Тимчишина Надія Ананіївна

Національно-
патріотичне
виховання на
уроках
українського
читання
 Схвалено методичною радою відділу освіти Кам’янець-Подільського РМК
(протокол №4 від 07.10.2015 р.)

Рецензенти: Столярчук Л.О., методист відділу освіти

Кам'янець- Подільської РДА
Стельмащук О. П., вчитель-методист початкових класів
Жовтневої ЗОШ І-ІІІ ст..

Автор: Тимчишина Надія Ананіївна – вчитель початкових класів

вищої категорії
Жовтневої ЗОШ І-ІІІ ст.

Робота містить теоретичні і практичні рекомендації щодо національно-

патріотичного виховання на уроках українського читання в початкових
класах.
2
 Зміст:
Вступ……………………………………………………………………………….4
Розділ I. Теоретичні питання національно-патріотичного виховання
молодшого школяра……………………………………………………………. ..5
1.1. Особливості національно-патріотичного виховання в початковій
школі……………………………………………………………………………….5
1.2. Національно-патріотичне виховання молодшого школяра на уроках
українського читання…………………………………………..…...…………….6
Розділ II. Практика національно-патріотичного виховання у початковій
школі…………………………………………………………………………...…10
2.1. Розробки уроків з українського читання спрямовані на національно-
патріотичне виховання учнів……………………………………………..........10
Висновки………………………………………………………………………. ..31
Список використаних джерел…………………………………………………. 32
Додаток

3
 Вступ
На сьогоднішній день особливо актуальною стає проблема розвитку
читацької самостійності молодших школярів та потреби реорганізації
позакласного читання в молодших класах, оскільки саме сформованість
навичок самостійної роботи з книжкою є передумова інтелектуального та
духовного світу. Як відомо, духовне відображення українського народу
неможливо уявити без живодайного впливу художньої літератури на
формування національної самостійності, бо саме література є одним із
активних чинників суспільного виховання совісті, моралі, загальнолюдських
цінностей інтелектуальності.
Національне виховання - це система поглядів, переконань, ідеалів,
традицій, звичаїв, створена впродовж віків українським народом і покликана
формувати світоглядні позиції та ціннісні орієнтири молоді, яка реалізується
через комплекс відповідних заходів.

4
 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТТАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-
ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШОГО ЩКОЛЯРА

1.1. Особливості національно-патріотичного виховання в початковій

школі
Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням
соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу,
досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у
молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян
Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості,
моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури. .
Основні завдання виховної діяльності зумовлені пріоритетними напрямами
реформування школи, визначеними Державною національною програмою
«Освіта» («Україна XXI століття»), до яких належать:
— формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого
народу, бажання працювати задля держави, готовності її захищати;
— забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків,
жінки-матері, культури та історії свого народу;
— формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;
— прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій
українців та представників інших національностей, які мешкають на
території України;
— виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею
своєї світоглядної позиції;
— утвердження принципів вселюдської моралі: правди, справедливості,
патріотизму, доброти, працелюбності та інших чеснот;
— формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого
господаря;
— забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та
зміцнення їх здоров'я;
— виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної
символіки;
— формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи,
правами людини та громадянською відповідальністю;
— формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування
та підготовка їх до життя за ринкових відносин.

5
1.2. Національно-патріотичне виховання молодшого школяра на уроках
українського читання

Процес формування національної свідомості починається в родині

змалку і продовжуються в дитячих дошкільних установах, школах, середніх
та вищих навчальних закладах.
На уроках українського читання найбільше я приділяю увагу на
формування національної свідомості через казки Василя Сухомлинського,
адже саме з казки і починається пізнання дитиною такого таємничого і, на
перший погляд, непізнаного світу. Казка для учнів В. Сухомлинського стала
не просто розповіддю про фантастичні події; а цілим світом, у якому дитина
живе, бореться, протиставляє злу свою добру волю. У дитини з'являється
бажання не тільки слухати казку, а й самій розповідати її, хочеться не тільки
слухати пісню, а й самій співати, не тільки спостерігати за грою, а й самій
брати в ній участь.
Кожна казка невіддільна від краси, вона сприяє розвиткові естетичних
почуттів, без неї неможливе благородство, щира чуйність до людського
нещастя і страждань. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й
серцем. Образи казки благотворно формують і національну свідомість
молодших школярів.
В. Сухомлинський вважав створення казок „важливим засобом
розумового розвитку. Якщо ви бажаєте, щоб діти творили, створювали
художні образи, перенесіть з вогника своєї творчості хоча б одну іскру в
свідомість дитини”. Як бачимо, творча натура класовода - головна фігура у
формуванні національної свідомості молодшого школяра засобами казки.
Великий Учитель був Педагогом від Бога. Все своє життя він присвятив
дітям -він вважав їх творцями нової історії, будівниками нової держави,
справжніми людьми, які на терен України покладуть свої знання, силу, розум
і совість. І не помилився. Важко сьогодні назвати автора, у якого так багато
творів на морально-етичні теми. Він написав 1200 казок і оповідань. Частина
з них побачила світ у книжках „Гаряча квітка” (1978), „Куди поспішали
Мурашки” (1981), „Пшеничний колосок”(1985), „Чиста криниця” (1993),
решта - у журнально-газетних публікаціях та повному зібранні творів, у яких
Сухомлинський проповідує культ Людини, Розуму, Совісті, Щастя,
Справедливості, що їх вважав основними постулатами національної
свідомості нашого народу.
„Казка, - любив наголошувати Великий Учитель, - це, образно кажучи,
свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови. Діти розуміють
6
ідею лише тоді, коли вона втілена в яскравих образах. Казка - благородне і
нічим не замінене джерело виховання любові до Вітчизни. Патріотична ідея
казки - в глибині її змісту. Створені народом казкові образи, що живуть
тисячоліття, доносять до серця і розуму дитини могутній творчий дух
трудового народу, його погляди на життя, ідеали, прагнення. Казка виховує
любов до рідної землі вже тому, що вона - творіння народу”. .
У 4 класі вивчаються такі казки як „Віл і Садівник”, „Деркач і Кріт”,
„Соловей і Жук”. Які ж основні проблеми піднімає в них В. Сухомлинський?
У казці „Віл і Садівник” розповідається про важку працю Вола і мудрого
Садівника, в уста якого автор вкладає такі слова: „Якби людина бачила
тільки те, що є, вона б не була Людиною”, тобто властивість людини
прозирати в майбутнє, домагатися певної мети, вільно працювати. Влучно
сказав про це І.Франко: ”Пісня і праця - великі дві сили, я їм до скону бажаю
служить”. Працелюбність і велика духовність - ось одна з ознак національної
свідомості українців.
У казці „Деркач і Кріт” піднімається проблема любові до рідної землі,
до Батьківщини. Деркач щорічно прилітає з теплих країв, щоб вивести на
рідній землі своїх пташенят. У діалозі Крота, який запитує, чому Деркач не
залишився на африканській землі, останній відповів коротко: тут його
Батьківщина. Одне слово, а яке вагоме воно для Деркача, воно, як євшан-
зілля змушує щорічно повертатися у рідні краї, бо йому тут все миле: і запах
трав, і голубінь неба, і променисте сонце, і повноводні струмки, і рідне
гніздечко. Без цього Деркач не мислить свого життя. Так і Людина, де б не
була, а подумки лине у рідні краї. Народ це втілив у прислів'я: „В гостях
добре, а дома краще”. Гармонія взаємозв'язку в природі простежується у
казці „Соловей і Жук”. За словами Солов'я, його пісню люблять люди, а
Жука - ні. І тільки мудра дівчинка сказала:” Хай собі будуть і Соловей, і
Жук”.
Багато у Василя Олександровича пізнавальних казок, які я
використовую на уроках позакласного читання. У них гуманістичні почуття
любові до людей, прагнення бути потрібним людям, повна самовіддача в
праці, житті. Саме ці риси національної свідомості і роблять людину
добрішою, відвертішою і чеснішою. Про це - казка ” Горбатенька дівчинка”.
У ній автор піднімає проблему добра і зла. Адже тільки любов народжує
любов, а горбатенька дівчинка поспівчувала дівчаткам-красуням, які не
зрозуміли її любові до Мерехтливої Зірочки, яка відповіла взаємністю.
Шанобливе ставлення до батька і матері віддзеркалено в казках, наприклад, у
таких, як „Для чого бути людиною” та „Казка про Гуску”. У першій казці
розповідь про чоловіка, що доглядає за могилою Батька. Цвіркун не може
7
цього зрозуміти, питає - навіщо? Тоді чоловік відповів: „Для цього треба
бути Людиною”. Тут порушена проблема стосунків між дітьми і батьками,
повага до старих і пам'ять про них, яку так важливо сформувати у молодших
школярів.
Любов материнська не знає меж „Казка про Гуску” цьому яскраве
підтвердження. Коли гусенят застає дощ і град, вони ховаються під
материнське крило, а після грози - знову граються і тільки найслабше гусеня
спитало, чому у мами поранені крила. Любов матері до своїх дітей завжди
безкорисна. Це ми бачимо і в казках „Лисиця й Миша”, „Сьома дочка”,
„Кому ж іти за дровами” та ін.
Бережливе ставлення до природи, взаємозв'язки людини і природи знайдемо
у казках „Камінь”, „Дуб під вікном”, ”Флейта і Вітер”, „Весняний вітер” та
ін.
У листах до сина В.Сухомлинський наголошував на значенні книги в
житті людини: „Книжки - океан, і серед цього океану хороші книжки - як
маленькі, відділені один від одного острівці, зумій побувати на кожному з
них... Як вогню бійся низькопробного чтива”.
Сьогодні, як ніколи раніше, школярі черпають інформацію з телеекрану, але
ніщо не може замінити книжку. Вдумливе її читання - естетична і моральна
насолода. Недарма великий педагог читання назвав „самостійним плаванням
у морі знань, і наше завдання полягає в тому, щоб кожен вихованець зазнав
щастя цього плавання, відчув себе сміливцем, який став віч-на-віч із
безмежним морем людської мудрості” .
Звертаючись до вчителів-словесників, Василь Олександрович писав: „У
наших руках, дорогий друже, доля народу. Наша висока, свята місія -
навчити молоде покоління шанувати все, створене поколіннями, кожне з
яких вкладало свою краплину в той океан, що починається нині від шкільної
парти. Ми стоїмо на березі цього океану, за партами сидять майбутні плавці.
Пам'ятаймо, друже, що океан цей починається з тієї Невмирущої Криниці...
Бережіть Невмирущу Криницю - тільки тоді океан буде вічно повен” .
Своєю творчістю В. Сухомлинський виховував молоде покоління
національно свідомими українцями. Його заповіді, які висловлені в казках,
саме і можуть виховати Справжню Людину, якій притаманні найкращі
якості: висока мораль, гуманістичні ідеали, любов до народу, до
Батьківщини, бо „без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-
хто з нас без Батьківщини - ніщо”. Світлий, теплий, мистецький талант В.
Сухомлинського дарує нам вічні цінності - загальнолюдського й
національного - у найвищих злетах думки й слова, душі й серця.

