Практична робота № 1.

Тема. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови.

Мета. узагальнити знання курсантів про види усного мовлення; забезпечити

оволодіння мовленнєвими вміннями, засвоєння орфоепічних та акцентологічних
норм на прикладі морських термінів, функціонування психологічних механізмів
зв’язного мовлення, тренування у конструюванні й доречному використанні
базових одиниць мовлення; навчити застосовувати на практиці основні форми
проведення дискусії та прийоми активізації уваги слухачів; засвоїти
основні поняття культури мовлення під час дискусії; розглянути основні моменти
про дотримання правил спілкування мовця і слухача; навчити аналізувати усне
мовлення інших курсантів; навчити редагувати професійні тексти.

Компетентність. Здатність до письмової й усної комунікації рідною мовою, знання

базових мовознавчих понять, Здатність реагувати мовними засобами на повний
спектр соціальних і культурних явищ, знання правил мовленнєвого етикету
українців.

Обладнання.
1) опорна схема “Норми СУЛМ”;
2) орфографічні та орфоепічні словники;
3) російсько-український словник морської термінології.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1. Систематизація знань курсантів (повторення теоретичних
відомостей: робота з таблицею).
2. Відповіді на контрольні запитання.
3. Виконання тренувальних вправ. Аналіз помилок.
4. Домашнє завдання.
 1. Систематизація знань курсантів (повторення теоретичних
відомостей, робота з таблицею, бесіда з курсантами).

Норми передбачають регулюють приклади

літературної правильність
мови
Орфоепічні сукупність правил вимови звуків, [узбеире́ж’:а], [дни́шчеи]
вимови звукосполучень [в’ідбува́jеиц′:а]; [зеимл′а́].
Акцентологічні правильний наголошення слів суднО, кОмпāс, пЕленг, Атлас і
словесний атлАс, фОльга, кіломЕтр, фаховИй,
наголос черговИй, вИпадок, чорнОслив.
Орфографічні єдині способи написання слів КТМ (Кодекс торговельного
передачі мореплавства); ватерлінія; крюйс-
мовлення відстань (визначення місця судна
на письмі шляхом вимірювання відстані);
півбімс (поперечна балка палубного
перекриття), дизель-мотор;
півострів; пів острова; пів Європи;
Ігорьович; мінідиск; віцеконсул;
експрезидент; е-декларація;
націєтворення; флешінтерв’ю; фоє.
Лексичні розрізнення вживання слів у такі (а не слідуючі) курсанти групи;
значень і властивих їм наступний (а не слідуючий) рейс;
семантичних значеннях, здобувати (а не отримувати)
значень слів; правильне освіту; вакансія (а не вільна
закономірності поєднання слів вакансія); на сьогодні (а не на
лексичної сьогоднішній день); автобіографія (а
сполучуваності не моя автобіографія).
Граматичні правила вживання творення слів, по морях та океанах (а не морям та
форм слів, вживання форм океанам); найрізноманітніші судна
словосполучень і слів, побудови (а не самі різноманітні); згідно з
речень слів і речень морською конвенцією; відповідно
до розпорядження.
Стилістичні забезпечення використання Серед проблем, якими займається
стильової мовних засобів за екіпаж, чільне місце (не займає)
диференціації певними стилями посідає ТБ.
літературної мови
Пунктуаційні систему вживання Дрейф – переміщення судна, що
розділових знаків розділових знаків рухається з лінії його курсу під
впливом вітру, течії тощо

Відповіді на контрольні запитання

1. Що таке культура мовлення?
2. Назвіть основні ознаки культури мовлення.
3. Що є основою мовленнєвої культури?
4. Що таке мовна норма?
5. Назвіть усі мовні норми та вкажіть їх основне призначення.
6. Які норми найчастіше порушуються в професійному мовленні? Наведіть
приклади.
 2. Виконання тренувальних вправ
Завдання 1. Прочитайте текст, ліквідуйте вжиті в ньому
мовностилістичні та граматичні помилки. Запишіть відкоригований тест.
Визначте стиль тексту.
Судно завжди буде найбільш надійнішим та економічним транспортним
засобом для перевезення великих партій грузу між континентами, вивчення та
освоєння багатств морських просторів, складаючих дві третіх всієї поверхності
землі.
Сучасне морське судно являється найбільш складнішою технічною
спорудою для створення якої використовуються накопичений віками досвід, а
також найновіші досягнення науки.
Судно представляє собою складну інженерну споруду, предназначену для
пересування по воді з різними грузами. Транспортне судно, як і люба інженерна
транспортна споруда, характеризуються рядом експлуатаціонних якостей –
грузопідйомністю, грузовмістимістю, швидкістю, дальністю плавання,
автономністю, надійністю та др.
Так як судно являється одночасно і плавающою спорудою, вона
характеризується ще і морехідними якостями – плавучістю, остойчивістю,
непотопляємістю, хідкістю, качкою та керованістю.

