Download as pdf or txt
Download as pdf or txt
You are on page 1of 321

Національна академія наук України

Інститут історії України

Обласна редакційна колегія


науково-документальної серії книг
«Реабілітовані історією»

Служба безпеки України

Чернігівська обласна державна адміністрація

Чернігівська обласна рада

Державний архів Чернігівської області

Національна спілка краєзнавців України


РЕАБІЛІТОВАНІ РЕАБІЛІТОВАНІ
ІСТОРІЄЮ ІСТОРІЄЮ
у двадцяти семи томах ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
Книга сьома

ГОЛОВНА РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ


СМОЛІЙ В.А. КІСІЛЬ І.М.
(голова) ОБЛАСНА РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
КОКІН С.А.
РУБЛЬОВ О.С.
(заступник голови) ЛИТВИН В.М.
РЕЄНТ О.П.
(заступник голови) ЛИТВИН М.Р. КУЛІЧ В.П. ВОРОБЕЙ Р.Б.
БІРЧАК В.М. МАКОВСЬКА Н.В. (голова)
(заступник голови) ДЕМЧЕНКО Т.П.
МАРЧУК Є.К. РОМАНОВА Н.А.
ПОДКУР Р.Ю. (заступник голови) ГОНЧАРОВ Ю.О.
(відповідальний секретар) ПАПАКІН Г.В. КОВАЛЕНКО О.Б. ДУДКО В.В.
БАЖАН О.Г. ПИРІГ Р.Я. (заступник голови)
ДЯТЛОВ В.О.
БАЖАН О.В. ТАХТАЙ О.В. ПОТАПЕНКО О.М.
(секретар) КОНОПАЦЬКИЙ М.А.
БОРЯК Г.В. ТЕРЕЩЕНКО Ю.В. АЛЬОХІН Е.В. ЛАЄВСЬКИЙ С.Л.
В’ЯТРОВИЧ В.М. УСЕНКО І.Б. АФАНАСЬЄВА Т.А. ЛЕВОЧКО О.В.
ГАЛАЙКО Б.М. БУТКО С.В. ПОДОРВАН А.Ф.
ВДОВЕНКО І.С. ПОДКУР Р.Ю.

Чернігів
Видавець Лозовий В.М.
2018
УДК 94(477.51)«1917/...»-058.57 Науково-документальна ВІД УПОРЯДНИКІВ
ББК 63.3(4УКР-4ЧЕР)6-361 серія книг Сьома книга науково-документального серіалу «Реабілітовані історією.
Р 31 «Реабілітовані історією» Чернігівська область» продовжує цикл історичних праць, метою яких є відновлення
репутації жертв політичних репресій в Україні 1917 – 1991 рр., які були необґрунтовано
засуджені чи зазнали обмеження своїх громадянських прав та свобод з політичних,
соціальних, класових, національних і релігійних мотивів. Робота над цим багато-
томним виданням у Чернігівській області триває понад дванадцять років зусиллями
співробітників Чернігівського обласного пошукового науково-редакційного центру
Чернігівської обласної ради. Дослідницький проект реалізується за активної підтримки
органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, що обумовлено його вагомим
Видається у відповідності до постанов суспільним значенням як складової частини заходів з відновлення національної пам’яті.
Президії Верховної Ради України від 6 квітня 1992 р., Формування програмних цілей проекту здійснюють Головна та Обласна редакційні
Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1992 р. та 28 листопада 2012 р. колегії видання.
У цій книзі увага зосереджена навколо проблематики виконавців репресій на
Чернігівщині під час Великого терору 1937–1938 рр. Йдеться про одну з найбільш су-
перечливих та складних тем в історіографії масових репресій та потребу окреслити
Рецензенти: регіональні особливості механізмів терору, визначити інструментарій, необхідний для
його реалізації на практиці.
В.О. Дятлов, доктор історичних наук, професор
Книга складається зі вступної статті, в якій визначено загальні тенденції
К.М. Ячменіхін, доктор історичних наук, професор
трансформації системи органів НКВС у каральну інституцію, що втілювала злочин-
ну волю компартійного керівництва, трьох основних розділів та науково-довідкових
матеріалів (географічного покажчика і списка основних скорочень).
До першого розділу увійшли документи з архівно-кримінальної справи старшо-
го лейтенанта державної безпеки Я.К. Баутіна (колишнього начальника 4-го відділу,
згодом – виконуючого обов’язки помічника начальника УНКВС по Чернігівський
області), які ілюструють методи ведення слідства в часи Великого терору, дозволяють
з’ясувати життєвий шлях і кар’єрне зростання одного з виконавців масових репресій
в регіоні.
Другий розділ включає нариси про співробітників УНКВС у Чернігівській області
Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Чернігівська область /
Я.К. Баутіна та В.С. Шумова (Хавіна), які брали безпосередню участь у масштабних
Р 31 Упорядники: О.Б. Коваленко, Р.Ю. Подкур, О.М. Потапенко. – Чернігів: Видавець
фальсифікаціях кримінальних справ проти репресованих громадян.
Лозовий В.М., 2018. Кн. 7. – 640 с.
У третьому розділі, як і в попередніх книгах, вміщено біографічні дані про ре-
ISBN 978-617-7423-49-1 пресованих громадян. Відомості про них упорядковані відповідно до українського
Видання є складовою частиною всеукраїнської науково-документальної серії книг,
алфавіту (літери П – Р), загалом майже чотири тисячі осіб, які зазнали політичних
покликаної увічнити память жертв тоталітарної доби, гідно вшанувати борців за репресій у 1919 – 1950-х рр.
свободу і незалежність України. Цей проміжок часу умістив найбільш драматичні події української історії, зо-
Розраховано на широке коло читачів: істориків, краєзнавців, усіх, хто цікавиться крема, боротьбу з так званими контрреволюційними злочинами, «шкідництвом»,
історією рідного краю. «саботуванням» хлібозаготівель, розкуркулення, Великий терор, хвилю арештів, що
прокотилася Україною після вигнання нацистських загарбників та ін. Серед заареш-
тованих – представники усіх соціальних верств населення та різних етнічних спільнот.
УДК 94(477.51)«1917/...»-058.57 Численні документальні свідчення та праці провідних науковців дозволяють ствер-
ББК 63.3(4УКР-4ЧЕР)6-361 джувати, що результатами політики терору мало стати не лише фізичне усунення
політичних суперників і опонентів, але й формування однорідного соціуму, позбав-
леного національної самосвідомості, готового втілювати в життя плани тоталітарного
ISBN 978-617-7423-49-1 © Упорядники, 2018 режиму. Переважну більшість заарештованих було позбавлено волі – вони відбували
Реабілітовані історією. Чернігівська область
покарання у виправно-трудових і концентраційних таборах або перебували у засланні.
Часто ці види покарання поєднувалися із забороною проживати у певних місцевостях.
Політичні репресії стали джерелом поповнення численної «армії» каторжан, які при-
мусово працювали у найвіддаленіших куточках СРСР та здійснювали їх індустріальне
освоєння, у такий спосіб реалізовуючи радянську економічну модель.
До роботи над виданням, окрім наукових редакторів закладу, активно долучилися
викладачі Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені
О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені
Т.Г. Шевченка та співробітники відділу історії державного терору радянської доби
Інституту історії України Національної академії наук України. Упорядники висловлюють
особливу подяку колективу Державного архіву Чернігівської області та особисто директо-
ру Р.Б. Воробей, начальнику Управління Служби безпеки України в Чернігівській області
Ю.О. Гончарову, співробітникам Галузевого архіву Служби безпеки України у м.
Чернігові, колишньому директорові закладу О.В. Лисенко за надану допомогу у
підготовці видання.
Книга адресована широкому колу осіб – історикам, краєзнавцям, учнівській та
студентській молоді, рідним жертв репресивної системи, які зацікавлені у з’ясуванні
долі своїх близьких. Колектив закладу продовжує роботу, спрямовану на встановлення
правди про постраждалих у результаті незаконних репресій та оприлюднення опрацьо-
ваних матеріалів.

6
Реабілітовані історією. Чернігівська область Великий терор 1937 – 1938 років на Чернігівщині
О.Б. Коваленко, Р.Ю. Подкур, О.М. Потапенко багатьох десятиліть.
Напрям історичних пошуків кардинально змінився лише у 1990-х рр., відколи науковці
Великий терор 1937 – 1938 років на Чернігівщині: спрямували свої зусилля на вивчення біографій жертв репресій, місць масових страт та по-
організатори, виконавці, інструменталізація ховань, причин, наслідків та механізмів терору, соціальних прошарків, етнічних та релігійних
груп, які найбільше постраждали від масового насильства, структури репресивних органів
Першою публічною спробою переосмислити та надати оцінку Великому терору 1937– тощо. Чи не найважливішим чинником, який каталізував дослідницький процес, стало ухва-
1938 рр., а саме визначити його причини, назвати ініціаторів та виконавців масових репресій, лення Верховною Радою України Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів
окреслити коло жертв та вказати шляхи подолання наслідків, стала доповідь першого се- комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років», який дозволив розширити коло науко-
кретаря ЦК КПРС М.С. Хрущова, виголошена 25 лютого 1956 р. на закритому засіданні ХХ вих пошуків, встановити імена слідчих, членів розстрільних команд – безпосередніх виконавців
партійного з’їзду. Кремлівський очільник на тлі звинувачень Й. Сталіна у диктаторстві та вироків жертвам репресій3.
відмові від «колективного керівництва партією», заявив: «Факти показують, що багато злов- Виявленні документи детально розкрили роль партійно-радянського керівництва СРСР і
живань були зроблені за вказівкою Сталіна, не враховуючи будь-які норми партійної та співробітників НКВС СРСР у реалізації масових репресивних акцій. Натепер тема виконавцiв
радянської законності […] Ускрізь і всюди він бачив «ворогів», «двурушників», «шпигунів» залишається чи не найбільш суперечливою та складною в iсторiографii Великого терору.
[…], заохочував і допускав свавілля інших осіб. Масові арешти і заслання тисяч і тисяч лю- Ю.І. Шаповал та В.А. Золотарьов одними з перших в Україні почали публікувати біографії
дей, страти без суду і нормального слідства породили невпевненість в людях, викликали страх співробітників органів державної безпеки. За влучним визначенням В.А. Золотарьова, «прізвища
і навіть озлоблення». М.С. Хрущов визначив «точку відліку» ескалації масового насильства: та діяльність більшості з них десятиліттями цілком або частково замовчувалася чи перекру-
«Репресії різко посилились з кінця 1936 року після телеграми Сталіна і Жданова з Сочі від чувалася. Співробітників органів держбезпеки або відносили до рангу «святих», або робили
25 вересня 1936 року, адресованої Кагановичу, Молотову та іншим членам політбюро, в котрій єдиними винуватцями злочинів тоталітарної системи. Тому інформація про цих людей має дале-
говорилось наступне: «Вважаємо абсолютно необхідною і терміновою справою призначен- ко не формальне значення, оскільки може допомогти з’ясувати, що було визначальним у роботі
ня т. Єжова на пост наркома внутрішніх справи. Ягода, вочевидь, виявився не на висоті сво- каральних органів – директиви керівництва колишнього СРСР чи все-таки особистості чекіс-
го завдання в справі викриття троцькістсько-зінов’євського блоку. ОДПУ запізнилося у цій тів»4. Опрацьовуючи архівні джерела, дослідники почали виявляти особливості участі
справі на чотири роки […]». Ця сталінська установка про те, що «НКВС запізнився на чотири співробітників НКВС у Великому терорі – від розробки ними параметрів масових операцій та
роки» із застосуванням масових репресій, потрібно швидко «наздогнати» втрачене, штовхала їх практичної реалізації, до особистої участі у виконанні смертних вироків5.
співробітників НКВС на масові арешти і розстріли»1. Також М.С. Хрущов визнав факти засто- Нині в Україні вивчення феномену ідейних натхненників та виконавців Великого теро-
сування співробітниками НКВС санкціонованих найвищим партійним керівництвом так званих ру здiйснюється у кількох основних напрямках. По-перше, це опрацювання загальної пробле-
«методів фізичного впливу» – моторошних знущань, побиття, тортур, на яких ґрунтувалися матики, яка включає, зокрема, дослідження соціального6, етнічного7 зрізів кадрового скла-
слідчі дії. Про це прямо зазначалося, зокрема, у шифротелеграмі, надісланій 10 січня 1939 р. ду співробітників НКВС, процесів «чистки» апарату НКВС8, проблем реабілітації чекістів9,
Й. Сталіним секретарям обкомів, крайкомів ВКП(б) та керівництву НКВС–УНКВС: «ЦК регіональних особливостей масових репресій10 тощо.
ВКП(б) роз’яснює, що застосування фізичного впливу в практиці НКВС, починаючи з 3. Докладніше див.: Тепляков А. Чекистский долг и почётная партийная обязанность: исполнение смертных
1937 р., було дозволено ЦК ВКП(б) […] Відомо, що всі буржуазні розвідки застосовують приговоров в 1918–1953 гг. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2013. – № 1. – С. 79 – 101.
методи фізичного впливу проти представників соціалістичного пролетаріату, до того ж за- 4. Золотарьов В. Чекісти 20-х – 30-х: матеріали до біографічного словника / [Електронний ресурс] / Режим
стосовують його в самих потворних формах. Питається, чому соціалістична розвідка повин- доступу: http://www.memorial.kiev.ua/zhurnal/pdf/01_1994/168.pdf
5. Лисенко О. Довідки сільських рад та правлінь колгоспів як підстава для арешту селян в умовах «Великого
на бути більш гуманною в ставленні до запеклих ворогів робітничого класу і колгоспників. терору» 1937–1938 рр. (на матеріалах Чернігівської області) // Політичні репресії в Українській РСР 1937–1938 рр.:
ЦК ВКП(б) вважає, що метод фізичного впливу повинен застосовуватися і надалі, як виклю- дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: Матеріали Всеукраїнської наукової
чення, до справжніх ворогів народу, що не роззброїлись, як припустимий і доцільний метод»2. конференції, м. Київ, 15 березня 2012 р. / [упоряд.: О.Г. Бажан, Р.Ю. Подкур]. – К., 2013. – C. 42 – 52; Васильєв В.,
Виконавцями наказів Й. Сталіна й організаторами масового порушення «соціалістичної Подкур Р. Радянські карателі. Співробітники НКВС – виконавці «Великого терору» на Поділлі / [НАН України,
Інститут історії України]. – K., 2017. – 240 с.; Подкур Р.Ю. Реакція співробітників органів державної безпеки УРСР
законності» було оголошено наркомів внутрішніх справ СРСР М.І. Єжова і Л.П. Берію, якого на припинення «великого терору» (листопад 1938 – 1939 рр.)» / [Електронний ресурс] / http://www.memory.gov.
М.С. Хрущов назвав «підлим ворогом», «агентом іноземної розвідки», «ворожою партії люди- ua:8080/ua/publication/content/1625.htm
ною», а їх поплічників – «бандою», «провокаторами, які пробралися в органи державної без- 6. Золотарьов В. Керівний склад НКВС УРСР під час «великого терору» (1936 – 1938 рр.): соціально-
пеки», а також «безсовісними кар’єристами». статистичний аналіз // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2009. – № 1; Золотарьов В. Секретно-політичний відділ
ДПУ УСРР: справи та люди. – Харків, 2007. – 319 с.
Однак, незважаючи на здійснені партійним керівництвом заходи щодо реабілітації без- 7. Тумшис М.А., Золотарёв В.А. Евреи в НКВД СССР. 1936 – 1938 гг. Опыт биографического словаря. 2-е
невинно постраждалих громадян та покарання тих, хто безпосередньо долучився до організації изд., испр. и доп. – М., 2017. – 848 с.; Шаповал Ю., Золотарьов В. Євреї в керівництві органів. ДПУ–НКВС УСРР–
і здійснення терору, дослідження масових репресій залишалося табуйованим протягом УРСР у 1920 – 1930-х рр. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2010. – № 34. – С. 53 – 93
8. Золотарьов В. Репресії серед співробітників державної безпеки УРСР у 1936 – 1941 рр.: персоналізовано-
1. О культе личности и его последствиях. Доклад Первого секретаря ЦК КПСС тов. Н.С. Хрущева ХХ съезду статистичний аналіз // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2017. – № 2 – С. 156 – 156.
Коммунистической партии Советского Союза // Известия ЦК КПСС.– 1989. – № 3. – С. 138. 9. Золотарьов В., Бажан О. Реабілітація репресованих співробітників НКВС СРСР: важкий пошук істини //
2. Докладніше див.: Лубянка. Сталин и НКВД-НКГБ-НКГБ-ГУКР «Смерш». 1939 – март 1946. – Краєзнавство. – 2014. – № 2. – С. 155 – 165.
М., 2006. – С.14. 10. Бажан О. «Великий терор» на Харківщині: масштаби, виконавці, жертви // Краєзнавство. – 2012. –

8 9
Реабілітовані історією. Чернігівська область Великий терор 1937 – 1938 років на Чернігівщині
По-друге, тривають спроби укладення довідників та біографічних словників11, які ника Черкаського районного відділу НКВС М.Ф. Ленчика21, Чернігівщині – співробітника
містять короткі довідки про керівний та рядовий склад співробітників репресивних органів12. Чернігівського обласного управління УНКВС Й.М. Дворкіна22, старшого майора державної без-
Публікація таких збірок передбачає узагальнення і систематизацію розпорошеної у різних дже- пеки Ю.Ф. Кривця23, начальника Прилуцького РВ УНКВС В.С. Шумова (Хавіна)24, очільника
релах інформації. ДПУ у м. Чернігові М.М. Віхмана25 та ін. Здійснено чимало спроб дослідити феномен Велико-
По-третє, попри багаторiчне приховування документальних джерел та фiзичне вини- го терору крізь призму біографії знакових постатей – його ініціаторів та «архітекторів», зо-
щення тих, чиїми руками здiйснювалися репресiї, вагомого значення в історіографії набуває крема, підполковника І.А. Шапіро – однієї з ключових фігур у Наркоматі внутрішніх справ
персонiфiкований пiдхiд. Він спрямований на деталізоване вивчення біографій окремих УРСР та в УНКВС по Київській області26, організатора масових репресивних акцій на Донбасі,
виконавців терору і покликаний забезпечити виокремлення психологiчних, соцiальних, Полтавщині, Одещині, Київщині, Миколаївщині – майора державної безпеки О.Б. Розанова27,
економiчних та iнших причин, що мотивували їх на участь у кривавiй, протиправнiй дiяльностi організаторів Голодомору, радянських діячів, у тому числі, керівника органів державної без-
по винищенню цiлих груп населення. Саме персонiфiкація дозволяє найточніше визначити пеки ВЧК-ОДПУ-НКВС В.А. Балицького28, комісара державної безпеки 1-го рангу С.Ф. Реден-
регiональні параметри механiзмiв масових репресій. са29; майора державної безпеки, очільника УРСМ НКВС УРСР Я.З. Камінського30, народного
Натепер опубліковані окремі біографічні розвідки про керівників і виконавців комісара внутрішніх справ УРСР О.І. Успенського, старшого лейтенанта начальника 3 відділу
політичних репресій в часи Великого терору у різних регіонах УРСР, зокре- УДБ НКВС УРСР О.Н. Троїцького31 та ін.
ма, на Київщині – секретаря особливої трійки при Київському управлінні НКВС Варто зазначити, що навколо проблематики, яка стосується ідейних натхненників та
С.А. Альтзіцера13, очільника Управління НКВС по Київській області О.Р. Долгушева14, виконавців терору, постійно точиться публічна дискусія за межами академічних кіл. З’являються
Луганщині – очільника «трійки» Ворошиловградської області Г.І. Коркунова15, Миколаївщині науково-популярні фільми та телепередачі, публікації у друкованих ЗМІ, проводяться «круглі
– капітана державної безпеки П.В. Карамишева16, Одещині – начальника УНКВС Одеської столи»32, публічні лекції33, покликані залучити громадськість до широкого обговорення згаданої
області П.П. Кисельова17, Полтавщині – начальника УНКВС по Полтавській області О.О. Вол- тематики, «деміфологізувати» Великий терор.
кова18, Сумщині – керівника Сумського відділу НКВС О.І. Кудринського19, Харківщині – на- По-четверте, історики не припинили джерелознавчі дослідження терору. Так, понад 20
чальника УНКВС по Харківській області Г.А. Клювганта-Гришина 20, Черкащині – началь- років у межах реалізації програми «Реабілітовані історією», започаткованої ще у 1992 р.,
№ 1. – С. 85 – 101; Бажан О., Золотарьов В. Конвеєр смерті в часи «Великого терору» в Україні: технологія розстрілів, здійснюється публікація матеріалів архівно-кримінальних справ, які підтвердили залу-
виконавці, місця поховань // Краєзнавство. – 2014. – № 1. – С. 183 – 199. чення співробітників державної безпеки, міліції та прокурорських працівників до масо-
11. Золотарьов В. Чекісти 20-30-х: матеріали до біографічного словника // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ.
– 1994. – № 1. – С. 168 – 171; Золотарьов В. ЧК–ГПУ–НКВС на Харківщині: люди та долі. 1919 – 1941. – Харків, Аркадійовича Клювганта-Гришина // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2014. – № 2. – С. 407 – 443.
2003. – 477 с.; Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи. – К., 21. Докладніше див.: Бажан О., Золотарьов В. Керівний склад ЧК-ГПУ-НКВД Чернігівщини у 1918 –
1997. – 608 с. 1941 роках // Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Чернігівська область / [упоряд.: О.Б. Коваленко, Р.Ю
12. Золотарьов В.А. Начальницький склад НКВС УСРР у середині 30-х рр. // З архівів ВУЧК-ГПУ- Подкур, О.В. Лисенко, О.І. Желєзна]. – Кн. 1. – Чернігів, 2008. – С. 722 – 731.
НКВД-КГБ. – 2001. – № 2. – С. 326 – 342; Золотарьов В.А., Рущенко І.П. Початок і фінал кар’єри першої хвилі 22. Бажан О.Г., Золотарьов В.А. Маловідомі джерела до історії «Великого терору» // Сумський історико-
чекістської верхівки України: соціально-статистичний аналіз // Наукові записки [Харківського економіко-правового архівний журнал. – 2010. — № VIII – IX. – С. 105 – 111.
університету]. – 2004. – № 1. – С. 158 – 169; Бажан О., Золотарьов В. «Ті хто натискали на гачок»: коменданти НКВС 23. Золотарьов В., Парфьоненко В. «...Один із активніших працівників ЧК-ГПУ» (Сторінки біографії стар-
УРСР та УНКВС Київської області у часи «Великого терору» // Краєзнавство. – 2016. – № 3 – 4. – С. 251 – 283. шого майора державної безпеки Юхима Кривця) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2003. – № 1. – С. 355 – 402.
13. Золотарьов В., Бажан О. «Обліковець» масових убивств у добу «Великого терору» (Соломон Абрамович 24. Бажан О., Золотарьов В. Мішень чи випадкова жертва «Великого терору»? (Валентин Шумов (Хавін)) //
Альтзіцер) // Краєзнавство. – 2017. – № 1 – 2. – С. 215 – 233. Краєзнавство. – 2018. – № 2. – С. 121 – 135
14. Бажан О, Золотарьов В. Висуванець Миколи Єжова або Траєкторія злету та падіння капітана державної 25. Золотарьов В.А., Бажан О.Г. «Особисто я розстріляв 702 контрреволюціонера...» (реконструкція біографії
безпеки Олексія Долгушева // Краєзнавство. – 2013. – № 4. – С. 233 – 245. чекіста Михайла Віхмана) // Краєзнавство. – 2017. – № 3 – 4. – С. 218 – 305.
15. Довбня О. Притягнення співробітників УНКВС по Ворошиловградській області до кримінальної 26. Бажан О., Золотарьов В. «Несу моральну відповідальність за викривлення в органах МВС...», або Історія
відповідальності за порушення «соціалістичної законності» під час «Великого терору» // З архівів ВУЧК-ГПУ- покарання екзекутора масового терору І.А. Шапіро у часи хрущовської відлиги // Краєзнавство. – 2013. – № 3. –
НКВД-КГБ. – 2015. – № 2. – С. 258; Бажан О., Золотарьов В. Луганський прокуратор (штрихи біографії капітана С. 165 – 175.
державної безпеки НКВС Григорія Коркунова) // Краєзнавство. – 2015. – № 3 – 4. – С. 257 – 267. 27. Бажан О., Золотарьов В. Перший секретар ВУЧК (Сторінки біографії старшого майора державної без-
16. Бажан О. Золотарьов В. «Не слід розбиратися у прізвищах, беріть і розстрілюйте». Масові політичні пеки Олександра Розанова) // Краєзнавство. – 2013. – № 2. – С. 197 – 205.
репресії 1938 року на Миколаївщині через призму біографії чекіста Петра Карамишева // Краєзнавство. – 2018. – 28. Шаповал Ю.І., Золотарьов В.А. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. – К., 2002. – 468 с.; Золо-
№ 1. – С. 109. тарьов В.А., Шаповал Ю.І. Балицький: На шляху до правди про нього) // Український історичний журнал. –
17. Бажан О.Г. Масові політичні репресії на Одещині в другій половині 1938 року за матеріалами кримінальної 1993. – № 6.– С. 50 – 63.
справи Павла Кисельова // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри: збірка на- 29. Золотарьов В. Свояк Сталіна (сторінки біографії комісара держбезпеки 1 рангу Станіслава Реденса) // З
укових праць. – Вип. 6 / [відп. ред. М.І. Михайлуца]. – Херсон, 2017. – С. 14 – 20; Золотарьов В.А. В Одесі діти, архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2004. – № 22. – С. 210 – 249.
які проживали неподалік облуправління, граючи між собою, кричали:«Колись шпигун...» Штрихи до портрета на- 30. Золотарьов В. Заручник системи Я. Камінський // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – № 5. – 1998. –
чальника УКНВС Одеської області Павла Кисельова // Південний захід. Одесика: історико-краєзнавчий науковий С. 286 – 304.
альманах. – Одеса, 2017. – Вип. 23. – С. 121 – 141. 31. Бажан О., Золотарьов В. Безмежно відданий наркому Успенському (Олександр Нілович Троїцький) //
18. Золотарьов В., Бажан О. Архітектор «Великого терору» на Полтавщині: Олександр Олександрович Вол- Краєзнавство. 2014. – № 3 – 4. – С. 102 – 111.
ков // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. –2017. – № 2. – С. 5 – 60. 32. Відбувся круглий стіл «Історична пам’ять про Биківню» / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://
19. Бажан О.Г. Золотарьов В.А. Командир «Великого терору» на Сумщині (Олексій Кудринський) // Сумська prostir.museum/ua/post/37978
старовина. – 2009. – № XXVIII – XXIX. – С. 156 – 163. 33. «Виконавці Великого терору»: публічна лекція у Києві / [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://
20. Золотарьов В. Жертва «беріївської відлиги»: сторінки біографії капітана державної безпеки Григорія galinfo.com.ua/news/vykonavtsi_velykogo_teroru_publichna_lektsiya_u_kyievi_284731.html

10 11
Реабілітовані історією. Чернігівська область Великий терор 1937 – 1938 років на Чернігівщині
вих фальсифікацій слідства, психологічного тиску та катування підслідних34. Спільній групі це «порушення соціалістичної законності». Проте вони виправдувалися необхідністю вико-
науковців з України, Німеччини, США, Канади, Молдавії, Грузії, Росії вдалося провести первинні нання встановлених «термінів слідства», «ворожими настановами» або прямими наказами
дослідження феномену «виконавців» – співробітників держбезпеки регіонального рівня. З метою керівництва. Для вчених подібні документи є надзвичайно цікавим різновидом історичного дже-
формування уявлення про осіб, які долучилися до практичного втілення репресій, дослідники рела. Дослідник може відчути емоційну напругу самого заходу і психологічний стан присутніх.
застосували наступний алгоритм: соціальне походження майбутніх виконавців терору – шлях Репліки і реакції на них учасників судового процесу надавали інформацію про емоції, що пану-
до органів держбезпеки – прояви політичної лояльності – вплив патрон-клієнтських стосунків вали під час засідань.
(взаємовідносин між колишніми опозиціонерами, політично «сумнівними», та співробітниками Водночас, при дотриманні норм оформлення кримінальних справ також виявлені елемен-
партійно-державного апарату, які можна охарактеризувати як патрон-клієнтські чи дружні) – ти їх фальсифікації та політичної упередженості. Слідчі не виходили за межі чітко окреслених
поведінка під час Великого терору (чому застосування катувань під час виконання професійних постановою РНК та ЦК ВКП(б) від 17 листопада 1938 р. «Про арешти, прокурорський нагляд
обов’язків та прояви жорстокості стали нормою) – поведінка, кар’єрні кроки після припинен- та провадження слідства»38 порушень «соціалістичної законності»: низька якість слідства, брак
ня масових операцій – причини засудження чи іншого покарання, шляхи його уникнення (пе- доказової бази контрреволюційного злочину, занепад агентурної роботи. Вбивство заарештова-
реважно служба у лавах РСЧА під час Другої світової війни) – покарання у другій половині них, психологічні знущання і катування партійно-радянських працівників 39 (стосовно інших
1950-х – 1960-х рр. ворогів народу, як вже було сказано, це допускалося), підробка протоколів допиту стали го-
Результатом роботи стала публікація тритомного науково-документального видан- ловними фактами злочинної діяльності арештованих чекістів. Слідчі не брали до уваги, що
ня «Відлуння Великого терору»35. Оприлюднення науково-документальної серії є наслідком фальсифікацією протоколів займалися практично всі співробітники держбезпеки, але засуджен-
комплексного джерелознавчого, текстологічного, археографічного аналізу документів НКВС ню підлягали лише керівні особи та окремі слідчі.
УРСР, виявлених у ГДА СБ України. Основна мета істориків, архівних працівників полягала у Постанова РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 17 листопада 1938 р. «Про арешти, прокурорсь-
поширенні набутих знань щодо злочинів, скоєних комуністичним режимом, викритті прихованої кий нагляд та провадження слідства», наказ наркома внутрішніх справ СРСР Л. Берії № 00762
«піраміди» злочинців – виконавців антилюдяної політики керівництва компартійної влади, від 26 листопада 1938 р. «Про порядок здійснення постанови РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від
наданні можливості широкому колу читачів самостійно вивчати архівні документи НКВС та ви- 17 листопада 1938 р.»40 припинили проведення масових операцій. Спільна директива керівників
користовувати їх у процесі навчання в системі освіти. Природно, що за результатами копіткого НКВС і Прокуратури СРСР від 28 грудня 1938 р. зобов’язувала брати до розгляду всі скар-
вивчення виявлених документів учасниками проекту36 були опубліковані монографічні праці та ги на постанови «трійок» при обласних УНКВС, а у випадку неправомірності ухваленого
численні статті у журналі «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ» 37. вироку – закривати справу41. Паралельно проводилася політична реабілітація – у лавах ВКП(б)
Серед джерел, що були опрацьовані вченими при дослідженні проблеми «виконавців», було поновлено понад 77 тис. комуністів42.
окрім розпорядчих документів, статистичних зведень, джерел особового походження тощо, Розуміючи необхідність заспокоїти партійний апарат, Й. Сталін та нарком внутрішніх
особливою інформативністю виділяються кримінальні справи на співробітників держбезпеки, справ СРСР Л.П. Берія розпочали кампанію пошуку порушників «соціалістичної законності».
засуджених за порушення «соціалістичної законності» під час Великого терору 1937–1938 рр. У цьому контексті почалася «чистка» команди колишнього наркома внутрішніх справ СРСР
Окрім протоколів допиту фігурантів справи, свідків, речових доказів (наказів УНКВС, списків М.І. Єжова і призначення керівництва, яке було особисто віддане Л.П. Берії43. Із вересня по гру-
заарештованих із відмітками про розстріл чи ув’язнення тощо), листування, збереглися також день 1938 р. були змінені не лише всі начальники відділів ГУДБ НКВС СРСР та їх заступники,
стенограми судових засідань військових трибуналів, де розглядалися справи чекістів. Показо- але й частина керівників республіканських, крайових і обласних НКВС/УНКВС СРСР. У цей
во, що практично всі співробітники держбезпеки, особи, які входили до складу міжрайонних досить короткий хронологічний відрізок часу було заарештовано 332 керівних співробітників
оперативно-слідчих груп не лише знали про катування арештованих, а й усвідомлювали, що НКВС СРСР, з них 140 осіб – з центрального апарату, 192 – на периферії44. В УРСР звільнили
34. По Чернігівській обл. див.: Реабілітовані історією. Чернігівська область / [упоряд.: О.Б. Коваленко, начальників УНКВС по Житомирській (16 листопада 1938 р., Г.М. В’яткіна), Кам’янець-
Р.Ю. Подкур, О.В. Лисенко]. – Кн. 2. – Чернігів, 2010. – С. 66 – 68 та ін. Подільській (17 листопада 1938 р., І.А. Жабрєва), Одеській (15 листопада 1938 р., П.П. Кисельо-
35. Відлуння Великого терору. Збірник документів у трьох томах. – Т. 1: Партійні збори та оперативні наради
співробітників управлінь НКВС УРСР (листопад 1938 – листопад 1939 pp.) / [авт.-уклад.: В. Васильєв, Л. Віола, 38. Лубянка. Сталин и Главное управление госбезопасности НКВД. Архив Сталина: Документы высших
Р. Подкур]. – K., 2017. – 744 с.; Відлуння Великого терору. Збірник документів у трьох томах. – Т. 2: Документи органов партийной и государственной власти. 1937 – 1938 / [cост. В.Н. Хаустов и др.]. – М., 2004. – С.606 – 611.
з архівних кримінальних справ на співробітників органів НКВС УРСР, засуджених за порушення соціалістичної 39. Петровський Е. Документи архівно-слідчих справ як джерело вивчення методів провадження слідства
законності (жовтень 1938 p. – червень 1943 р.). – Кн. 1: НКВС Молдавської АРСР, Дорожньо-транспортний відділ органами НКВС на Одещині в період «Великого терору» 1937–1938 рр. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. –
ГУДБ НКВС Північно-Донецької залізниці, УНКВС по Житомирській області та УНКВС по Одеській області / 2007. – № 1. – С. 172 – 188.
[авт.-упоряд.: С. Кокін, Д. Россман]. – K., 2018. – 728 с. Відлуння Великого терору. Збірник документів у трьох 40. Лубянка. Сталин и Главное управление госбезопасности НКВД. Архив Сталина… – С. 612 – 615.
томах / [відп. ред.: В. Васильєв, Р. Подкур, Л. Віола]. – Т. 3: Чекісти Сталіна в лещатах «соціалістичної законності». 41. Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. 1927 – 1939: Документы и материалы.
Его-документи 1938-1941 рр./ [укладачі А. Савін, О. Тепляков, М. Юнге]. – К., 2019. – 936 с.; Васильєв В., Подкур В 5 тт. / Т. 5: 1937 – 1939. – Кн. 2: 1938 – 1939 / [под ред. В. Данилова]. – М., 2006. – С. 324.
Р. Радянські карателі. Співробітники НКВС – виконавці «Великого терору» на Поділлі / [НАН України, Інститут 42. Докладніше див.: Khlevniuk O. Party and NKVD: Power Relationships in the Years of the Great Terror //
історії України]. – K., 2017. – 240 с.та ін. Stalin’s Terror: High Politics and Mass Repression in the Soviet Union / [eds. Barry McLouglin and Kevin McDermott].
36. Васильєв В., Подкур Р. Радянські карателі. Співробітники НКВС – виконавці «Великого терору» на – New York, 2004. – Р. 26–27; Виола Л. Ввведение // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2015. – № 1. – С. 12. – 8.
Поділлі... – 240 с.; Юнге М. Чекисты Сталина: мощь и бессилие. «Бериевская оттепель» в Николаевской области 43. Про реакцію співробітників держбезпеки на припинення масових операцій у листопаді 1938 р. див.: Под-
Украины. – М., 2017. – 352 с.; Viola L. Stalinist Perpetrators on Trial. Scenes from the Great Terror in Soviet Ukraine. – кур Р. Реакція співробітників органів держбезпеки на припинення «великого терору» (листопад 1938 – 1939 рр.) // З
Oxford, 2017. – 304 р. та ін. архівів ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. –2009. – №2 (33). – С. 136 – 167.
37. Докладніше див.: З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2015. – № 1, 2. 44. Лубянка. Сталин и Главное управление госбезопасности НКВД. Архив Сталина... – С. 663.

12 13
Реабілітовані історією. Чернігівська область Великий терор 1937 – 1938 років на Чернігівщині
ва), Чернігівській (2 грудня 1938 р., А.І. Єгорова)45 областях. Протягом наступних місяців 1939 Слiд зазначити, що основні принципи роботи співробітників та очільників органів НКВС
р. були змінені всі начальники УНКВС республіки. Паралельно арештовували співробітників, були зумовлені тим, що ці iнституцiї першопочатково були побудованi на фундаментi терору,
які входили до найближчого кола начальників обласних УНКВС. На лаві підсудних опинилися примусу i залякування. Система органів ВУНК-ДПУ-НКВС покликана, нібито, боротися зі
керівники оперативних відділів та відділень, начальники міських і районних відділень НКВС, злочинністю, підтримувати громадський порядок, забезпечувати державну безпеку, насправді
інші співробітники. У результаті кампанії «чистки» НКВС на 1939 р. із органів державної виконувала каральну роль та у будь-який спосіб втілювала злочинну волю компартійного
безпеки звільнили 22,9% (7 372 особи) оперативних співробітників, із них заарештували керівництва: нищила політичну опозицію, етнічні, релігійні та соціальні групи, а у більш вузь-
937 осіб. Якщо враховувати арешти за «порушення соціалістичної законності», проведені кому, регіональному вимірі, долучилися до організації геноциду українського народу – Голодо-
наприкінці 1938 р., то кількість зросте до 1 364 осіб46. Із п’яти керівників УНКВС по Чернігівській мору 1932–1933 рр.50. З часом ця «тяглiсть традицiї» лише посилилася. Зокрема, фізичні методи
області тільки двом пощастило пережити буремні роки Великого терору та «чистки» і померти впливу на заарештованих почали використовуватися слідчими на всіх етапах «дізнання» і на-
«у власному ліжку». були надзвичайно потворних форм: застосовувались «стійки» («вистійки»), коли підслідні при-
Формальне викриття і призначення винуватців відбувалося публічно за звичною для мусово протягом багатьох годин перебували без руху виключно в положенні стоячи; «конвеєр»,
більшовиків схемою – на загальних партійних зборах чи розширених оперативних нарадах. Під тобто система допиту, за якої арештованого допитували кілька слідчих по черзі аж до втрати
час обговорення директивних документів партії й уряду, відомчих наказів співробітники держ- свідомості; побиття, тортури, позбавлення сну, їжі, води та ін.
безпеки визнавали свої помилки в оперативно-слідчій роботі, виправдовувалися, критикували Збереглися свідчення про так званий «обмін досвідом» між співробітниками органів держ-
колег, керівництво обласного УНКВС і республіканського НКВС47. Саме після таких зборів ко- безпеки. Наприклад, у виступі на партійних зборах УНКВС по Київській області в грудні 1938 р.
ригувалися списки порушників «соціалістичної законності», стосовно яких збиралися відкрити начальник управління капітан державної безпеки О.Р. Долгушев зазначив: «Я пам’ятаю ще пра-
кримінальні справи із подальшим засудженням через військовий трибунал. Здебільшого цював в наркоматі, в особливому відділі. Приїздив тоді з Москви заступник наркома Бєльський.
співробітників держбезпеки звинувачували у посадових злочинах (стаття 206, п. 17 «а» або «б» Він же всім дав ясну настанову на оперативній нараді працівників наркомату: шпигун або учас-
Кримінального кодексу УРСР)48. ник організації – все одно він буде розстріляний. Так щоб взяти від нього свідчення – дайте
Для значної частини співробітників непролетарське походження, минулі «політичні йому в морду. Чому не можна?» Всі зі схваленням віднеслися до цього. Пам’ятаю, як поступово
гріхи», входження до близького кола керівників НКВС СРСР, республіканського чи обласно- почали застосовувати методи фізичного впливу. Пішло це з наркомату, а дивлячись на нарко-
го управління НКВС стали обтяжуючою обставиною. Також підставою для слідства ставали мат і області почали застосовувати ці форми слідства. Працівники спілкуються, розмовляють
скарги працівників державного апарату, які перебували під арештом не один місяць і були між собою: як в тій в’язниці, як в тій області? І це стало системою. Звідси я роблю висновок,
добре обізнані з методикою фальшування кримінальних справ. Звільнені та виправданні від що це не місцеве явище, а це певна система в слідстві»51. Ситуація у Чернігівській області по-
інкримінованих звинувачень, колишні арештанти наприкінці 1938–1939 рр. почали вимагати вною мірою відображала загальнодержавні тенденції, як методи роботи слідчих органів (у тому
справедливого покарання чекістів, які фальсифікували справи і піддавали партійців катуван- числі, застосування інструментів примусу), так і наслідки Великого терору, включно з подаль-
ням49. У «листах до влади» – заявах, скаргах, апеляціях – вони розповідали вищому керівництву шою долею його виконавців. У 1930-х рр. структура органів НКВС зазнала числених змін, об-
СРСР про підстави й умови утримання під вартою, методи ведення слідства, поведінку слідчих умовлених адміністративно-територіальним реформуванням та потребами влади, яка прагнула
під час допитів, у тому числі, жахливі способи катування тощо. посилити контроль над суспільством та нівелювати спротив.
Після утворення Чернігівської області першим начальником Чернігівського облвідділу
45. Петров Н.В., Скоркин К.В. Кто руководил НКВД, 1934 – 1941: Cправочник / [Общество «Мемориал», ГПУ у жовтні 1932 р. став В.А. Двінянінов (1900 – 1966), а заступником начальника облвідділу
РГАСПИ, ГАРФ; под. ред. Н.Г. Охотина и А.Б. Рогинского]. – М., 1999. – С. 76 – 79.
46. Докладніше див.: Petrow N. Die Kaderpolitik des NKWD 1936–1939 // Stalinscher Terror 1934 –1941. Eine ГПУ у листопаді 1932 р. – травні 1933 р. працював Г.Б. Загорський (1899 – 1938). Саме
Forschungsbilanz / [Hrsg. von W. Hedeler]. – Berlin, 2002. – S. 31; Юнге М., Бордюгов Г., Биннер Р. Вертикаль большо- В.А. Двінянінов причетний до штучного Голодомору на Чернігівщині. Лише у листопаді
го террора: история операции по приказу НКВД № 00447. – М., 2008. – С. 424; Хаустов В., Самуэльсон Л. Сталин, 1932 р. в Чернігівській області «у зв’язку з хлібними заготівлями» було притягнуто до
НКВД и репрессии 1936 –1938 гг. – М., 2009. – 432 с.; Хлевнюк О.В. Хозяин. Сталин и утверждение сталинской кримінальної відповідальності 1 406 осіб. Операції чекістів по знешкодженню «ворогів на-
диктатуры. – М., 2010 / [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://www.klex.ru/kat.
47. Докладніше див.: Відлуння Великого терору. Збірник документів у трьох томах. – Т. 1: Партійні збори роду» на Чернігівщині продовжив Я.К. Краукліс (1895 – 1938), якого політбюро ЦК КП(б)У
та оперативні наради співробітників управлінь НКВС УРСР (листопад 1938 – листопад 1939 pp.) / [авт.-уклад.: 17 серпня 1933 р. затвердило начальником Чернігівського обласного відділу ГПУ52.
В. Васильєв, Л. Віола, Р. Подкур]. – K., 2017. – 744 с. 50. Власенко В.М. Голодомор 1932 – 1933 рр. на Сумщині (до 75-х роковин національної трагедії) // Сумсь-
48. У статті зазначалося: «206-17 а) За зловживання владою, перевищення влади, бездіяльність влади, а та- кий історико-архівний журнал. – 2008. – № IV – V. – С. 29 – 70; Золотарьов В.А., Шаповал Ю.І. «Коливань у
кож недбайливе ставлення до служби особи начальницького складу Робітничо-Селянської Червоної Армії, якщо проведенні лінії партії не було» (Сторінки біографії К.М. Карлсона – заступника наркома внутрішніх справ УРСР) //
ці дії вчинювано систематично або з корисливих міркувань чи з іншої особистої зацікавленості, а також якщо Український історичний журнал. – 1996. – № 1. – С. 91 – 105; Золотарьов В. Діяльність органів радянської держбез-
вони мали своїм наслідком дезорганізацію доручених їй сил чи дорученої їй справи, або розголошення військових пеки зі здійснення «куркульської операції» у Харківській області (1937 – 1938 рр.) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-
таємниць чи інші тяжкі наслідки, або хоча б вони і не мали зазначених наслідків, але завідомо могли їх мати, чи КГБ. – 2007. – №1 – С. 158 – 171; Золотарьов В.А. Один із головних організаторів Голодомору (невідомі сторінки
були вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, – позбавлення волі на строк не менше як шість місяців; б) за ті біографії генерал-майора Х.Я. Леонюка) // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний
самі дії при особливо обтяжуючих обставинах – вищий захід соціального захисту». Докладніше див.: Кримінальний виміри… – С. 142 – 149 та ін.
кодекс УРСР. Офіційній текст з змінами і доповненнями на 1 жовтня 1938 р. / [сост. Народний комісаріат юстиції]. 51. Бажан О., Золотарьов В. Реабілітація репресованих співробітників НКВС: важкий пошук істини //
– К., 1938. – С. 132. Краєзнавство. – 2014. – № 2. – С. 155 – 167.
49. Савин А., Тепляков А. «Партия может ошибаться, а НКВД – никогда». Сотрудники УНКВД по Одесской 52. Докладніше див.: Бажан О., Золотарьов В. Керівний склад ЧК-ГПУ-НКВД Чернігівщини у 1918 –
области на скамье подсудимых (1939 – 1943 гг.) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2015. – № 2. – С. 98 – 99. 1941 роках // Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Чернігівська область / [упоряд.: О.Б. Коваленко,

14 15
Реабілітовані історією. Чернігівська область Великий терор 1937 – 1938 років на Чернігівщині
10 січня 1934 р. політбюро ЦК КП(б)У затвердило на посаді начальника Чернігівського керівні посади було перекинуто кілька чекістів: заступником начальника УНКВС став капітан
обласного відділу ГПУ заступника начальника економічного управління ГПУ УСРР державної безпеки А.І. Геплер (1902 – 1939); а помічником начальника УНКВС 15 жовтня
М.М. Тимофєєва (1896 – 1977), він же очолював утворене у липні 1934 р. УНКВС по 1937 р. призначений капітан державної безпеки Ю.С. Шатов-Ліфшен. Після арешту
Чернігівській області. М.О. Григоренка та призначення у серпні 1937 р. Г.Б. Толчинського начальником 3-го відділу
У 1935 р. у Радянському Союзі посилювалася боротьба з колишніми опозиціонерами. УДБ УНКВС Вінницької області посади начальників контррозвідувального та секретно-
Перший відділок секретно-політичного відділу, який безпосередньо відповідав за цю ділянку політичного відділів в УНКВС по Чернігівській області понад 9 місяців лишалися вакант-
роботи, у квітні 1935 р. очолив Я.Л. Трушкін (1900 – ?). Наприкінці 1936 р. в Управлінні НКВС ними. Роботою 4-го відділу УДБ у липні 1937 – березні 1938 р. керував старший лейтенант
по Чернігівській області відбулася чергова ротація кадрів. 16 грудня 1936 р. старший майор державної безпеки Л.М. Тейтель; 3-м відділом УДБ у серпні 1937 р. – травні 1938 р. керував
державної безпеки М.М. Тимофєєв наказом НКВС СРСР був призначений начальником УНКВС лейтенант державної безпеки Е.А. Шперлінг, який також офіційно залишався заступником на-
по Вінницькій області, а керівником УНКВС по Чернігівській області став колишній начальник чальника 3-го відділу. Саме під його керівництвом 3-й відділ УДБ УНКВС репресував близько
економічного відділу УДБ НКВС УРСР майор державної безпеки Ю.Ф. Кривець (1897 – 1940). 1 500 осіб. Е.А. Шперлінг особисто провадив слідство по низці кримінальних справ заарешто-
Він перебував у Чернігові до 20 січня 1937 р., допоки був призначений начальником УНКВС ваних.
Дніпропетровської області. Новим начальником УНКВС по Чернігівській області був призначе- 19 грудня 1937 р. на честь двадцятиріччя органів держбезпеки було нагороджено ор-
ний колишній заступник начальника Управління робітничо-селянської міліції, майор державної денами велику групу чекістів, серед яких були і співробітники УНКВС по Чернігівській
безпеки П.Г. Соколов-Шостак (1896 – 1937). Саме П.Г. Соколову-Шостаку довелося виконувати області. Орден Червоної Зірки отримав вже майор державної безпеки М.Б. Корнєв, орден
постанови лютнево-березневого Пленуму ЦК ВКП(б) про посилення боротьби з троцькістами Знак Пошани – комендант управління П.І. Філенко. Відзначимо, що саме коменданти керу-
та іншими ворогами народу. З’явилися перші жертви і серед чернігівських чекістів – 7 квітня вали розстрілами радянських громадян і, як правило, особисто виконували роль ката. За
1937 р. «за проведення шпигунської роботи на користь Польщі» був заарештований інспектор зразкове виконання відповідальних завдань уряду, активну боротьбу з контрреволюцією і
при начальнику УНКВС, лейтенант державної безпеки М.Й. Гриньов (1902 – 1937). охорону інтересів трудящих ЦВК УРСР нагородив золотими годинниками, бойовою зброєю
У червні 1937 р. до УРСР приїхали перший заступник наркома внутрішніх справ СРСР, співробітників НКВС УРСР (серед нагороджених помічник начальника УНКВС Я.М. Синіцин,
начальник ГУДБ НКВС СРСР комкор М.П. Фріновський та новий нарком внутрішніх справ начальник Ніжинського райвідділу НКВС, старший лейтенант державної безпеки Я.К. Баутін);
УРСР комісар державної безпеки 2-го рангу І.М. Леплевський. Саме тоді в республіці розпо- цінними подарунками з грамотами (у тому числі, начальника відділку старшого лейтенанта
чалося викриття «контрреволюційної змови» у НКВС УРСР, начебто очолюваної В.А. Балиць- державної безпеки Я.Л. Трушкіна, начальника відділку старшого лейтенанта державної безпеки
ким. Одним із учасників цієї змови оголосили і П.Г. Соколова-Шостака. Він був заарештований М.А. Завгороднього, помічника начальника відділку лейтенанта державної безпеки
24 червня 1937 р. Один із сучасників пізніше свідчив: «Я особисто одного разу бачив, як Соко- С.І. Дрібинського, помічника начальника відділку молодшого лейтенанта державної безпеки
лова-Шостака вели на допит. Його вели під руки два охоронці, а ноги волочилися по підлозі, бо В.І. Трушкіна).
ходити він не міг». Через арешт обов’язки начальника УНКВС у червні – липні 1937 р. викону- Вирішальною для М.Б. Корнєва виявилася оперативна нарада 17 лютого
вав заступник начальника управління, капітан державної безпеки С.І. Самовський53. 1938 р. у Києві, яку проводив нарком внутрішніх справ СРСР М.І. Єжов. За свідченнями
Після ухвалення рішення на засіданні політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня 1937 р. про роз- тодішнього народного комісара внутрішніх справ УРСР, комісара державної безпеки 3-го рангу
ширення масштабів боротьби з куркульством на місцях по лінії НКВС була направлена дирек- О.І. Успенського, між М.І. Єжовим та М.Б. Корнєвим виник конфлікт через те, що останній
тива № 266 про проведення обліку куркулів і карних елементів, розподіляючи їх на дві категорії висловив сумнів щодо директиви наркома внутрішніх справ про розстріл в’язнів похилого віку.
та погоджуючи з партійним керівництвом області. Водночас тривала чистка і серед працівників Вже 26 лютого 1938 р. М.Б. Корнєв був відкликаний до НКВС СРСР, а на посаду начальника
УНКВС. Через «зв’язок із троцькістами» був усунутий з роботи та відправлений до запасу УНКВС призначили капітана державної безпеки А.І. Єгорова (1904 – 1941).
А.М. Шепетін. Посаду начальника 4-го відділу УДБ УНКВС наприкінці червня 1937 р. обійняв ліміт (перша та друга категорії) складав 1 600 осіб, а потім по першій категорії був збільшений на 200 осіб. Ста-
старший лейтенант державної безпеки Микола Олексійович Григоренко, але вже 28 липня ном на 2 жовтня 1937 р. Чернігівською «трійкою» за першою категорією було засуджено 455 осіб, за другою –
1 101 особа, всього 1 556 осіб. Невикористаний ліміт складав 244 осіб. Але у ході «операції» було заарештовано
1937 р. він був заарештований. Тоді ж були заарештовані інспектор при начальнику УНКВС 2 388 осіб. Таким чином, залишок ліміту не покривав «потреб» керівництва УНКВД по Чернігівській області на
лейтенант державної безпеки Є.Я. Фудим; начальник Шосткінського райвідділу НКВС, лейте- 588 осіб. Водночас, на думку М. Корнєва, операція не була закінчена. Тому він вимагав додаткових лімітів по першій
нант державної безпеки О.Я. Шільгорін; оперуповноважений Ніжинського райвідділу НКВС, категорії – 200 осіб, по другій – 700 осіб. У цілому станом на 6 листопада 1937 р. загальні ліміти для області склада-
молодший лейтенант державної безпеки Д.Б. Едвабник. ли 100 осіб по першій категорії, 2 800 – по другій категорії. Тільки з 1 червня по 1 грудня 1937 р. було заарештовано
по «загальних справах» – 584 особи, «по вилученню кримінально-куркульського елементу» – 4 585 осіб, усього –
У липні 1937 р. новим начальником УНКВС по Чернігівській області став капітан 7 169 (на 7 грудня загальна цифра складала вже 7 265) осіб. За оперативним наказом НКВД СРСР № 00447 було засуд-
державної безпеки М.Б. Корнєв (Капелюс) (1900 – 1939) 54. Разом з ним до Чернігова на жено 4 585 осіб (на 7 грудня загальна цифра складала вже 4 600 осіб), з них: колишніх куркулів – 2 559, кримінальних
Р.Ю Подкур, О.В. Лисенко, О.І. Желєзна]. – Кн. 1. – Чернігів, 2008. – С. 722 – 731. злочинців – 910, інших «контрреволюційних елементів» – 872 особи; було арештовано та розслідувались справи на
53. Там само. – С. 724 – 727. 1 184 осіб, з них по «загальних справах» - 916 осіб, по «куркульській операції» - 268 осіб. Чернігівська «трійка» ста-
54. Особливу роль у розгортанні масового насильства відіграло визначення лімітів (тобто планів) на арешти ном на 1 січня 1938 р. засудила 5 150 громадян, з них по першій категорії – 1 700 осіб, по другій – 3 450. Із загальної
громадян за територіальним принципом. Їх неодноразово збільшували, подекуди з ініціативи самих виконавців. кількості засуджених 3 274 складали «куркулі», 931 – кримінальники, 945 – інші «контрреволюційні елементи». За
Так, ліміт для Чернігівської області спочатку складав 300 осіб по першій категорії (розстріл) та 1 300 осіб по другій національним складом: 949 українців, 139 росіян, 15 білорусів, 10 циган тощо. Докладніше див.: Лисенко О., Под-
категорії (вислання до таборів). У жовтні 1937 р. начальник УНКВД по Чернігівській області М. Корнєв, звітуючи кур Р., Желєзна О. Політичні репресії радянської доби на Чернігівщині (1918 – 1939 рр.) // Реабілітовані історією: У
про виконання оперативного наказу № 00447 НКВД СРСР, вимагав додаткових лімітів. Він писав, що початковий двадцяти семи томах. Чернігівська область… – Кн. 1. – Чернігів, 2008. – С. 10 – 55.

16 17
Реабілітовані історією. Чернігівська область Великий терор 1937 – 1938 років на Чернігівщині
А.І. Єгоров прибув до Києва у середині лютого 1938 р. Старший лейтенант державної не дозволено, і навіть притулятися до стіни і закривати очі теж неможна.
безпеки С.П. Марченко (невдовзі розстріляний «за фальсифікацію слідчих справ»), який – Але мене всю ніч тримали на допиті!
у 1937 – 1938 рр. очолював Шосткінський райвідділ НКВС, свідчив, що після призначення – Це нас не стосується.
А.І. Єгорова «склалося жахливе становище. Розпочався розгром кадрів. Десятки людей Незважаючи на заборону, я знову лягла, не звертаючи уваги на стук наглядача у вовчок.
відправили на Північ ні за що. […] Обстановка була мерзенна. Настрій був жахливий». Чист- […] Після вечері – знову на допит. І так – цілий тиждень. В голові у мене гуділо, хотілось упасти
ка кадрів полягала не лише у відправці неблагонадійних чекістів на роботу в систему ГУЛАГ на паркет і спати, спати, спати. […]
НКВС СРСР, а й в арештах співробітників – за ґрати потрапили Геплер, Тейтель, Шперлінг, – Хто у тебе слідчий, як його прізвище? – спитала мене одного разу одна із співкамерниць.
Шепетін. Наприкінці вересня 1938 р. О.І. Успенський доручив А.І. Єгорову керувати роботою – Ржавський57.
Особливого відділу НКВС Київського особливого військового округу. А.І. Єгоров був заареш- – Ну і як? Сильно кричить?
тований 2 грудня 1938 р. На засіданні Військової колегії Верховного суду СРСР 8 липня 1941 р. – Ні, зовсім не кричить. Тільки задає дурні питання. Здається, він інтелігентна людина,
А.І. Єгоров був визнаний винним у тому, що від 1935 р. був активним учасником антирадянської тільки служба собача.
змовницької організації в органах НКВС. Перебуваючи учасником цієї організації, прово- – Хороший інтелігент! – з гіркотою сказала жінка, – Мене він таким матом обкладував –
див ворожу роботу, яка полягала у збереженні від викриття контрреволюційних елементів, у зроду такого і не чула...»
проведенні масових необґрунтованих арештів, у фальсифікації слідчих матеріалів, створенні Від Х.В. Волович вимагали обмовити обвинуваченого в «українському націоналізмі і
вигаданих контрреволюційних формувань та розвалі оперативно-агентурної роботи. За стаття- шовінізмі» редактора газети, де вона працювала: «Послухайте, – сказала я одного разу слідчому,
ми 54-1 «б», 54-7 та 54-11 КК УРСР він був засуджений до ВМП. насилу разліплюючи запалені від безсоння повіки, – Мені вже все набридло. Напишіть що за-
Аналізуючи кар’єрні шляхи понад семидесяти співробітників органів НКВС, які упродовж вгодно. Але щоб це стосувалося особисто мене. А якщо буде зачеплена хоч одна людина – дарма
1936 – 1938 рр. працювали у Чернігівській області, з’ясувалося, що більша частина втратила час витратите.
свої посади з різних причин. Згодом частина з них продовжила роботу в органах держбезпеки – А ми нікуди не поспішаємо, часу у нас вистачає...»
після припинення масових операцій. Суттєвою перешкодою для вивчення біографій чекістів Моя особистість їх мало цікавила. На мені не можна було нажити ні честі, ні слави. Їм було
є властива періоду Великого терору особливість – стрімка ротація кадрів. Серед основних наказано змавпувати «Великий процес» обласного масштабу, і потрібні були імена «ідейних
чинників ротацій керівних та рядових працівників було їх переведення на іншу роботу, зокрема, керівників».
до новостворених УНКВС. Серед іншого слід назвати відрядження співробітників, які втратили Не витримавши позбавлення сну, заарештована порушила умови перебування у камері,
політичну довіру, до Головного управління таборів НКВС СРСР, звільнення з роботи, а також через що потрапила у карцер, де «зізналась» у вигаданому злочині: «[…] Маленька комірчина
арешти 55. Так, дев’ять осіб було звільнено за ст. 37 п. «а» (в атестаційному порядку через службову в підвалі, з низькою склепінчастою стелею, з загратованим віконцем без скла і низеньким ле-
невідповідність) «Положення про проходження служби керівним складом Головного управління жаком, пригвинченим до цементної підлоги. Я лягла на лежак і одразу заснула. Вночі я про-
державної безпеки НКВС СРСР» від 16 жовтня 1935 р.; чотири особи – за ст. 38 п. «а» (вирок снулась від страшного холоду. Я прийшла у в’язницю в ситцевій блузі, сатиновій спідниці і
суду чи рішення Особливої Наради при НКВС СРСР); дванадцять осіб – за ст. 38 п. «б» (арешт черевиках на босу ногу. Інших речей у меня не було. […] Цей перший в’язничний холод я
судовими органами); п’ятдесят три особи – за ст. 38 п. «в» (неможливість використання на роботі ніколи не забуду. Я просто не умію, не в змозі його описати. Мене морив сон і будив холод. Я
в Головному управлінні державної безпеки). Трьох осіб, які продовжили службу в міліції, було підхоплювалася, бігала по камері, на ходу засипаючи, лягала і знову підхоплювалася. […] Я го-
звільнено за ст. 33 п. «д» (у випадках арешту слідчими чи судовими органами) «Положення про лодувала десять діб. Приймала тільки воду. Їсти не хотілось. […] Одного разу я заявила корпус-
прохождення служби керівним складом Робітничо-Селянської міліції НКВС СРСР» від 3 липня ному, що вирішила в усьому зізнатися, і попросила дати мені якомога більше паперу і олівець.
1936 р. Мені негайно принесли необхідне, і я написала, що дійсно входила в організацію і була в ній
За сухими юридичними формулюваннями ховаються справжні причини втрати посад секретарем і скарбником; що «у нас» є підпільна типографія; що разом з великою сумою валю-
співробітниками репресивних органів, які стали безпосередніми виконавцями терору. Скласти ти, отриманої з-за кордону, вона зберігається у вигрібній ямі від недавно знесеної вбиральні
уявлення про організацію слідчої роботи «на периферії» дозволяють спогади однієї з жертв Ве- біля старої синагоги; що там же знаходяться списки усіх членів організації. І відправила свій
ликого терору Х.В. Волович 56, мешканки м. Мена, яка детально описала процес дізнання, який твір слідчому […]. Вранці на одинадцяту добу (замість п’ятнадцяти) мене випустили з карцера
базувався на тортурах (позбавлення сну) та нестерпні умови перебування у в’язниці: «Я втоми- і відвели в камеру».
лась, хотіла спати, але він [слідчий] не відпускав. Тільки коли вікна посвітліли, і з вулиці став Описує Х.В. Волович і драматичний епізод бунту в’язнів на підтримку «шкідників» –
линути шум ранку, він покликав конвоїра і відправив мене у в’язницю. […] Знову спробувала працівників Шосткинського порохового заводу: «Якраз в ці дні наш слідчий корпус збурила но-
прилягти, але мене підняли на повірку. Старший наглядач пояснив, що вдень у в’язниці спати вина: камера «шостенців», тобто працівників заводу з міста Шостки, звинувачених у шкідництві,
57. Ржавський Петро Борисович (1904 – ?). Народився у м. Лоїв (Гомельска обл., Білорусь). Єврей. Член
55. Золотарьов В. Діяльність органів радянської держбезпеки зі здійснення «куркульської операції» у ВКП(б). У 1936 – 08.05.1938 р. – оперуповноважений 4-го відділу УНКВС Чернігівскої обл., від 08.05.1938 р. –
Харківській області (1937 – 1938 рр.) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – № 1. – С. 158 – 171. помічник начальника відділення 4-го відділу УНКВС Чернігівскої обл., на 23.02.1942 р. – секретар партбюро ОВ
56. Волович Хава Вельківна, 1916 р. н., смт Сосниця Сосницького р-ну, єврейка. Проживала у м. Мена НКВС Південного фронту, на 11.01.1944 р. – заступник начальника ОКР СМЕРШ 37-ї армії, на 28.11.1944 р. –
Менського р-ну, без певних занять. Заарештована 15.08.1937 р. За вироком ВТ КВО від 20.03.1938 р. за ст.ст. 54-9, співробітник ОКР СМЕРШ 37-ї армії. Від 22.03.1936 р. – сержант державної безпеки. На 23.02.1942 р. – старший
54-10 ч. 1 КК УРСР засуджена до позбавлення волі у ВТТ на 15 років. Реабілітована 28.12.1963 р. Докладніше див.: лейтенант державної безпеки, на 11.01.1944 – підполковник. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної
ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10108-п. війни 1-го та 2-го ст.

18 19
Реабілітовані історією. Чернігівська область
оголосила голодування в знак протесту проти побиттів і тортур на допитах. Напередодні під час
прогулянки хтось підкинув нам записку з закликом приєднатися до голодування. Вранці ми
відмовились вживати їжу. На стінах вбиральні з’явись надряпані заклики: «Дружини і сестри,
приєднуйтесь до нашого протесту!», «Нас катують!» Недовго думаючи, я всунула «і своє жито в
чуже корито», надряпала великими літерами: «Протестуйте проти побиттів в НКВС!» «НКВС –
сталінська опричнина». І дуже розбірливо підписалась. […] Всі мої творіння, звичайно, списа-
ли і надали слідчому. Але в карцер не посадили […]». Восени тридцать сьомого року в’язниця
стала швидко наповнюватися. […] Ночами нас будили страшні крики. З нашого коридору уже
кількох повели на розстріл. […] А через деякий час в сусідню камеру стали приводити дружин
енкаведистів. Майже усе місцеве відділення на чолі з начальником Тейтелем було заарештова-
не. Заарештований був і мій слідчий, і прокурор, який підписав обвинувальний висновок».
Системне застосування фізичного насильства під час здійснення слідчих дій міцно
закріпилося у роботі співробітників органів НКВС. Заарештований під час Великого терору
Т.Т. Роженко58 свідчив: «Слідчі органи ніякої правди не шукали, а застосовували різноманітні
насильства, змушуючи мене підписати на себе всіляку провокацію, небилицю…». Про тортури
говорили і В.М. Рудавко59 («Особливо займався побиттям слідчий Харченко 60. Він же вимо-
тував сили і не давав спати по 11 діб підряд»), і Ф.І. Ахтенейчук61 («Після важких допитів і
нелюдських катувань слідчі органи змусили мене підписати пустий бланк…»). Це лише кілька
епізодів серед незчисленної кількості подібних свідчень, які підтверджують системність таких
антигуманних практик, покликаних забезпечити належне виконання поставлених владою за-
вдань.
Наразі перед дослідниками історії Великого терору на Чернігівщині постають важливі
завдання – з’ясувати, як склалися долі його виконавців, проаналізувати пласт документальних
джерел, які дозволяють поглянути з різних ракурсів на постаті ініціаторів та провідників ма-
сових репресій. Персоналізація передбачає виділення з загального кола співробітників органів
НКВС справжніх злочинців – катів, мучителів, фальстифікаторів кримінальних справ, – зусил-
лями яких було позбавлено життя і свободи тисяч безневинних громадян. Кінцевою метою, без-
умовно, є відновлення історичної справедливості, надання публічного розголосу документаль-
но підтвердженим фактам про злочини радянської тоталітарної системи, включно з підміною
правових механізмів системою примусу, насильства і терору.

58. Роженко [Роженок] Трохим Трифонович, 1912 р. н., с. Буда-Вороб’ївська Новгород-Сіверського р-ну,
українець, освіта початкова. Проживав у с. Буда-Вороб’ївська, колгоспник. Заарештований 02.06.1938 р. За виро-
ком Чернігівського облсуду від 19.02.1939 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на 5 років.
Реабілітований 28.11.1964 р. Докладніше див.: ГДА СБ України, м. Чернігів. – спр. 10268-п.
59. Рудавко Володимир Мойсейович, 1908 р. н., с. Заглиб’є Чорнобильського р-ну Київської обл., українець,
освіта початкова. Проживав у с. Заглиб’є, коваль. Заарештований 22.07.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД
по Чернігівській обл. від 08.09.1937 р. за участь у діяльності контрреволюційної повстанської організації ув’язнений
до ВТТ на 10 років. Реабілітований 12.07.1958 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.
3, спр. 3499.
60. Харченко Карпо Гаврилович (1904 – 1974). На 22.03.1936 р. – молодший лейтенант державної безпеки, на
22.06.1939 р. – лейтенант державної безпеки.
61. Ахтенейчук Филимон Іванович, 1892 р. н., с. Кривчани Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.,
українець, освіта початкова. Проживав у м. Носівка, райінструктор по шовківництву. Заарештований 15.11.1937 р.
За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 19.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації
ув’язнений до ВТТ на 8 років. Реабілітований 18.07.1959 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області,
ф. Р-8840, оп. 3, спр. 4109.

20
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
№1 занимаемой должности.
Протокол допиту П. Фурси1 про його участь у «контрреволюційній націоналістичній Я, будучи близко связанным с КРАПИВЯНСКИМ, защищая его авторитет вместе
організації» с бывшим красным партизаном ТОЧЕНЫМ Наумом Ивановичем5, ездил в город Орел в
украинский большевистский центр с ходатайством о восстановлении КРАПИВЯНСКОГО в
[26 березня 1938 р.]2 должности командира дивизии, результатов добились.
КРАПИВЯНСКИЙ был восстановлен и вернулся опять в дивизию, но проработав до
ВОПРОС: Вы арестованы как участник контрреволюционно-националистической декабря месяца 1918 года, вновь был отозван.
организации. Вы признаете это? С этого периода до 1924 года я с ним связи не имел, так как он работал в других частях,
ОТВЕТ: Да, признаю. Я действительно состоял членом контрреволюционно-национа- а по окончании гражданской войны уехал на работу в город Москву, но за местопребыванием
листической военной организации и по заданию последней проводил контрреволюционную КРАПИВЯНСКОГО все время следил через его тещу ПОЛУБОТКИНУ, которая проживает в
деятельность, направленную против партии и советской власти. городе Нежине.
ВОПРОС: Когда и кем вы были вовлечены в состав контрреволюционно- В 1924 г. я с группой лиц Нежинского района был командирован в город Москву и
националистической военной организаций? вместе с делегатом ПАРХОМЕНКО Родионом Онисимовичем6, также бывший красный
ОТВЕТ: В состав контрреволюционно-националистической организации я был партизан, останавливалась на квартире у КРАПИВЯНСКОГО.
вовлечен в августе месяце 1935 года КРАПИВЯНСКИМ Николаем Григорьевичем3, который до Во время пребывания на квартире, в разговоре с КРАПИВЯНСКИМ рассказывал, что
последнего времени работал в городе Москва в должности инспектора войск НКВД. он имеет большие связи в Москве, в частности указывал, что он близко связан и имеет хорошие
Проживал по адресу: Спасо-Налимковский переулок, дом № 4, квартира № 1. дружественные взаимоотношения с МУРАЛОВЫМ7 и ПЯТАКОВЫМ8, которые впоследствии
ВОПРОС: Изложите обстоятельства вербовки вас в состав контрреволюционно- были разоблачены как враги народа.
националистической военной организации КРАПИВЯНСКИМ Николаем Григорьевичем? Вторично встречался с КРАПИВЯНСКИМ в 1928 г. в день десятилетия рабоче-
ОТВЕТ: КРАПИВЯНСКИЙ Николай Григорьевич является уроженцем села Красно- крестьянской Красной армии, когда был награжден орденом Красного Знамени, на празднование
Партизанское (бывшая Володькова Девица) Нежинского района Черниговской области, выходец в город Нежин приезжал из Москвы и КРАПИВЯНСКИЙ, где я с ним и виделся. После
из мелких помещиков, имел до революции около 100 га земли и небольшое поместье. празднования вечером был на квартире КРАПИВЯНСКОГО, у его тещи ПОЛУБОТКИНОЙ, где
Полковник старой армии. устраивалась вечеринка, но говорить с КРАПИВЯНСКИМ мне не удалось, так как было много
Впервые я с ним познакомился в 1918 году в период развертывания партизанско- народа, и он все время был занят гостями.
повстанческого движения в Нежинском районе против немецко-петлюровских банд. Встречался также с КРАПИВЯНСКИМ в 1930 г. в городе Москва, куда ездил не маевку
В 1918 году я вместе с МАРУНЕЙ Петром Корнеевичем4, односельчанин из села и за получением документов к ордену.
Веркиевка Нежинского района, организовали против немцев и петлюровцев небольшой красно- Во время пребывания на квартире у КРАПИВЯНСКОГО, совместно с бывшими
повстанческий отряд, и находились в лесах Веркиевской дачи. красными партизанами ЯЦУРА Терентием Григорьевичем, ДОРОШЕНКО Григорием9 и
В это время к нам прибыл КРАПИВЯНСКИЙ Николай Григорьевич с полномочиями КРАПИВЯНСКИМ Андреем10, двоюродный брат КРАПИВЯНСКОГО Николая Григорьевича.
от украинского большевистского центра, который в то время находился в городе Орел по КРАПИВЯНСКИЙ и его жена ПОЛУБОТКИНА Антонина в разговоре о ТРОЦКОМ,
организации и руководству красно-повстанческого движения против немецких оккупантов и выражали резкое недовольство тем, что партия и советская власть так бесцеремонно
петлюровских банд на Черниговщине и Полтавщине. расправилась с ТРОЦКИМ вплоть до высылки его заграницу.
Центром был избран Нежинский район или в то время уезд, где уже нами был Выражая по этому поводу резкое недовольство особенно обрушивалось на ЦК ВКП(б)
организован красно-партизанский отряд. и тов[арища] СТАЛИНА, как главных виновников участи ТРОЦКОГО11.
Прибыв в Нежинский уезд, КРАПИВЯНСКИЙ связался с нашим отрядом и отсюда Всячески ТРОЦКОГО восхваляли, характеризовали его как большого умного человека,
уже начал свою дальнейшую организационную деятельность, по прибытии принял также обладающего большими способностями и имеющего большие заслуги в революции. Говорили
командование над нашим повстанческим отрядом. также, что за ТРОЦКОГО стоит почти вся Москва, в особенности молодежь (студенчество).
По совместной деятельности в партизанском отряде я с КРАПИВЯНСКИМ близко Жена КРАПИВЯНСКОГО, ПОЛУБОТКИНА Антонина, указала, что когда уезжал Троцкий
связался, имел с ним близкие дружественные взаимоотношения, всегда его во всем поддерживал из Москвы, протестовала почти вся столица, в особенности молодежь, студенты ложились на
и защищал. рельсы, чтобы остановить поезд, в котором ехал Троцкий, и не дать возможности уехать ему
Помню, приблизительно через пять месяцев после прибытия его в отряд, приблизительно из Москвы. Указали также, что они, КРАПИВЯНСКИЙ и ПОЛУБОТКИНА присутствовали на
в ноябре месяце 1918 года, после реорганизации партизанских отрядов в регулярную Красную одном из подпольных собраний, которое проводил лично Троцкий.
армию, КРАПИВЯНСКИЙ был назначен командиром первой советской украинской дивизии, Я с присутствующими на разговоре о Троцком КРАПИВЯНСКОГО и его жены
где находился и я, работая в трибунале, но очевидно по старым привычкам царского офицера ПОЛУБОТКИНОЙ не возражал и во всем их поддерживал.
грубо обращался с подчиненными и красноармейцами, занимался даже мордобоем, вследствие С этого периода я твердо заключил, что КРАПИВЯНСКИЙ и его жена ПОЛУБОТКИНА
чего по коллективному требованию комсостава дивизии был снят высшим командованием с являются активными врагами партии и советской власти, связаны с руководящими лицами

22 23
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
контрреволюционного подполья и вместе с ними ведут активную борьбу против партии и 4) БАБКА Григорий Федорович, из крестьян-бедняков, портной, занимавшийся
сов[етской] власти. воровством, настроен антисоветски, с. Веркиевка.
В четвертый раз я встречался с КРАПИВЯНСКИМ в 1935 году приблизительно в 5) ФУРСА Ефим Семенович, единоличник, из крестьян-середняков, репрессирован,
августе месяце. КРАПИВЯНСКИЙ в это время возглавлял экскурсию, которая была выслана из настроен антисоветски, в настоящее время занимается извозом в городе Нежине.
Москвы и следовала по стопам Щорса12. 6) МИНЬКО Федор Федорович, из крестьян-бедняков, единоличник, по профессии
В этот период он приезжал в село Веркиевка, где виделся со мной и пригласил к себе плотник, настроен антисоветски, в настоящее время работает в городе Нежине плотником на
в гости в город Нежин на квартиру своей тещи ПОЛУБОТКИНОЙ. В тот же день вечером, частных работах.
я поехал в Нежин к КРАПИВЯНСКОМУ, где и оставался ночевать. Во время пребывания 7) ЛЕГЕЙТА Федор Артемович15, из крестьян-середняков, единоличник,
у КРАПИВЯНСКОГО, последний, ввиду того, что он вообще не скрывал от меня своих репрессировался, настроен антисоветски, х. Хомино Веркиевский сельсовет.
антисоветских убеждений, в разговоре начал выражать резкое недовольство политикой партии Все эти лица, мною в разное время за период с 1935 года по 1938 год обработаны
и сов[етской] власти, указывая на то, что Украина находится под властью Москвы, зажаты и завербованы в состав контрреволюционной националистической военной организации.
украинские кадры и прочее, что с этим нужно вести борьбу, отстаивать свою свободу, указал Проводил контрреволюционную националистическую пропаганду среди колхозных масс,
также, что в связи с этим имеется много недовольных, и что на Украине существует большая всеми способами старался дискредитировать политику партии и сов[етской] власти в лице
к[онтр]р[еволюционная] националистическая военная организация, которая ставит своей целью трудящихся.
свержение советской власти путем вооруженного переворота и отделения Украины от России. По сбору оружия мне практически ничего конкретного не удалось сделать, так как на
Указал также, что в этой организации состоит и он, КРАПИВЯНСКИЙ, и тут же предложил мне месте оружия не было и связей у меня с войсковыми частями не было реального, в этой части я
войти в состав этой к[онтр]р[еволюционной] националистической военной организации для ничего не мог сделать, так как эта часть работы была очень опасна в смысле ее провала.
совместной борьбы с сов[етской] властью, на что я дал свое согласие. Кроме того, сбор оружия не являлся основной задачей. В 1935 году КРАПИВЯНСКИЙ,
ВОПРОС: Какие задачи поставил перед вами КРАПИВЯНСКИЙ после вовлечения вас давая мне задания по линии к[онтр]р[еволюционной] организации, после моей вербовки
в состав контрреволюционной националистической военной организации? указал, что сбор оружия не является основной нашей задачей и особенно беспокоиться в этом
ОТВЕТ: Получив мое согласие войти в состав контрреволюционно-националистической отношении нечего, ибо оружие в любое время при необходимости можно будет достать. Он
военной организации, КРАПИВЯНСКИЙ поставил передо мной следующие задачи: указал, что наряду с нашей к[онтр]р[еволюционной] националистической военной организацией
1) Проводить контрреволюционно-националистическую пропаганду, разжигая существует разветвленная контрреволюционная военная организация в системе РККА, в
недовольство среди масс существующим строем. которую входит очень много командиров РККА, так что на случай вооруженного восстания
2) Пользуясь своими связями вообще и в особенности среди бывших красных партизан, необходимое оружие можно будет достать из частей и фондов РККА.
выявлять недовольных и антисоветски настроенных лиц, и путем соответствующей их обработки ВОПРОС: Назовите участников к[онтр]р[еволюционной] националистической военной
вовлекать в состав к[онтр]р[еволюционной] националистической военной организации. организации, о которых вам известно, помимо лиц, завербованных вами лично?
3) Наряду с вербовкой лиц в состав к[онтр]р[еволюционной] организации заняться ОТВЕТ: Помимо завербованных мною лично в состав к[онтр]р[еволюционной]
сбором оружия, с тем, чтобы сколотить вполне боеспособную единицу на период вооруженного националистической военной организации, которых я назвал выше, мне также известны
выступления против сов[етской] власти. следующие лица:
Для хранения боевого оружия, как нарезного, так и гладкоствольного, рекомендовал 1) КРАПИВЯНСКИЙ Николай Григорьевич, который вовлек меня в состав к[онтр]-
подобрать подходящее место, строго его законспирировав. р[еволюционной] националистической военной организации в августе месяце 1935 года.
Вот те конкретные задачи, которые были поставлены передо мной КРАПИВЯНСКИМ 2) КАЛИТА16, которого вовлек в состав к[онтр]р[еволюционной] организации
после вовлечения в состав к[онтр]р[еволюционной] националистической военной организации. КРАПИВЯНСКИЙ Н.Г., о чем КРАПИВЯНСКИЙ рассказал мне после вовлечения меня
ВОПРОС: Какую вы провели контрреволюционную деятельность по заданию в организацию. Информируя меня о целях и задачах нашей к[онтр]р[еволюционной]
КРАПИВЯНСКОГО? организации, КРАПИВЯНСКИЙ мне сообщил, что по Чернигову им вовлечен в состав к[онтр]-
ОТВЕТ: Выполняя задания КРАПИВЯНСКОГО, мною проведена следующая р[еволюционной] националистической военной организации КАЛИТА.
контрреволюционная деятельность: 3) ЯЦУРА Терентий Григорьевич, которого также завербовал в организацию
С 1935 года по день моего ареста разновременно обработал и завербовал в состав КРАПИВЯНСКИЙ, об этом мне рассказал сам ЯЦУРА в беседе в 1936 году весною, встретившись
к[онтр]р[еволюционной] националистической военной организации следующих лиц: с ним мы разговорились о КРАПИВЯНСКОМ, и ЯЦУРА, будучи моим старым другом по
1) КОВТУН Григория Моисеевича, из крестьян-середняков, бывший офицер старой партизанской деятельности, открылся мне, что на Украине существует к[онтр]р[еволюционная]
армии, с. Веркиевка. националистическая военная организация, в этой к[онтр]р[еволюционной] организации
2) САВЧЕНКО Василий Федорович, из крестьян-середняков, в прошлом бывший состоит и он, ЯЦУРА, куда его вовлек КРАПИВЯНСКИЙ, я также открылся ЯЦУРЕ о том, что
участник СВУ13, был на ссылке, с. Веркиевка. и я являюсь членом этой к[онтр]р[еволюционной] националистической военной организации,
3) АНДРИЕЦ Павло Андреевич14, из крестьян-середняков, бывший петлюровец, после по линии к[онтр]р[еволюционной] организации поддерживал с ним связь. ЯЦУРА умер
с. Веркиевка. в 1937 году.

24 25
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Считаю также, что в состав к[онтр]р[еволюционной] организации входит и диверсійною, шпигунською і терористичною діяльністю. Розстріляний 1.02.1937 р. Реабілітований 17.04.1986 р.
жена КРАПИВЯНСКОГО ПОЛУБОТКИНА Антонина Петровна, это я заключаю из ее 8. П’ятаков Георгій (Юрій) Леонідович (1890 – 1937). Народився у с. Мар’їнське Київської губ. у родині
власника цукрового заводу. Закінчив реальне училище, у 1905 – 1907 рр. брав участь у революційному русі у Києві.
контрреволюционных взглядов и из разговора о Троцком еще в 1930 г., когда я был у них на Навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету, був виключений з третього курсу. Член партії з
квартире в Москве. 1910 р. З 1912 р. – секретар Київського комітету РСДРП. У 1914 – 1917 рр. – в еміграції у Швейцарії, Швеції, Норвегії.
Допрос прерван. У жовтні 1917 р. очолив Київський ВРК. Був членом Центральної Ради. У липні 1918 р. – обраний секретарем ЦК
Записано с моих слов верно и мною прочитано, в чем и расписываюсь. КП(б)У. У листопаді 1918 – листопаді 1920 рр. – голова Тимчасового уряду України. У листопаді 1920 – грудні
1921 рр. – голова Центрального правління кам’яновугільної промисловості Донецького басейну. У 1922 – 1926 рр. –
ФУРСА заступник голови Держплану СРСР, заступник голови ВРНГ. Член ЦК РКП(б) – ВКП(б) у 1921– 1927, 1930–1937 рр.
ДОПРОСИЛ: У 1930 – 1931 рр. – член президії ВРНГ СРСР, у 1931 – 1932 рр. – перший заступник голови ВРНГ СРСР, з 1932 р. –
заступник, з червня 1934 р. – перший заступник наркома важкої промисловості СРСР. Заарештований 12.09.1936 р.
ОПЕРУПОЛНОМОЧЕННЫЙ 5 ОТД[ЕЛА] УГБ,
Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений 30.01.1937 р. до розстрілу. Реабілітований 1988 р.
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] ЯМНИЧЕНКО 9 Дорошенко Григорій Гнатович, 1894 р. н., с. Володькова Дівиця Носівського р-ну, українець.
Проживав у с. Червоні Партизани, завідувач млина. Заарештований 05.07.1938 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР.
Верно: подпись, печать. 26.05.1939 р. справу припинено. Звільнений з-під варти 28.12.1938 р. Реабілітований 28.03.1997 р. Докладніше див.:
Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 1381.
10. Крапив’янський Андрій Трифонович [Трохимович], 1897 р. н., с. Володькова Дівиця Носівського
р-ну Чернігівської обл., українець, освіта початкова. Проживав у с. Червоні Партизани, касир. Заарештований
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.104 – 110. Засвідчена копія. Машинопис. 19.06.1938 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР. 29.12.1938 р. справу припинено. Реабілітований 19.02.1997 р.
______________ Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 1316.
1. Фурса Павло Максимович, 1886 р. н., с. Вертіївка Ніжинського р-ну, українець, освіта початкова. 11. Троцький Лев Давидович (ім’я при народженні – Лейба Давидович Бронштейн; 1879 –
Проживав у с. Вертіївка, колгоспник. Заарештований 13.03.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-8, 54-11 КК УРСР. 1940) – політичний і державний діяч, член політбюро ЦК РКП(б)/ВКП(б) з 25.03.1919 по 23.10.1926 рр., член
28.12.1938 р. справу припинено. Реабілітований 30.03.1998 р. Докладніше див.: ГДА СБ України, м. Чернігів. – ЦК РСДРП(б)/РКП(б)/ВКП(б) з 1917 по 1927 рр. Народився в с. Янівка (нині с. Береславка Бобринецького р-ну
Спр. 10513-п. Кіровоградської обл.). Після відходу В. Леніна від державних справ у політбюро ЦК РКП(б) розгорілася боротьба
2. Датовано за сусідніми документами. за одноосібну владу між Л. Троцьким і Й. Сталіним. У листопаді 1927 р. Троцький рішенням ЦК і Центральної
3. Кропив’янський [Крапив’янський] Микола Григорович (1859 – 1945). Народився в с. Володькова контрольної комісії ВКП(б) був виключений з партії і відправлений у заслання в Алма-Ату (нині м. Алмати,
Дівиця Носівського р-ну Чернігівської обл. у заможній селянській родині. Був учасником Першої світової війни. Казахстан), а в січні 1929 р. депортований за межі СРСР. 20.08.1940 р. агент НКВС СРСР, іспанець Р. Меркадер,
Повний Георгіївський кавалер, нагороджений Золотою Георгіївською зброєю. В грудні 1917 р. обраний командиром виконав доручення Й. Сталіна вбити Л. Троцького і на віллі в Койокані (Мексика), завдав Л. Троцькому удар по
12 армійського корпусу. Від березня 1918 – начальник штабу 2 революційної армії, що воювала протії Армії УНР голові льодорубом. Через добу після замаху Л. Троцький помер. Докладніше див.: Кульчицький С.В. Троцький Лев
та австро-німецьких військ. Улітку цього ж року – на підпільній партійній роботі в Україні Став організатором Давидович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Trotskyj_L – Назва з екрана.
партизанського руху на Чернігівщині та Полтавщині й керівником Ніжинського збройного повстання 1918 р. У 12. Щорс Микола Олександрович (1895 – 1919) – радянський військовий діяч. Народився в
вересні – листопаді 1918 р. командував більшовицькою 1 повстанською українською дивізією, що була утворена в м. Сновськ Чернігівської обл. в сім’ї залізничника-машиніста. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі,
«нейтральній зоні» з партизанських загонів. Пізніше став начальником штабу формувань групи військ Курського закінчив Віденське військове училище. Учасник Першої світової війни, підпоручик. На поч. 1915 р. організував у
напрямку Української радянської армії. У 1919 р. був ніжинським військкомом, комендантом. У вересні цього ж м. Сновськ червоногвардійський загін. Очолив з’єднаний загін Новозибківського повіту. Із травня 1915 р. займався
року призначений начальником 60 стрілецької дивізії, що воювала проти денікінців. Був нагороджений орденом формуванням загонів з українців у Самарській і Симбірській губерніях. У вересні 1915 р. – командир Богунського
Червоного Прапора. Від лютого 1920 р. – начальник тилу Дванадцятої армії, одночасно у квітні – травні цього полку. Загинув в бою 30.08.1919 р. на Житомирщині. Похований у м. Самара, РФ.
ж року командував на польскому фронті 47 стрілецькою дивізією. 1921 – 1922 рр. – начальник військової 13. СВУ («Спілка визволення України») – міфічна контрреволюційна організація, що нібито існувала
ВЧК України і Криму, уповноважений РНК УСРР по боротьбі з бандитизмом. 1923 – 1924 рр. служив у штабі в УСРР з 1926 р. і об’єднувала навколо себе «по-антирадянському налаштовану інтелігенцію, діячів УАПЦ та
РСЧА. Потім працював на господарській роботі та в органах ДПУ й НКВС УСРР. У травні 1935 р. був заарештований, представників куркульства». Розслідування справи «СВУ» здійснювалося органами ДПУ УСРР із травня 1929 до
а 20.07.1940 р. засуджений до 5 років таборів (відбування строку покарання рахувалося з дня арешту). У 1943 р. лютого 1930 рр.
був звільнений. Повернувся на Чернігівщину. Працював лісником, конюхом, сторожем. Помер та похований у 14. Андрієць Павло Андрійович, 1898 р. н., с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжинського р-ну, українець,
м. Ніжин. Реабілітований 1956 р. освіта початкова. Проживав у с. Вертіївка, одноосібник. Заарештований 25.09.1937 р. За постановою «трійки» при
4. Маруня Петро Корнійович, 1893 р. н., с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжинського р-ну, українець, УНКВС по Чернігівській обл. від 19.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на 10 років.
освіта початкова. Проживав у с. Веркіївка (нині с. Вертіївка), колгоспник. Заарештований 09.11.1938 р. за Реабілітований 17.08.1989 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 11426.
ст.ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР. 19.03.1939 р. справу припинено. Реабілітований 28.03.1997 р. Докладніше див.: 15. Так у тексті, мова про Легейду Федора Артемовича, 1884 р. н., с. Веркіївка (нині с. Вертіївка)
Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 1369. Ніжинського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Хомино (нині с. Хомине) Ніжинського (нині
5. Точений Наум Іванович, 1892 р. н., с. Дроздівка Куликівського р-ну, українець, освіта початкова. Борзнянського) р-ну, одноосібник. Заарештований 07.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВС по
Проживав у с. Дроздівка, службовець, член КП(б)У з 1917 р. Заарештований 20.06.1938 p. за ст.ст. 54-2, 54-11 Чернігівській обл. від 16.09.1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР позбавлений волі на 10 років. Реабілітований
КК УРСР. 03.04.1939 р. справу припинено. Реабілітований 31.10.1997 р. Чернігівською обласною прокуратурою. 06.06.1989 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 1798.
Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 2746. 16. Калита Григорій Захарович, 1893 р. н., с. Плоске Носівського р-ну, українець, освіта початкова.
6. Пархоменко Родіон Онисимович, 1891 р. н., м. Ніжин, українець, освіта незакінчена вища. Проживав Проживав у м. Чернігів Чернігівської обл., начальник житлового управління Чернігівської міськради. Заарештований
у смт Линовиця Прилуцького р-ну, директор МТС. Заарештований 08.06.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. 27.03.1938 р. За постановою Особливої наради при НКВС СРСР від 23.07.1940 р. за участь у діяльності антирадянської
09.01.1939 р. справу припинено. Реабілітований 29.07.1997 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, організації ув’язнений до ВТТ на 8 років. Відбував покарання у Карагандинському ВТТ, звільнений у 1946 р. На час
ф. Р-8840, оп. 3, спр. 2723. другого арешту – робітник музичної фабрики. Заарештований 03.01.1949 р. За постановою Особливої наради при
7. Муралов Микола Іванович (1877 – 1937). Народився у м. Таганрог, РФ, росіянин, освіта вища, член МГБ СРСР від 13.07.1949 р. за ст.ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР висланий на поселення до Красноярського краю.
ВКП(б), начальник сільгосподарського відділу Управління робітничого постачання Кузбасбуду у м. Новосибірськ. Помер у 1950 р. у Чернігівській в’язниці. Реабілітований 20.07.1957 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської
Проживав у м. Новосибірську. Заарештований 18 квітня 1936 р. За вироком ВК ВС СРСР 30 січня 1937 р., області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 3088.
обвинувачений у організації паралельного антирадянського троцькістського центру і у керівництві шкідницькою,

26 27
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
№2 ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.111 – 112. Засвідчена копія. Машинопис.
Протокол допиту П. Фурси про його участь у «контрреволюційній націоналістичній
______________
організації»
1. Петлюра Симон Васильович (1879 – 1926) – державний, політичний і військовий діяч, публіцист,
голова Директорії УНР, організатор Армії Української Народної Республіки, Головний Отаман Армії УНР.
28 березня 1938 р. 25.05.1926 р. загинув у м. Париж від кулі більшовицького агента Ш. Шварцбарта. Похований на паризькому
цвинтарі Монпарнас. Докладніше див.: Стемпєнь С. С. Петлюра Симон Васильович [Електронний ресурс] . –
Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Petliura_S – Назва з екрану.
ВОПРОС: На допросе от 26 марта 1938-го года Вы указали не всех лиц, вовлеченных
2. Примаков Віталій Маркович (1897 – 1937) – український радянський воєначальник, комкор
Вами в состав к[онтр]р[еволюционной] националистической военной организации, предлагаем (1935 р.), дипломат. Один із організаторів і перших керівників Червоного козацтва. Народився у м. Семенівка
дополнить свои показания в этой части. Чернігівської губ. (нині Чернігівської обл.). Заарештований 14.08.1936 р. Засуджений за часть у військовій змові в
ОТВЕТ: Да, действительно, на допросе от 26-го марта 1938-го года я назвал не всех лиц, Червоній армії 11.06.1937 р. до ВМП. Розстріляний 12.06.1937 р. Місце поховання – м. Москва, Донське кладовище.
Реабілітований 31.01.1957 р.
которые были мною вовлечены в состав контрреволюционной националистической военной
организацией, намереваясь скрыть трех человек из бывших красных партизан.
Сейчас откровенно заявляю, что кроме семи человек, указанных на следствии от
26 марта 1938 г., мною также были вовлечены в состав контрреволюционно-националистичес- №3
кой военной организации, такие лица: Записка наркома внутрішніх справ УРСР О. Успенського1 наркому внутрішніх справ
1. ШКУРАТ Сергей Иванович бывший красный партизан, исключен из рядов ВКП(б) СРСР М. Єжову2 про викриття «повстанського партизанського штабу» на Чернігівщині3
за участие в Петлюры1, был под судом, настроен антисоветски, в настоящее время работает
агрономом в Комаровском районе. [27 травня 1938 р.]4
2. ШКУРАТ Иосиф Иванович, бывший красный партизан, настроен антисоветски, был
под судом за контрреволюционную пропаганду, в настоящее время работает в г. Нежине на На Украине вскрыт и ликвидируется антисоветский военно-повстанческий партизан-
засолочном з[аво]де в качестве референта. ский штаб, состоящий из участников правотроцкистского и буржуазно-националистического
3. КИЧКО Степан Яковлевич, по соцпроисхождению из крестьян-середняков, подполья – бывших партизанских командиров.
единоличник, в прошлом состоял членом ВКП(б), исключен в 1937 году, настроен антисоветски, В состав военно-повстанческого партизанского штаба входили:
семья его в настоящее время проживает в г. Нежин, а он сам уехал куда-то на работу, по его ДУБОВОЙ Наум5, заместитель председателя Всеукраинской партизанской комиссии,
словам собирался ехать в Ленинград, но поехал ли в Ленинград или в какое другое место, в прошлом – командир повстанческого соединения на Киевщине (находится в Сочи,
трудно сказать, не могу. командированы работники для ареста);
Шкурат Сергей Иванович и Шкурат Иосиф Иванович являются родными братьями, оба КРАПИВЯНСКИЙ, работник ГУЛАГа НКВД, в прошлом – организатор партизанских
Примаковцы, служили в Красном Казачестве в корпусе ПРИМАКОВА2. отрядов на Черниговщине (не арестован);
Кичко Степан Яковлевич, бывший матрос, в гражданской войне в 1918 – 1919 гг. в ПРОКОПЧУК6, командир 51 стрелковой дивизии, в прошлом – командующий
Нежинском полку командовал ротой, в прошлом был хорошо знаком с ПРИМАКОВЫМ, был о Волынской партизанской армией (арестован);
нем хорошего мнения и часто в разговорах его всячески восхвалял. БАГИНСКИЙ, старший военрук Харьковских ВУЗов, один из организаторов
В 1937 году, весной КИЧКО хотел переехать на жительство в Ленинград, и поскольку «Червоного козацтва» (арестован);
он там не мог достать квартиру, по этому вопросу за помощью обращался к ПРИМАКОВУ, как КРИВОРУЧКО7, бывший помощник командующего войсками Киевского Военного
к своему старому знакомому. Округа, в прошлом – командир отряда бессарабцев партизан (арестован в Москве);
Последний раз я с КИЧКО Степаном встречался в 1937 году, приблизительно в августе МАЩЕНКО, директор сахарного завода, бывший секретарь Всеукраинской
м[еся]це, после этого он уехал на работу, по его словам, как будто бы в Ленинград. партизанской комиссии, в прошлом командир партизанского соединения на Волыни (арестован);
Допрос прерван. ЯКОВЕНКО, председатель инвалидной кооперации, член Всеукраинской партизанской
Записано с моих слов верно и мною прочитано, в чем и расписываюсь: комиссии, организатор партизанских соединений на Луганщине (арестован);
ФУРСА ВОЙНОВ, бывший секретарь партизанской комиссии, директор радиовыставки в
Киеве, в прошлом командир партизанского соединения на Волыни (арестован);
ДОПРОСИЛ: БОГДАНОВ8, бывший член Всеукраинской партизанской комиссии, председатель
ОПЕРУПОЛНОМОЧЕННЫЙ 5-го ОТД[ЕЛА]УГБ, Осоавиахима УССР, в прошлом командир партизанских соединений на Харьковщине (осужден);
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ ЯМНИЧЕНКО ВОЙЦЕХОВСКИЙ Юрий9, бывший секретарь ЦИКа УССР, председатель
Всеукраинской партизанской комиссии (осужден).
Показаниями арестованных членов антисоветского партизанского штаба и всеми
ВЕРНО: [підпис] данными следствия по этому делу установлено, что Всеукраинский военно-повстанческий
партизанский штаб был создан верховным комендантом «Польской Организации Войсковой»10
28 29
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
на Украине Станиславом КОСИОРОМ11, в соответствии с военными планами польского Райисполкома (дано распоряжение об аресте).
и немецкого главштабов. Основной задачей военно-повстанческого партизанского штаба В Харьковской области – БАГИНСКИМ, ЗЕМБИЦКИМ, директором Учкомбината
являлась организация партизанской войны и диверсионных действий в тылу войск Красной Ю[го]-З[ападной] ж[елезной] д[ороги], участником партизанского отряда на Харьковщине
армии Юго-Западного Фронта. и БОЙЧЕНКО Федором, бывшим начальником политсектора Свиноводтреста, бывшим
Организация антисоветского партизанского штаба и его подпольных повстанческих руководителем партизанского соединения на Полтавщине (дано распоряжение об аресте обоих).
отрядов велась на Украине в течение ряда лет КОСИОРОМ Станиславом через руководящих В Житомирской области – КРИВОРУЧКО, бывшим комкором (арестован),
участников антисоветского правотроцкистского центра, в лице ПОПОВА12, ШЕХЕЛЕСА13, ГРАЖЕВСКИМ, директором школы, бывшим руководителем партизанского соединения на
ХАТАЕВИЧА14 ВЕГЕРА15 и других, и через руководителей антисоветского украинского Волыни (арестован), ШЕРЕМЕТЬЕВЫМ, работником Леспромхоза, бывшим участником
националистического центра ЛЮБЧЕНКО16, ЗАТОНСКОГО17 ТРИЛИССКОГО18 и других. партизанского соединения на Киевщине (арестован).
Однако основное руководство антисоветским военно-повстанческим партизанским В Донецкой области – ЛЕСНИЧИМ27, председателем ОИКа, бывшим командиром
штабом принадлежало польскому главному штабу через «Польскую Организацию Войскову» и партизанского соединения в Лисичанском районе (арестован), ГОДОСОМ, инженером завода
ее верховного коменданта на Украине Станислава КОСИОРА, который военно-повстанческую имени Ильича, бывшим политруководителем партизанского соединения на Мариупольщине
работу партизанского штаба направлял в соответствии с военными планами поляков и немцев (дано распоряжение об аресте) и БАЛАГУРОЙ28, инженером завода имени Ильича, бывшим
на Украине. членом партизанской комиссии в Сталино, в прошлом командиром партизанского соединения
В составе военно-повстанческого партизанского штаба имелись следующие отделы: в Донбассе.
повстанческий, которым руководили члены штаба БАГИНСКИЙ, КРИВОРУЧКО и В Винницкой области – КОЗИСОМ29, бывшим председателем Горсовета, бывшим
ВОЙНОВ; руководителем партизанского соединения на Винничине (арестован), ЧЕБАНОМ, бывшим
диверсионный, которым руководили члены штаба ДУБОВОЙ и КРАПИВЯНСКИЙ; руководителем партизанского отряда бессарабцев, (арестован) и ХВОСТЕЦКИМ30, бывшим
разведывательный, которым руководили члены штаба ЯКОВЕНКО и МАЩЕНКО и командиром отряда «Червоного козацтва», работником Жмеринского леспромхоза (арестован).
отдел по подготовке кадров, которым руководил член штаба БОГДАНОВ. В Днепропетровской области – ЯБЛУКОВЫМ, заведующим коопптахом, бывшим
Над каждым из этих отделов, по назначению верховного коменданта «Польской командиром партизанского соединения на Днепропетровщине (дано распоряжение об
организации Войсковой» Станислава КОСИОРА, стояло доверенное лицо «Главной команды» аресте) и ТУРЧЕНКО, директором научно-исследовательского института кукурузы, бывшим
«Польской Организации Войсковой» на Украине. Эти доверенные лица фактически являлись организатором партизанского соединения на Синельниковщине (дано распоряжение об аресте).
польскими военными советниками по руководству всей военно-диверсионной работой В Полтавской области – РЕШЕТНЮКОМ31, директором музея, бывшим руководителем
антисоветского партизанского штаба. партизанского соединения на Полтавщине (дано распоряжение об аресте).
Так, к повстанческому отделу партизанского штаба от «Польской Организации Областные военно-повстанческие партизанские штабы по разработанному плану
Войсковой» в качестве советника был прикреплен участник «ПОВ» БЕГАЙЛО19 (осужден); к в «Главной команде», «Польской организации Войсковой» на Украине, в соответствии с
диверсионному – польские шпионы – АЛЕКСАНДРОВСКИЙ20, БРЖЕЗОВСКИЙ21, бывшие военными планами поляков и немцев, формировали на базе антисоветского подполья всех
работники Особого Отдела КВО (осуждены), СУЛАЦКИЙ22, бывший работник Разведупра мастей из состава бывших партизанских командиров, военно-повстанческие и диверсионные
РККА (арестован), к разведывательному отделу – участник «ПОВ» КВЯТЕК23 (арестован), к отряды. Эти отряды охватили собой важнейшие стратегические направления на Правобережьи
организационному – участники «ПОВ» СКАРБЕК24 и ЛАЗОВЕРТ25 (осуждены). Украины, промышленность и транспорт на Левобережьи Украины.
Отделом по подготовке кадров антисоветского партизанского штаба руководил сам Повстанческие отряды, формировавшиеся областными антисоветскими партизанскими
Станислав КОСИОР, пополнявший через каналы антисоветского правотроцкистского центра, штабами, в соответствии с военными планами поляков и немцев, должны были в момент
антисоветского националистического центра и «Польской Организации Войсковой» кадры выступления против Советской власти сводится в крупные повстанческие армии. Эти армии
военно-повстанческого партизанского подполья. именовались названиями партизанских соединений, существовавших во время гражданской
Всеукраинский антисоветский военно-повстанческий партизанский штаб организовал войны, на базе которых они формировались.
во всех областях Украины областные партизанские штабы, возглавлявшиеся участниками Так, повстанческая армия на Киевщине именовалась «Богунско-Таращанской».
правотроцкистской и националистической организацией – бывшими партизанскими Повстанческая армия на Одещине – «Тилигуло-Березанской».
командирами. Повстанческая армия на Волыни «Волынской повстанческой армией».
В Черниговской области – КУЛИШОМ26, зам[естителем] зав[едующего] отделом Повстанческая армия на Черниговщине – «Армией нежинских партизан».
Черниговского Обкома КП(б)У, в прошлом руководителем партизанских отрядов на Повстанческая армия на Полтавщине и в северо-восточной части Черниговщины,
Конотопщине (арестован) и КРАПИВЯНСКИМ (не арестован). армией «Вільного козацтва».
В Киевской области – БУХАНОВЫМ, бывшим зав[едующим] Облсобезом, бывшим Эти армии должны были возглавить партизанские авторитеты, по назначению
командиром партизанского соединения на Киевщине (арестован), ТКАЧЕНКО, секретарем антисоветского партизанского штаба.
вечернего Комвуза, бывшим участником партизанского отряда на Киевщине (арестован) и Так, ДУБОВОЙ должен был возглавить «Богунско-Таращанскую армию»,
ДОБРОВОЛЬСКИМ, бывшим политбандитом, ныне работающим председателем Малинского БАГИНСКИЙ армию «Вільного козацтва», КРАПИВЯНСКИЙ «Армию нежинских партизан»,

30 31
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
РЫКУН Федор, помощник ПРОКОПЧУКА по «Волынской повстанческой армии» во время В зоне Тираспольского и Рыбницкого укрепленных районов сформирован отряд № 15
гражданской войны (устанавливается), «Волынскую повстанческую армию». и для него заложено несколько баз оружия и взрывчатых веществ.
Как сейчас устанавливается следствием, все отряды партизанского штаба были Все эти базы оружия созданы в виде земляных погребов и известны только участникам
вооружены индивидуальным оружием, частично оставшимся у партизан со времен гражданской военно-повстанческого партизанского штаба, руководителям антисоветских партизанских
войны, а, главным образом, оружием, розданным при создании легальных партизанских отрядов и польским советникам военно-повстанческого штаба.
формирований за счет оружия Осоавиахима через участников антисоветских организаций, Для большей конспирации, по указанию польского главштаба, базы с оружием и
работавших в Осоавиахиме. взрывчатыми веществами несколько раз перекапывались с места на место.
Предварительная проверка оружия, произведенная нами в Осоавиахиме, показывает, Как показывает арестованный ЧАБАН, который должен был командовать диверсионным
что в Украинском Осоавиахиме расхищено, начиная только с 1934 года, 56 пулеметов, отрядом № 11, после закопки баз оружия в зоне его отряда он получил указания из военно-
1 189 русских боевых винтовок, 845 иностранных боевых винтовок и 3 887 учебных и повстанческого партизанского штаба перекопать эти базы в другое место, что им и было
неохолощенных винтовок32, которые могут быть использованы после небольшой переделки, проделано.
как боевые. Арестованный СУЛАЦКИЙ показывает, что указания о перекопке без оружия были им
Диверсионным отделом штаба, в соответствии с указаниями польского главштаба даны всем командирам диверсионных отрядов – участникам антисоветских организаций.
и верховного коменданта «Польской Организации Войсковой» КОСИОРА Станислава, в О последних местах нахождения баз оружия и взрыввеществ СУЛАЦКИЙ передал
течение ряда лет создано на Украине, особенно на Правобережье, 25 крупных диверсионных данные КОСИОРУ Станиславу через КВЯТЕКА, с которым он был связан и бывшему польскому
отрядов и заложено 94 базы с оружием и взрывчаткой. Эта работа проводилась через польскую военному атташе в СССР КОВАЛЕВСКОМУ, с которым он находился на связи до последнего
агентуру в ГПУ-НКВД и Разведупре РККА, в основном через СОСНОВСКОГО в ГПУ-НКВД и времени и имел личную встречу в Варшаве в 1935 году.
БОРТНОВСКОГО в Разведупре, и связанных с ними польских агентов в НКВД и Разведупре на Кроме того, диверсионный отдел штаба для уничтожения аэродромов, ангаров и
Украине, АЛЕКСАНДРОВСКОГО в НКВД и СУЛАЦКОГО в Разведупре КВО, который сейчас материальной части – в авиационных бригадах 54-й, 87-й скоростно-бомбардировочных,
арестован и дает об этом показания. 56-й и 36-й истребительных и 18-й тяжелобомбардировочной создал диверсионные отряды
Вместо того, чтобы закладывать базы с оружием на территории Польши и Румынии, №№ 1, 2, 5 и 6, сформированные в Белоцерковском, Васильковском, Житомирском, Овручском
и там формировать диверсионные отряды, т[о] е[сть] в тылу у противника, эти отряды и базы и Запорожском районах, где дислоцированы эти бригады.
с оружием заложены на Правобережье Украины, в том числе и в г. Киев, т[о] е[сть] в тылу На все диверсионные отряды на Правобережье Украины возлагалась задача уничтожать
будущего Юго-Западного фронта. железнодорожные узлы, мосты и все шоссейные пути стратегических направлений, идущих к
В последнее время, ввиду создания укрепрайонов на Украине, поляки и немцы, через границе.
своего доверенного Станислава КОСИОРА озадачили «Польскую Организацию Войскову» Значительные военно-диверсионные отряды созданы военно-повстанческим
вывести из строя укрепрайоны путем использования диверсионных отрядов антисоветского партизанским штабом на побережье Черного моря, главным образом, в районе Одессы и
военно-повстанческого партизанского штаба. Это задание должно было быть проведено в Николаева, которые должны были произвести разрушения береговых батарей обороны Черного
жизнь после перехода всех частей Красной армии Юго-Западного фронта в наступление, т[о] моря.
е[сть], тогда, когда укрепрайоны будут в тылу действующей Красной армии. В соответствии с этим на побережье Черного моря диверсионным отделом военно-
Как показывает СУЛАЦКИЙ, расчеты польского и немецкого штабов заключались в повстанческого партизанского штаба, по указанию польского советника БРЖЕЗОВСКОГО,
том, чтобы после того, как Красная армия будет на территории Польши и Бессарабии – поляки бывшего пом[ощника] нач[альника] Особого Отдела КВО (осужден) были командированы в
и немцы разрушают укрепрайоны в тылу Красной армии, и, сосредоточив свои силы, переходят созданные штабом рыбацко-партизанские колхозы участники организации – партизанские
в наступление против частей Юго-Западного фронта, лишенных своих укрепленных районов. командиры.
В соответствии с этим в зоне укрепленных районов антисоветским партизанским Следствием по делу антисоветского партизанского штаба вскрыта еще одна линия
штабом, по директиве Станислава КОСИОРА, были сформированы следующие диверсионные польской работы на Украине, которая заключалась в том, что поляки в течение ряда лет для
отряды и базы оружия. пополнения своей проверенной агентурой диверсионно-партизанских отрядов перебрасывали
В зоне Коростенского укрепрайона сформирован диверсионный отряд № 2 и для него с территории Польши бывших партизанских командиров уроженцев Западной Украины и
заложено 11 баз оружия и взрывчатых веществ, которыми Коростенский укрепрайон фактически Волыни, оставшихся после войны с поляками на территории Польши и из числа партизанских
обложен со всех сторон. командиров, попавших во время войны в плен к полякам.
В зоне Новоград-Волынского укрепрайона сформирован отряд № 4 и для него заложено Вся эта польская агентура из партизанских командиров перебрасывалась по явкам к
12 баз оружия и взрывчатых веществ. руководителю разведывательного отдела антисоветского партизанского штаба ПРОКОПЧУКУ,
В зоне Летичевского укрепленного района сформирован отряд № 7 и для него заложено который оформлял их под «красных партизан» и вливал в диверсионно-партизанские отряды.
10 баз оружия и взрывчатых веществ. Также установлено, что верховный комендант «Польской Организации Войсковой»
В зоне Могилев-Ямпольского укрепленного района сформирован отряд № 11 и для на Украине Станислав КОСИОР передал полякам всю закордонную работу по линии КПЗУ,
него заложено 4 базы оружия и взрывчатых веществ. сосредоточенную ранее в ЦК КП(б)У.

32 33
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Под руководством члена правотроцкистского центра ПОПОВА, находившегося КРАПИВЯНСКОГО, члена антисоветского партизанского штаба, работающего в системе
в руках у Станислава КОСИОРА, создавались боевые отряды КПЗУ, которые должны были ГУЛАГа НКВД.
действовать в Западной Украине. Все эти отряды возглавляли активные участники или Следствие интенсивно разворачиваем во всех органах НКВД Украины.
«Польской Организации Войсковой», или военно-повстанческого партизанского штаба,
которые действовали на территории Западной Украины по указаниям польской разведки. НР 1202/сн УСПЕНСКИЙ
СУЛАЦКИЙ показывает, что боевые отряды КПЗУ, созданные ПОПОВЫМ и
КОСИОРОМ, организовывали среди революционных элементов Западной Украины НАРОДНЫЙ КОМИССАР ВНУТРЕННИХ ДЕЛ УССР,
провокационные выступления, подставляя их под разгром польской политической полиции. КОМИССАР ГОСУДАРСТВЕННОЙ
Эти же отряды использовались поляками для вербовки агентуры и переброски ее на БЕЗОПАСНОСТИ 3 РАНГА УСПЕНСКИЙ
нашу сторону под видом политэмигрантов из Польши, бегущих от преследования польской
полицией. ВЕРНО: Ст[арший] следователь
Военно-повстанческий антисоветский партизанский штаб финансировался след[ственной] части НКВД УССР,
Станиславом КОСИОРОМ и ЛЮБЧЕНКО из касс ВУЦИКа и Совнаркома Украины. Сержант госбезопасности [підпис] СКИТЕВ33
Устанавливается, что значительные суммы из резервных и особых фондов ВУЦИКа
и Совнаркома УССР, по указанию Станислава КОСИОРА и ЛЮБЧЕНКО, передавались ГДА СБ України, ф.5, спр.67989. т.4, арк. 87 – 97. Засвідчена копія. Машинопис.
антисоветскому партизанскому штабу. Опуб.: Бажан О. Діяльність органів держбезпеки по організації партизанського руху в
Организационный отдел военно-повстанческого партизанского штаба захватил в свои Україні в початковий період Великої Вітчизняної війни (за документами Галузевого державного
руки, для создания материальных благ своему антисоветскому активу, значительные средства архіву СБУ) // Краєзнавство. – №4. – 2011. – С. 110 – 114.
инвалидной кооперации, которая возглавлялась членом антисоветского партизанского штаба
ЯКОВЕНКО.
Во многих партизанских комиссиях были созданы «черные кассы» из средств ______________
1. Успенський Олександр Іванович (1902 – 1940). Народився у с. Верхній Суходол Тульської губ. у родині
ВУЦИКа и Совнаркома, а также инвалидной кооперации, из которых выдавалось жалованье, не дрібного торговця. Росіянин. У 1912 р. закінчив початкове училище у с. Верхній Суходол, у 1917 рр. – закінчив 2 класи
состоявшим на Советской службе участникам организации – партизанским командирам. Тульського духовного училища. У 1917 р. навчався у Тульській семінарії, того ж року закінчив 1 курс Тульської збройно-
Из этих же касс велись все расходы на формировавшиеся штабом военно-диверсионные технічної школи. Працював у приватному магазині в Тулі. У 1918 р. – організатор церковного хору, псаломник у церкві
отряды и повстанческие соединения. с. Верхній Суходол. У 1918 – 1919 рр. працював у Верхньому Суходолі секретарем волосного комітету бідноти. З весни
1919 р. – молодший міліціонер 3 району, 1921 – 1921 – начальник 4 району, помічник начальника, начальник
Сейчас мы приступили к разгрому всего антисоветского диверсионно-повстанческого господарського відділу Олексинської повітової міліції. Із серпня 1920 р. – таємний уповноважений Олексинського
подполья партизанского штаба на Украине и проводим во всех областях аресты актива этого повітового політбюро. 06.11.1921 – 02.1922 рр. – уповноважений з інформації Олексинського політбюро
подполья. Тульської губЧК. З 25.09.1922 р. – співробітник для доручень при уповноваженому Тульського губвідділу
Приступили к розыску оружия, расхищенного в системе Осоавиахима, раскопкам баз ДПУ по Олексинському повіту. З 03.1924 – 10.03.1927 рр. – начальник економічного відділу Тульського
губвідділу ДПУ. Із 29.03.1927 р. – начальник економічного відділу ПП ОДПУ по Уралу (м. Свердловськ).
с оружием и взрывчатыми веществами по всему Правобережью Украины, а также изъятию Із 1929 р. – начальник Економічного управління ПП ОДПУ по Уралу. 26.08.1931 р. відряджений до ОДПУ
индивидуального оружия у участников антисоветского подполья партизанского штаба и у всех СРСР. Служив в ПП ОДПУ Московської обл. З 10.07.1934 р. – заступник начальника УНКВС Московської
партизан в районах формирований диверсионных отрядов и повстанческих соединений. області. З 19.02.1935 р. – заступник коменданта Московського Кремля з внутрішньої охорони. З 28.02.1936 р. –
С рядовым составом партизан проводим разъяснительную работу по добровольной заступник начальника УНКВС Західносибірського краю, Новосибірськ. З 16.03.1937 р. – начальник УНКВС
Оренбурзької області. З 25.01.1938 р. – нарком внутрішніх справ УРСР. 14.11.1938 р. – інсценував самогубство
сдаче оружия и переключения их на честных партизанских командиров. та втік. У 14.11.1938 – 15.04.1939 рр. – перебував на нелегальному становищі. 15.04.1939 р. – заарештований у
По этой линии Обкомам партии даны специальные указания ЦК КП(б)У. м. Міасс Челябінської області. 27.01.1940 р. засуджений до ВМП. Розстріляний у Москві.
Подняты и прорабатываются архивы Политбюро ЦК КП(б)У, Нацменсектора ЦИКа 2. Єжов Микола Іванович (1895 – 1940) – генеральний комісар держбезпеки, нарком внутрішніх
УССР, Польского научно-исследовательского института и Всеукраинской и Областных справ СРСР. Його ім’я відоме у зв’язку з «Єжовщиною», коли сталінські репресії були доведені до максимальної
інтенсивності. Докладніше див.: Шаповал Ю.І. «Єжовщина» [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України:
партизанских комиссий. Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: «Наукова думка»,
Созданы финансово-экспертные комиссии, обследующие резервные фонды ЦИКа 2005. – 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ezhovchshyna - Назва з екрана.
УССР и Совнаркома, валютный фонд ЦК КП(б)У и финансовую деятельность партизанских 3. Копії документу було надіслано: 1 заступнику наркома внутрішніх справ СРСР М. Фриновському,
комиссий, инвалидной кооперации, Наркомсобеза и Деткомиссии ЦИКа, в целях выявления заступнику начальника 2 управління НКВС СРСР М. Ніколаєву, начальнику 4 відділу 1 управління НКВС СРСР
В. Цесарському.
скрытых фондов и каналов, по которым шли государственные средства на антисоветскую 4. На документі є печатка.
работу. 5. Дубовий Наум Іпатович (1875 – 1941). Народився у с. Чмирівка Чигиринського р-ну Черкаської обл.,
Протоколы допросов арестованных ПРОКОПЧУКА, БАГИНСКОГО, ВОЙКОВА, українець, освіта початкова, шахтар. В 30-х рр. проживав у Сочі, працював на посаді інспектора Комісії радянського
ЧАБАНА, СУЛАЦКОГО и других будут высланы в ближайшие дни. контролю. Заарештований 4 травня 1938 р. Засуджений Особливою Нарадою при НКВС 23 листопада 1939 р. до
5 років адміністративного заслання. Помер 1941 р. у с. Качири Горьковского р-ну Павлодарської обл. (Казахстан).
Прошу арестовать и направить нам майора государственной безопасности Реабілітований 2 листопада 1956 р.

34 35
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
6. Прокопчук Микола Андрійович (1896–1938) — радянський військовий діяч, комбриг (1935 р.). секретар ЦК КП(б)У, член Комісії радянського контролю при РНК СРСР. У 1938 р. – заступник голови РНК СРСР.
Народився у с. Сади Волинської губ. Учасник Першої світової війни. У 1917 – 1918 рр. – голова ревкому у с. Сади. Заарештований 3.05.1938 р. Розстріляний. Реабілітований 14.03.1956 р.
У березні 1918 р. командував партизанськими загонами в Дубенському і Кременецькому повітах, які діяли проти 12. Попов Микола Миколайович (1891 – 1938). Народився у м. Кутаїсі, Грузія, у родині вчителя. Член
1-го Волинського корпусу Української держави.У подальшому займав посади начальника групи військ підпільної РКП(б) із 1919 р. У червні 1919 – червні 1921 рр. працював на Закавказзі за дорученням наркомату закордонних
організації РКП(б) у Дубно і очолював Дубенський ревком. 1918 – 1919 рр. – секретар Дубенського повітового справ радянської Росії. У 1921 – 1923 рр. – секретар Харківського губкому КП(б)У, у 1925 – 1927 рр. – завідувач
комітету партії. В Червоній армії – з липня 1919 р. Служив політруком, потім батальйонним комісаром у 392-му агітпропвідділу ЦК КП(б)У, у 1928 – 1929 рр. – заступник завідувача агітпроп відділу ЦК ВКП(б). У лютому 1933 –
Таращанському стрілковому полку. У 1920 р. – військовий комісар 392-го Таращанського стрілкового полку, а у червні 1937 рр. – секретар ЦК КП(б)У. У червні 1937 р. заарештований, у лютому 1938 р. розстріляний.
другому півріччі цього ж року – його командир. Від кінця 1920 р. і до липня 1922 р. – командир 131-ї Таращанської 13. Шелехес Ілля Савелійович (1819 – 1937). Народився у м. Москва у родині ремісника. Член ВКП(б)
бригади 44-ї стрілкової дивізії. В липні 1922 р. призначений командиром 131-го Таращанського стрілкового із 1908 р. У 1918–1920 рр. – секретар ВРК і заступник голови Нижегородського губвиконкому, голова Курського
полку. У1923 – 1924 рр. – слухач Вищих повторних курсів старшого і середнього комскладу в м. Харків. З липня губвиконкому, комісар дивізії, начальник політвідділу 8-ї армії, комісар Катерининської залізниці. У 1921 –
1924 р. – командир 131-го Таращанського стрілкового полку. У 1927 р. закінчив КУВНАС при Військовій академії 1922 рр. – секретар Миколаївського губкому КП(б)У, у 1922 – 1924 рр. – голова, секретар Ярославського губвиконко-
ім. М.В. Фрунзе. Від березня 1930 р. – начальник штабу 44 Київської стрілкової дивізії. У січні 1932 – грудні му, 1925 – 1926 рр. – уповноважений РПО по Середній Азії, у 1928 – 1929 рр. – голова Брянського губкому ВКП(б),
1933 р. – командир 96-ї Вінницької стрілкової дивізії ім. Я.Ф. Фабриціуса. 1933 – 1937 рр. – командир и військовий у 1929 – 1933 рр. – голова Західного губвиконкому. У квітні 1934 – липні 1937 рр. – перший заступник РНК УРСР.
комісар 51 Перекопської стрілкової дивізії. Заарештований 2.02.1938 р. 25.09.1938 р. Обвинувачений в участі у Засуджений ВК ВС СРСР 02.09.1937 р. до ВМП. Вирок виконано 03.09.1937 р. Реабілітований у 1956 р.
військовій змові. Військовою колегією Верховного суду СРСР був засуджений до розстрілу. Вирок приведений у 14. Хатаєвич Мендель Маркович (1893 – 1937). Народився у м. Гомель, Республіка Білорусь, в родині
виконання у той же день. Реабілітований 27.12.1957 р. дрібного торгівця. Член РКП(б) із 1913 р. У 1918 р. – голова Самарського міському РКП(б), із кінця 1918 – серпні
7. Криворучко Микола Миколайович (1887–1938) – радянський військовий діяч, командир 1919 рр. – голова Гомельського повіткому РКП(б). У 1919 – 1921 рр. – завідувач організаційним й агітаційно-
2 кавалерійського корпусу, заступник командувача військ Київського та Білоруського військових округів, комкор. пропагандистським відділом Самарського губкому РКП(б), начальник політвідділу 21 дивізії 4 армії. У 1921 –
Член ЦК КП(б)У, член ВУЦВК. 21.02.1938 р. заарештований органами НКВС у м. Москва. Військовою колегією 1923 рр. – секретар Гомельського губкому РКП(б), у 1923 – 1924 рр. – секретар Одеського губкому КП(б)У, у
Верховного суду СРСР 19.08.1938 р. за звинуваченням у військовій змові засуджений до розстрілу. Вирок виконаний 1924 – 1925 рр. – заступник завідувача оргвідділом ЦК КП(б)У Із 1925 р. – секретар Татарського обкому ВКП(б),
того ж дня. Реабілітований 1956 р. із 1928 р. – секретар Середньоволзького крайкому ВКП(б). У жовтні 1932 – січні 1933 рр., березні – липні 1937 р. –
8. Богданов Михайло Сергійович (1881 – 1937) – український радянський державний і військовий другий секретар ЦК КП(б)У, у січні 1933 – березні 1937 рр. – Дніпропетровського обкому КП(б)У. Заарештований у
діяч. Народився в м. Курськ. Працював у залізничних майстернях на станціях Ворожба, Льгів. Член РСДРП(б) з липні 1937 р. 27.10.1937 р. засуджений до ВМП, Розстріляний у м. Москва. Реабілітований у 1956 р.
1906 р. З 1911 по 1914 рр. на партійній роботі в м. Харків. Після контузії на фронті у 1916 р. прибув у 3 авіапарк 15. Вегер Євген Ілліч (1899 – 1938) – радянський партійний діяч. Народився в с. Лисцово Костромської
м. Київ, у лютому 1917 р. очолив солдатський комітет авіапарку, член військової організації при Київському комітеті губернії у сім’ї службовця. В 1918 – 1921 рр. – в лавах Червоної армії. Закінчив Московське вище технічне
РСДРП(б), обраний у Раду солдатських депутатів, до 24 вересня входив до складу її виконкому, з 3 серпня 1917 р. училище. В 1920-х рр. – на керівній партійній роботі в містах Свердловськ (нині Єкатеринбург), Брянськ
член Київського комітету РСДРП(б). Делегат Другого Всеросійського з’їзду рад, увійшов до складу Всеросійського (нині обидва міста в РФ), в Криму. 1930 – 1933 рр. – перший секретар Кримського обкому ВКП(б). 1933 –
ЦВК, на Першому Всеукраїнському з’їзді рад обраний членом ВУЦВК. У грудні 1917 – квітні 1918 рр. приймав 1937 рр. – кандидат у члени політбюро ЦК КП(б)У. В липні 1937 р. виведений зі складу ЦК КП(б)У і виключений із
активну участь у створенні перших українських радянських військових частин. Комісар 9 стрілкової дивізії, з партії, був звинувачений у шпигунстві на користь Японії. Страчений 10.07.1938 р. Реабілітований 1956 р. Докладніше
17.02.1919 р. – київський окружний військовий комісар, з 1920 р. – одеський губернський військовий комісар, див.: Прилуцький В.І. Вегер Євген Ілліч [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А - В / Редкол.:
комендант Севастопольскої фортеці, з листопада 1920 р. – член Реввійськради морських сил Чорного і Азовського В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: Видавницво «Наукова думка», 2003. –
морів. З 1923 р. – начальник управління постачання Українського ВО (з 1924 р. до червня 1928 р.), член президіума 688 с.: іл. – Режим доступу:http://www.history.org.ua/?termin=Veher_Y
Вищої ради народного господарства УСРР (з 1928 р.). З 1928 р. голова Центральної ради Осавіахіму України, 16. Любченко Панас Петрович (1897 – 1937) – партійний і державний діяч. Народився в м. Кагарлик
начальник Харківського аеропорту. Репресований у 1937 р. у селянській родині. Від березня 1919 р.– член новоствореної УПСР. Був призначений секретарем Київського
9. Войцехівський Юрій Олександрович (1883 – 1937) – український радянський державний губкому КП(б)У. Згодом став заступником начальника політвідділу Другої Кінної армії. Деякий час керував
діяч. Народився у с. Спичинці Київської губ. (нині Погребищенського р-ну Вінницької обл.). У 1904 – Чернігівським губернським виконкомом. Від 1922 р. – заступник голови Донецького губернського виконкому. Цього
1911 рр. – член УСДРП, у 1918 – 1920 рр. – член УПСР (боротьбистів). З 1920 р. – член РКП(б). У 1919 – січні ж року призначений головою правління Спілки с/г кооперації УСРР. Від 1925 р. – голова Київського губернського
1920 рр. – член колегії Народного комісаріату просвіти УСРР, пізніше – завідувач Подільского губернського виконкому й кандидат у члени ЦК КП(б)У. Від 1927 р. займав посаду секретаря і був членом ЦК КП(б)У. Від
фінансового відділу, завідувач Подільського губернського продовольчого відділу, член колегії «Головцукру» 1929 р. – кандидат у члени політбюро ЦК КП(б)У. 1930 р. виступив як «громадський обвинувач» на процесі «СВУ». Як
(м. Київ) і директор Українського Державного Банку. У 1925 р. обраний членом Головного Правління «Цукротресту». свідчать документи, невдовзі потому став відігравати керівну роль у колективізації сільського господарства в УСРР
У 1925 – 1928 рр. очолював Державне видавництво УСРР. У січні 1928 р. обраний головою Київського окрвиконкому. й конфіскації продовольства у селян, що призвело до Голодомору 1932 – 1933 рр. Від 1933 р., будучи секретарем
Від лютого 1928 р. – голова Київської міської ради. 20.01.1932 р. призначений на посаду заступника Народного ЦК КП(б)У, одночасно працював першим заступником голови РНК УСРР. 28.04.1934 р. став головою РНК УСРР.
комісара землеробства УСРР. Від серпня 1936 р. – заступник голови Верховного суду УСРР. У 1937 р. – член Цього ж року був обраний членом політбюро ЦК КП(б)У і кандидат у члени ЦК ВКП(б). Обирався членом Президії
Ревізійної комісії КП(б)У. 23.07.1937 р. зааарештований у м. Київ. 24.10.1937 р. ВК ВС СРСР як «участник і один ВУЦВК і членом ЦВК СРСР. 1935 р. нагороджений орденом Леніна. 29.08.1937 р. року на пленумі ЦК КП(б)У на
з керівників антирадянської націоналістичної терористичної організації на Україні» за ст.ст. 54-1 а, 54-8, 54-11 КК розгляд було поставлено санкціоноване Й. Сталіним (на основі наданих слідчими органами «свідчень» колишніх
УРСР був засуджений до ВМП. 25.10.1937 р. розстріляний у м. Київ. Реабілітований 1956 р. боротьбистів) питання «Про буржуазно-націоналістичну організацію колишніх боротьбистів і про зв’язок з цією
10. Докладніше див.: Справа «Польської Організації Військової» в Україні. 1920 – 1938 pp. / Упоряд.: організацією Любченка П. П.». Наступного дня П. Любченко вчинив самогуство.
С. Кокін, Р. Подкур, О. Рубльов. НАН України. Інститут історії України; Відділ по розробці архівів ВУНК-ДПУ- 17. Затонський Володимир Петрович (1888 – 1938). Народився у с. Лисець Подільської губ. (нині
НКВС-КДБ. – К., 2011. – 472 с. та ін. село Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.) в родині волосного писаря. У 1906 р. закінчив Кам’янець-Подільську
11. Косіор Станіслав Вікентійович (1889 – 1939). Народився у м. Венгрув Седлецкої губ. Член РСДРП з гімназію, у 1912 р. – фізико-математичний факультет Київського університету. Протягом 1913 – 1917 рр. – приват-
1907 р. У 1918 р. – секретар по фінансовим справам України, член ЦК КП(б)У, секретар Правобережного підпільного доцент, викладач фізики в Київському політехнічному інституті. Від 1905 р. – член РСДРП(м). Від березня
комітету КП(б)У. У 1918 – 1919 рр. – кандидат у члени ЦК КП(б)У. У 1919–1920 рр. – член ЦК КП(б)У, секретар 1917 р. – член РСДРП(б). У травні 1917 р. увійшов до складу, а в листопаді очолив Київський комітет РСДРП(б),
Президії ВУЦВК, член Оргбюро ЦК КП(б)У, член політбюро ЦК КП(б)У, секретар ЦК КП(б)У, голова Зафронтового один з організаторів Всеукраїнського з’їзду рад робітничих, селянських, і солдатських депутатів у грудні
бюро ЦК КП(б)У, член Тимчасового бюро ЦК КП(б)У. У 1921 – 1923 рр. – член ЦК КП(б)У, у 1921 – 1922 рр. секретар 1917 р. Був призначений народним секретарем народної освіти у Народному секретаріаті (першому уряді)
ЦК КП(б)У, член Оргбюро ЦК КП(б)У, завідувач організаційно-інструкторським відділом ЦК КП(б)У. У 1924 – радянської України. У лютому 1918 р. очолив сформовану в Петрограді і невизнану країнами Четверного союзу
1926 рр. – перший секретар Сибірського крайкому РКП(б) – ВКП(б). У 1926 – 1928 рр. – секретар ЦК ВКП(б) і член делегацію радянської України для переговорів у Бресті-Литовському. Був прихильником територіальної української
Оргбюро ЦК ВКП(б). У 1930 – 1938 рр. – член політбюро ЦК ВКП(б). У 1928 – 1938 рр. – член ЦК КП(б)У, член комуністичної партійної організації. Упродовж 25.03. – 18.04.1918 р. очолював ЦВК радянської України. У квітні –
політбюро і Оргбюро ЦК КП(б)У. У 1928 – 1934 рр. – генеральний секретар ЦК КП(б)У. У 1934 – 1938 рр. – перший липні 1918 р. – один з керівників більшовицького підпілля в Україні, в липні 1918 р. – комісар ударного загону під

36 37
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
час придушення лівоесерівського повстання в Москві. 28.11.1918 – 6.03.1919 рр. – член Тимчасового робітничо- штабу Черкаської сд (травень 1932 – березень 1933 рр.). Начальник 2 сектору розвідувального відділу штабу
селянського уряду України, одночасно до 19.06.1919 р. – член РВР Червоної армії України, від січня 1919 до Українського ВО (березень 1933 – лютий 1935 рр.), помічник, заступник начальника РО штабу Українського –
20.04.1920 рр. – нарком освіти УСРР. У липні – грудні 1919 р. – член Зафронтового бюро ЦК КП(б)У, від грудня Київського ВО (лютий 1935 – січень 1938 рр.). 26.01.1938 р. звільнений з РСЧА через арешт. Засуджений до п’яти
1919 р. брав участь у формуванні галицьких бригад. Від 23.04.1920 р. – член Галицького оргкомітету КП(б)У, від років ВТТ. Докладніше див.: Алексеев М.А., Колпакиди А.И., Кочик В.Я. Энциклопедия военной разведки. 1918 – 1945
3 08.1920 р. серпня – член ЦК Компартії Галичини, 8.08 – 21.09.1920 р. – голова Галицького ревкому. Наприкінці гг. М., 2012. – С. 741.
1922 р. – член делегації уповноважених осіб, які від імені УСРР підписали договір про утворення СРСР. У жовтні 23. Квятек Казимир Францович (Вітковський Ян Карлович) (1888 – 1938). Народився у м. Варшаві у
1922 – березні 1924 рр. – нарком освіти УСРР. У грудні 1924 р. – секретар ЦК КП(б)У, одночасно від травня робітничій родині. У 1904 – 1906 рр. – член ПСП, із 1917 р. – член РСДРП (б). У 1917 р. очолив червоногвардійський
1926 р. – редактор газети « Комуніст». У березні 1927 – лютому 1933 рр. – нарком РСІ та голова ЦКК КП(б)У. З загін у м. Семенівка Чернігівської губ. У 1918 р. закінчив курси червоних командирів у Москві, брав участь в
лютого 1933 р. нарком освіти УСРР. Заарештований 3.11.1937 р., засуджений до ВМП. Реабілітований у березні організації червоармійських загонів на Чернігівщині. У 1919 – 1920 рр. – командир Богунського полку, згодом –
1956 р. 130 Богунської бригади 44-ї сд. На початку 1920-х рр. – помічник командира, командир 44-ї сд (штаб у м. Житомирі).
18. Триліський Олекса (Олексій) Лукич (1892 – 1937). Народився у м. Домбровиця Волинської У 1924 – 1925 рр. – слухач Вищих військових академічних курсів. Від 1925 р. – командир 99-ї сд (Черкаси),
губ. (тепер райцентр Дубровиця Рівненської обл.), українець, у сім’ї учителя, освіта вища, агроном, із вересня 1926 р. – командир 44-ї сд (м. Київ), із грудня 1928 р. – 7-ї сд (м. Чернігів), від 1931 р. – командир
одружений. У 1918 – 1920 рр. – член партії боротьбистів (УПСР). З 1920 р. – член КП(б)У. Упродовж 1932 – 17-го стрілецького корпусу (м. Вінниця), від червня 1935 р. – 14-го стрілецького корпусу (м. Харків), із травня
1937 рр. – голова Вінницького облвиконкому. Заарештований 3.07.1937 р. Виїзною сесією ВК ВС СРСР засуджений 1936 р. – заступник командуючого військами Харківського ВО. Заарештований 17.12.1937 р., 25.08.1938 р. ВК ВС
до ВМП. Розстріляний 24.10.1937 р. Реабілітований у 1956 р. СРСР засуджений до ВМП. Вирок виконано у той же день. Реабілітований 1956 р.
19. Бегайло Роман Олександрович (1894 – 1938) – український радянський партійний діяч, другий 24. Скарбек (Шацький) Болеслав Влодиславович (1888 – 1934). Народився у м. Кузнецьк, дворянин
секретар Вінницького обласного комітету КП(б)У. Член РСДРП(б) з травня 1917 р. У червні 1917 р. – лютому за походженням, член ВКП(б) з 1917 р. Один з організаторів Польського соціалістичного об’єднання в м. Харків
1918 р. – скарбник, голова Краматорського районного комітету РСДРП(б) Харківської губернії. У лютому – квітні (1917 р.). У 1917 – 1918 рр. – член Харківської Ради робітничих і солдатських депутатів. У 1918 р. – завідуючий
1918 р. – політичний керівник Краматорської Червоної гвардії. У лютому – травні 1919 р. – секретар Краматорського культосвітнім відділом комісаріату в польських справах у м. Харків. У 1919 р. член редколегії газет «Комуніста
районного комітету КП(б)У. У травні – липні 1919 р. – член Алуштинського революційного комітету в Криму. польські», «Глосс комуністи», керівник польської секції Федерації іноземних комуністичних груп в Україні, редактор
У липні – листопаді 1919 р. – начальник агітаційного поїзду політичного відділу 14-ї армії РСЧА. У листопаді її органу – газети «Штандар комунізму», один із засновників київської групи КРПП. У вересні 1919 р. – січні
1919 – березні 1920 рр. – начальник відділу політичної просвіти Тверського губернського військового комісаріату. У 1921 р. – голова Закордонного бюро ЦК КП(б)У та керівник польського відділу Реввійськради Західного фронту.
березні – червні 1920 р. – завідувач організаційного відділу Слов’янського повітового комітету КП(б)У Донецької Згодом працював на посадах завідуючого Польбюро АПВ ЦК КП(б)У, завідуючого Польбюро Київського окружкому
губ. У червні 1920 – березні 1921 рр. – помічник начальника політичного відділу Політичного управління КП(б)У, редактора газети «Пролетарська правда» (м. Київ), заступника редактора газет: «Серп» (м. Харків, 1926 –
Революційної військової ради Республіки. У листопаді 1922 – квітні 1923 рр. – відповідальний секретар Новоград- 1927 рр.) та «Трибуна радзецька» (м. Москва). З 1929 р. – знову у м. Києві: редактор газети «Киевский пролетарий»,
Волинського повітового комітету КП(б)У. У квітні 1923 – 1924 рр. – відповідальний секретар Коростенського завідуючий відділом окружкому КП(б)У, директор Інституту польської пролетарської культури при ВУАН. З
окружного комітету КП(б)У. У 1924 – серпні 1925 рр. – відповідальний секретар Житомирського окружного жовтня 1932 р. – завідуючий культпропвідділом Чернігівського обкому КП(б)У. Заарештований 15.08.1933 р.,
комітету КП(б)У. У серпні 1925 – червні 1926 рр. – студент курсів марксизму-ленінізму при ЦК КП(б)У в 19 серпня визнав належність до «ПОВ». Ухвалою Колегії ОДПУ СРСР 09.03.1934 р. засуджений до ВМП,
м. Харків. У червні 1926 – лютому 1927 рр. – інструктор ЦК КП(б)У в м. Харків. У лютому 1927 – червні 1929 рр. – 03.06.1934 р. страчений. Реабілітований 27.02.1958 р.
завідувач організаційно-розподільчого відділу і заступник відповідального секретаря Одеського окружного комітету 25. Лазоверт Самуїл Генріхович (1885 – 1937). Народився у м. Варшава, Польща. Завідуючий Польбюро
КП(б)У. У червні 1929 – вересні 1930 р. – відповідальний секретар Шевченківського (Черкаського) окружного АПВ ЦК КП(б)У (1923 – 1930 рр.), директор Інституту польської пролетарської культури АН УСРР (травень
комітету КП(б)У. У вересні 1930 – січні 1931 рр. – завідувач територіального сектору ЦК КП(б)У. У січні 1934 р. – листопад 1935 р.), на час арешту (11.03.1937 р.) – державний арбітр при Раднаркомі УРСР. За
1931 – березні 1932 рр. – голова Українського комітету професійної спілки залізничників. У березні – вересні обвинувачувальним висновком, активний член «ПОВ» з 1918 р. За постановою Особливої наради при НКВС СРСР
1932 р. – партійний організатор ЦК ВКП(б) дирекції Катерининської залізниці у м. Дніпропетровськ. У вересні від 22.09.1937 р. застосовано ВМП. Розстріляний 25.09.1937 р. Реабілітований 21.07.1956 р. Докладніше див.:
1932 – вересні 1936 рр. – другий секретар Вінницького обласного комітету КП(б)У. У вересні 1936 – 1937 рр. – на Рубльов О., Репринцев В. Репресії проти поляків В Україні У 1930-ті роки // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. –
партійній роботі в м. Саратов. Заарештований влітку 1937 р. в м. Саратов. Розстріляний. 1995. – № 1/2 (2/3).
20. Александровський Михайло Костянтинович (1898 – 1937). Народився у 1898 р. в с. Волошки 26. Ймовірно це Куліш Антон Григорович, 1895 р. н., уродженець с. Дроздовиця Городнянського р-ну
Волинської губ. в родині службовця. Єврей. Працював канцеляристом. У 1919 р. працював у підпіллі у Києві та Чернігівської обл., українець, освіта початкова. Член КП(б)У з 1917 р. Проживав у м. Київ, секретар райкому
Рівному. У 1919 – 1920 рр. – командир полку. З травня 1920 р. – уповноважений по інформації Особливого відділу КП(б)У. Заарештований 04.10.1933 р. За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 05.03.1934 р. за ст.
12 армії. У 1921 р. – співробітник ВУЧК – ГПУ УСРР. У 1925 – 1930 рр. – начальник Запорізького окрвідділу ГПУ 58-10 КК РСФРР висланий до м. Уфа на 2 роки. Заарештований 30.04.1936 р. За постановою особливої наради при
УСРР. В 1931 – 1932 рр. – у розпорядженні ГПУ УСРР, закінчив курси марксизму-ленінізму. В 1932 – 1933 рр. – Колегії ГПУ УСРР від 15.11.1936 р. за проведення контрреволюційної троцькистської діяльності ув’язнений до ВТТ на
помічник начальника, начальник СПВ ГПУ УСРР. В 1933 – 1936 рр. – начальник Особливого відділу ГПУ УСРР і 5 років. Заарештований 02.02.1938 р. За вироком Чернігівського облсуду від 17.03.1939 р. за ст.ст. 54-2, 54-10 ч. 1,
УВО, в 1936 – 1937 рр. – начальник 3 (контррозвідувального) відділу ГУДБ НКВС УРСР. З січня 1937 р. – заступник 54-11 КК УРСР засуджений до ВМП. За ухвалою судової колегії в кримінальних справах ВС УРСР від 08.04.1939 р.
начальника Розвідувального управління РСЧА. Заарештований у 1937 р. Розстріляний. вирок змінено, засуджений до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований 23.07.1957 р., 07.06.1957 р. Докладніше
21. Бржезовський Юліан Гнатович (1898 – 1937). Народився в урочищі Червоний Брол Мінської губ. див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3049, 3051, ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 4134-п.
Поляк. Освіта початкова. З 1920 р. – співробітник, секретар, помічник начальника ОВ 2-ї кавдивізії на Західному 27. Лiсничий Омелян Степанович, 1893 р. н., уродженець с. Рiвне, Одеська обл., українець,
фронті. З 1923 р. – начальник 2 відділення ОВ Українського ВО. З 1928 р. – начальник Полтавського окрвідділу ГПУ освiта початкова. Член ВКП(б) у 1917 – 1938 рр. Проживав у м. Старобiльськ, голова Старобiльського
УСРР. З 1930 р. – помічник начальника Вінницького оперативного сектору. З 1932 р. – співробітник Чернігівського окрвиконкому. ВК ВС СРСР 5.09.1938 р. засуджений до ВМП i того ж дня страчений. Реабiлiтований у
обласного відділу ГПУ УСРР. З серпня 1933 р. – начальник ОВ Харківського облвідділу ГПУ УСРР і 23 дивізії, 1956 р. Докладніше див.: Реабiлiтованi iсторiєю: У двадцяти семи томах. Луганська область: У 3 кн. / [Головна
начальник Полтавського міськвідділу ГПУ УСРР. З лютого 1934 р. – помічник начальника ОВ ГПУ УСРР, з редколегiя (голова П.Т. Тронько, заступники голови О.П. Реєнт, Ю.З. Данилюк та iн.); редколегiя тому (голова З.Т.
1935 р. – заступник начальника ОВ УДБ НКВС УСРР. Заарештований 14.05.1937 р. 21.08.1937 р. засуджений до Гузар, заступники голови Е.О. Дідоренко, В.В. Михайличенко та iн.)]. – Кн. 2. – Луганськ, 2005.
ВМП. Реабілітований. 28. Балагура Олександр Якович, 1897 р. н., уродженець м. Азов Азово-Чорноморського краю (нині –
22. Сулацкий-Сіу Володимир Акимович (1895 – 1966). В РСЧА з 1918 р. Член компартії з 1917 р. Ростовської обл., РФ), українець. Освіта вища, член ВКП(б). Помічник начальника лабораторії по устаткуванню
Командир роти 3 окремого радянського батальйону, командир батальйону 3 Московского радянського полку, заводу. Заарештований 27.08.1937 р. Засуджений військовим трибуналом Харківського військового округу у
64 стрілецького полку (лютий 1918 – гудень 1919 рр.), брав участь у роззброєнні анархістів (1918 р.), придушенні м. Сталіно (нині – м. Донецьк) на 20 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітований у 1955 р. Докладніше
лівоесерівських повстань в м. Москва та м. Ярославль (1918 р.). Полковник (13.12.1935 р.). В РУ штабу РККА – РУ див.: Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах: Донецька область. – Кн. 2. – Донецьк, 2005. – С. 50.
РСЧА у 1926 – 1931 рр. почергово обіймав посади секретаря військового аташе при повноважному представництві 29. Козіс Лука Савович, 1886 р. н., х. Козіси Кобеляцького р-ну Полтавської обл., проживав у м. Вінниця,
СРСР в Китаї, помічник начальника 4 (зовнішніх зносин) відділу, заступник начальника того ж відділу. Начальник українець, із селян, освіта початкова, виконуючий обов’язки Голови Вінницького облвиконкому. Заарештований

38 39
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
22.03.1938 р. Звинувачений за ст. 54-2, 7, 8, 11 КК УРСР. За вироком Верховного суду СРСР від 05.10.1938 р. НАЧ[АЛЬНИК] II ОТДЕЛА УГБ НКВД
розстріляний 05.10.1938 р. Реабілітований 30.03.1957 р. Докладніше див.: Давидюк А. Застосування психологічного МЛ[АДШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ
та фізичного методів впливу слідчими вінницької тюрми в період масових репресій (1937 – 1938рр.) // Наукові
записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. – Вип. І. Серія: ГОСУДАРСТ[ВЕННОЙ] БЕЗОПАСНОСТИ [підпис] БАУТИН
Історія: Збірник наукових праць / [За заг. ред. проф. П.С. Григорчука]. – Вінниця, 1999.
30. Хвостецький Іван Фортунатович, 1883 р. н., м. Славков, Польща, проживав у ПРИМЕЧАНИЕ: Указанные в отчете 237 человек арестованных по делу, взяты по данным
с. Сербинівці Жмеринського р-ну, поляк, із службовців, освіта початкова. Працював лісовим техніком лісового районных отделений НКВД. В этой справке приведены данные, на которые имеются материалы
господарства. Заарештований 26.04.1938 р. Звинувачений за ст. 54-4, 6, 9, 11 КК УРСР. За постановою трійки
УНКВС Вінницької обл. від 21.09.1938 р. розстріляний 22.09.1938 р. Реабілітований. Докладніше див.: Реабілітовані по Облуправлению НКВД.
історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. / [Обл. ред. Колегія; Упорядники : В.П. Лациба (керівник),
В. І. Білоконь, та ін.]. – Кн. 5. – Київ, 2015. – С. 358. ЗАМ[ЕСТИТЕЛЬ] НАЧ[АЛЬНИКА]
31. Так у тексті, мова про Решетника Василя Гнатовича Докладніше див.: Н. Кузьменко. Директор, II ОТД[ЕЛЕНИЯ] [підпис] КОБЦЕВ2
якого не було. Штрих до історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського// Полтавщина
в Українській революції 1917 – 1921 рр.: зб. наук. ст. / УК ПОДА; ПКМ імені Василя Кричевського; [ред. кол.:
Бабенко Л.Л., Вождаєнко В.В., Мокляк В.О. (наук. ред.), Супруненко О.Б. (відп. ред.) та ін]. — Полтава, 2017. – ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.195. Оригінал. Машинопис.
С. 65 – 68.
32. Так у тексті, тобто гвинтівок, які приведені у не бойовий стан, але у них не спиляні бойки. ______________
33. Текст рукописний. 1. Датовано за сусідніми документами справи.
2. Кобцев Валентин Іванович – до 08.05.1938 р. – начальник відділу АГС, із 08.05.1938 р. – помічник
№4 начальника відділу кадрів, до 19.07.1940 р. – виконуючий обов’язки начальника 2 відділу УНКВС по Чернігівській
області. 14.08.1940 р. звільнений із НКВС СРСР.
Довідка про кількість заарештованих та фігурантів кримінальної справи
«Партизаны»
№5
Доповідна записка1 начальника УНКВС по Чернігівській області А. Єгорова наркому
[Червень – липень 1938 р.] 1
внутрішніх справ УРСР О. Успенському про арешт С. Покиньбороди2 та С. Гораніна3
1. Всего проходит по делу 241
10 червня 1938 р.
2. Всего арестовано 95
В том числе:
Продолжая операцию по вскрытию и разгрому военно-повстанческой партизанской
по данному делу 76
организации, мы до получения Вашей ориентировки арестовали ПОКИНЬБОРОДУ Сергея
по другим делам 19
Павловича и ГОРАНИНА Степана Федоровича3.
3. Не арестовано проходящих по делу 146
ПОКИНЬБОРОДА в прошлом командир Носовского отряда Красных партизан, со
4. Всего осуждено 21
времени гражданской войны связан с КРАПИВЯНСКИМ, а ГОРАНИН является адъютантом
В том числе:
КРАПИВЯНСКОГО.
по данному делу 2
ПОКИНЬБОРОДА сознался в принадлежности к организации и показал, что в нее был
по другим делам 19
вовлечен КРАПИВЯНСКИМ в 1935 году.
5. Всего направлено дел 22
По заданию КРАПИВЯНСКОГО ПОКИНЬБОРОДА и другой участник организации
В том числе:
ОСТАПЕНКО (осужден) создали повстанческие отряды в Носовке, Мрыне, Держановке,
Облпрокурору 21
Колесниках, Григоровке и Красных Партизанах.
Облсуд 1
Из известных ему участников организации ПОКИНЬБОРОДА назвал 34 человека.
6. Освобождено 25
Всего по делу проходит 204 чел[овека], из них 19 руководителей, арестовано
7. Содержится под стражей 49
122 чел[овека], из них 12 руководителей.
Для дальнейшего разворота операции и вскрытия без оружия подвергаем аресту
СОЦИАЛЬНЫЙ КОНТИНГЕНТ
участников организации БАКЛАНА4 – быв[шего] комиссара отряда КРАПИВЯНСКОГО и
Арестованных Не арестованных
брата КРАПИВЯНСКОГО – Михаила5.
1. Рабочие 1 4
Помимо того, на район выбрасываем группу руководящих и оперативных работников
2. Служащие 43 44
Облуправления НКВД.
3. Колхозники 23 61
Сегодня Вам направили протоколы допроса КУЛИША.
4. Единоличники 7 23
ЕГОРОВ6
5. Кулаки 4 8
Верно:
6. Не установлено 17 6
40 41
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
НАЧ[АЛЬНИК] IV ОТДЕЛА УГБ ОТВЕТ: Прежде чем ответить по существу, с вашего разрешения, я коротко остановлюсь
ЛЕЙТЕНАНТ ГОС[УДАРСТВЕННОЙ] на тех предпосылках, которые, в конечном счете, привели меня в лагерь контрреволюции и
БЕЗОПАСНОСТИ [підпис] БАУТИН толкнули на путь активной организационной борьбы с советской властью, на путь измены
ВКП(б) и советскому государству.
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.193 – 194. Засвідчена копія. Машинопис. В 1924 году, в Чернигове, где я тогда работал заведующим Окрсобесом, организовывалась
троцкистская группа, в составе инструкторов ОПК – ДАЛЕЦКОГО и ИВАНОВА, Любечского
______________
РПК – ПРИХОДЬКО, начальника лесоуправления – ГРЕЧИХИНА, редактора газеты
1. Копію доповідної записки надіслано начальнику IV відділу УДБ НКВС УРСР.
2. Покиньборода Сергій Павлович, 1891 р. н., м. Носівка Носівського р-ну, українець, письменний. ПОЛЯКОВА и друг[их]. Деятельное участие в этой группе принял прибывший на должность
Проживав у м. Носівка, сторож. Заарештований 21.03.1938 р. За вироком виїзної сесії Чернігівського облсуду в зам[естителя] заведующего орготделом ОПК – КУЛИШ Антон Григорьевич. Под влиянием
м. Ніжин від 18.07.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР виправданий. Докладніше див.: ГДА СБ України, м. Черні- бесед с КУЛИШОМ по вопросу о внутрипартийном положении, я тогда отошел от генеральной
гів. – Спр. 291-п.
линии партии и примкнул к троцкистской группе. Правда, свои троцкистские убеждения я
3. Горанін Степан Федорович, 1892 р. н., м. Влодава, Польща, росіянин, освіта початкова. Проживав
у м. Ніжин, бухгалтер. Заарештований 25.04.1938 р. Згідно постанови «трійки» при УНКВС по Чернігівській обл. глубоко затаил и скрывал их от партии, пока вторично не встретился с КУЛИШОМ в 1930 году в
від 21.09.1938 р. за проведення контрреволюційної діяльності та шпигунство застосована ВМП. Розстріляний Конотопе, где он работал секретарем Райкома КП(б)У, а я – начальником межрайонной конторы
25.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 14.09.1989 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, строительства государственных объектов.
ф. Р-8840, оп. 3, спр. 11140.
Являясь секретарем Райкома партии в Конотопе, КУЛИШ сгруппировал вокруг себя,
4. Баклан Іван Андрійович, 1883 р. н., с. Макіївка Носівського р-ну, українець, освіта початкова.
Виключений з КП(б)У у зв’язку з арештом. Проживав у м. Ніжин, завідувач відділу Ніжинського засолзаводу № 2. пребывавших на партийной и советской работе троцкистов, часто собирал их у себя на квартире
Заарештований 22.06.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР. 28.12.1938 р. справу припинено. Реабілітований и проводил совещания. На этих совещаниях также присутствовал и я – КОБЕЦ.
19.02.1997 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1232. ВОПРОС: Кто входил в названную вами троцкистскую группу?
5. Крапив’янський Михайло Григорович, 1896 р. н., с. Червоні Партизани (нині с. Володькова
ОТВЕТ: В троцкистскую группу входили и на совещаниях в квартире КУЛИША
Дівиця)Носівського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у м. Ніжин, завідувач пункту засолення контори
Льонозаготорг. Заарештований 14.06.1938 р. За вироком виїзної сесії Чернігівського облсуду в м. Ніжин від присутствовали:
17.07.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі у загальних місцях ув’язнення на 4 роки. За 1. КУЛИШ – быв[ший] секретарь Райкома КП(б)У, впоследствии дважды осужденный
вироком виїзної сесії Чернігівського облсуду в м. Ніжин від 02.02.1940 р. виправданий. Докладніше див.: ГДА СБ за троцкистскую деятельность;
України, м.Чернігів. – Спр. 868-п.
2. БЫСТРУКОВ Василий2 – быв[ший] председатель Райисполкома, в 1935 г. осужден
6. Єгоров Андрій Іванович (1904 – 1941) – із 11.04.1937 р. – заступник начальника відділення
4 відділу НКВС УРСР. Із 26.02.1938 по 02.12.1938 рр. – начальник УНКВС по Чернігівській обл. Із 09.1938 по за троцкистскую деятельность;
02.12.1938 р. – в.о. начальника ОВ НКВС КОВО. Заарештований 02.12.1938 р. Засуджений 08.07.1941 р. ВК ВС 3. БАРАНОВ Платон3 – быв[ший] директор МТС, в 1937 г. осужден за троцкистскую
СРСР. Розстріляний 27.07.1941 р. У реабілітації відмовлено у 1999 р. деятельность.
4. АРЕНДАРЕНКО Петр4 – быв[ший] заведующий лесхозом. В 1937 г. осужден за
№6 троцкистскую деятельность.
Протокол допиту П. Кобця1 про його участь у «правотроцькістській організації» 5. ЗОЛОТУХИН – быв[ший] зав[едующий] орготделом РПК, проживает в Москве.
Названные лица, как мне впоследствии стало известно, являлись членами Конотопского
15 червня 1938 р. руководящего центра антисоветской правотроцкистской организации, возглавляемой
КУЛИШОМ.
КОБЕЦ Павел Демьянович, 1878 года рождения, уроженец с. Роище Черниговского ВОПРОС: О центре мы вас допросим позже, а сейчас продолжайте показание об
района, украинец, гражданства СССР, бывший член ВКП(б) с 1917 г., исключен из партии в обстоятельствах вовлечения вас в организацию.
1936 г. за троцкистскую деятельность. Быв[ший] председатель областной партизанской ОТВЕТ: Как я уже показал, на квартире КУЛИША проводились совещания троцкистов,
комиссии в Чернигове. Быв[ший] директор Облпартархива в Чернигове. которые маскировались под семейные вечера. На один из таких «семейных вечеров» КУЛИШ
ВОПРОС: Вы обвиняетесь в принадлежности к антисоветской правотроцкистской пригласил и меня.
организации. Предлагаем не запираться и дать откровенные показания о вашей антисоветской Кроме меня в квартире КУЛИША присутствовал БЫСТРУКОВ В., БАРАНОВ,
деятельности. АРЕНДАРЕНКО и ЗОЛОТУХИН.
ОТВЕТ: Признаю, что до момента моего ареста я действительно являлся участником В ведущейся беседе присутствовавшие высказывались против руководства ЦК ВКП(б)
антисоветской правотроцкистской организации, ставившей своей задачей свержение и осуждали политику партии на селе. КУЛИШ тогда говорил, что эта политика направлена против
существующего строя в стране путем вооруженного восстания. интересов крестьянства и сельского хозяйства, которые с каждым годом якобы деградирует.
Эта организация в борьбе с советской властью брала ставку на быв[ших] красных В последующих беседах на квартире КУЛИША, присутствовавшие подвергали резкой
партизан, как на вооруженную силу, способную противостоять Красной армии в период критике политику партии в вопросах коллективизации сельского хозяйства и финансов,
интервенции фашистских государств против СССР. оценивая ее с троцкистских позиций. Будучи согласен с данной оценкой, я поддерживал
ВОПРОС: Кем, когда и при каких обстоятельствах вы вовлечены в антисоветскую высказывания присутствующих. В очередной беседе, происходившей в августе м[еся]це
правотроцкистскую организацию.
42 43
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
1930 г. КУЛИШ сделал вывод, что изменить проводившуюся политику при существующем контрреволюционного повстанческого подполья, беря упор на вовлечение в повстанческие
строе в стране нет никакой возможности, и что только свержение советской власти положит формирования антисоветски настроенных бывших красных партизан.
конец этой политике. Осуществляя указания КУЛИША, я приступил к созданию повстанческих кадров,
После этого КУЛИШ обратился ко мне с вопросом, какого мнения придерживаюсь остановившись на селе Роище Черниговского р[айо]на, откуда я родом и где у меня сохранились
я. Получив от меня положительный ответ, КУЛИШ, рассказал мне, что борьба с партией и родственные и дружественные связи среди бывших красных партизан. В этом значительную
соввластью уже ведется и ее возглавляет правотроцкистская организация, участниками которой помощь мне оказал мой племянник КОБЕЦ Феодосий Емельянович.
являются все присутствовавшие. Я знал его антисоветские настроения и поэтому в происходивших между нами беседах
При этом КУЛИШ поставил передо мной прямо вопрос, что я должен принять активное открыто высказался за необходимость организованной борьбы с советской властью.
участие в ведущейся борьбе, примкнув к названной им организации. Не имея расхождений в В сентябре 1936 года я встретил своего племянника КОБЦА Феодосия5 в Чернигове,
оценке политического курса страны, я с предложением КУЛИША согласился. в беседе с ним я проинформировал его о существовании правотроцкистской организации и
ВОПРОС: Охарактеризуйте цели и задачи организации, о которых вас информировал предложил ему примкнуть к ней.
КУЛИШ. Получив согласие КОБЦА на участие в к[онтр]р[еволюционной] организации, я
ОТВЕТ: Получив мое согласие на участие в правотроцкистской организации, КУЛИШ дал ему поручение подготовить и созвать в селе Роище нелегальное собрание антисоветски
перешел к стоящим перед организацией задачам. КУЛИШ заявлял, что проводимая партией настроенных бывш[их] красных партизан.
политика якобы ведет страну к гибели, что изменить существующее положение можно только в Мое поручение КОБЕЦ принял и его исполнил, о чем меня известил лично.
результате свержения советского строя и восстановления частнокапиталистических отношений К моему прибытию в село Роище на квартире СЕРДЮКА Семена собрались КОБЕЦ
в стране. Феодосий Емельянович, КОБЕЦ Андрей Емельянович, РЕБЕНОК Иван Маркович, ШУРИГА
С этой целью говорил КУЛИШ: Лука, СЕРДЮК Семен Власович6, МАРТЫНЕНКО Дмитрий Петрович, ШУРПА Герасим
«… Необходимо использовать недовольство антисоветских элементов на селе, которое Иванович, ПИВЕНЬ Корней Андреевич.
направит на срыв хозяйственно-политических кампаний, на срыв экономического укрепления С вышеуказанными лицами я провел беседу, которую свел к нападкам и клевете на
колхозов, на дискредитацию политики партии на селе». партию по вопросам коллективизации, финансов и политики, товароснабжения и проч[его]. В
При этом КУЛИШ обратил внимание присутствующих на использование разложившейся конце беседы я призывал присутствовавших организоваться для борьбы с советской властью.
и антисоветски настроенной части быв[ших] красных партизан. Видя одобрения моему призыву, я проинформировал ряд присутствовавших о ведущейся
Коснувшись вопроса о свержении соввласти, КУЛИШ подчеркнул, что осуществление борьбе с партией и советской властью, и что эту борьбу возглавляет правотроцкистская
этой задачи возможно лишь путем организации мощного вооруженного восстания. организация, а затем предложил мне включиться в ведущуюся борьбу. Присутствующие на
В связи с этим перед участниками организации стоят насущные задачи – это создание совещании дали мне свое согласие.
повстанческих формирований, в основном за счет быв[ших] красных партизан, имеющих ВОПРОС: Кто такие названные вами и присутствовавшие на совещании лица?
богатый боевой опыт гражданской войны. ОТВЕТ: Присутствовавшие на нелегальном собрании в селе Роище, являются бывшими
ВОПРОС: Выше Вы показали, что КУЛИШ, БЫСТРУКОВ, БАРАНОВ, АРЕНДАРЕНКО красными партизанами, недовольными политикой партии и советской власти, а именно:
и ЗОЛОТУХИН являлись членами Конотопского центра организации. Расскажите откуда Вам 1. КОБЕЦ Феодосий Емельянович, мой племянник, с ним у меня происходили
это известно? неоднократные разговоры на контрреволюционные темы, принимал участие в краснопартизан-
ОТВЕТ: В одной из бесед с КУЛИШЕМ, когда я поинтересовался, чем мы располагаем ском движении, озлоблен на советскую власть, проживает в с. Роище Черниговского р[айо]на.
в проводящейся борьбе с партией и советской властью, КУЛИШ проинформировал меня, 2. КОБЕЦ Андрей Емельянович, принимал участие в партизанском движении, исключен
что правотроцкистское подполье располагает широко разветвленной организацией, которая из членов ВКП(б) за морально-бытовое разложение и утерю партийного билета. Судим за
охватила своей деятельностью партийный и советский аппарат, направляя его работу в алименты, враждебно относится, к советскому строю. Проживает в селе Роище Черниговского
соответствии с целями и задачами организации. Эта организация имеет единый руководящий р[айо]на.
центр и такие центры на местах, в частности, в Конотопе в этот центр входят АРЕНДАРЕНКО, 3. РЕБЕНОК Иван Маркович, бывший красный партизан враждебно настроен к
БАРАНОВ, БЫСТРУКОВ, ЗОЛОТУХИН и он – КУЛИШ. политике партии на селе, особенно в вопросе коллективизации сельского хозяйства, проживает
ВОПРОС: Расскажите подробно, что вами сделано в осуществление указаний в селе Роище Черниговского района.
КУЛИША? 4. ШУРИГА Лука (отчество не знаю), бывший красный партизан, также враждебно
ОТВЕТ: В 1932 году я переехал на работу в Чернигов, а КУЛИШ в Киев. Вскоре за настроен к проводимой политике партии на селе. Проживает в селе Роище Черниговского
к[онтр]p[еволюционную] троцкистскую деятельность КУЛИШ был арестован и сослан на р[айо]на.
Север. В феврале 1936 года, после возвращения КУЛИША с ссылки, он, будучи в Чернигове, 5. СЕРДЮК Семен Власович, бывший красный партизан, относится враждебно к
зашел ко мне на квартиру. В беседе со мной КУЛИШ, узнав, что я свернул троцкистскую коллективизации, поддерживает связь с антисоветскими элементами в селе Роище. У него в
деятельность, стал убеждать меня, что троцкисты ни при каких случаях не должны прекращать хате проводили нелегальное собрание. Проживает в селе Роище Черниговского р[айо]на.
борьбу с партией и соввластью, и тут же предложил форсировать работу по созданию 6. МАРТЫНЕНКО Дмитрий Петрович, середняк, высказывает недовольство политикой

44 45
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
соввласти на селе. Проживает в селе Роище Черниговского района. Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3051.
7. ШУРПА Герасим Иванович, бывший красный партизан, высказывает недовольство 5. Кобець Феодосій Омелянович, 1889 р. н., с. Роїще Чернігівського р-ну, українець, освіта початкова.
Проживав у с. Роїще, тесля. Заарештований 29.05.1938 р. За вироком ВТ КВО від 03.09.1938 р. за ст.ст. 19-54-8,
проведением коллективизации, проживает в с. Роище Черниговского р[айо]на. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на 5 років. 20.02.1939 р. справу припинено. Реабілітований
8. ПИВЕНЬ Корней Андреевич, бывший красный партизан, враждебно настроен против 31.10.1997 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 2730.
политики соввласти на селе, поддерживает связь с антисоветскими элементами. Проживает в 6. Сердюк Семен Власович, 1873 р. н., с. Роїще Чернігівського р-ну, українець, освіта початкова. Член
селе Роище Черниговского р[айо]на. ВКП(б) з 1918 р. до 1925 р. Проживав у с. Роїще, колгоспник. Заарештований 29.05.1938 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11
КК УРСР. 29.12.1938 р. справу припинено. Реабілітований 14.08.1997 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської
ВОПРОС: Продолжайте показания о вашей практической антисоветской деятельности? області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2954.
ОТВЕТ: Получив согласие присутствовавших на сборище на проведение борьбы №7
с советской властью, я дал им задание проводить антисоветскую работу среди колхозников, Протокол допиту С. Покиньбороди про його участь у
дискредитировав в их глазах политику партии не селе, подрывать трудовую дисциплину в «повстанській партизанській організації»
колхозах и срывать проведение сельскохозяйственных кампаний не селе.
Для активизациии разворота работы по созданию повстанческих формирований, я 15 червня 1938 р.
создал местный штаб, в который выделил из среды присутствующих КОБЦА Феодосия, ПИВНЯ
Корнея и СЕРДЮКА Семена, которым наметил ближайшие задачи и их осуществление. ПОКИНЬБОРОДА Сергей Павлович, 1891 года рождения, уроженец м. Носовка
Допрос прерван. Черниговской области, украинец, гражданства СССР, с низшим образованием, в 1922 году
арестовывался и содержался под стражей в ЧК по подозрению в крушении красноармейского
Показания мной прочитаны, с моих слов записаны правильно. эшелона. Принимал активное участие в партизанском отряде в качестве командира группы.
Быв[ший] член РКП(б) с 1919 по 1924 гг., исключен из партии за моральное разложение.
ДОПРОСИЛ: До ареста – охранник Райфинотдела в Носовке.
ОПЕРУПОЛНОМ[ОЧЕННЫЙ] ІV ОТДЕЛА УГБ ПАХТЕРА ВОПРОС: Вы арестованы как участник антисоветской организации. Предлагаем не
упорствовать и откровенно рассказать о своей антисоветской деятельности.
НАЧ[АЛЬНИК] РО НКВД, МЛАДШИЙ ОТВЕТ: Признаю, что до ареста я действительно являлся участником антисоветской
ЛЕЙТЕНАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ ЗАВГОРОДНИЙ правотроцкистской повстанческой партизанской организации, ставившей своей целью
свержение существующего строя в стране путем вооруженного восстания.
Верно: [підпис] Эта организация в борьбе с Советским Союзом брала ставку на бывших красных
партизан, как на вооруженную силу, способную противостоять Красной армии во время
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.113 – 120. Засвідчена копія. Машинопис. интервенции фашистских государств против СССР.
______________ ВОПРОС: Кем, когда и при каких обстоятельствах Вы были вовлечены в эту
1. Кобець Павло Дем’янович, 1878 р. н., с. Роїще Чернігівського р-ну, українець, освіта початкова. организацию?
Виключений з ВКП(б). Проживав у м. Чернігів, безробітний. Заарештований 18.05.1938 р. За постановою особливої ОТВЕТ: В антисоветскую правотроцкистскую партизанскую организацию я вовлечен
наради при НКВС СРСР від 23.11.1939 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР висланий до Казахстану на 5 років. КРАПИВЯНСКИМ Николаем Григорьевичем в 1936 году, июне месяце, в селе Красные
Реабілітований 28.07.1956 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 2099.
2. Биструков Василь Григорович, 1886 р. н., м. Харків, українець, освіта середня. Член ВКП(б). Проживав Партизаны.
у м. Люботин Харківського р-ну Харківської обл., службовець. Заарештований 25.09.1936 р. За постановою КРАПИВЯНСКОГО я знаю со времени гражданской войны, будучи у него в партизанском
особливої наради при НКВС СРСР від 15.01.1937 р. за проведення контрреволюційної троцькистської діяльності отряде командиром группы. После окончания гражданской войны КРАПИВЯНСКИЙ выехал на
та незаконне зберігання зброї позбавлений волі на 5 років. Загинув 26.12.1941 р. в ув’язненні. Реабілітований работу за пределы Черниговщины, и я встречался с ним изредка.
19.10.1957 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 3194-3195.
3. Баранов Платон Лукич, 1888 р. н., с. Івашківка Тупичівського (нині Городнянського) р-ну, українець, В 1935 году КРАПИВЯНСКИЙ с группой комсомольцев из Москвы совершал поход по
освіта початкова. Член КП(б)У до 1936 р. Проживав у м. Корюківка Корюківського р-ну, заступник голови пути ЩОРСА. Проходя по Черниговщине, КРАПИВЯНСКИЙ остановился в Носовке. После
Корюківського райвиконкому. Заарештований 16.07.1936 р. За постановою особливої наради при НКВС СРСР торжественной встречи он отвел меня в сторону и стал расспрашивать о положении бывших
від 15.11.1936 р. за проведення контрреволюційної діяльності ув’язнений до ВТТ на 5 років. Відбував покараня красных партизан, интересовался настроениями села и другими вопросами, вытекающими из
в Північно-Східному таборі НКВС. Звільнений 16.09.1946 р. На час другого арешту проживав у м. Чернігів.
Заарештований 26.08.1950 р. За постановою особливої наради при МГБ СРСР від 09.12.1950 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, политики партии на селе. Далее КРАПИВЯНСКИЙ перешел к критике этой политики, заявляя,
54-11 КК УРСР висланий до Карагандинської обл. Казахської РСР. Помер 06.02.1951 р. в тюремній лікарні что она ведет к ухудшению материального благополучия крестьян.
м. Чернігова. Реабілітований 23.07.1957 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, Поговорив на эту тему некоторое время, КРАПИВЯНСКИЙ снова возвратился к вопросу
спр. 3051, 3052. о положении быв[ших] красных партизан. Он говорил, что при Советской власти красные
4. Арендаренко Петро Леонтійович, 1883 р. н., с. Дроздовиця Городнянського р-ну, українець, освіта
початкова. Член ВКП(б). Проживав у м. Конотоп Чернігівської губернії, (нині Сумської обл.), інспектор соцзахисту. партизаны находятся на задворках, что от них отобраны все права, за которые было отдано
Заарештований 16.07.1936 р. За постановою особливої наради при НКВС СРСР від 15.11.1936 р. за проведення столько партизанских жизней. А все потому, заявлял КРАПИВЯНСКИЙ мне, что партизаны
контрреволюційної діяльності позбавлений волі на 5 років. Реабілітований 23.07.1957 р. Докладніше див.: разрознены и не борются организованно за свои права. В заключение КРАПИВЯНСКИЙ

46 47
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
сообщил мне, что на Украине существует подпольная организация, которая объединяет ОТВЕТ: Осуществляя указания КРАПИВЯНСКОГО по созданию повстанческих
быв[ших] партизан для борьбы с Сов[етской]властью за возвращение отобранных у них прав, кадров, я лично занялся вербовкой новых лиц. При чем мне удалось завербовать в антисоветскую
и предложил мне примкнуть к этой организации. Когда я ответил отказом, КРАПИВЯНСКИЙ правотроцкистскую повстанческую организацию следующих лиц.
предупредил меня, что продолжит нашу беседу в следующий свой приезд. 1. ЖИГУНА Федора Ивановича, быв[шего] красного партизана, односельчанина,
Вторично я встретился с КРАПИВЯНСКИМ в июне 1936 года, тогда КРАПИВЯНСКИЙ работал заведующим пекарней на сахарном заводе. ЖИГУН, будучи в 1934 г. председателем
был в отпуске и отдыхал в селе Красные Партизаны у своего брата ПРОКОФИЯ1, а я в это сельсовета в с. Хрещатое, искривлял ревзаконность, за что был осужден к 3 годам заключения.
время работал в Носовке бригадиром по уборке сенокоса райконторы «ЗАГОТСКОТ». В одной из встреч в с. Носовка ЖИГУН выражал резкое недовольство против Советской
Мне нужно было подыскать косарей, и я решил пройти в село Красные Партизаны и там власти. Он заявлял, что его затирают, не выдвигают по работе. Это послужило для меня
договориться с кем-либо из колхозников. Не найдя косарей и возвращаясь поэтому в Носовку, поводом, чтобы поставить перед ним вопрос о включении в борьбу с Соввластью и участии в
по дороге я узнал, что приехал отдыхать КРАПИВЯНСКИЙ Николай, и что его брат Михаил правотроцкистской повстанческой организации.
и другие бывшие красные партизаны отправились к нему на квартиру. Я решил также зайти к Когда я ему назвал ряд лиц, принимающих участие в организации, ЖИГУН дал мне
КРАПИВЯНСКОМУ, у него из быв[ших] красных партизан я никого не застал, а на мой вопрос, свое согласие.
кто у него был, КРАПИВЯНСКИЙ назвал ДОРОШЕНКО Григория, МАКАРЕНКО Данила2, ЖИГУНУ я поручил вербовать новых лиц в организацию и проводить вредительство
своего брата МИХАИЛА и других лиц, фамилии которых сейчас не помню. в хлебопечении.
В завязавшейся между нами беседе КРАПИВЯНСКИЙ высказывал сожаление 2. КОМПАНЦА Петра Гавриловича, быв[шего] красного партизана, односельчанина,
положением быв[ших] красных партизан и осуждал политику партии и Соввласти по вопросу за ограбление в 1933 году осужден к 5 годам ИТЛ, по его словам, наказание отбывал на
коллективизации сельского хозяйства. КРАПИВЯНСКИЙ утверждал, что эта политика не строительстве канала Москва – Волга.
соответствует интересам крестьян. При встрече с КОМПАНЦЕМ после отбытия наказания, я выразил ему сочувствие и
Не встретив с моей стороны возражений, КРАПИВЯНСКИЙ опять поставил перед дал понять, что он может рассчитывать на мою поддержку. Это дало основание КОМПАНЦУ
мной вопрос о необходимости борьбы с Соввластью, и проинформировав меня вторично о говорить со мной откровенно и не скрывать недовольство против Соввласти. КОМПАНЕЦ
существовании и деятельности антисоветской правотроцкистской партизанской организации и говорил, что при Соввласти арестовывают и суды приговаривают много людей невинных, и что
о своем в ней участии, предложил мне примкнуть к этой организации. он также понес наказание несправедливо.
На высказанные мной сомнения КРАПИВЯНСКИЙ ответил, что организация мощная, Видя, что КОМПАНЕЦ обижен, осенью 1936 года, при очередной с ним встрече, я
охватывает значительное количество быв[ших] красных партизан и в своем распоряжении проинформировал его о деятельности правотроцкистской повстанческой организации и
имеет базы оружия. КРАПИВЯНСКИЙ говорил, что в организации уже состоят все известные предложил ему примкнуть к ней и включиться в ведущуюся борьбу против Соввласти.
мне партизаны и только очередь за мной. КОМПАНЕЦ не возражал и дал мне свое согласие, после чего я поручил ему вербовать
Теперь я уже не возражал и дал КРАПИВЯНСКОМУ свое согласие на участие в в организацию новых лиц.
организации. ВОПРОС: Следствием устанавливается, что Вы не сообщили всех известных Вам
После этого КРАПИВЯНСКИЙ поручил мне создавать повстанческие кадры из числа фактов о деятельности антисоветской правотроцкистской повстанческой партизанской
антисоветски настроенных красных партизан и одновременно предупредил, что меня он организации, участником которой Вы являетесь.
выделяет командиром повстанческого отряда по с. Носовка. Предлагаем Вам дать исчерпывающие показания об этом.
ВОПРОС: Кого из участников организации назвал вам КРАПИВЯНСКИЙ? ОТВЕТ: Я не собираюсь, что-либо утаивать и с исчерпывающей полнотой расскажу
ОТВЕТ: Как я уже показал, когда КРАПИВЯНСКИЙ увидел, что я колеблюсь с следствию о всех известных мне фактах о деятельности организации.
ответом, он рассказал мне, что в организации состоят известные мне по краснопартизанскому Я начну с того, что после вовлечения КРАПИВЯНСКИМ меня в антисоветскую
движению лица. При этом он назвал: ПАРХОМЕНКО Родиона – директора МТС в Прилуках, правотроцкистскую повстанческую организацию, примерно осенью 1936 года я установил
БАКЛАНА Ивана – работника засолпункта в Нежине, ФУРСУ Павла, МАРУНЮ Петра из организационную связь с участником этой организации ОСТАПЕНКО Иваном Григорьевичем5,
с. Веркиевка, ДОРОШЕНКО Григория – зав[едующего] мельницей в с. Красные Партизаны, которого я знаю с 1919 года, т.е. со времени краснопартизанского движения, в котором мы оба
КРАПИВЯНСКОГО Михаила, родного брата КРАПИВЯНСКОГО Н.Г., КРАПИВЯНСКОГО принимали участие.
Андрея Трофимовича – работника сберегательной кассы, МАКИЕНКО Кирилла3 из Нежина, После непродолжительной беседы на антисоветские темы ОСТАПЕНКО поставил
МАСЛОВСКОГО – пред[седателя] колхоза в с. Красные Партизаны, КОСТЮЧЕНКО Ивана4 перед[о] мной вопрос, что необходимо быв[шим] красным партизанам организовываться
из Нежина, братья ФЕСЮНЫ из Нежина, НАГОРНОГО Алексея пред[седателя] колхоза в и начать борьбу за их права. Видя, что я его поддерживаю, ОСТАПЕНКО рассказал, что
с. Колесники, КОВОРОТНОГО – члена колхоза из с. Колесники, ЕСИПЕНКО Нила – работает он является участником антисоветской правотроцкистской организации и предлагает мне
на Киевщине, МАКСИМЦА Ефима из с. Григоровка, РЫБКИ Куприяна и МАКСИМЦА Рома- последовать его примеру.
на – колхозников из с. Григоровка. В дальнейшей беседе ОСТАПЕНКО поставил меня в известность, что лично
ВОПРОС: Расскажите, что Вами сделано в осуществление указаний КРАПИВЯНСКО- он в организацию вовлек: ХОХУДУ Емельяна Петровича6 – пом[ощника] директора
ГО? исследовательской станции, ХОМЕНКО Гавриила Васильевича – пред[седателя] колхоза,

48 49
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
ЖИГУНА Алексея Васильевича – машиниста мельницы, ШЕЛЕСТА Ивана Афанасьевича – МЛ[АДШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ ГОСУДАРСТВЕН[НОЙ]
инструктора Райкома КП(б)У, и ПЕРЕДНЮ Ивана Герасимовича7 – испектора райнаробраза, БЕЗОПАСНОСТИ КОБЦЕВ
которые работают в райцентре Носовка.
По месту своего жительства – в м. Мрын ОСТАПЕНКО, по его словам, в организацию ПОМ[ОЩНИК] ОПЕРУПОЛНОМОЧЕННОГО
вовлек: ГАВРИЛЕЯ – заведующего школой, МАЛИНКУ – врача, ГУСЕВА – заведующего І ОТДЕЛЕНИЯ IV ОТДЕЛА УГБ УНКВД ЧИСТЕНКО
тракторной школой, ТУРОВЦА – слесаря МТС и КОМПАНЦА Василия Иовлевича –
председателя сельсовета. ВЕРНО:
ОСТАПЕНКО также мне передал, что по заданию КРАПИВЯНСКОГО он взял на себя Ст[арший] следователь
командование повстанческим отрядом на территории Носовского р-на. Командование же отрядом след[ственной] части УГБ НКВД УССР
в самой Носовке он поручает ХОХУДЕ Емельяну. На мое заявление, что КРАПИВЯНСКИЙ сержант госбезопасности9 [підпис]
предложил мне возглавить повстанческий отряд в Носовке, ОСТАПЕНКО ответил, что это не
помешает, лишь необходимо только связаться с ХОХУДОЙ и контактировать свою работу. ГДА СБ України, ф.5, спр.67988, т.3, арк.122 – 127. Засвідчена копія. Машинопис.
Согласно этого предложения я через несколько дней увидел ХОХУДУ и предупредил
его, что мне известно о его участии в организации, передав беседу с ОСТАПЕНКО.
______________
В беседе ХОХУДА сообщил мне, что в организации принимают участие его брат Хохуда 1. Крапив’янський Прокопій Григорович, 1901 р. н., с. Володькова Дівиця (нині с. Володькова
Андрей Петрович и бригадир совхоза Гуленко Гордей8. Дівиця) Носівського р-ну, українець, письменний. Проживав у с. Червоні Партизани (нині с. Володькова Дівиця),
К этому я хочу дополнить, что в беседе с КРАПИВЯНСКИМ Н.Г. я узнал, что в Нежине колгоспник. Заарештований 24.06.1938 р. За вироком нарсуду Носівського р-ну від 25.03.1939 р. за ст. 54-10
создан повстанческий штаб в составе ОСТАПЕНКО, ПАРХОМЕНКО, КАЛИТЫ и других, ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на 8 років. За вироком Чернігівського облсуду від 29.06.1939 р. за
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на 7 років. За вироком Чернігівського облсуду від
который должен возглавить всю повстанческую деятельность на Нежинщине. 07.01.1940 р. виправданий. Докладніше див.: ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 4051-п.
КРАПИВЯНСКИЙ также рассказал, что по его указанию уже выделены командиры 2. Макаренко Данило Пилипович, 1897 р. н., с. Червоні Партизани (нині с. Володькова Дівиця)
повстанческих отрядов, при чем он мне назвал: Носівського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Червоні Партизани (нині с. Володькова Дівиця), голова
НЕЖИН: командиром отряда – БАКЛАН Иван Андреевич и его заместителем споживтовариства. Заарештований 04.07.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. 29.12.1938 р. справу припинено.
Реабілітований 28.03.1997 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 1462.
КОСТЮЧЕНКО Иван Демьянович; 3. Макієнко Кирило Омелянович, 1881 р. н., с. Жуківка Куликівського р-ну, українець, освіта
КРАСНЫЕ ПАРТИЗАНЫ: командиром отряда – КРАПИВЯНСКИЙ Андрей початкова. Проживав у м. Ніжин, директор млина. Заарештований 22.06.1938 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР.
Трофимович и его заместителем ДОРОШЕНКО Григорий. 08.03.1939 р. справу припинено. Реабілітований 19.02.1997 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області,
ВЕРКИЕВКА: командиром отряда – МАРУНЯ Петр, а кто заместителем, не помню. ф. Р-8840, оп. 3, спр. 1229.
4. Костюченко Іван Дем’янович, 1894 р. н., с. Григоро-Іванівка Ніжинського р-ну, українець,
ГРИГОРОВКА: командиром отряда – ЕСИПЕНКО Нил, а кто заместителем, не помню. освіта початкова. Виключений з КП(б)У у зв’язку з арештом. Проживав у с. Веркіївка (нині с. Вертіївка)
КОЛЕСНИКИ: командиром отряда – НАГОРНЫЙ Алексей, а кто заместителем – не Ніжинського р-ну, голова колгоспу. Заарештований 23.07.1938 р. За вироком виїзної сесії Чернігівського
помню. облсуду в м. Ніжин від 15.07.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР виправданий. Докладніше див.: ГДА СБ України,
По с. НОСОВКА: командиром отряда, как я уже показывал, был выделен я, а моим м. Чернігів. – Спр. 2512-п.
5. Остапенко Іван Григорович, 1892 р. н., с. Мрин Носівського р-ну, українець, освіта середня.
заместителем, по договоренности с ОСТАПЕНКО, выделен ХОХУДА Емельян Петрович. Проживав у с. Мрин, директор школи. Заарештований 18.06.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВС по
ВОПРОС: С кем из членов Нежинского штаба Вы были организационно связаны? Чернігівській обл. від 21.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянського націоналістичного угруповання
ОТВЕТ: Помимо ОСТАПЕНКО, я в конце 1937 года в с. Кукшин связался с КАЛИТОЙ, застосована ВМП. Розстріляний 20.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 20.12.1958 р. Докладніше див.:
который приезжал на похороны умершего орденоносца ЯЦУРЫ. Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 3918.
6. Хохуда [Хахуда] Омелян Петрович, 1898 р. н., м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта
Зная от КРАПВЯНСКОГО, что КАЛИТА входит в состав Нежинского повстанческого початкова. Проживав у м. Носівка, заступник директора сільгоспдослідної станції. Заарештований 24.06.1938 р.
штаба, я подошел к нему и открылся в своей принадлежности к повстанческой организации, а За вироком виїзної сесії Чернігівського облсуду від 20.03.1939 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР засуджений
затем поставил вопрос, а как же с оружием для отрядов. КАЛИТА подтверждал мне, что этим до позбавлення волі у віддалених місцях на 5 років. За ухвалою судової колегії в кримінальних справах ВС УРСР
делом занимается Нежинский повстанческий штаб и дело за оружием не станет, лишь бы были від 23.06.1939 р. справу направлено на дослідування. 10.10.1939 р. справу припинено. Реабілітований 28.03.1997 р.
Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 1936.
отряды. 7. Передня Іван Герасимович, 1895 р. н., с. Бобрик Ніжинського р-ну, українець. Проживав у м. Носівка
Показание мной прочитано, Носівського р-ну, вчитель. Заарештований 29.06.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР. 29.12.1938 р. справу
записано с моих слов верно: ПОКИНЬБОРОДА припинено. Реабілітований 24.04.1997 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3,
спр. 1458.
8. Гуленко Гордій Вікторович, 1896 р. н., м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта початкова. Член
ДОПРОСИЛИ: ВКП(б) до 1934 р. Проживав у м. Носівка, завідувач молочної ферми. Заарештований 09.07.1938 р. За вироком
судової колегії Чернігівського облсуду від 01.04.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР виправданий. Докладніше див.:
НАЧ[АЛЬНИК] I ОТДЕЛЕНИЯ ГУ ОТДЕЛА УГБ ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 249-п.
УНКВД ПО ЧЕРНИГОВСКОЙ ОБЛ[АСТИ] 9. Виділений курсивом текст – рукопис.

50 51
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
№8 деятельность. Связан с КРАПИВЯНСКИМ со времени гражданской войны.
Записка начальника УНКВС по Чернігівській області А. Єгорова наркому внутрішніх На следствии КУЛИШ, подтвердив организационную связь с КРАПИВЯНСКИМ
справ УРСР О. Успенському про перебіг розслідування справи «червоних партизанів» по троцкистской деятельности, показал, что в 1929 году он присутствовал в Харькове на
совещании троцкистов, которое было проведено в Красной гостинице, прибывшим из Москвы
21 червня 1938 р.
КРАПИВЯНСКИМ Николаем Григорьевичем.
Тов[арищу] ЕЖОВУ Н.И. Помимо КУЛИША, на совещании присутствовали БАРУКОВ – бывший прокурор в
Тов[арищу] ФРИНОВСКОМУ Киеве (на ссылке), ПETPOBCKИЙ Дмитрий, писатель, проживает в Харькове (устанавливается),
Тов[арищу] НИКОЛАЕВУ его брат ПЕТРОВСКИЙ Петр – заместитель секретаря Журавлевского РПК в Харькове
Передаю записку по проводу Начальника УНКВД по Черниговской области Капитана (устанавливается) и МАНУЙЛЕНКО – партработник в Киеве.
Государственной Безопасности тов. ЕГОРОВА о вскрытом областном антисоветском военно- По показанию КУЛИША, КРАПИВЯНСКИЙ проинформировал присутствовавших о
повстанческом партизанском штабе, состоявшем из участников правотроцкистского и существовании антисоветского правотроцкистского центра в Москве, о целях и задачах его и
буржуазно-националистического подполья на Черниговщине. поставил основным вопросом на этом совещании создание повстанческих формирований среди
Киев НКВД УССР бывших красных партизан, которые в период интервенции против СССР должны будут вести
Тов[арищу] УСПЕНСКОМУ «малую войну» в тылу Красной армии.
На Черниговщине нами вскрывается крупная антисоветская партизанская повстанческая На этом же совещании КРАПИВЯНСКИЙ сообщил присутствовавшим, что вопрос о
организация, состоящая из числа бывших красных партизан и охватившая повстанческими сколачивании бывших красных партизан в повстанческие отряды правотроцкистским центром
формированиями значительное количество районов области. контактируется на Украине с ЗАТОНСКИМ, ЯКИРОМ3 и ДУБОВЫМ, а вся организационная
Эта организация, как установлено материалами следствия, продолжила работу по работа среди бывших красных партизан и украинским центром правотроцкистской организации,
созданию повстанческих формирований среди бывших красных партизан вместе с украинскими в лице ГОЛУБЕНКО, КОЦЮБИНСКОГО4 и ШМИДТА5.
националистами. КУЛИШ также показал, что с 1929 года он является участником антисоветской
Показаниями арестованных нами руководителей, антисоветской партизанской украинской националистической организации, будучи вовлечен в нее бывшим начальником
организации КУЛИША, ФУРСЫ, КОЗИКА1 и других устанавливается, что эта организация политсектора Наркомзема УССР ШПИЛЕВЫМ.
создана и возглавлялось до последнего времени КРАПИВЯНСКИМ Николаем Григорьевичем, В 1933 году через ШПИЛЕВА КУЛИШ установил организационную связь с бывшим
работником НКВД, майором Государственной безопасности. председателем Облисполкома в Киеве ВАСИЛЕНКО и писателем СЕНЧЕНКО, которые
КРАПИВЯНСКИЙ сын крупного кулака, подполковник царской армии, в 1918 году при проинформировали его о составе националистического центра в Киеве, назвав как членов
оккупации Украины немецкими войсками, занимал командную должность в гетманской варте2. центра ЛЮБЧЕНКО, ЗАТОНСКОГО, ХВЫЛЮ и ПОРАЙКО.
В конце 1918 года КРАПИВЯНСКИЙ, являясь руководителем партизанского отряда, Тогда же СЕНЧЕНКО сообщил КУЛИШУ, что блок националистов с троцкистами
вел нелегальную переписку с адъютантом СКОРОПАДСКОГО и проводил предательскую осуществляется через ДЕМЧЕНКО и МУСУЛЬБАСА6.
линию, рассчитанную на поражение партизанского движения. Такие же показания дает арестованный, участник украинской националистической
В 1921 году КРАПИВЯНСКИЙ стал на троцкистские позиции и на протяжении ряда лет организаций КОЗИК Иосиф Иванович, бывший уполномоченный комитета Заготовок СТО при
поддерживал тесную связь с руководителями антисоветского «троцкистского параллельного СНК СССР по Черниговской области, завербованный в организацию КУЛИШЕМ.
центра» – МУРАЛОВЫМ и ПЯТАКОВЫМ , а также присутствовал на одном из подпольных КОЗИК показывает, что КРАПИВЯНСКИЙ на протяжении1930 – 1933 годов несколько
троцкистских сборищ, которым руководил лично Троцкий. раз приезжал в Конотоп и встречался с КУЛИШЕМ и через него руководил организационной
За последний период 1929 – 1936 гг. КРАПИВЯНСКИЙ поддерживал исключительно работой по созданию повстанческих формирований среди бывших красных партизан.
тесные связи с рядом антисоветски настроенных бывших руководителей красного партизанского По показанию КУЛИША, КРАПИВЯНСКИЙ, приезжая в Конотоп, также останавливался
движения на Черниговщине – КУЛИШЕМ, ФУРСОЙ, КАЛИТОЙ и другими, ежегодно приезжая у своего приятеля – участника троцкистской организации ЧЕПЕЛЫ (бывшего заместителя
к себе не родину, под различными благовидными предлогами. председателя Окр[ужной] КК в Конотопе, в 1936 году осужден в ИТЛ за контрреволюционную
КУЛИШ Антон Григорьевич, занимал ряд ответственных должностей на Черниговщине троцкистскую деятельность) и посещал ВАСИЛЕНКО, который тогда был председателем
и в Киеве. До 1922 года он был председателем уезд[ного] ЧК в Городне и зам[естителем] Окрисполкома в Конотопе, а затем – председателем Облисполкома в Киеве.
пред[седателя Губ[ернской] ЧК в Чернигове; в 1923 году – инструктор Окрпаркома в Конотопе; Проживая в Конотопе и осуществляя указания КРАПИВЯНСКОГО, КУЛИШ провел
в 1925 году – на курсах ЦК ВКП(б) в Москве; в 1926 году – заместителем заведующего большую организационную работу по созданию на Черниговщине повстанческих формирований
Орготделом ОПК в Чернигове; в 1928 году – зам[еститель] заведующего сельхозотделом ОПК из числа бывших красных партизан.
в Киеве; в 1929 году – секретарь Окружкома партии в Глухове; в 1930-[19]32 годах – секретарь КУЛИШ показал, что на территории Конотопского и Городнянского районов он создал
Райпарткома в Конотопе и Киеве. 9 повстанческих отрядов, при чем командирами этих отрядов в Конотопском районе КУЛИШ
В 1923 году КУЛИШ стал на троцкистские позиции и до 1933 года возглавлял назначил КОЛЕСНИКОВА, в прошлом партизана бывшего командира батареи 7 артиллерийского
троцкистскую организацию в Конотопе. В 1933 и 1936 годах осужден в ИТЛ за троцкистскую полка, исключенного из партии и уволенного из рядов РККА (устанавливается); ЛИМАНА

52 53
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
– бывшего студента жел[езно]дор[ожной] академии им. Кагановича (устанавливается) и через своих племянников – жителей с. Роище КОБЦА Феодосия и Андрея Емельяновичей.
ГОЛОМОЗОВА – бывшего партизана, бывшего секретаря парткомитета КПВРЗ (осужден); КОБЕЦ Павел Демьянович со времени гражданской войны связан с КУЛИШЕМ, зани-
командиром сводного отряда – ПАНДЫКУ, в прошлом партизанского командира, бывшего мал ответственные должности в партийном и советском аппарате, в 1927 году являлся членом
секретаря райисполкома и работника Осоавиахима в Конотопе, офицера царской армии ЦИК УССР, в последнее время работал заведующим Областного партархива в Чернигове,
(устанавливается). исключен из партии в 1936 году за троцкистскую деятельность, является участником
В Городнянском районе КУЛИШ завербовал: ЕРМОЛЬЧЕНКО – бывшего базарного повстанческой организации. 18 мая с[его] года нами арестован.
старосту в Городне (осужден) и ВАРЛЫГУ7 – учителя школы в Тупичеве (арестован), До вскрытия дела КУЛИША, ФУРСЫ и других в Нежинском и Носовском районах, в
командиром сводного отряда КУЛИШ назначил БОРТНИКОВА, в прошлом партизана, бывшего феврале-марте 1938 года, нами ликвидирована повстанческая организация из бывших красных
председателя Райисполкома в Корюковке (устанавливается). партизан, в количестве 63 человека (все осуждены).
Для организации антисоветских партизанских отрядов КУЛИШ привлек завербованных В Тупичевском районе в апреле 1938 года, ликвидирована аналогичная организация из
им троцкистов – КОЗЕЙКО Гавриила – бывшего заведующего орготделом РПК в Конотопе; числа бывших красных партизан в количестве 19 человек.
в 1932 году был отозван ЦК КП(б)У и направлен секретарем РПК в Винницкую область По делу проходят 158 человек, в том числе – 17 руководителей.
(устанавливается); КОВАЛЕВА – бывшего заместителя начальника ОРСа в Конотопе. За Арестовано 82 человека, в том числе 7 руководителей.
контрреволюционную троцкистскую деятельность в 1936 году заключен в ИТЛ; РЫБАЛЬЧЕНКО Работу над арестованными КУЛИШЕМ, ФУРСОЙ и другими продолжаем. Берем
– бывшего инженера КПВРЗ (осужден); ЖОЛОНДЗЬ – бывшего заместителя заведующего упор на вскрытие повстанческих формирований из числа бывших красных партизан в других
райфинотдела (осужден). районах области и выявление складов оружия.
В 1936 году в антисоветскую партизанскую организацию КУЛИШЕМ завербованы: Намечаем новых лиц к арестам.
бывшие партизаны – ШАБЫК Федор, ЕРМАК и БАЛЛО Иван – жители села Дроздовица,
Городнянского района и СУХИЦКИЙ – житель с. Тупичев, которым КУЛИШ дал задание НР 2048590. ЕГОРОВ
сколачивать бывших красных партизан в повстанческие отряды.
Арестованный нами по настоящему делу учитель школы в с. Тупичев ВАРЛЫГА НР 1428/сн. УСПЕНСКИЙ
Петр Даниилович подтвердил показание КУЛИША по поводу вовлечения его – ВАРЛЫГИ –
в повстанческую организацию и признал, что по заданию КУЛИША он создал в с. Тупичев НАРОДНЫЙ КОМИССАР ВНУТРЕННИХ ДЕЛ УССР
повстанческий отряд в количестве 19 участников. КОМИССАР ГОСУДАРСТВЕННОЙ
О руководящей роли КРАПИВЯНСКОГО в повстанческой правотроцкистской БЕЗОПАСНОСТИ 3 РАНГА УСПЕНСКИЙ
организации также показали арестованные нами ФУРСА и МАЗКО. Верно: [підпис] СКИТЕВ
ФУРСА Павел Максимович – член партии эсеров с 1906 года, бывший красный партизан,
член правления колхоза в с. Веркиевка Нежинского района, показал, что в повстанческую ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.98 – 103. Засвідчена копія. Машинопис.
организацию он вовлечен в 1935 году в Нежине КРАПИВЯНСКИМ Николаем Григорьевичем. ______________
Получив согласие ФУРСЫ на участие в организации, КРАПИВЯНСКИЙ дал ему 1. Козик Йосип Іванович, 1893 р. н., с. Райки Калинівського р-ну Вінницької обл., поляк, освіта домашня.
Член ВКП (б) з 1919 р. Проживав у м. Чернігів, службовець. Заарештований 10.08.1937 р. За вироком ВК ВС СРСР
задание по созданию повстанческих формирований среди бывших красных партизан на
від 15.10.1937 р. за ст.ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР засуджений до ВМП. Розстріляний 16.10.1937 р. у м. Київ.
Нежинщине. Реабілітований 15.02.1958 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 4474-п).
В осуществление принятых заданий КРАПИВЯНСКОГО, ФУРСА завербовал в 2. Правоохоронний орган Української держави під час правління Гетьмана П. Скоропадського.
организацию 10 человек, сколотив из них повстанческий отряд. 3. Якір Іона Емануїлович (1896 – 1937). Народився у м. Кишиневі, Молдова, у родині провізора.
Навчався у Базельському університеті та Харківському технологічному університеті. В 1919 – 1920 рр. – командував
Участник повстанческой организации МАЗКО Александр Захарьевич, житель села
дивізією, групою військ. З жовтня 1920 р. – начальник і комісар 45 СД, одночасно командував групами військ
Кукшино Нежинского района, бывший красный партизан, завербованный в эту организацию Південно-Західного фронту. У 1921 р. – командир стрілецького корпусу. У 1921 – 1924 рр. – командуючий
жителем с. Колесники КРАВЧЕНКО Кузьмой8, сознался, что ему известно, что работа по військами Кримського та Київського ВО. В 1924 – 1925 рр. – начальник Головного управління військово-
созданию повстанческих формирований на Нежинщине проводится по прямому заданию навчальних закладів РСЧА, у 1925 – 1937 рр. – командуючий військами Українського Київського ВО, в травні
1937 р. – командуючий Ленінградським ВО. В травні 1937 р. – заарештований і в червні 1937 р. розстріляний.
КРАПИВЯНСКОГО.
Реабілітований у 1957 р.
Из известных ему, МАЗКО, участников организации он назвал 63 человека. 4. Йдеться про Юрія Михайловича Коцюбинського (1896 – 1937) – сина письменника М.Коцюбинського.
В настоящее время нами получены агентурные сведения о наличии повстанческих У 1933 – 1934 рр. – голова Державної планової комісії УСРР. У листопаді 1934 р. Ю. Коцюбинського знято з роботи,
формирования среди бывших красных партизан в самом Чернигове и пригородном районе. виведено зі складу ЦК КП(б)У, відправлено у Алма-Ату і в березні 1935 р. виключено із більшовицької партії.
У лютому 1935 р. заарештовано, звинувачено в антирадянській діяльності і засуджено ухвалою особливої наради
В беседе с нашим источником «ЯСНЫМ», житель с. Роище Черниговского пригородного
НКВС СРСР до 6 років заслання в Західному Сибіру. Ростріляний 08.03.1937 р. Реабілітований у 1956 р.
района, колхозник, бывший красный партизан – МЕДВЕДЬ Илья Филиппович, сообщил, 5. Шмідт Дмитро Аркадійович (Давид Аронович Гутман) (1896 – 1937) – у 1934 – 1937 рр. комдив,
что проживающий в г. Чернигов кадровый троцкист КОБЕЦ Павел Демьянович, создает командував 8 окремою механізованою бригадою Київського військового округу. Розстріляний 20.07.1937 р.
повстанческую организацию из числа бывших красных партизан, и что эту работу он проводит 6. Мусульбас Іван Андрійович (1895 – 1937) – радянський державний діяч. Народився в с. Маневичі
(нині смт Волинської обл.). Член КП(б)У з 1919 р. Член Житомирського губернського революційного комітету та

54 55
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
губернського виконкому, секретар Харківського, Житомирського губкомів КП(б)У, член правління Українського БАЛАГУРА Александра, бывший нач[альник] штаба отряда и нач[альник] штаба
сільськогосподарського банку (1927 – 1929), завідувач відділу ЦК КП(б)У по роботі на селі. Другий секретар Київського отряда формируемого. В последнее время БАЛАГУРА работал в гор[оде] Мариуполь на заводе
обкому КП(б)У (1932 – 1936), член колегії Наркомату земельних справ УСРР/УРСР, голова Укрколгоспцентру. На
Х з’їзді КП(б)У обраний кандидатом у члени ЦК, на ХI та ХII з’їздах – членом ЦК КП(б)У, член ВУЦВК. Страчений «Ильича».
10.03.1937 р. Реабілітований у листопаді 1956 р. Докладніше див.: Марочко В.І. Мусульбас Іван Андрійович // ГОРАНИНА Степана Федоровича – бывший адъютант отряда, принявший эту
Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі–О / [Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії должность и во вновь организуемом штабе военно-повстанческого отряда.
України]. – К/, 2010. Обмен мнениями между участниками штаба, получение указаний и согласование
7. Варлига Петро Данилович, 1898 р. н., с. Тупичів Тупичівського (нині Городнянського) р-ну,
українець, освіта незакінчена вища. Проживав у с. Тупичів, вчитель. У 1933 р. заарештовувався за участь у вопросов производилось в порядке опроса при встречах.
діяльності контрреволюційної організації. Заарештований 15.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВС по Организация штаба относится к 1928 году июлю месяцу.
Чернігівській обл. від 24.04.1938 р. за ст. 54-11 КК УРСР застосована ВМП. Розстріляний 20.05.1938 р. у м. Чернігів. Штаб создан по директиве КРАПИВЯНСКОГО, переданной им ОСТАПЕНКО.
Реабілітований 24.05.1958 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3420 – 3424. Связь с КРАПИВЯНСКИМ поддерживалась письменная в отдельности с каждым
8. Кравченко Кузьма Омелянович, 1892 р. н., с. Колісники Ніжинського р-ну, українець, освіта початкова.
Проживав у смт Комінтерн Шахтинського р-ну (нині м. Новошахтинськ Красносулінського р-ну) Ростовської членом штаба, а также и путем личных встреч, хотя таковые были очень редки.
обл., РФ, завідувач магазину. Заарештований 08.09.1938 р. За вироком судової колегії в кримінальних справах В 1933 году КРАПИВЯНСКИЙ Н.Г. посетил своего родного брата Михаила
Чернігівського облсуду від 09.02.1939 р. за ст.ст. 54-2, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР засуджений до ВМП. За ухвалою КРАПИВЯНСКОГО, проживающего в гор[оде] Нежине по улице Карла Маркса (бывш[ая]
судової колегії в кримінальних справах ВС УРСР від 27.02.1939 р. вирок змінено, засуджений до позбавлення волі Миллионная). Тогда же он имел встречу со всеми членами повстанческого штаба и со многими
у ВТТ на 8 років. Заарештований 17.07.1950 р. За постановою особливої наради при МГБ СРСР від 28.10.1950 р.
за участь у діяльності антирадянської повстанської організації висланий на поселення до Красноярського краю. партизанами, служившими в его отряде.
Реабілітований 27.07.1989 р. Докладніше див.: ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 13468-п. Моя встреча с КРАПИВЯНСКИМ произошла в квартире его брата. При этой встрече
присутствовали БАКЛАН Иван Андреевич и КОРОТКИЙ, (проживает в данное время в
№9 Чернигове).
Витяг з протоколу допиту обвинуваченого С. Гораніна про його участь у В присутствии его брата Михаила, Николай КРАПИВЯНСКИЙ в начале своего
«повстанській партизанській організації» разговора с нами, высказывал крайнее недовольство положением красных партизан, якобы,
15 липня 1938 р. забытых Советской властью. Затем озлобленно высказался в отношении руководства ЦК
ВКП(б), заявляя, что он не согласен с политикой ЦК, «приведшей страну в тупик». Сельское
ВОПРОС: Переходите к подробному изложению своей конкретной, практической хозяйство, как он говорил, приходит в упадок, в селе большое озлобление, организационно-
деятельности по созданию контрреволюционного подполья? хозяйственное укрепление колхозов проваливается и колхозы долго существовать не будут».
ОТВЕТ: Как я уже показал, что к правотроцкистской повстанческой организации КРАПИВЯНСКИЙ клеветал, что коллективизация проводится в принудительном порядке, и
я примкнул в 1928 году летом, и с того времени начался период моей организационной налоговая политика якобы является тяжелым бременем для крестьянства.
деятельности по созданию военно-повстанческих кадров среди бывших красных партизан и КРАПИВЯНСКИЙ далее сообщил мне, что он является представителем право-
красногвардейцев. троцкистского блока в центре, в гор[оде] Москва, и прибыл сюда для связи и дачи указаний
ОСТАПЕНКО, как своего ближайшего помощника, проинформировал меня о структуре руководству Нежинского военно-повстанческого, партизанского к[онтр]р[еволюционного]
контрреволюционных формирований и связал с их руководством. отряда, который создается для борьбы с Советской властью, совместно с другими повстанческими
На Нежинщине был организован и существует антисоветский военно-повстанческий, формированиями, с целью свержения существующего на Украине строя вооруженным путем
партизанский штаб во главе с командиром отряда ОСТАПЕНКО Иваном Григорьевичем, в отделения Украины от СССР и создания здесь буржуазно-националистического государства.
составе: При этом он заявил, что правотроцкистский блок работает в тесном контакте с
ТОЧЕНОГО Наума – бывший начальник Веркиевской партизанской группы отряда украинскими националистами в лице: Любченко, Затонского и других.
ОСТАПЕНКО. КРАПИВЯНСКИЙ заверял нас, что от правотроцкистского центра он имеет гарантию
ЕСИПЕНКО Нила Трофимовича – бывший член Комиссии партизанского отряда. В хорошо материально обеспечить партизан, которые будут принимать активное участие на
настоящее время работает на Винничине Секретарем Райкома КП(б)У. стороне правотроцкистского блока в борьбе с Советской властью.
СЕМЕНЦА Ивана Васильевича – бывш[ий] политкомиссар партизанского отряда. В 1935 году КРАПИВЯНСКИЙ вновь посетил г. Нежин. Я в то время отбывал наказание
Проживает в г. Киев. в ИТЛ, будучи осужденным на 4 года по ст. 97 УК УССР.
БАКЛАНА Ивана Андреевича – бывший нач[альник] хоз[яйственного] отряда. Работает При возвращении из лагеря от ФЕСЮНА Василия узнал, что КРАПИВЯНСКИЙ
сейчас в Бахмаче директором Засолзавода. при вторичном посещении Нежина очень интересовался, как проходит формирование
ФЕСЮНА Василия Васильевича1 – бывший пом[ощник] нач[альника] хоз[яйственного] повстанческих партизанских отрядов, настаивал на формировании их организации, говоря о
отряда. Проживает в гор[оде] Нежин. Управляющий конторой Снабсбыта. возможном скором выступлении.
КАЛИТА Григория Захарьевича, проживает в гор[оде] Чернигов. Тогда же он, кроме встреч с руководством штаба, имел свидание с партизанами:
ТАРАСЕНКО Петра, житель с. Печи Комаровского района. Бывший начальник конной КОСТЮЧЕНКО Иваном, КРАПИВЯНСКИМ Андреем, ФУРСОЙ, и КУСЬКАЛО2, перед
разведки отряда. которыми ставил задачу проведения более интенсивной работы по вербовкам к[онтр]-

56 57
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
р[еволюционных] кадров в отряды. Восстание предполагалось в 1937 году. Об этом я был поставлен в известность
От ОСТАПЕНКО я получил указание установить регулярную связь с уполномоченными ОСТАПЕНКО.
отрядов по вербовкам, которые являлись и начальниками боевых вооруженных групп и Записано с моих слов верно, мной прочитано, в чем и расписываюсь – ГОРАНИН.
информировать его об их деятельности.
ОСТАПЕНКО постоянно находился в селе Мрин Носовского района. ДОПРОСИЛ: НАЧ[АЛЬНИК] IV ОТДЕЛА УГБ УНКВД
В момент выступления я обязан был все боевые группы, во главе с их начальником, СТ[АРШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ БАУТИН
привести в намеченное место сборов – лесное урочище «Городище» расположенное между
селом Плоское и с. Носовка. ВЕРНО: [підпис] ЕРЕМЧЕНКО
На связь мне были переданы следующие начальники боевых групп (в прошлом все
занимали командное положение в отряде КРАПИВЯНСКОГО): ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.196 – 201. Засвідчена копія. Машинопис.
1. КУСЬКАЛО – формировал повстанческие отряды в селах Дремайловка, Большая ______________
1. Фесюн Василь Васильович, 1891 р. н., м. Ніжин, українець, освіта початкова. Член ВКП(б) з
Кошелевка Нежинского района и в селе Вересочь Куликовского района. 1918 р. Проживав у м. Ніжин, службовець. Заарештований 23.06.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР.
2. БАКЛАН Иван Андреевич – формировал отряд в селе Липов-Рог. 17.02.1939 р. справу припинено. Реабілітований 19.02.1997 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області,
3. ФЕСЮН Василий Васильевич – формировал отряд в селе Березанка Нежинского ф. Р-8840, оп. 3, спр. 1220.
района. 2. Куськало Мойсей Власович, 1894 р. н., с. Велика Кошелівка Ніжинського р-ну., українець,
освіта вища. Член КП(б)У з 1926 р. Проживав у м. Ніжин, завідувач культпропвідділу. Заарештований
4. КРАПИВЯНСКИЙ Андрей – формировал отряд в селе Красные Партизаны 25.06.1938 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР. 04.03.1939 р. справу припинено. Звільнений з-під варти
Носовского района. 04.01.1939 р. Реабілітований 19.02.1997 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3,
5. КРАПИВЯНСКИЙ Михаил также формировал отряд в селе Красные Партизаны. спр. 1233.
С ними я был связан непосредственно.
Что же касается остальных, как-то: № 10
1. ФУРСА – по селу Веркиевка. Витяг з протоколу допиту обвинуваченого Н. Точеного про його участь у
2. ТОЧЕНОГО Наума – село Дроздовка Куликовского района. «повстанській партизанській організації»
3. ПОКИНЬБОРОДА, ХОХУДА Андрея, ХОХУДА Емельяна – село Носовка.
4. НАГОРНОГО – село Колесники Нежинского района. 20 липня 1938 р.
5. КОСТЮЧЕНКО Павла – села Кропивное, Синяки Нежинского района.
6. КОШМА Евмена – села Данино, Шатура Лосиновского района. ВОПРОС: Следствию известно, что повстанческая антисоветская организация
7. ЕСИПЕНКО Нила Максимовича и Ефима – село Григоровка Нежинского района. формировалась не только среди бывших партизан?
8. ПАРХОМЕНКО Родион Алексеевич, село Григоровка Нежинского района, в ОТВЕТ: Насаждение контрреволюционных формирований в основном происходило
последнее время Линовицы Прилукского района. среди бывших красных партизан и красногвардейцев.
9. ЖАРТУНА – села Харитоновка, Лихачево Носовского района. КРАПИВЯНСКИЙ меня информировал о том, что формирование повстанческих
10. СТОГА – село Плоское Носовского района. отрядов из этого контингента проводится в ряде других областей Украины. Им же дана была
11. ГЛУЩЕНКО – село Плоское Носовского района. мне установка накапливать вооруженные силы из числа бывших красных партизан, главным
12. АНДРИЙЦА – село Кукшин Нежинского района, то штаб с ними связан образом «обиженных», «обойденных» Советской властью, объединяя их под флагом борьбы за
ОСТАПЕНКО. свою независимость.
Таким образом, боевые повстанческие отряды были заложены: С основной задачей вооруженного восстания – свержение существующего строя,
В Нежинском районе в количестве – 8 восстановление буржуазно-демократического строя под протекторатом фашистских государств
В Носовском районе в количестве – 5 Польши, Германии, независимо от того, что антисоветская работа проводилась по заданию
В Комаровском районе в количестве – 1 правотроцкистского блока, наша работа должна была проводиться в теснейшем контакте с
В Куликовском районе в количестве – 2 украинскими буржуазными националистами, под флагом борьбы за независимую Украину.
В Лосиновском районе в количестве – 1 Все контрреволюционные формирования среди бывших красных партизан должны
В Прилукском районе в количестве – 1 были быть объединены в общее целое с названием «Советская повстанческая армия Украины»,
[Всего] 18 которая к моменту восстания в своих рядах, как информировал меня КРАПИВЯНСКИЙ, должна
Количество участников в этих отрядах конспирировалось и точно должно было иметь 200 тысяч человек повстанцев.
выяснится на сборном пункте. Лицам, привлекаемым в антисоветскую организацию, главным образом, партизанам
Со слов уполномоченных по вербовкам: КУСЬКАЛО, БАКЛАНА, КРАПИВЯНСКО- и красногвардейцам внедрялось в сознание, что после осуществления государственного
ГО – мне известно, что вербовка в отряды проходила успешно. переворота на Украине, все руководящие посты в правительственных организациях будут

58 59
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
заняты исключительно бывш[ими] красными партизанами, принимавшими активное участие ВЕРНО: [підпис] ЕРЕМЧЕНКО
в борьбе с Советской властью.
ВОПРОС: Какими видами оружия располагает военно-повстанческий антисоветский ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.202 – 205. Засвідчена копія. Машинопис.
штаб и отряды?
ОТВЕТ: На этот вопрос я затрудняюсь ответить. По информации КРАПИВЯНСКОГО,
оружие должно было прибыть из Москвы, с места концентрации боевых отрядов, а частичное № 11
вооружение произойти за счет сохранившегося оружия у красных партизан во время Протокол очної ставки між обвинуваченими М. Крапивянським та С. Покиньбородою
гражданской войны.
ВОПРОС: Вы врете. Следствием установлено, что в период гражданской войны на 8 вересня 1938 р.
Украине с Вашим участием были заложены склады оружия, закопанного в лесах Черниговщины,
которе сохранились до настоящего времени? После опроса обвиняемые заявили, что они друг друга хорошо знают, ссор между
ОТВЕТ: Я признаюсь правдиво, что на поставленный мне следствием вопрос об собою не имеют. Находятся в нормальных взаимоотношениях.
оружии, я ответил неправдиво. ВОПРОС: Об[виняемый] КРАПИВЯНСКИЙ на допросе Вы показали, что
КРАПИВЯСКИЙ Н. на меня и других командиров повстанческих отрядов на Нежинщине ПОКИНЬБОРОДА Сергей Павлович привлечен Вами в антисоветскую правотроцкистскую
возлагал такие задачи. В начале восстания произвести налет на оружейные военные склады в организацию созданную Вашим братом Николаем КРАПИВЯНСКИМ по заданию
Нежине и за счет добытого таким путем оружия вооружить повстанческие отряды. правотроцкистского блока. Подтверждаете Вы это?
Захват оружейных складов в Нежине был предусмотрен планом, составленным ОТВЕТ: Да, это так.
КРАПИВЯНСКИМ Н. У него также имелись данные о наличии оружия в складах и также ВОПРОС: Когда и при каких обстоятельствах Вы вовлекли в названную а[нти]
список лиц, находящихся на складах, с которыми он поддерживал непосредственную связь, эти с[оветскую] организацию ПОКИНЬБОРОДУ С.П.
люди должны были ему оказать помощь в осуществлении захвата оружсклада. ОТВЕТ: В 1933 году во время посещения моей квартиры ПОКИНЬБОРОДА был
Нам также было дано КРАПИВЯНСКИМ задание, что все добытое оружие при посвящен в существование антисоветской организации среди бывших красных партизан.
разоружении частей Красной армии должно оставаться в отрядах повстанцев. Целях и задачах таковой. О чем я его подробно информировал, ПОКИНЬБОРОДА изъявил
ВОПРОС: Не увиливайте от вопроса. Говорите, где Вами и другими участниками свое согласие быть участником организации. Предлогом для вербовки послужило мое с ним
организации закопано оружие? знакомство с 1919 года, совместное пребывание в партизанском отряде.
ОТВЕТ: В 1919 году, во время отступления частей Красной армии, части Пластунской Кроме этого, знал ПОКИНЬБОРОДУ, как неустойчивого, разложившегося человека.
дивизии, боровшиеся на стороне красных, были распущены, как оказавшиеся в безвыходном От своего родного брата Николая Григорьевича КРАПИВЯНСКОГО – руководителя нашей
положении. Эти части сдали оружие моему отряду, оперировавшему в этом районе. антисоветской организации я знал, что ПОКИНЬБОРОДА был выделен, как командир одного
Оружие до 500 винтовок, боеприпасы к ним, по моему распоряжению, были закопаны из партизанских отрядов.
в лесу в 2 – 3 километрах от села Смолянка Олишевского района Черниговской области. ВОПРОС: Обв[иняемый] ПОКИНЬБОРОДА С.П. Вы вовлекались в антисоветскую
Это место я сейчас помню. Кроме того, Пластунской бригадой были оставлены в селе организацию КРАПИВЯНСКИМ М.Г.?
Слободка Куликовского р[айона] оружие и тяжелые пулеметы «Максим» до 14 шт[ук], не желая ОТВЕТ: Да. В 1933 году был им завербован при обстоятельствах, которые
сдать неприятелю. КРАПИВЯНСКИЙ здесь сообщает на очной ставке.
Командование бригады приказало все оружие бросить в воду, что было и сделано. Протокол обвиняемым прочитан
Точное место куда было брошено оружие знают партизаны села Слободка Куликовского района.
Об этом также хорошо известно бывш[им] партизанам села Смолянка – ПОЛЬГУЙ Андрею и ОЧНУЮ СТАВКУ ПРОИЗВЕЛИ:
ХЛЫПЕ.
Показания с моих слов записаны верно, мною прочитаны: ТОЧЕНЫЙ. НАЧ[АЛЬНИК] IV ОТДЕЛА УГБ УНКВД
СТ[АРШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ
ДОПРОСИЛИ: ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис]
Подлинник подписан лично Баутиным
НАЧ[АЛЬНИК] IV ОТДЕЛА УГБ УНКВД
ПО ЧЕРНИГОВСКОЙ ОБЛАСТИ ПОМ[ОЩНИК] ОПЕРУПОЛНОМОЧЕННОГО
ЛЕЙТЕНАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ БАУТИН СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис]

НАЧАЛЬНИК РО НКВД ПО БЕРЕЗНЯНСКОМУ РАЙОНУ Верно: Ст[арший] следователь


МЛ[АДШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ ЗАВГОРОДНИЙ След[ственной] Части НКВД УССР

60 61
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Сержант Госбезопасности1 [підпис] Черниговского Областного Управления НКВД, комиссией наркомвнудела УССР обращено
внимание на следственные дела по обвинению группы быв[ших] красных партизан, в
ГДА СБ України, ф.5, спр.67988, т.4, арк.128 – 129. Засвідчена копія. Машинопис. количестве 15 человек, в к[онтр]р[еволюционной] повстанческой деятельности. Дела
______________ находились в производстве Нежинского Райотделения НКВД. Материалы следствия по этим
1. Виділений у документі курсивом текст – рукопис. делам признаны не основательными, вследствие поголовного отказа всех обвиняемых от своих
показаний, а также сомнения в правдоподобности показаний основных обвиняемых, хотя они и
№ 12 подтверждают свои показания (обв[иняемые] КУЛИШ, КАЛИТА, и друг[ие]).
Додатковий допит обвинуваченого М. Куськала про відмову від свідчень про участь у По этому вопросу представляю объяснение на Ваше имя, которое я изложу с самого
«повстанській партизанській організації» начала возникновения этого дела.
В бытность мою начальником Нежинского райотделения НКВД в марте месяце
15 грудня 1938 р. 1938 года, в селе Веркеевке Нежинского района, был арестован быв[ший] красный партизан,
орденоносец ФУРСА Павел Максимович, проходивший как активный фигурант по аг[ентурному]
ВОПРОС: На допросе от 7 июня 1938 года Вы собственноручно написали показание делу «ОБИЖЕННЫЕ». Арест был произведен непосредственно Особым Отделом Областного
о том, что Вы являетесь участником антисоветской повстанческой организации и состоя в Управления НКВД, о чем Райотделению стало известно через несколько дней, при выезде в
к[онтр]р[еволюционной] организации, Вы занимались вербовкой лиц в организацию. это село. ФУРСА в прошлом с[оциалист]-р[еволюционер], подозревался в участии в СВУ, имел
На допросе от 15 сентября 1938 года Вы заявили, что в антисоветской повстанческой судимость.
организации Вы никогда не состояли и сейчас не состоите. Инициатором ареста ФУРСЫ и разворота следствия по его делу был быв[ший]
Дайте по существу показание. нач[альник] О[собого] О[тдела], а затем Зам[еститель] Нач[альника] [У]НКВД ШИРОКИЙ2.
ОТВЕТ: Да, я действительно на допросе от 7 июня 1938 года написал собственноручное От ФУРСЫ в Особом Отделе были получены и показания о причастности его к к[онтр]
показание о том, что я являюсь участником антисоветской повстанческой организации и, р[еволюционной] повстанческой организации и его личных вербовках. Это и послужило началом
будучи участником организации, занимался вербовкой лиц в эту организацию, и на допросе от к ориентации района о том, что среди бывших красных партизан существует разветвленная
15 сентября 1938 года я действительно отказался от своих показаний от 7 июня [19]38 г., где я к[онтр]р[еволюционная] повстанческая организация. Значительно позже арестованный ФУРСА
указывал, что я являюсь участником к[онтр]р[еволюционной] организации, отказался я потому, был передан в IV-й отдел. Находясь продолжительное время под арестом, встречаясь в камере с
что я никогда в к[онтр]р[еволюционной] организации не состоял и не состою. односельцами, от своих показаний отказался. Освобожден 28 декабря 1938 года из-под стражи.
Показания от 7 июня 1938 г. были мною вымышлены, и поэтому я от них отказался. 28-го мая 1938 года за № 1233/см из Киева в адрес быв[шего] нач[альника]
Протокол записан с моих слов верно и мною прочитан, в чем и расписываюсь. [У]НКВД Егорова, за подписью быв[шего] Наркома УСПЕНСКОГО, была получена подробная
КУСЬКАЛО ориентировка о вскрытом и ликвидированном всеукраинском военно-повстанческом штабе
(копия ориентировки прилагается). По ориентировке проходили как активные участники
ДОПРОСИЛ: повстанческих штабов и руководители партизанских диверсионных отрядов, проживающие на
НАЧ[АЛЬНИК] III ОТДЕЛЕН[ИЯ] II ОТДЕЛА Черниговщине ПОКИНЬБОРОДА, ГОРАНИН и друг[ие], с указанием немедленно о их аресте
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ РАБОТА и развороте следствия.
Кроме этого и присланной при ориентировке копии записки по проводу НКВД
ВЕРНО: [підпис] ЕРЕМЧЕНКО УССР указывалось, что на Черниговщине создана повстанческая армия нежинских партизан,
возглавляемая КРАПИВЯНСКИМ – уроженцем Нежинщины (копия записки прилагается).
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.223. Засвідчена копія. Машинопис. Исходя из установок Наркомата и имея уже ряд показаний о существовании
к[онтр]р[еволюционной] повстанческой организации среди быв[ших] красных партизан
№ 13
(показания обвиняемого КУЛИША Антона Григорьевича, КАЛИТЫ Григория Захарьевича,
Пояснювальна записка тимчасово виконуючого обов’язки помічника начальника
ГОРАНИНА Степана Федоровича и КРАПИВЯНСКОГО Николая Григорьевича, находившихся
УНКВС по Чернігівській області Я. Баутіна тимчасово виконуючому обов’язки наркома
под следствием в 3-м отделе НКВД УССР), IV-й Отдел УНКВД приступил в июне – июле
внутрішніх справ УРСР А. Кобулову1 про розслідування кримінальної справи на
месяцах 1938 года к снятию фигурантов, проходящих по показаниям основных обвиняемых и в
колишніх червоних партизанів
соответствии с ориентировкой наркомата.
2 січня 1939 р.
Таким путем по Нежинскому, Носовскому районам, в июне – июле и августе
месяцеах 1938 года было подвергнуто аресту 22 человека из числа бывших красных партизан,
Секретно
большинство коих на следствии призналось в участии в а[нти]с[оветской] повстанческой
г. Чернигов
организации, заложенной КРАПИВЯНСКИМ, начиная с 1923 года.
По окончании следствия все дела по распоряжению быв[шего] нач[альника] УНКВД
Обследованием состояния следственных дел, находящихся в производстве
62 63
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
ЕГОРОВА были оформлены и направлены на Особое Совещание НКВД СССР, где находились следствием, брат осужден за к[онтр]р[еволюционную] деятельность на 5 лет. Кандидат
продолжительное время. С арестованными в дальнейшем работы никакой не велось. Кроме КП(б)У. В 1930 году был награжден орденом «Трудового знамени» за активное участие в
этого, они находились в камерах совместно друг с другом. период гражданской войны в партотрядах и активное участие в коллективизации. На следствии
В процессе ведения следствия по делам, в том числе и по настоящему делу, в июле не сознался.
месяце 1938 г., я работал тогда уже в Областном Управлении НКВД в должности Начальника 2. БАКЛАН Иван Андреевич – проходил по 4-м показаниям (ПОКИНЬБОРОДА,
IV-го отдела, будучи в служебной командировке в Нежине, установил, что к отдельным ПАРХОМЕНКО, КАЛИТА, ГОРАНИН), имел одну судимость. Работал до ареста зав[едующим]
арестованным при ведении следствия Нежинским Райотделением НКВД применялись методы засолпунктом.
физического воздействия, в том числе таковые были применены к 3 или 4 подследственным по 3. ФЕСЮН Павел Васильевич5 – кандидат КП(б)У проходил по показаниям. Брат
этому делу. Приняв ряд мер на месте предупреждения проводимых незаконных методов и лично осужден за к[онтр]р[еволюционную] деятельность на 5 лет. Об а[нти]с[оветских] проявлениях
убедившись через подследственных, что к ним допускались незаконные методы физического имелось три свидетельских показания, в 1930 году был награжден за активное участие в
воздействия, я возвратился в Чернигов, где подробно доложил быв[шему] Нач[альнику] коллективизации орденом «Трудового Знамени».
Управления ЕГОРОВУ с требованием принятия срочных мер в отношении лиц, допустивших 4. МАКИЕНКО Кирилл Емельянович – проходил по показаниям. В прошлом был судим
такое явление. на 3 года лишения свободы за должностные преступления. До ареста зав[едующий] мельницей.
По областному управлению был издан приказ, который предусматривал отстранение от Сознался и отказался.
должности с преданием суду Военного Трибунала Начальника Нежинского райотделения НКВД 5. НАГОРНЫЙ Алексей Дорофеевич6 – сознался об участии в организации с 1932 года,
ПРОСТОТА3, полкового Опер[ативного] Уполномоченного УГБ ВАСИЛЬЕВА и проведение затем отказался.
тщательного расследования о степени виновности Зам[естителя] Нач[альника] IV отдела 6. СКРИПКА Федор Васильевич7 – проходил по двум показаниям. Об а[нти]с[оветской]
УНКВД т. КАЧАНОВСКОГО. Особоуполномоченному НКВД было поручено произвести деятельности имелось три показания свидетелей, в 1934 г. по чистке партии исключался, а затем
расследование, Оперследгруппа была расформирована, на место был послан Пом[ощник] был восстановлен.
Нач[альника] УНКВД КОЛОМЕЙЦЕВ. 7. СТОГ Филипп Исаакович – проходил по трем показаниям. Сознался, затем отказался.
Однако приказ № 018 от 23 июля 1938 г. (копия прилагается) не был выполнен так, В 1921 году исключался из членов ВКП(б) за бандитизм. За участие в бандитизме находился
как он предусматривал4. После проведенного следствия Особоуполномоченным материалы под следствием.
следствия, якобы докладывались быв[шему] Наркому УСПЕНСКОМУ, после чего, через 8. ДОРОШЕНКО Григорий Игнатьевич – проходил по четырем показаниям. До ареста
непродолжительное время, быв[ший] Нач[альник] Нежинского Райотделения НКВД работал в колхозе зав[едующим] колхозной мельницей.
ПРОСТОТА, Зам[еститель] Нач[альника] IV-го отдела КАЧАНОВСКИЙ были отозваны в ОК 9. МАКАРЕНКО Даниил Филиппович – проходил по трем показаниям и агделу
НКВД УССР и назначены: т. ПРОСТОТА – начальником IV-го отдела УНКВД по Киевской «ПАРТИЗАНЫ», быв[ший] член ВКП(б), исключен в 1921 году.
области, т. КАЧАНОВСКИЙ – Начальником отделения VI-го отдела НКВД УССР, при чем В 1931 году привлекался по делу СВУ, находился под следствием 4 месяца. До ареста
т. ПРОСТОТА принимался лично УСПЕНСКИМ и последний, по его рассказам, по вопросу работал в сельской кооперации.
искривлений в Нежине, вел разговор в шуточной форме. Быв[ший] Оперуполномоченный 10. ПЕРЕДНЯ Иван Герасимович – проходил по 2-м показаниям. До ареста работал
т. ВАСИЛЬЕВ был переброшен на работу по линии ОО КОВО в Коростень, где, кажется, и учителем школы. Проходил по агделу «ПАРТИЗАНЫ». В 1934 году исключен из членов ВКП(б)
работает, а Пом[ощник] опер[ативного] Уполномоченного КЕСАРЕВ отбыл административное за национализм.
наказание при УНКВД. Мой доклад по этому вопросу в Областном Управлении был воспринят 11. КРАПИВЯНСКИЙ Андрей Трифонович – проходил по 4-м показаниям, из крестьян-
как «донос». Ведя следствие по этому делу О[перуполномоченный] Ст[арший] Лейтенант середняков, женат на дочери кулака. Судился за самосуд на три года.
Госбезопасности т[оварищ] АРБУТСКИЙ также применил неправильный метод следствия, Вышеперечисленные [лица] из-под стражи освобождены. В отношении остальных,
занявшись поголовно допросом всех обвиняемых, не применялись ли к ним методы физического проходящих по этому делу лиц, следствие располагает материалами об их антисоветской и
воздействия. вредительской деятельности, и следдела заканчиваются и направляются по подсудности, а
В конце октября п[рошлого] года следдела по области были возвращены из НКВД СССР, именно:
куда были направлены для доклада на Особое освещение, для нового пересмотра, проведения 1. КРАПИВЯНСКИЙ Ефим Григорьевич8 – выходец из кулаков, лишался избирательных
дополнительных следственных действий и направления по подсудности. прав голова. В 1920 году возвратился из Германии.
Затяжка с разрешением степени виновности находившихся под стражей по этому 2. КРАПИВЯНСКИЙ Прокофий Григорьевич – выходец из кулаков (земли 45 га,
делу продолжалась до приезда комиссии. Ни Заместитель] Нач[альника] УНКВД, ни я как паровая мельница), отец его был волостной старшина. Проходил но агделу «Бывшие», в
врид пом[ощника] Нач[альника] УНКВД, ни Нач[альник] IV отдела не пришли к твердому прошлом участник в грабежах, самовольно захватывал колхозную землю.
заключению необходимости пересмотра этих дел, и только с вмешательством комиссии НКВД 3. ИЛЬЕНКО Ефим Григорьевич9 – без определенных занятий до ареста. Судим в
УССР окончательно был решен вопрос в отношении следующих обвиняемых: 1927 г., в 1930 г. находился под следствием за участие в СВУ. Имел собственную столовую.
1. ФЕСЮН Василий Васильевич – арестован 28.VI.1938 года, проходил по трем Женат на кулачке. А[нти]с[оветская] деятельность подтверждена тремя показаниями.
показаниям (ПОКИНЬБОРОДЫ, ГОРАНИНА и КАЛИТЫ). В 1931 году находился под 4. ПОКИНЬБОРОДА Сергей.

64 65
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
5. ПАРХОМЕНКО Родион Анисимович – в следделах имеются материалы об а[нти] 5. Фесюн Павло Васильович, 1893 р. н., м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав у м. Ніжин,
с[оветской] и вредительской деятельности для предания суду. службовець. Заарештований 22.06.1938 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР. 28.12.1938 р. справу припи-
нено. Реабілітований 19.02.1997 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 1314.
6. ГУЖВИЙ Яков Евменьевич10 – проходил по двум показаниям. Сознался в а[нти] 6. Нагорний Олексій Дорофійович, 1896 р. н., с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжинського р-ну,
советской] деятельности в 1935 г. Обыском была изъята троцкистская литература. Хранил 3 українець, освіта початкова. Проживав у с. Колісники Ніжинського р-ну. слухач курсів начальників пошти у
экземпляра огнестрельного оружия – Наган и два Браунинга. м. Конотоп. Заарештований 27.06.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. 28.12.1938 р. справу припинено.
Настоящее объяснение я представляю Вам не в качестве своего оправдания, а освещения Реабілітований 23.07.1997 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 2752.
7. Скрипка Федір Васильович, 1892 р. н., с. Григорівка Ніжинського р-ну, українець. Проживав у
действительного положения вещей. Я, как Нач[альника] IV отдела (а на этой должности я работал м. Ніжин, статист. Заарештований 22.06.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. 08.03.1939 р. справу припинено.
с июня месяца 1938 года до ноября месяц 1938 г.), должен был разобраться, вне зависимости Реабілітований 19.02.1997 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 1231.
от показаний и ориентировок по этому из НКВД УССР в необходимости применения мер 8. Крапив’янський Юхим Григорович, 1894 р. н., с. Червоні Партизани (нині с. Володькова Дівиця)
соцзащиты к тому или другому проходящему по показаниям. Это – во-первых. Носівського р-ну Чернігівської обл., українець, освіта початкова. Проживав у с. Червоні Партизани, колгоспник.
Заарештований 19.06.1938 р. За вироком виїзної сесії Чернігівського облсуду в м. Ніжин від 16.03.1939 р. за
Во-вторых, была проявлена в аппарате медлительность в ускорении разрешения и ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 8 років. За ухвалою кримінальної колегії ВС УРСР
разбора следдел, по сути, после выявлений искривлений и отказов, что давало возможность від 04.11.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на 6 років. Реабілітований 28.12.1963 р.
ранее исправить допущенные ошибки. Докладніше див.: ГДА СБ України, м. Чернігів, спр. 10099-п.
Работая все время на районах и попав в областной аппарат да еще с таким крупным 9. Ільєнко Юхим Григорович, 1891 с. Червоні Партизани (нині с. Володькова Дівиця) Носівського
р-ну Українець. Проживав у с. Червоні Партизани (нині с. Володькова Дівиця), освіта початкова, завідувач
выдвижением – с нач[альника] Райотделения на нач[альника] IV отдела, ознакомившись с буфету. Заарештований 07.06.1938 p. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. За вироком Чернігівського облсуду від
ориентировками Центра, у меня просто волос стал дыбом в свете представления такого крупного 07.06.1939 р. засуджений до позбавлення волі на 4 роки. Реабілітований 28.12.1963 р. Докладніше див.: ГДА СБ
наличия контрреволюционной организации. Как мне говорили товарищи из комиссии НКВД України, м. Чернігів. – Спр. 10100-п.
УССР, что это не подтверждается, а я слепо верил в это дело, веря в авторитет подписавших эти 10. Гужва [Гужвий] Яків Євменович, 1885 р. н., с. Хитці Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець,
освіта початкова. Проживав у м. Ніжин, директор лісхозу. Заарештований 16.07.1938 р. За вироком Чернігівського
документы, впоследствии оказавшихся негодяями, предателями, врагами народа. облсуду від 19.07.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на 3 роки. Реабілітований
03.02.1961 р. Докладніше див.: ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 4257-п.
ВРИД ПОМ[ОЩНИКА] НАЧ[АЛЬНИКА] УНКВД
СТ[АРШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ ГОСУД[АРСТВЕННОЙ]
БЕЗОПАСНОСТИ № 14
БАУТИН Рапорт начальника ІІІ відділення ІІ відділу Работи заступнику начальника УНКВС по
Чернігівській області Синіцину про фальсифікацію справ у Носівському районному
Верно: [підпис] відділенні НКВС

ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.266 – 275. Засвідчена копія. Машинопис. 6 січня 1939 р.
______________ Гор[од] Чернигов
1. Кобулов Амаяк Захарович ((1906 – 1955) – нар. у Тифлісі в родині кравця. Вірменин. Член партії з
травня 1932 р. У вересні 1954 р. виключений з КПРС. У 1921 р. – рядовий 237 етапної ділянки РСЧА на станції
Акстафа. У травні 1922 – серпні 1923 рр. – безробітний. У серпні 1923 – січні 1924 рр. – секретар народного суду
По распоряжению пом[ощника] нач[альника] Облуправления НКВД ст[аршего]
Ахалцихського р-ну, в січні 1924 – лютому 1925 рр. – касир Боржомського райвиконкому, в червні – грудні 1925 р. – лейтенант госбезопасности т. БАУТИНА и нач[альника] 2 отдела лейтенанта госбезопасности
бухгалтер робітничого кооперативу, в липні – вересні 1927 р. – бухгалтер на Тифліському заводі ім. 26 Бакинських т. ДВОРКИНА, я 30.12.1938 г. из Нежинского райотделения НКВД выехал в Носовское
комісарів. З вересня 1927 – 1929 рр. – обліковець, бухгалтер фінансового відділу ДПУ Грузії та ПП ОДПУ по ЗСФСР Райотделение НКВД для помощи в окончании следственных дел, которых на день моего приезда
і ДПУ Грузії. У 1929 – серпні 1937 рр. – уповноважений ЕКО ПП ОДПУ по ЗСФСР, начальник відділення УДБ
НКВС Грузії. У серпні 1937 – травні 1938 рр. – начальник Ахалцихського райвідділу НКВС, у травні – грудні
было 40 с количеством обвиняемых – 40 ч[еловек].
1938 р. – начальник Гагринського райвідділу НКВС. У грудні 1938 – вересні 1939 рр. – перший заступник наркома Из этих 40 дел было 29 дел с количеством обвиняемых 29 чел[овек] – обвиняемых
НКВС УРСР, у вересні 1939 – червні 1941 рр. – радник повпредства СРСР в Німеччині, одночасно резидент ІНО в принадлежности к антисоветской повстанческой организации, куда входили лица, ранее
ГУДБ НКВС СРСР. У липні 1941 – січні 1945 рр. – нарком НКГБ – НКВС Узбекистану. У січні 1945 – червні состоявшие в церковной пятидесятке, по социальному положению б[ывшие] кулаки, середняки-
1951 рр. – перший заступник начальника ГУПВІ НКВС–МВС СРСР, в червні 1951 – березні 1953 рр. – перший
заступник начальника ГУТАБ – начальник УПВІ МВС СРСР. У травні – червні 1953 р. – заступник начальника
единоличники и колхозники (колхозников 12 чел[овек]), все они уроженцы и жители села Красные
Контрольної інспекції при МВС СРСР. Заарештований 27.06.1953 р. Засуджений ВК ВС СРСР до розстрілу. Не Партизаны Носовского района Черниговской области. 5 след[ственных] дел с количеством
реабілітований. обвиняемых 5 чел[овек], на участников антисоветской военно-повстанческой партизанской
2. Широкий (Майський) Іван Тарасович (1903 – 1938) – із 05.01.1937 р. – начальник 5 відділу, з организации, куда входит 3 чел[овека] б[ывших] кулаков, 1 служащий и 1 середняк. Из этих 5
05.03.1938 р. – заступник начальника УНКВС по Чернігівській обл. Із 20.05.1938 р. – нарком НКВС МАРСР.
Заарештований 27.09.1938 р. Закінчив життя самогубством у тюрмі.
чел[овек] – два в колхозе, 4 чел[овека] уроженцы и жители с. Красные Партизаны Носовского
3. Простота Матвій Андрійович (1905 – ?) – до 22.04.1938 р. – начальник Бобровицького РВ, із района, 1 дело на участника антисоветской нац[иональной] организации «БЛОК» (по делу было
22.04.1938 р. – начальник Ніжинського РВ УНКВС по Чернігівській обл. Із 28.08.1938 р. – помічник начальника арестовано 2 чел[овека]) – до ареста проживал в с. Носовка и работал в райдоротделе техником
5 відділу УНКВС по Київській обл. Із 1939 – начальник Канівського РВ УНКВС по Київській обл. и 5 дел с количеством обвиняемых 5 чел[овек], обвиняемых в принадлежности к разным
4. Так у тексті.

66 67
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
окраскам антисов[етской] организаций и проведении антисов[етской] агитации. Уверен, что прочитав мое письмо, обратите на него надлежащее внимание и поможете расткрыть
Т[оварищи] БАУТИН и ДВОРКИН, будучи в Нежинском РО НКВД, указанные выше организаторов провокационных дел, которые стремятся подорвать наше социалистическое
след[ственные] дела просматривали и, посылая меня в Носовского РО НКВД, говорили: «Мы общество.
все дела просмотрели, в делах имеется много материалов, изобличающих в принадлежности 22-го июня 1938 года ко мне на работу явился оперуполномоченный Нежинского НКВД
к а[нти]с[оветским] организациям и проведении антисоветской агитации, Вам только и предложил мне поехать в НКВД для якобы опознания арестованных сотрудников Нежинского
нужно вместе с нач[альником] РО НКВД передопросить свидетелей, давших показания об засолзавода, на котором я стал директором. Приехав в р[айонное] о[тделение] УНКВД, мне
антисоветской агитации, обвиняемых и написать обвинительные заключения и дела направлять было доложено начальником р[айонного] о[тделения] НКВД Простотой сдать партийный билет
в Облсуд». и все имеющиеся при мне документы, после чего объявил, что я арестован – ордер на арест
31.12.1938 г. я вместе с нач[альником] Носовского РО НКВД т[оварищем] ГРИЦОВЫМ предъявил. По 13-го июля я сидел в Нежинской и Черниговской тюрьме. 13-го июля меня
пересмотрели все следственные дела и нашли: вызвал следователь Черниговского УНКВД и предъявил мне обвинение по ст. 54 п. 10, п. 4, на
что из числа арестованных 40 чел[овек] сознались в принадлежности к антисоветской мой вопрос, что это за обвинение и откуда к нему [дошло], он ответил, что якобы я состою в
организации до 18 чел[овек] и впоследствии при предъявлении следствия в порядке ст. 200 УПК контрреволюционном повстанческом партизанском отряде.
в большинстве от своих показаний отказались, заявив, что они вынужденно дали показания. С 13-го июля началась целая серия следствий, на которых требовали от меня призна-
Антисоветская деятельность обвиняемых задокументирована безобразно, напр[имер], ний, кто меня вербовал и кого я вербовал в контрреволюционную организацию.
«проводил антисоветскую агитацию», но когда, где и при каких обстоятельствах – в большинстве Следствия велись преступными методами (по несколько суток держали на стуле без
не указано. Кроме того, факты антисоветской агитации однообразны и относятся к 1930 – сна, ругань). Я искал последнюю силу воли своего старческого организма, чтобы не дать на себя
[19]33 гг. Наряду с этим, необходимо отметить, что свидетели по делам допрошены штатные ложных показаний, которые по сути дела от меня требовали и даже открыто об этом заявляли.
и один свидетель допрошен по 4 – 9 обвиняемым. Есть факты, что свидетели давали ложные На мои требования перед начальником 4-го отдела Черниговского обл[астного] НКВД Баутиным
показания об антисоветской агитации обвиняемых, напр[имер], САВЧЕНКО и КОСТЮК. о том, чтобы было прекращено издевательство надо мной, что я совершенно не виновен перед
Свидетелей допрашивали следователи ПОСТЕРНАК, ОСИПЕНКО, БОНДАРЬ, партией и Советской властью, за которую, не щадя жизни, сражался на фронтах, на что мне
РАПОПОРТ и ЧУРСИН. был дан ответ – ты не лучше других и выпущен из тюрьмы не будешь, потому что своих детей
Отказ обвиняемых от своих показаний, допрос штатных свидетелей (которые выучил профессорами. Разве это плохо, что мои дети, благодаря Советской власти, получили
допрошены еще к тому по нескольким след[ственным] делам) не дает возможности быстро высшее образование???
форсировать следствие, особенно по делам – партизанская и церковная к[онтр]р[еволюция]. По Правда, что ложных показаний я все же на себя не дал.
этим делам люди арестованы из одного села – Красные Партизаны Носовского района. 6 сентября следователь Ческин в присутствии начальника 4-го отдела Баутина при
Сейчас мы передопрашиваем свидетелей по всем делам и допрашиваем новых (допрос допросе угощает меня сигаретой, выкуря, которую я потерял сознание, какие показания я давал
новых свидетелей никаких результатов пока не дает). на этом допросе не знаю, мне мерещится, что я подписывал ряд чистых листов бумаги.
По состоянию на 06.01.[19]39 г. из 40 след[ственных] дел – закончено 13, прекраще- Этот допрос тянулся 11-го и 12-го сентября, и в три часа ночи мне дали три очных
но – 6, осталось в производстве 21 дело. ставки с арестованными Гораниным, Пархоменком, Калитой, мои показания, протесты в
протоколы не заносятся.
НАЧ[АЛЬНИК] 3 ОТД[ЕЛА] УНКГБ 24 декабря следователь Нежинского НКВД Осадчий заявил мне, что мое дело, которое
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ1 РАБОТА было послано на Особое совещание УНКВД в г. Москву, возвращено обратно.
[Нерозбірливо] декабря я был с тюрьмы освобожден.
ВЕРНО [підпис] Кратко остановлюсь на своей автобиографии и на том, что было создано дело о
принадлежности меня к контрреволюционной организации. Мне 56 лет. Выходец из бедной
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.66–67. Засвідчена копія. Машинопис. крестьянской семьи (село Макиевка Лосиновского р[айон]а, УССР) из 8-ми летнего возраста
______________ вынужден был идти батрачить к кулакам. Батрачил в кулаков в г. Нежине, УССР с 1891 года по
1. На документі є печатка.
1916 г. Никакой недвижимой собственности до революции ни после революции не имел.
№ 15 В 1916 году был мобилизован в царскую армию, возвратился в 1917 г.
Лист І. Баклана прокурору СРСР А. Вишинському про необхідність розслідування 10.02.1918 г. вступил в коммунистическую партию, членом которой состоял по момент ареста.
неправомірних дій, які застосовувалися до І. Баклана під час слідства1 1918 – 1919 гг. принимал участие в рядах красных партизан в борьбе с контрреволюцией,
за что награжден почетной грамотой реввоенсовета СССР.
7 січня 1939 р. 1920 – 1921 гг. – командир продроты.
Секретно С 1921 г. по момент ареста работал на ответственных хозяйственных работах.
Взысканий по партийной линии за 20 лет пребывания в партии не имел, по хозработе взысканий
Т[оварищ] Вышинский! В своем кратком письме я хочу описать Вам о том несправедливо- также не было.
бесчеловеческом отношении, которое я перенес на себе на протяжении последних 7-ми месяцев.
68 69
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
На всех участках работы, куда посылала меня партия, я с ними справлялся с честью. руководящего состава быв[ших] красных партизан, хотя недостаточным, а зачастую и вообще,
Никогда в антипартийных группировках и организациях не участвовал. За что же я 6 месяцев не было к этому оснований.
сидел в тюрьме, опозорен сам трижды проклятым [званием] контрреволюционера и опозорена В результате этой установки, безусловно вредной, т[ак] к[ак] в основу бралось
моя семья – моя жена, двое сыновей и дочь. Один сын комсомолец, второй кандидат партии, оба «прорываться», на Черниговщине было арестовано по представляемым справкам из районов
имеют высшее образование: старший – инженер, младший [нерозбірливо], дочь – учительница. почти исключительно руководящее ядро быв[ших] красных партизан, ничего общего не
Как провокационные данные попали в органы НКВД и в частности к начальнику IV-го имеющее с вражеской деятельностью какой-либо из антисоветских организаций.
отдела обл[астного] НКВД Баутину, о том, что я член контрреволюционной организации, пока В Нежинском и Носовском районах командный состав быв[ших] красных партизан был
что мне неизвестно. почти репрессирован весь. Мало того были репрессированы почти все орденоносцы.
Баутин заявил мне на следствии, что компрометирующие материалы дал на меня Нежинщина является родиной красного партизанского движения на Черниговщине и,
Горанин – [проходимец], вор, несколько раз осужден за кражу. И одного заявления этого вот, сюда и был направлен основной упор.
проходимца было достаточно, чтобы с меня честного и преданного члена партии, сделали Будучи начальником Нежинского отделения НКВД, тов[арищ] Баутин арестовал по
контрреволюционера. массовой операции Горанина, являвшегося в прошлом адъютантом штаба нежинских красных
Тов[арищ] Вышинский, убедительно прошу расследовать мое дело, помочь мне партизан.
окончательно реабилитироваться, а виновных в провокационных показаниях привлечь к Став начальником IV отдела УГБ УНКВД, тов[арищ] Баутин, после получения известной
ответственности. Жду ответа. чекистской ориентировки быв[шего] наркома внутренних дел УССР Успенского, доставил
Горанина в Чернигов и добился у него показания о наличии на Нежинщине антисоветского
Мой адрес: УССР, г. Нежин, улица [нерозбірливо] военно-повстанческого партизанского штаба и многочисленных повстанческих отрядов.
Баклан Иван Андреевич Это показание легло в основу массовых арестов командного состава быв[ших] красных
[підпис] партизан по кусту районов Нежинщины.
Причем, в Нежине была создана оперативная группа, возглавлял которую тов[арищ]
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.68 – 70 зв. Оригінал. Рукопис. Баутин.
______________ Почти все арестованные дали показания, назвав в них, как участников антисоветской
1. На документі є декілька печаток, одна з датою отримання «13 января 1939 г.».
повстанческой организации сотни быв[ших] красных партизан.
Как брались эти показания в Нежине, я лично не знаю, т[ак] к[ак] там не был, но уже то,
№ 16 что каждый из арестованных давал десятки «известных» ему участников организации, говорят
Пояснювальна записка заступника начальника ІІ відділу УНКВС по Чернігівській за себя.
області В. Кобцева особливоуповноваженому НКВС УРСР О. Твердохлєбенку1 про Уже то, что одним лицом назывались десятки фамилий, говорят о пристрастности,
обставини розслідування кримінальної справи «червоних партизанів» необъективности и преднамеренности следствия. Ибо при такой «конспирации» организация
должна была бы давно быть вскрытой, а не продолжать беспрепятственно существовать до
8 січня 1939 р. 1938 года, как это получилось на Черниговщине.
Факт отсутствия в природе такой организации подтверждается еще и тем, что чуть ли не
История вскрытия на Черниговщине «НОВОЙ СПИЧКИ», так наз[ываемой] все арестованные по делу «Партизаны» освобождены за отсутствием необходимых материалов
«антисоветской военно-повстанческой организации из быв[ших] красных партизан» берет свое для предания их суду.
начало примерно с мая мес[яца] 1938 года. Таким образом, необходимо считать, что «антисоветская военно-повстанческая
Хотя в IV отделе УГБ имелось показание троцкиста Кулиша о проведенной им партизанская организация» на Черниговщине создана искусственно, в природе не существовала.
к[онтр]р[еволюционной] работе среди быв[ших] красных партизан, но это показание Это обстоятельство подтверждается тем, что, за исключением нескольких единиц
касалось исключительно Конотопа и Городни. По распоряжению же быв[шего] начальника оружия, необходимого для вооруженного восстания выявлено не было, что никто из
Облуправления НКВД, арестованного как врага народа, Егорова и быв[шего] начальника участников, вскрытых на Черниговщине антисоветских правотроцкистской и украинской
IV отдела тов[арища] Баутина были спущены директивы всем районам, требования от националистической организаций, такой «линии», как [нерозбірливо] не дал.
начальников райотделений НКВД представления материалов на арест быв[ших] красных Виновными в создании дела «Партизаны» являются быв[ший] начальник Облуправления
партизан. НКВД Егоров и быв[ший] начальник IVотдела УГБ, а нынче пом[ощник] начальника
При этом давалась установка «прорываться», а в практике работы весь учет был взят Облуправления НКВД Баутин, непосредственно руководившие и дававшие установки.
не на качество агентурно-оперативной деятельности райотделений НКВД, а на количество
арестованных, на массовые аресты быв[шего] командирского состава красных партизан, чтобы
«прорываться». ЗАМ[ЕСТИТЕЛЬ] НАЧАЛЬНИКА II ОТДЕЛА УГБ
Такая установка явилась [началом] представлений районами справок на арест МЛ[АДШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ ГОСБЕЗОП[АСНОСТИ] [підпис] КОБЦЕВ

70 71
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.92 – 94. Оригінал. Рукопис. всесвітнього пролетаріату тов[аришем] Сталіним, але обставини так сложились. Я примушен
______________ шукати правди і захисту в справі нанесеної мені незаконної образи на 21 році моєї неустанної
1. Твердохлєбенко Олексій Михайлович (1905 – ?) – із 07.1938 р. – начальник відділення 8 відділу боротьби з контрреволюцією різних мастей, за закріплення радянської влади, за укріплення
1 Управління НКВС УРСР. Із 29.08.1938 по 1939 рр. – особливоуповноважений НКВС УРСР.
рядів більшовицької партії, за побудову соціалістичного і комуністичного суспільства. Я сам
№ 17 по своєму походженню із селян бідняцько-батрацького населення села Великої Кошелівки
Протокол допиту Р. Пархоменка про відмову від попередніх свідчень Ніжинського району Чернігівської області. Батьки мої, як до революції, так і зараз, проживають
в селі Велика Кошелівка. До революції мої батьки мали 1,5 [гектари] землі на 8 душ сім’ї, вони
9 січня 1939 р. займались сільським господарством, а в більшості працювали у куркулів і поміщиків на поденній
г. Чернигов роботі, зарабативая таким чином засоби для існування свого сімейства, а після революції також
займаються сільським господарством в тому ж селі працюють з перших днів колективізації в
ВОПРОС: На следствии Вы сознались о принадлежности к антисоветскому подполью. колгоспах. Я сам до революції з 7 років почав пасти громадський скот та служити батраком в
Свои признания подтверждали неоднократно. В настоящее время от своих показаний куркулів по різним селам за саму мізерну зарплатню. Я пробатракував 10 років, а достигши
отказываетесь. Чем это объясняете? [степенного] зрісту я працював на поденній роботі в куркулів поміщиків, а також ходив по селах
ОТВЕТ: Я оговорил себя, а также оговаривал и лиц, проходящих по моим показаниям. і пиляв дерева, і таким чином добував собі засоби для існування. В грудні місяці 1914 року мене
ВОПРОС: С какой целью? призвали по мобілізації в ряди Царської армії, в котрій мене застигла революція.
ОТВЕТ: Я это сделал под влиянием находящихся вместе со мной в тюрьме Під час революції я брав активну участь в революційному русі за повалення
ЛУКАШУНИНА, МЕЛЬНИКОВА и КАЧИНСКОГО, посоветовавших мне на следствии самодержавства і нового порядку, за встановлення радянської влади, диктатури пролетаріату
показывать правду и неправду пусть советская разведка разбирается кто прав, кто виноват. і побудови соціалістичного суспільства. Будучи в старій армії рядовим і унтер-офіцером в 536
ЛУКАШУНИН, МЕЛЬНИКОВ и КАЧИНСКИЙ – бывш[ие] военные, занимали в [Соликамському] полку в листопаді місяці я вступив в комуністичну партію більшовиків, в якій
армии до ареста видное положение. проводив саму активну роботу за завоювання і укріплення радвлади. В січні місяці 1918 року я
ВОПРОС: В каких Вы условиях находились на следствии? повернувся зі старої армії на свою родіну.
ОТВЕТ: В самых нормальных, претензий к следствию я не имею никаких. При окупації України німцями, при появі на Україні Гетьманщини я розгорнув проти
ВОПРОС: С материалами следствия Вы ознакомлены полностью. В деле имеются Гетьманщини і німців боротьбу, організовуючи населення в партизанській загін по селу Великій
материалы, говорящие за вредительские действия проводимые Вами в бытность директором Кошелівці.
Линовицкой МТС. З цим отрядом я участвовав у боях з гетьманцями і німцями. Після подавлення
ОТВЕТ: Вредительство в МТС я не проводил, но ряд существенных недочетов в работе повстання я разом з партизанами відрядився за так звану нейтральну зону, на якій формувалась
МТС имело место. Это скорее следует отнести за счет халатности с моей стороны. 1-ша Радянська дивізія повстанчеських войск України в последствіі переіменована в 44-ю
Протокол мне прочитан, записан с моих слов верно, в чем и расписываюсь. дивізію імені легендарного героя тов[ариша] Щорса. В цій дивізії я служив добровольцем
ПАРХОМЕНКО займаючи посаду командира батальйону, брав активну участь в боях по розгрому гетьманцев,
ДОПРОСИЛ: німцев, петлюрівців, денікінців і інших контрреволюційних банд. Крім того, я працював в
ПОМ[ОЩНИК] НАЧ[АЛЬНИКА] УНКВД, Ніжинській уездній надзвичайній комісії на посаді комісара розвідки і командира роти. І мені
СТ[АРШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ БАУТИН також пришлось громити контрреволюцію.
Після закінчення гражданської війни на протязі 20-ти років працював на території
ВЕРНО: [підпис] ЕРЕМЧЕНКО Ніжинщини на різних відповідальних радянських і партійних посадах районного масштабу. В
більшості із них на виборних посадах, до 25 червня 1938 р. За увесь термін існування радянської
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.231 – 232. Засвідчена копія. Машинопис. влади я мав одне партпокарання, а саме: в 1919 році я женився і вінчався церковним браком і
за це був виключений із рядів ВКП(б). Після виключення із партії я також активно працював
№ 18 на різних виборних посадах і знову вступив в лави ВКП(б) кандидатом з 1925 року і членом
Заява М. Куськала секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову про методи проведення допитів ВКП(б) з 1926 року. На всіх роботах, які мені доручала партія і радянській уряд я справлявся с
під час розслідування кримінальної справи «червоних партизанів» честю, і [ніяких] зауважень не мав, а навпаки мав поощренія і нагороди за роботу від відомчих
організацій. В останній час я працював на посаді культпропа Ніжинського РК КП(б)У до
20 січня 1939 р. 25 червня 1938 року.
25-го червня 1938 року по невіданим для мене [арештували по невідомим] причинам,
Заява1 навіть не пред’явивши [мені] ордера на арешт. Начальник Ніжинського район[ного] відділу
Многоуважаемий тов[ариш] Хрущов. Я прошу вибачити мені за те, що я вас НКВС [повідомив, що] мене арештовують і сажають в тюрму. Пред’явивши мені звинувачення,
побезпокою в своїх лічних справах, відриваючи вас від ваших безпосередніх обов’язків, що нібито я являюсь активним учасником контрреволюційної повстанческої організації проти
доручених вам Центральним Комітетом Комуністичної партії більшовиків і вождем партії і
72 73
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
радянської влади. Для мене це було як внезапний сніг на голову, зная твердо, що я, кроме писав по контрреволюційній діяльності на себе і на других, але ніяк мене не ображав, не грубив,
преданої роботи на користь рад[янської] влади і партії, ніколи нічого плохого не говорив, і а тілько говорив, що в нас все відомо, і ти пиши, тобі буде краще, а коли ти писать не будеш,
не робив, а, наоборот, уперто боровся з ворогами народу на всіх етапах існування радянської то тебе розстріляють як нерозоблачившегося. Але ж ніяких запитань мені не ставив, ніяких
влади, громив завжди контрреволюцію [очищаючи] і як з рядів партії, так і з радянських органів фактів о моїй контрреволюційній діяльності не доводив, хотя я цього і вимагав, відповідаючи
влади. слідчому, що я ніякої контрреволюції ніколи не робив, а коли у вас є матеріали, то дайте факти в
До дня мого арешту, т[о] е[сть] до 25-го червня 1938 року, я був членом ВКП(б), членом чому ж саме і де виразилася моя контрреволюційна діяльність, на це я одержував відповідь сам
пленума РК КП(б)У і кандидатом в бюро РК КП(б)У. Виключили мене з партії послє моєго пиши, а не напишеш – получиш по задніци.
арешту на підставі доповіді начальника [районного відділення] НКВС тов[ариша] Простоти. Слідчий Манілов на протязі всього десятигодинного допроса, крім слів «бльядь»,
В постанові Ніжинського бюро РККП(б)У зазначено, що був виключен з лав ВКП(б) як «курва», «проститутка», «враг», «фашист», «ідіот» нічого до мене по делу не говорив, а
учасник контрреволюційної повстанческої організації проти радянської влади. Документом для лише виражаючи такі брутальні слова заставляв мене писати самому на себе, і на других о
виключення із лав ВКП(б) з’явилась доповідь тов[ариша] Простоти як члена бюро і начальника контрреволюційній діяльності. Я задав слідчому Манілову запитання: скажитє про що ж
НКВС. Веря авторитету як начальнику НКВС, мене по його інформації виключили з лав ВКП(б). писати, бо я нічого не робив і не знаю, що писати, мені сказали, що ти почни плясати від
Хотя інших аргументів в РК КП(б)У не було. Крапивянського. Як він тебе вербував, як ти вербував, кого з партизанів знаєш, як проводив
Мене зробили ворогом народу, хотя я в дійсності ніколи ні в яких контрреволюційних зльоти партизан. Я зі всією більшовицькою правдивістю, чесністю, настойчивістю відповідав,
організаціях не був, нічого про них не знав і не думав, а наоборот, я активно боровся зі всіма що я нічого не знаю, а мене все таки заставляли написати самому на себе те, чого я не робив. Я
ворожими елементами, і чесно добросовесно виконував дорученую мені партієй роботу. Считав, став говорити, що я могу писати про те, що я робив, то це буде не контрреволюційна діяльність,
що це не що інше як якась ворожа рука подала на мене ложниє матеріали в НКВС, який не а наоборот революційна. Слідчий Манілов мені на це відповідав, що це мені до задніци, до
зробив попередньої провєрки і мене заарештовано. Але я почував себе невинним і вважав, що лампочки. Я знову слідчому запитання, скажіть чому ви мене заставляєте писати про те, чого
органи радянської розвідки всебічно розберуться і негайно буду звільнений, як без підставно я не робив і не хочу ложно показувати, на це я одержував відповідь, що НКВС – орган насілія
арештований. Слідство мені велося з 1-го липня 1938 року при Чернігівському обл[асному] і заставить написати те, що йому потрібно. Я совсім схожу с ума і думаю, як це так, щоб
НКВД. заставити написати не те, що людина робила, а те, що хоче слідчий, хоч звинувачений цього не
Слідувательом по моїй справі був визначений тов[ариш] Манілов. Перших три дня робив. Я сам собі подумав, що це ж перекручення директив партії, що це не що інше, як підрив
слідства мені Манілов робив допит по цілим суткам, відпускаючи лише на обід, а потім на авторитету органів НКВС.
ужин, а весь робочий час як днем так і ніччю я знаходився на допиті. Хотя я і сам був робітником Слідчий відповів, що директиви для вільних громадян, а не для ворогів народу.
уєздной чрезвичайної комісії, сам допитував людей, але таких методів слідства, за умов Я весь час стояв на провідних більшовицьких позиціях і говорив правду. Но за мої
найдемократичнішої в світі конституції, за умов побудованого соціалістичного суспільства, правдивиє показання я дедалі одержував все тяжчі муки, то мене сажали на край стула, то на
яніколи не міг бачити і навіть мислити про такі методи слідства. уголок стула, то заставляли підіймати вгору і на ноги поставили стул, то одержував стусана під
А саме: с перших слів початку слідства, мене слідчий Манілов ображав усякими зуби, то удар по уху, то в груди, від чого я потерял слух лівого уха. Примаючи такі нелюдські
брутальними словами, яких при всякій строгості підходу к ділу культурної людини радянської репресивні заходи, слідчий Манілов вимагав від мене подачи заяви на ім’я начальника НКВС
установи не могло б вам навіть виразить цих брутальних слів не можу, бо це грубість, Єгорова о моєм разоблаченіі про контрреволюційну діяльність.
некультурність, і навіть я б осмілився назвати хуліганством. Але ж все таки необхідно виразити Перед этим я видел в камере несколько человек избитих, які шли на допрос здоровими, а
це в точності так як воно було в дійсності. Допит почався з слів: скажите, враг Куськало, почему оттуда являлись все в синяках, з пробитими головами, з порізаними руками. Меня брав великий
ти став на вражескую путь. Скажите, хто вас завербовал, кого ви завербовали. Я відповів, що жах. Спрашуя почему, на это мне відповідали, що это методи культурного допроса.
я ніколи ні в каких контрреволюційних організаціях ніколи не був і нічого про них не знаю. На 3-й день безпреривного допроса по 24 годин в сутки, де до того я сидел на допросе
У відповідь на мої слова я почув від слідчого громкий стук, трясе по столу і крик з вогласом: 3 суток, я вибився з сил і прийшов в полусумашедшее состояние. Я решил писать следователю все
ти враг…твою мать, блядь, проститутка, фашист, шпигун, курва і тому інше. Далі слідуватель то, что он будет от меня вымагать. На вимогу і применєніє іздевательских методов следователя
говорить: коли в тебе голова перебита, то я тобі перекачаю з задніми в голову. Протягом трьох я вынужден написать на імя начальника облвідділу НКВД заяву, що я хочу розоблачиться, хотя
перших днів слідчий з мене вимагав, щоб я сам на себе писав, що я учасник контрреволюційної разоблачаться було ні в чому, так как я нечего не делал и не про які контрреволюційні організації
повстанської партизанської організації проти радвлади. На це я йому відповідав, що це нічого не знаю.
провокація, що це як то вигадано, нічим не обосноване звинувачення, що я ніколи ні в яких Вимогши от меня это заявленіе следователь мне сказал, вот тепер, твою мать, я з тебе
контрреволюційних організаціях не був і нічого про них не знаю. Після цього не знаю по візьму все, ти роздерешся до самої задніци.
чиєму распоряженію (я думаю по распоряженію начальника 4-го відділу) мене посадили на После подачи заяви я начал писати сам на себе показанія ці правдивиє, что я никогда
10 суточний безправний допрос по 24 години в сутки. Для цього до мене було прикріплено контрреволюцією нікогда не занімался, а наоборот все время твердо боровся за укріплення
слідчих Манілов і Тертель. Слідчі через декілька годин мінялися, а я безперервно сидів на радвлади і партії. Все эти правди, все показания следователь Манилов рвал на куски и бросал
стулі з применєнієм різних методів слідства. Котрі носили іздєвательский, інквізиційний і в ящик и говорил, что ты пиши показания о контрреволюционной деятельности, як тебе
екзекуційний характер. Слідчий Тертель під час свого дежурства увесь час улещував, щоб я завербовав Крапивянский, кого ти вербував з партизан.

74 75
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Я сижу не як людина, а як идиот, сидя на стуле перших 3-е суток по 24 години сидя 16 вересня визивають мене на допрос в 4 години ночі. Коли вже закінчувалася ночна
на безпреривном допросе я ничего не їв і не знав чи мені не полагається, чи мене знищують робота НКВС. Завели мене в кабінет Баутіна, який мені сказав, що я сьогодні тебе вгроблю. Ну
голодом. Слідчий Манілов, підойдя до мене з матюками, сказав ти вже труп, ти вже смердиш я говорю – діло ваше.
як дохла собака. Я на це відповів, що я вже 6 сутки не спавши, і 3-є суток сижу по 24 години Мене завели в крайнюю угловую комнату зачинили, замкнули на ключ, а всіх
в сутки не ївши. На це слідчий Манілов мені відповів, чого ж ти, мать твою так не просиш, і я робітників НКВС випровадили. І начали мене смертельно ізбивать. Слідчий і начальник 4-го
йому у відповідь сказав, що я ніколи в таких обставинах не був, і не знаю, чи мені полагається, відділу Чернігівського облНКВС Баутін. Баутін пішов у більярдну кімнату взяв там кій з-під
чи ні, і попросив у слідчого випить води, він мені подав і я не міг навіть проглотити глотка води, великого більярду наповнений свинцем з товстого кінця. Прийшов у кімнату і став заставляти
так як в дійсності від мене смерділо трупом. І лише тоді слідчий позвав в комендатуру і останні мене, щоб я ліг на пол. Я побачив, що тут мені наступить смерть, і я відповів, що я не ляжу,
7 суток безпреривного допроса мені стали регулярно носити їсти і давати чай, хліб і сахар. Не бо за законом недозволено. Вони схопили мене вдвох із слідчим і почали бити чим попало і
дивлячись на те, що я вже став їсти, але ж провівши при такому іздевательстві я став сходити з як попало. Баутін бив теж з обох рук більярдним києм, який побив до рук, а потім ще в кінець
ума. Мені стало відображатись в мозгах, що на моїй голові велика шапка, що на мене насідають розбитого кия подивився, де був залитий свинець і сказав, через мерзавця пропав кий. Потом
стєни кімнати, що в тій кімнаті, де я сижу появилось стадо мишей, а потім разних хищних звірів бив мене носаками в груди в ребра, в живіт і приговорював, що я ще хочу тобі туди твою мать
і інше. Я почав писати на себе, що тілько прийшло в голову, я сказав, що я завербував декількох попасти в яйця. Но этого йому не удалось. Потім посадили мене біля столу на стул, слідчий сів
партизан. Тих, що вже вперед мене були заарештовані і начал творить то, чого я никогда не на своєму місті з одного боку стола, мене посадили на стул і положили передо мною бумагу.
робив. Написавши ці ложниє показанія, находясь в полуідіотском состояніі, а на останній день «Сідай, – каже Баутін, – так як треба писати». Я сів, тоді слідчий, прізвища, якого я не
допроса в мене пахло трупом от іздевательств і 240 годинного времени неспавши. Я прочитав знаю, фатає мене за голову і нагинає через стіл до стола, а Баутін стоя із-заду став знов бити
багато книг, но нігде не написано, щоб людина могла жити без сна на протяжении 10 суток да мене по спині кулаком, по шиї і перечкою з під стула по голові. Навтішалися уже обидва, стали
ще й при издевательствах. відпочивати, а я сижу і думаю хотя б скоріше поняти, за яку провину мене вбивають. Сижу без
На 10-е сутки часов у 3 ночі слідчий змилувався поставив мені до місця 3 стула і сказав чувств. Слідуватель ще став добивати, взяв лінійку з мідним пружком, і почав знову бити мене
лягти заснути. Я заснув мертвим сном на протяженії години. Потом мене слідчий розбудив по плечах в одне місце разів по 20, а то і більше. Все моє тіло запеклося кров’ю і оквітчалося
і я немного пришов у человеческое чувство и отказался от написаних собственоручно мною в чорно-сині п’ятна, і опухло. Після побою мені сказали виходь і поїдеш в тюрму. Я став
собственных показаний, так як вони ложни, написані за вимогою і знову став на правдивий пригинаться забирать зкинутий з мене пинжак, але нагнутись було не можна, а Баутін говорить
шлях своїх показаній. Тоді на мене почали робити нові наступи, говорячи ніби то я агітував у чого стогнеш твою-мать. Я на це відповів, чай пив так гаряче, в такому ізбитому состояніі я
камері, щоб арестованиє не сознавалися, а в дійсності я сидів, як кажуть в пословице, як тихе приїхав у свою камеру, в яку перед моїм ізбієнієм посадили до мене одного арештованого з
літо. После этого мене визвав до начальника 4 відділу НКВД Кобцев до себе в кабінет і сказав, забинтованою головою, также ізбитого на слідстві. Федора Ніколаєвича Голобородько, який
що якщо я не буду говорить тих показань, що вони вимагають, то мене зачинять в карцер. мені розказав і показав рану в голові, по його словам Баутін вдарив його револьвером по голові,
І на утро мене відрядили з тюрподу облНКВС в тюрму і посадили на 5 суток в карцер, так що Голобородько впав і став безчувственним, вилив на голову графин води, і по словам
а продержали 6 суток. Відсидів я карцер, знову мене привели тюрпод, и тов[ариш] Кобцев мене Голобородько, Баутін сказав, що ми составим акт, що він сам упав і розбив собі голову.
спрашивает, що відбув карцер, я відповів «Да», а за що – не знаю. На це мені товариш Кобцев На третій день після його питки посадили ще, третього избитого чоловіка, до мене в
відповів, що тепер коли ти не будеш говорити о своїй контрреволюційній діяльності, то ти камеру – Прокопа Крапивянського.
примеш такий метод, що будеш день на допросі, а 5 суток в карцері. Ми ідем на твоє фізичне Після такого побою я визвав тюремного фельдшера, який мені змазав йодом і забинтував
знищення, я на це відповів, що я вже жити не хочу. Я жити можу і бажаю чесним чоловіком, а шию. 17 вересня мене знову вечором визвали на допрос к следователю Баутіну, я великою силою
не зрадником врага народа, які мені приклеюють без вини, бо я врагом ніколи не був. сидів на машині, бо від всякого побиття в мене почався нестерпний біль.
2-го вересня 1938 року мене з Чернігова перевели в місто Ніжин в Ніжинську тюрму і Все ж таки я доїхав до слідчого забинтованим. Баутін мене спросив, хто тебе перев’язав,
стали знову мене визивати на допрос 15 – 16 – 17-го вересня 1938 року. я сказав що хвельшер змазав йодом і перев’язав. Баутін матюкнувся і сказав: «Він сволочь», [за
Перших два дні т[о] е[сть] 15-го і 16-го вересня мене допитував слідчий фаміліі те, що] визивав врача. [Він сказав] врача визвать: «Я ему дам сєгодня по тим самим мєстам, без
которого я не знаю, хотя я декілько разів питав як його прізвище, але почув відповідь, що моє права смазивания йодом». Але все таки свого прийому не здійснили, а дали мені очную ставку
прізвище тобі не потрібне. І я тілько можу востановити його прізвище з писаного їм протоколу. з Макянком і Котином і тільки після цього слідчий, фамілії которого я і зараз не знаю, став
Невідомий для мене слідчий, який мене допитував 15 – 16 вересня в місті Ніжині весь час задавати мені вопроси, а я на задані вопроси відповідав, і на другій сторінці протоколу написав,
загрожував мені, що коли я не буду говорить, що я враг народу, то мене будуть смертельно що вже слідство считається закінченим і справа направляється в прокуратуру для направлення
бить (дослівно його слова відобєм легкие, печінки, поламаем ребра). Ці ж слова повторював по підсудністью. Після цього мене 3 місяці ніхто не визивав, з цих 3-х місяців мене держали
і начальник 4 відділу Чернігівського обласного відділу НКВС Баутін. Я же відповів, я увесь 2 місяці в одиничному ізоляторі, а місяць в общій. 29 грудня мене знов перевели з Ніжина в
у вашому роспоряженіі робіть зі мною, що хочете. Коли хочете моєї невинної жертви, то я Черніговскую тюрму, там визвали в НКВД і звільнили, говорячи, що твоя справа производством
помру, але помру з честю більшовика. Тому що я нікогда ніде, ні в яких контрреволюційних прекращена і ти звільнений з-під варти можеш подавати на постанову в лави ВКП(б). Хай тобі
організаціях не участвовав. Мене ніхто не вербував, і я також нікого не вербував і нічого про виплатять за два місяці за прогул.
контрреволюційні організації не знаю. Я на кінець не знаю, де ж логіка, зробить з початку невинну людину врагом народа, а

76 77
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
потім вияснити, що вона ні в чому невинна. Я дуже дякую, що хоть і протомили мене 6 місяців № 19
у тюрмі, а все ж таки розібрались, що я не виновен. Але, я не дякую слідчому Манілову через Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про деякі обставини розслідування
кого я позбавився слуха лівого уха, не дякую Баутіну, котрий на мені побив кий, ізбив мене кримінальної справи «червоних партизанів»
так, що я протягом двох місяців не міг не дихати, не лежати без колик, без мук. А потому
я прошу, тов[ариш] Хрущов, роз’яснити мені, коли це законом дозволено робить над живою 27 березня 1939 р.
людиною і людьми вчинки і ізбієнія. Я наче непогано ізучав Конституцію, в якій говориться о
недоторканності лічності, а до мене Манілов, Баутін не тільки прикладали свої руки, кулаками,
носаками, києм із свинцем молотили і так вибивали з мене ворога народу, котрим я ніколи К ДЕЛУ № 147008
не був, і таких людей, к котрим було рукоприкладаніе не один, а сидя по разним камерам я 1939 г. марта мес[яца]1 27 дня Я, пом[ощник] начальника отделения НКВД УССР
бачив багато. Коли це потрібно я можу вказати стілько, скілько я бачив своїми очима, що до мл[адший] лейтенант Набузов допросил в качестве обвиняемого
слідувателя ішли здоровими, а від нього приходили всі в синяках. Коли я недопонімаю, то 1. Фамилия Баутин
прошу мені роз’яснити, бо я розумію, що при таких методах допиту може бути багато невинних 2. Имя и отчество Яков Кириллович
людей зроблено ворогами. Що не вигідно не партії, не радянській владі. Я считаю, що такі 3. Дата рождения 25 марта 1903 года
методи слідства то тут запроваджувати не честь слідувателі наших уважаемих органів НКВС. А 4. Место рождения с. Нов[о]-Экономическое Красноармейского р[айо]на Сталинской
вороги добравшиєся в радянські органи НКВС, які перекручуючи директиви ЦК нашої партії, обл[асти]
які ганьблять почесне званіє чекиста, які спрямовують огонь не на виявлення дійсних ворогів, 5. Место жительства гор[од] Чернигов, ул[ица]Куйбышева д. 4, кв. 472
а вплутують сюди і чесних преданих більшовиків і підриваючи їх авторитет перед народом. 6. Нац[иональность] и гражд[анство] (подданство) русский гр[ажданст]ва СССР
По-моєму це так повинно бути, що наша задача боротися з дійсними ворогами і не плямувати 7. Паспорт 27 апреля 1936 года 2-м паспортным пунктом Прилуцкого РО НКВД
чесних людей, спрямовувати огонь на вихвасня, дійсних ворогів, а не робити із чесних преданих Черниговской области № 508007 ЧН
людей штучних ворогів. Я хочу сказати за себе, що я готов йти під розстріл за те, що я чесно (когда и каким органом выдан, номер, категор[ия] и место приписки)
віддано працював на користь більшовицької партії, членом котрої я був до дня мого арешту. 8. Род занятий Вр[еменно] Пом[ощник] нач[альника] УНКВД по Черниговской
Я рішуче борюся зі всякими ворожескими елементами на всіх етапах існування радвлади. Я области
ніколи не був, ні в яких інших партіях, не вчаствовав ні в яких опозиціях і групіровках, не мав (место службы и должность)
ніколи взисканій за мою работу. А наоборот мав подяки і навіть нагороди, а мене невинно 9. Социальное происхождение из крестьян бедняков
протримали 6 місяців у тюрмі. Я в тюрму ішов здоровим для служби в рядах червоної армії в (род занятий родителей и их имущественное положение)
мирное время. А вийшов з тюрми інвалідом, глухим на ліве ухо, болю серця, льогких, біллю 10. Социальное положение (род занятий и имущественное положение)
спиного мозга, нервовое розстройство, а взагалі в тяжкому состоянії здоров’я. Мені потрібно а) до революции на иждив[ении] родителей до 1916 года. С 1916 до 1917 гг. работал
працювати, а я хворий. Невинно ображений, виключен з лав ВКП(б), за яку то невідому для мене на шахте.
контрреволюційну організацію, в которій я ніколи не був і нічого про неї не чув, не знаю. Так же б) после революции служащий
я нічого не знаю і про контрреволюційні дії Миколи Крапивянського, а в зв’язках з которим мене 11. Состав семьи женат, жена Баутина Евдокия Гавриловна, 1906 года рожд[ения] –
звинувачували. Я ще раз підтверджую, що я всі роки існування радвлади і нашої Комуністичної домохозяйка,
партії більшовиків, я чесно добросовєстно виконував всю дорученую мені роботу, невпинно (близкие родственники, их имена, фамилии, адреса и род занятий)
боровся з контрреволюцією, а за всі роки існування радянської влади я не мав ніяких замічаній. сын Леонид Яковлевич, 14 лет, учащийся, сын Владимир Яковлевич, 12 лет, учащийся.
А тому я прошу розібрать мою заяву, викликати мене лічно до себе. Для лічної бесіди по дуже Проживают в гор[оде] Чернигове ул. Куйбышева № 44, кв. 73
важливому політичному питанню, так як я всьо в заяві ізложити не змог, а також дати вказівки 12. Образование (общее, специальное) низшее
РККП(б)У и обкому КП(б)У на скоріший розгляд моєї заяви і востановити мене в рядах ВКП(б) 13. Партийность (в прошлом и настоящем) быв[ший] член КП(б)У с 1927 года.
так как я виключен безневинно. Прошу виділити партійну комісію, яка б у вповній обстановці 14. Каким репрессиям подвергался: судимость, арест и др[угое] (когда, каким органом
розслідувала справу по питанню перекручення директив партії і радянських законів. Про хід и за что)
руху наданої мною заяви прошу сповістити по адресу: місто Ніжин Чернігівської області, а) до революции не судился.
Шевченківської уліце, дом № 6 Моисей Куськало. б) после революции не судился.
15. Какие имеет награды (ордена, грамоты, оружие и др[угое]) при Сов[етской]
власти
ГДА СБ України, ф. 5, спр.67989, т. 1, арк.73 – 91 зв. Оригінал. Рукопис. награжден знаком почетного чекиста в 1934 году и боев[ым] оружием [нерозбірливо].
16. Категория воинского учета запаса и где состоит на учете раб[отник] УГБ.
______________ 17. Служба в Красной армии (Кр[асной] гвардии, в партизан[ских] отрядах), когда, в
1. Текст подано мовою оригіналу. качество кого

78 79
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
с 1918 по 1920 год служил в РККА рядовым № 20
18. Служба в белых и др[угих] к[онтр]р[еволюционных] армиях (когда, в качестве кого Витяг із протоколу допиту А. Єгорова про фальсифікації кримінальних справ у
не служил. 1937 – 1938 рр.
19. Участие в бандах, к[онтр]р[еволюционных] организациях и восстаниях не
принимал. 28 березня 1939 р.
20. Сведения об общественно-политической деятельности Секретарь парткома УГБ
УНКВД Черниговской области. С сентября 1938 г. по январь м[еся]ц 1939 года. ВОПРОС: Вражескую работу вы проводили в Черниговском УНКВД?
Показания обвиняемого Баутина Якова Кирилловича от 27 марта 1939 г. ОТВЕТ: За время своей работы в должности начальника Облуправления я проводил
ВОПРОС: Материалами следствия Вы изобличены в создании фиктивных дел, вражескую работу по установке бывшего Наркома Успенского.
проведении необоснованных арестов и применении неправильных методов ведения следствия ВОПРОС: Какую вражескую работу вы провели?
т[о] е[сть] в преступлениях предусм[отренных] ст. 206-17 п. «8» УК УССР. ОТВЕТ: В основном фальсифицировали следственные дела и проводил необоснованные
Признаете ли Вы себя виновным в этом? аресты населения.
ОТВЕТ: Я признаю себя виновным в том, что в 1938 году при проведении следствия по ВОПРОС: Укажите персонально, кто фальсифицировал следственные дела?
линии быв[ших] красных партизан допустил грубые ошибки. ОТВЕТ: Под моим непосредственным руководством фальсифицировали дела
После получения ориентировки из НКВД УССР от быв[шего] вражеского руководства за АЛЕКСАНДРОВИЧ – нач[альник] 3 отдела УНКВД, ЛЕЩИНСКИЙ нач[альник] отделения
подписью Успенского о наличии контрреволюционных формирований среди красных партизан, 3 Отдела, БАУТИН – бывш[ий] нач[альник] Нежинского РО НКВД, ГРОМОВЕНКО1 –
быв[ший] нач[альник] НКВД Егоров, впоследствии арестованный как враг народа, дал задание работающий в настоящее время нач[альником] 3 Отдела НКВД УССР.
периферии составить – списки на всех быв[ших] красных партизан по Черниговской области, а на ВОПРОС: Вы им давали прямые установки на фальсификацию следственных дел?
имеющих компрометирующий материала – представить в УНКВД для просмотра. В результате ОТВЕТ: Не было никакой необходимости давать прямые установки на фальсификацию
следствия нами было направлено на вскрытие контрреволюционных формирований из числа следственных дел, т[ак] к[ак] в этом они проявляли свою инициативу. Кроме этого, мои
уже арестованных и дополнительно проведенных арестов в соответствии с ориентировкой и установки, которые я давал по следственной работе, направляли на фальсификацию.
имевшимися показаниями. Я в то время работал (в июне – июле) около месяца начальником ВОПРОС: Какие же установки вы давали по следственной работе?
4-го отдела УГБ НКВД УССР. ОТВЕТ: По следственной работе я давал вражеские установки.
По указанюю Егорова руководство по проведению следдел на быв[ших] красных ВОПРОС: В чем заключались вами вражеские установки?
партизан было сосредоточено в 4-м отделе, который я возглавлял, хотя основания к аресту ОТВЕТ: При получении от Успенского лимитов на арест 2 300 чел[овек], которые
быв[ших] красных партизан были на всех, однако в результате поголовного отказа арестованных должны были быть осуждены по 1 категории, мной было созвано оперативное совещание
от своих показаний часть из них была освобождена. начальников отделов УНКВД, ГО и РО НКВД, на котором я дал установку производить
ВОПРОС: Следствием установлено, что Вы при получении из районов справки на аресты лиц, состоящих по учетам, с бывшим прошлым и подозреваемых в причастности к
б[ывших] красных партизан при отсутствии компрометирующих материалов санкционировали контрреволюционным формированиям. Этого уже было вполне достаточно, чтобы следствие
их арест. Признаете ли Вы это? направить по неправильному пути, что в результате и получилось. Был оговорен ряд людей, и,
ОТВЕТ: Нет, я таких случаев не помню. несмотря на это, я давал санкцию на их арест.
[підпис] Для проведения вражеской деятельности было большое поле деятельности
Допрос прерван. через созданные межрайонные оперативные группы, которым было представлено право
Записанно с моих слов правильно и протокол мною прочитан. проводить, по их усмотрению, аресты, вести упрощенный метод следствия с таким
[підпис] расчетом, чтобы большинство своих дел направлять на Тройку. В результате бесконтрольной
ДОПРОСИЛ: ПОМ[ОЩНИК] работы межрайонных оперативных групп, проводились аресты лиц, на которых вообще не
НАЧ]АЛЬНИКА] ОТДЕЛЕНИЯ НКВД располагали какими бы то ни было компрометирующими материалами. В особенности это
УССР МЛАДШИЙ ЛЕЙТЕНАНТ было по Нежинскому и Носовскому РО НКВД. Физические меры воздействия к арестованным
Г[ОСУДАРСТВЕННОЙ] безусловно, применялись. Во всех вышеизложенных нарушениях революционной законности
Б[ЕЗОПАСНОСТИ] [підпис] ,для меня было известно, поскольку это не шло в разрез данных установок Успенским, мной
реальных мер к прекращению нарушений революционной законности не применялось.
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.33 – 34 зв. Оригінал. Рукопис на типографському ВОПРОС: Какие были сфальсифицированы контрреволюционные организации?
бланку. ОТВЕТ: Получая ориентировки от Успенского, о якобы вскрытых Наркоматом
_____________ контрреволюционных повстанческих организациях, эти ориентировки Успенского я переносил
1. У цьому документі курсивом поданий друкований текст протоколу допиту із анкетними даними. в аппарат Облуправления и требовал от начальников отделов, чтобы и по Черниговской области
2. Так у тексті.
вскрыть крупные контрреволюционные формирования. Для этого я дал указания начальникам
3. Так у тексті.

