Лекція 4.

Скалярний добуток двох векторів. Визначення. Властивості

скалярного добутку. Косинус кута між векторами.
_________________________________________________________

Означення. Скалярним добутком двох ненульових векторів a і b

називається число, яке дорівнює добутку довжин цих векторів на косинус
кута між ними: a  b  a  b  cos . (*)

Якщо розглянути орти i, j, k , то згідно з формулою (*)

2 i j  0 j i  0
i i  i  1
2 ik  0 k i  0
j j  j 1
2 j k  0 k j 0
k k  k 1

Нехай a   x1, y1, z1  , b   x2 , y2 , z2  .

Скалярний добуток через координати векторів: a  b  x1x2  y1 y2  z1z2 .
Доведення самостійно.

 Косинус кута між векторами a і b :

a b x1x2  y1 y2  z1z2
cos   
ab x12  y12  z12 x22  y22  z22

cos  0 коли кут  гострий,

cos  0 коли кут  тупий,
тому 0    90  a  b  0 , 90    180  a  b  0 .

 Проекція вектора b на напрям, який задано вектором a (або навпаки).

Розглянемо скалярний добуток a  b  a  b  cos  a  прa b  b  прb a .
Тому
a b a b
прa b  , або прb a  .
a b

 Робота постійної сили: робота сили F при переміщенні S дорівнює

A  F  S  cos  т. б. A  F  S .
Властивості скалярного добутку:

1) Скалярний добуток є комутативним a  b  b  a ;

2) Скалярний добуток є асоціативним відносно числового множника
 
a  b   a  b ;  
3) Скалярний добуток є асоціативним відносно суми векторів
(дистрибутивна властивість) 
a  b  c  a b  a c ; 
2 2
4) скалярний квадрат: a  a  a  a .

Необхідна і достатня умова перпендикулярності двох векторів:

a  b  a b  0.
Доведення. (самостійно).

Приклад. Дано вектор a  1; 2;0  та вектор b   2;3; 2  . Знайти:

1) a  b ;
2) a  b ;
3) c1  5a  2b ;
4) c 2  3a  2b .
Рішення
1) a  b  1  2; 2  3;0  2    3;1; 2  ;
2) a  b  1  2; 2  3;0  2    1; 5;2  ;
3) c1  5a  2b  5 1; 2;0   2  2;3; 2    5; 10;0    4;6; 4   9; 4; 4  ;
4) c 2  3a  2b  31; 2;0   2  2;3; 2   3; 6;0    4;6; 4    1; 12;4  .

Приклад. Чи колінеарні вектори c1  5a  2b , c 2  3a  2b , де a  1; 2;0  , а

b   2;3; 2  .
Рішення
Спочатку треба знайти координати векторів c1 та c 2 .
Скористаємося результатами попередньої задачі і маємо, що
c1  5a  2b   9; 4; 4  , c 2  3a  2b   1; 12;4  .
Два вектори колінеарні, якщо їх проекції на осі координат пропорційні, отже,
перевіримо пропорційність проекцій векторів на осі координат.
9 4 4
Оскільки   , то вектори не є колінеарними.
1 12 4
Приклад. Дано точки: A1;2; 3 , B 1;0;2  , C  1;1;0  .
Знайти: 1) AB  4BC ;
2) орт вектора AB .
Рішення
1) Спочатку знайдемо координати векторів AB та BC :
AB  1  1;0  2;2   3    0; 2;5 ,
BC   1  1;1  0;0  2    2;1; 2  .
Далі знаходимо координати вектора AB  4 BC :
AB  4 BC   0; 2;5  4  2;1; 2    8;2; 3 .
Для знаходження довжини вектора скористаємося формулою:
a  x12  y12  z12 .

AB  4 BC   82  22   32  64  4  9  77 .

2) Для знаходження орта вектора необхідно кожну проекцію вектора на

осі координат розділити на його довжину.
 AB  1  1;0  2;2   3    0; 2;5 , AB  0  4  25  29
0  2 5 
 AB   0; ; .
 29 29 