєї території, не створювати сміттєві
звалища в неналежному місці, підтримувати в належному вигляді вулиці, будинки та
громадські заклади, дбати про зелені насадження, по максимуму використовувати
вільні території. Підприємці в свою чергу повинні надавати якісні послуги з
розміщення та харчування туристів, дотримуватись всіх санітарних норм та постійно
покращувати сервіс.
Переважно великим недоліком для туристів цього напряму є неналежне
інформаційне забезпечення, тому що як правило відсутня інформація про заклади
такого види, а тим паче про їх послуги та ціни. Тому для приваблення нових туристів
з усієї України, цей недолік потрібно якнайшвидше вирішити. Чудовим вирішенням
було б створення обласного туристичного сайту, органами державної влади, де б були
описані всі можливі види відпочинку, місця для розміщення, ціни, послуги, тощо.
Важливо також налагодити більш тісну взаємовигідну співпрацю з туристичними
агентствами, які б могли заохочувати іноземних туристів до подорожей у села з
різною метою (оздоровлення, відпочинок, фестивалі, тощо).
Також варто зазначити, що лише сільський «зелений» туризм у сучасних
економіко-демографічних умовах здатний реально допомогти малим поселенням на
Кіровоградщині та всій Україні, адже саме малі села своєю специфічністю притягують
відвідувачів.
Статистичні дані про колективні засоби розміщення (КЗР) у Кіровоградській
області свідчать про наступне (табл.5).
Таблиця 5. Показники роботи колективних засобів розміщення Кіровоградської області
Показник 2018 2019 2020
Кількість КЗР 30 37 20
Кількість місць у КЗР 2114 2377 1223
Кількість осіб, що перебували у КЗР 374943 319670 189169
Кількість іноземців, що перебували у КЗР 782 1362 923
Кількість фактично проведених ліжко-днів у КЗР 96936 105757 48524
Середня тривалість перебування у КЗР (діб) 2,2 2,0 2,5
Коефіцієнт використання місткості КЗР 0,19 0,23 0,20
Джерело: Узагальнено автором за «Туристичний барометр України» , URL:
https://www.ntoukraine.org/nsts_analytics_ua.html

Дані таблиці свідчать, кількість колективних засобів не є стабільною, кількість

місць у КЗР змінюється пропорційна їх кількості, коефіцієнт використання місткості

25
КЗР в середньому за період 2018-2020 роки складає 0,2 – що є невисоким показником
і свідчить достатню кількість КЗР на території Кіровоградської області.
На сьогодні сфера готельного господарства міста Кропивницького представлена
22 готелями та аналогічними засобами розміщення, але їх недостатня завантаженість
свідчить про проблеми розвитку туристичної галузі.
Основним ресурсом дозвілля в Кіровоградській області є оздоровлення, цьому
сприяє м'який клімат, мальовничі річки та водосховища. На території області діють 3
санаторії та пансіонати, що надають послуги з лікування, 4 будинки і пансіонати
відпочинку, багато баз відпочинку, профілакторії та дитячі табори.
В області діють 7 стаціонарних закладів оздоровлення для дітей та підлітків. Вони
розташовані в екологічно чистих зонах на берегах річок та водойм: “Бригантина”,
“Хвиля”, “Чайка”, “Колосок” та інші. Завантаженість цих закладів становить 100%.
Крім того, в районі діють різні за наданням послуг санаторії:
1. Санаторій “Дружба”, що розташувався в Олександрії, серед зелених насаджень
із оздоровчим повітрям.
2. Санаторій “Гусарське урочище” — край мінеральних вод. Надається допомога
по лікуванню нирок, печінки, а також оновленню клітин крові.
3. Пансіонат «Славутич» у м. Світловодськ на березі Кременчуцького
водосховища.
4. Туристична база “Дніпро”.
5. Турбаза “Лісова пісня” , що розташувалась на березі озера посеред лісу.
Для збільшення туристичного потоку та перетворення туризму на одну з найбільш
прибуткових галузей економіки регіону слід також розглянути можливості
адміністративного центу – міста Кропивницький.
Для здійснення аналізу туристичної галузі міста слід виділити сильні та слабкі
сторони, а також можливості.
Сильні сторони туристичної галузі міста Кропивницького:
 вигідне транспортно-географічне розташування міста (у центрі України);
 розвинений промисловий комплекс міста (можливість для розвитку
індустріального туризму);
 неповторні пам'ятки архітектури;
 велика кількість пам'яток нерухомої культурної спадщини, які знаходяться на
державному обліку та занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

