Professional Documents
Culture Documents
учасне телебачення має в руках могутню силу
учасне телебачення має в руках могутню силу
учасне телебачення має в руках могутню силу
Проте результати опитувань, які час від часу проводять у різних країнах, свідчать, що в
занепаді культури та духовності все одно звинувачують пресу. Останнє з відомих мені опитувань
провели не так давно в сусідній Росії. 60 % респондентів твердо переконані, що духовність і
культура в їхній країні в повному занепаді. Винне насамперед телебачення, яке змагається в
показі «чорнухи» та поганого іноземного кіно, а свого рідного не показує і не знімає. Думаю, що
таке опитування в Україні дасть не менш виразні результати, а оцінки стану вітчизняної культури
будуть ще різкішими.
На мій погляд, такі опитування засвідчують не лише стан духовності та культури та
визначають їх «гробарів». Вони свідчать і про те, що ми все ще чекаємо, що хтось за нас обере
«розумне, добре, вічне», розсіє його, а нам залишиться тільки спожити готовий продукт. А як же
свобода вибору, яка, безумовно, є досягненням нашої молодої та недосконалої демократії? Ми
нарешті отримали доступ до таких явищ культури, про які й мріяти не могли в часи тоталітарного
минулого. Тобто вибір — година з Хемінгуеєм чи вечір з Хічкоком — це наш вибір. Ми отримали
можливість самим визначати якість культурного продукту, який би хотіли мати. До того ж вибір є
де реалізувати: достатньо бібліотек (хоча вони й животіють, а не живуть), збільшилася кількість
театрів, музеїв, художніх галерей.
Але його буде ще більше, бо маскультура дуже швидко переорієнтувалася на потреби сіренької
маси. А втім, — нікому і ніщо не заважає вимкнути телевізор під час показу фальшиво-плаксивого
серіалу і взяти в руки гарну книжку. Категорії занепаду чи, навпаки, розквіту культури та
духовності — то категорії відносні, залежні від суб'єктивного смаку.