Zbirnyk Tez Tek 2020

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО- ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
ІІ ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ
25 лютого 2020 року
Київ 2020
2
3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО- ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
ІІ ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ
Електронне видання
25 лютого 2020 року
м. Київ
4
УДК 339.3:339.92
Актуальні проблеми та перспективи розвитку торгівлі в умовах

євроінтеграції. – Київ : Торговельно-економічний коледж КНТЕУ, 2020. – 137 с.
В збірнику тез доповідей ІІ-ої Всеукраїнської науково-практичної

конференції «Актуальні проблеми та перспективи розвитку торгівлі в умовах
євроінтеграції» наведені теоретичні та експериментальні дослідження стосовно
розвитку торгівлі в Україні на шляху до євроінтеграції.
Організаційний комітет конференції:

Голова оргкомітету:
Олійник О. В. – доктор юридичних наук, професор, директор Торговельно-
економічного коледжу КНТЕУ.
Члени оргкомітету:
Костюк Є. М. – заступник директора з навчально-методичної роботи, спеціаліст
вищої категорії, викладач-методист;
Лисенко Н.М. – голова циклової комісії товарознавства та підприємництва,
спеціаліст вищої категорії, викладач-методист;
Тимчик Л.П. – голова циклової комісії інформаційних систем та технологій,
спеціаліст вищої категорії;
Куровська З.О. – спеціаліст вищої категорії, викладач-методист;
Катане Т.М. – викладач, спеціаліст
Редакційна колегія: Лисенко Н.М., Тимчик Л.П., Куровська З.О.
Друкується за ухвалою педагогічної ради Торговельно-економічного коледжу

КНТЕУ
Тези доповідей друкуються в авторській редакції
 Торговельно-економічний коледж
КНТЕУ, 2020 рік
5
ЗМІСТ
СЕКЦІЯ 1
КОНСЮМЕРСЬКА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЩОДО
ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ТОВАРІВ
Амірханова Романа
НОВІ ВИМОГИ ДО МАРКУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ……………10
Біланич Яна Василівна,

Голінка Неоніла
МАРКУВАННЯ ТОВАРУ ЯК ЧИННИК ЗАХИСТУ ПРАВА СПОЖИВАЧІВ
НА БЕЗПЕЧНУ ПРОДУКЦІЮ…………………………………………….….…12
Варава Юлія Сергіївна

ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТСЬКОГО
ВОЛОНТЕРСЬКОГО ПРОЄКТУ КДКЕТ «ШКОЛА МОЛОДОГО
СПОЖИВАЧА»……………………………………………………………………13
Лелюх Людмила Михайлівна

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
ТОРГІВЕЛЬНОЇ СФЕРИ…………………………………………………………16
Томащук Тамара Вікторівна

ПОЛІТИКА ЄС У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ВІДПОВІДНО
УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З УКРАЇНОЮ………………………………….…18
СЕКЦІЯ 2
НОВІТНІ МОДЕЛІ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ
ТОРГОВЕЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ЛОГІСТИКИ В УКРАЇНІ
Березівська Надія Стефанівна

ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТОВАРНОЮ ПОЛІТИКОЮ
ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………………………….22
Боднар Ольга Павлівна

ФРАНЧАЙЗИНГ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД УПРАВЛІННЯ В СУЧАСНИХ
УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ ……………………………………………...25
Дем’янчук Світлана Олександрівна

ФОРМУВАННЯ РОЗВИНУТОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НА
ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ………………………………………………………….…27
6
Крапостіна Світлана Миколаївна,

Шух Вікторія Володимирівна,
Прищепа Інна Анатоліївна
УПАКОВКА, ЩО БОРЕТЬСЯ З ВТРАТОЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ…….29
Кулик Юлія Олександрівна

ЛОГІСТИЧНІ ВИТРАТИ: КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ…..31
Луковецька Марина Олександрівна

ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК СФЕРА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ……………35
Овчар Богдана Олегівна

КРЕАТИВНІ ІДЕЇ ТА НОВІ МОЖЛИВОСТІ НОВИХ МАГАЗИНІВ
ФОРМАТУ OPEN SPACE………………………………………………………37
Романчук Альона Олександрівна

ОБЛІК ВИТРАТ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
СТАН ТА НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ……………………………………40
Салеомон Антон Андрійович

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ У ЕФЕКТИВНОМУ
ВИКОРИСТАННІ ЛОГІСТИЧНИХ ЦЕНТРІВ СУЧАСНИМИ
ПІДПРИЄМСТВАМИ В УКРАЇНІ………………………………………………42
Скочеляс Діана,
Пилипчук Марія
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНОЇ
ІНФРАСТРУКТУРИ В УКРАЇНІ…………………………………………..……45
Сорвіна Світлана Миколаївна

НОВІ ПРОГРАМНІ ПРОДУКТИ НА ШЛЯХУ УДОСКОНАЛЕННЯ
ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ…………………………….48
Cтупніцька Анна Андріївна

ЕЛЕКТРОННИЙ ТРЕЙДИНГ – СУЧАСНА ТЕХНОЛОГІЯ БІРЖОВОЇ
ТОРГІВЛІ………………………………………………………………………….50
Талько Аліна Станіславівна

АУДИТ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА……………………52
Чубата Ірина Олегівна

ВДОСКОНАЛЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ РОБОТИ ТОРГОВЕЛЬНОГО
ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………………………………56
7
СЕКЦІЯ 3
ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО
ТОВАРОЗНАВСТВА
Артеменко Тамара Станіславівна
ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
НАПОЇВ ТИПУ КУМИСУ………………………………………………………..59
Безверха Яніна Юріївна

ДИКОРОСЛА СИРОВИНА – ДЖЕРЕЛО БІОЕЛЕМЕНТІВ ДЛЯ ХАРЧОВИХ
ПРОДУКТІВ……………………………………………………………………….61
Бондаренко Анастасія Олександрівна

ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА ВИКОРИСТАННЯ
ПАЛЬМОВОЇ ОЛІЇ………………………………………………………………..64
Давидчик Вікторія Ігорівна

ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА АСОРТИМЕНТУ
ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ НА МАТЕРІАЛАХ
ГІПЕРМАРКЕТУ «АШАН»…………………………………………………..…..66
Драба Ірина Вікторівна

ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ НОВИХ ВИДІВ
ХЛІБА………………………………………………………………………………69
Гайдай Катерина Валеріївна

ТА АСОРТИМЕНТУ МАКАРОННИХ ВИРОБІВ………………………………72
Карабанова Катерина Сергіївна

ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ НОВИХ ПРОДУКТІВ
КОСМЕТИКИ ДЛЯ ЗВОЛОЖЕННЯ ШКІРИ ЩО ПРЕДСТАВЛЕНІ
НА РИНКУ УКРАЇНИ…………………………………………………………….74
Ковальчук Катерина Сергіївна

ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ІГРИСТИХ
ВИНОГРАДНИХ ВИН В УКРАЇНІ…………………………………………...…76
Крикля Богдана Сергіївна

ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА АСОРТИМЕНТУ
СПОРТИВНОЇ ТЕРМОБІЛИЗНИ НА МАТЕРІАЛАХ МАГАЗИНУ
«СПОРТМАСТЕР»………………………………………………………………..79
Куровська Зоя Олександрівна

ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ………………………83
8
Лабанова Алісія Анатоліївна

АНАЛІЗ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
ТА АСОРТИМЕНТУ ЦУКЕРОК…………………………………………………86
Лопухіна Дар'я Олександнівна

АНАЛІЗ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА АСОРТИМЕНТУ ЗГУЩЕНИХ
МОЛОЧНИХ КОНСЕРВІВ………………………………………………….……88
Лисенко Наталія Миколаївна

ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТА
АСОРТИМЕНТУ РОЗУМНИХ ПРОДУКТІВ…………………………………...90
Радушинська Олена Олегівна

ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
ПЛАВЛЕНИХ СИРІВ……………………………………………………………..93
Самусенко Катерина
СТАН РИНКУ ПЛОДОВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ, СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ
ТА МЕТОДИ ЇЇ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ………………………………………….…..95
Серпутько Оксана Миколаївна

ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ, ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ
ОЗДОРОВЧОГО СЕГМЕНТУ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ………………………97
Сімонов Денис Олександрович

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АСОРТИМЕНТУ ЧАЮ РІЗНИХ
ВИРОБНИКІВ ТА ПОСТАЧАЛЬНИКІВ………………………………………..99
Скібіцький Вадим Вадимович

ТА АСОРТИМЕНТУ ІКРИ РИБ НА РИНКУ УКРАЇНИ…………………….101
Снігур Ірина Ярославівна

ЗНАЧЕННЯ ЯЄЦЬ У ХАРЧУВАННІ ЛЮДИНИ. ЯЙЦЯ: КОРИСТЬ ЧИ
ШКОДА?.................................................................................................................105
Тішин Олександр Олександрович

ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ ДЛЯ МИСЛИВСТВА НА
МАТЕРІАЛАХ МАГАЗИНУ «ІБІС»……………………………………………107
Чупахіна Анастасія Сергіївна

ТА АСОРТИМЕНТУ КАРАМЕЛЬНИХ ВИРОБІВ………………………….110
Яровенко Діана Олександрівна

ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ ВИДІВ СИРОВИНИ ДЛЯ
9
ВИГОТОВЛЕННЯ ПАПЕРУ ТА КАРТОНУ…………………………………..113
СЕКЦІЯ 4
ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ
ПЕРЕВАГ E-COMMERCE
Дуднік Анастасія Олексіївна

ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В РЕКЛАМІ………………..116
Катане Тетяна Михайлівна

АКТУАЛЬНІСТЬ РОЗГЛЯДУ МОДЕЛІ ОБРОБКИ ВЕЛИКИХ ОБСЯГІВ
ДАНИХ НА ПІДПРИЄМСТВІ…………………………………………….……118
Кондратьєв Анатолій Ілліч

ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМПЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ПРИ ВИКЛАДАННІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН У ТОРГОВЕЛЬНО-
ЕКОНОМІЧНОМУ КОЛЕДЖІ КНТЕУ……………………………………..…120
Семеген Олексій Йосипович

ЕФЕКТИВНІ ПЕРЕВАГИ E-COMMERCE В УКРАЇНІ………………………122
Скрицька Яна Миколаївна

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ «БЛОКЧЕЙН» В
ТОВАРОЗНАВСТВІ ТА ЛОГІСТИЦІ………………………………………….124
Тимчик Лариса Петрівна

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА СУЧАСНОГО
БІЗНЕСУ……………………………………………………………………….…126
Ткаченко Оксана Олексіївна

ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ В ОНЛАЙНОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ……….…128
Трофіменко Євгенія Сергіївна

ЕЛЕКТРОННИЙ МАРКЕТИНГ - ОСНОВНИЙ МЕТОД КОНКУРЕНТНИХ
ПЕРЕВАГ…………………………………………………………………………130
Цимбалюк Вікторія Вікторівна

ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ В КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ……….133
10
СЕКЦІЯ 1
КОНСЮМЕРСЬКА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЩОДО
ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ТОВАРІВ
Амірханова Романа, студентка, ІІІ курс, група Т-31

відділення обліку, фінансів та сфери обслуговування,
Економіко-правовий коледж КНТЕУ, м. Коломия
Науковий керівник Лаптєва Л.О.,
спеціаліст вищої категорії, викладач товарознавчих дисциплін
НОВІ ВИМОГИ ДО МАРКУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

В наш час проблемам якості та безпечності харчових продуктів у світі
приділяється надзвичайно велика увага. Україна також йде шляхом посилення
відповідальності за виготовлення та реалізацію недоброякісної та
фальсифікованої продукції.
В серпні 2019 року набув чинності Закон України 2639-VIII «Про
інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Першочергово Закон
поширюється на операторів ринку харчових продуктів і харчові продукти
(зокрема для громадського харчування), а також безпосередньо впливає на всіх
споживачів харчових продуктів, тобто на кожного з нас, прописує чіткі та
зрозумілі правила, які дозволяють отримати вичерпну інформацію про харчові
продукти, і таким чином подбати про своє здоров’я і захистити права.
Вимоги щодо маркування харчових продуктів існували й дотепер, однак
базувалися вони, швидше, на нешанобливому ставленні до споживача: наприклад,
маркування на етикетку виробник міг наносити таким дрібним шрифтом, що
навіть людині з гострим зором важко розгледіти склад продукту, та й така
інформація не завжди може бути вичерпною.
Новий Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»,
приводить українське законодавство у відповідність до положень відповідних
регламентів та директив Євросоюзу діючих у цій сфері, а також спрямований на
забезпечення посилення відповідальності за забезпечення належного рівня
захисту здоров’я та інтересів споживачів, їхньої поінформованості, встановлення
засобів гарантування права споживачів на інформацію та процедури надання
інформації про харчові продукти. Основний принцип Закону - не вводити в оману
споживача!
Інформація про харчовий продукт може бути донесена через маркування,
супровідні документи, рекламу. Важлива вимога до інформації - вона має бути
правдивою.
Відтепер виробникам необхідно вказувати на упаковках і етикетках: список
інгредієнтів разом з барвниками і харчовими добавками, з позначенням
міжнародного маркування харчових продуктів; чи є в продуктах ГМО; види
алергенів, якщо вони є; чи є інгредієнти, що викликають харчову
непереносимість; чи можна їх вживати людям певного віку або за певних
11
захворюваннях; спосіб приготування; координати виробника і навіть телефон

того, у кого можна уточнити інформацію по цьому продукту. Все це вже сьогодні
має бути на упаковках харчових продуктів, які ми купуємо кожного дня.
Незважаючи на значні переваги використання нового маркування, Закон має
певні недоліки, які вбачають експерти:
1.Строк придатності буде вказуватися орієнтовно, а не до конкретного
числа місяця. Так досить складно буде визначити, прострочений товар чи ні.
2. На етикетках деяких продуктів можна не вказувати кількість калорій. А
це, взагалі, погана новина для тих, хто стежить за фігурою.
3. Залишки ветеринарних препаратів або пестициди, згідно з новими
правилами , не є інгредієнтами, а це означає, що згадувати про ризик їх наявності
в продукті не обов'язково.
4. Тепер необов`язково показувати ті речовини, яких в продукті мінімальна
кількість – наприклад, ГМО.
5. Закон ніяк не описує відповідальність магазинів і закладів харчування за
торгівлю неякісними товарами – хоча в Європі змушують саме ритейл стежити за
тим, щоб покупці не труїлися.
6. У Законі дозволяється Кабміну та іншим відомствам тлумачити, що таке
м`ясо, емульгатор і інші харчові терміни. А це відкриває необмежений простір для
маніпуляцій цими термінами і згодом на упаковці.
Прийняття Закону «Про інформацію для споживачів щодо харчових
продуктів» є одним із кроків формування в нашій державі нової культури
інформування споживачів про харчові продукти. Досі в цьому контексті існувало
певне підґрунтя для нешанобливого ставлення до споживача. Тому із прийняттям
цього закону виграють усі. Кожен вітчизняний споживач повинен відчути
переваги використання нового маркування та конкретну користь від
євроінтеграції.
Список використаних джерел
1. Про захист прав споживачів: Закон України від 06.06.2019 № 2740-
VIII.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12.
2. Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів: Закон
України від 06.12.2018 № 2639-VIII. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2639-19.
3. Как Евросоюз влияет на рынок еды в Украине.
URL: https://etcetera.media/ eshte-na-zdorove-kak-evropeyskie-pishhevyie-
normyi-izmenyayut ukrainskiyryinok.html.
12
Біланич Яна Василівна, студентка, III курс, група 311

денне відділення,
Голінка Неоніла, студентка, III курс, група 311
денне відділення,
Мукачівський кооперативний
торговельно-економічний коледж
Науковий керівник:
к.е.н., професор Тягунова Н.М.,
заступник директора коледжу
МАРКУВАННЯ ТОВАРУ ЯК ЧИННИК ЗАХИСТУ ПРАВА

СПОЖИВАЧІВ НА БЕЗПЕЧНУ ПРОДУКЦІЮ
Питання захисту прав споживачів є одним з найважливіших та
пріоритетних. В Україні створена і функціонує система відповідних органів та
законодавча і нормативна база , що є надійним бар’єром щодо не допуску на
ринок неякісної чи небезпечної продукції.
Дієву роль в питанні захисту прав споживачів відіграє обізнаність самих
споживачів щодо власне захисту їх прав, так і щодо поінформованості про самі
товари. Маркування товару є важливим джерелом отримання достовірної
інформації і чинником захисту права споживачів на безпечну продукцію.
Головним призначенням маркування є ідентифікація товару та доведення
основних відомостей про товар до споживача. Маркування - це текст, умовне
позначення, малюнок, штриховий код нанесення на упакування або товар.
Особливе значення для отримання більш повної інформації для споживача має
інформаційне маркування.[1]
Інформаційне маркування - доведення до зацікавлених суб'єктів усієї
необхідної інформації про товар, що регламентуються законом «Про захист прав
споживачів». Відповідно до цього Закону продавець зобов'язаний надати покупцю
наступну інформацію про товар:
 адреса виробника (місце знаходження);
 фірмове найменування (найменування) виробника (виконавця,
продавця), імпортера;
 найменування технічного регламенту або інше позначення про
обов'язкове підтвердження відповідності товару;
 відомості про основні споживчі властивості товарів відомості про
склад (у тому числі найменування використаних у процесі виготовлення харчових
добавок, біологічно активних добавок, а також компонентів, отриманих із
застосуванням генно-модифікованих організмів, у разі, якщо їх вміст у такому
компоненті перевищує 0,9%);
 про харчової цінності, призначення, про умови застосування та
зберігання, про способи виготовлення готових страв, вагу (обсяг), дату та місце
виготовлення та пакування (розфасування), а також про протипоказання для їх
застосування при окремих захворюваннях;
 правила та умови ефективного та безпечного використання товарів;
 інформацію про енергетичну ефективність товарів при необхідності;
13
 термін служби або термін придатності товарів, а також відомості про

дії споживача після закінчення зазначених термінів і можливі наслідки при їх
невиконанні, якщо товари після закінчення зазначених термінів становлять
небезпеку для життя, здоров'я та майна споживача або стають непридатними для
використання за призначенням [1] .
Останнім часом все більше споживачів звертають увагу на наявність
екологічного маркування на продуктах, як гарантії якості та безпечності
продукції.
На думку Н.О. Бородкіної та І.М. Царук, досить активний та динамічний
темп життя сучасної людини, підвищення її поінформованості генерували
потребу людини-споживача в продукції кращої якості, корисної для здоров’я та
безпечної для навколишнього середовища. З часом чисельність прихильників еко-
продукції збільшується.[2] Саме екологічне маркування є джерелом інформації
про чистоту, безпечність і якість пропонованої на ринку продукції. Як зазначають
О.П. Макар та О.Ю. Гулюк, екологічне маркування – це: «ефективний
інформаційний механізм, який є свого роду знаком якості» [2] .
Екологічне маркування продукції підвищує конкурентоспроможність
продукції та надає товаровиробникам ряд переваг, а саме: підтвердження переваг
щодо її безпеки та якості.
Сучасні вимоги до маркування товарів дають можливість отримати
достатньо повну інформацію щодо товару, втім, має місце проблема «правильно
прочитати» інформацію. Тому, на наш погляд, актуальною залишається проблема
поінформованості споживачів, їх споживацьких компетентностей та готовність
працівників торговельних підприємств надавати консультативну допомогу з
метою сприяння споживанню якісних та безпечних продуктів.

1. https://www.vostok.dp.ua/ukr/infa1/marking/mkt/
2. eztuir.ztu.edu.ua › handle РОЛЬ ЕКОЛОГІЧНОГО МАРКУВАННЯ В
ПОСИЛЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ
ПІДПРИЄМСТВ. Бородкіна, Н.О.; Царук, І.М.
Варава Юлія Сергіївна, студентка, ІІ курс, група ПТБ-18-1

комерційне відділення,
Криворізький державний комерційно-економічний технікум,
м. Кривий Ріг
Науковий керівник Константінова Н.В.,
спеціаліст вищої категорії, викладач-методист
ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
СТУДЕНТСЬКОГО ВОЛОНТЕРСЬКОГО ПРОЄКТУ КДКЕТ «ШКОЛА
МОЛОДОГО СПОЖИВАЧА»
Актуалізація проєкту. Захист прав споживачів в Україні – це складова
частина захисту прав людини та одна із найактуальніших проблем сьогодення.
14
Щодня ми щось купуємо або отримуємо певні послуги. Таким чином, всі ми,
незалежно від віку, статі, освіти, посади, соціального статусу в суспільстві чи
інших ознак, які нас відрізняють, реалізуємо себе як споживачі. Але чи знаємо ми,
споживачі, свої права? Чи вміємо ми їх захищати та відстоювати? На жаль, у
зв’язку із слабкою обізнаністю, наші права досить часто порушуються як
виробниками, так і продавцями. А від цього страждає не тільки гаманець, а і
здоров’я, і якість нашого життя взагалі.
Тому ми вважаємо, що споживацької грамотності треба навчатись вже зі
шкільного віку, бо саме в цей час закладається не тільки фундамент загальних
знань, а і активна життєва та громадська позиція молодої людини. Важливо, щоб
«голос» молодого споживача теж почули в суспільстві!
Криворізький державний комерційно-економічний технікум є навчальним
закладом, що готує фахівців для сфери торгівлі, ресторанного господарства та
послуг. Студенти, випускники КДКЕТ гарантовано мають не тільки високий
рівень професійних компетенцій, а і добру споживацьку обізнаність. Цьому
сприяє їх активна позанавчальна робота в професійно орієнтованих секціях,
гуртках, проектах, а також винайдення викладачами спецдисциплін цікавих
інноваційних форм професійної та правової підготовки молодих спеціалістів.
Волонтерський інформаційно-просвітницький проєкт «Школа молодого
споживача» стартував в 2014 році як мобільний загін професійного клубу КДКЕТ
«Споживач та ринок» з метою поширення корисної споживацької інформації
серед широкого загалу і за роки своєї діяльності став одним з найактивніших
осередків фахового, правового та громадянського виховання не тільки студентів
технікуму, а і учнівської молоді та мешканців Кривого Рогу.
Креативна команда міні-проєкту складається з: волонтерів (студенти-
старшокурсники спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»,
майбутні товарознавці-комерсанти); координаторів (викладачі товарознавчо-
комерційних дисциплін); консультантів (досвідчені фахівці організацій та
структур, що безпосередньо займаються питаннями захисту прав споживачів в
Кривому Розі та викладачі спецдисциплін).
В процесі вивчення спеціальних («Товарознавство», «Організація торгівлі»,
«Маркетинг», «Торгова реклама», «Основи стандартизації», ін.) та правових
дисциплін, проходження виробничої практики на торговельних підприємствах,
студенти-волонтери набувають потрібних фахових знань та навичок, формують
великий багаж професійної інформації щодо можливих проблем, пов’язаних з
торговельним обслуговуванням, купівлею та використанням товарів, вирішенням
спірних питань в системі «ринок-споживач». А професійно спрямована соціальна
активність надає їм можливість ділитися своїми знаннями, думками та
прагненнями із широким загалом, і перш за все - із школярами, студентами інших
непрофільних навчальних закладів.
Через проведення цікавих тематичних заходів різних масштабів та форм на
базі технікуму (майстер-класи, практичні семінари, тренінги, квести, промо-акції,
тематичні свята, флеш-моби), презентацію спеціальної інформаційно-
просвітницької виїзної програми в школах та інших навчальних закладах,
просвітницьку роботу на майданчиках торговельних підприємств та при
15
проведенні районних та міських святкових заходів, співпрацю із комерційними,

владними структурами з питань стану ринку товарів та послуг та правового
захисту споживачів, участь у різноманітних конкурсах та фестивалях
консьюмерського або правового напряму, волонтери «Школи молодого
споживача» роблять гідну та корисну справу - вони не просто поширюють
важливу споживацьку інформацію, а закладають фундамент правової освіченості,
активної життєвої та громадської позиції молодих людей.
А численні подяки, що отримує волонтерський проект від адміністрацій
шкіл, торговельних підприємств, владних структур, пересічних городян говорять
про те, що обраний шлях є затребуваним, своєчасним та перспективним.
Конкретизуючи вищевикладене, зазначимо, наступне:
Головна ідея міні-проєкту «Школа молодого споживача»:
- долучити молодь до дій з вирішення нагальних консьюмерських
проблем;
- пробудити споживацьку свідомість через безпосередню участь
студентства в дослідженні ринку товарів та послуг, широку інформаційну та
просвітницьку кампанію з метою інформування громадськості щодо актуальних
проблем споживчого ринку, надання консультативної допомоги у вирішенні
консьюмерських проблем, допомогу в роботі місцевих організацій та установ, що
займаються захистом прав споживачів;
- примусити суспільство почути «голос» молодого споживача.
Мета проєкту: популяризація споживчої освіти серед учнівської молоді та
широкого загалу через консультативну та інформаційно-просвітницьку діяльність.
Основні завдання проєкту: проведення просвітницької роботи щодо
світового та державного досвіду консьюмерського руху; підвищення обізнаності
учнівської молоді з питань прав споживачів; виховання відповідальної споживчої
поведінки та культури; отримання навичок реалізації своїх консьюмерських прав
у повсякденному житті, здійснення свідомого вибору товарів чи послуг;
формування у молоді почуття споживчої гідності та бажання впливу на якість
життя.
Напрями роботи волонтерів проєкту:
- консультативна та інформаційно-просвітницька діяльність,
організація майстер-класів, тренінгів і занять для студентів та співробітників
КДКЕТ та у непрофільних навчальних закладах професійної та вищої освіти,
загальноосвітніх школах міста та Криворізького району; поширення корисної
споживацької інформації через сторінку волонтерського міні-проекту «Школа
молодого споживача» на сайті КДКЕТ та Інтернет-контент;
- у напряму співробітництва із відділом споживчого ринку управління
розвитку підприємництва виконкому Криворізької міської ради та відділу захисту
прав споживачів – проведення моніторингу ринку товарів та послуг (громадські
інспектування закладів торгівлі та послуг, анкетування, порівняльні тестування,
аналіз реклами в засобах масової інформації, рекламних акцій в закладах торгівлі
тощо);
- у напряму співробітництва з кращими торговельними організаціями
міста – організація навчальних та практичних семінарів, тренінгів, майстер-класів
16
для волонтерів; проведення рекламних та промо-акцій, презентацій товарних

брендів, продукції кращих місцевих виробників, флеш-моби на торгових
майданчиках, консультування споживачів;
- очна та дистанційна участь в молодіжних форумах, фестивалях,
конкурсах відповідних напрямів;
- В перспективі - створення в КДКЕТ консультаційного центру
«Школи молодого споживача» із консьюмерських питань, розробка й підтримка
відповідної сторінки у Фейсбуці тощо).
Очікувані результати діяльності волонтерського проєкту «Школа
молодого споживача»:
- підвищення рівня споживацьких знань учнівської молоді та широкого
загалу;
- формування навичок відповідального споживання, орієнтування на
сучасному ринку товарів та послуг;
- формування активної громадської позиції щодо захисту власних прав
споживачів.

1. Лях Т. Л. Мотивація до волонтерської діяльності / Т. Л. Лях // Вісник
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні
науки. Луганськ, 2012. № 22(8). С.84-91. URL: http://nbuv.gov.ua/j-
pdf/vlup_2012_22(8)__13.pdf
2. Офіційний сайт Криворізького державного комерційно-економічного
технікуму. Волонтерство. URL: http://www.kdket.net.ua/ua/volon.htm
3. Офіційний сайт Криворізького міського управління Головного
управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області. URL:
http://dp.consumer.gov.ua/
4. Ukrainian Volunteer Service. URL: https://volunteer.country/
Лелюх Людмила Михайлівна,

спеціаліст І категорії
Торговельно-економічний коледж
Київського національного торговельно-економічного університету
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ

ФАХІВЦІВ ТОРГІВЕЛЬНОЇ СФЕРИ
Нові соціально-економічні реалії, входження України до Світової
організації торгівлі та прагнення долучитися до Європейського Співтовариства
викликають зміни в усіх царинах суспільного життя, зокрема в системі освіти, яка
забезпечує відтворення інтелектуального й духовного потенціалу держави,
піднесення науки, культури та соціально-виробничої сфери, утвердження
принципів демократії, сталого розвитку та підвищення якості життя. Метою
професійної освіти виступає підготовка кваліфікованого конкурентоспроможного
17
персоналу із належним соціально - культурним рівнем для діяльності в різних

галузях економіки та служб сервісу.
Професійна культура особистості, безперечно, передбачає володіння
професійними знаннями, вміннями та навичками, серед яких значне місце
належить знанням норм і правил міжособистісної взаємодії, умінням і навичкам
спілкування, адекватного донесення інформації, рефлексії власної професійної
діяльності.
Метою дослідження виступає аналіз детермінант комунікативної культури
майбутніх фахівців торгівельної сфери.
Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх фахівців
торгівельної сфери у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження - система формування комунікативної культури
майбутніх фахівців сфери торгівлі та обслуговування у процесі професійної
підготовки.
Методологічною основою дослідження є положення: діалектики про
перехід кількісних змін у якісні новоутворення особистості; активність суб'єкта в
пізнавальній діяльності; діяльність як спосіб самореалізації людини у праці та
спілкуванні; герменевтична теорія інтерсуб'єктивного порозуміння як адекватного
осягнення суб'єктивності іншої людини і визнання суверенної людської
особистості; культурологічні й аксіологічні теорії самоактуалізації особистості;
психолого-педагогічні теорії: особистості, аксіологічного, особистісно
орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до підготовки
кваліфікованих робітників, розвитку та саморозвитку професійних якостей
особистості.
Теоретичний аналіз проблеми. Існуюча система навчання недостатньо
спрямовується на формування суб’єктних якостей особистості та спирається на
внутрішню логіку саморозвитку. Це приводить до певних труднощів у розвитку
індивіда як суб’єкта, схильного до психічної активності, здатного брати на себе
відповідальність, самостійно ставити перед собою цілі та знаходити шляхи їх
досягнення, адаптуватися до життя в складних сучасних умовах і до професійної
діяльності на виробництві.
Рівень комунікативної культури забезпечує результативність професійної
поведінки. Не можна не врахувати психологічні аспекти культури спілкування,
які передбачають наявність психологічних знань і вмінь щодо: розпізнання
психологічних особливостей співрозмовників; адекватного емоційного
реагування на їхні дії й поведінку; вибору способів і засобів спілкування, які б
узгоджувались із мораллю й відповідали індивідуальним особливостям
людей[1,2].
До головних компонентів культури спілкування належать:
1) комунікативні установки, які «включають» механізми спілкування;
2) знання прийнятих у суспільстві норм спілкування, психології спілкування
(категорій, закономірностей, механізмів) і психології сприймання та розуміння
один одного;
3) вміння застосовувати ці знання в комунікативній практиці відповідно до
загальнолюдських цінностей[3].
18
Складові культури спілкування
Висновки. Методичні засади формування комунікативної культури

майбутніх фахівців сфери торгівлі та послуг спираються на здійснення постійного
системного педагогічного впливу на формування всіх її компонентів. Отже,
формування комунікативної культури працівника сфери обслуговування
відбувається під впливом його вроджених здібностей, а також постійної
наполегливої праці над собою, практичного досвіду та набутих знань. Проте слід
зазначити, лише постійне самовдосконалення, сучасний науковий підхід може
принести позитивний результат в професійній діяльності та вивести підприємство
на якісно новий рівень розвитку.

1. Лихолат С.М., Гапій І.Б., Етика бізнесу : навч. посіб. / С.М Лихолат,
І.Б Гапій. – К. : Знання, 2016 – 367 с.
2. Машир Н.П. Сучасний етикет та секрети гостинності : навч. посіб. /
Н.П. Машир. – К. : Кондор, 2011. – 216 с.
3. Палеха Ю.І. Етика ділових відносин : навч. посіб. / Ю.І. Палеха. – К. :
Кондор, 2008 – 356 с.
4. Статінова Н.П., Радченко С.Г. Етика бізнесу : навч. посіб. / Н.П.
Статінова, С.Г. Радченко. – К. : КНТЕУ, 2012 – 292 с.
Томащук Тамара Вікторівна,

спеціаліст вищої категорії, викладач-методист,
відділення підприємництва та торгівлі
Торговельно-економічний коледж КНТЕУ, м. Київ
ПОЛІТИКА ЄС У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

ВІДПОВІДНО УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З УКРАЇНОЮ
Глобалізація як всеохоплюючий процес змушує організації споживачів по
новому оцінювати свою місію і роль в системі світового ринку. Споживачі
19
повинні протиставити ринковому фундаменталізму мультинаціональних

корпорацій свої правила, які б включали можливість не тільки завертатись до
урядів і вимагати дотримання прав споживачів, але й брати найактивнішу участь у
процесі прийняття рішень в інтересах споживачів.
Зміни, що відбулися в розвитку всесвітнього ринку у ХХІ сторіччі:
– зміщення у бік великих торговельних зон і глобального ринку, де, як
наслідок, кордони й урядові законодавчі акти стають значною мірою
недоречними;
– зміни у тарифах та інших перешкодах на шляху вільної торгівлі товарами
між країнами;
– великі зміни в технології, що впливають на укладення міжнародних угод,
зокрема на надання фінансових послуг;
– збільшення масштабу застосування Інтернету, як засобу обміну
інформацією, укладення угод споживачами і ведення торгівлі на відстані;
– приватизація деяких служб, зокрема тих, які раніше забезпечувалися
урядами;
– зростання ролі урядів як постачальників послуг;
– підвищення ролі урядів не лише у створенні законів на захист прав
споживачів, а й у гарантуванні адекватного впровадження законів у життя.
Тому сьогодні є дуже важливим поглиблення міжнародного співробітництва
в галузі консюмеризму.
Угода про асоціацію, відповідно рішень Ради ЄС від 2014 року, є
масштабним та комплексним документом, який охоплює сфери, що знаходяться в
компетенції як європейських інституцій, так і держав-членів ЄС.
У 2015 році Україна стала асоційованим членом Рамкової програми
Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020».
«Горизонт 2020» – це найбільша Рамкова програма Європейського Союзу з
фінансування науки та інновацій із загальним бюджетом близько 80 мільярдів
євро, розрахована на 2014–2020 роки.
Дане членство надало українським учасникам рівноправний статус з їхніми
європейськими партнерами, а також відкрило можливості впливу на формування
змісту Програми. Українські установи та організації беруть активну участь у
програмі «Горизонт 2020».
Наступній Проект Європейського Союзу «Вдосконалення системи
контролю безпечності харчових продуктів в Україні» (2016 р) допомагає
гармонізувати відповідні законодавства України із законодавством ЄС, а також
створити та запровадити правовий клімат, який сприятиме виробництву
безпечних харчових продуктів і кормів та покращить експортні можливості для
українських виробників.
Мета Проекту: Сприяння вдосконаленню системи контролю безпечності
харчових продуктів в Україні за принципом «від лану до столу» шляхом
приведення законодавства України, інституційної інфраструктури та системи
державного контролю у відповідність до регуляторної та адміністративної
політики і практик ЄС.
Основні компоненти Проекту:
20
1. Інституційна реформа та державний контроль. Компонент передбачає

наступне: адаптацію українського законодавства до законодавства ЄС у сфері
санітарних та фітосанітарних заходів; створення ефективної та дієвої мережі
державних лабораторій; вдосконалення здійснення державного контролю та
нагляду.
2. Ветеринарія та безпечність харчових продуктів. Компонент потребує:
вдосконалення оцінки ризику; підсилення інституційної структури;
вдосконалення прикордонних інспекційних постів та процедур; вдосконалення
навчання державних службовців.
3. Інформаційні системи та управління даними. Компонент 3 зосереджений
на модернізації та оптимізації національної інформаційної системи та системи
управління даними. Мета компоненту – надати можливість компетентним
органам ефективно управляти системою контролю безпечності харчових
продуктів, визначати небезпечні фактори, ризики та вживати належних заходів, а
також надавати найновішу інформацію та поради бізнесу та виробникам.
Згідно мети Проекту накреслено такі завдання:
1. Удосконалити систему контролю безпечності харчових продуктів в
Україні за принципом «від лану до столу» шляхом наближення системи до
відповідних європейських та міжнародних стандартів, залучаючи приватний
сектор та представників громадськості.
2. Сприяти подальшому проведенню інституційної реформи української
системи контролю безпечності харчових продуктів та кормів.
3. Узгодити законодавство України в сфері безпечності харчових продуктів
«від лану до столу» із законодавчою базою ЄС.
4. Провести навчання для співробітників органів державного контролю,
ветеринарів, персоналу митної служби та інших державних служб, що мають
відношення до сфери безпечності харчових продуктів «від лану до столу».
5. Створити національну систему управління даними та швидкого обміну
інформацією (повідомлення про ризики) для харчових продуктів та кормів, яка б
мала характеристики, подібні до RASFF.
6. Оптимізувати мережу національних референс-лабораторій та лабораторій
офіційного контролю, забезпечити відібрані за стратегічним розташуванням
лабораторії новим устаткуванням, програмним та технічним забезпеченням.
7. Створити національні системи управління даними та інформаційні
системи для лабораторій, органів державного контролю, для нотифікації та
обробки даних про імпорт та експорт;
8. Модернізувати та вдосконалити навчальну програму для підготовки
фахівців з безпечності харчових продуктів для контролюючих органів та систему
безперервного професійного розвитку та підвищення кваліфікації таких фахівців.
Підписавши Угоду про асоціацію Україна взяла на себе зобов’язання
забезпечити високий рівень захисту прав споживачів та досягти сумісності між
системами захисту прав споживачів України та ЄС.
Таким чином можна зробити висновок, що розвиток консюмерського руху є
невід’ємною складовою вирішення глобальних проблем, що стоять сьогодні перед
усім людством, а саме:
21
– ліквідація бідності;
– втілення принципів соціальної справедливості та поваги до прав людини;
– розвиток відкритої, чесної та ефективної ринкової торгівлі;
– захист навколишнього середовища та ін.

1. Гришова І. Ю. Роль консумеризму в соціально-економічних процесах
/ І. Ю. Гришова, Т. Л. Шестаковська // Наукові записки законодавства Верховної
ради України. – 2016. – № 6. – С. 75–81.
2. Хацкевич Ю. М. Міжнародний консьюмеризм [Електронний ресурс]
: навч. посібник у структурно-логічних схемах / Ю. М. Хацкевич, Т. М. Летута. –
Електрон. дані. – Х. : ХДУХТ, 2018.
3. Національний портал «Горизонт 2020» : сайт. URL:
http://h2020.com.ua/uk/
22
СЕКЦІЯ 2
НОВІТНІ МОДЕЛІ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ
ТОРГОВЕЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ЛОГІСТИКИ В УКРАЇНІ
Березівська Надія Стефанівна, викладач,

спеціаліст вищої категорії
Товарознавче відділення,
ДВНЗ «Тернопільський коледж харчових технологій і торгівлі», м.
Тернопіль
ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТОВАРНОЮ ПОЛІТИКОЮ

ПІДПРИЄМСТВА
У сучасних умовах ринкової економіки в нашій країні в багато разів
збільшився асортимент різних товарів, значна частина якого представлена
продукцією недостатньо високої якості, яка не відповідає сучасним вимогам.
Одним з напрямів маркетингових досліджень є формування товарної політики
підприємства.
Товарна політика найбільш важлива, з усіх інструментів маркетингу, за
допомогою яких підприємство працює на ринку. Її завдання полягає у тому, щоб у
кожен момент часу товари, які пропонує підприємство, оптимально відповідали
потребам споживачів як за якісними, так і кількісними характеристиками.
Маркетингова товарна політика – це комплекс заходів, у межах яких один
чи декілька товарів використовуються як основні інструменти виробничо-збутової
діяльності фірми [1].
Розробка й здійснення товарної політики вимагають дотримання наступних
умов:
 чіткої уяви про мету виробництва й збуту на перспективу;
 наявності стратегії виробничо-збутової діяльності підприємства;
 хорошого знання ринку й характеру його вимог;
 чіткої уяви про свої можливості й ресурси (дослідницькі, науково-
технічні, виробничі, збутові) нині та на майбутнє [2, с. 234-235].
Внаслідок проведених досліджень можемо зробити висновок, що в процесі
розроблення нових товарів підприємства не проводять попереднього тестування
продукту. А це не дає можливості вчасно усунути їх недоліки. Таким чином,
включений в асортимент недосконалий товар не несе помітної новизни і
помітного відчуття задоволеності потреб споживачам.
Основними заходами щодо вдосконалення товарної політики ПрАТ «ТерА»
(м. Тернопіль, вул. Пирогова, 11) вважаємо наступні [3]:
- впровадження системи управління товарними ризиками;
- стратегічне спрямування розвитку маркетингової товарної політики;
- удосконалення товарно-інноваційної політики підприємства.
Для вдосконалення процесу розроблення нових товарів на виробничих
підприємствах України варто здійснювати такі заходи на рівні держави:
 законодавчі зміни щодо системи пільг та стимулів у галузі
інноваційної діяльності;
23
 створення інноваційної інфраструктури на загальнодержавному та

регіональному рівні, яка б забезпечувала ефективне використання науково-
технічного потенціалу, підвищення рівня інноваційності та
конкурентоспроможності підприємств (бізнес-інкубатори, технопарки, центри
трансферу технологій);
 розвиток та посилення дії фінансово-кредитних інститутів, що
забезпечують безперервність фінансування інноваційних проектів (венчурні
компанії, інноваційні фонди);
 формування сучасної організаційної структури управління за
здійсненням інноваційної діяльності на загальнодержавному, регіональному рівні
та на рівні підприємства;
 використання маркетингових підходів щодо вивчення майбутніх
потреб у нових товарах та послугах.
Реалізація запропонованих заходів дасть змогу значно підвищити рівень
продукції вітчизняних підприємств, стабілізувати прискорений процес оновлення
виробництва, ефективно використовувати внутрішні та залученні зовнішні
інвестиції.
Для вдосконалення товарної політики ПрАТ «ТерА» пропонуємо:
1) покращити смакові властивості вафель. На сьогодні вони мають
досить тугу вафельну частину та дуже великий, надто жирний та надміру
солодкий шар кремової маси;
2) вдосконалити шоколадні цукерки. На сьогодні дана товарна група
представлена в основному недорогими і не особливо смачними позиціями.
Великим недоліком є недостатньо якісна сировина, застаріле обладнання та
технології. Це знижує позиції підприємства в конкурентній боротьбі поряд із
відомими шанованими з боку споживачів марками, як «АВК», «Світоч»,
«ROSHEN» та інші.
3) покращити дизайн упаковки. Дизайн упаковки – головний
маркетинговий мотиватор на ринку споживчих товарів. Дизайн упаковки впливає
на вибір споживачем торгової марки безпосередньо в точці продажу. Полиця
магазину - це перша і головна лінія конкурентної боротьби, упаковка – основна
зброя компанії в боротьбі за серце і гаманець споживача. Виділитися, бути
помітною на тлі конкурентів на полиці магазину, привернути увагу споживача і
підштовхнути його до покупки – основне завдання упаковки, крім фізичного
захисту продукту.
За дизайном упаковка ТМ «ТерА» значно поступається вище переліченим
конкурентам. Тому потребує негайного оновлення.
4) На підприємстві потрібно постійно розвивати і вдосконалювати
матеріально-технічну базу, що є основою для вдосконалення продукції.
Модернізація економіки, а відтак і підприємства – це такий стан сталого і
ефективного розвитку, який ґрунтується на впровадженні у виробництво
досягнень науково-технічного прогресу, спрямованих на оновлення матеріально-
технічної бази підприємств з метою виготовлення конкурентоспроможної
продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках. Перемагають у такій
конкурентній боротьбі підприємства, які постійно оновлюють та оптимізовують
24
асортимент, орієнтуються на виготовлення продукції з врахуванням вимог

Слід зазначити, що в умовах жорсткої конкуренції комфортно почуватися
на ринку можна лише шляхом підвищення конкурентоспроможності продукції за
якісними та ціновими показниками.
5) На сьогодні гостро постала проблема потреби харчових продуктів
спеціального дієтичного споживання для хворих на діабет. Для хворих цукровим
діабетом розробляють спеціальні кондитерські вироби, що не містять цукор і не
викликають гіперглікемію. Це вівсяне печиво, цукерки переважно глазуровані
шоколадною глазур'ю, шоколад, драже, зефір, печиво, вафлі, пряники тощо. До їх
складу входять цукрозамінники, які ділять на натуральні (фруктоза, глюкозо-
фруктозний сироп, ксиліт, сорбіт та інші) і синтетичні, одержані хімічним
шляхом. ТМ «ТерА» на сьогодні в своєму асортименті не пропонує такої
продукції. Враховуючи зростання кількості хворих на діабет як суспільну
проблему, даний напрям товарної політики слід активно впроваджувати.
Також у процесі управління товарною політикою ПрАТ «ТерА» потрібно
вживати такі заходи:
- здійснювати цілеспрямований пошук ідей нових товарів;
- урізноманітнити смакові начинки шоколадних цукерок;
- періодично ревізувати наявний асортимент і приймати рішення щодо
конструктивних змін товарів і технології виробництва;
- здійснювати технічні дослідження товарів і процесів їх споживання
залежно від потреб та становища підприємства на ринку;
- безперервно контролювати вплив зовнішніх чинників — зниження та
підвищення попиту на окремі товари на окремих сегментах ринку, зміни
товарного пропонування конкурентами, удосконалення технології виробництва
тощо;
- досягати якнайповнішої відповідності між обсягом і структурою
виробництва товарів та розумними, науково обґрунтованими потребами
населення;
- забезпечувати необхідну інтенсифікацію зусиль для формування
попиту під час оцінки, створення та пропонування ринкові нового товару й
дальшого стимулювання попиту на нього;
- забезпечувати координацію зусиль та максимальну оперативність дій
протягом усього процесу розроблення нового товару;
- розширити асортимент кондитерських виробів, шляхом збільшення
кількості підгруп;
- досягати високої економічної та соціальної ефективності виробництва
і споживання товарів.

