Авантюристична, агресивна воєнна політика 

— така політика характерна для

держав, де політична влада захоплена ультрареволюційними колами національної
буржуазії, що переслідують реакційну мету, або не відповідає реальним
можливостям держави в системі міждержавних відносин на глобальному або
регіональному рівні, або відверто спрямована проти об'єктивних закономірностей
суспільного розвитку. Для реалізації такої політики допускається використання
таких засобів, форм і методів ведення війни, що суперечать звичайним нормам,
приводять до колосальних втрат, не забезпечують можливості досягнення
політичної мети (типова воєнна політика фашистської Німеччини періоду другої
світової війни; політика режиму Саддама Хусейна під час кризи в Перській затоці).
Непослідовна воєнна політика — така політика притаманна значній кількості
сучасних держав, що розвиваються. Держави з таким видом воєнної політики
надають перевагу насильницьким методам, але й одночасно допускають
використання політичних та дипломатичних засобів.
Реалістична воєнна політика — така політика базується на основі аналізу
об'єктивної воєнно-політичної обстановки у світі чи окремому регіоні. Концепція
такої політики на сучасному етапі міжнародних відносин передбачає використання
більшою мірою мирних методів вирішення конфліктів, а насильницькі засоби є
крайньою мірою.
Миролюбива (оборонна) воєнна політика — політика, що передбачає
застосування збройного насильства виключно у період агресії ззовні. Це як правило
нейтральні держави (Швеція, Швейцарія).

Структура воєнної політики складається з таких елементів:

 Суб'єкт воєнної політики  — держави, міждержавні об'єднання, нації, класи,
соціальні групи. В правовому полі єдиним законним суб'єктом воєнної
політики визнається держава.
 Мета воєнної політики  — бажаний кінцевий результат. Мета відображає
докорінні інтереси самої країни і сил, що правлять у державі.
  Об'єкт воєнної політики  — групи або окремі держави, нації, класи, соціальні
верстви і створювані ними інститути збройного насильства всередині країни і
на міжнародній арені.
 Засоби досягнення воєнно-політичної мети  — збройне насильство, яке
реалізується за допомогою збройних сил.
 Умови, в яких здійснюється воєнно-політична діяльність  — певні обставини,
які зумовлюють реалізацію тих чи інших засобів воєнної політики.

Якщо НАТО розшириться на Схід, то Україна отримає гарантовану безпеку, як член

цієї організації. При нападі ворога на Україну відбудеться об`єднання зусиль інших
країн-членів направлених на організацію колективної оборони. Крім того, НАТО
підтримує стабільність в зоні Північної Атлантики та бореться зі світовим
тероризмом.