Вдалині він бачить горб, осяяний сонячним світлом.

Він хоче піднятися туди,

щоб пізнати чесноту і сяяння істини. Але йому перегороджують дорогу три
дикі звіри – рись, лев і вовчиха. Вони символізують похітливість, гордість і
пожадливість. Але героя рятує дух римського поета Вергілія, що раптово
з'явився. Він дуже розумний і знаменитий, Данте вклоняється перед великим
мислителем. Поет зве героя в подорож по світу мертвих. Вергилій говорить,
що з'явився на його дорозі на прохання Діви Марії, Святої Лючиї -
заступниці сліпих, і Беатріче, померлої коханої Данте. Удвох вони
спускаються в Пекло, схоже на величезну воронку. Він складається з дев'яти
кругів, які стають все вже у міру наближення до центру Землі. Біля входу в
Пекло мешкають душі нерішучих людей, які не встигли за життя створити ні
добра, ні зла. Далі розташована річка, через яку подорожніх перевозить на
човні злісний Харон. Від жаху розповідач непритомніє. Перший круг
називається лімбом. Там мешкають немовлята і язичники, які не пізнали
християнства, але і не зробили нічого поганого. Тому вони позбавлені від
мук. Деяких з них Данте взнає. Це античні філософи Арістотель, Евріпід і
поет Гомер. У другому крузі знаходяться душі тих, хто не зміг приборкати
заборонену любов. Побачивши тут Клеопатру, Олену Прекрасну з коханцями
і інших любострасників, Данте знову позбавляється відчуттів. Вхід в третій
круг охороняє страшний триголовий пес Цербер. Він гавкає на подорожніх,
але Вергилій усмиряє монстра. Тут знаходяться грішники, які вдавалися до
обжерливості. Їх душі утопають в грязі, і на їх голови безперервно ллється
дощ і сиплется град. Четвертий круг вартує демон. Там мешкають душі
скупих людей. В основному, це представники духівництва – папи і
кардинали. Вони покарані тим, що повинні невпинно котити величезні
булижники. У п'ятому крузі в'язнуть в болоті ледарі і ті, хто був дуже сильно
схильний до гніву. У шостому крузі знаходяться єретики, які приречені
лежати в могилах, обійнятих вогнем. Тут Данте бачить старогрецького
філософа Епікура, його учнів, а також інших філософів і правителів. У
сьомому крузі мешкають всі, хто здійснював насильство над ближніми,
гравці і самовбивці, а також богохулять і содоміти. Перші приречені вічно
варитися в розжареній крові, інших терзають гарпії і труять собаки, а останні
знемагають в пустелі під вогненним дощем. Їх вартує Мінотавр – людоїд в
обличчі людини з бичачою головою. Восьмий круг складається з дев'яти
міжгір'їв. У першій знаходяться спокусники, яких катують рогаті біси, в
другій – лестивці, що сидять в смердючих калових масах. У третій мешкають
підкупні духовні особи, чиї голови і тіла затиснуті в кам'яну стіну. Ще один
провал відданий чаклунам і звіздарям. Їх шиї вивернули настільки, що вони
зрошують сльозами власні спини. У наступному рову знаходяться хабарники,
які варяться в киплячій смолі. За ними слідують лицеміри, скуті свинцевими
мантіями, і інші лукавці. Дев'ятий круг знаходиться в глибині в центру Землі.
Його охороняють гіганти і титани. Тут знаходяться зрадники, серед яких, –
Іуда, що продав Христа за 30 сріб’яників. Їх катує занепалий ангел і володар
Аду - Люцифер, який пожирає їх плоть трьома своїми пащами. Покинувши
Пекло, герої проходять крізь вузький коридор, який веде із земного центру на
поверхню другої півкулі. Вони потрапляють на острів, оточений водою. На
нім знаходиться гора у формі конуса. Це Чистилище. Воно, як і Пекло,
складається з кругів. Вхід в нього вартує ангел. Сюди вирушають душі
грішників, які встигли покаятися перед смертю. У першому крузі – ті, хто
покараний за гріх гордині. Вони повзають по землі, до їх ший прив'язані
камені. У другому крузі – заздрісники. Їх віка зашиті, а самі вони сидять
тісним кругом, прив'язані спинами до скелі. Третій круг Чистилища
заповнений тими, хто гнівався. Їх душі оповиті густим димом. Грішники, чий
злочин – неробство, знаходяться в четвертому крузі. Вони перебувають в
постійному занепокоєнні. У п'ятому крузі – душі корисливих людей. Вони
безупинно ридають, схиливши голови до землі. У шостому крузі – змарнілі
черевоугодники. Вони ніби то недоїдали багато років, але шкіра явно звикла
до більшого об'єму тіла. У сьомому крузі – любострасники, що згорають у
вогні, обійняті полум'ям за свої гріхи. Потім на дорозі героя з'являються
райські брами. Вергілій більше не може супроводжувати його, оскільки був
народжений язичником. Великий поет зникає, і Данте входить в Рай один.
Там його зустрічає кохана Беатріче. Вона сидить на колісниці, яку везе
грифон. Вона просить героя покаятися. Після цього просвітлений Данте
возноситься разом з нею на піднебіння. Рай складається з семи сфер, які
опоясують планету. Вони потрапляють в надра Луни, де мешкають душі
черниць, насильно виданих заміж. Після цього Данте з Беатріче летять до
Меркурія, де знайшли спокій честолюбці, що творили добро ради власної
слави. У сфері Венери знаходяться душі велелюбних, тих, хто розпустою
віддав перевагу над розкаянню і милосердним діянням в адресу інших людей.
Біля Сонця блаженствують мудреці, серед яких герой зустрічає богослова
Хому Аквінського. Опісля Данте переноситься до Марсу, де зустрічає тих
солдатів, що палі в бою проти інаковіруючих. У Юпітера Данте зустрічає тих
володарів, які були справедливі по відношенню до свого народу. Нарешті,
Данте потрапляє в безконечну область біля Сатурну – обитель ченців і
богословів. Звідти вони слідують в сферу, де мешкають херувими, крилаті
небесні істоти. У дев'ятій сфері виблискує безліч вогнів і живуть серафими.
Це царство блаженних душ. Там Данте розмовляє з апостолами: з Петром –
про суть віри, з Іаковом – про надію, з Іоаном – про любов. Потім Данте
потрапляє в Емпірей. Це вища область всесвіту Тут мешкають блаженні
душі, які зливаються в єдиному сяянні і знаходять ідеальну форму величезної
райської троянди. Раптово Беатріче зникає, а на її місці з'являється старий в
білому одязі. Це святий Бернард, який стає наставником і вчителем Данте.
Разом вони оглядають ту частину Емпірея, де оселилися душі непорочних
немовлят. Вгорі видно яскраве світло. Дивлячись на нього, герой знаходить
вище знання і залучається до Бога.