1. Бутенко Н.В. Основи маркетингу: навчальний посібник/ Н.В. Бутенко.
Режим доступу: [http://buklib.net].
2. Котлер Ф. Основи маркетингу/ Ф. Котлер, А. Гарі. - М.: Вільямс, 2012
- 752 c.
25
3. Офіційний сайт ПрАТ «ТерА»: [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://tera.ua/
Боднар Ольга Павлівна, спеціаліст вищої категорії,

старший викладач
товарознавче відділення,
ДВНЗ «Тернопільський коледж харчових
технологій і торгівлі», м. Тернопіль
ФРАНЧАЙЗИНГ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД УПРАВЛІННЯ В

СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
В сучасних умовах господарювання кожне підприємство з метою
збереження своїх позицій і конкурентоспроможності, змушене шукати нові
способи та форми організації бізнесу.
Саме франчайзинг сьогодні створює сприятливі умови для розвитку малого
та середнього підприємництва в Україні та є гарною перспективою для тих
підприємців, які тільки починають свій бізнес і при цьому не мають достатньо
коштів для його «розкручування».
Суть даної форми організації бізнесу полягає у тому, що добре відома на
ринку фірма (франчайзер) продає свою торгову марку чи технологію виробництва
іншій маловідомій фірмі (франчайзі), що забезпечує зростання обсягу реалізації
для обох підприємств та зростання ефективності діяльності франчайзі в результаті
використання нової для неї технології виробництва або торгової марки. За право
займатися бізнесом його одержувач (франчайзі) сплачує частину отриманого
доходу відповідно до укладеної угоди[4].
З одного боку, франчайзингова система допомагає малим підприємствам
уникнути ряду перешкод із заснуванням і функціонуванням власного бізнесу, з
другого — як корпоративна структура вона обмежує діяльність франчайзі. Але
для дрібних підприємців переваги від використання франчайзингу переважають
над недоліками, а саме:
 власник малого підприємства має можливість користуватися
перевагами, які доступні тільки великим компаніям;
 конкуренція відносно невелика (франшиза знижує гостроту
конкуренції на визначеному сегменті ринку);
 за певну фіксовану плату франчайзі має можливість навчитися
ефективних методів управління, підвищити свій професіоналізм і компетентність;
 користуючись розробками материнської компанії, франчайзі ідуть у
ногу зі споживчим попитом [2].
Франчайзинг на сучасному етапі є найбільш динамічною
швидкозростаючою формою організації бізнесу. Він дозволяє компанії-власнику
розширити збут своїх товарів і послуг шляхом відкриття нових підприємств, не
вкладаючи в це кошти. Купівля готового бізнесу для франчайзі в обмін на частину
прибутку і незалежність має переваги порівняно з бізнесом, який треба починати з
нуля. Це дає йому можливість оминути стадію первинних витрат без їх віддачі
26
франчайзеру, немає необхідності одержувати ліцензії та сертифікати і до цього ж

отримати відому торговельну марку, клієнтську базу, перевірений часом метод
ведення бізнесу і цілий пакет технологій та ноу-хау.
За такою формою організації працюють супермаркети NOVUS у м.
Тернополі. Це красиві, комфортні магазини, що пропонують широкий асортимент
товарів, оснащені високотехнологічним обладнанням, потужними
кондиціонерами, великими паркуваннями. Генеральний директор компанії Ігор
Ланда охарактеризував франчайзингову компанію так: «NOVUS – це українська
торгівельна мережа, котра працює для українського споживача. Інша справа, що
ми використовуємо європейську модель рітейлу. В цій моделі на першому місці
знаходиться Покупець. Саме на задоволення його очікувань щодо якості товарів,
їх свіжості та корисності, зручності покупок направлена бізнес-модель
супермаркетів NOVUS» [3]. Щоденно більше ніж 5500 співробітників магазинів
NOVUS постійно турбуються про своїх покупців – про їх здоров’я, комфорт,
економію часу і задоволення від відвідин магазину.
Головні переваги франшизи від NOVUS:
- право використовувати торгову марку, стандарти роботи, ноу-хау і
послуги;
- мережеві умови поставки товарів з власного розподільчого центру;
- суттєва агентська винагорода за товар від партнерів мережі NOVUS;
- навчання в учбових центрах NOVUS та у власних магазинах;
- кваліфікована допомога спеціалістів у відкритті торговельних
підприємств;
- юридичні та економічні консультації;
- безкоштовне встановлення спеціалізованого програмного
забезпечення для роздрібної торгівлі;
- унікальна система лояльності покупців, консолідована зі всіма
магазинами мережі;
- подальша підтримка розвитку бізнесу [3].
Працівники NOVUS усвідомлюють, що свіжі товари, витримані норми
зберігання, професійне обслуговування і комфорт, зручність магазину – це норма
для торгівлі. Керівництво й увесь персонал NOVUS ставляться до потреб
українських покупців як вимогливих європейців. Тому вся діяльність
тернопільського франчайзі відповідає європейським стандартам.
Отже, встановлення та розвиток франчайзингових відносин є одним із
найперспективніших шляхів, які можуть забезпечити позиції малого та
середнього бізнесу, а це має позитивний вплив як на розвиток продуктивних сил,
так і на економіку України в цілому. Привабливість та динамічний розвиток
франчайзингу пояснюється також і комплексним характером відносин, достатньо
високим рівнем їхньої прозорості, а також перевагами системних зв’язків. Це
дозволяє сформувати франчайзингову мережу з ефективним розподілом
капіталовкладень, створити широку систему збуту товарів і послуг, підсилити
конкурентні переваги учасників мережі стосовно інших суб’єктів ринку, що
функціонують без об’єднання у такі мережі, забезпечити можливість швидшого
виходу на ринок з мінімальним ризиком нових учасників системи. Внутрішня
27
координація франчайзингової мережі на різних рівнях надає змогу оптимізувати

витрати, зокрема із просуванням на ринок нових товарів і послуг, їх розподілом,
що дає конкурентні переваги як конкретному учасникові, так і франчайзинговій
мережі в цілому.

1. Господарський кодекс України – прийнятий 16.01. 2003р. К.:
Парламентське видавництво, 2003 – 192 с.
2. Все о франчайзинге / Рынок франчайзинга в Украине и за рубежом
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://franchisegroup.com.ua/page/
rynok_franchajjzinga_v_ukraine_i_za_rubezhom
3. Novus – франзайзинговий супермаркет [Електронний ресурс] // Режим
доступу: http://www.novus.com.ua
4.Франчайзинг: поняття, види, форми. Договір франчайзингу- ОсвітаUA
http://ru.osvita.ua/vnz/reports/law/9649/
Дем’янчук Світлана Олександрівна

викладач, спеціаліст вищої категорії
Торговельно-економічний коледж КНТЕУ м.Київ
ФОРМУВАННЯ РОЗВИНУТОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ
На нинішньому етапі розвитку України ключовим моментом економічних
перетворень будь-якої організації, області, регіону, у цілому держави є
формування розвинутої логістичної інфраструктури, організації ефективного
інвестиційного процесу щодо сфери логістики, створення й функціонування
ринкових інститутів логістичної спрямованості як найбільш значущих складових
загальної ринкової інфраструктури.
Логістичною інфраструктурою являється система засобів у певному
перетворенні логістичних потоків і сукупності підприємств різних організаційно-
правових форм, які створюють організаційно-економічні умови по проходженню
цих потоків шляхом створення потенціалу певних логістичних послуг. Вона
виступає таким механізмом, який забезпечує синтез,взаємозв’язок і взаємодію
економічних процесів за рахунок оптимальної організації і своєчасного
використання логістики на різних рівнях управління товарорухом [3 c.36] .
Таким чином технічна складова логістичної інфраструктури включає
систему засобів по перетворенню потоку та містить у собі, якщо взяти на рівні
регіону, країни: залізницю, автошляхи, повітряні порти, контейнерні термінали та
логістичні центри, а також різні види транспортних засобів, а якщо взяти на рівні
підприємства, то – це склади, автомобільні та залізничні рампи, внутрішні дороги,
локалізоване устаткування для переміщення товарів та інформації, технічні
засоби перетворення та переміщення матеріальних потоків [1 c.107] .
Логістична інфраструктура в системі ринкової інфраструктури містить
інформаційну інфраструктуру до якої входять: підприємства оперативного
28
зв’язку, інформаційно-телекомунікаційні мережі, маркетингові, консалтингові,

аудиторські компанії; зовнішньоекономічну інфраструктуру до якої належать
митниці, торговельні представництва держав, центри міжнародної торгівлі;
фінансово-кредитну інфраструктуру до якої відносять комерційні банки,
інвестиційні компанії та фонди, лізингові компанії, страхові компанії; економіко-
правову інфраструктуру до якої входять арбітражні суди, адвокатські контори,
правові консультаційні центри; торговельно-посередницьку інфраструктуру до
якої належать торгові біржі та доми, брокерські фірми, асоціації гуртової торгівлі;
інфраструктуру ринку праці в яку входять біржі праці, центри зайнятості та
пепедпідготовки кадрів, міграційні центри [2 c.164] .
При формуванні логістичної інфраструктури досить відповідальним етапом
є вибір місця розташування логістичних об’єктів , що будуть задіяні на виконанні
конкретних логістичних активностей, а саме вибір географічної точки, більш
вигідної в економічному плані для розміщення, наприклад, складу, розподільчого
центру, транспортного підрозділу.
За умови здійснення вибору доцільного місця розташування об’єктів
логістичної інфраструктури слід враховувати ієрархію рішень, що приймаються у
відповідності до логістичної стратегії. Це вимоги до місця розташування об’єктів
логістичної інфраструктури, використання підходу за принципом нескінченного
числа варіантів його розміщення у межах обраної території, проводиться більш
ретельний пошук найбільш придатного місця розташування конкретного об’єкту
логістичної інфраструктури чи мережі таких об’єктів, уточнення інформації щодо
конкретних точок розташування, а також аналіз та оцінка отриманої інформації
щодо конкретних місць розташування [3 c.40] .
Логістична стратегія має за основне завдання досягнення мінімального часу
доставки продукції, то об’єкти інфраструктури повинні розміщуватися так, щоб
це завдання було вирішальне. А якщо стратегія передбачає низькі витрати, то
більшість об’єктів інфраструктури повинні бути централізованими. Виконання
цього дозволить отримати логістичній компанії економії на масштабах.
За умови, що ланцюг поставок вже проектований або функціонує деякий
термін часу, прийняття рішення щодо розміщення конкретного об’єкта
інфраструктури може бути виконаний якщо відповідно до логістичної стратегії
сформулювати цілі щодо обслуговування клієнтів, мінімізації витрат, часу
доставки; проведення детального логістичного аудиту ланцюга поставок; на
основі отриманого аудиту виявити наявні відповідності між цілями, що
встановлені логістичною стратегією і фактичними результатами діяльності,
розглянути можливі варіанти ліквідації встановлених відповідностей конкретних
проблемних ланок ланцюга поставок; прийняти рішення щодо розміщення
інфраструктурного об’єкта в межах ланцюга поставок; підтвердити на основі
економічних розрахунків місце розташування об’єкта і реальну можливість
ліквідації проблемної ланки ланцюга поставок.
Отже, прийняття рішення щодо розміщення об’єктів логістичної
інфраструктури завжди пов’язано зі стратегічними рішеннями організації,
оскільки воно впливає дострокову її діяльність.
29
Пошук місця розташування об’єктів логістичної інфраструктури повинен

бути тісно пов'язаний стратегічними планами організації та планами її щодо
розвитку логістики в Україні.

1. Крикавський Є.В. Логістичні системи: навч. посібник / Є.В.
Крикавський, Н.В. Чорнописька. – Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка»,
2016. 107с.
2. Сумець О.М. Основи операційного менеджменту: підручник/
О.М.Сумець. – К.: ВД «Професіонал», 2015. 320с.
3. Сумець О.М. Логістичні системи і ланцюги поставок: навч. посібник/
О.М. Сумець, Т.Ю. Бабенкова. – К.:»Хай-Тек Прес», 2016. 220с.
Крапостіна Світлана Миколаївна, спеціаліст першої категорії

Шух Вікторія Володимирівна, спеціаліст вищої категорії
Прищепа Інна Анатоліївна, спеціаліст першої категорії
Коледж технологій, бізнесу та права
СНУ імені Лесі Українки, м. Луцьк
УПАКОВКА, ЩО БОРЕТЬСЯ З ВТРАТОЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

З ростом чисельності населення планети дуже гостро постає проблема
харчових відходів і втрати продуктів харчування. Оскільки згідно прогнозів
чисельність населення світу і надалі буде зростати, то необхідно буде забезпечити
його ресурсами і продуктами харчування. Відповідно необхідно шукати все нові
способи збільшення тривалості зберігання продуктів та зменшення кількості
харчових відходів.
Згідно даних Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних
Націй (ФАО) більше 40% виготовлених продуктів харчування перетворюються на
відходи. Це другий в світі по величині потік відходів після паперу і картону.
Пакувальні рішення на основі гнучких полімерних матеріалів вже не раз
доводили свої переваги перед іншими варіантами. Така упаковка більш
економічна, екологічна і забезпечує краще збереження продукції за рахунок своїх
бар'єрних властивостей. Завдяки цьому гнучка упаковка є дієвим інструментом у
боротьбі із зменшенням кількості харчових відходів, тому що правильний
матеріал упаковки подовжує термін придатності продуктів у просторі,
зменшуючи кількість втрат харчових продуктів.
Втрата продуктів харчування відбувається на всіх етапах виробничо-
збутового ланцюга, починаючи від сільськогосподарського виробництва на полі
до кінцевого споживача. На стадії виробництва втрачається 24-30% від загальної
втрати харчових продуктів.
Незважаючи на те, що все, що вирощується для харчування за своєю суттю
підходить для споживання, але через різні правила, стандарти та інші людські
примхи, частина якісних продуктів визнається непридатною тільки тому, що вона
візуально не відповідає прийнятим стандартам. Проблема також посилюється тим,
30
що 1 з 4 покупців в емоційному пориві купує надлишок продуктів, а вдома 30-

35% їжі викидається.
У вирішенні проблеми харчових відходів задіяні державні і громадські
організації, наукові установ і компанії з усього світу. Відповідно до цілей сталого
розвитку ООН, ми повинні до 2030 року вдвічі скоротити втрати харчових
продуктів через по усьому ланцюгу виробництва та постачання, «від лану до
столу», на виробничому, роздрібному і споживчому рівнях.
Для координації зусиль на глобальному рівні при ФАО ООН створена
ініціатива SAVE FOOD, яка об'єднує більш ніж 1 000 учасників в ланцюжку
поставок з метою пошуку рішень по збереженні продуктів харчування. В Україні
офіційним представником SAVE FOOD є компанія IMMER Group - один з
найбільших у світі виробників гнучких пакувальних матеріалів. Компанія
систематично інформує громадськість про глобальну втрату продовольства,
розробляє і надає виробникам продуктів харчування сучасні інноваційні
пакувальні рішення.
Гнучкий матеріал упаковки використовується як інструмент для зменшення
кількості харчових відходів. Правильний розмір упаковки, її форма і можливість
повторного закривання допомагають споживачам скоротити харчові відходи в
три рази, забезпечуючи дозоване споживання продукту і захищаючи його від
псування.
Згідно SAVE FOOD, огірок без упаковки може зберігатися в магазині
приблизно протягом трьох днів. Якщо він запакований в гнучку полімерну
упаковку, то огірок може залишатися свіжим протягом 14 днів. Оскільки упаковка
допомагає захистити продукт, то вона також допомагає захистити навколишнє
середовище шляхом мінімізації відходів і затрачених ресурсів.
Використовуючи високобар’єрні плівки і ламінати, які запобігають впливу
кисню, ви можете збільшити термін придатності будь-якого жировмісного
продукту від 90 до 120 днів при температурі від +10°С до +40°С, а спеціальні
пакувальні рішення для сиру здатні зберегти свіжість цього продукту до 90 днів.
Робота ініціативи SAVE FOOD базується на 4-х стовпах: кооперації та
координації, підвищення обізнаності, науково-дослідній роботі, а також підтримці
пілотних проектів та впровадженні стратегій з метою зниження втрат харчових
продуктів учасниками з приватного та державного секторів.
Прикладом є використання пакетів Дой-Пак, гнучких герметичний пакетів з
дном, які дозволяють наповненій упаковці стояти вертикально. Компанія IMMER
Group стала першим виробником таких пакунків в Україні та Східній Європі.
Соус в цьому пакеті може залишатися свіжим до 8 місяців без консервантів.
Крім того, така упаковка екологічно безпечна на всіх етапах життєвого
циклу. Пакет «Дой-Пак» 220 г з повнокольоровим друком коштуватиме
виробнику на 40% дешевше скляної банку аналогічної ємності з твіст-кришкою.
Якщо транспортувати упакований в стоячі пакети соус, то він займе в 8 разів
менше місця, ніж полістирольні стакани, і в 40 рази менше місця, ніж скляні
банки з такою ж кількістю продукту.
31
Таким чином, вирішення питання про харчові відходи приносить вигоду

для всіх учасників ланцюжка поставок - від виробників, рітейлерів до кінцевих
споживачів. Але впоратися з такою задачею можна тільки об'єднавши зусилля.

1. Гавва О. М. Пакувальне обладнання. В 3 кн. 1 кн. Обладнання для
пакування продукції в споживчу тару / О. М. Гавва, А. П. Безпалько, А. І. Волчко ;
за ред. О. М. Гавви. – Київ : ІАЦ «Упаковка», 2008. – 436 с.
2. Сирохман І. В. Товарознавство пакувальних товарів і тари : підручник
/ І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 616 с.
Кулик Юлія Олександрівна, студентка, ІІІ курс, група ОО-31

економічне відділення,
Житомирський агротехнічний коледж, м. Житомир
Науковий керівник Левченко О.Ф.,
ЛОГІСТИЧНІ ВИТРАТИ:
КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ
Враховуючи, що логістика охоплює всі матеріальні потоки підприємства –
процес закупівлі ресурсів, виробництва, продажу продукції, а також управління
підприємством, слід визнати ключову роль облікової інформації у формуванні та
реалізації логістичної стратегії в управлінні підприємством.
Ґрунтовний аналіз досліджень вітчизняних науковців [1, 3, 4] щодо
економічної сутності логістичних витрат надає можливість розглядати їх як
вартість різних ресурсів, що пов’язані із будь-якою стадією логістично-
постачальницьких операцій (замовлення, закупівлі, транспортування та
зберігання) в межах логістичної підсистеми підприємства, через сукупність яких
на засадах поєднання матеріального, інформаційного та фінансового потоків
здійснюється забезпечення операційної діяльності суб’єктів підприємницької
діяльності.
Класифікація логістичних витрат для потреб обліку представлена на рис. 1.
32
Рис. 1. Класифікація логістичних витрат для потреб обліку [4]
Логістичні витрати відповідно діючої нормативно-правової бази

включаються на підприємствах до складу первісної вартості придбаної сировини,
інших матеріальних ресурсів (рахунки 20, 22), які безпосередньо в процесі
використання включаються до складу фактичної виробничої собівартості готової
продукції (рахунок 23). Інші логістичні витрати, пов’язані зі збутом продукції,
обліковуються на окремому синтетичному рахунку 93 і в кінці звітного періоду
впливають на визначення фінансового результату (рахунок 79).
Серпенінова Ю.С. пропонує механізм обліку логістичних витрат, який
зображено на рис. 2.
Місцями виникнення логістичних витрат є безпосередньо логістичні
операції при здійсненні логістичної діяльності підприємства: транспортування
запасів та готової продукції, у т. ч. внутрішньозаводське; навантажувально-
розвантажу вальні роботи; складування і зберігання запасів та готової продукції;
контроль якості готової продукції; пакування готової продукції; підготовка та
виконання замовлень, управління виробництвом; обслуговування споживача;
організація логістичної діяльності; управління інформаційними потоками [2].
33
Рис. 2. Алгоритм відображення логістичних витрат в обліку [4]
Методи обліку та калькулювання логістичних витрат представлено в

таблиці 1.
Таблиця1
Методи обліку та калькулювання логістичних витрат [5]
Метод Переваги Недоліки
– Синхронізація потреб в – Критичність щодо якості
матеріальних ресурсах з їх функціонування
потоком; інформаційної системи; – не
– мінімізація витрат на складське дуже точний прогноз попиту
JIT – just-in-
господарство та страхування; та поставок
time
– значне прискорення оборотності
капіталу компанії;
– поліпшення якості продукції, що
випускається
OPT – – Збільшення виходу готової – Може викликати надмірні
Optimized продукції; витрати впродовж
Production – зниження виробничих і виробництва та знизити
Technology транспортних витрат; зменшення творчий потенціал
34
обсягів незавершеного організації;

виробництва; – висока вартість програми
– скорочення виробничого циклу; тотального управління
– зниження потреби в складських і якістю;
виробничих площах; – тривалий період її
– підвищення ритмічності впровадження вимагає
відвантаження виготовленої екстенсивної підготовки
продукції замовнику персоналу
– Високі стандарти якості – Нездатність окремих
продукції; постачальників працювати в
– низькі виробничі витрати; режимі JIT; – відсутність
LP – Lean – швидке реагування на попит; надійних постачальників;
Production – короткий час переналагодження – відсутність миттєвих змін;
устаткування – відсутність бажання і
відповідальності
співробітників
На нашу думку, для ідентифікації, оцінювання, обліку та контролю

логістичних витрат необхідно їх групувати за трьома напрямами: з метою
оптимізації логістичної діяльності підприємства, з метою організації
управлінського обліку, з метою відображення у фінансовому обліку. Вважаємо,
що для організації фінансового обліку логістичних витрат є потреба згрупувати їх
також за елементами витрат із виокремленням субрахунків до рахунків восьмого
класу, а інформаційною базою їх обліку повинні бути первинні документи,
відомості з нарахування оплати праці, відрахувань на соціальні заходи,
нарахування амортизації основних засобів тощо.

1. Левкович А. В., Медвідь Л.Г. Управлінський облік витрат у системі
управління логістичною діяльністю підприємства. Проблеми теорії та методології
бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. 2017. Вип. 3 (38). С. 85–93.
2. Медвідь Л. Г. Організація обліку логістичних витрат за центрами
відповідальності. Міжнародний науковий журнал. 2018. Випуск 4. С. 50-58.
3. Рудницький В. С. Логістичні витрати основних бізнес-процесів у торгівлі
та їх класифікація. URL: http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/21935/1/57-
58.pdf
4. Серпенінова Ю. С. Проблемні аспекти ідентифікації та облікового
відображення логістичних витрат. URL: http://www.market-
infr.od.ua/journals/2018/23_2018_ukr/62.pdf
5. Фоміна О. В., Августова О. О. Облік логістичних витрат для цілей
управління. URL: www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2019-4_0-
pages-294_299.pdf
35
Луковецька Марина Олександрівна, студентка, ІIІ курс, група ТМС-6

Відділення підприємництва, торгівлі та маркетингу,
Торговельно-економічний коледж КНТЕУ, м. Житомир
Науковий керівник Хитрич Н.А.,
спеціаліст ІІ категорії
ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК СФЕРА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Підприємництво — самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик
господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних
результатів та одержання прибутку.
Підприємницька діяльність направлена на досягнення наміченого
результату (одержання прибутку або підприємницького доходу) шляхом
найкращого використання капіталу і ресурсів економічно відокремленими
суб'єктами ринкового господарства, Вони несуть повну матеріальну
відповідальність за результати своєї діяльності і підпорядковуються правовим
нормам (законодавству) України.
Підприємець - це людина, яка організовує власну справу, керує нею і
водночас бере на себе відповідальність і ризикує з метою отримання прибутку [1].
Підприємництво можна визначати з різних позицій, таких як:
- діяльність, спрямовану на максимізацію прибутку;
- ініціативну діяльність громадян, яка полягає у виробленні товарів і
послуг, спрямовану на отримання прибутку;
- процес організаційної новації з метою отримання прибутку;
- пряму функцію реалізації власності, основну її виробничу функцію;
- процес організаційної новації з метою отримання прибутку;
- дії, спрямовані на зростання капіталу, розвиток виробництва і
привласнення прибутку;
- специфічний вид діяльності, спрямований на невпинний пошук змін в
існуючих формах життя підприємств і суспільства, постійна реалізація цих змін.
У підприємництві доцільно розглядати два основних елементи:
- новаторську інноваційну діяльність як підприємницьку функцію;
- дії підприємця як носія і реалізатора цієї функції.
Підприємництво слід розуміти не як прагнення отримати великі прибутки, а
як спосіб мислення ініціативної людини, яка швидко мобілізує наявні в неї
ресурси на організацію виробництва в будь-якої прибутковій сфері або галузі. Ця
діяльність спрямована на прогноз майбутнього підвищення попиту, на
задоволення потреб людей у товарах або послугах і отримання прибутку [3].
Підприємницька діяльність може здійснюватися:
1. шляхом безпосереднього виробництва будь-якого товару, продукту
або послуги;
2. шляхом виробництва посередницьких функцій по просуванню товару
від продуцента до споживача [1].
Підприємець, щоб домогтися успіху в конкурентній боротьбі, повинен
враховувати фактор ризику, ретельно аналізувати його причини, можливі
наслідки. Тут, звичайно, важливі розважливість, вміння зіставляти ймовірні
36
втрати і вигоди, що вимагає певного обсягу знань в області загальноекономічної

теорії, конкретної економіки; методики застосування кількісних методів аналізу.
Не можна скидати з рахунку і підприємницьку інтуїцію, що ґрунтується на
минулому досвіді і проникливості.
Підприємець взаємодіє: зі споживачем як основним його контрагентом; з
державою, що у різних ситуаціях може виступати як помічник або супротивник; з
найманими працівниками; з партнерами по бізнесу.
Головною складовою співпраці в сфері підприємництва є угода, тобто
економіко-правова форма досягнення підприємницької мети. Угода - це будь-яка
домовленість між підприємцями, в основі якої є комерційний інтерес. Результат
угоди як процесу обміну - задоволення всіх учасників угоди, досягнення
поставлених ними комерційних цілей або отримання в результаті обміну
цінностями користі, вигоди.Угода вважається укладеною відразу ж після
підписання договору, зміст і форма якого залежать від напрямку і форми
співпраці партнерів.
Основними напрямками співробітництва можуть бути сфера виробництва,
сфера товарообміну, сфера торгівлі, сфера фінансових відносин.
У сфері виробничих відносин використовуються такі форми співпраці, як
організація спільних підприємств; організація змішаних підприємств; виробнича
кооперація; лізинг; проектне фінансування; ліцензування; управління за
контрактом; підрядне виробництво та ін.
Основними формами співробітництва в сфері товарообміну (зустрічна
торгівля) є: бартер, бартерні операції; зустрічні поставки; комерційна тріангуляція
(бартерні операції, в яких беруть участь три сторони і більше).
У сфері торгівлі застосовуються такі форми взаємин: звичайна угода;
форвардна угода; угода про передачу інформації; угода про встановлення прямих
виробничих зв'язків; угода спот; угода про експорт товару; угода про імпорт
товару.
Взаємодія підприємців в сфері фінансових відносин в основному зводиться
до факторингу і комерційному трансферту в залежності від сфери, в рамках якої
здійснюються відносини підприємців (національна, міжнаціональна або
міжнародна) [4].
Бути підприємцем нелегко, будь це власну справу або робота в структурах
склалася компанії, Потрібно розширювати можливості організації, відповідати на
потреби суспільства і полегшити окремим керівникам можливість приймати
підприємницькі рішення.
«Займатися підприємництвом - те ж саме, що їхати на велосипеді: або ви
рухаєтеся, або падаєте».
Організації, що діють в умовах нестійкого середовища, просто не можуть
чекати змін і потім на них реагувати. Їх керівники повинні думати і діяти як
підприємці. Заповзятливий менеджер активно шукає можливості навмисно
ризикує, добиваючись змін і вдосконалення. Підприємливість потрібно на
кожному рівні, якщо організації в цілому доводиться працювати як підприємцю.
37

1. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у
сфері господарської діяльності».
2. ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності».
3. Балабанова Л. В., Холод В. В.. Маркетингове управління
конкурентоспроможністю підприємств: стратегічний підхід / Донецький держ. ун-
т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського. — Донецьк : ДонДУЕТ, 2011.
— 294с.
4. Ковгун О.І. Стратегія підприємства: навч. посібник 3-є вид., оновлене
і доповнене - Львів: «Новий Світ – 2000», 2007. - 324 с.
Овчар Богдана Олегівна, студентка, ІІ курс, група ТК-23

відділення підприємництва та торгівлі,
Науковий керівник Томащук Т. В.,
КРЕАТИВНІ ІДЕЇ ТА НОВІ МОЖЛИВОСТІ НОВИХ МАГАЗИНІВ

ФОРМАТУ OPEN SPACE
Для створення конкурентних переваг, формування прихильності
споживачів, збільшення кількості лояльних і нових покупців, концентрації уваги
покупця до товару чи бренду безпосередньо в точці продажу торговельного
підприємства важливе значення мають влаштування внутрішнього простору
торговельного залу магазину з застосуванням технологій мерчандайзингу.
Мерчандайзинговий підхід базується на основних законах
психофізіологічної поведінки людини і враховує:
- напрямок руху потоків покупців - магістральні потоки повинні «вести»
покупців у визначені місця торговельного залу, до необхідних прилавків і вітрин;
- спільне придбання товарів (перехресний мерчандайзинг або крос-
мерчандайзинг) - напрямки потоків покупців повинні забезпечувати комплексну
покупку;
- частоту покупок і характер попиту - товари імпульсивного попиту -
розміщують переважно в першій третині торговельного залу та біля кас; товари
цільового попиту можна розміщувати у віддалених місцях торговельного залу;
- тривалість відбору товарів - товари, що потребують часу для їх вибору
(товари періодичного попиту), розміщують у віддалених місцях торговельного
залу з метою створення відповідних умов для прийняття рішення щодо купівлі
товару;
- зручність і вільний рух покупців у торговельному залі.
Ознайомлюючись з плануванням, дизайном та атмосферою магазинів
мережі дитячих товарів Антошка, не можливо не відмітити особливості й
переваги їх нового формату Open Space з застосуванням сучасних технологій
мерчандайзингу та додаткові сервіси.
Головною відмінною рисою планування торговельного приміщення
38
магазинів цього формату є великий простір і повна відсутність перегородок.

З огляду на феноменальну швидкість, з якою розвиваються галузі і
змінюються очікування споживачів, час, протягом якого дизайн магазину може
залишатися актуальним, скорочується. Торгові об’єкти приваблюють сучасних
споживачів, які відрізняються прагненням до розвитку. Саме тому дизайн
торгового простору магазину Антошка був розроблений на найближчі десять
місяців, а не на роки й постійно оновлюється.
Мережа магазинів Антошка зберігають свій унікальний для України
формат, пропонуючи товари для майбутніх мам та дітей від народження до 13
років по всіх товарних групах: іграшки, одяг та взуття, меблі, догляд за дитиною
(харчування й гігієна). Клієнти магазину можуть купити все необхідне для дитини
в одному магазині.
Завдяки відсутності скляних вітрин та відкритого простору магазин
ефективно використовує торгові площі. Крім цього, в магазині реалізований
новий сучасний і креативний дизайн, а також світлові рішення, які покликані
створити настрій і приємну атмосферу в магазині.
При зонуванні торговельної зали магазину дитячих товарів у дитячому
супермаркеті вхідна зона відводиться під сезонні товари та товари імпульсивного
попиту.
Центральна та ліва частина торговельного залу використовується для
розміщення іграшок, оскільки вони належать до товарів імпульсивного попиту,
які повинні знаходитися на початку руху потоку покупців. Одяг і взуття, товари
для новонароджених, дитячого харчування, засобів гігієни та догляду за немовлям
належать до товарів цільового попиту, тому розміщені в дальній частині
торговельного залу. Дитячі меблі, візки розміщують в лівій частині торговельної
зали.
Товари імпульсивного попиту (невеликі іграшки, дитячі соки, найбільш
використовувані засоби догляду за дитиною та ін.) розміщують по всьому
периметру торговельної зали, в касовій зоні за допомогою палетної викладки,
дисплеїв та ін.
Суттєве значення має й атмосфера магазину. Процес формування атмосфери
магазину має на меті сприяння збільшенню обсягів продажу. Для цього
використовують архітектуру, планування, візуальні компоненти, освітлення,
кольори, музику, запахи, температуру й інші елементи, що здатні формувати
передбачуваний емоційний стан відвідувачів, забезпечувати позитивне
сприйняття товарів покупцями, створювати у свідомості покупців визначений
образ торгового об'єкта та його індивідуальність.
Компанія мережі магазинів Антошка радує клієнтів справжнім «WOW-
сервісом».
Магазини Антошка оформлені у стилі Люмерів — персонажей, які стали
персоналізацією бренда та віддзеркаленням його відношень з клієнтами й дуже
полюбилися великим та маленьким відвідувачам Антошки. Люмери – це живі
частки світла, різнокольорові фантастичні персонажі. Вони з’являються там, де
лунає дитячий сміх та царює радість.
В Антошкє єдиний люмі-стиль присутній у внутрішньому зонуванні,
39
навігації, у формі продавців й у рекламних матеріалах. Відкриті зони викладки

товарів, невисокі стелажі з іграшками, демонстраційні столики для ознайомлення
з сучасними іграшками, регулярні майстер-класи – все це захоплює дітей й робить
їх повноправними клієнтами, які активно приймають участь у процесі покупок.
При створенні атмосфери магазину застосовувані різні елементи,
психологічні, організаційні й органолептичні, що впливають на сенсорні
рецептори та формують психологічний стан покупця.
Психологічні фактори представлені рівнем торговельного обслуговування в
магазині, поведінкою обслуговуючого персоналу, їх професійним рівнем,
зовнішнім виглядом.
В магазинах Антошка створено візуальний акцент на товарі та
підтримується емоційний контакт. Слідуючи стандартам обслуговування в
мережі, продавці обов’язково вітають кожного гостя.
Організаційні складові атмосфери магазину зорієнтовані на забезпечення
відповідних зручностей для покупців у процесі здійснення покупки.
Клієнтам подобаються магазини Антошка, які мають торговий зал зі
зручним зонуванням та логічним сусідством категорій товарів. Суттєву роль у
рівномірному розподілі потоків покупців у торговельному залі відіграє ефективна
система навігації, що ідентифікує його основні зони. Всі магазини мережі
Антошка зберігають концепт своєї мережі: тут представлені всі категорії товарів,
є простора перукарня, кімната матері і дитини і, звичайно ж, дитяча ігрова зона.
Внутрішнє оформлення торговельної зали магазину, зовнішній вигляд
обладнання, елементи декору виконані у фірмових кольорах відповідно до
естетики торгового об'єкта, його концепції, формату.
Система освітлення торговельного залу враховує формат магазину
OPENSPACE, яка рівномірно освітлює всю площу торговельного залу та акцентує
окремі види або групи товарів. Освітлення привертає увагу та зацікавленість до
магазину, формує його власний образ, створює неповторну атмосферу в
торговельному залі, допомагає покупцям орієнтуватися, «веде» від однієї вітрини
до іншої та ефективно представляє товар.
Щомісячне зростання трафіку і конверсії – підтверджує правильність
обраного курсу мережі магазинів дитячих товарів Антошка.

1. Тягунова Н.М., Лісіца В.В., Іванов Ю.В. Мерчандайзинг: кредитно-
модульний курс. Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2014. —
332 с.
2. Сайт Асоціація рітейлерів України RAU : сайт. URL: https://rau.ua/
3. Чівкін І. В. Без бар’єрів: як виглядає новий флагман мережі Антошка в
форматі Оpenspace : сайт. URL: https://rau.ua/novyni/novini-partneriv/antoshka-
openspace-fotooglyad/
40
Романчук Альона Олександрівна, студентка, ІІІ курс, група ПТ-31

ОБЛІК ВИТРАТ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

СТАН ТА НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ
Філософія маркетингу скеровує діяльність фірми також на одержання
прибутку, але головний, визначальний принцип при цьому є задоволення потреб
споживачів з прицілом не на негайну вигоду, а на тривалу перспективу з
використанням більш ефективних та продуктивних ніж у конкурентів методів.
Запроваджуючи цю концепцію, підприємства постійно проводять дослідження
ринку, аналіз і контроль маркетингової діяльності. Важливе місце в управлінні
маркетинговою діяльністю займає облік витрат [2].
Витрати маркетингу - це вартість будь-яких ресурсів на підготовку,
реалізацію та контроль інформаційних потоків, які циркулюють між учасниками
обмінного процесу для забезпечення узгодження попиту та пропозиції, за умови
їх найкращого варіанту використання [5]. У витрати маркетингу виробника
входять кошти, котрі витрачають на маркетинг товарів даної фірми торговельні
організації, через які фірма збуває свою продукцію.
Класифікація витрат маркетингової діяльності підприємства для обліку та
аналізу представлена на рис. 1.
Методологічні основи формування інформації про витрати на маркетинг в
бухгалтерському обліку регламентуються Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 16 "Витрати", а в торгівлі склад витрат на збут
пропонується Методичними рекомендаціями по формуванню складу витрат і
порядку їх планування. В кожному з цих нормативних документів витрати на збут
згруповані за іншими статями. У Методичних рекомендаціях перелік витрат, що
входять до складу витрат на збут, значно розширений ніж в П(С)БО 16 "Витрати".
В П(С)БО 16 "Витрати" маркетингові витрати розглянуто як складову
витрат на збут, що не дозволяє їх розглядати в якості самостійної облікової
категорії та свідчить про те, що законодавцем даному об’єкту відведено
"залишкову роль". Така позиція розробників національних П(С)БО свідчить про
ігнорування значимості ролі маркетингових витрат в діяльності підприємства, що
не дозволяє проводити ефективну маркетингову політику на основі використання
обліково-інформаційного забезпечення [1].
Витрати маркетингової діяльності відносяться до витрат основної
операційної діяльності, які не включаються до собівартості реалізованої продукції
у складі витрат на збут та обліковуються на однойменному рахунку 93 "Витрати
на збут".
41
Рис. 1. Класифікація витрат маркетингової діяльності підприємства [3]
Документами під час відображення витрат на маркетинг на підприємстві

можуть слугувати: наклад на, рахунок, розрахунок бухгалтерії тощо. Списання
маркетингових витрат на фінансові результати підприємств оформляється
довідкою бухгалтерії. Аналітичний облік витрат здійснюється за статтями витрат
та за економічними елементами. Якщо облік ведеться за центрами витрат, тоді
можуть складатися регістри в розрізі структурних підрозділів, пов’язаних із
збутом продукції.
Такий стан справ зумовлює проблеми капіталізації витрат. Списання всієї
суми витрат маркетингової діяльності на фінансові результати сприяє заниженню
собівартості продукції, яка відображається в обліку. Маркетингові витрати є лише
елементами збутових витрат: "витрати на рекламу та дослідження ринку
(маркетинг)" [4]. Відсутність чіткої регламентації обліку витрат маркетингової
діяльності викликає розбіжності щодо облікового відображення цих витрат на
різнорідних рахунках, що не дозволяє акумулювати витрати маркетингової
42
діяльності на одному рахунку для здійснення оперативного та стратегічного

управління.
Для вдосконалення чинного Плану рахунків активів, капіталу, зобов'язань і
господарських операцій підприємств і організацій, з врахуванням розглянутих
пропозицій різних авторів й за результатами власних досліджень, вважаємо за
доцільне перейменувати рахунок 93 "Витрати на збут" на "Витрати на
маркетингову діяльність". Оскільки кожне підприємство самостійно розробляє
робочий план рахунків, то для суб'єктів господарської діяльності, які здійснюють
витрати на маркетинг, доцільно відкривати до рахунку 93 наступні субрахунки:
931 "Витрати на збут", 932 "Витрати товарної політики", 933 "Витрати цінової
політики", 934 "Витрати на маркетингові комунікації", 935 "Витрати на
управління маркетинговою діяльністю".

