Відповіді на запитання

Лиу 6(10)-Б

1. Домедична допомога – це невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на

врятування та збереження життя людини у невідкладному стані, мінімізацію наслідків
впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не маюьб
медичної освіти.

2. Невідкладний стан людини – це раптове погіршення фізичного або психічного здоров'я,

яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людини або оточуючих її
людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх
причин.

3. Серцево-легенева реанімація – невідкладна процедура, спрямована на відновлення

життєдіяльності організму та виведення його зі стану клінічної смерті; передбачає
компресію грудної клітки (непрямий масаж серця) та штучну вентиляцію легенів (штучне
дихання. Хоча, за останніми рекомендаціями, у разі, якщо не можливо робити штучне
дихання, можна лише робити непрямий масаж серця (глибина компресій 5–6 см, ритм
100–120 хв.

4. Зупинка серця в перші кілька хвилин призводить до стану клінічної смерті. Після
закінчення певного часу настає біологічна смерть. Якщо в першому випадку мінімальні
шанси на виживання у людини існують, то другий варіант передбачає розвиток
порушень, несумісних з життям.

5. Сукупність дій, які потрібно виконати за умов раптової зупинки серця, називають
серцево-легеневою реанімацією (СЛР). Якщо розпочати СЛР першої хвилини після
зупинки серця, шанси відновити його роботу сягають понад 85 %, а за 10 хвилин — уже
менше 10 %.

Важливо знати, що раптовій зупинці серця передують ознаки погіршення загального

стану людини. Найчастіше це пов’язано з хворобами серця. Якщо в людини раптово
з’явився дискомфорт чи тривалий стискаючий біль посередині грудної клітки, який не
зникає під час відпочинку й віддає в нижню щелепу або ліву руку; якщо людина
скаржиться на загальну слабкість, відчуття смерті, запаморочення, пітливість, порушення
ритму серцевої діяльності, негайно викликайте бригаду ЕМД, зателефонувавши «103»
або «112».

6. Ця процедура забезпечує проходження через серцевий м'яз електричного імпульсу,

який зупиняє неправильну роботу м'язу й створює умови для відновлення ритму та
«насосної» функції серця.

8. Ланцюг виживання — порядок дій, правильне проведення яких зменшує смертність,

зумовлену із зупинкою серцевої діяльності. Як і будь-який ланцюг, ланцюг виживання
міцний настільки, наскільки міцна його найслабша ланка. Зазвичай вирізняють чотири
основні незалежні ланки ланцюга виживання: ранній доступ, рання СЛР, рання
дефібриляція
9. Якщо дихання немає, розпочати серцево-легеневу реанімацію:

Виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з

частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину;
Виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски, тощо. При
відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки
натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд;

Поперемінно повторювати попередні два пункти до приїзду швидкої. Змінювати особу,

що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини.