Тема заняття: Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи у

дітей. Вади серця: набуті та вроджені. Ревматизм, вегетосудинна

дистонія: причини, симптоми, ускладнення. Роль вихователя в
профілактиці захворювань серцево – судинної системи.
Мета заняття:
 визначити основні анатомо-фізіологічні особливості серцево - судинної
системи у дітей. Ознайомити студентів з причинами, симптомами та
особливостями прояву захворювань серцево-судинної системи,
можливими ускладненнями. Охарактеризувати лікувальні та
профілактичні заходи, встановити роль вихователя в профілактиці
захворювань серцево-судинної системи;
 вчити застосовувати набуті знання в професійній діяльності;
 розвивати пізнавальну активність, логічне мислення, вміння
аргументовано та послідовно викладати свої думки; продовжувати
розвивати уміння встановлювати взаємозв’язок між віковими анатомо-
фізіологічними властивостями, причинами захворювання та виникненням в
подальшому можливих симптомів захворювання;
 виховувати культуру мовлення, інтерес до майбутньої професії.,
бережливе ставлення до власного організму та дотримання здорового
способу життя.

План:

1.Анатомо-фізіологічні особливості крові.

2. Поняття про анемії, основні групи та причини захворювання.
3.Гемофілія.
4. Гострий лейкоз.

1.Анатомо-фізіологічні особливості крові.

До системи крові відносять периферична кров, органи кровотворення
печінка, селезінка, червоний кістковий мозок, лімфатичні вузли.
В ембріональному періоді кровотворними органами є печінка, селезінка,
кістковий мозок і лимфоїдна тканина. Після народження дитини
кровотворення здійснюється в кістковому мозку і здійснюється у дітей
раннього віку у всіх кістках. Починая з 1 року життя з’являються ознаки
перетворення червоного кісткового мозку в жовтий. В період статевого
дозрівання кровотворення здійснюється в плоских кістках (грудині, ребрах,
тілах хребців), епіфізах трубчатих кісток, в лімфатичних вузлах і селезінці.
Лімфовузли. У новонароджених порівняно з дорослими вони більш
багаті лімфатичними елементами, лейкоцити незрілі. В 7-8 років
завершується їх розвиток.
Виличкова залоза. В момент народження добре розвинута. В віці від 1
до 3 років здійснюється її збільшення. С початком статевого дозрівання вона
перетворюється на сполучну тканину.
Селезінка. В ній здійснюється утворення лімфоцитів, руйнування
еритроцитів і тромбоцитів, накопичення заліза, синтез імуноглобулінів.
Селезінка депонує кров.
 Кров. Під час росту і розвитку дитини кров змінюється як якісно так і
кількісно.. По гемотологічним показникам весь дитячий вік можна поділити
на три періоди: 1) новонародженості; 2) грудний вік; 3) після 1 року.
Основні показники крові у дітей раннього віку.

Показники новонародженості Грудний вік Вік після 1

року
Гемоглобін 166-240 120-115 126-156
(г/л)
Еритроцити 4,5-7,5 3,7-4,5 4,3-5
(1012/л)
Лейкоцити 10-30 10-11 6-8
(109/л)
Тромбоцити 200-250 200-300 200-300
109/л

ШОЄ (мм за 2-3 мм/г 3-5 мм за 1 год 4-10

1 год)

