Одеський національний університет імені І. І.

Мечникова
(повне найменування вищого навчального закладу)

Факультет міжнародних відносин, політології та соціології

(повне найменування інституту/факультету)

Кафедра міжнародних відносин

(повна назва кафедри)

Дипломна робота
на здобуття ступеня вищої освіти «магістр»

на тему: «Зовнішня політика Саудівської Аравії після «Арабської

весни»»

«Foreign Policy of Saudi Arabia after the Arab Spring»

Виконала: студентка
денної форми навчання
спеціальності 291 – «Міжнародні відносини,
суспільні комунікації та регіональні студії
(шифр і назва напряму підготовки або спеціальності)
Елькамалі М.А.Т.
(прізвище,ім’я,по-батькові)
Керівник к.політ. н., доц.Захарченко А.М.
(науковий ступінь, вчене звання,прізвище та ініціали, підпис)
Рецензент к.політ. н., доц.Вакарчук К.В.
(науковий ступінь, вчене звання,прізвище та ініціали)

Рекомендовано до захисту: Захищено на засіданні ЕК №__3__

Протокол засідання кафедри протокол № ___ від ______2019 р.
№ ___ від _______2019р. Оцінка______________/___
___/____
(за національною шкалою, шкалою ЕСТS, бали)
Завідувач кафедри
Голова ЕК
Брусиловська О.І.
(підпис) Глебов В.В.
(підпис)

Одеса – 2019
 ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження…………………………………….8
Розділ 2. Політика Саудівської Аравії щодо арабських країн……………..25
Розділ 3. Відносини КСА із Іраном, Туреччиною та Ізраїлем……………..39
Розділ 4. Особливості відносин КСА зі світовими акторами: США, Росією та
ЄС…………………………………………………………………………...54
Висновки………………………………………………………………………72
Список використаних джерел………………………………………………..76
 Вступ