80 81
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
отделов примерно такие: «Необходимо вскрывать организованную контрреволюцию, но с таким показания.
расчетом, чтобы 10 – 15 человек руководителей охватывали всю массу арестованных своими Из вопроса следователя и представленного мне постановления видно, что я в бытность
показаниями». Этого было вполне достаточно, чтобы делать подлоги в целях достижения начальником IV отдела УНКВД по Черниговской области с второй половины мая м[еся]ца по
создания крупных контрреволюционных организаций. октябрь м[еся]ц 1938 г. совместно с разоблаченным органами НКВД врагом народа быв[шим]
Таким образом, была сфальсифицирована «контрреволюционная повстанческая начальником УНКВД Егоровым создавал фиктивные дела, проводил неправильно следствие
организация». Примерно так: в мае 1938 г. на одном из совещаний Успенский сказал, что и необоснованные аресты. Судя по имевшимся в отделе делам, это должно относиться к
на Украине вскрывается всеукраинский центр партизан, во главе которого ДУБОВОЙ, делу на бывших красных партизан, находившимся в производстве Нежинского Райотделения
ЯКОВЕНКО и БАЧИНСКИЙ проводят большую к[онтр]р[еволюционную] деятельность НКВД, к коему имел отношение IV отдел я как начальник такового, т[ак] к[ак] дело велось
среди бывших красных партизан. Деятельность эта якобы заключалась в том, что создавали под наблюдением IV отдела. Все материалы были сосредоточены в первом отделении у
повстанческие ячейки, для этого велась активная вербовка для вооруженного восстания в н[ачальни]ка отделения Кобцева. Он же вел все учеты и отчетность.
случае интервенции и якобы эти повстанческие организации разными окольными путями Дело по группе бывших красных партизан возникло при следующих обстоятельствах. В
получают большое количество оружия и создают склады. Все это Успенским было сказано так, марте или апреле м[еся]це 1938 года Особым отделом Черниговского УНКВД по распоряжению
что для меня было понятно, что нужно громить бывших красных партизан. По возвращению из Широкого был арестован в с. Веркиевке Нежинского района б[ывший] красный партизан Фурса
Наркомата, я узнал, что в Нежинском РО НКВД есть арестованные бывшие красные партизаны, Павел, в прошлом эсер, орденоносец, проходил по агентурному делу Нежинского Райотделения
какое им предъявлялось обвинение, я не помню, но я немедленно дал указание допрашивать НКВД «Обиженные». Отношения к его аресту ни я, как начальник Нежинского райотделения
этих партизан о том, что они являются участниками к[онтр]р[еволюционной] повстанческой в то время, ни райотделение в целом, никакого не имело. Впоследствии О[собый] О[тдел]
партизанской организации. Через несколько дней от этих же партизан были взяты «показания», получил от Фурсы показания о принадлежности его к к[онтр]р[еволюционной] повстанческой
что в Черниговской области существует разветвленная к[онтр]р[еволюционная] повстанческая организации существующей среди быв[ших] красных партизан. Как показал Фурса, он был
организация из бывших красных партизан. завербован Крапивянским Николаем Григорьевичем, быв[шим] руководителем красных
После того, как были получены такие показания, я дал задание БАУТИНУ провести партизан на Черниговщине. УНКВД по этому вопросу послало информацию в Центр (в
операцию по бывшим красным партизанам и немедленно провести аресты проходящих по Киев). В IV отделе облуправления находился арестованный Кулиш, который также быв[ший]
показаниям, а также и тех партизан, на которых есть какие-либо компрометирующие материалы. руководитель партизан на Конотопщине, Городнянщине, который показал о существовании на
А если вообще нет компрометирующих материалов, но он подозревается в принадлежности Черниговщине областного повстанческого центра среди быв[ших] партизан. Тоже подтвердил и
к повстанческой организации, также арестовывать. Все мои указания БАУТИН выполнял обв[иняемый] Ка[лита]. Следствие вел нач[альник] отдел[ения] IV отдела Кобцев.
без каких-либо сопротивлений с его стороны. Все нарушения ревзаконности БАУТИНЫМ в Со второй половины мая 1938 г., когда я уже работал н[ачальни]ком IV отдела, в
следственной работе по делам партизан я знал, но мер к устранению никаких не предпринимал. конце мая или начале июня месяца из НКВД УССР за личной подписью наркома прибыла
подробная ориентировка с приложением обширной докладной записки в Москве о вскрытом
ВЕРНО: СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ на Украине широко разветвленном повстанческом подполье среди быв[ших] красных партизан,
СЛЕД[СТВЕННОЙ] ЧАСТИ УГБ НКВД УССР2 существовании областных центров на местах. К ориентировке прилагалась дислокация
МЛ[АДШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ нахождения повстанческих формирований и с указанием, что на Черниговщине существует
ГОС[УДАРСТВЕННОЙ] БЕЗОПАСНОСТИ «повстанческая армия нежинских партизан», руководимая Крапивянским, который уже был
[підпис] ЛАБУЗОВ арестован в Киеве и давал показания. В ориентировке указывалось, что ЦК КП(б)У по этому
вопросу разослало обкомам соответствующие указания, где следует ознакомиться, предлагалось
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.60 – 65. Засвідчена копія. Машинопис. приступить к проверкам и учетам районных партизанских комиссий, красных партизан:
______________ а) проводящих активную антисоветскую деятельность в этой области на Черниговщине.
1. Громовенко Євгеній Федорович (1910–?) – із 05.01.1937 р. – помічник начальника 3 відділення
Запорізького МВ УНКВС по Дніпропетровській обл. Із 01.09.1937 р. – начальник відділення 3 відділу НКВС УРСР. Із б) партизан Покиньбороду Сергея, Горанина, Семенец арестовать приступить к
20.04.1938 р. – заступник начальника 3 відділу УНКВС по Чернігівській обл. Із 09.1938 р. – начальник развороту. Следствию дополнение к имевшимся показаниям от Фурсы, Кулиша, Горанина,
5 відділу 1 УНКВС УРСР. Із 31.12.1938 р. – начальник 3 відділу НКВС УРСР. Звільнений у 1940 р. Покиньборода дали развернутые показания о существовании к[онтр]р[еволюционного]
2. На документі є печатка. подполья среди быв[ших] красных партизан. Быв[ший] начальник УНКВД Егоров предал
этому исключительно серьезное значение, немедленно ориентировал, кажется, оперативное
№ 21
совещание. Затем предложил снять всех проходящих по показаниям для разворота следствия.
Власноручні свідчення Я. Баутіна про обставини фальсифікації кримінальної справи
Так как большинство, т[о] е[сть] в основном по показаниям проходили по Нежинскому
«червоних партизанів»
району, Райотделению было предложено представить подробные установочные данные
на проходивших по делу руководителей повстанкомов и сделать вместе с установочными
29 – 31 березня 1939 р.
данными имеющиеся компрометирующие материалы. Что было и сделано. IV-м отделом
по получении этих материалов были составлены справки (справки составлял Кобцев), на
По существу предъявленного мне обвинения по ст. 206-17 «б» УК УССР даю следующие
82 83
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
справках я подписал согласие. Егоров санкционировал аресты, после чего району было дано для проверки имеющихся на местах материалов, учетов, заведении учетов и представлении
указание о производстве операции. Таким образом, одновременно было арестовано 13 человек веских компрометирующих материалов в УНКВД, на разрешение УНКВД было и проделано
Нежинским РО НКВД. На это дело в Управлении смотрели как на весьма перспективное, уже по области. Все учеты концентрировались в IV отделе. Мне лично было предложено написать
подтвержденное и показаниями, и в центре. В процессе ведения следствия, точно не помню, ориентировку в райотделения, конспект вопросов я записал с его слов, по проверке парткомиссии
кажется, май – июнь м[еся]ц, Егоров мобилизировал работников областного управления, и созданию учетов. Одну директиву писал Кобцев, подписана она Синицыным и мною. В
после тщательного инструктажа по двум делам «партизаны» и «леспромхоз» направил их в соответствии с указаниями, из районов прислали списки и некоторые справки на рассмотрение.
районы для проверки всех учетов по этим объектам, создания учетов и определения наличия Санкции на арест по материалам очень часто давались в то время, когда материалы не доходили
материалов. Возвратившиеся из командировки отчетчики, дав на местах установки и проверив до отдела. По материалам, всего по 56 районам, было дано до 80 санкций. За какое время – не могу
учеты, привезли часть материалов. Учеты сосредотачивались в IV и III отделе по делам. точно сказать (за 1937 и 1938 гг.). В одиночном порядке группа имелась только на Нежинщине,
Работники предъявили непосредственно ему [Егорову] материалы по делам и а остальные совершенно не увязывались с основным делом и их не увязывали. Основания
санкции на аресты по материалам. В числе арестованных оказались и орденоносцы, чего не для доли сомнения были и представлялись районами, по их ходатайству. Что же касается
было отражено в справках, т[ак] к[ак] в отделе, а по всей вероятности и районном отделении, отчетности, докладных записок, которые посылались в Киев, здесь произошла неразбериха и я
не знали их как орденоносцев. В процессе следствия наличие а[нти]с[оветских] настроений не могу сейчас дать следствию много отчета откуда взялась цифра 224 арестованных. Вероятно,
среди быв[ших] партизан подтверждалось показаниями обвиняемых: Пархоменко, Фесюн П., включены данные групп, ликвидируемых ранее имеющих к этому отношения Городнянщины
Нагорный и другие. Будучи в командировке в Нежине кажется в июне м[еся]це, заинтересовался или неправильно сообщали оперативные группы. Хотя я докладных записок не составлял, но
делом. Следствием по этому делу тогда на месяц руководил Качановский и Простота. Я я отдельные из них подписывал. В этом я виновный, будучи слишком доверчивым к аппарату.
столкнулся с фактом применения методов физического воздействия к обвиняемому по делу Но об этом прекрасно знал б[ывший] нач[альник] УНКВД Егоров, у которого были все данные
Максимцу. Через него же уяснив обстоятельства, в тот же день выехал в Чернигов и доложил спецотделения и групп, который подписывал все докладные записки.
Егорову, как начальнику управления, настаивал немедленно реагировать. На место был выслан Вот таким образом обстоял вопрос с делами б[ывших] красных партизан. Создавая
особоуполномоченный Арбутский, провевший там следствие по этому вопросу. В результате по ним учеты по области, я не видел в этом ничего преступного т[ак] к[ак] в системе органов
опергруппа была распущена, на место выезжал пом[ощник] нач[альника] УНКВД Коломойцев, НКВД всегда был объект по обслуживанию «б[ывших] партизан». Какую цель преследовал
нач[альник] РО Простота с работы снят. Уполномоченный Васильев с работы снят. Помощник Егоров в этом отношении – я не знаю. В декабре м[еся]це [19]38 г. в Райотделении Нежина
оперуполномоченный Кесарев арестован на 15 суток, о Кагановском сделаны материалы по были просмотрены следдела б[ывших] крас[ных] партизан. Хотя по ним было заключение
области специально по этому вопросу был разослан приказ. прокурора, о привлечении к судебной ответственности. После совместного опроса с комиссией
В сентябре м[еся]це дела следствием были закончены с указанием направить на Особое заключенных некоторые были освобождены с прекращением дел по ст. 197 часть 2 УК УССР.
Совещание. Дела были просмотрены специальной комиссией УНКВД под председательством 31.III. 1939 г. [підпис]
Синицына, а затем приняты Александровичем и отправлены в Москву для доклада на Особое
Совещание. С арестованными работы никакой не велось, конспирация не соблюдалась, почти все После обследования состояния следственных дел по Управлению комиссией наркомата
оказались в одной камере. Среди поголовного большинства арестованных всех отделов прошла НКВД УССР УНКВД была получена за подписью замнаркома по делам, где касалось и по
волна отказов своих показаний. Так как в делах имелись в большинстве случаев показания только делам на быв[ших] крас[ных] партизан с указанием, что некоторые работники при проведении
обвиняемых, дела в судебные инстанции направлять нельзя было. Что подтвердила комиссия из следствия относились к работе недобросовестно, что граничит с антипартийными и
наркомата, специально проверявшая все следственные дела управления. Совместно с нею была античекистскими проступкам, указав [список] лиц.
договоренность, и часть обвиняемых была освобождена с прекращением дел в порядке ст. 197 31.III. 1939 г.
часть 2 УК УССР. Хотя заключение райпрокурором было о направлении некоторых дел в суд. [підпис]
Следовательно в этой части моя вина заключается в том, что я, будучи молодым
начальником отдела, не разобравшись как следует в обстановке, допустил аресты группы ГДА СБ України, ф. 5, спр. 67989, т. 1, арк. 36 – 39. Оригінал. Рукопис.
лиц из числа быв[ших] красных партизан, проходивших по показаниям, когда можно было
ограничится отдельными [арестами] из них. Однако никакой вражеской деятельности,
заключающейся в создании фиктивного дела, применении незаконных методов при ведении № 22
следствия и проведении необоснованных арестов я не проводил. В чем не могу признать Протокол допиту Я. Баутіна про його роботу на посаді начальника Ніжинського
себя и виновным. Против незаконных методов я протестовал и предупредил дальнейшее их районного відділу НКВС УРСР
применение. Аресты проводились только по соответствующим справкам. Дело к фиктивному
отнести нельзя, имелись аг[ентурные] дела, показания, указания центра, ориентировка от 28.05. 4 квітня 1939 р.
[19]38 г. Как возникли учеты по быв[шим] партизанам? В этом инициатива была целиком со
стороны Егорова и заключалась она в следующем. Допрос начат в 21 час.
Егоровым были специально посланы в район, вернее 56 районов области, работники, ВОПРОС: Когда и в какой должности Вы работали в Нежинском районе Чернигов-

84 85
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
ской области? [19]36 гг. Назвал около 12 человек, им лично завербованных, и человек 7, известных участников
ОТВЕТ: С июня 1937 года по 17-е мая 1938 года я работал в Нежинском райотделении организации. К Куськало извращенных методов допроса не применяли, он сам написал
НКВД Черниговской области в должности начальника райотделения НКВД. подробные показания, от которых впоследствии отказался.
ВОПРОС: На какую работу Вы получили выдвижение после этого? Аналогичные показания дали Нагорный, Пархоменко.
ОТВЕТ: С 17-го мая 1938 года я был выдвинут на работу в Черниговское Областное Фесюн Павел, Скрипка Федор признали лишь свое участие в антисоветской
управление НКВД на должность начальника 4-го отдела УНКВД и в этой должности работал организации. Фесюн Павел показал, что завербовал, кажется, Пархоменко, а кем завербован
до октября месяца 1938 года. был Скрипка – я не помню.
ВОПРОС: Следствием установлено, что в период вашей работы в УНКВД Черниговской ВОПРОС: Вы утверждаете, что к арестованному Вами б[ывшему] красному партизану
области в должности начальника 4-го отдела с мая м[еся]ца 1938 г. Вы вместе с врагом народа Куськало извращенных методов допроса не применял. Это верно?
Егоровым проводили враждебную работу, которая была направлена на искусственное создание ОТВЕТ: Да, я говорю правду.
в области антисоветской военно-повстанческой организации из числа красных партизан, т[о] ВОПРОС: Когда Вы были в Нежинском РО НКВД в период вашей работы Нач[альником]
е[сть] так называемой «Новой линии». Признаете Вы это?». 4 отдела НКВД?
ОТВЕТ: Нет, не признаю. ОТВЕТ: В сентябре месяце 1938 года я был командирован Егоровым в Нежин в помощь
ВОПРОС: Проводя вражескую работу, вместе с Егоровым производили необоснованные райотделению для окончания следственных дел.
аресты руководящего состава из быв[ших] красных партизан? ВОПРОС: Сколько было следственных дел по б[ывшим] красным партизанам в
ОТВЕТ: Аресты производились на основании показаний и материалов. Необоснованных Нежине?
арестов по красным партизанам не было. ОТВЕТ: Дел 18–20.
ВОПРОС: Вы говорите неправду. Вместе с врагом народа Егоровым, Вы производили ВОПРОС: Лично Вы к арестованным применяли методы извращенных допросов в
необоснованные аресты красных партизан, в частности Вами были арестованы – быв[шие] частности к необоснованно вами арестованных б[ывших] красных партизан?
красные партизаны – орденоносцы: Фесюн Василий Васильевич, Нагорный Алексей ОТВЕТ: Нет, ни к одному человеку.
Дорофеевич, Пархоменко Родион Анисимович и др[угие], которые не были причастны к какой- ВОПРОС: К Куськало тоже не применяли.
либо контрреволюционной деятельности, и в последствии, как необоснованно арестованные, ОТВЕТ: Нет.
были освобождены. Требую говорить правду. ВОПРОС: Вы Куськало в Нежинской тюрьме перед своим отъездом в Чернигов
ОТВЕТ: Все эти лица были арестованы на основании имевшихся показаний, что давало допрашивали?
повод к их аресту. О том, что они были орденоносцы, за исключением Пархоменко, я лично не ОТВЕТ: Я его не допрашивал, а делал очную ставку с арестованным Гораниным,
знал. Инициатором освобождения этих людей был также я в декабре м[еся]це 1938 года. который изобличал Куськало как участника организации, с которой он имел организационные
ВОПРОС: Следствием установлено, что Вы вместе с врагом народа проводили связи. Куськало, отказавшись от своих показаний на очной ставке, участие свое в организации
необоснованные аресты красных партизан по Черниговской области. В частности по не подтвердил.
Нежинскому району, где Вы ранее работали Вами необоснованно были арестованы из числа ВОПРОС: После очной ставки Куськало вы допрашивали?
быв[ших] красных партизан: Куськало Моисей, Баклан Иван, Моисеенко Кирилл, Скрипка ОТВЕТ: Нет. После очной ставки Куськало я лично не допрашивал.
Федор и др[угие]. Вторично требую рассказать правдиво по существу вопроса. ВОПРОС: А перед своим отъездом из Нежина 16 – 17 сентября Куськало допрашивали?
ОТВЕТ: Основания к аресту и этих людей также были. Имелись показания обвиняемых ОТВЕТ: Нет, не допрашивал.
и агентурные материалы. ВОПРОС: Вы говорите неправду. Выполняя вражеские указания Егорова, ведя
На Куськало дали показания о его активном участии в военно-повстанческой следствие преднамеренно на создание военно-повстанческой партизанской организации. С
организации Крапивянский Н.Г., Горанин – на него же были показания о причастности его с 16 сентября на 17-е сентября 1938 года Вы Куськало допрашивали в Нежинской тюрьме и
1930 года к СВУ, кроме того, был агентурный материал о связях его с троцкистом Каверниным. пытались физически заставить его сознаться. Признаете это?
На Макиенко и Баклана были показания Горанина и Калиты. На Скрипку были ОТВЕТ: Я повторяю, что кроме производства очной ставки, я Куськало не допрашивал
показания Калиты, Горанина, Нагорного. и извращенных методов допроса к нему не применял. Допрос прерван в 1 час 5 апреля.
ВОПРОС: Вы производили аресты красных партизан по проведенным правдивым Записанное с моих слов правильно, протокол мною прочитан в чем и расписываюсь
показаниям? [підпис]
ОТВЕТ: Да, я лично верил этим показаниям.
ВОПРОС: Арестованные Вами красные партизаны Куськало и др[угие] на следствии ДОПРОСИЛ: ПОМ[ОЩНИК] НАЧ[АЛЬНИКА]
давали показания? ОТДЕЛЕНИЯ НКВД УССР МЛАДШИЙ ЛЕЙТЕНАНТ
ОТВЕТ: В большинстве арестованные красные партизаны на следствии сознались ГОСУД[АРСТВЕННОЙ] БЕЗОП[АСНОСТИ] [підпис]
и дали показания. В частности арестованный Куськало дал развернутые собственноручные
показания на 60 листах о участии в военно-повстанческой партизанской организации с 1935 – ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.40 – 42. Оригінал. Рукопис.

86 87
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
№ 23 1938 года вы вместе с Егоровым сообщали о результатах операции по красным партизанам
Протокол допиту Я. Баутіна про деякі обставини розслідування кримінальної справи (зачитывается записка от 10 июня 1938 г.), указывая, что Вы эту работу начали до получения
«червоних партизанів» ориентировки.
Требую правдивых показаний.
14 квітня 1939 р. ОТВЕТ: Фальсификацией дела военно-повстанческой партизанской организации я не
занимался.
Допрос начат в 10 часов 15 м[инут] Сообщение мне зачитанное было послано после моей гостевой работы в области,
Окончен в 16 часов когда я не мог еще разобраться с имевшимися материалами. Отчетности по этому делу сам
я не составлял. Возможно, указанное количество проходящих по показаниям 204, из них 19
ВОПРОС: Создавая фиктивную военно-повстанческую партизанскую организацию, руководителей и было в действительности, однако арестованных 122 человека, из них 12
Вы вместе с врагом народа Егоровым проводили необоснованные аресты красных партизан. В руководителей, в то время не было и эти сведения не соответствуют действительности. К этому
частности по Нежинскому РО НКВД Вами вместе с Егоровым была необоснованно арестована времени ориентировочно по делу партизан до операции по Нежину было арестовано человек
группа красных партизан: Фесюн, Баклан, Куськало, Скрипка, Пархоменко, Нагорный и 15. К количеству 122 арестованных по делу, вероятно, были отнесены ранее репрессированные
др[угие]. Признаете это? лица на Черниговщине, начиная с 1937 года.
ОТВЕТ: Нет, не признаю. Во второй половине мая 1938 года приняв дела 4-го отдела ВОПРОС: После этого, продолжая необоснованные аресты красных партизан,
УНКВД я ознакомился с имевшимися материалами о наличии антисоветского подполья среди Вы вместе с Егоровым представляли данные об искусственно фальсифицированной Вами
быв[ших] красных партизан, которыми располагал 4-й отдел еще с марта м[еся]ца 1938 года. «антисоветской военно-повстанческой партизанской организации?».
Были показания Фурсы, Кулеша, Калиты, Горанина. ОТВЕТ: Было представлено 2 или 3 докладных записки. Сведения о количестве
В конце мая или начале июня м[еся]ца была получена ориентировка УССР с арестованных собирались по телефону по районам области, которые оказались впоследствии
ориентацией наличия антисоветского подполья среди бывших красных партизан с указанием неправильными.
ареста активных участников этого подполья Покиньбороды, Горанина и др[угих]. Ориентировка ВОПРОС: Сколько по УНКВД Черниговской области Вами и Егоровым было арестовано
Егоровым была направлена мне как нач[альнику] отдела с предложением снять как активных в действительности красных партизан?
участников, проходивших по показаниям, имевшимся в УНКВД, и указанных в ориентировке ОТВЕТ: По-моему, приблизительно за все время моей работы в УНКВД с мая по август
несколько человек. После составления справок на арест проходящих и утверждения ареста м[еся]ц 1938 года из числа красных партизан было арестовано по санкции до 30 человек.
Егоровым, начальнику райотделения по линии 4-го отдела было дано указание о производстве ВОПРОС: Вам зачитывается докладная записка по делу «Партизаны» от 15 июля
арестов: Фесюна, Баклана, Скрипки, Нагорного и др[угих] всего в количестве до 11 человек. 1938 года, в которой указано, что по делу «антисоветской военно-повстанческой партизанской
Указание об аресте было дано одновременно. организации на Черниговщине по состоянию на 15 июля 1938 года арестовано участников
В декабре 1938 года эти лица были освобождены из-под стражи вследствие поголовного организации – 227 человек, в том числе руководителей – 29». Документами установлено, что Вы
отказа от своих показаний. При таком создавшемся положении дел было решено арестованных вместе с врагом народа Егоровым, производя необоснованные аресты, искусственно создавали
из числа быв[ших] партизан, вышеуказанных – освободить. эту организацию.
ВОПРОС: Все дела на арестованную одновременно группу красных партизан по ОТВЕТ: Я признаю, что цифра арестованных, отраженная в докладной записке, не
Нежину были фиктивные? верна, т[ак] к[ак] районы ввели в заблуждение областной аппарат вероятно включив данные
ОТВЕТ: Дела не были фиктивные, это подтверждалось наличием имевшихся показаний, по ранее ликвидированным делам. Я этим материалам верил. Впоследствии выяснилось, что
ориентировкой Центра, а также агентурными делами. этого не было. Проведением необоснованных арестов красных партизан, извращенных методов
Вопрос: Вы признали, что Вам было предложено арестовать Покиньбороду, Горанина. допросов, фальсифицированием следственных дел я не занимался.
Следствием установлено, что Егоровым и Вами эти лица были ранее арестованы. В частности ВОПРОС: Вы говорите неправду. Наряду с представлением дутых данных о
Горанин был арестован Вами в Нежине по другому делу? численности такой организации вы лично фальсифицировали показания арестованных из числа
ОТВЕТ: Горанин действительно был арестован в Нежине в марте или апреле месяце красных партизан – Баклана, Фесюна, применяли недопустимо извращенные методы допросов
1938 года по обвинению в участии в националистической антисоветской организации, в чем и к необоснованно арестованному красному партизану Куськало. Требую правдивых показаний?
сознался тогда же он давал показания о причастности его к антисоветскому подполью среди ОТВЕТ: Допросов указанных арестованными я не видел, кроме присутствия на очной
бывших партизан. ставке между обвиняемыми указанными и другими на основании имевшихся показаний.
ВОПРОС: Признаете ли вы, что проявляли инициативу в создании фиктивного дела Куськало арест вполне был обоснован Нежинским РО НКВД. Помимо очной ставки допроса
военно-повстанческой партизанской организации? Куськало не производил. Куськало допрашивали б[ывший] нач[альник] Нежинского РО НКВД
ОТВЕТ: Никакого фиктивного дела не было. Простота, какие на него имели материалы – я уже показывал. Все эти лица освобождены в
ВОПРОС: Вы лжете, пытаясь скрыть свою вражескую деятельность. В фальсификации декабре месяце 1938 года.
этого дела Вы изобличены. На полученную вражескую ориентировку Успенского – 10 июня ВОПРОС: При освобождении необоснованно арестованных и содержащихся в

88 89
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
заключении красных партизан вы заявляли им, чтобы о применяемых Вами методах допроса № 25
они нигде не говорили, так все равно не поверят и не докажут? Акт огляду агентурної справи «Обиженные»
ОТВЕТ: Таких заявлений я никому из освобожденных красных партизан не давал. 19 травня 1939 р.
Допрос прерван. Записано с моих слов правильно и протокол мною прочитан Гор[од] Чернигов.
[підпис]
ДОПРОСИЛ: ПОМ[ОЩНИК] Мы, нижеподписавшиеся сотрудники Черниговского Областного Управления
НАЧ[АЛЬНИКА] ОТДЕЛЕНИЯ НКВД УССР НКВД, начальник отделения мл[адший] лейтенант госбезопасности РУСАКОВ, ст[арший]
МЛАДШИЙ ЛЕЙТЕНАНТ оперуполномоченный БЕГУНКЕР и пом[ощник] оперуполномоченного ЛОЕВСКИЙ произвели
Г[ОСУДАРСТВЕННОЙ] осмотр агентурного дела «ОБИЖЕННЫЕ», находящегося в производстве Нежинского
Б[ЕЗОПАСНОСТИ] [підпис] Райотделения НКВД, установили:
Агентурная разработка «ОБИЖЕННЫЕ» заведена в мае месяце 1938 года на группу
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.43 – 45. Оригінал. Рукопис. лиц, бывших красных партизан Нежинского района ФУРСУ, ПАРХОТЬКО, КОСТЕНЕЦКОГО
и других. Имеющиеся агентурные (поверхностные) данные в деле говорят об отдельных
№ 24 антисоветских высказываниях быв[ших] красных партизан. Никаких данных о наличии
Акт огляду агентурної справи «Бывшие» контрреволюционной военно-повстанческой партизанской организации в деле не имеется.
19 травня 1939 р. О чем и составлен настоящий акт.
Гор[од] Чернигов
НАЧАЛЬНИК ОТДЕЛЕНИЯ
Мы, нижеподписавшиеся сотрудники Черниговского Облуправления НКВД, начальник МЛ[АДШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ
отделения мл[адший] лейтенант госбезопасности РУСАКОВ, ст[арший] оперуполномоченный ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] РУСАКОВ
БЕГУНКЕР и пом[ощник] оперуполномоченного ЛОЕВСКИЙ, произвели осмотр агентурного
дела «БЫВШИЕ», находящегося в производстве Носовского РО НКВД, установили: СТАРШИЙ ОПЕРУПОЛНОМОЧЕННЫЙ [підпис] БЕГУНКЕР
агентурное дело «БЫВШИЕ» не заводилось и никаким постановлением не оформлено.
В деле имеется одно донесение осведомителя «КОЛЬЦОВА» от 29.03.1931 года ПОМОЩНИК ОПЕРУПОЛНОМОЧЕННОГО [підпис] ЛОЕВСКИЙ
следующего содержания: «Бывшие красные партизаны КРАПИВЯНСКИЕ Михаил, Ефим и
Григорий организовывают вокруг себя группировку в целях выступления против соввласти ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.187. Оригінал. Машинопис.
весной, в эту группировку входят следующие лица:
КРАПИВЯНСКИЙ Андрей Трифонович, СЕРИК Даниил Филиппович и др[угие]. Всех № 26
в группировке наберется до 30 чел[овек]. Все лица имеют хорошее оружие, оставшееся еще со Акт огляду агентурної справи «Предатели»
времен партизанщины. КРАПИВЯНСКИМИ организована артель, но на самом деле это штаб
группировки. Так не проходит ни одной ночи, чтобы там не собирались вышеуказанные лица 19 травня 1939 р.
и просиживают до самого утра, где идут разговоры направленные исключительно на тему о Гор[од] Чернигов.
выступлении. От СИРИКА Даниила Павловича я лично слыхал, что у них все готово и лишь
бы скорее весна, то они по своему все перевернут». Других агентурных данных о наличии Мы, нижеподписавшиеся сотрудники Черниговского Облуправления НКВД начальник
контрреволюционной военно-повстанческой партизанской организации в деле не имеется. отделения мл[адший] лейтенант госбезопасности РУСАКОВ, ст[арший] оперуполномоченный
Имеется в деле донесение об отдельных антисоветских высказываниях, относящиеся к БЕГУНКЕР и пом[ощник] оперуполномоченного ЛОЕВСКИЙ произвели осмотр агентурного
1930 году. О чем и составлен настоящий акт. дела «ПРЕДАТЕЛИ», находящегося в производстве Носовского РО НКВД, установили:
Агентурная разработка «ПРЕДАТЕЛИ» не заводилась и никаким постановлением не
НАЧАЛЬНИК ОТДЕЛЕНИЯ оформлена.
МЛ[АДШИЙ]ЛЕЙТЕНАНТ В деле имеется одно донесение «ЛОЗА» от 15 марта 1934 года о том, что в беседе
ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] РУСАКОВ с ПОКИНЬБОРОДОЙ последний сказал, что был в Киеве и беседовал с ОСТАПЕНКО –
бывш[им] командиром партизанського отряда, ему последний заявил: «Необходимо быть
СТАРШИЙ ОПЕРУПОЛНОМОЧЕННЫЙ [підпис] БЕГУНКЕР организованным, тогда покажем не только Носовским, но и другим комиссарам».
ПОМОЩНИК ОПЕРУПОЛНОМОЧЕННОГО [підпис] ЛОЕВСКИЙ Других агентурных данных о наличии контрреволюционной военно-повстанческой
организации в деле не имеется.
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.189. Оригінал. Машинопис. Упомянутый «ЛОЗА», ныне содержится под стражей в Черниговском облуправле-

90 91
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
нии как дезинформатор. ЛЕЩИНСКИЙ проводили необоснованные аресты советской интеллигенции из числа
О чем и составлен настоящий акт. инженерно-технических работников – специалистов оборонной промышленности г. Шостка.
АЛЕКСАНДРОВИЧ и ЛЕЩИНСКИЙ проводили необоснованные аресты
НАЧАЛЬНИК ОТДЕЛЕНИЯ специалистов, фальсифицировали следственные дела, документировали имевшиеся нарушения
МЛ[АДШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ в производственной деятельности заводов и положительную работу специалистов на заводах
ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] РУСАКОВ как вредительскую деятельность.
Применяя извращенные и провокационные методы ведения следствия,
АЛЕКСАНДРОВИЧ и ЛЕЩИНСКИЙ, не имея конкретных данных о наличии
СТ[АРШИЙ] ОПЕРУПОЛНОМОЧЕННЫЙ [підпис] БЕГУНКЕР
контрреволюционной подпольной организации среди специалистов, искусственно, путем
преступного ведения следствия, применения методов физического воздействия к арестованным,
ПОМ[ОЩНИК] ОПЕРУПОЛНОМОЧЕННОГО [підпис] ЛОЕВСКИЙ провокационной обработкой арестованных в камерах создавали несуществующую
«Правотроцкистскую организацию».
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.188. Оригінал. Машинопис. Кроме того, АЛЕКСАНДРОВИЧ проводил необоснованные массовые аресты китайцев,
проживающих в Черниговской области, предъявляя огульно обвинения всем арестованным
№ 27 китайцам в шпионской деятельности, не имея на это оснований.
Постанова старшого слідчого слідчої частини УДБ НКВС УРСР Лабузова про Обвиняемый по делу бывш[ий] пом[ощник] нач[альника] УНКВД по Черниговской
продовження терміну ведення слідства у справі І. Александровича, В. Лєщинського, области БАУТИН по заданию врага народа ЕГОРОВА проводил массовые необоснованные
Я. Баутіна1 аресты бывш[их] красных партизан.
22 травня 1939 р. Не имея конкретных данных о наличии среди б[ывших] красных партизан
контрреволюционного подполья, провел аресты руководящего актива красных партизан и
гор[од] Киев орденоносцев.
Путем преступного ведения следствия обв[иняемый] БАУТИН искусственно создавал
Я, ст[арший] следователь след[ственной] части УГБ НКВД ЛАБУЗОВ, рассмотрев фиктивно разветвленную «Военно-повстанческую организацию».
материалы следственного дела № 147008 по обвинению: Усматривая, что по делу обвиняемых необходимо провести дополнительно ряд
1. БАУТИНА Якова Кирилловича, 1908 г[ода] рожден[ия], урож[енца] с. Ново- следственных действий, как то:
Экономическое Красноармейского района Сталинской области, по национальности русского, 1) производство допроса обвиняемых ЛЕЩИНСКОГО и АЛЕКСАНДРОВИЧА на
гр[ажданина] СССР, служащего, быв[шего] члена КП(б)У, исключенного в связи с арестом. очной ставке;
До ареста работал помощником нач[альника] УНКВД по Черниговской области. 2) производство допроса обвиняемых АЛЕКСАНДРОВИЧА и БАУТИНА на очной
Арестован 21-го марта 1939 года; ставке;
2. АЛЕКСАНДРОВИЧА Иоанна Марковича, 1906 г[ода] рождения, уроженца гор[ода] 3) проведение допросов свидетелей по делу в г[ородах] Чернигове, Шостке, Нежине.
Белостока (Польша), по национальности еврея, гр[ажданст]ва СССР, служащего, быв[шего] 4) проведение требуемой документации по делу по вопросам необоснованных арестов
члена КП(б)У, исключенного [в связи] с арестом. советской интеллигенции из числа специалистов инженерно-технических работников заводов
До ареста работал – начальником 3-го Отдела УНКВД по Черниговской области. в г. Шостка Сумской обл[асти];
Арестован 20.03.1939 года; 5) проведение документации по вопросам массовых необоснованных арестов бывших
3. ЛЕЩИНСКОГО Владимира Ефимовича, 1907 г[ода] рождения, урож[енца] красных партизан и его актива, а также арестов без материалов китайцев, проживающих в
с. Кожанка Фастовского района Киевской области, по национальности украинца, гр[ажданина] Черниговской области.
СССР, служащего, бывш[его] члена КП(б)У, исключенного в связи с арестом. Учитывая, что срок ведения следствия по делу № 147008 истекает – 21.05.[19]39 г., а
До ареста работал Вр[еменным] Нач[альником] ЭКО УНКВД Черниговской области. для выполнения вышеуказанных следственных действий требуется дополнительное время, а
Арестован 19.03.1939 года, обвиняется в преступлениях, предусмотренных ст. 206-17 п. «б» поэтому руководствуясь ст. 113 УПК УССР
УК УССР ПОСТАНОВИЛ:
НАШЕЛ: возбудить ходатайство перед военным Прокурором Войск НКВД Киевского Военного
арестованные по делу № 147008 БАУТИН Я.К., АЛЕКСАНДРОВИЧ И.М. и Округа, о продлении срока ведения следствия и содержаниях под стражей АЛЕКСАНДРОВИЧА,
ЛЕЩИНСКИЙ В.Е., работая на ответственных должностях в УНКВД Черниговской области ЛЕЩИНСКОГО, БАУТИНА, сроком на один месяц, т[о] е[сть] до 19-го июня 1939 года.
,по заданиям врагов народа УСПЕНСКОГО и ЕГОРОВА проводили враждебную подрывную
работу в органах НКВД. СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ
Проведенным следствием по делу установлено, что АЛЕКСАНДРОВИЧ и СЛЕД[СТВЕННОЙ] ЧАСТИ УГБ НКВД

92 93
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
МЛ[АДШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ болен и лежит в больнице, о чем было доложено АЛЕКСАНДРОВИЧУ. АЛЕКСАНДРОВИЧ
ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] ЛАБУЗОВ2 дал указание составить заочно протокол очной ставки между обвиняемыми так: вперед были
записаны показания ЯЩЕНКО, который их подписал и после этого был возвращен в Нежин.
Верно3 СОГЛАСЕН: ХУТОРНОЙ свою часть показаний подписывал позднее в больнице, не видя ЯЩЕНКО. Таким
ЗАМ[ЕСТИТЕЛЬ] НАЧ[АЛЬНИКА] образом, очная ставка была произведена заочно.
СЛЕД[СТВЕННОЙ] ЧАСТИ УГБ НКВД УССР Впоследствии в связи с изложенным мною фактом, нач[альник] РО НКВД Третьяков
ЛЕЙТЕНАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] КАЛУЖСКИЙ требовал освобождения ЯЩЕНКО из-под стражи, поскольку очная ставка была проведена
заочно и ЯЩЕНКО впоследствии был освобожден.
АЛЕКСАНДРОВИЧ является двурушником. Это подтверждаю следующим фактом.
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.21 – 23. Засвідчена копія. Машинопис. После ареста врага народа Егорова, АЛЕКСАНДРОВИЧ сразу же старался доказывать, что он
______________ при ЕГОРОВЕ был в загоне, и что ЕГОРОВ проявлял по отношению его – АЛЕКСАНДРОВИЧА –
1. На документі є резолюція: «Утверждаю» зам[еститель] народн[ого] комиссариата внутрен[них] дел антисемитизм. А в действительности только благодаря настоянию ЕГОРОВА он был утвержден
УССР Майор государствен[ной] безопасности. КОБУЛОВ.
2. На документі є печатка.
начальником 3 отдела УНКВД, несмотря на то, что материалы на АЛЕКСАНДРОВИЧА были
3. Виділений курсивом текст – рукопис. посланы в ОК НКВД УССР на предмет откомандирования его в лагеря1. Об этом мне известно
от начальника ОК ШЕСТАКОВА в январе 1939 года, по его заявлению на парткоме.
№ 28 АЛЕКСАНДРОВИЧ был близким человеком ЕГОРОВУ, ночами просиживал у него в
Протокол допиту Я. Баутіна про фальсифікації І. Алексадровичем кримінальних справ кабинете и пьянствовал с ним на квартире и в гостинице «Континенталь» в Киеве.
Кроме того, АЛЕКСАНДРОВИЧ был уполномоченным ЕГОРОВА по
25 травня 1939 р. докладу следственных дел в Москве на Особое Совещание НКВД СССР, где провести
АЛЕКСАНДРОВИЧУ следственные дела не удалось, поскольку они были возвращены для
Допрос начат в 11 час[ов]. пересмотра примерно в октябре или в начале ноября м[еся]ца 1938 г.
Окончен в 14 час[ов] 30 м[инут]. По материалам парткома УНКВД Чернигова мне известно, что сотрудники 3 отдела
УНКВД, где АЛЕКСАНДРОВИЧ работал начальником, БОРИСОВ, САБЕНФЕЛЬД и еще
ВОПРОС: АЛЕКСАНДРОВИЧА Иоанна Марковича знаете? кто-то писали заявления на АЛЕКСАНДРОВИЧА о том, что АЛЕКСАНДРОВИЧ, будучи
ОТВЕТ: Слышал с 1937 года, он работает в Чернигове начальником отделения 3-го в г. Городня, примерно в 1936 году по ликвидации дела «Графский след» высказывался в
отдела. Узнал я АЛЕКСАНДРОВИЧА с 1938 года с июня м[еся]ца, с момента своего перехода антисоветском духе об экономическом положении рабочих до революции, при царизме, когда
в Чернигов на работу начальником 4-го отдела. Это время АЛЕКСАНДРОВИЧ работал АЛЕКСАНДРОВИЧ экономическое положение оценивал в отношении рабочих и служащих,
зам[естителем] нач[альника] 3-го отдела УНКВД, затем начальником 3-го отдела. как положительное и наоборот, положение рабочих и служащих при Соввласти, по сравнению
ВОПРОС: Сколько вы работали вместе с АЛЕКСАНДРОВИЧЕМ в УНКВД Чернигова? с прошлым АЛЕКСАНДРОВИЧ оценивал отрицательно, высказываясь в антисоветском духе.
ОТВЕТ: С июня м[еся]ца 1938 года по февраль 1939 года, т[о] е[сть] до ареста. По заявлению БОРИСОВА и САБЕНФЕЛЬДА, АЛЕКСАНДРОВИЧ в их присутствии
ВОПРОС: Расскажите об известных вам фактах преступной работы АЛЕКСАНДРОВИ- при проведении следствия в Городне по делам, на глазах у арестованных рвал составленные
ЧА в УНКВД Чернигова и его связях с врагом народа ЕГОРОВЫМ? следователями протоколы допросов и бросал их в лицо арестованным.
ОТВЕТ: В конце декабря 1936 года со слов бывш[его] нач[альника] РО НКВД в Нежине АЛЕКСАНДРОВИЧ был недоволен следователями и обвиняемыми тем, что обвиняемый
ТРЕТЬЯКОВА, мне стало известно, что очная ставка между обвиняемыми ЯЩЕНКО (лесовод) давал малые показания, а следователь записывал в протокол то, что показывал обвиняемый.
и ХУТОРНЫМ – основным обвиняемым по организации леспромхоза – была проведена по Все материалы об АЛЕКСАНДРОВИЧЕ мне стали известны в январе м[еся]це 1939
указанию АЛЕКСАНДРОВИЧА заочно. года и переданы в Обком партии и Особоуполномоченному НКВД УССР и УНКВД. По этим
Очная ставка была проведена заочно при следующих обстоятельствах. Арестованный материалам бывший работник 3-го отдела УНКВД СМЫШНИКОВ, работая на следствии в
ЯЩЕНКО, который был арестован по показаниям ХУТОРНОГО, содержался в Нежине, Шостке, вместе с АЛЕКСАНДРОВИЧЕМ допрашивал обвиняемых специалистов из среды
вербовщик ЯЩЕНКО – ХУТОРНОЙ находился в Чернигове. Следствие велось 3 отделом, инженерно-технических работников оборонных заводов. СМЫШНИКОВ считал, что показания
который возглавлял АЛЕКСАНДРОВИЧ. Дело ЯЩЕНКО вело Нежинское РО НКВД ВАЛЕНТИНОВА и других неправдоподобны, показания брались АЛЕКСАНДРОВИЧЕМ, о
оперуполномоченный райотделения НАЗАРЕНКО. Между ЯЩЕНКО и ХУТОРНЫМ в чем СМЫШНИКОВ заявлял АЛЕКСАНДРОВИЧУ. На этой почве между СМЫШНИКОМ и
процессе следствия возникла необходимость провести очную ставку. Из Нежина позвонили в АЛЕКСАНДРОВИЧЕМ имел место конфликт, после чего СМЫШНИКОВА перевели в другой
Черниговское Облуправление НКВД, попросили выехать с арестованным ЯЩЕНКО для очной отдел и вскоре СМЫШНИКОВ был вообще откомандирован в Ашхабад Туркменской АССР.
ставки. Выезд был разрешен. Поехал Опер[ативный] уполномоченный НАЗАРЕНКО и еще Откомандированию СМЫШНИКОВА послужили такие якобы компрометирующие
один работник РО НКВД. данные, которые на него как будто бы имелись. При снятии с партийного учета СМЫШНИКОВ
По приезде в УНКВД Чернигов было выяснено, что второй арестованный ХУТОРНОЙ мне рассказывал, что в отделе кадров собрали на него «липовые» компрометирующие данные о

94 95
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
том, что якобы его отец служил в старой армии в чине офицера и что он – СМЫШНИКОВ – по «Состояние отсутствие речи, исходя из вышеизложенного, можно рассматривать как явление истерического
национальности якобы поляк и все. происхождения, а не симуляции». Докладніше див.: ГДА СБ України, ф.5, спр.67989. т. 1.
Допрос прерван. 2. На документі номер аркуша не вказано.
Записано с моих слов правильно и протокол мною прочитан, в чем и расписываюсь.
БАУТИН № 30
ДОПРОСИЛ: Постанова старшого слідчого слідчої частини НКВС УРСР Лабузова про неможливість
проведення допиту Я. Баутіна та призупинення розслідування кримінальної справи

СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ СЛЕД[СТВЕННОЙ] 19 червня 1939 р.


ЧАСТИ УГБ НКВД УССР, МЛ[АДШИЙ]
ЛЕЙТЕНАНТ ГОС[УДАРСТВЕННОЙ] гор[од] Киев
БЕЗОПАСНОСТИ [підпис] ЛАБУЗОВ Я, Ст[арший] Следователь Следчасти УГБ НКВД УССР, мл[адший] лейтенант
гос[ударственной] безопасности ЛАБУЗОВ, сего числа рассмотрев следдело № 147008 по
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк. 47 – 51. Оригінал. Машинопис. обвинению БАУТИНА Якова Кирилловича и др[угих] по ст. 206-17 п. «б» УК УССР
НАШЕЛ:
______________ обвиняемый БАУТИН Я.К. привлечен по данному делу в качестве обвиняемого по
1. Тобто перевести із Головного управління держбезпеки у розпорядження Головного управління таборів
НКВС СРСР. ст. 206-17 п. «б» УК УССР – за проведение вражеской работы в органах НКВД.
Следствием установлено, что обвиняемый БАУТИН по заданию врага народа ЕГОРОВА,
проводил массовые необоснованные аресты бывш[их] красных партизан, не имея конкретных
№ 29 данных о наличии среди быв[ших] красных партизан контрреволюционного подполья, провел
Висновок медичної комісії про стан здоров’я ув’язненого Я. Баутіна аресты советского актива б[ывших] «красных партизан», и ряда орденоносцев.
Обв[иняемый] БАУТИН преступными методами следствия искусственно создавал
15 червня 1939 р. фиктивную разветвленную военно-повстанческую «организацию» из числа быв[ших] красных
партизан, и жестоко избивал на следствии необоснованно арестованных орденоносцев и лиц из
1939 года, июня 15 дня, врачами: невропатологом Розенбергом Д.И., отоларингологом числа советского актива б[ывших] красных партизан.
Кайлан М.Г. и психиатром Колубинским В.И. осмотрен находящийся на стационарном лечении В процессе следствия вражеская деятельность БАУТИНА доказана и обвиняемый
в больнице тюрьмы г. Киева зак[люченный] Баутин Яков Кириллович. БАУТИН виновным частично себя признал.
При объективном исследовании указаний на органическое заболевание центральной Учитывая, что обвиняемый БАУТИН до ареста находился на клиническом излечении
нервной системы не установлено. Больной все понимает, слышит, дает ответы в письменной по поводу болезни печени и руки, возобновившейся в связи с длительной его голодовкой, в силу
форме (удается установить с больным полный контакт). Не говорит. чего он положен в больницу на излечение. Из заключения врачебной администрации тюремной
При раздражении шпателем задней стенки глотки произнес звук «Э». больницы видно, что БАУТИН находится в таком состоянии, при котором допрашиваться не
Признаков душевной болезни не обнаруживает. может, а также нельзя установить срок, к которому он может выздороветь.
Болезненных изменений гортани, голосовых связок не обнаруживается. На основании изложенного и руководствуясь ст. 226 п.2 УПК УССР
На основании данных освидетельствования Баутина, Комиссия врачей считает, ПОСТАНОВИЛ:
что наблюдаемая у Баутина немота не имеет под собой органической основы и является следственное производство в отношении обвиняемого БАУТИНА Якова Кирилловича,
функциональным проявлением. Не исключается также возможность симуляции1. временно приостановить, материалы из объединенного дела № 147008 в отношении его
выделить в самостоятельное отдельное производство, копией настоящего постановления
уведомить Военного прокурора ВО НКВД Киевского Военного Округа.
Председатель комиссии [підпис]
СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ
Врачи [підписи] СЛЕД[СТВЕННОЙ] ЧАСТИ УГБ НКВД УССР
МЛ[АДШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ
ГДА СБ України, ф.5, т.1, спр.67989, арк.2 Оригінал. Рукопис. ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
[підпис] ЛАБУЗОВ
______________
1. 9 липня 1939 р. старший слідчий слідчої частини НКВС Лабузов ухвалив постанову про проведення «УТВЕРЖДАЮ» ЗАМ[ЕСТИТЕЛЬ]
додаткової судово-медичної експертизи Я. Баутіну. 14 липня 1939 р. така експертиза була проведена і встановила:

96 97
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
НАЧ[АЛЬНИКА] СЛЕД[СТВЕННОЙ] На второй день моей работы в области, отдела я не принимал, 19 мая [19]38 года была
ЧАСТИ УГБ НКВД УССР ЛЕЙТЕНАНТ спущена директива об учетах по быв[шим] партизанам, на которой была и моя подпись. Кто
ГОС[УДАРСТВЕННОЙ] БЕЗОПАСНОСТИ ее писал Егоров или Кобцев – не помню. 22 мая [19]38 г. была послана докладная записка по
[підпис] КАЛУЖСКИЙ делу в НКВД УССР. Это еще до арестов, составлял ее Кобцев. Он был в курсе дела, я же еще
не мог, как следует, разобраться в этом. 28 мая [19]38 г. из Киева последовала ориентировка –
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.24 – 26. Оригінал. Машинопис. директива, кажется, за № 1386/сс с приложением дислокации и докладной записки о вскрытом
контрреволюционном подполье среди бывших красных партизан на Украине и существовании
№ 31 на Черниговщине повстанческой армии «Нежинских партизан» с указанием немедленного
Свідчення Я. Баутіна про його участь у розслідуванні кримінальної справи «червоних ареста активных фигурантов этого дела – Горанина, Покиньборода и других. Эти лица уже
партизанів» сидели, показания давали. Горанин – в Нежине, а Покиньборода – в Носовке. Видя серьезность
19 липня 1939 р. этих лиц, Горанин был для перепроверки его показаний взят в четвертый отдел, где полностью
их подтвердил и [они] мною были запротоколированы. Показания проверялись несколько
Материалы следствия по моему делу меня изобличают как основного виновника раз и Кобцевым, абсолютно никаких мер воздействия к Горанину допущено не было ни с
в создании фиктивного дела по Черниговской области «Военно-повстанческой чьей стороны. Приняв его показания за правдивые, имея подтверждение из центра, и других
контрреволюционной правотроцкистской организации среди бывших красных партизан», арестованных, по Нежинскому району была произведена операция в количестве одиннадцати
применении незаконных методов ведения следствия и необоснованных арестов, квалифицируя человек, к чему я имею отношение, а не ко всему тому, что было в разрезе области, как это
это как вражескую работу. Арестованный враг народа Егоров был начальником Управления на следствии пытался свалить на меня всю вину и быв[ший] нач[альник] УНКВД Егоров, и
НКВД по Черниговской области. В своих показаниях (л[исты] д[ела] 60 – 65) от 28 марта быв[ший] мой заместитель по отделу Кобцев. Аресты произведены Нежинским Райотделением
1939 года, на седьмой день после моего ареста, показал, что он на Черниговщине выполнял НКВД, там же производилось следствие, была создана оперативно-следственная группа во главе
вражеские указания врага Успенского – быв[шего] Наркома НКВД УССР, и хотя задания с начальником Простотой, он же и начальник Нежинского райотделения НКВД. Организацию
никакого не давал своим подчиненным, в числе других ссылается и на меня как быв[шего] группы [проводил] и помощь в работе на месте оказывал быв[ший] Зам[еститель] нач[альника]
нач[альника] Нежинского райотделения НКВД, но его установки выполнялись, как он хотел. отдела Областного Управления Качановский. Там же были получены первичные показания
Так ли это было и достаточно ли освещено в материалах следствия – я объясняю следующими от обвиняемых. Когда в Нежине были допущены методы физического воздействия над
фактами по материалам, имеющимся в УНКВД в Чернигове. арестованными (июнь-июль м[есяцы] 1938 г.), я узнал об этом, будучи проездом через Нежин из
В должности начальника 4 отдела областного управления НКВД я стал работать с 17 Прилук, [я] немедленно поднял вопрос перед руководством Областного управления. В результате
мая 1938 г. Хотя в следственном деле имеется справка отдела кадров о работе с апреля м[есяца] опергруппа была распущена, начальник опергруппы и нач[альник] Нежинского Райотделения
1938 г. Это неверно, доказательством этому служит акт о сдаче дел Нежинского райотделения Простота с работы снят, и наложены взыскания на ряд других лиц. По этому вопросу велось
НКВД от 10 – 11 мая и акт о приеме секретных сумм по девятому параграфу от быв[шего] Врид расследование Особоуполномоченным Арбутским, которого необходимо допросить по этому
нач[альника] IV отдела областного Управления Трушкина1 13 – 15 мая 1938 года. Обласное вопросу для определения моей причастности к этому, вследствие того, что я стал виновником
Управление НКВД по линии IV отдела располагало рядом материалов на быв[ших] красных избиения, чего не было. Ни один из арестованных не заявлял при расследовании этого вопроса
партизан, имело арестованных по этому делу Крапивянского, следствие вел Левитанский, ни особоуполномоченному Арбутскому, ни комиссии НКВД УССР, всех допросившей с декабря
Кулиша, давшего показания о наличии областного повстанческого штаба (следователь 1938 г., и только после освобождения путем сговора трех – четырех лиц, Куськало, Фесюнова,
Кобцев). Фурса и Калита, также давшие показания по линии Особого отдела. По этому же Баклана, даже написавших заявление в один день, начали все валить на меня совершенно ложно,
делу ожидался этапом затребованный с ссылки Быстрюков. Информация о вскрываемом считая во всем виновным меня. Это же касается обвинения Кобцева, который, заради избавить
подполье среди бывших красных партизан в НКВД УССР посылалалась еще в марте м[есяце] себя от непрятностей, от начала до конца написал ложное объяснение, которое я опровергаю
Областным Управлением НКВД. Это подтверждается датами ареста вышеперечисленных следующим:
обвиняемых и датой посылки информации, копии коих необходимо приложить к следделу, Вначале я уже показал, как зарождалось это дело, и Кобцев прекрасно знает это – как
и все это происходило до 17 мая 1938 года, т. е. до моей работы в Облуправлении, о чем я старый работник IV отдела. Он писал всю отчетность по этому делу, [давал] все указания
совершенно не знал. С 11 по 13 мая [19]38 г. Егоров по приезде с Киева проводил оперативное районам, получал все справки, посылаемые из районов и руководил следствием. Все справки,
совещание работникам Областного Управления НКВД и периферии, где заострил этот вопрос докладные записки для НКВД УССР составлены им лично. Он даже не знает, что созданной
перед работниками и требовал проведение соответствующей работы. Теперь же, спасая свою оперативно-следственной группой в Нежине назначен был и руководил Простота, Качановский,
шкуру, всю тяжесть вины хочет свалить на быв[шего] нач[альника] Райотделения, выдернутого а не я. Показавший на меня Кобцев, до моего прихода в Чернигов на работу работал с рядом
на работу в область и работавшего с 17 мая [19]38 г., после начала этого дела, совершенно не арестованных – Кулишем, Калитой, другими, а 26 мая [19]38 г., через десять дней работы меня в
показывая объективно, как это было. Из четырех месяцев работы на должности нач[альника] области, им была снята группа быв[ших] партизан: Кобец2 и другие, а аресты по остальным, как
отдела около двух месяцев я был в разных командировках. Приводимые факты сами говорят за видно из дела, проводились в июне – июле м[есяце]. В следделе имеется справка об осужденных
ложность его показаний. и проходящих по делу, за подписью Кобцева им нагроможденная3. Справка не может иметь

98 99
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
отношения к моему обвинению, я не ответственен за дела по IV отделу до 17 мая 1938 г., а за все следователь Фесик угрожал посадить на 30 суток на стул, а в показаниях 27 июня с[его] г[ода]
время моей работы четырехмесячной по делу был осужден только один человек Горанин, дело показывает, что это говорил я. Облпрокурору об угрозах ничего не показал, а следователи
которого Кобцев доложил на Тройке, по остальным никаких последствий не было. А Кобцев в 27 июня [19]39 г., как первый, так и второй, показывают в общем без фактов. Такое неискреннее
справке сосчитал проходящих и осужденных за все время 1937 г., 1938 г. не в мою бытность. показание говорит за оговор, безусловно.
Я прошу Прокуратуру и Суд учесть то обстоятельство, что я был выдвинут на новую Показания свидетеля Куськало я опровергаю следующими подтверждениями.
большую работу с Начальника Райотделения на Нач[альника] отдела и разворот этого дела Показания на него имелись до ареста и достаточно. О том, что он Горанина не видел – ложь.
получился в моем вернее присутствии, в первые дни моей работы. Егорова я не знал совершенно, Он с ним в одном месте жил – гор[од] Нежин, где ежедневно можно встречаться. В дни 26 –
не знал никогда, политической и личной связи с ним не имел. Отдел, в котором я работал до этого, 27 и 28 сентября 1938 года, как он указывает, я его вызвал и избивал в Нежине – ложь. Я в это
возглавлялся врагами – Шепетин, Тейтель, другими. В области Егоров четвертый нач[альник] время находился в Чернигове, что можно подтвердить справкой Управления. С Голобородько
УНКВД арестовывается, и на меня, честного работника, почетного чекиста с 1934 года, легло делом я не знаком, и в производстве IV отдела такового не было. Никакого распоряжения о
тяжелейшее пятно ответственности. По списку арестованных по следделу «Партизаны» (лист допросе в течение десяти суток я не давал. Куськало имел десять суток карцера по материалам,
дела № 2389) значится двадцать четыре человека освобожденными, куда внесены не имеющие представленным нач[альником] I отделения Ващенко и Кобцева без моего участия. В этом
отношения к 4 отделу, например, обвиняемый Шевцов, Федораченко, Прокопович, арестованы кабинете нач[альника] IV отдела никаких киев бильярда не было никогда. Почему так
по линии 3 отдела. Арестованные Минаков, Саенко, Шовик – одиночки, дела на них велись пристрастен ко мне Куськало? Я дал показания на вопрос следователя по этому поводу подробно
в районах, и отношения они к делу не имеют, Киричек также. Что касается Клименко Якова и указал в этом заявлении на имя зам[естителя] Наркома НКВД УССР. Кулак Крапивянский от
Николаевича – на него было заведено дело в тот момент, когда он сидел в тюрьме, будучи 3 мая [19]39 года уже осужденный в 1939 году за контрреволюционную деятельность на 8 лет,
осужденым на пять лет за растрату, никто его не арестовывал и не освобождал. Таким образом, также показал, что я его избил, и он дал показания, когда, где, какое я имел к нему отношение
восемь человек из списка должно выпасть. Фурса был арестован Особым Отделом УНКВД в мне неизвестно и давал ли он вообще показание. Он арестовывался Носовским Райотделением
марте м[есяце] 1938 года. НКВД. В следственном деле имеются свидетельские показания Шевченко – быв[шего] белого
Перехожу к конкретным объяснениям по показаниям свидетелей и материалов дела. офицера, Трегорного быв[шего] колчаковского офицера, Загривного – быв[шего] пом[ощника]
Начальник отделения Работа в объяснении указывает, что он, будучи послан в Носовский начальника Гетманской варты, быв[ших] боротьбистов и других лиц, которых я не знаю.
район, столкнулся с 45 делами, из коих пять дел по партизан[ам] на пять человек. Также якобы Загривный показал, что он слышал якобы я избил на допросе Михальченко. Трегорный о том,
по ряду дел допрашивались штатные свидетели. Допросы по этим делам вели начальники что я его избил в кабинете на очной ставке Товстолеса я совершенно не знаю, очной ставки
Райотделений, вполне ответственные люди. Из сорока пяти дел Носовского райотделения сорок никогда не производил, и в четвертом отделе дела на него не было. Арестованного Шпака
дел никакого отношения к четвертому отделу не имеют. Заведены [они] по линии сел[ьско] я не знаю. Эта группа быв[шей] офицерни, боротьбистов была арестована по инициативе
хоз[яйственного] отдела по материалам представленным Пом[ощником] Нач[альника] УНКВД нач[альника] отделения Прохоренко и нач[альника] М[ихайло]-Коцюбинского района Ажурова,
ст[аршым] лейтенантом госбезопасности Коломейцевым, куда он специально выезжал и по имеющимся материалами, вполне заслужено, как врагов, и их показания сейчас – клевета, и
представлял материалы, а затем Зам[естителем] Нач[альника] сельхозотдела Левитанским. желание воспользоваться случаем ареста меня для облегчения своей участи.
По показаниям свид[етеля] Баклан к нему с моей стороны допускались недопустимые В качестве свидетеля допрошен быв[ший] нач[альник] Добрянского Райотделения
методы. Я его не допрашивал. В комнате следователя Гескина был – заходил, когда он писал НКВД Завгородний. Уволенный из органов НКВД за фальсификацию показаний
протокол. О том, что Гескин допрашивал по три дня – я ничего не знаю. Гескин – работник арестованного Старовойтова, когда он работал в третьем отделе. Завгородний подлежал
Нежинского РО НКВД по линии 3 отдела, его работой руководил Начал[ьник] Нежинского суду. Особоуполномоченный Шевченко, использовав этот случай, так легко получил от него
райотделения. Будучи уже освобожденным, Баклан писал заявление в Центр, где ничего показания о том, что я давал санкции на избиение, где, когда, кому – не указывает, корректировал
подобного не указывал. Это заявление имеется в Черниговском облуправлении НКВД. Тоже протоколы. Действительно, когда Завгороднему дал показания обвиняемый Точеный,
самое и в отношении Фесюн Василия Васильевича, Фесюн Павла Васильевича, дача показаний Завгородний попросился, чтобы он зашел ко мне с арестованным проверил показания. Я два
о якобы примененении к ним с моей стороны методов воздействия, – есть результат сговора раза в присутствии Завгороднего проверял показания, данные ему Точеным, и был составлен
после освобождения, [чтобы] угробить Баутина, тем более брат их осужден за к[онтр] протокол, так как были даны показания. Корректировок показаний я не делал. Инициатором
р[еволюционную] деятельность. Фесюн Павел партизаном не был. Уже после освобождения заведения дел по имеющимся материалам в Добрянском РО НКВД был Завгородний и это
высказывал повстанческие тенденции, о чем имеется донесение агентуры в аг[ентурном] деле правильно. Он же добился ареста директора МТС Скока, который дал ему показания. Как видно
«Повстанцы», полученном начальником Райотделения Третьяковым. Фесюны до их допроса из протокола, Завгородний избежал ответственности т[ак] к[ак] работал на советской работе,
– июня м[есяца] 1939 г. не заявляли об угрозах или избиениях. И странно – Павел Фесюн почему так легко дал показания и именно от него Шевченко их взял?
показывает, что якобы я в Нежине будучи, угрожал его свести в подвал, бить там. Вообще в В актах по агентурному делу «Обиженные» указано, что дело заведено 28 мая
Райотделении нет подвала. Угроз не было. И никто не садил на конвеер4 Фесюна. В отношении 1938 г. в Нежине – это ложно указано. Дело заведено в мае м[есяце] 1937 года нач[альником]
установки Осадчему написать протокол, чтобы сделать врагом Фесюна – вымысел. Фесюн в Райотделения НКВД Разумянским перед приемом мною дел и забрано Облуправлением НКВД
Нежине дал показания в опергруппе еще в начале ареста, где я совершенно не был. В своих как перспективное по распоряжению письменному быв[шего] Зам[естителя] нач[альника]
показаниях Облпрокурору Донченко от 2 февраля [19]39 года Фесюн показывает, что ему Управления Самовского, его служебная записка из блокнота находится в делах райотделения.

100 101
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Составитель акта Русаков, работник Особого Отдела, имел отношение к этому делу, и т[оварища] Кобулова и копию приказа Черниговского обласного Управления НКВД от июля
если оно не имело веских данных, спрашивается, на каком основании в марте м[есяце] м[есяца] 1938 г. по делу извращений в Нежинской оперативно-следственной группе по
1938 года по этому делу был арестован быв[ший] красный партизан, орденоносец Фурса Павел поднятому мною тогда вопросу.
непосредственно Особым Отделом, где велось его дело и он дал показания. По аг[ентурной] Прошу приобщить к делу подлинную докладную записку от 10 июня [19]38 г. по делу
разработке «Повстанцы» Нежинское Райотделение НКВД акт не составлен и ее следствие не «Партизаны», посланную в НКВД УССР. Приобщить к следделу копии докладных записок по
фигурирует. делу «Партизаны», посылаемых областным отделением НКВД, до прихода моего на работу в
В должности Врид пом[ощника] Начальника УНКВД я работал с ноября м[есяца] область. Эти материалы имеются в делах четвертого отдела. В частности, информация по поводу
1938 года по 10 февраля 1939 года только по внутреннему приказу областного Управления показания Фурсы. Начиная с февраля м[есяца] 1938 г., справку с датами моих командировок за
НКВД, Начальником IV отдела с 17 мая по октябрь м[есяц] 1938 года. Эти недолгие периоды время работы в должности начальника IV отдела в Чернигове.
моей работы и следует учесть в какой период я попал на работу в область, в какой обстановке Справку с датами допросов, показаниями обвиняемых Фесюн Павла Васильевича,
работал. А сейчас, когда я сижу за решеткой, мне верить никто не хочет. Я как обвиняемый Фесюн Василия Васильевича, Баклана Ивана, Крапивянского Прококофия по протоколам
прошу объективного расследования моего дела. Я честно и преданно работал все время. сознания, кроме Фесюн В.В. и Баклана И.
[підпис]5 Допросить б[ывшего] Особоуполномоченного Арбутского, работающего в НКВД
Показания принял: УССР, какое отношение я имел к избиениям, когда он проводил следствие по этому вопросу, и
Ст[арший] следователь следчасти что послужило основанием к производству расследования.
НКВД УССР мл[адший] лейт[енант] Провести очные ставки с Кобцевым по поводу его объяснения, а также со свидетелями
Г[ос]б[езопасности] [підпис]6 ЛАБУЗОВ Завгородним, Фесюном Павлом Васильевичем, Гескиным – сотрудник Нежинского РО НКВД,
и Трегорным.
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк. 278 – 288 зв. Оригінал. Рукопис. Приобщить отдельной справкой где я находился 28 – 27 – 26 сентября 1938 г.
______________ Затребовать дело «Обиженные» для установления, когда оно заведено, и копии
1. Трушкін Яків Лук’янович (1900 – ?) – із квітня 1935 р. – начальник 1 відділу СПВ УНКВС агентурных донесений, имеющихся в отделе, относящиеся к Фесюнам «Повстанцы».
по Чернігівській обл. Із 28.05.1938 р. – начальник 4 відділу УНКВС по Миколаївській обл. Заарештований Приобщить к делу копии приемно-сдаточного акта Нежинского Райотделения НКВД
03.08.1939 р. Засуджений до ВМП.
2. Так у тексті.
или справку по акту.
3. Так у тексті. Затребовать для дела историю болезни и другие материалы, относящиеся к ней с
4. Тобто на безперервний цілодобовий допит. Клинического санатория № 1, где я был арестован.
5. Кожний аркуш документа завірений підписом Я.К. Баутіна. [підпис]
6. На документі є резолюція: «С показаниями арестованного Баутина ознакомлен. Необходимо выполнить
законные требования в части допроса [текст нерозбірливий]».
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.289 – 291 зв. Оригінал. Рукопис.
______________
№ 32
1. Кожний аркуш документа завірений підписом Я.К. Баутіна.
Клопотання Я. Баутіна про долучення до його кримінальної справи додаткових
документів
19 липня 1939 р. № 33
Постанова старшого слідчого слідчої частини УДБ НКВС УРСР Лабузова про
Ознакомившись с материалами следствия по моему в делу в порядке статьи 200 УПК проведення повторної судово-медичної експертизи обвинуваченого Я. Баутіна
УССР и дав дополнительные собственноручные показания по материалам на одиннадцати
листах. Прошу удовлетворить мое ходатайство в следующем: 15 листопада 1939 р.
Предоставить [возможность] в моем присутствии ознакомиться с моими показаниями м. Київ
от 19 июля 1939 года Прокурору, ведущему наблюдение за этим делом, и заверить их своей ПОСТАНОВЛЕНИЕ
подписью. Я, Ст[арший] Следователь Следственной Части УГБ НКВД УССР – Лейтенант
Приобщить к материалам следствия мое заявление, поданное на имя Зам[естителя] Гос[ударственной] Безопасности ЛАБУЗОВ, сего числа, рассмотрев след[ственное] дело
Наркома НКВД УССР майора госбезопасности т[оварища] Кобулова в июне м[есяце] 1939 г. №-147008 по обвинению БАУТИНА Якова Кирилловича в преступлениях, предусмотренных
Приобщить к делу ориентировку НКВД УССР от 28 мая 1938 г. за № 1386/сс, ст. 206-17 п. «б» УК УССР,
присланную в Чернигов по делу б[ывших] красных партизан. НАШЕЛ:
Приобщить к делу копию оценки НКВД УССР по обследованию дел в Черниговском 14 июля 1939 года врачебной комиссией в составе профессора ЯСИНСКОГО и д[окто]
УНКВД (январь м[есяц] 1939 г.). ров РОВНОЙ и ФРАЙМАНА подследственно-заключенному БАУТИНУ была проведена
Приобщить к делу мое объяснение на имя Зам[естителя] Наркома НКВД УССР экспертиза на предмет установления факта отсутствия речи у последнего.

102 103
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Вышеуказанной комиссией было установлено, что у обв[иняемого] БАУТИНА преступную работу в этом направлении, причем он указаний мне никаких не давал, а якобы
действительно отсутствует речь, как явление истерического происхождения. я проявил сам инициативу. Это явная ложь, при Егорове я был один месяц всего начальником
4 августа 1939 года, в связи с вышеизложенным, следствие по делу БАУТИНА было Нежинского Райотделения НКВД. За это время я его не видел, и не знал, что он из себя
приостановлено до его выздоровления. представляет. В Нежинском Райотделении в бытность мою Начальником РО никаких дел по
До окончательного решения вопроса рассмотрения дела БАУТИНА Я.К., в данное быв[шим] красным партизанам не возникало, а таковое возникло в областном Управлении
время требуется проведение повторной экспертизы над обв[иняемым] БАУТИНЫМ Я.К., а НКВД, далеко до моего прихода на работу в таковое. Мне непонятно – почему Егоров дал такие
поэтому руководствуясь ст. 64 УПК УССР, на меня показания через четыре месяца после его ареста, он арестован 2 декабря 1938 г., а
ПОСТАНОВИЛ: показания его от 28 марта 1939 года и после моего ареста через восемь дней.
Вторично подвергнуть обв[иняемого] БАУТИНА Якова Кирилловича специальной Свидетель Кобцев (Зам[еститель] Нач[альника] IV отдела), который фактически вел
судебно-медицинской экспертизе. дела по быв[шим] красным партизанам, оказался невинным агнцем, и чтобы отвести от себя
Поручить врачебной комиссии исследовать нижеследующие вопросы и дать свое неприятности и отомстить за данную мною на него партхарактеристику в горком и обком
заключение: КП(б)У на предмет утверждения его на работу в органах УГБ, ложно показал, что начало дела
1) Имеет ли место отсутствие речи у БАУТИНА Я.К. в данное время и можно ли считать по быв[шим] красным партизанам относится к маю м[есяцу] [19]38 г., и что это дело создано
ответственным БАУТИНА за свои действия. Егоровым и мною. Как по показанию Егорова, так и Кобцева, ложность коих я опровергаю
2) По возможности дать ориентировочное заключение продолжительности болезни следующими данными документами, имеющимися в областном Управлении НКВД, которые
БАУТИНА – истерическая афония, о чем необходимо составить соответствующий акт, для ходатайствую приобщить к следделу, которые опровергают вздорность возникновения дела
приобщения к делу БАУТИНА1. в мае мес[яце] [19]38 г., то есть в период моего прихода на работу в облуправление, этого
несчастного выдвижения на четыре месяца:
СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ 1. До прихода меня на работу в Нежинское Райотделение Начальником июнь месяц
СЛЕД[СТВЕННОЙ] ЧАСТИ 1937 года, имелось агентурное дело «Обиженные» по разработке а[нти]с[оветского] элемента
УГБ НКВД УССР, из числа быв[ших] красных партизан. Дело было заведено начальником Райотделения
ЛЕЙТЕНАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] ЛАБУЗОВ Разумянским избрано в Управление НКВД по распоряжению быв[шего] Зам[естителя]
Нач[альника] Управления Самовского как перспективное. В делах Нежинского Райотделения
«УТВЕРЖДАЮ»: в папке личной переписки Нач[альника] РО есть предписание Зам[естителя] Нач[альника]
ЗАМ[ЕСТИТЕЛЬ] НАЧ[АЛЬНИКА] УНКВД Самовского о направлении этого дела по этому вопросу на мое требование приобщить
СЛЕД[СТВЕННОЙ] ЧАСТИ к делу эту разработку. Черниговское Облуправление в лице Нач[альника] отделения Русакова и
УГБ НКВД УССР СТ[АРШИЙ] других составило фиктивный акт, что разработка заведена в мае м[еся]це 1938 года, а не 1937
ЛЕЙТЕНАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] КАЛУЖСКИЙ года и ничего не представляет ценного. Этот же Русаков вел это дело, и следствие по делу
арестованного главного обвиняемого – фигуранта Фурсы Павла, арестован 12 марта 1938 года
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.2, арк.1 – 2, Оригінал. Машинопис. в селе Веркиевка Нежинского района Облуправлением, следствие велось с участием Русакова
в Чернигове, и были получены показания от Фурсы, на основании чего и послана докладная
______________ записка в НКВД об вскрываемом к[онтр]р[еволюционном] подполье среди красных партизан.
1. 19 листопада 1939 р. така експертиза відбулася. Лікарі зробили наступний висновок: «В ответ на
поставленные следствием вопросы можем сказать следующее: а) У заключенного Баутина в данное время имеется
Об аресте Фурсы я, как Начал[ьник] Райотделения, узнал позже, что он арестован Особым
отсутствие речи по типу истерической афонии. б) Заключенного Баутина можно считать ответственным за свои отделом Облуправления, чем я подтверждаю вышеизложенное:
поступки. Что касается вопроса о преднамеренном отсутствии речи (афонического характера), то ответить на а) агентурным делом «Обиженные» подлинным;
него даже ориентировочно очень трудно ввиду реактивности заболевания. Улучшение в речи находится в связи с б) личным подтверждением путем допроса Разумянского – быв[шего] Нач[альника]
изменением ситуации заключенного Баутина». Див.: ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1.
РО, заводившего дело это;
№ 34 в) показаниями обв[иняемого] Фурсы Павла, имеющимися в его следделе, к аресту
Власноручні свідчення Я. Баутіна про відсутність підстав для розслідування його коего я не имел никакого отношения, ни будучи нач[альником] РО НКВД, ни нач[альником]
кримінальної справи IV отдела Управления.
г) докладной запиской в НКВД УССР, которую посылало Облуправление в марте или
20 листопада 1939 р. апреле месяце 1938 г. в связи с показаниями Фурсы, к которой я никакого отношения не имел.
Хранится в литерном деле Облуправления IV отдела, и которую я просил следствие приобщить
Быв[ший] Нач[альник] управления НКВД по Черниговской области Егоров в своих к следделу.
показаниях от 28 марта 1939 года показывает, что я в бытность Начальником Нежинского Если коснуться докладной записки Облуправления от 10 июня 1938 года, за подписью
Райотделения НКВД фальсифицировал следдело на быв[ших] красных партизан и проводил Егорова, которую я не составлял и не подписывал, где идет ссылка на обв[иняемого]

104 105
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Покиньбороду, арестованный Носовским РО НКВД, сознавшегося в к[онтр]р[еволюционной] Как обстоял вопрос с обв[иняемым] Гораниным? Он был арестован Нежинским РО
принадлежности и давшего показания по этому вопросу в Носовском, а не Нежинском НКВД как участник к[онтр]р[еволюционного] подполья, имелось три показания. Первичные
Райотделении. Следовательно, уже эти два факта опровергают, что гвоздем всего дела и начало показания он дал работнику РО НКВД Хуторянскому, никаких мер воздействия к нему не
берется не с обвиняемого Горанина, которого я допрашивал. Это опровергается временем применялось. Когда 28 мая [19]38 г. из НКВД УССР была получена ориентировка с копией
ареста Фурсы, Покиньбороды, Кулиша и датами их допроса. Горанин (июнь м[еся]ц), Фурса – докладной записки по вскрытому подполью среди быв[ших] красных партизан на Украине,
Покиньборода (март-апрель м[есяц]). Докладная записка составлена на двадцатый день моей где указывалось, что на Черниговщине работу ведут Горанин, Покиньборода. Горанин в июне
работы в области, когда я еще входил в курс дел и работы IV отдела, который я не принимал, где м[есяце] был затребован в Чернигов, нового к тем показаниям, что он дал в Нежине, где я уже
до меня было арестовано три нач[альника] СПО как враги народа. В этой же докладной записке не работал, он уже не дал. Протокол был написан на основании его личных показаний, в связи
указано о высылке протокола показаний обв[иняемого] Кулиша, который Облуправлением с чем был проведен арест группы лиц 11 чел[овек] из числа быв[ших] партизан, проходящих по
с ведома IV отд[ела] [НКВД] Украины по этому делу был возвращен с ссылки. [Он был] его показаниям. Я верил ориентировке Центра, показаниям Горанина и, насколько мне известно,
Затребованный несколько месяцев назад до работы меня в области. Следствие вел Кобцев, об этом были ориентировки из Киева парторганизации.
получивший показания от Кулиша о правотроцкистском подполье среди быв[ших] партизан, Показания Горанина идут позже, в числе других, о чем подтверждают даты протоколов
существовании этого подполья на Черниговщине, руководимого областным штабом (показания допроса. Ориентировка по работе среди быв[ших] красных партизан, до получения директивы
Горанина). Протокол был направлен в Наркомат [внутренних дел УССР]. Аналогичные майской, была сделана Егоровым на оперативном совещании работников Управления и
показания были получены и от обв[иняемого] Кобца, следствие вел Кобцев (арестован 28 мая области 11 или 12 мая [19]38 г. еще я был Нач[альником] РО. Он же специально посылал по
[19]38 г.) по каким данным – не знаю. всем районам области работников Управления по проверке материалов на местах. Откуда
Эти два протокола, которые я прошу приобщить к делу, есть документы, опровергающие была взята отчетность неверная по арестованным – я объяснить не могу. Все материалы были
мою вину в фальсификации, которую валят на меня старые областные работники, как на сосредоточены у Зам[естителя] Нач[альника] Кобцева, он и составлял записки. В таком свете
новичка, поработавшего три-четыре месяца в отделе. представляется это дело. При чем Облуправление дела по быв[шим] красным партизанам вело
Если проанализировать список освобожденных по этому делу (лист 238) в количестве в 1937 г. по Конотопскому и Городнянскому кустам, вероятно эти цифры вставлены в справку
24 человек, разве даты арестов и местонахождение этих арестован[ных] по этому делу не и отчетность Кобцевым за 1937 год. Я отвергаю вину в фальсификации дел как непричастный,
опровергают вздорность фальсификации дела с моей стороны? Я, будучи нач[альником] и в том, что я якобы по заданию Успенского, которого я в жизни не видел, проводил вражескую
Райотделения, не руководил Райотделением области и отделами Управления, а меня получается работу. Тоже самое и Егорова, при котором работал четыре месяца. Как велось следствие по
в этом обвиняют. делу группы арестованных в Нежине:
1. Прокопович Петр, арестован 3 отделом УНКВД. Дело вели работники 3 отдела, 1. Аресты произведены в быт[ность] Нач[альником] Райотделения Простоты. Там же
он и сам показывает это в материалах дополнительного следствия. (Анохин, Шерман – была, по приказу Облуправления НКВД, создана оперативно-следственная группа, начальником
допрашивавшие его работники 3 отдела. Справка спецотдела). коей был назначен и руководил Простота, в помощь для работы и организации группы послан
2. Фурса Павел – арестован Особ[ым] отделом УНКВД в марте м[еся]це [19]38 г. был Качановский – Зам[естителем] Нач[альника] отдела. Им и Простотой производилось
3. Шевцов – арест[ован] Роменским РО НКВД в марте м[еся]це. следствие, которое, как мною было установлено, допустили применение незаконных методов
4. Минаков – не помню, каким РО НКВД. ведения следствия, избиения (обв[иняемых] Максимец, Фесюна друг[их]). Проверив точность
5. Федорчатенко, Киричек, Шобик, Саенко и ряд других в различное время, в разных фактов путем разговора с обвиняем[ыми] Максимец [и] др[угими], я немедленно поднял
райотделениях, где работали такие же нач[альники] РО как и я. А это все относится на мой вопрос перед руководством Управления и Особоуполномоченным Арбутским, который вел
баланс. Да разве эти аресты не говорят за данные, имеющиеся в УНКВД, где я не работал и специальное следствие. В результате чего группа была распущена выезжавшим туда специально
отношения к ним не имел тогда? пом[ощником] Нач[альника] Управления Коломойцем. Простота с работы снят и ряд других
В деле имеется справка (л[ист] д[ела] 195) об арестован[ном] по этому делу за подписью работников. По области издан специально приказ по этому вопросу. В подтверждение этого
Зам[естителя] Нач[альника] IV отдела Кобцева, что по данному делу арестовано 76 человек, по я просил допросить Арбутского – быв[шего] Особоуполномоченного, работающего в НКВД
другим делам – 19 человек. Осуждено 21 чел[овек]. По данному делу – 2 чел[овека] (Остапенко, УССР, и приложить к делу копию приказа облуправления по этому вопросу. Несмотря на это,
Горанин), другим – 19 человек. Это еще раз подтверждает, что работа в этом направлении следствие обвиняет и меня в избиениях, ссылаясь на следующие факты, которые я опровергаю
облуправлением велась ранее, до работы меня Нач[альником] IV отдела. По Нежинскому следующими данными:
Райотделению по делу быв[ших] красных партизан осужден только один человек – Горанин. 1. Куськало М. арестован по справке и инициативе Нежинского РО НКВД,
Когда же я работал Нач[альником] IV отдела при мне было осуждено В[оенной] К[оллегией] составленной нач[альником] РО Простотой, утвержденной Егоровым. В справке были
девять человек участников к[онтр]р[еволюционного] троцкистского подполья, арестованных изложены не все материалы компрометирующего характера на Куськало. Я согласие на
до меня. Горанин осужден тройкой по докладу Кобцева. арест Куськало поставил в сентябре месяце, через три месяца после ареста его. Когда
Кобцев, давая ложные показания, забыл, что его руководство восхваляло как работника, заканчивали его дело, мне принесли подписать, не было подписи нач[альника] отдела. А
вскрывшего к[онтр]р[еволюционное] подполье среди бывших красных партизан, о чем ему дела просматривала спецкомиссия во главе с Зам[естителем] нач[альника] Управления
записано в личном деле. Синицыным. Единственное чем я могу это доказать, это тем, что на справке на арест

106 107
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Куськало, отпечатанной на машинке, я поставил чернилом «согласен: Нач[альник] следствие были Простота, Качановский. Эти факты были вскрыты лично мною и были приняты
IV отдела Баутин» – прошу убедиться проверкой в следделе. соответствующие меры.
Куськало показал, что я его вместе со следователем (следователь не допрошен) его Случаев же такого рода за бытность арестованных в Чернигове со стороны
вызывал 27 и 28 сентября и избивал бильярдными киями в г. Нежине. Это ложь. В это время я следователей не установлено следствием и я, как нач[альник] отдела того времени, не могу
там не был, это подтверждает и справка УНКВД, приложенная по моему ходатайству, о моем нести за несуществующие ответственности. Что же касается грубостей, я на каждом совещании
нахождении в Нежине с 3 по 19 сентября. Никогда я Куськало не избивал. В карцер он посажен предупреждал работников. Возможно, кто и допускал.
был не знаю по каким причинам, я был в командировке. Почему Куськало дает такие показания, В следственном деле приобщено ряд показаний свидетелей по настоящему делу, но
я об этом подробно изложил в ранее данных показаниях на следствии и собственноручных. не имеющих совершенно никакого отношения к делу, показания Загривного И.И., Шевченко,
2. Фесюн Павел Вас[ильевич] – якобы я его заводил в подвал и угрожал избить палкою, Трегорного, Шпак, Товстолеса, арестовывались, первые три как участники а[нти]с[оветской]
на очной ставке брал за шиворот, толкал. Ложь – очную ставку следователь производил. В национал[истической] организации по линии IV отдела, крупные эсеры, боротьбисты.
подвал заводить Фесюна ни я, никто другой не мог. Это нелепость, даже если сослаться на Загривный – быв[ший] Волостной писарь, пом[ощник] Начал[ьника] Держав[ной] Варты –
то, что в Чернигове в подвал никак не могут завести арестованного, а в Нежине подвала нет в Шевченко, Трегорный – быв[шие] белые офицеры, арестованы по достаточным материалам.
Райотделении. Хотя работники, инициаторы их ареста, несмотря на свою правоту, сейчас умывают руки
Фесюн Василий Васильев[ич] показывает, что его угрожали бросить с лестницы, если (Прохоренко). Один из обвиняемых – Трегорный – показал, что он лично мною был избит, в ночь
это было в Чернигове, вздор, в Нежине лестницы никакой нет. Посадить на 30 суток, он сидел с 25 на 26 августа. Это наклеп, что подтверждено и справками о не вызове мною Трегорного.
11 суток. Ложность своих показаний, не конкретных в общих фразах, Фесюн сам опровергает Трегорный сослался на свидетеля Товстолеса, последний – опроверг. Товстолес никогда по линии
в своих показаниях областному прокурору Донченко в феврале 1939 года и заявлении в IV отдела не арестовывался. Следствие по его делу вел 11 отдел. Шпак арест[ованный] Михайло-
правительственные органы, которые имеются в деле. Коцюбинским РО НКВД. Остальное идет из разговоров вообще. Эта группа к следделу является
Тоже самое и в отношении Баклана, Шкурата Иосифа. Якобы я его ударил носком нагромождением фактов безосновательных и неимеющих отношения к делу. Вместо работы
сапога в апреле месяце [19]38 г. после допроса следователем Ковалевым (в Нежине тогда не с ними, дело приняло обратную сторону. К следделу приобщена справка об осуждении по I
работал). Шкурат врет, так же как то, что он в момент ареста был членом КП(б)У. Он исключен категории тройкой некоего Голобородько белогвардейского офицера Ровсовец. Дело его велось
в [19]35 или [19]36 году за проведение кулацкой политики, сам бывший бандит Ангела. Сидел Особым отделом 7 дивизии, дело вел следователь оперуполномоченный Васильев и др[угие],
за террор в 1935 году. Следователь, его допросивший по моему делу, скрыл в протоколе допроса мне не подчиненные в то время. Отношения к делу имел О[собый] О[отдел] и им же доложено
это. вероятно, дело на тройку. На Беляева имелись показания до моей работы в области. Осужден он
Это та группа лиц, к отдельным из коих применялись незаконные методы, о чем В[оенной] К[оллегией] по материалам вполне достаточным. Горанин также осужден по весьма
я поставил вопрос. Дополнительно допрошенные по этому делу в октябре обо мне дали веским данным по ст. 54-6 УК дело его доложил Кобцев, я даже тогда не был в Чернигове.
положительные результаты (св[идетели]: Максимец, Крапивянский А., Скрипка, Макиенко, Исходя из вышеизложенного, прошу следствие, прокуратуру и суд учесть следующие
Прокопович, Лях, другие) только Шкурат показывает, что его ударил я. обстоятельства:
В деле также имеются показания быв[шего] кулака Крапивянского Прокофия, тоже 1. Обвинение в том, что я как Вр[еменный] Пом[ощник] Нач[альника] Управления
якобы я его бил. Зачем? Крапивянский осужден за к[онтр]р[еволюцию] на 8 лет. Вероятно, это проводил вражескую работу, не имеют оснований. Нет ни одного факта, за время работы в этой
работа Куськало, так как он с ним сидел в одной камере в тюрьме. должности, ноябрь, декабрь месяцы 1938 г. и январь месяц [19]39 года.
Обвин[яемый] Калита показывает, что его ругали на следствии, он арестован 2. По работе Нач[альником] IV отдела с 17 мая по октябрь месяц 1938 года, помимо
был особым отделом Управления, и что ему Горанин говорил, что его избивали, ни чем не того что я указал, учесть период моего назначения с Нач[альника] РО на Нач[альника] отдела
подтверждая. Дело Калиты вел Кобцев и Завгородний. без моего согласия и возникновения дела в 10 – 20 дней в начале работы ясно говорят не за мою
В мою бытность, в IV отделе была применена санкция к обв[иняемому] Беляеву по вину, отдел я не принимал. До этого работало три нач[альника] одела. Все были арестованы.
рапорту Дежур[ного] по Управлению за буйство и избиение следователя. Санкцию давал Наличие имевшихся материалов по этому делу и ориентировок центра.
Егоров. Били его Кобцев и Задорожний в моем присутствии легко. 3. Пристрастность обвиняемых к показаниям Куськало, Фесюн, другие, которые
Очень характерны показания быв[шего] Нач[альника] РО Березнянского – Задорожного, считают меня главным виновником их ареста и по другим мотивам, изложенным в моих
который показывает, что я давал аппарату установки, искривляет следствие, в результате чего показаниях.
протоколы были неправдоподобны, ему давал указания завотдела формуляры по показаниям. 4. Неотвечающие действительности показания Кобцева, Завгороднего, по мотивам,
Никто из работников аппарата этого не говорит. Задорожний сам допрашивал Точеного, Калиту которые я уже показал пристрастность в вопросах свидетелей Особоуполном[оченному]
доказывал за правдивость их показаний. Ложность показаний он дал по двум причинам: Шевченко, недовольным на меня за попытку выяснения присвоения им вещей арестованных и
спасти свое положение, так как он, работая в 3 отделе, подделал подписи обвиняемого. Я пребывания дачи объяснения по этому вопросу. (Допрос свид[етелей] Куськало, Завгороднего,
настаивал отдать его под суд, но он отделался увольнением из органов и как пред[седатель] других).
потребкооперации фигурирует теперь в качестве свидетеля. 5. В сентябре месяце [19]38 г. все дела на арестованных, по которым я обвиняюсь,
По Нежину были установлены факты отдельных избиений, где ответственными за проверялись спецкомиссией под председательством Зам[естителя] Нач[альника] Упр[авления]

108 109
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
т[оварища] Синицына и были пропущены на ОСО. я опровергаю следующими доводами, фактами и документами следдела, приобщенными
6. В декабре месяце [19]38 г. Комиссией Наркомвнудела УССР. по моему ходатайству от 19 июля 1939 года1 и 21 ноября 1939 года2. По вопросу показаний
Арест мой был связан в связи с заявлением Александровича быв[шим] нач[альником] 3 б[ывшего] Нач[альника] УНКВД Егорова от 28 марта 1939 г. на восьмой день после моего
отд[ела] в центральные органы с ложными доносами. По причине разоблачения его мною перед ареста. Егоров арестован 2 декабря 1938 г., а «под моим руководством фальсифицировал
парторганизацией и дачи отрицательной партийной характеристики в Обком на утверждение. следдела Баутин – быв[ший] Начал[ьник] Нежинского Райотделения НКВД». Егоров врет.
Обстоятельства моего ареста: арестован в клинике, где находился в тяжелом состоянии, Нач[альником] Райотделения при нем я был один месяц и за это время с ним не сталкивался, и
условия тюремной изоляции, все время болезнь. Нахождение восемь месяцев под следствием, указаний никаких не получал. О том, что он не давал никаких установок, он и сам показывает
шесть месяцев без речи, как крайне тяжелое физическое, моральное и умственное состояние, дальше. Он же приводит пример с фальсификацией дела на бывших красных партизан в Нежине,
несомненно, дало воспользоваться некоторым работникам в данном случае. где сидели быв[шие] партизаны, и он дал задание, увязывая это с данными ему лимитами. В
В такой обстановке, атмосфере, в которую я попал на работу, отдел, где сидели долгие то время я в Нежине не работал. Аресты до этого по быв[шим] партизанам были произведены
годы враги, отдел, который я не принимал, где по работе не имел опыта, мог допустить ошибки Особым отделом Управления, где и велось следствие. С лимитами это никак не увязывается,
в работе, как молодой неопытный, не успевший освоить работу работник, но никакой вражеской т. к. в мае м[еся]це тройка была ликвидирована3, а работа по быв[шим] партизанам развернулась
работы, сознательных ошибок я не делал и не признаю, как бы следователь это не формулировал в июне-июле м[еся]це 1939 г. следствие увязывает возникновение организации с показаниями
и этого за мною никогда не замечалось. В тот период я притупил партийную бдительность, за Горанина и в связи с этим обвиняет меня в фальсификации дела, это опровергается следующими
это наказан партией исключением. документами:
Но факт остается фактом, что, несмотря на какой бы не был период успенщины, я 1. Изъятием агентурной разработки «Обиженные» из Нежинского Райотделения НКВД
единственный на Черниговщине, поднявший голос протеста против избиений. перед моим приходом на работу в Нежин. Июнь м[еся]ц 1937 год.
2. Арестом фигурантов по делу быв[ших] партизан Фурсы Павла и Калиты Особым
Обвин[яемый] [підпис] отделом облуправления НКВД в марте м[еся]це 1938 г. через десять месяцев.
Начало и возникновение организации, беря из показаний Фурсы, в Областном
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.2, арк.25 – 41. Оригінал. Рукопис. Управлении НКВД, а не в Нежинском Райотделении, где я был начальником, подтверждают:
______________ а) Докладная записка Черниговского УНКВД Наркому Внут[ренних] дел Украины и
Лях Меєр Файвилович, 1899 р. н., м. Ніжин, єврей, освіта початкова. Проживав у м. Ніжин, завідувач
їдальні. Заарештований 22.06.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. 23.12.1938 р. справу припинено. Реабілітований
Нач[альнику] 5 отд[ела] НКВД УССР от 31 марта 1938 года № 2054928 и 11 апреля 1938 года.
23.07.1997 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2662. (Приобщены к делу).
Существование и ликвидация Всеукраинского антисоветского военно-повстанческого
№ 35 штаба и антисоветских формирований среди быв[ших] красных партизан на Украине и в
Заключні власноручні свідчення Я. Баутіна частности на Нежинщине с указанием конкретно их руководителей и приказанием ареста,
и разворота следствия по ним подтверждено директивным распоряжением НКВД УССР от
3 грудня 1939 р. 28 мая 1938 г. за № 1233/см и приложениями к нему (к делу приобщена). В ней же указано об
аресте Горанина. Не знаю, какими данными располагало УНКВД, которое до моего прихода
Следствие обвиняет меня в проведении вражеской деятельности в бытность мою на работу затребовало с лагеря арестованного Кулиша и получило от него показания по этому
Вр[еменно] и[сполняющим] д[ела] пом[ощника] Начальника УНКВД по Черниговской области вопросу. (Протокол приобщен).
в период ноябрь-декабрь м[еся]ц 1938 года и январь 1939 г. В чем виновным себя не признаю и Свидетель Кобцев, Зам[еститель] Нач[альника] IV отдела, при выяснении этого
в материалах следствия нет ни одного факта, подтверждавшего бы это. Также не себя признаю вопроса Особоуполномоченным НКВД УССР дал объяснение ложное. Его объяснение от
виновным в этом и на работе в других должностях Управления – Нач[альником] четвертого 8 февраля [19]39 г., где указывает[ся]: «По получении из Киева ориентировки, Баутин затребовал
отдела, Нач[альником] Райотделения. В следделе указывается, что я частично признал себя с Нежина Горанина и добился показаний от него, следовательно виновным за создание дела
виновным. Я это опровергаю. В своем первичном показании от 27 марта 1939 г. я показал, является Баутин и все это от него исходит». Но здесь же указывает, что, хотя имелись показания
что признаю себя виновным в том, что допустил ошибку в работе при арестах, т. к. таковые обв[иняемого] Кулиша, но они относятся к Конотопскому и Городнянскому кустам.
произошли в первый месяц моей работы в УНКВД. Причем, в период следствия я находился в Ложные обвинения Кобцева опровергаются двумя документами:
тяжелом болезненном состоянии. 23 марта был привезен в тюрьму с клинического санатория. 1. Показанием обв[иняемого] Кулиша А.Т. от 9 июня 1938 года, где он дает подробные
В четвертом отделе я работал четыре месяца, трудность работы в нем еще и обуславливалась показания и касается Нежина, конкретно называя лиц. (Л[ист] д[ела] 18), протокол приобщен.
тем, что до меня было арестовано три начальника отдела, отдел не пришлось даже принимать. Кулиша допрашивал Кобцев и взял от него показания.
Кроме этого, за четыре месяца работы в отделе, сорок дней находился в командировке. Моей 2. В показаниях, как свидетель, Кобцев 20 ноября [19]39 года, опроверг свое объяснение
болезнью воспользовались клеветники, типа Александровича и Кобцева, что и послужило от 9 февраля [19]39 г. и дал картину зарождения организации в более правдивом изложении,
поводом к аресту. опровергающие моим показаниям в части возникновения дела.
Имеющиеся следственные материалы, изобличающие меня в преступной деятельности, В связи с произведенными арестами группы быв[ших] партизан в 11-13 человек, на

110 111
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
основании имевшихся показаний, в Нежине была создана оперативно-следственная группа и хотел сбросить при допросе Облпрокурором 11 февраля 1939 года – Фесюн Василий об этом
в составе Зам[естителя] Нач[альника] IV отдела Качановского, Нач[альника] РО Простоты и не показывал. Показания Калиты я опровергаю категорически, так как они ложны. К Горанину
велось следствие. В процессе следствия было допущено со стороны Качановского, Начальника не применялось никаких мер воздействия, что известно в аппарате, о чем никто из сотрудников
Райотделения Простоты и других работников, нарушение революционной законности, по и не подтверждает.
делу быв[ших] партизан. Факты эти были лично мною вскрыты и поставлены тогда перед Показание свидетеля Завгороднего, как я уже указывал, есть не что иное как желание
руководством в лице Егорова, Синицына, Коломейцева и парторганизацией – секретарем спасти свою шкуру и отомстить за мое твердое настояние предать его суду за фальсификацию
Дворкиным. В связи с этим было произведено Особоуполномоченным Арбутским следствие, показаний обвиняемого Старовойта, орденоносца, когда он работал в 3 отделе. За это
подтвердившее полностью факты. По областному Управлению был издан приказ № 018 от Завгороднего уволили из органов. Вся тяжесть обвинения сказалась на мне в силу обстоятельств
23 июля [19]38 г., который обсуждался на оперативных совещаниях в отделах областного того, что я попал на работу в областное Управление в такой период. Начал работать 17 мая
Управления и всех Райорганах области. (Приказ № 018 приобщен к делу). Допрошенный по 1938 г., когда отдел имел громаднейшее наследство, запущенности старых дел и отсутствия
этому вопросу быв[ший] Особоуполномоченный Арбутский в своих показаниях по этому работников. Кроме этого, использован случай моей болезни и отсутствия в Чернигове.
вопросу от 27 ноября 1939 г. подтвердил. Приказом предусматривалось предание суду виновных, Пристрастность показаний б[ывших] арестованных еще усугубляется тем, что я работал ранее
но это не было сделано, не знаю почему. Зам[еститель] Нач[альника] отдела Качановский был с ними в одном районе. За все время работы в органах с 1921 года, никогда я не имел даже
снят с работы, по партилинии получил строгий выговор. упущений в работе, не то, что проведение вражеской работы, как квалифицирует следствие.
Нач[альник] Райотделения и опергруппы Простота снят с работы. Сняты и отбыли Не имел взысканий. В 1933 году был награжден Знаком почетного чекиста. 1937 г. – боевым
админвзыскание и другие. оружием ЦИК УССР. 1938 г. – именными часами НКВД СССР. Всегда выполнял честно свою
Следовательно, Егоров врет в своих показаниях о несопротивлении с моей стороны и работу. И если я допустил ошибки в работе и притупил партийную бдительность, за это буду
т. п., и его показания неправдоподобны. Жертвой он меня избрал потому, что я имел отношение нести ответственность, а не за вражескую работу, какой не было у меня.
к делу быв[ших] партизан. Это дело велось Нежинским Райотделением НКВД в бытность
Начальниками такового Простоты. Заканчивалось при Нач[альнике] Третьякове. Об этом Обвин[яемый] [підпис]
говорит и оценка НКВД УССР от 6 января 1939 года за № 51/см.
Независимо от вскрытых мною фактов применения незаконных методов при ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.2, арк.163 – 171. Оригінал. Рукопис.
ведении следствия по этому делу, на меня собраны следствием показания от осужденных и ______________
1. Див. документ № 32.
освобожденных, проходивших по этому делу, а именно:
2. Не публікується.
1. Куськало М., показавшего, что я его 26-27-28 сентября [19]38 г. в Нежине избивал 3. Про роботу Чернігівської обласної трійки див.: Коваленко О., Подкур Р. Політичні реепрсії радянської
бильярдным кием, фантазия. В Нежине бильярда нет, и я в Нежине в указанное время не был, о доби на Чернігівщині (кінець 1930-х –1980-ті рр.) //Реаблітовані історією. Чернігівська область. Кн.2. – Чернігів:
чем говорит приобщенная к делу справка. Почему Куськало дает такие показания – я достаточно РВК «Деснянська правда», 2010. – С.11 – 13.
изложил в своих ранее данных показаниях.
2. Крапивянский П., б[ывший] кулак, осужден на 8 лет, также показывает об избиении. № 36
Это результат уговора его с Куськало, как сидевших в одной камере. Доповідна записка старшого слідчого слідчої частини НКВС УРСР Лабузова щодо
3. Шкурат Иосиф показал, что я его ударил ногой – за что, по какому поводу? Все уточнення дати початку агентурної розробки «Обиженные»
это относят к сентябрю м[еся]цу. Это время, когда тогда Райотделение следдела оформляло на
Особое совещание на основании имевшихся материалов, глубокого следствия не проводило. 9 грудня 1939 р.
Что касается показаний Куськало в отношении Голобородько Федора Николаевича
осужденного по ст. 54-6 УК УССР Тройкой, арестованного 31 мая [19]38 г. Нежинским РО Мною, ст[аршим] следователем следственной части НКВД УССР лейтенантом
НКВД. Я к нему никакого отношения не имел. Начальником Райотделения в то время я не был Лабузовым, 9-го декабря 1939 г. по получению аг[ентурной] разработки «ОБИЖЕННЫЕ» из
в Нежине. По четвертому отделу также не было такого арестованного, мне он не известен. Как УНКВД Черниговской области по х[одатайст]ву обвиняемого Баутина, сего числа, в присутствии
белогвардейский офицер он или по 3 отделу, или Особому отделу вероятно проходил. и при участии обвиняемого произведен осмотр сличения даты заведения разработки.
Горанин на Тройку был доложен в мое отсутствие, и осужден по ст. 54-6 УК УССР. При сличении даты заведения аг[ентурной] разработки «Обиженные» и составление
О показаниях Баклана, Фесюн П. и Фесюн Василия, угрозах – есть следствие их акта УНКВД по Черниговской области установлено расхождение. В акте указано, что разработка
сговора, о Баклане я уже показывал причины. В Нежине Начальник[ом] РО Третьяковым было заведена в мае 1938 года, а в действительности такая заведена 19 мая 1937 г., что подтверждается
установлено, что Баклан, сидя в тюрьме, подговаривал арестованных заявлять, что их избивают аг[ентурной] разработкой «Обиженные», где указано в постановлении о заведении разработки
работники РО и сам Третьяков. Этот факт был проверен лично Прокурором и задокументирован. время заведения ее 19 мая 1937 года.
В Чернигов было послано Специальное сообщение о провокационном выпаде Баклана. Фесюн
Павел и Василий показывают ложно, даже в противовес им можно поставить также факты, что СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ СЛЕД[СТВЕННОЙ]
в Нежине [в] Райотделении нет подвала и лестницы, с которой как они показывают, я заводил ЧАСТИ НКВД УССР ЛЕЙТЕНАНТ
ГОС[УДАРСТВЕННОЙ] БЕЗОП[АСНОСТИ] [підпис]
112 113
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Вышеизложенное подтверждаю, будучи БАУТИН Яков Кириллович, 1903 года рождения, уроженец
лично ознакомлен с разработкой «Обиженные» [підпис] с. Новоэкономическое Красноармейского района Сталинской
области, русский, гражданин СССР, не судим, служащий, быв[ший]
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989. т.1, арк.187 зв. Оригінал. Рукопис. член КП(б)У, исключен в связи с данным делом.
До ареста проживал в гор[оде] Чернигов, работал в
№ 37 должности Нач[альника] 4 Отдела и вр[еменного] и[сполняющего]
Обвинувальний висновок по кримінальній справі на Я. Баутіна1 д[ела] пом[ощника] УНКВД Черниговской области, ст[арший]
лейтенант госбезопасности, в том, что, будучи начальником 4 Отдела
11 грудня 1939 р. УНКВД по Черниговской области, проводил необоснованные
аресты быв[ших] красных партизан и красногвардейцев, применял
В Управление Государственной Безопасности поступили данные о том, что к ним незаконные методы следствия, фальсифицировал по их делам
БАУТИН Я.К. по заданию врагов народа УСПЕНСКОГО и ЕГОРОВА в 1938 году проводил следственные документы и их личные показания, и искусственно
необоснованные аресты среди актива быв[ших] красных партизан и орденоносцев, применял к создал «антисоветскую повстанческую организацию» среди
ним незаконные методы следствия и таким путем фальсифицировали следственные документы. бывш[их] партизан, т. е. в преступлении, предусмотренном ст. 206-
В связи с этим, 21 марта 1939 года БАУТИН был арестован и привлечен в качестве 17 п. «б» УК УССР.
обвиняемого по настоящему делу. Произведенным следствием установлено, что обвиняемый Руководствуясь ст. 204 УПК УССР, следственное дело № 147008 по обвинению
БАУТИН, по заданиям УСПЕНСКОГО и ЕГОРОВА, впоследствии разоблаченных врагов БАУТИНА Якова Кирилловича в преступлении, предусмотренном ст. 206-17 п. «б» УК УССР
народа, в мае-июле 1938 года неосновательно арестовал ряд бывших красных партизан и направить Прокурору Войск НКВД Киевского Округа для предания суду Военного Трибунала.
красногвардейцев, проживающих на территории Черниговской области.
К необоснованно арестованным быв[шим] красным партизанам и красногвардейцам, СПРАВКА: Обв[иняемый] БАУТИН Я.К. содержится во внутренней тюрьме УГБ
обв[иняемый] БАУТИН применял незаконные методы ведения следствия и вымогал от них УНКВД УССР с 21 марта 1939 г.
вымышленные показания, о принадлежности к антисоветским формированиям. Вещдоки и документы в деле.
Незаконные методы следствия обв[иняемый] БАУТИН применял в отношении СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ СЛЕДЧАСТИ
необоснованно арестованных им ФЕСЮНА В.В., ФЕСЮНА П.В., КУСЬКАЛО, УГБ НКВД УССР
КРАПИВЯНСКОГО, БАКЛАНА и др[угих] быв[ших] партизан и красногвардейцев, под ЛЕЙТЕНАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] ЛАБУЗОВ
влиянием чего отдельные из них подписывали составленные БАУТИНЫМ и др[угими] от их
имени протоколы допросов о их принадлежности к антисоветской повстанческой организации «СОГЛАСЕН»:
и якобы известных им участниках организации. (Том 1, л[исты] д[ела] 66-67, 68-70, 71-72, 73- ЗАМ[ЕСТИТЕЛЬ] НАЧ[АЛЬНИКА]
91, 92-94, 98-111, 112-130, 131-134, 135-141, 142-143, 185-186, 187-265; том 2, л[исты] д[ела] 9, СЛЕДЧАСТИ УГБ НКВД УССР
21-22, 24, 46-47). СТ[АРШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ
После детального расследования ФЕСЮН В.В., КУСЬКАЛО, ФЕСЮН П.В., БАКЛАН, ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] КАЗИН2
ТОЧЕНЫЙ и др[угие] быв[шие] красные партизаны и красногвардейцы из-под стражи
освобождены и дела в отношении их прекращены. (Том 1, л[исты] д[ела] 208, 212, 215, 219, ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.2, арк.182 – 185. Оригінал. Машинопис.
224, 230, 233, 235, 236-239, 242, 265). ______________
Наряду с этим, обвин[яемым] БАУТИНЫМ сфальсифицированы протоколы допросов
подследственных ГОРАНИНА и ТОЧЕНОГО, в которых им приведены данные об якобы 1. На документі – резолюція за підписом помічника військового прокурора: «Обвинительное заключение
утвердить, Баутина предать суду Военного Трибунала по ст. 206-17 п. «б» УК УССР».
существующих и известных ГОРАНИНУ и ТОЧЕНОМУ антисоветских повстанческих штабов Обвинувальний висновок був затверджений заступником наркома внутрішніх справ УРСР М. Горлінським
и боевых групп, имеющих в своем распоряжении большое количество боевого оружия. 11.12.1939 р.
В сфальсифицированные показания ГОРАНИНА обв[иняемым] БАУТИНЫМ были 2. Казін Микола Олексійович (1910 – 1991) – із 01.08.1937 р. – оперуповноважений, до
включены, как руководители боевых групп антисоветской организации, ФЕСЮН В.В., 10.07.1938 р. – помічник начальника відділення, із 10.07.1938 р. – начальник 3 відділення 4 відділу, згодом заступник
начальника слідчої частини УДБ НКВС УРСР.
БАКЛАН, КУСЬКАЛО и др[угие]. (Том 1, л[исты] д[ела]: 191-194, 196-205; том 2, л[исты]
д[ела] 21 оборот и 22).
Допрошенный по делу обв[иняемый] БАУТИН виновным себя не признал, однако № 38
в предъявленном ему обвинении достаточно изобличается показаниями свидетелей и Інформація виконуючого справи голови військового трибуналу військ НКВС Київського
документами. військового округу Васютинського начальнику УНКВС по Чернігівській області
На основании вышеизложенного ОБВИНЯЕТСЯ: П. Дмитрієву про початок судового процесу над Я. Баутіним

114 115
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
17 січня 1940 р. СИДОРЕНКО, сего числа произвели осмотр архивно-следственного дела № 462487 по
м. Чернігів обвинению ГОЛОБОРОДЬКО Федора Николаевича по ст. 54-6 УК УССР.
Срочно-секретно Произведенным осмотром архивно-следственного дела № 462487 установлено, что в
нем имеются следующие документы:
На 26 января с[его] г[ода] в 11 часов Военным Трибуналом войск НКВД Киевского 1. Постановление о начатии следствия по делу № 106570, вынесенное 31 мая 1938 года
округа назначается к слушанию в помещении Райотделения НКВД г. Нежина (учитывая, что Полк[овым] Опер[ативным] уполномоченным УГБ ВАСИЛЬЕВЫМ в Нежинском РО НКВД
значительное большинство свидетелей проживает в Нежинском районе), дело по обвинению по обвинению гр[ажданина] ГОЛОБОРОДЬКО Федора Николаевича по ст. 54-6 УК УССР.
вр[еменно]и[сполняющего]д[олжность] пом[ощника] нач[альника] УНКВД Черниговской Утверждено за Нач[альника] Нежинского РО НКВД – подпись имеется, фамилия неразборчива
области БАУТИНА Якова Кирилловича по ст. 206-17 п. «б» УК УССР. (л[ист] д[ела] 1).
Учитывая, что БАУТИН потерял дар слова, Военный Трибунал назначает это дело к 2. Постановление об избрании меры пресечения в отношении гр[аждани]на
слушанию с участием прокурора и защиты. ГОЛОБОРОДЬКО Федора Николаевича, в связи с совершенным им преступлением,
Имея ввиду особо секретный характер этого дела, прошу Вас договориться с предусмотренным ст. 54-6 УК УССР и, как указано в постановлении, выразившееся в том,
председателем Черниговского Областного коллектива адвокатов о выделении для участия в что он занимался контрреволюционной шпионской деятельностью в пользу иностранной
судебном заседании по этому делу соответствующего члена коллектива адвокатов. Согласно разведки, составленном в Нежинском РО НКВД 31 мая 1938 г. Полк[овым] Опер[ативным]
прилагаемого отношения.1 уполномоченным ВАСИЛЬЕВЫМ, утвержденном Нач[альником] Нежинского РО НКВД
Желательно, чтобы выделенный член коллектива адвокатов прибыл в Нежинское Мл[адшим] Лейтенантом Государственной Безопасности ПРОСТОТОЙ.
РО НКВД за день до слушания дела, то есть, 25 января с тем, чтобы он имел возможность В постановлении об избрании меры пресечения в отношении ГОЛОБОРОДЬКО
познакомится с делом. Дело к тому времени будет находиться у начальника Нежинского РО печатным текстом было написано имя подлежащего аресту «Андрей», впоследствии имя
НКВД. По согласованию Вами с Черниговским Областным коллективом адвокатов вопроса о «Андрей» исправлено на имя «Федор» в двух местах фиолетовыми чернилами (л[ист] д[ела] 2).
выделении защитника по этому делу, прошу Вашего распоряжения об этом сообщить Военному 3. Постановление Обл[астного] Прокурора тов[арища] САВРАНСКОГО с санкцией на
Трибуналу. Одновременно направляю повестку свидетелю – КОБЦЕВУ Валентину Ивановичу представленного к аресту ГОЛОБОРОДЬКО Ф.Н. в преступлении, предусмотренном ст. 54-6
о вызове его в суд[ебное] заседание в г. Нежин, прошу Вашего распоряжения эту повестку УК УССР, вынесенное 26 мая 1938 года. В постановлении впоследствии неизвестно кем имя
вручить свидетелю под расписку на втором экз[емпляре] повестки, которую следует направить лица, подлежащего аресту – «Андрей» два раза исправлено фиолетовыми чернилами на имя –
в Нежинское РО НКВД для выездной сессии ВТ округа. «Федор», а также исправлен год рождения с 1885 на 1887 (л[ист] д[ела] 3).
4. Ордер № 641 от 31 мая 1938 года на арест ГОЛОБОРОДЬКО подписан одним
ПРИЛОЖЕНИЕ: Повестка и отношение на имя Пред[седателя] Черниг[овского] секретарем и Нач[альником] РО НКВД не утвержден. Ордер был составлен 31 мая 1938 года
Обл[астного] кол[лектива] адвокатов.2 на арест ГОЛОБОРОДЬКО Андрея Николаевича, впоследствии имя «Андрей» зачеркнуто и
дописано имя «Федор» (л[ист] д[ела] 4).
ИСПОЛНЯЮЩИЙ ДЕЛА ПРЕДСЕДАТЕЛЯ 5. Анкета на арестованного ГОЛОБОРОДЬКО Федора Николаевича составлена 31 мая
ВТ ВОЙСК НКВД КИЕВСКОГО ОКРУГА 1938 года, подписана обв[иняемым] ГОЛОБОРОДЬКО (л[ист] д[ела] 8).
ВОЕННЫЙ ЮРИСТ 1 РАНГА [підпис] ВАСЮТИНСКИЙ 6. Постановление о предъявлении обвинения арестованному ГОЛОБОРОДЬКО Федору
Николаевичу вынесено в Нежинском РО НКВД 3 июня 1938 года Полковым Опер[ативным]
уполномоченным ВАСИЛЬЕВЫМ, утверждено Нач[альником] Нежинского РО НКВД
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.7. Оригінал. Машинопис. ПРОСТОТОЙ и подписано 3 июня 1938 года обвиняемым ГОЛОБОРОДЬКО.
______________ В постановлении указывается, что проведенными следственными действиями
1. Виділений курсивом текст – рукопис.
2. Виділений курсивом текст – рукопис.
установлено, что ГОЛОБОРОДЬКО занимался контрреволюционной шпионской деятельностью
в пользу иностранной разведки, однако к моменту вынесения данного постановления в
№ 39 след[стенном] деле никаких доказательств о шпионской и вообще антисоветской деятельности
Оглядова записка архівно-кримінальної справи на Ф. Голобородька ГОЛОБОРОДЬКО не было (л[ист] д[ела] 9).
7. Протоколы допросов обв[иняемого] ГОЛОБОРОДЬКО Ф.Н. от 31 мая 1938 года,
19 січня 1940 р. 10 июня 1938 года, 25 июня 1938 года, 6 августа 1938 года, в которых ГОЛОБОРОДЬКО в
предъявленном ему обвинении виновным себя ни в чем не признал (л[исты] д[ела] 10-19).
Мы, нижеподписавшиеся – Ст[арший] Следователь Следственной Части УГБ НКВД 8. Протокол очной ставки между обв[иняемым] ДИДЕНКО Александром Васильевичем
УССР Лейтенант Гос[ударственой] Безопасности ЛАБУЗОВ, Следователь След[ственной] и ГОЛОБОРОДЬКО Федором Николаевичем от 07.08.1938 года, произведенной Полк[овым]
Части УГБ НКВД УССР Сержант Гос[ударственной] Безопасности ЗУЕВ и Мл[адший] Опер[ативным] упол[номоченым] УГБ – подпись неразборчива. Внизу после подписи
Следователь След[ственной] Части УГБ НКВД УССP Сержант Гос[ударственной] Безопасности лица, производившего очную ставку, заметны следы оборванного конца листа с когда-то

116 117
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
произведенной записью (л[исты] д[ела] 20-23). б) письменное приказание Нач[альника] УНКВД Чернигов ЕГОРОВА от 23.09.1938 года
Обв[иняемый] ДИДЕНКО на очной ставке дал обобщенные показания о причастности о приведении в исполнение приговора в отношении ГОЛОБОРОДЬКО Федора Николаевича,
ГОЛОБОРОДЬКО к шпионской деятельности в пользу Германии, которые на самой очной согласно протокола № 2 от 21.09.1938 г.
ставке исследованы не были. в) акт от 25.09.1938 года об исполнении приказания Нач[альника] УНКВД Майора
ГОЛОБОРОДЬКО показания ДИДЕНКО о совместной шпионской деятельности Гос[ударственной] Безопасности ЕГОРОВА с указанием, что приговор о расстреле
отрицает (л[исты] д[ела] 20-23). ГОЛОБОРОДЬКО Федора Николаевича приведен в исполнение.
9. Протокол допроса обв[иняемого] ДИДЕНКО Александра Васильевича от 5 августа
1938 года, произведенный Полковым Опер[ативным] уполномоченным УГБ ВАСИЛЬЕВЫМ в Обзор арх[ивно]-след[ственного] дела № 462487.
отношении ГОЛОБОРОДЬКО Ф.Н. (л[исты] д[ела] 24-29). ПРОИЗВЕЛИ:
10. Протокол допроса обв[иняемого] ГОЛОБОРОДЬКО с его братом ГОЛОБОРОДЬКО
Семеном Николаевичем (л[исты] д[ела] 30-32). СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ СЛЕД[СТВЕННОЙ] ЧАСТИ
11. Протоколы допроса свидетелей: УГБ НКВД УССР ЛЕЙТЕНАНТ
СЕДЛОВСКОГО И.А. от 04.09.1938 года. ГОС[УДАРСТВЕННОЙ] БЕЗОПАСНОСТИ [підпис] ЛАБУЗОВ
ЖУКОВСКОГО С.О. от 04.09.1938 года.
Об антисоветской деятельности ГОЛОБОРОДЬКО Ф.Н., которые конкретных фактов СЛЕДОВАТЕЛЬ СЛЕД[СТВЕННОЙ] ЧАСТИ
антисоветских проявлений со стороны ГОЛОБОРОДЬКО не называют (л[исты] д[ела] 33-36). УГБ НКВД УССР
12. Копия протокола допроса СЕНЬКО-ПОПОВСКОЙ Александры Константиновны в СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] ЗУЕВ
отношении политпрошлого ГОЛОБОРОДЬКО Семена (л[исты] д[ела] 37-38).
13. Протокол об окончании дела следствием по обв[иняемому] ГОЛОБОРОДЬКО МЛ[АДШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ
Федору Николаевичу от 7 октября 1938 года, в котором указано, что обвиняемый заявил, СЛЕД[СТВЕННОЙ] ЧАСТИ УГБ НКВД УССР
что следствие дополнить ничем не может, однако подписи на протоколе об окончании дела СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СИДОРЕНКО
следствием обв[иняемого] ГОЛОБОРОДЬКО Ф.Н. не имеется. Протокол об окончании дела
следствием составлен Полк[овым] Опер[ативным] уполномоченным ОО УГБ 15 с[трелкового] ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.17 – 23. Оригінал. Машинопис.
к[орпуса] Мл[адшим] Лейтенантом Гос[ударственной] Безопасности ШУБИНЫМ (л[ист]
д[ела] 40). Протокол от 7 сентября 1937 года составлен Опер[ативным] уполномоченным ОО № 40
УГБ Мл[адшим] Лейтенантом Гос[ударственной] Безопасности ШУБИНЫМ, в присутствии Протокол допиту А. Єгорова про відкриття кримінальної справи «червоних партизанів»
Полк[ового] Опер[ативного] Уполномоченного САМОТАЕВА о том, что обв[иняемый]
ГОЛОБОРОДЬКО Ф.Н. от подписи протокола об окончании следствия отказался. Протокол 21 січня 1940 р.
датирован 7 сентября 1938 года, однако в опись не внесен и не занумерован.
14. Обвинительное заключение по делу № 106576 по обвинению ГОЛОБОРОДЬКО Обв[иняемого] ЕГОРОВА Андрея Ивановича, 1904 года рождения, уроженца села
Федора Николаевича г. Нежин, в преступлении, предусмотренном ст. 54-6 УК УССР, составлен- Заборовка Сызранского р[айо]на Куйбышевской области, русского, гражданина СССР,
ное 07.09.1938 года Полк[овым] Опер[ативным] уп[олномоченым] ОО 15 с[трелкового]к[орпуса] служащего, быв[шего] члена ВКП(б), исключенного в связи с арестом. До ареста – нач[альник]
ШУБИНЫМ, подписанное БАУТИНЫМ и утвержденное 10.09.1938 года Зам[естителем] УНКВД Черниговской области
Нач[альника] УНКВД. В конце обвинительного заключения указывается о направлении дела Допрос начат в 23 ч[аса] 35 м[инут]
по обвинению ГОЛОБОРОДЬКО на Особое Совещание при НКВД СССР, на первом листе ВОПРОС: Расскажите следствию конкретно на основании каких материалов в
обвинительного заключения в левом углу сверху имеется надпись фиолетовыми чернилами: 1938 году были произведены массовые аресты бывших красных партизан по Черниговской
«РАССТРЕЛЯТЬ» 23.09.1938 г. Под надписью «Расстрелять» имеется подпись красным области?
карандашом «ЕГОРОВ», и две других подписи, учиненные также цветным карандашом – ОТВЕТ: Вскоре после принятия мною дел УНКВД по Черниговской области, в конце
неразборчивы (л[исты] д[ела] 41-42). марта м[еся]ца 1938 года быв[ший] мой заместитель ШИРОКИЙ информировал меня о том, что
15. Постановление областного Прокурора по Черниговской области от Нежинским РО НКВД, возглавляемым начальником отделения БАУТИНЫМ, вскрыта к[онтр]
10.09.1938 года о согласии с направлением следственного дела № 106576 по обвинению р[еволюционная] повстанческая организация среди бывших красных партизан.
ГОЛОБОРОДЬКО Ф.Н., в соответствии с обвинительным заключением, на рассмотрение Тогда же мне ШИРОКИЙ доложил, что по этому делу Нежинским РО НКВД были
Особого Совещания НКВД СССР (л[ист] д[ела] 43). арестованы из числа бывш[их] красных партизан целый ряд лиц, которые давали показания
16. В конце дела имеются также документы: о наличии широко разветвленной контрреволюционной организации среди красных партизан,
а) выписка из протокола № 2 от 21 сентября 1938 года об осуждении ГОЛОБОРОДЬ- возглавляемой неким КРАПИВЯНСКИМ – бывшим руководителем в прошлом нежинских
КО Ф.Н. к расстрелу. красных партизан и его братьями.

118 119
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Вскоре мною был вызван в УНКВД гор[ода] Чернигов бывш[ий] начальник Нежинского произведенным им расследованием и указал, что конкретными виновниками в избиении
РО НКВД БАУТИН, который подтвердил наличие вскрытой контрреволюционной организации арестованных, являются начальник РО НКВД ПРОСТОТА, находившийся в командировке
среди бывш[их] красных партизан и привез целый ряд материалов (агентурные и следственные в гор[оде] Нежин, зам[еститель] нач[альника] 4 Отдела КАЧАНОВСКИЙ и ряд сотрудников
протоколы допросов). оперативной группы.
На основании этих данных я предложил своему заместителю ШИРОКОМУ составить После этого я немедленно снял с должности нач[альника] РО НКВД ПРОСТОТУ и
спецсообщение в НКВД УССР, которое и было направлено за моей подписью. КАЧАНОВСКОГО, распустил оперативно-следственную группу в гор[оде] Нежин и приказом
Примерно в начале мая месяца 1938 года в НКВД УССР состоялось совещание по УНКВД отдал ПРОСТОТУ под суд. Об этом я доложил специальной докладной запиской
начальников УНКВД, на котором бывш[ий] нарком УСПЕНСКИЙ и б[ывший] начальник бывшему наркому УСПЕНСКОМУ, который с моим мнением не согласился и предложил
3-го отдела РАТЫНСКИЙ информировали совещание о том, что НКВД УССР в бывш[ем] ПРОСТОТУ и КАЧАНОВСКОГО откомандировать в гор[од] Киев, что мною и было выполнено.
украинском обществе красных партизан вскрыта контрреволюционная повстанческая Туда же мною была направлено на них следственное дело.
организация, имевшая свои разветвления по всей Украине, которую возглавляли ДУБОВОЙ и Впоследствии дело на бывш[их] красных партизан УСПЕНСКИМ было предложено
еще целый ряд лиц, фамилий которых сейчас не помню. по окончании следствия направить на Особое Совещание НКВД СССР, что и было исполнено
На этом же совещании были названы руководители областных филиалов по ряду в сентябре м[еся]це 1938 года. В октябре м[еся]це 1938 года все дела на бывш[их] красных
областей, в том числе и по Чернигову, в лице КРАПИВЯНСКОГО. Тогда же УСПЕНСКИЙ дал партизан с Особого Совещания НКВД СССР были возвращены обратно для рассмотрения в
установки начать аресты среди бывш[их] красных партизан для вскрытия контрреволюционного судебных инстанциях и до момента моего ареста находились в УНКВД.
подполья. Следствие по делам бывших красных партизан проводилось в целом ряде
На совещании УСПЕНСКИЙ демонстрировал схему вскрытой к[онтр]р[еволюционной] р[айо]нов НКВД области и в аппарате 4 отдела УНКВД. И со стороны работников, проводивших
организации среди красных партизан, из которой явствовало: следствие по этим делам, никто мне не заявлял о фальсификации следствия по этому делу, а
1) что организация создана по заданию польского генштаба; также и БАУТИН никогда об этом не заявлял.
2) что деятельность организации приурочивалась к моменту объявления войны, и ВОПРОС: Какое количество лиц было арестовано по области бывших красных партизан
3) что организации имеют крупные склады оружия, расположенные в пограничной по этому делу?
зоне. ОТВЕТ: Точной цифры всех арестованных бывш[их] красных партизан по области я
После совещания я, приехав в УНКВД гор[ода] Чернигов, дал указания аппарату назвать сейчас не могу, т[о] е[сть] не помню.
4-го Отдела УНКВД и периферии о вскрытии контрреволюционного подполья среди красных ВОПРОС: По Тройке следственные дела на быв[ших] красных партизан Вами
партизан, а б[ывшему] нач[альнику] РО НКВД БАУТИНУ я предложил форсировать следствие пропускались?
по делу красных партизан и произвести дополнительные аресты проходящих по показаниям ОТВЕТ: Всю работу Тройки в 1938 году, в основном, провел мой заместитель
арестованных бывш[их] красных партизан. ШИРОКИЙ, за исключением 2 или 3 заседаний, которые я провел лично. Восстановить в памяти
Спустя некоторое время НКВД УССР был арестован КРАПИВЯНСКИЙ, который рассматривались ли на Тройке следственные дела на бывш[их] красных партизан, сейчас я не
непосредственно допрашивался в аппарате НКВД УССР и который дал развернутые показания могу – не помню, но допускаю, что отдельные дела на бывш[их] красных партизан на Тройке
о наличии контрреволюционной повстанческой организации среди красных партизан в рассматривались.
Черниговской области, главным [образом] в Нежинском и Носовском районах. ВОПРОС: На каком основании Вами в сентябре м[еся]це 1938 года были пропущены по
Протокол его допроса для оперативных мероприятий был прислан в УНКВД Тройке следственные дела на арестованных бывш[их] красных партизан ГОРАНИНА Степана
Черниговской области. Федоровича и ГОЛОБОРОДЬКО Федора Николаевича, в то время, как эти дела следствием были
Показаниями КРАПИВЯНСКОГО полностью перекрывались показания арестованных оформлены на рассмотрение Особого Совещания при НКВД СССР. Расскажите следствию об
бывших красных партизан по Черниговской области, а также указал ряд новых лиц, которые этом конкретно.
еще не были арестованы. ОТВЕТ: Деятельность Троек закончилась в начале мая м[еся]ца 1938 года, а дела на
При наличии этих данных, а также при наличии ориентировок НКВД УССР и УНКВД бывших красных партизан оформлялись в сентябре м[еся]це 1938 года на рассмотрение Особого
других областей, у меня совершенно не возникало сомнений в нереальности этого дела. Совещания при НКВД СССР по приказанию бывш[его] наркома УСПЕНСКОГО.
В апреле или в начале мая 1938 года бывш[ий] нач[альник] Нежин[ского] РО В сентябре м[еся]це 1938 года приказом НКВД СССР № 606 было предложено
НКВД БАУТИН был мною назначен нач[альником] 4 Отдела УНКВД, который возглавлял рассмотреть на Тройке следственные дела на лиц, проходящих по шпионажу, РОВСу и на лиц,
непосредственное руководство следствием по делу бывш[их] красных партизан всей области. связанных по контрреволюционной деятельности с законом. Дела же на бывш[их] красных
БАУТИН в начале июля м[еся]ца 1938 года, будучи в командировке в гор[оде] Нежин и по партизан, не связанных с указанной выше категорией, в сентябре м[еся]це 1938 года на Тройке
возвращении в гор[од] Чернигов, сообщил мне о том, что в Нежинском РО НКВД во время не рассматривались. Если же рассматривались такие дела, то только те, которые были связаны
допросов арестованных бывш[их] красных партизан применяют к ним методы физического по шпионской деятельности, но таких дел были единицы.
воздействия. Я, получив эти сведения, немедленно выслал в Нежин Особоуполномоченного Персонально дел ГОРАНИНА и ГОЛОБОРОДЬКО я не помню, но если они рассмотрены
АРБУТСКОГО для расследования. Последний по приезде подтвердил эти данные, Тройкой, то следовательно, подходили под эту категорию, независимо от того, хотя эти дела

120 121
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
и были оформлены на рассмотрение Особого Совещания, все же остальные дела с Особого Свидетели: КУСЬКАЛО М.В., ЗАВГОРОДНИЙ В.А., БАКЛАН И.А., КРАПИВЯНС-
Совещания были возвращены обратно в УНКВД, в том числе и дела на бывш[их] красных КИЙ П.Г., ФЕСЮН П.В., ФЕСЮН В.В., ШКУРАТ И.И., КАЛИТА Г.З., ОКТЯБРЬСКИЙ В.Г.,
партизан и оставались в УНКВД до моего ареста. КОБЦЕВ В.И., ЛЯХ М.Ф. и КОСТЮЧЕНКО И.Д. в суд[ебное] заседание явились.
ВОПРОС: Расскажите следствию, кем персонально докладывались на Тройке дела Свид[етели] АРБУТСКИЙ К.И. и СКРИПКА Ф.В. в суд[ебное] заседание не явились.
арестованных бывш[их] красных партизан ГОРАНИНА и ГОЛОБОРОДЬКО? Свид[етель] СКРИПКА не явился в суд[ебное] заседание в связи с нахождением его на
ОТВЕТ: Эти дела на Тройке мог докладывать нач[альник] 4 отдела УНКВД БАУТИН санаторном лечении. Сведений о причине неявки свид[етеля] АРБУТСКОГО нет.
или его заместитель КОБЦЕВ, точно сейчас не помню. В протоколе заседания Тройки должно Для участия в суд[ебном] заседании явились пом[ощник] военного прокурора войск
быть указано, кем докладывались эти дела. Кроме того, перед заседанием Тройки все дела НКВД Киевского округа военный юрист 1 ранга т[оварищ] ХАЧАТУРЯН и член Черниговского
просматривал областной прокурор САВРАНСКИЙ, который являлся членом Тройки. Я областного коллектива адвокатов т[оварищ] ГОРДОН.
лично перед заседанием Тройки дела проверял на выдержку и всецело доверялся работнику, Пред[седательствую]щий спросил мнение прокурора и защиты по поводу порядка
проводившему следствие и докладчику, и считал, что эти дела являются реальными. допроса подсудимого БАУТИНА, в связи с тем, что он лишился дара речи (онемел), но все
Протокол записан с моих слов верно, мною прочитан, в чем и расписываюсь. слышит.
ЕГОРОВ Военный прокурор считает, что поскольку подсуд[имый] БАУТИН хорошо слышит, то
целесообразно, чтобы он показания, ответы на вопросы, заданные ему, а также вопросы его
ПОМ[ОЩНИК] НАЧ[АЛЬНИКА] свидетелям давал в письменном виде, которые будет оглашать пред[седательствую]щий.
СЛЕД[СТВЕННОЙ] ЧАСТИ Защитник т[оварищ] Гордон присоединяется к мнению прокурора о порядке допроса
УГБ НКВД УССР подсудимого.
ЛЕЙТЕНАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] НОСКОВ На вопрос пред[седательствую]щего подсудимому БАУТИНУ удовлетворит ли его
предложенный прокурором порядок его допроса, подсуд[имый] БАУТИН утвердительно
ВЕРНО:1 [підпис] кивнул головой.
В[оенный] Т[рибунал] ОПРЕДЕЛИЛ: учитывая, что подсудимый Баутин лишился
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.269 – 276. Засвідчена копія. Машинопис. дара речи (онемел), но слух у него нормальный, установить следующий порядок его допроса-
показания, ответы на вопросы и вопросы свидетелям, а также разного рода ходатайст-
______________ ва подсудимый задает в письменном виде, которые каждый раз оглашаются
1. На документі є печатка.
пред[седательствую]щим.
Пред[седательствую]щий задает подсудимому БАУТИНУ вопросы о его самоличности,
№ 41 на которые он дал следующие письменные ответы, оглашенные пред[седательствую]щим.
Протокол судового засідання військового трибуналу військ НКВС Київського БАУТИН Яков Кириллович, 1903 г[ода], уроженец села Ново-Экономическое, теперь
особливого військового округу по кримінальній справі на Я. Баутіна г. Ново-Экономическ Красноармейского р[айо]на Сталинской области, УССР, русский, из
крестьян-бедняков, сам рабочий, служащий до ареста, работал до ареста в Черниговском
26 – 28 січня 1940 р. УНКВД с ноября месяца 1938 г. по февраль 1939 г. в должности врид пом[ощника] нач[альника]
Сов[ершенно] секретно УНКВД по неоперативным делам (по внутреннему приказу УНКВД), ст[арший] лейтенант
госбезопасности. Добровольно (с 15 лет) с 1918 г. по 1921 г. служил в Красной армии, состоял
1940 г. января, 26-28 дня, Военный Трибунал войск НКВД Киевского округа, в членом ВКП(б) с 1927 года, к другим партиям не примыкал. Под следствием и судом не
помещении Нежинского РО НКВД, в закрытом судебном заседании в составе: был. Читал 17.01.1940 г. обвинительное заключение, постановление прокурора и протокол
председательствующего ФЕЛЬДМАНА, членов: батальонного комиссара УСАЧЕВА, подготовит[ельного] заседания.
ст[аршего] лейтенанта Госбезопасности ВЛАСЕНКО, при секретаре военном юристе В 1919 г. – на фронте против Деникина в районе Павлограда, Украина (получил
ФАЙТЕЛЕ, ранение). Награжден в 1934 г. знаком Почетного чекиста за работу в Политотделе МТС и
с участием пом[ощника] военного прокурора войск НКВД Киевского округа военного беспощадную борьбу с контрреволюцией. В 1937 г. (награжден) боевым оружием правительства
юриста 1 ранга т[оварища] ХАЧАТУРЯНА и члена Областного коллектива адвокатов т[оварища] УССР за образцовое выполнение заданий правительства. Имел награды и благодарности с
ГОРДОНА. 1929 г., несколько – за борьбу с кулачеством и др. Работаю в органах ЧК с 1921 г., семья – жена,
Рассмотрев дело № 5 – 1940 г. по обвинению быв[шего] начальника 4 отдела УНКВД 2-е детей, мать.
Черниговской области ст[аршего] лейтенанта Госбезопасности БАУТИНА Якова Кирилловича Пред[седательствую]щий огласил состав суда, разъяснил подсудимому право отвода
по ст. 206-17 п. «б» УК УССР. и спросил его, имеет ли он отвод составу суда. Подсуд[имый] БАУТИН отрицательно кивает
Судебное заседание начато в 14 час[ов] 30 мин[ут]. головой – отвода составу суда он не имеет.
Секретарь доложил, что содержавшийся под стражей посуд[имый] БАУТИН в Свидетели предупреждены пред[седательствую]щим об ответственности за дачу
суд[ебное] заседание доставлен.
122 123
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
ложных показаний по ст. 89 УК, после чего они удалены в отведенную для свидетелей комнату. Подсуд[имый] БАУТИН ответил в письменном виде на указанные вопросы следующее:
Пред[седательствую]щий спросил прокурора, защитника и подсудимого, считают ли за что меня обвиняют мне известно, так как следствие по этому вопросу велось 9
они возможным слушать дело в отсутствии свидетелей – Арбутского и Скрипки. месяцев.
Военный прокурор считает возможным слушание дела в отсутствие неявившихся Виновным себя в предъявленном обвинении не признаю. Врага Успенского я никогда
свидетелей Арбутского и Скрипки. в жизни не видел и не мог от него получать указания, а враг Егоров, оговоривший меня на 7-й
Защитник также считает возможным слушание дела в отсутствии свидетелей день моего ареста, 9 декабря отказался1 от своих показаний.
Арбутского и Скрипка. Желаю давать подробные показания по существу обвинения.
Подсуд[имый] БАУТИН написал: желателен свид[етель] Арбутский. Пред[седательствую]щий спросил мнение прокурора и защиты по поводу порядка
В[ОЕННЫЙ] Т[РИБУНАЛ] ОПРЕДЕЛИЛ: дело слушать в отсутствии свидетеля ведения судебного следствия.
Скрипки, ограничившись показаниями его, имеющимися в деле. Военный прокурор считает целесообразным судебное следствие начать с допроса
Принять срочные меры к обеспечению явки в суд[ебное] заседание свид[етеля] свидетелей, а затем допросить подсудимого.
Арбутского, и в случае невозможности обеспечить явку св[идетеля] Арбутского в суд[ебное] Защитник присоединяется к мнению прокурора по вопросу о порядке ведения судебного
заседание, вернуться к обсуждению вопроса о возможности слушания дела в его отсутствии, следствия.
после допроса подсудимого и свидетелей. Военный трибунал ОПРЕДЕЛИЛ:
Пред[седательствую]щий разъяснил подсудимому его процессуальные права: установить следующий порядок ведения суд[ебного] следствия. Сперва допросить
возбуждать ходатайства о вызове дополнительных свидетелей, об истребовании документов свидетелей, а затем подсуд[имого] БАУТИНА.
или иных доказательств по делу, задавать вопросы свидетелям и давать объяснения по существу Свид[етель] КУСЬКАЛО Моисей Власович, 45 лет, член ВКПб, по делу пояснил:
всех обстоятельств предъявленного ему обвинения. 25 июня 1938 г. я был вызван в Райпартком, так как был в то время в Красной армии, и
Пред[седательствую]щий спросил подсудимого поддерживает ли он свое ходатайство, по прибытии в Райпартком был арестован быв[шим] начальником Нежинского Райотделением
изложенное им в заявлении на имя Трибунала от 17 января с[его] г[ода], и имеет ли он какие- НКВД Простотой. Ордер на арест мне не был предъявлен.
либо дополнительные ходатайства. На что подсудимый Баутин ответил в письменном виде: На следующий день меня перевели в Чернигов. 1 июля меня вызвали на допрос
желательны свидетели Хуторянский, Гескин. О содержании докладной записки НКВД УССР к следователю Манилову, который заявил мне, что я являюсь организатором к[онтр]
приложение к ориентировке № 1233/с должен Кобцев подтвердить, в части касающейся Нежина. р[еволюционной] повстанческой организации из быв[ших] партизан. Я доказывал следователю
Если акта (о провокациях Баклана на работников НКВД) нет, допросить райпрокурора Манилову, что ни в какой к[онтр]р[еволюционной] организации я не состоял и состоять не могу,
г. Нежин Солднека. так как я сам батрак, был командиром партизанского отряда, с оружием в руках боролся за
О Шкурате и его исключении (из партии) должны сами свидетели подтвердить. Советскую власть, что я работал в органах ЧК и активно боролся с контрреволюцией. Но все
Пред[седательствую]щий спросил мнение прокурора и защиты по поводу ходатайства эти мои объяснения следователем Маниловым не были приняты во внимание. Два дня меня
подсудимого Баутина о вызове свидетелей Хуторянского и Гескина, а также об истребовании допрашивали, а затем отправили в камеру. После этого меня снова вызвали на допрос и за
акта о провокации Баклана среди арестованных на работников НКВД, а в случае отсутствия то, что я отказывался давать вымышленные показания о моей якобы причастности к к[онтр]
этого акта вызвать свидетеля Солднека. р[еволюционной] организации, меня посадили на стул на 10 суток. Сажали меня на кончик
Военный прокурор не возражает против вызова указанных свидетелей, в случае стула, на котором я должен был сидеть, не двигаясь, не давали кушать, посадили в холодный
возможности обеспечить их явку в суд[ебное] заседание, а также не возражает против карцер на пять суток, избивали. Бил меня следователь Манилов. В результате этих издевательств
истребования указанного подсудимым акта. у меня начались галлюцинации. Перед моим воображением стали возникать различного рода
Защитник присоединяется к мнению прокурора по поводу заявленных подсуд[имым] животные. Я не мог больше переносить эти издевательства и заявил поэтому о своем желании
Баутиным ходатайств. давать показания. Но после этого я снова стал отрицать свою вину и меня снова посадили в
В[ОЕННЫЙ] Т[РИБУНАЛ] ОПРЕДЕЛИЛ: вызвать в суд[ебное] заседание указанных в карцер.
заявлении подсудимого Баутина от 17 января с[его] г[ода] свидетелей Осадчего и Фурсу. Затем я был направлен в Нежин, где стал меня допрашивать и сильно избивать Баутин.
Что же касается ходатайства его о вызове свидетелей Хуторянского, Гескина, вопрос Ко мне в камеру посадили арестованного Горанина, который мне рассказал, что под влиянием
оставить открытым и возвратиться к обсуждению вопроса о вызове их в суд[ебное] заседание, примененных к нему сильных избиений, он вынужден был дать показания о том, что все бывшие
после допроса подсудимого и вызванных в суд[ебное] заседание свидетелей. красные партизаны состоят в к[онтр]р[еволюционной] повстанческой организации, в том числе
Ходатайство его же об истребовании из Нежинской Райпрокуратуры акта о провокациях и я. Горанин мне рассказал, что его тяжело избивали библией, и что поэтому он вынужден был
Баклана среди арестованных на работников НКВД – удовлетворить. давать вымышленные показания, которые он будет подтверждать до суда, а на суде скажет правду.
Больше ходатайств до доклада дела не возбуждено. После этого Баутин произвел очную ставку между мной и Гораниным. Я на этой очной ставке
Пред[седательствую]щий огласил обвинительное заключение, постановление военного заявил Баутину, что только врагам выгодно делать из честных людей, преданных Советской
прокурора и протокол подготовительного заседания, после чего спросил подсудимого, понял ли власти, врагов. За это меня Баутин сильно избил. На очной ставке с Макиенко, последний
он в чем его обвиняют, признает ли он себя виновным и желает ли давать суду объяснения. показал лишь о том, что он меня видел на одном из собраний партизан, но о причастности

124 125
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
моей к к[онтр]р[еволюционной] организации ему ничего неизвестно. Макиенко был очень ответили, что мои заявления не получены. Заявления я сдавал дежурному по тюрьме.
слаб и смертельно бледен, видно было, что к нему применяли физические методы следствия. На вопросы защитника, св[идетель] КУСЬКАЛО:
Я на очной ставке с Макиенко также отрицал свою причастность к к[онтр]р[еволюционной] я предполагаю, что Манилов избивал меня с разрешения Баутина, так как Баутин был
организации. Ночью после этого меня вызвал Баутин и заявил мне: «Я тебя уничтожу». Затем его непосредственным начальником, и он руководил следствием по моему делу.
завел меня в отдельную комнату, принес кий от бильярда, наполненный железом и предложил Горанин рассказывал, что когда его избивали библией, он несколько раз терял сознание
мне раздеться. Я отказался раздеться, тогда Баутин и еще один следователь, фамилию которого и его отливали водой. Баутин меня избивал кием в этом же помещении, где сейчас происходит
я не помню, набросились на меня, раздели и стали бить. Баутин так сильно бил меня кием, что суд, в угловой комнате, кажется в красном уголке.
последний поломался. Тогда он стал бить меня ножкой от стула, а другой следователь бил меня На письменные вопросы подсуд[имого] св[идетель] КУСЬКАЛО:
острием линейки по плечам и другим частям тела. Баутин тогда избил меня до полусмерти. Баутин наедине со мной никогда не был. С ним всегда был еще следователь.
Из здорового человека, в результате примененных ко мне нечеловеческих издевательств, я Я давал под влиянием физических методов следствия «признание», но тотчас же
превратился в инвалида. заявил, что они вымышлены и от них отказался.
Перед этим допросом в камеру, где я находился, привезли арестованного Голобородько, Баутин бил меня в этом здании, где сейчас происходит суд, в угловой комнате. Был
у которого была сильно побита голова. Голобородько мне рассказал, что это его так избил ли там красный уголок – я точно не знаю. Баутин бил меня в затылок и ребра. После того, как
Баутин. Баутин меня избил, я был весь в синяках. Баутин избивал меня кием в ночь с 27 на 28 сентября.
Со мной в одной камере некоторое время находился Крапивянский, который мне также Я утверждаю, что при освобождении меня из-под стражи, Баутин сказал мне, чтобы
рассказал, что его сильно избивал Баутин. Крапивянский был сильно избит. я подал заявление в партию о восстановлении и, что если будут страховаться, то он даст мне
Первый раз меня допрашивал, как подобает следователю, Работа, а после этого я был записку. Как он, Баутин, мог дойти до этого – я не знаю.
направлен в Чернигов, где был освобожден из-под стражи. В НКВД меня как агитпропа Райпарткома вызывали по поводу арестованных органами
При освобождении меня из-под стражи, Баутин сказал мне: «Подай заявление в партию НКВД членов партии, с которыми я лично ничего общего не имел, а вызывали меня в НКВД
о восстановлении, и если кто-либо в Райпарткоме будет страховаться, то я тебе напишу записку». только, как агитпропа Райпарткома, и спрашивали, что мне известно о том или ином члене
На вопросы военного прокурора, св[идетель] КУСЬКАЛО: партии, арестованном органами НКВД.
В Чернигове меня Баутин не допрашивал и не бил. Там издевался надо мной следователь Не было такого случая, чтобы Баутин на активе выступил и в своем выступлении
Манилов. Когда меня из Чернигова перевели в Нежин, то здесь начал меня допрашивать Баутин разоблачал бы меня за связь с врагом народа Литвиненко.
и сопровождал эти допросы нечеловеческими издевательствами. В газету я врагов народа, и в том числе Тухачевского, не протаскивал. В газете была
Когда я содержался под стражей в Нежине, то выдумали, что я якобы вел агитацию помещена заметка о том, что Баутин, являясь руководителем политкружка, срывает занятия, в
среди арестованных о том, что на допросах в НКВД арестованных избивают. За это якобы меня связи с этим Баутин выступил и заявил, что я не нашел никого другого, чтобы критиковать за
посадили в карцер. На самом деле до этого, когда меня вызвали на допрос, то предупредили, срыв политучебы, кроме его Баутина. Баутин выразил этим свое недовольство.
что, если я не буду давать показания, то посадят в карцер. Будучи председателем избирательной комиссии, я и вся избирательная комиссия
Баутин два раза меня допрашивал и оба раза он меня зверски избивал. поработали неплохо, и выборы были проведены хорошо.
В июле месяце, в Чернигове, я давал следователю Манилову признание о том, что я Не знаю или в райотделении был бильярд, но меня Баутин бил кием от бильярда. Это
якобы являюсь руководителем к[онтр]р[еволюционного] повстанческого отряда из бывших я помню хорошо.
красных партизан. Будучи совершенно обессилен издевательствами Манилова, я писал все то, На вопросы В[ОЕННОГО] Т[РИБУНАЛА] свид[етель] КУСЬКАЛО:
что он велел мне писать. после того, как Баутин и следователь, фамилию которого я не помню, меня избили, я
С Гораниным я находился в одной камере суток 10, и он мне рассказал, что его сам ходил в камеру, но еле передвигал ноги и не мог нагнуться. В результате нанесенных мне
жестоко избивали, и поэтому он вынужден был дать организацию2. Горанин мне сказал, что Баутиным и этим следователем побоев, я стал инвалидом. Баутин бил меня так больно, что он
для того, чтобы избегнуть дальнейших избиений, он до суда будет подтверждать данные им на мне поломал кий, затем он бил меня ножкой от стула.
вымышленные показания, а на суде скажет правду. Горанин не говорил мне, кто его бил, он лишь сказал, что его сильно избили, и он
Когда Баутин сильно меня избил, я просил вызвать врача, но врач не пришел, а поэтому вынужден был дать организацию. До того, как Баутин бил меня кием, он на очной
приходили лекпомы, которые смазывали мне раны. ставке бил меня по лицу.
Я был культпропом Райпарткома. В то время в Нежине около года работал Баутин. На письменные вопросы подсудимого БАУТИНА св[идетель] КУСЬКАЛО [ответил]:
Крапивянского я знаю со времен гражданской войны. Он был красным партизаном. Но я был председателем партизанской комиссии и мне известно, что у Шкурата были
с тех пор, как он уехал в Москву, я его видел всего 2 раза, когда он приезжал в Нежин. документы о том, что он был красным партизаном. Шкурата исключили из партии в связи с
Горанин был делопроизводителем партизанского отряда. С ним я никогда ничего арестом, но по освобождении его из-под стражи его в партии восстановили.
общего не имел. Горанин был осужден за растрату. Когда меня арестовали, начальником Райотделения НКВД был Простота, но меня в
О том, что меня избивали, я писал заявления наркому, прокурору Союза, но когда меня Райотделении не допрашивали, а направили в Чернигов, где меня допрашивал Манилов,
освободили из-под стражи и я запросил о результатах моих заявлений, то на мои запросы мне подчиненный Баутина.

126 127
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
С Гораниным я находился в одной камере в июне мес[яце] 1938 г. Все протоколы допроса арестованных докладывались Баутину. Были случаи, что
В годы гражданской войны я был в партизанском отряде и участвовал в боях с белыми. арестованные в своих показаниях называли целый список лиц, по их показаниям, причастных к
Кто такой Голобородько – я не знаю. к[онтр]р[еволюционной] организации, и после ареста этих лиц приходилось добиваться у них
На вопросы В[ОЕННОГО] П[РОКУРОРА] свидетель КУСЬКАЛО [ответил]: показания.
Баутин выступал на партсобрании по поводу того, что я неправильно выбрал его для О том, что Баутин избил арестованного Беляева-Нейтермана, я никому не сообщил, так
примера, как развалившего работу политкружка и поместил о нем заметку в стенгазете. Так как мне было известно, что бывший нач[альник] УНКВД Егоров давал санкции на применение
как я был агитпропом райпарткома, то меня неоднократно вызывали в Райотделение НКВД по физических методов следствия к арестованным.
поводу бывших членов партии, арестованных органами НКВД как врагов народа. Я никакой На вопросы защитника св[идетель] ЗАВГОРОДНИЙ [ответил]:
связи с троцкистами не имел. Не помню кто еще присутствовал при том, как Баутин избивал арестованного Беляева-
После того, как Баутин и следователь, фамилии которого я не помню, меня избили, то я Нейтермана. Это было вечером, и при этом присутствовали другие сотрудники, но кто именно
еле ходил. В камеру меня отвозили тогда машиной. Баутин бил меня кием, а другой следователь – не помню. Баутин бил Беляева-Нейтермана рукой.
бил меня руками. На вопросы В[оенного] Т[рибунала] св[идетель] ЗАВГОРОДНИЙ [ответил]:
Свид[етель] ЗАВГОРОДНИЙ Василий Алексеевич, 1907 г[ода] рожд[ения]. я не применял к арестованным физических методов следствия. Беспрерывные допросы
Я работал в Березнянском Райотделении НКВД и в 1938 г. был вызван в Черниговское арестованных производились по указанию Баутина. Арестованные давали собственноручные
Облуправление НКВД для ведения следствия. Когда я прибыл в Чернигов, меня направили в показания. Эти собственноручные показания докладывались начальнику отдела Баутину.
распоряжение начальника IV отдела Баутина. Затем следователь писал протокол допроса на основании этих собственноручных показаний.
Когда нам давали арестованных для допроса, то никаких материалов нам не давали, и Написанный таким образом протокол допроса сперва давали на корректировку начальнику
мы должны были по указанию Баутина, методом беспрерывных допросов добиться признания отделения. После корректировки начальником отделения протокола допроса, таковой передавался
арестованных. Нам лишь давали перечень вопросов, на которые должен ответить арестованный. начальнику отдела, который также вносил свои коррективы в протокол допроса. После этого
На вопросы В[ОЕННОГО] П[РОКУРОРА] свид[етель] ЗАВГОРОДНИЙ [ответил]: протокол допроса давали на корректировку начальнику Облуправления НКВД, который
Я был пом[ощником] оперуполномоченного Березнянского Райотделения НКВД. В окончательно корректировал протокол допроса. После такой системы корректировки допроса
органах НКВД я работаю с 1930 г. С органов НКВД я уволен в связи с тем, что у жены моей из показаний арестованных оставалось только 10%, а все остальное было «художественное
имеются родственники заграницей и поэтому меня Обком КП(б)У не утвердил на работу в оформление», и арестованный должен был подписать такой протокол допроса. Это, конечно,
органах НКВД. Личных счетов с Баутиным я не имею. ненормально. Но тогда существовала такая система. При Баутине я работал мес[яцев] 6-7.
Аресты производились на основании показаний арестованных. На письменные вопросы подсуд[имого] БАУТИНА, св[идетель] ЗАВГОРОДНИЙ
Баутин проводил оперативные совещания следственных работников и на этих [ответил]:
совещаниях, а также мне лично он говорил, что надо добиться признания арестованных, но следствием руководил и Баутин, и его заместитель. Признания арестованных всегда
никаких материалов он нам не давал. докладывались только Баутину, и Баутин лично давал указания следователям, как обращаться
Я допрашивал арестованного Калиту. Никаких материалов на Калиту мне не дали. с арестованными.
Но, будучи разоблаченным на очных ставках с другими арестованными, Калита признавал Я подтверждаю, что Баутин давал указания допрашивать арестованных беспрерывно,
себя виновным и давал мне показания. Никаких методов давления я в отношении Калиты не пока не будет получено от них признание.
применял. При Баутине я работал приблизительно мес[яцев] 6 – 7 точно я не помню.
То обстоятельство, что следователи не получали никаких материалов на арестованных, Когда я допрашивал арестованного Калиту, то получал указания по поводу его допроса
которых они допрашивали, и добивались признания последних путем беспрерывных допросов, от Баутина и от Кобцева.
конечно, незаконно. Мы, следователи, каждый раз работали с другими арестованными. Арестованным Точеному и Калите давали ужины за счет средств НКВД за то, что они
Заявления арестованных о том, что они невиновны, что они неосновательно арестованы – не дали «признание».
принимались во внимание. Когда Беляев-Нейтерман бросился на следователя, я тоже принял участие в его
Баутин избивал арестованного Беляева-Нейтермана за то, что он отказался от ранее избиении. Баутин тогда тоже бил его.
данных им показаний. Подсуд[имый] БАУТИН написал:
Баутин каждому следователю говорил, как следует ему общаться с арестованным, Беляев-Нейтерман никакого отношения к этому делу не имел. На него была дана
который находится у данного следователя на допросе. «санкция» руководством УНКВД по рапорту ответственного дежурного Управления за избиение
После того, как арестованный стал давать показания, по указанию Баутина следователь следователя. Беляева легко избили в моем присутствии. Об этом на В[оенной] К[оллегии] было
изменял режим по отношению к этому арестованному. Такому арестованному давали спать, за заявлено при разборе его дела. Беляев показаний не дал. Участие в избиении его принимали
средства оперативного отдела давали кушать и т[ак] д[алее]. Каждый день Баутин проводил со Качановский, Завгородний и Кобцев. Я его не трогал.
следователями оперативные совещания и давал установку следователям, какой режим к какому На дальнейшие письменные вопросы подсуд[имого] БАУТИНА, свид[етель]
арестованному должен быть установлен следствием. ЗАВГОРОДНИЙ [ответил]:

128 129
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
по чьим показаниям проходили Точеный и Калита – я точно не знаю, но, кажется, по Но если бы я еще несколько дней находился бы под стражей, то подписал бы любые
показаниям Крапивянского. Вообще была установка добиться показаний у арестованных без показания, так как я больной человек и больше выдержать бы не смог.
всяких материалов. Когда Горанин на очной ставке меня оговаривал, он говорил неуверенно, смущался,
Премии я не полчал. Я один раз получил оперативное пособие, которое выдвалось всем чувствовалаось, что человек не хочет так говорить, но говорит под каким-то давлением.
сотрудникам. Я не был сотрудником Облуправления НКВД, но, как и многие другие работники В камере говорили, что Горанина сильно избили, и он поэтому вынужден был
Райотделения, был командирован в Чернигов на следственную работу. А по прибытии в оговаривать честных людей.
Чернигов был направлен в распоряжение Баутина, который был начальником IV отдела. До ареста я работал заведующим столовой на заводе.
Был такой случай, что Баутин обнаружил сфальсифицированные мной подписи на На вопросы защитника свидетель ЛЯХ [ответил]:
показаниях. я с Максимец в одной камере не сидел. С Фурсой я не беседовал по поводу того, какие
Бесппрерывные допросы арестованных по указанию Баутина проводили все он давал показания.
следователи, в том числе и я. На письменные вопросы подсудимого [Баутина] свидетель ЛЯХ [ответил]:
На вопросы Военного Трибунала свидетель ЗАВГОРОДНИЙ [ответил]: в ларьке я никогда вообще не работал, с Гораниным в одном доме я не жил и до очной
бесперывные допросы арестованых производились в течение нескольких суток. ставки с ним я его вовсе не знал. Когда меня арестовали, начальником районного отделения
Арестованным спать не давали, а следователи, которые при них были, сменялись. был Простота. Допрашивали меня следователи Осадчий и Гескин. Обвинение мне предъявлял
На вопросы защитника свитедетель ЗАВГОРОДНИЙ [ответил]: Егоров. Когда Баутин приехал в Нежин, он первый раз меня допрашивал на очной ставке с
был случай, что Беляев-Нейтерман бросился на допрашивающего его следователя и Гораниным. Горанин меня не бил. Когда я сказал, что Горанина не знаю, мне Баутин сказал:
тогда его били. Бил его тогда Баутин, я и другие. «Вымойте глаза и узнаете». Баутин не относился ко мне плохо. Очную ставку с Гораниным
Мы работали каждый в своей комнате, когда услышали крик. Когда мы сбежались на Баутин дал мне в сентябре.
крик, следователь, допрашивающий Беляева-Нейтермана, рассказал нам, что Беляем-Нейтерман Подсудимый БАУТИН письменно пояснил:
на него набросился. свидетель Лях говорит за тот период времени сидения на стуле, когда здесь работал
Я беспрерывно допрашивал арестованных Калиту и Точенного. Простота. О чем я поднял своевременно вопрос. Очну ставку я производил в сентябре месяце.
Был такой случай, что со слов арестованного, мной был написан протокол его допроса, Как я мог принимать участие в избиених, когда здесь следствие велося в июне–июле месяце,
но при направлении дела в Москву, я обнаружил, что протокол допроса обвиняемым не а [я] не работал в Нежине с 10 мая 1938 года и аресты произведены в июне – июле месяце. В
подписан, и я подписал за обвиняемого этот протокол допроса и одно постановление. Об этом Нежине я был в командировке в сентябре 1938 года.
случае спрашивал меня находящийся здесь подсудимый Баутин. За это я был уволен из органов. В связи с тем, что свид[етель] Лях предъявил Трибуналу справку врача о том, что он
Свидетель Лях Меер Фаивелевич, 40 лет. заболел, он с согласия прокурора, защитника и подсудимого освобождается от дальнейшего
11 июня 1938 года я был аретован. Меня обвиняли в причатсности к контрреволюционной присутствия в суд[овом] заседании.
организации. 28 декабря меня освободили из-под стражи потому, что я был арстован без всяких Свид[етель] ОКТЯБРЬСКИЙ Владимир Григорьевич, 45 лет.
оснований. Когда я был вызван на допрос в Райотделение НКВД по делу Шкурата, то Баутин при
На вопросы В[оенного] П[рокурора] свид[етель] Лях [ответил]: мне к Шкурату незаконных действий не применял.
В сентябре месяце 1938 года мне Баутин дал очную ставку с арестованным Гораниным. По ходатайству прокурора пред[седательствую]щий оглашает показания свид[етеля]
Горанин показал, что в 1933 году, когда мы вышли из партизанского магазина3 и я ему сказал, что Октябрьского на предварительном следствии. Т[ом] 2-й, л[ист] д[ела] 24.
в магазине ничего нет. Он завербовал меня в контрреволюционную организацию. Я Горанина На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] ОКТЯБРЬСКИЙ [ответил]:
до очной ставки не знал, о чем я заявил Баутину. На что мне Баутин ответил: «Вымойте глаза оглашенные показания я подтверждаю. Баутина в лицо я плохо знаю. Похоже, что этот
и узнаете его». До этой очной ставки с Гораниным я 5 суток беспрерывно сидел на стуле, но я (указывает на Баутина) меня допрашивал по делу Шкурата.
не признавал себя виновным, так как никогда ни в какой контрреволюционной организации не Под угрозами следователя я подписал ложные показания по делу Шкурата. Следователь
состоял и Горанина я даже не знал. Болохов, который взял у меня эти показания, мне сказал, что Шкурат – враг народа, что
Мне предъявили обвинения на следствии в том, что я являюсь участником украинской имеются все данные об этом, и что нужно только побольше свидетельских показаний. Я боялся
националистической контрреволюционной организации. Я заявил сдедователю, что я еврей и подписал этот протокол. Болохов меня предупредил, что я должен запомнить эти показания и
и потому не могу состоять в украинской националистической организации. На это мне подтвердить их на очной ставке.
следователь ответил, что это не важно. Мне дали очною ставку с Клименко, который показал, что На очной ставке со Шкуратом, последний потребовал, чтобы следователь указал
он завербовал меня в украинскую националистическую организацию. Баутин только раз меня точную дату «30.04», но следователь Ковалев ему в этом отказал. Тогда Шкурат потребовал
допрашивал на очной ставке с Гораниным. До этого меня допрашивали другие следователи. Я прокурора. Следователь Ковалев вышел, а затем вернулся и сказал: «Прокурора нет, идемте
все время отрицал свою причастность в какой-либо контрреволюционной организации, так как к начальнику» и мы зашли к начальнику, кажется к этому (указывает на Баутина), и он меня
мне о существовании контрреволюционной организации ничего не было известно, и я не был допросил. Он был тогда полный, толстый.
участником таких организаций. На вопросы В[оенного] Т[рибунала] св[идетель] ОКТЯБРСЬКИЙ [ответил]:

130 131
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
я работаю всего 1 месяц секретарем Веркиевского Нарсуда. Я член партии с 1930 г. До ареста я был членом партии. Сейчас вопрос о моей партийности решается. Точнее я
Я побоялся и поэтому подписал написанный Болоховым ложный протокол допроса. Болохов получил сообщение о том, что восстановлен в партии, но парт[ийного] билета еще не получил.
меня предупредил, что я должен запомнить эти показания и подтвердить их на очной ставке с Баутин бил меня только на очной ставке с Октябрьским, больше он меня не бил.
Шкуратом. Я заучил наизусть эти показания и через месяц, когда меня вызвали к следователю На вопросы защитника св[идетель] ШКУРАТ [ответил]:
Ковалеву на очную ставку со Шкуратом, я эти показания подтвердил. За 2 недели до очной Фурса мне рассказал, что Баутин на допросах требовал, чтобы он сказал, что я
ставки или через 2 недели после первого допроса, я написал в Райпартком о том, что я подписал антисоветский элемент. Он мне говорил, что его били на следствии, но кто его бил – я не знаю.
ложные показания, но, несмотря на это, на очной ставке я эти показания подтвердил. На вопросы В[оенного] Т[рибунала], св[идетель] ШКУРАТ [ответил]:
По парт[ийной] линии я за это получил выговор. в августе мес[яце] 1935 г. я был арестован и мне предъявили обвинение по ст. 54-8 УК.
Подсуд[имый] БАУТИН письменно пояснил: Затем это обвинение переквалифицировали на ст. 54-10. Дело это рассматривала спец[иальная]
я Октябрьского не допрашивал и его я не знаю. Может быть и был случай, что ко мне коллегия и направила дело на доследование. Впоследствии дело обо мне было прекращено, и в
следователь обращался по какому-либо вопросу. Я за качество следствия работника милиции не мае мес[яце] 1936 г. я был из-под стражи освобожден.
отвечаю. Ковалев работал в бытность начальника Райотделения в Нежине Третьякова, коему он О том, что меня Баутин бил, я 14 ноября 1938 г. написал прокурору Союза т[оварищу]
и был подчинен. Эти показания натянуты. Полным, толстым я никогда не был. Вышинскому.
Свид[етель] ШКУРАТ Иосиф Иванович, 40 лет. Письменное объяснение подсуд[имого] БАУТИНА по поводу показаний св[идетеля]
После того, как я был арестован 14 июня, следователь Гескин вызвал меня на допрос. С ШКУРАТ:
14 по 17 июня я беспрерывно сидел на стуле и следователь Гескин требовал от меня показаний о следствие по вашему делу вели вначале нач[альник] РО Простота, при ком вы были
моей причастности к украинской националистической повстанческой к[онтр]р[еволюционной] арестованы. Закончено было при нач[альнике] РО Третьякове. В сентябре мес[яце] 1938 г.,
организации. Когда я сидел на стуле, заходил Баутин и также требовал от меня показаний. Но я когда я был в Нежине, знакомился с вашим делом, вы отрицали, так и везде было записано в
таких показаний не дал, так как никогда в к[онтр]р[еволюционной] организации я не состоял. ваших протоколах.
8-го августа я был направлен в Чернигов, но там не был допрошен и 2 сентября снова Категорически утверждаю, что в июле месяце я не видел Шкурата и не работал в
был возвращен в Нежин, где меня допрашивал Ковалев. Нежине. Период сидения на стуле, о котором говорит Шкурат, относится к работе начальника
7 сентября Ковалев дал мне очную ставку с Октябрьским, который показал, что 30 РО Простота, о чем я поднял вопрос тогда.
апреля 1938 г. я его встретил в с. Веркиевка и в беседе с ним сказал ему, что немцы придут, Все это относится к 1938 г., к Нежину, где я был до 10 мая и 14 дней в командировке в
что тогда распустят колхозы, в противном случае мы всех повесим. Так показал Октябрьский. сентябре мес[яце] 1938 г. и только. Ковалев – работник Нежинского Райотделения. Здесь всю
Следователь Ковалев в протоколе написал дату встречи моей с Октябрьским не 30 апреля, ответственность ложат на меня как на нач[альника] РО.
а просто в апреле месяце. Так как эта дата для меня имела большое значение, ибо я имел На письменные вопросы подсуд[имого] БАУТИНА, св[идетель] ШКУРАТ [ответил]:
возможность доказать, что 30 апреля я в Веркиевке не был, поэтому я требовал занести точную на стул меня посадил быв[ший] нач[альник] Нежинского РО НКВД Простота, а не
дату «30 апреля». Следователь Ковалев мне в этом отказал. Тогда я потребовал прокурора, Баутин. Из ВКП(б) меня исключили в связи с арестом. Я был в партизанском отряде и участвовал
Ковалев вышел и затем вернулся и сказал, чтобы мы зашли к начальнику. в боях против гетмана и немцев. У Петлюры я никогда не служил. Баутин меня ударил 2 раза 7
Он нас повел к Баутину, который спросил Октябрьского: «Шкуратов говорил тебе сентября. Он нанес мне 2 сильных удара ногой в грудь. Это было днем.
то, что написано в протоколе». Октябрьский ответил, что я говорил это. Тогда Баутин сказал Я уже говорил суду, за что я был арестован раньше и чем дело мое кончилось.
Октябрьскому: «Надо было дать ему по переносице, так, чтоб по песочку полез». После этого Очную ставку между мной и Гораниным Баутин сам проводил. Тогда никого из
Баутин велел Октябрьскому выйти, и когда последний вышел, то Баутин сильно ударил меня следователей, кроме Баутина, не было.
ногой в грудь, я упал на шкаф, и у меня дыхание захватило. Когда я поднялся, Баутин снова 10 сентября, в присутствии следователя Егорова Баутин сказал, что он мое дело не
ударил меня ногой в грудь, и у него отлетел каблук от сапога. Ковалев переписал протокол допустит до суда, и что пропустит меня через спецсуд.
допроса с формулировкой Баутина. В этом протоколе было указано, что Октябрьский встретил Баутин бил меня в этом кабинете, где я сейчас даю показания суду.
меня весной 1938 г. Я написал на протоколе, что Октябрьского я вовсе не знаю и подписал его. Кроме Баутина, меня никто на следствии не бил.
Тогда же и Октябрьский подписал этот протокол. В 22 ч[аса] объявлен перерыв до 10 ч[асов] 27 января 1940 г.
На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] ШКУРАТ [ответил]: 27 января 1940 г. в 10 ч[асов] суд[ебное] заседание возобновляется.
после этой очной ставки Баутин дал мне очную ставку с Гораниным. Горанин на Свид[етель] БАКЛАН Иван Андреевич, 57 л[ет].
очной ставке сперва заявил, что он завербовал меня в к[онтр]р[еволюционную] организацию в Я был арестован 22 июня, 23 июня меня направили в Чернигов. 13 июля меня
1932 г. А когда я заявил, что Горанина знаю всего с 1936 г., тогда Горанин изменил свои впервые вызвали на допрос и предъявили обвинение в том, что я являюсь участником к[онтр]
показания и заявил, что он завербовал меня в к[онтр]р[еволюционную] организацию в р[еволюционной] организации. Я не признал себя виновным и заявил, что ни в какой к[онтр]
1936 г.. Я показания Горанина не подтвердил. Тогда Баутин сказал Горанину: «Плохие у Вас р[еволюционной] организации я не состоял.
кадры», на что Горанин давал показания неуверенно, с неохотой, путался, чувствовалось, что 2 августа меня снова вызвали на допрос и требовали от меня показаний, но и на этот
Горанин боится и поэтому дает показания. раз я отказался от дачи требуемых показаний. Меня посадили на стул, и 2-е суток я просидел на

132 133
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
стуле. Когда я сидел на стуле, зашел Баутин и сказал мне, что Калита завербовал меня в к[онтр] незаконных методах следствия по моему делу, но ответа не получил.
р[еволюционную] организацию, что меня заставят признаться в этом, и что мне будет очная Я все время на следствии отрицал свою причастность к к[онтр]р[еволюционной]
ставка с Калитой. организации, но следователь Осадчий, воспользовавшись тем, что я без очков ничего не вижу,
3-го августа меня повели к Баутину и в присутствии Кобцева, Фесика и других мне подсунул мне сфальсифицированный протокол допроса. Когда я читал дело, то на некоторых
устроили очную ставку с арестованным Калитой. Последний заявил, что в 1932 г. мы встретились протоколах я также обнаружил подделанные подписи мои.
в Чернигове и оба обрадовались встрече, и что я ему сказал тогда: «Хорошо, что встретились». На вопросы защитника св[идетель] БАКЛАН [ответил]:
Баутин, обращаясь ко мне, сказал: «Ты слышишь, что он тебя завербовал?». Я ответил, что Фурсу Павла я хорошо знаю. Какие он давал показания на следствии, я не знаю. Я был
это встреча товарищей, а не вербовка. Кобцев тогда вскочил и крикнул: «Ты хитрый мужик». арестован, когда начальником Нежинского Райотделения НКВД был Простота. С Максимец я
После этого Калиту вывели, а Баутин, обратившись ко мне, сказал: «Ты хочешь скрыться за был в одной камере с четверть часа, но я с ним не беседовал.
твоими тремя детьми, которых ты сделал профессорами, тебе это не удастся». После этого меня Отдельные члены бюро Прилукского Райпарткома положительно отзывались о Баутине
посадили на 10 суток на стул. Двое суток я сидел беспрерывно, а 8 суток я сидел по 16 часов как о начальнике РО НКВД.
в сутки. После этого меня перевели в Нежин. В Нежине допрашивал меня Гескин. Он написал На вопросы В[оенного] Т[рибунала] св[идетель] БАКЛАН [ответил]:
протокол допроса и вышел. Затем вернулся взволнованный. За ним зашел Баутин и при мне когда Фесик меня ударил, Баутина не было. Баутин меня не бил.
порвал написанный Гескиным протокол допроса. При этом Баутин сказал: «Он будет давать На письменные вопросы подсуд[имого] БАУТИНА св[идетель] БАКЛАН [ответил]:
те показания, которые мы захотим», но я продолжал отрицать свою вину, так как никогда я в я на очной ставке с Пархоменко отрицал его показания о том, что он рассказывал мне о
к[онтр]р[еволюционной] организации не состоял. существовании к[онтр]р[еволюционной] организации.
После этого мне дали очные ставки с Гораниным и Пархоменко. С последним я С работы директора Прилукского Засолзавода я не был снят, а был переведен на другую
действительно дружил. Пархоменко и Горанин меня оговаривали, но я категорически отрицал работу в связи с реорганизацией этого завода.
свою причастность к к[онтр]р[еволюционной] организации. По партийной линии я получил выговор за то, что не платил членских взносов по
На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] БАКЛАН [ответил]: зарплате, которую я получал по совместительству.
Я член партии с 1918 г. был в партизанском отряде, боролся за Советскую власть. Мне В 1937 г. я был осужден к 6-ти месяцам условно за халатность.
и моим детям жилось хорошо, и я не мог состоять в к[онтр]р[еволюционной] организации. Шкурат и Фесюн были в партизанском отряде. Лях не был красным партизаном.
Меня Баутин не бил. Меня бил один раз Фесик носаком и линейкой. Крапивянского я не знаю.
Горанина я знал с 1919 г. Он был делопроизводителем штаба партизанского отряда, в Когда обсуждался вопрос на парт[ийном] бюро о неуплате мною членских взносов из
котором был я. Горанин – нечестный человек, он совершил растрату и за это осужден был к 3-м зарплаты по совместительству, тогда же говорили о том, что я не посещаю политзанятия. О том,
годам лишения свободы, но ничего антисоветского я за ним не замечал. что я пьянствую, не говорили, и Баутин это дело не докладывал. Он присутствовал при этом и
Мне быв[шие] красные партизаны, которые содержались под стражей в одной слушал, что другие говорили.
камере с Гораниным, рассказали, что Горанина били библией по голове и принудили его дать Я уже говорил, что следователь Фесик показал мне документ, подписанный Баутиным
показания, и что он дал показания о том, что все бывшие красные партизаны состоят в к[онтр] на имя Егорова о намечаемых арестах.
р[еволюционной] повстанческой организации. Крапивянский до революции был кулаком. Крапивянский Николай был офицером в
Когда я спросил следователя Фесика, на каком основании я арестован, он показал мне старой армии. В 1918 г. он вступил в партию и приехал из Москвы для организации партизанских
подписанную Баутиным бумагу на имя быв[шего] нач[альника] Облуправления НКВД Егорова, отрядов. За это гайдамаки подожгли его имущество.
в которой Баутин просит санкции на арест 20-ти чел[овек] быв[ших] красных партизан и первой В первые годы НЕПа Крапивянские организовали коммуну из родственников, но эту
значится моя фамилия. коммуну распустили и дали нагоняй за организацию этой коммуны кому следует.
Я 22 года был рабочим. В гражданской войне я участвовал в партизанском отряде, здесь В своих заявлениях о Баутине я писал обо всем, что я и здесь показываю.
же в Нежинском районе. Из партии я никогда не исключался. Когда мое дело вернулось из Москвы и мне дали его читать, то я обнаружил, что
Один мой сын – инженер, дочка замужем за летчиком, а другой сын – секретарь Горкома некоторые подписи мои на протоколах подделаны.
комсомола в г. Тарнополе. В 1936 – 1937 гг. Баутин был начальником Прилукского РО НКВД. Когда меня арестовали, начальником Нежинского РО НКВД был Простота.
Он был со мной в одной партийной организации. Никаких личных счетов с ним я не имею. О том, что отец Крапивянского раскулачен, мне неизвестно.
Калита был начальником партизанского отряда. В 1919 г. он работал в Ревкоме. Знаю я Был случай, когда мне следователь, после того как я двое суток не ел и не курил, дал
его только как преданного Советской власти человека. мне папиросу. Когда я ее закурил, у меня помутилось в голове и я ничего не соображал. Тогда
Пархоменко – член партии с 1917 г., бывший красный партизан. Его я также знаю, как следователь Гескин подсунул мне подписать 2 чистых бланка. Это было тогда, когда Баутин при
человека преданного Советской власти. На очной ставке со мной Пархоменко заявил, что он мне порвал написанный Гескиным протокол допроса.
мне рассказал о существовании к[онтр]р[еволюционной] организации. Я это отрицал. Тогда Райпартком Прилукского района никогда по докладной райотдела НКВД не разбирал
Пархоменко заявил, что когда он мне об этом рассказал, я был пьян и поэтому не помню. вопроса обо мне.
Я передал дежурному по тюрьме заявление на имя Ежова и заявление на имя Егорова о Подсуд[имый] БАУТИН дал следующие письменные объяснения на показания

134 135
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
св[идетеля] БАКЛАНА: он был организатором отряда красных партизан. После гражданской войны он уехал в Москву,
Я о ваших детях представления не имею и не мог говорить о них. Я видел одно заявление где работал в органах НКВД.
в секретариате УНКВД, там оно есть. Заявления Баклана ко мне не поступали. На предварительном следствии по моему делу, мне дали очные ставки с Масловским и
В деле следственном нет никаких признаний Баклана. Какие бланки для подписи были Погребным, и они меня оговаривали. Масловский – бывший гайдамак, а деда и брата Погребного
подложены непонятно. Я не курю. Курит ли Гескин – не знаю. Сознание потерять от папиро- мой брат в годы гражданской войны расстрелял за помощь белым.
сы – что-то невероятное. Гескин очень положительный человек и не мог на это пойти. Баутин бил меня палкой длинной в метр и толщиной как ножка этого столика (показывает
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] св[идетель] БАКЛАН [ответил]: на ножку столика диаметром в 5-7 сантим[етров]), Баутин эту палку на мне поломал. Это было
Я вообще курю, но перед тем, как Гескин дал мне папиросу я двое суток не ел и не в пять часов утра 11 сентября 1938 г.
курил. После того, как Баутин порвал написанный Гескиным протокол допроса, он добивался Под влиянием примененных ко мне Баутиным физических методов следствия, я
от меня показаний. Но я все отрицал и он подсунул мне подписать чистые бланки, в чем я также подписывал все, что он мне давал подписать.
убедился, когда впоследствии читал мое дело. На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] КУСЬКАЛО [ответил]:
Защитник т[оварищ] ГОРДОН ходатайствует вызвать в суд[ебное] заседание в когда я сидел в камере, то туда бросили Голобородько, у которого была разбита голова,
качестве свидетеля Максимец, который сможет подтвердить, что Баутин обратил внимание а затем в камеру бросили сильно избитого Крапивянского.
на неправильное ведение следствия в Нежинском РО НКВД и сообщил об этом быв[шему] На вопросы В[оенного] П[рокурора] свид[етель] КРАПИВЯНСКИЙ [ответил]:
начальнику Облуправления НКВД Егорову. когда следователь Грицов производил очную ставку между мной и Масловским,
Воен[ный] прокурор т[оварищ] ХАЧАТУРЯН возражает против вызова в качестве Грицов назвал меня фашистом. Я ответил: «Не я, а Масловский фашист». Тогда Грицов
свидетеля Максимец, так как обстоятельство, которое он имеет подтвердить не имеет составил акт о том, что я органы НКВД назвал фашистами. Впоследствии мое обвинение было
существенного значения для дела. Помимо этого местожительство свид[етеля] Максимец переквалифицировано на 69 ст. УК. Когда мне предъявили обвинение по этой статье, Баутин
неизвестно и вызвать его в суд[ебное] заседание не представляется возможным. сказал: «Это ерунда, бытовое дело, будет судить Нарсуд». Нарсуд осудил меня к 8-ми годам
В[оенный] Т[рибунал] ОПРЕДЕЛИЛ: имея ввиду, что местожительство Максимец, лишения свободы и 5-ти годам поражения прав. Областной суд переквалифицировал обвинение
которого защитник т[оварищ] Гордон просит вызвать в качестве свидетеля, неизвестно и на ст. 54-10 и дело было возвращено на доследование. Затем меня снова судили по 54-10 и
вызвать его в суд[ебное] заседание не представляется возможным. осудили на 7 лет лишения свободы, но приговор этот был отменен, и я впоследствии был
Что обстоятельства, которые имеет подтвердить Максимец, могут быть выяснены при оправдан.
допросе других свидетелей сотрудников НКВД, в ходатайстве защитника Гордон о вызове в Воен[ный] прокурор ходатайствует вызвать в суд[ебное] заседание в качестве
суд[ебное] заседание свид[етеля] Максимец отказать. свидетелей фельдшера Нежинской тюрьмы Шахрая и медсестру Калибавец, в подтверждение
Свид[етель] КРАПИВЯНСКИЙ Прокофий Григорьевич, 1901 г[ода] рождения. того обстоятельства действительно ли Крапивянский, Куськало, Голобородько и друг[ие] во
В июне 1938 г. я был арестован Носовским Райотделением НКВД. В сентябре мес[яце] время нахождения их в тюрьме были избиты и эти свидетели оказывали им медицинскую
1938 г. меня допрашивал следователь Грицов и требовал от меня показаний о том, что я состою помощь.
в к[онтр]р[еволюционной] организации. Следователь этот меня так сильно избивал, что в Защитник т[оварищ] Гордон не возражает против вызова в суд[ебное] заседание
результате нанесенных им мне побоев у меня образовалась грыжа. указанных прокурором свидетелей.
11 сентября, во время допроса меня, зашел Баутин и тоже стал требовать у меня В[оенный] Т[рибунал] ОПРЕДЕЛИЛ: ходатайство военного прокурора о вызове в
показаний о том, что я завербован в к[онтр]р[еволюционную] организацию. В 5 часов утра суд[ебное] заседание в качестве свидетелей фельдшера тюрьмы Шахрай и медсестру Калибавец
меня привели в РО НКВД к Баутину. Тогда у Баутина был еще один следователь, фамилию Марусю – удовлетворить.
которого не помню. Баутин стал требовать у меня показаний, но я отказался. Тогда он взял На вопросы защитника ГОРДОНА свидетель КРАПИВЯНСКИЙ [ответил]:
палку и предложил мне раздеться. Я раздеться отказался. Баутин тогда стал бить меня по груди грыжа у меня образовалась в результате нанесенных мне побоев следователем
и по ногам, а затем по затылку, чем забил мне памороки. Баутин и другой следователь завернули Грицовым, а спина и поясница болит мне до сих пор, и я не могу работать, в результате зверского
пиджак мне на голову, следователь, фамилию которого я не помню, сел мне на голову, а Баутин избиения меня Баутиным.
стал избивать меня палкой по ребрам и по всему телу. Я потерял сознание, меня отлили водой и На письменные вопросы подсудимого БАУТИНА, св[идетель] КРАПИВЯНСКИЙ
направили в одиночку. Лечила меня в тюрьме женщина по имени Маруся. [ответил]:
Голобородько и Куськало некоторое время содержались со мной в одной камере. Они меня арестовало Носовское Райотделение НКВД, но избивал меня на допросе Баутин.
были сильно избиты и рассказали мне, что это их побил Баутин. Брат мой Николай работал в Москве, 4 года тому назад он приехал со стахановцами,
В результате нанесенных мне Баутиным побоев, я стал калекой на всю жизнь. которых он водил на экскурсию по следам Щорса, и тогда я его видел в последний раз. Когда
На вопросы воен[ного] прокурора, св[идетель] КРАПИВЯНСКИЙ [ответил]: он приезжал, к нему собрались знакомые, но никаких разговоров о к[онтр]р[еволюционной]
до революции у моего отца было 35 десятин земли. Во время гражданской войны организации тогда не было. Знакомые просто пришли его навестить.
гайдамаки и деникинцы 2 раза поджигали наше имущество. Брат мой Петр имел револьвер, он этот револьвер сдал, но за хранение оружия без
Брат мой Николай в старой армии, во время войны, заслужил чин полковника. В 1918 г. надлежащего разрешения он был осужден и содержался под стражей полтора года.

136 137
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Когда приезжала комиссия из центра и меня допрашивали, я им заявил о том, что на На вопросы В[оенного] П[рокурора] подсуд[имый] БАУТИН написал:
следствии меня били. Фесюн проходил по ряду показаний обвиняемых – Горанина и других. Я мог его видеть
Когда Баутин меня бил, я кричал, но никто не приходил на мой крик. и говорить только у следователя, в его присутствии.
Антисоветской агитацией в тюрьме я не занимался. Я назвал фашистом Масловского, Свид[етель] ФЕСЮН Павел:
а не работников НКВД. я напомню Баутину, что когда в 12 часов ночи меня привели к нему, он потребовал,
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] св[идетель] КРАПИВЯНСКИЙ [ответил]: чтобы ему принесли хорошую закуску и в то время обратился ко мне: «Если ты будешь давать
когда я сидел в тюрьме, мне сказали, что брат мой Николай арестован. показания, то и тебе дадут покушать».
В нашей семье было 12 детей. Жили мы вместе. Нас никогда не раскулачивали, и никто На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] ФЕСЮН Павел [ответил]:
из нашей семьи не лишался прав. я сидел на кончике стула и глядел вверх 7 суток. Это сидение на стуле привело к тому,
Свид[етель] ФЕСЮН Павел Васильевич, 47 лет. что у меня помутилось сознание, но признания я не давал.
22 июня 1938 г. я был арестован Нежинским Райотделением НКВД. Начальником На вопросы защитника св[идетель] ФЕСЮН Павел [ответил]:
Райотделения был тогда Простота. в присутствии Баутина меня не били. Когда Фурса сидел со мной в одной камере, я
5 июля вечером меня вызвали на допрос к следователю Назарову. Назаров допрашивал лежал больной от избиения и с ним не беседовал.
меня двое суток, а затем меня допрашивал Осадчий, который меня избил. 12-го июля меня На письменные вопросы подсуд[имого] БАУТИНА свид[етель] ФЕСЮН Павел
направили в тюрьму. [ответил]:
7 августа в 10 часов меня вызвали на допрос. На этот раз допрашивал меня представитель когда меня арестовали Начальником Райотдела НКВД был Простота.
из Киева, которому я заявил кто бил меня. После этого я был направлен в Чернигов. В Чернигове Возбудил ли Баутин вопрос об избиении меня – мне неизвестно. Баутин меня не избивал
меня допрашивал двое суток Осадчий, а затем меня повели к Баутину. Он мне сказал: «Чего ты и не присутствовал при том как меня избивал Осадчий, но он мне угрожал.
не пишешь, мало тебе попало?». Несмотря на угрозы, я отказался дать требуемые показания. С Баутиным я никогда не спорил и личных счетов с ним не имею. Завел он меня в
Тогда Баутин велел отправить меня в тюрьму. После этого мне дали подписать напечатанные угловую комнату, внизу, в этом же помещении, где сейчас происходит суд, и угрожал, что
показания. Я отказался их подписывать. Тогда меня снова повели к Баутину, где была изобьет меня палкой.
произведена очная ставка между мной и Гораниным, который показал на очной ставке, что Комиссии НКВД УССР я не заявил, что Баутин меня бил, так как он меня не избивал.
когда я работал завед[ующим] Коммунотделом, он меня встретил на улице и завербовал меня в За квартиру с Баутиным я никогда не спорил. Когда меня освобождали из-под стражи, было
к[онтр]р[еволюционную] организацию. Я отрицал это и отказался подписывать протокол очной 3 человека, фамилии которых я не знаю.
ставки. Мой отец был рабочим. Стражником он никогда не был. На предварительном следствии
После этого меня отвезли обратно в Нежин. В камере я встретил своего брата, который я показывал о Баутине тоже самое, что и здесь на суде.
также был арестован. Мы сильно плакали и спрашивали друг друга за что сидим. Я сам рабочий, Объявлен перерыв на 10 минут. По истечении перерыва суд[ебное] заседание
бывший красный партизан, награжден правительством в 1930 г. орденом Трудового Красного возобновляется.
Знамени. ФЕСЮН Василий Васильевич, 49 лет. Председатель артели «Артельпромтекстиль»,
Таким же орденом награжден мой брат, с которым я встретился в камере. Я предан член ВКП(б) с 1918 г. В 1930 г. награжден правительством орденом Трудового Красного
советской власти всей своей жизнью, и старался всеми силами служить на пользу Советской Знамени за активное участие в социалистическом переустройстве сельского хозяйства и борьбу
власти. Спрашивается – за что меня и моего брата арестовали. Находясь еще в тюрьме, я с контрреволюцией, бывшый красный партизан.
расценивал наш арест, как действия врага направленные на то, чтобы восстановить против 22 июня 1938 г. я был арестован и направлен в Чернигов. 23 августа меня вызвали
Советской власти честных преданных людей. на допрос и требовали от меня показаний о том, что я являюсь членом украинской
Ночью меня вызвали на допрос к Баутину. Баутин с палкой провел меня в подвал в националистической повстанческой организации. Я отказался дать требуемые показания, за что
крайнюю комнату и сказал мне: «Тут я тебя прикончу». Я просил Баутина тогда, чтобы он лучше был посажен на «конвеер». На «конвеере», я просидел до 2 сентября 1938 г. Допрашивал меня
меня расстрелял. Он, оказалось, только меня напугал, но не бил меня, а повел к Осадчему и следователь Фесик. Когда я сидел на «конвеере» зашел Баутин и спросил следователя Фесика:
сказал ему: «Он у нас здесь будет пока подохнет». «Что враг-фашист не сознается?», Фесик ответил: «Нет, не сознается». Я тогда сказал Баутину,
На вопросы В[оеного] П[рокурора] свид[етель] ФЕСЮН Павел [ответил]: что мне не в чем сознаваться, что я невиновен. На это Баутин ответил, что я погибну здесь. Я
Баутин меня не бил. Он только угрожал мне. На следствии по моему делу я никаких ему ответил на это, что партия и правительство узнают об этом и меня освободят.
показаний не давал. Я говорил Баутину, что я не состоял и не мог состоять в к[онтр] В результате длительного сидения на стуле в одном положении, у меня помутило
р[еволюционной] организации, но мои слова остались без внимания. 27 декабря 1938 г. меня сознание и я на бумаге, которую мне дали, чтобы писать показания, стал рисовать сарай и
освободили из-под стражи. При освобождении Баутин мне сказал: «Вам хотели дать 10 лет, но проч[ее].
пожалели ваших детей». Следователь Фесик настаивал, чтобы я хоть что-нибудь писал, и я написал человек 30
От меня требовали показаний о том, что я враг народа, кто меня завербовал в к[онтр] знакомых мне ответственных работников. Тогда Фесик мне сказал: «Ты должен их завербовать»,
р[еволюционную] организацию и кого я завербовал в к[онтр]р[еволюционную] организацию. что означало, что я должен дать показания о том, что эти люди мной завербованы. Когда Баутин

138 139
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
к тому времени зашел, он тоже стал настаивать, чтобы я дал показания о том, что эти лица мною я писал, что меня избивали, но не указал кто меня бил.
завербованы в к[онт]р[революционную] организацию. Я утверждаю, что Баутин сказал следователю Фесику, что если я не буду признавать
На следствии следователь Фесик, допрашивавший меня, избивал. Главным виновником вербовку, чтобы меня спустили с лестницы.
применения ко мне незаконных методов следствия я считаю Баутина, так как он был начальником На следствии по моему делу я все время не признавал себя виновным, так как никогда
Фесика и других, он заходил и давал им указания: «Сделайте так, чтобы он дал показания», и я в к[онт]р[революционной] организации не состоял.
они выполняли его указания и меня избивали. Они били меня палкой моей и еще другой палкой. Я никогда не судился. Когда я был директором МТС, то я с Баутиным никаких
Баутин проводил очные ставки между мною и Гораниным, а также с Куськало. Куськало столкновений не имел и на Баутина никакой злобы не имею.
показал на очной ставке, что он меня завербовал, а Горанин показал, что я его завербовал в к[онт] Протокол очной ставки с Гораниным я не подписывал.
р[революционную] организацию. Куськало был страшно измучен. Когдя я отрицал показания По ходатайству подсудимого председ[ательствую]щий оглашает показания св[идетеля]
даные Гораниным и Куськало, Баутин мне угрожал, что сбросит меня с лестницы. Фесюна Василия на предварительном следствии. Л[исты] д[ела] 95-97.
Я член партии с 1918 г., партвзыскания я не имел. В к[онт]р[революционной] Свид[етель] ФЕСЮН Василий [показал]:
организации я никогда не состоял. Я инвалид гражданской и говорил Баутину, что я не могу эти показания правильны. Баутин лично меня не бил, но меня избивал Фесик по
быть врагом Советской власти, что я инвалид гражданской войны, живу хорошо, и у меня нет его указанию. Фесик во время избиения разбил мне искусственную ногу и мне пришлось ее
причин быть недовольным Советской властью. На это Баутин мне ответил, что он лично знает ремонтировать.
с 1918 г. о том, что я враг. Я считаю, что Баутин – не советский человек, ибо только враг мог На вопрос В[оенного] Т[рибунла] св[идетель] КУСЬКАЛО [ответил]:
поступить так по отношению к Горанину и другим, как поступил он. Я сидел с Гораниным в до очной ставки с Фесюном Василием меня следователь Манилов сильно избил,
одной камере и он мне рассказал, что его сильно избивали библией по голове и вынудили его поэтому я на очной ставке с Фесюном подтвердил, что якобы я завербовал его в ресторане в
дать организацию. к[онт]р[революционную] организацию. Протокол очной ставки тогда не был составлен и никто
Куськало на очной ставке со мной был очень бледен, у него был тогда очень измученный из нас протокола очной ставки не подписывал. Я был председателем партизанской комиссии и
вид. ,когда арестовали партизан, то меня избивали за всех.
На вопросы В[оенного] П[рокурора] подсуд[имый] БАУТИН написал: На письменные вопросы подсуд[имого] БАУТИНА св[идетель] ФЕСЮН Василий
На Фесюна Василия были показания, если не ошибаюсь, кроме Горанина, также [ответил]:
Крапивянского и Фурсы, других я не помню. в феврале мес[яце], когда я давал показания прокурору, то я боялся говорить, что
На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] ФЕСЮН Василий [ответил]: Баутин применял незаконные методы следствия, так как Баутин был тогда еще на свободе,
когда я сидел на стуле, у меня опухла нога. Я просил следователя Фесика разрешить а прокурор, допрашивавший меня, был также прокурором, когда я находился под стражей и
мне снять ботинок, но он не разрешил. Я ему тогда сказал, что когда я буду на свободе, то ко мне применялись незаконные методы следствия, о чем он, как прокурор не мог не знать.
сообщу об издевательствах надо мной, на что Фесик ответил: «Мы тебя до суда не допустим». В комиссию партийного контроля я сообщил о примененных ко мне незаконных методах
Военный прокурор ходатайствует вызвать в суд[ебное] заседание в качестве свидетеля следствия.
сотрудника НКВД Фесика, который допрашивал Фесюна Василия. На вопросы защитника св[идетель] ФЕСЮН Василий [ответил]:
Защитник т[оварищ] ГОРДОН не возражает против вызова в суд[ебное] заседание, в к нам в камеры, как в Нежине, так и в Чернигове прокурор не заходил. Поэтому я не
качестве свидетеля Фесика. жаловался прокурору на применение ко мне незаконных методов следствия.
В[оенный] Т[рибунал] ОПРЕДЕЛИЛ: ходатайство военного прокурора о вызове в Свид[етель] КАЛИТА Григорий Захарьевич, 47 лет, нахожусь под стражей по делу по
суд[ебное] заседание в качестве свидетеля Фесика удовлетворить. обвинению меня по ст. 54-10, 54-11 УК УССР.
На вопросы защитника св[идетель] ФЕСЮН Василий [ответил]: Когда меня арестовали, начальником отдела, производившего следствие по делу,
мне на следствии не говорили, что Крапивянский Николай меня оговаривает. был Крушкин, а затем Баутин. Во время допроса меня следователями, Баутин заходил и
Фурса мне в камере рассказал, что его в Чернигове избивали. Он также мне рассказал, предупреждал меня, что если я не буду давать показания, то плохо будет.
что на очной ставке между ним и Калитой, которую проводил Баутин, Калите дали кушать и Сперва меня посадили на стул, на котором я просидел 17 суток, а через некоторое время
Баутин ему сказал тогда: «Если бы и ты давал показания, то и тебе дали бы кушать». меня посадили на стул и я просидел 7 суток. На восьмые сутки я почувствовал, что больше
Не помню или Фурса мне говорил, что его избивал Баутин. Помню только, что он не выдержу и заявил следователю Завгороднему, что буду клеветать на честных людей. Когда
говорил мне, что его сильно били. Фурса мне рассказал, что его оговаривал Горанин. зашел Баутин, он мне сказал, что если я не буду давать показания, то плохо будет, когда же он
На письменные вопросы подсуд[имого] БАУТИНА св[идетель] ФЕСЮН Василий вышел, следователь Завгородний так сильно меня избил, что я оправился под себя.
[ответил]: Под влиянием физических методов следствия, я дал показания, что в 1929 г., будучи
в 1934 г. за полит[ическую] неграмотность я был переведен из членов в кандидаты на Всесоюзном съезде советов в Москве, я был на вечеринке у Крапивянского и он меня
партии, но затем меня восстановили со стажем с 1918 г. тогда завербовал в к[онт]р[революционную] организацию. Я был тогда членом ЦИКа и
В феврале мес[яце] 1939 г. я написал заявление т[оварищам] Сталину, Берия о том, что действительно был на съезде советов, но показания мои о том, что я был завербован в к[онт]-
я 6 с половиной месяцев, без всяких оснований содержался под стражей. В этих же заявлениях р[революционную] организацию Крапивянским – вымышленные. На следствии я дал тогда,

140 141
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
как члена к[онт]р[революционной] организации своего заместителя по Полтаве, который вначале следствие по моему делу вели Куртов и Трушкин. Очные ставки между мною
работал со мной в 1932 г., но я забыл и показал, что он был моим заместителем в 1933 г. Я и Гораниным, и между мной и Скрипкой проводил Баутин в присутствии других следователей.
написал собственноручные показания. Эти показания были перепечатаны на машинке и когда Когда Баутин угрожал мне, что арестует мою семью, присутствовал при этом следователь
мне после этого дали их подписать, я прочитал их. В этом протоколе было записано не то, Завгородний.
о чем я писал в своих показаниях. В конце мая месяца Баутин отвез меня в Нежин, Баутин У Коротченко я был в марте мес[яце] 1938 г., а не в 1937 г., в этом же месяце я был
предупредил меня тогда, что мне будут даны очные ставки, и что я должен подтвердить свои арестован.
показания, которые я ранее дал. Я ему ответил, что подтвержу показания в отношении Скрипки, На вопросы В[оенного] Т[рибунала] св[идетель] ЗАВГОРОДНИЙ [ответил]:
Нагорного и Негущенко, а Баутин настаивал, чтобы я еще подтвердил принадлежность к к[онт]- я Калиту допрашивал, но его не бил. Через 2 дня после того, как Калиту посадили на
р[революционной] организации Макиенко и Баклана. стул, он стал давать показания, и не было нужды применять к нему избиения. Я не слышал,
Меня посадили в камеру, в которой находился Скрипка. Затем в эту же камеру чтобы Баутин угрожал семье Калиты. Когда Баутин проводил очную ставку между Калитой и
привели Макиенко. Последний мне сказал, что он дал показания о том, что я, как бывший Гораниным, я при этом присутствовал.
начальник партизанского отряда, в котором он был, завербовал его в к[онт]р[революционную] Когда Калиту допрашивала комиссия НКВД УССР, он не заявлял, что его били, и теперь
организацию. Следователь Мамай после этого заставил меня подписать показания о том, что я он заявляет, что его били на следствии.
завербовал Макиенко в к[онт]р[революционную] организацию. На вопросы В[оенного] Т[рибунала] св[идетель] КАЛИТА [ответил]:
Я забыл еще сообщить суду, что когда я находился под стражей в Чернигове, меня мне никто не сказал, что меня будет допрашивать комиссия из Киева и поскольку меня
поместили в одной камере с Гораниным, который мне рассказал, что его сильно избили и допрашивало очень много следователей, то я не зная, что это комиссия будет меня допрашивать,
поэтому он вынужден был дать показания о том, что все высшее руководство партизанским а думал, что мое дело передано другому следователю и поэтому я подтвердил свои показания,
движением, является вербовщиками в к[онт]р[революционную] организацию, а меня он назвал которые я ранее дал. Если бы мне кто-нибудь сказал, что меня будет допрашивать комиссия
как казначея этой к[онт]р[революционной] организации. Через несколько дней после этого из центра, то я бы сообщил о всех издевательствах, которые были ко мне применены, и что я
Баутин произвел очную ставку между мной и Гораниным. вынужден был поэтому себя оклеветать.
Баутин меня не бил, но угрожал и ругал меня. Когда я был вызван к заместителю Баути- На письменные вопросы подсуд[имого] БАУТИНА св[идетель] КАЛИТА [ответил]:
на – Кобцеву, зашел Баутин и что-то тихо с ним поговорил, а затем ушел. После этого Кобцев я уже показывал суду, что Баутин угрожал, что арестует мою семью в присутствии
меня спросил: «Вы не все рассказали, сообщите, зачем вы были у председателя Совнаркома Завгородного. Меня никто не подговаривал дать показания о том, что Дворкина и Баутина надо
Коротченко?4». Я ответил ему, что Коротченко я знаю как партизана и по совместной работе с завербовать5.
ним в Полтаве, и что в 1937 г. я, будучи в Киеве, зашел к нему, так как хотел просить перевода Баутин меня не спрашивал, зачем я был у Коротченко. Об этом спрашивал меня Кобцев,
из Полтавы, но так как я его не застал, то я с ним так и не поговорил. но перед этим зашел Баутин и о чем-то тихо разговаривал с Кобцевым.
На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] КАЛИТА [ответил]: На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] ЗАВГОРОДНИЙ [ответил]:
незаконные методы следствия начали применять ко мне с 27 марта 1938 г. следователи я Калиту не бил. Калита мне рассказал, что он просидел на стуле 17 суток. Был случай,
Куртов, Трушкин, Левитанский, Куташов и др[угие]. Заканчивали следствие по моему делу когда Калита попросился в уборную, но она была занята, и я велел ему подождать, но он
следователи Завгородний и Кобцев. оправился под себя, но я его не бил, и он не говорил мне, что его кто-либо бил.
27 мая 1939 г. суд рассматривал мое дело, но оно было направлено на доследование для Объявлен перерыв на 10 минут. По истечении перерыва суд[ебное] заседание
передопроса свидетелей. Свидетелей до сих пор не передопросили, а дело, как мне сообщили возобновляется.
недавно, направлено на Особое совещание. Военный прокурор т[оварищ] ХАЧАТУРЯН:
До ареста я был членом ЦИК, членом Обкома партии, председателем Облисполкома. в настоящее время в Нежине находится зам[еститель] Черниговского Областного
Жена моя закончила ВУЗ недавно, а дети мои учатся. По соц[иальному] происхождению я из Прокурора Левченко, который производит расследование ряда дел, следствие по которым
крестьян-середняков. В годы гражданской войны я был членом коллегии красных партизан. производил Баутин с допущением грубых нарушений закона. Поэтому ходатайствую вызвать
Я смерти не боялся и не поэтому я дал показания, которые вымышлены мною сначала зам[естителя] Черниговского Облпрокурора Левченко в качестве свидетеля по настоящему делу
до конца. Во время сидения на стуле я 3 раза опухал. Помимо этого Баутин мне угрожал, что для характеристики следственной деятельности подсудимого Баутина, которая ему известна по
если я не дам показания, то арестует мою семью. У меня не было больше сил сопротивляться, расследуемым им делам.
и я вынужден был дать ложные показания. Следователь Завгородний бил меня так сильно, что Защитник т[оварищ] ГОРДОН:
я оправился под себя. я возражаю против вызова в суд[ебное] заседание в качестве свидетеля Левченко,
Когда я находился с Гораниным в одной камере, он в присутствии арестованного так как обстоятельства, которые он имеет подтвердить, являются новыми и не предъявлены
профессора Рейнарда сказал мне, что Баутин дал ему схему вопросов, по которым он должен подсудимому Баутину в качестве обвинения.
был дать показания, и что его так сильно били, что он вынужден был оговорить много людей В[оенный] Т[рибунал] ОПРЕДЕЛИЛ: ходатайство военного прокурора о вызове
бывших красных партизан. в суд[ебное] заседание в качестве свидетеля зам[естителя] Черниговского Облупрокурора
На письменные вопросы подсудимого БАУТИНА св[идетель] КАЛИТА[ответил]: Левченко, для дачи характеристики следственной работе Баутина удовлетворить.

142 143
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Объявлен перерыв на 10 минут. По истечении перерыва суд[ебного] заседание Ст. 200 УПК не предъявлялась по существовавшему тогда положению, т[о] е[сть]
возобновляется. указаниям.
Секретарь доложил, что вызванный в судебное заседание, согласно определения Свид[етель] КОБЕЦ Валентин Иванович, 1899 г[ода] рожд[ения], начальник
Трибунала свид[етель] ЛЕВЧЕНКО в суд[ебное] заседание явился. 1 отделения 1 отдела Черниговского Облуправления НКВД лейтенант Госбезопасности.
Свид[етель] ЛЕВЧЕНКО Иван Прокофьевич, 1907 г[ода] рожд[ения]. В 1937 г. был арестован бывший руководитель партизанского отряда Фурса, который
Зам[еститель] Черниговского Облпрокурора по спецделам, член ВКП(б), предупрежденный дал показания о существовании на Нежинщине контрреволюционной националистической
председательствующим по ст. 89 УК показал: повстанческой организации, организованной бывшим организатором красных партизанских
по роду своей работы я сталкиваюсь с делами, рассмотренными тройкой при УНКВД. отрядов Крапивянским.
Сейчас я нахожусь в Нежине, где провожу расследование дела работников пединститута, Позже дал показания о существовании этой к[онтр]р[еволюционной] организации
следствие по которому вел следователь Спичка, а обвинительное заключение утверждено возвращенный из ссылки троцкист Кулиш. Из Киева прибыла большая ориентировка о
Баутиным. На тройке докладывал это дело также Баутин. Из материалов этого дела видно, существовании на Черниговщине и Нежинщине контрреволюционной повстанческой
что следствие проводилось в отношении лишь одного Богдана, а обвинительное заключение организации из бывших партизан. На основании этих данных был арестован Горанин,
составлено на 6 человек, несмотря на то, что расследование в отношении 5-ти человек не который показал, что Калита и другие являются участниками этой к[онтр]р[еволюционной]
производилось и их фамилии в материалах дела даже не упомянуты. По этому делу осуждены повстанческой организации. Были произведены аресты красных партизан, в том числе были
тройкой 2 человека по 1-й категории, а 4 чел[овека] к 10-ти годам лишения свободы каждый. В арестованы 6 или 8 орденоносцев. Впоследствии это дело оказалось липовым.
отношении одного осужденного по этому делу Локтя, облсуд пересмотрел дело и его оправдал. Когда Баутин находился в Нежине в командировке, им была вскрыта система избиений
Это дело свидетельствует о несерьезном отношении Баутина к следствию, так как он утвердил в Нежинском Райотдлении НКВД. По настоянию Баутина начальник Нежинского РО НКВД
обвинительное заключение по этому поводу и докладывал это дело на Тройке. Дело это сейчас Простота был тогда отстранен от работы.
находится при мне. Что делалось в Нежине, когда Баутин возглавлял там оперативную группу – мне
На вопрос В[оенного] П[рокурора] свид[етель] ЛЕВЧЕНКО [ответил]: неизвестно.
сейчас привести еще и другие дела, по которым Баутиным допущено грубое нарушение На вопросы В[оенного] П[рокурора] свид[етель] КОБЦЕВ [ответил]:
законности, я не могу, не помню. дело о контрреволюционной повстанческой организации из бывших партизан началось
На вопросы защитника св[идетель] ЛЕВЧЕНКО [ответил]: из показаний арестованного Фурсы. Дело это велось 4 отделом Облуправления НКВД,
в этом деле, о котором я докладывал суду имеются свидетельские показания, но начальником которого был Баутин. Он же руководил следствием по этому делу. Разворачивалось
свидетели не говорят о к[онтр]р[еволюционной] деятельности Богдана, а в своих показаниях следствие по этому делу в Нежинском и Носовском районах. По Нежинскому району, дело об
сообщают лишь о недостатках и неполадках, имевших место в пединституте. этой организации развернулось по показаниям арестованного Горанина.
В[оенный] Т[рибунал] ОПРЕДЕЛИЛ: имеющееся на руках у свидетеля Левченко дело Я был начальником 1 отделения 4 отдела. Работники моего отделения вели это дело. В
Богдана и друг[их] принять для обозрения. июне или июле мес[яце] были арестованы бывшие красные партизаны по Нежину. В Нежине
Военный Трибунал обозревает полученное от свидетеля Левченко след[ственное] дело была создана оперативная группа, которую возглавлял Баутин.
№ 37876 Богдана [Ивана] Авксентьевича. До марта мес[яца] 1938 г. Баутин был начальником Нежинского Райотделения НКВД,
В результате обозрения этого дела военный трибунал констатирует, что в деле имеются затем его перевели на работу начлаьника IV отдела Черниговского Облуправления НКВД.
материалы исключительно в отношении одного обвиняемого Богдана Ивана Авксентьевича6, а Уже будучи в должности начальника 4 отдела, Баутин приехал в Нежин в командировку и
обвинительное заключение составлено 15 ноября 1937 г. пом[ощником] оперуполномоченного обнаружил незаконные методы следствия, которые здесь применялись к арестованным. Баутин
4 отдела мл[адшим] лейтенантом Госбезопасности Спичка на 6 чел[овек] обвиняемых, а об этом сообщил начальнику Облуправления НКВД и в результате этого начальник РО НКВД
именно: Галета Виктора Георгиевича7, Шкарупа Ивана Игнатьевича8, Алимова Михаила Простота и возглавлявший опергруппу в Нежине Качановский были отстранены от работы.
Яковлевича9, Богдана Ивана Авксентьевича, Рындя Василия Никитича10 и Локоть Александра Спустя некоторое время Баутин был назначен начальником оперативной группы в Нежин.
Васильевича11. Это обвинительное заключение утверждено начальником РО НКВД лейтенантом Начальник отдела мог не знать, что подчиненные ему следователи применяют к
Госбезопасности Баутиным. Как видно из выписки заседания Тройки Черниговского арестованным незаконные методы следствия. Мне лично неизвестно применял ли Баутин к
Облуправления НКВД от 19 ноября 1938 г. докладчиком по этому делу был Баутин. Из арестованным незаконные методы следствия. Чем объяснить, что свидетели показывают о том,
материалов этого дела также видно, что материалы следствия обвиняемым в порядке ст. 200 что Баутин их избивал, я не знаю.
УПК не предъявлялись. Взаимоотношения мои с Баутиным были нормальными. Я работал с ним с марта по
Письменное объяснение БАУТИНА по поводу показаний свид[етеля] ЛЕВЧЕНКО: ноябрь мес[яц] 1938 г.
Богдан – бывший участник к[онтр]р[еволюционной] организации ранее, и было Почему в отношении одного Горанина выделено дело для направления на особое
доказано, что он участник к[онтр]р[еволюционного] формирования на следствии. Было совещание, а в отношении остальных арестованных по этому делу, дела были направлены в
указание УНКВД районам на каждого арестованного по группе оформлять единолично, а дело суд, объяснить не могу, так как я лично это дело не вел.
представлять вместе. Дело Горанина оформлялось на особое совещание, но когда оно было туда направлено,

144 145
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
то его вместе со всеми такими делами вернули обратно, и дело Горанина после этого было Подсуд[имый] Баутин написал следующие объяснения по поводу показания св[идетеля]
направлено на Тройку. КОБЦЕВА:
В Облуправление НКВД поступила директива из Киева за подписью Успенского, категорически отрицаю, Кобцев путает, я начальником опергруппы не был. Были
в которой было указано, что на Украине вскрыта большая военно-повстанческая к[онтр] Качановский и Простота. Я же был только послан в сентябре мес[яце] 1938 г. в Нежин не в
р[еволюционная] армия из красных партизан, которая имеет разветвление и на Черниговщине. качестве начальника опергруппы, какой не было, а в помощь по оформлению дел на Особое
Дело о к[онтр]р[еволюционной] повстанческой организации не имело отношения к 4 совещание на 10 дней. Дела вели самостоятельно начальники Райотделений. Опергруппа была
отделу, но не знаю чем объяснить, что дело это было передано 4-му отделу. расформирована в июле мес[яце] и больше не создавалась. Начальником ее был Простота.
На вопросы защитника св[идетель] КОБЦЕВ [ответил]: Я начальником 4 отдела стал с 17 мая 1938 г., а не с марта, как это указано Вами. Дела
Фурса был арестован в конце 1937 г. или начале 1938 г. Был он арестован не Баутиным, в Нежине я сдал 10 мая 1938 г. Здесь есть акт.
а другим отделом, начальником которого был Широкий, но потом дело Фурсы было передано в Директива прибыла из Киева за подписью Успенского на 10-й день моей работы в
4-й отдел, где начальником был Баутин. Чернигове в должности начальника 4 отдела. Там же было указано об аресте Горанина и данной
Директива Успенского прибыла в мае или июне мес[яце] 1938 г., но эта директива не директиве ЦК КП(б)У и Обкомом по вопросу вскрытого к[онтр]р[еволюционного] подполья на
была составлена на основании донесения Баутина. Бывшие партизаны по Нежинскому району Украине среди бывших партизан.
были арестованы на основании показаний Горанина. Санкции на применение физических Очные ставки записаны от руки и подлинные вложены в след[ственные] дела
методов следствия к арестованным давал быв[ший] нач[альник] Облуправления НКВД Егоров. арестованных, а копии приобщены к его (Горанина) след[ственному] делу. Хотя я технически
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КОБЦЕВ [ответил]: дела Горанина не оформлял, но его черновой протокол и собственноручные показания имелись.
существовала система, при которой Облуправление НКВД без материалов, на основании В деле Горанина имеются копии, а подлинники в других делах, в тех с кем он имел
данных Райотделения НКВД, которые просили санкцию на арест, давало санкцию на арест. очную ставку.
Я арестованного Калиту о Коротченко ничего не спрашивал. Он сам рассказал мне, что Свид[етель] КОБЦЕВ [показал]:
он знаком с Коротченко, и что он был у него. в ориентировке, полученной из Киева, Горанин действительно значился, как участник
В то время существовала такая практика, что достаточно было одно показания повстанческой организации из бывших партизан. Следствием по делу к[онтр]р[еволюционной]
арестованного о причастности того или иного лица к к[онтр]р[еволюционной] организации, повстанческой организации руководил Баутин.
чтобы это лицо было арестовано. Свид[етель] КОСТЮЧЕНКО Иван Демьянович, 46 лет, работаю председателем колхоза,
Машинистки при допросах не присутствовали и в момент допроса протоколов не член партии, бывший красный партизан.
печатали. Дело Горанина от начала до конца напечатано на машинке потому, что следователи Меня арестовали 23 июля 1938 г. и предъявили мне обвинение в том, что я являюсь
писали черновики протоколов допроса, затем эти черновики корректировались, а потом участником контрреволюционной украинской повстанческой организации. Первым допрашивал
печатались и через несколько дней арестованным давали на подпись отпечатанные протоколы. меня Простота, потом другие следователи, фамилий которых я не помню. На третий день мое
Были такие случаи, что скорректированные начальником Облуправления Егоровым протоколы дело было передано следователю Коваль. Он допрашивал меня дней 8, примерно через 17
допроса получали иное содержание, чем то, которое они имели первоначально до корректировки. дней меня направили в Чернигов, а спустя некоторое время меня перевели обратно в Нежин.
Очную ставку между Гораниным и Калитой проводили Баутин и я. На этот раз в Нежине допрашивал меня Баутин. Он дал мне очную ставку с Пархоменко и
Пред[седательствую]щий предъявляет свид[етелю] Кобцеву протокол очной ставки Скрипкой. Скрипка и Пархоменко заявили, что я являюсь участником к[онтр]р[еволюционной]
между Гораниным и Калитой от 27 июля 1938 г. (см[отри] дело Горанина л[исты] д[ела] 45-47). организации. Я это отрицал. Дело мое было направлено на особое совещание, откуда дело
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КОБЦЕВ [ответил]: вернулось на доследование, и меня стал допрашивать другой следователь, фамилию которого
я этот протокол очной ставки не подписывал, как это получилось – я не знаю. я не помню. Этот следователь заявил мне, что я занимался антисоветской агитацией, и что,
На письменные вопросы подсуд[имого] БАУТИНА свид[етель] КОБЦЕВ [ответил]: будучи зав[едующим] РАЙЗУ, скосил 200 га зеленого ячменя, тогда как по всему району было
в Чернигове к арестованному Горанину относились хорошо. Баутин на оперативных посеяно 130 га ячменя. Затем дело мое было передано в суд и суд меня оправдал.
совещаниях предупреждал следователей, что бить арестованных нельзя. Я не видел, чтобы кто На вопросы Воен[ного] прокурора св[идетель] КОСТЮЧЕНКО [ответил]:
избивал арестованных. только один раз в Чернигове следователь, фамилию которого я не помню, ударил меня
За что арестованного Куськало посадили в карцер – не помню. карандашом и плюнул мне в лицо. Баутина при этом не было. Баутин меня на допросе не бил. Он
Был случай, когда Манило заявил, что он не хочет работать в области потому, что у него дал мне очную ставку со Скрипкой и Пархоменко. Баутин не вынуждал меня давать показания.
в районе много дел. Его отпустили из области, и он поехал работать в район. Он только мне сказал, что: «Если бы дал подписку о неразглашении о методах следствия, я бы
Фурса был сперва арестован 5 отделом, но затем дело его было передано в 4-й отдел. тебя расколол».
С агентурным материалом о Фесюнах я не знаком. Скрипка показал, что когда в 1932 г. приехал Крапивянский, он в колхозе проводил
Был такой случай, что арестованные договорились запутать дело. совещание к[онтр]р[еволюционной] организации. Я заявил тогда, что в 1932 г. я вовсе в селе
Дела тройки я не вел и не знаю – предъявлялись обвиняемым по этим делам материалы не был. Тогда Скрипка сказал, что он ошибся, что это, очевидно, было в 1933 г., а не в 1932 г.
следствия в порядке ст. 200 УПК. Мне не говорили – на каком основании меня арестовали.

146 147
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
В 1918 г. я был красным партизаном и боролся против белых. С 1921 г. я был На вопросы защитника св[идетель] ФЕСИК [ответил]:
организатором коммуны, затем председателем колхоза и председателем Райземуправления. Куськало допрашивал следователь Манилов. Когда я однажды допрашивал Куськало,
На вопросы защитника свид[етель] КОСТЮЧЕНКО [ответил]: он отрицал данные Манилову показания. Я его спросил, почему он отрицает ранее данные им
Фурсу я знаю, он мне рассказал, что на следствии его били, но кто его бил, я не помню. показания, он ответил: «Я был в таком состоянии, что подписал бы что угодно». Когда же я
На письменные вопросы подсуд[имого] БАУТИНА свид[етель] КОСТЮЧЕНКО начал у него допытываться – почему он был в таком состоянии, так он мне ответил: «Что вы – не
[ответил]: знаете?». Я понял, что его били.
когда Баутин говорил мне по поводу подписки о неразглашении методов следствия, в На вопросы В[оенного] Т[рибунала] св[идетель] ФЕСИК [ответил]:
его кабинете был еще один следователь, фамилию которого я не знаю. за то, что я плюнул в лицо арестованному Баклану, я получил 10 суток ареста. По
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КОСТЮЧЕНКО [ответил]: партийной линии вопрос этот не разбирался.
в день 10-ти летия РККА я был награжден грамотой Реввоенсовета. Очные ставки проводил сам Баутин. Я и другие следователи присутствовали при очных
Секретарь доложил, что в суд[ебное] заседание явились вызванные согласно ставках. На стуле никто из арестованных более шести суток не сидел. Без разрешения Баутина
определения Трибунала свидетели Фесик, Шахрай, Калибавец и Осадчий, которые находятся в мы не имели права отпускать арестованных в камеру.
отведенной для свидетелей комнате. Я был молодым работником, видел, что все применяют незаконные методы следствия,
Свид[етель] ФЕСИК Федор Миронович, 28 лет, пом[ощник] оперуполномоченного заключающиеся в том, что арестованных подолгу заставляют сидеть на стуле, и, получив
Нежинской тюрьмы. Член ВКП(б), предупрежденный пред[седательствую]щим об указания Баутина применять такие же методы, я эти указания выполнял.
ответственности за дачу ложных показаний по ст. 89 УК показал: На письменные вопросы подсуд[имого] БАУТИНА свид[етель] ФЕСИК [ответил]:
я работал в Любарском Райотделении НКВД и был вызван в Черниговское по интересовавшим меня вопросам, возникшим в процессе допроса арестованных,
Облуправление НКВД. По прибытии в Облуправление я был прикомандирован для работы я обращался и к Баутину, и к Кобцеву, но большею частью я обращался к Баутину. Когда
в 4-й отдел, где начальником был Баутин. Он мне сказал, что вскрыта крупная к[онтр]- Кобцев был назначен зам[естителем] нач[альника] отдела, я обращался по таким вопросам к
р[еволюционная] повстанческая организация. Он наметил 4-х арестованных: Фесюна Василия, Кобцеву и к Ващенко. Баутин каждый день говорил, как надо обращаться с арестованными, и
Баклана, Пархоменко и Хохуда, которых поручил мне и Пантуху, из Дубовяловского РО по его указанию я держал арестованных на стуле. Баутин не давал мне указания применять к
НКВД, этих людей допрашивать. Баутин нам не дал никаких материалов, а дал лишь нам один арестованным физические методы следствия, и я таких методов следствия к арестованным не
вопрос – «выяснить связь с Крапивянским», и дал указания добиться от арестованных применял.
показаний, а допрос вести посменно. Тогда же он сказал, что можно посадить арестованных на Свид[етель] ШАХРАЙ Василий Исидорович, 1920 [года] рожд[ения], фельдшер
стул на 2-е суток. тюрьмы НКВД г. Нежин, окончил медтехникум, предупрежден председ[ательствую]щим об
Мы допросили Пархоменко, который на второй день дал нам показания о его ответственности за дачу ложных показаний по ст. 89 УК.
причастности к к[онтр]р[еволюционной] организации. Эти показания мы дали Кобцеву для На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] ШАХРАЙ ответил:
корректировки. Так мы допрашивали и остальных арестованных. с 8 марта 1938 г. по назначению начальника медсанчасти я оказывал помощь
На вопросы В[оенного] П[рокурора] свид[етель] ФЕСИК [ответил]: Крапивянскому, у которого были синяки в области поясницы. У Крапивянского также были
я являюсь членом партии с 1937 г. Арестованного Баклана я тоже допрашивал, но я его наружные повреждения кожи на шее или на затылке, точно не помню. Куськало находился
не бил. под стражей в этой же камере. В этой же камере была разбита голова у одного заключенного,
На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] БАКЛАН [ответил]: фамилию которого не помню. Помню, что Куськало обращался за помощью, на что он жаловался
Фесик бил меня, плевал в лицо и не давал мне вытирать плевки. Фесику я рассказал о – припомнить сейчас не могу.
своих заслугах перед Советской властью, но он не обращал на это внимания. Судя по тому, как На вопросы защитника св[идетель] ШАХРАЙ [ответил]:
Фесик дрожал, когда заходил Баутин, я считаю, что он боялся Баутина и слепо выполнял его у Крапивянского было много синяков, это я помню. Я ему оказывал медицинскую
указания. помощь.
Свид[етель] ФЕСЮН Василий [показал]: На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] ШАХРАЙ [ответил]:
Фесик бил меня 5 раз в день. Большей частью он бил меня линейкою по затылку и по арестованного Нагорного я не помню. Видел ли я синяки у Фесюна Павла – я также не
больной ноге. Он также плевал мне в лицо. помню. Помню еще один был случай, когда в камере был избит преподаватель пединститута,
На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] ФЕСИК [ответил]: впоследствии он был освобожден из-под стражи. Горанина я не помню.
Баклану я плюнул в глаза, когда он сказал, что мы фашисты. Фесюна Василия я не бил Свид[етель] КАЛИБАВЕЦ Мария Григорьевна, 1909 г[ода] рождения, медсестра
и не мог бить, так как мне был известен приказ о выявленном случае избиения арестованных по пересыльного пункта. Предупреждена пред[седательствую]щим об ответственности за дачу
Нежину, но признаю, что один раз плюнул Баклану в глаза. ложных показаний по ст. 89 УК.
В органах НКВД я работаю с конца 1937 г. Баутин мне сказал, что установлено, что люди На вопросы Военного прокурора св[идетель] КАЛИБАВЕЦ [ответила]:
эти – враги народа, и надо обязательно получить от них показания. Но я этих арестованных не в 1938 г. я работала медсестрой в тюрьме. Не помню или Крапивянский обращался ко
бил. мне за оказанием медпомощи. Арестованных было много, и я не могу припомнить – кто из них

148 149
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
обращался за медпомощью. Фесюн Василий, после освобождения меня из-под стражи, встретив меня, спросил или
На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] КРАПИВЯНСКИЙ [ответил]: работает еще в органах Фесик. Я ответил ему, что Фесик работает. Фесюн Василий мне тогда
когда меня избили на следствии, меня в тюрьме лечила медсестра Калибавец Маруся. не говорил, что он подставит Фесику ножку.
Она смазывала мне раны и прикладывала примочки. 5 дней я лежал в одиночке, и она оказывала В 19 час[ов] объявлен перерыв до 22 час[ов]. По истечении перерыва судеб[ное]
мне медицинскую помощь. заседание возобновляется.
Св[идетель] КАЛИБАВЕЦ: Пред[седательствую]щий оглашает данные подсудимым Баутиным письменные
я такого не помню. объяснения по существу предъявленного ему обвинения.
На вопросы защитника св[идетель] КАЛИБАВЕЦ [ответила]: Суду военно-революционного трибунала войск НКВД.
я не помню – были ли такие случаи, когда я оказывала медицинскую помощь избитым Пояснение по вопросам моего обвинения в преступлениях, предусмотренных ст. 206-
заключенным. 17, п. «б» от 27 января 1939 г.
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] св[идетель] КАЛИБАВЕЦ [ответила]: Создал ли искусственно антисоветскую повстанческую организацию среди бывших
я закончила курсы медсестер. Избитого человека я могу отличить от другого больного, красных партизан по заданию врага народа Успенского и Егорова, как говорит об этом
но не помню – были ли избитые арестованные в тюрьме. Были случаи, когда меня вызывали в обвинительное заключение.Нет. Этого не было, о чем подробно показывал на следствии и
тюрьму, чтобы сделать перевязку арестованным, но никого из сидящих здесь свидетелей я не показываю сейчас суду. Дело о контрреволюционном формировании среди бывших партизан
помню. возникло с НКВД УССР, которое ориентировало Черниговское Облуправление НКВД своей
Куськало я знаю, как односельчанина, но оказывала ли я ему мед[ицинскую] ориентировкой от 28 мая 1938 г. № 1233/с, имеется при деле, где было указано конкретно,
помощь – не помню. какую проводить работу и кто является руководителями а[нти]с[оветских] формирований на
Свид[етель] КУСЬКАЛО [показал]: Черниговщине и Нежинщине (Горанин, Покиньборода и др[угие]) с указанием немедленно
мне Калибавец делала натирание и перевязывала раны, после того, как я был избит на арестовать. Эта ориентировка была получена на 10 день моей работы в УНКВД Чернигова,
следствии. куда я был переведен на работу исполняющего должность начальника 4 отдела, с должности
Св[идетель] КАЛИБАВЕЦ [сказала]: начальника Нежинского Райотделения НКВД. Как было указано в этой директиве центра, по
такого случая не помню. линии ЦК КП(б)У на местах парторганам по этому вопросу даны соответствующие указания.
Свид[етель] ОСАДЧИЙ Оникий Васильевич, пом[ощник] нач[альника] пересыльного Успенский в то время был наркомом и членом политбюро ЦК КП(б)У, директивы коего обязаны
пункта ГУЛАГа НКВД, предупрежден пред[седательствую]щим по 89 ст. УК об ответственности были выполнятся беспрекословно. Я с своей головой не мог и мысли допустить о их враждебности
за дачу ложных показаний. и верил в них как в святыню. Успенского я никогда не видел, никакой организационной и
На вопросы защитника св[идетель] ОСАДЧИЙ [ответил]: вообще враждебной связи как с ним, так и с Егоровым иметь не мог, о чем говорит и сам Егоров
Баутин при мне говорил с Фесюном Павлом, когда он был еще под арестом, но грубостей в своих показаниях от 9 декабря 1939 г. Поскольку в директиве говорилось о крупных к[онтр]
он к Фесюну не проявлял. р[еволюционных] формированиях на Нежинщине, активной роли Горанина, уже сидевшего
На вопросы В[оенного] П[рокурора] св[идетель] ОСАДЧИЙ [ответил]: под арестом в Нежине и дававшего показания по этому вопросу, он был взят для следствия
Ляха я допрашивал, как участника к[онтр]р[еволюционной] организации. Допрашивал в Чернигов в 4-й отдел. Помимо этого, Областное Управление НКВД имело арестованных: 5
я также и Фесюна Павла. Фесюн сидел двое суток на стуле. Когда он сидел на стуле, зашел отдел УНКВД – Фурсу Павла, арестованного им (5 отделом) в Нежинском районе в феврале-
нач[альник] 3-го отдела Качановский, который спросил, что не признается бандит, и он толкнул марте мес[яце] 1938 г. Это и бывший крупный эсер, и бывший командир партизанского отряда,
Фесюна один раз. Я тоже один раз толкнул Фесюна ногой. На следующий день Фесюн сознался давший 5 отделу показания о вербовке его Крапивянским и наличии контрреволюционных
в своей к[онтр]р[еволюционной] деятельности. формирований на Нежинщине. По этому вопросу УНКВД составляло 2 документа от 31 марта и
На впоросы В[оенного] Т[рибунала] св[идетель] ОСАДЧИЙ [ответил]: апреля мес[яца], которые имеются в деле, приобщены по моему ходатайству. Имелись и другие
в органах НКВД я работаю с 1933 г. Все время я был на оперативной работе. арестованные, давшие показания, Кулиш в 4 отделе, Покиньборода в Носовском Райотделении.
Качановский дал указание применять к арестованным физические методы следствия. От Это до того, когда я сидел и работал в Нежинском Райотделении НКВД. Будучи уже в Чернигове
Баутина я таких указаний не слышал. Качановский также давал указания тех арестованных, и[сполняющим] д[олжность] нач[альника] 4 отдела с 17 мая 1938 г., отдел я не принимал, не от
которые не сознаются, сажать на «конвеер». кого было. Первое с чем я ознакомился – это с этими материалами и директивами, и Егоров как
На письменные вопросы подсуд[имого] св[идетель] ОСАДЧИЙ [ответил]: начальник УНКВД, и Синицын – его заместитель, поставили перед 4-м отделом вопрос, что он
не было такого случая, чтобы Баутин взял палку, и чтобы он уводил Фесюна куда-либо должен вести это дело, как одно из актуальнейших дел, не вызывающих никаких сомнений. Хотя
из комнаты, где я его допрашивал. Бил ли Баутин Шкурата – я не слышал. я был против и настаивал передать как повстанчество в 3-й отдел, о чем здесь на суде подтвердил
Баутин физических методов следствия не применял и не давал указания о применении и свидетель Кобцев. Следовательно, материалы дела, дело Фурсы, Кулиша, Покиньбороды,
таких методов следствия к арестованным. Качановский давал указание применять к директивы НКВД УССР подтверждают, что дело, как инкриминирует обвинительное
арестованным физические методы следствия. Когда следствием руководили Качановский и заключение, имеет начало не с Горанина. Горанин дал первичное показание в Нежине, а затем в
Простота, Баутина в Нежине не было. Чернигове, никакого нажима незаконных мер воздействия к нему не применялось, показания он

150 151
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
дал собственноручные, твердо держался до окончания дела. Он подтвердил, что он выполнял свидетель Арбутский и материалы следствия проведенного им, они бы внесли точную ясность
поручения по формированию а[нти]с[оветских] кадров по поручению Остапенко – бывшего его и опровергли путаницу по этому вопросу. Не было и не могло быть отражено ни единственного
командира в партизанском отряде. Остапенко действительно еще в 1937 г. в Носовском районе факта относящегося ко мне. Я только приобрел несколько недовольных сотрудников, и меня
был арестован УНКВД Чернигова и осужден за к[онтр]р[еволюционную] деятельность. Горанин окрестили как «капальщика». Это истина, которую опровергнуть нельзя, об этом говорят
назвал 10-12 участников, с коими он связан и кого он вербовал, в данном случае, свидетелей материалы следствия особоуполномоченного, это подтверждают свидетели Кобцев, Осадчий,
по моему делу здесь присутствующих Шкурат, Лях, Баклан и друг[их]. Тщательно проверив Арбутский, говорит и сам Егоров.
его показания и имея ряд документов, которые я застал в 4-м отделе, а также директивы НКВД Остановлюсь еще на документах агентурного порядка о к[онтр]р[еволюционных]
УССР, я поверил в реальность этого дела и показаний Горанина. За медлительность работы формированиях. Среди бывших партизан имелись агентурные дела «Обиженные» и другие
по развороту этого дела меня и Кобцева часто ругал Егоров и попрекал на оперативных семь разработок. «Повстанцы» и сейчас в разработке. Разработки эти я не заводил, и велись
совещаниях. И наконец, в июне мес[яце], в отделе я работал не более одного-полтора мес[яца], они не мною. «Обиженные», по которому делу началась реализация, арест Фурсы Черниговом,
[Егоров] приказал на всех проходящих хотя бы по одному показанию дать указания об арестах. находилась в производстве УНКВД. Когда я на нее сослался, Чернигов представил заведомо
Его указания были выполнены. Кобцев составил справки на аресты, я поставил свое согласие, и ложный акт, который я опроверг подлинностью получения этого агдела. На обороте
после утверждения Егоровым и часть Синицыным, в Нежине Райотделением была произведена следователем со мною сделана соответствующая пометка. Вот почему опровергается факт
операция, арестована группа 10-15 чел[овек], которая и представляла организацию, о которой фальсификации, якобы мною, этого дела, так как дело начиналось не мною и имелось
идет речь в обвинении. Имеющиеся данные, особенно директива центра, была руководством очень много к этому оснований. Какие последствия этого дела известны, я говорю о десяти-
популизирована среди оперсостава и начальников Райотделений, и я не знаю – сомневался ли двенадцати арестованных, из коих все освобождены, часть по моей инициативе, а часть судом. За
кто в ней. исключением осужденного Горанина. На Тройке дело коего было доложено без меня Кобцевым.
Для проведения следственной работы, организации оперативной группы и Горанин – выходец из Польши, показывал о шпионаже и осужден как шпион. Почему в сентябре
руководства таковой из УНКВД был командирован Качановский – зам[еститель] нач[альника] мес[яце] – для меня неизвестно ни об указаниях на этот счет и прочего. Об этом знает Синицын,
сельскохоз[яйственного] отдела Областного Управления, который организовал опергруппу, который в сентябре месяце руководил областным Управлением и рассматривал эти дела. Егоров,
по приказу начальником являлся Простота, он же и начальник Нежинского Райотделения. кажется, уже работал в Киеве НКВД УССР. О том, что Горанин – враг у меня не было сомнений
Опер[ативная] группа непосредственно была подчинена начальнику Управления и его и у других также. Судом обращено особое внимание на оформление дела Горанина. Я не могу
заместителю. Начальник отдела не имел право давать какие-либо указания оперативного ответить – почему в деле не оказалось его собственноручных показаний и чернового протокола
характера аресты, санкции и т[ак] д[алее]. от руки написанного мною. Хотя технически не оформлял дела, но я подписал обвинительное
Качановский и Простота с работниками опергруппы вели следствие по настоящему заключение, и я это отношу к халатности, а не злому умыслу. В деле Горанина оказались копии
делу, получали и протоколировали показания арестованных (Фесюна, Нагорного, Ефимца, очных ставок, а не подлинные, подлинные все остались в делах, с кем ему давали очную ставку
Макиенко и друг[их]), и они же допустили незаконные методы ведения следствия. Все аресты (Фесюн, Шкурат, Куськало и др[угие]). Я, как новый работник, столкнулся с этим явлением в
были произведены ими. За период ухода меня с работы с Нежина в область, дела я сдал 10 областном аппарате, где так практиковали не писать очные ставки по два раза, а подлинник
мая [19]38 г. Я не был в Нежине до июля мес[яца]. Будучи в командировке в Прилуках, по и копию. В сентябре мес[яце] 1938 г. на оперативном совещании Егоров назначил и разослал
пути заехал в Нежин. Поинтересовался ходом работы. Мне нужно было видеть арестованного по области всех начальников отделов и ряд других работников, с указанием, которое он якобы
Максимец, давшего показания ранее о существовании организации, и когда я потребовал от привез с Киева – оформить имеющиеся следственные дела в районах и в области для направления
Простоты доставить его, он уклонился и заявил «он болен». Заподозрив что-то неладное, я на особое совещание. Там, где арестованные отказываются записать отказы. Дела также
отправился в тюрьму, застал Максимца в больнице, выяснил его подробности избиения, а затем были забраны даже из производства Облпрокуратуры. Все дела по Нежину, куда я выезжал в
убедился еще в одном факте, не помню фамилии этого арестованного. сентябре, были оформлены в Чернигове, проверены фильтрационной комиссией, руководимой
Я немедленно созвал оперативное совещание, поставил резко вопрос перед всеми о Синицыным и направлены в Москву. На оконченных делах на ОСО, направленных в Чернигов,
прекращении и недопущении впредь этого. Выехал немедленно в Чернигов, доложил Егорову я как нач[альник] отдела ставил подпись «согласен». В то время никакой оперативной группы
и Синицыну, проинформировал секретаря парткомитета и заявил свое решительное мнение не было, а начальники Райотделений дела вели самостоятельно. Уже после ареста Успенского, а
о немедленном проведении расследовании. Не знаю, какого мнения было руководство, но на затем Егорова, все дела, имевшиеся в наличии, проверялись комиссией НКВД УССР. Комиссия
второй день со мною поговорил особоуполномоченный Арбутский, который выехал в Нежин выезжала в Нежин, допрашивала подробно обвиняемых по партизанскому делу и по моему
и произвел следствие, на основании коего группа была распущена, приказом по УНКВД от высказанному соображению, с коим согласился гражданин Казин – председатель комиссии,
23 июля [19]38 г., кажется, Простота был отстранен с преданием суду, ряд работников снято, было произведено освобождение, хотя нач[альник] Райотделения Нежина Третьяков возражал
были наложены взыскания. Приказ по этому вопросу обсуждался по всем органам периферии против некоторых. Здесь же тогда был и нач[альник] 4 отдела УНКВД Дворкин. За состояние
и Управления. дел в этот период, начиная с ноября мес[яца], я ответственности не нес ни по 4 отделу, ни по
Для меня неизвестно, почему Простота, Качановский, Васильев, были откомандированы, Нежину.
а дело не было закончено для них. Вот к этому периоду относятся избиения, о которых говорят Работая врид пом[ощником] нач[альника] УНКВД по неоперативным делам,
арестованные, но почему некоторые увязывают это со мной – я дам показания ниже. Если бы был (внутрен[нему] приказу) юридического права не имел, будучи еще не утвержден, хотя я и

152 153
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
подписал постановление об освобождении по Нежину. Я заявляю суду о пристрастном показании по отношении меня, как следствие
По вопросу применения незаконных методов, о чем заявили свидетели Куськало, договоренности. Эти люди местные, между собою друзья, и мое несчастье еще в том, что я
Крапивянский, Шкурат, что я их избивал на следствии, требуя показаний, отрицаю и заявляю, работал с ними в одном районе, и они считают меня основным виновником их ареста, не зная
что здесь у арестованных есть личные какие-то мотивы. Возможно, я не могу ручаться, кто сути, что я предотвратил незаконные действия следствия над ними.
из следователей допустил, а на меня перекладывают. В то время, когда я здесь сталкивался с Я прошу суд обратить внимание на следующее. Я попал на работу с должности
арестованными, с 4-го по 17 сентября 1938 г. велось оформление дел на совещание самостоятель- начальника РО НКВД на начальника отдела, преступления мои относятся только к этой
но начальниками Райотделений НКВД, я был в командировке не для командования, а в помощь. должности, так как нет ни одного факта преступного о работе по должности нач[альника] РО в
Куськало подтверждает только сам об избиениях, указывая на меня, и путает в Нежине или врид пом[ощника] нач[альника] УНКВД в Чернигове.
показаниях то в ноябре месяце, то в сентябре, точно утверждая о своих показаниях данных Время вступления на работу начальника отдела совпало с течением документов по
следователю Шевченко, т[о] е[сть] об избиении его 27 – 28 сентября, говорит и об июле мес[яце]. этому делу, директив, которым я поверил. Кроме этого, [это был] период напряженных работ.
Уйдя с работы нач[альника] РО из Нежина, в Нежине лично соприкасался с арестованными Все это произошло в первый месяц моей работы. Поверив материалам, я просмотрел вражескую
только в период с 4 до 17 сент[ября] и даже не был в городе. В 1938 г. Нежин посетил с деятельность вследствие притупления несознательного, партийной и классовой бдительности
комиссией в конце декабря 1938 г. числа 27-28 сент[ября]. Об избиении Куськало опровергается и не смог предотвратить последствий, которые стали с людьми, прошедшими по этому делу
и документом дела, справкой УНКВД о нахождении моем в Нежине до 17 сент[ября] 1938 г. по показаниям Горанина, хотя впоследствии они освобождались при моем участии. Вот, что я
Здесь роль играет вопрос взаимоотношения с ним, и не только с ним, а и другими. Вся моя отношу к себе вину, хотя здесь у меня не было сознательного, умышленного ничего абсолютно
беда в том, что я работал в одном с ним районе и иногда ущемлял по работе. Куськало сам и в этом прошу мне поверить.
не отрицает, что я его вызвал для выяснения вопроса его связей с троцкистом Каверником. На вопросы В[оенного] П[рокурора] подсуд[имый] БАУТИН о том, почему дело
Куськало я давал отвод на Райпартконференции через секретаря Райкома Нежина Понамарчука Горанина было выделено из общей группы и направлено на рассмотрение Тройки и о том, кто
и секретаря Обкома Федорова, бывшего тогда в Нежине, к этому имелись тогда основания – доложил это дело на Тройку, подсуд[имый] БАУТИН дал следующий ответ в письменном виде:
показания на него о причастности его к к[онтр]р[еволюционной] организации еще СВУ, ряд дела все были отправлены в Москву, куда отправляли несколько раз. В Москве сидела
других компрометирующих данных. На Куськало есть показания и Крапивянского Николая о группа работников, принимавшая эти дела. Это дело в таком виде, как оно есть, и отправлялось,
его вербовке. Мое выступление против Куськало о связях его с врагом Литвиненко. Пропуск а затем дела, где были признаки шпионажа, возвращались в Чернигов на Тройку, по чьему
им в газете Тухачевского12 – врага и другое, которое я указывал в вопросах. Арест Куськало распоряжению – не знаю. Синицыным утверждено обвинительное заключение 14.09.[1938 г.], я
был произведен по справке Нежинского РО НКВД составленной Простотой и утвержденной в это время был в Нежине. Кто его доложил на утверждение – не знаю. Кто доложил на Тройку
Егоровым. – можно проверить по протоколу. Но когда я приехал в Чернигов 19 сентября, Кобцев сказал,
По вопросу Крапивянского Прокофия, прямого отношения к его делу я не имел. Он что он доложил дела на Тройку по шпионажу, в том числе и Горанина.
арестованный Носовским Райотделением, дело его вели работники Носовского РО НКВД, и его На вопрос В[оенного] П[рокурора] подсуд[имому] – БАУТИНУ, почему не было
показания на меня есть оговор, вызванный, вероятно, из-за ареста его братьев. пересоставлено обвинительное заключение по делу Горанина при направлении его на
Шкурата я не бил. Этот человек просто оговаривает, он до того НКВД привлекался в рассмотрение Тройки, в связи с тем, что это обвинительное заключение составлено для
1936 г. к ответственности по ст. 54-8, 54-10 УК УССР, сидел 8 мес[яцев]. Я здесь хочу отметить, направления этого дела на особое совещание, подсуд[имый] БАУТИН дал следующий
что в Нежинском РО НКВД от Райкома КП(б)У были данные о том, что Шкурат в 1935 или письменный ответ:
1936 гг. был исключен из партии, как петлюровец из-за проведения кулацкой политики на селе обвинительное заключение было составлено на ОСО. Почему оно не было
в бытность его зав[едующим] РАЙЗО. пересоставлено – не знаю. Я дело Горанина на Тройку не докладывал и не был на сентябрьской
Что касается угроз, якобы мной лично наносимых обв[иняемому] Фесюну Павлу, тройке ни одного раза.
они опровергаются свидетелем Осадчим. За его избиения, они относятся к периоду работы Вопрос Воен[ного] прокурора подсуд[имому] БАУТИНУ:
Качановского и Простоты. в деле Горанина имеется протокол очной ставки между Гораниным и Калитой (л[ист]
Фесюн В.В. совершенно противоречит своим показаниям. Он допрашивался д[ела] 45, дело Горанина, напечатанный на машинке. На этом протоколе написано от руки
Облпрокурором, писал заявление и показывал на следствии, где обо мне или совсем ничего слово «организационную» верить. Баутин. Считает ли подсудимый Баутин правильным, что
не говорил, или вскользь. Все его показания не соответствуют действительности. Здесь роль в протоколе исправление оговорено им самим и не подтверждено лицами, которые были
играет вопрос взаимоотношений по службе и арест его брата за к[онтр]р[еволюционную] допрошены и почему сделана эта приписка?
деятельность Нежинским РО НКВД в 1936 г. Подсуд[имый] БАУТИН на этот вопрос письменно ответил:
Арестованный Калита подтверждает, что он, сидя с Гораниным, слышал от него, что потому, что так было в подлиннике очной ставки, поэтому в копии пропущенное
я допрашивая его, дал ему схему показания. Я не знаю такого случая, чтобы Горанин сидел дописано.
с Калитой. Калита достаточно сам изобличен в провокационных действиях (заявление на На вопрос прокурора значит ли это, что в деле Горанина имеется только копия протокола
суде свид[етеля] Кобцева) и, кроме этого, Горанин показания начал впервые давать не мне, а очной ставки между Гораниным и Калитой и верно ли будет, что так как в деле Горанина все
следователю Хуторянскому. протоколы допросов и очных ставок напечатаны на машинке, что все эти документы являются

154 155
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
копиями, а не подлинниками, подсуд[имый] БАУТИН утвердительно кивнул головой. (Горанина) и арестовали в апреле мес[яце] 1938 г.).
На вопрос В[оенного] П[рокурора] подсуд[имому] БАУТИНУ, производил ли он очную На вопрос В[оенного] П[рокурора] подсуд[имому] БАУТИНУ о том, началось ли дело
ставку между Гораниным и Макиенко, так как на протоколе очной ставки от 08.09.[19]38 г. о повстанческой организации бывших партизан в связи с ориентировкой, полученной из Киева,
(дело Горанина л[ист] д[ела] 52) имеется также подпись Баутина, как лица производившего подсуд[имый] БАУТИН ответил письменно:
очную ставку, подсуд[имый] БАУТИН ответил: до ориентировки уже имелись показания с марта месяца 1938 г. по Особому отделу –
Макиенко допрашивали в Нежине при Качановском и Простоте, там, где производились Фурса и Кулиш IV-му отделу. Я тогда работал еще в Нежине, и разворот (следствие по этому
допросы, вернее очные ставки, я подписывал все документы. Допрашивали или производили делу) начался после ориентировки НКВД УССР. Горанин арестован в апреле как участник
очные ставки я и следователь. Подлинник очной ставки в деле Макиенко. нац[ионалистической] организации, в Чернигов забран после ориентировки НКВД (УССР).
На вопрос председ[ательствую]щего подсуд[имому] БАУТИНУ о том, правильно Арест Фурсы Особым отделом и его показания в марте мес[яце] и арест Кулиша, и его показания
ли будет считать, что один и тот же протокол очной ставки подшит к двум делам, т[о] е[сть] не имеют никакого отношения ни ко мне, ни к Нежинскому РО НКВД.
подлинник очной ставки между Гораниным и Макиенко подшит к делу Макиенко, а копия к В 24 ч[аса] объявлен перерыв до 10 ч[асов] 28 января 1940 г.
делу Горанина и существовала ли вообще такая система, подсуд[имый] Баутин утвердительно 28 января в 10 час[ов] суд[ебное] заседание возобновляется.
кивнул головой. На вопросы Воен[ного] Прокурора подсуд[имый] ответил письменно:
На вопрос военного прокурора подсуд[имому] БАУТИНУ, почему он утвердил я за техническое оформление дела не отвечаю и отношения к этому делу не имею. Если
обвинительное заключение по делу Голобородько, тогда как Голобородько арестован был без поставлено мое согласие на обвинительном заключении о направлении дела, то это было дано
всяких материалов, подсуд[имый] БАУТИН ответил письменно: тогда по всему кусту, по всем делам 8-ми районов. Я Вам говорил, что Голобородько арестован
я не утверждал обвинительных заключений и не имел такого права. Нач[альник] отдела не в мою бытность нач[альником] РО в Нежине, и следствие его не велось в 4-м отделе. О
мог только ставить подпись «согласен» и подписывать. Когда я был в Нежине, мне дали все Горанине были данные, что он из Польши и исключен из партии. Голобородько – не знаю, он
дела на такую подпись. должен быть на учете, как белый офицер.
На вопрос В[оенного] П[рокурора] подсуд[имому] БАУТИНУ, на основании каких На вопрос В[оенного] П[рокурора] подсуд[имому] БАУТИНУ, где находятся подлинные
материалов арестован Голобородько, подсуд[имый] БАУТИН ответил письменно: написанные от руки протоколы допроса Горанина и очных ставок с ним, подсуд[имый] БАУТИН
мне это неизвестно, он арестован в бытность здесь нач[альником] РО Простота. Дело письменно ответил:
велось ОО 7 дивизии, следователь Васильев. При чем я здесь? подлинные протоколы очных ставок – в делах арестованных, копии – в деле Горанина.
На вопрос В[оенного] П[рокурора] подсуд[имому] БАУТИНУ о том, производил ли он Горанина допрашивали несколько раз. Лично я писал от руки (протокол его допроса) и его
очную ставку по делу Навроцкого, подсуд[имый] Баутин ответил письменно: собственноручные показания (были), где они – не знаю. Дело оформлялось без меня и доложено
не помню, кажется, нет. По-моему, производил Васильев. В 4-м отделе дела Навроцкого [без моего ведома].
не было. Оно было или в Особом отделе, или в 3-м отделе. Результатов по делу не знаю. На дальнейшие вопросы В[оенного] Т[рибунала] по этому поводу подсуд[имый]
На вопрос В[оенного] П[рокурора] подсуд[имому] БАУТИНУ, был ли какой-нибудь БАУТИН ответил письменно:
материал на Горанина в момент его ареста, подсуд[имый] БАУТИН ответил письменно: я ответил, что дело я не оформлял, не давал на утверждение и не докладывал. Я говорил,
в то время нет. В мае его участие было подтверждено директивой НКВД УССР с что подлинные протоколы очной ставки (написанные от руки) находятся в делах, с кем делалась
указанием ареста. очная ставка, а в Горанина деле – копии. Машинистка никогда в комнате во время допроса
На вопросы В[оенного] П[рокурора] свид[етель] КОБЦЕВ [ответил]: арестованных не присутствовала.
я дело Горанина на Тройку не докладывал. На вопрос В[оенного] П[рокурора] подсуд[имый] БАУТИН ответил письменно:
На вопрос В[оенного] П[рокурора] подсуд[имому] БАУТИНУ, кто вел следствие по утверждаю, что аресты первичные Фурсы, Кулиша не имеют ко мне никакого
делу Голобородько и кто докладывал это дело на Тройке, подсуд[имый] БАУТИН письменно отношения. Фурса арестован непосредственно управлением НКВД, о чем РО НКВД не знало.
ответил: Там же получены показания от него и по этим материалам, до меня Чернигов информировал
дело Голобородько велось по линии Особого Отдела 7 дивизии. Арестован он был Киев, и если в докладной указано, что еще до получения директивы, то эта ссылка на показания
[тогда], когда я в Нежине не работал. Дело вел, кажется, Васильев. На Тройке Особый Отдел Фурсы и Кулиша. Я не знаю, почему следствие скрыло приложение к директиве № 1233/с,
7 дивизии докладывал (это дело). где ясно указано о возникновении организации на Украине, ответвлений ее на Черниговщине
На вопрос В[оенного] П[рокурора] свид[етель] ШКУРАТ [ответил]: и участниках Горанине и Покиньбороды по показаниям некоего Балагуры из Мариуполя. В
Ефимченко по специальности лесоинженер. Он работал со мной в Лесхозе. Ефимчен- докладной Успенского в Москву указывалось, что возглавлял Дубовой (эту организацию), не
ко – честный человек и прекрасный работник. До революции его преследовали за революционную помню других. Докладной записки я не составлял, арестованных такого количества не было,
деятельность в 1905 г. Как-то он мне рассказал о своей личной связи с Калининым. это установила и комиссия НКВД до 22 чел[овек] (такого количества арестованных по смыслу
На вопрос В[оенного] П[рокурора] подсуд[имый] БАУТИН ответил письменно: объяснения Баутина не было). Егоров писал в секретариате докладные. Если учесть, что я
Ефимченко сам из помещиков, лесотехник. Ефимченко показал о Горанине, что он его работал 20 дней в области, не могло быть таких арестов.
завербовал в нац[ионалистическую] организацию и еще кто-то – не помню, в связи с чем его Меня обвиняют за Горанина и данную им группу в 12 чел[овек], которая была

156 157
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
арестована после директивы. направлено в 1-й спецотдел УНКВД Черниговской области, где и должен находиться акт о
В приложении (к директиве о наличии к[онтр]р[еволюционных] формирований из провокациях Баклана среди арестованных. В Райотделении этого акта нет.
бывших партизан) наряду с другими областями указывалась и Черниговщина. Она (директива) Председ[ательствую]щий спросил военного прокурора, защитника и подсудимого,
очень подробно ориентировала об этом. считают ли они возможным продолжать слушанием дело в отсутствии неявившихся свидетелей
Кобцев ее читал, прошу допросить его, имеет ли ориентировка какую-нибудь увязку с Арбутского и Фурсы, без акта о Баклане, а также считают ли они необходимым вызов в суд[ебное]
материалами по Чернигову. заседание по ходатайству подсудимого Баутина в качестве свидетелей Гескина и Хуторянского.
Что касается показаний Егорова, мне предъявили в декабре мес[яце] 1939 г. его Военный Прокурор: я считаю, что акт о Баклане не имеет значения для дела, так как
показания о категорическом отказе. Прошу суд огласить этот протокол Егорова и приобщить к вопрос о применении к Баклану физических методов следствия, в результате проведенного
делу приложение к директиве № 1233/с для ясности. судебного следствия по делу, не вызывает сомнения.
На вопросы Воен[ного] прокурора св[идетель] КУСЬКАЛО [ответил]: Свид[етель] Арбутский имеет подтвердить то обстоятельство, что Баутин выявил в
я знал Горанина с августа – сент[ября] мес[яца] 1919 г. Он был адъютантом партизанского Нежинском РО НКВД применение незаконных методов следствия. Поскольку в деле имеется
отряда. Служил ли он у Петлюры в 1918 г. – я не знаю. Родителей Горанина я также не знаю. приказ быв[шего] нач[альника] УНКВД Черниговской обл[асти] Егорова по этому поводу, и
Командиром партизанского отряда, в котором был Горанин, был Лехута. В 1920 г. Горанин жил это обстоятельство также выяснено судом при допросе свид[етеля] Кобцева, поэтому в вызове
в Нежине. Не знаю – был ли он членом партии. свид[етеля] Арбутского нет никакой надобности.
Свид[етель] БАКЛАН [показал]: Считаю также возможным слушать дело в отсутствие св[идетеля] Фурсы, которого
Горанина я знаю с 1919 г., он был секретарем Ревкома. Во время отступления от вызвать в суд[ебное] заседание в связи с болезнью не представляется возможным.
Деникина Горанин был делопроизводителем коллегии при партизанском отряде. В 1918 г. на Вызов свид[етеля] Гескина и Хуторянского считаю нецелесообразным, так как
Нежинщине были гайдамаки и немцы. Я был тогда в партизанском отряде, но Горанина я тогда обстоятельства дела в достаточной мере выяснены судом.
еще не знал. До ареста Горанин работал в Леспромхозе. Защитник т[оварищ] ГОРДОН не возражает против того, чтобы дело слушанием
По ходатайству В[оенного] П[рокурора] свидетели удаляются временно из [виділений продолжать без указанных свидетелей и без акта о Баклане.
курсивом текст – рукопис] зала судебного заседания. Подсуд[имый] БАУТИН письменно заявил:
На вопрос В[оенного] П[рокурора] подсуд[имому] БАУТИНУ о том, имелись очень желательно было иметь при деле приложение к директиве № 1233/с, которая
ли агентурные материалы на Горанина, и если таковые имелись, то почему они не были была прислана в Чернигов и явилась толчком по делу. Дело я прошу кончать, учитывая мое
реализованы, подсуд[имый] ответил письменно: состояние.
по Нежинскому району, когда я принял дела, имелось агентурное дело «Обиженные», В[оенный] Т[рибунал] ОПРЕДЕЛИЛ:
которое забрано было Особым отделом в июне мес[яце] 1937 г. Это относится к Фурсе, там учитывая, что акт о Баклане не имеет существенного значения для дела, что
же проходит Баклан и другие, почему Фурса УНКВД был арестован. Имелись дела и другие обстоятельства, которые имеют подтвердить свидетели Арбутский, Фурса, Гескин и
по Носовскому району. По Нежину ведется дело «Повстанцы». О Горанине я не говорил, Хуторянский, в достаточной мере выяснены судом, а посему дело слушанием продолжать в
что проходит (по этому агентурному делу), вопрос стоял вообще о к[онтр]р[еволюционных] отсутствие указанных свидетелей и без акта о Баклане.
формированиях и их возникновении. Учитывая также, что судом в достаточной мере выяснены обстоятельства
Граждане судьи, я не знаю, почему дело Голобородько указано с этими делами. Он возникновения следственного [виділений курсивом текст – рукопис] дела об украинской
к этому делу не имел никакого отношения и не проходил, а его приобщили. Это не имеет к[онтр]р[еволюционной] повстанческой националистической организации из бывших партизан,
отношения к партизанскому делу, и я прошу его выделить. ходатайство подсуд[имого] БАУТИНА об истребовании приложения к директиве № 1233/с,
По вопросу разработки «Обиженные» меня на следствии обвиняли, что я завел дело которое по его мнению должно внести ясность в этом вопросе – отклонить.
«Обиженные» в 1938 г. Я опроверг. Это дело заведено не мною еще в 1937 г. за год до ареста Пред[седательствую]щий спросил воен[ного] прокурора, защитника и подсудимого,
Фурсы. Чернигов составил неправильный акт, и я затребовал предъявить мне это дело. имеют ли они чем-либо дополнить судебное следствие.
Пред[седательствую]щий огласил протокол допроса Егорова от 21 января 1940 г. Суд[ебное] следствие ничем дополнено не было и пред[седательствую]щим объявлено
(приложение к делу) и от 28 марта 1939 г. т[ом] 1 л[исты] д[ела] 60 – 65, докладную записку законченным.
Егорова на имя быв[шего] наркома Внутренних Дел УССР л[исты] д[ела] 65 – 67 т[ом] 1-й и Объявлен перерыв на 10 м[инут]. По истечении перерыва суд[ебное] заседание
директиву Успенского от 28 мая 1938 г. № 1233/с л[исты] д[ела] 56-57 т[ом] 1-й. продолжается.
Секретарь доложил, что приняты меры через ответственного дежурного НКВД УССР Пред[седательствую]щий объявил прения сторон.
к обеспечению явки в судебное заседание свид[етеля] АРБУТСКОГО, но последний в судебное Предоставлено слово в прениях военному прокурору т[оварищу] ХАЧАТУРЯНУ,
заседание не явился. Сведений о причинах неявки его в суд[ебное] заседание нет. который считает, что предъявленное обвинение Баутину в том, что он производил незаконные
Вызываемый в суд[ебное] заседание, согласно определения В[оенного] Т[рибунала], аресты ни в чем неповинных, заслуженных перед Советской властью людей, в применении
св[идетель] ФУРСА не явился в связи с болезнью, о чем имеется справка Райотделения НКВД. к ним незаконных методов следствия и фальсификации следственных материалов по
Согласно полученной справки Нежинского Райотделения НКВД, дело Баклана этому делу, целиком доказано. В деле Горанина нет никаких документов, которые могли бы

158 159
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
послужить основанием к аресту его и преданию его суду. Имеется лишь один протокол допроса Объявлен перерыв на 20 минут. По истечении перерыва суд[ебное] заседание
Горанина, который напечатан на машинке, в котором изложена якобы к[онтр]р[еволюционная] возобновляется.
деятельность Горанина. На основании этих показаний Баутин развернул следствие, арестовал Пред[седательствую]щий оглашает написанное подсуд[имым] БАУТИНЫМ последнее
людей, грудью отстоявших завоевание Советской власти, не затрудняясь выслушивать этих слово.
людей и проверить насколько правдоподобны показания Горанина, которые были им даны под «Суду военно-революционного трибунала войск НКВД Киевского Военного Округа.
влиянием физических методов следствия и под диктовку Баутина. Последнее слово подсуд[имого] БАУТИНА Якова Кирилловича к суду.
Горанин дал показания о том, что он возглавлял к[онтр]р[еволюционную] 28 января 1940 г.
повстанческую организацию, что он завербовал остальных, впоследствии проходивших Граждане судьи. Я Вас прошу перед вынесением мне приговора еще раз тщательно
по этому делу. Вместо того, чтобы закончить дело в отношении Горанина вместе с делами проанализировать все материалы, что конкретно относится ко мне, в виду их большого
в отношении остальных обвиняемых по этому же делу, Баутин оформил дело Горанина по нагромождения, противоречии и показаниях свидетелей и мое болезненное состояние,
ст. 54-6, и Горанин осуждается Тройкой к высшей мере наказания до окончания расследования невозможности защитить себя речью. Возможно, из-за такого состояния, а это вероятно, я не
дела в отношении всех остальных обвиняемых. Это было сделано преднамеренно для того, сумел правильно сформулировать свои ответы, задавать письменные вопросы.
чтобы скрыть следы преступления, боясь, что живой Горанин сообщит, какой ценой были Я, не признавший себя виновным на следствии и отрицающий вину на суде, как
получены от него показания. уголовное преступление, относя ее к своей халатности, притупления партийной и классовой
Показаниями свидетелей на предварительном следствии и на суде, которые не вызывают бдительности, находясь тогда в окружении орудовавших врагов, обращаюсь еще раз к Вам с
сомнения, доказано, что Баутин с целью добиться лживых показаний, применял к арестованным своими объяснениями по сути дела.
физические методы следствия и создал искусственное дело о к[онтр]р[еволюционной] На следствии пытались сделать из меня главную фигуру создания фиктивной
повстанческой организации из бывших красных партизан. антисоветской организации среди бывших партизан. Я утверждаю, что я к этому никакого
Военный прокурор т[оварищ] ХАЧАТУРЯН считает необходимым применить к отношения не имел, кроме конкретного обвинения, относящегося к Горанину и группе,
БАУТИНУ высшую меру наказания – расстрел. связанной с ним уже после ориентировки НКВД УССР. Если на Черниговщине были отдельные
Представлено слово в прениях защитнику подсуд[имого] БАУТИНА, который сказал: показания об этих к[онтр]р[еволюционных] формированиях и произведены аресты, они имеют
у меня нет основания утверждать, что свидетели по этому делу дали неправдивые отношение к областному Управлению НКВД, о чем говорят документы дела. Гражданин
показания. Баутин, получив указания из центра о существовании к[онтр]р[еволюционной] прокурор хочет увязать, якобы первичные показания Фурсы, Кулиша, Покиньбороды явились
повстанческой организации из бывших красных партизан, верил в то, что такая организация основанием к посылке ориентировки НКВД УССР в области от 28 мая 1938 г. № 1233/с, на
существует. Дело началось с показаний Фурсы, который Баутиным не допрашивался, и Фурса которую я ссылаюсь. Хотя я и не имел отношения к Фурсе и другим, поскольку отсутствует в деле
показал о причастности 10 других бывших красных партизан к этой организации. Баутин приложение, заявляю Вам, что в указаниях НКВД УССР от 28 мая 1938 г. № 1233/с, посланных
виновен в том, что он не смог разобраться в клеветнических показаниях на арестованных по по областям, ясно говорится о том, что на Украине вскрыта крупная повстанческая организация,
этому делу, и в этом он признает себя виновным. возглавляемая штабом в составе Дубового и других, что она имеет ряд армий, диверсионных
Баутин недостаточно квалифицированный следственный работник, и поэтому он не групп, в том числе и на Нежинщине, и, если там указывалось об аресте ряда лиц, в том числе
смог быстро разобраться в этом деле. Установлено, что бывший Начальник Облуправления Горанина, Покиньбороду, проводящих работу на Черниговщине, это основывалось там же на
НКВД Егоров санкционировал незаконные методы следствия, следовательно, не Баутин, показаниях некоего Белагуры, кажется из Мариуполя. Это подтверждается документами, а не
а Егоров является основным виновником применения таких методов следствия. Баутин предположениями. Враг Егоров – быв[ший] нач[альник] Управления НКВД, вероятно, в порядке
сам применял незаконные методы следствия потому, что он верил в существование к[онтр] бахвальства от 10 июня 1938 г. послал в Киев докладную, указав большое количество арестов
р[еволюционной] повстанческой организации и он искал эту организацию, будучи ранен в мнимых [врагов]. Он же в целях облегчения своей участи на 4-й месяц сидения в тюрьме и на
голову, нервно больной, он стал на путь применения незаконных методов следствия. Баутин 8-й день моего ареста дал показания о том, что я проводил в работе искривления, он знал и
нарушал соц[иалистическую] законность, но он верил в виновность Горанина и др[угих] не принимал меры к этому, что я фальсифицировал дело партизан, а затем в декабре мес[яце]
арестованных. 1939 г. отказался от них категорически и даже подтвердил случай выявления по моей инициативе
Горанин осужден Тройкой, а не Баутиным, поэтому обвинять Баутина в осуждении искривлений. Я прошу Вас опровергнуть в суд[ебном] заседании инкриминирование мне этого
Горанина нельзя. Баутин считал, что по делу Горанина собрано достаточно доказательств обвинения.
для предания его суду, и Тройка должна отвечать за то, что ею по недостаточным материалам В этом деле я должен нести определенную ответственность только за дело Горанина и
осужден Горанин. связанных по его делу арестов, хотя это дело принадлежало Нежинскому Райотделению, а также
В деле имеются документы, из которых видно, что Баутин – больной человек, инвалид, ответственность за плохое руководство. Это дело проверялось специальной комиссией НКВД
прошу все это учесть и не осуждать его к высшей мере наказания. УССР в декабре 1938 г., по этому делу имеется оценка зам[естителя] наркома НКВД УССР
Предоставлено слово для реплики Воен[ному] прокурору т[оварищу] ХАЧАТУРЯНУ. гражданина Кобулова (январь 1939 г. приобщена к делу), где исключают меня. Да, я допустил
Предоставлено слово для реплики защитнику тов[арищу] ГОРДОНУ. халатность по делу Горанина в том, что в деле его не оказалось собственноручного показания
Пред[седательствую]щий объявил прения сторон законченными. и протокола, написанного от руки, а протокол, отпечатанный на машинке, подписанный

160 161
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Гораниным. Вся беда в том, что я не оформлял это дело и его не докладывал на утверждение Гражданин прокурор вел со мной разговор лично во время следствия. Когда я его
нач[альника] управления. Дело утвердил зам[еститель] нач[альника] управления Синицын просил провести расследование по моему делу прокуратурой и подавал по этому вопросу
14 сентября 1938 г. Его резолюция [была] на обвинительном заключении, я был тогда в Нежине, заявления. Мне показалось тогда странным, что мой следователь – работник 3 отдела, где
на Тройку оно также было доложено в мое отсутствие. Я подробно останавливаюсь на этом велось дело Украины по партизанам, а руководитель следствия по моему делу, имел отношение
вопросе потому, что он является главным корнем моего обвинения. Я в это время был молодой к следственным делам по Чернигову, получал протокол Горанина, Кулиша, одобрял их. По
работник областного управления, выдвинутый на эту должность с низовой работы. Произошло этому вопросу я подавал заявление вам и наркому НКВД УССР.
это в первый месяц моей работы, а проработал я всего 4-5 месяцев. Очень плохо, что прокурор не сумел ознакомиться с ориентировкой Киева НКВД УССР
Граждане судьи, Вы в суд внезапно допустили в качестве свидетеля зам[естителя] и приложением. Да и в ориентировке сказано прямо, что на Украине вскрыта организация,
прокурора Черниговской области, допросили его в направлении дачи характеристики о моей существуют областные штабы. Какая же здесь увязка с материалами из Чернигова с протоколом
работе. Я этого человека не знаю и никогда с ним не работал. Он характеризовал работу с плохой Горанина?
стороны и оперировал перед Вами единственным делом, фактом об аресте Богдана, Локтя. Это не Выполнение указания врагов Успенского, Егорова. Гр[ажда]не судьи, я Успенского в
совсем удачный пример. По делу Богдана им еще не проверены материалы и нельзя делать таких жизни не видел. Егорова стал знать по его приезде в Чернигов. Как начальник Райотделения
поспешных выводов. Богдан происходит из соц[иально] чуждой семьи, бывший участник к[онтр] я работал как и все, а начальников Управления на Черниговщине, за время работы 1936 г.,
р[еволюционной] нац[ионалистической] организации, за что привлекался к ответственности, арестовано 5 чел[овек]. Выдвинут на работу в область, Чернигов, не по инициативе Егорова, а
участник к[онтр]р[еволюционного] нац[ионалистического] формирования 1937 г. Локоть – начальника О[тдела] К[адров] Шестакова, хотя я не хотел идти туда работать. Гр[ажда]не судьи,
бывший дворянин, старый директор гимназии, крупный буржуазный националист. Дочь его обратите внимание на скрытие следствием от суда приложения к ориентировке № 1233/с как
за к[онтр]р[еволюционную] деятельность осуждена в 1938 г. на 10 лет, и друг[ие] 4 чел[овека] основу, вносящую ясность в дела по партизанам.
связанные с ним – тоже. Это не имеет отношения к настоящему делу, но я отвечаю, поскольку Октябрьского допрашивал работник милиции, при чем я здесь? Дело вело Нежинское
зам[еститель] прокурора гр[аждани]н Левченко приводит пример. В недоумение суд ввело, РО не при мне. Я не могу сейчас писать дальше речь, хотя много писать надо, и заканчиваю
как так, проходит 6 обвиняемых, а дела заведены на каждого в отдельности, а обвинительное следующим. Кто я, и что сделал для Советской власти.
заключение одно. Да, групповое дело. Обвинительное [заключение] одно, а в техническом С 12-ти лет я работал в шахтах коногоном саночником, 15 с половиной лет пошел
оформлении по указанию НКВД по всей области материалы группировались на каждого в добровольно в Красную Гвардию, армию, провел все время в действующей армии, был
отдельности, а затем в общую папку, обвинительных заключений по каждому делу составлялось в тоже тяжело ранен, затем поступил в ЧК, где и работал, имел награды, никаких взысканий,
13 экз[емплярах]. Это установка УНКВД, и от меня как начальника РО НКВД не зависело. судимостей, за все время считался хорошим работником. Родных моих белые подвергли
По вопросу выступления гр[аждани]на прокурора я могу опровергнуть утверждение эвакуации, мать сейчас уже 7 лет лежит, отец ослеп, сам был рабочим забойщиком. Все мои 4
прокурора фактами документов, а не словами. Гр[аждани]н прокурор заявил, что по брата служили в Красной армии.
заявлению Синицына возникновение дела только по инициативе Баутина и Горанин осужден Арестовали меня больного из клиники, допрашивали больного. Гр[ажда]не судьи, я
на Тройке с целью скрыть свои преступления. Так ли это? Нет, гр[ажда]не судьи. Синицын не враг, не мог им быть по своей классовой природе, и я говорю правду. Прошу мне поверить.
– заместитель начальника УНКВД, старый коммунист, почему же он не подтвердил этого, В 15 час[ов] 45 минут Военный Трибунал удалился на совещание для вынесения
зная, что я работаю только один месяц в УНКВД, а наоборот давал санкции на аресты, зная приговора. В 20 час[ов] 10 мин[ут] по возвращении В[оенного] Т[рибунала] из совещательной
прекрасно об искривлениях, вскрытых мною в июле мес[яце]. В сентябре мес[яце], будучи комнаты пред[седательствую]щий огласил приговор.
председателем фильтрационной комиссии, (Синицын) утверждал эти дела на особое совещание. В[оенный] Трибунал ОПРЕДЕЛИЛ: меру пресечения в отношении осужденного
Он же рассмотрел дело Горанина на Тройке. Дело Горанина утверждено Синицыным БАУТИНА Якова Кирилловича до вступления приговора о нем в законную силу, оставить
14 сентября 1938 г. в мое отсутствие. Это подтверждается его резолюцией и подписью на содержание под стражей.
обвинительном заключении дела Горанина. Дело Горанина мною не докладывалось, доложено Письменные объяснения и вопросы Баутина приобщить к делу.
Кобцевым, я был в отсутствии. О возникновении дела я вначале ясно сказал. Меня обвиняют Пред[седательствую]щий разъяснил осужденному БАУТИНУ сущность приговора,
в фальсификации, подложены 2 чистых бланка обв[инения] Баклану, а потом они оказались порядок и срок его обжалованья, а также его право обратиться в Верховный Совет СССР с
заполненными. Свид[етель] Баклан говорит, что это сделал якобы следователь Гескин, который просьбой о помиловании, после чего пред[седательствую]щий объявил суд[ебное] заседание
мне не подчинен, работник Нежинского РО. Спрашивается, какая необходимость Гескину законченным.
давать подписывать чистые бланки Баклану, который никаких показаний не давал, так записано,
так и имеется в деле Баклана. ПРЕДСЕДАТЕЛЬСТВУЮЩИЙ [підпис] ФЕЛЬДМАН
Вопрос выдвижения и повышения меня по службе. Я никогда не хотел работать в
области, а также и против врид пома8. Я был честный работник, по работе незапятнанный, СЕКРЕТАРЬ
почему меня везде, где я не работал, за все время ценили. Я был в первую очередь взят на работу ВОЕННЫЙ ЮРИСТ [підпис] ФАЙТЕЛЬ
партией в политотделы МТС. Выполнял всегда с честью задания партии и правительства, и что
я вскрыл искривления с целью отвести от себя удар. Ведь документы говорят обратно. ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.37 – 63 зв. Оригінал. Машинопис.

162 163
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
______________ № 42
1. Так у тексті. Клопотання підсудного Я. Баутіна перед головою військового трибуналу військ НКВС
2. Тобто визнати причетність до «військової повстанської організації» і назвати прізвища її учасників.
3. Так у тексті. Ймовірно, це був магазин-розподільник для низового партійно-радянського апарату й про додатковий допит свідків та долучення до справи нових документів
учасників так званої «громадянської війни».
4. Коротченко Дем’ян Сергійович (1894 – 1969). Народився у с. Погрібки (нині Шосткинського 27 січня 1940 р.
р-ну Сумської обл.) у селянській родині. Після Лютневої революції 1917 р. – член батарейного комітету
солдатських депутатів у Ревелі (нині м. Таллінн, Естонія). Член партії з 1918 р. У 1918 р. – один з організаторів
червоних партизанських загонів в Україні, які діяли проти австро-німецьких військ та Армії УНР. На поч. Подсудимого обвиняемого по ст[атье]
1920-х рр. – на керівній партійній роботі в Шосткинському й Новгород-Сіверському повітах. У 1921 – 1923 рр. – 206-17 п[ункт] «б» Баутина Якова Кирилловича
секретар Шосткинського повітового комітету КП(б)У. У 1923 –1924 рр. навчався на курсах партійних працівників
при ЦК КП(б)У в Харкові. У 1924 р. – секретар Чернігівського окружкому КП(б)У, у 1925 – 1928 рр. – секретар
Первомайського окружкому КП(б)У. З 1928 – 1930 рр. – навчався на курсах марксизму-ленінізму при ЦК ВКП(б). У
1931 – 1934 рр. – голова виконкому Бауманської райради депутатів трудящих Москви, у 1934 – 1936 рр. – перший Заявление-ходатайство
секретар Бауманського, потім Первомайського райкомів ВКП(б). З червня 1936 р. до червня 1937 р. – секретар, В первый день, 26 января с[его] г[ода], суда, я просил суд, если это не противоречит закону
другий секретар Московського обкому ВКП(б), згодом очолював Західний обком ВКП(б) у м. Смоленськ. У УПК, исключить возможность общения свидетеля, уже допрошенного судом, со свидетелем,
листопаді 1937 р. призначений виконуючим обов’язки першого секретаря Дніпропетровського обкому КП(б)У. З подлежащим допросу на суде. Это я объясняю тем, что группа свидетелей, выступающая по
1938 р. – голова РНК УРСР. З липня 1939 р. – третій, з липня 1946 р. – другий секретар ЦК КП(б)У, з березня
1947 р. – секретар ЦК КП(б)У з промисловості. У грудні 1947 – січні 1954 рр. – голова РМ УРСР. З січня 1954 р. – моему делу, тесно связана между собою дружбою, местожительством, совместной работою,
голова Президії Верховної Ради УРСР, одночасно заступник голови Президії Верховної Ради СРСР. почему у них идет круговой порукой необъективность показаний. Я же имею два несчастья:
5. Так в тексті. работы в одном из районов с некоторыми из них, и, в силу физических недомоганий и немоты
6. Богдан Іван Авксентійович, 1893 р. н., с. Халявин Чернігівського р-ну, українець, освіта вища. защищать себя, как следует. В городе же Нежине, где я работал начальником НКВС, есть масса
Проживав у м. Ніжин, доцент Ніжинського педінституту. Заарештований 04.10.1937 р. За постановою «трійки» при
УНКВС по Чернігівській обл. від 19.11.1937 р. за проведення контрреволюційної діяльності ув’язнений до ВТТ на недовольных, ущемленных НКВС, а зло все видят во мне. Поэтому против меня, при желании,
10 років. Відбував покарання у м. Біробіджан, Єврейська автономна обл. Реабілітований 14.10.1955 р. Докладніше могут обработать и изложить сколько угодно и какие угодно факты.
див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1366. Я прошу также предоставить мне полную возможность, не ограничивая во времени,
7. Галета Віктор Георгійович, 1899 р. н., с. Галиця Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну, українець, точно формулировать записями вопросы свидетелям и ответы. А то у меня получается
освіта вища. Проживав у м. Ніжин, директор школи. Заарештований 29.09.1937 р. За постановою «трійки» при
УНКВС по Чернігівській обл. від 19.11.1937 р. за участь у діяльності контрреволюційної організації застосована недоработанность, тем более, что мой защитник все время молчит. По показаниям свидетелей,
ВМП. Розстріляний 04.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований 08.01.1957 р. Докладніше див.: Держархів как я понял, получается, что все то, что делалось без меня противозаконно, которое мною было
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2827. вскрыто, получается, что делал я. Вот почему нужны ясные и подробные мои ответы суду в свое
8. Шкарупа Іван Гнатович, 1895 р. н., м. Борзна Борзнянського р-ну, українець, освіта вища. Проживав оправдание.
у м. Ніжин, вчитель. Заарештований 04.10.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВС по Чернігівській обл. від
19.11.1937 р. за участь у діяльності антирадянської української націоналістичної організації застосована ВМП. Я ходатайствую перед судом о следующем:
Розстріляний 04.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований 27.10.1960 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської 1. Пока единственный свидетель с моей стороны, имеющий весьма важное значение
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4574. по делу, Арбутский, не явился, прошу его вызова, а также приобщения к делу всех материалов
9. Алімов Михайло Якович, 1895 р. н., с. Славгород Краснопільського р-ну Сумської обл., следствия, проведенного Арбутским как особоуполномоченным НКВС по поднятому мною
українець, освіта вища. Проживав у м. Ніжин, викладач Ніжинського педагогічного інтитуту. Заарештований
03.10.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВС по Чернігівській обл. від 19.11.1937 р. за ст. 54-11 КК УРСР ув’язнений вопросу, об искоренениях в следствии в Нежинском РО НКВС.
до ВТТ на 10 років. Покарання відбував в Бурлагу, Хабаровський край, РФ. Помер 23.02.1939 р. Реабілітований 2. Если акт Райпрокуратурой не будет представлен в суд, о провокационных действиях
23.05.1959 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4085. со стороны Баклана по поводу избиений вызвать прошу и допросить как свидетеля Райпрокурора
10. Так у тексті, мова про Риндича Василя Микитовича, 1887 р. н., м. Семенівка Семенівського р-ну, Солднека (Нежин).
українець, освіта вища. Проживав у м. Ніжин, викладач Ніжинського педагогічного інтитуту. Заарештований
25.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВС по Чернігівській обл. від 19.11.1937 р. за участь у діяльності 3. Прошу Райком ВКП(б) проверить, за что Куськало был снят с работы Редактора
антирадянської української націоналістичної організації ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований районной газеты, был ли случай, когда в стенной газете дома партпросвещения, руководимого
28.09.1957 р. Докладніше див.: Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3149. Куськало, был помещен портрет врага Тухачевского, в связи с чем она была снята. В родном селе
11. Локоть Олександр Васильович, 1881 р. н., м. Борзна Борзнянського р-ну, українець, освіта вища. Куськало – Кошелевке, куда он был послан для работы по выборам, им был создан избирком,
Проживав у м. Ніжин, доцент Ніжинського педінституту. Заарештований 23.09.1937 р. За постановою «трійки» при
УНКВС по Чернігівській обл. від 19.11.1937 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР ув’язнений до ВТТ на 10 років. За вироком который был распущен как состоящий из социал[ьно] чуждого элемента. Запротоколированы ли
виїзної сесії Чернігівського облсуду в м. Ніжин від 14.08.1939 р. виправданий. Докладніше див.: ГДА СБ України, мои выступления на партактиве, бичевавшие Куськало по связям его с Литвиненко, засорении
м. Чернігів. – Спр. 2885-п. колхозов соц[иально] чуждым руководством Литвиненко, Куськало?
12. Тухачевський Михайло Миколайович (1893 – 1937). Народився у с. Олександрівське Дорогобузько- Значится ли Шкурат по спискам Райкома партии исключенным как петлюровец и за
го пов. Смоленської губ. Кандидат в члени ЦК ВКП(б), перший заступник наркома оборони СРСР, маршал
Радянського Союзу. Командував 7 армією під час придушення Кронштадтського повстання у травні 1921 р., проведение на практике кулацкой политики в бытность его зав[едующим] РЗО.
командував військами ЛВО у 1928 – 1931 рр. Заарештований 22.05.1937 р. Вироком спеціального закритого судового 4. Прошу предоставить полную возможность в спокойной обстановке, чтобы я
засідання Спеціальної судової палати ВС СРСР 11.06.1937 р. засуджений до ВМП. Розстріляний 12 червня 1937 р. без нервного напряжения, написать суду защитительную речь в свое оправдание, которую
Місце поховання – м. Москва, Донське кладовище. приобщить к протоколу судебного следствия по моему делу.

164 165
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
5. Прошу гр[ажда]н судей затребовать из УНКВД Чернигова и ознакомиться с докладной Если человека побить железом, следы остались бы.
запиской НКВД УССР (приложение к ориентировке № 1233/с, которая при деле), где говорится Бильярда при мне в Нежине не было. Я начальником в Нежине не работаю с 10 мая
о Нежине, и имеет существенное значение по делу. [19]38 года.
Я Вам обещал записочку в парторганы на счет восстановления. Вы Культпроп, я тоже
ПОДСУДИМЫЙ [підпис] БАУТИН знаю партработу, неужели мы с Вами могли до этого дойти?
Вспомните наши отношения.
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.116 – 116 зв. Оригінал. Рукопис. 1. Вызов Вас в НКВД за связь с троцкистом Каверником, когда я был Нач[альником]
НКВД.
№ 43 2. Выступление мое на активе и разоблачение Вас за связи с врагом Литвиненко.
Витяг із пояснень Я. Баутіна і його питання до учасників засідання війського трибуналу 3. Недовольство за организованную Вами комиссию по выборам в Вашем селе из
кулаков распущенную.
27 – 28 січня 1940 р. 4. Моя информация о протаскивании Куськало в газете врагов – Тухачев[ского] и
друг[их]. Это было помещено в стенгазете парткабинета, которым Вы подтверждаете свои
Баутин Яков Кириллович, 1903 г[ода]. Ур[оженец] с. Ново-Экономического (теперь показания полностью, данные следователю Шевченко обо мне.
город Ново-Экономическ) Красноармейского района Сталинской области, УСРР. Русский, Руководил Куськало. [Дописано з лівого боку біля пункту 4].
из крестьян-бедняков, сам рабочий. Служащий до ареста. Работал до ареста в Черниговском Когда я был здесь, бильярда здесь не было, рассказ о кие – басня.
УНКВД с ноября м[еся]ца 1938 г. по 10 февраля 1939 года в должности Врид пом[ощника] [Вопросы] Св[идетелю] Куськало [дописано чорнилом, а загалом текст написаний олівцем].
Нач[альника] УНКВД по неоперативным отделом (по внутреннему приказу УНКВД). 1. Шкурат был партизан или нет? За что исключен и когда из партии?
Стар[ший] лейтенант Госбезопасности. Добровольно (с 15 лет) с 1918 г. по 1921 год состоял 2. Кто был начальником РО НКВД, когда Вас арестовали и вели дело?
членом ВКП(б), с 1927 г. к другим партиям не примыкал, под следствием и судом не был. Читал 3. Когда сидели вместе с Гораниным?
17.01.[19]40 г. обвинительное заключение, постановление прокурора и распорядительного 4. Кто бил Горанина?
заседания протокол. 5. Кто такой Голобородько?
[підпис] 6. Вы были в партотряде?
В 1919 году на фронте против Деникина в районе Павлограда, Украина. Награжден На Вас были показания. [виділений курсивом текст написаний, а потім закреслений].
в 1934 г. знаком почетного чекиста за работу в политотделах МТС и беспощадную борьбу с [Вопросы и пояснения] Св[идетелю] Завгородному [дописано чорнилом, а загалом текст
контрреволюцией. В 1937 г. боевым оружием правительства УССР за образцовое выполнение написаний олівцем].
заданий правительства. 1. Кто больше руководил следствием я, или мой Заместитель?
Имел награды и благодарности с 1929 года несколько, за борьбу с кулачеством и 2. Почему только один Вы говорите, что я давал установку беспрерывных допросов на
др[угие]. оперативных совещаниях, когда никто больше этого не подтверждает? Вы помните, что я всегда
Работаю в органах ЧК с 1921 г. Семья: жена, двое детей, мать. предупреждал быть с арестованными вежливыми?
[…] 3. Завгородний говорит, что он при мне 6-7 мес[яцев], я всего исполн[яю] должность
Желателен свидетель Арбутский, Хуторянский, Гескин. начальника отдела около пяти месяцев.
О содержании докладной записки НКВД УССР, приложение к ориентировке № 1233/с 4. На Калиту материалы и инструктаж вы получали у Кобцева, а не у меня. Калита был
должен Кобцев подтвердить в части, касающейся Нежина. передан в IV отдел из Особого отдела.
Если акта нет по вопросу Баклана, допросить Райпрокурора Солднека г. Нежин. 5. Вы работали с Калитой и Точеным один или еще кто с Вами, конкретно кому давались
О Шкурате и его исключении должны сами свидетели подтвердить. ужины?
За что меня обвиняют мне известно, так как следствие по этому вопросу велось девять 6. Беляев-Нейтерман никакого отношения к этому делу не имел. На него была дана
месяцев. санкция руководством УНКВД по рапорту ответст[венного] дежурного Управления за избиения
Виновным себя в предъявленном обвинении не признаю. Врага Успенского я никогда следователя. Беляева легко избили в моем присутствии. Об этом на Военной Коллегии было
в жизни не видел и не мог от него получать указания, а враг Егоров, оговоривший меня на заявлено при разборе его дела, Беляев показаний не давал. Участие принимали Качановский,
седьмой день моего ареста, 9 декабря отказался от своих показаний. Завгородний, Кобцев, я не трогал.
Желаю давать подробные показания по существу обвинения. 7. По чьим показаниям проходил Калита и Точеный, следствие коих вы вели? Оба
[Вопросы] Св[идетелю] Куськало [дописано чорнилом, а загалом текст написаний олівцем]. проходят по показаниям Горанина?
Я наедине когда-либо с Вами разговаривал. Вы дали собственноручные показания, они Премию вы за что получили, за работу в Чернигове или в районе? Когда вы вели
нигде в протокол не занесены, Вы не сознались, так и записано конкретно? следствие, вы были Начальником Райотделения и от меня по грамотности не отличались. Я
Когда именно я избивал вас, и какой комнате, красного уголка нет в этом здании? также был Нач[альником] Райотд[еления], и Вас учить, грамотного начальника, не приходилось.

166 167
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
9. Граж[данин] Завгородний не ответил, с кем он работал беспрерывно. Завгородний не подтверждения вами на очной ставке с Пархоменко. Никаких протоколов о Вашем признании
был сотрудником IV отдела. нет, и я не знаю таковых. В деле их не было и нет.
10. Пристрастное показание на меня с Вашей стороны не идет ли за счет разоблачения 2. За что вы были сняты в Прилуках с работы Директора Засолзавода? За что Вам
Вас в фальсификации показания и моего требования отдать Вас за это под суд? вынесли выговор по партлинии в Прилуках? Судились вы и за что? Были вы в других партиях?
Мне не ясно, почему вы утверждавшие о правильности показаний обв[иняемых] 3. Скажите, Шкурат, Лях, Фесюн Пав[ел] были в партизанских отрядах, а также
Точеного и Калиты, говорите следствие не нормально велось. Кто же с Вами работал еще с Прокофий Крапивянский?
ними? Ведь в IV отделе работало до 30 чел[овек], на следствии и никто не подтверждает этого. 4. Помните вы обсуждение Вашего вопроса на Бюро Райкома в Прилуках о вашем
[Вопросы] Св[идетелю] Ляхову [дописано чорнилом, а загалом текст написаний пьянстве, нежелании посещать партучебу, где я делал информацию по этому вопросу?
олівцем]. 5. Откуда вам известны подробности об документах УНКВД, намечаемых арестах?
1. Вы с Гораниным работали в ларьке, как же вы его не знаете, жили вместе? 6. Я о ваших детях представления не имею и не мог этого говорить.
2. Кто Вас арестовал и какое отношение я имел к Вам, когда вас в Нежине допрашивали, 7. Кто по прошлому Крапивянские, старый чин, кто отец, почему коммуну Крапивянского
где я не работал? Когда вы сидели, я был в Нежине. [виділений курсивом текст написаний, а ликвидировала Советская власть? Кто из них судился за бандитизм?
потім закреслений] 8. Может быть я забыл, но, кажется, я очной ставки с Калитой вам не делал.
3. Чем объяснить, что Вы на следствии по моему делу в ноябре [19]39 года показали, 9. Ваши заявления есть в Чернигове, где ничего плохого обо мне не писали.
что я с Вами обращался хорошо и единственный раз вас допрашивал? 10. Какие именно документы ложные были в деле, и как вы могли прочитать, когда
4. В протоколах допроса ваших везде записаны отказы. говорите, что без очков видеть нельзя?
5. Свид[етель] Лях говорит за тот период времени сиденья на стуле, когда здесь работал 11. Вас арестовало Нежинское РО НКВД в бытность Начальником РО НКВД Простотой.
Простота, о чем я поднял своевременный вопрос. Очную ставку я производил в сентябре 12. Известно Вам, что Крапивянский осужден как враг и отбывает наказание? Почему
м[еся]це. вы не говорите о раскулачивании отца Крапивянского?
Как я мог принимать участие в избиениях, когда следствие велось здесь июнь-июль 13. Райком в Прилуках обсуждал вопрос о Баклане по докладной Райотдела НКВД.
м[еся]ц, а я не работал в Нежине с 10 мая [19]38 г., и аресты произведено, кажется, в июне-июле [Вопросы] к свид[етелю] Крапивянскому.
м[еся]це? В Нежине я был в командировке в сентябре [19]38 г. 1. Вас арестовало и вело дело Носовское РО НКВД. И мне не было никакой
[…] необходимости вмешиваться в Ваше дело.
Шкурат Баклан Грицов самостоятельный работник, Нач[альник] Носовского НКВД. Вы утверждаете,
[…] что я именно Вас бил или кто другой?
3. В протоколе допроса вас как свидетеля по моему делу вы показали, что в момент 2. В сентябре м[еся]це пустое помещение больницы было использовано для следствия,
ареста были членом ВКП(б) и сейчас являетесь. Здесь заявляете, что нет. где я находился и даже спал.
1. Когда и за что Вас исключили из партии? 3. Вы сидели вместе с Куськало в одной камере? [виділений курсивом текст написаний,
2. Какое отношение вы имеете к партизанам, т[о] е[сть] служили ли в партизанах? а потім закреслений].
Служили ли в банде Петлюры? 4. За что вас осудил областной суд? [виділений курсивом текст написаний, а потім
4. В какое время (день, ночь) я вас ударил, и какая необходимость к этому была? Ударил закреслений].
я Вас или избивал? 5. Как часто приезжал брат к Вам, и часто собирались у него его знакомые? Оружие
5. За что вы арестовывались раньше? изъято у какого брата и где он?
6. Кто Горанину нанес удар Библией, и когда это было? 6. Вас допрашивала в декабре м[еся]це [19]38 года комиссия НКВД УССР, и если да,
7. Кто проводил очную ставку между вами и Гораниным, кроме меня, так как я сам не почему вы ей не заявили об избиениях?
проводил очной ставки? 7. Кричать в Нежине, может слышать весь город, в этом помещении постоянно работали
8. В протоколе допроса заявляете, что в апреле м[еся]це, а на суде в декабре, как это сотрудники, связь, дежурный и др[угие].
понять? 8. Кто на Вас акт составлял за агитацию?
9. Все это относится к [19]38 году к Нежину, где я был до 10 мая и 14 дней командировки Фесюн проходил по ряду показаний обвиняемых Горанина и других.
в сентябре м[еся]це [19]38 г. и только. Ковалев – работник Нежинского райотделения. Здесь всю 9. Мог его видеть и говорить только у следователя, в его присутствии.
ответственность ложат на меня как на Нач[альника] РО. Вопросы к Фесюну Павлу.
10. Почему Шкурат на следствии не показал того, что показывает здесь, добавляет эти 1. Во время ареста, вашего избиения вы видели меня в Райотделе или Нежине? Кто был
новые придуманные факты? тогда Нач[альником] НКВД?
[….] 2. Вам известно было, что вопрос об Вашем избиении был поднят мною?
Вопросы к свид[етелю] Баклану. 3. Осадчий в Чернигове не работал. Ваши показания все запротоколированы в Нежине,
1. Вы показаний не давали и они не записаны в протокол, кроме одного факта – а не Чернигове, к коим я отношения не имел.