1. Банасько Т.М. Проблемні питання бухгалтерського обліку маркетингових
витрат. URL: http://www.vestnik-econom.mgu.od.ua/journal/2015/12-2015/55.pdf
2. Засадний Б.А. Особливості та шляхи удосконалення обліку витрат на
маркетингову діяльність. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2019/3/92.pdf
3. Лукан О.М. Облік і аналіз витрат маркетингової діяльності. URL:
http://eztuir.ztu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/7159/1/Lukan.pdf
4. Протопопенко Г.О. Витрати на маркетинг і збут: проблеми розмежування
та обліку. URL: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/3329/1/66.pdf
5. Ющак Ж.М. Маркетингові витрати та їх види. URL: doi.org/10.26642/jen-
2015-1(63)-210-213.
Салеомон Антон Андрійович, студент, III курс, група ІД-31

Науковий керівник Дем’янчук С О.,
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ У ЕФЕКТИВНОМУ ВИКОРИСТАННІ

ЛОГІСТИЧНИХ ЦЕНТРІВ СУЧАСНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ В
УКРАЇНІ
Логістичні центри грають в економіці розвинених країн все більш значущу
роль, багато в чому визначаючи розвиток їх товаропровідних систем. Вони
забезпечують концентрацію і оптимальний напрямок товарних потоків, стиковку
міжнародних і національних транспортних коридорів, ефективну взаємодію
різних видів транспорту. Логістичні центри надають всім учасникам логістичної
діяльності широкий спектр додаткових неперевізних і нетранспортних послуг.
Наявність логістичних центрів в ланцюзі постачань дозволяє не тільки
здійснювати операції з товарами, а й управляти товарними потоками,
розподіляючи обсяги товарів між пунктами призначення, визначаючи
оптимальний момент поставки, розмір партії, вибираючи перевізника тощо. Часто
43
логістичні центри створюються поблизу великих міст, що скорочує навантаження

на вулично-дорожню мережу, створювану великотоннажними автомобілями, і
дозволяє звільнити міську територію від вантажних залізничних станцій, складів і
інших подібних об'єктів.
Логістичний центр є територіальним об'єднанням незалежних компаній і
органів, що займаються вантажними перевезеннями (транспортні посередники,
вантажовідправники, оператори перевезень, митні органи) і супутніми послугами
( зберігання, технічне обслуговування і ремонт), що включає, щонайменше, один
термінал. Логістичні центри надають повний комплекс логістичних послуг на
рівні світових стандартів з метою збільшення вантажопотоків та покращення
якості логістичного обслуговування [2 c.78] .
Перш за все, необхідно розглянути фактори, які не є сприятливими для
розвитку цього напрямку в Україні. Існує необхідність в розробці законодавчо-
правової бази для індустрії логістики. Однак до її розробки треба підійти
обережно, щоб не стримати розвиток цього сектору через введення обмежень, а
закласти основи для його зростання. Уникнути стримування операційної
гнучкості – це головна вимога до розробників відповідного законодавства.
Основним завданням має стати створення легітимних умов для роботи
логістичних провайдерів та всієї індустрії логістики у повній відповідності до
законодавства України та світу. Друга група факторів носить економічний
характер. Необхідно виділити незадовільний стан ведення бізнесу, низький рівень
вкладень іноземних інвестицій у розвиток логістичних центрів України (у
кризовий і післякризовий періоди кількість інвесторів досить скоротилася,
оскільки середній очікуваний термін окупності логістичного центру склав близько
10-12 років. А це змусило більшість логістичних операторів та девелоперів
заморозити будівництво даних об’єктів. Будівництво нових проектів здійснюють
лише за умови наперед підписаного договору з потенційними орендарями на всю
або на велику частину приміщення) та незадовільний стан автошляхів (цей фактор
особливо впливає на процес формування логістичних центрів, оскільки є одним із
найважливіших при виборі їх місця знаходження. Місце розташування
логістичних центрів переважно визначається на основі мережі автомобільних
доріг, особливо автомагістралей та кільцевих доріг, що пояснюється проведенням
національних операцій з логістики майже виключно при використанні
автомобільного транспорту. Не якісні дороги в Україні сповільнюють рух
проходження матеріалопотоків і призводять до збільшення часу проведення
вантажу у дорозі, спричиняють підвищенню ризиків втрати товару та знижують
ефективність функціонування логістичного центру загалом. Також можна
зазначити, що проведення митних процесів, відстеження проходження товарів та
забезпечення своєчасності доставок потребують поліпшення. Адже вищенаведені
показники характеризують одні із основних послуг, які надаються структурними
підрозділами логістичного центру [2 c.80] .
Одним з найвпливовіших факторів локалізації логістичного центру є
вартість землі, через яку не враховується попит на логістичні послуги. Найбільш
важливим параметром при виборі місцезнаходження логістичних центрів є
близькість до ринку, тобто до точок попиту. Зазвичай це визначається клієнтами.
44
В Україні ж забудовники переважно керуються принципом вартості землі, і не

зважають на фактор попиту. Але є винятки, наприклад, ТОВ «САВ-
ДИСТРИБЬЮШН», їй вдалося скоротити час доставки більшості товарів до 24
годин, скоротити кількість скарг від клієнтів (з 5 до 0.5%) та зменшити витрати на
операційні процеси шляхом зміни розташування складу (перемістили з
Чорноморська до Дніпра), операційним управлінням складами (дякуючи співпраці
з партнерською компанією «Паклайнлогістик», яка має солідний досвід
організації управління складами побутової техніки в межах України, а також
становлення графіка магістральної логістики за принципом роботи залізниці.
Щодо перспектив поширення логістичних центрів в Україні можна
зазначити, що ми знаходимося в дуже вигідному геополітичному положенні, яке
визначає її особливу роль у забезпеченні євразійських транспортно-торгівельних
зв’язків. Країни Євросоюзу усвідомлюють необхідність та потенційну користь від
участі українських партнерів у багатосторонній співпраці у вказаній галузі.Згідно
комплексного аналізу, проведеного фахівцями Національної академії наук
України щодо пріоритетності розвитку транспортно-логістичних центрів
очевидним лідером є Київський регіон. Зокрема, в Одеській області
запропоновано створити експериментальний транспортно-логістичний центр на
базі Одеського та Кілійського морських портів.
Інтеграція України в світовий логістичний простір неможлива без створення
міжнародної логістичної інфраструктури, зокрема важливих її елементів —
логістичних центрів. Це дозволить вийти на новий рівень забезпечення
доступності, надійності і функціональності логістики для споживачів. Але є й
низка негативних факторів, які впливають на розвиток даного напрямку на
території України. Сьогодні доцільно приділити увагу створенню даних об’єктів
логістики, активізувати роль держави у напрямку здійснення ряду економічних та
законодавчих реформ, оскільки логістичні центри даватимуть поштовх сучасним
логістичним процесам економічної діяльності підприємств [1 c.58] .
Отже, не є поганим той факт, що недоліків на даний момент більше, ніж
переваг. Навпаки, необхідно розуміти, що створення логістичних центрів йде на
користь підприємству лише у тому випадку, коли організація слідує
рекомендаціям та вчиться на помилках інших. По-перше, ми повинні проявляти
ініціативу. Головним ініціатором будівництва логістичного центру повинен
виступати приватний сектор економіки за підтримки державних органів влади.
Обов’язки держави можна звести до такого: розробка нормативно-правових
документів, які б регулювали питання будівництва логістичних центрів на
національному та регіональному рівнях; створення комітету із питань логістики, у
якому б працювали спеціалісти даної галузі; часткове фінансування
загальнодержавних цільових та науково-технічних програм розвитку логістичних
центрів; надання податкових пільг інвесторам, що зацікавлені у побудові
логістичного центру; пом’якшення вхідних бар’єрів для інвестування іноземного
капіталу. Це ті самі рішення, які можуть сприяти розвитку даної сфери
логістичної діяльності на території України.
Може здатися, що всі ці недоліки вказують на те, що на даний момент
використання логістичних центрів не є ефективним. Так, з одного боку, але факт у
45
тому, що використання логістичних центрів є необхідністю, якщо країна бажає

розвиватися, а не стояти на місці [2 c.81] .

1. Сумець О.М. Логістичні системи і ланцюги поставок: навч. посібник/
О.М. Сумець, Т.Ю. Бабенкова. – К.:»Хай-Тек Прес», 2016. 220с.
2. Ширяєва Л. В., Козеренко І.А. Перспективи розвитку логістичних
центрів в Україні на основі Європейської та Азіатської моделей / Л. В. Ширяєва,
І.А. Козеренко // Вісник Східноукраїнського національного університету ім.
Володимира Даля. — № 4 (146). - 2015. 84с.
Скочеляс Діана, Пилипчук Марія, студентки, III курс, група 3-М-10/9

ДВНЗ «Тернопільський коледж харчових технологій і торгівлі», м.
Тернопіль
Науковий керівник Березівська Н.С.,
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНОЇ

ІНФРАСТРУКТУРИ В УКРАЇНІ
Вважається, що логістика забезпечує як технічну, технологічну, економічну
та методологічну інтеграцію окремих ланок логістичного ланцюга в єдину
систему, так і ефективне управління наскрізними матеріальними потоками, а
також раціоналізацію господарської діяльності через їх оптимізацію [1, с. 118].
А.Кальченко вважає що логістика збалансовує процес переміщення матеріальних
та інформаційних потоків в просторі і в часі від їх первинного джерела до
кінцевого споживача [2, с. 89]. Тобто логістика сприяє ефективному управлінню
матеріальними і пов'язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками з
оптимальними витратами всіх ресурсів для повного задоволення вимог
споживачів. Для цього вона повинна охоплювати і гармонійно об'єднувати в
єдиний процес такі різноманітні види діяльності, як виробництво, інформаційний
обмін, транспортування, управління закупівлями і запасами, складування,
вантажопереробку, упаковку та інші. [3]
Впровадження концепції інтегрованої логістики, створення транспортно-
логістичних центрів і кластерів є одним із стратегічних шляхів підвищення
конкурентоспроможності вітчизняних організацій бізнесу. Виходячи зі свого
географічного положення, Україна може створити всі види транспортно-
логістичних кластерів, оскільки межує з державами як ЄС, так і Митного союзу,
промисловість зосереджена всередині держави, що дає тенденцію до розвитку
регіональних кластерів. Тому вивчення досвіду зарубіжних країн з формування
логістичної інфраструктури і апробація його на території нашої країни є
актуальним напрямом досліджень. [4]
Кластерний підхід широко застосовується в економіці Німеччини, США,
Японії, Фінляндії, Китаї, Індії та низці інших країн. Загалом процеси транспортно-
46
логістичної кластеризації в Європейському союзі сьогодні розглядаються як

відмінна риса сучасного етапу розвитку євро логістики і формування єдиного
Пан'європейського транспортно-логістичного простору. В якості напряму
розвитку інтеграційних процесів в Україні Концепцією Загальнодержавної
програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки
відзначається інтеграція транспорту з промисловістю, а також з наукою через
створення кластерів [5]. В Україні на державному рівні у 2010 році був
розроблений проект Концепції створення кластерів в Україні. Цікаво відзначити,
що з-поміж чотирьох видів кластерів, які були зазначені у проекті Концепції,
пріоритетним було відокремлено створення транспортно-логістичних кластерів
(ТЛК) [6]. На жаль, рівень розвитку логістичної інфраструктури України займає
низькі позиції в міжнародних рейтингах. У спеціалізованому міжнародному
рейтингу торгової логістики за узагальнюючим показником LPI 2016, де було
представлено 160 країн, які оцінювалися за п'ятибальною системою, Україна
займає 80 місце. Оцінка країни становить 2,74 бали з 5 можливих, а у
міжнародному позицію ванні по субіндексу транспортної інфраструктури Україна
має лише 2,49 балів (таблиця) [7].
Для того, щоб об’єктивно оцінити стан логістичної системи в Україні, а
також порівняти його з іншими країнами, можна скористатися розробленим
спеціалістами Світового банку Індексом ефективності логістики (LPI). Для
складання індексу використовуються такі показники, як: ефективність управління
митним оформленням та проходженням кордону; якість торгівельної і
транспортної інфраструктури; простота організації доступних за ціною
перевезень; компетентність та якість логістичних послуг – вантажоперевезення,
експедирування та митної брокерської діяльності; можливість відстеження та
контролю за проходженням вантажів; частота, з якою терміни поставки вантажів
до пункту призначення знаходяться в межах очікуваного до попередньо
визначеного графіку поставки [6].
Етапи впровадження та характер впливу деяких логістичних інновацій
на ланцюг поставок [9]
Вплив інновації
на ланцюг
Експериментальне Дослідження і наукові
поставок Використання,
впровадження, розробки, ранні
/ Етап комерціалізація
пробні проекти прототипи
впровадження
інновації
Бізнес-аналітика; Омніканальна Автономні вантажні
Мобільні логістика; автомобілі;
технології безпілотні групування
Високий і додатки; транспортні засоби і автомобілів
електромобілі дрони;
водневі двигуни;
3D друк
47
Інтернет речей; Вбудовані системи; Безповітряні шини;

автоматична інтелектуальне комунікація між
Середній ідентифікація і збір виробництво машинами
даних; електронна
комерція
Хмарні Логістика Робототехніка
обчислення; циркулярної
Низький
машинний економіки
переклад
Отже, для більшості компаній стає очевидним, що резерви підвищення

ефективності можна і слід знаходити у нововведеннях. Інновації, що приходять у
логістичну сферу, як правило, є результатом прямих запитів клієнтів (реактивна
модель), а не проактивної інноваційної діяльності компаній. Головною
проблемою для впровадження новацій є нерозуміння технології імплементації
інновацій, недостатність спеціальних знань і компетенцій управлінського
персоналу, незрозумілість перспектив подібного впровадження.

1. Гаджинский А. М. Логістика: підручник [для вищих і середніх
спеціальних навчальних закладів] / А. М. Гаджинский. – М.: Інформ.-застос.
центр «Маркетинг», 1999. – 228 с.
2. Кальченко А. Г. Основи логістики / А. Г. Кальченко. – К. : Знання, 1999. –
133 с.
3. Особливості управління логістичними процесами на торговельних
підприємствах. - [Електронний ресурс]. – URL:
file:///C:/Documents%20and%20Settings/admin/Мои%20документы/sre_2013_3_77.p
df
4. Полякова О.М. Регіональні аспекти розвитку транспортно-логістичної
інфраструктури в Україні URL:
file:///C:/Documents%20and%20Settings/admin/Мои%20документы/Vetp_2018_62do
d._17%20(3).pdf
5. Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку малого і
середнього підприємництва на 2014-2024 роки [Електронний ресурс]: [Кабінет
Міністрів України; Розпорядження, Концепція від 28.08.2013 № 641-р]. – Режим
доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/
6. Ніколаєв Ю. О. Структура транспортно-логістичного кластера та процес
його формування [Текст] / Ю. О. Ніколаєв // Вісник соціально-економічних
досліджень. – 2012. – Вип. 1 (44). – С.345- 350.
7. Global Rankings 2016 [Електронний ресурс] // Режим доступна:
http://lpi.worldbank.org/international/global/ 2016
8. International LPI Data. The World Bank [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://lpi.worldbank.org/international.
48
9. Петруня Ю.Є., Пасічник Т.О. Вплив новітніх технологій на логістику та

управління ланцюгами поставок URL:
http://mmi.fem.sumdu.edu.ua/sites/default/files/mmi2018_1_130_139.pdf
Сорвіна Світлана Миколаївна,

викладач-методист ТЕК КНТЕУ, м.Київ
НОВІ ПРОГРАМНІ ПРОДУКТИ НА ШЛЯХУ УДОСКОНАЛЕННЯ

ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Придбання товарів, робіт і послуг бюджетними установами визначено
Законом України «Про публічні закупівлі».
У сфері публічних закупівель організацію закупівельної діяльності
здійснюють професійні фахівці з публічних закупівель. Відповідні фахівці
визначені вимогами професійного стандарту, затвердженого наказом
Міністерства соціальної політики України від 18.02.2019 №234 «Про
затвердження професійного стандарту «Фахівець з публічних закупівель». Даний
стандарт конкретизує набір знань, умінь, трудових функцій та компетенцій
фахівців [2].
Окрім цього, професію «Фахівець з публічних закупівель» за кодом
КП2419.2 передбачає Національний класифікатор України ДК 003:2010
«Класифікатор професій», затверджений наказом Дерспоживстандарту від
28.07.2010 № 327.
Як наслідок, це сприятиме узгодженому розумінню вимог до всіх, хто
займається закупівлями; визначатиме чіткі кваліфікаційні вимоги до фахівців з
публічних закупівель тощо.
Процес закупівель за державні кошти передбачає взаємні відносини між
замовниками та учасниками. Учасники чи потенційні учасники мають оцінити
ринок, історію своїх закупівель, щоб приймати в майбутньому більш ефективні
рішення. Учасник, які і замовник, повинен мати у штаті працівника (ів) - фахівців
з публічних закупівель, які забезпечать успішну підготовку тендерної пропозиції,
відповідно до вимог тендерної документації, та можливість виграти тендер за
результатами аукціону.
На етапі виконання договірних зобов'язань переможець тендерних процедур
повинен забезпечити безперебійну поставку товару (надання послуг, виконання
робіт). Ось тут в нагоді стануть нові програмні продукти, наприклад «BAS ERP»
адже темп бізнесу швидший, ніж будь-коли раніше, це означає, що співробітники
підприємства-переможця потребують негайного доступу до ключових даних.
Завдяки рішенню ERP, керівники можуть отримувати цілісне бачення бізнес-
операцій у будь-який час, тоді як інший персонал може отримати інформацію, яка
їм необхідна, щоб ефективніше виконувати свою роботу.
Значення абревіатури ERP розшифровується так - Enterprise Resource
Planning - Планування ресурсів підприємства. Термін ERP був введений в 1990 р
аналітиком американської компанії «Gartner» Лі Уайлі, як визначення стратегії
49
розвитку бізнес-додатків забезпечують безперервне комплексне управління всіма

ресурсами підприємства. [1]
Сьогодні, як свідчить практика впроваджень, комплексне управління
діяльністю багатопрофільних підприємств забезпечень на найвищому рівні «BAS
ERP».
Сучасним інструментом для підвищення ефективності бізнесу торгового
підприємства є «BAS Управління торгівлею», який спроможний:
• збільшити продуктивність праці всіх служб торгового підприємства;
• працювати з оперативною інформацією, яка відображає поточний стан
підприємства;
• швидко і в зручній формі отримувати звіти для прийняття рішень на
різних рівнях. [3]
Продукт автоматизує так задачі:
• планування та план-фактний аналіз продажів, закупівель, збирання
(розбирання);
• управління продажами, поставками, складськими запасами;
• управління відносинами з постачальниками та замовниками;
• управління замовленнями;
• самообслуговування клієнтів через web;
• робота торгових представників;
• обробка претензій;
• управління грошовими коштами;
• облік і аналіз комерційних витрат;
• управління взаєморозрахунками;
• аналіз цін і управління ціновою політикою;
• інтеграція з торговим обладнанням;
• аналітична звітність з торгової діяльності;
• спільна робота з «BAS Роздрібна торгівля» та «BAS Бухгалтерія».
Як бачимо, в умовах застосування нового програмного продукту «BAS
Управління торгівлею», формування автоматизованого робочого місця фахівця з
публічних закупівель значно удосконалюється: підвищується рівень управління
підприємством, прискорюється оброблення відповідної облікової інформації,
полегшується отримання вихідних даних.
Автоматизація господарських процесів від планування до звітності з
торгової діяльності ставить нові вимоги до інформації та дозволяє більш якісно
здійснювати облік всіх сторін життя господарюючого суб'єкта, вибирати такий
програмний продукт, який відповідав би особливостям діяльності підприємства.
За даними сайту https://edi-n.com/shtuchnii-intelekt-v-biznesi-vid-kiberbezpeki-
do-mcdrive/ дослідний Інститут Великобританії Capgemini влітку 2019 р. провів
опитування серед 850 ІТ- фахівців у галузі кібербезпеки. 60% респондентів
підтвердили, що рішення на базі штучного інтелекту є виправданими та
функціональними, які повністю задовольняють потреби компаній.
Проте у світі сучасних реалій на ринку відбуваються швидкі зміни. Різні
країни за умов жорсткої конкуренції намагаються вибороти своє місце «під
сонцем». Так, хоча вітчизняний ІТ- ринок і розвивається достатньо швидко, проте
50
різні чинники (зокрема, повільні темпи економічного розвитку, надмірна

зарегульованість ринку) негативно впливають його стан. А.Кардаков стверджує,
що ІТ-ринок Польщі розвивається набагато більш швидкими темпами, так як
оцінка ринку інформаційних технологій Польщі майже втричі перевищує ринок
України (близько 19 млрд. доларів порівняно з нашими скромними 7 млрд.
доларів). В Польщі дохід на ІТ-спеціаліста практично втричі перевищує
аналогічний показник в Україні. Все через те, що там продаються готові продукти
та послуги [4].
Отже у перспективі важливо приділити більшу увагу питанням розробки та
поширення нових технологій у сфері ІТ та сприяти їх впровадженню торговими
підприємствами. Для цього необхідно налагодити співпрацю наукових,
дослідницьких і начальних закладів з бізнесом. Важливими кроками на даному
шляху є проведення спільних науково-практичних семінарів, конференцій, також
спеціалізованих виставок та ярмарок, як з метою популяризації нових
інноваційних технологічних рішень, так і налагодження взаємовигідних
господарських зв'язків між партнерами з метою забезпечення прийняття
обґрунтованих господарських рішень.

1. Альбина Белякова. Что такое ERP система и каким предприятиям она
нужна? Режим доступу: https://kubik.com.ua/articles/baserp-vs-1cupp
2. Наказ Міністерства соціальної політики України від 18.02.2019 №234
«Про затвердження професійного стандарту «Фахівець з публічних закупівель»
Режим доступу: https://infobox.prozorro.org/news-mert/profesiynogo-standartu-dlya-
profesiii-fahivec-z-publichnih- zakupivel
3. Що таке ERP система і навіщо вона потрібна? Режим доступу:
https://www.netsoft.com.ua/Shcho-take-ERP-systema-i-navishcho-vona-potribna-BAS-
ERP.html
4. Кардаков А. Чому насправді ІТ-ринок Украины вже не дожене навіть
Польщу [Електронний ресурс]. // Экономическая правда. - 2019. 4 листопада 2019.
- Режим доступу: https://www.epravda.com.Ua/rus/columns/2019/11/4/653273/
Cтупніцька Анна Андріївна, студентка, І курс, група ОД-11

відділення фінансів, обліку та маркетингу,
Науковий керівник Дудка Н.М.,
спеціаліст першої категорії, викладач
ЕЛЕКТРОННИЙ ТРЕЙДИНГ – СУЧАСНА ТЕХНОЛОГІЯ БІРЖОВОЇ

ТОРГІВЛІ
На сьогодні актуальною є проблематика та можливості мережі Інтернет, яка
невпинно розвивається, а з нею - і всі форми електронної комерції. Інтернет
починає відігравати досить велику роль у світовій економіці, в рази прискорюючи
швидкість одержання інформації про фінанси по всьому світу. Тому все більших
51
масштабів набуває електронний трейдинг як принципово новий підхід до процесу

ведення біржового торгу [1].
Вітчизняні та зарубіжні вчені вивчають аспекти та властивості
функціонування електронного трейдингу, адже дослідження сучасних тенденцій
та перспектив розвитку систем електронного трейдингу не втрачають своєї
актуальності.
Електронна біржа з’явилась ще в середині 90-х років і стрімко розвивалась в
США та країнах Західної Європи, де, внаслідок запровадження інтернет-
трейдингу, збільшились фондові ринки за рахунок зростання обсягів активів
внутрішніх інвесторів. В Україні поняття «інтернет-трейдингу» - порівняно нове.
Офіційно інтернет-трейдинг запустили в березні 2009 року, коли вперше
з’явилася можливість онлайн-торгівлі цінними паперами на фондовому
майданчику ПрАТ «Українська біржа». Вплив даної події є досить позитивним
для розвитку фондового ринку України [2].
Перехід на електронну торгівлю зумовив появу великої кількості
початківців трейдерів, які намагаються заробити на біржах, торгуючи різними
інструментами. Хоч стати трейдером досить просто, проте електронний трейдинг
вимагає професійного рівня знань і навичок, психологічної підготовки і
дисципліни. Також інтернет-трейдинг потребує спеціального програмного
забезпечення для зв`язку з біржею, проведення купівлі-продажу, ефективного
отримання, зберігання та аналізу необхідної інформації. Для того, щоб стати
учасником електронного трейдингу, знадобляться послуги онлайн-брокерів.
ПрАТ «Альтана Капітал», ПрАТ«Майстер Брок», СП ТОВ «Драгон
Капітал», ТОВ «Он-лайн Капітал», ТОВ «Укранет», ТОВ «Універ капітал» -
найпопулярніші онлайн-брокери в Україні, які долучають до системи інтернет-
трейдингу та забезпечують програмним продуктом трейдерів [3].
Електронним трейдингом в Україні зацікавилася значна кількість громадян,
і цей процес триває, бо інтернет-трейдинг є досить перспективним.
Перспективи інтернет-трейдингу:
- займатися інтернет-трейдингом можливо практично в будь-якому місці за
наявності мобільних пристроїв чи ноутбука та підключення до Інтернету;
- даний вид діяльності є доступним, адже, щоб розпочати, потрібен
незначний розмір капіталу , а брокерське обслуговування через Інтернет діє за
досить низькими тарифами;
- у більшості торговельних терміналів процес здійснення угоди зводиться до
одного натиснення, тобто завдяки електронному трейдингу процедура здійснення
угоди значно спрощується;
- торгівля відбувається на рівних умовах з усіма учасниками ринку : жоден з
трейдерів не має ніяких переваг щодо умов здійснень операцій та доступу до
торговельної інформації;
- провідні спеціалізовані інформаційні агенства невпинно інформують всіх
учасників електронного трейдингу [3].
В Україні електронний трейдинг зумовив розвиток інформаційного та
програмного забезпечення фондового ринку, адже даний ринок тут є
малорозвинутим та вимагає введення багатьох інновацій та
52
напрацювань з боку іноземних компаній. Не зважаючи на це, в Україні вже

почали розвиватись інтернет-портали, в яких все більше інформації по фондовому
ринку, що зацікавлює трейдерів-початківців.
Також, з березня 2019 року «Українська біржа» запустила нову торгівельну
платформу Phoenix, яка дозволяє виконувати торговельні операції та операції
репо з акціями, облігаціями та інвестиційними сертифікатами. Підтримка шлюзу
для інтернет-трейдингу запланована на наступний етап після переведення системи
в режим промислової експлуатації [2].
Поточна версія системи приймає адресні і безадресні заявки на укладання
угод купівлі-продажу цінних паперів, а також заявки на укладення угод репо
тільки через торговий термінал, що надається членам біржі. Для підключення
брокерських систем інтернет-трейдингу планується використання міжнародного
протоколу Financial Interexchange Protocol (FIX), який поки працює тільки в
режимі передачі інформації про ринок без можливості прийому заявок.
Отже, інтернет-трейдинг на даний момент стає дедалі масштабнішим та
охоплює все більшу кількість бажаючих самостійно інвестувати та примножити
свій капітал. Перспективи щодо існування та подальшого розвитку електронного
трейдингу будуть досить позитивними для України, якщо країна здійснюватиме
роботу над покращеннями умов для даної сфери та перейме саме позитивний
досвід провідних іноземних держав, долаючи результати впливу помилкових
стереотипів щодо он-лайн торгівлі.

1. Національна Комісія з Ціних Паперів та Фондового Ринку: сайт. URL:
www.nssmc.gov.ua
2. Публічне акціонерне товариство «Українська біржа»: сайт. URL:
www.ux.ua/
3. Перспективи інтернет-трейдингу в Україні [Електронний ресурс] /
Д. Гладун. URL: epravda.com.ua/
Талько Аліна Станіславівна, студентка, ІІІ курс, група ОО-31

АУДИТ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Відповідно до Закону України "Про аудит фінансової звітності та
аудиторську діяльність" [1] до аудиторських послуг відносять: аудит, огляд
фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, виконання завдань з
іншого надання впевненості та інші професійні послуги, що надаються відповідно
до міжнародних стандартів аудиту.
Комплексне дослідження діяльності підприємства в закупівельній,
транспортній, складській логістиці; можливості оптимізації логістичних процесів;
53
джерел надлишкових логістичних витрат та систематизація управління

логістичною системою підприємства виявляють нові можливості роботи
логістичної системи, які спрямовані на підвищення ефективності бізнесу в цілому.
У цьому аспекті в останні роки все більшого значення набуває така методологія
оцінки ефективності логістики і керування ланцюгами поставок на підприємстві,
як логістичний аудит.
Логістичний аудит - це незалежна безстороння оцінка всіх складових
ланцюга поставок на підприємстві, яка включає аналіз системи планування та
документообігу, технологічних процедур, взаємовідносин з постачальниками і
клієнтами, а також аналіз ефективності логістичної інфраструктури компанії,
системи контролю якості та рівня витрат на обслуговування логістичних
процесів [2, с. 319].
Мета логістичного аудиту направлена на залучення пильної уваги вищого
менеджменту підприємства до логістичного підходу в управлінні. За результатами
професійної діагностики логістичної системи будуть прийматися виважені
фінансово обґрунтовані рішення, спрямовані на поліпшення всієї логістичної
системи та підвищення ефективності логістичної стратегії [5].
Комплексний логістичний аудит представляє собою перевірку на
відповідність поточним завданням і стратегічним цілям бізнесу щодо кращих
підприємств-конкурентів у країні (галузі) таких елементів системи логістики
організації:
- логістичної стратегії та її місця в загальній корпоративній стратегії;
- організаційної структури та персоналу;
- формалізованих і фактичних бізнес-процесів;
- ефективності ключових операційних процесів (формування і обробка
замовлення, складські операції, дистрибуція і доставка та ін.);
- якості управління ключовими операційними активами (склад, автопарк,
IT-системи, та ін.), моделі визначення "якості сервісу" (в продажах і логістиці),
системи поточного контролінгу та обліку;
- системи матеріальної відповідальності та матеріальної мотивації;
- якості відносин з підрядниками і сервіс-провайдерами;
- управління товарними запасами [3].
Методика проведення аудиту логістичної діяльності підприємства
представлена в таблиці1.
54
Таблиця 1
Методика проведення аудиту
логістичної діяльності підприємства [4]
Етап Процедура
Перевірка системи 1.Аналіз місця логістики в діяльності підприємства.

управління логістичною 2.Аналіз організаційної структури, яка виконує логістичні функції.
діяльністю 3.Аналіз концепції та стратегії логістичної діяльності підприємства.
4.Пошук можливостей для удосконалення організації логістичної діяльності
Перевірка системи 1.Аналіз місця плану логістичної діяльності в структурі бізнес-плану.
планування логістичної 2.Виявлення резервів удосконалення системи планування логістичної
діяльності діяльності
1.Аналіз забезпечення узгодженості дій між службами постачання,
виробництва і збуту.
2.Аналіз оптимальності прийняття рішень "зробити або купити".
Аудит закупівельної
3.Оцінка правильності визначення типів закупівель.
логістики
4.Аналіз вибору постачальників і організації поставок матеріально-
технічних ресурсів на підприємство.
5.Оцінка ефективності контролю за закупівельними процесом
1. Аналіз ефективності діючої системи збуту: каналів розподілу, організації
Аудит розподільної та методів діяльності, торгових посередників підприємства, надійності
логістики поставок, запасів товарів на складах підприємства, витрат на збут, портфеля
замовлень та обсягів реалізації продукції
1.Аналіз ефективності використання транс-кравців коштів, які залучаються
до перевезення вантажів.
2.Аналіз економічного обґрунтування вибору рухомого складу для
перевезень.
Аудит транспортної
3.Оцінка середніх обсягів поставок.
логістики
4.Аналіз ефективності маршрутів.
5.Оцінка експедиційного обслуговування та логістичних витрат, пов'язаних
з транспортуванням.
Пошук можливостей щодо підвищення ефективності перевезень
1.Аналіз ефективності виконання логістичного процесу на складі.
2.Аналіз ефективності використання складських площ,
Аналіз організації
вантажно-розвантажувального обладнання.
складських процесів
3.Аналіз використання концепції вантажної одиниці.
4.Виявлення можливостей підвищення ефективності складських робіт
1.Перевірка існуючих на підприємстві стандартів якості обслуговування.
2.Аналіз рівня логістичного обслуговування.
3.Оцінка ефективності системи якості логістичних послуг.
Аудит логістичного 4.Аналіз рекламацій щодо порушення договірних обов'язків.
сервісу 5.Аналіз рівня логістичних витрат, пов'язаних із сервісним
обслуговуванням.
Пошук резервів підвищення ефективності рівня логістичного сервісу
1.Аналіз показників ефективності логістичних витрат в динаміці.
Оцінка ефективності 2.Аналіз частки логістичних витрат в обсязі збуту.
логістичної діяльності 3.Розробка заходів щодо оптимізації логістичних витрат
55
Результати проведення аудиту логістичної діяльності представлено на рис.

1.
Рис. 1. Результати проведення аудиту логістичної діяльності
Отже, завдяки логістичному аудиту в найкоротші терміни виявляються

ключові проблеми та "вузькі місця" у системі логістики підприємства.
Керівництво отримує загальну оцінку стану системи логістики та рекомендації
щодо її перетворення, систематизовану інформацію для прийняття зважених і
фінансово обґрунтованих рішень, спрямованих на покращення системи логістики
та підвищення рівня сервісу

1. Закон України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську
діяльність". URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/2258-19
2. Аналітична оцінка та контроль бізнес-процесів в межах маркетингової
стратегії суб’єкта господарювання: монографія / за заг. ред.д.е.н., проф. Замули
І.В. Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2016. 388 с.
3. Кобилюх О.Я. Аудит логістичної діяльності підприємства. URL:
Vchnu_ekon_2015_3(1)_35.pdf
4. Оптимизация логистики: анализ и аудит. URL:
http://www.adandzo.com/consulting/79/
56
5. Хомчук М.В. Роль та місце логістичного аудиту в процесі формування

логістичної стратегії підприємства оптової торгівлі. URL: mnjie_2017_7
Чубата Ірина Олегівна, спеціаліст вищої категорії,

старший викладач
ДВНЗ «Тернопільський коледж харчових технологій і торгівлі»,
м. Тернопіль
ВДОСКОНАЛЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ РОБОТИ ТОРГОВЕЛЬНОГО

ПІДПРИЄМСТВА
Система збуту товарів – ключова ланка комерційної діяльності й свого роду
фініш у всій діяльності торговельного підприємства.
При вдосконалюванні збуту на торговому підприємстві, варто вирішити
кілька питань, що стосуються вибору каналів реалізації продукції, стратегії
охоплення ринку, комунікаційної стратегії й методів стимулювання збуту. Всі
організаційні рішення по збутовій політиці фірми повинні бути прийняті лише
тільки після глибокого аналізу існуючої ситуації і повинні бути націлені на
виконання конкретних завдань підприємства торгівлі, а саме: одержання
максимального прибутку. Збутову систему підприємства не можна
відокремлювати від комплексу маркетингу. Для створення ефективної діяльності
торгового підприємства необхідно знати досвід інших підприємств і знати їх
методи . Про досвід інших підприємств можна довідатися з численних публікацій
і в інтернеті, і в пресі, і в спеціалізованій літературі.
Науковці впродовж багатьох років досліджують питання розвитку торгівлі.
Внесок у вивчення особливостей торгівлі здійснили вчені А.А. Мазаракі, В.С.
Марцин, А.М. Виноградська [2], дослідження комерційної діяльності належить
О.В. Борисовій [1], І. Тюсі [4], І.М. Грищенко [3], В.А. Фесюк [5], А.А. Бурмин[6],
М.О.Кравченко, О.Ю. Панасюк [7], Але, незважаючи на все перераховане вище,
якщо немає керівника, який би все контролював, аналізував, і підштовхував,
справа приречена на провал. Асортимент, ціни і збут – це три кити, на яких
тримається торговельне підприємство. Успішна реалізація кожного з них окремо
не дає ефекту, який можна було б одержати. Таким чином, залежність
асортименту і цін виражається тим, що рівень закупівельних цін впливає на
формування асортименту, а існуючий асортимент, його ширина і глибина
впливають на відпускні ціни. Ціна впливає на організацію збутової політики, а
збут, у свою чергу, впливає на формування ціни. Також збутова політика повинна
бути пов'язана з асортиментом, тому що побажання покупців формують
асортимент, а реальний асортимент визначає способи ведення продажів. Таким
чином, керування формуванням асортименту, встановленням цін і розробкою
збутової політики необхідно здійснювати, з огляду на зв'язку між ними.
Приймаючи до уваги постійно мінливу кон'юнктуру ринку, і асортимент, і ціни, і
збут, необхідно регулярно переглядати й оцінювати результат від введення тих
57
або інших змін. Для здійснення регулярного аналізу необхідно витрачати і час і
кошти. Але це дозволить досягти конкурентних переваг.
В даний час лише деякі торговельні фірми відносяться до формування
асортиментної, цінової і збутової політики грамотно.
Знання ринку, законів торгівлі, впровадження систем автоматизації аналізу
діяльності торговельних підприємств головним чином визначають успіх
підприємства. Планувати подальший розвиток можна тільки забезпечивши
підвищення ефективності бізнесу, що неможливо без впровадження
багатофункціональних і надійних інформаційних систем, що дозволяють:
1) управляти продажами:
2) управляти замовленнями покупців і внутрішніми замовленнями;
3) здійснювати роздрібну торгівлю;
Роздрібна торгівля може здійснюватися з будь-якого зі складів: оптового,
роздрібного або неавтоматизованої роздрібної точки. Облік товарів в
неавтоматизованих роздрібних точках може вестися з усією аналітикою по
фіксованих роздрібних цінах або без урахування кількості і номенклатури
("сумовий облік"). Облік товарів на роздрібних складах ведеться в продажних
цінах.
Підтримується підключення торгового устаткування, наприклад,
реєстратори розрахункових операцій (РРО), сканери штрих-коду, дисплеї
покупця, електронні ваги.
Система дозволяє проводити оцінку вартісних запасів у роздрібних цінах,
порівнювати обсяги і прибутковість продажів в різних магазинах (роздрібних
точках), контролювати правильність надходження виторгу від магазинів.
1) впливати на ціноутворення;
2) управляти закупівлями;
3) управляти відносинами з покупцями і постачальниками (CRM);
4) вести складський облік;
5) вести автоматизований облік виробництва;
6) управляти грошовими потоками підприємства;
7) управляти взаєморозрахунками;
8) управляти персоналом і здійснювати розрахунок зарплати;
9) формувати регламентовану звітність, вирахування регламентованих
податків;
10) вирішувати завдання бухгалтерського і податкового обліку;
11) аналізувати результатів діяльності підприємства;
12) інші сервісні можливості.
Інформаційні продукти покликані спрощувати і удосконалювати систему
контролю оперативної діяльності підприємства.
На даний час правильна організація торговельного процесу – підстава
ефективної і стабільної роботи підприємства. Процес розвитку сфери торгівлі
потребує від підприємств вивчення та застосування новітніх тенденцій,
технологій, інструментів, завдяки яким можливе забезпечення високого рівня
фінансово-економічної стійкості для успішної діяльності у складних
конкурентних та кризових умовах розвитку економіки. Важливо розуміти, що
58
діяльність у сфері торгівлі буде постійно розширюватися, модифікуватись і

розвиватись.

