Professional Documents
Culture Documents
МУ ПЗ БЖД (6.06.22)
МУ ПЗ БЖД (6.06.22)
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять з дисципліни
«БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»
(Скорочений варіант)
Харків 2019
1 ОЦІНКА ВЕЛИЧИНИ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ ЧЕРЕЗ ТІЛО
ЛЮДИНИ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО
ЗАХИСТУ
а б в
Рисунок 1.1 – Приклади об’єктів підвищеної небезпеки ураження людини
електричним струмом
1
Струм, що протікає через тіло людини, діє на тканини і органи не тільки в
місцях контакту зі струмопровідними частинами, але й рефлекторно, як
надзвичайно сильний подразник, впливає на весь організм, що може
призводити до порушення функціонування життєво важливих систем організму
– нервової, серцево-судинної систем, дихання, тощо.
Проходячи через організм людини, електричний струм справляє на нього
такі види дії:
- біологічну – викликає небезпечне збудження живих тканин організму,
що супроводжується мимовільним судомним скороченням м’язів. Таке
збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення
діяльності органів дихання та кровообігу;
- механічну – розшарування, розриви і інші пошкодження тканин (м'язи,
стінки судин);
- термічну – струм спричиняє опіки окремих ділянок тіла, нагрівання
кровоносних судин, серця, мозку та інших органів на своєму шляху, що
призводить до виникнення в них функціональних розладів;
- електролітичну – розклад (електроліз) крові та інших органічних
рідин, що викликає суттєві зміни їх фізико-хімічного складу.
Все різноманіття ураження людини електричним струмом можна умовно
звести до місцевих електричних травм (що складає 20% від усіх видів
травмування) та електроударів (що складає 25% від усіх видів травмування).
Можливі також і змішані травми (одночасні місцеві електричні травми та
електричні удари зустрічаються у 55% постраждалих).
Місцева електрична травма – це чітко виражене місцеве порушення
цілісності тканин організму, викликане впливом електричного струму чи
електричної дуги. Це опіки, електричні знаки, металізація шкіри,
електрофтальмія та механічні ушкодження. Звичайно ці травми виліковуються і
працездатність потерпілого повністю або частково відновлюється. В окремих
випадках (при важких опіках) людина гине.
Загальні електротравми (електроудари) – це збудження живих тканин
електричним струмом, що супроводжується судорожним скороченням різних
м'язів тіла.
Характер впливу електричного струму на організм людини, а відтак і
наслідки ураження, залежать від цілої низки факторів, які умовно можна
підрозділити на фактори електричного та неелектричного характеру (рис. 1.2).
2
Рисунок 1.2 – Фактори, що визначають тяжкість ураження людини
3
алкогольному сп'янінні, а також у людей що страждають хворобами шкіри,
легенів, серцево-судинними, нервовими хворобами та ін. Небезпека
електротравми також значно підвищується при перевтомі, наслідком якої є
розсіяність уваги, порушення координації рухів і зниження швидкості реакції.
Дуже часто для запобігання електротравмування застосовують засоби
індивідуального захисту (ЗІЗ). ЗІЗ – це засіб захисту, що надягається на тіло
працівника або його частину, або використовується під час праці. 3І3
застосовують тоді, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією
та розміщенням устаткування, організацією виробничих процесів,
архітектурно-планувальними рішеннями та іншими засобами колективного
захисту. ЗІЗ класифікуються залежно від органів (або групи органів) людини,
що захищаються, на наступні групи.
До основних ЗІЗ від ураження струмом відносяться діелектричні
рукавички, діелектричне взуття (боти, калоші, чоботи), костюми, діелектричні
щити та килимки, діелектричні рукоятки електроінструменту, діелектричні
опори драбин. Ефективність цих засобів характеризується опором ізоляції
(МОм) і робочою напругою. Нормативні значення опору ізоляції засобів
індивідуального захисту залежать від виду та класу, і становлять не менше 1
МОм.