168 169
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
4. У Вас родственники есть арестованные Нежинским РО НКВД, за что? работал он и Кобцев. При ком я говорил о вашей семье?
5. Вас подробно допрашивала комиссия НКВД УССР об избиениях [на] допросах. Вы 5. У Вас выяснили, кто из работников, [виділений курсивом текст написаний, а потім
показывали на следователей и других. Почему не заявляли на меня? закреслений] кто инициатор из арестованных был подговора дать показания на Дворкина и
6. О каком подвале вы говорите, здесь все рабочие комнаты? Баутина о том, что их нужно завербовать?
7. Расскажите о конфликте вашем со мною за квартиру, которую после передали Салову. 6. В 1937 г., марте месяце Коротченко предсовнаркома не был. Кто подтвердит, что я
Вмешательство Райкома. говорил об этом? Прошу спросить Завгороднего был ли разговор? [виділений курсивом текст
8. Когда вас освобождали, в комнате было три человека и представители НКВД УССР. написаний, а потім закреслений].
9. По непроверенным данным, верно, что ваш отец якобы служил городовым или Я прошу выяснить, при каких обстоятельствах я его спрашивал, чего он был у
стражником? Коротченко?
10. За что же вы целовали Осадчего? 7. Вас арестовали, когда Трушкин был Нач[альником] отдела. Так, в марте я был
11. Чем объяснить, что до ноября м[еся]ца [19]39 г. вы нигде не заявляли обо мне? Нач[альником] Нежин[ского] РО.
Кроме того, дали следователю по моему делу общими фразами краткое показание. Вопрос Левченко.
Вопросы к Фесюну Василию Васильевичу. Богдан – быв[ший] участник к[онтр]р[еволюционной] организации ранее, и было
1. Вы член или кандидат партии или Вы были переведены в кандидаты на время? доказано, что он участник к[онтр]р[еволюционного] формирования, на следствии. Было
2. В феврале [19]39 года вас допрашивал подробно Областной прокурор по спецделам указание УНКВД районам – на каждого арестованного по группе оформлять единолично, а
Донченко по вопросу вашего ареста и другим вопросам Комиссии НКВД УССР. Также писали дело представлять вместе.
заявления после освобождения Вас, и нигде не сообщали о том, что говорите на суде и моем Ст[атья] 200 УПК не предъявлялась по существовавшему тогда положению т[о] е[сть]
обращении к Вам. Также вы не показали и на следствии в ноябре [19]39 г. по моему делу, что указаниям.
вас били и т[ак] д[алее], а только, что я обещал вам дать 30 суток. Вопросы свидет[елю] Кобцеву.
3. Вы не помните, когда был разговор о лестнице? Фесик работал на первом этаже? 1. Какое отношение было к Горанину в Чернигове? Сам он писал показания, вы иногда
4. Фесюн, вы никаких показаний не дали и нет ни одного документа в вашем деле о их читали, когда он писал, был ли нажим?
вашем признании. 2. Какое отношение было к арестованным по партизанскому делу во время следствия,
5. Когда с Куськало была у Вас очная ставка? были ли случаи избиений? Что я говорил на оперативных совещаниях? Это относится к
6. Вы судились? За что? Арестовывались, когда, за что? Чернигову.
7. Такое пристрастное показание не является ли следствием личных мотивов, т[о] е[сть] 3. За что Куськало посадили в карцер?
ареста вашего брата, частые столкновения во время посевной кампании за задержку запчастей 4. Вы помните об отстранении Манилова за нежелание работать?
МТС, когда вы были директором МТС? 5. Св[идетель] Кобцев, вы говорите неправду, Фурса арестован 5 отд[елом] и оттуда
8. С Вами наедине я никогда не вел никаких разговоров. Дал вам очную ставку с начало пошло. Кулиш и другие, находившиеся в Чернигове до моего прибытия на работу.
Гораниным, где дословно записал ваши подлинные слова об отказе. 6. Категорически отрицаю, Кобцев путает, я Начал[ьником] опергруппы не был, был
9. Прошу огласить показания Фесюна В.В. от ноября м[еся]ца по моему делу. Качановский и Простота. Я же был только послан в сентябре м[есяц]е [19]38 г. в Нежин не в
10. Я очной ставки Калиты с Фурсой не делал, оба они были арестованные особого качестве н[ачальник]а опергруппы, какой не было, а в помощь по оформлению дел на особое
отдела. совещание на десять дней. Дела вели самостоятельно начальники Райотделений. Опергруппа
11. Прошу огласить показания Фесюна, данные им Облпрокурору. была расформирована в июле м[еся]це и больше не создавалась. Начал[ьником] ее был Простота.
12. В январе м[еся]це или начале февраля вы подавали заявление в правительственные Я Нач[альником] IV отдела стал с 17 мая [19]38 г., а не с марта, как это указано вами.
органы, где ссылались на меня. Вы заявляете, что все заявления проходят через меня, такого нет Дела в Нежине я сдал 10 мая [19]38 г., здесь есть акт.
порядка. С февраля м[еся]ца я уже не работал в Чернигове, а арестован на Кавказе. 8. Агент[урное] дело «Повстанцы», где Куськало фигурирует как активный фигурант,
13. Арестованных из Нежина временно забрали после снятия с работы Нач[альника] признано действующим и после моего ареста. Агентуру принимал сам н[ачальни]к УНКВД. Вы
НКВД и работников в связи с допущенными в начале следствия искривлениями. Дело это знакомы с агентурным материалом на а[нти]с[оветские] проявления Фесюнов.
Нежинского РО НКВД. 9. Прошу сообщить суду о проводимой работе арестованными, на счет вербовки
[Вопросы] к Калите. Дворкина и Баутина, на подговор Скидана.
1. Левитанский, Куташев работают не в отделе, где я был Н[ачальни]ком, у них был 10. Директива прибыла из Киева за подписью Успенского на 10-й день моей работы в
свой Начальник. Когда Вас они допрашивали, я в Чернигове работал с 17.05.[19]38 г.? Чернигове в должности Нач[альника] IV отдела. Когда он был Наркомом?
2. Где, когда Вас арестовали? Кто вел Ваше дело в начале? 11. Там же было указано об аресте Горанина и даной директиве ЦК КП(б)У Обкомам по
3. Я производил очную ставку Вам или присутствовал только при очной ставке. вопросу вскрытого к[онтр]р[еволюционного] подполья на Украине среди быв[ших] партизан.
Допрашивал я вас лично? Когда или в присутствии следователя? […]
4. Я с Вами наедине никогда не говорил. Ваш следователь Завгородний, и с Вами 13. Вы были нач[альником] РО в период работы тройки. Можете подтвердить, какие

170 171
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
были указания на счет предъявления ст. 200 УПК и единичного оформления дел? в закрытом судебном заседании в составе:
14. В Горанина деле имеются копии, а подлинник – в других делах. Ответ прокурору. В Председательствующего – ФЕЛЬДМАНА, членов: ст[аршего] лейтенанта
тех, с кем он имел очную ставку. Госбезопасности ВЛАСЕНКО, батальонного комиссара УСАЧЕВА, при секретаре военном
[Вопросы] К свид[етелю] Костюченко. юристе ФАЙТЕЛЕ
1. Ваше дело вело Нежинское РО НКВД, след[ователь] Ковалев, не в мою бытность рассмотрев дело № 5 – 1940 г. с участием прокурора, военного юриста І ранга
Начальником. Я с Вами наедине никогда не говорил. Рассказ о подписке – выдумка. Скажите, ХАЧАТУРЯНА и чл[ена] коллегии адвокатов ГОРДОНА, по обвинению БАУТИНА Якова
кто тогда был в комнате, когда разговор шел о подписке? Кирилловича, 1903 года рождения, уроженца с. Новоэкономическое Красноармейского района
2. Когда Ваше дело было разобрано в суде. Я был арестован [виділений курсивом текст Сталинской области, русского, служащего, из крестьян, служил в РККА, быв[шего] чл[ена]
написаний, а потім закреслений]. КП(б)У исключенного в связи с настоящим делом, женатого, быв[шего] врид помощника
[Вопросы] К свид[етелю] Фесику. нач[альника] УНКВД по Черниговской области, ст[аршего] лейтенанта Госбезопасности,
1. Вы были на оперативных совещаниях по следствию, скажите, слышали вы когда- несудившегося, по ст. 206-17 «б» УК УССР
нибудь, чтобы я давал установку избивать кого-либо из арестованных? [виділений курсивом установил:
текст написаний, а потім закреслений]. подсудимый БАУТИН, будучи нач[альником] IV отдела врид пом[ощника] нач[альника]
2. Кто больше интересовался следствием: я или начал[ьник] отделения Ващенко, УНКВД по Черниговской области, при проведении следственных дел допускал незаконные
Кобцев? методы следствия. Проводя массовые аресты бывших красных партизан, красногвардейцев,
Когда именно вы получили установку, как держать арестованного на стуле, или вы орденоносцев, создавал искусственно к[онтр]р[еволюционную] организацию из бывших
применили метод Роменского РО? красных партизан, не имея на этих арестованных никаких материалов, фальсифицируя
[Вопросы] К Осадчему. дела. Как установлено из материалов предварительного и судебного следствия, БАУТИН
1. Фесюн Пав[ел] показывает, что я зашел к Вам, когда вы допрашивали Фесюна, взял получил ориентировку, что по директиве бывшего наркома НКВД УССР разоблаченного
палку и увел его в подвал, было это? врага народа Успенского, от 28.05.1938 г. за № 1233/с, существуют областные антисоветские
2. Вы сидели рядом с этой комнатой, здесь перегородка фанерная, мог я избить Шкурата, военноповстанческие отряды из бывших красных партизан, и что, в связи с этим, необходимо
и правду он об этом говорит? немедленно взять на учет всех имеющихся бывших партизан в Черниговской области, и при
3. Вы работали со мною в РО, давал я когда-либо установки незаконные об избиениях? наличии материалов, изобличающих их в антисоветской деятельности, даже при минимальных
4. Вы помните, это было летом, когда я заехал из Прилук в Нежин и установил избиения, компрометирующих материалах, проводить аресты.
по поводу чего созвал совещание, а после УНКВД сделало выводы по Нежину. Подсудимый БАУТИН, выполняя это указание врагов народа, стал на путь массовых
Когда работал Простота и Качановский, при которых было избиение арестованных. Я арестов и искусственного создания к[онтр]р[еволюционной] организации из числа бывших
здесь был и руководил следствием или следствием руководил Качановский и Простота? красных партизан, для чего использовал арестованного Горанина Степана Федоровича, и
1. В камеру к арестованному Крапивянскому и другим я никогда не заходил, я мог под тяжестью примененных к нему незаконных методов следствия получал от него ложные
делать официальный обход по камерам с администрацией тюрьмы [виділений курсивом текст показания на целый ряд бывших партизан-красногрвардейцев, орденоносцев – старых членов
написаний, а потім закреслений]. партии (с 1917, [19]18, [19]20 г[одов]), как Фесюна В.В., Фесюна П.В., Баклана И.А., Шкура-
2. Прошу точно ответить, что Качановский руководил следствием и Простота, и меня та И.И. и друг[их], которых подвергли аресту исключительно на основании вынужденных
в Нежине не было. показаний Горанина, не имея никаких материалов о причастности их к к[онтр]р[еволюционной]
Вам Фесюн говорил, при встрече, что мы Фесику ножку подставим. организации. Таким образом, преданные Советской власти бывшие красные партизаны, в
[….] количестве 24 чел[овек], незаконно содержались под стражей. В процессе проведения следствия
по этому делу БАУТИН применял незаконные методы, в результате коих арестованные
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.66 – 84 зв. Оригінал. Рукопис. оклеветали себя в принадлежности к якобы существующей к[онтр]р[еволюционной]
организации из числа партизан. Эти показания арестованные давали по схеме, заранее
№ 44 заготовленной БАУТИНЫМ. Такая система фальсификации дел БАУТИНЫМ подтверждается
Вирок військового трибуналу військ НКВС Київського особливого військового округу еще фактом привлечения им лжесвидетелей, как это имело место по делу Шкурата, где был
по кримінальній справі на Я. Баутіна представлен лжесвидетель Октябрьский В.Г., которому дали готовый написанный протокол
допроса, в коем он якобы подтверждает факт к[онтр]р[еволюционной] деятельности Шкурата,
28 січня 1940 р. и таким же путем Октябрьский был подготовлен к очной ставке со Шкуратом. Однако в
дальнейшем, как на предварительном, так и судебном следствии, Октябрьский признал, что дал
Сов[ершенно] секретно неправильные показания на Шкурата по настоянию следователей.
О преступной деятельности БАУТИНА по созданию искусственных дел путем
ИМЕНЕМ СОЮЗА СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК фальсификации документов свидетельствует также дело Горанина. Как установлено
1940 г., января 26-28 дня, Военный Трибунал войск НКВД Киевского округа в г. Нежине,
172 173
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
показаниями свидетелей Шкурата, Баклана, Крапивянского и др[угих], Горанин давал на них № 45
клеветнические показания и подтвердил их на очных с ними ставках в силу применения к Ухвала військового трибуналу військ НКВС Київського особливого військового округу
нему незаконных методов следствия. Все дела на этих лиц прекращены, и они из-под стражи про відкриття кримінального провадження на В. Октябрьського
освобождены. В отношении же самого Горанина дело было оформлено по одним лишь копиям за ст.ст. 89 і 90 КК УРСР
протоколов допросов и очных ставок, и вместо направления дела на Особое совещание, согласно
обвинительного заключения, оно было направлено на рассмотрение Тройки при Облуправлении 28 січня 1940 р.
НКВД, коей Горанин осужден к ВМН. Таким же путем было сфальсифицировано дело по
обвин[ению] Голобородько, осужденного той же Тройкой к ВМН, по которому вел наблюдение г. Нежин
и санкционировал обвинительное заключение БАУТИН.
Одновременно Военный Трибунал считает необходимым отметить, что по показаниям Военный Трибунал войск НКВД Киевского округа в составе: Председательствующего
свидетеля Левченко, имели место ряд случаев направления БАУТИНЫМ дел на Тройку, без ФЕЛЬДМАНА, членов: ст[аршего] лейтенанта Госбезопасности ВЛАСЕНКО и батальонного
надлежащего оформления и явно неосновательно, как, например, дело бывш[их] преподавателей комиссара УСАЧЕВА при секретаре военюристе ФАЙТЕЛЕ, с участием военпрокурора
Нежинского пединститута, по которому проведено следствие только в отношении одного военюриста І ранга ХАЧАТУРЯНА и члена коллегии адвокатов ГОРДОНА, рассматривая дело
Богдана, а обвинительное заключение составлено в отношении шести человек, из которых два по обвинению быв[шего] в[ременно] и[сполняющего] д[ела] пом[ощника] начальника УНКВД
осужденных Тройкой к ВМН. В настоящее время это дело находится в стадии доследования по БАУТИНА Якова Кирилловича по ст. 206-17 «б» УК УССР выявил, что ОКТЯБРЬСКИЙ Влади-
протесту прокуратуры. мир Григорьевич, с. Веркиевка Нежинского района, дал ложный донос и лжесвидетельствовал
Вследствие описанной выше преступной деятельности БАУТИНА неосновательно на гр[ажданина] ШКУРАТА Иосифа Ивановича и это подтвердил на очной ставке с Шкуратом,
осуждены к ВМН Горанин и Голобородько, а также им, БАУТИНЫМ, производились зверские что последний, якобы, занимается к[онтрреволюционной] деятельностью, в связи с чем Шкурат
издевательства над бывшими красными партизанами, орденоносцами, старыми членами находится в заключении около года.
партии, кои превращены в инвалидов (как Фесюн, Крапивянский и др[угие]), и этим самым Усматривая в действиях Октябрьского состав уголовного преступления,
БАУТИН способствовал врагам народа перебивать честные большевистские кадры, каковое предусмотр[енного] ст.ст. 89 и 90 УК УССР и руководств[уясь] ст. 293 УПК УССР, Военный
преступление является исключительно социально опасным. Трибунал
Все эти обстоятельства полностью подтверждаются материалами предварительного и ОПРЕДЕЛИЛ:
судебного следствия и частичным признанием самого подсудимого БАУТИНА. возбудить уголовное преследование против ОКТЯБРЬСКОГО Владимира Григорьевича
На основании изложенного Военный Трибунал признал виновным Баутина в том, что, по ст.ст. 89 и 90 УК УССР, выделив материал, и направить Нежинскому Райпрокурору для
работая нач[альником] Нежинского Райотдела НКВД, а впоследствии начальником IV отдела производства следствия.
и врид пом[ощника] нач[альника] УНКВД по Черниговской области, допускал в процессе
проведения следственных дел фальсификацию и искусственное создание дел на бывших Подлинное за надлежащими подписями.
красных партизан. Не имея на то никаких оснований, применял незаконные методы следствия,
вследствие чего по неосновательным материалам осуждены к ВМН Горанин и Голобородько, а ВЕРНО: СЕКРЕТАРЬ ВТ
также свыше 20 чел[овек] бывших красных партизан и орденоносцев долгое время находились ВОЕННЫЙ ЮРИСТ [підпис] ФАЙТЕЛЬ
под арестом без всяких оснований и применялись к большинству из них подсудимым
БАУТИНЫМ недопустимые методы следствия, вследствие чего некоторым причинены увечья, ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.131 зв. Засвідчена копія. Машинопис.
т[о] е[сть] в преступлении, предусмотренном ст. 206-17 п. «б» УК УССР
приговорил: № 46
БАУТИНА Якова Кирилловича на основании ст. 206-17 п. «б» УК УССР подвергнуть Ухвала військового трибуналу військ НКВС Київського особливого військового округу
высшей мере наказания – РАССТРЕЛЯТЬ, предварительно лишив его звания ст[аршего] про необхідність відкриття кримінального провадження на В. Завгороднього за
лейтенанта Госбезопасности и наград. ст. 206-17 «а» КК УРСР
Приговор может быть обжалован в 5-ти дневный срок в касс[сационном] порядке в
Воен[ную] Коллегию Верхсуда СССР с момента вручения осужденному выписки из приговора
28 січня 1940 р.
через ВТ вынесший приговор.
Подлинный за надлежащими подписями г. Нежин

Верно: Секретарь ВТ военный юрист [підпис] ФАЙТЕЛЬ Военный Трибунал войск НКВД Киевского округа в составе: председательствующего
ФЕЛЬДМАНА, членов: лейтенанта Госбезопасности ВЛАСЕНКО, батальонного комиссара
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.123 – 125. Засвідчена копія. Машинопис. УСАЧЕВА, при секретаре военном юристе ФАЙТЕЛЕ, с участием прокурора военюриста

174 175
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
І ранга ХАЧАТУРЯНА и чл[ена] коллегии адвокатов ГОРДОНА, рассматривая дело по обвине- Усматривая в действиях ФЕСИКА состав уголовного преступления, предусмотрен[ного]
нию быв[шего] врид пом[ощника] начальника УНКВД Черниговской области БАУТИНА Якова ст[атьей] 206-17 «а» УК УССР, руководствуясь 293 ст[атьей] УПК УССР Военный Трибунал
Кирилловича по ст. 206-17 «б» УК УССР, выявил, что бывший Нач[альник] Райотдела НКВД по ОПРЕДЕЛИЛ:
Березнянскому р[айо]ну Черниговской области ЗАВГОРОДНИЙ Василий Алексеевич, работая возбудить уголовное преследование против ФЕСИКА Федора Мироновича по
в следственной группе по проведению следствия с арестованными, числящихся за 2 отделом ст. 206-17 «а» УК УССР, выделив материал, и направить Военному Прокурору войск НКВД
УНКВД Черниговской области, применял незаконные методы следствия, как это установлено Киевского округа для производства предварительного следствия.
показанием свидетеля КАЛИТЫ Григория Захарьевича, к которому применялись недопустимые
методы следствия, а также и в отношении Беляева-Нейтермана, чего и сам ЗАВГОРОДНИЙ не Подлинное за надлежащими подписями
отрицает. Как видно из выписки приказа по УНКВД Черниговской области № 30 от 1 апреля
1939 г., ЗАВГОРОДНИЙ уволен из органов за фальсификацию выписок из показаний ВЕРНО: СЕКРЕТАРЬ ВТ
арестованных, протоколов допросов и подписей арестованных, вопрос о применении ВОЕННЫЙ ЮРИСТ [підпис] ФАЙТЕЛЬ
физических мер к арестованным ЗАВГОРОДНИМ не был предметом рассмотрения, так как
такой на тот момент не был вскрыт. Усматривая в действиях ЗАВГОРОДНЕГО состав уголовного ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.127. Засвідчена копія. Машинопис.
преступления и руководствуясь ст. 293 УПК УССР Военный Трибунал
ОПРЕДЕЛИЛ: № 48
возбудить уголовное преследование по ст. 206-17 «а» УК УССР против ЗАВГОРОДНЕ- Скарга засудженого Я. Баутіна до Військової колегії Верховного Суду СРСР із проханням
ГО Василия Алексеевича, выделив материал, и направить Военному Прокурору Киевского про додаткове розслідування його кримінальної справи
округа для производства предварительного следствия.
1 лютого 1940 р.
Подлинное за надлежащими подписями
Нежин, тюрьма
ВЕРНО: СЕКРЕТАРЬ
ВТ ВОЕННЫЙ ЮРИСТ [підпис] ФАЙТЕЛЬ Прошу Военную Коллегию Верхсуда СССР подвергнуть тщательной проверке факты,
изложенные мною в настоящей жалобе, и материалы дела, ходатайствую перед Вами о возврате
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.129. Засвідчена копія. Машинопис. на доследование мое дело, а если Вы не найдете этого возможным, заменить мне ВМН другим
наказанием, в силу следующих причин и обстоятельств.
1. Я, выходец из бедной крестьянской семьи, сам рабочий Донбасса, саночник коногон,
№ 47 1918 г. (шестнадцатилетнего возраста) по 1921 год добровольно служил в РККА, на фронтах
Ухвала військового трибуналу військ НКВС Київського особливого військового округу был тяжело ранен, отчего стал инвалидом, родные мои пострадали из-за меня от белых, отец
про необхідність відкриття кримінального провадження на Ф. Фесика за ослеп, мать разбита параличом. Мои братья, четыре, – красноармейцы, рабочие, коммунисты.
ст. 206-17 «а» КК УРСР С 1921 года я работал в органах ЧК ГПУ НКВД, взысканий не имел, не судился. Имел награды,
основные – значок почетного чекиста за работу в политотделе МТС, куда был послан по призыву
ЦК нашей партии, и боевым оружием правительства за образцовое выполнение его заданий.
28 січня 1940 р. 2. На следствии я не смог полностью доказать своей правоты и доказывать вообще, так
г. Нежин как за все 10 месяцев ведения следствия я не был в нормальном положении, все время болен
и восемь месяцев последних – немой. Это, помимо документов медицины, имеющихся в деле,
Военный Трибунал войск НКВД Киевского округа в составе: председательствующего подтверждает документ следователя о выделении дела из-за болезни, постановление прокурора
ФЕЛЬДМАНА, членов: ст[аршего] лейтенанта Госбезопасности ВЛАСЕНКО, батальонного о приостановлении дела. Я арестован 21 марта 1939 года, в тяжелом состоянии в клинической
комиссара УСАЧЕВА, при секретаре военюристе ФАЙТЕЛЕ, с участием прокурора военюриста лечебнице и заключен в тюрьму.
І ранга ХАЧАТУРЯНА и чл[ена] коллег[ии] адвокатов ГОРДОНА, рассматривая дело по 3. На суде я, будучи в плохом состоянии, не смог письменными вопросами и ответами
обвинению быв[шего] вр[еменно] и[сполняющего] д[ела] пом[ощника] нач[альника] УНКВД защитить себя. Суд даже не счел нужным подвергнуть меня медицинскому осмотру, в состоянии
Черниговской области БАУТИНА Якова Кирилловича, по ст[атье] 206-17 «б» УК УССР, ли я предстать перед судом и могу ли в течение 12 часов присутствовать на суде. Тем более,
выявил, что пом[ощник] оперуполномоченного тюрьмы ФЕСИК Федор Миронович, работая в что до суда, шесть суток я находился в тяжелом состоянии в этапной камере, а перед судом – в
опергруппе по проведению следствия, допускал недопустимые методы следствия по отношению карцере тюрьмы. Когда до этого я был под наблюдением медицины, лечился. У меня и частые
арестованных Баклана Ивана Андреевича и Фесюна Василия Васильевича, что установлено приступы печени.
показанием свидетелей в суд[ебных] заседаниях по делу БАУТИНА. 4. Выделенный защитник, гражданин Гордон – из районных защитников города Нежина,

176 177
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
местный житель, фактически меня не защищал, был пассивен, о чем я указал председателю В материалах дела фигурируют показания Загривного, крупный эсер, бывший
суда в заявлении во время суда. Гражданин Гордон не мог защищать меня в силу того, что он до начальник Петлюровской варты2, Шевченко, Тригорный, бывших офицеров антисоветской
этого на суде защищал потерпевших, выступающих свидетелями по моему делу Крапивянского, армии, как актив, пострадавший в результате моей работы в IV отделе.
Шкурата, Костюченко. Близок к остальным свидетелям. Дело мое имеющее специфичность, Впоследствии следственный орган, вероятно, убедившись в натасканности этих
изучено им не было, он совершенно не компетентен с агентурными материалами при деле показаний, отказался ими оперировать сейчас. Хотя в июле месяце 1939 г. при окончании дела
агдела1. Не знаком с секретными документами. По сути, он явился помощником обвинителя. на ОСО указывал.
В промежутке с 17 по 26 января, день вручения обвинительного заключения и суда, он имел Дело Голобородько, не имеющее никакого отношения к делу, и к которому я не имел
со мною одно свидание, длившееся 15 минут, за час перед началом суда. Я ему заявил о своем никакого отношения, и не знал это лицо, послужило обвинением как в общем деле. Я прошу
состоянии, на что он ответил: «Лежащего не бьют». После суда он исчез. Из пяти дней срока на обратить внимание по документам дела, дата ареста, какой орган вел, следователь, имел ли
обжалование прошло три, и я не смог по состоянию здоровья написать кассацию, и боюсь, что я отношение к этому. Единственное из дела, что вероятно и послужило придиркой, является
до срока не доведу ее до конца. Почему решил обратится с заявлением, которое послал 3 января обвинительное заключение, где поставлена моя подпись «Согласен», дело направить на ОСО. Это
на имя Председателя Военной Коллегии. получилось потому, что мне как начальнику IV отдела области было поручено объехать районы
5. Следствие по моему делу велось пристрастно и вот почему. Заместитель начальника Нежинского куста, проверить, где есть законченные дела, давать заключения о направлении
следственной части НКВД УССР Калужский, в бытность мою исполняющего делами Начальника в ОСО. Вот и все. На следствии и суде все сваливалось на меня, относя это к моей работе
IV отдела УНКВД Чернигова, с 1938 г. работал в Киеве НКВД Украины IV отделе начальником Начальником райотделения в Нежине, а затем, увязывая мое выдвижение на работу в УНКВД,
I отделения. Он имел непосредственное отношение к этому делу, за что меня обвиняют, ставя это в связь с врагами народа Егоровым – бывшим начальником УНКВД – и Успенским.
получал протоколы Кулиша, Горанина, давал советы и указания, а также информировал меня В этом вопросе произошла полная путаница. В Нежине я начальником Районного отделения
о Всеукраинской организации по партизанам. Когда я ему напомнил об этом на следствии, он был до 10 мая 1938 г., а Голобородько арестован 31.05.1938 г. при Начальнике Районного
начал поступать резко, допустил ненормальности, угрозы. Об таком отношении к этому делу отделения Простоте, по шпионажу, который работал после меня. Дело его велось особым
Калужского, просьбе моей о том, чтобы дело вела прокуратура, а не следственный отдел, я отделом 7 месяцев, и если я в то время был исполняющим дела Начальника IV отдела, опять
подал несколько заявлений в окружную прокуратуру в апреле месяце. В июле месяце, прося же не мог иметь касательства к этому делу. С 17 мая 1938 г. по ноябрь я работал Начальником
вести следствие прокуратурой, протестовал голодовкой, во время коей меня посетил помощник IV отдела, назначение на которую должность получил еще в апреле. Мое выдвижение не может
прокурора, обещал мое дело вести прокуратурой. идти в связи с Егоровым, который уже работал один или полтора месяца в Чернигове, и о
В том, что Калужский имел отношение к этому делу, мною было подано заявление котором я только слыхал. За 1937 и начало 1938 года в IV отделе УНКВД как враги народа
наркому НКВД УССР. Вот почему я усматриваю, что первичное направление дела на ОСО было было арестовано четыре начальника отдела, и тогда Киев предложил выделить [начальника]
связано с боязнью Калужского его разоблачения. К делу не приобщены основные существенные на месте. Начальник О[тдела] К[адров] Шестаков, знавший меня как старого работника и
документы, подтверждающие обстоятельства возникновения организации и так далее. Это: особенно по разгрому троцкистских контрреволюционных кадров в 1935–1936 гг., выдвинул
а) приложение к ориентировке НКВД УССР от 28.04.1938 г. (имеется в деле мою кандидатуру на исполняющего дела начальника IV отдела. В приговоре я осуждаюсь как
ориентировка) – обширная докладная записка по контрреволюционным формированиям на Временно Исполняющий Дела Помощника начальника УНКВД, в какой должности я пробыл
Украине, в том числе Черниговщине и Нежинщине и дислокация, которая дезориентировала до 10.02.1938 г. с ноября 1938 г., то есть три месяца. Я прошу Вас, обратить внимание на то, что
УНКВД, в том числе и меня, что было на руку сидящему у руководства Егорову; Временно Исполняющий дела Помощника Начальника по неоперативным делам, в это время
б) протоколы показаний Фурсы Павла, Покиньбороды, Кобца. Эти показания и аресты я работал временно по внутреннему приказу, ни кем не утверждался, занимался работой по
никакого отношения ко мне не имели. Но их показания, до моего прихода на работу в Чернигов, хозяйственным делам и отделами О[тдела] М[ест] З[аключения], пожарное дело. Это назначение
говорили о наличии а[нти]с[оветского] подполья, так что решение суда, что дело организации местного значения, произошло потому, что в области из руководства был один Заместитель
возникло по показаниям Горанина, которого допрашивал следователь Хуторянский, а затем я – начальника УНКВД Синицын, и он уделил часть работы, вернее перегрузил на меня. Егоров в
неверно, и опровергается: Чернигове не работал. Такое назначение действительным не является.
а) арестом Фурсы П. в марте месяце 1938 г. Особым отделом УНКВД и его показаниями Врага Успенского я в своей жизни никогда не видел. Что же касается выполнения
по Нежину; его вражеской директивы по партизанскому делу № 1233/с от 28 мая 1938 г. (имеется в деле),
б) показаниями Покиньбороды в Носовском районе, Кобец, Кулиша, в мае месяце которая была получена непосредственно Начальником УНКВД и передана для руководства в
1938 г. в УНКВД, к которым я тогда никакого отношения не имел, и ориентировкой НКВД IV отдел. Это произошло на десятый день моей работы в области. Я своей головой не мог
Украины от 28.04.1938 г. № 1233/с в деле. С Гораниным работа проводилась позже июня додуматься, что она вражеская, Успенский посылал ее Начальнику УНКВД областей Украины.
месяца. На него обращено серьезное внимание, после получения указания Киева от 28 мая Он был нарком, член Политбюро ЦК КП(б)У, и ее выполняли везде. Даже по линии ЦК
1938 г. № 1233/с (имеется в деле) об его аресте как активном руководителе контрреволюционного КП(б)У по этому вопросу было разослано соответствующее указание, которому я верил и
подполья. Горанин до этого сидел уже арестованный как участник националистической обязан был выполнять, и обвинять меня сейчас в выполнении вражеских указаний, в то время,
организации. Прошлое его, служба в красных партизанских отрядах, Петлюры, исключенный по заданию врага Успенского, Егорова, нет оснований.
из партии за службу в Петлюры, выходец из Польши. Егоров, давший на меня показания после моего ареста, о том, что он проводил

178 179
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
вражескую работу через Начальников отделов, в том числе и через меня, но указаний никаких характера, порядка. На них и противоречиях я и остановлюсь. Свидетели заслуживают
не давал, организационных связей не имел. Знал об искривлениях, проводимых мною в Нежине полного уважения коммунистов, служили в партизанских отрядах, два орденоносца.
и молчал. На допросе 9 декабря 1939 г. от своих показаний в отношении меня категорически Но закон требует правильности фактов и подтверждения их документами, а не только
отказался. одними словами. По вопросу потерпевшего Куськало имеются его таковые противоречия,
На следствии мне не применили ни одной очной ставки. в поданном им заявлении (в деле) указывает, что я применил к нему незаконные методы на
Дело по партизанам, за которое я один целиком обвиняюсь, принадлежало и велось 15-16.09.[1938 г.] В протоколе допроса следователь Шевченко показал 27-28.09.[1938 г.] в деле.
Нежинским Райотделом НКВД, начальниками коего являлись гражданин Простота и На суде заявил в июле или ноябре месяце. На мой вопрос, что же верно ответил показания
Третьяков, но не я. Вина моя заключается в том, что по показаниям обвиняемого ГОРАНИНА данные следователю Шевченко, то есть 27-28.09.[1938 г.]
этим Райотделением были арестованы ныне выступившие как свидетели бывшие обвиняемые, В деле имеется справка УНКВД, подтверждающая о том, что я в это время не
освобожденные впоследствии граждане Баклан, Лях, Фесюны, Шкурат, Куськало, Костюченко. находился в Нежине. Куськало подтвердил о том, что он действительно в бытность мою
Свидетели же Крапивянский и Калита не имеют к этому отношения. Указанные в приговоре Начальником НКВД Нежина, вызывался по вопросу его связей с троцкистом Каверник.
как освобожденные 24 человека – неверно, суд обосновывался на список, имеющийся в деле, Поскольку здесь роль играет вопрос взаимоотношений, прошу тщательно ознакомиться с
составленный Управлением НКВД области, по всей области разным отделам и органам, кои не моими показаниями по этому вопросу, имеющимися в следделе. Куськало скрыл на суде, что
имеют к этому отношения за исключением указанных, о чем я давал на следствии подробное в [19]22 году исключался из партии. Для того, чтобы не было голословно, в следделе в его
пояснение. В связи с делом Горанина было арестовано и освобождено 9-11 человек без заявлении об этом указанно. Как немой, я не смог суду изложить подробно о взаимоотношении,
последствий. Все указанные в приговоре пункты обвинения незаконных методов избиения Шкурат на суде подтвердил, что я его действительно вызывал и выяснял вопрос, был ли он
и прочих были допущены в Нежинском Райотделении Начальником этого органа Простотой в петлюровщине до его ареста, и что он в 1936 г. привлекался по ст.ст. 54-8, 54-10 органами
и руководившим вместе с ним следствием из УНКВД, посланный Егоровым Качановский – НКВД, находился под следствием 8 месяцев. Крапивянского, которого я не знаю, арестованный
заместитель Начальника сельскохозяйственного отдела, не зная меня, некоторые относят Носовским РО НКВД, показание вытекают из мести ареста его двух братьев в Нежине за
[эти события] на мой счет. Факты искривлений этими работниками в Нежине были вскрыты контрреволюцию, которые осуждены судом. Возможно, к нему и применили методы, но он
мною лично, по моему требованию было произведено следствие, были отстранены от отнес за счет меня. Крапивянский был осужден на 8 лет Областным Судом. Его дело ни в
работы с преданием суду Простота и другие работники, по этому вопросу был издан приказ, какой связи с делами остальных свидетелей не было. Его показания против меня – результат
обсужденный всеми органами НКВД области. Чем это подтверждается? Показаниями на обработки на следствии. Если бы я занимался избиениями, которые при врагах проводились
суде свидетелей Кобцева, Осадчего. Имеющимся в деле приказом Черниговского УНКВД по открыто, разве было бы установлено 3 случая и еще сомнительных. Я прошу Военную
этому вопросу. Показаниями свидетеля бывшего Особоуполномоченного, вевшего3 следствие коллегию учесть следующее: в показаниях свидетелей фигурирует следователь Гескин ,
по этому вопросу Арбутским, показанием обвиняемого Егорова от декабря 1939 года (смотри допрашивавший бывшего обвиняемого Баклана. Ковалев допрашивал бывшего обвиняемого
дело). Но суд, хотя в распорядительном заседании утвердил свидетеля Арбутского, не принял Шкурата, свидетеля Октябрьского, оба они работники Нежинского РО, проводили работу
мер к его явке, главного свидетеля моей стороны, который внес бы точную ясность моей в бытность начальников органа Простоты и Третьякова, непосредственно им был подчинен.
непричастности. Я просил суд истребовать тогда материалы следствия по этому вопросу. Почему в приговоре суда обвинение поставлено в вину мне? Если бы они даже и являлись
Сделано тоже не было. Если бы Простота, Качановский и другие, о которых я поднял вопрос, моими подчиненными, то, как следователи, в первую очередь, должны нести ответственность.
были привлечены к ответственности или допрошены судом, несомненно, от меня отпали Я просил суд вызвать в качестве свидетеля Гескина, он не был вызван. Следователи
бы невинно мне натасканные следствием обвинения, решающие мою судьбу. В результате Завгородний – Начальника Добрянского РО НКВД, Манилов – Уполномоченный Гремячского
допустившие искривления Простота, Качановский, Васильев получили покровительство НКВД, Фесик – Уполномоченный Любечского НКВД, будучи прикомандированы по следствию,
врага Успенского, пользуются свободой, Простота был принят лично Успенским и назначен не являлись моими подчиненными. Завгородний, давший следствию показания против меня,
начальником 6 отдела Киевского УНКВД, Качановский – в аппарат наркомата, а я, в результа- изменил их на суде.
те, боровшийся с искривлениями, стал жертвой, да еще стоящей жизни. Вот почему я и прошу Показания свидетелей об угрозах на суде ни чем не подтверждены и опровержены
Военную Коллегию доследовать это дело с привлечением прямых виновников этого дела. свидетелем Осадчим. Серьезные показания дал свидетель Калита, который якобы сидел
Вот почему прошу поставить под сомнение показания свидетелей Куськало, Шкурата, вместе с Гораниным, и тот ему говорил, что на допросе я Горанину дал схему для показаний
Крапивянского и других, где ничем, кроме их показаний, не подтверждается, и имеется ряд об организации. Это вздор. Поскольку Горанин и Калита проходили по одному делу, сидеть
противоречий. Все три указанные свидетели подтвердили, что избиение их производилось при вместе они не могли. Калита за контрреволюционную деятельность с марта месяца 1938
других лицах, следователях, ни следствие, ни суд не проверили через этих лиц. Все свидетели года находится в тюрьме, оттуда и вызван как свидетель. По показаниям свидетеля Кобцева,
по всем вопросам заявили, что они никогда наедине со мною не были. Я один остался в памяти сотрудника Черниговского УНКВД, на Калиту имеется много материалов о его провокационной
в Нежине в бытность Начальника НКВД района, июнь 1937 года – май 1938 г., и разгромом деятельности. Несмотря на это, суд в приговоре указывает о «схеме», ссылаясь на показания
шпионских вражеских гнезд, посему стала моя фамилия путаться и после моего ухода на Калиты. Характерны показания на суде свидетеля Фесюн В.В., относящиеся ко мне. В силу
другую работу. Ведь заявлял же свидетель Октябрьский на суде, что он не знает меня, когда каких причин они возникли сейчас на суде – не могу судить. Брат Фесюна был арестован органом
его допрашивали, был маленький толстенький человек. Другие имели соображения личного НКВД в Нежине и осужден за контрреволюционную деятельность. Это и он подтверждает. Но

180 181
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
здесь вытекают другие обстоятельства следующего порядка. Фесюн В.В. подавал заявления в указывалось о вскрытии Всеукраинской организации на Украине, существовании областных
правительственные органы. Допрашивался прокурором по спецделам после его освобождения центров, предлагалось ознакомиться в обкомах КП(б)У с директивами ЦК КП(б)У, посланными
очень подробно, и нигде ни словом не говорил обо мне. Протокол допроса прокурором – в деле. по этому вопросу. Сопоставляя даты ориентировки (май месяц), показания Горанина (июнь),
Поэтому совершенно не понятно его показание в суде. опять же начало идет не с Горанина. Тогда же предлагалось немедленно установить, арестовать
Все то, что инкриминировал мне суд в приговоре, не имело полных, до конца и начать следствие над руководителями подполья среди партизан на Черниговщине, Гораниным,
доведенных данных. Покиньбородой и другими.
1. Если потерпевшие свидетели заявили, что они наедине со мною не были, делалось в 5. Показания от Горанина получены в июне месяце, отсюда видно, откуда же начало,
присутствии других. Ни орган следствия, ни суд в подтверждение этого, путем допроса тех лиц, при чем здесь создание организации через Горанина. Следовательно, я, работавший первый
ничего не сделал, тем более, что по всем этим вопросам ни одним из потерпевших не показано месяц в области, был введен в заблуждение врагами Егоровым, Успенским через ориентировку
и не было заявлено: центра официальными документами относительно существования антисоветского подполья
а) Особоуполномоченному Арбутскому, проводившему следствие по этому вопросу, на Черниговщине, материалами следствия уже имевшимися в IV отделе, и легко поверив в
поднятому мною, как выявившему эти искривления. показания Горанина при наличии таких материалов. О причастности к этому делу 9–11 человек,
б) В декабре месяце 1939 г. в Нежине работала Комиссия НКВД УССР, допрашивала всех которые были арестованы и освобождены.
потерпевших, теперь свидетелей по делу. Никто никаких заявлений обо мне не внес. Заявлено Я прошу Военную коллегию обратить внимание, что нежелание следователя по моему
было на тех виновников, против которых я поднял своевременно вопрос об искривлениях. В делу приобщить к делу: приложение к ориентировке № 1233/с, копий протоколов допросов
следделе имеется оценка делам по работе комиссии в Чернигове и Нежине, от января месяца Фурсы, Покиньбороды, Кобец было вызвано с целью ввести в заблуждение судебные органы.
1939 года, в которой моя фамилия не фигурирует. Я упорно на этом настаивал, меня принуждали отказываться. В результате Заместитель
Суд неправильно вынес решение о том, что созданная фальсификация показаний о Начальника следственной части НКВД УССР Калужский, имевший отношение к этому
существовании на Нежинщине антисоветской организации взята через показания Горанина, делу, сумел спрятать свидетеля, могущего послужить разоблачением его, близко стоявшего к
арестованного в Нежине и допрашиваемого мною. Вынося это решения, он не имел основных Успенскому, и скрыть от ответственности действительных виновников и искривителей этого
материалов. Показаний бывшего обвиняемого Фурсы Павла, командира партизанского отряда, дела: Простота, Качановский, других.
проживавшего в Нежине, арестован в марте месяце 1938 г. областным Управлением НКВД по 11. Трибуналом я признан ответственным за постановление Тройки облуправления
агделу «Обиженные». Следствие вел особый отдел области, получивший показания от Фурсы НКВД по делу Горанина, Голобородько неправильно. Я членом Тройки никогда не был. Дело
о контрреволюционном формировании среди бывших партизан, его вербовках и проводимой Горанина и Голобородько не докладывал и не давал указаний на этот счет. И суд не располагает
работе Крапивянским Николаем. По этому вопросу УНКВД посылало сообщения в центр. В дело никакими подтверждающими данными. Хотя бы документами Тройки об осуждении шести
по моему ходатайству приобщено две докладные записки, проливающие свет действительного преподавателей института, возникнувшим новом вопросе во время суда, прошу обратить
положения, прошу их проанализировать. Я, осужденный Баутин, никакого отношения ни внимание на возникновение этого обвинения, не связанного с делом, а в порядке характеристики
к аресту, ни к допросам и к агделу «Обиженные», которое было заведено Начальником РО моей работы со стороны Заместителя облпрокурора Левченко. Заместителя Левченко я не знаю,
Разумянским до меня, не имел. Для Нежинского района и по Черниговщине это и являлось с ним никогда не работал. Он же суду обрисовал мою работу в мрачных видах и оперировал
началом. двумя фактами участников группы шести осужденных Тройкой, двух к ВМН, четырех к
Вот почему я, видя отсутствие в деле протокола Фурсы, возбудил ходатайство вызвать разным срокам, он же проверяет материалы следдела Богдана. Не имея твердых данных,
его в качестве свидетеля, и хотя он судом был утвержден в качестве свидетеля. На суде его не делает поспешные выводы о нереальности этого дела. Эта группа, шесть человек буржуазных
было. националистов, среди них есть бывшие белые офицеры, была арестована по распоряжению
2. После показаний Фурсы, областное управление без моего участия, я работал на областного управления НКВД, когда я был начальником района в Нежине, основанием к аресту
районе, возвратило с ссылки Кулиша из Конотопского района и получило от него показания являлись агентурные учеты и показания на них как участников антисоветского подполья.
(протокол в деле), а также имелись показания обвиняемого Кобца по Чернигову, Покиньбороды Следствие вел следователь Спичка, я утвердил обвинительное заключение и доложил Тройке
по Носовке. Четыре источника – все до Горанина. Подтверждает [это] свидетель Кобцев, как Начальник РО, материалов было вполне достаточно.
сотрудник УНКВД. Суд вынес по этому делу на основании заявления только Левченко поспешное решение,
3. С 17 мая 1938 г. я стал работать в области, 12–13 мая 1938 года было совещание без проведения надлежащего следствия. Так как о Богдане, крупном националисте, еще
Начальников органов, где Егоров информировал о вскрытом подполье среди партизан на окончательно вопрос не выяснен, а Локоть – бывший дворянин, старый директор гимназии,
Украине, он приехал тогда из Киева. [Доклад был проведен] По материалам, привезенным из крупный националист, хотя Верхсудом дело его отменено, вновь вмешалась прокуратура в
наркомата Украины. порядке надзора (заявление на суде защитника). Мне в вину постановлено несоблюдение
4. 28 мая 1938 года УНКВД получило ориентировку № 1233/с с приложениями, норм УПК, отсутствие предъявление ст. 200. Работая в районе, я имел инструкцию, при
дислокацией и обширной копией докладной записки в Москву, где указывалось и подполье представлении дел на Тройку ст. 200 УПК не предъявляется, и никаким органам она не
на Черниговщине. Данные ориентировки не шли в связь с вышеуказанными отдельними предъявлялась. Материалы на каждого концентрировались в отдельных папках, а заключение
показаниями. (Ориентировка № 1233/с от 28.05.1938 года приобщена к следделу. В ней писалось одно, это правильно, свидетель Левченко недопонимал этого. Я прошу отменить

182 183
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
решение, касающееся этой группы, так как по нему требуеться дополнительное расследование. Осужденный [підпис] БАУТИН
12. Враг Егоров был Начальником УНКВД, пользуясь тем, что я неопытный работник,
взятый из района. Сам непосредственно через свой секретариат выпустил докладную записку Следственная часть НКВД УССР, где велось мое делу под руководством Заместителя
в наркомат Украины, совершенно ложную, указав о мнимых арестах. Это произошло на 2 день Начальника следчасти Калужского, провело следствие односторонне, обошло основных
моей работы в области. Она криминалом мне служить не может, мною не составлялась и не виновников, скрыв важнейшие документы по делу путем нагромождения материалов и
подписывалась, и никаких документов я не составлял. Суд указывает, что районам даны были документов на распорядительном заседании трибунала дела Старшим Следователем Лабузо-
указания об учетах и проверке учетов по партизанам, здесь нет преступлений, хотя я и не имел вым, могло легко ввести в заблуждение и суд. Использовав мое беспомощное состояние, что
отношения к составлению этого указания, кажется, от 19 мая 1938 года, на второй день моей требует тщательной проверки, о чем я и прошу.
работы в области. Осужденный [підпис]
13. Свидетель Кобцев является старым работником облуправления и прекрасно знаком
[с делом], так как получал на допросах Кулиша, Кобца показания о существовании подполья ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.155 – 163 зв. Оригінал. Рукопис.
среди бывших партизан, до моего прихода на работу в область. Он же как начальник I отделения ______________
1. Так у тексті.
и заместитель начальника отдела возглавлял эту работу. Дал три показания, в феврале месяце 2. Так у тексті.
1939 года – объяснение Особоуполномоченному, где он в порядке перестраховки оговаривал 3. Так у тексті.
меня, а затем на следствии и суде дал показания, реабилитирующие меня. Все эти материалы № 49
в деле имеются. Вот почему я прошу поставить под сомнение показания и в суде свидете- Клопотання засудженого Я. Баутіна до Верховної Ради СРСР про помилування1
ля – бывшего следователя Фесика, хотя он не является моим подчиненным, что якобы я ему
разрешал держать на стуле арестованного. В то время, когда это не чем не подтверждалось. 1 лютого 1940 р.
Возможно, он проявил сам эту инициативу. г. Нежин, тюрьма
14. В своем приговоре суд мне в вину поставил целый ряд действий, которые
производились не мною, не в моем присутствии и без моего ведома, о которых я знал, будучи 26-28 января 1940 года Военный Трибунал приговорил меня – больного, немого
в командировке и поднял вопрос о прекращении и наказании виновных. Это подтверждено инвалида Красной армии – к высшей мере наказания, признав виновным в преступлении,
документами, приказ УНКВД, показаниями свидетелей в суде (Кобец, Осадчий), на следствии предусмотренном ст. 206-17 п. «б» УК УССР.
– Арбутского и материалами следствия по этому вопросу. Лично о моих незаконных действиях Мною подана кассационная жалоба на имя Военной Коллегии Верховного Суда Союза
подтвердили три свидетеля: Куськало, Крапивянский, Шкурат, приводя по одному эпизоду, не ССР и одновременно с ней я подаю настоящее прошение о помиловании.
указывая очевидцев. Если бы это было и следствие велось непристрастно, при моем полном Основания для помилования и замены расстрела лишением свободы я вижу в
отказе, меня обязаны были уличить очными ставками, лицами, о которых говорили потерпевшие, следующем:
что они присутствовали. Ведь я совершенно не знаю Крапивянского. Куськало указывал, что 1. Будучи 21 марта 1939 года арестован, в тяжелом состоянии болезни в Клиническом
его следователь Манилов ударил, следователя этого не допрашивали. Он моим подчиненным санатории, и допрашиваясь на следствии в ненормальном состоянии, больным и немым, о чем
не был. Если я знал Куськало по совместной работе в одном районе, то Крапивянского, свидетельствуют в деле документы следователя о выделении дела из-за болезни, прокурора о
подследственного Носовского района, я на суде встретил впервые. Так что в этом вопросе дело приостановлении дела из-за болезни и медицины.
до конца не доведено и меня обвинили в этом преждевременно. Я не мог себе при таком положении дать следствию исчерпывающие объяснения,
15. Граждане члены Военной Коллегии, прошу Вас, при рассмотрении моей кассации добиться приобщения оправдывающих меня документов.
взвесить все те противоречия, мои взаимоотношения с отдельными свидетелями, полную 2. Следствие по моему делу велось пристрастно, допускались ненормальности,
недоработаность по любому вопросу обвинения как на следствии, так в суде. Мое положение заставлявшие меня отказываться от приобщения главных документов. Находясь в полной
инвалида, немого, в каком состоянии протекало следствие и суд, несостоятельность защиты, зависимости от руководившего следствием Заместителя Начальника следственной части
прошу Вас, если вы не найдете возможным вернуть дело на доследование, не лишать меня НКВД Украины Калужского, пристрастность коего объясняется тем, что я ему указал на
жизни. Вы убедитесь, что действительные виновники, проводившие по этому делу вражескую прямое его отношение к этому делу, по которому меня обвиняют. Даваемой им оценки по
работу, против чего я восстал и добился их удаления и предания суду, как бывшего Начальника присылаемым и лично мною предоставленным материалам, оценка показания Горанина и
Нежинского РО НКВД Простоту, заместителя Начальника отдела областного управления НКВД информация Калужского о Всеукраинской организации по партизанам, реальности этого дела,
Качановского и других. Которые попали после их разоблачения мною под непосредственное форсирование такового. Это относится к июню – июлю месяцу 1938 года. Когда он работал
покровительство врага Успенского, им были принятые и получили большие посты, вместо начальником I отделения IV отдела Наркомата [внутренних дел] Украины, был очень доволен
наказания гражданин Простота – Начальник Отдела в Киеве, Качановский, при содействии тем, что в Черниговском УНКВД с этим делом связано I отделение IV отдела, по работе ему
Калужского, – в центральном аппарате. подконтрольное, в то время, когда по другим областям дела по партизанам ведутся по III отделу.
Будут разоблачены, и я должен быть как свидетель этого дела, а не как жертва из этих После допущенных им ненормальностей я в заявлениях на имя окружного прокурора войск
лиц и их действий, против которых я боролся. НКВД, поданных в апреле, июне месяце и позже, и при свидании с помощником прокурора

184 185
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
просил мое дело вести по линии прокуратуры, о причастности к этому делу Калужского, я Шкурат, Костюченко [он] защищал в суде. Защитником не было изучено дело и ему непонятна
указал и в заявлениях, поданных Наркому Внутренних Дел Украины. его специфичность, агдела, секретные документы. Со мною он имел всего одно свидание за час
В результате оказалось, что к моему делу не приобщены основные материалы, которые перед судом, длившееся 15 минут. Я обратил внимание защиты на мое состояние, он ответил:
играли решающую роль, благодаря чего, трибунал мог войти в заблуждение при вынесении «Лежачего не бьют». О его пассивности на суде, я подал во время судебного процесса заявление
приговора. представителю трибунала.
Это: 6. На суде, будучи в плохом состоянии, я не смог себя защитить, объяснение письменно
1. Протокол допроса бывшего обвиняемого Фурсы Павла, арестованного особым вопросами и ответами, представляло большую трудность. Из-за плохого состояния я не смог
отделом Черниговского УНКВД с марта месяца 1938 г., его показания о контрреволюционных закончить защитительной речи. До суда я находился в тяжелых условиях, шесть суток в этапной
формированиях на Нежинщине, первичными материалами. (К его аресту, допросов касательства команде, перед судом трибунал не подверг меня медицинскому освидетельствованию.
я никого не имел, работал в то время начальником района в Нежине). 7. Военный трибунал поставил мне в вину целый ряд действий, которые производились
2. Не приобщены показания обвиняемого Покиньбороды по Носовскому району, не мною, не в моем присутствии и без моего ведома. Дело, за которое я обвиняюсь, велось
обвиняемого Кобец по Чернигову, показания Крапивянского, следствие вел Наркомат Украины. Нежинским Райотд[лом] НКВД, начальником коего были гражданин Простота, а затем
3. Хотя ориентировка НКВД Украины приобщена к делу (№ 1233/с от 28 мая Третьяков. Следователи являлись их подчиненными, ответственность за действия коих я не
1938 года). Но отсутствует приложение, подробная докладная записка наркомата Украины несу (следователь Гескин, Ковалев, Осадчий и другие). Следователями по делу группы партизан
в Москву, о вскрытом на Украине подполье среди партизан, в том числе на Черниговщине и 9-11 человек в Нежине руководили Начальник органа Простота и специально командированный
Нежинщине, с существованием повстанческой Армии нежинских партизан, руководимой из областного Управления НКВД Заместитель начальника отдела Качановский, которые
Крапивянским. По этому вопросу в ориентировке № 1233/с предлагалось ознакомиться в допустили искривления, применили побои. Эти незаконные методы следствия были вскрыты
обкоме с директивой ЦК КП(б)У, разосланной на места. лично мною, и я потребовал предания суду виновных. По моему требованию было проведено
Несмотря на это, Трибунал вынес решение, что начало организации идет с показаний специальное следствие, отстранены от работы с преданием суду главные виновники: Начальник
Горанина, допрашиваемого мною в июне месяце и давшего показания на группу лиц 9-11 НКВД Простота, заместитель Начальника отдела УНКВД Качановский и другие. По этому
человек. Я легко поверил в показания Горанина, впоследствии оказавшихся оговором, в связи с вопросу издан был соответствующий приказ (в деле имеется). Чем это еще подтверждается
чем было арестовано 9-11 человек. Это произошло в первом месяце моей работы в областном кроме приказа? Показаниями на суде свидетелей Кобцева, Осадчего. Показаниями на следствии
управлении по должности Начальника IV отдела, куда меня перевели с низовой работы, зная бывшего особоуполномоченного Арбутского, материалами следствия. Арбутский являлся
меня как хорошего работника. До этого за полгода было арестовано как врагов народа четыре существенным свидетелем по делу, но в суд не явился.
начальника отдела. В результате эти искривления следствием, необъективным трибуналом отнесен не на
Столкнувшись на новой работе с наличием вышеуказанных документов, материалов, вину действительных виновников, Начальника Простоты, Качановского, Васильева, а на счет
подписанных в то время авторитетными руководителями Егоровым, Успенским, впоследствии их разоблачителя, ныне осужденного Баутина, разоблачавшего вражеские действия этих лиц и
оказавшимися крупными врагами народа, дезориентировавшие аппарат ложными Егорова, это несомненно и подтверждается еще и следующим.
ориентировками и указаниями. И я, как молодой, малоопытный работник, переведенный с Враг народа Егоров, бывший начальник УНКВД, вынужденный под моим напором,
районной работы, в первый месяц своей работы вместо получения практической помощи, даже а я действовал при помощи секретаря парторганизации, вынужден был снять с работы этих
в таком сложном деле, как раскрытие организации, путем обмана ложными ориентировками, лиц, отдать приказ о передаче их суду. Это он говорил и в своих показаниях от 9 декабря
сведениями, был сбит с правильного пути. О том, что я был введен в заблуждение официальными 1938 г., имеются в моем деле. Но впоследствии, вероятно по договоренности с врагом Успенским,
документами, о которых я указал выше, подтверждающие правильность этого. На суде [это] эти лица были откомандированы в центр. Гражданин Простота был принят, обласкан врагом
подтвердил и свидетель Кобцев – начальник I отделения IV отдела, который работал в области Успенским и вместо наказания получил назначение начальника отдела Киевского Областного
с самого начала возникновения этого дела, до моей работы допрашивал обвиняемых Кулиша, Управления НКВД, Качановский – в Наркомат Украины, Васильев – в особые органы, которые
Кобец и других. Что дело о большой контрреволюционной организации на Черниговщине вероятно работают и сейчас, вместо того, чтобы сидеть на скамье подсудимых вместо меня,
берет свое начало не с показаний Горанина (июнь месяц), а с ориентировки центра № 1233/с приговорен из-за их действий к расстрелу.
и начальных показаний обвиняемых Фурсы, Кулиша и других. (Я работал в области с 17 мая Гражданин Простота в Нежине сменил меня по должности начальника НКВД, работал
1938 г.), поэтому решение трибунала в этой части несправедливо в отношении меня. мало в связи с вскрытием мною преступлений с его стороны. Почему многие арестованные и
По моему ходатайству на следствии трибуналом был утвержден в качестве свидетеля после считали как начальника меня и их искривления отнесли на мой счет. Часть же по личным
Фурса П., главный свидетель, но на суде он отсутствовал. мотивам, аресты родственников, взаимоотношения.
4. Несмотря на противоречивость показаний свидетелей, со мною не произведено ни 8. Вот почему как на следствии, также и суде я отрицал показания трех потерпевших,
одной очной ставки. которым я якобы нанес побои. Трибунал же, основываясь на одни противоречивые показания
5. Трибуналом мне, как немому, была предоставлена защита в лице местного районного свидетелей, поставил в вину нанесение побоев с увечьями Крапивянскому П., которого я не
защитника гражданина Гордона, который не оправдал роли защитника и не мог им быть, так как знал, отношений к его делу не имел, арестованного Носовским РО, который ссылался на других
он находился в близкой связи с свидетелями и местными жителями. Свидетелей Крапивянского, очевидцев, не допрошенных на суде, ни на следствии. Следствие не применило очной ставки с

186 187
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
ним для опознания. Крапивянский давал показания, вероятно, исходил из личных побуждений, СССР. Я ходатайствовал доследовать это дело по причинам необъективности проведения
когда его допрашивали, он сидел в тюрьме, будучи осужденным окружным судом на 8 лет. следствия следчастью НКВД УССР. Дело мое велось под руководством заместителя начальника
Два брата его арестованы Нежинским НКВД, в бытность мою начальник РО осужден судом за следчасти Калужского, имевшего отношение к этому делу, о чем я указал подробно в кассации,
контрреволюционную деятельность. последствиями чего скрыты действительные виновники ставленники Успенского, с которым
Куськало М. У меня с ним масса было столкновений по совместной работе в районе, я боролся – Простота, Качановский и другие. И скрыты, не приобщены к делу важнейшие
что он сам не отрицает. Он вначале жаловался на следователя, а затем на меня. Указывал, что документы дела. Моя беспомощность в этом ничего не могла сделать.
это было в присутствии [нерозбірливо], которое не [нерозбірливо]. Последние три месяца я просил только суда, надеясь на его справедливое решение
9. Важными документами о полной непричастности к этим искривлениям служат: и привлечение к суду действительных виновников, но этого не случилось. Попав с низовой
а) материалы следствия Особоуполномоченного УНКВД Арбутского; работы на областную в тот момент, когда проводилась в полном разгаре работа по делу вскрытой
б) материалы работы в Нежине по этому вопросу комиссии НКВД Украины в декабре организации. В первый месяц работы, неопытен без помощи, что было на руку врагам, я был
месяце 1938 г. введен в заблуждение показаниями Горанина, которым при наличии таких данных, я легко
Коими не установлено ни одного факта против меня, а подтверждено на тех лиц, поверил, хотя его показания были последними, позже. В результате чего 9-11 человек было
против которых я возбудил вопрос об искривлениях. В следственном деле также имеется арестовано и освобождено через 6 месяцев вследствии установления оговора.
протокол допроса областного прокурора по спецделам, по этому вопросу. Нет ни одного факта, Военный трибунал вынес приговор по этому единственному в жизни преступлению,
относящегося ко мне. которое признано им за мною, не учел, что я немой, хотя защиту предоставил в виду этого,
10. Трибунал неправильно признал меня ответственным за постановления тройки моего болезненного состояния на следствии, необъективности следствия моего прошлого. Я
областного Управления НКВД по делам Горанина, Голобородько и шести преподавателей выходец из бедной крестьянской семьи, в прошлом с 12 лет коногон-саночник шахт Донбасса.
Нежинского института. Так как ответственным за постановление тройки должны быть члены С 16 летнего возраста добровольно служил в Красной армии с 1918 по 1921 г., где в борьбе с
ее, и в первую очередь председатель. врагами Революции был тяжело ранен и контужен, отчего стал инвалидом. С 1921 г. работал в
1. Дело Горанина, хотя и вел, но на тройке не докладывал, согласие на это не давал. органах Советской разведки безупречно. За беспощадную борьбу с контрреволюцией, работу
Дело было направлено на ОСО в Москву, в мое отсутствие возвращено с рядом других дел, по в политотделах МТС, был награжден знаком звания почетного чекиста, награждался боевым
признакам шпионажа и доложено Заместителю начальника отдела, о чем он мне говорил по оружием правительства за образцовое выполнение его задания, не был запятнан. Не судим.
возвращению из командировки. Присутствующий на суде Кобцев, докладывавший это дело, Все мои братья – 4 красноармейца, коммунисты, рабочие. Родные перенесли экзекуцию белых,
заявил: «Не помню». Я просил трибунал проверить по документам тройки. Никаких данных отец слепой. Из 37 лет моей жизни 21 год отдал на служение своей родине, партии, Великому
трибунал по делу доклада Горанина дела на тройке не имел при вынесении приговора. Сталину, правительству.
2. К делу Голобородько я не имел никакого отношения, арестован он в бытность Хотя инвалид, немой, я еще пригожусь своей родине в борьбе с врагами. Свое
начальника РО Простоты, это подтверждает дата ареста, следствие вели работники особого правительство прошу пощадить мне жизнь и заменить расстрел на лишение свободы.
отдела, почему он увязан с моими обвинениями, когда нигде нет никаких данных?
3. Дело о шести преподавателях, осужденных тройкой, четыре человека к разным срокам Осужден[ый] [підпис] Баутин
наказания, 2 человека к ВМН в бытность мою начальником Райотделения на суде возникло
стихийно. В качестве свидетеля судом был допрошен находившейся в день суда в Нежине ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.164 – 171 зв. Оригінал. Рукопис.
заместитель областного прокурора, приехавший с делом одного из участников этой группы, ______________
1. Лист направлено: «Комиссия по делам о помиловании, через Военный трибунал войск НКВС Киевского
Богдана, не имея еще проверенных фактов, не проводя следствия, сделал поспешные выводы Особого Военного Округа г. Киев, ул. 25 Октября, 7».
о нереальности этого дела. Следствие по делу арестованных по распоряжению облотдела вел
следователь Спичка. Я, как начальник РО, утвердил обвинительное заключение. Материалов № 50
следствия и агентурного дела вполне достаточно к их изоляции. Загальні вказівки Військової колегії Верховного суду СРСР та Прокуратури військ
Эта группа состояла из отпетых буржуазных националистов, участников НКВС Українського округу про дослідування кримінальної справи на Я. Баутіна
контрреволюционного формирования, среди них были и офицеры. Почему этот вопрос подлежал
прежде детальному расследованию и только на основании материалов следствия сделать вывод [Не раніше лютого 1940 р.]1
и положить в основу обвинения, а не по предположениям заместителя Прокурора, приехавшего
проверять. Я просил этот вопрос не смешивать с вопросом существа моего обвинения и не ПРЕДЛОЖЕНИЕ ВОЕННОЙ КОЛЛЕГИИ:
выносить по нему решения. Даже при установлении нереальности этого дела следователь, 1. Провести дополнительное доследование в части выяснения вопроса – когда, где и по
вевший дело, должен отвечать и лица давшие санкцию на арест. Я же понесу наказания как какой должности фальсифицировались дела осужд[енных] БАУТИНЫМ, конкретно установить
Начальник РО за плохое руководство, почему трибунал вынес неправильное решение по этому в какой период времени и где работал БАУТИН, какую должность занимал БАУТИН в период
делу, юридически ничем не обосновано? 1937 г[ода] и по март 1939 [года], какие конкретно дела им и когда сфальсифицированы,
В поданной мною кассационной жалобе на имя Военной Коллегии Верховного суда соответственным образом документировав это.

188 189
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
2. Доследованием выяснить вопрос – кто конкретно фальсифицировал дела на педагогов докладывал дела на Тройке.
Нежинского Пединститута и бывших красных партизан, кто на них и ГОРАНИНА докладывал По этим основаниям приговор в отношении БАУТИНА отменить и дело о нем обратить
дела на тройке. на расследование со стадии предварительного следствия на предмет выяснения – в какой
3. Перепроверить тщательно показания, письменные заявления БАУТИНА на суде и период времени и где работал, какую должность занимал Баутин в период 1937 и по март
показания в отношении его свидетелей. 1939 года, какие конкретно дела им и когда сфальсифицированы, соответственным образом
4. Проверить тщательно все факты, изложенные БАУТИНЫМ в его кассационной документировав это. При доследовании н[астоящего] дела надлежит выяснить роль Егорова
жалобе от 01.02.[19]40 года. и перепроверить тщательно показания, письменные заявления Баутина на суде и показания
ПРЕДЛОЖЕНИЕ В[ОЕННОЙ] П[РОКУРАТУРЫ] ВОЙСК НКВД: в отношении его свидетелей, кроме того, также тщательно необходимо при доследовании
1. Доследовать дело по обв[инению] БАУТИНА в соответствии с предложением проверить все факты, изложенные Баутиным в его кассационной жалобе от 1 февраля 1940 года.
Военной Коллегии Верхсуда Союза ССР. Подлинное за надлежащим подписями.
2. Военным Трибуналом Войск НКВД Украинского Округа в судебном заседании при
рассмотрении дела были вынесены определения о возбуждении уголовного преследования ВЕРНО: ПОМ[ОЩНИК] СЕКРЕТАРЯ ВОЕННОЙ КОЛЛЕГИИ
против ФЕСИКА Федора Мироновича, ЗАВГОРОДНЕГО Василия Александровича и ВЕРХОВНОГО СУДА СОЮЗА ССР
ОКТЯБРЬСКОГО Владимира Григорьевича, при доследовании необходимо провести МЛ[АДШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ [підпис] ЕХАЛОВ
расследование в части этих лиц и в зависимости от результатов расследования решить вопрос
об их предании суду по настоящему делу. Председательствующий
Члены
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.179. Копія. Машинопис. Сопровождается вместе с делом в 5 т[омах] и пакет и кассационные жалобы ВТ НКВД
______________ Киевского Округа для исполнения Начальнику тюрьмы г. Нежина, ГВП для сведения.
1. Датовано за змістом документа. Для исполнения 4/V дня 1940 г. № 00262 р.
№ 51
Ухвала Військової колегії Верховного суду СРСР про скасування вироку військового Секретарь В[оенной] К[оллегии] [підпис]
трибуналу у кримінальній справі Я. Баутіна та її направлення на додаткове
розслідування ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.153 – 153 зв. Засвідчена копія. Машинопис на
бланку.
5 квітня 1940 р.

Совершенно секретно
Снято 4 копии № 52
г. Киев Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про обставини початку кримінальної
ВОЕННАЯ КОЛЛЕГИЯ ВЕРХОВНОГО СУДА СОЮЗА ССР справи «червоних партизанів»
В составе: Бригвоенюриста КАНДЫБИНА 23 липня 1940 р.
Председательствующего: Бригвоенюриста ДЕТИСТОВА
И членов: Бояркина Баутин Яков Кириллович, 1903 года рождения, бывший Вр[еменно] и[сполняющий]
Рассмотрев в заседании от 5 апреля 1940 г. кассационную жалобу БАУТИНА Якова д[олжность] Пом[ощника] Нач[альника] УНКВД по Черниговской области.
Кирилловича ВОПРОС: С какого и по какое время Вы работали в УНКВД по Черниговской области
на приговор ВТ войск НКВД КО от 26-28 января 1940 г. по делу осужденного за и в какой должности?
преступ[ление], предусмотр[енное] ст. 206-17 п. «б» УК УССР – к РАССТРЕЛУ, с лишением ОТВЕТ: В УНКВД по Черниговской области я работал исполняющим должность
звания «Ст[арший] лейтенант Гос[безопасности]» и наград Начальника 4-го отдела примерно с 17 мая 1938 года по ноябрь месяц 1938 года. С ноября месяца
и заслушав доклад тов[арища] Кандыбина 1938 года по день ареста был Вр[еменно] и[сполняющим] д[ела] Пом[ощника] Нач[альника]
заключение помощника Главного Военного Прокурора тов[арища] Артеменко Управления по неоперативным делам.
ОПРЕДЕЛИЛА: ВОПРОС: Расскажите следствию подробно, на основании каких материалов возникло
из материалов дела и данных судебного следствия усматривается недоследованность дело «Партизаны»?
н[астоящего] дела в части выяснения, где и по какой должности фальсифицировались дела ОТВЕТ: В 1937 году, в июне месяце я принял дела и должность Начальника Нежинского
осужденным Баутиным, так как он на суде заявлял, что предъявленные ему конкретные дела не Райотделения НКВД от б[ывшего] Нач[альника] РО Разумянского. В то время в Райотделении
совпадают со временем его работы, в частности не выяснено, кто конкретно фальсифицировал имелось агентурное дело «Обиженные» на бывших партизан, где видным аргументом по делу
дела на педагогов Нежинского Пединститута и бывших красных партизан, кто на них и Горанина проходил бывший красный партизан Фурса. Это дело было заведено лично Разумянским.

190 191
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
В июне месяце 1937 года 5-й Отдел УНКВД затребовал дело «Обиженные», я еще Баутин.
не будучи достаточно ознакомлен с ним и зная, что партизаны как объект обслуживались На допросах арестованный Горанин в собственноручных показаниях указал о своей
4-м отделом, отказался переслать это агентурное дело, и только после вмешательства бывшего причастности и других лиц, к антисоветскому правотроцкистскому подполью среди бывших
заместителя Начальника УНКВД Самовского разработку «Обиженные» я передал в 5-й отдел. партизан на Нежинщине.
В феврале или марте месяце 1938 года мне стало известно от председателя сельсовета На основании показаний Горанина и других, также ориентировки НКВД УССР, по
с. Веркиевка Нежинского района о том, что Фурса арестован УНКВД по Черниговской области. Нежину были произведены аресты 13 человек, бывших красных партизан, как то Баклан,
Следствие по делу Фурса велось непосредственно в Особом отделе, я никакого Фесюн В., Фесюн П., Макиенко, Костюченко, Куськало, Лях, Нагорный, Максимец, Шкурат,
отношения к следствию, а также информации, которую УНКВД посылало в центр по делу Скрипка и др.
Фурса, не имел. Начальная стадия следствия по бывшим красным партизанам началась в Особом Отделе
С приходом на работу в УНКВД на должность и[сполняющего] д[олжность] Начальника Областного Управления по делу Фурсы. Значение этому делу было предано на оперативном
4 отдела я, знакомясь с делами, ознакомился также с материалами бывшего красного партизана совещании 12 – 13 мая 1938 года бывшим начальником УНКВД Егоровым в его ориентировках
Фурсы. по этому вопросу и последующих директив из центра (ориентировка, дислокация и докладная
Кроме этого, в 4 отделе в то время были материалы о контрреволюционной деятельности записка с предложением от 28 мая 1938 года).
Кулиша по Конотопу и Городне среди бывших красных партизан, в связи с чем Кулиш был ВОПРОС: Когда были произведены основные аресты лиц, проходящих по делу
затребован из лагерей до моей работы в 4 отделе УНКВД. «Партизаны»?
К моменту принятия мною отдела следствие по Кулишу уже велось и имелись ОТВЕТ: Основные аресты по делу «Партизаны» были произведены в Нежинском
арестованные Калита и Крапивянский. районе в конце июня или начале июля месяца 1938 года, арестованы были Баклан, Фесюн В.,
Таким образом, к первичным арестам и информации по делу Фурсы я не имел никакого Фесюн П., Макиенко, Костюченко, Лях, Нагорный, Максимец, Шкурат, Скрипка и Куськало.
отношения, как и к арестам Калиты и Крапивянского. ВОПРОС: На основании каких данных и кто именно составлял списки на арест лиц,
В мае месяце 1938 года (число точно не помню) в УНКВД было оперативное совещание проходящих по делу «Партизаны»?
работников периферии и области, на котором бывший начальник УНКВД Егоров ориентировал ОТВЕТ: Справки на арест составлялись непосредственно начальником 1 отделения
всех о вскрытом на Украине контрреволюционном подполье среди бывших партизан, имеющем Кобцевым, где указывалось, что лицо, подлежащее аресту, проходит по показаниям активного
глубокие корни и на Черниговщине, при этом Егоров ориентировал работников на немедленное участника правотроцкистской организации Горанина – бывшего адъютанта Нежинских красных
переключение работы на эту отрасль. партизан, как завербованный им в эту организацию или имевший с ним связь.
Впоследствии Егоровым были посланы группы работников в районы, кроме этого, ВОПРОС: С Вами, как начальником отдела, составление этих справок согласовывалось?
лично сам Егоров и его заместитель Синицын выезжали в районы по проверке материалов. Все ОТВЕТ: Нет, не согласовывалось. Справки на арест составлялись непосредственно
материалы по делу бывших партизан, концентрировались в 1-м отделении 4 отдела у Кобцева. Кобцевым, и он же их докладывал на утверждение бывшему начальнику УНКВД Егорову.
До получения ориентировки из центра 4 отдел спустил указания районам, об ВОПРОС: В таком случае объясните, почему на справках лиц, подлежащих к аресту по
упорядочении материалов по объекту «Партизаны» и высылке веских данных в область на делу «Партизан», имеется Ваша подпись «Согласен. Баутин»?
просмотр. Кто написал эти указания – я сейчас затрудняюсь сказать, так это было на 2-й день ОТВЕТ: Да, я эти справки подписал, но уже после того, как они были утверждены с
моей работы, однако я, как Начальник Отдела, их подписал, первая подпись была Егорова или санкцией на арест бывшим начальником УНКВД Егоровым.
Синицына, точно не помню. ВОПРОС: Вы лично получали указания от бывшего начальника УНКВД Егорова по
28 мая 1938 года из НКВД УССР была прислана ориентировка с дислокацией и вопросу арестов и ведения следствия по делу «Партизан»?
предложением подробной докладной записки к ней в Москву, где указывалось о наличии ОТВЕТ: Получал.
расположения антисоветских формирований среди бывших партизан на Украине, о мероприятиях ВОПРОС: Расскажите об этом подробно?
НКВД УССР и было указано о существовании на Черниговщине областного штаба и Нежинской ОТВЕТ: После оперативного совещания в мае месяце 1938 года я был на докладе у
повстанческой организации «Партизан», руководимой Крапивянским. Здесь же в ориентировке бывшего начальника УНКВД Егорова, который вел со мной беседу по вопросу моей работы в 4
было предложено немедленно установить и арестовать активных руководителей – Горанина, отделе. Егоров обращал внимание, что предстоит большая работа, в связи с тем, что на Украине
Покиньбороду и других. вскрыто контрреволюционное подполье среди партизан, нити которого идут на Черниговщину,
Горанин был арестован еще в марте или апреле месяце 1938 года и содержался под и что у нас к этому есть материалы, с которыми я должен ознакомится и в дальнейшем
стражей в г. Нежин, причем арестован он был как участник антисоветского формирования. обращаться по всем вопросам к нему, Егорову, или заместителю Синицыну.
Следствие по делу велось еще в мою бытность нач[альником] РО г. Нежин. Мною были получены ориентировки из Киева с указаниями арестов по партизанам с
После того как с Гораниным начал работать нач[альник] РО г. Нежин Простота, были резолюцией Егорова: «Баутин. Переговорите».
получены показания о связях Горанина с Крапивянским и другими. В беседе по этому вопросу с Егоровым я получил указания от него, чтобы быстро
Впоследствии по предложению Егорова дело по обвинению Горанина было забрано реализовать показания арестованных, и там, где имеются прямые показания на лиц о
в 4 отдел, начальником которого являлся я, и дальнейшее следствие по делу Горанина вел я – принадлежности их к антисоветским формированиям, не задерживая, составлять справки и

192 193
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
давать ему, Егорову, для санкции на арест. б) после революции не подвергался.
ВОПРОС: Егоров лично допрашивал арестованных из числа бывших партизан? 15. Какие имеет награды (ордена, грамоты, оружие и др[угие]) при сов[етской]
ОТВЕТ: Я знаю, что арестованный Горанин вызывался Егоровым на допрос, это власти] не имеет.
было примерно в июне месяце 1938 года. Допрос продолжался примерно полчаса, Егоров 16. Категория воинского учета запаса и где состоит на учете состою на особом учете;
интересовался только подтверждением собственных показаний Горанина, после чего мне был Чернигов УНКВД.
передан протокол допроса, корректированный и подписанный Гораниным. Других случаев 17. Служба в Красной армии (Красн[ой] гвардии, в партизан[ских] отрядах), когда и в
вызова арестованных на допрос Егоровым я не знаю. качестве кого с 1935 по 1936 гг. – красноармеец.
Протокол допроса записан с написанных мною по вопросам Следователя показаний 18. Служба в белых и др[угих] армиях (когда, в качестве кого) не служил.
правильно, мною прочитано, в чем и расписываюсь. 19. Участие в бандах, к[онтр]р[еволюционных] организациях и восстаниях не
участвовал.
[підпис] БАУТИН 20. Сведения об общественно-политической деятельности _________.
ДОПРОСИЛ: СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ 21. Показания обвиняемого2 (свидетеля) Ващенко Александра Яковлевича, 27 июля
СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ УГБ НКВД УССР 1940 г.
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ Содержанием ст. 89 УК УССР – предупрежден.
ВОПРОС: С какого времени Вы работаете в УНКВД по Черниговской области, и в
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.6 – 12. Оригінал. Рукопис. какой должности?
ОТВЕТ: В УНКВД по Черниговской области я работаю с августа 1936 года. Сначала
№ 53 работал пом[ощником] опер[ативного] Уполномоченного 4 отделения СПО. С мая 1937 года в
Протокол допиту свідка О. Ващенка про розслідування кримінальної справи том же отделении работал опер[ативным] Уполномоченным, с августа или сентября 1938 года
«червоних партизанів» работал начальником 1-го отделения 4 отдела, затем 2 отдела (быв[шего] СПО). С мая 1939 года
и по октябрь работал Нач[альником] Р[айонного] о[тделения], а в настоящее время начальником
27 липня 1940 р. 3 отдела УГБ.
ВОПРОС: Вы принимали участие в ведении следствия по делу быв[ших] красных
ПРОТОКОЛ ДОПРОСА партизан?
1940 г., июля мес[яца], 27 дня я, ст[арший] следователь след[ственной] части НКВД ОТВЕТ: В 1938 году, еще будучи опер[ативным] Уполномоченным 1-го отделения
СССР сержант Г[осударственной] Б[езопасности] Скитев, допросил в качестве свидетеля 4 отдела, я вел следствие по делам арестованных Прокоповича Ивана и Точеного Наума.
1. Фамилия1 Ващенко. Прокопович и Точеный проходили по показаниям арестованных быв[ших] красных партизан,
2. Имя и отчество Александр Яковлевич. кого именно – сейчас вспомнить не могу.
3. Дата рождения 1913 года. Дела эти я получил по приезде из курорта в июне или июле м[еся]це 1938 года. Заведены
4. Место рождения с. Процовка Роменского р[айо]на Сумской обл[асти]. они были до моего приезда. Как Прокопович, так и Точеный впоследствии (конец 1938 года)
5. Местожительство гор[од] Чернигов, ул. Горького, № 2. из-под стражи были освобождены. Кроме этого, в конце 1938 года или в начале 1939 года мною
6. Нац[иональность и гражд[анство] (подданство) украинец; гражд[анин] СССР. несколько дел по быв[шим] красным партизанам было прекращено (Пархоменко и др[угие]).
7. Паспорт Выдан Роменским РКМ. ВОПРОС: Расскажите все Вам известное по делу быв[ших] красных партизан?
8. Род занятий (место службы и должность) УНКВД по Черниговской области. ОТВЕТ: Как возникло дело по быв[шим] красным партизанам в быв[шем] 4 отделе
9. Социальное происхождение (род занятий родителей и их имущественное положение) сказать не могу, в момент проведения арестов б[ывших] красных партизан меня в Чернигове не
Из семьи рабочего. было. Я в то время находился на курорте.
10. Социальное происхождение (род занятий и имущественное положение): Помню по приезде из курорта (конец июля 1938 года) в быв[шем] 4 отделе УГБ я
а) до революции на иждивении родителей. застал группу арестованных б[ывших] красных партизан. Следствие по арестованным велось
б) после революции служащий. вызванными специально для ведения следствия – начальниками Р[айонных] о[тделений] НКВД
11. Состав семьи (близкие родственники, их имена, фамилии, адреса и род занятий) т[оварищами] Завгородним, Крепаком и др[угими]. Фамилии арестованных б[ывших] партизан
жена и один ребенок. не помню. Всей следственной работой по делам б[ывших] красных партизан руководили
12. Образование (общее, специальное) среднее. быв[ший] Нач[альник] 4 отдела УГБ Баутин (ныне находится под арестом) и б[ывший]
13. Партийность (в прошлом и настоящем) член КП(б)У. Нач[альник] 1-го отделения 4 отд[ела] УГБ Кобцев, (а затем Зам[еститель] Нач[альника] 4
14. Каким репрессиям подвергался: судимость, арест и др[угое] (когда, каким отдела).
[нерозбірливо] и за что): Продолжительное время следствие по делам б[ывших] красных партизан (на кого
а) до революции не подвергался. именно вспомнить не могу) велось в Нежинской оперативно-следственной группе, которой

194 195
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
руководили б[ывший] Зам[еститель] Нач[альника] 4 отдела Качановский и Нач[альник] № 55
4 отдела Баутин (в основном). Постанова про продовження сроку провадження слідства та тримання під вартою
Баутин лично сам вел следствие по делу б[ывшего] красного партизана Горанина, Я. Баутіна1
причем это дело никому не передавалось. Даже очные ставки Горанина с другими обвиняемыми
производились в присутствии Баутина. 4 вересня 1940 р.
Всю отчетность, докладные записки, а также предварительное рассмотрение материалов г. Киев 2
по б[ывшим] красным партизанам производил быв[ший] Нач[альник] 4 отдела УГБ Кобцев.
Протокол записан правильно, в чем и расписываюсь. Я, Ст[арший] Следователь Следственной части УГБ НКВД УССР, сержант
[підпис] госбезопасности СКИТЕВ, рассмотрев материалы следственного дела № 147008 по обвинению
ДОПРОСИЛ: БАУТИНА Якова Кирилловича, 1903 года рождения, уроженца с. Ново-Экономическое
СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ Красноармейского района Сталинской области, русский, член ВКП(б) с 1927 года по день ареста,
СЛЕДЧАСТИ УГБ НКВД, бывш[ий] врид Пом[ощника] Нач[альника] УНКВД по Черниговской области в преступлении,
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] предусмотренном ст. 206-17 п. «б»
НАШЕЛ:
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.72 – 73зв. Оригінал. Рукопис на типографському 21 марта 1939 года НКВД УССР арестован БАУТИН Я.К. по обвинению в том,
бланку. что он проводил вражескую работу в органах НКВД, создавал фиктивные дела, проводил
______________ необоснованные аресты и применял неправильные методы ведения следствия.
1. У цьому документі курсивом поданий друкований текст протоколу допиту із анкетними даними.
2. Слово закреслене.
26 марта 1939 года БАУТИНУ было предъявлено обвинение по ст. 206-17 п. «б».
№ 54 Следствием установлено, что обвиняемый БАУТИН, будучи Нач[альником]
Постанова про початок додаткового розслідування кримінальної справи на Я. Баутіна IV Отдела УНКВД в мае-июле 1938 г., необоснованно арестовал ряд бывших красных партизан
и красногвардейцев, проживающих на территории Черниговской области. Обв[иняемым]
29 липня 1940 р. БАУТИНЫМ сфальсифицированы протоколы допросов подследственных ГОРАНИНА
г. Киев и ТОЧЕННОГО, в которых им приведены данные о якобы существующих и известных
ГОРАНИНУ и ТОЧЕННОМУ антисоветских повстанческих штабов и боевых групп с наличием
Я, Ст[арший] Следователь След[ственной] части УГБ НКВД УССР, Сержант большего количества оружия. Допрошенные в качестве свидетелей бывшие подследственные
Госбезопасности СКИТЕВ, рассмотрев материалы следственного дела № 147008 по обвинению КУСЬКАЛО, БАКЛАН, ШКУРАТ и КАЛИТА показали, что со стороны БАУТИНА к ним
БАУТИНА Якова Кирилловича, 1903 года рождения, уроженца с. Ново-Экономическое применялись незаконные методы ведения следствия и вымогания от них вымышленных
Красноармейского района Сталинской области, русский, член ВКП(б) с 1927 года по день показаний о принадлежности к антисоветским формированиям. Обвиняемый БАУТИН на
ареста, бывш[ий] врид пом[ощника] нач[альника] УНКВД по Черниговской области. протяжении всего времени ведения следствия в предъявленном ему обвинении виновным себя
Арестован 21 марта 1939 года в преступлении, предусмотренном по ст. 206-17 п. «б». не признал. 11 декабря 1939 года дело по обвинению БАУТИНА Я.К. закончено и направлено
Руководствуясь ст. 213 п. 3 УПК УССР, Прокурору Войск НКВД Киевского Округа для предания суду Военного Трибунала.
ПОСТАНОВИЛ: 26 -28 января 1940 года Военный Трибунал Войск НКВД в г. Нежин в закрытом судебном
Следдело № 147008 по обвинению БАУТИНА Якова Кирилловича, по ст. 206-17 п. «б», заседании рассмотрел дело по обвинению БАУТИНА Якова Кирилловича и приговорил его к
принять к своему производству и приступить к следственным действиям. высшей мере наказания.
Копию настоящего постановления направить Прокурору Войск НКВД Киевского 1 февраля 1940 года обв[иняемый] БАУТИН подал кассационную жалобу в Военную
Округа. Коллегию Верховного Суда СССР и в Верховный Совет Союза ССР – прошение о помиловании,
где указал ряд ходатайств, имеющих существенное значение по делу.
СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ Военная Коллегия Верховного Суда Союза ССР в своем определении от 14 февраля
СЛЕДЧАСТИ УГБ НКВД УССР 1940 года приговор в отношении БАУТИНА отменила, обратив дело на доследование со стадии
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ предварительного следствия.
В соответствии с этим, 4 июля 1940 года дело по обвинению БАУТИНА Я.К. с
«Утверждаю» ЗАМ[ЕСТИТЕЛЬ] НАЧ[АЛЬНИКА] указаниями Пом[ощника] Военного Прокурора Войск НКВД т. ДВОРЕНКО в Следственную
СЛЕДЧАСТИ УГБ НКВД УССР часть НКВД УССР возвращено для проведения дополнительных следственных мероприятий,
ЛЕЙТЕНАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] НОСКОВ выражающихся в следующем:
1. Тщательно расследовать, кто конкретно фальсифицировал дела на педагогов
ГДА СБ України, ф.5, спр.67988, т.4, арк.1. Оригінал. Машинопис. Нежинского Пединститута и бывш[их] красных партизан.

196 197
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
2. Составить обзоры из архивных дел ФУРСА П., ПОКИНЬБОРОДЫ и КОБЕЦ для работали с 1937 года по март месяц 1939 года?
установления причастности к этим делам БАУТИНА. ОТВЕТ: В 1937 году, по апрель месяц я работал в Прилукском районе Начальником
3. Передопросить подробно по делу всех свидетелей потерпевших КУСЬКАЛО, Райотделения НКВД, откуда в апреле месяце 1937 года по предложению начальника Отдела
БАКЛАНА, КРАПИВЯНСКОГО, ФЕСЮНА П., ФЕСЮНА В., ШКУРАТА, ЛЯХ, КОСТЮЧЕНКО, Кадров УНКВД по Черниговской области Шестакова я выехал в г. Киев в отдел кадров НКВД
СКРИПКА о примененных к ним незаконных методов БАУТИНЫМ. УССР, где мне было сообщено о моем перемещении по работе в г. Нежин, по какой причине –
4. Истребовать и приобщить в дело докладную записку по к[онтр]р[еволюционному] мне не сказали.
формированию на Украине, в частности по Черниговщине и Нежину. По приезду из Киева в г. Прилуки я застал вновь назначенного Начальника РО Шумова,
5. По делам, прекращенным на КУСЬКАЛО, БАКЛАНА, КРАПИВЯНСКОГО, которому я и сдал все дела РО НКВД, после чего на протяжении 1½ месяцев я находился в
ФЕСЮНА П., ФЕСЮНА В, и др[угих], допросить сотрудников, проводивших следствие по отпуске.
этим делам. В начале июня месяца 1937 года я принял дела и должность Начальника РО НКВД
6. Допросить обв[иняемого] БАУТИНА по всем дополнительным материалам г. Нежин от бывшего Начальника РО НКВД Разумянского. Это можно установить по актам
следствия. приема и сдачи дел района, находящихся в отделе кадров УНКВД по Черниговской области.
Учитывая, что обв[иняемому] БАУТИНУ срок содержания под стражей и ведение В должности Начальника Нежинского Райотделения я проработал до 10-15 мая
следствия истек, и в связи с необходимостью проведения дополнительных следственных 1938 года, точно можно установить по актам приема и сдачи дел, имеющихся в Отделе кадров
действий по делу, без чего следствие закончить не представляется возможным, а посему, УНКВД и Райотделе НКВД, после чего я был переведен на работу в Областное Управление
руководствуясь ст. 113 УПК УССР, НКВД г. Чернигов на должность Исполняющего Дела Начальника 4 отдела.
ПОСТАНОВИЛ: ВОПРОС: Расскажите подробно об обстоятельствах Вашего назначения, переброски
возбудить ходатайство перед Прокурором Союза ССР о продлении срока ведения для работы в УНКВД по Черниговской области?
следствия и содержание под стражей обв[иняемого] БАУТИНА Якова Кирилловича сроком на ОТВЕТ: Обстоятельства перехода на работу в областное Управление НКВД таковые:
один месяц, т.е. до 4 октября 1940 года. 6 или 8 мая 1938 года вновь назначенный на должность Начальника Нежинского РО НКВД
Копию настоящего постановления направить Военному Прокурору Войск НКВД Простота прибыл из г. Чернигов с двумя предписаниями, одно на его имя о приеме района и мне
Киевского Округа. о сдаче и прибытии в распоряжение Отдела Кадров УНКВД по Черниговской области.
О том, что меня из г. Нежина должны были перевести на работу в областное Управление,
СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ СЛЕДЧАСТИ я еще в апреле месяце 1938 года знал от Нач[альника] Отдела Кадров УНКВД Шестакова,
УГБ НКВД УССР который сообщил, что меня имеют ввиду выдвинуть на работу в Обл[астное] Управление, на
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ что я ему ответил: «Не согласен».
После того как я 12-15 мая 1938 года сдал район Простоте, я прибыл на Областное
«СОГЛАСЕН» Совещание работников аппарата и районов, происходившее в УНКВД по Черниговской
ЗАМ[ЕСТИТЕЛЬ] НАЧ[АЛЬНИКА] области, где после совещания, бывший Начальник УНКВД Егоров мне предложил остаться,
СЛЕДЧАСТИ УГБ НКВД УССР здесь в УНКВД и идти работать Начальником 4 отдела.
ЛЕЙТЕНАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] НОСКОВ На мое возражение, почему не согласовывают и не спрашивают мнение работника,
Егоров ответил, что: «Вы член партии, куда Вас пошлют там и будете работать». После чего я и
ГДА СБ України, ф.5, спр.67988, т.4, арк.2 – 4. Оригінал. Машинопис. стал работать Исполняющим Должность Начальника 4 отдела УНКВД.
______________ ВОПРОС: Какие групповые следственные дела были проведены в период Вашей
1. На документі є печатка: «Утверждаю». Зам[еститель] Наркома внутренних дел УССР майор
государств[енной] безопасности [підпис] Ткаченко. 4 сентября 1940 года
работы Начальником Нежинского Райотделения НКВД?
2. На документі є резолюція: «Срок ведения следствия продлен до 4.10.19[40] г. П[омощник] В[оенного] ОТВЕТ: В бытность мою Начальником Нежинского РО НКВД было несколько
Прокурора Военный юрист 2 ранга [підпис]». групповых следственных дел, фамилий лиц, проходящих по ним, я сейчас не помню, за
исключением группы Нежинских педагогов Пединститута, где проходили шесть человек, как
то: Шарупа, или Шкарупа, Локоть, Богдан, и другие фамилии, которых сейчас не помню.
№ 56 ВОПРОС: Расскажите подробно, на основании каких данных и каким путем, возникло
Протокол допиту Я. Баутіна про його роботу на посаді начальника Ніжинського групповое следственное дело на Нежинских педагогов?
районного відділу НКВС ОТВЕТ: Точно не утверждаю – было ли агентурное дело на эту группу Нежинских
5 вересня 1940 р. педагогов, но имелись дела-формуляры и обработки1 с наличием в них материалов агентурных
и официальных о принадлежности каждого из них к контрреволюционным формированиям и
Допрос начат в 12.00 ч[асов] проводимой ими в Нежинском Пединституте антисоветской работы на педагогическом фронте,
что было подтверждено и комиссией, проверяющей их работу.
ВОПРОС: Расскажите подробно, где, в какой период времени и в какой должности Вы
198 199
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Так, Локоть проходил как участник антисоветской националистической организации № 57
среди музейных работников, до этого он работал в музее г. Конотоп, в прошлом бывший Довідка про проходження служби в органах НКВС Я. Баутіним
дворянин, директор гимназии.
На Богдана имелись материалы о том, что он проходил по делу контрреволюционной 6 вересня 1940 р.
организации в Харькове, сын кулака.
Два других, фамилии которых не помню, бывшие белые офицеры, бывшие участники Наименование Наименование
Дата вступления: № приказа
контрреволюционной организации, имелись в материалах показания за 1935 – 1936 года. органов: должностей:
Кто именно – не могу сказать, это можно установить по подписям на формулярах – Нач[альник] РО
Гиплер ли б[ывший] Зам[еститель] Нач[альника] УНКВД или кто из Начальников Отделов при Прилуки 01.08.1935 г. № 610
НКВД
объезде районов, будучи в г. Нежин, просмотрел материалы и дал указания об арестах этой [Прилуки] Нач[альник] РОС 01.12.1935 г.
группы Нежинских Педагогов. ОК НКВД
Нач[альник] РО № 240 от
На основании этого указания, летом в 1937 году группа Нежинских педагогов – Богдан, Нежин 01.04.1937 г. УССР
НКВД 22.03.[19]36 г.
Локоть, и другие были арестованы и следствие по ним велось в Нежинском Райотделении, № 32/872
непосредственно Пом[ощником] Опер[ативного] Уполномоченного Спичкой. И[сполняющий]
Чернигов № 116 от Пр[иказ] НКВД
ВОПРОС: Какое Вы принимали участие в ведении следствия по группе Нежинских д[ела] нач[альника] 08.04.1938 г.
УНКВД 20.04.[19]38 г. УССР № 129
Педагогов? УГБ
ОТВЕТ: После окончания следствия по группе Нежинских педагогов Богдан, Локоть Пр[иказ] НКВД
[Чернигов Нач[альник] № 138 от
и другие я, как начальник Райотделения, утверждал обвинительное заключение. Никого из 28.05.1938 г. СССР № 1302
УНКВД] 4 отд[еления] 30.06.[19]38 г.
арестованных я не допрашивал, может быть, в присутствии следователя и говорил с кем-либо от 28.05.1938 г.
из них, но сейчас я этого не помню. Врид Пом[ощник]
[Чернигов 3.11.[19]38 г.
ВОПРОС: Какие результаты по данному делу? нач[альника] 23.10.1938 г.
УНКВД] пр[иказ] № 205
ОТВЕТ: Твердо не знаю, но по заявлению на Суде 26-28 января 1940 года Зам[естителя] УНКВД
Обл[астной] Прокуратуры г. Чернигов, выступавшего в качестве свидетеля по моему делу мне
было известно, что два человека осуждены к ВМН, а остальные к срочному наказанию 8-10 лет. ЗАМ[ЕСТИТЕЛЬ] НАЧ[АЛЬНИКА]
ВОПРОС: Уточните, с какого и по какое время Вы работали начальником 4 отдела ОТДЕЛА КАДРОВ УНКВД
УНКВД по Черниговской области? МЛ[АДШИЙ] ЛЕЙТЕНАНТ
ОТВЕТ: Исполняющим Должность Начальника 4 отдела УНКВД по Черниговской ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] МАШОШИН
области я работал с 15-17 мая 1938 года по 25-28 октября 1938 г. После чего с ноября месяца
1938 года до февраля месяца 1939 года я работал в должности В[ременно] и[сполняющего] ИНСПЕКТОР ОК [підпис] ХОДИНОВА
д[олжность] Пом[ощника] Нач[альника] УНКВД по Черниговской области.
Допрос прерывается в 21 час. ГДА СБ України, ф.5, спр.67989. т.4, арк.83. Оригінал. Машинопис.

№ 58
Протокол записан с моих написанных собственноручных показаний правильно, мною Протокол допиту свідка І. Костюченка про проведення Я. Баутіним очної ставки по
прочитан, в чем я расписываюсь [підпис] БАУТИН кримінальній справі «червоних партизанів»

8 вересня 1940 р.
ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ
СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР УССР
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ НАРОДНЫЙ КОМИССАРИАТ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ
УПРАВЛЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.13 – 17. Оригінал. Рукопис. 1940 г.,1 Сентября мес. 8 дня. Я, Старший следователь Следственной части НКВД УССР
сержант госбезопасности Скитев допросил в качестве свидетеля
1. Фамилия Костюченко
______________
1. Так у тексті. Ймовірно йдеться про справи агентурної розробки. 2. Имя и отчество Иван Демьянович
3. Дата рождения 1894 г.

200 201
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
4. Место рождения с. Григоро-Ивановка Нежинского района следствия ко мне физических мер воздействия не применялось. Очная ставка проходила вполне
5. Место жительства с. Почекина Станция, Нежинского района нормально.
6. Национальность и гражданство (подданство) украинец, гр[аждани]н СССР ВОПРОС: Чем Вы желаете дополнить свои показания?
7. Паспорт __________________________________________________ ОТВЕТ: Ко всему изложенному в своих показаниях дополнить ничего не имею.
(когда и каким органом выдан, номер, категория и место приписки)
8. Род занятий контора, Председатель колхоза им. Щорса Протокол записан с моих слов правильно, мною прочитан,
9. Социальное происхождение из крестьян-бедняков в чем и расписываюсь [підпис] КОСТЮЧЕНКО
(род занятий родителей и их имущественное положение)
10. Социальное происхождение (род занятий и их имущественное положение) ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ
а) до революции рабочий СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР
б) после революции колхозник СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ
11. Состав семьи жена – Ирина Григорьевна, сын – Григорий, 19 лет, и дочь Ямина.
(близкие родственники, их имена фамилии, адреса и род занятий) ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.57 – 58. Оригінал. Рукопис на типографському
12. Образование (общее, специальное) низшее бланку.
13. Партийность (в прошлом и настоящем) член ВКП(б) с 1920 г.
14. Каким репрессиям подвергался, судимость, арест и др. (когда каким органом и за _____________
1. У цьому документі курсивом поданий друкований текст протоколу допиту із анкетними даними.
что)
а) до революции не подвергался № 59
б) после революции арестовывался в 1938 г. 54-10 и 54-11 УК УССР дело прекращено Протокол допиту свідка П. Крапивянського про його побиття Я. Баутіним
15. Какие имеет награды (ордена, грамоты, оружие и т.д.) при советской власти під час допиту по кримінальній справі «червоних партизанів»
имеет грамоту Реввоенсовета за борьбу с бандами 8 вересня 1940 р.
16. Категория воинского учета запаса и где состоит на учете снят по возрасту УССР
17. Служба в Красной армии (красной гвардии, в партизанских отрядах) когда и в НАРОДНЫЙ КОМИССАРИАТ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ
качестве кого с 1918-1920 года, начальник пулеметной колоны УПРАВЛЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
18. Служба в белых и др. к[онтр]р[еволюционных] армиях (когда, в качестве кого) не 1940 г., Сентября мес., 8 дня1. Я, Старший следователь Следственной части НКВД
служил (со слов) УССР сержант госбезопасности Скитев допросил в качестве свидетеля
19. Участие в бандах, к[онтр]р[еволюционных] организациях и восстаниях не 1. Фамилия Крапивянский
участвовал 2. Имя и отчество Прокофий Григорьевич
20. Сведения об общественно-политической деятельности 3. Дата рождения 1901 г.
Примечание: Каждая страница протокола должна быть заверена подписью 4. Место рождения с. Червоных Партизан Нежинского района
допрашиваемого, а последняя и допрашивающего. 5. Место жительства с. Червоных Партизан
[підпис] 6. Национальность и гражданство (подданство) украинец, гр[аждани]н СССР
Показания (свидетеля) Костюченко Ивана Демьяновича «8» сентября 1940 г. 7. Паспорт __________________________________________________
Свидетель Костюченко И.Д. за дачу ложных показаний предупрежден об уголовной (когда и каким органом выдан, номер, категория и место приписки)
отвественности по ст. 89 УК УССР 8. Род занятий колхозник – колхоз 1 Мая
[підпис] 9. Социальное происхождение отец середняк занимался сельским хозяйством
ВОПРОС: На допросе 29 октября 1939 года Вы показали, что Баутин проводил очную (род занятий родителей и их имущественное положение)
ставку между Вами и арестованными Пархоменко и Скрипка. Расскажите об этом подробно? 10. Социальное происхождение (род занятий и имущественное положение)
ОТВЕТ: Примерно в октябре месяце, числа точно не помню, я был вызван из Нежинской а) до революции батрак – занимался сельским хозяйством
тюрьмы для очной ставки между арестованными Скрипкой и Пархоменко. б) после революции колхозник
На очной ставке Скрипка и Пархоменко показывали о моей якобы антисоветской 11. Состав семьи жена – Мария Федотовна и сыновья Коля, Володя
деятельности и участии в контрреволюционной организации, и показания, которых я (близкие родственники, их имена фамилии, адреса и род занятий)
категорически отрицал, что и было записано в протоколе очной ставки, который я подписал. 12. Образование (общее, специальное) низшее
ВОПРОС: Имело ли место применения к Вам извращенных методов ведения следствия 13. Партийность (в прошлом и настоящем) беспартийный
со стороны Баутина при проведении очной ставки? 14. Каким репрессиям подвергался, судимость, арест и др. (когда каким органом и за
ОТВЕТ: Как на очной ставке, проводимой Баутиным, так и на всем протяжении что)

202 203
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
а) до революции не подвергался показания, что я завербован в повстанческую организацию Ильченком, что я не подтвердил.
б) после революции арестовывался Носовским РО НКВД в 1938 году за Очевидно, следователь, допрашивавший меня 31 мая 1939 года, фамилии которого я не знаю,
контрреволюционную деятельность – по суду оправдан неправильно меня понял и сделал ошибку в записи протокола.
15. Какие имеет награды (ордена, грамоты, оружие и т.д.) при советской власти ВОПРОС: Кто, кроме Вас, может подтвердить факт избиения Вас Баутиным?
16. Категория воинского учета запаса и где состоит на учете ОТВЕТ: О факте избиения меня Баутиным никто не может подтвердить, так как на
17. Служба в Красной армии (красной гвардии, в партизанских отрядах) когда и в допросе присутствовал другой следователь, фамилии которого я не знаю, а больше никого не
качестве кого с 1918-1920 гг. красный партизан было. О том же, что я был избит в день, когда вызывался на допрос Баутиным, могут подтвердить
18. Служба в белых и др. к[онтр]р[еволюционных] армиях (когда, в качестве кого) не лекпом Шахрай и сокамерник Куськало Моисей.,
служил ВОПРОС: Что Вы еще желаете сообщить следствию?
19. Участие в бандах, к[онтр]р[еволюционных] организациях и восстаниях ОТВЕТ: Ко всему изложенному ничем дополнить не имею.
20. Сведения об общественно-политической деятельности
Примечание: Каждая страница протокола должна быть заверена подписью Протокол записан с моих слов правильно,
допрашиваемого, а последняя и допрашивающего. мною прочитан
[підпис] в чем и расписываюсь [підпис] КРАПИВЯНСКИЙ
Показания (свидетеля) Крапивянского Прокофия Григорьевича «8» сентября 1940 г.
Свидетель Крапивянский П.Г. за дачу ложных показаний предупрежден об уголовной ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ
ответственности по ст. 89 УК УССР СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР
[підпис] СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ
ВОПРОС: На допросе 31 мая 1939 года Вы показали, что к Вам со стороны Баутина
бывшего Нач[альника] ΙV отдела УНКВД, применялись извращенные методы ведения следствия ГДА СБ України, ф. 5, спр. 67989, т. 4, арк. 63 – 65. Оригінал. Рукопис на типографському
в период пребывания Вас под стражей. Расскажите об этом более подробно? бланку.
ОТВЕТ: 11 сентября в 5 часов утра меня из Нежинской тюрьмы доставили на допрос _____________
1. У цьому документі курсивом поданий друкований текст протоколу допиту із анкетними даними.
к Баутину, который в присутствии еще одного следователя, фамилии которого я не знаю,
стал настоятельно требовать от меня показаний о моем якобы участии в повстанческой
№ 60
контрреволюционной организации и о том, что я якобы скрываю известное мне оружие,
Протокол допиту свідка М. Куськала про його побиття Я. Баутіним
принадлежащее контрреволюционной повстанческой организации. Когда я Баутину заявил,
під час допиту по кримінальній справі «червоних партизанів»
что участником повстанческой организации я не являюсь и ни о каком оружии мне ничего не
8 вересня 1940 р.
известно, то он Баутин начал мне угрожать и ругать площадной бранью требуя, чтобы я написал
в своих собственноручных показаниях, так как он мне говорит. Несмотря на угрозы со стороны
УССР
Баутина, я все же показаний не давал. При этом заявил Баутину, что мне совершенно не известно
НАРОДНЫЙ КОМИССАРИАТ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ
о существовании повстанческой организации и никакого оружия я также не знаю. После этого
УПРАВЛЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
Баутин начал меня избивать деревянной палкой ударяя по ногам, и по другим частям тела, в
1940 г.1 Сентября мес. 8 дня. Я, Старший следователь Следственной части НКВД УССР
результате чего я был сильно избит и отправлен в тюрьму.
сержант госбезопасности Скитев, допросил в качестве свидетеля
ВОПРОС: Какие Вы показания дали Баутину после этого?
1. Фамилия Куськало
ОТВЕТ: Баутину я ни каких показаний не давал, несмотря даже на применение им
2. Имя и отчество Моисей Власович
физических мер воздействия, я предъявляемые мне обвинения категорически отрицал.
3. Дата рождения 1894 г.
ВОПРОС: В таком случае объясните, почему в Ваших показаниях на допросе 31 мая
4. Место рождения с. В[еликая] Кошелевка Нежинского района
указывается, что после избиения Вас Баутиным Вы вынуждены были дать показания о том, что
5. Место жительства г. Нежин, ул. Шевченко, № 6.
являетесь участником повстанческой организации.
6. Национальность и гражданство (подданство) украинец, гр[аждани]н СССР
ОТВЕТ: Я заявляю, что никаких показаний Баутину не давал, и то, что записано в
7. Паспорт __________________________________________________
моем протоколе от 31 мая 1939 года, что после избиения меня Баутиным я дал вынужденные
(когда и каким органом выдан, номер, категория и место приписки)
показания о якобы своем участии в повстанческой организации ему же, Баутину, не соответствует
8. Род занятий контора, Вечерняя школа для взрослых – Директор школы
действительности. При допросе 31 мая 1939 года я следователю, рассказывая о незаконных
9. Социальное происхождение из крестьян-бедняков
методах ведения следствия со стороны Баутина, одновременно с этим я указывал, что после
(род занятий родителей и их имущественное положение)
произведенного допроса Баутиным примерно дней через 6-7 я был вызван следователем
10. Социальное происхождение (род занятий и имущественное положение)
Носовского Райотделения, которого я по фамилии не знаю, предложивший мне написать
а) до революции батрак-рабочий
204 205
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
б) после революции служащий бильярда.
11. Состав семьи жена – Анна Ефимовна и мать Ульяна Тимофеевна Баутин предложил мне раздеваться и ложиться на пол, на что я ответил отказом, тогда
(близкие родственники, их имена фамилии, адреса и род занятий) Баутин с следователем, фамилию которого я не знаю, насильно сняли с меня пиджак оставив меня
12. Образование (общее, специальное) высшее в гимнастерке. После этого Баутин стал меня избивать кием, а следователь, присутствовавший
13. Партийность (в прошлом и настоящем) член ВКП(б) с 1920 г. при этом, мне не известный, бил меня кулаком в лицо и по плечам линейкой.
14. Каким репрессиям подвергался, судимость, арест и др. (когда, каким органом и за Несмотря на избиение со стороны Баутина, я показаний все же не дал и был отправлен
что) в камеру.
а) до революции не подвергался ВОПРОС: Кто, кроме Вас, может подтвердить изложенные Вами факты избиения Вас
б) после революции арестовывался в 1938 г. ст. 54-10 УК УССР дело прекращено за Баутиным?
недоказанностью состава преступления ОТВЕТ: О факте избиения меня Баутиным может только подтвердить, следователь,
15. Какие имеет награды (ордена, грамоты, оружие и т.д.) при советской власти не фамилии которого я не знаю, но помню, что этот следователь проводил очную ставку между
имеет мною и Максименко, и Кожаниным, правда, этот следователь сам принимал непосредственное
16. Категория воинского учета запаса и где состоит на учете Нежинский РВК участие в избиении меня и вряд ли он подтвердит об этом.
старший политруководитель О том же, что я был избит в тот день, когда я был вызван на допрос к Баутину, могут
17. Служба в Красной армии (Красной гвардии, в партизанских отрядах) когда и в подтвердить лекпом Шахрай, а также сокамерники Голобородько и Крапивянский Прокофий.
качестве кого с 1918-1920 гг., красный партизан Кроме этого, меня также видел избитым сотрудник тюремной бани Куранда.
18. Служба в белых и др. к[онтр]р[еволюционных] армиях (когда, в качестве кого) не ВОПРОС: Когда Вы еще подвергались избиению со стороны Баутина?
служил ОТВЕТ: Кроме изложенного мною факта избиения меня Баутиным, имело место также
19. Участие в бандах, к[онтр]р[еволюционных] организациях и восстаниях не и при проведении повторной очной ставки между мной и Гораниным, где Баутин крепко ударил
участвовал меня кулаком в лицо за то, что я сказал, что Горанин напрасно наговаривает на партизан.
20. Сведения об общественно–политической деятельности ВОПРОС: Вы показали, что в камере Нежинской тюрьмы находились вместе с
Примечание: Каждая страница протокола должна быть заверена подписью Крапивянским Прокофием. Скажите имело ли место, когда Крапивянский, возвращаясь с
допрашиваемого, а последняя и допрашивающего. допроса, был сильно избитый?
[підпис] ОТВЕТ: Да, примерно в сентябре месяце 1938 года, числа не помню, Крапивянский,
Показания (свидетеля) Куськало Моисей Власович «8» сентября 1940 г. возвратившись с допроса в камеру, где сидел я и Голобородько, заявил, что он избит Баутиным.
Свидетель Куськало М.В. за дачу ложных показаний предупрежден об уголовной Утром я лично сам видел побои, нанесенные Крапивянскому, по его словам, Баутиным.
ответственности по ст. 89 УК УССР ВОПРОС: Скажите, до Вашего ареста Баутина Вы знали?
[підпис] ОТВЕТ: Да, Баутина я знал по совместной работе в г. Нежине в Райпарткоме примерно
ВОПРОС: На допросе 17 мая 1939 года Вы показали, что к Вам со стороны Баутина, с 1937 года. Баутин, будучи начальником Райотделения НКВД, являлся членом Райпарткома, где
бывшего начальника ΙV отдела УНКВД, применялись извращенные методы ведения следствия, я тоже являлся членом бюро Райпарткома и Культпропом.
в период пребывания Вас под стражей. Уточните свои показания? ВОПРОС: Какие у Вас были взаимоотношения с Баутиным?
ОТВЕТ: 27 сентября 1938 года из Нежинской тюрьмы, где я содержался под стражей, ОТВЕТ: Взаимоотношения у меня с Баутиным были хорошие, никаких обострений
я был вызван на допрос к Баутину, который настоятельно стал требовать от меня показаний о между нами не было.
моей якобы вражеской работе. Я же в свою очередь все это отрицал, заявляя ему, Баутину, что ВОПРОС: Вы утверждаете, что именно 27 сентября 1938 года Вас избивал Баутин?
я никакой вражеской работы не проводил и считаю себя невинным. На что последовал ответ ОТВЕТ: Точно даты, когда меня избивал Баутин, я не помню и не могу утверждать, что
Баутина, что, если не будешь давать показания, то у нас хватит времени, чтоб применить к тебе это происходило 27 сентября 1938 года.
такие методы, что ты расскажешь все, что мы хотим. ВОПРОС: Почему же Вы в своих показаниях от 17 мая 1939 года и сейчас заявили, что
Я тогда Баутину ответил, что я себя ни в чем виновным не признаю и ложных показаний Баутин избивал Вас 27 сентября 1938 года, в то время, когда в заявлении, подписанном Вами
давать не буду. Заявив ему при этом, что лучше меня расстреляйте, но показаний давать не буду, в КПК ЦК ВКП(б) от 13 февраля 1939 года, указано об этом же самом факте, происходившем
на что Баутин ответил, что все это до «лампочки». 16-17 сентября 1938 года. Чем Вы это объясняете и где Вы показываете правдиво?
После этого мне Баутин сказал с угрозой, что я тебе вчера хотел дать, но было некогда, ОТВЕТ: Посколько я точно даты моего вызова на допрос к Баутину не знаю, но помню,
а сегодня я тебя изобью, поломаем ребра, отобьем печенки, и все равно не выдержишь, дашь что на следующий день после моего побоя следователь, фамилии которого я не знаю, делал
показания. очную ставку между мною и Макиенко, и Кожаниным. Так что правильной датой будет, за день
Примерно в пять часов утра лично Баутин завел меня в угловую комнату и с ним был до проведения очной ставки с Макиенко и Кожаниным.
следователь, фамилию которого я не знаю, Баутин имел при себе ножку от стула, которую ВОПРОС: Чем Вы желаете дополнить свои показания?
он оставил в этой комнате, а сам вышел и в скорости по возращению принес кий с большого ОТВЕТ: Больше сообщить следствию ничего не имею.

206 207
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Протокол записан с моих слов правильно, рядовой.
мною прочитан в чем и расписываюсь [підпис] КУСЬКАЛО 17. Служба в Красной армии (Красной гвардии, в партизанских отрядах) когда и в
качестве кого с 1918-1922 гг. рядовым красноармейцем
ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ 18. Служба в белых и др. к[онтр]р[еволюционных] армиях (когда, в качестве кого) не
СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР служил
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ 19. Участие в бандах, к[онтр]р[еволюционных] организациях и восстаниях не
участвовал
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.59 – 62. Оригінал. Рукопис на типографському 20. Сведения об общественно-политической деятельности
бланку. Примечание: Каждая страница протокола должна быть заверена подписью
______________
1.У цьому документі курсивом поданий друкований текст протоколу допиту із анкетними даними.
допрашиваемого, а последняя и допрашивающего.
[підпис]
№ 61 Показания (свидетеля) Лях Меер Файвеловича «8» сентября 1940 г.
Протокол допиту свідка М. Ляха про обставини допиту Я. Баутіним по кримінальній Свидетель Лях М.Ф. за дачу ложных показаний предупрежден об уголовной
справі «червоних партизанів» ответственности по ст. 89 УК УССР
8 вересня 1940 р. [підпис]
УССР ВОПРОС: Применялись ли к Вам извращенные методы ведения следствия в период
НАРОДНЫЙ КОМИССАРИАТ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ нахождения Вас под стражей?
УПРАВЛЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ОТВЕТ: При ведении следствия по моему делу я не подвергался никаким незаконным
1940 г.1 Сентября мес. 8 дня. Я, Старший следователь Следственной части НКВД УССР, действиям со стороны следователей на всем протяжении времени нахождения под стражей.
сержант госбезопасности Скитев допросил в качестве свидетеля ВОПРОС: Баутин когда-либо допрашивал вас?
1. Фамилия Лях ОТВЕТ: Да, Баутин меня допрашивал совместно со следователем Ковалевым, это было
2. Имя и отчество Меер Файвелович примерно числа 15-16 сентября 1938 года.
3. Дата рождения 1899 г. ВОПРОС: Имело ли место извращения в ведении следствия, со стороны Баутина?
4. Место рождения г. Нежин ОТВЕТ: Не было никаких искривлений.
5. Место жительства г. Нежин, ул. Карла Маркса, № 28 ВОПРОС: Чем желаете дополнить свои показания?
6. Национальность и гражданство (подданство) еврей, гр[аждани]н СССР ОТВЕТ: К своим показаниям дополнить ничего не имею.
7. Паспорт __________________________________________________ Протокол записан с моих слов правильно,
(когда и каким органом выдан, номер, категория и место приписки) мною прочитан в чем и расписываюсь [підпис] ЛЯХ
8. Род занятий зав[едующий] производства ресторанов в Нежине
9. Социальное происхождение сын кустаря-переплетчика ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ
(род занятий родителей и их имущественное положение) СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР
10. Социальное происхождение (род занятий и имущественное положение) СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ
а) до революции портной у частника Лотинского
б) после революции служащий ГДА СБ України, ф. 5, спр.67989, т.4, арк.66 – 67. Оригінал. Рукопис на типографському
11. Состав семьи жена – Евгения Мардуховна, дочь Фаня, дочь Клара. бланку.
(близкие родственники, их имена фамилии, адреса и род занятий) ______________
1. У цьому документі курсивом поданий друкований текст протоколу допиту із анкетними даними.
12. Образование (общее, специальное) низшее
13. Партийность (в прошлом и настоящем) беспартийный № 62
14. Каким репрессиям подвергался, судимость, арест и др. (когда каким органом и за Протокол допиту свідка В. Фесюна про його побиття Я. Баутіним під час допиту
что) по кримінальній справі «червоних партизанів»
а) до революции не подвергался (со слов)
б) после революции в 1938 г. по ст. 99 УК судим к 1 году принудительных работ. В 8 вересня 1940 р.
1938 году арестовывался по ст.ст. 54-11, 54-10 УК УССР, дело за недоказанностью прекращено.
15. Какие имеет награды (ордена, грамоты, оружие и т.д.) при советской власти не УССР
имеет. НАРОДНЫЙ КОМИССАРИАТ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ
16. Категория воинского учета запаса и где состоит на учете Нежинский РВК – УПРАВЛЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
208 209
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
1940 г.1 Сентября мес. 8 дня. Я, Старший следователь Следственной части НКВД УССР, ОТВЕТ: 12 июля 1938 года из Черниговской тюрьмы, где я содержался под стражей, я
сержант госбезопасности Скитев допросил в качестве свидетеля был вызван следователем Фесиком на допрос, где присутствовал также Лантух и Баутин. Мне
1. Фамилия Фесюн дали подписать анкету, заполненную Лантухом, и предъявили мне обвинение по ст.ст. 54-10 и
2. Имя и отчество Василий Васильевич 54-11 УК УССР, после чего я был отправлен в тюрьму.
3. Дата рождения 1891 г. 23 июля 1938 года я был вызван на допрос к следователю Фесику, и на протяжении
4. Место рождения г. Нежин десяти дней я в тюрьму не возвращался. Следствие по моему делу велось беспрерывно, начинал
5. Место жительства г. Нежин, ул. Франка, № 137 допрашивать Фесик, после его меня допрашивал следователь Пастернак, требуя от меня, чтобы
6. Национальность и гражданство (подданство) украинец, гр[аждани]н СССР я написал, кого я завербовал в контрреволюционную организацию и кто меня завербовал. Я
7. Паспорт __________________________________________________ таких показаний не дал.
(когда и каким органом выдан, номер, категория и место приписки) После этого мне примерно 27-28 июля была дана очная ставка с Гораниным, которую
8. Род занятий колхозник, председатель артели «Промтекстиль» проводил Баутин, и еще были с ним двое следователей, из которых одного я по фамилии знаю –
9. Социальное происхождение из рабочих это Кобцев, а другого не знаю. На этой очной ставке Горанин показывал, что он меня завербовал
(род занятий родителей и имущественное положение) в контрреволюционную организацию, я эти показания категорически отрицал. После этого мне
10. Социальное происхождение (род занятий и имущественное положение) дана была очная ставка с Куськало, на которой я так же не подтвердил показания Куськало о
а) до революции рабочий якобы моей контрреволюционной деятельности.
б) после революции служащий После этого меня забрал следователь Фесик к себе в кабинет, при этом, когда я уходил
11. Состав семьи жена – Оксения Михайловна, сын – Василий, дочь – Ольга и из кабинета Баутина, то следователю Фесику Баутин сказал с угрозой, чтобы Фесик меня
Екатерина, мать – Ефросиния Игнатовна сбросил с лестницы. Примерно 29 июля меня допрашивал Фесик, к которому в кабинет зашел
(близкие родственники, их имена фамилии, адреса и род занятий) Баутин, и когда узнал, что я не дал показаний, то он ударил меня, при том моей же палкой, и
12. Образование (общее, специальное) низшее сказал, что если я не дам показаний, то я еще буду сидеть тридцать суток на стуле. 2 августа
13. Партийность (в прошлом и настоящем) член ВКП(б) с 1918 г. 1938 года я был отправлен в тюрьму.
14. Каким репрессиям подвергался, судимость, арест и др. (когда каким органом и за ВОПРОС: Кто, кроме Вас, может подтвердить изложенные Вами факты?
что) ОТВЕТ: О том, что я был избит может подтвердить сокамерник Ракошиц, которому я
а) до революции не подвергался рассказывал, что меня избивали Фесик и Баутин, больше об этом никто не подтвердит.
...б) после революции в 1938 г. арестовывался по обвинению по ст. 54-11 за ВОПРОС: Почему Вы в своем заявлении от 8 января 1939 года, а также и при допросе
недоказанностью дело прекращено Зам[естителем] Обл[астного] Прокурора Донченко 11 февраля 1939 года, указывая о фактах
15. Какие имеет награды (ордена, грамоты, оружие и т.д.) при советской власти извращенных методов ведения следствия по вашему делу, не указывали, что к этому был
имеет орден Трудового Красного знамени причастный Баутин, а впоследствии и сейчас на допросе Вы утверждаете, что со стороны
16. Категория воинского учета запаса и где состоит на учете снят с учета как инвалид. Баутина к Вам применялись физические меры воздействия и угрозы?
17. Служба в Красной армии (Красной гвардии, в партизанских отрядах) когда и в ОТВЕТ: В своем заявлении от 1 января 1939 года, а также на допросе Зам[естителем]
качестве кого с 1918 – 1920 гг. Обл[астного] Прокурора Донченко 11 февраля 1939 года, я указывал на имевшиеся факты
18. Служба в белых и др. к[онтр]р[еволюционных] армиях (когда, в качестве кого) не извращения ведения следствия по моему делу, не показал о причастности к этому Баутина из-за
служил боязни, что меня могут обратно арестовать.
19. Участие в бандах, к[онтр]р[еволюционных] организациях и восстаниях не ВОПРОС: Чем Вы желаете дополнить свои показания?
учавствовал ОТВЕТ: Больше дополнить к своим показаниям ни чем не имею.
20. Сведения об общественно–политической деятельности
Примечание: Каждая страница протокола должна быть заверена подписью Протокол записан с моих слов правильно,
допрашиваемого, а последняя и допрашивающего. мною прочитан в чем и расписываюсь [підпис] ФЕСЮН
[підпис]
Показания (свидетеля) Фесюна Василия Васильевича «8» сентября 1940 г. ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ
Свидетель Фесюн В.В. за дачу ложных показаний предупрежден об уголовной СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР
ответственности по ст. 89 УК УССР СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ
[підпис]
ВОПРОС: На допросе 27 июня 1939 года Вы показали, что к Вам применялись ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.68 – 70. Оригінал. Рукопис на типографському
извращенные методы ведения следствия, в период нахождения Вас под стражей. Расскажите об бланку.
этом более подробно. ______________
1. У цьому документі курсивом поданий друкований текст протоколу допиту із анкетними даними.

210 211
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
№ 63 Свидетель Фесюн П.В. за дачу ложных показаний предупрежден об уголовной
Протокол допиту свідка П. Фесюна про погрози Я. Баутіна під час проведення допиту по отвественности по ст. 89 УК УССР
кримінальній справі «червоних партизанів» [підпис]
8 вересня 1940 р. ВОПРОС: На допросе 27 июня 1939 года Вы показали, что к Вам применялись
извращенные методы ведения следствия в период пребывания Вас под стражей. Расскажите об
УССР этом более подробно?
НАРОДНЫЙ КОМИССАРИАТ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ОТВЕТ: Свои показания от 27 июня 1939 года, где я показывал о том, что во время
УПРАВЛЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ведения следствия по моему делу ко мне применялись незаконные методы ведения следствия,
1940 г.1 Сентября мес. 8 дня. Я, Старший следователь Следственной части НКВД УССР, я и сейчас подтверждаю.
сержант госбезопасности Скитев, допросил в качестве свидетеля Со стороны следователя Осадчего я подвергался неоднократно избиению, во время
1. Фамилия Фесюн проводимых им допросов. Примерно в августе месяце 1938 года я, находясь в Черниговской
2. Имя и отчество Павел Васильевич. тюрьме, был вызван следователем Осадчим на допрос. При этом, когда я был вызван
3. Дата рождения 1893 г. следователем Осадчим на допрос и стал отрицать предъявляемые мне обвинения, в это время
4. Место рождения г. Нежин зашел в кабинет Баутин и приказал Осадчему привести меня к нему, Баутину, в кабинет, где я со
5. Место жительства г. Нежин, ул. Ивана Франка, № 142 стороны Баутина подвергся площадной брани и угрозам.
6. Национальность и гражданство (подданство) украинец, гр[аждани]н СССР 1 сентября 1938 года я был вызван снова к Баутину, для очной ставки с арестованным
7. Паспорт Нежинским РОМ 24.01.[19]39 г. № ЧЖ 735165 Гораниным, кроме Баутина присутствовал также следователь, фамилию которого не знаю,
(когда и каким органом выдан, номер, категория и место приписки) где Баутин до проведения очной ставки меня предупредил, что если я не признаюсь на очной
8. Род занятий контора «Живсырье». Директор ставке, то буду подвергнут избиениям.
9. Социальное происхождение из рабочих ВОПРОС: Кто может, кроме Вас, подтвердить о изложенных Вами фактах?
(род занятий родителей и их имущественное положение) ОТВЕТ: Об указанных фактах, угроз и ругательств со стороны Баутина подтвердить
10. Социальное происхождение (род занятий и имущественное положение) никто не может, кроме Горанина, присутствовавшего на очной ставке.
а) до революции рабочий ВОПРОС: Вы когда-либо подвергались избиениям со стороны Баутина во время
б) после революции служащий ведения следствия?
11. Состав семьи жена – Федосья Григорьевна, дочь – Ульяна, сын – Иван, Михаил, ОТВЕТ: Нет, Баутин меня не бил, а с его стороны имелись угрозы и ругань.
Владимир, дочь – Нина, Лена, и сын Василий. ВОПРОС: Чем Вы желаете дополнить свои показания?
(близкие родственники, их имена фамилии, адреса и род занятий) ОТВЕТ: Больше ни чем дополнить не имею.
12. Образование (общее, специальное) низшее Допрос прерывается в 17 ч[асов].
13. Партийность (в прошлом и настоящем) член ВКП(б) с 1928 г.
14. Каким репрессиям подвергался, судимость, арест и др. (когда каким органом и за Протокол записан с моих слов правильно,
что) мною прочитан
а) до революции не подвергался (со слов). в чем и расписываюсь [підпис] ФЕСЮН
б) после революции арестовывался в 1938 г., 54 УК УССР дело прекращено
15. Какие имеет награды (ордена, грамоты, оружие и т.д.) при советской власти ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ
имеет орден Трудового Красного знамени СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР
16. Категория воинского учета запаса и где состоит на учете не состоит СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ
17. Служба в Красной армии (Красной гвардии, в партизанских отрядах) когда и в
качестве кого с 1917 – 1924 года. ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.55 – 56зв. Оригінал. Рукопис на типографському
18. Служба в белых и др. к[онтр]р[еволюционных] армиях (когда, в качестве кого) не бланку.
служил (со слов) ______________
1. У цьому документі курсивом поданий друкований текст протоколу допиту із анкетними даними.
19. Участие в бандах, к[онтр]р[еволюционных] организациях и восстаниях не
участвовал (со слов) № 64
20. Сведения об общественно-политической деятельности Протокол допиту свідка Й. Шкурата про його побиття Я. Баутіним під час допиту по
Примечание: Каждая страница протокола должна быть заверена подписью кримінальній справі «червоних партизанів»
допрашиваемого, а последняя и допрашивающего. [підпис]
Показания (свидетеля) Фесюна Павла Васильевича. «8» сентября 1940 г. 8 вересня 1940 р.

212 213
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
УССР Баутина, бывшего начальника ΙV отдела УНКВД, применялись извращенные методы ведения
НАРОДНЫЙ КОМИССАРИАТ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ следствия в период пребывания Вас под стражей. Расскажите об этом более подробно?
УПРАВЛЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ОТВЕТ: В период моего нахождения под стражей, мне 7 сентября 1938 года следователем
1940 г.1 Сентября мес. 8 дня. Я, Старший следователь Следственной части НКВД УССР, Ковалевым, была произведена очная ставка со свидетелем Октябрьским, жителем с. Веркиевки.
сержант госбезопасности Скитев, допросил в качестве свидетеля При составлении протокола очной ставки следователем Ковалевым не было записано в
1. Фамилия Шкурат показаниях свидетеля Октябрьского даты нашей встречи, о чем последний показывал, что мы
2. Имя и отчество Иосиф Иванович встречались 30 апреля 1938 года, а следователь Ковалев записал просто в апреле месяце, в связи
3. Дата рождения 1900 г. с этим я отказывался давать показания и требовал присутствие прокурора.
4. Место рождения с. Веркиевка Нежинского района Об этом следователь Ковалев доложил Баутину, который вызвал меня и Октябрьского к
5. Место жительства г. Нежин, Казачья себе в кабинет, где также присутствовал и следователь Ковалев.
6. Национальность и гражданство (подданство) украинец, гр[аждани]н СССР Баутин, допросив меня и свидетеля Октябрьского, составил набросок протокола и
7. Паспорт ______________________________________________________________ передал его Ковалеву, который с этим протоколом вышел из кабинета.
(когда и каким органом выдан, номер, категория и место приписки) Баутин, обратившись к свидетелю Октябрьскому, сказал: «Почему же ты, Октябрьский,
8. Род занятий Председатель Райкома Союза Лесосплава (сокращен). при встрече с Шкуратовым в с. Веркиевка, слыша контрреволюционный разговор, не дал ему по
9. Социальное происхождение из рабочих. переносице так, чтобы он полез рачки?» После этого Баутин предложил Октябрьскому выйти
(род занятий родителей и их имущественное положение) из кабинета.
10. Социальное происхождение (род занятий и имущественное положение) Оставшись со мной наедине, Баутин набросился на меня с площадной бранью и нанес
а) до революции работал в экономии помещика Терещенко. мне ногой два удара в живот. После этого я был переведен в кабинет следователя Ковалева, где
б) после революции служащий. мною и Октябрьским, был подписан протокол очной ставки.
11. Состав семьи жена Нина Митрофановна. ВОПРОС: Кто, кроме Вас, может подтвердить изложенный вами факт?
(близкие родственники, их имена фамилии, адреса и род занятий) ОТВЕТ: Подтвердить об избиении меня Баутиным никто не может, так как при этом
12. Образование (общее, специальное) низшее. никто не присутствовал.
13. Партийность (в прошлом и настоящем) член ВКП(б) с 1927 г. ВОПРОС: Вы утверждаете, что избиение вас Баутиным было произведено именно
14. Каким репрессиям подвергался, судимость, арест и др. (когда каким органом и за 7 сентября 1938 года?
что) ОТВЕТ: Да, я утверждаю, что 7 сентября 1938 года я подвергся избиению со стороны
а) до революции не подвергался (со слов). Баутина.
б) после революции арестовывался в 1935 г. 54-10 УК УССР, в 1938 г. ст.ст. 54-8, 54-10, ВОПРОС: Когда Вы еще были вызваны на допрос к Баутину?
54-2 УК УССР, судом оправдан. ОТВЕТ: 8 сентября 1938 года я был вызван к Баутину на очную ставку с Гораниным,
15. Какие имеет награды (ордена, грамоты, оружие и т.д.) при советской власти не который показывал, что он якобы завербовал меня в контрреволюционную организацию.
имеет. ВОПРОС: Расскажите, как была проведена очная ставка между Вами и Гораниным?
16. Категория воинского учета запаса и где состоит на учете Нежинский РВК А.7. ОТВЕТ: На очной ставке Горанин показал, что он меня завербовал в контрреволюционную
17. Служба в Красной армии (Красной гвардии, в партизанских отрядах) когда и в организацию. Я же эти показания отрицал, после чего нами был подписан протокол, при этом
качестве кого с 1919 – 1922 года, красноармеец. никаких угроз со стороны проводившего очную ставку Баутина не было.
18. Служба в белых и др. к[онтр]р[еволюционных] армиях (когда, в качестве кого) не ВОПРОС: Что Вы желаете сообщить следствию дополнительно?
служил (со слов). ОТВЕТ: Могу сообщить следующее, что 23 июня 1938 года, будучи в Нежинской
19. Участие в бандах, к[онтр]р[еволюционных] организациях и восстаниях не тюрьме, я находился в камере с Косачевским Иосифом Марковичем, который говорил мне,
участвовал (со слов). что его сильно избивали Баутин, Хуторянский, Васильев, которые вели по нем следствие.
20. Сведения об общественно-политической деятельности. Впоследствии, как мне известно, Косачевский из-под стражи был освобожден и проживает в
Примечание: Каждая страница протокола должна быть заверена подписью Чернигове. Больше к своим показаниям ничем дополнить не имею.
допрашиваемого, а последняя и допрашивающего. Допрос прерывается в 17 ч[асов].
[підпис] Протокол записан с моих слов правильно,
Показания (свидетеля) Шкурата Иосифа Ивановича «…» сентябрь 1940 г. мною прочитан в чем и расписываюсь [підпис] ШКУРАТ
Свидетель Шкурат И.И. за дачу ложных показаний предупрежден об уголовной
отвественности по ст. 89 УК УССР ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ
[підпис] СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР
ВОПРОС: На допросе 28 октября 1939 года Вы показывали, что к Вам со стороны СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ

214 215
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.52 – 54. Оригінал. Рукопис. работа по имеющимся делам, в том числе и по делу бывших партизан. Аресты в основном
______________ имели место в Нежинском и Носовском районе, вызванные наличием материалов в Носовке
1. У цьому документі курсивом поданий друкований текст протоколу допиту із анкетними даними.
и показаниями арестованных. Санкции на аресты, которые исходили из УНКВД через
№ 65 4 отдел только по справкам Райотделения, как правило. Справки на арест, непосредственно
Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про початок розслідування кримінальної составленные 4 отделом, имеют место только на лиц, проходивших по показаниям Горанина,
справи «червоних партизанів» и, возможно, арестованных по Чернигову, как то Кобец, Калита, имелось также 2-3 человека по
3 отделу, имевших отношение к партизанам.
10 вересня 1940 р. Допрос прерывается 1 час 11.09.1940 г.

Допрос начат в 22 часа 30 минут. Протокол записан с моих написанных собственноручных показаний правильно,
мною прочитан, в чем я расписываюсь [підпис] БАУТИН
ВОПРОС: Расскажите подробно, на основании каких данных и каким путем
производились массовые аресты УНКВД по Черниговской области в период вашей работы ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ
Начальником 4 отдела УНКВД? СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР
ОТВЕТ: За время моей работы в должности Начальника 4 отдела, со второй половины СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ
мая месяца по октябрь месяц 1938 года, имело место арестов, производимых в основном в
июне – июле месяце 1938 года, по бывшим партизанам. Аресты были вызваны вскрытой на ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.18 – 20. Оригінал. Рукопис.
Украине НКВД УССР так называемой крупной повстанческой организации, создавшей свои
областные центры и имевшие ответвления по Черниговской области. На одном из оперативных № 66
совещаний в УНКВД работников районов и области, состоявшегося в конце первой половины Протокол допиту свідка В. Кобцева про діяльність Я. Баутіна під час розслідування
мая месяца 1938 года, были даны установки бывшим Начальником Управления Егоровым о кримінальної справи «червоних партизанів»
немедленной проверке учетов по показаниям и реализации материалов по партизанам через
УНКВД. Эти установки Егорова нашли свое отражение примерно с 19-20 мая 1938 года в 12 вересня 1940 р.
письменных указаниях районам, исходивших за подписью Егорова или Синицына, зам[естителя]
Нач[альника] УНКВД и моей, где указывалось о проверке районных партизанских комиссий, ПРОТОКОЛ ДОПРОСА
высылке компрометирующих материалов по бывшим партизанам и т. д. После чего начали 1940 г., сентября мес[яца], 12 дня я, ст[арший] следователь след[ственной] части НКВД
поступать материалы в основном справки на арест. По получению же ориентировки из Киева УССР, сержант г[осударственной] б[езопасности] Скитев, допросил в качестве свидетеля
от 27-28 мая 1938 года, работа приняла более оживленный характер. Из районов в Областное 1. Фамилия Кобцев.1
Управление были взяты имевшие отношение к делу «партизан» ранее арестованные за 2. Имя и отчество Валентин Иванович.
различные преступления, к числу которых относятся указанные в ориентировке как активные 3. Дата рождения 1899.
организаторы подполья на Черниговщине Горанин из Нежинского района, Покиньборода – 4. Место рождения м. Макаров Киевской обл[асти].
Носовского района, из 5 отдела УНКВД был передан 4 отделу Фурса – арестованный по 5. Местожительство гор[од] Чернигов, ул. К[арла] Либкнехта, № 39.
Нежинскому району еще в феврале или марте месяце 1938 года, Калита – арестованный по 6. Нац[иональность] и гражд[анство] (подданство) русский; гражд[анин] СССР.
Чернигову в марте месяце 1938 г. 7. Паспорт (когда и каким органом выдан, номер, категория и место приписки)
Для активизации этой работы в районах, бывш[им] Нач[альником] УНКВД Егоровым 8. Род занятий (место службы и должность) временно не работает.
было проведено специальное совещание по делу леспромхоза и по партизанам с работниками 9. Социальное происхождение (род занятий родителей и их имущественное
Областного Управления, которые выезжали на места, знакомились с материалами и привозили положение) Из рабочих.
таковые в УНКВД, докладывая устно и письменно Егорову, создавая материалы как в 10. Социальное положение (род занятий и имущественное положение).
Секретариат, так и в 4 отдел. Такими мероприятиями в основном было произведено несколько а) до революции служащий.
арестов в районах Области, дела по которым в основном велись в Райотделениях. б) после революции служащий.
Исключением является Нежинский район, где была арестована группа 11–13 человек, 11. Состав семьи (близкие родственники, их имена, фамилии, адреса и род занятий)
прошедших по показаниям Горанина, следствие по делу которого проводил в Чернигове я, жена Кобцева Антонина Михайловна и дочь Валентина.
будучи Начальником 4 отдела. Другие аресты к показаниям Горанина отношения не имели, 12. Образование (общее, специальное) низшее.
а произведены были по материалам РО НКВД, райотделениями на основании полученных 13. Партийность (в прошлом и настоящем) беспартийный.
указаний с области – санкцией по присланным справкам. В августе месяце 1938 года возможны 14. Каким репрессиям подвергался: судимость, арест и др[угое] (когда, какими
отдельные редкие случаи арестов, но в сентябре 1938 года арестов не было, заканчивалась органами и за что):

216 217
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
а) до революции не подвергался. Особенно массовые аресты по партизанам были проведены после дачи показаний
б) после революции не подвергался. Гораниным о наличии среди бывш[их] красных партизан на территории Нежинщины военно-
15. Какие имеет награды (ордена, грамоты, оружие и др[угие]) при сов[етской] повстанческого штаба.
власти ценный подарок от ЦИК УССР в 1937 г. Следствие по делу Горанина непосредственно вел Баутин – бывш[ий] Нач[альник]
16. Категория воинского учета запаса и где состоит на учете Горвоенкомат IV отдела.
г. Чернигов. Аналогичные показания дал арестованный по этому делу Калита.
17. Служба в Красной армии (Красн[ой] гвардии, в партизан[ских] отрядах), когда и в ВОПРОС: Под чьим руководством проводилось следствие по делу бывших красных
качестве кого с 1919 по 1923 гг. партизан?
18. Служба в белых и др[угих] армиях (когда, в качестве кого) в 1918 г. в декабре месяце ОТВЕТ: Следствие по делу бывш[их] красных партизан проводилось непосредственно
служил в комиссариате Украинской Директории. под руководством бывш[его] Начальника IV отдела Баутина.
19. Участие в бандах, к[онтр]р[еворлюционных] организациях и восстаниях не ВОПРОС: Имело ли место нарушение социалистической законности при ведении
участвовал. следствия по делу бывш[их] красных партизан?
20. Сведения об общественно-политической деятельности. ОТВЕТ: Да, имели место.
21. Показания обвиняемого2 (свидетеля) Кобцева Валентина Ивановича, 12 сентября ВОПРОС: Расскажите об этом более подробно?
1940 г. ОТВЕТ: Мне известно, что следователем Завгородним применялись методы
Свидетель Кобцев В.И. за дачу ложных показаний предупрежден об уголовной физического воздействия к арестованному Калите, следователем Фесиком – к арестованным
ответственности по ст. 89 УК УССР. Фесюнам Василию и Павлу.
[підпис] Кроме этого, в практике следствия применялась система беспрерывных допросов, т[о]
е[сть] до получения показаний от арестованных они на отдых в камеру не отпускались.
ВОПРОС: С какого по какое время Вы работали в УНКВД по Черниговской области и ВОПРОС: От кого исходили эти установки?
в какой должности? ОТВЕТ: Исходило от руководства Управления НКВД.
ОТВЕТ: С ноября месяца 1935 года по 1 января 1938 года я работал Начальником ВОПРОС: Какие установки при ведении следствия по бывш[им] партизанам давались
Райотделения НКВД в Яблуновском районе, а с 1 января 1938 года по 15 июля 1940 года работал Баутиным?
в УНКВД по Черниговской области в должности Пом[ощника] Нач[альника] отделения и с ОТВЕТ: Эта же практика допросов осуществлялась в отделе и при Баутине.
августа месяца 1938 года работал Зам[естителем] Начальника IV отдела. ВОПРОС: Вы принимали участие в ведении следствия по обвинению Покиньбороды
ВОПРОС: Вы принимали участие в ведении следствия по обвинению быв[ших] Сергея Павловича?
красных партизан? ОТВЕТ: Да, принимал.
ОТВЕТ: Да, принимал. ВОПРОС: Расскажите все Вам известное по данному делу?
ВОПРОС: Расскажите все Вам известное по делу быв[ших] красных партизан? ОТВЕТ: По делу Покиньбороды я принимал участие вместе со следователем Чистенко
ОТВЕТ: В марте месяце 1938 года быв[шим] 5 отделом Обл[астного] Управления в допросе и составлении протокола допроса.
НКВД был арестован бывш[ий] красный партизан Фурса, который дал показание о ВОПРОС: Когда Вы приняли к своему производству дело по обвинению Покиньбороды?
наличии среди бывших красных партизан контрреволюционной организации. Поскольку ОТВЕТ: Дело по обвинению Покиньбороды я принял 5 июня 1938 года по распоряжению
объект бывш[их] красных партизан обслуживался IV отделом, Фурса был передан из Баутина.
5-го отдела в IV отдел УНКВД. На основании показания Козика об участии в к[онтр] ВОПРОС: Когда и как же показания Вами были получены от арестованного
р[еволюционной] организации бывших руководителей партизанских отрядов Кулиша Покиньбороды?
и Крапивянского Николая, Кулиш, находившийся в то время в ссылке за троцкистскую ОТВЕТ: В июне месяце 1938 года, при допросе мною и следователем Чистенко
деятельность, был возвращен в УНКВД г. Чернигова для проведения дельнейшего следствия арестованного Покиньбороды, были получены от последнего показания об его участии в
по нем. контрреволюционной организации.
На допросе Кулиш дал показания о созданной им и Крапивянским Николаем ВОПРОС: Когда Вами было предъявлено обвинение арестованному Покиньбороде?
контрреволюционной организации среди бывших партизан, о чем был ориентирован НКВД ОТВЕТ: Обвинение арестованному Покиньбороде было предъявлено в марте
УССР и поставлен вопрос об аресте Крапивянского Николая. месяце 1938 года, следователем следственной группы, фамилию которого сейчас не помню.
После этого была получена ориентировка НКВД УССР о наличии среди бывших Постановление же написали я, Кобцев и Баутин.
красных партизан военно-повстанческой контрреволюционной организации с указанием ВОПРОС: В постановлении предъявления обвинения арестованному Покиньбороде от
об аресте Горанина, Покиньбороды и других руководителей бывш[их] красных партизан, 27 марта 1938 года указывается, что Покиньборода примкнул к контрреволюционной военно-
и в мае месяце 1938 года начался разворот по делу так называемой военно-повстанческой повстанческой партизанской организации и проводил организационную работу по созданию
контрреволюционной организации среди бывших красных партизан. повстанческих формирований. На основании каких данных предъявлялось такое обвинение

218 219
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Покиньбороде? ______________
ОТВЕТ: На этот вопрос ответить затрудняюсь. 1. У цьому документі курсивом поданий друкований текст протоколу допиту із анкетними даними.
2. Слово закреслене.
ВОПРОС: Когда Вами было подписано постановление предъявления обвинения
Покиньбороде?
ОТВЕТ: Так как указано в постановлении 27 марта 1938 года. № 67
ВОПРОС: Из материалов дела видно, что арестованный Покиньборода 28 марта 1938 Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про розслідування кримінальної справи
года допрашивался в Носовском Райотделении НКВД, в то время, когда постановление о на С. Гораніна
предъявлении обвинения вынесено Вами 27 марта 1938 года. Чем Вы это объясняете?
ОТВЕТ: Постановление о предъявлении обвинения арестованному Покиньбороде 23 вересня 1940 р.
предъявлено не 27 марта 1938 года, а позже, в июне месяце 1938 года, когда дело поступило для
дальнейшего следствия в IV отдел УНКВД по Черниговской области. Допрос начат в 20 ч[асов] 30 м[инут]
ВОПРОС: В таком случае объясните, почему постановление арестованным
Покиньбородой подписано 27 марта 1938 г.?
ОТВЕТ: Для того, чтобы соблюсти процентные нормы в отношении срока предъявления ВОПРОС: Вы принимали участие в ведении следствия по обвинению Горанина Степана
обвинения, арестованного Покиньбороду принудили подписать задним числом. Федоровича?
ВОПРОС: Кто принудил арестованного Покиньбороду подписать постановление ОТВЕТ: Да, участие в ведении следствия по делу Горанина я принимал в бытность моей
задним числом? работы в 4 отделе УНКВД по Черниговской области. Горанин о своей преступной деятельности
ОТВЕТ: Постановление о предъявлении обвинения арестованному Покиньбороде писал собственноручные показания. Писал он эти показания не только в кабинете, где я работал,
предъявил работавший тогда в Следственном участке бывш[ий] Нач[альник] Лосиновского РО а и у начальника 1 отделения 4 отдела Ващенко.
НКВД Пастернак. Я показания Горанина проверял, оформлял и протокол допроса давал на корректировку
ВОПРОС: Известны ли Вам результаты по делу арестованного Покиньбороды? бывшему начальнику УНКВД Егорову. Первоначальные показания Горанин дал в Нежинском
ОТВЕТ: Мне известно, что Покиньборода из-под стражи освобожден. Райотделении и с получением ориентировки из НКВД УССР, где Горанин проходил как
ВОПРОС: Расскажите следствию, каким путем и кто непосредственно составлял организатор контрреволюционного подполья на Черниговщине, он был забран из Нежина в
справки на арест бывш[их] красных партизан Нежинского района: Баклана, Фесюна В., Фесюна Чернигов. По делу Горанина мною составлялось обвинительное заключение с направлением
П., Куськало, Лях, Костюченко, Шкурат и других? дела на рассмотрение Особого Совещания при НКВД СССР.
ОТВЕТ: По личному распоряжению Баутина справки на арест группы нежинских ВОПРОС: Расскажите более подробно о всем Вам известном по настоящему делу?
партизан: Баклана, Фесюна В., Фесюна П., Куськало, Лях, Шкурат и других, были представлены ОТВЕТ: Горанин арестован был по делу «леспромхоза», где он проходил как участник
Нежинским Райотделением НКВД в IV отдел УНКВД, где мною, согласно распоряжения антисоветской националистической организации. Сначала следствие по делу Горанина вел
Баутина, были переоформлены, подписаны и сданы Баутину на подпись и утверждение оперуполномоченный Особого Отдела Хуторянский, которому Горанин дал собственноручные
Нач[альником] УНКВД. показания о своей причастности к антисоветскому националистическому подполью.
ВОПРОС: Кто докладывал эти справки на утверждение б[ывшему] Нач[альнику] Не знаю, было ли в его показаниях тогда [информация] по партизанам или они позже
УНКВД Егорову? явились, но в 4 отдел УНКВД дело Горанина прибыло с собственноручными показаниями, где
ОТВЕТ: Справки на арест бывших партизан Нежина: Баклана, Фесюна В., Фесюна П., последний признавал свою принадлежность к правотроцкистской организации среди бывших
Куськало, Лях, Шкурата и других докладывались б[ывшему] Нач[альнику] УНКВД Егорову партизан. Когда дело Горанина в связи с ориентировкой НКВД УССР было затребовано из
непосредственно Баутиным. Нежина, то бывший Нач[альник] РО Простота не хотел направлять его, ссылаясь на то, что
ВОПРОС: Чем Вы желаете дополнить свои показания? Райотделение имеет одного солидного арестованного и того забирают. Из материалов дела
ОТВЕТ: Ничего дополнить не имею. было видно, что Горанин в прошлом был в партизанском отряде, адьютантом командира
Крапивянского или Остапенко. С переводом арестованного Горанина в УНКВД по Черниговской
Протокол допроса записан с моих слов правильно, мною прочитан, в чем и расписываюсь области, для дальнейшего ведения следствия он был закреплен за мною как Начальником отдела.
[підпис] КОБЦЕВ При мне, а также и в мое отсутствие, Горанин писал подробные собственноручные показания
ДОПРОСИЛ: СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ в совершенно нормальной обстановке, никакого принуждения о даче правдивых показаний к
СЛЕД[СТВЕННОЙ] ЧАСТИ НКВД УГБ, Горанину с моей стороны допущено не было.
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ По его показаниям был оформлен протокол допроса и вместе с рукописью Горанина
был отдан на просмотр бывшему Начальнику УНКВД Егорову.
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.74 – 78. Оригінал. Рукопис на типографському Горанин никогда не отказывался от своих показаний, утверждая их правдивость.
бланку. В сентябре месяце 1938 года в моем присутствии было проведено несколько очных ставок

220 221
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Горанина с обвиняемыми по его делу. Одну или две очные ставки проводил Кобцев, с кем ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ
именно – затрудняюсь сказать, возможно, с Калитой и Гужвой. СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР
ВОПРОС: Что послужило поводом к аресту Горанина Степана Федоровича? СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ
ОТВЕТ: Горанин арестован по показаниям арестованного – кого именно – сейчас не
помню. В деле имеется протокол допроса лица, давшего показания на Горанина. Кроме этого,
Райотделение НКВД г. Нежина имело материалы – агентурную обработку о том, что Горанин – ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.21 – 24. Оригінал. Рукопис.
выходец из Польши, служил в Петлюры и исключен из партии.
ВОПРОС: Следствие предъявляет Вам выписку из протокола допроса обвиняемого № 68
Ермоленко Ивана Прокофиевича от 22 апреля 1938 года, приобщенную к делу Горанина. Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про обставини оформлення кримінальної
Скажите, это те показания, которые послужили основанием к аресту Горанина? справи на С. Гораніна
ОТВЕТ: Да, предъявленная мне выписка из протокола допроса Ермоленко, от
22 апреля 1938 года с показаниями о том, что Горанин – бухгалтер Леспромхоза – завербован 24 вересня 1940 р.
им в контрреволюционную организацию, подтверждает, что показания Ермоленко послужили
основанием к аресту Горанина. Были и другие показания на Горанина, но сейчас я не помню и Допрос начат в 12 ч[асов] 10 м[инут]
не могу сказать.
ВОПРОС: Следствие предъявляет Вам постановление о начатии следствия в отношении ВОПРОС: На допросе от 23 сентября 1940 года Вы показали, что отсутствие в деле
Горанина, от 23 апреля 1938 года и постановление о предъявлении обвинения, от 3 мая подлинного протокола допроса обвиняемого Горанина объясняется тем, что технически это дело
1938 года, где указывается, что он – Горанин – «занимался контрреволюционной шпионской оформлялось в Ваше отсутствие, и в связи с этим Вам неизвестно, где находится подлинник
деятельностью и является участником украинской контрреволюционной националистической протокола допроса. Вы на этом настаиваете?
организации». ОТВЕТ: Да, я настаиваю, что протокол допроса обвиняемого Горанина от 15 июля
ОТВЕТ: Сейчас объяснить этого не могу. Хотя постановления мною и не утверждались, 1938 года писался мною от руки, но почему его в деле нет – я не знаю.
вероятно, Васильев, полковой Оперуполномоченный Особого Отдела, располагал материалами ВОПРОС: В таком случае объясните, почему протокол допроса обвиняемого Горанина,
о шпионской деятельности Горанина по работе мелиоративной конторы, где в то время было имеющийся в деле, Вами оформлен как подлинник протокола допроса?
вскрыто контрреволюционное формирование. И очень возможно, материалы имелись в особом ОТВЕТ: Протокол допроса обвиняемого Горанина, имеющийся в деле, я не оформлял
отделе обл[астного] Управления НКВД по Черниговской области. как подлинник, так как подлинник имелся, и как это получилось, что в деле не оказалось
ВОПРОС: В таком случае объясните, почему в постановлении об избрании меры подлинного протокола – я объяснить не могу.
пресечения указывается, что Горанин является участником контрреволюционной украинской ВОПРОС: Чем Вы объясните, что имеющийся в деле печатный протокол допроса
националистической организации и ничего не говорится о шпионской деятельности? обвиняемого Горанина от 15 июля 1938 года заверен подписью обвиняемого Горанина и Вашей
ОТВЕТ: Горанин арестовывался как участник контрреволюционной украинской подписью как допрашивавший его?
националистической организации. Этим и объясняется такая реакция в постановлении об ОТВЕТ: Копия печатного протокола обвиняемого Горанина заверена его подписью и
избрании меры пресечения в отношении Горанина от 23-го апреля 1938 года. За остальные два моей как допросившего потому, что существовала практика в работе, когда копии протоколов
постановления – о начатии следствия и предъявлении обвинения, я уже дал показания выше и допроса подписывались арестованными и вместе с подписанными протоколами приобщались
добавить больше ничего не могу. к делу.
ВОПРОС: Следствие предъявляет Вам печатный протокол допроса обвиняемого ВОПРОС: Кроме показаний обвиняемого Горанина о причастности его к
Горанина Степана Федоровича от 15 июля 1938 года. Расскажите, что это за протокол и как он правотроцкистской организации, украинской буржуазно-националистической организации и его
Вами составлялся? шпионско-диверсионной работы, какими-либо другими материалами Вы располагали, которые
ОТВЕТ: Протокол допроса обвиняемого Горанина от 15 июля 1938 года составлялся бы подтверждали причастность Горанина к вышеуказанным антисоветским формированиям?
мною из собственноручных показаний и допроса Горанина. Об отсутствии в деле подлинного ОТВЕТ: При допросе обвиняемого Горанина, кроме его собственноручных
протокола допроса, написанного мною, и собственноручных показаний Горанина, я ответить показаний о принадлежности его к правотроцкистской организации, украинской буржуазно-
не могу, так как технически дело по обвинению Горанина оформлялось в 4 отделе УНКВД в националистической организации, имелись материалы подтверждающие причастность
мое отсутствие. Это было в сентябре месяце 1938 года, когда я находился в командировке в Горанина к антисоветскому подполью, как-то: ориентировка НКВД УССР от 28 мая
г. Нежин. 1938 года, где указывалось о Горанине, как участнике военно-повстанческой организации среди
Допрос прерывается в 1 ч[ас] 24.09.1940 г. бывших партизан, вскрытой на Украине, и о проводимой антисоветской работе Гораниным на
Протокол допроса с написанных мною Черниговщине.
собственноручных показаний записан правильно, В показаниях арестованного Ефименко от апреля месяца 1938 года так же указывается,
мною прочитан в чем и расписываюсь [підпис] БАУТИН что Горанин им завербован в антисоветскую буржуазно-националистическую организацию.

222 223
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Других материалов я сейчас не помню. ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ
ВОПРОС: Следствие предъявляет Вам материалы дела по обвинению Горанина, из СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР
которых видно, что кроме выписки из показаний обвиняемого Ефименко, других каких-либо СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ
данных, которые бы изобличали Горанина в принадлежности к антисоветским формированиям,
в деле нет. Вы это подтверждаете? ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.25–28. Оригінал. Рукопис.
ОТВЕТ: Ознакомившись с материалами следственного дела по обвинению Горанина,
видно, что в деле, кроме показаний Ефименко о причастности Горанина к антисоветской № 69
буржуазно-националистической организации, каких-либо других материалов о причастности Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про обставини арешту та звільнення
его к антисоветским формированиям, нет. фігурантів кримінальної справи «червоних партизанів»
ВОПРОС: Следствие предъявляет Вам ориентировку УНКВД УССР от 28 мая
1938 года, в которой указывается, что Горанин проходит по показаниям арестованного Балагуры 24 вересня 1940 р.
как участник антисоветского подполья, однако Горанин по этим показаниям не допрашивался и
в деле показаний Балагуры не имеется. Чем Вы это объясните? Допрос начат в 21 ч[асов] 40 м[инут]
ОТВЕТ: Показаниями арестованного Балагуры, по которым Горанин проходил как
участник антисоветского подполья, 4 отдел УНКВД не располагал, и таковые не запрашивались ВОПРОС: Следствие предъявляет Вам документы, подтверждающие о неоднократных
из УНКВД по Сталинской области, где находился в то время арестованный Балагура, как это вызовах Вами на допрос Горанина в период нахождения его под следствием. Вы это
видно из ориентировки НКВД УССР. Почему при допросе Горанина не ставился перед ним подтверждаете?
вопрос об отношении его к Балагуре – объяснить не могу. Имевшимся показаниям Горанина, ОТВЕТ: Я уже давал показания, что Горанин, как арестованный, был для работы
верили как я, так и работники 4 отдела, а также и руководство УНКВД по Черниговской области. закреплен за начальником Отдела, т. е. мною Баутиным, следовательно, я его вызывал, хотя
ВОПРОС: В таком случае объясните, как понимать Ваши показания, где Вы указываете, арестованный Горанин писал показания не только в комнате 45, где я работал, а и других,
что при допросе обвиняемого Горанина имелись материалы, изобличавшие последнего в вызовы я его подтверждаю.
принадлежности к антисоветскому подполью, ссылаясь при этом на предъявленную Вам ВОПРОС: Чем Вы можете объяснить, что в деле по обвинению Горанина имеется
ориентировку НКВД УССР? один лишь протокол допроса от 15 июля 1938 года, в то время как он допрашивался Вами
ОТВЕТ: Предъявленная мне ориентировка НКВД УССР от 28 мая 1938 года, подписанная неоднократно?
Наркомом, являлась для меня документом не вызывающим никакого сомнения в правдивости, ОТВЕТ: Это объясняется тем, что протокол допроса обвиняемого Горанина не
и это являлось основательным подтверждением о принадлежности Горанина к антисоветскому составлялся после каждого вызова, так как Горанин на допросах бывал недолго, то ограничивался
подполью. Я этой ориентировке верил, почему и ссылаюсь на нее в своих показаниях как на его допрос только тем, что он писал собственноручные показания.
материал, послуживший подтверждением причастности Горанина к антисоветскому подполью. ВОПРОС: Показания обвиняемого Горанина, данные им на допросе от 15 июля 1938
ВОПРОС: На допросе 23 сентября 1940 года Вы заявили, что лично проверяли года Вы перепроверяли?
показания Горанина. Скажите, в связи с чем Вы их проверяли и в чем эта проверка выразилась? ОТВЕТ: Сомнений в показаниях Горанина у меня никаких не было, таковые считались
ОТВЕТ: В процессе допроса, когда обвиняемый Горанин писал собственноручные правдоподобными. В показаниях Горанина не сомневались и другие работники, как то Кобцев,
показания в комнате, где я работал, я путем чтения и опроса Горанина проверял действительность при каждом вызове читал их и разговаривал с арестованным Гораниным. Этими же показаниями
его показаний. При этом от Горанина я получал утвердительный ответ. В этом и заключалась Горанина интересовалось и руководство УНКВД Егоров и Синицын. Подтверждений о
моя проверка собственноручных показаний Горанина, предупреждая его показывать только то, существовании антисоветского подполья было вполне достаточно, как из центра переданных
что было в действительности. на совещании Нач[альника] УНКВД у Наркома, а затем ориентировкой по этому вопросу от
ВОПРОС: Какой именно и в связи с чем Вами давался протокол допроса обвиняемого 28 мая 1938 года, информацией о показаниях арестованного Крапивянского, находившегося в
Горанина на корректировку быв[шему] Начальнику УНКВД Егорову? г. Киев, а также имевшимися показаниями в 4 отделе УНКВД Козина, Кулеша и других, все это
ОТВЕТ: Мною показания Горанина, записанные с его собственноручных показаний, говорило за реальность дела Горанина.
давались на просмотр бывшему Начальнику УНКВД Егорову, в то время он сам и его заместитель ВОПРОС: Расскажите подробно, как оформлялись аресты лиц, проходящих по
просматривали показания основных арестованных, давали указания о их направлении в Киев, показаниям Горанина?
и корректировали. ОТВЕТ: По показаниям Горанина были арестованы основные лица, проходившие как
Допрос прерывается в 17.00 ч[асов] активные участники антисоветского подполья среди бывших партизан на Черниговщине.
Аресты производились на основании справок, составленных в 4 отделе УНКВД
Протокол допроса с написанных мною Кобцевым, который получал указания от бывш[его] Начальника УНКВД Егорова и после
собственноручных показаний записан правильно, санкции Облпрокурора по Черниговской области, справки были посланы в район Нежин для
мною прочитан в чем и расписываюсь [підпис] БАУТИН реализации. Справки на арест лиц, проходивших по показаниям Горанина, были скреплены
тремя подписями, то есть Кобцевым – начальником 1 отделения, составлявшего эти справки,
224 225
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
мною, Баутиным, б[ывшим] Начальником 4 отдела «согласен» и утвержденные бывш[им] ВОПРОС: На допросе 23 июля 1940 года Вы показали, что справки на арест лиц
Начальником УНКВД Егоровым. В справках была ссылка только на показания Горанина, это ,прошедших по показаниям Горанина, составлялись непосредственно Кобцевым. Скажите, а
относилось к аресту 11 человек по Нежину, в числе которых были Баклан, Фесюн, Шкурат и кто решал вопрос об их аресте?
другие, всех фамилий сейчас не помню. Других арестов по справкам 4 отдела по показаниям ОТВЕТ: Да, это было так. В своих показаниях от 23 июля 1940 года я указывал, что
Горанина не было. сделано это было по указанию бывш[его] Начальника УНКВД Егорова. Вопросы ареста
ВОПРОС: Чем Вы можете объяснить, что лица, арестованные по показаниям Горанина, в Облуправлении НКВД по Черниговской области решали Начальник управления или его
в большинстве своем впоследствии из-под стражи освобождены за прекращением дела, причем Заместитель, в данном случае Егоров и Синицын.
как в первом, так и во втором случае это было сделано при Вашем участии? ВОПРОС: В таком случае объясните, какая была необходимость в том, чтобы после
ОТВЕТ: Свое участие в арестах лиц, прошедших по показаниям Горанина, а также того, когда бывший Начальник УНКВД Егоров утвердил аресты лиц, прошедших по показаниям
о том, как обстоял вопрос со справками и санкциями на арест, я объяснил в показаниях Горанина, Вы также подписали эти справки?
данных мною 23 июля 1940 года, которые я сейчас подтверждаю. В отношении освобождения ОТВЕТ: Справки эти должны были подписываться Начальником отдела, второй
арестованных, проходивших по показаниям Горанина, как то: Баклана, Фесюна, Лях, Скрипки, подписью «Согласен». Будучи уже утвержденными, я их подписал, так как в согласии
Мокиенко, Куськало, Пархоменко и Нагорного, я принимал участие в освобождении их из- Начальника отдела Начальник УНКВД уже не нуждался, санкционировав аресты.
под стражи и прекращения их дел. Однако это было вызвано соображениями комиссии НКВД ВОПРОС: Вы самостоятельно решали вопрос об аресте лиц из бывших партизан, с
УССР и сделано при ней. Комиссия НКВД УССР по проверке следственных дел выезжала в последующим утверждением бывшего Начальника УНКВД Егорова?
г. Нежин, специально допрашивала всех арестованных, указанных выше, в количестве ОТВЕТ: Самостоятельно решать вопросы об аресте я, как Начальник Отдела, не мог,
11 человек. Это было в декабре месяце 1938 года, после ареста бывш[его] Начальника УНКВД как я уже указывал, что право это принадлежало Начальнику Управления или его заместителю.
Егорова. Я давал свое согласие на арест в зависимости от материалов и, несомненно, такие случаи были.
Арестованные Баклан, Фесюн, Лях на следствии не сознались с самого начала, а ВОПРОС: Следствие зачитывает Вам показания свидетеля Кобцева от 12 сентября
остальные сознавшиеся от своих ранее данных показаний отказались. Комиссия НКВД УССР 1940 года по этому вопросу: «По личному распоряжению Баутина справки на арест группы
дала свое мнение об освобождении их. Когда был освобожден из-под стражи Точеный – я не Нежинских партизан Баклана, Фесюна, Куськало, Лях, Шкурата и других были предоставлены
знаю, в отношении же Костюченко и Шкурата дело велось и после моего ареста, и они были Нежинским Райотделением НКВД в 4 отдел УНКВД, где мною, согласно распоряжения Баутина,
преданы суду уже при новом руководстве УНКВД по Черниговской области. были переоформлены, подписаны и сданы Баутину на подпись и утверждение Начальника
ВОПРОС: Несмотря на предъявление Вам ряда документов и требования следствия УНКВД».
объяснить существенные моменты по Вашему делу, Вы на поставленные следствием вопросы И далее указывается: «Что справки на арест вышеупомянутых лиц представлялись на
прямых ответов не даете. Объясните почему? утверждение Начальника УНКВД непосредственно Баутиным». Что Вы теперь скажите?
ОТВЕТ: Я по вопросам, поставленным мне на следствии ответил, так как оно было, ОТВЕТ: Я это отрицаю. Такие показания Кобцева объясняются его желанием выйти
других объяснений у меня нет. из создавшегося неприятного положения в связи с этим делом. Каждое распоряжение по таким
Допрос прерывается в 1ч[асов] 20 мин[ут] 25.09.40 г. вопросам имело бы письменное указание, в данном случае на справках, как указывает Кобцев,
представленных Нежинским РО НКВД, которых я в 4 отделе не встречал, и если бы таковые
Протокол допроса с написанных мною были предоставлены, несомненно, по ним решался вопрос ареста Начальником УНКВД, и они
собственноручных показаний записан правильно, находились бы в следственном деле.
мною прочитан в чем и расписываюсь [підпис] БАУТИН В Нежинском Райотделе НКВД не могли их составлять, так как Райотделение не
ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ имело материалов на то время показаний Горанина. Если бы справки Райотделение НКВД
СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР, представляло, и Кобцев их переоформлял по моему распоряжению, как это он указывает, он,
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ несомненно, следствию их предоставил. На тех лиц, на которых Райотделение предоставило
справки, они имеются в их делах как Куськало, Ведель.
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.29 – 31. Оригінал. Рукопис. ВОПРОС: Чем Вы руководствовались, когда решали вопрос об аресте Пархоменко
Родиона Анисимовича, дело в отношении которого Вами же было прекращено?
№ 70 ОТВЕТ: Дело по обвинению Пархоменко было прекращено совместно с другими
Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про обставини арешту та звільнення арестованными в одно время Нежинским Райотделением НКВД. Обстоятельств, при которых
Р. Пархоменка был арестован Пархоменко, я сейчас не помню. На Пархоменко имелись показания кроме
Горанина, кажется Покиньбороды и еще кого-то, но именно кого сейчас не могу сказать.
26 вересня 1940 р. ВОПРОС: Следствие предъявляет Вам подлинник документа, присланного из
Прилукского Райотделения НКВД, в отношении Пархоменко Родиона Анисимовича, на котором
Допрос начат в 12 ч[асов] 10 м[инут] имеется Ваше прямое указание о составлении справки на арест. Вы это подтверждаете?

226 227
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
ОТВЕТ: Подтверждаю. ПРОТОКОЛ ДОПРОСА
ВОПРОС: Следствие предъявляет Вам протокол допроса Пархоменко Родиона 1940 г., сентября мес[яца], 28 дня я, Ст[арший] Следователь След[ственной] части
Анисимовича от 9 января 1939 года, вами составленный и подписанный. Вы это подтверждаете? НКВД УССР, сержант Г[осударственной] Б[езопасности] Скитев допросил в качестве свидетеля
ОТВЕТ: Допрос Пархоменко Родиона Анисимовича 9 января 1939 года, произведенный 1. Фамилия1 Хуторянский.
мною, имел место, что было вызвано его отказом от показаний, которые он все время 2. Имя и отчество Александр Ефимович.
подтверждал. После этого с Зам[естителем] Нач[альника] УНКВД Синицыным был решен 3. Дата рождения 1908 года.
вопрос об освобождении Пархоменко из-под стражи. 4. Место рождения г. Кировоград.
ВОПРОС: Следствие предъявляет Вам постановление о прекращении дела в отношении 5. Местожительство г. Киев, ул. Розы Люксембург, 15/17, кв. 3.
Пархоменко Родиона Анисимовича и освобождении его из-под стражи, от 9 января 1939 года 6. Нац[иональность] и гражд[анство] (подданство) еврей; гр[ажданин] СССР.
Вами утвержденное. Вы это так же подтверждаете? 7. Паспорт (когда и каким органом выдан, номер, категория и место приписки) паспорт
ОТВЕТ: Да, подтверждаю. Хотя я и не имел право утверждать постановления об имеет.
освобождении, оно подписано мною как Пом[ощником] Нач[альника] УНКВД. 8. Род занятий (место службы и должность) сотрудник НКВД УССР.
ВОПРОС: Стало быть, Ваши показания в части того, что дело по обвинению Пархоменко 9. Социальное происхождение (род занятий родителей и их имущественное положение)
было прекращено Нежинским Райотделением НКВД, не соответствует действительности? из служащих.
ОТВЕТ: Я упустил из виду, что Пархоменко был арестован в Прилукском районе, а не 10. Социальное положение (род занятий и имущественное положение).
в Нежине, и дело в отношении его оформлялось в 4 отделе УНКВД. Показания мои, что дело в а) до революции на иждивении родителей.
отношении Пархоменко прекращено Нежинским РО НКВД неверные. Из предъявленных мне б) после революции рабочий.
материалов ясно видно, что прекращено в 4 отделе УНКВД г. Чернигова. 11. Состав семьи (близкие родственники, их имена, фамилии, адреса и род занятий)
ВОПРОС: Скажите, кто непосредственно решал вопрос об аресте Пархоменко Родиона жена – Кузнецова 1908 г., сын – Александр, 1 г. 10 м.
Анисимовича? 12. Образование (общее, специальное) низшее. В 1931 году окончил ЦШ ОГПУ
ОТВЕТ: Вопрос об аресте Пархоменко решал непосредственно бывший Нач[альник] г. Москва.
УНКВД Егоров. Он подробно был проинформирован Носовским Райотделением НКВД 13. Партийность (в прошлом и настоящем) член ВКП(б) с 1931 года.
о наличии на него – Пархоменко – материалов, показаний арестованных. Кроме того, 14. Каким репрессиям подвергался: судимость, арест и др[угое] (когда, какими
Пархоменко знали как самого приближенного человека к Крапивянскому Николаю, который органами и за что):
был арестован НКВД УССР в Москве, и находился на следствии в Киеве, дававшего показания а) до революции не подвергался.
по Черниговщине. б) после революции не подвергался.
ВОПРОС: Из Вашего ответа видно, что вопрос об аресте Пархоменко решался без 15. Какие имеет награды (ордена, грамоты, оружие и др[угие]) при сов[етской]
Вашего участия. Так это? власти не имеет.
ОТВЕТ: Без моего участия вопрос об аресте Пархоменко не решался, так как бывший 16. Категория воинского учета запаса и где состоит на учете Сотрудник НКВД.
Нач[альник] УНКВД Егоров требовал – какие имелись на Пархоменко материалы, с которыми 17. Служба в Красной армии (Красн[ой] гвардии, в партизан[ских] отрядах), когда и
он знакомился, и от него же были получены указания об оформлении ареста Пархоменко. в качестве кого не служил.
Допрос прерывается в 15.00. 18. Служба в белых и др[угих] армиях (когда, в качестве кого) не служил.
19. Участие в бандах, к[онтр]р[еворлюционных] организациях и восстаниях не
Протокол допроса с написанных мною
участвовал.
собственноручных показаний записан правильно,
20. Сведения об общественно-политической деятельности.
мною прочитан в чем и расписываюсь
21. Показания обвиняемого2 (свидетеля) Хуторянского Александра Ефимовича
[підпис] БАУТИН 28 сентября 1940 г.
ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ Свидетель Хуторянский А.Е. за дачу ложных показаний предупрежден об уголовной
СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР ответственности по ст. 89 УК УССР.
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ [підпис]
ВОПРОС: Работая в Нежине, в органах НКВД, Вы допрашивали арестованного
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.32 – 37. Оригінал. Рукопис.
Горанина?
ОТВЕТ: С конца 1937 года по начало мая месяца 1938 года я работал Оперуполномо-
№ 71
ченным Особ[ого] отдела по 63 Артскладу в помещении Нежинского Райотделения НКВД.
Протокол допиту свідка О. Хуторянського про участь Я. Баутіна у розслідуванні
В административном отношении я подчинялся непосредственно Особому Отделу корпуса
кримінальної справи на С. Гораніна
(Чернигов), но по следственной работе Баутину – б[ывшему] Нач[альнику] Нежинского РО
28 вересня 1940 р.

228 229
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
НКВД, он же – Нач[альник] Опер[ативно]-След[ственной] группы. Протокол допроса записан с моих слов правильно,
В числе других арестованных у меня также был и арестованный Горанин (не помню мною прочитан, в чем и расписываюсь.
имени и отчества). Насколько мне память не изменяет, его показаний я не протоколировал, так [підпис] ХУТОРЯНСКИЙ
как не успел. Я имел путевку в Кисловодск с 2-4 мая 1938, года и примерно 5-6 мая 1938 года ДОПРОСИЛ: СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ
я выехал из Нежина, при этом несколько заявлений, не оформленных в протоколы допросов, СЛЕД[СТВЕННОЙ] ЧАСТИ УГБ НКВД УССР,
я передал Баутину – как Нач[альнику] Опер[ативно]-След[ственной] группы, в числе этих СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис]
заявлений было и собственноручное признание арестованного Горанина.
ВОПРОС: Какие показания дал тогда Горанин и при каких обстоятельствах он их давал? ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.79 – 81. Оригінал. Рукопис на типографському
ОТВЕТ: На Горанина были (точно не помню) 2-3 показания других участников бланку.
к[онтр]р[еволюционного] формирования, кого именно – не помню. Я Горанина допрашивал ______________
1. У цьому документі курсивом поданий друкований текст протоколу допиту із анкетними даними.
путем постановки ему вопроса не конкретного или специального, а просто доподлинно я ему 2. Слово закреслене.
говорил, что[бы] он, Горанин, рассказал органам следствия все конкретно о своей вражеской
деятельности. № 72
Горанин совершенно добровольно (я это утверждаю с полной ответственностью за свои Протокол огляду кримінальної справи С. Покиньбороди старшим слідчим слідчої
слова) попросил лист бумаги и сам написал собственноручные показания о своей шпионской частини УДБ НКВС УРСР Скитєвим
деятельности, кажется, в пользу польских разведывательных органов, его показания носили
весьма правдоподобный характер и были подтверждены правдивыми доводами. 28 вересня 1940 р.
Лично мне Горанин показаний о своей принадлежности к контрреволюционному м. Київ
формированию среди бывш[их] красных партизан не давал, и кому персонально давал такие
показания – я не знаю. Я, ст[арший] следователь Следчасти УГБ НКВД УССР, сержант Госбезопасности
Вообще же я заявляю, что я имел отношение к следствию по делам о шпионаже и по СКИТЕВ, рассмотрев материалы следственного дела № 106183 по обвинению ПОКИНЬБОРОДЫ
военно-националистической организации из бывш[их] деникинских офицеров. Сергея Павловича в преступлениях предусмотренных ст.ст. 54-2, 54-10 ч.1 и 54-11 УК УССР,
Весь май месяц и часть июня месяца 1938 года я находился на излечении в санатории нашел, что в следственном деле имеются нижеследующие документы:
г. Кисловодск, откуда был вызван прямо в г. Чернигов, мне были переданы дела Нач[альника] 1. Постановление от 5 июня 1938 г. о принятии дела к производству, составленное
Особ[ого] Отд[ела] 7 стрелковой дивизии. нач[альником] 1 отделения КОБЦЕВЫМ и утвержденное зам[естителем] нач[альника] УНКВД
Контрреволюционное формирование по бывшим красным партизанам возникло, СИНИЦЫНЫМ (л[ист] д[ела] 1).
видимо, в мое отсутствие, поэтому я лично Горанина знаю как шпиона, и арестован он был при 2. Постановление от 19 марта 1938 г. об избрании меры пресечения в отношении
мне по показаниям участников к[онтр]р[еволюционной] повстанческой организации б[ывших] ПОКИНЬБОРОДЫ Сергея Павловича, составленное начальником Носовского РО НКВД
деникинских офицеров. Хочу добавить, что к арестованному Горанину не применялось ГРИЦОВЫМ с последующим утверждением нач[альником] Нежинского РО НКВД БАУТИ-
совершенно никаких мер физического воздействия, о чем я заявляю честно. НЫМ, в котором указывается, что ПОКИНЬБОРОДА является участником контрреволюцион-
ВОПРОС: Известны ли Вам факты нарушения социалистической законности со ной повстанческой организации (л[ист] д[ела] 2).
стороны Баутина? 3. Постановление от 20 марта 1938 года, вынесенное Прокурором Носовского района
ОТВЕТ: За период совместной работы с Баутиным, я могу сказать, что мне лично не ГЛУЩЕНКО, о санкции на арест ПОКИНЬБОРОДЫ Сергея Павловича (л[ист] д[ела] 3).
приходилось быть свидетелем незаконных распоряжений с его стороны или применения с 4. Ордер на арест ПОКИНЬБОРОДЫ С.П. от 20 марта 1938 года (л[ист] д[ела] 4).
его стороны каких-либо нарушений. Должен откровенно заявить, что во многих делах Баутин 5. Протокол обыска ПОКИНЬБОРОДЫ С.П. от 21 марта 1938 года (л[исты] д[ела] 5-6).
подходил весьма критически. Особенно, если это касалось арестованных из социально близкой 6. Постановление от 5 июня 1938 года о продлении срока ведения следствия и
среды. Таких арестованных он, как правило, не допускал на рассмотрение Тройки, или если содержания под стражей ПОКИНЬБОРОДЫ С.П., составленное Пом[ощником] опер[ативного]
мало было материалов, то прекращал дела. уполномоченного ЧИСТЕНКО, с согласием Нач[альника] 4 отдела БАУТИНА, с последующим
О Баутине, как о работнике, могу сказать то, что скажут все, кто с ним работал, что он, утверждением зам[естителем] нач[альника] УНКВД СИНИЦЫНЫМ (л[ист] д[ела] 8).
не щадя своего здоровья, работал круглые сутки, почти без отдыха. Не потому, что я защищаю 7. Постановление от 27 марта 1938 года о предъявлении обвинения ПОКИНЬБОРО-
Баутина, нет, не поэтому, а я заявляю откровенно, что я лично не видал никогда, чтобы он – ДЕ Сергею Павловичу, составленное нач[альником] 1 отделения КОБЦЕВЫМ с согласием
Баутин – применял к арестованным меры физического воздействия. А однажды, когда приезжал нач[альника] 4 отдела БАУТИНА и не утвержденное нач[альником] УНКВД, в котором указано,
бывш[ий] Зам[еститель] Нач[альника] IV отдела УНКВД Тейтель, и приказал, а затем в его что ПОКИНЬБОРОДА примкнул к контрреволюционной военно-повстанческой партизанской
кабинете ударил одного арестованного, Гулько, то Баутин возмутился и поругался с Тейтелем организации и проводил организационную работу по созданию повстанческих формирований
в моем присутствии. (л[ист] д[ела] 10).
8. Анкета арестованного от 22 марта 1938 года, в которой указано, что ПОКИНЬБОРО-

230 231
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
ДА Сергей Павлович, 1891 года рождения, уроженец м. Носовка Черниговской обл[асти], по которого видно, что ПОКИНЬБОРОДА категорически отрицает ранее данные им показания
специальности чернорабочий, по соцпроисхождению – из крестьян-бедняков, грамотный, об участии в антисоветской повстанческой организации, заявляя, что он дал вымышленные
беспартийный, в 1929 году арестовывался органами ЧК-ГПУ-НКВД1 за превышение власти показания.
(л[ист] д[ела] 11). Допрашивал обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДУ пом[ощник] опер[ативного]
9. Характеристика от 17 июня 1939 г., выданная Носовским РИК, в которой указывается, уполном[оченного] ОСАДЧИЙ (л[ист] д[ела] 29).
что ПОКИНЬБОРОДА С.П., работая ночным сторожем Райфинотдела, к обязанностям 15. Протокол допроса обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДЫ от 11 декабря 1938 г., из
относился халатно (л[ист] д[ела] 11а). которого видно, что ПОКИНЬБОРОДА от своих показаний о том, что он являлся участником
10. Характеристика от 17 июня 1939 г., выданная Носовским Сельсоветом, где антисоветской повстанческой организации, категорически отказался, хотя следствие ссылается
указывается, что ПОКИНЬБОРОДА из семьи крестьянина-бедняка, участвовал в отряде на показания свидетелей ТЕРЕЩЕНКО, ЛАУТ и других.
красных партизан, в белых бандах не служил (л[ист] д[ела] 12). Допрашивал обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДУ – пом[ощник] оперуполном[оченного]
11. Протокол допроса обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДЫ Сергея Павловича от ОСАДЧИЙ (л[ист] д[ела] 30).
28 марта 1938 года, из которого видно, что ПОКИНЬБОРОДА признал, что он является 16. Протокол допроса обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДЫ от 23 декабря 1938 г., в
участником контрреволюционной повстанческой организации, существовавшей с 1919 котором указывается о встрече ПОКИНЬБОРОДЫ с КРАПИВЯНСКИМ Николаем в г. Нежине
г., организатором которой являлся КРАПИВЯНСКИЙ Николай Григорьевич. Далее в 1935 году. Допросил – подпись неразборчива (л[ист] д[ела] 32).
обв[иняемый] ПОКИНЬБОРОДА показал, что в Носовке инициаторами контрреволюционной 17. Постановление от 20 декабря 1938 года о приобщении к след[ственному] делу по
повстанческой организации в 1919 году являлись: ХОХУДА А.П., ШАУЛКА Г.Н., ХОХУДА обвинению ПОКИНЬБОРОДЫ протоколов допросов обв[иняемых] ГОРАНИНА, ИЛЬЕНКО
Е.П., СОЛО-ВЕЙ В.Ф., и что эти названные лица, перед наступлением Деникина, завербовали в и КРАПИВЯНСКОГО – вынесенное пом[ощником] опер[ативного] уполномоч[енного]
к[онтр]р[еволюционную] повстанческую организацию его – ПОКИНЬБОРОДУ, ХОМЕНКА, ОСАДЧИМ и утвержденное нач[альником] РО НКВД ТРЕТЬЯКОВЫМ (л[ист] д[ела] 33).
ГУЛЕНКА, ГАВРИЛЕНКА, ЖИГУНА, КОМПАНЕЦ и других. В этом же протоколе 18. Выписка из показаний обвиняемого ГОРАНИНА Степана Федоровича от 15 июля
ПОКИНЬБОРОДА показал как известных ему участников к[онтр]р[еволюционной] 1938 года, из которой видно, что ГОРАНИН показал, что от ОСТАПЕНКО он получил указание
повстанческой организации, ОСТАПЕНКА, ЯЦУРУ, МАЛЬКА. установить регулярную связь с начальниками боевых вооруженных групп, среди которых был
Допрашивал обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДУ – сотрудник ГРИЦОВ (л[исты] ПОКИНЬБОРОДА Сергей Павлович по селу Носовка. Допросил обв[иняемого] ГОРАНИНА –
д[ела] 13-16). нач[альник] IV отдела БАУТИН (л[ист] д[ела] 34).
12. Протокол допроса обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДЫ С.П. от 15 июня 1938 года, 19. Выписка из показаний обв[иняемого] ИЛЬЕНКО Ефима Григорьевича от 15
из которого видно, что ПОКИНЬБОРОДА признал, что он является участником антисоветской июля 1938 года, из которой видно, что ИЛЬЕНКО показал из известных ему участников
правотроцкистской повстанческой партизанской организации, в которую был завербован правотроцкистской организации ПОКИНЬБОРОДУ, как командира к[онтр]р[еволюционной]
в 1936 году в июне месяце КРАПИВЯНСКИМ Николаем Григорьевичем, который ему – повстанческой группы. Допросил обвиняемого ИЛЬЕНКО нач[альник] Носовского РО НКВД
ПОКИНЬБОРОДЕ – заявил, что существует антисоветская правотроцкистская партизанская Грицов (л[ист] д[ела] 35).
организация и предложил к ней примкнуть. 20. Выписка из протокола допроса обв[иняемого] КРАПИВЯНСКОГО Михаила
ПОКИНЬБОРОДА лично завербовал ряд новых участников в вышеуказанную Григорьевича от 13 июня 1938 года, из которой видно, что КРАПИВЯНСКИЙ М.Г. завербовал
организацию, в частности, им были завербованы: ЖИГУН Федор Иванович и КАМПАНЕЦ ПОКИНЬБОРОДУ в правотроцкистскую повстанческую организацию. Допросил обв[иняемого]
Петр Гаврилович. КРАПИВЯНСКОГО М.Г. – пом[ощник] оперуполномоченный РЕЗНИЧЕК (л[ист] д[ела] 36).
Далее ПОКИНЬБОРОДА показал, что ему было известно со слов КРАПИВЯНСКО- 21. Протокол очной ставки между обвиняемыми КРАПИВЯНСКИМ Михаилом
ГО Н. о причастности к контрреволюционной организации партизан, как-то ПАРХОМЕНКА Григорьевичем и ПОКИНЬБОРОДОЙ Сергеем Павловичем от 8 сентября 1938 года, из которого
Родиона, БАКЛАНА Ивана, ФУРСЫ Павла, МАРУНЯ Петра, ДОРОШЕНКА Григория, видно, что КРАПИВЯНСКИЙ изобличает обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДУ в причастности
МАКАРЕНКА Данила, КРАПИВЯНСКОГО Михаила, КРАПИВЯНСКОГО А.Т., МОКИЕНКА, его к антисоветской правотроцкистской организации, на что ПОКИНЬБОРОДА дал ответ
МАСЛОВСКОГО, КОСТЮЧЕНКА, братья ФЕСЮНЫ, НАГОРНОГО Алексея и других. утвердительный. Очную ставку проводили нач[альник] IV отдела БАУТИН и пом[ощник]
Допросил обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДУ С.П. нач[альник] 1 отделения 4 отдела оперуполном[оченного] – подпись неразборчива (л[исты] д[ела] 37-38).
КОБЦЕВ и пом[ощник] оперуполномоченный ЧИСТЕНКО. В деле подлинника этого протокола 22. Протокол допроса свидетеля ЛАУТ Зуся Ильича от 31 августа 1938 года, из которого
не имеется (л[исты] д[ела] 17-26). видно, что свид[етель] ЛАУТ показал, что ПОКИНЬБОРОДА высказывал ему свои недовольства
13. Протокол допроса обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДЫ С.П. от 11 сентября, в котором о том, что он – ПОКИНЬБОРОДА – боролся за Советскую власть, а теперь работает сторожем.
ПОКИНЬБОРОДА дополнительно показал о своей вербовке в к[онтр]р[еволюционную] Каких-либо фактов антисоветской деятельности со стороны ПОКИНЬБОРОДЫ свидетель
организацию ПЕРЕДНЮ Ивана Герасимовича. ЛАУТ не назвал. Допрашивал свид[етеля] ЛАУТ п[омощник] оперуполном[оченного] ФЕСИК
Допросил обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДУ – подпись не разборчива (л[исты] (л[исты] д[ела] 39-40).
д[ела] 27-28). 23. Протокол допроса свид[етеля] ДЕШКО Мирона Даниловича от 31 августа 1938
14. Протокол допроса обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДЫ от 10 декабря 1938 года, из года, из которого видно, что свидетель ДЕШКО показал, что ПОКИНЬБОРОДА высказывал

232 233
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
ему свои недовольства о том, что он – ПОКИНЬБОРОДА – боролся за Советскую власть, а ГРИЦОВ (л[исты] д[ела] 60-63).
теперь не обращают на него внимание. Каких-либо фактов об антисоветской деятельности 35. Протокол допроса свидетеля ТЕРЕЩЕНКО Петра Федотовича от 11 июня
ПОКИНЬБОРОДЫ свидетель ДЕШКО не назвал. Допрашивал свиде[етеля] ДЕШКО – 1939 года, из которого видно, что ТЕРЕЩЕНКО свои показания от 29 августа [19]38 года
пом[ощник] опер[ативнго] уполн[омоченного] ФЕСИК (л[исты] д[ела] 41-42). полностью подтверждает. Допрашивал свид[етеля] ТЕРЕЩЕНКО нач[альник] РО НКВД
24. Протокол допроса свид[етеля] ПРИХОДЬКО Федора Даниловича от 21 марта ГРИЦОВ (л[исты] д[ела] 64-65).
1938 года, из которого видно, что ПРИХОДЬКО фактов антисоветской деятельности со стороны 36. Протокол допроса свидетеля ДЕШКО Мирона Даниловича от 10 июня 1939 года,
ПОКИНЬБОРОДЫ не известно. Допросил свид[етеля] ПРИХОДЬКО – нач[альник] РО НКВД из которого видно, что ДЕШКО свои показания от 8 августа 1939 г. полностью подтверждает.
ГРИЦОВ (л[исты] д[ела] 43-46). Допрашивал свид[етеля] ДЕШКО нач[альник] РО НКВД ГРИЦОВ (л[исты] д[ела] 66-67).
25. Протокол допроса свид[етеля] ТЕРЕЩЕНКО Петра Федоровича от 29 августа 37. Протокол допроса свидетеля БАРЫШЕВЕЦ Василия Гавриловича от 14 июня
1938 года, из которого видно, что ТЕРЕЩЕНКО показал, что ПОКИНЬБОРОДУ знает с 1939 года, из которого видно, что БАРЫШЕВЕЦ знает ПОКИНЬБОРОДУ по совместной
1937 года по совместной работе и охарактеризовал его, как антисоветскую личность. работе в райфинотделе, который высказывал ему, БАРЫШЕВЦЕВУ свои недовольства о том,
Допрашивал свид[етеля] ТЕРЕЩЕНКО Нач[альник] РО НКВД ГРИЦОВ (л[исты] д[ела] 47-48). что он боролся за Советскую власть, а теперь работает сторожем. Допрашивал свид[етеля]
26. Протокол очной ставки между обвиняемым ПОКИНЬБОРОДОЙ Сергеем БАРЫШЕВЕЦ Нач[альник] РО НКВД ГРИЦОВ (л[ист] д[ела] 69).
Павловичем и свидетелем ЛАУТ Зуся Ильичом от 7 сентября 1938 года, из которого видно, что 38. Протокол допроса свид[етеля] КВАСОВЕЦ Степана Павловича от 13 июня
свид[етель] ЛАУТ изобличал обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДУ в проведении антисоветской 1939 года, из которого видно, что КВАСОВЕЦ хорошо знает ПОКИНЬБОРОДУ, который ему
агитации, который показания свид[етеля] ЛАУТА подтвердил. Очную ставку проводил высказывал свое недовольство в том, что он боролся за Советскую власть, а теперь работает
нач[альник] РО НКВД ГРИЦОВ (л[исты] д[ела] 49-50). сторожем. Допрашивал свид[етеля] КВАСОВЕЦ Нач[альник] РО НКВД ГРИЦОВ (л[исты]
27. Протокол очной ставки между обвиняемым ПОКИНЬБОРОДОЙ С.П. и д[ела] 70-71).
ТЕРЕЩЕНКО П.Ф. от 7 сентября 1938 года, из которого видно, что свид[етель] ТЕРЕЩЕНКО 39. Протокол допроса свид[етеля] ВАШУРА Алексея Николаевича от 15 июня 1939 года,
изобличал обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДУ в проведении антисоветской агитации, который из которого видно, что ВАШУРА знает ПОКИНЬБОРОДУ с 1934 года и характеризует его как
показания свид[етеля] ТЕРЕЩЕНКО в начале отрицал, а потом подтвердил. Очную ставку разложившегося человека, который систематически пьянствовал и высказывал недовольство
проводил нач[альник] РО НКВД ГРИЦОВ (л[исты] д[ела] 51-52). своим положением. Допрашивал свид[етеля] ВАШУРУ – нач[альник] РО НКВД ГРИЦОВ
28. Постановление от 23 декабря 1938 года о предъявлении следственного (л[исты] д[ела] 72-73).
производства обвиняемому ПОКИНЬБОРОДА, из которого видно, что ПОКИНЬБОРОДА 40. Протокол допроса свидетеля ТРУШ Захария Денисовича от 14 июня 1939 года,
с материалами дела ознакомлен, и добавить к ним ничего не имел. Следственное из которого видно, что ТРУШ хорошо знает ПОКИНЬБОРОДУ, который высказывал ему
производство предъявил РАБОТА, присутствовал при этом Прокурор СОЛДНЕК недовольство своим положением. Каких-либо фактов об антисоветской деятельности
(л[ист] д[ела] 53). ПОКИНЬБОРОДЫ свид[етель] ТРУШ не назвал. Допрашивал нач[альник] РО НКВД ГРИЦОВ
29. Заключение Прокурора Нежинского района СОЛДНЕКА от 8 апреля 1930 года2 о (л[исты] д[ела] 74-76).
передаче дела по обвинению ПОКИНЬБОРОДА Сергея Павловича для судебного рассмотрения 41. Постановление от 16 июня 1939 года о предъявлении следствия обвиняемому
в обл[астной] суд г. Чернигов. (л[ист] д[ела] 54). ПОКИНЬБОРОДА Сергею Павловичу, вынесенные оперуполномоченным ГАХ (л[ист]
30. Постановление от 1 июня 1939 года о принятии следдела по обвинению д[ела] 87).
ПОКИНЬБОРОДА С.П. к производству, вынесенное начальником Носовского РО НКВД 42. Копия обвинительного заключения по след[ственному] делу № 106483 по обвинению
ГРИЦОВЫМ (л[ист] д[ела] 55). ПОКИНЬБОРОДЫ С.П., составленное 19 июня 1939 года начальником Носовского РО НКВД
31. Протокол допроса обвиняемого Покиньборода С.П. от 16 июня 1939 года, из ГРИЦОВЫМ.
которого видно, что ПОКИНЬБОРОДА категорически отрицает свою виновность в проведении 43. Заключение Райпрокурора Глущенко о направлении дела по обвинению
антисоветской агитации, хотя следствие изобличает в этой части, показаниями свидетелей, ПОКИНЬБОРОДЫ С.П. на рассмотрение Черниговского Областного суда.
ДЕШКО и ВАТУРЫ. Допрашивал обв[иняемого] ПОКИНЬБОРОДА опер[ативный] 44. Приговор выездной сессии Черниговского Облсуда от 18 июля 1939 года, из которого
уполномочен[ный] ГАХ (л[исты] д[ела] 56-57). видно, что ПОКИНЬБОРОДА Сергей Павлович из-под стражи освобожден.
32. Постановление от 15 июня 1939 года о предъявлении обвинения ПОКИНЬБОРО- На основании имеющихся материалов в деле видно:
ДЫ С.П. по ст. 54-10 ч. 1, вынесенное нач[альником] Носовского РО НКВД ГРИЦОВЫМ 1. Данных, послуживших основанием к аресту ПОКИНЬБОРОДА Сергея Павловича, в
(л[ист] д[ела] 58). деле нет, однако в постановлении об избрании меры пресечения в отношении ПОКИНЬБОРОДЫ
33. Постановление от 15 июня 1939 года о предъявлении обвинения ПОКИНЬБОРО- указывается, что он является участником контрреволюционной повстанческой организации.
ДЫ С.П. по ст. 54-10 ч. 1, вынесенное опер[ативным] уполномоченным ГАХ (л[ист] д[ела] 59). Постановление составлено Начальником Носовского РО НКВД ГРИЦОВЫМ и
34. Протокол допроса свидетеля ЛАУТ Зуся Ильича от 10 июня 1939 года, из которого утверждено Нач[альником] Нежинского РО НКВД и опер[ативной] след[ственной] группы
видно, что ЛАУТ свои показания от 31 августа [19]38 г. и на очной ставке от 7 сентября БАУТИНЫМ.
[19]38 г. полностью подтверждает. Допрашивал свид[етеля] ЛАУТ Нач[альник] РО НКВД 2. Арестованному ПОКИНЬБОРОДА предъявлено обвинение в том, что он является

234 235
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
участником контрреволюционной военно-повстанческой «партизанской» организации, по Павловича?
заданию которой проводил работу по созданию повстанческих формирований. ОТВЕТ: Не помню.
Это постановление датировано 27 марта 1938 года, однако, как видно из материалов ВОПРОС: Следствие предъявляет Вам постановление об избрании меры пресечения в
дела, постановление выносилось значительно позже, и подписано оно прошедшим числом отношении Покиньбороды от 19 марта 1938 года, Вами утвержденное, в котором указывается,
Нач[альником] 1 Отделения КОБЦЕВЫМ и Нач[альником] IV отдела БАУТИНЫМ. что Покиньборода являлся участником контрреволюционной повстанческой организации. Вы
3. После ареста ПОКИНЬБОРОДА С.П. следствие велось в Носовском РО НКВД, где это подтверждаете?
он был допрошен один раз 28 марта 1938 года. На этом допросе ПОКИНЬБОРОДА сознался ОТВЕТ: В следственном деле по обвинению Покиньбороды действительно имеется
в том, что он являлся участником контрреволюционной повстанческой организации, однако постановление, вынесенное Начальником Носовского РО НКВД Грицовым об избрании меры
изложенные им обстоятельства вербовки и само существование к[онтр]р[еволюционной] пресечения в отношении Покиньбороды, которое датой 19 марта 1938 года мною – Баутиным
повстанческой организации весьма сомнительны в правдоподобности. – утверждено, как Начальником Нежинского РО НКВД и Оперативно-Следственной группы.
Так, например, ПОКИНЬБОРОДА показывает о том, что период существования к[онтр]- Однако арест Покиньбороды не стоит1 в связи с возникнувшей контрреволюционной
р[еволюционной] повстанческой организации якобы относится к 1919 году и, что вербовка моя организацией среди бывших партизан, о которой стало известно в мае месяце 1938 года, а
в эту организацию, проводилась перед наступлением Деникина, назвав при этом как участников на арестованного Покиньбороду было обращено внимание с полученной ориентировки из
контрреволюционной повстанческой организации ряд бывших партизан с. Носовки: ХОХУ- НКВД УССР от 28 мая 1938 года, где Покиньборода проходил как организатор антисоветского
ДА Д.П., ШАУЛКО, ХОХУДА Е.П., СОЛОВЕЙ В.Ф., ХОМЕНКО, ГУЛЕНКО, ГАВРИЛЕНКО, подполья среди партизан на Черниговщине с указанием его немедленного ареста.
ЖИГУНЫ, КОМПАНЕЦ, ОСТАПЕНКО и других. ВОПРОС: На основании каких данных написано это постановление?
4. 5 июня 1938 года дело по обвинению ПОКИНЬБОРОДА поступило в IV отдел ОТВЕТ: Материалов и их содержание я сейчас не могу вспомнить, они докладывались
УНКВД, где на допросе от 15 июня 1938 года, произведенным начальником 1 отделения и увозились с собой Начальником Носовского Райотделения НКВД – там же велось и дело по
КОБЦЕВЫМ и пом[ощником] опер[ативного] [уполномоченного] ЧИСТЕНКО, обвиняемый обвинению Покиньбороды. Я же, как Начальник РО НКВД и по совместительству Оперативно-
ПОКИНЬБОРОДА сознался, что он является участником правотроцкистской повстанческой Следственной группы, при себе данных никаких не оставлял.
партизанской организации, в которую был завербован в 1936 году КРАПИВЯНСКИМ Николаем, ВОПРОС: Следствие предъявляет Вам постановление о предъявлении обвинения
и далее назвал ряд лиц из числа б[ывших] партизан, как участников к[онтр]р[еволюционной] Покиньбороде от 27 марта 1938 года, в котором указывает, что он, Покиньборода, примкнул к
повстанческой организации: ПАРХОМЕНКО, БАКЛАН, ФУРСА, МАРУНЯ, ДОРОШЕНКО, контрреволюционной военно-повстанческой партизанской организации и проводил работу по
МАКАРЕНКО, КРАПИВЯНСКИЙ М., КРАПИВЯНСКИЙ А., МОКИЕНКО, КОСТЮЧЕНКО, созданию повстанческих формирований. Вы это подтверждаете?
ФЕСЮН, НАГОРНЫЙ и др[угие]. ОТВЕТ: Как я уже показывал, что к работе в должности Начальника 4 отдела я
5. 8 сентября [19]38 года нач[альником] IV отдела БАУТИНЫМ произведена очная приступил во второй половине мая месяца 1938 года, при этом дел я ни от кого не принимал.
ставка между обвиняемыми КРАПИВЯНСКИМ М.Г. и ПОКИНЬБОРОДОЙ С.П., на которой До этого в отделе были дела арестованных, начиная с 1937 года, в которых имелись подписи
КРАПИВЯНСКИЙ изобличал ПОКИНЬБОРОДУ в том, что он его завербовал в к[онтр] бывших Начальников 4 отдела. Впоследствии, по чьему указанию – не знаю, были вытерты, и я
р[еволюционную] повстанческую организацию, ПОКИНЬБОРОДА эти показания подтвердил. как новый Начальник 4 отдела вынужден был подписывать дела даже за 1937 год.
В предъявленном мне постановлении о предъявлении обвинения Покиньбороде с
СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ датой 27 марта 1938 года действительно имеет место подписи «Нач[альник] 4 отд[ела] Баутин».
СЛЕДЧАСТИ НКВД УССР Я же в это время никогда не был начальником 4 отдела, а работал Начальником Нежинского
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ РО НКВД, и подпись моя учинена была уже в бытность на работе в 4 отделе, вероятно, при
оформлении дела.Повторяю, что о существовании антисоветской организации среди бывших
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.132 – 138. Оригінал. Машинопис. партизан я не знал до перехода на работу в областное управление НКВД – май месяц 1938 года.
______________ ВОПРОС: В связи с чем дальнейшее ведение следствия по обвинению Покиньборо-
1. Так у тексті.
2. Так у тексті.
ды С.П. проводилось в 4 отделе УНКВД, и какие указания вы давали по данному делу?
№ 73 ОТВЕТ: Я затрудняюсь ответить на этот вопрос. Судя по материалам, предъявленным
Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про обставини фальсифікації документів мне из дела, Покиньборода находился уже в 4 отделе. Мною как начальником отдела на дело
кримінальної справи С. Покиньбороди Покиньбороды было обращено внимание после получения ориентировки с НКВД УССР с
указанием его ареста и о том, что он, Покиньборода, играет на Черниговщине видную роль как
30 вересня 1940 р. участник антисоветского подполья.
ВОПРОС: Следствие зачитывает Вам показания свидетеля Кобцева от 12 сентября
Допрос начат в 23 ч[асов] 00 мин[ут] 1940 года по этому вопросу: «Дело по обвинению Покиньбороды я принял 5 июня 1938 года по
распоряжению Баутина». Правильно показывает свидетель Кобцев?
ВОПРОС: Вы принимали участие в решении вопроса об аресте Покиньбороды Сергея ОТВЕТ: Показания свидетеля Кобцева неверны, так как он, как Начальник 1 отделения

236 237
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
4 отдела, а затем Зам[еститель] Нач[альника] 4 отдела не нуждался в моих распоряжениях в участие?
приеме дел, а тем более в выписке постановления. Так как они или находились у него, а если нет ОТВЕТ: Определить, кем решен был вопрос об аресте Покиньбороды, несмотря на
– то поступали непосредственно к нему и как Начальнику Отделения и ведающему следствием то, что мною как Начальником РО НКВД и Опер[ативным] След[ователем] группы подписано
по этому вопросу, он их распределял по следователям. постановление об избрании меры пресечения, мне трудно.
ВОПРОС: Вы лично принимали участие в допросах обвиняемого Покиньбороды? Покиньборода арестован Носовским РО НКВД, которое могло иметь непосредственное
ОТВЕТ: Нет, не принимал. Возможно, на очной ставке присутствовал. указание из УНКВД или указание на месте, приехавшего работника из Управления НКВД.
Областное Управление НКВД и его отделы, независимо от существования опер[ативной]
Допрос прерывается в 2 ч[асов] 15 мин[ут] 01.10.1940 г. группы, помимо таковых давало свои указания и высылало в районы работников для реализации
материалов, дачи указаний по след[ственным] делам и арестам. Очень возможно, что так
Протокол допроса с написанных мною обстоял вопрос с арестом Покиньбороды.
собственноручных показаний записан правильно, В сентябре месяце 1938 года с моим участием, как Начальником Отдела, командирован-
мною прочитан в чем и расписываюсь [підпис] БАУТИН ным в Нежин, была произведена очная ставка между Покиньбородой и Крапивянским и дано
заключение о направлении этих дел на рассмотрение Особого Совещания. Это относится к
ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ тому периоду, когда Обл[астное] Управление НКВД оканчивало все дела по области и высылало
СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР, на места всех работников УНКВД для окончания дел.
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ ВОПРОС: Вы не даете следствию прямого ответа по существу поставленного вопроса.
Скажите, арест Покиньбороды произведен с Вашего ведома?
ОТВЕТ: Я сказал, так как есть. Материалы на Покиньбороду мне были предоставлены
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.42 – 45. Оригінал. Рукопис. Начальником Носовского РО НКВД по его инициативе, откуда она исходила – я сейчас объяснить
______________ не могу, оснований к аресту Покиньбороды было достаточно, и я подписал постановление об
1. Так у тексті.
избрании меры пресечения.
№ 74 Утверждать, что арест Покиньбороды был произведен с моего ведома – не могу, так
Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про обставини фальсифікації документів как указаний о представлении материалов на Покиньбороду я не давал и не знал о наличии
кримінальної справи «червоних партизанів» таковых.
ВОПРОС: Следствие предъявляет Вам материалы следственного дела № 106483
2 жовтня 1940 р. по обвинению Покиньбороды Сергея Павловича, из которых не видно наличия данных,
послуживших к аресту Покиньбороды, а также каких-либо документов, подтверждающих о
Допрос начат в 11 ч[асов] 30 мин[ут] том, что арест Покиньбороды решался помимо Вас. Вы это подтверждаете?
ОТВЕТ: Заявляю, что я никакого представления о Покиньбороде до предоставления
ВОПРОС: Объясните, почему Вы, подписывая постановление о предъявлении мне постановления и материалов на Покиньбороду начальником Носовского РО НКВД – не
обвинения Покиньбороды от 27 марта 1938 года, не обратили внимание на то, что в нем дата имел и не знал о существовании такового, и постановления об избрании меры пресечения
указана прошедшим числом, и написанный пакет обвинения в данном случае не соответствовал я не мог без оснований подписать. В деле же, действительно, нет материалов до дня ареста
материалам дела? Покиньбороды, то есть до 19 марта 1938 года.
ОТВЕТ: Этого объяснить я сейчас не могу. Дела подписывались при докладах ВОПРОС: Имеющиеся в распоряжении следствия и предъявленные Вам документы, а
работников отдела, не верить коим не было оснований. Мною основное внимание уделялось также и Ваши показания свидетельствуют о том, что Вы, будучи начальником 4 отдела УНКВД
показаниям в деле и соответствии заключительного обвинения при окончании дел. В данном по Черниговской области, в 1938 году извращали социалистическую законность, при Вашем
случае подпись моя могла произойти машинально по докладу работником отдела настоящего непосредственном участии проводились необоснованные аресты лиц из числа бывших красных
дела. партизан и красногвардейцев.
ВОПРОС: Следствие предъявляет Вам подлинник протокола очной ставки между Следствие требует правдивых показаний Ваших именно об этом.
обвиняемым Крапивянским М.Т. и Покиньбородой С.П. от 8 сентября 1938 года, написанный ОТВЕТ: Как обстоял вопрос с арестами, исходившими непосредственно из ΙV отдела
Вами. Вы это подтверждаете? УНКВД, где я в то время был Начальником отдела, это относится к группе бывших партизан по
ОТВЕТ: Да, подтверждаю. Очная ставка производилась в Нежинском РО НКВД, г. Нежин как то Баклан, Фесюн, Шкурат, Лях и другие, я показал подробно в своих объяснениях
где я находился в сентябре месяце 1938 года в командировке совместно с Пом[ощником] на следствии и больше дополнить ничем не имею.
Опре[ативным] Уполномоченным, фамилию которого сейчас не помню. ВОПРОС: На предыдущих допросах Вы следствию не дали исчерпывающих
ВОПРОС: На основании имеющихся в распоряжении следствия и предъявленные объяснений по существу Вашей виновности в проведении арестов лиц, прошедших по
Вам документы и Ваших показаний по этому вопросу, следствие считает, что вопрос об аресте показаниям Горанина, из бывших красных партизан г. Нежина – Баклана, Фесюна, Шкурата,
Покиньбороды С.П. решался с Вашего ведома, и что в процессе следствия Вы также принимали
238 239
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Ляха, Костюченко и других. Следствие требует уточнить Ваши показания по существу вопроса. ДОПРОСИЛ СТАРШИЙ СЛЕДОВАТЕЛЬ
ОТВЕТ: Больше дополнить ничем не имею к тому, что показал на предыдущих допросах СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ НКВД УССР,
по этому вопросу. СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ
ВОПРОС: В своей объяснительной записке на имя Наркома НКВД УССР от 2 января
1939 года, а также на допросе от 27 марта 1939 года Вы показали, что признаете себя виновным ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.46 – 51. Оригінал. Рукопис.
в том, что слепо выполняли вражескую ориентировку бывшего руководства НКВД УССР по ______________
1. Так у тексті. Йдеться про місцеві апарати НКВС.
вопросу проведения арестов лиц из бывших красных партизан и что при проведении следствия
по этим лицам допустили грубые ошибки. Вы это подтверждаете?
ОТВЕТ: Объяснительную записку я писал в Наркомат НКВД по предложению комиссии, № 75
которая уверяла меня, что все документы, которые исходят из НКВД УССР и дело, которое Постанова про пред’явлення Я. Баутіну обвинувачення у фальсифікації
вел Наркомат по бывшим партизанам, нереальное, и места областей1 Наркоматом введены в кримінальних справ1
заблуждение.
Под влиянием этого я указал, что слепо поверил о реальности этого дела бывшему 10 жовтня 1940 р.
Начальнику УНКВД Егорову и директивам Наркомата, расценив это как притупление классовой г. Киев
бдительности со своей стороны. Объяснение это писалось незадолго до моего ареста.
Свои показания от 27 марта 1939 года я отвергаю, так как они были мною подписаны Я, Ст[арший] Следователь Следственной Части УГБ НКВД УССР – Сержант
в ненормальной обстановке, после долгих пересоставлений. Так как мне предлагалось дать Госбезопасности СКИТЕВ, рассмотрев материалы следственного дела № 147008 по обвинению
показания, что я по заданию врагов народа Успенского и Егорова проводил вражескую работу БАУТИНА Якова Кирилловича в преступлении, предусмотренном ст. 206-17 п. «б» УК УССР,
и был причастен к «новой линии», что это за линия – для меня так и осталось неизвестным. НАШЕЛ:
ВОПРОС: Ваши доводы неубедительны. Вы же, работая Начальником ΙV отдела обв[иняемый] БАУТИН, арестован 21 марта 1939 года по постановлению аппарата
УНКВД, непосредственно выполняли и проводили в жизнь директивные указания и установки, Особоуполномоченного НКВД УССР, в котором указано, что он, БАУТИН, проводил вражескую
в части проведения арестов бывших красных партизан, которые впоследствии для вас стали работу в органах НКВД, создавал фиктивные дела, производил необоснованные аресты и
известны как вражеские. Дайте исчерпывающие показания по этому вопросу. применял неправильные методы ведения следствия.
ОТВЕТ: При каких обстоятельствах были даны мною показания от 27 марта 1939 года, 11 декабря 1939 года следствие по обвинению БАУТИНА было закончено и дело
которые я выше отверг в силу указанных мною причин, убедительны они или не убедительны направлено Военному Прокурору войск НКВД Киевского округа для предания суду Военного
они как доводы. Я еще раз подтверждаю об их отказе в силу указания причин и неправильной Трибунала.
тогда линии следствия по отношению ко мне, причисляя меня к числу сторонников Успенского, Военный Трибунал Войск НКВД 26-28.01.19382 года в закрытом судебном заседании
проводивших вражескую работу. рассмотрел дело по обвинению БАУТИНА Якова Кирилловича и приговорил его к высшей
В своей работе начальником ΙV отдела, соприкасаясь с директивами НКВД УССР по мере наказания.
вопросу бывших партизан, которые относились всецело к ΙV отделу и являлись основанием 1 февраля 1940 года БАУТИН подал кассационную жалобу в Военную Коллегию
в работе, в то время я не мог и не имел представления о том, что это вражеские директивы, Верховного Суда СССР, где указал ряд ходатайств, имевших существенное значение по делу.
и в своей работе я, веря всем документам и указаниям, считал, что мои действия, как только Военная Коллегия Верховного Суда СССР в своем определении от 5 апреля
начавшего тогда работать в отделе нового человека, не были вражескими, и я в работе не 1940 года приговор в отношении БАУТИНА отменила, обратив дело на доследование со стадии
допускал ни вражеского, ни корыстного, ни злого умысла. предварительного следствия.
Дело вскрытия организации имело Всеукраинское значение, как это подтверждали В соответствии с этим, дело по обвинению БАУТИНА Я.К. с указаниями Пом[ощника]
директивы. Комиссия, работавшая в Чернигове в конце декабря месяца 1938 года, заявила о Военного Прокурора Войск НКВД ДВОРЕНКО 4 июля 1940 года поступило в Следственную
нереальности этого дела, и в оценке Зам[естителя] Наркома по работе комиссии, в частности, Часть НКВД УССР для проведения дополнительных следственных мероприятий.
по делу бывших партизан указывается, что работа, проведенная по этим делам, граничит с Проведенным дополнительным расследованием установлено следующее:
преступными, халатными действиями. Несмотря на квалификацию следствием, что мною БАУТИН, работая в УНКВД по Черниговской области в должности Начальника
проводилась вражеская работа, я ее отвергаю. Об обстоятельствах мною уже показывал, как IV отдела, с 10 мая по октябрь 1938 года непосредственно руководил следствием по делу,
возникло и велось дело и других объяснений я не могу дать. так называемом «Партизаны», по которому были арестованы ряд бывших красных партизан,
Допрос прерывается в 17 ч[асов]. обвинявшихся в принадлежности к антисоветской военно-националистической повстанческой
организации.
Протокол допроса с написанных мною БАУТИН, будучи начальником IV отдела УНКВД, лично вел следствие по делу
собственноручных показаний записан правильно, № 63314 по обвинению ГОРАНИНА С.Ф., от которого им были получены неправдоподобные,
мною прочитан в чем и расписываюсь [підпис] БАУТИН провокационные показания о якобы существующем и известном ГОРАНИНУ антисоветском

240 241
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
повстанческом штабе и боевых группах среди бывших красных партизан г. Нежин. по Черниговской области от 21 января 1940 года мне при первом окончании не предъявлялся
По этим непроверенным провокационным показаниям, с ведома и непосредственного и я о таковом не знал. Показания Егорова ложные, и вот почему. В марте месяце [1938] года
участия БАУТИНА, были необоснованно арестованы быв[шие] красные партизаны г. Нежин: Нежинское РО не располагало никакими материалами о к[онтр]р[еволюционной] повстанческой
БАКЛАН, ФЕСЮН В., ШКУРАТ, КУСЬКАЛО, КОСТЮЧЕНКО, ЛЯХ и др., обвиняющиеся в организации среди бывших партизан и арестованных по таковому делу не было. Первый
принадлежности к антисоветской военно-националистической повстанческой организации. арест был произведен в марте [19]38 года в Нежинском1 Обл[астным] управлением по линии
Впоследствии, после продолжительного времени, БАКЛАН, ФЕСЮН В., ФЕСЮН П., 5 отдела, по материалам, имевшимся в 5 отделе, где и велось следствие и давалась информация
ШКУРАТ, ЛЯХ и другие бывшие красные партизаны из-под стражи освобождены, и дела в в Киев НКВД УССР. Как видно из докладных, имеющихся в деле, Широкого я никогда не
отношении их прекращены. информировал, Егорова также и материалов не привозил.
Дополнительным следствием, материалами и документами истребованных и Это вымысел Егорова. Впервые о существовании организации среди быв[ших] партизан
приобщенных к делу по ходатайству БАУТИНА, установлено, что следствие по делу бывших я узнал на оперсовещании 12-13 мая [19]38 г. от Егорова, информировавшего совещание, как
красных партизан возникло до прихода БАУТИНА на работу в IV отдел УНКВД, на основании он и сам показывает, что он в первых числах мая [месяца] [19]38 г. был в УНКВД УССР на
имевшихся в то время показаний арестованных ФУРСЫ, КУЛИША и др. совещании, где стоял этот вопрос. В связи с чем, он и давал на совещании присутствующим
Дело по обвинению ГОРАНИНА С.Ф. было закончено БАУТИНЫМ на рассмотрение нач[альникам] РО и аппарату области установки по ведению этой работы.
Особого Совещания при НКВД СССР. Сами докладные записки УНКВД в Наркомат, посланные в марте и апреле
Однако\ впоследствии дело по обвинению ГОРАНИНА было доложено Начальником [месяце], говорят за то, что они составлены по материалам, имевшимся в УНКВД,
отделения ПАВЛОВЫМ на рассмотрение Тройки при УНКВД по Черниговской области, а не в Нежинском райотделении. Как показывает Егоров, он дал указания аппарату
решением которой ГОРАНИН осужден к высшей мере наказания. 4 отдела, где я в то время не работал. Кто именно докладывал на тройке дело Горанина и других –
Исходя из вышеуказанного и учитывая, что в преступлениях, совершенных БАУТИНЫМ это предположение, а не доказательство того, что я докладывал. Документы подтверждают
Яковом Кирилловичем, не устанавливается наличия особо отягчающих обстоятельств и обратное.
руководствуясь ст. 125 УПК УССР, Докладная записка, посланная за подписью Егорова от 11 июня 1940 года в адрес
ПОСТАНОВИЛ: Наркома Внут[ренних] дел, составлена исключительно на данных, имевшихся в Управлении,
предъявленное обвинение БАУТИНУ Якову Кирилловичу, по ст. 206-17 п. «б» до моего прихода на работу в IV отдел. Отношения к составлению таковой [записки] я не имею.
ОТМЕНИТЬ, предъявив ему обвинение по ст. 206-17 п. «а» УК УССР. В докладной записке этой фигурирует Мазко, назвавший известных ему 13 участников якобы
этой организации. Данные о нем внесены ложно, он не имеет никакого отношения к этому делу
СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ также как и названые им участники, большинство из коих было осуждено, начиная с 1929 года,
СЛЕДЧАСТИ УГБ НКВД УССР, по проходившим тогда делам СВУ 1929 г. и «Вільне козацтво» 1933 года. Это сделано, вероятно,
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ с целью раздутия этой организации, преувеличивая показания затем арестованных по делу.
Показания свидетелей об избиениях – не правдоподобны и носят очень противоречивые
Постановление мне объявлено [підпис] доказательства, также и по другим вопросам. Фесюк Василий Васильевич в третий раз
11 октября 1940 года показывал по-разному2 – в показаниях прокурору, жалобах на суде, допросах следователя по
первому еще моему суду. А сейчас заявляет, что ударил я его три раза и он скрыл это потому, что
ГДА СБ України, ф.5, спр.67988, т.4, арк.233 – 235. Оригінал. Машинопис. боялся, что его арестую я. Ложь, вздор. Когда его допрашивал облпрокурор по этому вопросу,
я уже не был в Чернигове, когда его допрашивал следователь по моему делу – я сидел в тюрьме
______________ уже несколько месяцев. А когда был суд – я стоял перед ним как обвиняемый. Тогда заявлений
1. На документі є резолюція: «Утверждаю» Начальник Следственной Части УДБ НКВС УССР [підпис] не было, а сейчас дает ложные показания.
Сагин. 10 октября 1940 года».
2. Так у тексті. Йдеться про 1940 р.
Дело об искривлениях по этому вопросу было поднято мною и были приняты меры,
подтверждением чего могут быть бывший особоуполномоченный Арбутский и ряд других
№ 76 сотрудников, заявляших об этом на суде – Кобцев, Осадчий и так далее. Показания Куськало,
Власноручні свідчення обвинуваченого Я. Баутіна із спростуванням звинувачення у Калиты об избиениях Горанина – выдумка, а также и по другим вопросам.
фальсифікації кримінальної справи «червоних партизанів»
Написал собственноручно обв[иняемый] [підпис]
11 жовтня 1940 р.
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989. т.4, арк.236 – 238. Оригінал. Рукопис.
По существу предъявленных мне материалов следствия даю дополнительные показания ______________
1. Так у тексті.
по следующим вопросам: 2. Так у тексті. Ймовірно тричі змінював свідчення.
Протокол допроса показания обвин[яемого] Егорова, б[ывшего] нач[альника] УНКВД

242 243
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
№ 77 непосредственного участия БАУТИНА, применялись незаконные методы ведения следствия,
Обвинувальний вирок по слідчій справі на Я. Баутіна в результате чего арестованные давали вынужденные провокационные показания в
принадлежности их к антисоветским формированиям. (Том 1, л[исты] д[ела]: 102-109, 112-130,
21 жовтня 1940 р. 132-134; том 2, л[ист] д[ела] 9; том 4 л[исты] д[ела]: 52-54, 56, 59-62, 64-65, 68-70).
Дополнительным следствием, материалами и документами, истребованными и
В Управление Государственной Безопасности НКВД УССР поступили данные о том, что приобщенными к делу по ходатайству обв[иняемого] БАУТИНА, также установлено, что
БАУТИН Яков Кириллович проводил вражескую работу в органах НКВД, создавал фиктивные следствие по делу бывш[их] красных партизан возникло до прихода БАУТИНА на работу
дела, производил необоснованные аресты и применял неправильные методы ведения следствия. в IV отдел УНКВД, на основании имевшихся в то время показаний арестованных ФУРСЫ,
На основании этих данных 21 марта 1939 года БАУТИН Я.К. был арестован и привлечен КУЛИША и других. (Том 2, л[исты] д[ела] 63-67. Том 4, л[исты] д[ела] 104-112).
по настоящему делу в качестве обвиняемого. Дело по обвинению ГОРАНИНА С.Ф. было закончено БАУТИНЫМ на рассмотрение
Произведенным следствием было установлено, что БАУТИН в мае-июле месяце Особого Совещания при НКВД СССР, однако впоследствии без участия БАУТИНА, было
1938 года, будучи Начальником IV отдела УНКВД по Черниговской области, проводил рассмотрено Судтройкой при УНКВД по Черниговской области, решением которой ГОРАНИН
необоснованные аресты бывш[ших] красных партизан и красногвардейцев, применял к ним осужден к высшей мере наказания. (Том 4, л[исты] д[ела]: 21-22, 131, 171-185).
незаконные методы ведения следствия, фальсифицировал по их делам следственные документы По делу по обвинению ГОЛОБОРОДЬКО Ф.Н., БАУТИНЫМ санкционировано
и их личные показания, искусственно создавал «антисоветскую повстанческую организацию» обвинительное заключение о направлении дела на рассмотрение Особого Совещания при НКВД
среди б[ывших] красных партизан. (Том 1, л[исты] д[ела]: 68-94, 98-143, 185-265; Том 2, л[исты] СССР. Однако впоследствии также без участия БАУТИНА было рассмотрено на Судтройке при
д[ела]: 9-24, 46-47). УНКВД по Черниговской области, решением которой ГОЛОБОРОДЬКО осужден к высшей
За вышеизложенные преступления, БАУТИН Яков Кириллович приговором Военного мере уголовного наказания (Том 3, л[исты] д[ела] 124-125; том 4, л[исты] д[ела]: 131, 186-192).
Трибунала Войск НКВД от 28 января 1940 года, был осужден к высшей мере наказания. Допрошенный по делу обв[иняемый] БАУТИН, в предъявленном обвинении виновным
(Том, 3 л[исты] д[ела] 123-125). себя не признал (Том 4, л[исты] д[ела] 48-51).
1-го февраля 1940 года БАУТИН подал кассационную жалобу в Военную Коллегию Изобличается показаниями свидетелей: КОБЦЕВА (Том 2, л[исты] д[ела] 45-48;
Верховного Суда СССР, где указал ряд ходатайств, имеющих существенное значение по делу. том 4 л[исты] д[ела] 75-78), ЗАВГОРОДНЕГО (Том 1, л[исты] д[ела] 133, 134), последний умер
(Том 3, л[исты] д[ела] 155-163). в апреле 1940 г., ХУТОРЯНСКОГО (Том 4, л[исты] д[ела] 79-81), КУСЬКАЛО (Том 1, л[исты]
Определением Военной Коллегии Верховного Суда СССР от 5 апреля 1940 года д[ела] 112-130; том 4, л[исты] д[ела] 59-62), ШКУРАТА (том 2, л[ист] д[ела] 9; том 4, л[исты]
приговор в отношении БАУТИНА Якова Кирилловича отменен и дело обращено к доследованию д[ела] 53-54), БАКЛАНА (том 1, л[исты] д[ела] 135-141), ФЕСЮНА В. (том 1, л[исты] д[ела]
со стадии предварительного следствия. (Том 3, л[ист] д[ела] 178). 186, том 4 л[исты] д[ела] 69-70), КРАПИВЯНСКОГО П.Г. (Том 1, л[исты] д[ела] 142-143; том 4
Произведенным дополнительным расследованием установлено, что БАУТИН, работая л[исты] д[ела] 64-65) и документами, приобщенными к делу в томах № 1, 2, 4.
в УНКВД по Черниговской области в должности Начальника IV отдела с 10 мая по октябрь месяц На основании вышеизложенного ОБВИНЯЕТСЯ:
1938 года, непосредственно руководил следствием по делу арестованных бывших красных БАУТИН Яков Кириллович, 1903 года рождения, уроженец с. Ново-Экономическое
партизан, обвинявшихся в принадлежности к антисоветской военно-националистической Красноармейского р[айо]на Сталинской обл[асти], русский, гражданин СССР, не судим,
организации. (Том 4, л[исты] д[ела]: 21-25, 74-78, 139-165, 193-195). служащий, член КП(б)У с 1927 года по день ареста, проживал в г. Чернигов, работал в должности
БАУТИН, будучи Начальником IV отдела УНКВД, лично вел следствие по делу Нач[альника] IV отдела и Врид Пом[ощника] Нач[альника] УНКВД по Черниговской области
№ 63314 по обвинению ГОРАНИНА С.Ф., от которого им были получены неправдоподобные, – ст[аршего] лейтенанта госбезопасности,
провокационные показания о якобы существующем и известном ГОРАНИНУ антисоветском в том, что он, будучи Начальником IV отдела УНКВД по Черниговской области,
повстанческом штабе и боевых группах среди бывш[их] красных партизан г. Нежин (Том 4, в практике следственной работы допускал грубейшие нарушения социалистической
л[исты] д[ела]: 21-31, 172-185). законности, необоснованно производил аресты отдельных лиц из бывш[их] красных партизан
По этим непроверенным, провокационным показаниям с ведома и непосредственного и красногвардейцев, применял к ним незаконные методы ведения следствия, в результате
участия обв[иняемого] БАУТИНА были необоснованно арестованы бывш[ие] партизаны чего арестованные давали вымышленные, провокационные показания о существовании
г. Нежин: БАКЛАН, ФЕСЮН В., ФЕСЮН П., ШКУРАТ, КУСЬКАЛО, КОСТЮЧЕНКО, ЛЯХ антисоветских формирований,
и другие, обвинявшиеся в принадлежности к антисоветской военно-националистической т[о] е[сть] в преступлении предусмотренном ст. 206-17 п. «а» УК УССР.
повстанческой организации. Руководствуясь ст. 204 УПК УССР, следственное дело № 147008, по обвинению
Впоследствии, после продолжительного времени БАКЛАН, ФЕСЮН В., ФЕСЮН П., БАУТИНА Якова Кирилловича, в преступлении, предусмотренном ст. 206-17 п. «а» УК УССР
ШКУРАТ, ЛЯХ и другие из-под стражи освобождены, и дела в отношении их прекращены. (Том – направить Военному Прокурору Войск НКВД для предания суду Военного Трибунала.
1, л[исты] д[ела]: 208, 212, 215, 219, 224, 230, 233, 235, 236, 239, 242, 265. Том 4, л[исты] д[ела]:
139-165). СПРАВКА:
К необоснованно арестованным бывш[им] красным партизанам, с ведома и 1) Обв[иняемый] БАУТИН Я.К. содержится во внутренней тюрьме УГБ НКВД УССР;

244 245
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
2) Вещдоков по делу не имеется; Свидетели Калита, Ващенко, Завгородний, Арбутский и Лях в судебное заседание
3) Список свидетелей прилагается. не явились и согласно имеющихся при деле справок – Калита осужден и отбывает наказание
в Норильлаге НКВД ст. Енисей, Ващенко и Арбутский больны, Завгородний умер, и Лях не
СТ[АРШИЙ] СЛЕДОВАТЕЛЬ явился по неизвестной Трибуналу причине.
СЛЕДЧАСТИ УГБ НКВД УССР, Пред[седательствую]щий спрашивает подсудимого БАУТИНА (в письменной форме),
СЕРЖАНТ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ [підпис] СКИТЕВ каким образом он желает давать пояснения Трибуналу по делу, ответы на вопросы В[оенному]
Т[рибуналу], а также задавать вопросы свидетелям.
«СОГЛАСЕН»: Подсудимый БАУТИН ответил (в письменной форме), что в связи с тем, что он плохо
НАЧАЛЬНИК СЛЕДСТВЕННОЙ ЧАСТИ слышит и лишился дара речи (онемел), то вопросы, ответы и пояснения он будет давать в
УГБ НКВД УССР [підпис] САГИН письменной форме.
В[оенный] Т[рибунал] определил:
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.4, арк.240 – 243. Оригінал. Машинопис. учитывая, что подс[удимый] БАУТИН лишился дара речи (онемел) и плохо слышит,
______________ установить следующий порядок его допроса показаний: пояснение по делу, ответы на вопросы
1. На документі є резолюція: «Утверждаю» Зам[еститель] Нарком[а] внутренних дел УССР комиссар
государств[енной] безопасности 3 ранга[підпис] Серов2. 21 октября 1940 года» [Виділений курсивом текст –
и вопросы свидетелей, а также разного рода ходатайства, подс[удимый] задает в письменном
рукопис. За І. Сєрова підписав заступник наркома внутрішніх справ УРСР]. виде, и после показаний свидетелей и ответа свидетелей на вопросы В[оенного] Т[рибунала] и
2. Сєров Іван Олександрович (1905 – 1990). Народився у с. Афімське Вологодської губ. Член подсудимого – давать подс[удимому] БАУТИНУ протокол судебного заседания для прочтения
партії з 1926 р. У 1928 р. – закінчив Ленінградське військове училище. Командував вогневим взводом, в 1931 – в каждом отдельном случае.
1934 рр. – командував топографічною батареєю. У 1939 р. – закінчив Військову академію ім. Фрунзе. У лютому
1939 р. – заступник начальника, начальник ГУ РСМ НКВС СРСР. У липні – вересні 1939 р. – начальник відділу,
Председательствующий предъявил подс[удимому] БАУТИНУ (Том 3, л[ист]
заступник начальника ГУДБ НКВС СРСР. У вересні 1939 – лютому 1941 рр. – нарком НКВС УРСР. У лютому д[ела] 37 оборот) – о его самоличности, на что подс[удимый] ответил в письменной форме:
1941 – березні 1954 рр. – заступник, перший заступник наркома (міністра) НКВС – МВС СРСР. Брав активну участь «Записано правильно, отсутствует только то, что я был ранен и контужен в бытность на
у розробці операцій щодо депортації кримських татар, народів Північного Кавказу. У 1954 – 1958 рр. – голова КДБ Деникинском фронте в 1919 году в р[айо]не Павлограда.
СРСР. У лютому 1958 – лютому 1963 рр. – начальник ГРУ генштабу Збройних сил СРСР. Через зраду полковника
О. Пеньковського був звільнений з посади. Із лютого 1963 р. – помічник командуючого Туркестанського,
Кроме этого, не указано о том, что я добровольно служил в 11-ом и 2-ом Советском
Приволзького ВО по навчальним закладам. Із вересня 1965 р. – на пенсії. Похований на кладовищі с. Іллінське в полках, это прошу дополнить».
Барвисі. Председательствующий задал подс[удимому] БАУТИНУ в письменной форме вопрос,
когда он ознакомлен с обвинительными материалами, на что подс[удимый] БАУТИН ответил (в
№ 78 письменной форме), что он ознакомлен 13 ноября 1940 г.
Протокол судового засідання військового трибуналу військ НКВС Київського Председательствующий огласил и предъявил (в письменной форме) подс[удимому]
особливого військового округу по розгляду кримінальної справи на Я. Баутіна БАУТИНУ состав суда, разъяснил право отвода.
Подс[удимый] ответил в письменной форме, что отвода Трибуналу не имеет.
16 листопада 1940 р. Председательствующий разъяснил подс[удимому] БАУТИНУ в письменном виде его
Секретно право во время ведения судебного следствия, затем подс[удимому] предъявлено заявление
свидетеля Арбутского, в котором он сообщает, что прибыть в судебное заседание не может
19401 г., ноября, 16 дня, Военный Трибунал войск НКВД КИЕВСКОГО ОКРУГА, в
ввиду его болезни, а также 2 справки на свидетелей: Ващенко и Калита о том, что они в
гор[оде] Киеве, в помещении В[оенного] Т[рибунала]
судзаседание прибыть не могут – первый ввиду его болезни, и второй осужден и отбывает
в закрытом судебном заседании в составе:
наказание в Норильлаге НКВД ст. Енисей. Кроме этого, предъявлена телеграмма о том, что
Председательствующего Военюриста I ранга т[оварища] ГУРЬЕВА
свидетель Завгородний умер.
Членов: 1. Полкового комиссара КОБАИДЗЕ
Свидетель Лях не прибыл в судзаседание по неизвестной Трибуналу причине.
2. Сержанта Госбезопасности МОКМОЧЕНКО
По ознакомлении подс[удимым] БАУТИНЫМ с указанными документами он ответил
при секретаре Технике-интенданте I ранга МИЛЯКОВЕ без участия обвинения
в письменной форме, что в отсутствие данных свидетелей его дело слушать можно.
и защиты
В[оенный] Т[рибунал] определил:
Рассмотрев дело № 36-1940 г. по обвинению: вр[еменно] и[сполняющего]
имея в виду, что причины неявки в судзаседание свидетелей: Арбутского, Ващенко и
д[ела] пом[ощника] нач[альника] УНКВД Черниговской области, ст[аршего] лейтенанта
Калита уважительные – дело слушанием продолжать в их отсутствие.
Госбезопасности БАУТИНА Якова Кирилловича по ст. 206-17 п. «а» УК УССР.
Учитывая, что свид[етель] Завгородний умер, в случае надобности огласить его
Суд[ебное] заседание начато в 10 ч[асов] 30 м[инут]
показания, имеющиеся в деле. В случае неявки в судзаседание свид[етеля] Лях – огласить его
Секретарь доложил, что подсудимый БАУТИН в судебное заседание доставлен.
показания, имеющиеся в деле.
Свидетели по делу: Баклан, Фесюн Василий, Фесюн Павел, Куськало, Крапивянский,
Явившиеся по делу свидетели предупреждены об ответственности за дачу ложных
Хуторянский, Кобцев и Шкурат в судебное заседание явились.
246 247
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
показаний по 89 ст[атье] УК и удалены из зала судзаседания. Мое дело заканчивал следователь – фамилии его не помню, в г. Нежин и в это время в
Пред[седательствую]щий предъявил подс[удимому] обвинительные материалы, Нежин приезжал БАУТИН и вызвал меня на допрос.
который после прочтения заявил (в письменном виде), в чем обвиняюсь мне понятно, виновным Сколько точно было арестовано красных партизан – я не помню, а помню, что среди
себя не признаю, пояснение Трибуналу давать буду. арестованных было человек 6-7 орденоносцев.
В[оенный] Т[рибунал] определил: БАУТИН, допрашивая меня, угрожал мне, добиваясь, чтобы я сознался как «участник
ввиду того, что подс[удимый] БАУТИН виновным себя не признает – судебное к[онтр]р[еволюционной] организации».
следствие начать с допроса свидетелей, а затем подсудимого БАУТИНА. Мне лично известно о том, что БАУТИН рвал протоколы допросов следователей,
Свидетель БАКЛАН Иван Андреевич, рождения 1883 г[ода], сейчас работаю на допрашивавших меня, и давал им указания, как нужно допрашивать.
Нежинском Засолзаводе, с 21-го июня 1938 г[ода] по 30.01.1939 г[ода] находился под стражей и На всех допросах я не признавал себя виновным, но один раз, когда меня допрашивал
освобожден. Имею почетную грамоту из Реввоенсовета, с подсудимым личных счетов не имею, следователь Пархоменко, то я подписал один протокол допроса, и то только потому, что я плохо
показал: вижу без очков. И когда я попросил дать очки, то мне их не дали, а впоследствии, когда мне дали
21-го июня 1938 г. меня арестовали в Нежине. В то время нач[альни]ком РО НКВД очки, и я прочел, то обнаружил в одном протоколе допроса частичное мое «признание» в к[онтр]-
г. Нежин был Простота, он же меня и арестовал. р[еволюционной] организации.
В этот день меня Простота вызвал в РО НКВД и в беседе с ним он сказал, что ряд На допросе мне Пархоменко говорил о том, что Горанин и Куськало «вербовали» меня
лиц красных партизан уже арестованных, не дают показаний, а поэтому я должен на них дать в к[онтр]р[еволюционную] организацию. Затем мне производили очную ставку с Гораниным и
показания. Когда я ответил, что ничего мне не известно, то Простота предложил дать ему Куськало, и требовали, чтобы я «сознался», как участник к[онтр]р[еволюционной] организации.
Партбилет. После этого меня на второй день направили в Чернигов, где просидел до 13-го июля 28 декабря 1938 г. меня лично БАУТИН освобождал из тюрьмы.
без допроса. Я лично видел список красных партизан с докладной запиской, которая, кажется, была
13-го июля 1938 г. меня вызвали на допрос и предъявили обвинение по ст.ст. 54-10 и подписана БАУТИНЫМ, и на этой докладной записке была резолюция Егорова «Утверждаю».
54-11. В это время, во время допроса, пришел БАУТИН и сказал мне: «Ты участник к[онтр]- Дата на докладной записке была проставлена «21 июня 1938 г.».
р[еволюционной] организации среди красных партизан, которую возглавляет Крапивянский». Во время допроса мне следователи наносили побои, а БАУТИН меня не избивал.
На что я ему ответил, что ни в какой к[онтр]р[еволюционной] организации я не состою и ничего БАУТИН часто заходил в комнату, где меня допрашивали, и он мне только угрожал, говоря при
мне об этом неизвестно. этом: «Если признаешься, то еще проживешь, а если не признаешься, то жить не будешь».
О Горанине БАУТИН у меня тогда ничего не спросил. Меня БАУТИН освобождал из тюрьмы и при этом никто не присутствовал.
Через несколько дней меня вызвал следователь Котько на допрос и стал задавать мне Оглашается л[ист] д[ела] 137 – показания БАКЛАНА.
вопросы, где мой сын, чем он занимается, и какую я имею с ним связь. На это я ему ответил, Свидет[ель] БАКЛАН [показал]:
что имею с ним переписку. БАУТИН подходил ко мне во время допроса и хотел меня избить.
Дня через три меня опять вызвали на допрос и в течение суток добились о моем На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] БАКЛАН [показал]:
признании как участника к[онтр]р[еволюционной] организации, но я не признал себя в этом мне БАУТИН давал очную ставку с Калитой. При этом присутствовал следователь.
виновным. Протокол очной ставки БАУТИН тогда не писал, а только задавал вопросы, угрожал и ругался.
Приблизительно через м[еся]ц, уже будучи в тюрьме г. Нежин, меня вызвал на допрос Когда мне давали очную ставку, то БАУТИН почти во всех случаях присутствовал.
БАУТИН и стал производить очную ставку с Калитой. Под нажимом БАУТИНА Калита стал Подс[удимый] БАУТИН ознакомлен с показаниями свидетеля БАКЛАН.
говорить, что якобы я являюсь участником к[онтр]р[еволюционной] организации, но я это На письменные вопросы подсудимого БАУТИНА свидетель БАКЛАН отвечал:
отрицал, поскольку я никогда не участвовал в к[онтр]р[еволюционной] организации, да и я предполагаю, что указание допрашивать меня на протяжении суток давал БАУТИН.
Калиту знал наглядно. Арестовали меня 21.06.1938 г. Я лично видел список красных партизан с докладной
Вторичную очную ставку мне производил БАУТИН с Гораниным. На этом допросе я запиской, на которой Егоров написал «Утверждаю», и дата была проставлена 20-го июня
сказал, что ГОРАНИН был осужден за воровство на 3 года, и больше я о нем ничего не говорил. 1938 г.2
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] БАКЛАН [ответил]: Меня действительно судили 2 раза, но Верховный Суд решение суда отменил, и дела
я лично слышал от Куськало и Фесюна о том, что БАУТИН, допрашивая Горанина, обо мне прекращены.
избивал его и требовал, чтобы он дал на нас показание о причастности нас к к[онтр] По партлинии на меня было наложено взыскание за неуплату членских взносов, но
р[еволюционной] организации. впоследствии выговор был снят.
На одном из допросов мне была предъявлена докладная записка БАУТИНА, Подс[удимый] БАУТИН ознакомлен с ответами на его вопросы.
утвержденная нач[альником] УНКВД Егоровым, в которой фигурировал целый ряд фамилий На письменные вопросы подс[удимого] БАУТИНА свидетель БАКЛАН отвечал:
красных партизан, в том числе и моя. Эта докладная записка датирована 21-го июня 1938 г. взаимоотношение у меня с БАУТИНЫМ было вполне нормальное, и никогда я с ним
По окончании следствия мое дело было направлено на особое совещание, но через не ссорился. За все время я имел по партлинии один выговор за неуплату членских взносов, а
некоторое время оно возвратилось обратно и было направлено на доследование. больше я партвзысканий не имел.

248 249
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Подс[удимый] БАУТИН ознакомлен с ответом свид[етеля] БАКЛАН на его вопросы. этом допросе БАУТИН угрожал мне и говорил: «Если ты не признаешься, то тебя спустят вниз
Свид[етель] ФЕСЮН Василий Васильевич, рождения 1891 г[ода], член ВКП(б) с по лестнице так, чтобы ты разбился».
1918 г[ода], работаю председателем артели Промтекстиль г. Нежин. Подс[удимый] БАУТИН ознакомлен с показаниями свидетеля ФЕСЮНА.
В 1931 г[оду], будучи пред[седателем] колхоза, меня наградили орденом Трудового На письменные вопросы подс[удимого] БАУТИНА свид[етель] ФЕСЮН Василий
Красного Знамени, с 22 июня 1938 г. по 28 декабря 1938 г. находился под стражей и дело отвечал:
прекращено, с подсудимым личных счетов не имею, [свидетель] который показал: как на предварительном, так и на судебном следствии, я даю одни и те же показания.
я целиком подтверждаю свои показания, данные мною на предварительном следствии. Во время моего ареста я никаких «признаний» не давал. Очную ставку мне производили
22 июня меня арестовал Нач[альник] Райотделения НКВД Простота. БАУТИН в то в Чернигове, а в Нежине очной ставки мне ни с кем не делали.
время работал в Чернигове. В этот же день меня направили в Чернигов. Как только я прибыл в БАУТИН применял ко мне физические меры воздействия в Чернигове. Никто из моих
Чернигов, то меня вызвал на допрос следователь Фесик, а затем следователь Ландер. братьев за к[онтр]р[еволюционную] деятельность не арестовывался и репрессированных у
Кроме этого, меня 2 раза допрашивал БАУТИН, причем один раз БАУТИН произвел меня никого нет.
мне очную ставку с Куськало, кажется 22-го июля 1938 г. Я член партии и никогда партвзысканиям не подвергался.
На этой очной ставке БАУТИН требовал, чтобы я подтвердил, что меня вербовал в Подсудимый БАУТИН ознакомлен с ответами свидетеля ФЕСЮНА Василия на его
к[онтр]р[еволюционную] организацию Куськало, но я это не подтверждал. Тогда БАУТИН вопросы.
сказал: «Я тебя знаю, ты фашист». И взяв у меня тросточку, о которую я опираюсь (т[ак] к[ак] у Свид[етель] КУСЬКАЛО Мойсей Лазаревич, член ВКП(б) с 1926 г., работаю директором
меня на одной ноге протез), и ударил меня три раза по спине. После этого я заявил БАУТИНУ, школы взрослых г. Нежин, а до ареста работал в Райпарткоме, с подс[удимым] личных счетов
что все равно, сколько бы вы меня не били, а врагом Советской Власти я не был и не буду. На не имею, показал:
это БАУТИН ответил: «Все равно сделаем с тебя врага». А затем БАУТИН сказал следователю 25 июня 1938 г. я был арестован и 1-го января 1939 г. меня освободили.
Фесику: «Бейте его, и если не признает, то выбросите его за окошко». После этого БАУТИН Свои показания, которые я дал на предварительном следствии, я целиком подтверждаю.
взял линейку и ударил ею меня несколько раз по голове. Будучи на очной ставке с Гораниным, ко мне БАУТИН применял физические меры
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ФЕСЮН В. [ответил]: воздействия. В это время БАУТИН крепко меня ударил по зубам.
на следствии я отрицал, что меня Горанин завербовал в к[онтр]р[еволюционную] Сидя вместе в одной камере с Гораниным, он мне как-то рассказал о том, что он
организацию. якобы дает на всех красных партизан показания о принадлежности к к[онтр]р[еволюционной]
На основании каких материалов меня арестовали – мне неизвестно. повстанческой организации. Такие показания он стал давать потому, что к нему применяли
Во время допроса БАУТИН три раза ударил меня тросточкой, о которую я опираюсь во физические методы.
время движения, а затем нанес мне побои линейкой и называл фашистом. На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КУСЬКАЛО [ответил]:
Меня допрашивал Прокурор, и я обо всем писал Прокурору заявление. будучи на очной ставке с Гораниным, меня БАУТИН крепко ударил по зубам. С
БАУТИН в присутствии меня говорил следователю Фесику, чтобы он применил ко мне Мокиенко и Кожаным мне была очная ставка.
все методы и добился от меня показаний, какие им нужны. Будучи вызван на допрос к БАУТИНУ, он стал требовать, чтобы я дал показания о моей
Мне сразу было предъявлено обвинение по ст.ст. 54-10, 54-11. Во время допроса мне вражеской работе, на что я ему ответил, что никакой вражеской работой я не занимался, тогда
называли ряд фамилий, которые якобы состояли членами к[онтр]р[еволюционной] организации, БАУТИН сказал: «Если не дашь показаний, то применим к тебе физические меры», – на это я
в том числе и Горанина. также ответил: «Хоть расстреляйте, но ложные показания давать не буду».
Будучи арестован, я одно время сидел в камере вместе с Бакланом и Куськало, а После этого БАУТИН удалил всех из кабинета, взял ножку от стула, а затем принес кий
с Гораниным в одной камере я не сидел. Помню, когда нас везли в Чернигов, то вместе со с большого биллиарда и предложил мне раздеться и лечь на пол. Я на это отказался, после чего
мной был Горанин, и тогда я задал вопрос: «Что тебя заставило говорить о какой-то к[онтр]- БАУТИН пригласил в кабинет следователя и вместе с ним стали меня избивать.
р[еволюционной] организации», – то Горанин ответил: «Кто признает вербовку, тому лучше БАУТИН до того меня избивал, пока не сломал на мне кий, а затем БАУТИН взял
будет, а также лучше дают кушать и хорошо обращаются». обломок кия и продолжал им опять наносить мне побои в область шеи. Причем, когда БАУТИН
БАУТИН тогда мне сказал, что: «Если ты признаешь себя виновным, как участник меня избивал, то в это время говорил: «Вот у мерзавца крепкая шея». А когда поломал кий, то
к[онтр]р[еволюционной] организации, то тебя, как инвалида, осудят к л[ишению] свободы на сказал: «Через мерзавца сломал кий».
небольшой срок и вышлют недалеко». Несмотря на такие жестокие избиения, я все же показаний не дал, после чего меня
Во время моего ареста ордер не предъявляли. направили в тюрьму.
Мне БАУТИН первый предъявил обвинение по ст. ст. 54-10 и 54-11 УК и при этом На следующий день меня опять вызвали на допрос, и стали производить очную ставку
заявил, что на Украине вскрыта к[онтр]р[еволюционная] повстанческая организация, состоящая с Максименко и Кожаным. В это время зашел БАУТИН и спросил: «Кто тебе забинтовал шею?».
из красных партизан, которая существует по системе быв[ших] партизанских отрядов. На что я ответил: «Сам забинтовал, а бинт взял в тюрьме». От таких побоев я тогда был весь в
Следователь Фесик меня тоже избивал. Перед очной ставкой с Гораниным меня синяках и ранах.
допрашивал Фесик, а БАУТИН допрашивал меня, когда была очная ставка с Гораниным. На Я просидел на допросе на стуле десять суток, и мне не разрешили вставать.

250 251
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Следователь МАНИЛОВ меня тоже допрашивал. выступал. Я тогда тоже выступал, но в газету никаких заметок о БАУТИНЕ, о том, что он
Тот, кто меня знает до ареста, то по сравнению с тем, у меня сейчас нет половины того срывал занятия политкружка, я не давал, а написала это комиссия, которая приезжала в Нежин
здоровья. Я сидел в карцере 5 суток, посадил меня туда Кобцев. и делала обследование.
При допросе на очной ставке с Гораниным я не признавал себя виновным. Когда мне Такого случая, чтобы БАУТИН выступал на активе и говорил о моих связях с
была очная ставка с Гораниным, то БАУТИН ударил меня по зубам. Литвиненко, не было.
В присутствии БАУТИНА следователь Манилов меня не избивал, а вообще Манилов Подсуд[имый] БАУТИН ознакомлен с ответами свид[етеля] Куськало на вопросы
меня тоже избивал. В[оенного] Т[рибунала].
Впоследствии, будучи на допросе у следователя Манилова, я дал показания, но до того, На письменные вопросы подс[удимого] БАУТИНА свид[етель] Куськало отвечал:
как БАУТИН меня избивал кием и ножкой от стула. От этих показаний я позже отказался, и я был в партизанском отряде, и об этом хорошо известно многим. Горанин тоже был в
тогда БАУТИН стал применять ко мне физические меры воздействия. партизанском отряде.
С Голобородько я несколько дней сидел в одной камере. Как-то, после допроса В прошлом судзаседании я говорил, что меня избивали Манилов и БАУТИН. Я сейчас
Голобородько, его возвратили в камеру, и у него была забинтована голова и текла кровь. На мой точно не помню, или с 16 на 17-ое сент[ября], или с 27 на 28-ое сент[ября], будучи в Нежине на
вопрос: «В чем дело?» – то Голобородько ответил: «БАУТИН так меня саданул револьвером, очной ставке с Макиенко и Кожаным, меня жестоко избивали.
что в голове образовалась дыра». На мой вторичный вопрос: «За что тебя избили?» – то До ареста меня вызывали в Нежинское РО НКВД и спрашивали, приезжал ли ко мне
Голобородько ответил: «БАУТИН требовал от меня признаний». Ковырняк, то я ответил, что такого я вообще не знаю, и больше меня РО НКВД ни по каким
С Крапивянским я тоже сидел в одной камере. Как-то после допроса Крапивянского, вопросам не вызывали.
его вбросили в камеру и на мой вопрос: «В чем дело?» – то он стал мне показывать опухоль на Подсуд[имый] БАУТИН ознакомлен с ответами Куськало на его вопросы.
спине и синяки. После этого, дня через два, Крапивянского и Голобородько куда-то перевели. Свидетель ФЕСЮН Павел Васильевич, рождения 1904 г., член ВКП(б) с 1928 г., до
Арестовал меня Простота, а впервые я был допрошен следователем Маниловым 1-го ареста работал зав[едующим] жилищного отдела. В 1930 г. ЦИК УССР награжден Орденом
июля. Трудового Красного Знамени, с подсудимым личных счетов не имею – показал:
С Гораниным я одно время сидел в камере, и он мне рассказывал, что его сильно 22-го июня меня арестовал Назаров, а освободил меня 23 декабря 1938 г.
избивали какой-то библией и требовали от него признаний. Горанин мне рассказывал о том, что Кроме Назарова меня еще допрашивал следователь Осадчий. Будучи в Нежине, меня
он дал на всех красных партизан показания. вызвали на допрос, и во время допроса мне выбили 2 зуба.
На следствии меня избивали трое: Манилов, БАУТИН и еще один следователь, фамилии После этого в августе меня направили в Чернигов и через некоторое время меня опять
которого я не помню. перевели в Нежин. Как только я прибыл в Нежин, то меня вызвал на допрос следователь
Арестовали меня в Нежине 25 июня и 27 [июня] отправили в Чернигов. Первый из Осадчий и стал спрашивать: «Почему ты не даешь показания?», – то я ответил, что ничего не
следователей меня допрашивал Манилов, и с первого допроса он применил ко мне физические знаю. В это время в кабинет вошел БАУТИН и, обращаясь ко мне, сказал: «Мало тебе дали,
меры воздействия. Через некоторое время меня опять перевели в Нежин и там мне дали очную дайте ему очную ставку с Гораниным, и тогда он быстро признает себя виновным».
ставку с Гораниным, а до этого с Гораниным в Чернигове тоже была очная ставка. 1-го сент[ября] меня вызвал на допрос следователь, фамилии которого не помню, и
Я точно помню, что меня и ряд других арестованных направили обратно в Нежин 2-го сказал: «На, подпиши протокол допроса», – уже заранее изготовленный, и когда я его прочел,
сент[ября] и после прибытия, через полторы-две недели, мне дали очную ставку с Гораниным. то сказал, что это неверно, и подписывать его отказался. В это время зашел в комнату БАУТИН
Подсудимый БАУТИН ознакомлен с показаниями свидетеля Куськало, а также с и стал спрашивать: «Почему Вы не подписываете?». На что я ответил: «Это неверно, и я не
ответами свид[етеля] Куськало на вопросы В[оенного] Т[рибунала]. подпишу». После этого вызвали Горанина и стали у него спрашивать, вербовал ли он меня
На письменные вопросы подс[удимого] БАУТИНА свид[етель] КУСЬКАЛО ответил: в к[онтр]р[еволюционную] организацию, на что Горанин ответил: «Вербовал». Но все же,
Раньше я тоже говорил, что сидел с Гораниным в одной камере и БАУТИН сам посадил несмотря на то, что меня силой хотели заставить, чтобы я подписал, я не стал подписывать
меня в камеру, где сидел Горанин. протокол допроса, а затем подписал, но указал, что от таких показаний, как дал Горанин, я
Огл[ашен] л[ист] д[ела] 39 оборот, том 3. Показания свидетеля Куськало, где сказано о отказываюсь.
том, что Куськало находился в одной камере с Гораниным около 10 суток. Будучи уже вторично в Нежине, меня вызвал на допрос БАУТИН и сказал:
Подсуд[имый] БАУТИН ознакомлен с ответом свид[етеля] Куськало на его вопрос, а «Признавайтесь, иначе плохо будет». И несмотря на угрозы, я показаний не дал.
также ознакомлен с показаниями Куськало на л[исте] д[ела] 39, том 3. Того же числа, вечером, меня вторично вызвал БАУТИН и сказал, что сейчас он возьмет
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КУСЬКАЛО [ответил]: палку и будет меня избивать. На это я БАУТИНУ ответил: «Что хотите, то и делайте со мной,
первая очная ставка с Гораниным у меня была в Чернигове, а затем вторично в Нежине. но ложных показаний я на себя давать не буду». Показаний в тот вечер я все же не дал, и меня
БАУТИН допрашивал меня в угловой комнате, причем, когда он допрашивал, то дверь направили в тюрьму.
закрыл на ключ и стал меня избивать ножкой от стула, а затем кием. 28 дек[абря] 1938 г. меня вызвал к себе БАУТИН и сказал, что дело мое прекращено,
До ареста я работал Культпропом Райпарткома. Помню, на конференции выступали в связи с чем меня освобождают из-под стражи. В это время, при освобождении, кто-то
и говорили: «Что плохо в некоторых организациях с политучебой», – и БАУТИН тогда тоже присутствовал из следователей, но кто я не знаю.

252 253
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ФЕСЮН П. [ответил]: 11-го сент[ября] меня опять следовать Грицов вызвал на допрос и сказал БАУТИНУ, что
на следствии, ни в Нежине, ни в Чернигове, я не давал и таких показаний, что якобы я я не даю показаний, то БАУТИН стал ругать меня нецензурными словами и с угрозой произнес:
был членом к[онтр]р[еволюционной] повстанческой организации. «Ты будешь давать показания, кто является членом к[онтр]р[еволюционной] организации», на
С 5-го по 12-ое июля я сидел на стуле и мне не разрешали вставать. Когда я сидел что я ответил «нет». После этого БАУТИН взял палку и стал бить меня по ногам, по плечам и по
на стуле, то мне сказали, чтобы я приподнял голову, т[о] е[сть] глазами смотрел в потолок, а шее. Затем БАУТИН сказал следователю: «Души его», – и тут я потерял сознание, а затем отлили
над головой висела электролампочка, и лучи света падали в глаза. Это заставлял меня делать меня водой, и когда я пришел в чувство, то они опять стали говорить: «Будешь писать?», – то я
следователь Осадчий, а БАУТИНУ хорошо об этом известно, т[ак] к[ак] он часто заходил и все опять ответил: «Я ничего не знаю, и давать показаний не буду». После этого меня направили в
видел. тюрьму и посадили в камеру, где сидел Куськало. От этих побоев я на протяжении 3-х суток не
После отъезда из Нежина БАУТИНА меня сильно избивал Простота. БАУТИН хорошо мог встать и ничего не кушал.
знал, что меня следователи избивали. Когда меня перевели из Нежина в Чернигов, то БАУТИН Дня через 4 меня опять вызвал на допрос следователь и тогда же вызвал на допрос
вызвал на допрос и сказал: «Мало Вам дали в Нежине, так я Вам дам еще здесь». моего брата и сказал: «Видишь, твой брат дал показания, а ты не хочешь», – а затем добавил:
Одно время я сидел с Гораниным в тюрьме в одной камере, и он мне рассказывал, «Уже все дали показания и остался только ты», – на это я ответил, что ничего не знаю.
что его сильно избивали и заставили, чтобы он дал на себя показания о его принадлежности к На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КРАПИВЯНСКИЙ [ответил]:
к[онтр]р[еволюционной] организации. С Голобородько я сидел в одной камере, и он мне рассказывал, что его БАУТИН так
Из Нежина в Чернигов я ехал вместе с Гораниным, но тогда мы ни о чем не беседовали. ударил револьвером по голове, что у него сильно текла кровь. Когда Голобородько прибыл с
БАУТИН меня не бил, но все время угрожал. допроса, то я сам лично видел, как у него на рубахе была кровь и голова была перевязана.
Подс[удимый] ознакомлен с показаниями свид[етеля] ФЕСЮН П. Куськало мне тоже говорил, что его на допросе сильно избивали, и в то время я видел,
На вопросы подс[удимого] БАУТИНА (в письменной форме) свид[етель] ФЕСЮН что у него опухоли на теле.
Павел отвечал: От сильного нанесения мне побоев у меня образовалась грыжа и сейчас необходимо
с Гораниным мне делали очную ставку в Чернигове, и тогда БАУТИН сказал: «Если ты делать операцию.
не признаешь сейчас себя виновным, то я тебя в 12 часов ночи прикончу». Подсудимый БАУТИН ознакомлен с показаниями св[идетеля] Крапивянского.
На суде я говорил, что у меня была очная ставка с Гораниным. Горанин мне сам На вопросы подс[удимого] БАУТИНА (в письменной форме) свидетель Крапивянский
рассказал о том, что его БАУТИН заставил дать показания, что он якобы всех красных партизан, отвечал:
в том числе и меня, завербовал в к[онтр]р[еволюционную] повстанческую организацию. БАУТИНУ я никаких показаний не давал. До ареста у меня грыжи не было, и лишь
Я сидел на стуле беспрерывно с 5-го июля по 12 июля. Посадил меня на стул следователь после нанесения мне побоев в область паха у меня образовалась грыжа. Я долгое время не знал,
Осадчий, а БАУТИНА в это время не было. что у меня грыжа, а когда я обратился к врачу тюрьмы, то он мне сказал: «У Вас грыжа».
Подс[удимый] БАУТИН ознакомлен с ответами свидетеля ФЕСЮНА П. на его вопросы. В Носовском РО НКВД меня тоже допрашивали, но БАУТИНА я там не видел.
Свидетель КРАПИВЯНСКИЙ Прокофий Григорьевич, рождения 1901 года, колхозник, Я действительно был осужден Облсудом на 8 лет ИТЛ за к[онтр]р[еволюционную]
сейчас тоже работаю в колхозе, с подсудимым личных счетов не имею, показал: агитацию, но когда это дело пошло на пересмотр, то приговор отменили, и дело было направлено
24 июня 1938 г. я был арестован, и 7-го января 1940 г. меня освободили из-под стражи. на доследование.
Арестовал меня следователь Грицов и на второй день вызвал на допрос и сказал: «Вы Вторично по этому делу меня осудили на 7 лет ИТЛ, и на этот раз приговор отменили,
являетесь членом к[онтр]р[еволюционной] повстанческой организации», и стал требовать, и дело прекратили.
чтобы я сказал, кого я завербовал в эту организацию. Подсудимый БАУТИН ознакомлен с ответами свид[етеля] Крапивянского на его
Кроме этого, следователь Грицов добавил, что якобы мой брат дал показания о его вопросы.
принадлежности к к[онтр]р[еволюционной] организации, а поэтому и я должен дать показание Свидетель ХУТОРЯНСКИЙ Александр Ефимович, член ВКП(б), Нач[альник]
о признании. отделения 2-го отдела НКВД УССР, Лейтенант Госбезопасности, с подсуд[имым] личных
11-го июля меня вызвал на допрос Простота и тоже задал вопрос: «Кто Вас завербовал счетов не имею, показал:
в к[онтр]р[еволюционную] организацию», – и, посадив меня на стул, вместе с следователем В 1938 г., я работал в Нежине в особом отделе, но в подчинении БАУТИНА я не
стали надо мной издеваться. Я тогда просидел на стуле, не вставая, 8 суток. БАУТИНА в это был, а когда началось следствие, то часть работников Особого Отдела, в том числе и я, были
время не было. привлечены для работы по следствию.
Во время допроса меня следователь убеждал, что если я «признаюсь» и дам человек 15, Помню, в тот период был арестован Горанин, и когда я его вызвал на
то меня, как неграмотного осудят не больше, чем на ТРИ года. допрос, то он написал мне заявление, в котором указал, что он «участник к[онтр]-
На этом допросе меня следователь сильно избивал, но «признаний» я не дал. После р[еволюционной] националистической организации». Это заявление Горанин мне подал в
этого меня долго не допрашивали, а затем 10-го сент[ября] опять вызвал на допрос следователь конце апреля м[еся]ца, но допросить мне Горанина не пришлось, т[ак] к[ак] я в первых числах
ГРИЦОВ и стал требовать от меня показаний в той части, что являюсь членом к[онтр]- мая м[еся]ца получил путевку и уехал в Кисловодск.
р[еволюционной] организации. Не пробыв полного м[еся]ца на курорте, меня вызвали телеграммой в Чернигов, таким

254 255
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
образом, мне не пришлось допросить Горанина, и какие он давал показания, мне неизвестно. по Заготовкам Фурса, который дал показание о наличии среди красных партизан к[онтр]-
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ХУТОРЯНСКИЙ [ответил]: р[еволюционной] организации. В частности, Фурса дал показание на Крапивянского, а
встречаясь на работе в Чернигове с БАУТИНЫМ, я один раз видел, как он допрашивал Крапивянский, когда его арестовали, дал показания на Кулеша.
Куськало. Имея такие данные, мы сообщили в НКВД УССР, и оттуда в мае или июне м[еся]це
Будучи в Нежине, мне дали на допрос Горанина, которому я предложил дать показания 1938 г. было получена ориентировка о наличии среди красных партизан военно-повстанческой
о его вражеской работе. Горанин сразу же попросил бумаги и без всякого нажима написал организации, с указанием об аресте Горанина, Покиньбороды и еще кого-то.
заявление о своей шпионской деятельности, кажется, в пользу польских разведывательных На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ХУТОРЯНСКИЙ [ответил]:
органов. мне лично неизвестно, чтобы из НКВД УССР давали указание об аресте Горанина, и
При мне к Горанину никто физических мер воздействия не применял. с прибытием Горанина в Чернигов мне также неизвестно, какие на него имелись материалы.
Как положительное о БАУТИНЕ могу сказать следующее: БАУТИН работал очень На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КОБЦЕВ [ответил]:
много, каких-либо нарушений революционного закона я за ним никогда не замечал. Вообще БАУТИН прибыл на работу в Чернигов в марте м[еся]це 1938 г., Горанина направили из
БАУТИН среди работников пользовался большим авторитетом. Нежина в Чернигов в мае м[еся]це 1938 г.
Помню один случай, когда Тейтель ударил одного арестованного, то БАУТИН Во время допроса Горанина я не присутствовал, а был один раз на очной ставке
возмутился и поругался из-за этого с Тейтелем. Горанина, которую производил БАУТИН. В то время БАУТИН хорошо относился к Горанину,
До мая м[еся]ца 1938 г., работая в Нежине, я не видел, чтобы кто-либо из следователей во время допроса они даже называли друг друга по имени отчеству.
наносил арестованным побои, а были лишь крики на арестованных и иногда ругань. В июне м[еся]це, когда от Горанина были получены показания, то сразу же по Нежину
Когда я уезжал на курорт, то заявление Горанина я передал БАУТИНУ, т[ак] к[ак] он были произведены аресты красных партизан, в числе которых и были арестованы сейчас
тогда был нач[альни]ком Оперследгруппы. проходящие свидетели. После дополнительных арестов БАУТИН ездил на допрос арестованных
На Горанина в то время не было никаких материалов, как на участника к[онтр]- в Нежин.
р[еволюционной] повстанческой организации, и таковые ему не предъявлялись. Я присутствовал при допросе БАУТИНЫМ арестованного Горанина и Куськало и еще
В какой камере и с кем сидел Горанин – я не знаю. кого-то, но не видел, чтобы БАУТИН избивал этих арестованных.
Вообще на Горанина имелись материалы агентурного порядка, и я перед БАУТИНЫМ Справки на арестованных направляли БАУТИНУ, и он давал распоряжение, что дальше
ставил вопрос об аресте Горанина. Материалы на него были по шпионажу. делать и кому поручалось допрашивать арестованного.
Когда БАУТИН уезжал из Нежина в Чернигов – я не знаю. На оперативных совещаниях БАУТИН говорил и предупреждал следователей, чтобы
Подсудимый БАУТИН с показаниями свидетеля Хуторянского ознакомлен. арестованных не избивали, и никто в то время из работников 4-го отдела арестованных не
На вопросы подс[удимого] БАУТИНА (в письменной форме) свидетель ХУТОРЯН- избивал.
СКИЙ отвечал: Оглаш[ается] л[ист] д[ела] 76, том 4 – показание свид[етеля] КОБЦЕВА.
Я подтверждаю о том, что заявление Горанина передал БАУТИНУ. Свидетель КОБЦЕВ [показал]:
Я неоднократно был на совещаниях и никогда не слышал, чтобы БАУТИН давал впоследствии мне было известно, что Завгородний применял к арестованным
неверные установки следственному аппарату в части допроса арестованных. физические меры воздействия. Были также и другие случаи применения к арестованным
Мне известно, что к концу 1938 г. были случаи применения к арестованным физических незаконных методов ведения следствия, как примерно применялась система беспрерывных
методов следствия. допросов и т[ому] п[одобное].
Как допрашивался Горанин – я не знаю, но БАУТИН делился со мной показаниями по Справку по делу «Партизаны» составлял я, за период пребывания БАУТИНА в
делу Горанина и сказал, что по этому делу имеется разворот. должности Нач[альника] IV отдела УНКВД.
Мне известно о том, что БАУТИН писал рапорт Наркому о неправильных методах Директивы Успенского от 28 мая и показание Горанина послужило [мотивом] арестов
работы Черниговского Облуправления НКВД, в частности работы 3-го отдела, но этот рапорт красных партизан.
попал Нач[альнику] Управления НКВД, который вызвал к себе БАУТИНА и сказал ему, что По делу «Партизаны» я тоже допрашивал несколько человек, но физических мер
затронутые им в рапорте вопросы можно разрешить на месте. воздействия я к ним не применял.
Подсуд[имый] БАУТИН ознакомлен с ответами свид[етеля] ХУТОРЯНСКОГО на его Справки составлялись на основании показаний Горанина и Калиты.
вопросы. Арестованные по делу «Партизаны» в своих показаниях не говорили об оружии, и
Свид[етель] КОБЦЕВ Валентин Иванович, рождения 1899 г[ода], сейчас б[ес] вообще, кажется, по этому делу оружия не искали.
п[артийный], в органах НКВД работал с 1921 года по 1940 г., не судился, с подсудимым личных С прибытием Горанина в Чернигов, дела и материалов на него не было, допросы же все
счетов не имею, показал: производил только БАУТИН, а позже, в отсутствие БАУТИНА, дело на Горанина я согласовал
БАУТИНА я знаю по работе в Чернигове, приблизительно с марта м[еся]ца 1938 г. Он с прокурором о передаче дела на Особое Совещание.
тогда был в должности Нач[альника] IV отдела УНКВД. Подсуд[имый] БАУТИН ознакомлен с показаниями свид[етеля] КОБЦЕВА.
В конце 1937 года или начале 1938 г. УНКВД был арестован Уполномоченный На письменные вопросы подс[удимого] БАУТИНА свидетель КОБЦЕВ отвечал:

256 257
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
БАУТИН прибыл в Чернигов, кажется, в мае м[еся]це 1938 г., а точно не помню. На вопросы подс[удимого] БАУТИНА (в письменной форме) свид[етель] КОБЦЕВ
Дело «Партизаны» было развернуто в июне 1938 г., на основе показаний Крапивянского, ответил:
Кулеша и Горанина. с августа м[еся]ца 1938 г. и по октябрь м[еся]ц, я был в должности Зам[естителя]
Дело Горанина находилось у меня очень мало, и сам я его не допрашивал, а Нач[альника] 4 отдела. Горанин был арестован в Нежине. Фурса был арестован 3-им отделом и
присутствовал на очной ставке, которую проводил БАУТИН. На этой очной ставке Горанин впоследствии все материалы о нем были переданы в 4-ый Отдел.
говорил, что Куськало «член к[онтр]р[еволюционной] повстанческой организации», а Куськало Простота и Качановский были сняты с работы по материалам проверки
отрицал. Особоуполномоченного Арбутского, но поднимал вопрос о снятии Качановского и Простоты
Наблюдение по следственным делам вел БАУТИН, и он давал указание следователю в с работы БАУТИН.
части допроса арестованных, а я в то время был начальником отделения. Было ли у меня дело Горанина – я не помню. Некоторые материалы следователь
Я как-то говорил БАУТИНУ: «Почему мы ведем следствие по делам «Партизаны», а не мог докладывать самостоятельно Нач[альнику] УНКВД, а следственные документы
3-ий Отдел?» БАУТИН ответил, что это дело он докладывал Егорову и последний сказал, чтобы принципиального характера докладывал нач[альни]ку УНКВД только нач[альник] отдела.
дело вел 4-ый Отдел. Подс[удимый] БАУТИН ознакомлен с ответами свид[етеля] Кобцева на его вопросы.
Списки на арестованных составлял я, где указывал, когда они были арестованы. На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ХУТОРЯНСКИЙ [ответил]:
Из НКВД УССР была ориентировка в отношении Горанина и поэтому он был арестован. в угловой комнате был бильярдный стол, а во второй угловой комнате сидел я.
В составленной мной справке для Особоуполномоченного, я включил всех арестованных На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КУСЬКАЛО [ответил]:
за 1938 г., т[о] е[сть] с января по декабрь м[еся]цы 1938 г., а нужно было указать с момента БАУТИН бил меня кием в угловой комнате.
прибытия БАУТИНА в Чернигов, т[о] е[сть] с мая м[еся]ца 1938 г. На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ХУТОРЯНСКИЙ [ответил]:
Калита и Фесюн проходили по материалам 3-го отдела УНКВД и были арестованы в комната, в которой, я предполагаю, допрашивался Куськало, очень маленькая, и там,
марте м[еся]це 1938 г. по-моему, невозможно было сделать большой размах кием.
Козик дал показания на Кулеша и Крапивянского о том, что они являются членами На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КУСЬКАЛО [ответил]:
к[онтр]р[еволюционной] организации среди красных партизан. да, та комната, в которой меня допрашивал БАУТИН, очень маленькая, и я сейчас
До получения из НКВД УССР ориентировки, активации по делам арестованных не вспоминаю, что когда БАУТИН взмахнулся на меня кием, то задел о провод электролампочки
было. и чуть ее не разбил.
Подсуд[имый] БАУТИН ознакомлен с ответами свид[етеля] КОБЦЕВА на его вопросы. На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ХУТОРЯНСКИЙ [ответил]:
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КОБЦЕВ [ответил]: я помню, что бильярд был передан Пединституту еще до моего отъезда на курорт и в
я считаю БАУТИНА виновным в том, что он к показаниям Горанина, Калиты и др[угих] Чернигов, т[о] е[сть] до мая м[еся]ца.
арестованных не отнесся критически, и вследствие этого, были произведены аресты многих Подсуд[имый] БАУТИН ознакомлен с ответами свидет[елей] Куськало и Хуторянского
красных партизан. Вообще после допроса Горанина, его протокол допроса был размножен и на вопросы В[оенного] Т[рибунала].
послан во все р[айо]ны Черниговской области, при чем это было по распоряжению БАУТИНА. Свид[етель] ШКУРАТ Иосиф Иванович: рождения 1900 г., член ВКП(б) с 1937 г., до
Покиньборода был арестован по показаниям Горанина. ареста работал директором Засолзавода, а в данное время нач[альником] ком[анды] Пож[арной]
Оглаш[ается] л[ист] д[ела] 138 том 4, протокол осмотра по делу Покиньбороды. Охраны Нежинского Леспромхоза, с подсудимым личных счетов не имею, показал:
Свид[етель] КОБЦЕВ [показал]: 22 июня я был арестован и освобожден по суду 9-го сент[ября] 1939 г., за прекращением
для того, чтобы соблюсти процессуальные нормы в отношении срока предъявления дела.
обвинения арестованного Покиньборода, ему дали подписать о предъявлении обвинения Арестовали меня в Нежине. Сначала меня допрашивал следователь Осадчий, а затем
ранним числом, чем он был арестован. следователь Гескин, и через 8 дней меня направили в Чернигов. Просидев в тюрьме г. Чернигов
На Покиньборода дал показания Горанин. один м[еся]ц, меня без допроса направили обратно в Нежин, где по прибытии меня допрашивали
Подс[удимый] БАУТИН ознакомлен с ответами свид[етеля] КОБЦЕВА на вопросы следователь Ковалев и БАУТИН.
В[оенного] Т[рибунала]. Здесь мне следователь Ковалев дал очную ставку с арестованным Октябрьским,
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ХУТОРЯНСКИЙ [показал]: которого я впервые в жизни тогда увидел.
В то время было много арестованных «одиночек» и в «практике перекручивания», На этой очной ставке Октябрьский показал о том, что якобы я при встрече с ним
«одиночек» объединяли и создавали одну к[онтр]р[еволюционную] организацию. Такой 30.04.1938 г. в с. Веркиевка говорил против Советской Власти, и что он тогда дал мне задание
случай мне известен по сионистам, когда из «одиночек» была создана «сионистская к[онтр] проводить вражескую работу, и якобы я на это дал свое согласие. Следователь КОВАЛЕВ
р[еволюционная] организация». Санкцию прокурора на арест в то время брали только по эту дату не хотел занести в протокол, а написал, что я встретился с Октябрьским в апреле
кулакам, а по другим делам санкция прокурора не требовалась. м[еся]це, не указывая число. Я на это возразил и потребовал, чтобы дату моей встречи Ковалев
Подс[удимый] БАУТИН ознакомлен с ответом свид[етеля] ХУТОРЯНСКОГО на указал 30.04.1938 г. т[о] е[сть] тогда, когда сказал Октябрьский, т[ак] к[ак] эта дата для меня
вопросы В[оенного] Т[рибунала]. имела существенное значение, в том смысле, что в с. Веркиевка я 30.04.1938 г. не был и это

258 259
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
обстоятельство окончательно бы разоблачило их. моем присутствии в совершенно нормальной обстановке.
Через некоторое время зашел БАУТИН, и следователь КОВАЛЕВ доложил ему, что я не Допрошенный5 его следователь отрицал то, что говорил БАКЛАН о моих угрозах. Я,
хочу подписывать протокол очной ставки. Тогда БАУТИН приказал Ковалеву: «Нужно добиться, если мог присутствовать в комнате следователя, то в его присутствии. Сам с арестованными ни
чтобы я дал такие показания». А затем вывели из этой комнаты Октябрьского, и БАУТИН что с одним наедине не был.
есть силы ударил меня 2 раза ногой в грудь, и я упал. В бытность моего6 Нач[альником] РО в Прилуках, в 1936 г., БАКЛАН заведовал
Когда я пришел в чувство, то меня опять стали допрашивать, и тогда я подписал Засол[очным] заводом, в работе был развал, пьянки. Я специальной докладной запиской
протокол допроса, в котором указал, что Октябрьского совершенно не знаю. информировал бюро РПК, которое проверило эти факты, обсудило на бюро и вынесло решение.
8-го мая меня опять вызвали на допрос и дали очную ставку с Гораниным, но на этой Об этом БАКЛАН говорил, говорил и на прошлом суде.
очной ставке БАУТИН меня не бил. В декабре м[еся]це 1938 г. комиссия НКВД УССР, рассмотрев дело БАКЛАНА, вынесла
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ШКУРАТ [ответил]: заключение об освобождении, и он Нежинским РО был освобожден.
Горанин на очной ставке сказал, что якобы он в 1936 г. завербовал меня в к[онтр] Комиссия НКВД УССР допрашивала всех арестованных и Баклана, которые претензий
р[еволюционную] повстанческую организацию, но я категорически это отрицал. не имели».
По окончании следствия по моему делу я написал прокурору заявление, где указал, как На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] БАКЛАН [ответил]:
производили мне допрос. БАУТИН ударил меня два раза ногой в область между живота и груди. я подтверждаю свои показания в части того, что сидел на стуле несколько дней не
С Гораниным я в одной камере не сидел. Арестовал меня следователь Осадчий и вставая, это указание дал БАУТИН, при чем об этом хорошо известно Кобцеву.
допрашивал в присутствии Простоты. На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КОБЦЕВ [ответил]:
Мне сразу было предъявлено обвинение в том, что якобы я являюсь членом к[онтр] Мне известно, что БАКЛАН несколько дней сидел на стуле.
р[еволюционной] повстанческой организации, и на допросе требовали, чтобы я назвал кто На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] БАКЛАН [ответил]:
является членом этой к[онтр]р[еволюционной] организации. На засолзаводе я был членом Правления, и когда судили руководство з[аво]да, то меня
В 1918 г. я был в Партизанском отряде и участвовал в боях против Гетмана и немцев. тоже отдали под суд, и я тогда получил общественное порицание.
Подс[удимый] БАУТИН ознакомлен с показаниями свид[етеля] Шкурат. По партлинии я имел взыскание – выговор за неуплату членских взносов.
Председательствующий задал подс[удимому] БАУТИНУ вопрос: имеет ли он вопросы БАУТИН сам освобождал меня, и при этом никто не присутствовал. По освобождении
к свидетелю Шкурат, на что подс[удимый] БАУТИН ответил в письменном виде, что вопросов из-под стражи я написал заявление тов[арищу] ХРУЩЕВУ и тов[арищу] ВЫШИНСКОМУ.
у него к Шкурат не имеется. Об этом я говорил следователю, который меня допрашивал после освобождения.
Председательствующий оглашает следующее пояснение подс[удимого] БАУТИНА (в Подс[удимый] БАУТИН ознакомлен с ответами свидетелей Кобцева и Баклана на
письменном виде) по показанию свид[етеля] БАКЛАН. вопросы В[оенного] Т[рибунала].
«Я только прошу суд обратить внимание на пристрастность показаний свид[етеля] Председ[ательствую]щий оглашает следующее пояснение подсудимого БАУТИНА (в
Баклана и др[угих], которые, будучи между собой земляками, друзьями, по моему мнению, письменном виде) по показаниям свид[етеля] Куськало.
имели место сговора, как это было на первом суде, и вот какие данные к этому свид[етеля] «Куськало арестован по справке Нежинского РО НКВД. Когда он прибыл в Чернигов
Баклан в своих заявлениях, поданных в правительственные органы и на следствии, а также на арестованным, на него были показания о принадлежности к антисоветской организации.
суде в январе 1940 г., но где не указывал, о том, что я к нему применял угрозы. Кроме того, что 1. Крапивянского Николая о том, что он лично вовлек Куськало в организацию.
я бросил ему упрек на счет его детей, а теперь говорит совершенно обратное, обратное3, новое. (Крапивянского дело вело НКВД УССР, он осужден В[оенной] К[оллегией] Верх[овного] суда
Я при предъявлении обвинения БАКЛАНУ не был. Сидел ли он на стуле и где – не знаю. за к[онтр]р[еволюционную] деятельность на 10 лет).
Следствие это проверяло по вызовам и не установили, было ли это в Нежине, я не утверждаю, 2. На него же имелось показание одного обвиняемого о принадлежности еще с 1929 г.
т[ак] к[ак] я в Нежине за все время был с 2-44 по 17 сент[ября] 1938 г. в командировке. При мне к СВУ и др[угим] и ряд документов компрометирующего характера.
этого не было. Дело БАКЛАНА вело Нежинское РО. После ареста [он] был направлен в Чернигов, где был недолгое время, а затем возвращен
21-го июня 1938 г. у следователя БАКЛАН не мог видеть какой-то докладной записки, в Нежинское РО, дело коего вело и закончило Нежинское РО НКВД с направлением на ОСО.
т[ак] к[ак] таковой у него не было, и БАКЛАН, по-моему, не был 21 июня еще арестован. У Куськало дал собственноручные показания следователю Манилову, в сентябре
следователя находилась с делом справка об аресте. Никаких списков вообще не было. м[еся]це, когда я был в Нежине по просмотру дел, тогда же со мною был и Облпрокурор
Избиение Горанина – это выдумка совместная свидетелей БАКЛАНА, КУСЬКАЛО и Савранский, Куськало отказался от показаний и сказал следователю записать, т[ак] к[ак] он
других. Этого они до сегодняшнего дня нигде никогда не говорили. показал, что имеется в его деле протоколы показаний от сент[ября] м[еся]ца 1938 г., и за что его
Свид[етель] БАКЛАН показаний никаких не давал о своей принадлежности к бить. Следователь и я для меня непонятно к чему он это показывает7.
антисоветской организации, так везде ему и записано в протоколах. Теперь об обстоятельствах избиений.
Единственное, что он подтвердил на очной ставке с Пархоменко, разговор его с ним по Комната, о которой говорит Куськало, очень малого размера, там помещается только
поводу предложения Крапивянского, это было на очной ставке, как он сказал, так и записали, в стол, стул для следователя – с одной стороны, и с другой – один стул вплотную так, что
присутствии второго обвиняемого Пархоменко, которого почему-то не допросили. Это было в показания Куськало, что его били кием, от большого бильярда – выдумка, т[ак] к[ак] кием там

260 261
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
орудовать невозможно, первое. Второе то, что бильярда и кия вообще в Нежине не было в РО вся ложь. Мое отношение к нему также подтверждается его самими документами, поданными
НКВД и появление кия – это выдумка. в разные органы Соввласти. Допросы его Облпрокурором.
Куськало твердо утверждал, что я его бил 27 – 28 сент[ября] 1938 г. Показания же его Он даже на суде не говорит правды, как о его судимости, это есть в его протоколе суда,
различны; и неясные, и запутанные, сейчас он ссылается на другие числа 16 – 17 сент[ября], но исключении из партии и другое.
его и Голобородько, а также Крапивянскому избиению допрашивались 2 фельдшера в больнице. Все мое несчастье в том, что я работал с ними вместе в одном р[айо]не и мне
Их есть показания в деле на первом суде, и они вносят ясность. Если бы Куськало били, он отплачивается сейчас за это, т[ак] к[ак] приходилось против его и других выступать. При
заявил НКВД УССР комиссии, и били кием с составом свинца, на теле были бы последствия и наличии своих беспрерывных противоречивых и новых выдумках.
ссылка его [на] Крапивянского и Голобородько есть результат их сговора. К делу Голобородько Комиссия НКВД УССР допрашивала, Особоуполномоченный тоже и именно почему-
и его аресту я никакого отношения не имел. Он арестован 31-го мая 1938 г., дело вел Особый то из всех, находящихся под арестом, только Фесюн, Куськало, Крапивянский показывают на
отдел. Крапивянского дело отношение к группе не имеет. Горанина – его дело самостоятельное, меня по личным мотивам».
[из] Носовского РО НКВД. Вся пристрастность Куськало ко мне построена на личных мотивах, На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ФЕСЮН В. [ ответил]:
а именно: Я подавал заявление о неправильном привлечении меня к уголовной ответственности.
1. Куськало лично мной разоблачался в лжепартизантстве, он в партизанах не Во время допроса в 1940 г. я следователю говорил, что БАУТИН избивал меня палкой
был, а служил в 4-м Нежинском полку, который лично Щорсом был расформирован, как ,и когда меня допрашивали в 1939 г., то я об этом говорил.
неблагонадежный с петлюровскими настроениями. Куськало был в то время там, на командной В прошлом суд[овом] заседании я говорил, что ко мне во время допроса применяли
должности и, кажется, за эти наклонности в [19]22 году был исключен из Партии (последнее физические меры воздействия.
твердо не утверждаю). Огл[ашается] л[исты] д[ела] 48-49, том 3 показания свид[етеля] ФЕСЮНА В.
2. Куськало совместно с разоблаченным врагом народа Литвиненко (секретарь Свид[етель] ФЕСЮН В.: когда следователь Фесик меня избивал, то БАУТИН меня
Нежинского Райкома Партии) засорял колхозы руководящим составом и допустил преобладание не трогал, а стал наносить мне побои уже после того, как меня избил Фесик. Меня никто не
единоличников, имевших по 15 га земли еще в 1937 г., о чем я выступал на активе. подговаривал дать такие показания, как я говорил в прошлом судзаседании и сейчас. Я все
3. О Куськало я делал ряд информаций о его практической деятельности, как то: говорю правильно.
создание им в своем селе избиркома по выборам в Верховный Совет (с. Кошелевка – избирком На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ФЕСЮН П. [ответил]:
был распущен), как состоящие из кулацкого и духовного элемента. все то, что я показал, это верно. БАУТИН на допросе сказал: «Если Вы не признаете
4. О наличии его материалов, о связях с троцкистом Каветником. себя виновным на очной ставке, то я пущу Вас в расход».
5. О протаскивании им с целью популяризации в газете врага Тухачевского с Пред[седательствую]щий оглашает следующее пояснение подсудимого БАУТИНА (в
помещением его портрета. Он за это имел недовольство. Куськало же арестован по справке письменном виде) по показаниям ФЕСЮНА Павла.
Нежинского РО НКВД в бытность нач[альника] РО НКВД Простота. «Отношение к показаниям ФЕСЮНА Павла я не имел, это видно из его дела о примене-
Огл[ашается] л[ист] д[ела] 155, том 4, протокол осмотра по делу Куськало, где видно, нии к нему и другим незаконных методов воздействия, я возбудил вопрос, Особоуполномочен-
что на арест Куськало справку составлял Простота, с согласия БАУТИНА, и что на справке ный вел следствие по этому делу, допрашивал Фесюна и других, (есть его материалы и приказ
имеется подпись БАУТИНА и слово «Согласен». по этому вопросу в деле). Никаких угроз к нему я не делал. Осадчий в Чернигове дело не вел
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КУСЬКАЛО [ответил]: его. Осадчего допрашивал суд, есть его показания по этому вопросу в деле».
я целиком подтверждаю свои предыдущие показания в той части, что БАУТИН Гр[аждани]н ФЕСЮН не возражал против его показаний. Его показания выдуманы в
и МАНИЛОВ меня избивали. Я был в партизанском отряде и это могут подтвердить согласии с родным братом, свидетелем по этому делу, и другими».
присутствующие здесь свидетели. На меня было наложено партвзыскание за то, что я венчался На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ФЕСЮН П. [ответил]:
в церкви, и больше я партвзысканий не имел. В Нежине я одно время был редактором районной все то, что я показывал на суде, это правильно и ничего не преувеличено.
газеты, и никогда не было такого случая, чтобы я восхвалял Тухачевского и помещал его портрет Пред[седательствую]щий оглашает следующее пояснение подсудимого БАУТИНА (в
в газете. письменной форме) по показаниям свидетеля КРАПИВЯНСКОГО.
Подсудимый БАУТИН ознакомлен с ответом свид[етеля] Куськало на вопросы «Я гр[аждани]на Крапивянского не знаю совершенно, он никакого отношения к делу
В[оенного] Т[рибунала] и оглашенным л[истом] д[ела] 155, том 4, протоколом осмотра по делу Горанина не имеет. Арестован Носовским РО НКВД, оно же вело и следствие.
Куськало. Ни на одном допросе я не присутствовал и избивать – не избивал. Я не знаю в лицо, кто
Пред[седательствую]щий оглашает следующие пояснения подс[удимого] БАУТИНА (в из Крапивянских Прокофий, т[ак] к[ак] их сидело три брата, а Николай – четвертый.
письменном виде) по показаниям свидетеля ФЕСЮНА Василия. Крапивянские – бывшие кулаки, братья его осуждены на 10 лет и другие сроки за
«Фесюн Василий, будучи арестован, не дал никаких признаний, так ему следователь антисоветскую деятельность и хранение оружия.
везде записал, о чем и говорит его дело. Я Фесюна не допрашивал. Никаких угроз не применял. Сам Крапивянский – свидетель, несмотря на то, Крапивянский говорит что-то
Это все клевета, ложь. Прошу сопоставить его показания на первичном следствии, июнь – июль невероятное не иначе из мести за репрессирование братьев: Николая – 10 лет и других двух,
1939 г., и вторичном, 1940 г. Его показания в суде в январе 1940 г., и теперь здесь обнаружится сам он из кулацкой семьи, имел с отцом, быв[шим] волостным старшиной, 120 десятин земли.

262 263
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Крапивянский после моего ареста не был освобожден. По его делу вели следствие и судили его, по существу предъявленного мне обвинения даю суду свои показания, следующие:
и, вероятно защита добилась освобождения в связи с моим арестом». 1. По вопросу применения физических методов к свидетелям, которые здесь на меня
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] Крапивянский [ответил]: показывали. Я дал свои объяснения путем допросов свидетелям и суду отдельных пояснений
Мой отец действительно был волостным старшиной. Земли у нас было всего 35 десятин. по каждому свидетелю. Отрицая свою вину, могу согласиться на ряд обстоятельств, которые
Братья мои действительно арестовывались и сейчас все на свободе. БАУТИН меня говорили бы в мое оправдание. Свидетель Куськало указал комнату, в которой человека бить
избивал. Все то, что я показал это правильно. кием нельзя, и киев в РО НКВД нигде не было, кроме маленького настольного стола бильярдного
Подс[удимый] БАУТИН ознакомлен с ответами свидетеля Крапивянского на вопросы в фельдсвязи, который запирался, и можно взять только через работника связи. Куськало на
В[оенного] Т[рибунала]. первом суде заявил, что его бил 28-29 сент[ября] твердо, а сейчас точно не подтверждает.
Председ[ательствую]щий оглашает следующее пояснение подсудимого БАУТИНА (в 2. Я в Нежине был с 2-го сент[ября] и уехал в 2 часа дня 17-го сент[ября], перед
письменной форме) по показаниям свид[етеля] Шкурат. выходным днем домой. (В деле справка о командировках). Допрошенные на суде фельдшера
«Шкурат арестован Нежинским РО НКВД, на него имелись показания обвиняемого тюрьмы, один из них его земляк с одного села, не подтвердили избиений. Да и, кроме этого,
Фурсы, дело которого вел особый отдел УНКВД, и Горанина. Кроме этого, имелись данные о не было установлено по акту медосвидетельствования. Куськало арестован в Нежинском
том, что Шкурат находился под следствием долгое время по ст[атье] 54-8 УК УССР и служил РО и по справке его. Показания он дал следователю Манилову, и когда отказался, я сказал
в банде «Ангела». Следственных действий по делу Шкурата я не производил, кроме очной запротоколировать его отказ, что и сделано в его протоколы от 13-14 сент[ября] 1938 г. Показания
ставки, где я присутствовал, когда следователь допрашивал. На очной ставке дословно записаны он строит на личных взаимоотношениях.
показания Шкурата. Он показаний не давал и в его деле так и записано. Это единственный Свид[етель] Фесюн Василий каждый раз противоречит показаниям, поэтому прошу
случай моего отношения к его делу – присутствие на очной ставке. Дело его вело Нежинское сопоставить для ясности его показания по первому следствию, июль 1939 г., и на суде, январь
РО НКВД. 1940 г., и показание по вторичному следствию и на суде здесь, и прошлые его документы.
Почему его содержали под стражей и судили, за это ответственность несет Нежинское Свидетеля Фесюна Павла к его показаниям я ни в какой мере не причастен, что видно по его
РО НКВД, и я к этому отношения не имею. Судили его через 6-7 м[еся]цев после моего ареста. делу, и о том, что к нему применяли меры в Нежине при нач[альнике] РО Простоте, нач[альнике]
Следственное дело по ст[атье] 54-8 УК УССР действительно имелось тогда в РО НКВД в его след[ственной] группы Качановском. Я узнал об этом, поднял вопрос (материалы следствия
агентурной обработке. Особоуп[олномоченного] Арбутского, допрос Фесюна там же), так что он путает. Следствие
Я отрицаю избиение Шкурата. Это какая-то бессмыслица. Шкурат не дал показания на в то время велось самостоятельно следгруппой Облуправления. Нач[альни]ком был Простота,
очной ставке, так для чего же бить Шкурата, и я с Шкуратом наедине никогда не был. подчинялся Нач[альнику] Управления Егорову. (В деле приказ по этому вопросу).
Документация по его делу проводилась через работника милиции». Свидетеля Крапивянского, которого я не знаю, арестован он Носовским РО НКВД.
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ШКУРАТ [ответил]: Дело его вело Носовское РО НКВД. Ни к каким показаниям я не причастен, кроме того, что
до этого случая меня один раз арестовывали и, просидев в тюрьме 9 м[еся]цев, меня в сент[ябре] м[еся]це 1938 г. совместно с Облпрокурором Савранским просмотрел его дело,
освободили. Обвиняли меня по ст[атье] 54-8 УК. Ни в какой банде «Ангела» я не был. дал согласие на ОСО. Прокурор утвердил. Почему его два раза судили, когда я сидел, не знаю.
Мне было дано 2 очных ставки, первую очную ставку производил следователь Ковалев, К группе Горанина он не причастен и не проходил. Его одиночное самостоятельное дело, что
а вторую – БАУТИН с арестованным Гораниным, причем на этой очной ставке БАУТИН меня видно по его делу. Он сейчас почему-то меняет показания. Арестованного Голобородько я не
не бил, а раньше за то, что я не согласился с датой протокола допроса, БАУТИН крепко меня знаю, его я не видел никогда. Он, судя по делу, арестован 31 мая в Нежине. Дело вел Особый
избил. отдел. Возможно, в числе других, когда я смотрел дела с прокурором, я дал заключение о
Подсудим[ый] БАУТИН ознакомлен с показаниями свид[етеля] ШКУРАТ на вопросы направлении его дела на ОСО.
В[оенного] Т[рибунала]. По вопросу применения незаконных методов, я дважды ставил вопрос и известные
Председ[ательствую]щий оглашает л[исты] д[ела] 266-267, том 4 из обзора следдела по были результаты, что подтверждает и бывш[ий] Особоуполномоченный Арбутский.
обвинению Голобородько, где указано, что обвинительное заключение по делу Голобородько, Помимо своей воли я стал работать в IV отделе с 17 мая 1938 г., до того был нач[альником]
составленное оперуполномоченным Шубиным, было подписано БАУТИНЫМ и утвержденное РО НКВД. В отделе я застал дело по бывш[им] партизанам и арестованным.
Зам[естителем] нач[альника] УНКВД. В деле моем есть докладные Облуправления о партизанском подполье в марте м[еся]це
Огл[ашается] также л[ист] д[ела] 63, том 2, докладная записка Широкого на 1938 г. Арестованные были с показаниями. Фурса – с марта, Козик – с 1937 г., Кулеш, Калита,
имя Успенского, л[ист] д[ела] 65, том 2, докладная записка Егорова, составленная Остапенко и др[угие] – не помню. До этого я никакого понятия не имел о такой организации,
31.03.1939 г., л[ист] д[ела] 56 том 2, докладная записка Успенского от 28 мая 1938 г. на имя пока 12-13 мая на оперсовещании Областкома с участием нач[альника] РО НКВД бывш[им]
ЕГОРОВА, на которой имеется резолюция Егорова: «Тов[арищу] БАУТИНУ переговорить. нач[альником] УНКВД не информировал о таковой, а с 17 мая я прочитал показания других.
А. Егоров 09.06.[1938 г.]». 12-13 мая на совещании нач[альника] РО и оперсостава Облуправления Егоров дал указания о
Председ[ательствую]щий предложил подс[удимому] БАУТИНУ дать пояснение по проведении работы по Области по партизанам. В это время я еще к работе в 4 отделе не приступал.
делу. Через несколько дней, в конце мая, Егоров привез из Киева ориентировку с приложениями
Подсуд[имый] БАУТИН по существу дела (в письменной форме) показал: (см[отрите] дело) о вскрытой Всеукраинской Организации на Украине и ответвлениях на

264 265
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
Черниговщине и Нежине, информировал работников области и разослал их по р[айо]нам по его не видел и не знал где оно.
проверке наличия материалов на бывш[их] партизан, от чего и произошли отдельные аресты в 2. Это неверно, я заявлял следствию докладную составляли в секретариате нач[альник]
различных р[айо]нах по компрометирующим материалам. В ориентировке Киева указывалось УНКВД, это бахвальство Егорова.
немедленно установить, арестовать активных участников, руководителей на Черниговщине, Председательствующий задал подсудимому БАУТИНУ дополнительно следующие
Горанина, Покиньбороду, которые прошли по показаниям в Центре, и существовании вопросы:
«Нежинской армии партизан», в связи с чем по приказанию Егорова Горанин был забран в 1. Подписывая обвинительное заключение на Голобородько, Вы обязаны были проверить
4-ый отдел. Он прибыл уже с показаниями его собственноручными данными, как в начале еще материалы – доказательства, побеседовать с нач[альником] отделения или следователем об этих
следователю Хуторянскому и Простоте, бывш[ему] нач[альнику] РО НКВД. Впоследствии доказательствах.
по его показаниям было арестовано 10-11 человек. Его показания касались только Нежина и 2. Справка Простоты на арест Куськало от 14.06 (том 4, л[ист] д[ела] 155), утвержденная
являются последними по этому делу – (Крапивянский Николай, Козик, Фурса, Кулеш, Остапенко с Вашего согласия, без всяких материалов.
Калита, до меня и без меня), а затем майская директива НКВД УССР, толкнувшая руководство 3. Где подлинный протокол допроса Горанина, и почему без оснований арестован
[У]НКВД к активизации работы по этому вопросу. Так обстоял вопрос с делом по бывш[им] Горанин?
партизанам в Чернигове и других областях видно по ориентировке (том 1 и том 4) и обвинение 4. При каких мерах воздействия было получено показание Горанина от 15 июля (том 1,
меня в фальсификации неверно. Проверив ряд документов, следствие убедилось в этом стр. 146)?
самоличного участия в арестах, обысках я не принимал – они арестованы по ордерам Нежинского 5. Вы, лично допрашивая Горанина, считаете ли, что его показания провокационные
РО, где я не работал, я дал только свое согласие на справках об аресте, после их утверждения. или эти показания им были даны вынуждено?
Дела, за исключением Горанина, на которого я дал заключение о направлении на ОСО, велись 6. Горанин показал Вам на следствии, что им спрятано оружие, нашли Вы это оружие
одиночно в РО НКВД Нежине при двух нач[альниках] РО Простота, второго не помню. Если или не искали?
были в других РО несвязанные с этим непосредственно на месте7. В УНКВД к этому делу имел 7. Вы писали в НКВД УССР о том, что Вами в Нежине вскрыта к[онтр]р[еволюционная]
отношение Особый Отдел (дело Фурса), 3-ий Отдел (дело по Варве и Прилукам). Один человек повстанческая организация?
Крапивянский Прокофий сюда не входил. Подсудимый БАУТИН на эти вопросы ответил в письменном виде (по порядку).
Путаницу по делу внес Кобцев, который будучи зам[естителем] Нач[альника] отдела, 1. «Я этого не делал, так как мне был срок дан десять дней на оформление
составил справку, внеся туда данные за все время, по каким делам не проходили «бывш[ие] дел в Нежинском кусте, там было около 200 дел, и я по докладу нач[альника] РО и
Партизаны» в это дело. С сентября м[еся]ца 1938 г. я отношения к этим делам не имел, кроме следователей давал указания направить на ОСО, а потом на обвинительном заключении
того, что меня зам[еститель] нач[альника] УНКВД посылал с комиссией НКВД УССР в Нежин, поставил подпись, после подписи нач[альника] РО свою – «согласен» нач[альник]
а затем я был арестован. IV отд[ела] БАУТИН, а прокурор Савранский санкционировал это.
В обвинении мне указано, что в результате неправильных методов получил 2. Справку на арест Куськало я подписал в сентябре м[еся]це 1938 г. При оформлении
вымышленные показания, я допросил по собственноручным показаниям Горанина, данных им дела, это видно по делу, дописано чернилом «Согласен. БАУТИН». Это отмечено и в обзоре
ранее, и дополнительно только одного. комиссии по делу Кобцева.
К нему не применял никаких методов воздействия. В его показания верили все. 3. Подлинный протокол я сам просил следствие, где он делся или по халатности
Других я никого самостоятельно не допрашивал. В сентябре м[еся]це при оформлении дел остался, или злой умысел. Кобцев был в фильтрационной группе при УНКВД и пропускал
на ОСО я присутствовал на нескольких очных ставках и записано было так, как показывали все дела с зам[естителем] нач[альника], а дело Горанина он доложил прокурору. Горанин
арестованные. Это было не глубокое следствие, оформление дел тогда по всей области, и я был арестован в апреле м[еся]це по показаниям арестованных о принадлежности к а[нти]-
был послан просмотреть дела по Нежинскому кусту, в числе посланных по другим кустам, вот сов[етской] националистической организации и по агентурным данным (выходец из Польши,
примерно все». исключенный, судимый и другие – не помню).
Председательствующий задал подсудимому БАУТИНУ следующие вопросы: 4. К ГОРАНИНУ никаких мер не применялось мною.
1. Горанин был вызван Вами на допрос 16 июня с 1 ч[аса] до 5ч[асов] 30 мин[ут], в это 5. Горанин писал собственноручные показания, я проверял через него и он
время он давал свои признания, или раньше, или позже, подлинного протокола почему нет. (Том подтверждал, кроме этого показание проверялось и нач[альником] УНКВД, и его заместителем.
1 л[ист] д[ела] 192). Абсолютно я не применял к нему никаких мер и был убежден, что это так, будучи ознакомлен
2. Правильна ли ссылка на Горанина в донесении в НКВД УССР 10-го июня по с ориентировками НКВД УССР и указаниями, он сам дал признания как участник к[онтр]-
партизанщине и на Покиньбороду, по коим проходят 204 чел[овека]. (Том 1, л[ист] д[ела] 192). р[еволюционного] повстанческого подполья.
Подсудимый БАУТИН ответил в письменном виде: 6. Я не помню, что Горанин показывал об оружии. В 1936 г. совместно с Максимец
«Горанин вызывался не один раз. Время нормальной работы тогда было с 8 часов отыскивал места, где пряталось разное имущество, как он заявил, еще с 1919 г. Это подтверждает
вечера до 6 часов утра. Протокола подлинного и его собственноручных показаний в деле не Максимец.
оказалось, не знаю почему. Оно с конца августа находилось у Кобцева, и без меня дело доложено 7. В УНКВД УССР из Нежина по партизанам я никогда не писал и докладные все от
прокурору. С конца августа м[еся]ца 1938 года, до предъявления на следствии мне этого дела, я IV отдела составлялись в секретариате и 1-2 Кобцевым. На суде он тоже показывал».