1. Борисова О.В. Теоретическое обоснование коммерческой деятельности
хозяйствующих субьектов региона / О.В. Борисова. [Электронный ресурс]. –
Доступный с http://www.elib.altstu.ru.
2. Виноградська А.М. Комерційна діяльність торговельного підприємства /
А.М. Виноградська. – К. : Вид-во КНТЕУ. – 2005. – 278 с.
3. Грищенко І.М. Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі / І.М.
Грищенко // Актуальні проблеми економіки: наук. екон. журнал. – 2007. –
№ 3(69). – С. 103-109.
4. Тюха І.В. Ефективність комерційної діяльності підприємств харчової
промисловості субєктів ЗЕД / І.В. Тюха // Ефективна економіка : зб. наук. праць. –
2012. – № 8. [Електроннийресурс]. – Доступний з
http://www.economy.nayka.com.ua.
5. Фесюк В.А. Товаропостачання торговельних підприємств : навч. посібн. /
В.А. Фесюк, Н.І. Гончаренко, М.Р. Кириченко. – К. : Вид-во КНТЕУ, 2003. – 158
с.
6. Бурмин А.А. "Использование программного обеспечения на
предприятии"// Корпоративные системы. - 2006. - №1. - с.56-57.
7. Кравченко М.О., Панасюк О.Ю. Переваги використання інформаційних
технологій в торгівлі. [Електронний ресурс]. – Доступний з http:// 7000.kiev.ua
8. www.zn.ua.
59
СЕКЦІЯ 3
ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО
ТОВАРОЗНАВСТВА
Артеменко Тамара Станіславівна,

викладач вищої категорії
циклова комісія товарознавства та підприємництва,
ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВНИХ

ВЛАСТИВОСТЕЙ НАПОЇВ ТИПУ КУМИСУ
На сьогоднішній день проблема повного і раціонального використання
молочної сироватки є актуальною і незалежною від обсягів і методів організації
виробництва та форм власності.
Саме ця проблема протягом усього існування людства і функціонування
молочної сироватки супроводжує виробництво білково-жирових продуктів: сирів,
кисломолочного сиру та білку молока казеїну.
Пошуком шляхів раціонального використання молочної сироватки
займалися багато видатних вчених молочної індустрії в Україні та за кордоном.
Залежно від виду продукту, що виробляють, отримують підсирну, сирну та
казеїнову сироватку.
Особливості технології виробництва і вид основного продукту
обумовлюють властивості і склад різних видів сироватки.
У сухому залишку молочної сироватки основні нутрієнти розподілені
наступним чином: молочний цукор (лактоза) – 70%; азотисті речовини – 14,5%,
жир – 7,5%, мінеральні речовини – 8%.
Лактоза уповільнює гідроліз речовин кишківника, тим самим перешкоджає
процесу бродіння; сприяючи нормалізації життєдіяльності мікрофлори
кишківника, гальмує газоутворення і гнильні процеси.
З мінеральних речовин у молочній сироватці переважають макроелементи:
натрій, калій, кальцій, магній, залізо, а також мікроелементи.
Вміст жиру – коливається в межах 0,05-0,5%, білків (альбуміни, глобуліни )
до 0,74%.
Саме хімічний склад сироватки визначає її харчову та енергетичну цінність.
Енергетичну цінність молочної сироватки становить 26 ккал або 36% від
енергетичної цінності цільного молока.
Біологічну цінність сироватки підвищує її вітамінний склад, а саме
жиророзчинні вітаміни А, Е та водорозчинні вітаміни: групи В(В1, В2, В6), Р, РР, С.
Вміст вітамінів значно більше у підсирній сироватці, ніж у сироватці з під сиру
кисломолочного.
Такі споживні властивості характеризують молочну сироватку як біологічно
цінний продукт, який обумовлює доцільність її використання для виробництва
харчових продуктів оздоровчого призначення.
60
Як сировину молочну сироватку використовують в різних галузях харчової

промисловості:
- молочній: при виробництві сметани, спредів, плавлених сирів,
кисломолочних виробів;
- м’ясопереробній: при виробництві варених ковбас, сосисок,
сардельок; напівфабрикатів;
- кондитерській: при виробництві борошняних кондитерських виробів,
шоколадних паст, корпусів для цукерок;
- масложировій: майонезів, соусів.
Статистичні дані свідчать проте, що експорт сухої сироватки за останні
роки залишається без змін.
Повне ж насичення внутрішнього ринку – це наявність сировини для
розширення асортименту продуктів із молочної сироватки та створення нових
продуктів на її основі.
В Україні, на сьогоднішній день асортимент продуктів на основі сироватки
досить обмежений.
З молочної сироватки можна виробляти каучук, поліуретові смоли, мийні
засоби й інші технічні засоби. Однак практичного використання ці способи не
знайшли у зв’язку з наявністю інших, більш дешевих сировинних джерел.
На основі сироватки виробляють три групи напоїв: алкогольні (пиво, вино),
безалкогольні (з неосвітленої сироватки, із освітленої сироватки), концентрати.
Саме напої з неосвітленої сироватки мають високу харчову цінність,
завдяки вмісту всіх складових частин сироватки. До них належать напої типу
молока, кумису, шипучі напої, різні киселі й желе.
Технологія напоїв типу кумису заснована на змішаному молочнокислому й
спиртовому бродінні, що формує його смак, консистенцію, а також поживні,
дієтичні й лікувальні властивості. Для наближення складу сироватки до складу
кобилячого молока до неї додають знежирене незбиране молоко, а потім
зброджують.
Кумис готують на рідких компонентах або на основі сухої молочної суміші.
Технологічний процес об’єднує такі етапи: відновлення суміші за температури 50-
550С, пастеризація, гомогенізація, охолодження, сквашування при 28-300С при
постійному перемішуванні з метою керування, внесення кумисної закваски (20%)
і витримка 2 год, дозрівання суміші й розлив.
Шипучій напій типу кумису готують зі свіжої сирної сироватки. У
профільтровану сироватку додають 11% цукру й підфарбовують до лимонного
кольору настоєм шафрану. Суміш пастеризують, охолоджують і заквашують
чистими культурами. Заквашену сироватку перемішують і розливають у
товстостінні пляшки. Бродіння проводять за температури 118оС протягом 48 год.
Великою популярністю у багатьох країнах світу, користуються напої з
використанням молочної сироватки. У поєднанні із фруктовими та овочевими
соками, плодово-ягідними пюре, екстрактами трав молочну сироватку як у
натуральному її вигляді, так і звільненому від білкової фракції, використовують
для приготування різноманітних напоїв, які мають не лише приємний та
освіжаючий ефект, але й лікувальні та профілактичні властивості.
61
У Німеччині готують приємні на смак напої, що містять 80-90% сироватки

та 10-20% соку полуниці й персика.
В Австрії користується попитом напій із суміші 50% молочної сироватки, 40
– кислого молока й 10 – фруктового соку, який зберігається кілька місяців.
У Литві, Сербії, Чорногорії та США виготовляють кисломолочні напої з
сироватки з додаванням заквасок (чистих культур мікроорганізмів).
Корисні властивості молочної сироватки у деяких випадках можуть завдати
шкоди: при непереносимості лактози; індивідуальній алергії на складові
продукту; схильності до розладів шлунку, продукт володіє легким проносним
ефектом; при діареї.
Сфера застосування молочної сироватки зазвичай обмежена через
підвищену кислотність, недоліки органолептичних властивостей (солонуватий і
кислуватий смак, виразний сироватковий запах).
Властивості молочної сироватки та напоїв на її основі надають можливість
широкого використання її в дієтичному, дитячому та спортивному харчуванні за
умов запровадження міжнародних стандартів, сучасної системи контролю якості і
безпеки продукції.
1 Дубініна А.А., Карпенко З.П. та ін Товарознавство вторинної
сировини : навчальний посібник. Київ: Видавничий дім «Професіонал», 2019.
338 с.
2 Сироватка молочна. Технічні умови ДСТУ 7515:2014 – Чинний від
2014-01-01 К.: Держспоживстандарт України, 2010 – 29 с.
Безверха Яніна Юріївна

викладач, спеціаліст першої категорії
Торговельно-економічний коледж КНТЕУ( м. Київ)
ДИКОРОСЛА СИРОВИНА – ДЖЕРЕЛО БІОЕЛЕМЕНТІВ ДЛЯ

ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
В житті людини рослини відіграють важливу роль. У теперішній час велике
значення приділяється пошуку рослин з достатньою сировинною базою, а також
нових джерел біоелементів рослинного походження.
Традиційні харчові продукти не вирішують проблеми збалансованості
сучасних раціонів харчування через надмірне споживання загального жиру,
насичених жирних кислот, холестерину, рафінованого цукру, солі і недостатню
кількість біоелеметів. Споживання таких продуктів не може забезпечити організм
людини необхідною кількістю мікро- та мікроелементів [2].
Природні запаси флори України славляться великим розмаїттям дикорослих
рослин, що містять широкий спектр біоелементів, за вмістом яких вони значно
перевершують культурні сорти, а отже можуть бути використані для
виготовлення харчових продуктів.
62
Перспективною рослиною для поглибленого вивчення є бузина чорна

(Sambucus nigra L.) родини жимолостевих (Caprifoliaceae), яку ще первісна
людина використовувала як харчову й лікарську рослину. В середньовіччя бузину
використовували як барвник для тканин і волосся [1,5]. Всі органи цієї рослини -
кора, листя, квітки, плоди та коріння – містять велику кількість різноманітних
органічних та мінеральних складових, що є основою біологічної активності.
Бузина чорна широко використовується в народній медицині. Настій із квіток
бузини чорної вживають при простудних захворюваннях, хронічному бронхіті,
коклюші, бронхіальній астмі, грипі, ангіні, ревматизмі, фарингіті; гаймориті.
Відвари з листя приймають при цукровому діабеті, ревматизмі, подагрі, асциті,
захворюваннях нирок і набряках. Відвар з листя бузини трав’янистої місцево
застосовують при ларингітах, у вигляді припарок – при ревматизмі, подагрі,
застарілих ранах тощо. Плоди використовують для лікування нирок, як
протизапальний засіб.
В харчовій промисловості плоди бузини чорної використовують для
виготовлення джемів, повидла, соків, кондитерських виробів.
Квітки містять полісахариди (спирторозчинні та водорозчинні), пектинові
речовини, жирні кислоти (лауринова, міристинова, пентадеканова,
пальмітоолеїнова, пальмітинова, стеаринова, олеїнова, лінолева, ліноленова,
арахінова тощо), флавоноїди, дубильні речовини, органічні кислоти (яблучна,
оцтова, валеріанова), фенолкарбонові кислоти, амінокислоти (аспарагінова та
глутамінова; треонін, серин, гліцин, аланін, валін, гістидин, ізолейцин, лейцин,
тирозин, фенілаланін, лізин, аргінін, метіонін, пролін), ефірну олію, каротиноїди,
аскорбінову кислоту, а також такі макро- та мікроелементи як Mg, Ca, Al, Pb, Fe,
Ni, Cu, Zn, Mo, K, Si, P, Mn, Na, B і навіть Ag. Листки, плоди, кора, коріння
бузини також мають схожий хімічний склад, а отже можуть використовуватись як
сировина для харчової промисловості [5].
З метою розширення застосування бузини чорної у харчовій промисловості
досліджено вміст Фосфору, Феруму, Кальцію, Магнію та Молібдену в квітках,
листках та плодах бузини чорної, зібраної в Фастівському районі Київської
області. Для цього повітряно-суху сировину окремих органів бузини чорної
обробляли за відомою методикою [4] і досліджували вміст Фосфору, Феруму,
Кальцію, Магнію та Молібдену методом фотоелектроколориметрії за допомогою
калібрувальної кривої [3,4].
Результати досліджень, наведено в табл. 1.
Таблиця 1 – Вміст Феруму, Кальцію, Магнію та Молібдену в окремих
органах бузини чорної, мг/кг сухої речовини
Орган рослини Р Fe Ca Mg Mo
282 58 782 283 0,07

Квіти (300*) (20) (800) (320) (0,2)
43 49 1124 525 0,11

Листки (280) (32) (1100) (530) (0,15)
63
187 21 612 143 0,06

Лісові (90) (8) (310) (170) (0,2)
Плоди
Зібрані, 131 25 580 126 0,07
на узбіччі (90) (8) (310) (170) (0,2)
дороги
* літературні дані
Аналіз отриманих даних свідчить, що найбільший вміст Фосфору і Феруму
як біогенних елементів характерний саме для квітів, що дає можливість
розширення їх застосування при виробництві харчових продуктів.
Узагальнення даних свідчить, що Ферум в усіх досліджених органах бузини
чорної в 2-2,5 рази перевищує вміст по літературних даних. Основною причиною
є умови зростання рослини.
Порівняння результатів дослідження плодів бузини чорної зібраної в лісі та
на узбіччі дороги дозволяє стверджувати про негативний вплив навколишнього
середовища, який доводить надлишкова концентрація Феруму в рослині. Помітне
збільшення цього елементу в плодах бузини чорної зібраної на узбіччі дороги
свідчить про її здатність поглинати та накопичувати важкі метали з
навколишнього середовища.
Вміст Кальцію, Магнію та Молібдену найбільший в листках бузини, що не
перевищує норми.
Отже, значний вміст біогенних елементів у плода і квітах бузини чорної,
дозволяє їх використовувати при виробництві алкогольних та безалкогольних
напоїв; у кондитерській промисловості – при виробництві цукерок, начинок; у
консервній – при виробництві купажованих соків, компотів, напоїв; у молочній –
при виробництві йогуртів, кисломолочних напоїв.

1 Алексєєв І. Повний атлас лікарських рослин / І. Алексєєв, А. Діброва .
Глорія, 2019. 256 с.
2 Бессонова В. П. Вміст важких металів листі дерев і чагарників в умовах
техногенного забруднення різного походження / В. П. Бессонова, І. А. Зайцева .
Питання біоіндикації та екології, 2008. Вип. 13, №2.
3 Городній М. М. Агрохімічний аналіз : Навч. посібник / За ред. М. М.
Городнього . Київ : Арістей, 2005. 476 с.
4 Петербургский А. В. Практикум по агрономической химии. Изд. 6-е,
перераб. и доп. / А. В. Петербургский. М. : Колос, 1998. 496 с.
5 Фармацевтична енциклопедія : сайт. URL:
www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1996/buzina
64
Бондаренко Анастасія Олександрівна, студентка, ІІ курс, група ТК-22

Науковий керівник Самусенко К.Ю.,
спеціаліст, викладач
ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА

ВИКОРИСТАННЯ ПАЛЬМОВОЇ ОЛІЇ
Сучасний ринок харчових продуктів пропонує широкий асортимент
вітчизняних та імпортних продовольчих товарів. З них найбільш вживають олії та
жири. Рослинні олії та тваринні жири є важливими харчовими продуктами, які як
вживаються в їжу самостійно, так і використовуються у виробництві цілої низки
харчових жировмісних продуктів. Велику частку в експорті харчової олії складає
саме соняшникова олія, оскільки Україна має оптимальні кліматичні умови для
вирощування соняшника. Деякі рослинні олії, такі, наприклад, як оливкову,
пальмову, масло какао-бобів, тощо Україна імпортує.
Олійна пальма – це культура, що культивується, головним чином, у
вологому тропічному кліматі, однак її адаптовано до широкого спектра
кліматичних умов, які варіюють від вологого тропічного до сухого
напівпустельного тропічного типів клімату. Саме з плодів цієї пальми отримують
пальмову і пальмоядрову олію. Пальмоядрову олію – отримують з ядра плодів
африканської та американської олійних пальм пресовим і екстракційним
способами. Вона містить 56-68% низькомолекулярних жирних кислот, має
температуру плавлення 25-30°С, приємний горіховий смак, жовтий колір (нагадує
топлене вершкове масло). Пальмову олію – роблять з м'якоті плодів тих самих
пальм, що і пальмоядрову, пресовим способом. Цей жир містить до 50%
насичених жирних кислот, з яких пальмітинова становить 80%, у ньому майже
немає низькомолекулярних летких жирних кислот (0,2-0,4%). Тому пальмовий
жир має температуру плавлення вищу (32-42°С), аніж кокосовий і пальмоядровий
жири, темно-жовтий колір, приємний солодкуватий смак[1].
Сира пальмова олія напіврідка і червона — половину складають ненасичені
жирні кислоти, і половину — насичені. Останніх у пальмовій олії більше, ніж у
салі. У пальмовій олії, яку ще не поділили на тверду і тривалого зберігання та
рідку фракції і не рафінували, багато про-вітаміну А, лікопену, трьох форм
вітаміну Е і фітостеролів. Для мешканців деяких африканських регіонів, де бракує
багатої на нутрієнти їжі, пальмова олія певною мірою корисна, особливо —
червона нерафінована, за умови помірного споживання.
На жаль, переважно ми стикаємося вже із рафінованими та розділеними
фракціями пальмової олії .При рафінації і фракціонуванні олії перелічені корисні
сполуки втрачаються, але виникають шкідливі сполуки.
Пальмова олія порівняно з іншими не є цінною олією. У її складі в
основному насичені жири, а для організму більш цінними вважаються ненасичені
жири, які містяться в оливковій, соняшниковій, лляній і інших оліях. У порівнянні
з іншими пальмова олія важче переробляється. Частина її може залишатися у
вигляді шлаків.
65
Пальмова олія може збільшувати ризик онкологічних та серцево-судинних

захворювань, Проте критичною для здоров’я серця і судин є не сама пальмова
олія, а насичені жирні кислоти як такі [4].
Україна за останні роки збільшила імпорт пальмової олії на 46,6%, оскільки
пальмова олія – дуже популярний інгредієнт в харчовій промисловості. ЇЇ
застосовують у виробництві маргаринової і жирової продукції, в кондитерській
промисловості, в якості замінника молочного жиру при виробництві морозива,
згущеного молока, плавлених сирів, спредів, жирових сумішей, хлібопекарській
галузі, в якості фритюрного жиру для обсмажування та інших галузях харчової
промисловості.
В готових продуктах харчування найпоширенішою є фальсифікація
вершкового масла, в якому тваринні жири замінюють на пальмову олію. Не
залишають осторонь і молоко та інші продукти, які виробляють з молока,
наприклад тверді і плавлені сири. Виробництво і реалізація неякісної,
фальсифікованої продукції несе пряму загрозу здоров’ю населення та не сприяє
нормальному конкурентному середовищу серед виробників продуктів
харчування. Проведення досліджень зразків вершкового масла в лабораторії
експертизи харчових продуктів показують, що з 10 заявлених зразків
натурального вершкового масла чотири були підробками. Ще гірші результати
отримано при купівлі масла,«як простий споживач», на ринку чи в магазині.
Близько 7 зразків з 10 являються підробками [2].
Та пальмова олія — далеко не єдина загроза в нашому житті. В переліку
канцерогенів — альдегіди пересмаженої соняшникової олії, алкоголь та його
похідні, цигарки, неякісні ковбасні вироби, вихлопні гази та викиди виробництва.
Наразі пальмову олію не забороняють, вона все ще лишається «здоровішою
альтернативою маргаринам», але встановлені межі вмісту шкідливих сполук у
продуктах харчування.
Якщо користь від пальмової олії в харчовій промисловості викликає деякі
сумніви, то в косметології – це зовсім навпаки. Пальмова олія – необхідний
продукт для виготовлення мила. Воно надає йому твердість, захищає від
розмокання, дозволяє довше зберігається. Також в косметології її зазвичай
застосовують для догляду за сухою і в’янучою шкірою обличчя, так як вона
живить, пом’якшує і зволожує шкіру. Ще пальмову олію часто можна зустріти як
компонент в лікувальних мазях.
Індонезія та Малайзія вважаються відносно багатими країнами. Одна із
причин достатку – це пальмова олія. Щоб зберігати економічне зростання, ці
країни щороку збільшують експорт цього продукту. 93% усіх світових плантацій
олійних пальм розташовано в Індонезії та Малайзії, але вони швидко
розростаються також у Центральній Африці та частині Латинської Америки. Для
масового вирощування олійної пальми вирубають та випалюють ліси і тим самим
руйнують цілі екосистеми і зменшують біорізноманіття. Численні види тварин, в
тому числі орангутанги, слони, носороги і тигри втрачають природне середовище
існування. Вони або масово гинуть, або змушені шукати собі місце на інших
вільних територіях, конкуруючи там із людьми та новими тваринами. Уряди цих
країни намагаються зміни ситуацію, однак економічні питання досі лідирують над
66
екологічними, та й не лише в Індонезії і Малайзії. Через виробництво пальмової

олії було знищено кілька відсотків тропічних лісів планети. У зв’язку з цим такі
організації як Greenpeace та World Wild Fund (WWF) лобіюють обмеження
виробництва пальмової олії [3]. Європейські та американські жителі іноді судять
про проблему дуже однобоко. Адже з іншого боку вирощування пальмової олії
дає роботу місцевим жителям, без якої багатьом просто не буде чого їсти. Однак
дослідники цього питання переконані, що, заборонивши вирощування пальмової
олії, ми стикнемося із іншими проблемами. Оскільки потреба у рослинній олії так
чи інакше залишиться, а це означатиме, що будуть тоді все більше висаджувати
соняшникових та соєвих плантацій, які потребують ще більших площ, ніж
пальмові, тим самим також знищуючи все нові незаймані людиною ділянки
природи.
1. Сирохман І. В. Товарознавство продовольчих товарів : підручник / І. В.
Сирохман . Харків :Світ книг, 2019. 713 с .
2. Дубініна А. А., Овчиннікова І. Ф., Дубініна С. О. та ін. Методи
визначення фальсифікації товарів. Підручник. — К.: «Видавничий дім
«Професіонал», 2010. — 272 с.
3. Як роблять пальмову олію і якою ціною: сайт. URL: https://zik.ua
4. Чого в пальмовій олії більше: користі чи шкоди: сайт. URL:
https://healthday.in.ua
Давидчик Вікторія Ігорівна, студентка III курс, група ТК-31

Науковий керівник Куровська З.О.,
АСОРТИМЕНТУ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ НА
МАТЕРІАЛАХ ГІПЕРМАРКЕТУ «АШАН»
Хліб - необхідний і корисний продукт, що вживається кожною людиною з
дня в день. Хліб постійно користується попитом, і його виробництво є дуже
вигідною справою в усі часи.
За умови раціонального харчування дорослій людині нашої країни
достатньо 120-125 кг хлібобулочних виробів на рік, або 350-360 г на добу. На хліб
із житнього борошна повинна припадати приблизно третина загальної кількості
споживання хлібобулочних виробів
Хлібобулочні вироби — найважливіший продукт харчування людей
більшості країн світу, упродовж тривалого часу спостерігається тенденція до
зменшення їх споживання. За останні 50-60 років світове споживання
хлібобулочних виробів зменшилося приблизно вдвічі-втричі.
67
У країнах Західної Європи споживання хліба набагато менше, аніж в

Україні. Воно не перевищує 120 г з розрахунку на людину в день, або 43-45 кг на
рік (у Німеччині - 80-83 кг) [3].
До булочних виробів належать батони, булки, булочки, калачі, плетеники,
хали, сайки та деякі назви хліба. Їх випікають переважно з пшеничного борошна
вищого і 1-го сортів, зрідка з борошна 2-го сорту. За рецептурою вироби
поділяють на прості, поліпшені і здобні [1].
Вимоги до якості хлібобулочних виробів визначені в ДСТУ 4587:2006
Вироби булочні [2].
Дефекти хлібобулочних виробів виникають через низьку якість сировини,
порушення технології виготовлення, режиму транспортування, зберігання і
реалізації. Причиною хвороб виробів є розвиток мікроорганізмів.
Асортимент хлібобулочних виробів дуже великий. Є хлібобулочні вироби
власного випікання, а також велика кількість хлібобулочних виробів різних
виробників. Асортимент хлібобулочних виробів гіпермаркету «Ашан»
представлено в таблиці 1.
Таблиця 1 – Асортимент хлібобулочних виробів в гіпермаркеті «Ашан»
№ Найменування Виробник, Особливості рецептури
з/п виробів торговельна марка
Вид, група,
підгрупа
1 Булочка ПрАТ Борошно пшеничне вищого сорту, вода
здобна «КИЇВХЛІБ» , питна, цукор білий кристалічний, смородина
Київська з свіжозаморожена
чорною
смородиною
2 Батон нарізний ТОВ "Наша Борошно в/г, дріжджі пресовані, сіль, цукор,
Булочка" маргарин молочний, вода питна.
м. Чернігів
3 Булочки ПрАТ Борошно пшеничне вищого сорту, вода
Здобні «КИЇВХЛІБ» питна, цукор білий кристалічний, маргарин
столовий, сіль кухонна , олія пальмова
4 Булочка «До ТОВ "Наша Борошно в/г, дріжджі пресовані, сіль, цукор,
сніданку» Булочка", м. маргарин, кунжут, вода питна.
Чернігів
5 Булочки ТОВ « Українське- Борошно пшеничне вищого сорту, вода
Італійські словенське питна, олія соняшникова рафінована,
підприємство дезодорована, цукор білий кристалічний,
«Хлібопекарський сіль кухонна, натуральна закваска
комплекс»
Кулиничівський»
68
6 Булочки ПрАТ Борошно пшеничне вищого сорту, начинка

Крихітка з «КИЇВХЛІБ» , макова – 34,8%, вода питна, крупа манна,
маковою цукор, патока, молоко сухе, клейковина
начинкою пшенична , сіль кухонна
7 Булочки ТОВ «Цар Хліб» Борошно пшеничне першого сорту, вода

Столичні Київська обл., питна, маргарин столовий, цукор білий,
Вишгородський р- молоко згущене з цукром, дріжджі
н, с. Нові Петрівці, хлібопекарські пресовані, сіль кухонна
харчова
8 Булка Сонечко ТОВ «Галицька Борошно пшеничне в/ґ, цукор-пісок,
здоба» м. Львів,. маргарин, дріжджі хлібопекарські пресовані,
яйця харчові, кунжут, цукор ванільний, сіль
кухонна харчова.
9 Булочка ТОВ "Ніжинський Борошно пшеничне вищого сорту, вода
Молочна хліб" питна, цукор, маргарин, молоко сухе
Чернігівська обл. знежирене, дріжджі , сіль кухонна,
М. Ніжин ароматизатор штучний «Ванілін»
10 Булочка ХОТ- ТОВ "Наша Борошно в/г, дріжджі пресовані, сіль, цукор,
ДОГ Булочка". маргарин, вода питна
м. Чернігів
Для проведення органолептичної оцінки якості 5 зразків батонів, була

розроблена 30–ти балова систему оцінки. Згідно з якою: смак і запах – 10 балів;
форма – 5 балів; колір – 6 балів; поверхня – 4 бали; стан м’якушки – 2 бали;
пакування – 2 бали; маркування – 1 бал.
Були обрані 5 батонів різних виробників: батон «Вишуканий», батон
«Нива», батон «Нарізний звичайний», батон “Докторський», батон «Різаний».
За результатами балової оцінки було визначено, що найбільшу кількість
балів набрав батон «Докторський» (29 балів).

Харків : Світ книг, 2019. 713 с .
2. ДСТУ 4587:2006.Вироби булочні .Загальні технічні умови. [Чинний від
2007-07-01]. Вид. офіц. Київ, Держспоживстандарт України, 2006. 11 с. .
(Інформація та документація).
3.Товарознавча характеристика хліба та хлібобулочних
виробів.URL:https://knowledge.allbest.ru/marketing/2c0b65635b3ac68b5c53a8852120
6d36_0.html
69
Драба Ірина Вікторівна, студентка III курс, група ТК-31

Наукові керівники: Куровська З.О.,
Безверха Я.Ю., викладач, спеціаліст першої категорії
ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ НОВИХ

ВИДІВ ХЛІБА
Хліб та хлібобулочна продукція посідають важливе місце в раціоні
населення України, оскільки вони призначені для щоденного задоволення
фізіологічних потреб людей. Харчова цінність хлібобулочних виробів має велике
значення, адже вони забезпечують більше 50% добової потреби людини в енергії
та близько 75% потреби у рослинному білку. За рахунок хліба організм людини на
50% задовольняє потребу у вітамінах групи В: тіамін (В 1), рибофлавін (В2) і
нікотинової кислоти (РР) [1]. Хліб був і залишається одним із основних продуктів
харчування населення нашої країни. Оскільки хліб виступає одним із самих
масових продуктів харчування, то його доцільно використовувати для корекції
харчової та біологічної цінності харчового раціону при використанні
функціональних інгредієнтів.
Щоб задовольнити потребу людини в хлібі підприємства-виробники
створюють нові види хліба. Асортимент виробів, що виготовляються
хлібопекарськими підприємствами України, нараховує понад 1000 найменувань.
Він постійно розширюється, оновлюється, розробляються нові види виробів з
використанням місцевих, а також нетрадиційних видів сировини, додаються
поліпшувачі, цукрозамінники тощо. Основними виробниками хліба в Україні є:
“Київхліб”, група компаній
Lauffer, “Хлібні інвестиції”, “Кулиничі”, “Формула Смаку”, “Концерн
Хлібпром” [2].
Аналіз асортименту та особливостей рецептури нових видів хліба показав,
що найчастіше використовуються такі добавки для харчової цінності та
поліпшення смаку хліба як:
- мікс злаків та насіння (льон, кунжут, мак, соняшник, насіння гарбуза
та вівсяні пластівці) – хліб “ТОСТ злаковий”, хліб “Фітнес з насінням” - ТМ
“Київхліб”, хліб “Шведський”, хліб “На здоров`я” - ТМ “Цар хліб”;
- виноград сушений, яблучне повидло – “На здоров`я”, “Таврійська
слобода”, хліб “Ізюминка” - ТМ “Кулиничі;
- цільнозернове борошно спельти (дика пшениця) - хліб “Спельтовий з
гарбузовим насінням”, хліб “Спельтовий” - ТМ “Цар хліб”;
- органічне борошно – хліб торговельної марки “Хлібіо”;
- курага - хліб “Щедрий дарунок” - ТМ “Кулиничі”;
- сушені овочі - хліб “Солодовий з овочами”, хліб “Гречаний зерновий”
- ТМ “УкрЕкоХліб”;
- маслини - хліб “Чіабата з маслинами” - ТМ “Кулиничі”;
70
- смажені ядра кунжуту - хліб “Луцький” - ТМ “Рум’янець”, хліб

“Зернятко” - ТМ “УкрЕкоХліб”;
- журавлина - хліб “Заварний з журавлиною” - ТМ “Цар хліб”;
- ядра горіхів фундука, волоського горіха - хліб “Банкетний” , хліб
“Заварний з лісовими горіхами” , хліб “Смачний оригінальний” - ТМ” Цар хліб”.
На такі види хліба припадає близько 5–7% від загального обсягу продажів.
Однак, як запевняють виробники, потреба населення в групі дієтичних
хлібобулочних виробів, збагачених вітамінами, буде зростати.
В Україні якість хліба оцінюють за органолептичними, фізико – хімічними і
бактеріологічними показниками у відповідності з ДСТУ 4583:2006. Хліб із
житнього та суміші житнього і пшеничного борошна. Загальні технічні умови [5].
Для оцінки якості нових видів хліба обрано 3 зразки для аналізу:
● Хліб “Пушкарівський”. Житньо-пшеничний хліб з додаванням
коріандру, виробник ТМ “Кулиничі”;
● Хліб “Бородінський”. Житньо-пшеничний хліб з додаванням
коріандру та кмину, виробник ТМ “Цар хліб”;
● Хліб “Прибалтійський темний”. Житньо-пшеничний хліб з
додаванням насіння соняшника та повидла яблучного, виробник ПрАТ
“Київхліб”.
Серед фізико-хімічних показників визначено вологість та кислотність.
Вологість залежить від сили борошна і рецептури хліба та деякою мірою
пов'язана з харчовою цінністю, тому що при збільшенні вологості частка харчових
речовин зменшується.
Масову частку вологи хліба визначено згідно ГОСТ 21094. Результати
досліджень, наведено в табл. 1.
Таблиця 1 - Результати дослідження вологості хліба
Проби
№ Проба 1 Проба 2 Вологість
зраз Назва зразка m m1 m2 W, m m1 m2 W,% %
ка тигел % тигел
ю,г ю, г
1 Хліб 102 107 104,7 44,8 103 108 105,7 44,6 44,7%
Пушкарівський 6 6
ТМ “Кулиничі”
2 Хліб 106 111 108,6 47 105 110 107,6 46, 92 46,96%
Бородинський ТМ 5 54
“Цар Хліб”
3 Хліб 113 118 115, 48,2 109 114 111,5 48,2 48,2%
Прибалтійський 59 9
темний ПАТ
“КиївХліб”
Кислотність у деякій мірі характеризує смакові властивості хліба.
Недостатньо і надто кислий хліб має неприємний смак. Кислотність хліба
обумовлена продуктами бродіння тіста.
71
Дослідження кислотності проведено прискореним методом ГОСТ 5670, що

ґрунтується на титруванні розчинів досліджуваних зразків 0,1н розчином натрій
гідроксиду в присутності індикатора фенолфталеїну [4].
Результати досліджень, наведено в табл. 2.
Таблиця 2 – Результати дослідження кислотності хліба
№ V(NaOH), мл
Кислотність °Н
зраз Назва зразка V1 V2
ка
1 Хліб Пушкарівський (нарізаний) 3,3 3,3 6,6°Н
ТМ “Кулиничі “
2 Хліб Бородинський нарізний 3,1 3,1 6,2°Н
скибками ТМ “Цар Хліб”
3 Хліб Прибалтійський темний з 2,6 2,6 5,2°Н
насінням соняшника ПАТ
“КиївХліб”
Аналіз отриманих даних свідчить, що досліджувані зразки за значенням

вологості та кислотності відповідають вимогам ДСТУ 4583:2006 Хліб із житнього
та суміші житнього і пшеничного борошна.
Висновки: на сьогоднішній день існує безліч рецептур хліба різних видів.
Оскільки більшість жителів країни прагнуть вести здоровий спосіб життя
виробники створюють хліб на основі борошна грубого помелу, без дріжджів,
цукру , з додаванням горіхів, насіння, висівок та сухофруктів. Вологість хліба
залежить від сили борошна і рецептури хліба і деякою мірою пов'язана з
харчовою цінністю і регламентується за ГОСТ 21094. Кислотність у деякій мірі
характеризує смакові достоїнства хліба. Кислотність хліба зумовлюється
наявністю у його складі молочної та оцтової кислот, які утворюються в процесі
бродіння тіста та подальшого випікання. Визначення кислотності хліба
проводиться згідно ГОСТ 5670.

1. Кузьо Н.Є., Косар Н.С., Пагута М.Г. Дослідження ринку хліба та
хлібобулочних виробів України та обґрунтування товарних інновацій виробників
на ньому // Економіка і суспільство. Вісник Мукачевського державного
університету, № 12. 2017.
2. Навольська Н. В.Дослідження ринку хліба і хлібобулочних виробів в
Україні [Текст] / Н.В.Навольська // Глобальні та національні проблеми економіки.
– Миколаїв, 2016. – №11. – С. 438-441.
3. Хлеб и хлебобулочные изделия. Метод определения влажности. ГОСТ
21094-75 [Чинний від 01.07.1976].
4. Хлеб и хлебобулочные изделия. Метод определения кислотности. ГОСТ
5670-96 [Чинний від 01.08.1997].
5. ДСТУ 4583:2006. Хліб із житнього та суміші житнього і пшеничного
борошна Загальні технічні умови. [Чинний від 2007-07-01]. Вид. офіц. Київ,
Держспоживстандарт України, 2006. 11 с. (Інформація та документація).
72
Гайдай Катерина Валеріївна, студент, ІІІ курс, група ТК-32

Науковий керівник Артеменко Т.С.,

ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА АСОРТИМЕНТУ МАКАРОННИХ ВИРОБІВ
Сьогодні без макаронних виробів важко уявити меню людства. Їх їдять всі –
починаючи від студентів, і закінчуючи фінансовими магнатами. Наприклад,
кожен італієць з'їдає в середньому 26-28 кілограмів пасти на рік. Однак мало хто
знає, що у цього буденного для нас продукту досить цікава і незвична історія
походження.
Макарони винайшли настільки давно, що встановити точний час і місце
зараз неможливо. Можна з упевненістю говорити, що вони були відомі ще в IV
тисячолітті до нашої ери. У єгипетських гробницях знаходили зображення людей,
які займалися виготовленням локшини. Її залишки, покладені для довгої дороги в
Царство мертвих, віднайшли у саркофагах археологи.
Кому саме належала ідея висушити тісто, а потім відварити його, невідомо.
Першим зображенням макаронів можна вважати малюнки у Етруському
Некрополі «Бандітачча». Там знайдено барельєфи, що датуються 4 ст. до н. е. На
них зображене прадавнє кухонне приладдя, ймовірно, призначене для
приготування макаронів.
Культуру виготовлення макаронних виробів по світу поширили римляни.
Як відомо, Рим був величезним містом і проблема збереження продуктів стояла
там вкрай гостро. Випечений хліб довго зберігати було не можна, і тоді винайшли
галети, які зберігали свої властивості протягом тривалого часу. Багатії робили
яєчну сиру пасту, яка зразу вживалася в їжу – з нею готували м'ясо, рибу або
овочі.
А ось у сучасному вигляді макарони прийшли до нас зі сходу, овіяні низкою
різноманітних легенд та оповідань. Цікаво, що у Японії і досі на Новий рік
пропонують гостям тонкі і дуже довгі макарони. Вони символізують довголіття –
у кого макаронина довше, той і буде найщасливішим у прийдешньому році.
Вважається, що в Європі макарони з`явилися завдяки Марко Поло, який
привіз їх зі своєї чергової подорожі до Китаю в 1292 році. Але в архівах Генуї
нещодавно виявили записи, які відносять до 1279 року. Це заповіт Понціо Бастоні,
у якому згадується кошик з макаронами.
Існує також безліч версій про походження самого слова макарони. Згадки
про макарони можна зустріти задовго до тринадцятого століття. Араби, що жили
у Сицилії, сушили смужки тіста на сонці. Існує навіть версія, що слово
«maccheroni» походить від сицилійського діалекту слова «maccarruni», що означає
«оброблене тісто».
Цікаво, що аж до XVI століття класичні макарони використовувалися
найчастіше як розкішний десерт, тому що для їх приготування використовувалася
73
спеціальна тверда пшениця (durum), і, отже, макарони були дорогими і їх могли

їсти лише багатії.
На старих неаполітанських заводах, які створювалися як у місті, так уздовж
берега, тісто для макаронів замішувалося ногами, потім стискувалося довгою
дерев'яною жердиною, на якій сиділи, натискаючи своєю вагою, три або чотири
працівники. Робота здійснювалася в ритмі пісень: працівники вставали й сідали,
поки тісто не ставало однорідним і могло пройти в дерев'яні преси. Через бронзові
матриці різних видів випускалися "фіделіні", "вермішелі", "тренетте" "лазаньєтте"
і великий вибір коротких макаронів: "метелики", "пір'я", "черепашки", "спіралі" –
спочатку їх різали вручну, потім автоматично, лезом машини. Тим часом як
короткі макарони падали в більші ящики, довгі макарони, обсушені за допомогою
більших віял, розміщалися на довгих ціпках, переносилися на вулицю й вішалися
на спеціальні вішалки. Середземноморський вітер, що висушував макарони,
надавав особливий смак і аромат цим макаронам.
Поль-Жак Малуін - французький вчений, який розпочав торгівлю
макаронами в Парижі, започаткував промислові методи виробництва у
французькій столиці, використовуючи змішувальну машину і гвинтовий прес.
Процес виробництва Поль-Жак Малуін демонструє в своїй книзі, опублікованій в
1767 році.
На столі українських споживачів макаронні вироби завжди були і
залишаються в якості швидкої і смачної страви. Ось і популярні серед населення
макаронні вироби в тому чи іншому вигляді споживає більше 96% населення
України.
Тому метою роботи є аналіз споживних властивостей та асортиментної
структури макаронних виробів на матеріалах гіпермаркету «АШАН УКРАЇНА».
Об’єктами дослідження було обрано п’ять зразків макаронів ріжки:
- Зразок № 1 - ТМ «Хуторок»,
- Зразок № 2 – ТМ «LAPASTA»,
- Зразок № 3 – ТМ «Чумак»,
- Зразок № 4 – ТМ«MAKFA»,
- Зразок № 5 – ТМ «Barilla».
Дослідження якості макаронів ріжки за органолептичними показниками
проводилось згідно вимогам ДСТУ 7043:2009 «Вироби макаронні».
Найбільшу кількість балів – 20 набрали ріжки торгових марок «LA PASTA»
та «Barilla», оскільки вони найбільше відповідають вимогам стандарту ДСТУ
7043:2009 «Макаронні вироби. Загальні технічні умови» за всіма показниками, а
саме: колір - однотонний з кремовим або жовтим відтінком, відповідний сорту
борошна, без слідів непромісу; поверхня – гладка; форма - відповідна до типу
виробу; смак та запах - властивий даному виду виробу, без сторонніх присмаків і
запахів; стан після варіння – зварені вироби зберігають форму, не злипаються. не
утворюють грудочок.
Найменшу кількість – 14 балів набрала торгова марка «MAKFA», її
характеристика така: колір - кремовий, наявні сліди непромісу; поверхня -
незначна шорсткість; форма - відповідає типу; смак та запах - відчутний
неприємний присмак; стан після варіння - зберігають форму, але злипаються.
74
Результати проведених досліджень показали, що більшість представлених

на ринку України макаронних виробів ріжки є якісними для вживання
1 Вироби макаронні. Загальні технічні умови ДСТУ 7043:2009 –
Чинний від 2010-01-01 К.: Держспоживстандарт України, 2010 – 27 с.
2 Сирохман І.В. Товарознавство продовольчих товарів : підручник.
Київ: Світ знань, 2019. 471 с.
Карабанова Катерина Сергіївна , студентка, ІІІ курс, група ТК-32

Науковий керівник Лисенко Н.М.,
ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ НОВИХ ПРОДУКТІВ

КОСМЕТИКИ ДЛЯ ЗВОЛОЖЕННЯ ШКІРИ ЩО ПРЕДСТАВЛЕНІ НА
РИНКУ УКРАЇНИ
Наразі світовий ринок косметичних товарів перебуває у постійному русі -
регулярно з’являються новинки, оновлюються і доповнюються вже існуючі
вироби, розширюються лінійки популярних товарів, що встигли полонити серця
мільйонів. На новий рівень виходять корейські компанії з інноваційними
товарами, французькі бренди пропонують широкий асортимент і підтримують
свій статус у косметичній індустрії, також не відстають від них і відомі бренди
німецької, італійської, швецької та багатьох інших країн. Оскільки ринок
косметичних товарів постійно змінюється і оновлюється, важко прослідити кожну
новинку у цій сфері, тому дослідження було проведено за основними
інноваційними товарами.
На полицях косметичних магазинів з’явилася особлива категорія продуктів,
яка викликає багато запитань стосовно їх використання, складу тощо. В таку
категорію попадають місти, поки ще не дуже знайомі споживачеві косметичні
продукти.
Містами (Body Mist/Voile/Brume) – називають зволожуючий косметичний
засіб по догляду за шкірою обличчя, тіла та волосся. Продукт, як правило,
випускається у форматі спрею та має легку маслянисту текстуру, що утримує
аромат на шкірі протягом 3-6 годин. Кожний міст складається з води та переліку
активних компонентів, які виконують певну функцію: вони можуть зволожувати,
слугувати базою під макіяж або навпаки його закріплювати, захищати від дії
сонця або впливу навколишнього середовища, тонізувати, дарувати свіжість,
збагачувати вітамінами, знімати подразнення і почервоніння та надавати шкірі
сяяння і певного аромату. Що важливо, зручний формат у вигляді спрею дозволяє
замінити нанесення духів або туалетної води, передаючи аромат у більш легкій
варіації. Місти і термальна вода – це не одне й те саме. Місти – це нове покоління
засобів для додаткового зволоження, більш удосконалене. Крім води з природних
75
джерел, вони містять ефірні олії, рослинні екстракти, гліцерин, гіалуронову

кислоту, антиоксиданти й інші корисні для шкіри компоненти. Міст
використовують як додаткове зволоження, щоб підвищити ефективність базового
догляду; замість крему у теплу пору року; для надання необхідного матового
ефекту макіяжу.
Ще один новий косметичний продукт це – гідролат (квіткова або фруктова
вода). Гідролат це очищена артезіанська вода що містить ефірні олії та призначена
для тонізування, заспокоювання і зволоження шкіри. Гідролати отримують
методом парової дистиляції, тобто через корисні трави або квіти проводять пару і
після збирають конденсат, що утворився. Так усі корисні речовини залишаються в
отриманому розчині. Як й ефірні олії, гідролати це концентрат корисних домішок,
але дія їх більш делікатна. Використовувати їх можна у чистому вигляді для
догляду за шкірою обличчя як звичайний тонік закінчуючи процес очищення,
наносячи на ватний диск для протирання, а також розпилювати прямо на обличчя.
Особливо актуально це в час літньої спеки і в сезон опалення, коли шкіра
страждає від сухості й потребує свіжості.
Результати дослідження асортименту показали, що при виборі спрею для
тіла потрібно орієнтуватися на їх функціональну дію. Тобто є спреї, що
виконують виключно «ароматичну» функцію, працюючи як додаткові парфуми, а
є спреї, що наповнені корисними оліями та іншими компонентами — зволожують
шкіру, тонізують, живлять та захищають від сонячних промінів.
Для того, щоб очистити та зволожити дерму правильно, потрібно швидке її
відновлення, та підготовка до нанесення поживного крему. Проміжним етапом у
догляді за шкірою на ряду з тоніком є тонер. Тонер належить до азіатської
системи догляду, а тонік – європейської.
Тонер – це миттєве зволоження клітини шкіри, яке необхідне після
очищення, оздоровляє її і готує до подальших процедур. Головний діючий
компонент тонера – гліколева кислота, яка пом’якшує шкіру, покращує її стан,
вирівнює колір обличчя й висвітлює пігментні плями.
Пілінг-тонер – це поєднання в одному продукті двох ефективних засобів
для догляду за обличчям: пілінгу та тонеру. Продукт має ідеальний натуральний
склад, не має загусників, парабенів і барвників, єдиною допоміжною речовиною є
вода, в якій розчинені природні екстракти, гліколева кислота, що м’яко оновлює
клітини шкіри, відлущує сухий шар й помітно вирівнює тон і рельєф, допомагає
усунути небажану пігментацію та згладити рубці. Засіб глибоко очищує пори й
усуває чорні точки, підсушує запалення, робить шкіру гладкою і м’якою, сприяє
звуженню пор, повертає еластичність і надає рівне, здорове сяяння.
Шкіра навколо очей - найчутливіша ділянка обличчя. Вона тонка та ніжна,
тому швидко втрачає вологу, що призводить до появи зморшок, темних кіл та
набряків. Тому й догляд за нею повинен бути особливим.
Патчі – косметичні пластирі, просякнуті корисними речовинами, не
виходять із моди вже кілька років. Колагенові патчі – корейский косметичний
продукт, який являє собою тканеві маски під очі з колагеном, просочених
активною сироваткою. До їх складу можуть входити різні масла, пептиди,
антиоксиданти, вітаміни, мінерали, мікроелементи, гіалуронову кислота, рослинні
76
екстракти та інші активні компоненти. Природний колаген - найбільш близький

аналог білків клітин шкіри людини, тому має високу проникність, стимулює та
відновлює шкіру. Патчі, що розгладжують шкіру та борються зі зморшками (із
примітками smoothing та anti-wrinkle на пакуванні), – дещо новіша модифікація
цього засобу. До їхнього складу входять речовини на кшталт гідролізованого
колагену, пептидів і гіалуронової кислоти. Завдяки цим та іншим активним
інгредієнтам такі маски розгладжують дрібні мімічні зморшки й допомагають
запобігти утворенню глибших.
Сироватки - це засоби легкої текстури, які не містять жирів і збагачені
відразу декількома компонентами в більш високій концентрації. Як правило,
такими сироватками користуються від 3-4 місяців щодня. Асортимент сироваток
представлений на полках магазину достатньо широкий: гіалуронова сироватка,
сироватка-праймер, сироватка з екстрактом ластівчиного гнізда, лістинг-
сироватка, сироватка для висвітлення шкіри та багато інших.
Процес очищення та зволоження— це ключовий етап у догляді за шкірою
обличчя. Це дозволяє зробити висновок що від того, наскільки правильно
підібрані засоби та послідовність їх використання залежить не тільки зовнішня
красота, але й внутрішній стан шкіряних тканин.

