7. НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ.

§ 1. Первісна. Невизначений інтеграл і його властивості.

У диференційному численні ставилася задача: за заданою функцією
знайти її похідну. Інтегральне числення розв’язує зворотну задачу: за відомою
похідною знайти невідому функцію, яку називають первісною.
Означення. Функція F  x  називається первісною для функції f  x  на
проміжку  a; b  , якщо для будь-якого x   a; b  виконується рівність
F  x   f  x  .
Виникає питання: скільки первісних можна знайти для заданої функції?
Відповідь на це питання дає наступна теорема, яку приймемо без доведення.
Теорема.
Якщо F  x  — первісна для функції f  x  на проміжку  a; b  , тоді
множина всіх первісних для f  x  має вигляд F  x   C , де C – довільна стала.
Означення. Множина всіх первісних F  x   C для f  x  називається
невизначеним інтегралом від функції f  x  і позначається  f  x  dx , тобто
 f  x  dx  F  x   C , (7.1)
де функцію f  x  називають підінтегральною функцією.
Пошук невизначеного інтегралу від функції називається інтегруванням
цієї функції, а функція, що має первісну, називається інтегрованою.
Наведемо деякі властивості невизначеного інтегралу.
1. Похідна від невизначеного інтегралу дорівнює підінтегральній
функції.

 

 f  x  dx  f  x  .
2. Диференціал від невизначеного інтегралу дорівнює виразу, що стоїть
під знаком інтегралу.
d   f  x  dx   f  x  dx .
3. Невизначений інтеграл від диференціалу деякої функції дорівнює сумі
цієї функції та довільної сталої.
 d  F  x     F   x  dx  F  x   C .
4. Сталий множник можна виносити за знак невизначеного інтегралу.
 k  f  x  dx  k   f  x  dx .
5. Невизначений інтеграл від суми або різниці двох функцій дорівнює
сумі або різниці невизначених інтегралів від цих функцій.
  f  x   g  x   dx   f  x  dx   g  x  dx .
1
 § 2. Таблиця основних інтегралів.
Користуючись тим, що операція інтегрування є оберненою дією до
операції диференціювання, можна отримати наступну таблицю основних
інтегралів.
x 1 dx
1.  x dx 

 C ,  1 2.   ln x  C
 1 x
x
a
3.  a x dx  C 4.  e x dx  e x  C
ln a
5.  sin xdx   cos x  C 6.  cos xdx  sin x  C
7.  tg xdx   ln cos x  C 8.  ctg xdx  ln sin x  C
dx dx
9.  cos 2
x
 tg x  C 10.  sin 2
x
  ctg x  C

dx x dx x 
11.  sin x  ln tg 2  C 12.  cos x  ln tg    C
2 4
dx x dx
13. 
a2  x2 a
C  arcsin 14. 
x2  s
 ln x  x 2  s  C

dx 1 x dx 1 xa
15.  2  arctg  C 16.  2  ln C
x a 2
a a x a 2
2a x  a

§ 3. Метод безпосереднього інтегрування.

Метод інтегрування, при якому підінтегральна функція шляхом
тотожних перетворень і застосування властивостей невизначеного інтегралу
зводиться до одного або декількох табличних інтегралів, називається
безпосереднім інтегруванням.
Приклад. Знайти невизначені інтеграли.
x2  3 3 x  1  
2
1 
2
dx
а)  dx    x  3x 3   dx   xdx  3 x 3 dx   
x  x x
1
x2
  9 x 3  ln x  C .
2

 x  4 dx  x  2 x  2 dx   
б) 
x 2  x 2   
2 32
x  2 dx  x  2 x  C .
3
dx 1 dx 1 1
в)  5x2  1