26
  наявність значної кількості привабливих ресурсів для туризму вихідного дня
до міста Кропивницького;
 доступна цінова політика у сфері туристичних послуг;
 наявність відомих промислових брендів;
 проведення на території міста міжнародної масштабної агропромислової
виставки, яка входить в ТОП-10 найбільших виставок Європи.
У 2021 році створено туристичний портал міста Кропівницький -
https://kroptravel.gov.ua/ (рис.7)

Рис.7. Головна сторінка туристичного порталу міста Кропівницький

Джерело: https://kroptravel.gov.ua/

Слабкі сторони туристичної галузі міста Кропивницького:

 відсутність пізнаваної і відомої туристичної атракції, яка б заохочувала приїзд
і перебування у місті;
 недостатня промоція міста та подій, які проводяться в місті;
 орієнтованість туроператорів міста на виїзний туризм;
 незначний набір туристично-рекреаційних послуг та видів дозвілля;
 відсутність чіткої концепції розвитку туризму (історія, відпочинок,
туристична привабливість);
 відсутність закладів хостельного типу та недостатня кількість готелів;
 відсутність інформації про можливості міста;
 недостатньо розвинене транспорте сполучення залізницею та відсутність
функціонування аеропорту;

27
  недостатня ініціативність підприємців туристичної сфери;
 відсутність маркетингової стратегії щодо просування туристичного продукту
на внутрішній та зовнішній ринки туристичних послуг та відсутність фінансування
цього напрямку на міському рівні;
 недостатня популяризація туристичного потенціалу міста Кропивницького як
в Україні, так і за її межами (через відсутність коштів, спрямованих на цей напрямок);
 відсутність туристично-інформаційного центру.
Для формування сприятливих умов для створення, модернізації та просування
туристичних продуктів міста Кропивницького розроблено «Програму розвитку
туристичної галузі міста Кропивницького на 2020-2022 роки» 8.
Для створення позитивного інвестиційного середовища в регіоні та залучати
потенційних інвесторів для побудувати туристичної інфраструктури, розроблено
приблизно 50 проєктів в регіонах та містах області.
Основними пріоритетними напрямками Програми є: розвиток туристично-
рекреаційної інфраструктури; збільшення кількості туристів та екскурсантів;
збільшення обсягу щорічних надходжень до міського бюджету від провадження
туристичної діяльності; зростання рівня зайнятості населення в індустрії туризму;
промоція туристичного потенціалу міста Кропивницький.

2.3. Аналіз діяльності туристичного підприємства «Країна У»

Туристична фірма «Країна У» була створена в листопаді 2019 р. у формі

товариства з обмеженою відповідальністю. Підприємство має повну самостійність,
відкритий розрахунковий рахунок в банку, має печатку із своїм найменуванням та
штампом. Її основним видом діяльності є реалізація туристичних послуг та створення
регіональних туристичних маршрутів. За формою власності це - приватне
підприємство, за кількістю працюючих - мале, за організаційною формою -
товариство з обмеженою відповідальністю.
Місце розташування офісу туристичного підприємства - центр міста
Кропивницький, вул. Курбаса 19. Статус та тип офісу - окрема орендована будівля на

8
Програма розвитку туристичної галузі міста Кропивницького на 2020-2022 роки , URL: http://kr-
rada.gov.ua/uploads/documents/25798-pr_rish_728_20-11-2019.pdf.

28
центральній вулиці. Орендна плата за приміщення вигідно компенсується,
враховуючи зручне місце розташування в діловому центрі міста.
Біля офісу підприємства є чимало різних закладів, офісів, які і будуть
потенційними клієнтами. У розглянутому сегменті є чимало конкурентів у місті.
Перелік потенційних конкурентів у м. Кропивницький: Турагентство «Всесвіт тур»,
Турагенція «Anex Tour», Турагентство «Гранд тур», Турагентство «Поехали с нами!»,
та інші.
Конкурентні переваги фірми «Країна У»:
1. висока кваліфікація;
2. хороша репутація у клієнтів;
3. відповідна технологія;
4. зручне місце розташування офісу;
5. низькі ціни;
6. особистий підхід до кожного туриста.
Фірма займатиметься турагентською діяльністю. Основний вид турпослуг,
пропонованих підприємством - це продаж пакетних турів, що надаються провідними
туроператорами. Протягом всього року фірма почала розробляти ще й туристичні
маршрути по області і в наступному році планує запустити продаж на один із них.
Також підприємство надає і додаткові послуги, такі як: продаж авіа- і ж/д квитків,
послуги трансферу, замовлення лімузинів, оформлення віз, страхування, продаж
путівників, реалізація подарункових сертифікатів, прокат туристичного обладнання,
бронювання готелів, прорахунок індивідуальних турів та туристичних маршрутів для
груп.
Підприємство вважає, що одним з найважливіших факторів стабільної роботи є
згуртованість та досвід команди, а також здатність вирішувати заплановані завдання
та виконувати довгостроковий план розвитку компанії. Тому, компанія сформувала
команду професіоналів, що мають вищу освіту, переважно туристичну чи у сфері
обслуговування і здатні забезпечити високий рівень сервісу. Члени команди
забезпечують високий організаційно-управлінський рівень господарської діяльності
за рахунок професійної компетенції, вміння знаходити взаємоприйнятні рішення і
представляти команду як єдине ціле (табл. 6).