266 267
Реабілітовані історією. Чернігівська область Мовою документів
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КОБЦЕВ [ответил]: специально разбирала это дело, и зам[еститель] Наркома КОБУЛОВ дал свою оценку по делу
протокол о Горанине печатался с черновика БАУТИНА. У меня никакого подлинника (есть в деле).
протокола допроса Горанина не было. Гр[ажда]не судьи, те которые занимались рукоприкладством были известны всем
Дело Горанина на особом совещании я не докладывал, а докладывал его кто-то из сотрудникам и, если бы я к ним принадлежал, несомненно сотрудники подтвердили бы это.
сотрудников 3-го отдела, несмотря на то, что следствие велось в 4-ом отделе. Я прошу Вас, при вынесении приговора учесть мою активную борьбу в гражданскую
Следователи систематически докладывали нач[альнику] отдела протоколы допроса войну, инвалидность, мое настоящее состояние, и каков бы Ваш приговор не был, прошу
арестованных, и по ознакомлении с ним нач[альник] отдела дает указание, что дальше делать. пощадить меня, дав возможность иметь свободу, учтя, что я уже около 2-х лет в тяжелом
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] ХУТОРЯНСКИЙ [ответил]: положении нахожусь в тюрьме, и если мне удастся видеть свободу и восстановить себя, я все
в то время нач[альник] отдела не мог прочитывать все протоколы допросов, а по силы и кровь отдам своей Родине и вождю тов[арищу] СТАЛИНУ на пользу таковой».
докладу следователя он давал показания. В 21 час 40 мин[ут] В[оенный] Т[рибунал] удалился на совещание для вынесения
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КОБЦЕВ [ответил]: приговора.
я немного неправильно выразился. Я хотел сказать, что нач[альник] отдела выслушивал В 24 часа оглашен приговор, и осужденный БАУТИН прочел его лично сам.
доклад следователя и давал ему указания. Осужденному разъяснено порядок и срок обжалования приговора.
На вопросы В[оенного] Т[рибунала] свид[етель] КУСЬКАЛО [ответил]: В[ОЕННЫЙ] Т[РИБУНАЛ] ОПРЕДЕЛИЛ:
8-го числа я признал себя виновным, а 9-го я стал отказываться от своих показаний. Меру пресечения осужденному БАУТИНУ оставить прежнюю, т. е. содержание под
Впоследствии я сказал: «Лучше расстреляйте, а неправду я говорить не буду». стражей.
Председательствующий огласил на л[истах] д[ела] 57-58, том 4 показание Костюченко В 00 [часов] 20 мин[ут] 17 ноября суд[ебное] заседание объявлено закрыто.
и л[истах] д[ела] 66-67, том 4 показание неявившегося свидетеля – ЛЯХ, предъявленное
подсуд[имому] БАУТИНУ. СЕКРЕТАРЬ В[ОЕННОГО] Т[РИБУНАЛА]
Председательствующий задал подсуд[имому] БАУТИНУ вопрос: имеет ли он вопросы ТЕХНИК-ИНТЕНДАНТ I РАНГА [підпис] МИЛЯКОВ
к свидетелям и чем он может дополнить судебное следствие?
Подсудимый БАУТИН ответил письменно, что вопросов к свидетелям не имеет и ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.293 – 306. Оригінал. Машинопис.
дополнить судследствие он ничем не может. ______________
1. У цьому документі курсивом поданий друкований текст протоколу судового засідання.
Председательствующий объявил судебное следствие законченным и предоставил 2. Так у тексті. Раніше він стверджував про «21 июня 1938 г.».
подсудимому последнее слово. 3. Так у тексті.
Подсудимый БАУТИН представил суду в письменной форме его последнее слово. 4. Так у тексті.
Последнее слово обвиняемого БАУТИНА Я. К.: 5. Так у тексті.
6. Так у тексті.
«Я в своей пройденной жизни никогда не думал, что я совершил какое зло против своей 7. Так у тексті.
Родины, и, очутясь в тюрьме по такому делу, как меня обвиняют, я никак не могу разобраться в № 79
происшедшем и целиком полагаюсь на суд, его справедливый разбор, от которого моя судьба, Вирок у кримінальній справі на Я. Баутіна
жизнь зависит. Жизнь моя была начата хорошо, я был рабочим 13 лет. С 15 лет я боролся в рядах 16 листопада 1940 р.
Красной Армии. Добровольно против врагов революции пролил кровь за революцию, ни в чем Секретно
запятнан не был, до этого дела. Так же, как и все мои близкие, пять братьев красноармейцев,
родные подвергались репрессиям от белых. Помимо моей воли меня взяли на работу в область 1940 г., ноября, 16 дня1, Военный Трибунал войск НКВД Киевского округа, в помещении
с районной работы в IV отдел, где до этого было арестовано три нач[альника] отдела как трибунала,
враги. Попал как раз перед тем, как на Украине было НКВД УССР вскрыто так называемое в закрытом судебном заседании в составе:
подполье среди партизан и нач[альник] УНКВД Егоров уже проводил работу. Затем имелось Председательствующего Военного юриста I ранга Гурьева,
ряд показаний документов, а затем на 10 день поступила ориентировка НКВД УССР об этом и членов: 1.Полкового комиссара Кобаидзе
с указанием ознакомиться с директивами ЦК по этому вопросу, они действительно были, что 2. Сержанта Госуд[арственно]й безопасности Моключенко,
давало веру в реальность этого дела, в котором не сомневались работники. Меня же впоследствии при секретаре Технике-интенданте I ранга – Милякове, без участия обвинения
обвинили, как все зло от меня исходящее. Ни один раз я поднимал вопрос об извращениях об и без защиты
этом, и Егоров об этом показал. В своих показаниях подтверждают и ряд других сотрудников Рассмотрев дело на быв[шего] Вр[еменно] и[сполняющего] д[ела] помощ[ника]
и за незаконных методах по этому делу быв[шим] партизанам по поднятому мною вопросу, начальника УНКВД по Черниговской области БАУТИНА Якова Кирилловича, 1903 г[ода]
Егоров снял Простоту, Качановского и др[угих] (см[отри] приказ в деле). Для следствия в IV-ом рождения, происходящего из гр[ажда]н села Ново-Экономическое Красноармейского р[айо]-
отделе были прикомандированы из разных р[айо]нов сотрудники РО малоквалифицированные. на Сталинской обл[асти] УССР, русского, из крестьян-бедняков, служащего, женатого
Там, где я знал, что они допускали неправильности, я ставил вопрос. Комиссия НКВД УССР (на иждив[ении] 3 чел[овека]), с низшим образованием, б[ывшего] члена КП(б)У с
1927 г. (исключенного в связи с данным делом), имевшего значок почетного чекиста 1934 г. и
268 269
Реабілітовані історією. Чернігівська область
награждение оружием, служившего в РККА с 1918 г. по 1920 год, в органах НКВД с 1921 г.,
имеющего звание старш[его] лейтенанта Г[осударственной] Б[езопасности], арестованного с
21 марта 1939 г., несудимого, обвиняемого по ст[атье] 206-17 п. «а» УК УССР,
УСТАНОВИЛ:
Баутин, будучи начальником IV отдела обл[астного] УНКВД с 17 мая по октябрь
1938 г., он 9 июня, получив директиву из НКВД УССР от 28 мая 1938 г. «О развороте следствия по
выявлению повстанческих контрреволюционных формирований быв[ших] красных партизан»,
в которой значилась и фамилия Горанина, который к этому времени был арестован Нежинским
РО НКВД. По распоряжению Обл[астного] УНКВД арестованный Горанин был доставлен в IV
отдел к Баутину, но на которого не было данных и документации о причастности Горанина к
антисоветской организации, кроме непроверенной выписки из протокола допроса арестованного
Ефимченко, указывающего на голый факт причастности Горанина к к[онтр]р[еволюционной]
организации. Баутин, приняв «дело» на Горанина к своему производству, 16 июня путем угроз и
применения мер физического воздействия, получил от последнего провокационное показание,
датированное протоколом допроса от 15 июля о якобы существующих 18 контрреволюционных
повстанческих формированиях и на 17 их руководителей быв[ших] красных партизан. Он же,
Баутин, 17 июня за подписями зам[естителя] Нач[альника] Управления и своей – Баутина –
в Нежинское РО НКВД спустил список лиц, подлежащих аресту, на 24 человека «активных
руководителей к[онтр]р[еволюционного] повстанческого подполья», в числе которых были
указаны быв[шие] партизаны, ответственные работники района Баклан, Фесюн В., Шкурат,
Фесюн П., Куськало, Костюченко и Лях, арестованные при отсутствии данных обвинения, и
после нахождения их в заключении по 6, 8 мес[яцев] и до 1 г[ода] 6 мес[яцев] были освобождены,
а сам Горанин осужден к В[ысшей] М[ере] Н[аказания]. Кроме этого, Баутин в практике работы
некоторых работников отдела допускал применение незаконных мер физического воздействия,
вымогая показания об участии их и других лиц в контрреволюционных формированиях, а к
арестованным Шкурат, Куськало, Фесюн В. и Крапивянскому П. сам применил меры физического
воздействия, а к арестованным Фесюн П. и Баклан допустил угрозы и запугивания, то есть в
совершении им преступления, предусмотренного ст. 206-17 п. «а» УК УССР.
Руководствуясь ст[атьями] 296 и 297 УПК УССР и учитывая состояние здоровья Баутина
(лишился речи), – Военный трибунал –
ПРИГОВОРИЛ:
Баутина Якова Кирилловича на основании ст. 206-17 п. «а» УК УССР к лишению
свободы на восемь (8) лет ИТЛ без поражения в правах, с лишением звания «старшего
лейтенанта Г[осударственной] Б[езопасности]», с зачетом предварительного заключения с
21 марта 1939 года.
Приговор может быть обжалован в Кассационном порядке в Военную Коллегию
Верховного суда Союза ССР в пятисуточный срок со дня вручения осужденному выписки из
приговора.
Слова зачеркнутые: «Что Баутин за последнее» – не читать.
ПРЕДСЕДАТ[ЕЛЬ] ГУРЬЕВ

ЧЛЕНЫ: [підпис]
[підпис]
ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.346 – 347. Оригінал. Рукопис на типографському
бланку.
______________
1. У цьому документі курсивом поданий друкований текст протоколу допиту із анкетними даними.

270
Реабілітовані історією. Чернігівська область Нариси
Роман Подкур, Олена Лисенко ЦК КП(б)У М.С. Хрущову, скаржився на «незаконні методи слідства». Він дивувався методам роботи
слідчих, оскільки «був співробітником повітової надзвичайної комісії, особисто допитував людей, але
«Я всі сили віддам своїй Батьківщині і вождю товаришу Сталіну…»: кримінальна справа таких методів слідства, […] ніколи не міг бачити і навіть мислити». Окремо відзначивши постійну бру-
на співробітника УНКВС по Чернігівській області Я.К. Баутіна тальну лайку слідчих на власну адресу, М.В. Куськало описав факт побиття його начальником 4-го відділу
УНКВС по Чернігівській області Я.К. Баутіним: «Мене завели в крайню кутову кімнату, зачинили, […] а
всіх робітників НКВС випровадили […] і почали бити чим попало, і як попало. Баутін бив теж з обох рук
Оприлюднення злочинів організаторів і
більярдним києм, який побив до рук, а потім ще в кінець розбитого кия подивився, де був залитий свинець,
виконавців Великого терору є однією зі складових
і сказав: «Через цю гидоту пропав кий». Потом бив мене носаками в груди, в ребра, в живіт і приговорю-
національної політики щодо ліквідації спадщини
вав, що я ще хочу тобі, […] попасти в яйця»5.
тоталітаризму, покликаною сприяти недопущенню
Скаржники були учасниками «червоного» партизанського руху під час Української революції
повторення злодіянь тоталітарних режимів. За будь-
1918 – 1922 рр. Після завершення бойових дій колишні партизани здебільшого стали членами Комуністичної
яким свавіллям чи насильством можна розгледіти
партії, обіймали посади у партійно-радянському апараті, користувалися значними пільгами, дехто був на-
постаті осіб, які його зініціювали і втілили у жит-
городжений орденами і медалями СРСР. Але траєкторії долі у частини партизанів не були бездоганни-
тя. Пам’ять про загиблих та постраждалих у вирі
ми: деякі служили у Російській імператорській армії, інші мали родичів «непролетарського походжен-
політичних репресій буде, безумовно, не повною,
ня». Деякі партизани, отримавши земельну ділянку, упродовж 1920-х рр. власною працею розбудували
якщо «в тіні» залишаться постаті їхніх катів. Саме це
міцне селянське господарство і під час колективізації вперто відмовлялися вступати до колгоспів6. Усі ці
спонукало нас звернутися до дослідження діяльності
особи через потенційну політичну нелояльність під час Великого терору потрапили у поле зору органів
одного з виконавців Великого терору на Чернігівщи-
державної безпеки. Як наслідок, значна частина керівного складу колишніх партизанських загонів була
ні – старшого лейтенанта державної безпеки Якова
заарештована7.
Кириловича Баутіна, який обіймав посаду начальника
Спочатку підстави арештів були різні – від шпигунства та шкідництва до антирадянської агітації.
4-го відділу УНКВС по Чернігівській області, а зго-
Однак після директиви НКВС УРСР від 28 травня 1938 р. про існування «повстанської організації се-
дом став виконуючим обов’язки помічника начальни-
ред колишніх червоних партизанів та формування партизанської армії на Чернігівщині» ці справи по-
ка УНКВС по Чернігівський області.
чали об’єднувати у групову справу «колишніх червоних партизанів». Всім її фігурантам було оголошено
Основним джерелом дослідження став ком-
одне обвинувачення – «участь у повстанській організації і спроба повалення радянської влади». Того ж
плекс документів архівно-кримінальної справи на
таки 28 травня 1938 р. нарком внутрішніх справ УРСР О.І. Успенський повідомив наркома внутрішніх
Я.К. Баутіна, в якій, окрім процесуальних матеріалів,
справ СРСР М.І. Єжова про викриття у республіці «антирадянського військово-повстанського штабу, що
збереглися стенограми двох судових процесів. Вони
Яків Баутін складався із учасників право-троцькістського і буржуазно-націоналістичного підпілля – колишніх парти-
розкрили типову практику фальсифікації кримінальних
занських командирів». У записці окремо згадувалося про існування на Чернігівщині «повстанської армії
справ періоду Великого терору: маніпулювання от-
ніжинських партизанів»8.
риманою від підслідного інформацією, написання та корегування протоколів допиту, застосування
Частина заарештованих після психологічного тиску і катувань визнала участь у «повстанській
психологічних та фізичних тортур співробітниками держбезпеки. Водночас документи дозволили про-
організації». Змучені арештанти назвали прізвища своїх «спільників», тому кількість фігурантів
стежити стратегії захисту співробітників держбезпеки від обвинувачень у «порушенні соціалістичної
кримінальної справи почала різко зростати, інші, навпаки, категорично заперечували причетність до будь-
законності».
яких антирадянських організацій. За найменшої нагоди підслідні відмовлялися від свідчень. Непохитність
Шлях до покарання Я.К. Баутіна за вчинені злочини розпочався з кількох скарг жертв теро-
частини фігурантів справи призвела до затягування слідства через брак необхідних матеріалів для
ру – колишніх фігурантів кримінальної «справи червоних партизанів»1 (по ній загалом проходила
фальсифікації. Ці події співпали із припиненням масових репресій, і в результаті частина підслідних опи-
241 особа2), які прагнули відновити свою репутацію. Так, завідувач відділу Ніжинського консервно-
нилася на волі та почала скаржитися на дії слідчих.
го заводу І.А. Баклан на початку січня 1939 р. написав скаргу прокурору СРСР А.Я. Вишинському. Він
Розгляд скарг і перевірка оперативно-слідчої роботи обласних УНКВС проводили-
звинуватив співробітників УНКВС по Чернігівській області у фальсифікації його кримінальної справи,
ся паралельно. Через страх зробити неправильні кроки розгублені співробітники державної
психологічному тиску та катуваннях (погрозах, нецензурній лайці, триманні кілька діб на кутку стільця,
безпеки або припиняли слідчі дії до прояснення «політичної ситуації», або займалися пере-
позбавленні сну, побиттях). Також скаржник зазначав, що його реальні свідчення і протести не запису-
глядом вже відкритих кримінальних справ та звільненням безпідставно заарештованих грома-
валися до протоколів допитів. На допиті 11 – 12 вересня 1938 р. о третій годині ночі йому провели три
дян9. Заступник наркома внутрішніх справ УРСР А.З. Кобулов 6 січня 1939 р. писав заступнику началь-
очні ставки з іншими заарештованими – С.Ф. Гораніним, Р.О. Пархоменком, Г.З. Калитою. Серед обви-
ника УНКВС по Чернігівській області Я. Синіцину: «Проведеним згідно мого наказу обстеженням стану
нувачених І.А. Бакланом чекістів фігурували прізвища слідчих Ніжинського районного відділу НКВС
слідчих справ, що знаходилися у провадженні оперативних відділів і Ніжинського міськвідділу НКВС,
О.В. Осадчого, М.А. Простоти та І.А. Гескіна3. Окремо він описав злочинну діяльність начальника 4-го
встановлено, що у низці групових справ допущені викривлення революційної законності, неправильні і
відділу УНКВС по Чернігівській області Я.К. Баутіна4.
Інший фігурант цієї справи М.В. Куськало у листі від 20 січня 1939 р., адресованому секретарю 5. ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.73 – 92 зв.
1. Докладніше див.: Ємельянов В. Доля Миколи Кропив’янського (в контекті справи «червоних партизанів») // 6. Докладніше див.: Анатомія селянських повстань: Городнянське повстання 1931 р. під проводом
Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Чернігівська область / [упоряд.: О.Б. Коваленко, Р.Ю. Подкур, Я. Рябченка: збірник документів та матеріалів / [авт. вступ. ст. та упор. О. Лисенко, Р. Подкур]. – Чернігів, 2015. –
О.В. Лисенко, О.І. Желєзна].– Чернігів, 2008. – Кн. 1. – С. 662 – 676. 356 с.
2. ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.195. 7. ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.92 – 94.
3. Гескін Ісаак Аронович (1906 – ?) – сержант державної безпеки (з 23 серпня 1938 р.); на 3.11.1944 р. – стар- 8. Там само. – т. 4, арк.87 – 97.
ший лейтенант / Електронний ресурс // Режим доступу – https://nkvd.memo.ru/index.php/ 9. Докладніше див.: Подкур Р. Реакція співробітників органів державної безпеки УРСР на припинення «ве-
4. ГДА СБ України, ф. 5, спр.67989, т.1, арк.68 – 70 зв. ликого терору» (листопад 1938 – 1939 рр.) // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2009. – № 2. – С. 136 – 167 та ін.

272 273
Реабілітовані історією. Чернігівська область Нариси
необ’єктивні методи слідства, які межують з притуплюванням партійно-чекістської пильності низкою опе- 4-го відділу Я.К. Баутіна17.
ративних співробітників і начальників відділів»10. У листі згадувалися три чекісти: І.М. Александрович11, До матеріалів службового розслідування долучили заяви вже згадуваних колишніх фігурантів
В.І. Анохін12 та В.Ю. Лєщинський13. Також акцентувалася увага на тому, що оперативні співробітники «справи червоних партизанів» І.А. Баклана, М.В. Куськала та П.В. Фесюна, які 13 лютого 1939 р. зверну-
обласного апарату та міських і районних відділів НКВС «не засвоїли в належній мірі» постанову ЦК лися до Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Чернігівській області. Вони докладно описали
ВКП(б) і РНК СРСР від 17 листопада 1938 р. і накази наркома внутрішніх справ СРСР №№ 00701 і 00762, свій життєвий шлях (акцентуючи увагу на участі у «боротьбі за радянську владу»), обставини свого ареш-
які стосувалися слідчої роботи. Вони продовжували працювати «по-старому і поглиблювали раніше ту та подробиці ведення слідства, зокрема застосування до них «методів фізичного впливу». У заявах вони
допущені перекручення в слідчій роботі». Також він наказав створити із «перевірених на конкретних щиро сподівалися на справедливий розгляд Комісією їхніх скарг та відновлення справедливості18.
справах» співробітників слідчу групу для проведення «об’єктивного розслідування по всіх кримінальних Кількість скарг зростала, і вже 3 березня 1939 р. члени КПК при ЦК ВКП(б) по Чернігівській області
справах, що знаходяться у кримінальному провадженні оперативних відділів»14. Напевно, саме у такому заслухали заяви В.В. Фесюна, П.В. Фесюна, І.А. Баклана, М.В. Куськала, Я.М. Зелікмана, Ф.В. Петровсь-
контексті слід розглядати рапорт начальника 3-го відділення 2-го відділу сержанта державної безпеки кого про проведення допитів із застосуванням «методів фізичного впливу» співробітниками держбезпеки
А.С. Работи15, який 6 січня 1939 р. інформував заступника наркома внутрішніх справ УРСР А.З. Кобу- Я.К. Баутіним, Л.Й. Качановським, М.А. Простотою. Наступного дня Комісія ухвалила передати заяви
лова про фальсифікацію кримінальної справи «червоних партизанів». Він наголошував, що матеріали дільничному військовому прокурору прикордонних та внутрішніх військ із проханням про розслідування
оформлені неналежним чином, а у процесі слідства використовувалися «штатні» свідки16. і притягнення винних до відповідальності19.
Після підтвердження фактів її фальшування почалося службове розслідування, яке проводилося До цього часу співробітники НКВС УРСР під керівництвом особливоуповноваженого НКВС УРСР
співробітниками НКВС УРСР. Заступник начальника 2-го відділу УДБ УНКВС по Чернігівській області О.М. Твердохлєбенка завершили службове розслідування і встановили факти «порушення соціалістичної
молодший лейтенант держбезпеки В.І. Кобцев (Кобцов) 8 лютого 1939 р. написав пояснення особливо- законності» співробітниками УНКВС по Чернігівській області. Виконуючий обов’язки військового про-
уповноваженому НКВС УРСР О.М. Твердохлєбенку. Він покладав відповідальність за фальсифікацію курора прикордонних і внутрішніх військ НКВС, військовий юрист 1-го рангу Морозов, розглянувши
справи «червоних партизанів» на колишнього начальника УНКВС А.І. Єгорова та начальника матеріали службового розслідування, 18 березня 1939 р. санкціонував арешт І.М. Александровича,
10. ГДА СБ України, ф.16, оп.32, спр.38, арк.1. В.Ю. Лєщинського та Я.К. Баутіна20.
11. Александрович Іона (Іон) Маркович (1906 – ?) – народився у м. Білосток Гродненської губ. у родині Тимчасово виконуючого обов’язки помічника начальника УНКВС по Чернігівській області, колиш-
робітників. Єврей. Член ВКП(б) із 1937 р. У 1915 – 1917 рр. навчався у 2-й гімназії м. Одеса. У грудні 1923 – нього начальника 4-го відділу Я.К. Баутіна було заарештовано 18 березня 1939 р.21, І.М. Александрови-
грудні 1925 рр. працював на Одеській сірниковій фабриці, у січні 1926 – травні 1928 рр. – фінагент Вінницького ча та В.Ю. Лєщинського – 19 – 20 березня 1939 р. У постановах про утримання під вартою зазначало-
окрфінфідділу, у травні 1926 – січні 1929 рр. – помічник фінінспектора Кам’янець-Подільського окрфінвідділу; у
ся: «Проводив ворожу роботу разом з ворогом народу Єгоровим, створював фіктивні справи, проводив
лютому – серпні 1929 р. – дільничний уповноважений Первомайського окрвідділу ДПУ; у серпні 1929 – вересні
1930 рр. – помічник уповноваженого ОВ ДПУ у м. Миколаїв Одеської обл., у жовтні 1930 – травні 1932 рр. – необґрунтовані арешти та застосовував неправильні методи ведення слідства»22. Згідно із постановою
уповноважений ОВ ДПУ у м. Кірово Одеської обл.; у липні 1932 – березні 1933 рр. – уповноважений Одеського помічника начальника слідчої частини НКВС УРСР Носкова від 10 травня 1939 р. ці кримінальні справи
облвідділу ДПУ, у квітні 1933 – квітні 1935 рр. – оперуповноважений ДПУ – УНКВС по Дніпропетровській обл.; були об’єднані в одне провадження.
начальник відділення 3-го відділу УДБ УНКВС Чернігівської області – травень 1935 р. – травень 1938 р. Згодом Біографії та кар’єрні «досягнення» кожного зі згаданих виконавців Великого терору потребують
був призначений начальником 3-го відділу УДБ УНКВС по Чернігівській обл. Заарештований 20.03.1939 р. Засуд- окремого дослідження, заслуговують на увагу, перш за все, істориків та правників. Оскільки вони стали
жений ВТ військ НКВС Київського округу 27.03.1940 р. за ст. 206-17 п. «а» до 6 років ВТТ, без ураження в пра- елементом у формуванні системи комуністичного терору, то варто дослідити їх діяльність і поведінку в
вах, позбавлений звання «старший лейтенант ДБ». Докладніше див.: Держархів Чернігівської обл., ф. П-470, оп.4, екстремальних умовах здійснення масових операцій.
спр.1082, арк.1 – 12; ГДА СБ України, м. Чернігів, ф.5, спр.5070, т.1 – 8.
То яким був цей типовий кадровий співробітник органів державної безпеки і що саме спонукало
12. Анохін Валерій (Валер’ян) Іванович, (1905 – 1965). Росіянин. Член ВКП(б) з 1928 р. В органах ВНК−
ОДПУ−НКВС з 1931 р. – тимчасово виконуючий посаду начальника 6-го відділу УНКВС по Чернігівській обл. Із його до невиважених, сумнівних рішень під час виконання службових обов’язків? Я.К. Баутін народився у
21 квітня 1944 р. – співробітник, начальник ВКР СМЕРШ 213-ї стрілецької дивізії. Докладніше див.: Держархів 1903 р. у с. Новоекономічне (нині Покровського району Донецької обл.) у селянській родині, закінчив дво-
Чернігівської обл., ф. П-470, оп.4, спр.1082, арк.1 – 12. класне земське початкове училище. Батько займався сільським господарством і працював на копальнях.
13. Лєщинський Володимир Юхимович (1904 – ?) – народився у с. Кожанка (нині Фастівського району За власними свідченнями, Я.К. Баутін із 15 років почав брати участь у революційному русі. Юнацький
Київської обл.). Українець. Закінчив 4-класне залізничне училище у м. Фастів. Член ВКП(б) із 1927 р. У 1921 – максималізм, важка праця коногоном і саночником на шахтах Донбасу, бажання позбавити світ соціальної
1922 рр. – ремонтний робітник на ст. Кожанка. У 1923 р. – профуповноважений Спілки цукорників по роботі несправедливості зумовили його підтримку більшовицького руху. У 1918–1919 рр. воював у партизансь-
серед сезонних працівників у с. Кожанка. У 1925 – 1926 рр. – завідувач ЕКВ райкому КСМ, керуючий справами кому загоні. Після вторгнення більшовиків в Україну служив у Червоній армії, в одному з боїв отримав
профспілок. У 1926 – 1928 рр. – у лавах РСЧА. У 1928 – 1930 рр. – голова завкому цукрового заводу с. Кожан-
важке поранення.
ка. У 1930 р. – голова завкому машинобудівного заводу «Червоний Жовтень» у м. Фастів. У 1930 – 1931 рр. –
член президії, секретар Фастівському райвиконкому. У 1931 р. – голова правління Фастівської райспоживспілки. У Пробільшовицька позиція Я.К. Баутіна була настільки виразною, що у 1919 р. у 16-річному віці
1932 р. – позаштатний уповноважений СПВ Остерського райвідділення Чернігівського облвідділу ДПУ. У він став членом РКП(б). Але у 1922 р., як зазначав сам Я.К. Баутін, через особисту неприязнь секретаря
1933 – 1935 рр. – помічник уповноваженого, уповноважений Шосткінського райвідділення ДПУ – НКВС. Із місцевого партійного комітету, він був позбавлений зброї. Цей факт неймовірно знервував Я.К. Баутіна
1.04.1937 р. – оперуповноважений 3-го відділення ЕКВ, із 1.04.1938 р. – помічник начальника відділення 3-го відділу (вірогідно, він розцінив вилучення зброї як особисту недовіру), внаслідок чого «проявив нестриманість»
УДБ, із 25.11.1938 р. – тимчасово виконуючий обов’язки начальника 9-го відділення УНКВС по Чернігівській обл. За- і залишив партквиток, у подальшому надісланий до контрольної партійної комісії. Я.К. Баутіна було ви-
арештований 20.03.1939 р. На момент арешту – тимчасово виконуючий посаду начальника економічного відділу УДБ ключено з партії як такого, що «вибув за власним бажанням». Однак у червні 1924 р. його знову прийняли
УНКВС по Чернігівській обл. Засуджений ВТ військ НКВС Київського округу 27.03.1940 р. за ст. 206-17 п. «а» до 3 років кандидатом КП(б)У, а у лютому 1927 р. він став повноправним членом партії. Новоекономічний партійний
ВТТ, без ураження в правах. Під час Другої світової війни – сержант 220-го армійського запасного стрілецького полку.
Докладніше див.: Держархів Чернігівської обл., ф.П-470, оп.4, спр.1082, арк.1 – 12; ГДА СБ України, м. Чернігів, 17. Там само. – арк.93 – 94.
ф.5, спр.5070, т.1–8. 18. Там само. – арк.99 – 101, 102 – 104, 105 – 109.
14. ГДА СБ України, ф.16, оп.32, спр.38, арк.3. 19. Там само. – арк.98; Держархів Чернігівської обл., ф. П-470, оп.4, спр.1441, арк.100.
15. Работа Авраам Сидорович (1905 – ?) – народився у с. Саксагань (нині П’ятихатського р-ну 20. ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.1, арк.3.
Дніпропетровської обл.), член ВКП(б) із 1929 р. 21. Там само. – арк.1 а.
16. ГДА СБ України, ф. 5, спр.67989, т.1, арк.66 – 67. 22. ГДА СБ України, м. Чернігів, ф.6, спр.5070, т.1, арк.1, 24.

274 275
Реабілітовані історією. Чернігівська область Нариси
комітет клопотався перед Центральною контрольною комісією про партійний стаж із 1919 р., однак вищі у жовтні 1938 р. він намагався максимально убезпечити себе від обвинувачення в участі у фальсифікації
партійні функціонери вирішили обраховувати партійний стаж Я.К. Баутіну з 1927 р. справ, тому свідомо скорочував терміни перебування на посаді начальника 4-го відділу УНКВС. Ймовірно,
У 1920 – 1921 рр. був військовим комісаром Новоекономічної волості. Після завершення бойо- поступове усунення М.І. Єжова від справ, зростання ролі заступника наркома внутрішніх справ СРСР
вих дій у лютому 1921 – серпні 1922 рр. – уповноважений Гришинської повітової надзвичайної комісії, Л.П. Берії, зменшення темпів масових операцій відчули і в обласних апаратах НКВС. Попередні «чистки»
помічник уповноваженого Бахмутської надзвичайної комісії. У 1922 р. фінансування ДПУ різко скоро- після зміни наркомів внутрішніх справ СРСР навчили чекістів обережності.
тилося, а об’єми оперативно-слідчої роботи зросли. Співробітники ДПУ намагалися звільнитися і роз- За оперативно-слідчу роботу Я.К. Баутіна у 1934 р. нагородили престижною відомчою нагоро-
почати партійно-радянську кар’єру. Я.К. Баутін залишив ДПУ УСРР і з листопада 1922 р. по травень дою – знаком «Почетный работник ВЧК–ГПУ», у 1937 р. – грамотою РНК УРСР та бойовою зброєю, у
1923 р. обіймав посаду голови Новоекономічної сільради Артемівського округу. У травні 1923 – березні 1938 р. – годинником згідно з наказом наркома внутрішніх справ СРСР М.І. Єжова25.
1928 рр. був членом президії, завідувачем податкового, фінансового відділів Новоекономічного райви- Однак позитивні ділові характеристики не врятували Я.К. Баутіна від кримінального переслідування.
конкому, у березні 1928 – березні 1929 рр. – очолював фінансово-господарський відділ, був заступником Його заарештували у відомчому санаторії № 1, де він перебував на клінічному лікуванні 26. Душевне
голови Єнакіївського райвиконкому. потрясіння від арешту було настільки значним, що підслідний Я.К. Баутін втратив голос і спілкувався зі
Наприкінці 1920-х рр. кремлівське керівництво розпочало переведення економіки на «соціалістичні слідчими, членами трибуналу, прокурором й адвокатом виключно у письмовій формі. Переважна більшість
рейки». Її основою стали індустріалізація та суцільна колективізація сільського господарства. Розуміючи цих записок збереглася у кримінальній справі. Таке листування у сукупності з аналізом протоколів допитів
наявність значного спротиву економічним реформам, політичні очільники СРСР збільшили штати органів свідків та самого Я.К. Баутіна надало можливість простежити еволюцію захисту чекіста від обвинувачен-
державної безпеки. Поряд із набором нових співробітників із партійно-радянського апарату, колишнім ня у фальсифікації кримінальної справи «червоних партизанів».
чекістам запропонували перейти із запасу на дійсну службу. Цілком ймовірно, що така пропозиція надійшла Старший слідчий слідчої частини НКВС Лабузов намагався з’ясувати причину німоти Я.К. Баутіна,
Я.К. Баутіну. У 1929 – травні 1930 рр. він став районним уповноваженим ДПУ УСРР по Гришинському райо- оскільки цілком справедливо підозрював симуляцію. Тому підозрюваному було призначено лікарську
ну, у травні – вересні 1930 р. – уповноваженим ДПУ УСРР по Слов’янському району, у вересні 1930 – лютому комісію. До її складу входили невропатолог Д. Розенберг, отоларинголог М. Калан і психіатр В. Котлу-
1931 рр. – уповноваженим по Дмитріївському району, після розформування якого у лютому – липні бинський. Вони оглянули Я.К. Баутіна 15 червня 1939 р. у лікарні Київської в’язниці і зробили наступний
1931 р. очолив відділення ДПУ Верхньо-Теплівського району. Згодом був направлений на роботу у висновок: «[…] німота не має під собою органічної підстави і є функціональним проявом». Лікарі не ви-
Сталінський оперативний сектор ДПУ УСРР, де працював уповноваженим до січня 1932 р. ключали симуляції, але підтвердити цього не змогли27. Вже 19 червня 1939 р. Лабузов виокремив справу
Після адміністративно-територіальної реформи 1932 р. Я.К. Баутіна направили уповноваженим до Я.К. Баутіна з об’єднаної кримінальної справи і тимчасово припинив розслідування до його видужання28.
Київського обласного відділу ДПУ УСРР, де він працював до лютого 1933 р. У лютому 1933 – грудні Однак незабаром слідство відновили як самостійне кримінальне провадження.
1934 рр. обіймав посаду заступника начальника політвідділу Братолюбівської МТС по ДПУ. На цій посаді Незважаючи на втрату голосу, Я.К. Баутіна допитали вже 21 березня 1939 р. Він визнав себе част-
він продовжував займатися головним чином оперативно-агентурною роботою серед сільського населен- ково винним в тому, що в 1938 р. під час розслідування кримінальної справи «червоних партизанів» до-
ня23. Після позбавлення політвідділів надзвичайних функцій у грудні 1934 – серпні 1935 р. Я.К. Баутін очо- пустив «грубі порушення». Однак одразу зазначив, що на всіх фігурантів були компрометуючі матеріали,
лював відділення секретно-політичного відділу УНКВС по Чернігівській області, у серпні 1935 – березні які дозволяли їх арештувати29. Під час допиту 27 березня 1939 р. Я.К. Баутін, окрім часткового визнання
1937 рр. працював начальником Прилуцького, у квітні 1937 – квітні 1938 рр. – Ніжинського районного вини, акцентував увагу слідчого Лабузова на тому, що виконував наказ колишнього начальника УНКВС
відділення НКВС. З квітня 1938 р. – виконуючий обов’язки, з 28 травня 1938 р. – начальник 4-го відділу по Чернігівській області А.І. Єгорова30.
УНКВС по Чернігівській області, з 23 жовтня 1938 р. – виконуючий обов’язки помічника начальника У власноручних свідченнях від 29 березня 1939 р. Я.К. Баутін заявив, що, будучи молодим на-
УНКВС по Чернігівській області. чальником відділу обласного апарату НКВС, не міг розібратися у реальних обставинах справи і тому
Керівництво УНКВС по Чернігівській області цінувало оперативні здібності Я.К. Баутіна. У санкціонував арешти колишніх червоних партизанів. Але він рішуче заперечував власну провину у
достроковій атестації від 7 березня 1938 р., підписаній начальником УНКВС по Чернігівській області фальсифікації кримінальної справи, застосуванні «незаконних методів при веденні слідства»31. Він за-
А.І. Єгоровим, зазначалося: «У даний час керує оперативно-слідчою групою УДБ УНКВС. У роботі має значив, що лише у другій половині травня 1938 р. очолив 4-й відділ обласного УНКВС і саме тоді оз-
значний успіх. Розкрив шпигунсько-диверсійну мережу. Вміло, з необхідною ефективністю проводить найомився з наявними матеріалами про антирадянське підпілля серед колишніх червоних партизанів. Ця
операції по контрреволюційному елементу. Кероване тов. Баутіним райвідділення НКВС й оперативно- інформація надійшла у відділ ще у березні 1938 р.32.
слідча група УДБ УНКВС стали провідними в області за показниками оперативної роботи по виявлен- Заперечуючи участь у катуваннях підслідних, наполягав, що саме він, зіткнувшись з фактом «засто-
ню і боротьбі з ворогами народу. Добросовісний оперативний і перспективний співробітник». Зважаючи сування методів фізичного впливу», негайно інформував А.І. Єгорова. Цей факт Я.К. Баутін неодноразово
на оперативні здобутки Я.К. Баутіна, А.І. Єгоров погоджувався на призначення його начальником 4-го повторював у свідченнях, маркуючи себе як противника застосування катувань. В одному із свідчень він
відділу УНКВС по Чернігівській області24. зазначив, що був єдиним, хто на Чернігівщині підняв голос проти свавілля та насильства в період «успен-
Варто зауважити, що окремі дати просування службовою кар’єрою, викладені у автобіографії від щини» 33.
жовтня 1938 р., дещо відрізняються від дат, зазначених у послужному списку. Особливо це стосується Як начальник 4-го відділу Я.К. Баутін у липні 1938 р. перебував у відрядженні в Ніжинському
перших місяців роботи на посаді начальника 4-го відділу УНКВС по Чернігівській області. Згідно з по- райвідділенні НКВС, де виявив факти «використання методів фізичного впливу» до підслідних начальни-
служним списком він був призначений на цю посаду 8 квітня 1938 р., а в автобіографії зазначено червень
1938 р. Така розбіжність може бути пов’язана з двома причинами. По-перше, іноді дата наказу про при- 25. Там само.
значення і реальне виконання посадових обов’язків не збігалися через об’єктивні обставини: передачу по- 26. ГДА СБ України, ф.5, спр. 67989, т.1, арк.24 – 26, 291 зв.; т.2, арк.41.
27. Там само. – арк. без номера.
сади на минулій роботі, переїзд, облаштування на новому місці проживання. Другою причиною може бути
28. Там само. – арк24 – 26.
прагнення приховати деякі факти власної біографії аби уникнути покарання. Так, дослідження обставин 29. Там само. – арк.34 – 34 зв.
арешту, розслідування кримінальної справи та стратегія захисту Я.К. Баутіна наводить на думку про те, що 30. Там само. – арк.33 – 34 зв., 36 – 39.
23. Про діяльність політвідділів див.: Зеленин И.Е. Политотделы МТС – продолжение политики «чрезвы- 31. Там само. – арк.59; т.2, арк.163 – 171.
чайщины» (1933 – 1934 гг.) // Отечественная история. – 1992. – № 6. – С. 42 – 61. 32. Там само. – т.1, арк.36–39, 43 – 45.
24. ГДА СБ України, ф.12, спр.31018, арк.10. 33. Там само. – т.2, арк.40 – 41.

276 277
Реабілітовані історією. Чернігівська область Нариси
ком Ніжинського районного відділення М.А. Простотою і заступником начальника 4-го відділу УНКВС цієї справи і змову з «ворогом народу Єгоровим»38. Водночас зазначав, що саме за вказівкою
по Чернігівській області Л.Й. Качановським34, які входили до складу Ніжинської оперативно-слідчої А.І. Єгорова почав арешти колишніх «червоних партизанів»39: «Тепер же, рятуючи свою шкуру, всю
групи. Я.К. Баутін повідомив про ці факти начальнику УНКВС А.І. Єгорову, який доручив особливо- тяжкість провини хоче звалити на колишнього начальника райвідділу, висмикнутого на роботу в область
уповноваженому УНКВС по Чернігівській області К.І. Арбутському провести детальне розслідування. і працюючого з 17 травня 1938 р. після початку цієї справи, абсолютно не показуючи об’єктивно, як це
Після підтвердження фактів А.І. Єгоров 23 липня 1938 р. підписав наказ про розформування Ніжинської було»40.
оперативно-слідчої групи та покарання її співробітників через військовий трибунал. Однак їх не покарали, Щоб підкріпити власну аргументацію Я.К. Баутін 19 липня 1939 р. подав клопотання про долучення
оскільки паралельно А.І. Єгоров доповів про виявлення фактів катувань наркому внутрішніх справ УРСР до кримінальної справи документів, що, на його думку, підтвердять непричетність його до фальсифікації.
О.І. Успенському. У результаті М.А. Простота і Л.Й. Качановський були негайно відкликані у розпоряд- Зокрема, це орієнтування НКВС УРСР від 28 травня 1938 р. за № 1233/с, надіслане у м. Чернігів у «справі
ження відділу кадрів НКВС УРСР. Згодом М.А. Простоту призначили у 4-й відділ УНКВС по Київській колишніх червоних партизанів», копію висновка НКВС УРСР про результати оперативно-слідчої роботи
області, Л.Й. Качановського – начальником відділення 6-го відділу НКВС УРСР, а ще одного члена УНКВС по Чернігівській області від січня 1939 р., наказ начальника УНКВС по Чернігівській області
групи – оперуповноваженого особливого відділу Васильєва призначили в особливий відділ Київського А.І. Єгорова від 23 липня 1938 р. про покарання співробітників Ніжинської оперативно-слідчої групи за
військового округу і відправили до м. Коростень. Лише помічник оперуповноваженого І.І. Кесарєв відбув застосування «методів фізичного впливу» до підслідних, довідку про дати допитів і свідчення обвину-
адміністративне покарання при УНКВС по Чернігівській області. У пояснювальній записці заступни- вачених П.В. Фесюна, В.В. Фесюна, І.А. Баклана, П.Г. Крапив’янського. Також він наполягав на допиті
ку наркома внутрішніх справ УРСР А.З. Кобулову від 2 січня 1939 р. Я.К. Баутін навіть підкреслив, що особливоуповноваженого УНКВС по Чернігівській області К.І. Арбутського, щоб з’ясувати результати
М.А. Простота після відкликання із Чернігова зустрічався з наркомом внутрішніх справ УРСР розслідування побиття підслідних співробітниками Ніжинської оперативно-слідчої групи М.А. Просто-
О.І. Успенським й «останній, по його [М.А. Простоти] розповідям, по питанню викривлень у Ніжині тою, Л.Й. Качановським та ін.41. Аналогічне клопотання він написав 20 листопада 1939 р.42.
провів розмову у жартівливій формі» 35. Водночас Я.К. Баутін намагався перекласти провину за здійснені злочини на своїх колег. Так,
Подібна ситуація стала ще одним доказом того, що катування під час Великого терору стали нор- у доповненні до власноручних свідчень від 23 травня 1939 р. і протоколі допиту 25 травня 1939 р.
мою слідчої роботи місцевих апаратів держбезпеки і були санкціоновані керівництвом НКВС СРСР – зафіксовані звинувачення Я.К. Баутіна на адресу І.М. Александровича у недотриманні процесуальних
НКВС УРСР. норм при розслідуванні кримінальних справ, Я.К. Баутін наголошував на близьких дружніх стосунках
Наступні спроби слідчого Лабузова дізнатися про обставини участі Я.К. Баутіна у розслідуванні І.М. Александровича і А.І. Єгорова. Про це, на його думку, свідчила спільна пиятика, участь у різноманітних
кримінальних справ наштовхувалися на заперечення підслідного. Зокрема, Лабузов пред’явив обвинува- застіллях, престижне відрядження І.М. Александровича до Москви на засідання Особливої наради, отри-
ченому свідчення колишнього начальника УНКВС А.І. Єгорова від 28 березня 1939 р. Останній спершу мання ним знаку «Почетного сотрудника ВЧК-ГПУ», виконання прохання керівництва щодо придбання
стверджував, що «справа червоних партизанів» спочатку виникла на «місцевому рівні». Після травневої товарів у столиці тощо43. У завершальних власноручних свідченнях від 3 грудня 1939 р. Я.К. Баутін звину-
1938 р. наради у наркоматі внутрішніх справ УРСР А.І. Єгорову доповіли про арешти колишніх черво- ватив І.М. Александровича у зумисному наклепі44.
них партизанів у Ніжинському районі. Він наказав Я.К. Баутіну негайно допитати арештованих щодо їх Натомість І.М. Александрович у скарзі наркому внутрішніх справ СРСР Л.П. Берії наголошував
участі у «повстанській організації». Необхідні свідчення були отримані, й А.І. Єгоров наказав підлеглому на неправомірності арешту Я.К. Баутіним у травні 1938 р. орденоносця, члена ВКП(б) Старовойтова.
провести операцію по червоних партизанах. Арешту підлягали особи, на яких були «компроментуючі Він докладно описав механізм фальсифікації справи «червоних партизанів» та приховування її деталей, а
матеріали», а також ті громадяни, яких підозрювали у «повстанських намірах»: «Всі мої вказівки Баутін також звинуватив Я.К. Баутіна в арешті співробітника НКВС Фрейдіна45, застосуванні «методів фізичного
виконував без спротиву з його боку. Про всі порушення революційної законності Баутіним у слідчій роботі впливу» до підслідних46.
по справам партизанів я знав, але ніяких заходів щодо їх усунення я не вживав»36. Якщо у скаргах колишніх червоних партизанів до партійно-радянського керівництва описува-
Під час допиту 21 січня 1940 р. А.І. Єгоров дещо «уточнив» роль Я.К. Баутіна у виникненні «справи лися лише деякі методи катувань, то у протоколах допитів свідків – колишніх підслідних – розкрили-
червоних партизанів» та визначився з хронологічними рамками слідства. Він заявив, що вже наприкінці ся різноманітні варіанти «психологічного» і «фізичного» тиску. Типовими були позбавлення їжі, води,
березня 1938 р. заступник начальника УНКВС по Чернігівській області І.Т. Широкий (Майський) погрози, шантаж щодо членів родини, нецензурна лайка, побиття, «конвеєр» (система безперервного
доповів А.І. Єгорову, про розкриття співробітниками Ніжинського районного відділення НКВС «розлогої цілодобового допиту), «вистійка», «висідка» (примусове перебування людини у положенні стоячи чи си-
контрреволюційної організації серед червоних партизанів, очолюваної Крапив’янським – у минуло- дячи, без руху або можливості змінити позу).
му колишнім керівником ніжинських червоних партизанів – і його братами». Тоді А.І. Єгоров викликав Зокрема, І.А. Баклана позбавили на дві доби води та їжі47. П.В. Фесюн розповів, що
Я.К. Баутіна, який привіз йому агентурні та слідчі матеріали. Саме на підставі цієї інформації А.І. Єгоров Я.К. Баутін, запихаючись перед заарештованим їжею, промовив: «Якщо ти будеш давати свідчення, то і тобі
підготував записку О.І. Успенському про викриту «масову повстанську організацію». дадуть поїсти»48. Під час очної ставки між заарештованими П.В. Фурсою та Г.З. Калитою останнього пого-
У травні 1938 р. на нараді у НКВС УРСР начальник 3-го відділу НКВС УРСР А.М. Ратинський- дували, і присутній Я.К. Баутін, звертаючись до П.В. Фурси, зауважив: «Якби й ти давав свідчення, то і тобі
Футер доповів про розкриття у республіці «розлогої контрреволюційної організації у Товаристві червоних дали б їсти»49. Г.З. Калита також зауважив, що Я.К. Баутін за відмову надавати свідчення погрожував йому
партизанів», яку очолював командарм 2-го рангу, командувач Харківського військового округу І.Н. Ду- 38. Там само. – т.1, арк.40 – 42; т.2, арк.25 – 41.
бовий. Після повернення з наради у м. Київ А.І. Єгоров дав розпорядження співробітникам 4-го відділу 39. Там само. – т.1, арк.35.
форсувати слідство по кримінальній «справі червоних партизанів», яких заарештовували переважно у 40. Там само. – арк.279.
Ніжинському і Носівському районах. Він зазначив, що свідчення Крапив’янського «повністю перекри- 41. Там само. – арк.289 – 291 зв.
вали свідчення червоних партизанів по Чернігівській області, а також вказав на нових осіб, які не були 42. Там само. – т.2, арк.42 – 44.
43. Там само. – т.1, арк.46 – 46 зв., 47–51.
арештовані»37.
44. Там само. – т.2, арк.163 – 164.
Натомість Я.К. Баутін категорично заперечував свою причетність до фальсифікації 45. ГДА СБ України, м. Чернігів, ф. 5, спр.5070, т.7, арк.35, 39.
34. Там само. – т.1, арк.36 – 39. 46. Там само. – арк.53 – 65.
35. Там само. – арк.266 – 275. 47. ГДА СБ України, ф.5, спр.67989, т.3, арк.45 зв.
36. Там само. – арк.60 – 65. 48. Там само. – арк.47 зв.
37. Там само. – т.4, арк.269 – 276. 49. Там само. – арк.48 зв.

278 279
Реабілітовані історією. Чернігівська область Нариси
побиттям та арештом родини50. П.Г. Крапив’янський, не витримавши знущань, просив його розстріляти51. були взяті до уваги. Йому інкримінували те, що, виконуючи завдання наркома внутрішніх справ УРСР
В.В. Фесюн через відмову надавати свідчення був «посаджений на конвеєр». На цьому «конвеєрі» він О.І. Успенського та начальника УНКВС по Чернігівській області А.І. Єгорова, у травні – червні 1938 р.
просидів з 23 серпня до 2 вересня 1938 р. Йому під час «слідчих дій» співробітник НКВС Фесик роз- необґрунтовано заарештував колишніх червоних партизанів та червоногвардійців. До підслідних він за-
бив протез нижньої кінцівки52. Один з фігурантів «справи червоних партизанів» Й. Шкурат розповів, стосовував «незаконні методи ведення слідства і вимагав від них вигадані свідчення про приналежність
що він після арешту безперервно сидів на кутку стільця три доби. Упродовж усієї «висідки» від нього до антирадянських формувань». Слідчий зробив висновок, що діяння Я.К. Баутіна підпадали під санкцію
вимагали свідчення про причетність до «української націоналістичної повстанської контрреволюційної статті 206, п. 17 «б» Кримінального кодексу УРСР64.
організації»53. Через відмову Й. Шкурата підписувати очну ставку зі свідком В. Октябрьським його відвели Засідання військового трибуналу військ НКВС запланували провести у Ніжині – «на місці злочи-
до Я.К. Баутіна, котрий вдарив його ногою в груди. Після того, як підслідний поставив підпис, Я.К. Баутін ну». 17 січня 1940 р. Я.К. Баутіна перевели із внутрішньої в’язниці НКВС УРСР до Лук’янівської в’язниці
повторив удар настільки сильно, що у нього відірвався каблук чобота54. І.А. Баклан просидів «на стільці» дві і там підготували до етапування у м. Ніжин. У той же день виконуючий обов’язки голови військового
доби. Після першої доби він відмовився підтвердити свідчення про його вербування до «контрреволюційної трибуналу військ НКВС Васютинський звернувся до начальника УНКВС по Чернігівській області
організації». Під час очної ставки між Г.З. Калитою та І.А. Бакланом Я.К. Баутін погрожував останньому: П.П. Дмитрієва з проханням забезпечити проведення судового розслідування у приміщені Ніжинського
«Ти хочеш сховатися за твоїми трьома дітьми, яких ти зробив професорами, тобі це не вдасться». Після районного відділення НКВС. Оскільки судове засідання мало відбуватися у присутності прокурора та
цього І.А. Баклана посадили на 10 діб на стілець. Дві доби він просидів безперервно, а ще 8 діб – по сторони захисту і мало «секретний характер», він просив переговорити з головою обласного колективу
16 годин щоденно 55. Г.З. Калита сидів «на стільці» двічі: вперше – упродовж сімнадцяти діб, вдруге – семи адвокатів про залучення перевіреного адвоката. Останній мав прибути до Ніжина за день до слухання,
діб. Під тиском «висідки» та погроз родині він підписав фальсифіковані свідчення56. П.В. Фесюн просидів тобто 25 січня, щоб протягом однієї доби ознайомитися з матеріалами кримінальної справи, яка знаходи-
на кінчику стільця сім діб, його змушували постійно дивитися вгору57. М.В. Куськало під час допиту лася у начальника Ніжинського районного відділення НКВС65.
17 травня 1939 р. і на засіданні військового трибуналу свідчив: «Мене посадили на стілець на 10 діб. Засідання військового трибуналу військ НКВС відкрилося у приміщенні Ніжинського районного
Садили мене на кінчик стільця, на якому я повинен був сидіти не рухаючись, не давали їсти, посадили в відділення НКВС 26 січня 1940 р. і тривало до 28 січня у закритому режимі66. У процесі судового слідства
холодний карцер на п’ять діб, били». Через катування у М.В. Куськала почалися галюцинації, йому вви- члени військового трибуналу, військовий прокурор у присутності Я.К. Баутіна та його захисника, адвоката
жатися різні тварини. Не витримавши знущань, змушений був підписати складений слідчим протокол58. Гордона, заслухали свідків. Останні звинувачували Я.К. Баутіна у тортурах і фальсифікації кримінальної
М.В. Куськало також свідчив, що його співкамерника – С.Ф. Гораніна – били Біблією, він декілька разів справи «колишніх червоних партизанів». Зокрема, й у катуванні підслідного С.Ф. Гораніна та примушенні
втрачав свідомість, його відливали водою. Після тривалого катування С.Ф. Горанін обмовив колишніх надати завідомо неправдиві свідчення щодо колишніх партизанів і червоногвардійців та орденоносців67.
червоних партизанів59. Його кримінальна справа у порушення Кримінально-процесуального кодексу УРСР містила лише копії
Про побиття палицею довжиною в метр і товщиною в 5–7 см свідчив і П.Г. Крапив’янський. Під протоколів допитів і очних ставок. Також, порушуючи директиву НКВС УРСР, справу направили на
час екзекуції Я.К. Баутін зламав її, і підслідний втратив свідомість. Щоб привести до тями, його облили розгляд обласної трійки, а не Особливої наради68. На суді знайшли підтвердження факти направлення
водою. Також П.Г. Крапив’янський згадував, що під час катування він волав, але на його крики ніхто не на розгляд трійки при УНКВС по Чернігівській області кримінальних справ «без належного оформ-
прийшов60. лення» та твердих доказів. Наприклад, була згадана кримінальна справа групи викладачів Ніжинського
М.М. Михальченко на допиті 13 червня 1939 р. зазначав, що він надав свідчення після побиття його педінституту, що розслідувалася за участі Я.К. Баутіна, коли він очолював Ніжинське районне відділення
Я.К. Баутіним та слідчим Прохоренком. Зокрема Я.К. Баутін бив підслідного кулаком в обличчя61. НКВС. Під час розгляду «контрреволюційної діяльності» доцента І.А. Богдана69 до кримінальної спра-
Катування підслідних психологічно впливали на їх співкамерників. Чуючи безперервні крики, ви долучили нових підозрюваних. У результаті обвинувальний висновок було складено стосовно шести
спостерігаючи за муками катованих, частина арештантів без особливих вагань підписувала необхідні про- осіб. Із фігурантів цієї справи двох «трійка» прирекла до розстрілу, чотирьох – до 10 років позбавлення
токоли допитів, очних ставок, намагаючись таким чином уникнути побиття62. волі70. Доповідачем по кримінальній справі на засіданні обласної трійки був Я.К. Баутін71. Заступник про-
Розслідування кримінальної справи Я.К. Баутіна тривало майже рік (від березня 1939 р. до січня курора Чернігівської області І. Левченко на судовому засіданні заявив, що один із фігурантів «справи
1940 р.) з перервою через його хворобу. Змучений непевністю свого становища, Я.К. Баутін 26 листо- Ніжинського педінституту» О.В. Локоть був виправданий і звільнений згідно із ухвалою Чернігівського
пада 1939 р. написав заяву військовому прокурору військ НКВС про оголошення голодування через обласного суду у серпні 1939 р.
незадовільний хід слідства. Однак наступного дня від такої відмовився через завершення слідства63. Свідок В.О. Завгородній 72 розповів, що у 1938 р. був викликаний із Березнянського район-
Аналіз обвинувального висновку від 11 грудня 1939 р., який був підготовлений старшим слідчим ного відділу НКВС до УНКВС по Чернігівській області у розпорядження начальника 4-го відділу
слідчої частини УДБ НКВС УРСР Лабузовим і затверджений заступником наркома внутрішніх справ Я.К. Баутіна для проведення допитів. Він зазначив, що його не знайомили з матеріалами кримінальної
УРСР М.Д. Горлинським, засвідчив, що аргументи Я.К. Баутіна про непричетність до фальсифікації не справи, лише наказували добитися відповідей на конкретні питання73. Використовуючи відряджених
50. Там само. – т.2, арк.21. співробітників, Я.К. Баутін зміг застосувати до заарештованих «конвеєр». Заяви підслідних про
51. Там само. – т.3, арк.47 зв. 64. Там само. – арк.182 – 185.
52. Там само. – арк.48 – 48 зв. 65. Там само. – т.3, арк.7.
53. Там само. – арк.43 зв. 66. Там само. – арк.346 – 346 зв.
54. Там само. 67. Там само. – арк.123 – 125.
55. Там само. – арк.44 зв. 68. Там само.
56. Там само. – арк.49 зв. 69. Реабілітовані історією. Чернігівська область / [упоряд. О.Коваленко, Р.Подкур, О.Лисенко]. – Кн.3. –
57. Там само. – арк.48. Чернігів, 2011. – С.375.
58. Там само. – т.1, арк.112 – 119; т.3, арк.39. 70. ГДА СБ України, ф. 5, спр.67989, т.3, арк.127.
59. Там само. – т.3, арк. 39. 71. Там само. – арк.51.
60. Там само. – арк.46 – 46 зв. 72. Завгородній Василь Олексійович, 1907 р. н., в органах НКВС із 1930 р., на 22.03.1936 р. молодший лей-
61. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-8840, оп.3, спр.9716, арк.91 – 93. тенант ДБ. У 1938 р. працював у Березнянському районному відділенні НКВС. До 20.04. 1939 р. – тво начальника
62. ГДА СБ України, ф. 5, спр.67989, т.3, арк.346 – 346 зв. Добрянського РВ НКВС. 20.04.1939 р. звільнений із органів НКВС, знятий із обліку.
63. Там само. – т.2, арк.50. 73. ГДА СБ України, ф. 5, спр.67989, т.3, арк.41.

280 281
Реабілітовані історією. Чернігівська область Нариси
необґрунтованість арештів та обвинувачень до уваги не бралися. Якщо підслідний починав надавати трибуналу свідчила неохоче. Її викликали на судове засідання, оскільки П.Г. Крапив’янський і М.В. Куська-
необхідні свідчення, Я.К. Баутін наказував пом’якшувати режим утримання: заарештованому дозволяли ло заявили, що саме вона перев’язувала рани та робила примочки. На запитання військового прокурора, чи
спати, годували тощо. Про результати допитів доповідали особисто Я.К. Баутіну, він же і переглядав про- здатна вона відрізнити побиту людину від іншого хворого, відповіла: «Я закінчила курси медсестер. Поби-
токоли. На щоденних нарадах жорстко контролював процес слідства і давав вказівки щодо умов утриман- ту людину я можу відрізнити від іншої хвороби, але не пам’ятаю, чи були побиті заарештовані в тюрмі. Були
ня заарештованих74. В.О. Завгородній також підтвердив практику побиття підслідних і заявив, що Я.К. випадки, коли мене викликали до в’язниці, щоб зробити перев’язку заарештованим, але нікого із присутніх
Баутін побив арештованого Г.Й. Беляєва-Нейтермана75 за відмову від свідчень. Про цей факт він нікому не тут свідків я не пам’ятаю»86. Захисник Гордон уточнив, чи зверталися до неї побиті підслідні, на що
розповідав, оскільки був поінформований, що начальник обласного УНКВС А.І. Єгоров санкціонував «ви- М.Г. Калібавець висловилась однозначно: «Я не пам’ятаю, чи були такі випадки, коли надавала медичну
користання фізичних методів слідства»76. В.О. Завгородній докладно розповів про процес розслідування допомогу побитим ув’язненим»87.
та оформлення кримінальних справ під час Великого терору: заарештовані давали власноручні свідчення Виголошені на судовому засіданні відповіді медичних працівників були цілком закономірні,
(очевидно, під психологічним чи фізичним тиском); про їх зміст доповідали Я.К. Баутіну; якщо це були оскільки вони продовжували працювати у системі НКВС, а саме, у відділі місць ув’язнення, і не бажали
потрібні показання, слідчий підписував протокол допиту, який віддавали на корегування спочатку на- порушувати корпоративну етику. Їм не загрожувало покарання і не потрібно було виправдовуватися за
чальнику відділення, начальнику відділу, потім начальнику облуправління НКВС. За висловом слідчого здійснені злочини. Ймовірно, саме тому вони обрали такий варіант поведінки на судовому засіданні.
В.О. Завгороднього, після такої системи корегування допиту від первинної інформації залишалося не Упродовж усього судового слідства підсудний Я.К. Баутін письмово задавав питання свідкам,
більше 10%, а все інше являло собою «художнє оформлення». Лише після такої «роботи над помилками» відповідав на питання військового прокурора і членів трибуналу. Він рішуче заперечував звинувачення
протокол допиту повинен був підписати підслідний. Природно, що останній відмовлявся узаконювати у застосуванні до підслідних, зокрема С.Ф. Гораніна, методів фізичного впливу, зазначаючи, що останній
сфальсифікований документ, але у разі відмови підслідного знову катували77. надав власноручні свідчення і «твердо» тримався їх до завершення розслідування кримінальної справи.
Допитаний на судовому засіданні начальник 1-го відділення 2-го відділу УНКВС по Чернігівській Я.К. Баутін постійно наголошував, що чітко виконував директиви обласного і республіканського
області, лейтенант держбезпеки В.І. Кобцев (Кобцов) також підтвердив інформацію про написання керівництва НКВС і не міг навіть подумки допустити, що вони «ворожі».
слідчими чернеток протоколів допиту, які спочатку корегувалися, друкувалися і лише через кілька днів їх В останньому слові 28 січня 1940 р. Я.К. Баутін наголосив, що він не був ініціатором фабрикування
давали на підпис заарештованим. Як начальнику 1-го відділення 4-го відділу 78 обласного УНКВС, йому справи фіктивної антирадянської організації колишніх червоних партизанів та звинувачував колишньо-
були відомі випадки, коли виправлені начальником облуправління А.І. Єгоровим протоколи допиту на- го начальника УНКВС по Чернігівській області А.І. Єгорова у дезінформації керівництва НКВС УРСР
бували зовсім іншого змісту79. Також він зауважив, що в облуправлінні УНКВС надавали санкції на арешт щодо наявності значної кількості «ворогів народу». Він знову закцентував увагу членів трибуналу на
виключно на підставі даних районних відділень НКВС, без необхідних підтверджуючих матеріалів80. власній недосвідченості на посаді начальника відділу обласного апарату УНКВС, нерозумінні принципів
Значного поширення набула практика арештів на підставі лише одного свідчення81. Водночас В.І. Кобцев оперативно-слідчої роботи на регіональному рівні88.
(Кобцов) заявив, що начальник відділу Я.К. Баутін міг не знати про застосовування слідчими «незаконних За вироком військового трибуналу від 28 січня 1940 р. Я.К. Баутін засуджений за ст. 206, п. 17 «б»
методів слідства»82. Кримінального кодексу УРСР до ВМП та позбавлений спеціального звання «старший лейтенант держбез-
На судовому засіданні колишні підслідні повторювали з різними варіаціями власні свідчення пеки» і державних нагород89.
про психологічний тиск і тортури. Вони розповідали, що після катувань працівники в’язничної лікарні Вже 1 лютого 1940 р. Я.К. Баутін подав касаційну скаргу до Військової колегії Верховного суду СРСР,
лікували рани. М.В. Куськало на засіданні військового трибуналу свідчив, що в’язничний лікар його у якій просив зважити на своє соціальне походження, хворобливий стан, а також підкреслював нездатність
не оглядав, рани після тортур обробляли лікарські помічники (лікпоми)83. Фельдшер в’язниці НКВС у адвоката Гордона виконати обов’язки захисника через некомпетентність у специфіці діяльності органів
м. Ніжині В.І. Шахрай свідчив небагатослівно, власні дії щодо огляду та лікування ув’язнених державної безпеки (зокрема, неспроможності належним чином опрацювати й оцінити документи агентурної
не деталізував. Однак визнав, що за призначенням начальника медсанчастини надавав допомогу справи). Окрім того, Гордон брав участь у захисті колишніх фігурантів кримінальної справи «червоних
П.Г. Крапив’янському. Під час огляду він виявив числені синці на попереку та пошкодження шкіри на шиї партизанів». Також він звинуватив в упередженості заступника начальника слідчої частини НКВС УРСР
та потилиці84. На запитання військового прокурора про стан інших підслідних після допитів В.І. Шах- С.Д. Калужського (у 1938 р. очолював 1-ше відділення 4-го відділу НКВС УРСР), який курував
рай відповів, що не пам’ятає, у кого ще бачив синці. Зауважив лише, що пригадав побитого викладача розслідування кримінальної справи «червоних партизанів». Після нагадування цього факту під час
педінституту, якого згодом звільнили з-під варти85. слідства Я.К. Баутін отримав у відповідь від Калужського погрози, тому від самого початку розслідування
Медсестра пересильного пункту М.Г. Калібавець, яка у 1938 р. працювала у в’язниці, на засіданні справи наполягав, щоб слідство проводила військова прокуратура, а не слідча частина НКВС УРСР. Однак
керівництво НКВС не бажало розголошення інформації.
74. Там само.
Я.К. Баутін, наводячи факти відсутності покарання співробітників розформованої Ніжинської
75. Бєляєв-Нейтерман Григорій Йосипович, 1894 р. н., смт Городниця Новоград-Волинського р-ну
Житомирської обл., єврей, освіта початкова. Член ВКП(б). Проживав у м. Чернігів, директор облліспромгоспу. За- оперативно-слідчої групи за катування підслідних, позиціонував себе як жертву наклепу. Наполягав на
арештований 09.05.1938 р. За вироком ВК ВС СРСР від 29.09.1938 р. за ст.ст. 54-7,54-8,54-11 КК УРСР засуджений змові свідків М. Куськала, Й. Шкурата та інших, спираючись на окремі невідповідності їх свідчень із на-
до ВМП. Розстріляний 29.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 12.01.1957р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. - явними документальними доказами. Декого із свідків він критикував на засіданнях бюро райкому партії
Спр. 4052-п). і був упевнений, що вони мстяться за послідовну критику їхньої службової діяльності. Таким чином, ко-
76. ГДА СБ України, ф. 5, спр.67989, т.3, арк.41. ристуючись юридичними неузгодженостями проведеного слідства, Я.К. Баутін клопотався про додаткове
77. ГДА СБ України, ф. 5, спр.67989, т.3, арк.41 зв. розслідування та зміну вироку90.
78. Із вересня 1938 р. 4-й (секретно-політичний відділ) змінив нумерацію і став 2-м відділом. Того ж таки дня Я.К. Баутін написав прохання про помилування до Верховної Ради СРСР. Він кло-
79. ГДА СБ України, ф. 5, спр.67989, т.3, арк.52 зв.
потався про заміну розстрілу строком ув’язнення, апелюючи до упередженого слідства, визнаючи свою
80. Там само.
81. Там само. 86. Там само. – арк.55.
82. Там само. – арк.52. 87. Там само.
83. Там само. – арк.39 зв. 88. Там само. – арк.288 – 292.
84. Там само. – арк.54 зв. 89. Там само. – арк.120 – 122 зв.
85. Там само. 90. Там само. – арк.155 – 163 зв.

282 283
Реабілітовані історією. Чернігівська область Нариси
провину лише у безпідставному арешті 9 – 11 осіб колишніх червоних партизанів, яких потім звільнили. Олег Бажан, Вадим Золотарьов
Водночас звинувачував А.І. Єгорова та О.І. Успенського у дезорієнтації співробітників державної безпеки
помилковими вказівками91. Він акцентував увагу на політичній лояльності, відданості радянській владі та Доля начальника Прилуцького райвідділу НКВС Валентина Шумова (Хавіна):
партії: «З 37 років мого життя 21 рік віддав на служіння своїй батьківщині, партії, Великому Сталіну, уря- нереалізовані амбіції на тлі Великого терору
ду. Хоча я інвалід, німий, я ще в пригоді стану своїй батьківщині в боротьбі з ворогами. Свій уряд прошу
пощадити мені життя і замінити розстріл на позбавлення волі»92.
Продовжуючи наполягати на своїй невинуватості, Я.К. Баутін несподівано погодився з необхідністю
свого покарання за безпідставні арешти. Нарікання викликав лише вирок. Масові репресії, що здійснювалися у другій
Військова колегія Верховного суду СРСР 14 лютого 1940 р. ухвалила скасувати вирок Я.К. Баутіну половині 1930-х рр. за для зміцнення комуністичного
і повернула кримінальну справу на дослідування зі стадії попереднього слідства. Слідчим доручалося режиму, торкнулися всіх без виключення соціальних
чітко встановити «де і на якій посаді фальсифікувалися справи засудженим Баутіним», хто конкретно верств та етнічних груп, які проживали у СРСР. Ареш-
фальсифікував справу викладачів Ніжинського педагогічного інституту, хто був доповідачем кримінальні ту підлягали колишні «куркулі», «члени антирадянсь-
справи на них і С.Ф. Гораніна на засіданні обласної трійки93. Під час дослідування була підтверджена ких партій», «учасники повстанських організацій, фа-
інформація, що розслідування кримінальної справи «червоних партизанів» почалося до призначення шистських терористичних і шпигунсько-диверсійних
Я.К. Баутіна на посаду начальника 4-го відділу УНКВС по Чернігівській області. Він лише продовжив її
контрреволюційних формувань», особи, які проводили
фальсифікування.
Обвинувачення Я.К. Баутіну перекваліфікували на статтю 206, п. 17 «а» Кримінального кодексу «антирадянську діяльність».
УРСР 94. У новому обвинувальному висновку від 21 жовтня 1940 р. йому інкримінувано фальсифікацію Політична «чистка» захопила керівні ка-
справи С.Ф. Гораніна, використання погроз і «методів фізичного впливу», безпідставні арешти колишніх дри партійних, радянських, господарських органів,
партизанів, партійно-радянських працівників Ніжинського району95. Але Я.К. Баутін знову провину свою представників командно-політичного складу Червоної
не визнав. армії та безпосередніх виконавців Великого теро-
Судове засідання відбулося 16 листопада 1940 р. у Києві у приміщені військового трибуналу військ ру – співробітників органів НКВС СРСР. Останніх, за
НКВС96. Вирок був оголошений о 24 годині. Я.К. Баутін був засуджений до 8 років позбавлення волі з по- часів «єжовщини», зазвичай обвинувачували у зраді
збавленням звання «старший лейтенант держбезпеки»97. Батьківщині, шкідництві, шпигунстві, троцькізмі.
Як склалася подальша доля Я.К. Баутіна, поки що невідомо. Можливо, його помилували, як знач-
Проте серед 1231 репресованих співробітників НКВС
ну частину колишніх співробітників НКВС, і направили на фронт під час Другої світової війни, або він
відбув увесь термін покарання. Документально підтверджено, що станом на квітень 1958 р. він проживав у УРСР у 1937 – 1938 рр.1 значна частка належить так
м. Новоекономічне Сталінської (нині Донецької) області. У березні 1958 р. він звернувся до КДБ при Раді званим «порушникам соціалістичної законності», які
Валентин Шумов
Міністрів УРСР за довідкою про роботу в органах державної безпеки для оформлення пенсії за віком98. притягувалися до кримінальної відповідальності за
Розслідування кримінальної справи Я.К. Баутіна стало яскравим прикладом маніпуляції незаконні арешти, катування в’язнів, фальсифікацію
компартійного керівництва СРСР у визначенні винуватців масових убивств радянських громадян. Пе- справ тощо (ст. 206 КК УРСР).
рекладаючи вину на рядових виконавців, які були, без сумніву, злочинцями, Й. Сталін подавав сигнал Під час вивчення життєвого шляху співробітників НКВС, засуджених виключно за «порушення
партійно-радянському апарату про припинення масових репресій. Водночас, він досягнув мети – залякані соціалістичної законності», автори цього нарису натрапили на кримінальну справу колишнього начальни-
партійці та населення вже не думали про спротив політичним і соціально-економічним ініціативам ка Прилуцького райвідділу НКВС Юхима Наумовича Хавіна, відомого у чекістських колах як Валентин
кремлівських очільників.
Сергійович Шумов. Як не дивно, його «викрили в оперативній бездіяльності», обвинуватили у «розвалі
оперативної роботи», але засудили за «порушення соціалістичної законності».
У статті на основі архівних документів автори намагалися з’ясувати, чи був В. Шумов (Хавін)
свідомим «саботажником» масових репресій 1937–1938 рр., чи став жертвою власного службового нед-
бальства.
Народився Юхим Хавін у липні 1895 р. у передмісті Гомеля – містечку Нова Белиця у багатодітній
єврейській родині. Батько, Наум Ізраїлович Хавін, служив постачальником у конторі Київського окру-
гу шляхів сполучень, десятником на гідротехнічних роботах, мати, Ганна Євсівна Хавіна, перебрала на
себе функції домогосподарки та виховувала 5-х дітей – Юхима, Соломона, Маню, Ольгу, Дору. Відразу
91. Там само. – арк.164 – 171 зв. після народження Юхима сім’я переїхала до селища Лоєва – волосного центру Річицького повіту Мінської
92. Там само. – арк.171 зв. губернії.
93. Там само. – арк.178 – 179. Освіту юнак здобував самотужки: «Навчатися я почав із п’яти років у єврейському хедері і через
94. Там само. – т.4, арк.240 – 243.
95. Там само.
рік мене почали навчати російської мови (по чайній ложці). Навчальних закладів я не відвідував через
96. Там само. – т.3, арк.293 – 306. відсутність грошей у батьків та існуючих для євреїв обмежень, тому всі мої спроби [навчатися] завер-
97. Там само. – арк.346 – 347. 1. Богунов С. Чистки чекістських кадрів в Україні в період «єжовщини» // Україна в добу «Великого терору»/
98. ГДА СБ України, ф. 12, спр.31018, арк.44 – 44 зв. [Авт.-упоряд. Ю. Шаповал та ін.] – К., 2009. – С. 39.

284 285
Реабілітовані історією. Чернігівська область Нариси
шувалися невдачею. Таким чином, я пройшов дома всі предмети курсу гімназії, керуючись допомогою Після розформування військово-контрольного пункту Особливого відділу Південно-Західного
однолітків, які відвідували навчальний заклад, читав книги із загальної бібліотеки, правда без всілякої фронту у листопаді 1920 р. В. Шумова (Хавіна) відрядили до Центрального управління надзвичай-
системи. Коли я почав займатися самостійною працею, я повністю припинив самоосвіту, обмежуючись ними комісіями України по боротьбі з контрреволюцією та саботажем (ЦУПЧРЕЗКОМ. – рос.), де він
читанням книг у вільний час»2. Тож не дивно, що у службових анкетах та опитувальниках у графі «Освіта» обійняв посаду військового слідчого. У грудні 1920 р. за наказом ЦУПЧРЕЗКОМа В. Шумова (Хавіна)
Юхим Хавін відповідав лаконічно – «Ніякої», «Самоук» або зазначав: «У навчальних закладах не навчав- направили у відрядження до Кам’янець-Подільська для виявлення цінностей та архівів Директорії
ся». Варто зауважити, що основною своєю спеціальністю Ю. Хавін вважав «діловодство». Оскільки із УНР. Невдовзі виявленні речі та документи були вилучені та доправлені до Харкова. Після повернен-
1911 р. він, у шістнадцятирічному віці, переїхав до Катеринослава і влаштувався помічником бухгалтера ня з відрядження у березні 1921 р. В. Шумов (Хавін) від’їздить до Запоріжжя. Його призначили на по-
одного із місцевих промислових підприємств. саду заступника начальника відділу по боротьбі з бандитизмом Запорізької губернської надзвичайної
Удосконаленню професійних знань та навичок бухгалтера у губернському місті Юхиму завадив комісії. Серед нових колег зустрів свою майбутню дружину – шифрувальницю Запорізької губНК Ганну
арешт у 1914 р. Його затримали «за підозрою у партійній приналежності», проте за відсутності доказів Наумівну Глаз7 (рідні брати Г. Глаз – Лев і Зіновій також служили в Запорізькій губНК8). Вони побралися
його звільнили. Мабуть Юхиму вдалося переконати жандармського слідчого, що у нього на той час не 27 травня 1921 р.
було «чітко вираженого погляду на партію»3. Головні зусилля В. Шумова (Хавіна) та його підлеглих на той час були спрямовані на бороть-
Розмов про свої політичні уподобання у молодому віці Ю. Хавін волів уникати. Суперечлива бу з Революційною повстанською армією України Н. Махна. На посаді голови надзвичайної трійки по
інформація про причетність до анархічного осередку у Катеринославі у службових документах Ю. Хавіна ліквідації бандитизму та вилучення зброї у «антирадянського елементу» В. Шумов (Хавін) упродовж
неодноразово ставала предметом спеціальної перевірки кадрових підрозділів органів держбезпеки. Так, у весни–літа 1921 р. об’їздив всю Запорізьку губернію. Результати плідної роботи В. Шумова (Хавіна) з
жовтні 1937 р. старший інспектор відділу кадрів УНКВС по Чернігівській області Желай звернув увагу на ліквідації махновського руху на Запоріжжі знайшли відображення на сторінках друкованого органу
розходження у поданні відомостей Ю. Хавіним про участь в анархістському русі: «В автобіографії (дата Істпарту ЦК КП(б)У – журналу «Летопись революции»9. У лютому 1922 р. його призначили виконуючим
відсутня) тов. Шумов зазначає, що у 1917 році, будучи у м. Дніпропетровськ, біля двох тижнів входив до обов’язки начальника інформаційно-агентурного відділку Запорізького губвідділу ДПУ.
складу Федерації анархістів-комуністів. У заповненому ним же послужному списку 25/ХІІ-1930 року він У березні 1922 р. В. Шумова (Хавіна) перевели до Запорізького губернського управління карного
вказує, що в цій партії був недовгий час. У спецанкеті від 27/ІV-1935 року вказує, що у 1917 році, знахо- розшуку. Нове призначення, ймовірно, було пов’язане з тим, що в Запорізькому карному розшуку на по-
дячись у старій армії у м. Дніпропетровськ, відвідував недовгий час клуб анархістів, не будучи фактично чатку 1920-х рр. були «майже повністю відсутні досвідчені у справі розшуку особи»10. Неважко передба-
членом організації»4. чити, що в новій структурі В. Шумов (Хавін) мав так само широко застосовувати набуті у ВУНК навички
Після арешту поліцією Юхим повернувся до м. Лоєв, де влаштувався прикажчиком на та вміння оперативного співробітника, які стосувалися розбудови розгалуженої агентурно-інформаційної
лісопромисловому підприємстві. Під час Першої світової війни Юхим Хавін служив рядовим 34-го мережі, провадження за завданням НКВС розробок та дізнання щодо кримінальних злочинів, посадових
піхотного Севського полку (серпень 1915 – червень 1916 рр.) та 13-го піхотного Білозерського полку (лю- злочинів, здійснених співробітниками міліції та розшуку. Діяльність В. Шумова (Хавіна) на посаді на-
тий – грудень 1917 р.) російської армії. У подіях Лютневої революції та підготовці жовтневого перево- чальника Запорізького губрозшуку була гідно пошанована партійно-радянським керівництвом губернії.
роту 1917 р. участі не брав. Увірувавши у гасла більшовиків про соціальне і національне визволення усіх Постановою президії Запорізького губвиконкому від 3 листопада 1922 р. його нагородили срібним
народів багатонаціональної Росії, Ю. Хавін у лютому 1918 р. вступив до лав РСДРП(б). годинником з надписом «За старанну службу в пам’ять п’ятиріччя існування Міліції»11. В органах
Певний час очолював комуністичний осередок у Лоєві (грудень 1918 – березень 1919 рр.), опікувався робітничо-селянської міліції В. Шумов (Хавін) пропрацював до лютого 1924 р. Після дворічної перер-
позашкільною освітою при відділі наросвіти (липень – жовтень 1919 р.) у повітовому м. Річиця Мінської ви він повернувся до Державного політичного управління УСРР. Із лютого 1924 р. по вересень 1925 р.
губернії. Під час партійної мобілізації його направили до Червоної Армії, служив воєнкомом батальйону обіймав посаду уповноваженого активної групи Запорізького окружного відділу ДПУ УСРР.
417-го стрілецького полку (жовтень 1919 – лютий 1920 рр.) 12-ї армії РСЧА. Наприкінці 1919 р. брав У серпні 1925 – грудні 1928 рр. – начальник секретно-повідомного відділку Мелітопольського
участь у боях зі Збройними Силами Півдня Росії. Із лютого 1920 р. – курсант командної школи 12-ї армії окружного відділу ДПУ УСРР. Незважаючи на «перебої в оперативній роботі по насаджен-
РСЧА у місті Ніжині, проте вже в травні 1920 р. полишив навчання через захворювання на тиф. ню секретного інформування по політичним партіям, інтелігенції, шпигунству»12, В. Шумо-
Кар’єру у радянських органах державної безпеки Юхим Наумович Хавін розпочав 5 липня 1920 р. ва (Хавіна) з нагоди Х-річчя органів НК–ДПУ Колегія ДПУ УСРР нагородила зброєю револю-
діловодом5 при військовому контрольно-пропускному пункті Дніпровського відділку Особливого відділу ції – пістолетом «Маузер», Мелітопольський окрвиконком – револьвером системи «Браунінг»13.
Південно-Західного фронту під псевдонімом Валентин Сергійович Шумов6. Із грудня 1928 р. службу в органах держбезпеки В. Шумов (Хавін) продовжив на посаді начальни-
2. ГДА СБ України, м. Чернігів, особова спр. 1811, т. 1, арк. 38. ка секретно-оперативного відділку Полтавського окружного відділу ДПУ. Проте інтегровані показники
3. Там само. У березні 1938 р. Ю.Хавін під час допиту наважився детально розповісти слідчому НКВС про агентурно-оперативної роботи чекіста Шумова (Хавіна) (розробка справи «СВУ», троцькістської групи
обставини арешту на Катеринославщині: «У 1914 р., я, будучи у містечку Гуляйполе, служив на лісовому складі.
У той час я у числі інших осіб, прізвищ яких я не пам’ятаю, був арештований місцевою поліцією за підозрою у Потім він марно клопотав перед керівництвом НКВС про повернення справжнього прізвища, ім’я та по-батькові в
вимаганні грошей у місцевого купця від імені анархістів. Про це я дізнався пізніше, коли утримувався в ув’язненні чекістські документи. Див.: ГДА СБ України, м. Чернігів, особова справа № 1811, т.2, арк.24.
12 місяців, після чого був звільнений разом із всією групою. В той час я про анархістів ніякого поняття не мав». 7. Там само, т.1, арк.4 зв. – 5.
4. Там само, арк. 54. 8. Там само, арк.6 зв.
5. Діловоди особливих відділів і надзвичайних комісій проводили поточну переписку, розподіляли роботу 9. Там само, т.2, арк.17.
по підрозділам, видавали різноманітні довідки та відповідали за своєчасне виконання документів. Див.: ВЧК.1917 – 10. Літопис запорізької міліції. Режим доступу: http://www.veteranovd.zp.ua/2012/01/blog-post_7777.html
1922. Энциклопедия / [Авт.-сост. А.М. Плеханов, А.А. Плеханов]. – М., 2013. – С. 139. 11. ГДА СБ України, м. Чернігів, особова справа № 1811, т.1, арк.59.
6. У партійних документах члена ВКП(б) з лютого 1918 р. до 1936 р. він проходив як Валентин Сергійович 12. Там само, арк.82.
Шумов (Хавін), партійний квиток нового зразка у 1935 р. він отримав на справжнє ім’я Юхима Наумовича Хавіна. 13. Там само, арк.92.

286 287
Реабілітовані історією. Чернігівська область Нариси
у Полтаві, виселення куркульського елементу, ліквідація численних «волинок» на селі та ін.) не надто Проводячи чекістську роботу в Черкаському районі Київської області, В. Шумов (Хавін) одночас-
влаштовували начальника Полтавського окрвідділу ДПУ Ю.І. Бржезовського, який під час атестування у но докладав зусиль для успішної діяльності в регіоні відомчої організації – пролетарського спортивного
березні-квітні 1930 р. свого підлеглого зауважив: «До практичної роботи відділення ставиться поверхово, товариства (ПСТ) «Динамо». Будучи головою районного осередку ПСТ «Динамо», він опікувався споруд-
недостатньо вникає у дрібниці. […] У роботі повільний, страждає «запізненням» від сучасних темпів і ви- женням у Черкасах наприкінці 1933 р. крижаного майданчика, у першій половині 1934 р. – будівництвом
мог до роботи, унаслідок чого потребує систематичного і повсякденного підштовхування […] Мав місце стадіону «Динамо». Як з’ясувалося під час проведення службового розслідування, у липні 1935 р. він
випадок прояву нерішучості при ліквідації «волинки» у с. Сомівка, де він був відповідальним керівником отримав від міськради 1000 крб., тютюнової фабрики ще 1000 крб.: «Крім того, СТОЛЯР (секретар ПСТ
оперативної групи й озброєного загону. За складом розуму спостерігається недостатня рухомість, «Динамо». – Авт.) за пропозицією Шумова, домовившись з директором цирку і місцевого театру, прово-
ініціатива й енергія посередні»14. див збір грошей від постановки спектаклю на користь «Динамо». Збір від цих постановок склав суму у
У серпні 1930 р. В. Шумова (Хавіна) призначили на посаду начальника секретно-оперативного 3 456 руб. Поряд з цим, перевірка 16 жовтня 1934 р. фінансової діяльності вказаного товариства, встано-
відділку Волинського окружного відділу ДПУ УСРР. Проте осісти у місті Житомирі на тривалий час Шу- вила повну відсутність елементарних правил обліку грошових коштів, результатом чого стала заплутаність
мову (Хавіну) не вдалося. Внаслідок проведення у середині вересня 1930 р. чергової адміністративно- і недостача 724 руб., яку СТОЛЯР, що відповідав за грошову звітність, покрив». За незаконний збір грошей
територіальної реформи15 він опинився у кріслі начальника Ніжинського райвідділу ДПУ та зосередився з державних та господарських організацій, поганий контроль за веденням фінансової звітності начальнику
на втіленні у життя настанов ДПУ УСРР у зв’язку з проведенням насильницької колективізації селянських Черкаського райвідділу НКВС було оголошено сувору догану з попередженням20.
господарств: «Вживати рішучі і швидкі заходи репресій проти куркулів, які організують терористичні на- 2 грудня 1935 р. В. Шумов (Хавін) був відряджений у розпорядження НКВС СРСР для навчання
пади на радпартпрацівників та інші контрреволюційні виступи». на Курсах вищого керівного складу21. Під час навчання йому було присвоєно спецзвання – старший лейте-
У листопаді 1932 р. В. Шумов (Хавін) переїхав до Черкас і обійняв посаду начальника особливого нант державної безпеки22. У поданні зазначалися найвизначніші заслуги чекіста – ліквідація бандитизму
відділу 58-ї стрілецької дивізії РСЧА та районним відділом ДПУ. Методами стимулювання В. Шумова на Запоріжжі, участь у розслідуванні справи «Спілки визволення України», викриття троцькістської групи
(Хавіна) на новій посаді було нагородження його Колегією ДПУ «бойовою зброєю» з нагоди ХV-річчя в Полтаві тощо23.
НК – ДПУ (1932 р.). та почесним знаком ВУНК-ДПУ «за багатолітню і плідну роботу у справі бороть- На початку 1937 р. В. Шумов (Хавін) повернувся до УРСР і 26 січня був зарахований до резерву
би із контрреволюцією і бандитизмом» під час святкування ХVІ-річчя виникнення радянських органів призначень НКВС УРСР. У республіканському апараті з працевлаштуванням В. Шумова (Хавіна) «тяг-
державної безпеки (1933 р.)16. нули» понад 2 місяці і лише 7 квітня 1937 р. призначили начальником Прилуцького райвідділу НКВС
Водночас атестаційна комісія у травні 1935 р. зазначила, що В. Шумов (Хавін) не зумів за два з Чернігівської області24. Таким чином, річне навчання на курсах підвищення кваліфікації ніяк не впли-
половиною роки у повній мірі продемонструвати власні знання і здібності, ділові якості досвідченого нуло на кар’єрне зростання Шумова (Хавіна) – він знову опинився «у глибокій провінції». Можливо
чекіста відповідно до статусу займаної посади: «Політично розвинутий, над собою працює, активно бере підвищенню по службі завадив його «недовгий роман з анархо-комуністами»?
участь у партійно-громадському житті району, у морально-побутовому відношенні витриманий. […] У Проте відомі факти, коли ряд колишніх анархістів обіймали керівні посади в ОДПУ – НКВС. Це,
1934 році була оголошена догана за витрачання грошей не за призначенням, у 1935 році – сувора догана за насамперед, Єфим Георгійович Євдокимов (1891 – 1940) – анархіст-синдикаліст у 1911 – 1918 рр., який
незаконне розподілення речей, вилучених під час обшуку. Часто випиває […] У минулому співробітник очолював повпредства ОДПУ по Правобережній Україні, Північно-Кавказькому краю, Середній Азії,
секретного відділу і роботу СПВ добре знає, але робота СПВ у Черкасах знаходиться у проривному стані. обіймав посаду 1-го секретаря Північнокавказького крайкому, а згодом Ростовського обкому ВКП(б)25,
Нової агентури не надбано, за останній рік розробок, що заслуговували б на увагу, по лінії СПВ не заведе- майор державної безпеки Яків Зальманович Камінський (1891 – ?) – анархіст у 1911 – 1919 рр., який у
но. У незадовільному стані знаходиться обслуговування української громадськості і ВНЗ. До останнього 1934 – 1937 рр. був заступником УНКВС по Харківській області, а потім обіймав посаду заступника на-
часу ніякої ефективної роботи, як по армії так і по території17 по лінії ОВ не було. Унаслідок чого, не була чальника УРСМ НКВС УРСР26. Однак саме в документах особової справи В. Шумова (Хавіна), починаю-
проведена робота по перебудові агентурної роботи. чи з 1937 р., стало акцентуватися на його анархістському минулому.
Після втручання Облуправління, за останній проміжок часу по армії виникли незначні розробки на Прибуття В. Шумова (Хавіна) на Чернігівщину співпало з початком Великого терору. Рішення
червоноармійський склад, що були успішно ліквідовані слідством18. Але армійська робота і на сьогодні вищого партійного та радянського керівництва СРСР про проведення операції проти «куркульських і
стоїть на низькому рівні. По території, Облуправлінням була розпущена майже вся мережа. За останні кримінальних елементів» не лише сприяло розгортанню масових політичних репресій 1937–1938 рр., але
тижні маються поодинокі вдалі вербування і заведена агентурна справа контрреволюції закордонного й призвело до перебудови оперативної діяльності та організаційної структури каральних органів. Адже
характеру «ЕМІСАР». Виявлений і взятий на облік новий контрреволюційний елемент. Після наради в існуюча на той час система функціонування НКВС не дозволяла чекістам чітко та своєчасно виконати
Облуправлінні [В. Шумов (Хавін)] почав підтягуватися»19. 20. Там само, т.2, арк.13.
21. Там само, т.1, арк.13 зв.
14. Там само, арк.80. 22. Архів Головного Управління внутрішніх справ у Харківській області (далі – А ГУ УВС ХО). Колекція
15. Згідно постанови ВУЦВК та Раднаркому УСРР від 15 вересня 1930 р. «Про ліквідацію округ і перехід документів. Наказ НКВС СРСР № 81 від 9 лютого 1936 р.
на двоступеневу систему управління» округи в Україні скасовувалися. Уся територія республіки розподілялася на 23. ГДА СБ України, м. Чернігів, особова справа № 1811, т.1, арк.68.
503 адміністративних одиниці: 484 райони, 18 міст республіканського підпорядкування і АМСРР (до якої входили 24. Там само, арк.13 зв.
11 районів). 25. Докладніше про Є.Г. Євдокимова див.: Золотарьов В.А., Шаповал Ю.І. Кар’єра ката // Розбудова держа-
16. ГДА СБ України, м. Чернігів, особова справа № 1811, т.1, арк.18, 93. ви. – 1995. – № 1. – С. 27–36; Шаповал Ю.І., Пристайко В.І., Золотарьов В.А. ЧК – ГПУ – НКВД в Україні: особи,
17. Тобто по адміністративно-територіальній одиниці. факти, документи. – К., 1997. – С. 79 – 116; Тумшис М., Папчинский А. 1937. Большая чистка. НКВД против ЧК. –
18. Тобто агентурна розробка стала підставою для відкриття кримінальної справи, фігуранти якої були М.,2009. – С. 140 – 273.
засудженні. 26. Докладніше про Я.З. Камінського див.: Золотарьов В. Заручник системи Я. Камінський // З архівів
19. Там само, арк.74–75. ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 1998. – № 1/2 . – С. 286–304.

288 289
Реабілітовані історією. Чернігівська область Нариси
поставленні перед ними завдання по знищенню «ворогів народу». Кількість засуджених обласною трійкою УНКВС по Чернігівській області
Оскільки «куркульська операція» проводилася в основному проти сільських мешканців, то її радянських громадян, заарештованих Прилуцькою МРСОГ
відповідальними виконавцями стали, насамперед, співробітники районних відділів НКВС. Але через за період з 5 липня по 28 грудня 1937 р.
об’єктивні причини самостійно провести операцію периферійні чекісти не могли. По-перше, штатний Таб. 1.
розклад співробітників держбезпеки районних відділів НКВС був маленьким – від 2 до 6 співробітників.
По-друге, у 1937 – 1938 рр. у більшості райвідділів був істотний їх некомплект. По-третє, службові
приміщення райвідділів НКВС були непристосовані для проведення слідчої роботи та утримання значної Всього Колишні Кримінальники Інший контр-
кількості арештованих, виконання смертних вироків. засуджено кримінальники революційний
Тому для ефективного проведення «куркульської операції» були організовані так звані міжрайонні елемент
оперативні слідчі групи (МРОСГ). Вони працювали у кількох районах – так званому «кущі», базувалися Центр 1 2 1 2 1 2 1 2
у місті – центрі «куща», де була можливість розміщувати значну кількість арештованих. Співробітники району категорія категорія категорія категорія категорія категорія категорія категорія
самостійно проводили арешти та слідство, розстрілювали засуджених27. В УНКВС по Чернігівській
Варва 16 47 14 33 – 10 2 4
області спочатку передбачалося 7 МРОСГ, що базувалися у Чернігові, Конотопі, Ніжині, Глухові, Прилу-
ках, Ромнах, Городні28, але згодом була організована Новгород-Сіверська МРСОГ та як окрема оперативна Іваниця 6 26 5 18 1 5 – 3
одиниця виділений Шосткінський райвідділ НКВС29. Прилуцьку МРСОГ очолив В. Шумов (Хавін). Ічня 15 41 15 28 – 6 – 7
У звіті від 10 вересня 1937 р. начальник УНКВС по Чернігівській області М. Корнєв інформував Мала 7 41 5 25 2 16 – –
наркома внутрішніх справ УРСР І. Леплевського про проведення операції по вилученню куркульсько- Дівиця
го, кримінального елементу та арешт 1 119 мешканців області. Заслуговує на увагу інформація про те, Прилуки 33 41 23 103 2 20 8 9
що «в колгоспах Подищанської та Гніздищанської сільрад [...] району після вилучення куркульського,
Срібне 21 27 16 17 4 8 1 2
кримінального та іншого контрреволюційного елементу, значно зміцнилася трудова дисципліна, колгосп-
ники своєчасно стали виходити на роботу. Це сприяло тому, що колгоспи, в основному, завершують об- Яблунівка 10 18 10 17 – 1 – –
молот, сівбу та інші осінні роботи та ліквідували відставання, що мало місце раніше. В селах Подище Разом 108 332 88 241 9 66 11 25
та Гніздище після арештів колишніх учасників політбанди Рябченка30, припинилися випадки крадіжок,
хуліганства та інших кримінальних проявів»31. 17 лютого 1938 р. у Києві нарком внутрішніх справ СРСР М. Єжов у присутності першого секретаря
У доповідній записці начальника УНКВС по Чернігівській області М. Корнєва зазначалася стати- ЦК КП(б)У М. Хрущова провів оперативну нараду керівного складу НКВС УРСР, на якій охарактеризу-
стика про кількість засуджених обласною «трійкою» за період з 5 липня по 28 грудня 1937 р. та містилися вав всю попередню роботу українських чекістів як «штукарство», «удар по одинакам» і відзначив пов-
конкретні дані про роботу Прилуцької МРСОГ32 (див. таб.1). ну відсутність роботи по викриттю організованого антирадянського підпілля34. На запитання начальника
Відзначимо, що всього у вказаний період трійкою при УНКВС Чернігівської області було розгля- УНКВС по Чернігівській області М. Корнєва, як бути з каліками та людьми похилого віку, які були звезені
нуто справи на 5150 осіб, з них за 1-ю категорією – 1 700 осіб і за 2-ю категорією – 3 400 осіб. Таким до Чернігівської в’язниці і обмежували оперативну роботу, оскільки ніде було утримувати заарештованих,
чином, керована В. Шумовим (Хавіном) група репресувала у відсотковому відношенні 8,5% від загальної М. Єжов відповів так: «Ех, ви, чекіст! Вивезіть їх до лісу та розстріляйте. Кому вони потрібні?!».
кількості громадян, долі яких визначила трійка, кількість розстріляних становила 6,3%, засуджених до М. Корнєв засумнівався у правильності цієї директиви та з кимось поділився своєю думкою після наради.
позбавлення волі – 9,6%33. Про це доповіли М. Єжову і той наказав негайно зняти М. Корнєва з роботи35.
Повернувшись до Чернігова та чекаючи наступника, М. Корнєв, аби не потрапити у ще більшу
халепу, почав гарячково переатестовувати співробітників. Зокрема, 22 лютого 1938 р. він підписав наступ-
27. Золотарьов В. Діяльність органів радянської держбезпеки зі здійснення «куркульської операції» у ну характеристику В. Шумову (Хавіну): «Загальний та політичний розвиток задовільній. В партійному
Харківській області (1937 – 1938 рр.) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2007. – № 1. – С. 158–171; Золота-
житті колективу бере участь. Досвідчений чекіст. У зв’язку зі смертю дружини останнім часом опустився,
рёв В.А. Особенности работы УНКВД по Харьковской области во время проведения массовой операции по приказу
№ 00447 // Сталинизм в советской провинции: 1937 – 1938 гг. Массовая операция на основе приказа № 00447 / що впливає на його роботу. Часто випиває і в цій частині невитриманий. У роботі виявляє оперативну
[сост. М. Юнге, Б. Бонвеч, Р. Биннер]. – М., 2009. – С. 572 – 594. недисциплінованість, слабо керує підлеглим апаратом, авторитетом у підлеглих не користується. Посаді,
28. Великий терор в Україні. «Куркульська операція» 1937–1938 рр. / [Упоряд. С. Кокін, М. Юнге]. – К., що займає, не відповідає»36.
2010. – Т.1. – С. 58.
26 лютого 1938 р. начальником УНКВС по Чернігівській області призначили капітана державної
29. Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах. Чернігівська область / [Упоряд. О.Б. Коваленко, Р.Ю. Под-
кур, О.В. Лисенко, О.І. Желєзна]. – Кн. 1. – Чернігів, 2008. – С. 568–569. безпеки Андрія Івановича Єгорова37, який прибув до Києва у складі виїзної бригади М. Єжова. Старший
30. Про повстання Я. Рябченка див.: Анатомія селянських повстань: Городнянське повстання 1931 р. під лейтенант державної безпеки Сергій Маркович Марченко (1898 – ?), який у серпні 1937 р. – серпні 1938 р.
проводом Я. Рябченка: збірник документів та матеріалів / [Авт. вступ. ст. та упор. О. Лисенко, Р. Подкур]. ‒ Чернігів, 34. Петров Н., Янсен М. «Сталинский питомец» – Николай Ежов. – М., 2008. – С. 320–345.
2015. ‒ 356 с. 35. Золотарьов В. Фаворит Єжова: сторінки біографії наркома внутрішніх справ УРСР О.І. Успенського //
31. Великий терор в Україні. «Куркульська операція» 1937-1938 рр. …– Т.1. – С. 406–407. Політичні репресії в Українській РСР: дослідницькі рефлекси та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в
32. Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах. Чернігівська область / [Упоряд. О.Б. Коваленко, Р.Ю. Под- СРСР. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. м. Київ.15 березня 2012 р. – К., 2013. – С. 182.
кур, О.В. Лисенко, О.І. Желєзна]. – Кн. 1. – Чернігів, 2008. – С. 565–566. 36. ГДА СБ Україна, м. Чернігів, особова справа №1811, т.2, арк.6–7.
33. Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах. Чернігівська область… – С. 567. 37. А ГУ УВС ХО. Колекція документів. Наказ НКВС СРСР № 485 від 26 лютого 1938 р.

290 291
Реабілітовані історією. Чернігівська область Нариси
очолював Шосткінський райвідділ НКВС, пізніше згадував: «З приїздом Єгорова у Чернігівську область відповідальності за статтями 54-1 «б» і 54-11 КК УРСР48. Вже 13 березня 1938 р. заступник особливоупов-
там склався жахливий стан. Розпочався погром кадрів. Десятки людей відправили на північ ні за що, ні новаженого НКВС УРСР старший лейтенант державної безпеки Михайло Єрмолайович Федоров (1900 –
про що. Не питали, не викликали – літер у зуби і відразу їдеш до якогось табору. Обстановка була сама па- 1940) підготував постанову на арешт В. Шумова (Хавіна) за підозрою у злочинах, передбачених статтями
скудна. Настрій був жахливий»38. Ці слова С. Марченка стосувалися масового відрядження чернігівських 54-1 «б» і 54-11 КК УРСР, оскільки він є «учасником антирадянської організації, в минулому – анархо-
чекістів на роботу в ГУТАБ НКВС СРСР. Серед тих, хто отримав «літер у зуби», були: начальник Ба- комуніст», та ухвалив «утримання під вартою при спецкорпусі Київської в’язниці». Із цим рішенням
туринського райвідділу НКВС, лейтенант державної безпеки Ян Якович Калнін; начальник Носівського погодився заступник наркома внутрішніх справ, старший майор державної безпеки О. Радзивилівський
райвідділу НКВС, молодший лейтенант державної безпеки, потім оперуповноважений 4-го відділу УДБ (1904–1940)49. Наступного дня до Чернігова була надіслана телеграма із наказом заарештувати В. Шумова
УНКВС І.І. Шолох39; помічник начальника відділку 3-го відділу УДБ УНКВС, лейтенант держаної без- (Хавіна) та доправити його до столиці України50.
пеки Петро Герасимович Чурашов40; оперуповноважений 5-го відділу УДБ УНКВС, молодший лейтенант У Києві В. Шумов (Хавін) потрапив до рук чекістів з особливої оперативно-слідчої групи у справах
державної безпеки Іван Архипович Горбачов41; начальник Михайло-Коцюбинського райвідділу НКВС, заарештованих співробітників НКВС, проте вже 24 березня 1938 р. він був етапований до чернігівської
молодший лейтенант державної безпеки Альфред Едуардович Гаук; помічник оперуповноваженого Бах- тюрми51. Чому так сталося – сказати вкрай важко. Кримінальна справа по обвинуваченню начальника
мацького райвідділу НКВС, сержант державної безпеки Дмитро Пилипович Чаплинський; інспектор 8-го Прилуцького райвідділу НКВС, судячи з нумерації сторінок, кілька разів підчищалася. В ній відсутні про-
відділу УДБ УНКВС Е.І. Плауже42; оперуповноважений 3-го відділу УДБ УНКВС В.К. Сабельфельд43; токоли допитів багатьох свідків, на яких є посилання в обвинувачуваних висновках. До того ж зберігся
секретар УНКВС, лейтенант державної безпеки Лев Семенович Якуб; начальник Серединно-Будського лише один протокол допиту В. Шумова (Хавіна), датований аж 8 березня 1938 р., під час якого він рішуче
райвідділу НКВС, старший лейтенант державної безпеки Іван Іванович Куховаренко44. відкидав закиди у послабленні оперативної роботи.
Втім, відрядження на Північ було майже «курортною путівкою» у порівнянні з арештами се- Зі сторони обвинувачення залишилися свідчення діловода – машиністки Прилуцького райвідділу
ред верхівки УНКВС Чернігівської області. Наприкінці лютого – середини березня 1938 р. за ґратами НКВС Софії Львівни Ліхтарьової (1908 – ?): «Перший місяць в апараті райвідділу НКВС Шумов працював
опинилися: начальник Управління робітничо-селянської міліції капітан міліції Яків Павлович Шелигін відносно, потім більшу частину часу проводив поза апаратом і мені доводилося чекати із підготовленою
(1900 – 1938), заступник начальника УНКВС по Чернігівській області капітан державної безпеки Ав- поштою для підпису до пізньої ночі, а потім, коли він приходив, то пошту не підписував, залишаючи її на
раам Ілліч Геплер (1902–1939), виконуючий обов’язки начальника 4-го (секретно-політичного) відділу наступний день, мотивуючи своєю втомленістю. П’яним в апараті Шумова не бачила, але у збудженому
УНКВС по Чернігівській області Лазар Михайлович Тейтель (1902 – 1938). На тлі тотальної зачистки стані він приходив. Збуджений стан52 був наслідком того, що він був випивший. […]
Чернігівського облуправління НКВС затримання В. Шумова в адміністративному порядку спочатку ви- Помічником Шумова був Хариф53, який весь час знаходився з ним, разом роз’їжджали по районам
давалося не таким вже і загрозливим. Про обставини цього арешту вказувалося у рапорті А. Єгорова нар- не для роботи54, з району привозили жінок, вели розгульний образ життя. У практичній роботі матеріалами
кому внутрішніх справ УРСР, комісару державної безпеки 3-го рангу О. Успенському (1902–1940)45 від 9 слідства не займався, тільки підписував [обвинувальні] висновки, не читаючи їх. Із заарештованими він
березня 1938 р.: «За оперативну бездіяльність і розвал роботи по Прилуцькому району, появу у нетвере- не працював. Практичної допомоги апарату не надавав. Велику увагу у своїй роботі надавав жінкам,
зому стані у стінах УНКВС, невчасне реагування і неприйняття заходів по розкриттю фактів розкрадання яких багато до райвідділу НКВС приходило, як наприклад, Винокурова, Глузман, Добровинська та інші.
у Прилуцькій експедиції зв’язку 11 000 руб., мною 3 березня цього року відсторонений від посади і по- Крім того, Шумов систематично порушував фінансову дисципліну, отримуючи часто аванс за рахунок
караний дисциплінарним арештом […] тов. Шумов»46. зарплати»55.
Для надання політичного підґрунтя свого вчинку А. Єгоров повідомляв про анархістське минуле 15 серпня 1938 р. військовий трибунал прикордонних і внутрішніх військ УРСР по Київській
В. Шумова (Хавіна) та про факт виявлення в шухлядах столу начальника Прилуцького райвідділу НКВС області у приміщенні УНКВС по Чернігівській області у закритому судовому засіданні без участі обви-
нерозпечатаних конвертів з оперативними наказами обласного керівництва. Завершувався рапорт слова- нувачення та захисту розглянули справу В. Шумова (Хавіна). Головуючий – військовий юрист 1-го ран-
ми: «Стосовно Шумова вважаю неможливим подальше використання його на роботі в органах, про що гу Онищенко, та члени – начальник 3-го (контррозвідувального) відділу УДБ УНКВС по Чернігівській
повідомляю на Ваше розпорядження. Прошу вказівок»47. області, старший лейтенант державної безпеки Йона Маркович Александрович (1906 – ?) і начальник
Нарком внутрішніх справ УРСР О. Успенський наказав притягти В. Шумова до кримінальної 6-го відділу (оперчекістська робота в міліції та воєнізованих організаціях) УДБ УНКВС по Чернігівській
області, лейтенант державної безпеки Ізраїль Абрамович Коган (1904 – ?), за участі секретаря – техніка-
38. ГДА СБ України, ф.16, спр.95, арк.133–134.
інтенданта 2-го рангу Мілякова встановили: «Шумов-Хавін, будучи начальником Прилуцького РВ НКВС,
39. А ГУ УВС ХО. Колекція документів. Наказ НКВС УРСР № 56 від 4 березня 1938.
40. Там само. у 1937 році отримав цілий ряд директивних вказівок центру і Чернігівського облуправління НКВС щодо
41. Там само. Наказ НКВС УРСР № 60 від 5 березня 1938. посилення агентурно-слідчої роботи. Замість швидкого і добросовісного виконання цих вказівок, Шумов-
42. Там само. Наказ НКВС УРСР № 64 від 9 березня 1938. Хавін злочинно-недбало ставився до своїх обов’язків і ледарював.
43. Там само. Наказ НКВС УРСР № 69 від 14 березня 1938.
44. Там само. 48. Там само, арк.3.
45. Докладніше про О.І. Успенського див.: Золотарьов В.А. Олександр Успенський: особа, час, оточен- 49. Там само, арк.2.
ня. – Харків, 2004. – 366 с.; Золотарьов В. Фаворит Єжова: сторінки біографії наркома внутрішніх справ УРСР 50. Там само, арк.21.
О.І. Успенського // Політичні репресії в Українській РСР: дослідницькі рефлекси та інтерпретації. До 75-річчя «Ве- 51. Там само, арк.6.
ликого терору» в СРСР. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. м. Київ. 15 березня 2012 р. – К., 2013. – 52. Там само, арк.95 зв.
С. 164 – 187; Бажан О., Золотарьов В. Олександр Успенський: «Я вважаю себе учнем Миколи Івановича Єжова» // З 53. Хариф Юфим Ісакович – молодший лейтенант державної безпеки. У 1937 – 1938 рр. – начальник паспорт-
архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2014. – № 1. – С. 344–398. ного відділу УРСМ УНКВС по Чернігівській області, був прикомандирований до Прилуцької МРСОГ.
46. ГДА СБ України, м. Чернігів, спр. 2924, арк.20. 54. Ймовірно, це було у період, коли В. Шумов (Хавін) очолював Прилуцьку МРСОГ.
47. Там само, арк. 21. 55. ГДА СБ України, м. Чернігів, спр.2924, арк.96.

292 293
Реабілітовані історією. Чернігівська область
Маючи у провадженні райвідділу НКВС актуальні справи по контрреволюційним злочинам Гра-
бовського, Авдєєнка та інших, ШУМОВ-ХАВІН сам особисто ні однієї справи не розслідував, а доручав
їх підлеглим: Волошинову, Осипенку і Работі. Причому він необхідної допомоги їм в роботі не надавав і
слідством не керував.
Знаючи, що підлеглі йому оперативні співробітники не мали достатнього досвіду в агентурно-
оперативній роботі, він не надавав їм конкретної допомоги у цій області і на явках своїх підлеглих із
агентами і інформаторами не бував56.
Аналогічна бездіяльність Шумова-Хавіна мала місце у справі керівництва підпорядкованими йому
як начальнику міжрайонної оперативно-слідчої групи – районними відділеннями НКВС, яким він не на-
давав допомоги по виявленню і розкриттю контрреволюційних елементів.
За період із жовтня місяця 1937 року по березень місяць 1938 року Шумов-Хавін отримав 9 пакетів,
де було 35 директивних вказівок, із них 21 оперативного характеру, що мали серйозне політичне значен-
ня, але ці пакети весь час знаходилися у ящику письмового столу нерозпечатаними і директиви не були
виконані.
На підставі вищезазначеного, військовий трибунал визнав винним В. Шумова-Хавіна у тому, що
він, будучи начальником РВ НКВС, злочинно-недбало ставився до своїх службових обов’язків, не ке-
рував оперативно-слідчою роботою як Прилуцького районного апарату НКВС, так і міжрайонною
оперслідгрупою, у результаті чого була послаблена робота по розкриттю і ліквідації антирадянських
елементів, тобто у злочині, передбаченому ст. 206-17 п. «а» КК УРСР»57.
В.С. Шумов (Хавіна) був засуджений до 5 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах без
ураження в правах. Строк відбуття покарання із зарахуванням попереднього ув’язнення був зарахований
з 2 березня 1938 р. Також його позбавили спеціального звання старшого лейтенанта державної безпеки58.
На прикладі долі В. Шумова (Хавіна) було досліджено один із типів службової кар’єри та професійної
діяльності радянського чекіста низової ланки. Початок його оперативної діяльності був успішним –
участь у розслідуванні резонансних політичних справ, нагородження відомчими відзнаками, призначення
на відповідальні посади. Але на певному етапі його кар’єрний ріст припинився. Причини цього поки
не зрозумілі, можливо, колишня причетність до анархістів зумовила сумніви керівництва у політичній
лояльності В.Шумова (Хавіна), чи він опинився поза межами «команди» впливових керівників-чекістів.
Останнім шансом стало навчання на Курсах вищого керівного складу співробітників НКВС СРСР, але на-
ступне призначення у провінцію «на район» у сорокарічному віці остаточно підірвало віру у власні сили і
зумовило подальшу деградацію особистості (алкоголізм, зовнішній негативізм, внутрішній страх).
Під час Великого терору ініціативність була головним критерієм оцінки оперативно-слідчої
діяльності співробітника органів державної безпеки. Саме байдужість В. Шумова (Хавіна) до виконання
службових обов’язків на тлі загальної службової запопадливості зумовила прискіпливу увагу відомчого
керівництва. Його покарання у судовому порядку стало черговим сигналом для інших співробітників
НКВС СРСР щодо виконання службових обов’язків і посиленні боротьби із «ворогами народу».

56. Там само, арк.162.


57. Там само, арк.163.
58. Там само.

294
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
П ГПУ УСРР від 15.05.1931 р. за ст.ст. 54-10, Павенко Анастасія Андріївна, 1875 р. н., ва. Проживав у м. Ічня, одноосібник. Заарештова-
54-13 КК УСРР висланий до Північного краю на с. Мохнатин Чернігівського р-ну, неписьменна. ний 12.02.1930 р. За постановою особливої
3 роки. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів Проживала у с. Мохнатин, домогосподарка. наради при Колегії ГПУ УСРР від 27.02.1930 р. за
Павелко Василь Васильович, 1899 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 9875). Заарештована 19.03.1930 р. за ст. 54-8 КК УСРР. ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
с. Ляшівці Могилівського повіту Подільської За постановою особливої наради при Колегії на 3 роки. Реабілітований 18.07.1989 р. (Держ-
губ. (нині с. Кремінне Могилів-Подільського Павелко Михайло Гаврилович, 1897 р. н., ГПУ УСРР від 07.12.1930 р. справу припинено. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3,
р-ну Вінницької обл.), українець, освіта середня. с. Харківці Пирятинського р-ну Полтавської обл., Реабілітована 13.07.1989 р. (Держархів Чернігів- спр. 5878).
Проживав у м. Чернігів, економіст. Заарештований українець, освіта початкова. Проживав у ської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 6270).
08.03.1938 р. За постановою «трійки» при с. Усівка Варвинського р-ну, без певних занять. Павленко Володимир Іванович, 1879 р. н.,
УНКВД по Чернігівській обл. від 21.04.1938 р. за Заарештований 15.06.1927 р. За постановою Павенко Степан Кононович, 1880 р. н., с. Пустотине Носівського р-ну, українець, освіта
участь у діяльності антирадянської української особливої наради при Колегії ОГПУ від с. Мохнатин Чернігівського р-ну, українець, початкова. Проживав у с. Миколаїв Бобровицького
націоналістичної контрреволюційної організації 16.09.1927 р. за ст.ст. 61, 70, 73 КК УСРР висланий малописьменний. Проживав у с. Мохнатин, р-ну, одноосібник. Заарештований 24.10.1930 р.
передбачена ВМП. Реабілітований 28.07.1956 р. на Урал на 3 роки. За постановою особливої наради одноосібник. Заарештований 19.03.1930 р. За постановою особливої наради при Колегії
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, при Колегії ОГПУ від 08.05.1930 р. позбавлений За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК
спр. 2485-2487). права проживання у Московській, Ленінград- ГПУ УСРР від 21.12.1930 р. за ст. 54-10 УСРР висланий до Північного краю на 3 роки
ській обл., ПКК, Дагестані, УСРР з прикріпленням КК УСРР висланий до Північного краю на умовно. Реабілітований 24.05.1989 р. (Держархів
Павелко Віктор Гаврилович, 1891 р. н., до певного місця проживання на 3 роки. За 3 роки. Реабілітований 13.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 5633).
с. Харківці Пирятинського р-ну Полтавської обл., постановою Колегії ОГПУ від 14.04.1933 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 6270).
українець, освіта вища. Проживав у с. Харківці, дозволено вільне проживання на території Павленко Гаврило Гурійович, 1901 р. н.,
селянин. Заарештований 15.06.1927 р. За постано- СРСР. Реабілітований 05.07.1989 р. (Держархів Павленко. Підозрювався у проведенні с. Грем’яч Новгород-Сіверського р-ну, українець,
вою особливої наради при Колегії ОГПУ від Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 3713). контрреволюційної агітації. За постановою освіта початкова. Проживав у с. Грем’яч,
16.09.1927 р. за ст.ст. 61, 70, 73 КК УСРР висланий Чернігівського губревтрибуналу від 03.12.1921 р. колгоспник. Заарештований 16.03.1938 р. За
до Сибіру на 3 роки. За постановою особливої Павелко Олександр Захарович, 1894 р. н., справу припинено за амністією. (Держархів постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській
наради при Колегії ОГПУ від 08.05.1930 р. після с. Іржавець Іваницького (нині Ічнянського) Чернігівської області, ф. Р-4609, оп. 1, спр. 1341). обл. від 21.04.1938 р. за участь у діяльності
відбуття терміну покарання позбавлений права р-ну, українець, освіта початкова. Проживав антирадянського куркульського угруповання
проживання у Московській, Ленінградській обл., у с. Іржавець, колгоспник. Заарештований Павленко Аврам Григорович, 1869 р. н., застосована ВМП. Розстріляний 28.05.1938 р.
ПКК, Дагестані, УСРР з прикріпленням до певного 29.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД с. Городище Батуринського (нині Бахмацького) у м. Чернігів. Реабілітований 11.08.1989 р.
місця проживання на 3 роки. Реабілітований по Чернігівській обл. від 20.09.1938 р. за проведен- р-ну, українець, освіта початкова. Проживав (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3,
05.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ня контрреволюційної агітації ув’язнений до ВТТ у с. Городище, одноосібник. Заарештований спр. 8982).
ф. Р-8840, оп. 3, спр. 3713). на 8 років. Покарання відбував в Усольському 30.09.1929 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 25.10.1929 р.
ВТТ. Реабілітований 19.09.1989 р. (Держархів звільнений на підписку про невиїзд. 30.12.1931 р. Павленко Гаврило Трохимович, 1879 р. н.,
Павелко Григорій Макарович, 1913 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 10043). справу припинено. Реабілітований 14.08.1997 р. с. Свидовець Бобровицького р-ну, українець,
с. Держанівка Носівського р-ну, українець, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, малописьменний. Проживав у с. Свидовець,
малописьменний. Проживав у с. Держанівка, Павелко Павло Лук’янович [Лукич], спр. 3896). одноосібник. Заарештований 17.06.1934 р. За
колгоспник. Заарештований 18.09.1937 р. За 1888 р. н., с. Носелівка Борзнянського р-ну, вироком Чернігівського облсуду від 17.08.1934 р.
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській українець, освіта початкова. Проживав у Павленко Андрій Іванович, 1907 р. н., за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР засуджений до
обл. від 07.10.1937 р. за проведення антирадян- с. Носелівка, одноосібник. Заарештований м. Ічня Ічнянського р-ну, українець, освіта позбавлення волі на 10 років. Реабілітований
ської агітації ув’язнений до ВТТ на 10 років. 06.03.1931 р. За постановою особливої наради середня. Проживав у м. Ічня, без певних занять. 09.09.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Відбував покарання у Локчимському ВТТ, Комі при Колегії ГПУ УСРР від 20.05.1931 р. за участь Заарештований 18.04.1929 р. За постановою Спр. 3414-п).
АРСР. Реабілітований 19.09.1989 р. (Держархів у діяльності контрреволюційного релігійного особливої наради при Колегії ОГПУ від
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 9255). угруповання висланий до Північного краю на 12.07.1929 р. за ст.ст. 58-4, 58-11 КК РСФРР Павленко Галина Тихонівна, 1922 р. н.,
3 роки. Заарештований 15.06.1934 р. за ст. 54-10 ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабіліто- с. Красківське Ріпкинського р-ну, українка,
Павелко Іван Леонтійович, 1880 р. н., ч. 1 КК УСРР. 12.09.1934 р. справу припинено. ваний 31.08.1994 р. (Держархів Чернігівської освіта початкова. Проживала у с. Красківське,
с. Держанівка Носівського р-ну, українець, Реабілітований 29.12.1989 р., 28.02.1997 р. області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 12117-12118). домогосподарка. Заарештована 11.11.1943 р. За
малописьменний. Проживав у с. Держанів- (Держархів Сумської області, ф. Р-7641, оп. 3, постановою особливої наради при НКВД СРСР
ка, одноосібник. Заарештований 08.03.1931 р. спр. 218, Держархів Чернігівської області, Павленко Андрій Олексійович, 1873 р. н., від 18.11.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР ув’язне-
За постановою особливої наради при Колегії ф. Р-8840, оп. 3, спр. 1045). м. Ічня Ічнянського р-ну, українець, освіта початко- на до ВТТ на 5 років. Реабілітована 22.03.1994 р.

296 297
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 12083). Павленко Іван Дмитрович, 1880 р. н., 3 роки. Реабілітований 03.07.1989 р. (Держархів
спр. 12063). смт Дмитрівка Дмитрівського (нині Бахмацького) Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3792).
Павленко Дмитро Захарович, 1908 р. н., р-ну, українець, освіта середня. Проживав у
Павленко Гнат Петрович, 1893 р. н., с. Бреч Корюківського р-ну, українець, освіта смт Дмитрівка, бухгалтер. Заарештований Павленко Кирило Родіонович, 1898 р. н.,
с. Кукшин Ніжинського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у м. Щорс Щорського 01.04.1945 р. За вироком Чернігівського облсуду м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта
початкова. Проживав у с. Кукшин, одноосібник. р-ну (нині м. Сновськ Сновського р-ну), токар. від 25.02.1946 р. за ст.ст. 54-2, 54-3, 54-10 ч. 2 КК початкова. Проживав у с. Тертишники Носівського
Заарештований 04.04.1938 р. За постановою Заарештований 10.10.1937 р. За постановою УРСР засуджений до позбавлення волі на 7 років. р-ну, одноосібник. Заарештований 14.06.1929 р. За
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від особливої «трійки» при НКВД БРСР від Реабілітований 20.11.1991 р. (ГДА СБ України, постановою особливої наради при Колегії ОГПУ
15.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- 23.11.1937 р. за проведення шкідницької діяль- м. Чернігів. – Спр. 15514-п). від 02.08.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений
ської української націоналістичної повстанської ності застосована ВМП. Розстріляний 28.12.1937 р. до концтабору на 3 роки. Покарання відбував у
організації застосована ВМП. Розстріля- у м. Гомель. Реабілітований 04.05.1963 р. (Держ- Павленко Іван Іванович, 1903 р. н., Соловецькому ВТТ. Реабілітований 14.07.1989 р.
ний 29.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, смт Старомихайлівка Мар’їнського р-ну Донецької (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
22.08.1959 р. (Держархів Чернігівської області, спр. 6256). обл., українець, освіта початкова. Проживав у спр. 3632).
ф. Р-8840, оп. 3, спр. 4153). смт Ладан Прилуцького р-ну, робітник трудкому-
Павленко Дмитро Іванович, 1909 р. н., ни. Заарештований 09.08.1937 р. За вироком ВТ Павленко Макар Олексійович, 1877 р. н.,
Павленко Григорій Андрійович, 1905 р. н., с. Браниця Бобровицького р-ну, українець, освіта Харківського ВО від 14.02.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 с. Держанівка Носівського р-ну, українець,
с. Конотоп Тупичівського (нині Городнянського) початкова. Проживав у с. Браниця, одноосібник. КК УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ неписьменний. Проживав у с. Держанівка,
р-ну, українець, освіта початкова. Проживав Заарештований 08.02.1930 р. За постановою на 6 років. Реабілітований 28.05.1965 р. (ГДА СБ одноосібник. Заарештований 25.10.1930 р.
у с. Конотоп, одноосібник. Заарештований особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від України, м. Чернігів. – Спр. 10328-п). За постановою особливої наради при Колегії
04.05.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД 22.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до ГПУ УСРР від 11.11.1930 р. за ст. 54-10
по Чернігівській обл. від 08.05.1938 р. за участь концтабору на 3 роки. Реабілітований 11.05.1989 р. Павленко Іван Олексійович, 1893 р. н., КК УСРР висланий до Північного краю на
у діяльності антирадянського куркульського (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, с. Пустотине Лосинівського (нині Носівсько- 3 роки. Реабілітований 07.08.1989 р. (Держархів
угруповання застосована ВМП. Розстріля- спр. 5436). го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6008).
ний 20.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований у с. Пустотине, одноосібник. Заарештований
01.08.1959 р. (Держархів Чернігівської області, Павленко Зінаїда Іванівна, 1906 р. н., м. Київ, 17.08.1937 р. За постановою «трійки» при Павленко Макарій Дмитрович, 1897 р. н.,
ф. Р-8840, оп. 3, спр. 4169). українка, освіта початкова. Проживала у м. Ніжин, УНКВД по Чернігівській обл. від 25.08.1937 р. за м. Чернігів, українець, освіта початкова. Проживав
домогосподарка. Заарештована 14.10.1943 р. проведення контрреволюційної агітації застосо- у м. Чернігів, муляр. Заарештований 13.06.1920 р.
Павленко Григорій Миронович, 1893 р. н., за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 22.12.1943 р. справу вана ВМП. Розстріляний 01.09.1937 р. у м. Черні- За вироком Чернігівського губревтрибуналу від
с. Смолянка Олишівського (нині Куликівського) припинено. Реабілітована 25.11.1996 р. (Держ- гів. Реабілітований 30.08.1991 р. (Держархів 02.09.1920 р. за службу у гетьманських караль-
р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11793). них органах засуджений до примусових робіт на
м. Чернігів, робітник. Заарештований 24.10.1937 р. спр. 798). 5 років. Реабілітований 15.02.1999 р. (Держархів
За постановою «трійки» при УНКВД по Павленко Іван Трохимович, 1908 р. н., Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 1745).
Чернігівській обл. від 31.10.1937 р. за проведення Павленко Іван Гурійович, 1893 [1892] р. н., с. Пустотине Лосинівського (нині Носівсько-
антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на с. Грем’яч Грем’яцького (нині Новгород- го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у Павленко Максим Карпович, 1893 р. н.,
10 років. Відбував покарання у смт Єрофей Сіверського) р-ну, українець, освіта початкова. с. Миколаїв Новобасанського (нині Бобровицько- с. Максим Остерського (нині Козелецького)
Павлович Сковородинського р-ну Амурської Проживав у х. Петрівський Грем’яцького р-ну го) р-ну, колгоспник. Заарештований 22.12.1937 р. р-ну, українець, малописьменний. Проживав за
обл., РФ. Реабілітований 04.04.1959 р. (Держархів (приєднано до с. Орлівка Новгород-Сіверського за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. 17.02.1938 р. справу місцем дислокації 15 військбудз, червоноармієць.
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 4045). р-ну), одноосібник. Заарештований 20.05.1932 р. припинено. Реабілітований 28.03.1997 р. (Держ- Заарештований 02.01.1944 р. За вироком ВТ
за ст. 54-10 КК УСРР. За постановою від архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 1 Прибалтійського фронту від 18.04.1944 р. за
Павленко Дарія Тарасівна, 1908 р. н., 01.09.1932 р. справу направлено на припинення. спр. 1445). ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР
м. Бахмач Бахмацького р-ну, українка, неписьменна. Рішення відсутнє. Заарештований 07.12.1932 р. засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 10 років.
Проживала за місцем роботи, робітниця радгоспу За постановою особливої наради при Колегії Павленко Ілля Савович, 1870 р. н., с. Лихолітки Реабілітований 26.10.1992 р. (ГДА СБ України,
Бахмацького р-ну. За постановою особливої ГПУ УСРР від 05.01.1933 р. за ст. 54-10 КК Козелецького р-ну, українець, неписьменний. м. Чернігів. – Спр. 15846-п).
наради при НКВД СРСР від 20.10.1945 р. як УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. Проживав у с. Лихолітки, одноосібник. Заарешто-
член сім’ї зрадника Батьківщини вислана до Реабілітований 20.06.1997 р., 27.06.1989 р. (Держ- ваний 19.10.1929 р. За постановою особливої Павленко Микита Трохимович, 1900 р. н.,
Північно-Казахстанської обл. Казахської РСР на архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3, наради при Колегії ОГПУ від 18.01.1930 р. за ст. с. Пустотине Лосинівського (нині Носівсько-
5 років. Реабілітована 15.07.1994 р. (Держархів спр. 2524, 7046). 58-10 КК РСФРР ув’язнений до концтабору на го) р-ну, українець, письменний. Проживав у

298 299
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
с. Миколаївка Новобасанського (нині Прилуцько- (нині с. Полісся), селянин. Заарештований ції застосована ВМП. Розстріляний 04.01.1938 р. р-ну. Заарештований 29.04.1930 р. за ст.ст. 54-10,
го) р-ну, колгоспник. Заарештований 22.12.1937 р. 06.01.1926 р. за підозрою у намаганні скоїти у м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ- 54-11 КК УСРР. 04.05.1930 р. справу припине-
За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- вбивство. 06.03.1926 р. звільнений на підписку про архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, но. Реабілітований 29.06.1998 р. (Держархів
ській обл. від 26.12.1937 р. за проведення анти- невиїзд. За постановою від 27.03.1927 р. справу спр. 10855). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9614).
радянської агітації застосована ВМП. Розстріля- направлено на припинення. Рішення по справі
ний 02.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований відсутнє. Реабілітований 26.02.1998 р. (ГДА СБ Павленко Опанас Андрійович, 1911 р. н., Павленко Сафрон Андрійович, 1908 р. н.,
21.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, України, м. Чернігів. – Спр. 9986-п). с. Конотоп Городнянського р-ну, українець, мало- с. Конотоп Городнянського р-ну, українець,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11307). письменний. Проживав у с. Конотоп, одноосібник. малописьменний. Проживав у с. Конотоп,
Павленко Михайло Іванович, 1874 р. н., Заарештований 15.06.1932 р. За постановою одноосібник. Заарештований 15.06.1932 р.
Павленко Микола Іванович, 1894 р. н., с. Сваричівка Ічнянського р-ну, українець, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від За постановою особливої наради при Колегії
с. Тростянка Борзнянського р-ну, українець, письменний. Проживав у с. Сваричівка, колгосп- 03.11.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий ГПУ УСРР від 03.11.1932 р. за ст. 54-10
освіта середня. Член КП(б)У з 1919 р. до 1922 р. ник. Заарештований 04.12.1937 р. За вироком до Північного краю на 3 роки. Реабілітований КК УСРР висланий до Північного краю на
Проживав у м. Борзна Борзнянського р-ну, вчи- спецколегії Чернігівського облсуду в м. Прилуки 14.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, 3 роки. Реабілітований 14.06.1989 р. (Держ-
тель. Заарештований 29.09.1937 р. За постано- від 17.03.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР ф. Р-8840, оп.3, спр. 6635). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 5 років. спр. 6635).
від 19.11.1937 р. за участь у діяльності антирадян- Реабілітований 11.08.1993 р. (ГДА СБ України, Павленко Петро Михайлович, 1921 р. н.,
ської української націоналістичної організації м. Чернігів. – Спр. 1957-п). с. Купчичі Сосницького р-ну, українець, освіта Павленко Сергій Артемович, 1889 р. н.,
застосована ВМП. Розстріляний 27.11.1937 р. у початкова. Проживав за місцем дислокації 187 ап с. Браниця Бобровицького р-ну, українець,
м. Чернігів. Реабілітований 16.03.1957 р. (Держ- Павленко Михайло Іванович, 1905 р. н., м. Ічня 35 А, червоноармієць. Заарештований 02.01.1943 р. письменний. Проживав у с. Браниця, слюсар.
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Ічнянського р-ну, українець, освіта початкова. За вироком ВТ 35 А від 14.02.1943 р. за ст. 58-1 «в» Заарештований 18.09.1937 р. За постановою
спр. 2865). Проживав у м. Ічня, одноосібник. Заарештований КК РРФСР засуджений до позбавлення волі на «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
24.02.1930 р. За постановою особливої наради 10 років. Відбував покарання в Амурському ВТТ. 22.10.1937 р. за проведення антирадянської агітації
Павленко Микола Митрофанович, 1916 р. н., при Колегії ГПУ УСРР від 13.03.1930 р. за Втік 13.05.1943 р. Реабілітований 22.10.1958 р. застосована ВМП. Розстріляний 27.10.1937 р. у
с. Пустотине Лосинівського (нині Носівського) ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10485-п). м. Чернігів. Реабілітований 27.07.1989 р. (Держ-
р-ну, українець, освіта початкова. Проживав на 3 роки. Реабілітований 17.08.1989 р. (Держ- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
за місцем дислокації 11 орвб 11 сд, молодший архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Павленко Петро Степанович, 1903 р. н., м. Ічня спр. 10713).
командир. Заарештований 15.08.1941 р. За вироком спр. 9443). Ічнянського р-ну, українець, освіта початкова.
ВТ 2 мехк Одеського ВО від 16.08.1941 р. за Проживав у м. Ічня, одноосібник. Заарештований Павленко Степан Семенович, 1901 р. н.,
ст. 54-10 ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК УРСР засудже- Павленко Михайло Хомич, 1887 р. н., с. Божок 13.11.1929 р. За постановою особливої наради м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав
ний до ВМП. Розстріляний 24.09.1941 р. у м. Усть- Кролевецького повіту Чернігівської губ. (нині при Колегії ГПУ УСРР від 18.01.1930 р. за у м. Ніжин, робітник залізниці. Заарештований
Каменогорськ. Реабілітований 21.11.1991 р. (ГДА Кролевецького р-ну Сумської обл.), українець, ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю 08.03.1933 р. За постановою особливої наради
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15463-п). освіта початкова. Член ВКП(б) до 1936 р. на 3 роки. Реабілітований 05.07.1989 р. (Держ- при Колегії ГПУ УСРР від 27.03.1933 р. за
Проживав у м. Ніжин, маляр. Заарештований архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
Павленко Микола Федорович, 1915 р. н., 02.10.1937 р. За постановою особливої наради спр. 3731). на 3 роки. Реабілітований 17.07.1989 р. (Держ-
с. Дорогинка Ічнянського р-ну, українець, освіта при НКВД СРСР від 10.01.1938 р. за проведення архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
початкова. Проживав у м. Ніжин, бухгалтер. контрреволюційної діяльності ув’язнений до ВТТ Павленко Петро Хомич, 1910 р. н., с. Лісківка спр. 7426).
Заарештований 21.04.1938 р. За постановою на 10 років. Відбував покарання в Архангель- Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, украї-
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ській обл. Загинув 13.09.1943 р. Реабілітований нець, освіта початкова. Проживав за місцем Павленко Стефан Петрович, 1884 р. н.,
23.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянської 11.05.1957 р. (Держархів Чернігівської області, дислокації 953 сп, червоноармієць. Заарештований с. Городище Батуринського (нині Бахмацько-
української націоналістичної контрреволюційної ф. Р-8840, оп.3, спр. 3027). 01.06.1942 р. За вироком ВТ 117 сд від 06.06.1942 р. го) р-ну, українець, освіта вища. Проживав у с. Плис-
організації передбачена ВМП. Реабілітований за ст.ст. 19-58-1 «б» КК РРФСР засуджений до ки Борзнянського р-ну, вчитель. Заарештований
24.05.1958 р. (Держархів Чернігівської області, Павленко Олександр Свиридович, 1880 р. н., ВМП. Розстріляний 27.06.1942 р. Реабілітований 11.10.1937 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3434-3435). с. Бирине Новгород-Сіверського р-ну, українець, 28.08.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 25.05.1939 р. справу припинено. Реабілітований
малописьменний. Проживав у с. Бирине, колгосп- Спр. 17683-п). 28.03.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
Павленко Михайло Гаврилович, 1862 р. н., ник. Заарештований 23.12.1937 р. За постановою ф. Р-8840, оп.3, спр. 1553).
с. Жабчичі (нині с. Полісся) Городнянського р-ну, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Павленко Пилип, малописьменний.
українець, неписьменний. Проживав у с. Жабчичі 27.12.1937 р. за проведення антиколгоспної агіта- Проживав у с. Попівка Новгород-Сіверського Павленко Терентій Юхимович, 1891 р. н.,

300 301
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
с. Жабки Лохвицького р-ну Харківської обл. (нині концтабору на 3 роки. Реабілітований 29.12.1988 р. Проживав у м. Ніжин, технік. Заарештований Павлович Олександр Михайлович, 1906 р. н.,
с. Луценки Лохвицького р-ну Полтавської обл.), (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 27.10.1937 р. За постановою «двійки» від м. Вільно (нині м. Вільнюс), Литва, поляк, освіта
українець, освіта вища. Проживав у м. Кашин спр. 8212). 08.12.1937 р. за участь у діяльності шпигунсько- середня. Проживав у м. Городня Городнян-
Кашинського р-ну Калінінської (нині Тверської) диверсійної організації застосована ВМП. ського р-ну, робітник лісгоспу. Заарештований
обл., РФ, директор зооветтехнікуму. Заарештова- Павленко Юхим Семенович, 1869 р. н., Розстріляний 19.12.1937 р. Реабілітований 01.11.1937 р. За постановою особливої
ний 10.01.1937 р. За постановою особливої с. Дягова Менського р-ну, українець, освіта 15.08.1958 р. (Держархів Чернігівської області, наради при НКВД СРСР від 14.02.1938 р. за
наради при НКВД СРСР від 13.05.1937 р. за домашня. Проживав у с. Дягова, селянин. ф. Р-8840, оп.3, спр. 3687). ст.ст. 54-6, 54-10 КК УРСР ув’язнений до ВТТ
ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР позбавлений волі Заарештований 19.05.1922 р. За вироком Чернігів- на 10 років. Відбував покарання у Вятському
на 5 років. На час другого арешту – мешканець ського губревтрибуналу від 01.07.1922 р. за Павлов Антон Єрофійович, 1895 р. н., ВТТ. За постановою особливої наради при
с. Луценки Лохвицького р-ну Полтавської проведення контрреволюційної діяльності с. Чистяково Совєтського р-ну Ростовської обл., НКВД СРСР від 20.05.1944 р. термін покарання
обл., вчитель. Заарештований 13.12.1948 р. За засуджений до позбавлення волі у БУПРі на РФ, українець, малописьменний. Проживав у знижено на 2 роки. Звільнений 01.11.1945 р.
постановою особливої наради при МГБ СРСР від 2 роки із заміною ув’язнення на штраф. За с. Сагайдак Шишацького р-ну Полтавської обл., Реабілітований 14.02.1956 р. (Держархів Чернігів-
13.04.1949 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР ухвалою Верховного Трибуналу при ВУЦВК робітник. Заарештований 20.01.1925 р. за ст. 106 ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6747).
висланий на поселення до Туруханського р-ну УСРР від 31.07.1922 р. засуджений до примусових ч. 2 КК УСРР. 25.02.1925 р. звільнений на підписку
Красноярського краю. 10.06.1950 р. покінчив робіт на 1 рік без утримання під вартою та до про невиїзд. 18.11.1927 р. справу припинено. Павловський. Проживав у м. Конотоп Сумської
життя самогубством. Реабілітований 06.02.1969 р. штрафу. Реабілітований 24.09.1999 р. (Держархів (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, обл. Заарештований 28.11.1929 р. за ст. 54-4 КК
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 6501). спр. 2800). УСРР. Рішення по справі відсутнє. Реабілітова-
спр. 3257-3258). ний 29.07.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
Павлеченко [Павелець] Іван [Андрій] Павлов Микола Вакулович, 1867 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 3077).
Павленко Тимофій Павлович, 1903 р. н., Адамович, 1891 р. н., Польща, поляк. Проживав м. Гомель, Білорусь, білорус, освіта домашня.
с. Іваниця Іваницького (нині Ічнянського) у м. Ніжин. Заарештований 29.04.1920 р. За Проживав у м. Сновськ Сновського р-ну, пенсіонер. Павловський Борис Петрович, 1896 р. н.,
р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у постановою особливого відділу Південно-Захід- Заарештований 20.03.1928 р. 16.07.1928 р. звільне- м. Чернігів, українець, освіта середня. Проживав
с. Іваниця, прораб. Заарештований 14.10.1944 р. За ного фронту від 09.06.1920 р. як антирадян- ний на підписку про невиїзд. За вироком у м. Чернігів, секретар облуправління зв’язку.
постановою особливої наради при НКВД СРСР від ський елемент ув’язнений до концтабору на час Чернігівського облсуду від 09.05.1929 р. за ст. 67 КК Заарештований 08.02.1938 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1,
18.08.1945 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР ув’язнений громадянської війни. Реабілітований 16.12.1994 р. УСРР виправданий. Реабілітований 30.07.1999 р. 54-11 КК УРСР. За постановою прокурора
до ВТТ на 4 роки. Реабілітований 11.03.1994 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-328, оп.6, Чернігівської обл. від 26.05.1939 р. справу припине-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12143). спр. 177). но. Реабілітований 28.03.1997 р. (Держархів
спр. 12015). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1419).
Павлик Олексій Михайлович, 1888 р. н., Павлов Пахом Максимович, 1887 р. н.,
Павленко Трохим Михайлович, 1893 р. н., смт Березна Березнянського (нині Менського) р-ну, смт Радуль Ріпкинського р-ну, росіянин, освіта Павловський Євген Григорович, 1891 р. н.,
с. Браниця Бобровицького р-ну, українець, українець, неписьменний. Проживав у смт Березна, початкова. Проживав у смт Радуль, без певних м. Чернігів, українець, освіта середня. Проживав
освіта початкова, в’язень. Відбував покарання у одноосібник. Заарештований 15.09.1929 р. За занять. Заарештований 10.10.1937 р. За постановою у м. Чернігів, службовець. Заарештований
Дмитрівському ВТТ за ст. 58 ч. 2 КК УСРР. Розпоча- вироком Чернігівського окрсуду від 06.12.1929 р. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 04.05.1919 р. за проведення контрреволюційної
то нову справу 15.12.1937 р. За постановою «трійки» за ст. 54-10 КК УСРР засуджений до позбавлення 09.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації діяльності. За постановою Чернігівського
при УНКВД по Московській обл. від 30.12.1937 р. волі з суворою ізоляцією на 2 роки. Заарештований ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований губревтрибуналу від 05.07.1919 р. справу припине-
за проведення антирадянської агітації серед в’язнів 09.03.1938 р. За постановою «трійки» при 17.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, но. Реабілітований 27.11.1998 р. (Держархів
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував покаран- УНКВД по Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. за ф. Р-8840, оп.3, спр. 9432). Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 440).
ня в Івдельському ВТТ. Реабілітований 31.08.1989 р. проведення антирадянської агітації, скерованої
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, проти заходів радянської влади, застосована Павлович Василь Єрмолайович, 1915 р. н., Павловський Йосип Ілліч, 1912 р. н.,
спр. 11570). ВМП. Розстріляний 11.05.1938 р. у м. Чернігів. с. Лемешівка Городнянського р-ну, українець, с. Лобачів Володарського р-ну Київської обл.,
Реабілітований 30.06.1999 р., 31.08.1989 р. (Держ- освіта середня. Проживав за місцем дислокації українець, освіта середня спеціальна. Проживав у
Павленко Федір Родіонович, 1887 р. н., архів Чернігівської області, ф. Р-328, оп.6, спр. 352, 415 окулаб 119 укріпрайону, сержант. Заарешто- смт Короп Коропського р-ну, головний бухгалтер.
м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ваний 27.08.1943 р. За вироком ВТ Курського Заарештований 13.10.1944 р. За вироком ВТ військ
початкова. Проживав у м. Носівка, одноосібник. спр. 9327). гарнізону від 13.09.1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК НКВД по Чернігівській обл. від 29.04.1945 р. за
Заарештований 18.02.1930 р. За постановою РРФСР засуджений до позбавлення волі на 10 ро- ст. 54-10 ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК УРСР засудже-
судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від Павлишин Микола Микитович, 1911 р. н., ків. Реабілітований 26.04.1996 р. (ГДА СБ Украї- ний до позбавлення волі у ВТТ на 7 років. Відбував
13.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до м. Ніжин, українець, освіта середня спеціальна. ни, м. Чернігів. – Спр. 17389-п). покарання у Карагандинському ВТТ. Звільне-

302 303
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ний 10.10.1951 р. Реабілітований 08.06.1956 р. Павлюк Іван Єремійович, 1897 р. н., Проживав у с. Невкля, одноосібник. Заарештований Павлюк Павло Іванович, 1906 р. н., с. Кірове
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 8497-п). с. Стольне Менського р-ну, українець, освіта 06.01.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР. (нині с. Троїцьке) Новгород-Сіверського р-ну,
початкова. Проживав у с. Стольне, різноробочий. 11.04.1933 р. справу припинено. Реабілітований українець, малописьменний. Проживав у с. Кірове
Павловський Лев Андрійович, 1899 р. н., Заарештований 12.06.1938 р. За вироком судової 27.02.1996 р. (Держархів Чернігівської області, (нині с. Троїцьке), колгоспник. Заарештова-
м. Двинськ (нині м. Даугавпілс), Латвія, росіянин, колегії Чернігівського облсуду від 03.05.1939 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 506). ний 26.02.1938 р. За постановою «трійки» при
освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, інспек- за ст. 54-10 КК УРСР засуджений до позбавлення УНКВД по Чернігівській обл. від 21.04.1938 р.
тор. Заарештований 26.04.1938 р. як агент польської волі у віддалених місцях на 4 роки. За ухвалою Павлюк Йосип Федорович, 1884 р. н., за участь у діяльності антирадянського куркуль-
та німецької розвідки. За постановою «трійки» кримінальної колегії ВС УРСР від 29.07.1939 р. с. Кагарлик (нині с. Галиця) Ніжинського р-ну, ського угруповання застосована ВМП. Розстріля-
при УНКВД по Чернігівській обл. від 21.09.1938 р. вирок скасовано, справу направлено на новий українець, освіта початкова. Проживав у с. Кагарлик ний 09.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
застосована ВМП. Розстріляний 24.10.1938 р. розгляд. За вироком спецколегії Чернігівського (нині с. Галиця), одноосібник. Заарештований 06.04.1963 р. (Держархів Чернігівської області,
у м. Чернігів. Реабілітований 14.09.1989 р. облсуду від 07.10.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР 14.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД ф. Р-8840, оп.3, спр. 6142).
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, засуджений до позбавлення волі у віддалених по Чернігівській обл. від 31.03.1938 р. за участь
спр. 10493). місцях на 3 роки. За ухвалою кримінальної колегії у діяльності контрреволюційного угруповання Павлюк Петро Андрійович, 1891 р. н.,
ВС УРСР від 04.11.1939 р. вирок скасовано, застосована ВМП. Розстріляний 07.04.1938 р. с. Кагарлик (нині с. Галиця) Ніжинського р-ну,
Павлюк Василь Андрійович, 1897 р. н., справу направлено на новий розгляд. За вироком у м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. українець, освіта початкова. Проживав у с. Плис-
с. Рикове (нині с. Троїцьке) Новгород-Сіверського Чернігівського облсуду від 17.03.1940 р. за ст. 54-10 (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ки Бахмацького (нині Борзнянського) р-ну,
р-ну, українець, малописьменний. Проживав ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на спр. 10016). колгоспник. Заарештований 27.11.1937 р. За
у с. Рикове (нині с. Троїцьке), колгоспник. 3 роки. За ухвалою кримінальної колегії ВС постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
Заарештований 28.09.1937 р. За постановою УРСР від 25.04.1940 р. вирок скасовано, справу Павлюк Микола Миколайович, 1898 р. н., ській обл. від 03.12.1937 р. за проведення
«двійки» від 08.12.1937 р. за участь у діяльності закрито, з-під варти звільнений. Реабілітований с. Краснопілля Коропського р-ну, українець, антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на
контрреволюційної повстанської організації 30.01.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – малописьменний. Проживав у с. Краснопілля, без 10 років. Реабілітований 18.08.1989 р. (Держ-
передбачена ВМП. Реабілітований 23.01.1965 р. Спр. 461-п). певних занять. Заарештований 20.12.1937 р. За архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській спр. 11394).
спр. 7864). Павлюк Іван Романович, 1904 р. н., обл. від 26.12.1937 р. за проведення антирадян-
м. Новгород-Сіверський, українець, малописьмен- ської агітації застосована ВМП. Розстріля- Павлюк Прокопій Овсійович, 1880 [1875] р. н.,
Павлюк Дем’ян Іванович, 1904 р. н., с. Рикове ний. Проживав у с. Кірове (нині с. Троїцьке) ний 30.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований с. Плиски Плисківського (нині Борзнянського)
(нині с. Троїцьке) Новгород-Сіверського р-ну, Новгород-Сіверського р-ну, колгоспник. Заарешто- 20.04.1989 р. (Держархів Чернігівської області, р-ну, українець, малописьменний. Проживав
українець, освіта початкова. Проживав у с. Рикове ваний 26.02.1938 р. За постановою «трійки» при ф. Р-8840, оп.3, спр. 8351). у с. Плиски, одноосібник. Заарештований
(нині с. Троїцьке), колгоспник. Заарештований УНКВД по Чернігівській обл. від 21.04.1938 р. за 13.02.1930 р. За постановою судової «трійки» при
14.09.1937 р. За постановою «трійки» при участь у діяльності антирадянського куркульського Павлюк Олексій Іванович, 1916 р. н., Колегії ГПУ УСРР від 04.03.1930 р. за ст. 54-10 КК
УНКВД по Чернігівській обл. від 23.11.1937 р. за угруповання застосована ВМП. Розстріля- с. Калюжинці Срібнянського р-ну, українець, УСРР ув’язнений до концтабору на 10 років. На
участь у діяльності антирадянського угруповання ний 09.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований освіта початкова. Проживав у с. Калюжинці, час другого арешту – колгоспник. Заарештований
застосована ВМП. Розстріляний 03.12.1937 р. у 06.04.1963 р. (Держархів Чернігівської області, робітник. Заарештований 21.09.1935 р. За вироком 01.10.1937 р. За постановою «трійки» при
м. Чернігів. Реабілітований 20.07.1963 р. (Держ- ф. Р-8840, оп.3, спр. 6142). спецколегії Чернігівського облсуду в м. Прилуки УНКВД по Чернігівській обл. від 25.10.1937 р. за
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, від 21.06.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР проведення антирадянської агітації застосована
спр. 6695). Павлюк Іван Савелійович, 1866 р. н., с. Рикове засуджений до позбавлення волі на 7 років. ВМП. Розстріляний 01.11.1937 р. у м. Чернігів.
(нині с. Троїцьке) Новгород-Сіверського р-ну, Реабілітований 19.08.1991 р. (ГДА СБ України, Реабілітований 30.08.1989 р., 28.08.1989 р. (Держ-
Павлюк Дмитро Костянтинович, 1898 р. н., українець, освіта початкова. Проживав у с. Рикове м. Чернігів. – Спр. 15177-п). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
с. Невкля Городнянського р-ну, українець, (нині с. Троїцьке), селянин. Заарештований спр. 10538, 9520).
малописьменний. Проживав у с. Невкля, 25.04.1920 р. як ворог пролетарської революції та Павлюк Олексій Микитович, 1907 р. н.,
колгоспник. Заарештований 07.01.1933 р. За контрреволюціонер. За постановою Чернігівської с. Кагарлик (нині с. Галиця) Ніжинського р-ну, Павлюк Степан Іванович, 1902 р. н., с. Кірове
постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ губЧК від 28.05.1920 р. передбачена ВМП. українець, освіта середня. Проживав за місцем (нині с. Троїцьке) Новгород-Сіверського р-ну,
УСРР від 29.04.1933 р. за ст.ст. 54-11, 54-12 КК Реабілітований 31.01.1995 р. (Держархів Чернігів- дислокації 84 будб 1 вбудбр, військтехнік 2-го українець, освіта вища. Проживав за місцем
УСРР ув’язнений до концтабору на 5 ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12217). рангу. Заарештований 17.07.1938 р. За вироком ВТ дислокації 660 ап 220 сд, червоноармієць.
років. Реабілітований 12.08.1989 р. (Держ- 2 окремої Червонопрапорної армії від 31.10.1939 р. Заарештований 15.12.1944 р. За вироком ВТ
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Павлюк Ілля Андрійович, 1912 р. н., с. Невкля за ст.ст. 58-7, 58-10 ч. 1 КК РРФСР виправданий. 220 сд від 26.01.1945 р. за ст. 58-1 «а» КК РРФСР
спр. 9790, 9825-9829). Городнянського р-ну, українець, малописьменний. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 7446-п). засуджений до позбавлення волі на 10 років.

304 305
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Реабілітований 13.11.1992 р. (ГДА СБ України, Проживала у м. Прилуки, домогосподарка. Реабілітований 30.01.1996 р. (Держархів Чернігів- 21.12.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
м. Чернігів. – Спр. 16030-п). Заарештована 05.11.1937 р. За постановою ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 225). до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
особливої наради при НКВД СРСР від 26.04.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Павлюк Яким Михайлович, 1873 р. н., с. Кі- 27.12.1937 р. як член сім’ї зрадника Батьківщи- Павлючук Андрій Максимович, 1891 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 4726).
рове (нині с. Троїцьке) Новгород-Сіверського р-ну, ни ув’язнена до ВТТ на 8 років. Відбувала пока- гміна Красничин Замойського повіту Холмської
українець, неписьменний. Проживав у с. Кірове рання у м. Акмолинськ. Реабілітована 23.11.1956 р. губ. (нині Красноставського повіту Люблінського Пагуба Михайло Михайлович, 1930 р. н.,
(нині с. Троїцьке), одноосібник. Заарештований (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, воєводства), Польща, поляк, освіта середня. Прожи- м. Чернігів, українець, освіта середня спеціальна.
27.03.1931 р. За постановою особливої наради оп.3, спр. 2616). вав у м. Чернігів, директор школи. Заарештований Проживав за місцем навчання, курсант школи
при Колегії ГПУ УСРР від 13.11.1931 р. за 03.09.1937 р. За постановою особливої наради в.ч. 07032. Заарештований 01.02.1951 р. За виро-
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного Павлюченко Афанасій Володимирович, при НКВД СРСР від 16.12.1937 р. за проведення ком ВТ в.ч. 47751 від 07.04.1951 р. за ст. 72 «а»
краю на 3 роки. Реабілітований 20.07.1963 р. 1892 р. н., с. Іваниця Іваницького (нині Ічнян- контрреволюційної діяльності ув’язнений до КК БРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ського) р-ну, українець, освіта початкова. ВТТ на 10 років. Реабілітований 21.03.1958 р. на 10 років. За ухвалою ВТ Білоруського ВО
спр. 6016). Проживав у с. Іваниця, одноосібник. Заарешто- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, від 12.04.1955 р. вирок змінено, засуджений до
ваний 27.03.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР. спр. 3307). позбавлення волі у ВТТ на 5 років. Реабілітований
Павлюк Яким Федорович, 1899 р. н., 17.05.1933 р. справу припинено. Реабілітова- 16.04.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
с. Калюжинці Срібнянського р-ну, українець, ний 25.04.1997 р. (Держархів Чернігівської облас- Павлючук Олександр Максимович, 1899 р. н., Спр. 17420-п).
освіта вища. Проживав у м. Прилуки, агроном. ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1977). Польща, українець, освіта середня. Проживав у
Заарештований 01.10.1937 р. За постановою с. Пекурівка Тупичівського (нині Городнянського) Пагурець Вавило Петрович, 1887 р. н., с. Старі
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Павлюченко Йосиф Васильович, 1875 р. н., р-ну, вчитель. Заарештований 30.10.1937 р. За Бабани Уманського р-ну Київської (нині Черкаської)
21.11.1937 р. за участь у діяльності антирадян- с. Дейманівка Срібнянського р-ну, українець, постановою «двійки» від 22.12.1937 р. за ст.ст. 54-6, обл., українець, освіта незакінчена вища.
ської української націоналістичної організації освіта початкова. Проживав у с. Дейманівка, 54-10 ч. 1 КК УРСР застосована ВМП. Розстріля- Проживав у м. Ніжин, агроном. Заарештований
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував покаран- одноосібник. Заарештований 07.11.1930 р. за ний 07.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 10.03.1938 р. За постановою «трійки» при
ня у Байкало-Амурському ВТТ, м. Ворошилов. ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР. 10.08.1931 р. справу 18.08.1959 р. (Держархів Чернігівської області, УНКВД по Чернігівській обл. від 15.04.1938 р. за
Реабілітований 24.10.1964 р. (Держархів Чернігів- припинено. Реабілітований 29.07.1997 р. (Держ- ф. Р-8840, оп.3, спр. 4116). участь у діяльності антирадянської української
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7833). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, націоналістичної контрреволюційної організації
спр. 2806). Павсюк Захарій Омелянович, 1898 р. н., застосована ВМП. Розстріляний 05.05.1938 р. у
Павлюк Яків Андрійович, 1910 р. н., с. Невкля с. Мрин Носівського р-ну, українець, письменний. м. Чернігів. Реабілітований 04.07.1959 р. (Держ-
Городнянського р-ну, українець, малописьменний. Павлюченко Михайло Наумович, 1902 р. н., Проживав у с. Мрин, чоботар. Заарештований архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Проживав у с. Невкля, одноосібник. Заарештова- с. Карпилівка Остерського повіту (нині 18.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД спр. 4139).
ний 07.01.1933 р. За постановою судової «трійки» Козелецького р-ну), українець, освіта початкова. по Чернігівській обл. від 07.10.1937 р. за проведення
при Колегії ГПУ УСРР від 29.04.1933 р. за Проживав у с. Карпилівка, селянин. 05.11.1921 р. антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на Падалка Андріан Тимофійович, 1893 р. н.,
ст.ст. 54-11, 54-12 КК УСРР висланий до Північного взятий на підписку про невиїзд. За вироком 10 років. Реабілітований 26.08.1989 р. (Держ- с. Величківка Менського р-ну, українець, освіта
краю на 3 роки. Реабілітований 12.08.1989 р. Чернігівського губревтрибуналу від 09.12.1921 р. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, початкова. Проживав у с. Величківка, мірошник.
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, за проведення антирадянської агітації засудже- спр. 8706). Заарештований 01.11.1943 р. За постановою
спр. 9790, 9825-9829). ний до позбавлення волі у концтаборі на 1 рік. від 30.12.1943 р. за підозрою у шпигунстві
За ухвалою Верховного Трибуналу при ВУЦВК Павшич Тимофій Іванович, 1895 р. н., Австрія, направлений до спецтабору № 258 м. Харків для
Павлюкевич Іван Лукич, 1904 р. н., м. Одеса, від 09.02.1922 р. засуджений до позбавлення словак, неписьменний. Проживав у м. Ніжин, подальшої фільтрації. Реабілітований 28.10.1996 р.
українець, освіта середня. Проживав у м. Прилуки, волі на 1 рік умовно. Реабілітований 29.04.1999 р. сторож. Заарештований 28.02.1938 р. за ст.ст. 54-6, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
механік. Заарештований 04.10.1937 р. За вироком (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, 54-10 КК УРСР. 16.08.1938 р. справу припинено. спр. 699).
ВК ВС СРСР від 20.11.1937 р. за ст.ст. 54-7, 54-8, спр. 3687). Реабілітований 14.08.1997 р. (Держархів Чернігів-
54-11 КК УРСР застосована ВМП. Розстріля- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3094). Падалка Іван Антонович, 1895 р. н.,
ний 21.11.1937 р. у м. Київ. Реабілітований Павлюченко Олександр Яковлевич, с. Величківка Менського р-ну, українець,
02.08.1957 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 1893 р. н., с. Біловежі Перші Дмитрівського (нині Пагуба Герасим Митрофанович, 1883 р. н., малописьменний. Проживав у с. Величківка,
Спр. 4242-п). Бахмацького) р-ну, українець, освіта початкова. смт Седнів Чернігівського р-ну, українець, освіта одноосібник. Заарештований 07.04.1932 р. за
Проживав у с. Біловежі Перші, колгоспник. початкова. Проживав у смт Седнів, одноосібник. ст. 54-10 КК УСРР. 10.07.1932 р. справу припине-
Павлюкевич Лариса Петрівна, 1906 р. н., Заарештований 08.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, Заарештований 23.10.1930 р. За постановою но. Реабілітований 25.04.1997 р. (Держархів
м. Туркестан, Казахстан українка, освіта середня. 54-11 КК УРСР. 23.05.1938 р. справу припинено. особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2171).

306 307
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Падалка Ілля Іванович, 1887 р. н., с. Горобіївка Кошелівка Ніжинського р-ну, українець, освіта скасовано, справу закрито, з-під варти звільнений. Падун Михайло Несторович, 1894 р. н.,
Срібнянського р-ну, українець, освіта середня. початкова. Проживав у с. Велика Кошелівка, Реабілітований 21.08.1999 р. (Держархів Чернігів- м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта
Проживав у с. Горобіївка, вчитель. Заарештова- одноосібник. Заарештований 30.12.1932 р. За ської області, ф. Р-328, оп.33, спр. 20). початкова. Проживав у м. Носівка, електромеханік.
ний 10.04.1941 р. За вироком ВТ військ НКВД по постановою особливої наради при Колегії ГПУ Заарештований 09.10.1943 р. За вироком ВТ
Київській обл. від 23.07.1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР від 07.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР Падалко Опанас Іванович, 1890 р. н., с. Велика КВО від 20.04.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР
УРСР засуджений до позбавлення волі на 10 років. висланий до Північного краю на 3 роки. На час Кошелівка Ніжинського р-ну, українець, освіта засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 10 років.
Реабілітований 26.09.1991 р. (ГДА СБ України, другого арешту – колгоспник. Заарештований початкова. Член ВКП(б) з 1920 р. Проживав Реабілітований 31.03.1995 р. (ГДА СБ України,
м. Чернігів. – Спр. 14997-п). 11.09.1937 р. За постановою «трійки» при у с. Велика Кошелівка, завідувач лісскладом м. Чернігів. – Спр. 16895-п).
УНКВД по Чернігівській обл. від 16.09.1937 р. за райспоживспілки. Заарештований 11.04.1930 р.
Падалка Матвій Юхимович, 1879 р. н., проведення антирадянської агітації ув’язнений до За вироком Ніжинського окрсуду від 14.05.1930 р. Падун Прокіп Устинович, 1887 р. н.,
с. Велика Кошелівка Ніжинського р-ну, українець, ВТТ на 10 років. Відбував покарання у Амурсько- за ст. 54-10 КК УСРР засуджений до позбавлення м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта
освіта початкова. Проживав у с. Велика Кошелівка, му ВТТ. Реабілітований 07.08.1989 р., 22.08.1989 р. волі у ВТТ на 5 років. За ухвалою судової початкова. Проживав у м. Ніжин, працівник
колгоспник. Заарештований 10.09.1937 р. за (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, колегії в кримінальних справах ВС УСРР від складу топлива. Заарештований 01.10.1943 р. за
ст. 54-10 КК УРСР. 11.11.1937 р. справу припине- спр. 7276, 11463). 08.08.1930 р. вирок скасовано, справу закрито, з-під ст. 54-1 «а» КК УРСР. 29.11.1943 р. справу при-
но. Реабілітований 29.01.1996 р. (Держархів варти звільнений. Реабілітований 21.08.1999 р. пинено. Звільнений з-під варти 01.12.1943 р.
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 65). Падалко Василь Кузьмич, 1914 р. н., с. Велика (Держархів Чернігівської області, ф. Р-328, оп.33, Реабілітований 21.04.1997 р. (Держархів Чернігів-
Кошелівка Ніжинського р-ну, українець, освіта спр. 20). ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2211).
Падалка Микола Микитович, 1912 р. н., середня. Проживав у с. Велика Кошелівка,
с. Велика Кошелівка Ніжинського р-ну, українець, одноосібник. Заарештований 24.05.1932 р. За Падей Євдокія Дмитрівна, 1916 р. н., Падун Роман Кіндратович, 1877 р. н.,
освіта початкова. Проживав у с. Велика Кошелів- постановою особливої наради при Колегії ГПУ с. Смолянка Олишівського (нині Куликівського) м. Носівка Носівського р-ну, українець,
ка, одноосібник. Заарештований 20.04.1931 р. за УСРР від 10.08.1933 р. за ст.ст. 54-8, 54-11 КК УСРР р-ну, українка, освіта середня. Проживала у малописьменний. Проживав у м. Носів-
ст. 54-10 КК УСРР. 17.08.1931 р. справу припине- ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований м. Чернігів. Заарештована 03.07.1941 р. За вироком ка, одноосібник. Заарештований 28.11.1932 р.
но. Звільнений з-під варти 31.07.1931 р. 04.09.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ВТ військ НКВД по Київській обл. від 16.07.1941 р. За постановою особливої наради при Коле-
Реабілітований 29.02.1996 р. (Держархів Чернігів- ф. Р-8840, оп.3, спр. 8889). за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР направлена до медично- гії ГПУ УСРР від 26.03.1933 р. за ст. 54-10
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 155). ізоляційного закладу. Реабілітована 27.01.1993 р. КК УСРР висланий до Північного краю на
Падалко Григорій Никифорович, 1873 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 3 роки. Реабілітований 29.06.1989 р. (Держ-
Падалка Юхим Васильович, 1888 р. н., с. Велика Кошелівка Ніжинського р-ну, українець, спр. 326). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
с. Івківці Прилуцького р-ну, українець, освіта неписьменний. Проживав у с. Велика Кошелівка, спр. 6934).
початкова. Проживав у с. Івківці, одноосібник. одноосібник. Заарештований 11.04.1930 р. За Падун Василь Петрович, 1909 р. н.,
Заарештований 20.03.1935 р. За вироком вироком Ніжинського окрсуду від 14.05.1930 р. с. Коломійцівка Носівського р-ну, українець, Паєвський Іван Іванович, 1900 р. н., с. Весе-
спецколегії Київського облсуду від 02.12.1935 р. за за ст.ст. 54-10, 69 ч. 2 КК УСРР висланий до малописьменний. Проживав у с. Коломійцівка, лець Сатанівського р-ну Кам’янець-Поділь-
ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлення Старобільської округи на 3 роки, заборонено одноосібник. Заарештований 29.01.1933 р. За ської обл. (нині Городоцького р-ну Хмельни-
волі на 5 років. Реабілітований 16.08.1991 р. (ГДА проживати у Ніжинській, Прилуцькій округах. За постановою особливої наради при Колегії цької обл.), поляк, освіта початкова. Прожи-
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14953-п). ухвалою ВС УСРР від 08.08.1930 р. вирок ГПУ УСРР від 26.02.1933 р. за ст. 54-10 КК вав у м. Ніжин, кухар. Заарештований 30.01.1938 р.
скасовано, справу закрито, з-під варти звільне- УСРР висланий до Північного краю на 3 За постановою «двійки» від 22.05.1938 р. за
Падалка Яків Іванович, 1887 р. н., ний. Реабілітований 21.08.1999 р. (Держархів роки. Реабілітований 25.07.1989 р. (Держархів ст.ст. 54-6, 54-10 КК УРСР застосована ВМП.
с. Біляки Семенівського р-ну Полтавської обл., Чернігівської області, ф. Р-328, оп.33, спр. 20). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7425). Розстріляний 22.06.1938 р. у м. Київ. Реабіліто-
українець, освіта духовна. Проживав у с. Понори ваний 11.02.1958 р. (Держархів Чернігівської
Дмитрівського (нині Талалаївського) р-ну, без Падалко Ізот Петрович, 1857 р. н., с. Велика Падун Іван Прокопович, 1884 р. н., м. Носівка області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7749).
певних занять. Заарештований 08.07.1940 р. За Кошелівка Ніжинського р-ну, українець, Носівського р-ну, українець, малописьменний.
вироком Чернігівського облсуду від 18.02.1941 р. неписьменний. Проживав у с. Велика Кошелівка, Проживав у с. Степові Хутори Носівського Пакришень Петро Григорович, 1877 р. н.,
за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до одноосібник. Заарештований 11.04.1930 р. За р-ну, одноосібник. Заарештований 06.02.1930 р. с. Вовчі Гори Козелецького р-ну, українець,
позбавлення волі у ВТТ на 8 років. Реабілітований вироком Ніжинського окрсуду від 14.05.1930 р. За постановою особливої наради при Колегії малописьменний. Проживав у м. Остер
18.03.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – за ст.ст. 54-10, 69 ч. 2 КК УСРР висланий до ГПУ УСРР від 24.02.1930 р. як антирадянський Козелецького р-ну, без певних занять. Заарешто-
Спр. 15693-п). Старобільської округи на 3 роки, заборонено елемент висланий до Північного краю на 3 ваний 09.12.1937 р. За постановою «трійки» при
проживати у Ніжинській, Прилуцькій округах. За роки. Реабілітований 18.08.1989 р. (Держархів УНКВД по Чернігівській обл. від 10.12.1937 р. за
Падалка Яків Іванович, 1908 р. н., с. Велика ухвалою ВС УСРР від 08.08.1930 р. вирок Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9383). проведення антирадянської агітації, розповсюд-

308 309
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ження провокаційних чуток про війну ув’язнений с. Стольне Березнянського (нині Менського) р-ну, поляк, освіта середня. Проживав у с. Грабів Паліс Йосиф Станіславович, 1891 р. н.,
до ВТТ на 8 років. Реабілітований 29.05.1989 р. українець, освіта вища. Проживав у с. Стольне, Ріпкинського р-ну, колгоспник. Заарештований Польща, поляк, освіта початкова. Проживав у
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, вчитель. Заарештований 22.04.1938 р. За 20.11.1937 р. За постановою «двійки» від м. Прилуки, тесля. Заарештований 18.09.1937 р.
спр. 1587). постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській 11.02.1938 р. за проведення антирадянської агіта- За постановою «двійки» від 04.11.1937 р. за
обл. від 23.04.1938 р. за участь у діяльності ції застосована ВМП. Розстріляний 26.02.1938 р. ст. 54-6 КК УРСР застосована ВМП. Розстріля-
Палагута Федір Данилович, 1895 р. н., м. Ічня контрреволюційної есерівської організації застосо- у м. Чернігів. Реабілітований 09.08.1989 р. (Держ- ний 02.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований
Ічнянського р-ну, українець, освіта початкова. вана ВМП. Розстріляний 10.05.1938 р. у м. Черні- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 15.11.1957 р. (Держархів Чернігівської області,
Проживав у м. Ічня, безробітний. Заарештований гів. Реабілітований 24.08.1988 р. (Держархів спр. 8821). ф. Р-8840, оп.3, спр. 3174).
23.10.1930 р. За постановою особливої наради Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8108).
при Колегії ГПУ УСРР від 24.11.1930 р. за Палієнко Семен Потапович, 1878 р. н., Палуб Володимир Якович, 1928 р. н.,
ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору Палащук Олександр Єрофейович, 1905 р. н., м. Сквира Сквирського р-ну Київської обл., с. Шиловичі Ічнянського р-ну, українець, освіта
на 3 роки. Реабілітований 27.07.1989 р. (Держ- м. Здолбунів Здолбунівського р-ну Рівненської українець, освіта початкова. Проживав у початкова. Проживав за місцем дислокації
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, обл., українець, освіта середня. Проживав у смт Сосниця Сосницького р-ну, голова спілки в.ч. 6453, сержант. Заарештований 20.09.1951 р.
спр. 2799). м. Чернігів, економіст. Заарештований 20.11.1937 р. мисливців і рибалок. Заарештований 26.12.1929 р. За вироком ВТ військ МВД по Московській
За постановою особливої наради при НКВД за ст. 54-4 КК УСРР. 24.06.1930 р. звільнений обл. від 10.11.1951 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР
Паладій Терентій Феодосійович, 1892 р. н., СРСР від 16.12.1937 р. за проведення контр- на підписку про невиїзд. 10.05.1930 р. справу засуджений до позбавлення волі у ВТТ на
с. Підлісний Ялтушків Барського р-ну Вінницької революційної діяльності ув’язнений до ВТТ на припинено. Заарештований 26.02.1938 р. За 10 років. За вироком ВТ МВО від 27.01.1955 р.
обл., українець, освіта початкова. Проживав у 10 років. Відбував покарання у Кулойському ВТТ. постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- вирок змінено, засуджений до позбавлення волі
м. Остер Козелецького р-ну, водій. Заарештований За постановою особливої наради при НКВД СРСР ській обл. від 13.04.1938 р. за участь у діяльності на 5 років. Згідно наказу президії ВР СРСР «Про
27.04.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. від 26.01.1940 р. термін покарання знижено до антирадянської української націоналістич- амністію» від 10.11.1953 р. звільнений, судимість
16.08.1938 р. справу припинено. Реабілітований 5 років позбавлення волі у ВТТ. Загинув ної повстанської організації застосована ВМП. знято. Реабілітований 04.08.1992 р. (ГДА СБ
30.01.1996 р. (Держархів Чернігівської області, 27.08.1942 р. Реабілітований 18.06.1957 р. (Держ- Розстріляний 26.04.1938 р. у м. Чернігів. України, м. Чернігів. – Спр. 15777-п).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 220). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Реабілітований 29.07.1997 р., 25.07.1959 р. (Держ-
спр. 3047). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Палуба Герасим Митрофанович, 1883 р. н.,
Палажай Григорій Демидович, 1887 р. н., спр. 3077, 4149-4152). смт Седнів Чернігівського р-ну, українець, освіта
смт Олишівка Чернігівського р-ну, українець, Палевська Берта Мойсеївна, 1902 р. н., початкова. Проживав у смт Седнів, одноосібник.
малописьменний. Проживав у м. Чернігів, м. Сморгонь Сморгонського р-ну Гродненської Палій Петро Наумович, 1901 р. н., с. Велика Заарештований 16.10.1930 р. За постановою
чорноробочий. Заарештований 18.12.1937 р. за обл., Білорусь, єврейка, освіта вища. Проживала у Дорога Ічнянського (нині Ніжинського) р-ну, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
ст. 54-10 КК УРСР. 05.01.1938 р. з-під варти м. Чернігів, юрист. Заарештована 09.08.1933 р. за українець, малописьменний. Проживав у 21.12.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
звільнений. Реабілітований 23.01.1998 р. (Держ- ст. 54-11 КК УСРР. За постановою особливої нара- с. Велика Дорога, одноосібник. Заарештований до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ди при Колегії ГПУ УСРР від 28.02.1934 р. спра- 15.03.1931 р. За постановою особливої наради 26.04.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
спр. 5036). ву припинено. Звільнена з-під варти 08.03.1934 р. при Колегії ГПУ УСРР від 28.04.1931 р. за ф. Р-8840, оп.3, спр. 4726).
Реабілітована 25.02.1998 р. (Держархів Чернігів- ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
Паламарчук Петро Парфенович, 1902 р. н., ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7705). на 3 роки. Реабілітований 29.05.1989 р. (Держ- Пальоха Василь Васильович, 1926 р. н.,
с. Обжиле Балтського р-ну Одеської обл., архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Велика Загорівка Бахмацького (нині Борзнян-
українець, освіта вища. Проживав у с. Халимоно- Паливода Григорій Сильвестрович, спр. 6347). ського) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
ве Бахмацького р-ну, завідувач школи. 1872 р. н., с. Вовчок Козелецького р-ну, українець, у с. Велика Загорівка, колгоспник. Заарештова-
Заарештований 11.09.1937 р. За постановою малописьменний. Проживав у с. Вовчок, Паліоха Андрій Трохимович, 1899 р. н., ний 05.10.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР.
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від одноосібник. Заарештований 16.02.1930 р. За м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 15.01.1944 р. справу припинено. Реабілітований
17.11.1937 р. за участь у діяльності української постановою особливої наради при Колегії українець, освіта середня. Проживав у с. Шура- 16.09.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
контрреволюційної націоналістичної організації ГПУ УСРР від 29.03.1930 р. за ст. 54-10 Мітлинецька Гайсинського р-ну Вінницької обл., ф. Р-8840, оп.3, спр. 4419).
застосована ВМП. Розстріляний 27.11.1937 р. у КК УСРР висланий до Північного краю на селянин. Заарештований 21.01.1925 р. За вироком
м. Чернігів. Реабілітований 18.12.1965 р. (Держ- 3 роки. Реабілітований 10.05.1989 р. (Держ- Прилуцького окрсуду від 13.12.1925 р. за ст.ст. 10, Пальчик Микола Євдокимович, 1903 р. н.,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 67, 81 КК УСРР засуджений до ВМП. Розстріля- с. Пальчики (приєднано до с. Самсони) Козелець-
спр. 7918). спр. 5376). ний 09.01.1926 р. у м. Прилуки. Реабілітований кого р-ну, українець, малописьменний. Проживав
28.09.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – у с. Пальчики (приєднано до с. Самсони),
Палатай Маркел Опанасович, 1891 р. н., Палик Едуард Йосипович, 1892 р. н., Галичина, Спр. 17197-п). колгоспник. Заарештований 12.10.1943 р. За

310 311
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
постановою від 05.01.1944 р. за ст. 54-1 «б» КК Паляничка Опанас Лукич, 1898 р. н., м. Ічня ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17506-п).
УРСР направлений до спецтабору НКВД для Ічнянського р-ну, українець, освіта середня. у ВТТ на 2 роки. Реабілітований 13.11.1965 р.
фільтрації. Реабілітований 28.10.1996 р. (Держ- Проживав у смт Парафіївка Ічнянського р-ну, (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10374-п). Панишко Михайло Ничипорович,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, прикажчик. Заарештований 11.05.1931 р. за 1882 р. н., с. Кладьківка Ніжинського (нині
спр. 662). ст. 54-4 КК УСРР. 03.09.1931 р. справу припинено. Панасецький Прохор Степанович, 1875 р. н., Куликівського) р-ну, українець, неписьменний.
Реабілітований 27.02.1998 р. (Держархів Чернігів- с. Рябухи Дмитрівського (нині Талалаївського) Проживав у с. Кладьківка, колгоспник.
Паляниця Григорій Єпіфанович, 1880 р. н., ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11318). р-ну, українець, освіта початкова. Проживав Заарештований 19.12.1932 р. За постановою
с. Сухополова Прилуцького р-ну, українець, освіта у с. Рябухи, одноосібник. Заарештований судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР
початкова. Проживав у м. Прилуки, без певних Панаєв Олександр Іванович, 1892 р. н., 18.11.1937 р. За постановою «трійки» при від 16.03.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК
занять. Заарештований 27.11.1937 р. За постано- м. Чернігів, українець, освіта середня. Проживав УНКВД по Чернігівській обл. від 29.11.1937 р. УСРР ув’язнений до концтабору на 10 років.
вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. у м. Чернігів, вербувальник робочої сили. за участь у діяльності антирадянського куркуль- Реабілітований 27.03.1989 р. (Держархів Чернігів-
від 10.12.1937 р. за проведення антирадян- Заарештований 13.01.1933 р. За постановою ського угруповання ув’язнений до ВТТ на ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8251-8254).
ської агітації ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбу- судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 8 років. Реабілітований 20.02.1960 р. (Держ-
вав покарання в Амурському ВТТ. Реабілітований 15.05.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Панібратець Андрій Дмитрович, 1910 р. н.,
29.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, до концтабору на 10 років. Реабілітований спр. 4311). с. Голінка Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 1569). 26.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, українець, освіта середня. Проживав за місцем
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8733-8747). Пандик Василь Лазарович, 1897 р. н., дислокації 7 ап, червоноармієць. Заарештований
Паляниця Микола Іванович, 1868 р. н., с. Архангелівка Барвінківського р-ну Харківської 19.10.1932 р. За постановою судової «трійки»
с. Виблі Куликівського р-ну, українець, неписьмен- Панамаренко Петро Аріонович, 1910 р. н., обл., українець, освіта середня спеціальна. при Колегії ГПУ УСРР від 03.03.1933 р. за
ний. Проживав у с. Виблі, одноосібник. Заарешто- с. Ядлівка Бобровицького р-ну Чернігівської обл. Проживав у м. Чернігів, заступник начальника ст.ст. 206-24, 16-80 КК УСРР ув’язнений до
ваний 18.02.1930 р. За постановою особливої (нині с. Перемога Баришівського р-ну Київської відділу бойової підготовки Чернігівської облра- концтабору на 10 років. Відбував покарання
наради при Колегії ГПУ УСРР від 07.03.1930 р. за обл.), українець, освіта початкова. Проживав ди ОСО Авіахіму. Заарештований 09.09.1937 р. у Північно-Східному ВТТ. Реабілітований
ст.ст. 7-54-10 КК УСРР висланий до Казахстану у с. Ядлівка (нині с. Перемога), одноосібник. За вироком ВК ВС СРСР від 22.12.1937 р. за 22.06.1956 р. (Держархів Чернігівської області,
на 3 роки. Реабілітований 05.05.1989 р. (Держ- Заарештований 18.01.1933 р. За постановою ст.ст. 54-1 «а», 54-8, 54-11 КК УРСР засуджений ф. Р-8840, оп.3, спр. 6828).
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від до ВМП. Розстріляний 23.12.1937 р. у м. Київ.
спр. 5408). 04.02.1933 р. за ст.ст. 54-10, 58-2 КК УСРР висла- За ухвалою ВК ВС СРСР від 16.05.1957 р вирок Панібратцев Григорій Григорович, 1903 р. н.,
ний до Північного краю на 3 роки. Реабіліто- скасовано, справу закрито. (ГДА СБ України, м. Батурин Бахмацького р-ну, українець, освіта
Паляниця Олексій Якович, 1906 р. н., с. Виблі ваний 19.06.1989 р. (Держархів Чернігівської м. Чернігів. – Спр. 4084-п). початкова. Проживав у м. Носівка Носівського
Куликівського р-ну, українець, освіта початкова. області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7538). р-ну, одноосібник. Заарештований 16.10.1930 р. за
Проживав у м. Чернігів, робітник ліспромгоспу. Пандик Марія Василівна, 1901 р. н., ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР. 09.04.1931 р. звільнений
Заарештований 17.11.1936 р. За вироком ВТ 15 ск Панарін Іван Андрійович, 1907 р. н., м. Єйськ м. Кролевець Кролевецького р-ну Сумської обл., на підписку про невиїзд. 14.12.1931 р. справу
КВО від 10.03.1937 р. за ст.ст. 16-54-8, 54-10 ч. 1, Єйського р-ну Краснодарського краю, РФ, росіянин, українка, освіта середня. Проживала у м. Чернігів, припинено. Реабілітований 26.06.1997 р. (Держ-
54-11 КК УРСР засуджений до позбавлення волі освіта початкова. Проживав за місцем дислокації домогосподарка. Заарештована 26.01.1938 р. За архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
на 5 років. Реабілітований 27.02.1998 р. (ГДА СБ 287 сп 25 Чапаївської сд, командир взводу, постановою особливої наради при НКВД СРСР спр. 2541).
України, м. Чернігів. – Спр. 17872-п). молодший лейтенант. Заарештований 28.09.1944 р. від 22.03.1938 р. як член сім’ї зрадника Батьків-
За вироком ВТ 2 Українського фронту від щини ув’язнена до ВТТ на 8 років. Реабіліто- Панікар Григорій Ахтилатович, 1902 р. н.,
Паляничка Михайло Іванович, 1878 р. н., 20.02.1945 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР засуджений вана 16.11.1956 р. (Держархів Чернігівської облас- с. Грабарівка Березоворудського (нині Пирятин-
м. Ічня Ічнянського р-ну, українець, освіта вища. до ВМП. Розстріляний 14.03.1945 р. у м. Яскишер, ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2604). ського) р-ну Полтавської обл., українець, освіта
Проживав у м. Умань Черкаської обл., вчитель. Угорщина. Реабілітований 13.04.1992 р. (ГДА СБ середня. Проживав у с. Грабарівка, одноосібник.
Заарештований 09.09.1929 р. За постановою України, м. Чернігів. – Спр. 15756-п). Панежа Яків Омелянович, 1905 р. н., с. Ковчин Заарештований 28.11.1929 р. За вироком
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Куликівського р-ну, українець, освіта початкова. надзвичайної сесії Прилуцького окрсуду від
27.02.1930 р. за ст. 54-11 КК УСРР позбавлений Панасецький Іван Максимович, 1936 р. н., Проживав за місцем дислокації 8 ср 842 сп, 02.12.1929 р. за ст. 54-8 КК УСРР засуджений до
права проживання в Москві, Ленінграді, Ростові- с. Ядути Бахмацького р-ну, українець, освіта червоноармієць. Заарештований 29.12.1941 р. ВМП. Розстріляний 10.12.1929 р. Реабілітований
на-Дону, означених губерніях і округах та УСРР початкова. Проживав у м. Мена Менського За вироком ВТ 240 сд від 09.01.1942 р. 14.02.1994 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
на 3 роки. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ- р-ну, художник. Заарештований 18.09.1963 р. За за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК Спр. 16850-п).
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, вироком судової колегії в кримінальних справах РРФСР засуджений до ВМП. Розстріляний
спр. 9513). Чернігівського облсуду від 27.12.1963 р. за ст. 62 11.03.1942 р. Реабілітований 24.06.1996 р. Панікар Микола Ахтилатович, 1909 р. н.,

312 313
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
с. Грабарівка Березоворудського (нині Пирятин- Панкратова Анастасія Василівна, 1910 р. н., 16.11.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – місцем служби, червоноармієць. За вироком ВТ
ського) р-ну Полтавської обл., українець, освіта Донецька обл., українка, письменна. Проживала Спр. 17220-п). 50 сд від 14.09.1941 р. за ст. 193-5 «б» КК РРФСР
початкова. Проживав у с. Грабарівка, одноосібник. у м. Чернігів, домогосподарка. 19.10.1937 р. взята засуджений до позбавлення волі на 6 місяців, за
Заарештований 28.11.1929 р. За вироком над- на підписку про невиїзд. За постановою особли- Панченко Амвросій Фотійович, с. Вирівка ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР виправданий. Виконання
звичайної сесії Прилуцького окрсуду від вої наради при НКВД СРСР від 22.02.1938 р. Конотопського повіту Чернігівської губ. (нині вироку призупинити до закінчення бойових дій.
02.12.1929 р. за ст. 54-8 КК УСРР засуджений до як соціально-небезпечний елемент вислана до Конотопського р-ну Сумської обл.), українець, (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 4583-п).
ВМП. Розстріляний 10.12.1929 р. Реабілітований Казахстану на 5 років. Реабілітована 31.08.1989 р. малописьменний. Проживав у с. Вирівка, селянин.
14.02.1994 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Заарештований 21.02.1919 р. за проведення Панченко Данило Якович, 1899 р. н.,
Спр. 16850-п). спр. 9733). антирадянської агітації. За постановою від с. Браниця Бобровицького р-ну, українець, освіта
17.03.1919 р. звільнений на поруки. Рішення по початкова. Проживав у с. Браниця, одноосібник.
Паніматченко Макар Антонович, 1895 р. н., Панночка Гаврило Іванович, 1900 р. н., справі відсутнє. Реабілітований 31.07.1998 р. Заарештований 28.12.1929 р. За постановою
с. Покошичі Коропського р-ну, українець, освіта с. Карпоки Козелецького р-ну, українець, освіта (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від
початкова. Проживав у с. Покошичі, завідувач початкова. Проживав у с. Карпоки, колгоспник. спр. 188). 06.02.1930 р. за ст.ст. 54-8, 54-10, 54-13 КК УСРР
свинофермою. Заарештований 30.08.1938 р. За Заарештований 29.12.1936 р. за проведення застосована ВМП. Розстріляний 23.02.1930 р. у
вироком ВТ КВО від 08.03.1939 р. за ст.ст. 54-9, 54- антирадянської агітації, скерованої на підрив Панченко Антон Миколайович, 1879 р. н., м. Ніжин. Реабілітований 15.08.1989 р. (Держархів
10 ч. 1 КК УРСР виправданий. (ГДА СБ України, заходів партії. За постановою спеціальної судової с. Максимівка Ічнянського р-ну, українець, освіта Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9155).
м. Чернігів. – Спр. 432-п). колегії Чернігівського облсуду від 04.04.1937 р. початкова. Проживав у с. Максимівка, одноосібник.
справу закрито. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Заарештований 29.01.1930 р. За постановою Панченко Іван Макарович, 1889 р. н.,
Паніч Михайло Васильович, 1884 р. н., Спр. 645-п). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від с. Ченчики Холминського (нині Корюківського)
м. Прилуки, українець, освіта початкова. Проживав 26.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий р-ну, українець, малописьменний. Проживав у
у м. Прилуки, начальник пожежної охорони. Пантелят Шлем Абрамович, 1903 р. н., до Північного краю на 3 роки. Реабілітований с. Чорний Ріг Семенівського р-ну, одноосібник.
Заарештований 24.09.1937 р. За постановою м. Прилуки, єврей, освіта середня. Проживав 25.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Заарештований 10.04.1936 р. За вироком Чернігів-
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від у м. Прилуки, без певних занять. Заарештова- ф. Р-8840, оп.3, спр. 5147). ського облсуду від 01.08.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК
21.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації ний 08.02.1927 р. за ст. 54-11 КК УСРР. 07.03.1927 р. УСРР засуджений до позбавлення волі на 3 роки.
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований звільнений на підписку про невиїзд. 14.12.1927 р. Панченко Володимир Петрович, 1922 р. н., Реабілітований 18.11.1991 р. (ГДА СБ України,
18.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, справу припинено. Реабілітований 23.01.1998 р. с. Виблі Куликівського р-ну, українець, освіта м. Чернігів. – Спр. 15444-п).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 9312). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, середня. Проживав за місцем дислокації 23 оучтп,
спр. 6245). червоноармієць. Заарештований 08.05.1942 р. За Панченко Іван Михайлович, 1907 р. н.,
Панкова Ольга Наумівна, 1919 р. н., с. Плиски вироком ВТ Казанського гарнізону від 12.08.1942 р. с. Велика Дівиця Малодівицького (нині Прилуць-
Бахмацького (нині Борзнянського) р-ну, українка, Панфиленко Семен Юхимович, 1907 р. н., за ст.ст. 19-58-1 «б», 58-10 ч. 2, 58-11 КК РРФСР кого) р-ну, українець. Проживав за місцем
освіта середня. Проживала у м. Тамбов, РФ, смт Баришівка Баришівського р-ну Київської засуджений до позбавлення волі на 10 років. дислокації 927 сп, червоноармієць. Пропав без
домогосподарка. Заарештована 15.12.1945 р. За обл., українець, освіта середня. Проживав у Загинув 18.08.1943 р. Реабілітований 15.05.1963 р. вісті 15.09.1941 р. За вироком ВТ 251 сд від
вироком Воронезького облсуду від 21.05.1946 р. за м. Київ, бухгалтер. Заарештований 05.07.1937 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 8921-п). 22.09.1941 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР засуджений
ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР засуджена За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- до ВМП заочно. За ухвалою ВК ВС СРСР від
до позбавлення волі у ВТТ на 4 роки. Реабілітована ській обл. від 08.09.1937 р. за участь у діяльнос- Панченко Григорій Борисович, 1897 р. н., 04.08.1945 р. справу направлено на дослідування.
22.03.1994 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ті контрреволюційної організації передбаче- с. Попівка Конотопського повіту Чернігівської губ. За постановою від 28.11.1945 р. оголошений в
Спр. 16467-п). на ВМП. Реабілітований 12.07.1958 р. (Держ- (нині Конотопського р-ну Сумської обл.), українець, розшук. Заарештований 10.04.1946 р. 21.05.1947 р.
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, освіта початкова. Проживав у с. Попівка, селянин. справу закрито. Звільнений з Курської тюрми
Панкратов Іван Васильович, 1906 р. н., спр. 3499). Заарештований 05.02.1919 р. за співробітництво 24.05.1947 р. За постановою від 21.11.1964 р.
с. Дуброво Тьомкинського р-ну Смолен- з гайдамаками. За вироком Конотопського рев- справу припинено за амністією. Реабілітований
ської обл., РФ, росіянин, письменний. Панфилець Юхим Макарович, 1908 р. н., трибуналу від 04.03.1919 р. справу припинено. 25.11.1993 р., 24.12.1997 р., (ГДА СБ України,
Член КП(б)У. Проживав у м. Чернігів, голова с. Кудлаївка Новгород-Сіверського р-ну, українець, Реабілітований 31.07.1998 р. (Держархів Чер- м. Чернігів. – Спр. 10219-п, 6421-п).
Чернігівської облради. За вироком ВК ВС СРСР освіта середня. Проживав у с. Кудлаївка, продавець. нігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 207).
від 22.12.1937 р. за ст.ст. 54-1 «а», 54-8, 54-11 Заарештований 23.09.1943 р. За вироком ВТ військ Панченко Іван Омелянович, 1878 р. н.,
КК УРСР засуджений до ВМП. Розстріляний НКВД по Чернігівській обл. від 13.03.1944 р. за Панченко Григорій Опанасович, 1914 р. н., с. Максимівка Ічнянського р-ну, українець,
23.12.1937 р. у м. Київ. Реабілітований 25.08.1956 р. ст.ст. 54-3, 54-10 КК УРСР засуджений до с. Нові Млини Батуринського (нині Борзнянського) освіта середня. Проживав у с. Максимівка,
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 3115-п). позбавлення волі на 10 років. Реабілітований р-ну, українець, освіта початкова. Проживав за одноосібник. Заарештований 12.07.1929 р. за

314 315
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
участь у діяльності контрреволюційної організації. Відбував покарання у Буреїнському ВТТ. Панченко Микола Федорович, 1903 р. н., селянин. Заарештований 22.01.1922 р. за участь
15.10.1929 р. справу припинено. Заарештований Реабілітований 27.07.1989 р., 30.08.1989 р. (Держ- с. Єлизавето-Хорошеве (нині с. Хорошеве) Си- у діяльності контрреволюційної повстанської
29.01.1930 р. За постановою особливої наради архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, нельниківського р-ну Дніпропетровської обл., організації. Рішення по справі відсутнє. Звільне-
при Колегії ГПУ УСРР від 26.02.1930 р. за спр. 7706, 11428). українець, освіта середня спеціальна. Проживав у ний з-під варти 28.06.1922 р. Реабілітований
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю на м. Чернігів, бухгалтер. Заарештований 05.02.1938 р. 24.09.1999 р. (Держархів Чернігівської області,
3 роки. Реабілітований 29.09.1998 р., 25.07.1989 р. Панченко Микита Омелянович, 1872 р. н., За вироком Чернігівського облсуду від 03.10.1938 р. ф. Р-4609, оп.1, спр. 6706).
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Максимівка Ічнянського р-ну, українець, освіта за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбав-
спр. 11843, 5147). початкова. Проживав у с. Максимівка, одноосіб- лення волі на 7 років. Реабілітований 21.08.1991 р. Панченко Петро Микитович, 1899 [1901] р. н.,
ник. Заарештований 12.07.1929 р. за ст.ст. 54-10, (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15076-п). с. Максимівка Ічнянського р-ну, українець, освіта
Панченко Іван Степанович, 1901 р. н., 54-11 КК УСРР. 15.10.1929 р. справу припинено. початкова. Проживав у с. Максимівка, одноосіб-
с. Клеці Малодівицького (нині Прилуцько- Заарештований 29.01.1930 р. За постановою Панченко Михайло Данилович, 1883 р. н., ник. Заарештований 12.07.1929 р. за участь
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від с. Крупичполе Ічнянського р-ну, малописьменний. у діяльності контрреволюційної організації.
за місцем дислокації 14 одорбудб, червоно- 26.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий Проживав у с. Крупичполе, одноосібник. Заарешто- 15.10.1929 р. справу припинено. Заарештований
армієць. Заарештований 29.04.1943 р. За виро- до Північного краю на 3 роки. Реабілітований ваний 11.02.1930 р. За постановою судової 29.01.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР. За постановою
ком ВТ Західного фронту від 08.06.1943 р. за 29.09.1998 р., 25.07.1989 р. (Держархів Чернігів- «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 03.03.1930 р. особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11843, 5147). за ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору на 26.02.1930 р. справу припинено. Заарештований
засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 10 років. 5 років. На час другого арешту – пекар у радгоспі. 18.10.1932 р. За постановою особливої наради
Реабілітований 04.05.1962 р. (ГДА СБ України, Панченко Микола Гаврилович, 1896 р. н., Заарештований 28.11.1937 р. За постановою при Колегії ГПУ УСРР від 25.12.1932 р. за
м. Чернігів. – Спр. 6487-п). с. Максимівка Ічнянського р-ну, українець, освіта «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на
початкова. Проживав у с. Максимівка, одноосібник. 29.11.1937 р. за проведення антирадянської агіта- 3 роки. Реабілітований 29.09.1998 р., 18.05.1998 р.,
Панченко Йосип Онисимович, 1878 р. н., Заарештований 29.01.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР. ції застосована ВМП. Розстріляний 07.12.1937 р. 27.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
с. Браниця Бобровицького р-ну, українець, освіта За постановою особливої наради при Колегії у м. Чернігів. Реабілітований 31.05.1965 р., ф. Р-8840, оп.3, спр. 11843, 5147, 7044).
початкова. Проживав у с. Браниця, одноосібник. ГПУ УСРР від 26.02.1930 р. справу припинено. 09.05.1965 р. (Держархів Чернігівської області,
Заарештований 08.02.1930 р. За постановою Заарештований 30.03.1932 р. За постановою ф. Р-8840, оп.3, спр. 7883-7884, 7876). Панченко Петро Остапович, 1893 р. н.,
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від с. Озеряни Варвинського р-ну, українець, освіта
22.02.1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР висланий 25.10.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий Панченко Ничипір Олександрович, 1922 р. н., початкова. Проживав у с. Озеряни, голова ревізій-
до Північного краю на 3 роки. Заарештований до Північного краю на 3 роки. Реабілітова- с. Змітнів Сосницького р-ну, українець, освіта ної коміссії. Заарештований 10.03.1938 р. За
29.08.1937 р. За постановою «трійки» при ний 18.05.1998 р., 05.06.1989 р. (Держархів середня. Проживав за місцем дислокації 162 сд, вироком Чернігівського облсуду від 28.05.1938 р. за
УНКВД по Чернігівській обл. від 08.09.1937 р. за Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5147, червоноармієць. Заарештований 19.02.1942 р. За ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення
проведення антирадянської агітації, скерованої на 6547). постановою особливої наради при НКВД СРСР волі у ВТТ на 4 роки. Реабілітований 02.07.1991 р.
підрив колгоспного будівництва, ув’язнений до від 30.09.1942 р. за ст. 58-11 КК РРФСР ув’язнений (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14540-п).
ВТТ на 10 років. Відбував покарання в Амурському Панченко Микола Євгенович, 1908 р. н., до ВТТ на 8 років. Реабілітований 27.02.1995 р.
ВТТ. Реабілітований 11.05.1989 р., 06.06.1989 р. м. Чернігів, росіянин, освіта домашня. Проживав у (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Панченко Петро Парамонович, 1886 р. н.,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, м. Чернігів, механік. Заарештований 24.04.1940 р. спр. 12414). с. Браниця Бобровицького р-ну. Проживав
спр. 5436, 1824). За вироком Чернігівського облсуду від 07.06.1940 р. у с. Браниця, одноосібник. Заарештований
за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбав- Панченко Олексій Парамонович, 1890 р. н., 24.12.1929 р. за ст. 54-10 КК УСРР. За постановою
Панченко Максим Трохимович, 1880 р. н., лення волі на 5 років. Реабілітований 28.09.1991 р. с. Браниця Бобровицького р-ну, українець, освіта судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від
с. Хрещате Козелецького р-ну, українець, освіта (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15274-п). початкова. Проживав у с. Браниця, одноосібник. 13.03.1930 р. справу припинено. (Держархів
початкова. Проживав у с. Хрещате, одноосібник. Заарештований 28.12.1929 р. За постановою Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8572).
Заарештований 08.03.1931 р. За постановою Панченко Микола Миколайович, 1895 р. н., судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від смт Вороніж Шосткинського р-ну Сумської 06.02.1930 р. за ст.ст. 54-8, 54-10, 54-13 КК УСРР Панченко Петро Федорович, 1896 р. н.,
10.05.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий обл., українець, малописьменний. Проживав у ув’язнений до концтабору на 8 років. Реабілітова- м. Ніжин, українець. Проживав у м. Ніжин,
до Північного краю на 3 роки. Заарештова- смт Вороніж, селянин. Заарештований у лютому ний 15.08.1989 р. (Держархів Чернігівської безробітний. Заарештований 03.07.1937 р. За
ний 17.07.1937 р. За постановою «трійки» 1919 р. за співробітництво з гайдамаками. Рішення області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9155). постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
при УНКВД по Чернігівській обл. від по справі відсутнє. Реабілітований 30.07.1998 р. ській обл. від 09.11.1937 р. за проведення
17.09.1937 р. за проведення антирадянської (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, Панченко Олексій Парфенович, с. Бригинці антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на 10
агітації ув’язнений до ВТТ на 10 років. спр. 128). Козелецького р-ну. Проживав у с. Бригинці, років. Відбував покарання в Амурському ВТТ.

316 317
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Реабілітований 30.09.1955 р. (Держархів Чернігів- Конотопського р-ну Сумської обл.), українець, м. Чернігів. Реабілітований 11.07.1960 р. (Держ- одноосібник. Заарештований 12.02.1930 р. За
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1368). малописьменний. Проживав у с. Вирівка, селянин. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, постановою особливої наради при Колегії
Заарештований 21.02.1919 р. за проведення анти- спр. 9728-9730). ГПУ УСРР від 14.03.1930 р. за ст. 54-10
Панченко Петро Якович, 1901 р. н., с. Браниця радянської агітації. За постановою від 17.03.1919 р. КК УСРР висланий до Північного краю на
Бобровицького р-ну, українець, освіта початкова. звільнений на поруки. Реабілітований 31.07.1998 р. Панько Дмитро Михайлович, 1895 р. н., 3 роки. Реабілітований 14.08.1989 р. (Держ-
Проживав у с. Браниця, колгоспник. Заарештова- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, с. Новий Биків Бобровицького р-ну, українець, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ний 23.08.1937 р. За постановою «трійки» при спр. 188). освіта початкова. Проживав у с. Новий Биків, спр. 9587).
УНКВД по Чернігівській обл. від 03.11.1937 р. селянин. Заарештований 04.01.1921 р. за
за проведення контрреволюційної діяльності Панченко Юхим Степанович, 1891 р. н., службу в денікінській варті. 12.12.1921 р. справу Паньок Ганна Андріївна, 1933 р. н.,
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований с. Браниця Бобровицького р-ну, українець, закрито. Звільнений з-під варти 31.01.1921 р. с. Бакланова Муравійка Куликівського р-ну,
18.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, малописьменний. Проживав у с. Браниця, колгосп- Реабілітований 29.03.1999 р. (Держархів Чернігів- українка, освіта середня. Проживала у с. Баклано-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11485). ник. Заарештований 10.06.1937 р. За вироком ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 2879). ва Муравійка, колгоспниця. Заарештована
Чернігівського облсуду від 01.09.1937 р. за 25.02.1949 р. За вироком Чернігівського облсуду
Панченко Сидір Пилипович, 1877 р. н., ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення Панькович Андрій Михайлович, 1907 р. н., від 09.12.1949 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР
с. Степанівка Менського р-ну, українець, мало- волі на 5 років. Реабілітований 15.08.1991 р. (ГДА с. Рожнівка Ічнянського р-ну, українець, освіта засуджена до позбавлення волі на 10 років.
письменний. Проживав у с. Степанівка, одноосіб- СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15566-п). початкова. Проживав у с. Рожнівка, одноосіб- Звільнена 15.09.1954 р. Реабілітована 04.11.1991 р.
ник. Заарештований 31.01.1930 р. За постановою ник. Заарештований 20.03.1931 р. За постано- (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15409-п).
судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від Панчішний Михайло Андрійович, 1897 р. н., вою судової «трійки» при Колегії ГПУ
26.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до с. Великий Щимель Сновського р-ну, українець, УСРР від 29.04.1931 р. за ст.ст. 54-2, Паньчик Стефан Ісакович, с. Пархимів
концтабору на 4 роки. Реабілітований 26.07.1989 р. освіта початкова. Проживав у м. Сновськ Снов- 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору на Козелецького р-ну, словак. Проживав у с. Пархимів,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ського р-ну, машиніст. Заарештований 13.05.1931 р. 5 років. Реабілітований 27.07.1989 р. (Держ- селянин. Заарештований 09.12.1919 р. за співробіт-
спр. 2815). За постановою особливої наради при Колегії архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ництво з денікінськими каральними органами.
ОГПУ від 23.07.1931 р. за ст. 58-10 КК РСФРР спр. 8417). 25.02.1920 р. звільнений на підписку про невиїзд.
Панченко Федір Васильович, 1896 р. н., висланий на Урал на 3 роки. Реабілітований 09.04.1920 р. справу припинено. Реабілітований
с. Ченчики Холминського (нині Корюківського) 11.09.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Панькович Яків Михайлович, 1894 р. н., 18.08.1999 р. (Держархів Чернігівської області,
р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у ф. Р-8840, оп.3, спр. 11071). с. Рожнівка Ічнянського р-ну, українець, освіта ф. Р-4612, оп.1, спр. 5).
с. Ченчики, десятник райлісгоспу. Заарештова- початкова. Проживав у с. Рожнівка, одноосібник.
ний 18.02.1940 р. За вироком виїзної сесії Панчоха Петро Гаврилович, 1882 р. н., Заарештований 13.07.1929 р. За постановою Панюта Ілля Денисович, 1886 р. н., с. Красне
Чернігівського облсуду від 22.04.1940 р. за с. Ямище Ріпкинського р-ну, українець, освіта особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, українець,
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення початкова. Проживав у с. Ямище, одноосібник. 05.02.1930 р. як контрреволюційний елемент освіта початкова. Проживав у с. Красне, слюсар.
волі у ВТТ на 4 роки. Реабілітований 13.09.1991 р. Заарештований 03.04.1930 р. За постановою висланий до Північного краю на 3 роки. Заарештований 22.09.1937 р. За постановою
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15277-п). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Реабілітований 15.08.1989 р. (Держархів Чернігів- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
28.04.1930 р. за ст.ст. 7-54-10 КК УСРР ув’язнений ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9157). 01.12.1937 р. за проведення контрреволюційної
Панченко Феодосій Іванович, 1905 р. н., до концтабору на 3 роки. Відбував покарання у агітації, скерованої на підрив заходів партії,
с. Охіньки Прилуцького р-ну, українець, освіта Вишерських таборах особливого призначення, Панькович [Панкович] Дмитро Ісакович, ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований
початкова. Проживав у с. Охіньки, завідувач Уральська обл. Реабілітований 31.07.1989 р. 1914 р. н., с. Рожнівка Ічнянського р-ну, українець, 22.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
заготконтори. Заарештований 23.12.1948 р. За (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, малописьменний. Проживав у с. Рожнівка, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11462).
вироком Чернігівського облсуду від 17.02.1949 р. спр. 8377). одноосібник. Заарештований 05.06.1932 р. За
за ст.ст. 54-3, 54-10 ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК УРСР постановою особливої наради при Колегії ГПУ Панюта Кузьма Петрович, 1874 р. н.,
засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 25 років. Панькевич Семен Іванович, 1884 [1888] р. н., УСРР від 03.11.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР с. Вирівка Конотопського повіту Чернігівської губ.
За постановою Президії ВС УРСР від 09.12.1954 р. с. Заїзд Прилуцького р-ну, українець, освіта висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітова- (нині Конотопського р-ну Сумської обл.), українець,
вирок змінено, засуджений до позбавлення початкова. Проживав у м. Прилуки, працював ний 14.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, освіта початкова. Проживав у с. Вирівка, селянин.
волі на 6 років. Реабілітований 31.03.1995 р. сезонно. Заарештований 10.02.1938 р. За постано- ф. Р-8840, оп.3, спр. 6636). Заарештований 21.02.1919 р. за проведення
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16865-п). вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській антирадянської агітації. Рішення по справі відсутнє.
обл. від 13.04.1938 р. за участь у діяльності Панькович [Панкович] Ісак Костянтинович, Звільнений з-під варти 07.03.1919 р. Реабілітований
Панченко Фотій Микитович, с. Вирівка антирадянського куркульського угруповання 1887 р. н., с. Рожнівка Ічнянського р-ну, українець, 31.07.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
Конотопського повіту Чернігівської губ. (нині застосована ВМП. Розстріляний 25.04.1938 р. у освіта початкова. Проживав у с. Рожнівка, ф. Р-4609, оп.1, спр. 188).

318 319
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Пап Федір Миколайович, 1900 р. н., Казахстанської обл. Казахської РСР. Реабілітована ВТТ на 10 років. Реабілітований 28.08.1989 р. с. Ясениця-Сільна Дрогобицького р-ну Львів-
смт Черняхів Черняхівського р-ну Житомирської 17.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ської обл., українець, освіта вища. Проживав
обл., українець, освіта середня. Проживав у ф. Р-8840, оп.3, спр. 10810). спр. 10230). у м. Городня Городнянського р-ну, голова
с. Янів Київської обл., технік. Заарештований райвиконкому. Заарештований 03.09.1935 р. За
17.02.1933 р. За постановою судової «трійки» Папоротний Захар Тарасович, 1874 р. н., Парахін Олексій Феофанович, 1892 р. н., постановою особливої наради при НКВД СРСР
при Колегії ГПУ УСРР від 23.05.1933 р. за с. Курінь Бахмацького р-ну, українець, м. Київ, українець, освіта початкова. Проживав у від 01.07.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР
ст. 54-11 КК УСРР висланий до Північного краю малописьменний. Проживав у с. Курінь, одноосіб- м. Ніжин, завідувач сушарнями обозного заводу. позбавлений волі на 3 роки. Реабілітований
на 3 роки. Реабілітований 31.08.1989 р. (Держархів ник. Заарештований 20.09.1943 р. за ст. 54-1 «а» Заарештований 09.11.1937 р. За постановою 23.11.1956 р. (Держархів Чернігівської області,
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11203). КК УРСР. 16.01.1944 р. справу припинено. «двійки» від 08.12.1937 р. за участь у діяльності ф. Р-8840, оп.3, спр. 2761).
Реабілітований 20.08.1997 р. (Держархів Чернігів- шпигунсько-диверсійної організації застосована
Папка Петро Якович, 1902 р. н., с. Шабали- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3961). ВМП. Розстріляний 19.12.1937 р. у м. Чернігів. Парва Степан Борисович, 1885 р. н.,
нів Коропського р-ну, українець, освіта початко- Реабілітований 29.07.1958 р. (Держархів Чернігів- м. Семенівка Семенівського р-ну, українець, освіта
ва. Проживав у с. Шабалинів, одноосібник. Парада Іван Іванович, 1911 р. н., с. Костобобрів ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3528). початкова. Проживав у м. Семенівка, фельдшер.
Заарештований 08.12.1932 р. за ст. 54-8 КК УСРР. Семенівського р-ну, поляк, освіта початкова. Заарештований 11.03.1938 р. За вироком виїзної
16.05.1933 р. звільнений на підписку про невиїзд. Проживав у м. Буринь Буринського р-ну Сум- Парахонська Єфросинія Омелянівна, сесії Чернігівського облсуду в м. Новгород-
19.06.1933 р. справу припинено. Реабілітований ської обл., механік. Заарештований 09.08.1938 р. 1898 р. н., с. Дроздівка Куликівського р-ну, Сіверський від 28.02.1939 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК
25.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – за ст.ст. 54-6, 54-7, 54-11 КК УРСР. 27.12.1938 р. українка, освіта початкова. Проживала у УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на
Спр. 9881-п). справу припинено. Реабілітований 23.07.1997 р. м. Чернігів, рахівник. Заарештована 19.11.1937 р. 10 років. Реабілітований 31.08.1992 р. (ГДА СБ
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, За постановою особливої наради при НКВД СРСР України, м. Чернігів. – Спр. 2430-п).
Папка Пилип Степанович, 1870 р. н., спр. 2724). від 16.01.1938 р. як член сім’ї зрадника Батьківщини
с. Шабалинів Коропського р-ну, українець, ув’язнена до ВТТ на 8 років. Відбувала покарання Парицький Павло Антонович, 1879 р. н.,
письменний. Проживав у с. Шабалинів, одно- Парасочка Іван Іванович, 1907 р. н., с. Синявка у Темніковському ВТТ. Звільнена 30.04.1943 р. с. Дяківці Літинського р-ну Вінницької обл.,
осібник. Заарештований 03.02.1930 р. за Березнянського (нині Менського) р-ну, українець, Реабілітована 03.08.1956 р. (Держархів Чернігів- українець, малописьменний. Проживав у с. Розсу-
ст. 54-10 КК УСРР. 03.03.1930 р. справу припи- освіта середня. Проживав у с. Синявка, одноосіб- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3044). дів Ріпкинського р-ну, пастух. Заарештований
нено. Реабілітований 26.06.1997 р. (Держ- ник. Заарештований 17.12.1932 р. За постановою 31.05.1934 р. За постановою особливої наради
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Парахонський Андрій Олександрович, при НКВД СРСР від 28.12.1934 р. за участь у
спр. 2548). 11.03.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий 1897 р. н., м. Остер Козелецького р-ну, українець, діяльності контрреволюційного угруповання
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований
Папка Тихін Андрійович, 1903 р. н., 05.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, бухгалтер. Заарештований 22.09.1937 р. За 27.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
с. Шабалинів Коропського р-ну, українець, освіта ф. Р-8840, оп.3, спр. 6935). постановою «двійки» від 25.11.1937 р. за шпигун- ф. Р-8840, оп.3, спр. 11733).
початкова. Проживав у с. Шабалинів, колгоспник. ство застосована ВМП. Розстріляний 03.12.1937 р.
Заарештований 08.12.1932 р. за ст. 54-8 КК УСРР. Парасюк Іван Павлович, 1873 р. н., с. Рижики Реабілітований 02.07.1957 р. (Держархів Чернігів- Парминський Андрій Корнійович, 1895 р. н.,
16.05.1933 р. звільнений на підписку про невиїзд. Чернігівського р-ну, українець, неписьменний. ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3070). с. Галиця Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну,
19.06.1933 р. справу припинено. Реабілітований Проживав у м. Чернігів, сторож. Заарештований українець, малописьменний. Проживав у с. Галиця,
25.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 02.11.1938 р. За вироком лінійного суду Південно- Парахонський Григорій Петрович, 1880 р. н., одноосібник. Заарештований 25.10.1930 р. За
Спр. 9881-п). Західної залізниці від 31.12.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 м. Остер Козелецького р-ну, українець, освіта постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
КК УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ початкова. Проживав у смт Козелець Козелець- УСРР від 09.02.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР
Папоротна Валентина Семенівна, 1923 р. н., на 5 років. Реабілітований 29.01.1993 р. (ГДА СБ кого р-ну, юрисконсульт. Заарештований ув’язнений до концтабору на 5 років. Заарештований
м. Бахмач Бахмацького р-ну, українка, освіта України, м. Чернігів. – Спр. 1598-п). 16.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД 26.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД
середня. Проживала у м. Щорс Щорського р-ну по Чернігівській обл. від 10.04.1938 р. за участь по Чернігівській обл. від 07.04.1938 р. за участь
(нині м. Сновськ Сновського р-ну), рахівник. Парафіонович Олександр Филіціанович, у діяльності контрреволюційного повстан- у діяльності антирадянського куркульського
Заарештована 28.11.1943 р. За постано- 1897 р. н., м. Сновськ Сновського р-ну, українець, ського угруповання застосована ВМП. Розстріля- угруповання передбачена ВМП. Реабілітований
вою особливої наради при НКВД СРСР від освіта початкова. Проживав у м. Щорс (нині ний 23.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 16.03.1966 р. (Держархів Чернігівської області,
06.01.1945 р. за висловлювання антирадянських м. Сновськ), токар. Заарештований 08.09.1937 р. 02.04.1958 р. (Держархів Чернігівської ф. Р-8840, оп.3, спр. 9285-9286, 7929).
настроїв вислана на 5 років з забороною прожи- За постановою особливої наради при області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3324).
вання у режимних місцевостях. За постановою НКВД СРСР від 28.11.1937 р. за проведення Парнасов Василь Федорович, 1899 р. н.,
від 27.03.1945 р. вислана до Північно- контрреволюційної діяльності ув’язнений до Паращак Юрій Васильович, 1895 р. н., с. Руднєво Пронського р-ну Московської (нині

320 321
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Рязанської) обл., РФ, росіянин, освіта середня. 22.02.1930 р. За постановою судової «трійки» вироком спецколегії Чернігівського облсуду від м. Харків, українець, освіта середня. Проживав у
Проживав у смт Ріпки Ріпкинського р-ну, інструк- при Колегії ГПУ УСРР від 14.03.1930 р. за 22.05.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений м. Ніжин, бухгалтер. Заарештований 02.10.1937 р.
тор райвиконкому. Заарештований 01.03.1936 р. ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на до позбавлення волі на 3 роки. Реабілітований За постановою особливої наради при НКВД
За постановою особливої наради при НКВД 8 років. Відбував покарання у Байкало-Амур- 12.10.1990 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – СРСР від 19.11.1937 р. за участь у діяльності
СРСР від 03.06.1936 р. за проведення контр- ському ВТТ. Реабілітований 30.08.1989 р. (Держ- Спр. 130-п). шпигунсько-диверсійної організації застосована
революційної троцькистської діяльності ув’язне- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ВМП. Розстріляний 04.12.1937 р. Реабілітований
ний до ВТТ на 5 років. Загинув 17.11.1939 р. у спр. 11743). Парфененко Іван Якимович, 1895 р. н., 18.06.1957 р. (Держархів Чернігівської області,
м. Магадан. Реабілітований 11.03.1961 р. (Держ- с. Кірове (нині с. Троїцьке) Новгород-Сіверського ф. Р-8840, оп.3, спр. 3018).
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Парубець Григорій Антонович, 1913 р. н., р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
спр. 4669). с. Галиця Лосинівського (нині Ніжинського) у с. Кірове (нині с. Троїцьке), одноосібник. Парфиленко Пантелеймон Павлович,
р-ну, українець, освіта середня. Член ВКП(б). Заарештований 27.03.1931 р. За постановою 1899 р. н., с. Савинці Срібнянського р-ну, украї-
Паров Борис Ізраільович, 1920 р. н., с. Сурхахи Проживав за місцем дислокації 3 тбр, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від нець, неписьменний. Проживав у с. Точене
Назрановського р-ну, Республіка Інгушетія, ст. лейтенант інтендантської служби. Заарешто- 13.11.1931 р. за ст. 54-1 КК УСРР висланий Срібнянського р-ну, одноосібник. Заарештований
РФ, інгуш, освіта середня. Проживав за місцем ваний 10.01.1943 р. За вироком ВТ 60 гв. сд від до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 25.06.1930 р. за участь у діяльності контр-
дислокації 341 сп 130 сд, лейтенант, командир 25.01.1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК 20.07.1963 р. (Держархів Чернігівської області, революційної організації. Рішення по справі
роти. Заарештований 28.11.1944 р. За вироком РРФСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на ф. Р-8840, оп.3, спр. 6016). відсутнє. (Держархів Сумської області, ф. Р-7641,
ВТ 2 Українського фронту від 20.02.1945 р. за 8 років, позбавлений військового звання. За оп.7, спр. 132).
ст.ст. 58-1 «б», 58-11 КК РРФСР засуджений ухвалою ВК ВС СРСР від 28.06.1946 р. термін Парфененко Кузьма Несторович, 1899 р. н.,
до ВМП, позбавлений військового звання. покарання знижено до 3 років позбавлення волі, с. Кірове (нині с. Троїцьке) Новгород-Сіверського Пархитко Михайло Данилович, 1891 р. н.,
Розстріляний 14.03.1945 р. у м. Яскишер, Угорщи- з-під варти звільнений. Реабілітований 15.05.1963 р. р-ну, українець, освіта початкова. Проживав с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжинського р-ну,
на. Реабілітований 13.04.1992 р. (ГДА СБ України, (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10156-п). у с. Кірове (нині с. Троїцьке), колгоспник. українець, письменний. Проживав у с. Веркіївка
м. Чернігів. – Спр. 15756-п). Заарештований 01.11.1937 р. За постановою (нині с. Вертіївка), ревізор. Заарештований
Парубець Микола Федорович, 1895 р. н., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 14.04.1938 р. За постановою «трійки» при
Партанська Олександра Альвіанівна, с. Галиця Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну, 23.11.1937 р. за участь у діяльності антирадян- УНКВД по Чернігівській обл. від 08.05.1938 р. за
1893 р. н., м. Харків, українка, освіта вища. українець, малописьменний. Проживав у с. Гали- ського угруповання застосована ВМП. Розстрі- проведення антирадянської агітації застосована
Проживала у м. Прилуки, лікар. Заарештована ця, одноосібник. Заарештований 25.10.1930 р. ляний 03.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабіліто- ВМП. Розстріляний 20.05.1938 р. у м. Чернігів.
10.10.1943 р. За вироком ВТ Південно-Західної За постановою судової «трійки» при Колегії ваний 19.01.1963 р. (Держархів Чернігівської Реабілітований 31.08.1989 р. (Держархів Чернігів-
залізниці від 09.01.1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК ГПУ УСРР від 22.11.1930 р. за ст.ст. 7-54-13, області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5811). ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10544).
УРСР засуджена до позбавлення волі на 8 років. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на 10
Реабілітована 27.04.1994 р. (ГДА СБ України, років. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів Парфененко Нестор Васильович, 1904 р. н., Пархитько Степан Ілліч, 1901 р. н., с. Бобрик
м. Чернігів. – Спр. 16475-п). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9285- с. Кірове (нині с. Троїцьке) Новгород-Сіверського Ніжинського р-ну, українець, освіта початкова.
9286). р-ну, українець, малописьменний. Проживав Проживав у с. Бобрик, бригадир. Заарештований
Парубай Захарій Трохимович, 1889 р. н., у с. Кірове (нині с. Троїцьке), одноосібник. 18.08.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-7, 54-11 КК УРСР.
с. Комарівка Борзнянського р-ну, українець, освіта Парубець Михайло Ілліч, 1915 р. н., с. Киколи Заарештований 27.03.1931 р. За постановою 03.07.1939 р. справу припинено. Звільнений
початкова. Проживав у с. Комарівка, колгоспник. Ічнянського р-ну, українець, освіта початкова. особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 31.01.1939 р. Реабілітований 28.03.1997 р. (Держ-
Заарештований 16.03.1938 р. За постано- Проживав за місцем дислокації 115 бао, 13.11.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
вою особливої наради при НКВД СРСР від червоноармієць. Заарештований 25.08.1942 р. За до Північного краю на 3 роки умовно. На час спр. 1666).
17.10.1939 р. за проведення антирадянської вироком ВТ 86 раб від 28.09.1942 р. за ст. 58-10 другого арешту – колгоспник. Заарештований
агітації висланий до Казахстану на 3 роки. ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до 26.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД Пархоменко Василь Іванович, 1895 р. н.,
Реабілітований 08.08.1989 р., 19.05.1994 р. (Держ- позбавлення волі у ВТТ на 10 років. Реабілітований по Чернігівській обл. від 21.04.1938 р. за участь с. Мохнатин Чернігівського р-ну, українець, мало-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 16.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – у діяльності антирадянського куркульського письменний. Проживав у м. Чернігів, одноосібник.
спр. 8987). Спр. 15038-п). угруповання застосована ВМП. Розстріляний Заарештований 02.06.1932 р. За постановою
09.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
Парубець Андрій Степанович, 1900 р. н., Парубець Харитон Тихононович, 1891 р. н., 20.07.1963 р., 06.04.1963 р. (Держархів Чернігів- 28.10.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
с. Вікторівка Лосинівського (нині Ніжинського) с. Галиця Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6016, 6142). до Північного краю на 3 роки. Реабілітова-
р-ну, українець, освіта початкова. Проживав українець, освіта початкова. Проживав у с. Галиця, ний 31.07.1989 р. (Держархів Чернігівської
у с. Вікторівка, одноосібник. Заарештований різноробочий. Заарештований 20.03.1936 р. За Парфенов Михайло Пилипович, 1872 р. н., області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1161).

322 323
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Пархоменко Гнат Петрович, 1888 р. н., архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 26.12.1995 р. (Держархів Чернігівської області, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл.
с. Слабин Чернігівського р-ну, українець, освіта спр. 6405). ф. Р-8840, оп.3, спр. 61). від 20.11.1937 р. за проведення антиколгоспної
початкова. Проживав у с. Слабин, одноосібник. агітації ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував
Заарештований 25.03.1921 р. як соціально-не- Пархоменко Іван Каленикович, 1897 р. н., Пархоменко Макар Єлисейович, 1878 р. н., покарання у смт Кульдур, Єврейська автоном-
безпечний елемент. За постановою колегії губЧК с. Мохнатин Чернігівського р-ну, українець, с. Щаснівка Бобровицького р-ну, українець, освіта на область. Реабілітований 11.07.1959 р. (Держ-
від 08.05.1921 р. передбачена ВМП. Реабілітова- малописьменний. Проживав у с. Мохнатин, початкова. Проживав у с. Щаснівка, одноосібник. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ний 21.12.1994 р. (Держархів Чернігівської області, одноосібник. Заарештований 29.05.1932 р. Заарештований 20.12.1932 р. за ст. 54-11 КК УСРР. спр. 4127).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 12187). За постановою особливої наради при Колегії За постановою судової «трійки» при Колегії
ГПУ УСРР від 03.11.1932 р. за ст. 54-10 КК ГПУ УСРР від 09.05.1933 р. справу припинено. Пархоменко Микола Якович, 1909 р. н.,
Пархоменко Григорій Гаврилович, 1910 р. н., УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 22.12.1997 р. (Держархів Чернігів- м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав
с. Гайворон Бахмацького р-ну, українець, освіта Реабілітований 14.06.1989 р. (Держархів Чернігів- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6973). у м. Ніжин, робітник залізниці. Заарештований
початкова. Проживав у м. Хабаровськ, РФ, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6639). 31.01.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД
тиловий ополченець. Заарештований 07.01.1937 р. Пархоменко Максим Володимирович, по Київській обл. від 19.04.1938 р. за проведення
За вироком ВТ особливої Червонопрапорної Пархоменко Іван Олексійович, 1873 р. н., 1889 р. н., с. Гайворон Бахмацького р-ну, українець, антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на
Далекосхідної Армії від 19.02.1937 р. за ст. 58-10 с. Мохнатин Чернігівського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Болотниця 10 років. Відбував покарання у Комі АРСР,
ч. 1 КК РРФСР засуджений до позбавлення волі малописьменний. Проживав у с. Мохнатин, Талалаївського р-ну, начальник залізничної станції. м. Воркута. Реабілітований 01.07.1959 р. (Держ-
у ВТТ на 5 років. Реабілітований 27.09.1991 р. одноосібник. Заарештований 16.03.1931 р. за Заарештований 29.10.1937 р. За постановою архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15290-п). ст. 54-10 КК УСРР. За постановою особливої нара- особливої «трійки» при УНКВД по Полтавській спр. 7750).
ди при Колегії ГПУ УСРР від 29.04.1931 р. справу обл. від 25.11.1937 р. за участь у діяльності
Пархоменко Григорій Митрофанович, припинено. Реабілітований 28.05.1998 р. (Держ- контрреволюційного угруповання ув’язнений Пархоменко Михайло Васильович, 1880 р. н.,
1899 р. н., м. Ніжин, українець, освіта духовна. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, до ВТТ на 10 років. Реабілітований 02.11.1960 р. с. Мохнатин Чернігівського р-ну, українець, освіта
Член ВКП(б). Проживав у м. Ніжин, міліціонер. спр. 6405). (Держархів Сумської області, ф. Р-7641, оп.2, початкова. Проживав у м. Чернігів, одноосіб-
Заарештований 22.04.1920 р. за саботаж. спр. 411). ник. Заарештований 16.03.1931 р. За постановою
04.05.1920 р. звільнений на поруки парткому міліції. Пархоменко Іван Семенович, 1896 р. н., особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
За постановою Чернігівського губревтрибуналу м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав у Пархоменко Мефодій Мефодійович, 1916 р. н., 29.04.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
від 01.03.1921 р. справу припинено за амністією. м. Ніжин, стрілочник. Заарештований 30.04.1946 р. м. Ніжин, українець. Проживав у м. Ніжин, до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
Реабілітований 30.12.1998 р. (Держархів Чернігів- За вироком ВТ Південно-Західної залізниці вантажник. Заарештований 08.10.1943 р. за 29.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 1163). від 23.07.1946 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР ст. 58-1 «а» КК РРФСР. 29.10.1943 р. справу ф. Р-8840, оп.3, спр. 8184).
засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 6 років. припинено. Звільнений 14.11.1943 р. Реабілітова-
Пархоменко Євмен Семенович, 1895 р. н., Реабілітований 24.10.1991 р. (ГДА СБ України, ний 21.04.1997 р. (Держархів Чернігівської області, Пархоменко Михайло Михайлович, 1904 р. н.,
с. Смяч Новгород-Сіверського р-ну, українець, м. Чернігів. – Спр. 15911-п). ф. Р-8840, оп.3, спр. 2209). с. Михайлівка Дніпропетровської обл., украї-
неписьменний. Проживав у с. Смяч, селянин. нець, освіта середня. Член КП(б)У до 1936 р.
Заарештований 21.09.1919 р. за підозрою у Пархоменко Йосип Антонович, 1904 р. н., Пархоменко Микола Олефірович, 1902 р. н., Проживав у м. Чернігів, заступник директора
намаганні скоїти вбивство. 13.11.1919 р. звільнений с. Малий Листвен Ріпкинського р-ну, українець, м. Семенівка Семенівського р-ну, українець, сортнасінтресту. Заарештований 02.09.1936 р. За
на підписку про невиїзд. Рішення по справі письменний. Проживав у с. Малий Листвен, освіта початкова. Проживав за місцем дислокації вироком спецколегії Чернігівського облсуду від
відсутнє. Реабілітований 29.01.1999 р. (Держ- зоотехнік. Заарештований 01.03.1944 р. За 5 озбз 7 зсб Сталінградського ВО, червоно- 20.11.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений
архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, постановою від 21.04.1944 р. за ст. 54-1 «б» КК армієць. Заарештований 26.11.1941 р. За вироком до позбавлення волі на 3 роки. За постановою
спр. 1258). УРСР направлений до спецтабору НКВД для ВТ 7 зсб Сталінградского ВО від 11.12.1941 р. бюро Чернігівського обкому компартії України
фільтрації. Реабілітований 28.10.1996 р. (Держ- за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений до від 05.06.1989 р. реабілітований у партійно-
Пархоменко Євстрат [Калістрат] Васильович, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ВМП. Розстріляний 06.01.1942 р. Реабілітований му відношенні (посмертно). Реабілітований
1880 р. н., с. Мохнатин Чернігівського р-ну, украї- спр. 631). 24.06.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 11.01.1957 р. (Держархів Чернігівської області,
нець, малописьменний. Проживав у с. Мохнатин, Спр. 17504-п). ф. Р-8840, оп.3, спр. 3106).
одноосібник. Заарештований 16.03.1931 р. За Пархоменко Килина Степанівна, 1894 р. н.,
постановою особливої наради при Колегії м. Ніжин, українка, неписьменна. Проживала Пархоменко Микола Петрович, 1908 р. н., Пархоменко Ніна Пилипівна, 1921 р. н.,
ГПУ УСРР від 29.04.1931 р. за ст. 54-10 у м. Ніжин, домогосподарка. Заарештована с. Петрушин Чернігівського р-ну, українець, освіта с. Волосківці Менського р-ну, українка, освіта
КК УСРР висланий до Північного краю на 05.11.1937 р. як член сім’ї зрадника Батьківщини. початкова. Проживав у м. Чернігів, робітник. початкова. Проживала у с. Волосківці, колгоспниця.
3 роки. Реабілітований 29.06.1989 р. (Держ- 24.03.1938 р. справу припинено. Реабілітована Заарештований 25.10.1937 р. За постановою 29.04.1944 р. взята на підписку про невиїзд. За

324 325
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
постановою особливої наради при НКВД СРСР Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11715- Реабілітований 29.01.1996 р. (Держархів Чернігів- КК УРСР засуджений до позбавлення волі на
від 15.02.1946 р. як член сім’ї зрадника Батьківщи- 11718). ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 179). 10 років. Реабілітований 26.05.1995 р. (ГДА СБ
ни вислана до Північно-Казахстанської обл. України, м. Чернігів. – Спр. 16956-п).
Казахської РСР на 5 років. Реабілітована Пархоменко Родіон Онисимович, 1891 р. н., Пархоменко Федір Терентійович,
23.07.1991 р. (Держархів Чернігівської області, м. Ніжин, українець, освіта незакінчена вища. 1918 р. н., с. Пльохів Михайло-Коцюбинського Пархомець Василь Трохимович, 1881
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11765). Проживав у смт Линовиця Прилуцького р-ну, (нині Чернігівського) р-ну, українець, освіта [1880] р. н., с. Жуківка Куликівського р-ну,
директор МТС. Заарештований 08.06.1938 р. за початкова. Проживав у м. Чернігів, експедитор. українець, малописьменний. Проживав у с. Жуків-
Пархоменко Олександр Михайлович, ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. 09.01.1939 р. справу Заарештований 25.06.1938 р. За вироком судової ка, одноосібник. Заарештований 14.02.1930 р.
1898 р. н., с. Ямище Ріпкинського р-ну, українець, припинено. Реабілітований 29.07.1997 р. (Держ- колегії Чернігівського облсуду від 10.05.1939 р. За постановою особливої наради при Колегії
письменний. Проживав у с. Ямище, службовець. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР засуджений до ГПУ УСРР від 29.03.1930 р. за ст. 54-10 КК
Заарештований 11.08.1920 р. За постановою спр. 2723). позбавлення волі у ВТТ на 8 років. За ухвалою ВС УСРР висланий до Північного краю на 3 роки.
Чернігівської губЧК від 22.08.1920 р. за службу УРСР від 17.08.1939 р. справу закрито. (ГДА СБ На час другого арешту – мешканець м. Чернігів,
в денікінській армії ув’язнений до концтабору на Пархоменко Сафрон Васильович, 1876 р. н., України, м. Чернігів. – Спр. 314-п). конюх. Заарештований 16.09.1937 р. За постано-
5 років. Реабілітований 20.12.1994 р. (Держархів с. Мохнатин Чернігівського р-ну, українець, освіта вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл.
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12189). початкова. Проживав у м. Чернігів, одноосібник. Пархоменко Федот Мартинович, 1893 р. н., від 28.09.1937 р. за проведення антирадянської
Заарештований 16.03.1931 р. За постановою м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав агітації ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував
Пархоменко Павло Тимофійович, 1889 р. н., особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від у м. Ніжин, перукар. Заарештований 17.03.1938 р. покарання в Усть-Вимському ВТТ. Реабіліто-
м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав 29.04.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий за ст. 54-11 КК УРСР. 25.03.1938 р. справу ваний 28.04.1989 р., 26.05.1989 р. (Держархів
у м. Ніжин, головний бухгалтер. Заарештований до Північного краю на 3 роки. Реабілітований припинено в зв’язку зі смертю обвинуваченого. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5324,
07.04.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД 29.06.1979 р. (Держархів Чернігівської області, Помер 22.03.1938 р. Реабілітований 29.05.1997 р. 1740).
по Чернігівській обл. від 19.04.1938 р. за участь ф. Р-8840, оп.3, спр. 6405). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
у діяльності антирадянської націоналістичної спр. 2382). Пархомець Марко Іванович, 1904 р. н.,
повстанської організації застосована ВМП. Пархоменко Семен Леонтійович, 1924 р. н., с. Жуківка Куликівського р-ну, українець, освіта
Розстріляний 07.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабіліто- м. Ічня Ічнянського р-ну, українець, освіта середня. Пархоменко Харитон Онисимович, 1897 р. н., спеціальна. Проживав у м. Ніжин, начальник
ваний 14.06.1958 р. (Держархів Чернігівської Проживав за місцем дислокації 308 гв. сп 108 гв. сд, м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав обозно-речового постачання 19 сп. Заарештований
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3436). військовослужбовець. Заарештований 02.05.1946 р. у м. Ніжин, помічник машиніста електростанції. 05.11.1937 р. За вироком ВТ в.ч. 4434 КВО
За вироком ВТ 35 гв. сп Прутського корпусу від Заарештований 02.10.1937 р. За постановою від 13.05.1938 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 206-17 КК
Пархоменко Петро Кузьмич, 1903 р. н., 25.05.1946 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений «двійки» від 04.11.1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на
с. Вільшане Сосницького р-ну, українець, освіта до позбавлення волі на 6 років. Реабілітований застосована ВМП. Розстріляний 14.11.1937 р. у 6 років. За постановою «трійки» при УНКВД по
середня. Проживав у с. Вільшане, одноосібник. 22.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – м. Чернігів. Реабілітований 12.03.1959 р. (Держ- Чернігівській обл. від 21.09.1938 р. за ст.ст. 54-6,
Заарештований 27.01.1930 р. За постановою Спр. 14747-п). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 54-11 КК УРСР застосована ВМП. Розстріляний
судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від спр. 4031). 24.09.1938 р. у м. Чернігів. За вироком ВК ВС
11.02.1930 р. за ст.ст. 7-54-10 ч. 2, 54-11 КК УСРР Пархоменко Степан Михайлович, 1896 р. н., СРСР від 29.05.1940 р. термін покарання знижено
ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітова- м. Дружківка Донецької обл., українець, освіта Пархоменко Юхим Матвійович, 1880 р. н., до 3 років позбавлення волі. Реабілітований
ний 26.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, початкова. Проживав у м. Новгород-Сіверський, с. Орлівка Олишівського (нині Куликівського) р-ну, 13.10.1959 р., 03.05.1960 р. (ГДА СБ України,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 9613). голова райвиконкому. Заарештований 10.09.1937 р. українець, освіта початкова. Проживав у с. Орлівка, м. Чернігів. – Спр. 5679-п).
За вироком ВК ВС СРСР від 22.12.1937 р. за одноосібник. Заарештований 05.06.1932 р. за
Пархоменко Пилип Григорович, 1910 р. н., ст.ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР засуджений ст. 54-10 КК УСРР. 01.07.1932 р. справу припинено. Пархомець Пантелій Михайлович,
с. Курінь Бахмацького р-ну, українець, освіта до ВМП. Розстріляний 23.13.1937 р. у м. Київ. Реабілітований 24.05.1997 р. (Держархів Чернігів- 1875 р. н., с. Галків Ріпкинського р-ну, білорус,
початкова. Проживав у с. Курінь, одноосібник. Реабілітований 30.03.1961 р. (ГДА СБ України, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2422). малописьменний. Проживав у с. Неданчичі
Заарештований 10.09.1931 р. За постановою м. Чернігів. – Спр. 6181-п). Ріпкинського р-ну, сторож. Заарештований
судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від Пархоменко Яків Архипович, 1899 р. н., 09.10.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД
19.12.1931 р. за ст.ст. 54-2, 54-12 КК УСРР Пархоменко Тимофій Іванович, 1891 р. н., с. Івківці Прилуцького р-ну, українець, освіта по Чернігівській обл. від 14.11.1937 р. за проведення
ув’язнений до концтабору на 5 років. За м. Семенівка Семенівського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав за місцем дислокації антирадянської агітації, скерованої проти
постановою Колегії ОГПУ від 11.05.1932 р. за ст.ст. початкова. Проживав у м. Семенівка, продавець. 384 зсп 44 зсбр, червоноармієць. Заарештований заходів радянської влади, ув’язнений до ВТТ на
17-59-3 КК РСФРР ув’язнений до концтабору на Заарештований 05.04.1938 р. за ст.ст. 54-2, 03.01.1943 р. За вироком ВТ 44 зсбр Уральського 10 років. Реабілітований 05.06.1989 р. (Держархів
5 років. Реабілітований 11.09.1989 р. (Держархів 54-11 КК УРСР. 10.08.1938 р. справу припинено. ВО від 08.02.1943 р. за ст.ст. 58-2, 58-10 ч. 2 Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1484).

326 327
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Пархомець Пантелій Трохимович, 1894 р. н., смт Козелець Козелецького р-ну, українець, 17.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ваний 16.04.1938 р. За постановою «трійки» при
с. Жуківка Куликівського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10875). УНКВД по Чернігівській обл. від 24.04.1938 р. за
письменний. Проживав у с. Жуківка, без певних робітник. Заарештований 05.06.1938 р. За вироком участь у діяльності української контрреволюцій-
занять. Заарештований 28.11.1937 р. За постановою Чернігівського облсуду від 26.03.1939 р. за Пасечник Іван Якович, 1914 р. н., с. Макіївка ної націоналістичної організації передбачена
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення Лосинівського (нині Носівського) р-ну, українець, ВМП. Реабілітований 31.03.1961 р. (Держархів
29.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації волі на 2 роки. Реабілітований 29.01.1992 р. (ГДА освіта початкова. Проживав за місцем дислокації Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4695).
застосована ВМП. Розстріляний 04.12.1937 р. у СБ України, м. Чернігів. – Спр. 265-п). 138 омінп 60 А, червоноармієць. Заарештований
м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ- 05.10.1942 р. За вироком ВТ 60 А від 30.10.1942 р. Пасічник Кирило Костянтинович, 1887 р. н.,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Пасерюга Прокіп Семенович, 1885 р. н., за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР с. Кропивне Дмитрівського (нині Бахмацького)
спр. 10923). с. Клюси Городнянського (нині Сновського) р-ну, засуджений до позбавлення волі на 10 років. р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
українець, освіта початкова. Проживав у с. Клюси, Реабілітований 17.07.1996 р. (ГДА СБ України, у с. Кропивне, колгоспник. Заарештований
Пархомов Леонтій Григорович, одноосібник. Заарештований 07.10.1932 р. За м. Чернігів. – Спр. 17632-п). 22.07.1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР.
1893 р. н., с. Балки Барського р-ну Вінницької постановою особливої наради при Колегії 05.11.1941 р. справу припинено в зв’язку зі смертю
обл., українець, освіта вища. Проживав у ГПУ УСРР від 04.02.1933 р. за ст.ст. 54-8, Пасечник Нестор Якович, 1894 р. н., с. Бірківка обвинуваченого. Загинув 27.10.1941 р. під час
м. Бахмач Бахмацького р-ну, директор школи. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю на Менського р-ну, українець, освіта початкова. етапування до Кустанайської обл. Реабілітований
Заарештований 31.10.1937 р. За постановою 3 роки. Реабілітований 11.08.1989 р. (Держархів Проживав у с. Бірківка, рахівник. Заарештова- 27.02.1996 р. (Держархів Чернігівської області,
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8998). ний 05.12.1932 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР. ф. Р-8840, оп.3, спр. 333).
01.11.1937 р. за участь у діяльності українського 23.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований
націоналістичного угруповання ув’язнений до Пасечна Ольга Іванівна, 1915 р. н., с. Довжик 28.02.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Пасічник Опанас Якович, 1894 р. н., с. Бірківка
ВТТ на 10 років. Відбував покарання у Волзькому Чернігівського р-ну, українка, освіта початкова. Спр. 881-п). Менського р-ну, українець, малописьменний.
ВТТ. Реабілітований 16.03.1989 р. (Держархів Проживала у м. Чернігів, робітниця. Заарештована Проживав у с. Бірківка, колгоспник. Заарештований
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8270). 26.07.1941 р. За вироком ВТ військ НКВД по Пасик Іван Олексійович, 1919 р. н., м. Носівка 07.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД
Київській обл. від 17.08.1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК Носівського р-ну, українець, малописьменний. по Чернігівській обл. від 17.04.1938 р. за участь
Пархомович Едуард Адамович, 1898 р. н., УРСР виправдана. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Проживав за місцем дислокації 3 будб 11 сп, у діяльності антирадянського угруповання
м. Ромни Полтавської губ. (нині Сумської обл.), Спр. 931-п). червоноармієць. Заарештований 21.10.1941 р. За застосована ВМП. Розстріляний 06.05.1938 р.
українець, освіта вища. Проживав у смт Любеч вироком ВТ військ НКВД по охороні тилу 38 А у м. Чернігів. Реабілітований 26.08.1989 р.
Ріпкинського р-ну, завідувач райздороввідділу. Пасечник Іван Степанович, 1882 р. н., від 28.11.1941 р. за ст.ст. 16-54-1 «б» КК УРСР (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Заарештований 20.06.1938 р. За постановою с. Байківка Калинівського р-ну Вінницької обл., засуджений до ВМП. Розстріляний 08.12.1941 р. спр. 9290).
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. українець, освіта середня. Проживав у с. Мньов Реабілітований 28.08.1996 р. (ГДА СБ України,
від 21.09.1938 р. за шпигунство застосована Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівсько- м. Чернігів. – Спр. 17674-п). Пасічник Павло Єпіфанович, 1885 р. н.,
ВМП. Розстріля-ний 24.09.1938 р. у м. Чернігів. го) р-ну, без певних занять. Заарештований с. Рудівка Прилуцького р-ну, українець,
Реабілітований 25.08.1959 р. (Держархів 11.11.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. За постано- Пасічник Володимир Дмитрович, 1906 р. н., малописьменний. Проживав у с. Рудівка, одноосіб-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4140). вою спеціальної судової колегії Чернігівського с. Ярославка Бобровицького р-ну, українець, освіта ник. Заарештований 14.01.1933 р. За постановою
облсуду від 29.03.1940 р. справу закрито. середня. Проживав у с. Ярославка, колгоспник. особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
Пасекунов Пимон Сидорович, 1886 р. н., Помер у тюрмі НКВД м. Чернігів 23.03.1940 р. Заарештований 22.10.1934 р. За вироком ВТ 02.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
Білорусь, білорус, освіта початкова. Проживав у Реабілітований 13.06.1990 р. (ГДА СБ України, 15 ск УкрВО від 20.03.1935 р. за ст. 54-8 КК до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
смт Добрянка Ріпкинського р-ну, завідувач їдальні. м. Чернігів. – Спр. 435-п). УСРР засуджений до ВМП. За ухвалою ВК 27.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Заарештований 16.03.1938 р. За постановою ВС СРСР від 14.04.1935 р. ВМП замінена на ф. Р-8840, оп.3, спр. 7042).
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. Пасечник Іван Улянович, 1901 р. н., с. Щуча позбавлення волі на 10 років. Реабілітований
від 19.04.1938 р. за проведення антирадянської Гребля Дмитрівського (нині Бахмацького) 04.08.1960 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Пасічник Улян Якович, 1885 р. н., с. Бірківка
агітації, скерованої проти заходів радянської влади, р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у Спр. 6045-п). Менського р-ну, українець, малописьменний.
застосована ВМП. Розстріляний 08.05.1938 р. у с. Щуча Гребля, чорноробочий. Заарештований Проживав у с. Бірківка, колгоспник. Заарештований
м. Чернігів. Реабілітований 26.08.1989 р. (Держ- 06.09.1937 р. За постановою «трійки» при Пасічник Іван Корнійович, 1908 р. н., 06.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, УНКВД по Чернігівській обл. від 21.09.1937 р. за с. Макіївка Лосинівського (нині Носівського) по Чернігівській обл. від 17.04.1938 р. за участь
спр. 9577). проведення антирадянської агітації, скерованої на р-ну, українець, неписьменний. Проживав у діяльності антирадянського угруповання
підрив заходів партії, застосована ВМП. Розстріля- у с. Вейсбахівка Малодівицького р-ну (нині застосована ВМП. Розстріляний 06.05.1938 р.
Пасенко Олександр Прокопович, 1900 р. н., ний 28.09.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований с. Білорічиця Прилуцького р-ну), візник. Заарешто- у м. Чернігів. Реабілітований 26.08.1989 р.

328 329
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Пастарнак Іван Олексійович, 1919 р. н., Пастовень Корній Левкович, 1884 р. н., на 3 роки. Реабілітований 26.06.1989 р. (Держ-
спр. 9290). с. Горбове Олишівського (нині Куликівського) р-ну, с. Свидовець Бобровицького р-ну, українець, освіта архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
українець, освіта початкова. Проживав за місцем початкова. Проживав у с. Свидовець, одноосібник. спр. 6459).
Пасічник-Самойленко Іван Якович, дислокації 383 дн 2 б 86 гап 66 А, червоноармієць. Заарештований 30.01.1930 р. За постановою судової
1882 р. н., с. Бірківка Менського р-ну, українець, Заарештований 14.09.1942 р. За вироком ВТ 66 А «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 14.02.1930 р. за Пастух Павло Степанович, 1886 р. н., с. Івківці
письменний. Проживав у с. Прохорівка від 22.09.1942 р. за ст.ст. 19-58-1 «б» КК РРФСР ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР ув’язнений до концтабору Прилуцького р-ну, українець, освіта початкова.
Гельм’язівського р-ну Полтавської обл. (нині засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 10 років. на 8 років. Реабілітований 18.08.1989 р. (Держ- Проживав у с. Івківці, одноосібник. Заарештований
Канівського р-ну Черкаської обл.), лісовод. Реабілітований 27.09.1996 р. (ГДА СБ України, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 15.02.1930 р. за ст.ст. 54-9, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УСРР.
Заарештований 28.04.1938 р. За вироком м. Чернігів. – Спр. 17700-п). спр. 11496). 06.03.1930 р. справу припинено. Реабілітований
Чернігівського облсуду від 19.07.1940 р. за 29.07.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-13 КК УРСР засуджений до Пастернак Іван Васильович, 1912 р. н., Пастовень Тарас Васильович, 1877 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 9925).
позбавлення волі у ВТТ на 8 років. Реабілітований с. Горбове Олишівського (нині Куликівсько- с. Свидовець Бобровицького р-ну, українець, освіта
13.10.1992 р. (Держархів Чернігівської області, го) р-ну, українець, малописьменний. Прожи- початкова. Проживав у с. Свидовець, одноосібник. Пастух Яків Потапович, 1879 р. н., с. Івківці
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3040). вав у с. Горбове, одноосібник. Заарештований Заарештований 15.02.1930 р. За постановою судової Прилуцького р-ну, українець, освіта початкова.
15.12.1931 р. за ст. 54-8 КК УСРР. 03.06.1932 р. «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 01.03.1930 р. Проживав у с. Івківці, одноосібник. Заарештований
Паска Кузьма Андрійович, 1911 р. н., справу припинено. Реабілітований 27.11.1997 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору 15.02.1930 р. за ст.ст. 54-9, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УСРР.
с. Крутоярівка Яблунівського (нині Прилуцького) (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, на 5 років. Реабілітований 18.12.1965 р. (Держ- 06.03.1930 р. справу припинено. Реабілітований
р-ну, українець, освіта початкова. Проживав за спр. 6191). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 29.07.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
місцем дислокації олб 139 сд, червоноармієць. спр. 7915). ф. Р-8840, оп.3, спр. 9925).
Заарештований 22.08.1940 р. За постановою Пастернак Михайло Максимович, 1912 р. н.,
особливої наради при НКВД СРСР від с. Горбове Олишівського (нині Куликівського) Пастух Дмитро Іванович, 1890 р. н., с. Івківці Пастухов Артем Васильович, 1902 р. н.,
15.06.1942 р. за здачу у полон ув’язнений до ВТТ р-ну, українець, малописьменний. Проживав Прилуцького р-ну, українець, освіта початкова. с. Попільня Сновського р-ну, українець. Проживав
на час війни. За постановою Президії ВС СРСР у с. Горбове, одноосібник. Заарештований Проживав у с. Івківці, одноосібник. Заарештова- у м. Корюківка Корюківського р-ну, одноосібник.
від 15.04.1943 р. направлений до діючої армії. За 15.12.1931 р. за ст. 54-8 КК УСРР. 03.06.1932 р. ний 27.01.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. Заарештований 13.03.1931 р. За постановою
постановою особливої наради при НКВД СРСР справу припинено. Реабілітований 27.11.1997 р. За постановою судової «трійки» при Колегії особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
від 15.02.1946 р. звільнений. Реабілітований (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ГПУ УСРР від 27.03.1930 р. справу припинено. 27.04.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
13.11.1958 р. (Держархів Чернігівської області, спр. 6191). Реабілітований 29.07.1998 р. (Держархів до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3879). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9925). 14.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Пастернак Петро Леонтійович, 1900 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 5955).
Паско Іван Іванович, 1914 р. н., с. Крутоя- с. Горбове Олишівського (нині Куликівського) Пастух Іван Якович, 1903 р. н., с. Полонки
рівка Яблунівського (нині Прилуцького) р-ну, р-ну, українець, освіта початкова. Проживав за Прилуцького р-ну, українець, малописьменний. Пастухов Микола Георгійович, 1888 р. н.,
українець, письменний. Проживав у с. Крутоя- місцем дислокації 844 сп 267 сд, червоноармієць. Проживав за місцем роботи у трудовій комуні м. Київ, росіянин, освіта початкова. Проживав
рівка, рахівник. Заарештований 23.11.1943 р. за Заарештований 14.11.1941 р. за підозрою у зраді НКВД смт Ладан Прилуцького р-ну, різноробочий. у с. Бобрик Броварського р-ну Київської обл.,
ст. 54-1 «а» КК УРСР. 26.12.1943 р. справу Батьківщині. 09.12.1941 р. справу припинено. Заарештований 27.11.1937 р. За постановою черговий по станції. Підозрювався за ст. 58-10
припинено. Реабілітований 18.12.1997 р. Реабілітований 23.01.1998 р. (Держархів Чернігів- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від КК РСФРР. 27.06.1931 р. взятий на підписку
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5049). 29.11.1937 р. за проведення антиколгоспної агітації про невиїзд. За постановою особливої наради
спр. 6100). ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував покаран- при Колегії ГПУ УСРР від 02.10.1931 р. справу
Пастовень Василь Федорович, 1898 р. н., ня у Вятському ВТТ. Реабілітований 30.12.1961 р. припинено. (Держархів Чернігівської області,
Пасталака Федір Федорович, 1909 р. н., с. Свидовець Бобровицького р-ну, українець, освіта (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7635).
с. Іванківці Срібнянського р-ну, українець, початкова. Проживав у с. Свидовець, колгоспник. спр. 4830).
малописьменний. Проживав у с. Іванківці, Заарештований 29.07.1941 р. За постано- Пастухова Анастасія Петрівна, 1924 р. н.,
одноосібник. Заарештований 08.02.1930 р. вою особливої наради при НКВД СРСР від Пастух Микола Федотович, 1890 р. н., с. Івківці смт Березна Березнянського (нині Менського)
За постановою особливої наради при Колегії 08.07.1942 р. за ст. 56-21 ч. 1 КК УРСР ув’язне- Прилуцького р-ну, українець, малописьменний. р-ну, українка, освіта початкова. Проживала у
ГПУ УСРР від 12.04.1930 р. за ст. 54-10 ний до ВТТ на 3 роки. Згідно примітки до Проживав у с. Івківці, одноосібник. Заарештований м. Чернігів, учениця. Заарештована 29.09.1943 р.
КК УСРР висланий до Північного краю на ст. 28 КК РРФСР постанову призупинено, 15.04.1932 р. За постановою особливої наради за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 20.10.1943 р. справу
3 роки. Реабілітований 15.05.1989 р. (Держархів направлений до діючої армії. (Держархів при Колегії ГПУ УСРР від 13.08.1932 р. за припинено. Реабілітована 19.09.1997 р. (Держархів
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5529). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3747). ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4443).

330 331
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Пастушенко Йосип Пилипович, 1888 р. н., 7 років. Реабілітований 28.03.1993 р., 14.09.1991 р. сторож. Заарештований 28.07.1937 р. За постано- ний 02.06.1989 р. (Держархів Чернігівської
с. Єліне Сновського р-ну, українець, освіта (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6423).
початкова. Проживав у с. Єліне, одноосібник. оп.3, спр. 12323, ГДА СБ України, м. Чернігів. – від 09.09.1937 р. за проведення антирадянської
Заарештований 16.12.1932 р. за проведення Спр. 14761-п). агітації, скерованої проти заходів радянської влади, Патук Іван Титович, 1890 р. н., с. Кіпті
антирадянської агітації. 01.03.1933 р. справу ув’язнений до ВТТ на 8 років. Реабілітований Олишівського (нині Козелецького) р-ну, українець,
припинено. Реабілітований 24.05.1997 р. (Держ- Пасько Овсій Васильович, 1892 р. н., 29.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, освіта початкова. Проживав у с. Кіпті, одноосібник.
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Нова Басань Бобровицького р-ну, українець, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1593). Заарештований 23.12.1928 р. За постановою
спр. 2350). малописьменний. Проживав у с. Нова Басань, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
одноосібник. 02.09.1920 р. взятий на підписку Патруєв Петро Филимонович, 1885 р. н., 06.02.1929 р. як соціально-небезпечний елемент
Пась Дмитро Титович, 1909 р. н., смт Ріпки про невиїзд. Заарештований 13.09.1920 р. за м. Семенівка Семенівського р-ну, українець, ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований
Ріпкинського р-ну, українець, малописьменний. співробітництво з денікінськими каральними освіта вища. Проживав у м. Семенівка, адвокат. 11.02.1994 р. (Держархів Чернігівської області,
Проживав у смт Ріпки, одноосібник. Заарештова- органами. За постановою Чернігівського губрев- Заарештований 20.04.1938 р. За постановою ф. Р-8840, оп.3, спр. 12002).
ний 28.10.1937 р. За постановою «трійки» при трибуналу від 29.12.1921 р. справу припинено. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
УНКВД по Чернігівській обл. від 31.10.1937 р. Реабілітований 30.12.1998 р. (Держархів Чернігів- 24.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянської Патук Опанас Титович, 1893 р. н., с. Кіпті
як соціально-небезпечний елемент ув’язнений ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 908). організації застосована ВМП. Розстріляний Олишівського (нині Козелецького) р-ну,
до ВТТ на 10 років. Реабілітований 21.08.1989 р. 15.05.1938 р. Реабілітований 03.11.1956 р. (Держ- українець, освіта початкова. Проживав у с. Кіпті,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Пасько Павло Митрофанович, 1885 р. н., архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, одноосібник. Заарештований 23.12.1928 р. За
спр. 10468). с. Нова Басань Бобровицького р-ну, українець, спр. 2446-2451). постановою особливої наради при Колегії ГПУ
освіта вища. Проживав у с. Нова Басань, агроном. УСРР від 06.02.1929 р. як антирадянський елемент
Пасько Єлизар Хомич, 1905 р. н., с. Вересоч Заарештований 01.10.1929 р. За постановою Патук Андрій Титович, 1904 р. н., с. Кіп- ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабіліто-
Куликівського р-ну, українець, освіта вища. особливої наради при Колегії ОГПУ від ті Олишівського (нині Козелецького) р-ну, ваний 11.02.1994 р. (Держархів Чернігівської
Проживав за місцем служби, червоноармієць. 03.02.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до українець, освіта початкова. Проживав у с. Кіп- області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12002).
Заарештований 03.09.1942 р. За вироком ВТ концтабору на 3 роки. Реабілітований 12.07.1989 р. ті, одноосібник. Заарештований 23.12.1928 р.
Тамбовського гарнізону від 19.09.1942 р. за (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, За постановою особливої наради при Колегії Патук Федір Іванович, 1878 [1880] р. н.,
ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений до позбавлен- спр. 3842). ГПУ УСРР від 06.02.1929 р. як антирадян- с. Котів Остерського (нині Козелецького) р-ну,
ня волі на 10 років. Реабілітований 28.05.1996 р. ський елемент ув’язнений до концтабору українець, малописьменний. Проживав у с. Котів,
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17548-п). Пасько Семен Євдокимович, 1914 р. н., на 3 роки. Реабілітований 11.02.1994 р. (Держ- одноосібник. Заарештований 28.10.1930 р.
с. Риботин Коропського р-ну, українець, освіта архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, За постановою особливої наради при Колегії
Пасько Іван Васильович, 1890 р. н., с. Нова початкова. Проживав за місцем дислокації 163 сд, спр. 12002). ГПУ УСРР від 13.11.1930 р. за ст. 54-10 КК
Басань Бобровицького р-ну, українець, освіта червоноармієць. Розпочато справу 25.05.1942 р. УСРР висланий до Північного краю на 3 роки.
початкова. Проживав у с. Нова Басань, міліціонер. За вироком ВТ 163 сд від 15.06.1942 р. за Патук Василь Іванович, 1874 р. н., с. Котів На час другого арешту – мешканець с. Білики
Заарештований 29.01.1920 р. за проведення контр- ст. 58-1 «б» КК РРФСР засуджений до ВМП Остерського (нині Козелецького) р-ну, українець, Козелецького р-ну. Заарештований 27.11.1937 р. За
революційної агітації. 16.08.1920 р. справу заочно. 26.08.1964 р. справу припинено за освіта початкова. Проживав у с. Котів, одноосібник. постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській
припинено. Звільнений з-під варти 06.02.1920 р. амністією. Реабілітований 30.03.1998 р. (ГДА СБ Заарештований 17.10.1930 р. За постановою обл. від 29.11.1937 р. за проведення антирадян-
Реабілітований 26.06.1997 р. (Держархів Чернігів- України, м. Чернігів. – Спр. 10185-п). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ської агітації застосована ВМП. Розстріля-
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 932). 06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий ний 04.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований
Пасюра Яків Кононович, 1863 р. н., с. Тиниця до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 18.05.1989 р., 28.08.1989 р. (Держархів Чернігів-
Пасько Іван Митрофанович, 1882 р. н., с. Нова Бахмацького р-ну, українець, освіта початкова. 19.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5419, 10930).
Басань Бобровицького р-ну, українець, освіта Проживав у с. Тиниця, одноосібник. Заарештований ф. Р-8840, оп.3, спр. 5606).
початкова. Проживав у с. Нова Басань, одноосіб- 15.04.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 26.12.1931 р. Патук [Патука] Андрій Васильович, 1903 р. н.,
ник. Заарештований 11.03.1929 р. За постановою справу припинено. Реабілітований 23.07.1997 р. Патук Іван Євтихійович, 1895 р. н., с. Кіпті с. Котів Остерського (нині Козелецького) р-ну,
Колегії ОГПУ від 03.06.1929 р. за ст.ст. 58-10, 59-3 (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Олишівського (нині Козелецького) р-ну, українець, українець, освіта початкова. Проживав у с. Ко-
КК РСФРР ув’язнений до концтабору на 5 років. спр. 252). малописьменний. Проживав у с. Кіпті, одноосіб- тів, без певних занять. Заарештований
На час другого арешту – пожежник у колгоспі. ник. Заарештований 18.03.1931 р. За постановою 09.12.1937 р. За постановою «трійки» при
Заарештований 05.10.1939 р. За вироком судової Патрик Улян Прокопович, 1872 р. н., особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від УНКВД по Чернігівській обл. від 10.12.1937 р.
колегії Чернігівського облсуду від 07.03.1940 р. за с. Тимоновичі Семенівського р-ну, українець, 10.05.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий за проведення антиколгоспної агітації,
ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР позбавлений волі на малописьменний. Проживав у с. Тимоновичі, до Північного краю на 3 роки. Реабілітова- розповсюдження провокаційних чуток

332 333
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
застосована ВМП. Розстріляний 13.12.1937 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, шівка Чернігівського р-ну, українець, освіта
у м. Чернігів. Реабілітований 26.08.1989 р. спр. 4749). спр. 7636). початкова. Проживав у м. Чернігів, штукатур.
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Заарештований 03.09.1937 р. За постановою
спр. 10002). Пахомов Іван Іванович, 1914 р. н., c. Пац Карпо Іванович, 1898 р. н., с. Лукашівка «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
Льгов Коречевського (нині Хотинецького) Чернігівського р-ну, українець, освіта початкова. 21.10.1937 р. за проведення антиколгоспної агіта-
Патук [Потук] Іван Васильович, 1901 р. н., р-ну Орловської обл., РФ, росіянин. Проживав Проживав у м. Чернігів, візник. Заарештований ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова-
с. Котів Остерського (нині Козелецького) р-ну, у с. Лиски Прилуцького р-ну, колгоспник. 04.10.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД ний 03.09.1960 р. (Держархів Чернігівської облас-
українець, освіта початкова. Проживав за місцем Заарештований 20.05.1950 р. За вироком ВТ військ по Чернігівській обл. від 21.10.1937 р. за проведення ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4510).
дислокації окремої роти зв’язку 96 дивізії, МВД по Чернігівській обл. від 16.09.1950 р. за антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на 10
командир взводу. Заарештований 13.01.1929 р. за ст.ст. 17-54-8 КК УРСР засуджений до позбавлення років. Відбував покарання у Байкало-Амурському Пац Сава Пилипович, 1888 р. н., с. Лукашівка
ст.ст. 7-54-13 КК УСРР. За постановою особливої волі на 25 років, позбавлений нагород. За ухвалою ВТТ. Загинув 13.04.1938 р. Реабілітова- Чернігівського р-ну, українець, освіта початкова.
наради при Колегії ГПУ УСРР від 15.04.1930 р. ВТ військ МВД Київського округу від 06.10.1950 р. ний 07.05.1966 р. (Держархів Чернігівської області, Проживав у с. Подусівка (приєднано до м. Чернігів),
справу припинено. Реабілітований 29.07.1997 р. злочин перекваліфіковано на ст. 54-10 ч. 1 КК ф. Р-8840, оп.3, спр. 7942). селянин. Заарештований 28.01.1927 р. За вироком
(Держархів Чернігів-ської області, ф. Р-8840, оп.3, УРСР. За ухвалою ВТ КВО від 28.01.1955 р. справу надзвичайної сесії Чернігівського облсуду від
спр. 2818). закрито. Звільнений 16.02.1955 р. (ГДА СБ України, Пац Максим Антонович, 1886 р. н., 30.06.1927 р. за ст. 54-13 КК УСРР засуджений до
м. Чернігів. – Спр. 1247-п). с. Лукашівка Чернігівського р-ну, українець, позбавлення волі на 5 років умовно. Звільнений
Патюта Ілля Гаврилович, 1901 р. н., малописьменний. Проживав у м. Чернігів, чорно- 05.04.1927 р. Реабілітований 29.07.1994 р. (ГДА
с. Кобижча Бобровицького р-ну, українець, освіта Пахомов Іван Якович, 1880 р. н., с. Велика робочий. Заарештований 08.04.1936 р. За виро- СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16548-п).
початкова. Проживав у с. Кобижча, чорноробочий. Тарасовка Пугачовського повіту Самарської губ. ком спецколегії Чернігівського облсуду від
Заарештований 05.11.1937 р. За постановою (нині Перелюбського р-ну Саратовської обл., РФ), 31.07.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засудже- Пацановський Олександр Болеславович,
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від росіянин, освіта початкова. Проживав у м. Городня ний до позбавлення волі на 3 роки. Реабілітова- 1892 р. н., м. Городня Городнянського р-ну,
09.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації, Городнянського р-ну, сторож. Заарештований ний 18.05.1993 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – українець, освіта початкова. Проживав у м. Сновськ
скерованої на підрив колгоспного будівництва, 30.10.1945 р. За вироком Чернігівського облсуду Спр. 652-п). Сновського р-ну, бухгалтер. Заарештований
застосована ВМП. Розстріляний 20.11.1937 р. від 29.07.1946 р. за ст. 54-10 ч. 2 з санкції ст. 54-2 23.02.1933 р. За постановою «трійки» при
у м. Чернігів. Реабілітований 31.08.1989 р. КК УРСР засуджений до позбавлення волі на Пац Микола Юхимович, 1906 р. н., ПП ОГПУ по БСРР від 05.04.1933 р. за ст.ст.
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 10 років. Реабілітований 20.11.1991 р. (ГДА СБ с. Лукашівка Чернігівського р-ну, українець, освіта 72, 75 КК БСРР ув’язнений до ВТТ на 5 років.
спр. 10765). України, м. Чернігів. – Спр. 15711-п). початкова. Проживав у с. Лукашівка, чорноробочий. Реабілітований 11.09.1989 р. (Держархів Чернігів-
Заарештований 03.10.1937 р. За постановою ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11125).
Пахар Яків Федорович, 1900 р. н., Пац Георгій Іванович, 1896 р. н., с. Лукашівка «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
с. Старогородка Остерського р-ну ( приєднано Чернігівського р-ну, українець, освіта початкова. 21.10.1937 р. за проведення антирадянської агітації Паценко Леонтій Єлисейович, 1900 р. н.,
до м. Остер Козелецького р-ну), українець, Проживав у м. Чернігів, тесля. Заарештований ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований с. Городище Білоцерківського р-ну Київської обл.,
освіта середня. Проживав за місцем дислокації 05.10.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД 21.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, українець, освіта вища. Проживав у с. Гнилиця
79 зартпо 210 зсд, червоноармієць. Заарештований по Чернігівській обл. від 21.10.1937 р. за проведення ф. Р-8840, оп.3, спр. 10622). Малодівицького р-ну (нині с. Знам’янка Прилуць-
01.02.1945 р. За вироком ВТ Чернігівського антирадянської агітації, скерованої на підрив кого р-ну), головний лікар. Заарештований
гарнізону від 07.08.1945 р. за ст. 54-3 з санкції колгоспного будівництва, ув’язнений до ВТТ на Пац Петро Микитович, 1893 р. н., с. Лука- 27.10.1948 р. За вироком ВТ Київського
ст. 54-2 КК УРСР засуджений до позбавлення волі 10 років. Відбував покарання у Тегульдетському р-ні шівка Чернігівського р-ну, українець, освіта гарнізону від 25.01.1949 р. за ст. 54-1 «б» КК
у ВТТ на 10 років. Реабілітований 25.04.1994 р. Новосибірської обл. Реабілітований 14.08.1989 р. початкова. Проживав у м. Чернігів, кочегар. УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16510-п). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Заарештований 06.10.1937 р. За постановою 25 років, позбавлений військового звання та
спр. 8691). «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. нагород. За ухвалою ВК ВС СРСР від 21.09.1955 р.
Пахарєв Леонід Петрович, 1901 р. н., від 21.10.1937 р. за проведення антиколгоспної справу припинено. Реабілітований 27.11.1997 р.
с. Старогородка Остерського р-ну (приєднано до Пац Іван Іванович, 1886 р. н., с. Лукашівка агітації ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 7942).
м. Остер Козелецького р-ну), українець, освіта Чернігівського р-ну, українець, малописьменний. покарання у Томсько-Асінському ВТТ. Звільне-
початкова. Проживав у м. Фергана, Узбекистан, Проживав у с. Лукашівка, одноосібник. Заарешто- ний 01.02.1942 р. Реабілітований 07.06.1958 р. Пацкевич Віра Данилівна, 1921 р. н.,
службовець. Заарештований 21.06.1930 р. за ваний 11.01.1933 р. За постановою особливої (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, смт Сосниця Сосницького р-ну, українка,
ст. 54-13 КК УСРР. За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 08.05.1933 р. спр. 3429). освіта середня. Проживала у смт Сосниця,
наради при Колегії ГПУ УСРР від 12.09.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий на спецпоселення домогосподарка. Заарештована 02.02.1944 р. За
справу припинено. Реабілітований 28.05.1998 р. на 3 роки. Реабілітований 27.06.1989 р. (Держ- Пац Пилип Дмитрович, 1902 р. н., с. Лука- вироком ВТ військ НКВД по Чернігівській обл.

