Обернена матриця. Матричнi рiвняння.

Ранг
матрицi

доц. I.В. Орловський

Кафедра математичного аналiзу та теорiї ймовiрностей

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

1. Обернена матриця
Означення 1
Матрицю A−1 називають оберненою до квадратної матрицi A, якщо

A · A−1 = A−1 · A = E.

Зауваження
Матриця A−1 має такий самий порядок, що й матриця A.

Tеорема 1
Якщо обернена матриця iснує, то вона єдина.

Доведення
Нехай iснує двi оберненi матрицi A−1 −1
1 , A2 . Тодi,

A−1 −1 −1 −1 −1 −1 −1 −1
1 = A1 · E = A1 · (A · A2 ) = (A1 · A) · A2 = E · A2 = A2 .

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

Властивостi оберненої матрицi

Нехай дано невиродженi квадратнi матрицi A та B однакового порядку. Тодi

1 (A−1 )−1 = A;
1
2 det(A−1 ) = ;
det A
3 (A · B)−1 = B · A−1 ;
−1

4 (A−1 )T = (AT )−1 .

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

Означення 2
Матрицею, приєднаною до матрицi An×n = (aij ) називають матрицю
 
A11 A21 . . . An1
 T  A12 A22 . . . An2 
A∗ = (Aij )n×n = . ..  ,
 
.. ..
 .. . . . 
A1n A2n . . . Ann

де Aij – алгебраїчне доповнення елемента aij (визначається так само, як алгебраїчне

доповнення елемента визначника).

Tеорема 2 (Критерiй iснування оберненої матрицi)

Матриця має обернену тодi i тiльки тодi, коли вона є невиродженою, причому
1
A−1 = · A∗ . (1)
det A

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

Алгоритм методу приєднаної матрицi

Метод приєднаної матрицi знаходження оберненої матрицi:

1 обчислюють визначник матрицi A;
2 якщо det A = 0, то оберненої до A матрицi не iснує;
якщо det A 6= 0, то будують приєднану до A матрицю
T
A∗ = (Aij ) ;

3 обернену до A матрицю знаходять за формулою

1
A−1 = A∗ .
det A

Перевiрка:
A−1 A = AA−1 = En .

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

Формула для оберненої матрицi 2-го порядку

 
a11
a12
A= , det A 6= 0
a21
a22
 
1 a22 −a12
A−1 = .
det A −a21 a11

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

Examples 1 (обернена до матрицi 2-го порядку)
   
1 2 1 2
A= , B= .
2 4 2 0

 
1 2
det A =  = 0.
2 4

A−1 не iснує (A - необоротна).

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

  
1 2
det B =  = −4 6= 0.
2 0
B −1 iснує (B — оборотна):
 −1    1

1 2 1 0 −2 0
B −1 = =− = 1
2 .
2 0 4 −2 1 2 − 41

Перевiрка:
1
    
1 2 0 1 0
BB −1 = 1
2 = .
2 0 2 − 14 0 1

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

Формула для оберненої матрицi 3-го порядку

 
a11 a12 a13
A = a21 a22 a23  , det A 6= 0
a31 a32 a33
 
A A21 A31
1  11
A−1 = A12 A22 A32  .
det A
A13 A23 A33

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

Examples 2 (метод елементарних перетворень)
 
1 2 0
A= 2 0 −1 
2 3 −1

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

2. Матричнi рiвняння I

Розглянемо рiвняння вiдносно невiдомої матрицi X = (xij ) розмiру m × n

A · X = B, (2)

де A i B – вiдомi матрицi розмiрiв m × m та m × n вiдповiдно.

Якщо матриця A у рiвняннi (2) є невиродженою, тодi для неї iснує обернена матриця A−1 .
В цьому випадку розв’язок рiвняння (2) можна подати у виглядi

X = A−1 B.

Дiйсно, якщо ми домножимо лiву та праву частину рiвняння (2) злiва на A−1 , отримаємо
A−1 AX = A−1 B, i, оскiльки A−1 A = E, виходить необхiдний результат.
Розглянемо рiвняння вiдносно невiдомої матрицi X = (xij ) розмiру m × n

X · A = B, (3)

де A i B – вiдомi матрицi розмiрiв n × n та m × n вiдповiдно.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

2. Матричнi рiвняння II

У випадку невиродженостi матрицi A, розв’язок рiвняння представляється у виглядi

X = BA−1 .

Показується даний факт аналогiчно до попереднього, тiльки ми лiву та праву частини

рiвняння домножаємо на A−1 справа.
Розглянемо рiвняння вiдносно невiдомої матрицi X = (xij ) розмiру m × n

A · X · B = C, (4)

де A, B i C – вiдомi матрицi розмiрiв m × m, n × n та m × n вiдповiдно.

У випадку невиродженостi матриць A i B, розв’язок рiвняння представляється у виглядi

X = A−1 CB −1 .

Показується даний факт аналогiчно до попереднiх.

Рiвняння (2) − (4) називаються матричними рiвняннями.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

Приклад 3 (матричнi рiвняння)
   
1 −1 1 0 3
A= , B= .
0 2 −1 2 1
Розв’язати матричнi рiвняння: AX = B та XA = B. (Якщо це можливо)

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

3. Ранг матрицi

Розглянемо матрицю A розмiру m × n

 
a11 a12 ... a1n
 a21 a22 ... a2n 
A= .
 
.. .. ..
 ..