4
На приладобудівному підприємстві існує небезпека ураження людей
електричним струмом. З метою попередження нещасних випадків виникла
необхідність оцінки цієї загрози для заданого робочого місця з характерними
умовами роботи, див. табл. 1.2.
Значення напруги,
Шлях протікання
засобів індивідуального захисту
Вид струму
діел.
струму
тіла людини
№ варіанта
В
(окремої (окремої (під рукоятки
одиниці) одиниці) однією інструменту
ногою)
12 50 600 30 змін. 380 р-р
0 1 20 25 200 30 змін. 380 л.р-н
300 4 - 200 пост. 100 н-н
150 80 - 30 змін. 1000 р-р
1 2 - 35 50 - змін. 380 л.р-н
15 5 - 100 пост. 80 н-н
- 200 250 - змін. 1000 р-р
2 3 20 40 30 - змін. 220 л.р-н
- 30 - - пост. 70 н-н
12 - - - змін. 660 р-р
3 4 - 10 - - пост. 380 л.р-н
25 20 - 25 змін. 60 н-н
1 100 250 20 пост. 220 р-р
4 5 10 20 20 20 змін. 380 л.р-н
50 100 - - змін. 60 н-н
- 200 180 20 змін. 660 р-р
5 8 - 10 - 150 змін. 220 л.р-н
- 10 - 180 змін. 60 н-н
200 - - - пост. 660 р-р
6 10 - 30 - - пост. 220 л.р-н
25 10 - 250 пост. 120 н-н
- 200 800 20 змін. 380 р-р
7 1 - 20 10 - змін. 380 л.р-н
- 40 - - пост. 400 н-н
- 120 400 8 змін. 660 р-р
8 2 - 30 - - змін. 380 л.р-н
60 20 - 200 змін. 160 н-н
- 180 600 10 пост. 220 р-р
9 1 - 20 - - змін. 380 л.р-н
50 100 - - пост. 100 н-н
Примітки:
1. Прочерк в таблиці означає відсутність засобу захисту.
2. Інструмент в процесі роботи утримується лівою рукою.
5
3. Шлях протікання струму позначений символами «р-р» (рука-рука), «н-н» (нога-
нога); «л.р-н» (ліва рука-ноги), відповідно.
6
2 ОЦІНКА ПРОФЕСІЙНИХ РИЗИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ДЕРЕВ
НЕСПРАВНОСТЕЙ
7
«Керування ризиком. Методи загального оцінювання ризику», який пропонує
використовувати для оцінки ризиків багато різноманітних методів.
Одним з широко застосовуваних є аналіз дерева несправностей (FTA –
Fault Tree Analysis). Аналіз дерева несправностей - метод ідентифікації і аналізу
чинників, які можуть сприяти виникненню небажаної події. Це логічна схема
подій, зв'язаних між собою за допомогою логічних операторів, що призводить
до реалізації небезпеки. Зовні ця схема нагадує дерево, яке гілкується. Події та
логічні оператори позначаються відповідними символами (див. табл. 2.1). Дана
схема дозволяє розраховувати величину ризику (ймовірність головної події) з
метою застосування превентивних заходів безпеки.