1. Товарознавство непродовольчих товарів / Л.О. Радченко, Л. Д.
Льовшина, Н.П. Головко, О.В. М’ячиков, І.Ф. Мартишко: Навчальний посібник.
Харків: Світ книг, 2019. 943с.
2.Офіційний сайт інтернет магазину Cosmic. сайт.
URL:https://cosmic.net.ua/o-magazine
3. Новинки косметики сайт. URL http://1beautynews.ru/category/novinki-
kosmetiki/
Ковальчук Катерина Сергіївна, студентка, III курс, група ТК-31

ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

ІГРИСТИХ ВИНОГРАДНИХ ВИН В УКРАЇНІ
Вина ігристі – вина піняста властивість яких набута внаслідок насичення їх
діоксидом вуглецю ендогенного походження, що утворюється під час бродіння
під тиском сусла або вторинного бродіння виноматеріалів у герметично закритих
посудинах – пляшках чи резервуарах.
Ігристі вина сьогодні випускаються по всьому світу. У багатьох країнах для
визначення власного ігристого вина були введені спеціальні терміни. Так, в
Іспанії таке вино називають «Cava», в Південній Африці – «Cap Classique», в
Італії – «spumante», у Німеччині – «Sekt». Навіть інші регіони Франції були
77
змушені ввести власні назви. Наприклад, в Бордо, Ельзасі і Бургундії випускають

ігристе вино «Cremant» [2].
Для ігристого вина використовуються технічні сорти винограду: білі
(Мускат, Савіньйон Блан, Шенен Блан, Рислінг та ін.), рожеві та червоні (Лідія,
Мускат рожевий, Діан та ін.), та чорні сорти ( Каберне Савіньйон, Мерло, Шираз,
Бордо та ін.).
Ігристі вина виробляють трьома способами: пляшковим, резервуарним i
шампанізацією вина в безперервному потоці. Виноматеріал для ігристого вина
отримують із високоякісних технічних білих, чорних і червоних сортів винограду.
Шампанізація пляшковим способом є класичною, трудомісткою. Але вона
дозволяє виготовляти високоякісне ігристе вино. Технологія виготовлення цим
способом включає такі операції: підготовка тиражної суміші у складі ігристого
виноматеріалу, тиражного лікеру, цукристістю 50 – 60%, дріжджів, бентоніту або
риб’ячого клею і таніну; розливання тиражної суміші у пляшки (тираж),
закупорювання пробкою, яка закріплюється скобою; бродіння вина у пляшках, які
складені в штабелі, протягом 30-40 діб; дозрівання вина при температурі близько
12°С протягом трьох років з набуттям тонкого букету, гармонійного смаку і
кристалічної прозорості; переведення дріжджового осаду на пробку (ремюаж);
скидання дріжджового осаду з пробкою із пляшки під тиском вуглекислого газу
(дегоржаж), додавання в пляшки з вином експедиційного лікеру (суміші цукру,
старого вина, лимонної кислоти і коньячного спирту) для забезпечення
нормованого вмісту цукру (дозаж); герметичне закупорювання пляшок,
накладання дротяних вуздечок, оздоблення пляшки фольгою, наклеювання
етикеток і кольєреток, для частини вин і контр етикеток.
Виготовлення ігристого вина резервуарним способом ведуть у герметично
закритих металевих резервуарах (акротофорах) протягом 23 – 24 діб при
температурі близько 15°С. Після досягнення стандартного вмісту цукру суміш
охолоджують до 5°С, відстоюють 2 доби, фільтрують і розливають на автоматах у
пляшки.
Майже всі заводи переобладнані для виробництва ігристого вина
безперервним резервуарним способом. Завдяки цьому технологічний процес
скорочується до трьох тижнів, а якість продукції близька до тої, що виробляється
пляшки ділиться на колекційне (при пляшковому способі виробництва) і
звичайне [3].
Як базу для дослідження асортименту та якості соків в торговельних
підприємствах було обрано один з гіпермаркетів «Fozzy» м. Київ. В гіпермаркеті
представлені ігристі виноградні вина різних виробників, як вітчизняного так і
імпортного виробництва. Ігристі вина класифікують:
1 За кількістю цукру ігристе вино буває наступних видів: брют (до
1,5%), екстрасухе (1,6 – 1,9%), сухе (2,0 – 3,0%), напівсухе (3,5 – 5,0%),
напівсолодке (5,5 – 8,0%), солодке ( не менше 8,5 – 12%);
2 За методом виготовлення: пляшковим, резервуарним, шампанізацією
вина в безперервному потоці;
3 В залежності від сорту винограду: червоне, біле, рожеве.
78
В Україні якість ігристих виноградних вин оцінюють за органолептичними,

фізико – хімічними показниками у відповідності з ДСТУ 4807:2007 Вина ігристі
[1].
Для оцінки якості було обрано червоні ігристі вина напівсолодкі наступних
марок:
1 Aznauri ігристе вино «Aznauri червоне напівсолодке» (рисунок 2.1).
Вміст спирту – 10 – 13% , вміст цукру – 5 – 8% . Термін зберігання: 24 місяці з
дати виготовлення.
2 Badagoni ігристе вино «Маестро Сапераві» (рисунок 2.2). Вміст
спирту – 10 – 12% , вміст цукру – 4 – 5,5% . Термін зберігання: 24 місяці з дати
виготовлення.
3 Bolgrad ігристе вино «Nectar» (рисунок 2.3). Вміст спирту – 10 –
13,5%, вміст цукру – 5 – 8%. Термін зберігання: 36 місяців з дати виготовлення.
4 Bazaleti ігристе вино «Червоне напівсолодке» (рисунок 2.4). Вміст
спирту – 13%, вміст цукру – 4 – 5,5%. Термін зберігання: 24 місяці з дати
виготовлення.
Для оцінки якості маркування та упаковки ігристих вин була складена 20-ти
балова система. Бали для оцінки були розподілені наступним чином: інформація
на етикетці (достатність) – 5 балів, інформація на етикетці (доступність) – 5 балів,
естетичність оформлення етикетки та упаковки – 5 балів, наявність додаткової
інформації – 3 бали, екологічність упаковки – 2 бали.
Таблиця 1 – Таблиця балової оцінки якості зразків ігристих виноградних
вин
Балова оцінка маркування та упаковки ігристих вин
(20 балів)
Сум
№ Наявніст
Наймену Інформаці Інформаці Естетичні а
з/ Виробник ь Екологіч
вання я на я на сть балі
п додатко ність
етикетці етикетці оформлен в
вої упаковк
(достатніс (доступні ня
інформа и
ть) сть) етикетки
ції 2 бали
5 балів 5 балів 5 балів
3 бали
ПМП
1 Aznauri 5 балів 5 балів 5 балів 2 бали 2 бали 19
«Лоцмен»
Badagon ТОВ
2 2 бали 5 балів 5 балів 1 бал 2 бали 15
i «Бадагоні»
ПРаТ
Bolgrad «Одеський
3 4 бали 5 балів 4 бали 2 бали 2 бали 17
Nectar коньячний
завод»
ТОВ «Фірма
4 Базалеті 3 бали 5 балів 3 бали 3 бали 2 бали 16
Десна»
79
Кількість балів було знижено зразку № 3 Bolgrad Nectar, через те що

інформації на етикетці, оформлення, додаткова інформація були зазначені в
недостатній кількості.
Зразку № 4 Базалеті Червоне напівсолодке, було знижено оцінку через
недостатність інформації на етикетці і недостатньо виразне оформлення.
Найменшу кількість балів набрав зразок № 2 Badagoni Червоне
напівсолодке, через відсутність достатньої кількості інформації на етикетці і
недостатню кількість додаткової інформації на контретикетці.

1 Вина ігристі. Технічні умови. ДСТУ 4807:2007. [ Чинний від 2009 – 01
- 01]. Вид. офіц. Київ, Держспоживстандарт України ,2009. 10 с.
2 Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х., Товарознавство
продовольчих товарів : підручник. Київ : Лібра , 2012. 299 – 311 с.
3 Технологія виготовлення ігристого вина. URL
:https://wineiseasy.blog/2016/12/11/sparkling-wine-how-to-choose/
Крикля Богдана Сергіївна, студентка, III курс, група ТК-33

відділення підприємства та торгівлі,
Науковий керівник Лисенко Н.М.,

АСОРТИМЕНТУ СПОРТИВНОЇ ТЕРМОБІЛИЗНИ НА МАТЕРІАЛАХ
МАГАЗИНУ «СПОРТМАСТЕР»
Щоб створити комфорт в холодну пору року, незалежно від ступеня
активності, потрібно пам'ятати про найважливіший елемент гардеробу – якісну
білизну. Ця деталь одягу є першою у списку при зборах в далекий похід, катання
на лижах і навіть прогулянки з дітьми. Термобілизна – це високотехнологічний
одяг, особлива натільна білизна, головним призначенням якої є відведення вологи
зі шкіри і збереження тепла. Багатьох людей з самого початку вводить в сильну
оману сам термін «термобілизна». Адже приставка «термо» асоціюється з
предметами, які гріють. Однак це не головна і не найважливіша функція сучасної
білизни для активного відпочинку, спорту і щоденних прогулянок. Адже
спеціалізовані комплекти є ще вологостійкими і антибактеріальними [1].
Коли з'явилася термобілизна і хто її винайшов точно невідомо. У військові
роки багато виробників одягу намагалися зробити білизну комфортною для
солдатів, що перебувають в холодних умовах. Через десятиліття, тільки в 1976
році японці розробили мікрофібру, яку стали використовувати для виготовлення
термобілизни. У 1994 році японські виробники створили матеріал на зимову
Олімпіаду, який вбирав вологу і був призначений для лижних костюмів. Через три
80
роки одяг такого плану запустили в масове виробництво. Коли винайшли

термобілизну, перші, хто оцінив її достоїнства, були альпіністи і спортсмени.
Дослідження споживчих властивостей доцільно розпочати з визначення
функціональних властивостей термобілизни. Термобілизна виконує ряд важливих
функцій, основна з яких, це відведення зайвої вологи зі шкіри, не вбираючи її. Для
порівняння варто привести звичайну бавовняну білизну, яка відмінно вбирає піт і,
намокаючи, провокує більш сильне переохолодження. Ще одною важливою
функцією термобілизни є регулювання теплообміну. Продумана технологія
дозволяє зберегти тепло тіла без перегріву. В хорошій термобілизні завжди тепло,
комфортно і сухо, незалежно від рухливості. З точки зору гігієнічних
властивостей забезпечується тривале збереження гігієни тіла. Неприємний запах
поту практично зникає. Для створення білизни використовують еластичні
тканини, які забезпечують комфорт навіть при активній експлуатації виробів в
період фізичних навантажень. Функціональну білизну може бути зроблено з
поліпропілену, поліестеру, вовни, бавовни або їх сумішей. Чисто синтетичні
матеріали краще відводять вологу, вони є довговічніші. Додавання бавовни або
шерсті робить білизну більш приємною для тіла[3].
Відповідно до свого основного призначення термобілизна володіє
теплозахисними властивостями. Тривалий час може зберігати тепло,
випаровувати вологу або виконувати обидві функції одночасно. Це важлива
функція, тому що при інтенсивних фізичних навантаженнях природно виділення
організмом великої кількості вологи, а її накопичення в тканинах натільної
білизни помітно знижує теплоізоляцію одягу. А щоб зігрітися і випарувати
надлишок вологи, тіло витратить ще більше цінної енергії.
Для виробництва термобілизни необхідні трикотажні полотна, тканини, що
спеціально розроблені із застосуванням особливих технологій, з особливою
структурою плетіння ниток. Оптимальною вважається комірчаста ткана
структура, в якій внутрішні осередки покликані відводити піт назовні, а зовнішні
– оперативно розподіляти по поверхні і випаровувати непотрібну вологу, завдяки
капілярному ефекту. Відповідно енергія тіла не витрачається даремно на
випаровування надлишку вологи, а вироблене організмом тепло зберігається. У
лінійках спеціалізованої термобілизни також передбачені моделі різної щільності.
Продумана локальна компресія забезпечує виконання ще однієї функції,
стимулювання кровообігу, яке підтримує м'язовий скелет в тонусі [3].
Спеціально для алергіків розробили тришарову термобілизну. Внутрішній
шар такої білизни виконаний з гіпоалергенного натурального матеріалу. А
середній і зовнішній шари - такі ж, як у будь-якого іншого виду білизни. Існує
також, поняття «безшовна білизна». Безшовна – це білизна без швів, виконана за
спеціальною технологією на круглов'язальних машинах з різних за типом і
властивостями волокон. Але відсутні тільки бокові шви уздовж тулуба і шви на
рукавах. Чим менше швів на термобілизні, тим менше вологи буде
накопичуватися на ній. Також вона практично не помітна під одягом, відчувається
ніжність і легкість, а оброблені лазером краї не залишають слідів на шкірі.
Досліджуючи властивості термобілизни можна зазначити основні якісні складові:
81
 Волокнистий склад тканини – одним з кращих матеріалів на

сьогоднішній день є поліпропілен (PP), найкраще відведення поту без намокання.
Поліестер (PES): структурою матеріал чистого або змішаного типу нагадує
бавовну. Тканина м'яка, зносостійка і проста в догляді (можна прасувати та
сушити на опалювальних приладах). Властивості природних матеріалів бувають
незамінні, чим і важливі, тому натуральні нитки часто додають до складу
синтетики, і це бавовна та мериносова вовна.
 Нитки – практично всі сучасні тканини для термобілизни виконані з
мікроволокна. Це дуже тонке волокно різного перетину, яке, будучи уплетеним в
тканину, створює неповторне відчуття комфорту завдяки високій щільності
ворсинок.
 Ткацьке переплетення–дуже популярні тканини «вафельного»
переплетення. Ці тканини створюють товстий повітряний прошарок і добре
гріють при своїй мінімальній вазі, але через малу площу зіткнення шкіри і
волокна вони недостатньо швидко відводять вологу. Трикотажні полотна, які
мають набагато менше виражене об'ємне переплетення ( «в подовжній рубчик»)
або навіть зовсім гладкі, відводять вологу ефективніше.
 Вид обробки. Білизна може мати спеціальну антибактеріальну
обробку для зменшення неприємного запаху при тривалій носкі шкарпеток.
Гранули з антибактеріальним складом включені в структуру волокна і
забезпечують більш тривалу дію. Але, на жаль, всі ці склади не дуже довговічні і
після 2-5 прань вимиваються– оскільки не прати білизну не вийде.
 Покрій та якість пошиття. Білизна повинна бути зручною, не терти і
не заважати руху. Білизна має плоскі шви, м'які і еластичні, які ніколи не натруть
шкіру, так як виконані з зовнішнього боку. Різні бирки та етикетки теж повинні
бути зовні. Конструкція білизни повторює анатомічну форму тіла, білизна
повинна щільно прилягати, будучи як би «другою шкірою», тому важливо
правильно підібрати розмір. Ідеальний розмір термобілизни – це, коли виріб
повністю облягає тіло. Інакше піт не буде нормально відводитися назовні, а
зібрані краплі вологи будуть прямо-таки стікати по шкірі.
 Термобілизна може виконувати декілька функцій - зігрівати, виводити
вологу, або те й інше відразу. Відповідно до цих критеріїв виробники
термобілизни розробили моделі для кардинально різних умов і призначення
(спорту, тренувань в залі, повсякденного носіння). Виділяють чотири типи: Cool –
для спеки (холодне), Warm – для холодної погоди (тепле), X-warm – для гранично
низьких температур (супер тепле), Light – для літа (легке) [4].
Асортимент термобілизни сьогодні досить великий і включає такі деталі
гардеробу: майки, топи, кальсони бриджі, лосини, шарфи, шкарпетки і шапки
різних цінових категорій. Дослідження асортименту термобілизни проводилось на
базі магазину «Спортмастер». Магазин «Спортмастер» пропонує термобілизну
виробництва компаній Helly Hansen, Ultramax і Craft. У магазині марка Helly
Hansen представлена чоловічими та жіночими термофутболками. Така футболка
виконана з 100% поліпропілену, який використовується як базовий шар, з
підвищеною здатністю відведення поту і швидкого висихання. Підходить для всіх
82
видів спорту. Термобілизна марки Ultramax представлено серіями Active, Merino і

Fleece, що включають комплекти: футболку з коротким рукавом унісекс, кальсони
унісекс, комплекти жіночого термобілизни і флісові шапки унісекс. Серія Active
розроблена для використання під час занять спортом, а також для застосування в
міських умовах з різкими перепадами температур, при користуванні громадським
транспортом, а також тривалому перебуванні в приміщенні протягом робочого
дня.
Серія Merino використовує у складі тканини особливий сорт вовни (merino),
яка має дивовижну властивість– здатність не зберігати в собі запах поту навіть
після декількох днів безперервного носіння.
Дитячі комплекти термобілизни в «Спортмастері» представлені торговою
маркою Craft. Комплект складається з сорочки з кумедним малюнком та
однотонних кальсонів, і призначений для прогулянок, ігор, занять спортом,
повсякденного носіння в прохолодну і холодну погоду. Білизна відводить вологу,
дихає, зберігає корисне тепло тіла[4].
Роблячи висновок, можна зазначити, що термобілизна стала незамінним
супутником сучасного життя при заняттях активними видами спорту, при
заняттях риболовлею і полюванням, а також, універсальні якості термобілизни
дали можливість носити у її у повсякденному житті. На зміну
малофункціональній білизні з натуральних волокон прийшла високотехнологічна
ультрасучасна термобілизна, яка відмінно зігріває і виводить вологу що
накопичилася, на поверхню. Зручна, абсолютно не ускладнює рухів, естетично
красива і приємна термобілизна може носитися під будь-який одяг.

1 Товарознавство непродовольчих товарів / Л.О. Радченко, Л. Д. Льовшина,
Н.П. Головко, О.В. М’ячиков, І.Ф. Мартишко: Навчальний посібник. Харків: Світ
книг, 2019. 943с.
2 ДСТУ 31408:2014 Вироби трикотажні білизняні для чоловіків і
хлопчиків. Загальні технічні умови. – К.: Держстандарт України, 2014. – 22 с.
3 Товари для активного відпочинку та екстремальних видів спорту.
URL: https://shambala.com.ua/ua/kak-vybrat-termobele-sovety-ot-ekspertov/(дата
звернення 13. 02.2020).
4 «Спортмастер» - мережа інтернет магазинів одягу, взуття і товарів
для активного відпочинку.URL: https://www.sportmaster.ua/ru/catalogcat/(дата
звернення 12. 02.2020).
83
Куровська Зоя Олександрівна,

ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Органічна продукція - сільськогосподарська продукція, у тому числі харчові
продукти та корми, отримані в результаті органічного виробництва [5].
Органічна продукція стає все більш популярною не тільки в усьому світі,
але і в Україні. Так, в нашій країні сертифіковане органічне виробництво та
переробка з року в рік активно розвиваються.
Органічні продукти – це такі продукти, при виробництві яких:
 у рослинництві заборонено використовувати отрутохімікати для боротьби
з бур'янами, шкідниками й хворобами рослин, а також мінеральні добрива
синтетичного походження, при цьому захист рослин здійснюється переважно
препаратами натурального походження, а для живлення ґрунту й рослин
використовуються органічні добрива;
 у тваринництві не дозволяється застосовувати стимулятори росту,
гормони й антибіотики, а для лікування тварин використовуються профілактичні
засоби й гомеопатичні препарати.
 категорично заборонене використання генетично модифікованих
організмів;
Органічними можуть бути тільки ті продукти, які вироблені відповідно до
затверджених правил (стандартів), а виробництво пройшло процедуру
сертифікації у встановленому порядку.
Переваги органічних продуктів:
 Відмінні смакові якості, відсутність шкідливих добавок, високі стандарти
якості органічної продукції, мають позитивний вплив на організм людини.
 Органічні продукти безпечні для людини й довкілля, вони не забруднені
нітратами, важкими металами, залишками пестицидів, гербіцидів й інших
речовин хімічного синтезу.
 Органічні продукти не містять хвороботворних мікроорганізмів,
паразитів і алергенних компонентів.
 Органічні продукти не містять генетично модифікованих організмів і
речовин, зроблених на їхній основі.
 Органічні продукти зберігають поживні властивості, якість, безпечність й
натуральний склад при переробці, оскільки використовуються тільки натуральні
методи переробки й традиційні рецепти, природні речовини й матеріали для
пакування, заборонене використання синтетичних ароматизаторів, консервантів,
добавок тощо.
 Вживання органічних продуктів опосередковано сприяє збереженню
довкілля, а саме позитивно впливає на відтворення природної родючості ґрунтів,
сприяє збільшенню природного біологічного різноманіття; поліпшує здоров'я
тварин, оскільки застосовуються такі методи їхнього утримання, які
84
узгоджуються з їх природними потребами й не заподіюють страждання тваринам

[7].
Останні дослідження вчених свідчать, що рівень поживності та вміст
вітамінів (особливо вітаміну С), а також деяких мінеральних речовин та
поліфенолів – природних антиоксидантів, які допомагають зміцнити імунну
систему людини – є вищим у культурах, які вирощені за органічними методами
господарювання [3].
На сьогодні розвиток органічного ринку в Україні є одним з основних
напрямків. Україна, маючи сприятливі умови органічного сільського
господарства, досягла позитивних результатів у старті розвитку власного
органічного виробництва. Україна посідає 20 місце у світі та 11 в Європі за
загальною площею сільськогосподарських угідь, сертифікованих як органічні. За
останні 5 років вони збільшилися на 54% і сьогодні складають 421,5 тис. га. 48,1%
зайняті під вирощування зернових (7 місце серед країн-виробників органічних
зернових). Понад 16% займають олійні (5 місце у світі), 4,6% - бобові (7 місце).
Під овочами зайнято 2% угідь (10 місце), а під фруктами – 0,6% [1].
2 серпня 2019 року був введений в дію Закон № 2496. Він встановлює
вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
Йдеться про сільськогосподарську продукцію (у тому числі — харчові продукти
та корми), отриману в результаті органічного виробництва. Під останнім
розуміють сертифіковану діяльність, пов’язану з виробництвом
сільськогосподарської продукції (у тому числі всі стадії технологічного процесу
— первинне виробництво (включаючи збирання), підготовка, обробка,
змішування та пов’язані з цим процедури, наповнення, пакування, переробка,
відновлення та інші зміни стану продукції), що провадиться із дотриманням вимог
указаного Закону.
Закон України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської
продукції та сировини", який набув чинності 9 січня 2014 року, виявився
недосконалим. Щоб узгодити його із законодавством ЕС, у 2016 році був
зареєстрований законопроект №5448, який лише 15 березня 2018 року був
рекомендований для повторного розгляду у першому читанні [2].
Сімнадцять органів сертифікації органічної продукції, акредитованих на
міжнародному рівні, включені до офіційного переліку органів сертифікації в
органічній сфері для України відповідно до регламенту ЄС 1235/2008.
До органів сертифікації належать: "Органік стандарт", Bio.inspecta AG,
Ecocert SA, CERES Certification of Environmental Standards GmbH, Control Union
Certifications, Kiwa BCS Öko-Garantie GmbH, Ecoglobe та інш. Єдиний
український орган сертифікації — ТОВ "Органік стандарт" [4].
Внутрішнє споживання органіки неістотне. Українці споживають значно
менше органічних продуктів, ніж мешканці країн ЄС. На душу населення цей
показник у нас складає €3, тоді як у ЄС — €53,7. За обсягом внутрішнього ринку
органічних продуктів Україна займає 25-те місце в Європі: з гектара органічних
угідь на внутрішній ринок потрапляє продукції на €50, тоді як у Європі — на
€2345 [1].
85
14 березня 2019 року в Одесі відбувся III Міжнародний конгрес «Органічна

Україна 2019», який мав велике значення для об’єднання спільноти органічного
сектору в Україні. Головне завдання Конгресу - покращити ефективність роботи
кожного органічного оператора, показати переваги та розкрити ризики для тих,
хто вирішує про перехід на органічне виробництво та відповісти на всі питання
кожного зацікавленого органічними продуктами. Учасниками конгресу було
визначено, що органічне виробництво стало однією із найбільш динамічних
галузей агросектору України. Лише десять років тому на полицях наших
супермаркетів почали з’являтися перші органічні продукти вітчизняного
виробництва, а на сьогодні їх експортують вже в понад 40 країн світу. Органічні
продукти «made in Ukraine» користуються великим попитом серед іноземних
споживачів [6].

1 Аналіз ринку органічної продукції в Україні. URL:
https://agropolit.com/spetsproekty/407-analiz-rinku-organichnoyi-produktsiyi-v-
ukrayini (дата звернення 14. 01.2020).
2 Вимоги до виробництва органічної продукції наблизили до
євростандартів. URL: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/171501_vimogi-do-
virobnitstva-organchno-produkts-nablizili-do-vrostandartv (дата звернення 28.
01.2020).
3 Колесник І. Усе, що потрібно знати про органічні продукти URL:
http://organic.ua/uk/lib/424-use-shho-potribno-znaty-pro-organichni-produkty (дата
звернення 20. 01.2020).
4 Лівіцька А. Філософія "органік". Вдалий бізнес-проект чи стиль життя?
URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2018/05/29/637153/ (дата звернення
22. 01.2020).
5 Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та
маркування органічної продукції ЗАКОН УКРАЇНИ. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19 (дата звернення 21.01.2020).
6 Розвиток органічного ринку в Україні – від технологій до ринків збуту III
Міжнародний «Конгрес Органічна Україна» 2019. URL:
http://organicukraine.org.ua/congress/ (дата звернення 25. 01.2020).
7 Що таке органічні продукти? URL: http://organic.com.ua/organichni-
produkti/ (дата звернення 22.01.2020).
86
Лабанова Алісія Анатоліївна, студентка, ІІІ курс, група ТК-33

АНАЛІЗ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА АСОРТИМЕНТУ

ЦУКЕРОК
Цукерки – цукристі вироби з однією або декількома цукровими масами,
різноманітних за формою та смаком. Енергетична цінність 100 г цукерок 364 –
552 ккал
На українському ринку цукерок дуже висока конкуренція. Якість продукції
тримається на високому рівні, тон задає корпорація «Roshen». Лідери
українського ринку постійно потрапляють в «Top 100 CandyCompanies», головний
критерій відбору для рейтингу – річні виручки з продажів. Втрата ринків збуту в
Криму, і на території проведення АТО, а також закриття російського ринку, і
перешкоди з транзитом через територію Росії відбилися на стані кондитерської
галузі. Roshen втратила в продажах, опустившись в світовому рейтингу на 2
позиції.
Азіатський регіон зараз є лідером по споживанню шоколаду. Висока
щільність населення східних регіонів – ще один плюс для виробників. Якість
української продукції висока, а всі марки активно перейнялися отриманням
міжнародних сертифікатів якості. Проблемою українських товарів може стати
лише зовнішній вигляд солодощів. Азіатські товари – лідери креативної упаковки,
а у наших виробників дизайн етикеток – слабке місце.
Вегетаріанці, діабетики і еко-тренди в упаковці. На внутрішньому ринку є
свої плюси і варіанти розвитку. Дуже слабка ніша товарів для діабетиків, і так
званих «корисних солодощів». Сюди входить пастила, інші натуральні солодощі, і
різноманітні цукерки на цукрозамінниках і стевії. «Корисна кондитерська» –
новий і єдиний в своєму роді бренд зі стевією замість цукру на українському
ринку. Шоколад, зефір, цукерки на основі стевії– представлені в асортименті, і
навіть непогано упаковані. Але їм явно не вистачає конкурентів, великі компанії
зі своїми виробничими потужностями даремно недооцінюють сегмент покупців,
які люблять солодке але стежать за своїм здоров'ям.
Метою роботи є: дослідження споживних властивостей та асортименту
цукерок .
Основними процесами виробництва цукерок є приготування цукеркових
мас, глазурі, обробних матеріалів; формування корпусів цукерок; глазурування і
обробка поверхні виробів.
Класифікація цукерок здійснюється за такими ознаками: за способом
виготовлення і рецептурою; за оздобленням поверхні; за зовнішнім оформленням;
за видом і складом цукеркових мас; за розміром; за формою; за
особливостями реалізації.
87
Якість цукерок оцінюють за органолептичними і фізико-хімічними

показниками. До органолептичних показників належать смак і запах; зовнішній
вигляд; колір; поверхня; форма .
До фізико-хімічних показників належать масова частка вологи; масова
частка жиру; масова частка редукуючих речовин; кислотність.
На ринку України здійснюється реалізація цукерок таких торговельних
марок: «Корона», Oldcollection, «Світоч», ROSHEN, Millennium, «Любимов»,
«АВК».
Для проведення сенсорного аналізу та балової оцінки цукерок«Ромашка»
було вибрано п’ять торгових марок :
Під зразком № 1 – ТМ «Житомирські ласощі»
Під зразком № 2 – ТМ «Світоч»
Під зразком № 3 – ТМ «Roshen»
Під зразком № 4 – ТМ «АВК»
Під зразком № 5 – ТМ «STRILA»
Для проведення сенсорного аналізу цукерок за ДСТУ 4135:2014 було
обрано 25-ти балову шкалу оцінювання якості.
Найбільшу кількість – 25 балів набрали цукерки ТМ «Roshen»:
консистенція – помадкова балів 5; зовнішній вигляд –прямокутна форма в
шоколадній глазурі балів 5; смак –приємний смак з ароматом рому-5; запах –без
стороннього запаху та присмаку- 5; колір – темно коричневий– 5.
Найменшу кількість - 8 балів набрали цукерки Ромашка ТМ «STRILA»:
консистенція – нугоподібна консистенція , яка не відповідає вимогам – 0 балів;
зовнішній вигляд – максимальна кількість балів 4; смак –прогірклий смак –0 ;
запах –горілий – 0; колір–темно коричневий– 4.
Цукерки Ромашка ТМ «STRILA» не відповідають вимогам стандарту ДСТУ
4135:2014 «ЦУКЕРКИ. Загальні технічні умови»і не можуть бути допущені до
продажу.
За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що
деякі постачальники не слідкують за якістю своєї продукції.

2 Цукерки. Загальні технічні умови ДСТУ 4135:2014 – Чинний від
2014-01-01 К.: Держспоживстандарт України, 2010 – 26 с.
88
Лопухіна Дар'я Олександнівна, студентка, ІІІ курс, група ТК-32

АНАЛІЗ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА АСОРТИМЕНТУ

ЗГУЩЕНИХ МОЛОЧНИХ КОНСЕРВІВ
Варене згущене молоко викликає в нас виключно приємні асоціації.
Вафельний торт, "горішки" чи просто так — ложкою з банки. Товарознавці
відносять згущене молоко до молочних консервів, які містять у собі продукти з
натурального молока та різні наповнювачі, що зберігають тривалий час.
Ідея отримання молока, яке загущено, булла запропонована у 1810 році
французом Ніколя Аппером. Цей паризький кондитер виявив, що якщо
прокип'ятити банку з соком, її вміст довго не псується. А після довгих
досліджень, він з'ясував, що молоко найкраще зберігається в запаяних бляшаних
банках, які до того ж не лопаються при кип'ятінні на водяній бані.
Завдяки його дослідженням, в 1858 році в США був побудований перший
завод з виробництва згущеного молока.
Виробництво молочних консервів є однією з найбільших індустріальних
галузей молочної промисловості. Консервування молока, вершків та інших
молочних продуктів проводять з метою збільшення строку зберігання і
розширення асортименту. Виготовлення молочних консервів дозволяє зберігати
всі корисні речовини молока. Це виробництво є практично безвідходним.
Розширення асортименту згущених консервів відбувається завдяки
частковій заміні основного продукту молочною сироваткою, додаванню цукру,
кави, какао, цикорної суміші, солоду, рослинних жирів. Молочні консерви
бувають рідкі та сухі. Кожну з цих груп можна класифікувати як консерви без
харчових наповнювачів, з наповнювачами, дитячого та дієтичного харчування.
Консервування згущеного молока без цукру досягається завдяки
стерилізації. Згущене молоко — це не тільки готовий продукт, але і
напівфабрикат. Його використовують при виробництві цукерок і кремів. Часто
варене згущене молоко називають "ірискою". Щось подібне до цукерок. Ірис —
це різновид молочних цукерок. Його виробляють шляхом уварювання згущеного
молока з цукром, патокою, жиром, смаковими й ароматичними добавками.
Збільшення виробництва молочних консервів підприємствами всіх форм
власності можна пояснити високим попитом. Покупців влаштовує висока
поживна цінність і можливість тривалого зберігання продукту без зміни його
властивостей. Виробництво згущених консервів з цукром традиційним способом
— складний процес, оскільки необхідні значні запаси сировини, дороге
обладнання та значні виробничі площі.
На формування споживчих властивостей згущених молочних продуктів
впливають вид і якість сировини, технологія приготування. Основною сировиною
є молоко, вершки і цукор; допоміжними кави, цикорій, кавові напої, какао. Кава,
цикорій, какао впливає на смак, аромат і колір продуктів. Цукор надає їм
89
солодкий смак, густу консистенцію і підвищує енергетичну цінність. Молоко або

приготування згущених молочних продуктів повинно мати високу термостійкість
і низьку кислотність.
Тому метою роботи є дослідження споживних властивостей та
асортименту згущених молочних консервів на торговельних підприємствах Києва.
Для проведення сенсорного аналізу та балової оцінки молока незбираного
згущеного з цукром було обрано п’ять торгових марок:
Зразок № 1 - ТМ «Ічня»,
Зразок № 2 - ТМ «Первомайск»,
Зразок № 3 - ТМ «Мама Мила»,
Зразок № 4 - ТМ «Молоко згущене Ашан»,
Зразок № 5 - ТМ «Національний стандарт».
Для проведення сенсорного аналізу молока незбираного згущеного з
цукром за ДСТУ 4274:2003 «Консерви молочні. Молоко незбиране згущене з
цукром. Технічні умови» було обрано 15-ти балову шкалу: консистенція - 5;
смак і запах - 6; колір - 4.
В результаті дослідження найбільшу кількість балів – 15 набрав зразок
молоко незбиране згущене з цукром ТМ «Ічня», оскільки він найбільше
відповідає вимогам стандарту ДСТУ 4274:2003 «Консерви молочні. Молоко
незбиране згущене з цукром. Технічні умови», а саме: консистенція: однорідна
за всією масою, без наявності відчутних органолептично кристалів молочного
цукру; смак і запах: солодкий, чистий, з вираженим смаком пастеризованого
молока, без сторонніх присмаків і запахів; колір: білий з кремовим відтінком,
рівномірний за всією масою.
Найменшу кількість балів - 10 набрало Молоко незбиране згущене з цукром
ТМ Молоко згущене Ашан , тому що у порівнянні з іншими зразками воно мало
найгірший смак і запах, консистенцію.
Результати проведених досліджень показали, що більшість представлених
на ринку України згущених консервів є корисними та якісними для вживання
споживачами.
1 Консерви молочні. Молоко незбиране згущене з цукром. Технічні умови
ДСТУ 4274:2003 – Чинний від 2003-01-01 К.: Держспоживстандарт України,
2003– 25 с.
2 Сирохман І.В. Товарознавство продовольчих товарів : підручник. Київ:
Світ знань, 2019. 471 с.
90
Лисенко Наталія Миколаївна,

ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТА

АСОРТИМЕНТУ РОЗУМНИХ ПРОДУКТІВ
На сучасному етапі розвитку інформатизації суспільства найбільший
інтерес у молоді викликають девайси та гаджети, функціональні можливості яких
з кожним днем розширюються. Саме вони можуть бути тими засобами, які варто
використовувати під час занять для підвищення пізнавальної активності
студентів. Але часто вимовляючи слова «гаджет» і «девайс» ми плутаємо їх
реальне значення. Це розумні пристрої, які виконують конкретні функції.
Розділити ці пристрої на категорії – важкувато, якщо взяти до уваги безліч
розробок. Проте, представляється можливим виділити кілька головних категорій,
які об'єднують схожі за функціональністю гаджети, і охоплюють більшість
пристроїв.
Мета дослідження – ознайомлення з функціональними особливостями
асортименту розумних продуктів що представлені на ринку.
Девайсами і гаджетами вже давно називають одні й ті ж речі, тому мало хто
пам'ятає їх початкове значення. Користувачі побутової та цифрової техніки легко
використовують обидва терміни для позначення пристроїв, але іноді стає цікаво:
все-таки, у чому різниця між цими словами і коли правильно вживати одне, а коли
інше? Почати слід із того, що обидва слова прийшли до нас з англійської мови
приблизно в 90-ті роки минулого століття, коли цифрові технології почали
активно заходити з країн, де говорять англійською. У самій англійській історія
слова «девайс» датується XX століттям, а ось «гаджет» використовував ще
Шекспір, маючі на увазі щось на зразок застібки для одягу [1].
Device (англ.) – електронний пристрій, що має відношення до транзисторів,
мікросхем, комп'ютерів. Використовується у сфері високих технологій, медицини,
космічної промисловості – це багатофункціональний девайс.
Якщо електронний пристрій виконує одну дві функції це гаджет. Гаджет
(англ. Gadget – штуковина, пристосування, пристрій, дрібничка) – невеликий
пристрій, що створено у допоміжних цілях, для того що б полегшити побут
людини. Гаджет – доповнення до девайсу. До гаджетів можна віднести
смартбраслети, фітнестрекери, електронні пластирі, окуляри віртуальної
реальності, навушники, флешку, окремий спалах для фотоапарату або зовнішній
модем. Гаджет не може працювати без підключення до повноцінного
пристрою[3].
Сьогодні до гаджетів відносять будь які цифрові апарати, розміри яких
дозволяють приєднати їх до персонального комп’ютера, смартфону або надягнути
на руку. Гаджети компактні та призначені для виконання конкретних,
вузькоспеціалізованих задач. Відрізняюча особливість гаджетів є те, що вони є
новинкою, тобто, незвичним, креативним рішенням певних задач порівняно з вже
91
існуючими стандартними технологіями. Часто гаджети не можуть працювати

самостійно, їх головна задача розширити функціональні можливості пристроїв до
яких вони підключені. Гаджетами не можна називати усі технологічні пристрої,
такі як, планшет, електронна книга. Такі пристрої працюють у автономному
режимі, не підключаються при цьому до інших пристроїв. Тому, виходячи із
призначення гаджета – розширення функціональних можливостей пристрою, до
якого він підключається, доцільно класифікувати гаджети за функцією, яку вони
виконають та принципом дії:
 Гаджети віртуальної і доповненої реальності, їх підрозділяють на три
конкретних підвиди: шоломи доповненої реальності, відеоокуляри та окуляри
доповненої реальності.
 3D-принтер – пристрій, що використовує метод пошарового створення
фізичного об'єкта за цифровою 3D-моделлю.
 Приховані камери, денний і нічний режим, пристрої
відеоспостереження. Біноклі, що мають оптику з приладами нічного бачення.
 Диктофони та різноманітні пристрої для підслуховування, датчики
руху.
 Розумні годинники. Це годинник з розширеною функціональністю.
 Медичні гаджети. Призначені для поліпшення самопочуття, або
лікування.
 Віджети. Це додатки, які встановлюють у браузер або панель
пошукової системи. До них відносять прогноз погоди, годинник, перекладач,
календар, записна книжка тощо.
Тенденція останніх років розвитку цифрових технологій – це використання
штучного інтелекту(AI) в рамках концепції «розумного будинку», що призводить
до появи все більш розумних, універсальних і високопродуктивних продуктів.
Голосове управління забезпечує чітку перевагу з точки зору простоти
використання гаджетів: можливість віддавати команди, коли зайняті руки.
Розумні пристрої обмінюються інформацією, фіксують побутові звички
користувачів і підлаштовуються під них. Це дозволяє економити час та
енергоресурси. Рішення із застосуванням AI дозволяють використовувати
пристрої, які можуть вчитися і надавати користувачеві практичні рекомендації.
Гаджети, зокрема, можуть дати пораду, як правильно доглядати за білизною, або
під час вибору кулінарних рецептів і дієтичного харчування, підказати, коли
необхідно купити продукти. Завдяки вбудованим камерам тепер можна
перевірити духовку або холодильник, якщо споживач далеко від дому[5].
Узагальнюючи вище зазначене, потрібно зауважити, що найбільш
затребувані на ринку є смартфони і планшети. Вони зручні для пересування, а
також виконують функції зберігання важливої інформації. Ці девайси дають
можливість буди завжди в режимі онлайн, щоби не пропустити важливе
повідомлення від друзів у соціальних мережах, або тим, що розважають своїх
власників цікавими іграми та додатками. Смартфон (від англійського Smartphone
92
– розумний телефон) – це мобільний телефон, який має додаткові можливості

персонального комп’ютера. Сьогодні смартфони замінили багатьом користувачам
комп’ютери, оскільки надають практично такі ж самі функції.
Навушники, вони також незамінні в повсякденному житті. З огляду на те,
що кожна третя людина їх носить використовуючи навушники для
прослуховування відео, фільмів або тієї інформації, яка повинна прозвучати
індивідуально для користувача.
Роутер. Це джерело, яке постачає девайси інтернетом. Без нього робота з
ноутбуком, планшетом і смартфоном не буде повноцінною.
Флешка. При нестачі вільного місця на девайсах вона виконує функцію
додаткової пам'яті. Зручна для постійного індивідуального зберігання важливих
файлів і документів, також для перенесення інформації з одного девайса на
інший.
Комп'ютер. Покупку ПК давно замінила затребуваність ноутбука, який в
порівнянні з масивною машиною виявляється компактнішим і вигіднішим в
ціновому порівнянні.
Світ стрімко змінюється, розвивається суспільство, наука й технології і
разом із цим має місце впровадження технологій у повсякденні справи. Нині
кожна людина – впевнений користувач комп’ютера, планшета чи будь-якого
іншого гаджета. Правильне використання нових технологій дає змогу зробити
наше життя більш інтерактивним.

