А .Я .

М А Л Я Р Ч У К

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ
 Правильне вимовляння кожного звука та
добре розвиненій фонематичний слух —
ось головні передумови для правильного
правопису.
К. Д. Ушинський

ідбираючи до спеціальних логопедичних дошкільних та шкіль­

В них закладів, важливо'Чійоєчййві розмежувати дітей з первіс­
ними 'мовленнєвими порушеннями в||і дітей з врнй^еним Слухом
та розумово відстал и х ї оскільки у Штанніх Можна ^остерігати
схожі ПрЬяви мовленнєвих вад. Але хоча зовнішні прояви й по­
дібні, все ж мовленнєві порушення Зу^>влЄнО різними причинами.
Важливо з’ясувати, ШЙ Ж саме причини,зу^вДЮють відхилення у
мовленнєвому розвитку Вони набчнб виявляються під час обсте­
ження різних сторін пізнавальної діяльності Д1Т$Й. Тому обсте­
ження першим починає лікар -психоневролог, а потім, продовжує
логопед. Якщо дитину Об^ТОЖуЮть на ИИС, то снільно 3 лікарем-
пСихоневрологом у ньому беруть участь псйХолог", логопед, цеда-
гсгг-дефектолог, що дозволяє точніше встайовитй діагноз
кщ о поруш ення м овлення є первйїнимг ШЗбто слух та інтелект
Я дитини- в м еж ах норми: у д ітей із пониж еним слухом та розу­
мовою відсталістю поруш ення м овлення є вторинним дефектом),
дітей направляю ть до спеціальних логопедичних дош кільн и х та
ш кіл ьн и х закл адів. Н а логопедичних пун ктах при загальноосвіт­
ніх ш колах маю ть навчатися д іти, я к і страж даю ть поруш енням
м овлення первісно.
еоретичні методичні реком ендації з обстеж ення м овлення
Т викладено в кн и гах “Основы теории и п р акти к и логопедии”
(под ред. Р . Е. Л евиной) — М ., П росвещ ение, 1967; Л огопедия”
(под ред. проф. Л . С. Волковой) — М ., П росвещ ение, 1989 та ін.
аний посібник м ае суто п рактичний характер, у ньому подано
Д м овленнєвий м атеріал (у м алю нках, завданнях) д л я різно-
стороннього обстеж ення усного та писемного м овлення. Він реко­
мендований д л я вчителів-логопедів, М ПК, учителів та вихователів
ш к іл і дош кіл ьн и х закладів.
подіваємось, щ о цей посібник допомож е підвищ ити рівень об­
С стеж ення м овлення дітей будь-якого віку незалеж но від х а р а к ­
теру їхнього основного дефекту.

П о с і б н и к складається з та к и х розділів:

З
 І. ОБСТЕЖ ЕННЯ БУДОВИ ТА МОТОРИКИ
АРТИКУЛЯЦІЙНОГО АПАРАТУ

Усі виявлені деф екти будови арти куляц ій н ого апарату,

моторики і мовлення фіксую ться логопедом у мовленнєвій картці
чи протоколі обстеження мовлення. Оглядаючи артикуляційний
апарат, логопед відзначає дефекти губ, зубів, прикусу, язи ка,
піднебіння (мож ливі дефекти будуть вказані далі). Під час
перевірки моторики (рухливості) артикуляційного апарату логопед
пропонує виконати різні вправи:
— д л я гу б : розтягнути губи у посміш ку, потім зробити губами
трубочку, закласти нижню губу на верхню і навпаки та ін.;
— д л я я з и к а : підняти язи к до піднебіння, потім опустити вниз
до ниж ніх зубів; переміщ увати кінчик язи к а від одного куточка
губ до іншого, цмокати язиком та ін.;
— д л я м ’я к о г о п ід н е б ін н я : пропонуємо дитині кіл ька разів
вимовляти звук “а” і в цей час спостерігаємо за рухливістю
м ’якого піднебіння! перевіряємо видих повітря через ніс, рот;
— д л я щ ел е п : перевіряєм о рухливість ниж ньої щелепи; про­
симо її висунути вперед, праворуч, ліворуч і т. д.
У посібнику подано ф ункціональні проби обстеження мов­
леннєвої моторики доктора медичних наук О. М. Мастюкової для
виявлення легкого (стертого) ступеня дизартрії (Л екції на курсах
“П ідвищ ення кваліф ікації вчителів-логопедів”. — М ., 1979).
Усі дані обстеження фіксую ться, оскільки навіть незначні від­
хилення в руховій ф ункції артикуляційного апарату можуть при­
звести ДО мовленнєвих вад.

II. ОБСТЕЖ ЕННЯ ФОНЕМАТИЧНОЇ СИСТЕМИ

У цьому розділі подано мовленнєвий матеріал (у завданнях та

малю нках) для обстеження фонематичного сприймання, аналізу та
синтезу, уявлення.
Необхідно пам ’ятати, що коли у дитини в процесі вим овляння
слів відзначається нестійке користування звукам и мовлення, їх
зм іш ування, однакове вим овляння групи або пар звуків, то це
показник недостатнього розрізнення звуків. У дітей із таким и
дефектами можуть бути відхилення в оволодінні читанням та
письмом.

4
 III. О Б С Т Е Ж Е Н Н Я В И М О ВЛ Я Н Н Я
ЗВ У К ІВ ТА СЛІВ

У цьом у р озд іл і подано м овленнєвий м атер іал (у м ал ю н к ах та

завд ан н ях ) д л я обстеж ення ви м о в л ян н я сви стяч и х , ш и п л я ч и х ,
сонорів, д зв ін к и х п ри голосн и х, йотован и х Звуків — усі у різн и х
скл адови х п о зи ц ія х , а т а к о ж м ал ю н ки д л я обстеж ення ви м ов­
л я н н я слів з різною складовою структурою
Слід попросити д и ти н у н азвати м ал ю н к и сам остійно та відо­
браж ен о. Д еф екти ви м о в л ян н я зву к ів ф іксую ться: спотворення,
зам ін а, зм іш у в ан н я , відсутність певного зву к а; зап и сую ться п р и ­
к л а д и спотвореного ви м о в л ян н я стр у кту р и слів.
Н еобхідно п а м ’я т а т и , щ о п о руш ен н я дитиною стр у кту р и слів
нерід ко вк азу ю ть на те, щ о у неї були або щ е є в и я в и загального
н едорозвинення м овл ен н я.

IV. О БС Т Е Ж Е Н Н Я С Л О В Н И КА Д И Т И Н И

Л огопед сп очатку обстеж ує а к т и в н и й , а потім паси вн и й

сл овн и к д и ти н и . П арал ельн о з перевіркою акти вн ого сл о вн и ка
з ’ясо ву ється ро зу м ін н я сл ів ш л ях о м ставл ен н я п и тан ь, уточ н ен н я
зм істу слів та їх у за га л ь н ен н я.
У цьом у п осібнику подано м ал ю н к и з т а к и х тем: ф р у к ти ,
овочі, ін струм ен ти , м еблі, дерева, од яг, тран сп орт, посуд, твар и н и
(с в ій с ь к і т в а р и н и , д и к і т в а р и н и , к о м а х и , п т а х и ), ш к іл ь н е
п р и л ад д я, ігр аш к и .
П ідібрано т а к о ж м овленнєвий м атер іал — м ал ю н к и д л я н а зи ­
в а н н я ч асти н предм етів, ч асти н т іл а тв ар и н , л ю дини (н ап р и к л ад ,
у м аш и н и : ку зо в , к а б ін а , кол еса тощ о).
П ідібрано м ал ю н к и д л я об стеж ен н я словникового зап асу сло­
вам и , я к і б о зн ач ал и дію , о зн а к и предм етів; за в д а н н я на підбір
си н он ім ів, ан тон ім ів, сп іл ьн ок орен еви х слів.
П ер евір яється сп очатку а к ти в н и й сл овн и к д и ти н и . М алю н ки ,
я к і д и ти н а не зм о гла н а зв а ти , беруться логопедом н а за м іт к у , а
потім дем онструю ться знову (дл я п ер евір к и пасивного сл овн и ка) з
п р о х ан н ям п о к а за ти той ч и ін ш и й предм ет, ви к о н у ван у дію тощ о.
С ловник дітей не за в ж д и є д остатнім п о к азн и к о м загального
н ед орозви н ен н я м овл ен н я. З а л е ж н о від середовищ а, ви х о в ан н я та
ін ш и х п р и ч и н м ож е сп остерігати ся багатство чи обм еж еність слов­
н и к а д и ти н и . В ін повинен р о згл я д ат и с я не ізольован о, а в сукуп-

5
н о с т і з ін ш и м и п р о я в а м и , з о к р е м а , з о с о б л и в о с т я м и р о з в и т к у ф о ­
н ем ати ч н ої та грам ати чн ої будови м овленн я.