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що Саудівська Аравія

має вагомий вплив на політичну ситуацію у регіоні Перської затоки. На
початку XXI ст. на Близькому Сході відбуваються радикальні політичні
зміни. Події «Арабської весни» привели до нестабільності. Лівія, Ємен, Сирія
загрузли в анархії громадянських воєн. Результатом цих процесів стає поява
та зростання популярності ІДІЛ. Ситуація у регіоні ускладнилася стрибками
цін на нафту в 2014-2016 роках.
У даній ситуації Саудівській Аравії довелося вибудовувати нову
зовнішньополітичну стратегію на Близькому Сході. Традиційно політична
еліта Саудівської Аравії проводила обережну зовнішню політику,
орієнтуючись на тісне військово-політичне співробітництво з США. Однак
нове керівництво КСА починає проявляти більше ініціативи у проведенні
самостійної регіональної політики. Дана обставина пояснюється як
серйозними внутрішньополітичними змінами всередині країни, так і змінами
у розстановці сил на світовій арені, у тому числі на Близькому Сході.
Наукова актуальність теми дослідження зовнішньої політики Саудівської
Аравії визначається роллю, яку Королівство відіграє як у регіональному
просторі, так й в усьому ісламському світі. Ер-Ріяд позіціонує себе як
домінуюча сила на Близькому Сході та лідер мусульманської цивілізації,
проводячи амбітну зовнішню політику. Втім, зовнішня політика КСА
потребує удосконалення, адже за останній час під керівництвом наслідного
принца - Мухаммада ібн Салмана Аль Сауда стратетія зовнішньої політики
королівства помітно змінилася і замість того, щоб намагатися налагодити
ситуацію на Ближньому Сході та об’єднати усі арабські держави для
протистояння Ірану, принц розв’язує нові конфлікти та бореться майже на
кожному можливому фронті. Принц не зупинився на вторгненні в Ємен.
Зараз КСА перебуває у конфлікті з Туреччиною і Катаром,а це союзники-
суніти. Кожне агресивне зовнішньополітичне рішенням призводить до
того,що у КСА з’являється ще більше ворогів ,з якими складно впоратися.
Особливо це небезпечно в умовах, коли інші держави регіону, в першу чергу
Іран, - активізують свою експансіоністську реваншистську політику,
спрямовану на зміну балансу сил у регіоні.
Ірано-саудівська конкуренція є однією з ключових особливостей, яка
впливає на безпеку регіону Перської затоки та всього Близького Сходу, в
цілому. Протиріччя між двома державами відображені по всьому регіону, в
тому числі в Іраку, Бахрейні, Ємені. Не дивлячись на партнерство
Саудівської Аравії та США, їх погляди співпадають не по всіх питаннях. В
певних ситуаціях Саудівська Аравія діє самостійно. Саудівська Аравія прагне
підтримувати консервативні режими Перської затоки, такі як Бахрейн,
незалежно від стану виконання прав людини та дискримінації за релігійною
ознакою. Хоча така відверта дискримінація лише призводить до більшої
залученості Ірану і поширенню його впливу у регіоні.
Сьогодні Саудівська Аравія завдяки своєму економічному потенціалу,
фінансовій могутності та авторитету у мусульманському світі має вагомі
підстави претендувати на роль регіонального центру Перської затоки.
Саудівська Аравія є провідною сунітською державою у регіоні, і
батьківщиною двох головних ісламських місць паломництва, Мекки та
Медіни. Також, КСА відіграє важливу роль у регіональній дипломатії, і
поряд з Йорданією, Єгиптом та іншими арабськими державами її позиція та
голос є одним з найважливіших та найвпливовіших. Ситуація на Близькому
Сході склалася так, що Саудівська Аравія відіграє ключову роль у
представництві суннітського світу та протистоянні шиїтському Ірану.
В даний час не можна уявити собі врегулювання будь-якої регіональної
проблеми без схвалення з боку Ер-Ріяда. Саудівська Аравія володіє
ефективними важелями впливу на хід близькосхідного мирного процесу,
рішення регіональних конфліктів, підтримує довірчі контакти з лідерами
низки держав регіону та світу. Королівство є найбільшим виробником і
постачальником нафти на світові ринки. Це змушує рахуватися з позицією
Саудівської Аравії у близькосхідних справах та враховувати думку Ер-Ріяда
по основним регіональним проблемам.
Стан справ у регіоні Перської затоки обумовлює практичну актуальність
дослідження, так як зовнішня політика Королівства зараз знаходиться в
процесі активної модернізації відповідно до викликів сучасності. Після подій
Арабської весни, Саудівська Аравія змушена вибудовувати нову
зовнішньополітичну стратегію на Близькому Сході. Вивчення сутності
зовнішньої політики Саудівської Аравії, її стратегічних цілей та перспектив
їх реалізації є основним елементом формування комплексного бачення