1 Офіційний сайт Gazeta.ua. URL: https://gazeta.ua/articles/promotion/_so-
take-gadzhet-i-devajs-i-yak-zaoschaditi-groshi-pri-yih-kupivli/835027 (дата звернення
22.01.2020).
2 Дзеркало тижня. URL:https://dt.ua/novyny-kompaniy/devays-i-gadzhet-
chomu-yih-plutayut-i-v-chomu-riznicya-315595_.html (дата звернення 12.02.2020).
3 Навколо нас.com URL: https://navkolonas.com/archives/22629 (дата
звернення 13.02.2020).
4 Буква. URL: https://bykvu.com/ua/mysli/umnye-gadzhety-zahvatili-berlin-
neverojatnye-reshenija-umnogo-doma-smart-tv-i-akustiki/ (дата звернення
12.02.2020).
5 Інтернет-магазин гаджетів та аксесуарів в Україні. URL: www.citrus.ua
93
Радушинська Олена Олегівна, студентка, ІІІ курс, група ТК-33

ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА СПОЖИВНИХ

ВЛАСТИВОСТЕЙ ПЛАВЛЕНИХ СИРІВ
В Україні виробництво сиру було розпочато в ХХ столітті. На сьогоднішній
день в сирній галузі України працюють близько 200 підприємств, 2/3 із них
виробляють тверді сири, решта - м'які та перероблені (плавлені). Всього на
виробництво сиру в Україні використовується близько 6% молока від його
загальної кількості.
Основними регіонами в Україні, які забезпечують ринок сирами є
Миколаївська, Житомирська, Запорізька, Вінницька, Херсонська та Полтавська
області. Питома вага великих компаній досить висока, але з кожним роком
кількість виробників скорочується. Великі гравці витісняють дрібні і середні
компанії, так як останні не мають можливості безперервно модернізувати
виробництво, здійснюючи великі інвестиції в розвиток нових технологій і
потужностей.
Поживна цінність сиру визначається перш за все високим вмістом жиру.
Жир є головним енергетичним матеріалом в організмі людини, підтримує складні
процеси життєдіяльності й обмін речовин. Молочний жир містить фосфатиди,
головне лецитин, що відіграють важливу роль у процесі травлення й правильному
обміні жирів в організмі. Молочний жир має порівняно низьку температуру
плавлення, а тому легко, швидко і майже повністю засвоюється організмом.
Також сир є постачальником усіх необхідних для розвитку людини
вітамінів. Він є джерелом вітамінів А, групи В(В2, В12), D, а також у великих
кількостях містить кальцій, фосфор та цинк. У сирі більше кальцію, ніж в будь-
якому іншому молочному продукті – в 6-8 разів більше, ніж у молоці, тому він
дуже корисний для зміцнення кісток дітей та людей похилого віку. До того ж,
100-грамового шматочка сиру цілком вистачить, щоб на третину задовольнити
добову потребу організму у фосфорі. Нажаль, на сьогоднішній день, торговельні
підприємства реалізують плавлені сири вагою 80 г.
Щоденне споживання 100-150 г сиру з надлишком забезпечує потребу
організму в корисних речовинах, що забезпечують здоровий ріст і розвиток
людини.
Метою роботи є: дослідження споживних властивостей та асортименту
м’яких, розсільних та плавлених сирів .
На ринку України здійснюється реалізація мяких, розсільних та плавлених
сирів таких торговельних марок: Rastourelle, Ферма, PATURAGES COMTOIS,
Премія, Coburger, Bergader, De Lusia, Auricchijo, Mlekovita, Premlalle, Монашиські,
Скай, Adria, Білоцерківське, Дружба, Повна Чаша, Комо, Шостка, Звени Гора,
Весела корівка, VIOLA, Piladelphia, Sertop, Piatnica Twoj Smak, Hochiand, Spomlek,
President, Пікнік.
94
Об’єктами дослідження було обрано чотири зразки плавленого сиру

«Вершковий» торговельних марок:
- Зразок № 1 - ТМ «Ферма»,
- Зразок № 2 – ТМ «Комо»,
- Зразок № 3 – ТМ «Пирятин»,
- Зразок № 4 – ТМ«Весела корівка».
За результатами проведення оцінки якості за органолептичними та фізико-
хімічними показниками, можна зробити висновок, що всі досліджувані зразки
плавлених сирів відповідають вимогам ДСТУ 4635:2006 «Сири плавлені. Загальні
технічні умови».
Найбільшу кількість - 29 балів набрав зразок №2 сир "Вершковий" ТМ
«Комо»: смак і запах: молочний запах, виражений сирний, негострий.
Відчувається присмак харчових наповнювачів; консистенція : щільна, пружна,
пластична, однорідна за всією масою; колір: білий, рівномірний, однорідний;
вигляд на зрізі: властивий даному виду сиру, безмеханічних ушкоджень;
зовнішній вигляд: поверхня чиста, рівна; захисне покриття щільно прилягає до
поверхні сиру.
Найменшу кількість - 26 балів набрав зразок №3 сир "Вершковий" ТМ
«Пирятин»: смак і запах: не дуже виражений сирний смак; консистенція : щільна,
пластична, однорідна за всією вагою; колір: білий з кремовим відтінком; вигляд
на зрізі: властивий конкретному виду сиру, без механічних ушкоджень;
зовнішній вигляд: поверхня чиста, рівна, без механік-них ушкоджень; захисне
покриття щільно прилягає до поверхні сиру.
За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що
більшість представлених на ринку України плавлених сирів є якісними для
вживання споживачами різних вікових категорій.

1 Сири плавлені. Загальні технічні умови – Чинний від 2006-01-01 К.:
Держспоживстандарт України, 2010 – 23 с.
Самусенко Катерина Юріївна, викладач, спеціаліст

СТАН РИНКУ ПЛОДОВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ, СПОЖИВНІ

ВЛАСТИВОСТІ ТА МЕТОДИ ЇЇ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ
На відміну від продовольчих товарів, що виробляються на підприємствах,
фрукти й овочі є продуктами природи — рослинними організмами, які
продовжують жити і після відокремлення їх від материнської рослини. У процесі
росту у фруктах і овочах накопичуються органічні і мінеральні речовини,
відбуваються складні біохімічні процеси, головним з яких є дихання. На
95
формування властивостей і харчової цінності фруктів та овочів впливають

біологічні особливості кожного виду помологічного, ботанічного сорту. Кожний з
них має тільки йому властивий хімічний склад, зовнішній вигляд і структурно-
механічні властивості. Однак і ці показники неоднакові на різних ступенях
стиглості плодів одного виду і сорту. Дуже важливо не допустити перестигання
фруктів і овочів, бо вони втрачають поживні речовини, смакові, товарні
властивості і здатність до тривалого зберігання.
Виробництво основних овочів та фруктів в Україні поступово зростає,
незважаючи на певні труднощі реалізації. Так, наприклад, виробництво малини
збільшується вже четвертий рік поспіль, разом з цим продовжує збільшуватися
експорт свіжої ягоди, ціни на які в рази перевищують показники на внутрішньому
ринку, спостерігається збільшення виробництва черешні в Україні за рахунок
вступу в плодоношення нових інтенсивних садів. Українські виробники все
більше дивляться в бік експорту, що дає свої результати в ціновому відношенні.
Так, в кінці нинішнього сезону ціни на черешню перевищували торішні
показники більш ніж в два рази. Також відзначається зростання виробництва
яблук в цьому році та збільшення виробництва лохини протягом кількох років
поспіль [3]. Що стосується овочів, то найбільш затребуваними є традиційні для
України картопля, огірки, помідори, перець і цибуля. Відносно нові культури
вирощуються, проте в незначних обсягах, як нішеві, та передусім потребують
певних кліматичних умов і відповідного попиту на ринку [4].
Для вирощування фруктів і овочів високої харчової цінності, якості,
конкурентоспроможності і прибутковості потрібно впроваджувати сортову
політику, прогресивні технології вирощування, збирання і зберігання врожаю, які
дали б змогу підтримувати стійкість фруктів і овочів проти фітопатологічних
захворювань і фізіологічних розладів, затримувати процеси достигання і
перестигання плодів, сприяти підвищенню їхньої поживної цінності і товарної
якості. Для досягнення цих цілей потрібно знати природу процесів, що
відбуваються у фруктах і овочах, їхні особливості, вміти керувати ними на
практиці. Потрібно вивчити складний комплекс питань, у тому числі: вплив
видових і сортових природно-біологічних особливостей і агробіологічних
чинників на формування хімічного складу, поживної цінності і збереженості
фруктів і овочів; залежність лежкості фруктів і овочів від ступеня їхньої стиглості
і періоду збирання; способи збирання овочів і знімання фруктів, призначених для
продажу і довготривалого зберігання; вплив типу тари, пакувальних матеріалів,
способів товарної обробки на їх збереженість; основні засоби боротьби зі
збудниками захворювань і ушкоджень фруктів і овочів під час зберігання;
біохімічні перетворення у фруктах і овочах, вплив їх на збереженість, достигання
фруктів і стійкість до мікробіологічних і фізіологічних захворювань; тривалість
зберігання різних видів і сортів фруктів і овочів; оптимальні режими зберігання
(температура, відносна вологість повітря, склад газового середовища) [2].
Фальсифікація фруктів і овочів може проводитися наступними прийомами:
повна або часткова підміна одного сорту, виду, класу тих чи інших фруктів та
овочів іншими; підміна фруктів і овочів у споживчій стадії на плоди, що
знаходиться в знімальній стадії зрілості; підміна харчових сортів технічними.
96
Найбільш розповсюджена фальсифікація фруктів та овочів відбувається

підміною високосортної продукції низькосортною. Фальсифікація фруктів і
овочів може також відбуватися наступними способами: реалізація неякісної
продукції (гнилої, з механічними ушкодженнями, з ознаками захворювань тощо);
продаж недозрілих плодів; додавання консервантів й антибіотиків; додавання
нітратів та інших з'єднань для прискорення процесу дозрівання.
Реалізація неякісної продукції під видом якісної споживач зустрічає
практично завжди. Замість зрілих плодів нерідко продають недозрілі яблука,
груші, виноград та ін.
Для прискорення дозрівання і надання більш привабливого зовнішнього
вигляду раннім черешням, суницям та кавунам фальсифікатори попередньо
обробляють їх нітратами або нітритами, у результаті чого вони швидко формують
споживчий колір. Однак таку фальсифікацію можна легко визначити за
наступними показниками: відсутність у даному продукту властивого тільки йому
смаку; недозріле насіння, кісточка; плід важко відокремлюється від плодоніжки.З
метою подовження термінів зберігання плодів та овочів використовують у іноді
обробку зрілих плодів антибіотиків і консервантів. Але при цьому не вказують,
які ж були застосовані антибіотики чи консерванти і у яких кількостях.
Наступним видом фальсифікації є спеціальне додавання, завищення
гранично допустимих норм сторонніх домішок у вигляді землі, піску, каміння.
У плодах і овочах, як правило, не вказується, які були введені антибіотики
чи консерванти, що подовжують їх гарантійний термін зберігання, вміст нітратів
або наявність генетично модифікованих продуктів[1].

1. Дубініна А. А., Овчиннікова І. Ф., Дубініна С. О. та ін. Методи
визначення фальсифікації товарів. Підручник. — К.: «Видавничий дім
«Професіонал», 2010. — 272 с.
Сирохман . Харків :Світ книг, 2019. 713 с .
3. Агроновини України: сайт. URL: http://agro-yug.com.ua
4. Овочевий ринок України: сайт. URL: http://agro-business.com.ua
97
Серпутько Оксана Миколаївна, студентка ІІІ курс, група ТМС – 7

відділення підприємництва, торгівлі та маркетингу,
Житомирський торговельно – економічний коледж КНТЕУ
Науковий керівник Ольшевська Л.Г.,
спеціаліст вищої категорії, старший викладач
ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ, ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ

ОЗДОРОВЧОГО СЕГМЕНТУ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
У їжі, як у хромосомі, криється код нації

Забезпечення безпеки харчової продукції оздоровчого сегменту є важливим
питанням та обов’язковою вимогою для виробників харчової продукції в Україні
та за кордоном. Проблема безпеки як найважливіша з характеристик якості
харчування набуває все більшу актуальність, причиною тому є зростаюче
забруднення навколишнього середовища, постійне збільшення контамінації
харчової сировини непритаманними її природі хімічними речовинами, які
негативно впливають на здоров’я людини. Рівень забруднення їжі різноманітними
ксенобіотиками та полютантами залежить від їх кількісного вмісту у
навколишньому середовищі, від порушення технології та великої кількості
різноманітних факторів, врахувати які заздалегідь практично неможливо. Саме
тому є необхідним й важливим нова методологія у контролі оздоровчих продуктів
для забезпечення їх гарантованої безпеки, яка б враховувала накопичений досвід,
а також положення директив ЄС у цій сфері.
Існуючі екологічні умови спонукають надавати пріоритетне значення
кардинально іншим новим стратегіям у контролюванні продовольчої безпеки, які,
в першу чергу, повинні забезпечувати соціальну та економічну доцільність.
Розроблена та запропонована методологія забезпечення гарантованої безпеки
оздоровчих продуктів та дієтичних добавок шляхом впровадження скринінгових
методів дозволить забезпечити продовольчу безпеку України, врахувати
положення директив ЄС у цій сфері, отримати суттєвий соціальний та
економічний ефект, збільшити конкурентоспроможність вітчизняних виробників
на міжнародному ринку, забезпечити збереження генофонду населення.
Серед основних сучасних тенденцій у харчових технологіях слід виділити
такі як, технології оздоровчих продуктів; технології функціональних харчових
продуктів; технології спеціалізованих харчових продуктів; технології продуктів
для ентерального харчування; технології традиційних харчових продуктів;
технології продуктів із використанням ГМО; нанотехнології; технології
органічних продуктів.
Попри певну відмінність аюрведичних та європейських підходів до
харчування з точки зору його впливу на стан здоров’я людини, цілком реально
сформулювати ті спільні позиції в характеристиці продуктів аюрведичного та
оздоровчого спрямування, які забезпечують їх статус як основної складової
системи оздоровлення. Гармонія оздоровчих продуктів визначається оптимальним
співвідношенням усіх нутрієнтів, а аюрведичне поняття чистоти і добра продукту
– це абсолютна безпека оздоровчих продуктів для споживачів.Таким чином,
98
пріоритетними напрямами у сучасному харчуванні мають стати оздоровче та

аюрведичне харчування – як для широких мас населення, так і для певного кола
Дефіцит білків у раціоні – одна з основних проблем сучасного оздоровчого
харчування. Одним із шляхів ліквідації цієї проблеми є використання білкової
сировини рослинного походження у виробництві харчових продуктів. На думку
дієтологів, волоський горіх – дуже цінний харчовий продукт, оскільки до його
складу входить велика кількість ненасичених жирних кислот, вітамінів і
мінеральних речовин. Білок волоських горіхів повноцінний, у ньому містяться
незамінні амінокислоти, він відрізняється високим рівнем засвоюваності.
Волоський горіх ідеально підходить для перероблення. Він має характерні
органолептичні показники, які частково передаються продукту з нього.
Розроблено технологію виготовлення оздоровчого продукту - горіхове молоко.
Горіхове молоко відноситься до категорії продуктів на основі рослинного білка,
використаного як єдине джерело білка в продукті з новими відмінними рисами,
тому спеціальних вимог за поживністю до нього не існує. Раціональне харчування
в сучасних умовах тісно пов’язано також з функціональними продуктами
харчування. Джерелами для виробництва таких продуктів слугують різноманітні
види харчової рослинної сировини, до нетрадиційних представників яких
відноситься топінамбур. Протягом віків топінамбур в кулінарії не визнавали –
поки не встановили його унікальний хімічний склад. У бульбах є одна яскраво
виражена особливість – великий вміст полісахариду інуліну. При гідролізі інулін
утворює фруктозу – найсолодший природній цукор із всіх відомих: він в 2,5 рази
солодший глюкози і в 1,7 разів – сахарози. Такі властивості дозволяють широко
використовувати інулін і фруктозу в харчуванні людей, що страждають на
ожиріння та хворих цукровим діабетом.
Їжа виявляє неперевершену унікальність завдяки есенціальності органічних
і неорганічних компонентів та їхньої біологічної ролі; на сьогодні в світі існує
величезна кількість емпіричних і клінічних досліджень стосовно безпосереднього
впливу раціонів харчування на стан здоров’я населення, в т.ч. на розвиток
хронічних інфекційних хвороб, котрі є причинами передчасної смертності як в
Україні, так і в інших країнах; тому в сучасних харчових і біотехнологіях все
виразніше окреслюються тенденції до створення харчової продукції із заявленими
властивостями, призначеної для забезпечення нормального розвитку
повноцінного функціонування, профілактики захворювань, підтримання
належного стану здоров’я населення і вирішує проблему збереження здоров’я
нації.
1. Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та
якості харчових продуктів» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, №
19, Редакція від 16.01.2020, підстава - 421-IX).
2. Пересічний М.І. Харчування людини і сучасне довкілля: практика і
теорія: монографія / М.І. Пересічний, В.Н. Корзун, М.Ф. Кравченко, О.М.
Григоренко. - К. : КНТЕУ, 2003.-236 с.
99
3. Сучасні проблеми та тенденції з розвитку оздоровчого харчування,

безпеки та якості продуктів : Колективна монографія / за ред. доктора с.-г. наук,
професора М. Я. Бомби. – Львів : Ліга Прес, 2013. - 264 с.
Сімонов Денис Олександрович, студент, ІІІ курс, група ТК-33

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АСОРТИМЕНТУ ЧАЮ

РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ ТА ПОСТАЧАЛЬНИКІВ
Чай - один з найдавніших напоїв, що вживаються людиною. Батьківщиною
чаю є Південно-Західний Китай і прилеглі до нього райони Верхньої Бірми й
Північного Індокитаю. Сама назва «чай» походить від китайського «ча», що
означає «молодий листок».
Поява чаю овіяна легендами. Найчастіше посилаються на ту, згідно з якою
першими стали вживати настій листя пастухи на півдні Китаю, звернувши увагу
на тварин, які щипають листочки з кущів і стають бадьоріше.
В даний час, чай являється одним із найпопулярніших напоїв у світі. В
Європі та Азії, в Австралії та на Американському континенті, на полярних
станціях Антарктиди – всюди, де ступала нога людини, п’ють чай.
Найпопулярніший і в той же час сповнений загадок та незбагненних тайн для
більшості любителів гарячого й холодного, збадьорюючого та заспокійливого,
ароматного та смачного настою.
За загальними підрахунками він є основним напоєм для двох мільярдів
людей на землі. Споживання його постійно зростає. Це пояснюється тим, що чай
як спраговтамовуючий напій, не має собі рівних. Якщо прохолоджувальні напої
знижують температуру тільки в порожнині рота, то чай сприяє зниженню
температури всього тіла.
Інтерес споживачів до чаю пояснюється також приємними смаковими
властивостями і тонізуючою дією на організм. Це обумовлено великим
різноманіттям речовин, що знаходяться у чаї, до того ж у легкозасвоюваній формі.
У чаї знайдено понад 100 біологічно активних речовин, взаємозалежних між
собою й утворюючих єдиний біологічний комплекс, завдяки якому систематичне
споживання чаю позитивно впливає на організм у цілому, нормалізуючи обмін
речовин. Ми п'ємо цей напій ледь не щодня, а то й по кілька разів на день,
практично не задумуючись про властивості цього напою, а дарма!
Науковцями доведено, що чай попереджає та лікує деякі захворювання.
Скажімо, при регулярному вживанні чаю ви значно менше ризикуєте мати
проблеми із серцево-судинною системою, зокрема отримати інсульт.
Дослідження також показують, що любителі чаю менше страждають від
карієсу, оскільки чай містить таніни - речовини, що попереджують утворення
100
зубного нальоту та перешкоджають руйнівній дії харчових крохмалів на зубну

емаль.
Нині чай виробляється у промислових масштабах більш ніж у 30 країнах
світу. Основними виробниками чаю є наступні країни світу Азія: Індія, Китай,
Шрі- Ланка, Індонезія, Пакистан, Японія, Малайзія, Бірма, Таїланд, В’єтнам, Іран.
У світовому експорті чаю перше місце займає Індія, а в імпорті - Англія, де річне
споживання чаю на душу населення найвище в світі. Індійський чай, особливо
вирощений в Західній Бенгалії і штаті Мадрас, вважається одним з кращих у світі.
Не дивлячись на те, що чай належить до імпортованих товарів, його
споживання стрімко збільшується. Тому, дослідження якості та асортименту
різних марок чаю, які представлені на українському ринку, є актуальною темою
на сьогодні.
Метою роботи є дослідження споживних властивостей та асортименту чаю.
На ринку України здійснюється реалізація чаю таких торговельних марок:
«АКВAR», «HYLEYS», «Loyd», «Lipton», «AHMAD TEA», «Greenfield»,
«RICHARD», «Бесіда», «gr@ce!», «Askold», «AZERCAY», «TESS», «Lovare»,
«Принцеса Нурі», «AKBAR».
Для проведення сенсорного аналізу та балової оцінки якості чаю чорного
байхового було обрано п’ять торгових марок, які розміщені в такому порядку:
Під зразком № 1 – ТМ «HYLEYS»
Під зразком № 2 – ТМ «Askold»
Під зразком № 3 – ТМ «Lipton»
Під зразком № 4 – ТМ «AHMAD TEA»
Під зразком № 5 – ТМ «Greenfield»
Для проведення сенсорного аналізу чаю байхового за ДСТУ 7174:2010
«Чай чорний байховий фасований. Технічні умови» було обрано 20-ти балову
шкалу: смак та аромат - максимальна кількість балів - 8; настій - максимальна
кількість балів - 7; колір розвареного листа - максимальна кількість балів - 5;
В результаті дослідження найбільшу кількість балів - 20 набрав чай ТМ
«Askold», оскільки він найбільше відповідає вимогам стандарту: смак і аромат:
ніжний аромат, приємний з терпкістю смак; настій: яскравий, прозорий, достатньо
насичений; колір розвареного листа: коричнево-червоного кольору, однорідний;
Найменшу кількість балів - 13 набрав чай ТМ «Lipton», тому що у
порівнянні з іншими зразками він мав найгірший зовнішній вигляд, наявність
сторонніх домішок(забруднення грубими листками), темний колір розвареного
листа,мутний настій , «порожній» смак.
За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що
більшість представленого на ринку України чаю чорного є якісним для вживання
споживачів різних сегментних категорій.

2 Чай чорний байховий фасований. Технічні умови ДСТУ 7174:2010 –
Чинний від 2010-01-01 К.: Держспоживстандарт України, 2010 – 25 с.
101
Скібіцький Вадим Вадимович, студент, ІІІ курс, група ТК-33


ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА АСОРТИМЕНТУ ІКРИ РИБ НА РИНКУ УКРАЇНИ
Ікра - маса з яєць самок риб, земноводних, молюсків, голкошкірих.
Незапліднену ікру використовують як харчовий продукт, вживаючи її як в
сирому, так і в приготованому вигляді.
Вилов осетрових заради їхнього м’яса, чорної ікри та інших продуктів був
традиційним промислом в усіх регіонах, де зустрічалися осетрові – в басейнах
Чорного, Азовського та Каспійського морів, в річках Сибіру, в Північній Америці
тощо. Тим не менш, скорочення чисельності осетрових внаслідок надмірного
вилову та інших негативних факторів призвело до заборони їх вилову в багатьох
країнах світу, в тому числі і в Україні. Для прикладу, статистика свідчить про
більш ніж 95% скорочення обсягів вилову осетрових в межах румунського
Дунаю, причиною чому був надмірний вилов, а також побудова греблі Залізні
Ворота, що фізично унеможливило міграцію осетрових вверх по течії Дунаю.
Згідно офіційних даних, в 2018 році жодна країна світу офіційно не мала
квот на експорт продуктів з диких білуг (Huso huso), хоча ще в 2001 році в
Румунії отримували квоти на експорт 35 тон м’яса білуги та 3,1 тони чорної ікри.
З 2011 року в усіх прикаспійських країнах введено мораторій на
промисловий вилов осетрових в басейні Каспійського моря. Також з 2009 року усі
види осетрових занесено до Червоної книги України.
Згідно з даними дослідження «Глобальний ринок чорної ікри», проведеного
WWF спільно з Мережею моніторингу торгівлі об’єктами дикої природи
TRAFFIC, Україна опинилася у трійці лідерів серед країн, що незаконно
імпортують до Європи та США чорну ікру. Поряд з нею у цьому рейтингу
опинилися також Росія та Іран.
Проте, у дослідженні також зазначено, що у 81% випадків у країни ЄС, та у
95% випадках в США імпорт ікри відбувається без зазначення країни її
походження.
Дослідження, презентоване у Женеві, продемонструвало, що
необов’язковість маркування чорної ікри за міжнародним стандартом CITES у
ключових країнах розповсюдження осетрових дуже полегшує незаконну торгівлю
нею.
Так, чорну ікру з України експортує лише дві компанії — “Osetr” та
“Бестер”. В Європі українську продукцію купують до $800 за кілограм.
На вітчизняному ринку осетрова ікра коштує 2500 грн/кг.
Чорна ікра є одним з найдорожчих продуктів, що отримують з видів, що
мешкають у дикій природі. Станом на початок 2019 року найдорожча чорна ікра –
отримана з білуги – коштувала в Україні близько 2000$ за кілограм. Друга за
вартістю – ікра осетрів – коштує від 600 до 1000$ за кілограм. Кілограм ікри
102
стерляді коштує від 200 до 600$.За данними інтернет магазинів та продукції в

супермаркеті середня ціна за 100 грам ікри російського осетра коштує приблизно
2500 гривень. Ікра калуги в середньому коштує 1500 гривень за 100 грам, а ікра
бестера 1000 гривень за 100 грам.Родзинкою чорної ікри є ікра білуги яка коштує
5000 гривень за 100 грам. Для прикладу, кілограм слонової кістки майже вдвічі
дешевший за ікру білуги!
Осетрові риби є довгожителями, які пізно досягають репродуктивного віку.
В середньому, осетрові живуть від 50 до 60 років, а їхній перший нерест в
природніх умовах відбувається у віці від 7 до 20 років. Осетрові не нерестяться
щорічно, адже потребують особливихнерестових умов. Такі умови можуть
виконуватися або не виконуватися кожного року залежно від умов довкілля, таких
як весняний фотоперіод, наявність чистої води з субстратом з мілкого каміння або
гравію для того, щоб могли прикріпитися яйця, а також належна температура
води та течія для забезпечення яєць киснем.
На полицях наших магазинів зустрічається червона ікра, отримана як від
"дикого" лосося, так і від "фермерського". Дикий лосось живе та розвивається в
океані, а на нерест приходить у прісні води Далекого Сходу та Аляски. У цей
період та у цих регіонах відбувається видобування червоної ікри дикого лосося.
Найбільш розповсюджені види – горбуша та кета, тому саме ці види різновиди
ікри найчастіше зустрічаються на полицях магазинів.
Фермерський лосось вирощують в штучних умовах аквакультури.
Найбільші центри вирощування фермерського лосося – Данія, Норвегія, Канада,
Чилі. Ікра форелі – найбільш розповсюджений вид "фермерської" червоної ікри.
Особливу увагу слід звертати на термін придатності продукту. Раніше він
завжди складав 12 місяців. Але зараз в бляшанці чи пластиковій банці можна
придбати продукт з придатністю всього 3 місяці. Це пов’язано з переходом на
натуральні і безпечні консерванти. Раніше головним консервантом був уротропін
(Е239), а зараз він виробляється з горобини. Минулого року Україна слідом за ЄС
заборонила використання небезпечного консерванту, і це призвело до зниження
термінів придатності.
Ікринки, як і будь-які інші яйця, призначені для розвитку нового організму.
А значить, містять унікальний набір живильних елементів і біологічно активних
речовин. У ікрі міститься близько 30% протеїнів, які практично повністю
засвоюються організмом. Є в ній і незамінні амінокислоти, вітаміни А, В, С, D,
мінерали, фолієва кислота і багато лецитина. Фолієва кислота, як відомо,
відповідає за здоровий вигляд шкіри і попереджує недокрів'я. А лецитин підвищує
здатність жовчних солей виводити холестерин з кровотоку. Крім того, це основна
живильна речовина для нервових клітин. В ікрі практично немає "шкідливих"
жирів, зате вона багата поліненасиченими Омега-3 жирними кислотами. При
чималій кількості білка (близько 30%) і жиру (13-15%) калорійність ікри не така
вже велика - всього 240-260 ккал на 100 гр. Ікра риб різних видів відрізняється за
формою, будовою, розміром, забарвленням, хімічним складом.Форма ікринок
осетрових риб трохи видовжена (яйцеподібна), лососевих та інших риб - майже
правильна (куляста).Ікру осетрових риб часто називають чорною. Виготовляють
такі різновиди осетрової ікри: зернисту (банкову непастери-зовану, банкову
103
пастеризовану, бочонкову), паюсну й ястикову. Зернисту і паюсну ікру

виготовляють з пробійної ікри (зерна). Ікру вивільняють від сполучної тканини
ястиків.Ікру з лососевих риб називають червоною, або кетовою. Виготовляють
такі різновиди лососевої ікри: зернисту (банкову, бочкову) і ястикову.
Взагалі в давнину ікру за делікатес не рахували. Жителі Давнього Єгипту і
Фінікії ще дві тисячі років тому добували чорну ікру осетрів. Тоді ж вони стали
солити її, щоб довше зберегти. Тоді єдиним гідністю ікри вважали її здатність
надовго наситити. На Русі рибалки та мисливці стали їсти ікру з IV століття нашої
ери. Завдяки все тієї ж здатності насититись на тривалий час, ікру сушили і брали
з собою, коли попереду був далекий шлях. На півночі були племена, які взагалі не
знали хліба. Вони використовували як заміну ікру. Царям ікру стали подавати,
починаючи з Івана Грозного. Тоді чорну ікру варили в молоці маку або оцті.
Смак, напевно, був ще той! Простим людям чорна ікра теж цілком була по
кишені. Навіть середняки могли бочонками купувати ікру.
Солити в великих кількостях ікру стали тільки в XIX столітті, а до цього в
основному сушили, смажили або варили разом з кашею. Делікатесом в ті часи
вважали зовсім не чорну, а бурштинову ікру щуки. Червону ж ікру на Русі довго
взагалі не знали.
Метою дослідно-пошукової роботи є дослідження споживних властивостей
та асортименту ікри риб в місті Києві. Об’єктом роботи є сучасний асортимент
ікри риб. Предметом дослідно пошукової роботи є споживні властивості ікри риб.
Iкру виробляють переважно з осетрових і лососевих риб, рідше – з
тріскових, кефалі і оселедців. Випускають ікру в солонім,
солонімпастеризованном, в'яленому і у вигляді кулінарних виробів.
Червона ікра видобувають з порід лососевих: кети, нерки, сьомги, чавичи,
горбуші. Найбільш смачна червона ікра горбуші. У вищих сортів червоною ікри
дрібне, міцне,не зліпле зерно жовтогарячого кольору без лопнувших ікринок. Чим
дрібніше зерно червоної ікри - тим воно смачніше.
Чорна ікра видобувають з порід осетрових риб: осетра, білуги, севрюги,
стерляді. Чим більше і світліше зерно ікри осетрових порід риб, тим більша її
цінують.
За способом обробки ікра буває:трійчаста (застарілий рідкісний спосіб
обробки), ястична (найдешевший), зерниста і паюсна (традиційні способи,
поширені нашого часу).
Зерниста – ікра свіжозловленої риби протирається через спеціальне решето,
що дозволяє її зерняткам вціліти і відчистити від плівок і зберегти круглу форму.
Краща зерниста чорна ікра називається банковою і пастеризованою. Червону і
рожеву ікру готують лише у такий спосіб. Така баночка в нерозкритому вигляді
може зберігатися за домашніх умов дуже довго. Це найбільш цінний ікряний
продукт. До ікри-сирцю ставлять дуже високі вимоги. Використовують ікру з
міцною оболонкою, великих розмірів, світлого кольору, без сторонніх присмаків.
Ікра ястикова. Для виготовлення продукту використовують цілі ястики з
недозрілою ікрою, у яких є жирові прошарки, або ястики з слабкою ікрою,
непридатною для пробивання крізь сита.
Паюсна – ікра свіжозловленої риби, засолена у власніймішку-оболонці
104
(ястик), та злегку просушена. Після цього, вільна від плівки, ікра розчавлюється
певним чином. Через війку ікринки стають щільними, пласкими і підлітків
набувають особливий смак.Паюсная ікра найсмачніша, хоча й не дуже гарна й
більш дешева, ніж зерниста. Цей різновид осетрової ікри виготовляють із
слабкого зерна. Ікру засолюють у насиченому розчині солі, відокремлюють
тузлук, вміщують у полотняні мішечки і пресують для видалення залишку
тузлуку.
В Україні торговельні підприємства реалізують ікру таких торговельних
марок: “Спец посол”, “Norven”,“Veladis”, “Камчадал”, “Шаланда”, “Водный мир”,
“Мореход”, “Flagman”.
Для проведення сенсорного аналізу та балової оцінки ікри лососевої
баночної (горбуша) було обрано зразки:
Зразок № 1 - ТМ «Камчадал»
Зразок № 2 - ТМ «Шаланда»
Зразок № 3 - ТМ «Flagman»
Для проведення сенсорного аналізу ікри лососевої баночної(горбуша) за
ГОСТ 18173 - 2004 «Ікра лососева баночна. Технічні умови» було обрано 20-ти
балову шкалу: смак і запах –9; консистенція –7; зовнішній вигляд – 4 балів.
В результаті дослідження найбільшу кількість балів – 20 набрала ікра
лососева ТМ «Шаланда», оскільки вона найбільше відповідає вимогам стандарту:
смак і запах приємний, властивий ікрі риб - 9 балів; консистенція: ікра пружна,
ікринки відокремлюються одна від одної – 7 балів; зовнішній вигляд: ікринки
чисті, цілі, однорідні за кольором – 4.
Наменьшу кількість балів -16 набрала ікра лососева ТМ «Flagman»
отримала балів за: смак і запах - приємний, властивий ікрі риб 9 балів;
консистенція - ікринки достатньо пружні, але недостатньо легко
відокремлюються – 5 балів; зовнішній вигляд – ікринки неоднорідні за кольором,
попадаються мяті ікринки – 2 балів.
За проведеними дослідженнями слід зробити висновок про те, що
найближчим часом в Україні небхідно розробити державний стандарт, в якому
вказати органолептичні і фізикохімічні показники ікри лососевої для
забезпечення безпеки споживання населенням.