V. О Б С Т Е Ж Е Н Н Я ГРА М А ТИ Ч Н О Ї
БУ Д О В И М О В ЛЕН Н Я

О бстеж ую чи гр ам ати ч н у будову м овл ен н я, логопед звертає

увагу і ф іксує таке: чи вд ається д и ти н і описати зм іст сю ж етн и х
м ал ю н ків у ф орм і розповідного м овл ен н я чи ш л ях о м п ер ер ах у ­
ва н н я о крем и х предметів» зо б р аж ен и х н а м ал ю н ку , без опису­
ва н н я дій та якостей ; я к і речен н я — прості ч и п ош и рен і —
ви кори стовує д и ти н а, я к і ч асти н и м ови п ри цьом у ви кори стовує і
я к е їх н є грам ати чн е оф орм л ен н я, ч и п рави л ьн о в ж и в а є п р и ­
й м ен н и к и . П арал ельн о п ер евір яється і р о зу м ін н я речень ш л ях о м
ви к о н ан н я р ізн и х прохан ь логопеда (н ап р и к л ад : “П о к л ад и л ін ій к у
м іж зош итом та к н и ж к о ю ” тощ о).
У цьом у посіб н и ку подано р я д сю ж етн и х м ал ю н к ів н а т а к і
тем и: “Д опом ож ем о в и ж и ти п т а х а м ” , “Р ад ієм о пробудж енню
п р и род и ”, [ ‘Н асолод ж уєм ося теп л ом ” , “З а б л у к а л и ” .
Д л я д етальн іш ого об стеж ен н я гр ам ати ч н и х к атего р ій п ід і­
брано м овленнєвий м атер іал (у м ал ю н к а х та за в д а н н ях ) д л я
перевірки :
а) в ж и в а н н я та р о зу м ін н я п ри й м ен н и к ів ;
б) в м ін н я в и зн ач ати рід ім е н н и к ів та зай м ен н и к ів;
в) в м ін н я зм ін ю вати ім е н н и к и у м н ож и н і;
г) в м ін н я у зго д ж у вати ч и сл ів н и к и з ім ен н и к ам и ;
д) в м ін н я від м ін ю вати ім е н н и к и та п р и к м е тн и к и ;
е) в м ін н я у зго д ж у вати ім е н н и к и з п р и к м е тн и к а м и у роді та
чи слі;
є) вм ін н я від м ін ю вати д ієсл ова у особах та ч и сл ах;
ж ) -в м ін н я утворю вати нові слова з допомогою суф іксів та
п реф іксів.
Д іти з н орм ал ьн и м м овленнєвим розви тком сп р авл яю ться з
д ан и м и за в д ан н ям и , а у дітей із за га л ь н и м н ед орозви н ен н ям м ов­
л е н н я обов’язк о в о тр ап л яю ться п о м и л к и , я к і вк азу ю ть н а недо­
статн є сф орм ування гр ам ати ч н о ї будови м овл ен н я. З агал ьн е недо­
р о зви н ен н я м овл ен н я є причиною у с к л а д н е н н я оволодіння д и ти ­
ною ч и та н н ям та письм ом .
П р о а н а л ізу в а в ш и д а н і р ізн о с т о р о н н ь о ї п е р е в ір к и усного
м овл ен н я, ви зн ач аю ть д іагн оз п о руш ен н я м овлен н я:

6
 а) фонетичне поруш ення м овлення (поруш ено вим овляння
однієї чи к іл ьк о х груп звуків), зумовлене ф ункціональним пору­
ш енням (що в мовній к а р тц і не ф іксується) або органічним пору­
ш енням периферійного мовленнєвого апарату (коротка п ід ’язи кова
зв ’я з к а та ін .), ринолалією чи дизартрією ;
б) фонетико-фонем атичне поруш ення м овлення (порушено
вим овляння звуків та ф онем атичну систему м овлення), зумовлене
ф ункціональним поруш енням (що в мовній кар тц і не ф іксується)
або органічним поруш енням периферійного мовленнєвого апарату
(коротка п ід ’язи ко в а з в ’я з к а та ін.), ринолалією чи дизартрією ;
в) загальне недорозвинення м овлення (вим овляння звуків по­
руш ується не завж д и , оскільки вони вж е м ож уть бути ви п рав­
лені), щ о ви яв л яється у поруш енні фонем атичної системи та л е к ­
сико-грам атичної будови м овлення — аграм атизм и, я к і зум овлені
алалією , дизартрією , ринолалією чи затрим кою мовленнєвого роз­
витку. В казується рівень ЗНМ .

VI. О БС ТЕЖ ЕН Н Я Ч И Т А Н Н Я ТА ПИСЬМ А

Вищ е вж е згадувалось, щ о ф онетико-фонем атичне та загальне

недорозвинення м овлення впливаю ть н а здатність дитини оволо­
діти читан н ям та письмом. Тому поряд з обстеж енням усного м ов­
л ен н я в учнів необхідно перевіряти ч и тан н я та письмо.
У цьому розділі посібника дано тексти д л я перевірки чи тан н я
та переказу, окрем і літери д л я чи тан н я, склади,! слова різної
складової структури.
П роводячи обстеж ення чи тан н я, необхідно зосередитися на
характері читання: д итина читає по складах, ціли м и словами чи
перебирає окрем і літери і важ к о поєднує їх у склади та слова.
Звертається увага на особливості пом илок: чи заміню є д итина в
процесі ч и тан н я одні -літери на інш і (свистячі н а ш и п л яч і та
н авп аки , д звін кі приголосні на глухі та н авп аки , 'м ’я к і на тверді
та ін.); чи відповідаю ть ці зам іни їх м овленнєвому поруш енню ,
я к и й характер ін ш и х пом илок; я к и й темп чи тан н я, а також
ступінь розум іння прочитаного.
Усі ці спостереж ення та аналіз пом илок допомож уть уточ­
нити, чим зумовлено недоліки читання: ф онетико-фонем атичним
чи загальним недорозвиненням м овлення.
Д л я перевірки письм а пропоную ться тексти д л я слухових
д и ктан тів (2—4 класи), слова д л я скл адан н я речень, опорні слова
д л я скл адан н я і запису розповідей. Я кщ о д итина не мож е