регіональної ситуації в межах близькосхідної підсистеми міжнародних
відносин.
Роль КСА в сучасній системі глобальних та регіональних міжнародних
відносин в ісламському світі надзвичайно велика. Історичне положення й
наявність головних мусульманських святинь зробили КСА центром ісламу,
що багато в чому визначає її зовнішньополітичний курс, який претендує на
лідерство у мусульманському світі.
Наявний у Королівства значний економічний потенціал та ресурси,
пов'язані з найбільшими нафтовими запасами, дозволили їй стати провідним
учасником світових торгово-економічних організацій та форумів.
Мета наукового дослідження - проаналізувати основні тенденції розвитку
зовнішньої політики і політики безпеки Саудівської Аравії в сучасних
умовах. Акцент при цьому робиться на процесах модернізації
зовнішньополітичних пріоритетів і стратегії Королівства - закономірний
результат зіткнення з актуальними змінами та загрозами близькосхідного
середовища.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
1) виявити та проаналізувати основні завдання зовнішньої політики КСА
після 2011 року;
2) проаналізувати політику Саудівської Аравії щодо арабських країн;
3) охарактеризувати відносини КСА з Іраном, Туреччиною та Ізраїлем;
 4) визначити особливості відносин КСА зі світовими акторами: США,
Росією і ЄС.
Об'єктом дослідження є зовнішня політика Саудівської Аравії.
Предметом дослідження - основні напрями зовнішньої політики
Саудівської Аравії, як зі своїми сусідами, так і зі світовими акторами.
Хронологічні рамки дослідження починаються з подій 2011 року, які
отримали назву «Арабська весна», так як ці революції привели до зміни
уряду в ряді сусідніх країн і поступово переросли в новий етап боротьби за
регіональне лідерство між Саудівською Аравією та Іраном. Кінцевою точкою
дослідження виступають події, що відбуваються на сьогоднішній день.
У дипломній роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи
дослідження. Тематика дослідження зумовила використання різних методів
дослідження таких, як історичний, функціональний, геополітичний,
структурно-функціональний, статистичний, порівняльний. Так саме нами був
використаний системний підхід, що дозволяє представити комплексне
бачення середовища, в якому відбувається реалізація зовнішньої політики
Саудівської Аравії та визначається співвідношення впливу на неї
глобалізаційних чинників.
Базою для системного підходу виступає метод аналізу і синтезу - метод, за
допомогою якого зовнішня політика Саудівської Аравії була розкладена на
складові частини (структурні елементи) і розглянуті взаємини з кожної з
частин. Розчленування міжнародних відносин на складові частини дозволяє
виявити їх будову або структуру, відокремити істотне від другорядного,
звести складне до простого. Аналіз міжнародних відносин як процесу
дозволяє виділити в них різні етапи і тенденції розвитку.
Наукова новизна роботи полягає у дослідженні сучасних напрямків
зовнішньої політики Саудівської Аравії та основних напрямків її
двостороннього співробітництва на сучасному етапі, як в рамках Перської
затоки, так і за її межами. Вперше було надано характеристику сучасної
позиції Саудівської Аравії з позицій основних положень реалізму та
неореалізму. Удосконалено основні погляди щодо використання
керівництвом Саудівської Аравії силового та грошового потенціалу для
зміцнення своїх позицій у регіоні. Набуло подальшого розвитку вивчення
основних напрямків зовнішньої політики між Саудівською Аравією та США,
особливо після приходу до влади Д. Трампа, а також взаємовідносин з Росією
та ЄС.
Текст магістерської роботи апробовано на щорічній науковій конференції
«Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку
наприкінці ХХ- на початку ХХІ ст.» (ОНУ імені І. І. Мечникова, 7 вересня
2019р.). За результатами конференції опубліковані тези доповіді.
Структура дипломної роботи включає в себе вступ, чотири розділи,
висновок і список використаних джерел.
У першому розділі обґрунтовано теоретичні засади дослідження, дана
характеристика зовнішньої політики Саудівської Аравії з позиції концепції
реалізму.
Другий розділ присвячено розвитку відносин Саудівської Аравії з
арабськими країнами, розглянуті особливості вибудовування взаємин в
межах Перської затоки після подій «Арабської весни».
У третьому розділі охарактеризовані відносини КСА з Іраном,
Туреччиною та Ізраїлем, визначені основні причини суперництва
Королівства з Іраном.
Четвертий розділ присвячений аналізу особливостей відносин КСА зі
світовими акторами: США, Росією та ЄС.
 Висновки