8
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИКА НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

2.1. Розробка уроків з українського читання спрямована на національно-

патріотичне виховання.
Тема. Хліб, як сонечко ясне.
Мета. Сприяти розширенню знань дітей про хліб, удосконаленню навички
читання вголос і мовчки. Формувати вміння виділяти головне.
Збагачувати мовлення багатозначними словами, порівняннями.
Виховувати повагу до праці хлібороба, бережне ставлення до хліба.
Матеріал до уроку. П. Тичина «Де не глянь – колоски», Т. Коломієць
«Хліб», ілюстрації про професії, вироби із хліба, карт-
ки.
Тип уроку. Комбінований урок.
Хід уроку.
І .Етап орієнтації.
Учитель:
- Урок розпочався!
Учні:
- До праці мерщій!
Усі перешкоди здолати зумій.
Працюй наполегливо, швидко, старанно,
Щоб кожна хвилинка не втратилась марно.
- Подивилися на мене,
Посміхнулися усі.
Чи готові до роботи?
Молодці!
- Хай першими сядуть дівчатка – наша краса, а потім хлопчики – наша сила.
Щоб урок наш був цікавим і повчальним, як ви будете працювати?
Девіз уроку
Слухати уважно!
9
Читати виразно!
Працювати старанно!
- Я також очікую від вас плідної праці. Сподіваюсь, що ви будете активними,
кмітливими, розумними, уважними, організованими. А щоб ви хотіли робити
на уроці?
ІІ. Етап визначення мети і проектування.
- Сьогодні план нашого уроку знаходиться в маленьких зернятках, з яких ми
складемо колосок. Виконаємо всі завдання – чекайте в кінці уроку сюрпризу.
План уроку
1. Мовна розминка.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Зустріч з групою « літераторів».
4. Робота над віршем.
5. Фізкультхвилинка.
6. Робота над текстом.
7. Підсумок уроку. Сюрприз.
8. Завдання додому.
ІІІ. Етап організації виконання плану діяльності.
1. Мовна розминка.
1) Робота з папками для читання
• за таблицею №3 (вправа «Дощик»);
• за таблицею №2 проспівують склади.
2) Гра «Впіймай м’яч»
Вчитель називає прямі склади, а учень, який впіймає м’яч, називає обернений
склад.
На – ан мо – ом зи – из
Ля – ял си – ис те – ет
Лу – ул ша – аш ко – ок
3) Повторення вивчених скоромовок
• У долині жив удав.
10
Удавав, що він все знав.
Удавав, що все умів.
У траві хвостом вертів.
• Бором брів бобер до брата,
Борошна собі набрати.
Бо бобриха й бобренята
Будуть бублі випікати.
• Біля тину − калина,
Біля ставу − верба.
Це моя Україна,
Земля рідна моя.
• На печі, на печі
Смачні гарячі калачі.
Хочеш їсти калачі,
Не лежи на печі.
• Біля озера щодня
Бавить жабка жабеня:
Обіймає лапкою,
Називає жабкою.
• А дідусь Опанас
Нам купив ананас.
Тож приходьте до нас
Почастуємо вас.
4) Гра «Слово розсипалось»
Ілхб, ликбуб, байником, соколок.
5) Мовно-логічне завдання
• золотий ланцюжок;
• золоте колосся;
• золоті руки.
- Які словосполучення вжиті у прямому значенні? А які − в переносному?
11
2. Перевірка домашнього завдання. Робота над віршем.
1) Читання вірша у групах. Взаємоперевірка школярів.
- Кому сподобалось як читали ваші товариші?
2) Читання вірша вголос.
- Яке місто є містом каштанів?
- А в нашому місті є каштани?
- Для чого їх садять?
3. Вивчення нового матеріалу.
1) Актуалізація опорних знань школярів.
- Яку тему ми вивчаємо?
- Про що дізналися?
- А сьогодні ми продовжимо вивчати тему «Нема без кореня рослини, а нас,
людей, без Батьківщини».
2) Оголошення теми і мети уроку. Мотивація знань.
- А тема нашого уроку…
Виходить хлопчик-Хлібчик і загадує загадку.
Хата мною багата.
Людям брат я і друг.
І коли вже я в хаті,
Буде й пісня навкруг.
- Отже, тема нашого уроку «Хліб, як сонечко ясне». А розкривається ця тема
у вірші «Де не глянь – колоски» та в оповіданні «Хліб». На уроці у вас будуть
всі умови, щоб ви навчились свідомо і виразно читати, визначати головне,
берегти і шанувати хліб. Бажаю вам успіху. І щоб ваші сподівання збулися!
- Де ви використаєте отримані знання?
3) Робота над віршем.
- Цей вірш написав Павло Тичина. Який його вірш ми читали? («Осінь така
мила»).
Хорове читання вірша «Осінь така мила».