29
 Таблиця 6. Штатний розпис туристичного агентства «Країна У»
Посади Кількість штатних посад Оклад
Директор 1 9 500
Бухгалтер 1 7 800
Менеджер 2 6 500 + % від продажів
Джерело: Узагальнено автором

В обов'язки менеджера входить – моніторинг ситуації на ринку, спілкування з

приймаючими компаніями, обговорення умови, в яких будуть розміщуватися клієнти,
а також бронювання місця і замовлення квитків. Менеджер повинен швидко підбрати
та пропонувати альтернативні пропозиції, якщо клієнт не знає, чого він хоче.
На підприємстві «Країна У» діє лінійна структура управління. Сутність лінійного
управління полягає в тому, що очолює кожен виробничий підрозділ керівник (орган),
який здійснює всі функції управління. Кожен працівник підрозділу безпосередньо
підпорядковується тільки цьому керівнику (органу). Підлеглі виконують
розпорядження безпосереднього керівника.
Офіс підприємства обладнаний всім необхідним приладдям для роботи: столи з
прийомними місцями – 5 шт., крісла для співробітників – 5 шт., стільці для
відвідувачів – 4 шт., тумбочки з ключами 2 шт., стелаж для каталогів – 1 шт., шафа
для одягу - 1 шт., вішалки - 6 шт., вішалка-стійка – 1 шт., диван для відвідувачів – 1
шт., журнальний столик – 1 шт., сейф – 1 шт., дзеркало – 1 шт., посуд (для
співробітників, для прийому відвідувачів) – 10 шт., рамки для сертифікатів та грамот
– 10 шт., рослини – 3 шт.
Обладнання для офісу: комп'ютери – 5 шт., телефон стаціонарний – 1 шт., телефон
мобільний - 2 шт. факс – 1 шт., принтер (3 в 1) - 1 шт., телевізор – 1 шт., кондиціонер
– 1 шт., кулер з водою – 1 шт., аптечка – 1 шт., годинник – 1 шт., канцелярське
приладдя (набори) – 5 шт., настінна карта світу – 1 шт..
Туристична фірма «Країна У» займається наданням туристських послуг,
організацією бізнес-поїздок, розробкою туристичних маршрутів і відвідування
міжнародних галузевих виставок, а так само реалізує тур-путівки в курортні міста
далекого по всьому світу, також фірма надає додаткові тур послуги. Підприємство діє
на підставі агентських угод з туроператорами, які передбачають фіксований відсоток
комісійної винагороди. У більшості випадків комісія складає 12%.
Маркетинговий план підприємства «Країна У» складений згідно моделі «4Р»
Джерома Маккарті і містить в собі чотири контрольованих фактори маркетингу:

30
  послуга (товар) - розширення асортименту пропонованих турів та екскурсій за
рахунок укладання нових контрактів з туроператорами різних країн та регіонів, не
задіяних у існуючій системі надаваних послуг. Пошук і розвиток нових напрямків та
маршрутів;
 ціна – налагодження системи знижок для постійних клієнтів та їх залучення у
так званому «сарафаному» радіо, що дасть змогу привабити нових туристів.
Збільшення агентського відсотка за рахунок збільшення продажів фірми, завдання
виходу на нових потенційних клієнтів може бути вирішена шляхом введення на
підприємстві системи телефонних продажів - телемаркетингу. Просування різних за
статусом турів знову таки ж для охоплення більшого спектру туристів, від багатих до
бідніших;
 канали розподілу;
 елементи комунікації.
Останні два фактори можна об’єднати в один – просування. В першу чергу це
розробка фірмового стилю фірми: логотип, слоган, фірмовий одяг.
Персональний логотип фірми, розроблений директором і дизайнерською фірмою
у корпоративних кольорах, представлений на рис. 8.