Отже, нами були розглянуті основні напрямки зовнішньої політики

Саудівської Аравії, в результаті чого, можемо зробити наступні висновки.
Важливе місце в процесі аналізу зовнішньої політики Саудівської
Аравії належить провідній парадигмі в дослідженнях міжнародних відносин -
політичному реалізму. Згідно цій парадигмі міжнародні відносини є
боротьбою за владу. Протистояння Саудівської Аравії та Ірану є яскравим
прикладом цього. Саудівська Аравія та Іран - це дві найбільш впливові й
багаті держави серед ісламських країн Близького та Середнього Сходу, які
ведуть боротьбу за гегемонію в регіоні, що призводить до ряду конфліктів.
Політичне та економічне суперництво між двома країнами доповнюють
протиріччя релігійного та цивілізаційного характеру. Концепція реалізму
показує, що ключовим для держави є відстоювання своїх інтересів на
міжнародній арені.
Трансформація основних категорій реалізму рухається в двох
напрямках: підвищення загальної системності та деталізації факторів, на які
спирається аналіз. Зокрема еволюція категорій класичного реалізму в
неореалізмі дозволила врахувати в реалістичному аналізі багато факторів та
економічну складову. Криза влади в країнах, яка традиційно вважалася
оплотом арабізму (Єгипет, Сирія) послаблює їхні позиції в регіоні.
Туреччина, Іран і Саудівська Аравія конкурують навколо встановлення
нового регіонального порядку. Головними регіональними центрами сили
сучасного Близького Сходу залишаються Ізраїль, Туреччина, Іран,
Саудівська Аравія, з'являються центри сили нового типу - Катар і ОАЕ, які
проявляють себе як фінансово-інвестиційні, торгові, транспортно-
інфраструктурні, інформаційно-телекомунікаційні центри не тільки
регіонального, але й глобального рівня. І тут все залежить від того, які
фінансові або політичні важелі будуть використовуватися сторонами для
закріплення нової конфігурації. Однак Саудівська Аравія не має наміру
поступатися нікому з перерахованих гравців. Держава направляє численні
зусилля й кошти для закріплення свого лідерства в регіоні, прагне
контролювати ситуацію та змушувати інших підкоритися. Саме розглянуті
положення реалізму та неореалізму найбільш ємко характеризують сучасну
позицію Саудівської Аравія в міжнародних відносинах.
На початку ХХІ ст. Саудівська Аравія потрапила в дуже складну
ситуацію. Зміна розстановки сил на Близькому Сході, ускладнення взаємин зі
США та внутрішньополітичні протиріччя зажадали від Королівства
вироблення нової зовнішньополітичної стратегії, в центрі якої виявилося
протистояння з Іраном.
Саудівська Аравія готова будь-якими способами не допустити
зростання гегемонії Ірану в регіоні, але ні Ер-Ріяд, ні Тегеран не прагнуть
довести справу до відкритого збройного конфлікту. КСА намагається
впливати на провідні держави Близького Сходу, використовуючи економічні
ресурси. Також, королівство застосовує досить проактивний
зовнішньополітичний підхід для того, щоб змусити шиїтський центр Іран
зменшити свою присутність в арабських країнах, а також для того, щоб
контролювати ситуацію на Близькому Сході.
Характерною рисою регіональної системи міжнародних відносин є
активне широке залучення зовнішніх сил в сфері безпеки, через
неможливість суб'єктів забезпечити безпеку власними силами. Військова
присутність США в регіоні є ресурсом стримування конкурента для
Саудівської Аравії та реалізації глобального лідерства США. Участь
зовнішніх сил, виявляється в економічному й військово-політичному
аспектах, направлено, в першу чергу, не на контроль за енергоресурсами, а на
забезпечення власних інтересів і уникнення можливості ризиків, пов'язаних з
неконтрольованими процесами в регіоні.
 Зниження присутності США у справах регіону привносить
дестабілізаційний характер в регіональні відносини, це може призвести до
більш жорсткого проявлення гегемоністичних устремлінь будь-якими з
акторів.
У зв'язку зі зростанням ролі та впливу аравійської держави на
регіональні й міжнародні політичні процеси в Саудівській Аравії
відбувається свого роду диверсифікація національних інтересів, пов'язана з
усвідомленням необхідності ведення більш самостійної зовнішньої політики,
а саме посилення нових напрямків зовнішньополітичної взаємодії та
активізація співпраці з Росією, в тому числі в питаннях забезпечення
регіональної безпеки.
Стратегічне бачення Саудівської держави формується з урахуванням
таких факторів:
- актуалізація загрози з боку Ірану, що безпосередньо ускладнює
регіональне положення Саудівської Аравії;
- невдачі у збереженні свого впливу в Сирії та Іраку;
- ослаблення арабської єдності в субрегіоні Перської затоки, що
відобразилося в Катарській кризі;
- внутрішні виклики, які відбуваються в амбітних планах модернізації
держави та впливають на її зовнішньополітичну діяльність.
На практиці реалізація зовнішньої політики Саудівської Аравії
супроводжується низкою прорахунків й поразок, які в короткостроковій
перспективі підривають міжнародний авторитет та імідж держави. Військова
операція в Ємені спричинила масштабну гуманітарну кризу та викликала
жваву критику з боку міжнародних правозахисних інститутів. Підтримка
сирійських повстанців актуалізувала старі звинувачення в бік Ер-Ріяда про
спонсорування ісламістів. Дії в Катарі та Лівані світова громадськість
сприймає як втручання у внутрішні справи інших держав, яке
супроводжується тиском.
 Слід підкреслити, що сьогодні Королівство знаходиться на
надзвичайно важливому етапі своєї історії. У XXI ст. країна зіткнулася з
низкою загроз. Як наслідок, Ер-Ріяд був змушений пристосовуватися до
нових умов, і звернувся до перегляду своєї політики, звернувся до більш
активних дій на регіональній арені. Зараз регіональне протистояння зайшло в
таку фазу, що повернення до старих принципів зовнішньої політики не зможе
компенсувати Саудівській Аравії наявних втрат і відновити її позиції. Країна
вже настільки втягнулася в боротьбу за домінування в регіоні, що відмова від
актуального курсу буде сприйматися тільки як поразка, наслідки якої будуть
болючими й тривалими. Тому офіційний Ер-Ріяд змушений продовжувати
реалізацію свого нового активного курсу, набуваючи досвіду у відповідних
справах і сподіваючись, що за підтримки наявних економічних ресурсів його
вистачить для перемоги в регіональному конфлікті, в якому на карту
поставлено майбутнє Близького Сходу.
 Список використаних джерел

