Professional Documents
Culture Documents
Документ Microsoft Word
Документ Microsoft Word
локальних
протистояннях. Більшість нинішніх регіональних конфліктів виникає на етнічному й
релігійному підґрунтях. У другій половині ХХ ст. було створено ядерну зброю й ракетну
техніку, нагромаджено хімічні й біологічні засоби масового знищення людей. Тоді виникла
реальна загроза винищення цілих країн і континентів у разі розв’язання третьої світової
війни. Світові запаси зброї достатні для багаторазового знищення всього живого на Землі.
Регіональні конфлікти, релігійне протистояння й етнічні війни часто стають причиною
міжнародного тероризму, який «розширює» географію конфліктів і залучає до них інші країни
й народи.
Саме світові війни, що призвели до колосальних людських і матеріальних втрат у більшості
країн, показали, що політичні проблеми світу слід розв’язувати мирним шляхом і
об’єднаними зусиллями.
Можливі рішення розв’язання глобальних політичних проблем:
ООН, міжнародні регіональні організації, окремі держави докладають чимало зусиль для
розв’язання міжнародних суперечок мирними засобами (ухвалення рішень на спеціальних
засіданнях і самітах, схиляння учасників конфлікту до переговорів, посередництво між ними,
залучення міжнародних миротворчих сил).
ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ
Глобальну демографічну кризу визначають два протилежні процеси: старіння націй у
країнах з високим рівнем економічного розвитку та постсоціалістичних країнах
і демографічний вибух (швидке неконтрольоване зростання кількості населення) у країнах,
що розвиваються. Ще один аспект демографічної проблеми — так званий міський вибух. Це
прискорена і невпорядкована урбанізація, здебільшого у країнах, що розвиваються. Таке
явище супроводжується появою міських нетрів — кварталів, де в занедбаних або
нашвидкуруч збудованих житлах селиться біднота. Цей процес називають хибною
урбанізацією.
Подолання глобальної демографічної кризи вимагає проведення країнами демографічної
політики, утілення якої залежатиме від конкретних проблем. Наприкінці XX ст. — на початку
ХХІ ст. (до 2016 року включно) у країнах Європи, США, Канаді, Австралії, Японії та деяких
країнах, що розвиваються (Куба, Уругвай), природний приріст не перевищував 5 ‰ на рік, а в
низці європейських країн цей показник був від’ємним. Зниження показників народжуваності
призводить до зменшення кількості населення працездатного віку, депопуляції (зменшення
загальної кількості) у майбутньому і значного зростання частки літніх людей. Новий тип
вікової структури спричиняє проблеми економічного, політичного і культурного
характеру. Тому головним напрямом демографічної політики цих країн є пошук шляхів
стимулювання народжуваності. Такою є демографічна політика й України, яка впродовж
чверть століття має від’ємний природний приріст населення.
У великій групі країн Африки, Південної і Південно-Західної Азії, Океанії, низці країн
Центральної і Південної Америки зберігаються традиції високої народжуваності і відповідно
середньорічний природний приріст становить 15 – 25 ‰, а в країнах Тропічної Африки —
близько 30 ‰. Це зумовлює швидке зростання кількості населення, що в багатьох країнах цих
регіонів призводить до загострення соціально-економічних проблем: надто повільне
підвищення рівня доходів населення або його зниження, швидкі темпи розвитку хибної
урбанізації, збільшення кількості безробітних, недоїдання і голод, зростання чисельності
неграмотних, погіршення медичного обслуговування. У такій ситуації необхідні розумні кроки
щодо обмеження народжуваності, пошук шляхів розв’язання нагальних соціальних проблем.
Глобальність демографічних проблем полягає в тому, що вони не можуть бути локалізовані
в якомусь певному регіоні, а надмірне зростання кількості населення в окремих країнах може
спричинити помітні зміни на геополітичній арені всього світу. Зокрема, унаслідок масових
міграцій населення — «нового великого переселення народів» — із країн, що розвиваються, в
економічно розвинені країни.
(Стан охорони здоров'я у багатьох країнах викликає тривогу. Багато сучасних хвороб є
наслідком погіршення екологічної ситуації, малорухомого способу життя, частих
психологічних стресів. Замість вже подоланих, виникають нові епідемії. У країнах, що
розвиваються, важливою причиною смертності залишаються інфекційні хвороби. У
промислово розвинених країнах більшість людей помирає від серцево-судинних і
ракових захворювань.)
ПРОДОВОЛЬЧА ПРОБЛЕМА
Ця проблема полягає у спроможності Землі прогодувати теперішнє і майбутні покоління.