12
Перше читання вірша «Де не глянь − колоски» ученицею.
- Що ви уявили?
Словникова робота
Любо-мило – дуже добре.
Злоті-сріблі – жовтого кольору, повні.
Простяглись, ніби дим – ліски дуже далеко.
Читання пошепки школярами.
Читання ланцюжком.
- Що хотів автор сказати «Гей, простори які!»
Читання в групах.
- Що знаходиться в колоску?
4) Фізкультхвилинка
А ми зерно сіяли, сіяли
У земельку чорную, свіжую.
І з’явились перші листочки,
А з них повні, тугі колосочки. (руки вгору)
До сонечка повернулись. (повернулись до вікна)
І сонечку усміхнулись.
Вітер колоски гойдає,
До землі їх нахиляє.
Вони з нею розмовляють,
А діти тихенько за парти сідають.
5) Робота над оповіданням «Хліб»
- Оповідання «Хліб» написала Тамара Коломієць.
Виступ групи літераторів
1. Тамара Опанасівна Коломієць народилася у 1935 році у місті Корсунь-
Шевченківський на Черкащині.
2. Ще до війни дівчинка вміла читати. Улюбленою книжкою її був «Кобзар»
Тараса Шевченка та пісні, казки, загадки, лічилки, яких вона знала дуже
багато.
13
3. Тамара Коломієць закінчила Київський університет. Ще студенткою стала
відомою поетесою. Перша книжечка віршів називалась «Пролісок». Вона
написала багато віршів, казок, лічилок, загадок для дітей.
Передбачування змісту оповідання за словами
Посіяли, зібрали, змололи, спекли.
- Перевірте передбачене, прослухавши оповідання.
Читання вчителем тексту.
- Чи справдились ваші передбачення?
Тестування
1. Принесли на столі і поклали …
а) зошит;
б) хліб.
2. Шкоринка була …
а) золотава;
б) хрустка.
3. За хлібом доглядали …
а) золоті руки;
б) мамині руки.
4. Лежить хліб ясний, як …
а) золото;
б) сонечко.
ВІДПОВІДІ:
1.б 3. а 2.а 4. б
Словникова робота
Золоте зерно – велике, гарне, доспіле.
Золоте проміння – сонячне, яскраве.
Золоті руки – роботящі руки.
Золотава шкоринка – добре випечена.
Позолоченій стеблині – жовтій.
Позолота від вогню – запечена шкоринка.
14
Золотий колос – важкий, повний.
Читання ланцюжком (1 і 2 абзац)
Читання естафетою (в парі) «Ми друзі» (3 абзац)
Читання учнями-помічниками до кінця
Вибіркове читання
- Прочитати опис спеченого хліба.
- Від чого у хліба позолота?
- Що побажав вам хліб?
Диференційована робота над текстом
1 група.
- Знайти в оповіданні зачин, основну частину і кінцівку. Прочитати виразно
зачин та кінцівку.
2 група.
- Прочитати, що робили роботящі руки?
Перевірка виконаних завдань
Хвилинка відпочинку
- Покладіть голівки на парти і послухайте, відпочиваючи хвилинку. А чи
знаєте ви, як пахне хліб життя? Давайте прислухаємося до цього запаху… Це
пахне хліб. Неповторний запах робить хліб живим, частинкою душі кожного
з нас. А початок хліба – маленька зернинка. Зернятко нагадує дитину в
колисці. Це іскринка життя.
Завдання у групах
1 група.
Скласти вірш із розсипаних слів.
Хліб –, як, люди, мати, батько, каже, кажуть, завжди, буде, сонце.
2 група.
Скласти прислів’я.
Хліб, їда, − вода, і, козацька.
3 група.
Скласти прислів’я.
15
Є, є, й, життя, хліб.
4 група.
Скласти міркування.
Хліб треба берегти тому, що…
5 група.
Добрати слова-родичі до слова хліб.
6 група.
Відповісти на запитання: - У яких казках згадується хліб?
ІV. Етап контрольно-оцінювальний.
Виходить хлопчик-Хлібчик.
- Я був на уроці, я слухав уважно і працював разом із вами. І хочу провести з
вами гру «У чому сила хліба?»
- Де починається хліб?
- У тісті.
- Де починається тісто?
- У борошні.
- Де починається борошно?
- У зерні.
- Де починається зерно?
- У землі.
- Де починається земля?
- У рученьках роботящих.
V. Підсумок уроку.
- А що ж таке хліб?
- Хто працював, щоб виростити хліб?
- Діти, ви добре працювали. Ми склали колосок. А виріс він на цьому
пшеничному полі. А з поля потрапив до людей різними хлібними виробами.
Тож шануйте хліб, бережіть і їжте на здоров’я. А хлопчик-Хлібчик пригощає
вас виробами.

