Summary

The paper entitled “Translator as researcher: perspectives on training and

life-long professional improvement of translators” is devoted to helping translator
students develop translation-oriented research competence. The major aims are to
provide a teaching / learning framework to be applied specifically for helping
translation students develop research competence, to define the importance of
research competence as a sub - competence of translation competence, to analyse
the results of the in - class and out - of - class activities designed for observing the
development of research competence is presented . The last part is devoted to the
discussion on the results of the activities and suggestions concerning the ways of
providing students with the insights into the essential requirements of life - long
professional improvement .

The paper considers the main task of translator training programs. It’s
learning translation in all its aspects and helping student translators to become
competent specialists. However, the dynamic nature of the translation industry,
doesn’t make it easy to achieve this goal.

The first part of the paper is devoted to translation competence and the ways
of developing it. Researchers haven’t reached a consensus on the definition of
translation competence. Nevertheless, they have defined its structure that consists
of the following sub-competences such as:

 linguistic;
 cultural;
 textual;
 subject;
 research;
 transfer.

Firstly, the author highlights and focuses readers' attention on the research
sub-competence. According to the researcher, the research sub-competence is the
most important in the translator's activity, however, of course, it is the most
effective in combination with other sub-competencies. It bases on the ability to
apply the necessary research knowledge and skills for translation purposes and to
act as a competent researcher who knows what to research, where to research and
how to research using textual cues, and general erudition. Accordingly, one of the
crucial requirements for translators is the ability to adapt themselves to social,
cultural, economic and technological changes that require wide awareness. As an
example, the author cites his own research, which proves that the translator
occupation is influenced by various factors. Therefore, the scope of this work is
characterized by instability and variability.

The author provides readers with a study conducted with the second - year
students at the Department of Translation and Interpreting at İstanbul Arel
University. The study lasted four weeks. During this time, the group students
learned and discussed the features of translation. Students participating in the study
were provided with an online help manual and two texts in English for translation
into Turkish (mother tongue). Furthermore, the students did not know the fact the
translation was available online.

According to the article, Katharine Reiss classifies text into four main types:

 informative type;
 expressive type;
 operative type;
 mixed type.

Having examined the branches of the categorization, it is now necessary to

clarify that ST1 is an instructive text of operative type and ST2 is a text of mixed
type , being both operative and expressive. Hence, that students were asked to to
translate the content of the webpage into Turkish to be published on the official
website while in the brief for ST2 , the students were asked to translate the Jaguar
advertising slogan into Turkish to be used by the Jaguar Company in an
advertising campaign in Turkey. In addition, they were asked to determine the
skopos of each translation on the basis of their analysis of the source texts and the
briefs .

Students' research sub-competence was assessed according to three criteria:

EC1: Did the student research unknown vocabulary/terms/phrases by using

monolingual dictionaries, parallel texts and other relevant sources in addition to
bilingual dictionaries?
EC2: Did the student research known vocabulary/terms/phrases if necessary?
EC3: Did the student research the subject matter of the source text in addition to
vocabulary/terms/phrases?
The findings of this study indicates that not all participants were able to
complete the task, but more than half of the students managed to translate the text.
After analyzing the works, it became clear that most students resorted to ECI,
using different helping sources, and the least fulfilled EC2.

After the research, the participants provided their comments, which prove
the importance of the translator's research activities. Briefly, some students used
parallel text, analyzed the semantic meaning of words, and made decisions about
translation based on their analyzes, so, they did the task well. Those, who
performed the translation unsatisfactorily, admitted that they did not examine the
meaning of the word. Participants' comments also shows the need to explore the
subject matter, in some cases the history and origins of the subject matter, the
cultural and social aspects of the ST1 and, of course, the vocabulary and
terminology related with it.

In conclusion, based on research, the author argues the significance of the

translator's research competence. This work confirms the necessity to teach future
translators to focus on in-depth analysis of the ST and extensive study of its topic
for effective translation.
 Стаття “Перекладач як дослідник: перспективи підготовки та
підвищення кваліфікації перекладачів протягом усього життя” має на меті
надати систему викладання/навчання, яка буде застосовуватися спеціально
для допомоги студентам-перекладачам у розвитку дослідницької
компетентності, визначити особливості та значення дослідницької
компетентності як субкомпетенції перекладацької компетенції та
проаналізувати й обговорити результати внутрішньокласної та позакласної
діяльності, призначеної для спостереження за розвитком дослідницької
компетентності.