334 335
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
від 19.06.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена початкова. Проживав у м. Прилуки, бухгалтер. Пашкевич Тетяна Мойсеївна, 1919 р. н., го р-ну, візник. Заарештований 12.11.1937 р. За
до позбавлення волі на 10 років. За ухвалою Заарештований як антирадянський елемент м. Щорс Щорського (нині м. Сновськ Сновського постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
ВК ВС СРСР від 14.11.1944 р. вирок скасовано, 16.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД р-ну) р-ну, українка, освіта середня. Проживала ській обл. від 29.11.1937 р. за проведення
справу направлено на новий розгляд. За вироком по Чернігівській обл. від 26.09.1938 р. застосована у м. Щорс (нині м. Сновськ), не працювала. антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на
Чернігівського облсуду від 29.09.1947 р. за ст. 54-3 ВМП. Розстріляний 03.10.1938 р. у м. Чернігів. Заарештована 15.03.1945 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 10 років. Відбував покарання у Самарському
з санкції ст. 54-2 КК УРСР засуджена до позбавле- Реабілітований 05.07.1958 р. (Держархів Чернігів- За ухвалою ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. ВТТ. Реабілітований 23.08.1989 р. (Держархів
ння волі на 5 років. Реабілітована 16.06.1993 р. ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3506). від 28.01.1946 р. справу закрито. (ГДА СБ України, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9999).
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16118-п). м. Чернігів. – Спр. 1290-п).
Пачковська Вікторія Вікторівна, Пашко Прокопій Свиридович, 1906 р. н.,
Пацук [Пацюк] Омелян Федорович, 1896 1911 р. н., м. Харбін, Китай, росіянка, освіта Пашко Андрій Іванович, 1918 р. н., с. Пашків с. Красне Олишівського (нині Чернігівського) р-ну,
[1895] р. н., с. Ільмівка Городнянського р-ну, середня. Проживала у м. Чернігів, бухгалтер. Бахмацького р-ну, українець, освіта початкова. українець, освіта початкова. Проживав у с. Красне,
українець, освіта початкова. Проживав у с. Ільмівка, Заарештована 23.06.1950 р. за ст. 58-6 КК РРФСР. Кандидат в члени ВКП(б). Проживав у с. Пашків, одноосібник. Заарештований 07.11.1937 р. За
голова сільського комнезаму. Заарештований 29.11.1950 р. справу припинено. Звільнена з-під бригадир тракторної бригади. Заарештований постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській
06.02.1922 р. За вироком Чернігівського варти 07.12.1950 р. Реабілітована 20.08.1991 р. 18.09.1943 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР. 29.11.1943 р. обл. від 16.11.1937 р. за проведення антирадян-
губревтрибуналу від 10.02.1922 р. за проведення (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, звільнений на підписку про невиїзд. Рішення ської агітації ув’язнений до ВТТ на 8 років.
антирадянської агітації, скерованої проти заходів спр. 131). по справі відсутнє. Реабілітований 22.12.1997 р. Реабілітований 31.08.1989 р. (Держархів Чернігів-
радянської влади, засуджений до позбавлення (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 9235-п). ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10761).
волі із застосуванням суспільно-примусової праці Пашена Олександр Ілліч, 1892 р. н., с. Лучки
на 4 місяці умовно. На час другого арешту – Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, Пашко Андрій Климович, 1880 р. н., Пашков Йосип Миколайович, 1897 р. н.,
одноосібник. Заарештований 15.12.1932 р. за освіта середня. Проживав у м. Прилуки, завідувач с. Головеньки Борзнянського р-ну, українець, м. Псков, РФ, росіянин, освіта середня. Проживав
ст. 54-10 КК УСРР. 26.01.1933 р. звільнений окружного архіву. Заарештований 24.09.1929 р. За письменний. Проживав у с. Головеньки, у с. Вільне Коропського р-ну, одноосібник.
на підписку про невиїзд. 17.02.1933 р. справу постановою особливої наради при Колегії ОГПУ одноосібник. Заарештований 24.04.1931 р. За Заарештований 16.10.1930 р. За постановою
припинено. На час третього арешту – мешканець від 29.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
с. Олешня Ріпкинського р-ну, робітник заводу. до Північного краю на 3 роки. Реабілітований УСРР від 27.05.1931 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК 09.02.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР позбавлений
Заарештований 26.11.1937 р. За постановою 01.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, УСРР ув’язнений до концтабору на 5 років. права проживання в Україні, Москві, Ленінграді,
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ф. Р-8840, оп.3, спр. 3357). Заарештований 18.08.1937 р. За постановою ПКК, означених округах та прикордонних округах
10.12.1937 р. за проведення антиколгоспної агітації «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від на 3 роки. На час другого арешту – мешканець
ув’язнений до ВТТ на 10 років. 16.03.1939 р. Пашикинський Дмитро Іванович, 1899 р. н., 13.11.1937 р. за проведення антиколгоспної агіта- м. Ніжин, бухгалтер артілі. Заарештований
справу припинено. Реабілітований 30.07.1999 р., м. Бахмач Бахмацького р-ну, українець, освіта ції застосована ВМП. Розстріляний 20.11.1937 р. 14.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД
23.01.1998 р.,30.03.1990 р.(Держархів Чернігівської початкова. Проживав у м. Бахмач, помічник у м. Чернігів. Реабілітований 06.09.1993 р., по Чернігівській обл. від 21.09.1938 р. за участь
області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 5512, ГДА СБ України, машиніста. Підозрювався за ст. 58-13 КК РСФРР. 30.08.1991 р. (Держархів Чернігівської області, у діяльності націоналістичної повстанської
м. Чернігів. – Спр. 9479-п, Держархів Чернігівської 05.07.1931 р. взятий на підписку про невиїзд. За ф. Р-8840, оп.3, спр. 11929, 11817). організації застосована ВМП. Розстріля-
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1248). постановою особливої наради при Колегії ОГПУ ний 24.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
від 12.09.1931 р. справу припинено за амністією. Пашко Іван Єгорович, 1893 р. н., с. Конятин 28.07.1989 р., 17.11.1959 р. (Держархів Чернігів-
Пацюк Дмитро Романович, 1896 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Сосницького р-ну, українець, освіта початкова. ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7751, 4203).
с. Будьоннівка (нині с. Билка) Коропського спр. 4992). Проживав у с. Конятин, тесля. Заарештований
р-ну, українець, освіта початкова. Проживав 12.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД Пашков Микола Григорович, 1890 р. н.,
у с. Будьоннівка (нині с. Билка), одноосібник. Пашкевич Дмитро Іванович, 1900 р. н., по Чернігівській обл. від 17.04.1938 р. за участь с. Нижняя Нижньогородської губ., українець,
Заарештований 12.02.1930 р. За вироком Конотоп- м. Радзівілішкі, Польща (нині м. Радвілішкіс, у діяльності антирадянського куркульського освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, завгосп.
ського окрсуду від 13.04.1930 р. за проведення Литва), росіянин, освіта середня. Проживав у угруповання застосована ВМП. Розстріля- Заарештований 10.05.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК
антирадянської агітації, скерованої на підрив м. Сновськ Сновського р-ну, викладач. Заарештова- ний 06.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований УСРР. За постановою особливої наради при Колегії
колгоспного будівництва, виправданий. (Держ- ний 21.08.1937 р. За постановою особливої нара- 23.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ГПУ УСРР від 05.09.1933 р. справу припинено.
архів Сумської області, ф. Р-7641, оп.1, спр. 349). ди при НКВД СРСР від 22.12.1937 р. за проведе- ф. Р-8840, оп.3, спр. 9527). Реабілітований 29.06.1998 р. (Держархів Чернігів-
ння контрреволюційної діяльності ув’язнений ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10497).
Пачиковський Костянтин Гнатович, до ВТТ на 10 років. Реабілітований 27.12.1968 р. Пашко Михайло Матвійович, 1913 р. н.,
1888 р. н., с. Гребінка Червенського р-ну (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Конятин Сосницького р-ну, українець, освіта Пашкуда Андрій Степанович, 1905 р. н.,
Мінської обл., Білорусь, білорус, освіта спр. 8025). початкова. Проживав у с. Стасівщина Прилуцько- с. Ядути Борзнянського р-ну, українець, освіта

336 337
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
початкова. Проживав у с. Ядути, колгоспник. За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ ний 18.09.1929 р. за ст. 54-10 КК УСРР. За с. Дорогинка Ічнянського р-ну, українець, освіта
Заарештований 28.11.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. УСРР від 29.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР постановою особливої наради при Колегії ГПУ початкова. Проживав у с. Дорогинка, одноосібник.
08.04.1933 р. справу припинено. Реабілітований застосована ВМП. Розстріляний 09.05.1933 р. УСРР від 06.03.1930 р. справу припинено. Заарештований 18.02.1930 р. За постановою
27.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – у м. Чернігів. Реабілітований 23.08.1989 р. Реабілітований 28.05.1998 р. (Держархів Чернігів- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
Спр. 9735-п). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5172). 28.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
спр. 9061). до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
Пашкуда Василь Гуринович, 1904 р. н., Пащенко Іван Семенович, 1897 р. н., с. Голінка 05.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
с. Кинашівка Борзнянського р-ну, українець, Пашнюк Іван Юхимович, 1915 р. н., Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, українець, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5384).
малописьменний. Проживав у с. Кинашівка, с. Вороньки Новобасанського (нині Бобровицького) освіта початкова. Проживав у с. Голінка, колгосп-
одноосібник. Заарештований 15.03.1930 р. за ст. 54-8 р-ну, українець, освіта початкова. Проживав за ник. Заарештований 16.01.1933 р. За постановою Пащенко Павло Юхимович, 1887 р. н.,
КК УСРР. 24.03.1930 р. звільнений. Реабілітований місцем навчання, курсант полкової школи 64 сп. особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від с. Дорогинка Ічнянського р-ну, українець, мало-
29.06.1998 р. (Держархів Чернігівської області, Заарештований 13.02.1937 р. За вироком ВТ 9 ск 04.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий письменний. Проживав у с. Дорогинка, одноосіб-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8138). ПКВО від 14.04.1937 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до Північного краю на 3 роки. За постановою ник. Заарештований 27.03.1931 р. За постано-
засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 6 років. судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від вою від 16.07.1931 р. як куркуль висланий на Урал.
Пашкуда Василь Семенович, 1888 р. н., Реабілітований 13.01.1992 р. (ГДА СБ України, 18.04.1933 р.звільненийдостроково.Реабілітований Реабілітований 27.11.1996 р. (Держархів Чернігів-
с. Кинашівка Борзнянського р-ну, українець, осві- м. Чернігів. – Спр. 15655-п). 19.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 855).
та початкова. Проживав у с. Кинашівка, одноосіб- ф. Р-8840, оп.3, спр. 7540).
ник. Заарештований 22.10.1929 р. як соціально- Пашук Пантелеймон Сергійович, 1899 р. н., Пащенко Прокопій Павлович, 1911 р. н.,
небезпечний елемент. За вироком Конотопського с. Мазки Прилуцького р-ну, українець, освіта Пащенко Марія Михайлівна, 1905 р. н., с. Олександрівка Разсошанського р-ну Воронезь-
окрсуду від 02.12.1929 р. виправданий. (Держ- початкова. Проживав у с. Мазки, рахівник. с. Болотниця Талалаївського р-ну, українка, кої обл., РФ, росіянин, освіта початкова. Проживав
архів Сумської області, ф. Р-4776, оп.1, Заарештований 12.03.1933 р. за проведення освіта початкова. Проживала у с. Болотниця, за місцем роботи, тракторист підсобного
спр. 303). антирадянської агітації. 20.03.1933 р. справу домогосподарка. Заарештована 17.07.1941 р. господарства 78 залізничного полку військ НКВД.
припинено. На час другого арешту – червоно- за ст. 54-10 ч. 2 КК УСРР. 19.01.1942 р. справу Заарештований 16.06.1936 р. За вироком спец-
Пашкуда Євдоким Гуринович, 1911 р. н., армієць 172 бао 9 раб. Заарештований припинено. Реабілітована 26.02.1998 р. (ГДА СБ колегії Чернігівського облсуду від 22.07.1936 р. за
с. Кинашівка Борзнянського р-ну, українець, 02.06.1944 р. За вироком ВТ КВО від 19.08.1944 р. України, м. Чернігів. – Спр. 9993-п). ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлен-
письменний. Проживав у с. Кинашівка, одноосіб- за ст. 54-10 ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК УРСР засудже- ня волі на 3 роки. Реабілітований 28.04.1993 р. (ГДА
ник. Заарештований 15.03.1930 р. за ст. 54-8 КК ний до позбавлення волі у ВТТ на 8 років. Звільне- Пащенко Михайло Гнатович, 1877 р. н., СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16084-п).
УСРР. 24.03.1930 р. звільнений. Реабілітований ний 09.04.1952 р. Реабілітований 25.04.1997 р., с. Голінка Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну,
29.06.1998 р. (Держархів Чернігівської області, 29.12.1993 р. (Держархів Чернігівської області, українець, письменний. Проживав у с. Голінка, Пащенко Семен Петрович, 1886 р. н.,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8138). ф. Р-8840, оп.3, спр. 2230, ГДА СБ України, одноосібник. Заарештований 19.11.1932 р. За с. Голінка Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну,
м. Чернігів. – Спр. 16289-п). постановою особливої наради при Колегії ГПУ українець,освітапочаткова.Проживавус. Голінка,
Пашкур Андрій Корнійович, 1891 р. н., УСРР від 25.12.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР чорноробочий. Заарештований 19.02.1938 р. За
с. Новий Білоус Чернігівського р-ну, українець, Пащенко Григорій Якович, 1907 р. н., ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітова- постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, с. Голінка Дмитрівського (нині Бахмацько- ний 27.06.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- ській обл. від 17.04.1938 р. за участь у діяльності
одноосібник. Заарештований 15.12.1932 р. За го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав у ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7045). антирадянського куркульського угруповання
постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ с. Голінка, робітник. Заарештований 27.01.1933 р. застосована ВМП. Розстріляний 06.05.1938 р. у
УСРР від 02.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК За постановою особливої наради при Колегії Пащенко Михайло Якович, 1910 р. н., м. Чернігів. Реабілітований 23.08.1989 р. (Держ-
УСРР ув’язнений до концтабору на 5 років. За ГПУ УСРР від 10.03.1933 р. за ст. 54-10 КК с. Дорогинка Ічнянського р-ну, українець, освіта архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. початкова. Проживав у с. Дорогинка, колгоспник. спр. 9592).
УСРР від 09.06.1934 р. звільнений достроково. Реабілітований 19.06.1989 р. (Держархів Чернігів- Заарештований 26.05.1949 р. За постановою
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7539). особливої наради при МГБ СРСР від 01.10.1949 р. Пащенко Федір Федорович, 1893 р. н.,
спр. 9062). за участь у діяльності антирадянської організації с. Голінка Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну,
Пащенко Іван Опанасович, 1904 р. н., висланий на поселення до Красноярського українець, освіта початкова. Проживав у с. Голінка,
Пашкура Лука Корнійович, 1880 р. н., с. Но- с. Грабарівка Березоворудського (нині краю. Реабілітований 17.08.1989 р. (Держархів без певних занять. Заарештований 28.12.1937 р.
вий Білоус Чернігівського р-ну, українець, освіта Пирятинського) р-ну Полтавської обл., українець, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10898). За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
початкова. Проживав у с. Шевченка Чернігівсько- освіта середня. Проживав у с. Нехайки Драбів- ській обл. від 28.12.1937 р. за проведення анти-
го р-ну, одноосібник. Заарештований 12.12.1932 р. ського р-ну Черкаської обл., вчитель. Заарештова- Пащенко Павло Захарович, 1893 р. н., радянської агітації, розповсюдження провокацій-

338 339
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
них чуток про війну застосована ВМП. Розстріля- тор школи. Заарештований 12.04.1938 р. за Педорич Микола Євдокимович, 1926 р. н., особливої наради при МГБ СРСР від 12.04.1947 р.
ний 10.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований ст. 54-11 КК УРСР. 02.03.1939 р. справу припи- с. Антонівка Варвинського р-ну, росіянин, як член сім’ї зрадника Батьківщини вислана до
21.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, нено. Реабілітований 29.07.1997 р. (Держ- освіта середня. Проживав у м. Оберглогау (нині Північно-Казахстанської обл. Казахської РСР на
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11030). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, м. Глогувек, Польща). Заарештований 22.03.1945 р. 5 років. Реабілітована 26.06.1995 р. (Держархів
спр. 2716). За вироком ВТ 59 А від 29.04.1945 р. за ст. 58-1 «а» Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12350).
Пащенко Яків Петрович, 1884 р. н., КК РРФСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ
с. Голінка Дмитрівського (нині Бахмацького) Педаш Іван Артемович, 1889 р. н., с. Нехайки на 10 років. Реабілітований 24.06.1994 р. (ГДА СБ Педь Іван Іванович, 1895 р. н., с. Баба (нині
р-ну, українець, освіта початкова. Проживав Ковалівського (нині Драбівського р-ну Черка- України, м. Чернігів. – Спр. 16560-п). с. Покровське) Менського р-ну, українець, освіта
у с. Голінка, одноосібник. Заарештований ської обл.), українець, освіта початкова. Прожи- початкова. Проживав у с. Баба (нині с. Покровське),
02.02.1930 р. За постановою особливої нара- вав у с. Нехайки, одноосібник. Заарештова- Педорич Пилип Михайлович, 1900 р. н., одноосібник. Заарештований 12.04.1938 р. За
ди при Колегії ГПУ УСРР від 01.03.1930 р. за ний 25.09.1929 р. За постановою особливої с. Антонівка Варвинського р-ну, українець, освіта постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного наради при Колегії ОГПУ від 13.01.1930 р. за початкова. Проживав у с. Антонівка, колгоспник. обл. від 23.04.1938 р. за участь у діяльності
краю на 3 роки. Заарештований 22.12.1937 р. За ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до концтабору Заарештований 12.04.1938 р. За постановою антирадянської української контрреволюційної
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- на 3 роки. Реабілітований 03.07.1989 р. (Держ- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від повстанської організації застосована ВМП.
ській обл. від 28.12.1937 р. за проведення архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 25.04.1938 р. за участь у діяльності українського Розстріляний 07.06.1938 р. у м. Чернігів. Реабіліто-
антирадянської агітації, скерованої на підрив спр. 3776). націоналістичного контрреволюційного повстан- ваний 02.08.1958 р. (Держархів Чернігівської
заходів партії, застосована ВМП. Розстріля- ського угруповання застосована ВМП. Розстріля- області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3589-3594).
ний 10.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітова- Педаш Микола Іванович, 1892 р. н., с. Нехайки ний 28.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
ний 19.07.1989 р., 30.08.1989 р. (Держархів Ковалівського (нині Драбівського р-ну Черкаської 16.08.1958 р. (Держархів Чернігівської області, Педь Іван Нилович, 1905 [1904] р. н.,
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6052, обл.), українець, освіта середня. Проживав у ф. Р-8840, оп.3, спр. 11918). с. Баба (нині с. Покровське) Менського р-ну,
11328). с. Петрівка Городнянського (нині Сновського) р-ну, українець, письменний. Проживав у с. Баба (нині
директор школи. Заарештований 16.04.1938 р. Педорич Тимофій Павлович, 1895 р. н., с. Покровське), одноосібник. Заарештований
Певзнер Гиля Залманович, 1907 р. н., за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР. 21.03.1939 р. с. Антонівка Варвинського р-ну, українець, освіта 07.02.1930 р. За постановою особливої наради при
смт Короп Коропського р-ну, єврей, освіта справу припинено. Реабілітований 24.04.1997 р. початкова. Проживав у с. Антонівка, без певних Колегії ГПУ УСРР від 23.02.1930 р. за ст.ст. 54-10
початкова. Проживав у смт Короп, прикажчик. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, занять. Заарештований 25.12.1937 р. За постановою ч. 2, 54-11 КК УСРР висланий до Північного краю
Заарештований 17.06.1928 р. за ст. 54-4 КК УСРР. спр. 1414). «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від на 3 роки. На час другого арешту – мешканець
За постановою особливої наради при Колегії 28.12.1937 р. за проведення антирадянської агітації м. Мена Менського р-ну, конюх сінопункту.
ГПУ УСРР від 15.08.1928 р. справу припинено. Педора Іван Федорович, 1905 р. н., застосована ВМП. Розстріляний 05.01.1938 р. Заарештований 12.09.1937 р. За постановою
Реабілітований 27.11.1997 р. (Держархів Чернігів- с. Припутні Ічнянського р-ну, українець, освіта у м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6748). початкова. Проживав у с. Припутні, одноосібник. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 14.09.1937 р. за проведення антирадянської агіта-
Заарештований 11.10.1931 р. За постановою судової спр. 11345). ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова-
Певзнер Гіллер Єсельович, 1866 р. н., «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 04.05.1932 р. ний 10.05.1989 р., 24.08.1989 р. (Держархів
м. Чечерськ Чечерського р-ну Гомельської обл., за ст.ст. 54-2, 54-4, 54-8, 54-11 КК УСРР висланий Педь Василь Степанович, 1883 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5460,
Білорусь, єврей, освіта початкова. Проживав у до Північного краю на 3 роки. Реабілітований с. Баба (нині с. Покровське) Менського р-ну, 10124).
м. Новгород-Сіверський, помічник завідувача 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, українець, письменний. Проживав у с. Баба (нині
складу. Заарештований 21.07.1921 р. За вироком ф. Р-8840, оп.3, спр. 9514). с. Покровське), одноосібник. Заарештований Педь Іван Петрович, 1869 р. н., х. Бендерівка
Чернігівського губернського суду від 15.03.1922 р. 02.02.1930 р. За постановою особливої наради (нині с. Полісся) Сосницького р-ну, українець,
за співробітництво з гетьманською владою засуд- Педорич Андрій Миколайович, 1907 р. н., при Колегії ГПУ УСРР від 24.02.1930 р. за малописьменний. Проживав у х. Бендерівка (нині
жений до позбавлення волі на 1 рік 3 місяці. с. Антонівка Варвинського р-ну, українець, освіта ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю с. Полісся), селянин. Заарештований 08.08.1920 р.
Реабілітований 29.04.1999 р. (Держархів Чернігів- початкова. Проживав у с. Антонівка, швець. на 3 роки. Реабілітований 20.07.1989 р. (Держ- за проведення антирадянської агітації. За
ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 3529). Заарештований 29.08.1937 р. За постановою архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, постановою Чернігівського губревтрибуналу від
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від спр. 5979). 04.12.1920 р. справу припинено. Звільнений з-під
Педан Мелентій Семенович, 1904 р. н., 03.10.1937 р. за проведення антирадянської агіта- варти 04.12.1920 р. Реабілітований 29.01.1999 р.
с. Дніпровокам’янка Верхньодніпровського р-ну ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував Педь Євгенія Іванівна, 1900 р. н., х. Бендерівка (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1,
Дніпропетровської обл., українець, освіта покарання у Локчимському ВТТ. Реабілітований (нині с. Полісся) Сосницького р-ну, українка, спр. 1692).
незакінчена вища. Проживав у с. Неданчичі 24.12.1960 р. (Держархів Чернігівської області, малописьменна. Проживала у х. Бендерівка
Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, дирек- ф. Р-8840, оп.3, спр. 4568). (нині с. Полісся), колгоспниця. За постановою Педь Іван Степанович, 1901 р. н., с. Баба

340 341
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
(нині с. Покровське) Менського р-ну, українець, (нині с. Покровське) Менського р-ну, українець, го р-ну, чорноробочий. Заарештований 23.12.1937 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
освіта початкова. Проживав у с. Баба (нині освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, За постановою «двійки» від 13.02.1938 р. за спр. 8757).
с. Покровське), одноосібник. Заарештований чорноробочий. За постановою «трійки» при проведення антирадянської агітації застосована
16.10.1930 р. За постановою особливої наради УНКВД по Чернігівській обл. від 03.11.1937 р. ВМП. Розстріляний 31.03.1938 р. у м. Чернігів. Пекур Антон Олексійович, 1886 р. н.,
при Колегії ГПУ УСРР від 13.11.1930 р. за за участь у діяльності антирадянської повстан- Реабілітований 04.09.1989 р. (Держархів Чернігів- смт Седнів Чернігівського р-ну, українець, освіта
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю ської організації застосована ВМП. Розстріля- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9112). початкова. Проживав у смт Седнів, колгоспник.
на 3 роки. Реабілітований 28.04.1989 р. (Держ- ний 10.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований Заарештований 08.06.1938 р. за ст.ст. 54-2,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 16.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Пейсахов Вольф Борисович, 1908 р. н., 54-11 КК УРСР. 21.03.1939 р. справу припинено.
спр. 5218). ф. Р-8840, оп.3, спр. 9471). м. Прилуки, єврей, освіта середня. Проживав Реабілітований 28.03.1997 р. (Держархів Чернігів-
у м. Прилуки, безробітний. Заарештований ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1364).
Педь Марія Никифорівна, 1926 р. н., Педь Степан Михайлович, 1887 р. н., 07.02.1927 р. За постановою особливої наради
х. Бендерівка (нині с. Полісся) Сосницького р-ну, с. Баба (нині с. Покровське) Менського р-ну, при Колегії ОГПУ від 06.05.1927 р. за ст. 58-5 Пекур Василь Микитович, 1907 р. н.,
українка, освіта початкова. Проживала у м. Щорс українець, освіта середня. Проживав у с. Баба КК РСФРР висланий до Казахстану на 3 роки. м. Чернігів, українець, освіта середня спеціальна.
Щорського р-ну (нині м. Сновськ Сновського (нині с. Покровське), вчитель. Заарештований За постановою особливої наради при Колегії Проживав у м. Чернігів, керівник оркестру.
р-ну), робітниця. За постановою особливої наради 26.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД ОГПУ від 08.07.1927 р. звільнений достроково, Заарештований 07.11.1943 р. За постановою від
при МГБ СРСР від 12.04.1947 р. як член сім’ї по Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. за участь дозволено вільне проживання на території 03.12.1943 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР направлений
зрадника Батьківщини вислана до Казахстану на у діяльності антирадянської націоналістичної СРСР. Реабілітований 21.12.1995 р. (Держ- до спецтабору НКВД для фільтрації. Знаходився
5 років. Реабілітована 26.06.1995 р. (Держархів повстанської організації застосована ВМП. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, на спецпоселенні у Молотовській обл. 08.03.1952 р.
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12350). Розстріляний 05.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабіліто- спр. 12377). звільнений із спецпоселення. Реабілітований
ваний 02.08.1958 р. (Держархів Чернігівської 31.10.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
Педь Никифор Потапович, 1870 р. н., с. Баба області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3589-3594). Пека Федір Петрович, 1899 р. н., м. Кролевець ф. Р-8840, оп.3, спр. 4471).
(нині с. Покровське) Менського р-ну, освіта Кролевецького р-ну Сумської обл., українець,
початкова. Проживав у с. Баба (нині с. Покровське), Педь Федір Кирилович, 1901 р. н., с. Баба (нині освіта початкова. Проживав у м. Кролевець, бондар. Пекур Гнат Іванович, 1880 р. н., смт Михайло-
селянин. Зааарештований у жовтні 1920 р. За с. Покровське) Менського р-ну, українець, освіта Заарештований 07.02.1920 р. за співробітництво з Коцюбинське Михайло-Коцюбинського (нині
вироком Чернігівського губревтрибуналу від початкова. Проживав у с. Баба (нині с. Покровське), денікінськими каральними органами. За вироком Чернігівського) р-ну, українець, малописьменний.
21.12.1920 р. за співробітництво з гетьманською колгоспник. Заарештований 13.08.1937 р. За Чернігівського губревтрибуналу від 20.06.1920 р. Проживав у м. Чернігів, охоронець. Заарештова-
владою засуджений до позбавлення волі на 5 постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській справу закрито. Реабілітований 30.12.1998 р. ний 16.09.1937 р. За постановою «трійки» при
років. Заарештований 02.02.1930 р. за ст. 54-10 КК обл. від 09.09.1937 р. за проведення антирадян- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, УНКВД по Чернігівській обл. від 28.09.1937 р. за
УСРР. За постановою особливої наради при Колегії ської агітації, скерованої на підрив колгосп- спр. 1018). проведення антирадянської агітації, скерованої
ГПУ УСРР від 24.02.1930 р. справу припинено. ного будівництва, застосована ВМП. Розстріля- на підрив колгоспного будівництва, ув’язнений
Реабілітований 29.01.1999 р., 29.06.1998 р. (Держ- ний 17.09.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований Пекарська Юлія Антонівна, 1904 р. н., до ВТТ на 10 років. Реабілітований 26.05.1989 р.
архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, 23.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, м. Сновськ Сновського р-ну, українка, мало- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
спр. 1563, Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9936). письменна. Проживала у м. Гомель, Білорусь, спр. 1735).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5979). касир. Заарештована 09.10.1937 р. за ст. 54-10
Педяш Іван Онисимович, 1901 р. н., с. Дави- ч. 1 КК УРСР. 25.11.1937 р. справу припинено. Пекур Григорій Іванович, 1920 р. н.,
Педь Ольга Семенівна, 1918 р. н., с. Баба (ни- дівка Березоворудського (нині Пирятинського) Реабілітована 25.12.1996 р. (Держархів Чернігів- с. Шолойки Козелецького р-ну, українець, освіта
ні с. Покровське) Менського р-ну, українка, освіта р-ну Полтавської обл., українець, освіта середня. ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 35). початкова. Проживав у с. Шолойки, колгоспник.
середня. Проживала у м. Чернігів, прибираль- Проживав у с. Давидівка, канцелярський робіт- Заарештований 28.03.1939 р. За вироком
ниця. Заарештована 15.09.1943 р. За поста- ник. Заарештований 10.08.1929 р. За вироком Пекар Фрол Іванович, 1880 р. н., с. Запольє Чернігівського облсуду від 22.06.1939 р. за
новою особливої наради при НКВД СРСР від Прилуцького окрсуду від 13.01.1930 р. за Мостовського р-ну Гродненської обл., Білорусь, ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення
25.03.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР як покаран- ст.ст. 54-8, 54-10, 54-11 КК УСРР засуджений до білорус, освіта початкова. Проживав у м. Борзна волі на 3 роки. Реабілітований 13.03.1992 р. (ГДА
ня зараховано термін попереднього ув’язнення, ВМП. Розстріляний 04.02.1930 р. у м. Прилуки. Борзнянського р-ну, діловод. Заарештований СБ України, м. Чернігів. – Спр. 335-п).
з-під варти звільнена. Реабілітована 27.12.1993 р. Реабілітований 29.08.1994 р. (ГДА СБ України, 05.04.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, м. Чернігів. – Спр. 16576-п). по Чернігівській обл. від 10.04.1938 р. за участь у Пекур Дем’ян Свиридович, 1899 р. н.,
спр. 11978). діяльності антирадянської повстанської організа- смт Седнів Чернігівського р-ну, українець, освіта
Пе-Етун-Куй, 1907 р. н., Китай, китаєць, ції застосована ВМП. Розстріляний 21.04.1938 р. середня. Проживав у смт Седнів, обліковець.
Педь Семен Степанович, 1890 р. н., с. Баба неписьменний. Проживав у м. Бахмач Бахмацько- у м. Чернігів. Реабілітований 31.07.1989 р. Заарештований 27.07.1938 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2,

342 343
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
54-11 КК УРСР. 21.03.1939 р. справу припинено. річ Рівненського повіту Волинської губ. (нині 22.02.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до 31.05.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Реабілітований 28.03.1997 р. (Держархів Чернігів- с. Великі Межирічі Корецького р-ну Рівнен- концтабору на 3 роки. Реабілітований 12.07.1989 р. Спр. 16979-п).
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1364). ської обл.), українка, освіта середня. Проживала у (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
с. Тиниця Бахмацького р-ну, вчитель. Заарешто- спр. 5827). Пелюшко Пимон Іванович, 1902 р. н.,
Пекур Іван Іванович, 1889 р. н., смт Михайло- вана 16.10.1937 р. За постановою особливої с. Чемер Олишівського (нині Козелецького) р-ну,
Коцюбинське Чернігівського р-ну, українець, наради при НКВД СРСР від 26.03.1938 р. як член Пелипей Андрій Антонович, 1902 р. н., українець, освіта початкова. Проживав у с. Чемер,
освіта середня. Проживав у с. Гірманка Чернігів- сім’ї зрадника Батьківщини ув’язнена до ВТТ на с. Одинці Козелецького р-ну, українець, освіта одноосібник. Заарештований 29.03.1931 р. За
ського р-ну, сторож. Заарештований 19.02.1933 р. 8 років. Відбувала покарання у таборі м. Акмо- початкова. Проживав у с. Одинці, одноосібник. постановою особливої наради при Колегії ОГПУ
За постановою судової «трійки» при Колегії лінськ, Казахська РСР. Реабілітована 04.01.1957 р. Заарештований 15.02.1938 р. За постановою від 24.04.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висла-
ГПУ УСРР від 15.05.1933 р. за ст. 54-11 КК (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ний до Північного краю на 3 роки. На час дру-
УСРР ув’язнений до концтабору на 3 роки спр. 2997). 25.04.1938 р. за проведення антирадянської агітації, гого арешту – чорноробочий дорожної дільниці.
умовно. Реабілітований 19.06.1967 р. (Держархів скерованої на підрив колгоспного будівництва, Заарештований 01.09.1937 р. За постановою
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8733- Пелех Семен Савелійович, 1912 р. н., застосована ВМП. Розстріляний 17.05.1938 р. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
8747). с. Буда-Макіївка Смілянського р-ну Черкаської у м. Чернігів. Реабілітований 31.08.1989 р. 27.09.1937 р. за проведення антирадянської агі-
обл., українець, малописьменний. Проживав у (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, тації передбачена ВМП. Реабілітований
Пекур Карпо Олексійович, 1883 р. н., м. Ніжин, тесля. Заарештований 21.04.1938 р. за спр. 10302). 27.07.1989 р., 11.09.1989 р. (Держархів Чернігів-
смт Седнів Чернігівського р-ну, українець, освіта ст. 54-11 КК УРСР. 10.12.1938 р. справу припинено. ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7707, 11077).
початкова. Проживав у смт Седнів, одноосібник. Реабілітований 30.03.1998 р. (ГДА СБ України, Пеліванов Роман Ісакович, 1920 р. н., м. Цал-
Заарештований 14.10.1930 р. За постановою м. Чернігів. – Спр. 10489-п). ка, Грузія, азербайджанець, освіта початкова. Пендюро Костянтин Семенович, 1900 р. н.,
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Проживав за місцем дислокації 23 гірської сд, с. Пухівка Остерського р-ну Чернігівської обл.
21.12.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий Пелехатий Олексій Данилович, 1878 р. н., червоноармієць. Заарештований 17.02.1945 р. (нині Броварського р-ну Київської обл.), українець,
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований смт Макошине Менського р-ну, українець, За постановою від 31.07.1945 р. за ст. 58-1 «б» неписьменний. Проживав у с. Пухівка, селянин.
13.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, малописьменний. Проживав у смт Макоши- КК РРФСР направлений до спецтабору НКВД Заарештований 16.06.1920 р. за шпигунство.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 6261). не, колгоспник. Заарештований 21.09.1937 р. для фільтрації. 14.11.1945 р. справу припинено. За постановою особливого відділу ВЧК при
За постановою «трійки» при УНКВД по Реабілітований 30.03.1998 р. (Держархів Чернігів- реввійськраді 12 А від 26.07.1920 р. справу
Пекур Михайло Андріанович, 1876 р. н., Чернігівській обл. від 17.11.1937 р. за проведення ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6127). припинено. Реабілітований 25.04.1997 р. (Держ-
м. Чернігів, українець, освіта духовна. Проживав антирадянської агітації, скерованої на підрив архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
у м. Чернігів, робітник артілі. Заарештований колгоспного будівництва, ув’язнений до ВТТ Пелюх Іван Степанович, Кролевецький повіт спр. 1979).
01.10.1919 р. За постановою Президії ВЧК від на 10 років. Відбував покарання у Самар- Чернігівської губ. Проживав у Кролевецькому
23.11.1919 р. за проведення контрреволюційної ському ВТТ. Реабілітований 28.07.1989 р. повіті, селянин. Заарештований 22.02.1920 р. за Пеннер Ганна Григорівна, 1900 р. н.,
діяльності передбачена ВМП. Реабілітований (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, співробітництво з денікінськими каральними м. Краматорськ Донецької обл., німкеня. Прожи-
27.02.1996 р. (Держархів Чернігівської області, спр. 1915). органами. За постановою Чернігівського губрев- вала за місцем роботи, охоронець. За вироком
ф. Р-8840, оп.3, спр. 12382). трибуналу від 29.03.1920 р. справу закрито. ВТ військ НКВД по Київській обл. від 20.08.1941 р.
Пелещук Опанас Степанович, 1890 р. н., 23.02.1920 р. під час втечі з-під варти вбитий. за ст.ст. 17, 54-1 «а», 54-10 ч. 2 КК УРСР засуд-
Пелех Йосип Степанович, 1888 р. н., с. Петрушівка Ічнянського р-ну, українець, освіта Реабілітований 30.12.1998 р. (Держархів Чернігів- жена до ВМП. За ухвалою ВК ВС СРСР від
м. Межиріч Рівненського повіту Волинської початкова. Проживав у с. Петрушівка, колгоспник. ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 1011). 10.09.1942 р. ВМП замінена на позбавлення волі
губ. (нині с. Великі Межирічі Корецького р-ну Заарештований 02.12.1938 р. За вироком виїзної на 10 років. Реабілітована 25.01.1965 р. (ГДА СБ
Рівненської обл.), українець, освіта середня сесії Чернігівського облсуду від 29.01.1939 р. за Пелюх Микола Андрійович, 1922 р. н., України, м. Чернігів. – Спр. 10274-п).
спеціальна. Проживав у с. Тиниця Бахмацько- ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення с. Вишеньки Коропського р-ну, українець, освіта
го р-ну, директор школи. Заарештований волі на 7 років. Реабілітований 22.08.1991 р. початкова. Проживав за місцем дислокації 781 сп Пенська Катерина Анатоліївна, 1927 р. н.,
08.08.1937 р. За вироком ВК ВС СРСР від (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14926-п). 124 сд, червоноармієць саперної роти. Заарешто- українка. Проживала у м. Семенівка Семенівського
19.01.1938 р. за ст.ст. 54-1 «а», 54-8, 54-11 КК УРСР ваний 19.05.1942 р. За вироком ВТ 124 сд від р-ну. За постановою особливої наради при НКВД
засуджений до ВМП. Розстріляний 20.01.1938 р. Пелещук Яків Артемович, 1905 р. н., 24.06.1942 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР засудже- СРСР від 09.06.1945 р. як член сім’ї зрадника
у м. Київ. Реабілітований 06.03.1958 р. (ГДА СБ с. Гриціївка Срібнянського р-ну, українець, освіта ний до ВМП. За ухвалою ВТ Південно-Захід- Батьківщини вислана до Казахстану на 5 років.
України, м. Чернігів. – Спр. 4454-п). початкова. Проживав у с. Гриціївка, одноосібник. ного фронту від 10.07.1942 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК Померла 16.06.1946 р. Реабілітована 27.07.1989 р.
Заарештований 17.10.1930 р. За постановою УРСР вирок перекваліфіковано, засуджений до (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Пелех Надія Антонівна, 1902 р. н., м. Межи- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від позбавлення волі на 10 років. Реабілітований спр. 8413).

344 345
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Пенська Уляна Григорівна, 1894 р. н., Реабілітований 20.11.1995 р. (ГДА СБ України, с. Будище Коропського р-ну, українець, освіта Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1458).
с. Миколаївка Семенівського р-ну, українка, м. Чернігів. – Спр. 17307-п). початкова. Проживав за місцем служби,
малописьменна. Проживала у м. Семенівка червоноармієць. Заарештований 10.12.1942 р. За Перека Моісей Протасович, 1878 р. н.,
Семенівського р-ну, домогосподарка. 02.05.1944 р. Перевертин Гаврило Андрійович, 1905 р. н., вироком ВТ військ НКВД по охороні військового с. Красне Конотопського повіту (нині Бахмацького
взята на підписку про невиїзд. За постано- с. Гнилиця (нині с. Знам’янка) Прилуцького р-ну, тилу Північно-Західного фронту від 25.01.1943 р. р-ну), українець. Проживав у с. Красне, селянин.
вою особливої наради при НКВД СРСР від українець, освіта початкова. Проживав у м. Прилу- за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР Заарештований 31.05.1920 р. за участь у діяльності
09.06.1945 р. як член сім’ї зрадника Батьківщини ки, вантажник. Заарештований 22.12.1937 р. За засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 10 років. контрреволюційної організації. 07.06.1920 р.
вислана до Казахстану на 5 років. Реабілітована постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській Реабілітований 28.10.1992 р. (ГДА СБ України, справу припинено. Реабілітований 30.03.1998 р.
27.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, обл. від 28.12.1937 р. за проведення антирадян- м. Чернігів. – Спр. 15858-п). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8413). ської агітації, розповсюдження провокаційних спр. 11919).
чуток про війну застосована ВМП. Розстріля- Перев’язко Андрій Давидович, 1899 р. н.,
Пенський Петро Михайлович, 1890 р. н., ний 13.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований с. Дніпровокам’янка Верхньодніпровсько- Перековець Микола Михайлович,
с. Жадьки (приєднано до с. Скрипчин) 21.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, го р-ну Дніпропетровської обл., освіта початко- 1901 р. н., с. Бутівка Городнянського р-ну, украї-
Козелецького р-ну, українець, неписьменний. ф. Р-8840, оп.3, спр. 11016). ва. Член ВКП(б) до 1934 р. Проживав у м. Чернігів, нець, письменний. Проживав у м. Городня
Проживав у с. Жадьки (приєднано до с. Скрипчин), референт. Заарештований 15.09.1936 р. за ст. 54-10 Городнянського р-ну, вантажник. Заарештований
одноосібник. Заарештований 10.01.1933 р. за Перевислий Сава Митрофанович, 1896 р. н., ч. 1 КК УСРР. 05.06.1937 р. звільнений на підпис- 30.01.1933 р. За постановою «трійки» при
ст. 54-8 КК УСРР. 29.04.1933 р. звільнений с. Макишин Тупичівського (нині Городнянського) ку про невиїзд. 08.06.1937 р. справу припине- ПП ОГПУ по БСРР від 05.04.1933 р. за ст.ст. 72,
на підписку про невиїзд. 13.08.1933 р. справу р-ну, українець, освіта початкова. Проживав но. Реабілітований 19.02.1997 р. (Держархів 76 КК БСРР ув’язнений до ВТТ на 5 років. За
припинено. Реабілітований 23.07.1997 р. (Держ- у с. Червоні Гори Березнянського р-ну (нині Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1186). постановою «трійки» при ПП ОГПУ по БСРР
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Святі Гори Менського р-ну), без певних занять. від 01.11.1933 р. висланий до Північного краю на
спр. 2367). Заарештований 20.12.1937 р. За постановою Передерій Ілля Павлович, 1890 р. н., с. Кобиж- 3 роки. За постановою «трійки» при ПП ОГПУ
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ча Бобровицького р-ну, українець, малописьмен- по БСРР від 09.05.1934 р. звільнений достроково.
Первенцова Агнесса Філаретівна, 1891 р. н., 27.12.1937 р. за проведення антирадянської агітації ний. Проживав у с. Олександрівка Бобровицько- Реабілітований 22.08.1989 р. (Держархів Чернігів-
м. Сураж Суразького р-ну Брянської обл., застосована ВМП. Розстріляний 03.01.1938 р. го р-ну, без певних занять. Заарештований ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11239).
РФ, українка, освіта середня. Проживала у у м. Чернігів. Реабілітований 20.03.1989 р. 11.10.1937 р. За постановою «трійки» при
м. Чернігів, рахівник. Заарештована 16.11.1937 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, УНКВД по Чернігівській обл. від 22.10.1937 р. за Перемежко [Переможко] Василь Васильо-
за підозрою у шпигунстві. 03.12.1937 р. справу спр. 8225). проведення антирадянської агітації ув’язнений вич, 1904 р. н., с. Карильське Коропського
припинено. Реабілітована 26.06.1997 р. (Держархів до ВТТ на 10 років. Відбував покарання у р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2637). Перевитий Андрій Матвійович, 1890 р. н., Південному ВТТ. Реабілітований 23.08.1991 р. с. Карильське, без певних занять. Заарештований
с. Рогізки Сновського р-ну, українець, освіта (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 09.11.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД
Переверзєв Анатолій Сергійович, 1910 р. н., початкова. Проживав у с. Рогізки. Заарештований спр. 11880). по Чернігівській обл. від 14.11.1937 р. за проведення
м. Ніжин, українець, освіта середня. Проживав 05.02.1928 р. За вироком Чернігівського окрсуду від антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на
у м. Ніжин, електромеханік. Заарештований 08.02.1928 р. за ст.ст. 33, 67 ч. 1 КК УСРР засудже- Передерій Овсій Микитович, 1913 р. н., 10 років. Реабілітований 30.08.1989 р. (Держ-
22.09.1937 р. За постановою особливої наради ний до позбавлення волі на 6 місяців. Реабілітова- с. Курінь Бахмацького р-ну, українець, освіта архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
при НКВД СРСР від 10.01.1938 р. за проведення ний 30.06.1999 р. (Держархів Чернігівської облас- початкова. Проживав у с. Курінь, одноосібник. спр. 11209).
контрреволюційної діяльності ув’язнений до ВТТ ті, ф. Р-328, оп.5, спр. 122). Заарештований 15.10.1934 р. За вироком ВТ
на 10 років. Відбував покарання в Каргопольському Українського ВО у м. Київ від 18.02.1935 р. за Перепадя Віктор Данилович, 1878 р. н.,
ВТТ. Реабілітований 30.04.1957 р. (Держархів Перевитий Андрій Матвійович, 1884 р. н., ст. 54-9 КК УСРР засуджений до позбавлення волі смт Короп Коропського р-ну, українець, освіта
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2933). с. Рогізки Сновського р-ну, українець, освіта на 10 років. Реабілітований 27.02.1974 р. (ГДА СБ початкова. Проживав у смт Короп. Заарештований
початкова. Проживав у с. Рогізки, колгосп- України, м. Чернігів. – Спр. 10829). 16.04.1938 р. За вироком Чернігівського облсуду
Перевертайло Кирило Порфирович, ник. Заарештований 29.04.1939 р. За виро- від 17.03.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР
1896 р. н., с. Гмирянка Ічнянського р-ну, українець, ком Чернігівського облсуду від 20.05.1940 р. за Передня Іван Герасимович, 1895 р. н., с. Боб- засуджений до позбавлення волі на 4 роки.
малописьменний. Проживав за місцем дислокації ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавле- рик Ніжинського р-ну, українець. Проживав Реабілітований 11.02.1994 р. (ГДА СБ України,
2 б 317 сп, червоноармієць господарського взводу. ння волі на 4 роки. Реабілітований 16.11.1992 р. у м. Носівка Носівського р-ну, вчитель. м. Чернігів. – Спр. 2463-п).
Заарештований 02.02.1943 р. За вироком ВТ 92 сд (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 3034-п). Заарештований 29.06.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-10,
від 11.02.1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК 54-11 КК УРСР. 29.12.1938 р. справу припине- Перепадя Микола Вікторович, 1901 р. н.,
РРФСР засуджений до позбавлення волі на 8 років. Перевозний Петро Омелянович, 1896 р. н., но. Реабілітований 24.04.1997 р. (Держархів смт Короп Коропського р-ну, українець, освіта

346 347
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
початкова. Проживав у смт Короп, без певних Реабілітований 30.09.1991 р. (ГДА СБ України, ВК ВС СРСР від 15.01.1944 р. попередній вирок угруповання застосована ВМП. Розстріля-
занять. Заарештований 30.03.1938 р. За вироком м. Чернігів. – Спр. 15347-п). скасовано, справу передано на новий розгляд. ний 21.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований
Чернігівського облсуду від 26.05.1939 р. за 22.04.1944 р. оголошено розшук. За постановою 12.05.1956 р. (Держархів Чернігівської області,
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен- Перепелиця Опанас Юхимович, 1867 р. н., військової прокуратури Ленінградського ВО від ф. Р-8840, оп.3, спр. 2092).
ня волі у ВТТ на 5 років. Відбував покарання с. Макіївка Лосинівського (нині Носівського) 22.09.1971 р. справу припинено за амністією.
у Північно-Східному ВТТ. Загинув 01.10.1939 р. За р-ну, українець, освіта початкова. Проживав Реабілітований 25.03.1996 р. (ГДА СБ України, Переход Микола Миколайович, 1888 р. н.,
вироком Чернігівського облсуду від 29.07.1940 р. у с. Макіївка, одноосібник. Заарештований м. Чернігів. – Спр. 17330-п). м. Конотоп Сумської обл., українець, освіта
справу закрито. Реабілітований 03.02.1959 р. 13.03.1930 р. За постановою особливої наради середня спеціальна. Проживав у м. Ніжин,
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 268-п). при Колегії ГПУ УСРР від 21.03.1930 р. за Перепуст Петро Михайлович, 1880 р. н., прораб. Заарештований 28.09.1937 р. За
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Казахстану на 3 с. Бережівка Ічнянського р-ну, українець, освіта постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
Перепадя Павло Петрович, 1904 р. н., м. Ічня роки. За постановою особливої наради при колегії початкова. Проживав у с. Верескуни Іваниць- ській обл. від 19.11.1937 р. за участь у діяльності
Ічнянського р-ну, українець, освіта вища. Проживав ГПУ УСРР від 27.10.1930 р. звільнений достроково. кого (нині Ічнянського) р-ну, одноосібник. шпигунсько-диверсійної організації застосована
у м. Чернігів, секретар облвиставкому при Реабілітований 20.06.1989 р. (Держархів Чернігів- Заарештований 13.01.1933 р. за ст.ст. 7, 54-7 КК ВМП. Розстріляний 04.12.1937 р. Реабілітова-
облземуправлінні. Заарештований 05.10.1937 р. За ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5199). УСРР. 23.01.1933 р. справу направлено прокурору ний 21.06.1957 р. (Держархів Чернігівської облас-
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській на припинення. Рішення по справі відсутнє. ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3054).
обл. від 14.11.1937 р. за участь у діяльності Перепелиця Остап Зотович, 1902 р. н., Реабілітований 23.01.1998 р. (ГДА СБ України,
української контрреволюційної націоналістичної с. Данине Лосинівського р-ну (нині с. Данина м. Чернігів. – Спр. 9776-п). Перехрест Григорій Данилович, 1904 р. н.,
організації застосована ВМП. Розстріля- Ніжинського р-ну), українець, освіта початкова. м. Золотоноша Черкаської обл., українець,
ний 21.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований Проживав у с. Данине (нині с. Данина), колгосп- Перерва Микола Андрійович, 1924 р. н., освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, голова
18.01.1958 р. (Держархів Чернігівської області, ник. Заарештований 08.09.1944 р. За вироком с. Карабутове Конотопського р-ну Сумської обл., обласного комітету профспілок. Заарештований
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3252). ВТ військ МВД по Чернігівській обл. від українець, освіта середня. Проживав у м. Чернігів, 04.10.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД
26.03.1945 р. за ст. 54-8 КК УРСР засуджений до тесля. Заарештований 13.01.1950 р. За вироком ВТ по Чернігівській обл. від 09.04.1938 р. за участь
Перепелиця Василь Федорович, 1906 р. н., ВМП. За ухвалою ВК ВС СРСР від 12.05.1945 р. військ МВД по Сумській обл. від 13.04.1950 р. за у діяльності української контрреволюційної
м. Прилуки, українець, освіта початкова. Прожи- вирок скасовано, справу направлено на новий ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджений до позбавлен- націоналістичної організації застосована ВМП.
вав за місцем дислокації 694 бао, червоно- розгляд. За ухвалою ВТ військ НКВД Українсько- ня волі на 25 років. За ухвалою ВТ КВО від Розстріляний 15.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабіліто-
армієць. Заарештований 09.10.1943 р. за ст. 54-1 го округу від 17.05.1946 р. справу закрито. (ГДА 26.04.1955 р. вирок змінено, засуджений до ваний 24.11.1956 р. (Держархів Чернігівської
«б» КК УРСР. 10.12.1943 р. справу припине- СБ України, м. Чернігів. – Спр. 7858-п). позбавлення волі на 10 років. Реабілітований області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2983-2984).
но. Реабілітований 31.10.1997 р. (Держархів 25.04.1994 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4258). Перепечай Андрій Іванович, 1918 р. н., Спр. 16486-п). Перець Єлизавета Антонівна, 1905 р. н.,
с. Красностав Борзнянського р-ну, українець, м. Запоріжжя, українка, освіта середня. Прожива-
Перепелиця Іван Остапович, 1927 р. н., освіта початкова. Проживав у с. Шаповалівка Пересад Іван Іванович, 1911 р. н., с. Софіпіль ла у с. Комарівка Борзнянського р-ну, діловод.
с. Данине Лосинівського р-ну (нині с. Данина Борзнянського р-ну, чорноробочий. Заарештований Тетіївського р-ну Київської обл., українець, Заарештована 27.09.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК
Ніжинського р-ну), українець. Проживав у с. Дани- 19.09.1935 р. За вироком судової колегії в освіта початкова. Проживав за місцем дислокації УРСР. 18.01.1944 р. справу припинено.
не (нині с. Данина), колгоспник. Заарештова- кримінальних справах Чернігівського облсуду від 203 осб 163 сд, червоноармієць. Заарештований Реабілітована 28.10.1996 р. (Держархів
ний 08.09.1944 р. За вироком ВТ військ НКВД 16.11.1935 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засудже- 07.11.1942 р. За вироком ВТ 34 А Північно- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 686).
по Чернігівській обл. від 26.03.1945 р. за ст. 54-12 ний до позбавлення волі на 1 рік 6 місяців. За Західного фронту від 20.11.1942 р. за
КК УРСР засуджений до позбавлення волі на 4 ухвалою Найвищого суду УСРР від 02.12.1935 р. ст.ст. 19-58-1«б», 58-11 КК РРФСР засуджений Перець Іван Михайлович, 1883 р. н.,
роки. За вироком ВТ військ НКВД по Чернігів- справу закрито. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований с. Комарівка Борзнянського р-ну, українець,
ській обл. від 02.03.1946 р. справу закрито. (ГДА Спр. 2038-п). 27.09.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – малописьменний. Проживав у с. Комарівка,
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 7858-п). Спр. 17703-п). одноосібник. Заарештований 23.10.1930 р. За
Перепичай Павло Федорович, 1921 р. н., постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
Перепелиця Михайло Павлович, 1913 р. н., с. Гайворон Дмитрівського (нині Бахмацького) Перетятько Захар Пилипович, 1904 р. н., УСРР від 06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР
с. Сергіївка Яблунівського (нині Прилуцького) р-ну, р-ну, українець, освіта початкова. Проживав за с. Купин Городоцького р-ну Хмельницької обл., висланий до Північного краю на 5 років.
українець, освіта вища. Проживав у с. Сергіївка, місцем дислокації 420 сп 122 сд, червоноармієць. освіта початкова, службовець. Заарештований Реабілітований 13.06.1989 р. (Держархів
вчитель. Заарештований 30.09.1943 р. За вироком Розпочато справу 14.09.1941 р. За вироком 24.08.1936 р. За постановою «трійки» при УНКВД Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2906).
ВТ КВО від 25.07.1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК ВТ 122 сд від 20.01.1942 р. за ст. 58-1 «б» КК по Чернігівській обл. від 16.11.1937 р. за участь у
УРСР засуджений до позбавлення волі на 10 років. РРФСР засуджений до ВМП заочно. За ухвалою діяльності контрреволюційного націоналістичного Перець Іван Михайлович, 1908 р. н.,

348 349
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
с. Комарівка Борзнянського р-ну, українець, освіта Заарештований 14.02.1930 р. За постановою одноосібник. Заарештований 12.02.1930 р. КК УСРР засуджений до позбавлення волі на
початкова. Проживав у с. Комарівка, одноосібник. особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від За постановою особливої наради при Колегії 1 рік 6 місяців, за ст. 54-7 КК УСРР виправда-
Заарештований 22.03.1930 р. за ст. 80 КК УСРР. 26.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий ГПУ УСРР від 27.02.1930 р. за ст. 54-10 КК ний. Реабілітований 18.09.1992 р. (ГДА СБ
За постановою особливої наради при Колегії до Північного краю на 3 роки. Реабілітований УСРР висланий до Північного краю на 3 України, м. Чернігів. – Спр. 547-п).
ГПУ УСРР від 05.07.1930 р. справу закрито. 20.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, роки. Реабілітований 31.05.1989 р. (Держархів
Заарештований 21.04.1931 р. За постановою ф. Р-8840, оп.3, спр. 5201). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5755). Перцовський Михайло Якович, 1914 р. н.,
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від м. Чернігів, єврей, освіта початкова. Прожи-
17.08.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до Перешук Олександра Романівна, 1892 р. н., Перлов-Максименко Іван Микитович, вав за місцем дислокації, механік роти технічного
концтабору на 3 роки. Реабілітований 12.06.1989 р. м. Суми, росіянка, освіта середня. Проживала у 1906 р. н., с. Золоте Дубровицького р-ну Рівненсь- забезпечення 120 тбр. Заарештований 22.07.1942 р.
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, м. Суми, службовець. Заарештована 20.05.1920 р. кої обл., українець. Проживав у с. Золоте, За вироком ВТ 5 А від 15.08.1942 р. за ст. 58-10
спр. 5383, 6398). як соціально-небезпечний елемент. 10.06.1920 р. одноосібник. Заарештований 24.03.1938 р. За ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до
справу припинено. Реабілітована 13.11.1995 р. вироком ВТ КВО від 10.11.1938 р. за ст. 54-6 ч. 1 позбавлення волі у ВТТ на 8 років. Реабілітова-
Перець Микола Петрович, 1901 р. н., (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17215-п). КК УРСР засуджений до ВМП. Розстріляний ний 26.04.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
с. Комарівка Борзнянського р-ну, українець, 18.01.1939 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17376-п).
освіта початкова. Проживав у с. Комарівка, Перистик Петро Леонтійович, 1874 Спр. 10228-п).
одноосібник. Заарештований 15.06.1937 р. За [1875] р. н., с. Монастирище Ічнянського р-ну, Першень Костянтин Іванович, 1902 р. н.,
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- українець, малописьменний. Проживав у Пернеровський Юрій Петрович, 1889 р. н., м. Іваново-Вознесенськ (нині м. Іваново), РФ,
ській обл. від 29.10.1937 р. за участь у діяльнос- с. Монастирище, одноосібник. Заарештований с. Балинці Снятинського р-ну Івано-Франків- росіянин, освіта початкова. Проживав у м. Сновськ
ті контрреволюційного націоналістичного 20.10.1930 р. За постановою особливої наради ської обл., українець, освіта середня. Прожи- Сновського р-ну, комірник. Заарештований
угруповання застосована ВМП. Розстріляний при Колегії ГПУ УСРР від 08.11.1930 р. за вав у м. Остер Остерського (нині Козеле- 26.10.1921 р. За вироком Чернігівського
09.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю цького) р-ну, юрист. Заарештований 28.08.1937 р. губревтрибуналу від 08.11.1921 р. за саботаж
30.12.1959 р. (Держархів Чернігівської області, на 3 роки. Реабілітований 15.05.1989 р. (Держ- За постановою особливої наради при НКВД засуджений до позбавлення волі на 6 місяців
ф. Р-8840, оп.3, спр. 4234). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, СРСР від 10.12.1937 р. за проведення із застосуванням примусової праці. Реабіліто-
спр. 5543). контрреволюційної діяльності ув’язнений до ваний 15.02.1999 р. (Держархів Чернігівської
Перець Мойсей Трохимович, 1878 р. н., ВТТ на 10 років. За постановою особливої області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 2688).
с. Комарівка Борзнянського р-ну, українець, освіта Перковський Василь Васильович, 1886 р. н., наради при НКВД СРСР від 29.11.1939 р.
початкова. Проживав у с. Комарівка, колгоспник. м. Архангельськ, РФ, росіянин, освіта вища. термін покарання знижено до фактично Першко Євграф Назарович, 1878 р. н., с. Лев-
Заарештований 22.02.1938 р. За постановою Проживав у с. Жукля Корюківського р-ну, вчитель. відбутого. Реабілітований 30.04.1958 р. (Держ- ків Житомирського р-ну Житомирської обл.,
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Заарештований 09.04.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, українець, освіта початкова. Проживав у с. Шев-
23.04.1938 р. за проведення антирадянської агітації, 10.08.1931 р. справу припинено. Реабілітований спр. 3347). ченка Чернігівського р-ну, чорноробочий.
скерованої на підрив заходів партії, застосована 31.01.1996 р. (Держархів Чернігівської області, Заарештований 15.12.1932 р. За постановою
ВМП. Розстріляний 14.05.1938 р. у м. Чернігів. ф. Р-8840, оп.3, спр. 160). Персіян Феодосій Данилович, 1904 р. н., судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від
Реабілітований 31.08.1989 р. (Держархів Чернігів- м. Ніжин, українець, малописьменний. Прожи- 29.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9351). Перковський Олександр Федорович, вав у м. Ніжин, робітник залізниці. Заарешто- застосована ВМП. Розстріляний 07.05.1933 р.
1887 р. н., с. Прохори Комарівського (нині ваний 14.09.1945 р. За вироком ВТ Південно- у м. Чернігів. Реабілітований 23.08.1989 р.
Перець Пилип Кирилович, 1878 р. н., Борзнянського) р-ну, українець, освіта Західної залізниці від 26.10.1945 р. за ст. 54-10 (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
с. Комарівка Борзнянського р-ну, українець, початкова. Проживав у с. Прохори, одноосібник. ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК УРСР засуджений до спр. 9060).
освіта початкова. Проживав у с. Комарівка, Заарештований 12.02.1930 р. За постановою позбавлення волі на 7 років. Реабілітований
колгоспник. Заарештований 18.10.1940 р. За особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 20.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Першко Меланія Яківна, 1901 р. н.,
вироком Чернігівського облсуду від 02.12.1940 р. за 23.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий Спр. 14715-п). с. Чорнотичі Сосницького р-ну, українка, освіта
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення до Північного краю на 3 роки. Реабілітований початкова. Проживала у с. Кудрівка Сосницького
волі на 6 років. Реабілітований 03.08.1993 р. (ГДА 21.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Персіянов Олександр Іванович, 1909 р. н., р-ну, домогосподарка. Заарештована 05.08.1939 р.
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 2671-п). ф. Р-8840, оп.3, спр. 10406). м. Одеса, росіянин, освіта середня. Проживав За вироком виїзної сесії Чернігівського облсуду від
у м. Чернігів, начальник заготівельного цеху 27.09.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджена
Перець Яків Степанович, 1888 р. н., Перковський Опанас Васильович, 1903 р. н., Чернігівської музичної фабрики. Заарештований до позбавлення волі на 5 років. Реабілітована
с. Комарівка Борзнянського р-ну, українець, освіта с. Берестовець Борзнянського р-ну, українець, 01.04.1935 р. За вироком спецколегії Чернігів- 30.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
початкова. Проживав у с. Комарівка, одноосібник. освіта початкова. Проживав у с. Берестовець, ського облсуду від 07.09.1935 р. за ст. 54-10 ч. 1 Спр. 15897-п).

350 351
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Першко Микита Несторович, 1893 р. н., Песик Опанас Іванович, 1900 р. н., смт Сос- Петраков Михайло Степанович, 1910 р. н., ник. Заарештований 10.09.1937 р. За постановою
с. Кудрівка Сосницького р-ну, українець, ниця Сосницького р-ну, українець, освіта по- с. Вчорайше Ружинського р-ну Житомирської обл., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
неписьменний. Проживав у с. Кудрівка, одноосіб- чаткова. Член ВКП(б). Проживав за місцем українець, освіта середня. Проживав у с. Вчорай- 22.09.1937 р. за проведення антирадянської агіта-
ник. Заарештований 05.08.1939 р. за ст. 54-10 служби, технік-інтендант 1 рангу. Заарештова- ше, інструктор споживспілки. Заарештований ції, скерованої на підрив колгоспного будівницт-
ч. 1 КК УРСР. За постановою Чернігівського ний 01.02.1937 р. За вироком ВК ВС СРСР від 22.01.1938 р. за ст.ст. 54-1 «а», 54-8, 54-11 КК УРСР. ва, ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова-
обласного суду від 13.09.1939 р. справу припинено 28.10.1937 р. за ст.ст. 58-8, 58-11 КК РРФСР 30.01.1939 р. справу припинено. Реабілітований ний 18.08.1989 р. (Держархів Чернігівської облас-
в зв’язку зі смертю обвинуваченого. Помер у засуджений до ВМП. Розстріляний 28.10.1937 р. 23.07.1997 р. (Держархів Чернігівської області, ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11486).
в’язниці м. Городня 09.09.1939 р. Реабілітова- у м. Новосибірськ. Реабілітований 17.09.1957 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 2642).
ний 31.01.1996 р. (Держархів Чернігівської (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 6472-п). Петренко Василь Дмитрович, 1887 р. н.,
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 115). Петраченко Григорій Якович, 1892 р. н., с. Степові Хутори Носівського р-ну, українець,
Песоцький Петро Якимович, 1896 р. н., с. Жадове Семенівського р-ну, українець, освіта освіта початкова. Проживав у с. Степові Хутори,
Песелєв Борис Аронович, 1909 р. н., с. Пісоцьке Олишівського (нині Козелецько- початкова. Проживав у с. Жадове, одноосібник. одноосібник. Заарештований 14.06.1929 р. За
смт Сосниця Сосницького р-ну, єврей, освіта го) р-ну, українець, письменний. Проживав Заарештований за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР. постановою особливої наради при Колегії ОГПУ
початкова. Проживав у смт Сосниця, без певних у с. Пісоцьке, одноосібник. Заарештований 26.08.1931 р. взятий на підписку про невиїзд. від 02.08.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий
занять. Заарештований 20.03.1928 р. за участь 22.10.1930 р. За постановою особливої наради 02.02.1932 р. справу припинено. Реабілітований до Північного краю на 3 роки. За постановою
у діяльності сіоністської контрреволюційної при Колегії ГПУ УСРР від 19.03.1931 р. за 31.07.1998 р. (Держархів Чернігівської області, «трійки» при ПП ОГПУ Північного краю від
організації. 30.04.1928 р. звільнений на підписку ст.ст. 54-8, 54-10 КК УСРР висланий до Північного ф. Р-8840, оп.3, спр. 10065). 17.07.1932 р. висланий на спецпоселення.
про невиїзд. За вироком Конотопського окрсуду краю на 3 роки. Реабілітований 20.04.1989 р. Реабілітований 28.07.1989 р. (Держархів Чернігів-
від 16.05.1928 р. справу закрито. Заарешто- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Петренко Антон Митрофанович, 1905 р. н., ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3415).
ваний 22.10.1929 р. за ст. 54-4 КК УСРР. спр. 8356). с. Степові Хутори Носівського р-ну, українець,
06.11.1929 р. звільнений на підписку про невиїзд. освіта початкова. Проживав у с. Коломійцівка Петренко Василь Маркович, 1889 р. н.,
За постановою прокурора Конотопської округи Пестич Лев Григорович, 1903 р. н., м. Київ, Носівського р-ну, одноосібник. Заарештований с. Дроздовиця Городнянського р-ну, українець,
від 04.04.1930 р. справу закрито. (Держархів росіянин, освіта початкова. Член КП(б)У з 1931 р. 20.12.1932 р. За постановою особливої наради при освіта початкова. Проживав у с. Дроздовиця,
Сумської області, ф. Р-7641, оп.4, спр. 207, Проживав у м. Ніжин, міліціонер. Заарештований Колегії ГПУ УСРР від 23.03.1933 р. за ст.ст. 54-8, одноосібник. Заарештований 04.03.1933 р.
Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 06.11.1938 р. за ст.ст. 54-3, 54-6 КК УРСР. За 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю на 3 За постановою судової «трійки» при Коле-
спр. 5054). постановою прокурора Київської обл. від роки. Заарештований 14.02.1938 р. За постановою гії ГПУ УСРР від 29.04.1933 р. за ст.ст. 54-11,
25.03.1939 р. справу припинено. (Держархів «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 54-12 КК УСРР висланий до Північного краю на
Песельников Семен Семенович, 1908 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1320). 19.04.1938 р. за проведення антирадянської агітації, 3 роки. Реабілітований 12.08.1989 р. (Держархів
м. Сновськ Сновського р-ну, українець, осві- скерованої на підрив заходів партії, застосована Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9790).
та початкова. Проживав за місцем дислокації Петерко Йосип Іванович, 1875 р. н., ВМП. Розстріляний 07.05.1938 р. у м. Чернігів.
206 отб, військтехнік 1-го рангу. Заарештова- с. Семидуби Дубенського р-ну Рівненської обл., Реабілітований 26.08.1989 р., 31.08.1989 р. (Держ- Петренко Василь Орефійович, 1903 р. н.,
ний 27.07.1938 р. За вироком ВК ВС СРСР чех, письменний. Проживав у м. Бобровиця архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Сядричі (нині с. Деснянка) Чернігівського
від 17.08.1938 р. за ст.ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК Бобровицького р-ну, тесля. Заарештований спр. 9139, 10249). р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
УРСР засуджений до позбавлення волі на 15 03.02.1938 р. За постановою «двійки» від у с. Сядричі (нині с. Деснянка), одноосібник.
років, позбавлений військового звання. Помер 03.02.1938 р. за проведення контрреволюційної Петренко Варвара Сергіївна, 1902 р. н., Заарештований 16.10.1943 р. За постановою
16.02.1940 р. Реабілітований 07.01.1958 р. (ГДА СБ агітації передбачена ВМП. Реабілітований Зміївський р-н Харківської обл., українка, освіта особливої наради при НКВД СРСР від
України, м. Чернігів. – Спр. 7467-п). 10.07.1991 р. (Держархів Чернігівської області, середня. Проживала у м. Чернігів, домогосподар- 06.05.1944 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11804). ка. Заарештована 26.01.1938 р. За постано- ув’язнений до ВТТ на 5 років. Реабілітований
Песик Марія Володимирівна, 1901 р. н., вою особливої наради при НКВД СРСР від 31.08.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
с. Якличі Сосницького р-ну, українка, освіта Петлай Василь Дем’янович, 1887 р. н., 07.07.1938 р. як член сім’ї зрадника Батьківщи- ф. Р-8840, оп.3, спр. 12432).
початкова. Проживала у с. Пекарів Сосницького с. Григорівка Бахмацького р-ну, українець, освіта ни позбавлена волі на 5 років. Реабілітована
р-ну, колгоспниця. Заарештована 10.10.1944 р. початкова. Проживав у с. Григорівка, одноосібник. 18.01.1958 р. (Держархів Чернігівської області, Петренко Володимир Іванович, 1902 р. н.,
За вироком ВТ Чернігівського гарнізону від Заарештований 28.12.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. ф. Р-8840, оп.3, спр. 3254). м. Ніжин, українець, освіта середня. Проживав у
14.05.1945 р. за ст. 54-10 ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК За постановою особливої наради при Колегії м. Ніжин, діловод. Заарештований 09.02.1930 р.
УРСР засуджена до позбавлення волі на 7 років. ГПУ УСРР від 15.02.1933 р. справу припинено. Петренко Василь Григорович, 1908 р. н., За постановою особливої наради при Колегії
Реабілітована 26.06.1995 р. (ГДА СБ України, Реабілітований 27.11.1997 р. (Держархів Чернігів- с. Осьмаки Менського р-ну, українець, ГПУ УСРР від 19.04.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР
м. Чернігів. – Спр. 17103-п). ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6744). малописьменний. Проживав у с. Осьмаки, колгосп- ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітова-

352 353
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ний 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- початкова. Проживав у с. Радичів, без певних 28.06.1929 р. За вироком Чернігівського Петренко Іван Петрович, 1898 р. н.,
ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11684). занять. Заарештований 29.09.1937 р. За постановою окрсуду від 07.08.1929 р. за ст.ст. 34 ч. 2, 21 с. Скорінець Олишівського (нині Чернігівського)
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від «ж» КК УСРР висланий за межі Чернігівської, р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
Петренко Григорій Денисович, 1874 р. н., 28.10.1937 р. за проведення антирадянської агітації, Конотопської, Глухівської, Ніжинської округ у с. Скорінець, колгоспник. Заарештований
с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжинського скерованої на підрив колгоспного будівництва, на 5 років. Реабілітований 30.06.1999 р. (Держ- 03.10.1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР. 23.11.1937 р.
р-ну, українець, малописьменний. Проживав ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований архів Чернігівської області, ф. Р-328, оп.6, спр. 277). справу припинено. Реабілітований 26.06.1997 р.
у с. Веркіївка (нині с. Вертіївка), робітник 25.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
радгоспу. Заарештований 02.01.1933 р. За ф. Р-8840, оп.3, спр. 10077). Петренко Іван Євдокимович, 1918 р. н., спр. 2511).
постановою особливої наради при Колегії ГПУ с. Хрещате Олишівського (нині Козелецького) р-ну,
УСРР від 04.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР Петренко Данило Петрович, 1896 р. н., українець, освіта вища. Перебував на лікуванні Петренко Іларіон Григорович, 1904 р. н.,
висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований с. Скорінець Олишівського (нині Чернігівсько- у шпиталі, червоноармієць. Заарештований с. Араповичі Новгород-Сіверського р-ну, українець,
19.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, го) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- 24.06.1944 р. За вироком ВТ Архангельського малописьменний. Проживав у с. Араповичі.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 7541). вав у с. Скорінець, одноосібник. Заарештова- ВО від 11.12.1944 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР Заарештований 07.10.1939 р. За вироком виїзної
ний 13.11.1930 р. За постановою особливої нара- засуджений до позбавлення волі на 10 років. сесії Чернігівського облсуду від 09.05.1940 р. за
Петренко Григорій Дмитрович, 1892 р. н., ди при Колегії ГПУ УСРР від 13.11.1930 р. за Реабілітований 07.08.1992 р. (ГДА СБ України, ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення
с. Коломійцівка Носівського р-ну, українець, ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на м. Чернігів. – Спр. 15770-п). волі на 5 років. Реабілітований 27.12.1993 р.
освіта початкова. Проживав у с. Коломійцівка, 3 роки. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16272-п).
одноосібник. Заарештований 10.06.1929 р. За Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11502). Петренко Іван Іванович, 1898 р. н., м. Чернігів,
постановою особливої наради при Колегії ОГПУ українець. Проживав у м. Чернігів, військо- Петренко Ілля Васильович, 1895 р. н.,
від 16.08.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий Петренко Дмитро Прокопович, 1894 р. н., вий керівник Янівської волості. Заарештова- м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта
до Північного краю на 3 роки. За постано- с. Макишин Городнянського р-ну, українець, ний 10.03.1919 р. за проведення антирадян- незакінчена вища. Проживав у м. Носівка, вчитель.
вою «трійки» при ПП ОГПУ Північного краю освіта початкова. Проживав у с. Макишин, ської агітації. Справу припинено. Реабілітова- Заарештований 06.03.1928 р. За постановою
від 17.07.1932 р. висланий на спецпоселен- вчитель. Заарештований 23.06.1938 р. За вироком ний 27.11.1998 р. (Держархів Чернігівської області, особливої наради при Колегії ОГПУ від
ня. Реабілітований 03.07.1989 р. (Держархів Чернігівського облсуду від 15.02.1939 р. за ф. Р-4609, оп.1, спр. 459). 25.05.1928 р. за ст. 58-4 КК РСФРР позбавлений
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3618). ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення права проживання в Москві, Ленінграді, Ростові-
волі на 10 років. Реабілітований 26.03.1966 р. (ГДА Петренко Іван Омелянович, 1896 р. н., на-Дону, означених губерніях і округах та УСРР
Петренко Григорій Касянович, 1877 р. н., СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10435-п). с. Скорінець Олишівського (нині Чернігівського) на 3 роки. Реабілітований 28.03.1995 р. (Держархів
с. Осьмаки Менського р-ну, українець, р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12317).
малописьменний. Проживав у с. Осьмаки, Петренко Євдоким Андрійович, 1879 р. н., с. Скорінець, чорноробочий. Заарештований
одноосібник. Заарештований 06.09.1932 р. с. Хрещате Козелецького р-ну, українець, освіта 02.11.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД Петренко Ілля Федорович, 1908 р. н., м. Ні-
За постановою особливої наради при Колегії початкова. Проживав у с. Хрещате, одноосібник. по Чернігівській обл. від 15.11.1937 р. за проведен- жин, українець, освіта початкова. Проживав
ГПУ УСРР від 31.12.1932 р. за ст. 54-10 Заарештований 07.03.1931 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 ня антирадянської агітації, розповсюдження у м. Ніжин, безробітний. Заарештований
КК УСРР висланий до Північного краю на КК УСРР. 24.08.1931 р. справу припинено. На час провокаційних чуток про війну ув’язнений до 23.09.1937 р. За постановою «двійки» від
3 роки. Реабілітований 05.06.1989 р. (Держархів другого арешту – мешканець с. Чемер Козелецько- ВТТ на 10 років. 16.03.1939 р. справу припинено. 04.11.1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР застосована
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6538). го р-ну, сторож. Заарештований 31.08.1937 р. За Реабілітований 16.03.1990 р. (Держархів Чернігів- ВМП. Розстріляний 14.11.1937 р. у м. Черні-
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1273). гів. Реабілітований 05.08.1958 р. (Держархів
Петренко Давид Федорович, 1895 р. н., ській обл. від 17.09.1937 р. за проведення Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3690).
с. Сезьки Малодівицького (нині Ічнянського) р-ну, антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на 10 Петренко Іван Павлович, 1879 р. н.,
українець, малописьменний. Проживав у с. Сезьки, років. Реабілітований 24.04.1998 р., 23.05.1973 р. смт Понорниця Коропського р-ну, українець, Петренко Микола Антонович, 1906 р. н.,
одноосібник. Заарештований 31.10.1930 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10055-п, освіта початкова. Проживав у смт Понорниця, м. Чернігів, українець, освіта початкова. Прожи-
за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР. 20.01.1931 р. Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, одноосібник. Заарештований 20.11.1932 р. вав у с. Брусилів Чернігівського р-ну, робітник.
справу припинено. Реабілітований 30.01.1996 р. спр. 1850). За постановою особливої наради при Колегії Заарештований 07.06.1937 р. За вироком спец-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ГПУ УСРР від 05.01.1933 р. за ст. 54-10 колегії Чернігівського облсуду від 25.07.1937 р.
спр. 9835). Петренко Єфрем Петрович, 1907 р. н., КК УСРР висланий до Північного краю на за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до
с. Скорінець Олишівського (нині Чернігівсько- 3 роки. Реабілітований 26.04.1989 р. (Держ- позбавлення волі на 5 років. Реабілітований
Петренко Данило Гордійович, 1894 р. н., го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 19.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
с. Радичів Коропського р-ну, українець, освіта у с. Скорінець, одноосібник. Заарештований спр. 4730). Спр. 14843-п).

354 355
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Петренко Микола Захарович, 1913 р. н., с. Комарівка (нині с. Роздольне) Носівського р-ну, Заарештований 04.10.1937 р. За вироком ВК ВС у с. Старогородка Остерського р-ну (приєднано до
с. Ольшана Ічнянського р-ну, українець, освіта українець, освіта середня. Проживав за місцем СРСР від 22.12.1937 р. за ст.ст. 54-7, 54-8, 54-11 м. Остер) Козелецького р-ну, помічник рахівни-
середня. Проживав за місцем дислокації 224 сп, дислокації в.ч. 90914, військовослужбовець. КК УРСР засуджений до ВМП. Розстріляний ка. Заарештований 16.02.1938 р. За постановою
військовослужбовець. Заарештований 17.04.1937 р. Заарештований 07.01.1950 р. За вироком ВТ 23.12.1937 р. у м. Київ. Реабілітований 22.05.1958 р. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
За вироком ВТ 14 ск Харківського ВО від Хабаровського гарнізону від 01.12.1950 р. за (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 4534-п). 23.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянської
10.07.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засудже- ст.ст. 58-10, 58-11 КК РРФСР засуджений до української націоналістичної контрреволюцій-
ний до позбавлення волі на 8 років. Згідно указу позбавлення волі на 10 років. Реабілітований Петренко Панас Лукич, 1888 р. н., м. Ні- ної організації застосована ВМП. Розстріля-
Президії ВР СРСР від 24.01.1938 р. «Про амністію» 17.10.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – жин, українець, письменний. Проживав у ний 17.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
вважати немаючим судимості. Реабілітований Спр. 15284-п). м. Ніжин, чоботар. Заарештований 15.10.1930 р. 28.02.1959 р. (Держархів Чернігівської області,
29.08.1957 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – За постановою особливої наради при Коле- ф. Р-8840, оп.3, спр. 4026).
Спр. 6491-п). Петренко Олександр Олександрович, гії ГПУ УСРР від 18.11.1930 р. за ст. 54-10
1884 р. н., смт Свеса Ямпільського р-ну КК УСРР висланий до Північного краю на 3 Петренко Семен Федотович, 1896 р. н.,
Петренко Микола Костянтинович, 1884 р. н., Чернігівської (нині Сумської) обл., українець, роки. Реабілітований 19.05.1989 р. (Держархів с. Тупичів Городнянського р-ну, українець, осві-
с. Рикове (нині с. Троїцьке) Новгород-Сіверського освіта середня спеціальна. Член ВКП(б) до 1937 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5585). та початкова. Проживав у с. Тупичів, колгосп-
р-ну, українець, малописьменний. Проживав у Проживав у м. Чернігів, парторг. Заарешто- ник. Заарештований 20.02.1933 р. За постановою
с. Рикове (нині с. Троїцьке), тесля. Заарештований ваний 02.03.1937 р. за ст. 54-11 КК УРСР. Петренко Пантелеймон Дмитрович, судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від
16.04.1932 р. За постановою від 21.08.1932 р. за 14.04.1937 р. звільнений на підписку про невиїзд. 1886 р. н., с. Хрещате Козелецького р-ну, українець, 15.05.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений
ст. 54-10 КК УСРР справу направлено на 16.08.1966 р. справу припинено. Реабілітований освіта початкова. Проживав у с. Хрещате, до концтабору на 5 років. За постановою судової
припинення. Рішення відсутнє. Реабілітований 26.06.1997 р. (Держархів Чернігівської області, одноосібник. Заарештований 08.03.1931 р. «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 02.06.1934 р.
26.06.1997 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2499). За постановою особливої наради при Колегії звільнений достроково. Відбував покарання у
ф. Р-8840, оп.3, спр. 2439). ГПУ УСРР від 15.05.1931 р. за ст.ст. 54-10, Дмитрівському ВТТ. Реабілітований 17.11.1962 р.
Петренко Олександр Петрович, 1879 р. н., 54-13 КК УСРР висланий до Північного краю на (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Петренко Мирон Спиридонович, 1901 р. н., с. Монастирище Ічнянського р-ну, українець, 3 роки. Реабілітований 16.08.1989 р. (Держархів спр. 11404).
с. Райгородок Коропського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Монастирище, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8604).
освіта початкова. Проживав у с. Лукнове (нині одноосібник. Заарештований 08.03.1929 р. За Петренко Сергій Олексійович, 1900 р. н.,
с. Лукнів) Коропського р-ну, уповноважений постановою особливої наради при Колегії ОГПУ Петренко Пелагея Пантеліївна, 1904 р. н., м. Носівка Носівського р-ну, українець,
райкомземвідділу Коропського р-ну. Заарештова- від 07.06.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий с. Змітнів Сосницького р-ну, українка. Проживала письменний. Проживав у м. Носівка, вантаж-
ний 24.12.1943 р. За постановою від 03.03.1944 р. до Північного краю на 3 роки. За постановою у с. Змітнів, колгоспниця. 17.04.1944 р. взята на ник. Заарештований 26.10.1930 р. За постано-
за ст. 54-1 «а» КК УРСР направлений до спец- «трійки» при ПП ОГПУ Північного краю від підписку про невиїзд. За постановою особливої вою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР
табору НКВД для фільтрації. Реабілітований 21.04.1932 р. після відбуття терміну покарання наради при НКВД СРСР від 28.04.1945 р. як від 10.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений
26.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – висланий на спецпоселення до Північного член сім’ї зрадника Батьківщини вислана до до концтабору на 8 років. Реабілітований
Спр. 9332-п). краю. Реабілітований 03.07.1989 р. (Держархів Північно-Казахстанської обл. Казахської РСР на 16.11.1988 р. (Держархів Чернігівської області,
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3764). 5 років. Реабілітована 04.03.1993 р. (Держархів ф. Р-8840, оп.3, спр. 8131).
Петренко Михайло Іванович, 1897 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11923).
м. Новгород-Сіверський, українець, освіта Петренко Олексій Єлисейович, 1913 р. н., Петренко Сергій Пилипович, 1890 р. н.,
початкова. Проживав у м. Городня Городнянсько- с. Макишин Городнянського р-ну, українець, Петренко Прохор Михайлович, 1898 р. н., с. Скорінець Чернігівського р-ну, українець,
го р-ну, експедитор. Заарештований 15.03.1938 р. освіта середня. Проживав у с. Макишин, вчитель. с. Кірове (нині с. Троїцьке) Новгород-Сіверського малописьменний. Проживав у с. Скорінець,
За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Заарештований 10.02.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 р-ну, українець, малописьменний. Проживав одноосібник. Заарештований 28.06.1929 р. За
ській обл. від 24.04.1938 р. за участь у діяльнос- КК УРСР. 04.03.1937 р. звільнений на підписку у с. Кірове, колгоспник. Заарештований вироком Чернігівського окрсуду від 07.08.1929 р.
ті антирадянської військово-націоналістичної про невиїзд. 13.05.1937 р. справу припинено. 26.02.1931 р. за ст. 54-2 КК УСРР. 29.08.1931 р. за ст.ст. 21 «ж», 34 ч. 2 КК УСРР висланий за
української повстанської організації застосова- Реабілітований 27.01.1997 р. (Держархів Чернігів- справу припинено. Реабілітований 18.12.1997 р. межі Чернігівської, Конотопської, Глухівської,
на ВМП. Розстріляний 16.05.1938 р. у м. Черні- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1106). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Ніжинської округ на 5 років. Реабілітований
гів. Реабілітований 08.06.1957 р. (Держархів спр. 6016). 30.06.1999 р. (Держархів Чернігівської області,
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3024- Петренко Павло Іванович, 1894 р. н., ф. Р-328, оп.6, спр. 277).
3025). с. Вознесенське Шебекинського р-ну Курської Петренко Семен Опанасович, 1904 р. н.,
(нині Бєлгородської) обл., РФ, українець, освіта с. Ромахово Вейделєвського р-ну Бєлгород- Петренко Сидір Степанович, 1879 р. н.,
Петренко Михайло Степанович, 1927 р. н., початкова. Проживав у м. Чернігів, службовець. ської обл., РФ, росіянин, освіта середня. Проживав смт Березна Березнянського (нині Менсько-

356 357
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
го) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- Петренко Фрол Прокопович, 1887 р. н., За ухвалою спецколегії Найвищого суду УСРР особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
вав у м. Чернігів, листоноша. Заарештований с. Попівка Новгород-Сіверського р-ну, українець, від 08.08.1935 р. попередній вирок скасовано, 20.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до
25.04.1941 р. За вироком Чернігівського облсуду освіта початкова. Проживав у с. Попівка, без певних засуджений до позбавлення волі на 2 роки. концтабору на 3 роки. Реабілітований 28.04.1989 р.
від 29.06.1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засудже- занять. Заарештований 30.08.1937 р. За постановою Реабілітований 22.06.1993 р. (ГДА СБ України, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ний до позбавлення волі на 10 років. Реабілітова- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від м. Чернігів. – Спр. 16153-п). спр. 5267).
ний 13.11.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 03.12.1937 р. за проведення антиколгоспної агітації
Спр. 3077-п). ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований Петрик Андрій Андрійович, 1907 р. н., Петрик Іван Омелянович, 1881 р. н.,
30.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, смт Мала Дівиця Малодівицького (нині м. Прилуки, українець, освіта початкова. Проживав
Петренко Степан Корнійович, 1899 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 11390). Прилуцького) р-ну, українець, малописьмен- у м. Прилуки, одноосібник. Заарештований
с. Кинашівка Борзнянського р-ну, українець, освіта ний. Проживав у с. Перше Травня Прилуцько- 28.01.1930 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УСРР.
початкова. Проживав у с. Кинашівка, колгосп- Петренко Юрій Хомич, 1902 р. н., го р-ну, колгоспник. Заарештований 16.01.1935 р. 05.05.1930 р. звільнений на підписку про невиїзд.
ник. Заарештований 05.10.1937 р. За вироком с. Киселівка Чернігівського р-ну, українець, за ст. 54-10 КК УСРР. 30.03.1935 р. спра- 22.07.1930 р. справу припинено. Реабілітований
спецколегії Чернігівського облсуду від 25.04.1938 р. освіта початкова. Проживав у с. Киселівка, ву припинено. Реабілітований 25.03.1996 р. 29.06.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення колгоспник. Заарештований 14.10.1938 р. За виро- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5821).
волі у ВТТ на 5 років. Реабілітований 15.08.1991 р. ком Чернігівського облсуду від 21.02.1939 р. за спр. 152).
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14710-п). ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР виправданий. (ГДА СБ Петрик Михайло Дмитрович, 1894 р. н.,
України, м. Чернігів. – Спр. 171-п). Петрик Василь Іванович, 1917 р. н., смт Лосинівка Ніжинського р-ну, українець, освіта
Петренко Трохим Макарович, 1893 р. н., с. Кучинівка Сновського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у смт Лосинівка, одноосібник.
х. Шейдівка Холминського р-ну (приєднано до Петренко Яків Григорович, 1908 р. н., початкова. Проживав у с. Кучинівка, учень школи Заарештований 17.02.1930 р. За постановою
с. Рудня Корюківського р-ну), українець, освіта м. Конотоп Сумської обл., українець, освіта ФЗУ. Заарештований 25.07.1931 р. за ст.ст. 54-2, судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від
середня. Проживав у х. Шейдівка (приєднано до початкова. Проживав за місцем служби, 54-10 ч.1, 54-11 КК УСРР. 28.08.1931 р. з-під варти 05.03.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР
с. Рудня), колгоспник. Заарештований 22.04.1938 р. червоноармієць. Заарештований 09.02.1945 р. звільнений. Реабілітований 24.04.1998 р. (ГДА СБ застосована ВМП. Розстріляний 14.03.1930 р. у
31.07.1939 р. звільнений на підписку про невиїзд. За вироком ВТ 6 А від 17.03.1945 р. за ст. 58-10 України, м. Чернігів. – Спр. 10653-п). м. Ніжин. Реабілітований 24.08.1989 р. (Держархів
За вироком Чернігівського облсуду від 31.10.1939 р. ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10111).
справу закрито. Помер 02.10.1939 р. Реабілітований ВМП. За ухвалою ВТ 2 Прибалтійського фронту Петрик Василь Семенович, 1896 р. н.,
31.01.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – від 26.03.1945 р. ВМП замінена на позбавлення м. Прилуки, українець, освіта початкова. Проживав Петрик Михайло Юхимович, 1887 р. н.,
Спр. 363-п). волі на 10 років. Відбував покарання у Комі у м. Прилуки, одноосібник. Заарештований с. Леонідівка Ніжинського р-ну, українець, освіта
АРСР, звільнений у жовтні 1954 р. Реабілітований 28.01.1930 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УСРР. початкова. Проживав у с. Леонідівка, одноосібник.
Петренко Трохим Михайлович, 1881 р. н., 23.11.1967 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 09.05.1930 р. звільнений на підписку про невиїзд. Заарештований 13.03.1930 р. За постановою
с. Скорінець Олишівського (нині Чернігівсько- Спр. 10641-п). 22.07.1930 р. справу припинено. Реабілітований особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав 29.06.1998 р. (Держархів Чернігівської області, 20.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до
у с. Скорінець, без певних занять. Заарештова- Петренко Яків Семенович, 1904 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 5821). концтабору на 3 роки. Реабілітований 28.04.1989 р.
ний 02.10.1937 р. За постановою «трійки» при с. Конотоп Городнянського р-ну, українець, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
УНКВД по Чернігівській обл. від 16.11.1937 р. за малописьменний. Проживав у с. Конотоп, кравець. Петрик Григорій Родіонович, 1894 р. н., спр. 5267).
проведення антирадянської агітації ув’язнений Заарештований 08.10.1937 р. За вироком виїзної с. Савин Остерського (нині Козелецького) р-ну,
до ВТТ на 10 років. Реабілітований 14.06.1989 р. сесії Чернігівського облсуду від 26.03.1939 р. за українець, освіта початкова. Проживав у с. Савин, Петрик Олександр Юхимович, 1898 р. н.,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлення одноосібник. Заарештований 10.01.1929 р. За смт Лосинівка Ніжинського р-ну, українець, осві-
спр. 1898). волі у ВТТ на 6 років. Реабілітований 25.10.1991 р. постановою особливої наради при Колегії ГПУ та початкова. Проживав у смт Лосинівка,
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15310-п). УСРР від 06.02.1929 р. як антирадянський елемент одноосібник. Заарештований 24.10.1930 р. За
Петренко Улян Зотович, 1887 р. н., с. Волевачі ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
Остерського (нині Козелецького) р-ну, українець, Петрик Анатолій Андрійович, 1918 р. н., 11.02.1994 р. (Держархів Чернігівської області, УСРР від 04.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР
малописьменний. Проживав у с. Волевачі, смт Мала Дівиця Малодівицького (нині Прилуць- ф. Р-8840, оп.3, спр. 12002). висланий до Північного краю на 5 років.
одноосібник. Заарештований 04.03.1929 р. За кого) р-ну, українець, освіта середня. Проживав у Реабілітований 13.04.1989 р. (Держархів
вироком Чернігівського окрсуду від 30.05.1929 р. м. Прилуки, студент. Заарештований 25.01.1935 р. Петрик Данило Юхимович, 1889 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8255).
за ст. 54-8 КК УСРР виправданий. Реабілітований За вироком спецколегії Чернігівського облсуду с. Леонідівка Ніжинського р-ну, українець, освіта
30.06.1999 р. (Держархів Чернігівської області, від 16.05.1935 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК початкова. Проживав у с. Леонідівка, одноосібник. Петрик Олексій Вакулович, 1889 р. н.,
ф. Р-328, оп.6, спр. 201). УСРР засуджений до позбавлення волі на 4 роки. Заарештований 13.03.1930 р. За постановою смт Лосинівка Ніжинського р-ну, українець,

358 359
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
освіта початкова. Проживав у с. Гармащина Петрик Степан Микитович, 1893 р. н., Петриченко Опанас Єфремович, 1891 р. н., Заарештований 09.04.1938 р. За постановою
Ніжинського р-ну, одноосібник. Заарештований смт Лосинівка Ніжинського р-ну, освіта початкова. с. Вербівка Добрянського (нині Ріпкинського) «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
17.02.1930 р. За постановою судової «трійки» при Проживав у с. Охрамієвичі Корюківського р-ну, українець, малописьменний. Проживав 13.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянської
Колегії ГПУ УСРР від 04.03.1930 р. за ст.ст. 54-10, р-ну, одноосібник. Заарештований 16.10.1930 р. у с. Вербівка, одноосібник. Заарештований української контрреволюційної повстанської
54-13 КК УСРР передбачена ВМП. Реабілітований За постановою особливої наради при Колегії 15.12.1932 р. за проведення антирадянської агітації, організації застосована ВМП. Розстріляний
30.03.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ГПУ УСРР від 13.11.1930 р. за ст. 54-10 КК скерованої на підрив заходів партії. 17.02.1933 р. 26.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8260). УСРР висланий до Північного краю на 3 справу припинено. На час другого арешту – 25.07.1959 р. (Держархів Чернігівської області,
роки. Реабілітований 28.04.1989 р. (Держархів охоронець на заводі. Заарештований 10.03.1938 р. За ф. Р-8840, оп.3, спр. 4149-4152).
Петрик Опанас Трохимович, 1892 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5295). постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській
с. Галиця Ніжинського р-ну, українець, обл. від 23.04.1938 р. за проведення антирадянської Петришин Єгор Несторович, 1897 р. н.,
малописьменний. Проживав у с. Галиця, одноосіб- Петрик Яків Федотович, 1908 р. н., агітації, скерованої на підрив заходів партії, с. Пекарів Сосницького р-ну, українець, освіта
ник. Заарештований 22.03.1938 р. За постановою с. Коломійцівка Носівського р-ну, українець, передбачена ВМП. Реабілітований 29.05.1997 р., початкова. Проживав у с. Пекарів, колгоспник.
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від малописьменний. Проживав у с. Коломійцівка, 03.09.1962 р. (Держархів Чернігівської області, Заарештований 09.04.1938 р. за участь у
07.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- одноосібник. Заарештований 13.02.1930 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 2240, 5084). діяльності контрреволюційного націоналістично-
ського куркульського угруповання передбачена За постановою судової «трійки» при Коле- го угруповання. 28.07.1938 р. справу припине-
ВМП. Реабілітований 16.03.1966 р. (Держархів гії ГПУ УСРР від 26.02.1930 р. за ст.ст. 54-10, Петриченко Опанас Семенович, 1897 р. н., но. Реабілітований 26.06.1997 р. (Держархів
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7929). 54-11 КК УСРР висланий до Північного краю с. Ваганичі Добрянського (нині Городнянського) Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2378).
на 5 років. Реабілітований 29.12.1988 р. (Держ- р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у
Петрик Павло Захарович, 1896 р. н., архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Ваганичі, без певних занять. Заарештований Петришин Михайло Максимович, 1894 р. н.,
с. Золотухи Оржицького р-ну Полтавської обл., спр. 8200). 03.09.1939 р. За вироком Чернігівського облсуду с. Пекарів Сосницького р-ну, українець, освіта
українець, освіта початкова. Проживав за місцем від 20.03.1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР середня спеціальна. Проживав у с. Пека-
відбування покарання, в’язень. Розпочато нову Петрикей Яків Іванович, 1901 р. н., с. Мутин засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 5 років. рів, колгоспник. Заарештований 14.10.1937 р.
справу 28.06.1951 р. За вироком табірного суду ВТТ Кролевецького р-ну Чернігівської (нині Сумської) Реабілітований 14.09.1991 р. (ГДА СБ України, За постановою «трійки» при УНКВД по
та колоній МВД УРСР від 12.09.1951 р. за ст. 54-10 обл., українець, освіта середня. Виключений м. Чернігів. – Спр. 15928-п). Чернігівській обл. від 26.11.1937 р. за проведення
ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі у з ВКП(б) у зв’язку з арештом. Проживав у контрреволюційної агітації ув’язнений до ВТТ
ВТТ на 10 років. Реабілітований 23.10.1957 р. (ГДА м. Остер Козелецького р-ну, директор лісгоспу. Петриченко Павло Пантелеймонович, на 10 років. Загинув 14.12.1941 р. Реабілітований
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 4649-п). Заарештований 16.03.1938 р. За постановою 1902 р. н., с. Галиця Лосинівського (нині 06.08.1960 р. (Держархів Чернігівської області,
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Ніжинського) р-ну, українець, малописьменний. ф. Р-8840, оп.3, спр. 4493).
Петрик Петро Васильович, 1877 р. н., 24.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- Проживав у с. Галиця, одноосібник. Заарештова-
смт Лосинівка Ніжинського р-ну, українець, освіта ської військово-націоналістичної української ний 18.02.1930 р. За постановою судової «трій- Петрієнко Прохор Іванович, 1900 р. н.,
початкова. Проживав у смт Лосинівка, одноосібник. повстанської організації передбачена ВМП. За ки» при Колегії ГПУ УСРР від 13.03.1930 р. за м. Бахмач Бахмацького р-ну, українець, освіта
Заарештований 24.10.1930 р. За постановою постановою бюро Чернігівського обкому компар- ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на початкова. Проживав у м. Бахмач, дорож-
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від тії України від 03.07.1989 р. реабілітований у 5 років. Реабілітований 18.08.1989 р. (Держархів ний майстер. Заарештований 07.12.1943 р. За
06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий партійному відношенні (посмертно). Реабілітова- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11471). вироком ВТ Московсько-Київської залізниці від
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований ний 23.09.1958 р. (Держархів Чернігівської облас- 27.12.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засудже-
30.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3938). Петришин Василь Федорович, 1893 р. н., ний до позбавлення волі на 10 років. Реабілітова-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5765). Польща, українець, освіта початкова. Проживав у ний 12.05.1994 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Петриковець Іван Йосипович, 1869 р. н., м. Чернігів, завгосп. Заарештований 02.10.1937 р. Спр. 16515-п).
Петрик Семен Митрофанович, 1897 р. н., с. Поділ Срібнянського р-ну, українець, освіта За постановою «двійки» від 25.11.1937 р. за
с. Сидорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у смт Варва Варвинського проведення шпигунської діяльності застосова- Петрій Михайло Іванович, 1897 р. н.,
початкова. Проживав у с. Сидорівка, одноосібник. р-ну, одноосібник. 01.11.1930 р. взятий на підписку на ВМП. Розстріляний 03.12.1937 р. у м. Черні- с. Красний Колядин Дмитрівського (нині
Заарештований 31.01.1921 р. за участь у діяльності про невиїзд. Заарештований 10.02.1931 р. За гів. Реабілітований 03.12.1957 р. (Держархів Талалаївського) р-ну, українець, малописьменний.
бандитського угруповання. За постановою постановою особливої наради при Колегії ГПУ Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3217). Проживав у с. Красний Колядин, колгоспник.
Чернігівського губревтрибуналу від 27.04.1921 р. УСРР від 10.02.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР Заарештований 08.03.1938 р. За вироком судової
справу припинено за амністією. Реабілітований висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований Петришин Григорій Іванович, 1893 р. н., колегії в кримінальних справах Чернігівського
15.02.1999 р. (Держархів Чернігівської області, 14.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, с. Пекарів Сосницького р-ну, українець, освіта облсуду від 25.07.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР
ф. Р-4609, оп.1, спр. 2414). ф. Р-8840, оп.3, спр. 5944). початкова. Проживав у с. Пекарів, одноосібник. засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 6 років.

360 361
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Реабілітований 09.07.1991 р. (ГДА СБ України, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору
м. Чернігів. – Спр. 14587-п). 29.11.1937 р. за проведення антиколгоспної агітації спр. 6000). на 5 років. Реабілітований 16.08.1989 р. (Держ-
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував покарання архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Петров Іван Федорович, 1917 р. н., с. Вихво- у Волзькому ВТТ. Реабілітований 21.08.1989 р. Петровський Іван Іванович, 1884 р. н., спр. 8865).
стів Тупичівського (нині Городнянського) р-ну, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Козацьке Бобровицького р-ну, українець, освіта
українець, письменний. Проживав за місцем спр. 10604). початкова. Проживав у м. Київ, чорноробочий. Петровський Опанас Мусійович, 1908 р. н.,
дислокації 176 тбр, червоноармієць. Заарештова- Заарештований 14.09.1931 р. за участь у діяльності с. Бірківка Менського р-ну, українець, письменний.
ний 19.06.1942 р. За вироком ВТ 219 сд від Петровська Антоніна Борисівна, 1910 р. н., контрреволюційної організації. 07.12.1931 р. Проживав у с. Бурківка, столяр. Заарештований
24.07.1942 р. за ст.ст. 16-58-8 КК УРСР засудже- с. Клюї Заславльського (нині Мінського) р-ну справу припинено. Реабілітований 20.08.1997 р. 05.01.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 11.03.1933 р.
ний до ВМП. За ухвалою ВК ВС СРСР від Мінської обл., Білорусь. Без постійного місця (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, справу припинено. Реабілітований 18.04.1997 р.
12.09.1942 р. ВМП замінена на позбавлення волі проживання. Заарештована за бродяжництво. спр. 3869). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
на 10 років. Реабілітований 28.09.1995 р. (ГДА СБ 18.03.1949 р. справу припинено. (Держархів спр. 2187).
України, м. Чернігів. – Спр. 17190-п). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2573). Петровський Іван Іванович, 1911 р. н.,
с. Веприк Бобровицького р-ну, українець, Петровський Семен Венедиктович, 1884 р. н.,
Петров Іларіон Михайлович, 1918 р. н., Петровський Василь Данилович, 1900 р. н., освіта середня. Проживав у м. Київ, листоноша. с. Купище Коростенського р-ну Житомир-
с. Довжик Охтирського р-ну Сумської обл., с. Ульбарів (нині с. Нагірне) Дубенського р-ну Заарештований 13.09.1931 р. за участь у діяльності ської обл., поляк, освіта початкова. Проживав у
росіянин, освіта початкова. Проживав за місцем Волинської губ. (нині Рівненської обл.), українець, контрреволюційної організації. 07.12.1931 р. м. Чернігів, майстер. Заарештований 11.12.1937 р.
дислокації 133 тбр, червоноармієць. За постано- освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, завідувач справу припинено. Реабілітований 20.08.1997 р. За постановою «двійки» від 03.02.1938 р. за
вою особливого відділу НКВД 133 тбр від відділу постачання. Заарештований 01.09.1937 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ст.ст. 54-6, 54-7 КК УРСР передбачена ВМП.
14.10.1941 р. за дезертирство передбачена ВМП. за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР. 30.12.1937 р. спр. 3869). Реабілітований 31.07.1989 р. (Держархів
Реабілітований 25.12.1996 р. (ГДА СБ України, справу припинено. Реабілітований 27.01.1997 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8383).
м. Чернігів. – Спр. 17753-п). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Петровський Іван Миколайович, 1911 р. н.,
спр. 1105). с. Чисті Лужі Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, Петровський Сергій Кирилович, 1891 р. н.,
Петров Інокентій Пилипович, 1909 р. н., ро- українець, освіта початкова. Проживав у с. Чисті с. Журавка Варвинського р-ну, українець, освіта
сіянин, освіта середня. Член ВКП(б) до 1937 р. Петровський Григорій Миколайович, Лужі, одноосібник. Заарештований 01.11.1943 р. За незакінчена вища. Проживав у с. Журавка,
Проживав за місцем дислокації 58 ае 51 абр, 1875 [1879] р. н., с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) постановою особливої наради при НКВД СРСР від вчитель. Заарештований 23.09.1937 р. За
завідувач продовольчого складу. Заарештований Ніжинського р-ну, українець, освіта початкова. 08.04.1944 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР ув’язнений постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
09.09.1937 р. за ст.ст. 58-7, 58-9, 58-11 КК РРФСР. Проживав у с. Веркіївка (нині с. Вертіївка), до ВТТ на 5 років. Помер 17.01.1944 р. За ській обл. від 21.11.1937 р. за участь у діяльнос-
24.09.1939 р. справу припинено. Реабілітований одноосібник. Заарештований 25.04.1931 р. За постановою особливої наради при НКВД СРСР від ті контрреволюційної організації застосова-
18.12.1997 р. (Держархів Чернігівської області, постановою особливої наради при Колегії ГПУ 07.10.1944 р. справу припинено в зв’язку зі смертю на ВМП. Розстріляний 01.12.1937 р. у м. Черні-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5779-5781). УСРР від 10.05.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висла- обвинуваченого. Реабілітований 16.05.1994 р. гів. Реабілітований 13.09.1958 р. (Держархів
ний до Північного краю на 3 роки. Заарештова- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3570).
Петрович Іван Іванович, 1919 р. н., с. Орлівка ний 05.04.1932 р. За постановою особливої нара- спр. 12062).
Холминського (нині Новгород-Сіверського) р-ну, ди при Колегії ГПУ УСРР від 25.10.1932 р. за Петровський Федір Васильович, 1903 р. н.,
українець, освіта початкова. Проживав за місцем ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю Петровський Леонід Петрович, 1897 р. н., м. Чернігів, українець, освіта початкова. Проживав
дислокації 8 А, червоноармієць розвідувального на 3 роки. Реабілітований 13.06.1989 р., 12.06.1989 р. с. Городище Менського р-ну, українець, освіта вища. у м. Городня Городнянського р-ну, завідувач
загону штабу армії. За вироком ВТ 8 А від (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Проживав у м. Чернігів, художник. Заарештований райторгу. Заарештований 16.05.1938 р. за ст.ст.
14.12.1941 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР засуджений спр. 6689, 6611). 19.05.1939 р. за ст. 54-2 КК УРСР. 05.09.1939 р. 54-7, 54-10, 54-11 КК УРСР. 16.02.1939 р.
до ВМП заочно. За вироком ВК ВС СРСР від звільнений на підписку про невиїзд. За вироком ВС справу припинено. Реабілітований 23.07.1997 р.
08.02.1943 р. справу припинено. (ГДА СБ України, Петровський Іван Григорович, 1910 р. н., УРСР від 17.10.1939 р. справу припинено. (ГДА СБ (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
м. Чернігів. – Спр. 5659-п). с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжинського України, м. Чернігів. – Спр. 7910-п). спр. 2701).
р-ну, українець, малописьменний. Проживав
Петрович Яків Тимофійович, 1902 р. н., у с. Веркіївка (нині с. Вертіївка), одноосібник. Петровський Микола Іванович, 1912 р. н., Петроченко Іван Кузьмич, 1897 р. н., с. Іванівка
с. Орлівка Холминського (нині Новгород- Заарештований 24.10.1930 р. За постановою с. Солонівка Городнянського р-ну, українець, освіта Семенівського р-ну, українець, неписьменний.
Сіверського) р-ну, українець, малописьменний. особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від початкова. Проживав у с. Солонівка, одноосібник. Проживав за місцем дислокації 298 сп 186 сд,
Проживав у с. Орлівка, робітник лісництва. 11.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до Заарештований 30.11.1932 р. За постановою судової червоноармієць. Заарештований 07.11.1941 р.
Заарештований 28.11.1937 р. За постановою концтабору на 3 роки. Реабілітований 18.07.1989 р. «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 15.02.1933 р. За вироком ВТ 186 сд від 18.03.1942 р. за ст.ст.

362 363
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
19-58-1 «б», 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений Петрусенко Пилип Васильович, 1897 р. н., у м. Чернігів. Реабілітований 22.01.1997 р., смт Понорниця Коропського р-ну, українець,
до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований с. Мурав’ї Грем’яцького (нині Новгород- 27.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, освіта початкова. Проживав у смт Понорниця,
19.06.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Сіверського) р-ну, українець, письменний. ф. Р-8840, оп.3, спр. 910, 11271). одноосібник. Заарештований 18.11.1939 р. За
Спр. 17478-п). Проживав за місцем дислокації 151 одексп 33 А, вироком Чернігівського облсуду від 09.05.1940 р. за
червоноармієць. Заарештований 20.07.1942 р. Петрухно Василь Федорович, 1899 р. н., ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення
Петроченко Микола Федорович, 1897 р. н., За вироком ВТ 33 А від 07.08.1942 р. за ст. 58-10 с. Канівщина Яблунівського (нині Прилуцького) волі у ВТТ на 7 років. За ухвалою ВС УРСР від
с. Душатін Суразького р-ну Брянської обл., РФ, ч. 2 КК РРФСР виправданий. (ГДА СБ України, р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у 25.06.1940 р. термін покарання знижено до 3 років
росіянин, освіта початкова. Проживав за місцем м. Чернігів. – Спр. 5399-п). м. Прилуки, робітник. Заарештований 12.11.1937 р. позбавлення волі. Реабілітований 27.12.1993 р.
служби, технік-інтендант 2 рангу. Заарештований За постановою «трійки» при УНКВД по (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16273-п).
15.09.1938 р. за ст. 58-10 КК РРФСР. 22.06.1939 р. Петрусенко Уляна Вікторівна, 1910 р. н., Чернігівській обл. від 14.11.1937 р. за проведення
справу припинено. Реабілітований 23.01.1998 р. смт Макошине Менського р-ну, українка. антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на Петрушенко Микола Васильович,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Проживала у смт Макошине, колгоспниця. За 10 років. Реабілітований 07.03.1959 р. (Держа- 1899 р. н., с. Оболоння Коропського р-ну,
спр. 5698). постановою особливої наради при НКВД СРСР від рхів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, українець, письменний. Проживав у с. Оболоння,
15.02.1946 р. як член сім’ї зрадника Батьківщини спр. 4017). чорноробочий. Заарештований 29.11.1937 р. За
Петруканець Іосиф-Петро Іванович, вислана до Кзил-Ординської обл. Казахської РСР постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
1898 р. н., м. Вільно (нині м. Вільнюс), Литва, на 5 років. Реабілітована 14.02.1995 р. (Держархів Петрухно Семен Васильович, 1893 р. н., ській обл. від 02.12.1937 р. за проведення
литовець, освіта середня. Проживав у м. Щорс Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12289). с. Канівщина Яблунівського (нині Прилуцько- антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ
Щорського р-ну (нині м. Сновськ Сновсько- го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав на 10 років. Відбував покарання у Волзькому
го р-ну), слюсар паровозного депо. Заарештова- Петрусь Іван Андрійович, 1900 р. н., у с. Канівщина. Заарештований 25.09.1943 р. За ВТТ. Реабілітований 17.08.1989 р. (Держархів
ний 03.07.1940 р. За вироком лінійного су- с. Крехаїв Козелецького р-ну, українець, освіта вироком ВТ КВО від 22.02.1944 р. за ст. 54-10 Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10584).
ду Білоруської залізниці від 28.11.1940 р. за початкова. Проживав у с. Крехаїв, одноосіб- ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлення волі у
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен- ник. Заарештований 29.10.1944 р. За вироком ВТ ВТТ на 7 років. Реабілітований 10.12.1992 р. (ГДА Петрушенко [Петрусенко] Дмитро
ня волі на 4 роки. Реабілітований 31.08.1991 р. військ НКВД по Чернігівській обл. від 28.12.1944 р. СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15957-п). Савович, 1868 р. н., смт Дмитрівка Бахмацького
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15115-п). за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджений до позбавлен- р-ну, українець, неписьменний. Проживав у
ня волі на 10 років. За ухвалою ВТ КВО від Петрухно Степан Антонович, 1911 р. н., смт Дмитрівка, одноосібник. Заарештований
Петрусенко Андрій Юхимович, 1901 р. н., 22.07.1955 р. попередній вирок скасовано, справу с. Канівщина Яблунівського (нині Прилуцько- 13.06.1929 р. За вироком Конотопського окрсуду
смт Макошине Менського р-ну, українець, припинено. З-під варти звільнено 26.08.1955 р. го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав від 22.07.1929 р. за проведення антирадянської
освіта вища. Проживав у с. Михайлівка (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16907-п). у с. Канівщина, одноосібник. Заарештова- агітації засуджений до позбавлення волі на 2 роки.
Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл., ний 03.11.1930 р. За постановою особливої нара- Реабілітований 20.01.2004 р. (Держархів Сумської
лікар. Заарештований у квітні 1936 р. за ст. 54-1 Петрусь Юхим Сидорович, 1910 р. н., ди при Колегії ГПУ УСРР від 22.12.1930 р. за області, ф. Р-4776, оп.1, спр. 302).
«а» КК УСРР. За постановою від 14.04.1936 р. с. Крехаїв Козелецького р-ну, українець, ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору
направлений на примусове лікування. 23.05.1936 р. малописьменний. Проживав за місцем дислока- на 3 роки. Реабілітований 19.07.1989 р. (Держ- Петрушинець Іван Матвійович, 1888 р. н.,
справу припинено. Реабілітований 24.12.1997 р. ції, санітар 845 сп. Заарештований 04.10.1941 р. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Терехівка Чернігівського р-ну, українець, осві-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, За вироком ВТ 52 А від 30.10.1941 р. за спр. 6045). та початкова. Проживав у с. Терехівка, робіт-
спр. 4869). ст.ст. 19-58-1 «б» КК РРФСР засуджений до ник радгоспу. Заарештований 08.12.1937 р. За
ВМП. Розстріляний 05.11.1941 р. Реабілітова- Петруша Іван Петрович, 1896 р. н., постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
Петрусенко Петро Автономович, 1885 р. н., ний 28.03.1997 р. (ГДА СБ України, м. Черні- с. Петруші Малодівицького (нині Прилуцько- ській обл. від 10.12.1937 р. за проведення
смт Макошине Менського р-ну, українець, гів. – Спр. 17804-п). го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ
письменний. Член ВКП(б) з 1925 р. до 1929 р. у с. Петруші, бригадир колгоспу. Заарештований на 10 років. 16.03.1939 р. справу припине-
Проживав у смт Макошине, касир. Заарештова- Петрух Михайло Іванович, 1895 р. н., м. Стрий 24.11.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 29.12.1932 р. но. Реабілітований 15.03.1990 р. (Держархів
ний 21.09.1937 р. За постановою «трійки» Стрийського р-ну Львівської обл., українець, звільнений на підписку про невиїзд. За поста- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1254).
при УНКВД по Чернігівській обл. від 17.11.1937 р. освіта початкова. Проживав у с. Навози (нині новою від 29.12.1932 р. справу направлено на
за проведення антирадянської агітації, с. Дніпровське) Чернігівського р-ну, колгоспник. припинення. Рішення відсутнє. Реабілітований Петрушинець Олексій Семенович, 1909 р. н.,
розповсюдження провокаційних чуток про війну Заарештований 17.02.1938 р. За постановою 27.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – с. Терехівка Чернігівського р-ну, українець, освіта
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Спр. 9736-п). початкова. Проживав у с. Терехівка, одноосібник.
05.10.1966 р. (Держархів Чернігівської області, 21.09.1938 р. за проведення антирадянської агітації Заарештований 04.07.1931 р. за ст.ст. 54-2, 54-11
ф. Р-8840, оп.3, спр. 1922). застосована ВМП. Розстріляний 24.09.1938 р. Петрушанко Юхим Степанович, 1894 р. н., КК УСРР. 27.08.1931 р. звільнений на підписку

364 365
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
про невиїзд. 06.10.1931 р. справу припинено. Петрушко Іван Лаврентійович, 1903 р. н., за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 21.10.1944 р. спра- 10.12.1937 р. за проведення антиколгоспної агі-
Реабілітований 27.02.1996 р. (Держархів с. Селянська Слобода Чернігівського р-ну, ву припинено. Реабілітований 25.03.1996 р. тації ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабіліто-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 408). українець, малописьменний. Проживав у (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ваний 21.04.1997 р., 30.08.1989 р. (Держархів
м. Чернігів, тесля. Заарештований 03.06.1932 р. спр. 583). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2256,
Петрушинець Семен Іванович, 1875 р. н., За постановою особливої наради при Колегії 10731).
с. Халявин Чернігівського р-ну, українець, ГПУ УСРР від 29.10.1932 р. за ст. 54-10 КК Петько [Питько, Педько] Григорій Якович,
малописьменний. Проживав у с. Терехівка УСРР висланий до Північного краю на 3 роки 1895 р. н., с. Рябухи Дмитрівського (нині Пехенько Іларіон Михайлович, 1887 р. н.,
Чернігівського р-ну, одноосібник. Заарештований умовно. Реабілітований 26.07.1989 р. (Держархів Талалаївського) р-ну, українець, освіта початкова. с. Лизунівка Новгород-Сіверського р-ну, українець.
25.06.1931 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6283). Проживав у с. Обухове Дмитрівського (нині Проживав у с. Лизунівка, без певних занять.
09.09.1931 р. звільнений на підписку про невиїзд. Талалаївського) р-ну, вантажник. Заарештований Заарештований 07.06.1937 р. За постановою
06.10.1931 р. справу припинено. Реабілітований Петрушовець Степан Корнійович, 13.10.1937 р. За постановою особливої «трійки» «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
27.02.1996 р. (Держархів Чернігівської області, 1907 р. н., с. Жукотки Михайло-Коцюбинського при УНКВД по Полтавській обл. від 19.11.1937 р. 14.11.1937 р. за участь у діяльності антирадянської
ф. Р-8840, оп.3, спр. 408). (нині Чернігівського) р-ну, українець, освіта за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР ув’язнений до ВТТ на організації передбачена ВМП. Реабілітований
початкова. Проживав у с. Жукотки, колгоспник. 10 років. Реабілітований 26.02.1966 р. (Держа- 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Петрушкевич Костянтин Вікторович, Заарештований 09.11.1937 р. За постановою рхів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11509).
1903 р. н., с. Попільня Сновського р-ну, українець, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від спр. 7928).
малописьменний. Проживав у с. Попільня, 26.11.1937 р. за проведення антирадянської агіта- Пехлецький Михайло Іванович, 1869 р. н.,
одноосібник. Заарештований 06.01.1929 р. За ції, скерованої на підрив колгоспного будівницт- Петькун Григорій Йосипович, 1875 р. н., с. Любичі Зарайського повіту Рязанської губ.
постановою особливої наради при Колегії ГПУ ва, ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова- с. Вовча Гора Остерського р-ну (нині с. Поліське (нині Луховицького р-ну Московської обл., РФ),
УСРР від 28.08.1929 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 КК ний 25.08.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- Козелецького р-ну), українець. Проживав у с. Вовча росіянин, освіта середня. Проживав у смт Козелець
УСРР висланий до м. Новгород-Сіверський ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10168). Гора(ниніс. Поліське),одноосібник.Заарештований Козелецького р-ну, священик. Заарештований
на 3 роки. На час другого арешту – мешканець 02.03.1930 р. За вироком Остерського нарсуду від 22.09.1937 р. За постановою «трійки» при
с. Радвине Сновського р-ну. Заарештований Петрюк Пилип Іванович, 1890 р. н., с. Орлів- 15.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР засуджений до УНКВД по Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. за
15.01.1931 р. За постановою особливої нара- ка Новгород-Сіверського р-ну, українець. Прожи- позбавлення волі на 5 років. За ухвалою карного участь у діяльності антирадянської української
ди при Колегії ГПУ УСРР від 07.03.1931 р. за вав за місцем служби, червоноармієць. відділу Київського міжрайсуду від 07.12.1930 р. націоналістичної контрреволюційної організації
ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору Заарештований 23.03.1920 р. за проведення вирок змінено, засуджений до позбавлення волі застосована ВМП. Розстріляний 10.05.1938 р.
на 3 роки. На час третього арешту – колгосп- антирадянської агітації. За постановою від на 2,5 роки. Реабілітований 13.06.1990 р. (ГДА СБ у м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р.
ник. Заарештований 18.09.1937 р. За постано- 29.04.1920 р. справу припинено, направлений України, м. Чернігів. – Спр. 6767-п). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. у розпорядження військкомату. Реабілітований спр. 9282).
від 01.11.1937 р. за проведення антирадян- 30.12.1998 р. (Держархів Чернігівської області, Петькун Михайло Миколайович, 1909 р. н.,
ської агітації застосована ВМП. Розстріля- ф. Р-4609, оп.1, спр. 1015). с. Вовча Гора Остерського р-ну (нині с. Поліське Пец Петро Оникійович, 1900 р. н., с. Вере-
ний 14.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітова- Козелецького р-ну), українець, освіта початкова. соч Куликівського р-ну, українець, освіта почат-
ний 28.03.1995 р., 12.07.1989 р., 28.08.1989 р. Петух Яків Павлович, 1905 р. н., с. Клубівка Проживав за місцем дислокації 1 б 32 огсбр, кова. Проживав у с. Вересоч, колгоспник.
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Добрянського (нині Ріпкинського) р-ну, українець, військовослужбовець. Заарештований 31.05.1946 р. Заарештований 07.03.1938 р. За постано-
спр. 12316, 5975, 9714). освіта початкова. Проживав у с. Клубівка, За вироком ВТ 32 огсбр від 15.07.1946 р. за вою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
колгоспник. Заарештований 16.11.1937 р. За ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР засуджений до позбавлення ській обл. від 05.05.1938 р. за проведення
Петрушко Василь Лаврентійович, 1905 р. н., постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській волі на 5 років. Реабілітований 30.08.1991 р. (ГДА антирадянської поразницької агітації застосова-
с. СелянськаСлободаЧернігівськогор-ну,українець, обл. від 23.11.1937 р. за проведення антиколгоспної СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14791-п). на. ВМП. Розстріляний 20.05.1938 р. у м. Черні-
освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, бригадир. агітації застосована ВМП. Розстріляний гів. Реабілітований 05.11.1960 р. (Держархів
Заарештований 11.09.1937 р. За постановою 28.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований Петькун Юхим Савич, 1894 р. н., с. Вовча Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4571).
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 19.08.1961 р. (Держархів Чернігівської області, Гора Остерського р-ну (нині с. Поліське Козеле-
17.09.1937 р. за проведення антирадянської агітації, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4790). цького р-ну), українець, малописьменний. Прожи- Печенко Юліан Миколайович, 1887 р. н.,
скерованої на підрив колгоспного будівницт- вав у с. Вовча Гора (нині с. Поліське), одноосіб- м. Харків, українець, освіта середня спеціаль-
ва, ув’язнений до ВТТ на 8 років. Відбував Петчур Павло Павлович, 1929 р. н., ник. Заарештований 09.07.1932 р. за ст. 54-10 на. Проживав у м. Конотоп Сумської обл., во-
покарання на ст. Ізвєсткова. Реабілітований м. Бобруйськ Могильовської обл., Білорусь, КК УСРР. 28.03.1933 р. справу припинено. дій. Заарештований 11.12.1920 р. за проведен-
08.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, білорус, освіта початкова. Проживав у м. Ніжин, Заарештований 10.12.1937 р. За постановою ня антирадянської агітації. За постановою
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8847). без певних занять. Заарештований 05.01.1944 р. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Чернігівської губЧК від 28.02.1921 р. справу

366 367
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
припинено. Реабілітований 23.01.1998 р. колгоспник. Заарештований 26.12.1932 р. За постановою Чернігівського губревтрибуналу від українець, освіта вища. Проживав у смт Оли-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ 09.04.1920 р. справу припинено. Реабілітований шівка Чернігівського р-ну, старший ветлікар
спр. 6225). УСРР від 15.05.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК 18.08.1999 р. (Держархів Чернігівської області, Олишівського р-ну. Заарештований 29.04.1944 р.
УСРР ув’язнений до концтабору на 3 роки ф. Р-4612, оп.1, спр. 29). За вироком ВТ військ НКВД по Чернігівській обл.
Печерій Михайло Вікторович, 1902 р. н., умовно. Реабілітований 17.06.1958 р. (Держархів від 13.06.1945 р. за ст. 54-3 з санкції ст. 54-2 КК
с. Матяшівка Великобагачанського р-ну Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3973- Печуриця Антон Степанович, 1902 р. н., УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на
Полтавської обл., українець, освіта вища. 3985). с. Бакланова Муравійка Куликівського р-ну, 8 років. Реабілітований 28.09.1995 р. (ГДА СБ
Проживав у м. Чернігів, агроном. Заарештова- українець, освіта початкова. Проживав у України, м. Чернігів. – Спр. 17200-п).
ний 10.03.1938 р. за ст. 54-11 КК УРСР. Печора Петро Лаврентійович, 1901 р. н., с. Бакланова Муравійка, робітник залізниці.
25.07.1938 р. справу припинено. Реабілітований с. Політрудня Городнянського р-ну, українець, Заарештований 01.05.1946 р. За вироком ВТ Пєшой Михайло Володимирович, 1900 р. н.,
29.05.1997 р. (Держархів Чернігівської області, освіта початкова. Проживав у с. Політруд- Південно-Західної залізниці від 24.07.1946 р. м. Стародуб Брянської обл., РФ, росіянин.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 2377). ня, робітник лісорозробок. Заарештова- за ст.ст. 54-2, 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений Проживав у м. Стародуб. Заарештований
ний 28.01.1933 р. За постановою судової «трій- до позбавлення волі на 7 років. Звільнений 01.01.1919 р. за службу у варті при гетьмані. За
Печерський Кирило Павлович, 1840 р. н., ки» при Колегії ГПУ УСРР від 19.06.1933 р. за 20.12.1950 р. Реабілітований 25.10.1991 р. (ГДА СБ постановою Чернігівського губревтрибуналу від
с. Жадове Семенівського р-ну, українець, ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору України, м. Чернігів. – Спр. 15817-п). 04.07.1919 р. справу припинено. Реабілітований
неписьменний. Проживав у с. Жадове, селянин. на 3 роки умовно. Реабілітований 17.06.1958 р. 29.07.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
Звинувачувався у проведенні контрреволюцій- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Печуриця Іван Онуфрійович, 1903 р. н., ф. Р-4609, оп.1, спр. 111).
ної діяльності. За вироком виїзної сесії спр. 3973-3985). с. Буди Чернігівського р-ну, українець, освіта
Чернігівського губревтрибуналу від 26.11.1920 р. початкова. Проживав у м. Чернігів, редактор Пивовар Антон Іванович, 1898 р. н.,
справу припинено в зв’язку зі смертю Печора Пилип Тихонович, 1863 р. н., газети «Стахановець транспорту». Заарештований с. Кукшин Ніжинського р-ну, українець,
обвинуваченого. Реабілітований 29.01.1999 р. с. Політрудня Городнянського р-ну, українець, 12.10.1937 р. За вироком лінійного суду Південно- освіта початкова. Проживав у с. Кукшин,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, малописьменний. Проживав у м. Городня Західної залізниці від 08.08.1938 р. за ст. 54-10 КК конюх. Заарештований 19.04.1938 р. За постано-
спр. 1424). Городнянського р-ну, тесля. Заарештований УРСР засуджений до позбавлення волі на 10 років. вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл.
10.03.1933 р. 25.04.1933 р. звільнений на підписку За вироком ВС СРСР від 28.01.1940 р. виправда- від 23.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян-
Печонка Михайло Іванович, 1890 р. н., про невиїзд. За постановою судової «трійки» при ний. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 1199-п). ської організації застосована ВМП. Розстріля-
смт Куликівка Куликівського р-ну, українець, Колегії ГПУ УСРР від 15.05.1933 р. за ст. 54-11 ний 13.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітова-
освіта початкова. Проживав у смт Куликівка, КК УСРР ув’язнений до концтабору на 3 роки Пєтухов Інокентій Андріянович, 1880 р. н., ний 22.03.1958 р. (Держархів Чернігівської облас-
різноробочий пункту «Заготзерно». Заарештова- умовно. Реабілітований 17.06.1958 р. (Держархів м. Бобровиця Бобровицького р-ну, українець, ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3309).
ний 08.02.1946 р. За вироком Чернігівського Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3973- письменний. Проживав у м. Бобровиця, шорник.
облсуду від 18.04.1946 р. за ст. 54-10 ч. 2 з санкції 3985). Заарештований 07.03.1937 р. За вироком спецколегії Пивовар Василь Семенович, 1882 р. н.,
ст. 54-2 КК УРСР засуджений до позбавлення во- Чернігівського облсуду від 15.07.1937 р. за ст. 54-10 с. Кукшин Ніжинського р-ну, українець, освіта
лі на 8 років. Реабілітований 28.12.1992 р. (ГДА Печора Юхим Лаврентійович, 1893 р. н., ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі у початкова. Проживав у с. Кукшин, колгоспник.
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16015-п). с. Політрудня Городнянського р-ну, українець, ВТТ на 4 роки. Реабілітований 09.09.1992 р. (ГДА Заарештований 04.04.1938 р. За постановою
освіта початкова. Проживав у с. Політрудня, СБ України, м. Чернігів. – Спр. 1903-п). «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл.
Печора Григорій Омелянович, 1894 р. н., одноосібник. Заарештований 05.01.1933 р. За від 15.04.1938 р. за участь у діяльності україн-
с. Політрудня Городнянського р-ну, українець, постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ Пєший Микола Павлович, 1926 р. н., с. Новий ської націоналістичної повстанської організа-
освіта початкова. Проживав у с. Політрудня, УСРР від 15.05.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК Биків Новобасанського (нині Бобровицького) р-ну, ції застосована ВМП. Розстріляний 29.04.1938 р.
колгоспник. Заарештований 21.01.1933 р. за УСРР ув’язнений до концтабору на 3 роки українець, освіта початкова. Проживав за міс- у м. Чернігів. Реабілітований 22.08.1959 р.
ст. 54-11 КК УСРР. За постановою судової умовно. Реабілітований 17.06.1958 р. (Держархів цем дислокації в.ч. 13071, матрос. Заарештова- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
«трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 15.05.1933 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3973- ний 03.09.1948 р. За вироком ВТ ВМФ від спр. 4153).
справу припинено. Реабілітований 14.02.1997 р. 3985). 09.12.1948 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР засуджений
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований Пивовар Михайло Олександрович, 1922 р. н.,
спр. 3973-3985). Печура Семен Семенович, 1902 р. н., 12.09.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – смт Березна Березнянського (нині Менського)
с. Семиполки Остерського р-ну Чернігівської обл. Спр. 14793-п). р-ну, українець. Проживав за місцем дислокації 11
Печора Олександр Іванович, 1901 р. н., (нині Броварського р-ну Київської обл.), українець. піхп, червоноармієць. Заарештований 29.11.1941 р.
с. Політрудня Городнянського р-ну, українець, Проживав у с. Семиполки. Заарештований Пєшков Феодосій Васильович, 1904 р. н., За постановою особливої наради при НКВД
освіта початкова. Проживав у с. Політрудня, 09.03.1920 р. за службу в денікінській армії. За с. Селище Баришівського р-ну Київської обл., СРСР від 22.04.1942 р. за зраду Батьківщині

368 369
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував пока- засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 10 ро- Пикалицький Андрій Миколайович, Чернігівського облсуду від 05.02.1937 р. за
рання у Норильському ВТТ. Реабілітований ків. Реабілітований 19.06.1996 р. (ГДА СБ Украї- 1909 р. н., м. Носівка Носівського р-ну, українець, ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен-
25.03.1996 р. (Держархів Чернігівської області, ни, м. Чернігів. – Спр. 17468-п). письменний. Проживав у м. Носівка, заготівель- ня волі у ВТТ на 3 роки. Реабілітований
ф. Р-8840, оп.3, спр. 12393). ник худоби. Заарештований 17.02.1938 р. За 26.06.1990 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Пивоваров Гнат Микитович, 1889 р. н., постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Спр. 112-п).
Пивовар Олександр Гаврилович, 1887 р. н., смт Козелець Козелецького р-ну, українець, освіта ській обл. від 31.03.1938 р. за участь у діяльності
м. Київ, українець, освіта початкова. Проживав початкова. Проживав у смт Козелець, бухгалтер. антирадянського куркульського угруповання Пилипенко Андрій Миколайович, 1919 р. н.,
у смт Березна Березнянського (нині Менсько- Заарештований 15.03.1938 р. За постановою застосована ВМП. Розстріляний 08.04.1938 р. у м. Ічня Ічнянського р-ну, українець, освіта серед-
го) р-ну, колгоспник. Заарештований 27.03.1938 р. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від м. Чернігів. Реабілітований 07.03.1964 р. (Держ- ня. Проживав за місцем дислокації 503 оаб 257
За постановою «трійки» при УНКВД по 21.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянської архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, сд, мл. лейтенант. Заарештований 10.10.1941 р. За
Чернігівській обл. від 10.04.1938 р. за участь у організації застосована ВМП. Розстріля- спр. 7804). вироком ВТ 34 А від 27.10.1941 р. за ст. 58-10 ч. 2
діяльності антирадянської есерівської повстан- ний 08.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований КК РРФСР засуджений до позбавлення волі на
ської організації застосована ВМП. Розстріля- 27.06.1958 р. (Держархів Чернігівської області, Пикуль Олександр Петрович, 1896 р. н., 8 років. Загинув у Вятському ВТТ 03.07.1942 р.
ний 23.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований ф. Р-8840, оп.3, спр. 3500). с. Вершинова Муравійка Куликівського р-ну, Реабілітований 04.11.1992 р. (ГДА СБ України,
15.03.1958 р. (Держархів Чернігівської області, українець, освіта початкова. Проживав за м. Чернігів. – Спр. 3650-п).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3313-3314). Пидченко Олексій Васильович, 1901 р. н., місцем дислокації 296 аінжб, червоноармієць.
м. Ніжин, українець, освіта середня спеціальна. Заарештований 29.11.1942 р. За вироком ВТ Пилипенко Андрій Миколайович, 1893 р. н.,
Пивовар Петро Назарович, 1897 р. н., Проживав у м. Ніжин, вчитель. Заарештований 5 А від 05.01.1943 р. за ст.ст. 58-2, 58-10 ч. 2 КК с. Щаснівка Новобасанського (нині Бобровицького)
с. Сильченкове (нині с. Стара Талалаївка) 26.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД РРФСР засуджений до позбавлення волі на 10 років. р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
Талалаївського р-ну, українець, освіта початкова. по Чернігівській обл. від 27.11.1937 р. за проведення Реабілітований 28.02.1997 р. (ГДА СБ України, у с. Щаснівка, одноосібник. Заарештований
Проживав у Талалаївському р-ні, одноосібник. антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на м. Чернігів. – Спр. 17773-п). 10.08.1937 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР.
Заарештований 01.07.1930 р. За постановою 10 років. Відбував покарання у м. Ворошилов 16.05.1938 р. справу припинено. Реабіліто-
судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від Приморського краю. Реабілітований 23.08.1989 р. Пилипан Микола Трохимович, 1880 р. н., ваний 26.11.1996 р. (Держархів Чернігівської
26.09.1930 р. за участь у діяльності (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Остапівка Варвинського р-ну, українець, освіта області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 911).
контрреволюційної повстанської організації спр. 9994). середня. Проживав у с. Остапівка, колгоспник.
ув’язнений до концтабору на 5 років. Реабілітова- Заарештований 07.04.1938 р. За постановою Пилипенко Андрій Пилипович, 1922 р. н.,
ний 28.09.1991 р. (Держархів Сумської області, Пиженко Григорій Трохимович, 1915 р. н., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від с. Туркенівка Дмитрівського р-ну (нині с. Южне
ф. Р-7641, оп.7, спр. 132). с. Новики Козелецького р-ну, українець, освіта 17.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- Ічнянського р-ну), українець. Проживав за місцем
початкова. Проживав у с. Новики, колгоспник. ського куркульського угруповання застосова- дислокації 1314 сп 17 д 33 А, червоноармієць.
Пивовар Яків Юхимович, 1897 р. н., с. Кук- Заарештований 22.08.1936 р. За вироком спецколегії на ВМП. Розстріляний 06.05.1938 р. у м. Черні- Заарештований 28.08.1942 р. За вироком ВТ
шин Ніжинського р-ну, українець, освіта початкова. Чернігівського облсуду від 20.10.1936 р. за гів. Реабілітований 05.11.1959 р. (Держархів Московського гарнізону від 12.09.1942 р. за
Проживав у с. Кукшин, колгоспник. Заарешто- ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлення Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4221). ст.ст. 58-2, 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений до
ваний 15.04.1938 р. За постановою «трійки» при волі на 3 роки. Реабілітований 19.08.1991 р. позбавлення волі на 10 років. Звільнений з-під
УНКВД по Чернігівській обл. від 19.04.1938 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15542-п). Пилипей Григорій Опанасович, 1920 р. н., варти 28.06.1952 р. Реабілітований 25.12.1992 р.
за участь у діяльності антирадянської україн- с. Писарівщина Олишівського р-ну, українець, (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16029-п).
ської націоналістичної контрреволюційної Пиженко Климент Прокопович, 1917 р. н., освіта початкова. Проживав у с. Писарівщина,
організації застосована ВМП. Розстріляний с. Киріївка Сосницького р-ну, українець, освіта колгоспник. Заарештований 01.11.1943 р. За Пилипенко Антон Хомич, 1877 р. н.,
07.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований початкова. Член ВЛКСМ, червоноармієць 34 лтбр. постановою особливої наради при НКВД СРСР с. Дроздівка Куликівського р-ну, українець.
17.08.1959 р. (Держархів Чернігівської області, З 29.02.1940 р. перебував у полоні. Заарештова- від 15.07.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР Проживав у с. Дроздівка, селянин. Заарештова-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 4165). ний 22.08.1940 р. За постановою особливої наради позбавлений волі на 3 роки. Реабілітований ний 11.04.1919 р. за співробітництво з гетьман-
при НКВД СРСР від 18.09.1940 р. за здачу в полон 08.12.1993 р. (Держархів Чернігівської області, ською владою. За постановою Чернігівсько-
Пивоваров Василь Гордійович, 1913 р. н., ув’язнений до ВТТ на 8 років. Відбував покаран- ф. Р-8840, оп.3, спр. 11951). го губревтрибуналу від 12.08.1919 р. спра-
с. Блудше Козелецького р-ну, українець, освіта ня у Норильському ВТТ. За постановою особли- ву припинено. Реабілітований 27.11.1998 р.
середня. Проживав за місцем дислокації 216 обз вої наради при НКВД СРСР від 24.06.1944 р. Пилипей Петро Порфирійович, 1920 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
133 сд, червоноармієць. Заарештований термін покарання знижено на 1 рік. Реабілітований смт Срібне Срібнянського р-ну, українець, освіта спр. 264).
18.08.1942 р. За вироком ВТ 133 сд від 23.08.1942 р. 08.05.1958 р. (Держархів Чернігівської області, початкова. Проживав у смт Срібне, учень 9 класу.
за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР ф. Р-8840, оп.3, спр. 3814). Заарештований 13.11.1936 р. За вироком спецколегії Пилипенко Ганна Петрівна, 1883 р. н., м. Мена

370 371
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Менського р-ну, українка, неписьменна. Прожи- Пилипенко Денис Якович, 1895 р. н., Союзу хліборобів-власників. Рішення по справі Пилипенко Костянтин Максимович,
вала у м. Сновськ Сновського р-ну, домогосподар- с. Новий Глибів Остерського р-ну, українець, відсутнє. Реабілітований 24.09.1999 р., 30.07.1999 р. 1903 р. н., с. Ядути Борзнянського р-ну, українець,
ка. Заарештована 21.12.1932 р. За постановою освіта початкова. Проживав у с. Новий Глибів, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-328, освіта початкова. Проживав у с. Ядути, колгоспник.
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від одноосібник. Заарештований 17.01.1929 р. За оп.4, спр. 814, Держархів Чернігівської області, Заарештований 20.04.1939 р. За вироком виїзної
19.04.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР вислана до постановою особливої наради при Колегії ГПУ ф. Р-2424, оп.3, спр. 1). сесії Чернігівського облсуду в м. Городня від
Північного краю на 3 роки умовно. Реабілітована УСРР від 28.08.1929 р. за ст. 54-8 КК УСРР 23.07.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений
29.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, висланий до м. Новгород-Сіверський на 3 роки. Пилипенко Іван Петрович, 1906 р. н., до позбавлення волі на 4 роки. Реабілітований
ф. Р-8840, оп.3, спр. 6936). Реабілітований 29.04.1994 р. (Держархів Чернігів- с. Дроздівка Куликівського р-ну, українець, освіта 30.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12046). початкова. Проживав у с. Дроздівка, колгоспник. Спр. 15127-п).
Пилипенко Гліб Юхимович, 1903 р. н., Заарештований 07.05.1938 р. за ст.ст. 54-2,
с. Семенівка Березнянського (нині Менського) р-ну, Пилипенко Євдокія Яківна, 1911 р. н., 54-11 КК УРСР. 05.07.1939 р. справу припинено. Пилипенко Костянтин Омелянович, 1923 р. н.,
українець, освіта початкова. Проживав за місцем м. Ніжин, українка, освіта початкова. Проживала Реабілітований 29.07.1997 р. (Держархів Чернігів- с. Дроздівка Куликівського р-ну, українець, освіта
дислокації 1 дн 227 ап 70 сд, червоноармієць. у м. Ніжин, домогосподарка. 31.01.1938 р. взята ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2889). початкова. Проживав у с. Дроздівка. Заарештова-
Заарештований 25.04.1945 р. За вироком ВТ на підписку про невиїзд. За постановою особливої ний 17.07.1935 р. за ст.ст. 20-54-9 КК УСРР.
70 стрілецької Верхньодніпровської ордена наради при НКВД СРСР від 07.07.1938 р. як Пилипенко Іван Якимович, 1913 р. н., 02.12.1935 р. звільнений на підписку про невиїзд.
Суворова дивізії від 21.05.1945 р. за ст. 58-10 соціально-небезпечний елемент віддана під глас- с. Дроздівка Куликівського р-ну, українець, 13.01.1936 р. справу припинено. Реабілітова-
ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до ний нагляд за місцем проживання на 2 роки. освіта середня. Проживав у с. Дроздівка, ний 28.05.1998 р. (Держархів Чернігівської облас-
позбавлення волі на 10 років. Реабілітований Реабілітована 13.06.1989 р. (Держархів Чернігів- директор бухгалтерських курсів. Заарештований ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 33).
25.06.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2597). 11.02.1946 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР. 16.04.1946 р.
Спр. 17508-п). справу припинено. Реабілітований 26.04.1996 р. Пилипенко Леонтій Самійлович, 1897 р. н.,
Пилипенко Іван Дмитрович, 1900 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Щаснівка Бобровицького р-ну, українець, освіта
Пилипенко Григорій Йосипович, 1889 р. н., смт Мала Дівиця Малодівицького (нині спр. 616). початкова. Проживав у с. Щаснівка, одноосібник.
с. Високе Борзнянського р-ну, українець, мало- Прилуцького) р-ну, українець, освіта початкова. Заарештований 24.12.1928 р. За постановою
письменний. Проживав у с. Високе, одноосібник. Проживав у смт Мала Дівиця, одноосібник. Пилипенко Іларіон Гаврилович, 1899 р. н., Колегії ОГПУ від 20.05.1929 р. за ст.ст. 58-10,
Заарештований 02.02.1930 р. За постановою Заарештований 10.12.1930 р. За постановою с. Орлівка Холминського (нині Новгород- 59-3 КК РСФРР ув’язнений до концтабору на
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Сіверського) р-ну, українець, малописьменний. 3 роки. Реабілітований 05.10.1964 р. (Держ-
24.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий 25.03.1931 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР Проживав у с. Орлівка, робітник лісництва. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований Заарештований 07.05.1938 р. За вироком судової спр. 12212).
16.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, 11.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, колегії Чернігівського облсуду від 16.06.1939 р.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5370). ф. Р-8840, оп.3, спр. 9837). за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР засуджений до Пилипенко Матвій Григорович, 1898 р. н.,
позбавлення волі на 7 років. За вироком ВС УРСР с. Курінь Бахмацького р-ну, українець, освіта
Пилипенко Григорій Омелянович, 1888 р. н., Пилипенко Іван Іванович, 1880 р. н., від 11.09.1939 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР вирок початкова. Проживав у с. Курінь, вагар.
смт Парафіївка Ічнянського р-ну, українець, с. Конятин Сосницького р-ну, українець, змінено, засуджений до позбавлення волі на 5 років. Заарештований 02.11.1933 р. за ст. 54-13 КК УСРР.
малописьменний. Проживав у смт Парафіївка, неписьменний. Проживав у с. Конятин, без пев- Реабілітований 22.08.1991 р. (ГДА СБ України, 11.12.1933 р. звільнений на підписку про невиїзд.
одноосібник. Заарештований 27.02.1938 р. За них занять. Заарештований 26.02.1938 р. За м. Чернігів. – Спр. 15186-п). 22.03.1934 р. справу припинено. Реабілітований
вироком Чернігівського облсуду від 16.03.1939 р. постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- 18.04.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлен- ській обл. від 17.04.1938 р. за участь у діяльнос- Пилипенко Ісак Тихонович, 1887 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 2153).
ня волі у ВТТ на 8 років. Реабілітований 16.08.1991 р. ті антирадянської української націоналістич- с. Орлівка Холминського (нині Новгород-
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15197-п). ної організації застосована ВМП. Розстріля- Сіверського) р-ну, українець, малописьменний. Пилипенко Мирон Васильович, 1885 р. н.,
ний 23.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований Проживав у с. Чорний Ріг Холминського с. Покошичі Понорницького (нині Коропського)
Пилипенко Данило Степанович, 1900 р. н., 23.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, (нині Семенівського) р-ну, без певних занять. р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
с. Антонівка Варвинського р-ну, українець, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9527). Заарештований 06.05.1938 р. За вироком судової у с. Покошичі, одноосібник. Заарештований
освіта вища. Проживав у м. Прилуки, вчитель. колегії Чернігівського облсуду від 03.06.1939 р. 20.11.1932 р. За постановою особливої наради
Заарештований 01.10.1943 р. 25.12.1943 р. справу Пилипенко Іван Іванович, 1882 р. н., за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до позбав- при Колегії ГПУ УСРР від 10.01.1933 р. за
припинено. Покінчив життя самогубством с. Дроздівка Куликівського р-ну, українець, освіта лення волі на 3 роки. Реабілітований ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
31.10.1943 р. Реабілітований 23.01.1998 р. (Держархів початкова. Проживав у с. Дроздівка, вчитель. 24.05.1990 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – на 3 роки. Реабілітований 05.07.1989 р. (Держархів
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6094). Заарештований 29.05.1927 р. за участь у діяльності Спр. 270-п). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7170).

372 373
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Пилипенко Михайло Терентійович, 1902 р. н., 24.05.1932 р. за ст. 54-11 КК УСРР. 23.07.1933 р. вироком ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. від с. Орлівка Холминського (нині Новгород-
с. Удівка (приєднано до с. Семенівка) Менського справу направлено прокурору на припинення. 19.03.1945 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджений Сіверського) р-ну, українець, малописьменний.
р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у Рішення по справі відсутнє. Реабілітований до каторжних робіт на 15 років. Реабіліто- Проживав у с. Орлівка, без певних занять.
с. Удівка (приєднано до с. Семенівка), колгоспник. 27.11.1997 р. (Держархів Чернігівської області, ваний 29.06.1998 р., 14.07.1992 р., 26.06.1995 р. Заарештований 07.05.1938 р. За вироком судової
Заарештований 09.10.1937 р. За постановою ф. Р-8840, оп.3, спр. 6168). (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10869-п, колегії Чернігівського облсуду від 26.04.1939 р.
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 572-п, 17064-п). за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР засуджений
21.10.1937 р. за проведення антирадянської агітації Пилипенко Петро Миколайович, 1915 р. н., до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований
застосована ВМП. Розстріляний 22.10.1937 р. у с. Красне Бахмацького р-ну, українець, Пилипенко Степан Петрович, 1879 р. н., 03.08.1993 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ- освіта середня. Проживав за місцем служби, смт Понорниця Понорницького (нині Коропського) Спр. 2255-п).
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, червоноармієць. Заарештований 03.11.1943 р. За р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у
спр. 11505). постановою від 18.02.1944 р. за ст. 54-1 «б» КК смт Понорниця, одноосібник. Заарештований Пилипець Дарія Сидорівна, 1923 р. н.,
УРСР направлений до спецтабору НКВД для 03.06.1931 р. За постановою судової «трійки» м. Ніжин, українка, малописьменна. Прожива-
Пилипенко Олександр Федорович, фільтрації. Реабілітований 25.11.1996 р. (Держархів при Колегії ГПУ УСРР від 03.02.1932 р. за ла у м. Ніжин, домогосподарка. Заарештова-
1898 р. н., м. Чернігів, українець, освіта середня. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 815). ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю на 20.09.1943 р. За вироком ВТ військ НКВД
Проживав у м. Чернігів, помічник діловода на 3 роки. Реабілітований 25.03.1967 р. (Держархів по Чернігівській обл. від 06.12.1943 р. за
губвійськкомату. Заарештований 10.06.1920 р. за Пилипенко Семен Пилипович, 1885 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7969). ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена до позбавлен-
службу в гетьманських військах. За постановою с. Щаснівка Бобровицького р-ну, українець, освіта ня волі на 8 років. Реабілітована 27.11.1995 р.
Чернігівського губревтрибуналу від 12.07.1920 р. початкова. Проживав у с. Щаснівка, одноосібник. Пилипенко Стефан Артемович, 1906 р. н., (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17222-п).
справу припинено. Звільнений 12.07.1920 р. Заарештований 28.02.1930 р. За постановою с. Дроздівка Куликівського р-ну, українець, освіта
Реабілітований 15.02.1999 р. (Держархів Чернігів- судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від початкова. Проживав у с. Дроздівка, колгоспник. Пилипець Юхим Ілліч, 1904 р. н.,
ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 2060). 10.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР позбавлений волі Заарештований 04.04.1937 р. За вироком спецко- смт Макошине Менського р-ну, українець, мало-
на 8 років. Реабілітований 12.07.1989 р. (Держархів легії Чернігівського облсуду від 16.07.1937 р. за письменний. Проживав за місцем служби у
Пилипенко Олексій Никифорович, 1909 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3855). ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен- м. Харбін, Китай, червоноармієць. Заарештова-
с. Варварівка Бахмацького р-ну, українець, ня волі на 4 роки. Реабілітований 22.12.1962 р. ний 12.11.1945 р. За вироком ВТ залізничних
освіта початкова. Проживав у с. Варварівка, Пилипенко Семен Потапович, 1878 р. н., (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 7508-п). військ УВВР-8 від 17.01.1946 р. за ст. 58-10 з сан-
колгоспник. Заарештований 12.02.1948 р. За смт Сосниця Сосницького р-ну, українець, освіта кції ст. 54-2 КК РРФСР засуджений до позбавлен-
вироком Чернігівського облсуду від 27.04.1948 р. за середня. Проживав у смт Сосниця, вчитель. Пилипенко Терентій Ілліч, 1878 р. н., ня волі на 6 років. Реабілітований 26.04.1996 р.
ст.ст. 54-3, 54-10 ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК УРСР Заарештований 28.11.1929 р. за ст. 54-4 КК УСРР. с. Красилівка Олишівського (нині Козелецького) (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17388-п).
засуджений до позбавлення волі на 25 років. 10.05.1930 р. справу припинено. Звільнений з-під р-ну, українець, письменний. Проживав у с. Краси-
За вироком ВС УРСР від 11.10.1954 р. термін варти 25.06.1930 р. Реабілітований 29.07.1997 р. лівка, одноосібник. Заарештований 24.11.1932 р. Пилипов Юхим Пантелійович, 1897 р. н.,
покарання знижено до 10 років позбавлення волі. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, За постановою особливої наради при Колегії с. Пушкарі Ріпкинського р-ну, українець, освіта
Реабілітований 22.03.1994 р. (ГДА СБ України, спр. 3077). ГПУ УСРР від 22.12.1932 р. за ст. 54-10 початкова. Без постійного місця проживання, без
м. Чернігів, спр. 16432-п). КК УСРР висланий до Північного краю на певних занять. Заарештований 27.11.1937 р. За
Пилипенко Сергій Артемович, 1871 р. н., 3 роки. Реабілітований 27.06.1989 р. (Держархів постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській
Пилипенко Павло Іванович, 1911 р. н., смт Понорниця Понорницького (нині Коропського) Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7047). обл. від 29.11.1937 р. за проведення антирадян-
с. Дроздівка Куликівського р-ну, українець, р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у ської агітації застосована ВМП. Розстріля-
освіта вища. Проживав у смт Ріпки Ріпкинського смт Понорниця, одноосібник. Заарештований Пилипенко Федір Тихонович, 1900 р. н., ний 04.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований
р-ну, вчитель. Заарештований 30.04.1938 р. за 28.02.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 08.06.1931 р. с. Вільшане Сосницького р-ну, українець, освіта 09.06.1962 р. (Держархів Чернігівської області,
ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР. 08.12.1938 р. справу припинено. На час другого арешту – початкова. Проживав у с. Вільшане, одноосібник. ф. Р-8840, оп.3, спр. 4946).
справу припинено. Реабілітований 19.02.1997 р. мешканець с. Ушівка Понорницького (нині Заарештований 16.10.1930 р. За постановою
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Новгород-Сіверського) р-ну, колгоспник. Заарешто- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Пилипович Іван Йосипович, 1890 р. н.,
спр. 1166). ваний 18.03.1935 р. За вироком спецколегії 13.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до с. Пушкарі Ріпкинського р-ну, українець, освіта
Чернігівського облсуду від 19.06.1935 р. за Північного краю на 3 роки умовно. Реабілітований початкова. Проживав у с. Пушкарі, тесля.
Пилипенко Петро Гаврилович, 1892 р. н., ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлення 28.04.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Заарештований 07.02.1933 р. За постановою
с. Красилівка Олишівського (нині Козелецького) волі на 3 роки. На час третього арешту – мешканець ф. Р-8840, оп.3, спр. 5612). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
р-ну, українець, малописьменний. Проживав с. Криски Понорницького (нині Коропського) 27.03.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
у с. Красилівка, одноосібник. Заарештований р-ну, не працював. Заарештований 09.01.1945 р. За Пилипенко Яків Тихонович, 1884 р. н., до Північного краю на 3 роки. Реабілітований

374 375
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
31.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ваний 07.07.1994 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, припинено. Реабілітований 20.06.1997 р.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 7360). Спр. 16675-п). спр. 9925, 7171). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
спр. 2655).
Пилипович [Филиппович] Василь Павлович, Пилипченко Іларіон Павлович, 1909 р. н., Пилипченко Павло Максимович, 1915 р. н.,
1905 р. н., с. Чудівка Ріпкинського р-ну, українець, с. Івківці Прилуцького р-ну, українець, освіта с. Івківці Прилуцького р-ну, українець, освіта Пильник Пилип Васильович, 1918 р. н.,
малописьменний. Проживав у с. Чудівка, робітник початкова. Проживав у м. Прилуки, вантажник. середня. Проживав за місцем дислокації с. Тур’я Сновського р-ну, українець, освіта
артілі. Заарештований 31.03.1933 р. За постановою Заарештований 13.09.1937 р. За постановою 17 прикордонного полку військ НКВД, червоно- початкова. Проживав за місцем дислокації
від 17.04.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР справу «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від армієць. Заарештований 06.05.1944 р. За вироком 469 осб, червоноармієць. Заарештова-
направлено на припинення. Рішення відсутнє. 21.09.1937 р. за проведення антирадянської агітації ВТ військ НКВД по охороні тилу 3 Українського ний 12.06.1942 р. За вироком ВТ 3 УдА від
Заарештований 10.09.1937 р. За постановою ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував покаран- фронту від 30.05.1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 з санкції 03.09.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ня у Байкало-Амурському ВТТ. Реабілітований ст. 54-2 КК УРСР засуджений до позбавлення волі КК РРФСР засуджений до позбавлення волі на
15.09.1937 р. за проведення антирадянської агіта- 13.05.1967 р. (Держархів Чернігівської області, на 6 років. Реабілітований 30.09.1991 р. (ГДА СБ 10 років. Реабілітований 04.09.1969 р. (ГДА СБ
ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував ф. Р-8840, оп.3, спр. 7974). України, м. Чернігів. – Спр. 15361-п). України, м. Чернігів. – Спр. 10748-п).
покарання в Івдельському ВТТ. Реабілітований
23.01.1998 р., 30.07.1960 р. (ГДА СБ України, Пилипченко Іларіон Стефанович, Пилипченко Петро Миронович, 1880 р. н., Пильник Платон Якович, 1861 р. н.,
м. Чернігів. – Спр. 9765-п, Держархів Чернігів- 1889 р. н., с. Івківці Прилуцького р-ну, українець, с. Івківці Прилуцького р-ну, українець, освіта с. Велика Вісь Ріпкинського р-ну, українець,
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4509). малописьменний. Проживав у с. Івківці, робітник початкова. Проживав у с. Івківці, одноосібник. освіта початкова. Проживав у с. Велика Вісь,
радгоспу. Заарештований 18.09.1937 р. За Заарештований 27.01.1930 р. за ст.ст. 54-10, одноосібник. Заарештований 19.10.1929 р. за
Пилипченко Анатолій Борисович, 1906 р. н., постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- 54-11 КК УСРР. За постановою судової «трійки» ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР. За постановою судо-
м. Острог Рівненської обл., українець, освіта ській обл. від 03.10.1937 р. за проведення при Колегії ГПУ УСРР від 27.03.1930 р. справу вої «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від
початкова. Проживав у м. Прилуки, без певних антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ припинено. Реабілітований 29.07.1998 р. (Держ- 16.02.1930 р. справу припинено. Реабілітований
занять. Заарештований 15.12.1937 р. За постановою на 8 років. Відбував покарання в Івдельсько- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 28.11.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
особливої наради при НКВД СРСР від 14.02.1938 р. му ВТТ. Реабілітований 31.08.1989 р. (Держ- спр. 9925). ф. Р-8840, оп.3, спр. 9474).
за проведення контрреволюційної діяльності архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував покарання спр. 10706). Пилипченко Петро Юхимович, 1885 р. н., Пильник Семен Павлович, 1904 р. н.,
у Вятському ВТТ. Реабілітований 19.05.1956 р. м. Чернігів, українець, освіта початкова. Проживав с. Володимирівка Городнянського р-ну, українець,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Пилипченко Ілля Трохимович, 1893 р. н., у с. Високе Борзнянського р-ну, псаломщик. неписьменний. Проживав у с. Володимирівка, без
спр. 2143). с. Івківці Прилуцького р-ну, українець, освіта Заарештований 22.11.1932 р. за ст. 54-11 КК УСРР. певних занять. Заарештований 26.11.1937 р. За
початкова. Проживав у м. Прилуки, священик. 29.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
Пилипченко Борис Мусійович, 1875 р. н., Заарештований 03.02.1930 р. За постановою судової 27.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ській обл. від 29.11.1937 р. за проведення
с. Переволочна Прилуцького р-ну, українець, «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 27.03.1930 р. Спр. 9907-п). антиколгоспної агітації ув’язнений до ВТТ
освіта початкова. Проживав у м. Прилуки, рахів- за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР ув’язнений до на 10 років. Відбував покарання у Волзькому
ник. Заарештований 22.12.1937 р. За постано- концтабору на 10 років. Реабілітований 15.08.1989 р. Пилипченко Феодосій Павлович, 1898 р. н., ВТТ. Реабілітований 22.08.1989 р. (Держархів
вою особливої наради при НКВД СРСР від (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Боршна Прилуцького р-ну, українець, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10673).
14.02.1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР ув’язне- спр. 9925). малописьменний. Проживав у с. Боршна,
ний до ВТТ на 10 років. Відбував покарання одноосібник. Заарештований 19.12.1932 р. Пильниченко Петро Васильович, 1888 р. н.,
у Карагандинському ВТТ. Загинув 29.01.1943 р. Пилипченко Кирило Трохимович, 1896 р. н., За постановою особливої наради при Колегії смт Березна Менського р-ну, українець, освіта
Реабілітований 06.02.1959 р. (Держархів с. Івківці Прилуцького р-ну, українець, освіта ГПУ УСРР від 10.01.1933 р. за ст. 54-10 початкова. Проживав у смт Березна, помічник
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4011). початкова. Проживав у с. Івківці, одноосібник. КК УСРР висланий до Північного краю на рахівника. Заарештований 14.02.1938 р. За
Заарештований 27.01.1930 р. За постановою судової 3 роки. Реабілітований 05.07.1989 р. (Держархів постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській
Пилипченко Василь Овсейович, 1870 р. н., «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 27.03.1930 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7172). обл. від 10.04.1938 р. за участь у діяльності
с. Івківці Прилуцького р-ну, українець, за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР висланий до антирадянського куркульського угруповання
неписьменний. Проживав у с. Подище Прилуцько- Північного краю на 3 роки. Заарештований Пилко Лев Лазарович, 1907 р. н., м. Умань передбачена ВМП. Реабілітований 20.07.1963 р.
го р-ну, одноосібник. Заарештований 02.01.1929 р. 18.12.1932 р. За постановою особливої наради Черкаської обл., єврей, освіта початкова. Прожи- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
За вироком Прилуцького окрсуду від 15.07.1929 р. при Колегії ГПУ УСРР від 10.01.1933 р. за вав у м. Чернігів, помічник начальника дільни- спр. 6696).
за ст.ст. 20-54-8, 54-10, 54-11 КК УСРР засуджений ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на ці військбуду № 132. Заарештований 17.03.1938 р.
до позбавлення волі на 10 років. Реабіліто- 3 роки. Реабілітований 15.08.1989 р., 05.07.1989 р. за ст. 54-11 КК УРСР. 29.12.1938 р. справу Пиманков Іван Васильович, 1921 р. н.,

376 377
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
с. Лєсна Славгородського р-ну Могильовської обл., р-ну, українець, малописьменний. Проживав Пирог Іван Григорович, 1882 р. н., с. Хус- Проживав у с. Івашківка, одноосібник. Заарешто-
Білорусь, білорус, освіта початкова. Проживав за у с. Прохори, одноосібник. Заарештований тянка Буринського р-ну Сумської обл., украї- ваний 05.05.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. За
місцем дислокації 1318 сп, сержант. За вироком ВТ 22.10.1930 р. За постановою особливої наради нець, малописьменний. Проживав у с. Хустян- постановою особливої наради при Колегії ГПУ
163 сд від 31.03.1942 р. за ст.ст. 58-1 «б», 58-11 КК при Колегії ГПУ УСРР від 18.01.1931 р. за ка, одноосібник. Заарештований 18.12.1937 р. УСРР від 01.06.1933 р. справу припинено.
РРФСР засуджений до ВМП заочно. 13.08.1942 р. ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю За постановою «трійки» при УНКВД по Реабілітований 30.01.1998 р. (Держархів Чернігів-
справу припинено. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – на 3 роки. Реабілітований 31.05.1989 р. (Держархів Чернігівській обл. від 27.12.1937 р. за проведен- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7359).
Спр. 5559-п). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5735). ня антирадянської агітації застосована
ВМП. Розстріляний 08.01.1938 р. у м. Черні- Пирог Олексій Кирилович, 1910 р. н.,
Пиниця Іван Михайлович, 1895 р. н., Пирковський Кирило Васильович, 1909 р. н., гів. Реабілітований 26.08.1989 р. (Держархів с. Полова Прилуцького р-ну, українець, освіта
с. Дібрівне Городнянського р-ну, українець, освіта с. Берестовець Борзнянського р-ну, українець, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8564). початкова. Проживав у м. Прилуки, робітник
початкова. Проживав у с. Дібрівне, одноосібник. письменний. Проживав у с. Берестовець, артілі. Заарештований 03.11.1937 р. За постановою
Заарештований 10.01.1933 р. За постановою одноосібник. Заарештований 17.03.1931 р. Пирог Іван Михайлович, 1891 р. н., с. Івашків- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
судової «трійки» при колегії ГПУ від 15.05.1933 р. За постановою особливої наради при Коле- ка Городнянського р-ну, українець, малописьмен- 14.11.1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР ув’язнений
за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР позбавлений волі на гії ГПУ УСРР від 22.04.1931 р. за ст. 54-10 ний. Проживав у с. Івашківка, одноосібник. до ВТТ на 8 років. Відбував покарання у
3 роки. Реабілітований 17.06.1958 р. (Держархів КК УСРР висланий до Північного краю на 3 Заарештований 26.04.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. Байкало-Амурському ВТТ, м. Комсомольськ-на-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3973- роки. Реабілітований 26.06.1989 р. (Держархів 28.05.1931 р. справу припинено. Реабілітований Амурі. Реабілітований 11.09.1989 р. (Держархів
3985). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6436). 08.07.1992 р. (Держархів Чернігівської області, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9183).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 402).
Пирковський Григорій Захарович, 1895 р. н., Пирковський Микола Миколайович, 1886 р. н., Пирог Павло Якович, 1907 р. н., с. Вейсба-
с. Прохори Комарівського (нині Борзнянсько- с. ПрохориКомарівського(ниніБорзнянського)р-ну, Пирог Іван Якович, 1907 р. н., с. Івашківка хівка Малодівицького р-ну (нині с. Білорічи-
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у українець, письменний. Проживав у с. Прохори, Городнянського р-ну, українець, письменний. ця Прилуцького р-ну), українець, малописьмен-
с. Прохори, візник. Заарештований 26.06.1941 р. за завідувач лабораторії колгоспу. Заарештований Проживав у с. Івашківка, одноосібник. Заарешто- ний. Проживав у с. Вейсбахівка (нині
ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР. 26.03.1942 р. справу 10.07.1938 р. За вироком Чернігівського облсуду ваний 12.08.1932 р. За постановою особливої с. Білорічиця), колгоспник. Заарештований
припинено в зв’язку зі смертю обвинуваченого. від 10.02.1939 р. виправданий. (ГДА СБ України, наради при Колегії ГПУ УСРР від 31.03.1933 р. за 24.11.1932 р. За постановою особливої наради
Помер 12.10.1941 р. при евакуації до Кустанайської м. Чернігів. – Спр. 165-п). ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на при Колегії ГПУ УСРР від 22.12.1932 р. за
тюрми. Реабілітований 18.02.1994 р. (Держархів 3 роки. Реабілітований 17.07.1989 р. (Держархів ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8467). Пирковський [Перковський] Опанас Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7427). краю на 3 роки умовно. Реабілітований
Васильович, 1903 р. н., с. Берестовець Комарів- 31.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Пирковський Зіновій Юхимович, 1882 р. н., ського (нині Борзнянського) р-ну, українець, освіта Пирог Микола Іванович, 1916 р. н., с. Бахмач ф. Р-8840, оп.3, спр. 6302).
с. Прохори Комарівського (нині Борзнянсько- початкова. Проживав у с. Берестовець, одноосібник. Бахмацького р-ну, українець, освіта середня.
го) р-ну, українець, малописьменний. Прожи- Заарештований 01.02.1930 р. За постановою Проживав у с. Бахмач, інструктор ПВХО і ПВО. Пирог Панас Миронович, 1906 р. н.,
вав у с. Прохори, одноосібник. Заарештова- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Заарештований 12.01.1944 р. За постановою від с. Івашківка Городнянського р-ну, українець,
ний 22.10.1930 р. За постановою судової «трій- 27.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий 17.05.1944 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР направле- письменний. Проживав у с. Івашківка, одноосібник.
ки» при Колегії ГПУ УСРР від 06.11.1930 р. до Північного краю на 3 роки. Реабілітований ний до спецтабору НКВД для фільтрації. (ГДА Заарештований 12.08.1932 р. За постановою
за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного 31.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, СБ України, м. Чернігів. – Спр. 9294-п). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
краю на 5 років. Заарештований 04.09.1937 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 5755). 31.03.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
За постановою «трійки» при УНКВД по Пирог Мирон Павлович, 1895 р. н., с. Плиски до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
Чернігівській обл. від 07.10.1937 р. за проведення Пирог Антон Корнійович, 1900 р. н., с. Поло- Бахмацького (нині Борзнянського) р-ну, українець, 17.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
антирадянської агітації, скерованої на підрив ва Прилуцького р-ну, українець, освіта початко- освіта початкова. Проживав у с. Плиски, завіду- ф. Р-8840, оп.3, спр. 7427).
заходів партії, ув’язнений до ВТТ на 10 років. ва. Проживав у х. Ракитний (приєднано до вач клубу. Заарештований 27.04.1938 р. за
Відбував покарання у Локчимському ВТТ. м. Прилуки), бригадир колгоспу. Заарештований ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР. 11.08.1938 р. Пирог Петро Устинович, 1891 р. н., с. Велика
Реабілітований 13.06.1989 р., 26.05.1989 р. 17.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД справу припинено. Реабілітований 26.12.1995 р. Загорівка Борзнянського р-ну, українець, осві-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, по Чернігівській обл. від 02.10.1937 р. за проведен- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, та початкова. Проживав у с. Велика Загорів-
спр. 2902, 1744). ня шкідницької діяльності ув’язнений до ВТТ спр. 60). ка, кравець. Заарештований 27.09.1937 р. За
на 10 років. Відбував покарання в Усть-Вимсько- постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
Пирковський Іван Федорович, 1895 р. н., му ВТТ. Реабілітований 17.06.1959 р. (Держархів Пирог Оксентій Якович, 1910 р. н., с. Івашківка ській обл. від 03.11.1937 р. за ст.ст. 54-10, 54-11
с. Прохори Комарівського (нині Борзнянського) Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4087). Городнянського р-ну, українець, малописьменний. КК УРСР ув’язнений до ВТТ на 10 років.

378 379
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
За постановою особливої наради при МГБ ської обл., українець, освіта початкова. Прожи- 11.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, червоноармієць. Заарештований 15.12.1936 р.
СРСР від 24.09.1949 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК вав у с. Озеряни Варвинського р-ну, без певних ф. Р-8840, оп.3, спр. 8982). За вироком ВТ 5 кавкорпусу Ленінградського
УРСР висланий на поселення до Новосибір- занять. Заарештований 14.02.1938 р. За постано- ВО від 05.04.1937 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР
ської обл. Реабілітований 04.11.1955 р. (Держ- вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. Пироцький Петро Іванович, 1868 р. н., засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 5 років.
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, від 21.09.1938 р. за проведення антирадянської с. Степанівка Комарівського (нині Борзнянського) Реабілітований 20.11.1995 р. (ГДА СБ України,
спр. 4895-4900). агітації застосована ВМП. Розстріляний р-ну, українець, освіта початкова. Проживав м. Чернігів. – Спр. 17311-п).
24.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований у с. Степанівка, одноосібник. Заарештований
Пирог Родіон Іванович, 1890 р. н., с. Велика 14.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, 19.10.1930 р. За постановою особливої наради Писанка Степан Іванович, 1897 р. н., с. Велика
Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта ф. Р-8840, оп.3, спр. 8521). при Колегії ГПУ УСРР від 30.12.1930 р. за Дівиця Малодівицького (нині Прилуцького)
початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у
колгоспник. Заарештований 23.03.1938 р. За Пирог Яків Харитонович, 1922 р. н., с. Плис- на 3 роки умовно. Реабілітований 26.04.1989 р. с. Велика Дівиця, одноосібник. Заарештований
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- ки Бахмацького (нині Борзнянського) р-ну, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 31.10.1930 р. За постановою особливої наради при
ській обл. від 25.04.1938 р. за проведення українець, освіта середня. Проживав за місцем спр. 4723). Колегії ГПУ УСРР від 22.04.1931 р. за ст.ст. 54-10,
антирадянської агітації, скерованої на підрив служби, ст. сержант. Заарештований 29.11.1944 р. 54-13 КК УСРР висланий до Північного краю
заходів партії, застосована ВМП. Розстріля- За вироком ВТ 4 зсд від 25.01.1945 р. за ст.ст. 58-2, Пирський Григорій Григорович, 1895 р. н., на 3 роки. Реабілітований 14.08.1989 р. (Держ-
ний 17.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 58-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлення с. Бригинці Новобасанського (нині Бобровицького) архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, волі на 10 років. Реабілітований 28.05.1996 р. (ГДА р-ну, українець, освіта початкова. Проживав спр. 8523).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 10305). СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17562-п). у с. Бригинці, одноосібник. Заарештований
23.10.1930 р. За постановою судової «трійки» Писаренко Андрій Трохимович, 1903 р. н.,
Пирог Сергій Іванович, 1898 р. н., с. Полова Пирогов Василь Аркадійович, 1886 р. н., при Колегії ГПУ УСРР від 04.11.1930 р. за с. Орлівка Холминського (нині Новгород-
Прилуцького р-ну, українець, письменний. росіянин, освіта середня. Проживав за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на Сіверського) р-ну, українець, малописьменний.
Проживав у с. Полова, одноосібник. Заарештова- місцем служби, рядовий Добровольчої Армії. 8 років. Відбував покарання у Саровському ВТТ. Проживав у с. Орлівка, колгоспник. Заарештований
ний 14.04.1931 р. За постановою особливої нара- Заарештований 09.04.1920 р. За постановою За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ 23.06.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР.
ди при Колегії ГПУ УСРР від 07.05.1931 р. за особливого відділу Південно-Західного фронту УСРР від 18.03.1934 р. звільнений достроково. На 26.12.1938 р. справу припинено. Реабілітований
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного від 30.04.1920 р. як перебіжчик ув’язнений до час другого арешту – колгоспник. Заарештований 28.03.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
краю на 3 роки. Реабілітований 26.06.1989 р. концтабору. Реабілітований 18.12.1997 р. (ГДА СБ 24.12.1937 р. За постановою «трійки» при ф. Р-8840, оп.3, спр. 1543).
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, України, м. Чернігів. – Спр. 9160-п). УНКВД по Чернігівській обл. від 26.12.1937 р. за
спр. 6431). розповсюдження провокаційних чуток про війну Писаренко Арсеній Стефанович, 1911 р. н.,
Пирогоєд Петро Борисович, 1898 р. н., застосована ВМП. Розстріляний 02.01.1938 р. с. Лютенька Гадяцького р-ну Полтавської обл.,
Пирог Степан Дмитрович, 1892 р. н., с. Киселівка Чернігівського р-ну, українець, у м. Чернігів. Реабілітований 07.04.1989 р., українець, освіта середня. Проживав за місцем
с. Івашківка Городнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Киселівка, 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, дислокації 246 сд, червоноармієць. Заарештований
малописьменний. Проживав у с. Івашківка, одноосібник. Заарештований 16.04.1932 р. За ф. Р-8840, оп.3, спр. 8289, 11303). 16.05.1942 р. За постановою від 12.06.1942 р.
одноосібник. Заарештований 07.06.1932 р. за постановою від 15.07.1932 р. за ст. 54-10 КК за ст. 58-1 «б» КК РРФСР справу припинено за
ст. 54-10 КК УСРР. 25.09.1932 р. справу припине- УСРР справу направлено на припинення. Ріше- Пирський Олександр Прокопович, 1907 р. н., недоведеністю складу злочину. Реабілітований
но. Реабілітований 25.12.1996 р. (Держархів ння відсутнє. Реабілітований 26.06.1997 р. с. Бригинці Новобасанського (нині Бобровицького) 14.08.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 871). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, р-ну, українець, освіта початкова. Проживав ф. Р-8840, оп.3, спр. 3959).
спр. 2476). у с. Бригинці, одноосібник. Заарештований
Пирог Трохим Микитович, 1895 р. н., 23.10.1930 р. За постановою судової «трійки» Писаренко Василь Федорович, 1896 р. н.,
с. Івашківка Городнянського р-ну, українець, освіта Пирожок Іван Авксентійович, 1895 р. н., при Колегії ГПУ УСРР від 02.11.1930 р. за с. Атюша Батуринського (нині Коропського)
початкова. Проживав у с. Івашківка, робітник с. Бучки Грем’яцького (нині Новгород-Сіверського) ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у
лісопильного заводу. Заарештований 06.01.1933 р. р-ну, українець, малописьменний. Проживав у на 5 років. Реабілітований 05.11.1988 р. (Держ- с. Атюша, бригадир. Заарештований 17.03.1938 р.
за ст. 54-11 КК УСРР. 31.01.1933 р. справу с. Бучки, колгоспник. Заарештований 24.12.1937 р. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
припинено. Реабілітований 23.01.1998 р. (ГДА СБ За постановою «трійки» при УНКВД по спр. 8119). ській обл. від 13.04.1938 р. за участь у діяльності
України, м. Чернігів. – Спр. 9481-п). Чернігівській обл. від 21.04.1938 р. за участь антирадянського куркульського угруповання
у діяльності антирадянського куркульського Писанка Григорій Михайлович, 1913 р. н., передбачена ВМП. Реабілітований 30.08.1989 р.
Пирог Федір Петрович, 1888 р. н., угруповання застосована ВМП. Розстріляний с. Велика Дівиця Прилуцького р-ну, українець, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
с. Дусанів Перемишлянського р-ну Львів- 28.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований освіта початкова. Проживав за місцем служби, спр. 9731).

380 381
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Писаренко Петро Іванович, 1895 р. н., особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Реабілітований 17.06.1958 р. (Держархів Коропського р-ну, українка, освіта середня.
с. Шаболтасівка Сосницького р-ну, українець, 26.03.1933 р. за ст.ст. 54-10, 58 КК УСРР висланий Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3975- Проживала у смт Короп Коропського р-ну,
освіта початкова. Проживав за місцем служби, до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 3984). домогосподарка. Заарештована 28.04.1938 р.
червоноармієць. Заарештований 24.07.1919 р. як 28.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, за ст. 54-10 КК УРСР. 23.03.1939 р. справу
соціально-небезпечний елемент. За постановою ф. Р-8840, оп.3, спр. 6937). Пичевський Михайло Данилович, 1886 р. н., припинено. Реабілітована 19.02.1997 р. (Держ-
особливого відділу 12 А від 28.07.1919 р. с. Жадове Семенівського р-ну, українець, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
справу припинено. (ГДА СБ України, м. Суми. – Писковець Олександр Левкович [Леонті- малописьменний. Проживав у с. Жадове, без певних спр. 1211).
Спр. 4135-п). йович], 1912 р. н., с. Козацьке Бобровицько- занять. Заарештований 23.09.1937 р. За постано-
го р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. Півень Андрій Гордійович, 1882 р. н.,
вав у с. Козацьке, одноосібник. Заарештова- від 28.10.1937 р. за проведення антирадянської с. Жидиничі Михайло-Коцюбинського (ни-
Писаренко Федір Артемонович, 1905 р. н., ний 31.01.1933 р. За постановою особливої нара- агітації, скерованої на підрив колгоспного ні Чернігівського) р-ну, українець, освіта
с. Мезин Понорницького (нині Коропського) р-ну, ди при Колегії ГПУ УСРР від 26.03.1933 р. за будівництва, застосована ВМП. Розстріляний початкова. Проживав у с. Жидиничі, колгосп-
українець, малописьменний. Проживав у с. Мезин, ст.ст. 54-10, 58 КК УСРР висланий до Північного 04.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований ник. Заарештований 28.08.1939 р. За вироком
колгоспник. Заарештований 17.02.1937 р. За краю на 3 роки. Звільнений 31.01.1936 р. За 25.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, судової колегії Чернігівського облсуду від
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській постановою особливої наради при НКВД СРСР ф. Р-8840, оп.3, спр. 10229). 10.11.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР виправда-
обл. від 13.04.1938 р. за участь у діяльності від 26.08.1944 р. судимість знято. Реабілітований ний. За вироком Чернігівського облсуду від
антирадянського куркульського угруповання 28.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Пищик Захар Михайлович, 1870 р. н., с. Гладке 20.06.1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засудже-
застосована ВМП. Розстріляний 27.04.1938 р. у ф. Р-8840, оп.3, спр. 6937). Олишівського (нині Козелецького) р-ну, українець, ний до позбавлення волі у ВТТ на 3 роки. За
м. Чернігів. Реабілітований 04.07.1989 р. (Держ- неписьменний. Проживав у с. Гладке, одноосібник. вироком спецколегії Чернігівського облсуду від
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Письмак Семен Андрійович, 1918 р. н., Заарештований 22.02.1930 р. За постановою 18.10.1940 р. засуджений до позбавлення волі у
спр. 9570). с. Обмачів Батуринського (нині Бахмацького) особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ВТТ на 3 роки. Реабілітований 19.10.1990 р. (ГДА
р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у 29.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий СБ України, м. Чернігів. – Спр. 395-п).
Писарчук Іван Хомич, 1907 р. н., с. Ядлівка с. Бахмач Бахмацького р-ну, пекар. Заарештований до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
Новобасанського р-ну Чернігівської обл. (нині 24.02.1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР. 13.02.1939 р. 16.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Півень Корній Андрійович, 1883 р. н., с. Роїще
с. Перемога Баришівського р-ну Київської обл.), справу припинено. Реабілітований 24.12.1997 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 5353). Чернігівського р-ну, українець, освіта початкова.
українець, освіта початкова. Проживав за місцем (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Проживав у с. Роїще, колгоспник. Заарештований
дислокації 64 окулб 82 укріп р-ну, лейтенант. спр. 4868). Пищик Іван Тимофійович, 1912 р. н., 29.05.1938 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР.
Заарештований 21.06.1945 р. За вироком ВТ с. Гладке Олишівського (нині Козелецького) р-ну, 29.12.1938 р. справу припинено. Реабілітований
МВО від 18.08.1945 р. за ст. 58-1 «в» КК РРФСР Письменна Олена Петрівна, 1896 р. н., українець, освіта початкова. Проживав у с. Гладке, 14.08.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
засуджений до позбавлення волі на 10 років, с. Великий Щимель Сновського р-ну, українка, одноосібник. Заарештований 27.11.1931 р. за ф. Р-8840, оп.3, спр. 2954).
позбавлений військового звання. Реабілітований малописьменна. Проживала у с. Займище ст.ст. 54-2, 54-7, 54-11 КК УСРР. У липні 1932 р.
30.08.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Щорського (нині Сновського) р-ну, колгоспниця. справу припинено. Реабілітований 23.01.1998 р. Півень Костянтин Михейович, 1903 р. н.,
Спр. 17177-п). Заарештована 04.11.1944 р. За вироком ВТ військ (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Жидиничі Михайло-Коцюбинського (нині
Писарюга Ганна Романівна, 1919 р. н., МВД по Чернігівській обл. від 11.06.1946 р. за спр. 6240). Чернігівського) р-ну, українець, малописьменний.
с. Сутоки Городнянського р-ну, українка, ст.ст. 19-54-8 з санкції ст. 54-2 КК УРСР засуджена Проживав у с. Жидиничі, голова колгоспу.
освіта початкова. Проживала у с. Гасичівка до позбавлення волі у ВТТ на 10 років. За Піайда Франц Федорович, 1864 р. н., Заарештований 14.04.1938 р. За постановою
Городнянського р-ну, колгоспниця. Заарештова- ухвалою ВТ військ МВД по Чернігівській обл. від Німеччина, письменний. Проживав у м. Новго- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
на 03.11.1945 р. За вироком ВТ військ НКВД 12.07.1946 р. вирок скасовано. (ГДА СБ України, род-Сіверський, технік-механік. Заарештова- 19.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянської
по Чернігівській обл. від 26.12.1945 р. за м. Чернігів. – Спр. 478-п). ний 03.04.1919 р. Рішення по справі відсутнє. есерівської повстанської організації застосована
ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена до позбавлен- Заарештований 01.08.1919 р. за проведення ВМП. Розстріляний 08.05.1938 р. у м. Чернігів.
ня волі на 10 років. Реабілітована 15.12.1994 р. Письменний Микола Якович, 1904 р. н., контрреволюційної діяльності. 29.12.1919 р. спра- Реабілітований 09.10.1956 р. (Держархів Чернігів-
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16744-п). с. Лемешівка Городнянського р-ну, українець, ву припинено за амністією. Реабілітований ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2490-2492).
освіта початкова. Проживав у с. Лемешівка, 27.11.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
Писковець Левко Кузьмич, 1886 р. н., колгоспник. Заарештований 01.01.1933 р. За ф. Р-4609, оп.1, спр. 300, 301). Півень Купріян Пилипович, 1895 р. н.,
с. Козацьке Бобровицького р-ну, українець, постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ с. Безуглівка Сновського р-ну, українець,
малописьменний. Проживав у с. Козацьке, кравець. УСРР від 15.05.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК Піантковська Олександра Мойсеївна, освіта початкова. Проживав у с. Безуглівка,
Заарештований 31.01.1933 р. За постановою УСРР позбавлений волі на 3 роки умовно. 1886 р. н., с. Жовтневе (нині с. Рождественське) різноробочий. Заарештований 29.02.1940 р. За

382 383
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
вироком Чернігівського облсуду від 11.05.1940 р. за Півторак Марія Миколаївна, 1903 р. н., 3 роки. Реабілітований 04.11.1961 р. (Держ- ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував покарання
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення с. Нехаївка Коропського р-ну, українка. Про- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, в Онезькому ВТТ. Реабілітований 25.08.1989 р.
волі у ВТТ на 3 роки. Реабілітований 07.09.1959 р. живала у с. Нехаївка, робітниця. Заарештова- спр. 4768). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 797-п). на 25.11.1920 р. За вироком Чернігівського спр. 10138).
губревтрибуналу від 25.11.1920 р. за проведення Підвербний Степан Корнійович, 1887 р. н.,
Півень Лука Андрійович, 1887 р. н., с. Пакуль антирадянської агітації засуджена до позбавлен- с. Лукашівка Чернігівського р-ну, українець, Піддубний Полієвкт Якимович, 1845 р. н.,
Чернігівського р-ну, українець, малописьменний. ня волі на 8 років. 25.04.1921 р. справу припинено малописьменний. Проживав у с. Лукашівка, одно- с. Хотуничі Сновського р-ну, українець,
Проживав у с. Пакуль, ветеринарний санітар. за амністією. Реабілітована 29.01.1999 р. (Держ- осібник. Заарештований 15.10.1930 р. За неписьменний. Проживав у с. Хотуничі, селянин.
Заарештований 17.04.1938 р. За постановою архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, постановою особливої наради при Колегії Заарештований 20.10.1921 р. За вироком Чернігів-
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від спр. 1585). ГПУ УСРР від 13.11.1930 р. за ст. 54-10 ського губревтрибуналу від 02.11.1921 р. за
19.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянської КК УСРР висланий до Північного краю на проведення антирадянської агітації засуджений
української націоналістичної контрреволюцій- Пігін Федір Полікарпович, 1900 р. н., 3 роки. Реабілітований 11.05.1989 р. (Держ- до стягнення норми хліба в півторакратному
ної організації застосована ВМП. Розстріля- с. Арманіха Дальнєконстантиновського р-ну архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, розмірі. Реабілітований 15.02.1999 р. (Держ-
ний 08.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований Нижньогородської обл., РФ, росіянин, освіта спр. 5443). архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1,
09.10.1956 р. (Держархів Чернігівської області, середня. Проживав у м. Ніжин, старший інспектор. спр. 2687).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 2490-2492). Заарештований 25.04.1938 р. за ст. 54-11 КК УРСР. Підвербний Степан Митрофанович,
23.12.1938 р. справу припинено. Реабілітований 1883 р. н., с. Лукашівка Чернігівського р-ну, украї- Піддубний Федір Степанович, 1898 р. н.,
Півень Микола Іванович, 1923 р. н., 29.07.1997 р. (Держархів Чернігівської області, нець, малописьменний. Проживав у с. Лукашів- с. Іллінці Комарівського (нині Борзнянського) р-ну,
с. Івашківка Тупичівського (нині Городнянського) ф. Р-8840, оп.3, спр. 2648). ка, одноосібник. Заарештований 14.02.1930 р. українець, малописьменний. Проживав у с. Іллін-
р-ну, українець, освіта середня. Проживав за За постановою особливої наради при Колегії ці, одноосібник. Заарештований 23.10.1930 р. За
місцем дислокації 944 сп 259 сд, червоноармієць. Підвербний Гаврило Павлович, 1906 р. н., ГПУ УСРР від 28.04.1930 р. за ст. 54-10 КК постановою особливої наради при Колегії ГПУ
Заарештований 16.08.1942 р. За вироком ВТ с. Лукашівка Чернігівського р-ну, українець, освіта УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. УСРР від 16.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР
259 сд від 31.08.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. початкова. Проживав у с. Лукашівка, одноосібник. На час другого арешту – мешканець м. Черні- висланий до Північного краю на 3 роки. За
58-2 КК РРФСР засуджений до позбавлення волі Заарештований 23.10.1930 р. За постановою гів, робітник міськкомгоспу. Заарештова- постановою особливої наради при Колегії ГПУ
на 10 років. Звільнений 16.03.1943 р. Реабілітова- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ний 21.09.1937 р. За постановою «трійки» при УСРР від 04.03.1931 р. ув’язнений до концтабору
ний 28.11.1956 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 21.12.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий УНКВД по Чернігівській обл. від 28.09.1937 р. на 3 роки умовно. Реабілітований 26.07.1989 р.
Спр. 3648-п). до Північного краю на 3 роки. Реабілітований за проведення контрреволюційної агітації (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
14.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова- спр. 6078).
Півень [Певень] Євдокія Луківна, 1895 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 5840). ний 22.02.1964 р. (Держархів Чернігівської облас-
с. Ковпита Михайло-Коцюбинського (нині ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5167, 1741). Піка Максим Іларіонович, 1876 р. н.,
Чернігівського) р-ну, українка, неписьменна. Підвербний Іван Митрофанович, 1888 р. н., смт Олишівка Олишівського (нині Чернігівського)
Проживала у с. Жидиничі Михайло-Коцюбин- с. Лукашівка Чернігівського р-ну, українець, Підвербний Яків Петрович, 1880 р. н., р-ну, українець, малописьменний. Проживав
ського (нині Чернігівського) р-ну, колгоспниця. малописьменний. Проживав у м. Чернігів, вантаж- с. Лукашівка Чернігівського р-ну, українець, у смт Олишівка, одноосібник. Заарештований
Заарештована 18.01.1945 р. За вироком ВТ військ ник. Заарештований 05.10.1937 р. За постановою освіта початкова. Проживав у с. Лукашівка, одно- за проведення антирадянської агітації. У липні
НКВД по Чернігівській обл. від 21.03.1945 р. за «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від осібник. Заарештований 14.10.1930 р. За постано- 1932 р. справу припинено. Реабілітований
ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена до позбавлення 21.10.1937 р. за проведення антиколгоспної агітації вою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 28.12.1995 р. (Держархів Чернігівської області,
волі у ВТТ на 10 років. Реабілітована 26.06.1995 р. ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований 21.12.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР висла- ф. Р-8840, оп.3, спр. 95).
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17050-п). 15.04.1961 р. (Держархів Чернігівської області, ний до Північного краю на 3 роки. Реабілітова-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 4705). ний 13.07.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- Піка Семен Іванович, 1884 р. н., смт Оли-
Півень [Певень] Федір Пилипович, 1887 р. н., ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5841). шівка Чернігівського р-ну, українець, освіта
с. Безуглівка Сновського р-ну, українець, мало- Підвербний Порфирій Максимович, початкова. Проживав у смт Олишівка, коваль.
письменний. Проживав у с. Безуглівка, одноосіб- 1897 р. н., с. Лукашівка Чернігівського р-ну, украї- Підвербний Яків Фролович, 1887 р. н., Заарештований 17.01.1938 р. За вироком ВТ
ник. Заарештований 22.03.1931 р. за ст. 54-10 КК нець, малописьменний. Проживав у с. Лукашів- с. Лукашівка Чернігівського р-ну, українець, в.ч. 4434 КВО від 22.04.1938 р. за ст.ст. 54-8,
УСРР. За постановою особливої наради при Колегії ка, одноосібник. Заарештований 04.08.1932 р. освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, тесля. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен-
ГПУ УСРР від 05.05.1931 р. справу припинено. За постановою особливої наради при Колегії Заарештований 07.10.1937 р. За постановою ня волі на 10 років. Звільнений у січні 1948 р.
Реабілітований 18.05.1998 р. (Держархів Чернігів- ГПУ УСРР від 04.01.1933 р. за ст. 54-10 «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Реабілітований 28.05.1965 р. (ГДА СБ України,
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6691). КК УСРР висланий до Північного краю на 21.10.1937 р. за проведення антирадянської агітації м. Чернігів. – Спр. 10358-п).

384 385
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Пікель Станіслав Францович, 1901 р. н., 18.12.1997 р. (Держархів Чернігівської області, ГПУ УСРР від 15.05.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 Пінчук Володимир Єгорович, 1894 р. н.,
м. Вільнюс, Литва, литовець, освіта початкова. ф. Р-8840, оп.3, спр. 5954). КК УСРР ув’язнений до концтабору на 3 роки с. Ковчин Куликівського р-ну, українець,
Проживав у м. Щорс Щорського р-ну (нині умовно. Реабілітований 17.06.1958 р. (Держархів малописьменний. Проживав за місцем служби,
м. Сновськ Сновського р-ну), машиніст електро- Пініло Михайло Дмитрович, 1886 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3973- червоноармієць. Заарештований 16.07.1941 р.
станції. Заарештований 17.12.1937 р. за ст. 54-10 Польща, українець, освіта середня. Проживав 3985). За вироком ВТ Чернігівського гарнізону від
ч. 2 КК УРСР. 28.12.1937 р. справу припинено. у с. Щурівка Ічнянського р-ну, агроном. 29.07.1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР застосована
Реабілітований 28.01.1997 р. (Держархів Чернігів- Заарештований 27.05.1937 р. За постановою Пінчук Варфоломій Платонович, 1882 р. н., ВМП. Розстріляний 16.08.1941 р. у м. Чернігів.
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1089). «двійки» від 19.09.1937 р. за проведення антирадян- с. Краснопілля Коропського р-ну, українець. Реабілітований 22.10.1991 р. (ГДА СБ України,
ської агітації застосована ВМП. Розстріля- Проживав у с. Паристівка Борзнянського р-ну, м. Чернігів. – Спр. 15391-п).
Пікула Мойсей Павлович, 1893 р. н., ний 20.09.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований одноосібник. Заарештований 16.10.1930 р. за
с. Матвіївка Сосницького р-ну, українець, освіта 19.09.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ст. 54-10 КК УСРР. 28.01.1931 р. справу Пінчук Володимир Миколайович, 1903 р. н.,
початкова. Проживав у с. Матвіївка, колгоспник. ф. Р-8840, оп.3, спр. 11760). припинено. Реабілітований 28.10.1996 р. (Держ- м. Чернігів, українець, освіта середня. Проживав
Заарештований 09.03.1938 р. За постановою архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, у м. Ніжин, службовець. Заарештований
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Пініло-Лисогор Ольга Василівна, 1899 р. н., спр. 759). 21.03.1938 р. За постановою «трійки» при
10.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- с. Бережівка Іваницького (нині Ічнянсько- УНКВД по Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. за
ської організації застосована ВМП. Розстріля- го) р-ну. Проживала у с. Бережівка, домогоспо- Пінчук Василь Григорович, 1901 р. н., участь у діяльності антирадянської української
ний 22.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований дарка. Заарештована 20.11.1937 р. як член сім’ї с. Івашківка Городнянського р-ну, українець, освіта контрреволюційної повстанської організації
23.10.1989 р. (Держархів Чернігівської області, зрадника Батьківщини. 31.03.1938 р. справу початкова. Проживав у с. Івашківка, колгоспник. застосована ВМП. Розстріляний 13.05.1938 р. у
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11727). припинено. Реабілітована 31.01.1996 р. (Держархів Заарештований 09.09.1937 р. За постановою м. Чернігів. Реабілітований 28.06.1958 р. (Держ-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 50). «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Пікула Степан Павлович, 1898 р. н., с. Матвіїв- 11.09.1937 р. за проведення антирадянської агітації спр. 3493-3494).
ка Сосницького р-ну, українець, освіта початко- Пінська Марія Гнатівна, 1893 р. н., м. Ніжин, ув’язнений до ВТТ на 8 років. Реабілітований
ва. Проживав у с. Матвіївка, чоботар. Заарештова- українка, освіта початкова. Проживала у м. Ні- 24.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Пінчук Володимир Павлович, 1910 р. н.,
ний 09.03.1938 р. За постановою «трійки» при жин, машиністка. Заарештована 13.02.1939 р. За ф. Р-8840, оп.3, спр. 10123). с. Бірки Остерського (нині Козелецького) р-ну,
УНКВД по Чернігівській обл. від 10.04.1938 р. вироком спецколегії Чернігівського облсуду від українець, освіта початкова. Проживав у с. Бірки,
за участь у діяльності антирадянського куркуль- 02.11.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджена Пінчук Василь Миколайович, 1913 р. н., колгоспник. Заарештований 08.08.1945 р. За
ського угруповання застосована ВМП. Розстріля- до позбавлення волі у ВТТ на 3 роки. Реабілітована с. Більмачівка Ічнянського р-ну, українець, вироком ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. від
ний 22.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 19.10.1990 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – освіта початкова. Проживав за місцем дислокації 08.10.1945 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджений
23.10.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Спр. 310-п). 9 ошінжсапб 2 шінжсапбр, червоноармієць. до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11727). Заарештований 16.06.1942 р. За вироком ВТ 28 А 01.06.1967 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Пінський Федір Степанович, 1878 р. н., від 24.06.1944 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 Спр. 10535-п).
Піневич Василь Іванович, 1880 р. н., с. Мрин Носівського р-ну, українець, освіта КК РРФСР засуджений до позбавлення волі
м. Якутськ, РФ, росіянин, освіта духовна. початкова. Проживав у с. Мрин, колгоспник. на 10 років. За ухвалою ВТ 28 А від 27.06.1944 р. Пінчук Гаврило Андрійович, 1891 р. н.,
Проживав у м. Новгород-Сіверський, рахівник. Заарештований 12.02.1938 р. За постановою виправданий. Реабілітований 25.10.1996 р. (ГДА с. Липів Ріг Ніжинського р-ну, українець, освіта
Заарештований 26.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17712-п). початкова. Проживав у м. Ніжин, чорноробочий.
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 07.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- Заарештований 03.10.1937 р. За постановою
24.04.1938 р. за ст. 54-11 КК УРСР застосована ського націоналістичного угруповання застосо- Пінчук Василь Сидорович, 1879 р. н., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
ВМП. Розстріляний 15.05.1938 р. Реабілітований вана ВМП. Розстріляний 19.04.1938 р. у с. Козел Козлянського р-ну (нині смт Михайло- 07.10.1937 р. за проведення антирадянської агітації,
03.11.1956 р. (Держархів Чернігівської області, м. Чернігів. Реабілітований 24.12.1960 р. (Держ- Коцюбинське Чернігівського р-ну), українець, скерованої на підрив заходів партії, ув’язнений
ф. Р-8840, оп.3, спр. 2446-2451). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, малописьменний. Проживав у с. Козел (нині до ВТТ на 10 років. Реабілітований 26.08.1989 р.
спр. 4587). смт Михайло-Коцюбинське), одноосібник. За- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Піневич Ольга Володимирівна, 1877 р. н., арештований 26.03.1931 р. За постановою особли- спр. 9965).
м. Новозибков Чернігівської губ. (нині Брян- Пінчук Борис Кирилович, 1887 р. н., вої наради при Колегії ГПУ УСРР від 05.07.1931 р.
ської обл., РФ), українка, освіта середня. Прожива- с. Хрипівка Городнянського р-ну, українець, освіта за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного Пінчук Григорій Георгійович, 1873 р. н.,
ла у смт Седнів Чернігівського р-ну. Заарешто- початкова. Проживав у с. Хрипівка, начальник краю на 3 роки. Реабілітований 26.06.1989 р. с. Івашківка Чернігівського (нині Городнянського)
вана 20.03.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. пожежної команди. Заарештований 20.03.1933 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, р-ну, українець, малописьменний. Проживав
20.04.1931 р. справу припинено. Реабілітована За постановою судової «трійки» при Колегії спр. 6464). у с. Івашківка, одноосібник. Заарештований

386 387
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
08.04.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 15.07.1932 р. ний. Проживав у с. Івашківка, одноосібник. вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. овогр 188 сд, червоноармієць. 09.01.1941 р. зник у
справу припинено. Реабілітований 20.06.1997 р. Заарештований 12.08.1932 р. За постановою від 09.11.1937 р. за проведення антирадянської невідомому напрямку. У грудні 1943 р. визнаний
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від агітації, скерованої на підрив колгоспного зниклим безвісти. За постановою від 25.02.1966 р.
спр. 2520). 31.03.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий будівництва, ув’язнений до ВТТ на 10 років. розшук припинено на підставі ст. 5 указу Президії
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований Реабілітований 11.04.1962 р. (Держархів Чернігів- ВР УРСР «Про амністію» від 17.09.1955 р. (ГДА
Пінчук Григорій Григорович, 1875 р. н., 17.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4880). СБ України, м. Чернігів. – Спр. 5648-п).
с. Івашківка Чернігівського (нині Городнянського) ф. Р-8840, оп.3, спр. 7427).
р-ну, українець, малописьменний. Проживав Пінчук Костянтин Костянтинович, Пінчук Микола Дмитрович, 1896 р. н.,
у с. Івашківка, одноосібник. Заарештований Пінчук Іван Микитович, 1885 р. н., 1903 р. н., м. Варшава, Польща, українець, освіта с. Липів Ріг Ніжинського р-ну, українець, освіта
26.04.1931 р. За постановою від 28.05.1931 р. с. Церковище Олишівського р-ну (нині с. Підлісне початкова. Проживав у м. Городня Городнянського початкова. Проживав у с. Липів Ріг, одноосібник.
включений в загальну операцію по вилученню Козелецького р-ну), українець, малописьменний. р-ну, статистик. Заарештований 30.09.1937 р. Заарештований 21.10.1930 р. За постановою судової
куркулів. Реабілітований 08.07.1992 р. (Держ- Проживав у с. Церковище (нині с. Підлісне), За постановою «двійки» від 11.02.1938 р. за «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 02.11.1930 р. за
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, одноосібник. Заарештований 20.04.1933 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР застосована ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР висланий до Північно-
спр. 402). ст. 54-8 КК УСРР. 16.05.1933 р. справу припинено. ВМП. Розстріляний 26.02.1938 р. у м. Чернігів. го краю на 5 років. Реабілітований 15.08.1989 р.
Реабілітований 24.05.1997 р. (Держархів Чернігів- Реабілітований 16.10.1959 р. (Держархів Чернігів- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Пінчук Григорій Олександрович, 1920 р. н., ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2217). ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4200). спр. 8430).
с. Красківське Ріпкинського р-ну, українець, освіта
початкова. Проживав за місцем дислокації 19 гап Пінчук Іван Федорович [Федотович], 1884 Пінчук Костянтин Якимович, 1907 р. н., Пінчук Микола Маркович, 1865 р. н.,
Брянського фронту, єфрейтор. Заарештований [1885] р. н., с. Пльохів Чернігівського р-ну, с. Липів Ріг Ніжинського р-ну, українець, освіта с. Хрипівка Городнянського р-ну, українець,
30.09.1942 р. За вироком ВТ Брянського фронту українець, неписьменний. Проживав у с. Пльохів, початкова. Проживав у с. Липів Ріг, одноосібник. письменний. Проживав у с. Журавок Городнян-
від 11.10.1942 р. за ст.ст. 58-2, 58-10 ч. 2 КК одноосібник. Заарештований 02.03.1930 р. За Заарештований 12.02.1930 р. За постановою ського (нині Сновського) р-ну, одноосібник.
РРФСР засуджений до позбавлення волі на постановою особливої наради при Колегії ГПУ судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від Заарештований 10.06.1929 р. За постановою
8 років. Реабілітований 30.05.1995 р. (ГДА СБ УСРР від 29.03.1930 р. за ст.ст. 54-7, 54-10 КК 26.02.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР особливої наради при Колегії ОГПУ від
України, м. Чернігів. – Спр. 16963-п). УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. висланий до Північного краю на 3 роки. На час 16.08.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР позбавлений
Заарештований 03.11.1937 р. За постановою другого арешту – мешканець м. Ніжин, робітник права проживання в Москві, Ленінграді, Ростові-
Пінчук Дмитро Федотович, 1900 р. н., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. заводу. Заарештований 01.10.1937 р. За постановою на-Дону, означених губерніях і округах та УСРР
с. Рудьківка Бобровицького р-ну, українець, освіта від 26.11.1937 р. за проведення антирадян- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від на 3 роки. Заарештований 24.01.1933 р. За
початкова. Проживав у с. Рудьківка, одноосібник. ської агітації застосована ВМП. Розстріля- 07.10.1937 р. за проведення антирадянської агіта- постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
Заарештований 31.07.1929 р. За постановою ний 03.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував УСРР від 15.05.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 22.08.1989 р., 31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської покарання в Івдельському ВТТ. Реабілітований ув’язнений до концтабору на 3 роки умовно.
13.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР позбавлений області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10651, 11656). 07.07.1989 р., 15.08.1989 р. (Держархів Чернігів- Реабілітований 04.07.1989 р., 17.06.1958 р. (Держ-
волі на 6 місяців. Реабілітований 12.07.1989 р. ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8363, 9158). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Пінчук Іван Якович, 1896 р. н., с. Козел спр. 3624, 3976, 3984).
спр. 3843). Козлянського р-ну (нині смт Михайло-Коцюбин- Пінчук Марк Омелянович, 1893 р. н.,
ське Чернігівського р-ну), українець. Проживав м. Бобровиця Бобровицького р-ну, українець, Пінчук Микола Миколайович, 1908 р. н.,
Пінчук Іван Васильович, 1905 р. н., за місцем служби, червоноармієць Чернігівсько- письменний. Проживав у м. Бобровиця, вантажник. с. Журавок Городнянського (нині Сновського) р-ну,
с. Козел Козлянського р-ну (нині смт Михайло- го кінного запасного полку. Заарештований у Заарештований 14.03.1938 р. За постановою українець, освіта середня. Проживав у с. Жура-
Коцюбинське Чернігівського р-ну), українець, січні 1919 р. за службу в гетьманських військах. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від вок, селянин. Заарештований 06.12.1928 р. за
малописьменний. Проживав у с. Козел За постановою від 05.08.1919 р. звільнений на 19.04.1938 р. за проведення контрреволюційної ст. 54-8 КК УСРР. 26.03.1929 р. справу припинено.
(нині смт Михайло-Коцюбинське), столяр. поруки. Реабілітований 29.11.1998 р. (Держ- агітації застосована ВМП. Розстріляний Реабілітований 30.03.1998 р. (ГДА СБ України,
Заарештований 10.03.1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, 07.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований м. Чернігів. – Спр. 9961-п).
КК УСРР. 27.04.1933 р. справу припинено. спр. 508). 31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Реабілітований 25.12.1996 р. (Держархів Чернігів- ф. Р-8840, оп.3, спр. 10254). Пінчук Микола Семенович, 1905 р. н.,
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 877). Пінчук Йосип Степанович, 1899 р. н., с. Липів Ріг Ніжинського р-ну, українець, освіта
с. Рудьківка Бобровицького р-ну, українець, освіта Пінчук Микола Григорович, 1915 р. н., початкова. Проживав у с. Липів Ріг, одноосібник.
Пінчук Іван Георгійович, 1882 р. н., с. Івашків- середня спеціальна. Проживав у с. Рудьківка, с. Красне Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, Заарештований 12.02.1930 р. За постановою
ка Городнянського р-ну, українець, малописьмен- рахівник. Заарештований 24.09.1937 р. За постано- українець. Проживав за місцем дислокації 17 судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від

388 389
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
26.02.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР висла- 13.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- Пінчук Олексій Йосипович, 1897 р. н., постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
ний до Північного краю на 3 роки. Реабілітова- ської організації застосована ВМП. Розстріля- с. Товстоліс Чернігівського р-ну, українець, ській обл. від 29.11.1937 р. за проведення
ний 07.07.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- ний 27.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ
ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8363). 26.01.1957 р. (Держархів Чернігівської області, рибалка. Заарештований 03.04.1922 р. як на 10 років. Відбував покарання у Волзькому
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3020-3021). контрреволюційний елемент. 09.07.1922 р. звільне- ВТТ. Реабілітований 22.08.1989 р. (Держархів
Пінчук Микола Степанович, 1871 р. н., ний на підписку про невиїзд. 25.08.1922 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10677).
с. Кобижча Бобровицького р-ну, українець, Пінчук Михайло Несторович, 1895 р. н., справу припинено. Реабілітований 27.11.1997 р.
освіта початкова. Проживав у м. Ніжин, інвалід. с. Андріївка Городнянського р-ну, українець, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Пінчук Семен Опанасович, 1887 р. н.,
Заарештований 25.10.1930 р. За постановою освіта початкова. Проживав у с. Андріївка, спр. 6749). с. Липів Ріг Ніжинського р-ну, українець, освіта
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від пасічник. Заарештований 28.07.1937 р. за початкова. Проживав у с. Липів Ріг, одноосібник.
06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. 10.08.1938 р. справу Пінчук Олена Іванівна, 1890 р. н., м. Городня Заарештований 14.06.1929 р. За постано-
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований припинено. Реабілітований 28.03.1997 р. (Держ- Городнянського р-ну, українка, освіта початкова. вою особливої наради при Колегії ОГПУ від
26.04.1989 р. (Держархів Чернігівської області, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Проживала у м. Городня, рахівник. Заарештована 02.08.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до
ф. Р-8840, оп.3, спр. 4735). спр. 2054). 05.02.1945 р. За вироком ВТ Чернігівського концтабору на 3 роки. Реабілітований 13.06.1989 р.
гарнізону від 09.05.1945 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Пінчук Митрофан Васильович, 1883 р. н., Пінчук Мойсей Потапович, 1887 р. н., засуджена до позбавлення волі у ВТТ на 10 років. спр. 3405).
с. Солонівка Городнянського р-ну, українець, смт Короп Коропського р-ну, українець, освіта Реабілітована 11.07.1995 р. (ГДА СБ України,
малописьменний. Проживав у с. Солонівка, одно- початкова. Проживав у смт Короп, муляр. м. Чернігів. – Спр. 17132-п). Пінчук Семен Харлампійович, 1875 р. н.,
осібник. Заарештований 01.03.1930 р. За постано- Заарештований 10.07.1941 р. За вироком ВТ с. Рудьківка Бобровицького р-ну, українець, освіта
вою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від військ НКВД по Київській обл. від 05.08.1941 р. за Пінчук Павло Дмитрович, 1891 р. н., с. Ков- початкова. Проживав у с. Рудьківка, одноосібник.
29.03.1930 р. за ст.ст. 7-54-10 КК УСРР висланий ст. 54-10 ч. 1 з санкції ст. 54-2 КК УРСР засудже- чин Куликівського р-ну, українець, малописьмен- Заарештований 12.02.1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований ний до позбавлення волі у ВТТ на 10 років. ний. Проживав у с. Ковчин, одноосібник. УСРР. За постановою особливої наради при Колегії
26.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Реабілітований 02.07.1991 р. (ГДА СБ України, Заарештований 12.02.1930 р. За постановою ГПУ УСРР від 25.02.1930 р. справу припинено.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8565). м. Чернігів. – Спр. 14542-п). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Реабілітований 25.08.1998 р. (Держархів Чернігів-
29.03.1930 р. за ст. 7-54-10 КК УСРР висланий ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11701).
Пінчук Митрофан Петрович, 1900 р. н., Пінчук Ничипір Трохимович, 1891 р. н., до Північного краю на 3 роки. Заарештова-
с. Великий Зліїв Ріпкинського р-ну, українець, с. Локнисте Березнянського (нині Менського) ний 18.09.1937 р. За постановою «трійки» при Пінчук Семен Юхимович, 1907 р. н., с. Карпо-
малописьменний. Проживав у с. Великий Зліїв, р-ну, українець, освіта початкова. Проживав УНКВД по Чернігівській обл. від 29.09.1937 р. за ки Козелецького р-ну, українець, освіта початкова.
одноосібник. Заарештований 14.04.1932 р. за у с. Локнисте, одноосібник. Заарештований проведення антирадянської агітації, скерованої Проживав у с. Сираї Козелецького р-ну, маши-
ст. 54-10 КК УСРР. 04.06.1932 р. справу припине- 24.12.1937 р. За постановою «трійки» при на підрив колгоспного будівництва, ув’язнений ніст Козелецької МТС. Заарештований 27.12.1936 р.
но. Реабілітований 23.01.1998 р. (Держархів УНКВД по Чернігівській обл. від 27.12.1937 р. за до ВТТ на 10 років. Реабілітований 16.05.1989 р., За вироком судової колегії Чернігівського обл-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5107). проведення антирадянської агітації, скерованої 21.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, суду від 03.05.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР
на підрив колгоспного будівництва, застосова- ф. Р-8840, оп.3, спр. 5337, 10615). засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 3 роки.
Пінчук Митрофан Степанович, 1899 р. н., на ВМП. Розстріляний 08.01.1938 р. у м. Чер- За ухвалою Чернігівського облсуду від 13.11.1989 р.
с. Локнисте Березнянського (нині Менського) р-ну, нігів. Реабілітований 09.06.1962 р. (Держ- Пінчук Павло Степанович, 1899 р. н., вирок скасовано. Реабілітований 21.04.1992 р. (ГДА
українець, освіта початкова. Проживав за місцем архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Мощенка Городнянського р-ну, українець, СБ України, м. Чернігів. – Спр. 645-п).
дислокації 844 сп, червоноармієць. Заарештова- спр. 4945). малописьменний. Проживав у с. Мощенка, ко-
ний 14.11.1941 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР. нюх. Заарештований 30.04.1938 р. За вироком Пінчук Степан Федотович, 1878 р. н.,
20.12.1941 р. справу припинено. Реабілітований Пінчук Олексій Іванович, 1925 р. н., Чернігівського облсуду від 12.02.1939 р. за с. Великий Листвен Тупичівського (нині
20.08.1997 р. (Держархів Чернігівської області, с. Красківське Ріпкинського р-ну, українець, освіта ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен- Городнянського) р-ну, українець, освіта початкова.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3912). середня. Проживав за місцем дислокації 77 гв. ня волі на 7 років. Реабілітований 19.08.1991 р. Проживав у с. Великий Листвен, садівник.
сд, червоноармієць. Заарештований 25.02.1944 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15204-п). Заарештований 31.08.1937 р. За постановою
Пінчук Михайло Іванович, 1899 р. н., За вироком ВТ 77 Чернігівської гв. сд від «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
м. Семенівка Семенівського р-ну, українець, освіта 09.03.1944 р. за ст. 58-1 «а» КК РРФСР засуджений Пінчук Прокопій Кузьмич, 1888 р. н., с. Ільмів- 21.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянського
початкова. Проживав у м. Семенівка, секретар. до позбавлення волі на 5 років. Направлений ка Городнянського р-ну, українець, освіта початко- есерівського угруповання передбачена ВМП.
Заарештований 10.03.1938 р. За постановою у Мозирську тюрму. Реабілітований 24.05.1995 р. ва. Проживав у с. Олександрівка Ріпкинського р-ну, Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів Чернігів-
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17044-п). без певних занять. Заарештований 26.11.1937 р. За ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10018).

390 391
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Пінчук Тимофій Якович, 1892 р. н., с. Хрипівка ції. Реабілітований 20.08.1997 р. (Держ- Піонтковська Олена Альфонсівна, 1924 р. н., 09.03.1939 р. справу припинено. Реабілітований
Городнянського р-ну, українець, малописьменний. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Жовтневе (нині с. Рождественське) Коропського 19.02.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
Проживав у с. Хрипівка, одноосібник. Заарешто- спр. 4061). р-ну, українка, освіта середня. Проживала у ф. Р-8840, оп.3, спр. 1281).
ваний 18.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР. с. Жовтневе (нині с. Рождественське), без певних
23.04.1933 р. справу припинено. Реабілітований Пінчук Яків Платонович, 1896 р. н., занять. Заарештована 24.10.1945 р. За вироком Піскун Микита Микитович, 1894 р. н.,
27.02.1996 р. (Держархів Чернігівської області, с. Орлівка Куликівського р-ну, українець, освіта ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. від с. Скугарі Чернігівського р-ну, українець,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 485). початкова. Проживав у с. Орлівка, завгосп 22.01.1946 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена до малописьменний. Проживав у с. Скугарі, грабар.
Чернігівської міської лікарні. Заарештований позбавлення волі у ВТТ на 10 років. Реабілітована Заарештований 25.01.1933 р. За постановою
Пінчук Федір Прокопович, 1875 р. н., 23.04.1939 р. За вироком спецколегії Чернігів- 26.08.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
с. Воропаїв Остерського повіту Чернігів- ського облсуду від 29.07.1939 р. за ст. 54-10 Спр. 17160-п). 20.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
ської губ. (нині Вишгородського р-ну Київ- ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
ської обл.), українець, малописьменний. на 3 роки. За ухвалою ВС СРСР від 02.02.1940 р. Піотрович Гордій Йосипович, 1893 р. н., 31.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Проживав у с. Воропаїв, селянин. Заарештова- вирок скасовано, справу припинено. (ГДА СБ с. Янівка (нині с. Іванівка) Богуславського р-ну ф. Р-8840, оп.3, спр. 7299).
ний 26.10.1921 р. за проведення антирадянської України, м. Чернігів. – Спр. 2575-п). Київської обл., українець, освіта незакінчена
агітації. За постановою президії Чернігівсько- вища. Проживав у м. Чернігів, електромеханік. Піскун Павло Микитович, 1897 р. н., с. Ску-
го губретрибуналу від 30.11.1921 р. справу Піньковський Вольф Соломонович, Заарештований 03.04.1937 р. За вироком лінійного гарі Чернігівського р-ну, українець, освіта почат-
припинено. Звільнений з-під варти 19.11.1921 р. 1906 р. н., м. Прилуки, єврей, освіта початкова. суду Південно-Західної залізниці від 14.07.1937 р. кова. Проживав у с. Скугарі, тесля. Заарештова-
Реабілітований 29.04.1999 р. (Держархів Проживав у м. Прилуки, без певних занять. за ст.ст. 54-10, 54-14 КК УРСР засуджений до ний 25.01.1933 р. За постановою особливої нара-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3783). Заарештований 07.02.1927 р. За постановою позбавлення волі на 6 років. Реабілітований ди при Колегії ГПУ УСРР від 20.02.1933 р. за
особливої наради при Колегії ОГПУ від 26.07.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
Пінчук Хома Олексійович, 1893 р. н., 06.05.1927 р. за ст. 58-5 КК РРФСР висланий до Спр. 14626-п). на 3 роки. Реабілітований 31.07.1989 р. (Держ-
с. Хрипівка Городнянського р-ну, українець, Казахстану на 3 роки. За постановою особливої архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
освіта початкова. Проживав у с. Хрипівка, наради при Колегії ОГПУ від 08.07.1927 р. Пісковська Пелагея Андріївна, 1884 р. н., спр. 7299).
селянин. Заарештований 23.10.1921 р. За вироком звільнений достроково, дозволено вільне с. Юрківці Талалаївського р-ну, українка, освіта
Чернігівського губревтрибуналу від 01.11.1921 р. проживання на території СРСР. Реабілітований початкова. Проживала у с. Глибоке Талалаїв- Піскун Петро Володимирович, 1877 р. н.,
за проведення антирадянської агітації засуджений 21.12.1995 р. (Держархів Чернігів-ської області, ського р-ну, домогосподарка. Заарештована с. Чепелів Сновського р-ну, українець,
до примусових робіт на 6 місяців. Реабілітований ф. Р-8840, оп.3, спр. 12377). 10.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД малописьменний. Проживав у с. Чепелів, одно-
25.03.1999 р. (Держархів Чернігівської області, по Чернігівській обл. від 13.04.1938 р. за участь осібник. Заарештований 03.01.1933 р. За
ф. Р-4609, оп.1, спр. 2735). Піньковський Пейся Соломонович, у діяльності антирадянської есерівської повстан- постановою особливої наради при Колегії ГПУ
1908 р. н., м. Прилуки, єврей, малописьменний. ської організації застосована ВМП. Розстріля- УСРР від 15.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР
Пінчук Яків Іванович, 1888 р. н., м. Город- Проживав у м. Прилуки, робітник артілі муко- на 25.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітована висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований
ня Городнянського р-ну, українець, освіта молів. Заарештований 08.02.1927 р. за ст.ст. 61, 04.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, 27.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
початкова. Проживав у м. Городня, бухгалтер. 72 КК УСРР. 14.12.1927 р. справу припинено. ф. Р-8840, оп.3, спр. 9538). ф. Р-8840, оп.3, спр. 7048).
Заарештований 21.12.1937 р. За постановою Реабілітований 23.01.1998 р. (Держархів Чернігів-
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6245). Піскун Володимир Федулович, 1892 р. н., Піскун Роман Тимофійович, 1884 р. н.,
26.12.1937 р. за проведення антирадянської агіта- м. Кролевець Кролевецького р-ну Сумської обл., с. Кропивне Дмитрівського (нині Бахмацького)
ції застосована ВМП. Розстріляний 03.01.1938 р. Піонтковська Людмила Альфонсівна, українець, освіта початкова. Проживав у с. Петрів- р-ну, українець, письменний. Проживав у
у м. Чернігів. Реабілітований 22.08.1989 р. 1926 р. н., с. Жовтневе (нині с. Рождественське) ка Городнянського (нині Сновського) р-ну, завіду- с. Кропивне, церковний староста. Заарештований
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Коропського р-ну, українка, освіта середня. вач відділом сировини Петрівського спиртзаво- 15.10.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 30.12.1943 р.
спр. 10947). Проживала у смт Короп Коропського р-ну, ду. Заарештований 22.11.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК справу припинено. Реабілітований 15.09.1997 р.
не працювала. Заарештована 10.09.1950 р. За УРСР. 19.04.1939 р. справу припинено. (Держархів (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Пінчук Яків Миколайович, 1901 р. н., вироком судової колегії в кримінальних справах Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1455). спр. 4425).
с. Липів Ріг Ніжинського р-ну, українець, освіта Чернігівського облсуду від 11.11.1950 р. за
початкова. Проживав у с. Липів Ріг, чорноробо- ст.ст. 54-3, 54-10 ч. 1 з санкції ст. 54-2 КК УРСР Піскун Григорій Федорович, 1897 р. н., Піскунов Яків Васильович, 1903 р. н., с. Чер-
чий. Заарештований 01.10.1943 р. За постановою засуджена до позбавлення волі на 10 років. с. Піски Бахмацького р-ну, українець, письменний. нин Остерського повіту Чернігівської губ.,
від 29.11.1943 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР Реабілітована 07.09.1993 р. (ГДА СБ України, Проживав у с. Піски, колгоспник. Заарештова- українець. Проживав у с. Чернин, селянин.
направлений до спецтабору НКВД для фільтра- м. Чернігів. – Спр. 16157-п). ний 11.02.1938 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР. Заарештований 23.04.1920 р. за службу в

392 393
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
денікінській армії. За постановою Чернігівського зів, колгоспник. Заарештований 09.11.1943 р. малописьменний. Проживав у м. Черкаси, садів- Піщук Павло Павлович, 1929 р. н.,
губревтрибуналу від 07.05.1920 р. звільнений на за ст. 54-1 «б» КК УРСР. 20.10.1944 р. справу ник. Заарештований 27.06.1941 р. За постано- м. Бобруйськ Могильовської обл., Білорусь, біло-
поруки. Реабілітований 11.08.1999 р. (Держархів припинено. Реабілітований 30.03.1997 р. (ГДА вою особливої наради при НКВД СРСР від рус, освіта початкова. Проживав у м. Ніжин,
Чернігівської області, ф. Р-4612, оп.1, спр. 28). СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10691-п). 20.01.1943 р. за проведення антирадянської не працював. Заарештований 05.12.1943 р. за
агітації висланий до Красноярського краю на 3 ст. 54-1 «а» КК УРСР. 21.10.1944 р. справу
Пітімов Василь Михайлович, 1926 р. н., Пічевський Григорій Кирилович, 1862 р. н., роки. Реабілітований 27.07.1989 р. (Держархів припинено. Реабілітований 25.03.1996 р. (Держ-
смт Козелець Козелецького р-ну, українець, осві- с. Жадове Семенівського р-ну, українець, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2072). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
та початкова. Проживав у смт Козелець, чоботар. освіта початкова. Проживав у с. Жадове, спр. 583).
Заарештований 23.10.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. селянин. 05.07.1920 р. взятий на підписку про Піщолка Василь Миколайович, 1911 р. н.,
24.03.1944 р. справу припинено. Реабілітований невиїзд. За вироком виїзної сесії Чернігівського с. Красилівка Олишівського (нині Козелецького) Піщур Григорій Савелійович, 1918 р. н.,
28.10.1996 р. (Держархів Чернігівської області, губревтрибуналу від 26.11.1920 р. за участь у р-ну, українець, освіта початкова. Проживав с. Слобода Олишівського (нині Чернігівсько-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 658). контрреволюційному заколоті виправданий. у с. Красилівка, одноосібник. Заарештований го) р-ну, українець, освіта початкова, шофер
Реабілітований 29.01.1999 р. (Держархів 24.11.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 01.12.1932 р. вільнонайманний в.ч. ПП № 23444. Заарештова-
Піун Кирило Олексійович, 1893 р. н., Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 1424). справу припинено. Реабілітований 27.02.1998 р. ний 07.09.1946 р. за підозрою в підготовці
с. Горностаївка Добрянського (нині Ріпкинського) (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 9737-п). та проведенні теракту. 02.01.1947 р. справу
р-ну, українець, малописьменний. Проживав у Пічевський Никифор Герасимович, с. Жадо- припинено. Реабілітований 20.08.1997 р. (Держ-
с. Горностаївка, одноосібник. Заарештований ве Семенівського р-ну, інформатор політбюро. Піщолка Володимир Андрійович, 1912 р. н., архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
10.04.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 16.05.1933 р. Заарештований 26.01.1922 р. За вироком с. Красилівка Олишівського (нині Козелецького) спр. 3678).
справу припинено. Реабілітований 14.08.1997 р. Чернігівського губревтрибуналу від 26.01.1922 р. р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, за проведення антирадянської агітації засудже- с. Красилівка, чорноробочий. Заарештований Піщур Іван Савелійович, 1919 р. н., с. Слобода
спр. 2346). ний до позбавлення волі на 1 рік. Реабілітова- 24.11.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 01.12.1932 р. Олишівського (нині Чернігівського) р-ну, українець,
ний 19.08.1999 р. (Держархів Чернігівської облас- справу припинено. Реабілітований 27.02.1998 р. освіта початкова. Проживав у с. Слобода, слюсар.
Піхтовников Дмитро Саватійович, 1901 р. н., ті, ф. Р-4609, оп.1, спр. 6176). (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 9738-п). Заарештований 07.09.1946 р. за підозрою в
с. Кособаново Кунгурського р-ну Пермського підготовці та проведенні теракту. 02.01.1947 р.
краю, РФ, росіянин, освіта середня. Проживав у Пічевський Роман Іванович, 1877 р. н., Піщолка Іван Дмитрович, 1917 р. н., справу припинено. Реабілітований 20.08.1997 р.
смт Любеч Ріпкинського р-ну, головний бухгалтер с. Жадове Семенівського р-ну, українець, с. Красилівка Олишівського (нині Козелецько- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
відділення держбанку. Заарештований 01.03.1941 р. малописьменний. Проживав у с. Жадове, го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав спр. 3678).
За вироком судової колегії в кримінальних справах одноосібник. Заарештований 16.05.1932 р. За у с. Топчіївка Олишівського (нині Чернігівсько-
Чернігівського облсуду від 07.04.1941 р. за ст. 54-10 постановою особливої наради при Колегії ГПУ го) р-ну, вантажник. Заарештований 10.12.1935 р. Піщур Ларіон Миколайович, 1897 р. н.,
ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на УСРР від 03.11.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР За вироком спецколегії Чернігівського облсуду с. Слобода Олишівського (нині Чернігівського)
6 років. За ухвалою ВК ВС СРСР від 07.06.1941 р. висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований від 19.02.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР р-ну, українець, неписьменний. Проживав за
вирок залишено в силі. Реабілітований 12.09.1991 р. 14.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 3 роки. місцем дислокації 98 сп 222 сд, червоноармієць.
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14871-п). ф. Р-8840, оп.3, спр. 6617). Реабілітований 14.07.1992 р. (ГДА СБ України, Заарештований 28.03.1945 р. За вироком ВТ військ
м. Чернігів. – Спр. 511-п). НКВД по Чернігівській обл. від 18.07.1945 р. за
Піцан Іван Семенович, 1905 р. н., Пічик Карпо Мойсейович, 1870 р. н., ст. 54-10 ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК УРСР засуджений
с. Макіївка Лосинівського (нині Носівського) с. Попівка Конотопського повіту Чернігів- Піщолка Михайло Гаврилович, 1925 р. н., до позбавлення волі на 8 років. Реабілітований
р-ну, українець, малописьменний. Проживав ської губ. (нині Конотопського р-ну Сум- с. Салтикова Дівиця Куликівського р-ну, украї- 26.06.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
за місцем дислокації 593 сп, червоноармієць. ської обл.), українець, освіта початкова. Прожи- нець, освіта початкова. Проживав за місцем Спр. 17052-п).
Заарештований 23.12.1939 р. За вироком 224 ВТ вав у с. Попівка, селянин. Заарештований дислокації в.ч. 69656, єфрейтор. Заарештова-
КВО від 31.12.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР 05.02.1919 р. за співробітництво з гайдамаками. За ний 11.03.1948 р. За вироком ВТ в.ч. 62825 від Піщур Олексій Савелійович, 1924 р. н.,
засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 3 роки. постановою Чернігівського губревтрибуналу від 07.06.1948 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР засудже- с. Слобода Олишівського (нині Чернігівського) р-ну,
Реабілітований 08.05.1990 р. (ГДА СБ України, 07.05.1919 р. справу припинено. Реабілітований ний до позбавлення волі у ВТТ на 10 років. українець, освіта початкова. Проживав у с. Слобо-
м. Чернігів. – Спр. 9954-п). 31.07.1998 р. (Держархів Чернігівської області, За ухвалою ВТ Північно-Кавказького ВО від да, колгоспник. Заарештований 07.09.1946 р.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 207). 30.09.1955 р. вирок змінено, засуджений до за підозрою в підготовці та проведенні теракту.
Піцик Роман Григорович, 1911 р. н., с. Випов- позбавлення волі на 5 років. Реабілітований 02.01.1947 р. справу припинено. Реабілітований
зів Остерського (нині Козелецького) р-ну, украї- Пічкуренко Петро Іванович, 1876 р. н., 13.01.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 20.08.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
нець, освіта початкова. Проживав у с. Випов- с. Іваниця Ічнянського р-ну, українець, Спр. 15658-п). ф. Р-8840, оп.3, спр. 3678).

394 395
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Піщур Харитон Максимович, 1882 р. н., Сосницького р-ну, українець, освіта середня. початкова. Проживав у с. Кербутівка Батуринсько- Дніпропетровської обл., українка, освіта середня.
с. Слобода Олишівського (нині Чернігівсько- Проживав у смт Сосниця Сосницького р-ну, го (нині Борзнянського) р-ну, священик. Проживала у м. Чернігів, секретар. Заарештова-
го) р-ну, українець, неписьменний. Проживав вчитель. Заарештований 29.11.1929 р. за ст. 54-4 Заарештований 23.08.1931 р. За постановою на 30.09.1943 р. За постановою особливої наради
у с. Слобода, одноосібник. Заарештований КК УСРР. Рішення по справі відсутнє. Звільнений особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від при НКВД СРСР від 12.02.1944 р. за ст. 54-1 «а»
19.10.1930 р. За постановою особливої нара- 23.01.1930 р. Реабілітований 29.07.1997 р. (Держ- 13.11.1931 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР КК УРСР ув’язнена до ВТТ на 7 років. Реабіліто-
ди при Колегії ГПУ УСРР від 21.12.1930 р. за архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітова- вана 22.02.1994 р. (Держархів Чернігівської облас-
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю спр. 3077). ний 12.08.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12019).
на 3 роки. Реабілітований 19.07.1989 р. (Держ- ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9496).
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Плаксенко Йосип Наумович, 1901 р. н., Плахотнюк Олександр Олексійович,
спр. 6072). с. Городня Іваницького (нині Ічнянського) р-ну, Пластовець Григорій Васильович, 1898 р. н., 1901 р. н., с. Війтівці Хмільницького р-ну
українець, освіта початкова. Проживав за місцем с. Степові Хутори Носівського р-ну, українець, Вінницької обл., українець, освіта середня.
Плавінська Людмила Григорівна, 1927 р. н., дислокації 443 осапб 359 сд, червоноармієць. малописьменний. Проживав у с. Степові Хутори, Проживав у м. Чернігів, комірник. Заарештований
м. Глухів Сумської обл., українка, освіта середня. Заарештований 18.09.1942 р. За вироком ВТ одноосібник. Заарештований 08.06.1930 р. за 23.05.1937 р. За вироком спецколегії Чернігівського
Проживала у м. Ніжин, учениця. Заарештована 359 сд від 04.10.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст.ст. 54-10, 56-17 КК УСРР. За постановою облсуду від 14.09.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК
18.04.1945 р. За вироком Чернігівського облсуду ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до позбавлен- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від УРСР засуджений до позбавлення волі на 5 років.
від 18.10.1945 р. за ст. 54-3 КК УРСР засуджена ня волі на 10 років. Реабілітований 28.08.1996 р. 20.01.1931 р. справу припинено. Реабілітований Реабілітований 24.07.1991 р. (ГДА СБ України,
до позбавлення волі на 8 років. Реабілітована (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17659-п). 29.06.1998 р. (Держархів Чернігівської області, м. Чернігів. – Спр. 14607-п).
27.08.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ф. Р-8840, оп.3, спр. 5897).
Спр. 17152-п). Плаксенко Петро Трохимович, 1907 р. н., Плациндарь Сергій Миколайович,
с. Туркенівка Дмитрівського р-ну (нині с. Южне Пластовець Федір Васильович, 1896 р. н., 1878 р. н., м. Ніжин, українець, освіта початкова.
Плавінська Марія Іванівна, 1884 р. н., Ічнянського р-ну), українець, освіта початкова. с. Степові Хутори Носівського р-ну, українець, Проживав у м. Ніжин, бухгалтер. Заарештова-
с. Загребелля Сосницького р-ну, українка, Проживав у с. Туркенівка (нині с. Южне), колгосп- освіта початкова. Проживав у с. Степові Хутори, ний 21.04.1938 р. За постановою «трійки» при
малописьменна. Проживала у смт Сосниця ник. Заарештований 23.03.1940 р. За вироком виїз- одноосібник. Заарештований 04.03.1930 р. За УНКВД по Чернігівській обл. від 23.04.1938 р.
Сосницького р-ну, селянка. За вироком Чернігів- ної сесії Чернігівського облсуду від 15.06.1940 р. постановою особливої наради при Колегії ГПУ за участь у діяльності антирадянської есерів-
ського губревтрибуналу від 07.12.1920 р. за за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбав- УСРР від 16.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ської повстанської організації застосована
проведення контрреволюційної агітації засуджена лення волі у ВТТ на 3 роки. Реабілітований ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований ВМП. Розстріляний 13.05.1938 р. у м. Черні-
до позбавлення волі на 3 роки, з урахуванням 10.04.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 31.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, гів. Реабілітований 28.06.1958 р. (Держархів
амністії термін покарання зменшено до 2 років Спр. 813-п). ф. Р-8840, оп.3, спр. 5751). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3493-
умовно. За вироком Верховного касаційного 3494).
суду від 26.02.1921 р. засуджена до позбавлення Плаксенко Юхим Романович, 1891 р. н., Пластун Іван Тимофійович, 1862 [1864] р. н.,
волі на 1 рік умовно з випробувальним термі- с. Переволочна Прилуцького р-ну, українець, с. Чапліївка Кролевецького повіту Чернігів- Плациндарь Сергій Опанасович, 1906 р. н.,
ном 1 рік. Реабілітована 29.01.1999 р. (Держ- освіта початкова. Проживав у с. Переволочна, одно- ської губ. (нині Шосткинського р-ну Сум- м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав
архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, осібник. Заарештований 02.01.1933 р. згідно з п. 4 ської обл.), українець, освіта домашня. Прожи- у м. Орджонікідзе (нині м. Покров) Дніпро-
спр. 1608). постанови РНК УСРР від 11.11.1932 р. 12.01.1933 р. вав у с. Чапліївка, одноосібник. Заарештований петровської обл., електромонтер. Заарештований
справу припинено. Реабілітований 30.01.1998 р. 21.12.1919 р. за співробітництво з денікінськи- 09.04.1937 р. За вироком спецколегії Калінінського
Плавінський Григорій Іванович, 1901 р. н., (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 9482-п). ми каральними органами. За вироком облсуду від 03.12.1937 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК
м. Глухів Сумської обл., українець, освіта середня. Чернігівського губревтрибуналу від 19.03.1920 р. РРФСР засуджений до позбавлення волі на 5 років.
Проживав у м. Ніжин, агроном. Заарештова- Плаксін Петро Якович, 1867 р. н., справу припинено. Заарештований 05.04.1922 р. Реабілітований 13.04.1992 р. (ГДА СБ України,
ний 23.01.1933 р. За постановою судової «трій- м. Новгород-Сіверський, росіянин. Проживав у за проведення контрреволюційної агітації. За м. Чернігів. – Спр. 15762-п).
ки» при колегії ГПУ УСРР від 15.05.1933 р. за м. Новгород-Сіверський, голова споживтовариства. постановою Чернігівського губревтрибуналу від
ст. 54-11 КК УСРР висланий до Північного Заарештований 15.07.1919 р. за саботаж. За 11.09.1922 р. справу припинено. 15.04.1922 р. Плашков Іван Прокопович, 1926 р. н.,
краю на 3 роки. 14.09.1933 р. справу припине- постановою від 16.07.1919 р. звільнений під звільнений. Реабілітований 30.12.1998 р., с. Гадічево Тереховського (нині Гомельського)
но. Реабілітований 30.08.1989 р. (Держархів заставу. Реабілітований 28.11.1998 р. (Держархів 24.09.1999 р. (Держархів Чернігівської області, р-ну Гомельської обл., Білорусь, білорус, освіта
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10524). Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 346). ф. Р-4609, оп.1, спр. 1020, 7004). початкова. Проживав за місцем дислокації 43 сп,
червоноармієць. Заарештований 16.10.1943 р. За
Плавінський Мойсей Семенович, 1890 р. н., Планида Юхим Карпович, 1884 р. н., Плахотник Парасковія Трохимівна, постановою від 11.01.1944 р. за ст. 54-1 «б» КК
с. В’юнище (приєднано до смт Сосниця) смт Сосниця Сосницького р-ну, українець, освіта 1919 р. н., с. Саксагань П’ятихатського р-ну УРСР направлений до спецтабору НКВД для

396 397
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
фільтрації. Реабілітований 19.09.1997 р. (Держ- конюх. Заарештований 11.11.1937 р. За постановою Плескач Марія Леонтіївна, 1902 р. н., с. Тере- вою особливої наради при НКВД СРСР від
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від шківка Сумського р-ну Сумської обл., українка, 18.08.1945 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР ув’язнена
спр. 4445). 14.11.1937 р. за проведення антирадянської агіта- освіта вища. Проживала у м. Чернігів, лікар. до ВТТ на 5 років. Реабілітована 11.03.1994 р.
ції, скерованої на підрив колгоспного будівництва, Заарештована 28.10.1937 р. За постановою (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Плева Петро Семенович, 1882 р. н., ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував особливої наради при НКВД СРСР від спр. 12014).
смт Макошине Менського р-ну, українець, осві- покарання у Північному залізничному ВТТ. 27.12.1937 р. як член сім’ї зрадника Батьківщини
та початкова. Проживав у смт Макошине, завіду- Загинув 06.01.1944 р. Реабілітований 23.10.1989 р. ув’язнена до ВТТ на 8 років. За постановою Плечко Семен Семенович, 1881 р. н.,
вач складу. Заарештований 15.02.1938 р. За (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, від 14.10.1944 р. термін покарання знижено на с. Сильченкове (нині с. Стара Талалаївка)
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- спр. 335). 10 місяців. Реабілітована 06.01.1956 р. (Держ- Талалаївського р-ну, українець, освіта початкова.
ській обл. від 17.04.1938 р. за участь у діяльнос- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Проживав у с. Сильченкове (нині с. Стара Талала-
ті антирадянської есерівської націоналістич- Плененко Людмила Іванівна, 1921 р. н., спр. 2388). ївка), одноосібник. Заарештований 29.10.1930 р.
ної контрреволюційної повстанської організа- м. Одеса, українка, освіта середня спеціальна. За постановою особливої наради при Колегії
ції застосована ВМП. Розстріляний 06.05.1938 р. Проживала у м. Прилуки, вчитель. Заарештована Плескач Петро Олександрович, 1885 р. н., ГПУ УСРР від 29.12.1930 р. за ст. 54-10
у м. Чернігів. Реабілітований 23.03.1957 р. 04.06.1944 р. За вироком ВТ військ НКВД по с. Хороше Озеро Борзнянського р-ну, українець, КК УСРР висланий до Північного краю на
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Чернігівській обл. від 13.02.1945 р. за ст.ст. 54-2, освіта початкова. Проживав у с. Хороше Озеро, 3 роки. Реабілітований 26.07.1989 р. (Держархів
спр. 3029). 54-3 КК УРСР засуджена до позбавлення волі на одноосібник. Заарештований 19.02.1930 р. За Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5676).
7 років. Реабілітована 02.07.1992 р. (ГДА СБ постановою особливої наради при Колегії
Плева Феодосій Михайлович, 1897 р. н., України, м. Чернігів. – Спр. 15816-п). ГПУ УСРР від 28.02.1930 р. за ст. 54-10 Плєшко Іван Купріянович, 1903 р. н., Білорусь,
смт Макошине Менського р-ну, українець, освіта КК УСРР висланий до Північного краю на білорус, освіта початкова. Проживав у с. Чемер
початкова. Проживав за місцем дислокації 964 Плескач Варвара Петрівна, 1898 р. н., с. Печі 3 роки. Реабілітований 20.08.1991 р. (Держ- Олишівського (нині Козелецького) р-ну, слюсар.
сп, червоноармієць. Заарештований 19.04.1942 р. Комарівського (нині Борзнянського) р-ну, українка, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Заарештований 28.08.1937 р. За постановою
За вироком ВТ 296 сд від 10.05.1942 р. за неписьменна. Проживала у с. Велика Доч спр. 11884). «двійки» від 04.11.1937 р. за підозрою у шпигун-
ст.ст. 16-54-1 «б», 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений Борзнянського р-ну, чорноробоча. Заарештована стві застосована ВМП. Розстріляний 14.11.1937 р.
до ВМП. За ухвалою ВТ Південного фронту від 01.02.1940 р. За постановою особливої наради Плескач Порфирій Петрович, 1884 р. н., у м. Чернігів. Реабілітований 31.08.1989 р. (Держ-
07.06.1942 р. ВМП замінена на позбавлення волі при НКВД СРСР від 05.06.1940 р. за проведення с. Хороше Озеро Борзнянського р-ну, українець, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
на 10 років. Реабілітований 27.10.1994 р. (ГДА СБ антирадянської агітації ув’язнена до ВТТ на освіта початкова. Проживав у с. Хороше Озеро, спр. 9033).
України, м. Чернігів. – Спр. 16604-п). 8 років. Реабілітована 25.02.1961 р. (Держархів одноосібник. Заарештований 19.02.1930 р. За
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4682). постановою особливої наради при Колегії Плис Михайло Петрович, 1899 р. н.,
Плевако Іван Максимович, 1895 р. н., ГПУ УСРР від 28.02.1930 р. за ст. 54-10 с. Комарівка Ічнянського р-ну, українець,
с. Протасівка Смілівського р-ну (приєднано Плескач Іван Олександрович, 1901 р. н., КК УСРР висланий до Північного краю на письменний. Проживав у с. Комарівка, одноосіб-
до с. Сміле Роменського р-ну) Сумської обл., с. Хороше Озеро Борзнянського р-ну, українець. 3 роки. Реабілітований 20.08.1991 р. (Держ- ник. Заарештований 27.12.1932 р. за ст.ст. 54-2,
украї-нець, освіта вища. Проживав у смт Сосни- Проживав у с. Хороше Озеро, одноосібник. За- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 54-11 КК УСРР. 31.07.1933 р. справу припинено.
ця Сосницького р-ну, директор технікуму. арештований 19.02.1930 р. За постановою спр. 11884). Реабілітований 23.05.1994 р. (Держархів Чернігів-
Заарештований 14.08.1936 р. За вироком спец- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2359).
колегії Чернігівського облсуду від 31.01.1937 р. за 28.02.1930 р. справу припинено. Реабілітований Плескач Федір Олександрович, 1883 р. н.,
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен- 29.06.1998 р. (Держархів Чернігівської області, с. Хороше Озеро Борзнянського р-ну, українець, Плис Сидір Іванович, 1873 р. н., с. Комарівка
ня волі у ВТТ на 5 років. За ухвалою Найвищого ф. Р-8840, оп.3, спр. 11884). малописьменний. Проживав у с. Хороше Озеро, Ічнянського р-ну, українець, малописьменний.
суду УРСР від 10.03.1937 р. справу направлено одноосібник. Заарештований 28.09.1943 р. за Проживав у с. Комарівка, одноосібник. Заарешто-
на дослідування. 15.11.1937 р. звільнений на Плескач Іван Петрович, 1878 р. н., с. Хороше ст. 54-1 «а» КК УРСР. 19.02.1944 р. справу ваний 29.12.1932 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР.
підписку про невиїзд. За постановою прокурора Озеро Борзнянського р-ну, українець, освіта припинено. Реабілітований 26.04.1996 р. (Держ- 31.07.1933 р. справу припинено. Реабілітований
Сосницького р-ну від 20.01.1939 р. вирок початкова. Проживав у с. Хороше Озеро, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 23.05.1994 р. (Держархів Чернігівської області,
скасовано. Реабілітований 28.03.1997 р. (Держархів одноосібник. Заарештований 19.02.1930 р. За спр. 617). ф. Р-8840, оп.3, спр. 2359).
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1412). постановою особливої наради при Колегії
ГПУ УСРР від 28.02.1930 р. за ст. 54-10 КК Плетньова Марія Миколаївна, 1897 р. н., Плиско Іван Васильович, 1904 р. н., с. Янівка
Плевако Михайло Васильович, 1907 р. н., УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. м. Ленінград (нині м. Санкт-Петербург), РФ, (нині с. Іванівка) Чернігівського р-ну, українець,
смт Мала Дівиця Прилуцького р-ну, українець, Реабілітований 20.08.1991 р. (Держархів Чернігів- росіянка, освіта початкова. Проживала у м. Черні- малописьменний. Проживав у с. Янівка (нині
письменний. Проживав у смт Мала Дівиця, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11884). гів. Заарештована 02.02.1945 р. За постано- с. Іванівка), селянин. Заарештований 12.09.1928 р.

398 399
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
за ст. 54-8 КК УСРР. За вироком Чернігівського початкова. Проживав у с. Горбове, одноосібник. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
окрсуду від 11.05.1929 р. справу припинено. Заарештований 24.10.1930 р. За постановою спр. 4478). на 5 років. Реабілітований 14.08.1989 р. (Держ-
Реабілітований 30.06.1999 р. (Держархів Чернігів- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ської області, ф. Р-328, оп.6, спр. 184). 13.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий Плоцький Самуїл [Муня] Гершович, спр. 8543).
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 1907 р. н., м. Ніжин, єврей, освіта середня. Прожи-
Плиско Михайло Андрійович, 1911 р. н., 05.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, вав у м. Прилуки, без певних занять. Заарештова- Плюта Григорій Минович, 1909 р. н.,
м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта ф. Р-8840, оп.3, спр. 5389). ний 31.07.1926 р. За постановою особли- с. Кладьківка Комарівського (нині Куликівсько-
початкова. Проживав у м. Носівка, робіт- вої наради при Колегії ОГПУ від 15.10.1926 р. го) р-ну, українець, письменний. Проживав у
ник залізниці. Заарештований 13.02.1938 р. за Плоский Юхим Савелійович, 1900 р. н., за ст. 61 КК РСФРР висланий до Казахстану на 3 с. Кладьківка, одноосібник. Заарештований
ст. 54-10 КК УРСР. 20.06.1938 р. справу припине- м. Городня Городнянського р-ну, українець, освіта роки. За постановою особливої наради при Коле- 22.10.1930 р. За постановою судової «трій-
но. Реабілітований 23.01.1998 р. (Держархів початкова. Проживав у м. Городня, рахівник. гії ОГПУ від 19.11.1926 р. звільнений достроко- ки» при Колегії ГПУ УСРР від 08.11.1930 р. за
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5112). Заарештований 18.09.1937 р. За постановою во. Реабілітований 28.10.1993 р. (Держархів ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11945). на 5 років. Реабілітований 14.08.1989 р. (Держ-
Плитник Олександр Семенович, 1919 р. н., 19.11.1937 р. за участь у діяльності української архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
с. Старий Дворець Берестовицького р-ну контрреволюційної націоналістичної організації Плуток Іван Романович, 1895 р. н., с. Козеро- спр. 8543).
Гродненської обл., Білорусь, білорус, освіта ув’язнений до ВТТ на 10 років. Загинув ги Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівсько-
початкова. Проживав у смт Березна Менсько- 21.10.1938 р. Реабілітований 04.01.1958 р. (Держ- го) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- Плюта Дмитро Прохорович, 1877 р. н.,
го р-ну, пекар. Заарештований 04.08.1945 р. За архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, вав у с. Козероги, колгоспник. Заарештований с. Стара Басань Бобровицького р-ну, українець,
вироком ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. спр. 3226). 24.12.1937 р. За постановою «трійки» при малописьменний. Проживав у с. Стара Басань,
від 22.11.1945 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засудже- УНКВД по Чернігівській обл. від 27.12.1937 р. одноосібник. Заарештований 15.01.1933 р. За
ний до каторжних робіт на 15 років. Відбував Плотник Григорій Федорович, 1892 р. н., за проведення антирадянської агітації застосова- постановою особливої наради при Колегії ГПУ
покарання у Воркутинському ВТТ. Реабілітова- с. Козацьке Новобасанського (нині Бобровицько- на ВМП. Розстріляний 07.01.1938 р. у м. Черні- УСРР від 07.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР
ний 10.07.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав гів. Реабілітований 26.08.1989 р. (Держ- висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітова-
Спр. 17111-п). у с. Козацьке, одноосібник. Заарештований архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ний 05.07.1989 р. (Держархів Чернігівської
13.02.1930 р. За постановою особливої наради спр. 8559). області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7173).
Плоский Григорій Федорович, 1880 р. н., при Колегії ГПУ УСРР від 27.02.1930 р. за
с. Горбове Куликівського р-ну, українець, освіта ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР висланий до Північного Плюта Володимир Савович, 1888 [1886] р. н., Плюта Іван Петрович, 1904 р. н., с. Кладь-
початкова. Проживав у с. Горбове, одноосібник. краю на 3 роки. Реабілітований 11.09.1989 р. с. Стара Басань Бобровицького р-ну, українець, ківка Комарівського (нині Куликівського) р-ну,
Заарештований 24.10.1930 р. За постановою (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, малописьменний. Проживав у с. Стара Басань, українець, письменний. Проживав у с. Кладь-
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від спр. 5178). колгоспник. Заарештований 30.09.1929 р. За ківка, колгоспник. Заарештований 19.12.1932 р.
13.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий постановою Колегії ОГПУ від 13.01.1930 р. за За постановою судової «трійки» при Колегії
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований Плотник Петро Федорович, 1881 р. н., ст.ст. 58-10, 58-11, 58-13 КК РСФРР ув’язнений до ГПУ УСРР від 16.03.1933 р. за ст.ст. 54-2,
05.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, с. Козацьке Бобровицького р-ну, українець, освіта концтабору на 3 роки. Заарештований 28.08.1937 р. 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору на 5
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5389). початкова. Проживав у с. Козацьке, одноосібник. За постановою «трійки» при УНКВД по років. Реабілітований 27.03.1989 р. (Держархів
Заарештований 30.12.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. Чернігівській обл. від 08.09.1937 р. за проведення Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8251-
Плоский Іван Євдокимович, 1908 р. н., 02.04.1933 р. справу припинено. Реабілітований антирадянської агітації, скерованої на підрив 8254).
с. Киїнка Чернігівського р-ну, українець, освіта 28.05.1997 р. (Держархів Чернігівської області, колгоспного будівництва, ув’язнений до ВТТ на 10
початкова. Проживав у с. Киїнка, одноосібник. ф. Р-8840, оп.3, спр. 2344). років. Реабілітований 26.08.1989 р., 06.06.1989 р. Плюта Микола Петрович, 1908 р. н.,
Заарештований 23.12.1930 р. За постановою (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Кладьківка Комарівського (нині Куликівсько-
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Плотніков Іван Миколайович, 1913 р. н., спр. 9647, 1823). го) р-ну, українець, освіта середня. Проживав у
12.03.1931 р. за ст. 54-8 КК УСРР висланий с. Боровське Рильського р-ну Курської обл., РФ, м. Ніжин, студент. Заарештований 22.12.1932 р.
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований росіянин, освіта початкова. Проживав у с. Тарасівка Плюта Гаврило Минович, 1912 р. н., За постановою судової «трійки» при Колегії
28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Яблунівського (нині Прилуцького) р-ну, робітник. с. Кладьківка Комарівського (нині Куликівського) ГПУ УСРР від 17.03.1933 р. за ст.ст. 54-2,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 9876). Заарештований 29.09.1943 р. За постановою від р-ну, українець, малописьменний. Проживав 54-11 КК УСРР застосована ВМП. Розстріля-
20.12.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР направле- у с. Кладьківка, одноосібник. Заарештований ний 26.03.1933 р. у м. Чернігів. Реабілітований
Плоский Семен Григорович, 1904 р. н., ний до спецтабору № 258 м. Харків для подальшої 22.10.1930 р. За постановою судової «трійки» 27.03.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
с. Горбове Куликівського р-ну, українець, освіта фільтрації. Реабілітований 27.11.1997 р. (Держ- при Колегії ГПУ УСРР від 08.11.1930 р. за ф. Р-8840, оп.3, спр. 8251-8254).

400 401
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Плюта Мина Трохимович, 1879 [1880] р. н., Плющ Іван Якович, 1910 р. н., с. Свидовець го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав с. Мохнатин Чернігівського р-ну, українець, освіта
с. Кладьківка Комарівського (нині Куликівсько- Кобизького (нині Бобровицького) р-ну, українець, за місцем дислокації 150 п 13 гарнізону військ початкова. Проживав у с. Красилівка Олишівського
го) р-ну, українець, неписьменний. Проживав освіта початкова. Проживав у с. Свидовець, НКВД, військовослужбовець. Заарештований (нині Козелецького) р-ну, одноосібник. Заарешто-
у с. Кладьківка, одноосібник. Заарештований одноосібник. Заарештований 07.06.1930 р. За 02.02.1946 р. За вироком ВТ військ НКВД по ваний 26.10.1930 р. За постановою судової
04.11.1929 р. За постановою особливої наради постановою особливої наради при НКВД СРСР Горьківській обл. від 28.06.1946 р. за ст. 58-10 ч. 1 «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 08.11.1930 р.
при Колегії ОГПУ від 18.01.1930 р. за ст. 58-10 від 12.07.1930 р. за ст.ст. 18-54-8 КК УСРР ув’язне- КК РРФСР засуджений до позбавлення волі на за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
КК РСФРР висланий до Північного краю на 3 ро- ний до концтабору на 3 роки. Реабілітований 7 років. Реабілітований 17.05.1956 р. (ГДА СБ на 5 років. Реабілітований 14.08.1989 р. (Держархів
ки. За постановою особливої наради при 14.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, України, м. Чернігів. – Спр. 6521-п). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8529).
Колегії ОГПУ від 08.05.1930 р. висланий до ф. Р-8840, оп.3, спр. 8756).
Далекосхідного краю на 3 роки. Заарештований Плясун Тихін Костянтинович, 1898 р. н., Повжик Василь Трохимович, 1914 р. н.,
08.03.1938 р. За постановою «трійки» при Плющ Павло Григорович, 1905 р. н., с. Роїще Чернігівського р-ну, українець, освіта с. Горбове Куликівського р-ну, українець, освіта
УНКВД по Чернігівській обл. від 27.04.1938 р. с. Свидовець Кобизького (нині Бобровицько- початкова. Проживав у м. Чернігів, механік. початкова. Проживав за місцем дислокації 3
за проведення антирадянської агітації застосова- го) р-ну, українець, письменний. Проживав Заарештований 27.12.1944 р. За вироком ВТ військ полк дивізії військ НКВД охрони тилу Півден-
на ВМП. Розстріляний 19.05.1938 р. у м. Черні- у с. Свидовець, колгоспник. Заарештова- НКВД по Чернігівській обл. від 22.05.1945 р. за ного фронту, червоноармієць. Заарештований
гів. Реабілітований 05.07.1989 р., 31.08.1989 р. ний 13.09.1937 р. За постановою «трійки» при ст. 54-3 КК УРСР виправданий. (ГДА СБ України, 10.12.1941 р. За вироком ВТ Доно-Кубанського
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, УНКВД по Чернігівській обл. від 22.10.1937 р. м. Чернігів. – Спр. 1680-п). річкового басейну від 14.01.1942 р. за ст. 58-10
спр. 3715, 10540). за проведення антирадянської агітації ув’язне- ч. 2 КК РРФСР засуджений до позбавлення волі
ний до ВТТ на 8 років. Відбував покарання у Плясун [Плесун] Давид Тихонович, 1901 р. н., на 10 років. Реабілітований 17.09.1996 р. (ГДА СБ
Плюта Петро Євдокимович, 1882 р. н., Північно-Печорському ВТТ. Реабілітований с. Роїще Чернігівського р-ну, українець, освіта України, м. Чернігів. – Спр. 17690-п).
с. Кладьківка Комарівського (нині Куликівського) 13.03.1968 р. (Держархів Чернігівської області, початкова. Проживав у м. Чернігів, без певних
р-ну, українець, малописьменний. Проживав ф. Р-8840, оп.3, спр. 7996). занять. Заарештований 08.12.1937 р. За постановою Повников Тимофій Іванович, 1915 р. н.,
у с. Кладьківка, колгоспник. Заарештований «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від м. Харків, українець, освіта початкова. Проживав
28.02.1938 р. За постановою «трійки» при Плющ Трохим Олександрович, 1883 р. н., 10.12.1937 р. за проведення антирадянської агітації у смт Ладан Прилуцького р-ну, тесля. Заарештова-
УНКВД по Чернігівській обл. від 15.04.1938 р. за м. Борзна Борзнянського р-ну, українець, освіта ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував покарання ний 13.10.1961 р. За вироком судової колегії в
проведення антирадянської агітації застосована початкова. Проживав у м. Борзна, одноосібник. в Архангельській обл. Реабілітований 07.06.1958 р. кримінальних справах Чернігівського облсуду від
ВМП. Розстріляний 29.04.1938 р. у м. Чернігів. Заарештований 18.01.1930 р. За вироком (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 25.12.1961 р. за ст. 62 ч. 1 КК УРСР засуджений до
Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів Чернігів- Конотопського окрсуду від 18.01.1930 р. за спр. 3512). позбавлення волі на 2 роки 6 місяців. Реабілітова-
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9523). проведення антирадянської агітації засуджений ний 25.10.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
до позбавлення волі на 1 рік 6 місяців та виселе- Побочій Іван Артемович, 1890 р. н., Спр. 15304-п).
Плющ Борис Андрійович, 1886 р. н., ння за межі Конотопського і Сумського окру- с. Олексинці Срібнянського р-ну, українець, осві-
с. Кинашівка Борзнянського р-ну, українець, освіта гів після відбуття покарання на 3 роки. За ухва- та початкова. Проживав у с. Олексинці, одно- Повод Гаврило Захарович, 1883 р. н., с. Янівка
вища. Проживав у м. Ніжин, юристконсульт. лою ВС УСРР від 17.06.1930 р. вирок скасова- осібник. Заарештований 01.07.1930 р. За (нині с. Іванівка) Чернігівського р-ну, українець,
Заарештований 13.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР. но. (Держархів Сумської області, ф. Р-4776, постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ освіта початкова. Проживав у с. Янівка (нині
За постановою особливої наради при Колегії оп.1, спр. 348). УСРР від 26.09.1930 р. за участь у діяльності с. Іванівка), селянин. Заарештований 28.03.1919 р.
ГПУ УСРР від 17.03.1930 р. справу припинено. контрреволюційної повстанської організації за участь у діяльності Союзу хліборобів-власників.
Реабілітований 14.08.1997 р. (Держархів Чернігів- Плющ Федір Лаврінович, 1876 р. н., с. Бреч ув’язнений до концтабору на 10 років. Рішення по справі відсутнє. Звільнений з-під варти
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3487). Корюківського р-ну, українець, освіта початкова. Заарештований 17.03.1938 р. За постановою під заставу майна. Заарештований 15.02.1930 р.
Проживав у с. Бреч, одноосібник. Заарештований «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. За постановою особливої наради при Колегії
Плющ Іван Васильович, 1884 р. н., смт Ма- 26.03.1931 р. За постановою особливої наради від 31.03.1938 р. за участь у діяльності україн- ГПУ УСРР від 29.04.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР
ла Дівиця Прилуцького р-ну, українець, освіта при Колегії ГПУ УСРР від 25.05.1931 р. за ської націоналістичної повстанської організа- висланий до Північного краю на 3 роки. На час
вища. Проживав у смт Мала Дівиця, вчитель. ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю ції застосована ВМП. Розстріляний 10.04.1938 р. третього арешту – мешканець м. Чернігів, рахівник.
Заарештований 19.09.1929 р. За постановою на 3 роки. Реабілітований 16.08.1989 р. (Держ- у м. Чернігів. Реабілітований 27.02.1992 р., Заарештований 28.10.1937 р. За постановою
особливої наради при Колегії ОГПУ від архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 28.08.1989 р. (Держархів Сумської області, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
13.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий спр. 9447). ф. Р-7641, оп.7, спр. 132, Держархів Чернігівської 03.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10027). застосована ВМП. Розстріляний 10.11.1937 р.
13.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Плющ Федір Михайлович, 1913 р. н., у м. Чернігів. Реабілітований 28.11.1998 р.,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3400). смт Понорниця Понорницького (нині Коропсько- Повечера Василь Прокопович, 1890 р. н., 25.08.1989 р., 15.08.1989 р. (Держархів Чернігів-

402 403
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 461, Держархів Повод Олександр Митрофанович, 1908 р. н., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Погорєлкін Василь Семенович, 1909 р. н.,
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10149, с. Янівка (нині с. Іванівка) Чернігівсько- 28.12.1937 р. за проведення антирадянської агіта- с. Бобрик Ніжинського р-ну, українець, освіта
9864). го р-ну, українець, освіта початкова. Проживав ції застосована ВМП. Розстріляний 05.01.1938 р. початкова. Проживав у с. Бобрик, одноосібник.
у м. Чернігів, візник. Заарештований 28.10.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований 21.08.1989 р. Заарештований 24.10.1930 р. За постановою
Повод Денис Степанович, 1897 р. н., с. Янівка За постановою «трійки» при УНКВД по (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
(нині с. Іванівка) Чернігівського р-ну, українець, Чернігівській обл. від 15.11.1937 р. за проведе- спр. 11015). 06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, ння антиколгоспної агітації ув’язнений до до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
вантажник. Заарештований 28.10.1937 р. За ВТТ на 10 років. Звільнений 22.09.1945 р. По- Погибко Іван Лаврінович, 1918 р. н., 23.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- мер 15.02.1946 р. Реабілітований 09.06.1962 р. с. Горобіївка Срібнянського р-ну, українець, освіта ф. Р-8840, оп.3, спр. 5665).
ській обл. від 03.11.1937 р. за проведення (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, середня. Проживав за місцем дислокації 951 сп,
антирадянської агітації застосована ВМП. спр. 4933). червоноармієць. Заарештований 02.07.1942 р. За Погоржельський Семен Олексійович,
Розстріляний 10.11.1937 р. у м. Чернігів. вироком ВТ 265 сд від 21.07.1942 р. за ст. 58-10 1903 р. н., с. Мурав’ї Новгород-Сіверського р-ну,
Реабілітований 15.08.1989 р. (Держархів Поволоцький Петро Іванович, 1894 р. н., ч. 2 КК РРФСР засуджений до позбавлення волі освіта початкова. Проживав за місцем дислока-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9146). с. Кулишівка Варвинського р-ну, українець, освіта на 8 років. Звільнений з-під варти 05.02.1950 р. ції, командир взводу роти зв’язку N-ського
початкова. Проживав у с. Кулишівка, колгоспник. Реабілітований 19.02.1958 р. (ГДА СБ України, батальйону (м. Ставрополь). Заарештований
Повод Дмитро Захарович, 1894 р. н., Заарештований 15.09.1937 р. За постановою м. Чернігів. – Спр. 4547-п). 15.03.1933 р. за ст. 58-6 КК РСФРР. 03.04.1933 р.
с. Янівка (нині с. Іванівка) Чернігівського р-ну, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від справу припинено. Реабілітований 24.12.1997 р.
українець, освіта початкова. Проживав у с. Янівка 03.10.1937 р. за проведення антирадянської агітації Погибко Тимофій Федорович, 1888 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
(нині с. Іванівка), одноосібник. Заарештований ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований с. Горобіївка Срібнянського р-ну, українець, освіта спр. 4980).
08.12.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД 24.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, початкова. Проживав у с. Горобіївка, одноосібник.
по Чернігівській обл. від 10.12.1937 р. за проведення ф. Р-8840, оп.3, спр. 10227). Заарештований 07.11.1930 р. За постановою Погребець Тихін Григорович, 1909 р. н.,
антирадянської агітації, скерованої на підрив особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від с. Верба Понорницького (нині Коропського) р-ну,
колгоспного будівництва, ув’язнений до ВТТ на Погиба Євмен Дмитрович, 1890 р. н., с. Чемер 03.01.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий українець, освіта початкова. Проживав у с. Вер-
10 років. Реабілітований 18.08.1962 р. (Держ- Козелецького р-ну, українець, письменний. до Північного краю на 3 роки. Реабілітований ба, колгоспник. Заарештований 15.09.1939 р.
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Проживав у с. Чемер, охоронець. Заарештований 12.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, За вироком Чернігівського облсуду від 23.10.1939 р.
спр. 5078). 16.07.1937 р. За постановою «трійки» при ф. Р-8840, оп.3, спр. 6818). за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбав-
УНКВД по Чернігівській обл. від 10.08.1937 р. лення волі у ВТТ на 3 роки. Реабілітований
Повод Іван Митрофанович, 1906 р. н., с. Янів- за проведення антирадянської агітації застосова- Погибко Трифон Титович, 1880 р. н., 30.09.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
ка (нині с. Іванівка) Чернігівського р-ну, украї- на ВМП. Розстріляний 16.08.1937 р. у м. Черні- с. Горобіївка Срібнянського р-ну, українець, Спр. 729-п).
нець, освіта початкова. Проживав у м. Черні- гів. Реабілітований 30.08.1989 р. (Держархів малописьменний. Проживав у с. Гурбинці Сріб-
гів, робітник. Заарештований 28.10.1937 р. За Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11190). нянського р-ну, одноосібник. Заарештований Погребець Юлія Іванівна, 1898 р. н.,
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- 08.11.1932 р. За постановою особливої нара- м. Чернігів, українка, малописьменна. Прожива-
ській обл. від 03.11.1937 р. за проведення Погиба Сергій Степанович, 1901 р. н., ди при Колегії ГПУ УСРР від 04.02.1933 р. за ла у м. Чернігів. Заарештована 05.11.1937 р.
антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на с. Держанівка Носівського р-ну, українець, освіта ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю За постановою особливої наради при НКВД
10 років. Відбував покарання у Кулойському початкова. Проживав у с. Держанівка, колгоспник. на 3 роки. Реабілітований 19.06.1989 р. (Держ- СРСР від 02.07.1938 р. як соціально-небезпеч-
ВТТ. Реабілітований 11.04.1962 р. (Держархів Заарештований 14.03.1938 р. За постановою архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ний елемент позбавлена права проживання в 15
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4881). «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від спр. 7542). населених пунктах СРСР на 5 років. Реабіліто-
31.03.1938 р. за участь у діяльності антирадянської вана 17.11.1994 р. (Держархів Чернігівської облас-
Повод Каленик Іванович, 1859 р. н., с. Янів- повстанської організації застосована ВМП. Погода Альберт Йосипович, 1902 р. н., ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12129).
ка (нині с. Іванівка) Чернігівського р-ну, украї- Розстріляний 08.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабіліто- с. Калкуни (нині мікрорайон м. Даугавпілс),
нець, малописьменний. Проживав у с. Янівка (ни- ваний 29.09.1988 р. (Держархів Чернігівської Литва, литовець, освіта середня. Член ВКП(б) до Погребний Василь Тимофійович, 1904 р. н.,
ні с. Іванівка), селянин. Заарештований 29.03.1919 р. області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8109-8111). 1934 р. Проживав у м. Щорс Щорського р-ну (нині с. Стара Басань Бобровицького р-ну, українець,
за проведення антирадянської агітації. 20.05.1919 р. м. Сновськ Сновського р-ну), страховий агент. малописьменний. Проживав у с. Стара Басань,
звільнений на підписку про невиїзд. Рішення Погибко Андрій Федорович, 1897 р. н., Заарештований 25.09.1937 р. за ст. 54-11 КК УРСР. колгоспник. Заарештований 04.08.1934 р. За
по справі відсутнє. Реабілітований 28.11.1998 р. с. Горобіївка Срібнянського р-ну, українець, освіта 17.11.1937 р. справу припинено. Реабілітований вироком виїзної сесії Чернігівського облсуду від
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, початкова. Проживав у с. Горобіївка, безробітний. 26.06.1997 р. (Держархів Чернігівської області, 05.12.1934 р. за ст. 54-8 КК УСРР виправданий.
спр. 461). Заарештований 18.12.1937 р. За постановою ф. Р-8840, оп.3, спр. 2501). (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 571-п).

404 405
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Погребний Дмитро Сергійович, 1864 р. н., архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, органами. За постановою Чернігівського Пода Сергій Миколайович, 1879 р. н.,
с. Городище Березнянського (нині Менсько- спр. 5166). губревтрибуналу від 12.11.1921 р. справу закрито. смт Березна Березнянського (нині Менського) р-ну,
го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав Реабілітований 23.03.1999 р. (Держархів Чернігів- українець, освіта початкова. Проживав у с. Подин
у с. Городище, одноосібник. Заарештований Погребняк Іван Іванович, 1893 р. н., ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 3264). Менського р-ну, одноосібник. Заарештований
12.10.1929 р. За вироком Чернігівського окрсуду м. Прилуки, українець, освіта незакінчена вища. 11.10.1929 р. за ст.ст. 7-54-9, 54-11 КК УСРР.
від 03.12.1929 р. за ст. 54-14 КК УСРР засудже- Проживав у м. Прилуки, бухгалтер. Заарештований Погуляйло Іван Пилипович, 1881 р. н., м. Ічня За постановою особливої наради при Колегії
ний до позбавлення волі на 2 роки. Реабілітова- 20.01.1938 р. За постановою «трійки» при Ічнянського р-ну, українець, освіта початкова. ГПУ УСРР від 06.03.1930 р. справу припинено.
ний 25.06.1999 р. (Держархів Чернігівської облас- УНКВД по Чернігівській обл. від 29.04.1938 р. за Проживав у м. Ічня, голова товариства бондарів. Реабілітований 29.06.1998 р. (Держархів Чернігів-
ті, ф. Р-328, оп.6, спр. 342). участь у діяльності антирадянської української Заарештований 04.10.1929 р. За постановою ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8592).
націоналістичної повстанської організації особливої наради при Колегії ОГПУ від
Погребний Прохор Дмитрович, 1899 р. н., застосована ВМП. Розстріляний 20.05.1938 р. у 29.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до Подалюка Кирило Аврамович, 1868 р. н.,
с. Городище Березнянського (нині Менського) р-ну, м. Чернігів. Реабілітований 11.09.1989 р. (Держ- концтабору на 3 роки. Заарештований 05.04.1938 р. с. Церковище Олишівського р-ну (нині с. Підлісне
українець. Проживав у с. Городище, одноосібник. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, за ст.ст. 54-2, 54-10 КК УРСР. 22.03.1939 р. Козелецького р-ну), українець, освіта початкова.
Заарештований 20.11.1932 р. За постановою спр. 11092). справу припинено. Реабілітований 03.07.1989 р., Проживав у с. Церковище (нині с. Підлісне), одно-
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 28.03.1997 р. (Держархів Чернігівської області, осібник. Заарештований 20.10.1930 р. За постано-
04.01.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до Погребняк Пантелеймон Іванович, 1886 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 3767, 1398). вою судової «трійки» при Колегії ГПУ
концтабору на 3 роки. Реабілітований 05.06.1989 р. м. Прилуки, освіта початкова. Проживав у м. Прилу- УСРР від 17.12.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-13
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ки, одноосібник. Заарештований 28.01.1930 р. Погуляйло Микола Ілліч, 1895 р. н., м. Ічня КК УСРР висланий до Північного краю на
спр. 6517). за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УСРР. 03.06.1930 р. Ічнянського р-ну. Проживав у м. Ічня, без певних 5 років. Реабілітований 14.08.1989 р. (Держ-
звільнений на підписку про невиїзд. 22.07.1930 р. занять. Заарештований 29.12.1919 р. за проведення архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Погребняк Василь Андрійович, 1869 р. н., справу припинено. Реабілітований 29.06.1998 р. шпигунської діяльності. За постановою спр. 8574).
м. Прилуки, українець, освіта духовна. Прожи- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, особливого відділу ВЧК при реввійськраді 12 А
вав у м. Прилуки, священик. Заарештований спр. 5821). від 22.01.1920 р. справу припинено, направлений Подберезський Євген Іванович, 1904 р. н.,
28.01.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. до робочої групи при управлінні формування 12-ї м. Холм Люблінського воєводства, Польща,
05.05.1930 р. звільнений на підписку про невиїзд. Погребченко Кіндрат Григорович, 1897 р. н., армії. Реабілітований 18.12.1997 р. (Держархів поляк, освіта початкова. Проживав у с. Филипівка
22.07.1930 р. справу припинено. Реабілітований с. Козляничі Сосницького р-ну, українець, освіта Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4969). (приєднано до м. Харків), одноосібник.
29.06.1998 р. (Держархів Чернігівської області, початкова. Проживав у с. Козляничі, колгоспник. Заарештований 23.10.1932 р. За постановою
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5821). Заарештований 31.08.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 Погуляйло Петро Степанович, 1891 р. н., особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
КК УРСР. 16.01.1939 р. справу припинено. м. Ічня Ічнянського р-ну, освіта початкова. 08.04.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений до
Погребняк Ганна Степанівна, 1924 р. н., Реабілітований 23.07.1997 р. (Держархів Чернігів- Проживав у м. Ічня. Заарештований 13.04.1920 р. концтабору на 3 роки. Реабілітований 28.08.1989 р.
с. Непокрите (нині с. Шестакове) Вовчансько- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2640). За постановою особливого відділу Південно- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
го р-ну Харківської обл., українка, освіта середня. Західного фронту від 23.04.1920 р. за службу спр. 9877).
Проживала у м. Харків, робітниця. Заарештова- Погуляй Семен Кіндратович, 1917 р. н., в денікінській армії направлений на західний
на 09.01.1948 р. За вироком ВТ військ МВД с. Прибинь Корюківського р-ну, українець, освіта фронт. Реабілітований 23.01.1998 р. (Держ- Подгайний Кіндрат Павлович, 1893 р. н.,
по Чернігівській обл. від 16.02.1948 р. за початкова. Проживав за місцем дислокації 56 сп, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Церковище Олишівського р-ну (нині с. Підлісне
ст.ст. 54-1 «а», 54-11 КК УРСР засуджена до червоноармієць. Заарештований 07.01.1942 р. За спр. 5069). Козелецького р-ну), українець, освіта початкова.
позбавлення волі на 10 років. Реабілітована вироком ВТ 38 раб м. Краснодар від 20.02.1942 р. Проживав у с. Церковище (нині с. Підлісне),
10.07.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – за ст.ст. 19-58-1 «б», 58-10 ч. 2 КК РРФСР засудже- Пода Григорій Григорович, 1891 р. н., колгоспник. Заарештований 22.11.1931 р. за
Спр. 15806-п). ний до позбавлення волі на 10 років. Реабілітова- с. В’юнище (приєднано до смт Сосниця) ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР. 01.06.1932 р. справу
ний 19.06.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Сосницького р-ну, українець, малописьменний. направлено прокурору на припинення. Рішення по
Погребняк Іван Андрійович, 1901 р. н., Спр. 17481-п). Проживав у смт Сосниця Сосницького р-ну, справі відсутнє. Реабілітований 30.03.1998 р. (ГДА
м. Прилуки, українець, освіта незакінчена одноосібник. Заарештований 26.11.1932 р. За СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10046-п).
вища. Проживав у с. Ряшки Іваницького (нині Погуляйло Іван Ілліч, 1891 р. н., м. Ічня постановою особливої наради при Колегії ГПУ
Прилуцького) р-ну, вчитель. Заарештований Ічнянського р-ну, українець, малописьменний. УСРР від 25.04.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР Подгорний Євсей Матвійович, 1871 р. н.,
02.10.1929 р. за ст. 54-11 КК УСРР. За постано- Проживав у м. Ніжин, завідувач Ніжинської позбавлений волі на 3 роки умовно. Реабілітова- с. Лісконоги Новгород-Сіверського р-ну, украї-
вою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР радіостанції. Заарештований 02.11.1921 р. за ний 03.07.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- нець, малописьменний. Проживав у с. Лісконо-
від 26.02.1930 р. справу припинено. (Держ- співробітництво з денікінськими каральними ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4614). ги, одноосібник. Заарештований 01.03.1931 р. За

406 407
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав губревтрибуналу від 30.06.1919 р. справу припи- сим Остерського (нині Козелецького) р-ну,
УСРР від 03.02.1932 р. за ст. 54-11 КК УСРР за місцем дислокації 1399 сп 259 сбр, червоноармі- нено. Реабілітований 29.07.1998 р. (Держархів українець, малописьменний. Проживав за місцем
висланий до Північного краю на 3 роки. єць. Заарештований 15.09.1942 р. За вироком ВТ Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 98). дислокації 208 зсп, червоноармієць. Заарештова-
Реабілітований 16.08.1989 р. (Держархів 101 укріпрайону від 02.11.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 ний 31.07.1943 р. За вироком ВТ Західного
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8610). КК РРФСР засуджений до позбавлення волі на Подій Людмила Василівна, 1922 р. н., фронту від 08.09.1943 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР
10 років. Реабілітований 22.08.1991 р. (ГДА СБ с. Пархимів Остерського (нині Козелецького) р-ну, засуджений до позбавлення волі на 10 років.
Подгорний Іван Петрович, 1883 р. н., України, м. Чернігів. – Спр. 14690-п). українка, освіта середня. Без постійного місця Реабілітований 19.02.1997 р. (ГДА СБ України,
с. Перервинці Драбівського р-ну Черка- проживання, без певних занять. Заарештована м. Чернігів. – Спр. 17768-п).
ської обл., українець, освіта початкова. Прожи- Поддубний Петро Леонтійович, 1903 р. н., 09.08.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 16.04.1945 р.
вав у с. Перервинці, одноосібник. Заарештова- с. Шабалинів Коропського р-ну, українець, освіта справу припинено. Реабілітована 26.11.1996 р. Подкур Кіндрат Микитович, 1875 р. н.,
ний 17.10.1930 р. За постановою особливої нара- вища. Проживав за місцем дислокації 289 сп (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Соколівка Остерського (нині Козелецько-
ди при Колегії ГПУ УСРР від 22.02.1931 р. за 97 сд, військовий ветеринарний лікар 3 рангу. спр. 896). го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю Заарештований 29.12.1937 р. За вироком ВК ВС у с. Соколівка, одноосібник. Заарештований
на 3 роки умовно. Реабілітований 12.07.1989 р. СРСР від 05.10.1938 р. за ст.ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК Подкідиш Єфросинія Степанівна, 1885 р. н., 04.03.1930 р. За постановою особливої нара-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, УРСР засуджений до позбавлення волі на 15 років, с. Довжик Чернігівського р-ну, українка, мало- ди при Колегії ГПУ УСРР від 29.03.1930 р. за
спр. 5828). позбавлений військового звання. 24.12.1952 р. письменна. Проживала у с. Довжик, домо- ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
направлений на поселення до Красноярського господарка. 10.03.1931 р. взята на підписку про на 3 роки. Реабілітований 24.08.1989 р. (Держ-
Подгорний Михайло Юхимович, 1892 р. н., краю. Звільнений 09.05.1956 р. Реабілітований невиїзд. За вироком виїзної сесії Чернігівського архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Київська губ., українець, освіта початкова. Прожи- 07.03.1956 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – райнарсуду від 12.04.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР спр. 10152).
вав у смт Любеч Ріпкинського р-ну, одноосібник. Спр. 7914-п). засуджена до позбавлення волі на 2 роки. За
Заарештований 05.04.1938 р. За постановою вироком Київського міжрайсуду від 27.04.1931 р. Подласий Максим Арсенович, 1910 р. н.,
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Поддубний Пилип Микитович, 1884 р. н., термін покарання знижено до 1 року 6 місяців. с. Стольне Березнянського (нині Менського)
03.05.1938 р. за розповсюдження провокацій- с. Шабалинів Коропського р-ну, українець, Реабілітована 28.02.1994 р. (ГДА СБ України, р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у
них чуток застосована ВМП. Розстріляний малописьменний. Проживав у с. Шабалинів, м. Чернігів. – Спр. 7387-п). с. Семенівка Березнянського (нині Менського)
21.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований голова сільради. За вироком Чернігівсько- р-ну, вантажник. Заарештований 28.02.1931 р. за
31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, го губревтрибуналу від 11.12.1920 р. за Подкладенко Віктор Степанович, 1897 р. н., ст. 54-2 КК УСРР. 13.04.1932 р. справу припинено.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11595). співробітництво з денікінськими каральними с. Трикрати Вознесенського р-ну Миколаїв- Реабілітований 27.02.1998 р. (ГДА СБ України,
органами засуджений до позбавлення вибор- ської обл., росіянин, освіта середня. Проживав м. Чернігів. – Спр. 9739-п).
Подгорний Тадей Петрович, 1901 р. н., с. Бучки чих прав на 10 років. Реабілітований 29.01.1999 р. у м. Харків, викладач ВХА РСЧА. Заарештова-
Грем’яцького (нині Новгород-Сіверського) р-ну, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, ний 22.08.1938 р. за ст.ст. 54-1 «б», 54-7, Подлевська Євгенія Адамівна, 1900 р. н.,
українець, освіта початкова. Проживав у с. Ясна спр. 1543). 54-11 КК УРСР. 08.05.1940 р. справу припинено. Катериновславська губ., українка, освіта середня,
Поляна Грем’яцького (нині Новгород-Сіверського) Звільнений з-під варти 09.05.1940 р. Реабілітова- домогосподарка. Проживала за місцем роботи чо-
р-ну, рахівник. Заарештований 07.02.1936 р. за Поджаров [Поджарий] Яків Іванович, ний 30.06.1999 р. (ГДА СБ України, м. Черні- ловіка на Новобиківському цукровому комбінаті
ст. 54-10 ч. 2 КК УСРР. Рішення по справі відсут- 1901 р. н., с. Красне Батуринського (нині Бахмацько- гів. – Спр. 7495-п). Новобасанського р-ну. Заарештована 12.11.1937 р.
нє. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 1975-п). го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав як член сім’ї зрадника Батьківщини. 10.04.1938 р.
у м. Свободний Амурської обл., РФ, чорноробо- Подкова Яків Павлович, 1886 р. н., справу припинено. Реабілітована 31.08.1996 р.
Подгорський Микола Іванович, 1892 р. н., чий. Заарештований 09.09.1943 р. За вироком с. Лукищина Полтавського р-ну Полтавської обл., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
м. Ічня Ічнянського р-ну, українець, освіта середня. ВТ 125 сд від 26.09.1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санк- українець, освіта початкова. Проживав у с-щі Ка- спр. 48).
Проживав у м. Ічня, псаломщик. Заарештований ції ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до позбавлен- чанівка Ічнянського р-ну, майстер залізничного
30.08.1930 р. За постановою судової «трійки» ня волі на 10 років. Реабілітований 28.10.1992 р. шляху. Заарештований 31.05.1944 р. За вироком Подлевський Сигізмунд Іполитович,
при Колегії ГПУ УСРР від 12.10.1931 р. за ст. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15856-п). ВТ Південно-Західної залізниці від 25.07.1944 р. 1895 р. н., с. Степок Таращанського р-ну
54-4 КК УСРР висланий до Північного краю на за ст.ст. 54-3, 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений Київської обл., поляк, освіта незакінчена вища.
5 років. Реабілітований 22.08.1989 р. (Держархів Поджукевич Василь Олексійович, 1870 р. н., до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований Проживав у с. Новий Биків Бобровицького р-ну,
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11318). м. Городня Городнянського р-ну. Проживав 31.03.1994 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – головний агроном. Заарештований 11.09.1937 р.
у м. Городня, службовець. Заарештований Спр. 12677-п). За постановою «двійки» від 04.11.1937 р. за
Поддубний Павло Петрович, 1902 р. н., 17.01.1919 р. за проведення контрреволюцій- участь у діяльності антирадянського угруповання
с. Корінецьке Дмитрівського (нині Талалаївсько- ної агітації. За постановою Чернігівського Подкур Іларіон Іванович, 1901 р. н., с. Мак- застосована ВМП. Розстріляний 14.11.1937 р. у

408 409
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
м. Чернігів. Реабілітований 18.03.1958 р. (Держ- Подлобко Петро Іванович, 1890 р. н., м. Ніжин, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, одноосібник. Заарештований 10.03.1938 р. за
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, українець, освіта середня. Проживав у м. Ніжин, спр. 1200, 3309). проведення антирадянської агітації. Рішення
спр. 3295). бухгалтер. Заарештований 14.03.1938 р. За по справі відсутнє. Реабілітований 25.12.1996 р.
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Подольський Василь Тимофійович, 1868 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Подленський Володимир Леонтійович, ській обл. від 21.09.1938 р. за проведення шпигун- м. Прилуки, українець, освіта духовна. Прожи- спр. 544).
1882 р. н., с. Прохори Борзнянського р-ну, українець, ської діяльності застосована ВМП. Розстріля- вав у м. Прилуки, священик. Заарештований
письменний. Проживав у с. Прохори, одноосібник. ний 24.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 28.01.1930 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УСРР. Подоляка Антон Федорович, 1888 р. н.,
Заарештований 22.10.1930 р. За постановою 11.08.1959 р. (Держархів Чернігівської області, 05.05.1930 р. звільнений на підписку про невиїзд. с. Мезин Понорницького (нині Коропсько-
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ф. Р-8840, оп.3, спр. 4107). 22.07.1930 р. справу припинено. Реабілітований го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
08.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий 29.06.1998 р. (Держархів Чернігівської області, у с. Мезин, робітник лісорозробок. Заарештова-
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований Подлуцький Павло Іванович, 1898 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 5821). ний 16.10.1930 р. За постановою особливої нара-
19.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, м. Ніжин, українець, освіта середня. Проживав ди при Колегії ГПУ УСРР від 17.11.1930 р. за
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5578). у м. Ніжин, червоноармієць. Заарештований Подольський Іван Андрійович, 1886 р. н., ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
07.12.1920 р. за службу в денікінській армії. За с. Переволочна Прилуцького р-ну, українець, на 3 роки. Реабілітований 11.09.1989 р. (Держ-
Подлєсний Василь Платонович, 1914 р. н., постановою Чернігівського губревтрибуналу від освіта початкова. Проживав у с. Переволочна, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
с. Петрівка Городнянського (нині Сновського) р-ну, 28.02.1921 р. справу припинено. Реабілітований контролер. Заарештований 18.06.1938 р. За вироком спр. 11122).
українець, освіта початкова. Проживав за місцем 23.03.1999 р. (Держархів Чернігівської області, Чернігівського облсуду від 01.03.1939 р. за ст. 54-10
дислокації 83 злб 5 злбр, сержант. Заарештований ф. Р-4609, оп.1, спр. 3351). ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на Подоляко Кузьма Петрович, 1886 р. н.,
28.04.1946 р. За вироком ВТ 4 корпусу залізнич- 5 років. За ухвалою судової колегії в кримінальних с. Мезин Понорницького (нині Коропського) р-ну,
них військ від 24.06.1946 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК Подобєдова Євдокія Захарівна, 1897 р. н., справах ВС УРСР від 08.05.1939 р. попередній українець, освіта початкова. Проживав у с. Ме-
РРФСР засуджений до позбавлення волі на 10 років. с. Медведі Красногорського р-ну Брянської вирок скасовано, вважати засудженим за ст. зин, одноосібник. Заарештований 10.04.1938 р. За
Реабілітований 29.09.1993 р. (ГДА СБ України, обл., РФ, росіянка, малописьменна. Проживала 196 КК УРСР до 2 років позбавлення волі. (ГДА постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
м. Чернігів. – Спр. 16168-п). у м. Київ, покоївка. Заарештована 02.11.1919 р. СБ України, м. Чернігів. – Спр. 2312-п). ській обл. від 13.04.1938 р. за участь у діяльності
за підозрою у шпигунстві. 11.11.1919 р. справу антирадянського куркульського угруповання засто-
Подлєсний Олександр Митрофанович, припинено. Реабілітована 20.08.1997 р. (Держархів Подольський Іван Давидович, 1911 р. н., сована ВМП. Розстріляний 27.04.1938 р. у м. Черні-
1897 р. н., с. Петрівка Городнянського (нині Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2967). с. Сильченкове (нині с. Стара Талалаївка) Та- гів. Реабілітований 04.07.1989 р. (Держархів Черні-
Сновського) р-ну, українець, освіта середня. лалаївського р-ну, українець, освіта початкова. гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9570).
Проживав у м. Корюківка Корюківського р-ну, Подобний Василь Федорович, 1923 р. н., Проживав за місцем дислокації 632 зенп 7 зенд,
службовець. Заарештований 17.03.1938 р. За с. Кукшин Ніжинського р-ну, українець, освіта червоноармієць. Заарештований 03.02.1943 р. За Подоляко Марія Пилипівна, 1917 р. н.,
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- початкова. Проживав за місцем дислокації вироком ВТ 67 А від 27.02.1943 р. за ст. 58-10 с. Покошичі Коропського р-ну, українка. Проживала
ській обл. від 21.09.1938 р. за участь у діяльнос- 69 сп 112 сд, червоноармієць. Заарештований ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до у с. Мезин Коропського р-ну, без певних занять.
ті української націоналістичної повстанської 23.10.1942 р. За вироком ВТ Донського фронту від позбавлення волі у ВТТ на 8 років. Реабілітований 31.05.1945 р. взята на підписку про невиїзд. За
організації застосована ВМП. Розстріляний 28.11.1942 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР засуджений 28.05.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – постановою особливої наради при НКВД СРСР
24.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований до позбавлення волі на 10 років. Реабілітова- Спр. 17873-п). від 24.11.1945 р. як член сім’ї зрадника Батьківщи-
13.09.1958 р. (Держархів Чернігівської області, ний 28.12.1959 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ни вислана до Північно-Казахстанської обл. Казах-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3588). Спр. 5576-п). Подольський Олександр Олександрович, ської РСР на 5 років. Реабілітована 21.02.1995 р.
1885 р. н., м. Ніжин, єврей, освіта початкова. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Подлобко Михайло Іванович, 1899 р. н., Подобний Олександр Мойсейович, 1891 р. н., Проживав у м. Ніжин, безробітний. Заарештований спр. 12304).
м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав у с. Кукшин Ніжинського р-ну, українець, освіта 23.11.1935 р. За вироком спецколегії Чернігівсько-
м. Ніжин, бухгалтер. Заарештований 21.04.1938 р. початкова. Проживав у с. Кукшин, колгоспник. го облсуду від 14.02.1936 р. за ст. 54-13 з санкції Подоляко Олександр Кіндратович,
За постановою «трійки» при УНКВД по Заарештований 28.03.1936 р. за ст. 54-10 КК УСРР. ст. 54-2 КК УСРР засуджений до позбавлення 1904 р. н., с. Шаповалівка Борзнянського р-ну,
Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. за участь у 12.05.1936 р. справу припинено. Заарештова- волі на 5 років. Реабілітований 16.07.1993 р. (ГДА українець, освіта середня. Проживав у с. Рубанка
діяльності антирадянської української контр- ний 19.04.1938 р. За постановою «трійки» при СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16140-п). Бахмацького р-ну, вчитель. Заарештований
революційної повстанської організації застосована УНКВД по Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. 15.02.1935 р. заст. 54-10 КК УСРР. 30.04.1936 р.
ВМП. Розстріляний 13.05.1938 р. у м. Чернігів. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР застосована Подольський Степан Федорович, 1898 р. н., справу припинено. Реабілітований 27.01.1997 р.
Реабілітований 28.06.1958 р. (Держархів Чернігів- ВМП. Розстріляний 13.05.1938 р. у м. Чернігів. м. Бобровиця Бобровицького р-ну, українець, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3493-3494). Реабілітований 27.02.1997 р., 22.03.1958 р. малописьменний. Проживав у м. Бобровиця, спр. 1010).

410 411
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Подоляко Семен Захарович, 1866 р. н., 23.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- Проживав у с. Данине (нині с. Данина), одноосіб- Подорван Іван Іванович, 1886 р. н., с. Лок-
с. Мезин Понорницького (нині Коропського) р-ну, ської української контрреволюційної повстан- ник. Заарештований 10.02.1930 р. За постановою нисте Березнянського (нині Менського) р-ну,
українець, неписьменний. Проживав у с. Мезин, ської організації застосована ВМП. Розстріля- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від українець, освіта початкова. Проживав у
одноосібник. Заарештований 23.02.1931 р. за ний 13.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 28.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий с. Локнисте, пасічник. Заарештований 26.07.1937 р.
ст. 54-10 КК УСРР. 08.06.1931 р. справу припинено. 10.12.1958 р. (Держархів Чернігівської області, до Північного краю на 3 роки. Реабілітований За постановою «трійки» при УНКВД по
Реабілітований 29.06.1998 р. (ГДА СБ України, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3915-3916). 25.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Чернігівській обл. від 02.11.1937 р. за проведен-
м. Чернігів. – Спр. 10865-п). ф. Р-8840, оп.3, спр. 5149). ня антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ
Подолянко Іван Гнатович, 1910 р. н., с. Данине на 10 років. Реабілітований 09.06.1962 р. (Держ-
Подоляко Федір Васильович, 1906 р. н., Лосинівського р-ну (нині с. Данина Ніжинсько- Подолянко Сидір Степанович, 1907 р. н., архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
с. Мезин Понорницького (нині Коропського) р-ну, го р-ну), українець, малописьменний. Проживав с. Держанівка Носівського р-ну, українець, осві- спр. 1519).
українець, малописьменний. Проживав у с. Мезин, за місцем відбуття покарання, в’язень. За постано- та початкова. Проживав у с. Держанівка, прий-
одноосібник. Заарештований 04.01.1933 р. За вою особливої «трійки» при УНКВД по Харків- мальник сировини. Заарештований 13.03.1938 р. Подорван Павло Дмитрович, 1880 р. н.,
постановою особливої наради при Колегії ГПУ ській обл. від 18.11.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК За постановою «трійки» при УНКВД по с. Москалі Чернігівського р-ну, українець, ма-
УСРР від 02.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР УРСР ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова- Чернігівській обл. від 31.03.1938 р. за участь у лописьменний. Проживав у с. Москалі, одно-
висланий до Північного краю на 3 роки. На час ний 01.08.1989 р. (Держархів Чернігівської обла- діяльності антирадянської повстанської організа- осібник. Заарештований 10.03.1930 р. За по-
другого арешту – колгоспник. Заарештований сті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8505). ції застосована ВМП. Розстріляний 08.04.1938 р. становою особливої наради при Колегії ГПУ
29.07.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД у м. Чернігів. Реабілітований 19.01.1957 р. УСРР від 29.03.1930 р. за ст.ст. 7-54-10 КК
по Чернігівській обл. від 09.09.1937 р. за ст. 54-10 Подолянко Йосип Силович, 1880 [1882] р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, УСРР висланий до Північного краю на 3
КК УРСР ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував с. Данине Лосинівського р-ну (нині с. Данина спр. 8109-8111). роки. Реабілітований 11.08.1989 р. (Держархів
покарання у Локчимському ВТТ. Реабілітований Ніжинського р-ну), українець, неписьменний. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9499).
19.06.1989 р., 18.08.1989 р. (Держархів Чернігів- Проживав у с. Данине (нині с. Данина), Подолянко Тихін Левкович, 1882 р. н.,
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7543, 9382). одноосібник. Заарештований 14.06.1929 р. За с. Данине Лосинівського р-ну (нині с. Данина Подорван Павло Іванович, 1910 р. н.,
постановою особливої наради при Колегії ОГПУ Ніжинського р-ну), українець, малописьменний. с. Локнисте Березнянського (нині Менсько-
Подолянко Андронік Левкович [він же від 16.08.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий Проживав у с. Данине (нині с. Данина), одноосіб- го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
Андрій Леонтійович], 1879 [1880] р. н., с. Данине до Північного краю на 3 роки. Заарештований ник. Заарештований 10.02.1930 р. За постано- у с. Локнисте, колгоспник. Заарештований
Лосинівського р-ну (нині с. Данина Ніжинсько- 21.08.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД вою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР 24.03.1938 р. За постановою «трійки» при
го р-ну), українець, малописьменний. Проживав у по Чернігівській обл. від 08.09.1937 р. за проведен- від 28.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висла- УНКВД по Чернігівській обл. від 07.04.1938 р.
с. Данине (нині с. Данина), одноосібник. Заарешто- ня контрреволюційної діяльності застосована ний до Північного краю на 3 роки. На час за участь у діяльності контрреволюційної
ваний 10.02.1930 р. За постановою особливої ВМП. Розстріляний 15.09.1937 р. у м. Чернігів. другого арешту – колгоспник. Заарештований повстанської есерівської організації застосована
наради при Колегії ГПУ УСРР від 28.02.1930 р. Реабілітований 13.07.1989 р., 21.08.1991 р. (Держ- 02.03.1938 р. За постановою «трійки» при ВМП. Розстріляний 15.04.1938 р. у м. Чернігів.
за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, УНКВД по Чернігівській обл. від 10.04.1938 р. за Реабілітований 10.10.1959 р. (Держархів
на 3 роки. На час другого арешту – колгоспник. спр. 3674, 11783). участь у діяльності антирадянського куркульсько- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4197).
Заарештований 08.09.1937 р. За постановою го угруповання застосована ВМП. Розстріля-
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Подолянко Мойсей Йосипович, 1906 р. н., ний 21.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітова- Подорван Степан Іванович, 1889 р. н.,
07.10.1937 р. за проведення антирадянської агітації, с. Данине Лосинівського р-ну (нині с. Данина ний 25.07.1989 р., 31.08.1989 р. (Держархів с. Локнисте Березнянського (нині Менського) р-ну,
скерованої на підрив колгоспного будівництва, Ніжинського р-ну), українець, освіта початкова. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5149, українець, освіта початкова. Проживав у с. Локнис-
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував покарання Проживав ус. Данине (нині с. Данина),одноосібник. 10500). те, колгоспник. Заарештований 09.12.1937 р.
у Локчимському ВТТ. Реабілітований 25.07.1989 р., Заарештований 09.03.1930 р. За постановою За постановою «трійки» при УНКВД по
26.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Подорвалов Володимир Іванович, 1889 р. н., Чернігівській обл. від 10.12.1937 р. за проведення
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5149, 1757). 16.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта антирадянської агітації, скерованої на підрив
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований початкова. Проживав у м. Носівка, колгоспник. колгоспного будівництва, ув’язнений до ВТТ на
Подолянко Василь Маркіянович, 1900 р. н., 28.04.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Заарештований 26.10.1930 р. За постановою 10 років. Реабілітований 19.01.1963 р. (Держархів
с. Данине Лосинівського р-ну (нині с. Данина ф. Р-8840, оп.3, спр. 5265). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5815).
Ніжинського р-ну), українець, освіта початкова. 06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
Проживав у с. Данине (нині с. Данина), колгоспник. Подолянко Сергій Гнатович, 1889 р. н., до Північного краю на 3 роки. Реабілітова- Подорожний Іван Петрович, 1897 р. н.,
Заарештований 17.04.1938 р. За постановою с. Данине Лосинівського р-ну (нині с. Данина ний 13.06.1989 р. (Держархів Чернігівської с. Грем’яч Новгород-Сіверського р-ну, українець,
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Ніжинського р-ну), українець, освіта початкова. області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2911). освіта початкова. Проживав у х. Петрівський

412 413
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
(приєднано до с. Орлівка) Новгород-Сіверсько- ч. 1 КК РРФСР засуджений до позбавлення волі с. Васьківці Срібнянського р-ну, українець, освіта За постановою «трійки» при УНКВД по
го р-ну, колгоспник. Заарештований 14.09.1937 р. на 4 роки. Звільнений з-під варти 19.05.1942 р. середня. Проживав у м. Прилуки, завідувач Чернігівській обл. від 22.10.1937 р. за проведен-
За постановою «трійки» при УНКВД по Реабілітований 28.04.1960 р. (ГДА СБ України, курсовою базою Чернігівської облспоживспілки ня контрреволюційної агітації ув’язнений до
Чернігівській обл. від 28.10.1937 р. за проведення м. Чернігів. – Спр. 6613-п). у м. Прилуки. Заарештований 20.03.1938 р. ВТТ на 10 років. Реабілітований 14.06.1989 р.
антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на 10 31.03.1939 р. справу припинено. (ГДА СБ України, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
років. Реабілітований 25.08.1989 р. (Держархів Подтергер Василь Лаврентійович, 1894 р. н., м. Чернігів. – Спр. 1756-п). спр. 1897).
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10076). с. Янівка (нині с. Іванівка) Чернігівського р-ну,
українець, освіта початкова. Проживав у с. Янівка Подьячий Іван Юхимович, 1915 р. н., Пожарський Семен Опанасович, 1892 р. н.,
Подорожний Іван Федорович, 1892 р. н., (нині с. Іванівка), одноосібник. Заарештований с. Колісники Прилуцького р-ну, українець, осві- м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав
с. Якличі Сосницького р-ну, українець, освіта 29.11.1931 р. за ст. 54-11 КК УСРР. 05.02.1932 р. та початкова. Проживав за місцем дислокації у м. Ніжин, контролер ощадкаси. Заарештований
початкова. Проживав у с. Якличі, директор школи. справу припинено. Реабілітований 25.11.1996 р. 388 зсп червоноармієць. Заарештований 19.04.1938 р. За постановою «трійки» при
Заарештований 20.03.1938 р. За постановою (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 22.03.1942 р. За вироком ВТ Свободненського УНКВД по Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. за
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від спр. 851). гарнізону від 02.06.1942 р. за ст.ст. 19-58-8, участь у діяльності антирадянської української
13.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- 19-193-7 «г», 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений націоналістичної контрреволюційної організації
ської української націоналістичної повстан- Подтергер Михайло Федорович, 1910 р. н., до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований передбачена ВМП. Реабілітований 24.05.1958 р.
ської організації застосована ВМП. Розстріля- с. Янівка (нині с. Іванівка) Чернігівського р-ну, 28.05.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ний 26.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований українець, освіта початкова. Проживав у с. Янівка Спр. 17529-п). спр. 3434-3435).
25.07.1959 р. (Держархів Чернігівської області, (нині с. Іванівка), одноосібник. Заарештований
ф. Р-8840, оп.3, спр. 4149-4152). 31.10.1931 р. за ст. 54-11 КК УСРР. 05.02.1932 р. Поета Іван Карпович, 1897 р. н., с. Поділ Пожарський Сергій Юхимович, 1898 р. н.,
справу припинено. Реабілітований 25.11.1996 р. Варвинського (нині Срібнянського) р-ну, українець, с. Тупичів Городнянського р-ну, українець,
Подорожний Пантелій Петрович, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, малописьменний. Проживав у с. Поділ, одноосіб- освіта початкова. Проживав у с. Тупичів, тесля
1887 р. н., с. Грем’яч Новгород-Сіверського спр. 851). ник. Заарештований 21.11.1931 р. За вироком Тупичівського лісопильного заводу. Заарештова-
р-ну, українець, освіта початкова. Проживав нарсуду Варвинського р-ну від 30.12.1931 р. за ний 15.03.1938 р. За постановою «трійки» при
у с. Грем’яч, одноосібник. Заарештований Подтергер Степан Іванович, 1894 р. н., ст. 70 ч. 3 КК УСРР засуджений до позбавлення УНКВД по Чернігівській обл. від 17.04.1938 р. за
20.05.1932 р. За постановою особливої наради с. Янівка (нині с. Іванівка) Чернігівського р-ну, волі на 5 років. Реабілітований 29.04.1994 р. (ГДА участь у діяльності антирадянського куркульсько-
при Колегії ГПУ УСРР від 26.10.1932 р. за українець, малописьменний. Проживав у с. Янівка СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16617-п). го угруповання застосована ВМП. Розстріля-
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю (нині с. Іванівка), одноосібник. Заарештований ний 06.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
на 3 роки. Реабілітований 14.06.1989 р. (Держ- 29.11.1931 р. за ст. 54-11 КК УСРР. 05.02.1932 р. Поета Петро Іванович, 1904 р. н., с. Гурбинці 13.05.1967 р. (Держархів Чернігівської області,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, справу припинено. Заарештований 07.01.1933 р. Срібнянського р-ну, українець, освіта початкова. ф. Р-8840, оп.3, спр. 7973).
спр. 6650). За постановою судової «трійки» при Колегії Проживав у смт Варва Варвинського р-ну, т.в.о.
ГПУ УСРР від 02.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, редактора газети Варвинської МТС. Заарештова- Поживотько Олексій Мойсейович, 1911 р. н.,
Подосинов Василь Антонович, 1909 р. н., 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору на ний 23.05.1935 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК с. Озеряни Бобровицького р-ну, українець, освіта
с. Хоробичі Городнянського р-ну, українець, освіта 5 років. Реабілітований 25.11.1996 р., 23.08.1989 р. УСРР. 28.10.1935 р. звільнений на підписку про початкова. Проживав у с. Озеряни, ремісник.
початкова. Проживав у с. Хоробичі, стрілочник. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, невиїзд. 04.12.1935 р. справу направлено проку- Заарештований 04.07.1941 р. За вироком ВТ військ
Заарештований 20.04.1940 р. За вироком лінійного спр. 851, 6092). рору на припинення. Рішення по справі відсутнє. НКВД по Київській обл. від 28.07.1941 р. згідно
суду Білоруської залізниці від 08.07.1940 р. за На час другого арешту – секретар РВК. За- з Указом Президії ВР СРСР від 06.07.1941 р.
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен- Подтерегер [Подтергер] Йосип Кузьмич, арештований 03.10.1936 р. За постановою особ- ув’язнений до ВТТ на 4 роки. Реабілітований
ня волі на 4 роки. Звільнений з-під варти 1888 р. н., с. Рудка Чернігівського р-ну, українець, ливої наради при НКВД СРСР від 09.03.1937 р. за 23.02.1994 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
20.04.1944 р. Реабілітований 15.11.1991 р. (ГДА СБ освіта початкова. Проживав у с. Рудка, тесля. За- проведення антирадянської діяльності ув’язнений Спр. 16363-п).
України, м. Чернігів. – Спр. 15900-п). арештований 07.10.1937 р. За постановою «трійки» до ВТТ на 5 років. Реабілітований 28.05.1998 р.,
при УНКВД по Чернігівській обл. від 21.10.1937 р. 31.03.1961 р. (Держархів Чернігівської області, Пожидаєва Галина Микитівна, 1912 р. н.,
Подстрєлов Іван Петрович, 1914 р. н., за проведення антирадянської агітації ув’язне- ф. Р-8840, оп.3, спр. 4701, 4702). с. Казаки Єлецького р-ну Липецької обл., РФ,
смт Макошине Менського р-ну, українець, ний до ВТТ на 10 років. Реабілітований 14.08.1989 р. росіянка, освіта середня. Проживала у м. Коно-
освіта середня. Член ВЛКСМ. Проживав за (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Пожарський Кирило Юхимович, топ Сумської обл., технорук Конотопського
місцем служби, червоноармієць. Заарештований спр. 8690). 1880 р. н., с. Тупичів Городнянського р-ну, украї- пункту «Заготзерно». За вироком спецколегії
11.09.1936 р. За вироком ВТ внутрішньої охорони нець, малописьменний. Проживав у м. Черні- Чернігівського облсуду від 06.10.1937 р. за ст. 99
Московського округу від 03.10.1937 р. за ст. 58-10 Подуражний Антон Якович, 1893 р. н., гів, сторож. Заарештований 10.09.1937 р. КК УРСР засуджена до позбавлення волі на 1

414 415
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
рік 6 місяців, але на підставі ст. 48 КК УРСР вва- арештом. Проживав у с. Алтинівка Кролевецько- с. Ховми Борзнянського р-ну, українець, вав у с. Макіївка, одноосібник. Заарештований
жати засудженою до 3 років позбавлення волі го р-ну Чернігівської (нині Сумської) обл., ди- письменний. Проживав у с. Ховми, одноосібник. 25.10.1930 р. За постановою судової «трійки»
умовно, з-під варти звільнена. Реабілітована ректор школи. Заарештований 14.03.1938 р. За Заарештований 07.06.1931 р. За вироком Борзнян- при Колегії ГПУ УСРР від 04.11.1930 р. за
04.06.1993 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- ського нарсуду від 05.08.1931 р. за ст. 67 ч. 1 ст.ст. 7-54-13, 54-10 КК УСРР передбачена
Спр. 16143-п). ській обл. від 24.04.1938 р. за участь у діяль- КК УСРР засуджений до позбавлення волі на ВМП. Реабілітований 14.08.1989 р. (Держархів
ності антирадянської військово-націоналістичної 2 роки. За ухвалою Сумського міжрайсуду від Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8585).
Поз Слава Аврамівна, 1900 р. н., м. Корюків- української повстанської організації передбаче- 20.08.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР засуджений
ка Корюківського р-ну, єврейка, освіта початкова. на ВМП. За постановою бюро Чернігівсько- до позбавлення волі на 2 роки. Реабілітований Покидько Гнат Ничипорович, 1884 р. н.,
Проживала у м. Корюківка, швачка. Заарештована го обкому компартії України від 07.08.1989 р. 27.12.1989 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – с. Ряшки Іваницького (нині Прилуцького) р-ну,
08.11.1926 р. за ст. 54-11 КК УСРР. 07.01.1927 р. реабілітований у партійному відношенні (по- Спр. 3195-п). українець, малописьменний. Проживав у с. Ряшки,
справу припинено. Реабілітована 27.02.1998 р. смертно). Реабілітований 23.09.1958 р. (Держ- одноосібник. Заарештований 05.04.1933 р. За
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 9740-п). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Позняк Парасковія Федорівна, 1889 р. н., постановою особливої наради при Колегії
спр. 3938). с. Красилівка Олишівського (нині Козелецько- ГПУ УСРР від 25.05.1933 р. за ст. 54-10 КК
Позднєєв Валентин Андрійович, 1892 р. н., го) р-ну, українка, неписьменна. Проживала у УСРР висланий до Північного краю на 3 роки
м. Новозибков Чернігівської губ. (нині Брян- Позній Давид Дмитрович, 1915 р. н., с. Бри- с. Красилівка, без певних занять. Заарештована умовно. Реабілітований 13.07.1989 р. (Держархів
ської обл., РФ. ), росіянин, освіта середня. Прожи- гинці Козелецького р-ну, українець, освіта почат- 13.03.1939 р. За вироком Чернігівського облсуду від Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4634).
вав у м. Сновськ Сновського р-ну, електромон- кова. Без постійного місця проживання, без певних 27.04.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджена
тер. Звинувачувався за ст. 58-10 КК РСФРР. занять. Заарештований 14.07.1937 р. За постановою до позбавлення волі на 3 роки. Реабілітована Покидько Кузьма Кіндратович, 1884 р. н.,
07.06.1931 р. взятий на підписку про невиїзд. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 19.10.1990 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – с. Хороше Озеро Комарівського (нині Борзнянсько-
За постановою особливої наради при Колегії 19.08.1937 р. за висловлювання терористичних Спр. 308-п). го) р-ну, українець, малописьменний. Прожи-
ГПУ УСРР від 23.06.1931 р. справу припинено. настроїв ув’язнений до ВТТ на 8 років. За вав у с. Хороше Озеро, одноосібник. Заарешто-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Позняк Семен Григорович, 1884 р. н., ваний 30.09.1937 р. За постановою «трійки» при
спр. 5689). ській обл. від 03.11.1937 р. ув’язнений до ВТТ на с. Красилівка Олишівського (нині Козелецько- УНКВД по Чернігівській обл. від 22.10.1937 р. за
10 років. Реабілітований 19.08.1989 р. (Держархів го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у проведення антирадянської агітації ув’язнений
Поздняк Андрій Іванович, 1898 р. н., с. Пет- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11487). смт Козелець Козелецького р-ну, чорноробочий. до ВТТ на 10 років. Реабілітований 14.06.1989 р.
руші Ріпкинського р-ну, українець, неписьмен- Заарештований 27.11.1937 р. За постановою (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ний. Проживав у с. Убіжичі Ріпкинського р-ну, Позній Федір Микитович, 1881 р. н., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від спр. 1890).
колгоспник. Заарештований 25.02.1938 р. За с. Бригинці Козелецького р-ну, українець, освіта 29.11.1937 р. за проведення антирадянської агіта-
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- початкова. Проживав у смт Козелець Козелецько- ції, скерованої на підрив колгоспного будівницт- Покидько Прокіп Кіндратович, 1885 р. н.,
ській обл. від 21.09.1938 р. за проведення го р-ну, охоронець. Заарештований 24.12.1937 р. ва, ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував с. Ряшки Іваницького (нині Прилуцького) р-ну,
антирадянської агітації застосована ВМП. Роз- За постановою «трійки» при УНКВД по покарання у Волзькому ВТТ. Реабілітований українець, малописьменний. Проживав у с. Ряшки,
стріляний 24.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітова- Чернігівській обл. від 27.12.1937 р. за проведен- 16.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, одноосібник. Заарештований 25.05.1932 р. за
ний 14.09.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- ня антирадянської агітації застосована ВМП. ф. Р-8840, оп.3, спр. 1602). ст. 54-10 КК УСРР. 27.06.1932 р. справу припинено.
ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11642). Розстріляний 07.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабі- Реабілітований 23.01.1998 р. (Держархів Чернігів-
літований 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської Позняков Олександр Якович, 1871 р. н., ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5106).
Поздняк Олексій Дем’янович, 1886 р. н., області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10830). м. Корюківка Корюківського р-ну, українець, освіта
с. Велика Вісь Ріпкинського р-ну, українець, початкова. Проживав у м. Корюківка, псаломщик. Покиньборода Сергій Павлович, 1891 р. н.,
малописьменний. Проживав у с. Роїще Чернігів- Позняк Григорій Демидович, 1909 р. н., Заарештований 06.02.1921 р. За постановою м. Носівка Носівського р-ну, українець, письменний.
ського р-ну, візник. Заарештований 01.11.1940 р. За с. Ховми Борзнянського р-ну, українець, мало- Чернігівського губревтрибуналу від 06.08.1921 р. Проживав у м. Носівка, сторож. Заарештований
вироком Чернігівського облсуду від 29.11.1940 р. за письменний. Проживав у с. Ховми, колгоспник. як соціально-небезпечний елемент позбавлений 21.03.1938 р. За вироком виїзної сесії Чернігівського
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення Заарештований 18.09.1943 р. За постановою від волі на 6 місяців. Реабілітований 31.05.1999 р. облсуду в м. Ніжин від 18.07.1939 р. за ст. 54-10
волі на 5 років. Реабілітований 16.11.1992 р. (ГДА 23.08.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР направлений (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, ч. 1 КК УРСР виправданий. (ГДА СБ України,
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 3047-п). до спецтабору НКВД для фільтрації. Реабілітова- спр. 4922). м. Чернігів. – Спр. 291-п).
ний 20.09.1997 р. (Держархів Чернігівської облас-
Поздняк Петро Андрійович, 1903 р. н., ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4454). Поїхало Кузьма Іванович, 1887 р. н., Поклад Григорій Іванович, 1898 р. н.,
с. Петруші Ріпкинського р-ну, українець, с. Макіївка Ніжинського повіту (нині Носівсько- с. Татарівка Лосинівського (нині Бобровицько-
освіта вища. Виключений з ВКП(б) у зв’язку з Позняк Демид Миколайович, 1882 р. н., го р-ну), українець, освіта початкова. Прожи- го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у

416 417
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
с. Татарівка, бджоляр. Заарештований 23.10.1930 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-328, оп.6, Покрова Іван Васильович, 1904 р. н., с. Красне ний 24.04.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
За постановою особливої наради при Колегії спр. 200). Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, украї- Спр. 10057-п).
ГПУ УСРР від 06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК нець, освіта початкова. Проживав за місцем
УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. Покотило Анатолій Семенович, 1925 р. н., дислокації 159 відділення гужтранспортної ро- Полевик Петро Петрович, 1904 р. н., смт Ріп-
Реабілітований 15.05.1989 р. (Держархів Чернігів- с. Шабалинів Коропського р-ну, українець, ти 11 А, червоноармієць. Заарештований ки Ріпкинського р-ну, українець, освіта почат-
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5550). освіта початкова. Проживав за місцем дислокації 16.06.1943 р. За вироком ВТ 11 А від 21.08.1943 р. кова. Проживав у смт Ріпки, старший бухгалтер.
229 сп 8 Ямпільської дивізії 18 А, червоноармієць. за ст.ст. 58-2, 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений Заарештований 04.05.1938 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1,
Покормяко Григорій Лукич, 1879 р. н., Заарештований 28.02.1945 р. за ст. 54-1 «а» КК до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований 54-11 КК УРСР. 18.01.1939 р. справу припинено.
с. Кобижча Бобровицького р-ну, українець, УРСР. 31.07.1945 р. справу припинено. (ГДА СБ 28.02.1997 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – На час другого арешту – завідувач нафтобази
неписьменний. Проживав у с. Кобижча, одно- України, м. Чернігів. – Спр. 5231-п). Спр. 17779-п). ст. Голубичі. Заарештований 24.07.1941 р. за
осібник. Заарештований 08.02.1930 р. За постано- ст.ст. 54-7, 54-9 КК УРСР. 13.11.1941 р. спра-
вою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Покотилова Варвара Петрівна, 1873 р. н., Полевик Марія Степанівна, 1920 р. н., ву припинено. Реабілітований 14.08.1997 р.,
25.02.1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР висланий с. Шабалинів Коропського р-ну, українка, смт Михайло-Коцюбинське Чернігівського р-ну, 27.02.1996 р. (Держархів Чернігівської області,
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований неписьменна. Проживала у с. Шабалинів, до- українка, освіта середня. Член ВЛКСМ. Про- ф. Р-8840, оп.3, спр. 2867, 330).
30.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, могосподарка. Заарештована 06.02.1930 р. за живала у смт Михайло-Коцюбинське, вчитель.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 10723). ст. 54-10 КК УСРР. 03.03.1930 р. справу при- Заарештована 04.05.1944 р. За вироком ВТ Полевик Петро Юхимович, 1891 р. н.,
пинено. Реабілітована 29.07.1997 р. (Держархів Чернігівського гарнізону від 21.07.1944 р. с. Унучки Чернігівського р-ну, українець, освіта
Покормяко Никифор Степанович, 1878 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2560). за ст. 54-1 «а» КК УРСР виправдана. (ГДА СБ початкова. Проживав у м. Чернігів, без певних
с. Горбачі Бобровицького р-ну, українець, не- України, м. Чернігів. – Спр. 1683-п). занять. Заарештований 05.10.1937 р. За постановою
письменний. Проживав у с. Горбачі, колгоспник. Покрасенок Андрій Омелянович, 1874 р. н., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
Заарештований 26.11.1937 р. За постановою с. Сальне Ніжинського р-ну, українець, освіта Полевик Ничипір Олексійович, 1903 р. н., 21.10.1937 р. за проведення антирадянської агіта-
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від початкова. Проживав у с. Сальне, одноосібник. с. Тараса Шевченка Любецького (нині Ріп- ції, скерованої на підрив колгоспного будівницт-
01.12.1937 р. за проведення антиколгоспної агітації, Заарештований 19.05.1921 р. За постановою Черні- кинського) р-ну, українець, малописьменний. ва, застосована ВМП. Розстріляний 22.10.1937 р.
розповсюдження провокаційних чуток ув’язнений гівської губЧК від 12.09.1921 р. за проведення Проживав за місцем дислокації 237 осб 132 сд, у м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ-
до ВТТ на 10 років. Реабілітований 14.06.1989 р. контрреволюційної діяльності ув’язнений до червоноармієць. Заарештований 02.10.1942 р. за архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, концтабору на 5 років. Реабілітований 20.12.1994 р. ст.ст. 58-1 «б», 58-10 ч. 2 КК РРФСР. 13.12.1942 р. спр. 11520).
спр. 1865). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, справу припинено. Реабілітований 16.09.1997 р.
спр. 12206). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Полевиченко Олексій Олексійович, 1897 р. н.,
Покормяхо Митрофан Олексійович, спр. 4355). с. Селянська Слобода Михайло-Коцюбинського
1883 р. н., с. Солонівка Городнянського р-ну, Покрашенко Костянтин Михайлович, (нині Чернігівського) р-ну, українець, освіта
українець, малописьменний. Проживав у с. Соло- 1897 р. н., с. Величківка Менського р-ну, украї- Полевик Петро Гаврилович, 1879 р. н., початкова. Проживав у м. Чернігів, завіду-
нівка, одноосібник. Заарештований 11.03.1930 р. нець, освіта середня. Проживав у с. Високе с. Іваньків Понорницького (нині Коропського) р-ну, вач складу. Заарештований 09.08.1938 р. за
За постановою особливої наради при Колегії Борзнянського р-ну, директор школи. За- українець, малописьменний. Проживав у с. Івань- ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. 23.03.1939 р. справу
ГПУ УСРР від 29.03.1930 р. за ст. 54-10 арештований 03.10.1943 р. За вироком ВТ КВО ків, колгоспник. Заарештований 09.04.1937 р. припинено. Реабілітований 28.06.1997 р. (Держ-
КК УСРР висланий до Північного краю на від 13.03.1944 р. за ст.ст. 54-2, 54-10 ч. 2 КК УРСР За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
3 роки. Реабілітований 24.08.1989 р. (Держ- засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 8 ро- ській обл. від 20.09.1937 р. за проведення спр. 2710).
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ків. Реабілітований 10.11.1995 р. (ГДА СБ Украї- антирадянської агітації застосована ВМП. Роз-
спр. 10069). ни, м. Чернігів. – Спр. 17211-п). стріляний 15.10.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітова- Полевой Микола Миколайович, 1893 р. н.,
ний 11.09.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- с. Ісаківці Кам’янець-Подільського р-ну Хмельни-
Покорняко Корній Максимович, 1884 р. н., Покрова Григорій Феодосійович, 1923 р. н., ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11061). цької обл., українець, освіта вища. Проживав у
с. Солонівка Городнянського р-ну, українець, освіта с. Красне Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, м. Ніжин, вчитель. Заарештований 19.08.1937 р.
початкова. Проживав у с. Солонівка, одноосібник. українець, освіта початкова. Проживав за місцем Полевик Петро Костянтинович, 1876 р. н., За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
Заарештований 10.01.1929 р. За вироком Чернігів- дислокації батареї 122 мм мінометів 502 сп, смт Ріпки Ріпкинського р-ну, українець, осві- ській обл. від 25.10.1937 р. за проведення
ського окрсуду від 30.05.1929 р. за ст.ст. 21, мл. сержант. Зник без вісті 11.06.1943 р. та початкова. Проживав у смт Ріпки, колгосп- антирадянської агітації застосована ВМП. Роз-
34 ч. 2 КК УСРР висланий за межі Чернігівської, 20.06.1943 р. пред’явлено обвинувачення за ник. Заарештований 22.11.1932 р. за ст. 54-10 стріляний 31.10.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітова-
Конотопської, Ніжинської, Глухівської, Київської ст. 58-1 «б» заочно. 11.11.1964 р. справу припинено. КК УСРР. 03.02.1933 р. справу припинено. ний 25.08.1989 р. (Держархів Чернігівської
округ на 2 роки. Реабілітований 30.06.1999 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10214-п). Звільнений з-під варти 27.01.1933 р. Реабілітова- області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10148).