5 1

5
ln x  x 2   C .
5
x2 
5
 1 
г)  tg 2 xdx     1 dx  tg x  x  C .
 cos x 
2

2
 § 4. Метод заміни змінної (підстановки) під знаком
невизначеного інтегралу.
Метод заміни змінної полягає в тому, що під знаком невизначеного
інтегралу вводиться нова змінна. При цьому заданий інтеграл зводиться до
нового інтегралу, який або є табличним або відомі методи його розв’язання.
Нехай потрібно обчислити інтеграл  f  x  dx . Зробимо заміну змінної
x  g  t  , де g  t  — диференційована функція, тоді dx  g   t  dt . Підставляючи
останній вираз у заданий інтеграл, отримаємо формулу заміни змінної під
знаком невизначеного інтеграла:
 f  x  dx   f  g t   g  t  dt . (7.2)
Після знаходження інтегралу у правій частині останньої рівності слід
повернутися до початкової змінної x . Доволі часто формулу (7.2) застосовують
у зворотному напрямку, тобто справа наліво:
 f   x     x  dx  f  t  dt (7.2´)
та в цьому випадку робимо підстановку t   ( x) , тоді dt     x  dx .
Методом заміни змінної розв’язується значна частина невизначених
інтегралів, але загальних методів для вибору потрібної заміни не існує. У
деяких випадках, якщо невизначений інтеграл має певний вигляд, застосовують
деякі стандартні заміни, але є випадки, коли розв’язання невизначеного
інтегралу за допомогою нестандартної заміни приводить до більш простого
визначення первісної. Доволі часто користуються наступними наслідками з
формули заміни змінної у невизначеному інтегралі.
Наслідок 1. Якщо F  x  є відомою первісною для функції f  x  , тоді для
1
функції f  ax  b  первісною буде функція F  ax  b  , тобто
a
1
 f  x  dx  F  x   C   f  ax  b  dx  a F  ax  b   C
Наслідок 2. Застосовуючи заміну t  f  x  , можна довести наступні фор-
мули:
f  x 
 f  x  dx  ln f  x   C , (7.3)

f  x 
 f  x  dx  2 f  x   C . (7.4)
За допомогою першого з наслідків можна записати узагальнену таблицю
інтегралів:
1  ax  b 
 1

1.   ax  b  dx 

 C ,  1
a  1

3
 dx 1
2.  ax  b  a ln ax  b  C
1 a Axb
3.  a dx 
Ax b
C
A ln a
1
4.  eaxb dx  eax b  C
a
1
5.  sin  ax  b  dx   cos  ax  b   C
a
1
6.  cos  ax  b  dx  sin  ax  b   C
a
1
7.  tg  ax  b  dx   ln cos  ax  b   C
a
1
8.  ctg  ax  b  dx  ln sin  ax  b   C
a
dx 1
9.   tg  ax  b   C
cos 2  ax  b  a
dx 1
10.  2   ctg  ax  b   C
sin  ax  b  a
Цю таблицю можна продовжити, записавши аналогічні первісні для усіх
невизначених інтегралів з основної таблиці інтегралів.
Приклад. Знайти невизначені інтеграли:
e x dx ln 2 x  5ln x  1 sin 2 xdx
а)  sin  3x  1 dx ; б)  x ; в)  dx ; г)  .
e 5 x cos x  4
2

Розв’язання.
а) Застосовуючи узагальнену таблицю інтегралів, отримаємо:
1
 sin  3x  1 dx   3 cos 3x  1  C .
б) До заданого інтегралу застосуємо формулу (7.3):
e x dx
 e x  5  ln e  5  C .
x

в) Зробимо заміну змінної t  ln x у заданому інтегралі:

 t  ln x 
ln 2 x  5ln x  1
 x
dx  
 dt   
dx    t 2
 5t  1 3  2t t C 
dt 
t3 5 2

 x
1 5
  ln x    ln x   ln x  C .
3 2

3 2
г) Застосуємо формулу (7.4):

4
 sin 2 xdx  cos 2
x  4  dx
 cos x  4
2
 
cos x  4
2
 2 cos 2 x  4  C .

