Проблема 

вибору та альтернативна вартість. 
Виробництво та його ефективність
1. Проблема вибору. Поняття альтернативної вартості
2. Крива виробничих можливостей та її властивості
3. Сутність і структура виробництва. Фактори виробництва
1. Проблема вибору. Поняття альтернативної вартості

Соціально‐економічними орієнтирами пошуку альтернативних варіантів 
використання ресурсів є:

1) економія ресурсів і зростання їхньої віддачі;

2) найповніше задоволення потреб;
3) збереження й охорона навколишнього середовища;
4) здешевлення продукції і послуг;
5) забезпечення перспектив для розвитку виробництва і споживання.

Загальним орієнтиром у виборі альтернативних варіантів використання

ресурсів є досягнення повної їхньої зайнятості й повного обсягу
виробництва.
Приклад: альтернативні варіанти виробництва при повній зайнятості ресурсів

Можливі комбінації Тарілки Чашки Альтернативна вартість – це ціна однієї

А 7
Б 6
В 5
Г 3
Д 0
0 речі, що вимірюється через іншу річ, від
2 якої необхідно відмовитися в процесі
3 вибору.
4
5
2. Крива виробничих можливостей та її властивості

Крива виробничих можливостей – це

лінія, що показує різні комбінації двох
благ, які можуть бути вироблені за
наявних ресурсів.

Крива виробничих можливостей
 Особливості кривої виробничих можливостей

Особливі випадки які ілюструє крива 
виробничих можливостей
 Особливості кривої виробничих можливостей

Збільшення виробництва тарілок Збільшення виробництва чашок

Збільшення виробництва чашок і тарілок Зменшення виробництва чашок і тарілок
Альтернативна вартість (ціна вибору) – вартість найбільш пріоритетного блага,
отримання якого стає неможливим при вибраному способі використання
наявних ресурсів. Альтернативна вартість переходу від одного стану
виробництва до іншого – це відрізок, розташований у системі координат на осі
товару, виробництво якого зменшується.

Закон збільшення альтернативної вартості: під час заміни виробництва одного

товару виробництвом іншого товару за умови повного використання наявних
ресурсів альтернативна вартість виробництва другого товару
збільшуватиметься.
Закон збільшення альтернативної вартості: під час заміни виробництва одного
товару виробництвом іншого товару за умови повного використання наявних
ресурсів альтернативна вартість виробництва другого товару
збільшуватиметься.
3. Сутність і структура виробництва. Фактори виробництва

Максимізувати прибуток (Pr) – це значить збільшувати різницю між виручкою від

реалізації (TR) та витратами на виробництво продукту (TC)

Pr = TR – TC

Закон спадної продуктивності факторів виробництва: якщо один із факторів

виробництва (ресурсів) є змінним, а інші – постійними, то починаючи з певного
моменту гранична продуктивність кожної наступної одиниці цього змінного
фактору буде зменшуватися.
Виробництво – це процес, який створює засоби для задоволення потреб, тобто споживчі блага.

Специфіка виробничих процесів

Дві сторони суспільного виробництва

1. Природні ресурси обмежені й більшість їх невідтворювані

2. Людина сама є частиною природи
 Специфіка виробничих процесів

Організаційні форми виробництва

Поділ праці передбачає спеціалізацію, тобто

закріплення людей за певними виробництвами
або видами діяльності.
Основні елементи процесу виробництва
Обмін діяльністю є зворотною стороною
спеціалізації: об’єднання на
загальнонаціональному рівні, галузевому та на
рівні окремого підприємства.

Управління – це процес координації та узгодження 
дій усіх учасників виробництва.
Структура виробництва

Матеріальне: промисловість, сільське господарство, будівництво, 
транспорт, торгівля, громадське харчування, матеріально‐
технічне постачання та збут тощо.

Нематеріальне: духовні та інші цінності, охорона здоров’я, освіта, 
наукове консультування та ін.
Інфраструктура і ресурси

Виробнича інфраструктура: підприємства транспорту, зв’язку, торгівлі, фінансово‐кредитної

сфери, інформації, реклами тощо.

Соціальна інфраструктура: охорона здоров’я, фізична культура, освіта, житлово‐комунальне і

побутове обслуговування, пасажирський транспорт і зв’язок, культура і мистецтво тощо.

Виробничі ресурси (чинники виробництва) – це основні ресурси, які використовуються у

виробничому процесі й впливають на його ефективність. До них належать, перш за все, земля,
праця, капітал.
Фактори виробництва

Виділяють п’ять основних факторів виробництва:

Природні ресурси – природні компоненти (земля, надра, повітря, вода, деревина).

Капітальні ресурси – сукупність засобів виробництва (будівлі, споруди, устаткування,

верстати, інструменти, сировина, матеріали, грошові кошти).

Трудові ресурси – доцільна діяльність людини.

Здатність до підприємництва – унікальні здібності людини координувати всі ресурси

для виробництва товарів і послуг, впроваджувати нововведення, йти на ризик.

Інформація – наукові розробки, програми, технології виробництва, ліцензії тощо.

Показники ефективності виробництва

Продуктивність праці – відношення обсягу продукції (Q) до кількості витраченої праці працівників (L):

Q
ПП 
L

Індекс продуктивності праці – відношення значення продуктивності поточної до продуктивності базової:

IQ ПП пот. Q L1
I ПП   , де IQ  1 IL 
IL ПП баз. Q0 L0
Фондовіддача – відношення річного випуску продукції до
вартості основних засобів:

QP
Ф від  .
вартість основних фондів

Фондомісткість – відношення вартості основних засобів до

річного випуску продукції:

вартість основних засобів

Фміст  .
Q P
Трудомісткість – показник, протилежний продуктивності праці, розраховується як
відношення кількості використаної праці до обсягу випущеної продукції:

L
Т міст  .
Q

Рентабельність – відношення прибутку від реалізації продукції до суми витрат на

виробництво та реалізацію продукції:

Рr
P .
TC