1. Аз-Заіді М. Аль-Джихад ар-русій (Російський джихад) // Аш-

Шарк Аль-Аусат, 01.10.2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://aawsat.com/home/article/464571
2. Аль-мамляка тутабат бікаляк татавур аль-ахдас фі адан
(Королівство з великою стурбованістю спостерігає за розвитком подій, які
відбуваються в Адені) // Дірасат саудійя. – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
https://www.mofa.gov.sa/ServicesAndInformation/news/MinistryNews/Pages/
ArticleID201981210308251.aspx
3. Ас-саудія :аль-мамляка ва аль-імарат ва брітанія ва амріка
ятагімуна Іран бі тасаиді ат-татвір фі аль-мінтака (Саудівска Аравія:
Королівство, Емірати, Великобританія і Америка звинувачують Іран в
ескалації напруги в регионі) // Ад-діпломасій. – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://www.aldiplomasy.com/?p=79201
4. Ас-саудія таваля агмия касвій лі таазізі ва іхтірам альканун ад-
давлій аль-інсаній (Саудівска Аравія надає величезне значення просуванню і
дотриманню міжнародного гуманітарного права) // Ад-діпломасій. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.aldiplomasy.com/?
p=87934
5. Ас-Саудійя туталіб бі аль-вукуф аль-фаурій лі аль-амалійят аль-
аскарійя ар-русійя фі Сурія (Саудівська Аравія вимагає негайно припинити
російські військові операції в Сирії) // Аль-Хайят. 01.10.2015. – [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.alhayat.com/Articles/11427277
6. Амбіції та дешева нафта: нова міжнародна роль Саудівської
Аравії // Московський центр Карнегі: 22 травня; 2016. – [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://carnegie.ru/2016/05/20/ru-pub-63624
7. «Арабська весна», підйом ісламських рухів, позиція
нерегіональних гравців, висновки та рекомендації: доповідь аналітиків ради
співробітництва [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.iimes.ru/?p=15438
8. Арман`ян Н. Саудівська Аравія купила Єгипет і хоче встановити
свій контроль над Червоним морем / Н. Арман`ян // Publico.es: 6 травня; 2016.
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://inosmi.ru/politic/20160506/236441085.html
9. Ар-Рахман Бен Абдель Азіз Аль Шейх. Послання саудівського
народу президенту Обамі / Ар-Рахман Бен Абдель Азіз Аль Шейх //Al
Riyadh: 22 квітня; 2016. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://inosmi.ru/politic/20160425/236279814.html
10. Ба Алаві М. М. Після Єменської революції: поділ країни або
федеративна держава? / Алаві М. М. Ба // Вісник Дніпропетровського
університету. Серія : Філософія. Соціологія. Політологія. — 2014. — Т. 22,
вип. 24(2). — 252 c.
11. Бірюков О. С. Взаємовідносини Саудівської Аравії і Ірану в сфері
безпеки // Проблеми національної стратегії. Міжнародна політика. - 2017. - №
2 (41). – 130 c.
12. Бжезинський Зб. Велика шахівниця. Панування Америки і його
геостратегічні імперативи. – М.: Міжнародні відносини, 2010. – 256 с.
13. «Буря рішучості» над Єменом [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: https://lenta.ru/articles/2015/03/26/yemen
14. Валі аль-агд ястакбаль удвейн бі маджліс аш-шуюх аль-амрікій
( Наслідний принц приймає двох членів американського сенату) // Ум аль
кура. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.uqn.gov.sa/articles/1568022778076767700/
15. Вашинтун тугадід іран бі рад хасім халь истигдаф масаліхіга
(Вашингтон погрожує Ірану рішучуєю реакцією) // Ар-ріяд. – [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.alriyadh.com/1793393
16. Візара ад-дифаа ас-саудія туакід кудрата аль-мамляка аля хімаяті
мукадараті аль-ватаг ва тушір лі даврі Іран фі аль-гуджум аля «арамко»
(Міністерство Саудівської Аравії підтверджує здатність Королівства
захищати можливості країни і вказує на роль Ірану в нападінні на
«Арамко») // Ад-діпломасій. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.aldiplomasy.com/?p=83647
17. Волович А. А. Саудівська ініціатива: мусульманські війська в
Іраку замість коаліційних [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.iimes.ru/?p=3257
18. Габор, А. У чому причина протистояння Ірану та Саудівської
Аравії / А. Габор // NRG: 12 січня; 2016. – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://www.makorrishon.co.il/nrg/online/1/ART2/746/245.html?
hp=1&cat=479
19. Глєбова Н.С. Королівство Саудівска Аравія і боротьба з
терроризмом / Востоковідний збірник. - М .: Інститут Близького Сходу. -
2006. - № 7. – 490 c.
20. Дергачев В. Ємен. Геополітичне протистояння [Електронний
ресурс]. - Режим доступу: http://www.dergachev.ru/geop_events/240311.html
21. Елькамалі Махмуд А. Т. Катарська криза: роль Саудівської
Аравії. Тези / Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. Соціологія і політичні науки.
2019. Т. 24. Вип. 32. - Одеса: Одеський національний університет ім. І. І.
Мечникова, 2019.
22. Єфімов В. Ємен у фокусі боротьби між США, Саудівською
Аравією та Іраном // Сучасний Іран. - № 37. – [Електронний ресурс] - Режим
доступу: http://siran.ru/data/si37.pdf
 23. Ємен - війна Саудівської Аравії проти Ірану East [Електронний
ресурс]. - Режим доступу: http://geo-politica.info/shans-dlya-yemena.html
24. Захарченко А.М. «Арабська весна» у дзеркалі Європейських
ініціатив/А.М. Захарченко// Зовнішні справи. – 2011. – № 10. – С.26-29
25. Захарченко A.M. Політика США, ЄС і Росії в контексті основних
проблем безпеки Близького Сходу та її врахування у політиці України/
Аналітична доповідь. — Одеса.: Фенікс. 2011. — 56 с.
26. Іран і трагедія у Саудівській Аравії [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.iimes.ru/?p=26025
27. Карпачова О. В. Світовий тероризм: масштаби, динаміка,
тенденції / О. В. Карпачова // Системний моніторинг глобальних і
регіональних ризиків / Відп. ред. Д. А. Халтуріна, А. В. Коротаєв, Ю. В.
Зінькіна. - М .: Видавництво ЛКІ, 2010. – 416 с.
28. Кіссінджер, Генрі Світовий порядок. Роздуми про характери
націй в історичному контексті — К.: Наш Формат, 2017. — 320 с.
29. Козловський В. США: 40 років з початку нафтового ембарго//
Російська служба BBC: 17 жовтня; 2013. – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
https://www.bbc.com/russian/international/2013/10/131016_us_oil_embargo_anno
30. Косач Г. Г. Еволюція зовнішньої політики Саудівської Аравії
після «Арабської весни» // Вісник Нижегородського ун-ту ім. Н. І.
Лобачевського. – 2015. – № 3. – С. 50–62.
31. Крючков І. В. Зовнішня політика Саудівської Аравії на
Близькому Сході на початку XXI століття // Вісник Волгоградського
державного університету. Серія 4, Історія. Регіонознавство. Міжнародні
відносини. – 2017. – Т. 22, № 3. – С. 142–149.
32. Косач Г. Г., Мелкумян Е. С. Зовнішня політика Саудівської
Аравії. Пріоритети, напрямки, процеси прийняття рішень. - М.: Інститут
Близького Сходу, 2003. - 236 с.
 33. Левін 3. І. Феномен «Арабської весни» // Країни Сходу в
контексті сучасних світових процесів: соціально-політичні, економічні,
етноконфесійні та соціокультурні проблеми. - М .: ІВ РАН, Центр
стратегічної кон'юнктури, 2013. — С. 25-31
34. Лісі Р. Аль-Мамляка мін ад-дахіль. Таріх Ас-Саудійя аль-хадіс
(Королівство зсередини. Сучасна історія Саудівської Аравії). Дубай: Марказ
лі аль-бухус. 2011. – С. 80-81.
35. Магєррамова Ю. Вплив релігійного чинника на формування
зовнішньої політики Саудівської Аравії // Віче. – 2011. – № 10. – С. 15–16.
36. Магєррамова Ю. Концептуальні засади зовнішньої політики
Королівства Саудівської Аравії // Міжнародні відносини. Серія «Політичні
науки». – 2017. – № 16. – [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/3182/2857
37. Мельман, Й. Створюється чи таємний троїстий союз між
Ізраїлем, Єгиптом та Саудівською Аравією / Й. Мельман // Maariv: квітень;
2015. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://polpred.com/?
ns=1&ns_id=1724243
38. Мелкумян Е.С. Мирна ініціатива Саудівскої Аравії в контексті її
зовнішньої політики // Близький Схід і сучасність. Зб. статей.- М.: Інститут
Близького Сходу. - 2002. - № 15. - С. 148-155
39. Мелкумян Е. С. Нові тенденції в політиці країн РСАДПЗ в період
регіональної трансформації // Вістник Нижегородського університету ім. Н.І.
Лобачевського. - 2016. - № 4. - С. 55-64
40. Мелкумян Е. С. Регіон Перської затоки в світовій політиці:
істория і сучастність // Вістник Нижегородського університету ім. Н.І.
Лобачевського. - 2015. - № 3. - С. 82-89
41. Мелкумян Е. С. Рада співробітництва арабських держав Перської
затоки і міжнародна антитерористична кампанія / Е. С. Мелкумян // Близький
Схід і сучасність.Зб. статей.-М.:Інститут Близького Сходу – М., 2003. – Вып.
18. – С. 267–276.
 42. Мегєррамова Ю.А. Засоби досягнення КСА та ІРІ регіонального
лідерства / Ю.А. Магєррамова// Міжнародні відносини. Серія «Політичні
науки». Електронне видання ІМВ Київського національного університету
імені Тараса Шевченка. – 2015. – №7. – C. 71-89.
43. Міхін В. Регіон Перської затоки, можливо, на порозі глобальних
змін / Р. Міхін // Новий Східний Огляд. // [Електронний ресурс] – Режим
доступу: https://ru.m.journal-neo.org/category/rubriki/politika/page/320/
44. Московець В.Є. Курдське питання в Американсько-турецьких
відносинах / В.Є. Московець // «Історія» Наукові праці. – 2011. – Т. 137,
Вип.134. – С. 137-140.
45. Мощенко О.М. Пріоритетні напрямки зовнішньої політики
Туреччини у Близькосхідному регіоні / О.М. Мощенко // Стратегічні
пріоритети. – 2013. – № 4 (29). – С. 183-191.
46. Мубадара халіджійя лі халль аль-азман аль-йеменійя (Ініціатива
країн Перської затоки щодо вирішення єменської кризи)//[Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://araa.sa/index.php?view=article&id=455:2014-
06-18-21-38-25&Itemid=310&option=com_content
47. Муфрад Заріф: альхарб а-ля альяман биля джадва ва альхивар
саид альмавкиф (Війна з Єменом марна, а діалог є рішенням ситуації) // Ад-
діпломасій. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.aldiplomasy.com/?p=87770
48. Оман приєднався до коаліції, очолюваної Саудівською
Аравією//[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://regnum.ru/news/polit/2222983.html
49. Орехова Т. І. Формування інтеграційних пріоритетів арабських
країн Близького Сходу в умовах трансформації глобального світоустрою / Т.
Орехова, М. Аль // Міжнародна економічна політика. — 2010. — Вип. 1-2. —
С. 41-75.
 50. Парахонський Б. О., Яворська Г. М. Зовнішня політика України в
умовах кризи міжнародного безпекового середовища. – К. : НІСД, 2015. – 100
с.
51. Парахонський Б. У ситуації «вакууму безпеки» // Політика і час. –
2004. - №9. – С.12-24
52. Погорська І. І. «Арабський вектор» сучасної зовнішньої політики
США: глобальні підвалини і регіональні особливості / І. Погорська, Д. М.
Лакішик // Проблеми міжнародних відносин. — 2014. — Вип. 8. — С. 177-
195.
53. Поручник А.М. Національний інтерес України: економічна