Таблиця 2.1 –
Позначення і опис елементів дерева небезпеки
Графічне Текстове
Зміст
позначення позначення
Подія (головна або проміжна), яка аналізується
прямокутник
далі через недостатність даних
Основна подія, що не аналізується далі через
коло
достатність даних
Події, що очікуються при нормальному
будиночок
функціонуванні системи
Подія, що не аналізується далі через
ромб
недостатність або несуттєвість даних
Умовна подія, що використовується з символом
овал
«ЗАБОРОНА»
невиключаюче
«АБО» Вихідна подія відбудеться, якщо відбудеться хоча
(логічний б одна з вхідних подій
оператор)
«І»
Вихідна подія відбудеться, якщо все вхідні події
(логічний
відбудуться одночасно
оператор)
пріоритетне «І»
Вихідна подія відбудеться, якщо вхідні події
(логічний
відбудуться в певній послідовності
оператор)
«ЗАБОРОНА»
Вихідна подія відбудеться, якщо відбудеться
(логічний
умовна подія
оператор)
8
- замінювати абстрактні події на менш абстрактні (наприклад, подія
«електродвигун працює довго» замінити на подію «струм через електродвигун
протікає довго»);
- розділяти події на більш елементарні (наприклад, подія «вибух бака»
замінити на подію «вибух бака при хімічній реакції»);
- точно визначати причини подій (наприклад, подія «неконтрольована
реакція» замінити на подію «припинення охолоджування»);
- зв'язувати ініціюючі події з подіями типу «відсутність захисних дій»
(наприклад, подія «перегрів» замінити на події «відсутність охолоджування» в
поєднанні «система не відключається»);
- оцінювати спільно діючі причини (наприклад, подія «пожежу»
замінити на події «витік горючої рідини» і «іскріння»);
- точно указувати місце події (наприклад, подія «немає напруги на
електродвигуні» замінити на подію «немає напруги в сіті»);
- простежувати події у зворотному напрямі - від головної події до
досягнення основних.
На рис. 2.1 показаний приклад дерева несправностей пожежі в
приміщенні, яка відбудеться через необережне поводження з вогнем за
відсутністю або відмовою вогнегасника. Будемо вважати, що ймовірності цих
подій нам відомі.
n
PАБО 1 (1 q ) i
i 1 . (2.2)
10
Система сигналізації складається з пульта, гучномовця і датчиків
газоаналізатора, встановлених на кожному робочому місці.
Протягом робочої зміни люди знаходяться в приміщенні постійно.
Головною подією є отруєння робітника, яке відбудеться за одночасної
відмови місцевої вентиляції та звукової сигналізації на будь-якому робочому
6
місці. Допустимим вважати ризик 10 .
1 3 2 10 3 2 10 3 2 10 4 2 10 4
2 4 3 10 4 10 4 5 10 4 2 10 4
3 5 4 10 4 10 4 2 10 4 10 4
4 2 6 10 4 10 4 6 10 4 3 10 4
5 3 3 10 4 2 10 4 5 10 4 2 10 4
6 4 8 10 4 3 10 4 6 10 4 4 10 4
7 5 5 10 4 3 10 4 5 10 4 8 10 4
11
8 2 2 10 4 3 10 4 2 10 4 5 10 4
9 3 4 10 4 3 10 4 5 10 4 6 10 4
12
0 2 4 10 4 6 10 4 5 10 4
1 3 5 10 4 2 10 4 4 10 4
2 4 5 10 3 5 10 4 5 10 3
3 2 2 10 4 6 10 3 3 10 4
4 3 10 3 10 4 4 10 3
5 4 10 3 10 4 10 3
6 2 10 4 3 10 3 3 10 4
7 3 5 10 3 5 10 4 5 10 3
8 4 2 10 3 2 10 5 2 10 3
9 2 8 10 4 5 10 4 4 10 2
13
0 3 5 10 3 10 3 10 3 10 2
3 3 2 10 4 4 10 4 2 10 4 2 10 3
4 6 2,5 10 3 10 4 1,5 10 4 10 3
6 3 4 10 3 6 10 4 6 10 4 10 3
7 6 3,5 10 3 2 10 4 1,5 10 4 5 10 3
Примітки:
1. Значення ймовірності відмов наведені за час 3000 год., що відповідає сумарній
тривалості роботи системи протягом 1 року.
2. Низький термін експлуатації ламп (до 1000 год.) компенсується своєчасною
заміною.
3. Ймовірність обриву проводів нехтовно мала.