У статті розглянуто головне завдання програм підготовки перекладачів:

вивчення перекладу в усіх його аспектах та допомога студентам-
перекладачам стати компетентними фахівцями. Проте через динамічний
характер перекладацької індустрії реалізація цієї мети стає нелегким
завданням.

Хоча й науковці не знайшли єдине визначення перекладацької

компетенції, проте виокремили її структуру, яка складається з таких
субкомпетенцій :

 мовна;
 культурна;
 текстова;
 предметна;
 дослідницька;
 перекладацька.

Найперше, автор виокремлює і орієнтує увагу читачів на

дослідницькій субкомпетенції. Вона, за словами науковця, є найважливішою
в діяльності перекладача, але, звісно, найефективніша в поєднанні з іншими
субкомпетенціями. Її суть полягає в здатності застосовувати необхідні
дослідницькі знання та навички для цілей перекладу та діяти, як
компетентний дослідник, який знає, що, де і як досліджувати,
використовуючи текстові підказки, та загальну ерудицію. Тобто, одне з
найважливіших вимог до перекладача це вміння постійно пристосовуватись
до соціальних, культурних, економічних та технологічних змін, які
вимагають широкої обізнаності . Як приклад, автор наводить власне
дослідження, яке доводить, що діяльність перекладача піддається впливу
різних чинників, а отже, сфера цієї роботи характеризується нестабільністю
та мінливістю.

Автор ознайомлює читачів з дослідженням, проведеним на курсі

перекладу з студентами другого курсу кафедри письмового та усного
перекладу в приватному некомерційному університеті у Стамбулі.
Дослідження тривало чотири тижні, протягом яких на заняттях обговорювали
особливості перекладу. Студентам-учасникам дослідження надали онлайн-
довідник та два тексти англійською мовою для перекладу на турецьку (рідну)
мову. Цікавим фактом було те, що переклад був доступний в онлайн форматі,
проте студенти цього не знали.

Відповідно до статті, за класифікацією Катерини Райс, існує чотири

типи тексту:

 інформаційний тип;
 експресивний тип;
 оперативний тип;
 змішаний тип.

За цією класифікацією, вихідний текст належить до оперативного типу,

а перекладений – до змішаного. Повертаючись до дослідження, ми бачимо,
що студентам запропонували перекласти вихідний текст для публікації на
веб-сторінці та рекламний слоган для рекламної компанії.
 Дослідницьку субкомпетентність студентів оцінювали за трьома
критеріями:

К1:Чи досліджував студент невідому лексику/терміни/фрази,

використовуючи одномовні словники, паралельні тексти та інші відповідні
джерела на додаток до двомовних словників?

К2: Чи досліджував студент відомий словниковий запас/терміни/фрази,

якщо необхідно?

К3:Чи досліджував студент тему вихідного тексту на додаток до

словникового запасу/термінів/фраз?

Результати дослідження продемонстрували, що не всі учасники змогли

виконати завдання, проте більша половина студентів впоралась з перекладом.
Після аналізу робіт стало зрозуміло, що найчастіше студенти вдавались до
К1, використовуючи різні джерела, а найменше застосовували К2.

Після дослідження учасники надали свої коментарі, які доводять

важливість дослідницької діяльності перекладача. Адже ті студенти, котрі
добре справились з завданням, використовували паралельний текст,
аналізували семантику слів та на основі цього приймали рішення щодо
перекладу. Ті ж, хто виконали переклад незадовільно, зізнались, що не
досліджували значення слова. Коментарі учасників також продемонстрували
необхідність досліджувати предмет вихідного тексту, в деяких випадках
історію та походження предмету дослідження, культурні та соціальні
аспекти, які заклали в вихідний текст та, звісно, лексику й термінологію,
пов’язану з ним.

Отже, автор статті, на основі досліджень, аргументує важливість

дослідницької компетенції перекладача. Ця робота доводить необхідність
навчати майбутніх перекладачів акцентувати увагу на глибокому аналізі
вихідного тексту та широкому вивченні його теми для здійснення
ефективного перекладу.