Що таке арт-терапія? У чому полягають переваги та недоліки арт-терапії?

Арт-терапія, в основі лежать ідеї Фрейда та Юнга, - це не стільки лікування, скільки

розвиток у людини властивої їй креативності, гармонізація та розвиток особистості, що
допомагає при вирішенні проблем. Згідно з Фрейдом, внутрішнє «Я» людини виявляється
у візуальній формі кожного разу, коли вона спонтанно щось малює чи ліпить, а
образотворче мистецтво, маючи багато спільного з фантазіями та сновидіннями, виконує
роль, що компенсує та знімає психічну напругу. Юнг наголошував на важливості
використання персональних та універсальних символів. Центральною фігурою в арт-
терапевтичному процесі є не пацієнт як хвора людина, а особистість, яка прагне до
саморозвитку й розширення діапазону своїх можливостей.

Арт-терапія наголошує на тому, що у людини не обов'язково мусять бути проблеми.

Головна мета арт-терапії - допомогти особі саморозкритися.

У науковому розумінні арт-терапія розглядається як метод розвитку та зміни особистості,

групи чи колективу за допомогою різних видів і форм мистецтва та творчості. Хоча творчі
цілі й мають велике значення, перше місце в арт-терапії все ж таки відводиться
терапевтичним цілям.

До основних видів арт-терапії належать образотерапія (живопис, графіка, скульптура,

різьба, інсталяція, вироби з тканини і шкіри), бібліотерапія (робота з літературою),
танцювально-рухова терапія, казкотерапія, музикотерапія, драматерапія.

Переваги використання арт-терапії:

1. Людина може не тільки розслабитися, але і позбутися від багатьох комплексів,

розібратися у внутрішньому «Я», поліпшити настрій, знайти гармонію з навколишнім
світом.

2. Вдається навчитися проявляти себе, налагодити контакт з оточуючими людьми.

3. Це можливість нормалізувати психоемоційний стан, навчитися самовиражатися,

пізнати себе. Мистецтво допомагає висловити почуття, такі як гнів, розчарування,
радість, образа, внаслідок чого ми позбуваємося "внутрішньої тяжкості", усуваємо
агресію, тривогу, підвищуємо життєвий тонус, відкриваємось для світу, розкриваємо
свої творчі здібності.

4. Дає можливість працювати з думками і почуттями, які здаються непереборними:

втрати, смерть, травми, страхи, сновидіння, спогади дитинства.

5. Під час терапії людина вчиться не тільки висловлювати свої емоції, вирішувати якусь
певну проблему, але і більш глибоко аналізувати свої вчинки, життя в цілому.

6. Арт-терапія — засіб невербального спілкування. Це робить її особливо цінною для

тих, кому складно словесно описати свої переживання, або, навпаки, хто надміру
пов'язаний з мовним спілкуванням. Наприклад, діти, які пережили насильство, важко
 ідуть на контакт і розповідають про свої потаємні переживання і страхи, але
зобразивши їх на папері, вони звільняються від свого тягаря.

7. Майже кожна людина (незалежно від свого віку, культурного досвіду, соціального
стану) може брати участь в арт-терапевтичній роботі. Вона не вимагає особливих
здібностей до образотворчої діяльності або художніх навичок. Кожен, будучи дитиною,
малював, ліпив і грав. Тому арт-терапія практично не має обмежень у використанні.

8. Образотворча діяльність є потужним засобом зближення людей, своєрідним

«мостом» між фахівцем і клієнтом, що необхідно при труднощах у контакті, у
спілкуванні з приводу надто складного і делікатного предмета.

9. Результати образотворчої діяльності є об'єктивними свідченнями настроїв і думок

людини, що допомагає використовувати їх для ретроспективної, динамічної оцінки
стану, проведення досліджень і зіставлень.

10. Арт-терапія заснована на мобілізації творчого потенціалу людини, внутрішніх

механізмів саморегуляції і зцілення. Вона відповідає фундаментальній потребі в
самоактуалізації — розкритті широкого спектра можливостей і утвердження свого
індивідуально-неповторного способу буття-у-світі.

Недоліки використання арт-терапії:

1. Використання арт-терапії в консультуванні може бути непродуктивним, якщо клієнти

професійні художники. Причиною цього може бути те, що такі клієнти вже
підтримують себе через творче самовираження, тому подібні завдання в процесі терапії
можуть викликати відчуття того, що людина працює. Очевидно, подібний бар’єр може
бути подоланий, якщо таким клієнтам запропонувати види діяльності, які значно
відрізняються від їх професійної сфери.

2. Небажання людини сприйняти результат діагностики, або просто неготовність до

змін. Це в більшості випадків чисто індивідуальні переживання щодо отриманої
інформації в процесі сеансу.

Отже, арт-терапія є найбільш давньою та природною формою корекції емоційного стану,

якою можна користуватись для зняття накопиченої психічної напруги, для того, щоб
заспокоїтись чи просто зосередитись. Творчість як дитини, так і дорослого, реалізована у
процесі арт-терапії, дає можливість висловити та відтворити внутрішні почуття,
переживання, сумніви, конфлікти та сподівання, у символічній формі переживши ще раз
важливі події, адже спонтанна образотворча діяльність здатна виражати
неусвідомлюваний зміст психічного життя.