16
VІ. Домашнє завдання.
1 група.
Навчитись виразно читати і переказувати оповідання Т. Коломієць «Хліб»,
вивчити загадку про хліб напам’ять.
2 група.
Навчитись виразно читати оповідання «Хліб» та вірш «Де не глянь –
колоски», намалювати малюнок до прочитаного

17
 УРОК З ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ В 3 КЛАСІ

Тема: «Подорож до світу казок та оповідань Василя Олександровича

Сухомлинського.»
Мета: збагатити знання дітей про творчість В.О.Сухомлинського;
розширювати інтерес до читання; вчити висловлювати власну думку,
робити висновки, працювати над виробленням навичок свідомого
читання; розвивати вміння працювати в групах, пізнавальні здібності,
бажання вчитися, мовлення; виховувати доброту, дружні стосунки,
бажання допомогти старшим,один одному, любов до природи.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, ілюстрації, мапа подорожі,

тексти казок, оповідань «Безрідний дятел», «Майже чарівна розмова»,
«Ледача подушка», таблички з девізом.
Тип уроку: урок-подорож.

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
Любі діти! У наш клас завітали гості щирі.
Учні: Ми вам раді,
І вітаємо щиро вас,
І запрошуємо ласкаво
На урок у третій клас.
Психологічний настрій.
А тепер візьміть один одного за руку, усміхніться один одному й
подаруйте чудовий настрій.
- Я всміхаюсь сонечку!
- Здрастуй, дороге!
- Я всміхаюсь квіточці!
- Хай вона росте!
18
 - Я всміхаюсь дощики!
- Лийся мов з відра!
- Друзям усміхаюсь!
- Зичу всім добра!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Діти, я знаю, що ви любите казки, захоплюєтесь їх щасливим кінцем і
благородними вчинками казкових героїв, засуджуєте тих, хто чинить погані
справи. Отже, казки – це ( створення асоціативного куща ).