. . . 
am1 am2 ... amn

Видiлимо в нiй k рядкiв та k стовпцiв (k ≤ min{m, n}). З елементiв, що стоять на перетинi

видiлених рядкiв та стовпцiв, складемо визначник k-го порядку. Всi такi визначники
називаються мiнорами цiєї матрицi.  
 a a12 
Наприклад, |a12 | - мiнор 1-го порядку,  11 - мiнор 2-го порядку.
a21 a22 
Зауважимо, що мiнорiв k-го порядку можна скласти всього Cmk · Cnk .

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

Означення 3
Рангом матрицi A, називається найбiльший iз порядкiв вiдмiнних вiд нуля мiнорiв
матрицi. Позначається r, r(A) або rang A.

Означення 4
Мiнор, порядок якого визначає ранг матрицi, називається базисним. У матрицi може
бути декiлька базисних мiнорiв.

Приклад 4
Знайти ранг матрицi:  
2 0 4 0
A= 3 0 6 0 .
1 0 −3 0

Iснує ненульовий
 мiнор 1-го порядку |2|. Також є мiнор 2-го порядку, вiдмiнний вiд нуля
 3 6 
 1 −3  = −15 6= 0. Всi визначники 3-го порядку дорiвнюють нулю. Таким чином,
 

r(A) = 2. Базисний мiнор стоїть на перетинi 2 та 3 рядку i 1 та 3 стовпчика.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ
Властивостi ранга матрицi
I 0 ≤ r(A) ≤ min{m, n}, де min{m, n} - найменше з чисел m та n;

II r(A) = 0 тодi i тiльки тодi, коли всi елементи матрицi дорiвнюють нулю, тобто A = 0;

III Для квадратної матрицi n-го порядку r(A) = n тодi i тiльки тодi, коли матриця A -
невироджена;

IV При транспонуваннi матрицi її ранг не змiнюється;

V Якщо викреслити з матрицi нульовий рядок (або стовпчик), то ранг матрицi не змi-
ниться;

VI Якщо до матрицi дописати ще один рядок (або стовпчик), то ранг матрицi може або
збiльшитися на одиницю, або залишитися без змiн;

VII Ранг матрицi не змiнюється при елементарних перетвореннях матрицi;

VIII Ранг схiдчастої матрицi дорiвнює кiлькостi не нульових рядкiв.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ
Методи обчислення ранга матрицi

Означення 5
Обвiдним мiнором до мiнора порядка k матрицi Am×n називається мiнор (k + 1)-го
порядка цiєї матрицi, який цiлком мiстить даний мiнор порядка k.

I) Метод обвiдних мiнорiв

Крок 1 Якщо матриця нульова, то r(A) = 0, iнакше r(A) ≥ 1, i переходимо до насту-
пного кроку.

Крок 2 Знаходимо у матрицi мiнор 2-го порядка M2 , вiдмiнний вiд нуля.Якщо такого
мiнора немає, то r(A) = 1, i пошук припиняємо. Iнакше r(A) ≥ 2, i переходимо
до наступного кроку.

Крок 3 Обчислюємо всi мiнори 3-го порядка, обвiднi до M2 . Якщо серед них немає
мiнорiв вiдмiнних вiд нуля, то r(A) = 2, i пошук припиняємо. Iнакше, iснує
мiнор M3 не рiвний нулю. В цьому випадку r(A) ≥ 3, i процедуру продовжуємо.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

Продовжуємо процедуру.
Крок k Нехай знайдено мiнор (k − 1)-го порядка Mk−1 , вiдмiнний вiд нуля, тобто
r(A) ≥ k − 1. Обчислимо всi мiнори k-го порядка, обвiднi до Mk−1 . Якщо
серед них немає мiнорiв вiдмiнних вiд нуля, то r(A) = k −1. Iнакше iснує мiнор
Mk , вiдмiнний вiд нуля, а отже r(A) ≥ k, i процедуру пошуку продовжуємо.

Приклад 5
 
1 13 5
Знайти ранг матрицi A3×4 = 1 −51 −3 методом обвiдних мiнорiв.
2 −15 6  
1 1 
Очевидно, у матрицi є мiнор 2-го порядка, вiдмiнний вiд нуля: M2 = 
  6= 0. До цього
1 −5
мiнора у матрицi є 2 обвiдних мiнори 3-го порядка. Обчислюємо їх:
   
1 1 3 1 1 5 
0   00 
M3 = 1 −5 1 = 0, M3 = 1 −5 −3 = 0.
2 −1 5 2 −1 6 

Оскiльки обидва мiнори рiвнi нулю, то r(A) = 2.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ
II) Метод елементарних перетворень полягає у зведеннi матрицi до схiдчастого вигляду
шляхом елементарних перетворень. Тодi ранг матрицi дорiвнює кiлькостi ненульових
рядкiв.

Приклад 6
 
1 1 3 5
Знайти ранг матрицi A3×4 = 1 −5 1 −3 шляхом елементарних перетворень.
2 −1 5 6

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ

Лiтература

Алєксєєва, I. В., Гайдей, В. О., Диховичний, О. О., Федорова, Л. Б. Математика в

технiчному унiверситетi. (Т. 1). К.: КПI iм. Iгоря Сiкорського, 2018
Дубовик В.П., Юрик I.I. Вища математика, - К.: Вища школа, 1998.
Конспект лекцiй з аналiтичної геометрiї та лiнiйної алгебри для студентiв
технiчних факультетiв // Уклад.: З.П. Ординська, I.В. Орловський, М.К. Руновська. -
К.: НТУУ «КПI», Електронне навчальне видання, свiдоцтво  030513. – 2013. – 131 с.
Письменный Д.Т. Конспект лекций по высшей математике, 1 часть. - М.: Айрис
Пресс, 2006.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