Вона полягає у повсякчасному фізичному й економічному доступі людей до безпечної та
поживної їжі, необхідної для задоволення їхніх харчових уподобань і дієтичних потреб, що
забезпечує активний і здоровий спосіб життя. Не всі країни можуть гарантувати продовольчу
безпеку своїм громадянам. Майже 800 млн людей щодня голодують, ще 2 млрд потерпають
від дефіциту мікроелементів. Здебільшого це мешканці країн, що розвиваються.
Причиною голоду є неспроможність країн, що розвиваються, виробляти продукти або
купувати їх на зовнішніх ринках через примітивну аграрну культуру, складність природних
умов і скромні державні доходи. У деяких країнах голод спричинений масштабними
збройними конфліктами чи витратою економічних ресурсів на військові, а не нагальні
людські потреби.
Серед чинників, які мають особливе значення для розв’язання продовольчої проблеми,
— земельні ресурси. Однак, як вам відомо, не всі земельні площі планети придатні для
вирощування сільськогосподарських культур чи випасання худоби. Особливою проблемою
є деградація продуктивних земель. Це не лише виснаження ґрунтів, їх ерозія, а й забруднення
різними хімічними сполуками, що потрапляють разом з мінеральними добривами й
отрутохімікатами
Світове сільськогосподарське виробництво є величезним чинником зміни клімату
забруднювачем внутрішніх вод. Тому перед ним сьогодні стоять доволі непрості суперечливі
завдання: задовольняти щораз більші потреби населення в їжі при зменшенні використання
хімічних засобів інтенсифікації виробництва. Спеціалісти ФАО радять застосовувати клімат-
чутливі методи ведення сільського господарства — такі як безорний обробіток ґрунту,
застосування сівозмін, збагачення ґрунту органічними добривами, біологічні способи
боротьби зі шкідниками, агролісомеліорація. Потрібно поліпшувати деградовані землі, а не
розчищати від лісів нові.
Великою проблемою є втрати продовольства. Понад третина їжі, виготовленої у світі,
втрачається чи марнується. Це становить 1,3 млрд тонн на рік. У країнах, що розвиваються,
велика кількість продовольства втрачається під час збору врожаю та його зберігання
внаслідок недостатнього технічного оснащення, знищується шкідниками.
У 2014 р. на конференції ООН було прийнято програму боротьби з голодом. Понад 100
країн світу взяли на себе зобов’язання до 2025 року покінчити з голодом. Задля збільшення
продовольчої безпеки у світі необхідно змінити спосіб життя та мислення людей. Для
боротьби з голодом слід розвивати сільське господарство найбідніших країн і збільшити
обсяги інвестицій в інфраструктуру сільських районів у цих державах.
Причини продовольчої проблеми:
неспроможність країн, що розвиваються, виробляти продукти або купувати їх
на зовнішніх ринках через примітивну аграрну культуру
складність природних умов
скромні державні доходи
можливі масштабні збройні конфлікти
витрата економічних ресурсів на військові, а не нагальні людські потреби
деградація продуктивних земель (виснаження ґрунтів, їх ерозія, забруднення
різними хімічними сполуками)
втрати продовольства (під час збору врожаю та його зберігання внаслідок
недостатнього технічного оснащення, знищення шкідниками)
Способи рішення продовольчої проблеми:
застосовувати клімат-чутливі методи ведення сільського господарства (безорний
обробіток ґрунту, застосування сівозмін, збагачення ґрунту органічними добривами,
біологічні способи боротьби зі шкідниками, агролісомеліорація)
поліпшувати деградовані землі, а не розчищати від лісів нові.
програма боротьби з голодом
розвивати сільське господарство найбідніших країн і збільшити обсяги інвестицій в
інфраструктуру сільських районів у цих державах
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА
Причинами виникнення глобальних екологічних проблем (забруднення атмосфери,
гідросфери, руйнування земель, збіднення біологічного різноманіття та ін.) є нераціональне
природокористування на рівні держав та низька екологічна культура на рівні особистості.
Проблеми забруднення гідросфери:
проникнення шкідливих речовин у горизонти міжпластових вод під час аварій на
нафтових свердловинах або закачування забруднених стічних вод під землю
забруднення вод світового океану нафтопродуктами та побутовими відходами
потрапляння в океану нафти внаслідок її витікання на шельфі, аварії танкерів чи
підводних нафтопроводів
припинення обміну між повітрям і водою у місцях поширення нафти, що призводить
до загибелі морських організмів і різкого зменшення вологості повітря