Рис. 8. Логотип та товарний знак туристичної фірми «Країна У»

Джерело: узагальнено автором за матеріалами підприємства

Оформлення офісу фірми створювалось з допомогою дизайнера в фірмовому

стилі та фірмових кольорах, і з комфортом для клієнта та персоналу. Працівники
одягнуті в білі сорочки та сині спідниці, що також відповідає стилю підприємства
(рис. 9).

31
 Рис. 9. Фірмовий одяг туристичної фірми «Країна У»
Джерело: Узагальнено автором за матеріалами підприємства

Підприємстві підтримує у своїй роботі слоган – «Ми працюємо, щоб Ви

відпочивали!». Слоган розміщений в офісі та на рекламній продукції.
Підприємство «Країна У» тісно співпрацює з рекламними компаніями для
залучення нових клієнтів.
Зовнішня реклама:
 Реклама на радіо. Звісно, агентство обрало місцеві радіостанції. Тут дуже
важливо, щоб реклама була помітною, чіпляла. Не менш важливий слоган – він
повинен бути незабутнім, щоб при необхідності слухач міг згадати назву або навіть
контактні дані.
«Літо в розпалі, пора відпочивати
Кудись з'їздити, кудись злітати,
Поїздка на море в іншу країну,
Збирай валізу з «Країною У».
Телефонуйте 0956784359, тур-фірма «Країна У», вул. Курбаса 19».
 Створення власного сайту. Сьогодні багато людей користуються інтернетом,
багато з них не хочуть відвідувати офіси. У таких випадках віддалений турагент може
допомогти клієнту за допомогою зворотного зв'язку.
 Контекстна реклама. Взагалі, реклама в інтернеті користується популярністю.
Вона охоплює величезну кількість населення, приваблює їх. Вивід сторінок сайту в
топ пошуку робить кількість потенційних клієнтів ще більшим.
 Поліграфічна продукція:

32
  реклама в газетах. Інформація розміщують у щотижневих газетах з
найбільшим охопленням читачів, це видання обласного та районного значення.
«Досить мріяти - пора відпочивати! Відпочинок - наша робота. Телефонуйте
0956784359, тур-фірма «Країна У», вул. Курбаса 19»;
 роздача листівок. Цей вид реклами є універсальним. Найкраще, роздавати
листівки в центрі міста і поруч з офісом агентства.
Останнім часом стало популярним використання месенджерів і підприємство
«Країна У» не виключення. Менеджер підприємства кожного дня перевіряє
клієнтську базу агентства, щоб за допомогою інтернет ресурсу привітати з днем
народження, або іншим визначним святом клієнта. Це дає можливість нагадувати
туристам про себе.
Розглянувши діяльність турпідприємства «Країна У» можна визначити, що
пропонується широкий вибір послуг: гірськолижні тури, відпочинок на морі, круїзи,
лікувальні тури на курортах України і за кордоном, екскурсійні тури и авіатури,
різноманітні автобусні тури, дитячий відпочинок, освіта и мовні курси в кращих
навчальних закладах за кордоном. Але слід зазначити, що тури по Кіровоградщини в
асортиментній пропозиції практичні відсутні, тому перспективу розвитку
підприємства бачимо саме у розвитку турів по Кіровоградській області.

33
 РОЗДІЛ ІІІ
КОНЦЕПТУАЛЬНІ СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ
РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА КІРОВОГРАДЩИНІ

3.1 Стратегічні напрямки розвитку туризму Кіровоградщини

Аналіз Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки та План
заходів на 2021-2023 роки із реалізації Стратегії розвитку Кіровоградської області на
2021-2027 роки (Додаток 1) дозволяє визначити що стратегічні напрямки туризму в
регіоні органи влади бачать в розвитку культурно-пізнавального та екологічного
(зеленого) туризму. Хоча індустріальний туризм також має багатий потенціал для
розвитку у Кіровоградській області.
Першими кроками реалізації стратегії розвитку регіону в туристичному напрямку
стало створення туристичного порталу Кіровоградщини. 29 вересня 2021 року в
рамках інтерактивної конференції "Туризм vs бізнес: від пропозиції до попиту" був
презентований інформаційний туристичний портал Кіровоградщини9.
Всього наразі в області понад 200 туристичних маршрутів, більше як 45 сільських
садиб, 71 туристична агенція та є 5,6 тисяч об'єктів культурної спадщини.
Сторінку порталу з туристичними локаціями ілюструє рис.10.