14
3 ОЦІНКА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА ВИРОБНИЧИХ
ПРИМІЩЕНЬ
а б
в г
Рисунок 3.1 - Приклади робочих місць з виділенням шкідливих хімічних
речовин, вологи і надлишкового тепла, відповідно
16
2) середньодобова ГДКсер.доб. - це така концентрація забруднюючої
речовини в повітрі населеного пункту, яка не надає на людину прямої або
непрямої шкідливої дії в умовах невизначено довгого цілодобового вдихання.
3) робочої зони ГДКрз - максимальна концентрація, яка при щоденній
(окрім вихідних днів) роботі тривалістю 8 годин або іншої тривалості (але не
більше 40 годин на тиждень) протягом всього трудового стажу не викликає
професійних захворювань або відхилень в стані здоров'я, що знаходяться
сучасними методами досліджень в процесі роботи або у віддалені періоди
життя нинішнього або подальших поколінь.
Вміст шкідливої хімічної речовини в повітрі робочої зони
характеризується фактичною концентрацією і оцінюється за допомогою
нерівності:
C
1
ГДК РЗ
, (3.1)
Таблиця 3.1 – Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин у повітрі робочої зони
Особливість
ГДК , мг/м 3 Агрегатний
Назва речовини РЗ
(спрямованість)
стан
дії на організм
фіброгенна,
амінопласт 6 аерозоль
алергічна
амофос 6 аерозоль фіброгенна
ацетон 200 пар -
бром 0,5 пар гостроспрямована
оксиди азоту 5 пар гостроспрямована
скипидар 300 пар -
спирт метиловий 5 пар -
фіброгенна,
фенопласт 6 аерозоль
алергічна
фенол 0,3 пар -
хлор 1 пар гостроспрямована
17
Нерівністю (3.1) користуються також в тих випадках, коли в повітрі
робочої зони одночасно присутні декілька речовин різноспрямованої дії. Для
кожної речовині оцінка виконується окремо, як при ізольованому вмісті однієї
від іншої.
Іноді в повітрі робочих зон одночасно міститься кілька шкідливих
речовин, що викликають однакові клінічні прояви в організмі. Такі речовини
мають односпрямовану дію і характеризуються ефектом сумації. Оцінку
повітря здійснюють за допомогою нерівності
C1 Cn
1
ГДК РЗ1 ГДК РЗn
, (3.2)
W
C C ПРИП
L , (3.3)
18
Найчастіше застосовують для нормалізації мікроклімату у виробничих
приміщеннях вентиляцію, опалення та кондиціонування повітря.
Вентиляцією називають систему заходів і пристроїв, призначених для
забезпечення на постійних робочих місцях, в робочих зонах і зонах, що
обслуговуються, метеорологічних умов та чистоти повітря, відповідних
гігієнічним і технічним вимогам. Таким чином, основне завдання вентиляції -
вилучити із приміщення забруднене повітря і подати свіже.
Штучна вентиляція буває загальнообмінною та місцевою. За допомогою
загальнообмінної вентиляції, див. рис. 3.2. здійснюється подача свіжого повітря
в приміщення, перемішування його з шкідливим виділенням (речовиною або
теплом) до допустимого значення (концентрації хімічної речовини, вологості
або температури відповідно). У цьому полягає відмінність загальнообмінної
вентиляції від місцевої вентиляції, в якій шкідливі речовини видаляються
безпосередньо на робочих місцях в зоні їх утворення.
а б
Рисунок 3.2 – Зовнішній вигляд загальнообмінної вентиляційної системи
t MIN t РЗ t MAX
, (3.4)
19
Загально обмінна вентиляція може застосовуватися для охолодження,
якщо температура зовнішнього повітря нижче необхідної температури повітря
робочої зони не менше, ніж на 7 0 С. За умови повного змішування припливного
повітря з повітрям робочих зон його температура дорівнює
3600Q НАДЛ
t РЗ t ПРИП
mL , (3.5)
Q НАДЛ
де 3600 – коефіцієнт переводу м 3 /с у м 3 /год; – надлишкове тепло в
приміщенні, Вт (Дж/с); m – питома теплоємність повітря (у нормальних умовах
m=1000 Дж/кг 0 С); – щільність припливного повітря (у нормальних умовах
= 1,2 кг/м 3 ); t ПРИП – температура припливного повітря, 0 С.
