Лекція 3

Професійна підготовка вчителя іноземної мови.

План
1. Психолого-педагогічна підготовка.
2. Філологічна підготовка.
3. Методична підготовка.
Список рекомендованої літератури
Базова література:
1. Дубасенюк О. А. Професійна підготовка педагогічних працівників: Наук.-
метод. зб. / О. А.Дубасенюк / Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН
України, Житомир. держ. пед. ун-т ім. І. Франка. – К.- Житомир, 2010. – 270
с.
2. Мостова І. Першокурснику : поради психолога. Київ : Тандем, 2000.
Мешко Г.М. Вступ до педагогічної професії : навч. посіб. / Г. М. Мешко. – К.:
Академвидав, 2010. – 197 с
3. Мороз О. Г., Сластьонін В. О., Філіпенко Н. І. Підготовка майбутнього
вчителя : зміст та організація : Навч. посібник. Київ, 1997.
4. Педагогічна майстерність : Підручник / І. А. Зязюн та ін. Київ : Вища
школа, 1997.
5. Фіцула М. М. Педагогіка : посібник : КВЦ «Академія», 2001. 147с.
6. Фіцула М. М. Вступ до педагогічної професії : Навч. посіб. для студентів
вищих педагогічних закладів освіти. Тернопіль : Навчальна книга "Богдан",
2003.

Допоміжна література:
1. Артемчук Г. I., Курило В.М., Кочерган П.М. Методика організації науково-
дослідної роботи: Навч. посіб. для студ. та викл. вищих навч. закладів. Київ :
Форум, 2000.
2. Морська Л.І. Методична система підготовки майбутнього вчителя
іноземних мов до використання інформаційних технологій у навчанні учнів :
монографія / Л.І. Морська. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. 243 с.
3. Практикум з педагогіки: Навч. посіб. 3-тє вид., перероб. і доп. / За заг. ред.
0. А. Дубасенюк. Київ : Центр навчальної літератури, 2004. 464 с.
4. Психологія управління [Текст] / Л. В. Туріщева. Психологічний портрет
учителя (тести для педагогів) / В. П. Мушинський. Харків : Основа, 2005.
160 с. (Бібліотека журналу «Управління школою»)

1. Психолого-педагогічна підготовка.
Психолого-педагогічна підготовка фахівців даної спеціальності
здійснюється за допомогою наступних дисциплін: «Педагогіка»,
«Психологія» (3-4 семестри).

Педагогіка
 Мета навчальної дисципліни: дослідження закономірностей розвитку,
виховання і навчання студентів і розробка на цій основі шляхів
удосконалення процесу підготовки кваліфікованого спеціаліста.
Основний зміст дисципліни: Загальні основи педагогіки вищої школи;
предмет і завдання педагогіки вищої школи; основи формування педагогічної
системи ЗВО: стандарти, характеристики, категорії, прогнозування, моделі;
методологічне підґрунтя педагогіки вищої школи; методика і методи
педагогічного дослідження; педагогічний процес у вищій школі; теорія і
практика освіти; Болонський процес і освіта в Україні; дидактика вищої
школи; поняття дидактики вищої школи; дидактичні системи та дидактичні
технології у вищій школі; види і стилі навчання; зміст освіти у вищих
навчальних закладах; закони та закономірності навчання; принципи
навчання.
Предмет навчальної дисципліни: навчально-виховний процес та процес
професійної підготовки спеціаліста, культурної еліти сучасного суспільства;
вивчення закономірних зв'язків, які існують між розвитком, вихованням та
навчанням у ЗВО; розробка на цій основі методологічних, теоретичних і
методичних проблем становлення сучасного висококваліфікованого
спеціаліста у будь-якій галузі матеріального чи духовного виробництва.

Психологія
Мета і завдання навчальної дисципліни: оволодіти знаннями в галузі
теорії та практики психології вищої школи, набути психологічні компетенції
для результативної педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі;
опанувати знаннями про психологічні особливості професійного становлення
особистості студента та викладача у вищій школі.
Основний зміст дисципліни: психологія вищої школи, її предмет,
завдання та методи; загальна психологічна характеристика студентського
віку; професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з
вищою освітою; психологія студентської групи; психологічні засади
управління навчальним процесом у вищій школі; психологічний аналіз
учіння студентів; психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами;
психологія особистості та діяльності викладача вищої школи.
Предмет навчальної дисципліни: особистість викладача та студента в
їхній розвивальній педагогічній взаємодії.