Рис.10. Сторінка туристичного порталу Кіровоградщини

Джерело: https://gre4ka.info/suspilstvo/66096-prezentuvaly-turystychnyi-portal-kirovohradshchyny

9
Інформаційний портал Кіровоградщини ,Гречка , Новини Кропивницький., URL:
https://gre4ka.info/suspilstvo/66096-prezentuvaly-turystychnyi-portal-kirovohradshchyny

34
 Планується, що портал буде не сталим, а доповнюватиметься новими
туристичними локаціями та маршрутами. До наповнення порталу зможе долучитися
кожен охочий. На порталі є карта, на якій будуть представлені туристичні об'єкти в
громадах та 30 туристичних магнітів, обрані до 30-річчя Незалежності України. Зараз
туристичний портал перебуває на технічних роботах щодо його наповнення.
Концептуальною основою розвитку туризму у Кіровоградській області вважаємо
реалізацію проєкту «Туристичні магніти України».
За ініціативою Президента України цього року започатковано проєкт «Туристичні
магніти України», що передбачає визначення в кожній області по три-п’ять найбільш
привабливих із погляду туризму об’єктів історико-культурного та природного
значення.
Головним амбасадором проєкту Кіровоградській області стала Обласна
універсальна наукова бібліотека імені Дмитра Чижевського, яка і презентувала в
Кропивницькому проєкт «Туристичні магніти Кіровоградщини» з визначеними 30-ю
найпривабливішими об’єктами для туристів.
Ці 30 туристичних магнітів відбирали, виходячи з рекомендацій Департаменту
культури і туризму Кіровоградської ОДА і на основі аналізу, вивчення інформації в
друкованих та інтернет-ресурсах, на ютубі, враження про ці об’єкти в туристів.
Бібліотека розвиває цей проєкт у співпраці з туристичними компаніями. «Туристичні
магніти» вже представлені на сайті Кіровоградської обласної універсальної наукової
бібліотеки імені Дмитра Чижевського в розділі “Туристичні магніти: мандруй
Кіровоградщиною”, де можна ознайомитися з детальною інформацією по кожному з
зазначених об’єктів - https://library.kr.ua/turmagnit/ (рис.11).
На сторінці представлені усі «магніти» і при клікі на об’єкт можливо
ознайомиться з всією необхідною для туриста інформацією про цей туристичний
об’єкт (рис.12).
Повний перелік «туристичних магнітів» Кіровоградської області представлено у
Додатку 2.

35
 Рис.11 Сторінка сайту бібліотеки
Джерело: https://library.kr.ua/turmagnit/

Рис.12. Інформація про «Туристичний магніт Кіровоградщини» - туристично-розважальний

комплекс «Хутір «Козацька долина».
Джерело: сторінка сайту Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені
Дмитра Чижевського - https://library.kr.ua/turmagnit/karbivka/

Окремо слід визначити концептуальні напрямки розвитку туризму в місті

Кіровоград.
Можливості туристичної галузі міста Кропивницького для подальшого розвитку
пов’язані з наступним:

36
  розвиток прямого транспортного сполучення (залізничного) з західними та
південними туристичними центрами України;
 функціонування аеропорту та відновлення авіаційного сполучення між
містами України, а в подальшому – поза її межами;
 розроблення та впровадження нових туристичних маршрутів та інноваційних
форм проведення екскурсій;
 позиціонування міста Кропивницького, як архітектурної перлини України;
 стимулювання розвитку туризму без значних фінансових затрат шляхом
залучення бізнесу, владних інституцій та громадськості;
 відновлення Фортечних валів святої Єлисавети;
 розвиток індустріального туризму;
 створення туристично привабливого об'єкта;
 створення умов для надання туристичних послуг особам з обмеженими
можливостями;
 розвиток туристичної галузі шляхом належної співпраці з суб'єктами
туристичної діяльності міста;
 проведення семінарів, конференцій, престурів, виставок та форумів в рамках
популяризації та розвитку туризму;
 налагодження співпраці з місцевими вищими навчальними закладами для
розвитку наукового (освітнього) туризму;
залучення інвестицій або донорських коштів на розвиток міського
туристичного продукту чи об'єкта.