418 419
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Полевой Олександр Трохимович, 1901 р. н., ції застосована ВМП. Розстріляний 14.11.1937 р. 30.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Розстріляний 23.12.1937 р. у м. Київ. Реабіліто-
с. Кучинівка Сновського р-ну, українець, освіта у м. Чернігів. Реабілітований 27.07.1989 р. (Держ- ф. Р-8840, оп.3, спр. 8900). ваний 25.02.1960 р. (ГДА СБ України, м. Черні-
домашня. Проживав у с. Кучинівка, одноосібник. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, гів. – Спр. 5568-п).
Заарештований 25.12.1932 р. За постановою спр. 11551). Полегешко Данило Миколайович, 1893 р. н.,
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від с. Ковпита Михайло-Коцюбинського (нині Чер- Полей Степан Никонорович [Миколайович],
08.04.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Полегенько Пилип Трохимович, 1889 р. н., нігівського) р-ну, українець, малописьменний. 1903 р. н., с. Григорівка Конотопського повіту (нині
Північного краю на 3 роки умовно. Реабілітований с. Орлівка Холминського (нині Новгород-Сі- Проживав у с. Ковпита, без певних занять. Бахмацького р-ну), українець, освіта домашня.
29.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, верського) р-ну, українець, освіта початкова. Про- Заарештований 19.08.1937 р. За постановою Проживав у с. Григорівка, селянин. Заарештований
ф. Р-8840, оп.3, спр. 6938). живав у с. Чорний Ріг Холминського (нині «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 10.08.1920 р. За постановою Чернігівської губЧК
Семенівського) р-ну, колгоспник. Заарештований 15.09.1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР ув’язнений від 06.09.1920 р. за участь у діяльності контр-
Полевой Петро Олександрович, 1886 р. н., 12.09.1939 р. За вироком виїзної сесії Чернігівсько- до ВТТ на 10 років. Відбував покарання в Івдель- революційної організації відправлений у штраф-
х. Гали Сновського р-ну, українець, письмен- го облсуду від 15.11.1939 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2, ському ВТТ. Реабілітований 30.08.1989 р. (Держ- ну роту. Реабілітований 18.12.1991 р. (Держ-
ний. Проживав у х. Гали, без певних занять. 54-11 КК УРСР засуджений до позбавлення во- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Заарештований 04.11.1937 р. За постановою «трій- лі на 10 років. Реабілітований 15.01.1993 р. (ГДА спр. 8901). спр. 11885).
ки» при УНКВД по Чернігівській обл. від СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16043-п).
26.11.1937 р. за участь у діяльності контр- Полегешко Петро Петрович, 1895 р. н., Полениця Наталія Олексіївна, 1925 р. н.,
революційної повстанської організації ув’язнений Полегенько Прохор Олександрович, 1891 р. н., с. Ковпита Михайло-Коцюбинського (нині Чер- с. Вересоч Куликівського р-ну, українка, освіта
до ВТТ на 10 років. Відбував покарання у Північно- с. Звеничів Тупичівського (нині Ріпкинсько- нігівського) р-ну, українець, малописьменний. середня. Проживала у м. Чернігів, перекладач.
Східному ВТТ. Реабілітований 26.07.1989 р. го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у Проживав за місцем дислокації 848 сапб 40 сапбр, Заарештована 01.10.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Вихвостів Тупичівського (нині Городнянсько- червоноармієць. Заарештований 18.03.1942 р. УРСР. 10.12.1943 р. справу припинено. Реабіліто-
спр. 1096). го) р-ну, садівник. Заарештований 12.04.1938 р. За вироком ВТ військ НКВД Білоруської РСР та вана 31.10.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
За постановою «трійки» при УНКВД по охорони тилу Західного фронту від 19.03.1942 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 4446).
Полегенько Єгор Олександрович, 1896 р. н., Чернігівській обл. від 13.04.1938 р. за участь за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР
с. Звеничів Тупичівського (нині Ріпкинсько- у діяльності антирадянського куркульського засуджений до ВМП. Розстріляний 08.04.1942 р. Полениця Олексій Іванович, 1888 р. н.,
го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав угруповання застосована ВМП. Розстріляний у м. Козельськ Калузької обл., РФ. Реабілітова- с. Пирогівці Прилуцького р-ну, українець.
у с. Вихвостів Городнянського р-ну, одноосібник. 26.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований ний 25.06.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Проживав у с. Комарівка Борзнянського р-ну,
Заарештований 08.01.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР. 04.06.1966 р. (Держархів Чернігівської області, Спр. 17524-п). робітник. Заарештований 27.04.1919 р. за прове-
17.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований ф. Р-8840, оп.3, спр. 7951). дення антирадянської агітації. 04.06.1919 р.
25.03.1996 р. (Держархів Чернігівської області, Полегешко Федот Петрович, 1893 р. н., звільнений на підписку про невиїзд. За постано-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 507). Полегенько Федір Феодосійович, 1898 р. н., с. Ковпита Михайло-Коцюбинського (нині вою Чернігівського губревтрибуналу від
с. Орлівка Холминського (нині Новгород- Чернігівського) р-ну, українець, освіта по- 28.06.1919 р. справу припинено. Реабілітований
Полегенько Конон Юхимович, 1875 р. н., Сіверського) р-ну, українець, малописьменний. чаткова. Проживав у с. Ковпита, одноосібник. 13.08.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
с. Івашківка Городнянського р-ну, українець, Проживав у с. Орлівка, робітник лісництва. Заарештований 15.10.1937 р. За постановою ф. Р-4609, оп.1, спр. 49).
освіта початкова. Проживав у с. Івашківка, Заарештований 06.05.1938 р. За вироком Чернігів- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
одноосібник. Заарештований 26.04.1931 р. За ського облсуду від 20.01.1939 р. за ст.ст. 54-10 21.10.1937 р. за проведення антирадянської агіта- Полено Антон Созонович, 1879 р. н., с. Нова
постановою від 28.05.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР ч. 1, 54-11 КК УРСР засуджений до позбавлення ції застосована ВМП. Розстріляний 22.10.1937 р. Басань Новобасанського (нині Бобровицько-
включений в загальну операцію по вилученню волі на 10 років. Реабілітований 19.08.1991 р. у м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ- го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав
куркулів. Реабілітований 08.07.1992 р. (Держ- (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14664-п). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, у с. Нова Басань, одноосібник. Заарештований
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11523). 25.10.1930 р. За постановою особливої наради
спр. 402). Полегешко Гаврило Микитович, 1904 р. н., при Колегії ГПУ УСРР від 06.11.1930 р. за
с. Ковпита Михайло-Коцюбинського (нині Черні- Полегкий Яків Пилипович, 1902 р. н., ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
Полегенько Никифор Самійлович, 1898 р. н., гівського) р-ну, українець, малописьменний. с. Карпилівка Срібнянського р-ну, українець, на 3 роки. Реабілітований 26.07.1989 р. (Держархів
с. Куликівка Городнянського р-ну, українець, освіта Проживав у с. Ковпита, без певних занять. освіта початкова. Член ВКП(б) з 1926 р. Проживав Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5767).
початкова. Проживав у с. Куликівка, без певних Заарештований 29.08.1937 р. За постановою у м. Городня Городнянського р-ну, завідувач
занять. Заарештований 18.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від райфінвідділу. Заарештований 20.10.1937 р. За Полено Олександр Іванович, 1909 р. н., с. Нова
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 15.09.1937 р. за проведення антирадянської агітації вироком ВК ВС СРСР в м. Київ від 22.12.1937 р. за Басань Новобасанського (нині Бобровицького) р-ну,
01.11.1937 р. за проведення антирадянської агіта- ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований ст.ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР застосована ВМП. українець, малописьменний. Проживав у с. Нова

420 421
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Басань, одноосібник. Заарештований 20.10.1930 р. Полещук Василь Андрійович, 1895 р. н., ст. 58-1 «б» КК РРФСР засуджений до позбавлення с. Городище Березнянського (нині Менсько-
За постановою особливої наради при Колегії с. Риботин Коропського р-ну, українець, освіта волі у ВТТ на 10 років. 24.12.1954 р. звільнений з го) р-ну, малописьменний. Проживав у с. Горо-
ГПУ УСРР від 06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР початкова. Проживав у смт Короп Коропсько- Пєсчанлагу і направлений на спецпоселення до дище, одноосібник. Заарештований 16.10.1929 р.
ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований го р-ну, рахівник. Заарештований 07.09.1937 р. За Карагандинської обл. Реабілітований 20.01.1955 р. За постановою судової «трійки» при колегії
13.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, вироком спецколегії Чернігівського облсуду від (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 7916-п). ГПУ УСРР від 24.02.1930 р. за ст. 54-10 КК
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5858). 18.02.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений УСРР ув’язнений до концтабору на 5 років.
до позбавлення волі на 5 років. Реабілітований Поливко Михайло Федорович, 1890 р. н., Заарештований 02.11.1943 р. За ухвалою ВТ військ
Полетика Юрій Павлович, 1896 р. н., 22.07.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав НКВД по Чернігівській обл. від 18.02.1944 р. за
м. Конотоп Чернігівської губ. (нині Сумської обл.), Спр. 14646-п). у м. Ніжин, рахівник. Заарештований 19.04.1938 р. ст. 54-10 з санкції ст. 54-2 КК УРСР ув’язнений
українець, освіта незакінчена вища. Проживав За постановою «трійки» при УНКВД по до ВТТ на 10 років. Реабілітований 12.08.1989 р.,
у м. Бердянськ Запорізької обл., викладач. Полещук Іван Леонтійович, 1897 р. н., Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. за участь у 10.11.1995 р. (Держархів Чернігівської області,
Заарештований 27.06.1920 р. За постановою смт Голоби Луцького повіту Волинської губ. (нині діяльності антирадянської української контр- ф. Р-8840, оп.3, спр. 9484, ГДА СБ України,
особливого відділу ВЧК при реввійськраді 12 Ковельського р-ну Волинської обл.), українець, революційної повстанської організації застосова- м. Чернігів. – Спр. 17212-п).
А від 16.07.1920 р. за проведення контрреволю- освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, директор на ВМП. Реабілітований 24.05.1958 р. (Держ-
ційної діяльності та шпигунство ув’язнений МТС. Заарештований 16.11.1937 р. За вироком архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Поліно Данило Ілліч, 1901 р. н., с. Нова
до концтабору на час громадянської війни. ВК ВС СРСР від 10.04.1938 р. за ст.ст. 54-7, 54-8, спр. 3434-3435). Басань Бобровицького р-ну, українець, освіта
Реабілітований 24.12.1997 р. (Держархів Чер- 54-11 КК УРСР засуджений до позбавлення волі початкова. Проживав у с. Нова Басань, колгоспник.
нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4978). на 15 років. Реабілітований 13.06.1994 р. (ГДА СБ Поливода Іван Іванович, 1899 р. н., с. Вели- Заарештований 22.03.1950 р. За вироком ВТ
України, м. Чернігів. – Спр. 16514-п). ка Дівиця Малодівицького (нині Прилуцько- в.ч. 31773 від 04.11.1950 р. за ст. 54-1 «б» КК
Полечка Лідія Ізраілівна, 1909 р. н., го) р-ну, українець, малописьменний. Прожи- УРСР засуджений до позбавлення волі на 15 років.
с. Киселівка Менського р-ну, єврейка, освіта Полещук Пантелій Микитович, 1891 р. н., вав у с. Петрівка Прилуцького р-ну, коваль. Реабілітований 31.10.1997 р. (ГДА СБ України,
неповна середня. Проживала у м. Городня Го- с. Павелки Андрушівського р-ну Житомир- Заарештований 12.03.1931 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-9 м. Чернігів. – Спр. 17837-п).
роднянського р-ну, бібліотекар. Заарештована ської обл., українець, освіта початкова. Проживав КК УСРР. За постановою від 17.04.1931 р. справу
21.11.1937 р. За постановою особливої наради при у с. Шевченка Чернігівського р-ну, одноосібник. направлено на припинення. Рішення відсутнє. Поліно Дмитро Кузьмич, 1890 р. н., с. Нова
НКВД СРСР від 26.03.1938 р. як член сім’ї зрадника Заарештований 27.01.1933 р. За постановою судової Реабілітований 25.02.1998 р. (ГДА СБ України, Басань Бобровицького р-ну, українець, освіта
Батьківщини засуджена до позбавлення волі у ВТТ «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 29.04.1933 р. м. Чернігів. – Спр. 9955-п). початкова. Проживав у с. Нова Басань, одноосібник.
на 8 років. Реабілітована 25.06.1959 р. (Держархів за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР передбачена Заарештований 18.01.1933 р. За постановою
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4108). ВМП. Реабілітований 23.08.1989 р. (Держархів Полинець Петро Кузьмич, 1898 р. н., особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9062). с. Кунашівка Ніжинського р-ну, освіта середня, 07.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
Полешко Олексій Олексійович, 1918 р. н., рахівник. Заарештований 13.10.1936 р. 26.12.1936 р. до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
с. Митченки Батуринського (нині Бахмацько- Полещук Пелагея Петрівна, 1904 р. н., звільнений на підписку про невиїзд. 25.02.1937 р. 16.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
го) р-ну, українець, освіта початкова. Про- м. Чернігів, українка, освіта початкова. Проживала справу припинено. Реабілітований 27.11.1997 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 7277).
живав у м. Київ, червоноармієць. Заарештований у м. Чернігів, кравчиня. 23.04.1938 р. взята на (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
17.06.1944 р. За вироком ВТ Київського гарнізону підписку про невиїзд. За постановою особливої спр. 6206). Поліно Іван Антонович, 1906 р. н., с. Нова
від 31.07.1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР наради при НКВД СРСР від 07.07.1938 р. Басань Бобровицького р-ну, українець, освіта по-
позбавлений волі на 10 років. 18.02.1954 р. звіль- як член сім’ї зрадника Батьківщини віддана Поліда-Дьяченко Родіон Федорович, чаткова. Проживав у с. Нова Басань, одноосібник.
нений. Реабілітований 24.08.1956 р. (Держархів під гласний нагляд за місцем проживання на 1873 р. н., с. Обтове Кролевецького р-ну Сум- Заарештований 08.06.1929 р. За постановою
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8619). 2 роки. Реабілітована 21.06.1989 р. (Держ- ської обл., українець, освіта середня. Прожи- особливої наради при Колегії ОГПУ від
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, вав за місцем дислокації 73 сп, музикант. 02.08.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до
Полешко Степан Кирилович, 1861 р. н., спр. 2572). Заарештований 30.09.1919 р. за проведення концтабору на 3 роки. Реабілітований 14.07.1989 р.
с. Митченки Батуринського (нині Бахмацько- антирадянської діяльності. За постановою (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав Полєтаєв Віктор Михайлович, 1922 р. н., Чернігівського губревтрибуналу від 12.08.1922 р. спр. 3630).
у с. Митченки, хлібороб. Звинувачувався за с. Булахів Остерського (нині Козелецько- справу припинено. Реабілітований 28.11.1998 р.
ст.ст. 54-8, 54-10 КК УСРР. 18.10.1929 р. взятий на го) р-ну, українець, освіта середня спеціальна. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, Поліно Іван Гнатович, 1881 р. н., с. Нова Ба-
підписку про невиїзд. 30.11.1929 р. справу припи- Член ВЛКСМ. Проживав за місцем дислокації спр. 296). сань Бобровицького р-ну, українець, мало-
нено. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, 47 мотосп 47 тд, лейтенант. Заарештований письменний. Проживав у с. Нова Басань, одно-
оп.3, спр. 5279). 30.10.1945 р. За вироком ВТ 5 зсд від 31.12.1945 р. за Полієнко Василь Степанович, 1877 р. н., осібник. Заарештований 11.02.1930 р. За пос-

422 423
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
тановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР ВТТ. Реабілітований 03.09.1960 р. (Держархів скерованої на підрив колгоспного будівництва, Поліщук Микола Герасимович, 1894 р. н.,
від 03.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4536). ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований Житомирська обл., українець, освіта початкова.
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 07.06.1958 р. (Держархів Чернігівської області, Проживав у с. Вихвостів Городнянського р-ну,
25.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Полісмак Макар Миколайович, 1883 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 3450). колгоспник. Заарештований 10.11.1937 р. за
ф. Р-8840, оп.3, спр. 10140). с. Липів Ріг Ніжинського р-ну, українець, освіта проведення антирадянської агітації. Рішення
початкова. Проживав за місцем дислокації Поліщук Дмитро Макарович, 1922 р. н., по справі відсутнє. Реабілітований 27.01.1997 р.
Поліно Петро Миронович, 1875 р. н., 399 сп 45 д, червоноармієць. Заарештований с. Туркенівка Дмитрівського р-ну (нині с. Южне (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
с. Нова Басань Бобровицького р-ну, українець, 28.05.1920 р. За вироком реввійськтрибуналу тилу Ічнянського р-ну), українець, освіта середня. спр. 760).
малописьменний. Проживав у с. Нова Басань, 12 А від 30.05.1920 р. за службу в денікінській Проживав у с. Туркенівка (нині с. Южне),
одноосібник. Заарештований 11.02.1930 р. За варті застосована ВМП. Розстріляний 02.06.1920 р. тесля. Заарештований 20.05.1945 р. За виро- Поліщук Михайло Филимонович, 1890 р. н.,
постановою особливої наради при Колегії ГПУ Реабілітований 20.06.1996 р. (ГДА СБ України, ком спеціального суду Закарпатської Украї- с. Кнути Сосницького р-ну, українець, мало-
УСРР від 03.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР м. Чернігів. – Спр. 17578-п). ни від 29.08.1945 р. згідно декрету № 22 НРЗУ письменний. Проживав у с. Грузьке Бахмацько-
ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований від 18.12.1944 р. застосована ВМП. Розстріля- го р-ну Чернігівської обл. (нині Конотопсько-
25.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Політ Жан Християнович, 1898 р. н., ний 13.09.1945 р. у м. Ужгород. Реабілітований го р-ну Сумської обл.), колгоспник. Заарешто-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 10140). м. Рига, Латвія, освіта початкова. Проживав 27.02.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ваний 08.03.1938 р. За вироком Чернігів-
у м. Ніжин, робітник їдальні. Заарештований Спр. 16858-п). ського облсуду від 22.05.1939 р. за ст. 54-10
Поліновський Андріан Миколайович, 06.01.1938 р. За постановою особливої наради ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі
1888 р. н., смт Козелець Козелецького р-ну, украї- при НКВД СРСР від 20.03.1938 р. за проведення Поліщук Іван Іванович, 1919 р. н., м. Чернігів, у ВТТ на 7 років. Реабілітований 30.10.1991 р.
нець, освіта початкова. Проживав у смт Козелець, контрреволюційної діяльності ув’язнений до українець, освіта середня спеціальна. Проживав (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15295-п).
завгосп. Заарештований 08.03.1938 р. За по- ВТТ на 10 років. Реабілітований 23.07.1991 р. за місцем дислокації 556 сп, командир роти
становою «трійки» при УНКВД по Чернігів- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, автоматників. Заарештований 01.11.1942 р. За Поліщук Никифор Харитонович, 1890 р. н.,
ській обл. від 10.04.1938 р. за участь у діяльності спр. 11764). вироком ВТ 57 А Сталінградського фронту від с-ще Погост Зарічний Пінського повіту Мін-
контрреволюційного угруповання застосована 17.12.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 ської губ. (нині смт Зарічне Заріченського р-ну
ВМП. Розстріляний 23.04.1938 р. у м. Чернігів. Політика Павло Минович, 1885 р. н., с. Гра- КК РРФСР засуджений до ВМП. Розстріляний Рівненської обл.), білорус, освіта середня. Про-
Реабілітований 02.04.1958 р. (Держархів Чернігів- бівка Куликівського р-ну, українець, письмен- 03.02.1943 р. у м. Ленінськ Сталінградської обл. живав у м. Семенівка Семенівського р-ну, слю-
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3324). ний. Проживав у м. Чернігів, секретар райуправи. Реабілітований 12.12.1991 р. (ГДА СБ України, сар. Заарештований 11.10.1936 р. 19.03.1937 р.
Заарештований 01.10.1943 р. за ст. 54-3 КК УРСР. м. Чернігів. – Спр. 15643-п). звільнений на підписку про невиїзд. За ви-
Поліновський Петро Васильович, 1892 р. н., 19.02.1944 р. справу припинено. Реабілітований роком Чернігівського облсуду від 19.06.1937 р.
с. Берків (нині с. Пилятин) Козелецько- 28.10.1996 р. (Держархів Чернігівської області, Поліщук Іван Пилипович (Филимонович), за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР виправданий.
го р-ну, українець, освіта початкова. Проживав ф. Р-8840, оп.3, спр. 632). 1888 р. н., с. Кнути Сосницького р-ну, українець, Заарештований 29.09.1937 р. За ухвалою
у смт Козелець Козелецького р-ну, рахівник. освіта початкова. Проживав у с. Грузьке Найвищого суду УРСР від 15.10.1937 р. поперед-
Заарештований 24.12.1937 р. За постановою Поліховський Олексій Михайлович, Бахмацького р-ну Чернігівської обл. (нині ній вирок скасовано, справу передано на но-
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 1904 р. н., с. Демшин Кам’янець-Подільсько- Конотопського р-ну Сумської обл.), колгосп- вий розгляд. За постановою «двійки» від
27.12.1937 р. за проведення антирадянської агіта- го р-ну Хмельницької обл., українець, освіта ник. Заарештований 16.03.1939 р. За виро- 14.11.1937 р. застосована ВМП. Розстріля-
ції застосована ВМП. Розстріляний 07.01.1938 р. домашня. Проживав за місцем роботи, робітник. ком Чернігівського облсуду від 25.10.1939 р. за ний 25.11.1937 р. Реабілітований 14.10.1960 р.
у м. Чернігів. Реабілітований 05.03.1960 р. Заарештований 29.05.1928 р. за ст. 54-6 КК УСРР. ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбав- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 10.09.1928 р. справу припинено. Звільнений з-під лення волі на 4 роки. Реабілітований 27.09.1991 р. спр. 4563).
спр. 4278). варти 21.08.1928 р. Реабілітований 29.07.1997 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14906-п).
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Поліщук Федір Олександрович, 1921 р. н.,
Полінський Райнгольд Готлібович, 1892 р. н., спр. 2803). Поліщук Лука Герасимович, 1906 р. н., с. Петрушівка Ічнянського р-ну, українець, осві-
Київська обл., німець, освіта початкова. Прожив- с. Слобідка Острозького р-ну Рівненської та середня. Проживав за місцем дислокації
ав за місцем роботи, столяр на Мньовських Поліщук Арсентій Захарович, 1911 р. н., обл., українець, малописьменний. Проживав у 318 сп 241 сд, червоноармієць. Заарештований
торфорозробках. Заарештований 28.07.1937 р. За с. Євминка Козелецького р-ну, українець, освіта с. Вихвостів Городнянського р-ну, колгоспник. 15.10.1942 р. За вироком ВТ 53 А від 28.12.1942 р.
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- середня. Проживав у с. Євминка, без певних Заарештований 07.02.1933 р. за ст.ст. 54-2, за ст.ст. 58-2, 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений
ській обл. від 15.09.1937 р. за проведення занять. Заарештований 16.11.1937 р. За постановою 54-10 КК УСРР. 09.05.1933 р. справу припинено. до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований
антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Реабілітований 27.11.1997 р. (Держархів Чернігів- 30.05.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
10 років. Відбував покарання у Локчимському 26.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6215). Спр. 17001-п).

424 425
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Половенько Василь Улянович, 1898 р. н., діяльності засуджений до позбавлення волі на «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від на 3 роки. Реабілітований 26.06.1989 р. (Держ-
с. Лизунівка Новгород-Сіверського р-ну, украї- 5 років. Звільнений за амністією. Реабілітований 08.05.1938 р. за участь у діяльності антирадян- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
нець, малописьменний. Проживав у с. Лизу- 29.01.1999 р. (Держархів Чернігівської області, ського націоналістичного угруповання передбач- спр. 6461).
нівка, одноосібник. Заарештований 27.09.1931 р. ф. Р-4609, оп.1, спр. 1506). ена ВМП. Реабілітований 31.08.1989 р. (Держ-
За постановою особливої наради при Колегії архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Полоз Григорій Іванович, 1896 р. н.,
ГПУ УСРР від 03.02.1932 р. за ст. 54-10 КК Половинник Сергій Пилипович, 1903 р. н., спр. 10498). с. Жовтневе (нині с. Покровське) Менського р-ну,
УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. с. Тупичів Городнянського р-ну, українець, українець, письменний. Проживав у с. Жовтневе
Реабілітований 26.08.1989 р. (Держархів Чернігів- письменний. Проживав у с. Тупичів, одноосібник. Положій [Палажай, Палажий] Григорій (нині с. Покровське), без певних занять.
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8561). За постановою особливої наради при Колегії ГПУ Демидович, 1887 р. н., смт Олишівка Чернігів- Заарештований 18.12.1937 р. За постановою
УСРР від 12.04.1929 р. як соціально-небезпечний ського р-ну, українець, неписьменний. Прожи- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
Половецький Василь Хомич, 1889 р. н., елемент висланий до Казахстану на 3 роки. За вав у м. Чернігів, робітник. Заарештований 26.12.1937 р. за проведення антирадянської агітації
с. Стара Рудня Сновського р-ну, українець, постановою особливої наради при Колегії ГПУ 17.12.1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР. 05.01.1938 р. застосована ВМП. Розстріляний 03.01.1938 р. у
малописьменний. Проживав у с. Стара Рудня, УСРР від 28.07.1930 р. звільнений достроково. справу припинено. Реабілітований 23.01.1998 р. м. Чернігів. Реабілітований 21.08.1989 р. (Держ-
пасічник. Заарештований 01.08.1921 р. За Заарештований 10.12.1932 р. За постановою (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
постановою Чернігівської губЧК від 16.11.1921 р. особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від спр. 5036). спр. 11245).
за проведення контрреволюційної діяльності 01.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до
застосована ВМП. Розстріляний 16.11.1921 р. концтабору на 3 роки. Реабілітований 12.07.1989 р. Полоз Андрій Трохимович, 1904 р. н., Полоз Григорій Михайлович, 1897 р. н.,
Реабілітований 20.12.1994 р. (Держархів Чернігів- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Жовтневе (нині с. Покровське) Менсько- с. Баба (нині с. Покровське) Менського р-ну,
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12149). спр. 7174). го р-ну, українець, освіта початкова. Проживав українець, освіта початкова. Проживав у
у с. Жовтневе (нині с. Покровське), одноосібник. с. Баба (нині с. Покровське), без певних занять.
Половецький Михайло Іванович, 1886 р. н., Половка Михайло Романович, 1891 р. н., Заарештований 28.09.1937 р. За постановою Заарештований 12.01.1936 р. За вироком спецко-
с. Стара Рудня Сновського р-ну, українець, с. Купчичі Сосницького р-ну, українець, освіта «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від легії Чернігівського облсуду від 07.04.1936 р. за
письменний. Проживав у с. Стара Рудня, селянин. початкова. Проживав у с. Купчичі, колгоспник. 01.11.1937 р. за проведення антирадянської агіта- ст. 54-10 ч. 2 КК УСРР засуджений до позбав-
Заарештований 01.08.1921 р. За постановою Заарештований 04.04.1938 р. За постановою ції застосована ВМП. Розстріляний 14.11.1937 р. лення волі на 7 років. Реабілітований 19.08.1991 р.
Чернігівської губЧК від 16.11.1921 р. за проведен- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від у м. Чернігів. Реабілітований 27.07.1989 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15068-п).
ня контрреволюційної діяльності ув’язнений 23.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянської (Держархів Чернігів-ської області, ф. Р-8840, оп.3,
до концтабору на 5 років. Реабілітований націоналістичної повстанської організації спр. 11549). Полоз Григорій Олександрович, 1904 р. н.,
20.12.1994 р. (Держархів Чернігівської області, застосована ВМП. Розстріляний 13.05.1938 р. у с. Соснова Переяслав-Хмельницького р-ну Київ-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 12149). м. Чернігів. Реабілітований 02.08.1958 р. (Держ- Полоз Василь Іванович, 1880 р. н., с. Лісові ської обл., українець, освіта початкова. Прожи-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Сорочинці Малодівицького (нині Прилуцько- вав у смт Линовиця Прилуцького р-ну, бухгал-
Половинка Василь Максимович, 1895 р. н., спр. 3589-3594). го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав тер. Заарештований 08.02.1938 р. за ст.ст. 54-2,
с. Савинка Остерського (нині Козелецького) р-ну, у с. Лісові Сорочинці, одноосібник. Заарешто- 54-11 КК УРСР. 13.06.1939 р. справу припине-
українець. Проживав у с. Савинка, селянин. Половко Петро Михайлович, 1880 р. н., ваний 01.01.1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР. но. Реабілітований 18.04.1997 р. (Держархів
Заарештований 25.09.1920 р. За вироком Чернігів- Польща, українець, неписьменний. Проживав 16.02.1933 р. звільненний на підписку про Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2200).
ського губревтрибуналу від 28.02.1921 р. за у с. Савинка Остерського (нині Козелецько- невиїзд. За постановою від 16.02.1933 р. справу
проведення контрреволюційної діяльності го) р-ну, тесля. Заарештований 20.12.1937 р. направлено прокурору на припинення. Рішення Полоз Григорій Тарасович, 1885 [1886] р. н.,
засуджений до позбавлення волі на 5 років. За постановою «двійки» від 24.01.1938 р. за відсутнє. Реабілітований 18.12.1997 р. (Держархів с. Баба (нині с. Покровське) Менського р-ну,
Звільнений за амністією. Реабілітований ст.ст. 54-6, 54-10 КК УРСР ув’язнений до ВТТ Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5015). українець, малописьменний. Проживав у с. Баба
29.01.1999 р. (Держархів Чернігівської області, на 10 років. Відбував покарання у Карагандин- (нині с. Покровське), одноосібник. Заарештований
ф. Р-4609, оп.1, спр. 1506). ському ВТТ. Реабілітований 01.08.1989 р. Полоз Герасим Панасович, 1903 р. н., 30.01.1930 р. за ст.ст. 7-54-10 ч. 2, 54-11 КК УСРР.
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Вейсбахівка Малодівицького р-ну (нині За постановою особливої наради при Колегії
Половинка Максим Якович, 1860 р. н., спр. 8496). с. Білорічиця Прилуцького р-ну), українець, ГПУ УСРР від 26.02.1930 р. справу припинено.
с. Савинка Остерського (нині Козелецького) освіта початкова. Проживав у с. Вейсбахівка Заарештований 12.01.1936 р. За вироком спецколегії
р-ну, українець, неписьменний. Проживав у Полов’ян Андрій Юхимович, 1876 р. н., (нині с. Білорічиця), одноосібник. Заарештований Чернігівського облсуду від 07.04.1936 р. за ст. 54-10
с. Савинка, селянин. Заарештований 25.09.1920 р. с. Селище Носівського р-ну, українець, мало- 16.10.1930 р. За постановою особливої наради ч. 2 КК УСРР засуджений до позбавлення волі на
За вироком Чернігівського губревтрибуналу від письменний. Проживав у с. Селище, одноосібник. при Колегії ГПУ УСРР від 15.03.1931 р. за 7 років. Реабілітований 28.05.1998 р., 19.08.1991 р.
28.02.1921 р. за проведення контрреволюційної Заарештований 05.05.1938 р. За постановою ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840,

426 427
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
оп.3, спр. 5460, ГДА СБ України, м. Чернігів. – звільнена на підписку про невиїзд. 16.02.1933 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Спр. 45068-п). справу припинено. Реабілітована 18.12.1997 р. спр. 5963). спр. 2603).
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Полоз Іван Іванович, 1868 р. н., с. Баба (ни- спр. 5015). Полонський Іван Миколайович, 1911 р. н., Полонський Яків Григорович, 1896 р. н.,
ні с. Покровське) Менського р-ну, українець, осві- с. Кропивне Дмитрівського (нині Бахмацько- с. Іваниця Іваницького (нині Ічнянського) р-ну,
та початкова. Проживав у с. Баба (нині Полоз Степан Іванович, 1905 р. н., с. Баба (ни- го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав українець, освіта початкова. Проживав у с. Іваниця,
с. Покровське), одноосібник. Заарештований ні с. Покровське) Менського р-ну, українець, осві- за місцем служби, червоноармієць. Заарештова- одноосібник. Заарештований 09.11.1937 р. За
30.01.1930 р. за ст.ст. 7-54-10 ч. 2, 54-11 КК УСРР. та початкова. Проживав у с. Баба (нині с. Покров- ний 15.10.1943 р. За постановою від 27.12.1943 р. постановою «трійки» при УНКВД по Чер-
За постановою особливої наради при Коле- ське), одноосібник. Заарештований 25.05.1932 р. за за ст. 54-1 «б» КК УРСР направлений до нігівській обл. від 14.11.1937 р. за проведення
гії ГПУ УСРР від 26.02.1930 р. справу припине- ст. 54-10 КК УСРР. 09.09.1932 р. справу припине- спецтабору НКВД для фільтрації. Реабілітова- антирадянської агітації, скерованої на підрив
но. Реабілітований 28.05.1989 р. (Держархів но. На час другого арешту – тесля у колгоспі. ний 25.11.1996 р. (Держархів Чернігівської облас- колгоспного будівництва, ув’язнений до ВТТ
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5460). Заарештований 24.10.1937 р. За постановою ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 768). на 10 років. Відбував покарання в Амурському
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ВТТ. Реабілітований 17.08.1989 р. (Держархів
Полоз Іван Михайлович, 1895 р. н., с. Баба 01.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації Полонський Микола Антонович, 1884 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11056).
(нині с. Покровське) Менського р-ну, українець, ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований с. Кропивне Дмитрівського (нині Бахмацько-
освіта початкова. Проживав у с. Баба (нині 25.04.1997 р., 22.08.1989 р. (Держархів Чернігів- го) р-ну, українець, письменний. Проживав Полтко Євмен Петрович, 1890 р. н.,
с. Покровське), без певних занять. Заарештований ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2170, 10661). у с. Кропивне, одноосібник. Заарештований с. Іванківці Срібнянського р-ну, українець, освіта
12.01.1936 р. За вироком спецколегії Чернігівського 01.02.1930 р. За постановою особливої наради початкова. Проживав у с. Іванківці, одноосібник.
облсуду від 07.04.1936 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК Полозюк Іван Федотович, 1897 р. н., при Колегії ГПУ УСРР від 01.03.1930 р. за Заарештований 17.10.1930 р. За постановою
УСРР засуджений до позбавлення волі на 7 років. с. Березівка Великобубнівського (нині Тала- ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
Реабілітований 19.08.1991 р. (ГДА СБ України, лаївського) р-ну, українець, освіта початкова. на 3 роки. Відбував покарання в Архангель- 13.02.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
м. Чернігів. – Спр. 15068-п). Проживав у с. Карпилівка Срібнянського р-ну, ській обл. Реабілітований 10.05.1989 р. (Держ- до Північного краю на 3 роки. На час другого
рахівник. Заарештований 27.12.1932 р. За виро- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, арешту – кочегар. Заарештований 29.10.1937 р.
Полоз Іван Савич, 1902 р. н., с. Лісові ком нарсуду Великобубнівського р-ну від спр. 5457). За постановою «трійки» при УНКВД по
Сорочинці Малодівицького (нині Прилуцько- 24.01.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР засуджений Чернігівській обл. від 14.11.1937 р. за проведення
го) р-ну, українець, письменний. Проживав у до позбавлення волі на 5 років. Реабілітований Полонський Михайло Іванович, 1892 р. н., антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на
с. Лісові Сорочинці, одноосібник. Заарештований 25.10.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – с. Купчинці Іллінецького р-ну Вінницької обл., 10 років. Реабілітований 18.07.1989 р., 29.08.1989 р.
01.01.1933 р. за ст. 54-14 КК УСРР. 16.02.1933 р. Спр. 15312-п). єврей, освіта середня. Член ВЛКСМ. Проживав у (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
справу припинено. Реабілітований 18.12.1997 р. м. Краснодар, РФ, агроконсультант. Заарештова- спр. 5937, 8644).
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Полонський Анатолій Іванович, 1906 р. н., ний 19.02.1938 р. За постановою особливої
спр. 5015). с. Корніївка Баришівського р-ну Київської обл., наради при НКВД СРСР від 17.01.1940 р. за Полтко Павло Омелянович, 1880 р. н.,
українець, освіта початкова. Проживав у с. Янів участь у діяльності контрреволюційної організа- с. Іванківці Срібнянського р-ну, українець, ма-
Полоз Йосип Савич, 1902 р. н., с. Лісові Київської обл., тесля. Заарештований 17.02.1933 р. ції ув’язнений до ВТТ на 5 років. Відбував лописьменний. Проживав у с. Іванківці, одно-
Сорочинці Малодівицького (нині Прилуцько- За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ покарання у Північному залізничному ВТТ. осібник. Заарештований 15.11.1930 р. За
го) р-ну, українець, неписьменний. Проживав у УСРР від 23.05.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР Загинув 26.07.1942 р. Реабілітований 15.05.1956 р. постановою особливої наради при Колегії
с. Лісові Сорочинці, одноосібник. Заарештований ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ГПУ УСРР від 15.12.1930 р. за ст. 54-10 КК
01.01.1933 р. за ст. 54-14 КК УСРР. 16.02.1933 р. 31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, спр. 215). УСРР висланий до Північного краю на 3
справу припинено. Реабілітований 18.12.1997 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 11203). роки. Реабілітований 13.07.1989 р. (Держархів
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Полонський Опанас Тимофійович, 1887 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5842).
спр. 5015). Полонський Антон Іванович, 1883 р. н., м. Лепель Лепельського р-ну Вітебської губ. (ни-
с. Кропивне Дмитрівського (нині Бахмацько- ні Вітебської обл., Білорусь), білорус, освіта Полторак Кирило Іванович, 1901 р. н.,
Полоз Олена Прокопівна, 1875 р. н., с. Оби- го) р-ну, українець, малописьменний. Прожи- середня. Проживав у м. Чернігів, інспектор рай- с. Нехаївка Коропського р-ну, українець, освіта
чів Малодівицького (нині Прилуцького) р-ну, вав у с. Кропивне, одноосібник. Заарештова- фінвідділу. Заарештований 08.02.1938 р. За початкова. Проживав у с. Нехаївка, колгоспник.
українка, неписьменна. Проживала у с. Лісові ний 22.03.1931 р. За постановою особливої нара- постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Заарештований 13.07.1941 р. За вироком ВТ
Сорочинці Малодівицького (нині Прилуцько- ди при Колегії ГПУ УСРР від 13.05.1931 р. за ській обл. від 26.09.1938 р. як антирадян- військ НКВД по Київській обл. від 06.08.1941 р. за
го) р-ну, домогосподарка. Заарештована ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного ський елемент застосована ВМП. Розстріля- ст.ст. 54-2, 54-10 КК УРСР засуджений до ВМП.
01.01.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 27.01.1933 р. краю на 3 роки. Реабілітований 17.07.1989 р. ний 29.09.1938 р. Реабілітований 16.11.1956 р. За вироком ВК ВС СРСР в м. Київ від

428 429
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
21.08.1941 р. ВМП замінена на позбавлення волі менний. Проживав у с. Жадове, одноосібник. ний. Реабілітований 29.01.1999 р. (Держархів ського р-ну, українець, малописьменний. Проживав
на 10 років. Загинув 19.06.1942 р. у Новосибір- Заарештований 21.02.1933 р. За постановою судо- Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 1424). у с. Веркіївка (нині с. Вертіївка), без певних занять.
ській в’язниці. Реабілітований 12.03.1992 р. вої «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 27.04.1933 р. Заарештований 02.04.1938 р. За постановою
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 940-п). за ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору Полторацький Михайло Антонович, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
на 5 років. Реабілітований 04.09.1989 р. (Держ- 1884 р. н., с. Жадове Семенівського р-ну, украї- 24.04.1938 р. за проведення контрреволюцій-
Полторацька Ольга Михайлівна, 1904 р. н., архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, нець, малописьменний. Проживав у с. Жадове, ної діяльності застосована ВМП. Розстріля-
м. Борзна Борзнянського р-ну, українка, освіта ви- спр. 8887). одноосібник. Заарештований 15.05.1932 р. ний 17.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
ща. Проживала у м. Чернігів, вчитель. Заарешто- За постановою особливої наради при Колегії 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
вана 08.05.1938 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР. Полторацький Іван Давидович, 1893 р. н., ГПУ УСРР від 27.12.1932 р. за ст. 54-10 ф. Р-8840, оп.3, спр. 10011).
31.07.1938 р. справу припинено. Реабілітована с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжинського р-ну, КК УСРР висланий до Північного краю на
22.01.1997 р. (Держархів Чернігівської області, українець, освіта вища. Проживав у с. Веркіїв- 3 роки. Реабілітований 27.06.1989 р. (Держархів Полторацький Юхим Федорович, 1884 р. н.,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 1113). ка (нині с. Вертіївка), вчитель. Заарештований Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7050). смт Дмитрівка Дмитрівського (нині Бахмацько-
07.03.1938 р. За постановою «трійки» при го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
Полторацький Андріян Федорович, УНКВД по Чернігівській обл. від 29.04.1938 р. за Полторацький Остап Олексійович, 1888 р. н., у смт Дмитрівка, одноосібник. Заарештований
1889 р. н., с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжин- участь у діяльності антирадянської української смт Дмитрівка Дмитрівського (нині Бахмацько- 03.02.1930 р. За постановою судової «трійки»
ського р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- контрреволюційної повстанської організації го) р-ну, українець, письменний. Проживав у при Колегії ГПУ УСРР від 11.02.1930 р. за
вав у с. Веркіївка (нині с. Вертіївка), одноосіб- застосована ВМП. Розстріляний 19.05.1938 р. у смт Дмитрівка, одноосібник. Заарештований ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР ув’язнений до
ник. Заарештований 24.10.1930 р. За постановою м. Чернігів. Реабілітований 23.08.1958 р. (Держ- 07.02.1930 р. За постановою особливої наради концтабору на 5 років. Реабілітований 18.08.1989 р.
судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, при Колегії ГПУ УСРР від 17.02.1930 р. як (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
02.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий спр. 12327). антирадянський елемент ув’язнений до концтабо- спр. 11479).
до Північного краю на 5 років. Реабілітований ру на 3 роки. Реабілітований 25.04.1989 р.
28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Полторацький Іван Михайлович, 1902 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Полторацький Яків Архипович, 1884 р. н.,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 9141). с. Жадове Семенівського р-ну, українець, мало- спр. 5235). с. Рябухи Дмитрівського (нині Талалаївського) р-ну,
письменний. Проживав у с. Жадове, одноосіб- українець, освіта початкова. Проживав у с. Рябу-
Полторацький Василь Олексійович, ник. Звинувачувався за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР. Полторацький Петро Якович, 1913 р. н., хи, без певних занять. Заарештований 25.08.1937 р.
1875 р. н., с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжин- 15.08.1931 р. взятий на підписку про невиїзд. смт Дмитрівка Дмитрівського (нині Бахмацько- За постановою «трійки» при УНКВД по
ського р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- 02.02.1932 р. справу припинено. Реабілітований го) р-ну, українець, освіта середня. Проживав за Чернігівській обл. від 09.09.1937 р. за проведен-
вав у с. Веркіївка (нині с. Вертіївка), одноосіб- 31.07.1998 р. (Держархів Чернігівської області, місцем навчання, курсант орзв 15 аб. Заарешто- ня контрреволюційної діяльності застосована
ник. Заарештований 03.02.1933 р. за проведення ф. Р-8840, оп.3, спр. 10065). ваний 16.09.1936 р. За вироком ВТ 6 ск від ВМП. Розстріляний 17.09.1937 р. у м. Чернігів.
антирадянської агітації. 28.02.1933 р. звільнений 11.12.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засудже- Реабілітований 23.08.1989 р. (Держархів Чернігів-
на підписку про невиїзд. Рішення по справі відсут- Полторацький Клим Аврамович, 1858 р. н., ний до позбавлення волі на 4 роки. Відбував ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9276).
нє. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, с. Жадове Семенівського р-ну, українець, не- покарання у Північному залізничному таборі.
оп.3, спр. 271). письменний. Проживав у с. Жадове, селянин. Реабілітований 07.06.1957 р. (ГДА СБ України, Полубень Яків Григорович, 1912 р. н.,
Заарештований 21.06.1920 р. за проведення анти- м. Чернігів. – Спр. 8676-п). с. Борки Березнянського р-ну (нині с. Снов’янка
Полторацький Григорій Матвійович, радянської діяльності. 09.08.1920 р. звільнений Чернігівського р-ну,) українець, освіта початкова.
1892 р. н., с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжин- на підписку про невиїзд. За вироком виїзної сесії Полторацький Прохор Микитович, 1895 р. н., Проживав у м. Чернігів, робітник музичної фаб-
ського р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- Чернігівського губревтрибуналу від 26.11.1920 р. с. Печенюги Новгород-Сіверського р-ну, украї- рики. Заарештований 22.08.1951 р. За вироком ВТ
вав у с. Веркіївка (нині с. Вертіївка), одноосіб- виправданий. Реабілітований 29.01.1999 р. нець, освіта початкова. Проживав у с. Печеню- КВО від 29.05.1952 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР
ник. Заарештований 21.04.1940 р. За вироком (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, ги, одноосібник. Заарештований 30.01.1930 р. засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 15 років.
судової колегії Чернігівського облсуду від спр. 1424). За постановою особливої наради при Коле- Реабілітований 30.07.1959 р. (ГДА СБ України,
27.09.1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений гії ГПУ УСРР від 16.03.1930 р. за ст.ст. 54-10, м. Чернігів. – Спр. 5438-п).
до позбавлення волі на 3 роки. Реабілітований Полторацький Марко Іванович, 1885 р. н., 54-11 КК УСРР висланий до Північного краю на
10.04.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – с. Жадове Семенівського р-ну, українець, осві- 3 роки. Реабілітований 27.04.1989 р. (Держархів Полуботанов Степан Гаврилович, 1907 р. н.,
Спр. 857-п). та початкова. Проживав у с. Жадове, селянин. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8330). с. Займище Городнянського р-ну, українець, освіта
За вироком виїзної сесії Чернігівського середня. Член ВКП(б). Проживав у с. Займище,
Полторацький Іван Антонович, 1893 р. н., губревтрибуналу від 26.11.1920 р. за проведен- Полторацький Степан Григорович, робітник. Заарештований 02.10.1943 р. За поста-
с. Жадове Семенівського р-ну, українець, пись- ня контрреволюційної діяльності виправда- 1896 р. н., с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжин- новою від 17.11.1943 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР

430 431
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
направлений до спецтабору № 258 м. Харків для вав у с. Локнисте, колгоспник. Заарештований Реабілітований 23.01.1998 р. (Держархів Чер- Полуях Яків Єфремович, 1894 р. н., с. Льгів
подальшої фільтрації. Реабілітований 31.10.1997 р. 17.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6221). Козлянського (нині Чернігівського) р-ну, украї-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, по Чернігівській обл. від 31.03.1938 р. за участь нець, освіта початкова. Проживав у с. Рудка Чер-
спр. 4474). у діяльності антирадянської есерівської повстан- Полуцький Кирило Юхимович, 1904 р. н., нігівського р-ну, одноосібник. Заарештований
ської організації застосована ВМП. Розстріля- с. Ядлівка Новобасанського р-ну Чернігівської обл. 29.11.1931 р. за ст. 54-11 КК УСРР. 30.11.1931 р.
Полуботко Антон Григорович, 1898 р. н., ний 13.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований (нині с. Перемога Баришівського р-ну Київської звільнений на підписку про невиїзд. 05.02.1932 р.
м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав 15.03.1958 р. (Держархів Чернігівської області, обл.), українець, освіта початкова. Проживав справу припинено. Реабілітований 25.11.1996 р.
у м. Ніжин, робітник залізниці. Заарештований ф. Р-8840, оп.3, спр. 3306). у с. Ядлівка (нині с. Перемога), колгоспник. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
17.11.1943 р. За вироком ВТ Південно-Західної Заарештований 18.03.1940 р. За вироком виїзної спр. 851).
залізниці від 15.01.1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 з сан- Полуботко Степан Макарович, 1892 р. н., сесії Чернігівського облсуду від 05.04.1940 р. за
кції ст. 54-2 КК УРСР засуджений до позбавле- с. Локнисте Березнянського (нині Менсько- ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення Польман Борис Петрович, 1873 р. н.,
ння волі на 7 років. Реабілітований 31.07.1991 р. го) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- волі у ВТТ на 4 роки. Реабілітований 29.12.1993 р. м. Симбірськ (нині м. Ульянівськ), РФ, росіянин,
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15228-п). вав у с. Локнисте, колгоспник. Заарештований (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16271-п). освіта середня. Проживав у м. Прилуки, рахівник.
30.03.1938 р. За постановою «трійки» при Заарештований 03.09.1929 р. За постановою
Полуботко Василь Васильович, 1899 р. н., УНКВД по Чернігівській обл. від 10.04.1938 р. Полуцький Костянтин Антонович, 1879 р. н., особливої наради при Колегії ОГПУ від
с. Монастирище Ічнянського р-ну, українець, за участь у діяльності антирадянської есерів- с. Ядлівка Новобасанського р-ну Чернігівської 29.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий
освіта вища. Проживав у м. Прилуки, вчитель. ської повстанської організації застосована ВМП. обл. (нині с. Перемога Баришівського р-ну Київ- до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
Заарештований 22.02.1945 р. За постановою особ- Розстріляний 23.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабі- ської обл)., українець, освіта початкова. Прожи- 03.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
ливої наради при НКВД СРСР від 01.09.1945 р. літований 15.03.1958 р. (Держархів Чернігів- вав у с. Ядлівка (нині с. Перемога), одноосіб- ф. Р-8840, оп.3, спр. 3488).
за ст. 54-1 «а» КК УРСР ув’язнений до ВТТ на ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3313-3314). ник. Заарештований 10.10.1929 р. За постановою
8 років. Реабілітований 31.03.1994 р. (Держ- особливої наради при Колегії ОГПУ від Польовий Яків Трохимович, 1903 р. н.,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Полугайко Григорій Степанович, 1918 р. н., 18.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий с. Кучинівка Сновського р-ну, українець, мало-
спр. 12052). с. Халявин Чернігівського р-ну, українець. до Північного краю на 3 роки. За постановою письменний. Проживав у с. Кучинівка, одноосібник.
Проживав у м. Чернігів, учень школи ФЗН. За- особливої наради при Колегії ОГПУ від Заарештований 06.04.1931 р. За постановою
Полуботко Іван Іванович, 1899 р. н., с. Лок- арештований 02.10.1936 р. За вироком спецколе- 08.05.1930 р. висланий до Далекосхідного краю від 10.06.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР справу
нисте Березнянського (нині Менського) р-ну, гії Чернігівського облсуду від 10.11.1936 р. за на 3 роки. Реабілітований 03.07.1989 р. (Держ- припинено за недостатністю зібраних доказів.
українець, освіта початкова. Проживав у с. Лок- ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений до позбав- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
нисте, колгоспник. Заарештований 31.03.1938 р. лення волі у ВТТ на 3 роки. Реабілітований спр. 3794). спр. 2528).
За постановою «трійки» при УНКВД по 24.05.1990 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Чернігівській обл. від 10.04.1938 р. за участь у Спр. 169-п). Полуцький Роман Мойсейович, 1913 р. н., Польський Андрій Пантелійович, 1918 р. н.,
діяльності антирадянської есерівської повстан- с. Ядлівка Новобасанського р-ну Чернігівської с. Півнівщина Городнянського р-ну, українець,
ської організації застосована ВМП. Розстріля- Полуда Іван Авксентійович, 1876 р. н., с. Смяч обл. (нині с. Перемога Баришівського р-ну Київ- освіта середня. Проживав у с. Півнівщина, бри-
ний 23.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований Сновського р-ну, українець, малописьменний. ської обл.), українець, освіта початкова. Прожи- гадир колгоспу. Заарештований 27.03.1950 р.
15.03.1958 р. (Держархів Чернігівської області, Проживав у с. Смяч, одноосібник. Заарештований вав за місцем дислокації 844 сп 267 сд, За вироком ВТ КВО від 29.06.1950 р. за
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3313-3314). 10.10.1932 р. За постановою особливої наради червоноармієць. Заарештований 14.11.1941 р. ст. 54-1 «б» КК УРСР засуджений до позбавле-
при Колегії ГПУ УСРР від 05.01.1933 р. за за ст.ст. 19-58-1 «б» КК РРФСР. 12.12.1941 р. ння волі на 20 років. Відбував покарання у
Полуботко Петро Миколайович, 1892 р. н., ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю справу припинено. Реабілітований 26.06.1997 р. Печорському ВТТ. За постановою комісії Прези-
м. Ніжин, українець, освіта початкова. Прожи- на 3 роки. Реабілітований 07.06.1989 р. (Держ- (Держархів Чернігів-ської області, ф. Р-8840, оп.3, дії ВР СРСР від 28.06.1956 р. звільнений, суди-
вав у смт Козелець Козелецького р-ну, касир. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2579). мість знято. Реабілітований 07.04.1992 р. (ГДА СБ
Заарештований 26.04.1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР. спр. 6745). України, м. Чернігів. – Спр. 7864-п).
17.12.1938 р. справу припинено. Реабілітований Полуях Василь Іванович, 1907 р. н., с. Льгів
26.11.1996 р. (Держархів Чернігівської області, Полуйко Іван Іванович, 1895 р. н., м. Щорс Козлянського (нині Чернігівського) р-ну, украї- Полюшко Іван Герасимович, 1880 р. н.,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 926). Щорського р-ну (нині м. Сновськ Сновсько- нець, малописьменний. Проживав у с. Льгів, с. Полюшкине Новгород-Сіверського р-ну, украї-
го р-ну), українець, освіта середня. Проживав одноосібник. Заарештований 15.10.1929 р. за нець, освіта початкова. Проживав у с. Полюшкине,
Полуботко Порфирій Корнійович, 1902 р. н., у м. Щорс (нині м. Сновськ), бухгалтер. ст. 54-8 КК УСРР. 19.12.1929 р. справу припинено. одноосібник. Заарештований 15.07.1932 р. За
с. Локнисте Березнянського (нині Менсько- Заарештований 31.03.1938 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, Реабілітований 25.02.1998 р. (ГДА СБ України, постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
го) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- 54-11 КК УРСР. 09.01.1939 р. справу припинено. м. Чернігів. – Спр. 9779-п). УСРР від 09.12.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР

432 433
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ув’язнений до концтабору на 5 років. Реабілітова- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від м. Прилуки, єврей, освіта початкова. Проживав термін попереднього ув’язнення. Реабілітована
ний 28.07.1989 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 23.04.1938 р. за участь у діяльності української за місцем служби, червоноармієць, командир 28.12.1963 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Спр. 10058-п). контрреволюційної націоналістичної організації відділення. Заарештований 22.07.1941 р. За виро- Спр. 10108-п).
застосована ВМП. Розстріляний 10.05.1938 р. ком ВТ Чорноморського флоту від 04.08.1941 р.
Полюшко Іван Львович, 1888 р. н., у м. Чернігів. Реабілітований 07.12.1957 р. згідно з Указом Президії ВР СРСР від 06.07.1941 р. Поляниця Андрій Єпіфанович, 1889 р. н.,
с. Полюшкине Новгород-Сіверського р-ну, украї- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, засуджений до позбавлення волі на 5 років. с. Пирогівці Прилуцького р-ну, українець. Про-
нець, неписьменний. Проживав у с. Полюшки- спр. 8108). Реабілітований 04.11.1991 р. (ГДА СБ України, живав у м. Прилуки, вантажник. Заарештований
не, одноосібник. Заарештований 14.07.1932 р. за м. Чернігів. – Спр. 15413-п). 27.11.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД
ст. 54-10 КК УСРР. 11.09.1932 р. справу припинено. Поляк Іван Іванович, 1897 р. н., с. Моргуличі по Чернігівській обл. від 10.12.1937 р. за проведен-
Реабілітований 27.02.1998 р. (ГДА СБ України, Чернігівського р-ну, українець, освіта початкова. Поляков Олексій Васильович, 1881 р. н., ня антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ
м. Чернігів. – Спр. 10058-п). Проживав у с. Моргуличі, рахівник. Заарештований с. Ануфрієво Боровицького р-ну Новгород- на 10 років. Реабілітований 30.08.1989 р. (Держ-
09.04.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД ської обл., РФ, росіянин, освіта початкова. Прожи- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Полюшко Михайло Львович, 1887 р. н., по Чернігівській обл. від 10.04.1938 р. за участь вав у с. Камка Городнянського (нині Сновсько- спр. 11741).
с. Полюшкине Новгород-Сіверського р-ну, украї- у діяльності антирадянської есерівської повстан- го) р-ну, десятник. Заарештований 16.07.1937 р.
нець, неписьменний. Проживав у с. Полюшкине, ської організації застосована ВМП. Розстріля- За вироком лінійного суду Білоруської залізниці Поляничко Микита Артемович. Проживав
без певних занять. Заарештований 14.09.1937 р. ний 23.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований від 31.12.1937 р. за ст.ст. 54-7, 54-10 ч.1 КК УРСР у м. Борзна Борзнянського р-ну. Заарештований
За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- 15.03.1958 р. (Держархів Чернігівської області, засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 15 років. 04.07.1922 р. за службу в денікінській армії. За
ській обл. від 28.10.1937 р. за проведення анти- ф. Р-8840, оп.3, спр. 3313-3314). Реабілітований 24.10.1991 р. (ГДА СБ України, постановою Чернігівського губревтрибуналу від
радянської агітації застосована ВМП. Розстріля- м. Чернігів. – Спр. 15285-п). 15.07.1922 р. справу припинено. Реабілітований
ний 02.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований Поляк Михайло Андрійович, 1886 р. н., 22.12.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, с. Локнисте Березнянського (нині Менського) р-ну, Поляков Филимон Филимонович, 1907 р. н., ф. Р-4609, оп.1, спр. 697).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11537). українець, письменний. Проживав у с. Локнис- м. Чорнобиль Іванківського р-ну Київської обл.,
те, одноосібник. Заарештований 01.01.1933 р. росіянин, освіта середня. Проживав у м. Щорс Полянська Любов Євграфівна, 1903 р. н.,
Полюшко Петро Якович, 1908 р. н., За постановою особливої наради при Колегії Щорського р-ну (нині м. Сновськ Сновсько- с. Андріївка Глинського р-ну Чернігівської обл.
с. Полюшкине Новгород-Сіверського р-ну, украї- ГПУ УСРР від 26.03.1933 р. за ст. 54-10 КК го р-ну), службовець райземвідділу. Заарештова- (нині Роменського р-ну Сумської обл.), українка,
нець, малописьменний. Проживав у с. Полюшкине, УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. ний 12.10.1944 р. За вироком ВТ військ НКВД освіта початкова. Проживала у м. Чернігів,
без певних занять. Заарештований 11.05.1944 р. Заарештований 27.12.1937 р. За постановою по Чернігівській обл. від 28.02.1945 р. за ст. 54-10 домогосподарка. Заарештована 26.11.1937 р. За
за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 28.07.1944 р. справу «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлення волі постановою особливої наради при НКВД СРСР
припинено. Реабілітований 28.10.1996 р. (Держ- 27.12.1937 р. за проведення антирадянської агіта- на 10 років. Звільнений 15.05.1954 р. Реабілітова- від 26.03.1938 р. як член сім’ї зрадника Батьківщи-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ції застосована ВМП. Розстріляний 03.01.1938 р. ний 12.07.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ни ув’язнена до ВТТ на 8 років. Реабілітова-
спр. 639). у м. Чернігів. Реабілітований 29.06.1989 р., Спр. 14827-п). на 26.10.1956 р. (Держархів Чернігівської області,
28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2847).
Полюшко Пилип Якович, 1887 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 6939, 10825). Полякова Єфросинія Юхимівна, 1887 р. н.,
с. Шептаки Новгород-Сіверського р-ну, украї- с. Кархівка Чернігівського р-ну, українка, не- Полянський Дмитро Михайлович, 1897 р. н.,
нець, освіта початкова. Проживав у с. Полюшки- Поляков Володимир Володимирович, письменна. Проживала у с. Кархівка, домогос- с. Журавка Варвинського р-ну, українець, осві-
не Новгород-Сіверського р-ну, одноосібник. 1903 р. н., м. Ніжин, українець, освіта початкова. подарка. Заарештована 09.04.1931 р. за ст. 54-10 та вища. Проживав у м. Чернігів, завідувач
Заарештований 25.05.1932 р. За постановою Проживав у м. Ніжин, інспектор держбанку. ч. 2 КК УСРР. За постановою від 21.05.1931 р. відділу мистецтв облвиконкому. Заарештований
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Заарештований 13.04.1938 р. За постановою включена в загальну операцію по вилученню 16.09.1937 р. За вироком ВК ВС СРСР від
20.11.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від куркулів. Реабілітована 28.02.1996 р. (Держ- 19.01.1938 р. за ст.ст. 54-8, 54-11 КК УРСР за-
концтабору на 3 роки. Реабілітований 14.06.1989 р. 19.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, суджений до ВМП. Розстріляний 20.01.1938 р.
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ської націоналістичної повстанської організації спр. 401). у м. Київ. Реабілітований 06.08.1957 р. (ГДА СБ
спр. 6627). застосована ВМП. Розстріляний 07.05.1938 р. України, м. Чернігів. – Спр. 4156-п).
у м. Чернігів. Реабілітований 28.01.1958 р. Полякова Хана Аврамівна, 1911 р. н.,
Поляк Архип Єгорович, 1890 р. н., с. Мор- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, смт Березна Менського р-ну, єврейка. Прожива- Полянський Микола Пилипович, 1909 р. н.,
гуличі Чернігівського р-ну, українець, освіта спр. 3312). ла м. Мена Менського р-ну. Заарештована с. Піщане Івнянського р-ну Курської (нині
початкова. Проживав у м. Чернігів, продавець. 17.08.1937 р. за ст. 54-12 КК УРСР. За вироком Бєлгородської) обл., РФ, росіянин, освіта початко-
Заарештований 20.04.1938 р. За постановою Поляков Майер Маркович, 1908 р. н., ВТ КВО від 20.03.1938 р. звільнена, зарахований ва. Проживав за місцем дислокації 3 еск 15

434 435
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
гв. кп, червоноармієць. Заарештований 23.08.1942 р. Помаз Василь Порфирійович, 1902 р. н., особливої наради при МГБ СРСР від 22.03.1947 р. 20.04.1929 р. звільнений на підписку про невиїзд.
За вироком ВТ 2 гв. кк від 30.08.1942 р. за с. Добре Добрянського р-ну (приєднано до с. Вер- справу припинено. Реабілітований 13.08.1997 р. За постановою особливої наради при Колегії
ст.ст. 19-58-1 «б» КК РРФСР засуджений до бівка Ріпкинського р-ну), українець, неписьмен- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ОГПУ від 07.06.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР
позбавлення волі на 10 років. Реабілітований ний. Проживав за місцем дислокації 1149 сп спр. 3456). висланий до Північного краю на 3 роки. За
10.04.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 353 сд, червоноармієць. За вироком ВТ 353 сд від постановою «трійки» при ПП ОГПУ Північного
Спр. 17347-п). 30.06.1942 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР засудже- Помаз Михайло Олексійович, 1904 р. н., краю від 10.08.1932 р. дозволено вільне
ний до ВМП заочно. Реабілітований 31.10.1997 р. с. Погорільці Холминського (нині Семенівсько- проживання на території СРСР. Реабілітований
Полянський Михайло Самійлович, 1892 р. н., (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17843-п). го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав 03.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
с. Сергіївка Прилуцького р-ну, українець, освіта у с. Погорільці, одноосібник. Заарештований ф. Р-8840, оп.3, спр. 3764).
початкова. Проживав у м. Прилуки, робітник Помаз Іван Володимирович, 1885 р. н., 15.04.1930 р. За постановою особливої наради
артілі. Заарештований 27.11.1937 р. За постановою с. Погорільці Холминського (нині Семенівсько- при Колегії ГПУ УСРР від 20.07.1930 р. за Помазанов Олексій Корнійович, 1897 р. н.,
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від го) р-ну, українець, письменний. Проживав у ст.ст. 54-10, 56-16 КК УСРР висланий до Північ- с. Левківка Зміївського р-ну Харківської обл.,
29.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації, с. Погорільці, сторож. Заарештований 09.12.1937 р. ного краю на 3 роки умовно. Реабілітований українець, освіта середня. Проживав за місцем
розповсюдження провокаційних чуток про війну За постановою «трійки» при УНКВД по 31.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, роботи, завгосп лікарні трудової комуни НКВС,
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований Чернігівській обл. від 10.12.1937 р. за проведення ф. Р-8840, оп.3, спр. 5758). смт Ладан Прилуцького р-ну. Заарештований
21.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на 09.12.1937 р. За постановою «трійки» при
ф. Р-8840, оп.3, спр. 10587). 10 років. Реабілітований 27.07.1989 р. (Держ- Помазан Захарій Григорович, 1888 р. н., УНКВД по Чернігівській обл. від 10.12.1937 р. за
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, х. Помазани Лосинівського р-ну (нині с. Перемо- проведення антирадянської агітації передбачена
Полянський Олексій Дмитрович, 1890 р. н., спр. 2077). га Ніжинського р-ну), українець, освіта початкова. ВМП. Реабілітований 18.01.1958 р. (Держархів
м. Київ, українець, освіта середня спеціальна. Проживав у с. Перемога Ніжинського р-ну, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3255).
Проживав у с. Грибова Рудня Добрянського Помаз Іван Володимирович, 1894 р. н., колгоспник. Заарештований 02.03.1938 р. За
(нині Ріпкинського) р-ну, лісовод. Заарештований с. Погорільці Холминського (нині Семенівсько- постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Помазний Денис Федорович, 1895 р. н.,
15.05.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у ській обл. від 10.04.1938 р. за участь у діяльності с. Ковпита Михайло-Коцюбинського (нині
08.01.1939 р. справу припинено. Реабілітований с. Погорільці, тесля. Заарештований 24.10.1937 р. антирадянського куркульського угруповання Чернігівського) р-ну, українець, освіта початкова.
29.07.1997 р. (Держархів Чернігівської області, за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР. 31.12.1937 р. застосована ВМП. Розстріляний 22.04.1938 р. у Проживав у с. Ковпита, інструктор споживспілки.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 2679). справу припинено. Реабілітований 26.06.1997 р. м. Чернігів. Реабілітований 13.11.1991 р. (Держ- Заарештований 24.03.1938 р. За постановою
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл.
Полянський Опанас Фадейович, 1874 р. н., спр. 1545). спр. 11895). від 25.04.1938 р. за проведення антирадянської
смт Добрянка Ріпкинського р-ну, росіянин, агітації, скерованої проти заходів радянської вла-
освіта початкова. Проживав у смт Добрянка, Помаз Іван Омелянович, 1917 р. н., с. По- Помазан Никандр Григорович, 1897 р. н., ди, застосована ВМП. Розстріляний 17.05.1938 р.
кустар. Заарештований 25.04.1928 р. За вироком горільці Холминського (нині Семенівсько- с. Дорогинка Ічнянського р-ну, українець, освіта у м. Чернігів. Реабілітований 31.12.1957 р. (Держ-
Чернігівського окрсуду від 23.09.1928 р. за го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав початкова. Проживав у с. Дорогинка, одноосібник. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ст. 54-10 ч. 2 КК УСРР позбавлений громадянства за місцем дислокації 76 батр 185 сп, червоноармі- Заарештований 16.04.1930 р. За постановою спр. 3250).
СРСР. За ухвалою ВС УСРР від 13.03.1929 р. єць. Заарештований 13.10.1941 р. За вироком ВТ особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
попередній вирок скасовано, висланий за межі 224 сд від 22.10.1941 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР 18.05.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий Помазний Дмитро Петрович, 1887 р. н.,
Чернігівської округи на 5 років. Реабілітований засуджений до позбавлення волі на 10 років. до Північного краю на 3 роки. Заарештований с. Ковпита Козлянського (нині Чернігівського) р-ну,
30.06.1999 р. (Держархів Чернігівської області, Реабілітований 28.05.1996 р. (ГДА СБ України, 12.11.1932 р. За постановою особливої наради українець, малописьменний. Проживав у с. Ковпи-
ф. Р-328, оп.5, спр. 337). м. Чернігів. – Спр. 17554-п). при Колегії ГПУ УСРР від 20.08.1933 р. за та, одноосібник. Заарештований 20.09.1929 р. За
ст.ст. 54-8, 54-11 КК УСРР ув’язнений до ВТТ на вироком Чернігівського окрсуду від 28.01.1930 р.
Полянський Сава Михайлович, 1897 р. н., Помаз Михайло Андрійович, 1927 р. н., 3 роки. Реабілітований 11.09.1989 р., 04.09.1989 р. за ст. 54-10 КК УСРР засуджений до позбавлен-
с. Тиниця Бахмацького р-ну, українець, освіта с. Парастовське Холминського (нині Корю- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ня волі на 3 роки умовно з випробним термі-
початкова. Проживав у с. Тиниця, селянин. ківського) р-ну, українець, освіта початкова. спр. 5169, 8896). ном на 5 років. Заарештований 03.03.1930 р.
Заарештований 09.04.1922 р. за участь у діяльності Проживав у с. Парастовське, колгоспник. За- За постановою особливої наради при Коле-
контрреволюційної організації. Рішення по справі арештований 31.12.1941 р. За постановою особ- Помазан Сергій Степанович, 1879 р. н., гії ГПУ УСРР від 29.03.1930 р. за ст. 54-10 КК
відсутнє. 28.06.1922 р. з-під варти звільнений. ливої наради при НКВД СРСР від 16.05.1942 р. с. Монастирище Ічнянського р-ну, українець, УСРР ув’язнений до концтабору на 3 роки.
Реабілітований 24.09.1999 р. (Держархів Чернігів- за співробітництво з окупаційною адміністрацією освіта початкова. Проживав у с. Монастирище, Реабілітований 26.06.1997 р., 11.05.1989 р. (Держ-
ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 6706). ув’язнений до ВТТ на 5 років. За постановою одноосібник. Заарештований 08.03.1929 р. архів Чернігівської області, ф. Р-328, оп.33, спр. 10,

436 437
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, діяльності ув’язнений до ВТТ на 10 років. Пономаренко Анастасія Іванівна, 1918 р. н., при Колегії ГПУ УСРР від 29.04.1933 р. за
спр. 5444). Відбував покарання у Біломорсько-Балтійсько- с. Гончариха Катеринопільського р-ну Київ- ст.ст. 54-11, 54-12 КК УСРР ув’язнений до
му ВТТ. Реабілітований 30.08.1991 р. (Держ- ської (нині Черкаської) обл., українка, освіта концтабору на 5 років. Реабілітований 12.08.1989 р.
Помеленко Данило Романович, 1896 архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, вища. Проживала у с. Старий Глибів Остерсько- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
[1895] р. н., с. Смолянка Ніжинського повіту (нині спр. 11828). го р-ну, вчитель. Заарештована 10.08.1944 р. за спр. 9826).
Куликівського р-ну), українець, малописьменний. ст. 54-1 «а» КК УРСР. 02.11.1944 р. справу при-
Проживав у с. Смолянка, селянин. Заарештова- Помогай Макар Петрович, 1888 р. н., пинено. Реабілітована 25.12.1996 р. (Держархів Пономаренко Василь Пантелеймонович,
ний 14.02.1919 р. За постановою Чернігівського м. Городня Городнянського р-ну, українець, освіта Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 939). 1898 р. н., с. Радьківка Прилуцького р-ну,
губревтрибуналу від 15.06.1919 р. за службу початкова. Проживав у м. Городня, робітник українець, освіта середня. Проживав у с. Радьківка,
в гетьманських військах справу припинено за контори «Укрм’ясо». Заарештований 14.02.1931 р. Пономаренко Андрій Михайлович, 1905 р. н., безробітний. Заарештований 10.12.1928 р. За
недоведеністю складу злочину. Звільнений з-під За вироком надзвичайної сесії Київського облсуду с. Морівськ Остерського (нині Козелецько- постановою особливої наради при Колегії ГПУ
варти 17.06.1919 р. Заарештований 19.10.1930 р. від 17.05.1932 р. за ст. 54-13 КК УСРР засуджений го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав УСРР від 16.08.1929 р. за ст.ст. 58-10, 59-3 КК
За постановою судової «трійки» при Колегії до позбавлення волі на 10 років. Реабілітова- у м. Бобровиця Бобровицького р-ну, без певних РСФРР ув’язнений до концтабору на 3 роки. За
ГПУ УСРР від 04.11.1930 р. за ст. 54-10 КК ний 13.10.1993 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – занять. Заарештований 16.11.1937 р. За постано- постановою Колегії ОГПУ від 13.03.1930 р. за
УСРР ув’язнений до концтабору на 5 років. Спр. 16196-п). вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. ст.ст. 58-11, 59-3 КК РСФРР ув’язнений
Реабілітований 27.11.1998 р., 16.08.1989 р. (Держ- від 26.11.1937 р. за проведення антирадян- до концтабору на 10 років. Реабілітований
архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, Понаженко Петро Киріакович, 1891 р. н., ської агітації застосована ВМП. Розстріляний 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
спр. 276, Держархів Чернігівської області, с. Яцковичі Стародубського р-ну Брян- 01.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований ф. Р-8840, оп.3, спр. 10066).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8864). ської обл., РФ, українець, освіта середня. Про- 07.05.1966 р. (Держархів Чернігівської області,
живав у м. Чернігів, бухгалтер. Заарештований ф. Р-8840, оп.3, спр. 7943). Пономаренко Гаврило Олександрович,
Померанцев Микола Іванович, 1894 р. н., 22.07.1938 р. За постановою «трійки» при 1897 р. н., с. Суличівка Ріпкинського р-ну, украї-
с. Марківці Бобровицького р-ну, українець, УНКВД по Чернігівській обл. від 26.09.1938 р. за Пономаренко Антон Миколайович, 1880 р. н., нець, освіта початкова. Проживав у с. Суличів-
освіта вища. Проживав у м. Чернігів, адвокат. участь у діяльності контрреволюційної повстан- с. Морівськ Остерського (нині Козелецько- ка, колгоспник. Заарештований 04.08.1932 р. за
Заарештований 09.03.1938 р. За постановою ської організації застосована ВМП. Розстріля- го) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- ст. 54-10 КК УСРР. 14.09.1932 р. справу припине-
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ний 29.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований вав у с. Морівськ, одноосібник. Заарештова- но. Реабілітований 27.02.1998 р. (ГДА СБ України,
25.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянської 31.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ний 23.03.1931 р. За вироком Остерського нарсу- м. Чернігів. – Спр. 9741-п).
повстанської організації передбачена ВМП. ф. Р-8840, оп.3, спр. 8389). ду від 23.09.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР засудже-
Реабілітований 07.06.1958 р. (Держархів Чернігів- ний до позбавлення волі на 6 років. Реабіліто- Пономаренко Гнат Олександрович, 1894 р. н.,
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3425). Поніматченко Семен Софонович, 1882 р. н., ваний 27.06.1990 р. (ГДА СБ України, м. Черні- с. Суличівка Ріпкинського р-ну, українець, мало-
с. Покошичі Понорницького (нині Коропсько- гів. – Спр. 1998-п). письменний. Проживав у с. Суличівка, колгоспник.
Пометаєв Микола Аникійович, 1893 р. н., го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав Заарештований 04.08.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР.
м. Новгород-Сіверський, українець, освіта по- у Понорницькому р-ні, сторож. Заарештований Пономаренко Василь Іванович, 1901 р. н., 14.09.1932 р. справу припинено. Реабілітований
чаткова. Проживав у м. Новгород-Сіверський, 20.09.1943 р. За вироком ВТ військ НКВД по с. Кам’янська Слобода Новгород-Сіверсько- 27.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
рахівник. Заарештований 08.03.1938 р. За поста- Чернігівській обл. від 20.05.1944 р. за ст. 54-1 «а» го р-ну, українець, освіта середня. Проживав за Спр. 9741-п).
новою «трійки» при УНКВД по Чернігівській КК УРСР засуджений до позбавлення волі на місцем дислокації штабної батареї 123 ап 53 гв.
обл. від 03.05.1938 р. за проведення антирадян- 10 років. Реабілітований 31.03.1994 р. (ГДА СБ Червонопрапорної сд, ст. сержант. Заарештова- Пономаренко Євдокія Костянтинівна,
ської агітації застосована ВМП. Розстріля- України, м. Чернігів. – Спр. 16493-п). ний 10.01.1944 р. За вироком ВТ 53 сд від 1920 р. н., с. Вейсбахівка Малодівицького р-ну
ний 21.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 21.02.1944 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК (нині с. Білорічиця Прилуцького р-ну), українка.
31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Понімаченко Герасим Софонович, 1895 р. н., РРФСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ Проживала у с. Вейсбахівка (нині с. Білорічиця),
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11577). с. Покошичі Понорницького (нині Коропсько- на 10 років. Реабілітований 29.11.1969 р. (ГДА колгоспниця. За постановою особливої наради
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10755-п). при НКВД СРСР від 28.04.1945 р. як член сім’ї
Помісячний Петро Олексійович, 1895 р. н., у с. Покошичі, одноосібник. Заарештований зрадника Батьківщини вислана до Північно-
с. Жовідь Щорського (нині Сновського) р-ну, 20.11.1932 р. За постановою особливої наради Пономаренко Василь Іванович, 1910 р. н., Казахстанської обл. Казахської РСР на 5
українець, малописьменний. Проживав у с. Жовідь, при Колегії ГПУ УСРР від 10.01.1933 р. за с. Дроздовиця Городнянського р-ну, українець, років. Реабілітована 27.06.1994 р. (Держархів
тесля. Заарештований 14.08.1937 р. За постановою ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю малописьменний. Проживав у с. Невкля Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12119).
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від на 3 роки. Реабілітований 12.07.1989 р. (Держархів Городнянського р-ну, колгоспник. Заарештований
22.08.1937 р. за проведення контрреволюційної Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7175). 08.01.1933 р. За постановою судової «трійки» Пономаренко Єгор Данилович, 1904 р. н.,

438 439
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
с. Суличівка Ріпкинського р-ну, українець, освіта архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР. 20.05.1935 р. звільнений особливої наради при НКВД СРСР від 28.04.1945 р.
початкова. Проживав у с. Суличівка, колгоспник. спр. 11694). на підписку про невиїзд. 03.03.1936 р. справу як член сім’ї зрадника Батьківщини вислана до
Заарештований 19.02.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 припинено. Реабілітований 22.01.1997 р. (Держ- Північно-Казахстанської обл. Казахської РСР на
КК УРСР. 16.01.1939 р. справу припинено. Пономаренко Карпо Миколайович, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 5 років. Реабілітована 27.06.1994 р. (Держархів
Реабілітований 27.01.1997 р. (Держархів Черні- 1888 р. н., с. Яблунівка Яблунівського (нині спр. 1008). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12119).
гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1151). Прилуцького) р-ну, українець, малописьменний.
Проживав у с. Яблунівка, одноосібник. Заарешто- Пономаренко Митрофан Романович, Пономаренко Омелян Ларіонович, 1894 р. н.,
Пономаренко Єгор Іванович, 1915 р. н., ваний 27.12.1932 р. згідно з п. 4 постанови РНК 1890 р. н., с. Перепис Добрянського (нині Город- с. Вейсбахівка Малодівицького р-ну (нині
с. Яблунівка Яблунівського (нині Прилуцько- УСРР від 11.11.1932 р. 20.01.1933 р. справу нянського) р-ну, українець, освіта початкова. Про- с. Білорічиця Прилуцького р-ну), українець,
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав припинено. Реабілітований 30.01.1998 р. (ГДА СБ живав у с. Перепис, одноосібник. Заарештований малописьменний. Проживав у с. Вейсбахівка
за місцем служби, військовослужбовець. України, м. Чернігів. – Спр. 9483-п). 03.03.1931 р. За постановою особливої наради при (нині с. Білорічиця), одноосібник. Заарештований
Заарештований 01.01.1946 р. За вироком ВТ Колегії ГПУ УСРР від 02.06.1931 р. за ст.ст. 54-9, 03.04.1932 р. За постановою особливої наради при
Чернігівського гарнізону від 30.08.1946 р. за Пономаренко Кузьма Олександрович, 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю на 3 Колегії ГПУ УСРР від 03.11.1932 р. за ст. 54-10
ст. 54-1 «б» КК УРСР засуджений до позбавлен- 1899 р. н., с. Суличівка Ріпкинського р-ну, роки. Заарештований 18.08.1937 р. За постановою КК УСРР висланий до Північного краю на 3 роки
ня волі на 6 років. За ухвалою ВТ КВО українець, малописьменний. Проживав у с. Сули- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від умовно. Реабілітований 17.07.1989 р. (Держархів
від 14.10.1946 р. звільнений за амністією. чівка, одноосібник. Заарештований 04.08.1932 р. 22.08.1937 р. за проведення антирадянської агітації, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6292).
Реабілітований 29.02.1996 р. (ГДА СБ України, за ст. 54-10 КК УСРР. За постановою від скерованої на підрив колгоспного будівництва,
м. Чернігів. – Спр. 17282-п). 28.02.1933 р. справу направлено на припинення. застосована ВМП. Розстріляний 27.08.1937 р. Пономаренко Опанас Єгорович, 1882 р. н.,
Рішення відсутнє. Реабілітований 27.02.1998 р. у м. Чернігів. Реабілітований 31.07.1989 р., с. Суличівка Ріпкинського р-ну, українець, не-
Пономаренко Єрофей Прокопович, 1895 р. н., (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 9741-п). 23.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, письменний. Проживав у с. Суличівка, колгосп-
с. Навози Михайло-Коцюбинського р-ну (нині ф. Р-8840, оп.3, спр. 6419, 9942). ник. Заарештований 04.08.1932 р. за ст. 54-10
с. Дніпровське Чернігівського р-ну), українець, Пономаренко Максим Гнатович, 1889 р. н., КК УСРР. 14.09.1932 р. справу припинено.
освіта початкова. Проживав у с. Навози (нині с. Горбове Куликівського р-ну, українець, освіта Пономаренко Михайло Павлович, 1907 р. н., Реабілітований 27.02.1998 р. (ГДА СБ України,
с. Дніпровське), колгоспник. Заарештований початкова. Проживав у с. Горбове, одноосібник. с. Кобижча Бобровицького р-ну, українець, м. Чернігів. – Спр. 9741-п).
22.12.1937 р. За постановою «трійки» при Заарештований 18.12.1937 р. За постановою письменний. Проживав у с. Кобижча, робітник.
УНКВД по Чернігівській обл. від 21.09.1938 р. «двійки» від 07.02.1938 р. за проведення контр- Заарештований 26.02.1938 р. За постановою «трій- Пономаренко Опанас Максимович,
як антирадянський елемент ув’язнений до ВТТ революційної діяльності застосована ВМП. Роз- ки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 1892 р. н., с. Старий Глибів Остерського р-ну,
на 10 років. Відбував покарання в Усольському стріляний 21.02.1938 р. у м. Чернігів. Реабіліто- 07.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянсько- українець, освіта початкова. Проживав у с. Новий
ВТТ. Реабілітований 31.08.1989 р. (Держархів ваний 22.08.1989 р. (Держархів Чернігівської го куркульського угруповання застосована Глибів Остерського р-ну, колгоспник. Заарештова-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10531). області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9973). ВМП. Розстріляний 19.04.1938 р. у м. Чернігів. ний 01.09.1944 р. За постановою особливої на-
Реабілітований 21.04.1962 р. (Держархів Чернігів- ради при НКВД СРСР від 07.07.1945 р. за
Пономаренко Єрофій Акиндинович, Пономаренко Марія Олександрівна, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4909). ст. 54-1 «а» КК УРСР ув’язнений до ВТТ
1898 р. н., с. Велике Устя Сосницького р-ну, 1900 р. н., с. Вейсбахівка Малодівицького р-ну на 5 років. Реабілітований 15.03.1994 р. (Держ-
українець, малописьменний. Проживав у с. Велике (нині с. Білорічиця Прилуцького р-ну), українка. Пономаренко Олександра Харлампівна, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Устя, лісник. Заарештований 07.12.1939 р. за Проживала у с. Вейсбахівка (нині с. Білорічиця), 1924 р. н., смт Сосниця Сосницького р-ну, українка, спр. 12031).
ст. 54-8 КК УРСР. 09.02.1940 р. справу припинено. колгоспниця. 17.09.1944 р. взята на підписку про освіта середня. Проживала у смт Сосниця,
Реабілітований 27.11.1997 р. (Держархів Чернігів- невиїзд. За постановою особливої наради при завідувачка буфету. Заарештована 20.03.1950 р. За Пономаренко Павло Іванович, 1913 р. н.,
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6170). НКВД СРСР від 28.04.1945 р. як член сім’ї зрад- вироком ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. від с. Стригуни Борисовського р-ну Курської (нині
ника Батьківщини вислана до Північно- 12.05.1950 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена по Бєлгородської) обл., РФ, росіянин, освіта середня.
Пономаренко Йосип Єгорович, 1897 р. н., Казахстанської обл. Казахської РСР на 5 позбавлення волі у ВТТ на 25 років. Реабілітована Проживав за місцем дислокації в.ч. 4400, лейте-
с. Суличівка Ріпкинського р-ну, українець, освіта років. Реабілітована 27.06.1994 р. (Держархів 05.08.1971 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – нант. Заарештований 15.03.1938 р. За вироком
початкова. Проживав у с. Суличівка, одноосібник. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12119). Спр. 10777-п). ВТ в.ч. 4434 КВО від 19.06.1938 р. за ст. 54-10
Заарештований 02.12.1937 р. За постановою ч. 1 КК УРСР виправданий. (ГДА СБ України,
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Пономаренко Микола Огейович, 1905 р. н., Пономаренко Ольга Костянтинівна, м. Чернігів. – Спр. 590-п).
03.12.1937 р. за проведення антиколгоспної агітації с. Степанівка Менського р-ну, українець, 1925 р. н., с. Вейсбахівка Малодівицького р-ну
застосована ВМП. Розстріляний 08.12.1937 р. у малописьменний. Проживав у с. Степанівка, (нині с. Білорічиця Прилуцького р-ну). Проживала Пономаренко Панас Юхимович, 1906 р. н.,
м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ- одноосібник. Заарештований 10.05.1935 р. за у с. Вейсбахівка (нині с. Білорічиця). За постановою с. Берків (нині с. Пилятин) Козелецького р-ну,

440 441
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
українець, письменний. Проживав у с. Берків Пономаренко Степан Захарович, 1900 р. н., На час другого арешту – чорноробочий на особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
(нині с. Пилятин), колгоспник. Заарештований с. Заньки Ніжинського р-ну, українець. Проживав будівництві. Заарештований 20.12.1937 р. За 31.05.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до
01.10.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 29.10.1943 р. у с. Черняхівка Ніжинського р-ну, колгоспник. вироком судової колегії в кримінальних спра- Північного краю на 3 роки. На час другого ареш-
справу припинено. Реабілітований 19.09.1997 р. Заарештований 21.03.1938 р. За постановою вах Чернігівського облсуду від 04.03.1939 р. за ту – кочегар лазні. Заарештований 07.10.1937 р.
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ст.ст. 54-10 ч. 1, 69-1 ч. 2 КК УРСР засуджений За постановою «трійки» при УНКВД по
спр. 4444). 10.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянсько- до позбавлення волі на 7 років. Реабілітований Чернігівській обл. від 28.10.1937 р. за проведення
го куркульського угруповання застосована 07.08.1989 р., 12.05.1996 р. (Держархів Черні- антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на
Пономаренко Петро Кіндратович, 1929 р. н., ВМП. Розстріляний 21.04.1938 р. у м. Чернігів. гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6001, ГДА 10 років. Реабілітований 20.06.1989 р., 24.08.1989 р.
с. Вовчок Козелецького р-ну, українець, освіта Реабілітований 14.05.1966 р. (Держархів Черні- СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17401-п). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
початкова. Проживав за місцем дислокації гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7947). спр. 6389, 10078).
в.ч. 62098, військовослужбовець. Заарештова- Пономаренко Федір Іванович, 1888 р. н.,
ний 10.03.1953 р. За вироком ВТ Біломор- Пономаренко Тимофій Іванович, 1888 р. н., с. Кобижча Бобровицького р-ну, українець, освіта Пономаренко Харлампій Якович, 1899 р. н.,
ського ВО від 21.04.1953 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК с. Грабів Малодівицького (нині Ічнянсько- середня. Проживав у с. Кобижча, одноосібник. смт Сосниця Сосницького р-ну, українець, освіта
РРФСР засуджений до позбавлення волі на 10 го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав Заарештований 25.10.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР. початкова. Проживав у с. В’юнище (приєднано
років. За постановою від 27.12.1954 р. тер- у с. Грабів, одноосібник. Заарештований 11.01.1931 р. справу припинено. Заарештований до смт Сосниця) Сосницького р-ну, одноосіб-
мін покарання знижено до 5 років позбавлення 24.11.1932 р. За постановою особливої наради 28.11.1932 р. За постановою особливої наради ник. Заарештований 16.10.1930 р. За постановою
волі. Відбував покарання в Архангельсько- при Колегії ГПУ УСРР від 04.02.1933 р. за при Колегії ГПУ УСРР від 07.01.1933 р. за особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
му ВТТ. Звільнений 02.08.1956 р. Реабілітова- ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на 03.01.1932 р. за ст. 54-11 КК УСРР висланий
ний 01.09.1956 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – на 3 роки. Реабілітований 19.06.1989 р. (Держ- 3 роки. Реабілітований 20.06.1997 р., 27.06.1989 р. до Північного краю на 3 роки. Заарештова-
Спр. 6688-п). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ний 17.04.1938 р. За постановою «трійки» при
спр. 7544). спр. 2523, 7049). УНКВД по Чернігівській обл. від 23.04.1938 р.
Пономаренко Петро Кузьмич, 1888 р. н., за участь у діяльності антирадянської україн-
с. Жавинка Чернігівського р-ну, українець, освіта Пономаренко Тихон Наумович, 1900 р. н., Пономаренко Федір Мефодійович, 1898 р. н., ської контрреволюційної повстанської організа-
початкова. Проживав у с. Жавинка, колгоспник. с. Горбове Куликівського р-ну, українець, освіта с. Морівськ Остерського (нині Козелецько- ції застосована ВМП. Розстріляний 13.05.1938 р.
Заарештований 29.10.1943 р. За вироком ВТ початкова. Проживав у м. Чернігів, безробітний. го) р-ну, українець, освіта середня. Проживав у м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р.,
КВО від 15.01.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР Заарештований 22.03.1939 р. За вироком судової за місцем дислокації 159 інжмінб 12 інжмінбр, 02.08.1958 р. (Держархів Чернігівської області,
виправданий. Реабілітований 15.01.1944 р. (ГДА колегії в кримінальних справах Чернігівського червоноармієць. Заарештований 22.03.1943 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 9184, 3589-3594).
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 1299-п). облсуду від 05.08.1939 р. за ст. 54-10 КК УРСР За вироком ВТ 12 інжмінбр від 06.04.1943 р. за
засуджений до позбавлення волі на 3 роки. ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений до позбавлен- Пономаренко Яків Семенович, 1875 р. н.,
Пономаренко Петро Олексійович, 1892 р. н., Реабілітований 31.01.1992 р. (ГДА СБ України, ня волі на 10 років. Реабілітований 10.10.1960 р. с. Манжосівка Прилуцького р-ну, українець,
х. Шишки (приєднано до с. Буда) Корюківсько- м. Чернігів. – Спр. 376-п). (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 6046-п). малописьменний. Проживав у м. Прилуки, чорно-
го р-ну, українець, малописьменний. Проживав робочий. Заарештований 17.02.1938 р. За постано-
у с. Казенна Слобода (нині с. Соснівка) Корюків- Пономаренко Трохим Степанович, 1911 р. н., Пономаренко Федір Петрович, 1886 р. н., вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
ського р-ну, тесля. Заарештований 24.11.1937 р. За с. Високе Борзнянського р-ну, українець, мало- с. Ховдіївка Корюківського р-ну, українець, освіта 21.09.1938 р. за підозрою у шпигунстві ув’язнений
постановою особливої наради при НКВД СРСР письменний. Проживав у с. Високе, одноосіб- середня. Проживав у с. Ховдіївка, одноосібник. до концтабору на 8 років. Відбував покарання в
від 02.01.1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР ув’язнений ник. Заарештований 23.12.1932 р. за ст. 54-11 КК Заарештований 08.10.1932 р. За постановою Усольському ВТТ. Реабілітований 21.06.1989 р.
до ВТТ на 10 років. Реабілітований 09.08.1989 р. УСРР. 29.05.1933 р. справу припинено. Реабіліто- судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ваний 27.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Черні- 29.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР засто- оп.3, спр. 2198).
спр. 8836). гів. – Спр. 9907-п). сована ВМП. Розстріляний 09.05.1933 р. у м. Чер-
нігів. Реабілітований 31.08.1989 р. (Держархів Пономарчук Василь Микитович, 1911 р. н.,
Пономаренко Сидір Євтихійович, 1897 р. н., Пономаренко Федір Іванович, 1891 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11129). с. Карильське Коропського р-ну, українець, мало-
с. Велике Устя Сосницького р-ну, українець, освіта с. Козацьке Новобасанського (нині Боброви- письменний. Проживав за місцем дислокації 1318
початкова. Проживав у с. Велике Устя, колгоспник. цького) р-ну, українець, малописьменний. Прожи- Пономаренко Федір Прокопович, 1903 р. н., сп, червоноармієць. Заарештований 31.03.1942 р.
Заарештований 07.12.1939 р. за ст. 54-8 КК УРСР. вав у с. Козацьке, одноосібник. Заарештований с. Вейсбахівка Малодівицького р-ну (нині с. Бі- за ст.ст. 19-58-1«б», 58-11 КК РРФСР. 22.05.1942 р.
05.02.1940 р. справу припинено. Реабілітований 17.10.1930 р. За постановою особливої наради лорічиця Прилуцького р-ну), українець, пись- справу припинено. Реабілітований 20.08.1997 р.
27.11.1997 р. (Держархів Чернігівської області, при Колегії ГПУ УСРР від 11.11.1930 р. за ст. 54-10 менний. Проживав у м. Прилуки, одноосібник. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 6170). КК УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. Заарештований 20.03.1931 р. За постановою спр. 4099).

442 443
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Пономарчук Гаврило Антонович, 1902 р. н., Пономарьов Микола Кирилович, 1894 р. н., 1901 р. н., м. Москва, РФ, українка, освіта початкова. Понько Петро Калістратович, 1884 р. н.,
смт Куликівка Куликівського р-ну, українець, ма- м. Мстиславль Могильовської обл., Білорусь, Проживала у м. Чернігів, домогосподарка. За- с. Кагарлик (нині с. Галиця) Ніжинського р-ну,
лописьменний. Проживав у смт Куликівка, прий- українець, освіта середня. Проживав у м. Чернігів, арештована 13.09.1937 р. За постановою особливої українець, освіта домашня. Проживав у с. Кагарлик
мальник сировини. Заарештований 08.05.1936 р. сторож. Заарештований 16.10.1930 р. За постано- наради при НКВД СРСР від 02.11.1937 р. як член (нині с. Галиця), чорноробочий. Заарештований
За вироком спецколегії Чернігівського облсуду вою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР сім’ї зрадника Батьківщини ув’язнена до ВТТ на 03.03.1944 р. За вироком ВТ Київського гарнізону
від 02.08.1936 р. за ст. 54-12 КК УСРР засуд- від 11.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений 5 років. Відбувала покарання у Сибірському ВТТ. від 19.11.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджений
жений до позбавлення волі на 3 роки. За ухва- до концтабору на 3 роки. Реабілітований Звільнена 19.09.1942 р. Реабілітована 21.05.1957 р. до каторжних робіт на 15 років. Реабілітований
лою Найвищого суду УСРР від 27.08.1936 р. 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 27.11.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
вирок змінено, засуджений до позбавлення ф. Р-8840, оп.3, спр. 11535). спр. 3163). Спр. 17216-п).
волі на 2 роки. Реабілітований 08.08.1991 р.
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15580-п). Пономарьов Олексій Дмитрович, 1917 р. н., Понтяр Гнат Кирилович, 1899 р. н., с. Веркіїв- Понько Юхим Олександрович, 1909 р. н.,
м. Чернігів, українець, неписьменний. Проживав ка (нині с. Вертіївка) Ніжинського р-ну, українець, с. Кагарлик (нині с. Галиця) Ніжинського р-ну,
Пономарчук Іван Іванович, 1883 р. н., за місцем дислокації 3 батр 121 зенап, черво- освіта початкова. Проживав у с. Веркіївка (нині малописьменний. Проживав у с. Твані (нині
с. Карильське Коропського р-ну, українець, ма- ноармієць. Заарештований 09.03.1943 р. за с. Вертіївка), без певних занять. Заарештований с. Діброва) Ніжинського р-ну, одноосібник.
лописьменний. Проживав у с. Карильське, без ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР. За ухвалою ВТ 26.06.1936 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УСРР. 06.08.1936 р. Заарештований 12.09.1931 р. за ст. 54-8 КК
певних занять. Заарештований 09.11.1937 р. За Московського гарнізону від 25.08.1943 р. справу справу припинено. На час другого арешту – УСРР. За постановою від 27.09.1931 р. з-під
постановою «трійки» при УНКВД по Черні- припинено в зв’язку зі смертю обвинуваченого. чорноробочий Ніжинського клінкерного заводу. варти звільнений. Реабілітований 27.11.1997 р.
гівській обл. від 14.11.1937 р. за проведення анти- 13.08.1943 р. помер у лікарні Бутирської тюрми. Заарештований 13.09.1939 р. За вироком виїзної (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
радянської агітації, скерованої на підрив кол- Реабілітований 27.02.1998 р. (ГДА СБ України, сесії Чернігівського облсуду від 31.12.1939 р. за спр. 6193).
госпного будівництва, ув’язнений до ВТТ на 10 м. Чернігів. – Спр. 10059-п). ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлення
років. Реабілітований 29.05.1989 р. (Держархів волі на 4 роки. Реабілітований 30.10.1991 р. Попаденко Федір Андрійович, 1877 р. н.,
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1554). Пономарьов [Портной] Митрофан Степа- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, с. Британи Комарівського р-ну (нині с. Дуболугівка
нович, 1899 р. н., с. Козел Козлянського р-ну (нині оп.3, спр. 83, ГДА СБ України, м. Чернігів. – Ніжинського р-ну), українець, малописьмен-
Пономарчук Лука Павлович, 1895 р. н., смт Михайло-Коцюбинське Чернігівського р-ну), Спр. 15299-п). ний. Проживав у с. Британи (нині с. Дуболугів-
с. Нічогівка Козелецького р-ну, українець, мало- українець, освіта початкова. Член КП(б)У. Прожи- ка), одноосібник. Заарештований 23.10.1930 р.
письменний. Проживав у с. Нічогівка, тесля. вав у смт Понорниця Коропського р-ну, заступник Понфилович Валентин Броніславович, За постановою особливої наради при Колегії
Заарештований 14.12.1932 р. за ст. 54-10 КК голови Понорницького райвиконкому. За вироком 1912 р. н., м. Почеп Почепського р-ну Орлов- ГПУ УСРР від 06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК
УСРР. 25.07.1933 р. справу припинено. Реабіліто- ВК ВС СРСР від 01.04.1937 р. за ст.ст. 17-54-8, ської (нині Брянської) обл., РФ, українець, освіта УСРР висланий до Північного краю на 3 ро-
ваний 29.06.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. 54-11 КК УРСР засуджений до позбавлення волі середня. Проживав у м. Городня Городнянсько- ки. Реабілітований 31.05.1989 р. (Держархів
– Спр. 9742-п). на 10 років. За постановою «трійки» при УНКВД го р-ну, начальник відділу зв’язку Чернігів- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5725).
по Вологодській обл. від 23.11.1937 р. за проведе- ської лінійної дільниці зв’язку. Заарештований
Пономарчук Олександр Кузьмич, 1899 р. н., ння контрреволюційної агітації передбачена 22.04.1946 р. За вироком ВТ військ НКВД по Чер- Попелуха Павло Никифорович, 1907 р. н.,
с. Карильське Коропського р-ну, українець, освіта ВМП. Реабілітований 05.11.1957 р. (ГДА СБ нігівській обл. від 12.07.1946 р. за ст. 54-1 «а» КК с. Остроушки Новгород-Сіверського повіту Чер-
початкова. Проживав у с. Карильське, одноосібник. України, м. Чернігів. – Спр. 4283-п). УРСР виправданий. (ГДА СБ України, м. Чернігів. нігівської губ. (нині Шосткинського р-ну Сум-
Заарештований 24.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР. – Спр. 1297-п). ської обл.), українець, освіта початкова. Проживав у
За постановою особливої наради при Колегії Пономарьова Варвара Романівна, 1910 р. н., с. Остроушки, лісник. Заарештований 19.10.1943 р.
ГПУ УСРР від 29.04.1933 р. справу припинено. м. Бендери, Молдова, росіянка, освіта початкова. Понька Ісак Калістратович, 1890 р. н., с. Ка- За постановою особливої наради при НКВД
Реабілітований 28.05.1998 р. (Держархів Чернігів- Проживала у м. Чернігів, домогосподарка. За- гарлик (нині с. Галиця) Ніжинського р-ну, украї- СРСР від 01.07.1944 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4733). арештована 20.12.1937 р. За постановою особливої нець, освіта початкова. Проживав у с. Кагарлик ув’язнений до ВТТ на 7 років. Реабілітований
наради при НКВД СРСР від 22.02.1938 р. за про- (нині с. Галиця), без певних занять. Заарештова- 31.10.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
Пономарчук Петро Павлович, 1887 р. н., ведення контрреволюційної діяльності ув’язнена ний 28.08.1937 р. За постановою «трійки» при ф. Р-8840, оп.3, спр. 12424).
смт Куликівка Куликівського р-ну, українець,осві- до ВТТ на 10 років. Відбувала покарання у УНКВД по Чернігівській обл. від 08.09.1937 р.
та початкова. Проживав у смт Куликівка, колгосп- Карагандинському ВТТ. Реабілітована 02.08.1960 р. за проведення антирадянської агітації застосо- ПопелухаФедірПилипович,1914 р. н.,с. Фаївка
ник. Заарештований 06.12.1943 р. за ст. 54-1 «а» (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, вана ВМП. Розстріляний 15.09.1937 р. у м. Черні- Новгород-Сіверського р-ну, українець, осві-
КК УРСР. 07.01.1944 р. справу припинено. Реа- спр. 4488). гів. Реабілітований 30.08.1989 р. (Держар- та початкова. Проживав за місцем дислокації
білітований 28.10.1996 р. (Держархів Чернігівської хів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 846 сп 267 сд 52 А, червоноармієць. Заарештова-
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 630). Пономарьова Марія Олександрівна, спр. 11195). ний 05.10.1941 р. За вироком ВТ 52 А від

444 445
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
30.10.1941 р. за ст. 58-1 «г» КК РРФСР засудже- ний до позбавлення волі на 8 років. Реабілітова- Попов Дмитро Георгійович, 1894 р. н., Попова Меланія Савеліївна, 1899 р. н.,
ний до позбавлення волі на 10 років. За ухвалою ний 28.05.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – смт Мангуш Мангушського р-ну Донецької обл., м. Ніжин, українка, освіта початкова. Проживала
ВК ВС СРСР від 24.05.1946 р. за ст. 58-12 КК Спр. 17411-п). грек, освіта середня. Проживав у м. Новгород- у м. Ніжин, домогосподарка. Заарештована
РРФСР вирок змінено, засуджений до позбавлен- Сіверський, технік-будівельник. Заарештований 05.11.1937 р. як член сім’ї зрадника Батьківщини.
ня волі на 5 років. Реабілітований 27.02.1995 р. Поплавський Іван Васильович, 1908 р. н., 27.02.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. За 24.03.1938 р. справу припинено. Реабілітована
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16860-п). с. Халявин Чернігівського р-ну, українець, освіта постановою прокурора Чернігівської області від 26.12.1995 р. (Держархів Чернігівської області,
початкова. Проживав у с. Халявин, колгоспник. 10.06.1939 р. справу припинено. Реабілітований ф. Р-8840, оп.3, спр. 56).
Попенко Василь Степанович, 1928 р. н., Заарештований 27.10.1943 р. За постановою 28.03.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
с. Курінь Бахмацького р-ну, українець, освіта особливої наради при Колегії ГПУ УРСР від ф. Р-8840, оп.3, спр. 1931). Попова Наталія Василівна, 1906 р. н.,
серед-ня. Проживав за місцем дислокації 19.02.1944 р. за ст. 58-1 «а» КК РРФСР ув’язне- м. Одеса, росіянка, освіта початкова. Проживала
в.ч. 63526, військовослужбовець. Заарештований ний до ВТТ на 8 років. Звільнений 27.10.1951 р. Попов Дмитро Іванович, 1873 р. н., у м. Чернігів, касир. Заарештована 20.10.1938 р.
16.08.1950 р. За вироком ВТ в.ч. 48561 від Реабілітований 05.01.1996 р. (Держархів Чернігів- с. Шаповалівка Борзнянського р-ну, українець, як член сім’ї зрадника Батьківщини. 26.10.1938 р.
16.09.1950 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР засуд- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12378). освіта духовна. Проживав у смт Короп Короп- справу припинено. Реабілітована 21.12.1995 р.
жений до позбавлення волі на 10 років. За ського р-ну, священик. Заарештований 11.11.1937 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ухвалою ВК ВС СРСР від 10.03.1954 р. термін Поплавський Фелікс Реймундович, 1901 р. н., За постановою «трійки» при УНКВД по спр. 11).
покарання знижено до 5 років позбавлення волі. с. Ярмолинці Гайсинського р-ну Вінницької обл., Чернігівській обл. від 14.11.1937 р. за проведен-
Відбував покаранння у Нижньо-Амурському ВТК, поляк, освіта середня. Проживав у м. Воронеж, ня антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на Попович Василь Семенович, 1910 р. н.,
м. Комсомольськ-на-Амурі. Звільнений з-під варти РФ, студент. Заарештований 26.03.1936 р. за 8 років. Реабілітований 29.05.1989 р. (Держархів с. Плиски Бахмацького (нині Борзнянського) р-ну,
06.05.1954 р. Реабілітований 14.01.1992 р. (ГДА СБ ст. 54-6 КК УСРР. 25.06.1936 р. звільнений на Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1551). українець, письменний. Проживав у с. Плиски,
України, м. Чернігів. – Спр. 15673-п). підписку про невиїзд. За постановою військової одноосібник. Заарештований 26.11.1934 р. за
прокуратури 15 ск від 21.07.1936 р. справу Попов Костянтин Васильович, 1898 р. н., ст.ст. 54-9, 68 ч. 2 КК УСРР. 19.10.1935 р. справу
Попенко Іван Іванович, 1888 р. н., с. Хоту- припинено. Реабілітований 23.07.1997 р. (Держ- м. Суми, українець, освіта початкова. Проживав припинено. Реабілітований 18.04.1997 р. (Держ-
ничі Сновського р-ну, українець, освіта початко- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, у м. Ніжин, слюсар. Заарештований 14.09.1937 р. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ва. Проживав у м. Городня Городнянського р-ну, спр. 2740). За постановою «двійки» від 04.11.1937 р. спр. 2152).
телеграфіст. Заарештований 30.01.1933 р. За за шпигунство застосована ВМП. Розстріля-
постановою «трійки» при ПП ОГПУ по БСРР Попов Анатолій Євгенійович, 1893 р. н., ний 14.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований Попович Гаврило Панасович, 1903 р. н.,
від 05.04.1933 р. за ст.ст. 72, 76 КК БСРР ув’язне- м. Архангельськ, РФ, росіянин, освіта незакінчена 05.08.1958 р. (Держархів Чернігівської області, с. Мамаївка (нині с. Удайці) Прилуцького р-ну,
ний до ВТТ на 10 років. Реабілітований вища. Проживав у с. Бірки Остерського (нині ф. Р-8840, оп.3, спр. 3585). українець, освіта початкова. Проживав у смт Ла-
22.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Козелецького) р-ну, вчитель. Заарештований дан Прилуцького р-ну, чорноробочий. Заарешто-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11239). 10.03.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. 13.03.1939 р. Попов Федір Костянтинович, 1885 р. н., ваний 05.11.1937 р. За постановою «трійки» при
справу припинено. Реабілітований 28.03.1997 р. м. Прилуки, українець, освіта початкова. УНКВД по Чернігівській обл. від 30.11.1937 р.
Попик Василь Миколайович, 1910 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Проживав у м. Прилуки, охоронець. Заарешто- за проведення антирадянської агітації ув’язне-
с. Лемешівка Городнянського р-ну, українець, осві- спр. 1439). ваний 09.07.1941 р. За вироком ВТ 13 зсбр від ний до ВТТ на 10 років. Реабілітований
та початкова. Проживав у с. Лемешівка, одно- 16.08.1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений 29.03.1990 р. (Держархів Чернігівської області,
осібник. Заарештований 24.12.1932 р. За поста- Попов Василь Олексійович, 1905 р. н., до позбавлення волі на 8 років. Реабілітований ф. Р-8840, оп.3, спр. 1255).
новою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР с. Сторожевоє Давидовського (нині Ліскинсько- 23.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
від 27.04.1933 р. за ст.ст. 54-10, 78 КК УСРР го) р-ну Воронезької обл., РФ, росіянин, освіта Спр. 15221-п). Попович Євдоким Степанович, 1900 р. н.,
ув’язнений до концтабору на 10 років. Реабі- початкова. Проживав у м. Чернігів, ревізор. За- с. Плиски Бахмацького (нині Борзнянсько-
літований 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської арештований 09.11.1938 р. За вироком Чернігів- Попова Маріанна Людвігівна, 1890 р. н., го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9880). ського облсуду від 15.03.1939 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, с. Рубіно Віленської губ. Проживала у м. Чернігів, у с. Плиски, одноосібник. Заарештований
97 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на домогосподарка. Заарештована 15.12.1919 р. 16.10.1930 р. За постановою особливої нара-
Попик Михайло Іванович, 1914 р. н., 5 років. За ухвалою судової колегії в криміналь- За вироком Чернігівського губревтрибуналу ди при Колегії ГПУ УСРР від 09.02.1931 р. за
с. Лемешівка Городнянського р-ну, освіта них справах ВС УРСР від 20.05.1939 р. за від 11.05.1920 р. за участь у діяльності контр- ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
початкова. Проживав за місцем дислокації 76 пзв, ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР вирок змінено, засуджений революційної організації застосована ВМП. на 3 роки. Реабілітований 18.07.1989 р. (Держархів
червоноармієць. Заарештований 28.08.1942 р. до позбавлення волі на 3 роки. Реабілітований Розстріляна 15.05.1920 р. у м. Чернігів. Реабіліто- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5938).
За вироком ВТ 44 А від 10.09.1942 р. за 20.07.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – вана 26.06.1997 р. (Держархів Чернігівської облас-
ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР засудже- Спр. 257-п). ті, ф. Р-4609, оп.1, спр. 507). Попович Микита Петрович, 1896 р. н.,

446 447
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
с. Велика Кошелівка Ніжинського р-ну, украї- Поповка Василь Савич, 1869 р. н., с. Високе Попруга Федір Симонович, 1879 р. н., с. Дроз- нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5268, 10931).
нець, малописьменний. Проживав у с. Вели- Борзнянського р-ну, українець, малописьменний. дівка Куликівського р-ну, українець, мало-
ка Кошелівка, колгоспник. Заарештова- Проживав у с. Високе, одноосібник. Заарештований письменний. Проживав у с. Дроздівка, одно- Попружна Феодосія Іванівна, 1915 р. н.,
ний 13.07.1937 р. За вироком спецколегії 23.10.1929 р. За постановою особливої наради осібник. 26.12.1929 р. взятий на підписку про смт Олишівка Чернігівського р-ну, українка, осві-
Чернігівського облсуду від 07.10.1937 р. за при Колегії ОГПУ від 13.01.1930 р. за ст. 58-10 невиїзд. Заарештований у залі суду 19.01.1930 р. та середня. Проживала у с. Шпаків Козелецько-
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбав- КК РСФРР висланий до Північного краю на За вироком Чернігівського окрсуду від 19.01.1930 р. го р-ну, вчитель. За вироком ВТ військ НКВД
лення волі на 4 роки. Реабілітований 3 роки. Реабілітований 03.07.1989 р. (Держ- за ст. 54-14 КК УСРР засуджений до позбавле- по Чернігівській обл. від 14.04.1945 р. за
26.03.1966 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ння волі на 3 роки. За ухвалою ВС УСРР від ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена до позбавлення
Спр. 10434-п). спр. 3780). 10.02.1930 р. обвинувачення перекваліфіковано волі у ВТТ на 10 років. Реабілітована 07.08.1968 р.
на ст. 54-9 КК УСРР, вирок залишено в силі. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10695-п).
Попович Микола Гнатович, 1923 р. н., Попок Олена Григорівна, 1903 р. н., с. Ма- Реабілітований 10.08.1999 р. (Держархів Черні-
с. Заньки Ніжинського р-ну, українець, освіта тіївка Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, гівської області, ф. Р-328, оп.7, спр. 24). Попружний Іван Іудович, 1864 р. н., с. Смолин
початкова. Член ВЛКСМ. Проживав у м. Київ, українка. Проживала у с. Матіївка, колгоспниця. Козлянського (нині Чернігівського) р-ну, украї-
слюсар. Заарештований 12.07.1941 р. За вироком Заарештована 06.11.1944 р. За вироком ВТ військ Попружко Григорій Савович, 1883 р. н., нець, освіта початкова. Проживав у с. Смолин,
ВТ військ НКВД по Київській обл. від 08.08.1941 р. НКВД по Сумській обл. від 20.05.1945 р. за с. Кудрівка Сосницького р-ну, українець, освіта одноосібник. Заарештований 18.10.1929 р. За ви-
за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавле- ст. 54-1 «а» КК УРСР виправдана. 18.07.1945 р. початкова. Проживав у с. Кудрівка, одноосібник. роком Чернігівського окрсуду від 17.01.1930 р. за
ння волі на 10 років. Реабілітований 28.10.1991 р. звільнена з-під варти. (ГДА СБ України, м. Черні- Заарештований 02.02.1930 р. За постановою ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлення
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15268-п). гів. – Спр. 1272-п). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від волі на 1 рік 6 місяців. Реабілітований 30.07.1999 р.
18.05.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР висла- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-328, оп.7,
Попович Олексій Васильович, 1901 р. н., Попок Семен Омелянович, 1900 р. н., ний до Північного краю на 3 роки. Реабілітова- спр. 17).
с. Киїнка Чернігівського р-ну, українець, мало- смт Любеч Ріпкинського р-ну, українець, осві- ний 28.04.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
письменний. Проживав у м. Чернігів, різноробо- та початкова. Проживав за місцем дислокації ф. Р-8840, оп.3, спр. 5268). Попсуй Андрій Филимонович, 1905 р. н.,
чий. Заарештований 29.07.1938 р. За виро- 153 сп, червоноармієць. 25.10.1942 р. оголошений с. Білошицька Слобода Холминського (нині
ком Чернігівського облсуду від 29.10.1938 р. за у розшук. Підозрювався за ст. 58-1 «б» КК РРФСР. Попружко Іван Савелійович, 1890 р. н., Корюківського) р-ну, українець, освіта початкова.
ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавле- 07.08.1964 р. справу припинено. (ГДА СБ України, с. Кудрівка Сосницького р-ну, українець, освіта Проживав за місцем дислокації 1 сб 110 осбр,
ння волі на 8 років. Реабілітований 14.12.1992 р. м. Чернігів. – Спр. 10177-п). початкова. Проживав у с. Кудрівка, одноосібник. червоноармієць. Заарештований 20.07.1942 р.
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15965-п). Заарештований 01.01.1933 р. За постановою За вироком ВТ 110 осбр від 04.08.1942 р. за
Попруга Василь Федорович, 1905 р. н., особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ст.ст. 19-58-1 «б» КК РРФСР засуджений до
Попович Федір Семенович, 1884 р. н., с. Дроздівка Олишівського (нині Куликівсько- 15.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий позбавлення волі у ВТТ на 10 років. Реабілітований
смт Куликівка Куликівського р-ну, українець, го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 25.03.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
освіта середня. Проживав у м. Чернігів, кучер. у с. Дроздівка, одноосібник. Заарештований 27.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Спр. 17321-п).
Заарештований 20.10.1937 р. За постановою 31.03.1931 р. За постановою особливої нара- ф. Р-8840, оп.3, спр. 7051).
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ди при Колегії ГПУ УСРР від 17.08.1931 р. за Попсуй Петро Іванович, 1892 р. н., смт Згурів-
21.10.1937 р. за проведення антирадянської агіта- ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю Попружко Матвій Трохимович, 1882 р. н., ка Згурівського р-ну Київської обл., українець,
ції застосована ВМП. Розстріляний 27.10.1937 р. на 3 роки. Реабілітований 12.06.1989 р. (Держ- с. Кудрівка Сосницького р-ну, українець, осві- малописьменний. Проживав у м. Бобровиця Бобро-
у м. Чернігів. Реабілітований 04.07.1959 р. (Держ- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, та початкова. Проживав у с. Кудрівка, одноосіб- вицького р-ну, візник. Заарештований 13.10.1937 р.
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6397). ник. Заарештований 02.02.1930 р. За постано- За постановою «трійки» при УНКВД по
спр. 4131). вою особливої наради при Колегії ГПУ Чернігівській обл. від 19.11.1937 р. за участь
Попруга Іван Федорович, 1912 р. н., с. Дроз- УСРР від 18.05.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР у діяльності антирадянської націоналістичної
Поповиченко Олександр Семенович, дівка Олишівського (нині Куликівського) р-ну, висланий до Північного краю на 3 роки. повстанської організації ув’язнений до ВТТ на
1895 р. н., с. Терешиха Дмитрівського (нині Бахма- українець, освіта початкова. Проживав у с. Дроз- Заарештований 28.11.1937 р. За постановою 10 років. Реабілітований 16.08.1989 р. (Держ-
цького) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- дівка, одноосібник. Заарештований 31.03.1931 р. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
вав у с. Терешиха. Заарештований 18.10.1943 р. За постановою особливої наради при Колегії 29.11.1937 р. за проведення антирадянської агі- спр. 11424).
за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 13.02.1944 р. спра- ГПУ УСРР від 17.08.1931 р. за ст. 54-10 КК тації, скерованої на підрив колгоспного будів-
ву припинено. Реабілітований 16.09.1997 р. УСРР висланий до Північного краю на 3 ництва, застосована ВМП. Розстріляний Попченко Микола Іванович, 1906 р. н.,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, роки. Реабілітований 12.06.1989 р. (Держархів 08.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований с. Курковичі Понуровського р-ну Орлов-
спр. 4420). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6397). 28.04.1989 р., 28.08.1989 р. (Держархів Чер- ської обл. (нині Стародубського р-ну Брян-

448 449
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ської обл., РФ), українець, освіта початкова. 17.08.1944 р. справу припинено. Реабілітована ції застосована ВМП. Розстріляний 02.11.1937 р. КК РРФСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ
Проживав у с. Курковичі, каменяр. Заарештований 19.09.1997 р. (Держархів Чернігівської області, у м. Чернігів. Реабілітований 30.05.1989 р., на 10 років. Реабілітований 22.10.1958 р. (ГДА СБ
27.06.1941 р. За вироком ВТ військ НКВД по ф. Р-8840, оп.3, спр. 4456). 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, України, м. Чернігів. – Спр. 10485-п).
Київській обл. від 07.08.1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 з ф. Р-8840, оп.3, спр. 5761, 11538).
санкції ст. 54-2 КК УРСР засуджений до ВМП. Порожняк Тимофій Степанович, 1889 р. н., Портной Микола Леонтійович, 1922 р. н.,
За ухвалою ВК ВС СРСР від 08.09.1941 р. ВМП с. Гнідинці Варвинського р-ну, українець, мало- Пороцький Яків Юхимович, 1895 р. н., смт Михайло-Коцюбинське Михайло-Коцюбин-
замінена на позбавлення волі на 10 років. Відбував письменний. Проживав у с. Гнідинці, колгоспник. м. Чернігів, єврей, освіта середня. Проживав ського (нині Чернігівського) р-ну, українець, освіта
покарання у Карагандинському ВТТ. Звільнений Заарештований 02.12.1931 р. за ст. 54-9 КК УСРР. у м. Чернігів, завідувач відділу постачання початкова. Проживав за місцем дислокації 45 зсп,
27.06.1951 р. Реабілітований 23.07.1969 р. (ГДА СБ 25.02.1932 р. звільнений на підписку про невиїзд. Чернігівського рибокоптильного заводу. За- червоноармієць. Заарештований 11.08.1941 р.
України, м. Чернігів. – Спр. 10751-п). 25.03.1932 р. справу припинено. Реабілітований арештований 04.06.1937 р. За вироком спецколе- за ст. 58-1 «б» КК РРФСР. За постановою від
30.03.1998 р. (Держархів Чернігівської області, гії Чернігівського облсуду від 15.07.1937 р. за 03.06.1942 р. справу припинено в зв’язку з
Порва Феодосій Федорович, 1907 р. н., с. Ми- ф. Р-8840, оп.3, спр. 5018). ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення хворобою. За постановою від 08.07.1942 р.
колаївка Семенівського р-ну, українець, освіта волі на 5 років. Реабілітований 19.08.1991 р. направлений до Колтубинського спецтабору для
початкова. Проживав у с. Миколаївка, одноосіб- Поронько Микита Федотович, 1894 р. н., (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14842-п). фільтрації. Реабілітований 27.11.1997 р. (Держ-
ник. Заарештований 11.03.1938 р. За постановою с. Шаболтасівка Понорницького (нині Сос- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ницького) р-ну, українець, освіта початкова. Порт Розалія Григорівна, 1898 р. н., м. Чер- спр. 4894).
21.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- Проживав у с. Шаболтасівка, колгоспник. нігів, єврейка, освіта початкова. Проживала у
ської української націоналістичної повстанської Заарештований 06.03.1938 р. За постановою м. Чернігів. Заарештована 30.09.1938 р. За виро- Поручко Іван Володимирович, 1887 р. н.,
організації передбачена ВМП. Реабілітований «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ком лінійного суду Південно-Західної залізниці с. Якличі Менського (нині Сосницького) р-ну,
25.10.1958 р. (Держархів Чернігівської області, 21.09.1938 р. за проведення антирадянської агіта- від 09.12.1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР засуджена українець, освіта початкова. Проживав у
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3817). ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова- до позбавлення волі на 5 років. Реабілітована с. Якличі, робітник лісорозробок. Заарештований
ний 19.09.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- 17.02.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 20.01.1933 р. за проведення антирадянської агіта-
Порва (Порвіна) Марія Миколаївна, 1889 р. н., ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10041). Спр. 15686-п). ції. 21.03.1933 р. справу припинено. Реабілітова-
м. Семенівка Семенівського р-ну, українка, ний 28.03.1997 р. (Держархів Чернігівської облас-
освіта початкова. Проживала у м. Семенівка, Поронько Панас Михейович, 1885 р. н., Портала Єфрем Лукич, 1897 р. н., с. Жадове ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2023).
домогосподарка. Заарештована 06.08.1941 р. За с. Клочків Чернігівського р-ну, українець, освіта Семенівського р-ну, українець, малописьмен-
вироком ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. початкова. Проживав у с. Клочків, колгоспник. ний. Проживав у с. Жадове, одноосібник. Поручко Михайло Павлович, 1912 р. н.,
від 23.08.1941 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК Заарештований 27.11.1943 р. за зраду Батьківщині. Заарештований 31.08.1931 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 с. Якличі Менського (нині Сосницького) р-ну,
УРСР засуджена до позбавлення волі у ВТТ на 8 28.11.1943 р. справу припинено. Реабілітова- КК УСРР. За постановою судової «трійки» при українець, малописьменний. Проживав у
років. 13.02.1942 р. загинула під час етапування до ний 28.10.1996 р. (Держархів Чернігівської області, Колегії ГПУ УСРР від 03.02.1932 р. справу припи- с. Якличі, робітник залізниці. Заарештований
Кустанайської тюрми. Реабілітована 15.11.1991 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 656). нено. Реабілітований 31.07.1998 р. (Держархів 20.01.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 21.03.1933 р.
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15461-п). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10065). справу припинено. Реабілітований 28.03.1997 р.
Порохняч Климент Дем’янович, 1885 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Поривай Борис Іванович, 1914 р. н., с. Кам’янська Слобода Новгород-Сіверсько- Портанська Олександра Альвіанівна, спр. 2024).
с. Сокиринці Срібнянського р-ну, українець, го р-ну, українець, малописьменний. Прожи- 1893 р. н., м. Харків, українка, освіта вища.
освіта початкова. Проживав у с. Сокиринці, вав у с. Кам’янська Слобода, одноосібник. Проживала у м. Прилуки, лікар. Заарештована Посипайко Марія Антонівна, 1905 р. н.,
чорноробочий. Заарештований 18.10.1943 р. За Заарештований 18.10.1930 р. За постановою 10.10.1943 р. За вироком ВТ Південно-Західної смт Березна Менського р-ну, українка, освіта
постановою від 17.08.1944 р. за ст. 54-1 «б» КК особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від залізниці від 09.01.1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК середня. Проживала у смт Козелець Козелецько-
УРСР направлений до спецтабору НКВД для 17.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до УРСР засуджена до позбавлення волі на 8 років. го р-ну, продавець. Заарештована 19.10.1938 р.
фільтрації. Реабілітований 19.09.1997 р. (Держ- Північного краю на 3 роки. Відбував покарання Реабілітована 27.04.1994 р. (ГДА СБ України, За вироком судової колегії в кримінальних спра-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, в Архангельській обл. За постановою особливої м. Чернігів. – Спр. 16475-п). вах Чернігівського облсуду від 29.11.1938 р. за
спр. 4456). наради при Колегії ГПУ УСРР від 22.07.1932 р. ст.ст. 54-10 ч. 1, 90 КК УРСР засуджена до
дозволено воз’єднатися з родиною в Уральській Портной Василь Андрійович, 1921 р. н., позбавлення волі на 5 років. Реабілітована
Поривай Надія Іванівна, 1917 р. н., обл. На час другого арешту – пасічник у колгоспі. с. Змітнів Сосницького р-ну, українець, освіта 08.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
с. Сокиринці Срібнянського р-ну, українка, освіта Заарештований 03.09.1937 р. За постановою початкова. Проживав за місцем дислокації 187 ап Спр. 14917-п).
середня. Проживала у с. Сокиринці, діловод. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 35 А, червоноармієць. Заарештований 03.01.1943 р.
Заарештована 28.12.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 28.10.1937 р. за проведення антирадянської агіта- За вироком ВТ 35 А від 14.02.1943 р. за ст. 58-1 «б» Пославський Митрофан Євстафійович,

450 451
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
1893 р. н., с. Свидовець Бобровицького р-ну, украї- Постол Опанас Іванович, 1898 р. н., с. Пакуль 846 сп 267 сд 52 А, червоноармієць. Заарештова- Потапенко Василь Петрович, 1875 р. н.,
нець, освіта початкова. Проживав у с. Татарівка Чернігівського р-ну, українець, малописьменний. ний 22.09.1941 р. За вироком ВТ 267 сд 52 А від с. Баба (нині с. Покровське) Менського р-ну,
Бобровицького р-ну, різноробочий. Заарештований Проживав у с. Пакуль. Заарештований 16.04.1931 р. 07.10.1941 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР засудже- українець, письменний. Проживав у х. Лози
25.06.1938 р. За вироком виїзної сесії Чернігівського за ст. 54-10 КК УСРР. За постановою від ний до ВМП. Розстріляний 15.10.1941 р. (приєднано до м. Мена) Менського р-ну,
облсуду від 21.01.1939 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК 25.05.1931 р. включений в загальну операцію по Реабілітований 28.03.1997 р. (ГДА СБ України, колгоспник. Заарештований 06.04.1938 р.
УРСР засуджений до позбавлення волі на 8 років. вилученню куркулів. Реабілітований 25.11.1996 р. м. Чернігів. – Спр. 17805-п). За постановою «трійки» при УНКВД по
Реабілітований 22.08.1991 р. (ГДА СБ України, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. за участь у
м. Чернігів. – Спр. 14924-п). спр. 730). Потайчук Адам Антонович, 1913 р. н., діяльності антирадянської української націона-
Київська обл., українець, освіта початкова. Про- лістичної повстанської організації застосова-
Посох Терентій Миронович, 1894 р. н., с. Га- Постол Павло Степанович, 1892 р. н., с. Па- живав у смт Ладан Прилуцького р-ну, робітник. на ВМП. Розстріляний 20.05.1938 р. у м. Черні-
маліївка Конотопського повіту Чернігівської губ. куль Чернігівського р-ну, українець, освіта серед- Заарештований 17.11.1937 р. За постановою гів. Реабілітований 02.08.1958 р. (Держархів
(нині Конотопського р-ну Сумської обл.), украї- ня. Проживав у с. Пакуль, коваль. Заарештова- «двійки» від 08.12.1937 р. за проведення Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3589-
нець, малописьменний. Проживав у с. Гамаліївка, ний 10.03.1938 р. За постановою «трійки» при антирадянської агітації застосована ВМП. Роз- 3594).
селянин. Заарештований 20.02.1919 р. за підозрою УНКВД по Чернігівській обл. від 19.04.1938 р. стріляний 19.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілі-
у контрреволюційній діяльності. У квітні 1919 р. за участь у діяльності антирадянської есерів- тований 22.08.1989 р. (Держархів Чернігівської Потапенко Віктор Аврамович, 1875 р. н.,
справу закрито. Реабілітований 31.07.1998 р. (Держ- ської націоналістичної контрреволюційної області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9970). х. Гутище (приєднано до с. Бреч) Корюківсько-
архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, повстанської організації застосована ВМП. го р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
спр. 192). Розстріляний 08.05.1938 р. у м. Чернігів. Потапенко Андріан Іванович, 1887 р. н., у с. Чорнотичі Менського (нині Сосницько-
Реабілітований 09.10.1956 р. (Держархів с. Данівка Козелецького р-ну, українець, го) р-ну, одноосібник. Заарештований 23.11.1932 р.
Поспелко Олександр Митрофанович, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, освіта початкова. Проживав у с. Данівка, без За постановою особливої наради при Колегії
1906 р. н., м. Миколаїв, українець, освіта початкова. спр. 2490-2492). певних занять. Заарештований 16.02.1938 р. ГПУ УСРР від 25.04.1933 р. за ст. 54-10 КК
Член КП(б)У з 1927 р. Проживав у м. Чернігів, За постановою «трійки» при УНКВД по УСРР ув’язнений до концтабору на 3 роки
оперуповноважений НКВД. Заарештований Постол Панас Федорович, 1893 р. н., Чернігівській обл. від 07.04.1938 р. за проведе- умовно. Реабілітований 29.06.1989 р. (Держархів
23.09.1936 р. за ст.ст. 20-54-10 ч. 1 КК УРСР. За с. Берестовець Комарівського (нині Борзнянсько- ння контрреволюційної діяльності застосо- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6968).
постановою особливої наради при НКВД СРСР го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав вана ВМП. Розстріляний 15.04.1938 р. у
від 14.02.1937 р. справу припинено. Направлений у м. Ніжин, робітник артілі. Заарештований м. Чернігів. Реабілітований 31.08.1989 р. Потапенко Григорій Олексійович, 1897 р. н.,
на работу по лінії ГУЛАГу. Реабілітований 16.02.1938 р. За постановою «трійки» при (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, с. Сухомлинівка (приєднано до с. Об’єднане)
14.08.1997 р. (Держархів Чернігівської області, УНКВД по Чернігівській обл. від 31.03.1938 р. оп.3, спр. 11565). Новгород-Сіверського р-ну, українець, освіта
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3484). за участь у діяльності антирадянського куркуль- середня. Проживав у с. Сухомлинівка (приєднано
ського угруповання застосована ВМП. Розстріля- Потапенко Андрій Андрійович, 1906 р. н., до с. Об’єднане), колгоспник. Заарештований
Постернак Трифон Денисович, 1881 р. н., ний 07.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований с. Івашківка Городнянського р-ну, українець, 15.04.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-10 ч. 2 КК УРСР.
с. Високе Борзнянського р-ну, українець, мало- 03.10.1959 р. (Держархів Чернігівської області, освіта початкова. Проживав у с. Івашківка, 27.12.1938 р. справу припинено. Реабілітований
письменний. Проживав у с. Високе, одноосібник. ф. Р-8840, оп.3, спр. 4194). одноосібник. Заарештований 07.06.1932 р. 28.03.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
Заарештований 22.11.1932 р. за ст. 54-11 КК УСРР. 25.09.1932 р. справу припинено. Реабілітований ф. Р-8840, оп.3, спр. 1670).
29.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований Постоляко Павло Демидович, 1893 р. н., 25.12.1996 р. (Держархів Чернігівської області,
27.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – с. Макишин Тупичівського (нині Городнянсько- ф. Р-8840, оп.3, спр. 871). Потапенко Дмитро Єгорович, 1884 р. н.,
Спр. 9907). го) р-ну, українець. Проживав у с. Макишин, с. Чемер Олишівського (нині Козелецького) р-ну,
колгоспник. Заарештований 12.12.1936 р. За Потапенко Василь Олексійович, 1884 р. н., освіта початкова. Проживав у с. Чемер, одноосіб-
Постол Євдокія Яківна, 1905 р. н., вироком спецколегії Чернігівського облсуду від с. Сухомлинівка Понорницького р-ну (приєднано ник. Заарештований 27.11.1931 р. За постано-
смт Лосинівка Лосинівського (нині Ніжинсько- 05.04.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до с. Об’єднане Новгород-Сіверського р-ну), вою судової колегії ОГПУ від 14.07.1932 р.
го) р-ну, українка, освіта середня. Проживала у до позбавлення волі на 3 роки. Реабілітований українець, малописьменний. Проживав у за ст.ст. 58-2, 58-11 КК УСРР ув’язнений
смт Лосинівка, домогосподарка. Заарештована 06.02.1959 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – с. Сухомлинівка (приєднано до с. Об’єднане), до концтабору на 3 роки. Заарештований
26.03.1940 р. За вироком виїзної сесії Чернігів- Спр. 16075-п). колгоспник. Заарештований 15.04.1938 р. за 14.02.1938 р. За постановою «трійки» при
ського облсуду від 09.09.1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР. 29.12.1938 р. УНКВД по Чернігівській обл. від 10.04.1938 р. за
КК УРСР засуджена до позбавлення волі на 3 Посудевський Дмитро Корнійович, 1908 р. н., справу припинено. Реабілітований 20.08.1997 р. участь у діяльності антирадянської української
роки. Реабілітована 21.05.1992 р. (ГДА СБ Украї- с. Синявка Менського р-ну, українець, освіта (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, контрреволюційної повстанської організації
ни, м. Чернігів. – Спр. 913-п). початкова. Проживав за місцем дислокації спр. 2743). застосована ВМП. Розстріляний 21.04.1938 р.

452 453
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
у м. Чернігів. Реабілітований 28.03.1989 р., ського угруповання застосована ВМП. Розстріля- 22.09.1937 р. за розповсюдження провокаційних одноосібник. Заарештований 10.10.1928 р. За ви-
30.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ний 20.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітова- чуток ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував роком Чернігівського окрсуду від 11.05.1929 р. за
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8338-8343, 10505). ний 13.11.1991 р. (Держархів Чернігівської області, покарання у Сибірському ВТТ. Реабілітований ст. 34 ч. 2 КК УСРР висланий за межі Чернігівської,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11896). 19.09.1959 р. (Держархів Чернігівської області, Конотопської, Глухівської, Ніжинської округ на
Потапенко Іван Єгорович, 1910 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 4172). 5 років. Реабілітований 30.06.1999 р. (Держархів
с. Вихвостів Городнянського р-ну, українець, Потапенко Микола Васильович, 1897 р. н., Чернігівської області, ф. Р-328, оп.6, спр. 183).
малописьменний. Проживав у с. Вихвостів, с. Баба (нині с. Покровське) Менського р-ну, Потапенко Михайло Семенович, 1908 р. н.,
одноосібник. Заарештований 07.01.1933 р. за українець, освіта початкова. Проживав у с. Баба с. Чемер Олишівського (нині Козелецького) р-ну, Потапенко Петро Олексійович, 1903 р. н.,
ст. 54-11 КК УСРР. 17.05.1933 р. справу припинено. (нині с. Покровське), одноосібник. Заарештова- українець, освіта початкова. Проживав у с. Чемер, с. Сухомлинівка Понорницького р-ну (приєднано
Реабілітований 25.03.1996 р. (Держархів Чернігів- ний 16.10.1930 р. За постановою особливої одноосібник. Заарештований 27.01.1933 р. За до с. Об’єднане Новгород-Сіверського р-ну),
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 529). наради при Колегії ГПУ УСРР від 22.11.1930 р. за постановою особливої наради при Колегії ГПУ українець, освіта початкова. Проживав у
ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР ув’язнений до УСРР від 10.02.1933 р. за ст.ст. 54-10, 58-2 КК УСРР с. Сухомлинівка (приєднано до с. Об’єднане),
Потапенко Іван Олексійович, 1881 р. н., концтабору на 3 роки. Реабілітований 05.05.1989 р. ув’язнений до концтабору на 3 роки. Відбував колгоспник. Заарештований 14.04.1938 р. за
с. Сухомлинівка Понорницького р-ну (приєднано (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, покарання у Свірському ВТТ, Ленінградська обл. ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР. 29.12.1938 р.
до с. Об’єднане Новгород-Сіверського р-ну), спр. 5392). Загинув 17.10.1933 р. Реабілітований 07.08.1989 р. справу припинено. Реабілітований 28.03.1997 р.
українець, освіта середня. Проживав у смт Седнів (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Чернігівського р-ну, вчитель. Заарештований Потапенко Микола Романович, 1857 р. н., спр. 7278). спр. 1421).
07.04.1938 р. За постановою «трійки» при с. Сіножацьке Чернігівського р-ну, українець,
УНКВД по Чернігівській обл. від 19.04.1938 р. за неписьменний. Проживав у с. Сіножацьке, селянин. Потапенко Ничипір Леонтійович, 1880 р. н., Потапенко Пилип Миколайович, 1865 р. н.,
участь у діяльності антирадянської української Заарештований 09.09.1921 р. за проведення с. Кагарлик (нині с. Галиця) Ніжинського р-ну, с. Івашківка Городнянського р-ну, українець, освіта
контрреволюційної повстанської організації контрреволюційної агітації. 12.01.1923 р. справу українець, малописьменний. Проживав у м. Ніжин, початкова. Проживав у с. Івашківка, одноосібник.
застосована ВМП. Розстріляний 19.05.1938 р. у припинено. Звільнений з-під варти 13.09.1921 р. без певних занять. Заарештований 23.04.1938 р. 19.04.1931 р. взятий на підписку про невиїзд. За
м. Чернігів. Реабілітований 07.08.1968 р. (Держ- Реабілітований 30.08.1999 р. (Держархів Чернігів- За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- постановою від 28.05.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 5698). ській обл. від 29.04.1938 р. за участь у діяльнос- включений в загальну операцію по вилученню
спр. 8016). ті антирадянської української націоналістичної куркулів. Реабілітований 08.07.1992 р. (Держархів
Потапенко Михайло Антонович, 1888 повстанської організації застосована ВМП. Роз- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 402).
Потапенко Іван Петрович, 1899 р. н., [1889] р. н., с. Клочків Чернігівського р-ну, стріляний 19.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
с. Сухомлинівка Понорницького р-ну (приєд- українець, малописьменний. Проживав у с. Клоч- 20.10.1956 р. (Держархів Чернігівської області, Потапенко Пимін Омелянович, 1877 р. н.,
нано до с. Об’єднане Новгород-Сіверсько- ків, одноосібник. Заарештований 25.05.1932 р. за ф. Р-8840, оп.3, спр. 2493). с. Хомінка Лоєвського р-ну Гомельської обл.,
го р-ну), українець, освіта середня. Проживав у ст. 54-10 КК УСРР. 28.07.1932 р. справу направлено Білорусь, росіянин, письменний. Проживав у
м. Новгород-Сіверський, механік. Заарештований прокурору на припинення. Рішення по справі Потапенко Петро Костянтинович, 1897 р. н., м. Чернігів, городник. Заарештований 04.07.1932 р.
10.04.1938 р. За постановою «трійки» при відсутнє. На час другого арешту – мешканець с. Івашківка Городнянського р-ну, українець, освіта За постановою особливої наради при Колегії
УНКВД по Чернігівській обл. від 19.04.1938 р. за м. Чернігів, робітник артілі «Кінопром». початкова. Проживав у с. Івашківка, одноосібник. ГПУ УСРР від 05.01.1933 р. за ст. 54-13 КК УСРР
участь у діяльності антирадянської української Заарештований 29.07.1941 р. За вироком ВТ Заарештований 05.05.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований
націоналістичної повстанської організації за- військ НКВД по Київській обл. від 09.08.1941 р. за За постановою особливої наради при Колегії ГПУ 26.04.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
стосована ВМП. Розстріляний 19.05.1938 р. ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлення УСРР від 01.06.1933 р. справу припинено. На час ф. Р-8840, оп.3, спр. 4728).
у м. Чернігів. Реабілітований 07.08.1968 р. волі на 10 років. Реабілітований 20.02.1997 р., другого арешту – колгоспник. Заарештований
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 26.09.1991 р. (Держархів Чернігівської області, 22.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД Потапенко Роман Якович, 1897 р. н., м. Та-
спр. 8016). ф. Р-8840, оп.3, спр. 1347, ГДА СБ України, по Чернігівській обл. від 29.11.1937 р. за проведення раща Таращанського р-ну Київської обл., єврей,
м. Чернігів. – Спр. 15005-п). антиколгоспної агітації ув’язнений до ВТТ на 10 освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, секре-
Потапенко Леон Омелянович, 1903 р. н., років. Реабілітований 30.01.1998 р., 22.08.1989 р. тар. Заарештований 14.07.1937 р. За вироком ВК
с. Івашківка Тупичівського (нині Городнянсько- Потапенко Михайло Леонтійович, 1900 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ВС СРСР від 01.09.1937 р. за ст.ст. 54-8, 54-11
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав с. Подгаллє Єльського р-ну Гомельської обл., спр. 7359, 10679). КК УРСР засуджений до ВМП. Розстріляний
у с. Івашківка, колгоспник. Заарештований Білорусь, українець, освіта початкова. Проживав 02.09.1937 р. у м. Київ. Реабілітований 12.11.1955 р.
18.04.1938 р. За постановою «трійки» при у с. Подусівка (приєднано до м. Чернігів), вагар. Потапенко Петро Миколайович, 1903 р. н., (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 8546-п).
УНКВД по Чернігівській обл. від 21.04.1938 р. Заарештований 29.08.1937 р. За постановою с. Сіножацьке Чернігівського р-ну, українець,
за участь у діяльності антирадянського куркуль- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від малописьменний. Проживав у с. Сіножацьке, Потапенко Семен Пилипович, 1887 р. н.,

454 455
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
с. Івашківка Городнянського р-ну, українець, вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. Потапчик Василь Васильович, 1883 р. н., Чернігівського губревтрибуналу від 05.11.1920 р. за
освіта початкова. Проживав у с. Івашківка, одно- від 24.04.1938 р. за проведення антирадян- с. Величківка Менського р-ну, українець, непись- службу в гетьманських військах справу припинено
осібник. Заарештований 26.04.1931 р. За постано- ської агітації серед в’язнів застосована ВМП. менний. Проживав у с. Величківка, односібник. за недостатністю зібраних доказів. Реабілітований
вою від 28.05.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР Розстріляний 21.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабіліто- Заарештований 11.04.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 29.01.1999 р. (Держархів Чернігівської області,
включений в загальну операцію по вилученню ваний 25.04.1997 р., 29.05.1989 р., 28.08.1989 р. 22.04.1932 р. справу припинено. Реабілітований ф. Р-4609, оп.1, спр. 1645).
куркулів. Реабілітований 08.07.1992 р. (Держ- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 21.04.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2309, 1582, 10017). ф. Р-8840, оп.3, спр. 1987). Потейко Ілля Іванович, 1879 р. н.,
спр. 402). с. Шабалинів Коропського р-ну, українець, освіта
Потапенко Тимофій Олексійович, 1876 р. н., Потар Яків Аврамович, 1900 р. н., с. Саню- початкова. Проживав у с. Шабалинів, колгоспник.
Потапенко Софія Мойсеївна, 1900 р. н., с. Чемер Олишівського (нині Козелецького) р-ну, ки Єльського р-ну Поліської (нині Гомель- Заарештований 03.04.1938 р. За постановою
смт Седнів Чернігівського р-ну, українка, освіта українець, письменний. Проживав у с. Чемер, ської) обл., Білорусь, білорус, освіта середня. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
початкова. Проживала у смт Седнів, без певних одноосібник. Заарештований 29.01.1933 р. За Проживав за місцем дислокації 846 сп 267 сд 07.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян-
занять. Заарештована 22.10.1937 р. За постановою постановою особливої наради при Колегії ГПУ 52 А, червоноармієць. Заарештований 23.09.1941 р. ської націоналістичної повстанської організації
«двійки» від 14.11.1937 р. за шпигунство УСРР від 15.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР За вироком ВТ 52 А від 12.10.1941 р. за застосована ВМП. Розстріляний 20.04.1938 р. у
застосована ВМП. Розстріляна 25.11.1937 р. у ув’язнений до концтабору на 3 роки умовно. ст. 58-1 «б» КК РРФСР засуджений до ВМП. м. Чернігів. Реабілітований 06.08.1960 р. (Держ-
м. Чернігів. Реабілітована 31.08.1989 р. (Держ- Реабілітований 02.06.1989 р. (Держархів Чернігів- Розстріляний 19.10.1941 р. За ухвалою ВК ВС СРСР архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6504). від 17.09.1947 р. обвинувачення перекваліфікова- спр. 4513).
спр. 10190). но на ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР, міру покарання
Потапенко Феодосій Дмитрович, 1908 р. н., залишено без змін. Реабілітований 27.02.1995 р. Потейко Юрій Ілліч, 1902 р. н., с. Шабалинів
Потапенко Степан Васильович, 1903 р. н., с. Чемер Олишівського (нині Козелецького) р-ну, (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16861-п). Коропського р-ну, українець, освіта вища.
с. Вихвостів Городнянського р-ну, українець, українець, малописьменний. Проживав у с. Чемер, Проживав за місцем дислокації 108 зсп 33 зсд,
освіта початкова. Проживав у с. Вихвостів, одноосібник. Заарештований 13.11.1931 р. За Потебня Платон Олексійович, 1914 р. н., червоноармієць. Заарештований 20.09.1944 р.
одноосібник. Заарештований 07.02.1933 р. за постановою судової колегії ОГПУ від 14.07.1932 р. с. Потебнева Гута Остерського р-ну, українець, За вироком ВТ 33 зсд від 28.12.1944 р. за
ст. 54-11 КК УСРР. 16.05.1933 р. справу припинено. за ст. 59-3 КК РСФРР ув’язнений до концтабору освіта початкова. Проживав у с. Потебнева Гута, ст.ст. 54-1 «а», 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений
Реабілітований 25.03.1996 р. (Держархів Чернігів- на 3 роки. Реабілітований 28.03.1989 р. (Держархів колгоспник. Заарештований 13.10.1943 р. За до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 475). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8338- вироком ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. 10.11.1956 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
8343). від 16.11.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР Спр. 3855-п).
Потапенко Тимон Антонович, 1879 р. н., виправданий. (Держархів Чернігівської області,
с. Клочків Чернігівського р-ну, українець, осві- Потапенко Яків Петрович, 1902 р. н., с. Іваш- ф. Р-8840, оп.3, спр. 4007). Потеляко Терентій Феодосійович, 1877 р. н.,
та початкова. Проживав у с. Черниш Чер- ківка Тупичівського (нині Городнянського) р-ну, х. Глібівка (приєднано до с-ще Нове) Чернігів-
нігівського р-ну, священик. Заарештований українець, освіта початкова. Проживав у Потеєнко Василь Васильович, смт Сосниця ського р-ну, українець, малописьменний. Проживав
04.05.1932 р. За постановою особливої наради с. Івашківка, без певних занять. Заарештований Сосницького р-ну, українець, освіта незакінче- у х. Глібівка (приєднано до с-ще Нове), одноосіб-
при Колегії ГПУ УСРР від 03.10.1932 р. за 24.02.1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Рішення по на вища. Проживав у смт Сосниця, службо- ник. Заарештований 17.05.1932 р. за ст.ст. 54-10,
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю справі відсутнє. За постановою від 15.03.1938 р. вець. Заарештований 24.03.1921 р. 24.03.1921 р. 54-13 КК УСРР. 25.09.1932 р. справу припинено.
на 3 роки. Реабілітований 13.06.1989 р. (Держ- звільнений. Реабілітований 28.10.1996 р. (Держ- звільнений на підписку про невиїзд. За по- Реабілітований 25.11.1996 р. (Держархів Чернігів-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, становою Чернігівського губревтрибуналу від ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 823).
спр. 6685). спр. 758). 29.03.1921 р. за проведення антирадянської агіта-
ції справу припинено за недоведеністю складу Потенко Григорій Степанович, 1904 р. н.,
Потапенко Тимофій Андрійович, 1884 р. н., Потапов Григорій Іванович, 1901 р. н., м. Київ, злочину. Реабілітований 29.04.1999 р. (Держ- м. Семенівка Семенівського р-ну, українець, освіта
с. Вихвостів Городнянського р-ну, українець, росіянин. Член ВКП(б). Проживав у м. Чер- архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, початкова. Проживав у м. Семенівка, началь-
малописьменний. Проживав у с. Вихвостів, нігів, завідувач культпропвідділу. Заарештований спр. 3885). ник спецвідділу райвиконкому. Заарештований
одноосібник. Заарештований 06.01.1933 р. за 31.08.1938 р. За постановою особливої наради при 15.05.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД
ст. 54-10 КК УСРР. 20.05.1933 р. справу припи- НКВД СРСР від 29.10.1939 р. за участь у діяльнос- Потеєнко Олександр Васильович, 1897 р. н., по Чернігівській обл. від 21.09.1938 р. як соціально-
нено. Заарештований 08.12.1937 р. За постановою ті антирадянської правотроцькистської організа- смт Сосниця Сосницького р-ну, українець, небезпечний елемент ув’язнений до ВТТ на
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ції ув’язнений до ВТТ на 8 років. Реабілітова- освіта середня. Проживав у смт Сосниця, вчи- 10 років. Відбував покарання в Усольському ВТТ.
10.12.1937 р. за проведення антирадянської агіта- ний 25.06.1955 р. (Держархів Чернігівської облас- тель. Заарештований 24.04.1920 р. 05.05.1920 р. Реабілітований 24.12.1957 р. (Держархів Чернігів-
ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. За постано- ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 887). звільнений на підписку про невиїзд. За постановою ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3251).

456 457
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Потенок Дмитро Митрофанович, 1925 р. н., ні с. Білорічиця), одноосібник. Заарештований Потороча Сергій Карпович, 1907 р. н., націоналістичної повстанської організації ув’яз-
смт Холми Корюківського р-ну, українець, 03.04.1932 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР. 12.08.1932 р. м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав нений до ВТТ на 10 років. Відбував покарання у
освіта початкова. Проживав за місцем служби, справу направлено прокурору на припинення. у м. Ніжин, робітник. Заарештований 28.10.1937 р. Кулойському ВТТ. Реабілітований 17.08.1989 р.
червоноармієць військово-пересильного пункту у Рішення по справі відсутнє. Реабілітований За постановою особливої наради при НКВД (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
м. Свердловськ. Заарештований 02.09.1944 р. За 27.11.1997 р. (Держархів Чернігівської області, СРСР від 10.12.1937 р. за ст.ст. 54-6, 54-9, спр. 9470).
вироком ВТ Уральського ВО від 24.02.1945 р. за ф. Р-8840, оп.3, спр. 6454). 54-11 КК УРСР ув’язнений до ВТТ на 10 років. За
ст. 58-1 «а» КК РРФСР засуджений до позбавлення постановою особливої наради при НКВД СРСР Потреба [Потереба] Гордій Андрійович,
волі у ВТТ на 10 років. Реабілітований 16.04.1996 р. Потіпака Микола Іванович, 1906 р. н., від 14.11.1942 р. термін покарання знижено на 1893 р. н., с. Кобилянка Чернігівського р-ну,
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17421-п). с. Макушиха Варвинського р-ну, українець, освіта 1 рік 6 місяців. Відбував покарання у Норильсько- українець, освіта початкова. Проживав у
початкова. Проживав у с. Макушиха, тесля. му ВТТ. Звільнений 24.04.1946 р. За постановою с. Кобилянка, кучер. Заарештований 07.04.1932 р.
Потеруха Аскалон Гнатович, 1900 р. н., Заарештований 12.12.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. особливої наради при МГБ СРСР від 07.01.1952 р. За постановою особливої наради при Колегії
с. Стрільники Бахмацького р-ну, українець, освіта 05.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований висланий на поселення до Красноярського краю під ГПУ УСРР від 25.10.1932 р. за ст. 54-10 КК
початкова. Проживав у с. Стрільники, секретар 26.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – нагляд органів МГБ. Реабілітований 21.06.1957 р. УСРР висланий до Північного краю на 3 роки.
сільської ради. Заарештований 15.04.1931 р. за Спр. 9743-п). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, На час другого арешту – мешканець смт Седнів
ст. 54-10 КК УСРР. 26.12.1931 р. справу припинено. спр. 3108). Чернігівського р-ну, без певних занять.
Реабілітований 20.06.1997 р. (Держархів Чернігів- Потіпака Михайло Іванович, 1908 р. н., Заарештований 13.09.1937 р. За постановою
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2538). с. Макушиха Варвинського р-ну, українець, освіта Потоцька Парасковія Юхимівна, 1896 р. н., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
початкова. Проживав у с. Макушиха, колгоспник. с. Новоспаське Маріупольської округи (нині Маг- 17.09.1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР ув’язнений
Потій Прокіп Семенович, 1890 р. н., Заарештований 03.11.1937 р. За постановою далинівського р-ну Дніпропетровської обл.), до ВТТ на 10 років. Реабілітований 12.06.1989 р.,
с. Єнькова Рудня Сновського р-ну, українець, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від українка, освіта початкова. Проживала у м. При- 15.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
освіта початкова. Проживав у с. Єнькова Рудня, 21.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації, луки, домогосподарка. Заарештована 25.10.1937 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 6614, 9859).
селянин. Заарештований 25.02.1929 р. За вироком скерованої на підрив колгоспного будівництва, За постановою особливої наради при НКВД
Чернігівського окрсуду від 10.05.1929 р. за ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований СРСР від 27.12.1937 р. як член сім’ї зрадника Потупо Віталій Сергійович, 1910 р. н.,
ст. 54-8 КК УСРР виправданий. Реабілітований 16.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Батьківщини ув’язнена до ВТТ на 8 років. м. Семенівка Семенівського р-ну, українець, освіта
30.06.1999 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9900). Реабілітована 11.09.1959 р. (Держархів Черні- початкова. Проживав за місцем дислокації зеніт-
ф. Р-328, оп.6, спр. 173). гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4156). ної батареї 178 тбр 10 тк, санінструктор. Заарештова-
Потороча Володимир Антонович, ний 30.11.1942 р. За вироком Можайського ВТ
Потій Самуїл Опанасович, 1906 р. н., с. Єнько- 1892 р. н., м. Ніжин, українець, освіта початкова. Потоцький Микола Якимович, 1891 р. н., МВО від 26.12.1942 р. за ст. 58-1 «г» КК РРФСР
ва Рудня Сновського р-ну, українець, освіта Проживав у м. Ніжин, бухгалтер. Заарештова- с. Кінські Роздори Чубарівського р-ну Дніпро- засуджений до позбавлення волі на 10 років. За
початкова. Проживав у с. Єнькова Рудня, одно- ний 13.04.1938 р. За постановою «трійки» при петровської обл. (нині Пологівського р-ну ухвалою ВК ВС СРСР від 31.03.1944 р. виконання
осібник. Заарештований 19.04.1931 р. за ст. 54-4 УНКВД по Чернігівській обл. від 19.04.1938 р. Запорізької обл.), українець, освіта почат- вироку відстрочено, направлений на фронт.
КК УСРР. 10.06.1931 р. справу припинено. Реабі- за участь у діяльності антирадянської україн- кова. Проживав у м. Прилуки, директор Відбував покарання у Волзькому ВТТ, звільнений
літований 20.06.1997 р. (Держархів Чернігівської ської націоналістичної повстанської організації МТС. Заарештований 05.09.1937 р. За постано- 05.05.1944 р. Реабілітований 25.07.1996 р. (ГДА СБ
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2530). застосована ВМП. Розстріляний 07.05.1938 р. вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. України, м. Чернігів. – Спр. 17596-п).
у м. Чернігів. Реабілітований 28.01.1958 р. від 29.10.1937 р. за участь у діяльності української
Потійко Микола Васильович, 1889 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, контрреволюційної націоналістичної організації Потьомкін Микола Іванович, 1897 р. н., Лат-
с. Шабалинів Коропського р-ну, українець, освіта спр. 3312). застосована ВМП. Розстріляний 04.11.1937 р. вія, білорус, освіта початкова. Проживав у
початкова. Проживав у с. Шабалинів, одноосібник. Реабілітований 14.06.1957 р. (Держархів Чернігів- смт Ладан Прилуцького р-ну, муляр. Заарештова-
Заарештований 18.05.1933 р. за ст. 54-8 КК УСРР. Потороча Михайло Петрович, 1905 р. н., ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3056). ний 15.02.1938 р. За вироком Чернігівського
Рішення по справі відсутнє. Реабілітований м. Ніжин, українець, освіта середня. Проживав облсуду від 26.03.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР
31.10.1997 р. (Держархів Чернігівської області, у м. Ніжин, заготівельник. Заарештований Потоцький Севастян Тимофійович, 1885 р. н., засуджений до позбавлення волі на 7 років. Загинув
ф. Р-8840, оп.3, спр. 12427). 08.04.1938 р. За постановою «трійки» при с. Нова Басань Бобровицького р-ну, українець, 08.04.1939 р. у Прилуцькій в’язниці. Реабілітований
УНКВД по Чернігівській обл. від 21.09.1938 р. освіта початкова. Проживав у смт Козелець 24.11.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Потіпака Іван Дмитрович, 1885 р. н., за шпигунство застосована ВМП. Розстріля- Козелецького р-ну, контролер відділення Держ- Спр. 3226-п).
с. Вейсбахівка Малодівицького р-ну (нині ний 25.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований банку. Заарештований 15.08.1937 р. За постановою
с. Білорічиця Прилуцького р-ну), українець, мало- 17.03.1959 р. (Держархів Чернігівської області, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Похиленко Федір Карпович, 1889 р. н.,
письменний. Проживав у с. Вейсбахівка (ни- ф. Р-8840, оп.3, спр. 4035). 03.11.1937 р. за участь у діяльності антирадянської м. Нікополь Катеринославської губ. (нині Дні-

458 459
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
пропетровської обл.), українець, освіта початкова. с. Стрільники Бахмацького р-ну, українець, УНКВД по Чернігівській обл. від 15.04.1938 р. за 27.11.1957 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Проживав у м. Ніжин, міліціонер. Заарештований освіта початкова. Проживав у с. Стрільники, участь у діяльності антирадянської української Спр. 5195-п).
18.05.1921 р. за службу в денікінській армії. За одноосібник. Заарештований 15.09.1929 р. За націоналістичної контрреволюційної організації
постановою Чернігівського губревтрибуналу від вироком Конотопського окрсуду від 04.10.1929 р. застосована ВМП. Розстріляний 29.04.1938 р. у Правило Григорій Семенович, 1882 р. н.,
27.09.1921 р. справу припинено за амністією. як соціально-небезпечний елемент засудже- м. Чернігів. Реабілітований 22.08.1959 р. (Держ- с. Красилівка Бахмацького р-ну, українець, осві-
Звільнений з-під варти 16.07.1921 р. Реабілітований ний до позбавлення волі на 6 років. Заарешто- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, та початкова. Проживав у с. Обмачів Бахмацько-
25.03.1999 р. (Держархів Чернігів-ської області, ваний 31.01.1933 р. За постановою особливої спр. 4153). го р-ну, священик. Заарештований 02.03.1932 р.
ф. Р-4609, оп.1, спр. 3268). наради при Колегії ГПУ УСРР від 08.04.1933 р. За постановою особливої наради при Колегії
за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного Почепня Юрій Васильович, 1880 р. н., ГПУ УСРР від 08.06.1932 р. за ст. 54-10 КК
Похилий Пилип Дмитрович, 1884 р. н., краю на 3 роки. Заарештований 12.02.1938 р. За с. Петрушин Чернігівського р-ну, українець, УСРР висланий до Північного краю на 3
с. Канівщина Яблунівського (нині Прилуцько- постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- малописьменний. Проживав у с. Черниш Черні- роки. Реабілітований 29.05.1989 р. (Держархів
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав ській обл. від 17.04.1938 р. за проведення гівського р-ну, одноосібник. Заарештований Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6364).
у м. Прилуки, одноосібник. Заарештований антирадянської агітації, скерованої на підрив за- 04.05.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 15.07.1932 р.
04.04.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 12.07.1931 р. ходів партії, застосована ВМП. Розстріля- справу направлено прокурору на припинення. Правтантінов Данило Іванович, 1892 р. н.,
справу припинено. Реабілітований 27.11.1997 р. ний 06.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітова- Рішення по справі відсутнє. Реабілітований м. Ніжин, українець, неписьменний. Прожи-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ний 09.02.2004 р., 17.07.1989 р., 20.08.1960 р. 20.06.1997 р. (Держархів Чернігівської області, вав у м. Ніжин, колгоспник. Заарештований
спр. 6494). (Держархів Сумської області, ф. Р-4776, оп.1, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2527). 21.09.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 18.01.1944 р.
спр. 292, Держархів Чернігівської області, справу припинено. Реабілітований 28.10.1996 р.
Похилий [Похилко] Петро Дмитрович, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7429, 4542). Почечун Юхим Дементійович, 1886 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
1889 р. н., с. Канівщина Яблунівського (нині При- с. Грем’яч Новгород-Сіверського р-ну, українець, спр. 687).
луцького) р-ну, українець, освіта початкова. Походенко Ганна Кузьмівна, 1897 р. н., малописьменний. Проживав у с. Грем’яч, одно-
Проживав у с. Канівщина, одноосібник. Заареш- с. Оболоння Коропського р-ну, українка, освіта осібник. Заарештований 01.03.1931 р. За пос- Працюк-Лоренцо Аркадій Петрович,
тований 22.12.1929 р. За постановою судової початкова. Проживала у с. Удайці Прилуцько- тановою особливої наради при Колегії 1897 р. н., м. Неаполь, Італія, італієць, освіта
«трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 22.02.1930 р. го р-ну, домогосподарка. Заарештована 24.11.1947 р. ГПУ УСРР від 06.04.1931 р. за ст. 54-10 вища. Проживав у м. Борзна Борзнянсько-
за ст.ст. 54-8, 54-10 КК УСРР ув’язнений до конц- За вироком ВТ військ МВД по Чернігівській обл. КК УСРР висланий до Північного краю на го р-ну, агроном. Заарештований 23.02.1933 р. За
табору на 4 роки. На час другого арешту – меш- від 29.01.1948 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуд- 3 роки. Реабілітований 14.07.1989 р. (Держархів постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
канець с. Товкачівка Малодівицького (нині жена до позбавлення волі у ВТТ на 25 років. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5953). УСРР від 15.05.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР
Прилуцького) р-ну. Заарештований 09.10.1937 р. Відбувала покарання у Башкирській АРСР. ув’язнений до концтабору на 5 років. За постановою
За постановою «трійки» при УНКВД по Реабілітована 06.01.1956 р. (ГДА СБ України, Пошкурлат Кирило Савович, 1892 р. н., судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від
Чернігівській обл. від 28.10.1937 р. за проведення м. Чернігів. – Спр. 7930-п). с. Сергіївка Яблунівського (нині Прилуцько- 14.09.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений до
антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у концтабору на 3 роки. Реабілітований 30.08.1989 р.,
на 10 років. Відбував покарання в Кулойсько- Походенко [Походенько] Олексій Іванович, м. Прилуки, кучер. Заарештований 02.10.1937 р. 22.03.1994 р. (Держархів Чернігівської області,
му ВТТ. Реабілітований 11.08.1989 р., 24.08.1989 р. 1911 р. н., с. Жерніки Томашівського повіту За постановою «трійки» при УНКВД по ф. Р-8840, оп.3, спр. 10523).
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Люблінського воєводства, Польща, українець, Чернігівській обл. від 14.11.1937 р. за проведення
спр. 8573, 10079). освіта початкова. Проживав у с. Гутка-Кашпурівка антирадянської агітації, скерованої на підрив Прейс Карл Густавович, 1885 р. н., Польща,
(приєднано до с. Диханівка) Городнянського р-ну, колгоспного будівництва, ув’язнений до ВТТ на німець, малописьменний. Проживав у м. Бах-
Похилько Лука Власович, 1883 р. н., с. Печі робітник лісгоспу. Заарештований 27.01.1940 р. За 10 років. Реабілітований 18.08.1989 р. (Держархів мач Бахмацького р-ну, пічник. Заарештований
Борзнянського р-ну, українець, малописьменний. вироком виїзної сесії Чернігівського облсуду від Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9359). 02.04.1938 р. За постановою особливої наради
Проживав у с. Печі, одноосібник. За вироком 14.05.1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений при НКВД СРСР від 08.06.1938 р. за проведення
Ніжинського окрсуду від 11.05.1930 р. за ст. 54-9 КК до позбавлення волі на 7 років. Реабілітований Правда Семен Олексійович, 1927 р. н., контрреволюційної діяльності ув’язнений до
УСРР засуджений до позбавлення волі на 3 роки. 21.10.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – смт Березна Менського р-ну, українець, освіта ВТТ на 10 років. Реабілітований 28.08.1989 р.
За ухвалою ВС УСРР від 27.07.1930 р. попередній Спр. 15359-п). початкова. Проживав за місцем дислокації 10 (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
вирок скасовано, справу припинено. Реабілітований окремої трофейної бригади, військовослужбо- спр. 9677).
30.07.1999 р. (Держархів Чернігівської області, Походня Іван Зосимович, 1888 р. н., с. Кукшин вець. Заарештований 29.07.1949 р. За вироком
ф. Р-328, оп.33, спр. 13). Ніжинського р-ну, українець, освіта початкова. ВТ гарнізону м. Хемніц від 04.01.1950 р. за Прекрасний Гнат Семенович, 1897 р. н.,
Проживав у с. Кукшин, колгоспник. Заарештова- ст. 58-10 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР засуджений смт Парафіївка Ічнянського р-ну, українець,
Похилько Трифон Петрович, 1903 р. н., ний 04.04.1938 р. За постановою «трійки» при до позбавлення волі на 8 років. Реабілітований малописьменний. Проживав у смт Парафіївка,

460 461
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
одноосібник. Заарештований 25.10.1930 р. За Сумської обл.) Проживав у с. Карабутове, голова Чернігівського губревтрибуналу від 31.03.1920 р. Придатко Павло Митрофанович, 1894 р. н.,
постановою особливої наради при Колегії ГПУ сільради. Заарештований 08.02.1919 р. за службу за проведення антирадянської агітації справу с. Мала Загорівка Борзнянського р-ну, украї-
УСРР від 06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР у варті при гетьмані. За постановою Чернігівсько- припинено за недоведеністю складу злочину. нець, освіта початкова. Проживав у с. Мала Заго-
висланий до Північного краю на 3 роки. На час го губревтрибуналу від 16.06.1919 р. справу Реабілітований 30.12.1998 р. (Держархів Черні- рівка, одноосібник. Заарештований 22.02.1930 р.
другого арешту – робітник цукрового заводу. закрито. Реабілітований 31.07.1998 р. (Держ- гівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 1060). За постановою особливої наради при Колегії
Заарештований 30.09.1937 р. За постановою архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, ГПУ УСРР від 06.03.1930 р. за ст. 54-10 КК
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. спр. 209). Прибитько Максим Матвійович, 1881 УСРР висланий до Північного краю на 3
від 03.10.1937 р. за проведення антирадянської [1886] р. н., с. Опеньки Козелецького р-ну, роки. Реабілітований 24.08.1989 р. (Держархів
агітації, скерованої на підрив колгоспного Пржевальський Віктор Людвигович, українець, неписьменний. Проживав у с. Опень- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10143).
будівництва, ув’язнений до ВТТ на 10 років. 1894 р. н., м. Білосток Підляського воєводства, ки, одноосібник. Заарештований 12.03.1929 р.
Реабілітований 15.05.1989 р., 25.08.1989 р. (Держ- Польща, поляк, освіта початкова. Проживав у За постановою особливої наради при Коле- Приз Федір Андрійович, 1894 р. н., с. Анто-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, м. Чернігів, економіст-плановик. Заарештований гії ОГПУ від 05.07.1929 р. за ст. 58-10 КК новичі Михайло-Коцюбинського (нині Черні-
спр. 5568, 10226). 02.09.1937 р. За постановою «двійки» від РСФРР висланий до Північного краю на 3 гівського) р-ну, українець, освіта початкова.
25.12.1937 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР роки. На час другого арешту – мешканець Проживав у с. Антоновичі, інструктор рай-
Преображенська Івга [Євгенія] Матвіївна, застосована ВМП. Розстріляний 08.01.1938 р. у смт Козелець Козелецького р-ну. Заарештова- фінвідділу. Заарештований 24.10.1937 р. За
1910 р. н., с. Нові Млини Сновського р-ну, росіян- м. Чернігів. Реабілітований 15.02.1958 р. (Держ- ний 19.09.1937 р. За постановою «трійки» при постановою особливої наради при НКВД СРСР
ка, освіта спеціальна. Проживала у м. Чернігів, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, УНКВД по Чернігівській обл. від 21.10.1937 р. від 08.01.1938 р. за проведення контрреволюцій-
акушерка. Заарештована 12.06.1930 р. 02.07.1930 р. спр. 3292). за проведення антирадянської агітації ув’язне- ної діяльності ув’язнений до ВТТ на 10 років.
звільнена на підписку про невиїзд. За постановою ний до ВТТ на 10 років. Відбував покарання в Відбував покарання у Каргопольському ВТТ.
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Пржиборовська Марія Зіновіївна, 1906 р. н., Онезькому ВТТ. Загинув 04.03.1942 р. Реабілі- Звільнений у лютому 1942 р. Реабілітований
12.09.1930 р. за ст. 54-11 КК УСРР ув’язнена м. Чернігів, єврейка, освіта початкова. Проживала у тований 26.05.1989 р., 18.06.1960 р. (Держ- 25.02.1961 р. (Держархів Чернігівської області,
до концтабору на 3 роки умовно. Реабілітована м. Чернігів, бухгалтер. Заарештована 19.11.1937 р. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4679).
28.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, За постановою особливої наради при НКВД спр. 3654, 1630).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8028). СРСР від 16.01.1938 р. як член сім’ї зрадника Прийма Петро Григорович, 1876 р. н.,
Батьківщини ув’язнена до ВТТ на 8 років. За Пригоровський Василь Андрійович, с. Гайворон Дмитрівського (нині Бахмацько-
Преображенський Йосип Георгійович, постановою особливої наради при НКВД СРСР 1874 р. н., с. Сачковичі Новозибковського повіту го) р-ну, українець, письменний. Проживав
1880 р. н., м. Новозибков Новозибковського р-ну від 16.09.1944 р. термін покарання знижено Чернігівської губ. (нині Климовського р-ну у с. Гайворон, одноосібник. Заарештований
Брянської обл., РФ, росіянин, освіта середня. до фактично відбутого. Відбувала покарання у Брянської обл., РФ), українець, освіта середня. 08.02.1930 р. За постановою особливої наради
Проживав у смт Радуль Ріпкинського р-ну, без Темніковському ВТТ. Реабілітована 16.11.1956 р. Проживав у с. Нові Боровичі Щорського (нині при Колегії ГПУ УСРР від 27.02.1930 р. за
певних занять. Заарештований 27.11.1937 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Сновського) р-ну, колгоспник. Заарештований ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
За постановою «трійки» при УНКВД по спр. 2612). 10.06.1937 р. За постановою «трійки» при на 3 роки. Реабілітований 20.07.1989 р. (Держ-
Чернігівській обл. від 29.11.1937 р. за проведення УНКВД по Чернігівській обл. від 14.08.1937 р. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
контрреволюційної агітації ув’язнений до ВТТ Пржиборовський Георгій Станіславович, за участь у діяльності контрреволюційної спр. 5984).
на 8 років. Реабілітований 15.05.1989 р. (Держ- 1904 р. н., м. Курськ, РФ, поляк, освіта початко- організації ув’язнений до ВТТ на 10 років.
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ва. Проживав у м. Чернігів, технік-інструктор Реабілітований 27.01.1959 р. (Держархів Чер- Прикот Олександр Львович, 1869 р. н.,
спр. 1605). облрадіокомітету. Заарештований 01.10.1937 р. За нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9049- м. Чернігів, росіянин, освіта середня. Прожи-
постановою «двійки» від 14.11.1937 р. за підозрою 9057). вав у м. Чернігів, контролер. Заарештований
Пресич Сила Платонович, 1877 р. н., у шпигунстві та проведенні антирадянської агітації 22.02.1921 р. За постановою Чернігівської губЧК
с. Іванківці Срібнянського р-ну, українець, освіта застосована ВМП. Розстріляний 25.11.1937 р. у Приданцев Іван Олександрович, 1912 р. н., від 17.04.1921 р. за проведення контрреволюційної
початкова. Проживав у м. Прилуки, рахівник. м. Чернігів. Реабілітований 22.10.1957 р. (Держ- м. Бахмач Бахмацького р-ну, українець, освіта діяльності засуджений до ВМП, за амністією
Заарештований 20.01.1938 р. За вироком ВТ архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, початкова. Проживав у м. Бахмач, робітник розстріл замінено на ув’язнення до концтабору на
Південно-Західної залізниці від 13.10.1939 р. за спр. 3176). залізниці. Заарештований 06.12.1943 р. За 5 років. Реабілітований 30.01.1995 р. (Держархів
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР виправданий. (ГДА СБ вироком ВТ Московсько-Київської залізниці Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12159).
України, м. Чернігів. – Спр. 6735-п). Прибитько Іван Єгорович, 1903 р. н., від 25.04.1944 р. за ст. 54-3 з санкції ст. 54-2
смт Короп Коропського р-ну, українець, освіта КК УРСР засуджений до позбавлення волі на Прикота Василь Максимович, 1904 р. н.,
Прєлий Андрій, с. Карабутове Конотопського середня. Проживав у смт Короп, учень гімназії. 8 років. Реабілітований 30.05.1994 р. (ГДА СБ с. Кам’янська Слобода Грем’яцького (нині
повіту Чернігівської губ. (нині Конотопського р-ну Заарештований 10.02.1920 р. За постановою України, м. Чернігів. – Спр. 16502-п). Новгород-Сіверського) р-ну, українець, мало-

462 463
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
письменний. Проживав у с. Кам’янська Слобо- Прилипко Євдоким Ісакович, 1895 р. н., 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, 11.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
да, одноосібник. Заарештований 25.05.1932 р. За с. Оникіївка Іваницького (нині Прилуцько- ф. Р-8840, оп.3, спр. 9698). до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
постановою особливої наради при Колегії ГПУ го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав 19.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
УСРР від 26.10.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР за місцем дислокації 1297 сп 160 сд, червоноармі- Приль Франц Владиславович, 1890 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 7497).
висланий до Північного краю на 3 роки. На час єць. Заарештований 24.06.1943 р. За вироком ВТ Ковенська губ., литовець, освіта середня. Прожи-
другого арешту – колгоспник. Заарештований 160 сд від 21.07.1943 р. за ст.ст. 58-2, 58-10 ч. 2 КК вав у м. Щорс Щорського р-ну (нині м. Сновськ Примак Іван Сергійович, 1888 р. н., с. Деми-
17.03.1938 р. За постановою «трійки» при РРФСР засуджений до позбавлення волі на 7 ро- Сновського р-ну), рахівник. Заарештований дів Димерського (нині Вишгородського) р-ну
УНКВД по Чернігівській обл. від 24.04.1938 р. ків. Реабілітований 28.02.1997 р. (ГДА СБ Украї- 20.11.1937 р. За постановою «двійки» від Київської обл., українець, письменний. Прожи-
за проведення антирадянської агітації, скерованої ни, м. Чернігів. – Спр. 17782-п). 25.12.1937 р. за проведення антирадянської агіта- вав у м. Остер Остерського (нині Козелецько-
на підрив колгоспного будівництва, застосована ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова- го) р-ну, екскаваторник. Заарештований
ВМП. Розстріляний 21.05.1938 р. у м. Чернігів. Прилипко Іван Пилипович, 1878 р. н., ний 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- 09.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД
Реабілітований 14.06.1989 р., 31.08.1989 р. (Держ- с. Дащенки Варвинського р-ну, українець, освіта ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9698). по Чернігівській обл. від 29.09.1937 р. за проведе-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, початкова. Проживав у с. Дащенки, одноосібник. ння антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ
спр. 6654, 10297). Заарештований 02.04.1930 р. за ст. 54-10 КК Прима Григорій Кузьмич, 1908 р. н., с. Нова на 10 років. Відбував покарання у Локчимсько-
УСРР. 22.04.1930 р. звільнений на підписку про Басань Бобровицького р-ну, українець, освіта му ВТТ. Реабілітований 19.01.1957 р. (Держархів
Прикота Онисим Миколайович, 1898 р. н., невиїзд. Рішення по справі відсутнє. (Держархів початкова. Проживав у с. Нова Басань, секретар. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2763).
с. Кам’янська Слобода Грем’яцького (нині Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9963). Заарештований 09.11.1939 р. За вироком виїзної
Новгород-Сіверського) р-ну, українець, освіта сесії Чернігівського облсуду від 19.12.1939 р. за Примак Лука Андрійович, 1880 [1879] р. н.,
початкова. Проживав у с. Кам’янська Слобода, Прилипко Кузьма Феофанович, 1905 р. н., ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення с. Кагарлик (нині с. Галиця) Ніжинського р-ну,
колгоспник. Заарештований 29.11.1937 р. За с. Дащенки Варвинського р-ну, українець, освіта волі на 1 рік 6 місяців. Реабілітований 21.04.1992 р. українець, освіта початкова. Проживав у с. Кагарлик
постановою «трійки» при УНКВД по Черні- вища. Проживав у смт Парафіївка Ічнянсько- (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 415-п). (нині с. Галиця), одноосібник. Заарештований
гівській обл. від 03.12.1937 р. за проведення го р-ну, ветеринарний лікар. 22.04.1935 р. 21.02.1930 р. За постановою особливої наради
антиколгоспної агітації ув’язнений до ВТТ на взятий на підписку про невиїзд. Заарештований Прима Прохор Федорович, 1898 р. н., с. Нова при Колегії ГПУ УСРР від 28.02.1930 р. за
10 років. Реабілітований 23.03.1962 р. (Держ- 04.08.1935 р. За постановою від 12.06.1935 р. за Басань Бобровицького р-ну, українець, освіта ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю на
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ст. 54-7 КК УСРР оголошений в розшук. Покінчив початкова. Проживав у с. Нова Басань, одноосібник. 3 роки. Заарештований 07.09.1937 р. За постановою
спр. 4872). життя самогубством 05.08.1935 р. 11.09.1935 р. Заарештований 11.03.1929 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
справу припинено. Реабілітований 25.03.1996 р. особливої наради при Колегії ОГПУ від 16.09.1937 р. за проведення антиколгоспної агітації
Прилепа Михайло Степанович, 1908 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 16.08.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до ув’язнений до ВТТ на 8 років. Відбував покарання
с. Збереже Володавського повіту Люблінського спр. 429). концтабору на 3 роки. Реабілітований 14.12.1992 р. у Сибірському ВТТ. Реабілітований 17.08.1989 р.,
воєводства, Польща, українець. Проживав (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 06.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
у м. Бобровиця Бобровицького р-ну, токар. Прилуцький Іван Карпович, 1884 р. н., спр. 11902). ф. Р-8840, оп.3, спр. 9437, 1803).
Заарештований 09.01.1940 р. За вироком Чернігів- с. Татарівка Лосинівського (нині Бобровицько-
ського облсуду від 19.07.1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав Примак Григорій Данилович, 1890 р. н., Примак Марк Онисимович, 1876 р. н.,
УРСР засуджений до позбавлення волі на 2 роки. у с. Татарівка, одноосібник. Заарештований с. Форостовичі Новгород-Сіверського р-ну, украї- м. Борзна Борзнянського р-ну, українець, освіта
Реабілітований 29.09.1989 р. (ГДА СБ України, 23.10.1930 р. За постановою судової «трійки» нець, освіта початкова. Проживав у м. Новго- середня. Проживав у м. Чернігів, бухгалтер.
м. Чернігів. – Спр. 840-п). при Колегії ГПУ УСРР від 02.11.1930 р. за род-Сіверський, телеграфіст. Заарештований Заарештований 22.10.1930 р. За постановою
ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на 05.04.1920 р. за участь у збройному виступі про- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
Прилипко Дмитро Самійлович, 1901 р. н., 5 років. Реабілітований 19.05.1989 р. (Держархів ти радянської влади. За постановою Чернігів- 13.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до
с. Дащенки Варвинського р-ну, українець, освіта Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5593). ського губревтрибуналу від 16.03.1922 р. справу Північного краю на 3 роки. Відбував покарання
початкова. Проживав у с. Дащенки, конюх. закрито. Реабілітований 29.01.1999 р. (Держархів у м. Вельськ Архангельської обл. Реабілітований
Заарештований 30.10.1937 р. За постановою Приль Едуард Францович, 1912 р. н., Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 1409). 12.10.1957 р. (Держархів Чернігівської області,
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. м. Донецьк, поляк, освіта початкова. Проживав ф. Р-8840, оп.3, спр. 5379).
від 14.11.1937 р. за проведення антирадянської у м. Щорс Щорського р-ну (нині м. Сновськ Примак Данило Васильович, 1897 р. н.,
агітації, скерованої проти заходів радянської Сновського р-ну), водій. Заарештований с. Вересоч Ніжинського р-ну, українець, мало- Примак Петро Гаврилович, 1898 р. н., с. Хре-
влади, ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілі- 19.11.1937 р. За постановою «двійки» від письменний. Проживав у с. Вересоч, вантажник. щате Олишівського (нині Козелецького) р-ну,
тований 09.08.1973 р. (Держархів Чернігівської 25.12.1937 р. за проведення антирадянської агітації Заарештований 12.12.1932 р. За постановою українець, освіта початкова. Проживав у с. Хрещате,
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8070). ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від тесля. Заарештований 01.10.1937 р. За постановою

464 465
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 10 років. Реабілітований 25.08.1989 р. (Держ- Примаков Тихін Михайлович, 1902 р. н., червоноармієць. Заарештований 08.10.1943 р.
21.10.1937 р. за проведення антирадянської агітації, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Шумани Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, За постановою особливої наради при НКВД
скерованої на підрив колгоспного будівництва, спр. 10272). українець, освіта початкова. Проживав у с. Шума- СРСР від 08.04.1944 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований ни, колгоспник. Заарештований 23.02.1938 р. За позбавлений волі на 5 років. Реабілітований
14.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Примаков Георгій Олексійович, 1891 р. н., постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- 31.10.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8696). с. Шумани Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, ській обл. від 23.04.1938 р. за проведення анти- ф. Р-8840, оп.3, спр. 12423).
українець, освіта початкова. Проживав за міс- радянської агітації застосована ВМП. Розстріля-
Примак Тихін Семенович, 1879 р. н., с. Ве- цем служби, служив у армії. Заарештований ний 21.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований Примаченко Григорій Йосипович, 1902 р. н.,
ресоч Куликівського р-ну, українець, освіта 12.05.1919 р. за проведення контрреволюційної 31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, с. Ряшки Прилуцького р-ну, українець, освіта
початкова. Проживав у с. Вересоч, одноосібник. діяльності. 30.05.1919 р. звільнений на підписку ф. Р-8840, оп.3, спр. 9342). початкова. Проживав у с. Ряшки, одноосібник.
Заарештований 05.02.1930 р. За постановою про невиїзд. За постановою Чернігівського Заарештований 15.02.1930 р. За постановою судової
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від губревтрибуналу від 23.07.1919 р. справу при- Примакова Варвара Миколаївна, 1879 р. н., «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 26.04.1930 р. за
25.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий пинено. Реабілітований 28.11.1998 р. (Держархів м. Семенівка Семенівського р-ну, українка, освіта ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 431). початкова. Проживала у с. Шумани Любецько- на 5 років. Реабілітований 23.11.1988 р. (Держархів
10.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, го (нині Ріпкинського) р-ну, завідувачка яслями. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8144).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5381). Примаков Григорій Вольфович, 1896 р. н., Заарештована 17.08.1937 р. За постановою
м. Чернігів, єврей, освіта початкова. Проживав особливої наради при НКВД СРСР від 16.12.1937 р. Примаченко Григорій Пилипович, 1903 р. н.,
Примак Харитон Андрійович, 1876 р. н., у м. Прилуки, прокурор Прилуцького р-ну. як соціально-небезпечний елемент вислана до с. Червоний Колодязь Ніжинського р-ну, украї-
с. Кагарлик (нині с. Галиця) Ніжинського р-ну, Заарештований 29.10.1937 р. За вироком ВК Казахстану на 5 років. Реабілітована 16.11.1956 р. нець, освіта початкова. Проживав у с. Черво-
українець, освіта початкова. Проживав у с. Кагарлик ВС СРСР від 17.01.1938 р. за ст.ст. 54-7, 54-8, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ний Колодязь, одноосібник. Заарештований
(нині с. Галиця), одноосібник. Заарештований 54-11 КК УРСР засуджений до ВМП. Розстріля- спр. 2614). 15.03.1931 р. За постановою особливої нара-
16.02.1930 р. За постановою особливої наради ний 18.01.1938 р. у м. Київ. Реабілітований ди при Колегії ГПУ УСРР від 22.04.1931 р. за
при Колегії ГПУ УСРР від 28.02.1930 р. за 03.03.1960 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Примакова-Колотовська Віра Степанівна, ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю Спр. 5633-п). 1891 р. н., м. Ніжин, українка, освіта середня. на 3 роки. Реабілітований 19.07.1989 р. (Держ-
на 3 роки. Реабілітований 17.07.1989 р. (Держ- Проживала у с. Синяки (нині с. Ніжинське) Ні- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Примаков Григорій Данилович, 1889 р. н., жинського р-ну, вчитель. Заарештована 24.10.1930 р. спр. 6065).
спр. 9437). м. Новгород-Сіверський, українець, освіта по- за участь у діяльності нелегальної організа-
чаткова. Проживав у м. Трубчевськ Трубчевсько- ції «Просвіта». 22.11.1930 р. справу припинено. Примаченко Дмитро Михайлович, 1923 р. н.,
Примак Юхим Аврамович, 1879 р. н., го р-ну Орловської (нині Брянської) обл., РФ, Звільнена з-під варти 18.11.1930 р. Реабілітована с. Дрімайлівка Куликівського р-ну, українець,
смт Козелець Козелецького р-ну, українець, освіта бухгалтер. Заарештований 20.04.1938 р. За 23.01.1998 р. (Держархів Чернігівської області, осві-та середня спеціальна. Проживав у смт Кули-
початкова. Проживав у смт Козелець, без певних постановою «трійки» при УНКВД по Чернігі- ф. Р-8840, оп.3, спр. 6273). ківка Куликівського р-ну, обхідник колії.
занять. Заарештований 01.11.1937 р. За постановою вській обл. від 24.04.1938 р. за ст. 54-11 КК УРСР Заарештований 04.11.1962 р. За вироком судової
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від застосована ВМП. Розстріляний 15.05.1938 р. у Примачек [Примачок] Григорій Іванович, колегії в кримінальних справах Чернігівсько-
29.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації м. Чернігів. Реабілітований 03.11.1956 р. (Держ- 1906 р. н., х. Бендерівка Менського р-ну (нині го облсуду від 11.01.1963 р. за ст. 62 ч. 1 КК
застосована ВМП. Розстріляний 04.12.1937 р. у архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Полісся Сосницького р-ну), українець, осві- УРСР засуджений до позбавлення волі на 6 ро-
м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ- спр. 2446-2451). та початкова. Проживав у с. Самсонівка Корю- ків. Звільнений з-під варти 04.11.1968 р.
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ківського р-ну, одноосібник. Заарештований Реабілітований 02.07.1991 р. (ГДА СБ України,
спр. 10922). Примаков Григорій Маркович, 1903 р. н., 06.02.1933 р. За постановою судової «трійки» м. Чернігів. – Спр. 14537-п).
с. Шумани Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, при Колегії ГПУ УСРР від 11.04.1933 р. за
Примаков Андрій Антонович, 1892 р. н., росіянин, освіта вища. Проживав у с. Шумани, ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР ув’язнений до конц- Примаченко Іван Трохимович, 1896 р. н.,
с. Кезі Любецького р-ну (приєднано до с. Павлів- агроном. Заарештований 16.08.1937 р. За пос- табору на 10 років. Реабілітований 31.08.1989 р. с. Чорнотичі Сосницького р-ну, українець, освіта
ка Ріпкинського р-ну), українець, освіта почат- тановою особливої наради при НКВД СРСР від (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, початкова. Проживав у с. Чорнотичі, одноосібник.
кова. Проживав у с. Кезі (приєднано до с. Павлів- 16.12.1937 р. за проведення контрреволюційної спр. 11129). Заарештований 23.05.1929 р. За постановою особ-
ка), колгоспник. Заарештований 12.10.1937 р. За діяльності ув’язнений до ВТТ на 8 років. Відбував ливої наради при Колегії ОГПУ від 16.08.1929 р.
постановою «трійки» при УНКВД по Черні- покарання в Ухто-Іжемському ВТТ. Реабілітований Примачек [Примачок] Олексій Павлович, за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до концтабору
гівській обл. від 16.11.1937 р. за проведення 27.11.1956 р. (Держархів Чернігівської області, 1912 р. н., с. Волинка Сосницького р-ну, українець, на 3 роки. Реабілітований 12.07.1989 р. (Держархів
антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на ф. Р-8840, оп.3, спр. 2613). освіта початкова. Проживав за місцем служби, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3846).

466 467
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Примаченко Микола Іванович, 1872 р. н., командир кінного взводу Чернігівського кінного УРСР засуджений до позбавлення волі на 5 років. Примеренко Григорій Данилович,
с. Бурівка Городнянського р-ну, українець, не- запасного полку. Заарештований 13.03.1919 р. Реабілітований 18.07.1991 р. (ГДА СБ України, 1911 р. н., м. Ічня Ічнянського р-ну, українець,
письменний. Проживав у с. Невкля Городнянсько- за проведення контрреволюційної діяльності. За м. Чернігів. – Спр. 14617-п). освіта початкова. Проживав у с. Хороше Озеро
го р-ну, одноосібник. Заарештований 08.01.1933 р. постановою Чернігівського губревтрибуналу від Комарівського (нині Борзнянського) р-ну, робітник
за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР. 11.04.1933 р. 14.06.1919 р. справу припинено. Реабілітований Применко Григорій Романович, 1898 р. н., залізниці. Заарештований 02.04.1944 р. За вироком
справу припинено. Реабілітований 26.11.1996 р. 27.11.1998 р. (Держархів Чернігівської області, с. Кукшин Ніжинського р-ну, українець, пись- ВТ Московсько-Київської залізниці від 22.04.1944 р.
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ф. Р-4609, оп.1, спр. 442). менний. Проживав у с. Кукшин, одноосібник. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджений до позбавлен-
спр. 892). Заарештований 09.03.1938 р. За постановою ня волі на 10 років. Реабілітований 30.05.1994 р.
Примаченко Опанас Омелянович, 1893 р. н., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16397-п).
Примаченко Мина Дмитрович, 1905 р. н., с. Хотіївка Корюківського р-ну, українець, освіта 10.04.1938 р. за участь у діяльності української
с. Ловинь Добрянського (нині Ріпкинського) р-ну, початкова. Проживав у с. Хотіївка, колгоспник. контрреволюційної націоналістичної організа- Примушко Микола Васильович, 1923 р. н.,
українець. Проживав за місцем дислокації 923 сп Заарештований 05.12.1936 р. За вироком спецколе- ції застосована ВМП. Розстріляний 21.04.1938 р. с. Сальне Ніжинського р-ну, українець, освіта
251 сд, червоноармієць. Потрапив у полон гії Чернігівського облсуду від 01.03.1937 р. за у м. Чернігів. Реабілітований 14.01.1961 р. (Держ- середня. Проживав у м. Розенберг (нині м. Олесно)
03.09.1941 р. За вироком ВТ 30 А від 10.09.1941 р. ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Опольського воєводства, Польща, робітник.
за ст. 58-1 «б» КК РРФСР засуджений до ВМП волі на 5 років. Реабілітований 30.10.1992 р. (ГДА спр. 4596). Заарештований 14.03.1947 р. За вироком ВТ
заочно. Реабілітований 30.10.1995 р. (ГДА СБ СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15854-п). Варшавського гарнізону від 10.07.1947 р. за
України, м. Чернігів. – Спр. 17250-п). Применко Олексій Олександрович, 1899 р. н., ст. 58-1 «а» КК РРФСР засуджений до позбавлення
Примаченко Пилип Йосипович, 1879 р. н., с. Іллінці Борзнянського р-ну, українець, осві- волі на 10 років. Реабілітований 08.12.1993 р.
Примаченко Михайло Гнатович, 1885 р. н., с. Червоний Колодязь Ічнянського (нині Ніжин- та середня спеціальна. Проживав у с. Іллін- (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16253-п).
с. Ловинь Добрянського (нині Ріпкинсько- ського) р-ну, українець, малописьменний. ці, одноосібник. Заарештований 18.10.1930 р.
го) р-ну, українець, освіта середня. Проживав у Проживав у с. Червоний Колодязь, одноосібник. За постановою особливої наради при Колегії Присевок Григорій Маркелович, 1875 р. н.,
с. Будище Городнянського р-ну, голова сільради. Заарештований 14.02.1930 р. За постановою ГПУ УСРР від 07.12.1930 р. за ст. 54-10 с. Стольне Березнянського (нині Менсько-
Заарештований 06.02.1933 р. За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР КК УСРР висланий до Північного краю на го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав
судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від від 28.02.1930 р. за проведення антирадян- 3 роки. Реабілітований 14.07.1989 р. (Держархів у с. Стольне, одноосібник. Заарештований
02.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР ської агітації висланий до Північного краю на Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5850). 26.05.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. За постановою
позбавлений волі на 3 роки. Заарештований 3 роки. Реабілітований 16.08.1989 р. (Держ- від 10.08.1932 р. справу направлено на припинення.
30.03.1938 р. За постановою «трійки» при архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Применко Феодосій Романович, 1901 р. н., Рішення відсутнє. Заарештований 13.10.1932 р.
УНКВД по Чернігівській обл. від 15.04.1938 р. спр. 9434). с. Кукшин Ніжинського р-ну, українець, осві- За постановою особливої наради при Колегії
за участь у діяльності антирадянської націо- та початкова. Проживав у с. Кукшин, брига- ГПУ УСРР від 19.12.1932 р. за ст. 54-10 КК
налістичної повстанської організації застосована Примаченко Семен Миколайович, 1903 р. н., дир колгоспу. Заарештований 07.04.1938 р. За УСРР висланий до Північного краю на 3 роки.
ВМП. Розстріляний 25.04.1938 р. у м. Чернігів. Реа- с. Бурівка Городнянського р-ну, українець, постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Реабілітований 24.05.1997 р., 07.06.1989 р. (Держ-
білітований 28.10.1961 р. (Держархів Чернігівської малописьменний. Проживав у с. Івашківка Чернігів- ській обл. від 15.04.1938 р. за участь у діяльнос- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4822). ського (нині Городнянського) р-ну, колгоспник. ті антирадянської української націоналістичної спр. 2418, 6592).
Заарештований 08.01.1933 р. За постановою контрреволюційної організації застосована ВМП.
Примаченко Михайло Дмитрович, 1898 р. н., судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від Розстріляний 29.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабіліто- Присевок Петро Григорович, 1924 р. н.,
с. Бурівка Городнянського р-ну, українець, 29.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР ваний 22.08.1959 р. (Держархів Чернігівської с. Стольне Березнянського (нині Менсько-
малописьменний. Проживав у с. Бурівка, одно- ув’язнений до концтабору на 3 роки умовно. З-під області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4153). го) р-ну, українець, освіта середня. Проживав за
осібник. Заарештований 07.01.1933 р. За поста- варти звільнений. Реабілітований 12.08.1989 р. місцем навчання 4 оучсп, курсант. Заарештова-
новою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Примера Назар Денисович, 1875 р. н., ний 25.02.1943 р. За вироком ВТ Свердловсько-
29.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР висланий спр. 9825). смт Березна Березнянського (нині Менсько- го гарнізону від 22.04.1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований го) р-ну, українець, малописьменний. Прожи- РРФСР засуджений до позбавлення волі на 10 ро-
12.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Примаченко Федот Григорович, 1900 р. н., вав у смт Березна, одноосібник. Заарештований ків. Реабілітований 04.11.1996 р. (ГДА СБ України,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 9828). с. Пакуль Михайло-Коцюбинського (нині Черні- 04.01.1929 р. За постановою особливої наради м. Чернігів. – Спр. 17745-п).
гівського) р-ну, українець, неписьменний. Про- при Колегії ОГПУ від 23.04.1929 р. за ст. 58-10 КК
Примаченко Олексій Іванович, 1898 р. н., живав у с. Пакуль, колгоспник. Заарештований РСФРР позбавлений волі на 4 місяці. Реабіліто- Присевок Степан Григорович, 1911 р. н.,
с. Гусинка (приєднано до с. Голубичі) Ріпкинсько- 31.10.1936 р. За вироком спецколегії Чернігівського ваний 12.07.1989 р. (Держархів Чернігівської с. Стольне Березнянського (нині Менського) р-ну,
го р-ну, українець. Проживав у м. Чернігів, облсуду від 03.02.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3862). українець, малописьменний. Проживав у м. Рубіж-

468 469
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
не Луганської обл., чорноробочий. Заарештова- 1885 р. н., с. Ярославка Бобровицького р-ну, включений в загальну операцію по вилученню агітації ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував
ний 17.05.1932 р. За постановою особливої нара- українець, освіта початкова. Проживав у куркулів. Реабілітований 28.02.1996 р. (Держархів покарання у Байкало-Амурському ВТТ, м. Вороши-
ди при Колегії ГПУ УСРР від 26.10.1932 р. за с. Ярославка, без певних занять. Заарештований Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 401). лов, ДСК. Реабілітований 03.06.1961 р. (Держ-
ст.ст. 54-2, 56-17 КК УСРР висланий до Північно- 01.09.1937 р. За постановою «трійки» при архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
го краю на 3 роки. Реабілітований 31.07.1989 р. УНКВД по Чернігівській обл. від 22.10.1937 р. Приставка Яків Іванович, 1895 р. н., с. Бір- спр. 4765).
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, за проведення антирадянської агітації застосова- ки Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівсько-
спр. 8387). на ВМП. Розстріляний 27.10.1937 р. у м. Черні- го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав Приступа Марко Григорович, 1902 р. н.,
гів. Реабілітований 24.08.1989 р. (Держархів Чер- за місцем дислокації 205 азсп, червоноармієць. с. Рогощі Чернігівського р-ну, українець, мало-
Приседько Давид Лукич, 1897 р. н., с. Яро- нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10416). Заарештований 05.02.1943 р. За вироком ВТ письменний. Проживав у с. Рогощі, одноосібник.
славка Бобровицького р-ну, українець, освіта 20 раб від 15.02.1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР Заарештований 25.08.1936 р. За вироком спецколе-
початкова. Проживав у с. Ярославка, одноосібник. Приседько Іван Олександрович, 1879 р. н., засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 10 ро- гії Чернігівського облсуду від 04.12.1936 р. за
Заарештований 25.08.1937 р. За постановою с. Ярославка Бобровицького р-ну, українець, освіта ків. Реабілітований 28.02.1997 р. (ГДА СБ Украї- ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР виправданий. (ГДА СБ
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від початкова. Проживав у с. Ярославка, одноосібник. ни, м. Чернігів. – Спр. 17774-п). України, м. Чернігів. – Спр. 124-п).
08.09.1937 р. за проведення контрреволюцій- Заарештований 01.11.1929 р. За постано-
ної агітації застосована ВМП. Розстріля- вою особливої наради при Колегії ОГПУ від Приступ Василь Григорович, 1907 р. н., Приступа Микола Степанович, 1894 р. н.,
ний 15.09.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований 18.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий с. Вершинова Муравійка Куликівського р-ну, с. Роїще Чернігівського р-ну, українець, мало-
23.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, до Північного краю на 3 роки. За постановою українець, малописьменний. Проживав у с. Вер- письменний. Проживав у м. Чернігів, тесля.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 9918). особливої наради при Колегії ОГПУ від шинова Муравійка, без певних занять. Заарешто- Заарештований 02.06.1932 р. За постановою
08.05.1930 р. висланий до Далекосхідного краю на ваний 27.11.1937 р. За постановою «трійки» при особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
Приседько Денис Петрович, 1889 р. н., 3 роки. Реабілітований 05.07.1989 р. (Держархів УНКВД по Чернігівській обл. від 29.11.1937 р. 16.11.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до
с. Ярославка Бобровицького р-ну, українець, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3727). за проведення антирадянської агітації застосова- Північного краю на 3 роки. На час другого ареш-
освіта початкова. Проживав у с. Ярославка, одно- на ВМП. Розстріляний 04.12.1937 р. у м. Черні- ту – столяр ремонтної контори. Заарештований
осібник. Заарештований 04.06.1929 р. За постано- Приседько Максим Омелянович, 1893 р. н., гів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів 21.12.1937 р. За постановою «трійки» при
вою особливої наради при Колегії ОГПУ від с. Ярославка Бобровицького р-ну, українець, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10925). УНКВД по Чернігівській обл. від 27.12.1937 р. за
02.08.1929 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до освіта початкова. Проживав у с. Ярославка, проведення антирадянської агітації застосована
Північного краю на 3 роки. За постановою «трійки» одноосібник. Заарештований 04.06.1929 р. За Приступа Василь Степанович, 1905 р. н., ВМП. Розстріляний 07.01.1938 р. у м. Чернігів.
при ПП ОГПУ Північного краю від 21.04.1932 р. постановою особливої наради при Колегії ОГПУ с. Рогощі Чернігівського р-ну, українець, освіта Реабілітований 21.06.1989 р., 17.01.1959 р. (Держ-
висланий на спецпоселення. Заарештова- від 02.08.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий початкова. Проживав у с. Рогощі, одноосібник. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ний 02.11.1937 р. За постановою «трійки» при до Північного краю на 3 роки. Реабілітований Заарештований 29.10.1930 р. За постановою спр. 6674, 3942).
УНКВД по Чернігівській обл. від 09.11.1937 р. 14.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
за проведення антирадянської агітації, скерова- ф. Р-8840, оп.3, спр. 3641). 13.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Приступа Степан Григорович, 1905 р. н.,
ної на підрив колгоспного будівництва, ув’язнений Північного краю на 3 роки. На час другого ареш- с. Вершинова Муравійка Куликівського р-ну,
до ВТТ на 8 років. Реабілітований 14.07.1989 р., Приседько Степан Денисович, 1881 р. н., ту – мешканець м. Чернігів, тесля на катоніновій українець, малописьменний. Проживав у с. Вер-
30.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, с. Ярославка Бобровицького р-ну, українець, осві- фабриці. Заарештований 07.05.1935 р. За вироком шинова Муравійка, одноосібник. Заарештова-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3641, 11386). та початкова. Проживав у с. Ярославка, одноосіб- спецколегії Чернігівського облсуду від 01.07.1935 р. ний 17.02.1930 р. за ст.ст. 7-54-10 КК УСРР. За
ник. Заарештований 03.02.1930 р. За постановою за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений до позбав- постановою особливої наради при Колегії ГПУ
Приседько Євген Олександрович, 1893 р. н., особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від лення волі у ВТТ на 8 років. Реабілітований УСРР від 07.03.1930 р. справу припинено. За
с. Ярославка Бобровицького р-ну, українець, осві- 17.02.1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР висланий 23.05.1989 р., 08.08.1991 р. (Держархів Чернігів- постановою особливої наради при Колегії ГПУ
та початкова. Проживав у с. Ярославка, одноосіб- до Північного краю на 3 роки. Реабілітований ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5669, ГДА СБ УСРР від 29.03.1930 р. висланий до Північного
ник. Заарештований 28.04.1930 р. За постановою 15.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, України, м. Чернігів. – Спр. 14751-п). краю на 3 роки. Реабілітований 16.05.1989 р.
особли-вої наради при Колегії ГПУ УСРР від ф. Р-8840, оп.3, спр. 5531). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
12.05.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий Приступа Іван Григорович, 1899 р. н., с. Сяд- спр. 5338).
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований Приставка Григорій Артемович, 1909 р. н., ричі (нині с. Деснянка) Чернігівського р-ну, украї-
28.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, с. Кархівка Чернігівського р-ну, українець, освіта нець, освіта початкова. Проживав у м. Чернігів, Приступа Терентій Іванович, 1875 р. н., с. Виб-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5203). початкова. Проживав у с. Кархівка, одноосібник. тесля. Заарештований 29.10.1937 р. За постановою лі Куликівського р-ну, українець, освіта почат-
Заарештований 09.04.1931 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від кова. Проживав у с. Виблі, одноосібник. Заарешто-
Приседько [Приседко] Іван Олександрович, від 21.05.1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР 16.11.1937 р. за проведення контрреволюційної ваний 22.10.1930 р. За постановою особливої

470 471
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
наради при Колегії ГПУ УСРР від 06.11.1930 р. го р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- с. Гарбузин Козелецького р-ну, українець, мало- Приходько Андрій Миколайович, 1905 р. н.,
за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю вав у с. Бакланова Муравійка, одноосібник. письменний. Проживав у с. Гарбузин, чорноробо- с. Шкробове Сновського р-ну, українець, освіта
на 3 роки. Реабілітований 19.05.1989 р. (Держ- Заарештований 04.04.1931 р. За постановою чий. Заарештований 02.10.1943 р. за ст. 54-1 «а» початкова. Проживав у с. Шкробове, токар. За-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від КК УРСР. 16.01.1944 р. справу припинено. Реабі- арештований 22.02.1933 р. За постановою «трій-
спр. 5615). 20.08.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий літований 26.11.1996 р. (Держархів Чернігівської ки» при ПП ОГПУ по БСРР від 05.04.1933 р.
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 799). за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до ВТТ на 5
Приступа Федір Іванович, 1898 р. н., 17.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, років. Реабілітований 31.07.1989 р. (Держархів
Польща, українець, освіта початкова. Проживав ф. Р-8840, оп.3, спр. 6305). Приходько Анатолій Михайлович, 1910 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8391).
у смт Куликівка Куликівського р-ну, інспектор м. Володимир-Волинський Волинської обл., украї-
райфінвідділу. Заарештований 17.03.1938 р. Притиковський Данило Григорович [Юрі- нець, освіта середня. Проживав у м. Чернігів, Приходько Андрій Пилипович, 1910 р. н.,
за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. 29.06.1939 р. справу йович], 1895 р. н., с. Бакланова Муравійка Кули- викладач музичного училища. Заарештова- с. Гальчин Олишівського (нині Козелецького) р-ну,
припинено. Реабілітований 28.03.1997 р. (Держ- ківського р-ну, українець, освіта середня. Прожи- ний 15.10.1943 р. За вироком ВТ КВО від українець, письменний. Проживав у с. Гальчин,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, вав у, с. Бакланова Муравійка, комірник. За- 16.06.1944 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР засуджений одноосібник. Заарештований 18.10.1932 р. за
спр. 1663). арештований 14.02.1930 р. За постановою особ- до позбавлення волі на 10 років. Реабілітова- ст. 54-10 КК УСРР. 20.01.1933 р. справу припине-
ливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ний 28.10.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – но. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840,
Притвиць-Канієвська Ганна Іллівна, 07.03.1930 р. за ст.ст. 7-54-10 КК УСРР висланий Спр. 17736-п). оп.3, спр. 8664).
1895 р. н., м. Переяслав-Хмельницький Київ- до Північного краю на 3 роки. Відбував покаран-
ської обл., українка, освіта середня. Прожива- ня у м. Архангельськ. За постановою особли- Приходько Андрій Андрійович, 1908 р. н., Приходько Андрій Федорович, 1874 р. н.,
ла у м. Чернігів, домогосподарка. Заарештова- вої наради при МГБ СРСР від 26.05.1951 р. смт Короп Коропського р-ну, українець, освіта с. Карильське Коропського р-ну, українець, освіта
на 22.07.1941 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР. судимість знято. Реабілітований 16.05.1989 р. середня. Проживав у смт Короп, без певних за- початкова. Проживав у с. Карильське, одноосібник.
12.04.1942 р. справу припинено. Реабілітована (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, нять. Заарештований 26.02.1938 р. За постановою Заарештований 24.02.1933 р. За постановою
29.07.1997 р. (Держархів Чернігівської області, спр. 4664, 5347). «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3079). 25.04.1938 р. за розповсюдження провокацій- 29.04.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений
Притиковський Іван Григорович, 1898 р. н., них чуток застосована ВМП. Розстріля- до концтабору на 3 роки умовно. Реабілітований
Притика Йосип Якович, 1889 р. н., с. Озеряни с. Бакланова Муравійка Куликівського р-ну, ний 17.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 26.04.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Бобровицького р-ну, українець, освіта початкова. українець, освіта початкова. Проживав у с. Баклано- 31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4733).
Проживав у с. Озеряни, конюх. Заарештований ва Муравійка, без певних занять. Заарештований ф. Р-8840, оп.3, спр. 10313).
10.03.1938 р. За постановою «трійки» при 28.10.1937 р. За постановою «трійки» при Приходько Антон Павлович, 1897 р. н.,
УНКВД по Чернігівській обл. від 31.03.1938 р. за УНКВД по Чернігівській обл. від 03.11.1937 р. за Приходько Андрій Григорович, 1881 р. н., с. Калиновиця Варвинського р-ну, українець, осві-
проведення антирадянської агітації передбачена проведення антирадянської агітації ув’язнений до с. Сальне Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну, та початкова. Проживав у с. Калиновиця, кол-
ВМП. Реабілітований 30.08.1989 р. (Держ- ВТТ на 10 років. Відбував покарання у Буреїнсько- українець, освіта початкова. Проживав у с. Сальне, госпник. Заарештований 15.06.1937 р. За виро-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, му ВТТ. Реабілітований 09.08.1989 р. (Держ- одноосібник. Заарештований 25.10.1930 р. За ком Чернігівського облсуду від 25.09.1937 р. за
спр. 10565). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавле-
спр. 9652). УСРР від 14.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ння волі на 4 роки. Реабілітований 06.10.1961 р.
Притиковський Василь Юрійович, 1894 р. н., висланий до Північного краю на 5 років. Реабі- ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 6334-п).
с. Бакланова Муравійка Куликівського р-ну, Притула Никифор Іванович, 1890 р. н., літований 12.06.1989 р. (Держархів Чернігівської
українець, освіта початкова. Проживав у с. Бак- с. Розсоше (приєднано до с. Нове Місто) Тив- області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6819). Приходько Василь Петрович, 1904 р. н.,
ланова Муравійка, одноосібник. Заарештова- рівського р-ну Вінницької обл., українець, осві- с. Сильченкове (нині с. Стара Талалаївка) Тала-
ний 22.10.1930 р. За постановою особливої та вища. Проживав у м. Чернігів, вчитель. За- Приходько Андрій Захарович, 1884 р. н., лаївського р-ну, українець, освіта середня. Член
наради при Колегії ГПУ УСРР від 06.11.1930 р. арештований 20.04.1945 р. За вироком ВТ військ смт Короп Коропського р-ну, українець, освіта ВЛКСМ, майор. З 14.07.1941 р. до 23.04.1945 р.
за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного НКВД по Чернігівській обл. від 26.07.1945 р. за початкова. Проживав у смт Короп, торговець. перебував у полоні. Заарештований 09.10.1945 р.
краю на 3 роки. Реабілітований 13.07.1989 р. ст.ст. 54-3, 54-10 ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК УРСР Заарештований 24.10.1930 р. За постановою За вироком ВТ 1 запасної Борковської дивізії
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, засуджений до позбавлення волі на 10 років. судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від від 29.11.1945 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР засудже-
спр. 5873). Реабілітований 27.06.1995 р. (ГДА СБ України, 20.01.1931 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР ний до позбавлення волі на 10 років, позбав-
м. Чернігів. – Спр. 17091-п). ув’язнений до концтабору на 10 років. Реабілітова- лений військового звання. Відбував покаран-
Притиковський Григорій Васильович, ний 29.12.1988 р. (Держархів Чернігівської ня у Комі АРСР. Реабілітований 31.10.1960 р.
1909 р. н., с. Бакланова Муравійка Куликівсько- Притупа Карпо Данилович, 1896 р. н., області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8193). (ГДА СБ України, м. Суми. – Спр. 5443-п).

472 473
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Приходько Василь Федорович, 1891 р. н., освіта початкова. Проживав у с. Лісконоги, кол- го р-ну, вчитель. Заарештований 25.02.1953 р. За Приходько Кирило Микитович, 1890 р. н.,
с. Вихвостів Тупичівського (нині Городнянсько- госпник. Заарештований 07.04.1944 р. за спів- вироком судової колегії в кримінальних справах с. Чемер Олишівського (нині Козелецького) р-ну,
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав робітництво з окупаційною адміністрацією. Чернігівського облсуду від 04.07.1953 р. за українець, освіта середня. Проживав у с. Чемер,
у с. Вихвостів, безробітний. Заарештований 17.05.1944 р. справу припинено. (Держархів Черні- ст.ст. 54-3, 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до колгоспник. Заарештований 16.06.1938 р. За ви-
10.11.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4442). позбавлення волі на 10 років. Реабілітований роком виїзної сесії Чернігівського облсуду від
по Чернігівській обл. від 17.11.1937 р. за проведен- 05.12.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 10.06.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений
ня антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на Приходько Дмитро Ілліч, 1909 р. н., с. Вир Спр. 15581-п). до позбавлення волі на 3 роки. За ухвалою судової
10 років. Реабілітований 25.08.1989 р. (Держархів Ріпкинського р-ну, українець, освіта початкова. колегії в кримінальних справах ВС УРСР від
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10421). Проживав за місцем навчання, курсант 1 учб Приходько Іван Карпович, 1893 р. н., 05.09.1939 р. попередній вирок скасовано, справу
47 зсп. Заарештований 22.01.1943 р. За вироком с. Ганнівка Лосинівського (нині Носівського) р-ну, припинено. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Приходько Василь Федорович, 1860 р. н., ВТ 5 зсбр Приволзького ВО від 20.02.1943 р. за українець, освіта початкова. Проживав у с. Ганнів- Спр. 695-п).
с. Бутівка Городнянського р-ну, українець, мало- ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений до позбавле- ка, колгоспник. Заарештований 15.11.1937 р. За
письменний. Проживав у с. Бутівка, колгоспник. ння волі на 10 років. Реабілітований 05.09.1991 р. постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Приходько Леонтій Андрійович, 1912 р. н.,
Заарештований 16.01.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14803-п). ській обл. від 23.11.1937 р. за участь у діяльнос- с. Гальчин Олишівського (нині Козелецького) р-ну,
20.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований ті українського націоналістичного угруповання українець, письменний. Проживав у с. Гальчин,
29.05.1997 р. (Держархів Чернігівської області, Приходько Дмитро Якович, 1892 р. н., застосована ВМП. Розстріляний 07.12.1937 р. у одноосібник. Заарештований 17.10.1932 р. За
ф. Р-8840, оп.3, спр. 2303). с. Яблунівка Прилуцького р-ну, українець, освіта м. Чернігів. Реабілітований 23.08.1958 р. (Держ- постановою особливої наради при Колегії ГПУ
початкова. Проживав у с. Яблунівка, одноосіб- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, УСРР від 16.04.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР
Приходько Віктор Іванович, 1894 р. н., ник. Заарештований 17.10.1930 р. За постановою спр. 3558). ув’язнений до концтабору на 3 роки. Відбував
с. Бакаївка Ічнянського р-ну, українець, письмен- судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від покарання у Байкало-Амурському ВТТ, звільне-
ний. Проживав у с. Бакаївка, одноосібник. За- 29.12.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР висла- Приходько Іван Оксентійович, 1899 р. н., ний 13.08.1935 р. Реабілітований 16.08.1989 р.
арештований 16.04.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР. ний до Північного краю на 5 років. Реабілітова- с. Церковище (нині с. Новоукраїнське) Ріпкин- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
24.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований ний 04.09.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- ського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав спр. 8664).
24.04.1997 р. (Держархів Чернігівської області, ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8933). у с. Церковище (нині с. Новоукраїнське), одно-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 2277). осібник. Заарештований 26.10.1930 р. за ст.ст. 54-8, Приходько Макар Петрович, 1882 р. н.,
Приходько Захарій Денисович, 1892 р. н., 54-10 КК УСРР. За постановою від 16.02.1931 р. с. Церковище (нині с. Новоукраїнське) Ріпки-
Приходько Григорій Іванович, 1886 р. н., с. Гриціївка Срібнянського р-ну, українець, освіта справу направлено на припинення. Реабілітований нського р-ну, українець, освіта початкова. Прожи-
с. Карильське Коропського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Гриціївка, одноосібник. 24.05.1997 р. (Держархів Чернігівської області, вав у х. Пителів Тупичівського р-ну (приєднано до
початкова. Проживав у с. Карильське, одноосібник. Заарештований 01.07.1930 р. За постановою судо- ф. Р-8840, оп.3, спр. 2471). с. Розвинівка Городнянського р-ну), колгоспник.
Заарештований 19.11.1929 р. За постановою вої «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 26.09.1930 р. Заарештований 17.02.1938 р. За постановою
особливої наради при Колегії ОГПУ від за участь у діяльності контрреволюційної Приходько Ілля Кирилович, 1873 р. н., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
18.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР позбавлений повстанської організації ув’язнений до концта- с. Полуботки Чернігівського р-ну, українець. Про- 07.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян-
волі на 3 роки. Реабілітований 12.07.1989 р. бору на 6 років. На час другого арешту – колгосп- живав у с. Полуботки, одноосібник. Заарештований ського куркульського угруповання застосова-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ник. Заарештований 05.04.1938 р. За постано- 11.05.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 04.09.1932 р. на ВМП. Розстріляний 20.04.1938 р. у м. Черні-
спр. 3852). вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. справу припинено. Реабілітований 25.12.1996 р. гів. Реабілітований 09.01.1960 р. (Держархів
від 21.04.1938 р. за участь у діяльності (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4275).
Приходько Данило Никонович, 1892 р. н., антирадянської української націоналістичної спр. 839).
с. Любомудрівка Борзнянського р-ну, українець, контрреволюцій-ної організації застосована Приходько Марія Федорівна, 1907 р. н.,
малописьменний. Проживав у с. Любомудрівка, ВМП. Розстріля-ний 10.05.1938 р. у м. Чернігів. Приходько Йосип Іванович, 1902 р. н., с. Довжик Чернігівського р-ну, українка, освіта
тесля. Заарештований 10.01.1945 р. За вироком Реабілітований 05.10.1991 р., 23.08.1989 р. с. Бакаївка Ічнянського р-ну, українець, мало- початкова. Проживала у с. Довжик, колгоспниця.
виїзної сесії ВТ Чернігівського гарнізону від (Держархів Сумської області, ф. Р-7641, оп.7, письменний. Проживав у с. Бакаївка, одноосіб- Заарештована 21.05.1944 р. За вироком ВТ військ
14.07.1945 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР звільнений спр. 132, Держархів Чернігівської області, ник. Заарештований 22.12.1932 р. За постановою НКВД по Чернігівській обл. від 29.09.1944 р. за
за амністією. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ф. Р-8840, оп.3, спр. 9138). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена до каторжних
Спр. 1224-п). 09.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до робіт на 15 років. Реабілітована 27.04.1995 р. (ГДА
Приходько Іван Денисович, 1903 р. н., концтабору на 3 роки. Реабілітований 07.08.1989 р. СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16930-п).
Приходько Дмитро Іванович, 1904 р. н., с. Гриціївка Срібнянського р-ну, українець, осві- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
с. Лісконоги Новгород-Сіверського р-ну, українець, та вища. Проживав у м. Носівка Носівсько- спр. 7279). Приходько Микита Олексійович, 1885 р. н.,

474 475
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
с. Киселівка Новгород-Сіверського р-ну, украї- 18.12.1937 р. За постановою «трійки» при 08.12.1937 р. За постановою «трійки» при ВМП. Розстріляний 07.01.1938 р. у м. Чернігів.
нець, малописьменний. Проживав у с. Леньків Нов- УНКВД по Чернігівській обл. від 26.12.1937 р. за УНКВД по Чернігівській обл. від 10.12.1937 р. за Реабілітований 26.08.1989 р. (Держархів Черні-
город-Сіверського р-ну, одноосібник. Заарешто- проведення антирадянської агітації, скерованої проведення антирадянської агітації ув’язнений до гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9505).
ваний 19.10.1930 р. За постановою особливої на- на підрив колгоспного будівництва, застосована ВТТ на 8 років. 16.03.1939 р. справу припинено.
ради при Колегії ГПУ УСРР від 17.11.1930 р. за ВМП. Розстріляний 30.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований 29.03.1990 р. (Держархів Чернігів- Приходько Петро Петрович, 1921 р. н., с. Куд-
ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору Реабілітований 15.05.1989 р., 22.08.1989 р. ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1246). лаївка Новгород-Сіверського р-ну, українець, освіта
на 3 роки. На час другого арешту – мешка- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, середня спеціальна. Проживав за місцем дисло-
нець с. Киселівка, колгоспник. Заарештований спр. 5534, 10970). Приходько Остап Вікторович, 1875 р. н., кації 170 сп, сержант. Заарештований 07.09.1944 р.
21.09.1937 р. За постановою «трійки» при смт Талалаївка Талалаївського р-ну, українець, За вироком ВТ військ НКВД Узбецької РСР від
УНКВД по Чернігівській обл. від 28.10.1937 р. Приходько Микола Іванович, 1879 р. н., освіта початкова. Проживав с. Шевченка Тала- 30.11.1944 р. за ст. 66 ч. 2 КК УзбРСР засуджений
за проведення антирадянської агітації, скерова- с. Клонів Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, лаївського р-ну, одноосібник. Заарештований до позбавлення волі на 8 років. Звільнений з-під
ної на підрив колгоспного будівництва, застосо- українець, освіта початкова. Проживав у с. Ста- 01.07.1930 р. За постановою судової «трійки» варти 07.09.1952 р. Реабілітований 09.07.1963 р.
вана ВМП. Розстріляний 02.11.1937 р. у м. Черні- ханове (нині с. Березівка) Ріпкинського р-ну, при Колегії ГПУ УСРР від 26.09.1930 р. за участь (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 8494-п).
гів. Реабілітований 22.06.1989 р. (Держархів Чер- без певних занять. Заарештований 26.09.1937 р. у діяльності контрреволюційної повстанської
нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8361, 9629). За постановою «трійки» при УНКВД по організації ув’язнений до концтабору на 3 роки. Приходько Порфир Федорович, 1899 р. н.,
Чернігівській обл. від 29.09.1937 р. за проведення Реабілітований 23.11.1991 р. (Держархів Сумської с. Вихвостів Тупичівського (нині Городнянсько-
Приходько Микита Тимофійович, 1899 р. н., антирадянської агітації, скерованої на підрив області, ф. Р-7641, оп.7, спр. 132). го) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи-
с. Тиниця Бахмацького р-ну, українець, освіта колгоспного будівництва, ув’язнений до ВТТ на вав у с. Вихвостів, одноосібник. Заарештований
початкова. Проживав у с. Тиниця, колгоспник. 10 років. Реабілітований 06.06.1989 р. (Держархів Приходько Павло Федорович, 1905 р. н., 09.03.1933 р.заст.54-11ККУСРР.17.05.1933 р.спра-
Заарештований 03.07.1941 р. За вироком ВТ військ Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1781). с. Вихвостів Тупичівського (нині Городнянсько- ву припинено. На час другого арешту – кравець.
НКВД по Чернігівській обл. від 23.08.1941 р. го) р-ну, українець, освіта середня. Проживав Заарештований 13.09.1937 р. За постановою
за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР засуджений Приходько Михайло Іванович, 1912 р. н., у с. Вихвостів, без певних занять. Заарештова- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
до ВМП. Помер 04.11.1941 р. у лікарні в’язниці с. Довжик Чернігівського р-ну, українець, освіта ний 27.02.1938 р. За постановою «трійки» при 14.09.1937 р. за проведення антирадянської агіта-
м. Новосибірськ. Реабілітований 15.11.1991 р. (ГДА початкова. Проживав у с. Довжик, одноосібник. УНКВД по Чернігівській обл. від 07.04.1938 р. за ції позбавлений волі на 8 років. Відбував покаран-
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15461-п). 10.03.1931 р. взятий на підписку про невиїзд. За участь у діяльності антирадянського куркульсько- ня в Амурському ВТТ. Реабілітований 17.06.1958 р.,
вироком виїзної сесії Чернігівського райнарсуду го угруповання застосована ВМП. Розстріля- 25.01.1964 р. (Держархів Чернігівської області,
Приходько Микола Григорович, 1891 р. н., від 12.04.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР засуджений ний 20.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований ф. Р-8840, оп.3, спр. 3973-3985, 7725).
м. Київ, українець, освіта середня. Проживав у до позбавлення волі на 3 роки. За ухвалою карного 09.01.1960 р. (Держархів Чернігівської області,
Прилуцькому р-ні, сезонний робіник. Заарешто- відділу Київського міжрайсуду від 27.04.1931 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 4275). Приходько Родіон Денисович, 1897 р. н.,
ваний 15.03.1929 р. За постановою особливої термін покарання знижено до 1 року 6 місяців. с. Гриціївка Срібнянського р-ну, українець, освіта
наради при Колегії ОГПУ від 12.07.1929 р. за Реабілітований 28.02.1994 р. (ГДА СБ України, Приходько Петро Іванович, 1890 р. н., початкова. Проживав у с. Васюків Срібнянсько-
ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до концтабору м. Чернігів. – Спр. 7387-п). с. Андріївка Городнянського р-ну, українець, го р-ну, одноосібник. Заарештований 01.07.1930 р.
на 3 роки. За постановою особливої наради при освіта початкова. Проживав у с. Андріївка, сторож. За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
Колегії ОГПУ від 10.05.1932 р. після відбуття Приходько Надія Павлівна, 1924 р. н., м. Чер- Заарештований 17.09.1937 р. За постановою УСРР від 26.09.1930 р. за участь у діяльності
терміну покарання позбавлений права проживання нігів, українка, освіта середня. Член ВЛКСМ. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від контрреволюційної повстанської організації ув’яз-
в 12 пунктах Уральської обл. та прикордонних Проживала у м. Чернігів, робітниця. Заарештована 01.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації нений до концтабору на 3 роки. Заарештований
районах на 3 роки. Реабілітований 03.07.1989 р. 03.11.1943 р. За постановою особливої наради ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований 19.04.1938 р. За постановою «трійки» при
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, при НКВД СРСР від 25.03.1944 р. за ст. 54-1 «а» 21.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, УНКВД по Чернігівській обл. від 21.04.1938 р. за
спр. 3478). КК УРСР як покарання зараховано термін по- ф. Р-8840, оп.3, спр. 10397). участь у діяльності антирадянської української
переднього ув’язнення, з-під варти звільнена. націоналістичної контрреволюційної організації
Приходько Микола Захарович, 1900 р. н., Реабілітована 14.06.1994 р. (Держархів Черні- Приходько Петро Іванович, 1891 р. н., застосована ВМП. Розстріляний 10.05.1938 р.
смт Короп Коропського р-ну, українець, освіта гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3261). с. Кархівка Михайло-Коцюбинського (нині Чер- у м. Чернігів. Реабілітований 05.10.1991 р.,
середня. Проживав у смт Короп, одноосібник. нігівського) р-ну, українець, освіта початкова. 23.08.1989 р. (Держархів Сумської області,
Заарештований 16.10.1930 р. За постановою Приходько Олександр Федорович, 1880 р. н., Проживав у с. Кархівка, одноосібник. Заарешто- ф. Р-7641, оп.7, спр. 132, Держархів Чернігівської
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від с. Вихвостів Тупичівського (нині Городнянсько- ваний 24.12.1937 р. За постановою «трійки» при області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9138).
20.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав УНКВД по Чернігівській обл. від 27.12.1937 р. за
до Північного краю на 3 роки. Заарештований у с. Вихвостів, без певних занять. Заарештований проведення антиколгоспної агітації застосована Приходько Семен Іванович, 1894 р. н.,

476 477
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
м. Кременчук Полтавської обл., українець, освіта лаївського р-ну, українець, освіта середня. Реабілітований 11.08.1989 р., 11.09.1989 р. (Держ- ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР засуджений до позбавлен-
середня. Проживав у смт Короп Коропсько- Проживав у м. Ніжин, студент Ніжинського архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ня волі на 8 років, позбавлений військового звання.
го р-ну, рахівник. Заарештований 28.03.1938 р. За інституту соціального виховання. Заарештований спр. 8984, 9170). Відбував покарання у Сибірському ВТТ. Звільне-
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- 27.02.1934 р. За постановою особливої наради ний 16.06.1948 р. Реабілітований 05.06.1958 р.
ській обл. від 21.09.1938 р. за участь у діяль- при Колегії ГПУ УСРР від 16.03.1934 р. за Приходько Яків Лазарович, 1896 р. н., (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 7475-п).
ності контрреволюційної організації застосова- ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений до ВТТ на 3 с. Березанка Ніжинського р-ну, українець, освіта
на ВМП. Розстріляний 24.09.1938 р. у м. Чернігів. роки. Реабілітований 19.09.1989 р. (Держархів початкова. Проживав у с. Березанка, одноосібник. Причина Дмитро Григорович, 1885 р. н.,
Реабілітований 14.09.1989 р. (Держархів Чернігів- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10032). Заарештований 24.10.1930 р. За постановою смт Мала Дівиця Малодівицького (нині При-
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11643). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від луцького) р-ну, українець, освіта початкова. Про-
Приходько Федір Савелійович, 1903 р. н., 10.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий живав у смт Мала Дівиця, садівник. За-
Приходько Степан Демидович, 1904 р. н., с. Кархівка Чернігівського р-ну, українець, мало- до Північного краю на 3 роки. Реабілітований арештований 07.06.1938 р. За вироком виїзної
с. Вир Ріпкинського р-ну, українець, освіта письменний. Проживав у с. Кархівка, одноосібник. 04.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, сесії Чернігівського облсуду від 10.02.1939 р. за
початкова. Проживав у с. Вир. Заарештований Заарештований 09.04.1931 р. За постановою від ф. Р-8840, оп.3, спр. 3626). ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен-
14.05.1951 р. За вироком ВТ КВО від 31.08.1951 р. 25.05.1931 р. включений в загальну операцію по ня волі на 3 роки. Реабілітований 02.04.1940 р.
за ст. 54-1 «б» КК УРСР засуджений до позбавлен- вилученню куркулів. Реабілітований 28.02.1996 р. Приходько-Бобер Федір Макарович, (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 1001-п).
ня волі на 15 років, позбавлений нагород. Відбу- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 1903 р. н., с. Бистрі Житомирського р-ну
вав покарання у Дубравному ВТТ, Мордовська спр. 401). Житомирської обл., українець, освіта середня. Пришва Гаврило Трохимович, 1897 р. н.,
АРСР. Звільнений 08.03.1956 р. Реабілітований Проживав у х. Пителів Тупичівського р-ну м. Бахмач Бахмацького р-ну, українець, освіта
26.01.1956 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Приходько Феодосій Васильович, 1909 р. н., (приєднано до с. Розвинівка Городнянського середня. Проживав у м. Бахмач, робітник залізниці.
Спр. 2869-п). с. Карильське Коропського р-ну, українець, освіта р-ну), колгоспник. Заарештований 29.04.1938 р. Заарештований 10.04.1938 р. За постановою
початкова. Проживав у с. Конятин Коропського За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
Приходько Степан Никифорович, 1922 р. н., (нині Сосницького) р-ну, священик. Заарештований ській обл. від 03.05.1938 р. за участь у діяльності 23.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян-
смт Короп Коропського р-ну, українець, освіта 13.02.1958 р. За вироком Чернігівського облсуду від антирадянського куркульського угруповання ської націоналістичної повстанської організації
середня. Проживав за місцем дислокації 93 б 26.03.1958 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений застосована ВМП. Розстріляний 19.05.1938 р. застосована ВМП. Розстріляний 14.05.1938 р. у
25 д військ НКВД, червоноармієць. Заарештова- до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований у м. Чернігів. Реабілітований 11.11.1967 р. м. Чернігів. Реабілітований 06.01.1960 р. (Держ-
ний 15.07.1941 р. За вироком ВТ військ НКВД 15.11.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Уральського ВО від 31.07.1941 р. за ст. 58-10 Спр. 15943-п). спр. 7993). спр. 5504).
ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до
позбавлення волі на 10 років. Відбував покарання Приходько Юхим Гаврилович, 1881 р. н., Приходько-Соловей Ольга Павлівна, Пришиба Володимир Климентійович,
в Івдельському ВТТ. Звільнений у 1950 р. с. Бакаївка Ічнянського р-ну, українець, мало- 1922 р. н., с. Церковище (нині с. Новоукраїнське) 1870 р. н., с. Чемер Олишівського (нині Козе-
Реабілітований 30.06.1965 р. (ГДА СБ України, письменний. Проживав у с. Бакаївка, одноосіб- Ріпкинського р-ну, українка, освіта вища. Прожи- лецького) р-ну, українець, освіта початкова. Про-
м. Чернігів. – Спр. 10346-п). ник. Заарештований 28.03.1931 р. за ст. 54-10 вала у с. Церковище (нині с. Новоукраїнське), живав у с. Чемер, одноосібник. Заарештований
КК УСРР. 17.07.1931 р. справу припинено. Реа- вчитель. Заарештована 08.11.1945 р. За вироком 03.12.1930 р. За постановою судової «трійки» при
Приходько Трохим Мартинович, 1901 р. н., білітований 18.12.1997 р. (Держархів Чернігів- ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. від Колегії ГПУ УСРР від 26.02.1931 р. за ст.ст. 54-9,
смт Линовиця Прилуцького р-ну, українець, осві- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6399). 30.10.1946 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена до 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю на
та початкова. Проживав у смт Линовиця, різно- позбавлення волі у ВТТ на 10 років. 07.10.1954 р. 8 років. Реабілітований 04.09.1989 р. (Держархів
робочий. Заарештований 13.11.1937 р. За поста- Приходько Яків Кузьмич, 1897 р. н., с. Пів- звільнена з ВТТ, відправлена на спецпоселення. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9118).
новою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. нівщина Городнянського р-ну, українець, мало- За ухвалою ВТ КВО від 14.12.1954 р. попередній
від 14.11.1937 р. за проведення антирадянської письменний. Проживав у с. Заріччя Сновсько- вирок скасовано. 21.02.1955 р. звільнена. (ГДА СБ Пришиба Гаврило Петрович, 1901 р. н.,
агітації, скерованої на підрив заходів партії, го р-ну, одноосібник. Заарештований 27.06.1932 р. України, м. Чернігів. – Спр. 1295-п). с. Адамівка Мринського (нині Носівського) р-ну,
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував покаран- За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ українець, освіта початкова. Проживав у с. Ада-
ня в Амурському ВТТ, м. Ворошилов, ДСК. УСРР від 15.05.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР Причина Андрій Павлович, 1915 р. н., мівка, одноосібник. Заарештований 15.02.1930 р.
Реабілітований 30.12.1959 р. (Держархів Чернігів- ув’язнений до концтабору на 3 роки. Заарештова- смт Мала Дівиця Малодівицького (нині При- За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4239). ний 02.03.1938 р. За постановою «трійки» при луцького) р-ну, українець, освіта середня. Прожи- УСРР від 26.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР
УНКВД по Чернігівській обл. від 21.04.1938 р. за вав за місцем дислокації, лейтенант, коман- ув’язнений до концтабору на 5 років. Реабілітова-
Приходько Федір Денисович, 1914 р. н., проведення антирадянської агітації застосована дир штабної батареї 81 адн. Заарештований ний 26.08.1989 р. (Держархів Чернігівської облас-
с. Сильченкове (нині с. Стара Талалаївка) Тала- ВМП. Розстріляний 11.05.1938 р. у м. Чернігів. 13.06.1941 р. За вироком ВТ 15 А від 18.07.1941 р. за ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12449).

478 479
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Пришиба Павло Володимирович, 1910 р. н., 04.02.1933 р. за ст.ст. 54-10, 58-2 КК УСРР ув’яз- при Колегії ГПУ УСРР від 26.03.1933 р. за Гомельської обл., Білорусь, білорус, мало-
с. Чемер Олишівського (нині Козелецького) р-ну, нений до концтабору на 3 роки. Реабілітований ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю письменний. Проживав у с. Нова Йолча, сторож.
українець, освіта початкова. Проживав у с. Чемер, 02.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, на 3 роки. Реабілітований 29.06.1989 р. (Держархів Заарештований 21.01.1933 р. За постановою
одноосібник. Заарештований 03.12.1930 р. За ф. Р-8840, оп.3, спр. 6509). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6940). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ 20.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
УСРР від 26.02.1931 р. за ст.ст. 54-9, 54-10 Прищепа Іван Васильович, 1889 р. н., Прищепа Олександр Іванович, 1893 р. н., до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
КК УСРР висланий до Північного краю на 8 м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта 19.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
років. Реабілітований 04.09.1989 р. (Держархів середня. Проживав у м. Носівка, вчитель. За- початкова. Проживав у м. Носівка, різноробочий. ф. Р-8840, оп.3, спр. 7545).
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9118). арештований 25.10.1930 р. За постановою судової Заарештований 05.08.1937 р. За постановою
«трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 05.11.1930 р. «трійки» при УНКВД по Київській обл. від Прищепа Юхим Гаврилович, 1899 р. н.,
Прищепа Андрій Григорович, 1880 р. н., за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю 22.09.1937 р. за проведення антирадянської с. Городище Березнянського (нині Менсько-
с. Бірківка Менського р-ну, українець, непись- на 5 років. Реабілітований 12.08.1989 р. (Держ- агітації серед в’язнів ув’язнений до ВТТ на го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав
менний. Проживав у с. Бірківка, церковний ста- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 10 років. Реабілітований 24.10.1962 р. (Держархів у с. Городище, одноосібник. Заарештований
роста. Заарештований 25.01.1936 р. За вироком спр. 9490). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5525). 02.10.1932 р. За постановою особливої наради
судової колегії в кримінальних справах при Колегії ГПУ УСРР від 07.01.1933 р. за
Чернігівського облсуду від 12.05.1936 р. за Прищепа Іван Олексійович, 1876 р. н., Прищепа Олексій Андрійович, 1899 р. н., ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на
ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлен- с. Степові Хутори Носівського р-ну, українець, м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта 3 роки. Реабілітований 27.06.1989 р. (Держархів
ня волі на 5 років. Реабілітований 24.10.1991 р. освіта початкова. Проживав у с. Степові Хутори, початкова. Проживав у с. Тертишники Носівсько- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7043).
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15545-п). одноосібник. Заарештований 04.03.1929 р. За го р-ну, сторож. Заарештований 08.10.1937 р.
постановою особливої наради при Колегії ГПУ За постановою «трійки» при УНКВД по Київ- Продан Павло Митрофанович, 1906 р. н.,
Прищепа Андрій Петрович, 1893 р. н., с. Сив- УСРР від 05.07.1929 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР ській обл. від 19.10.1937 р. за проведення анти- смт Парафіївка Ічнянського р-ну, українець. Про-
ки Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівсько- ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований радянської агітації застосована ВМП. Розстріля- живав за місцем дислокації 494 ап 164 сд,
го) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- 23.10.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ний 04.11.1937 р. у м. Київ. Реабілітований червоноармієць. Заарештований 20.06.1942 р. За
вав за місцем дислокації 78 сп військ НКВД по ф. Р-8840, оп.3, спр. 3759). 17.07.1989 р. (Держ-архів Чернігівської області, вироком ВТ Тульського гарнізону від 31.10.1942 р.
охороні Ашхабадської залізниці, червоноармієць. ф. Р-8840, оп.3, спр. 11010). за ст.ст. 19-58-1 «б» КК РРФСР засуджений до
Заарештований 08.11.1944 р. За вироком ВТ Прищепа Ілля Андрійович, 1882 р. н., позбавлення волі на 10 років. Реабілітований
військ НКВД Узбецької РСР від 13.01.1945 р. за с. Вертіївка Ніжинського р-ну, українець, освіта Прищепа Роман Феодосійович, 1885 р. н., 20.05.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
ст. 66 ч. 2 КК УзбРСР засуджений до позбавлення початкова. Проживав у с. Вертіївка, пожежник. с. Сиволож Борзнянського р-ну, українець, освіта Спр. 17403-п).
волі на 10 років. Реабілітований 29.02.1964 р. (ГДА Заарештований 24.09.1939 р. За вироком виїзної початкова. Проживав у с. Сиволож, колгоспник.
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10128-п). сесії Чернігівського облсуду від 18.12.1939 р. за Заарештований 22.05.1941 р. За вироком ВТ Пройдаков Василь Сергійович, 1901 р. н.,
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення військ НКВД по Київській обл. від 10.07.1941 р. за с. Хвилівка Ніжинського р-ну, українець, освіта
Прищепа Григорій Петрович, 1880 р. н., волі на 5 років. Реабілітований 13.02.1993 р. (ГДА ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення середня. Проживав у м. Ніжин, головний меха-
м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта СБ України, м. Чернігів. – Спр. 2896-п). волі на 10 років. Реабілітований 28.10.1991 р. (ГДА нік. Заарештований 22.09.1937 р. За постано-
початкова. Проживав у с. Степові Хутори Но- СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15264-п). вою «двійки» від 04.11.1937 р. за шпигунство
сівського р-ну, одноосібник. Заарештований Прищепа Марія Григорівна, 1888 р. н., застосована ВМП. Розстріляний 14.11.1937 р. Реа-
25.10.1929 р. За постановою особливої нара- с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українка, Прищепа Сидір Кирилович, 1881 р. н., білітований 19.08.1958 р. (Держархів Чернігівської
ди при Колегії ОГПУ від 18.01.1930 р. за неписьменна. Проживала у с. Піски Бахмацько- с. Ладинка Чернігівського р-ну, українець, осві- області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3537).
ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до концтабору на го р-ну, колгоспниця. Заарештована 19.10.1943 р. за та початкова. Проживав у м. Чернігів, тесля.
3 роки. Реабілітований 03.07.1989 р. (Держархів ст. 54-1 «а» КК УРСР. 12.02.1944 р. справу припи- Заарештований 08.03.1933 р. За постановою Пройдаков Гаврило Сергійович, 1903 р. н.,
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3787). нено. Реабілітована 28.10.1996 р. (Держархів особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від м. Київ, українець, освіта початкова. Проживав у
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 655). 31.03.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий м. Ніжин, слюсар. Заарештований 29.01.1938 р.
Прищепа Іван Андрійович [Андріянович], до Північного краю на 3 роки. Реабілітований За постановою «трійки» при УНКВД по Київ-
1912 р. н., с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжин- Прищепа Михайло Борисович, 1897 р. н., 17.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ській обл. від 10.05.1938 р. за ст.ст. 54-10, 56-17
ського р-ну, українець, малописьменний. Прожи- с. Городище Березнянського (нині Менсько- ф. Р-8840, оп.3, спр. 7428). КК УРСР застосована ВМП. Розстріля-
вав у с. Веркіївка (нині с. Вертіївка), одноосібник. го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав ний 16.05.1938 р. у м. Київ. Реабілітований
Заарештований 03.01.1933 р. За постановою у с. Городище, одноосібник. Заарештований Прищепа Тит Данилович, 1880 р. н., с. Нова 08.06.1957 р. (Держархів Чернігівської області,
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 20.12.1932 р. За постановою особливої наради Йолча Комаринського (нині Брагінського) р-ну ф. Р-8840, оп.3, спр. 7637).

480 481
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Пройдаков Сергій Сергійович, 1886 р. н., 26.07.1944 р. справу припинено в зв’язку зі смер- до Північного краю на 3 роки. На час другого 3 роки. Реабілітований 23.11.1988 р. (Держ-
м. Ніжин, росіянин, освіта середня. Проживав у тю обвинуваченого. Реабілітований 27.11.1997 р. арешту – колгоспник. Заарештований 10.04.1938 р. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
м. Ніжин, робітник. Заарештований 10.04.1931 р. за (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, За постановою «трійки» при УНКВД по спр. 8150).
ст. 54-4 КК УСРР. 02.08.1931 р. справу припинено. спр. 4477). Чернігівській обл. від 13.04.1938 р. за участь у
Реабілітований 28.12.1996 р. (Держархів Чернігів- діяльності контрреволюційного націоналістич- Прокопенко Марія Андріївна, 1906 р. н.,
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 934). Прокопенко Василь Іванович, 1863 р. н., ного угруповання застосована ВМП. Розстріля- с. Густиня Прилуцького р-ну, українка. Проживала
с. Карильське Кролевецького повіту (нині Ко- ний 27.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований у с. Маціївка Прилуцького р-ну, колгоспниця.
Пройдакова Ірина Микитівна, 1898 р. н., ропського р-ну), українець, освіта середня. 12.07.1989 р., 04.01.1964 р. (Держархів Чернігів- Заарештована 12.08.1944 р. За постановою
м. Ніжин, українка, малописьменна. Проживала Проживав у смт Короп Кролевецького повіту (нині ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7176, 7722). особливої наради при НКВД СРСР від 26.12.1945 р.
у м. Ніжин, домогосподарка. Заарештована Коропського р-ну), службовець. Заарештований як член сім’ї зрадника Батьківщини вислана до
06.11.1937 р. як член сім’ї зрадника Батьківщини. 15.01.1919 р. за співробітництво з гетьманською Прокопенко Дмитро Миколайович, Північно-Казахстанської обл. Казахської РСР на
24.03.1938 р. справу припинено. Реабілітована владою. За постановою Чернігівського губрев- 1877 р. н., с. Осьмаки Менського р-ну, українець, 5 років. Реабілітована 28.03.1995 р. (Держархів
22.12.1995 р. (Держархів Чернігівської області, трибуналу від 16.06.1919 р. справу припинено. неписьменний. Проживав у с. Осьмаки, одно- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12314).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 44). Реабілітований 13.08.1998 р. (Держархів Чер- осібник. Заарештований 04.05.1932 р. за ст. 54-11
нігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 171). КК УСРР. 31.05.1932 р. звільнений на підписку Прокопенко Микита Дем’янович, 1901 р. н.,
Проколей Василь Федорович, 1883 [1887] р. н., про невиїзд. 22.06.1934 р. справу припинено. с. Шептаки Новгород-Сіверського р-ну, украї-
с. Рижки Сосницького (нині Коропського) р-ну, Прокопенко Гаврило Васильович, 1880 р. н., Реабілітований 28.02.1996 р. (Держархів Чернігів- нець, малописьменний. Проживав за місцем
українець, освіта початкова. Проживав у с. Ушня с. Мартинівка Ічнянського р-ну, українець, освіта ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 317). дислокації 267 сд, червоноармієць. Заарештова-
Менського р-ну, священик. Заарештований середня. Проживав у с. Мартинівка, одноосібник. ний 14.11.1941 р. за ст.ст. 19-58-1 «а» КК РРФСР.
25.12.1929 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УСРР. Заарештований 30.05.1929 р. За постановою особ- Прокопенко Іван Антонович, 1899 р. н., 07.12.1941 р. справу припинено. Реабілітований
10.03.1930 р. справу припинено. На час другого ливої наради при Колегії ОГПУ від 16.08.1929 р. с. Голубичі Ріпкинського р-ну, українець, освіта 26.06.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
арешту – мешканець с. Прохори Комарівського за ст. 58-10 КК РСФРР висланий до Північного середня спеціальна. Проживав у с. Голубичі, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2580).
(нині Борзнянського) р-ну. Заарештований краю на 3 роки. За постановою «трійки» при ПП директор школи. Заарештований 23.04.1944 р. За
17.11.1937 р. За постановою «трійки» при ОГПУ Північного краю від 17.07.1932 р. висланий вироком ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. Прокопенко Микола Терентійович, 1902 р. н.,
УНКВД по Чернігівській обл. від 19.11.1937 р. за на спецпоселення. Реабілітований 04.07.1989 р. від 26.06.1945 р. за ст.ст. 54-2, 54-3, 54-10 ч. 2 КК с. Кам’янська Слобода Новгород-Сіверсько-
проведення антирадянської агітації застосована (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, УРСР засуджений до позбавлення волі на 6 років. го р-ну, українець, освіта середня спеціальна.
ВМП. Розстріляний 04.12.1937 р. у м. Чернігів. спр. 3647). Реабілітований 24.02.1993 р. (ГДА СБ України, Проживав у Німеччині, бухгалтер кравецької
Реабілітований 26.06.1997 р., 15.08.1989 р. (Держ- м. Чернігів. – Спр. 16073-п). майстерні інтендантського управління Централь-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Прокопенко Гаврило Зіновійович, 1885 р. н., ної групи військ. Заарештований 18.10.1946 р.
спр. 2555, 9151). с. Літки Чернігівського повіту Чернігівської губ. Прокопенко Іван Миколайович, 1901 р. н., За вироком ВТ Центральної групи військ
(нині Броварського р-ну Київської обл.), украї- с. Шептаки Новгород-Сіверського р-ну, українець, від 26.12.1946 р. за ст. 58-1 «а» КК РРФСР
Проколій Трохим Гаврилович, 1890 р. н., нець, освіта домашня. Проживав у смт Ріпки освіта початкова. Проживав у с. Полюшкине засуджений до позбавлення волі на 10 років.
с. Ядути Борзнянського р-ну, українець, освіта Ріпкинського р-ну, ієромонах Чернігівського Тро- Новгород-Сіверського р-ну, колгоспник. За- Реабілітований 08.12.1993 р. (ГДА СБ України,
початкова. Проживав у с. Ядути, священик. їцького монастиря. Заарештований 20.08.1935 р. арештований 31.10.1937 р. За постановою «трійки» м. Чернігів. – Спр. 16255-п).
Заарештований 22.01.1930 р. За вироком Конотоп- За вироком спецколегії Чернігівського облсу- при УНКВД по Чернігівській обл. від 14.11.1937 р.
ського окрсуду від 13.03.1930 р. засуджений до ду від 05.12.1935 р. за ст. 54-10 ч. 2 з санкції за проведення антирадянської агітації ув’язнений Прокопенко Михайло Галактіонович,
позбавлення волі з суворою ізоляцією на 6 років. ст. 54-2 КК УСРР засуджений до позбавлення волі до ВТТ на 10 років. Реабілітований 28.08.1989 р. 1882 р. н., с. Фастівці Бахмацького р-ну, українець,
За вироком ВС УСРР від 28.05.1930 р. вирок у ВТТ на 7 років. Реабілітований 02.06.1992 р. (ГДА (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, освіта початкова. Проживав у с. Фастівці,
скасовано, справу закрито, з-під варти звільнений. СБ України, м. Чернігів. – Спр. 1769-п). спр. 10944). одноосібник. Заарештований 01.07.1920 р. За ви-
(Держархів Сумської області, ф. Р-4776, оп.1, роком Чернігівського губревтрибуналу від
спр. 363). Прокопенко Григорій Трохимович, 1889 Прокопенко Леонід Васильович, 1893 р. н., 06.10.1920 р. за службу в денікінській армії
[1892] р. н., с. Карильське Кролевецького пові- с. Волинка Сосницького р-ну, українець, освіта засуджений до примусових робіт на 3 роки умовно.
Прокопенко Андрій Якимович, 1886 р. н., ту (нині Коропського р-ну), українець, освіта початкова. Проживав у с. Волинка, одноосібник. Реабілітований 29.12.1998 р. (Держархів Чернігів-
с. Голінка Дмитрівського (нині Бахмацько- початкова. Проживав у с. Карильське, одноосібник. Заарештований 06.02.1930 р. За постановою ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 696).
го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав Заарештований 28.12.1932 р. За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР
у с. Голінка, коваль. Заарештований 22.06.1944 р. особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від від 26.02.1930 р. за ст.ст. 7-54-10 ч. 2, 54-11 Прокопенко Михайло Мойсейович, 1888 р. н.,
за ст. 54-1 «а» КК УРСР. Загинув 04.07.1944 р. 03.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий КК УСРР висланий до Північного краю на с. Волинка Сосницького р-ну, українець, освіта

482 483
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
початкова. Проживав у с. Волинка, одноосібник. ний 27.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований с. Хаєнки Малодівицького (нині Ічнянсько- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Заарештований 16.10.1930 р. За постановою 04.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав спр. 4139).
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ф. Р-8840, оп.3, спр. 9548). у с. Монастирище Ічнянського р-ну, рахівник.
13.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий Заарештований 04.01.1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 Прокопович Іван Петрович, 1899 р. н.,
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований Прокопенко Федір Опанасович, 1896 р. н., КК УСРР. 27.02.1933 р. справу припинено. с. Дроздівка Куликівського р-ну, українець, освіта
22.01.1966 р. (Держархів Чернігівської області, с. Мартинівка Ічнянського р-ну, українець, освіта Реабілітований 29.05.1997 р. (Держархів Черні- вища. Проживав за місцем роботи, вчитель на
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5300). початкова. Проживав у с. Мартинівка, селянин. гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2239). шахті ім. Румянцева Горлівського р-ну Сталінської
Заарештований 25.01.1929 р. За постановою (нині Донецької) обл. Заарештований 23.07.1938 р.
Прокопенко Олексій Омелянович, особливої наради при Колегії ОГПУ від Прокопець Микола Павлович, 1891 р. н., за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР. 21.12.1938 р.
1926 р. н., с. Яхнівка Лосинівського (нині Ніжин- 05.04.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР позбавлений с. Безуглівка Ніжинського р-ну, українець, освіта справу припинено. Реабілітований 23.07.1997 р.
ського) р-ну, українець, освіта середня. Член права проживання у Москві, Ленінграді, Ростові- початкова. Проживав у с. Безуглівка, селянин. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ВЛКСМ. Проживав за місцем дислокації на-Дону, означених губерніях та округах, УСРР Заарештований 14.06.1929 р. За постановою спр. 2664).
в.ч. 58110, військовослужбовець. Заарешто- на 3 роки з прикріпленням до визначеного особливої наради при Колегії ОГПУ від
ваний 07.04.1950 р. За вироком ВТ в.ч. 15644 місця проживання на 3 роки. Реабілітований 02.08.1929 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР ув’язне- Прокопович Ксенія Миколаївна,
від 16.05.1950 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР 14.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ний до концтабору на 3 роки. Реабілітований 1897 р. н., с. Мохнівка Прилуцького р-ну, освіта
засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 6 років. ф. Р-8840, оп.3, спр. 3636). 13.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, середня. Проживала у с. Мохнівка, секретар.
Реабілітований 20.06.1988 р. (ГДА СБ України, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3402). Заарештована 13.12.1919 р. За вироком Чернігів-
м. Чернігів. – Спр. 10938-п). Прокопенко Федір Степанович, 1908 р. н., ського губревтрибуналу від 10.02.1920 р. за
с. Мартинівка Ічнянського р-ну, українець, Прокопець Петро Лукич, 1898 р. н., с. Ков- співробітництво з денікінськими каральними
Прокопенко Павло Гаврилович, 1901 р. н., освіта початкова. Проживав за місцем дислока- чин Куликівського р-ну, українець, освіта по- органами виправдана. Реабілітована 27.11.1998 р.
с. Мартинівка Ічнянського р-ну, українець, освіта ції 539 ап РГК, червоноармієць. Заарешто- чаткова. Проживав у м. Чернігів, касир. Заарешто- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1,
початкова. Проживав у с. Мартинівка, працював ваний 30.05.1943 р. За вироком ВТ 222 сд ваний 24.10.1937 р. За постановою «трійки» при спр. 466).
поденно. Заарештований 01.10.1937 р. За постано- від 30.06.1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР УНКВД по Чернігівській обл. від 03.11.1937 р. за
вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. виправданий. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – проведення антирадянської агітації ув’язнений Прокопович Леонід Фавстович, 1899 р. н.,
від 25.10.1937 р. за проведення антирадян- Спр. 6602-п). до ВТТ на 10 років. Реабілітований 18.08.1989 р. м. Ковель Ковельського р-ну Волинської обл.,
ської агітації застосована ВМП. Розстріля- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, українець, освіта вища. Проживав у с. Стольне
ний 01.11.1937 р.у м. Чернігів. Реабілітований Прокопенко Федір Феодосійович, 1884 спр. 9411). Березнянського (нині Менського) р-ну, вчитель.
28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, [1882] р. н., с. Мартинівка Ічнянського р-ну, Заарештований 19.10.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 9669). українець, освіта початкова. Проживав у с. Марти- Прокопович Веніамін Сергійович, 28.11.1943 р. справу припинено. Реабілітований
нівка, селянин. Заарештований 03.01.1929 р. 1901 р. н., смт Олишівка Олишівського (нині 15.09.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
Прокопенко Федір Іванович, 1910 р. н., За постановою особливої наради при Колегії Чернігівського) р-ну, українець, освіта початкова. ф. Р-8840, оп.3, спр. 4426).
с. Мартинівка Ічнянського р-ну, українець, освіта ОГПУ від 05.04.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР Проживав у смт Олишівка, колгоспник. За-
початкова. Проживав у с. Мартинівка, робітник. позбавлений права проживання у Москві, арештований 11.03.1938 р. за ст.ст. 54-7, 54-10, Прокопович Микола Миколайович,
Заарештований 02.02.1944 р. за ст. 58-1 «б» КК Ленінграді, Ростові-на-Дону, означених губерніях 54-11 КК УРСР. 25.04.1938 р. справу припине- 1894 р. н., с. Мала Кошелівка Ніжинського р-ну,
РРФСР. 04.03.1944 р. справу припинено. Загинув та округах, УСРР на 3 роки з прикріпленням до но. Реабілітований 26.06.1997 р. (Держ- українець, освіта початкова. Проживав у с. Кук-
28.02.1944 р. Реабілітований 20.08.1997 р. (Держ- визначеного місця проживання на 3 роки. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, шин Ніжинського р-ну, диакон. Заарештова-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, На час другого арешту – колгоспник. Заарештова- спр. 2509). ний 18.12.1929 р. як антирадянський елемент.
спр. 4263). ний 01.10.1937 р. За постановою «трійки» при 08.01.1930 р. звільнений на підписку про невиїзд.
УНКВД по Чернігівській обл. від 25.10.1937 р. за Прокопович Георгій Іванович, 1871 р. н., За постановою від 13.01.1930 р. справу направлено
Прокопенко Федір Миколайович, проведення антирадянської агітації ув’язнений м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав на припинення. Рішення відсутнє. Реабілітований
1909 р. н., с. Шептаки Новгород-Сіверсько- до ВТТ на 10 років. Відбував покарання у м. Ніжин, архіваріус Ніжинського педінституту. 29.06.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
го р-ну, українець, малописьменний. Проживав у Владивостоцькому ВТТ. Реабілітований Заарештований 24.03.1938 р. За постановою ф. Р-8840, оп.3, спр. 10396).
у с. Шептаки, колгоспник. Заарештований 14.07.1989 р., 14.06.1989 р. (Держархів Черні- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
28.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3636, 15.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- Прокопович Ніна Олександрівна, 1900 р. н.,
по Чернігівській обл. від 13.04.1938 р. за участь 1902). ської націоналістичної повстанської організації м. Бобровиця Бобровицького р-ну, українка, освіта
у діяльності антирадянського куркульського застосована ВМП. Розстріляний 29.04.1938 р. у початкова. Проживала у с. Осокорки (приєднано
угруповання застосована ВМП. Розстріля- Прокопенко Яків Петрович, 1889 р. н., м. Чернігів. Реабілітований 04.07.1959 р. (Держ- до м. Київ), вчитель. Заарештована 30.01.1922 р. за

484 485
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
участь у діяльності контрреволюційної організа- Проліско Григорій Якович, 1888 [1883] р. н., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Протащук Григорій Овксентійович,
ції. 03.02.1922 р. звільнена на підписку про м. Шостка Сумської обл., росіянин, освіта 10.12.1937 р. за проведення антирадянської агіта- 1880 р. н., с. Сезьки Малодівицького (нині Ічня-
невиїзд. Рішення по справі відсутнє. Реабілі- незакінчена вища. Проживав у м. Семенівка ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова- нського) р-ну, українець, освіта початкова.
тована 24.09.1999 р. (Держархів Чернігівської Семенівського р-ну, директор школи. За- ний 30.08.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- Проживав у с. Сезьки, одноосібник. Заарештова-
області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 6706). арештований 13.08.1937 р. за ст. 54-11 КК УРСР. ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10726). ний 19.10.1930 р. За постановою особливої
02.11.1937 р. справу припинено. На час другого наради при Колегії ГПУ УСРР від 29.12.1930 р. за
Прокопович Петро Петрович, 1896 р. н., арешту – вчитель. Заарештований 17.04.1938 р. Пророк Прохор Павлович, 1882 р. н., с. Ко- ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
с. Нові Млини Щорського (нині Сновського) р-ну, За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- мань Новгород-Сіверського р-ну, українець, мало- на 3 роки. Реабілітований 29.05.1989 р. (Держ-
українець, освіта початкова. Проживав у с. Дроз- ській обл. від 24.04.1938 р. за ст. 54-11 КК УРСР письменний. Проживав у м. Новгород-Сіверський, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
дівка Куликівського р-ну, вчитель. Заарешто- застосована ВМП. Розстріляний 15.05.1938 р. чорноробочий. Заарештований 24.12.1937 р. За спр. 5674).
ваний 11.06.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. Реабілітований 26.06.1997 р., 03.11.1956 р. (Держ- постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
04.01.1939 р. справу припинено. Реабілітований архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ській обл. від 27.12.1937 р. за проведення антирадян- Протченко Аникій Лазарович, 1890 р. н.,
19.02.1997 р. (Держархів Чернігівської області, спр. 2505, 2446-2451). ської агітації, скерованої на підрив колгоспно- х. Пружинищі Ріпкинського р-ну, українець, освіта
ф. Р-8840, оп.3, спр. 1290). го будівництва, застосована ВМП. Розстріля- початкова. Проживав у х. Пружинищі, колгоспник.
Проненко Федір Микитович, 1886 р. н., ний 04.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований Заарештований 20.02.1937 р. За вироком спецколегії
Прокоф’єв Іван Степанович, 1894 р. н., с. Леляки Варвинського р-ну, українець, освіта 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Чернігівського облсуду від 17.05.1937 р. за ст. 54-10
с. Солослово Звенигородського (нині Один- початкова. Проживав у с. Леляки, одноосібник. ф. Р-8840, оп.3, спр. 10854). ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі у
цовського) р-ну Московської обл., РФ, росіянин, Заарештований 17.10.1930 р. За постановою ВТТ на 5 років. Реабілітований 18.07.1991 р. (ГДА
освіта середня. Проживав у м. Новгород- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Проскура Володимир Кіндратович, 1913 р. н., СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14947-п).
Сіверський, технік-будівельник. Заарештований 01.03.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий с. Карильське Коропського р-ну, українець, освіта
29.07.1941 р. За постановою особливої наради при до Північного краю на 3 роки. Реабілітований початкова. Проживав за місцем дислокації 856 Протченко Григорій Миколайович, 1907 р. н.,
НКВД СРСР від 25.07.1942 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК 30.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, сп 283 сд, кухар. Заарештований 18.08.1941 р. За с. Пльохів Чернігівського р-ну, українець, освіта
УРСР ув’язнений до ВТТ на 3 роки. Реабілітова- ф. Р-8840, оп.3, спр. 5749). вироком ВТ 283 сд від 22.08.1941 р. за ст. 58-10 ч. 2 початкова. Проживав за місцем дислокації 8
ний 13.06.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- з санкції ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до ВМП. обрморпіх, червоноармієць. Заарештований
ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2589). Проноза Микола Іванович, 1886 р. н., Реабілітований 28.08.1996 р. (ГДА СБ України, 12.04.1942 р. За вироком ВТ 109 сд від 26.04.1942 р.
смт Парафіївка Ічнянського р-ну, українець, осві- м. Чернігів. – Спр. 17669-п). за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений до
Прокудін Микола Тимофійович, 1907 р. н., та початкова. Проживав у смт Парафіївка, позбавлення волі на 5 років. Реабілітований
с. Лошаче Дубенського р-ну Тульської обл., РФ, одноосібник. Заарештований 31.03.1931 р. за Проскура Олександр Васильович, 1913 р. н., 04.11.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
росіянин, освіта початкова. Проживав у м. Бах- ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР. За постановою судової с. Карильське Коропського р-ну, українець, осві- Спр. 15400-п).
мач Бахмацького р-ну, кравець. Заарешто- «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 29.04.1931 р. та початкова. Проживав за місцем дислокації
ваний 05.07.1946 р. За вироком ВТ 5 танкової справу припинено. Реабілітований 30.03.1998 р. 163 сд, червоноармієць. Заарештований заочно Протченко Дмитро Анастасович, 1904 р. н.,
Двинської дивізіїї від 17.08.1946 р. за ст. 58-1 (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 25.05.1942 р. За вироком ВТ 163 сд від 15.06.1942 р. с. Брусилів Чернігівського р-ну, українець, освіта
«б» КК РРФСР засуджений до позбавлення спр. 7752). за ст. 58-1 «б» КК РРФСР засуджений до ВМП початкова. Проживав у с. Брусилів, пожежник.
волі у ВТТ на 10 років. Реабілітований заочно. 26.08.1964 р. справу припинено за амні- Заарештований 21.09.1937 р. За постановою
28.05.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Пронь Микола Іванович, 1918 р. н., с. Подище стією. Реабілітований 30.03.1998 р. (ГДА СБ Украї- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
Спр. 17457-п). Прилуцького р-ну, українець, освіта середня. ни, м. Чернігів. – Спр. 10185-п). 07.10.1937 р. за проведення антирадянської агітації
Проживав у с. Подище, рахівник. Заарештований позбавлений волі на 10 років. Реабілітований
Прокура Герасим Микитович, 1897 р. н., 06.06.1937 р. За вироком спецколегії Чернігівського Проскура [Прокура] Яків Микитович, 11.03.1961 р. (Держархів Чернігівської області,
с. Давидівка Пирятинського р-ну Полтав- облсуду від 17.10.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК 1902 р. н., с. Давидівка Березоворудського (нині ф. Р-8840, оп.3, спр. 4675).
ської обл., українець, освіта початкова. Прожи- УРСР засуджений до позбавлення волі на 5 років. Пирятинського) р-ну Полтавської обл., українець,
вав у смт Линовиця Прилуцького р-ну, заступ- Реабілітований 13.08.1991 р. (ГДА СБ України, освіта початкова. Проживав у с. Давидівка, Протченко Іван Олексійович, 1885 р. н.,
ник керівника дільниці бурякорадгоспу. За- м. Чернігів. – Спр. 15062-п). селянин. Заарештований 20.05.1929 р. За вироком с. Пушкарі Ріпкинського р-ну, українець, непись-
арештований 03.03.1935 р. За вироком спец- Прилуцького окрсуду від 13.01.1930 р. за менний. Проживав у с. Пушкарі, одноосібник.
колегії Чернігівського облсуду від 16.05.1936 р. Пророк Григорій Прохорович, 1903 р. н., ст.ст. 54-8, 54-10, 54-11 КК УСРР засуджений до Заарештований 15.10.1936 р. За вироком спецко-
за ст.ст. 54-7, 54-13 КК УСРР виправданий. с. Комань Новгород-Сіверського р-ну, українець, ВМП. Розстріляний 04.02.1930 р. у м. Прилуки. легії Чернігівського облсуду від 22.07.1937 р. за
Звільнений з-під варти 15.04.1936 р. (ГДА СБ освіта початкова. Проживав у с. Комань, колгосп- Реабілітований 31.08.1994 р. (ГДА СБ України, ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до
України, м. Чернігів. – Спр. 202-п). ник. Заарештований 10.11.1937 р. За постановою м. Чернігів. – Спр. 16576-п). позбавлення волі на 3 роки. Реабілітований

486 487
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
30.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – тан. Заарештований 07.06.1938 р. за ст.ст. 54-1 «б», Заарештований 24.03.1919 р. за службу в геть- Прохорович Петро Дмитрович, 1913 р. н.,
Спр. 15529-п). 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР. 16.03.1940 р. справу манських військах. Рішення по справі відсутнє. с. Новогригорівка Генічеського р-ну Херсон-
припинено. Реабілітований 30.06.1999 р. (ГДА СБ Реабілітований 29.11.1998 р. (Держархів Чернігів- ської обл., українець, освіта початкова. Проживав
Протченко Кузьма Олексійович, 1890 р. н., України, м. Чернігів. – Спр. 7496-п). ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 503). у с. Новоселівка Талалаївського р-ну, водій. За-
с. Пушкарі Ріпкинського р-ну, українець, непись- арештований 14.07.1936 р. За вироком спецколегії
менний. Проживав у с. Пушкарі, одноосібник. Прохода Іван Федорович, 1884 р. н., с. Суходіл Прохоренко Максим Якович, 1896 р. н., Чернігівського облсуду від 16.11.1936 р. за ст. 54-10
Заарештований 17.02.1937 р. За вироком спецко- Глухівського повіту Чернігівської губ. (нині с. Стодоли Ніжинського р-ну, українець, освіта ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлення волі на
легії Чернігівського облсуду від 22.07.1937 р. за Глухівського р-ну Сумської обл.), українець, початкова. Проживав за місцем дислокації 355 4 роки. Реабілітований 10.12.1992 р. (Держархів
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен- освіта початкова. Проживав у м. Глухів Чернігів- оінжб, червоноармієць. Заарештований 23.11.1942 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 15960-п).
ня волі на 5 років. Реабілітований 30.08.1991 р. ської губ. (нині Сумської обл.), селянин. За- За вироком ВТ 2 гв. А від 31.12.1942 р. за ст. 58-10
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15529-п). арештований 06.05.1920 р. за проведення контр- ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до Проценко Амос Сидорович, 1900 р. н.,
революційної діяльності. 23.08.1920 р. справу позбавлення волі у ВТТ на 10 років. Реабілітований с. Тростянка Борзнянського р-ну, українець, освіта
Протченко Микита Семенович, 1872 р. н., припинено. Реабілітований 30.12.1998 р. (Держ- 13.01.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – початкова. Проживав у с. Тростянка, селянин.
х. Писаревичев Глухівського повіту Чернігів- архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, Спр. 15661-п). Заарештований 06.01.1922 р. за проведення
ської губ., українець, малописьменний. Прожи- спр. 765). агітації проти заходів радянської влади та скоєння
вав у х. Писаревичев, лісник. Заарештований Прохоренко Олексій Леонтійович, 1898 р. н., терористичного акту. 30.01.1922 р. звільнений
28.04.1922 р. за саботаж. 04.05.1922 р. звільнений Прохоренко Василь Петрович, 1894 р. н., с. Рожнівка Ічнянського р-ну, українець, освіта на підписку про невиїзд. За постановою
на підписку про невиїзд. За постановою Чер- м. Ніжин, українець, освіта середня. Проживав у початкова. Проживав у с. Рожнівка, одноосіб- Чернігівського губревтрибуналу від 17.06.1922 р.
нігівського губревтрибуналу від 01.09.1922 р. м. Ніжин, технік. Заарештований 20.04.1938 р. За ник. Заарештований 12.02.1930 р. За постановою справу припинено. Реабілітований 30.05.1999 р.
справу припинено. Реабілітований 01.09.1999 р. постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, ській обл. від 21.09.1938 р. за шпигунство 14.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий спр. 5121).
спр. 7040). застосована ВМП. Розстріляний 24.09.1938 р. до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
у м. Чернігів. Реабілітований 28.07.1959 р. 14.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Проценко Антон Васильович, 1873 р. н.,
Протченко Прокіп Олексійович, 1884 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9587). с. Верба Понорницького (нині Коропського) р-ну,
с. Пушкарі Ріпкинського р-ну, українець, непись- спр. 4214). українець, освіта початкова. Проживав у
менний. Проживав у с. Пушкарі, одноосібник. Прохоренко Опанас Іванович, 1909 р. н., смт Линовиця Прилуцького р-ну, одноосібник.
Заарештований 17.02.1937 р. За вироком спецко- Прохоренко Георгій Юхимович, 1891 р. н., с. Жеведь Михайло-Коцюбинського (нині Чер- Заарештований 17.08.1937 р. За постановою
легії Чернігівського облсуду від 22.07.1937 р. за м. Семенівка Семенівського р-ну, українець, освіта нігівського) р-ну, українець, освіта початкова. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен- середня. Проживав у м. Семенівка, техкерівник Проживав у м. Чернігів, кочегар. Заарештова- 21.09.1937 р. за проведення антирадянської агіта-
ня волі на 3 роки. Реабілітований 30.08.1991 р. артілі. Заарештований 17.04.1938 р. 22.04.1938 р. ний 29.07.1941 р. За вироком ВТ військ ції ув’язнений до ВТТ на 8 років. Відбував
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15529-п). звільнений на підписку про невиїзд. За вироком НКВД по Київській обл. від 09.08.1941 р. за покарання у Сибірському ВТТ. Реабілітований
Чернігівського облсуду від 25.10.1939 р. за ст.ст. 54-2, 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до 14.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Протченко Христина Тимофіївна, 1889 р. н., ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР виправданий. (ГДА СБ позбавлення волі на 10 років. Реабілітований ф. Р-8840, оп.3, спр. 1913).
с. Косачівка Козелецького р-ну, українка, непись- України, м. Чернігів. – Спр. 357-п). 26.09.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
менна. Проживала у с. Косачівка, домогоспо- Спр. 15004-п). Проценко Василь Кузьмич, 1905 р. н.,
дарка. Заарештована 02.01.1940 р. За вироком Прохоренко Іван Юхимович, 1900 р. н., с. Ставиське Козелецького р-ну, українець, освіта
Чернігівського облсуду від 21.03.1940 р. за с. Хотівля Городнянського р-ну, українець, освіта Прохоренко Пилип Прохорович, 1897 р. н., початкова. Проживав у смт Козелець Козелецько-
ст.ст. 58-1, 58 ч. 1 КК УРСР засуджена до початкова. Проживав у с. Хотівля, одноосібник. с. Кукшин Ніжинського р-ну, українець, освіта го р-ну, займався збиранням металобрухту. За-
позбавлення волі на 1 рік 6 місяців, за ст. 54-10 Заарештований 03.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР. початкова. Проживав у с. Кукшин, колгоспник. арештований 28.11.1937 р. За постановою «трійки»
ч. 2 КК УРСР виправдана. Реабілітована 05.06.1933 р. справу припинено. Реабілітований Заарештований 15.04.1938 р. За постановою при УНКВД по Чернігівській обл. від 29.11.1937 р.
12.06.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 29.05.1997 р. (Держархів Чернігівської області, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від за проведення антирадянської агітації ув’язнений
Спр. 17877-п). ф. Р-8840, оп.3, спр. 2235). 19.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- до ВТТ на 10 років. Відбував покарання у Вол-
ської української контрреволюційної повстан- зькому ВТТ. Загинув 21.10.1945 р. Реабілітований
Прохневський Олександр Степанович, Прохоренко Кузьма Іванович, 1897 р. н., ської організації застосована ВМП. Розстріля- 22.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
1902 р. н., смт Вороновиця Вінницького р-ну с. Жеведь Михайло-Коцюбинського (нині Чер- ний 07.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований ф. Р-8840, оп.3, спр. 10669).
Вінницької обл., поляк, освіта середня. Прожи- нігівського) р-ну, українець, освіта початкова. 17.08.1959 р. (Держархів Чернігівської області,
вав за місцем дислокації в.ч. 6440, комбат, капі- Проживав за місцем служби, червоноармієць. ф. Р-8840, оп.3, спр. 4165). Проценко Володимир Федорович, 1899 р. н.,

488 489
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
м. Ніжин, українець, освіта незакінчена вища. освіта початкова. Проживав у с. Ставиське, Проценко Петро Єфремович, 1879 р. н., Заарештований 23.07.1936 р. За постановою особ-
Проживав у м. Ніжин, старший контролер Ніжин- одноосібник. Заарештований 05.10.1929 р. За с. Верба Понорницького (нині Коропського) р-ну, ливої наради при НКВД СРСР від 02.06.1937 р.
ської райощадкаси. Заарештований 15.10.1937 р. постановою Колегії ОГПУ від 13.01.1930 р. за українець, неписьменний. Проживав у с. Верба, за участь у діяльності контрреволюційного
За вироком ВК ВС СРСР від 29.09.1938 р. за ст.ст. 58-10, 58-11 КК РСФРР ув’язнений до без певних занять. Заарештований 29.11.1937 р. релігійного угруповання позбавлений волі на
ст.ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР засуджений до концтабору на 5 років. Реабілітований 26.08.1989 р. За постановою «трійки» при УНКВД по 5 років. Реабілітований 08.08.1989 р. (Держархів
ВМП. Розстріляний 29.09.1938 р. у м. Чернігів. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Чернігівській обл. від 03.12.1937 р. за проведення Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8754-
Реабілітований 19.04.1958 р. (ГДА СБ України, спр. 9648). антирадянської агітації, скерованої на підрив 8755).
м. Чернігів. – Спр. 4523-п). колгоспного будівництва, ув’язнений до ВТТ на
Проценко Леонтій Григорович, 1883 р. н., 10 років. Реабілітований 30.05.1989 р. (Держархів Проценко Стефан Феодосійович, 1897 р. н.,
Проценко Григорій Пилипович, 1888 р. н., с. Нові Боровичі Щорського (нині Сновсько- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1557). м. Конотоп Сумської обл., росіянин, освіта серед-
смт Короп Коропського р-ну, українець, освіта го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав ня. Проживав за місцем служби, рядовий Добро-
середня. Проживав у смт Короп. Заарештований у с. Нові Боровичі, візник. Заарештований Проценко Самуїл Ігнатович, 1905 р. н., вольчої армії. Заарештований 08.04.1920 р.
17.05.1920 р. За постановою особливого відділу 29.12.1936 р. За постановою «трійки» при УНКВД с. Ставиське Козелецького р-ну, українець, освіта як перебіжчик. Рішення по справі відсутнє.
ВЧК при реввійськраді 12 А від 22.05.1920 р. за по Чернігівській обл. від 14.08.1937 р. за участь початкова. Проживав у смт Козелець Козелецько- Реабілітований 18.12.1997 р. (ГДА СБ України,
шпигунство ув’язнений до концтабору на час у діяльності контрреволюційної організації го р-ну, заготівельник. Заарештований 29.07.1937 р. м. Чернігів. – Спр. 9160-п).
громадянської війни. Реабілітований 23.01.1998 р. передбачена ВМП. Реабілітований 27.01.1959 р. За постановою «трійки» при УНКВД по
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Чернігівській обл. від 19.08.1937 р. за проведення Проценко Терентій Павлович, 1893 р. н.,
спр. 4972). спр. 9049-9057). антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжинського р-ну,
10 років. Реабілітований 21.08.1989 р. (Держ- українець, малописьменний. Проживав у с. Вер-
Проценко Денис Демидович, 1891 р. н., Проценко Микола Тихонович, 1895 р. н., архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, кіївка (нині с. Вертіївка), водовоз. Заарештова-
с. Волошнівка Роменського р-ну Сумської обл., с. Товкачівка Малодівицького (нині Прилуцько- спр. 10470). ний 19.02.1938 р. За постановою «трійки» при
українець, освіта початкова. Проживав у с. Во- го) р-ну, українець, освіта середня. Проживав за УНКВД по Чернігівській обл. від 31.03.1938 р. за
лошнівка, без певних занять. Заарештований місцем дислокації 112 обудб, червоноармієць. Проценко Сергій Федорович, 1906 р. н., участь у діяльності антирадянського куркульсько-
25.03.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР. За постановою Заарештований 19.03.1943 р. За вироком ВТ м. Ніжин, українець, освіта незакінчена вища. го угруповання застосована ВМП. Розстріля-
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 11 А від 06.04.1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР Проживав у м. Ніжин, вчитель. Заарештований ний 07.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
10.06.1933 р. справу припинено. На час другого засуджений до позбавлення волі на 10 років. 15.01.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
арешту – мешканець с. Харитонівка Срібнянсько- Реабілітований 31.03.1993 р. (ГДА СБ України, по Чернігівській обл. від 31.03.1938 р. за участь ф. Р-8840, оп.3, спр. 10024).
го р-ну, чорноробочий у радгоспі. Заарештова- м. Чернігів. – Спр. 16078-п). у діяльності антирадянської націоналістичної
ний 27.11.1937 р. За постановою «трійки» при повстанської організації застосована ВМП. Проценко Тит Гаврилович, 1877 р. н.,
УНКВД по Чернігівській обл. від 29.11.1937 р. за Проценко Михайло Іванович, 1883 р. н., Розстріляний 08.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабіліто- с. Рудьківка Бобровицького р-ну, українець,
проведення антирадянської агітації ув’язнений м. Городня Городнянського р-ну, українець, освіта ваний 16.03.1957 р. (Держархів Чернігівської неписьменний. Проживав у с. Рудьківка, селянин.
до ВТТ на 10 років. Реабілітований 15.07.1961 р. початкова. Проживав у м. Городня, одноосібник. області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2897). Заарештований 27.12.1928 р. За постановою особ-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Заарештований 15.12.1931 р. За постановою ливої наради при Колегії ОГПУ від 23.04.1929 р.
спр. 7971-7972). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Проценко Степан Васильович, 1884 р. н., за ст. 58-10 ч. 1 КК РСФРР позбавлений права
26.04.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до с. Товкачівка Прилуцького р-ну, українець, освіта проживання в Москві, Ленінграді, Ростові-на-
Проценко Ілля Гнатович, 1902 р. н., Північного краю на 3 роки умовно. Реабіліто- початкова. Проживав у с. Товкачівка, одноосіб- Дону, означених губерніях та округах, УСРР з
с. Тростянка Борзнянського р-ну, українець, мало- ваний 26.07.1989 р. (Держархів Чернігівської ник. Заарештований 03.04.1932 р. За постановою прикріпленням до визначеного міста проживан-
письменний. Проживав у с. Тростянка, одноосібник. області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6271). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ня на 3 роки. Реабілітований 28.07.1989 р.
Заарештований 17.01.1933 р. За постановою 17.12.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Проценко Павло Михайлович, 1891 р. н., до Північного краю на 3 роки. Реабілітований спр. 3417).
08.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий с. Шабалинів Коропського р-ну, українець, освіта 07.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований початкова. Проживав у с. Шабалинів, колгоспник. ф. Р-8840, оп.3, спр. 6565). Проценко Юхим Михайлович, 1885 р. н.,
14.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Заарештований 08.12.1932 р. за ст. 54-8 КК УСРР. с. Шабалинів Коропського р-ну, українець, освіта
ф. Р-8840, оп.3, спр. 6746). 16.05.1933 р. звільнений на підписку про невиїзд. Проценко Степан Максимович, 1889 р. н., початкова. Проживав у с. Шабалинів, колгоспник.
19.06.1933 р. справу припинено. Реабілітований с. Паліївка Ямпільського р-ну Сумської обл., Заарештований 08.12.1932 р. за ст. 54-8 КК УСРР.
Проценко Кузьма Феодосійович, 1876 р. н., 25.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – українець, освіта вища. Проживав у м. Чернігів, 16.05.1933 р. звільнений на підписку про невиїзд.
с. Ставиське Козелецького р-ну, українець, Спр. 9881-п). єпископ, управляючий Чернігівською єпархією. 19.06.1933 р. справу припинено. Реабілітований

490 491
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
25.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ваний 05.06.1958 р. (Держархів Чернігівської Ніжинського р-ну), українець. Проживав у с. Дани- с. Хотуничі Сновського р-ну, українець, освіта
Спр. 9881-п). області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3502). не (нині с. Данина), комірник. Заарештований початкова. Проживав у с. Гвоздиківка Щорського
17.04.1938 р. За постановою «трійки» при (нині Сновського) р-ну, вантажник. Заарештований
Проценко Яків Олексійович, 1890 р. н., с. Го- Процко Мина Іванович, 1889 р. н., с. Данине УНКВД по Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. за 27.11.1937 р. За постановою «трійки» при
лінка Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, Лосинівського р-ну (нині с. Данина Ніжинсько- участь у діяльності антирадянської української УНКВД по Чернігівській обл. від 03.12.1937 р. за
українець, письменний. Проживав у с. Голінка, го р-ну), українець, освіта початкова. Проживав націоналістичної контрреволюційної організації проведення антирадянської агітації застосована
одноосібник. Заарештований 18.01.1933 р. За у с. Данине (нині с. Данина), колгоспник, член застосована ВМП. Розстріляний 13.05.1938 р. у ВМП. Розстріляний 09.12.1937 р. у м. Чернігів.
постановою особливої наради при Колегії правління колгоспу. Заарештований 17.04.1938 р. м. Чернігів. Реабілітований 10.12.1958 р. (Держ- Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів Чернігів-
ГПУ УСРР від 04.02.1933 р. за ст. 54-10 КК За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11697).
УСРР висланий до Північного краю на 3 ській обл. від 23.04.1938 р. за участь у діяльності спр. 3915, 3916).
роки. Реабілітований 29.06.1989 р. (Держархів антирадянської української націоналістичної Прошукало Григорій Михайлович, 1870 р. н.,
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6941). контрреволюційної організації застосована ВМП. Процько Федір Антонович, 1895 р. н., с. Шиловичі Ічнянського р-ну, українець, пись-
Розстріляний 23.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілі- с. Бігач Березнянського (нині Менського) р-ну, менний. Проживав у с. Шиловичі, одноосібник.
Проценко (Троценко) Олексій Прокопович, тований 10.12.1958 р. (Держархів Чернігівської українець, освіта початкова. Проживав у с. Бігач, Заарештований 20.10.1930 р. За постановою
1868 р. н., с. Біловежі Перші Бахмацько- області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3915, 3916). без певних занять. Заарештований 11.05.1938 р. за особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
го р-ну, українець, освіта початкова. Проживав ст. 54-13 КК УРСР. 19.05.1939 р. справу припинено. 11.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
у с. Біловежі Перші, селянин. Заарештований Процко Савелій Давидович, 1895 р. н., с. Редь- Реабілітований 28.03.1997 р. (Держархів Чернігів- до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
10.08.1920 р. За постановою колегії Чернігівської ківка Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1361). 23.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
губЧК від 28.10.1920 р. за участь у петлюрів- українець, освіта початкова. Проживав у с. Редь- ф. Р-8840, оп.3, спр. 5656).
ській змові ув’язнений до концтабору на 1 рік ківка, рахівник. Заарештований 16.11.1940 р. За Прошко Сидір Кирилович, 1878 р. н.,
умовно. Реабілітований 27.12.1991 р. (Держ- вироком судової колегії в кримінальних спра- с. Хотуничі Сновського р-ну, українець, освіта Прошукало Харитон Павлович, 1881 р. н.,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, вах Чернігівського облсуду від 23.01.1941 р. за початкова. Проживав у с. Хотуничі, одноосібник. с. Шиловичі Ічнянського р-ну, українець, пись-
спр. 11885). ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен- Заарештований 06.03.1930 р. За постановою менний. Проживав у с. Шиловичі, одноосібник.
ня волі у ВТТ на 8 років. Реабілітований особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Заарештований 19.11.1932 р. За постановою
Процко Андрій Григорович, 1923 р. н., с. Бі- 30.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 29.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
гач Березнянського (нині Менського) р-ну, Спр. 14676-п). до Північного краю на 3 роки. На час другого 23.12.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до
українець, освіта середня. Проживав у м. Чер- арешту – мешканець м. Щорс Щорського р-ну концтабору на 3 роки. За постановою особливої
нігів, комендант гуртожитку Чернігівсько- Процько Єгор Якович, 1885 р. н., с. Брусилів (нині м. Сновськ Сновського р-ну), чорноробочий. наради при Колегії ГПУ УСРР від 15.06.1933 р.
го учительського інституту. Заарештований Чернігівського р-ну, українець, освіта початкова. Заарештований 27.07.1937 р. За постановою звільнений достроково. Термін, що залишився,
04.01.1950 р. За вироком судової колегії в кримі- Проживав у с. Брусилів, тесля. Заарештований «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. вважати умовним. Заарештований 04.11.1937 р.
нальних справах Чернігівського облсуду від 28.11.1932 р. За постановою особливої наради від 10.08.1937 р. за проведення антирадянської За постановою «трійки» при УНКВД по
11.03.1950 р. за ст.ст. 54-3, 54-10 ч. 1 з санкції при Колегії ГПУ УСРР від 26.01.1933 р. за діяльності застосована ВМП. Розстріля- Чернігівській обл. від 14.11.1937 р. за проведення
ст. 54-2 КК УРСР засуджений до позбавлення ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на ний 27.08.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на
волі на 25 років. За постановою Президії ВС 3 роки. Реабілітований 12.07.1989 р. (Держархів 11.05.1989 р., 30.08.1989 р. (Держархів Чернігів- 10 років. Відбував покарання у Байкало-
УРСР від 04.04.1955 р. термін покарання зниже- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7177). ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5445, 11194). Амурському ВТТ. Реабілітований 27.06.1989 р.,
но до 10 років позбавлення волі. Реабілітова- 05.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
ний 17.12.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. Процько Іван Ларіонович, 1925 р. н., с. Дани- Прошко Степан Аврамович, 1886 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 7052, 1482).
– Спр. 15696-п). не Лосинівського р-ну (нині с. Данина Ніжинсько- с. Хотуничі Сновського р-ну, українець, освіта
го р-ну), українець, малописьменний. Прожи- початкова. Проживав у с. Хотуничі, селянин. Прощенко Григорій Пилипович, 1884 р. н.,
Процко Максим Олександрович, 1888 р. н., вав у с. Данине (нині с. Данина), колгоспник. За- Заарештований 20.10.1921 р. За вироком Чернігів- с. Попово-Лежачі Глушковського р-ну Кур-
смт Любеч Ріпкинського р-ну, українець, освіта арештований 28.11.1943 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР. ського губревтрибуналу від 02.11.1921 р. за ської обл., РФ, українець, освіта початкова. Про-
початкова. Проживав у м. Чернігів, касир. 13.04.1944 р. справу припинено. Реабілітований проведення антирадянської агітації засуджений живав у смт Добрянка Добрянського (нині
Заарештований 27.07.1938 р. За постановою 25.11.1996 р. (Держархів Чернігівської області, до позбавлення волі на 8 місяців умовно. Ріпкинського) р-ну, охоронець. Заарештований
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ф. Р-8840, оп.3, спр. 734). Реабілітований 15.02.1999 р. (Держархів Чернігів- 18.10.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД
26.09.1938 р. за участь у діяльності націоналістич- ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 2687). по Чернігівській обл. від 28.10.1937 р. за проведен-
ної повстанської організації застосована ВМП. Процько Микита Євменович, 1896 р. н., ня антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ
Розстріляний 29.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабіліто- с. Данине Лосинівського р-ну (нині с. Данина Прошко Федот Семенович, 1886 р. н., на 10 років. Реабілітований 22.05.1989 р. (Держ-

492 493
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Крехаїв Остерського (нині Козелецького) р-ну, облсуду від 30.03.1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР українець, освіта середня. Проживав за місцем
спр. 1636). українка, неписьменна. Проживала у с. Крехаїв, засуджена до позбавлення волі у ВТТ на 10 років. дислокації, командир відділення 92 кінного ап
колгоспниця. Заарештована 05.04.1936 р. За ви- За вироком ВТ військ НКВД по Київській обл. від 23 сд. Заарештований 28.09.1937 р. За вироком
Прощенко Дмитро Микитович, 1915 р. н., роком спецколегії Чернігівського облсуду від 09.07.1941 р. засуджена до позбавлення волі у ВТТ ВТ КВО від 15.01.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК
с. Головеньки Батуринського (нині Борзнянсько- 10.07.1936 р. за ст. 56-16 ч. 2 КК УСРР засуджена на 10 років. Реабілітована 27.09.1991 р. (ГДА СБ УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав за до позбавлення волі на 6 місяців. Враховуючи те, України, м. Чернігів. – Спр. 15180-п). 5 років. Реабілітований 06.09.1991 р. (ГДА СБ
місцем дислокації 1961 сп 272 сд, червоноармієць. що половину терміну покарання вона відбула, від України, м. Чернігів. – Спр. 14638-п).
Заарештований 24.09.1942 р. За вироком ВТ 4 ск подальшого покарання звільнена. Реабілітована Прядка Григорій Корнійович, 1885 р. н.,
від 04.01.1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 13.04.1994 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – с. Олексинці Срібнянського р-ну, українець, освіта Прядко Іван Семенович, 1873 р. н.,
КК РРФСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ Спр. 111-п). початкова. Проживав у с. Олексинці, одноосібник. смт Березна Березнянського (нині Менсько-
на 10 років. Реабілітований 26.10.1992 р. (ГДА СБ Заарештований 01.07.1930 р. За постановою судо- го) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи-
України, м. Чернігів. – Спр. 15851-п). Прудник Григорій Юхимович, 1899 р. н., вої «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від вав у смт Березна, без певних занять. Заарешто-
с. Білоусівка Сумського р-ну Сумської обл., 26.09.1930 р. за участь у діяльності української ваний 13.04.1938 р. За постановою «трійки» при
Прощенко Іван Григорович, 1913 р. н., с. По- українець, малописьменний. Проживав у с. Біло- контрреволюційної націоналістичної організації УНКВД по Чернігівській обл. від 15.04.1938 р.
пово-Лежачі Глушковського р-ну Курської обл., усівка, одноосібник. Заарештований 29.12.1939 р. ув’язнений до концтабору на 3 роки. На час другого за участь у діяльності антирадянської есерів-
РФ, українець, освіта початкова. Проживав у За вироком Чернігівського облсуду від арешту – колгоспник. Заарештований 09.04.1938 р. ської повстанської організації застосована
смт Добрянка Добрянського (нині Ріпкинсько- 09.05.1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуд- За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- ВМП. Розстріляний 29.04.1938 р. у м. Чернігів.
го) р-ну, чорноробочий. Заарештований жений до позбавлення волі у ВТТ на 7 років. ській обл. від 21.04.1938 р. за участь у діяльнос- Реабілітований 10.10.1959 р. (Держархів Чер-
28.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД За ухвалою ВС УРСР від 25.06.1940 р. термін ті антирадянської націоналістичної повстан- нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4195-
по Чернігівській обл. від 21.10.1937 р. за проведен- покарання знижено до 4 років позбавлення волі. ської організації застосована ВМП. Розстріля- 4196).
ня антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ Реабілітований 27.12.1993 р. (ГДА СБ України, ний 10.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
на 10 років. Реабілітований 29.08.1989 р. (Держ- м. Чернігів. – Спр. 16273-п). 05.10.1991 р., 23.08.1989 р. (Держархів Сумської Прядко Микита Тимофійович, 1888 р. н.,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, області, ф. Р-7641, оп.7, спр. 132, Держархів с. Лукнове (нині с. Лукнів) Коропського р-ну,
спр. 11440). Прудяк Захарій Петрович, 1893 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9138). українець. Проживав у с. Лукнове (нині
смт Варва Варвинського р-ну, українець, освіта с. Лукнів), селянин. Заарештований 21.02.1920 р.
Прощенко Пилип Пантелеймонович, початкова. Проживав у смт Варва, сторож. Прядко Василь Дмитрович, 1900 р. н., За вироком виїзної сесії Чернігівського губрев-
1884 р. н., с. Талалаївка Ніжинського р-ну, украї- Заарештований 11.03.1938 р. За постановою с. Липове Талалаївського р-ну, освіта початкова. трибуналу від 20.04.1920 р. за співробітництво
нець, освіта початкова. Проживав у с. Талалаївка, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Проживав у с. Липове, одноосібник. Заарештова- з денікінськими каральними органами засудже-
одноосібник. Заарештований 09.02.1930 р. За 21.04.1938 р. за участь у діяльності української ний 14.01.1933 р. за проведення антирадянської ний до позбавлення волі на 10 років. Реа-
постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ контрреволюційної націоналістичної організації агітації. 30.03.1933 р. справу припинено. (ГДА СБ білітований 26.06.1997 р. (Держархів Черні-
УСРР від 27.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР застосована ВМП. Розстріляний 10.05.1938 р. України, м. Суми. – Спр. 2236-п). гівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 465).
ув’язнений до концтабору на 5 років. Реабілітова- у м. Чернігів. Реабілітований 03.06.1959 р.
ний 27.06.1964 р. (Держархів Чернігівської облас- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Прядко Дмитро Іванович, 1931 р. н., Прядко Тимофій Корнійович, 1853 р. н.,
ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7811). спр. 4073). с. Кинашівка Борзнянського р-ну, українець, освіта с. Лукнове (нині с. Лукнів) Коропського р-ну,
початкова. Проживав у с. Кинашівка, колгоспник. українець, освіта початкова. Проживав у с. Лук-
Прощенко Яків Степанович, 1889 р. н., Прудяк Семен Федорович, 1885 р. н., с. Івків- Заарештований 08.02.1950 р. За вироком ВТ військ нове (нині с. Лукнів), селянин. Заарештований
с. Тростянка Борзнянського р-ну, українець, освіта ці Прилуцького р-ну, українець, освіта почат- МВД по Чернігівській обл. від 13.06.1950 р. за 17.12.1919 р. За вироком Чернігівського губрев-
початкова. Проживав у с. Крути Ніжинського р-ну, кова. Проживав у с. Івківці, інспектор пожежної ст. 54-12 КК УРСР засуджений до позбавлення во- трибуналу від 20.04.1920 р. за співробітництво
робітник залізниці. Заарештований 12.06.1938 р. охорони. Заарештований 07.12.1943 р. За виро- лі у ВТТ на 10 років. За ухвалою ВТ КВО від з денікінськими каральними органами засуд-
За постановою «трійки» при УНКВД по ком ВТ КВО від 26.04.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК 08.03.1955 р. термін покарання знижено до 6 ро- жений до позбавлення волі на 3 роки. За
Чернігівській обл. від 26.09.1938 р. за проведен- УРСР виправданий. (ГДА СБ України, м. Черні- ків позбавлення волі. Відбував покарання у вироком Верховного касаційного суду від
ня шпигунської діяльності застосована ВМП. гів. – Спр. 1720-п). м. Ангарськ. Звільнений 08.04.1955 р. Реабілітова- 27.07.1920 р. виправданий. Звільнений за амністією
Розстріляний 02.10.1938 р. Реабілітований ний 31.07.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 08.01.1921 р. Реабілітований 26.06.1997 р. (Держ-
27.10.1958 р. (Держархів Чернігівської області, Прушковська Яніна Михайлівна, 1921 р. н., Спр. 14611-п). архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5491). м. Варшава, Польща, полька, освіта незакінче- спр. 465).
на вища. Проживала у м. Львів, студентка. За- Прядко Дмитро Петрович, 1913 р. н.,
Прудка Мотрона Кирилівна, 1912 р. н., арештована 28.11.1939 р. За вироком Львівського с. Лукнове (нині с. Лукнів) Коропського р-ну, Прядко Яків Юхимович, 1910 р. н., с. Липове

494 495
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Талалаївського р-ну, українець, освіта початкова. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Пташник Григорій Степанович, 1897 р. н., мешканець м. Остер Козелецького р-ну, робітник
Проживав у с. Липове, одноосібник. Заарештова- спр. 3277). с. Гмирянка Ічнянського р-ну, українець, освіта ресторану. Заарештований 24.12.1937 р. За пос-
ний 14.01.1933 р. за проведення антирадянської початкова. Проживав за місцем дислокації тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
агітації. 08.02.1933 р. справу припинено. (ГДА СБ Прянішніков Олександр Герасимович, 957 обудб, червоноармієць. Заарештований ській обл. від 27.12.1937 р. за проведення анти-
України, м. Суми. – Спр. 2160-п). 1910 р. н., м. Харбін, Китай, росіянин, освіта по- 15.11.1941 р. За вироком ВТ Московського гар- колгоспної агітації, розповсюдження провока-
чаткова. Проживав у смт Добрянка Ріпкинсько- нізону від 28.11.1941 р. за ст.ст. 58-2, 58-10 ч. 2 ційних чуток застосована ВМП. Розстріля-
Прядко [Прядка] Юхим Дмитрович, го р-ну, кочегар. Заарештований 04.01.1938 р. КК РРФСР засуджений до позбавлення волі на ний 05.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
1889 р. н., с. Липове Талалаївського р-ну, За постановою «трійки» при УНКВД по Чер- 10 років. Реабілітований 28.05.1996 р. (ГДА СБ 16.08.1989 р., 27.10.1960 р. (Держархів Чер-
українець, освіта початкова. Проживав у с. Липове, нігівській обл. від 21.09.1938 р. як соціально-не- України, м. Чернігів. – Спр. 17440-п). нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9903, 4575).
одноосібник. Заарештований 14.01.1933 р. за безпечний елемент ув’язнений до концтабору на
проведення антирадянської агітації. 08.02.1933 р. 5 років. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів Пташникова Парасковія Прохорівна, Птуха Сава Терентійович, 1885 р. н., с. Лемеші
справу закрито. Заарештований 19.11.1937 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9278). 1910 р. н., с. Пологи Малодівицького (нині При- Козелецького р-ну, українець, освіта початкова.
За постановою «трійки» при УНКВД по луцького) р-ну, українка, малописьменна. Про- Проживав у с. Лемеші, одноосібник. Заарештований
Чернігівській обл. від 27.11.1937 р. за проведення Прянішнікова Євгенія Яківна, 1890 р. н., живала у м. Прилуки, прибиральниця. Заарешто- 23.03.1929 р. 05.06.1929 р. звільнений на підписку
контрреволюційної діяльності застосована ВМП. смт Добрянка Ріпкинського р-ну, росіянка, вана 03.03.1944 р. За вироком ВТ КВО від про невиїзд. За постановою особливої наради
Розстріляний 10.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабі- освіта початкова. Проживала у смт Добрянка, 27.06.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР виправда- при Колегії ОГПУ від 12.07.1929 р. за ст. 58-10
літований 22.05.1989 р. (ГДА СБ України, м. Су- домогосподарка. Заарештована 28.02.1938 р. на. Звільнена з-під варти 22.07.1944 р. (ГДА СБ КК РСФРР висланий до Північного краю на
ми. – Спр. 2160-п, Держархів Сумської області, За постановою «трійки» при УНКВД по Чер- України, м. Чернігів. – Спр. 1719-п). 3 роки. Реабілітований 04.07.1989 р. (Держ-
ф. Р-4777, оп.4, спр. 689). нігівській обл. від 21.09.1938 р. за проведення архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
контрреволюційної діяльності у’вязнена до Птуха Іван Павлович, 1903 р. н., с. Олексин- спр. 3666).
Прядько Іван Павлович, 1909 р. н., смт Берез- концтабору на 8 років. Відбувала покарання в ці Срібнянського р-ну, українець, освіта почат-
на Менського р-ну, українець, малописьменний. Усольському ВТТ. Реабілітована 22.09.1989 р. кова. Проживав у с. Олексинці, колгоспник. За- Птуха Яків Несторович, 1879 [1880] р. н.,
Проживав у смт Березна, швець. Заарештований (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, арештований 12.03.1938 р. За постановою «трій- с. Пушкарі Козелецького р-ну, українець, освіта
23.10.1929 р. за ст. 54-8 КК УСРР. 14.01.1930 р. спр. 11150). ки» при УНКВД по Чернігівській обл. від початкова. Проживав у с. Пушкарі, одноосіб-
справу припинено. Звільнений з-під варти 13.04.1938 р. за участь у діяльності контр- ник. Заарештований 06.02.1929 р. 16.03.1929 р.
08.01.1930 р. Реабілітований 26.02.1998 р. (ГДА СБ Псіола Василь Степанович, 1877 р. н., с. Про- революційного повстанського угруповання пе- звільнений на підписку про невиїзд. За постановою
України, м. Чернігів. – Спр. 9744-п). топопівка Ямпільського р-ну Сумської обл. редбачена ВМП. Реабілітований 19.05.1962 р. особливої наради при Колегії ОГПУ від
Проживав у м. Новгород-Сіверський, голова Нов- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 23.04.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР позбавлений
Прянішніков Герасим Іванович, 1875 р. н., город-Сіверської земської управи. Заарештова- спр. 4942). волі на 4 місяці. Заарештований 10.08.1937 р.
смт Добрянка Добрянського (нині Ріпкинсько- ний 13.02.1919 р. За постановою від 21.03.1919 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чер-
го) р-ну, росіянин, освіта початкова. Проживав звільнений. Заарештований 02.04.1919 р. за Птуха Михайло Васильович, 1892 р. н., нігівській обл. від 14.08.1937 р. за проведення
у смт Добрянка, пенсіонер. Заарештований проведення контрреволюційної діяльності. с. Пушкарі Козелецького р-ну, українець, освіта контрреволюційної діяльності ув’язнений до ВТТ
17.12.1937 р. За постановою особливої наради 17.06.1919 р. звільнений на підписку про невиїзд. початкова. Проживав у с. Пушкарі, чорноробочий. на 10 років. Відбував покарання у Біломорсько-
при НКВД СРСР від 22.02.1938 р. за проведення За постановою Чернігівського губревтрибуналу Заарештований 12.06.1935 р. За вироком спецколегії Балтійському ВТТ. Реабілітований 04.07.1989 р.,
контрреволюційної діяльності ув’язнений до від 24.06.1919 р. справу припинено. Реабілітова- Чернігівського облсуду від 05.10.1935 р. за ст. 54-10 23.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
ВТТ на 10 років. Реабілітований 31.08.1989 р. ний 28.11.1998 р. (Держархів Чернігівської облас- ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлення волі на ф. Р-8840, оп.3, спр. 3661, 1694).
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ті, ф. Р-4609, оп.1, спр. 299). 5 років. За вироком спецколегії Київського облсуду
спр. 11159). від 27.08.1936 р. виправданий. (ГДА СБ України, Пугач Володимир Іванович, 1922 р. н.,
Пташинський Владислав Йосипович, м. Чернігів. – Спр. 555-п). с. Друцьке Олишівського (нині Чернігівсько-
Прянішніков Корнило Іванович, 1901 р. н., 1852 р. н., Польща, поляк, освіта початкова. Про- го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
смт Добрянка Ріпкинського р-ну, росіянин, освіта живав у Чорнобильському р-ні Київської обл., Птуха Пилип Савич, 1908 р. н., с. Лемеші за місцем дислокації 7 озінжп, червоноармієць.
початкова. Проживав у смт Добрянка, столяр. За- механік. Заарештований 08.06.1920 р. за шпигун- Козелецького р-ну, українець, освіта початкова. Заарештований 18.10.1941 р. За вироком ВТ
арештований 10.12.1937 р. За постановою особ- ство. За постановою особливого відділу ВЧК Проживав у с. Лемеші, одноосібник. Заарештова- 5 зсбр Приволзького ВО від 19.03.1942 р. за
ливої наради при НКВД СРСР від 22.02.1938 р. при реввійськраді 12 А від 03.08.1920 р. справу ний 26.01.1930 р. За постановою особливої ст.ст. 19-58-1 «б», 58-10 ч. 2 КК РРФСР засудже-
за проведення контрреволюційної діяльності припинено. Реабілітований 25.04.1997 р. (Держ- наради при Колегії ГПУ УСРР від 23.02.1930 р. як ний до позбавлення волі на 6 років. Реабілітова-
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував покарання архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, антирадянський елемент висланий до Північно- ний 30.04.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
в Онезькому ВТТ. Реабілітований 01.03.1958 р. спр. 1979). го краю на 3 роки. На час другого арешту – Спр. 17405-п).

496 497
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Пугач Данило Іванович, 1879 р. н., с. Бригинці постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ Пузанков Кузьма Дмитрович, 1896 р. н., та середня. Проживав у м. Чернігів, студент.
Бобровицького р-ну, українець, освіта початкова. УСРР від 06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР вис- с. Улемль Жиздринського р-ну Західної обл. (нині Заарештований 16.01.1937 р. За вироком спецко-
Проживав у с. Нова Басань Бобровицького р-ну, лана до Північного краю на 5 років. Реабіліто- Калузької обл., РФ), росіянин, освіта середня. легії Чернігівського облсуду від 07.09.1937 р. за
одноосібник. Заарештований 05.12.1932 р. за вана 30.11.1988 р. (Держархів Чернігівської облас- Проживав у м. Чернігів, начальник Чернігівсько- ст. 54-10 ч. 1 з санкції ст. 54-2 КК УРСР засуд-
ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР. 28.02.1933 р. справу ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8157). го обласного управління Держстраху. Заарешто- жений до позбавлення волі у ВТТ на 5 років.
припинено. Реабілітований 25.12.1996 р. (Держ- ваний 13.09.1937 р. За вироком виїзної сесії ВК Реабілітований 08.07.1991 р. (ГДА СБ України,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Пуголовок Федір Юхимович, 1908 р. н., ВС СРСР від 20.11.1937 р. за ст.ст. 54-7, 54-8, м. Чернігів. – Спр. 14948-п).
спр. 383). м. Мерефа Харківського р-ну Харківської обл., 54-11 КК УРСР засуджений до ВМП. Розстріля-
українець, освіта початкова. Проживав за місцем ний 21.11.1937 р. у м. Київ. Реабілітований Пузема Іван Феодосійович, 1881 р. н., с. Жо-
Пугач Іларіон Мойсейович, 1893 р. н., с. Ве- дислокації 210 мсп 3 гв. мсд, санінструктор. Ого- 20.03.1958 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – відь Сновського р-ну, українець, освіта початкова.
лика Загорівка Бахмацького (нині Борзнянсько- лошений у розшук 24.04.1942 р. За вироком ВТ Спр. 4455-п). Проживав у с. Жовідь, одноосібник. Заарештова-
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у 3 гв. мсд від 03.06.1942 р. за ст. 193-9 «а» КК ний 17.04.1938 р. За вироком Чернігівського
с. Велика Загорівка. Заарештований 22.03.1938 р. РРФСР засуджений до ВМП заочно. Реабіліто- Пузанкова Надія Євдокимівна, 1901 р. н., облсуду від 27.01.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК
За вироком виїзної сесії Чернігівського облсуду ваний 31.10.1997 р. (Держархів Чернігівської м. Ніжин, українка, освіта початкова. Проживала у УРСР засуджений до позбавлення волі на 3 роки.
від 11.04.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засудже- області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4544). м. Чернігів, кравчиня. Заарештована 31.10.1937 р. Реабілітований 28.02.1992 р. (ГДА СБ України,
ний до позбавлення волі на 7 років. Реабілітова- За постановою особливої наради при НКВД СРСР м. Чернігів. – Спр. 247-п).
ний 17.06.1992 р., 12.10.1989 р. (ГДА СБ України, Пудовіков Микола Іванович, 1913 р. н., від 27.12.1937 р. як член сім’ї зрадника Батьківщи-
м. Чернігів. – Спр. 254-п). с. Дубровки Мосальського р-ну Калузької обл., ни ув’язнена до ВТТ на 8 років. Реабілітова- Пузема Федір Іванович, 1901 р. н., с. Жовідь
РФ, росіянин, освіта початкова. Проживав у на 16.10.1956 р. (Держархів Чернігівської області, Сновського р-ну, українець, освіта початкова. Про-
Пугач Михайло Андрійович, 1887 р. н., м. Чернігів, слюсар. Заарештований 25.09.1943 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 3427). живав у с. Жовідь, одноосібник. Заарештований
Польща, білорус, освіта початкова. Проживав у За вироком ВТ КВО від 11.05.1944 р. за 21.05.1938 р. За вироком Чернігівського облсуду від
м. Чернігів, слюсар. Заарештований 05.12.1937 р. ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджений до позбавлення Пузанов Микола Воніфатійович, 1913 р. н., 03.03.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений
За постановою особливої наради при НКВД волі на 10 років. Реабілітований 26.09.1994 р. (ГДА с. Максимовка Джетигаринського р-ну Кус- до позбавлення волі на 5 років. Реабілітований
СРСР від 02.01.1938 р. За ст.ст. 54-6, 54-7, 54-10 СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16581-п). танайської обл. (нині Житикаринського р-ну 01.02.1962 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
ч. 1 КК УРСР ув’язнений до ВТТ на 10 років. Костанайської обл.), Казахстан, українець, освіта Спр. 6361-п).
Відбував покарання у Каргопольському ВТТ. За Пузан Наталія Гаврилівна, 1885 р. н., с. Бо- вища. Проживав за місцем дислокації 555 сп
постановою особливої наради при НКВД СРСР бровиця (приєднано до м. Чернігів), українка, 127 сд, лейтенант. Заарештований 28.11.1944 р. Пузєєв Борис Микитович, 1928 р. н., м. Київ,
від 18.12.1943 р. термін покарання знижено на неписьменна. Проживала у с. Бобровиця (при- За вироком ВТ 2 Українського фронту від українець, освіта початкова, в’язень Чернігівської
2 роки. За постановою від 05.12.1945 р. звільне- єднано до м. Чернігів), домогосподарка. Взята 20.02.1945 р. за ст.ст. 58-1 «б», 58-11 КК РРФСР тюрми. Розпочато нову справу 17.10.1945 р. За
ний у зв’язку з інвалідністю. Реабілітований на підписку про невиїзд. За вироком Чернігів- засуджений до ВМП, позбавлений військового вироком ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. від
23.11.1956 р. (Держархів Чернігівської області, ського окрсуду від 21.08.1929 р. за ст. 54-10 КК звання. Розстріляний 14.03.1945 р. у м. Яскишер, 28.01.1946 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджений
ф. Р-8840, оп.3, спр. 6750). УСРР засуджена до позбавлення волі з суворою Угорщина. Реабілітований 13.04.1992 р. (ГДА СБ до позбавлення волі на 8 років. Реабілітований
ізоляцією на 1 рік. Реабілітована 30.06.1999 р. України, м. Чернігів. – Спр. 15756-п). 23.08.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Пугач Михайло Самсонович, 1922 р. н., с. Ка- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-328, оп.6, Спр. 17159-п).
м’янська Слобода Новгород-Сіверського р-ну, спр. 285). Пузач Марія Костянтинівна, 1919 р. н.,
українець, освіта середня. Проживав за місцем м. Сновськ Сновського р-ну, українка, освіта Пузик Аникій Юхимович, 1880 р. н.,
дислокації 275 сп 117 сд, червоноармієць. Пузан Олексій Свиридович, 1907 р. н., с. Во- середня. Проживала у м. Щорс Щорського р-ну с. Вербівка Добрянського (нині Ріпкинського) р-ну,
Заарештований 11.07.1943 р. За вироком ВТ роб’ївка Грем’яцького (нині Новгород-Сіверського) (нині м. Сновськ Сновського р-ну), робітни- українець, письменний. Проживав у с. Вербівка,
22 А від 13.08.1943 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР р-ну, українець, освіта початкова. Проживав ця залізниці. Заарештована 09.02.1944 р. За одноосібник. Заарештований 17.10.1930 р. За пос-
засуджений до позбавлення волі на 10 років. у с. Вороб’ївка, колгоспник. Заарештований постановою особливої наради при НКВД СРСР тановою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР
Реабілітований 18.11.1968 р. (ГДА СБ України, 22.07.1941 р. за ст.ст. 19-193-7 «г», 58-10 ч. 2 КК від 29.07.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР ув’язне- від 04.11.1930 р. за ст.ст. 54-8, 56-17 КК УСРР
м. Чернігів. – Спр. 10710-п). РРФСР. За постановою від 20.04.1943 р. справу на до ВТТ на 3 роки. Реабілітована 10.02.1994 р. ув’язнений до концтабору на 8 років. Реабілітова-
припинено в зв’язку зі смертю обвинуваченого. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ний 24.04.1989 р. (Держархів Чернігівської облас-
Пугач Олександра Михайлівна, 1903 р. н., 16.10.1941 р. евакуйований до Безім’янського спр. 12003). ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8300).
с. Монастирище Ічнянського р-ну, українка, ВТТ (Куйбишевська обл.). Загинув 31.03.1943 р.
освіта початкова. Проживала у с. Монастирище, Реабілітований 27.02.1995 р. (Держархів Чер- Пузей Борис Несторович, 1917 р. н., с. Ста- Пузик Іван Герасимович, 1912 р. н., с. Романь-
домогосподарка. Заарештована 25.10.1930 р. За нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1158). рий Білоус Чернігівського р-ну, українець, осві- ки Остерського (нині Козелецького) р-ну, украї-

498 499
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
нець, освіта середня спеціальна. Проживав за вища. Член ВКП(б) до 1937 р. Проживав у с. Кіпті Козелецького р-ну, українець, освіта концтабору на 3 роки. Реабілітований 11.02.1994 р.
місцем дислокації 16 оучтп, ст. сержант. Заарешто- м. Носівка Носівського р-ну, голова райвиконкому. початкова. Проживав у с. Кіпті, одноосібник. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ваний 16.09.1942 р. За вироком ВТ Горьківського Заарештований 19.10.1937 р. За постановою Заарештований 09.12.1937 р. За постановою спр. 12002).
гарнізону від 06.10.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
РРФСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 21.09.1938 р. за підозрою у шпигунстві ув’язнений 10.12.1937 р. за проведення антирадянської агітації Пузирний Степан Васильович, 1885 р. н.,
10 років. Відбував покарання у Буреполомсько- до ВТТ на 10 років. Реабілітований 19.05.1956 р. застосована ВМП. Розстріляний 13.12.1937 р. у с. Кіпті Козелецького р-ну, українець, освіта
му ВТТ, звільнений 09.05.1956 р. Реабілітова- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, м. Чернігів. Реабілітований 04.06.1960 р. (Держ- початкова. Проживав у с. Кіпті, одноосібник.
ний 20.07.1972 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – спр. 2144). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Заарештований 07.04.1930 р. За постановою
Спр. 10803-п). спр. 4392). судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від
Пузиревський Петро Степанович, 1884 р. н., 07.05.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений
Пузиня Гнат Петрович, 1897 р. н., с. Червоні Коропський р-н, українець, освіта початкова. Пузирний Іван Маркович, 1875 р. н., до концтабору на 3 роки умовно. На час другого
Партизани (нині с. Володькова Дівиця) Носівсько- Проживав у с. Головеньки Борзнянського р-ну, с. Чемер Олишівського (нині Козелецького) р-ну, арешту – тесля у колгоспі. Заарештований
го р-ну, українець, освіта початкова. Проживав одноосібник. Заарештований 17.01.1933 р. За українець, малописьменний. Проживав у с. Чемер, 16.08.1937 р. За постановою «трійки» при
у с. Червоні Партизани (нині с. Володькова постановою особливої наради при Колегії одноосібник. Заарештований 28.03.1931 р. за УНКВД по Чернігівській обл. від 19.08.1937 р. за
Дівиця), бригадир будівельної бригади колгос- ГПУ УСРР від 15.02.1933 р. за ст. 54-10 КК ст. 54-10 КК УСРР. 25.01.1932 р. справу припине- проведення антирадянської агітації застосована
пу. Заарештований 22.08.1950 р. За вироком УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. но. Заарештований 15.01.1933 р. За постановою ВМП. Розстріляний 31.08.1937 р. у м. Чернігів.
ВТ Київського гарнізону від 23.11.1950 р. за Реабілітований 07.08.1989 р. (Держархів Чернігів- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Реабілітований 10.05.1989 р., 19.03.1960 р. (Держ-
ст. 54-1 «б» КК УРСР засуджений до позбавлення ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7280). 20.03.1933 р. за ст.ст. 54-10, 58 КК УСРР висланий архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
волі на 25 років, позбавлений нагород. За ухвалою до Північного краю на 3 роки. Реабілітований спр. 5378, 7035).
ВК ВС СРСР від 29.04.1955 р. вирок змінено, Пузиренко Михайло Васильович, 1905 р. н., 23.01.1998 р., 20.06.1989 р. (Держархів Чернігів-
засуджений до позбавлення волі на 5 років. Згідно м. Бахмач Бахмацького р-ну, українець, освіта ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5110, 6942). Пузирний Феофан Іванович, 1901 р. н.,
Указу Президії ВР від 27.03.1953 р. «Про амністію» середня. Проживав за місцем служби, черво- с. Чемер Олишівського (нині Козелецького) р-ну,
від подальшого відбуття покарання звільнений. ноармієць. Заарештований 05.01.1942 р. За виро- Пузирний Іван Мусійович, 1903 р. н., с. Кіпті українець, освіта початкова. Проживав у с. Чемер,
Реабілітований 28.11.1998 р. (ГДА СБ України, ком ВТ 30 А від 24.03.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК Козелецького р-ну, українець, освіта початкова. одноосібник. Заарештований 21.11.1931 р. За
м. Чернігів. – Спр. 17901-п). РРФСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ Проживав у с. Кіпті, одноосібник. Заарештований постановою судової колегії ОГПУ від 14.07.1932 р.
на 8 років. Реабілітований 21.05.1996 р. (ГДА СБ 23.02.1930 р. За постановою особливої наради за ст.ст. 58-2, 58-11 КК РСФРР ув’язнений до
Пузир Іван Юхимович, 1907 р. н., с. Білики України, м. Чернігів. – Спр. 17417-п). при Колегії ГПУ УСРР від 29.03.1930 р. за концтабору на 10 років. Відбував покарання у
Остерського (нині Козелецького) р-ну, українець, ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю Біломорсько-Балтійському ВТТ. Реабілітований
освіта початкова. Проживав у с. Білики, одно- Пузиренко Сава Кузьмич, 1898 р. н., с. Бахмач на 3 роки. Реабілітований 23.01.1998 р. (Держархів 28.03.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
осібник. Заарештований 10.04.1933 р. за ст. 54-10 Бахмацького р-ну, українець, освіта початкова. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5398). ф. Р-8840, оп.3, спр. 8338-8343).
КК УСРР. 23.04.1933 р. справу припинено. Проживав у с. Бахмач, робітник залізниці. За-
Реабілітований 21.04.1997 р. (Держархів Чернігів- арештований 05.05.1938 р. За постановою «трій- Пузирний Леонтій Кузьмич, 1895 р. н., с. Кіпті Пузирний Юхим Тимофійович, 1911 р. н.,
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2260). ки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Козелецького р-ну, українець, освіта початкова. с. Кіпті Козелецького р-ну, українець, мало-
08.05.1938 р. за участь у діяльності антирадян- Проживав у с. Кіпті, одноосібник. Заарештований письменний. Проживав у с. Кіпті, одноосібник.
Пузиревський Андрій Степанович, 1878 р. н., ської націоналістичної повстанської організації 05.01.1933 р. За постановою особливої наради Заарештований 08.06.1932 р. За постановою
с. Паристівка Батуринського (нині Борзнянсько- передбачена ВМП. Реабілітований 24.12.1960 р. при Колегії ГПУ УСРР від 29.03.1933 р. за особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю 03.11.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
у с. Паристівка, колгоспник. Заарештований спр. 4661). на 3 роки. Реабілітований 17.07.1989 р. (Держ- до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
17.11.1937 р. За постановою «трійки» при архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 27.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
УНКВД по Чернігівській обл. від 21.11.1937 р. за Пузиренко Юхим Юхимович, 1859 р. н., спр. 7431). ф. Р-8840, оп.3, спр. 7054).
проведення антиколгоспної агітації ув’язнений до с. Курінь Бахмацького р-ну, малописьменний.
ВТТ на 10 років. 16.03.1939 р. справу припинено. Проживав у с. Курінь, селянин. Заарештований Пузирний Павло Степанович, 1887 р. н., с. Кіп- Пузій Йосип Федорович, 1887 р. н.,
Реабілітований 28.03.1990 р. (Держархів Чернігів- 09.06.1920 р. як заручник. Рішення по справі ті Козелецького р-ну, українець, освіта початкова. с. Ярославка Бобровицького р-ну, українець,
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1269). відсутнє. Реабілітований 20.02.2014 р. (Держархів Проживав у с. Кіпті, одноосібник. Заарештований письменний. Проживав у с. Ярославка, одно-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5919). 23.12.1928 р. За постановою особливої наради осібник. Заарештований 22.12.1928 р. За пос-
Пузиревський Костянтин Адамович, при Колегії ГПУ УСРР від 06.02.1929 р. тановою особливої наради при Колегії ОГПУ від
1898 р. н., м. Гродно, Білорусь, росіянин, освіта Пузирний Григорій Несторович, 1892 р. н., як антирадянський елемент ув’язнений до 05.04.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР позбавле-

500 501
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ний права проживання в Москві, Ленінграді, 56-17 КК УСРР ув’язнений до концтабору на Пулинець Петро Кузьмич, 1898 р. н., Пурвінас Іван Антонович, 1890 р. н.,
Ростові-на-Дону, означених губерніях і округах та 5 років. Реабілітований 16.08.1989 р. (Держ- с. Кунашівка Ніжинського р-ну, українець, освіта Польща, литовець, освіта початкова. Проживав у
УСРР на 3 роки з прикріпленням до визначеного архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, середня. Проживав у с. Кунашівка, рахівник. с. Грибова Рудня Ріпкинського р-ну, колгоспник.
міста проживання на 3 роки. Реабілітований спр. 8660). Заарештований 13.10.1936 р. за ст. 54-11 КК УСРР. Заарештований 16.03.1938 р. За постановою
04.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, 26.12.1936 р. звільнений на підписку про невиїзд. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3622). Пулин Федот Григорович, 1904 р. н., с. Зміт- 13.02.1937 р. справу припинено. На час другого 07.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян-
нів Менського (нині Сосницького) р-ну, украї- арешту – мешканець с. Данина Лосинівського (нині ського угруповання застосована ВМП. Розстріля-
Пузій Петро Олександрович, 1882 р. н., нець, освіта початкова. Проживав у с. Змітнів, Ніжинського) р-ну. Заарештований 28.03.1938 р. ний 13.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
с. Андріївка Чернігівського р-ну, українець, не- колгоспник. Заарештований 27.11.1936 р. За За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- 24.09.1960 р. (Держархів Чернігівської області,
письменний. Проживав у с. Андріївка, одно- вироком спецколегії Київського облсуду від ській обл. від 10.04.1938 р. за участь у діяльнос- ф. Р-8840, оп.3, спр. 4522).
осібник. Заарештований 29.03.1931 р. За пос- 25.07.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засудже- ті націоналістичної повстанської організації
тановою особливої наради при Колегії ГПУ ний до позбавлення волі на 7 років. За ухвалою застосована ВМП. Розстріляний 21.04.1938 р. Пурис Сергій Кирилович, 1898 р. н., м. Борзна
УСРР від 25.05.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР ВС УРСР від 31.08.1937 р. вирок змінено, засуд- у м. Чернігів. Реабілітований 27.11.1997 р., Борзнянського р-ну, українець, малописьменний.
висланий до Північного краю на 3 роки. Реа- жений до позбавлення волі на 3 роки. Реабілітова- 31.03.1961 р. (Держархів Чернігівської області, Проживав у м. Борзна, колгоспник. Заарештований
білітований 20.06.1989 р. (Держархів Чернігів- ний 30.07.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ф. Р-8840, оп.3, спр. 6206, 4693). 08.03.1933 р. За постановою судової «трійки»
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6429). Спр. 15227-п). при Колегії ГПУ УСРР від 15.05.1933 р. за
Пунько Степан Олексійович, 1912 р. н., ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору
Пукай Спиридон Романович, 1902 р. н., Пулинець Дмитро Дмитрович, 1922 р. н., с. Архемівка Пирятинського р-ну Полтав- на 3 роки умовно. Реабілітований 30.08.1989 р.
с. Гордіївка Тростянецького р-ну Вінни- с. Переяслівка Ніжинського р-ну, українець, освіта ської обл., українець, освіта початкова. Прожи- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
цької обл., українець, освіта початкова. Прожи- середня. Проживав у с. Переяслівка, колгоспник. вав у м. Прилуки, рахівник Прилуцького харчо- спр. 10524).
вав у м. Чернігів, референт Чернігівської обл- Заарештований 30.09.1943 р. За постановою від промкомбінату. Заарештований 02.12.1936 р. За
споживспілки. Заарештований 16.06.1938 р. За 16.12.1943 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР направлений вироком спецколегії Чернігівського облсуду від Пусний Андрій Антонович, 1912 р. н.,
вироком Чернігівського облсуду від 09.02.1939 р. до спецтабору № 258 м. Харків для подальшої 04.02.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засудже- с. Петрушівка Ічнянського р-ну, українець, мало-
за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до фільтрації. Реабілітований 31.10.1997 р. (Держ- ний до позбавлення волі на 3 роки. Реабілітова- письменний. Проживав за місцем дислокації
позбавлення волі на 6 років. За ухвалою судової архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ний 26.06.1990 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 142 осб 19 ск, червоноармієць. Заарештований
колегії в кримінальних справах ВС УРСР від спр. 4472). Спр. 138-п). 07.09.1937 р. За вироком ВТ 19 ск від 25.12.1937 р. за
13.04.1939 р. виправданий. Звільнений з-під варти ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР засуджений до позбавлен-
24.04.1939 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Пулинець Михайло Лаврентійович, 1900 р. н., Пупей Іван Пантелеймонович, 1916 р. н., ня волі на 7 років. Реабілітований 20.11.1995 р.
Спр. 221-п). с. Кунашівка Ніжинського р-ну, українець, освіта с. Смолин Олишівського (нині Чернігівсько- (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17312-п).
початкова. Проживав у с. Кунашівка, селянин. го) р-ну, українець, малописьменний. Прожи-
Пулека Василь Маркович, 1886 р. н., Заарештований 10.01.1921 р. за проведення анти- вав за місцем дислокації 1 сп 1 сд НКВД, чер- Пустовойт Гнат Олефірович, 1900 р. н.,
с. Тур’я Щорського (нині Сновського) р-ну, радянської агітації. За постановою Чернігівського воноармієць. Заарештований 14.12.1941 р. с. Яблунівка Прилуцького р-ну, українець, освіта
українець, малописьменний. Проживав у с. Тур’я, губревтрибуналу від 01.03.1921 р. справу при- За вироком ВТ 1 сд НКВД від 19.01.1942 р. початкова. Проживав у с. Яблунівка, секре-
одноосібник. Заарештований 02.10.1937 р. пинено. Реабілітований 25.03.1999 р. (Держархів за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений до тар. Заарештований 08.02.1941 р. За вироком Чер-
За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3392). позбавлення волі на 10 років. Реабілітований нігівського облсуду від 24.03.1941 р. за ст. 54-10
Чернігівській обл. від 17.11.1937 р. за проведення 12.09.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі
антирадянської агітації, скерованої проти заходів Пулинець Олексій Михайлович, 1886 р. н., Спр. 17309-п). на 8 років. Реабілітований 06.12.1991 р. (ГДА СБ
радянської влади, ув’язнений до ВТТ на 10 м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав України, м. Чернігів. – Спр. 15569-п).
років. Реабілітований 05.06.1989 р. (Держархів у м. Ніжин, десятник по будівництву. Заарешто- Пупій Степан Тимофійович, 1877 р. н.,
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1842). ваний 04.04.1938 р. За постановою «трійки» с. Ладинка Олишівського (нині Чернігівсько- Пустовойт Іван Дмитрович, 1919 р. н.,
при УНКВД по Чернігівській обл. від 15.04.1938 р. го) р-ну, українець, малописьменний. Прожи- с. Ковпита Михайло-Коцюбинського (нині Чер-
Пулим Федір Терентійович, 1904 р. н., за участь у діяльності української контр- вав у с. Ладинка, одноосібник. Заарештований нігівського) р-ну, українець, освіта незакінчена
с. Змітнів Менського (нині Сосницького) р-ну, революційної націоналістичної організації 16.07.1935 р. За вироком спецколегії Чернігів- вища. Проживав у м. Чернігів, студент Чер-
українець, освіта початкова. Проживав у застосована ВМП. Розстріляний 29.04.1938 р. у ського облсуду від 15.02.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 нігівського педагогічного інституту. Заарештова-
с. Змітнів, одноосібник. Заарештований м. Чернігів. Реабілітований 04.07.1959 р. (Держ- КК УСРР засуджений до позбавлення волі у ний 02.04.1936 р. За вироком спецколегії
28.12.1932 р. За постановою «трійки» при Колегії архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ВТТ на 5 років. Реабілітований 02.07.1992 р. Чернігівського облсуду від 14.07.1936 р. за
ГПУ УСРР від 17.04.1933 р. за ст.ст. 54-10, спр. 4139). (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 1787-п). ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлен-

502 503
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ня волі на 3 роки. Реабілітований 23.09.1991 р. с. Орлівка Новгород-Сіверського р-ну, українець, до Північного краю на 3 роки. Реабілітований початкова. Проживав у с. Попівка, одноосібник.
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14829-п). освіта початкова. Проживав у с. Козилівка 14.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Заарештований 25.05.1932 р. за ст. 54-10 КК
Корюківського р-ну, одноосібник. Заарештований ф. Р-8840, оп.3, спр. 5949). УСРР. 15.07.1932 р. справу направлено прокурору
Пустовойт Катерина Степанівна, 1924 р. н., 20.11.1932 р. За постановою особливої наради на припинення. Рішення по справі відсутнє.
м. Новгород-Сіверський, українка, освіта середня. при Колегії ГПУ УСРР від 05.01.1933 р. за Пусь Іван Лаврінович, 1888 р. н., смт Седнів Реабілітований 18.12.1997 р. (Держархів Чернігів-
Проживала у Німеччині, перекладач з німецької ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю Чернігівського р-ну, українець, освіта початкова. ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5124).
мови. Заарештована 29.06.1950 р. За вироком на 3 роки. Реабілітований 27.06.1989 р. (Держ- Проживав у с. Халявин Чернігівського р-ну, без
ВТ в.ч. 48240 від 15.11.1950 р. за ст. 58-1 «а» КК архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, певних занять. Заарештований 20.10.1937 р. За Путра Олександр Максимович, 1877 р. н.,
РРФСР засуджена до позбавлення волі на 25 років. спр. 7055). постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- м. Семенівка Семенівського р-ну, українець, освіта
За постановою від 24.03.1956 р. судимість знято, ській обл. від 03.12.1937 р. за проведення анти- початкова. Проживав у м. Семенівка, чоботар.
з-під варти звільнена. Реабілітована 05.08.1991 р. Пустовойт Петро Павлович, 1922 р. н., колгоспної агітації застосована ВМП. Розстріля- Заарештований 16.04.1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР.
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14560-п). с. Мурав’ї Новгород-Сіверського р-ну, українець, ний 08.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований 13.06.1938 р. справу припинено. Реабілітований
освіта середня. Проживав у с. Мурав’ї, робітник. За- 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, 22.01.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
Пустовойт Михайло Пантелеймонович, арештований 08.08.1941 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. ф. Р-8840, оп.3, спр. 11677). ф. Р-8840, оп.3, спр. 1071).
1893 р. н., с. Ковпита Михайло-Коцюбинського У зв’язку з окупацією етапований до Безім’янсько-
(нині Чернігівського) р-ну, українець, освіта го ВТТ, звідки втік 24.02.1942 р. Перебував в ла- Пусь Логвин Антонович, 1889 р. н., с. Черниш Путря Василь Іванович, 1872 р. н., с. Бах-
початкова. Проживав у с. Ковпита, тесля. вах Червоної армії до листопада 1945 р. 26.02.1948 р. Чернігівського р-ну, українець, освіта початкова. мач Бахмацького р-ну, українець, освіта початко-
Заарештований 29.09.1937 р. За постановою справу припинено. Реабілітований 25.03.1996 р. Проживав у с. Кобилянка Чернігівського р-ну, ва. Проживав у с. Бахмач, одноосібник. Заарешто-
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, коваль. Заарештований 28.04.1932 р. За постановою ваний 19.01.1930 р. за підозрою у намаганні
21.10.1937 р. за проведення антирадянської агіта- спр. 415). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від скоїти вбивство. 10.06.1930 р. справу припинено.
ції, розповсюдження провокаційних чуток про 19.01.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до Реабілітований 23.07.1997 р. (Держархів Чернігів-
війну ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова- Пустовойтов Федір Григорович, 1911 р. н., концтабору на 3 роки. Реабілітований 31.07.1989 р. ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3008).
ний 13.06.1959 р. (Держархів Чернігівської облас- с. Охрамієвичі Корюківського р-ну, українець, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4080). освіта початкова. Проживав у с. Погорільці Семе- спр. 7178). Путята Григорій Антонович, 1890 р. н., с. Бір-
нівського р-ну, безробітний. Заарештований ки Новобасанського (нині Бобровицького) р-ну,
Пустовойт Ничипір Маркович, 1905 р. н., 28.03.1939 р. За вироком виїзної сесії Чернігівського Пусь Микола Макарович, 1900 р. н., с. Ли- українець, малописьменний. Проживав у с. Бірки,
с. Горбове Куликівського р-ну, українець, освіта облсуду від 30.06.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР зунівка Новгород-Сіверського р-ну, українець, ма- одноосібник. Заарештований 24.10.1930 р. За
початкова. Проживав у с. Горбове, рахівник. За- засуджений до позбавлення волі на 6 років. За ухва- лописьменний. Проживав за місцем дислокації, постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
арештований 30.10.1937 р. За постановою «трій- лою судової колегії в кримінальних справах ВС червоноармієць санітарного взводу 1 сб 1266 сп УСРР від 02.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР
ки» при УНКВД по Чернігівській обл. від УРСР від 23.09.1939 р. вирок змінено, засуджений 385 сд. Заарештований 15.09.1943 р. За вироком ВТ ув’язнений до концтабору на 10 років. Реабі-
17.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- до позбавлення волі на 4 роки. Реабілітований 385 сд від 29.09.1943 р. згідно з Указом Президії ВР літований 11.04.1989 р. (Держархів Чернігівської
ської правотроцькистської організації застосова- 29.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – СРСР від 06.07.1941 р. засуджений до позбавлен- області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8322).
на ВМП. Розстріляний 05.05.1938 р. у м. Черні- Спр. 14854-п). ня волі на 5 років, виконання вироку відстрочено до
гів. Реабілітований 26.09.1959 р. (Держархів закінчення військових дій, направлений на фронт. Пуфф Костянтин Францович, 1895 р. н., с. Ма-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4181). Пустосмєхова Ольга Миколаївна, 1881 р. н., Реабілітований 30.05.1995 р. (ГДА СБ України, лі Осняки Чернігівського р-ну, німець, освіта
м. Чернігів, українка, освіта середня. Проживала м. Чернігів. – Спр. 17000-п). середня. Проживав у м. Чернігів, слюсар. Заарешто-
Пустовойт Олексій Петрович, 1904 р. н., у м. Чернігів, касир. Заарештована 03.07.1941 р. ваний 09.10.1937 р. За постановою особливої
с. Яблунівка Прилуцького р-ну, українець, мало- за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР. 09.07.1941 р. справу Пусь Мойсей Григорович, 1888 р. н., смт Сед- наради при НКВД СРСР від 16.12.1937 р. за
письменний. Проживав у с. Яблунівка, одноосіб- припинено. Реабілітована 21.04.1997 р. (Держархів нів Чернігівського р-ну, українець, освіта початко- проведення контрреволюційної діяльності ув’яз-
ник. Заарештований 14.03.1933 р. За постановою Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2082). ва. Проживав у смт Седнів, бджоляр. Заарешто- нений до ВТТ на 10 років. Відбував покарання
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ваний 27.07.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. у Комі АРСР. Загинув 12.09.1938 р. Реабілітова-
28.04.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий Пусь Ананій Артемович, 1894 р. н., с. Лизунів- 21.03.1939 р. справу закрито. Реабілітований ний 06.03.1959 р. (Держархів Чернігівської облас-
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований ка Новгород-Сіверського р-ну, українець, освіта 28.03.1997 р. (Держархів Чернігівської області, ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4033).
17.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, початкова. Проживав у с. Лизунівка, одноосібник. ф. Р-8840, оп.3, спр. 1364).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 7430). Заарештований 28.02.1931 р. За постановою Пух Іван Сергійович, 1908 р. н., с. Гриціївка
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Путра Гнат Максимович, 1891 р. н., с. Попів- Срібнянського р-ну, українець, освіта початко-
Пустовойт Петро Іванович, 1899 р. н., 06.04.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий ка Новгород-Сіверського р-ну, українець, освіта ва. Проживав у с. Гриціївка, одноосібник. За-

504 505
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
арештований 01.08.1930 р. за участь у діяльності ники Малодівицького (нині Прилуцького) р-ну, Пуха Олександр Васильович, 1885 р. н., веньки, рахівник. Заарештований 29.06.1938 р. За
контрреволюційної повстанської організації. Рі- українець. Проживав у с. Стрільники, одноосіб- с. Стрільники Малодівицького (нині Прилуцько- вироком Чернігівського облсуду від 03.03.1939 р.
шення по справі відсутнє. (Держархів Сумської ник. Заарештований 26.01.1930 р. за ст.ст. 54-10, го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР засуджений
області, ф. Р-7641, оп.7, спр. 132). 54-11 КК УСРР. 29.04.1930 р. звільнений на у с. Стрільники, одноосібник. Заарештований до позбавлення волі на 7 років. За ухвалою судо-
підписку про невиїзд. 11.05.1930 р. справу припи- 22.01.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. вої колегії в кримінальних справах ВС СРСР від
Пух Павло Сергійович, 1905 р. н., с. Гриціїв- нено. Реабілітований 29.06.1998 р. (Держархів 29.04.1930 р. звільнений на підписку про невиїзд. 20.04.1940 р. вирок скасовано, справу припинено.
ка Срібнянського р-ну, українець, освіта по- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8129). 11.05.1930 р. справу припинено. Реабілітований (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10258-п).
чаткова. Проживав у с. Лозове Срібнянсько- 29.06.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
го р-ну, одноосібник. Заарештований 01.08.1930 р. Пуха Карпо Олексійович, 1894 р. н., с. Стріль- ф. Р-8840, оп.3, спр. 8129). Пуховець Петро Іванович, 1880 р. н., с. Галиця
за участь у діяльності контрреволюційної ники Малодівицького (нині Прилуцького) р-ну, Ніжинського р-ну, українець, освіта початкова.
повстанської організації. Рішення по справі українець, письменний. Проживав у с. Стрільники, Пуха Семен Петрович, 1884 р. н., с. Стріль- Проживав у с. Галиця, одноосібник. Заарештова-
відсутнє. (Держархів Сумської області, ф. Р-7641, одноосібник. Заарештований 26.01.1930 р. За ники Малодівицького (нині Прилуцького) р-ну, ний 25.10.1930 р. За постановою судової «трій-
оп.7, спр. 132). постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ українець, письменний. Проживав у с. Стрільники, ки» при Колегії ГПУ УСРР від 22.11.1930 р. за
УСРР від 29.05.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК без певних занять. Заарештований 26.01.1930 р. ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР ув’язнений до конц-
Пуха Андрій Петрович, 1890 р. н., с. Стріль- УСРР ув’язнений до концтабору на 5 років. На За постановою судової «трійки» при Колегії табору на 7 років. На час другого арешту – кол-
ники Малодівицького (нині Прилуцького) р-ну, час другого арешту – мешканець м. Прилуки. ГПУ УСРР від 29.05.1930 р. за ст.ст. 54-10, госпник. Заарештований 21.12.1937 р. За постано-
українець, освіта початкова. Проживав у с. Стріль- Заарештований 11.02.1938 р. За постановою 54-13 КК УСРР висланий до Північного краю на вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
ники, одноосібник. Заарештований 26.01.1930 р. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 5 років. Реабілітований 16.11.1988 р. (Держархів 26.12.1937 р. за проведення антирадянської агіта-
за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. 29.04.1930 р. 09.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянсько- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8129). ції застосована ВМП. Розстріляний 02.01.1938 р.
звільнений на підписку про невиїзд. 11.05.1930 р. го куркульського угруповання застосована у м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р.,
справу припинено. Заарештований 18.10.1930 р. ВМП. Розстріляний 22.04.1938 р. у м. Чернігів. Пуха Феодосій Петрович, 1888 р. н., с. Стріль- 16.03.1966 р. (Держархів Чернігівської області,
за ст. 54-10 КК УСРР. За постановою судової Реабілітований 16.11.1988 р., 27.09.1967 р. (Держа- ники Малодівицького (нині Прилуцького) р-ну, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9285-9286, 7932).
«трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 29.12.1930 р. рхів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8129, українець, письменний. Проживав у с. Стрільники,
справу припинено. Реабілітований 29.06.1998 р. 7986). одноосібник. Заарештований 26.01.1930 р. За Пуховой Дем’ян Миколайович, 1869 р. н.,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ с. Товстоліс Чернігівського р-ну, українець.
спр. 8129, 8143). Пуха Костянтин Костянтинович, 1895 р. н., УСРР від 29.05.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 Проживав у с. Товстоліс, селянин. Заарештований
с. Стрільники Малодівицького (нині Прилуцько- КК УСРР висланий до Північного краю на 3 30.04.1919 р. за проведення антирадянської агітації.
Пуха Василь Павлович, 1905 р. н., с. Стріль- го) р-ну, українець, письменний. Проживав у роки. Реабілітований 16.11.1988 р. (Держархів 05.05.1919 р. звільнений на підписку про невиїзд.
ники Малодівицького (нині Прилуцького) р-ну, с. Стрільники, одноосібник. Заарештований Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8129). 15.06.1919 р. справу припинено. Реабілітований
українець, освіта початкова. Проживав у с. Стріль- 29.01.1930 р. За постановою судової «трійки» 27.11.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
ники, одноосібник. Заарештований 18.10.1930 р. при Колегії ГПУ УСРР від 29.05.1930 р. за Пуха Юхим Пилипович, 1884 [1885] р. н., ф. Р-4609, оп.1, спр. 460).
за ст. 54-10 КК УСРР. За постановою судової ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР ув’язнений до конц- с. Стрільники Малодівицького (нині Прилуцько-
«трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 29.12.1930 р. табору на 5 років. За постановою від 24.11.1930 р. го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав Пуховой Євгеній Артемович, 1878 р. н.,
справу припинено. (Держархів Чернігівської попередню постанову змінено, покарання вважа- у с. Стрільники, одноосібник. Заарештований с. Товстоліс Чернігівського р-ну, українець, освіта
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8143). ти умовним. Реабілітований 16.11.1988 р. (Держ- 29.01.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. початкова. Проживав у м. Чернігів, сторож.
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 29.04.1930 р. звільнений на підписку про невиїзд. Заарештований 07.09.1937 р. За постановою
Пуха Григорій Петрович, 1885 р. н., с. Стріль- спр. 8129). 11.05.1930 р. справу припинено. Заарештований «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл.
ники Малодівицького (нині Прилуцького) р-ну, 18.10.1930 р. За постановою судової «трійки» при від 17.09.1937 р. за проведення антирадянської
українець, освіта початкова. Проживав у с. Стріль- Пуха Микита Васильович, 1872 р. н., Колегії ГПУ УСРР від 29.12.1930 р. за ст. 54-10 агітації, скерованої проти заходів радянської вла-
ники, одноосібник. Заарештований 26.01.1930 р. с. Стрільники Малодівицького (нині Прилуцько- КК УСРР висланий до Північного краю на 5 ди, ув’язнений до ВТТ на 8 років. Реабілітова-
за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. 29.04.1930 р. го) р-ну, українець, неписьменний. Проживав років. Реабілітований 29.06.1998 р., 23.11.1988 р. ний 05.06.1989 р. (Держархів Чернігівської облас-
звільнений на підписку про невиїзд. 11.05.1930 р. у с. Стрільники. Заарештований 26.01.1930 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1849).
справу припинено. Реабілітований 29.06.1998 р. За постановою судової «трійки» при Колегії спр. 8129, 8143).
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ГПУ УСРР від 29.05.1930 р. за ст.ст. 54-10, Пуховой Стефан Григорович, 1893 р. н.,
спр. 8129). 54-13 КК УСРР висланий до Північного краю на Пухно Іван Васильович, 1897 р. н., с. Голо- с. Халявин Чернігівського р-ну, українець, осві-
5 років. Реабілітований 16.11.1988 р. (Держархів веньки Батуринського (нині Борзнянського) р-ну, та початкова. Проживав у с. Халявин, селя-
Пуха Іван Макарович, 1884 р. н., с. Стріль- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8129). українець, освіта початкова. Проживав у с. Голо- нин. Заарештований 20.01.1920 р. 10.03.1920 р.

506 507
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
звільнений на підписку про невиїзд. За вироком Ріпкинського р-ну, українець, малописьменний. на підписку про невиїзд. 30.11.1929 р. справу Заарештований 09.09.1931 р. За постановою
Чернігівського губревтрибуналу від 10.09.1920 р. Проживав за місцем служби, червоноармієць припинено. (Держархів Чернігівської області, судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від
за проведення контрреволюційної діяльності експедиційного загону. Заарештований 13.02.1920 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 5279). 19.12.1931 р. за ст.ст. 54-2, 54-11, 54-12 КК УСРР
засуджений до позбавлення волі на 1 рік, за 11.05.1920 р. звільнений на підписку про невиїзд. ув’язнений до концтабору на 3 роки умовно. За
амністією термін покарання знижено до 6 місяців За вироком Чернігівського губревтрибуналу від Пучковський Іван Іванович, 1886 р. н., постановою Колегії ОГПУ від 11.05.1932 р. за
позбавлення волі. Реабілітований 15.02.1999 р. 18.10.1920 р. за співробітництво з денікінськими смт Холми Корюківського р-ну, українець, освіта ст. 58-12 КК РСФРР ув’язнений до концтабору
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, каральними органами засуджений до позбавлення середня. Проживав у с. Данилівка Менсько- на 3 роки умовно. Реабілітований 11.09.1989 р.
спр. 1860). волі у концтаборі до кінця громадянської війни. го р-ну, рахівник. Заарештований 07.03.1938 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
За вироком Чернігівського губревтрибуналу За постановою «трійки» при УНКВД по спр. 11715-11718).
Пухтинський В’ячеслав Костянтинович, від 02.04.1921 р. засуджений до позбавлення Чернігівській обл. від 17.04.1938 р. за проведен-
1888 р. н., м. Чернігів, українець, освіта вища. волі на 5 років. За постановою від 30.01.1922 р. ня контрреволюційної агітації застосована ВМП. Пушенко Семен Михайлович, 1913 р. н.,
Проживав у м. Ніжин, викладач. Заарештований термін покарання знижено до 3 років 4 місяців. Розстріляний 07.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабіліто- с. Варварівка Бахмацького р-ну, українець,
29.09.1943 р. За вироком ВТ 60 А від 06.10.1943 р. За постановою Чернігівського губревтрибуналу ваний 11.07.1961 р. (Держархів Чернігівської освіта початкова. Проживав у с. Варварівка,
за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджений до позбавлення від 12.09.1922 р. звільнений умовно-достроково. області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4783). одноосібник. Заарештований 25.08.1931 р. За
волі на 10 років. Реабілітований 27.06.1995 р. (ГДА Реабілітований 15.02.1999 р. (Держархів Чернігів- постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17098-п). ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 1869). Пушанко Федір Степанович, 1878 р. н., УСРР від 19.12.1931 р. за ст.ст. 54-2, 54-11, 54-12
смт Понорниця Понорницького (нині Коропсько- КК УСРР ув’язнений до концтабору на 10 років.
Пуц Михайло Гнатович, 1899 р. н., смт Варва Пучка Микола Якович, 1914 р. н., м. Ніжин, го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав За постановою Колегії ОГПУ від 11.05.1932 р. за
Варвинського р-ну, українець, освіта вища. українець, освіта початкова. Проживав у м. Ніжин, у смт Понорниця, одноосібник. Заарештований ст. 59-3 КК РСФРР ув’язнений до концтабору на
Проживав у м. Конотоп Сумської обл., керівник бондар. Заарештований 28.03.1938 р. За постано- 20.11.1932 р. За постановою особливої наради 10 років. Відбував покарання у Вятському ВТТ. За
хору. Заарештований 27.09.1937 р. За постановою вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. при Колегії ГПУ УСРР від 05.01.1933 р. за постановою особливої наради при НКВД СРСР
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від від 15.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю від 18.12.1943 р. термін покарання знижено на
21.04.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР за- ської української контрреволюційної повстан- на 3 роки. Реабілітований 26.04.1989 р. (Держархів 1 рік. Реабілітований 11.09.1989 р. (Держархів
стосована ВМП. Розстріляний 10.05.1938 р. у ської організації застосована ВМП. Розстріля- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4717). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11715-
м. Чернігів. Реабілітований 03.06.1959 р. (Держархів ний 28.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 11718).
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4073). 07.03.1959 р. (Держархів Чернігівської області, Пушанко Яків Степанович, 1873 р. н.,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 4010). смт Понорниця Понорницького (нині Коропсько- Пушенко Сиф Павлович, 1888 р. н., с. Вар-
Пуці Іван Григорович, 1893 р. н., Австрія, го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав варівка Бахмацького р-ну, українець, мало-
угорець, освіта початкова. Проживав у с. Галків Пучков Борис Михайлович, 1886 р. н., у смт Понорниця, одноосібник. Заарештований письменний. Проживав у с. Варварівка, робіт-
Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, без певних м. Семипалатинськ (нині м. Семей), Казахстан, 04.06.1931 р. За постановою судової «трійки» ник залізниці. Заарештований 23.09.1937 р. За
занять. Заарештований 25.02.1938 р. За постановою росіянин, освіта вища. Проживав за місцем при Колегії ГПУ УСРР від 03.02.1932 р. за постановою «трійки» при УНКВД по Черні-
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від роботи, архітектор технічно-виробничого відділу ст. 54-2 КК УСРР висланий до Північного краю на гівській обл. від 25.10.1937 р. за проведення
21.09.1938 р. за підозрою у шпигунстві застосована будівельного управління «Чернігівзалізниця». За- 3 роки. Реабілітований 25.03.1967 р. (Держархів контрреволюційної агітації ув’язнений до ВТТ на
ВМП. Розстріляний 24.11.1938 р. у м. Чернігів. арештований 18.04.1931 р. За постановою Коле- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7969). 10 років. Реабілітований 30.08.1989 р. (Держархів
Реабілітований 08.08.1989 р. (Держархів Чернігів- гії ОГПУ від 02.01.1932 р. за ст. 58-7 КК РСФРР Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9739).
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8826). ув’язнений до концтабору на 10 років. За пос- Пушенко Іван Митрофанович, 1905 р. н.,
тановою Колегії ОГПУ від 01.02.1932 р. звіль- с. Піски Бахмацького р-ну, українець, малопись- Пушенко Феодосій Іванович, 1879 р. н.,
Пуць Антон Савович, 1888 р. н., смт Варва нений достроково, попередній вирок вважати менний. Проживав у с. Піски. Заарештований с. Варварівка Бахмацького р-ну, українець,
Варвинського р-ну, українець, освіта середня. умовним. Реабілітований 19.06.1959 р. (Держ- 20.09.1943 р. За постановою від 20.01.1944 р. за малописьменний. Проживав у с. Варварівка, одно-
Проживав у смт Варва, конюх. Заарештований архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ст. 54-1 «а» КК УРСР направлений до спецтабору осібник. Заарештований 30.01.1930 р. За поста-
12.12.1932 р. За вироком нарсуду Прилуцько- спр. 5001-5003). НКВД для фільтрації. Реабілітований 31.10.1997 р. новою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР
го р-ну від 29.12.1932 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, від 23.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язне-
засуджений до позбавлення волі на 8 років. Пучковський Єгор Прокопович, 1873 р. н., спр. 4473). ний до концтабору на 3 роки. Реабілітований
Реабілітований 25.10.1991 р. (ГДА СБ України, с. Митченки Батуринського (нині Бахмацько- 26.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
м. Чернігів. – Спр. 15311-п). го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав Пушенко Микита Васильович, 1893 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 6030).
у с. Митченки, одноосібник. Звинувачувався за с. Піски Бахмацького р-ну, українець, освіта
Пучин Федір Іванович, 1884 р. н., с. Редьківка ст.ст. 54-8, 54-10 КК УСРР. 28.11.1929 р. взятий початкова. Проживав у с. Піски, одноосібник. Пушкар Валентин Федорович, 1895 р. н.,

508 509
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
м. Бихов Биховського р-ну Могильовської обл., Колегії ГПУ УСРР від 26.01.1930 р. за проведення с. Рогізки Щорського (нині Сновського) р-ну, ві відсутнє. Реабілітований 25.11.1996 р. (Держ-
Білорусь, білорус. Проживав у м. Чернігів, служ- антирадянської агітації висланий до Казахстану на українка, освіта початкова. Проживала у архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
бовець. Заарештований 11.07.1922 р. за службу 3 роки. Реабілітований 04.07.1989 р., 31.05.1989 р. с. Тур’я Щорського (нині Сновського) р-ну, спр. 831).
в гетьманських військах. За постановою Чер- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, домогосподарка. Заарештована 02.10.1943 р.
нігівського губревтрибуналу від 21.08.1922 р. спр. 3841, 5756). за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 15.01.1944 р. справу Пушкаренко Іларіон Микитович, 1896 р. н.,
справу закрито. Реабілітований 24.09.1999 р. припинено. Реабілітована 27.11.1997 р. (Держ- с. Феськівка Менського р-ну, українець, мало-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, Пушкар Іван Макарович, 1903 р. н., с. Фо- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, письменний. Проживав у с. Феськівка, конюх. За-
спр. 6929). ростовичі Новгород-Сіверського р-ну, українець, спр. 6184). арештований 17.03.1939 р. За вироком виїзної се-
освіта початкова. Проживав у с. Форостовичі, сії Чернігівського облсуду від 20.05.1939 р. за
Пушкар Василь Йосипович, 1887 р. н., смт Бе- одноосібник. Заарештований 25.05.1932 р. Пушкар Павло Йосипович, 1906 р. н., с. Вер- ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен-
резна Березнянського (нині Менського) р-ну, за ст. 54-10 КК УСРР. За постановою від кіївка (нині с. Вертіївка) Ніжинського р-ну, укра- ня волі на 3 роки. Реабілітований 12.10.1990 р. (ГДА
українець, письменний. Проживав у смт Берез- 15.07.1932 р. справу направлено на припинення. їнець, освіта початкова. Проживав у м. Ніжин, СБ України, м. Чернігів. – Спр. 305-п).
на, одноосібник. Заарештований 05.06.1929 р. За Рішення відсутнє. Реабілітований 23.01.1998 р. кравець. Заарештований 09.12.1937 р. За пос-
постановою особливої наради при Колегії ОГПУ (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Пушкаренко Степан Петрович, 1897 р. н.,
від 03.09.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий спр. 5118). ській обл. від 10.12.1937 р. за проведення анти- смт Мала Дівиця Прилуцького р-ну, українець,
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований радянської агітації застосована ВМП. Розстріля- письменний. Проживав у смт Мала Дівиця, без
04.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Пушкар Лаврентій Гордійович, 1879 р. н., ний 19.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований певних занять. Заарештований 11.11.1937 р.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3829). с. Сивухи Козелецького р-ну, українець, освіта 21.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, За постановою «трійки» при УНКВД по
початкова. Проживав у с. Сивухи, одноосібник. ф. Р-8840, оп.3, спр. 11283). Чернігівській обл. від 14.11.1937 р. за проведення
Пушкар Григорій Федорович, 1901 р. н., Заарештований 22.02.1930 р. За постановою антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на
с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжинського р-ну, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Пушкар Степан Іванович, 1877 р. н., смт Бе- 10 років. Реабілітований 18.08.1989 р. (Держархів
українець, освіта початкова. Проживав у с. Веркіївка 28.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий резна Березнянського (нині Менського) р-ну, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10798).
(нині с. Вертіївка), одноосібник. Заарештований до Північного краю на 3 роки. Реабілітований українець, малописьменний. Проживав у смт Бе-
16.11.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД 11.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, резна, одноосібник. Заарештований 02.11.1929 р. Пушкарьов Іван Іванович, 1921 р. н.,
по Чернігівській обл. від 19.11.1937 р. за проведення ф. Р-8840, оп.3, спр. 5437). За постановою особливої наради при Колегії с. Веркіївка (нині с. Вертіївка) Ніжинського р-ну,
антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на ГПУ УСРР від 26.01.1930 р. за проведення росіянин, освіта початкова. Проживав за місцем
10 років. Реабілітований 25.02.1961 р. (Держархів Пушкар Микола Георгійович, 1916 р. н., антирадянської агітації, скерованої на підрив дислокації 3 б 6 морпіхбр, червоноармієць. За-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4677). с. Рубанка Дмитрівського (нині Бахмацько- заходів партії, висланий до Північного краю на арештований 29.12.1942 р. За вироком ВТ 3
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у 3 роки. Реабілітований 31.05.1989 р. (Держархів УдА від 04.03.1943 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР
Пушкар Іван Григорович, 1903 р. н., с. Буг- с. Рубанка, вчитель. Заарештований 12.11.1931 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5756). засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 10
ринівка Новгород-Сіверського р-ну, українець, За постановою особливої наради при Колегії років. За ухвалою ВК ВС СРСР від 08.02.1946 р.
письменний. Проживав у с. Дігтярівка Новгород- ГПУ УСРР від 20.01.1932 р. за участь у діяльнос- Пушкар Федір Васильович, 1869 р. н., с. Вер- термін покарання знижено до 3 років позбавлення
Сіверського р-ну, вчитель. Заарештований ті контрреволюційної організації ув’язнений кіївка (нині с. Вертіївка) Ніжинського р-ну, волі. З-під варти звільнений. Реабілітований
21.09.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. 23.01.1938 р. до концтабору на 3 роки. Реабілітований українець, малописьменний. Проживав у с. Вер- 27.02.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
справу припинено. Реабілітований 24.04.1997 р. 10.01.1989 р. (Держархів Сумської області, кіївка (нині с. Вертіївка), одноосібник. Заарешто- Спр. 16863-п).
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ф. Р-7641, оп.5, спр. 896). ваний 09.02.1930 р. За постановою особливої
спр. 1682). наради при Колегії ГПУ УСРР від 22.02.1930 р. як Пушкарьова Анастасія Михайлівна,
Пушкар Микола Сергійович, 1916 р. н., антирадянський елемент висланий до Казахстану 1893 р. н., с. Тур’я Сновського р-ну, українка, ма-
Пушкар Іван Іванович, 1869 р. н., смт Березна с. Рубанка Дмитрівського (нині Бахмацько- на 3 роки. Реабілітований 26.07.1989 р. (Держархів лописьменна. Проживала у м. Щорс Щорсько-
Березнянського (нині Менського) р-ну, українець, го) р-ну, українець, освіта середня. Проживав у Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11021). го р-ну (нині м. Сновськ Сновського р-ну), про-
освіта початкова. Проживав у смт Березна, с. Рубанка, вчитель. Заарештований 12.11.1931 р. відниця. Заарештована 07.03.1944 р. За вироком ВТ
одноосібник. Заарештований 04.01.1929 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УСРР. 21.03.1932 р. Пушкаренко Василь Федорович, 1887 р. н., військ НКВД по Чернігівській обл. від 21.07.1944 р.
13.03.1929 р. звільнений на підписку про невиїзд. справу припинено. Реабілітований 27.11.1997 р. смт Мала Дівиця Прилуцького р-ну, українець, за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена до позбавлення
За постановою особливої наради при Колегії (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, освіта початкова. Проживав у смт Мала Діви- волі на 10 років. За ухвалою ВТ військ НКВД
ОГПУ від 23.04.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР спр. 6176). ця, одноосібник. Заарештований 03.04.1932 р. за Білоруського округу від 15.12.1944 р. попередній
позбавлений волі на 6 місяців. Заарештований ст. 54-10 КК УСРР. 07.09.1932 р. справу направ- вирок скасовано, справу припинено. (ГДА СБ
02.11.1929 р. За постановою особливої наради при Пушкар Мотрона Григорівна, 1914 р. н., лено прокурору на припинення. Рішення по спра- України, м. Чернігів. – Спр. 6455-п).

510 511
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Пушок Антоніна Якимівна, 1890 р. н., 16.08.1937 р. За постановою «двійки» від УНКВД по Чернігівській обл. від 22.10.1937 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
с. Задеріївка Ріпкинського р-ну, українка. Прожива- 17.12.1937 р. за проведення контрреволюцій- за проведення антирадянської агітації, скерованої спр. 3843).
ла у с. Задеріївка, колгоспниця. 06.05.1945 р. ної агітації застосована ВМП. Розстріля- на підрив колгоспного будівництва, ув’язнений
взята на підписку про невиїзд. За постановою ний 10.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований до ВТТ на 10 років. Реабілітований 27.06.1989 р., Пшеничний Олександр Прохорович,
особливої наради при МВД СРСР від 06.05.1946 р. 26.03.1966 р. (Держархів Чернігівської області, 30.08.1991 р. (Держархів Чернігівської області, 1898 р. н., смт Ладан Прилуцького р-ну, украї-
як член сім’ї зрадника Батьківщини вислана до ф. Р-8840, оп.3, спр. 11313). ф. Р-8840, оп.3, спр. 7053, 11838). нець, малописьменний. Проживав у с. Івківці
Північно-Казахстанської обл. Казахської РСР на Прилуцького р-ну, одноосібник. Заарештований
5 років. Реабілітована 31.10.1994 р. (Держархів Пфлиге Ернст Іоганович, 1905 р. н., м. Ніжин, Пчела Микола Іванович, 1903 р. н., м. Носівка 16.12.1932 р. За постановою особливої наради
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12127). німець, освіта середня. Проживав у м. Ніжин, Носівського р-ну, українець, освіта початкова. при Колегії ГПУ УСРР від 15.02.1933 р. за
старший бухгалтер. Заарештований 19.04.1938 р. Проживав у с. Степові Хутори Носівсько- ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на
Пушок Семен Микитович, 1885 р. н., с. Сви- За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- го р-ну, одноосібник. Заарештований 09.02.1930 р. 3 роки. Реабілітований 11.03.1961 р. (Держархів
нопухи (нині с. Вишневе) Ріпкинського р-ну, ській обл. від 23.04.1938 р. за участь у діяльності За постановою особливої наради при Колегії Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4771).
українець, малописьменний. Проживав у м. Чер- антирадянської націоналістичної повстанської ГПУ УСРР від 20.02.1930 р. за проведення
нігів, робітник артілі. Заарештований 24.12.1937 р. організації передбачена ВМП. Реабілітований антирадянської агітації ув’язнений до концтабору П’янига Килина Матвіївна, 1917 р. н.,
За постановою «трійки» при УНКВД по 24.05.1958 р. (Держархів Чернігівської області, на 3 роки. Реабілітований 22.08.1989 р. (Держ- смт Варва Варвинського р-ну, українка, освіта
Чернігівській обл. від 28.12.1937 р. за проведен- ф. Р-8840, оп.3, спр. 3434-3435). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, середня спеціальна. Проживала у с. Антонівка
ня антирадянської агітації застосована ВМП. спр. 11349). Варвинського р-ну, вчитель. 11.05.1945 р. взята на
Розстріляний 08.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабі- Пфлиге Ріхард Іванович, 1902 р. н., м. Ніжин, підписку про невиїзд. За постановою особливої
літований 30.08.1989 р. (Держархів Чернігівської німець, освіта середня. Проживав у м. Ніжин, Пчела Мина Васильович, 1899 р. н., с. Ми- наради при НКВД СРСР від 15.02.1946 р. як
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11325). плановик. Заарештований 06.11.1937 р. За пос- колаївка Семенівського р-ну, українець, мало- член сім’ї зрадника Батьківщини вислана до
тановою «двійки» від 27.12.1937 р. за проведен- письменний. Проживав у с. Миколаївка, кол- Північно-Казахстанської обл. Казахської РСР на
Пушок-Єрмоленко Любов Сидорівна, ня контрреволюційної діяльності застосована госпник. Заарештований 17.09.1937 р. За пос- 5 років. Реабілітована 17.11.1994 р. (Держархів
1924 р. н., с. Задеріївка Ріпкинського р-ну, україн- ВМП. Розстріляний 13.01.1938 р. у м. Чернігів. тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12130).
ка, освіта середня. Проживала у с. Задеріївка, Реабілітований 23.08.1989 р. (Держархів Черні- ській обл. від 28.10.1937 р. за проведення
колгоспниця. 06.05.1945 р. взята на підписку про гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9943). антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на Пясецька Марія Феліксівна, 1898 р. н., с. Са-
невиїзд. За постановою особливої наради при 10 років. Відбував покарання у Буреїнсько- ливонки Васильківського р-ну Київської обл.,
МВД СРСР від 06.05.1946 р. як член сім’ї зрадни- ПчелаІванЄвдокимович,1902 р. н.,м. Носівка му ВТТ. Реабілітований 09.03.1963 р. (Держархів полька, освіта середня. Проживала у с. Новий Би-
ка Батьківщини вислана до Північно-Казахстан- Носівського р-ну, українець, освіта початкова. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5911). ків Бобровицького р-ну, домогосподарка. Заарешто-
ської обл. Казахської РСР на 5 років. Реабілітова- Проживав у м. Носівка, робітник залізниці. вана 12.11.1937 р. як член сім’ї зрадника Бать-
на 31.10.1994 р. (Держархів Чернігівської області, Заарештований 25.12.1937 р. За постановою Пчела Олександр Васильович, 1905 р. н., ківщини. 10.04.1938 р. справу припинено. Реабі-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 12127). «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від с. Миколаївка Семенівського р-ну, українець, літована 30.01.1996 р. (Держархів Чернігівської
26.12.1937 р. за проведення антирадянської агітації освіта початкова. Проживав у с. Миколаївка, області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 75).
Пуштарик Яків Іванович, 1895 р. н., застосована ВМП. Розстріляний 04.01.1938 р. колгоспник. Заарештований 17.09.1937 р. За
с. Антонівка Варвинського р-ну, українець, освіта у м. Чернігів. Реабілітований 23.08.1989 р. постановою «трійки» при УНКВД по Черні- Пясецький Данило Васильович, 1885 р. н.,
початкова. Проживав у с. Антонівка, колгоспник. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, гівській обл. від 28.10.1937 р. за проведення с. Буда-Софієвка Лельчицького р-ну Поліської обл.
Заарештований 09.03.1938 р. За постановою спр. 9620). антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на (нині Гомельської обл., Білорусь), росіянин, освіта
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 10 років. Реабілітований 20.06.1964 р. (Держ- початкова. Проживав у смт Добрянка Ріпкинсько-
25.04.1938 р. за участь у діяльності українського Пчела Максим Іванович, 1886 р. н., м. Носів- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, го р-ну, бухгалтер. Заарештований 16.10.1943 р.
націоналістичного контрреволюційного повстан- ка Носівського р-ну, українець, малописьмен- спр. 7810). за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 13.03.1944 р. справу
ського угруповання застосована ВМП. Розстріля- ний. Проживав у с. Тертишники Носівсько- припинено. Реабілітований 28.10.1996 р. (Держ-
ний 17.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований го р-ну, одноосібник. Заарештований 27.11.1932 р. ПшеничнийКирилоЯкович,1893 р. н.,м. Боб- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
16.08.1958 р. (Держархів Чернігівської області, За постановою особливої наради при Колегії ровиця Бобровицького р-ну, українець, мало- спр. 651).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11918). ГПУ УСРР від 31.01.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР письменний. Проживав у м. Бобровиця, одно-
ув’язнений до концтабору на 3 роки. На час осібник. Заарештований 31.07.1929 р. За поста- Пясецький Іван Федорович, 1870 р. н., с. Во-
Пфейфер Вільгельм-Фердинанд Вільгельмо- другого арешту – мешканець с. Степові Хутори новою особливої наради при Колегії ОГПУ від линка Менського (нині Сосницького) р-ну, укра-
вич, 1884 р. н., м. Прилуки, німець, освіта вища. Носівського р-ну, колгоспник. Заарештований 13.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР позбавлений їнець, освіта початкова. Проживав у с. Чорнотичі
Проживав у м. Прилуки, викладач. Заарештований 19.10.1937 р. За постановою «трійки» при волі на 6 місяців. Реабілітований 12.07.1989 р. Менського (нині Сосницького) р-ну, одноосібник.

512 513
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Заарештований 15.05.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. українець, освіта початкова. Проживав у с. Кук- П’ятко Семен Варфоломійович, 1890 р. н., Ізяславського р-ну Хмельницької обл.), українка,
10.09.1932 р. справу припинено. Реабілітований шин, одноосібник. Заарештований 19.02.1938 р. м. Ічня Ічнянського р-ну, українець, освіта освіта початкова. Проживала у м. Чернігів, ви-
25.04.1997 р. (Держархів Чернігівської області, За постановою «трійки» при УНКВД по початкова. Проживав у м. Ічня, одноосібник. хователька. Заарештована 19.11.1937 р. За пос-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 2172). Чернігівській обл. від 31.03.1938 р. за участь у Заарештований 03.02.1930 р. За постановою тановою особливої наради при НКВД СРСР від
діяльності антирадянського куркульського угру- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 16.12.1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР ув’язнена до ВТТ
Пясецький Станіслав Фабріанович, повання застосована ВМП. Розстріляний 13.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до на 10 років. Реабілітована 15.08.1989 р. (Держархів
1889 р. н., с. Ольшанка Ольгопільського пові- 07.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований концтабору на 3 роки. Реабілітований 17.08.1989 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8438).
ту Подільської губ. (нині Крижопільського р-ну 08.10.1969 р. (Держархів Чернігівської області, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Вінницької обл.), поляк, освіта середня. Про- ф. Р-8840, оп.3, спр. 8045). спр. 9443). Равчук Григорій Романович, 1895 р. н., с. Бо-
живав у с. Петрівка Новобасанського (нині рисів Плужнянського р-ну Вінницької обл. (нині
Бобровицького) р-ну, завідувач цукрорадгоспу. П’ятенко Ілля Венедиктович, 1900 р. н., Ізяславського р-ну Хмельницької обл.), українець,
Заарештований 01.09.1937 р. За постановою м. Ічня Ічнянського р-ну, українець, освіта по- Р освіта вища. Проживав у м. Чернігів, рахівник.
«двійки» від 04.11.1937 р. за участь у діяльності чаткова. Проживав у смт Парафіївка Ічнянсько- Заарештований 17.11.1937 р. За постановою
контрреволюційного націоналістичного угрупова- го р-ну, бухгалтер. Заарештований 05.04.1938 р. особливої наради при НКВД СРСР від 10.12.1937 р.
ння застосована ВМП. Розстріляний 21.11.1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР. 26.05.1938 р. справу при- Рабінович Зіновій Якович, 1894 р. н., смт Ко- за проведення контрреволюційної діяльності
у м. Чернігів. Реабілітований 09.08.1989 р. (Держ- пинено. Звільнений з-під варти 16.06.1938 р. зелець Козелецького р-ну, єврей, освіта вища. ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував пока-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Реабілітований 29.07.1997 р. (Держархів Черні- Член ВКП(б). Проживав у м. Чернігів, голова рання у Кулойському ВТТ. Реабілітований
спр. 8818). гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2720). облспоживспілки. Заарештований 07.09.1937 р. 22.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
За вироком ВК ВС СРСР від 20.11.1937 р. за ф. Р-8840, оп.3, спр. 10804).
Пясковський Костянтин Леонідович, П’ятикоп Гнат Іванович, 1872 р. н., ст.ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР засуджений
1884 р. н., с. Журавичі Рогачовського р-ну Гомель- с. Блистова Менського р-ну, українець, освіта до ВМП. Розстріляний 21.11.1937 р. у м. Київ. Радац Михайло Григорович, 1908 р. н.,
ської обл., Білорусь, білорус, освіта середня. Про- початкова. Проживав у с. Блистова, одноосібник. Реабілітований 22.12.1956 р. (ГДА СБ України, смт Березна Менського р-ну, українець, освіта
живав у м. Борзна Борзнянського р-ну, без певних Заарештований 05.10.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. м. Чернігів. – Спр. 4048-п). початкова. Проживав за місцем дислокації 3 б
занять. Заарештований 21.04.1938 р. За постановою 07.09.1932 р. справу припинено. Реабілітований 613 сп 13 зсбр, кухар. Заарештований 04.02.1942 р.
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 29.06.1998 р. (Держархів Чернігівської області, Рабінович Поліна Захарівна, 1903 р. н., с. Ста- за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР. За ухвалою ВТ 13
29.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянської ф. Р-8840, оп.3, спр. 7020). ра Котельня Андрушівського р-ну Житомир- зсбр від 26.06.1942 р. справу припинено в зв’язку
церковної групи застосована ВМП. Розстріля- ської обл., єврейка, освіта початкова. Прожива- зі смертю обвинуваченого. Помер у лікарні
ний 19.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований П’ятикоп Іван Кузьмич, 1902 р. н., с. Блис- ла у м. Чернігів, завідувач канцелярії у школі. За- 24.06.1942 р. Реабілітований 29.06.1998 р. (ГДА СБ
19.09.1989 р. (Держархів Чернігівської області, това Менського р-ну, українець, письменний. арештована 06.10.1937 р. За постановою особли- України, м. Чернігів. – Спр. 10840-п).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 10039). Проживав у с. Блистова, без певних занять. вої наради при НКВД СРСР від 27.12.1937 р.
Заарештований 18.12.1937 р. За постановою як член сім’ї зрадника Батьківщини ув’язнена Радванський Кирило Родіонович, 1892 р. н.,
П’ятак Іван Митрофанович [Михайлович], «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від до ВТТ на 8 років. Реабілітована 22.06.1956 р. м. Бахмач Бахмацького р-ну, українець, освіта
1876 р. н., с. Кукшин Мринського (нині Ніжин- 26.12.1937 р. за проведення антирадянської агіта- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, початкова. Проживав у м. Бахмач, писар.
ського) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- ції застосована ВМП. Розстріляний 03.01.1938 р. спр. 2094). Заарештований 11.05.1920 р. Звільнений з-під
вав у с. Кукшин, одноосібник. Заарештований у м. Чернігів. Реабілітований 22.08.1989 р. (Держ- варти 14.06.1920 р. Заарештований 28.12.1921 р. за
18.12.1929 р. як антирадянський елемент. За архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Равич-Русецька Марія Михайлівна, участь у діяльності контрреволюційної організації.
постановою особливої наради при Колегії ГПУ спр. 11222). 1904 р. н., м. Київ, полька, освіта середня. Прожи- 19.12.1922 р. звільнений на підписку про невиїзд.
УСРР від 01.02.1930 р. справу припинено. За- вала у м. Чернігів, без певних занять. Заарештована За постановою Чернігівського губревтрибуналу від
арештований 25.10.1930 р. За постановою судової П’яткін Василь Дмитрович, 1921 р. н., 31.12.1936 р. За постановою особливої наради при 29.01.1923 р. справу припинено за недоведеністю
«трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 02.11.1930 р. с. Красилівка Бахмацького р-ну, українець, НКВД СРСР від 14.12.1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР складу злочину. Реабілітований 30.03.1998 р.,
за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю освіта початкова. Проживав за місцем дислокації ув’язнена до ВТТ на 10 років. Відбувала покарання 24.09.1999 р. (Держархів Чернігівської області,
на 5 років. Реабілітований 12.06.1989 р. (Держархів 85 сп 100 сд, червоноармієць. Заарештований у Карагандинському ВТТ. Звільнена 31.07.1947 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 11916, Держархів Чернігівської
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10396, 28.04.1941 р. За вироком ВТ 2 ск від 06.06.1941 р. Реабілітована 24.12.1963 р. (Держархів Чернігів- області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 6706).
6820). за ст. 72 «а» з санкції ст. 64 КК БРСР засуджений ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7670).
до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований Радванський Самійло Родіонович, 1897 р. н.,
П’ятак Михайло Іванович, 1903 р. н., с. Кук- 29.05.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Равчук Ганна Яківна, 1898 р. н., с. Борисів м. Бахмач Бахмацького р-ну, українець, освіта
шин Мринського (нині Ніжинського) р-ну, Спр. 16950-п). Плужнянського р-ну Вінницької обл. (нині початкова. Проживав у м. Бахмач, одноосібник.

514 515
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
05.12.1929 р. взятий на підписку про невиїзд. осібник. Заарештований 27.03.1931 р. За поста- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ву закрито. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Заарештований 27.01.1930 р. За постановою новою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР спр. 979, 9602). Спр. 455-п).
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від від 10.05.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
28.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований Радишевський Мстислав Антонович, Радченко Андрій Демидович, 1888 р. н.,
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 26.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, 1898 р. н., Польща, поляк, малописьменний. Про- с. Ядути Борзнянського р-ну, українець,
25.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6469). живав у с. Кальчинівка Дмитрівського (нині Бах- освіта початкова. Проживав у с. Ядути, без
ф. Р-8840, оп.3, спр. 6028). мацького) р-ну, колгоспник. Заарештований певних занять. Заарештований 09.09.1937 р.
Радич Василь Михайлович, 1902 р. н., 28.09.1937 р. За постановою «двійки» від За постановою «трійки» при УНКВД по
Радзановський Феодосій Феодосійович, с. Орлівка Новгород-Сіверського р-ну, українець, 02.11.1937 р. за участь у діяльності німецької Чернігівській обл. від 22.09.1937 р. за проведення
1915 р. н., смт Короп Коропського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Орлівка, одно- контрреволюційної фашистської організації антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на
письменний. Проживав за місцем дислокації осібник. Заарештований 20.11.1932 р. За застосована ВМП. Розстріляний 26.11.1937 р. у 10 років. Реабілітований 21.08.1989 р. (Держ-
1160 сп 352 сд, червоноармієць. Заарештований постановою особливої наради при Колегії м. Чернігів. Реабілітований 23.08.1989 р. (Держ- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
28.06.1942 р. За вироком ВТ 352 сд від 15.07.1942 р. ГПУ УСРР від 04.02.1933 р. за ст. 54-10 архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10386).
за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР КК УСРР висланий до Північного краю на спр. 9128).
засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 10 років. 3 роки. Реабілітований 19.06.1989 р. (Держархів Радченко Андрій Степанович, 1897 р. н.,
Реабілітований 26.04.1996 р. (ГДА СБ України, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7547). Радіоненко Павло Кузьмич, 1907 р. н., с. Че- с. Новий Ропськ Климовського р-ну Орловської
м. Чернігів. – Спр. 17377-п). мер Олишівського (нині Козелецького) р-ну, ма- (нині Брянської) обл., РФ, українець, освіта
Радич Михайло Петрович, 1880 р. н., лописьменний. Проживав у с. Чемер, одноосіб- початкова. Член ВКП(б). Проживав у м. Черні-
Радзевич Михайло Микитович, 1892 р. н., с. Церковище (нині с. Новоукраїнське) Ріпкин- ник. Заарештований 14.01.1929 р. як соціально- гів, директор музичної фабрики. Заарештова-
м. Чернігів. Проживав у м. Чернігів, охоронець. ського р-ну, українець, малописьменний. Про- небезпечний елемент. За вироком Чернігівсько- ний 16.08.1938 р. За вироком судової колегії
Заарештований 26.03.1919 р. за службу в геть- живав у смт Олишівка Чернігівського р-ну, го окрсуду від 29.05.1929 р. виправданий. (Держ- Чернігівського облсуду від 12.03.1939 р. за
манських військах. Рішення по справі відсутнє. Реа- одноосібник. Заарештований 27.03.1931 р. за архів Чернігівської області, ф. Р-328, оп.6, ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до
білітований 29.11.1998 р. (Держархів Чернігівської ст. 54-10 КК УСРР. 04.05.1931 р. справу припи- спр. 176). позбавлення волі на 8 років. За ухвалою судової
області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 502). нено. Реабілітований 27.02.1996 р. (Держархів колегії в кримінальних справах ВС УРСР від
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 386). Раду Януш, 1889 р. н., Румунія, румун, освіта 08.05.1939 р. термін покарання знижено до 5
Радзевич Станіслав Адамович, 1903 р. н., середня. Без постійного місця проживання, без років позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований
м. Мінськ, Білорусь, поляк, освіта середня. Радич Олександр Михайлович, 1911 р. н., певних занять. Заарештований 06.06.1936 р. за 09.12.1955 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Проживав у м. Чернігів, безробітний. Заарешто- смт Олишівка Чернігівського р-ну, українець, нелегальний перехід кордону. 02.07.1936 р. справу Спр. 2229-п).
ваний 29.01.1929 р. За постановою Колегії ОГПУ малописьменний. Проживав у смт Олишівка, припинено. (Держархів Чернігівської області,
від 24.10.1929 р. за ст.ст. 7-54-6, 54-7, 54-13 КК УСРР колгоспник. Заарештований 11.09.1937 р. За ф. Р-8840, оп.3, спр. 363). Радченко Афанасій Дем’янович, 1876 р. н.,
застосована ВМП. Розстріляний 14.11.1929 р. постановою «трійки» при УНКВД по Черні- с. Петрівка Новобасанського (нині Боброви-
Реабілітований 26.04.1996 р. (Держархів Черні- гівській обл. від 29.09.1937 р. за проведення анти- Радченко Анастасія Іларіонівна, 1903 р. н., цького) р-ну, українець, малописьменний. Про-
гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12408). радянської агітації ув’язнений до ВТТ на 10 м. Ніжин, українка, освіта початкова. Проживала живав у с. Петрівка, одноосібник. Заарештова-
років. Покарання відбував у Локчимському у м. Ніжин, домогосподарка. Заарештована ний 11.03.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР.
Радивоз Максим Петрович, 1890 р. н., ВТТ. Реабілітований 21.08.1989 р. (Держархів 26.10.1937 р. як член сім’ї зрадника Батьківщини. 07.06.1939 р. звільнений на підписку про невиїзд.
с. Пальчики Батуринського (нині Бахмацько- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10340). 24.03.1938 р. справу припинено. Реабілітована 30.06.1939 р. справу припинено. Реабілітований
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав 31.01.1996 р. (Держархів Чернігівської області, 28.03.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
у с. Пальчики, одноосібник. Заарештований Радич Павло Петрович, 1889 р. н., смт Оли- ф. Р-8840, оп.3, спр. 45). ф. Р-8840, оп.3, спр. 1662).
19.01.1930 р. За постановою особливої наради шівка Чернігівського р-ну, українець, письмен-
при Колегії ГПУ УСРР від 01.03.1930 р. за ний. Проживав у смт Олишівка, одноосібник. За- Радченко Андрій Галактіонович, Радченко Василь Петрович, 1900 р. н., м. Ні-
ст. 54-8 КК УСРР висланий до Північного краю на арештований 27.03.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 1895 р. н., м. Ічня Ічнянського р-ну, українець, жин, українець, освіта початкова. Проживав у
3 роки. Реабілітований 11.09.1989 р. (Держархів 25.01.1932 р. справу припинено. Заарештова- неписьменний. Проживав у м. Ічня, колгоспник. м. Ніжин, робітник. Заарештований 22.09.1937 р.
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9197). ний 18.12.1937 р. За постановою «трійки» при Заарештований 09.11.1939 р. За вироком виїзної За постановою «двійки» від 04.11.1937 р. за
УНКВД по Чернігівській обл. від 27.12.1937 р. сесії Чернігівського облсуду в м. Прилуки від ст. 54-6 КК УРСР застосована ВМП. Розстріля-
Радич Андрій Петрович, 1877 р. н., смт Оли- за проведення антиколгоспної агітації застосова- 08.12.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений ний 14.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований
шівка Чернігівського р-ну, українець, мало- на ВМП. Розстріляний 08.01.1938 р. у м. Черні- до позбавлення волі на 3 роки. За ухвалою 15.08.1958 р. (Держархів Чернігівської області,
письменний. Проживав у смт Олишівка, одно- гів. Реабілітований 25.12.1996 р., 23.08.1989 р. судової колегії ВС УРСР від 29.12.1939 р. спра- ф. Р-8840, оп.3, спр. 3587).

516 517
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Радченко Володимир Андрійович, Радченко Зіновій Максимович, 1892 р. н., 05.03.1933 р. За постановою особливої наради особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
1927 р. н., с. Пакуль Михайло-Коцюбинського с. Хотівля Городнянського р-ну, українець, освіта при Колегії ГПУ УСРР від 05.06.1933 р. за 21.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований
(нині Чернігівського) р-ну, українець, освіта сере- початкова. Проживав у с. Хотівля, безробітний. ст. 54-14 КК УСРР висланий до Північного краю 30.01.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
дня. Проживав за місцем дислокації в.ч. 0508, Заарештований 23.07.1940 р. За вироком виїзної на 3 роки. Реабілітований 17.07.1989 р. (Держархів ф. Р-8840, оп.3, спр. 7432).
військовослужбовець. Заарештований 23.11.1951 р. сесії Чернігівського облсуду в м. Городня від Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7433).
За вироком спеціального табірного суду ВТТ 12.10.1940 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений Радченко Клим Пархомович, 1867 р. н.,
«БП» МВД СРСР від 31.12.1951 р. за ст. 58-1 «б» до позбавлення волі на 6 років. Реабілітований Радченко Іван Прокопович, 1878 р. н., с. Го- с. Рожнівка Ічнянського р-ну, українець, непись-
КК РРФСР засуджений до позбавлення волі на 10 14.09.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – робіївка Срібнянського р-ну, українець, освіта менний. Проживав у с. Рожнівка, одноосібник. За-
років. За ухвалою судової колегії в кримінальних Спр. 15954-п). початкова. Проживав у с. Савинці Срібнянсько- арештований 12.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР.
справах ВС СРСР від 27.10.1954 р. вирок змінено, го р-ну, одноосібник. Заарештований 01.07.1930 р. За постановою особливої наради при Колегії
засуджений до позбавлення волі на 5 років. Згідно Радченко Іван Іларіонович, 1891 р. н., За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ ГПУ УСРР від 14.03.1930 р. справу припинено.
амністії від покарання звільнений, вважати таким, с. Киселівка Менського р-ну, українець, пись- УСРР від 26.09.1930 р. за участь у діяльності Реабілітований 29.06.1998 р. (Держархів Чер-
який не має судимості. Реабілітований 14.07.1992 р. менний. Проживав у с. Киселівка, одноосібник. контрреволюційної повстанської організації вис- нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9587).
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16065-п). Заарештований 30.09.1937 р. За постановою ланий до Північного краю на 3 роки. Реабіліто-
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ваний 05.10.1991 р. (Держархів Сумської області, Радченко Костянтин Михайлович, 1910 р. н.,
Радченко Денис Леонтійович, 1899 р. н., 01.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації, ф. Р-7641, оп.7, спр. 132). с. Ядути Борзнянського р-ну, українець, освіта
с. Берестовець Комарівського (нині Борзнянсько- скерованої на підрив колгоспного будівництва, початкова. Проживав у м. Дніпропетровськ (нині
го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав у ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований Радченко Іван Хрисантійович, 1883 р. н., м. Дніпро), робітник. Заарештований 16.03.1933 р.
с. Берестовець, без певних занять. Заарештований 11.09.1989 р. (Держархів Чернігівської області, с. Киселівка Менського р-ну, українець, освіта за ст.ст. 54-4, 54-11 КК УСРР. За постановою
26.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД ф. Р-8840, оп.3, спр. 9210). початкова. Проживав у с. Киселівка, без певних за- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
по Чернігівській обл. від 07.04.1938 р. за участь нять. Заарештований 08.12.1937 р. За постановою 21.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований
у діяльності контрреволюційної організації Радченко Іван Миколайович, 1912 р. н., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 30.01.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
застосована ВМП. Розстріляний 19.04.1938 р. у с. Галиця Ніжинського р-ну, українець, освіта 10.12.1937 р. за проведення антиколгоспної агіта- ф. Р-8840, оп.3, спр. 7432).
м. Чернігів. Реабілітований 07.07.1989 р. (Держ- початкова. Без постійного місця проживання, ції застосована ВМП. Розстріляний 16.12.1937 р.
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, без певних занять. Заарештований 08.06.1951 р. у м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ- Радченко Макар Іванович, 1915 р. н., с. Хотів-
спр. 8359). За вироком ВТ військ МВД по Чернігів- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ля Городнянського р-ну, українець, освіта початко-
ській обл. від 26.09.1951 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК спр. 11664). ва. Проживав у с. Хотівля, провідник. Заарешто-
Радченко Дмитро Іванович, 1913 р. н., с. Яду- УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на ваний 04.07.1941 р. За вироком ВТ військ НКВД по
ти Борзнянського р-ну, українець, освіта початко- 10 років. За ухвалою ВТ КВО від 24.05.1955 р. Радченко Ілля Леонтійович, 1913 р. н., Чернігівській обл. від 22.08.1941 р. згідно з Указом
ва. Проживав у с. Ядути, одноосібник. Заарешто- вирок змінено, засуджений до позбавлення во- с. Красляни Прилуцького р-ну, українець, освіта Президії ВР СРСР від 06.07.1941 р. засуджений до
ваний 19.07.1932 р. За постановою особливої лі на 6 років. Реабілітований 16.07.1993 р. (ГДА СБ середня спеціальна. Член ВКП(б). Проживав позбавлення волі у ВТТ на 5 років. Реабілітований
наради при Колегії ГПУ УСРР від 29.10.1932 р. за України, м. Чернігів. – Спр. 16137-п). за місцем дислокації в.ч. 42017, командир взво- 11.02.1994 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю ду, ст. лейтенант. Заарештований 29.08.1952 р. За Спр. 16338-п).
на 3 роки. Реабілітований 20.06.1989 р. (Держархів Радченко Іван Михайлович, 1906 р. н., вироком ВТ в.ч. 65214 від 09.10.1952 р. за ст. 58-10
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6667). м. Мена Менського р-ну, українець, освіта ч. 1 КК РРФСР засуджений до позбавлення во- Радченко Макар Прокопович, 1891 р. н.,
середня. Проживав у м. Мена, без певних занять. лі у ВТТ на 10 років. Позбавлений військового с. Ядути Борзнянського р-ну, українець, ма-
Радченко Єпіфан Семенович, 1869 р. н., Заарештований 26.11.1937 р. За постановою звання та нагород. За ухвалою ВК ВС СРСР лописьменний. Проживав у с. Ядути, колгоспник.
с. Селище Носівського р-ну, українець, мало- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від від 20.04.1955 р. вирок змінено, засуджений до Заарештований 28.11.1932 р. За постановою
письменний. Проживав у с. Селище, одноосібник. 29.11.1937 р. за проведення антирадянської агіта- позбавлення волі на 5 років. Звільнений особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
Заарештований 09.02.1929 р. За постановою ції ув’язнений до ВТТ на 8 років. Покарання 17.05.1955 р. Реабілітований 26.04.1989 р. (ГДА СБ 09.02.1933 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР ув’яз-
особливої наради при Колегії ОГПУ від відбував у Волзькому ВТТ. Реабілітований України, м. Чернігів. – Спр. 11173-п). нений до концтабору на 3 роки. Реабілітований
23.04.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР позбавле- 23.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, 28.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
ний права проживання в Москві, Ленінграді, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9989). Радченко Кирило Михайлович, 1905 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 8421).
Ростові-на-Дону, означених губерніях і округах с. Ядути Борзнянського р-ну, українець, освіта
та УСРР на 3 роки. Реабілітований 28.07.1989 р. Радченко Іван Павлович, 1911 р. н., с. Ядути початкова. Проживав у м. Дніпропетровськ (нині Радченко Микола Михайлович, 1902 р. н.,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Борзнянського р-ну, українець, малописьменний. м. Дніпро), робітник. Заарештований 16.03.1933 р. с. Ядути Борзнянського р-ну, українець, освіта
спр. 3413). Проживав у с. Ядути, одноосібник. Заарештований за ст.ст. 54-4, 54-11 КК УСРР. За постановою початкова. Проживав у с. Ядути, без певних занять.

518 519
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Заарештований 08.11.1932 р. За постановою судової с. Луковець Корюківського р-ну, українець, ма- Радченко Петро Фомич, 1915 р. н., с. Погоріль- Радченко Степан Андріанович, 1878 р. н.,
«трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 17.03.1933 р. за лописьменний. Проживав у с. Луковець, селянин. ці Семенівського р-ну, росіянин, освіта почат- с. Гудовка Погарського р-ну Брянської обл., РФ,
ст. 54-11 КК УСРР застосована ВМП. Розстріля- Заарештований 10.12.1920 р. За вироком Чер- кова. Проживав за місцем дислокації 3 МСБ росіянин, освіта початкова. Проживав у с. Гудов-
ний 26.03.1933 р. у м. Чернігів. Реабілітований нігівського губревтрибуналу від 22.12.1920 р. за 17 гв. мехбр, червоноармієць. Заарештований ка, колгоспник. Заарештований 07.02.1936 р. за
04.09.1989 р. (Держархів Чернігівської області, проведення контрреволюційної агітації засудже- 09.11.1944 р. За вироком ВТ 6 гв. мехк від ст. 54-10 ч. 2 КК УСРР. 02.11.1936 р. справу припи-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8892). ний до ВМП із заміною її на позбавлення волі у 28.11.1944 р. за ст.ст. 18-54-8 з санкції ст. 54-2 нено. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 1975-п).
концтаборі на 10 років. За ухвалою Верховного КК УРСР засуджений до ВМП. Розстріляний
Радченко Михайло Йосипович, 1899 р. н., Касаційного суду УСРР від 26.02.1921 р. термін 04.12.1944 р. Реабілітований 25.06.1996 р. (ГДА СБ Радченко Степан Остапович, 1900 р. н.,
с. Забарівка Корюківського р-ну, українець, осві- покарання знижено до 5 років позбавлення волі. України, м. Чернігів. – Спр. 17594-п). с. Сахутівка Корюківського р-ну, українець, осві-
та початкова. Проживав у с. Забарівка, чоботар. Реабілітований 29.01.1999 р. (Держархів Чернігів- та початкова. Проживав у с. Тютюнниця Корю-
Заарештований 14.06.1938 р. за ст.ст. 54-10, ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 1618). Радченко Софон Макарович, 1899 р. н., с. Ліс- ківського р-ну, колгоспник. Заарештований
54-11 КК УРСР. 13.12.1938 р. справу припинено. коноги Новгород-Сіверського р-ну, українець, ма- 08.05.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-10 ч. 2 КК УРСР.
Реабілітований 29.07.1997 р. (Держархів Чернігів- Радченко Павло Григорович, 1886 р. н., лописьменний. Проживав у с. Лісконоги. За- 31.10.1938 р. справу припинено. Реабілітований
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3003). х. Савченки (приєднано до с. Забарівка) Корю- арештований 01.03.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 21.12.1995 р. (Держархів Чернігівської області,
ківського р-ну, українець, малописьменний. 30.08.1931 р. звільнений на підписку про невиїзд. ф. Р-8840, оп.3, спр. 9).
Радченко Михайло Федорович, 1891 р. н., Проживав у с. Верхолісся Корюківського р-ну, Рішення по справі відсутнє. Реабілітований
с. Грабів Ічнянського р-ну, українець, освіта почат- колгоспник. Заарештований 17.03.1938 р. За виро- 16.08.2013 р. (Держархів Чернігівської області, Радченко Уляна Кузьмівна, 1902 р. н., с. Ко-
кова. Проживав у с. Грабів, колгоспник. Заарешто- ком виїзної сесії Чернігівського облсуду від ф. Р-8840, оп.3, спр. 8610). марівка Комарівського (нині Борзнянського) р-ну,
ваний 21.03.1936 р. За вироком спецколегії 27.01.1939 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений українка, освіта середня спеціальна. Проживала
Чернігівського облсуду від 14.07.1936 р. за ст. 54-10 до позбавлення волі на 3 роки. Реабілітований Радченко Семен Михайлович, 1895 р. н., у с. Сидорівка Комарівського (нині Борзнянсько-
ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлення волі 18.03.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – с. Забарівка Корюківського р-ну, українець, осві- го) р-ну, вчитель. Заарештована 04.11.1943 р. за
на 5 років. Реабілітований 20.08.1991 р. (ГДА СБ Спр. 231-п). та початкова. Проживав у с. Забарівка, голова ст. 54-1 «а» КК УРСР. 04.01.1944 р. справу при-
України, м. Чернігів. – Спр. 14930-п). колгоспу. Заарештований 11.09.1937 р. за ст. 54-10 пинено. Реабілітована 27.11.1997 р. (Держархів
Радченко Павло Федорович, 1901 р. н., ч. 1 КК УРСР. 22.03.1939 р. справу припинено. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4494).
Радченко Мойсей Петрович, с. Красляни м. Борзна Борзнянського р-ну, українець, освіта Реабілітований 19.02.1997 р. (Держархів Черні-
Прилуцького р-ну. Проживав у с. Красляни, кол- початкова. Проживав у м. Борзна, швець. гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1317). Радченко Федір Ничипорович, 1877 р. н.,
госпник. Заарештований 15.04.1932 р. за ст. 54-10 Заарештований 28.09.1937 р. За постановою с. Петрівка Новобасанського (нині Бобровицько-
КК УСРР. 15.06.1932 р. справу припинено. Реабі- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. Радченко Сергій Федорович, 1904 р. н., го) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи-
літований 25.03.1996 р. (Держархів Чернігівської від 03.11.1937 р. за участь у діяльності контр- м. Борзна Борзнянського р-ну, українець, осві- вав у с. Петрівка, одноосібник. Заарештований
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 550). революційної організації ув’язнений до ВТТ на та початкова. Проживав у м. Борзна, чоботар. 15.02.1930 р. За постановою судової «трійки»
10 років. Звільнений 29.09.1947 р. Заарештований Заарештований 27.09.1937 р. За постановою при Колегії ГПУ УСРР від 28.02.1930 р. за
Радченко Олександр Михайлович, 25.05.1949 р. За постановою особливої наради при «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
1896 р. н., с. Ядути Борзнянського р-ну, украї- МГБ СРСР від 26.10.1949 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 від 03.11.1937 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР на 5 років. Реабілітований 14.12.1988 р. (Держархів
нець, малописьменний. Проживав у с. Ядути, КК УРСР висланий на поселення до Новосибір- позбавлений волі на 10 років. Реабілітований Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8185).
одноосібник. Заарештований 20.10.1932 р. За ської обл. Реабілітований 14.12.1957 р. (Держархів 14.12.1957 р. (Держархів Чернігівської області,
постановою особливої наради при Колегії ГПУ Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4895). ф. Р-8840, оп.3, спр. 4895-4900). Радченко Харитон Іванович, 1867 р. н., с. За-
УСРР від 13.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК зим’я Броварського р-ну Київської обл., украї-
УСРР ув’язнений до концтабору на 3 роки. На Радченко Петро Степанович, 1904 р. н., м. Ні- Радченко Сильвестр Євдокимович, 1893 р. н., нець, освіта середня. Проживав у с. Зазим’я,
час другого арешту – колгоспник. Заарештова- жин, українець, освіта вища. Проживав у смт Ко- с. Хоминці Роменського р-ну Сумської обл., селянин. Заарештований 06.06.1921 р. За пос-
ний 09.09.1937 р. За постановою «трійки» при зелець Козелецького р-ну, зоотехнік. Заарештова- українець, освіта початкова. Проживав за місцем тановою колегії губЧК від 07.12.1921 р. за здій-
УНКВД по Чернігівській обл. від 22.09.1937 р. ний 25.05.1937 р. За постановою «трійки» при роботи у Срібнянському р-ні, робітник радгоспу. снення контрреволюційного злочину передбачена
за проведення антирадянської агітації застосова- УНКВД по Чернігівській обл. від 03.11.1937 р. за Заарештований 28.11.1937 р. За постановою ВМП. Реабілітований 16.12.1994 р. (Держархів
на ВМП. Розстріляний 29.09.1937 р. у м. Чернігів. участь у діяльності антирадянської української «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12195).
Реабілітований 04.09.1989 р., 18.08.1989 р. (Держархів націоналістичної організації застосована ВМП. 29.11.1937 р. за проведення антиколгоспної агіта-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8891, 10901). Розстріляний 14.11.1937 р. у м. Чернігів. Реа- ції застосована ВМП. Розстріляний 07.12.1937 р. у Радченко Яків Аврамович, 1871 р. н., с. Па-
білітований 26.03.1960 р. (Держархів Чернігівської м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів куль Чернігівського р-ну, українець, неписьмен-
Радченко Павло Григорович, 1883 р. н., області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4319). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10938). ний. Проживав у с. Пакуль. Заарештований

520 521
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
16.04.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. За постано- від 15.03.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР с. Лави Сосницького р-ну, освіта початкова. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11914).
вою від 25.05.1931 р. включений в загальну опе- засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 4 роки. Проживав у с. Лави, без певних занять. За-
рацію по вилученню куркулів. Реабілітований Реабілітований 17.08.1991 р. (ГДА СБ України, арештований 21.09.1937 р. За постановою «трій- Райзвих Георгій Генріхович, 1898 р. н.,
25.11.1996 р. (Держархів Чернігівської області, м. Чернігів. – Спр. 14894-п). ки» при УНКВД по Чернігівській обл. від с. Біловежі Другі Дмитрівського (нині Бах-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 730). 01.11.1937 р. за проведення антирадянської агіта- мацького) р-ну, німець, освіта початкова. Про-
Раєвич Василь Борисович, 1924 р. н., ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова- живав у с. Біловежі Другі, бригадир колгоспу.
Радько Аврам Іовович, 1888 р. н., с. Подище с. Жадове Семенівського р-ну, українець. Про- ний 22.05.1989 р. (Держархів Чернігівської Заарештований 26.12.1937 р. За постановою
Прилуцького р-ну, українець, освіта початкова. живав у с. Жадове, колгоспник. Заарештований області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1652). «двійки» від 13.03.1938 р. за участь у діяльності
Проживав у с. Подище, одноосібник. Заарештова- 02.11.1949 р. За постановою особливої наради при німецької контрреволюційної фашистської
ний 02.01.1929 р. За вироком Прилуцького окрсу- МГБ СРСР від 13.02.1950 р. за участь у діяльнос- Разумний Кирило Степанович, 1908 р. н., організації застосована ВМП. Розстріляний
ду від 15.07.1929 р. за ст.ст. 54-8, 54-10, 54-11 ті антирадянського угруповання висланий на с. Клочків Чернігівського р-ну, українець, осві- 31.03.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
КК УСРР засуджений до ВМП. Розстріляний поселення до Північно-Казахстанської обл. та вища. Проживав у м. Чернігів, завідувач 09.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
14.08.1929 р. у м. Прилуки. Реабілітований Казахської РСР. Реабілітований 24.07.1954 р. відділу газети. Заарештований 07.12.1932 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 8795).
22.08.1994 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, За постановою судової «трійки» при Колегії
Спр. 16675-п). спр. 11960). ГПУ УСРР від 29.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, Райзвих Іван Генріхович, 1885 р. н., с. Білове-
54-11 КК УСРР застосована ВМП. Розстріля- жі Другі Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну,
Радько Григорій Тарасович, 1893 р. н., с. Поди- Раєвський Федір Васильович, 1900 р. н., ний 07.05.1933 р. у м. Чернігів. Реабілітований німець, освіта початкова. Проживав у с. Біловежі
ще Прилуцького р-ну, українець, освіта початкова. с. Фаївка Новгород-Сіверського р-ну, украї- 23.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Другі, колгоспник. Заарештований 26.10.1939 р.
Проживавус. Подище,одноосібник.Заарештований нець, освіта початкова. Проживав у с. Фаївка, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9060). За вироком виїзної сесії Чернігівського облсуду
02.01.1929 р. За вироком Прилуцького окрсуду від одноосібник. Заарештований 24.04.1931 р. за від 13.07.1940 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР
15.07.1929 р. за ст.ст. 20-54-8, 54-10, 54-11 КК УСРР ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР. За постановою особливої Разумович Никанор Іванович, 1882 р. н., засуджений до позбавлення волі на 5 років.
засуджений до ВМП. Розстріляний 14.08.1929 р. у наради при Колегії ГПУ УСРР від 18.05.1931 р. м. Брест-Литовськ (нині м. Берестя), Білорусь, Реабілітований 13.09.1991 р. (ГДА СБ України,
м. Прилуки. Реабілітований 07.07.1994 р. (ГДА СБ справу припинено. Реабілітований 28.05.1998 р. білорус, освіта середня. Проживав у м. Прилу- м. Чернігів. – Спр. 15018-п).
України, м. Чернігів. – Спр. 16675-п). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ки, священик. Заарештований 01.04.1932 р.
спр. 6383). За постановою судової «трійки» при Колегії Райзвих Карл Георгійович, 1879 р. н., с. Біло-
Радько Іван Іванович, 1888 р. н., с. Кукшин ГПУ УСРР від 09.06.1932 р. за ст. 54-10 вежі Другі Дмитрівського (нині Бахмацько-
Ніжинського р-ну, українець, освіта початкова. Про- Разгон Олександр Миколайович, 1892 р. н., КК УСРР висланий до Північного краю на го) р-ну, німець, освіта початкова. Проживав у
живав у с. Плоске Носівського р-ну, колгоспник. с. Куковичі Менського р-ну, українець, пись- 5 років. Реабілітований 26.05.1989 р. (Держархів с. Біловежі Другі, колгоспник. Заарештований
Заарештований 04.05.1940 р. За вироком виїзної менний. Проживав у с. Куковичі, селянин. За- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6331). 20.11.1937 р. За постановою «двійки» від
сесії Чернігівського облсуду від 06.07.1940 р. за арештований 22.10.1921 р. За постановою 17.12.1937 р. за участь у діяльності німецької
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен- колегії Чернігівської губЧК від 16.11.1921 р. Разьва Захарій Онисимович, 1880 р. н., контрреволюційної фашистської організації
ня волі на 3 роки. Реабілітований 15.06.1990 р. за службу в денікінській армії передбачена с. Смяч Новгород-Сіверського р-ну, українець, застосована ВМП. Розстріляний 29.12.1937 р. у
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 833-п). ВМП. Реабілітований 20.12.1994 р. (Держархів неписьменний. Проживав у с. Полюшкине Нов- м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12205). город-Сіверського р-ну, колгоспник. Заарешто- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Радько Петро Аврамович, 1913 р. н., с. По- ваний 27.02.1938 р. За вироком виїзної сесії спр. 9692).
дище Прилуцького р-ну, українець, освіта се- Разумейко Марія Микитівна, 1912 р. н., Чернігівського облсуду від 18.02.1939 р. за
редня. Проживав у с. Подище, одноосібник. За- с. Залізний Міст Семенівського р-ну, українка, ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен- Райзвих Катерина Георгіївна, 1903 р. н.,
арештований 23.06.1929 р. за ст. 54-8 КК УСРР. освіта початкова. Проживала у с. Кривуша Се- ня волі на 3 роки. Реабілітований 15.06.1990 р. с. Городок Дмитрівського р-ну, німкеня, освіта
07.02.1930 р. справу припинено. Звільнений з-під менівського р-ну, колгоспниця. 20.07.1946 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 183-п). початкова. Проживала у с. Городок, колгоспниця.
варти 07.12.1929 р. Реабілітований 23.02.1998 р. взята на підписку про невиїзд. За постановою Заарештована 27.04.1940 р. За вироком судової
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 9684-п). особливої наради при МГБ СРСР від 18.12.1946 р. Райз Сара Борисівна, 1914 р. н., м. Ніжин, колегії Чернігівського облсуду від 25.10.1940 р. за
як член сім’ї зрадника Батьківщини вислана до єврейка, освіта початкова. Проживала у м. Ніжин, ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджена до позбавлення
Раєв Матвій Рафаїлович, 1909 р. н., Північно-Казахстанської обл. Казахської РСР на домогосподарка. 01.10.1937 р. взята на підписку волі у ВТТ на 5 років. Реабілітована 13.09.1991 р.
м. Ромни Полтавської губ. (нині Сумської обл.), 5 років. Реабілітована 06.06.1995 р. (Держархів про невиїзд. За постановою особливої наради (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14772-п).
єврей, освіта початкова. Проживав у м. Ромни, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12340). при НКВД СРСР від 22.11.1937 р. як соціально-
заготівельник. Заарештований 09.12.1936 р. За небезпечний елемент вислана на батьківщину на Райзвих Филип Генріхович, 1889 р. н.,
вироком спецколегії Чернігівського облсуду Разумєєнко Василь Якимович, 1884 р. н., 5 років. Реабілітована 27.01.1993 р. (Держархів с. Біловежі Другі Дмитрівського (нині Бахмацько-

522 523
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
го) р-ну, німець, освіта початкова. Проживав у початкова. Проживав за місцем дислокації 286 ап УНКВД по Чернігівській обл. від 15.09.1937 р. за ворон, бригадир МТС. Заарештований 17.07.1940 р.
с. Біловежі Другі, колгоспник. Заарештований 111 сд, червоноармієць-радист штабної батареї. проведення антирадянської агітації, скерованої За вироком виїзної сесії Чернігівського облсуду від
10.01.1938 р. За постановою особливої наради Заарештований 15.02.1942 р. За вироком ВТ на підрив заходів партії, ув’язнений до ВТТ 21.09.1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений
при НКВД СРСР від 22.02.1938 р. за ст. 54-10 111 сд від 20.02.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР на 8 років. Покарання відбував в Івдельсько- до позбавлення волі на 5 років. Реабілітований
КК УРСР ув’язнений до ВТТ на 10 років. За засуджений до ВМП. Розстріляний 09.03.1942 р. му ВТТ. Реабілітований 21.09.1989 р. (Держархів 13.09.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
постановою особливої наради при МГБ СРСР у с. Приютино Чудовського р-ну. Реабілітований Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9719). Спр. 15932-п).
від 14.12.1949 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР 27.07.1961 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
висланий на поселення до Північно-Казахстан- Спр. 7133-п). Рак Павло Іванович, 1903 р. н., м. Ічня Ральченко Іван Андрійович, 1877 р. н.,
ської обл. Казахської РСР. Реабілітований Ічнянського р-ну, українець, освіта початкова. Про- с. Стольне Березнянського (нині Менського) р-ну,
28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Райт Іван Пилипович, 1900 р. н., с. Зеленівка живав у м. Ічня, вантажник. Заарештований українець. Проживав у с. Стольне, одноосібник.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 9234). Бахмацького р-ну, українець, малописьменний. 23.09.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 30.04.1944 р. Заарештований 14.02.1930 р. За постановою
Проживав у с. Зеленівка, одноосібник. Заарешто- справу припинено. Реабілітований 28.10.1996 р. особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
Райзвих Християн Георгійович, 1876 р. н., ваний 18.01.1933 р. За постановою особливої (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 29.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
с. Біловежі Другі Дмитрівського (нині Бахмацько- наради при Колегії ГПУ УСРР від 04.02.1933 р. за спр. 725). до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
го) р-ну, німець, освіта початкова. Проживав у ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
с. Біловежі Другі, колгоспник. Заарештований на 3 роки. Реабілітований 19.06.1989 р. (Держархів Рак Сава Пилипович, 1899 р. н., с. Січинці ф. Р-8840, оп.3, спр. 11346).
05.11.1937 р. За постановою «двійки» від Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7548). Дунаєвецького р-ну Вінницької (нині Хмель-
17.12.1937 р. за участь у діяльності німецької ницької) обл., українець, освіта початкова. Про- Ральченко Микола Іванович, 1905 р. н.,
контрреволюційної фашистської організації за- Райченко Георгій Варфоломійович, живав у м. Чернігів, бухгалтер. Заарештований с. Стольне Березнянського (нині Менського) р-ну,
стосована ВМП. Розстріляний 29.12.1937 р. у 1902 р. н., с. Гур’ївка Новоодеського р-ну Оде- 08.08.1937 р. За постановою «двійки» від українець, освіта початкова. Проживав у с. Столь-
м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ- ської (нині Миколаївської) обл., українець, осві- 14.11.1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР ув’язнений до не, колгоспник. Заарештований 29.04.1933 р. за
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, та вища. Проживав у м. Чернігів, головний інже- ВТТ на 10 років. Покарання відбував у Карго- ст. 54-10 КК УСРР. 18.05.1933 р. справу припинено.
спр. 9693). нер 132 дільниці військбуду. Заарештований польському ВТТ. Реабілітований 17.08.1963 р. Реабілітований 25.04.1997 р. (Держархів Чернігів-
14.01.1937 р. За вироком ВТ КВО від 18.09.1937 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2219).
Райзвих Яків Іванович, 1908 р. н., с. Городок за ст.ст. 54-9, 54-11 КК УРСР засуджений до спр. 7325).
Дмитрівського р-ну, німець, малописьменний. ВМП. За ухвалою ВС СРСР від 09.03.1938 р. ви- Рамусь Кузьма Трохимович, 1894 р. н.,
Проживав у м. Бахмач Бахмацького р-ну, робіт- рок змінено, засуджений до позбавлення волі на Рак Федір Іванович, 1893 р. н., с. Карпоки с. Вороб’ївка Грем’яцького (нині Новгород-Сівер-
ник. Заарештований 02.10.1937 р. За постановою 20 років. Реабілітований 18.04.1957 р. (ГДА СБ Козелецького р-ну, українець. Проживав за місцем ського) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи-
«двійки» від 17.12.1937 р. за участь у діяльнос- України, м. Чернігів. – Спр. 4378-п). дислокації окремого батальйону зв’язку 299 сд, вав у с. Вороб’ївка, колгоспник. Заарештований
ті контрреволюційної організації застосована червоноармієць. Попав у полон 13.09.1941 р. 26.09.1939 р. За вироком виїзної сесії Чернігів-
ВМП. Розстріляний 29.12.1937 р. у м. Чернігів. Рак Афанасій Іванович, 1912 р. н., с. Димер- За вироком ВТ 299 сд від 28.09.1941 р. за ського облсуду у м. Новгород-Сіверський від
Реабілітований 29.09.1989 р. (Держархів Чернігів- ка Остерського (нині Козелецького) р-ну, украї- ст. 58-1 «б» КК РРФСР засуджений до ВМП 10.05.1940 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8673). нець, малописьменний. Проживав у смт Козе- заочно. Реабілітований 28.02.1996 р. (ГДА СБ засуджений до позбавлення волі на 10 років. За
лець Козелецького р-ну, робітник. Заарештова- України, м. Чернігів. – Спр. 17269-п). ухвалою ВС УРСР від 19.06.1940 р. за ст. 54-10
Райська Анастасія Петрівна, 1912 р. н., ний 09.09.1937 р. За постановою «трійки» при ч. 2 КК УРСР вирок змінено, засуджений до
с. Навози Михайло-Коцюбинського р-ну (нині УНКВД по Чернігівській обл. від 29.09.1937 р. за Ракошиць Соломон Танхунович, 1892 р. н., позбавлення волі на 6 років. Реабілітований
с. Дніпровське Чернігівського р-ну), українка, не- проведення антирадянської агітації, скерованої м. Узда Узденського р-ну Мінської обл., Білорусь, 13.09.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
письменна. Проживала у с. Навози (нині с. Дніп- на підрив колгоспного будівництва, ув’язнений єврей, освіта початкова. Член ВКП(б) з 1921 р. Спр. 15012-п).
ровське), колгоспниця. Заарештована 05.08.1941 р. до ВТТ на 10 років. Реабілітований 14.08.1989 р. Проживав у м. Чернігів, заступник начальника
За вироком ВТ військ НКВД по Київській обл. від (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, обласної міліції. Заарештований 14.03.1938 р. за Рамусь Тимофій Андрійович, 1911 р. н.,
19.08.1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК спр. 8704). ст.ст. 54-7, 54-11 КК УРСР. 26.12.1938 р. справу с. Вороб’ївка Грем’яцького (нині Новгород-
УРСР засуджена до позбавлення волі на 7 років. припинено. Реабілітований 29.07.1997 р. (Держархів Сіверського) р-ну, українець, освіта середня.
Реабілітована 28.10.1991 р. (ГДА СБ України, Рак Іван Дмитрович, 1888 р. н., с. Димерка Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2713). Проживав за місцем служби, ст. лейтенант, вій-
м. Чернігів. – Спр. 15267-п). Остерського (нині Козелецького) р-ну, українець, ськовий диспетчер розподільчої станції № 65
освіта початкова. Проживав у смт Козелець Козе- Ракша Іван Павлович, 1905 р. н., с. Гайво- військової комендатури м. Гомель. Заарештований
Райський Іван Сергійович, 1918 р. н., лецького р-ну, чорноробочий. Заарештований рон Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, 16.01.1942 р. За вироком ВТ Мичуринського
Михайло-Коцюбинський р-н, українець, освіта 23.08.1937 р. За постановою «трійки» при українець, освіта початкова. Проживав у с. Гай- гарнізону Приволзького ВО від 28.03.1943 р. за

524 525
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР виправданий. (ГДА СБ ському ВТТ. На час другого арешту – мешка- революційної діяльності ув’язнений до ВТТ на стосована ВМП. Розстріляний 21.08.1937 р. у
України, м. Чернігів. – Спр. 6368-п). нець с-ща Стара Сама Свердловської обл., РФ, ве- 10 років. Відбував покарання в Усть-Вимсько- м. Чернігів. Реабілітований 10.10.1959 р. (Держ-
теринарний технік. Заарештований 10.06.1950 р. му ВТТ. Звільнений 26.11.1947 р. Реабілітований архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Рамхен Генріх Генріхович, 1898 р. н., За постановою особливої наради при МГБ СРСР 15.11.1958 р. (Держархів Чернігівської області, спр. 4302-4309).
с. Біловежі Другі Дмитрівського (нині Бахмацько- від 09.09.1950 р. за участь у діяльності анти- ф. Р-8840, оп.3, спр. 3903).
го) р-ну, німець, освіта початкова. Проживав у радянської повстанської організації висланий Рамхен Християн Іванович, 1897 р. н.,
с. Івківці Прилуцького р-ну, робітник радгоспу. на поселення до Новосибірської обл. Звільне- Рамхен Іван Іванович, 1904 р. н., с. Біловежі с. Біловежі Другі Дмитрівського (нині Бахмацько-
Заарештований 13.06.1937 р. За постановою ний 23.08.1954 р. Реабілітований 27.02.1967 р., Другі Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, го) р-ну, німець, освіта початкова. Проживав
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 22.08.1989 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – німець, освіта початкова. Проживав у с. Біловежі у с. Івківці Прилуцького р-ну, тракторист.
16.08.1937 р. за участь у діяльності німецької Спр. 10543-п, Держархів Чернігівської області, Другі, колгоспник. Заарештований 18.12.1937 р. Заарештований 23.01.1937 р. За постановою
контрреволюційної фашистської організації пе- ф. Р-8840, оп.3, спр. 11236). За постановою «двійки» від 31.01.1938 р. за участь «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
редбачена ВМП. Реабілітований 10.10.1959 р. у діяльності антирадянської німецько-фашист- 16.08.1937 р. за участь у діяльності німецької
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Рамхен Георгій Георгійович, 1868 р. н., ської повстанської організації застосована ВМП. контрреволюційної фашистської організації пе-
спр. 4302-4309). с. Біловежі Другі Дмитрівського (нині Бах- Розстріляний 21.02.1938 р. у м. Чернігів. Реабі- редбачена ВМП. Реабілітований 10.10.1959 р.
мацького) р-ну, німець, малописьменний. Прожи- літований 21.05.1960 р. (Держархів Чернігівської (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Рамхен Генріх Генріхович, 1885 р. н., с. Білове- вав у с. Біловежі Другі, колгоспник. Заарешто- області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4481). спр. 4302-4309).
жі Другі Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, ваний 11.06.1937 р. За постановою «двійки»
німець, малописьменний. Проживав у смт Ла- від 31.01.1938 р. за участь у діяльності контр- Рамхен Филип Георгійович, 1890 р. н., с. Бі- Рамхен Християн Християнович, 1903 р. н.,
дан Прилуцького р-ну, конюх. Заарештований революційної організації застосована ВМП. Розстрі- ловежі Другі Дмитрівського (нині Бахмацько- с. Біловежі Другі Дмитрівського (нині Бахмацько-
27.11.1937 р. За постановою «трійки» при ляний 21.02.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований го) р-ну, німець, малописьменний. Проживав у го) р-ну, німець, освіта початкова. Проживав у
УНКВД по Чернігівській обл. від 29.11.1937 р. за 29.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, с. Біловежі Другі, колгоспник. Заарештований с. Івківці Прилуцького р-ну, робітник радгоспу.
проведення антирадянської агітації застосована ф. Р-8840, оп.3, спр. 8656). 18.12.1937 р. За постановою особливої наради Заарештований 13.06.1937 р. За постановою
ВМП. Розстріляний 07.12.1937 р. у м. Чернігів. при НКВД СРСР від 09.02.1938 р. за проведення «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів Чернігів- Рамхен Георгій Іванович, 1905 р. н., с. Білове- контрреволюційної діяльності та антирадянської 16.08.1937 р. за участь у діяльності німецької
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10933). жі Другі Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, агітації ув’язнений до ВТТ на 10 років. Покарання контрреволюційної фашистської організації
німець, малописьменний. Проживав у с. Білове- відбував у Красноярському краї. Реабілітований передбачена ВМП. Реабілітований 10.10.1959 р.
Рамхен Генріх Генріхович, 1886 р. н., жі Другі, колгоспник. Заарештований 18.12.1937 р. 26.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
с. Біловежі Другі Дмитрівського (нині Бахмацько- За постановою «двійки» від 31.01.1938 р. за прове- ф. Р-8840, оп.3, спр. 8639). спр. 4302-4309).
го) р-ну, німець, освіта початкова. Проживав у дення антирадянської діяльності застосована
с. Івківці Прилуцького р-ну, робітник радгоспу. ВМП. Розстріляний 21.02.1938 р. у м. Чернігів. Рамхен Филип Кіндратович, 1894 р. н., с. Го- Ранський Іван Харитонович, 1896 р. н.,
Заарештований 11.07.1937 р. За постановою Реабілітований 29.08.1989 р. (Держархів Черні- родок Дмитрівського р-ну, німець, освіта почат- с. Гриціївка Срібнянського р-ну, українець,
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8671). кова. Проживав у с. Івківці Прилуцького р-ну, освіта початкова. Проживав у с. Гриціївка,
16.08.1937 р. за участь у діяльності німецької конюх. Заарештований 30.09.1937 р. За поста- колгоспник. Заарештований 03.07.1941 р.
контрреволюційної фашистської організації Рамхен Іван Генріхович, 1906 р. н., с. Біловежі новою «двійки» від 17.12.1937 р. за проведен- За вироком ВТ військ НКВД по Куйбишев-
передбачена ВМП. Реабілітований 10.10.1959 р. Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, німець, ня контрреволюційної агітації застосована ській обл. від 29.10.1941 р. за ст. 54-10 ч. 1
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, освіта початкова. Проживав у м. Ніжин, грабар. ВМП. Розстріляний 19.01.1938 р. у м. Чернігів. КК УРСР засуджений до позбавлення волі у
спр. 4302-4309). Заарештований 27.11.1937 р. За постановою Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів Черні- ВТТ на 10 років. Загинув у ВТТ 08.10.1942 р.
«двійки» від 27.12.1937 р. за проведення контр- гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9694). Реабілітований 30.03.1998 р. Реабілітований
Рамхен Генріх [Андрій] Іванович, 1903 р. н., революційної агітації ув’язнений до ВТТ на 10 27.09.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
с. Біловежі Другі Дмитрівського (нині Бахмацько- років. Реабілітований 09.08.1989 р. (Держархів Рамхен Християн Генріхович, 1892 р. н., Спр. 15876-п, 10237-п).
го) р-ну, німець, освіта середня. Проживав у Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8835). с. Біловежі Другі Дмитрівського (нині Бахмацько-
с. Кальчинівка Дмитрівського (нині Бахмацько- го) р-ну, німець, малописьменний. Проживав у Ранський Павло Кузьмич, 1915 р. н., с. Гри-
го) р-ну, ветеринарний фельдшер. Заарештований Рамхен Іван Георгійович, 1907 р. н., с. Білове- с. Івківці Прилуцького р-ну, робітник радгоспу. ціївка Срібнянського р-ну. Проживав за місцем
28.11.1936 р. За вироком спецколегії Чернігівсько- жі Перші Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, Заарештований 08.06.1937 р. За постановою відбуття покарання, в’язень. Розпочато нову спра-
го облсуду від 27.06.1937 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2, німець, освіта початкова. Проживав у м. Ніжин, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ву 17.12.1946 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР. За
54-11 КК УРСР засуджений до позбавлення волі грабар. Заарештований 27.11.1937 р. За постановою 16.08.1937 р. за участь у діяльності німецької постановою від 11.06.1947 р. справу закрито. (ГДА
у ВТТ на 7 років. Відбував покарання в Івдель- «двійки» від 27.12.1937 р. за проведення контр- контрреволюційної фашистської організації за- СБ України, м. Суми. – Спр. 3514-п).

526 527
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Рапай Микита Дмитрович, 1894 р. н., с. По- Расстальний Павло Пилипович, 1905 р. н., ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітова- постановою Президії ВС УРСР від 13.11.1940 р.
луботки Чернігівського р-ну, українець, освіта с. Рейментарівка Корюківського р-ну, українець, ний 03.07.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- за ст. 70 ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавле-
початкова. Проживав у м. Чернігів, столяр. За- освіта початкова. Проживав у с. Рейментарівка, ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3778). ний волі на 1 рік. (ГДА СБ України, м. Чернігів.
арештований 11.12.1943 р. За постановою особ- коваль. Заарештований 22.10.1943 р. За постановою – Спр. 454-п).
ливої наради при НКВД СРСР від 14.10.1944 р. від 27.02.1944 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР нап- Расторгуєва Любов Омелянівна, 1896 р. н.,
за ст. 54-1 «б» КК УРСР ув’язнений до ВТТ на 3 равлений до спецтабору № 258 м. Харків для м. Середина-Буда Новгород-Сіверського повіту Ратушняк Савелій Михайлович, 1904 р. н.,
роки. Реабілітований 31.10.1997 р. (Держархів подальшої фільтрації. Реабілітований 28.10.1996 р. Чернігівської губ. (нині Середино-Будського р-ну с. Студена Піщанського р-ну Вінницької обл.,
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12426). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Сумської обл.), росіянка, освіта початкова. Про- українець, освіта середня. Член ВКП(б) з 1929 р.
спр. 638). живала у м. Середина-Буда, домогосподарка. За- Проживав у м. Дрогобич Львівської обл., за-
Раппопорт Андрій Борисович, 1900 р. н., арештована 03.03.1921 р. як соціально-небезпечний ступник голови облспоживспілки. Заарештований
м. Чернігів, єврей, освіта вища. Член ВКП(б) Расстольний Василь Карпович, 1904 р. н., елемент. 07.03.1921 р. звільнена на підписку 07.11.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 10.04.1945 р.
з 1921 р. Проживав за місцем дислокації 185 с. Рейментарівка Корюківського р-ну, українець, про невиїзд. За постановою Чернігівського справу припинено. Реабілітований 23.01.1998 р.
оавтобудб окремої Червонопрапорної Дале- малописьменний. Проживав у с. Рейментарівка, губревтрибуналу від 03.03.1922 р. справу припи- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
косхідної армії, військовий інженер 3-го рангу. одноосібник. Заарештований 02.12.1943 р. За нено. Реабілітована 29.04.1999 р. (Держархів Черні- спр. 6246).
Заарештований 25.07.1937 р. За вироком ВК ВС ухвалою ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. від гівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 3669).
СРСР від 23.05.1938 р. за ст.ст. 58-1 «б», 58-7, 58-8, 20.04.1944 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР справу при- Раубо Адольф Олександрович, 1875 р. н.,
58-11 КК РРФСР засуджений до ВМП, позбавле- пинено, відправлений на фронт. Реабілітований Расюк Леонід Стратонович, 1882 р. н., с. Чер- Литва, литовець, освіта початкова. Проживав у
ний військового звання. Розстріляний 23.05.1938 р. 30.03.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – воні Партизани (нині с. Володькова Дівиця) м. Бахмач Бахмацького р-ну, робітник залізниці.
у м. Хабаровськ. Реабілітований 17.11.1959 р. (ГДА Спр. 10688-п). Носівського р-ну, українець, освіта початкова. Заарештований 18.02.1938 р. За постановою особ-
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 7469-п). Проживав у с. Червоні Партизани (нині с. Воло- ливої наради при НКВД СРСР від 02.06.1938 р.
Рассудовський Кузьма Юхимович, 1898 р. н., дькова Дівиця), одноосібник. Заарештований за проведення контрреволюційної діяльності
Раскін Іона Янкельович, 1904 р. н., м. Прилу- с. Петрики Ріпкинського р-ну, українець, непись- 24.12.1932 р. За постановою особливої наради ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований
ки, єврей, освіта середня. Проживав у м. Прилу- менний. Проживав у м. Гродно, Білорусь, токар. при Колегії ГПУ УСРР від 08.02.1933 р. за 04.09.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
ки, вчитель. Заарештований 04.10.1924 р. за ст. 61 Заарештований 23.05.1951 р. за ст. 54-1 «а» ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на ф. Р-8840, оп.3, спр. 8919).
КК УСРР. 15.11.1924 р. звільнений на підписку КК УРСР. 17.09.1952 р. справу припинено. 3 роки. Реабілітований 19.06.1989 р. (Держархів
про невиїзд. 27.01.1926 р. справу припинено. На Реабілітований 30.03.1998 р. (ГДА СБ України, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7549). Рафанович Володимир Григорович,
час другого арешту – безробітний. Заарештований м. Чернігів. – Спр. 10737-п). 1890 р. н., с. Болотня Рогачовського р-ну
08.02.1927 р. За постановою особливої наради Ратников Василь Іванович, 1884 р. н., Сара- Гомельської обл., Білорусь, білорус, письменний.
при Колегії ОГПУ від 06.05.1927 р. за ст. 58-5 КК Растольний Григорій Никифорович, товська губ., РФ, росіянин, малописьменний. Проживав у м. Мена Менського р-ну, охоронець.
РСФРР висланий до Середньої Азії на 3 роки. 1878 р. н., с. Рейментарівка Корюківського р-ну, Проживав у м. Конотоп Чернігівської (нині Сум- Заарештований 18.10.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК
За постановою особливої наради при Колегії українець, освіта початкова. Проживав у с. Рей- ської) обл., завгосп. Заарештований 12.03.1933 р. УРСР. Рішення по справі відсутнє. Загинув у
ОГПУ від 02.09.1927 р. звільнений достроково. ментарівка, чорноробочий. Заарештований За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ тюрмі 08.09.1938 р. Реабілітований 28.02.1996 р.
Реабілітований 30.03.1998 р., 21.12.1995 р. (ГДА 06.05.1938 р. За вироком Чернігівського облсуду УСРР від 15.05.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10294-п, Держархів від 09.03.1939 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР ув’язнений до концтабору на 5 років. За постано- спр. 276).
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12376). засуджений до позбавлення волі на 7 років. За вою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР
ухвалою ВС УРСР від 05.07.1939 р. за ст. 54-10 від 14.09.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР висланий Рафанович Федір Андрійович, 1883 р. н.,
Раскот Степан Прокопович, 1920 р. н., с. Кос- ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлення волі до Північного краю на 5 років. Реабілітований с. Каничі Клименського (нині Костюковицько-
тобобрів Семенівського р-ну, українець, освіта на 4 роки. Реабілітований 23.08.1991 р. (ГДА СБ 30.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, го) р-ну Могильовської обл., Білорусь, росіянин,
початкова. Проживав за місцем дислокації 187 ап, України, м. Чернігів. – Спр. 14981-п). ф. Р-8840, оп.3, спр. 10524). освіта середня. Проживав у м. Чернігів, священик.
червоноармієць. Заарештований 17.11.1941 р. За Заарештований 14.05.1929 р. За постановою
вироком ВТ 66 сд від 01.12.1941 р. за ст. 58-10 ч. 2 Растопира Михайло Ахватійович, 1881 р. н., Ратушний Сидір Захарович, 1899 р. н., с. Гого- особливої наради при Колегії ОГПУ від
з санкції ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до ВМП. с. Райківщина Пирятинського р-ну Полтав- лів Броварського р-ну Київської обл., українець, 03.11.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до
За постановою Президії ВР СРСР від 06.04.1942 р. ської обл. (нині Яготинського р-ну Київської обл.), освіта вища. Проживав у с. Монастирище Ічнян- концтабору на 3 роки. За постановою особливої
вирок змінено, засуджений до позбавлення волі українець, освіта початкова. Проживав у с. Рай- ського р-ну, головний лікар. Заарештований наради при Колегії ОГПУ від 21.09.1932 р.
на 10 років з відправкою на фронт. Реабілітований ківщина, одноосібник. Заарештований 05.12.1929 р. 03.11.1939 р. За вироком виїзної сесії Чернігівського після відбуття терміну покарання позбавлений
28.05.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – За постановою особливої наради при Колегії облсуду від 18.12.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР права проживання в 12 населених пунктах на
Спр. 17471-п). ОГПУ від 18.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР засуджений до позбавлення волі на 3 роки. За 3 роки. Реабілітований 28.01.1993 р. (Держархів

528 529
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3868). Рачинський Іван Васильович, 1882 р. н., ської організації застосована ВМП. Розстріля- вав за місцем дислокації 137 сп 46 сд, ст. лей-
с. Жадове Семенівського р-ну, українець, освіта ний 15.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований тенант, помічник начальника штабу. Заарешто-
Рахвалевич Ганна Минівна, 1908 р. н., м. Но- початкова. Проживав у м. Новгород-Сіверський, 28.03.1959 р. (Держархів Чернігівської області, ваний 11.08.1937 р. За вироком ВК ВС СРСР
сівка Носівського р-ну, єврейка, освіта вища. одноосібник. Заарештований 08.03.1938 р. За ви- ф. Р-8840, оп.3, спр. 4044). від 23.12.1937 р. за ст.ст. 54-1 «б», 54-8, 54-11
Проживала у м. Носівка, вчитель. Заарештована роком Чернігівського облсуду від 01.03.1939 р. за КК УРСР засуджений до ВМП, позбавлений
як член сім’ї зрадника Батьківщини. 07.03.1939 р. ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен- Рашевський Леонтій Васильович, 1876 військового звання. Розстріляний 23.12.1937 р.
справу припинено. (Держархів Чернігівської ня волі на 4 роки. Реабілітований 03.08.1993 р. [1877] р. н., с. Роїще Чернігівського р-ну, украї- у м. Київ. Реабілітований 05.08.1958 р. (ГДА СБ
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 234). (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 2307-п). нець, малописьменний. Проживав у с. Роїще, ро- України, м. Чернігів. – Спр. 10062-п).
бітник радгоспу. Заарештований 11.04.1921 р. як
Рахінський Іван Андрійович, 1896 р. н., с. По- Рачинський Михайло Дем’янович, 1886 р. н., соціально-небезпечний елемент. За постановою Ращенко Сергій Дмитрович, 1882 р. н.,
півка Конотопського повіту Чернігівської губ. (нині с. Хлоп’яники Сосницького р-ну, українець, осві- Чернігівського губревтрибуналу від 24.05.1921 р. с. Іваниця Іваницького (нині Ічнянського) р-ну,
Конотопського р-ну Сумської обл.), українець, та початкова. Проживав у с. Тарасів Козелецько- справу припинено. На час другого арешту – українець, письменний. Проживав у с. Іваниця,
малописьменний. Проживав у м. Корюківка Корю- го р-ну, вчитель. Заарештований 30.06.1938 р. мешканець м. Чернігів, конюх пивзаводу. За- одноосібник. Заарештований 07.12.1932 р. За
ківського р-ну, зоотехнік. Заарештований 07.07.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. 05.04.1939 р. справу арештований 14.09.1937 р. За постановою «трій- постановою особливої наради при Колегії ГПУ
за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. 13.09.1938 р. справу припинено. Реабілітований 28.04.1997 р. (Держ- ки» при УНКВД по Чернігівській обл. від УСРР від 05.01.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР
припинено. Реабілітований 29.01.1996 р. (Держархів архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 17.09.1937 р. за проведення антирадянської агіта- висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 178). спр. 2064). ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова- 16.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
ний 31.05.1999 р., 05.06.1989 р. (Держархів Чер- ф. Р-8840, оп.3, спр. 8856).
Рахлін Ізраіль Мунінович, 1890 р. н., Рачок Воніфатій Іванович, 1863 р. н., с. Обто- нігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 4475,
смт Олишівка Чернігівського р-ну, єврей, осві- ве Шосткинського повіту Чернігівської губ. (нині Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Ребенко Омелян Митрофанович, 1903 р. н.,
та початкова. Проживав у м. Ніжин, візник. За- Кролевецького р-ну Сумської обл.), українець, спр. 1852). с. Куликівка Тупичівського (нині Городнянсько-
арештований 09.03.1936 р. За вироком спецколе- малописьменний. Проживав у с. Обтове, голо- го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
гії Чернігівського облсуду від 23.05.1936 р. за ва виконкому. Заарештований 18.04.1921 р. за Рашевський Павло Леонтійович, 1900 р. н., у с. Куликівка, одноосібник. Заарештований
ст. 54-4 КК УСРР засуджений до позбавлення проведення антирадянської агітації. 26.09.1921 р. с. Роїще Чернігівського р-ну, українець, осві- 17.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД
волі у ВТТ на 3 роки. Реабілітований 19.08.1991 р. звільнений на підписку про невиїзд. За постановою та початкова. Проживав у м. Чернігів, тесля. по Чернігівській обл. від 13.04.1938 р. за участь
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14742-п). Чернігівського губревтрибуналу від 21.11.1921 р. Заарештований 20.10.1937 р. За постановою у діяльності антирадянського куркульського
справу припинено за амністією. Реабілітований «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від угруповання передбачена ВМП. Реабілітований
Рахманов Іван Дмитрович, 1896 р. н., с. Фаї- 31.05.1999 р. (Держархів Чернігівської області, 21.10.1937 р. за проведення антиколгоспної агіта- 04.06.1966 р. (Держархів Чернігівської області,
вка Новгород-Сіверського р-ну, українець, мало- ф. Р-4609, оп.1, спр. 4843). ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував ф. Р-8840, оп.3, спр. 7951).
письменний. Проживав за місцем дислокації 846 покарання у Південному ВТТ. Реабілітований
сп 267 сд 52 А, червоноармієць. Заарештований Рачок Михайло Тихонович, 1903 р. н., 21.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Ребенок Гаврило Прохорович, 1892 р. н.,
06.10.1941 р. За вироком ВТ 52 А від 30.10.1941 р. с. Лавіркове Талалаївського р-ну, українець, освіта ф. Р-8840, оп.3, спр. 10635). с. Янівка (нині с. Іванівка) Чернігівського р-ну,
за ст.ст. 19-58-1 «б» КК РРФСР засуджений до початкова. Проживав у с. Лавіркове, одноосібник. українець, малописьменний. Проживав за міс-
ВМП. Розстріляний 08.11.1941 р. Реабілітований Заарештований 17.10.1930 р. За постановою Рашкевич Микола Андрійович, 1878 р. н., цем дислокації 78 п 30 бр військ НКВД, черво-
27.02.1995 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від м. Прилуки, українець, освіта незакінчена вища. ноармієць. Заарештований 29.04.1944 р. За ви-
Спр. 16860-п). 17.02.1931 р. за проведення антирадянської агітації, Проживав у м. Прилуки, вчитель. Заарештований роком ВТ військ НКВД Узбецької РСР від
скерованої на підрив заходів партії, висланий 08.03.1938 р. За постановою «трійки» при 29.06.1944 р. за проведення антирадянської агіта-
Рачев [Рачов] Микола Якович, 1905 р. н., до Північного краю на 3 роки. Реабілітова- УНКВД по Чернігівській обл. від 19.04.1938 р. ції засуджений до позбавлення волі у ВТТ на
с. Нижній Тагіл Свердловської обл., РФ, росіянин, ний 30.12.1989 р. (Держархів Сумської області, за участь у діяльності антирадянської україн- 10 років. Реабілітований 11.09.1991 р. (ГДА СБ
освіта середня. Проживав у м. Чернігів, технік. ф. Р-7641, оп.3, спр. 323). ської націоналістичної повстанської організації України, м. Чернігів. – Спр. 14783-п).
Заарештований 19.06.1937 р. за ст.ст. 54-11, 54-14 застосована ВМП. Розстріляний 07.05.1938 р. у
КК УРСР. 13.03.1938 р. звільнений на підпис- Рашевський Андрій Іванович, 1895 р. н., м. Чернігів. Реабілітований 12.07.1958 р. (Держ- Ребенок Іван Дмитрович, 1904 р. н., с. Сив-
ку про невиїзд. Заарештований 16.08.1938 р. за м. Прилуки, українець, освіта вища. Прожи- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ки Михайло-Коцюбинського р-ну, українець, ма-
ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. 16.12.1938 р. справу вав у м. Прилуки, вчитель. Заарештований спр. 3496). лописьменний. Проживав за місцем дислокації
припинено. Реабілітований 23.07.1997 р. (ГДА СБ 31.01.1938 р. За постановою «трійки» при 209 УВБР 67 УВПБ 20 УОБ РГК, червоноармієць.
України, м. Чернігів. – Спр. 10499-п, Держархів УНКВД по Чернігівській обл. від 09.04.1938 р. Рашков Яків Ілліч, 1907 р. н., м. Прилуки, Заарештований 29.09.1943 р. За вироком ВТ
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2668). за участь у діяльності контрреволюційної есерів- єврей, освіта середня. Член ВКП(б). Прожи- Вишнє-Волоцького гарнізону від 11.10.1943 р.

530 531
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК РРФСР с. Лукашівка Чернігівського р-ну, українець, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ливої наради при НКВД СРСР від 24.06.1944 р.
засуджений до позбавлення волі на 7 років. письменний. Проживав у м. Чернігів, тесля. спр. 8033). за ст.ст. 54-3, 54-10 КК УРСР ув’язнений до ВТТ
Реабілітований 26.02.1997 р. (ГДА СБ України, Заарештований 21.09.1937 р. За постановою на 3 роки. Реабілітований 22.03.1994 р. (Держ-
м. Чернігів. – Спр. 17783-п). «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Рева Олександр Васильович, 1901 р. н., м. Глу- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
28.09.1937 р. за проведення антиколгоспної агіта- хів Чернігівської губ. (нині Сумської обл.), украї- спр. 12073).
Ребенок Юхим Аврамович, 1905 р. н., ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова- нець, освіта середня. Проживав у м. Глухів, учень.
с. Золотинка Олишівського (нині Чернігівсько- ний 13.08.1960 р. (Держархів Чернігівської облас- Заарештований 17.03.1922 р. за службу в де- Ревенко Антон Євдокимович, 1906 р. н.,
го) р-ну, українець, малописьменний. Прожи- ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1728). нікінській армії. 20.03.1922 р. звільнений на під- м. Бобровиця Бобровицького р-ну, українець,
вав у с. Золотинка, одноосібник. Заарештова- писку про невиїзд. За постановою Чернігівського освіта початкова. Проживав у м. Київ, тесля.
ний 24.01.1929 р. За вироком Чернігівського Ребрина Михайло Григорович, 1904 р. н., губревтрибуналу від 05.12.1922 р. справу припи- Заарештований 29.08.1939 р. За вироком судової
окрсуду від 19.02.1929 р. за ст.ст. 21 «ж», 34 ч. 2 с. Лукашівка Чернігівського р-ну, українець, освіта нено. Реабілітований 30.07.1999 р. (Держархів Чер- колегії Чернігівського облсуду від 21.10.1939 р. за
КК УСРР висланий до Шевченківської округи початкова. Проживав у м. Чернігів, робітник. За- нігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 5395). ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення
на 3 роки. Реабілітований 30.06.1999 р. (Держ- арештований 08.10.1937 р. За постановою «трійки» волі на 6 років. Реабілітований 29.12.1993 р. (ГДА
архів Чернігівської області, ф. Р-328, оп.6, спр. 81). при УНКВД по Чернігівській обл. від 21.10.1937 р. Рева Петро Микитович, 1896 р. н., с. Обичів СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16290-п).
за проведення антирадянської агітації ув’язнений Малодівицького (нині Прилуцького) р-ну, украї-
Ребенок Яків Євтихійович, 1902 р. н., до ВТТ на 10 років. Реабілітований 21.08.1989 р. нець, освіта початкова. Кандидат в члени ВКП(б). Ревенко Микола Георгійович, 1893 р. н.,
с. Лукашівка Чернігівського р-ну, українець, освіта (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Проживав у м. Чернігів, начальник кінного м. Середина-Буда Новгород-Сіверського повіту
початкова. Проживав у с. Лукашівка, одноосіб- спр. 10618). управління Чернігівського облземуправління. За- Чернігівської губ. (нині Середино-Будського
ник. Заарештований 21.09.1928 р. за ст. 54-8 арештований 30.09.1937 р. За вироком спецколе- р-ну Сумської обл.), українець, освіта початкова.
КК УСРР. 01.10.1928 р. справу припинено. Реа- Ребро Пантелій Прокопович, 1911 р. н., гії Чернігівського облсуду від 19.10.1937 р. Проживав за місцем дислокації 32 сп, командир
білітований 30.06.1999 р. (Держархів Чернігівської с. Кобижча Бобровицького р-ну, українець, осві- за ст.ст. 54-7, 54-11 КК УРСР засуджений до роти. Заарештований 04.12.1920 р. За вироком ВТ
області, ф. Р-328, оп.5, спр. 380). та початкова. Проживав за місцем дислокації ВМП. Розстріляний 08.01.1938 р. у м. Чернігів. 16 А від 14.12.1920 р. за проведення антирадян-
38 орр 36 гв. сд, червоноармієць. Заарештований Реабілітований 02.04.1958 р. (ГДА СБ України, ської агітації засуджений до позбавлення волі на 1
Ребик Василь Михайлович, 1891 р. н., 22.10.1942 р. За вироком ВТ 36 гв. сд від м. Чернігів. – Спр. 4943-п). рік умовно. Звільнений 16.12.1920 р. Реабілітова-
с. Стахорщина Новгород-Сіверського р-ну, украї- 20.11.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК ний 25.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
нець, освіта початкова. Проживав у с. Стахорщи- РРФСР засуджений до позбавлення волі на 10 ро- Рева Петро Микитович, 1891 р. н., м. Кро- Спр. 9778-п).
на, колгоспник. Заарештований 26.02.1938 р. ків. Реабілітований 05.09.1991 р. (ГДА СБ Украї- левець Чернігівської губ. (нині Сумської обл.),
За постановою «трійки» при УНКВД по ни, м. Чернігів. – Спр. 14801-п). українець, малописьменний. Проживав у Ревенко Павло Дмитрович, 1904 р. н., с. Іржа-
Чернігівській обл. від 21.04.1938 р. за проведення м. Кролевець. Заарештований 04.02.1919 р. за вець Іваницького (нині Ічнянського) р-ну, украї-
антирадянської агітації, скерованої на підрив Ребус Ничипір Лук’янович, 1884 р. н., с. Дроз- службу в гетьманських військах. За вироком Чер- нець, освіта початкова. Проживав у с. Іржавець,
заходів партії, застосована ВМП. Розстріля- довиця Городнянського р-ну, українець, освіта нігівського губревтрибуналу від 20.06.1919 р. колгоспник. Заарештований 06.05.1946 р. За
ний 28.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований початкова. Проживав у с. Дроздовиця, колгосп- справу припинено. Звільнений 01.07.1919 р. вироком ВТ військ МВД по Чернігівській обл.
17.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ник. Заарештований 26.01.1933 р. За постановою Реабілітований 13.08.1998 р. (Держархів Чер- від 11.10.1946 р. за ст.ст. 54-2, 54-3 КК УРСР
ф. Р-8840, оп.3, спр. 9423). судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від нігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 177). засуджений до позбавлення волі на 6 років. За
29.04.1933 р. за ст.ст. 54-11, 54-12 КК УСРР ухвалою ВТ військ МВД Українського округу
Ребик Олександр Федорович, 1875 р. н., ув’язнений до концтабору на 5 років. Реабілітова- Рева Терентій Сергійович, 1890 р. н., с. Іван- від 19.11.1946 р. термін покарання знижено до 3
с. Кобижча Бобровицького р-ну, українець, осві- ний 23.08.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- город Ічнянського р-ну, українець, освіта по- років позбавлення волі. Згідно Указу Президії ВР
та початкова. Проживав у с. Стахорщина Новго- ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9781). чаткова. Проживав у с. Івангород, одноосібник. За- СРСР від 07.07.1945 р. «Про амністію» від від-
род-Сіверського р-ну, селянин. Заарештований арештований 27.11.1932 р. за ст. 54-11 КК УСРР. буття покарання звільнений. Реабілітований
31.12.1920 р. За вироком Чернігівського губ- Рева Віра Семенівна, 1905 р. н., с. Мала Бе- 08.01.1933 р. справу припинено. Реабілітований 22.10.1993 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
ревтрибуналу від 05.08.1921 р. за проведення резанка Згурівського р-ну Київської обл., украї- 24.04.1997 р. (Держархів Чернігівської області, Спр. 16199-п).
контрреволюційної діяльності засуджений нка, освіта середня. Проживала у с. Обичів Ма- ф. Р-8840, оп.3, спр. 2158).
до позбавлення волі у концтаборі на 5 років. лодівицького (нині Прилуцького) р-ну, вчитель. Ревенко Юхим Никифорович, 1877 р. н.,
Реабілітований 26.06.1997 р. (Держархів Чернігів- Заарештована 24.10.1937 р. За постановою особ- Рева-Мазепа Андрій Прохорович, 1890 р. н., м. Бобровиця Бобровицького р-ну, українець,
ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 1240). ливої наради при НКВД СРСР від 27.12.1937 р. с. Костобобрів Семенівського р-ну, українець, осві- неписьменний. Проживав у м. Бобровиця, одно-
як член сім’ї зрадника Батьківщини ув’язнена та вища. Проживав у м. Чернігів, юрисконсульт. осібник. Заарештований 13.01.1933 р. За вироком
Ребрина Григорій Миронович, 1879 р. н., до ВТТ на 8 років. Реабілітована 02.04.1969 р. Заарештований 28.09.1943 р. За постановою особ- нарсуду Бобровицького р-ну від 13.02.1933 р. за

532 533
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ст.ст. 54-10 ч.2, 58 ч. 2 КК УСРР засуджений до Ревенок Михайло Михайлович, 1913 р. н., 19.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянської м. Ніжин, українець, освіта початкова. Прожи-
позбавлення волі у ВТТ на 7 років. Реабілітова- с. Прокопівка Новгород-Сіверського р-ну, украї- есерівської націоналістичної контрреволюцій- вав у м. Ніжин, одноосібник. Заарештований
ний 24.01.1990 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – нець, освіта початкова. Проживав за місцем ної повстанської організації застосована ВМП. 11.03.1930 р. За постановою судової «трійки» при
Спр. 3022-п). дислокації 109 кавп 28 кавд, червоноармієць. Розстріляний 07.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабі- Колегії ГПУ УСРР від 18.03.1930 р. за ст.ст. 54-10,
Заарештований 20.03.1937 р. За вироком ВТ літований 03.10.1959 р. (Держархів Чернігівської 54-13 КК УСРР висланий до Північного краю на
Ревенок Георгій Ігнатович, 1873 р. н., 1 кінного корпусу КВО від 04.06.1937 р. за області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4191-4192). 8 років. Реабілітований 26.08.1989 р. (Держархів
смт Ріпки Ріпкинського р-ну, росіянин, мало- ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавле- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9663).
письменний. Проживав у смт Ріпки, селянин. За- ння волі на 3 роки. Реабілітований 11.09.1991 р. Ревтюх Денис Олексійович, 1883 р. н., с. Ка-
арештований 30.08.1921 р. за проведення контр- (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16010-п). гарлик (нині с. Галиця) Ніжинського р-ну, украї- Редченко Віктор Миколайович, 1886 р. н.,
революційної агітації. 25.10.1921 р. звільнений нець, малописьменний. Проживав у с. Кагарлик с. Синявка Менського р-ну, українець, освіта
на підписку про невиїзд. За постановою Ревенок Никанор Михайлович, 1877 р. н., (нині с. Галиця), колгоспник. Заарештований середня. Проживав у с. Синявка, священик.
Чернігівського губревтрибуналу від 09.11.1921 р. смт Ріпки Ріпкинського р-ну, українець. Проживав 01.11.1930 р. за ст. 54-2 КК УСРР. Рішення по спра- Заарештований 14.04.1933 р. за ст. 54-7 КК УСРР.
справу припинено. Реабілітований 29.04.1999 р. у смт Ріпки, без певних занять. Заарештований ві відсутнє. Реабілітований 28.02.1996 р. (Держ- 22.06.1933 р. справу припинено. Реабілітований
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, 19.04.1938 р. За постановою «трійки» при архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 29.05.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
спр. 4351). УНКВД по Чернігівській обл. від 29.04.1938 р. за спр. 272). ф. Р-8840, оп.3, спр. 2330).
участь у діяльності антирадянської української
Ревенок Катерина Артемівна, 1924 р. н., націоналістичної повстанської організації пе- Ревун Михайло Каленикович, 1901 р. н., Редченко Пелагея Георгіївна, 1886 р. н.,
с. Глушець Лоєвського р-ну Гомельської обл., редбачена ВМП. Реабілітований 03.10.1959 р. с. Гайворон Дмитрівського (нині Бахмацько- с. Бровничі Климовського р-ну Брянської обл., РФ,
Білорусь, білоруска, освіта середня. Член ВЛКСМ. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав українка, освіта початкова. Проживала у с. Синяв-
Проживала у с. Глушець, домогосподарка. За- спр. 4198). у м. Хабаровськ, РФ, водій. Заарештований ка Менського р-ну, домогосподарка. Заарештова-
арештована 25.10.1943 р. За вироком ВТ КВО від 11.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД на 14.04.1933 р. за ст. 54-7 КК УСРР. 22.06.1933 р.
26.05.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена до Ревзус Юхим Леонтійович [Хаїм Лейбович], по Чернігівській обл. від 21.09.1938 р. за підозрою справу припинено. Реабілітована 29.05.1997 р.
позбавлення волі у ВТТ на 10 років. Реабілітована 1908 р. н., с. Монастирище Ічнянського р-ну, єврей, у шпигунстві застосована ВМП. Розстріля- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
10.03.1966 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – освіта початкова. Проживав за місцем дислокації ний 24.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований спр. 2330).
Спр. 10422-п). 59 сд, ст. лейтенант. Заарештований 26.03.1944 р. 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
За вироком ВТ 59 сд від 08.05.1944 р. за ст.ст. 58-2, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9370). Редька Василь Єрофійович, 1912 р. н., с. Ка-
Ревенок Митрофан Ігнатович, 1865 р. н., 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений до позбавлення гарлик (нині с. Галиця) Ніжинського р-ну, укра-
смт Ріпки Ріпкинського р-ну, росіянин, мало- волі на 10 років. Реабілітований 16.08.1991 р. (ГДА Ревун Яків Кирилович, 1919 р. н., с. Жи- їнець, малописьменний. Проживав у с. Кагарлик
письменний. Проживав у смт Ріпки, селянин. За- СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15039-п). диничі Чернігівського р-ну, українець, освіта се- (нині с. Галиця), одноосібник. Заарештований
арештований 30.08.1921 р. за проведення контр- редня-спеціальна. Проживав у с. Навози (нині 16.03.1931 р. За постановою особливої наради
революційної агітації. 25.10.1921 р. звільнений Ревко Михайло Семенович, 1892 р. н., с. Виблі с. Дніпровське) Чернігівського р-ну, завідувач ве- при Колегії ГПУ УСРР від 10.05.1931 р. за
на підписку про невиїзд. За постановою Чер- Куликівського р-ну, українець, освіта початкова. теринарної дільниці. Заарештований 31.03.1945 р. ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на
нігівського губревтрибуналу від 09.11.1921 р. Проживав у с. Виблі, колгоспник. Заарештований за ст. 54-1 «а» КК УРСР. Справу припинено 3 роки. Реабілітований 14.06.1989 р. (Держархів
справу припинено. Реабілітований 29.04.1999 р. 13.04.1938 р. За постановою «трійки» при 30.06.1945 р. Реабілітований 20.09.1995 р. (Держ- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6690).
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, УНКВД по Чернігівській обл. від 19.04.1938 р. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
спр. 4351). за участь у діяльності антирадянської есерівської спр. 3733). Редька Микола Кузьмич, 1899 р. н., с. Мільки
націоналістичної контрреволюційної повстан- Прилуцького р-ну, українець, освіта початкова.
Ревенок Михайло Ігнатович, 1862 р. н., ської організації застосована ВМП. Розстріля- Редкач Федір Йосипович, 1917 р. н., с. Бирине Проживав у м. Прилуки, чорноробочий. Заарешто-
смт Ріпки Ріпкинського р-ну, росіянин, непись- ний 07.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований Новгород-Сіверського р-ну, українець, освіта серед- ваний 22.08.1937 р. За постановою «трійки» при
менний. Проживав у смт Ріпки, селянин. За- 03.10.1959 р. (Держархів Чернігівської області, ня. Проживав за місцем дислокації 284 сп 86 сд, УНКВД по Чернігівській обл. від 03.10.1937 р. за
арештований 30.08.1921 р. за проведення контр- ф. Р-8840, оп.3, спр. 4191-4192). червоноармієць. Заарештований 22.08.1940 р. За проведення антирадянської агітації, скерованої на
революційної агітації. 25.10.1921 р. звільнений постановою особливої наради при НКВД СРСР від підрив колгоспного будівництва, ув’язнений до ВТТ
на підписку про невиїзд. За постановою Ревко Семен Митрофанович, 1891 р. н., 26.09.1940 р. за здачу у полон ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований 24.08.1989 р. (Держархів
Чернігівського губревтрибуналу від 09.11.1921 р. с. Виблі Куликівського р-ну, українець, освіта на 5 років. Реабілітований 15.05.1958 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10225).
справу припинено. Реабілітований 29.04.1999 р. початкова. Проживав у с. Виблі, колгоспник. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3356).
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, Заарештований 15.04.1938 р. За постановою Редько Андрій Ілліч, 1906 р. н., с. Гай
спр. 4351). «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Реднянко Максим Федорович, 1871 р. н., Сосницького р-ну, українець, освіта вища. Прожи-

534 535
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
вав за місцем дислокації 680 сп 169 сд, командир вав у м. Ічня, без певних занять. Заарештований білітований 07.07.1994 р. (ГДА СБ України, Редькович Артем Іванович, 1897 р. н., с. Бу-
взводу, мол. лейтенант. Заарештований 16.10.1940 р. 18.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД м. Чернігів. – Спр. 16675-п). рівка Тупичівського (нині Городнянського) р-ну,
За вироком ВТ 37 ск КВО від 22.11.1940 р. за по Чернігівській обл. від 03.10.1937 р. за проведен- українець, освіта початкова. Проживав у с. Бурів-
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлен- ня антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на Редько Павло Денисович, 1909 р. н., с. Печі ка, колгоспник. Заарештований 28.11.1946 р. За ви-
ня волі на 10 років. Реабілітований 19.09.1991 р. 8 років. Реабілітований 25.08.1989 р. (Держархів Комарівського (нині Борзнянського) р-ну, украї- роком ВТ КВО від 27.05.1948 р. за ст. 54-1 «б»
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14777-п). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10224). нець, малописьменний. Проживав у с. Печі, без КК УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ
певних занять. Заарештований 17.07.1937 р. на 10 років, позбавлений військових нагород.
Редько Андрій Феодосійович, 1887 р. н., с. Бе- Редько Микола Єрофейович, 1906 р. н., с. Ка- За постановою «трійки» при УНКВД по Реабілітований 23.12.1955 р. (ГДА СБ України,
рестовець Борзнянського р-ну, українець, пись- гарлик (нині с. Галиця) Ніжинського р-ну, укра- Чернігівській обл. від 19.08.1937 р. за проведення м. Чернігів. – Спр. 2868-п).
менний. Проживав у с. Берестовець, сезонний їнець, малописьменний. Проживав у с. Кагарлик контрреволюційної агітації застосована ВМП.
робіник. Заарештований 03.10.1937 р. За пос- (нині с. Галиця), колгоспник. Заарештований Розстріляний 07.09.1937 р. у м. Чернігів. Реабіліто- Редюк Євдокія Іларіонівна, 1907 р. н., с. Хо-
тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- 16.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД ваний 23.08.1989 р. (Держархів Чернігівської тівля Городнянського р-ну, українка. Проживала
ській обл. від 22.10.1937 р. за проведення по Чернігівській обл. від 07.04.1938 р. за участь у області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9889). у с. Хотівля, колгоспниця. 15.11.1944 р. взята на
антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на 10 діяльності повстанської організації передбачена підписку про невиїзд. За постановою особливої
років. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів ВМП. Реабілітований 23.08.1989 р. (Держархів Редько Семен Андрійович, 1896 р. н., с. Бе- наради при НКВД СРСР від 20.10.1945 р. як
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9706). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9528). рестовець Комарівського (нині Борзнянсько- член сім’ї зрадника Батьківщини вислана до
го) р-ну, українець. Проживав у с. Берестовець, Північно-Казахстанської обл. Казахської РСР
Редько Василь Микитович, 1907 р. н., Редько Микола Лукич, 1904 р. н., м. Прилу- одноосібник. Заарештований 22.10.1930 р. За на 5 років. Реабілітована 28.02.1995 р. (Держ-
с. Григорівка Дмитрівського (нині Бахмацько- ки, українець, освіта початкова. Член ВКП(б). постановою особливої наради при Колегії архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав Проживав у м. Чернігів, начальник відділу конто- ГПУ УСРР від 06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК спр. 12271).
у с. Григорівка, колгоспник. Заарештований ри «Облсоюздрук». Заарештований 20.09.1938 р. УСРР висланий до Північного краю на 3
13.04.1945 р. за ст. 58-1 «а» КК РРФСР. 22.07.1946 р. За вироком Чернігівського облсуду від 04.02.1939 р. роки. Реабілітований 12.06.1989 р. (Держ- Резвін Матвій Іванович, 1900 р. н., с. Паш-
справу припинено. Реабілітований 28.10.1996 р. за ст.ст. 54-7, 54-11 КК УРСР засуджений до архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ківка Ніжинського р-ну, українець, освіта почат-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, позбавлення волі на 10 років. За ухвалою ВС УРСР спр. 6814). кова. Проживав у с. Пашківка, одноосібник. За-
спр. 695). від 15.03.1940 р. вирок скасовано. (ГДА СБ України, арештований 07.09.1937 р. За постановою «трійки»
м. Чернігів. – Спр. 10493-п). Редько Степан Кузьмич, 1893 р. н., с. Міль- при УНКВД по Чернігівській обл. від 16.09.1937 р.
Редько Єлисей Тимофійович, 1878 р. н., ки Прилуцького р-ну, українець, освіта неза- за проведення антирадянської агітації ув’язне-
с. Ряшки Іваницького (нині Прилуцького) р-ну, Редько Михайло Михайлович, 1900 р. н., кінчена вища. Проживав у м. Прилуки, інженер- ний до ВТТ на 8 років. Реабілітований 27.07.1989 р.
українець, малописьменний. Проживав у с. Ряшки, смт Короп Коропського р-ну, українець. Член будівельник. Заарештований 14.02.1938 р. За (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
одноосібник. Заарештований 28.02.1930 р. За ВКП(б) з 1921 р. Проживав у м. Ленінакан (ни- постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- спр. 11636).
постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ ні м. Гюмри) Ширакської обл., Республіка Арме- ській обл. від 19.04.1938 р. за участь у діяльнос-
УСРР від 29.05.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висла- нія, заступник начальника особливого відділу ті антирадянської української націоналістич- Резниченко Гаврило Дмитрович, 1880
ний до Північного краю на 5 років. Реабілітова- 20 ксд, ст. лейтенант держбезпеки. Заарештова- ної повстанської організації застосована ВМП. [1889] р. н., с. Хрещате Олишівського (нині Ко-
ний 13.04.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- ний 02.06.1938 р. За постановою «трійки» при Розстріляний 07.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабіліто- зелецького) р-ну, українець, неписьменний. Про-
ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8272). НКВД по ГРСР від 09.10.1938 р. за участь у ваний 12.07.1958 р. (Держархів Чернігівської живав у с. Хрещате, селянин. Заарештований
діяльності антирадянської організації передбаче- області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3496). 04.11.1920 р. За постановою колегії губЧК від
Редько Іван Миколайович, 1916 р. н., м. До- на ВМП. Реабілітований 24.12.1957 р. (Держ- 02.03.1921 р. за службу в гетьманських військах
нецьк, українець, освіта початкова. Проживав архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Редько-Рудак Митрофан Кузьмич, 1868 р. н., ув’язнений до концтабору на 3 роки. За постано-
у м. Чернігів, електромонтер. Заарештований спр. 12450). с. Григорівка Конотопського повіту (нині вою Чернігівської губЧК від 19.04.1921 р. тер-
11.04.1938 р. За вироком ВТ 435 КВО від Бахмацького р-ну), українець, малописьмен- мін покарання знижено до 2 років позбавлення
16.11.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-7, 54-9, 54-11 КК Редько Онисим Хомич, 1884 р. н., с. По- ний. Проживав у с. Григорівка. Заарештований волі. Звільнений достроково 15.06.1921 р. За-
УРСР виправданий. Реабілітований 28.03.1997 р. дище Прилуцького р-ну, українець, освіта 10.08.1920 р. за участь у діяльності контр- арештований 11.02.1929 р. За постановою особли-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, початкова. Проживав у с. Подище, псаломщик. революційної організації. За постановою вої наради при Колегії ОГПУ від 23.04.1929 р. за
спр. 1413, 1413а, 1413б, 1413в). Заарештований 02.01.1929 р. За вироком Прилу- Чернігівської губернської надзвичайної комісії ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до концтабору на
цького окрсуду від 15.07.1929 р. за ст.ст. 20-54-8, від 06.09.1920 р. звільнений. Реабілітований 3 роки. Реабілітований 19.12.1994 р., 04.07.1989 р.
Редько Іван Якович, 1889 р. н., м. Ічня 54-10, 54-11 КК УСРР засуджений до ВМП. 22.04.1998 р. (Держархів Чернігівської області, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Ічнянського р-ну, українець, письменний. Прожи- Розстріляний 14.08.1929 р. у м. Прилуки. Реа- ф. Р-8840, оп.3, спр. 11885). спр. 12172, 3662).

536 537
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Резниченко Денис Данилович, 1888 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Рей Ігнат Вікентійович, 1896 р. н., Поль- арештований 15.10.1937 р. За постановою «двій-
с. Хрещате Олишівського (нині Козелецького) р-ну, спр. 9962, 9603). ща, поляк, письменний. Проживав у смт Хол- ки» від 14.11.1937 р. за участь у діяльності німе-
українець, освіта початкова. Проживав у ми Холминського (нині Корюківського) р-ну, цької контрреволюційної фашистської організа-
с. Хрещате, робітник радгоспу. Заарештований Резниченко Яків Омелянович, 1907 р. н., бухгалтер. Заарештований 06.03.1938 р. за ції застосована ВМП. Розстріляний 02.12.1937 р.
23.08.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД с. Гальчин Олишівського (нині Козелецько- проведення контрреволюційної агітації. у м. Чернігів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ-
по Чернігівській обл. від 19.09.1937 р. за проведен- го) р-ну, українець, малописьменний. Прожи- 13.04.1938 р. справу припинено. Реабілітова- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ня антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на вав у с. Гальчин, одноосібник. Заарештований ний 29.01.1996 р. (Держархів Чернігівської спр. 9680).
10 років. Реабілітований 21.08.1989 р. (Держархів 02.10.1932 р. За постановою особливої нара- області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 164).
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10466). ди при Колегії ГПУ УСРР від 16.04.1933 р. за Рейвахівський Іван Іванович, 1907 р. н.,
ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору Рей Карл Лук’янович, 1895 р. н., с. Рундеві- м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав
Резниченко Єгор Степанович, 1907 р. н., с. Ра- на 3 роки. Реабілітований 16.08.1989 р. (Держ- зія Дмитрівського р-ну, німець, освіта початко- у м. Ніжин, директор пекарні. Заарештований
домка Холминського (нині Семенівського) р-ну, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ва. Проживав у с. Рундевізія, колгоспник. За- 19.10.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. За постано-
українець, освіта початкова. Проживав у с. Радом- спр. 8664). арештований 05.11.1937 р. За постановою «двійки» вою від 05.10.1944 р. направлений до спецтабору
ка, колгоспник. Заарештований 15.03.1938 р. За від 17.12.1937 р. за участь у діяльності німецької НКВД для фільтрації. Реабілітований 20.08.1997 р.
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Резун-Садова Лідія Федорівна, 1915 р. н., контрреволюційної фашистської організації зас- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ській обл. від 07.04.1938 р. за участь у діяльності м. Павлоград Дніпропетровської обл., українка, тосована ВМП. Розстріляний 29.12.1937 р. у спр. 3968).
антирадянського есерівського угруповання зас- освіта вища. Член ВЛКСМ. Проживала у м. Город- м. Чернігів. Реабілітований 04.09.1989 р. (Держ-
тосована ВМП. Розстріляний 20.04.1938 р. у ня Городнянського р-ну, вчитель. Заарештована архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Рейзвих-Щербатенко Віра Олександрівна,
м. Чернігів. Реабілітований 23.08.1989 р. (Держ- 24.10.1943 р. За вироком ВТ військ НКВД по спр. 9945). 1931 р. н., Ворошиловградська (нині Луган-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Чернігівській обл. від 04.02.1946 р. за ст. 54-10 ська) обл., німкеня, письменна. Проживала у Борз-
спр. 9608). ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК УРСР засуджена до поз- Рей Катерина Християнівна, 1925 р. н., с. Рун- нянському р-ні. Заарештована 26.12.1951 р. згідно
бавлення волі у ВТТ на 8 років. За ухвалою ВТ девізія Дмитрівського р-ну, німкеня, освіта серед- з п. 2 Указу Президії ВР СРСР від 26.11.1948 р. За
Резниченко Костянтин Михейович, 1888 р. н., військ МВД Українського округу від 05.04.1946 р. ня. Проживала у с-щі Семигородня Харовсько- постановою особливої наради при МГБ СРСР від
смт Варва Варвинського р-ну, українець, освіта вирок скасовано. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – го р-ну Вологодської обл., РФ, робітниця. За- 26.03.1952 р. справу припинено. (Держархів Чер-
початкова. Проживав у смт Варва, колгоспник. Спр. 1292-п). арештована 13.06.1949 р. За вироком ВТ військ нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8029).
Заарештований 06.03.1938 р. За постановою МВД по Вологодській обл. від 20.08.1949 р. за
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. Рей Генріх Лук’янович, 1893 р. н., с. Рун- ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена до позбавлен- Рейхлін Велі Михельович [Володимир Ми-
від 21.04.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР девізія Дмитрівського р-ну, німець, освіта ня волі на 25 років. За ухвалою ВТ Біломорсько- хайлович], 1908 р. н., смт Сосниця Сосницько-
застосована ВМП. Розстріляний 10.05.1938 р. у початкова. Проживав у с. Рундевізія, колгоспник. го ВО від 05.11.1954 р. вирок змінено, засуджена го р-ну, єврей, освіта початкова. Проживав у
м. Чернігів. Реабілітований 03.06.1959 р. (Держ- Заарештований 05.11.1937 р. За постановою «двій- до позбавлення волі на 5 років. З-під варти звіль- смт Сосниця, кустар. Заарештований 22.10.1929 р.
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ки» від 17.12.1937 р. за проведення контр- нена. Реабілітована 24.05.1995 р. (ГДА СБ України, за ст. 54-4 КК УСРР. 06.11.1929 р. звільнений на
спр. 4073). революційної діяльності застосована ВМП. Роз- м. Чернігів. – Спр. 17009-п). підписку про невиїзд. 04.04.1930 р. справу закри-
стріляний 29.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітова- то. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840,
Резниченко Семен Гаврилович, 1903 р. н., ний 31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- Рей Християн Генріхович, 1897 р. н., с. Рун- оп.3, спр. 5054).
с. Хрещате Олишівського (нині Козелецько- ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9944). девізія Дмитрівського р-ну, німець, освіта почат-
го) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- кова. Проживав у с. Рундевізія, колгоспник. За- Река Олександр Микитович, 1914 р. н.,
вав у с. Хрещате, одноосібник. Заарештований Рей Георгій Людвигович, 1899 р. н., с. Рун- арештований 05.11.1937 р. За постановою «двій- с. Сальне Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну,
11.02.1930 р. За постановою судової «трійки» при девізія Дмитрівського р-ну, німець, мало- ки» від 17.12.1937 р. за участь у діяльності німе- українець, освіта середня. Проживав за місцем
Колегії ГПУ УСРР від 01.03.1930 р. за ст. 54-10 письменний. Проживав у с. Рундевізія, колгосп- цької контрреволюційної фашистської організа- дислокації 64 окулб 82 укріпрайону, командир
КК УСРР ув’язнений до концтабору на 5 років. ник. Заарештований 18.12.1937 р. За постано- ції застосована ВМП. Розстріляний 29.12.1937 р. взводу, лейтенант. Заарештований 28.11.1944 р. За
На час другого арешту – мешканець м. Черні- вою особливої наради при НКВД СРСР від у м. Чернігів. Реабілітований 04.09.1989 р. (Держ- вироком ВТ 2 Українського фронту від 20.02.1945 р.
гів, чорноробочий сінопункту. Заарештований 09.02.1938 р. за проведення антирадянської діяль- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, за ст.ст. 58-1 «б», 58-11 КК РРФСР засуджений до
24.12.1937 р. За постановою «трійки» при ності ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбу- спр. 9946). позбавлення волі у ВТТ на 10 років, позбавлений
УНКВД по Чернігівській обл. від 27.12.1937 р. вав покарання у Красноярському ВТТ. Звільне- військового звання. Реабілітований 13.04.1992 р.
за проведення антиколгоспної агітації застосова- ний 22.11.1947 р. Реабілітований 02.08.1958 р. Рей Християн Георгійович, 1891 р. н., с. Рун- (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15756-п).
на ВМП. Розстріляний 07.01.1938 р. у м. Черні- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, девізія Дмитрівського р-ну, німець, освіта почат-
гів. Реабілітований 28.08.1989 р., 23.08.1989 р. спр. 3552). кова. Проживав у с. Рундевізія, колгоспник. За- Рекало Захарій Павлович, 1872 р. н., смт Сос-

538 539
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ниця Сосницького р-ну, українець, освіта по- м. Чернігів, українка, освіта середня. Проживала за проведення антиколгоспної агітації застосова- Ременець Максим Михейович, 1897 р. н.,
чаткова. Проживав у смт Сосниця, службовець. За- у м. Остер Козелецького р-ну, домогосподарка. За- на ВМП. Розстріляний 13.12.1937 р. у м. Черні- м. Новгород-Сіверський, українець, письменний.
арештований 25.01.1922 р. як соціально-небез- арештована 28.11.1937 р. За постановою «трійки» гів. Реабілітований 19.05.1989 р., 26.08.1989 р. Проживав за місцем дислокації 560 осапб 267 сд,
печний елемент. Рішення по справі відсутнє. при УНКВД по Чернігівській обл. від 29.11.1937 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, червоноармієць. Заарештований 13.12.1941 р.
Звільнений з-під варти 02.03.1922 р. Реабілітова- за участь у діяльності контрреволюційної пов- спр. 5596, 8619). За вироком ВТ 267 сд 52 А від 15.12.1941 р. за
ний 19.08.1999 р. (Держархів Чернігівської облас- станської організації ув’язнена до ВТТ на 10 років. ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений до позбавле-
ті, ф. Р-4609, оп.1, спр. 5768). Заарештована 25.06.1949 р. За постановою особ- Ремез Іларіон Олексійович, 1906 р. н., с. Бу- ння волі на 10 років. Реабілітований 25.07.1996 р.
ливої наради при МГБ СРСР від 26.10.1949 р. дище Козелецького р-ну, українець, освіта почат- (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17598-п).
Рекало Іван Кирилович, 1906 р. н., с. Ша- за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР вислана на кова. Проживав у с. Будище, тесля. Заарештова-
балинів Коропського р-ну, українець, освіта поселення до Джамбульської обл. Казахської РСР. ний 21.02.1938 р. За постановою «трійки» при Ременець Пилип Михайлович, 1887 р. н.,
початкова. Проживав за місцем дислокації 2 б Реабілітована 17.01.1959 р. (Держархів Чернігів- УНКВД по Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. с. Архипівка Семенівського р-ну, українець. Прожи-
1226 сп 368 сд, червоноармієць. Заарештова- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3948). за участь у діяльності антирадянської україн- вав у с-щі Димусове Новгород-Сіверського р-ну,
ний 13.12.1942 р. За вироком ВТ 368 сд від ської націоналістичної організації застосова- кучер. Заарештований 20.09.1943 р. За вироком
05.01.1943 р. за ст.ст. 19-58-1 «б» КК РРФСР Ремболович Ніна Пилипівна, 1923 р. н., на ВМП. Розстріляний 10.05.1938 р. у м. Черні- ВТ 42 ск від 29.09.1943 р. за ст. 58-1 «а» КК РРФСР
засуджений до позбавлення волі на 10 років. с. Стара Рудня Щорського (нині Сновського) р-ну, гів. Реабілітований 06.04.1963 р. (Держархів Чер- засуджений до позбавлення волі на 10 років.
Реабілітований 29.09.1996 р. (ГДА СБ України, українка, освіта середня. Проживала у с. Стара нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6144). Реабілітований 26.05.1995 р. (ГДА СБ України,
м. Чернігів. – Спр. 17705-п). Рудня, колгоспниця. Заарештована 12.05.1951 р. м. Чернігів. – Спр. 17049-п).
За вироком ВТ військ МВД по Чернігів- Ремез Олексій Данилович, 1879 р. н., с. Буди-
Рекін Микола Павлович, 1893 р. н., м. Ні- ській обл. від 19.07.1951 р. за ст.ст. 20-54-1 «а» ще Козелецького р-ну, українець, письменний. Ременний Петро Дементійович, 1885 р. н.,
жин, українець, освіта початкова. Проживав у КК УРСР засуджена до позбавлення волі на 25 Проживав у с. Будище, без певних занять. с. Черепашинці Калинівського р-ну Вінни-
с. Крути Ніжинського р-ну, робітник залізниці. За- років. За ухвалою ВТ КВО від 05.11.1954 р. вирок Заарештований 19.04.1938 р. За постановою цької обл., українець, освіта початкова. Проживав
арештований 10.10.1937 р. За вироком лінійного змінено, засуджена до позбавлення волі на 5 ро- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від у м. Семенівка Семенівського р-ну, директор
суду Південно-Західної залізниці від 22.03.1939 р. ків. Покарання відбувала у Котлаському ВТТ. 23.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- райвідділу зв’язку. Заарештований 04.10.1937 р.
за ст. 54-10 КК УРСР засуджений до позбавлення Звільнена 30.11.1954 р. Реабілітована 28.04.1993 р. ської української націоналістичної повстан- за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. 14.06.1938 р. справу
волі на 3 роки. За ухвалою залізничної колегії ВС (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16099-п). ської організації застосована ВМП. Розстріля- припинено. Заарештований 03.04.1939 р. за
СРСР від 07.07.1939 р. вирок скасовано. (ГДА СБ ний 10.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. 28.08.1940 р. справу
України, м. Чернігів. – Спр. 6724-п). Ремез Григорій Іванович, 1897 р. н., с. Пуш- 06.04.1963 р. (Держархів Чернігівської області, припинено. Реабілітований 24.04.1997 р. (Держ-
карі Козелецького р-ну, українець, освіта по- ф. Р-8840, оп.3, спр. 6144). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Рекін Михайло Павлович, 1898 р. н., с. Крути чаткова. Кандидат в члени ВКП(б). Проживав за спр. 2065).
Ніжинського р-ну, українець, освіта початкова. місцем дислокації 219 сп 11 сд, червоноармієць. Ремель Іван Олександрович, 1886 р. н., с. Вер-
Проживав у с. Крути, одноосібник. Заарештований Заарештований 27.08.1942 р. За вироком ВТ 8 А дер Дмитрівського р-ну (нині с. Зеленівка Бах- Ренгартен Олександр Петрович, 1881 р. н.,
16.10.1930 р. За постановою особливої наради від 19.09.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 мацького р-ну), німець, малописьменний. Про- Вітебська губ., білорус, освіта вища. Проживав у
при Колегії ГПУ УСРР від 12.12.1930 р. за КК РРФСР засуджений до позбавлення волі на живав у с. Вердер (нині с. Зеленівка), колгосп- м. Чернігів, агроном. Заарештований 15.06.1927 р.
ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР ув’язнений до конц- 10 років. Реабілітований 03.08.1992 р. (ГДА СБ ник. Заарештований 18.12.1937 р. За постановою За постановою особливої наради при Колегії
табору на 3 роки. Реабілітований 16.08.1989 р. України, м. Чернігів. – Спр. 15780-п). «двійки» від 03.02.1938 р. за висловлювання ОГПУ від 02.09.1927 р. за ст. 58-15 КК РСФРР
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, антирадянських настроїв застосована ВМП. Роз- висланий до Сибіру на 3 роки. За постановою
спр. 11421). Ремез Іван Федорович, 1895 р. н., с. Новики стріляний 20.02.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітова- особливої наради при Колегії ОГПУ від
Козелецького р-ну, українець, освіта початко- ний 10.08.1963 р. (Держархів Чернігівської облас- 01.10.1929 р. термін покарання знижено на 1/4.
Рекка Юзефа Йосипівна, 1894 р. н., Польща, ва. Проживав у с. Новики, одноосібник. За- ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7322). Після відбуття покарання позбавлений права
полька, неписьменна. Проживала у м. Ніжин, до- арештований 15.10.1930 р. За постановою особ- проживання у Москві, Ленінграді, Харкові, Києві,
могосподарка. Заарештована 13.06.1937 р. За пос- ливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Ремелюк Іван Григорович, 1915 р. н., смт Ло- Одесі, Ростові-на-Дону, означених округах з при-
тановою «двійки» за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР зас- 11.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий синівка Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну, кріпленням до певного місця проживання на 3
тосована ВМП. Розстріляна 13.10.1937 р. у м. Чер- до Північного краю на 3 роки. На час другого українець, освіта початкова. Проживав у смт Ло- роки. Реабілітований 03.07.1989 р. (Держархів
нігів. Реабілітована 28.08.1989 р. (Держархів Чер- арешту – мешканець смт Козелець Козелецько- синівка, колгоспник. Заарештований 29.03.1943 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3482).
нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9231). го р-ну, чорноробочий заготконтори. Заарештова- за ст. 58-1 «б» КК РРФСР. 10.07.1943 р. справу при-
ний 09.12.1937 р. За постановою «трійки» при пинено. Реабілітований 29.07.1997 р. (Держархів Ренчковський Альбін Антонович, 1910 р. н.,
Реклицька Варвара Василівна, 1893 р. н., УНКВД по Чернігівській обл. від 10.12.1937 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2793). Ломжинська губ., Польща, поляк, освіта початко-

540 541
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ва. Проживав за місцем дислокації 1 б 299 сд, чер- Репа Іван Савич, 1893 р. н., с. Новий Білоус Репех Андрій Юхимович, 1885 р. н., с. Пет- Репка Хома Якимович, 1866 р. н., м. Борзна
воноармієць. Заарештований 05.09.1941 р. За ви- Чернігівського р-ну, українець, освіта початкова. рики Ріпкинського р-ну, українець, освіта почат- Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова.
роком ВТ 299 сд від 19.09.1941 р. за ст.ст. 19-58-1 Проживав у с. Новий Білоус, одноосібник. За- кова. Проживав у смт Любеч Любецького (ни- Проживав у с. Шевченка Чернігівського р-ну,
«б» КК РРФСР засуджений до ВМП. Розстріля- арештований 05.01.1933 р. За постановою судової ні Ріпкинського) р-ну, без певних занять. Заарешто- одноосібник. Заарештований 31.01.1933 р. За
ний 22.09.1941 р. Реабілітований 29.02.1996 р. «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 02.04.1933 р. ваний 17.09.1937 р. За постановою «трійки» при постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17272-п). за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР ув’язнений до конц- УНКВД по Чернігівській обл. від 29.09.1937 р. за УСРР від 29.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР
табору на 10 років. Реабілітований 23.08.1989 р. проведення антирадянської агітації ув’язнений застосована ВМП. Розстріляний 07.05.1933 р. у
Репа Андрій Арсентійович, 1901 р. н., с. Го- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, до ВТТ на 10 років. Реабілітований 06.06.1989 р. м. Чернігів. Реабілітований 23.08.1989 р. (Держ-
лінка Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, спр. 9062). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
українець, освіта початкова. Проживав у с. Голін- спр. 1779). спр. 9060).
ка, голова колгоспу. Заарештований 04.11.1947 р. Репа Кузьма Павлович, 1883 р. н., с. Голінка
За вироком Чернігівського облсуду від 05.02.1948 р. Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну. Прожи- Репій Василь Якович, 1894 р. н., с. Рожнівка Репка Яків Федорович, 1896 р. н., м. Борзна
за ст.ст. 54-3, 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до вав у с. Голінка, одноосібник. Заарештований Ічнянського р-ну, українець, малописьменний. Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова.
позбавлення волі у ВТТ на 10 років. Звільнений 01.02.1930 р. За постановою судової «трійки» Проживав у с. Рожнівка, колгоспник. Заарешто- Проживав у м. Борзна, священик. Заарештований
у 1954 р. Реабілітований 19.12.2000 р. (ГДА СБ при Колегії ГПУ УСРР від 23.02.1930 р. за ваний 26.12.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 27.11.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД
України, м. Чернігів. – Спр. 17928-п). ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на 28.01.1933 р. справу припинено. Реабілітований по Чернігівській обл. від 01.12.1937 р. за проведення
4 роки. Реабілітований 18.08.1989 р. (Держархів 24.04.1997 р. (Держархів Чернігівської області, антиколгоспної агітації ув’язнений до ВТТ на
Репа Василь Іларіонович, 1895 р. н., с. Новий Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11472). ф. Р-8840, оп.3, спр. 2281). 10 років. Відбував покарання в Онезькому ВТТ.
Білоус Чернігівського р-ну, українець, освіта спе- Реабілітований 30.11.1957 р. (Держархів Чернігів-
ціальна. Проживав у м. Чернігів, головний бух- Репа Микола Кузьмич, 1911 р. н., м. Гомель, Репій Федір Якович, 1898 р. н., с. Рожнівка ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3209).
галтер. Заарештований 15.08.1940 р. За виро- Білорусь, українець, освіта середня. Проживав Ічнянського р-ну, українець. Проживав у с. Рож-
ком Чернігівського облсуду від 15.11.1940 р. за у с. Голінка Дмитрівського (нині Бахмацько нівка, колгоспник. Заарештований 26.12.1932 р. Рептюх Іван Степанович, 1897 р. н.,
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавле- го) р-ну, одноосібник. Заарештований 18.03.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 28.01.1933 р. справу припи- с. Гурбинці Срібнянського р-ну, українець, освіта
ння волі на 7 років. Реабілітований 06.09.1991 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР. 07.07.1932 р. справу нено. Реабілітований 24.04.1997 р. (Держархів початкова. Проживав у с. Гурбинці, працював на
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15159-п). припинено. Звільнений з-під варти 18.08.1931 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2280). тимчасових роботах. Заарештований 18.02.1948 р.
Реабілітований 26.06.1997 р. (Держархів Черні- За вироком Чернігівського облсуду від 21.05.1948 р.
Репа Василь Петрович, 1879 р. н., с. Но- гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2433). Репка Кузьма Васильович, 1877 р. н., за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 з санкції 54-2 КК УРСР
вий Білоус Чернігівського р-ну, українець, не- смт Олишівка Олишівського (нині Чернігівсько- засуджений до позбавлення волі на 25 років. За
письменний. Проживав у с. Новий Білоус, одно- Репа Павло Петрович, 1875 р. н., с. Новий го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав ухвалою судової колегії в кримінальних справах
осібник. Заарештований 30.12.1932 р. За пос- Білоус Чернігівського р-ну, українець, освіта по- у м. Чернігів, чорноробочий. Заарештований ВС УРСР від 01.02.1955 р. вирок змінено,
тановою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР чаткова. Проживав у м. Чернігів, робітник Черні- 05.10.1937 р. За постановою «трійки» при засуджений до позбавлення волі на 10 років.
від 29.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР гівського бактеріологічного інституту. Заарешто- УНКВД по Чернігівській обл. від 21.10.1937 р. Реабілітований 13.09.1992 р. (ГДА СБ України,
застосована ВМП. Розстріляний 09.05.1933 р. у ваний 20.10.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР. За за проведення антирадянської агітації застосова- м. Чернігів. – Спр. 15790-п).
м. Чернігів. Реабілітований 23.08.1989 р. (Держ- постановою від 09.11.1930 р. справу направлено на ВМП. Розстріляний 22.10.1937 р. у м. Черні-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, на припинення. Рішення відсутнє. Реабілітований гів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів Чер- Репулов Петро Йосипович, 1891 р. н., м. Ка-
спр. 9061). 30.03.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11516). м’янець-Подільський Хмельницької обл., украї-
Спр. 10063-п). нець, освіта початкова. Член ВКП(б) до 1933 р.
Репа Іван Максимович, 1882 р. н., с. Новий Репка Петро Васильович, 1883 р. н., смт Оли- Проживав у м. Бобровиця Бобровицького р-ну,
Білоус Чернігівського р-ну, українець, освіта Репа Петро Павлович, 1889 р. н., с. Голінка шівка Олишівського (нині Чернігівського) р-ну, службовець. Заарештований 31.12.1932 р. за
початкова. Проживав у м. Чернігів, охоронець. Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, українець. українець, освіта початкова. Проживав у м. Чер- ст. 54-14 КК УСРР. За постановою особливої
Заарештований 21.11.1937 р. За постановою «трій- Проживав у с. Голінка, одноосібник. Заарештова- нігів, робітник пошти. Заарештований 24.10.1937 р. наради при Колегії ГПУ УСРР від 19.04.1933 р.
ки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ний 01.02.1930 р. За постановою судової «трійки» За постановою «трійки» при УНКВД по Чер- справу припинено. Реабілітований 22.12.1997 р.
01.12.1937 р. за проведення антирадянської агіта- при колегії ПП ГПУ УСРР від 23.02.1930 р. за нігівській обл. від 31.10.1937 р. за проведення (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ції застосована ВМП. Розстріляний 07.12.1937 р. ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору антиколгоспної агітації застосована ВМП. спр. 6943).
у м. Чернігів. Реабілітований 19.08.1991 р. (Держ- на 7 років. Реабілітований 18.08.1989 р. (Держ- Розстріляний 14.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабі-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, літований 04.07.1959 р. (Держархів Чернігівської Реп’ях Михайло Іванович, 1879 р. н.,
спр. 11777). спр. 11472). області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4132). с. Величківка Менського р-ну, українець, мало-

542 543
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
письменний. Проживав у с. Величківка, одно- Реуцький Йосип Михайлович, 1898 р. н., с. Ольшана Ічнянського р-ну, українець, освіта Реабілітований 08.08.1984 р. (Держархів Черні-
осібник. Заарештований 08.04.1932 р. за ст. 54-10 с. Лемешівка Городнянського р-ну, українець, осві- початкова. Проживав у с. Ольшана, одноосіб- гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5183).
КК УСРР. 09.09.1932 р. справу припинено. та початкова. Проживав у с. Лемешівка, бригадир. ник. Заарештований 01.10.1929 р. За постановою
Реабілітований 24.04.1997 р. (Держархів Чернігів- Заарештований 08.12.1935 р. За вироком спецко- особливої наради при Колегії ОГПУ від Решетько Семен Якович, 1910 р. н., смт Бе-
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2045). легії Чернігівського облсуду від 28.03.1936 р. за 29.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий до резна Менського р-ну, єврей, освіта середня. Про-
ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлен- Казахстану на 3 роки. Реабілітований 05.07.1989 р. живав у м. Ашгабат, Туркменістан, комірник. За-
Реп’ях Петро Антонович, 1882 р. н., м. При- ня волі на 4 роки. На час другого арешту – рахів- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, арештований 15.07.1937 р. За вироком ВТ прикор-
луки, українець, освіта початкова. Член ВКП(б). ник МТС. Заарештований 06.10.1948 р. За виро- спр. 3709). донної і внутрішньої охорони Туркменської РСР
Проживав у м. Прилуки, завідувач контори «Тю- ком Чернігівського облсуду від 17.12.1948 р. за від 25.09.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК ТуркРСР
тюнторг». Заарештований 19.09.1936 р. За виро- ст. 54-3 з санкції ст. 54-2 КК УРСР засуджений Решетко Іван Семенович, 1895 р. н., м. Мена засуджений до позбавлення волі на 4 роки.
ком спецколегії Чернігівського облсуду від до позбавлення волі на 25 років. Реабілітова- Менського р-ну, українець, освіта початкова. Реабілітований 11.09.1991 р. (ГДА СБ України,
04.02.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засудже- ний 15.08.1991 р., 16.02.1993 р. (ГДА СБ України, Проживав у м. Мена, продавець. Заарештований м. Чернігів. – Спр. 14733-п).
ний до позбавлення волі на 5 років. Реабілітова- м. Чернігів. – Спр. 15239-п, 16061-п). 01.11.1943 р. За постановою від 30.12.1943 р. за
ний 30.05.1958 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ст. 54-1 «б» КК УРСР направлений до спецтабо- Решетько Федір Семенович, 1887 р. н., м. Ме-
Спр. 4618-п). Рехнюк Григорій Іванович, 1895 р. н., Поль- ру № 258 м. Харків для подальшої фільтрації. на Менського р-ну, українець, освіта початкова.
ща, українець, освіта середня. Проживав у с. Ру- Реабілітований 28.10.1996 р. (Держархів Чернігів- Проживав у м. Мена, колгоспник. Заарештований
Реп’ях Сергій Антонович, 1900 р. н., с. Ма- дьківка Бобровицького р-ну, вчитель. Заарешто- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 702). 22.11.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 02.03.1933 р.
кіївка Лосинівського (нині Носівського) р-ну, украї- ваний 21.08.1937 р. За постановою «двійки» від справу припинено. Реабілітований 29.05.1997 р.
нець, освіта початкова. Проживав у м. Ніжин, ва- 27.11.1937 р. за підозрою у шпигунстві застосова- Решетніков Петро Олексійович, 1883 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
гар. Заарештований 25.07.1937 р. За постановою на ВМП. Розстріляний 04.12.1937 р. Реабілітова- с. Пітерка Новоузенського р-ну Самарської губ. спр. 2352).
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ний 06.09.1957 р. (Держархів Чернігівської облас- (нині Пітерського р-ну Саратовської обл.), РФ,
28.09.1937 р. як соціально-небезпечний елемент ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3187). росіянин, освіта початкова. Проживав у с. Количів- Решинський Петро Васильович, 1908 р. н.,
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований ка Чернігівського р-ну, одноосібник. Заарештова- с. Пузики (приєднано до с. Малий Листвен)
27.10.1960 р. (Держархів Чернігівської області, Речицький Мусій Янкельович, 1915 р. н., ний 10.03.1931 р. За постановою особливої Ріпкинського р-ну, українець, освіта початкова.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 4573). м. Борзна Борзнянського р-ну, єврей, освіта по- наради при Колегії ГПУ УСРР від 24.04.1931 р. Проживав у с. Пузики (приєднано до с. Малий
чаткова. Член ВЛКСМ. Проживав за місцем дис- за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору Листвен), бригадир колгоспу. Заарештований
Реуков Віталій Андрійович, 1893 р. н., с. Но- локації 9 б 3 дн 94 лап 67 сд, червоноармієць. на 3 роки. Реабілітований 27.07.1989 р. (Держ- 20.10.1943 р. За вироком ВТ військ НКВД по
ві Млини Борзнянського р-ну, українець, освіта Заарештований 16.07.1940 р. За вироком ВТ При- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Чернігівській обл. від 18.04.1944 р. за ст. 54-1 «а»
вища. Проживав у м. Шостка Чернігівської (нині балтійського ВО від 03.09.1940 р. за ст.ст. 17-58-8 спр. 7709). КК УРСР виправданий. (ГДА СБ України,
Сумської) обл., завуч школи. Заарештований КК РРФСР засуджений до позбавлення волі на м. Чернігів. – Спр. 1721-п).
27.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД 7 років. Реабілітований 18.12.1991 р. (ГДА СБ Решетовська Антоніна Семенівна, 1891 р. н.,
по Чернігівській обл. від 21.09.1938 р. за підоз- України, м. Чернігів. – Спр. 15617-п). м. Славута Хмельницької обл., австрійка, освіта Рєзник Абрам Ісайович, 1905 р. н., м. Киши-
рою у шпигунстві застосована ВМП. Розстріля- початкова. Проживала у смт Ладан Прилуцько- нів, Молдова, єврей, освіта незакінчена вища.
ний 24.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований Речко Олександр Михайлович, 1927 р. н., го р-ну, маляр. Заарештована 25.02.1938 р. За Проживав у м. Чернігів, лектор. Заарештова-
31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, м. Бахмач Бахмацького р-ну, українець, освіта вироком Чернігівського облсуду від 21.04.1939 р. за ний 12.09.1937 р. За постановою «двійки» від
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11160). початкова. Проживав за місцем дислокації 114 ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-12 КК УРСР засуджена 28.11.1937 р. за проведення контрреволюційної
омотоб 21 гв. мехд, військовослужбовець. За- до позбавлення волі на 4 роки. Реабілітована діяльності ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реа-
Реутський Олександр Михайлович, арештований 28.02.1948 р. За вироком ВТ 21 гв. 28.09.1993 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – білітований 07.09.1956 р. (Держархів Чернігів-
1890 р. н., с. Масани (приєднано до м. Чернігів), мехд від 23.04.1948 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР Спр. 3222-п). ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2133).
українець, освіта середня. Проживав у с. Красне засуджений до позбавлення волі на 25 років. За
Олишівського (нині Чернігівського) р-ну, священик. ухвалою ВТ Північного ВО від 25.03.1955 р. Решетько Антон Данилович, 1878 р. н., с. Ди- Рєзник Веніамін Лейбович, 1907 р. н., Во-
Заарештований 18.01.1930 р. За постановою вирок змінено, засуджений до позбавлення волі на мерка Остерського (нині Козелецького) р-ну, линська обл., єврей, освіта початкова. Прожи-
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 8 років. Звільнений у травні 1955 р. Реабілітований українець, освіта середня. Проживав у с. Димер- вав у м. Прилуки. Заарештований 08.02.1927 р.
13.05.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий 01.11.1962 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ка, одноосібник. Заарештований 15.03.1930 р. за ст.ст. 61, 62, КК УСРР. 14.02.1927 р. справу
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований Спр. 7181-п). За постановою особливої наради при Колегії припинено. Реабілітований 23.01.1998 р. (Держ-
28.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ГПУ УСРР від 29.04.1930 р. за ст. 54-10 КК архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5174). Решетилов Василь Савич, 1869 р. н., УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. спр. 6245).

544 545
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Рєзник Марія Йосипівна, 1909 р. н., с. Крас- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, нець, освіта початкова. Проживав у с. Сальне, Рибалка [Рибалко] Пилип Платонович,
не Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, украї- спр. 1874). одноосібник. Заарештований 23.10.1930 р. За пос- 1878 р. н., с. Буда Любецького р-ну (нині с. Галків
нка, малописьменна. Проживала у с. Карпенко- тановою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР Ріпкинського р-ну), українець, освіта початкова.
ве Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, кол- Рибак Антон Самійлович, 1880 р. н., м. Ба- від 05.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений Проживав у с. Буда (нині с. Галків), одноосібник.
госпниця. Заарештована 14.06.1938 р. За вироком турин Бахмацького р-ну, українець, письменний. до концтабору на 3 роки умовно. Реабілітований Заарештований 16.02.1930 р. За постановою
виїзної сесії Чернігівського облсуду від 03.10.1939 р. Проживав у м. Батурин, без певних занять. За- 26.04.1989 р. (Держархів Чернігівської області, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР виправдана. (ГДА СБ арештований 17.03.1938 р. За постановою «трійки» ф. Р-8840, оп.3, спр. 4734). 07.03.1930 р. за ст.ст. 7-54-10 КК УСРР висла-
України, м. Чернігів. – Спр. 341-п). при УНКВД по Чернігівській обл. від 05.05.1938 р. ний до Північного краю на 3 роки. Реабіліто-
за проведення антирадянської агітації застосова- Рибак Федір Прокопович, 1895 р. н., с. Га- ваний 28.04.1989 р. (Держархів Чернігівської
Рєзніков Андрій Петрович, 1906 р. н., с. Лідин на ВМП. Розстріляний 23.05.1938 р. у м. Чернігів. лиця Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну, області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5289).
Бобровицького р-ну, росіянин, освіта початкова. Реабілітований 31.08.1989 р. (Держархів Чер- українець, освіта початкова. Проживав у с. Гали-
Проживав у м. Бобровиця Бобровицького р-ну, нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9002). ця, одноосібник. Заарештований 22.02.1930 р. Рибалко Іван Юхимович, 1894 р. н., м. Борз-
пічник. Заарештований 26.09.1943 р. За постановою За постановою особливої наради при Колегії на Борзнянського р-ну, українець, освіта початко-
військової прокуратури КВО від 30.09.1945 р. Рибак Іван Васильович, 1880 р. н., с. Ко- ГПУ УСРР від 14.03.1930 р. за ст. 54-10 КК ва. Проживав у м. Борзна, інспектор держбанку.
за ст. 54-1 «а» КК УРСР справу припинено. бижча Бобровицького р-ну, українець, освіта УСРР висланий до Північного краю на 3 Заарештований 30.03.1938 р. За постановою
Реабілітований 11.07.1995 р. (ГДА СБ України, початкова. Проживав у с. Кобижча, одноосібник. роки. Реабілітований 10.05.1989 р. (Держархів «трійки» при УНКВД по Чернігіській обл.від
м. Чернігів. – Спр. 17133-п). Заарештований 08.02.1930 р. За постановою Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5469). 10.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян-
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ської націоналістичної повстанської організа-
Рєзніков Леонід Якович, 1921 р. н., м. Новго- 25.02.1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР висланий Рибак Феодосій Іванович, 1880 р. н., с. Сте- ції застосована ВМП. Розстріляний 21.04.1938 р.
род-Сіверський, єврей, освіта середня. Прожи- до Північного краю на 3 роки. Реабілітований пові Хутори Носівського р-ну, українець, освіта у м. Чернігів. Реабілітований 23.02.1957 р. (Держ-
вав за місцем дислокації 1 б 322 оартд Південно- 30.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, початкова. Проживав у с. Степові Хутори, одно- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Уральського ВО, червоноармієць. Заарештова- ф. Р-8840, оп.3, спр. 10723). осібник. Заарештований 09.03.1930 р. За поста- спр. 8757).
ний 27.04.1942 р. За вироком ВТ Південно- новою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР
Уральського ВО від 20.07.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 Рибак Іван Васильович, 1912 р. н., с. Галиця від 16.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висла- Рибалко Сергій Лукич, 1913 р. н., м. Борзна
КК РРФСР засуджений до позбавлення волі у Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну, українець, ний до Північного краю на 3 роки. Реабілітова- Борзнянського р-ну, українець, освіта середня.
ВТТ на 10 років. За ухвалою ВК ВС СРСР від освіта початкова. Проживав за місцем дислока- ний 11.05.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- Член ВЛКСМ. Проживав у м. Ромни Полтавської
18.08.1942 р. вирок скасовано. (ГДА СБ України, ції 60 зсп, червоноармієць. Заарештований ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5454). (нині Сумської) обл., студент Роменського
м. Чернігів. – Спр. 10636-п). 06.08.1941 р. За вироком ВТ Орловського ВО від агротехнікуму. Заарештований 20.11.1936 р. За
19.08.1941 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК Рибаков Іван Федорович, 1906 р. н., с. Сте- вироком спецколегії Чернігівського облсуду від
Рєзніков Яків Йосипович, 1906 р. н., м. Двинськ РРФСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ пові Хутори Носівського р-ну, українець, освіта 17.02.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засудже-
(нині м. Даугавпілс), Латвія, єврей, освіта по- на 10 років. Реабілітований 26.04.1996 р. (ГДА СБ початкова. Проживав у с. Степові Хутори, одно- ний до позбавлення волі на 4 роки. Реабілітова-
чаткова. Проживав у м. Чернігів, безробітний. України, м. Чернігів. – Спр. 17378-п). осібник. Заарештований 04.03.1930 р. За поста- ний 22.07.1991 р. (ГДА СБ України, м. Суми. –
Заарештований 05.10.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 новою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР Спр. 14564-п).
КК УСРР. 09.05.1937 р. справу припинено. Рибак Іван Григорович, 1910 р. н., с. Богда- від 16.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язне-
Реабілітований 19.02.1997 р. (Держархів Черні- ни Варвинського р-ну, українець, освіта початко- ний до концтабору на 3 роки. Реабілітований Рибалко Федір Іванович, 1890 р. н., с. Шес-
гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1214). ва. Проживав у с. Богдани, голова колгоспу. За- 31.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, товиця Чернігівського р-ну, українець, мало-
арештований 09.02.1946 р. За вироком ВТ 27 гв. ск ф. Р-8840, оп.3, спр. 5751). письменний. Проживав у с. Шестовиця, одно-
Рєзнікова-Коваленко Ганна Флегонтівна, від 12.06.1946 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР засудже- осібник. Заарештований 15.11.1937 р. За поста-
1888 р. н., смт Козелець Козелецького р-ну, украї- ний до позбавлення волі у ВТТ на 8 років. За виро- Рибалка Василь Андрійович, 1908 р. н., новою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл.
нка, освіта початкова. Проживала у м. Чернігів, ком ВТ Чернігівського гарнізону від 08.10.1946 р. с. Малківка Прилуцького р-ну, українець, осві- від 29.11.1937 р. за проведення антирадянської
вчитель. Заарештована 02.02.1920 р. За вироком засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 6 років. та початкова. Проживав у с. Малківка, кол- агітації, розповсюдження провокаційних чуток
Чернігівського губревтрибуналу від 26.03.1920 р. За ухвалою ВТ КВО від 05.11.1946 р. вирок госпник. Заарештований 20.08.1940 р. За пос- про війну ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реа-
за проведення антирадянської агітації позбав- скасовано. (ГДА СБУкраїни, м. Чернігів. – тановою особливої наради при НКВД СРСР білітований 14.08.1989 р. (Держархів Чернігівської
лена права займати посаду вчителя до кінця Спр. 17900-п). від 15.06.1942 р. за здачу у полон ув’язнений до області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8633).
громадянської війни. За постановою Чернігів- ВТТ на час війни. Реабілітований 12.05.1958 р.
ського губревтрибуналу від 12.04.1921 р. попе- Рибак Микола Лаврінович, 1893 р. н., с. Саль- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Рибалочко Аврам Семенович, 1896 р. н.,
редній вирок скасовано. Реабілітована 15.02.1999 р. не Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну, украї- спр. 3540). с. Локнисте Березнянського (нині Менсько-

546 547
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
го) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- токар. Заарештований 17.02.1938 р. За постановою початкова. Проживав у с. Красне, одноосібник. на території СРСР. Реабілітований 20.08.1997 р.
вав у с. Локнисте. Заарештований 27.03.1938 р. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Заарештований 29.01.1930 р. За постановою (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
За постановою «трійки» при УНКВД по 19.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянської особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від спр. 3466).
Чернігівській обл. від 10.04.1938 р. за участь у української націоналістичної контрреволюцій- 28.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
діяльності антирадянської есерівської повстан- ної організації застосована ВМП. Розстріля- до Північного краю на 3 роки. Реабілітований Ридзевський Антон Францович, 1897 р. н.,
ської організації застосована ВМП. Розстріля- ний 10.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 19.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, м. Бобруйськ Мінської губ. (нині Могильов-
ний 23.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 23.08.1958 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6074). ської обл.), Білорусь, поляк, освіта початкова.
15.03.1958 р. (Держ-архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3560). Проживав у м. Бахмач Бахмацького р-ну, коваль.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3313-3314). Рибний Лука Петрович, 1897 р. н., с. Глибоке 01.07.1931 р. взятий на підписку про невиїзд за
Рибець Мартин Митрофанович, 1890 р. н., Бахмацького р-ну, українець, освіта початкова. ст. 58-10 КК РСФРР. За постановою особливої
Рибалочко Мойсей Трохимович, 1902 р. н., с. Красне Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, Проживав у с. Глибоке, одноосібник. Заарешто- наради при Колегії ОГПУ від 23.08.1931 р. справу
с. Локнисте Березнянського (нині Менсько- українець, освіта початкова. Проживав у с. Крас- ваний 22.11.1931 р. За постановою особливої припинено. На час другого арешту – пенсіонер.
го) р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- не, токар. Заарештований 31.05.1920 р. За пос- наради при Колегії ГПУ УСРР від 03.02.1932 р. Заарештований 21.11.1937 р. за ст.ст. 54-6, 54-10
вав у с. Локнисте, одноосібник. Заарештова- тановою Колегії Особливого відділу ВЧК при за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до ВТТ на 3 КК УРСР. 12.01.1938 р. справу припинено. Реабі-
ний 30.10.1930 р. За постановою судової «трій- реввійськраді 12 А від 15.06.1920 р. за участь у роки. Реабілітований 04.09.1989 р. (Держархів літований 20.02.1997 р. (Держархів Чернігівської
ки» при Колегії ГПУ УСРР від 08.11.1930 р. за діяльності контрреволюційної організації ув’яз- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9120). області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4985, 1103).
ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на нений до концтабору на час громадянської війни.
5 років. Реабілітований 23.11.1988 р. (Держархів Заарештований 11.11.1937 р. За постановою «трій- Рибочко Матвій Тихонович, 1900 р. н., с. Го- Ридзель Григорій Іванович, 1899 р. н., с. Бри-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8141). ки» при УНКВД по Чернігівській обл. від родище Березнянського (нині Менського) р-ну, тани Комарівського р-ну (нині с. Дуболугівка Ні-
13.11.1937 р. за проведення антирадянської агіт- українець, освіта початкова. Проживав у с. Го- жинського р-ну), українець, малописьменний.
Рибалочко Яків Євменович, 1894 р. н., ації ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував родище, одноосібник. Заарештований 15.03.1935 р. Проживав у с. Британи (нині с. Дуболугівка), кол-
с. Локнисте Березнянського (нині Менсько- покарання у Каргопольському ВТТ. Реабілітова- За вироком ВТ КВО від 29.01.1936 р. за ст. 54-10 госпник. Заарештований 08.12.1937 р. За постано-
го) р-ну, українець. Член ВКП(б) до 1930 р. ний 30.03.1998 р., 04.08.1989 р. (Держархів Чер- ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлення волі у вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл.
Проживав у с. Локнисте, колгоспник. Заарештова- нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11919, ВТТ на 4 роки. Реабілітований 16.06.1994 р. (ГДА від 10.12.1937 р. за проведення антиколгоспної агі-
ний 17.03.1938 р. За постановою «трійки» при 11392). СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16429-п). тації застосована ВМП. Розстріляний 19.12.1937 р.
УНКВД по Чернігівській обл. від 31.03.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 26.08.1989 р. (Держ-
за участь у діяльності антирадянської есерів- Рибка Сергій Васильович, 1870 р. н., Рибцов Петро Михайлович, 1899 р. н., архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ської націоналістичної контрреволюційної пов- с. Талалаївка Ніжинського р-ну, освіта початкова. м. Чечерськ Чечерського р-ну Гомельської обл., спр. 8629).
станської організації застосована ВМП. Роз- Проживав у с. Талалаївка, одноосібник. Білорусь, білорус, освіта середня. Проживав за
стріляний 23.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітова- Заарештований 09.02.1930 р. За постановою судової місцем роботи, лісник у Карпилівському лісниц- Ридзель Корній Андрійович, 1885 р. н., с. Євла-
ний 15.03.1958 р. (Держархів Чернігівської облас- «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 27.02.1930 р. тві Остерського р-ну. Заарештований 05.07.1938 р. шівка Комарівського р-ну (нині с. Красносіль-
ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3306). за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. 08.03.1939 р. справу ське Борзнянського р-ну), українець, малопись-
на 5 років. Реабілітований 27.06.1964 р. (Держ- припинено. Реабілітований 29.07.1997 р. (Держ- менний. Проживав у с. Євлашівка (нині с. Красно-
Рибальченко Василь Маркович, 1891 р. н., архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7811). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, сільське),одноосібник.Заарештований 18.03.1931 р.
смт Линовиця Прилуцького р-ну, українець, освіта спр. 2726). За постановою особливої наради при Колегії
початкова. Проживав у смт Линовиця, одноосіб- Рибко Михайло Петрович, 1912 р. н., с. Дроз- ГПУ УСРР від 10.05.1931 р. за ст. 54-10 КК
ник. Заарештований 06.11.1937 р. За постановою довиця Городнянського р-ну, українець, освіта Ривкін Мейлах Борисович, 1907 р. н., Брян- УСРР висланий до Північного краю на 3 роки
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від початкова. Проживав за місцем дислокації 191 ська обл., РФ, єврей, освіта середня. Проживав умовно. Реабілітований 02.06.1989 р. (Держархів
21.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації скулб 9 мббр, червоноармієць. Заарештований у м. Пирятин Пирятинського р-ну Полтав- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6413).
ув’язнений до ВТТ на 8 років. Покарання відбував 17.06.1942 р. За вироком ВТ 17 А від 25.07.1942 р. ської обл., викладач. За постановою особливої
в Амурському ВТТ. Реабілітований 16.08.1989 р. за ст.ст. 58-2, 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений наради при Колегії ОГПУ від 15.04.1929 р. за Ридзель Михайло Степанович, 1890 р. н.,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований ст. 58-10 КК РСФРР висланий до Сибіру на 3 ро- с. Євлашівка Комарівського р-ну (нині с. Крас-
спр. 9901). 30.09.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ки. За постановою особливої наради при носільське Борзнянського р-ну), українець,
Спр. 15370-п). Колегії ОГПУ від 03.02.1930 р. висланий до освіта початкова. Проживав у с. Євлашівка (нині
Рибець Ілля Митрофанович, 1884 р. н., Татарської АСРР на термін, що залишився. За с. Красносільське), одноосібник. Заарештований
с. Красне Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, Рибний Лука Павлович, 1885 р. н., с. Красне постановою особливої наради при колегії ОГПУ 18.02.1930 р. За постановою особливої наради
українець, освіта початкова. Проживав у с. Красне, Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, освіта від 03.08.1930 р. дозволено вільне проживання при Колегії ГПУ УСРР від 11.03.1930 р. за

548 549
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю с. Переходівка Ніжинського р-ну, українець, ГПУ УСРР від 29.04.1931 р. справу припинено. УСРР від 28.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР вис-
на 3 роки. Реабілітований 21.08.1989 р. (Держ- малописьменний. Проживав у с. Переходівка, селя- Реабілітований 28.05.1998 р. (Держархів Чернігів- ланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, нин. Заарештований 04.01.1921 р. за проведення ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6405). 19.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
спр. 10405). контрреволюційної агітації. За постановою Чер- ф. Р-8840, оп.3, спр. 6074).
нігівського губревтрибуналу від 02.03.1921 р. спра- Риль Іван Мартинович, 1899 р. н., Польща,
Ридя Ніна Степанівна, 1928 р. н., с. Буянки ву припинено. Звільнений з-під варти 19.01.1921 р. німець, письменний. Без постійного місця Римар Йосип Васильович, 1880 р. н., с. Красне
Ріпкинського р-ну, українка, освіта початкова. Реабілітований 31.05.1999 р. (Держархів Черні- проживання, без певних занять. Заарештований Конотопського повіту (нині Бахмацького р-ну),
Проживала у с. Буянки, учениця. Заарештована гівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 4452). 22.08.1937 р. За постановою «двійки» від українець, малописьменний. Проживав у с. Красне,
04.11.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 24.08.1944 р. 15.12.1937 р. за підозрою у шпигунстві передбаче- селянин. Заарештований 17.02.1919 р. як анти-
справу припинено. Реабілітована 29.06.1998 р. Риженко Михайло Пилипович, 1886 р. н., на ВМП. Реабілітований 14.09.1989 р. (Держархів радянський елемент. За постановою Чернігівсько-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Тиниця Бахмацького р-ну, українець, мало- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10491). го губревтрибуналу від 07.05.1919 р. справу
спр. 3967). письменний. Проживав у с. Тиниця, тесля. припинено. Реабілітований 31.07.1998 р. (Держ-
Заарештований 07.04.1932 р. За постановою Рильський Борис Якович, 1908 р. н., с. Кусії архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1,
Рижевський Дмитро Олександрович, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Добрянського (нині Городнянського) р-ну, украї- спр. 195).
1875 р. н., с. Переходівка Ніжинського р-ну, укра- 07.12.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий нець, освіта початкова. Проживав у с. Кусії, одно-
їнець, освіта початкова. Проживав у с. Переходів- до Північного краю на 3 роки. Заарештований осібник. Заарештований 20.04.1931 р. За поста- Римар Мотрона Леонтіївна, 1896 р. н.,
ка, одноосібник. Заарештований 17.02.1930 р. 08.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД новою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР смт Короп Коропського р-ну, українка, не-
За постановою особливої наради при Колегії по Чернігівській обл. від 05.10.1937 р. за проведен- від 26.08.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий письменна. Проживала у м. Батурин Бахмацько-
ГПУ УСРР від 29.03.1930 р. за ст. 54-10 КК ня антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на до Північного краю на 3 роки. Реабілітований го р-ну, домогосподарка. 19.03.1949 р. взята на
УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. 10 років. Реабілітований 12.06.1989 р., 26.05.1989 р. 19.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, підписку про невиїзд. За постановою особливої
Реабілітований 23.08.1989 р. (Держархів Чернігів- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6400). наради при МГБ СРСР від 02.07.1949 р. як член
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9983). спр. 6582, 1768). сім’ї зрадника Батьківщини вислана до Казахстану
Рильський Яків Савович, 1879 р. н., с. Кусії на 5 років. Реабілітована 30.01.1995 р. (Держ-
Риженко Іван Олександрович, 1861 р. н., Рикова Зінаїда Михайлівна, 1898 р. н., РФ, Добрянського (нині Городнянського) р-ну, украї- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
с. Переходівка Ніжинського р-ну, українець, не- росіянка, освіта вища. Проживала у м. Остер Ко- нець, освіта початкова. Проживав у с. Кусії, сто- спр. 12246).
письменний. Проживав у с. Переходівка, селя- зелецького р-ну, вчитель. Заарештована 10.11.1937 р. ляр. Заарештований 17.04.1931 р. За постановою
нин. Заарештований 04.01.1921 р. за проведен- За постановою особливої наради при НКВД СРСР особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Римар Олексій Романович, 1869 р. н., м. Ко-
ня контрреволюційної агітації. За постановою від 27.12.1937 р. як член сім’ї зрадника Батьківщи- 26.08.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий нотоп Чернігівської (нині Сумської) обл., украї-
Чернігівського губревтрибуналу від 02.03.1921 р. ни ув’язнена до ВТТ на 8 років. Реабілітована до Північного краю на 3 роки. Реабілітований нець, освіта початкова. Проживав у м. Конотоп,
справу припинено. Звільнений з-під варти 11.09.1956 р. (Держархів Чернігівської області, 19.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, пенсіонер. Заарештований 28.11.1929 р. за ст. 54-11
19.01.1921 р. Реабілітований 31.05.1999 р. (Держ- ф. Р-8840, оп.3, спр. 2977). ф. Р-8840, оп.3, спр. 6400). КК УСРР. 05.12.1929 р. звільнений на підписку про
архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, невиїзд. Рішення по справі відсутнє. Реабілітова-
спр. 4452). Риковський Василь Парамонович, 1881 р. н., Римар Ганна Лазарівна, 1898 р. н., м. Ко- ний 29.07.1997 р. (Держархів Чернігівської облас-
с. Попівка Новгород-Сіверського р-ну, українець, рюківка Корюківського р-ну, українка, освіта по- ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3077).
Риженко Микола Петрович, 1914 р. н., с. Ти- освіта початкова. Проживав у с. Попівка, одно- чаткова. Проживала у м. Корюківка, колгоспниця.
ниця Бахмацького р-ну, українець, освіта початко- осібник. Заарештований 29.04.1930 р. За поста- 08.10.1935 р. взята на підписку про невиїзд. За Римар Павло Іванович, 1909 р. н., м. Корюків-
ва. Проживав за місцем дислокації 145 бінжзаг, новою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР вироком спецколегії Чернігівського облсуду від ка Корюківського р-ну, українець, освіта середня.
червоноармієць. Заарештований 29.01.1943 р. від 19.05.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язне- 16.03.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджена Проживав за місцем дислокації 31 сп 25 Чапаєв-
За вироком ВТ 33 оінжбр спецпризначення від ний до концтабору на 5 років умовно. Реабіліто- до позбавлення волі у ВТТ на 3 роки. Реабіліто- ської сд, командир роти, ст. лейтенант. Заарешто-
10.02.1943 р. за ст.ст. 19-58-8, 58-10 ч. 2 з санкції ваний 26.08.1989 р. (Держархів Чернігівської вана 08.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ваний 28.11.1944 р. За вироком ВТ 2 Українського
ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до ВМП. За області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9614). Спр. 15240-п). фронту від 20.02.1945 р. за ст.ст. 58-1 «б», 58-11 КК
ухвалою ВТ Західного фронту від 25.02.1943 р. РРФСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на
вирок змінено, засуджений до позбавлення волі Рилошко Микита Іванович, 1890 р. н., с. Мох- Римар Йосип Васильович, 1872 р. н., с. Крас- 10 років, позбавлений військового звання. Заги-
у ВТТ на 10 років. Реабілітований 28.03.1997 р. натин Чернігівського р-ну, українець, малопись- не Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, украї- нув 22.11.1946 р. Реабілітований 13.04.1992 р. (ГДА
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17810-п). менний. Проживав у с. Мохнатин, одноосібник. нець, освіта початкова. Проживав у с. Красне, СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15756-п).
Заарештований 16.03.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. одноосібник. Заарештований 29.01.1930 р. За пос-
Риженко Михайло Іванович, 1897 р. н., За постановою особливої наради при Колегії тановою особливої наради при Колегії ГПУ Римар Яків Микитович, 1876 р. н.,

550 551
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
м. Корюківка Корюківського р-ну, українець, осві- ни вислана до Кустанайської обл. Казахської РСР 22.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ув’язнена до ВТТ на 5 років. Відбувала пока-
та початкова. Проживав у м. Корюківка, службо- на 5 років. Реабілітована 30.01.1995 р. (Держ- Спр. 14683-п). рання у Карагандинському ВТТ. Реабілітована
вець. Заарештований 08.02.1921 р. За вироком архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 05.07.1958 р. (Держархів Чернігівської області,
Чернігівського губревтрибуналу від 06.08.1921 р. спр. 12221). Рисковець Тимофій Митрофанович, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3495).
як антирадянський елемент засуджений до 1886 р. н., с. Козилівка Холминського (нині Корю-
позбавлення волі на 1 рік, за амністією від Риндич Василь Микитович, 1887 р. н., м. Се- ківського) р-ну, українець, освіта початкова. Про- Рихлицький Юхим Маркович, 1901 р. н.,
покарання звільнений. Реабілітований 31.05.1999 р. менівка Семенівського р-ну, українець, освіта живав у с. Бобрик Корюківського р-ну, без пев- с. Шуляки Жашківського р-ну Київської (нині
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, вища. Проживав у м. Ніжин, викладач Ніжин- них занять. Заарештований 28.09.1937 р. За Черкаської) обл., українець, освіта середня.
спр. 4922). ського педагогічного інституту. Заарештований пос-тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Проживав у смт Куликівка Куликівського р-ну,
25.09.1937 р. За постановою «трійки» при ській обл. від 01.11.1937 р. за проведення старший бухгалтер. Заарештований 06.10.1937 р.
Римшенат Еля Гершович, 1896 р. н., Вілен- УНКВД по Чернігівській обл. від 19.11.1937 р. за антирадянської агітації, скерованої на підрив За вироком ВК ВС СРСР від 22.12.1937 р. за
ська губ., єврей, освіта початкова. Проживав у участь у діяльності антирадянської української колгоспного будівництва, застосована ВМП. ст.ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР засуджений
м. Конотоп Чернігівської губ. (нині Сумської обл.), націоналістичної організації ув’язнений до ВТТ Розстріляний 05.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабі- до ВМП. Розстріляний 23.12.1937 р. у м. Київ.
без певних занять. Заарештований 13.05.1922 р. на 10 років. Реабілітований 28.09.1957 р. (Держ- літований 23.09.1963 р. (Держархів Чернігів- Реабілітований 20.11.1958 р. (ГДА СБ України,
За вироком Чернігівського губревтрибуналу архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6873). м. Чернігів. – Спр. 5101-п).
від 10.06.1922 р. як антирадянський елемент спр. 3149).
засуджений до позбавлення волі на 2 роки Ритченко Василь Костянтинович, 1891 р. н., Ричек Гнат Леонтійович, 1876 р. н., с. Кур-
умовно. Реабілітований 18.08.1999 р. (Держархів Риндич Данило Микитович, 1892 р. н., м. Се- х. Стара Тернавщина Яблунівського р-ну (приєд- ганське Козелецького р-ну, українець, мало-
Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 5776). менівка Семенівського р-ну, українець, освіта нано до с. Рудівка Прилуцького р-ну), українець, письменний. Проживав у с. Курганське, одно-
початкова. Проживав у м. Семенівка, касир. За- освіта початкова. Проживав у с. Яблунівка осібник. Заарештований 16.10.1930 р. За постано-
Ринденко Василь Григорович, 1896 р. н., арештований 17.04.1938 р. За постановою «трійки» Яблунівського (нині Прилуцького) р-ну, бухгал- вою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР
с. Городня Іваницького (нині Ічнянського) р-ну, при УНКВД по Чернігівській обл. від 24.04.1938 р. тер. Заарештований 07.03.1938 р. За постановою від 11.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
українець, освіта початкова. Проживав за місцем за участь у діяльності антирадянської української «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
дислокації 267 сд, червоноармієць. Заарештований націоналістичної контрреволюційної організа- 17.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- 26.04.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
26.04.1942 р. За вироком ВТ 267 сд від 16.05.1942 р. ції застосована ВМП. Розстріляний 21.05.1938 р. ської української націоналістичної організації ф. Р-8840, оп.3, спр. 4709).
за ст.ст. 19-58-1 «б» КК РРФСР засуджений до у м. Чернігів. Реабілітований 03.11.1956 р. (Держ- застосована ВМП. Розстріляний 06.05.1938 р. у
ВМП. Розстріляний 30.05.1942 р. Реабілітований архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, м. Чернігів. Реабілітований 26.08.1989 р. (Держ- Ричек Григорій Омелянович, 1918 р. н., с. Кур-
17.02.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – спр. 2446-2451). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ганське Козелецького р-ну, українець, освіта
Спр. 15744-п). спр. 9287). середня. Проживав у с. Курганське, рахівник. За-
Риндя Григорій Федорович, 1906 р. н., с. Ша- арештований 08.10.1943 р. за підозрою у зраді
Ринденко Єфросинія Андріївна, 1901 р. н., тура Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну, Рихлик Євген Антонович, 1888 р. н., с. Віль- Батьківщині. За постановою від 01.12.1943 р.
с. Городня Іваницького (нині Ічнянського) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Шату- шанка Чуднівського р-ну Вінницької (нині Жито- направлений до спецтабору НКВД для фільтра-
українка. Проживала у с. Городня, колгоспниця. ра, одноосібник. Заарештований 28.12.1929 р. мирської) обл., чех, освіта вища. Проживав у ції. Реабілітований 28.10.1996 р. (Держархів
18.02.1944 р. взята на підписку про невиїзд. За За постановою судової «трійки» при Колегії м. Ніжин, професор Ніжинського інституту на- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 704).
постановою особливої наради при НКВД СРСР від ГПУ УСРР від 02.02.1930 р. за ст. 54-10 КК родної освіти. Заарештований 10.01.1931 р. За
31.05.1944 р. як член сім’ї зрадника Батьківщини УСРР ув’язнений до концтабору на 10 років. постановою судової «трійки» при Колегії Ричек Дмитро Наумович, 1868 р. н., с. Курган-
вислана до Кустанайської обл. Казахської РСР Реабілітований 02.04.1968 р. (Держархів Черні- ГПУ УСРР від 15.06.1931 р. як агент чеської ське Козелецького р-ну, українець, малописьмен-
на 5 років. Реабілітована 30.01.1995 р. (Держ- гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8004). розвідки ув’язнений до концтабору на 10 років. ний. Проживав у с. Курганське, церковний старос-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Реабілітований 30.12.1958 р. (Держархів Чер- та. Заарештований 27.10.1930 р. За постановою
спр. 12221). Рискін Семен Ісакович, 1913 р. н., м. Новго- нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7754). судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від
род-Сіверський, єврей, освіта середня. Прожи- 07.12.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
Ринденко Софія Василівна, 1922 р. н., с. Го- вав за місцем дислокації 66 осзлб, червоноармі- Рихлицька Фаня Тихонівна, 1906 р. н., до Північного краю на 5 років. Реабілітований
родня Іваницького (нині Ічнянського) р-ну, єць. Заарештований 10.12.1937 р. За вироком Польща, українка, освіта початкова. Проживала 21.09.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
українка. Проживала у с. Городня. 18.02.1944 р. ВТ особливого корпусу залізничних військ у смт Куликівка Куликівського р-ну, домогоспо- ф. Р-8840, оп.3, спр. 6815).
взята на підписку про невиїзд. За постановою РККА у м. Владивосток від 10.01.1938 р. за дарка. Заарештована 26.12.1937 р. За постано-
особливої наради при НКВД СРСР від ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР засуджений до позбав- вою особливої наради при НКВД СРСР від Риченко Микола Іванович, 1905 р. н., с. Крас-
31.05.1944 р. як член сім’ї зрадника Батьківщи- лення волі у ВТТ на 5 років. Реабілітований 07.07.1938 р. як член сім’ї зрадника Батьківщини нопілля Коропського р-ну, українець, освіта по-

552 553
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
чаткова. Проживав у с. Краснопілля, одноосіб- Реабілітований 13.09.1958 р., 13.09.1958 р. (ГДА СБ Рог Павло Петрович, 1892 р. н., смт Макоши- Роговенко Кіндрат Васильович, 1882 р. н.,
ник. Заарештований 28.12.1932 р. За постановою України, м. Чернігів. – Спр. 4879-п). не Менського р-ну, українець, освіта початкова. с. Авдіївка Понорницького (нині Сосницько-
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Проживав у м. Бахмач Бахмацького р-ну, стар- го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав
04.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий Рог Григорій Захарович, 1897 р. н., м. Семе- ший механік. Заарештований 13.07.1945 р. За у с. Авдіївка, одноосібник. Заарештований
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований нівка Семенівського р-ну, українець, освіта по- вироком ВТ Московсько-Київської залізни- 20.11.1932 р. За постановою особливої наради
26.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, чаткова. Проживав у м. Семенівка, одноосібник. За- ці від 16.09.1945 р. за ст. 54-3 КК УРСР вип- при Колегії ГПУ УСРР від 05.01.1933 р. за
ф. Р-8840, оп.3, спр. 6753). арештований 18.04.1929 р. За постановою особ- равданий. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
ливої наради при Колегії ОГПУ від 28.10.1929 р. Спр. 6415-п). на 3 роки. Реабілітований 26.04.1989 р. (Держ-
Ріпа Василь Іванович, 1880 р. н., с. Голінка за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до концтабо- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, украї- ру на 3 роки. Реабілітований 06.12.1991 р. (Держ- Рогач Михайло Онисимович, 1923 р. н., с. Кра- спр. 4716).
нець, письменний. Проживав у с. Голінка, колгосп- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, силівка Броварського р-ну Київської обл., украї-
ник. Заарештований 10.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, спр. 11883). нець, освіта початкова. Проживав за місцем Роговенко Пилип Васильович, 1910 р. н.,
54-11 КК УРСР. 08.05.1938 р. справу припинено. дислокації 959 сп, червоноармієць. Пропав без с. Тур’я Сновського р-ну, українець, малопись-
Реабілітований 29.01.1996 р. (Держархів Чернігів- Рог Калістрат Павлович, 1877 [1979] р. н., вісті у грудні 1942 р. Підозрювався за ст. 54-1 «б» менний. Проживав у с. Тур’я, одноосібник. За-
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 173). с. Кобижча Бобровицького р-ну, українець, мало- КК УРСР. За постановою від 18.12.1942 р. ого- арештований 29.01.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР.
письменний. Проживав у с. Кобижча, одноосібник. лошений у розшук. Реабілітований 30.03.1998 р. 25.02.1933 р. справу припинено. Реабілітований
Рклицький Володимир Павлович, 1889 р. н., Заарештований 03.10.1929 р. За постановою особ- (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 10705-п). 24.12.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
с. Бірки Козелецького р-ну, українець, освіта не- ливої наради при Колегії ОГПУ від 04.11.1929 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 6944).
закінчена вища. Проживав у м. Остер Козелецько- за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до концтабору Рогова Раїса Семенівна, 1904 р. н., м. Одеса,
го р-ну, священик. Заарештований 10.09.1937 р. на 3 роки. Заарештований 21.08.1937 р. За пос- українка, освіта середня. Проживала у смт Ра- Роговий Василь Кіндратович, 1893 р. н.,
За постановою «трійки» при УНКВД по Чер- тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- дуль Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, вчи- с. Високе Борзнянського р-ну, українець, мало-
нігівській обл. від 23.11.1937 р. за проведення ській обл. від 08.09.1937 р. за проведення анти- телька. Заарештована у листопаді 1937 р. За письменний. Проживав у с. Високе, одноосібник.
контрреволюційної діяльності передбачена радянської агітації застосована ВМП. Розстріля- вироком виїзної сесії Чернігівського облсуду від Заарештований 22.11.1932 р. за ст. 54-11 КК УСРР.
ВМП. Реабілітований 04.01.1958 р. (Держархів ний 16.09.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований 15.09.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засудже- 24.02.1933 р. справу припинено. Реабілітований
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3242). 04.07.1989 р., 28.08.1989 р. (Держархів Чернігів- на до позбавлення волі на 5 років. За ухвалою 27.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3830, 9248). судової колегії в кримінальних справах ВС УРСР Спр. 9907-п).
Робак Михайло Степанович, 1902 р. н., від 26.11.1938 р. вирок скасовано. (ГДА СБ
с. Гранів Гайсинського р-ну Вінницької обл., украї- Рог Микола Петрович, 1905 р. н., с. Григо- України, м. Чернігів. – Спр. 149-п). Роговий Василь Савович, 1902 р. н., с. Куко-
нець, освіта середня. Член КП(б)У з 1925 р. до рівка Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, вичі Менського р-ну, українець, освіта почат-
1937 р. Проживав у с. Грибова Рудня Добрян- українець, освіта початкова. Член ВКП(б). Про- Роговенко Дмитро Кіндратович, 1916 р. н., кова. Проживав у с. Ліски Менського р-ну,
ського (нині Ріпкинського) р-ну, начальник живав у м. Носівка Носівського р-ну, директор с. Авдіївка Понорницького (нині Сосницького) р-ну, колгоспник. Заарештований 22.03.1951 р. За ви-
Добрянської виробничої дільниці ліспромгоспу. МТС. Заарештований 05.07.1937 р. За вироком українець, освіта середня. Проживав у с. Авдіїв- роком ВТ КВО від 12.03.1952 р. за ст.ст. 54-1 «б»,
Заарештований 06.10.1937 р. за участь у діяльно- ВК ВС СРСР від 15.10.1937 р. за ст.ст. 54-7, 54-8, ка, рахівник. Заарештований 18.03.1938 р. за 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлен-
сті контрреволюційної організації. 11.02.1938 р. 54-11 КК УРСР засуджений до ВМП. Роз- ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. Рішення по справі відсут- ня волі у ВТТ на 25 років. Реабілітований
справу припинено. Реабілітований 27.11.1997 р. стріляний 16.10.1937 р. у м. Київ. Реабілітова- нє. Звільнений з-під варти 04.05.1938 р. Реабілі- 28.05.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ний 20.12.1960 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. тований 22.01.1997 р. (Держархів Чернігівської Спр. 17473-п).
спр. 6185). – Спр. 6073-п). області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 914).
Роговий Василь Федорович, 1896 р. н., м. Но-
Робінчук Яків Степанович, 1898 р. н., с. Зо- Рог Мусій Микитович, 1886 р. н., с. Кобиж- Роговенко Іван Іванович, 1909 р. н., с. Єліне сівка Носівського р-ну, українець, освіта початко-
зів Липовецького р-ну Вінницької обл., українець, ча Бобровицького р-ну, українець, малопись- Сновського р-ну, українець, освіта початкова. ва. Проживав у м. Носівка, одноосібник. Заарешто-
освіта початкова. Член ВКП(б) з 1917 р. Про- менний. Проживав у с. Кобижча, одноосібник. Проживав у с. Єліне, одноосібник. Заарештований ваний 09.03.1931 р. За постановою судової
живав у м. Прилуки, управляючий пунктом «Загот- Заарештований 28.11.1932 р. За постановою 18.04.1931 р. За постановою особливої наради «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 12.10.1931 р.
зерно». Заарештований 14.09.1937 р. За виро- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від при Колегії ГПУ УСРР від 24.05.1931 р. за за ст. 54-4 КК УСРР ув’язнений до концтабору на
ком Чернігівського облсуду від 20.09.1937 р. за 22.12.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю 3 роки. Реабілітований 31.08.1989 р. (Держархів
ст. 54-7 КК УРСР засуджений до ВМП. За ухва- до Північного краю на 3 роки. Реабілітований на 3 роки. Реабілітований 20.06.1989 р. (Держ- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11204).
лою ВС СРСР ВМП замінено ув’язненням на 15 28.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
років. Загинув, відбуваючи покарання, у 1938 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 7755). спр. 6394). Роговий Василь Якович, 1898 р. н., с. Курінь

554 555
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Бахмацького р-ну, українець, малописьменний. Реабілітований 11.09.1989 р., 31.08.1989 р. (Держ- Чернігівського губревтрибуналу від 03.12.1920 р. Рогозинський Петро Захарійович, 1893 р. н.,
Проживав у с. Курінь, одноосібник. Заарештований архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, звільнений. Реабілітований 29.01.1999 р. (Держ- с. Мар’янівка Новоукраїнського р-ну Кірово-
04.09.1931 р. За постановою судової «трійки» при спр. 11715-11718, 9012). архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, градської обл., українець, освіта середня. Прожи-
Колегії ГПУ УСРР від 19.12.1931 р. за ст.ст. 54-2, спр. 1336). вав у м. Семенівка Семенівського р-ну, агро-
54-11, 54-12 КК УСРР передбачена ВМП. За Роговий Микита Антонович, 1871 р. н., с. Ку- ном. Заарештований 07.05.1933 р. за ст. 54-7 КК
постановою Колегії ОГПУ від 11.05.1932 р. за ковичі Менського р-ну, українець, освіта початко- Роговий Федір Андрійович, 1895 р. н., с. Ку- УСРР. 10.06.1933 р. звільнений на підписку про
ст.ст. 58-2, 58-11 КК РСФРР висланий до Північ- ва. Проживав у с. Куковичі, кустар. Заарештова- рінь Бахмацького р-ну, українець, освіта почат- невиїзд. 11.06.1933 р. справу припинено. Реабі-
ного краю на 3 роки. На час другого арешту – ван- ний 11.04.1932 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР. За кова. Проживав у с. Курінь, робітник «Заготзер- літований 30.01.1998 р. (ГДА СБ України,
тажник. Заарештований 28.11.1937 р. За постано- постановою від 10.09.1932 р. справу направлено но». Заарештований 05.03.1938 р. За постано- м. Чернігів. – Спр. 9490-п).
вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від на припинення. Рішення відсутнє. Реабілітований вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл.
03.12.1937 р. за проведення антирадянської агіта- 28.03.1997 р. (Держархів Чернігів-ської області, від 21.09.1938 р. за проведення антирадянської Родак Данило Григорович, 1877 р. н.,
ції застосована ВМП. Розстріляний 09.12.1937 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 1984). діяльності застосована ВМП. Розстріляний м. Яготин Яготинського р-ну Київської обл., укра-
у м. Чернігів. Реабілітований 11.09.1989 р., 24.09.1938 р. Реабілітований 27.04.1962 р. (Держ- їнець, освіта початкова. Проживав у м. Яготин,
23.10.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Роговий Олексій Іванович, 1903 р. н., с. Піс- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, одноосібник. Заарештований 08.06.1929 р. За
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11715-11718, 11678). ки Бахмацького р-ну, українець, освіта початкова. спр. 4889). постановою особливої наради при Колегії ОГПУ
Проживав у с. Піски, одноосібник. Заарештований від 16.08.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висла-
Роговий Володимир Романович, 1896 р. н., 20.09.1931 р. За постановою судової «трійки» при Роговий Хаім-Борух Залманович, 1909 р. н., ний до Північного краю на 3 роки. Реабілітова-
м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта колегії ГПУ УСРР від 19.12.1931 р. за ст.ст. 54-2, м. Чернігів, єврей, освіта початкова. Проживав у ний 03.07.1989 р. (Держархів Чернігівської облас-
незакінчена вища. Проживав у с. Терешківка 54-11, 54-12 КК УСРР ув’язнений до концтабору м. Чернігів, продавець. Заарештований 21.09.1936 р. ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3784).
Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну, вчитель. на 5 років. За постановою Колегії ОГПУ від За вироком спецколегії Чернігівського облсуду від
Заарештований 23.10.1930 р. за ст. 54-10 КК 11.05.1932 р. за ст.ст. 58-2, 58-11 КК РСФРР вис- 13.10.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений Роденко Микола Васильович, 1885 р. н., с. Бу-
УСРР. За постановою особливої наради при ланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітова- до позбавлення волі на 5 років. Реабілітований да Корюківського р-ну, українець, малописьмен-
Колегії ГПУ УСРР від 30.12.1930 р. справу ний 11.09.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- 19.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – ний. Проживав у м. Щорс Щорського р-ну (нині
припинено. На час другого арешту – мешканець ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11715-11718). Спр. 14929-п). м. Сновськ Сновського р-ну), тесля. Заарештова-
смт Радуль Ріпкинського р-ну. Заарештований ний 20.12.1937 р. За постановою «трійки» при
18.02.1938 р. За постановою «трійки» при Роговий Павло Кіндратович, 1898 р. н., с. Ви- Рогожан Федір Мойсейович, 1892 р. н., м. Бу- УНКВД по Чернігівській обл. від 26.12.1937 р. за
УНКВД по Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. за соке Борзнянського р-ну, українець, малопись- дапешт, Угорщина, румун, неписьменний. Про- проведення антирадянської агітації застосована
проведення антирадянської агітації застосована менний. Проживав у с. Високе, одноосібник. живав у с. Галиця Лосинівського (нині Ніжинсько- ВМП. Розстріляний 03.01.1938 р. у м. Чернігів.
ВМП. Розстріляний 17.05.1938 р. у м. Чернігів. Заарештований 23.12.1932 р. за ст. 54-11 КК УСРР. го) р-ну, колгоспник. Заарештований 17.12.1937 р. Реабілітований 22.08.1989 р. (Держархів Чернігів-
Реабілітований 30.03.1998 р., 15.08.1989 р. (Держ- 24.02.1933 р. справу припинено. Реабілітований За постановою «двійки» від 31.01.1938 р. за ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10954).
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 27.02.1998 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – підозрою у шпигунстві застосована ВМП. Роз-
спр. 8060, 9861). Спр. 9907-п). стріляний 21.02.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітова- Родимов Олександр Вікторович, 1895 р. н.,
ний 31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської обла- с. Окуньково Захаровського р-ну Рязанської обл.,
Роговий Іван Андрійович, 1898 р. н., с. Курінь Роговий Панас Петрович, 1888 р. н., м. Носів- сті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10315). РФ, росіянин, освіта середня. Проживав у с. Вих-
Бахмацького р-ну, українець, освіта початкова. ка Носівського р-ну, українець, освіта початко- востів Городнянського р-ну, вчитель. Заарештова-
Проживав у с. Курінь, одноосібник. Заарештований ва. Проживав у смт Линовиця Прилуцького р-ну, Рогожкін Семен Никанорович, 1874 р. н., ний 15.03.1938 р. За постановою «трійки» при
08.09.1931 р. За постановою судової «трійки» при робітник. Заарештований 02.12.1937 р. За пос- с. Медвеж’є Медвеженського повіту Ставро- УНКВД по Чернігівській обл. від 24.04.1938 р. за
Колегії ГПУ УСРР від 19.12.1931 р. за ст.ст. 54-2, тановою «двійки» від 25.12.1937 р. за ст. 54-6 польської губ. (нині с. Красногвардійське Крас- ст. 54-11 КК УРСР застосована ВМП. Розстріля-
54-11, 54-12 КК УСРР висланий до Північного ч. 1 КК УРСР ув’язнений до ВТТ на 10 років. ногвардійського р-ну Ставропольського краю), РФ, ний 28.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
краю на 5 років. За постановою Колегії ОГПУ Реабілітований 19.09.1958 р. (Держархів Черні- росіянин, освіта початкова. Проживав у м. Боб- 24.05.1958 р. (Держархів Чернігівської області,
від 11.05.1932 р. за ст. 58-12 КК РСФРР висла- гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3686). ровиця Бобровицького р-ну, касир. 27.06.1931 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 3420-3424).
ний до Північного краю на 3 роки. На час друго- взятий на підписку про невиїзд. За постановою
го арешту – тракторист МТС. Заарештований Роговий Степан Павлович, 1886 р. н., с. Пе- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Родинченко Єгор Пилипович, 1902 р. н., с. Бу-
17.02.1938 р. За постановою «трійки» при ченюги Новгород-Сіверського р-ну, українець, 23.08.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР позбавлений рівка Тупичівського (нині Городнянського) р-ну,
УНКВД по Чернігівській обл. від 21.09.1938 р. за освіта початкова. Проживав у с. Печенюги, столяр. права проживання в прикордонній смузі на 3 українець, малописьменний. Проживав у с. Бу-
проведення антирадянської діяльності застосова- Заарештований 25.11.1920 р. за проведення анти- роки. Реабілітований 27.06.1989 р. (Держархів рівка, чорноробочий. Заарештований 16.03.1937 р.
на ВМП. Розстріляний 24.09.1938 р. у м. Чернігів. радянської агітації. За постановою виїзної сесії Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7639). За постановою «двійки» за проведення анти-

556 557
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
радянської агітації застосована ВМП. Розстріля- Сумської обл.), українець. Член ВКП(б). Прожи- нігівського облсуду від 18.05.1939 р. за ст. 54-10 від 16.09.1937 р. за проведення контрреволюцій-
ний 22.10.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований вав у м. Семенівка Семенівського р-ну, голова рай- ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі ної діяльності ув’язнений до ВТТ на 10 років.
22.09.1989 р. (Держархів Чернігівської області, виконкому. Заарештований 07.10.1937 р. За виро- на 2 роки. Реабілітований 20.07.1992 р. (ГДА СБ Реабілітований 20.03.1959 р. (Держархів Черні-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11145). ком ВК ВС СРСР від 17.01.1938 р. за ст.ст. 54-7, України, м. Чернігів. – Спр. 260-п). гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4038).
54-8, 54-11 КК УРСР засуджений до ВМП. Роз-
Родинченко Устина Іванівна, 1902 р. н., с. Бу- стріляний 18.01.1938 р. у м. Київ. Реабілітований Рожок Іван Павлович, 1918 р. н., с. Хороше Розенбаум Наум Мойсейович, 1898 р. н.,
рівка Тупичівського (нині Городнянського) р-ну, 24.11.1956 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Озеро Борзнянського р-ну, українець, освіта се- м. Чернігів, єврей, освіта домашня. Проживав
українка, освіта початкова. Проживала у с. Бурів- Спр. 3649-п). редня. Проживав у м. Ніжин, студент. Заарешто- у м. Чернігів, експедитор. Заарештований
ка, колгоспниця. Заарештована 24.11.1943 р. за ваний 01.03.1935 р. За вироком спецколегії Чер- 19.06.1920 р. за саботаж. 23.06.1920 р. звільнений
ст. 54-1 «а» КК УРСР. 18.01.1944 р. справу при- Роженко [Роженок] Трохим Трифонович, нігівського облсуду від 01.03.1935 р. за ст. 54-10 на підписку про невиїзд. За постановою Чернігів-
пинено. Реабілітована 11.09.1997 р. (Держархів 1912 р. н., с. Буда-Вороб’ївська Новгород-Сівер- ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлення волі у ського губревтрибуналу від 04.08.1920 р. справу
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4405). ського р-ну, українець, освіта початкова. Прожи- загальних місцях ув’язнення на 1 рік. Враховую- припинено, оголошено догану. Реабілітований
вав у с. Буда-Вороб’ївська, колгоспник. Заарешто- чи вік засудженого, у відповідності зі ст. 12 КК 15.02.1999 р. (Держархів Чернігівської області,
Родіонов Василь Петрович, 1921 р. н., с. Троі- ваний 02.06.1938 р. За вироком Чернігівського УСРР, термін покарання зменшено на третину ф. Р-4609, оп.1, спр. 2071).
цьке Голосновського (нині Семилуцького) р-ну облсуду від 19.02.1939 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК та у відповідності зі ст. 48 КК УСРР вирок
Воронезької обл., РФ, росіянин. Проживав у УРСР засуджений до позбавлення волі на 5 років. вважати умовним протягом 1 року. За вироком Розенко Євдоким Михайлович, 1879 р. н.,
м. Новгород-Сіверський, робітник. Заарештований Реабілітований 28.11.1964 р. (ГДА СБ України, спецколегії Київського облсуду від 25.08.1935 р. за- с. Дроздовиця Городнянського р-ну, українець.
19.10.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. За постано- м. Чернігів. – Спр. 10268-п). суджений до позбавлення волі у загальних місцях Проживав у м. Чернігів, робітник залізниці.
вою від 22.02.1944 р. направлений до спецта- ув’язнення на 1 рік. У відповідності зі ст. 12 КК Заарештований 21.10.1930 р. За постановою
бору НКВД для фільтрації. Реабілітований Рожовець Василь Іванович, 1900 р. н., УСРР термін покарання зменшено на третину, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
25.12.1996 р. (Держархів Чернігівської області, м. Ніжин, українець, освіта початкова. Прожи- позбавлений волі на 8 місяців. Реабілітований 08.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до
ф. Р-8840, оп.3, спр. 637). вав у м. Ніжин, колгоспник. Заарештований 17.06.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Північного краю на 3 роки. Реабілітований
04.01.1938 р. За постановою особливої наради Спр. 538-п). 10.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Рожалін Петро Петрович, 1901 р. н., м. Брова- при НКВД СРСР від 22.02.1938 р. за проведення ф. Р-8840, оп.3, спр. 5377).
ри Київської обл. Проживав у с. Мала Олексан- контрреволюційної діяльності ув’язнений до Рожок Микита Михайлович, 1897 р. н.,
дрівка Бориспільського р-ну Київської обл., упра- ВТТ на 10 років. Покарання відбував у Вятсько- с. Атюша Коропського р-ну, українець. Проживав Розенко Олександр Маркович, 1915 р. н.,
витель маєтку. Заарештований 29.03.1920 р. За му ВТТ. Загинув 13.12.1941 р. Реабілітований у с. Лукнове Коропського р-ну, селянин. Заарешто- с. Дроздовиця Городнянського р-ну, українець, осві-
вироком Чернігівського губревтрибуналу від 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ваний 19.06.1920 р. за дезертирство. 08.07.1920 р. та початкова. Член ВЛКСМ. Проживав у м. Чер-
06.05.1920 р. як антирадянський елемент засуд- ф. Р-8840, оп.3, спр. 9040). звільнений на підписку про невиїзд. За постановою нігів, майстер. Заарештований 19.10.1943 р. За пос-
жений до ВМП. Реабілітований 20.06.1997 р. (Держ- Чернігівського губревтрибуналу від 28.09.1920 р. тановою особливої наради при НКВД СРСР від
архів Чернігівської області, ф. Р-4612, оп.1, спр. 7). Рожок Дмитро Григорович, 1927 р. н., с. Ви- справу припинено за амністією. Реабілітова- 01.04.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР ув’язнений
соке Борзнянського р-ну, українець, освіта почат- ний 30.12.1998 р. (Держархів Чернігівської до ВТТ на 5 років. Реабілітований 27.12.1993 р.
Роженко Наталія Олександрівна, 1905 р. н., кова. Проживав за місцем дислокації в.ч. 49691, області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 1008). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
c. Кам’янка Тростянецького р-ну Харківської (ни- військовослужбовець. Заарештований 22.06.1950 р. спр. 11980).
ні Сумської) обл., українка, освіта середня. Про- За вироком в.ч. 49721 від 04.09.1950 р. за Рожок Олексій Якович, 1882 р. н., смт Ку-
живала у м. Семенівка Семенівського р-ну, біб- ст.ст. 54-1 «б», 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР засудже- ликівка Куликівського р-ну, українець. Проживав Розенфельд Ізраіль Моісейович, 1900 р. н.,
ліотекар. Заарештована 24.02.1938 р. За поста- ний до позбавлення волі на 25 років. За ухвалою у смт Куликівка, одноосібник. Заарештований смт Короп Коропського р-ну, єврей, освіта почат-
новою особливої наради при НКВД СРСР від ВТ ПКВО від 09.07.1956 р. за ст.ст. 20-54-1 «б» 01.04.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 04.05.1931 р. кова. Проживав у смт Короп, кустар. Заарешто-
07.07.1938 р. як член сім’ї зрадника Батьківщи- КК УРСР вирок змінено, засуджений до поз- справу припинено. Реабілітований 25.07.1997 р. ваний 17.06.1928 р. як антирадянський елемент.
ни ув’язнена до ВТТ на 5 років. Відбувала покара- бавлення волі на 6 років, з-під варти звільнений. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 27.07.1928 р. справу припинено. За постановою
ння у Солікамському оздоровчому таборі. Реабі- Реабілітований 25.03.1996 р. (ГДА СБ України, спр. 3080). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР
літована 09.03.1956 р. (Держархів Чернігівської м. Чернігів. – Спр. 17356-п). від 15.08.1928 р. звільнений. Реабілітований
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1973). Роздяловський Борис Федорович, 1904 р. н., 18.12.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
Рожок Іван Лукич, 1879 р. н., смт Седнів Чер- с. Білоуша Столінського р-ну Берестейської обл., ф. Р-8840, оп.3, спр. 6752).
Роженко Федір Іванович, 1897 р. н., с. Мико- нігівського р-ну, українець, освіта початкова. Білорусь, білорус, освіта початкова. Проживав у
лаївка Улянівського р-ну Харківської обл. (ни- Проживав у смт Седнів, колгоспник. Заарешто- м. Ніжин, викладач. Заарештований 20.06.1937 р. Розенцвайг Адольф Леопольдович, 1899 р. н.,
ні с. Миколаївка-Тернівська Білопільського р-ну ваний 09.06.1938 р. За вироком виїзної сесії Чер- За постановою особливої наради при НКВД СРСР м. Лейпциг, Німеччина, німець, освіта незакін-

558 559
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
чена вища. Проживав у м. Городня Городнянсько- Розинко Михайло Овдійович, 1905 р. н., рокошичі Остерського (нині Козелецького) р-ну, ний 30.03.1998 р., 23.01.1998 р. (ГДА СБ Украї-
го р-ну, викладач. Заарештований 09.01.1938 р. с. Дроздовиця Городнянського р-ну, українець, ма- українець, освіта початкова. Член ВКП(б). Про- ни, м. Чернігів. – Спр. 10294-п, Держархів Черні-
За постановою «двійки» від 22.02.1938 р. за про- лописьменний. Проживав у с. Дроздовиця, кол- живав у с. Сорокошичі, голова сільради. Заарешто- гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6245).
ведення контрреволюційної агітації ув’язнений госпник. Заарештований 23.12.1932 р. За поста- ваний 19.02.1946 р. За вироком ВТ військ
до ВТТ на 10 років. Відбував покарання у новою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР МВД по Чернігівській обл. від 24.06.1946 р. за Розум Іван Омелянович, 1905 р. н., с. Степо-
Вятському ВТТ. Звільнений 14.12.1947 р. На час від 29.04.1933 р. за ст.ст. 54-11, 54-12 КК УСРР ст.ст. 20-54-8 КК УРСР виправданий. (ГДА СБ ві Хутори Носівського р-ну, українець, освіта
другого арешту – мешканець м. Нікополь Дні- висланий до Північного краю на 3 роки. Реабі- України, м. Чернігів. – Спр. 17219-п). початкова. Проживав у с. Степові Хутори, кол-
пропетровської обл. Заарештований 20.03.1949 р. літований 12.08.1989 р. (Держархів Чернігівської госпник. Заарештований 28.10.1937 р. За пос-
За постановою особливої наради при МГБ СРСР області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9792). Розлач Петро Іванович, 1922 р. н., с. Соро- тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
від 13.08.1949 р. за ст.ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК кошичі Остерського (нині Козелецького) р-ну, ській обл. від 09.11.1937 р. за проведення анти-
УРСР висланий на поселення до Красноярського Розинько Кузьма Антонович, 1892 р. н., с. Гут- українець, освіта початкова. Проживав за місцем радянської агітації, скерованої на підрив кол-
краю. Звільнений 30.10.1954 р. Реабілітований ка-Кашпурівка (приєднано до с. Диханівка) Го- дислокації 550 осб 261 сд, червоноармієць. госпного будівництва, ув’язнений до ВТТ на 10
02.09.1958 р. (Держархів Чернігівської області, роднянського р-ну, українець, освіта початкова. Заарештований 25.01.1942 р. За вироком ВТ 261 років. Реабілітований 18.08.1989 р. (Держархів
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3602-3603). Проживав у с. Гутка-Кашпурівка (приєднано до сд від 07.02.1942 р. за ст.ст. 54-1 «б», 54-10 ч. 2, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9368).
с. Диханівка), селянин. Заарештований 17.12.1918 р. 54-11 КК УРСР засуджений до ВМП. Розстріля-
Розенштейн Григорій Борисович [Веніамі- як контрреволюційний елемент. За постановою ний 25.03.1942 р. Реабілітований 18.11.1991 р. Розум Яків Тимофійович, 1866 р. н., м. Но-
нович], 1921 р. н., м. Прилуки, єврей, освіта се- Чернігівського губревтрибуналу від 04.07.1919 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15417-п). сівка Носівського р-ну, українець, освіта початко-
редня. Член ВЛКСМ. Проживав за місцем служ- справу припинено. Звільнений з-під варти ва. Проживав у м. Носівка, одноосібник. Заарешто-
би, лейтенант, помічник начальника штабу 02.06.1919 р. Реабілітований 29.07.1998 р. (Держ- Розлач Федір Парфентійович, 1899 р. н., с. Со- ваний 09.02.1930 р. За постановою особливої
Сибірського ВО. Заарештований 31.10.1941 р. архів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 109). рокошичі Остерського (нині Козелецького) р-ну, наради при Колегії ГПУ УСРР від 20.02.1930 р. як
За вироком ВТ гарнізону м. Новосибірськ від українець, освіта початкова. Проживав у с. Соро- антирадянський елемент висланий до Казахста-
30.11.1941 р. згідно з Указом Президії ВР СРСР Розинько Степан Андрійович, с. Гутка-Каш- кошичі, колгоспник. Заарештований 30.04.1938 р. ну на 3 роки. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ-
від 06.07.1941 р. засуджений до позбавлення волі пурівка (приєднано до с. Диханівка) Городнянсько- За вироком Чернігівського облсуду від архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
на 5 років. За ухвалою ВТ Сибірського ВО від го р-ну. Проживав у с. Гутка Кашпурівка (приєд- 27.02.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засудже- спр. 10850).
11.12.1941 р. виконання вироку відстрочено до нано до с. Диханівка), селянин. Заарештований ний до позбавлення волі на 5 років. Реабілітова-
закінчення військових дій. За ухвалою ВТ 378 сд 10.12.1918 р. за службу у варті при гетьмані. За ний 30.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. Розумей Василь Іванович, 1922 р. н., с. Топо-
від 18.03.1943 р. згідно з Указом Президії ВР СРСР постановою Чернігівського губревтрибуналу від – Спр. 15292-п). лівка Холминського (нині Семенівського) р-ну,
від 26.02.1943 р від покарання звільнений. (ГДА СБ 09.07.1919 р. справу припинено. Звільнений з-під українець, освіта початкова. Член ВЛКСМ. Про-
України, м. Чернігів. – Спр. 10180-п). варти 11.07.1919 р. Реабілітований 31.07.1998 р. Розмарицин Сергій Олександрович, живав за місцем дислокації 31 зтп, червоноармі-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, 1908 р. н., м. Цюрупинськ Цюрупинського р-ну єць Саратовського гарнізону. Заарештований
Розинко Василь Дмитрович, 1897 р. н., с. Дро- спр. 88). Одеської (нині Херсонської) обл., українець, 23.11.1941 р. За вироком ВТ Саратовського гар-
здовиця Городнянського р-ну, українець, освіта по- освіта середня. Проживав у м. Чернігів, військо- нізону від 08.12.1941 р. за ст.ст. 19-193-7 «г», 58-10
чаткова. Проживав у с. Дроздовиця, продавець. За- Розінський Йосиф Мейлахович [Михайло- вий керівник. Заарештований 11.04.1938 р. за ч. 2 КК РРФСР засуджений до позбавлення во-
арештований 25.12.1932 р. За постановою судової вич], 1906 р. н., м. Пирятин Полтавської обл., єврей, ст.ст. 54-1 «б», 54-8, 54-11 КК УРСР. 03.03.1939 р. лі у ВТТ на 10 років. Реабілітований 17.07.1996 р.
«трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 29.04.1933 р. освіта початкова. Проживав у м. Пирятин, торго- справу припинено. Реабілітований 27.11.1997 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17624-п).
за ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору на вець. Заарештований 31.07.1926 р. За постано- (Держ-архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
10 років. Реабілітований 12.08.1989 р. (Держархів вою особливої наради при Колегії ОГПУ від спр. 6177). Розумейко Данило Титович, 1904 р. н., м. Се-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9766). 15.10.1926 р. за ст. 61 КК УСРР висланий до менівка Семенівського р-ну, українець, мало-
Казахстану на 3 роки. Звільнений достроково Розов Аврам Пейсахович, 1907 р. н., м. При- письменний. Проживав за місцем дислокації
Розинко Іван Овдійович, 1899 р. н., с. Дроздо- 19.11.1926 р. На час другого арешту – мешканець луки, єврей, освіта середня. Проживав у м. При- 1057 сп 297 сд, червоноармієць. Заарештований
виця Городнянського р-ну, українець, освіта по- м. Прилуки. Заарештований 08.02.1927 р. за ст.ст. 61, луки, учень. Заарештований 08.10.1924 р. за 30.06.1942 р. За вироком ВТ 21 А від 14.07.1942 р.
чаткова. Проживав у с. Дроздовиця, одноосібник. 72 КК УСРР. 14.02.1927 р. справу припинено. ст. 61 КК УСРР. 15.11.1924 р. звільнений на під- за ст.ст. 19-58-1 «б» КК РРФСР засуджений до
Заарештований 04.01.1933 р. за ст.ст. 54-11, 54-12 Реабілітований 28.10.1993 р., 23.01.1998 р. (Держ- писку про невиїзд. 27.01.1926 р. справу припине- позбавлення волі у ВТТ на 10 років. Реабілітова-
КК УСРР. За постановою судової «трійки» при архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, но. На час другого арешту – рахівник. Заарешто- ний 19.06.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
Колегії ГПУ УСРР від 29.04.1933 р. справу при- спр. 11945, 6245). ваний 10.03.1927 р. за ст. 54-11 КК УСРР. Спр. 17458-п).
пинено. Реабілітований 29.06.1998 р. (Держархів 02.04.1927 р. звільнений на підписку про невиїзд.
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9791). Розлач Кіндрат Омелянович, 1912 р. н., с. Со- 14.12.1927 р. справу припинено. Реабілітова- Розуменко Іван Якимович, 1893 р. н., с. Ла-

560 561
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ви Менського (нині Сосницького) р-ну, украї- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9896). Іванівського радгоспу. Заарештований 28.11.1937 р. років. Реабілітований 15.08.1989 р. (Держархів
нець, освіта початкова. Проживав у с. Лави, одно- За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8444).
осібник. Заарештований 05.01.1933 р. За поста- Рой Іван Михайлович, 1887 р. н., с. Журавка Чернігівській обл. від 01.12.1937 р. за проведення
новою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР Варвинського р-ну, українець, освіта початкова. антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на Ролик Антон Петрович, 1888 р. н., с. Ольшана
від 09.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий Проживав у смт Ладан Прилуцького р-ну, тесля. 10 років. Відбував покарання у м. Угліч Ярослав- Іваницького (нині Ічнянського) р-ну, українець,
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований Заарештований 05.11.1937 р. За постановою ської обл. Реабілітований 18.08.1962 р. (ГДА малописьменний. Проживав у с. Ольшана, кол-
07.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від СБ України, м. Чернігів. – Спр. 575-п, Держ- госпник. Заарештований 26.12.1939 р. За вироком
ф. Р-8840, оп.3, спр. 7281). 14.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, виїзної сесії Чернігівського облсуду в м. Прилуки
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований спр. 5079). від 21.02.1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР за-
Розумець Василь Улянович, 1910 р. н., с. Гри- 29.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, суджений до позбавлення волі у ВТТ на 4 роки.
ціївка Срібнянського р-ну, українець, освіта по- ф. Р-8840, оп.3, спр. 8954). Рой Федот Тимофійович, 1895 р. н., с. Оленів- Реабілітований 27.09.1991 р. (ГДА СБ України,
чаткова. Проживав у с. Гриціївка, одноосібник. ка Борзнянського р-ну, українець, освіта початко- м. Чернігів. – Спр. 15871-п).
Заарештований 05.02.1930 р. За постановою Рой Микола Михайлович, 1880 р. н., с. Жу- ва. Проживав у с. Оленівка, селянин. Заарешто-
судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від равка Варвинського р-ну, українець, освіта по- ваний 17.01.1921 р. За вироком Чернігівського Ролик Василь Дмитрович, 1902 р. н.,
05.05.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР чаткова. Проживав у с. Журавка, чорноробочий. губревтрибуналу від 18.04.1921 р. за службу в с. Ольшана Іваницького (нині Ічнянського) р-ну,
висланий до Північного краю на 8 років. Реабі- Заарештований 02.11.1937 р. За постановою денікінській армії засуджений до позбавлення українець, освіта вища. Проживав у с. Ольшана,
літований 14.12.1988 р. (Держархів Чернігівської «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від волі у концтаборі на 5 років. Реабілітований вчитель. Заарештований 23.03.1929 р. За постано-
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8176). 14.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації 15.02.1999 р. (Держархів Чернігівської області, вою особливої наради при Колегії ОГПУ від
ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований ф. Р-4609, оп.1, спр. 2303). 12.07.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений
Розумець Улян Михайлович, 1876 р. н., с. Гри- 05.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, до концтабору на 3 роки. За постановою «трійки»
ціївка Срібнянського р-ну, українець, освіта по- ф. Р-8840, оп.3, спр. 1474). Ройко Олексій Якович, 1874 р. н., с. Гурбинці при УНКВД по Донецькій обл. від 25.09.1937 р. за
чаткова. Проживав у с. Гриціївка, одноосібник. За- Срібнянського р-ну, українець, освіта початкова. проведення антирадянської діяльності ув’язнений
арештований 05.02.1930 р. За постановою судо- Рой Микола Михайлович, 1883 р. н., с. Жу- Проживав у с. Гурбинці, одноосібник. Заарешто- до ВТТ на 10 років. Реабілітований 11.01.1957 р.,
вої «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 05.05.1930 р. равка Варвинського р-ну, українець, освіта по- ваний 11.04.1930 р. За постановою особливої 27.06.1956 р. (Держархів Чернігівської області,
за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР висланий до Північ- чаткова. Проживав у с. Журавка, одноосібник. За- наради при Колегії ГПУ УСРР від 28.05.1930 р. за ф. Р-8840, оп.3, спр. 2785).
ного краю на 7 років. Реабілітований 14.12.1988 р. арештований 13.02.1930 р. За постановою особли- ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, вої наради при Колегії ГПУ УСРР від 28.05.1930 р. на 3 роки. Реабілітований 26.07.1989 р. (Держ- Ролик Василь Пилипович, 1908 р. н., с. Ольша-
спр. 8176). за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, на Іваницького (нині Ічнянського) р-ну, українець,
на 3 роки. Реабілітований 16.08.1989 р. (Держархів спр. 2808). освіта початкова. Проживав у с. Ольшана, одно-
Розумєєнко Микола Михайлович, 1886 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9907). осібник. Заарештований 15.12.1931 р. за ст. 54-10
смт Сосниця Сосницького р-ну, українець, освіта Ройко Павло Григорович, 1903 р. н., с. Гурбин- ч. 1 КК УСРР. 28.01.1932 р. справу припинено.
середня. Проживав у смт Сосниця, без певних Рой Олександр Миколайович, 1907 р. н., с. Жу- ці Срібнянського р-ну, українець, освіта почат- Реабілітований 28.04.1997 р. (Держархів Черні-
занять. Заарештований 06.03.1938 р. За постановою равка Варвинського р-ну, українець, мало- кова. Проживав у с. Гурбинці, тесля. Заарештова- гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2194).
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від письменний. Проживав у с. Журавка, одноосібник. ний 23.05.1949 р. За вироком ВТ КВО від
21.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- Заарештований 19.01.1933 р. За постановою 16.02.1950 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР засуджений Ролик Олександр Сергійович, 1887 р. н.,
ського угруповання передбачена ВМП. Реабіліто- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від до позбавлення волі у ВТТ на 15 років. За ухвалою с. Ольшана Іваницького (нині Ічнянського) р-ну,
ваний 01.12.1962 р. (Держархів Чернігівської 05.06.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий ВК ВС СРСР від 22.10.1955 р. вирок змінено, українець, освіта початкова. Проживав у м. При-
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5812). до Північного краю на 3 роки. Реабілітований засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 5 років. луки, сторож. Заарештований 15.08.1941 р. За
27.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Реабілітований 14.11.1994 р. (ГДА СБ України, вироком ВТ 13 зсбр КВО від 25.08.1941 р. за
Рой Андрій Степанович, 1895 р. н., с. Оленівка ф. Р-8840, оп.3, спр. 7434). м. Чернігів. – Спр. 16633-п). ст. 54-10 ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК УРСР засудже-
Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. ний до ВМП. За ухвалою ВК ВС СРСР від
Проживав у с. Оленівка, без певних занять. Заареш- Рой Петро Семенович, 1899 р. н., с. Оленівка Ройлян Іван Федорович, 1897 р. н., Бессара- 15.09.1941 р. вирок змінено, засуджений до
тований 31.07.1937 р. За постановою «трійки» при Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. бія, румун, малописьменний. Проживав у смт Сед- позбавлення волі на 10 років. Реабілітований
УНКВД по Чернігівській обл. від 22.08.1937 р. Проживав у с. Оленівка, одноосібник. Заарешто- нів Чернігівського р-ну, колгоспник. Заарештова- 25.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
за проведення антирадянської агітації застосова- ваний 12.06.1934 р. За вироком Чернігівського ний 17.12.1937 р. За постановою особливої Спр. 15521-п).
на ВМП. Розстріляний 01.09.1937 р. у м. Черні- облсуду від 19.10.1934 р. за ст. 54-10 КК УСРР наради при НКВД СРСР від 22.02.1938 р. за
гів. Реабілітований 23.08.1989 р. (Держархів виправданий. На час другого арешту – сторож ст. 54-10 КК УРСР ув’язнений до ВТТ на 10 Романек Федір Митрофанович, 1900 р. н.,

562 563
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
м. Корюківка Корюківського р-ну, українець, осві- 27.02.1996 р. (Держархів Чернігівської області, с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, м. Бахмач Бахмацького р-ну, письменний. Про-
та початкова. Проживав за місцем дислокації 125 ф. Р-8840, оп.3, спр. 408). освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, живав у м. Бахмач, селянин. Заарештований як
осб, червоноармієць. Заарештований 30.03.1942 р. колгоспник. За постановою судової «трійки» при соціально-небезпечний елемент. За постановою
За постановою особливої наради при НКВД СРСР Романенко Дмитро Микитович, 1868 р. н., Колегії ГПУ УСРР від 23.01.1931 р. за ст.ст. 54-2, особливого відділу ВЧК при реввійськраді 12 А
від 30.09.1942 р. за проведення антирадянської агі- с. Піски Бахмацького р-ну, українець, неписьмен- 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору на 5 від 14.06.1920 р. справу припинено. Реабілітований
тації позбавлений волі на 10 років. Реабілітова- ний. Проживав у с. Піски, одноосібник. Заарешто- років. За постановою судової «трійки» при Колегії 30.03.1998 р. (Держархів Чернігівської області,
ний 12.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ваний 28.09.1931 р. За постановою судової «трій- ГПУ УСРР від 02.06.1932 р. звільнений достро- ф. Р-8840, оп.3, спр. 11916).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8489). ки» при Колегії ГПУ УСРР від 19.12.1931 р. за ково. Заарештований 22.03.1938 р. за ст.ст. 54-10,
ст.ст. 54-2, 54-11, 54-12 КК УСРР ув’язнений до 54-11 КК УРСР. 22.08.1938 р. справу припинено. Романенко Микола Дмитрович, 1902 р. н.,
Романенко Аврам Андрійович, 1884 р. н., концтабору на 3 роки умовно. За постановою Ко- Реабілітований 25.12.1996 р. (Держархів Чернігів- м. Щучин Щучинського р-ну Гродненської обл.,
с. Макіївка Великобубнівського (нині Білопіль- легії ОГПУ від 11.05.1932 р. за ст. 58-12 КК ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 39). Білорусь, українець, освіта середня. Проживав у
ського) р-ну Сумської обл., українець, освіта по- РСФРР ув’язнений до концтабору на 3 роки умов- м. Чернігів, вчитель. Заарештований 01.11.1930 р.
чаткова. Проживав у с. Григорівка Дмитрівського но. Реабілітований 11.09.1989 р. (Держархів Черні- Романенко Іван Степанович, 1892 р. н., За постановою особливої наради при Колегії
(нині Бахмацького) р-ну, одноосібник. Заарешто- гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11715-11718). с. Курінь Бахмацького р-ну, українець, неписьмен- ГПУ УСРР від 13.11.1930 р. за ст. 54-10 КК
ваний 16.10.1930 р. За постановою судової ний. Проживав у с. Кулішове Бахмацького р-ну, УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. За
«трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 16.11.1930 р. Романенко Єфросинія Іванівна, 1914 р. н., одноосібник. Заарештований 12.09.1931 р. За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю с. Дептівка Роменського р-ну Сумської обл., постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 03.05.1932 р. звільнений достроково.
на 5 років. Реабілітований 12.06.1989 р. (Держ- українка, малописьменна. Проживала у с. Дептівка, УСРР від 19.12.1931 р. за ст.ст. 54-2, 54-11, 54-12 КК Реабілітований 28.04.1989 р. (Держархів Чернігів-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, колгоспниця. 18.10.1945 р. взята на підписку про УСРР ув’язнений до концтабору на 3 роки умовно. ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5252).
спр. 6816). невиїзд. За постановою особливої наради при За постановою Колегії ОГПУ від 11.05.1932 р. за
МВД СРСР від 01.04.1946 р. як член сім’ї зрадника ст. 58-12 КК РРФСР ув’язнений до концтабору Романенко Микола Семенович, 1894 р. н.,
Романенко Афанасій Семенович, 1895 р. н., Батьківщини вислана на 3 роки. Згідно Указу на 3 роки умовно. Реабілітований 11.09.1989 р. с. Свинь (нині с. Вознесенське) Чернігівсько-
м. Ніжин, українець, письменний. Проживав у Президії ВР СРСР від 07.07.1945 р. застосовано (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, го р-ну, українець, малописьменний. Проживав у
м. Носівка Носівського р-ну, майстер залізничного амністію. Реабілітована 25.06.1994 р. (Держархів спр. 11715-11718). с. Свинь (нині с. Вознесенське), одноосібник. За-
шляху. Заарештований 30.10.1937 р. за ст. 54-6 Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12089). арештований 07.06.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР.
КК УРСР. За постановою від 27.11.1937 р. Романенко Корнелій Петрович, 1880 р. н., 01.09.1932 р. справу направлено прокурору
справу направлено на припинення. Рішення Романенко Іван Васильович, 1900 р. н., с. Лок- с. Вишеньки Кролевецького (нині Коропсько- на припинення. Рішення по справі відсутнє.
відсутнє. Реабілітований 31.01.1996 р. (Держархів ня Кролевецького повіту Чернігівської губ. го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у Реабілітований 22.01.1997 р. (Держархів Черні-
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 112). (нині Кролевецького р-ну Сумської обл.), освіта м. Сновськ Сновського р-ну, токар. Заарештова- гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 994).
духовна. Проживав у с. Локня, учень. Заарешто- ний 23.02.1929 р. За постановою особливої
Романенко Василь Якович, 1902 р. н., с. Курінь ваний 16.06.1920 р. за службу в гетьманських наради при Колегії ОГПУ від 24.05.1929 р. як со- Романенко Михайло Антонович, 1921 р. н.,
Бахмацького р-ну, українець, освіта початкова. військах. 07.07.1920 р. звільнений на підписку ціально-небезпечний елемент позбавлений права м. Корюківка Корюківського р-ну, українець, освіта
Проживав у с. Курінь, одноосібник. Заарештований про невиїзд. За постановою Чернігівського проживання в Москві, Ленінграді, Харкові, Києві, початкова. Проживав за місцем дислокації в.ч. 8686,
12.05.1932 р. За постановою особливої наради губревтрибуналу від 05.09.1920 р. справу припи- Одесі, Ростові-на-Дону, означених губерніях і червоноармієць. Заарештований 06.11.1941 р. За
при Колегії ГПУ УСРР від 26.10.1932 р. за нено. Реабілітований 15.02.1999 р. (Держархів прикордонних губерніях на 3 роки. Реабілітований вироком ВТ 49 равіаб від 10.12.1941 р. за ст. 58-10
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 1952). 16.03.2015 р. (Держархів Чернігівської області, ч. 2 КК РРФСР засуджений до позбавлення волі
на 3 роки. Реабілітований 14.06.1989 р. (Держ- ф. Р-8840, оп.3, спр. 5713). на 8 років. Реабілітований 27.09.1991 р. (ГДА СБ
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Романенко Іван Іович, 1885 р. н., смт Пара- України, м. Чернігів. – Спр. 15326-п).
спр. 6664). фіївка Ічнянського р-ну, українець, малописьмен- Романенко Корній Романович, 1895 р. н.,
ний. Проживав у смт Парафіївка, колгоспник. с. Володькова Дівиця Носівського р-ну, українець, Романенко Олександр Іовович [Івкович],
Романенко Григорій Семенович, 1899 р. н., Заарештований 29.11.1932 р. за ст. 54-11 КК УСРР. освіта початкова. Проживав у с. Володькова Дівиця, 1892 [1893] р. н., смт Парафіївка Ічнянського р-ну,
с. Свинь (нині с. Вознесенське) Чернігівського р-ну, 08.12.1932 р. звільнений на підписку про невиїзд. працював поденно. Заарештований 17.08.1938 р. за українець, малописьменний. Проживав у смт Па-
українець, освіта вища. Проживав у с. Свинь Рішення по справі відсутнє. Реабілітований ст. 68 КК БРСР. 21.11.1938 р. справу припинено. рафіївка, одноосібник. Заарештований 07.01.1933 р.
(нині с. Вознесенське), рахівник. Заарештований 24.05.1997 р. (Держархів Чернігівської області, Реабілітований 23.01.1998 р. (Держархів Чернігів- За постановою особливої наради при Колегії
02.07.1931 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР. ф. Р-8840, оп.3, спр. 2353). ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5686). ГПУ УСРР від 29.03.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР
09.09.1931 р. звільнений на підписку про невиїзд. ув’язнений до концтабору на 3 роки. На час друго-
06.10.1931 р. справу припинено. Реабілітований Романенко Іван Михайлович, 1892 р. н., Романенко Марко Федорович, 1892 р. н., го арешту – робітник. Заарештований 28.11.1937 р.