7
сп р ави ти ся з ц и м и за в д а н н ям и , проводиться д и к та н т о крем и х
л іт е р , с к л а д ів , сл ів , речень; а т а к о ж п ереп и суван н я з друкованого
та писаного тексту.
П одано зр а зо к схем и а н а л ізу п исьм ових робіт. В аж л и в о вм іти
в ід р ізн я т и д ітей з н ед о лікам и п и сьм а, зум овл ен и м и м овленнєвою
недостатністю , від д ітей , у я к и х н ед о л іки п и сьм а в и к л и к а н і ін ш и ­
м и п р и ч и н ам и , н а п р и к л а д , педагогічною зап ущ ен істю , двом ов­
ністю т а ін.
Я к щ о д и ти н а не м ає деф ектів в усном у м овленні і не доп ускає
с п е ц и ф іч н и х п о м и л о к н а з а м і н у л і т е р (ш и п л я ч и х н а сви стяч і,
твердих п риголосних н а м ’я к і, д зв ін к и х н а гл у х і), але робить
багато ін ш и х п ом и лок , у цьом у в и п ад к у від ставан н я у п и сьм і не
м о ж н а в в а ж а ти н аслід ком м овлен н єви х п оруш ень.
П р о ан ал ізу в авш и р езу л ьтати об стеж ен н я всіх сторін усного
м овл ен н я, а т а к о ж ч и та н н я та п и сьм а, в и зн ач аю ть д іагн оз пору­
ш е н н я ч и та н н я і письм а:
а) д и с л е к с ія та д и с гр аф ія, зум овлен і ф он ети ко-ф он ем ати чн и м
нед орозви н ен н ям м овлен н я: за н аявн о сті пом и лок у п исьм ових
роботах і ч и та н н і н а з а м і н у л іт е р , щ о п о з н а ч а ю т ь з в у к и (сви ­
с тяч и х н а ш и п л я ч і, д зв ін к и х п риголосних н а гл у х і, тверди х на
м ’я к і тощ о);
б) * д и с л е к с ія та д и с гр аф ія , зум овлені з а г а л ь н и м н е д о р о з в
н е н н я м м овлен н я: за н аявн о сті пом и лок у п исьм ових роботах і
ч и та н н і, к р ім п о м и л о к н а з а м і н у л і т е р , обов’я зк о в и х п ом и лок ,
зу м о в л е н и х н е д о р о зв и н е н н я м г р а м а т и ч н о ї будови м о в л е н н я
{а гр а м а т и зм и ).
Згід н о з м овленнєвим д іагнозом ви зн ач а єт ьс я, де д и ти н а м ає
отри м увати логоп еди ч н у допомогу: в д о ш кіл ьн о м у логопедичном у
за к л а д і, у ш к о л і д л я дітей із в а ж к и м и ро зл ад ам и м овл ен н я, на
логопедичном у п у н к т і п ри загальн оосвітн ій ш к о л і ч и в л ого­
педичном у каб ін еті при д и тя ч ій п о л ік л ін іц і.
В становлений м овлен н єви й діагн оз д озвол яє т а к о ж зн ай ти
н а й р а д и к ал ь н іш і способи і м етоди п о д ол ан н я н ед о л іків м овл ен н я.
З р о зум іл о, щ о не к о ж н ій д и ти н і м о ж н а пропонувати всі
завд ан н я д л я в и к о н ан н я . З ал еж н о від в ік у та р о зв и т к у м овл ен н я
д и ти н и логопед в и р іш у є, я к і за в д а н н я д авати д л я п роведення
обстеж ення її м овл ен н я.

8
ОБСТЕЖЕННЯ БУДОВИ
ТА МОТОРИКИ
АРТИКУЛЯЦІЙНОГО
АПАРАТУ
 ОБСТЕЖ ЕННЯ БУДОВИ ТА МОТОРИКИ
АРТИКУЛЯЦІЙНОГО АПАРАТУ

1. Губи (нормальні, товсті, вузькі, розщеплені; рухомі, малорухо­

мі, парез; вправи виконує, не виконує, виконує із зусиллям).
2. Зуби (нормальні, зайва кількість, зуби поза щелепною дугою,
рідкі).
3. Прикус (нормальний, відкритий передній, відкритий боковий,
прогнатія, прогенія; ниж ня щ елепа рухома, малорухома,
парез; вправи виконує, виконує із зусиллям , не виконує).
4. Я зик (нормальний, великий та м ’ясистий, довгий та вузенький,
короткий; під ’язикова зв ’я зк а нормальна чи коротка; рухо­
мий, малорухомий, напруж ений, парез; вправи виконує, ви­
конує із зусиллям , не виконує).
5. П іднебіння (т в е р д е п ід н е б ін н я — нормальне, високе, готичне,
низьке, ш ироке; наявність розщ еплення: повне, часткове,
однобічне, двобічне, доопераційне, обтуратор, проопероване,
рубці. М ’я к е п ід н е б ін н я — нормальне, укорочене, розщ еп­
лене, відсутнє; рухоме, малорухоме, напружене, парез).
6. Видих (нормальний, тільки ротовий, зміш аний).

Спеціальні ф ункціональні проби обстеження мовленнєвої

моторики для виявлення легкого (стертого) ступеня дизартрії
доктора мед. наук О. М. Мастюкової (Л екції для слухачів
курсів “П ідвищ ення кваліф ікації логопедів”. — М ., 1979).

1 проба. Висунути язи к вперед та тримати нерухомо, одночасно

дивитись на палець, що рухається (повторити кіл ька разів).
Якщ о язи к починає рухатись або намагається рухатись — це
показник поруш ення артикуляційної моторики.
2 проба. Робимо артикуляційні вправи й слідкуємо за рухом
голови дитини та напруж енням ш ийних м ’язів (перевіряємо
рукою).
Якщ о рухається голова чи напруж ую ться м ’язи ш иї — це
поруш ення артикуляційної моторики.
3 проба. Пропонуємо дитині виконати артикуляційні вправи й
слідкуємо за рухом рук та ніг.
Якщ о напружую ться чи рухаються пальці рук та ніг — це
показник поруш ення артикуляційної моторики.

10
 ОБСТЕЖЕННЯ
ФОНЕМАТИЧНОЇ
СИСТЕМИ

па — ба

до — то — до
ОБСТЕЖЕННЯ ФОНЕМАТИЧНОГО СПРИЙМАННЯ, АНАЛІЗУ
ТА СИНТЕЗУ, УЯВЛЕННЯ
1. РОЗРІЗНЕННЯ БЛИЗЬКИХ ФОНЕМ:
а) ПРОПОНУЄМО ДИТИНІ ПОСЛУХАТИ ТА ЗНАЙТИ ЦЕ
ПРЕДМЕТ НА МАЛЮНКУ.
Де коза? (Потім: де коса, рак, лак, мишка, миска,Итрава,
дрова, тачка, качка, пилка, білка?)

12
б) ПОСЛУХАТИ І ПОВТОРИТИ СКЛАДИ ТА СЛОВА:
па — ба то — до
па — ба — па то — до — то
ба — па — ба до — то — до
Па — ба — б а ­ - па до — то — то — до
пити — бити — мити
шити — жити - - лити
м ’яти — їсти — мити

13
 2. ВИДІЛЯННЯ ПЕВНОГО ЗВУКА З РЯДУ ЗВУКІВ

ДИТИНА СЛУХАЄ РЯД ЗВУКІВ ТА ПІДНІМАЄ РУКУ,

ПОЧУВШИ ПЕВНИЙ ЗВУК
А” серед о, а, у, и, і, а
У ’ серед и, і, у, о, а, у
;д” серед р, м, д, с, т, д, к
с” серед м, н, р, с, д, к, с
с” серед Ш , 3, с, ж , ц, ч, с
;ш ” серед Л, М, Н, Ш, X, к, ш
;ш ” серед ж , ч, ш, с, щ , ш, ц

3. ВИЗНАЧЕННЯ НАЯВНОСТІ ЗВУКА В СЛОВІ:

а) ДИТИНУ ПРОСЯТЬ СКАЗАТИ, ЧИ Є ПЕВНИЙ ЗВУК У

ПОЧУТОМУ СЛОВІ:
“а” в словах: осінь, аґрус, укол, оси, аркуш , сік, сам,
син, кіт, мак;
“о” в словах: оклик, айстра, око, армія, усп іх, окунь,
лак, сом, мак, лом;
“к ^ в словах; кран, грім, кріт, кіт, гра, ікра, кулька,
година, ліжко;
“п” в словах: булка, пакет, бабуся, пилка, лапи,
клубок;
“с” в словах: зозуля, синиця, снігур, стіл, миска,
миш ка, кришка*;посуд, козел, осінь;
“ш ” в словах: ш пак, жайворонок, шиш кар, жаба,
шафа, шапка, сапа, машина, ож ина, аґрус;
“ц ” в словах: цапеня, суш а, чапля, лисиця, бочка,
вівця, лис;
“т” в словах: тканина, дрова, дах, трава, дім , тин,
тачка.