1. ГОСТ 18173 - 2004 Ікра лососева баночна. Технічні умови.
2. Сирохман І.В. Товарознавство продовольчих товарів : підручник.
105
Снігур Ірина Ярославівна, студентка III курс, група ТК-31

ЗНАЧЕННЯ ЯЄЦЬ У ХАРЧУВАННІ ЛЮДИНИ. ЯЙЦЯ: КОРИСТЬ ЧИ

ШКОДА?
Упродовж багатьох десятиліть вважалося, що яйця не є корисними, оскільки
містять холестерин, який шкодить нашому серцю та судинам. Сучасні
дослідження незаперечно доводять, що це уявлення є абсолютно безпідставним.
Насправді яйця є надзвичайно корисним продуктом харчування, багатим на
поживні речовини, вітаміни та мікроелементи. Дослідження не виявили жодного
зв’язку між споживанням яєць та підвищеним ризиком серцево-судинних
захворювань.
Яйця належать до найбільш поживних і корисних продуктів на планеті.
Одне яйце містить повний набір речовин, необхідний для перетворення окремої
клітини на повноцінне курча. Яйця багаті на вітамін А, фолієву кислоту, вітаміни
групи В, фосфор, селен, кальцій, цинк, а також вітаміни D, K, E. Одне зварене
яйце містить 77 ккал, 6 г білка і 5 г корисних жирів. Яйця посідають одну з
найвищих позицій за шкалою безпечної їжі, що вимірює здатність приносити
насичення і зменшувати потребу в наступному прийомі калорій. Це джерело
високоякісного білка. Яйця містять усі найважливіші амінокислоти у потрібному
співвідношенні, що дозволяє нашому організмові належним чином засвоювати
білок. Регулярне споживання якісного білка допомагає втратити зайву вагу,
збільшити м’язову масу, знизити артеріальний тиск і оптимізувати здоров’я
опорно-рухового апарату [3].
Яйця і холестерин. Яйця справді містять холестерин, але їх споживання не
справляє негативного впливу на рівень холестерину в крові людини. Холестерин у
продуктах харчування і холестерин у крові – не тотожні поняття. Кожного дня
печінка виробляє значну кількість холестерину. Якщо людина з’їдає більше яєць –
печінка зменшує власне виробництво холестерину. Дослідження показують, що у
70% людей споживання яєць не підвищує рівень холестерину взагалі. У решти
30% людей яйця можуть помірно підвищувати рівень загального і «поганого»
холестерину. Водночас, доведено, що яйця підвищують рівень «хорошого»
холестерину. Людям, які мають вищі рівні «хорошого» холестерину, меншою
мірою загрожують серцево-судинні захворювання, інсульт та інші проблеми зі
здоров’ям. Отже, регулярне споживання яєць призводить до послідовного
підвищення рівня «хорошого» холестерину в крові [3].
Для здоров’я очей усім відомо, що з віком наш зір втрачає гостроту. Є
кілька важливих мікроелементів, які допоможуть протидіяти цьому руйнівному
процесу. Зокрема, це лютеїн і зеаксантин – потужні антиоксиданти, які у великій
кількості містяться в яєчному жовтку. Науковці довели, що споживання належної
кількості цих речовин суттєво знижує ризик розвитку катаракти і макулярної
дистрофії – двох найбільш поширених форм розладу зору. Яйця також містять
106
багато вітаміну А, дефіцит якого є найпоширенішою причиною втрати зору. Яйця

– основне джерело холіну Більшість людей навіть не знає, що це таке.
Холін (вітамін В4) – надзвичайно важлива речовина, що використовується
для побудови стінок клітин і захищає їх від руйнування та пошкодження, знижує
рівень холестерину в крові, виявляє ноотропну, антидепресантну, заспокійливу
дію. Холін покращує метаболізм у нервовій тканині, запобігає утворенню
жовчних каменів, нормалізує обмін жирів і допомагає знизити вагу. Холін - це
найважливіший будівельний матеріал мозку. Додаткове вживання його в їжу
вагітними жінками і дітями перших п'яти років життя позитивно відбивається на
розумових здібностях малюків. Основне джерело холіну – яєчний жовток.
Корисніше – те, що ближче до природи. Не всі яйця однакові за складом
корисних речовин. Цей склад може суттєво різнитися залежно від умов життя та
харчування курки. Яйце з птахоферми міститиме менше мікроелементів та
вітамінів, ніж яйце, знесене куркою, що вільно гуляє на сільському подвір’ї.
Якість яйця також напряму залежить від того, чим курку годують. Дослідження
доводять, що споживання яєць від курей, корм яких збагачували омега-3, дуже
ефективно допомагає знизити рівень тригліцеридів. Високий рівень тригліцеридів
– добре відомий фактор ризику серцево-судинних захворювань. Добова норма
споживання яєць складає 3 яєць на день і це є абсолютно безпечним. Це не
означає, що перевищення цієї норми може завдати шкоди вашому організмові,
просто це питання ніколи не досліджувалося. Чимало людей з’їдають щодня 3-6
яєць і почуваються прекрасно. Можна без жодних перебільшень стверджувати,
що яйця є досконалою природною їжею. Крім усього іншого, вони є дешевими,
легкими у приготуванні, добре поєднуються практично з усіма продуктами і
мають чудовий смак.
Однак сирі яйця можуть бути небезпечні для здоров’я людини – наприклад,
всім відомий той факт, що курячі яйця можуть бути заражені бактерією
сальмонели. Епідемії трапляються не тільки в приватних господарствах, але часто
виникають на великих підприємствах, птахофабриках. Як запобігти
захворюванню на сальмонельоз? Ретельна термічна обробка яєць – одне з
основних правил вживання яєць [4].
Курячі яйця класифікують за двома основними ознаками – терміном
зберігання і якістю та масою. Залежно від терміну зберігання та якості, згідно
ДСТУ 5028:2008 курячі яйця розподіляють на дієтичні і столові [2]. До дієтичних
відносять яйця, термін зберігання яких не перевищує 7 діб, не враховуючи день
знесення. До столових відносять яйця, термін зберігання яких не перевищує 25 діб
від дня сортування, не враховуючи день знесення, та яйця, що зберігалися у
холодильниках не більше 120 діб.
Яйця, що прийняті у торговельну мережу як дієтичні, але термін зберігання
яких у процесі реалізації перевищив термін, встановлений для дієтичних яєць,
переводять в столові згідно правил, що затверджені у встановленому порядку [1].
Курячі яйця на птахофабриках сортують не пізніше, ніж через добу після
знесення. Сортування яєць проводять не пізніше ніж через 2 доби після
надходження на пункт сортування.
107

Харків : Світ книг, 2019. 713 с .
2. Яйця курячі харчові. Технічні вимоги. ДСТУ 5028:2008. [Чинний від
2010-01-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2009. 11 с.
3. Яйця більше не вважають шкідливою їжею. URL :
https://zhyvyaktyvno.org/news/yajce-doskonala-prirodna-zha (дата звернення
22.01.2020)
4. Обережно! Сальмонельоз! URL : http://dpssmk.gov.ua/oberezhno-
salmoneloz/ (дата звернення 25.01.2020).
Тішин Олександр Олександрович, студент III курс, група ТК-33

Науковий керівник Лисенко Н. М.
ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ ДЛЯ МИСЛИВСТВА НА

МАТЕРІАЛАХ МАГАЗИНУ «ІБІС»
Вся історія людського роду пов'язана зі зброєю та її застосуванням: на
полюванні і при захисті території і житла, а також членів сім'ї. Вогнепальна зброя
з'явилася лише тоді, коли навчилися готувати особливі суміші, які при загорянні
виділяли велику кількість газів і тим самим дозволяли використовувати цю
властивість в замкнутому просторі для метання будь-яких предметів, які
отримали загальну назву снарядів. Оскільки сучасна рушниця відноситься до
нестандартної вогнепальної зброї, розвиток якої тісно пов'язаний з прогресом у
науці і техніці, то вивчення історії вдосконалення зброї дає можливість
простежити нарощування ефективності її застосування як на полюванні, так і на
війні.
Сучасну мисливську зброю представлено добре відпрацьованими зразками,
зручними в експлуатації і пристосованими до масового виробництва. Це так звана
серійна зброя, яка постійно вдосконалюється в дрібницях, які мало впливають на
експлуатаційні характеристики і кучність бою, але мають важливе значення для
поліпшення і здешевлення технології виготовлення.
Основними світовим виробниками мисливської зброї є: Австрія, Англія,
Бельгія, Угорщина, Німеччина, Іспанія, Італія, США, Фінляндія, Франція, Чехія,
Швейцарія, Югославія, Японія. За якістю найбільше ціниться зброя, вироблена в
Бельгії, Німеччині, Англії, США та Японії.
Полювання – найдавніше заняття людини. Залежно від цілей полювання
його умовно поділяють на промислове та спортивне. Спортивне полювання є
одним з найбільш активних видів сучасного відпочинку, який розвиває фізичну
підготовку та спеціальні навички мисливців-аматорів. В Україні полювання з
вогнепальною зброєю дозволяється громадянам, що досягли 18-річного віку і є
108
членами товариства мисливців. Полювання на деякі види тварин проводиться за

спеціальними ліцензіями [1,3].
Дослідження асортименту мисливських рушниць проведено в магазині
«ІБІС». Асортимент мисливських товарів включає мисливські рушниці для
промислового, аматорського та спортивного полювання; для спортивної стрільби
на стендах; пристосування для догляду за ними; набої; прилади для їх набивання
та інше мисливське спорядження. Асортимент сучасних рушниць класифікують
за системами, типами (призначенням), класами (якості виготовлення).
Основна особливість рушниць з відкидними стволами полягає в тому, що
кожен ствол заряджається одним патроном і не має пристосувань для подання
чергового патрона в патронник після пострілу. Для рушниць цієї системи, при
відкриванні характерно опускання стволів дульними зрізами вниз. При цьому
відкриваються патронники і стрілок може видалити патрон, стріляну гільзу,
зарядити рушницю. Колодка колінчастого, замикаючих механізмів - від 1 до 3.
Рушниці з невідкидними стволами переважно одноствольні: рушниці з
поздовжньо-ковзаючим затвором; рушниці з рухливою цівкою Кольта (їх також
називають помповими або насосними ружами); рушниці зі скобою-важелем
(скобою Генрі) [2].
До групи вогнепальної зброї з невідкидними стволами належать: рушниці
одноствольні з рухомою цівкою, які мають магазин на 3-5 набоїв, перезарядження
проводиться шляхом переміщення цівки рукою. Така конструкція дозволяє при
стрільбі перезарядити рушницю, не відриваючи його від плеча. Вінчестери, що
мають підствольний або коробчастий магазин. Рушниці одноствольні зі скобою-
важелем Генрі. Рушниці одноствольні і однозарядні з болтовим затвором
(поздовжньо-ковзаючим затвором). Рушниці одноствольні, багатозарядні з
поздовжньо-ковзаючим затвором. Рушниці одноствольні, самозарядні з вільним
затвором. Рушниці одноствольні, самозарядні з рухомим стволом. Рушниці
одноствольні, самозарядні з газовим механізмом.
Мисливські рушниці що представлені в асортименті магазину «ІБІС» за
конструктивними особливостями каналу ствола: нарізні, гладкоствольні,
комбіновані. Діаметри стволів гладкоствольних рушниць:12; 16; 20;28;38 калібрів.
Гладкоствольні це зброя що має гладкий канал ствола без нарізів. До появи в
широкому вжитку нарізних стволів у XIX ст. була єдиним типом вогнепальної
зброї. Гладкоствольна зброя застосовується для полювання на птицю та хутрового
звіра дробом на незначну відстань(зазвичай на відстань 50 м). Гладкоствольна
зброя поділяється за кількістю стволів на одно- та двоствольні рушниці.
Нарізна зброя - ці гвинтівки призначаються для стрільби кулею з великою
точністю й іноді на значні відстані. Завдяки спіральним нарізам— заглибленням
всередині ствола– куля, що проходить ним набуває обертальний рух, що
забезпечує більшу точність і дальність її польоту. Мисливські гвинтівки
забезпечують можливість успішної стрільби по великій птиці та середнього
розміру звірові на 200–300 м, а по великому звірі – лосю, оленя і іншими–до 500м.
В магазині «Ібіс» представлено асортимент 290 гладкоствольних та 882
нарізних рушниць, з них 7 одноствольних, 283 двоствольних понад 60 виробників.
109
Оскільки на результат полювання прямо впливає тип патронів, то до

підбору боєприпасів варто підійти виважено. Мисливські гладкоствольні патрони
бувають кульовими, картечними і дробовими. Умовно патрони для
гладкоствольної зброї діляться на малокаліберні – 410, 32, 28; середньокаліберні –
24, 20, 16 та великокаліберні - 12, 10, 8, 4. Найпопулярніші - 20, 16, 12 калібри.
Гільзи для гладкоствольних патронів виготовляють із спресованого паперу,
пластику або металу. Для пернатої дичини варто використовувати патрони з
якомога більш дрібним дробом, оскільки 5 невеликих дробинок надійніше вразять
птицю, ніж 2 великі. При полюванні на гусей рекомендується дроб №4 і №3, не
крупніше 0, на качку - №7 та №4, не крупніше №3. На зайця підходить дроб №5
та №2, не крупніше №1 [2].
Знаряддя для спорядження набоїв та догляду за рушницею. Цей асортимент
включає: аптекарські терези, мірки і дозатори для пороху, дробу, прибори
Барклай, універсальний прибор для спорядження патронів (УПС); калібрувальні
кільця, закрутки і вирубки для пижів тощо. В магазині «ІБІС» представлено 1168
видів гладкоствольних набоїв10 виробників та 617 видів нарізних набоїв 24
виробників [2].
Предмети для екіпірування мисливця – це футляри і чохли для зброї, ремені
для рушниць, сітки мисливські, патронташі, підвіски для дичини тощо. Предмети
для спорядження собак – це намордники, поводки, ошийники тощо. Допоміжні
засоби полювання містять капкани, резинові чучела диких птахів, свистки, ножі,
сокири, фляги тощо. Мисливське спорядження – чохли для рушниць, ремені для
рушниць, патронташі, ножі мисливські, опудала, ягдташі (пристосування для
перенесення впольованої дичини), рюкзаки, сітки мисливські, свистки, манки,
нашийники і повідки для собак. Мисливське спорядження – це одяг який
допомагає вполювати здобич.
Для кожного полювання потрібне своє спорядження аби чудово
замаскуватися під час засідки. Полювання ділиться на чотири типи: полювання на
птицю, полювання на парнокопитних тварин та хутрових мисливських звірів,
тому для кожного з цих видів полювання потрібне своє спорядження. Дослідивши
торговий асортимент магазину «ІБІС» можна відзначити, що основними
торговими марками зброї є Blaser (Німеччина), Remington (США), Merkel
(Німеччина), Mauser (Німеччина), ТОЗ (Росія), Hatsan Arms (Турція), Marlin
(США), Browning (Бельгія), Winchester (США), Fabarm (Італія), Piotti (Італія),
Sauer (Німеччина), Ижмех/Baikal (Росія), Heym (Німеччина), ФОРТ(Україна).
Асортимент мисливської зброї, оптики, пневматики та патронів що
представлено в магазині є достатньо широким. Його формування здійснюється
переважно виробами іноземного виробництва[2].
При формуванні асортименту товарів для полювання слід враховувати, що
вони є складовою частиною проблеми охорони природи. Організоване полювання
в нашій країні повинно не зменшувати, а збільшувати чисельність об’єктів
спортивного полювання як за рахунок скорочення браконьєрства, так і за рахунок
відтворення спеціальних господарствах.
110

1 Юридична газета. Всеукраїнське щотижневе професійне юридичне
видання. URL:https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/zakon-pro-zbroyu-v-
ukrayini.html(дата звернення 18. 02.2020).
2 Офіційний сайт магазину «ІБІС». URL:
https://ibis.net.ua/ua/products/oruzhie-nareznoe41 /(дата звернення 19. 02.2020).
3 ЛІГА закон. Головний правовий портал України. URL:
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/REG2348.html
(дата звернення 19. 02.2020).
Чупахіна Анастасія Сергіївна, студентка, ІІІ курс, група ТК-33


ТА АСОРТИМЕНТУ КАРАМЕЛЬНИХ ВИРОБІВ
Карамель - цукристий виріб, що складається з карамельної маси і начинки

або без неї. Карамельна маса аморфної структури, остигла - тверда, склиста,
хрустка. Слово "карамель" прийшло до нас із французької мови - цукрова
тростина.
Трансформація економіки України висуває нові вимоги до поведінки
підприємств на ринку. Однією з істотних особливостей господарської діяльності
підприємств кондитерської галузі нині є те, що в галузі відчувається постійне
посилення конкуренції. Внаслідок того, що ринок кондитерських виробів
перебуває у постійному розвитку, підприємства мають динамічно вирішувати
питання оцінки стратегії своєї поведінки не тільки у перспективі, але й сьогодні, а
також визначати ступінь своєї стійкості на цьому ринку.
Виробництво карамелі зосереджене як на великих підприємствах з
поточними лініями високої автоматизації, так і на малих виробництвах. Основною
сировиною для одержання карамельної маси є цукор, патока, кислоти,
ароматизатори, барвники. Для отримання начинок застосовують фруктово-ягідні
напівфабрикати, жири, молочні продукти, горіхові ядра, какао-продукти,
яйцепродукти й ін. У виробництві карамельної маси як сировину використовують
кристалічний цукор-пісок (дісахарозу). Патока - тягуча, щільна рідина - являє
собою продукт неповного гідролізу крохмалю. Вона має високу в'язкість, що
обумовлюється наявністю в її составі декстринів. Патока виконує роль
антикристалізатора, без неї практично неможливо одержати цукор в аморфному
стані, як він є в карамельній масі [2].
Карамель класифікують за такими факторами:
1) Залежно від рецептури і способу формування карамель поділяють на
льодяникову і з начинками.
111
2) Залежно від використаної сировини начинки виготовляють таких

найменувань: фруктово-ягідна; лікерна; медова; помадна; молочна; марципанова
або типу марципанової; масляно-цукрова (прохолоджуюча); збивна; кремово-
збивна; горіхова; шоколадна; желейна; із злакових, бобових і олійних культур.
3) Залежно від кількості начинок та їх розміщення виготовляють карамель: з
однією начинкою; з двома начинками; з начинкою, перешарованою карамельною
масою (в складку).
4) Залежно від способу обробки карамельної маси виробляють карамель: з
нетягнутою оболонкою; з тягнутою оболонкою; з жилками, смужками.
5) Відкриту карамель залежно від способу захисної обробки поверхні
поділяють на: глянсовану; дражировану; обсипну; глазуровану шоколадною,
кондитерською або жировою глазур'ю [2].
Карамельну масу можна розрізнити також з врахуванням рецептурного
складу і консистенції. За рецептурою маса буває звичайною (без наповнювачів),
молочною, з наповнювачами (насіння кунжуту, подрібнений арахіс, солод,
борошно соняшника тощо), вітамінізованою, лікувальною, за консистенцією -
звичайна (тверда) і м'яка.
Карамель повинна виготовлятися відповідно до вимог ДСТУ 3893-99
Карамель. Технічні умови. Карамель за рецептурами і технологічними
інструкціями, з додержанням санітарних норм і правил, затверджених за
встановленим порядком.
Враховуючи екологічно несприятливі умови і що склалися в останні роки
структуру живлення раціон людини повинен включати продукти, які містять
біологічно активні речовини (білки, вітаміни, макро- і мікроелементи), які
підвищують стійкість організму до захворювань, до шкідливих впливів
навколишнього середовища і є незамінним для людини джерелом швидкого і
ефективного поповнення енергії.
Важливою задачею, що стоїть перед кондитерською промисловістю, є
створення виробів підвищеної харчової і біологічної цінності.
Перспективний напрям в кондитерській промисловості - розробка
нетрадиційних видів продукції, які будуть швидко і ефективно засвоюватися.
Цього можна добитися завдяки створенню кондитерських виробів з пористою
структурою. Карамель з такою структурою являє собою застиглу скловидну піну.
Важливою властивістю пористої карамелі є здатність швидко розчинятися при її
вживанні.
У концепції здорового живлення важливе місце займає використання
рослинних білків у виробництві продуктів харчування.
Найбільш перспективним джерелом рослинного білка є соя. У виробництві
карамелі соя використовується як білковий збагачувач начинки, вдало
поєднуючись з горіховою і молочно-горіховою начинками. Практикується заміна
горіхової сировини соєвою мукою. Карамель з додаванням продукту "Союшка"
відрізняється підвищеним змістом повноцінних білків, харчових волокон,
зниженим змістом холестерину. Завдяки високому змісту в "Союшке"
натурального емульгатора дентина поліпшується якість виробу, забезпечується
хороша текстура, підвищується живляча цінність [1].
112
Виробники кондитерських виробів приділяють велику увагу збагаченню

карамелі вітамінами і мінеральними речовинами [3].
Визначені наступні групи збагачуючих добавок для карамелі:
- спеціальні вітамінно-мінеральні премікси до складу яких включені
вітаміни групи В, ніацин, фолієвая і аскорбінова кислоти, електролітне
редуцироване залізо і кальцій;
- вітаміни-антиоксиданти;
- вітамінні препарати, так на їх основі (в склад входять вода - і
жиророзчинні вітаміни) розроблені рецептури карамелі;
- мінеральні речовини (солі кальцію, заліза, йоду);
- харчові волокна, розроблені рецептури і технології виробництва зі
сливовим, аличевим, яблучним пюре, багатим пектином, пюре з буряка, свіжих і
заморожених ягід чорної смородини, журавлини;
- в-каротин;
- фітодобавки - овочевого, фруктового, ягідного пюре, екстрактів трав,
сиропів, соків;
- морепродукти - морська капуста, харчові добавки, отримана на основі
морської капусти.
Технологи розробили склад і запропонували оптимальну технологію
виготовлення карамелі, які містять стрептоцид і екстракт солодки, ефірне масло
евкаліпта, які рекомендовані для лікування інфекційно-запальних захворювань
порожнини рота [3].

1 Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових
продуктів : Закон України від 23.12. 1997 р. № 771/97-ВР. Відомості Верховної
Ради України , 1997. № 19
Київ : Світ знань, 2019. 713 с.
3 Технологія льодяникової карамелі з дієтично-функціональними
властивостями / А.М. Дорохович, Л.С. Мазур, С.М. Губський та ін. // Прогресивні
техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі:
зб. наук. пр./ відпов. ред. О.І. Черевко.– Харків: ХДУХТ, 2018. – Вип. 1(27). – С.
96-111.
113
Яровенко Діана Олександрівна, студентка, III курс, група ТК-32

Науковий керівник Лисенко Н. М.
ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ ВИДІВ СИРОВИНИ ДЛЯ

ВИГОТОВЛЕННЯ ПАПЕРУ ТА КАРТОНУ
Папір – надпопулярний у сучасному світі матеріал, що має багатовікову
історію. Але якщо раніше для його створення використовували ганчір’я
(бавовняне, лляне, шовкове тощо), то сьогодні головне джерело паперу –
деревина. За своєю суттю, папір є волокнистим утворенням, виробленим з
целюлози, до складу якого входять різні мінеральні добавки. Джерелом також
може служити вторинна сировина (макулатура і ганчіркова маса).
Для виготовлення паперу годяться будь-які рослинні волокна, які мають
гнучкість. Можна назвати сотні рослин, придатних для виробництва паперу. Крім
того, підходять не тільки рослини, але й кокони шовковичних хробаків, вовна,
шкіра тварин та ін. Спроби робити папір із найрізноманітніших волокон робили
здавна. Досить заплутаним є питання про сировину, яка вживалася в стародавній
час при виробництві паперу. Оскільки в Китаї у давнину папір робили з молодих
пагонів бамбука, то цілком імовірно, що слово походить від старої назви бамбука.
В українській і в багатьох інших європейських мовах назва паперу (фр. Papier,
англ. Paper) явно веде своє походження від грецького papyrus (папірус). До 80-х
років XIX століття анітрошки не сумнівалися, що папір вироблявся арабами з
бавовни; звідки і його назва – «бомбицина» (інакше – charta cottonea). Однак
аналіз показує, що зі зразків паперу, виготовленого з XI до XV століть,
виробленого з бавовни не виявилося ні одного – більшість була виготовлена з
ганчірок. Може бути, ця обставина пояснюється тим, що до Х століття араби,
запозичивши з Китаю способи вироблення паперу з волокон шовкового кокона й
шовковичного (паперового) дерева, та у силу відсутності такої сировини в
Центральній і Малій Азії, перейшли до застосування волокон, що обволікають
зерна бавовни. Але оскільки папір виходив досить пухким й непридатним для
письма, то вони стали використовувати ганчір’я (хоча назва «бавовняний папір»
збереглася) [2].
Головна проблема сучасності полягає не у виборі матеріалу для
виробництва паперу, постачальниками якого є все: поля, луги й ліси, а у
використанні такого матеріалу, що забезпечить світові потреби, й з якого можна
виготовити папір цілком доброякісний – білий, міцний, не проникний для чорнила
при письмі й добре приймаючий фарбу при друкуванні.
Краща деревна маса виходить зі тільки зрублених хвойних дерев, переважно
з ялини, ялиці, сосни, і з листяних (осики). Процес одержання паперової маси з
деревних стовбурів складний і громіздкий. Ще більш складний процес одержання
хімічно очищеної деревної маси – целюлози. Головна мета цього процесу –
видалити із клітковини дерева всі так звані речовини, що інкрустують, лігнін та
ін., які роблять деревину ламкою.
114
Гарна целюлоза виходить із соломи різних злаків, близької по будові до

льону і коноплям. Солому перед відбілюванням очищають на машинах від пилу,
бруду, усяких сторонніх домішок, ріжуть на шматочки й піддають варінню в
казанах, подібних тому, що застосовують для деревної маси, з додаванням їдкого
натру або соди. Після варіння солом’яна маса піддається відбілюванню, а потім
іде в товстих аркушах на паперові фабрики. Отже, на паперових фабриках для
виготовлення паперу може вживатися й механічно здрібнена деревна маса, і
деревна або солом’яна целюлоза, і бавовняні, волокона льону, джутові та інші
ганчірки, а також старий, бувший у вживанні папір, з якого в процесі варіння в
казанах і хімічному очищенні віддаляються чорнило або типографська фарба [1].
Про те, це, так би мовити, класична сировина до якої вже всі звикли. Та що
якщо використати ідею, яка лежить під ногами, як це зробив український школяр,
а нині студент КНУ ім. Т. Шевченка Валентин Фречка. Готуючись до
міжнародного етапу олімпіади з екології, хлопець якраз шукав нову інноваційну
тему для дослідження та вирішив спробувати поставити експеримент з
викладачем хімії та біології, використавши опале листя як замінник деревини. В
ході експеременту отримав міцний аркуш паперу формату А4. Він добре
тримається в руках, має приємний запах і витримує навантаження до 8 кг,
повільно вбирає вологу. За підрахунками, потрібна 1т 681 кг листя, щоби
виділити чисту целюлозу. З такої кількості сировини виходить 1т целюлози, що
дає 20 тис аркушів паперу формату А4, в свою чергу, 20 тис аркушів — це 40
упаковок по 500 аркушів, які зазвичай продаються в магазині. Сировини при
виготовлені паперу з опалого листя потрібно більше ніж з деревини, але тонна
опалого листя в середньому збереже від вирубування 10 дерев. За словами
винахідника, традиційне виробництво паперу дуже довге. За його технологією усе
відбувається в середньому 8 годин, 150 хвилин вариться листя і 10 хвилин його
вибілюють. Хлопець ще пропонує спростити логістику доставки сировини, щоб
готові заводи з виготовлення паперу з опалого листя розташовувалися в зоні, де
протягом року утворюється найбільша кількість такої сировини. Збирання
відбуватиметься за допомогою спеціальних машин, які схожі на газонокосарку.
Вони підгортатимуть цю листяну масу і гранулюватимуть її в тюки. Отримана
сировина зберігатиметься в ангарах або на відкритому просторі. Якщо листя
зберігати в ангарах, то виробництво можна розтягнути на цілий рік, а протягом
осені займатися заготівлею. На заводі сировина завантажується в сепарувальний
бокс, щоб відділити листя від сміття, але його не треба мити, сушити, дробити.
Потім масу завантажують в автоплав та піддають варінню. Після цього
отримують чисту целюлозу, яку збирають на вибілювання. З цієї вибіленої
целюлози отримаємо папір [3].
Уже скоро в Україні може розпочатися виробництво eco-friendly паперу з
опалого листя. Технологія виготовлення паперу з опалого листя RE-leaf успішно
пройшла випробовування на спеціалізованому обладнанні і готова до роботи в
«масштабних умовах». Винахідник пропонує застосовувати папір для
виготовлення пакувальної продукції. Це – обгортковий папір, папір для
екопакетів, екосумок. А також горщиків для насіння рослин, які після руйнування
листа одразу потрапляють в ґрунт [3].
115
Ще один приклад сировини для виготовлення паперу це – коноплі.

Конопляний папір має низку переваг:
- не вимагає відбілювання;
- не жовтіє;
- міцніший і довговічніший за звичайний папір – може зберігатися
століттями;
- стійкий до намокання;
- багаторазово переробляється;
- з одного гектара конопель можна отримати близько 6 тонн целюлози в рік.
Це значно більше, ніж річний приріст одного гектара лісу. Дерева ростуть
десятиліття, а урожай конопель можна зібрати всього через 120 днів після
посадки. Для вирощування лісу потрібні великі ділянки землі, а конопля може
рости практично де завгодно [1] .
Нажаль, повністю відмовитися від деревини поки не можливо, але ці види
сировини та технології є додатковими до вже існуючих методів і не чим не
поступаються їм, як у технологічних аспектах, так і у якості готового виробу.

1 Науково-інформаційна стаття «Українські коноплі».URL: http://ukr-
ekoline.com.ua /(дата звернення 28.02.2020).
2 Офіційний сайт «Свiтова канцелярiя». URL: https://svitkanc.com/istoriya-
vinahodu-paperu-ta-yogo-virobnictva/(дата звернення 20.02.2020).
3 Науково-інформаційна стаття «На часі».URL:
https://nachasi.com/2018/05/23/valentyn-frechka-talk/(дата звернення
20.02.2020).
116
СЕКЦІЯ 4
ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ
ПЕРЕВАГ E-COMMERCE
Дуднік Анастасія Олексіївна, студентка II курсу, група МД-21

відділення фінансів, обліку та маркетингу,
Науковий керівник Тимчик Л.П.,
ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В РЕКЛАМІ

У реаліях стрімкого розвитку ринку стає дедалі важче дослідити попит,
сформувати чітке уявлення про уподобання споживачів та здійснити ефективний
маркетинговий вплив на них. Недостатньо лише розробити новий товар, потрібно
створити нову цінність для споживача та переконати його в якості даного
продукту і здатності задовольняти існуючу потребу.
Однією із складових процесу завоювання ринку є маркетингові комунікації.
Сьогодні велика частина різновидів реклами стає все менш ефективною.
Стандартна реклама не викликає усвідомленої реакції покупців.
Під терміном «нові технології», або інновації, ми розуміємо кінцевий
результат інноваційної діяльності, який постає у вигляді нового або
вдосконаленого товару чи технологічного процесу, які впроваджені на ринок або
використовуються в практичній діяльності.
Потрібно відмітити, що маркетингова політика комунікацій – це наука, яка
розглядає систему загальних настанов, критеріїв та орієнтирів сфери
взаємовідносин між підприємствами та організаціями, з одного боку, та їхніми
клієнтами, з метою досягнення маркетингових цілей [1].
Усі маркетингові комунікації спрямовані на те, щоб надати споживачам
певну інформацію, або переконати їх змінити власну думку. Вони зорієнтовані на
виконання певних завдань, зокрема поінформувати споживача про торгову марку,
підвищити культуру ринку, формування позитивного іміджу компанії, її продукту
чи послуги.
Розробка та впровадження маркетингових інновацій в ринкових умовах – це
єдиний спосіб підвищення конкурентоспроможності та підтримки високих темпів
розвитку організацій та її торгових марок. Маркетингові інновації спрямовані на
більш повне задоволення потреб споживачів, відкриття нових ринків збуту з
метою підвищення обсягів продажів, що є запорукою успішного розвитку
організації.
Найбільш розповсюдженим засобом комунікації є реклама. Ринок реклами –
це поняття, що охоплює комплекс попиту на рекламні послуги та конкурентних
пропозицій, що задовольняють попит на ці послуги.
Рівень інноваційності в рекламі можна діагностувати за такими критеріями:
• використання професійного технічного забезпечення;
• використання новітніх комп’ютерних технологій;
117
• використання нестандартних способів подачі інформації, що виявляється в

появі інноваційних рекламних форм [3].
Однією з найбільш перспективних видів подібної реклами є відеореклама в
місцях масового скупчення людей. Це, так звана, технологія InDoor TV. Фахівці
стверджують, що на неї звертають увагу більше 90% потенційних покупців.
Найбільш застосовуваною стала технологія Just Touch споживач має
можливість з легкістю знайти інформацію, що його цікавить, перевірити наявність
товару в магазині, ознайомитися з програмою закладу, при цьому в полі зору
постійно перебуває логотип бренду. Її можна зустріти в супермаркетах, магазинах
комп’ютерної техніки та мобільного зв’язку [2].
Багато магазинів останнім часом стали оснащуватися різним інтерактивним
обладнанням, призначеним для того, щоб зробити контакт з потенційним
споживачем більш тісним і видовищним. До такого обладнання можна віднести:
- проекційні (віртуальні) і відео-вітрини;
- віртуальні прилавки;
- віртуальні примірочні;
- QR - коди та ін. [2].
Отже, проаналізувавши відповідні джерела, можна зробити висновок, що в
умовах глобального ринку для ефективного просування товару та утримання
лідерських позицій, підприємства використовують нові ідеї, технології у товарах,
послугах та процесах.
Під терміном «нові технології», або інновації, ми розуміємо кінцевий
результат інноваційної діяльності, який постає у вигляді нового або
вдосконаленого товару чи технологічного процесу, які впроваджені на ринок, або
використовуються в практичній діяльності.
Враховуючи настрій споживачів, які втомилися від одноманітності, і
дефіцит рекламних площ, швидше за все, традиційній рекламі доведеться
серйозно потіснитися за тієї причини, що інноваційні рекламні технології більш
захоплюючі, легко засвоювані й ефективні. За підрахунками фахівців, їх
використання здатне збільшити обсяг продажів продукції на 20-45 %. Виробники
погодяться, що це серйозний аргумент на користь інноваційної реклами [2].

1. Лук’янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій: Навч. посібник. –
К.: КНТЕУ, 2000. – 380 с.
2. Електронний журнал «Ефективна економіка»
http://www.economy.nayka.com.ua/
3. Ромат Є. Реклама на нестандартных носителях (эмбиент-реклама) / Є.
Ромат // Маркетинг и реклама 2013. — №1. — С. 33.
118
Катане Тетяна Михайлівна, спеціаліст

Торговельно-економічний коледж КНТЕУ м. Київ
АКТУАЛЬНІСТЬ РОЗГЛЯДУ МОДЕЛІ ОБРОБКИ ВЕЛИКИХ

ОБСЯГІВ ДАНИХ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Швидка і безперебійна обробка значних потоків інформації є однією з
головних завдань будь-якої організації. Тому сьогодні використання
інформаційних технологій є одним з ключових чинників ефективності і
конкурентоспроможності сучасної установи.
В даний час відбуваються стрімкі перетворення глобального
інформаційного простору, яке зачіпає ринок, суспільство, бізнес і державу. Ми
спостерігаємо зародження і беремо участь у розвитку так називаємо його
«цифрова економіка», закони якої ще не до кінця усвідомлені.
Те, що сьогодні мається на увазі під терміном «цифрова трансформація»
(digital transformation) для підприємства, означає, що цифрові технології не тільки
істотно впливають на ефективність його роботи – вони докорінно змінюють його
структуру, ділові процеси, принципи організації і методи управління. В кінцевому
рахунку, цифрова трансформація вже сьогодні визначає ринкові перспективи і
цінність підприємстві на ринках товарів і послуг масового попиту, фінансовому,
телекомунікаційному, мас-мідійному.
Інформаційні технології, будучи за своєю природою високими
технологіями, виступають ефективним інструментом підтримки інноваційного
бізнесу. ІТ-консалтинг включає комплекс послуг по здійсненню заходів щодо
оптимізації інформаційної інфраструктури в системі інформаційної безпеки
господарюючого суб'єкта. Основним продуктом в ІТ-консалтингу є ІТ-стратегія,
що включає розробку і впровадження цільової архітектури інформаційної системи
суб'єкта інноваційної економіки
Інтелектуальний аналіз даних в поєднанні зі статистичним аналізом
дозволяє бізнес-користувачам створювати інтелектуальні системи прогнозування,
розкриваючи закономірності і відносини в структурованих і неструктурованих
даних. Джерелами структурованих даних, наприклад, можуть бути будь-які
довідкові бази даних, корпоративні транзакції.
Системи і інші дані, що мають чітку структуру. Неструктуровані (або
слабоструктуровані) дані – дані, які нам принесла, в значній мірі, цифрова
економіка. Вони не мають заздалегідь визначеної структури, або вона не
організована в установленому порядку. Типовий приклад таких даних – текстові
дані соціальних медіа-контентів, які видаляються з використанням семантичного
аналізу, що враховує емоційну складову, а потім використовуються в процесі
побудови моделі.
Використання інформаційно-аналітичних технологій дозволяє створювати
інтегровані системи управління результатами бізнесу, оптимізувати матеріальні і
фінансові потоки, мінімізувати витрати фінансово-господарської діяльності,
максимізувати прибуток фірми і вирішувати ряд інших завдань [1].
Стратегічною метою впровадження інформаційно-комунікаційних
технологій в усі сфери діяльності сучасного суспільства є створення єдиного
119
інформаційного простору, покликаного вирішувати широке коло питань,

пов'язаних з доступом до єдиних баз даних, оперативного надання статистичної
звітності, створення інтегрованих систем моніторингу різних напрямків
діяльності. Все це сприяє створенню принципово нових можливостей для
розвитку пізнавальної творчої діяльності людини: науково-дослідницької,
організаційно-управлінської, експертної, підприємницької і так далі.
Створення єдиного інформаційного простору сприяє підвищенню
ефективності та якості моніторингу діяльності організацій, інтенсифікації
наукових досліджень різних напрямків, скорочення часу обробки і надання
інформації, оперативності та ефективності управління системою, інтегрованості
національної інформаційної системи в міжнародній системі доступу до
інформаційних ресурсів в області науки, культури, бізнесу та інших сфер
діяльності [2].
Взаємопов'язаними компонентами ІТ-бізнесу інноваційної економічної
системи виступають управління та ризик. Ризик – це можливість мінімізації
несприятливих економічних ситуацій в ході реалізації інноваційних проектів.
Ризик виконує стимулюючу і захисну функції. Характеристиками ризику є
суперечливість, альтернативність, невизначеність. Управління підприємницьким
ризиком в ІТ бізнесі включає в себе стратегію і тактику ризик-менеджменту.
Найважливішими методами аналізу ризику та невизначеності є якісні і кількісні
методи.
Основою оперативного управління бізнес-процесами та проектами, є
система мотивації персоналу і безперервного поліпшення діяльності компанії.
Інтеграція систем стратегічного управління і менеджменту якості реалізується за
допомогою створення і підтримки працездатності єдиної системи цілей,
показників ефективності та критеріїв їх досягнення з використанням програмних
засобів.
Отже, в інформаційному аспекті розуміння терміна «інформаційний
простір» базується на визначенні інформаційної сфери. Інформаційний простір,
або інфосфера, являє собою досить специфічне середовище. У ній помітно
змінюється зміст таких процесів, як взаємодія в процесі спільної діяльності,
конкуренція. Особливо конкуренції через боротьбу за досягнення інформаційної
переваги, за володіння більш розвиненим інформаційним ресурсом, який
відкриває кращі можливості контролю над інформаційним ресурсом.

1. Гусарова О.М. Информационно-аналитические технологии
прогнозирования деятельности организаций : [Электронный ресурс]. – Режим
доступу : http: //applied-research.ru/ru/article/view?id=7962
2. Шемелин А.В. Информационно-коммуникационные технологии в
политике // Вестник ЧитГУ № 4 (49) 2008. С. 107 – 113.
3. Пономарев С. В. Проблемы внедрения
информационнокоммуникационных технологий в систему государственного
управления России: электронное правительство в отставку? // ARS
ADMINISTRANDI. Искусство управления. 2014. №1. С. 91 – 105.
120
Кондратьєв Анатолій Ілліч,

викладач, спеціаліст ІІ категорії
ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМПЮТЕРНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН У
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ КОЛЕДЖІ КНТЕУ
В період сучасних прогресивних соціально-економічних змін Україна
потребує модернізації системи неперервної вищої освіти, оскільки це не лише
відповідатиме національним інтересам і світовим тенденціям розвитку економіки,
а й забезпечуватиме підготовку кваліфікованих робітничих кадрів і молодших
спеціалістів, спроможних навчатися впродовж життя, підвищувати рівень своєї
кваліфікації, здобувати при необхідності іншу професію. У даному контексті
набувають особливого значення такі напрями розвитку цієї освітянської галузі:
інтелектуалізація професійної освіти, врахування науково-технічних досягнень,
упровадження новітніх технологій; особистісно-орієнтований підхід у
професійному навчанні й вихованні; модернізація інформаційно-комунікаційного
та науково-методичного забезпечення її функціонування [1].
Одним із шляхів вирішення даної проблеми є проєктування інноваційних
технологій на засадах інформаційно-комп’ютерних технологій та впровадження їх
у процес підготовки студентів вищих навчальних закладів та коледжів. У
сучасному світі необхідною умовою успішного професійного формування будь-
якого фахівця є рівень інформаційного забезпечення та застосування
інформаційно-комунікаційних технологій. Їх використання в освітній діяльності
надає значні переваги над традиційними методичними системами навчання,
особливо в контексті реалізації особистісно-орієнтованого підходу, оскільки такі
технології більшою мірою сприяють реалізації принципів індивідуалізації та
диференціації навчального процесу, розширенню його змісту, підвищенню
інтенсифікації та результативності навчання в цілому [2].
У навчальному процесі комп’ютерні системи і програмне забезпечення
можуть бути як об’єктом вивчення, так і засобом навчання, тобто можливі два
напрями комп’ютеризації навчання. У першому випадку засвоєння знань, навичок
і вмінь сприяє усвідомленню можливостей комп’ютера, а також його
використання при розв’язанні різноманітних завдань, іншими словами, приводить
до опанування комп’ютерною грамотністю. У другому випадку комп’ютер є
потужним засобом підвищення ефективності навчання. Зазначені два напрями й
утворюють основу комп’ютеризації навчання як соціального процесу.
Впровадження інформаційних технологій у навчально-пізнавальну діяльність
студентів – це один із шляхів підвищення ефективності освіти. Комп’ютери
мають перейти із кабінету інформатики у навчальні аудиторії, спеціалізовані
кабінети і лабораторії [5].
У Торговельно-економічному коледжі Київського національного
торговельно-економічного університету приділяється велика увага впровадженню
у навчальний процес комп’ютерних технологій. Наразі у коледжі ведеться
підготовка молодших спеціалістів із спеціальностей: 071- Облік і оподаткування;
121
072 – Фінанси, банківська справа та страхування; 075 – Маркетинг; 076 –

Підприємництво, торгівля і біржева діяльність; 241 – Готельно-ресторанна справа;
242 – Туризм. Для всіх цих спеціальностей за стандартами освіти є обов’язковим
вивчення інформаційно-комунікаційних технологій. Як відомо, викладання цих
дисциплін проводиться за допомогою трьох методичних «інструментів»: лекції,
практичні заняття та лабораторні роботи.
В результаті налагодженої співпраці викладачів та адміністрації у коледжі
створено комп’ютерні класи із застосуванням віртуальних програм, одною з яких
є National Instrument Work Bench Multisim. Для віртуального моделювання на
комп’ютері припускається, що студент має навички роботи на ПК в середовищі
Windows, крім того, знає фізичну суть процесів, що проходять в схемі, тобто,
підготовлений теоретично в межах програми фізики. Результати віртуального
моделювання відображаються на віртуальних приладах: мультиметрах,
амперметрах та вольтметрах, багатоканальному осцилографі, а на характерографі
студент отримує АЧХ схеми тощо.
Наявність сучасного приладового парку в програмі Electronics Workbench
Multisim надає в розпорядження користувача унікальні можливості для
планування і проведення широкого спектру експериментів: від найпростіших
дослідів до дослідження реальних пристроїв. Такий інструмент є ідеальним
засобом навчання студентів, оскільки дозволяє при моделюванні зняти практично
всі обмеження, що стосуються елементної бази і приладового парку.
Программа Electronics Workbench Multisim корисна для студентів вищих
навчальних закладів усіх форм навчання, які вивчають курс інформатики та
комп’ютерної техніки та фізики оскільки вона істотно розширює можливості
виконання розрахункових та лабораторних робіт, а також кращого їх розуміння.
Як вже було викладено вище, в Торговельно-економічному коледжі
КНТЕУ на базі NI Work Bench Multisim запроваджено виконання лабораторних
робіт з питань моделювання фізичних об’єктів і процесів на І та ІІ курсах.
Студенти, опановуючи курс, навчаються на досить простих схемах користуванню
програмою, що закладає потужне підґрунтя для розумінню процесів
комп’ютерного моделювання та експериментування.