Кольоровий Більше 1 1 1
показник

Кров новонародженого.
Для периферичної крові в цьому віковому періоді характерна підвищена
кількість еритроцитів і високий рівень гемоглобіну. Кров містить 60-80%
фетального гемоглобіну. Він бистріше зв’язує кисень, при цьому відіграє
велику роль в період адаптації новонародженого в період адаптації.
Поступово, на протязі 3 місяців життя здійснюється заміна на гемоглобін
дорослих. Кольоровий показник більше 1.
Для еритроцитів характерні наступні властивості:
Анізацитоз (різна величина еритроцитів);
Поліхроматофілія (різне забарвлення еритроцитів);
Підвищений вміст ретикулоцитів (молоді форми еритроцитів);
Наявність нормобластів ( молоді форми еритроцитів з ядром).
Швидкість осідання еритроцитів складає 2-3 мм за 1год.
Лейкоцити незрілі.
Кров дітей першого року життя.
В грудному віці кількість еритроцитів і рівень гемоглобіну знижується.
Це пояснюється підвищеними вимогами швидко ростучого організму і
відставання їх синтезу в результаті нестачі білка. Кров дітей в віці старше 1
року. Кількість еритроцитів і гемоглобіну поступово збільшується,
кольоровий показник 0,85-0,95, ШОЄ 4-10мм за 1год.
 2. Поняття про анемії, основні групи та причини захворювання.
Анемія – хвороботливий стан, який характеризується зниженням
кількості гемоглобіну, еритроцитів в одиниці об’єму крові.
Причини:
порушення режиму харчування (нестача в раціоні м’ясних,рибних
страв, овочів,фруктів);
не вчасне введення прикормів,одноманітний прикорм;
гельмінтозні захворювання;
на фоні інфекційного захворювання;
в результаті втрати крові.
Симптоми.
Блідність шкіри, в кутах рота виникають тріщини. Волосся ламке, сухе, ,
ламаються нігті, згладжуються сосочки язика. Змінюється присмак; діти з
задоволенням починають їсти глину, крейду, сухі макаронні вироби. Дитина
стає емоційно нестабільною, плаксивою, капризною, апатичною, виникає
швидка втомлюваність, при довготривалій анемії – порушення
психомоторного розвитку. Головні болі, головокружіння, зниження
артеріального тиску. Знижуються захисні сили оганізму, дитина стає
схильною до простудних захворювань. Виникають зміни з боку серця:
систолічний шум, гіпотонія, одишка.
В загальному аналізі крові знижується кількість гемоглобіну,
кольоровий показник.
Лікування.
Лікування включає вживання певних продуктів харчування: збагачені на
залізо (в 1000гр продукту – 5мг заліза): печінка, жовток; помірно збагачені (в
100гр 1-4гр): м'ясо курки, яловичина, крупа вівсяна, гречана, яблука; бідні
залізом : (в 100гр – менше 1гр заліза) – морква, виноград, молоко, полуниця.
В харчуванні дітей необхідно обмежити вживання молочних продуктів,
так як вони містять кальцій і фосфор, утворюють при цьому сполуки, які
випадають в осад, мучні продукти – містять фітин, який порушує
всмоктування заліза.
Лікарські препарати: гемофер, фероград; містять аскорбінову та фолієву
кислоту ( ферроплек), віт групи В, А,Е.
Профілактика.
Дотримання режиму харчування, вчасне введення прикормів.
Гіпо та апластичні анемії виникають в результаті пригнічення функцій
кісткового мозку іонізуючою радіацією, деякими отрутами (бензол, солі
важких металів) і медикаментами (антибіотики, сульфаніламідні), мають
спадкове походження.
 3.Гемофілія.
Гемофілія – спадкове захворювання, яке х-ся періодичними
кровотечами.
Причини:
Захворювання обумовлене нестачею деяких факторів згортання крові.
Дефект згортання успадковується як рецесивний зчеплений з Х-хромосомою
ознака. Жінки є носіями частіше хворіють чоловіки. Причиною
кровоточивості при гемофілії є порушення в 1 фазі згортання крові.
В залежності від дефіциту факторів згортання крові виділяють
гемофілію А – причина нестача VIII, гемофілію В – дефіцит IХ. Рідко
Зустрічаються форми дефіцитом VII, V,Х,ХI факторів.
Симптоми:
Довготривалі кровотечі, крововиливи в підшкірну клітковину, м’язи,
суглоби, внутрішні органи. Кровотечі виникають через декілька годин або
через добу . Це обумовлено тим, що первинна зупинка кровотечі
здійснюється тромбоцитами кількість яких не змінена. Виникають
крововиливи в суглоби – гемартрози, які набрякають, стають болісними,
збільшується температура тіла. Можуть виникати крововиливи з слизових
оболонок носа, ясен, ротової порожнини , менше з шлунково-кишкового
тракту і нирок. У дітей в 1рік кровотечі під час прорізування зубів.
Лікування:
Заміщення дефіцитного фактора, розчин тромбіну, протромбіну,
переливання плазми крові.
Перспективним лікуванням є «міні-органи» клітини гепатоцити, які
будуть підтримувати концентрацію антигемофільного глобуліна, генна
терапія- заміщення дефектного чи відсутнього гена нормальним, який
містить VIII - IХ факторів.