б) ДИТИНА ПОВИННА ВИЗНАЧИТИ, ЯКИЙ СПІЛЬНИЙ

ЗВУК В ЦИХ СЛОВАХ:
аркуш , аґрус, армія, айстра;
осінь, око, оклик, окунь;

14
 стіл, стілець, стіна, стукати;
ніс, лис, аґрус, автобус;
кініка, мишка, кришка, кашка;
норка, дірка, марка, Мурка.

4. ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ФОНЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ

а) НАЗВАТИ ПЕРШ ИЙ, А ПОТІМ ОСТАННІЙ ЗВУК В

СЛОВАХ:
аркуш, урна, осінь, кран, дріт, стіл, шпак, кіт, мак,
сік, лис, око, риба;
б) ПОЛІЧИТИ ЗВУКИ В СЛОВАХ:
мак, дах, сом, лоша, маки, палка, дірка, стіл, кран,
столи, крани, хустка, коржик;
(Для учнів, котрі тією чи іншою мірою оволоділи навичками
фонематичного аналізу слів, спеціально підбираються для аналізу
слова багатоскладові, зі збігом приголосних, із звукам и, що
неправильно вимовляю ться дитиною, слова, що рідко зустріча­
ються в мовленні, типу: ш паківня, каструля, перестукування,
прописуватися, кораблебудівник, найсуворіш ий та інш і.)

в) ПОРІВНЯТИ СЛОВА ЗА ЗВУКОВИМ СКЛАДОМ:

сам — сом, сом — лом, сон — сом, сон — син, лис —
ліс, білка — булка;
г) НАЗВАТИ, СКІЛЬКИ СЛІВ У РЕЧЕН Н І.
ЯКЕ 1-ше (2-ге, 4-те, 3-тє) СЛОВО?
Діти рвали польові квіти.
Біля школи зелена ялинка.
Дідусь купив червоні яблука.
д) ЗНАЙТИ ЗВУК (СКЛАД), НА КОТРИЙ'ПАДАЄ НАГОЛОС,
У СЛОВАХ ЦИХ РЕЧЕН Ь.

15
 5. ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ФОНЕМАТИЧНОГО УЯВЛЕННЯ

а) ПРОПОНУЄМО ДИТИНІ ПОДИВИТИСЬ НА МАЛЮНКИ,

НАЗВАТИ ЇХ ТА ЗНАЙТИ МАЛЮНОК, У НАЗВІ ЯКОГО Є ЗВУК
С (потім Ц, Зу НІ, Ж , р , Л, Т, Д, П, б , В):

16
 ÄWT

ш ш Щ

Ш -з ш Ш

; 1
- «

Зі^ВДЯМ*’'

ійгота

б) ВІДІБРАТИ ІГРАШКИ З ПЕВНИМ ЗВУКОМ: з “С”

(або Ш , р , Л та ін.)»
в) ПРИДУМАТИ ТА НАЗВАТИ СЛОВА З ПЕВНИМ ЗВУКОМ:
зІ р ”
(або Су Uly Л , ЯСу З , Д, В та ін «)і. ,'v'*
17
ОБСТЕЖЕННЯ ВИМОВЛЯННЯ
ЗВУКІВ ТА СЛІВ
 ОБСТЕЖЕННЯ ВИМОВЛЯННЯ ЗВУКІВ ТА СЛІВ
1. В И М О В Л Я Н Н Я З В У К ІВ (САМ ОСТІЙНО, В ІД О Б Р А Ж Е Н О )

З в у к и С, С*

19
Звуки З, З*

20
Звуки Ц, Цг

21
Звуки Д З, ДЗ*

22
Звук Ш та склад Ш1

23
З в ук Ж та ск л ад Ж1
Звук ДЖ

Звукосполучення [шч] Щ

25
Звук Ч та склад 41

26
Звуки Л , ЛР

27
Звуки р , р г

28
Йотовані звукосполучення

29
Дзвінкі звуки б , В, Д , Г, Ґ

ЗО
 Крім роботи з малюнками пропонуємо різні завдання для
перевірки звуковимовлення:
а) НАЗВАТИ ЧАСТИНИ ТІЛА ЛЮДИНИ;
6} ДОРАХУВАТИ ДО Ш
в) ПОВТОРИТИ ЗА ЛОГОПЕДОМ АБО ПРОЧИТАТИ ВІРШІ
Н. ЗАБІЛИ:
Стоять п і д СНІГОМ сосни сонно.
Сидять на соснах снігурі.
Санчата на ставок з розгону
Скотились весело з гори.
* * *
Ш маток сальця ш укає м иш ка,
“У наш ій ш афі ш урудить,
Я к шугоне на кіш ку мишка! *
А мишка: — шуФН» у ш парку вмить!
* * *
Ж у ки дзиж чать в садочку літом.
По стеж ці ж абка — плиг та плиг!
Ж орж ини квітнуть жовтим цвітом,
К руж ляю ть бджоли біля них.
* * *
Л елека ластівку питає:
— Хто вищ е всіх птахів літає?
Літаю ть люди вищ е всіх
Н а л ітаках своїх легких!
* * *
Ром аш ки рвати ми хотіли
Над річкою в рясній траві.
І раптом равлика зустріли
Із ріж кам и на голові.
І ) РОЗПОВІСТИ ВІРШ, КАЗКУ (ЯКУ ЗНАЄ ДИТИНА)? f
д) ПОСЛУХАТИ ТА ПОВТОРИТИ РЕЧЕННЯ:
Сергійко поступився місцем бабусі в автобусі.
Коля і Боря — брати і великі друзі.
Кучерява берізка розвісила сереж ки.
У полі Сашко знайш ов гніздо ж айворонка.
31
 2. ОБСТЕЖЕННЯ СКЛАДОВОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА

НАЗВАТИ МАЛЮНКИ

32
НАЗВАТИ МАЛЮНКИ

33
ОБСТЕЖЕННЯ
СЛОВНИКА
ДИТИНИ
 ОБСТЕЖ ЕННЯ СЛОВНИКА ДИТИНИ

Разом із перевіркою активного словника перевіряється і

пасивний словник дитини (розуміння слів).
М алю нки, котрі дитина не змогла назвати, занотовуємо для
себе.
П ісля перевірки активного словника дитини демонструємо їй
ці малю нки та просимо показати, наприклад, де ж ираф а. Якщ о
дитина показує, то це слово є в її пасивному словнику? Необхідно
також ставити питання до тих чи інш их слів, щоб відповіді дитини
давали можливість побачити, я к вона розуміє лексичне значення
слова.
Наприклад:
Л о г о п е д : Щ о таке сокира?
Д и т и н а : Сокирою рубають дрова,
або
Сокира — це інструмент, котрим рубають дрова,

1. НАЗВАТИ КОЖ ЕН МАЛЮНОК. ЯКИМ ОДНИМ СЛОВОМ

МОЖНА НАЗВАТИ ВСІ МАЛЮНКИ? (Н априклад: яблуко, слива,
груш а, виш ня — це ф рукти.)

35
 НАЗВАТИ КОЖЕН МАЛЮНОК. ЯКИМ ОДНИМ СЛОВОМ
МОЖНА НАЗВАТИ ВСІ МАЛЮНКИ?

36
 НАЗВАТИ КОЖЕН МАЛЮНОК. ЯКИМ ОДНИМ СЛОВОМ
МОЖНА НАЗВАТИ ВСІ МАЛЮНКИ?

ииі і

37
 НАЗВАТИ КОЖЕН МАЛЮНОК. ЯКИМ ОДНИМ СЛОВОМ
МОЖНА НАЗВАТИ ВСІ МАЛЮНКИ?

38
 НАЗВАТИ КОЖЕН МАЛЮНОК. ЯКИМ ОДНИМ СЛОВОМ
МОЖНА НАЗВАТИ ВСІ МАЛЮНКИ?

39
 Н А ЗВ А Т И КО Ж ЕН МАЛЮ НОК. ЯКИМ ОДНИМ СЛОВОМ
М О Ж Н А Н А З В А Т И ВСІ М А Л Ю Н К И ?