… КАЗКИ …

Повчають Ключик до глибокої мудрості

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Ми поїдемо до казки,
Щоб в оцю чудову мить
Зрозуміти, як прекрасно
Нам на світі білім жити.
Хай лине дитинство наше
У маєві літ,
Не забудемо ніколи
Казки дивосвіт.
Ми будемо подорожувати по світу казок та оповідань, які написав
відомий вам вже В.О.Сухомлинський. Його казки та оповідання вчать
висловлювати власні думки, робити висновки з прочитаного, розвивати
читацькі вміння. А також будемо розвивати вміння працювати в групах,
допомагати один одному.
ІV. Артикуляційна гімнастика. Мовна розминка.
Дихальні та артикуляційні вправи.
19
 Робота з таблицями для розширення кута зору.
Робота зі скоромовками.
V. Усвідомлення нового матеріалу
Прочитайте вислів В.О.Сухомлинського
«ЧИТАННЯ – ЦЕ ВІКОНЦЕ, ЧЕРЕЗ ЯКЕ ДІТИ ЗБАГАЧУЮТЬ І
ПІЗНАЮТЬ СВІТ І САМИХ СЕБЕ.»
Як ви його розумієте? За допомогою читання, що ми зробимо на цьому
уроці?
1. Перша наша зупинка – це знайомство з життям В.О.Сухомлинського.
Для кожної групи було завдання - підготувати відомості про письменника.(
Від кожної групи по одному доповідачу розповідають про життя і творчість
українського письменника, вчителя.)
2.Опрацювання казок, оповідань в групах.
- Подивіться, кожна група має свій девіз,що він означає ви скажете в
кінці уроку:
* «МІЙ СЛІД НА ЗЕМЛІ- КРАСА ЖИТТЯ.»
* «ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА.»
* «УСІ БЛАГА І РАДОЩІ ЖИТТЯ СТВОРЮЮТЬСЯ ПРАЦЕЮ.»
Кожна група повідомляє з яким оповіданням, казкою знайомляться і
передбачають про що будуть читати.
Робота з текстами: 1група – «Безрідний дятел»
2група – «Майже чарівна розмова»
3група – «Ледача подушка»
Читання самостійно;
Відповісти на питання в кінці тексту ( в групі);
Скласти сенкан на головного героя оповідання (в групі).
3.Фіз.хвилинка.(Проводять діти)
Тук-тук-тук!
Так-так-так!
І комашка, і черв’як
20
 І личинка – біла спинка
І жучок – короїд –
Мій сніданок, мій обід.
4.Гра «Респондент».
Переказ оповідань, казок з кожної групи, якщо учень щось
пропустив, то йому підказують мімікою, жестами.
5.Гра «Кореспондент».
З кожної групи виходить учень, який є в ролі головного героя, а всі
учні задають питання герою, який відповідає від імені головного героя.
6.Конкурс «Найкраща казка».
- Цю незакінчену казку В.О.Сухомлинський давав своїм учням, щоб
вони дописали, завершили її. Уявіть собі, що ви на уроці у нашого великого
учителя й письменника і спробуйте свої сили.
НАЙРАДІСНІШЕ Й НАЙСУМНІШЕ
Учитель сказав дітям:
Намалюйте найрадісніше й найсумніше.
Микола розгорнув зошит і задумався. Згадав золоте літо, ранок на
березі ставка, квітуче поле конюшини. Намалював квітку конюшини і над
нею бджолу.
Це і є найрадісніше, - сказав він.
Чому? – питає вчитель.
Бо…
V. Підсумок уроку
- Так чому навчили нас казки та оповідання? Що ж означають девізи
кожної групи? Чим,якими знаннями ми збагатили свій світ?
Учні: 1.Сьогодні на уроці нас вчителька навчила
На прикладах відомих, як гарними нам бути,
Щоб ми казки ці знали
І завжди пам’ятали,
Людьми росли старанними і добрими були.
21
 2.Коли ти будеш добрим,
Про тебе люди скажуть,
Ніколи не забудуть про ввічливість твою,
У школі і удома усім давно відомо,
Що добрих не народжують, а добрими стають.

3.А педагог відомий, добре нам всім знайомий,

Казок про нас багато хороших написав,
Ми їх читати будемо,
Розкажемо про них людям,
Нехай усі навчаються бути добрими завжди.

Ось і закінчилася наша усна подорож у казки та оповідання

В.О.Сухомлинського. Вам моє побажання: читайте, слухайте казки великого
педагога, бо читання – це віконце, через яке ми збагачуємо та пізнаємо світ та
самих себе.

22
Тема: Народні символи України
Мета: формувати поняття учнів про народні символи України; розширювати
знання про Україну, її символи; розвивати спостережливість, пам'ять,
мислення; виховувати любов до Батьківщини, бажання зробити її
кращою.
Обладнання: зображення народних символів України; запис акровірша М.
Чернявського на дошці; карта України; картки з символами України;
кольорові олівці; фонограма пісні «Чорнобривці» (муз. В. Верменича, сл. М.
Сингаївського); трафарети закладок (для кожного учня).
Хід уроку
І. Організаційний момент
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці — метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля —
Добридень тобі, Україно моя!