1. Васильєв І. Б. Стан та історичні передумови реформування професійної
освіти в Україні. Професійна освіта: теорія и практика / І. Б. Васильєв. – Харків:
1997. № 1-2. – С. 5–6.
2. Жалдак М. І. Система підготовки вчителя до використання інформаційно-
комунікаційних технологій в навчальному процесі / М. І. Жалдак // Інформатика
та інформаційні технології в навчальному закладі. 2011. – № 4–5. – С. 76–82.
3. Єрмаков І.Г. Компетентнісний потенціал освіти: проектні засади / І.Г.
єрмаков // Рідна школа. – 2006. -№12. – С. 49-51.
4. Кадемія М. Ю., Шахіна І. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в
навчальному процесі : Навчальний посібник / Кадемія М. Ю., Шахіна І. Ю. / –
Вінниця, ТОВ «Планер». - 2011. – 220 с.
http://www.dut.edu.ua/uploads/l_741_96203634.pdf
122
Семеген Олексій Йосипович, студент, ІІІ курс, група 3-М-10/9

ДВНЗ «Тернопільський коледж харчових технологій і торгівлі»,
м. Тернопіль
Науковий керівник Березівська Н.С.,
ЕФЕКТИВНІ ПЕРЕВАГИ E-COMMERCE В УКРАЇНІ

E-commerce в Україні багато років асоціювався з вибором товарів онлайн.
Покупці знаходили потрібну річ, замовляли її по телефону, оформляли
самовивезення або доставку з післяплатою. Але в останні роки навколо
електронної комерції сформувалися цілі галузі, які обслуговують виключно
онлайн-торгівлю.
Так, якщо обсяг ринку онлайн-покупок в 2018 році оцінюється в 65 млрд
грн, то супутні онлайн-оплата, доставка і просування тягнуть ще на 13 млрд грн.
У кожній з цих галузей відбуваються цікаві зміни.
Об'єднувати на одному майданчику товари різних виробників, а не
закуповувати все самому, вже стало звичайною практикою для українських
торговців. Навіть ті ритейлери, які з самого початку не були маретплейсамі -
Rozetka, Allo, Kasta - вже додали на свої платформи товари від інших продавців.
Крос-платформні пропозиції. Так, після угоди Rozetka і EVO на
маркетплейсе Kabanchik.ua (входить в групу EVO) з'явилася можливість отримати
бонуси, якщо раніше була здійснена покупка на Розетці. В EVO кажуть, що в
наступному році подібних пропозицій може стати більше. Конкуренція.
Популярний маркетплейс Prom.ua вирішив скласти конкуренцію OLX і запустив
власну дошку оголошень для приватних продавців. Онлайн і офлайн. Розетка не
обмежені запуском одного офлайнового магазину на Петрівці. У 2018 році у
рітейлера з'явилося ще кілька торгових точок в Києві. Одна з них - прямо на
Хрещатику. Тренд розвивають і в Kasta - якщо в 2016 році у онлайн-рітейлера був
один пункт самовивозу в Києві, то до кінця 2018 виросла ціла мережа з 99 міні-
відділень в 41 місті країни.[1]
Виходячи з даних Ecommerce Europe більше 66% населення України
використовують інтернет кожен день. Крос-девайс став одним із трендів
електронної комерції, близько 40% користувачів шукають товари та послуги через
мобільні пристрої. Українці вважають за краще купувати в Інтернеті товари з
Китаю, шопіться в гіпермаркетах, а також купувати онлайн одяг, взуття, цифрову
та побутову техніку, оплачувати інтернет-послуги, бронювати авіаквитки, готелі і
тури. Згідно з результатами дослідження Google Україна українцям достатньо
одного дня, щоб визначитися з покупкою.Серед країн СНД в сфері affiliate,
Україна вирізняється своєю популярністю гіпермаркетів - 23% продажів, які
складають серйозну конкуренцію товарам з Китаю, які займають 29%.
Незважаючи на те, що в Україні кількість покупок через систему Admitad
перевищує в 3 млн шт. І з них ⅔ доводиться на покупки в китайських магазинах,
українські споживачі вважають за краще більше витрачати на покупки в
українських супермаркетах. [2]
123
Електронна комерція - це сфера економіки, яка включає в себе всі фінансові

і торговельні операції, здійснювані за допомогою комп'ютерних мереж, і бізнес-
процеси, пов'язані з проведенням таких транзакцій. До цього поняття відносяться:
електронний обмін інформацією, електронне рух капіталу, електронна торгівля,
електронні гроші, електронний маркетинг, електронний банкінг, електронні
страхові послуги. Серед переваг можна назвати наступні: глобальний масштаб,
скорочення витрат, поліпшення ланцюжків поставок, цілодобова доступність
бізнесу, персоналізація, швидке виведення товару на ринок, низька вартість
поширення цифрових продуктів.[3] Бізнес активно йде в інтернет з багатьох
причин. Перш за все підприємці розуміють, що такий напрямок комерції дає
широке охоплення аудиторії і, отже, потенційних покупців. Домашнім і
мобільним інтернетом користується значна кількість людей, а значить, стає
простіше донести до них свою пропозицію. Крім того, це дозволяє зробити
охоплення різних сегментів аудиторії. Також e-комерція вимагає менше витрат на
рекламу і просування. Нарешті, можливість взаємодіяти за допомогою інтернету з
банками спростила і функцію документообігу. Категорії онлайн-комерції.
Існує кілька основних систем, за якими здійснюється комерційна діяльність
в мережі інтернет. Вони класифікуються за видами суб'єктів, що беруть участь з
обох сторін.
B2B. Business to business (бізнес бізнесу). Форма відносин, при якій
учасниками угод є комерційні підприємства і організації. За обсягами коштів, що
знаходяться в обороті, B2B є найбільшою категорією електронної комерції.
B2C. Business to consumers (бізнес споживачеві). Спочатку електронна
комерція грунтувалася на надання послуг кінцевому споживачеві, тому дана
форма довгий час була найбільшою за оборотом коштів. Простим прикладом
системи B2C є інтернет-магазин, в якому покупець може вибрати потрібний товар
і оплатити його за допомогою можливостей онлайн-платежів.
C2C. Consumer to consumers (споживач споживачеві). Дана форма
передбачає комерційні відносини між фізичними особами. За допомогою
спеціально організованих майданчиків фізичні особи пропонують товари і
послуги без використання посередників.
B2G. Business to government (бізнес державі). Досить молода, але швидко
розвивається форма комерційних відносин. До неї відносяться різні тендери або
сервіси держзакупівель.
Крім цього, існують бізнес-моделі, що працюють в зворотному напрямку
(C2B або G2B), спрямовані на підтримку бізнесу або пропонування йому своїх
послуг. Ці форми відносин поки не мають великого охоплення і знаходяться на
стадії розвитку.[4]

1. Нові форми e-commerc: як змінився онлайн-ритейл за рік
Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://psm7.com/ukraine/ukrainskij-e-
commerce.html
124
2. Як розвивається e-commerce в Україні [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: https://sostav.ua/publication/kak-razvivaetsya-e-commerce-v-ukraine-
81610.html
3. Електронна комерція URL: https://psm7.com/e-commerce
4. Категорії онлайн-комерції [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.seonews.ru/glossary/elektronnaya-kommertsiya/
Скрицька Яна Миколаївна, студентка, ІІ курс, група ТМС-8

відділення підприємництва, торгівлі та біржової діяльності,
Житомирського торговельно- економічного коледжу КНТЕУ м.Житомир
науковий керівник Плахотнюк І.М.,
спеціаліст І категорії
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ «БЛОКЧЕЙН» В

ТОВАРОЗНАВСТВІ ТА ЛОГІСТИЦІ
Концепція технології «блокчейн» була описана в 2008 р як основа для
функціонування віртуальної валюти, що отримала назву «біткойн». Її суть полягає
в побудові за певними правилами ланцюжка блоків, що містять інформацію і
зберігається одночасно на безлічі різних комп'ютерів учасників процесу, які, в
свою чергу, проходять синхронізацію. Кожен наступний блок містить інформацію
про попередньому. Запис цієї інформації не має зворотного процесу - її не можна
видалити або замінити. Технологія «блокчейн», більшості відома завдяки
криптовалюта, має перспективи набагато більшого застосування, ніж виключно у
фінансовій сфері.
Основними перевагами блокчейна є децентралізація, безпека, прозорість і
надійність. Застосування даної технології може зменшити кількість контрагентів
задіяних в ланцюжку ділових відносин, збільшити швидкість виконання операцій
та забезпечити їх надійність, значно спростити процедуру укладання угод і багато
іншого. На її основі вже влаштовують експерименти зі створення цифрового
розподільного журналу в різних сферах. Такі великі компанії, як виробник
програмного і апаратного забезпечення IBM, торгова мережа Walmart, лідер в
інтернет-торгівлі Amazon, транспортно-експедиційна компанія UPS, Nestle і
Unilever вже мають досвід впровадження системи блокчейн в побудові ланцюга
поставок. Технологія може застосовуватися як на окремо виділених ринках однієї
країни, так і на світовій арені. Лідер контейнерних перевезень Maersk, спільно з
компанією IBM, вже займається розробкою цифрової торгової платформи, метою
якої є максимальне поєднання і використання всієї логістичної організації. Також
вже є позитивний досвід застосування блокчейна компанією Walmart. З 2016 року
вона використовувала технологію при поставках манго з Мексики і свинини з
Китаю. Метою було вдосконалення системи відстеження товарів. Компанія
Carrefour дала можливість своїм покупцям відстежити весь ланцюжок руху овочів
і виробів тваринного походження. Для того, щоб дізнатися історію
транспортування і зберігання, а також всі подробиці походження покупки, досить
сканувати QR-код, розміщений на упаковці продукції. У українській практиці
125
теж є випадок використання блокчейна на державному рівні. У 2018 року в

Єдиній державній інформаційній автоматизованій системі була введена система
повного поштучного обліку алкогольної продукції. Рух усіх одиниць продукції
створює ланцюжок блоків незмінних транзакцій, які дублюються і зберігаються в
центрах обробки даних в Держзнаку. Блокчейн дозволяє створити альтернативний
спосіб підтвердження наявності та володіння юридичними документами, надавати
докази країни походження 18 продуктів, відстежити весь шлях переміщення
товару і фіксувати кожну ланку в ланцюжку поставок. Технологія не
контролюється посередниками, такими, як банк або уряд. Це дає їй переваги у
вигляді зниження ризику злому, розкриття конфіденційної інформації,
унеможливлює приховати зміни, не вимагає дорогого дотримання урядових норм,
а також незалежності від стабільності фінансової установи. Застосування даної
технології дозволить зменшити кількість контрагентів, задіяних в ланцюжку
ділових відносин, збільшить швидкість здійснення операцій, спростить процедуру
укладання угод, знизить транзакційні витрати і поліпшить видимість на всьому
шляху руху товару. Вона є надійною заміною будь-якого алгоритму контролю
цілісності. Дана технологія ідеально підходить для впровадження в управління
ланцюгами постачання й логістику, наприклад, торгових мереж і закладів
громадського харчування. Ці сфери мають досить довгі послідовності операцій і
велику кількість учасників процесу.
Необхідність проведення інвентаризації, складання списку потрібних до
поповнення товарів згідно з планом і саме їх формування, перевірка продукції на
складі та її замовлення продукції на точку, відправка і реєстрація на кожному
етапі руху, звіт про відправку і прийом, перерахунок недостачі і т.д. Сюди ж
залучено величезну кількість сполучного персоналу. І, найголовніше, все це
розрізнені системи. А всі ці системи по-своєму недосконалі. Прозорість,
спільність, консолідація, зниження числа діючих осіб - ось що забезпечить
впровадження технології «блокчейн» в логістичне пристрій компанії. І ряд
проблем, таких як контрафактна продукція, втрата інформації, спрощення
процедури сертифікації сільськогосподарської продукції, фінансовий і
податковий контроль з з боку держави і багато іншого, можуть бути вирішені
простим використанням даної технології. Система «блокчейн» допоможе
відстежити не тільки «цілісний» продукт, наприклад, м'ясо, а й «складовою»,
наприклад, кондитерських виробів. Таким чином, глянувши на склад, за
допомогою технології «блокчейн» можна буде дізнатися історію кожного
інгредієнта. Де і як вирощено, як вироблено, яким чином зберігалося і
переміщалася. Все це достовірно і прозоро, що на тлі загальної стурбованості за
здоров'я, збільшить довіру споживача до купується товару. Однак деякі експерти
скептично ставляться до даної системи, сподіваючись на те, що кінцевого
споживача все це не особливо цікавить і в більшості випадків він не буде
користуватися можливістю перевірки, так як вивчати кожен товар в своєму
кошику - це занадто витратний за часом процес. А якщо це не затребуване
споживачем, то і особливого поширення в ритейлі навряд чи отримає. Причинами
введення даної системи можуть стати лише різні регулятори. Але і вони можуть
замість ще мало вивченою системи «блокчейн» використовувати вже зрозумілу
126
всім технологію електронно-цифрового підпису. Незважаючи на практичну

необхідність впровадження технології, вона, як і всі рішення, має власні недоліки
і перешкоди. До таких можна віднести необхідність реорганізації вже наявних
бізнес-процесів, важко оцінюється економічна ефективність впровадження
системи блокчейн як в діяльність самої організації, так і в рух товару, складність в
розумінні суті підходу особами, які приймають рішення, необхідність
інвестування в проектування і розробку нових ланцюгів поставок, поки що мала
кількість кваліфікованого персоналу в сфері блокчейна, а також потреба інтеграції
вже використовуваних технологічних платформ з залученої технологією.
Технологія «блокчейн» є важливим відкриттям і стає основою багатьох
майбутніх розробок.особливості її роботи складають міцний фундамент для
подальшого розвитку технологій в усі можливі структури. Їй вже знайшлось
застосування в товарознавстві та логістиці, однак використані зараз функції
далеко не повно розкивають її потенціал. Ідея все ще потребує розвитку та
розширення її використання.

1. Marco Iansiti, Karim R. Lakhani. The Truth About Blockchain / Harvard
Business Review, 2017. 118-127 с.
2. Hokey Min. Blockchain technology for enhancing supply chain resilience /
Business Horizons, 2019. 35-45 с.
3 Інформаційна група Інтерфакс.сайт: http://www.interfax.ru/business/591657
4 Інформаційне агентство ТАСС.сайт: https://tass.ru/ekonomika/5027765
Тимчик Лариса Петрівна

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА

СУЧАСНОГО БІЗНЕСУ
Нестабільність і динамічність зовнішнього середовища становлять нові
вимоги до сучасного розуміння підприємницьких технологій. Внутрішні та
зовнішні зміни, що відбуваються на підприємствах ведуть до порушення його
рівноваги, що провокує зниження ефективності його діяльності. Гнучкість і
адаптивність підприємства є одними з головних чинників підвищення його
економічної стійкості. У сучасному бізнесі інформаційні технології є важливою
складовою підприємства, як стратегія, організаційна структура, процеси,
оргкультура і інші змінні.
Науково-технічний прогрес давно перетворився на рушійну силу в розвитку
людського суспільства і його інститутів. Сучасні технології представляють
організаціям колосальний потенціал можливостей для розвитку, радикальним
чином змінюють їх цілі, структуру і системи управління організацією та її
людським потенціалом [1].
127
Стрімкі тенденції розвитку технологій диктують компаніям свої умови і

вимоги в здійсненні бізнес-процесів. Сьогодні процес управління людськими
ресурсами слід розуміти як сукупність взаємозв'язків і взаємодії інформації та
заходів. Конкурентна перевага сучасних організацій не може досягатися без
застосування інформаційних технологій, які впливають на стратегію, бізнес-
процесів, організаційну структуру, лідерство, організаційну культуру, систему
стимулювання, модель компетенцій співробітників. Інформаційна революція
робить істотний вплив на конкуренцію, на структуру галузі, створення
конкурентної переваги, появу нових видів бізнесу [2, с. 108].
Інтернет означає механізм, за допомогою якого люди і організації
обмінюються грошима, здійснюють операції, повідомляють про події,
висловлюють думку і сприяють розвитку нового знання [3, с. 4]. Д. Тапскотт
робить акцент на розвитку нового способу ведення бізнесу – мережевих компаній,
поява яких стала можливою завдяки розвитку Інтернету.
На відміну від матеріальних ресурсів, привабливою рисою компетенцій
фірми є вироблення додаткової вартості через більш ефективне використання
ресурсів. Причина цього полягає в тому, що в своїй масі вони ґрунтуються на
знаннях. Результатом обміну знаннями і навичками між людьми, позиціями в
організації ієрархії і організаційними функціями часто є підвищення
конкурентоспроможності фірми. Однак отримання таких позитивних результатів
вимагає певних зусиль.
Однак в сучасному світі технології швидко копіюються і удосконалюються
іншими підприємствами, що ускладнює збереження диференціації та
конкурентної переваги. Стратегічне позиціонування набуває величезну
важливість в конкурентній боротьбі. Важливим інструментом аналізу ролі
інформаційних технологій є ланцюжок створення цінності, запропонований М.
Портером, що представляє собою систему взаємопов'язаних видів діяльності,
процесів. Ланцюжок цінності однієї компанії включено в загальну систему
цінностей, що представляє всі види діяльності, необхідні для створення кінцевої
споживчої вартості. Система цінності включає ланцюжка цінності постачальників
і покупців.
Одним з найскладніших моментів проведення будь-яких реорганізацій, в
тому числі і впровадження автоматизованих систем управління персоналом, є те,
що крім робіт по реалізації проекту, потрібно цілий комплекс дій навколо них, що
забезпечують ефективне впровадження і експлуатацію нововведень. Серед
основних проблем впровадження і розвитку автоматизованих систем управління
персоналом виділяють протидію з боку керівників, а також опір змінам
співробітників компанії [4].
Кероване комп'ютером виробництво дозволяє забезпечити високу якість і
гнучкість робіт, а також скоротити час і витрати. Компонент обробки інформації
включає дії по отриманню, обробці і передачі даних, необхідних для здійснення
необхідного процесу. Інформаційні технології дозволяють збирати і переробляти
великий обсяг різноманітних даних. Обробка інформації стає результатом
використання інформаційних систем, що дозволяє виконувати завдання швидше і
якісніше [5, с. 113].
128
Крім того, інформаційні технології істотно підвищують якість управлінської

діяльності. Вони дозволяють проводити планування і контроль процесів і вносити
своєчасні корективи в діяльність організації, забезпечують швидкий доступ до
необхідної внутрішньої і зовнішньої інформації, підтримують прийняття рішень
співробітниками і менеджерами різних рівнів, сприяють ефективній спільній
роботі і якісним внутрішньокорпоративним комунікаціям. Інформаційні
технології підтримують виконання основних видів діяльності: ведення
управлінського обліку, фінанси, маркетинг, операційний менеджмент, управління
людськими ресурсами.
Таким чином, в сучасній економіці інформаційні технології є важливим
організаційним елементом, що забезпечує конкурентні переваги і сталий розвиток
підприємства. Критично важливим фактором стає відповідність стратегії таких
внутрішніх організаційних елементів, як інформаційні технології, бізнес-процеси,
організаційна структура, тип лідерства, організаційна культура, система
стимулювання, компетенції співробітників організації. Відповідність ключових
організаційних елементів підвищує ефективність діяльності підприємства і
дозволяє реалізувати його стратегію.

1. Армстронг М. В. Стратегическое управление человеческими ресурсами /
М.В.Армстронг – Москва : ИНФРА, 2002. – 11 с.
2. Портер М., Миллар В. Роль информации в достижении конкурентного
преимущества // М. Портер. Конкуренция. Санкт-Петербург : Вильямс, 2000,
258 с.
3. Tapscott D. Rethinking Strategy in a Networked World (or Why Michael
Porter is Wrong about the Internet) II Strategy + Business. 2001. № 24. P. 1 – S.
4. Стенюков, М. В. Составление документов на компьютере /
М.В.Стенюков, О.А. Кузнецова. – Москва : Приор, 2005. – 104 с.
5. Тапскотт Д., Уильямс Э. Д. Викиномика. Как массовое сотрудничество
изменяет все. Издательство: BestBusiness-Books, 2009.
Ткаченко Оксана Олексіївна, старший викладач

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ В ОНЛАЙНОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

В процесі розвитку сучасної економіки постійно відкриваються нові шляхи
здійснення підприємницької діяльності. Активний розвиток інформаційних
технологій і мережі Інтернет створюють принципово нові умови для розвитку
бізнесу: формування нових ринків, виникнення попиту на нові товари і послуги,
створення принципово нових пропозицій. До таких нових явищ слід віднести
розвиток електронного бізнесу, зокрема електронної комерції.
Електронний бізнес, або електронна комерція – це обмін даними через
Інтернет, це і електронна пошта, і факсимільний зв'язок, передача даних з одного
комп'ютера на інший, збір даних через Інтернет. По-друге, це обмін електронними
129
бланками, каталогами, довідниками, дошки оголошень, інформаційні послуги,

служби новин і тощо.
Поява електронної комерції призвела до того, що підприємства придбали
додаткові конкурентні переваги: відкрилися нові можливості для ведення бізнесу.
Ведення бізнесу в інтернет-середовищі є набагато дешевше, ніж відкриття малого
бізнесу. Крім того, вдається залучити більшу кількість клієнтів і, як наслідок,
швидше реалізувати свій товар.
Важливою особливістю електронної комерції є те, що джерелом
маркетингової діяльності в Інтернеті може виступати будь-який з трьох типів
учасників процесу руху товару: виробники, посередники і покупці.
Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу будь-якого масштабу
необхідно для вирішення завдань для зростання і реструктуризації економіки
країни, її трансформації з ресурсної в високотехнологічну і наукомістку
економіку знань.
В даний час економічний ефект від використання технологій електронної
комерції є позитивним і має позитивну динаміку зростання [1]. На сучасному
етапі суспільного розвитку ця сфера діяльності є невід'ємною частиною
людського життя. Електронна торгівля має масу переваг, які призводять до
зниження цін на послуги і товари. У свою чергу це сприяє підвищенню обсягів
онлайн-торгівлі.
В якості основного чинника зростання сектора онлайн-торгівлі виступає
стійкий приплив нових користувачів мережі Інтернет, в основному, користувачів
мобільного інтернету (планшетів, смартфонів) [2].
Також необхідно враховувати загальну світову тенденцію цифровізації
суспільства з метою мінімізації витрат на будь-яких операціях і транзакціях, якщо
вони можуть бути переведені в глобальну мережу.
На сьогоднішній день конкуренція з боку віртуальних магазинів зростає:
вони починають змагатися з компаніями, що здійснюють свою діяльність
виключно на ринку, в сфері ціноутворення. Останні, в силу неможливості
скорочення витрат в роздрібній торгівлі, не можуть знизити ціну товару і
залучити тим самим покупця.
Вибір і пріоритетність конкурентних переваг залежить від виду діяльності,
що здійснюється за допомогою комерції: продаж власних товарів і послуг,
покупка товарів і послуг для власних потреб або для інших споживачів, тільки
залучення та ознайомлення споживачів і т.д. У кожній із цих діяльностей метою
повинно бути не просто отримання прибутку, а досягнення задоволеності
споживачів якістю і надійністю сервісу засобами електронної комерції.
Електронна комерція – це транзакція, яка здійснюється в мережі
комп'ютерів, пов'язаних між собою, після завершення якої визначаються права
користування послугою або товаром [3].
Під електронною торгівлею мається на увазі діяльність економічних
суб'єктів, пов'язана з реалізацією комерційних операцій з використанням
електронних засобів обміну інформацією [4].
Сьогодні саме інформаційно-комунікаційні технології виступають як
визначальний фактор економічного розвитку [5]. При дослідженні питань,
130
пов'язаних з електронною торгівлею, слід виділити наступні визначальні фактори

– наявність комерційної угоди, здійснення або укладання якої відбувається в
мережі Інтернет і відбувається без фізичної присутності сторін. Як результат,
право власності на послугу або товар переходить від одного учасника до іншого.
Таким чином, серед різних форм продажів в Інтернеті, найбільш
актуальними залишаються електронні магазини. Загалом, роль електронної
комерції зводиться до того, що вона є одним з головних інструментів, які задають
високі темпи зростання економіки.

1. Цинбяо, С. Особенности применения больших данных в электронной
коммерции // Международная торговля и торговая политика. – 2017. – № 4 (12). –
С. 114-119.
2. Статистические данные исследовательского агентства «e-Marketer»
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://еmarketer.com/
3. Идрисов, М. Н. Рынок онлайн торговли / М. Н. Идрисов, С. А.
Шавшина // Научное сообщество студентов ХХI столетия. Экономические науки:
сб. ст. по мат. ХХХI междунар. студ. науч.-практ. конф. – Новосибирск: изд.
СибАК, 2015. – № 4 (31). – С. 7-12
4. Статистические данные исследовательского агентства «GfK»
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.gfk.cоm/ ru/insaity/press-
rеlease/issledovanie-gfk-zа-205-god-internet-аuditorija-v-rossii-uvelichilas-eshеna-4-
mln-chelоvek/
5. Третьякова, А. С. Электронная торговля как особый канал
распределения товаров / А. С. Третьякова, М. А. Петруша // Экономика и социум.
– 2016. – № 4-2 (23). – С. 359-361.
Трофіменко Євгенія Сергіївна, студентка, ІІ курс, група МД-21

відділення фінансів, обліку та маркетингу
Науковий керівник Тимчик Л.П.,
ЕЛЕКТРОННИЙ МАРКЕТИНГ - ОСНОВНИЙ МЕТОД

КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ
На сьогоднішній день конкуренція на ринку зростає, а з нею й потреба в
послугах інтернет маркетингу. Складно знайти велике індустріальне
підприємство, яке не просуває себе в мережі. Тенденції зростання можна легко
побачити і по постійному розширенню торговельних інтернет-майданчиків, а
також зростанню їх кількості.
На конкурентоспроможність впливає низка чинників, які об’єктивно
впливають на підприємство, а також суб’єктивних, які залежать від команди
управління підприємствами, організації.
131
Конкурентоспроможність підприємства передусім визначається такими

чинниками, як споживчі властивості товарів, міра маркетингової підтримки.
Характеристика цільових ринків, які визначають конкурентоспроможність
підприємства, виявляється настільки значною та своєрідною, що неможливо
запропонувати єдину методику збирання даних стосовно її обробки та
ідентифікації для прийняття відповідних рішень.
Досить широке коло таких чинників звужується концентрацією уваги на так
званих конкурентних перевагах підприємства, тобто таких характеристиках чи
властивостях, які забезпечують підприємству переваги над прямими
конкурентами.
Також потрібно відмітити, що конкурентні переваги – це різноманітні
особливості будь-якої із сфер діяльності фірми, за допомогою яких підприємство
має перевагу над своїми конкурентами у досягненні однієї цілі.
Електронна комерція — це сфера цифрової економіки, що включає всі
фінансові та торгові транзакції, які проводяться за допомогою комп'ютерних
мереж, та бізнес-процеси, пов'язані з проведенням цих транзакцій.
У багатьох випадках електронна комерція дозволяє скоротити шлях
перепродажу продукту від виробника до споживача. Це можливо завдяки
використанню інтернет-технологій, що надають можливість ефективної прямої
взаємодії з кінцевим споживачем, тому компанії можуть виконувати роль, яку
традиційно виконували проміжні постачальники. Це також дозволяє
накопичувати інформацію про усі продажі та про усіх клієнтів, що у свою чергу
дозволяє виконати досконалий бізнес-наліз та маркетингові дослідження. Це є
великою перевагою у конкурентній боротьбі.
Електронне середовище широко використовується для доставки цифрового
медіа-контенту (музика, фільми, преса тощо), корисної інформації, освітніх
матеріалів, а також компаніями-виробниками програмного забезпечення для його
продажу.
До електронної комерції відносять електронний обмін інформацією (англ.
Electronis Data Interchange, EDI), електронний рух капіталу (англ. Electronic Funds
Transfer, EFT), електронну торгівлю (англ. E-Trade), електронні гроші (E-Cash),
електронний маркетинг (англ. E-Marketing) тощо.[
Електронний маркетинг – це соціальний та управлінський процес,
спрямований на задоволення потреб споживачів у мережі Інтернет при створенні
пропозиції та обміну товарів / послуг за допомогою інформаційно-комунікаційних
технологій [1, c.192].
Враховуючи все вище сказане, потрібно відмітити, що інтернет-маркетинг в
першу чергу надає споживачеві можливість отримати інформацію про товари.
Будь-який потенційний споживач може, використовуючи інтернет, отримати
інформацію про товар, а також купити його. Хоча, якщо там не буде інформації
про один товар, або він її не знайде, то, швидше за все він придбає інший товар у
конкурента.
Спираючись на концепцію маркетингу, яка передбачає, що уся діяльність
організації повинна мати за головну мету задоволення потреб користувачів,
оскільки це – найкращій шлях досягнення власних цілей росту та підвищення
132
рентабельності організації [2, с.15], а також на вище приведені визначення, можна

дати наступне визначення інтернет-маркетингу. Інтернет-маркетинг – це процес
використання сучасних інформаційних інтернет-технологій при проведені
маркетингових досліджень, розробки товару, встановлення ціни, доведення до
споживача та впровадження нових підходів з стимулювання збуту з метою
максимального задоволення потреб споживачів через інноваційну організацію
матеріального та інформаційного обміну.
Отже в електронному маркетингу використовуються ті ж самі елементи
комплексу маркетингу — 4Р (продукт — product, ціна — price, канал розподілу —
placement та просунення — promotion), але кожний елемент має свої особливості.
Товарна політика в Інтернеті має свої особливості, які обумовлено
характеристиками аудиторії Інтернету, специфічними особливостями процесів
комунікації й деякими іншими факторами.
Під товарною політикою розуміється маркетингова діяльність, яка пов'язана
із плануванням і здійсненням сукупності заходів і стратегій з формування
конкурентних переваг і створення таких характеристик товару, які роблять його
постійно цінним для споживача й, тим самим, задовольняють ту або іншу його
потребу, забезпечуючи відповідний прибуток фірмі. [3]
Інтернет-маркетинг зробив величезний вплив на ряд ділових сфер,
включаючи музичну індустрію, банківську справу, ринок портативних
електронних пристроїв (мобільні телефони, плеєри і т. д.), так званий «блошиний
ринок» і головне — на рекламу.
Інтернет-маркетинг також вплинув і на банківську індустрію. Все більша
кількість банків пропонують свої послуги в режимі онлайн. Онлайн-банкінг є
більш зручним для клієнта, оскільки позбавляє від необхідності відвідувати
щоразу банк або його філії. У США на сьогоднішній день близько 50 мільйонів
чоловік користуються послугами онлайн-банкінгу. Онлайн-банкінг є одним з
найбільш швидкозростаючих секторів інтернет-бізнесу. Збільшуються швидкості
інтернет-з'єднань займають у цьому виключно важливу роль. З усіх користувачів
Інтернету близько 44 % користуються послугами інтернет-банкінгу.
Ефект на рекламну індустрію був і залишається воістину величезним.
Протягом всього декількох років обсяг онлайн-реклами стрімко виріс і досяг
десятків мільярдів доларів на рік. Рекламодавці почали активно міняти свої
уподобання і сьогодні інтернет-реклама вже займає більшу ринкову нішу, ніж
реклама на радіо (в розвинених країнах). Інтернет-маркетинг досить сильно
вплинув на сектор B2B, і цей вплив з кожним днем посилюється [2] .
Аналізуючи проблематику даної теми, потрібно зробити висновок, що
застосування методів інтернет-маркетингу націлене на економію коштів (на
заробітній платі співробітників відділів продажів і на рекламі), а також на
розширення діяльності компаній (перехід з локального ринку на національний та
міжнародний ринок). При цьому як великі компанії, так і малі, мають більш
урівноважені шанси в боротьбі за ринок. На відміну від традиційних рекламних
медіа (друкованих, радіо і телебачення), вхід на ринок через інтернет є не надто
витратним. Важливим моментом є те, що на відміну від традиційних
133
маркетингових методів просування, інтернет-маркетинг дає чітку статистичну

картину ефективності маркетингової кампанії.
У порівнянні з іншими видами медіамаркетинга (друкованими, радіо і
телебаченням), інтернет-маркетинг росте дуже швидко. Він завойовує все більшу
популярність не тільки у бізнесі, але і у звичайних користувачів, які хочуть
просунути свій ефективний веб-сайт або блог і заробити на ньому.

1. Плескач В. Л. Технології електронного бізнесу : Монографія / В. Л.
Плескач. ― К. : КНЕУ, 2004. ― 223 с.
2. Семеняк И. В. Стратегический маркетинг : учеб. пособ. / И. В.
Семеняк. – Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2007. – 304 с.
3. Успенский И.В. Интернет-маркетинг: Учебник [Электронный ресурс]
/ И.В. Успенский. – СПб. : Изд-во СПГУЭиФ, 2003. – Режим доступа :
www.aup.ru/books/m80/
4. Інтернет-маркетинг: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. /
І. Л. Литовченко. — К. : Центр. учб. л-ри, 2011. — 332 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с.
324—331 (100 назв).
Цимбалюк Вікторія Вікторівна, студентка, III курс, група 3-М-10/9

товарознавче відділення
ДВНЗ «Тернопільський коледж харчових технологій і торгівлі»
Науковий керівник Березівська Н.С.
ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ В КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Електронна комерція (e-commerce) – це організація більшості бізнес-
процесів підприємства за рахунок їхнього проведення електронним чином. Сюди
відносять електронний обмін інформацією, електронний рух капіталу, електронну
торгівлю, обіг електронних грошей, електронний маркетинг, електронний банкінг,
електронні страхові послуги тощо. [1]
Характерними рисами електронної комерції в порівнянні з традиційною є:
1. Зростання конкурентоспроможності фірми за рахунок зменшення витрат
на організацію бізнесу, на рекламу та просування товару (послуги), на
обслуговування клієнтів, на підтримку комунікацій, зменшення витрат часу на
взаємодію з клієнтами та діловими партнерами, розширення до- і після продажної
підтримки;
2. Розширення та глобалізація ринків: для Internet не існує географічних
кордонів, часових обмежень, вихідних, причому вартість та швидкість доступу до
інформації не залежить від віддалі до її джерела (за винятком транспортних
витрат по доставці придбаного товару). У зв'язку з цим малі та середні
підприємства можуть успішно конкурувати на глобальному ринку, а споживачі
мають можливість одержувати максимально широкий доступ до товарів і послуг;
134
3. Персоналізація взаємодії: за допомогою інформаційних мереж фірми

можуть одержувати детальну інформацію від кожного клієнта та автоматично
надавати товари та послуги за масовими ринковими цінами;
4. Зміни в інфраструктурі за рахунок зменшення частки або повного
виключення матеріальної інфраструктури (будівлі, споруди), скорочення кількості
персоналу, зменшення кількості посередників.
5. Створення нових продуктів і послуг, наприклад, служби електронної
поставки і підтримки, надання довідкових послуг, послуг з встановлення
контактів між замовниками та постачальниками і т.п. [2]
Основним мотивом ведення електронного бізнесу для компаній є отримання
додаткової конкурентної переваги. Проте поняття конкурентоспроможності щодо
електронної комерції значно змінилося протягом останніх років. Якщо раніше
використання цифрових технологій фірмою було фактором
конкурентоспроможності, то сьогодні електронний бізнес стає вимогою часу і на
ринку електронної комерції з’являються свої фактори конкурентоспроможності.
Крім класичних конкурентних переваг, конкурентоспроможність
підприємств почали визначати нові детермінанти, зокрема концентрація капіталу,
IT-розробки, володіння патентами, новизна, якісне програмне забезпечення,
бренд, унікальний дизайн та бізнес-процеси. За даними Європейського науково-
дослідного центру конкурентоспроможності, трьома умовами
конкурентоспроможності бізнесу є функціональність, безперервне підтримання
здатності до змін та продуктивність. [3]
Електронна комерція має безліч переваг:
- значно збільшується оперативність одержання інформації, особливо при
міжнародних операціях;
- значно скорочується цикл виробництва і продажу, тому що немає
необхідності щораз вводити отримані документи,
- знижується імовірність виникнення помилок під час введення документів;
- значно знижуються витрати, пов'язані з обміном інформацією за рахунок
використання більш дешевих засобів комунікацій;
- використання інтернет-технологій електронної комерції дозволяє компанії
стати більш відкритою по відношенню до клієнтів;
- використання інтернет-технологій електронної комерції дозволяє легко і
швидко інформувати партнерів і клієнтів про продукти і послуги;
- використання інтернет-технологій електронної комерції дозволяє
створювати альтернативні канали продажів, наприклад, через електронний
магазин на корпоративному сайті. [2]
Отже, в сучасних умовах значна частина економіки та бізнесу стають
електронними і переміщуються у глобальне середовище мережі Інтернет. Одним
із засобів здійснення і підтримки процесів інформатизації в економічному
середовищі є електронна комерція, яка дає змогу максимально ефективно
здійснювати комерційні операції, оперативно реагувати на зміни ринку товарів та
послуг, розширювати сфери впливу комерційних суб'єктів та посилювати їх
конкурентні переваги. [5]
135

1.Переваги та характерні риси електронної комерції. Використання елек-
тронної комерції в міжнародному бізнесі. Інструментарій електронної комерції. -
[Електронний ресурс]. - Режим доступу:
https://studopedia.com.ua/1_28794_perevagi-ta-harakterni-risi-elektronnoi-
komertsii.html
2. Електронна комерція [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
https://pidruchniki.com/17550707/informatika/teoretichni_osnovi_elektronnoyi_komert
siyi
3. Буй Т.Г., Гаврилів І.Я. Розвиток електронної комерції як інструмент
підвищення конкурентоспроможності українських компаній [Електронний
ресурс]. - Режим доступу:
http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/6785/Bui_Rozvytok_elektronno
i_komertsii%20.pdf
4. Проблеми та перспективи електронної комерції в Україні [Електронний
ресурс]. - Режим доступу: https://biblio.onat.edu.ua/handle/123456789/2234
136
КАРТА УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ

137
Київський національний торговельно- економічний університет

03115, м. Київ, вул. Львівська, 2/4

www.tekknteu.kiev.ua

Zbirnyk Tez Tek 2020

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Zbirnyk Tez Tek 2020

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО- ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ІІ ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ

25 лютого 2020 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ІІ ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ

25 лютого 2020 року

Актуальні проблеми та перспективи розвитку торгівлі в умовах

В збірнику тез доповідей ІІ-ої Всеукраїнської науково-практичної

Організаційний комітет конференції:

Редакційна колегія: Лисенко Н.М., Тимчик Л.П., Куровська З.О.

Друкується за ухвалою педагогічної ради Торговельно-економічного коледжу

Тези доповідей друкуються в авторській редакції

Біланич Яна Василівна,

Варава Юлія Сергіївна

Лелюх Людмила Михайлівна

Томащук Тамара Вікторівна

Березівська Надія Стефанівна

Боднар Ольга Павлівна

Дем’янчук Світлана Олександрівна

Крапостіна Світлана Миколаївна,

Кулик Юлія Олександрівна

Луковецька Марина Олександрівна

Овчар Богдана Олегівна

Романчук Альона Олександрівна

Салеомон Антон Андрійович

Сорвіна Світлана Миколаївна

Cтупніцька Анна Андріївна

Талько Аліна Станіславівна

Чубата Ірина Олегівна

Безверха Яніна Юріївна

Бондаренко Анастасія Олександрівна

Давидчик Вікторія Ігорівна

Драба Ірина Вікторівна

Гайдай Катерина Валеріївна

Карабанова Катерина Сергіївна

Ковальчук Катерина Сергіївна

Крикля Богдана Сергіївна

Куровська Зоя Олександрівна

Лабанова Алісія Анатоліївна

Лопухіна Дар'я Олександнівна

Лисенко Наталія Миколаївна

Радушинська Олена Олегівна

Серпутько Оксана Миколаївна

Сімонов Денис Олександрович

Скібіцький Вадим Вадимович

Снігур Ірина Ярославівна

Тішин Олександр Олександрович

Чупахіна Анастасія Сергіївна

Яровенко Діана Олександрівна

ВИГОТОВЛЕННЯ ПАПЕРУ ТА КАРТОНУ…………………………………..113

Дуднік Анастасія Олексіївна

Катане Тетяна Михайлівна

Кондратьєв Анатолій Ілліч

Семеген Олексій Йосипович

Скрицька Яна Миколаївна

Тимчик Лариса Петрівна

Ткаченко Оксана Олексіївна

Трофіменко Євгенія Сергіївна

Цимбалюк Вікторія Вікторівна