40
 НАЗВАТИ КОЖЕН МАЛЮНОК. ЯКИМ ОДНИМ СЛОВОМ
МОЖНА НАЗВАТИ ВСІ МАЛЮНКИ?

41
 НАЗВАТИ КОЖЕН МАЛЮНОК. ЯКИМ ОДНИМ СЛОВОМ
МОЖНА НАЗВАТИ ВСІ МАЛЮНКИ?
 НАЗВАТИ КОЖЕН МАЛЮНОК. ЯКИМ ОДНИМ СЛОВОМ
МОЖНА НАЗВАТИ ВСІ МАЛЮНКИ?

43
 НАЗВАТИ КОЖЕН МАЛЮНОК. ЯКИМ ОДНИМ СЛОВОМ
МОЖНА НАЗВАТИ ВСІ МАЛЮНКИ?

44
 НАЗВАТИ КОЖЕН МАЛЮНОК. ВИЗНАЧИТИ, ЯКИЙ МА­
ЛЮНОК ЗАЙВИЙ. ЯКИМ ОДНИМ СЛОВОМ МОЖНА НАЗВАТИ
ВСІ ІНШІ МАЛЮНКИ?

45
 НАЗВАТИ КОЖЕН МАЛЮНОК. ВИЗНАЧИТИ, ЯКИЙ МА­
ЛЮНОК ЗАЙВИЙ. ЯКИМ ОДНИМ СЛОВОМ МОЖНА НАЗВАТИ
ВСІ ІНШІ МАЛЮНКИ?

46
 НАЗВАТИ КОЖЕН МАЛЮНОК. ВИЗНАЧИТИ, ЯКИЙ МА­
ЛЮНОК ЗАЙВИЙ. ЯКИМ ОДНИМ СЛОВОМ МОЖНА НАЗВАТИ
ВСІ ІНШІ МАЛЮНКИ?

47
 2. НАЗВАТИ ЧАСТИНИ ПРЕДМЕТІВ, ЧАСТИНИ Т
ТВАРИН ТА ЛЮДИНИ (ЛЯЛЬКИ) (наприклад: у чайника є ручка,
кришка тощо).
 3. НАЗВАТИ ПРЕДМЕТИ ЗА ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯМ, А ЛЮ­
ДЕЙ ЗА РОДОМ ЇХ ЗАНЯТЬ.

Я к називають предмет, яким чеш уть волосся?

Я к називають предмет, у яком у варять їж у?
Я к називають предмет, яким ріж уть папір?
Я к називають предмет, яким ріж уть хлібй
Я к називають предмет, з допомогою якого їдять
борщ?
Я к називають предмет, з допомогою якого їдять
картоплю , м ’ясо?
Я к називають дівчинку (хлопчика), котра ходить до
ш коли?
Я к називають людину, я к а лікує (навчає дітей
і т. ін.)’?'

4. НАЗВАТИ ДІЮ.

ЩО РОБИТЬ АБО ЯК ПЕРЕСУВАЄТЬСЯ?

49
ЩО РОБИТЬ АБО ЯК ПЕРЕСУВАЄТЬСЯ?

Гадюка ... Заєць Машина

К іш ка Корова Коза л*

50
ЩО РОБЛЯТЬ ЦИМИ ПРЕДМЕТАМИ?

51
ЩО РОБЛЯТЬ ЦИМИ ПРЕДМЕТАМИ?

62
ЩО РОБЛЯТЬ ЦІ ЛЮДИ?

53
ЩО РОБЛЯТЬ ЦІ ЛЮДИ?
ЩО РОБИТЬ ЛЯЛЬКА АБО ЩО З НЕЮ РОБЛЯТЬ?

55
 5. ПІДІБРАТИ ОЗНАКИ ДО ПРЕДМЕТІВ, ЗОБРАЖЕНИХ НА
МАЛЮНКАХ (наприклад: стрічка — шовкова, червона, широка,
довга та ін.).
ПІДІБРАТИ ОЗНАКИ ДО ПРЕДМЕТІВ

зліш
і ■-ii.il|
^гаш тп

% ч і г

^ 3

А
57
Ч И Й (Ч И Я , ЧИЄ АБО ЧИ Ї)?
(Н априклад: ведм еж і лап и та ін.)

58
ЯКІ БОНИ (АБО ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ)?
ЗРОБЛЕНІ З ДЕРЕВА

ЗРОБЛЕНІ ЗІ СКЛА

1
( 5 ^

5
[
1

59
ЯКІ ВОНИ (АБО ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ)?
ЗРОБЛЕНІ ЗІ СТАЛІ

60
 6. П ІД ІБРА ТИ :

а) синонім и. Яким б л и зьки м за зм істом словом м ож на

зам інити слова:
лікар, сум, радість, швидко,
величезний, вчитель;
(Слова д л я довідок: великий, веселощ і, скоро, доктор, журба*
викладач.)

б) антонім и. П ідібрати слова з протилеж ним змістом:

холодний, товстий, гострий,
ледачий »твердий, мокрий;
(С лова д л я довід ок: сухий, тонкий, гарячий, ту п и й ,
працьовитий, м ’який.чдС

61
 в) спільнокореневі (споріднені) слова.
Пропонуємо дітям подивитись на малюнок та знайти слова з
коренем “сад”.
— Які слова з коренем “сад” ще знаєте?

Пригадати та назвати слова з коренями:

ліс (лісний, лісовий, лісистий, лісистість, лісник,
лісничий, лісовик, лісівник, лісівництво та ін.);
земля (земний, земляк, землячка, земляний,
землянка, землистий та ін.);
весело (веселий, веселити, веселощі, веселка,
веселитися та ін.).

62
 ОБСТЕЖЕННЯ
ГРАМАТИЧНОЇ БУДОВИ
МОВЛЕННЯ
 ОБСТЕЖ ЕННЯ ГРАМ АТИЧНОЇ БУДОВИ МОВЛЕННЯ

1. СКЛАСТИ ОПОВІДАННЯ ЗА СЕРІЄЮ СЮЖЕТНИХ МАЛЮНКІВ

Пропонуючи дітям скласти та розповісти оповідання за

сю жетними малю нкам, занотовуємо для себе, чи розповідає
дитина, логічно пов’язуючи речення, що відображають події,
зображені на малю нках; чи називає окремі речення (які —
непоширені чи пош ирені)^ чи називає окремі слова; чи є помилки
на узгодж ення та керування.

а) ДОПОМОЖЕМО ВИЖИТИ ПТАХАМ

64
 і§ ш

ґщ Щ . Ц '■' -'« '•' \ '‘ ''' '^ СУ^Мл^К -~ш . i£0T:‘ ••.
ІІЩ Ш Я
ш й
iw S fi
•
Щ шж
МёшШЁЁя В/ w j t т9,>™ш•»*"" Ç ^ . ]. ■. ^bÿri ДИЕ-ДиИ*^

Щ&Ш.

ШЩ*
йей
Шй

' -;' .s:;v

^llfв

щ ш ш

S â» IjHtfSJ
ЗЬ^рВКшДИ

1 ІШ Ш Ш
б) РАДІЄМО ПРОБУДЖЕННЮ ПРИРОДИ

3*2

■яітФш
1Й )~В«§|§|і
 г) ЗАБЛУДИЛИСЬ

Я к щ о д и ти н а не м ож е с кл асти оповіданню або, розповідаю чи,

робить п о м и л к и , починаєм о б іл ьш д етальне обстеж ення гр а м а т и ч ­
ної будови м овлен н я.
68
 БІЛЬШ ДЕТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ
ГРАМАТИЧНОЇ БУДОВИ МОВЛЕННЯ

