Другорядні члени речення.

Урок
Синтаксис Речення поширені і непоширені 1

 1
1. Переглянь презентацію, виконай вправу «Так — Ні».
2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні
2. Пригадай, що ти вже знаєш про другорядні члени. Заповни пропуски в таблиці.
• Другорядні члени речення слугують для поширення граматичної основи,
пояснюють головні або другорядні члени, синтаксично залежать від них.
• Другорядними членами речення є
додаток _______________ ________________
кого? чого? який? яка? де? куди? звідки?
кому? чому? яке? які? коли? з якого часу? доки?
кого? що? чий? чия? з якою метою? навіщо?
ким? чим? чиє? чиї? як? яким способом?
на кому? на чому? котрий? котра? чому? з  якої причини?
котре? котрі? за якої умови?
3. Прочитай прислів’я, підкресли головні та другорядні члени.
1. Погана компанія і доброго чоловіка зіпсує. 2. Дружба  —
найбільший скарб. 3. Дружний табун вовків не боїться. 4. Друга
в скруті пізнаю ть. 5. Міцну дружбу і вогонь не спопелить.
6.  Дружба — велика сила. 7.  Вірному другові немає ціни.
8. Біда друзів випробовує (народна творчість).

 4. Переглянь презентацію, назви ключові слова.

¾¾ Прочитай речення, підкресли граматичні основи. Усно визнач,
які з речень поширені, а які непоширені.
1. Гори десь щезли (М. Коцюбинський). 2. Настала ніч (М. Коцюбинський).
3.  Надходить літо (Ю.  Смолич). 4.  Сизі молочні випари течуть над нивами
(І. Цюпа). 5. Земля парує, оживає (Н. Красоткіна). 6. Щебечуть солов’ї по молодих
садках (О. Довженко). 7. Дідусь зупинився. Упізнав липу (В. Сухомлинський).
8. Почало сходити сонце… (В. Малик).
¾¾ Виконай вправу «Запам’ятовую ефективно».

Речення, які складаються тільки з головних членів,

є непоширеними.
Речення, які мають головні й другорядні члени,
є поширеними.

5. Перетвори непоширені речення на поширені.

Промайнув день. 
Заходить сонце. 
Дрімає місто. 
1
 СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. ОРФОГРАФІЯ
6. Прочитай правило.

Однорідними називають рівноправні члени речення, що

відповідають на одне й те саме питання, стосуються одного
члена речення й виконують однакову синтаксичну роль.
Однорідні члени речення можуть поєднуватися сполучни­
ковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком.
У реченні може бути як один, так і кілька рядів однорідних
членів.

¾¾ З’ясуй, які однорідні члени є в кожному реченні.
1 У хаті пахло чебрецем, свіжою А додатки А Б В Г Д
травою (А. Шиян). Б означення 1
2 Голубим, сріблястим блиском виграє В обставини 2
Псьол (І. Цюпа). Г підмети 3
3 Ніжно й лагідно хиляться до нас Д присудки
знайомі кущі (С. Васильченко). 4
4 Стояла я і слухала весну (Леся
Українка).
7. Прочитай речення. Підкресли однорідні члени відповідно до їхньої синтаксичної ролі,
визнач, яким зв’язком вони поєднані (сполучниковим, безсполучниковим, змішаним).
1.  Все тут пашіло ростом плодовитістю соками жит…я! (В.  Винниченко).
2. Ніч була темна але тиха (І. Нечуй-Левицький). 3. Т…че вода в синє море та
не витікає (Т. Шевченко). 4. Потоки каламутної води ревли та шуміли (І. Нечуй-
Левицький). 5. А хуртовина вила крутила снігом та замітала їх сліди (М. Коцю­
бинський). 6. І де воно в такої мален…кої пташинки стільки енергії вогню
та сили в голосі бралося? (В. Винниченко).
¾¾ Пригадай правила вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами (с. 4).
¾¾ Перепиши речення в робочий зошит, уставляючи пропущені букви та розділові знаки.
8. Прочитай речення. Постав, де потрібно, тире.

Зверни увагу! Між двома однорідними членами речення потрібно

ставити тире, якщо другий член протиставляється першому (перед ним
можна вставити сполучники а, але): Сонце не гріло — палило.
1. Не для слави для вас, мої браття, я свій скарб найдорожчий ховав (Леся
Українка). 2. Дівчина не сказала прокричала ці слова. 3. Не вітер буря над
землею в замети клала білий сніг (Л. Первомайський). 4. Він не біг летів, мов
на крилах.
 9. Переглянь презентацію зі словниковими словами. Запам’ятай їх, запиши з пам’яті.


Орфографічна хвилинка
¾¾ Устав на місці пропусків з чи с. Поясни правопис слів. ПОяс

Бе…шовний, …чистити, не…проста, …цементувати, ро…копки,

…фотографував, бе…хмарне, …цілення, ро…поділ, …фальшивив,
бе…слідно, …пекти, …худнув.
2
 КОНКУРС «НАЙРОЗУМНІШИЙ»
Умови конкурсу. Потрібно за 4 хвилини виконати всі завдання.
Якщо в сумі набереш 12 балів, ти — найрозумніший!
1. Усі слова написано правильно в рядку
А легітимний, деструктивний, індеферентний, ідентичний
Б легітимний, деструктивний, індиферентний, ідинтичний
В легітимний, деструктивний, індиферентний, ідентичний
Г лигітимний, деструктивний, індиферентний, ідентичний
Д легітимний, диструктивний, індиферентний, ідентичний
2. Речення зі складеним дієслівним присудком наведено в рядку
А Сонце тільки що звернуло з півдня.
Б Ліс ставав усе густіший та темніший.
В Василь попросив води вмитись.
Г Надвечір дівчата почали розходитись.
Д Надворі було тихо та ясно.
3. Виділене в реченні слово є
Мене попросили прочитати свій вірш.
А обставиною Г присудком
Б додатком Д підметом
В означенням
4. Форму наказового способу утворено правильно в усіх варіантах, ОКРІМ
А кажи Г попроси
Б роби Д даси
В принеси
5. Закінчення -ю у формі орудного відмінка однини потрібно писати в слові
А путь Г шампунь
Б ступінь Д кір
В нежить
6. Букву о потрібно писати на місці пропуску в слові
А меч…носець
Б вогн…гасник
В кисел…подібний
Г овоч…різка
Д вол…любний
7. Визнач, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в дужках позначає
наступне слово).
(1)Ми повернули (2)за скелю (3)й побачили
А Б В Г Д
(4)невеличкий місток…
А прикметник 1
Б прислівник 2
В сполучник
3
Г прийменник
Д займенник 4
8. Поясни значення фразеологізмів.
  Співати дифірамби — 
  Вискочити на сухе — 
3
 ВИСНОВКИ
1.  Другорядними членами речення є дода-
ток, означення, обставина. Вони слугують для
поширення граматичної основи, пояснюють головні
або другорядні члени, синтаксично залежать
від  них.