3.2 Цифровізація туризму – концептуальний напрямок

Також концептуальним стратегічним напрямком в розвитку туризму

Кіровоградщини пропонуємо впровадження інноваційних інформаційних технологій
- а саме віртуального туризму. Реалізація цього забезпечується участю регіону у
всеукраїнському проєкті «Virtual Ukraine» 10.

10
Презентація проєкту «Virtual Ukraine», URL : https://virtualukraine.info/

37
 Всеукраїнський проєкт «Virtual Ukraine» займається оцифруванням туристичних
об’єктів України та їх популяризацією за допомогою сервісу переглядів онлайн-
екскурсій11.
Участь в проєкті дозволяє створити такі сервіси: зйомка та створення панорамних
фото туристичних, культурно-історичних ті індустріальних об’єктів; повітряна
зйомка та створення панорамних фото, адаптованих для розробки аероекскурсій;
адаптація панорамних фото для публікації в Facebook (VR 360); створення
презентаційних відео, адаптованих для публікації в Facebook та Youtube (VR 360);
створення класичних фото для публікації в Instagram; а також інші сервіси (рис.13).

Рис.13 Фрагмент презентації Всеукраїнського проєкту «Virtual Ukraine» .

Джерело: https://virtualukraine.info/

У цьому проєкті на сьогодні представлено 9 областей України, 37 районів, 65

громад, 348 об’єктів (рис.14). Івано-Франківщина є лідером за кількістю інтегрованих
об’єктів.

11
Сервіс «Virtual Ukraine», URL: https://virtualukraine.travel/F1ch1J1iP3/31607045p&8.33h&90t

38
 Рис.14. Головна сторінка порталу «Virtual Ukraine»
Джерело: https://virtualukraine.travel/F1ch1J1iP3/31791736p&359.98h&92.51t

Створення мапи Кіровоградської області дозволить створити багато віртуальних

мандрівок природними, історико-культурними локаціями, об’єктами і атракціями,
переважна частина яких буде представлена у кількох режимах-проєкціях. Це буде
спрощувати прокладання маршрутів для потенційних туристів Кіровоградщини і
розширювати межі охоплення цільової аудиторії у мережі Інтернет.


39
 ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Проаналізувавши вищезазначене, можна зробити наступні висновки та

узагальнення.
В Україні є всі фактори для подальшого розвитку цієї сфери: багаті природні та
історико-культурні ресурси, чудове географічне розташування, наявність
різноманітного рельєфу та водного забезпечення, тощо. Туризм став однією з
найбільш перспективних галузей, що розвивається в нашій країні – свідченням тому є
створення загальнодержавних програм і всеукраїнських та регіональних проєктів, як
то наприклад «Мандруй Україною», «Туристичні магніти України», «Virtual Ukraine».
Визначено, що туристичні ресурси є основною складовою для розвитку
рекреаційно-туристичного потенціалу. Але для розвитку туризму в регіоні основні
компоненти повинні рекреаційно-туристичного потенціалу повинні бути
доповненими елементами інфраструктури, а саме сукупністю підприємств що
надають різноманітні послуги для туристів: засоби розміщення, заклади ресторанного
господарства, транспортні підприємства, розважальні та культурні заклади,
екскурсійні підприємства та інші.
Кіровоградська область має в достатній кількості природний, культурний,
історичний потенціал для розвитку туристичної сфери. В регіоні є всі передумови для
створення потужного туристично-дозвіллєвого комплексу, який зможе конкурувати
на внутрішньому ринку туристичних послуг. Основними проблемами що заважають
розвитку туризму визначаємо недостатню популяризацію регіонального
туристичного продукту серед вітчизняних туристів, особливо відсутність
застосування сучасних інформаційних технологій і соцмереж.
Проаналізувавши в роботі існуючі і потенційні умови для розвитку туристичної
галузі, можна визначити пріоритетними для регіону такі види туризму: культурно-
пізнавальний, лікувально-оздоровчий, фестивальний, сільський «зелений». Останній
є найбільш є перспективним для Кіровоградської області, тому що майже кожен район
області налічує хоча б 5 гостинних садиб.
Для «зеленого» туризму в області існують усі передумови розвитку, який можна
розглядати як специфічну форму підсобної господарської діяльності у сільському
середовищі з використанням природного та культурного потенціалу регіону, або як
форму малого підприємництва, можливість вирішити проблему зайнятості сільського