1. УМІННЯ ВИКОРИСТОВУВАТИ ПРИЙМЕННИКИ

У САМОСТІЙНОМУ МОВЛЕННІ

а) СКЛАДАННЯ РЕЧЕННЯ ЗА МАЛЮНКАМИ

69
СКЛАДАННЯ РЕЧЕННЯ ЗА МАЛЮНКАМИ

70
 б) РОЗУМІННЯ РЕЧЕНЬ З ПРИЙМЕННИКАМИ
Логопед виконує дію, а дитина коментує. “Скажи, куди я
поклав лінійку?”
— Лінійка на зошиті (під зошитом, між зошитом та книжкою,
в столі, під столом та ін.).
Дитина виконує накази:
— Поклади зошит в папку.
— Поклади лінійку між двома книжками.
— Поклади м ’яч під стіл (біля стільця, на полицю, в коробку
та ін.).
в) ПРОЧИТАТИ ТА ДОДАТИ ПРИЙМЕННИКИ:
Р и б к а п л аває ... а к вар іу м і.
... селом росте густий ліс.
Д остигли я б л у к а ... яб лун і.
Л ам п а висить ... столом.
... ш аф и стоїті/ крісло.
... столом стоїть п л я ш к а .
2. РІД ІМЕННИКІВ ТА ЗАЙМЕННИКІВ
а) ЗАМІНЮВАННЯ НАЗВ МАЛЮНКІВ, НА ЯКИХ ЗОБРА­
ЖЕНО ЛЮДЕЙ, СЛОВАМИ ВІН, ВОНА, ВОНО ЧИ ВОНИ

Немовля лежить в колясці Діти бігають

71
 ЗАМІНЮ ВАННЯ НАЗВ МАЛЮНКІВ, НА ЯКИХ ЗО БРА ­
Ж ЕНО ЛЮДЕЙ, СЛОВАМИ ВІН, ВОНА, ВОНО ЧИ ВОНИ

Тато читає газету Мама шиє

Дідусь вирізує дудку Бабуся плете ш карпетку

Син пише Д онька читає казку

Онук та онучка граються Син та донька дивляться

іграш кам и телевізор
72
 б) ПРИЄДНАННЯ СЛІВ-ЗАЙМЕННИКІВ (МІЙ, МОЯ, МОЄ
ЧИ МОЇ) ДО НАЗВ МАЛЮНКІВ, НА ЯКИХ ЗОБРАЖЕНО
ТВАРИН
 в) ПРИЄДНАННЯ СЛІВ-ЗАЙМЕННИКІВ (НАШ, НАША,
НАШЕ АБО НАШІ) ДО НАЗВ МАЛЮНКІВ, НА ЯКИХ
ЗОБРАЖЕНО ТВАРИН ТА ШКІЛЬНЕ ПРИЛАДДЯ

Кабан їсть Свиня лежить

.... Д Е «
Порося стоїть Свині стоять

1 0 м

г ________ ^ ^ ______
Пенал лежить Пером пишуть

•7^""
Ручка лежить Олівцями малюють
74
 г) ПРИЄДНАННЯ СЛІВ-ЗАЙМЕННИКІВ (ТВІЙ, ТВОЯ, ТВОЄ
АБО ТВОЇ) ДО НАЗВ МАЛЮНКІВ, НА ЯКИХ ЗОБРАЖЕНО
ПРЕДМЕТИ

75
 3. УЗГОДЖЕННЯ СЛІВ У ЧИСЛІ, РОДІ ТА ВІДМІНКАХ

а) ЧИСЛО ІМЕННИКІВ
НАЗИВАННЯ ТОГО, ЩО ЗОБРАЖЕНО НА МАЛЮНКАХ
(ЩО АБО ХТО ЦЕ?)

Рак ? Ж ук ... ?

Горобець ... ? Лось ... ?

76
НАЗИВАННЯ ТОГО, ЩО ЗОБРАЖЕНО НА МАЛЮНКАХ

77
 б) УЗГОДЖЕННЯ ІМЕННИКІВ З ЧИСЛІВНИКАМИ, ЩО
ОЗНАЧАЮТЬ КІЛЬКІСТЬ ПРЕДМЕТІВ
Дати дитині десять однакових предметів (10 іграшок, 10
олівців, 10 книжок та ін.) й попросити полічити їх.
Наприклад:
— Скільки іграшок?
— Одна іграшка, дві іграшки, три іграшки ...

в) УЗГОДЖЕННЯ ІМЕННИКІВ З ЧИСЛІВНИКАМИ, ЩО

ОЗНАЧАЮТЬ ПОРЯДОК ПРЕДМЕТІВ
Наприклад;--
— Котрий (який) він в ряду?

78
 Т) УЗГОДЖЕННЯ ІМЕННИКА З ДІЄСЛОВОМ У ЧИСЛІ ТА
РОДІ
Що робить? Що роблять?

Хлопчик Хлопчики і..

щ ш#
Дівчинка ... Дівчата ...

І І І » {Ш Ш
• ЩЖ,' и
Хлопчик ... Хлопчики ...

| У | | І ЛЙЛ
Дівчинка ... Діти ...
79
 г) УЗГОДЖЕННЯ ІМЕННИКА З ДІЄСЛОВОМ У ЧИСЛІ ТА
РОДІ
Що вони зробили? Що він зробив? Що вона зробила?

Хлопчик м’яч Діти м’ячі

80
 д) УЗГОДЖЕННЯ ІМЕННИКА З ПРИКМЕТНИКОМ У ЧИСЛІ
А РОДІ
Які вони?

гґ% ^ \

Ш кірян... пальто
сз
Ш кірян... сумка

.... .

Ш кірян... гаманець
с®
Ш кірян... м’ячі

Гумов... качка Гумов... м’яч

Гумов... колесо
81
42
Гумов... м’ячі
 УЗГОДЖЕННЯ ІМЕННИКА З ПРИКМЕТНИКОМ У ЧИСЛІ
ТА РОДІ
Які вони?

Червон... сукня Червон... м’яч

Зелен... відерце Зелен... листя

82
 УЗГОДЖЕННЯ ІМЕННИКА З ПРИКМЕТНИКОМ У ЧИСЛІ
А РОДІ
Які вони?

йЗ
• /■V /і
/ и
Щ
к їм р& ії _ ІЩЯ
Ші іішШІШШРіґі'лГі'шд
Ж / • Шш
II
Син... сорочка Син... прапорець

83
 е) ВІДМІНЮ ВАННЯ ІМЕННИКІВ ТА ПРИКМ ЕТНИКІВ
Скласти речення за м алю нками, додаючи словосполучення
“чиста прозора вода” .

Х лопчик пливе під ... Х лопчик загоряє біля ...

84
 ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ТА ПРИКМ ЕТНИКІВ
Скласти речення за м алю нками, додаючи словосполучення
‘високе дерево” .

Зелене листя у ... Орел круж ляє над ...

Коля стоїть і дивиться на Коля радіє ...

85
 ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ТА ПРИКМ ЕТНИКІВ
Скласти речення за малю нками, додаючи словосполучення
“письмовий стіл” .

У кабінеті стоїть ... Х лопчик стоїть біля ...

Тато пересовує Х лопчик зрадів . .■,

на інш е місце .Щ яки й йоійу подарували
86
 є) З М ІН Ю В А Н Н Я Д ІЄ С Л ІВ З А О С О Б А М И Т А Ч И С Л А М И
П р о п о н у є м о д и т и н і п о д и в и т и с ь н а м а л ю н о к “Х л о п ч и к с и д и т ь
з а п а р т о ю ” , з а м ін и т и с л о в о “х л о п ч и к ” с л о в о м “я ” т а п р о г о в о р и т и
р е ч е н н я , щ о у т в о р и л о с я : “Я с и д ж у з а п а р т о ю ” . П о т ім сл о в о
“х л о п ч и к ” з а м ін и т и н а “т и ” , “в ін ” , а “х л о п ч и к и ” з а м ін и т и н а
“м и ” , “в и ” , “в о н и ” т а п р о го в о р ю в а т и у т в о р е н і р е ч е н н я .
Т а к с а м о з ін ш и м и м а л ю н к а м и .
З а ц и м з р а з к о м з а п р о п о н у в а т и з м ін и т и т а к і р е ч е н н я :
1. Дівчинка писала листа.
2. Дівчинка написала листа.
3. Дівчинка напише листа.
4. Хлопчик намалював троянду.
5. Хлопчик малював троянду.
6. Хлопчик намалює троянду.

Х л о п ч и к с и д ... з а п а р т о ю Х л о п ч и к и с и д ... з а п а р т о ю

Д ів ч и н к а п и ш ... л и с т а Д ів ч а т а п и ш ... л и с т и

87
ЗМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ ЗА ОСОБАМИ ТА ЧИСЛАМИ

Хлопчик малю... троянду Хлопчики малю... троянди

4. СЛОВОТВОРЕННЯ З ДОПОМОГОЮСУФІКСІВ ТА ПРЕФІКСІВ

а) ЗМЕНШУВАЛЬНА ФОРМА СЛОВА

Паркан і ... Полуниця і Щ

.
88
ЗМЕНШУВАЛЬНА ФОРМА СЛОВА

Миска і ... Банка і .*»

Яблуко і ... Костюм і ...

Дерево і Вікно і •••

 б) НАЗВА ПРОФЕСІЇ ВІД ІМЕННИКІВ ТА ДІЄСЛІВ
Хто вони?

Ш КОЛА (

к щ Л і

Хто вона? Хто він?

Хто він? Хто він?

Хто вони? Хто він?

Хто вона? Хто він?

 в) УТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ ВІД ДІЄСЛІВ
Скласти речення за малюнками, додаючи слова з коренем
“ход” (ходити).

Вова . «і по кімнаті, складаючи

Вова V.. з дому
шкільне приладдя

Вова ... вулицю Вова «... до школи

Вова ... машину Вова у школу

91
 Скласти речення за малюнками, додаючи слова з коренем
“ліз” (лізти).

Хлопчик ... на дерево Хлопчик ... з дерева

Собака ... у будку Собака ... з будки

г) УТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ ВІД ІМЕННИКІВ

(Див. стор. 59—60)

Які вони, зроблені з дерева (скла, шкіри)?

92
 ОБСТЕЖЕННЯ
ЧИТАННЯ ТА ПИСЬМА
ДИТИНИ
 ОБСТЕЖЕННЯ ЧИТАННЯ ТА ПИСЬМА

1. ОБСТЕЖЕННЯ ЧИТАННЯ ТА ПЕРЕКАЗУ

1) Прочитати та переказати оповідання (занотовуємо для себе

помилки читання). Якщо дитина не може переказати, ставимо
2—3 питання, щоб з ’ясувати, чи розуміє вона прочитане.

Б ід а
С п ітк ал а солов’їн у родину л и х а година. В ипало
п таш ен я з гн ізда. П и щ и ть воно, бідне, плаче під деревом,
а зл етіти не м ож е. А тато й м ам а голосять за ним ,
побиваю ться.
П ри б ігли за й ч и к и н а той п л ач. Х очуть зарад и ти біді,
п орятувати м ал ен ьке. Та до гн ізд еч к а не достануть. Щ о
ж робити? Соловей і солов’їч к а л ітаю ть усе та ту ж ать.
І та к и п ри д ум али за й ч и к и -р о зу м ай ч и к и . Той, у кого л а п ­
к и н а й м ’я к ш і, у зяв п таш ен я, а тоді поставали один
одному на плечі. З а й ч и к -м ’я к о л а п ч и к і п окл ав солов’я т ­
ко в гніздечко.
Тато р ад и й , м ам а рада. Д як у ю ть добрим за й ч и к ам , не
н ад як у ю ться. С оловейко засп івав їм свою гарну-прегарну
п існ ю . З а й ч и к и с л у х а л и й м и л у в а л и с я с о л о в ’їн и м
співом.
Д. Ч ередн и чен ко

Де ночує вод ян а л іл ія
Росте н а ставк у б іл а к в іт к а — вод ян а л іл ія . Росте у
воді. Р адісно розту л яє свої пелю сточки до сонця. Сідає н а
білу к в іт к у м етели к . Хоче переночувати, бо вж е вечір
н аб л и ж ається. А к в іт к а йом у й к а ж е :
— Л ети , м етели к у, ш у к а й ін ш і к в іт к и , бо я л ягаю н а
ніч сп ати під воду.
— Ч ом у? — зд и вувався м етели к.
— Б о в м ене під водою м ’я к а постіль.

94
 С клала біла л іл ія пелю сточки й тихо п іш ла
спочивати під воду. А метелик полетів на берег.
В аси ль С ухом линський

Рибалки
Сашко та М ихась ловили рибу. Сашко спіймав лящ а,
а Михась — карася. М ама зварила з риби юш ку. Дуже
смачна була ю ш ка.
2) Якщо учень не може прочитати оповідання, пропонуємо
йому прочитати:
а) окремі друковані літери (які літери учень не зміг прочита­
ти, пропонуємо послухати та показати їх):
Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж
Зз Ии Іі Її Йй Кк Лл Мм
Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф
Хх Цц Чч Шш Щщ ь Юю Яя
б) склади:
ох, ах, ух, ам, ус, ас, са, су, си, се,
со, пя, пю, сє, сі, сьо, спа, сва, сту
в) слова:
МАК, БАК, СУП, СІК, КІТ;
КАШ А, КАСА, Ж А БА , КІШ КА, ПОШТА;
КАВУН, КРАН, КРІТ, БРА Т, СТІЛ;
СТОЛИ, КРАНИ , КВІТКА, СТЕЖКА,
КАМ ІНЕЦЬ, П А ЛЕЦЬ, ІМ ’Я, СІМ’Я, М’Я Ч
г) речення:
МАМА КУПИЛА РИ БУ.
МАША СПІВАЄ ПІСНЮ.
ДІТИ ІДУТЬ ДО ШКОЛИ.
У БЕРЕЗИ КУЧЕРЯВІ СЕРЕЖ КИ.

95
 2. ПЕРЕВІРКА НАВИЧОК ПИСЬМА

а) СЛУХОВІ ДИКТАНТИ

2 клас (вересень)
П рийш ла зима. Всюди пухнастий сніг. На дереві годівниці.
Сашко і Василь годували птахів. Х лопчики сипали крихти, зерно.
Діти люблять пташ ок. (20 слів).

П ісля канікул учні поспішають до ш коли. Вони приготували

дарунки для класу. Сашко зібрав листівки про Карпати. Степан
приніс колекцію значків про міста У країни. Оксана принесла
канарку Тусю. (27 слів).

2 клас (квітень, травень) або 3 клас (вересень)

Весна
П рийш ла весна. Наступили теплі дні. Дзю рчать веселі ручаї.
Х лоп’ята й дівчата заховали ковзани, л и ж і. У лісі зацвів ряст. В
гайок прилетіли ш паки. Зеленіє молоденька травичка. Н а полях
почалася весняна сівба. Рівним и рядкам и лягає у ріллю насіння.
За тракторами поважно ходять граки. (42 слова).

Друзі
Захворів одного разу Сашко. До нього завітали Сергійко та
Василь. О днокласники принесли домаш нє завд ан н я, ц ікаву
кн и ж ку. Х лоп’ята допомогли Сашкові розв’язати задачу. Потім
розповіли про ш кільне ж иття. Василь читав сміш инки. Хороші
друзі у Сашка. Завж ди допомагають один одному у важ ку
хвилину. (42 слова).

Л існик
Л існик знає кож не дерево, кож ну травинку. Д ля своїх зелених
друзів він і лікар, і сторож.
Сам ліс також сторож. Він береже поля від засухи, захищ ає
від злих вітрів. Його коріння не дає водяним потокам розмивати
землю. Ліс зберігає криш талеву воду річок, джерел. Береж іть
ліси. (45 слів).

96
 З клас (грудень, січень)
Хліборобство — вел и ка наука. В и н и кла ц я н аука щ е в
прадавні часи. П ервісна лю дина використовувала в їж у дике
колосся. З часом люди зрозум іли, що зе р н ятк а м ож на сіяти . Бо з
кож ної зернини новий колос виростає. Відтоді передаю ть лю ди
в м ін н я ростити хл іб . З а р а з н а в ч и л и ся за х и щ а т и його від
ш кідн и ків і стихійного л и ха, вирощ увати пш еницю , я к а не боїться
ні морозів, ні засухи. (56 слів).