2.  Речення, які складаються тільки з головних

членів, є непоширеними.
Речення, які мають головні й другорядні
члени, є поширеними.

3.  Однорідними називають рівноправні члени речення, що відповідають

на одне й те саме питання, стосуються одного члена речення й виконують
однакову синтаксичну роль.
Однорідні члени речення можуть поєднуватися сполучниковим, безсполучни­
ковим і змішаним зв’язком.
У реченні може бути як один, так і кілька рядів однорідних членів.

4.  Між однорідними членами речення потрібно ставити кому, якщо:

• вони поєднані безсполучниковим зв’язком;
• вони поєднані протиставними сполучниками а, але, та (але), зате, проте,
однак.

5.  Між двома однорідними членами речення потрібно ставити тире, якщо
другий член протиставляється першому (перед ним можна вставити сполучники
а, але).

6.  Слід запам’ятати написання слів іншомовного походження:

 мний (український відповідник — законний);
легіти
деструкти  вний (український відповідник — руйнівний);
індифере нтний (український відповідник — байдужий);
іденти чний (український відповідник — однаковий).

РОЗРІЗНЯЙ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Чисельний — численний — числовий
Чисельний — виражений у якій-небудь кількості, кількіс­
ний (чисельна перевага).
Численний — який складається з великої кількості
кого-, чого-небудь; який відбувається часто, проводять,
виконують, здійснюють багато разів (численні випадки).
Числовий — пов’язаний із числом, за допомогою якого
передається кількість, виражається одиничність, подвійність
чи множинність предметів (числовий вираз).
4
 Урок
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1
Оцінка

1. Прочитай, підкресли ключові слова інформації.

Другорядними членами речення є додаток, означення,

обставина. Вони слугують для поширення граматичної основи,
пояснюють головні або другорядні члени, синтаксично залежать
від них.
Речення, які складаються тільки з головних членів,
є  непоширеними.
Речення, які мають головні й другорядні члени,
є  поширеними.

2. Виконай тестові завдання.

1. Поширеним є речення
А Озеро глибоке.
Б Почало сідати сонце.
В Відчинили двері.
Г Прилетіла зграя горобців.
Д Зійшла пшениця.
2. З’ясуй, яким членом речення є виділене слово.
1 присудок А  остановили вирушити завтра
П А Б В Г Д
2 додаток зранку (С. Васильченко).
1
3 означення Б Обличчя в усіх помалу стали
2
4 обставина прояснятися (С. Васильченко).
3
В Опівдні зробилося зовсім тепло
(Г. Тютюнник). 4
Г Чую ваш голос простий і ласкавий, предки безсмертні
мої (В. Симоненко).
Д Довго тужить сумна бандура про діла у старій сивині
(В. Симоненко).
3. Пригадай правила вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами (с.  4).
Перепиши речення в робочий зошит, ставлячи пропущені розділові знаки. Підкресли
головні та другорядні члени речення.
1. Школяр почав розглядати написані рукою дяка псалми щедрівки пісні
вірші… 2. Збудував курінь заплів його ромашками та глухою м’ятою обполов
кругом садок поробив у ньому стежечки посипав жовтим пісочком. 3. Далі
порозставляв у курені черепочки скляночки з пасльоном та калачами сів
дожидає гостей. 4. Сонце мовчки почало гріти його розправляти нахмурені
брови сльози в очах сушити… 5.  Сонце пригріло поцілувало хлопця.
6. Сонце веселе тепле бадьоре (С. Васильченко «Широкий шлях»).

5
 Урок Означення. Синтаксис.
2 Узгоджене і неузгоджене означення Морфологія

1. Пригадай правила, заповни пропуски.

• Другорядні члени речення: додаток, ________________, _________________.
• Речення, які складаються тільки з головних членів, є ___________________.
• Речення, які мають головні й другорядні члени, є _____________________.
• ___________________ — це другорядний член речення, який називає ознаку
предмета й відповідає на питання який? чий? котрий?
2. Переглянь презентацію та виконай завдання.
 ¾¾ Заповни пропуски в таблиці. Назви ключові слова.
Види означень

Стоять у тому самому роді, числі

та відмінку, що й означуване слово. Способи вираження
Способи вираження • іменники: цвіт яблуні;
• прикметники: яблуневий цвіт; • прислівники: дорога ліворуч;
• дієприкметники, дієприкметникові • інфінітиви: бажання працювати;
звороти: вимита щойно підлога; • словосполучення: дівчина середнього
• порядкові числівники: третя зросту;
книжка; • присвійні займенники його, її:
• займенники (крім присвійних його, її сукня
її): кожний учень

¾¾ Постав запитання за змістом інформації.

¾¾ У кожному реченні підкресли хвилястою лінією означення. Визнач, чим вони виражені,
з’ясуй їхній вид (узгоджені чи неузгоджені, поширені чи непоширені). Обґрунтуй свою думку.
1. Промінь сонця торкнувся щоки. 2. Побачили дитину років шести. 3. Зібра­
ли скошену вчора траву. 4. Його зошит лежав на столі. 5. Тихо опадав цвіт
вишні. 6. Хата скраю зовсім похилилася. 7. Прочитали мій твір.
¾¾ Виконай вправу «Запам’ятовую ефективно».

Означення бувають узгоджені й неузгоджені.

Узгоджене означення стоїть
у тому самому роді, числі та відмінку,
що й означуване слово.
3. Заміни в словосполученнях узгоджені означення на неузгоджені.
Глиняний глечик, шкіряне взуття, морські глибини, батьків костюм, кришта­
лева ваза, бездонна прірва, тижневий план, заміський будинок.
4. Підкресли словосполучення з неузгодженими означеннями.
Його твір, перший поверх, голос матері, наша кімната, сукня тітки, дорога
праворуч, далека путь, поради друга, бажання заснути, цікавий фільм, вогні
кораблів, осінній сад, моє бажання, її книжка.
¾¾ Якщо виконаєш завдання правильно, то за виділеними буквами прочитаєш слово, пропу-
щене у вислові давньоримського філософа Цицерона:
Для нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі, але всі уявлення про
любов до чого-небудь поєднані в одному слові _____________________.
6
 СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. ОРФОГРАФІЯ
5. Визнач, якими членами речення є виділені слова.