40
населення, покращити його добробут, повніше використати природний та історико-
культурний потенціал сільської місцевості.
Для розвитку культурно-пізнавального туризму Кіровоградська область має
значний потенціал культурно-історичних пам’яток, архітектурних і природних
об’єктів. Так серед найпопулярніших туристичних об’єктів Кіровоградщини можна
виділити наступні: фортеця Святої Єлисавети; геометричний центр України (бувший
географічний), смт. Добровеличківка; урочище Каскади. розташоване у долині правої
притоки р. Плетений Ташлик – р. Буки; музей-заповідник Карпенка-Карого
(Тобілевича) «Хутір Надія»; дендрологічний парк «Веселі Боковеньки»; міський
дендропарк - паркова зона, яка розміщена на 45 гектарах.
Кіровоградщина приваблює і діячів культури та мистецтва, що бажають відвідати
6 особливих пам’яток цього напряму: обласний Академічний музично-драматичний
театр ім. М. Л. Кропивницького (це перший професійний театр в Україні);
Кіровоградський академічний обласний театр ляльок; аматорський студентський
театр «Резонанс» створений на базі Центральноукраїнському державному
педагогічному університеті ім. В.Винниченка; Кіровоградська обласна філармонія;
галерея «Єлисавєтград»; Олександрійський театр в м. Олександрія Кіровоградського
району.
Для розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Кіровоградській області сприяє
м'який клімат, мальовничі річки та водосховища. На території області діють санаторії
та пансіонати, багато баз відпочинку, профілакторії та дитячі табори, розташовані в
екологічно чистих зонах на берегах річок та водойм (завантаженість дитячих закладів
становить 100%).
Концептуальною основою розвитку туризму у Кіровоградській області вважаємо
реалізацію проєкту «Туристичні магніти України». На сьогодні в області 30
туристичних магнітів відбирали, виходячи з на основі аналізу, вивчення інформації в
друкованих та інтернет-ресурсах, на ютубі, враження про ці об’єкти в туристів.
Також концептуальним стратегічним напрямком в розвитку туризму
Кіровоградщини пропонуємо впровадження інноваційних інформаційних технологій
- а саме віртуального туризму. Реалізація цього забезпечується участю регіону у
всеукраїнському проєкті «Virtual Ukraine», займається оцифруванням туристичних
об’єктів України та їх популяризацією за допомогою сервісу переглядів онлайн-
екскурсій.

41
 БІБЛІОГРАФІЯ

1. Бейдик О.О., Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та

методика аналізу, термінологія, районування: монографія, ВПЦ «Київський
університет», Київ, 2001.
2. Вовк В. М., Мацібора О. В., Застосування геоінформаційних технологій в
геотуризмі (на прикладі геологічних пам’яток Кіровоградської області, «Теоретичні і
прикладні напрямки розвитку туризму та рекреації в регіонах України: Зб. наук.
праць» , ред. кол.: С. М. Неділько та ін., КЛА НАУ, Кіровоград, 2015.
3. Волошин І. М., Туристичні ресурси Кіровоградщини та їх геопросторове
поширення, «Теоретичні і прикладні напрямки розвитку туризму та рекреації в
регіонах України: Зб. наук. праць», ред. кол.: С. М. Неділько та ін., КЛА НАУ
Кіровоград, 2015.
4. Дані Головного управління статистики в Кіровоградській області, URL:
http://www.kr.ukrstat.gov.ua/?r=stat-info.
5. Еколого-економічні аспекти розвитку зеленого туризму на Кіровоградщині ,
URL: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/693/1/47.pdf
6. Животовська В. Г., Салова І. М., Основні напрямки розвитку туристичної
сфери в Кіровоградській області, «Теоретичні і прикладні напрямки розвитку туризму
та рекреації в регіонах України: Зб. наук. праць», ред. кол.: С. М. Неділько та ін., КЛА
НАУ, Кіровоград, 2016.
7. Кіровоградщина туристична, URL: http://tourism.kr-admin.gov.ua/
8. Колотуха О. В. Рекреаційно – туристські ресурси Кіровоградської області,
Кропивницький, 2016, с. 12
9. Колотуха О. В., Розвиток екологічного туризму в Кіровоградській області та
екологічні ризики, «Теоретичні і прикладні напрямки розвитку туризму та рекреації
в регіонах України: Зб. наук. праць» , ред. кол.: С. М. Неділько та ін., КЛА НАУ
Кіровоград, 2015.
10. Колотуха О. В., Туристично – краєзнавчі маршрути Кіровоградщини, РВЦ
КДПУ В. Винниченка, Кіровоград, 2002.
11. Кузик С. П., Географія туризму: навч. посіб., Знання, Київ, 2011.
12. Миргородська О. Л., Козинська І. П., Проблеми розвитку регіонального
туризму та шляхи їх вирішення (на прикладі Кіровоградської області , «Теоретичні і