2. Філологічна підготовка.
Філологічна підготовка фахівців даної спеціальності здійснюється за
допомогою наступних дисциплін: «Українська мова за професійним
спрямуванням», «Практика усного та писемного англійського мовлення»,
«Практична граматика», «Фонетика», «Історія англійської мови»,
«Теоретична граматика», «Лексикологія», «Друга іноземна мова» тощо.
 Практика усного та писемного англійського мовлення
Метою викладання навчальної дисципліни «Практика усного та
писемного мовлення» є формування у майбутніх учителів професійно-
орієнтованої міжкультурної англомовної комунікативної компетентності.
Міжкультурна англомовна комунікативна компетентність формується як
комплексна система, яка вміщує мовленнєву, лінгвосоціокультурну, мовну та
навчально-стратегічну компетентності, які, разом з професійно-орієнтованою
компетентністю, складають предметну частину змісту навчання «Практики
усного та писемного мовлення» та визначають завдання курсу.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Практика усного та
писемного мовлення» є:
- розвиток мовної компетентності;
- розвиток та вдосконалення навичок та вмінь професійно-
орієнтованого читання оригінальних текстів різних функціональних стилів та
жанрів: фахової літератури, професійно-орієнтованих наукових статей,
монографій, художніх та публіцистичних творів;
- розвиток навичок та вмінь професійно-орієнтованого аудіювання та
адекватного реагування на значні обсяги інформації, різноманітної за змістом
та напрямом;
- вдосконалення навичок та вмінь володіння різними функціональними
різновидами професійно-орієнтованого монологічного та діалогічного
мовлення: розпитування, обмін думками та інформацією, передача змісту
прочитаного або прослуханого тексту, опис, розповідь, інтерпретація,
доповідь, коментар та критичний літературно-філологічний аналіз текстів;
- розвиток навичок та вмінь професійно-орієнтованого писемного
мовлення в таких його видах як: твори, нариси, огляди, анотації, доповіді,
наукові статті;
- вдосконалення професійно-орієнтованих навичок та вмінь:
виправляти помилки в усному та писемному мовленні, готувати та проводити
фрагменти уроку, складати вправи, добирати тексти для аудіювання тощо.
- вдосконалення соціокультурної компетентності на матеріалі реалій
побуту та культури рідної країни в порівнянні з країнами, мова яких
вивчається;
- вдосконалення професійно-орієнтованої навчально-стратегічної
компетентності шляхом розвитку навичок та вмінь самонавчання.

Теорія та практика перекладу

Теорія практики та перекладу є важливою частиною
загальнофілологічної підготовки майбутніх викладачів іноземної мови і
філологів. Вона вивчається в академії в тісному зв'язку з навчальними
курсами з загального мовознавства, стилістиці, лексикології і граматиці
англійської мови. Теорія та практика перекладу спирається на знання,
отримані при засвоєнні цих дисциплін, і, в свою чергу, сприяє повнішому
оволодінню їхнім матеріалом.
 Метою викладання навчальної дисципліни «Теорія та практика
перекладу» є ознайомлення студентів із теоретичними засадами сучасного
вітчизняного і зарубіжного перекладознавства; розвиток навичок практичної
професійної діяльності на базі теоретичних знань, формування у студентів
навичок перекладу, розширення та систематизація теоретичних знань
студентів у окресленій галузі