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Слухання акровірша М. Чернявського
Вірш записаний на дошці. Його читає вчитель, учні розгадують слово.
У всіх людей — одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край,
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
2. Гра «У Країні запитань»
- Що таке Україна?
- Назвіть столицю України.
- Які символи України вам відомі?
23
- Як потрібно слухати Державний Гімн? (Необхідно підвестися, гордо і
голосно співати.)
- Як називають Герб України? (Тризуб — це воля, слава, сила.)
- Якими є кольори прапора?
- Що вони позначають?

3. Самостійна робота за картками

- Розфарбуйте герб і прапор України.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

- Гімн, герб, прапор — це державні символи України. Сьогодні ми
поговоримо про національні символи нашої держави.
IV. Вивчення нового матеріалу
►► Вступне слово вчителя
- Кожен народ має народні символи. Народні символи — це те, що
найбільше любить і шанує певний народ. В одних народів їх більше, в інших
— менше. Називаючи народний символ, можна дізнатися, про яку країну
йдеться. Так, коли ми говоримо — клен, то знаємо, що це — символ Канади.
Символами Росії є береза, ромашка, ведмідь, горобина.
Про народні символи складено багато пісень і легенд. Вони
24
використовуються в обрядах, звичаях. їх вишивають на сорочках, рушниках.
Народні символи — це наші святині. Існують рослинні й тваринні
народні символи України.
- Послухайте уривок з української пісні. Про який символ — рослинний
чи тваринний — ідеться?
Звучить фонограма пісні «Чорнобривці» (муз. В. Верменича, сл. М.
Сингаївського).
- Про які символи йдеться в прислів'ї «Без верби і калини немає
України»?
- Як називається свято, коли б'ють вербовою гілочкою для того, щоб
завжди бути здоровим?
- Тиждень напередодні Великодня називають вербним. Тоді освячують
вербу. У багатьох селах України раніше саджали гілочку свяченої верби.
Уважалося, що така верба є особливо цілющою. Посадіть вербову гілочку. У
сирій землі вона швидко пустить корінчики і згодом виросте гарне дерево.
- Відгадайте загадку.
Батько тисячу синів має,
Кожному шапочку справляє. (Дуб)
- Молодий дубок перші роки росте повільно вгору, а вниз — дуже
швидко. Так триває 10 років. Потім дубок починає тягнутися вгору. Коли
йому виповниться 500 років, він стає заввишки як 15-поверховий будинок.
Він може прожити 1000 років або навіть 2000.
В Україні є велетенський дуб неподалік від міста Запоріжжя. Під цим
дубом гетьман Богдан Хмельницький промовляв напутнє слово до козаків
перед боєм: «Будьте ж, хлопці, у бою так само міцними, як цей дуб!» Матері
своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб були сильними, міцними.
Люди спали на дубових меблях, що, за повір'ям, додавали під час сну сили.
Дуб, як і решта наших народних символів, має лікувальні властивості. У
дубовому лісі добре почуваються люди, які страждають на серцеві
захворювання.
25
 - Барвінком прикрашають весільний коровай, його саджають біля хати.
Дівчата вплітають барвінок у вінок. Він зеленіє навіть під снігом. Барвінок є
символом кохання.
Прочитайте зашифроване слово: потоля (тополя). Є легенда про
дівчину-красуню на ім'я Поля. З нею хотів одружитися Бог блискавки та
грому Перун. Але Поля кохала іншого юнака. Перун вирішив, щоб дівчина
нікому не дісталася, стукнув палицею об землю — і Поля зникла. На тому
місці виросло струнке зелене деревце. Люди запитували: «Де Поля?», інші
показували: «ТоПоля». Відтоді й називається дерево тополею.
Висновок. До рослинних символів належать калина, верба, дуб, тополя,
барвінок, чорнобривці. Вони здавна уособлюють красу нашої України,
духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.

26
V. Фізкультхвилинка
Трава низенька-низенька. (Діти присідають.)
Дерева високі-високі. (Піднімають руки вгору.)
Вітер дерева колише-гойдае, (обертаються)
То ліворуч, то праворуч нахиляє.
(Нахили праворуч, ліворуч.)
То вгору, то назад, (потягуються вгору, назад)
То вниз нагинає. (Нагинаються вперед.)
Птахи летять-відлітають, (махають руками)
А учні тихенько за парти сідають. (Сідають на місця.)