42
прикладні напрямки розвитку туризму та рекреації в регіонах України: Зб. наук.
праць», ред. кол.: С. М. Неділько та ін., КЛА НАУ, Кіровоград, 2016.
13. На Кіровоградщині створили понад 200 туристичних маршрутів, URL:
https://persha.kr.ua/news/life/129489-na-kirovogradshhyni-stvoryly-ponad-200-
turystychnyh-marshrutiv/
14. Стрижевська Т.С., Наявні умови для розвитку сталого туризму в
депресивному регіоні Кіровоградської області, «Георграфія і туризм», Вип. 8, 2010.
15. Проблеми і перспективи розвитку сільського та зеленого туризму в
Кіровоградській області, URL:
http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/12385/2/Kozyrenko_magistr_2011.p
df.
16. Столярчук Н. В., Остапенко О. М., Проблеми становлення та розвитку сфери
сільського (зеленого) туризму в Кіровоградській області, «Теоретичні і прикладні
напрямки розвитку туризму та рекреації в регіонах України: Зб. наук. праць», ред.
кол.: С. М. Неділько та ін., КЛА НАУ, Кіровоград, 2015.
17. Туристичними стежками Кіровоградщини: бібліографічний покажчик,
Департамент культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської обласної
державної адміністрації, Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І.
Чижевського, м. Кропивницький, укладачі: Маламен О.П., Нельга О.Е., Пивовар Н.П.,
Кропивницький, 2017.
18. У Кропивницькому на початку січня 2019 року має розпочати роботу
туристично-інформаційний центр, URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-
tourism/2546872-u-kropivnickomu-stvorat-informacijnij-centr-dla-turistiv.html
19. Управління розвитком культури та туристично-рекреаційним потенціалом
Кіровоградщини, URL:
http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/4328/1/4__19_2016-30-40.pdf

43
 СПИСОК ТАБЛИЦЬ
Таблиця 1. Класифікація інфраструктури рекреаційно-туристичної сфери ..................9
Таблиця 2. Рейтинг природного потенціалу регіонів України………………………..14
Таблиця 3. Структура природно-заповідного фонду Кіровоградської області………17
Таблиця 4. Об’єкти зеленого туризму у Кіровоградській області…………………....24
Таблиця 5 Показники роботи колективних засобів розміщення Кіровоградської
області………………………………………………………………………….……….....25
Таблиця 6. Штатний розпис туристичного агентства «Країна У» …………..…….....30

СПИСОК РИСУНКІВ
Рисунок 1. Лісове озеро у Чорному лісі ………….….....................................................18
Рисунок 2. Онуфріївський парк.…………………….……………………...…………...19
Рисунок 3. Заповідник-музей «Хутір Надія»……….......................................................19
Рисунок 4. Геометричний центр України, смт. Добровеличківка …………..….........20
Рисунок 5 Музей «Хутір Надія»………….………….…..…...........................................21
Рисунок 6. Кіровоградський академічний обласний український
музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького ……………...…......................22
Рисунок 7. Головна сторінка туристичного порталу міста Кропивницький................27
Рисунок 8. Логотип та товарний знак туристичної фірми «Країна У»….....................31
Рисунок 9 Фірмовий одяг туристичної фірми «Країна У»……….................................32
Рисунок 10. Сторінка туристичного порталу Кіровоградщини ……............................34
Рисунок 11. Сторінка сайту бібліотеки ……………...…................................................36
Рисунок 12. Інформація про «Туристичний магніт Кіровоградщини» - туристично-
розважальний комплекс «Хутір «Козацька долина»…………...…...............................36
Рисунок 13. Фрагмент презентації Всеукраїнського проєкту «Virtual Ukraine» .........37
Рисунок 14. Головна сторінка порталу «Virtual Ukraine»….….....................................38

44
ДОДАТКИ

45
 Додаток 1

План заходів на 2021-2023 роки із реалізації Стратегії розвитку Кіровоградської

області на 2021-2027 роки (фрагмент)

Джерело: https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2021/11/plan-zahodiv-na-2021-2023-roky-iz-
realizacziyi-strategiyi-rozvytku-kirovogradskoyi-oblasti-na-2021-2027-roky.pdf

46
 Додаток 2

«Туристичні магніти» Кіровоградської області

47
48