самодостатність у глобальному вимірі: монографія / А.М. Поручник. — К.:
КНЕУ, 2008. — 352 с.
54. Президент Росії. Зустріч з наступником Спадкоємного принца,
міністром оборони Саудівської Аравії Мухаммедом бен
Сальманом.18.06.2015 //[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://kremlin.ru/events/president/news/49724
55. Ромашкіна Н. Великий Близький Схід: проблеми безпеки та
ядерного поширення // Світова економіка і міжнародні відносини. - 2008 -
№4. – С.71-81
56. Саллух Фаузі. Амракат ан-нізам аль-аламі: аль-ахтар уа ат-
тадаият (Американізація світоустрою: небезпека і виклики). – Бейрут: Дар
аль-мангаль аль-любнані, 2002. – 347 с.
57. Сахафія саудія тафасиль джадіда ан кадия макталь хашкджі
(Саудівська газета: нові подробиці щодо справи про вбивство Хашоггі)
//Турк Прес. 03.10.2019 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.turkpress.co/node/65134
58. Сітт іттіфакійят тутаввідж зійяра валі валі аль-ахд ас-саудй іля
Русія (Шість угод увінчали візит заступника спадкоємця саудівського
престолу в Росію) // Аш-Шарк Аль-Аусат. 19.06.2015 [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://aawsat.com/home/article/387151/6
 59. Сойше, К. Питання в зв'язку з розривом дипломатичних відносин
між Саудівською Аравією та Іраном / К. Сойше // CNN: 4 січня; 2016. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://polpred.com/?
ns=1&ns_id=1605030&searchtext=%F1%EE%E9%F8%E5
60. Сучков М. Запит на «перезавантаження»: перспективи
поновлення російсько-саудівських відносин // Російська рада з міжнародних
справ. 19.06.2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://russiancouncil.ru/analytics-and-comments/analytics/zapros-na-
perezagruzku-perspektivy-obnovleniya-rossiysko-sau/
61. Тасаъуд маталіб аль-іслях фі Ас-Саудійя [Зростання вимог
реформ в Саудівській Аравії] // Аль-Джазіра. - Доха, Катар, 2011. - 24
лютого. – (араб. м.)
62. Халід бен салман ябхас маа вазір ад-діфаа аль-амрікій ат-тахдіят
ва ат-тагдідат ва аль-кадая аль-амнія аль–муштаріка (Халід бен салман
обговорює з міністром оборони США виклики, загрози та загальні питання
безпеки) // Ер-ріяд. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.alriyadh.com/1783488
63. Хамед, М.А. Аль-Мамляка Аль-Арабійя Ас-Саудійя ва Ад-дувал
Аль-гарбійя фі Амн Аль-халідж (Саудівська Аравія та роль західних держав у
безпеці Перської затоки). / М.А. Хамед. - Эр-Ріяд, 2013. – 358 с.
64. Хамеді, М. Як в Ірані ставляться до розриву з Саудівською
Аравією / М. Хамед // Московський центр Карнегі: 17 січня; 2016. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://carnegie.ru/commentary/62475
65. Хантінгтон С. Зіткнення цивилізацій. — М.: АСТ, 2003. – 640с.
66. Аl-Shihabi Аli. Saudi Arabia’s New Foreign Policy Doctrine
[Електронний ресурс] // AlArabiya. – Режим доступу:
http://english.alarabiya.net/en/views/news/middle-east/2017/12/15/Saudi-Arabia-s-
new-foreign-policy-doctrine.html
67. Aron R. What is a Theory of International Relations?/ R. Aron. —
London: Routledge, 2003. — 846 pp.
 68. Bachrach P. Two Faces of Power / P. Bachrach, M. Baratz // The
American Political Science Review. — 1962. — Vol. 56 (4). — P. 947—952.
69. Ballistic missile intercepted near Riyadh airport. Financial Times.
2017. 4 November. – Режим доступу:
https://www.ft.com/content/8dbfc46c-c1a4-11e7-a1d2-6786f39ef675
70. Berg W. van den. Saudi Arabia’s Strategic Stale mate – What Next? /
CRU Policy Brief. – 2017. – November. – 7 p.
71. Blanchard, C. M. Saudi Arabia: Background and US. Relations / С.
M. Blanchard // Congressional Research Service: 20 Sept; 2016. – P. 1–34.
72. Brooks S.G. Duelling Realisms (Realism in International Relations) /
S.G. Brooks // International Organisation. — 1997. — Vol. 51, No. 3. — P. 445-
477.
73. Buchen S. Saudi Arabia’s Foreign Policy: Catalogue of Political
Failures [Електронний ресурс] // Qantara. – Режим доступу :
https://en.qantara.de/content/saudi-arabias-foreign-policy-catalogue-of-
politicalfailures?nopaging=1
74. Cheterian V. ISIS and the killing fields of the Middle East. Survival:
Global Politics and Strategy. 2015. № 57(2). P. 105-118.
75. Crabb C.V.Jr. Hans J. Morgenthau's version of realpolitik / Cecil V.
Jr. Crabb, J. Savoy// The political Science Reviewer. — 1975. — Vol. 5. — № 1.
— P. 189-228.
76. Dahl, R.A. (1957), "The Concept of Power", available at:
https://welcometorel.files.wordpress.com/2008/08/conceptpower_r-dahl.pdf
77. French, J. (1956), "A formal theory of social power", Psychological
Review, vol. 63 (3), pp. 181—194.
78. Gause III F. G. Saudi Arabia in the New Middle East / Council on
Foreign Relations Special Report. – 2011. – 64 p.
79. Guzansky Y. Saudi Foreign Policy: Change of Direction Required
[Електронний ресурс] // INSS Insight. 2017. – No. 975. – September 26. –
Режим доступу: http://www.inss.org.il/publication/saudi-foreignpolicy-change-
direction-required/
80. I will return Saudi Arabia to moderate Islam, says crown prince
[Електронний ресурс] // The Guardian. – Режим доступу:
https://www.theguardian.com/world/2017/oct/24/i-will-return-saudi-arabia-
moderate-islam-crown-prince
81. How Turkey stood by Qatar amid the Gulf crisis. Al Jazeera. 2017. –
Режим доступу: http://www.aljazeera.com/news/2017/11/turkey-stood-qatar-gulf-
crisis-171114135404142.html
82. How the Yemen conflict risks new chaos in the Middle East
