Текст-міркування про доцільність, вмотивованість, аргументованість,

коректність перецитування та самоцитування

Написання академічного тексту не легка справа, адже ми стикаємося з

труднощами на кожному кроці. Особливим кроком у роботі є вивчення
джерел з інформацією. Це можуть бути затверджені роботи інших, а можуть
бути і свої. Тому нам потрібно розібратись, наскільки доречно і правильно
використовувати перецитування та самоцитування.
Перецитування – це використання цитати не з першоджерела. Поняття
пов’язано з непрямим цитуванням або парафразом. Зі статті Кудінова І. О.
дізнаємося, що: «Парафраз – переказ цитати (зазвичай, невеликого
фрагменту) своїми словами з обов’язковим посиланням на джерело
цитування» [1.с.24]. Цей термін застосовується при використанні іншої
роботи, як джерела, коли потрібно використати цитату не з першоджерела.
Потрібно дотримуватися точності, адже зміна сенсу або неправильний
переклад можуть зіпсувати остаточний результат праці. З цього приводу
відомий письменник У Еко зауважив: «Обов’язково перевірте, щоб списувані
вами шматки дійсно були парафразом, а не дослівною випискою з
відповідного джерела. Якщо ви спишете цитату без лапок, в результаті у вас
вийде плагіат…». Додаючи, потрібно й не забувати вказати джерело, з якого
береться матеріал. Мотивація використання цього методу – скорочення часу,
адже не потрібно шукати той чи інший елемент у оригіналі, достатньо просто
скопіювати його. Але тоді, ми можемо втратити істинний контекст автора
слів, тому вдаватися до такого методу потрібно обережно і тільки за наявної
необхідності.
Самоцитування – це використання цитати з джерела, автором якого ви
являєтесь. Цей термін Ткаченко В. А. розкриває під час порівняння методів
цитування: «самоцитування (цитування власних статей на рівні авторів і на
рівні журналів); редактори цілого ряду журналів вимагають від авторів
ввести в текст пропонованих до публікації статей кілька посилань на статті
попередніх років» [2.с2]. У даному прикладі проявляється самоцитування у
журналістиці, але приклад універсальний, і змінивши слово журналів на
академічних робіт, сенс виразу не зміниться. Цей метод має перевагу над
іншими, тому що не потрібно довго шукати потрібні рядки. Достатньо лише
знайти свою роботу, та використати потрібну інформацію, не забувши
оформити її як і звичайне джерело. Ця перевага унеможливлює
перецитування, отже зменшує ризик плагіату.
Отже використовувати ці два методи потрібно обережно, перевіряючи
кожну деталь робити цитату, щоб уникнути плагіату. Потрібно зазначити, що
краще використовувати лише оригінальне джерело або робити покликання на
своє, прикласти достатньої уваги, щоб уникнути неприємних ситуацій.

Список літератури

1.
Кудінов, І. О. (7 Лютий 2016 p.). Основи наукового цитування. Запоріжжя,
Україна.
2. Ткаченко В.А. Використання Science Index та інших наукометричних
показникиків для оцінювання наукової діяльності [Електронний ресурс] /
Ткаченко В.А. // Звітна науков-практична конференція ІІТЗН НАПН України:
матеріали конф. – К. : ІІТЗН НАПН України, 2016. – Режим доступу:
http://lib.iitta.gov.ua.