Література країни, мова якої вивчається

Мета навчальної дисципліни «Література країни, мова якої
вивчається» забезпечити студентів знаннями провідних соціокультурних та
естетичних тенденцій англійської літератури у розмаїтті течій, шкіл та
постатей, взаємодії конкретно-історичних та загальнолюдських значень. У
курсі здійснюється загальний огляд англійської літератури від давньої
літератури до періоду Модернізму. Увагу зосереджено на характерних
жанрово-стильові особливостях та ідейно-тематичних тенденціях, специфіці
національних та індивідуально-авторських парадигм у координатах таких
літературних явищ, як «англосаксонська література», «норманська
література», «ренесансна література», «єлизаветинський театр», «література
епохи Реставрації», «просвітницький роман», «література сентименталізму
поезія», «готичний роман» та ін. Зміст дисципліни охоплює філософсько-
естетичні концепції й теорії, що лягли в основу формування літературної
парадигми у творчості англійських письменників. Літературні явища
вивчаються у загальносвітовому контексті шляхом їх порівняльного аналізу
із попередніми та наступними періодами. Взято до уваги міжлітературні
контакти українських митців із британськими майстрами слова, як одна із
форм комунікації розглядається переклад. Курс спрямований на розвиток
здатності студентів самостійно набувати та удосконалювати знання і вміння
через пошук, читання, реферування художніх текстів і науково-теоретичної
літератури.

3. Методична підготовка.
Методична підготовка фахівців даної спеціальності здійснюється за
допомогою наступних дисциплін: «Методика викладання іноземної мови у
загальноосвітніх навчальних закладах», «Інноваційні підходи до викладання
іноземної мови у закладах освіти».
Методика викладання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних
закладах
Метою викладання навчальної дисципліни «Методика викладання
іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах» є формування
системи знань про цілі, зміст, методи і засоби навчання, а також способи
учіння і виховання на матеріалі іноземної мови.
До основних завдань дисципліни відносяться такі:
 - показати головні компоненти теорії сучасного навчання іноземних мов
у загальноосвітніх навчальних закладах і на цій основі навчити здобувачів
освіти використовувати теоретичні знання для вирішення практичних
завдань;
- ознайомити студентів з сучасними тенденціями в навчанні іноземних
мов як в Україні, так і за її межами;
- розкрити суть складових частин і засобів сучасної методики як науки;
спрямувати здобувачів освіти на творчий пошук під час практичної
діяльності у закладах вищої освіти;
- сформувати у здобувачів під час практичних занять професійно-
методичні вміння, необхідні для плідної роботи в галузі навчання іноземних
мов;
- залучити майбутніх учителів до опрацювання спеціальної науково-
методичної літератури, що має стати джерелом постійної роботи над собою з
метою підвищення рівня професійної кваліфікації.

Інноваційні підходи до викладання іноземної мови у закладах освіти

Метою викладання навчальної дисципліни «Інноваційні підходи до

викладання іноземної мови у закладах освіти» є забезпечити основи
методичної підготовки студентів до реалізації професійних функцій вчителя
іноземної мови (ІМ), а саме:
• навчання іноземної мови: формування у студентів іншомовної
комунікативної компетенції, виховання, освіта й розвиток студентів засобами
іноземної мови на занятті та в позааудиторній роботі (гурткова і клубна
робота секцій за інтересами, проблемні групи тощо);
• науково-методичної та організаційно-методичної роботи з
упровадження у навчальний процес інноваційних технологій навчання
іноземних мов;
• навчально-методичної роботи, в тому числі з вивчення, узагальнення та
розповсюдження нових методів та підходів навчання іноземних мов.
Перед курсом «Інноваційні підходи до викладання іноземної мови у
закладах освіти» ставляться такі завдання:
 створити у студентів широку теоретичну базу, що розкриває
загальні та спеціальні закономірності процесу навчання ІМ як засобу
спілкування, освіти, виховання й розвитку, яка включає, крім методичних
знань, також знання із суміжних з методикою наук психолого-педагогічного
й філологічного циклів, і на цій основі сформувати уявлення про зміст і
структуру інноваційної педагогічної діяльності викладача іноземної мови;
 ознайомити студентів з найбільш відомими інноваційними
підходами, системами і методами, формами та засобами навчання ІМ, а
також сформувати у них основи умінь творчо застосовувати свої знання на
практиці з урахуванням конкретних умов;
 на базі одержаних теоретичних знань розвивати у студентів
інноваційне мислення, яке допоможе майбутнім учителям ІМ у вирішенні
різноманітних методичних задач, що виникають у навчально-виховному
процесі з ІМ у вищій школі;
 сприяти формуванню соціокультурної компетенції майбутнього
викладача ІМ;