[Електронний ресурс]. — Режим доступу:
https://www.washingtonpost.com/world/middle_east/how-the-yemen-conflict-
risks-new-chaos-in-the-middle-east/2015/03/27/1c4e7b5c-d417-11e4-8b1e-
274d670aa9c9_story.html
83. Human Development Report 2010. Statistical Annex. — Table
l.UNDP. — N. Y., 2010. — P. 145.
84. «Islamic world leaders seek to bridge differences», 14.04.2016 //
[Electronic resourcse] / Aljazeera: [website]. – Mode of access:
http://mwcnews.com/news/middle-east/58335-islamic-world-leaders.html
85. Kamrava М. Mediation and Saudi Fore «Any change in Turkey’s
foreign policy?» // Orbis. – 2013. – No. 1 (57). – Pp. 1–19.
86. Kawasaki T. Postclassical realism and Japanese Security Policy / T.
Kawasaki // The Pacific Review. — 2001. — Vol. 14. — № 2. — P. 221-240
87. Khatib L. Qatar's foreign policy: the limits of pragmatism.
International Affairs. 2013. № 89(2). – P. 417-431.
88. Lebaron R. Gulf State divisions reemerge in reaction to Cairo
crackdown.– Режим доступу:
http://www.atlanticcouncil.org/blogs/egyptsource/gulf-state-divisions-reemerge-in-
reaction-to-cairo-crackdown
 89. Lewis A. Federalism as Peace-Building: Searching for Solutions to the
Conflict in Yemen [Електронний ресурс] / A. Lewis. — Режим доступу :
https://www.e-ir.info/2014/03/05/federalism-as-peace-building-searching-for-
solutions-to-the-conflict-in-yemen/
90. Lister C. The Free Syrian Army: a decentralized insurgent brand. The
Brookings Project on U.S. Relations with the Islamic World Analysis Paper. No.
26, November 2016. – Режим доступу:
https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/2016/11/iwr_20161123_free_syria
n_army1.pdf
91. Lukes S. Power: A Radical View / S. Lukes. — Houndsmills:
Palgrave Macmillan, 2005. — 192 pp.
92. Mearsheimer J. Structural Realism / J. Mearsheimer // International
Relations Theories: Discipline and Diversity. — 2013. — P. 77—93.
93. Moore J. Turkey's Erdogan accuses EU of failing to honor pact on
migrants. Newsweek: 26 July; 2016. – Режим доступу:
http://www.newsweek.com/turkeys-erdogan-accuses-eu-failing-uphold-pact-
migrants-483888
94. Morgenthau H. Truth and Power: Essays of a Decade, 1960—70 / H.
Morgenthau. — N. Y: Praeger Publishers, 1970. — 462 pp.
95. Ozkan M., Korkut H. Turkish foreign policy toward the Arab
revolutions. Epiphany. 2013. № 6(1). P. 162-181.
96. Pham J. P. What is the National Interest? Hans Morgenthau's Realist
Vision and American Foreign Policy/ J. P. Pham // American Foreign Policy
Interests. — 2008. — № 30. — P. 256—265.
97. President Obama talks to Thomas L.Friedman about Iraq, Putin and
Israel / The New York Times. – 2014. –8 August.– Pежим доступу:
https://www.nytimes.com/2014/08/09/opinion/president-obama-thomas-l-
friedman-iraq-and-world-affairs.html
98. Saudi Arabia launches Yemen air strikes as alliance builds against
Houthi rebels / The Guardian.
2015.26 March. – Режим доступу:
https://www.theguardian.com/world/2015/mar/26/saudi-arabia-begins-airstrikes-
against-houthi-in-yemen
99. Saudi Arabia’s Foreign Policy. Adress of the His Royal Highness
Turki Al Faisal bin Abdul Aziz Al Saud to the 22nd annual Arab – U. S.
Policymakers Conference in Washington, D. C., on October 22, 2013
[Електронний ресурс] // Middle East Policy. – Vol. XX. – No. 4. – Режим
доступу: https://www.mepc.org/saudi-arabias-foreign-policy
100. Saudi crown prince: Israelis have right to their own land. Al Jazeera.
2018.– Режим доступу: https://www.aljazeera.com/news/2018/04/saudi-crown-
prince-israelis-land-180403051145026.html
101. Saudi Vision 2030 [Електронний ресурс] / офіц.веб-сайт. – Режим
доступу: http://vision2030.gov.sa/en/node
102. Spykman N.J. The Geography of Peace / N.J. Spykman. — N. Y.:
Harcourt, Brace and Company, 1944. — 66 pp.
103. Stergiou D. ISIS political economy: financing a terror state. Journal of
Money Laundering Control. 2016. № 19(2). P. 189-207.
104. The Military Balance 2018. – London : Routledge, 2018. – 520 p.
105. The United States and Saudi Arabia; troubled times ahead? Al
Jazeera. 2019 – Режим доступу:
https://www.aljazeera.com/indepth/opinion/united-states-saudi-arabia-troubled-
times-190104092436711.html
106. Waltz K. Realist Thought and Neorealist Theory / K. Waltz // Journal
of International Affairs. — 1990. — Vol. 44. — № 1. — P. 21—37.
107. Waltz K. The Origins of War in Neorealist Theory// K. Waltz //
Journal of Interdisciplinary History. — 1988. — Vol. 18. — № 4. — P. 615—628.
108. Who is fighting whom in Syria. The New York Times. – Режим
доступу: https://www.nytimes.com/2015/10/01/world/middleeast/the-syria-
conflicts-overlapping-agendas-and-competing-visions.html
 109. Why Saudi Crown Prince mentioned 1938 pact during meeting with
French President. – Режим доступу:
http://english.alarabiya.net/en/features/2017/11/28/Why-Mohammed-bin-Salman-
described-Khamenei-as-Hitler-of-the-Middle-East-.html
110. Yemen's Houthis form own government in Sanaa / Al Jazeera. - 2015.
- 7 February. – Режим доступу:
http://www.aljazeera.com/news/middleeast/2015/02/yemen-houthi-rebels-
announce-presidential-council-150206122736448.html
111. Ulrichsen K. C. Implications of the Qatar Crisis for regional security
in the Gulf. AlSharq Forum Brief. 2017. June. – Режим доступу:
https://research.sharqforum.org/2017/06/29/implications-of-the-qatar-crisis-for-
regional-security-in-the-gulf/