Завдання 2. Відкоригуйте (усно) тексти. Визначте типи помилок,

вписуючи їх до таблиці за зразком.
1. Крен – поворот судна відносно з продольною віссю. Малий, залишковий,
виникший крен. Характеристика, виникнення, визначення, утворення, зміна,
поява, зникненя, усунення, угол крена. Крен зявляється, спричиняється
переміщенням грузу. Якщо кути нахила більші 5-10º використовують метод
остойчивості на великих углах крена. Якщо кути крена значно меньші від кута
природного укосу грузу, то й сипучий груз на оказує впливу на остойчивість
судна, оскільки він не змішчується.
2. Остойчивость – способність судна, відхиленного під дією зовнішніх сил
від положеня рівноваги, повертатися до первісного стану по препиненні їхньої
дії.
Поперечна, продольня, початкова, статична, динамічна, позитивна,
негативна остойчивість.
Остойчивість на самих великих кутах крена.
1. Відповідно з вимогами Регістру на всіх судах має бути інформація про
остойчивість.
2. Плече остойчивості для заданного угла визначаєцця по діаграммам
плечей статичної або денамічної остійності.

Орфографічні Лексичні Граматичні

1 Зникнення (зникненя) Вантаж (груз) Виниклий (виникший)

2
3
4
5
 Завдання 3 (усно). Прочитайте текст, знайдіть у ньому ілюстрації до
вивчених орфографічних, лексичних, стилістичних, граматичних та
орфоепічних норм. Які саме норми ви можете проілюструвати? Установіть
можливі варіанти слововживання. Визначте стиль тексту. Назвіть основні
мовні особливості цього стилю.
Усі цивільні судна класифікують за рядом основних ознак які відрізняють
судна одне від другого.
Головною ознакою класифікації: є призначення судів. До інших ознак, за
якими судна поділяють уже незалежно від їх призначення, належать: район
плавання, засоби руху, тип головного двигуна, характер двигуна по воді, вид
рушія, матеріал корпусу, архітектурно-конструктивний тип, кількість гребних
валів (на гвинтових суднах) і т.п.
За районом плавання судна поділяють на морські (далекого необмеженого
та прибережного плавання), рейдові (для плавання в акваторії портів та в гирлах
великих рік з виходом на морські рейди), внутрішнього плавання (річкові та
озерні) та змішаного плавання («ріка-море» та «море-ріка»). До суден
необмеженого району плавання за Правилами Реєстру належать морські суда
цивільного флоту, які плавають в морях та океанах на віддаленні більше 200
миль від порту-притулку. Суда, призначені для плавання у відкритому морі на
віддаленні 200 миль від порту-притулку або в закритих морях, складають
категорію суден І обмеженого району плавання. До категорії суден ІІ
обмеженого району плавання належать судна, які плавають на віддаленні від
притулку не більш як на 50 миль, а судна, які плавають у прибережних водах та
на рейдах, - до суден ІІІ обмеженного району плавання.
За засобами пересування судна поділяють на самохідні – з механічним
двигуном, який є джерелом енергії для руху суден, та несамохідні, які
пересуваються від джерела енергії, що знаходиться поза судном (за допомогою
буксирів, штовхачів, від енергії вітра).
За типом головного двигуна судна поділяють на:
1) теплоходи (головний двигун – двигун внутрішнього згоряння);
2) пароплави (головний двигун – парова поршнева машина);
3) турбоходи (головний двигун – парова турбіна);
4) газотурбоходи (головний двигун – газова турбіна);
5) електроходи (гребний гвинт обертається електродвигуном);
6) залежно від роду двигуна, приводящий в дію генератор електричного
струму, розрізняють турбоелектроходи та дизель-електроходи;
7) атомоходи (джерело теплової енергії – атомний реактор);
8) гребні судна (двигун – мускульна сила людини).
За родом руху по воді судна поділяють на плаваючі на поверхні води
(водотоннажні), плаваючі під поверхнею води (підводні), глісируючі (ковзні по
поверхні води), плаваючі на підводних крилах та ширяючі над поверхнею води
(судна на повітряній подушці та екраноплани).
 За видом рушія судна поділяються на гвинтові, колісні, зі спеціальними
рушіями (крильчастими, водометними, роторними та ін.), веслові та вітрильні.
По роду матеріалу корпусу судна поділяють на сталеві, із легких сплавів,
пластмасові, дерев’яні, залізобетонні та композитні (тобто такі, корпус яких
виготовлено частково із металу та дерева або іншого матеріалу).
По архітектурно-конструктивному типу судна поділяють в залежності від
кількості корпусів (розрізняють двокорпусні, трикорпусні – відповідно
катамарани, тримарани тощо), від кількості та розташування надбудов, від
кількості палуб, від положення палуби надводного борту, від розташування
машинного відділення та ін. По кількості гребних валів гвинтові судна
поділяють на одновальні (більшість вантажних та промислових суден),
двохвальні (пасажирські та спеціальні судна), трьохвальні (великі
контейнеровози, криголами), чотирьохвальні (океанські пасажирські лайнери-
гіганти). (З підручника «Будова судна»).

3. Домашнє завдання. Заповніть таблицю, використавши приклади

порушення норм із завдання 3.

Норми Приклади (3-4 приклади порушення норм,

літературної Регулюють правильність неправильний варіант і правильний,
мови (визначення) наприклад: по кількості – за кількістю)
орфоепічні Без прикладів (усне мовлення)
акцентуаційні
орфографічні
лексичні
граматичні
стилістичні
пунктуаційні

Основна література
1. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова – Харків: Торсінг, 2005.- с.15
2. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне й
непрофесійне спілкування - Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2004. — с. 188-207
Додаткова література

1. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Літера ЛТД, 2001. –
480 с.
2. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посіб. Для
вищих та середніх навч. закладів. – К.: Видавництво А.С.К., 2002. – 400с.
3. Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Х.: „Фоліо”, 2001.
4. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – К.: Либідь, 1998.