Дул 8.11 питання 7а.

Проблема датування
Вже близько 150 років численні вітчизняні й зарубіжні дослідники
сперечаються з приводу жанрової природи цього рукопису, його авторства,
точного часу й місця написання, адресата, ідеологічної та політичної
спрямованості.

«Слово», або ж «Моління» Данила Заточеника, виявлено і вперше

частково опубліковано М. Карамзіним у примітках до його «Історії
государства Російского». Існує два близьких один до одного за текстом
твори: «Слово» Данила Заточеника і «Моління» Данила Заточеника. Один з
текстів є переробкою іншого або обидва вони походять з якогось третього
джерела. Текст дійшов до нас у списках XVI — XVII ст. Нині опубліковано
19 списків пам’ятки, що являють собою дві основні редакції. Першу
редакцію називають «Словом», другу — «Молінням». Словниковий матеріал
пам’ятки, особливості її змісту та багато інших ознак дають можливість
припустити, що батьківщина твору знаходилася в межах Південної Русі.
Найвірогідніше, це м. Переяслав (руський або Київський, нині м.Переяслав-
Хмельницький Київської обл.), що має стосунок до Києво-Галицької книжної
культури.

  У тексті «Слова» князь називається «сином великого царя

Володимира». Це дає підставу бачити в заголовку «Слова» помилку, і ряд
дослідників вважає, що мається на увазі або Юрій Долгорукий, або Андрій
Добрий - сини Володимира Мономаха. У цьому випадку «Слово» має
датуватися часом не пізніше 40-50-х рр. XII в. (Юрій Долгорукий помер в
1157 р Андрій Добрий - в 1141 г.). Щодо адресата «Моління» виведення всіх
дослідників збігається: тут мається на увазі син великого князя Всеволода III
Велике Гніздо Ярослав Всеволодович, що княжив з 1213 по 1236 в
Переяславі-Суздальському. Але існує думка цілої низки дослідників, що
першою редакцією розглянутого твору є не «Слово», а «Моління»: «Слово» -
пізніша переробка «Моління».

Незважаючи на ряд доводів текстологічного характеру на користь

первинності «Слова» по відношенню до «моління», незважаючи на
обґрунтованість цілого ряду положень на користь більш раннього характеру
ідейного спрямування «Слова» в порівнянні з «моління», питання, що
первинне - «Слово» або «Моління», залишається в стадії гіпотез. Безперечно,
однак, що між «Моління» і «Словом», при всій близькості цих двох редакцій
одного твору, є значна різниця в ідейній спрямованості. Якщо в обох
редакціях в рівній мірі величається і звеличується сила і могутність князя і
князівської влади, то ставлення до боярства сильно відрізняється. У «Слові»
князь і його бояри не протиставляються один одному, в «Моління» ж різко
підкреслюється перевага князя над боярами. Тут автор заявляє, що краще «в
дерюзе служити» князю, ніж «в багряниці в боярськім дворі».