Q НАДЛ Q П Q НС
, Вт. (3.6)
Q П Q Л Q ОБ Q ОСВ Q C
, Вт (3.7)
Q Л n М q М n Ж q Ж , Вт, (3.8)
20
q
де n Ч і n Ж – кількість працюючих чоловіків та жінок, відповідно; Ч і q Ж –
відповідно, середнє тепловиділення одного чоловіка та однієї жінки, які
виконують роботу певної категорії.
Тепловиділення обладнання дорівнює
П Р
100 100 П ,
Н РН
%, (3.10)
де П и Н – відповідно щільність водяної пари та щільність насиченої
P
водяної пари, г/м 3 ; PП и Н – відповідно тиск водяної пари та насиченої
водяної пари, Па.
Відносна вологість повітря робочої зони оцінюється шляхом порівняння
розрахункового значення з допустимими значеннями:
MIN РЗ MAX
, (3.11)
21
де РЗ , MIN і MAX – відповідно розрахункове, мінімально допустиме та
максимально допустиме значення відносної вологості повітря робочої зони, %.
Значення MIN і MAX є нормативними величинами, що лежать в межах 40-
60%.
За умови повного перемішування припливного повітря з повітрям
робочих зон як ідеального газу його відносна вологість дорівнює
100 G ПРИП Н.ПРИП
РЗ
L Н.РЗ Н.РЗ
, % (3.12)
22
G
де m – кількість джерел; j – інтенсивність джерела, г/год.
23
оксид азоту 300 0,6
спирт
5000 0
метиловий
хлор 500 0
бром 600 0
оксид азоту 300 0
1 800 спирт
3000 0
метиловий
хлор 500 0,2
фенопласт 2000 0,2
амофос 4000 0
2 1400
амінопласт 1000 0
хлор 7000 0,1
ацетон 200000 20
оксид азоту 4000 0
3 1000 спирт
1000 0
метиловий
скипидар 120000 0
ацетон 250000 15
оксид азота 4000 0
4 1100 спирт
10000 0
метиловий
скипидар 120000 0
амінопласт 2000 0,1
5 1200 фенопласт 4000 0
ацетон 80000 10
бром 400 0
оксид азоту 700 0,6
6 800
амінопласт 3000 0
фенопласт 500 0,2
ацетон 200000 0
оксид азоту 10000 0,5
7 1600 спирт
15000 0
метиловий
скипидар 100000 25
амофос 5000 0
амінопласт 4000 0
8 2000
хлор 1500 0,5
оксид азоту 2500 0,5
бром 400 0
оксид азоту 300 0
9 800
амінопласт 5000 0,4
фенопласт 6000 0
24
Допустима
№ L, м
3 t ПРИП
, Час nЧ nЖ
qЧ , PОБ , Qосв QC
, температура,
k
вар. /год. 0 доби t MIN t MAX 0
С Вт Вт , Вт Вт , С
25
Gj Температура повітря, Відносна вологість
3 , г/год. 0
повітря, %
№ L, м С
вар. /год j1 j2 j3 j4 робочих приплив- MIN MAX прип
зон ного
0 120 85 60 70 20 10 85
45
1 50 35 20 20 57
2 30 50
55 65 40 23 50
3 80 15
4 100
55 60 45 40-60 70
5 180 50
20
6 120 45 55 60 65
25
7 250 25 30 0 0 30 55
8 100 60 50 25 60
40 30
9 250 65 45 20 20 65
Навчальне видання
26
(Скорочений варіант)
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять з дисципліни
«Безпека життєдіяльності»
27