Адміністративний

поділ Франції

Підготувала учениця
10 класу Пецух Софія
Адміністративний поділ Франції – ієрархічна
система територій і управління територіями
Франції. Адміністративний поділ Франції виконує
три головні функції: політичну (територіальні
спільноти), електоральну (виборчі округи) та
адміністративну (децентралізовані державні
органи).
До Французької революції 1789 р. Франція
поділялася на провінції. Термін “заморська
територія” не має юридичної сили після
конституційної поправки від 28 березня 2003 р.
Франція нараховує 101 департамент, 22
метропольних та п'ять заморських регіонів, 329
округів, 3883 кантони, 36783 комуни
(муніципалітети). Існує також поділ на 37
історичних провінцій.
Жодна адміністративна одиниця не має
законодавчих повноважень. Поділ метропольної
території на департаменти, кантони й комуни (або
муніципалітети) встановлено в 1789 р., поділ на
округи – у 1800 р. Регіони, як адміністративні
одиниці, виникли відносно недавно – у 50-х pp. XX
ст. Вони еволюціонували від адміністративного
об'єднання групи департаментів до
територіальних спільнот, очолюваних обраною
радою. Іншими колективними спільнотами, згідно
зі ст. 72 Конституції, є департаменти, комуни
(муніципалітети) та деякі спільноти з особливим
або заморським статусом. Інші рівні
адміністративного поділу мають лише суто
адміністративну або виборчу функцію.
Влада в територіальних одиницях
Влада в територіальних одиницях є децентралізованою. Франція
є однією з провідних світових держав, важливим внеском якої у
розвиток місцевого самоврядування є, зокрема, формування
сучасних муніципальних інститутів.
На сьогодні законодавство Франції повністю регулює всі питання, що
стосуються організації і становища місцевого самоврядування на всіх
рівнях адміністративно-територіального устрою. Усі закони об'єднані
в Адміністративний кодекс, який є реальною конституцією місцевого
самоврядування у Франції.
Складовими частинами адміністративно-територіальної системи
Франції є комуна, кантон, округ, департамент і регіон, однак кантон і
округ не мають власних адміністративних органів і виступають як
територіальні межі для функціонування певних державних установ.

У результаті реформування адміністративно-територіальної системи у

Франції існують такі види територіальних самоврядних колективів:
регіон, департамент, комуна.

Регіон як адміністративно-територіальна одиниця отримує існуючі на

сьогоднішній день повноваження в 1982 р. після прийняття Закону
“Про децентралізацію”, і стає головним суб'єктом реалізації важливих
соціально-економічних програм розвитку, основними завданнями
якого є забезпечення економічного розвитку, упровадження програм
у сфері охорони здоров'я, розвиток території і реалізація
інфраструктурних проектів. Нині у Франції нараховується 27 регіонів
(п'ять з яких розташовані на заморських територіях).
Головним представницьким органом регіону є регіональна рада,
вибори до якої відбуваються по департаментам на основі пропорційної
виборчої системи з 5% бар'єром, де кожен департамент отримує
кількість представників пропорційно до кількості населення, але не
менше трьох.

Департамент виконує координаційні функції щодо діяльності комун

і наділений повноваженнями розподіляти фінансові субсидії між
комунами. У результаті проведення реформи було значно розширено
повноваження департаменту.
Представницьким органом департаменту є генеральна рада, членами
якої є генеральні радники, які обираються за мажоритарною системою
в два тури; виборчим округом є кантон. Генеральні радники
обираються на шість років, кожні три роки оновлюється половина
складу ради. Виконавчу владу в регіоні представляє голова
генеральної ради (до адміністративно-територіальної реформи ці
повноваження були покладені на префекта департаменту).
Комуна – базова одиниця адміністративно-територіальної
системи Франції. Основу місцевого самоврядування Франції
складають комуни, які є нижчою ланкою адміністративно-
територіального поділу і базовим рівнем демократичного
самоврядування. Ця адміністративна одиниця є найбільш
наближеною до пересічних громадян. На цьому рівні
відсутні державні органи загальної компетенції.

З початку 70-х pp. XX ст. одним із пріоритетів розбудови

місцевого самоврядування у Франції стала адаптація
територіального поділу країни до нових демографічних і
економічних умов. 16 січня 1971 р. затверджується “Закон
Марселлена”, у якому процедура скорочення кількості комун
мала явно примусовий характер. Цим законом передбачався
загальний план злиття комун, причому представник
держави – префект – наділявся суттєвими повноваженнями.

Комуни, щоб краще виконувати покладені на них функції,

утворюють публічно-правові міжкомунальні об'єднання, які
мають на меті спільне фінансування й управління
технічними спорудами та комунальними службами,
розробку проектів у сфері впорядкування територій,
містобудування тощо.

На 1 січня 2006 р. та у зв'язку із входженням Майотти до складу

Франції 31 березня 2011 р. на правах заморського департаменту
Французька метрополія – тобто частина французької території,
розташована в Європі, а також заморські території
адміністративно поділяються таким чином: 22 метропольні
регіони та п'ять заморських регіонів.
Регіон – французька адміністративна одиниця першого порядку.
Керівний орган регіону – регіональна рада, який обирається на
шість років шляхом прямих виборів.

Франція нараховує 96 департаментів у метрополії, хоча

нумерація зупиняється на 95-му департаменті
У кожному департаменті є префект. Префект департаменту, у
якому розташований адміністративний центр регіону, є
також префектом регіону.

 329 округів. Кожен департамент поділяється на

численні округи (за винятком території Бельфор, що
являє собою один округ), у кожен з яких призначається
супрефект, тобто представник префекта в
адміністративному окрузі. Супрефекта мають сприяти
роботі префекта свого департаменту.
 3883 кантони. Округи, у свою чергу, поділяються на
кантони. їх роль полягає в забезпеченні виборчої
мережі. На кантональних виборах кожен кантон обирає
свого представника в генеральну раду. У міській зоні до
однієї комуни входить кілька кантонів. У сільській зоні
один кантон найчастіше складається з кількох комун.
 36682 комуни (муніципалітети). Муніципальний
рівень адміністративного поділу є найнижчим у
переважній більшості випадків. Одна комуна (чи
муніципалітет) відповідає території певного міста або
села. До комуни можуть входити кілька кантонів, але
вона може бути частиною лише одного округу.

Керівним органом комуни є муніципальна рада, яка

обирається на шість років. Головою рад є мер.

Три найнаселеніші комуни Франції: Париж, Маурсель та

Ліон поділяються на 45 муніципальних округів: 20-у Парижі,
16 – Марселі та шість – Ліоні. Муніципальні округи не мають
нічого спільного з департаментальними.

Деякі комуни можуть також охоплювати кілька населених

пунктів, що спричинено або традиційною близкістю цих
населених пунктів, або малозаселеністю території.