§ 5. Метод інтегрування частинами у невизначеному інтегралі.

Нехай задано дві диференційовані функції u  u  x  і v  v  x  .

Інтегруючи диференціал добутку цих функцій d  u  v   udv  vdu , отримаємо
формулу інтегрування частинами:
 udv  u  v   vdu . (7.5)
При застосуванні цієї формули підінтегральний вираз представляється у
вигляді добутку деякої функції u і диференціалу іншої функції dv , та після
знаходження du і v застосовують формулу (7.5). Ця формула дозволяє замість
розв’язання інтегралу  udv перейти до розв’язання інтегралу  vdu , який може
бути набагато простіший за початковий або взагалі табличний. За певних видів
підінтегральної функції формулу інтегрування частинами слід застосовувати
декілька разів.
Наведемо найбільш поширені типи інтегралів, що обчислюють методом
інтегрування частинами.
1. Інтеграли виду  Pn  x  cos  ax  b  dx ,  Pn  x  sin  ax  b  dx ,
 P  xe dx , Pn  x   a0 x n  a1 x n1 
ax b
n  an – многочлен. В цьому випадку
обирають за u многочлен, а всі інші множники за dv . Для обчислення таких
інтегралів формулу (7.5) застосовують рівно n разів, що відповідає степені
многочлена Pn  x  .
2. Інтеграли виду  P  x  arcsin xdx ,  P  x  arccos xdx ,  P  x  arctg xdx ,
n n n

 P  x  arcctg xdx ,  P  x  ln x 
m
n n dx . У таких інтегралах слід покласти
dv  Pn  x  dx , а інші множники позначити через u .
3. Інтеграли виду e
ax b
cos  kx  l  dx і e
ax b
sin  kx  l  dx називають
циклічними. Для знаходження первісної цих інтегралів потрібно застосувати
формулу інтегрування частинами двічі, обираючи за u функцію eaxb , та
розв’язати лінійне рівняння відносно початкового інтегралу.
Приклад. Знайти інтеграл  x 2 cos  3 x  1 dx .
Розв’язання.
Оскільки степінь многочлена в інтегралі є другою, то двічі застосуємо
формулу інтегрування частинами.

5
  u  x2 dv  cos  3x  1 dx 
  x2
 x cos  3x  1 dx  du  2 xdx v  1 sin  3x  1   3 sin  3x  1 
2

 3 
 u  x dv  sin  3x  1 dx 
2   x2
  x sin  3x  1 dx   sin  3x  1 
3  du  dx v   1 cos  3x  1  3
 3 
2 x 1  x
2
2x
   cos  3x  1   cos  3x  1 dx   sin  3x  1  cos  3 x  1 
3 3 3  3 9
1
 sin  3x  1  C .
27

§ 6. Інтеграли, що містять квадратний тричлен у знаменнику.

 Ax  B  dx і
У цьому параграфі розглянемо інтеграли наступного виду  ax 2
 bx  c
 Ax  B  dx , для розв’язання яких застосовують виділення повного квадрату у
 ax  bx  c
2

знаменнику.
Спочатку розглянемо інтеграл першого типу, в якому A  0 , B  1 .
Винесемо коефіцієнт при старшій степені знаменника як спільний множник за
знак інтегралу, а потім у отриманому знаменнику виділимо повний квадрат:
dx 1 dx 1 dx 1 dx
 ax 2
   
 bx  c a x 2  b x  c a 2 b b 2
b 2
 
c a  b 
2
D

x 2 x 2  2  x   2
a a 2a 4a 4a a  2a  4a
 1 2ax  b  D
 ln  C , якщо D  b 2  4ac  0
 D 2ax  b  D
 .
 2 2 ax  b
arctg  C , якщо D  b 2  4ac  0
 D D