VI. Продовження роботи над опануванням нового матеріалу

►► Гра «День — ніч»
- Тваринних символів у нас також є багато. Відгадайте загадки — і
дізнаєтеся про них більше.
● Я великий, я красивий,
Як біжу, то в'ється грива.
Хвіст у мене довгий-довгий,
27
Хвіст у мене, мов шовковий. (Кінь)
● Довгі ноги, довгий ніс.
Прилетів — обід приніс.
Смачних жабеняток
Для своїх маляток. (Лелека)
● Хто гнізда свого не має,
Яйця іншим підкладає,
А у лісі в холодку
Все кує, мудруля,
Хто вона?.. (Зозуля).

● Дивний ключ у небі лине.

Не залізний, а пташиний.
Цим ключем в осінній млі Відлітають... (журавлі).

● Привітала нас піснями із весною

І живе з нами під стріхою одною. (Ластівка)

● В лісі на зеленій гілці

Ніби грав хтось на сопілці.
Підійшов поближче я
І побачив... (солов'я).
VII. Закріплення вивченого матеріалу
1. Вивчення напам'ять уривка з вірша Т. Г. Шевченка «Зацвіла в долині
червона калина...»
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
28
Пташечка зраділа
І защебетала.

2. Творча робота. Оформлення закладки для книги у вигляді

рослинного орнаменту
- Намалюйте закладку з рослин, що є народними символами України.

29
30
 Висновки
Проведене дослідження показало,що початкова школа повинна
виховувати майбутніх громадян України на основі культурно-історичного
досвіду нашого народу, його багатовікової мудрості та духовності.
Ефективним засобом цієї роботи виступають національні традиції, які мають
потужні виховні можливості.
Національні та загальнолюдські цінності реалізується такими основними
шляхами і засобами, як рідна мова, родовід, рідна історія, краєзнавство,
природа рідного краю, національна міфологія, фольклор, народний календар,
національна символіка, народні прикмети. На уроках українського читання
формується національна свідомість через казки Василя Сухомлинського,
адже саме з казки і починається пізнання дитиною такого таємничого і, на
перший погляд, непізнаного світу. Багато у Василя Олександровича
пізнавальних казок, які вчитель може використовувати на уроках читання. У
них гуманістичні почуття любові до людей, прагнення бути потрібним
людям, повна самовіддача в праці, житті. Саме ці риси національної
свідомості і роблять людину добрішою, відвертішою і чеснішою.
У початкових класах, як правило учителі використовують типові
методики проведення уроку українського читання. Для прикладу я
розглянула уроки «Хліб, як сонечко ясне»,мета якого виховати повагу до
праці хлібороба, бережне ставлення до хліба.»Подорож у світ казок і
оповідань В Сухомлинського «Народні символи України» Такі розробки
уроків з українського читання спрямовані на національне виховання формує
у молодшого школяра повагу один до одного бажання допомагати старшим,
бережне ставлення до всього, що нас оточує, любов до Батьківщини; до
природи також формує знання про історію,про традиції, звичаї, обряди,
символіку своєї країни.

31
 Список використаних джерел:
1. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації - К., 1996. -
230 с.
2. Вишневський Омелян. Сучасне українське виховання. - Львів, 1996.
3. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. - К.: Оберіг, 1991.
-Т.І. - 456 с.
4. Гуменникова Т..Р. Українські національні традиції як засіб формування
першооснов моральної культури // Початкова школа. -1996. -ІІ.-С.38-40. .
5. Ігнатенко П.Р., Косарева Ні, Поплужний В.Л. Громадянське виховання
учнів в умовах українського державотворення // Рідна школа. -1996. -№3.-
С.ЗІ-50.
6 Кириченко Г. М. Українське народознавство у початкових класах // Поч.
шк. -1991.-№10. -С.52-55.
7 Ковальчук В.І. Спогади про В. Сухомлинського. - К.: Рад. школа. 1990.
8. Кравченко І. Культура як національна мета // Віче. - 1995. -№2 -С.131-143.
9. Кубинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку школярів //
Початкова школа. 1993. - №1. - С.8-13.
10. Кузь В.Г. Материнська школа: виховання в родині // Педагогіка і
психологія. - 1995. - №4. - С.27-34. .
11 Мазуркевич О.Р. Рідне слово в концепції національної освіти // Рідна
школа. - 1993 - №9. - С.4-5.
12. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія. - К., 1995-
158 с.
13. Мельникова І.М. Традиції народного виховання та позашкільні заклади
України // Нові технології виховання: 36. наук, статей. - К., 1995. -С.83-86.
14. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 т. - К.: Рад. школа. 1976-1977.
15 Сухомлинський В.О. Джерела невмирущої криниці // Українська мова і
література в школі. - 1989. - № 7. - с. 5.
16. Сценарії виховних заходів, уроків, свят// Початкова школа.-2005.№ 5.-
С.21-30.
32
33
34