МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА“

кафедра цивільної безпеки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання практичної роботи

«ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ УВАГИ»

для студентів денної та заочної форми навчання всіх спеціальностей з курсу

«Основи охорони праці та безпека життєдіяльності»

Львів - 2018
 Мета роботи: опрацювати методи дослідження уваги людини, дослідити
та оцінити основні властивості уваги на основі комплексних методик.

Загальні відомості
Увага – це спрямованість психічної діяльності людини та її
зосередженість у певний момент на об'єкти або явища, які мають для людини
певне значення при одночасному абстрагуванні від інших об'єктів чи явищ, в
результаті чого вони відображаються повніше, чіткіше, глибше, ніж інші.
За видом діяльності увагу поділяють на такі типи:
зовнішня (сенсорна) увага;
внутрішня (інтелектуальна) увага;
моторна увага.
Поділ уваги на зовнішню та внутрішню, звичайно, умовний, але ці
форми вияву уваги мають свої особливості, на які варто зважати,
організовуючи й керуючи навчальною, трудовою діяльністю.
Зовнішня (сенсорна) увага відіграє провідну роль у спостереженні за
предметами та явищами навколишньої дійсності, виявляється в активній
установці, у спрямуванні органів чуття на об’єкт сприйняття. Вона яскраво
проявляється у своєрідних рухах очей і голови, виразах обличчя, у мімічних і
пантомімічних виразах і рухах людини.
Зосередження на предметах і явищах дійсності сприяє підвищенню
чутливості, тобто сенсибілізації органів чуття – зору, слуху, нюху, смаку,
дотику, а також станів організму та його органів.
Внутрішня (інтелектуальна) увага спрямована на власні думки та
переживання.
Залежно від ступеня вольової регуляції розрізняють три основні види
уваги:

2
 мимовільна увага – це увага, яка виникає без усякого наміру, без
заздалегідь поставленої мети й не вимагає вольових зусиль;
довільна увага – це увага, яка виникає внаслідок поставленої мети
й вимагає певних вольових зусиль;
післядовільна увага (дане поняття було введене М.Ф. Добриніним)
– це увага, яка характеризується тривалою високою
зосередженістю, з нею обґрунтовано пов’язують найбільш
інтенсивну й плідну розумову діяльність, високу продуктивність
усіх видів праці.
Увага людини має 5 основних властивостей (характеристик,
параметрів):
стійкість уваги;
концентрацію (зосередженість) уваги;
вибірковість (розподіл) уваги;
переведення (переключення) уваги;
об’єм (обсяг) уваги.
Стійкість уваги проявляється в здатності тривалий час зосереджуватися
на будь-якому об'єкті, не відволікаючись і не послаблюючи уваги. Вона
залежить від: складності завдання; наявності перешкод (складнощів);
установки й інтересу.
Зосередженість (концентрація) уваги - це здатність утримання уваги на
якому-небудь об'єкті. Таке утримання означає виділення «об'єкта» як деякої
фігури із загального фону. Оскільки рівень чіткості і виразності визначається
інтенсивністю зв'язку з об'єктом, або видом діяльності, при цьому
зосередженість уваги виражатиме інтенсивність цього зв'язку. Таким чином,
під концентрацією уваги розуміють інтенсивність зосередження свідомості на
певному об'єкті.

3
 Здатність до переключення (переведення) уваги – це навмисне її
переведення з одного об'єкта на інший, з одного виду діяльності на інший.
Можна говорити про повне й неповне переведення. При повному переведенні
попередня діяльність не гальмує ту, на яку була переключена увага, у
другому випадку - відчувається взаємовплив діяльності.
На швидкість переведення уваги впливає:
1) перехід від легкої до важкої діяльності (знижує увагу);
2) на скільки діяльність є цікавою (чим цікавіша була попередня й менш
цікава наступна діяльність, тим важче переключення);
3) завершеність роботи (перехід до нової діяльності значно важчий, якщо
не закінчена попередня);
4) глибина концентрації (при глибокому зосередженні переключення
досягається із суттєвим зусиллям, чіткість мети нової діяльності, її значимість
для особистості поліпшують переключення).
Розподіл (вибірковість) уваги полягає в здатності розосередити увагу на
значному просторі, паралельно виконувати кілька видів діяльності або робити
кілька різних дій. Розподіл уваги залежить від психологічного й
фізіологічного стану людини. У разі втоми при виконанні складних видів
діяльності, які вимагають підвищеної концентрації уваги, область розподілу
звичайно суттєво звужується.
Особливості розподілу уваги мають певні закономірності:
1) складність видів діяльності, які поєднуються, ускладнюють розподіл
уваги;
2) при поєднанні двох чи більше видів розумової діяльності показники
розподілу уваги знижуються;
3) розподіл найефективніший за умови поєднання розумової й моторної
діяльності, при цьому продуктивність розумової діяльності знижується

4
більше, ніж моторної; основна умова успішного розподілу - автоматизація
принаймні одного з видів діяльності, які здійснюються одночасно.
Дуже високий рівень вибірковості уваги є одним з проявів феноменальної
психічної активності людини.
Обсяг (об’єм) уваги визначається кількістю інформації, здатної одночасно
зберігатись у сфері підвищеної уваги (свідомості) людини. Кількісна
характеристика середнього обсягу уваги людей: 7±2 слова за один погляд
(200 мс) - дорослий здатний утримати стільки одиниць інформації. Ця
характеристика пов'язана з обсягом короткочасного запам'ятовування.
Увагу зумовлюють не лише зовнішні подразники, а й здатність людини
довільно спрямовувати її на ті чи інші об’єкти, чи види діяльності. Цю
здатність називають уважністю.
Багато видів діяльності (управління процесами, диспетчерська робота,
керування автомобілем тощо) вимагають не тільки фізичних чи розумових
здібностей, а й спеціальних психофізіологічних навиків (увага,
самоконтроль), тому науковцями (Шульте, Бурдон, Вандерлік, Ландольт та
ін.) були проведені дослідження, що стосувалися властивостей уваги.

Порядок виконання роботи

Робота складається з дослідів за двома відомими стандартними
методиками.

І. Методика Шульте
1. Завдання 1. Визначити час, який витрачається на пошук у висхідному
порядку чисел від 1 до 30, від 31 до 60 і від 61 до 90. Фіксуючи час початку
роботи, по таблиці не застосовуючи указки, розшукуємо у висхідному
порядку числа від 1 до 30. Потім записуємо час находження числа 30 і
проводимо пошук чисел від 31 до 60. При виявленні числа 60 записуємо час і
проводимо пошук чисел від 61 до 90. Визначаємо сумарний час пошуку чисел
від 1 до 90.

5
 2. Завдання 2. Визначити час, який витрачається на пошук у низхідному
порядку чисел від 90 до 1, не розбиваючи пошук на три етапи, як це мало
місце в завданні 1.
3. Завдання 3. Визначити загальну кількість двозначних чисел в таблиці,
що мають цифри різних розмірів (наприклад, 11, 65, 70 ) і час, який
витрачається на виконання цього завдання.
4. Завдання 4. Визначити показник переведення уваги, використовуючи
таблицю 2. Дослід базується на трьох серіях, які йдуть безперервно одна за
одною. В першій серії знаходимо арабські числа у висхідному порядку ( 1-
32). В другій серії – римські числа у низхідному порядку (ХХХІІ-І). В третій –
числа розшукуються поперемінно – арабські у висхідному , римські у
низхідному порядку ( І, ХХХІІ; 2, ХХХІ; і т .д.). Дані досліду вказати у
таблиці 4.
5. Визначити показник переведення уваги:
П = tIII – tI+II ,
П – показник переведення уваги;
tIII - час третьої серії ;
tI+II - сумарний час першої і другої серії.
6. Розрахувати сумарний час пошуку :
tc = t1 + t2 + t3 + t4,
t1 - час пошуку чисел від 1 до 30 , хв.;
t2 - час пошуку чисел від 31 до 60 , хв.;
t3 - час пошуку чисел від 60 до 90 , хв.;
t4 - час пошуку чисел у низхідному порядку від 90 до 1 хв.;
ηд - загальна кількість двозначних чисел, які містять цифри різних
розмірів;
tч - час , який витрачається на пошук чисел, хв.
7. Результати проведення досліджень порівняти з показниками, які
наведені в таблиці 3.
8. Побудувати графік роботи по переведенню уваги.
9. Одержане значення показника порівняти з даними в таблиці 5.

6
 Таблиця 1
Таблиця знаходження чисел з переведенням уваги

7
 Таблиця 2
Таблиця арабських та римських чисел.

VI 7 XXIII 32 XIX 11 XXXI 4

20 XIII 25 XXXII 3 IX 13 XXV

VIII 29 XVI 6 XI 24 IV 23

5 XXVIII 18 XXVI 2 XXI 19 XIV

XX 10 XXIV 21 II 16 VII 1

17 XV 27 XXII 28 XVII 15 XXVII

X 31 XVIII 14 XXX 26 I 12

8 III 22 9 XII V 30 XXIX

8
 Таблиця 3
Характеристики по переведенню уваги (за часом)
Показник t1, хв t2, хв t3, хв t4, хв tч

Високий менше 4 менше 2 менше 3 менше 9 менше 50

Добрий 4-4,5 2-2,5 3-3,5 9-10,5 50-53

Середній 4,5-5 2,5-3,5 3,5-4 10,5-11,5 53-58

Нижче середнього 5-5,5 3,5-4 4-5 11,5-14 58-60

Результати досліду

Таблиця 4
Дані по визначенню показника уваги
Серії Ι ΙΙ Ι + ΙΙ ΙΙΙ
Час t (хв.)

Таблиця 5
Показники переведення уваги
Показник переведення уваги П, хв Отримане значення П
Високий 2
Середній 3,5
Нижче середнього 4

t, хв

Серії

І ІІ ІІІ

Рис.1. Графік роботи переведення уваги

 ІІ. Методика Мюнстерберга
Дослідження проводиться в парах: один - експериментатор, другий -
досліджуваний.
Експериментатор зачитує досліджуваному інструкцію, видає тестовий
бланк і фіксує час виконання завдання.
1. На бланку з набором букв українського алфавіту, розміщених у
довільному порядку (див. рис. 3) «сховані» 24 слова (іменники однини в
називному відмінку). Завдання полягає у тому, щоб знайти і підкреслити
слова якомога швидше, намагаючись не пропустити жодного слова.
бсонцевтргшоурайонзгуцновинахеьгчафактуекекзаментрочваів
ягшгупрокуроргурсеабестеоріяенстджзбьамхокейтронциуршро
фщуйлзхтелевізорболджшзхюелгшьбпамятьшогхеюжипдрашл
ослдкнесладспектрнрдоячсимтьбаюжюерадістьвуфупеждлорп
тнародшмвтьлджьхегнеекуифйжрепортажзждорлафивюефбь
дьконкурсзжшнаптйфячицувскапирособистістьехжеьеюбшшг
лоджепрплаванняделживанезбьтрлшшжнпркивкомедіяшлдкцу
йфвідчаййфрячатлджетьбюнхтьфтасенлабораторіялшдшнруугр
гшщтлроснованіезшеремітдтмтаопрукгвмстрпсихіатріябплнст
чьйфяонтзацеьантзахтлкнноп
Рис. 3. Тестовий бланк (за методикою Мюнстерберга)

2. Експериментатор дає команду «Почали!» і синхронно вмикає

секундомір.
Показниками вибірковості уваги в цьому досліді є час виконання
завдання і кількість пропусків під час відшукування та підкреслювання слів.
3. Результати оцінюються за допомогою шкали оцінок (табл. 5), в якій
бали нараховують залежно від витраченого часу на пошук слів. За кожен
пропуск слова віднімається по одному балу. Ключ до даного тесту наведений
на рис. 4.

2
 4. Порівняти результати дослідження із даними табл. 5. і зробити
висновок про вибірковість уваги досліджуваного.
бсонцевтргшоурайонзгуцновинахеьгчафактуекекзаментрочваів
ягшгупрокуроргурсеабестеоріяенстджзбьамхокейтронциуршро
фщуйлзхтелевізорболджшзхюелгшьбпамятьшогхеюжипдрашл
ослдкнесладспектрнрдоячсимтьбаюжюерадістьвуфупеждлорп
тнародшмвтьлджьхегнеекуифйжрепортажзждорлафивюефбь
дьконкурсзжшнаптйфячицувскапирособистістьехжеьеюбшшг
лоджепрплаванняделживанезбьтрлшшжнпркивкомедіяшлдкцу
йфвідчаййфрячатлджетьбюнхтьфтасенлабораторіялшдшнруугр
гшщтлроснованіезшеремітдтмтаопрукгвмстрпсихіатріябплнст
чьйфяонтзацеьантзахтлкнноп

Рис. 4. Ключ до тесту за методикою Мюнстерберга

Таблиця 5
Показники вибірковості уваги
Час, с Бали Рівень вибірковості уваги
250 і більше 0 І Низький
240…249 1 І Низький
230…239 2 І Низький
220…229 3 І Низький
210…219 4 І Низький
200…209 5 І Низький
190…199 6 І Низький
180…189 7 ІІ Середній
170…179 8 ІІ Середній
160…169 9 ІІ Середній
150…159 10 ІІ Середній
140…149 11 ІІ Середній
130…139 12 ІІ Середній
120…129 13 ІІІ Високий
110…119 14 ІІІ Високий
100..109 15 ІІІ Високий
90 16 ІІІ Високий
80 17 ІІІ Високий
70 18 ІІІ Високий

3
 Час, с Бали Рівень вибірковості уваги
60 19 ІІІ Високий
Менше 60 20 Дуже високий
Бали у запропонованій шкалі оцінок дають можливість встановити
абстрактні величини якісних оцінок рівня вибірковості уваги. Коли ж у
досліджуваного від 0 до 3 балів, то важливо на основі його самозвіту та
спостереження експериментатора за ходом досліду з’ясувати причину
слабкої вибірковості. Її можуть викликати: стан сильного емоційного
збудження; зовнішні перешкоди, які призвели до фрустрації досліджуваного;
приховане небажання тестуватися та інше.
У більшості даних має прояв зв’язок між результатами тестування та
індивідуальним досвідом і діяльністю досліджуваного.

Контрольні питання
1. Що таке увага?
2. Основні властивості уваги.
3. Фактори, що впливають на переведення та концентрацію уваги.
4. Методи дослідження вибірковості уваги.