Тепер розглянемо інтеграл першого типу з довільним чисельником:

  b  
t  x  b /  2a    A t    B 
 Ax  B  dx  1  Ax  B  dx   dt  dx   1   2a   dt 
 ax2  bx  c a   b 2 D   a D
        t2  2
 x  x t b / 2 a
 2a  4a 2   4a
A tdt 2 Ba  Ab dt A D 2 Ba  Ab dt
   2   ln t 2  2  2  
a t2  D 2a t  2
2 D 2 a 4 a 2 a t  2
2 D
4a 2 4a 4a

6
 A b c 2 Ba  Ab dx
2a 2  
 ln x 2  x   2
.
2a a a b  D
x   2
 2a  4a
Для останнього інтегралу застосовується табличний інтеграл в
залежності від знаку D (див. вище).
Аналогічно обчислюють інтеграли, в знаменнику яких є квадратний
тричлен під коренем. Розглянемо окремо випадки різних знаків коефіцієнта a
при старшій степені знаменника.
а) a  0
  b  Ab 
 A x    B 
2a 
dx
 Ax  B  dx  1  Ax  B  dx  1   2a 
 ax2  bx  c a  2 b c a  2

x  x  b  D
a x x   2
 2a  4a
 b 
 x  dx
A  2 a  2 Ba  Ab dx

a  2

2 a a  2

 b  D  b  D
x   2 x   2
 2a  4a  2a  4a
2 Ba  Ab 
2 2
A  b  D b   b  D
 x   2  ln  x     x    2  C 
a  2a  4a 2a a  2a   2a  4a
A 2 Ba  Ab
 ax 2  bx  c  ln 2ax  b  ax 2  bx  c  C .
2a 2a a
б) a  0
 Ax  B  dx 1  Ax  B  dx 1  Ax  B  dx
 ax 2  bx  c
  c b
  2

a
 x  x2 D  a b 
a a   x  
4a 2  2a 
Якщо дискримінант додатній, то отримаємо дійсну первісну, в іншому
випадку первісна буде комплексною. Будемо вважати, що дискримінант завжди
додатній для такого типу інтегралів і, враховуючи, що a  a для a  0 ,
отримаємо:
 b  2 Ba  Ab  b 
A x     x  dx
1  2a  2a A  2a  2 Ba  Ab
  2
dx   2

2 a a

a D  b  a D  b 
x  x 
4a 
2
2a  4a 
2
2a 

7
 b
x
2 Ba  Ab
2
dx A D  b 
  x   arcsin 2a  C 
D  b 
2
a 4a 
2
2a  2a a D
  x   2a
4a 2  2a 
A 2 Ba  Ab 2ax  b
 ax 2  bx  c  arcsin C.
a 2a a  D
Приклад. Знайти невизначені інтеграли:
 3x  5 dx ;
а)  2 б) 
 4 x  1 dx .
2x  7 x  1 9  2 x  x2
Розв’язання.
а) Заданий інтеграл належить до першого типа.
 7 1  7
3 x     x   dx
 3x  5 dx  1  3x  5 dx  1  4  4 dx   3  4 
 2 x2  7 x  1 2  2 7 1 2   7 2 41 2   7 2 41 
x  x
2 2 x   x  
 4  16  4  16
7 41
1 dx 3  7  41 1
2  x
    ln  x     ln 4 4 C 
8  2
7  41 4  4 4 8 41 7 41
 x    x  
 4 4 4 4
3 7 1 1 4 x  7  41
  ln x 2  x   ln C .
4 2 2 8 41 4 x  7  41
б) Цей інтеграл відноситься до другого типу.
 4 x  1 dx  4 x  1 dx 4  x  1  5
 9  2 x  x2   10  ( x  1)2   dx 
10   x  1
2

 4
 x  1 dx  5
dx
 4 10   x  1  5arcsin
2 x 1
C 
10   x  1 10   x  1
2 2
10
x 1
 4 9  2 x  x 2  5arcsin C.
10