3 клас (квітень, травень) або 4 клас (вересень)

Л астівки
Б ув теплий сонячний ранок. У відчинені двері до наш ої
кім нати залетіли дві ластівки . П о к р у ж л ял и і вилетіли. П отім
з ’яв л ял и с я ще к іл ь к а разів. Д звіночкам и розсипався їх н ій веселий
щебет. У куточку кім н ати л астівки зл іп и л и гніздо. Там вони
вивели пташ енят. Л астівки дуж е працьовиті й охайні. У їхньом у
гнізді завж ди чистенько. У дзьобиках вони виносять см іття на
подвір’я. Влітаю ть до кім н ати через відчинене вікно. (60 слів).

Н іч у степу
/
Б ув чудовий л ітн ій вечір. В небі сяял и зір ки . С віж ий вітерець
лоскотав обличчя. Ми йш ли вузькою стеж кою . До м іста було ще
далеко, і ми виріш или заночувати в степу. В ийш ли на узлісся. Тут
скош ена трава. Ми влаш тувалися біля копиці пахучого сіна. Було
тихо. Т ільки від степової р ічки чулося хлю пання води. Л ітн я ніч
коротка. Світанок розбудив нас. Ми поспіш или в місто. (61 слово).

4 клас (грудень, січень)

Орел і к іш к а
З а селом весело гралася к іш к а зі своїми кош ен яткам и .
Сонечко лагідно пригрівало, і м аленька сім ’я була дуж е щ аслива.
Раптом величезний степовий орел ш угнув із високості і схопив
одне кош еня. Та не встиг щ е орел злетіти, я к мати вж е вчепилася
в нього. Х и ж ак кинув кош еня і зчепився зі старою кіш кою .
З а к и п іл а битва. Орел ш м атував ш кіру к іш к и . А ле к іш к а не
зл я к а л ас я , м іцно вчепилась в орла кігтям и й перекусила йому
праве крило. (71 слово).

97
 4 клас (квітень, травень)
К алина
Стоїть при дорозі калина. Хто йде, той милується нею. Гарна
вона кож ної пори року. Навесні вбирається калина у смарагдове
листя з білим мереживом квіток. Д ухмяні запаш ні квіти милують
око. Згодом на місці суцвіть з ’явл яться важ к і кетяги, за­
рум ’яняться.
А прийде осінь — не мине й калини, прибереже для неї най-
чарівніш і барви. Навіть зима не насмілиться зірвати це чудове
намисто. Обережно притрусить його сніж ком, і стане воно цілю ­
щим. Так і стоїть калина, гостинно пригощає ягідкам и пташ ок і
перехожих. (76 слів).

б) СКЛАДАННЯ ТА ЗАПИСУВАННЯ РЕЧ Е Н Ь З ДАНИХ

СЛІВ (ДЕ ПОТРІБНО, ЗМ ІНИТИ ЗА КІН ЧЕН Н Я СЛІВ ТА ЇХ
МІСЦЕ)

З—4 клас
1. Подарували, друзі, кришталева, ваза, Петрику.
2. Петрик, дав, братик, різнокольорові, олівці.
3. Петрик, у, цукор, купив, магазин.
4. Петрик, з, яйце, яєчню, любить.
5. Петрик, цвяхи, забивав, молоток.
6. Петрик, машина, любить, на, кататися.
1. Тато, шкіряний, Василь, подарував, м’яч.
2. Василь, у, господарстві, бабуся, допомагає.
3. Василь, шуба, шафа, повісив, у.
4. Лежить, на, підручник, столі, сестра, моєї.
5. Василь, дерево, обкопував, залізна, лопата.
1. Тетяні, мама, красиве, платтячко, подарувала.
2. Мама, молочну, дала, кашу, немовля.
3. Тетяна, воду, у, принесла, відро.
4. Ваза, з, прозорий, кришталь, зроблена.
5. Тетяна, з, борщ, телячим, зварила, м’ясо.
98
 в) СКЛАДАННЯ ТА ЗАПИСУВАННЯ ОПОВІДАНЬ З ДАНИ­
МИ СЛОВАМИ

(З —4 к л аси )
Л ітн і к а н ік у л и
Л іто, теп л а погода, довгі дні, дача, р іч к а , човен,
пляж , город, купатися, кататися, п лавати,
загартовувати ся, допом агати, дідусь, бабуся, рибалити,
л я щ , карась.

Зим ові к а н ік у л и
Зи м а, м ороз, багато снігу, зим ові розваги, к овзан и ,
л и ж і, сан чата, святко ві я л и н к и , дід М ороз, С нігуронька,
подарунок, тан ц ю вали , сп івали , весело.

г) ЯКЩО УЧЕНЬ НЕ МОЖЕ ПИСАТИ ДИКТАНТ, ПРОПО­

НУЄМО ЙОМУ:
1. Записати під диктовку великі та малі літери, склади, слова,
речення (див. стор. 95).
2. Списати слова та речення з рукописного тексту:

сЖшс, рш к, сік, сож, ж ука , клем , жшука,

ш апка, ж ура& ель.
^ Л л к а пулш ш упьаа <ху$іот.
сУІасимя гахо4аж ісь у ш р і.
3. Списати слова та речення з друкованого тексту:
Л ЕВ , С ІЛ Ь, Л О Ш А , В И Д ЕЛ К А , Ц И Б У Л Я , К Л ІТ К А .
ЗА Є Ц Ь Н Е МАЄ ДОМ ІВКИ.
У ВЕДМ ЕДЯ КО РО ТКИ Й ХВІСТ.

Письмові роботи необхідно аналізувати, щоб визначити при­

чину порушення письма (дисграфію): чи воно зумовлене фонетико-
фонематичним недорозвиненням мовлення, чи загальним недо­
розвиненням мовлення (якого рівня?).
Схема аналізу письмових робіт додається.

99
 СХЕМА АНАЛІЗУ РОБІТ УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМ ПИСЬМА (ДИСГРАФІЄЮ)

100
 8
а
а
б] 8 >» со
в* ВX
вф
8
вв
СО в О
8 I § и и «І
оф Л в еБ£и I
в о
Сі) в К фЗ а > .
8 а> о «■ £
н 8 в а &
>>
оив О) и -а- §
•pч
и ® и о§
1
H о
X їж і
4 зумовлені порушенням фонематичного аналізу та синтезу

8 й
а £
в
к
8о* ю
«
®
8
В
В
Я

8
8
8
о •В
8 н
8 чо
В
8 В
8 В
Vф н
а
V в
ав
X
О
•pH
8“
Рі а
Ф а>
Ен н и .
*ч ч
В •а
pH 8 в І
В В « з
В зв
В
ч '
о со
в
к в
X Е-< в
•н
ч О
Ф ч
8 Р, в
2 Ф ч
о И в
о
И

№
V
Е*
1.3
Й § ^
Й
Й 1«
В
О
Р*
©
о
<й>
о
§ <м

101
 Продовж ення

102
 Список використаної літератури

1. Логопедия / Под ред. Волковой Л. С. — М.: Просвеще­

ние. — 1989.
2. Основы теории и практики логопедии / Под ред. Леви­
ной Р. Е. — М.: Просвещение. — 1968.
3. Собатович Е. Ф. Порушення мовленнєвого розвитку в дітей
та ш ляхи їх корекції: Навчально-методичний посібник. — К.:
ІСДО. — 1995.
4. Мастюкова Е. М. Лечебная педагогика. Ранний и дошколь­
ный возраст. — М.: Гуманитарны й издательский центр
ВЛАДОС. — 1997.
5. Сапун Г. М. Збірник диктантів з української мови для
початкових класів. — Тернопіль: Підручники і посібники. — 1996.
6. Чередниченко Д. Материнка. — К.: Освіта. — 1992.

ЗМІСТ

1;« Вступ З
2. Обстеження будови та моторики артикуляційного апарату 9
3. Обстеження фонематичної системи (сприймання, аналізу
та синтезу, уявлення) 11
4. Обстеження вимовляння звуків та слів 18
5. Обстеження словника дитини 34
6. Обстеження граматичної будови мовлення 63
7. Обстеження читання та письма дитини 93