Зверни увагу! Слід відрізняти означення від іменної частини

складеного присудка.

1. На землю глянули тихі зорі. 2. Вгорі ліс був густіший та ще чорніший.
3.  Чорними ярами покотився білий туман. 4.  Повітря зробилося прозорим
та ясним… 5. Весна стояла суха і вітряна (М. Коцюбинський).
6. Прочитай речення. Підкресли однорідні члени, визнач, як вони пов’язані між собою
(за допомогою сполучників чи без них, повторюється сполучник чи ні).
¾¾ Пригадай правила вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами (с. 4).
Постав пропущені розділові знаки.
1.  Віють з поля чудові пахощі од нестиглого зерна й польових квіток
(М. Коцюбинський). 2. І роси і птиці і трави зорею вітають мене (В. Сосюра).
3.  Весна владарювала над долами і горами над полем і сосновим бо­
ром (І.  Цюпа). 4.  Повіяли вітри й принесли на своїх крилах невідомі досі
пахощі… (М. Коцюбинський).
7. Прочитай правило.

Кому НЕ ставимо між компонентами усталених сполук типу

і  так і сяк, і туди і сюди, і вдень і вночі, і сміх і гріх, ні так ні
сяк, ні туди ні сюди, ні вдень ні вночі, ні світ ні зоря, ні риба
ні м’ясо, ні се ні те, ні сіло ні впало, ні живий ні мертвий,
ні пуху ні пера, ні в тин ні в ворота, ні за що ні про що, ні
слуху ні духу тощо. Наприклад: Цій роботі, здавалося, не буде
ні кінця ні краю!

8. Перепиши речення в робочий зошит, знімаючи риску та вставляючи пропущені букви

й  розділові знаки.
1. Шумить і шепче і тр…вожить зрадливий дощ із/за кутка (М. Рильський).
2. Лось обтрушував із себе воду й скалки льоду (Є. Гуцало). 3. А тим часом
місяць пл…ве оглядати і небо і зорі і землю і море (Т. Шевченко). 4. У дзерка-
ло ріки дивилось і не/могло на себе надивитис… небо (Є. Гуцало). 5. Ні вдень
ні вночі не/знали вони покою. 6. Минув тиждень, я ходжу ні жива ні мертва
(І. Нечуй-Левицький).
¾¾ Виділені слова запиши фонетично. Визнач кількість букв і звуків.


¾¾ Визнач, до якої частини мови належить кожне слово в реченні 1.
9. Виконай вправу «Фотоапарат».
 
 

7
 КОНКУРС «НАЙРОЗУМНІШИЙ»
Умови конкурсу. Потрібно за 4 хвилини виконати всі завдання.
Якщо в сумі набереш 12 балів, ти — найрозумніший!
1. Усі слова написано правильно в рядку
А нажаль, сам на сам, де-не-де, хтозна-де, зблизька
Б на жаль, сам-на-сам, де-не-де, хтозна-де, зблизька
В на жаль, сам на сам, де-не-де, хтозна-де, зблизька
Г на жаль, сам на сам, де не де, хтозна-де, зблизька
Д на жаль, сам на сам, де-не-де, хтозна-де, з близька
2. Непоширеним є речення
А Кирило не чув докорів.
Б Недалеко трiснула крига.
В На вершечку береста обiзвалася сойка.
Г Побудували хату.
Д Почало сходити сонце.
3. Однорідними додатками ускладнено речення
А По діброві вітер виє, гуляє по полю.
Б Прохолода тиха, тьмяна обіймає знов мене.
В Добре живеться в селі в серпні та у вересні.
Г Під вікнами насадила Ганна бузку, любистку, півників та півонії.
Д Гарбузи в’ються поміж картоплею, спинаються на вишні,
перелазять через тин.
4. Лексичну помилку допущено в словосполученні
А музична школа
Б музичний слух
В музичний критик
Г музичний колектив
Д музичний інструмент
5. Помилку в написанні слова іншомовного походження допущено в рядку
А марокканський, маса, касета
Б буддист, манна, нетто
В Канни, колектив, брутто
Г брюссельський, іммігрант, хобі
Д піцца, емігрант, тоннаж
6. Постав пропущений розділовий знак у реченні.
Поезія рідна сестра моя.
7. Пригадай словникові слова, устав пропущені букви.
  л…гітимний (український відповідник — законний)
  д…структивний (український відповідник — руйнівний)
  інд…ферентний (український відповідник — байдужий)
  ід…нтичний (український відповідник — однаковий)
8. Поясни значення фразеологізмів.
  Ловити момент — 
  Ловити кожне слово — 

8
 ВИСНОВКИ
1.  Означення — це другорядний член
речення, який називає ознаку предмета
й   відповідає на питання який? чий? котрий?

2.  Означення, виражене одним словом,

називають непоширеним, а виражене діє­
прикметниковим зворотом, кількома словами  —
поширеним.

3.  За характером синтаксичного зв’язку з означуваним словом означення

бувають узгоджені й неузгоджені.
Узгоджене означення стоїть у тому самому роді, числі та відмінку,
що й  означуване слово.
Узгоджені означення можуть бути виражені:
• прикметниками: яблуневий цвіт;
• дієприкметниками, дієприкметниковими зворотами: вимита щойно підлога;
• порядковими числівниками: третя книжка;
• займенниками (крім присвійних його, ї ї): кожний учень.

Неузгоджені означення можуть бути виражені:

• іменниками: цвіт яблуні;
• прислівниками: дорога ліворуч;
• інфінітивами: бажання працювати;
• словосполученнями: дівчина середнього зросту;
• присвійними займенниками його, її: її сукня.

4.  Зверни увагу! Слід відрізняти означення від іменної частини складеного
присудка.

5.  Слід запам’ятати наголошування слів 

злегка, 
кухонний, 
щавель,

феномен.

РОЗРІЗНЯЙ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Апендикс — апендицит

Апендикс — червоподібний відросток сліпої кишки
людини та деяких тварин.
Апендицит — запалення апендикса.

Пам’ятка — пам’ятник
Пам’ятка — предмет духовної або матеріальної
культури минулого (пам’ятка архітектури).
Пам’ятник — архітектурна або скульптурна споруда
в   пам’ять або на честь когось, чогось (пам’ятник
Т.  Шевченку).
9
 Урок
2 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Оцінка

1. Прочитай, підкресли ключові слова інформації.

Означення — це другорядний член речення, який називає

ознаку предмета й відповідає на питання який? чий? котрий?
Означення, виражене одним словом, називають непоши-
реним, а виражене дієприкметниковим зворотом, кількома
словами — поширеним.
Означення бувають узгоджені й неузгоджені. Узгоджене
означення стоїть у тому самому роді, числі та відмінку,
що  й  означуване слово.

2. Розподіли словосполучення на дві колонки.

Спідниця в горошок, осіннє листя, її порада, мій твір, морквяний сік, по­
ворот ліворуч, захоплива подорож, дівчина з блакитними очима, неймовірні
пригоди, людина середнього зросту.

Словосполучення з узгодженими Словосполучення з неузгодженими

означеннями означеннями

3. Пригадай правила вживання розділових знаків у реченнях

з однорідними членами (с. 4). Перепиши речення в робочий
зошит, уставляючи пропущені букви та розділові знаки. Під-
кресли головні та другорядні члени речення.
1. Хлопець підмостив трави сів на колодці й почав
ро…гортати свій зшиточок (С.  Васильченко). 2.  Я сів
на лавку в скверику й усміхався д…ревам сонцю по­
шматованим хмарам і   перехожим (В.  Симоненко).
3. Лист черкаєт…ся об лист і тихо дзв…нить (І. Нечуй-
Левицький). 4.  День був ясний сонячний та теплий
(І.  Нечуй-Левицький). 5.  Лемент то затихав то лунав
дужче (С.  Васильченко). 6.  Стоїть дивит…ся на нього
а  в  очах і жалощі і  сміх і  радість (С. Васильченко).

10
 Урок
Синтаксис Однорідні і неоднорідні означення 3

1. Прочитай речення. Підкресли хвилястою лінією неузгоджені означення.

1. На парті залишилися підручники Ігоря. 2. Кожному з нас бракує вміння
слухати співрозмовника. 3. У будинку навпроти ще світилися вікна. 4. Зійшов
над селом місяць уповні. 5. Голос Юлі був ледь чутний.
¾¾ Якщо виконаєш завдання правильно, то за першими літерами підкреслених слів
прочитаєш завершення вислову французького філософа Рене Декарта:
Я сумніваюсь, отже, мислю; я мислю, отже, _____________.
2. Лінгвістичне дослідження. Поміркуй, чому в першому реченні між означеннями ставимо
коми, а в другому — ні. У якому реченні між означеннями можна вжити сполучник і (й)?
1.  Віночок у дівчинки був прикрашений білими, жовтими, синіми стрічками.
2.  Біля будинку стояв новий білий автомобіль.

 ¾¾ Перевір свої міркування, переглянувши презентацію. Заповни пропуски в таблиці.

Означення ___________________ Означення _________________________

характеризують предмет в од­ характеризують предмет з різних бо­
ному плані (рожеві, жовтогарячі ків, вимовляються без перелічуваль­
квіти) ної інтонації, зазвичай виражаються
• коли вони стоять після означува­ поєднанням:
ного слова (квіти білі, червоні ); 99якісного й відносного прикметників
• коли кожне наступне означен­ (великий кам’яний будинок);
ня підсилює, пояснює попереднє 99якісного й присвійного прикметників
(надхмарні, космічні висоти); (ніжні мамині очі);
• коли вони є епітетами (ніжний, 99займенника й прикметника (моя
замріяний погляд) улюблена книжка)
• коли з двох означень перше не­ • коли перше означення поширене,
поширене, а друге — поширене а  друге — непоширене (залитий сон-
(широкий, залитий сонцем степ) цем широкий степ)
¾¾ Назви ключові слова. Постав запитання за змістом інформації.
¾¾ Прочитай речення. Визнач, однорідні чи неоднорідні означення в них ужито. Між одно-
рідними означеннями постав пропущені розділові знаки.
1. Лікар втягнув до кімнати великий дерев’яний ящик… (О. Гончар). 2. Ста-
резний густий предковічний ліс на Волині (Леся Українка). 3. А це, Соню, мій
найкращий товариш — Степан! (А. Дімаров). 4. І розкинув по зелених килимах
квіти білі сині жовті (М. Підгірянка). 5. Твердий синявий сніг грав на сонці са­
моцвітами (М. Коцюбинський). 6. Натомість слухав хугу за вікном, і мені знову
уявився мандрівник на порожній засипаній снігом дорозі (В. Шевчук). 7. На­
рівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації (О. Гончар).
3. Виконай вправу «Запам’ятовую ефективно».

Неоднорідні означення
характеризують предмет з різних боків,
вимовляються без перелічувальної інтонації.

11
 ПУНКТУАЦІЯ. ОРФОГРАФІЯ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
4. Постав у реченнях пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкресли
відповідно до їхньої синтаксичної ролі, побудуй схеми групування однорідних членів.
Зразок. І гнів, і муку неозору співаю я в ці дні журби… (В. Сосюра). І О, і О
1. І шумить і співа жито думку свою (П. Тичина). 
2. Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками та тонким туманом… (М. Риль-
ський). 
3. Чорніє поле і гай і гори… (Т. Шевченко). 
4. У нашому лісі ростуть берези і клени дуби і сосни. 
5. Пригадай правила вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальним словом
при однорідних членах речення (с. 14). Постав пропущені розділові знаки в запропоно-
ваних схемах, де УС — узагальнювальне слово.
УС О О О. О О О УС .
¾¾ За однією зі схем склади й запиши речення.


6. Прочитай правила.
Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, а  після
них речення продовжується, то перед однорідними членами ставимо
двокрапку, а після них — тире.
УС : О, О, О — … .
Наприклад: Усе: дерева, кущі, клумби — засипало снігом.
Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад,
то перед ними ставимо кому, а після них (перед однорідними членами
речення) — двокрапку.
УС , а саме (як-от, наприклад): О, О, О  … .
Наприклад: О. Довженко є автором багатьох чудових творів, як-от:
«Україна в огні», «Поема про море» та інших.

¾¾ Перепиши речення в робочий зошит, ставлячи потрібні розділові знаки. На місці пропус-
ків устав букви та апостроф, де це необхідно.
1. Скріз… червоно на небі і на узгір…ях і на горі (Марко Вовчок). 2. І  біль
розлук і радіс…ть і тр…воги усе нам доля cповна дала (Н. Красоткіна). 3. Кущі
ліщина бузина тер…н буяють на узліс…ях. 4. Всяке пта…тво як-от деркачів
пер…пілок куликів курочок можн… було викосити косою в траві (О. Довженко).
5. З цією головною рисою тісно з…єднані четверта й п…ята риси в чухраїнців
а саме «якось-то воно буде» та «я так і знав» (Остап Вишня).
 7. Переглянь презентацію. Закресли НЕПРАВИЛЬНИЙ варіант.
Підвести підсумки — підбити підсумки;вулиці пересікаються — вулиці
розв’язати задачу — вирішити задачу; перетинаються;
виявити турботу — проявити турботу; освітлена вулиця — освічена вулиця.
Орфографічна хвилинка
¾¾ Устав пропущені букви в словах з префіксами пре-, при-, прі-.
Пр…чудовий, пр…довгий, пр…дорожній, пр…шкільний, пр…тих­
нути, пр…тихий, пр…голубити, пр…звище, пр…звисько, пр…освя­
щенний, пр…велебний, пр…бічник, пр…добритися, пр…завзятий,
пр…мудрість.
12
 КОНКУРС «НАЙРОЗУМНІШИЙ»
Умови конкурсу. Потрібно за 4 хвилини виконати всі завдання.
Якщо в сумі набереш 12 балів, ти — найрозумніший!
1. Усі слова написано правильно в рядку
А навідмінно, наодинці, будь-що-будь, дарма-що
Б на відмінно, наодинці, будь що будь, дарма що
В на відмінно, на одинці, будь що будь, дарма що
Г на відмінно, наодинці, будь-що-будь, дарма що
2. Неузгоджене означення підкреслено в реченні
А І світла алея веде до стрімкої води.
Б Його білу сорочку пухирив на спині вітер…
В У нашому житті ніяких змін не відбулося.
Г Юрко випустив каченят у великий ящик.
3. Кому перед виділеним сполучником потрібно поставити в усіх прислів’ях, ОКРІМ
А Молоде орля та вище старого літає!
Б Світить місяць та не гріє.
В Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити.
Г Добрий баранчик та по-вовчому виє.
4. Виділене слово є частиною присудка в реченні
А Їдьмо в Карпати кататися на лижах.
Б Живемо бажанням творити добро.
В Ми хочемо досягти успіху.
Г Лікар порадила відпочити.
5. Граматично правильне речення можна утворити, якщо до фрагмента
«Виглянувши у вікно…» додати
А на вулиці падав сніг.
Б видно було сусідів.
В мене охопила тривога.
Г я побачив однокласника.
6. Помилку у відмінюванні власної назви допущено у варіанті
А презентація Олени Іваненко
Б зошит Марини Грицюк
В зустріч з Андрієм Ткаченко
Г доповідь Олександра Ткачука
7. Установи відповідність.
Слово іншомовного Український А Б В Г Д
походження відповідник
1 ідентичний А руйнівний 1
2 індиферентний Б прогресивний 2
3 легітимний В однаковий 3
4 деструктивний Г законний
Д байдужий 4

8. Добери з дужок і підкресли правильний варіант.

  Дмитро записав на аркуші (свій адрес, свою адресу).
  Павло зайшов у палату в білому (л ікарському, лікарському) халаті.
13
 ВИСНОВКИ
1.  Означення є однорідними:
• коли вони характеризують предмет в  од­
ному плані (рожеві, жовтогарячі квіти);
• коли вони стоять після означуваного
слова (квіти білі, червоні);
• коли кожне наступне означення підсилює,
пояснює попереднє (надхмарні, космічні
висоти);
• коли вони є епітетами (ніжний, замріяний
погляд).
2.  Неоднорідні означення характеризують предмет з різних боків,
вимовляються без перелічувальної інтонації.
Такі означення зазвичай виражаються поєднанням:
• якісного й відносного прикметників (великий кам’яний будинок);
• якісного й присвійного прикметників (ніжні мамині очі);
• займенника й прикметника (моя улюблена книжка).
3.  Зверни увагу! Якщо з двох означень перше непоширене, а друге поши­
рене, такі означення є однорідними (широкий, залитий сонцем степ).
Якщо з двох означень перше поширене, а друге непоширене, то такі озна­
чення є неоднорідними (залитий сонцем широкий степ).
4.  Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення,
то після нього ставимо двокрапку. УС : О, О, О.
Зверни увагу! Між узагальнювальним словом та однорідними членами
можуть стояти інші члени речення. Тоді двокрапку ставимо перед першим
однорідним членом речення або словом, яке його стосується: У  густій мряці
все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи (М. Коцюбинський).
Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення,
то  перед ним ставимо тире. О, О, О — УС .
Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, а після
них речення продовжується, то перед однорідними членами ставимо дво-
крапку, а після них — тире. УС : О, О, О — … .
Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад,
то перед ними ставимо кому, а після них (перед однорідними членами
речення)  — двокрапку. УС , а саме (як-от, наприклад): О, О, О  … .

РОЗРІЗНЯЙ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Завдання — задача
Завдання — наперед визначений, запланований для ви­
конання обсяг роботи, справа, якесь доручення; мета, до
якої прагнуть; те, що хочуть здійснити (домашнє завдання,
бойове завдання).
Задача — питання (переважно математичного харак­
теру), яке розв’язується шляхом обчислень за визначеною
умовою (математична задача, задача з фізики).

14
 Урок
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 3
Оцінка

1. Пригадай правила вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальним словом

при однорідних членах речення (с. 14).
¾¾ Перепиши речення в робочий зошит, ставлячи пропущені розділові знаки.
1. Химерні портьєри древні візерунки портрети княжої фамілії * усе це ди­
виться на мене з  усіх боків мого випадкового кабінету (Микола Хвильовий).
2. Голос Духа чути скрізь по курних хатах мужицьких по верстатах реміс­
ницьких по місцях недолі й  сліз (І. Франко). 3. Вівса пшениці ячмені усе се
зіллялось в  одну могутню хвилю… (М. Коцюбинський). 4. Різні дерева розцвіли
в  нашому саду а  саме яблуні груші сливи. 5. Різнобарвні квіти маки ромашки
мальви красувалися біля бабусиної хати.
2. Прочитай, підкресли ключові слова інформації.

Неоднорідні означення характеризують предмет з  різ­

них боків, вимовляються без перелічувальної інтонації.
Зверни увагу! Якщо з двох означень перше непоши­
рене, а друге поширене, такі означення є однорідними
(широкий, залитий сонцем степ).
Якщо з двох означень перше поширене, а друге не­
поширене, то такі означення є неоднорідними (залитий
сонцем широкий степ).

3. У запропонованих реченнях підкресли означення, визнач, однорідні вони чи неоднорідні.

Постав пропущені розділові знаки між однорідними означеннями.
Зразок. Добре дихалося зранку в старому дубовому лісі (Є. Гуцало). —
Означення неоднорідні.
1.  Нам привітно всміхалася незнайома русява дівчина. — 

2.  Я пишаюся своїм найкращим другом. — 

3.  Туристи милувалися чарівними охопленими багрянцем горами. — 

4.  Туристи милувалися охопленими багрянцем високими горами. — 

5.  Стільці були змайстровані із жовтих добре виструганих дошок. — 

6.  Стільці були змайстровані з добре виструганих жовтих дошок. — 


* Фам ілія — тут: рід.

15
 Урок Прикладка як різновид означення. Синтаксис.
4 Написання прикладок Морфологія

1. Постав пропущені розділові знаки в реченнях. Відповідь обґрунтуй.

1. Голосіївський парк імені Максима Рильського музей «Пирогово» Палац
культури «Україна» усе це об’єкти культурної спадщини міста Києва. 2. Усі
ці твори повість «Не такий» Сергія Гридіна п’єса «16+» Марини Смілянець
вірш «Життя безцінне» Тетяни Покалюк написані про підлітків і для них.
3.  Усі учасники спортивного свята хлопці-футболісти дівчата-гімнастки їхні
тренери та батьки зібралися біля ґанку школи.
¾¾ Поміркуй, яке питання можна поставити до виділених слів як до членів речення.

 2. Перевір свої міркування за презентацією та виконай завдання.

¾¾ Заповни пропуски.
1.  З двох іменників — власної 2.  З двох іменників — власного
та загальної назви прикладкою є імені людини та загальної назви
________________ назва: Чернігів- прикладкою є ____________________
місто, картина «Веселка», озеро назва: литовець Матас, професор
Світязь Сербенська, учень Петрик
3.  Прикладка стоїть у тому ж 4.  Але форму _______________ від­
відмінку, що й означуване слово: мінка зберігають прикладки — назви
місто Запоріжжя — у місті Запоріжжі, гір, озер, островів, планет, підпри­
річка Тиса — за річкою Тисою ємств, кораблів, творів, станцій тощо:
озеро Світязь — на озері Світязь
¾¾ Підкресли прикладки, назви означувані ними слова. За потреби скористайся додатковою
інформацією (див. вкладку).
Шевченко-художник, співачка Джамала, дівчина-підліток, п’єса «Сто тисяч»,
учениця Іринка, гора Говерла, парк імені Т.  Шевченка, Петрик-школяр, учитель
Віктор Петрович.
¾¾ Постав прикладку в потрібному відмінку.
До міста (Львів), з планетою (Меркурій), через станцію (Христинівка),
по річці (Десна), на кораблі («Гетьман Сагайдачний»), у селищі (Петриківка).
¾¾ Серед наведених слів знайди та підкресли прикладки з означуваними словами.
Сад-виноград, диво-сад, дуб-дубочок, дуб-велетень, хліб-сіль.
3. Виконай вправу «Запам’ятовую ефективно».

Прикладка — це означення, виражене іменником.

Прикладка вказує на ознаку предмета
й водночас дає іншу назву означуваному слову.

4. Перепиши вправу. Підкресли прикладки, назви означувані ними слова. Визнач відмінок
означуваного слова та прикладки.
1. На острові Хортиця є унікальний Музей історії запорозького козацтва.
2. Осінь-чарівниця гай позолотила (В. Мельников). 3. Письменника Івана Франка
хлібом-сіллю зустрічали мешканці села Корчина (З. Матисякевич). 4. Постать
видатного українського вченого-садівника професора Симиренка — одна
з  найбільш яскравих (з газети).
¾¾ Зверни увагу, як пишемо прикладки.
16
 ОРФОГРАФІЯ. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. ОРФОЕПІЯ

 5. Переглянь презентацію та виконай завдання.

¾¾ Підкресли ключові слова наведеної інформації.
Прикладку пишемо окремо, коли вона є видовою або власною назвою та
стоїть після родової назви — означуваного слова: озеро Світязь, риба щука.
З дефісом пишемо прикладку:
• коли вона є видовою чи власною назвою та стоїть перед родовою
назвою  — означуваним словом: Світязь-озеро, щука-риба;
• яка характеризує особу за віком, національністю, місцем проживання,
фахом: дівчинка-японка, японка-дівчинка, хлопець-дніпрянин, учитель-фізик;
• у складі термінів: фуганок-заглибник, жук-короїд, заєць-біляк.
6. Перепиши вправу, знімаючи риску. Підкресли слова, які потрібно писати з дефісом.
Шахіст/першорозрядник, чарівниця/осінь, ліс/чарівник, ясен/красень, річка/
Сула, трава/звіробій, художник/пейзажист.
¾¾ Якщо виконаєш завдання правильно, то з перших букв підкреслених слів складеш
пропущене у вислові Г. Сковороди. Як ти розумієш сказане?
Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю —
і ти побачиш __________ у життя. __________, на якому найповніше
розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши
стежину, із тієї стежини вже рушили в життя твої нащадки.
7. Перепиши речення, знімаючи риску. Візьми прикладку в лапки, де це потрібно. Підкресли
прикладку як член речення.
1. В Путивлі/граді вранці/рано співає-плаче Ярославна (Т. Шевченко). 2. Село/
Білогір’я з/давна притулилось до скіфського городища (І. Цюпа). 3. Візитною
карткою міста/Коломиї є музей/Писанка (із журналу). 4. Це був сторожовий пес
Джем (О. Бакієв).
8. Устав у тексті пропущені букви, апостроф і розділові знаки.
¾¾ Поясни правопис слів з рискою. Слова в дужках запиши в потрібному відмінку. Назви
означуване слово та прикладку.
Місто Новгород-Сіверський це одне з найдавніших
поселень в  Україні. Понад тисячу років стоїть воно над
річкою (Десна) _____________ в оточен…і лісів/велетнів.
Його славна історія на/віки вкарбована в бе…смерт­
ному творі (Слово о   полку Ігоревім) _______________
_____________________________ літературному шедеврі
не/відомого автора. Свідками багатьох героїчних і  трагічних подій були мури
Спасо-Преображенського Успенського соборів Тріумфальна брама. З   Новго­
родом-Сіверським пов…язані імена видатних діячів науки освіти і культури
архієпископа Лазаря Барановича педагога Костянтина Ушинського письменни­
ка Пантелеймона Куліша ученого/медика Іллі Буяльського. У місті є  гімназія
(імені К.  Ушинського) __________________________________, яку вважають
першою на Лівобережній Україні. Споруджено також багато різноманітних
пам’ятників як-от князю Ігорю його дружині Ярославні поету/співцю Бояну.
9. Виконай вправу «Фотоапарат».
 
 

17
 КОНКУРС «НАЙРОЗУМНІШИЙ»
Умови конкурсу. Потрібно за 4 хвилини виконати всі завдання.
Якщо в сумі набереш 12 балів, ти — найрозумніший!
1. Усі слова написано правильно в рядку
А будь-що-будь, без вісти, мимоволі, більш-менш
Б будь-що-будь, безвісти, мимоволі, більш менш
В будь-що-будь, безвісти, мимо волі, більш-менш
Г будь що будь, безвісти, мимоволі, більш-менш
Д будь-що-будь, безвісти, мимоволі, більш-менш
2. Дієприслівник НЕ потрібно відокремлювати в реченні
А Дівчина стрепенувшись підвела голову.
Б Гуркочучи проїхав вулицею старий автомобіль.
В Журавлина зграя прощаючись кружляла над полем.
Г Зустрівшись вони обоє не приховували свого хвилювання.
Д Він стріляв по мішенях не хиблячи.
3. Дієприкметниками є обидва слова в рядку
А дійти, пройдена
Б переможець, переможений
В написана, закутий
Г співачка, доспіване
Д прослухані, слухачі
4. Тире між підметом і присудком ОБОВ’ЯЗКОВО потрібно поставити в реченні
А Місто наше невеличке.
Б Поле наче жовте море.
В Задачі всі розв’язані.
Г Знання сонце, а книга віконце.
Д Мої слова не зброя…
5. Неоднорідні означення вжиті в реченні (розділові знаки пропущено)
А Довгий засипаний снігом шлях простелився перед нами.
Б Під хатою росли білі рожеві та жовті троянди.
В Просторі багатоповерхові полиці громадяться одні понад одними.
Г Весна дарує нам особливий сповнений сподівань час.
Д Ми вчимо англійську французьку німецьку мови.
6. «Я — редактор». Відредагуй сполучення слів. Запиши правильні варіанти.
  підвести підсумки — 
  освічена вулиця —
  вирішити задачу — 
  проявити турботу — 
  вулиці пересікаються — 
7. Поясни значення фразеологізмів.
  Узяти за серце — 

  Без царя в голові — 


18
 ВИСНОВКИ
1.  Прикладка — це означення, виражене
іменником.
Прикладки можуть указувати:
• на особу за професією, віком, родом занять:
співачка Джамала, таксист Андрій, хлопець-
спортсмен, лікар-педіатр, дівчина-підліток;
• на національність; місце, де мешкає особа:
литовець Матас, хлопець-дніпрянин;
• на родинні стосунки: брати-близнюки;
• назву населеного пункту, річки, гори, озера тощо: Чернігів-місто, селище
Петриківка, річка Тиса, гора Говерла, озеро Синевир;
• назву твору: повість «Сіроманець», картина «Веселка»;
• назву закладу, установи, фірми, виробу тощо: готель «Славутич», фабрика
«Світоч», літак «Мрія»;
• на якісну характеристику особи чи предмета: хлопець-богатир, дівчина-
красуня, дуб-велетень.
2.  Щоб не помилитися у визначенні прикладки, слід пам’ятати, що вона
за своїм значенням конкретніша, ніж означуване слово: сестри-двійнятка,
сестри-однолітки, сестри-спортсменки (не просто сестри, а які вони).
3.  Зверни увагу! Не слід плутати прикладки зі складними словами типу
срібло-золото, горе-біда, сад-виноград, буря-негода, батько-мати, хліб-сіль,
жито-пшениця; будинок-музей, хата-читальня, вагон-ресторан, плащ-намет.
Серед цих слів немає того, яке вказує на ознаку предмета й  водночас дає
слову іншу назву.
4.  Прикладку пишемо окремо, коли вона є видовою або власною назвою
та стоїть після родової назви — означуваного слова: озеро Світязь, риба щука.
З дефісом пишемо прикладку:
• коли вона є видовою чи власною назвою та стоїть перед родовою
на­звою  — означуваним словом: Світязь-озеро, щука-риба;
• яка характеризує особу за віком, національністю, місцем проживання,
фахом: дівчинка-японка, японка-дівчинка, хлопець-дніпрянин, учитель-фізик;
• у складі термінів: фуганок-заглибник, жук-короїд, заєць-біляк.
УРОКИ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ
Як, у функції, у ролі, у якості
Відомо, що російському качество тотожне українське якість. Та це аж
ніяк не означає, що й фразеологізм в качестве кого-то можна відтворювати
в якості когось. Словосполучення типу в качестве депутата (руководителя,
воспитателя, инженера, друга) у нашій мові мають відповідник як депутат
(керівник, вихователь, інженер, друг). А газети, радіо й телебачення нерідко
вдаються до «суржикових» витворів: у якості голови, у якості слухачів, у якості
гостей тощо. Якщо треба надати текстові канцелярського відтінку, то можна
ще вживати в ролі, у функції. До речі, кома перед як учений та подібними
в  таких випадках не ставиться, бо це не порівняння.
З газети «Хрещатик»

19
 Урок
4 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Оцінка

1. Прочитай, підкресли ключові слова інформації.

Прикладка — це означення, виражене іменником.

Прикладка вказує на ознаку предмета й водночас дає іншу
назву означуваному слову.
Прикладку з означуваним словом пишемо окремо
і  з  дефісом.
Прикладки — назви газет, журналів, художніх творів,
наукових праць, установ, фірм, виробів тощо пишемо з  великої
букви та в лапках: журнал «Пізнайко», літак «Мрія».
2. Перепиши речення в робочий зошит, правильно записуючи прикладки та сполучення слів.
Постав пропущені розділові знаки.
1.  У лісі ти пізнав смак і пахощі, як
і  самі назви трав нечуй/вітер сон/трава зо­
зулині/черевички рай/дерево. 2. Мандрівник/
дослідник Р. Амундсен керував першим пе­
рельотом через Північний полюс на дири­
жаблі Норвегія. 3. Я  хочу на озеро/Світязь,
в туман таємничих лісів. 4.  Дніпровський
національний університет імені Олеся
Гончара пропонує здобути другу вищу
освіту за спеціальністю Психологія. 5.  Ба­
гатьох романтиків приваблювала квітка/
лілея як уособлення чистоти. 6.  Троянда/
квітка мов красуня в саду уранці розцвіла.
¾¾ Підкресли головні та другорядні члени в реченні 4.
3. Виконай тестові завдання.
1. НЕ допущено граматичної помилки в реченні
А За річкою Бистриця починалася долина.
Б Я милуюся картиною «Зимовим пейзажем».
В Потяг іде через станцію Безлюдівку.
Г Ми піднялися на гору Говерла.
Д До міста Луцьк можна прибути залізницею.
2. Правильно визначено прикладку у варіанті
А Місто Ужгород — це перлина мальовничого Закарпаття.
Б Професор Георгій Вороний — визначний український математик.
В Батьком-матір’ю не хвались, а хвались честю.
Г Мені сподобався парк імені Т. Шевченка в місті Харкові.
Д У мене є сестричка Оленка.
4. Запам’ятай правопис слів іншомовного походження. З двома з них (на вибір) склади
речення й запиши в робочий зошит.
Легітимний (український відповідник — законний);
деструктивний (український відповідник — руйнівний);
індиферентний (український відповідник — байдужий);
ідентичний (український відповідник — однаковий).
20
 Розвиток Усний твір-опис пам’ятки історії і культури Урок
мовлення за картиною в публіцистичному стилі 5

1. Прочитай речення, добери правильний варіант з дужок. Обґрунтуй

уживання тире.
1.  «Слово о полку Ігоревім» — це літературн(ий/а) (пам’ятник/пам’ятка)
України. 2. У місті Новгород(і)-Сіверськ(ий/ому) встановлено (пам’ятник/пам’ятку)
князю Ігорю та його дружині Ярославні.
¾¾ Поясни, як ти розумієш значення слів пам’ятник і пам’ятка. Які пам’ятники є  у  твоєму
місті/селі?
2. Пригадай і назви види пам’яток культури. За потреби звернися до інтелект-карти (див. вкладку).
¾¾ Поміркуй, чи потрібні пам’ятки історії і культури сучасній людині. За бажання скори-
стайся методом «Прес»:
1. Вислови свою думку: «Я вважаю, що…».
2. Поясни: «…тому що».
3. Наведи аргументи: «Наприклад…».
4. Підсумуй: «Отже…».
3. Прочитай поради професора Гранослова, виконай завдання.
Розповідаючи про пам’ятки культури, ти, найімовірніше, будеш
використовувати однорідні члени речення. Дозволь дати кілька по­
рад про дотримання норм літературної мови у твоєму висловленні.
• Частини парних сполучників (не тільки…а (але) й, не лише…а й,
не стільки…скільки) мають стояти безпосередньо перед одно­
рідними членами речення.
НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Художник не тільки зображував Художник зображував не тільки
давні пам’ятки, а й сучасні споруди. давні пам’ятки, а й сучасні споруди.
• Однакові прийменники можуть повторюватися або не повторюватися перед
кожним однорідним членом речення: Венецію Гете назвав мрією, що зіткана
з  води, землі й повітря (В. Врублевська). Проте прийменники не вилучають,
якщо однорідні члени речення вимагають різних прийменників: У квартирі,
у  школі, на подвір’ї  — скрізь можна малювати. Прийменники не вилучають
і  при однорідних членах речення, пов’язаних повторюваними (і…і, ні…ні,
то…то, або…або, чи…чи) або парними (не тільки…а (але) й, не стільки…
скільки, як…так і) сполучниками: Спасибі тобі, щирий мій друже, і за папір,
і за лист твій, ще кращий паперу (Т. Шевченко).
• Однорідні члени речення вживають у такій самій формі, що й узагальню­
вальне слово: Описуючи пам’ятку культури за картиною, слід обов’язко-
во вказати таку інформацію (Зн. в.): прізвище художника, жанр картини,
особливості композиції, кольорову гаму та враження від побаченого.
• Не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних членів
речення, якщо вони вимагають різного відмінка залежного слова:
НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Ми вивчили й пишаємося пам’ятками Ми вивчили пам’ятки (Зн. в.) куль­
культури. тури й пишаємося ними (Ор. в.).

21
 • Пам’ятай також, що як однорідні члени речення не можна використовувати
слова, які виражають різнопланові поняття: Музей поповнили комп’ютером,
охоронцем, літературою, папером. (У  цьому реченні слово охоронцем ужито
неправильно).
Отож успіхів тобі! Стеж за чистотою своєї мови!
¾¾ Відредагуй речення.
1. Улян вічно щось майстрував у подвір’ї або в хаті (В. Сосюра).
2. Ми захоплюємося історичними й культурними пам’ятками: величні собори,
давні фортеці, розкішні парки.
3. У парку «Олександрія» не лише посаджені місцеві рослини, а й вихідці
з  далеких земель.
4. Ми дізналися й гуляємо парком «Олександрія».
5. Нам відомо про Тараса Шевченка і як про поета, і як художника.
4. Прочитай уривок тексту. Чи згадано в ньому пам’ятку/пам’ятки?
Поки що однією з таємниць Чигирина є вежа,
зображена на гравюрі ХІХ ст. з підписом «Краєвид
у  Чиги­рині», оригінал якої зберігається в Краківському
національному музеї.
Цю гравюру під різними назвами часто публікують
у  монографіях з історії України. Донедавна вважалося,
що це просто романтичне трактування модних у ті часи
середньовічних руїн і вежа не прив’язана безпосередньо
до певної частини гетьманської столиці. Однак вивчення
описів замку свідчить про те, що в  Чигирині була кругла
мурована вежа й знаходилася вона в долішній частині
району, де зараз розміщується адміністративний будинок.
Якщо під час археологічних розкопок буде знайдено фундамент цієї спору­
ди, то з’явиться можливість відтворити стародавню вежу, адже гравюра зобра­
жує не тільки загальні обриси, але й  архітектурні деталі споруди.
Кругла, крита черепицею вежа виконувала оборонні функції. У  верхній її
частині були укріплені машикулі — кам’яні кронштейни. Між ними розміщені
отвори, через які оборонці скидали каміння на голови ворогів, виливали гарячу
смолу або окріп.
Попри оборонні функції, башта не позбавлена й вишуканого архітектурного
оздоблення. Це вікно-біфорій на рівні машикулів — двоє однакових аркових
вікон, розділених тоненькою колоною з базою * й капітеллю **. Вікно розміщено
над виїздом із фортеці, через нього вартові бачили, хто звідси виїжджає чи
виходить. На гравюрі зображено також галерею з бойовим ходом, по якому
оборонці мали змогу в разі потреби підходити до тієї чи іншої бійниці.
За С. Кілессо
¾¾ Який тип/типи мовлення використано в уривку?
¾¾ До якого стилю належить текст?
5. Склади усний твір-опис пам’ятки за картиною, обраною самостійно чи запропонованою
вчителем, у публіцистичному стилі. За потреби скористайся інформацією на с. 52–55.
* База — основа, підніжжя колони.
** Капітель — верхня частина колони.
22