4. Гострий лейкоз.
Лейкоз – злоякісне захворювання кровотворної тканини з первинною
локалізацією патологічного процесу в кістковому мозку з наступним
метастазуванням в інші органи. У дітей лейкоз зустрічається частіше, ніж
інші злоякісні захворювання. В основному хворіють діти в віці 3,5-4 роки.
Причини:
Спадкова схильність;
Вплив мутагенних факторів: радіація, хімічні речовини(бензол,
продукти перегонки нафти, противопухлинні речовини);
Онковіруси: в клітинах знайдені онкогени – РНК- вмисні віруси. Вони
передаються по спадковій лінії дітям від батьків(частіше від батька). У плода
онкогени викликають мутацію костномозкових клітин, які порушують їх
склад та структуру їх хромосомного апарату.
Імунна система пригнічує ріст мутантних клітин. Трансформація їх в
злоякісні клітини може здійснитись у плода в кінці вагітності і після пологів
на фоні пригнічення імунітету частіше після вірусних інфекцій чи впливу
мутагенних факторів
Патогенез.
Відповідно клонової теорії, клітина-мутант втрачає можливість до
дозрівання і починає швидко розмножуватись. Лейкозна пухлина витісняє
нормальні ростки кровотворення, розповсюджується по організму і сприяє
розвитку метастазів: в печінку, лімфатичні вузли, селезінку.
Тривалий час пухлина нічим себе не проявляє. Перші клінічні симптоми
з’являються через 2-10 років (в середньому через 3,5 років) коли кількість
складає 1012степені.
Характерною ознакою гострого лейкозу є збільшення бластних клітин в
кістковому мозку.
Симптоми:
Захворювання виникає спонтанно. У дитини виникають скарги на
швидку втомлюваність, зниження апетиту, порушення сну, головний біль,
субфебрильну температуру, блідність шкіри, одишка при фізичному
навантаженні, виникають крововиливи в шкіру і кровотечі з слизових
оболонок носа, ясен, внутрішніх органів. Гострий лейкоз виникає під маскою
інших захворювань: ангіни, анемії, тромбопатії. В момент піку захворювання
збільшуються черевні, шийні, нижньощелепні, пахвинні лімфатичні вузли.
Лімфовузли еластичні, безболісні, але не поєднані з сусідньою клітковиною.
Спостерігається симетричне збільшення слинних і слізних залоз.
Ознаками того, що запалення виникає в кістковому мозку є болі в
суглобах, біль в кістках черепу, хребті, по ходу трубчастих кісток.
Симптоми будуть залежити які органи вражені. При запаленні головного
мозку: нудота, блювота, сонливість, зниження гостроти слуху. Зору, судоми,
парези та паралічі, порушення психіки.
Вторинну інфекцію можуть викликати віруси, бактерії, грибки і це може
призвести до сепсису, виразок.
Лікування.
Основні задачі терапії – знешкодження лейкозних клітин. Основні
методи: хіміо -, променева терапія, пересадка кісткового мозку.
Використана література:
1.Коцур.Н.І Основи педіатрії та дитячої гігієни: Навчальний посібник. –
Переяслав-Хмельницький Чернівці: Книги –ХХI, 2008р.ст. 346-357.
2.Сміян . І.С Лекції з педіатрії. - Тернопіль:
Підручники і посібники,2006. ст.636-653.
3.Слободян Л.М. Довідник педіатра. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005ст.258-
256