564 565
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
За постановою «трійки» при УНКВД по Чер- цівського) р-ну Брянської обл., РФ, українець, освіта Реабілітований 30.08.1991 р. (ГДА СБ України, Романова Зінаїда Миколаївна, 1896 р. н.,
нігівській обл. від 29.11.1937 р. за проведення середня. Проживав у м. Остер Козелецького р-ну, м. Чернігів. – Спр. 15896-п). с. Кленовиця Буда-Кошельовського р-ну Гомель-
антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на 10 агроном. Заарештований 10.12.1950 р. За виро- ської обл., Білорусь, освіта середня. Проживала у
років. Реабілітований 27.07.1989 р., 21.08.1989 р. ком Чернігівського облсуду від 12.02.1951 р. за Романенко Федот Трохимович, 1907 р. н., м. Ні- м. Ніжин, службовець. Заарештована 23.07.1920 р.
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ст.ст. 54-3, 54-10 ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК УРСР жин, українець, освіта початкова. Проживав у за проведення контрреволюційної діяльності.
спр. 7435, 10606). засуджений до позбавлення волі на 25 років. За м. Ніжин, робітник. Заарештований 26.11.1937 р. 18.08.1920 р. звільнена на підписку про невиїзд.
ухвалою ВС УРСР від 25.11.1954 р. вирок змінено, За постановою «двійки» від 25.12.1937 р. за За постановою Чернігівського губревтрибуналу
Романенко Олексій Овдійович, 1894 р. н., засуджений до позбавлення волі на 10 років. ст. 54-6 КК УРСР передбачена ВМП. Реабілітова- від 02.06.1921 р. справу припинено. Реабілітована
с. Кіпті Козелецького р-ну, українець, освіта по- Реабілітований 28.03.1994 р. (ГДА СБ України, ний 09.06.1959 р. (Держархів Чернігівської облас- 25.03.1999 р. (Держархів Чернігівської області,
чаткова. Проживав у с. Кіпті, листоноша. Заарешто- м. Чернігів. – Спр. 16449-п). ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4067). ф. Р-4609, оп.1, спр. 3379).
ваний 31.10.1936 р. За вироком спецколегії Черні-
гівського облсуду від 20.01.1937 р. за ст. 54-10 Романенко Тихін Григорович, 1875 р. н., Романенко Юхим Петрович, 1890 [1891] р. н., Романович Марфа Яківна, 1910 р. н., с. Гути-
ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі с. Шатура Ніжинського р-ну, українець, пись- с. Жукотки Чернігівського р-ну, українець, мало- ще Сосницького р-ну, українка. Проживала
на 5 років. Реабілітований 08.08.1991 р. (ГДА СБ менний. Проживав у с. Шатура, одноосібник. письменний. Проживав у с. Жукотки, одноосібник. у с. Свірок Сосницького р-ну, колгоспниця.
України, м. Чернігів. – Спр. 15546-п). Заарештований 26.10.1930 р. За постановою Заарештований 31.05.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 22.02.1945 р. взята на підписку про невиїзд. За
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 10.09.1932 р. справу припинено. На час другого постановою особливої наради при НКВД СРСР
Романенко Пантелій Феодосійович, 1906 р. н., 06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий арешту – ветсанітар колгоспу. Заарештований від 15.02.1946 р. як член сім’ї зрадника Батьківщи-
м. Ніжин, українець, освіта початкова. Проживав до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 09.11.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД ни вислана до Північно-Казахстанської обл. Казах-
за місцем дислокації 700 сп 204 сд, червоно- 15.03.1989 р. (Держархів Чернігівської області, по Чернігівській обл. від 26.11.1937 р. за проведення ської РСР на 5 років. Реабілітована 14.02.1995 р.
армієць. Заарештований 01.11.1942 р. За вироком ф. Р-8840, оп.3, спр. 5536). антирадянської агітації, скерованої на підрив (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ВТ 204 сд від 16.11.1942 р. за ст.ст. 19-58-1 «б» заходів партії, ув’язнений до ВТТ на 10 років. спр. 12287).
КК РРФСР засуджений до ВМП. Розстріляний Романенко Тихін Іванович, 1875 р. н., с. Буда- Відбував покарання у Сибірському ВТТ. Звільне-
09.12.1942 р. Реабілітований 21.09.1966 р. (ГДА СБ Вороб’ївська Новгород-Сіверського р-ну, украї- ний 02.11.1943 р. Реабілітований 25.11.1996 р., Романович Петро Лук’янович, 1888 р. н.,
України, м. Чернігів. – Спр. 10472-п). нець, неписьменний. Проживав у с. Буда-Во- 17.04.1965 р. (Держархів Чернігівської області, Польща, поляк, освіта початкова. Проживав у
роб’ївська, селянин. Заарештований 27.11.1920 р. за ф. Р-8840, оп.3, спр. 816, 7871). с. Риботин Коропського р-ну, колгоспник. За-
Романенко Петро Михайлович, 1897 р. н., прове-дення антирадянської агітації. 06.12.1920 р. арештований 22.12.1937 р. За постановою «двій-
с. Наумівка Корюківського р-ну, українець, освіта звільнений на підписку про невиїзд. За постано- Романець Федір Спиридонович, 1893 р. н., ки» від 03.02.1938 р. за проведення антирадян-
початкова. Проживав у с. Наумівка, без певних вою виїзної сесії Чернігівського губревтрибуналу с. Лісові Хутори Носівського р-ну, українець, осві- ської агітації, скерованої на підрив колгоспно-
занять. Заарештований 23.03.1938 р. За вироком від 15.12.1920 р. справу закрито. Реабілітований та початкова. Проживав у с. Лісові Хутори, одно- го будівництва, застосована ВМП. Розстріля-
виїзної сесії Чернігівського облсуду в м. Корюківка 29.01.1999 р. (Держархів Чернігівської області, осібник. Заарештований 07.03.1935 р. За виро- ний 20.02.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
від 27.03.1939 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК ф. Р-4609, оп.1, спр. 1410). ком спецколегії Чернігівського облсуду від 04.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
УРСР засуджений до позбавлення волі на 3 роки. 23.07.1935 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засудже- ф. Р-8840, оп.3, спр. 9546).
За постановою Чернігівського обласного суду Романенко Федір Єгорович, 1905 р. н., ний до позбавлення волі на 5 років. За ухвалою
від 09.08.1939 р. виправданий. (ГДА СБ України, с. Хмільниця Чернігівського р-ну, українець, осві- спецколегії Найвищого суду УСРР від 05.09.1935 р. Романовський Григорій Трохимович,
м. Чернігів. – Спр. 2893-п). та початкова. Проживав у с. Хмільниця, одно- вирок змінено, засуджений до позбавлення волі 1894 р. н., с. Сміле Понорницького (нині Короп-
осібник. Заарештований 17.02.1931 р. За поста- на 3 роки. Реабілітований 02.06.1992 р. (ГДА СБ ського) р-ну, українець, письменний. Проживав у
Романенко Пилип Васильович, 1890 р. н., новою від 15.06.1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР України, м. Чернігів. – Спр. 563-п). с. Сміле, колгоспник. Заарештований 27.07.1937 р.
смт Парафіївка Ічнянського р-ну, українець, осві- включений в загальну операцію по вилученню За постановою «трійки» при УНКВД по Чер-
та початкова. Проживав у с. Власівка Ічнянсько- куркулів. Реабілітований 25.03.1996 р. (Держархів Романов Михайло Дмитрович, 1920 р. н., нігівській обл. від 09.09.1937 р. за проведення
го р-ну, одноосібник. Заарештований 12.01.1933 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 410). с. Ахмасиха Шумерлинського р-ну, Чувашія, РФ, контрреволюційної агітації ув’язнений до ВТТ
за ст. 54-10 КК УСРР. 22.01.1933 р. звільнений росіянин, освіта середня. Член КПРС до 1957 р. на 10 років. Реабілітований 22.08.1989 р. (Держ-
на підписку про невиїзд. 31.01.1933 р. справу Романенко Федір Іванович, 1897 р. н., с. Паш- Проживав у с. Вертіївка Ніжинського р-ну, голова архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
припинено. (Держархів Чернігівської області, ків Бахмацького р-ну, українець, освіта початко- правління колгоспу. Заарештований 10.01.1958 р. за спр. 10688).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 2242). ва. Проживав у с. Пашків, тесля. Заарештований ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. За постановою прокурора
04.05.1939 р. За вироком виїзної сесії Чернігів- Чернігівської області від 31.03.1958 р. справу Романовський Дмитро Григорович, 1888 р. н.,
Романенко Тимофій Лаврентійович, 1885 р. н., ського облсуду від 08.09.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК припинено. (Держархів Чернігівської області, с. Лучківка Малодівицького (нині Ічнянсько-
с. Велика Топаль Новозибковського (нині Клин- УРСР засуджений до позбавлення волі на 5 років. ф. Р-8840, оп.3, спр. 3353). го) р-ну, українець. Проживав у с. Лучківка, без

566 567
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
певних занять. Заарештований 25.12.1937 р. За ний 04.07.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- Романченко Сергій Іванович, 1887 р. н., Романчук Олексій Юхимович, 1897 р. н.,
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3841). смт Березна Березнянського (нині Менсько- с. Нова Дарниця (приєднано до м. Київ), росія-
ській обл. від 28.12.1937 р. за проведення анти- го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав нин. Проживав у с. Нова Дарниця (приєднано до
радянської агітації застосована ВМП. Розстріля- Романченко Іван Йосипович, 1902 р. н., у смт Березна, одноосібник. Заарештований м. Київ), службовець. Заарештований 20.08.1921 р.
ний 05.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований с. Шатура Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну, 04.01.1929 р. За постановою особливої наради за участь у діяльності контрреволюційної орга-
26.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Шату- при Колегії ОГПУ від 23.04.1929 р. за ст. 58-10 нізації. За постановою Чернігівського губревтри-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 11023). ра, тракторист. Заарештований 13.09.1937 р. За КК РСФРР прикріплений до визначеного місця буналу від 02.05.1922 р. справу закрито. Звіль-
постановою «трійки» при УНКВД по Чер- проживання на 3 роки крім Москви, Ленінграду, нений з-під варти 05.09.1921 р. Реабілітований
Романовський Іван Іванович, 1886 р. н., нігівській обл. від 07.10.1937 р. за проведення Ростову-на-Дону, означених губерніях і округах, 24.09.1999 р. (Держархів Чернігівської області,
м. Гродно, Білорусь, білорус, освіта середня. Про- антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на 10 УСРР. Реабілітований 04.07.1989 р. (Держархів ф. Р-4609, оп.1, спр. 6355).
живав у м. Семенівка Семенівського р-ну, завіду- років. Реабілітований 29.09.1988 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3841).
вач райфінвідділу. Заарештований 02.08.1937 р. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8112). Романько Іван Степанович, 1874 р. н., с. Ло-
За постановою «двійки» від 25.11.1937 р. за Романчук Дмитро Іванович, 1903 р. н., с. Че- котки (приєднано до м. Шостка) Сумської обл.,
проведення шпигунської діяльності застосована Романченко Іван Наумович, 1880 р. н., м. При- мер Олишівського (нині Козелецького) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Ло-
ВМП. Розстріляний 03.12.1937 р. Реабілітований луки. Проживав у смт Понорниця Коропсько- українець, освіта початкова. Проживав у с. Че- котки (приєднано до м. Шостка), голова сільра-
16.09.1957 р. (Держархів Чернігівської області, го р-ну, вчитель. Заарештований 30.06.1938 р. за мер, одноосібник. Заарештований 12.11.1931 р. за ди. Заарештований 12.11.1921 р. за саботаж.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3116). ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. 30.03.1939 р. справу закри- ст. 54-11 КК УСРР. 07.12.1931 р. справу направ- 15.11.1921 р. звільнений на підписку про невиїзд.
то. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 3223-п). лено прокурору на припинення. Рішення по спра- За постановою Чернігівського губревтрибуналу
Романовський Ярослав Іванович, 1910 р. н., ві відсутнє. На час другого арешту – чоботар. За- від 16.12.1921 р. справу припинено за амністією.
м. Гродно, Білорусь, росіянин, освіта середня. Романченко Іван Порфирович, 1902 р. н., арештований 15.02.1938 р. За постановою «трій- Реабілітований 31.05.1999 р. (Держархів Чернігів-
Проживав у м. Семенівка Семенівського р-ну, с. Шатура Лосинівського (нині Ніжинського) р-ну, ки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 4907).
робітник артілі. Заарештований 30.09.1937 р. За українець, освіта початкова. Проживав у с. Шату- 19.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян-
постановою «двійки» від 25.11.1937 р. за про- ра, колгоспник. Заарештований 13.09.1937 р. За ського куркульського угруповання передбачена Романько Самсон Севастянович, 1901 р. н.,
ведення контрреволюційної агітації ув’язнений постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- ВМП. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів с. Савинці Срібнянського р-ну, українець, пись-
до ВТТ на 10 років. Реабілітований 20.06.1956 р. ській обл. від 07.10.1937 р. за проведення анти- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8338- менний. Проживав у с. Савинці, одноосібник.
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, радянської агітації застосована ВМП. Розстріля- 8343, 10025). Заарештований 24.11.1932 р. За постановою
спр. 2098). ний 13.10.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
24.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Романчук Іван Трохимович, 1894 р. н., с. Че- 19.12.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
Романченко Григорій Родіонович, 1866 р. н., ф. Р-8840, оп.3, спр. 10411). мер Олишівського (нині Козелецького) р-ну, украї- до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
м. Прилуки, українець, освіта початкова. Проживав нець, малописьменний. Проживав у с. Чемер, одно- 27.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
у м. Київ, охоронець. Підозрювався за ст. 54-13 КК Романченко Павло Іванович, 1904 р. н., осібник. Заарештований 08.05.1932 р. За поста- ф. Р-8840, оп.3, спр. 7056).
УСРР. 06.11.1929 р. взятий на підписку про невиїзд. м. Прилуки, українець, освіта середня. Прожи- новою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР
За постановою особливої наради при Колегії вав у с. Бочечки Конотопського р-ну Сум- від 19.10.1932 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР Романюк Зоя Максимівна, 1915 р. н., с. Бо-
ГПУ УСРР від 23.12.1930 р. справу припинено. ської обл., вчитель. Заарештований 28.11.1929 р. за висланий до Північного краю на 3 роки. Реабі- рисово Залесовського р-ну Алтайського краю, РФ,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ст. 54-11 КК УСРР. 10.05.1930 р. справу припине- літований 11.09.1989 р. (Держархів Чернігів- мордвинка, письменна. Проживала у с. Дмитрів-
спр. 4636). но. Реабілітований 29.07.1997 р. (Держархів Чер- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9213-9214). ка Березнянського (нині Менського) р-ну, кол-
нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3077). госпниця. Заарештована 22.11.1943 р. за ст. 54-1
Романченко Іван Іванович, 1872 р. н., Романчук Микола Іванович, 1901 р. н., с. Че- «а» КК УРСР. 31.01.1944 р. справу припинено.
смт Березна Березнянського (нині Менського) р-ну, Романченко Павло Онуфрійович, 1901 р. н., мер Олишівського (нині Козелецького) р-ну, Реабілітована 28.10.1996 р. (Держархів Черні-
українець, неписьменний. Проживав у смт Берез- х. Дубровка Бахмацького р-ну, українець, освіта українець, освіта початкова. Проживав у с. Чемер, гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 685).
на, одноосібник. Заарештований 04.01.1929 р. початкова. Проживав за місцем дислокації 5 б заготівельник. Заарештований 18.12.1937 р. За пос-
13.03.1929 р. звільнений на підписку про невиїзд. 1031 ап 100 сд, червоноармієць. Заарештова- тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Романюк Овксентій Олексійович, 1894 р. н.,
За постановою особливої наради при Колегії ний 22.09.1942 р. За вироком ВТ 100 сд від ській обл. від 27.12.1937 р. за проведення анти- смт Маневичі Маневицького р-ну Волин-
ОГПУ від 23.04.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР при- 29.11.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР засудже- радянської агітації застосована ВМП. Розстріля- ської обл., українець, освіта початкова. Проживав
кріплений до визначеного місця проживання на 3 ний до ВМП. Розстріляний 15.12.1942 р. Реа- ний 07.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований у м. Ніжин, конюх. Заарештований 07.04.1938 р.
роки крім Москви, Ленінграду, Ростову-на-Дону, білітований 28.05.1996 р. (ГДА СБ України, 23.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
означених губерній і округів, УСРР. Реабілітова- м. Чернігів. – Спр. 17556-п). ф. Р-8840, оп.3, спр. 9622). ській обл. від 21.09.1938 р. за підозрою у шпигун-

568 569
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
стві застосована ВМП. Розстріляний 24.09.1938 р. українець, письменний. Проживав у м. Чернігів, Ромашко Людмила Олексіївна, 1870 р. н., СБ України, м. Чернігів. – Спр. 9493-п, Держ-
у м. Чернігів. Реабілітований 22.08.1989 р. (Держ- старший майстер. Заарештований 13.01.1945 р. с. Пустогород Глухівського повіту Чернігів- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, за ст. 54-1 «б» КК УРСР. 23.10.1946 р. справу ської губ. (нині Глухівського р-ну Сумської обл.), спр. 11670).
спр. 9976). припинено. Реабілітований 23.01.1998 р. (Держ- українка, освіта вища. Проживала у с. Брусилів
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Чернігівського р-ну, домогосподарка. Заарештова- Ромащенко Григорій Климович, 1897 р. н.,
Романюк Олексій Васильович, 1887 р. н., спр. 6150). на 09.11.1930 р. За постановою судової «трій- м. Ромни Полтавської (нині Сумської) обл., украї-
х. Шишки (приєднано до с. Буда) Корюківсько- ки» при Колегії ГПУ УСРР від 07.12.1930 р. за нець, освіта початкова. Проживав у смт Мала
го р-ну, українець, малописьменний. Проживав Ромашкевич Ольга Андріївна, 1894 р. н., ст. 54-10 КК УСРР вислана до Північного краю Дівиця Прилуцького р-ну, завідувач заготконто-
у х. Шишки (приєднано до с. Буда), столяр. м. Смоленськ, РФ, росіянка, освіта середня. на 7 років. Реабілітована 20.04.1989 р. (Держархів ри. Заарештований 12.03.1938 р. За постановою
Заарештований 26.09.1939 р. За вироком виїз- Проживала у м. Ніжин, рахівник. Заарештована Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8301). «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
ної сесії Чернігівського облсуду в м. Город- 12.02.1920 р. за проведення антирадянської агіта- 26.09.1938 р. за проведення антирадянської агіта-
ня від 10.02.1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР ції. За постановою Чернігівського губревтрибуналу Ромашко Микола Максимович, 1875 р. н., ції застосована ВМП. Розстріляний 29.09.1938 р.
виправданий. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – від 23.09.1920 р. справу припинено. Звільнена з-під с. Полковнича Слобода Глухівського повіту Чер- у м. Чернігів. Реабілітований 18.08.1989 р. (Держ-
Спр. 875-п). варти 18.02.1920 р. Реабілітована 30.12.1998 р. нігівської губ. (нині с. Вільна Слобода Глухів- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, ського р-ну Сумської обл.), українець, освіта спр. 9363).
Романюк Прокопій Савелійович, 1893 р. н., спр. 1174). початкова. Проживав у с. Брусилів Чернігівсько-
с. Попівка Новгород-Сіверського р-ну, українець, го р-ну, священик. Заарештований 09.11.1930 р. Ромащенко Григорій Максимович, 1888 р. н.,
письменний. Проживав у с. Турове Семенівсько- Ромашкін Степан Володимирович, 1897 р. н., За постановою судової «трійки» при Колегії с. Тихоновичі Сновського р-ну, українець, освіта
го р-ну, колгоспник. Заарештований 03.10.1943 р. м. Прилуки, росіянин, освіта початкова. Про- ГПУ УСРР від 17.12.1930 р. за ст. 54-10 КК початкова. Проживав у с. Тихоновичі, колгоспник.
За постановою від 21.02.1944 р. за ст. 54-1 «а» живав у м. Прилуки, завідувач бондарським УСРР висланий до Північного краю на 7 років. Заарештований 30.11.1939 р. За вироком судової
КК УРСР направлений до спецтабору НКВД для цехом Прилуцького райсоюзу. Заарештований Реабілітований 20.04.1989 р. (Держархів Чер- колегії Чернігівського облсуду від 19.02.1941 р. за
фільтрації. Реабілітований 28.10.1996 р. (Держ- 04.02.1937 р. За вироком спецколегії Чернігівського нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8301). ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлен-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, облсуду від 23.04.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК ня волі на 7 років. Реабілітований 06.09.1991 р.
спр. 636). УРСР засуджений до позбавлення волі на 5 років. Ромашов Петро Петрович, 1903 р. н., с. Ма- (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15156-п).
Реабілітований 23.07.1991 р. (ГДА СБ України, ле Іголкіно Павловського р-ну Нижньогород-
Романюта Агафія Йосипівна, 1905 р. н., м. Чернігів. – Спр. 15242-п). ської обл., РФ, росіянин, освіта початкова. Про- Ромащенко Іван Филимонович, 1921 р. н.,
м. Прилуки, українка. Проживала у м. Прилуки, живав у м. Чернігів, монтер. Заарештований с. Гута-Студенецька Щорського (нині Сновсько-
колгоспниця. 26.03.1946 р. взята на підписку про Ромашко Ігор Миколайович, 1904 р. н., с. Ма- 24.06.1937 р. За вироком лінійного суду Південно- го) р-ну, українець, освіта початкова. Член
невиїзд. За постановою особливої наради при шеве Семенівського р-ну, українець, освіта серед- Західної залізниці від 20.03.1938 р. за ст. 54-7 КК ВЛКСМ. Проживав за місцем дислокації 164 п
МГБ СРСР від 11.12.1946 р. як член сім’ї зрадни- ня. Проживав у с. Брусилів Чернігівського р-ну, УРСР засуджений до позбавлення волі на 10 ро- 12 двв НКВД, червоноармієць. Заарештований
ка Батьківщини вислана до Північно-Казахстан- псаломщик. Заарештований 09.11.1930 р. За пос- ків. Реабілітований 28.05.1958 р. (ГДА СБ Украї- 03.12.1941 р. За вироком ВТ військ НКВД по
ської обл. Казахської РСР на 5 років. Реабілітована тановою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР ни, м. Чернігів. – Спр. 4629-п). Московській обл. від 09.12.1941 р. за ст. 58-10 ч. 2
28.02.1996 р. (Держархів Чернігівської області, від 17.12.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий КК РРФСР засуджений до ВМП. За ухвалою ВТ
ф. Р-8840, оп.3, спр. 12386). до Північного краю на 7 років. Реабілітова- Ромащенко Андрій Іванович, 1884 Московської зони оборони і МВО від 25.12.1941 р.
ний 20.04.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- [1885] р. н., с. Лемешівка Городнянського р-ну, вирок змінено, засуджений до позбавлення волі
Романюта Павло Іванович, 1923 р. н., ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8301). українець, освіта початкова. Проживав у с. Леме- на 10 років. Покарання відбував у Темніков-
с. Іваниця Іваницького (нині Ічнянського) р-ну, шівка, одноосібник. Заарештований 26.12.1932 р. ському ВТТ. Звільнений 03.12.1951 р. Реабіліто-
українець, освіта середня. Член ВЛКСМ. Проживав Ромашко Людмила Миколаївна, 1908 р. н., за ст. 54-10 КК УСРР. Рішення по справі відсутнє. ваний 08.02.1962 р. (ГДА СБ України, м. Черні-
за місцем навчання 29 учтп м. Сталінград, курсант. м. Чернігів, українка, освіта середня. Проживала Звільнений з-під варти 20.05.1933 р. На час дру- гів. – Спр. 6394-п).
Заарештований 28.04.1942 р. За вироком ВТ у м. Чернігів, учениця школи крою та шиття. гого арешту – мешканець с. Білиця Березин-
Сталінградського ВО від 13.06.1942 р. за ст. 58-10 Заарештована 09.11.1930 р. За постановою судо- ського р-ну Мінської обл., Білорусь, вантажник Ромащенко Олексій Іванович, 1878 р. н.,
ч. 2 КК РРФСР засуджений до позбавлення волі у вої «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 17.12.1930 р. на станції. Заарештований 01.12.1937 р. За пос- с. Тихоновичі Сновського р-ну, українець, мало-
ВТТ на 10 років. Реабілітований 24.06.1996 р. (ГДА за ст. 54-10 КК УСРР вислана до Північного краю тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- письменний. Проживав у с. Тихоновичі, одно-
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17487-п). на 7 років. Покарання відбувала у Свердлов- ській обл. від 10.12.1937 р. за проведення анти- осібник. Заарештований 16.10.1930 р. За пос-
ській обл. Звільнена 08.01.1938 р. Реабілітована колгоспної агітації застосована ВМП. Роз- тановою особливої наради при Колегії ОГПУ
Ромаскевич Андрій Омелянович, 1908 р. н., 20.04.1989 р. (Держархів Чернігівської області, стріляний 16.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабі- від 15.02.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висла-
с. Морівськ Остерського (нині Козелецько-го) р-ну, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8301). літований 30.01.1998 р., 28.08.1989 р. (ГДА ний до Північного краю на 3 роки. Реабілітований

570 571
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
18.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, українець, малописьменний. Проживав у с. Ма- з санкції 54-2 КК УРСР засуджена до позбавлен- Росомаха Фекла Ананіївна, 1862 р. н.,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 5891). кіївка, одноосібник. Заарештований 25.10.1930 р. ня волі на 25 років. Реабілітована 21.12.1992 р. с. Феськівка Менського р-ну, українка, неписьмен-
За постановою судової «трійки» при Коле- (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15988-п). на. Проживала у с. Феськівка, домогосподарка.
Ромащенко Яків Володимирович, 1883 р. н., гії ГПУ УСРР від 04.11.1930 р. за ст.ст. 7-54-10, Заарештована 13.05.1922 р. 23.06.1922 р. з-під
с. Лемешівка Городнянського р-ну, українець, 54-13 КК УСРР висланий до Північного краю Росла Марія Яківна, 1924 р. н., с. Ведильці Ми- варти звільнена. Заарештована 01.07.1922 р. За
неписьменний. Проживав у с. Лемешівка, різ- на 5 років. Реабілітований 14.08.1989 р. (Держ- хайло-Коцюбинського (нині Чернігівського) р-ну, вироком Чернігівського губревтрибуналу від
норобочий. Заарештований 02.10.1937 р. За архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, українка, освіта середня. Проживала у с. Ведиль- 01.07.1922 р. за проведення контрреволюцій-
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- спр. 8585). ці, колгоспниця. Заарештована 26.04.1951 р. За ної діяльності засуджена до позбавлення волі на
ській обл. від 01.11.1937 р. за проведення анти- вироком Чернігівського облсуду від 28.07.1951 р. 3 роки. Реабілітована 24.09.1999 р. (Держархів
радянської агітації застосована ВМП. Розстріля- Ропей Микита Макарович, 1884 р. н., за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 з санкції 54-2 КК УРСР Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 6490).
ний 14.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабіліто- с. Євминка Остерського (нині Козелецького) р-ну, засуджена до позбавлення волі на 25 років.
ваний 27.07.1989 р. (Держархів Чернігівської українець, неписьменний. Проживав у с. Євминка, Реабілітована 21.12.1992 р. (ГДА СБ України, Росохацький [Расохацький] Іван Пили-
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11547). без певних занять. Заарештований 28.10.1950 р. м. Чернігів. – Спр. 15988-п). пович, 1912 р. н., с. Виповзів Остерського (нині
За вироком судової колегії в кримінальних спра- Козелецького) р-ну, українець, освіта початкова.
Ромс Іван Федотович, 1882 р. н., с. Гайворон вах Чернігівського облсуду від 14.01.1951 р. за Росла Наталія Петрівна, 1909 р. н., с. Улянівка Проживав у с. Виповзів, колгоспник. Заарешто-
Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, украї- ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11, 54-14 КК УРСР засуджений (нині с. Вознесенське) Чернігівського р-ну, украї- ваний 23.06.1941 р. За вироком ВТ військ НКВД
нець, освіта початкова. Проживав у с. Рубанка до позбавлення волі на 25 років. Реабілітований нка, малописьменна. Проживала у м. Чернігів, ро- по Київській обл. від 02.07.1941 р. за ст. 54-10 ч. 2
Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, робітник 08.10.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – бітниця. Заарештована 04.07.1941 р. За вироком Кус- КК УРСР засуджений до ВМП. Реабілітований
радгоспу. Заарештований 10.12.1934 р. за ст. 54-11 Спр. 16025-п). танайського облсуду від 17.12.1941 р. за ст. 58-10 14.11.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
КК УСРР. 05.01.1935 р. справу припинено. Реа- ч. 2 КК РРФСР засуджена до позбавлення волі Спр. 15941-п).
білітований 27.11.1997 р. (Держархів Чернігів- Роскошний Микола Іванович, 1873 р. н., у ВТТ на 10 років. Реабілітована 13.02.1958 р.
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6214). м. Кролевець Сумської обл., росіянин, освіта (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Россинський Геннадій Миколайович,
середня. Проживав у м. Чернігів, завідувач будин- спр. 3925). 1915 р. н., м. Чернігів, українець, освіта середня.
Рон Генріх Адамович, 1906 р. н., с. Вердер ку для інвалідів. Заарештований 07.05.1919 р. Проживав у с. Чемер Олишівського (нині Ко-
Дмитрівського р-ну (нині с. Зеленівка Бахмацько- за проведення контрреволюційної діяльності. Рославець Борис Сергійович, 1893 р. н., зелецького) р-ну, бухгалтер. Заарештований
го р-ну), німець, освіта початкова. Проживав у 23.06.1919 р. звільнений на підписку про невиїзд. с. Макарово Жирятинського р-ну Брянської обл., 18.05.1946 р. За вироком Чернігівського облсуду
с. Вердер (нині с. Зеленівка), колгоспник. За- За постановою Чернігівського губревтрибуналу РФ, росіянин, освіта вища. Проживав у м. Чернігів, від 23.09.1946 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР за-
арештований 19.11.1937 р. За постановою «двій- від 09.07.1919 р. справу припинено. Реабілітований інспектор по електрообладнанню. Заарештова- суджений до позбавлення волі на 8 років. Реабі-
ки» від 17.12.1937 р. за участь у діяльності 28.11.1998 р. (Держархів Чернігівської області, ний 22.04.1938 р. За постановою «трійки» при літований 11.05.1990 р. (ГДА СБ України, м. Чер-
антирадянської німецько-фашистської повстан- ф. Р-4609, оп.1, спр. 430). УНКВД по Чернігівській обл. від 21.09.1938 р. нігів. – Спр. 14509-п).
ської організації застосована ВМП. Розстріля- за участь у діяльності контрреволюційної есерів-
ний 05.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований Росла Ганна Григорівна, 1925 р. н., с. Ведиль- ської організації застосована ВМП. Розстріля- Россовський Анатолій Порфирович, 1888 р. н.,
31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ці Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівсько- ний 25.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований с. Мохнатин Чернігівського р-ну, освіта середня.
ф. Р-8840, оп.3, спр. 9950). го) р-ну, українка, освіта середня. Прожива- 14.02.1958 р. (Держархів Чернігівської області, Проживав у м. Єкатеринбург, РФ, слухач політич-
ла у с. Ведильці, колгоспниця. Заарештована ф. Р-8840, оп.3, спр. 3282). них курсів. Заарештований 11.05.1920 р. За пос-
Ропа Олексій Огійович, 1887 р. н., с. Обма- 25.04.1951 р. За вироком Чернігівського облсуду тановою комісії з фільтрації білогвардійських
чів Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, укра- від 28.07.1951 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 з санк- Рослий Харитон Борисович, с. Ведильці офіцерів при особовому відділі ВЧК при рев-
їнець, неписьменний. Проживав у с. Обмачів, ції 54-2 КК УРСР засуджена до позбавлення во- Козлянського (нині Чернігівського) р-ну, українець. військраді 1-ї армії від 28.11.1920 р. за службу в дені-
одноосібник. Заарештований 27.06.1941 р. За ви- лі на 10 років. Реабілітована 21.12.1992 р. (ГДА СБ Проживав у с. Козел Козлянського р-ну (нині кінській армії передбачена ВМП. Реабілітова-
роком ВТ Сумського гарнізону від 05.09.1941 р. України, м. Чернігів. – Спр. 15988-п). смт Михайло-Коцюбинське Чернігівського р-ну), ний 30.01.1995 р. (Держархів Чернігівської облас-
за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до ВМП. без певних занять. Заарештований 07.01.1919 р. ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12222).
Розстріляний 13.09.1941 р. у м. Суми. Реабі- Росла Марина Несторівна, 1925 р. н., с. Ве- за службу у варті при гетьмані. За постановою
літований 19.08.1991 р. (ГДА СБ України, дильці Михайло-Коцюбинського (нині Черні- Чернігівського губревтрибуналу від 30.06.1919 р. Россовський Гнат Никанорович, 1893 р. н.,
м. Чернігів. – Спр. 14652-п). гівського) р-ну, українка, освіта початкова. Про- справу направлено на дослідування. Рішення с. Красний Колядин Талалаївського р-ну, украї-
живала у с. Ведильці, домогосподарка. Заарешто- по справі відсутнє. Реабілітований 27.11.1998 р. нець, освіта початкова. Проживав у с. Красний Ко-
Ропан Василь Потапович, 1872 р. н., с. Ма- вана 25.04.1951 р. За вироком Чернігівського (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, лядин, колгоспник. Заарештований 08.03.1938 р.
кіївка Лосинівського (нині Носівського) р-ну, облсуду від 28.07.1951 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 спр. 480). За постановою «трійки» при УНКВД по Чер-

572 573
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
нігівській обл. від 24.04.1938 р. за участь у діяль- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, КК УРСР вирок змінено, засуджена до позбавлен- Ротозей Тарас Степанович, 1881 р. н., с. Смяч
ності антирадянської української націоналістич- спр. 460). ня волі на 5 років. За відбуттям покарання звільнена Сновського р-ну, українець, освіта початкова.
ної контрреволюційної організації застосована 27.10.1955 р. Згідно ст. 6 Указу Президії ВР СРСР Проживав у с. Смяч, одноосібник. Заарештований
ВМП. Розстріляний 15.05.1938 р. у м. Чернігів. Россоха [Рассоха, Расоха] Ілля Минович, від 27.03.1953 р. «Про амністію» вважати такою, 19.11.1932 р. За постановою особливої наради
Реабілітований 12.04.1958 р. (Держархів Черні- 1894 р. н., с. Товстоліс Чернігівського р-ну, украї- що не має судимості. Реабілітована 10.03.1993 р. при Колегії ГПУ УСРР від 04.01.1933 р. за
гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5492). нець, малописьменний. Проживав у м. Чернігів, (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 16086-п). ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на
візник. Заарештований 08.04.1932 р. За постановою 3 роки. Реабілітований 05.06.1989 р. (Держархів
Россовський Михайло Омелянович, 1890 р. н., особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Росстальний Сергій Дмитрович, 1892 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6518).
с. Ковтунівка Яблунівського (нині Прилуцько- 29.10.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до м. Корюківка Корюківського р-ну, українець, осві-
го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав Північного краю на 3 роки. Заарештований та початкова. Проживав у с. Червоний Довжик (ни- Ротозей Федір Тарасович, 1902 р. н., с. Смяч
у с. Ковтунівка, одноосібник. Заарештований 05.06.1932 р. За постановою особливої наради при ні с. Бурківка) Корюківського р-ну, колгоспник. Сновського р-ну, українець, малописьменний.
08.05.1935 р. За вироком спецколегії Чернігівсько- Колегії ГПУ УСРР від 16.11.1933 р. за ст. 54-10 Заарештований 12.09.1939 р. За вироком виїзної Проживав у с. Смяч, одноосібник. Заарештований
го облсуду від 19.08.1935 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК КК УСРР висланий до Північного краю на 3 сесії Чернігівського облсуду від 13.01.1940 р. за 04.01.1933 р. За постановою особливої наради
УСРР засуджений до позбавлення волі на 6 ро- роки. Реабілітований 21.06.1989 р., 13.06.1989 р. ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР виправданий. (ГДА при Колегії ГПУ УСРР від 04.02.1933 р. за
ків. Реабілітований 09.09.1992 р. (ГДА СБ України, (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, СБ України, м. Чернігів. – Спр. 434-п). ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
м. Чернігів. – Спр. 564-п). спр. 6673, 6678). на 3 роки. Реабілітований 19.06.1989 р. (Держархів
Россушко Митрофан Данилович, 1900 р. н., Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7550).
Россол Михайло Федорович, 1886 р. н., Россохацький Терентій Михайлович, смт Варва Варвинського р-ну, українець, освіта
с. Жабчичі (нині с. Полісся) Городнянського р-ну, 1895 р. н., с. Кобижча Бобровицького р-ну, украї- початкова. Проживав у смт Варва, колгоспник. Рошкевич Євген Максимович, 1916 р. н.,
українець, освіта середня. Проживав у с. Нові Бо- нець, освіта початкова. Проживав у с. Олександрів- Заарештований 14.04.1938 р. За постановою с. Савинці Срібнянського р-ну, українець, освіта
ровичі Сновського р-ну, робітник. Заарештований ка Бобровицького р-ну, одноосібник. Заарештова- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від початкова. Проживав за місцем дислокації 68 осб,
03.06.1935 р. За постановою особливої наради ний 17.03.1931 р. За постановою особливої нара- 21.04.1938 р. за участь у діяльності антирадян- червоноармієць. Заарештований 13.05.1938 р. За
при НКВД СРСР від 22.09.1935 р. за проведення ди при Колегії ГПУ УСРР від 18.04.1931 р. за ської української націоналістичної повстан- вироком ВТ залізниці ім. Молотова від 17.07.1938 р.
контрреволюційної діяльності ув’язнений до ВТТ ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю ської організації застосована ВМП. Розстріля- за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР засуджений до
на 3 роки. Реабілітований 02.08.1958 р. (Держ- на 3 роки. Реабілітований 27.07.1989 р. (Держархів ний 10.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітова- позбавлення волі у ВТТ на 3 роки. За ухвалою ВК
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7710). ний 03.06.1959 р. (Держархів Чернігівської облас- ВС СРСР від 17.04.1940 р. вирок скасовано. Звіль-
спр. 2074). ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4073). нений 19.07.1940 р. Заарештований 18.03.1941 р.
Россошних Іван Іванович, 1903 р. н., смт Бі- За вироком ВТ військ НКВД по Київській обл.
Россол Степан Наумович, 1892 р. н., с. Жабчи- лімбай Первоуральського р-ну Свердловської обл., Ротозей Адріан Гаврилович, 1879 р. н., с. Смяч від 15.05.1941 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР
чі (нині с. Полісся) Городнянського р-ну, украї- РФ, росіянин, освіта вища. Член ВКП(б) до Сновського р-ну, українець, освіта початкова. засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 6 років.
нець, освіта початкова. Проживав у с. Жабчичі 1936 р. Проживав у смт Понорниця Коропсько- Проживав у с. Смяч, одноосібник. Заарештова- Реабілітований 06.09.1991 р. (ГДА СБ України,
(нині с. Полісся), продавець. Заарештований го р-ну, службовець. Заарештований 14.12.1936 р. ний 25.04.1938 р. За постановою «трійки» при м. Чернігів. – Спр. 14659-п).
18.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД За постановою особливої наради при НКВД СРСР УНКВД по Чернігівській обл. від 03.05.1938 р.
по Чернігівській обл. від 19.04.1938 р. за прове- від 09.03.1937 р. за проведення контрреволюцій- за участь у діяльності антирадянського куркуль- Рощак Олександр Андрійович, 1897 р. н.,
дення антирадянської агітації застосована ВМП. ної троцькистської діяльності ув’язнений до ВТТ ського угруповання застосована ВМП. Розстріля- с. Городня Іваницького (нині Ічнянського) р-ну,
Розстріляний 09.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабі- на 5 років. Реабілітований 23.08.1958 р. (Держархів ний 19.05.1938 р. Реабілітований 16.11.1963 р. українець, освіта початкова. Проживав у с. Горо-
літований 07.03.1959 р. (Держархів Чернігівської Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3571). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, дня, одноосібник. Заарештований 15.02.1930 р.
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4022). спр. 7330). За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
Росстальна Ганна Семенівна, 1932 р. н., УСРР від 26.04.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР
Россоха Мина Михайлович, 1864 р. н., с. Рейментарівка Холминського (нині Корю- Ротозей Василь Симонович, 1905 р. н., с. Смяч висланий до Північного краю на 7 років. Реабі-
с. Товстоліс Чернігівського р-ну, українець, освіта ківського) р-ну, українка, освіта середня. Прожи- Сновського р-ну, українець. Проживав у с. Смяч, літований 26.12.1988 р. (Держархів Чернігівської
початкова. Проживав у с. Товстоліс, селянин. вала у с. Рейментарівка, учениця. Заарештова- одноосібник. Заарештований 29.08.1936 р. За області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8178).
Заарештований 30.04.1919 р. за проведення на 21.06.1948 р. За вироком ВТ військ МВД по вироком спецколегії Чернігівського облсуду від
антирадянської агітації. 05.05.1919 р. звільнений Чернігівській обл. від 16.09.1948 р. за ст.ст. 19-54-8 27.08.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений Рощін Михайло Олександрович, 1897 р. н.,
на підписку про невиїзд. За постановою КК УРСР засуджена до позбавлення волі на 25 до позбавлення волі на 7 років. Реабілітований с. Смяч Новгород-Сіверського р-ну, українець,
Чернігівського губревтрибуналу від 15.06.1919 р. років. Покарання відбувала у Хабаровському краї. 19.08.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – малописьменний. Проживав у с. Смяч, конюх. За-
справу припинено. Реабілітований 27.11.1998 р. За ухвалою ВТ КВО від 11.10.1955 р. за ст. 54-10 ч. 1 Спр. 15541-п). арештований 04.03.1938 р. За постановою «трійки»

574 575
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
при УНКВД по Чернігівській обл. від 21.04.1938 р. ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований по Чернігівській обл. від 29.11.1937 р. за участь с. Авдіївка Куликівського р-ну, українець, мало-
за участь у діяльності антирадянського куркуль- 29.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, у діяльності української контрреволюційної письменний. Проживав у с. Авдіївка, одноосібник.
ського угруповання застосована ВМП. Розстріля- ф. Р-8840, оп.3, спр. 8957). націоналістичної організації ув’язнений до Заарештований 13.02.1930 р. За постановою
ний 09.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований ВТТ на 10 років. Загинув 08.01.1944 р. у міс- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
31.03.1994 р. (Держархів Чернігівської області, Рубан Василь Якович, 1887 р. н., с. Домаш- цях ув’язнення. Реабілітований 31.08.1989 р., 07.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
ф. Р-8840, оп.3, спр. 12053). лин Корюківського р-ну, українець, освіта початко- 30.12.1961 р. (Держархів Чернігівської області, до Північного краю на 3 роки. Реабілітований
ва. Проживав у м. Корюківка Корюківського р-ну, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11203, 4832). 16.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Рубан Антон Лукич, 1889 р. н., с. Губичі чорноробочий. Заарештований 20.12.1937 р. За ф. Р-8840, оп.3, спр. 5342).
Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, українець, пос-тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Рубан Демид Петрович, 1890 р. н., с. Хре-
освіта початкова. Проживав у с. Губичі, кол- ській обл. від 26.12.1937 р. за проведення анти- щате Олишівського (нині Козелецького) р-ну, Рубан Кузьма Кирилович, 1907 р. н., с. Гні-
госпник. Заарештований 11.10.1937 р. За постано- радянської агітації, розповсюдження провокацій- українець, освіта початкова. Проживав у с. Хре- динці Варвинського р-ну, українець, освіта по-
вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. них чуток про війну застосована ВМП. Розстріля- щате, одноосібник. Заарештований 07.03.1931 р. чаткова. Проживав у с. Гнідинці, колгоспник. За-
від 03.11.1937 р. за участь у діяльності контр- ний 07.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований За постановою особливої наради при Коле- арештований 17.02.1938 р. За вироком Черні-
революційної організації ув’язнений до ВТТ на 26.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, гії ГПУ УСРР від 25.05.1931 р. за ст.ст. 54-10, гівського облсуду від 15.03.1939 р. за ст. 54-10
10 років. Реабілітований 03.12.1960 р. (Держ- ф. Р-8840, оп.3, спр. 11289). 54-13 КК УСРР ув’язнений до концтабору на 3 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, роки. Реабілітований 14.08.1989 р. (Держархів на 6 років. Реабілітований 14.08.1991 р. (ГДА СБ
спр. 4580). Рубан Влас Стефанович, 1887 р. н., с. Марчи- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8583). України, м. Чернігів. – Спр. 15205-п).
хина Буда Глухівського повіту Чернігівської губ.
Рубан Василь Лукич, 1892 р. н., с. Губичі (нині Ямпільського р-ну Сумської обл.), мало- Рубан Іван Данилович, 1896 р. н., с. Пече- Рубан Митрофан Іванович, 1893 р. н., с. Хре-
Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, українець, письменний. Проживав у с. Марчихина Буда, нюги Новгород-Сіверського р-ну, українець, не- щате Олишівського (нині Козелецького) р-ну,
освіта початкова. Проживав у с. Губичі, колгосп- селянин. Заарештований 08.05.1920 р. за про- письменний. Проживав у с. Печенюги, одноосіб- українець, освіта початкова. Проживав у с. Хре-
ник. Заарештований 18.11.1937 р. За постановою ведення антирадянської агітації. 04.06.1920 р. звіль- ник. Заарештований 07.04.1930 р. за ст.ст. 54-10, щате, одноосібник. Заарештований 07.03.1931 р.
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від нений на підписку про невиїзд. За постановою 54-11 КК УСРР. 11.06.1930 р. справу припинено. За постановою особливої наради при Колегії
29.11.1937 р. за проведення антиколгоспної агіта- Чернігівського губревтрибуналу від 23.08.1920 р. Реабілітований 23.07.1997 р. (Держархів Чер- ГПУ УСРР від 15.05.1931 р. за ст.ст. 54-10, 54-13
ції застосована ВМП. Розстріляний 07.12.1937 р. справу припинено. Реабілітований 30.12.1998 р. нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2550). КК УСРР висланий до Північного краю на 3
у м. Чернігів. Реабілітований 30.07.1960 р. (Держ- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, роки. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 744). Рубан Іван Степанович, 1886 р. н., с. Паш- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8783).
спр. 4511). ківка Ніжинського р-ну, українець, освіта
Рубан Володимир Карпович, 1907 р. н., початкова. Проживав у с. Пашківка, колгоспник. Рубан Митрофан Кузьмич, 1900 р. н., с. Па-
Рубан Василь Миколайович, 1910 р. н., с. Авдіївка Куликівського р-ну, українець, мало- Заарештований 18.03.1937 р. За постановою шківка Ніжинського р-ну, українець. Прожи-
х. Карпенків (нині с. Красне) Бахмацького р-ну, письменний. Проживав у с. Авдіївка, одноосіб- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від вав у с. Пашківка, колгоспник. Заарештований
українець, освіта початкова. Проживав у х. Карпен- ник. Заарештований 29.03.1929 р. За вироком Чер- 31.03.1937 р. за участь у діяльності антирадян- 09.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД
ків (нині с. Красне), одноосібник. Заарештова- нігівського окрсуду від 21.06.1929 р. за ст.ст. 21 «ж», ського куркульського угруповання застосова- по Чернігівській обл. від 31.03.1938 р. за участь
ний 12.01.1929 р. За вироком Конотопського окрсу- 34 ч. 2 КК УСРР засуджений до висилки у на ВМП. Розстріляний 08.04.1938 р. у м. Черні- у діяльності антирадянського куркульського
ду від 14.02.1929 р. за здійснення терористичного Старобільську округу на 4 роки. Реабілітований гів. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів Чер- угруповання застосована ВМП. Розстріляний
акту проти представника радянської влади засуд- 30.06.1999 р. (Держархів Чернігівської області, нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10013). 07.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
жений до позбавлення волі на 5 років. Реабі- ф. Р-328, оп.6, спр. 223). 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
літований 04.12.1991 р. (ГДА СБ України, м. Суми. Рубан Карпо Єрмолайович, 1879 р. н., с. Авді- ф. Р-8840, оп.3, спр. 10013).
– Спр. 11844-п). Рубан Григорій Павлович, 1891 р. н., с. Губи- ївка Куликівського р-ну, українець, малопись-
чі Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, украї- менний. Проживав у с. Авдіївка, одноосібник. Рубан Митрофан Митрофанович, 1919 р. н.,
Рубан Василь Терентійович, 1909 р. н., с. Бе- нець, освіта початкова. Проживав у с. Губичі, Заарештований 28.03.1929 р. за ст. 54-10 КК УСРР. с. Хрещате Олишівського (нині Козелецького) р-ну,
зуглівка Щорського (нині Сновського) р-ну, робітник залізниці. Заарештований 07.02.1933 р. Рішення по справі відсутнє. Звільнений з-під українець, освіта початкова. Проживав за місцем
українець, освіта початкова. Проживав у с. Бе- За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ варти 11.04.1929 р. Реабілітований 30.06.1999 р. дислокації 18 омсб, червоноармієць. Заарешто-
зуглівка, лісоруб. Заарештований 19.11.1937 р. За УСРР від 23.05.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР (Держархів Чернігівської області, ф. Р-328, оп.6, ваний 18.07.1941 р. За вироком ВТ військ НВКД
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- ув’язнений до концтабору на 3 роки умовно. На спр. 223). по Ярославській обл. від 06.08.1941 р. за ст. 58-10
ській обл. від 23.11.1937 р. за участь у діяльнос- час другого арешту – бухгалтер. Заарештований ч. 2 КК РРФСР виправданий. (ГДА СБ України,
ті контрреволюційної повстанської організації 08.10.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД Рубан Корній Єрмолайович, 1879 р. н., м. Чернігів. – Спр. 6606-п).

576 577
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Рубан Михайло Миколайович, 1884 р. н., 15.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, 22.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, на 5 років. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держ-
с. Губичі Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9868). ф. Р-8840, оп.3, спр. 6945, 10955). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
українець, освіта початкова. Проживав у м. Черні- спр. 9962).
гів, столяр. Заарештований 28.11.1937 р. За пос- Рубан Петро Васильович, 1940 р. н., м. Коно- Рубан Февронія Михайлівна, 1907 р. н.,
тановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській топ Сумської обл., українець, освіта середня. с. Авдіївка Куликівського р-ну, українка, мало- Рубаник Григорій Іовович, 1895 р. н., с. Го-
обл. від 01.12.1937 р. за участь у діяльності анти- Проживав у с. Замістя Прилуцького р-ну, слюсар. письменна. Проживала у с. Авдіївка, домогос- рохове Батуринського (нині Коропського) р-ну,
радянської організації застосована ВМП. Розстрі- Заарештований 09.07.1985 р. За вироком судової подарка. Заарештована 01.10.1943 р. За вироком українець, письменний. Проживав у м. Конотоп
ляний 07.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований колегії в кримінальних справах Чернігівського ВТ КВО від 07.06.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК Сумської обл., бондар. Заарештований 14.02.1938 р.
09.01.1960 р. (Держархів Чернігівської області, облсуду від 29.11.1985 р. за ст. 62 ч. 2 КК УРСР УРСР засуджена до позбавлення волі на 10 років. За постановою «трійки» при УНКВД по
ф. Р-8840, оп.3, спр. 4282). засуджений до позбавлення волі у ВТТ особливого Реабілітована 29.07.1994 р. (ГДА СБ України, Чернігівській обл. від 13.04.1938 р. за участь
режиму на 9 років. Реабілітований 20.09.1991 р. м. Чернігів. – Спр. 16557-п). у діяльності антирадянського куркульського
Рубан Михайло Тихонович, 1890 р. н., (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15252-п). угруповання застосована ВМП. Розстріляний
м. Прилуки, українець, освіта середня. Проживав у Рубан Федір Акакійович, 1898 [1897] р. н., 28.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
м. Прилуки, інструктор по боротьбі зі шкідниками. Рубан Роман Семенович, 1884 р. н., с. Гнідинці с. Красне Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, 22.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Заарештований 08.03.1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР. Варвинського р-ну, українець, освіта початкова. українець, освіта середня. Проживав у с. Красне, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11231).
10.09.1933 р. звільнений на підписку про невиїзд. Проживав у с. Гнідинці, без певних занять. вчитель. Заарештований 03.06.1920 р. За пос-
За постановою судової «трійки» при Колегії Заарештований 22.12.1937 р. За постановою тановою Колегії Особливого відділу ВЧК 12 А Рубаник Микита Семенович, 1881 р. н., м. Но-
ГПУ УСРР від 17.10.1933 р. справу припинено. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від від 15.06.1920 р. за участь у діяльності контр- сівка Носівського р-ну, українець. Проживав у м. Но-
Реабілітований 29.06.1998 р. (Держархів Чернігів- 28.12.1937 р. за проведення антирадянської агітації, революційної організації направлений на сівка, одноосібник. Заарештований 21.02.1930 р.
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8273). скерованої на підрив колгоспного будівництва, Кавказький фронт. На час другого арешту – бух- За постановою судової «трійки» при Колегії
застосована ВМП. Розстріляний 05.01.1938 р. у галтер. Заарештований 23.02.1938 р. За постановою ГПУ УСРР від 13.03.1930 р. за ст. 54-10 КК
Рубан Никифор Єрмолайович, 1898 р. н., с. Бе- м. Чернігів. Реабілітований 26.08.1989 р. (Держ- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від УСРР висланий до Північного краю на 3
зуглівка Щорського (нині Сновського) р-ну, архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 19.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянської роки. Реабілітований 29.12.1988 р. (Держ-
українець, малописьменний. Проживав у с. Безуг- спр. 8567). есерівської націоналістичної контрреволюцій- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
лівка, колгоспник. Заарештований 01.03.1940 р. За ної повстанської організації застосована ВМП. спр. 8212).
вироком Чернігівського облсуду від 11.05.1940 р. за Рубан Степан Олексійович, 1909 р. н., с. Уля- Розстріляний 10.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабі-
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення нівка (нині с. Вознесенське) Чернігівського р-ну, літований 30.03.1998 р., 23.08.1958 р. (Держархів Рубаник Павло Іовович, 1891 р. н., с. Горохо-
волі у ВТТ на 3 роки. Реабілітований 07.09.1959 р. українець, освіта початкова. Проживав у с. Улянівка Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11919, ве Батуринського (нині Коропського) р-ну, украї-
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 797-п). (нині с. Вознесенське), охоронець. Заарештований 3560). нець, письменний. Проживав у с. Матіївка Бах-
11.05.1940 р. за ст. 54-9 КК УРСР. 14.06.1940 р. мацького р-ну, без певних занять. Заарештований
Рубан Олексій Степанович, 1912 р. н., с. Гні- справу припинено. Реабілітований 27.11.1997 р. Рубан Феодосій Іванович, 1897 р. н., с. Губичі 15.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД
динці Варвинського р-ну, українець, освіта по- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, українець, по Чернігівській обл. від 13.04.1938 р. за участь
чаткова. Проживав за місцем дислокації 224 сп, спр. 6161). освіта початкова. Проживав у с. Губичі, безробітний. у діяльності антирадянського куркульського
червоноармієць. Заарештований 24.08.1936 р. За Заарештований 10.09.1937 р. За постановою угруповання застосована ВМП. Розстріля-
вироком ВТ 14 ск Харківського ВО від 25.08.1936 р. Рубан Терентій Семенович, 1886 [1880] р. н., «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від ний 28.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
за ст. 54-10 КК УСРР засуджений до позбавлення с. Безуглівка Щорського (нині Сновського) р-ну, 15.09.1937 р. за проведення антирадянської агітації 22.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
волі у ВТТ на 3 роки. Реабілітований 25.12.1989 р. українець, малописьменний. Проживав у с. Безуг- ув’язнений до ВТТ на 10 років. Покарання відбував ф. Р-8840, оп.3, спр. 11231).
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 5511-п). лівка, одноосібник. Заарештований 03.01.1933 р. в Івдельському ВТТ. Реабілітований 21.08.1989 р.
За постановою особливої наради при Колегії (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Рубанович Михайло Йосипович, 1914 р. н.,
Рубан Павло Миколайович, 1882 р. н., ГПУ УСРР від 08.04.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР спр. 10360). м. Рига, Латвія, поляк, освіта середня. Проживав
с. Красне Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, ув’язнений до концтабору на 3 роки умовно. На у м. Щорс Щорського р-ну (нині м. Сновськ
українець, освіта початкова. Проживав у с. Красне, час другого арешту – робітник лісозаготівель. Рубан Фома Іванович, 1884 р. н., с. Хрещате Сновського р-ну), машиніст. Заарештований
без певних занять. Заарештований 18.11.1937 р. За Заарештований 20.12.1937 р. За постановою Козелецького р-ну, українець, освіта початкова. 02.10.1943 р. За вироком ВТ Білоруської залізниці
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Проживав у с. Хрещате, одноосібник. Заарешто- від 22.11.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджений
обл. від 21.11.1937 р. за проведення антирадян- 26.12.1937 р. за проведення антирадянської агітації ваний 11.02.1930 р. За постановою судової «трій- до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований
ської агітації застосована ВМП. Розстріля- застосована ВМП. Розстріляний 03.01.1938 р. ки» при Колегії ГПУ УСРР від 01.03.1930 р. за 27.12.1993 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
ний 09.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований у м. Чернігів. Реабілітований 29.06.1989 р., ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю Спр. 16262-п).

578 579
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Рубановський Давид Ісакович, 1902 р. н., м. Ні- РФ, росіянин, освіта початкова. Проживав у (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ської організації застосована ВМП. Розстріля-
жин, єврей, освіта домашня. Проживав у м. Ніжин, смт Олишівка Чернігівського р-ну, робітник. спр. 9959). ний 15.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
експедитор. 13.05.1936 р. взятий на підписку Заарештований 23.04.1940 р. За вироком Черні- 10.10.1959 р. (Держархів Чернігівської області,
про невиїзд. Заарештований 02.06.1936 р. За ви- гівського облсуду від 03.07.1940 р. за ст. 54-10 Рубець Андрій Андрійович, 1896 р. н., с. Гори- ф. Р-8840, оп.3, спр. 4197).
роком судової колегії Чернігівського облсуду від ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на ця Березнянського (нині Менського) р-ну, украї-
17.07.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений 5 років. Реабі-літований 13.09.1991 р. (ГДА СБ нець, освіта початкова. Проживав у с. Гориця, за- Рубець Семен Федорович, 1895 р. н., с. Шаба-
до позбавлення волі на 3 роки. Реабілітований України, м. Чернігів. – Спр. 15010-п). відувач свиноферми. Заарештований 27.03.1938 р. линів Коропського р-ну, українець, письменний.
19.04.1990 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Проживав у с. Шабалинів, колгоспник. Заарешто-
Спр. 2033-п). Рубель Василь Іванович, 1903 р. н., с. Степо- ській обл. від 07.04.1938 р. за участь у діяльнос- ваний 06.03.1938 р. За постановою «трійки» при
ві Хутори Носівського р-ну, українець, освіта ті контрреволюційної повстанської есерівської УНКВД по Чернігівській обл. від 17.04.1938 р.
Рубанюк Іван Андрійович, 1896 р. н., Грод- початкова. Проживав у с. Степові Хутори, одно- організації застосована ВМП. Розстріля- за проведення антирадянської агітації застосова-
ненська губ., литовець, освіта вища. Проживав осібник. Заарештований 30.01.1930 р. За поста- ний 15.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований на ВМП. Розстріляний 06.05.1938 р. у м. Черні-
за місцем дислокації 7 сп 3 Кримської сд, коман- новою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР 10.10.1959 р. (Держархів Чернігівської області, гів. Реабілітований 31.08.1989 р. (Держархів
дир полку, майор. Заарештований 14.08.1937 р. за від 12.02.1930 р. як антирадянський елемент ф. Р-8840, оп.3, спр. 4197). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10239).
ст.ст. 58-1 «б», 58-7, 58-8 КК РРФСР. 08.04.1940 р. ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований
справу припинено. Реабілітований 30.07.1999 р. 24.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Рубець Василь Леонтійович, 1904 р. н., с. Го- Рубець Тарас Трохимович, 1899 р. н., с. Химо-
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 7496-п). ф. Р-8840, оп.3, спр. 10154). риця Березнянського (нині Менського) р-ну, Рябушине (нині с. Перебудова) Ніжинського р-ну,
українець, освіта початкова. Проживав у смт Бе- українець, освіта початкова. Проживав у с. Химо-
Рубаха Василь Єлисейович, 1883 р. н., с. Дя- Рубель Данило Іванович, 1906 р. н., с. Степа- резна Березнянського (нині Менського) р-ну, про- Рябушине (нині с. Перебудова), одноосібник.
гова Менського р-ну, українець, малописьмен- нівка Ніжинського р-ну, українець, освіта почат- давець. Заарештований 20.03.1938 р. За постано- Заарештований 04.09.1937 р. За постановою
ний. Проживав у с. Діброва Талалаївського р-ну, кова. Проживав у с. Степові Хутори Носівсько- вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
одноосібник. Заарештований 22.03.1930 р. За го р-ну, одноосібник. Заарештований 23.07.1930 р. від 31.03.1938 р. за участь у діяльності контр- 22.10.1937 р. за участь у діяльності антирадян-
постановою особливої наради при Колегії За постановою особливої наради при Коле- революційної повстанської есерівської організа- ської церковної групи ув’язнений до ВТТ на
ГПУ УСРР від 29.04.1930 р. за ст. 54-10 КК гії ГПУ УСРР від 20.01.1931 р. за ст.ст. 54-10, ції застосована ВМП. Розстріляний 13.04.1938 р. у 10 років. Реабілітований 12.06.1968 р. (Держархів
УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. 56-17 КК УСРР висланий до Північного краю на м. Чернігів. Реабілітований 15.03.1958 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8013).
Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів Черні- 3 роки. Реабілітований 18.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3306).
гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11688). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5897). Рубець Федот Мойсейович, 1887 р. н., с. Ка-
Рубець Павло Михайлович, 1897 р. н., с. Го- гарлик (нині с. Галиця) Ніжинського р-ну, украї-
Рубаха Зінаїда Григорівна, 1922 р. н., с. Вели- Рубель Іван Петрович, 1880 р. н., с. Степові риця Березнянського (нині Менського) р-ну, нець, неписьменний. Проживав у с. Кагарлик (нині
кий Зліїв Ріпкинського р-ну, українка, освіта серед- Хутори Носівського р-ну, українець, освіта почат- українець, освіта початкова. Проживав у с. Лок- с. Галиця), кустар. Заарештований 02.04.1944 р.
ня. Проживала у с. Великий Зліїв, без певних за- кова. Проживав у с. Степові Хутори, одноосібник. нисте Менського р-ну, завідувач ремонтними май- За вироком ВТ КВО від 19.11.1944 р. за ст. 54-1 «а»
нять. Заарештована 09.12.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК Заарештований 30.01.1930 р. За постановою стернями. Заарештований 08.03.1938 р. За пос- КК УРСР засуджений до каторжних робіт на
УРСР. 19.02.1944 р. справу припинено. Реабілі- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- 15 років. Реабілітований 27.11.1995 р. (ГДА СБ
тована 28.10.1996 р. (Держархів Чернігівської 12.02.1930 р. як антирадянський елемент ув’язне- ській обл. від 07.04.1938 р. за участь у діяльнос- України, м. Чернігів. – Спр. 17216-п).
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 726). ний до концтабору на 3 роки. Реабілітований ті контрреволюційної повстанської есерів-
24.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ської організації застосована ВМП. Розстріля- Рубінов Яків Григорович, 1895 р. н., м. Ні-
Рубаха Олена Дмитрівна, 1923 р. н., м. Мена ф. Р-8840, оп.3, спр. 10154). ний 15.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований жин, єврей, освіта вища. Член ВКП(б). Проживав
Менського р-ну, українка, освіта середня. Про- 10.10.1959 р. (Держархів Чернігівської області, за місцем служби, командир дивізії, началь-
живала у м. Мена, перекладач. Заарештована Рубель Федір Йосипович, 1899 р. н., с. Рів- ф. Р-8840, оп.3, спр. 4197). ник штабу Забайкальського ВО. Заарештований
02.07.1944 р. За вироком ВТ військ НКВД по чак-Степанівка Лосинівського (нині Носівсько- 02.07.1937 р. За вироком ВК ВС СРСР від
Чернігівській обл. від 12.10.1944 р. за ст. 54-1 «а» го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав Рубець Петро Андрійович, 1904 р. н., с. Гори- 02.10.1938 р. за ст.ст. 58-1 «б», 58-2, 58-7, 58-8,
КК УРСР засуджена до позбавлення волі у ВТТ у с. Рівчак-Степанівка, колгоспник. Заарештова- ця Березнянського (нині Менського) р-ну, украї- 58-9, 58-11 КК РРФСР засуджений до ВМП,
на 10 років. Реабілітована 10.07.1995 р. (ГДА СБ ний 08.09.1937 р. За постановою «трійки» при нець, освіта початкова. Проживав у с. Гориця, позбавлений військового звання. Розстріляний
України, м. Чернігів. – Спр. 17108-п). УНКВД по Чернігівській обл. від 22.10.1937 р. за колгоспник. Заарештований 31.03.1938 р. За пос- 02.10.1938 р. у м. Чита. Реабілітований 18.04.1956 р.
проведення антирадянської агітації, скерованої тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 7357-п).
Рубахін Василь Сисойович, 1902 р. н., с. Верх- на підрив колгоспного будівництва, ув’язнений ській обл. від 07.04.1938 р. за участь у діяльнос-
ній Ікорець Бобровського р-ну Воронезької обл., до ВТТ на 10 років. Реабілітований 28.08.1989 р. ті контрреволюційної повстанської есерів- Рубіс Василь Дмитрович, 1904 р. н., м. Хар-

580 581
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
бін, Китай, українець, освіта середня. Прожи- Рублевський Яків Іванович, 1895 р. н., смт По- 31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Рудановський Іван Омелянович, 1895 р. н.,
вав у м. Городня Городнянського р-ну, бухгалтер. норниця Коропського р-ну, українець, освіта серед- ф. Р-8840, оп.3, спр. 10498). с. Івангород Бахмацького (нині Ічнянського) р-ну,
Заарештований 13.04.1938 р. За постановою ня. Проживав у м. Новгород-Сіверський, бухгал- українець, освіта початкова. Проживав у м. При-
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від тер. Заарештований 09.01.1938 р. За постано- Ругаль Іван Романович, 1899 р. н., с. Селище луки, кочегар. Заарештований 18.02.1938 р. За ви-
21.09.1938 р. за проведення антирадянської агіта- вою особливої наради при НКВД СРСР від Носівського р-ну, українець, освіта початкова. роком лінійного суду Південно-Західної залізниці
ції ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова- 22.02.1938 р. за проведення контрреволюційної Проживав у м. Ніжин, вантажник. Заарештований від 15.07.1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР засуджений
ний 28.09.1956 р. (Держархів Чернігівської облас- діяльності ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабі- 17.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД до позбавлення волі на 10 років. 01.11.1938 р. справу
ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2605). літований 14.08.1989 р. (Держархів Чернігівської по Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. за проведення направлено на дослідування. 28.06.1939 р. справу
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10515). антирадянської агітації, скерованої на підрив закрито. Реабілітований 15.09.1997 р. (Держархів
Рубіс Володимир Юхимович, 1880 р. н., с. Хо- заходів партії, застосована ВМП. Розстріляний Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4367).
туничі Щорського (нині Сновського) р-ну, Рубленко Володимир Платонович, 1901 р. н., 14.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
українець, освіта початкова. Проживав у м. Го- с. Бирюки Рокитнянського р-ну Київської обл., 31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Руденко Агрипина Михайлівна, 1867 р. н.,
родня Городнянського р-ну, без певних занять. українець, освіта середня. Проживав у м. Баку, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9340). с. Дягова Менського р-ну, українка, неписьменна.
Заарештований 25.02.1938 р. за підозрою у шпи- Азербайджанська Республіка, касир. Заарештова- Проживала у с. Дягова, церковний сторож. За-
гунстві. 01.07.1938 р. справу припинено в зв’яз- ний 09.04.1935 р. За вироком спецколегії Черні- Ругаль Микола Романович, 1901 р. н., с. Се- арештована 18.05.1922 р. За вироком Чернігівського
ку зі смертю обвинуваченого. Реабілітований гівського облсуду від 15.01.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 лище Носівського р-ну, українець, освіта почат- губревтрибуналу від 01.07.1922 р. за проведення
29.05.1997 р. (Держархів Чернігівської області, КК УСРР засуджений до позбавлення волі на 5 кова. Проживав у с. Селище, одноосібник. За- контрреволюційної діяльності засуджена до
ф. Р-8840, оп.3, спр. 2389). років. Реабілітований 27.03.1998 р. (ГДА СБ Украї- арештований 08.01.1929 р. За постановою особ- позбавлення волі у Бупрі на 1 рік. Звільнена
ни, м. Чернігів. – Спр. 17874-п). ливої наради при Колегії ОГПУ від 05.04.1929 р. з-під варти 19.05.1922 р. За ухвалою Верховного
Рубіс Матвій Кузьмич, 1888 р. н., смт Ріп- за ст. 58-10 КК РСФРР позбавлений права Трибуналу при ВУЦВК УСРР від 31.07.1922 р.
ки Ріпкинського р-ну, українець, освіта почат- Рублєвський Борис Євгенович, 1909 р. н., проживання в Москві, Ленінграді, Ростові-на- засуджена до позбавлення волі на 6 місяців
кова. Проживав у смт Ріпки, сторож. Заарештова- м. Новозибков Брянської обл., РФ, росіянин, Дону, означених губерніях і округах та Україні умовно. Реабілітована 24.09.1999 р. (Держархів
ний 18.08.1937 р. За постановою «трійки» при освіта середня. Проживав у м. Чернігів, рахівник. на 3 роки. Реабілітований 13.07.1994 р. (Держ- Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 6501).
УНКВД по Чернігівській обл. від 21.10.1937 р. за Заарештований 23.01.1929 р. За постановою архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
проведення антирадянської агітації застосована Колегії ОГПУ від 08.07.1929 р. за ст.ст. 54-4, спр. 3407). Руденко Андрій Якович, 1885 р. н., смт Варва
ВМП. Розстріляний 22.10.1937 р. у м. Чернігів. 54-8, 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на Варвинського р-ну, українець, освіта початкова.
Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів Чернігів- 5 років. Реабілітований 19.10.1990 р. (Держархів Ругаль Федір Якович, 1909 р. н., с. Комарівка Проживав у смт Варва, одноосібник. Заарештований
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11522). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4665). (нині с. Роздольне) Носівського р-ну, українець, 13.02.1930 р. За постановою судової «трійки» при
малописьменний. Проживав у с. Комарівка (ни- Колегії ГПУ УСРР від 17.03.1930 р. за ст. 54-10
Рублевський Леонід Іванович, 1897 р. н., с. Во- Рубльов Яків Захарович, 1904 р. н., м. Одеса, ні с. Роздольне), одноосібник. Заарештований КК УСРР ув’язнений до концтабору на 8 років.
линка Сосницького р-ну, українець, освіта почат- єврей, освіта середня. Проживав у м. Чернігів, 03.04.1932 р. За постановою судової «трійки» На час другого арешту – мешканець м. Прилу-
кова. Проживав у с. Лави Сосницького р-ну, ко- технічний керівник Чернігівської музичної при Колегії ГПУ УСРР від 19.10.1932 р. за ки, чорноробочий. Заарештований 21.12.1937 р.
валь. Заарештований 01.06.1940 р. За вироком Чер- фабрики. 02.04.1935 р. взятий на підписку про ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР висланий до Північного За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
нігівського облсуду від 22.09.1940 р. за ст. 54-10 невиїзд. За вироком спецколегії Чернігівського краю на 3 роки. Реабілітований 11.09.1989 р. ській обл. від 28.12.1937 р. за проведення анти-
ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі облсуду від 07.09.1935 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, радянської агітації застосована ВМП. Розстріля-
на 5 років. Реабілітований 13.09.1991 р. (ГДА СБ засуджений до позбавлення волі на 1 рік умовно спр. 9213-9214). ний 13.01.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований
України, м. Чернігів. – Спр. 15935-п). з випробним терміном на 2 роки. Реабілітований 28.08.1989 р., 21.08.1989 р. (Держархів Чернігів-
18.09.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Рудавко Володимир Мойсейович, 1908 р. н., ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11501, 11019).
Рублевський Олександр Михайлович, Спр. 547-п). с. Заглиб’є Чорнобильського р-ну Київської обл.,
1888 р. н., с. Кархівка Чернігівського р-ну, украї- українець, освіта початкова. Проживав у с. Заг- Руденко Василь Мойсейович, 1892 р. н.,
нець, освіта середня. Проживав у с. Орлівка Ругаль Давид Васильович, 1881 р. н., с. Селище либ’є, коваль. Заарештований 22.07.1937 р. За м. Остер Козелецького р-ну, українець, освіта
Куликівського р-ну, священик. Заарештований Носівського р-ну, українець, малописьменний. пос-тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- початкова. Проживав за місцем роботи, лісний
24.10.1930 р. За постановою судової «трійки» при Проживав у с. Селище, колгоспник. Заарештований ській обл. від 08.09.1937 р. за участь у діяльнос- технік Остерського лісництва. Заарештований
Колегії ГПУ УСРР від 04.11.1930 р. за ст.ст. 54-8, 05.05.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД ті контрреволюційної повстанської організації 16.06.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР.
54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на по Чернігівській обл. від 08.05.1938 р. за участь ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований 27.12.1938 р. справу припинено. Реабілітований
10 років. Реабілітований 23.08.1989 р. (Держархів у діяльності антирадянського націоналістичного 12.07.1958 р. (Держархів Чернігівської області, 25.04.1997 р. (Держархів Чернігівської області,
Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9941). угруповання передбачена ВМП. Реабілітований ф. Р-8840, оп.3, спр. 3499). ф. Р-8840, оп.3, спр. 1641).

582 583
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Руденко Василь Якович, 1901 р. н., с. Куд- на 3 роки. Реабілітований 26.06.1989 р. (Держ- вироком ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. від за ст. 54-10 КК УСРР. 04.04.1933 р. справу при-
рівка Менського (нині Сосницького) р-ну, украї- архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 19.02.1945 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений пинено. Реабілітований 26.02.1998 р. (ГДА СБ
нець, малописьменний. Проживав у с. Кудрівка, спр. 6432). до каторжних робіт на 20 років. Відбував покаран- України, м. Чернігів. – Спр. 9745-п).
одноосібник. Заарештований 15.05.1932 р. За пос- ня у Північно-Східному ВТТ. За ухвалою ВТ
тановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР Руденко Іоіл Мефодійович, 1868 р. н., с. Хиль- КВО від 09.03.1956 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР Руденко Олексій Семенович, 1894 р. н., с. Ку-
від 20.11.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий ки Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл., вирок змінено, засуджений до позбавлення волі у рінь Бахмацького р-ну, українець, освіта почат-
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований українець, освіта середня. Проживав у м. Черні- ВТТ на 10 років. За відбуттям терміну покарання кова. Проживав у с. Курінь, одноосібник. За-
14.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, гів, пенсіонер. Заарештований 16.09.1929 р. За звільнений. Згідно з Указом Президії ВР СРСР від арештований 01.06.1940 р. За вироком ВТ Хар-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 6628). постановою особливої наради при Колегії ГПУ 17.09.1955 р. «Про амністію» вважати таким, що не ківського ВО від 31.10.1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК
УСРР від 12.03.1930 р. за ст. 54-11 КК УСРР поз- має судимості. Реабілітований 24.06.1996 р. (ГДА УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на
Руденко Денис Володимирович, 1894 р. н., бавлений права проживання на Україні, в Ленін- СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17485-п). 8 років. Реабілітований 23.11.1992 р. (ГДА СБ
смт Козелець Козелецького р-ну, українець, осві- граді, Москві, Ростові-на-Дону на 3 роки. Реабі- України, м. Чернігів. – Спр. 15905-п).
та початкова. Проживав у смт Козелець, чорно- літований 25.07.1989 р. (Держархів Чернігівської Руденко Микола Федорович, 1912 р. н., с. Бу-
робочий. Заарештований 17.12.1937 р. За поста- області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4598). дище Городнянського р-ну, українець, освіта Руденко Опанас Тихонович, 1909 р. н., с. Хо-
новою «двійки» від 24.01.1938 р. за ст. 54-10 початкова. Проживав у с. Будище, колгоспник. За- тіївка Семенівського р-ну, українець, освіта почат-
ч. 1 КК УРСР застосована ВМП. Розстріля- Руденко Кирило Андрійович, 1900 р. н., арештований 17.01.1933 р. За постановою судової кова. Перебував на лікуванні у шпиталі, черво-
ний 20.02.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований с. Вороб’їв Ріпкинського р-ну, українець, мало- «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 02.04.1933 р. ноармієць. Заарештований 15.05.1944 р. За вироком
04.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, письменний. Проживав у с. Вороб’їв, одноосіб- за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР ув’язнений до ВТ гарнізону м. Вологда Архангельського ВО від
ф. Р-8840, оп.3, спр. 9571). ник. Заарештований 17.04.1932 р. за ст. 54-10 концтабору на 5 років. Реабілітований 23.08.1989 р. 24.07.1944 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст. 58-2 КК
ч. 1 КК УСРР. 04.08.1932 р. справу припинено. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, РРФСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ
Руденко Дмитро Петрович, 1907 р. н., с. Буди- Реабілітований 28.03.1997 р. (Держархів Чернігів- спр. 9096). на 10 років. Реабілітований 25.02.1993 р. (ГДА СБ
ще Городнянського р-ну, українець, освіта почат- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1334). України, м. Чернігів. – Спр. 16109-п).
кова. Проживав у с. Будище, колгоспник. Заарешто- Руденко Михайло Никонович, 1913 р. н.,
ваний 28.01.1933 р. За постановою судової «трій- Руденко Костянтин Мойсейович, 1879 р. н., с. Кудрівка Сосницького р-ну, українець, освіта Руденко Павло Вакулович, 1887 р. н.,
ки» при Колегії ГПУ УСРР від 02.04.1933 р. за с. Олександрівка Корюківського р-ну, українець, вища. Проживав за місцем дислокації саперного с. Вересоч Куликівського р-ну, українець, освіта
ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР ув’язнений до концта- малописьменний. Проживав у с. Олександрівка, батальйону 110 сд, червоноармієць. Заарештова- початкова. Проживав у с. Вересоч, одноосібник.
бору на 10 років. Реабілітований 23.08.1989 р. одноосібник. Заарештований 06.02.1933 р. за ний 05.07.1942 р. За вироком ВТ 110 сд від Заарештований 05.02.1930 р. За постановою
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ст. 54-10 КК УСРР. 28.03.1933 р. справу припинено. 23.08.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
спр. 9077). Реабілітований 26.02.1998 р. (ГДА СБ України, до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований 25.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до
м. Чернігів. – Спр. 9746-п). 26.06.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – концтабору на 3 роки. Заарештований 10.09.1937 р.
Руденко Ілля Андрійович, 1907 р. н., с. Олек- Спр. 5861). За постановою «трійки» при УНКВД по Чер-
сандрівка Корюківського р-ну, українець, осві- Руденко Людмила Григорівна, 1898 р. н., нігівській обл. від 15.09.1937 р. за проведення
та початкова. Проживав у с. Верхолісся Ко- Польща, українка, освіта середня. Проживала Руденко Олександр Петрович, 1889 р. н., антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на
рюківського р-ну, одноосібник. Заарештований у с. Неданчичі Любецького (нині Ріпкинсько- смт Семенівка Семенівського р-ну Полтав- 10 років. Реабілітований 10.05.1989 р., 28.08.1989 р.
16.10.1930 р. За постановою особливої нара- го) р-ну, вчитель. Заарештована 17.06.1935 р. за ської обл., українець, освіта середня. Проживав (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ди при Колегії ГПУ УСРР від 13.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 09.07.1935 р. справу припине- у смт Козелець Козелецького р-ну, робітник. спр. 5381, 9261).
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного но. Заарештована 23.11.1943 р. За постановою особ- Заарештований 27.10.1930 р. За постановою
краю на 3 роки. Реабілітований 29.04.1989 р. ливої наради при НКВД СРСР від 24.03.1945 р. особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Руденко Павло Пилипович, 1906 р. н., с. Соки-
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, за ст. 54-1 «а» КК УРСР ув’язнена до ВТТ на 5 06.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий ринці Срібнянського р-ну, українець, освіта почат-
спр. 5212). років. Реабілітована 31.03.1994 р. (Держархів Чер- до Північного краю на 3 роки. Реабілітований кова. Проживав у с. Сокиринці, одноосібник. За-
нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1027, 12026). 31.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, арештований 03.09.1929 р. За вироком Прилу-
Руденко Ілля Степанович, 1888 р. н., с. Поло- ф. Р-8840, оп.3, спр. 5727). цького окрсуду від 13.12.1929 р. за ст.ст. 54-8, 54-10
ва Прилуцького р-ну, українець, письменний. Руденко Микола Степанович, 1916 р. н., КК УСРР засуджений до ВМП. Розстріляний
Проживав у с. Полова, одноосібник. Заарештова- с. Нова Тернавщина (нині с. Нова Тарнавщина) Руденко Олексій Петрович, 1877 р. н., с. Кли- 04.01.1930 р. у м. Прилуки. Реабілітований 24.05.1989 р.
ний 26.03.1931 р. За постановою особливої на- Прилуцького р-ну, українець, освіта початкова. ментинівка Березнянського (нині Менського) р-ну, (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 11180-п).
ради при Колегії ГПУ УСРР від 07.05.1931 р. за Проживав за місцем дислокації 59 оінжсапбр, українець, неписьменний. Проживав у с. Климен-
ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю червоноармієць. Заарештований 23.10.1944 р. За тинівка, одноосібник. Заарештований 31.12.1932 р. Руденко Петро Миколайович, 1907 р. н.,

584 585
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
м. Носівка Носівського р-ну, українець, освіта 16.10.1930 р. За постановою особливої наради Руденко Федот Федорович, 1911 р. н., с. Ку- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від
початкова. Проживав у м. Носівка, одноосібник. при Колегії ГПУ УСРР від 20.11.1930 р. за рінь Бахмацького р-ну, українець, освіта почат- 11.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий
Заарештований 11.02.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР. ст.ст. 54-10, 54-12 КК УСРР ув’язнений до кова. Проживав у м. Бахмач Бахмацького р-ну, до Північного краю на 3 роки. Заарештований
За постановою особливої наради при Колегії концтабору на 3 роки. За постановою «трійки» кочегар. Заарештований 28.11.1937 р. За поста- 19.07.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД
ГПУ УСРР від 25.02.1930 р. справу припинено. при ПП ОГПУ Північного краю від 01.06.1932 р. новою «трійки» при УНКВД по Тульській обл. по Чернігівській обл. від 16.08.1937 р. за проведення
Реабілітований 25.08.1998 р. (Держархів Чернігів- позбавлений права проживання в 12 пунктах від 07.12.1937 р. за проведення контрреволюцій- контрреволюційної діяльності ув’язнений до
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11033). Уральської обл. та прикордонних районах на ної агітації ув’язнений до ВТТ на 10 років. ВТТ на 10 років. Реабілітований 31.05.1989 р.,
термін, що залишився. Реабілітований 12.06.1989 р. Реабілітований 07.09.1963 р. (Держархів Черні- 22.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Руденко Петро Мойсейович, 1892 [1893] р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6781). ф. Р-8840, оп.3, спр. 5718, 1693).
с. Бирине Новгород-Сіверського р-ну, украї- спр. 6817).
нець, освіта початкова. Проживав у с. Бирине, Руденко Феодосій Михайлович, 1916 р. н., Руденко [Руденок] Іван Федорович, 1913 р. н.,
одноосібник. Заарештований 25.04.1931 р. За Руденко Самійло Степанович, 1890 р. н., с. Вересоч Куликівського р-ну, українець, осві- с. Будище Городнянського р-ну, українець, пись-
постановою особливої наради при Колегії ГПУ с. Красилівка Бахмацького р-ну, українець, осві- та середня. Проживав у м. Ніжин, машиніст. менний. Проживав у с. Будище, коваль. Заарешто-
УСРР від 12.05.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР та початкова. Проживав у с. Красилівка, одно- Заарештований 21.01.1944 р. За вироком ВТ ваний 17.01.1933 р. За постановою судової «трій-
висланий до Північного краю на 3 роки. На час осібник. Заарештований 22.10.1929 р. За пос- Південно-Західної залізниці від 27.02.1944 р. за ки» при Колегії ГПУ УСРР від 02.04.1933 р. за
другого арешту – колгоспник. Заарештований тановою особливої наради при Колегії ОГПУ від ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до поз- ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР ув’язнений до конц-
21.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД 13.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений бавлення волі на 10 років. Відбував покарання табору на 5 років. Реабілітований 30.08.1989 р.
по Чернігівській обл. від 13.11.1937 р. за проведен- до концтабору на 3 роки. На час другого в Архангельській обл. Звільнений 28.09.1953 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ня антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на арешту – робітник Бахмацького цукрорад- Реабілітований 16.11.1989 р. (ГДА СБ України, спр. 9072).
10 років. Відбував покарання на ст. Ізвєсткова. госпу. Заарештований 12.02.1938 р. За постановою м. Чернігів. – Спр. 14479-п).
Реабілітований 14.07.1989 р., 18.08.1989 р. (Держ- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. Руденок Борис Євсейович, 1908 р. н., с. Буди-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, від 17.04.1938 р. за проведення антирадян- Руденко Хома Лукич, 1875 р. н., с. Рудня ще Городнянського р-ну, українець, освіта почат-
спр. 5961, 11391). ської агітації застосована ВМП. Розстріля- Чернігівського р-ну, українець, неписьменний. кова. Проживав у Карельській АРСР, РФ, робіт-
ний 06.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований Проживав у с. Рудня, одноосібник. Заарештований ник. Заарештований 06.03.1938 р. За постано-
Руденко Петро Савелійович, 1891 р. н., с. Сив- 04.07.1989 р., 31.08.1989 р. (Держархів Чернігів- 17.05.1932 р. За постановою особливої наради вою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл.
ки Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівсько- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3633, 11738). при Колегії ГПУ УСРР від 03.11.1932 р. за від 07.04.1938 р. за участь у діяльності анти-
го) р-ну, українець, малописьменний. Проживав ст. 54-10 КК УСРР висланий до Казахстану на радянської української націоналістичної контр-
за місцем дислокації 138 ПАХ 29 А, червоно- Руденко Степан Петрович, 1891 р. н., с. Архи- 3 роки умовно. Реабілітований 26.07.1989 р. революційної організації застосована ВМП. Роз-
армієць. Заарештований 15.06.1942 р. За вироком півка Семенівського р-ну, малописьменний. Про- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, стріляний 15.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітова-
ВТ 29 А від 22.07.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції живав у с. Архипівка, одноосібник. Заарешто- спр. 6295). ний 28.10.1961 р. (Держархів Чернігівської облас-
ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до позбавлення ваний 17.10.1930 р. За постановою особливої на- ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4822).
волі у ВТТ на 10 років. Реабілітований 01.12.1989 р. ради при Колегії ГПУ УСРР від 13.11.1930 р. за Руденко Юхим Антонович, 1880 р. н., м. Но-
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 786-п). ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю сівка Носівського р-ну, українець, освіта початко- Руденок Василь Степанович, 1888 р. н., с. Тру-
на 3 роки умовно. Заарештований 26.03.1933 р. ва. Проживав у с. Степові Хутори Носівсько- дове Ріпкинського р-ну, українець, освіта початко-
Руденко Петро Стефанович [Степанович], за ст. 54-10 КК УСРР. 22.05.1933 р. справу припи- го р-ну, одноосібник. Заарештований 25.10.1929 р. ва. Проживав у м. Камишлов Свердловської обл.,
1912 р. н., с. Будище Городнянського р-ну, украї- нено. Реабілітований 28.04.1989 р. (Держархів За постановою особливої наради при Колегії РФ, капітан, викладач Камишловського піхотно-
нець, освіта початкова. Член ВЛКСМ. Прожи- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5214). ОГПУ від 18.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР го училища. Заарештований 03.11.1942 р. За пос-
вав у с. Будище, колгоспник. Заарештований висланий до Північного краю на 3 роки. За пос- тановою особливої наради при НКВД СРСР
22.01.1933 р. За постановою судової «трійки» при Руденко Трохим Йосифович, 1906 р. н., тановою особливої наради при Колегії ОГПУ від від 26.06.1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР
Колегії ГПУ УСРР від 29.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, с. Вовчок Козелецького р-ну, українець, мало- 08.05.1930 р. висланий до Далекосхідного краю на ув’язнений до ВТТ на 8 років. Реабілітований
54-11 КК УСРР передбачена ВМП. Реабілітова- письменний. Проживав у с. Вовчок, одноосіб- 3 роки. Реабілітований 13.07.1989 р. (Держархів 14.09.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
ний 23.08.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- ник. Заарештований 10.07.1932 р. За постановою Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3699). ф. Р-8840, оп.3, спр. 11710).
ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9075). судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від
09.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до Руденко Юхим Зіновійович, 1873 р. н., Руденок Гаврило Матвійович, 1895 р. н.,
Руденко Роман Пилипович, 1878 р. н., с. Дяго- концтабору на 5 років. Реабілітований 31.07.1989 р. с. Вересоч Куликівського р-ну, українець, освіта с. Горбове Куликівського р-ну, українець, освіта
ва Менського р-ну, українець, малописьменний. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, початкова. Проживав у с. Вересоч, одноосібник. початкова. Проживав у с. Горбове, вантажник.
Проживав у с. Дягова, одноосібник. Заарештований спр. 9634). Заарештований 25.10.1930 р. За постановою Заарештований 23.06.1941 р. За вироком ВТ

586 587
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
військ НКВД по Київській обл. від 11.07.1941 р. за (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, військ НКВД по Київській обл. від 11.08.1941 р. старший лісовод. Заарештований 19.06.1938 р. за
ст. 54-10 ч. 2 з санкції ст. 54-2 КК УРСР засудже- спр. 5109, 11893). за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавле- ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. 18.03.1939 р. справу
ний до позбавлення волі у ВТТ на 10 років. ння волі у ВТТ на 10 років. Реабілітований припинено. Заарештований 08.11.1944 р. За
Реабілітований 24.10.1991 р. (ГДА СБ України, Руденок Микита Олександрович, 1904 р. н., 27.09.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – вироком ВТ військ НКВД по Чернігівській обл.
м. Чернігів. – Спр. 15250-п). с. Козел Козлянського р-ну (нині смт Михайло-Ко- Спр. 15179-п). від 14.03.1945 р. за ст. 54-3 КК УРСР засуджений
цюбинське Чернігівського р-ну), українець, освіта до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований
Руденок Дмитро Петрович, 1907 р. н., с. Бу- початкова. Проживав у с. Козел (нині смт Михай- Руденький Дмитро Іванович, 1901 р. н., 20.06.1996 р., 04.02.1961 р. (Держархів Чернігів-
дище Городнянського р-ну, малописьменний. Про- ло-Коцюбинське), одноосібник. Заарештований смт Макошине Менського р-ну, українець, освіта ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2745, ГДА СБ
живав у с. Будище, колгоспник. Заарештований 26.03.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. За постано- вища. Проживав у м. Мена Менського р-ну, інспек- України, м. Чернігів. – Спр. 6145-п).
23.01.1933 р. За постановою судової «трійки» вою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР тор райдорвідділу. Заарештований 27.10.1943 р.
при Колегії ГПУ УСРР від 02.04.1933 р. за від 05.07.1931 р. справу припинено. (Держархів за проведення антирадянської діяльності. Рудик Петро Степанович, 1883 р. н., с. Нові
ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабо- Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6464). 12.01.1944 р. справу припинено. Реабілітований Боровичі Щорського (нині Сновського) р-ну,
ру на 10 років. Реабілітований 23.08.1989 р. 19.09.1997 р. (Держархів Чернігівської області, українець, малописьменний. Проживав у с. Нові
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Руденок Овсій Іванович, 1868 р. н., с. Буди- ф. Р-8840, оп.3, спр. 4003). Боровичі, тесля. Заарештований 29.04.1937 р. За
спр. 9077). ще Городнянського р-ну, українець, освіта почат- постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
кова. Проживав у с. Будище, робітник лісництва. Рудик Григорій Сидорович, 1876 р. н., с. Ли- ській обл. від 14.08.1937 р. за участь у діяльності
Руденок Єгор Максимович, 1925 р. н., с. Угло- Заарештований 17.01.1936 р. За вироком спец- пів Ріг Ніжинського р-ну, українець, освіта контрреволюційної організації застосована ВМП.
ва Рудня Любецького (нині Ріпкинського) р-ну, колегії Чернігівського облсуду від 22.01.1937 р. за початкова. Проживав у с. Липів Ріг, одноосіб- Розстріляний 23.08.1937 р. у м. Чернігів. Реабіліто-
українець, освіта початкова. Проживав за міс- ст. 54-4 КК УРСР засуджений до позбавлення во- ник. Заарештований 21.10.1930 р. За постановою ваний 27.01.1959 р. (Держархів Чернігівської
цем дислокації в.ч. 52818, військовослужбовець. лі на 3 роки. Реабілітований 27.01.1993 р. (ГДА СБ судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9049-9057).
Заарештований 26.02.1948 р. За постановою особ- України, м. Чернігів. – Спр. 16047-п). 02.11.1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР пе-
ливої наради при МГБ СРСР від 30.10.1948 р. за редбачена ВМП. Реабілітований 15.08.1989 р. Рудик Роман Васильович, 1876 р. н., с. Ли-
зраду Батьківщині ув’язнений до ВТТ на 25 років. Руденок Олександр Семенович, 1875 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, пів Ріг Ніжинського р-ну, українець, освіта почат-
За постановою центральної комісії з перегляду с. Трудове Ріпкинського р-ну, українець, освіта спр. 8430). кова. Проживав у с. Липів Ріг, одноосібник. За-
справ на осіб, які засуджені за контрреволюцій- початкова. Проживав у с. Трудове, одноосібник. арештований 21.10.1930 р. За постановою судової
ні злочини, від 27.12.1954 р. справу припинено. Заарештований 02.04.1930 р. За постановою Рудик Іван Давидович, 1904 р. н., м. Прилу- «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 02.11.1930 р.
Реабілітований 29.06.1998 р. (Держархів Черні- особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ки, українець, освіта вища. Без постійного за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР ув’язнений до конц-
гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7966). 29.04.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий місця проживання, безробітний. Заарештований табору на 6 років. Реабілітований 15.08.1989 р.
до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 02.03.1937 р. За постановою особливої наради (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Руденок Микита Мусійович, 1885 р. н., с. Рої- 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, при НКВД СРСР від 08.06.1937 р. за висловлю- спр. 8430).
ще Чернігівського р-ну, українець, малописьмен- ф. Р-8840, оп.3, спр. 11689). вання терористичних настроїв ув’язнений до ВТТ
ний. Проживав у м. Чернігів, тесля. Заарештова- на 5 років. Реабілітований 25.03.1965 р. (Держ- Рудиця Іван Григорович, 1901 р. н., с. Вели-
ний 21.11.1937 р. За вироком лінійного суду Руденок Павло Гнатович, 1870 р. н., с. Козел архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, кий Самбір Конотопського р-ну Сумської обл.,
Південно-Західної залізниці від 17.01.1938 р. за (нині смт Михайло-Коцюбинське) Чернігівсько- спр. 12453). українець, освіта середня. Проживав за місцем
ст. 54-10 КК УРСР засуджений до позбавлення го р-ну, українець, малописьменний. Проживав у дислокації 2 артппз, червоноармієць. Заарешто-
волі на 5 років. За ухвалою транспортної колегії с. Козел (нині смт Михайло-Коцюбинське), одно- Рудик Іван Миколайович, 1906 р. н., с. Гужів- ваний 05.10.1925 р. За вироком надзвичайної сесії
ВС СРСР від 20.03.1938 р. справу припинено. За осібник. Заарештований 14.02.1930 р. За пос- ка Ічнянського р-ну, українець, освіта початкова. Київського окрсуду від 12.05.1927 р. за ст. 60 КК
вироком лінійного суду Південно-Західної заліз- тановою особливої наради при Колегії ГПУ Проживав за місцем дислокації 5 р 1099 сп 322 УСРР засуджений до позбавлення волі на 5 років.
ниці від 20.06.1938 р. засуджений до позбавлення УСРР від 29.03.1930 р. за ст.ст. 54-7, 54-10 КК сд, червоноармієць. Заарештований 04.06.1942 р. Реабілітований 25.03.1996 р. (ГДА СБ України,
волі на 5 років. За ухвалою залізничної колегії УСРР висланий до Північного краю на 3 ро- За вироком ВТ 326 сд від 15.07.1942 р. за ст. 58-10 м. Чернігів. – Спр. 17343-п).
ВС СРСР від 28.10.1938 р. справу направлено на ки. Реабілітований 22.08.1989 р. (Держархів Чер- ч. 2 КК РРФСР засуджений до позбавлення волі у
дослідування. 05.02.1939 р. справу припинено. На нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10653). ВТТ на 10 років. Реабілітований 01.12.1989 р. (ГДА Рудич Іларіон Іванович, 1904 р. н., с. Орлівка
час другого арешту – проповідник секти баптистів. СБ України, м. Чернігів. – Спр. 783-п). Куликівського р-ну, українець, освіта початкова.
Заарештований 16.02.1945 р. За постановою Руденок Прокіп Гаврилович, 1896 р. н., Заарештований 14.12.1945 р. За вироком ВТ
особливої наради при НКВД СРСР від 18.08.1945 р. м. Чернігів, українець, освіта початкова. Прожи- Рудик Іван Никифорович, 1902 р. н., с. Нові Чернігівського гарнізону від 30.03.1946 р. за
за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР ув’язнений до ВТТ на вав у м. Бобровиця Бобровицького р-ну, охоро- Боровичі Щорського (нині Сновського) р-ну, ст. 54-1 «б» КК УРСР засуджений до позбавлення
8 років. Реабілітований 23.01.1998 р., 18.10.1991 р. нець. Заарештований 29.06.1941 р. За вироком ВТ українець, освіта вища. Проживав у м. Прилуки, волі у ВТТ на 5 років. За ухвалою ВТ КВО від

588 589
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
06.05.1946 р. засуджений до позбавлення волі у с. Нова Басань Бобровицького р-ну, українець, Латвійської РСР від 03.02.1947 р. за ст. 58-10 ч. 1 с. Пльохів Михайло-Коцюбинського (нині Чер-
ВТТ на 3 роки. Згідно ст. 1 «а» Указу Президії освіта початкова. Проживав у с. Нова Басань, КК РРФСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ нігівського) р-ну, українець, освіта середня. Член
ВР СРСР від 07.07.1945 р. від покарання звіль- одноосібник. Заарештований 19.01.1933 р. за на 7 років. Реабілітований 01.09.1982 р. (ГДА СБ ВЛКСМ. Проживав у с. Пльохів, колгоспник.
нений. Реабілітований 31.10.1997 р. (ГДА СБ ст. 54-10 КК УСРР. За постановою особливої на- України, м. Чернігів. – Спр. 10920-п). Заарештований 25.08.1938 р. За вироком судової
України, м. Чернігів. – Спр. 17849-п). ради при Колегії ГПУ УСРР від 09.03.1933 р. колегії Чернігівського облсуду від 10.05.1939 р.
справу припинено. Реабілітований 23.01.1998 р. Рудник Сергій Андрійович, 1916 р. н., с. Оме- за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР засуджений
Рудич Максим Андрійович, 1889 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, лянів Козелецького р-ну, українець, освіта по- до позбавлення волі на 6 років. За ухвалою ВС
с. Орлівка Куликівського р-ну, українець, мало- спр. 7282). чаткова. Проживав за місцем служби, ст. сержант. УРСР від 17.08.1939 р. вирок скасовано, справу
письменний. Проживав у с. Орлівка, одноосіб- Заарештований 02.11.1941 р. За постановою особ- закрито, з-під варти звільнений. (ГДА СБ України,
ник. Заарештований 24.10.1930 р. За постановою Рудковський Степан Данилович, 1880 р. н., ливої наради при НКВД СРСР від 03.06.1942 р. м. Чернігів. – Спр. 314-п).
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від с. Нова Басань Бобровицького р-ну, українець, за проведення антирадянської агітації ув’язне-
04.11.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до освіта початкова. Проживав у с. Нова Басань, ний до ВТТ на 5 років. Реабілітований 31.10.1989 р. Рудовська Уляна Миколаївна, 1918 р. н., с. Луч-
концтабору на 5 років. Реабілітований 23.08.1989 р. одноосібник. Заарештований 19.01.1933 р. за ст. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ківка Малодівицького (нині Ічнянського) р-ну,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, 54-10 КК УСРР. За постановою особливої на- спр. 12435). українка, освіта початкова. Проживала у с. Луч-
спр. 9941). ради при Колегії ГПУ УСРР від 09.03.1933 р. ківка, колгоспниця. 27.10.1944 р. взята на під-
справу припинено. Реабілітований 23.01.1998 р. Рудник Терентій Андрійович, 1884 р. н., с. По- писку про невиїзд. За постановою особливої
Рудич Петро Павлович, 1880 р. н., с. Орлівка (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, тебнева Гута Козелецького р-ну, українець, мало- наради при НКВД СРСР від 18.08.1945 р. як
Куликівського р-ну, українець, освіта початкова. спр. 7282). письменний. Проживав у с. Потебнева Гута, без член сім’ї зрадника Батьківщини вислана до
Проживав у м. Чернігів, бухгалтер. Заарештова- певних занять. Заарештований 19.02.1938 р. За Північно-Казахстанської обл. Казахської РСР на
ний 22.03.1938 р. За постановою «трійки» при Рудник Дмитро Макарович, 1909 р. н., с. Ко- постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- 5 років. Заарештована 16.12.1948 р. За постановою
УНКВД по Чернігівській обл. від 19.04.1938 р. зероги Михайло-Коцюбинського (нині Черні- ській обл. від 23.04.1938 р. за проведення анти- особливої наради при МВД СРСР від 02.03.1949 р.
за участь у діяльності антирадянської націона- гівського) р-ну, українець, освіта початкова. Про- радянської агітації, скерованої на підрив захо- за втечу з місця заслання ув’язнена до ВТТ на
лістичної повстанської організації застосована живав за місцем дислокації 279 раб, начальник дів партії, застосована ВМП. Розстріляний 5 років. 20.07.1950 р. як мати малолітніх дітей
ВМП. Розстріляний 08.05.1938 р. у м. Чернігів. відділення речового постачання, технік-інженер 17.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований направлена на спецпоселення до м. Угарка Туру-
Реабілітований 09.05.1959 р. (Держархів Черні- 2-го рангу. Заарештований 06.08.1942 р. За вироком 31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ханського р-ну Красноярського краю. Звільнена
гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12439). ВТ 26 раб від 14.08.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК ф. Р-8840, оп.3, спр. 9348). у 1954 р. Реабілітована 26.05.1995 р. (Держархів
РРФСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 12362).
Рудич Федір Григорович, 1907 р. н., с. Ба- 10 років. Загинув у Пензенській обл. 17.08.1943 р. Рудник Юхим Улянович, 1885 р. н., с. Оме-
каївка Ічнянського р-ну, українець, освіта по- Реабілітований 22.12.1989 р. (ГДА СБ України, лянів Козелецького р-ну, українець, освіта по- Рудовський Леонід Мойсейович, 1903 р. н.,
чаткова. Проживав у с. Бакаївка, одноосібник. За- м. Чернігів. – Спр. 785-п). чаткова. Проживав у с. Омелянів, без певних за- м. Прилуки, єврей, освіта початкова. Проживав у
арештований 28.03.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. нять. Заарештований 25.08.1937 р. За постановою м. Чернігів, перукар. Заарештований 20.08.1936 р.
Висланий з родиною на Урал. Реабілітований Рудник Іван Васильович, 1910 р. н., с. Ко- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від За вироком спецколегії Чернігівського облсуду
18.12.1997 р. (Держархів Чернігівської області, зероги Михайло-Коцюбинського (нині Черні- 29.09.1937 р. за проведення антирадянської агітації від 21.10.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР за-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 6399). гівського) р-ну, українець, освіта початкова. Про- ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітова- суджений до позбавлення волі у ВТТ на 4 роки.
живав у с. Слабин Михайло-Коцюбинського (ни- ний 29.05.1989 р. (Держархів Чернігівської облас- Реабілітований 19.08.1991 р. (ГДА СБ України,
Рудиченко Степан Семенович, 1894 р. н., ні Чернігівського) р-ну, голова колгоспу. Заарешто- ті, ф. Р-8840, оп.3, спр. 1778). м. Чернігів. – Спр. 15544-п).
с. Лісові Сорочинці Малодівицького (нині При- ваний 30.04.1944 р. За постановою від 13.05.1944 р.
луцького) р-ну, українець, малописьменний. Про- за ст. 54-1 «а» КК УРСР направлений до спецта- Рудницький Олександр Петрович, Рудой Анатолій Іванович, 1911 р. н., с. Буда
живав у с. Лісові Сорочинці, одноосібник. За- бору № 258 м. Харків для подальшої фільтрації. 1902 р. н., м. Ніжин, українець, освіта початкова. Товстолісова (нині с. Буда) Корюківського р-ну,
арештований 01.01.1933 р. 27.01.1933 р. звільне- Реабілітований 24.12.1997 р. (Держархів Черні- Проживав у м. Ніжин, бухгалтер. Заарештований українець, освіта початкова. Проживав у с. Буда
ний на підписку про невиїзд. За постановою від гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6095). 23.10.1930 р. За постановою особливої наради Товстолісова (нині с. Буда), чорноробочий. За-
16.02.1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР справу при Колегії ГПУ УСРР від 18.11.1930 р. за арештований 07.07.1938 р. За вироком Черні-
направлено на припинення. Рішення відсутнє. Рудник Олексій Мойсейович, 1922 р. н., Ге- ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю гівського облсуду від 06.03.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1
Реабілітований 18.12.1997 р. (Держархів Чернігів- нічеський р-н Херсонської обл., українець, освіта на 3 роки. Реабілітований 19.05.1989 р. (Держархів КК УРСР засуджений до позбавлення волі у від-
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5015). середня. Проживав за місцем дислокації 12 р Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5584). далених місцях на 3 роки. За вироком кримінально-
244 полку конвойних військ, сержант. Заарешто- го суду УРСР від 01.12.1939 р. виправданий. (ГДА
Рудковський Михайло Степанович, 1909 р. н., ваний 11.01.1947 р. За вироком ВТ військ МВД Рудниченко Михайло Іванович, 1921 р. н., СБ України, м. Чернігів. – Спр. 733-п).

590 591
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Рудой Микола Опанасович, 1913 р. н., с. Бу- Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 3293). 974 п 261 артд, червоноармієць. Заарештова- Заарештований 01.07.1930 р. За постановою
да Товстолісова (нині с. Буда) Корюківського р-ну, ний 15.03.1942 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР. судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від
українець, освіта початкова. Проживав у с. Буда Рудь Григорій Степанович, 1908 р. н., с. Олек- 14.03.1944 р. справу припинено. Реабілітований 26.09.1930 р. за участь у діяльності повстанської
Товстолісова (нині с. Буда), одноосібник. За- сандрівка Бобровицького р-ну, українець, осві- 24.12.1997 р. (Держархів Чернігівської області, організації ув’язнений до концтабору на 3 роки
арештований 16.02.1932 р. За постановою судової та початкова. Проживав у с. Олександрівка, одно- ф. Р-8840, оп.3, спр. 6693). умовно. Реабілітований 28.02.1992 р. (Держархів
«трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 31.08.1932 р. осібник. Заарештований 17.03.1931 р. За поста- Сумської області, ф. Р-7641, оп.7, спр. 132).
за ст.ст. 54-2, 54-4 КК УСРР ув’язнений до концта- новою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР Рудько Антон Максимович, 1901 р. н.,
бору на 5 років. На час другого арешту – мешканець від 10.05.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий с. Юрківці Талалаївського р-ну, українець, Рудько Юрій Порфирійович, 1900 р. н.,
м. Корюківка Корюківського р-ну, чорноробочий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований освіта початкова. Проживав у с. Юрківці, конюх. м. Грубешів Люблінського воєводства, Польща,
рафінадного заводу. Заарештований 28.06.1938 р. 02.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Заарештований 01.01.1933 р. За постановою українець, освіта середня. Проживав у с. Нічогів-
за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. 18.12.1938 р. ф. Р-8840, оп.3, спр. 6410). особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від ка Козелецького р-ну, вчитель. Заарештований
справу припинено. Реабілітований 09.08.1989 р., 09.02.1933 р. за проведення антирадянської 22.12.1937 р. За постановою «двійки» від
30.01.1996 р. (Держархів Чернігівської області, Рудь Єгор Михайлович, 1890 р. н., с. Ка- агітації висланий до Північного краю на 3 роки. 24.01.1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР ув’язнений
ф. Р-8840, оп.3, спр. 8815, 288). линівка Носівського р-ну, українець, освіта Реабілітований 29.12.1989 р. (Держархів Сумської до ВТТ на 10 років. Реабілітований 01.08.1989 р.
початкова. Проживав у с. Калинівка, одноосібник. області, ф. Р-7641, оп.3, спр. 652). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Рудой Олександр Митрофанович, 1915 р. н., Заарештований 28.12.1932 р. За постановою спр. 8495).
с. Макіївка Лосинівського (нині Носівського) р-ну, особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від Рудько Іван Корнійович, 1922 р. н., с. Кобиж-
українець, освіта середня. Проживав за місцем 08.04.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий ча Бобровицького р-ну, українець, освіта серед- Рудько [Радько] Яків Олефірович, 1901 р. н.,
навчання, курсант фронтових курсів молодших до Північного краю на 3 роки. Реабілітований ня. Проживав за місцем дислокації 550 осб 261 с. Миколаївка Семенівського р-ну, українець.
лейтенантів Донського фронту. Заарештований 27.06.1989 р. (Держархів Чернігівської області, сд, червоноармієць. Заарештований 01.02.1942 р. Проживав у с. Миколаївка, вчитель. Заарештований
12.01.1943 р. За вироком ВТ Саратовського ф. Р-8840, оп.3, спр. 7638). За вироком ВТ 261 сд від 02.03.1942 р. за 09.04.1930 р. За постановою особливої наради
гарнізону від 22.02.1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 з санкції ст.ст. 16-54-1 «б» КК УРСР виправданий. (ГДА СБ при Колегії ГПУ УСРР від 25.08.1930 р. за
ст. 58-2 КК РРФСР засуджений до позбавлення во- Рудь Степан Михайлович, 1884 р. н., х. Олек- України, м. Чернігів. – Спр. 484-п). ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору
лі на 10 років. Реабілітований 25.01.1991 р. (ГДА сандрів Кобизького р-ну (нині с. Олександрівка на 3 роки умовно. Реабілітований 15.03.1989 р.
СБ України, м. Чернігів. – Спр. 15475-п). Бобровицького р-ну), українець, освіта початкова. Рудько Павло Андрійович, 1908 р. н., (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Проживав у х. Олександрів (нині с. Олександрівка), с. Юрківці Талалаївського р-ну, українець, освіта спр. 8234).
Рудой [Рудий] Олексій Митрофанович, одноосібник. Заарештований 08.02.1930 р. За вища. Проживав за місцем дислокації 31 А, чер-
1922 р. н., с. Макіївка Лосинівського (нині Но- постановою особливої наради при Колегії ГПУ воноармієць. Заарештований 27.09.1941 р. За пос- Рудько-Соколова Ліна Никифорівна,
сівського) р-ну, українець. Проживав за місцем нав- УСРР від 23.02.1930 р. як антирадянський еле- тановою особливої наради при НКВД СРСР від 1906 р. н., смт Козелець Козелецького р-ну, украї-
чання, курсант школи молодшого командно- мент висланий до Північного краю на 3 роки. 31.10.1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР ув’язнений нка, освіта середня. Проживала у смт Козелець,
го складу 162 сд. Заарештований 18.02.1942 р. Реабілітований 08.08.1991 р. (Держархів Черні- до ВТТ на 10 років. Реабілітований 14.09.1989 р. вчитель. Заарештована 20.07.1944 р. За вироком
За постановою особливої наради при НКВД гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 11771). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. від
СРСР від 30.09.1942 р. за участь у діяльності спр. 10487). 27.12.1944 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена
антирадянського угруповання ув’язнений до Рудь Яків Олександрович, 1890 р. н., с. Да- до каторжних робіт на 15 років. Реабілітована
ВТТ на 10 років. Реабілітований 21.06.1996 р. щенки Варвинського р-ну, українець, освіта почат- Рудько Павло Антонович, 1917 р. н., с. Гмирян- 25.09.1956 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. –
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, кова. Проживав у с. Журавка Варвинського р-ну, ка Іваницького (нині Ічнянського) р-ну, українець, Спр. 3964-п).
спр. 12414). робітник трудкомуни НКВД. Заарештований освіта початкова. Член ВЛКСМ. Проживав за
31.10.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД місцем дислокації 12 сп 4 сд, червоноармієць. Рудяк Василь Андрійович, 1905 р. н., с. Силь-
Рудоман Кузьма Данилович, 1877 р. н., с. Во- по Чернігівській обл. від 21.11.1937 р. за проведен- Заарештований 21.08.1940 р. За постановою особ- ченкове (нині с. Стара Талалаївка) Талалаївсько-
лодькова Дівиця Носівського р-ну, українець, ня антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на ливої наради при НКВД СРСР від 15.06.1942 р. за го р-ну, українець, освіта початкова. Проживав
освіта початкова. Проживав у с. Володькова 10 років. Реабілітований 04.08.1989 р. (Держ- здачу у полон ув’язнений до ВТТ на весь період у с. Сильченкове (нині с. Стара Талалаївка),
Дівиця, селянин. Заарештований 20.03.1921 р. за архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, війни. Реабілітований 19.05.1958 р. (Держархів одноосібник. Заарештований 01.07.1930 р. За
участь у діяльності контрреволюційної організа- спр. 9458). Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3387). постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
ції. 14.04.1921 р. звільнений на підписку про не- УСРР від 26.09.1930 р. за участь у діяльності
виїзд. За постановою Чернігівського губ- Рудько Андрій Пантелеймонович, 1922 р. н., Рудько Федір Костянтинович, 1899 р. н., контрреволюційної повстанської організації
ревтрибуналу від 01.10.1921 р. справу припине- с. Курінь Бахмацького р-ну, українець, освіта с. Поповичка Талалаївського р-ну, українець, освіта застосована ВМП. Розстріляний 06.10.1930 р. у
но. Реабілітований 23.03.1999 р. (Держархів початкова. Проживав за місцем дислокації початкова. Проживав у с. Поповичка, одноосібник. м. Харків. Реабілітований 27.02.1992 р. (Держ-

592 593
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
архів Сумської області, ф. Р-7641, оп.7, агітації позбавлений волі на 10 років. Звільне- Русецький Андрій Якович, 1882 р. н., с. Сав- За постановою особливої наради при НКВД
спр. 132). ний 04.02.1943 р. Реабілітований 26.08.1989 р. цевичі Барановицького р-ну Берестейської обл., СРСР від 14.02.1938 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР
(Держ-архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Білорусь, білорус, освіта середня. Проживав ув’язнений до ВТТ на 10 років. Відбував покаран-
Рудяков Борис Якович, 1906 р. н., м. Київ, спр. 8677). у м. Щорс Щорського р-ну (нині м. Сновськ ня у Вятському ВТТ. Звільнений 16.09.1943 р.
єврей, освіта початкова. Член ВКП(б). Проживав Сновського р-ну), слюсар. Заарештований Реабілітований 12.06.1959 р. (Держархів Чернігів-
у м. Чернігів, начальник пристані. Заарештований Русалимчик Данило Михайлович, 1890 р. н., 28.03.1944 р. За вироком ВТ військ НКВД по Го- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4115).
14.08.1937 р. за ст. 56-30 «а» КК УРСР. 13.03.1938 р. с. Киселівка Менського р-ну, українець, мало- мельській обл. від 21.10.1944 р. за ст.ст. 54-4, 54-10
звільнений на підписку про невиїзд. 29.09.1938 р. письменний. Проживав у с. Киселівка, без певних ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлення волі у Руфов Олексій Олександрович, 1888 р. н.,
справу припинено. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – занять. Заарештований 19.11.1937 р. За постановою ВТТ на 10 років. Реабілітований 23.08.1955 р. (ГДА м. Вологда, РФ, росіянин, освіта середня. Про-
Спр. 10499-п). «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від СБ України, м. Чернігів. – Спр. 6370-п). живав за місцем роботи, начальник зв’язку на «Чер-
26.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації нігівзалізниці». Заарештований 11.04.1931 р. За
Рукосуєв Віктор Сергійович, 1897 р. н., ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований Русін Аркадій Григорович, 1894 р. н., с. Хомів- постановою Колегії ОГПУ від 02.01.1932 р. за
Красноярський край, РФ, росіянин, освіта по- 25.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ці Бобровицького р-ну, українець, освіта середня. ст. 58-7 КК РСФРР ув’язнений до концтабору на
чаткова. Проживав у м. Городня Городнянсько- ф. Р-8840, оп.3, спр. 10167). Проживав у с. Кувечичі Чернігівського р-ну, без 10 років. Покарання відбував у Амурському ВТТ.
го р-ну, завідувач відділу комунального госпо- певних занять. Заарештований 02.10.1937 р. За Звільнений 04.01.1936 р. За постановою особливої
дарства. Заарештований 16.06.1938 р. За вироком Русан Іван Данилович, 1890 р. н., м. Обухів пос-тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- наради при МГБ СРСР від 15.04.1946 р. судимість
ВТ КВО від 24.10.1938 р. за ст.ст. 54-7, 54-8, Київської обл., українець, освіта початкова. ській обл. від 26.11.1937 р. за проведення анти- знято. Реабілітований 19.06.1959 р. (Держархів Чер-
54-11 КК УРСР засуджений до позбавлення волі Проживав у м. Київ, колгоспник. Заарештований радянської агітації застосована ВМП. Розстріля- нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5001-5003).
на 15 років. 18.06.1941 р. справу припинено. Від- 08.04.1933 р. За постановою судової «трійки» ний 03.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований
бував покарання у Північно-Східному ВТТ. За- при Колегії ГПУ УСРР від 23.05.1933 р. за 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Руцкой Олексій Тимофійович, 1897 р. н.,
гинув 05.11.1939 р. Реабілітований 29.07.1997 р. ст. 54-11 КК УСРР висланий до Північного краю ф. Р-8840, оп.3, спр. 9280). с. Жабчичі (нині с. Полісся) Городнянського р-ну,
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, на 3 роки. Реабілітований 31.08.1989 р. (Держ- українець, освіта початкова. Проживав у с. Жабчи-
спр. 3111). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, Русін Ігнат Юхимович, 1893 р. н., с. Григорів- чі (нині с. Полісся), селянин. Заарештований
спр. 11203). ка Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, 06.01.1926 р. 06.03.1926 р. звільнений на підписку
Русаков Петро Іванович, 1892 р. н., м. Бату- українець, малописьменний. Проживав у с. Гри- про невиїзд. За постановою від 27.03.1926 р. за
рин Бахмацького р-ну, українець, освіта середня. Русанович Казимир Йосипович, 1881 р.н., горівка, одноосібник. Заарештований 28.12.1932 р. ст. 64 КК УСРР справу направлено на припинен-
Проживав у м. Конотоп Сумської обл., вчитель. с. Чапліївка Шосткинського р-ну Сумської обл., За постановою особливої наради при Колегії ня. Рішення відсутнє. Реабілітований 26.02.1998 р.
Заарештований 28.11.1929 р. за ст. 54-11 КК УСРР. поляк, освіта початкова. Проживав у с. Чапліївка, ГПУ УСРР від 15.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 9986-п).
10.05.1930 р. справу припинено. Реабілітований голова комнезаму. Заарештований 31.07.1921 р. висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітова-
29.07.1997 р. (Держархів Чернігівської області, за проведення контрреволюційної агітації. ний 26.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, Ручко Василь Гнатович, 1883 р. н., с. Ярос-
ф. Р-8840, оп.3, спр. 3077). 12.08.1921 р. звільнений на підписку про невиїзд. ф. Р-8840, оп.3, спр. 7179). лавка Бобровицького р-ну, українець, освіта
За постановою Чернігівського губревтрибуналу початкова. Проживав у с. Ярославка, одноосібник.
Русаков Рафаіл Ізраільович, 1913 р. н., м. Ме- від 11.11.1921 р. справу припинено. Реабілітований Рутенберг Євген Петрович, 1905 р. н., м. Глу- Заарештований 11.03.1938 р. За постановою
на Менського р-ну, єврей, освіта середня. Прожи- 31.05.1999 р. (Держархів Чернігівської області, хів Чернігівської губ (нині Сумської обл.), «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
вав у м. Мена, службовець. Заарештований ф. Р-4609, оп.1, спр. 4887). єврей, освіта середня. Проживав у м. Глухів, 31.03.1938 р. за участь у діяльності антирадянсько-
05.07.1945 р. За постановою від 05.09.1945 р. за учень. Заарештований 24.08.1919 р. за участь у го куркульського угруповання застосована
ст. 58-1 «б» КК РРФСР направлений до спецта- Русей [Русін] Дмитро Юхимович, 1896 р. н., діяльності антирадянської організації. За пос- ВМП. Розстріляний 07.04.1938. р. у м. Чернігів.
бору НКВД для фільтрації. Реабілітований с. Біловежі Другі Конотопського повіту (нині тановою Чернігівського губревтрибуналу від Реабілітований 14.03.1964 р. (Держархів Черні-
29.07.1997 р. (Держархів Чернігівської області, Бахмацького р-ну), українець. Проживав у 20.04.1920 р. справу припинено. Звільнений з-під гівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7787).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 2792). с. Григорівка Конотопського повіту (нині варти 02.09.1919 р. Реабілітований 30.12.1998 р.
Бахмацького р-ну), селянин. Заарештований (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, Рябенко Василь Іванович, 1912 р. н., с. Мит-
Русалимченко [Русалимчик] Григорій Ми- 10.08.1920 р. За постановою Чернігівської спр. 848). ченки Батуринського (нині Бахмацького) р-ну,
хайлович, 1888 р. н., с. Киселівка Менського р-ну, губЧК від 06.09.1920 р. за участь у діяльності українець, освіта середня. Член ВКП(б) з 1939 р.
українець. Проживав у с. Киселівка, одноосібник. контрреволюційної організації направлений до Рутковський Казимир Леонтійович, 1887 р. н., Проживав за місцем дислокації 103 сп 34 сд,
Заарештований 11.09.1937 р. За постановою штрафної роти. Реабілітований 22.04.1998 р. с. Струтинка Липовецького р-ну Вінницької обл., командир роти, ст. лейтенант. Заарештований
«трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, поляк, освіта початкова. Проживав у м. Гомель, 09.09.1943 р. За постановою особливої наради при
від 14.09.1937 р. за проведення антирадянської спр. 11885). Білорусь, експедитор. Заарештований 17.12.1937 р. НКВД СРСР від 26.02.1944 р. за ст. 58-1 «б» КК

594 595
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
РРФСР ув’язнений до ВТТ на 3 роки. Реабіліто- за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. 05.01.1939 р. За постановою Чернігівського губревтрибуналу від Рябкіна Лія Йосипівна, 1904 р. н., смт Гра-
ваний 29.10.1957 р. (Держархів Чернігівської справу припинено. Реабілітований 23.07.1997 р. 10.06.1921 р. справу припинено. Звільнений з-під дизьк Глобинського р-ну Полтавської обл.,
області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4865). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, варти 25.03.1921 р. Реабілітований 29.04.1999 р. єврейка, освіта початкова. Проживала у м. Черні-
спр. 2639). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, гів, домогосподарка. Заарештована 05.10.1937 р.
Рябенко Іван Іванович, 1883 р. н., с. Митчен- спр. 3812). За постановою особливої наради при НКВД СРСР
ки Батуринського (нині Бахмацького) р-ну, украї- Рябець Опанас Данилович, 1883 р. н., с. При- від 27.12.1937 р. як член сім’ї зрадника Батьків-
нець, освіта початкова. Проживав у с. Митчен- бинь Корюківського р-ну, українець. Проживав у Рябий Григорій Дорофійович, 1906 р. н., щини ув’язнена до ВТТ на 8 років. Відбувала
ки, колгоспник. Заарештований 26.10.1943 р. За с. Прибинь, селянин. Заарештований 17.05.1921 р. с. Кархівка Чернігівського р-ну, українець, пись- покарання у Каргопольському ВТТ. Реабілітована
вироком ВТ КВО від 25.07.1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 як антирадянський елемент. 23.05.1921 р. звіль- менний. Проживав у с. Кархівка, одноосібник. За- 03.12.1957 р. (Держархів Чернігівської області,
КК УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ нений на підписку про невиїзд. За постановою арештований 09.04.1931 р. За постановою від ф. Р-8840, оп.3, спр. 3316).
на 8 років. Реабілітований 05.12.1989 р. (Держ- Чернігівського губревтрибуналу від 03.12.1921 р. 25.05.1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР вклю-
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, справу припинено. Реабілітований 29.04.1999 р. чений в загальну операцію по вилученню Рябко Андрій Дмитрович, 1903 р. н., с. До-
спр. 694). (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, куркулів. Реабілітований 28.02.1996 р. (Держ- машлин Корюківського р-ну, українець, освіта
спр. 3930). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, середня. Проживав у с. Домашлин, робітник. За-
Рябенко Іван Петрович, 1894 р. н., с. Гурбин- спр. 401). арештований 22.12.1937 р. За постановою «трійки»
ці Срібнянського р-ну, українець, освіта середня. Рябець Павло Іванович, 1907 р. н., с. Лемеші при УНКВД по Чернігівській обл. від 26.12.1937 р.
Проживав у с. Антонівка Варвинського р-ну, вчи- Козелецького р-ну, українець, освіта початкова. Рябицький Іван Оксентійович, 1897 р. н., за проведення антирадянської агітації застосо-
тель. Заарештований 09.03.1938 р. за ст. 54-10 Проживав у с. Лемеші, колгоспник. Заарештований с. Гайворон Дмитрівського (нині Бахмацько- вана ВМП. Розстріляний 07.01.1938 р. у
КК УРСР. 17.12.1938 р. справу припинено. 29.10.1940 р. За вироком судової колегії в го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав м. Чернігів. Реабілітований 08.08.1991 р. (Держ-
Реабілітований 27.01.1997 р. (Держархів Чернігів- кримінальних справах Чернігівського облсуду від у с. Гайворон, без певних занять. Заарештований архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 950). 23.12.1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений 02.12.1937 р. За постановою особливої наради спр. 11767).
до позбавлення волі на 5 років. Реабілітований при НКВД СРСР від 22.12.1937 р. за проведення
Рябенко Микола Макарович, 1918 р. н., 11.10.1991 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – контрреволюційної діяльності ув’язнений до Рябко Іван Панасович, 1865 р. н., с. До-
с. Митрофанівка Михайловського (нині Кан- Спр. 15369-п). ВТТ на 10 років. Реабілітований 28.08.1989 р. машлин Корюківського р-ну, українець, освіта
теміровського) р-ну Воронезької обл., РФ, украї- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, початкова. Проживав у с. Домашлин, одноосіб-
нець, освіта середня. Член ВЛКСМ. Проживав Рябець Петро Гнатович, 1903 р. н., с. Білейки спр. 9955). ник. Заарештований 09.11.1929 р. За вироком
за місцем навчання, курсант ВВМІОЛУ ім. Дзер- Козелецького р-ну, українець, освіта початкова. Конотопського окрсуду від 16.02.1930 р. за про-
жинського. Заарештований 26.05.1941 р. За ви- Проживав у с. Білейки, одноосібник. Заарештова- Рябиця Петро Абрамович, 1892 р. н., с. Мар- ведення антирадянської агітації засуджений до
роком ВТ Ленінградського військово-морського ний 12.03.1929 р. 20.04.1929 р. звільнений на ковичі Тереховського (нині Гомельського) р-ну позбавлення волі на 5 років та вислання за межі
гарнізону від 15.07.1941 р. за ст.ст. 58-10 ч. 1, 58- підписку про невиїзд. За постановою особливої Гомельської обл., Білорусь, білорус, освіта почат- Конотопської, Глухівської та Чернігівської округ
11 КК РРФСР засуджений до позбавлення волі у наради при Колегії ОГПУ від 05.07.1929 р. за кова. Проживав у смт Добрянка Ріпкинського р-ну, після відбуття терміну покарання на 5 років.
ВТТ на 10 років. Реабілітований 15.10.1954 р. ст. 58-10 КК РСФРР висланий до Північного лісник. Заарештований 10.10.1943 р. За вироком Реабілітований 20.01.2004 р. (Держархів Сумської
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 6480-п). краю на 3 роки. На час другого арешту – ВТ військ НКВД по Чернігівській обл. від області, ф. Р-4776, оп.1, спр. 307).
мешканець смт Козелець Козелецького р-ну, 27.04.1944 р. за ст. 54-3 КК УРСР виправданий.
Рябець Іван Іларіонович, 1909 р. н., м. Черні- робітник клінкерного заводу. Заарештований Звільнений 07.06.1944 р. (ГДА СБ України, Рябко Леонтій Іванович, 1889 р. н., с. До-
гів, українець, неписьменний. Проживав за місцем 20.12.1937 р. За постановою «трійки» при м. Чернігів. – Спр. 1722-п). машлин Корюківського р-ну, українець, освіта по-
дислокації 576 сп 115 сд, санітар. Заарештований УНКВД по Чернігівській обл. від 27.12.1937 р. за чаткова. Проживав у с. Домашлин, одноосібник. За-
09.03.1943 р. За вироком ВТ 54 А від 15.04.1943 р. проведення антирадянської агітації застосована Рябкін Михайло Борисович, 1901 р. н., с. Жов- арештований 23.03.1931 р. За постановою судової
за ст. 58-1 «в» КК РРФСР засуджений до позбавле- ВМП. Розстріляний 05.01.1938 р. у м. Чернігів. нине Градизького р-ну Полтавської обл. (нині Чорно- «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 22.04.1931 р. за
ння волі на 10 років. Реабілітований 28.08.1996 р. Реабілітований 26.05.1989 р., 10.12.1960 р. (Держ- баївського р-ну Черкаської обл.), єврей, освіта ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до концтабору на 5
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17648-п). архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, домашня. Член ВКП(б). Проживав у м. Чернігів, років. Заарештований 15.08.1937 р. За постановою
спр. 3654, 4576). завідувач оргвідділу облвиконкому. Заарештова- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
Рябець Максим Олександрович, 1891 р. н., ний 22.08.1937 р. За вироком ВК ВС СРСР від 09.09.1937 р. за проведення антирадянської агіта-
с. Красівка (приєднано до с. Об’єднане) Новго- Рябець Федір Омелянович, 1892 р. н., с. Котів 15.10.1937 р. за ст.ст. 54-8, 54-11 КК УРСР засуд- ції застосована ВМП. Розстріляний 17.09.1937 р.
род-Сіверського р-ну, українець, освіта почат- Козелецького р-ну, українець, малописьменний. жений до ВМП. Розстріляний 16.10.1937 р. у у м. Чернігів. Реабілітований 16.08.1989 р.,
кова. Проживав у с. Красівка (приєднано до Проживав у с. Котів, колгоспник. Заарештований м. Київ. Реабілітований 03.12.1957 р. (ГДА СБ 18.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
с. Об’єднане), лісник. Заарештований 15.04.1938 р. 19.03.1921 р. за проведення антирадянської агітації. України, м. Чернігів. – Спр. 4313-п). ф. Р-8840, оп.3, спр. 8885).

596 597
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
Рябко Микола Степанович, 1890 р. н., с. Пуш- агент особливого відділу Заводоодеської дивізії на підписку про невиїзд. Рішення по справі го р-ну, одноосібник. Заарештований 02.10.1931 р.
карі Новгород-Сіверського р-ну, українець, освіта Червоної армії. Заарештований 28.08.1921 р. за відсутнє. Реабілітований 28.11.1998 р. (Держархів за ст. 54-11 КК УСРР. 05.12.1931 р. справу
початкова. Проживав у с. Пушкарі, одноосібник. дезертирство. За постановою Чернігівського Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 457). припинено. (Держархів Чернігівської області,
Заарештований 01.08.1931 р. За постановою губревтрибуналу від 09.11.1921 р. справу припине- ф. Р-8840, оп.3, спр. 11715-11718).
особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від но за амністією. Реабілітований 23.03.1999 р. Рябок Федір Феодосійович, 1885 р. н., с. Мок-
13.11.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, рі Велички Ріпкинського р-ну, українець, пись- Рябоконь Петро Пилипович, 1904 р. н.,
до Північного краю на 3 роки. На час другого спр. 3325). менний. Проживав у с. Мокрі Велички, колгосп- с. Стрільники Бахмацького р-ну, українець,
арешту – колгоспник. Заарештований 28.08.1937 р. ник. Заарештований 11.04.1933 р. за ст.ст. 54-2, освіта початкова. Проживав у с. Стрільники,
За постановою «трійки» при УНКВД по Рябоволенко Іван Павлович, 1915 р. н., с. Ма- 54-11 КК УСРР. 31.05.1933 р. справу припинено. одноосібник. Заарештований 07.07.1931 р. За
Чернігівській обл. від 09.09.1937 р. за проведення маївка (нині с. Удайці) Прилуцького р-ну, украї- Реабілітований 25.03.1996 р. (Держархів Чернігів- постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ
антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на нець, освіта середня. Кандидат в члени ВКП(б). ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 518). УСРР від 19.12.1931 р. за ст.ст. 54-2, 54-11, 54-12
10 років. Відбував покарання у Локчимському Проживав за місцем дислокації 7 зтп 7 учтбр, КК УСРР ув’язнений до концтабору на 10 років.
ВТТ. Звільнений 28.08.1947 р. Реабілітований командир взводу, мол. лейтенант. Заарештований Рябоконь Григорій Гнатович, 1885 р. н., За постановою Колегії ОГПУ від 11.05.1932 р. за
02.06.1989 р., 22.08.1989 р. (Держархів Чернігів- 04.12.1943 р. За вироком ВТ Челябінського гар- с. Стрільники Бахмацького р-ну, українець, освіта ст.ст. 58-11, 58-12 КК РСФРР ув’язнений до
ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6327, 10690). нізону від 30.12.1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР початкова. Проживав у с. Стрільники, одноосібник. концтабору на 10 років. Реабілітований 11.09.1989 р.
засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 10 років. Заарештований 22.10.1931 р. За постановою судової (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3,
Рябко Семен Іванович, 1906 р. н., с. Дептівка Реабілітований 05.09.1958 р. (ГДА СБ України, «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 19.12.1931 р. спр. 11715-11718).
Роменського р-ну Сумської обл., українець, м. Чернігів. – Спр. 6554-п). за ст.ст. 54-2, 54-11, 54-12 КК УСРР ув’язнений до
освіта початкова. Проживав за місцем служби, концтабору на 3 роки. За постановою Колегії ОГПУ Рябоконь Сергій Касянович, 1872 р. н.,
червоноармієць. Заарештований 14.11.1941 р. Рябой Мелентій Миколайович, 1884 р. н., с. Ру- від 11.05.1932 р. за ст. 58-12 КК РСФРР ув’язнений с. Стрільники Бахмацького р-ну, українець, освіта
за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР. 13.12.1941 р. справу санів Новобасанського р-ну Чернігівської обл. до концтабору на 3 роки умовно. Реабілітова- початкова. Проживав у с. Стрільники, одноосіб-
припинено. Реабілітований 19.09.1997 р. (Держ- (нині Броварського р-ну Київської обл.), українець, ний 11.09.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ник. Заарештований 10.01.1928 р. За вироком
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, освіта початкова. Проживав у с. Русанів, одно- ф. Р-8840, оп.3, спр. 11715-11718). Конотопського окрсуду від 01.03.1928 р. за
спр. 4001). осібник. Заарештований 05.10.1929 р. За постано- проведення антирадянської агітації засуджений
вою особливої наради при Колегії ОГПУ від Рябоконь Іван Андрійович, 1916 р. н., с. Рудів- до позбавлення волі на 6 місяців. Заарештова-
Рябко Федір Іванович, 1894 р. н., с. Домашлин 18.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до ка Яблунівського (нині Прилуцького) р-ну, ний 03.06.1929 р. За постановою особливої
Корюківського р-ну, українець, освіта початкова. концтабору на 3 роки. Реабілітований 13.07.1989 р. українець, освіта середня. Проживав за місцем наради при Колегії ОГПУ від 16.08.1929 р. за
Проживав у с. Домашлин, одноосібник. Заарешто- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, дислокації 184 сп 56 сд, командир. Заарештований ст. 58-10 КК РСФРР висланий до Північного
ваний 20.05.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. спр. 3698). 22.08.1940 р. За постановою особливої наради при краю на 3 роки. Реабілітований 27.01.2004 р.,
13.07.1932 р. звільнений на підписку про невиїзд. НКВД СРСР від 18.09.1940 р. за здачу у полон 03.07.1989 р. (Держархів Сумської області,
Рішення по справі відсутнє. Реабілітований Рябой Опанас Васильович, 1900 р. н., с. Ру- ув’язнений до ВТТ на 5 років. Реабілітований ф. Р-4776, оп.1, спр. 239, Держархів Чернігівської
23.07.1997 р. (Держархів Чернігівської області, санів Новобасанського р-ну Чернігівської обл. 08.05.1958 р. (Держархів Чернігівської області, області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3752).
ф. Р-8840, оп.3, спр. 256). (нині Броварського р-ну Київської обл.), українець, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3544).
освіта початкова. Проживав у с. Русанів, селянин. Рябокрис Степан Аврамович, 1894 р. н.,
Рябко [Рябкова] Ксенія Артемівна, 1890 р. н., Заарештований 31.01.1921 р. за виступи проти Рябоконь Іван Пилипович, 1879 р. н., с. Петрівка Бобровицького р-ну, українець, мало-
с. Домашлин Корюківського р-ну, українка, радянської влади. 10.02.1921 р. звільнений с. Стрільники Бахмацького р-ну, українець, пись- письменний. Проживав у с. Петрівка, одноосібник.
малописьменна. Проживала у с. Домашлин, до- на підписку про невиїзд. За постановою Чер- менний. Проживав у с. Стрільники, одноосібник. Заарештований 18.12.1932 р. за ст. 54-10 ч. 1
могосподарка. Заарештована 09.01.1936 р. За нігівського губревтрибуналу від 21.10.1922 р. Заарештований 10.03.1930 р. За постановою судо- КК УСРР. 05.03.1933 р. звільнений на підписку
вироком спецколегії Чернігівського облсуду від справу припинено за амністією. Реабілітований вої «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 16.04.1930 р. про невиїзд. 02.03.1933 р. справу припинено.
08.04.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджена 29.04.1999 р. (Держархів Чернігівської області, за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР висланий до Реабілітований 25.02.1998 р. (ГДА СБ України,
до позбавлення волі на 4 роки. Реабілітована ф. Р-4609, оп.1, спр. 3797). Північного краю на 7 років. Реабілітований м. Чернігів. – Спр. 9689-п).
12.05.1992 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – 24.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
Спр. 1784-п). Рябой Яким Якович, 1869 р. н., с. Малі ф. Р-8840, оп.3, спр. 10104). Рябота Іван Данилович, 1915 р. н., с. Макіїв-
Осняки Чернігівського р-ну, українець, освіта по- ка Варвинського р-ну, українець, освіта незакін-
Рябов Яків Наумович, 1902 р. н., с. Британи чаткова. Проживав у с. Малі Осняки, селянин. Рябоконь Никандр Іванович, 1901 р. н., чена вища. Проживав у м. Ніжин, студент. За-
(нині с. Дуболугівка) Ніжинського р-ну, єврей, Заарештований 29.03.1919 р. за проведення с. Стрільники Бахмацького р-ну, українець, мало- арештований 25.04.1936 р. За вироком спецколегії
освіта початкова. Проживав за місцем роботи, антирадянської агітації. 28.05.1919 р. звільнений письменний. Проживав у с. Запорізьке Бахмацько- Чернігівського облсуду від 26.06.1936 р. за

598 599
Реабілітовані історією. Чернігівська область Біографічні дані про громадян, що зазнали політичних репресій
ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлення та початкова. Проживав у смт Козелець, бух- ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у
волі на 4 роки. Реабілітований 11.05.1990 р. галтер. Заарештований 16.03.1938 р. За пос- 10 років. Реабілітований 14.02.1997 р., 06.12.1991 р. с. Друцьке, слюсар. Заарештований 05.11.1943 р.
ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 14498-п). тановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, За постановою від 23.05.1944 р. за ст. 54-1 «а»
ській обл. від 10.04.1938 р. за участь у діяльнос- оп.3, спр. 1311, ГДА СБ України, м. Чернігів. – КК УРСР направлений до спецтабору НКВД
Рябота Михайло Корнійович, 1918 р. н., ті контрреволюційної повстанської організації Спр. 15595-п). для фільтрації. Реабілітований 18.12.1997 р. (ГДА
с. Миколаївка Борзнянського р-ну, українець, застосована ВМП. Розстріляний 23.04.1938 р. у СБ України, м. Чернігів. – Спр. 9259-п).
освіта початкова. Проживав у с. Миколаївка, м. Чернігів. Реабілітований 02.04.1958 р. (Держ- Рябцев Тимофій Трохимович, 1891 р. н.,
робітник радгоспу. Заарештований 23.08.1940 р. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, с. Марковичі Тереховського р-ну Гомельської обл., Рябченко Іван Васильович, 1906 р. н.,
За постановою особливої наради при НКВД СРСР спр. 3324). Білорусь, білорус, освіта початкова. Проживав смт Холми Холминського (нині Корюківсько-
15.06.1942 р. за здачу у полон ув’язнений до ВТТ у с. Марковичі, робітник артілі. Заарештований го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у
на час війни. Реабілітований 14.08.1958 р. (Держ- Рябуха Микола Павлович, 1902 р. н., с. Ру- 10.12.1937 р. За постановою «трійки» при смт Холми, лісник. Заарештований 04.11.1937 р.
архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, банка Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну, УНКВД по Чернігівській обл. від 10.12.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів-
спр. 3598). українець, письменний. Проживав за місцем дис- за участь у діяльності контрреволюційної ській обл. від 17.11.1937 р. за участь у діяльнос-
локації 848 сп 120 мінбатр, червоноармієць. повстанської організації ув’язнений до ВТТ на ті контрреволюційної повстанської організації
Рябус Тимофій Терентійович, 1904 р. н., Заарештований 23.11.1941 р. За вироком ВТ 267 сд 10 років. Реабілітований 06.08.1960 р. (Держархів ув’язнений до ВТТ на 8 років. Реабілітований
с. Козероги Михайло-Коцюбинського (нині Чер- 52 А від 06.12.1941 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4504). 22.06.1957 р. (Держархів Чернігівської області,
нігівського) р-ну, українець, освіта початко-ва. засуджений до позбавлення волі на 10 років. ф. Р-8840, оп.3, спр. 2986-2990).
Проживав у с. Козероги, колгоспник. Заарешто- Реабілітований 07.12.1989 р. (ГДА СБ України, Рябченко Василь Михайлович, 1894 р. н.,
ваний 30.09.1936 р. За вироком спецколегії м. Чернігів. – Спр. 782-п). с. Друцьке Олишівського (нині Чернігівсько- Рябченко Мусій Назарович, 1875 р. н., с. Гри-
Чернігівського облсуду від 25.11.1936 р. за го) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав горівка Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну,
ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР засуджений до позбавлен- Рябуха Олександр Йосипович, 1903 р. н., с. Ру- у с. Друцьке, одноосібник. Заарештований українець, письменний. Проживав у с. Григорів-
ня волі на 3 роки. Реабілітований 06.04.1992 р. банка Конотопського повіту (нині Бахмацького 21.10.1930 р. За постановою особливої наради при ка, одноосібник. Заарештований 01.02.1930 р.
(ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 623-п). р-ну), українець. Проживав у с. Рубанка, селянин. Колегії ГПУ УСРР від 21.12.1930 р. за ст. 54-10 За постановою особливої наради при Колегії
Заарештований 17.04.1919 р. за службу в дені- КК УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. ГПУ УСРР від 01.03.1930 р. за ст. 54-10 КК
Рябуха Данило Григорович, 1899 р. н., кінській варті. Рішення по справі відсутнє. На час другого арешту – мешканець м. Чернігів, УСРР висланий до Північного краю на 3
м. Бобровиця Бобровицького р-ну, українець, Реабілітований 27.11.1998 р. (Держархів Чернігів- вартовий на водному транспорті. Заарештований роки. Реабілітований 19.07.1989 р. (Держархів
письменний. Проживав у с. Ярославка Боб- ської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 483). 24.10.1937 р. За постановою «трійки» при Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 6055).
ровицького р-ну, одноосібник. Заарештований УНКВД по Чернігівській обл. від 31.10.1937 р. за
12.04.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД Рябуха Павло Іванович, 1888 р. н., смт Ко- проведення антирадянської агітації застосована Рябченко Сергій Назарович, 1879 р. н.,
по Чернігівській обл. від 15.04.1938 р. за участь зелець Козелецького р-ну, українець, освіта ВМП. Розстріляний 14.11.1937 р. у м. Чернігів. с. Друцьке Олишівського (нині Чернігівсько-
у діяльності антирадянського куркульського середня. Проживав у м. Чернігів, службовець. Реабілітований 02.06.1989 р., 31.08.1989 р. (Держ- го) р-ну, українець, неписьменний. Проживав
угруповання застосована ВМП. Розстріля- Заарештований 09.03.1938 р. За постановою архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, у с. Друцьке, одноосібник. Заарештований
ний 29.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. спр. 6317, 10702). 14.02.1930 р. За постановою особливої наради
04.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, від 09.04.1938 р. за участь у діяльності контр- при Колегії ГПУ УСРР від 29.04.1930 р. за
ф. Р-8840, оп.3, спр. 9547). революційної есерівської організації застосована Рябченко Григорій Єгорович, 1896 р. н., ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю
ВМП. Розстріляний 15.04.1938 р. у м. Чернігів. с. Тиниця Бахмацького р-ну, українець, освіта на 3 роки. Реабілітований 10.05.1989 р. (Держархів
Рябуха Іван Іванович, 1902 р. н., смт Козе- Реабілітований 28.03.1959 р. (Держархів Чернігів- початкова. Проживав у с. Тиниця, колгоспник. Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 5456).
лець Козелецького р-ну, українець, освіта середня. ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4044). Заарештований 15.03.1938 р. За постановою
Проживав у с. Скорінець Олишівського (нині «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від Рябченко Трохим Гнатович, 1893 р. н., с. Ту-
Чернігівського) р-ну, вчитель. Заарештований Рябуха Федір Іванович, 1886 р. н., смт Козе- 21.09.1938 р. за проведення антирадянської агітації пичів Городнянського р-ну, українець, освіта
09.10.1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР. 23.03.1937 р. лець Козелецького р-ну, українець, освіта середня. застосована ВМП. Розстріляний 21.09.1938 р. у початкова. Проживав у с. Тупичів, токар.
справу припинено. Реабілітований 19.02.1997 р. Проживав у смт Козелець, вчитель. Заарешто- м. Чернігів. Реабілітований 30.08.1989 р. (Держ- Заарештований 15.03.1938 р. За постановою
(Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, ваний 30.04.1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
спр. 1218). 17.03.1939 р. справу припинено. На час другого спр. 9035). 24.04.1938 р. за ст. 54-11 КК УРСР застосована
арешту – інспектор райторгвідділу. Заарешто- ВМП. Розстріляний 28.05.1938 р. у м. Чернігів.
Рябуха Кузьма Іванович, 1899 р. н., ваний 08.03.1944 р. За вироком ВТ військ НКВД Рябченко Дмитро Васильович, 1914 р. н., Реабілітований 24.05.1958 р. (Держархів Чернігів-
смт Козелець Козелецького р-ну, українець, осві- по Чернігівській обл. від 27.04.1945 р. за ст. 54-10 с. Друцьке Олишівського (нині Чернігівсько- ської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3420-3424).

600 601
Реабілітовані історією. Чернігівська область
Рябченко Фока Семенович, 1881 р. н., початкова. Проживав у с. Яблунівка, колгоспник.
с. Друцьке Олишівського (нині Чернігівського) р-ну, Заарештований 01.06.1938 р. За вироком Чернігів-
українець, освіта початкова. Проживав у с. Редьків- ського облсуду від 08.02.1939 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК
ка Ріпкинського р-ну, одноосібник. Заарештова- УРСР засуджений до позбавлення волі на 4 роки.
ний 28.02.1933 р. За постановою судової «трій- Реабілітований 22.08.1991 р. (ГДА СБ України,
ки» при Колегії ГПУ УСРР від 15.06.1933 р. за м. Чернігів. – Спр. 14927-п).
ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР ув’язнений до конц-
табору на 5 років. Заарештований 28.11.1937 р. За Рябчун Юхим Якович, 1907 р. н., с. Велика
постановою «трійки» при УНКВД по Чернігів- Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта
ській обл. від 29.11.1937 р. за участь у діяльності початкова. Проживав у м. Ніжин, стрілочник.
української контрреволюційної націоналістич- Заарештований 10.09.1937 р. За постановою
ної організації передбачена ВМП. Реабілітова- «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від
ний 29.08.1989 р., 30.12.1961 р. (Держархів Чер- 22.10.1937 р. за проведення антирадянської агіта-
нігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 8959-8968, ції ув’язнений до ВТТ на 8 років. Реабілітований
4832). 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області,
ф. Р-8840, оп.3, спр. 9707).
Рябчун Михайло Лаврентійович, 1902 р. н.,
с. Яблунівка Прилуцького р-ну, українець, освіта

602
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК А стан, 95, 545
Авдіївка, с. Куликівського р-ну Чернігівської
обл., 576, 577, 579
Австрія, Республіка Австрія, 307, 508 Б
У переважній більшості у покажчику надано сучасні назви адміністративних одиниць за Адамівка, с. Мринського (нині Носівського) Баба, с. (нині с. Покровське) Менського р-ну
існуючим нині адміністративно-територіальним розподілом або державною приналежністю. р-ну Чернігівської обл., 479 Чернігівської обл., 341, 342, 427, 428, 453, 454
Якщо сучасна назва населеного пункту має розбіжності з наданою в документах, Азов, м. Азово-Чорноморського краю (нині Байківка, с. Калинівського р-ну Вінницької
використовується позначка «нині» з приведенням у дужках сучасної назви. Ростовської обл., РФ), 39 обл., 328
Для скасованих адміністративних одиниць, а також при неможливості визначення сучасної Азовське море, 36, Бакаївка, с. Ічнянського р-ну Чернігівської
Акмолінськ, м. (нині м. Астана), Республіка обл., 474, 475, 478, 590
назви або приналежності населених пунктів використовується позначка «кол.» зі збереженням Казахстан, 306, 344 Бакланова Муравійка, с. Куликівського
назв, вміщених у документах. Акстафа, ст., Азербайджанська Республі- р-ну Чернігівської обл., 319, 369
Наявність у документі відхилень від нормативного написання населених пунктів зазначається ка, 66 Баку, м., Азербайджанська Республіка, 582
у географічному покажчику в дужках з позначкою «в тексті» після надання правильної назви. Алма-Ата, м., Казахська РСР (нині м. Алмати, Балки, с. Барського р-ну Вінницької обл.,
Адміністративно-територіальні одиниці подано в Україні за обласною приналежністю, а поза Республіка Казахстан), 27, 55 328
Алтинівка, с. Кролевецького р-ну Чернігів- Балинці, с Снятинського р-ну Івано-Франків-
її кордонами – за державною. ської (нині Сумської) обл., 416 ської обл., 351
АМРСР, Молдавська Автономна Радянська Баришівка, смт Баришівського р-ну Київ-
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ Соціалістична Республіка (нині Республіка ської обл., 314
Молдова), 288 Батурин, м. Бахмацького р-ну Чернігівської
вол. – волость Ангарськ, м. Іркутської обл., РФ, 495 обл., 313, 546, 551, 594
Андріївка, с. Глинського р-ну Чернігівської Бахмацький р-н Чернігівської обл., 298
г. – гора обл. (нині Роменського р-ну Сумської обл.), 435 Бахмач, м. Бахмацького р-ну Чернігівської
губ. – губернія Андріївка, с. Городнянського р-ну Чернігів- обл., 56, 298, 320, 328, 336, 342, 361, 461, 463,
іст. – історичний ської обл., 390, 477 479, 486, 500, 515, 524, 529, 544, 549, 555, 565,
м. – місто Андріївка, с. Михайло-Коцюбинського (нині 587
обл. – область Чернігівського) р-ну Чернігівської обл., 502 Бахмач, с. Бахмацького р-ну Чернігівської
Антонівка, с. Варвинського р-ну обл., 379, 382, 500, 505
о-в – острів Чернігівської обл., 340, 341, 372, 512, 513, 596 Башкирська АРСР (нині Башкортостан,
оц – обласний центр Антоновичі, с. Михайло-Коцюбинського РФ), 460
пов. – повіт (нині Чернігівського) р-ну Чернігівської обл., 463 Безуглівка, с. Ніжинського р-ну Чернігівської
р. – річка Ануфрієво, с. Боровицького р-ну Новгород- обл., 485, 578
р-н – район ської обл., РФ, 435 Безуглівка, с. Щорського (нині Сновського)
Араповичі, с. Новгород-Сіверського р-ну р-ну Чернігівської обл., 383, 384, 576
рц – районний центр Чернігівської обл., 355 Бендери, м., Молдова, 444
с. – село Арманіха, с. Дальнєконстантиновського Бендерівка, х. Менського р-ну (нині
смт – селище міського типу р-ну Нижньогородської обл., РФ, 384 с. Полісся Сосницького р-ну) Чернігівської обл.,
ст. – станція Архангелівка, с. Барвінківського р-ну 341, 342, 467
с-ще – селище Харківської обл., 313 Бердянськ, м. Запорізької обл., 422
Архангельськ, м., РФ, 350, 446, 472 Бережівка, с. Іваницького (нині Ічнянського)
х. – хутір Архангельська обл., РФ, 300, 403, 429, 450, р-ну Чернігівської обл., 349, 386
587 Березанка, с. Ніжинського р-ну Чернігівсь-
Архемівка, с. Пирятинського р-ну Полтав- кої обл., 58, 479
ської обл., 503 Березівка, с. Великобубнівського (нині
Архипівка, с. Новгород-Сіверського повіту Талалаївського) р-ну Чернігівської обл., 428
Чернігівської губ. (нині Семенівського р-ну Березна, смт Березнянського (нині
Чернігівської обл.), 541, 586 Менського) р-ну Чернігівської обл., 302, 331,
Атюша, с. Батуринського (нині Коропського) 357, 369, 370, 377, 400, 407, 435, 451, 461, 469,
р-ну Чернігівської обл., 381, 559 495, 496, 510, 511, 515, 545, 568, 569
Афімське, с. Кандіковського повіту Берестовець, с. Комарівського (нині
Вологодської губ. (приєднано до м. Кадніков Борзнянського) р-ну Чернігівської обл., 350, 378,
Сокольського р-ну Вологодської обл., РФ), 246 452, 518, 536, 537, 568, 586, 587
Ахмасиха, с. Шумерлинського р-ну, Чувашія, Берків, с. (нині с. Пилятин) Козелецького
РФ, 567 р-ну Чернігівської обл., 424, 441, 442
Ашхабат, м. (нині с. Ашгабат), Туркмені- Бессарабія, іст. обл., 31, 563

604 605
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
Бирине, с. Новгород-Сіверського р-ну обл., 553, 541 Бугринівка, с. Новгород-Сіверського р-ну Васюків, с. Срібнянського р-ну Чернігівської
Чернігівської обл., 300, 535, 586 Бобрик, с. Ніжинського повіту Чернігівської Чернігівської обл., 510 обл., 477
Бирюки, с. Рокитнянського р-ну Київської губ. (нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл.), Буда, с. Корюківського р-ну Чернігівської Ведильці, с. Михайло-Коцюбинського (нині
обл., 582 51, 323, 347, 405 обл., 557 Чернігівського) р-ну Чернігівської обл., 572, 573
Бистрі, с. Житомирського р-ну Житомирської Бобровиця, м. Бобровицького р-ну Чернігів- Буда, с. Любецького р-ну (нині с. Галків Вейсбахівка, с. Малодівицького р-ну (нині
обл., 479 ської обл., 352, 369, 389, 411, 439, 449, 464, 485, Ріпкинського р-ну) Чернігівської обл., 547 с. Білорічиця Прилуцького р-ну) Чернігівської
Бихов, м. Биховського р-ну Могильовської 513, 533, 543, 546, 557, 588, 600 Буда-Вороб’ївська, с. Грем’яцького (нині обл., 329, 379, 427, 439-441, 443, 458
обл., Республіка Білорусь, 510 Бобруйськ, м. Мінської губ. (нині Могильов- Новгород-Сіверського) р-ну Чернігівської обл., Велика Вісь, с. Ріпкинського р-ну Чернігів-
Бігач, с. Березнянського (нині Менського) ської обл.), Республіка Білорусь, 366, 395, 549 20, 558, 566 ської обл., 377, 416
р-ну Чернігівської обл., 492, 493, 510 Богдани, с. Варвинського р-ну Чернігівської Буда-Макіївка, с. Смілянського р-ну Чер- Велика Дівиця, с. Малодівицького (нині
Білейки, с. Козелецького р-ну Чернігівської обл., 546 каської обл., 344 Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., 315, 381,
обл., 596 Божок, с. Кролевецького повіту Чернігівської Буда-Софієвка, с. Лельчицького р-ну Полісь- 423
Білики, с. Остерського (нині Козелецького) губ. (нині Кролевецького р-ну Сумської обл.,), кої (нині Гомельської) обл., Республіка Білорусь, Велика Дорога, с. Ічнянського (нині Ніжин-
р-ну Чернігівської обл., 333, 500 300 513 ського) р-ну Чернігівської обл., 311
Білиця, с. Березинського р-ну Мінської обл., Болотниця, с. Талалаївського р-ну Чернігів- Буда Товстолісова, с. (нині с. Буда) Корюків- Велика Доч, с. Борзнянського р-ну Чернігів-
Республіка Білорусь, 571 ської обл., 325, 339 ського р-ну Чернігівської обл., 591, 592 ської обл., 398
Білімбай, смт Первоуральського р-ну Болотня, с. Рогачовського р-ну Гомельської Будапешт, м., Угорщина, 557 Велика Загорівка, с. Борзенського повіту
Свердловської обл., РФ, 574 обл., Республіка Білорусь, 529 Буди, с. Чернігівського р-ну Чернігівської Чернігівської губ., Бахмацького р-ну (нині
Біловежі Другі, с. Дмитрівського (нині Борзна, м. Борзнянського р-ну Чернігівської обл., 369 Борзнянського р-ну Чернігівської обл.), 311, 379,
Бахмацького) р-ну Чернігівської обл., 524, 526, обл., 164, 300, 343, 402, 430, 435, 461, 465, 503, Будище, с. Добрянського (нині Городнян- 380, 480, 498, 565, 602
527, 594 514, 520, 521, 543, 544, 547 ського) р-ну Чернігівської обл., 468, 585-588 Велика Кошелівка, с. Ніжинського р-ну
Біловежі Перші, с. Дмитрівського (нині Борисів, с. Плужнянського р-ну Вінницької Будище, с. Козелецького р-ну Чернігівської Чернігівської обл., 58, 59, 73, 205, 308, 309, 448
Бахмацького) р-ну Чернігівської обл., 306, 492, обл. (нині Ізяславського р-ну Хмельницької обл., 541 Велика Тарасовка, с. Пугачовського повіту
526 обл.), 515 Будище, с. Коропського р-ну Чернігівської Самарської губ. (нині Перелюбського р-ну
Білорусь, Республіка Білорусь, 328, 399 Борисово, с. Залесовського р-ну Алтайського обл., 347 Саратовської обл., РФ), 334
Білосток, м. Підляського воєводства, краю., РФ, 569 Будьоннівка, с. (нині с. Билка) Коропського Велика Топаль, с. Новозибковського (нині
Республіка Польща, 92, 274, 462 Борки, с. Березнянського р-ну (нині р-ну Чернігівської обл., 336 Клинцовського) р-ну Брянської обл., РФ, 566
Білоусівка, с. Сумського р-ну Сумської обл., с. Снов’янка Чернігівського р-ну) Чернігівської Булахів, с. Остерського (нині Козелецького) Велике Устя, с. Менського повіту Чернігів-
494 обл., 431 р-ну Чернігівскьої обл., 422 ської губ. (нині Сосницького р-ну Чернігівської
Білоуша, с. Столінського р-ну Берестейської Боровське, с. Рильського р-ну (нині мікро- Буринь, м. Буринського р-ну Сумської обл., обл.), 440, 442
обл., Республіка Білорусь, 559 район м. Рильськ) Курської обл., РФ, 400 320 Великий Зліїв, с. Ріпкинського р-ну Чернігів-
Білоцерківський р-н Київської обл., 33 Боршна, с. Прилуцького р-ну Чернігівської Бурівка, с. Тупичівського (нині Городнян- ської обл., 390, 580
Білошицька Слобода, с. Корюківського обл., 377 ського) р-ну Чернігівської обл., 468, 537, 557, 558 Великий Листвен, с. Городнянського повіту
р-ну Чернігівської обл., 449 Бочечки, с. Конотопського р-ну Сумської Бутівка, с. Городнянського повіту Черні- Чернігівської губ. (нині Городнянського р-ну
Більмачівка, с. Бахмацького (нині обл., 568 гівської губ. (нині Городнянського р-ну Чернігівської обл.), 391
Ічнянського) р-ну Чернігівської обл., 387 Браниця, с. Бобровицького р-ну Чернігів- Чернігівської обл.), 347, 474 Великий Самбір, с. Конотопського повіту
Біляки, с. Семенівського р-ну Полтавської ської обл., 298, 301, 302, 315-318 Бучки, с. Грем’яцького (нині Новгород- Чернігівської губ. (нині Конотопського р-ну
обл., 308 Брест-Литовськ, м. (нині м. Берестя), Сіверського) р-ну Чернігівської обл., 380, 408 Сумської обл.), 589
Бірки, с. Михайло-Коцюбинського (нині Республіка Білорусь, 37, 523 Буянки, с. Ріпкинського р-ну Чернігівської Великий Щимель, с. Сновського р-ну
Чернігівського) р-ну Чернігівської обл., 471 Бреч, с. Корюківського р-ну Чернігівської обл., 550 Чернігівської обл., 318, 382
Бірки, с. Новобасанського (нині Бобровиць- обл., 298, 402 Величківка, с. Менського р-ну Чернігівської
кого) р-ну Чернігівської обл., 505 Бригинці, с. Козелецького р-ну Чернігівської обл., 307, 418, 457, 543, 544
Бірки, с. Остерського (нині Козелецького) обл., 317, 416 В Вельськ, м. Архангельської обл., РФ, 465
р-ну Чернігівської обл., 387, 446, 554 Бригинці, с. Новобасанського (нині Боброви- Ваганичі, с. Добрянського (нині Городнян- Венгрув, м. Седлецької губ. (нині Мазовець-
Бірківка, с. Сосницького (нині Менського) цького) р-ну Чернігівської обл., 381, 498 ського) р-ну Чернігівської обл., 361 кого воєводства, Республіка Польща), 36
р-ну Чернігівської обл., 329, 330, 363, 480 Британи, с. Борзнянського, Комарівського Варва, смт Варвинського р-ну Чернігівської Веприк, с. Новобасанського (нині Бобровиць-
Біробіджан, м., Єврейська автономна обл., р-ну (нині с. Дуболугівка Ніжинського р-ну) обл., 266, 291, 360, 415, 494, 508, 513, 538, 575, кого) р-ну Чернігівської обл., 363
РФ, 164 Чернігівської обл., 445, 549, 598 583 Верба, с. Кролевецького, Понорницького
Блистова, с. Менського р-ну Чернігівської Бровари, м. Київської обл., 558 Варварівка, с. Бахмацького р-ну Чернігів- (нині Коропського) р-ну Чернігівської обл., 405,
обл., 514 Бровничі, с. Климовського р-ну Брянської ської обл., 374, 509 489, 491
Блудше, с. Козелецького р-ну Чернігівської обл., РФ, 535 Варшава, м., Республіка Польща, 33, 39, 389, Вербівка, с. Городнянського, Добрянського
обл., 370 Брусилів, с. Чернігівського р-ну Чернігівської 494 (нині Ріпкинського) р-ну Чернігівської обл., 361,
Бобрик, с. Броварського р-ну Київської обл., обл., 355, 487, 492 Васильківський р-н Київської обл., 33 499
331 Брянськ, м., РФ, 37 Васьківці, с. Срібнянського р-ну Чернігів- Вердер, с. Дмитрівського р-ну (нині
Бобрик, с. Корюківського р-ну Чернігівської Брянська обл., РФ, 549 ської обл., 415 с. Зеленівка Бахмацького р-ну) Чернігівської

606 607
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
обл., 541, 572 Вітебська губ., кол., 541 обл.), 539 р-ну Чернігівської обл., 346
Верескуни, с. Іваницького (нині Ічнянського) Власівка, с. Ічнянського р-ну Чернігівської Вчорайше, с. Ружинського р-ну Житомир- Гнилиця, с. Малодівицького р-ну (нині
р-ну Чернігівської обл., 349 обл., 566 ської обл., 353 с. Знам’янка Прилуцького р-ну) Чернігівської
Вересоч, с. Ніжинського повіту Чернігів- Вовча Гора, с. Остерського р-ну (нині В’юнище, с. (приєднано до смт Сосниця) обл., 335, 346
ської губ. (нині Куликівського р-ну Чернігівської с. Поліське Козелецького р-ну) Чернігівської Сосницького р-ну Чернігівської обл., 396, 407, Гнідинці, с. Варвинського р-ну Чернігівської
обл.), 58, 332, 367, 421, 464, 466, 585, 587 обл., 367 443 обл., 450, 577, 578
Веркіївка, с. (нині с. Вертіївка) Ніжинського Вовчі Гори, с. (кол.) Козелецького р-ну Гніздище, с. Городнянського р-ну Чернігів-
р-ну Чернігівської обл., 22, 24-27, 48, 50, 51, 54, Чернігівської обл., 309 Г ської обл., 290
58, 63, 67, 83, 105, 132, 175, 192, 214, 215, 259, Вовчок, с. Олишівського (нині Козелецького) Гадічево, с. Тереховського (нині Гомельсь- Гоголів, с. Броварського р-ну Київської обл.,
323, 354, 362, 430, 431, 445, 480, 491, 511, 567 р-ну Чернігівської обл., 310, 442, 586 кого) р-ну Гомельської обл., Республіка Білорусь, 529
Верхній Ікорець, с. Бобровського р-ну Вознесеновка (в тексті Вознесенське), 397 Голінка, с. Дмитрівського (нині Бахмацького)
Воронезької обл., РФ, 580 с. Шебекінського р-ну Курської (нині Бєлгород- Гай, с. Сосницького р-ну Чернігівської обл., р-ну Чернігівської обл., 313, 338-340, 482, 492,
Верхній Суходол, с. Тульської губ. (нині ської) обл., РФ, 356 535 542, 554
Алексінського р-ну Тульської обл., РФ), 35 Волевачі, с. Остерського (нині Козелецького) Гайворон, с. Дмитрівського (нині Бахмацько- Голоби, смт Луцького повіту Волинської губ.
Верхолісся, с. Корюківського р-ну Чернігів- р-ну Чернігівської обл., 358 го) р-ну Чернігівської обл., 324, 325, 348, 463, (нині Ковельського р-ну Волинської обл.), 422
ської обл., 520, 584 Волинка, с. Менського (нині Сосницького) 525, 572, 597 Головеньки, с. Батуринського (нині Борзнян-
Вершинова Муравійка, с. Куликівського р-ну Чернігівської обл., 467, 483, 484, 516, 582 Гали, х. Сновського р-ну Чернігівської обл., ського) р-ну Чернігівської обл., 337, 494, 500, 507
р-ну Чернігівської обл., 371, 471 Волинська обл., 545 420 Голубичі, с. Ріпкинського р-ну Чернігівської
Веселець, с. Сатанівського р-ну Кам’янець- Волинь, іст. обл., 29, 31, 33 Галиця, с. Лосинівського, Носівського (нині обл., 419, 483
Подільської обл. (нині Городоцького р-ну Вологда, м., РФ, 595 Ніжинського) р-ну Чернігівської обл., 164, 321, Гомель, м., Республіка Білорусь, 37, 285, 298,
Хмельницької обл.), 309 Володава, м. Люблінського воєводства, 322, 360, 361, 507, 518, 546, 547, 557 303, 343, 525, 542, 595
Виблі, с. Куликівського р-ну Чернігівської Республіка Польща, 42 Галичина (кол.), регіон, 310 Гончариха, с. Катеринопільського р-ну
обл., 312, 315, 471, 534, 585 Володимир-Волинський, м. Волинської Галків, с. Любецького (нині Ріпкинського) Київської (нині Черкаської) обл., 439
Виповзів, с. Остерського (нині Козелецького) обл., 473 р-ну Чернігівської обл., 327 Горбачі, с. Бобровицького р-ну Чернігівської
р-ну Чернігівської обл., 394, 573 Володимирівка, с. Добрянського (нині Гальчин, с. Олишівського (нині Козелець- обл., 418
Вир, с. Ріпкинського р-ну Чернігівської обл., Городнянського) р-ну Чернігівської обл., 377 кого) р-ну Чернігівської обл., 473, 475, 538 Горбове, с. Олишівського (нині Куликівсько-
474, 478 Володькова Дівиця, с. Носівського р-ну Гамаліївка, с. Конотопського повіту го) р-ну Чернігівської обл., 330, 400, 403, 440,
Вирівка, с. Конотопського повіту Чернігів- Чернігівської обл., 26, 27, 565, 592 Чернігівської губ. (нині Конотопського р-ну 442, 504, 587
ської губ. (нині Конотопського р-ну Сумської Волосківці, с. Березнянського (нині Сумської обл.), 452 Гордіївка, с. Тростянецького р-ну Вінницької
обл.), 315, 318, 319 Менського) р-ну Чернігівської обл., 325 Ганнівка, с. Лосинівського (нині Носів- обл., 502
Високе, с. Борзнянського р-ну Чернігівської Волошки, с. Ковельського повіту Волинської ського) р-ну Чернігівської обл., 474 Гориця, с. Березнянського (нині Менського)
обл., 372, 377, 418, 442, 448, 452, 555, 556, 558 губ. (нині Ковельського р-ну Волинської обл.), 38 Гарбузин, с. Козелецького р-ну Чернігівської р-ну Чернігівської обл., 581
Вихвостів, с. Тупичівського (нині Городнян- Волошнівка, с. Роменського р-ну Сумської обл., 473 Горностаївка, с. Добрянського (нині Ріпкин-
ського) р-ну Чернігівської обл., 362, 420 425, 454, обл., 490 Гармащина, с. Лосинівського (нині Ніжин- ського) р-ну Чернігівської обл., 394
456, 474, 476, 477, 557 Воркута, м., Республіка Комі, РФ, 325 ського) р-ну Чернігівської обл., 360 Горобіївка, с. Срібнянського р-ну Чернігів-
Вишеньки, с. Кролевецького (нині Короп- Вороб’їв, с. Ріпкинського р-ну Чернігівської Гасичівка, с. Городнянського р-ну Чернігів- ської обл., 308, 404, 405, 519
ського) р-ну Чернігівської обл., 345, 565 обл., 584 ської обл., 382 Городище, с. Батуринського (нині Бахмацько-
Війтівці, с. Хмільницького р-ну Вінницької Вороб’ївка, с. Грем’яцького (нині Новгород- Гвоздиківка, с. Щорського (нині Сновського) го) р-ну Чернігівської обл., 297, 301
обл., 397 Сіверського) р-ну Чернігівської обл., 498, 525 р-ну Чернігівської обл., 493 Городище, с. Березнянського (нині Менсь-
Вікторівка, с. Лосинівського (нині Ніжин- Ворожба, ст., м. Білопільського р-ну Сумської Гірманка, с. Чернігівського р-ну Чернігів- кого) р-ну Чернігівської обл., 363, 406, 423, 480,
ського) р-ну Чернігівської обл., 322 обл., 36 ської обл., 344 481, 549
Віленська губ., кол., 552 Воронеж, м., РФ, 446 Генічеський р-н Херсонської обл., 590 Городище, с. Білоцерківського р-ну Київської
Вільне, с. Коропського р-ну Чернігівської Вороніж, смт Глухівського повіту Гладке, с. Олишівського (нині Козелецького) обл., 335
обл., 337 Чернігівської губ. (нині с. Шосткинського р-ну р-ну Чернігівської обл., 383 Городниця, смт Новгород-Волинського р-ну
Вільно, м. (нині м. Вільнюс), Республіка Сумської обл.), 316 Глибоке, с. Бахмацького р-ну Чернігівської Житомирської обл., 282
Литва, 303, 364 Вороновиця, смт Вінницького р-ну обл., 549 Городня, м. Городнянського р-ну Чернігів-
Вільнюс, м., Республіка Литва, 386 Вінницької обл., 488 Глибоке, с. Талалаївського р-ну Чернігівської ської обл., 52, 54, 70, 95, 192, 290, 303, 321, 334,
Вільшане, с. Сосницького р-ну Чернігівської Вороньки, с. Новобасанського (нині обл., 393 335, 347, 352, 356, 363, 368, 373, 389, 391, 392,
обл., 326, 375 Бобровицького) р-ну Чернігівської обл., 338 Глібівка, х. (приєднано до с-ще Нове) 400, 408, 421, 422, 438, 445, 446, 490, 538, 560,
Вільшанка, с. (нині ст. Чуднів-Волинський) Воропаїв, с. Остерського повіту Чернігівської Чернігівського р-ну Чернігівської обл., 457 582, 594
Чуднівського р-ну Волинської (нині Житомир- губ. (нині Вишгородського р-ну Київської обл.), Глухів, м. Чернігівської губ. (нині Сумської Городня, с. Конотопського повіту, Іваницько-
ської) обл., 553 392 обл.), 52, 290, 396, 488, 533, 595 го (нині Ічнянського) р-ну Чернігівської обл.,
Вінницька обл., 31 Ворошилов, м. (нині м. Уссурійськ) Примор- Глухівська округа, кол., 355, 357, 418, 455, 396, 552, 575
Вінниця, м., 39 ського краю, РФ, 306, 370, 471, 478 597 Городнянський р-н Чернігівської обл., 53, 54
Вінниччина, регіон, 31, 56 Ворошиловградська обл. (нині Луганська Гмирянка, с. Іваницького (нині Ічнянського) Городнянщина, 83, 85

608 609
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
Городок, с. кол. Дмитрівського р-ну Чернігів- Гур’ївка, с. Новоодеського р-ну Одеської Чернігівської обл., 510 Дусанів, с. Перемишлянського р-ну Львів-
ської обл., 523, 524, 527 (нині Миколаївської) обл., 524 Дмитрівка, с. Конотопської повіту Чернігів- ської обл., 380
Горохове, с. Батуринського (нині Короп- Гусинка, с. (приєднано до с. Голубичі) ської губ., Дмитрівського р-ну (нині смт Дмитрів- Душатін, с. Суразького р-ну Брянської обл.,
ського) р-ну Чернігівської обл., 579 Ріпкинського р-ну Чернігівської обл., 468 ка Бахмацького р-ну Чернігівської обл.), 299, РФ, 364
Грабарівка, с. Березоворудського (нині Густиня, с. Прилуцького р-ну Чернігівської 365, 431 Дягова, с. Менського р-ну Чернігівської обл.,
Пирятинського) р-ну Полтавської обл., 313, 314, обл., 483 Дмитрівка, с. Березнянського (нині Менсько- 302, 580, 583, 586
338 Гута-Студенецька, с. Щорського (нині го) р-ну Чернігівської обл., 569 Дяківці, с. Літинського р-ну Вінницької обл.,
Грабів, с. Малодівицького (нині Ічнянсько- Сновського) р-ну Чернігівської обл., 571 Дмитріївський р-н Луганської округи, 321
го) р-ну Чернігівської обл., 442, 570 Гутище, х. (приєднано до с. Бреч) кол., 276
Грабів, с. Ріпкинського р-ну Чернігівської Корюківського р-ну Чернігівської обл., 453 Дніпровокам’янка, с Верньодніпровського
обл., 311 Гутище, с. Сосницького р-ну Чернігівської р-ну Дніпропетровської обл., 340, 347 Є
Грабівка, с. Олишівського (нині Куликів- обл., 567 Дніпропетровськ, м. (нині м. Дніпро), 38, Євлашівка, с. Комарівського р-ну (нині
ського) р-ну Чернігівської обл., 424 Гутка-Кашпурівка, с. (приєднано до 286, 519 с. Красносільське Борзнянського р-ну) Чернігів-
Гранів, с. Гайсинського р-ну Вінницької с. Диханівка) Городнянського р-ну Чернігівської Дніпропетровська обл., 31 ської обл., 549
обл., 554 обл., 460, 560 Дніпропетровщина, 31 Євминка, с. Остерського (нині Козелецького)
Градизьк, смт Глобинського р-ну Полтав- Добре, с. Добрянського р-ну (приєднано до р-ну Чернігівської обл., 424, 572
ської обл., 597 с. Вербівка Ріпкинського р-ну) Чернігівської Єйськ, м. Єйського р-ну Краснодарського
Гребінка, с. Червенського р-ну Мінської Д обл., 436 краю, РФ, 312
обл., Республіка Білорусь, 336 Давидівка, с. Березоворудського (нині Добрянка, смт Ріпкинського р-ну Чернігів- Єкатеринбург, м., РФ, 573
Грем’яч, с. Грем’яцького (нині Новгород- Пирятинського) р-ну Полтавської обл., 342, 486, ської обл., 328, 436, 493, 494, 496, 513, 597 Єліне, с. Сновського р-ну Чернігівської обл.,
Сіверського) р-ну Чернігівської обл., 297, 298, 487 Довжик, с. Чернігівського р-ну Чернігівської 332, 555
413, 414, 461 Дагестан, Республіка Дагестан, РФ, 296 обл., 328, 409, 475, 476 Єлизавето-Хорошеве, с. (нині с. Хорошеве)
Грибова Рудня, с. Добрянського (нині Далекосхідний край, Далекий Схід, регіон Довжик, с. Охтирського р-ну Сумської обл., Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл.,
Ріпкинського) р-ну Чернігівської обл., 436, 503, кол., РФ, 402, 433, 470, 587 362 317
554 Данине, с. Лосинівського р-ну (нині с. Дани- Домашлин, с. Корюківського р-ну Чернігів- Єнісей, ст. Красноярського краю, РФ, 247
Григорівка, с. Конотопського повіту, на Ніжинського р-ну) Чернігівської обл., 58, 348, ської обл., 576, 597, 598 Єнькова Рудня, с. Сновського р-ну
Дмитрівського (нині Бахмацького) р-ну 412, 413, 492, 493, 503 Домбровиця, м. Рівненського повіту Чернігівської обл., 458
Чернігівської обл., 352, 421, 536, 537, 554, 564, Данівка, с. Козелецького р-ну Чернігівської Волинської губ. (нині м. Дубровиця Дубровиць- Єрофей Павлович, смт Сковородинського
594, 595, 601 обл., 453 кого р-ну Рівненської обл.), 38 р-ну Амурської обл., РФ, 298
Григорівка, с. Ніжинського р-ну Чернігів- Дащенки, с. Варвинського р-ну Чернігівської Донбас, регіон, 11, 177, 189, 275
ської обл., 41, 48, 50, 58, 67 обл., 464, 592 Донецьк, м., 464, 536
Григоро-Іванівка, с. (нині с. Ніжинське) Двинськ, м. (нині м. Даугавпілс), Латвійська Донецька обл., 31, 314 Ж
Ніжинського р-ну Чернігівської обл., 51, 202 Республіка, 304, 546 Дорогинка, с. Ічнянського р-ну Чернігів- Жабки, с. Лохвицького р-ну Харківської обл.
Гриціївка, с. Срібнянського р-ну Чернігів- Дейманівка, с. Срібнянського р-ну Чернігів- ської обл., 300, 339, 437 (нині с. Луценки Лохвицького р-ну Полтавської
ської обл., 344, 474, 477, 505, 506, 527, 562 ської обл., 306 Дрімайлівка, с. Веркіївського (нині Куликів- обл.), 302
Гродненська губ., кол., 580 Демидів, с. Димерського (нині Вишгород- ського) р-ну Чернігівської обл., 58, 467 Жабчичі, с. (нині с. Полісся) Городнянського
Гродно, м., Республіка Білорусь, 500, 528, ського) р-ну Київської обл., 465 Дрогобич, м. Львівської обл., 529 р-ну Чернігівської обл., 300, 574, 595
568 Демшин, с. Кам’янець-Подільського р-ну Дроздівка, с. Олишівського (нині Куликів- Жавинка, с. Чернігівського р-ну Чернігів-
Грузія, 12 Хмельницької обл., 424 ського) р-ну Чернігівської обл., 26, 321, 371-375, ської обл., 442
Грубешів, с. Люблінського воєводства, Дептівка, с. Дмитрівського, Роменського 448, 449, 486 Жадове, с. Семенівського р-ну Чернігівської
Республіка Польща, 593 р-ну Чернігівської обл, (нині Конотопського р-ну Дроздовиця, с. Городнянського повіту обл., 353, 368, 383, 394, 430, 431, 451, 522, 530
Грузьке, с. Бахмацького р-ну Чернігівської Сумської обл.), 564, 598 Чернігівської губ. (нині Городнянського р-ну Жадьки, с. (приєднано до с. Скрипчин)
обл. (нині Конотопського р-ну Сумської обл.), Держанівка, с. Мринського (нині Носівсько- Чернігівської обл.), 39, 54, 353, 439, 532, 548, 549, Козелецького р-ну Чернігівської обл., 346
425 го) р-ну Чернігівської обл., 41, 296, 299, 404, 413 560 Жеведь, с. Михайло-Коцюбинського (нині
Губичі, с. Любецького (нині Ріпкинського) Джамбульська обл. Казахської РСР (нині Дружківка, м. Донецької обл., 46, 58, 326 Чернігівського) р-ну Чернігівської обл., 488, 489
р-ну Чернігівської обл., 576, 578, 579 Жамбульська обл., Республіка Казахстан), 540 Друцьке, с. Олишівського (нині Чернігів- Жерніки, с. Томашівського повіту
Гудовка, с. кол. Погарського р-ну Брянської Димерка, с. Остерського (нині Козелецького) ського) р-ну Чернігівської обл., 497, 601, 602 Люблінського воєводства, Республіка Польща,
обл., РФ, 521 р-ну Чернігівської обл., 524, 545 Дубенський повіт, кол., 36 460
Гужівка, Ічнянського р-ну Чернігівської Димусове, с. кол. Новгород-Сіверського р-ну Дубно, м. Рівненської обл., 36 Жидиничі, с. Михайло-Коцюбинського р-ну
обл., 589 Чернігівської обл., 541 Дубровка, х. кол. Бахмацького р-ну Чернігів- (нині Чернігівського р-ну) Чернігівської обл.,
Гуляйполе, м-ко Олександрівського повіту Діброва, с. Талалаївського р-ну Чернігівської ської обл., 568 383, 384, 535
Катеринославської губ. (нині м. Гуляйполе обл., 580 Дубровки, с. Мосальського р-ну Калузької Житомир, м., 288
Гуляйпільського району Запорізької обл.), 286 Дібрівне, с. Тупичівського (нині Городнянсь- обл., РФ, 498 Житомирська обл., 27, 425
Гурбинці, с. Срібнянського р-ну Чернігів- кого) р-ну Чернігівської обл., 378 Дуброво, с. Тьомкінського р-ну Смоленської Житомирський р-н Житомирської обл., 33
ської обл., 405, 415, 543, 563, 596 Дігтярівка, с. Новгород-Сіверського р-ну обл., РФ, 314 Житомирщина, 27

610 611
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
Жовідь, с. Городнянського, Щорського (нині обл., 599 ської обл., РФ, 246 Білорусь, 529
Сновського) р-ну Чернігівської обл., 438, 499 Запорізький р-н Запорізької обл., 33 Ільмівка, с. Добрянського (нині Городнян- Канівщина, с. Яблунівського (нині Прилуць-
Жовнине, с. Градизького р-ну Полтавської Заріччя, с. Сновського р-ну Чернігівської ського) р-ну Чернігівської обл., 336, 391 кого) р-ну Чернігівської обл., 365, 460
обл. (нині Чорнобаївського р-ну Черкаської обл., 478 Іржавець, с. Іваницького (нині Ічнянського) Карабутове, с. Конотопського р-ну Сумської
обл.), 597 Західна Україна, 33, 34 р-ну Чернігівської обл., 296 обл., 349, 462
Жовтневе, с. (нині с. Покровське) Менського Західний Сибір, 55 Іркутськ, м., РФ, 533 Карагандинська обл., Республіка Казахстан,
р-ну Чернігівської обл., 427 Збереже, с. Володавського повіту Люблінсь- Ісаківці, с. Кам’янець-Подільського р-ну 46, 423
Жовтневе, с. Бахмацького р-ну (нині кого воєводства, Республіка Польща, 464 Хмельницької обл., 419 Карельська АРСР (нині Республіка Каре-
с. Рождественське Коропського р-ну) Чернігів- Звеничів, с. Тупичівського (нині Ріпкинсь- Ічня, м. Ічнянського р-ну Чернігівської обл., лія), 587
ської обл., 383, 392, 393 кого) р-ну Чернігівської обл., 420 291, 297, 300, 301, 310, 312, 326, 348, 371, 406, Карильське, с. Кролевецького повіту
Жуківка, с. Куликівського р-ну Чернігівської Згурівка, смт Згурівського р-ну Київської 407, 408, 469, 514, 515, 517, 525, 536 Чернігівської губ. (нині Коропського р-ну
обл., 51, 327, 328 обл., 449 Чернігівської обл.), 347, 443, 444, 473, 474, 478,
Жукля, с. Холминського (нині Корюківсь- Здолбунів, м. Здолбунівського р-ну Рівнен- 482, 487
кого) р-ну Чернігівської обл., 350 ської обл., 310 К Карпенків, х. (нині с. Красне) Бахмацького
Жукотки, с. Михайло-Коцюбинського (нині Зеленівка, с. Бахмацького р-ну Чернігівської Кавказ, регіон, 170 р-ну Чернігівської обл., 576
Чернігівського) р-ну Чернігівської обл., 366, 567 обл., 524 Кагарлик, м. Кагарлицького р-ну Київської Карпенкове, с. Батуринського (нині
Журавичі, с. Рогачовського р-ну Гомельської Зміївський р-н Харківської обл., 353 обл., 37 Бахмацького) р-ну Чернігівської обл., 546
обл., Республіка Білорусь, 514 Змітнів, с. Менського (нині Сосницького) Кагарлик, с. (нині с. Галиця) Ніжинського Карпилівка, с. Остерського повіту Чернігів-
Журавка, с. Варвинського р-ну Чернігівської р-ну Чернігівської обл., 317, 357, 451, 502 р-ну Чернігівської обл., 305, 445, 455, 465, 466, ської губ. (нині Козелецького р-ну Чернігівської
обл., 363, 435, 592 Зозів, с. Липовецького р-ну Вінницької 535, 536, 581 обл.), 306
Журавок, с. Городнянського (нині Сновсько- обл., 554 Казаки, с. Єлецького р-ну Липецької обл., Карпилівка, с. Срібнянського р-ну Чернігів-
го) р-ну Чернігівської обл., 389 Золоте, с. Дубровицького р-ну Рівненської РФ, 415 ської обл., 421, 428
обл., 351 Казахстан, Казахська РСР, Республіка Карпоки, с. Козелецького р-ну Чернігівської
Золотинка, с. Олишівського (нині Чернігів- Казахстан, 46, 312, 314, 319, 321, 322, 342, 343, обл., 314, 391, 525
З ського) р-ну Чернігівської обл., 532 345, 346, 348, 354, 360, 392-394, 401, 426, 467, Кархівка, с. Михайло-Коцюбинського (нині
Забарівка, с. Корюківського р-ну Чернігів- Золотоноша, м. Черкаської обл., 349 510, 511, 545, 551, 561, 587, 595 Чернігівського) р-ну Чернігівської обл., 435, 470,
ської обл., 520, 549 Золотухи, с. Оржицького р-ну Полтавської Казенна Слобода, с. (нині с. Соснівка) 477, 478, 582, 597
Заборовка, с. Сизранського р-ну Куйбишев- обл., 360 Корюківського р-ну Чернігівської обл., 442 Катеринослав, м. (нині м. Дніпро), 286
ської обл. (нині Самарської обл.), 119 Калинівка, с. Носівського р-ну Чернігівської Катеринославська губ., кол., 409
Загребелля, с. Сосницького р-ну Чернігів- обл., 592 Катеринославщина, 286
ської обл., 396 І Калиновиця, с. Варвинського р-ну Качанівка, с-ще Ічнянського р-ну Чернігів-
Заглиб’є, с. Чорнобильського р-ну Київської Івангород, с. Бахмацького, Борзнянського Чернігівської обл., 473 ської обл., 409
обл., 20, 583 (нині Ічнянського) р-ну Чернігівської обл., 533, Калкуни, с. (нині мікрорайон м. Даугавпілс), Качири, с. Максимо-Горьковського р-ну
Задеріївка, с. Ріпкинського р-ну Чернігівської 583 Литовська Республіка, 405 Павлодарської області (нині с. Теренколь
обл., 512 Іваниця, с. Прилуцького повіту, Іваницького Калюжинці, с. Варвинського (нині Теренкольського р-ну Павлодарської обл.,
Зазим’я, с. Остерського повіту Чернігівської (нині Ічнянського) р-ну Чернігівської обл., 291, Срібнянського) р-ну Чернігівської обл., 305, 306 Республіка Казахстан), 35
губ. (нині Броварського р-ну Київської обл.), 521 302, 306, 394, 429, 531, 570 Кальчинівка, с. Дмитрівського (нині Кашин, м. Кашинського р-ну Калінінської
Заїзд, с. Прилуцького р-ну Чернігівської Іванівка, с. Семенівського р-ну Чернігівської Бахмацького) р-ну Чернігівської обл., 517, 526 (нині Тверської) обл., РФ, 302
обл., 318 обл., 363 Кам’янець-Подільський, м. Хмельницької Кезі, с. Любецького р-ну (приєднано до
Займище, с. кол. Городнянського р-ну Іванківці, с. Срібнянського р-ну Чернігів- обл., 543 с. Павлівка Ріпкинського р-ну) Чернігівської
Чернігівської обл., 431 ської обл., 330, 429, 462 Кам’янка, с. Тростянецького р-ну Харківсь- обл., 466
Займище, с. Щорського (нині Сновського) Іваново-Вознесеньк, м. (нині м. Іваново), кої (нині Сумської) обл., 558 Кербутівка, с. Батуринського (нині
р-ну Чернігівської обл., 382 РФ, 351 Кам’янська Слобода, с. Грем’яцького (нині Борзнянського) р-ну Чернігівської обл., 397
Закавказзя, регіон, 37 Іваньків, с. Понорницького (нині Коропсько- Новгород-Сіверського) р-ну Чернігівської обл., Кзил-Ординська обл. Казахської РСР (нині
Залізний Міст, с. Семенівського р-ну го) р-ну Чернігівської обл., 419 439, 450, 463, 464, 483, 498 Кизилординська обл., Республіка Казахстан), 302
Чернігівської обл., 512 Івашківка, с. Тупичівського, Чернігівського Камишлов, м. Свердловської обл., РФ, 587 Київ, м., 17, 18, 27, 29, 32, 36, 38, 39, 44, 52-
Замістя, с. Прилуцького р-ну Чернігівської (нині Городнянського) р-ну Чернігівської обл., Камка, с. Городнянського (нині Сновського) 55, 63, 83, 85, 91, 95-99, 103, 107, 111, 121, 138,
обл., 578 46, 379, 380, 384, 387, 388, 420, 453-456 р-ну Чернігівської обл., 435 142, 143, 145-147, 153, 157, 161, 171, 178, 179,
Заньки, с. Ніжинського р-ну Чернігівської Івківці, с. Прилуцького р-ну Чернігівської Кам’янець-Подільськ, м. Кам’янець- 182, 184, 189, 190, 193, 1296, 197, 199, 216, 224,
обл., 442, 448 обл., 308, 327, 331, 376, 377, 494, 513, 526, 527 Подільського повіту Подільської губ. (нині 225, 228, 229, 231, 241, 243, 246, 265, 278, 284,
Запольє, с. Мостовського р-ну Гродненської Ізвєсткова, обл., Хабаровський край (нині м. Кам’янець-Подільський Кам’янець-Подільсь- 291, 293, 298, 306, 309, 313, 314, 321, 326, 331,
обл., Республіка Білорусь, 343 Єврейська Автономна обл.), РФ, 366, 586 кого району Хмельницької обл.), 287 344, 347, 352, 357, 363, 370, 411, 421, 422, 429,
Запоріжжя, м., 287, 289, 349 Іллінці, с. Комарівського (нині Борзнян- Канада, 12 435, 436, 448, 455, 456, 466, 476, 481, 499, 515,
Запорізька губ. кол., 287 ського) р-ну Чернігівської обл., 385, 469 Каничі, с. Клименського (нині Костюковиць- 533, 541, 553, 554, 558, 565, 568, 594, 597
Запорізьке, с. Бахмацького р-ну Чернігівської Ільїнське, с. Красногорського р-ну Москов- кого) р-ну Могильовської обл., Республіка Київська губ., кол., 408

612 613
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
Київська обл., 30, 424, 453 обл., 425 Комі АРСР, Республіка Комі, РФ, 296, 325, Красківське, с. Ріпкинського р-ну Чернігів-
Київська округа, кол., 418 Кобижча, с. Бобровицького р-ну Чернігів- 358, 473, 505 ської обл., 297, 388, 390
Київщина, 10, 11, 29-31, 48 ської обл., 334, 347, 390, 418, 441, 443, 532, 546, Комінтерн, смт Шахтинського р-ну Красляни, с. Прилуцького р-ну Чернігівської
Киїнка, с. Чернігівського повіту Чернігівської 554, 574, 593 Ростовської обл. (нині м. Новошахтинськ обл., 519, 520,
губ. (нині Чернігівського р-ну Чернігівської Кобилянка, с. Чернігівського р-ну Чернігів- Красносулінського р-ну Ростовської обл., РФ), 56 Красне, с. Конотопського повіту Чернігівської
обл.), 400, 448 ської обл., 459, 505 Комсомольськ-на-Амурі, м. Хабаровського губ., Батуринського (нині Бахмацького р-ну
Киколи, с. Ічнянського р-ну Чернігівської Ковель, м. Волинської обл., 485 краю, РФ, 379, 446 Чернігівської обл.), 319, 347, 374, 389, 408, 418,
обл., 322 Ковельська губ., кол., 465 Конотоп, м. Конотопського повіту 419, 546, 548, 549, 551, 578, 579
Кинашівка, с. Борзнянського р-ну Чернігів- Ковпита, с. Козлянського, Михайло- Чернігівської губ., Чернігівської обл. (нині Красне, с. Олишівського (нині Чернігів-
ської обл., 338, 358, 402, 495 Коцюбинського (нині Чернігівського) р-ну Сумської обл.), 43, 44, 46, 52, 67, 70, 192, 303, ського) р-ну Чернігівської обл., 337, 544
Киріївка, с. Менського (нині Сосницького) Чернігівської обл., 384, 420, 421, 437, 503, 504 349, 358, 367, 415, 422, 491, 508, 529, 551, 552, Красний Колядин, с. Дмитрівського (нині
р-ну Чернігівської обл., 370 Ковтунівка, с. Яблунівського (нині 578, 579, 594 Талалаївського) р-ну Чернігівської обл., 361, 573
Киселівка, с. Менського р-ну Чернігівської Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., 574 Конотоп, с. Тупичівського (нині Городнян- Красничин, гміна Замойського повіту
обл., 422 Ковчин, с. Куликівського р-ну Чернігівської ського) р-ну Чернігівської обл., 53, 54, 70, 200, Холмської губ. (нині Красноставського повіту
Киселівка, с. Новгород-Сіверського р-ну обл., 313, 387, 391, 485 290, 298, 301, 358 Люблінського воєводства, Республіка Польща),
Чернігівської обл., 476 Кожанка, смт Фастівського р-ну Київської Конотопська округа, кол., 355, 357, 402, 418, 307
Киселівка, с. Чернігівського р-ну Чернігів- обл., 92, 274 455, 597 Краснодар, м., РФ, 406, 429
ської обл., 358, 380 Козацьке, с. Новобасанського (нині Конотопський р-н Чернігівської (нині Краснопілля, с. Бахмацького (нині Коропсь-
Кисловодськ, м. Ставропольського краю, Бобровицького) р-ну Чернігівської обл., 363, 382, Сумської обл.), 54, 182 кого) р-ну Чернігівської обл., 305, 387, 553
РФ, 230 400, 442 Конотопщина, 30, 83 Красностав, с. Борзнянського р-ну Чернігів-
Китай, Китайська Народна Республіка, Козел, с. Козлянського р-ну (нині Конятин, с. Коропського (нині Сосницького) ської обл., 348
38, 342 смт Михайло-Коцюбинське Чернігівського р-ну) р-ну Чернігівської обл., 337, 372, 478 Красноярський край, РФ, 27, 56, 339, 395,
Кишинів, м. Бессарабської губ. (нині Чернігівської обл., 387, 388, 444, 573, 588 Корінецьке, с. Дмитрівського (нині Талалаїв- 408, 459, 527, 560, 594
Республіка Молдова), 55, 545 Козелець, смт Козелецького р-ну Чернігів- ського) р-ну Чернігівської обл., 408 Кременецький повіт Волинської губ., кол.,
Кінські Роздори, с. Чубарівського р-ну ської обл., 328, 367, 370, 394, 416, 417, 424, 432, Корніївка, с. Баришівського р-ну Київської 36
Дніпропетровської обл. (нині Пологівського р-ну 451, 459, 463, 466, 489, 491, 515, 520, 524, 540, обл., 428 Кременчук, м. Полтавської обл., 478
Запорізької обл.), 459 546, 583, 585, 593, 596, 600 Короп, смт Коропського р-ну Чернігівської Крехаїв, с. Остерського (нині Козелецького)
Кіпті, с. Олишівського (нині Козелецького) Козельськ, м. Калузької обл., РФ, 421 обл., 303, 340, 347, 348, 383, 390, 392, 422, 447, р-ну Чернігівської обл., 302, 494
р-ну Чернігівської обл., 333, 501, 566 Козероги, с. Михайло-Коцюбинського (нині 462, 473, 476, 478, 482, 490, 516, 536, 551, 559 Кривуша, с. Семенівського р-ну Чернігів-
Кірове, с. (нині с. Троїцьке) Новгород- Чернігівського) р-ну Чернігівської обл., 401 Коропський р-н Чернігівської обл., 356, 500 ської обл., 522
Сіверського р-ну Чернігівської обл., 304-306, Козилівка, с. Холминського (нині Корюків- Коростень, м. Житомирської обл., 64, 278 Кривчани, с. кол. Кам’янець-Подільського
323, 357 ського) р-ну Чернігівської обл., 504, 553 Корюківка, м. Корюківського р-ну р-ну Хмельницької обл., 20
Кірово, м. Одеської обл. (нині м. Кропив- Козіси, х. кол. Кобеляцького р-ну Полтавської Чернігівської обл., 46, 54, 331, 410, 416, 417, 530, Крим, 38
ницький), 274 обл., 39 551, 552, 564, 565, 575, 576, 592 Криски, с. Понорницького (нині Короп-
Кіровоград, м. (нині м. Кропивницький), 229 Козляничі, с. Корюківського (нині Косачівка, с. Остерського (нині Козелецько- ського) р-ну Чернігівської обл., 374
Кладьківка, с. Комарівського, Ніжинського Сосницького) р-ну Чернігівської обл., 406 го) р-ну Чернігівської обл., 488 Кролевець, м. Кролевецького повіту
(нині Куликівського) р-ну Чернігівської обл., 313, Койоакан, мікрорайон у складі м. Мехіко, Кособаново, с. Кунгурського р-ну Пермсько- Чернігівської губ. (нині Кролевецького р-ну
401, 402 Мексиканські Сполучені Штати, 27 го краю, РФ, 394 Сумської обл.), 313, 343, 393, 533, 572
Кленовиця, с. Буда-Кошельовського р-ну Количівка, с. Чернігівського р-ну Чернігів- Костобобрів, с. Семенівського р-ну Чернігів- Кролевецький повіт, кол. Чернігівської губ.,
Гомельської обл., Республіка Білорусь, 567 ської обл., 545 ської обл., 320, 528, 533 345
Клеці, с. Малодівицького (нині Прилуцького) Колісники, с. Малодівицького (нині Котів, с. Остерського (нині Козелецького) Кропивне, с. Дмитрівського (нині Бахмацько-
р-ну, Чернігівської обл., 316 Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., 41, 48, 50, р-ну Чернігівської обл., 333, 334, 596 го) р-ну Чернігівської обл., 58, 329, 393, 428, 429
Климентинівка, с. Березнянського (нині 54, 56, 58, 415 Кошелівка, с. (можливо с. Велика Кошелівка) Крупичполе, с. Ічнянського р-ну Чернігів-
Менського) р-ну Чернігівської обл., 585 Коломійцівка, с. Носівського р-ну Чернігів- Ніжинського р-ну Чернігівської обл., 165, 262 ської обл., 317
Клонів, с. Любецького (нині Ріпкинського) ської обл., 309, 353, 354, 360 Краматорськ, м. Донецької обл., 345 Крути, с. Комарівського (нині Ніжинського)
р-ну Чернігівської обл., 476 Комань, с. Новгород-Сіверського р-ну Красилівка, с. Бахмацького р-ну р-ну Чернігівської обл., 494, 540
Клочків, с. Чернігівського р-ну Чернігівської Чернігівської обл., 486, 487 Чернігівської обл., 461, 514, 586 Крутоярівка, с. Яблунівського (нині
обл., 450, 454, 456, 523 Комарівка, с. Ічнянського р-ну Чернігівської Красилівка, с. Броварського р-ну Київської Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., 330
Клубівка, с. Добрянського (нині Ріпкинсь- обл., 399 обл., 555 Кувечичі, с. Чернігівського р-ну Чернігів-
кого) р-ну Чернігівської обл., 366 Комарівка, с. Комарівського, Ніжинського Красилівка, с. Олишівського (нині Козелець- ської обл., 595
Клюї, с. Заславського (нині Мінського) р-ну (нині Борзнянського) р-ну Чернігівської обл., кого) р-ну Чернігівської обл., 374, 375, 395, 403, Кудлаївка, с. Новгород-Сіверського р-ну
Мінської обл., Республіка Білорусь, 362 322, 349, 350, 421, 521 417 Чернігівської обл., 314, 477
Клюси, с. Городнянського (нині Сновського) Комарівка, с. (нині с. Роздольне) Носівського Красівка, с. (приєднано до с. Об’єднане) Кудрівка, с. Менського (нині Сосницького)
р-ну Чернігівської обл., 328 р-ну Чернігівської обл., 356, 583 Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл., р-ну Чернігівської обл., 351, 352, 449, 583, 584
Кнути, с. Сосницького р-ну Чернігівської Комарівський р-н кол.Чернігівської обл., 28, 58 596 Кузнецьк, м. Пензенської обл., РФ, 39

614 615
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
Куковичі, с. Менського р-ну Чернігівської Латвія, Латвійська Республіка, 459 р-ну Чернігівської обл., 301 Льгів, с. Козлянського (нині Чернігівського)
обл., 522, 555, 556 Левків, с. Житомирського р-ну Житомирської Лісконоги, с. Новгород-Сіверського р-ну р-ну Чернігівської обл., 433
Кукшин, с. Мринського (нині Ніжинського) обл., 351 Чернігівської обл., 407, 474, 521 Льгів, ст., м. Курської обл., РФ, 36
р-ну Чернігівської обл., 50, 54, 58, 298, 369, 370, Левківка, с. Зміївського р-ну Харківської Лісові Сорочинці, с. Малодівицького (нині Льгов, c. Коречевськго (нині Хотинецького)
411, 460, 469, 485, 489, 514, 522 обл., 437 Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., 427, 428, р-ну Орловської обл., РФ, 334
Куликівка, с. Тупичівського (нині Городнян- Лейпциг, м. Німеччина, 559 590 Любеч, смт Любецького (нині Ріпкинського)
ського) р-ну Чернігівської обл., 420, 531 Леляки, с. Варвинського р-ну Чернігівської Лісові Хутори, с. Носівського р-ну Чернігів- р-ну Чернігівської обл., 328, 394, 408, 448, 492,
Куликівка, смт Куликівського р-ну Чернігів- обл., 486 ської обл., 567 543
ської обл., 368, 444, 448, 467, 472, 553, 559 Лемеші, с. Козелецького р-ну Чернігівської Літки, с. Чернігівського повіту Чернігівської Любичі, с. Зарайського повіту Рязанської
Куликівський р-н Чернігівської обл., 58 обл., 497, 596 губ. (нині Броварського р-ну Київської обл.), 482 губ. (нині Лиховицького р-ну Московської обл.,
Кулишівка, с. Варвинського р-ну Чернігів- Лемешівка, с. Городнянського р-ну Чернігів- Лобачів, с. Володарського р-ну Київської РФ), 367
ської обл., 404 ської обл., 303, 382, 446, 571, 572 обл., 303 Любомудрівка, с. Борзнянського р-ну
Кулішове, с. Бахмацького р-ну Чернігівської Ленінакан, м. (нині м. Гюмри) Шикарської Ловинь, с. Добрянського (нині Ріпкинського) Чернігівської обл., 474
обл., 565 обл., Республіка Арменія, 536 р-ну Чернігівської обл., 468 Люботин, м. Харківської обл., 46
Кульдур, смт Облученського р-ну Єврейської Ленінград, м. (нині м. Санкт-Петербург), Лоєв, м-ко Річицького повіту Мінської губ. Лютенька, с. Гадяцького р-ну Полтавської
автономної обл., РФ, 325 РФ, 28, 312, 337, 355, 389, 399, 484, 491, 502, 518, (нині смт Лоєв Лоєвського р-ну Гомельської обл., обл., 381
Кунашівка, с. Ніжинського р-ну Чернігів- 541, 565, 569, 583 Республіка Білорусь), 19, 285, 286 Ляшівці, с. Могилівського повіту Подільської
ської обл., 423, 502, 503 Ленінградська обл., РФ, 296, 455 Лози, х. (приєднано до м. Мена) Менського губ. (нині с. Кремінне Могилів-Подільського
Купин, с. Городоцького р-ну Хмельницької Ленінськ, м. Сталінградської (нині Волго- р-ну Чернігівської обл., 453 р-ну Вінницької обл.), 296
обл., 349 градської) обл., РФ, 425 Лозове, с. Срібнянського р-ну Чернігівської
Купище, с. Коростенського р-ну Житомир- Леньків, с. Новгород-Сіверського р-ну обл., 506
ської обл., 363 Чернігівської обл., 475 Локнисте, с. Березнянського (нині Менсько- М
Купчинці, с. Іллінецького р-ну Вінницької Леонівка, с. Семенівського р-ну Чернігівської го) р-ну Чернігівської обл., 390, 413, 432, 434, Магадан, м., РФ, 322
обл., 426, 429 обл., 359 547, 548 Мазки, с. Прилуцького р-ну Чернігівської
Купчичі, с. Менського (нині Сосницького) Лепель, м. Лепельського р-ну Вітебської губ. Локня, с. Кролевецького повіту Чернігівської обл., 338
р-ну Чернігівської обл., 301 (нині Вітебської обл.), Республіка Білорусь, 429 губ. (нині Кролевецького р-ну Сумської обл.), Макарів, смт Макарівського р-ну Київської
Курганське, с. Козелецького р-ну Чернігів- Лєсна, с. Славгородського р-ну Могильов- 564 обл., 217
ської обл., 553 ської обл., Республіка Білорусь, 378 Локотки, с. (приєднано до м. Шостка) Сум- Макарово, с. Жирятинського р-ну Брянської
Курінь, с. Конотопського повіту (нині Лизунівка, с. Новгород-Сіверського р-ну ської обл.), 568 обл., РФ, 573
Бахмацького р-ну) Чернігівської обл., 320, Чернігівської обл., 367, 426, 504, 505 Ломжинська губ., кол., Республіка Польща, Макишин, с. Тупичівського (нині Городнян-
326, 347, 373, 446, 500, 555, 556, 561, 565, 585, Линовиця, смт Прилуцького р-ну Чернігів- 541 ського) р-ну Чернігівської обл., 346, 354, 356, 452
587, 592 ської обл., 26, 58, 326, 427, 478, 486, 489, 548, 556 Лосинівка, смт Лосинівського (нині Ніжин- Макіївка, с. Ніжинського повіту, Лосинів-
Курковичі, с. Понуровського р-ну Орлов- Липів Ріг, с. Ніжинського р-ну Чернігівської ського) р-ну Чернігівської обл., 359, 360, 452, 541 ського (нині Носівського) р-ну Чернігівської
ської обл. (нині Стародубського р-ну Брянської обл., 58, 387, 389, 391, 392, 424, 589 Лосинівський р-н кол. Чернігівської обл., 58 обл., 69, 329, 348, 394, 417, 564, 572
обл.), РФ, 449, 450 Липове, с. Талалаївського р-ну Чернігівської Лошаче, с. Дубенського р-ну Тульської обл., Макошине, смт Менського р-ну
Курськ, м., РФ, 36, 462 обл., 495, 496 РФ, 486 Чернігівської обл., 344, 364, 375, 398, 414, 589
Кусії, с. Добрянського (нині Городнянського) Лисець, с. Ушицького повіту Подільської Луганщина, 10, 29 Максим, с. Остерського (нині Козелецького)
р-ну Чернігівської обл., 551 губ. (нині с. Дунаєвецького р-ну Хмельницької Лукашівка, с. (приєднано до м. Бобровиця) р-ну Чернігівської обл., 299, 409
Кустанайська обл., Казахська РСР (нині обл.), 37 Бобровицького р-ну Чернігівської обл., 334, 335, Максимівка, с. Борзнянського повіту
Республіка Казахстан), 329, 552 Лисичанський р-н Луганської обл., 31 384, 385, 532 Чернігівської губ. (нині Ічнянського р-ну
Кутаїсі, м., Грузія, 37 Лиски, с. Прилуцького р-ну Чернігівської Лукищина, с. Полтавського р-ну Полтавської Чернігівської обл.), 315-317
Кучинівка, с. Сновського р-ну Чернігівської обл., 334 обл., 409 Макушиха, с. Варвинського р-ну Чернігів-
обл., 359, 420, 433 Лисцево, с. Костромської губ. (нині Москов- Лукнове, с. (нині с. Лукнів) Коропського ської обл., 458
ської обл., РФ), 37 р-ну Чернігівської обл., 356, 559 Мала Березанка, с. Згурівського р-ну Київ-
Литва, Литовська Республіка, 37, 529 Луковець, с. Корюківського р-ну Чернігів- ської обл., 532
Л Лихачів, с. Носівського р-ну Чернігівської ської обл., 520 Мала Дівиця, смт Малодівицького (нині
Лави, с. Менського (нині Сосницького) р-ну обл., 58 Лукнове, с. Коропского р-ну Чернігівської Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., 291, 358,
Чернігівської обл., 523, 562, 582 Лихолітки, с. Козелецького р-ну Чернігів- обл., 495 359, 372, 398, 402, 479, 511, 571
Ладан, смт Прилуцького р-ну Чернігівської ської обл., 299 Луценки, с. Лохвицького р-ну Полтавської Мала Загорівка, с. Бахмацького (нині
обл., 299, 331, 403, 437, 447, 453, 459, 513, 526, Лівобережна Україна, регіон, 31 обл., 302 Борзнянського) р-ну Чернігівської обл., 463
545, 562 Лідин, с. Бобровицького р-ну Чернігівської Лучки, с. Решетилівського р-ну Полтавської Мала Кошелівка, с. Ніжинського р-ну
Лавіркове, с. Талалаївського р-ну Чернігів- обл., 546 обл., 336 Чернігівської обл., 485
ської обл., 530 Ліски, с. Менського р-ну Чернігівської Лучківка, с. Малодівицького (нині Ічнян- Мала Олександрівка, с. Бориспільського
Ладинка, с. Олишівського (нині Чернігів- обл., 555 ського) р-ну Чернігівської обл., 567, 591 р-ну Київської обл., 558
ського) р-ну Чернігівської обл., 481, 503 Лісківка, с. Любецького (нині Ріпкинського) Львів, м., 494 Мале Іголкіно, с. Павловського р-ну

616 617
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
Нижньогородської обл., РФ, 571 312, 371, 435, 518, 529, 545, 549, 580, 589, 594 ської обл., 297, 323-326, 403, 550 583, 587, 591, 599, 602
Малий Листвен, с. Ріпкинського р-ну Мерефа, м. Харківського р-ну Харківської Мохнівка, с. Прилуцького р-ну Чернігівської Ніжинська округа, кол., 308, 355, 357,
Чернігівської обл., 324 обл., 498 обл., 485 418, 455
Малі Осняки, с. кол. Чернігівського повіту Миколаїв, м., 33, 274, 452 Мощенка, с. Городнянського повіту Ніжинський повіт Чернігівської губ.,
Чернігівської губ., 598 Миколаїв, с. Новобасанського (нині Чернігівської губ. (нині Городнянського р-ну кол., 22
Малківка, с. Прилуцького р-ну Чернігівської Бобровицького) р-ну Чернігівської обл., 297, 299 Чернігівської обл.), 391 Ніжинський р-н Чернігівської обл., 22, 23,
обл., 547 Миколаївка, с. Березнянського (нині Менсь- Мрин, с. Мринського (нині Носівського) 55, 58, 63, 71, 85, 86, 91, 99, 116, 120, 134, 145,
Мамаївка, с. (нині с. Удайці) Прилуцького кого) р-ну Чернігівської обл., 600 р-ну Чернігівської обл., 41, 51, 58, 307, 386 146, 151, 158, 182, 216, 217, 220, 278,284
р-ну Чернігівської обл., 447, 598 Миколаївка, с. Новобасанського (нині Мстиславль, м. Смоленської губ. (нині Ніжинщина, 51, 54, 56, 60, 63, 71, 73, 85, 11,
Мангуш, смт Мангушського р-ну Донецької Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., 300 Могильовської обл., Республіка Білорусь), 444 145, 151, 158, 161, 178, 182, 186, 193, 219
обл., 447 Миколаївка, с. Семенівського р-ну Чернігів- Мурав’ї, с. Грем’яцького (нині Новгород- Нікополь, м. Дніпропетровської обл., 459,
Маневичі, смт Маневицького р-ну Волинсь- ської обл., 346, 450, 593 Сіверського) р-ну Чернігівської обл., 364, 405, 560
кої обл., 55, 569 Миколаївка, с. Улянівського р-ну Харків- 504 Німеччина, 12, 48, 59, 65, 66, 382, 483, 504
Манжосівка, с. Прилуцького р-ну Чернігів- ської обл. (нині с. Миколаївка Тернівська Мутин, с. Кролевецького р-ну Чернігівської Нічогівка, с. Козелецького р-ну Чернігівської
ської обл., 443 Білопільського р-ну Сумської обл.), 558 (нині Сумської) обл., 360 обл., 444, 593
Маріуполь, м. Донецької обл., 57, 157, 161 Миколаївщина, 10, 11 Нова Басань, с. Козелецького повіту
Маріупольщина, 31 Митрофановка, с. Михайловського (нині Чернігівської губ., Новобасанського (нині
Мар’їнське, с. Київської губ. (нині Пирятин- Кантемироського р-ну) Воронезької обл., РФ, Н Бобровицького) р-ну Чернігівської обл., 332, 421,
ського р-ну Полтавської обл.), 27 596 Навози, с. Михайло-Коцюбинського (нині 423, 424, 459, 465, 498, 590
Марківці, с. Бобровицького р-ну Чернігів- Митченки, с. Конотопського повіту, Батурин- с. Дніпровське Чернігівського р-ну) Чернігівської Нова Белиця, с. Свєтлогорського р-ну
ської обл., 438 ського (нині Бахмацького) р-ну Чернігівської обл., 364, 440, 524, 535 Гомельської обл., Республіка Білорусь, 285
Марковичі, с. Тереховського (нині Гомель- обл., 422, 595, 596 Наумівка, с. Корюківського р-ну Нова Дарниця, с. (приєднано до м. Київ),
ського) р-ну Гомельської обл., Республіка Михайлівка, с. Дніпропетровської обл., 325 Чернігівської обл., 566 569
Білорусь, 597, 601 Михайлівка, с. Синельниківського р-ну Неаполь, м., Італія, 461 Нова Йолча, с. Комаринського (нині
Мартинівка, с. Бахмацького (нині Ічнян- Днепропетровської обл., 364 Невкля, с. Городнянського повіту Черні- Брагінського) р-ну Гомельської обл., Республіка
ського) р-ну Чернігівської обл., 482, 484 Михайло-Коцюбинське, смт Михайло- гівської губ. (нині Городнянського р-ну Білорусь, 481
Марчихина Буда, с. Глухівського повіту Коцюбинського (нині Чернігівського) р-ну Чернігівської обл.), 304-306, 439, 468 Нова Тернавщина, с. Яблунівського р-ну
Чернігівської губ. (нині Ямпільського р-ну Чернігівської обл., 343, 344, 419, 451 Неданчичі, с. Любецького (нині Ріпкин- (нині с. Нова Тарнавщина Прилуцького р-ну)
Сумської обл.), 576 Михайло-Коцюбинський р-н кол. Чернігів- ського) р-ну Чернігівської обл., 327, 340, 584 Чернігівської обл., 584
Мар’янівка, с. Новоукраїнського р-ну ської обл., 101, 524 Непокрите, с. (нині с. Шестакове) Вовчан- Новгород-Сіверський, м. Чернігівської обл.,
Кіровоградської обл., 557 Міас, м. Челябінської обл., РФ, 35 ського р-ну Харківської обл., 406 304, 321, 326, 340, 356, 366, 372, 382, 386, 396,
Масани, с. (приєднано до м. Чернігів), 544 Мільки, с. Прилуцького р-ну Чернігівської Нехаївка, с. Коропського р-ну Чернігівської 438, 447, 454, 465, 466, 486, 487, 496, 504, 525,
Матвіївка, с. Менського (нині Сосницького) обл., 535, 537 обл., 384, 429 530, 541, 546, 552, 582
р-ну Чернігівської обл., 386 Мінськ, м., Республіка Білорусь, 516 Нехайки, с. Ковалівського, Бирлівського Новгород-Сіверський повіт Чернігівської
Матіївка, с. Батуринського (нині Бахмаць- Мньов, с. Михайло-Коцюбинського (нині р-ну (нині Драбівського р-ну Черкаської обл.), губ., кол., 164
кого) р-ну Чернігівської обл., 448, 579 Чернігівського) р-ну Чернігівської обл., 328 338, 340 Новий Биків, с. Новобасанського (нині
Матяшівка, с. Великобагачанського р-ну Мокрі Велички, с. Ріпкинського р-ну Нижній Тагіл, м. Свердловської обл., РФ, Бобровицького) р-ну Чернігівської обл., 319, 369,
Полтавської обл., 368 Чернігівської обл., 599 530 409, 513
Маціївка, с. Прилуцького р-ну Чернігівської Молдова, Республіка Молдова, 12 Нижняя, с. Нижньогородської губ., кол., 337 Новий Білоус, с. Чернігівського р-ну
обл., 483 Молотовська обл., кол., 343 Ніжин, м. Чернігівської губ. (нині Чернігівської обл., 338, 542
Машеве, с. Семенівського р-ну Чернігівськї Монастирище, с. Ічнянського р-ну Чернігів- Чернігівської обл.), 23, 25, 26, 28, 42, 48, 50, 51, Новий Глибів, с. кол. Остерського р-ну
обл., 570 ської обл., 350, 356, 432, 437, 485, 498, 529, 534 54, 56, 59, 60, 64, 67, 69-71, 76-78, 84, 85, 87-89, Чернігівської обл., 372, 441
Медведі, с. Красногорського р-ну Брянської Моргуличі, с. Чернігівського р-ну Чернігів- 93-95, 99-101, 107, 108, 110-112, 116, 118, 120, Новий Ропськ, с. Климовського р-ну
обл., РФ, 410 ської обл., 434 121, 124-126, 131-134, 138, 141-145, 147-158, 162, Орловської (нині Брянської) обл., РФ, 517
Медвеж’є, с. Медвеженського повіту Морівськ, с. Остерського (нині Козелецького) 164-172, 175-183, 185-188, 191-193, 197-201, 205, Новики, с. Козелецького р-ну Чернігівської
Ставропольської губ. (нині с. Красногвардійське р-ну Чернігівської обл., 439, 443, 570 207, 208, 210, 212, 214, 220-222, 225, 226, 228- обл., 370, 541
Красногвардійського р-ну Ставропольського Москалі, с. Михайло-Коцюбинського (нині 230, 233, 239, 242, 244, 248-257, 259-262, 265- Нові Боровичі, с. Щорського (нині Сновсько-
краю), РФ, 557 Чернігівського) р-ну Чернігівської обл., 413 267, 278, 281, 282, 286, 290, 298, 300-303, 307, го) р-ну Чернігівської обл., 490
Межиріч, м. Рівненського повіту Волинської Москва, м., РФ, 15, 22-24, 26, 29, 36-39, 43, 309, 315, 317, 321, 323-327, 344, 346, 349, 351- Нові Млини, с. Батуринського (нині
губ. (нині с. Великі Межиричі Корецького р-ну 47, 52, 53, 57, 60, 69, 83, 84, 95, 126, 130, 135, 137, 353, 355, 357, 359, 366, 370, 375, 384, 386, 387, Борзнянського) р-ну Чернігівської обл., 315
Рівненської обл.), 344 141, 153, 155, 157, 164, 182, 186, 192, 228, 229, 389, 390, 395-397, 401, 402, 406, 410, 411, 415, Нові Млини, с. Щорського (нині Сновського)
Мезин, с. Понорницького (нині Коропського) 279312, 337, 355, 389, 444, 484, 491, 502, 518, 541, 417, 419, 423, 424, 432, 434, 447, 452, 455, 458- р-ну Чернігівської обл., 486
р-ну Чернігівської обл., 382, 411, 412 565, 569, 583 461, 467, 478, 481, 482, 485, 488, 490, 491, 499, Новобасанський р-н кол. Чернігівської
Мена, м. Сосницького повіту Чернігівської Московська обл., РФ, 296 502, 508, 511, 512, 517, 520, 523, 526, 530, 535, обл., 409
губ. (нині Менського р-ну Чернігівської обл.), 18, Мохнатин, с. Чернігівського р-ну Чернігів- 539, 540, 544, 553, 558, 559, 564, 569, 580-581, Новогригорівка, с. Генічеського р-ну

618 619
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
Херсонської обл., 489 Озеряни, с. Варвинського р-ну Чернігівської 465, 497, 540, 550, 566, 583 обл., 472
Новозибковський повіт Чернігівської губ., обл., 317, 380 Острог, м. Рівненської обл., 376 Переяслівка, с. Ніжинського р-ну Чернігів-
кол., 27 Окуньково, с. Захаровського р-ну Рязанської Остроушки, с. Новгород-Сіверського повіту ської обл., 502
Новозибков, м. Чернігівської губ. (нині обл., РФ, 557 Чернігівської губ. (нині Шосткинського р-ну Перше Травня, с. Малодівицького (нині
Брянської обл., РФ), 386, 416, 462, 582 Олександрів, х. Кобизького р-ну (нині Сумської обл.), 445 Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., 359
Ново-Економічне (Новоекономічне), с. Олександрівка Бобровицького р-ну) Чернігів- Осьмаки, с. Менського р-ну Чернігівської Петрики, с. Ріпкинського р-ну Чернігівської
с. Красноармійського р-ну Сталінської обл. ської обл., 592 обл., 353, 354, 483 обл., 528, 543
(нині смт Новоекономічне Покровського р-ну Олександрівка, с. Корюківського р-ну Охіньки, с. Прилуцького р-ну Чернігівської Петрівка, с. Городнянського (нині Сновсько-
Донецької обл.), 179, 92, 115, 123, 66, 173, 196, Чернігівської обл., 584 обл., 318 го) р-ну Чернігівської обл., 340, 393, 410
197, 245, 269, 275, 284 Олександрівка, с. Новобасанського (нині Охрамієвичі, с. Корюківського р-ну Петрівка, с. Малодівицького (нині
Новоселівка, с. Талалаївського р-ну Черні- Бобровицького) р-ну Чернігівської обл., 347, Чернігівської обл., 360, 504 Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., 423
гівської обл., 489 574, 592 Петрівка, с. Новобасанського (нині
Новосибірськ, м., РФ, 26, 35, 352, 476 Олександрівка, с. Ріпкинського р-ну Бобровицького) р-ну Чернігівської обл., 514, 517,
Новосибірська обл., РФ, 380, 520, 526 Чернігівської обл., 391 П 521, 599
Новоспаське, с. Маріупольської округи Олександрівка, с. Розсошанського р-ну Павелки, с. Андрушівського р-ну Житомир- Петрівський, х. Грем’яцького р-ну
(нині Магдалинівського р-ну Дніпропетровської Воронезької обл., РФ, 339 ської обл., 422 (приєднано до с. Орлівка Новгород-Сіверсь-
обл.), 459 Олександрівське, с. кол. Дорогобузького Павлоград, м. Дніпропетровської обл., 123, кого р-ну) Чернігівської обл., 298, 413
Норвегія, Королівство Норвегія, 27 повіту Смоленської губ., 164 166, 247, 538 Петроград, м. (нині м. Санкт-Петербург),
Носелівка, с. Борзнянського р-ну Чернігів- Олексинці, с. Срібнянського р-ну Пакуль, с. Михайло-Коцюбинського (нині РФ, 37
ської обл., 296 Чернігівської обл., 403, 495, 497 Чернігівського) р-ну Чернігівської обл., 384, 452, Петрушин, с. Чернігівського р-ну Чернігів-
Носівка, м. Носівського р-ну Чернігівської Оленівка, с. Комарівського (нині 468, 518, 521 ської обл., 325, 461
обл., 20, 41, 42, 47-51, 55, 58, 67, 99, 182, 217, 232, Борзнянського) р-ну Чернігівської обл., 562, 563 Паліївка, с. Ямпільського р-ну Сумської Петруші, с. кол. Малодівицького р-ну
233, 236, 299, 302, 309, 313, 329, 347, 355, 357, Олешня, с. Добрянського (нині Ріпкинського) обл., 491 Чернігівської обл., 365
370, 400, 413, 417, 474, 480, 481, 500, 512, 513, р-ну Чернігівської обл., 336 Пальчики, с. Батуринського (нині Петруші, с. Ріпкинського р-ну Чернігівської
530, 554, 556, 561, 564, 579, 586, 587 Олишівка, смт Козелецького повіту Бахмацького) р-ну Чернігівської обл., 311, 516 обл., 416
Носівський р-н Чернігівської обл., 50, 58, 63, Чернігівської губ. (нині Чернігівського р-ну Парастовське, с. Холминського (нині Петрушівка, с. Ічнянського р-ну Чернігів-
71, 100, 120, 145, 152, 158, 178,184, 186,216, 217, Чернігівської обл.), 310, 369, 385, 427, 449, 485, Корюківського ) р-ну Чернігівської обл., 436 ської обл., 344, 425, 503
231, 278 516, 530, 543 Парафіївка, смт Ічнянського р-ну Печенюги, с. Новгород-Сіверського р-ну
Олишівський р-н кол., Чернігівської обл., Чернігівської обл., 312, 372, 461, 464, 481, 486, Чернігівської обл., 431, 557, 578
369 514, 564-566 Печі, с. Комарівського (нині Борзнянсько-
О Ольшана, с. Іваницького (нині Ічнянського) Париж, м., Французька Республіка, 29 го) р-ну Чернігівської обл., 56, 398, 460, 537
Оберглогау, м. (нині м. Глогувек), Республіка р-ну Чернігівської обл., 356, 545, 563 Паристівка, с. Батуринського (нині Пирогівці, Прилуцького р-ну Чернігівської
Польща, 341 Ольшанка, с. Ольгопільського повіту Борзнянського) р-ну Чернігівської обл., 387, 500 обл., 421, 435
Обжиле, с. Балтського р-ну Одеської обл., Подільської губ. (нині Крижопільського р-ну Пархимів, с. Остерського (нині Пирятин, м. Полтавської обл., 549, 560
310 Вінницької обл.), 514 Козелецького) р-ну Чернігівської обл., 319, 409 Писаревичев, х. кол. Глухівського повіту
Обичів, с. Малодівицького (нині Прилуцько- Омелянів, с. Козелецького р-ну Чернігівської Пашків, с. Бахмацького р-ну Чернігівської Чернігівської губ., 488
го) р-ну Чернігівської обл., 428, 532, 533 обл., 591 обл., 337, 566 Писарівщина, с. кол. Олишівського р-ну
Обмачів, с. Батуринського (нині Бахмацько- Оникіївка, с. Іваницького (нині Ічнянського) Пашківка, с. Ніжинського р-ну Чернігівської Чернігівської обл., 371, 478
го) р-ну Чернігівської обл., 382, 461, 572 р-ну Чернігівської обл., 464 обл., 537, 578 Пителів, х. Чернігівського р-ну (приєднано
Оболоння, с. Коропського р-ну Чернігівської Опеньки, с. Козелецького р-ну Чернігівської Пекарів, с. Сосницького р-ну Чернігівської до с. Розвинівка Городнянського р-ну) Чернігів-
обл., 365, 460 обл., 463 обл., 352, 361 ської обл., 475, 479
Обтове, с. Шосткинського повіту Чернігів- Орджонікідзе, м. (нині м. Покров) Дніпро- Пекурівка, с. Тупичівського (нині Городнян- Півнівщина, с. Городнянського р-ну
ської губ. (нині Кролевецького р-ну Сумської петровської обл., 397 ського) р-ну Чернігівської обл., 307 Чернігівської обл., 433
обл.), 423, 530 Орел, м., РФ, 22, 23 Пензенська обл., РФ, 590 Північ, 18, 44, 292
Обухів, м. Київської обл., 594 Орлівка, с. Ніжинського, Олишівського Переволочна, с. Прилуцького р-ну Чернігів- Північний Кавказ, регіон, 246
Обухове, с. Дмитрівського (нині Талалаїв- (нині Куликівського) р-ну Чернігівської обл., 327, ської обл., 376, 396, 411 Північний край, регіон, РФ, 296-301, 306-
ського) р-ну Чернігівської обл., 367 392, 582, 590 Перемога, с. Ніжинського р-ну Чернігів- 312, 315, 316, 319, 320, 323-331, 333, 336, 338-
Овруцький р-н Житомирської обл., 33 Орлівка, с. Понорницького, Холминського ської обл., 437 342, 344, 345, 347, 349-357, 359, 360, 362, 366,
Одеса, м., 33, 274, 306, 351, 398, 447, 541, (нині Новгород-Сіверського) р-ну Чернігівської Перепис, с. Добрянського (нині Городнян- 372, 373, 375-385, 387-391, 393, 396, 398-403,
555, 565 обл., 362, 366, 373, 375, 381, 420, 504, 516 ського) р-ну Чернігівської обл., 441 405, 407-414, 417, 418, 420, 421, 423, 424, 426-
Одещина, 10, 11, 31 Осокорки, с. (приєднано до м. Київ), 485 Перервинці, с. Драбівського р-ну Черкась- 434, 437, 438, 441-443, 445, 447-450, 456, 459-
Одинці, с. Остерського (нині Козелецького) Остапівка, с. Варвинського р-ну кої обл., 408 461, 462, 472, 474, 476, 479-484, 487, 489-492,
р-ну Чернігівської обл., 345 Чернігівської обл., 371 Переходівка, с. Ніжинського р-ну Чернігів- 497, 498, 500-502, 504-507, 509-511, 514, 516,
Озеряни, с. Бобровицького р-ну Чернігів- Остер, м. Остерського (нині Козелецького) ської обл., 550 518, 519, 521, 523-525, 529, 530, 536, 537, 540,
ської обл., 415 р-ну Чернігівської обл., 309, 310, 321, 351, 360, Переяслав-Хмельницький, м. Київської 544-548, 551, 553-557, 559, 560, 562, 566, 569-

620 621
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
572, 574, 575, 577, 579, 580, 583-588, 591-594, го) р-ну Чернігівської обл., 497 Прилуцький р-н Чернігівської обл., 58, 199, Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., 439
598, 599, 601 Полонки, с. Прилуцького р-ну Чернігівської 228, 292, 476 Райгородок, с. Коропського р-ну Чернігів-
Північно-Кавказький край, регіон, 289 обл., 331 Припутні, с. Прилуцького повіту Полтавської ської обл., 356
Північно-Казахстанська обл., Республіка Полтава, м., 142, 288, 289 губ. (нині Ічнянського р-ну Чернігівської обл.), Райки, с. Калинівського р-ну Вінницької
Казахстан, 298, 320, 326, 341, 357, 411, 439-441, Полтавська обл., 31 340 обл., 55
483, 512, 513, 522, 524, 567, 570, 591 Полтавщина, 10, 11, 22, 26, 31 Приютино, с. Чудовського р-ну (нині Райківщина, с. Пирятинського р-ну Полтав-
Підлісний Ялтушків, с. Барського р-ну Полуботки, с. Чернігівського р-ну мікрорайон м. Всеволожськ) Ленінградської ської обл. (нині Яготинського р-ну Київської
Вінницької обл., 310 Чернігівської обл., 475, 528 обл., РФ, 524 обл.), 528
Піски, с. Бахмацького р-ну Чернігівської Полюшкине, с. Новгород-Сіверського р-ну Прокопівка, с. Новгород-Сіверського р-ну Ракитний, х. (приєднано до м. Прилуки)
обл., 393, 480, 509, 556, 564 Чернігівської обл., 433, 434, 483, 523 Чернігівської обл., 534 Чернігівської обл., 378
Пісоцьке, с. Олишівського (нині Польща, Республіка Польща, 16, 32-34, 59, Протасівка, с. Смілівського р-ну (приєднано Ревель, м. (нині м. Таллін, Естонська
Козелецького) р-ну Чернігівської обл., 352 153, 157, 1878, 222, 167, 302, 307, 311, 360, 386, до с. Сміле Роменського р-ну) Сумської обл., 398 Республіка), 164
Пітерка, с. Новоузенського р-ну Самарської 426, 462, 472, 496, 498, 503, 517, 539, 540, 544, Протопопівка, с. кол. Ямпільського р-ну Редьківка, с. Любецького (нині Ріпкинського)
губ. (нині Пітерського р-ну Саратовської обл.), 551, 553, 567, 584 Сумської обл., 496 р-ну Чернігівської обл., 508, 602
РФ, 545 Помазани, х. Лосинівського р-ну (нині Прохори, с. Комарівського (нині Борзнянсь- Рейментарівка, с. Холминського (нині
Піщане, с. Івнянського р-ну Курської (нині с. Перемога Ніжинського р-ну) Чернігівської кого) р-ну Чернігівської обл., 350, 378, 410, 482 Корюківського) р-ну Чернігівської обл., 528, 574
Бєлгородської) обл., РФ, 435 обл., 437 Прохорівка, с. Гельм’язівського р-ну Риботин, с. Коропського р-ну Чернігівської
ПКК, Північно-Кавказький край, кол., 296, Понори, с. Дмитрівського (нині Талалаїв- Полтавської обл. (нині Канівського р-ну обл., 332, 422, 567
337 ського) р-ну Чернігівської обл., 308 Черкаської обл.), 330 Рига, м., Латвійська Республіка, 424, 579
Плиски, с. Плисківського, Бахмацького (нині Понорниця, смт Кролевецького повіту Процівка, с. (приєднано до м. Ромни) Рижики, с. Чернігівського р-ну Чернігівської
Борзнянського) р-ну Чернігівської обл., 301, 305, Чернігівської губ., Понорницького (нині Сумської обл., 194 обл., 320
314, 379, 380, 447 Коропського р-ну Чернігівської обл.), 355, 365, Пружинищі, х. кол. Ріпкинського р-ну Рижки, с. Сосницького (нині Коропського)
Плоске, с. Носівського р-ну Чернігівської 374, 375, 402, 444, 509, 568, 574, 582 Чернігівської обл., 487 р-ну Чернігівської обл., 482
обл., 27, 522 Понорницький р-н, кол. Чернігівської обл., Псков, м. РФ, 337 Рикове, с. (нині с. Троїцьке) Новгород-
Пльохів, с. Сновського р-ну Чернігівської 438 Пузики, с. (приєднано до с. Малий Листвен) Сіверського р-ну Чернігівської обл., 304, 356
обл., 58, 327, 388, 487, 591 Попівка, с. Конотопського повіту Ріпкинського р-ну Чернігівської обл., 545 Рівне, м., 38
Погорільці, с. Холминського (нині Чернігівської губ. (нині Конотопського р-ну Пустогород, с. Глухівського повіту Рівне, с. Тарутинського р-ну Одеської обл.,
Семенівського) р-ну Чернігівської обл., 436, 437, Сумської обл.), 315, 394, 530 Чернігівської губ. (нині Глухівського р-ну 39
504, 521 Попівка, с. Новгород-Сіверського р-ну Сумської обл.), 571 Рівчак-Степанівка, с. Лосинівського (нині
Погост Зарічний, с-ще Пінського повіту Чернігівської обл., 301, 358, 505, 550, 570 Пустотине, с. Лосинівського (нині Носівського) р-ну Чернігівської обл., 580
Мінської губ. (нині смт Зарічне Заріченського Попільня, с. Щорського (нині Сновського) Носівського) р-ну Чернігівської обл., 297, 299, Ріпки, смт Ріпкинського р-ну Чернігівської
р-ну Рівненської обл.), 425 р-ну Чернігівської обл., 331, 366 300 обл., 322, 332, 419, 482, 534, 582
Погрібки, с. (нині с. Погребки) Поповичка, с. Талалаївського р-ну Чернігів- Пухівка, с. Остерського р-ну Чернігівської Річиця, м-ко Річицького повіту Мінської губ.
Шосткинського р-ну Сумської обл.), 164 ської обл., 593 обл. (нині Броварського р-ну Київської обл.), 345 (нині м. Річиця Річицького р-ну Гомельської обл.,
Подгаллє, с. Єльського р-ну Гомельської Попово-Лежачі, с. Глушковського р-ну Пушкарі, с. Новгород-Сіверського р-ну Республіка Білорусь), 286
обл., Республіка Білорусь, 454 Курської обл., РФ, 493, 494 Чернігівської обл., 598 Рогізки, с. Щорського (нині Сновського)
Подин, с. Менського р-ну Чернігівської обл., Потебнева Гута, с. кол. Козелецького р-ну Пушкарі, с. Ріпкинського р-ну Чернігівської р-ну Чернігівської обл., 346, 511
407 Чернігівської обл., 457, 591 обл., 375, 487, 488 Рогощі, с. Чернігівського р-ну Чернігівської
Подище, с. Прилуцького р-ну Чернігівської Почекіна Станція, с. (нині с. Велика Дорога) Пушкарі, с. Козелецького р-ну Чернігівської обл., 471
обл., 290, 376, 486, 522, 536 Ніжинського р-ну Чернігівської обл., 201 обл., 497, 540 Рожнівка, с. Борзнянського повіту Чернігів-
Поділ, с. Варвинського (нині Срібнянського) Почеп, м. Почепського р-ну Орловської (нині ської губ. (нині Ічнянського р-ну Чернігівської
р-ну Чернігівської обл., 360, 415 Брянської) обл., РФ, 445 обл.), 319, 489, 519, 543
Подусівка, с. (приєднано до м. Чернігів), 335, Правобережна Україна, Правобережжя, Р Розсоше, с. (приєднано до с. Нове Місто)
454 31-34, 289 Радвине, с. Щорського (нині Сновського) Тиврівського р-ну Вінницької обл., 472
Покошичі, с. Понорницького (нині Прибинь, с. Холминського (нині р-ну Чернігівської обл., 366 Розсудів, с. Любецького (нині Ріпкинського)
Коропського) р-ну Чернігівської обл., 314, 373, Корюківського) р-ну Чернігівської обл., 406, 596 Радзівілішкі, м. Польща (нині м. Радзиліш- р-ну Чернігівської обл., 321
411, 438 Прилуки, м. Чернігівської обл., 48, 99, 152, кіс, Литовська Республіка), 336 Роїще, с. Чернігівського повіту Чернігівської
Політрудня, с. Городнянського р-ну Чернігів- 169, 172, 199, 201, 261, 266, 290, 291, 300, 305, Радичів, с. Понорницького (нині губ. (нині Чернігівського р-ну Чернігівської
ської обл., 368 306, 311, 312, 314, 318, 322, 336, 342, 343, 346, Коропського) р-ну Чернігівської обл., 354 обл.), 42, 45, 47, 54, 55, 383, 403, 416, 471, 531
Полковнича Слобода, с. Глухівського 348, 358, 359, 365, 372, 376, 379, 392, 398, 401, Радомка, с. Корюківського р-ну, Романьки, с. Остерського (нині Козелець-
повіту Чернігівської губ. (нині с. Вільна Слобода 406, 411, 415, 432, 433, 435, 436, 443, 447, 451, Холминського (нині Семенівського) р-ну кого) р-ну Чернігівської обл., 499
Глухівського р-ну Сумської обл.)., 571 459-462, 466, 487, 497, 503, 506, 512, 522, 523, Чернігівської обл., 538 Ромахово, с. Вейделєвського р-ну Бєлгород-
Полова, с. Прилуцького р-ну Чернігівської 528, 530, 531, 535, 536, 544, 545, 554, 560, 561, Радуль, смт Ріпкинського р-ну Чернігівської ської обл., РФ, 357
обл., 378-380, 584 563, 568, 570, 578, 585, 589, 591 обл., 303, 462, 555, 556 Ромни, м. Полтавської губ., Полтавської обл.
Пологи, с. Малодівицького (нині Прилуцько- Прилуцька округа, кол., 308 Радьківка, с. Малодівицького (нині (нині Сумської обл.), 290, 328, 522, 547, 571

622 623
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
Ростов-на-Дону, м. Ростовської обл., РФ, 312, Самсонівка, с. Корюківського р-ну Чернігів- Чернігівської обл. (нині Броварського р-ну обл., 423
355, 389, 484, 502, 518, 541, 565, 568, 569, 583 ської обл., 467 Київської обл.), 368 Слобода, с. Олишівського (нині Чернігів-
Рубанка, с. Конотопського повіту, Дмитрів- Санюки, с. Єльського р-ну Поліської (нині Семигородня, с-ще Харовського р-ну ського) р-ну Чернігівської обл., 395, 396
ського (нині Бахмацького) р-ну Чернігівської Гомельської) обл., Республіка Білорусь, 457 Вологодської обл., РФ, 539 Сміле, с. Понорницького (нині Коропського)
обл., 411, 510, 572, 600 Саратов, м., РФ, 38 Сербинівці, с. Жмеринського р-ну р-ну Чернігівської обл., 567
Рубіно, с. кол. Віленської губ., 447 Саратовська губ., кол., 529 Вінницької обл., 40 Смоленськ, м., РФ, 164, 570
Рудівка, с. Яблунівського (нині Прилуцького) Сахутівка, с. Корюківського р-ну Чернігів- Сергіївка, с. Яблунівського (нині Прилуць- Смолин, с. Козлянського, Олишівського
р-ну Чернігівської обл., 329, 599 ської обл., 521 кого) р-ну Чернігівської обл., 348, 436, 462 (нині Чернігівського) р-ну Чернігівської обл.,
Рудка, с. Чернігівського р-ну Чернігівської Сачковичі, с. Новозибковського повіту Середина-Буда, м. Новгород-Сіверського 449, 503
обл., 414, 433 Чернігівської губ. (нині Климовського р-ну повіту Чернігівської губ. (нині Середино- Смолянка, с. Олишівського, Ніжинського
Руднєво, Пронського р-ну Московської (нині Брянської обл., РФ), 463 Будського р-ну Сумської обл.), 529, 533 (нині Куликівського) р-ну Чернігівської обл., 60,
Рязанської) обл., РФ, 321 Сваричівка, с. Ічнянського р-ну Чернігів- Середня Азія, регіон, РФ, 289, 528 298, 309, 438
Рудня, с. Ченігівського р-ну Чернігівської ської обл., 300 Сибір, регіон, РФ, 296, 541, 549 Сморгонь, м. Сморгонського р-ну
обл., 587 Свердловськ, м. (нині м. Єкатеринбург), РФ, Сивки, с. кол. Михайло-Коцюбинського р-ну Гродненської обл., Республіка Білорусь, 310
Рудьківка, с. Бобровицького р-ну 35, 38, 458 Чернігівської обл., 586 Смяч, с. Новгород-Сіверського р-ну
Чернігівської обл., 388, 391, 491, 544 Свердловська обл., РФ, 570 Сиволож, с. Комарівського (нині Чернігівської обл., 324, 575
Румунія, 33, 517 Свеса, смт Ямпільського р-у Чернігівської Борзнянського) р-ну Чернігівської обл., 481 Смяч, с. Тупичівського (нині Сновського)
Рундевізія, с. кол. Дмитрівського р-ну (нині Сумської) обл., 356 Сивухи, с. Козелецького р-ну Чернігівської р-ну Чернігівської обл., 432, 575
Чернігівської обл., 538, 539 Свидовець, с. Кобизького (нині обл., 510 Сновськ, м. Сновського р-ну Чернігівської
Русанів, с. Остерського повіту Чернігівської Бобровицького) р-ну Чернігівської обл., 297, 330, Сидорівка, с. Комарівського (нині обл., 27, 303, 318, 320, 335, 336, 343, 351, 352,
губ. (нині Броварського р-ну Київської обл.), 598 331, 402, 452 Борзнянського) р-ну Чернігівської обл., 360, 521 372, 416, 499, 565
РФ, Російська Федерація, Росія, 12, 24, Свинопухи, с. (нині с. Вишневе) Ріпкин- Сильченкове, с. (нині с. Стара Талалаївка) Сокиринці, с. Срібнянського р-ну
286, 550 ського р-ну Чернігівської обл., 512 Талалаївського р-ну Чернігівської обл., 370, 399, Чернігівської обл., 450, 585
Рябухи, с. Дмитрівського (нині Талалаївсько- Свинь, с. (нині с. Вознесенське) Чернігів- 411, 473, 478, 593 Соколівка, с. Остерського (нині Козелець-
го) р-ну Чернігівської обл., 313, 367, 431 ського р-ну Чернігівської обл., 564, 565 Симбірськ, м. (нині с. Ульяновськ), РФ, 433 кого) р-ну Чернігівської обл., 409
Ряшки, с. Іваницького (нині Прилуцького) Свірок, с. Сосницького р-ну Чернігівської Симбірська губ., кол., 27 Солонівка, с. Городнянського р-ну Чернігів-
р-ну Чернігівської обл., 406, 417, 536 обл., 567 Синельниківщина, 35 ської обл., 363, 390, 418
Свободний, м. Далекосхідного краю (нині Синявка, с. Березнянського (нині Менського) Солослово, с. Звенигородського (нині
Амурської обл.), РФ, 408 р-ну Чернігівської обл., 320, 452, 535 Одинцовського) р-ну Московської обл., РФ, 486
С Седнів, смт Чернігівського р-ну Чернігівської Синяки, с. (нині с. Ніжинське) Ніжинського Сомівка, с. Красноградського р-ну Полтав-
Савин, с. Остерського (нині Козелецького) обл., 307, 311, 343, 344, 386, 454, 456, 459, 505, р-ну Чернігівської обл., 58, 467 ської округи (нині с. Сомівка Зачепилівського
р-ну Чернігівської обл., 297 558, 563 Сираї, с. Остерського (нині Козелецького) р-ну Харківської обл.), 288
Савинка, с. Остерського (нині Козелецького) Сезьки, с. Малодівицького (нині Ічнянського) р-ну Чернігівської обл., 391 Сорокошичі, с. Остерського (нині Козелець-
р-ну Чернігівської обл., 426 р-ну Чернігівської обл., 354, 487 Сіножацьке, с. Олишівського (нині кого) р-ну Чернігівської обл., 560, 561
Савцевичі, с. Барановицького р-ну Селище, с. Баришівського р-ну Київської Чернігівського) р-ну Чернігівської обл., 454, 455 Сосниця, смт Сосницького р-ну Чернігівської
Берестейської обл., Республіка Білорусь, 595 обл., 369 Січинці, с. Дунаєвецького р-ну Вінницької обл., 311, 335, 352, 374, 396, 398, 407, 441, 443,
Савинці, с. Варвинського (нині Срібнянсько- Селище, с. Носівського р-ну Чернігівської (нині Хмельницької) обл., 525 457, 539, 540, 561
го) р-ну Чернігівської обл., 323, 519, 575 обл., 426, 518, 582, 583 Сквира, м. Київської обл., 311 Соснова, с. Переяслав-Хмельницького р-ну
Савченки, х. (приєднано до с. Забарівка) Селянська Слобода, с. Михайло- Скорінець, с. Чернігівського повіту Чернігів- Київської обл., 427
Корюківського р-ну Чернігівської обл., 520 Коцюбинського (нині Чернігівського) р-ну ської губ., Олишівського (нині Чернігівського Сочі, м., РФ, 8, 29, 35
Сади, с. Дубенського повіту Волинської Чернігівської обл., 366, 419 р-ну Чернігівської обл.), 354, 355, 357, 358, 600 Софіпіль, с. Тетіївського р-ну Київської
губ. (можливо с. Великі Сади Дубенського р-ну Семенівка, м. Новозибковського повіту Скугарі, с. Чернігівського р-ну Чернігівської обл., 349
Рівненської обл.), 36 Чернігівської губ. (нині Семенівського р-ну обл., 393 Спичинці, с. Бердичівського повіту Київської
Сагайдак, с. Шишацького р-ну Полтавської Чернігівської обл.), 29, 39, 164, 321, 325, 326, 333, Слабин, с. Чернігівського повіту губ. (нині Погребищенського р-ну Вінницької
обл., 303 345, 346, 390, 423, 450, 457, 459, 467, 486, 505, Чернігівської губ. (нині Чернігівського р-ну обл.), 36
Саксагань, с. П’ятихатського р-ну Дніпро- 541, 552, 554, 557, 558, 561, 568 Чернігівської обл.), 324, 590 Срібне, смт Срібнянського р-ну Чернігівської
петровської обл., 274, 397 Семенівка, с. Березнянського (нині Мен- Славгород, с. Краснопільського р-ну обл., 291, 371
Саливонки, с. Васильківського р-ну ського) р-ну Чернігівської обл., 372, 409 Сумської обл., 164 СРСР, Союз Радянських Соціалістичних
Київської обл., 513 Семенівка, смт Семенівського р-ну Славков, м. Келецької губ. (нині м. Славкув Республік, 9, 12, 16, 27, 31, 33, 38, 42, 47, 53, 57,
Салтикова Дівиця, с. Куликівського р-ну Полтавської обл., 585 Сілезького воєводства, Республіка Польща), 40 69, 79, 92, 285, 289, 285, 296, 343, 392, 405, 436,
Чернігівської обл., 395 Семидуби, с. Дубенського р-ну Рівненської Славута, м. Хмельницької обл., 545 437, 549
Сальне, с. Лосинівського (нині Ніжинського) обл., 352 Слобідка, с. (можливо с. Слобода) Ставиське, с. Козелецького р-ну
р-ну Чернігівської обл., 418, 469, 473, 539, 547 Семипалатинськ, м. (нині м. Семей), Куликівського (нині Чернігівського р-ну) р-ну Чернігівської обл., 489-491
Самара, м., РФ, 27 Республіка Казахстан, 508 Чернігівської обл., 60 Ставрополь, м. Ставропольського краю, РФ,
Самарська губ., кол., 27 Семиполки, с. Остерського р-ну Слобідка, с. Острозького р-ну Рівненської 405

624 625
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
Сталіно, м. (нині м. Донецьк), 31, 39 (нині Бєлгородської) обл., РФ, 441 Татарстан, РФ), 549 Туркестан, м. Республіка Казахстан, 306
Стара Басань, с. Бобровицького р-ну Стрий, м. Стрийського р-ну Львівської обл., Тифліс, м. (нині м. Тбілісі), Грузія, 66 Турове, с. Семенівського р-ну Чернігівської
Чернігівської обл., 401, 405 364 Твані, с. (нині с. Діброва) Ніжинського р-ну обл., 570
Стара Котельня, с. Андрушівського р-ну Стрільники, с. Борзнянського (нині Чернігівської обл., 445 Туруханський р-н Красноярського краю,
Житомирської обл., 515 Бахмацького) р-ну Чернігівської обл., 458, 460, Тегульдетський р-н Новосибірської (нині РФ, 302
Стара Рудня, с. Городнянського, Щорського 599 Томської) обл., РФ, 334 Тютюнниця, с. Сосницького повіту
(нині Сновського) р-ну Чернігівської обл., Стрільники, с. Малодівицького (нині Терехівка, с. Чернігівського повіту Чернігів- Чернігівської губ. (нині Корюківського р-ну
426, 540 Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., 506, 507 ської губ. (нині Чернігівського р-ну Чернігівської Чернігівської обл.), 521
Стара Сама, с-ще Свердловської обл., РФ, Струтинка, с. Липовецького р-ну Вінницької обл.), 365, 366
526 обл., 595 Терешиха, с. Дмитрівського (нині Бахмаць- У
Стара Тернавщина, х. Яблунівського р-ну Студена, с. Піщанського р-ну Вінницької кого) р-ну Чернігівської обл., 448 Убіжичі, с. Ріпкинського р-ну Чернігівської
(приєднано до с. Рудівка Прилуцького) р-ну обл., 529 Терешківка, с. Лосинівського (нині Ніжин- обл., 416
Чернігівської обл., 553 Суличівка, с. Ріпкинського р-ну Чернігів- ського) р-ну Чернігівської обл., 556 Угарка, м. Туруханського р-ну Краснояр-
Старий Білоус, с. Чернігівського повіту ської обл., 439-441 Терешківка, с. Сумського р-ну Сумської ського краю, 591
Чернігівської губ. (нині Чернігівського р-ну Суми, м., 350, 447, 572 обл., 399 Угліч, м. Ярославської обл., РФ, 563
Чернігівської обл.), 499 Сумська округа, кол., 402 Тертишники, с. Носівського р-ну Чернігів- Углова Рудня, с. Любецького (нині
Старий Глибів, с. кол. Остерського р-ну Сумщина, 10 ської обл., 299, 481, 512 Ріпкинського) р-ну Чернігівської обл., 588
Чернігівської обл., 439, 441 Сураж, м. Суразького р-ну Брянської обл., Тимоновичі, с. Семенівського р-ну Чернігів- Удайці, с. Прилуцького р-ну Чернігівської
Старий Дворець, с. Берестовецького р-ну РФ, 346 ської обл., 332 обл., 460
Гродненської обл., Республіка Білорусь, 400 Сурхахи, с. Назрановського р-ну, Республіка Тиниця, с. Бахмацького р-ну Чернігівської Удівка, с. Березнянського р-ну (приєднано
Старі Бабани, с. Уманського р-ну Київської Інгушетія, РФ, 322 обл., 332, 344, 436, 476, 550, 601 до с. Семенівка Менського р-ну) Чернігівської
(нині Черкаської) обл., 307 Сутоки, с. Городнянського р-ну Чернігівської Тихоновичі, с. Корюківського (нині обл., 374
Старобільськ, м. Старобільського р-ну обл., 382 Сновського) р-ну Чернігівської обл., 571 Ужгород, м. Закарпатської обл., 423
Луганської обл., 39 Суходіл, с. Глухівського р-ну Сумської обл., Товкачівка, с. Малодівицького (нині Узда, м. Узденського р-ну Мінської обл.,
Старобільська округа, кол., 308, 576 488 Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., 460, 490, Республіка Білорусь, 525
Старогородка, с. Остерського р-ну Сухомлинівка, с. Понорницького р-ну 491 Україна, УСРР, УРСР, 9, 10, 12, 13, 16, 24-27,
(приєднано до м. Остер Козелецького р-ну) (приєднано до с. Об’єднане Новгород- Товстоліс, с. Чернігівського р-ну 29-34, 36-39, 48, 52, 53, 57, 59, 60, 73, 82, 83, 88,
Чернігівської обл., 334, 357 Сіверського р-ну) Чернігівської обл., 453-455 Чернігівської обл., 391, 507, 574 99, 107, 111, 120, 123, 147, 157, 161, 163, 164, 171,
Стародуб, м. Брянської обл., РФ, 369 Сухополова, с. Прилуцького р-ну Чернігів- Тополівка, Холминського (нині Семенів- 178, 182, 183, 186, 192, 193, 216, 223, 250, 265,
Старомихайлівка, смт Мар’їнського р-ну ської обл., 312 ського) р-ну Чернігівської обл., 561 268, 275, 287, 289, 293, 296, 312, 337, 355, 389,
Донецької обл., 299 США, Сполучені Штати Америки, 12 Топчіївка, с. Олишівського (нині Чернігів- 484, 491, 502, 518, 569, 583
Стасівщина, с. Прилуцького р-ну Сядричі, с. (нині с. Деснянка) Чернігівського ського) р-ну Чернігівської обл., 395 Улемль, с. Жиздринського р-ну Західної
Чернігівської обл., 337 р-ну Чернігівської обл., 353 Точене, с. Срібнянського р-ну Чернігівської (нині Калузької) обл., РФ, 499
Стаханове, с. (нині с. Березівка) Ріпкинського обл., 323 Ульбарів, с. Дубенського р-ну Волинської
р-ну Чернігівської обл., 473 Трикрати, с. Вознесенського р-ну Миколаїв- губ. (нині с. Нагірне Рівненської обл.), 362
Стахорщина, с. Новгород-Сіверського р-ну Т ської обл., 409 Улянівка, с. (нині с. Вознесенське)
Чернігівської обл., 532 Таганрог, м. Ростовської обл., РФ, 26 Троїцьке, с. Голосновського (нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл., 573, 578
Степанівка, с. Комарівського (нині Талалаївка, с. Ніжинського р-ну Семилуцького) р-ну Воронезької обл., РФ, 558 Умань, м. Черкаської обл., 312, 377
Борзнянського) р-ну Чернігівської обл., 381 Чернігівської обл., 494, 548 Тростянка, с. Батуринського (нині Унучки, с. Чернігівського р-ну Чернігівської
Степанівка, с. Ніжинського р-ну Талалаївка, смт Талалаївського р-ну Борзнянського) р-ну Чернігівської обл., 300, 489, обл., 419
Чернігівської обл., 580 Чернігівської обл., 477 490, 494 Урал, регіон, РФ, 296, 318, 339
Степанівка, с. Сосницького (нині Талалаївський р-н Чернігівської обл., 370 Трубчевськ, м. Трубчевського р-ну Орловсь- Уральська обл., кол., РФ, 318, 450, 586
Менського) р-ну Чернігівської обл., 318, 440 Тамбов, м., РФ, 314 кої (нині Брянської) обл., РФ, 466 Усівка, с. Варвинського р-ну Чернігівської
Степові Хутори, с. Лосинівського (нині Тараса Шевченка, с. Любецького (нині Трудове, с. Ріпкинського р-ну Чернігівської обл., 296
Носівського) р-ну Чернігівської обл., 309, 353, Ріпкинського) р-ну Чернігівської обл., 419 обл., 587, 588 Усть-Каменогорськ, м., Республіка Казах-
397, 480, 512, 513, 547, 561, 580, 587 Тарасів, с. Козелецького р-ну Чернігівської Тула, м., РФ, 35 стан, 300
Степок, с. Таращанського р-ну Київської обл., 530 Тупичів, с. Тупичівського (нині Городнян- Уфа, м., Республіка Башкортостан, РФ, 39
обл., 409 Тарасівка, с. Яблунівського (нині Прилуць- ського) р-ну Чернігівської обл., 54, 56, 357, 415, Ушівка, с. Понорницького (нині Новгород-
Стодоли, с. Куликівського (нині Ніжинського) кого) р-ну Чернігівської обл., 400 426, 601 Сіверського) р-ну Чернігівської обл., 374
р-ну Чернігівської обл., 489 Тараща, м. Таращанського р-ну Київської Тупичівський р-н кол. Чернігівської обл., 55 Ушня, с. Менського р-ну Чернігівської обл.,
Стольне, с. Березнянського (нині Менського) обл., 455 Тур’я, с. Щорського (нині Сновського) р-ну 482
р-ну Чернігівської обл., 304, 310, 409, 469, 525 Тарнополь, м. (нині м. Тернопіль), 134 Чернігівської обл., 377, 555
Сторожевоє, с. Давидовського (нині Татарівка, с. Лосинівського (нині Боброви- Туркенівка, с. Дмитрівського р-ну (нині с.
Ліскинського) р-ну Воронезької обл., РФ, 446 цького) р-ну Чернігівської обл., 417, 418, 452 Южне Ічнянського р-ну) Чернігівської обл., 371, Ф
Стригуни, с. Борисовського р-ну Курської Татарська АРСР (нині Республіка 396, 423 Фаївка, с. Новгород-Сіверського р-ну

626 627
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
Чернігівської обл., 445, 522, 530 Хомино, х. (нині с. Хомине) Ніжинського 203, 500, 529 Семенівсь-кого) р-ну Чернігівської обл., 315, 373,
Фастів, м. Київської обл., 274 р-ну Чернігівської обл., 25, 27 Червоні Гори, с. Березнянського р-ну (нині 420
Фастівці, с. Бахмацького р-ну Чернігівської Хоминці, с. Роменського р-ну Сумської обл., с. Святі Гори Менського р-ну) Чернігівської обл., Чорнобиль, м. Іванківського р-ну Київської
обл., 483 521 346 обл., 435
Феодосія, м. Автономна Республіка Крим, Хомінка, с. Лоєвського р-ну Гомельської Черепашинці, с. Калинівського р-ну Чорнобильський р-н кол. Київської обл.,
311 обл., Республіка Білорусь, 455 Вінницької обл., 541 496
Фергана, м., РеспублікаУзбекистан, 334 Хоробичі, с. Городнянського повіту Черкаси, м., 39, 288, 289, 395 Чорнотичі, с. Сосницького р-ну Чернігів-
Феськівка, с. Менського р-ну Чернігівської Чернігівської губ. (нині Городнянського р-ну Черкаський р-н Київської (нині Черкаської) ської обл., 351, 453, 467, 513
обл., 511 Чернігівської обл.), 414 обл., 289 Чудівка, х. Городнянського повіту Чернігів-
Филипівка, с. (приєднано до м. Харків), 407 Хороше Озеро, с. Комарівського (нині Черкащина, 10 ської губ. (нині с. Чудівка Ріпкинського р-ну
Форостовичі, с. Новгород-Сіверського р-ну Борзнянського) р-ну Чернігівської обл., 398, Чернин, с. кол. Остерського повіту Чернігівської обл.), 376
Чернігівської обл., 465, 510 399, 417, 469, 559 Чернігівської губ., 393
Хотівля, с. Городнянського р-ну Черниш, с. Чернігівського р-ну Чернігівської
Чернігівської обл., 488, 518, 519, 537 обл., 456, 462, 505 Ш
Х Хотіївка, с. Семенівського р-ну Чернігівської Чернігів, м., 16, 25, 27, 39, 42-46, 51, 52, 54- Шабалинів, с. Коропського р-ну Чернігів-
Хабаровськ, м., РФ, 324, 528, 535 обл., 585 57, 62, 64, 67, 71, 72, 76, 79, 84-87, 90, 93, 94, 98, ської обл., 320, 408, 418, 457, 458, 490, 491, 540
Хабаровський край, РФ, 164, 574 Хотуничі, с. Щорського (нині Сновського) 99, 101-103, 105-109, 115, 120, 125-128, 130, 132- Шаболтасівка, с. Понорницького (нині
Хаєнки, с. Малодівицького (нині Ічнянського) р-ну Чернігівської обл., 385, 446, 493, 582 134, 138-142, 146, 147, 151-153, 155, 157-159, 163, Сосницького) р-ну Чернігівської обл., 382, 450
р-ну Чернігівської обл., 485 Хрещате, с. Олишівського, Носівського 164, 167, 169-171, 178, 179, 182, 186, 194, 195, Шаповалівка, с. Борзнянського р-ну
Халимонове, с. Бахмацького р-ну (нині Козелецького) р-ну Чернігівської обл., 49, 198-201, 215-218, 221, 228-230, 234, 240, 243, Чернігівської обл., 348, 411, 447
Чернігівської обл., 310 316, 354, 355, 357, 465, 537, 538, 577, 579 245, 248, 250-259, 261, 263, 266, 278, 279, 282, Шатура, с. Лосинівського (нині Ніжинсько-
Халявин, с. Чернігівського р-ну Чернігівської Хрипівка, с. Городянського р-ну 290, 291, 293, 296-305, 307, 309-314, 316, 317, го) р-ну Чернігівської обл., 58, 552, 566, 568
обл., 164, 366, 432, 446, 505, 507 Чернігівської обл., 386, 389, 392 319-321, 323, 325-329, 331, 333-335, 337-351, 353, Швейцарія, Швейцарська Конфедера-
Харбін, м., Китайська Народна Республіка, Хустянка, с. Буринського р-ну Сумської 355-358, 361-363, 365-372, 374, 375, 377, 379-393, ція, 27
336, 375, 496, 581 обл., 379 397-399, 401-406, 408, 410-413, 415, 416, 419-422, Швеція, Королівство Швеція, 27
Харитонівка, с. Срібнянського р-ну Чернігів- 424-427, 429-432, 434, 435, 437-449, 451-458, 460- Шевченка, с. Талалаївського р-ну Чернігів-
ської обл., 490 463, 468-472, 474-485, 487, 489-499, 501-512, 514- ської обл., 477
Харитонівка, с. (можливо с. Хотинівка) Ц 517, 519-521, 524-543, 545-549, 552-554, 556, 559, Шевченка, с. Чернігівського р-ну Чернігів-
Носівського р-ну Чернігівської обл., 58 Цалка, м., Грузія, 345 561, 562, 565, 567-579, 581-584, 586-591, 594-597, ської обл., 338, 351, 422, 543
Харків, м., 36, 38, 39, 46, 53, 200, 287, 307, 322, Церковище, с. (нині с. Новоукраїнське) 600, 601 Шевченківська округа, кол., 532
323, 367, 400, 403, 406, 409, 432, 451, 541, 565, 593 Ріпкинського р-ну Чернігівської обл., 475, 479, Чернігівська обл., 15, 16, 18, 30, 80, 81-83, Шейдівка, с. Холминського р-ну (приєд-
Харківська обл., 31 516 86, 93, 98, 114, 120, 173, 197, 216, 225, 258, 278, нано до с. Рудня Корюківського р-ну) Чернігів-
Харківщина, 10, 29 Церковище, с. Олишівського р-ну (нині с. 292 ської обл., 358
Харківці, с. Пирятинського р-ну Полтавської Підлісне Козелецького р-ну) Чернігівської обл., Чернігівська округа, кол., 355, 357, 418, Шептаки, с. Новгород-Сіверського р-ну
обл., 296 388, 407 436, 455, 597 Чернігівської обл., 434, 483, 484
Хвилівка, с. Ніжинського р-ну Чернігівської Цюрупинськ, м. Цюрупинського р-ну Чернігівщина, 8, 11, 15, 20, 22, 26, 29, 31, 39, Шестовиця, с. Чернігівського р-ну Черні-
обл., 481 Одеської (нині Херсонської) обл., 561 47, 52, 60, 63, 70, 71, 85, 86, 89, 98, 99, 145, 146, гівської обл., 547
Хемніц, м., Німеччина, 462 151, 157, 158, 161, 163, 178, 182, 183, 186, 192, Шиловичі, с. Ічнянського р-ну Чернігівської
Химо-Рябушине, с. (нині с. Перебудова) 193, 198, 216, 221, 223, 225, 228, 237, 266, 272, обл., 311, 493
Ніжинського р-ну Чернігівської обл., 581 Ч 273, 277, 289 Шишки, х. (прєднано до с. Буда) Корю-
Хитці, с. Гадяцького р-ну Полтавської обл., 67 Чапліївка, с. Кролевецького повіту Чернігів- Черняхівка, с. Ніжинського р-ну ківського р-ну Чернігівської обл., 442, 570
Хлоп’яники, с. Понорницького (нині ської губ. (нині Шоскинського р-ну Сумської Чернігівської обл., 442 Шкробове, с. Сновського р-ну Чернігівської
Сосницького) р-ну Чернігівської обл., 530 обл.), 397, 594 Черняхів, смт Черняхівського р-ну обл., 473
Хмільниця, с. Чернігівського р-ну Чемер, с. Олишівського (нині Козелецького) Житомирської обл., 320 Шолойки, с. Козелецького р-ну Чернігів-
Чернігівської обл., 566 р-ну Чернігівської обл., 345, 354, 399, 404, 452, Чечерськ, м. Чечерського р-ну Гомельської ської обл., 343
Ховдіївка, с. Корюківського р-ну Чернігівської 455, 456, 479, 501, 517, 569 обл., Республіка Білорусь, 340, 549 Шостка, м. Сумської обл., 19, 93, 95, 486, 544
обл., 443 Ченчики, с. Холминського (нині Корюківсь- Чисті Лужі, с. Любецького (нині Ріпкинсь- Шосткинський повіт Чернігівської губ.,
Ховми, с. Борзнянського р-ну Чернігівської кого) р-ну Чернігівської обл., 315, 318 кого) р-ну Чернігівської обл., 363 кол., 164
обл., 416, 417 Чепелів, с. Сновського р-ну Чернігівської Чистяково, с. Совєтського р-ну Ростовської Шпаків, с. Козелецького р-ну Чернігівської
Холм, м. Люблінського воєводства, Респуб- обл., 393 обл., РФ, 303 обл., 449
ліка Польща, 407 Червоний Брол, урочище Мінської губ., 38 Чита, м. Забайкальського ркаю, РФ, 581 Шуляки, с. Жашківського р-ну Київської
Холми, смт Холминського (нині Корюків- Червоний Довжик, с. (нині с. Бурківка) Чмирівка, с. Чигиринського р-ну Черкаської (нині Черкаської) обл., 553
ського) р-ну Чернігівської обл., 458, 509, 539, 601 Корюківського р-ну Чернігівської обл., 575 обл., 35 Шумани, с. Любецького (нині Ріпкинського)
Хомівці, с. Бобровицького р-ну Чернігівської Червоні Партизани, с. (нині с. Володькова Чорне море, 33 р-ну Чернігівської обл., 466, 467
обл., 595 Дівиця) Носівського р-ну Чернігівської обл., Чорний Ріг, с. Холминського (нині Шура-Мітлинецька, с. Гайсинського р-ну

628 629
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
Вінницької обл., 311 р-ну Чернігівської обл. (нині с. Перемога СПИСОК ОСНОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Баришівського р-ну Київської обл.), 312, 382, 433
Ядути, с. Борзнянського р-ну Чернігівської
Щ обл., 312, 337, 338, 373, 482, 517-520,
Щаснівка, с. Козелецького, Новобасансько- Якличі, с. Менського (нині Сосницького) А – армія ВЦСПС – Всесоюзный Центральный Совет
го (нині Бобровицького) р-ну Чернігівської обл., р-ну Чернігівської обл., 352, 414, 451 адн – артилерійський дивізіон профессиональных союзов (рос.)
325, 371, 373, 374 Якутськ, м., Республіка Саха, РФ, 386 азсп – армійський запасний стрілецький полк в.ч. – військова частина
Щорс, м. Щорського р-ну (нині м. Сновськ Ямище, с. Ріпкинського р-ну Чернігівської ап – артилерійський полк гап – гаубичний артилерійський полк
Сновського р-ну) Чернігівської обл., 298, 320, обл., 318, 326
337, 342, 364, 386, 405, 432, 435, 464, 465, 493, Янів, с. кол. Іванківського р-ну Київської АПВ – агітропвідділ гв. – гвардійський
499, 511, 557, 579, 599 обл., 320, 428 б – батальйон гв. кк – гвардійський кавалерійський корпус
Щурівка, с. Іваницького (нині Ічнянського) Янівка, с. Єлисаветградського повіту бао – батальйон аеродромного обслуговування гв. кп – гвардійський кавалерійський полк
р-ну Чернігівської обл., 386 Херсонської губ. (нині с. Береславка Бобри- батр – батарея ГДА СБУ – Галузевий державний архів Служби безпеки
Щуча Гребля, с. Дмитрівського (нині нецького р-ну Кіровоградської обл.), 27 бінжзаг – батальйон інженерних загороджень України
Бахмацького) р-ну Чернігівської обл., 328 Янівка, с. (нині с. Іванівка) Богуславсько-
Щучин, м. Щучинського р-ну Гродненської го р-ну Київської обл., 393, 531 бр – бригада ГРУ – Головне розвідувальне управління
обл., Республіка Білорусь, 565 Янівка, с. (нині с. Іванівка) Чернігівського будб – будівельний батальйон ГУ – Головне управління
р-ну Чернігівської обл., 399, 403, 404, 414 БУПР – будинок примусових робіт губ. – губернія
Японія, Японська Держава, 37 вбудбр – військова будівельна бригада губНК
Ю Ярмолинці, с. Гайсинського р-ну Вінницької ВК ВС – Військова колегія Верховного Суду (рос. губЧК) – губернська надзвичайна комісія
Юр’ївка, с. Чернігівського р-ну Чернігівської обл., 446
обл., 393 Ярославка, с. Козелецького повіту Чернігів- ВКП(б) – Всесоюзна Комуністична партія губревтрибунал – губернській революційний трибунал
Юрківці, с. Талалаївського р-ну Чернігівської ської губ. (нині Бобровицкого р-ну Чернігівської (більшовиків) ГУДБ
обл., 593 обл.), 329, 470, 501, 595, 600 ВЛКСМУ, (рос. ГУГБ) – Головне управління державної безпеки
Ярославль, м., РФ, 38 КСМ – Всесоюзна Ленінська Комуністична ГУКР – Головне управління контррозвідки
Ясениця-Сільна, с. Дрогобицького р-ну спілка молоді України ГУТАБ
Я Львівської обл., 321
Яблунівка, с. Яблунівського (нині Яскишер, м., Угорщина, 312, 322, 499 ВМП (рос. ГУЛАГ) – Головне управління виправно-трудових
Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., 291, 440, Ясна Поляна, с. Грем’яцького (нині Новго- (рос. ВМН) – вища міра покарання таборів
474, 503, 504, 553, 602 род-Сіверського) р-ну Чернігівської обл., 408 ВНК ГУУЗ – Главное управление учебными
Яблунівський р-н Чернігівської обл., кол. Яхнівка, с. Лосинівського (нині Ніжинсько- (рос. ВЧК) – Всеросійська надзвичайна комісія заведениями (рос.)
218 го) р-ну Чернігівської обл., 484 ВО – військовий округ дн – дивізіон
Яготин, м. Яготинського р-ну Київської обл., Яцковичі, с. Стародубського р-ну Брянської
557 обл., РФ, 438 ВП – військова прокуратура, військовий прокурор ДПУ
Ядлівка, с. Новобасанського, Бобровицького ВРИД. – временно исполняющий дела (рос.) (рос. ГПУ) – Державне політичне управління
ВРК – Військово-революційний комітет ЕКО – економічний відділ
ВРНГ – Вища рада народного господарства зад – запасна артилерійська дивізія
ВР СРСР – Верховна Рада Союзу Радянських зенап – зенітно-артилерійський полк
Соціалістичних Республік злб – запасний лижний батальйон
ВС – Верховний Суд злбр – запасна лижна бригада
ВТ – військовий трибунал ЗМІ – засоби масової інформації
ВТ ВМФ – військовий трибунал військово-морського ЗПК – заводський партійний комітет
флоту зсб – запасний стрілецький батальйон
ВТК – виправно-трудова колонія зсбр – запасна стрілецька бригада
ВТТ зсп – запасний стрілецький полк
(рос. ИТЛ) – виправно-трудовий табір інжмінб – інженерно-мінний батальйон
ВУЗ – вищий учбовий заклад інжмінбр – інженерно-мінна бригада
ВУНК Істпарт – комісія з вивчення історії
(рос. ВУЧК) – Всеукраїнська надзвичайна комісія комуністичної партії
ВУЦВК ИТР – инженерно-технические работники (рос.)
(рос. ВУЦИК) – Всеукраїнський центральний виконавчий кавд – кавалерійська дивізія
комітет кавкорпус – кавалерійський корпус

630 631
Реабілітовані історією. Чернігівська область Довідкові матеріали
кавп – кавалерійський полк обл. – область райЗО, РЗО – районный земельный отдел (рос.) ТСОАВІАХІМ
КДБ ОБЛЗУ – обласне земельне управління РВ – районний відділ (рос. ОСОАВИАХИМ) – Товариство сприяння обороні
(рос. КГБ) – Комітет державної безпеки облсуд – обласний суд РВК – районний військовий комісаріат та авіаційному і хімічному
КЗоТ – Кодекс законов о труде (рос.) обудб – окремий будівельний батальйон реввійськрада – революційна військова рада будівництву в СРСР
КК (рос. УПК – ОВ (рос. ОО) – особливий відділ РИК – районный исполнительный ТЭЦ – теплоэлектроцентраль (рос.)
Уголовный процессуальный овогр – окрема вогнеметна рота комитет (рос.) УАПЦ – Українська автокефальна
кодекс) – Кримінальний кодекс одорбудб – окремий дорожньо-будівельний РКП(б) – Російська комуністична партія православна церква
КОВО, КВО – Київський особливий військовий батальйон р. н. – рік народження УВПБ – управління військово-польового
округ ОДПУ (рос. ОГПУ) – Об’єднане державне політичне р-н – район будівництва
КП(б)У – Комуністична партія (більшовиків) управління РНК – Рада народних комісарів УВСР – управління військово-будівельних
України ОДТО – отделение дорожно-транспортного РО – разведывательный отдел (рос.) робіт
КПВРЗ – Київський паровозо- отдела (рос.) РОВС – русский общевоинский союз (рос.) УдА – Ударна армія
вагоноремонтний завод оінжбр – окрема інженерна бригада РПК – районний партійний комітет УГБ – Управление государственной
КПЗУ – комуністична партія Західної ОК – отдел кадров (рос.) РСДРП (б) – Російська соціал-демократична безопасности (рос.)
України ОКР – (отдел контрразведки) (рос.) робітнича партія (більшовиків) УкрВО – Український військовий округ
КПК – комісія партійного контролю окрсуд – окружний суд РСМ (рос. РКМ) – робітничо-селянська міліція укріпрайон – укріплений район
КПРС окулб – окремий кулеметний батальйон РСЧА (РККА рос.) – Робітничо-Селянська Червона УКС – Управление капитального
(рос. КПСС) – Комуністична партія Радянського олб – окремий лижний батальйон Армія строительства (рос.)
Союзу ОМЗ – отдел мест заключения (рос.) РУ – розвідувальне управління УНКВС (рос. УНКВД) – Управління Народного комісаріату
КРПП – комуністична робітнича партія омінп – окремий мінометний полк сапб – саперний батальйон внутрішніх справ
Польщі омотоб – окремий мотоциклетний батальйон сапбр – саперна бригада УНР – Українська Народна Республіка
КУВНАС – курсы усовершенствования высшего ОПК – обласних партійних комітетів СВУ – Спілка визволення України УПВІ – управління у справах
начальствующего состава (рос.) ОРПО – отдел руководящих партийных сд – стрілецька дивізія військовополонених та
лап – легкий артилерійський полк органов (рос.) с. – село інтернованих
ЛВО – Ленінградський військовий округ орр – окрема рота розвідки ск – стрілецький корпус УПСР – Українська партія соціал-
м. – місто ОРС – отдел рабочего снабжения (рос.) скулб – стрілецький кулеметний батальйон революціонерів
мббр – мотоброневая бригада (рос.) осапб – окремий саперний батальйон смт – селище міського типу УРСМ – Управління робітничо-селянської
МВО – Московській військовий округ осб – окремий стрілецький батальйон сп – стрілецький полк міліції
МВС осзлб – окремий стрілецький залізничний СПВ – секретно-політичний відділ УРСР – Українська Радянська Соціалістична
(рос. МВД) – Міністерство внутрішніх справ батальйон СПО – секретно-политический отдел (рос.) Республіка
МДБ ОСО – особое совещание (рос.) ср – стрілецька рота УСДРП – Українська соціал-демократична
(рос. МГБ) – Міністерство державної безпеки ошінжсапб – окремий штурмовий інженерно- СРСР – Союз Радянських Соціалістичних робітнича партія
мехбр – механізована бригада саперний батальйон Республік ФЗУ (ФЗН) – школи фабрично-заводського
мехд – механізована дивізія п – полк ст. – стаття учнівства
мехк – механізований корпус ПКВО – Північно-Кавказький військовий ст. – старший ЦИК – центральная избирательная
мол. – молодший округ ст.ст. – статті комиссия (рос.)
мотосп – мотострілецький полк ПОВ – Польська організація військова с-ще – селище ЦК – центральний комітет
МРСОГ – міжрайонна оперативна слідча група П.П. – подлинник подписан (рос.) тбр – танкова бригада ч. – частина
мсб – мотострілецький батальйон ПП – повноважне представництво тд – танкова дивізія шінжсапбр – штурмова інженерно-саперна
МТС – машинно-тракторна станція ППО (рос. ПВО) – протиповітряна оборона бригада
Наркомтяжпром – народный комиссариат тяжелой ППХО (рос. ПВХО) – протиповітряна та протихімічна
промышленности (рос.) оборона
НКВС (рос. НКВД) – Народний комісаріат внутрішніх ПСП – Польська соціалістична партія
справ р. – рік
оавтобудб – окремий автобудівельний батальйон раб – район авіаційного базування
оад – окрема артилерійська дивізія Разведупре – разведывательное управление (рос.)

632 633
№ 16 Пояснювальна записка заступника начальника ІІ відділу УНКВС по Чернігівській області В. Кобцева
особливоуповноваженому НКВС УРСР О. Твердохлєбенку про обставини розслідування кримінальної справи
«червоних партизанів» 8 січня 1939 р. ......................................................................................................................................................... 70
ЗМІСТ № 17 Протокол допиту Р. Пархоменка про відмову від попередніх свідчень 9 січня 1939 р. ................................................................... 72
№ 18 Заява М. Куськала секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову про методи проведення допитів під час розслідування
кримінальної справи «червоних партизанів» 20 січня 1939 р. .............................................................................................................. 72
Від упорядників.................................................................................................................................................................................................................. 5
№ 19 Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про деякі обставини розслідування кримінальної справи
О.Б. Коваленко, Р.Ю. Подкур, О.М. Потапенко Великий терор 1937 – 1938 років
«червоних партизанів» 27 березня 1939 р. ................................................................................................................................................... 79
на Чернігівщині: організатори, виконавці, інструменталізація ..................................................................................................... 8
№ 20 Витяг із протоколу допиту А. Єгорова про фальсифікації кримінальних справ у 1937–1938 рр.
28 березня 1939 р. ............................................................................................................................................................................................... 81
РОЗДІЛ І. Мовою документів...................................................................................................................................................................................... 21 № 21 Власноручні свідчення Я. Баутіна про обставини фальсифікації кримінальної справи «червоних партизанів»
29 – 31 березня 1939 р. ....................................................................................................................................................................................... 82
№ 1 Протокол допиту П. Фурси про його участь у «контрреволюційній націоналістичній організації» № 22 Протокол допиту Я. Баутіна про його роботу на посаді начальника Ніжинського районного відділу НКВС УРСР
[26 березня 1938 р.] ............................................................................................................................................................................................ 22 4 квітня 1939 р. ................................................................................................................................................................................................... 85
№ 2 Протокол допиту П. Фурси про його участь у «контрреволюційній націоналістичній організації» № 23 Протокол допиту Я. Баутіна про деякі обставини розслідування кримінальної справи
28 березня 1938 р. ............................................................................................................................................................................................... 28 «червоних партизанів» 14 квітня 1939 р. ................................................................................................................................................... 88
№ 3 Записка наркома внутрішніх справ УРСР О. Успенського наркому внутрішніх справ СРСР М. Єжову про викриття № 24 Акт огляду агентурної справи «Бывшие» 19 травня 1939 р. ................................................................................................................. 90
«повстанського партизанського штабу» на Чернігівщині 27 травня 1938 р. .................................................................................... 29
№ 25 Акт огляду агентурної справи «Обиженные» 19 травня 1939 р. .......................................................................................................... 91
№ 4 Довідка про кількість заарештованих та фігурантів кримінальної справи № 26 Акт огляду агентурної справи «Предатели» 19 травня 1939 р. ............................................................................................................. 91
«Партизаны» [червень – липень 1938 р.] ........................................................................................................................................................ 40
№ 27 Постанова старшого слідчого слідчої частини УДБ НКВС УРСР Лабузова про продовження терміну ведення
№ 5 Доповідна записка начальника УНКВС по Чернігівській області А. Єгорова наркому внутрішніх справ УРСР слідства у справі І. Александровича, В. Лєщинського, Я. Баутіна 22 травня 1939 р. ..................................................................... 92
О. Успенському про арешт С. Покиньбороди та С. Гораніна 10 червня 1938 р. ................................................................................ 41
№ 28 Протокол допиту Я. Баутіна про фальсифікації І. Алексадровичем кримінальних справ
№ 6 Протокол допиту П. Кобця про його участь у «правотроцькістській організації» 15 червня 1938 р. ........................................... 42 25 травня 1939 р. .............................................................................................................................................................................................. 94
№ 7 Протокол допиту С. Покиньбороди про його участь у «повстанській партизанській організації» № 29 Висновок медичної комісії про стан здоров’я ув’язненого Я. Баутіна
15 червня 1938 р. .................................................................................................................................................................................................. 47 15 червня 1939 р. ................................................................................................................................................................................................. 96
№ 8 Записка начальника УНКВС по Чернігівській області А. Єгорова наркому внутрішніх справ УРСР № 30 Постанова старшого слідчого слідчої частини НКВС УРСР Лабузова про неможливість проведення допиту
О. Успенському про перебіг розслідування справи «червоних партизанів» 21 червня 1938 р. ...................................................... 52 Я. Баутіна та призупинення розслідування кримінальної справи 19 червня 1939 р. ...................................................................... 97
№ 9 Витяг з протоколу допиту обвинуваченого С. Гораніна про його участь у «повстанській партизанській № 31 Свідчення Я. Баутіна про його участь у розслідуванні кримінальної справи «червоних партизанів»
організації» 15 липня 1938 р. ............................................................................................................................................................................ 56 19 липня 1939 р. ...................................................................................................................................................................................................98
№ 10 Витяг з протоколу допиту обвинуваченого Н. Точеного про його участь у «повстанській партизанській № 32 Клопотання Я. Баутіна про долучення до його кримінальної справи додаткових документів 19 липня 1939 р. ..................... 102
організації» 20 липня 1938 р. .......................................................................................................................................................................... 59
№ 33 Постанова старшого слідчого слідчої частини УДБ НКВС УРСР Лабузова про проведення повторної
№ 11 Протокол очної ставки між обвинуваченими М. Крапивянським та С. Покиньбородою 8 вересня 1938 р. ........................... 61 судово-медичної експертизи обвинуваченого Я. Баутіна 15 листопада 1939 р. ............................................................................. 103
№ 12 Додатковий допит обвинуваченого М. Куськала про відмову від свідчень про участь у № 34 Власноручні свідчення Я. Баутіна про відсутність підстав для розслідування його кримінальної справи
«повстанській партизанській організації» 15 грудня 1938 р. ................................................................................................................. 62 20 листопада 1939 р. ....................................................................................................................................................................................... 104
№ 13 Пояснювальна записка тимчасово виконуючого обов’язки помічника начальника УНКВС по Чернігівській № 35 Заключні власноручні свідчення Я. Баутіна 3 грудня 1939 р. .............................................................................................................. 110
області Я. Баутіна тимчасово виконуючому обов’язки наркома внутрішніх справ УРСР А. Кобулову про
№ 36 Доповідна записка старшого слідчого слідчої частини НКВС УРСР Лабузова щодо уточнення дати початку
розслідування кримінальної справи на колишніх червоних партизанів 2 січня 1939 р. ................................................................ 62
агентурної розробки «Обиженные» 9 грудня 1939 р. ............................................................................................................................. 113
№ 14 Рапорт начальника ІІІ відділення ІІ відділу Работи заступнику начальника УНКВС по Чернігівській області
№ 37 Обвинувальний висновок по кримінальній справі на Я. Баутіна 11 грудня 1939 р. .........................................................................114
Синіцину про фальсифікацію справ у Носівському районному відділенні НКВС 6 січня 1939 р. .............................................. 67
№ 38 Інформація виконуючого справи голови військового трибуналу військ НКВС Київського військового
№ 15 Лист І. Баклана прокурору СРСР А. Вишинському про необхідність розслідування неправомірних дій,
округу Васютинського начальнику УНКВС по Чернігівській області П. Дмитрієву про початок судового процесу
які застосовувалися до І. Баклана під час слідства 7 січня 1939 р. ........................................................................................................ 68
над Я. Баутіним 17 січня 1940 р. ................................................................................................................................................................... 115

634 635
№ 39 Оглядова записка архівно-кримінальної справи на Ф. Голобородька 19 січня 1940 р. .................................................................. 116 № 60 Протокол допиту свідка М. Куськала про його побиття Я. Баутіним під час допиту
№ 40 Протокол допиту А. Єгорова про відкриття кримінальної справи «червоних партизанів» по кримінальній справі «червоних партизанів» 8 вересня 1940 р. ..................................................................................................... 205
21 січня 1940 р. .................................................................................................................................................................................................. 119 № 61 Протокол допиту свідка М. Ляха про обставини допиту Я. Баутіним по
№ 41 Протокол судового засідання військового трибуналу військ НКВС Київського особливого військового округу кримінальній справі «червоних партизанів» 8 вересня 1940 р. ........................................................................................................... 208
по кримінальній справі на Я. Баутіна 26 – 28 січня 1940 р. .................................................................................................................... 122 № 62 Протокол допиту свідка В. Фесюна про його побиття Я. Баутіним під час допиту
№ 42 Клопотання підсудного Я. Баутіна перед головою військового трибуналу військ НКВС про додатковий допит по кримінальній справі «червоних партизанів» 8 вересня 1940 р. .................................................................................................... 209
свідків та долучення до справи нових документів 27 січня 1940 р. ..................................................................................................... 165 № 63 Протокол допиту свідка П. Фесюна про погрози Я. Баутіна під час проведення допиту
№ 43 Витяг із пояснень Я. Баутіна і його питання до учасників засідання війського трибуналу по кримінальній справі «червоних партизанів» 8 вересня 1940 р. ..................................................................................................... 212
27 – 28 січня 1940 р. ........................................................................................................................................................................................ 166 № 64 Протокол допиту свідка Й. Шкурата про його побиття Я. Баутіним під час допиту
№ 44 Вирок військового трибуналу військ НКВС Київського особливого військового округу по кримінальній справі по кримінальній справі «червоних партизанів» 8 вересня 1940 р. ..................................................................................................... 213
на Я. Баутіна 28 січня 1940 р. ......................................................................................................................................................................... 172
№ 65 Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про початок розслідування кримінальної справи
№ 45 Ухвала військового трибуналу військ НКВС Київського особливого військового округу про «червоних партизанів» 10 вересня 1940 р. ................................................................................................................................................. 216
відкриття кримінального провадження на В. Октябрьського за ст.ст. 89 і 90 КК УРСР 2
№ 66 Протокол допиту свідка В. Кобцева про діяльність Я. Баутіна під час розслідування кримінальної
8 січня 1940 р. ................................................................................................................................................................................................... 175
справи «червоних партизанів» 12 вересня 1940 р. ................................................................................................................................... 217
№ 46 Ухвала військового трибуналу військ НКВС Київського особливого військового
№ 67 Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про розслідування кримінальної справи на С. Гораніна
округу про необхідність відкриття кримінального провадження на В. Завгороднього за ст. 206-17 «а»
23 вересня 1940 р. ............................................................................................................................................................................................ 221
КК УРСР 28 січня 1940 р. .............................................................................................................................................................................. 175
№ 68 Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про обставини оформлення кримінальної справи на
№ 47 Ухвала військового трибуналу військ НКВС Київського особливого військового округу про необхідність
С. Гораніна 24 вересня 1940 р. ....................................................................................................................................................................... 223
відкриття кримінального провадження на Ф. Фесика за ст. 206-17 «а» КК УРСР
28 січня 1940 р. .................................................................................................................................................................................................. 176 № 69 Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про обставини оформлення арешту та звільнення фігурантів
кримінальної справи «червоних партизанів» 24 вересня 1940 р. ......................................................................................................... 225
№ 48 Скарга засудженого Я. Баутіна до Військової колегії Верховного Суду СРСР із проханням про додаткове
розслідування його кримінальної справи 1 лютого 1940 р. ................................................................................................................. 177 № 70 Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про обставини арешту та звільнення Р. Пархоменка
26 вересня 1940 р. ............................................................................................................................................................................................ 226
№ 49 Клопотання засудженого Я. Баутіна до Верховної Ради СРСР про помилування 1 лютого 1940 р. ........................................ 185
№ 50 Загальні вказівки Військової колегії Верховного Суду К УРСР та Прокуратури військ НКВС Українського округу № 71 Протокол допиту свідка О. Хуторянського про участь Я. Баутіна у розслідуванні кримінальної справи

про дослідування кримінальної справи на Я. Баутіна [не раніше лютого 1940 р.] ..................................................................... 189 на С. Гораніна 28 вересня 1940 р. .................................................................................................................................................................. 228

№ 51 Ухвала Військової колегії Верховного суду СРСР про скасування вироку військового трибуналу Я. Баутіну № 72 Протокол перегляду кримінальної справи С. Покиньбороди старшим слідчим слідчої частини УДБ НКВС
та направлення кримінальної справи на додаткове розслідування 5 квітня 1940 р. ..................................................................... 190 УРСР Скітєвим 28 вересня 1940 р. .............................................................................................................................................................. 231

№ 52 Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про обставини початку кримінальної справи № 73 Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про обставини фальсифікації документів кримінальної справи
«червоних партизанів» 23 липня 1940 р. ................................................................................................................................................... 191 С. Покиньбороди 30 вересня 1940 р. ........................................................................................................................................................... 236
№ 53 Протокол допиту свідка О. Ващенка про розслідування кримінальної справи «червоних партизанів» № 74 Протокол допиту обвинуваченого Я. Баутіна про обставини фальсифікації документів кримінальної
27 липня 1940 р. ................................................................................................................................................................................................. 194 справи «червоних партизанів» 2 жовтня 1940 р. ................................................................................................................................... 238
№ 54 Постанова про початок додаткового розслідування кримінальної справи на Я. Баутіна № 75 Постанова про пред’явлення Я. Баутіну обвинувачення у фальсифікації кримінальних справ
29 липня 1940 р. ................................................................................................................................................................................................. 196 10 жовтня 1940 р. ........................................................................................................................................................................................... 241
№ 55 Постанова про продовження строку провадження слідства та тримання під вартою Я. Баутіна № 76 Власноручні свідчення обвинуваченого Я. Баутіна із спростуванням звинувачення у фальсифікації кримінальної
4 вересня 1940 р. ............................................................................................................................................................................................... 197 справи «червоних партизанів» 11 жовтня 1940 р. ................................................................................................................................. 242
№ 56 Протокол допиту Я. Баутіна про його роботу на посаді начальника Ніжинського районного відділу НКВС № 77 Обвинувальний вирок по слідчій справі на Я. Баутіна 21 жовтня 1940 р. .................................................................................... 244
5 вересня 1940 р. ............................................................................................................................................................................................... 198
№ 78 Протокол судового засідання військового трибуналу військ НКВС Київського особливого військового
№ 57 Довідка про проходження служби в органах НКВС Я. Баутіним 6 вересня 1940 р. ......................................................... 201
округу по розгляду кримінальної справи на Я. Баутіна 16 листопада 1940 р. ................................................................................ 246
№ 58 Протокол допиту свідка І. Костюченка про проведення Я. Баутіним очної ставки
№ 79 Вирок у кримінальній справі на Я. Баутіна 16 листопада 1940 р. . ..................................................................................................... 269
8 вересня 1940 р. ............................................................................................................................................................................................... 201
№ 59 Протокол допиту свідка П. Кропивянського про його побиття Я. Баутіним під час допиту
по кримінальній справі «червоних партизанів» 8 вересня 1940 р. .................................................................................................... 203

636 637
РОЗДІЛ ІІ. Нариси .................................................................................................................................................................................................. 271

Р. Подкур, О. Лисенко «Я всі сили віддам своїй Батьківщині і вождю товаришу Сталіну…»: кримінальна справа
на співробітника УНКВС по Чернігівській області Я.К. Баутіна ...................................................................................................... 272
О. Бажан, В. Золотарьов Доля начальника Прилуцького райвідділу НКВС Валентина Шумова (Хавіна):
нереалізовані амбіції на тлі Великого терору ......................................................................................................................................... 285

РОЗДІЛ ІІІ. Біографічні дані про громадян, які зазнали політичних репресій............................................................................... 295

П.............................................................................................................................................................................................................................. 296

Р............................................................................................................................................................................................................................... 515

Довідкові матеріали ...................................................................................................................................................................................................... 603

Географічний покажчик................................................................................................................................................................................................. 604

Список основних скорочень.......................................................................................................................................................................................... 631

638
Наукове видання

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ
У двадцяти семи томах
ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
Книга cьома

Комунальний заклад
«Чернігівський обласний пошуковий
науково-редакційний центр»
Чернігівської обласної ради

О.М. Потапенко
(відповідальна за випуск)
Л.С. Аскерова
Т.А. Афанасьєва
Т.В. Донченко
О.В. Самойленко
О.В. Смольська
І.М. Цимбаленко
І.К. Чаус
І.М. Чикало

Технічний редактор В.М. Лозовий


Комп’ютерна верстка В.М. Лозовий
Коректори Т.А. Афанасьєва, Т.В. Донченко, І.К. Чаус

Підписано до друку 20.12.2018


Формат 70х100/16. Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman Cyr.
Ум. друк. арк. 40,0. Ум. фарб.-відб. 43,5. Обл.-вид. арк. 51,85.
Зам. 0061. Тираж 500 прим.

Видавець Лозовий В.М.


Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців,
виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.
Серія ДК № 3759 від 14 квітня 2010 року
14005 м.Чернігів, вул.Мстиславська, 56/34
Тел. (0462) 972-661

Віддруковано ФОП Лозовий В.М.


14027 м.Чернігів, вул.Станіславського, 40

You might also like